НПАОП 93.01-1.04-97

НПАОП 93.01-1.04-97 Правила охорони праці для підприємств хімічної чистки і фарбування одягу

Місце для герба України ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦI Д Е Р Ж А В Н И Й НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦI ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦI ДЛЯ ПIДПРИЄМСТВ ХIМIЧНОЇ ЧИСТКИ I ФАРБУВАННЯ ОДЯГУ Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦI ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від N ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦI ДЛЯ ПIДПРИЄМСТВ ХIМIЧНОЇ ЧИСТКИ I ФАРБУВАННЯ ОДЯГУ Київ П Е Р Е Д М О В А 1. Розроблено: Українським науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування Розробники: В.А.Балан відповідальний виконавець В.В.Корзенков зав.відділом Л.А.Мельничук консультант 2. Внесено на розгляд та затвердження: Українським союзом об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення 3. Введено вперше З М I С Т стор. 1. Галузь застосування 1 2. Нормативні посилання 1 3. Загальні положення 3 4. Вимоги до улаштування та утримання території підприємства будівель приміщень та споруд 4 4.1. Територія підприємства 4 4.2. Виробничі і підсобні будівлі та споруди 4 4.3. Складські приміщення 6 4.4. Санітарно-побутові приміщення 8 4.5. Допоміжні приміщення 9 4.6. Водопостачання та каналізація 9 5. Вимоги до технічних процесів та обладнання 10 5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів 10 5.2. Первинне сортування зачистка та попереднє плямовиведення 10 5.3. Оброблення виробів у машинах хімічної чистки 11 5.4. Оброблення виробів хлористими роз- чинниками 11 5.5. Апретування виробів 11 5.6. Оброблення виробів нафтовими роз- чинниками 11 5.7. Оброблення виробів у водних роз- чинах миючих засобів 12 5.8. Фарбування виробів 13 5.9. Сушіння виробів 13 5.10.Волого-теплове обробленя виробів 13 5.11.Допоміжні підрозділи /слюсарно-ре- монтний деревообробний тощо/ 15 5.12.Загальні вимоги до організації ро- бочих місць 15 5.13.Загальні вимоги до виробничого об- ладнання 15 5.14.Спеціальні вимоги до окремих видів виробничого обладнання 16 5.15.Ремонт і технічне обслуговування обладнання 19 5.16.Вантажнопідйомні і транспортні за- соби 20 6. Заходи безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки 22 6.1. Електробезпека 22 6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт 24 6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів 24 6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів 25 7. Умови праці працюючих у виробничих приміщеннях підприємств хімічной чистки та фарбування 26 7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 26 стор. 7.2. Опалення та вентиляція 26 7.3. Освітлення 28 7.4. Шум та вібрація 28 8. Пожежна безпека 29 9. Вимоги до засобів захисту працюючих 31 ДНАОП 9.0.30.1 ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦI ДЛЯ ПIДПРИЄМСТВ ХIМIЧНОЇ ЧИСТКИ I ФАРБУВАННЯ ОДЯГУ Дата введення 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила встановлюють заходи щодо забезпечення належного рівня організації робіт щодо охорони праці на підприємствах хімічної чистки і фарбування одягу далі- підприємства . Ці Правила поширюються на всі підприємства України незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування які виконують роботи щодо хімічної чистки і фарбування одягу. З введенням у дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України Правила техники безопасности и производственной санитарии для предприятий химической чистки и крашения системы Минбыта УССР затверджені наказом Міністра побутового обслуговування населення УРСР від 13.05.85 р. N 118. 2. НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ У цих Правилах даються посилання на такі нормативні документи: Закон України про охорону праці від 14.10.1992 р. ДСТУ 2320-93 Роботи з хімічними речовинами на підприємствах хімічної чистки одягу та прання білизни. Вимоги безпеки. ДСТУ 2244-93 Устаткування технологічне для підприємств хімічної чистки одягу. Вимоги безпеки. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление зануление. ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования. ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам. ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ.Работы погрузоразгрузочные. Общые требования безопасности ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание. ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия. ГОСТ 12.4.023-84 ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля. ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. ГОСТ 12.4.029-76 ССБТ. Фартуки специальные. Технические условия. ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. ГОСТ 14202-69 Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки. ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах установах і організаціях затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. N 623 та зміни до нього затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.84 р. N 92. ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 11.10.93 р. N 94. ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р. N 123. ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86 затверджені в 1986 р. Мінохорони здоров'я СРСР. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій затверджене наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 45. ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх затверджений наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 46. ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індиідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв затверджені наказом Держкомпраці СРСР 21.08.85 р. НАОП 1.1.10-1.01.85 Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок затверджені Міненерго СРСР ЦК галузевої профспілки 10.09.85 р. СНиП П-2-80 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. Нормы проектрования. М.Стройиздат 1981 г. СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. Светотехника 1979 г. N 10. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. СниП 2.04.05-86 Отопление вентиляция и кондиционирование СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение. СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения. М.Стройиздат 1976 г. СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. СНиП 2.09.02-85 Производственные здания. СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. СНиП Ш-4-80 изд.1989 г. Техника безопасности в строительстве. Граничні норми підіймання і переміщення вантажних речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ України від 22.03.96 р. N 59 зареєстровані в Мінюсті України 16.04.96 р. за N 183/1208. Правила безопасности в газовом хозяйстве. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів затверджені Державним комітетом України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду 17.06.92 р. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів затверджені наказом Голови Дерднаглядохоронпраці України від 16.12.93 р. N 128. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Пожнаглядом України 14.06.95 р. введені в дію наказом МВС України від 22.06.95 р. N 400. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 04.04.94 р. N 30 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.05.94 р. за N 95/304. 3. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Особи винні в порушенні норм з охорони праці несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. 3.2. В основу Правил покладені вимоги державних стандартів Системи стандартів безпеки праці. 3.3. Усі нормативно-технічні документи і інструкції з охорони праці що видаються і діють на підприємствах повинні відповідати вимогам цих Правил. 3.4. Працівники зайняті на підприємствах хімічної чистки і фарбування повинні: - пройти медичний огляд відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій; - пройти інструктаж і навчання безпечним методам роботи і перевірку знань відповідно до Положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці; - знати правила гасіння вогню і вміти застосовувати перші засоби гасіння пожежі; - знати засоби надання першої медичної допомоги. 3.5. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою працівники проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше одного разу на рік. Посадові особи відповідно до Переліку посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки згідно з наказом керівника підприємства проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Позачергова перевірка знань провадиться в усіх випадках порушення цих Правил і при переході на іншу роботу. 3.6. Розслідування аварій і нещасних випадків провадиться у порядку встановленому Положенням про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. 3.7. Кожний виробничий підрозділ підприємства забезпечується: - аптечкою що містить у собі набір необхідних засобів для надання першої медичної допомоги; - плакатами про правила надання першої допомоги які вивішуються на видних місцях. 3.8. У разі нещасного випадку потерпілому негайно надається перша медична допомога. 4. ВИМОГИ ДО УЛАШТУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ ТЕРИТОРIЇ ПIДПРИЄМСТВА БУДIВЕЛЬ ПРИМIЩЕНЬ ТА СПОРУД. 4.1. Територія підприємства 4.1.1. Територія підприємства та розміщені на ній будівлі повинні задовольняти вимогам технологічного процесу виробництва СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий а також норм і правил пожежної безпеки. 4.1.2. Територія підриємства з усіма розміщеними на ній виробничими будівлями і допоміжними спорудами огороджується огорожею не нижчою за 2 м. 4.1.3. Для входу на територію підприємства і виходу з неї спеціально обладнується контрольно-пропускне приміщення. 4.1.4. В'їзд транспорту на територію підприємства і виїзд з неї здійснюється через ворота що відчиняються всередину території і мають пристрій для утримування їх у відчиненому положенні. 4.1.5. Територію підприємства необхідно упорядковувати та утримувати в чистоті; проходи проїзди входи та виходи будівель забороняється захаращувати або використовувати для зберігання відходів виробництва будматеріалів тари металобрухту тощо. Сміття та відходи виробництва слід збирати в спеціальні баки контейнери або ящики з кришками які щільно закриваються. Розміщують їх у відведених для них місцях і регулярно не рідше одного разу на тиждень вивозять за межі підприємства. 4.1.6. Територія підприємства повинна бути рівною без заглиблень та горбів. Конденсаційні каналізаційні та інші технічні колодязі закриваються кришками. Стан кришок регулярно перевіряється. 4.1.7. Проїзди для автотранспорту та доріжки для пішоходів розділяються і повинні бути вільні для пересування. Проїзди та пішохідні доріжки покриваються удосконаленими твердими покриттями та постійно утримуються в справному стані. У нічні години вони освітлюються згідно з діючими нормами і правилами. 4.1.8. У літній період проходи та проїзди систематично поливаються; у зимовий період - очищуються від снігу та льоду а під час ожеледиці - посипаються піском або дрібним шлаком. 4.1.9. Узимку дахи та карнизи будівель необхідно своєчасно очищувати від снігу та льоду. Для виконання цієї роботи призначаються спеціально навчені робітники. 4.1.10. Ділянки території вільні від забудов доріг проходів площадок водостічних канав тощо озеленюються. 4.1.11. Матеріали деталі та інші грузи на території зберігаються на спеціально підготовлених площах розвантажуються і складаються згідно з інструкціями розробленими адміністрацією підприємства. Загромаджувати проїзди проходи та безладно складати матеріали забороняється. 4.1.12. Резервуари баки бочки та інші ємкості для зберігання горючої і вибухонебезпечної рідини розміщуються на території підприємства згідно з діючими правилами зберігання цих рідин. 4.1.13. Вимоги до системи пожежного захисту території наведені у відповідних розділах Правил. 4.2. Виробничі і підсобні будівлі та споруди 4.2.1. Виробничі і підсобні будівлі та споруди підприємств повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 Производственные здания СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания а також норм і правил пожежної безпеки. 4.2.2. Підприємства можуть розміщуватися в окремих будівлях або входити в комплексні підприємства служби побуту. 4.2.3. Для своєчасного виявлення дефектів будівель та споруд провадяться періодичні огляди. Порядок та терміни оглядів установлює керівництво підприємств згідно з СНиП Ш-4-80. Виявлені дефекти слід негайно усунути застосовуючи при цьому необхідні заходи безпеки. 4.2.4. На першому поверсі багатоповерхової будівлі підприємства необхідно розміщувати відділення фарбування хімічної чистки обробки у водних розчинах і сушіння. Відділення хімічної чистки з обладнанням яке працює на нафтових розчинниках необхідно розміщувати в одноповерховій частині будівлі. 4.2.5. Дільниці для приготування миючих розчинів та барвників необхідно розміщувати поблизу відповідних виробничих приміщень. 4.2.6. Відділення сушіння рекомендується розміщувати поблизу відділень фарбування та обробки водними розчинами миючих засобів. 4.2.7. Біля стін будівель і споруд підприємств хімічної чистки забороняється викидати відпрацьовану воду пару і конденсат. Ці викиди повинні здійснюватись згідно проекту. 4.2.8. Усі вхідні двері виробничих приміщень повинні відчинятися назовні. Щоб запобігти протягам та різкому коливанню температури двері повинні бути такими що самі зачиняються.Зовнішні входи та виходи обладнуються тамбурами або повітряними тепловими завісами. Винятком є запасні пожежні виходи. 4.2.9. Сходи і площадки будівель необхідно надійно огороджувати поручнями заввишки 1 м із суцільною зашивкою знизу на висоту від підлоги при металічній зашивці не меншою за 10 см при деряв'яній - не меншою за 20 см. 4.2.10. Для провітрювання приміщень у верхній частині віконного прорізу необхідно передбачити фрамуги та кватирки. Вікна та фрамуги що відчиняються і знаходяться на висоті 2 м і більше від підлоги обладнуються пристроєм для відчинення їх з підлоги. Вікна які розміщені на рівні підлоги треба огороджувати перилами заввишки 1 м і більше. 4.2.11. Віконні прорізи приміщень відділень обробки водними розчинами та фарбування замість підвіконних дощок повинні мати відкоси з нахилом які облицьовують глазурованими або іншими водостійкими плитками. 4.2.12. Об'єм виробничих приміщень на одного працюючого повинен складати 15 куб.м і більше. 4.2.13. Поверхня стін підлоги та стелі у виробничих приміщеннях повинна бути рівною без щілин і вибоїн. 4.2.14. Підлогу у відділеннях обробки водними розчинами та фарбування необхідно виготовляти із водонепроникних матеріалів стійких до впливу кислот лугів і гарячої води. Поверхня підлоги повинна бути неслизькою. Рівень чистої підлоги в цих приміщеннях повинен бути на 30 мм нижчим за рівень підлоги інших суміжних приміщень і мати нахил у бік дренажних каналів. 4.2.15. Усі дренажні канали закриваються металевими плитами які укладаються врівень з підлогою. 4.2.16. Стоки в каналізацію необхідно обладнувати зйомними трапами з сітками які перешкоджають засмічуванню каналізації волокнами. 4.2.17. У приміщеннях з теплопровідними підлогами а також там де за умовами технологічного процесу на підлогу потрапляє рідина відділення фарбування відділення обробки водними розчинами робочі місця обладнуються дерев'яними настилами та іншими пристроями для запобігання промоканню та охолодженню ніг працюючого. 4.2.18. У приміщеннях відділень обробки водними розчинами та фарбування стіни і перегородки необхідно облицьовувати на всю висоту керамічними полімерними або скляними плитками. Допускається облицювання стін на висоту 1 8 м від рівня підлоги а вище облицювання - фарбувати водостійкими фарбами. Для фарбування стін та стель рекомендується використовувати водоемульсійні фарби. При цьому кольорове рішення інтер'єрів слід приймати з урахуванням психофізіологічного впливу кольору на людину та кліматичного району розташування підприємства. 4.2.19. Для зберігання сушіння та очищення прибирального реманенту та обладнання слід передбачати на кожному поверсі будівлі господарчі комори з підводами холодної і гарячої води. Площу комори слід приймати із розрахунку 0 8 кв.м на кожні 100 кв.м площі поверху але не меншою за 4 кв.м . 4.2.20. Виробничі приміщення коридори сходові площадки проходи робочі місця не повинні захаращуватися. 4.2.21. Ширина коридорів проходів технологічних проїздів у приміщеннях повинна бути більшою за 2 0 м. 4.3. Складські приміщення 4.3.1. Усі матеріали які поступають на підприємство незалежно від їхньої упаковки бочки пляшки балони ящики мішки тощо для запобігання попаданню прямих сонячних променів та впливу атмосферних опадів необхідно зберігати на складах або спеціально обладнаних площадках. Зберігання будь- яких матеріалів поза складом або виділених для цієї мети місцях забороняється. 4.3.2. Площадки необхідно добре утрамбувати огородити бар'єрами і захистити навісами. 4.3.3. Складські приміщення необхідно обладнати баками стелажами і полицями. Усі дерев'яні конструкції обробляються вогнезахисними речовинами. 4.3.4. Проходи між стелажами полицями та іншим складським обладнанням повинні бути більшими за 1 2 м а головний прохід від вхідних дверей - більшим за 2 м. Двері складів мають бути міцними вогнетривкими і відчинятися назовні. 4.3.5. Підлога і перекриття в складських приміщеннях обладнуються згідно з вимогами протипожежної безпеки. Матеріал підлоги має бути стійким до впливу кислот лугів і не допускати сорбцій хімічних речовин. Підлога повинна мати достатній нахил для стоку і відводу рідини. 4.3.6. Складування хімічних матеріалів провадиться у залежності від їх найменування і призначення ступеню отруєності і вогненебезпечності згідно з планом розміщення хімічних речовин з зазначенням їх найбільших характерних властивостей "Вогненебезпечні" "Отруйні" "Хімічно активні" тощо . 4.3.7. Хімікати слід зберігати за принципом однорідності і у відповідності із їх фізико-хімічним і пожежонебезпечним властивостям і дотримуватися вимог ДСТУ 2320-93 Роботи з хімічними речовинами на підприємствах хімічної чистки одягу та прання білизни. З цією метою склади розбиваються на окремі приміщення відсіки ізольовані один від одного глухими неспалюваними стінами перегородками . 4.3.8. Сумісне зберігання хімікатів регулюється інструкцією затвердженою керівником підприємства узгодженою з органами санітарного і протипожежного нагляду. 4.3.9. Сильнодіючі отруйні речовини допускається зберігати тільки в суворій відповідності до діючих для них спеціальних правил. У повній ізоляції від інших хімічних речовин та реактивів зберігаються сильнодіючі окислювачі. 4.3.10. Хімікати та розчини слід зберігати у справній тарі яка щільно закривається. Тара у якій зберігаються хімічні речовини повинна мати наклейки або бірки з точними назвами та позначеннями цих речовин а матеріали до складу яких входять високонебезпечні речовини - вказівки про їхню наявність. Скляні бутилі слід зберігати в корзинах або в ящиках на дно та з боків яких укладають солому або стружку. 4.3.11. Хімікати в мілкій тарі зберігаються на стелажах відкритого типу або шафах а у великій тарі - штабелями. Скляні бутлі з кислотою встановлюються на підлозі складу тільки в один ряд. 4.3.12. При зберіганні азотної та сірчаної кислот треба вживати заходи для запобігання стикання їх з деревиною соломою та іншими речовинами органічного походження. 4.3.13. Оцтова кислота та перекис водню необхідно зберігати під навісом що не горить на відстані не ближчій за 15 м від закритих складів або в ізольованих вогнезахисних приміщеннях з природною вентиляцією. 4.3.14. Складські приміщення та площадки де зберігаються кислоти і луги в бутлях слід забезпечити підводом води необхідної для негайного та повного видалення цих речовин у випадку попадання їх на працюючого а також готовими розчинами крейди вапна або кальцинованої соди для негайної нетралізації випадково пролитих кислот. Місця зберігання кислот необхідно позначати. 4.3.15. Бочки з реактивами встановлюються на критих площадках групами не більшими за 100 шт. у кожній з розривом між групами не меншим за 1 метр. У кожній групі зберігають продукцію тільки певного виду про що роблять відповідні написи. 4.3.16. Барвники слід зберігати у сухих вогнезахисних складах справній тарі на спеціально обладнаних стелажах барабани з барвниками встановлюються на стелажах у один ярус . Забороняється сумісне їх зберігання з сильнодіючими окислювачами лугами кислотами та іншими речовинами які можуть викликати самозаймання. 4.3.17. У складських приміщеннях слід забезпечити вільний прохід до матеріалів а також безпечне і зручне їх транспортування. 4.3.18. Транспортування хімічних матеріалів зі складу необхідно здійснювати тільки на спеціальних пристроях візках носилках корзинах і ящиках з міцними ручками . Установка бутлів у плетені корзини дерев'яні ящики транспортні пристрої та їх перенесення здійснюється двома робітниками. 4.3.19. Органічні розчинники слід зберігати в бочках а також у резервуарах цистернах та інших ємкостях які відповідають вимогам правил устаткування і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 4.3.20. Бочки слід розміщувати на критих площадках що мають більш низькі відмітки ніж відмітки промислових будівель. Площадки огороджуються для запобігання розтіканню рідини в разі аварії. 4.3.21. Укладання бочок слід здійснювати з дотриманням запобіжних заходів обов'язково пробками вгору не більше ніж у два яруси. 4.3.22. Резервуари цистерни та інші ємкості встановлюють поза промисловими будівлями на території підприємства з відповідним заглибленням у грунт. 4.3.23. Резервуари цистерни та інші ємкості надійно закриваються кришками мати газовідвідні трубки і поплавки або інші показники рівня рідини. 4.3.24. Роботи по ремонту резервуарів дозволяється провадити тільки після повного звільнення від рідини від'єднання від нього трубопроводів відкриття всіх люків ретельного очищення пропарювання і промивання відбирання із резервуара проб повітря і аналізу на відсутність парів небезпечної концентрації. 4.3.25. Місця перекачування розчинників із бочок слід дотримувати в чистоті пролитий розчинник необхідно засипати піском. 4.3.26. На території і в приміщеннях складу не дозволяється палити і провадити роботи не зв'язані із зберіганням хімікатів. 4.3.27. На всіх складах повинні бути засоби пожежогасіння за нормами встановленими Правилами пожежної безпеки в Україні. Стенд з пожежним реманентом слід розміщувати поза приміщенням складу недалеко від входу. 4.3.28. У складських приміщеннях загальний електрорубильник розміщують поза приміщенням складу на вогнетривкій стіні. 4.3.29. На видному місці біля входу в склад вивішують інструкцію по безпечних способах зберігання хімікатів і протипожежну інструкцію. 4.3.30. Електропроводка освітлювальна арматура та вентиляція повинна виконуватись у вибухобезпечному виконанні вентиляцію складу необхідно вмикати не пізніше ніж за 30 хв до входу в приміщення. 4.4. Санітарно-побутові приміщення 4.4.1.Склад санітарно-побутових примішень а також улаштування розміри та обладнання залежить від кількості працюючих на підприємстві санітарної характеристики виробничих процесів і відповідає вимогам СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий та СНиП 2.09..04-87 Административные и бытовые здания. 4.4.2. Підрозділи підприємств хімічної чистки відносяться до 1 П Ш груп санітарних характеристик промислових процесів а саме: відділення ремонту одягу експедиція - 1 а відділення первинного сортування зачистки та попереднього плямовиведення; проміжного сортування; ремонтно- меха- нічна майстерня; складські приміщення - 1 б відділення обробки водними розчинами відділення сушіння відділення вологотеплової обробки відділення прання та обробки сорочок - П а дільниця приготування барвників та миючих розчинів відділення фарбування - П в відділення хімічної чистки та лабораторія - Ш б 4.4.3. До складу санітарно-побутових приміщень на підприємствах входять: гардеробні убиральні умивальні приміщення для особистої гігієни жінок курильні приміщення громадського харчування медпункти. Крім того на підприємствах необхідно передбачити додаткові санітарно-побутові приміщення і пристрої для: групи 1а - ніжні ванни; груп 1б Па - душові та ніжні ванни; групи Пв - душові приміщення і пристрої для сушіння одягу та взуття ніжні ванни; групи Шб - душові приміщення і пристрої для обезпилювання спецодягу при процесах з виділенням пилу . 4.5. Допоміжні приміщення гардеробні душові умивальні і т.д. 4.5.1. Площа невиробничих приміщень на підприємствах визначаються відповідно до СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения. 4.6. Водопостачання та каналізація 4.6.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение. 4.6.2. Улаштування водопроводу і каналізації у виробничих допоміжних та побутових приміщеннях підприємств необхідно передбачити для постачання води на виробничі господарчо-питні потреби та пожежотушіння а також для відведення стічних вод. 4.6.3. Для забезпечення підприємств гарячою водою передбачаються системи централізованого або місцевого гарячого водопостачання. 4.6.4. Вода яка подається на господарчо-питні потреби повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. 4.6.5. Протипожежне водозабезпечення для підприємств провадиться із існуючої водопровідної мережі. Внутрішні пожежні крани слід установлювати біля входів на площадках сходових кліток та інших найбільш доступних місцях. 4.6.6. Відпрацьовані реактиви перед спуском їх у каналізаційну мережу знешкоджуються засобами лабораторії. 4.6.7. Для неканалізованих дільниць території підприємства допускається з дозволу місцевих органів санітарного нагляду використання вигребних ям обмеженого користування з пристроями які перешкоджають забрудненню грунту. 4.6.8. Враховуючи особливу специфіку складу стічних вод підприємств хімічної чистки питання про спускання їх у каналізацію розглядається для кожного окремого випадку і узгоджується з органами комунального господарства та санітарно-епідеміологічною службою. 4.6.9. Лабораторія підприємства повинна щомісячно контролювати склад стічних вод які спускаються в каналізаційну мережу або відкриті водойми. 5. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГIЧНИХ ПРОЦЕСIВ ТА ОБЛАДНАННЯ 5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів 5.1.1. Організація та проведення технологічних процесів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. 5.1.2. При виконанні технологічних операцій робочі всіх професій виробничих підрозділів зобов'язані керуватися інструкціями з охорони праці які враховують конкретні умови роботи на кожному робочому місці. 5.2. Первинне сортування зачистка та попереднє плямовиведення. 5.2.1. При сортуванні виробів для запобігання можливого травматизму необхідно перевірити наявність та видалити із кишень сторонні предмети. 5.2.2. Для запобігання можливого самозапалення промасляних речей їх слід сортувати в першу чергу в окремі партії і відразу направляти на обробку. 5.2.3. Відкрите зберігання хімічних матеріалів забороняється. Хімікати необхідно зберігати в поліетиленовій скляній фарфоровій посудині з притертими пробками або кришками що щільно закриваються. На всіх посудинах з хімікатами повинні бути чітко написані етикетки до того ж при зберіганні токсичних і отруйних речовин написи виконують червоною фаброю. 5.2.4. Необхідні для роботи хімікати повинні знаходитися в поліетиленових пляшечках що мають спеціальні пристрої - крапельниці. 5.2.5. Перед початком роботи руки необхідно змастити кремом або іншими засобами що запобігають впливу шкідливих речовин на шкіру рук. 5.2.6. Зачищення виробів провадиться на спеціальному столі що має нахил для стікання рідини і отвір для ємкості з розчинами для зачищення. Після закінчення роботи стіл необхідно ретельно витерти рештки розчину перелити в посудину що закривається. 5.2.7. Виведення плям провадиться на плямовивідних верстатах або спеціальних столах. 5.2.8. Перед початком роботи на плямовивідних верстатах необхідно оглянути і перевірити: стан вентилів паропроводів повітроводів; справність педалей подачі пари повітря а також роботу вакуумвідсмоктувача. 5.2.9. Застосовувати стисле повітря для обдування робочих місць і спецодягу забороняється. 5.2.10. Використані в процесі роботи ватні тампони необхідно викидати в металічний бачок з кришкою що щільно закривається. 5.2.11. Для запобігання можливого самозапалення оброблених скипидаром виробів необхідно негайно відправити їх у обробку. 5.2.12. При застосуванні кислот необхідно дотримуватись особливої обережності остерігатись попадання їх на руки обличчя і особливо в очі. При виведенні плям цими хімікатами слід користуватися ватою на дерев'яній паличці. 5.2.13. При обробці гарячою оцтовою кислотою виробів залитих чорнилом необхідно застосовувати гумові рукавички і захисні окуляри. Робота повинна провадитися у витяжній шафі зі швидкістю руху повітря у відкритому прорізі не меншою за 0 5 м/хв. 5.2.14. Після закінчення роботи хімікати що залишилися слід прибрати в металеву шафу. 5.2.15. Необхідно слідкувати за тим щоб підлога не була слизькою. Всі пролиті на підлогу рідини масла емульсії тощо слід ретельно витерти. 5.3. Оброблення виробів у машинах хімічної чистки. 5.3.1. Вмикати струм для машин і обладнання що працюють від електромережі дозволяється тільки черговому електрикові. Пуск машини в роботу при наявності несправних вузлів припливно-витяжної вентиляції забороняється. 5.3.2. Відкривати завантажувальний люк під час роботи машини забороняється. 5.3.3. Вивантажування виробів і барабана необхідно провадити тільки після повної його зупинки і при ввімкненій вентиляції. 5.3.4. Після закінчення роботи всі вентилі машини слід закрутити відключити від електромережі на головному електророзподільному щиті. 5.3.4. У відділенні категорично забороняється провадити роботи з відкритим вогнем і приладами що дають іскру через небезпеку виникнення пожежі при роботі на уайт-спіриті і можливості утворення фосгену при роботі на розчинниках що містять хлор. Не допускається зіткнення розчинників що містять хлор з міцними лугами і мінеральними кислотами щоб уникнути утворенню отруйних і самозаймистого монохлоретилена. 5.3.5. Провадити ремонт і змащування машини що працює а також залишати її без нагляду забороняється. Ремонт чистку змащування виконують тільки при повному відключенні машини від усіх джерел живлення електроенергії пари води і стислого повітря . 5.3.6. Усі виявлені неполадки в машині необхідно записувати у робочий журнал і доводити до відома майстра. 5.4. Оброблення виробів хлористими разчинниками. 5.4.1. Заправляти машину розчинниками необхідно тільки по трубопроводу заливати вручну через люк забороняється. 5.4.2. У процесі дистиляції необхідно слідкувати за показом термометра при дистиляції трихлоретилена температура не повинна перевищувати 90 С а при дистиляції перхлоретилена - 125 С. 5.4.3. Обробляти в машині вироби забруднені порошкоподібним алюмінієм алюмінієвою фарбою і вироби із тканин металізованих алюмінієм забороняється. 5.4.4. Під час чищення дистилятора і фільтрів машин хімічної чистки роботу необхідно провадити в протигазах і рукавичках. 5.5. Апретування виробів 5.5.1. Апретування повинно здійснюватися згідно з діючою інструкцією. 5.5.2. Дистиляцію розчину для просочення необхідно провадити у дистиляторі ретельно очищеному від шламу що утворився при попередніх дистиляціях. 5.5.3. Температура розчинника в дистиляторі повинна відповідати його температурі кипіння. 5.6. Оброблення виробів нафтовими розчинниками 5.6.1. При експлуатації машин хімічної чистки що працюють на нафтових розчинниках слід вжити заходи які забезпечують протипожежну безпеку узгоджені з пожежним наглядом. 5.6.2. Перед початком роботи необхідно привести в порядок робоче місце оглянути і перевірити: - припливно-витяжну вентиляцію ; - освітлення; - стан огородження; - кнопкові і пускові пристрої машини; - справність гальмувальних пристроїв; - автоматичне відключення машини при відчиненні дверей; - правильність направлення обертання двигунів; - змащування вузлів обладнання; - тиск стислого повітря пари; - зпрацьовування пневмозасовів; - дію маслорозпилювача. 5.6.3. Пускати машину в роботу при наявності несправностей забороняється. 5.6.4. При роботі на комплекті машин що працюють на нафтових розчинниках необхідно: - систематично перевіряти стан проваги щоб уникнути падіння кришок миючого і сушильного барабанів; - періодично видаляти текстильний пил із вентиляційного короба сушильного барабану; - слідкувати за справністю автоматичного парового клапана для тушіння вогню; - користуватися рукавицями щоб уникнути опіку рук при відкриванні кришок сушильного барабана; - не допускати попадання металевих предметів у барабани миючої і сушильної машини. 5.6.5. Чистити у машині одяг забруднений порошкоподібним алюмінієм алюмінієвими фарбами забороняється. 5.6.6. Ручне зачищування особливо забруднених місць бензиновим милом провадиться на спеціальних столах з місцевим боковим відсмоктуванням. 5.6.7. Застосовувати мило на основі розчинників що містять хлор забороняється. 5.7. Оброблення виробів у водних розчинах миючих засобів 5.7.1. Перед пуском машини в роботу кришки внутрішнього і зовнішнього барабанів необхідно закрити і замкнути. 5.7.2. Під час роботи машини відкривати кришку зовнішнього барабана забороняється. Завантажування пральних матеріалів дозволяється тільки через спеціальний люк уручну або через систему розливання матеріалів механічним способом. 5.7.3. Під час роботи машини забороняється: - провадити огляд і змащування деталей що труться; - знімати надівати направляти привідні паси; - підтягувати сальникові ущільнення фланці тощо на машині і тробопроводах що находяться під тиском; - підвищувати тиск пари що поступає до машини вище норми указаної в паспорті; - знімати кожухи і огородження; - провадити налагодження регулювання або будь-які ремонтні роботи ; - торкатися руками рухомих частин машини. 5.7.4. Відкривати повністю паровий вентиль для пуску пари в барабан забороняється. Пуск пари в пральну машину слід провадити поступово. 5.7.5. Завантажувати і розвантажувати центрифугу на ходу забороняється. 5.7.6. Завантажувати вироби в корзину центифуги необхідно рівномірно по всьому його об'ємі. 5.7.7. Нерівномірне завантаження може викликати сильну вібрацію і зірвати центрифугу із фундаменту. 5.7.8. Працювати на несправній центрифузі і самостійно усувати несправності забороняється. 5.7.9. Торкатися руками до ротору центрифуги що обертається при її розгоні і гальмуванні забороняється. 5.7.10. При роботі на центрифузі необхідно дотримуватися слідуючих вимог: - одяг повинен щільно облягати тіло; - кінці плаття краватки тощо необхідно сховати; - фартух необхідно підв'язувати так щоб його краї перекривали верхню частину халяв чобіт; - волосся слід сховати під косинку. 5.8. Фарбування виробів 5.8.1. При фарбуванні виробів щоб уникнути нещасних випадків необхідно уважно слідкувати за кипінням фарбувальних розчинів регулювання поступаючої пари провадити вентилем і не допускати бурхливого кипіння. 5.8.2. При роботі з урзолом необхідно одягати гумові рукавички. Зберігати урзол слід у щільно закритих ємкостях. 5.8.3. При роботі з хлорним вапном гідросульфітом слід користуватися респиратором або марлевою пов'язкою. 5.8.4. Щоб запобігти утворенню газоподібного хлористого водню забороняється змішувати розчини хлорного вапна з кислотами. 5.8.5. Подачу до робочих місць фарбників і хімікатів необхідно механізувати. 5.9. Сушіння виробів 5.9.1. Входити в сушильну камеру під час її роботи забороняється. 5.9.2. Після закінчення роботи необхідно перекрити доступ пари в сушильну камеру двері залишити відчиненими відключити електродвигуни вентиляційних пристроїв. 5.9.3. При експлуатації сушильного барабана необхідно дотримуватися слідуючих вимог: - завантажувати вироби в барабан слід у розправленому вигляді в кількості що вказується в паспорті обладнання; - відчиняти двері завантажувати і відвантажувати вироби під час обертання барабана категорично забороняється. 5.10. Волого-теплове оброблення виробів 5.10.1. Щоб запобігти отриманню опіків необхідно відкривати вентилі подачі пари стислого повітря і зливу конденсату дуже обережно. 5.10.2. При виявленні дефектів і несправностей під час роботи обладнання необхідно відключити і попередити про це майстра. 5.10.3. Заміну чохлів із тканини на обладнанні слід провадити при повному його відключенні від усіх джерел живлення при холодному стані нагрівальної поверхні. 5.10.4. Під час пуску пари і в процесі відпарювання розправляти вироби руками і наближати обличчя до манекену забороняється. 5.10.5. У момент вмикання вентилятора що подає повітря для сушіння одягу слід дотримуватися обережності щоб запобігти отримання опіків залишками пари під чохлом. 5.10.6. У момент опускання верхньої плити гідравлічного преса не підставляти руки між плити. 5.10.7. При пропарюванні речей наближати обличчя до подушок преса забороняється. 5.10.8. При натисненні на педаль пуску пари розрівнювати вироби на подушці преса руками забороняється. 5.10.9. Під час користування праскою при обробленні виробів на прасувально-відпарювальному столі подавати пару на поверхню стола забороняється. 5.10.10. Перед початком роботи на сушильно-прасувальному котку необхідно перевірити: - механізм підіймання і опускання вала; - стан стрічок транспортера; - стан "одягу" на валу; - ефективність роботи відсмоктуючого вентилятора; - справність манометра; - справність запобіжної рамки; - роботу автоматики на спрацьовування аварійних пристроїв. 5.10.11. Після перевірки справності котка необхідно на протязі 10-15 хв прогріти коток на холостому ходу. Під час прогрівання слід відкрити на 3-4 хв вентилі обвідної лінії конденсатовідвідника для відведення конденсата із парової камери лотка. 5.10.12. При роботі на сушильно-прасувальному котку забороняється: - провадити прасування білизни з каблучками і перснями на руках; - прасувати фасонну білизну і білизну з гудзиками; - перевіряти руками нагрівання вала; - витягати на ходу білизну що застряла або намоталася на притискний вал; - торкатися руками до вала що обертається і розрівнювати білизну поза запобіжною рамкою; - знімати огородження і провадити ремонт на ходу. 5.10.13. Під час роботи необхідно слідкувати за роботою вентилятора і за тиском пари. 5.10.14. Після закінчення роботи необхідно щоб коток попрацював на холостому ходу з ввімкненим вентилятором для видалення вологи із "одягу" вала а потім слід вимкнути його від усіх джерел енергії і підняти вал за допомогою підйомного механізму. 5.10.15. Перед початком роботи на прасувально-ротаційному пресі необхідно перевірити: - надійність електроізоляції електропроводки і заземлення; - стан "одягу" на нижніх прасувальних плитах; - справність манометра; - наявність і кріплення огородження. 5.10.16. При роботі на прасувально-ротаційному пресі забороняється: - розпрямляти білизну під час повертання плит; - перевіряти руками нагрівання верхніх плит; - заходити за огородження; - провадити який-небудь ремонт змащування і налагодження під час роботи преса. 5.10.17. Після закінчення роботи необхідно вимкнути прес від електромережі перекрити вентилі подачі пари і повітря. 5.10.18. Перед початком роботи з електропрасками необхідно перевірити надійність ізоляції проводів справність праски. 5.10.19. Під час роботи не можна допускати падіння праски перекручування проводу утворення на ньому зашморгів і вузлів. Необхідно слідкувати щоб струмопровідні проводи були сухими. 5.10.20. Під час роботи забороняється: - ставити праску навіть холодною на провід; - охолоджувати праску водою; - залишати без нагляду ввімкнену у електромережу праску. 5.10.21. Після закінчення роботи праску необхідно вимкнути від електромережі і поставити на ізольовану азбестовим листом металеву підставку. 5.11. Допоміжні підрозділи слюсарно-ремонтний деревообробний тощо 5.11.1. Основною умовою безпечного виконання робіт допоміжними підрозділами є насамперед чітке знання ними правил та інструкцій з охорони праці при виконанні самих різних за характером та об'ємом слюсарних та складальних операцій. 5.11.2. Не менш важливою умовою виконання вимог охорони праці при виконанні слюсарно-ремонтних робіт є справний стан інструменту обладнання засобів особистого захисту а також правильна організація робочого місця. 5.12. Загальні вимоги до організації робочих місць 5.12.1. Організація робочих місць виробничих підрозділів підприємств хімічної чистки і фарбування одягу повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования ГОСТ 12.2.033-78 Рабочее место при выполнении работ стоя.Общие эргономические требования и ГОСТ 12.2.061-81 Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам 5.12.2. Усі робочі місця забезпечуються необхідними інструментами пристроями організаційною і технологічною оснаскою технологічними картами оброблення виробів інструкціями з експлуатації обладнання правилами охорони праці тощо. 5.12.3. Усі інструменти пристрої повинні бути в повній справності та використовуватись за призначенням. 5.12.4. На все обладнання механізований інструмент контрольно-вимірювальні прилади а також на ємності для зберігання шкідливих і легкозаймистих речовин повинна бути технічна документація паспорт з поміткою про відповідність інструмента ТУ креслення керівництво про експлуатацію . 5.12.5. У приміщеннях з електропровідною підлогою відділення оброблення органічними розчинниками водного оброблення сушіння фарбування тощо робоче місце обладнується ізолюючими настилами і підставками. 5.12.6. Робоче місце допоміжних робітників обладнується шафами верстаками стелажами а також пересувною оргоснаскою і вантажопідйомними пристроями для пересування великогабаритних деталей і вузлів. 5.12.7. Працювати без спецодягу приймати їжу і курити на робочих місцях категорично забороняється. 5.13. Загальні вимоги до виробничого обладнання 5.13.1. Усе виробниче обладнання підприємств повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 Оборудование производственное. Общие требования безопасности і ДСТУ 2244-93 Устаткування технологічне для підприємств хімічної чистки одягу. Вимоги безпеки. 5.13.2. Розміщення обладнання в цехах на дільницях повинно відповідати характеру виробництва і технологічному процесу а також забезпечувати нешкідливі і безпечні умови для обслуговування під час роботи і ремонту. Обладнання необхідно розміщувати згідно з проектом. 5.13.3. Установлення додаткового технологічного обладнання не передбаченого проектом допускається тільки з дозволу санітарної інспекції. 5.13.4. Усі верстати та обладнання необхідно міцно закріплювати на своїх підмурках. 5.13.5. Станини і частини обладнання що виступають не повинні мати гострих країв ребер задирок і поверхонь з нерівностями. 5.13.6. На обладнанні що має люки для завантажування виробів необхідно передбачити блокування що виключає можливість роботи при відкритій кришці. 5.13.7. Усі частини обладнання що рухаються і обертаються під час роботи необхідно огороджувати кожухами. 5.13.8. Обладнання повинно мати справні прилади управління а також технологічну попереджувальну і аварійну сигналізацію. 5.13.9. Усі види обладнання повинні мати кнопку аварійного вимкнення. 5.13.10. Кнопки пуску вентилі для обслуговування агрегатів розміщуються у доступних місцях на висоті не більшій за 1 5 м від рівня підлоги. 5.13.11. Обладнання повинно мати блокування і пристрої що запобігають від несумісного одночасного вмикання механізмів а також вимкнення обладнання при падінні напруги в електричній мережі або при падінні тиску у пневмосистемі. 5.13.12. Обладнання струмоведучі частини обладнання електродвигуни рубильники пускачі кнопки управління тощо необхідно заземлювати. 5.13.13. Усі агрегати і трубопроводи у яких технологічний процес зв'язаний з можливістю виділення токсичних газів і пари герметизують. 5.13.14. Обладнання і окремі вузли які являються джерелом виділення тепла а також паротрубопроводи повинні мати теплоізоляцію з метою підтримання температури зовнішньої поверхні не вищої за 45 С. 5.13.15. Обладнання що інтенсивно виділяє тепло вологу пари розчинників обладнується місцевими відсмоктувачами. 5.13.16. У місцях підведення пари і повітря установлюються перекриваючі вентилі і манометри а на лінії відводу конденсату - конденсаційні горщики. 5.13.17. Поверхня внутрішнього барабана машин хімічної чистки пральних і прально-віджимних машин повинна бути гладенькою без задирок головки заклепок і болтів усередині барабана повинні мати сферичну форму і щільно прилягати до поверхні. 5.14. Спеціальні вимоги до окремих видів виробничого обладнання 5.14.1. Машини для хімічної чистки 5.14.1.1. Машини що працюють на уайт-спіриті та розчинниках що мають у своєму складі хлор повинні бути герметичними та діяти за принципом замкнутого циклу. 5.14.1.2. Зазор між завантажувальними люками внутрішнього і зовнішнього барабанів не повинен бути більшим за 5 мм щоб виключити можливість попадання пальців працюючого під час обслуговування. Розміри і висота розташування завантажувального люка мийного барабана повинні забезпечувати зручнне завантаження і вивантаження одягу та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003- 91. 5.14.1.3. Для заправлення машини розчинником із зовнішньої ємкості на всмоктуючій лінії насоса встановлюють штуцер. 5.14.1.4. Оглядове скло що встановлюється на машині і трубопроводах розчинника виготовляють із скла стійкого до дії розчинників високої температури. 5.14.1.5. Уловлювач фільтр грубого очищення і водовідділювач герметично закриваються кришками. 5.14.1.6. Для введення в мийний барабан машин хімічної чистки підсилювачів та інших хімікатів необхідно передбачити пристрій який виключає можливість викиду токсичних речовин у приміщення. 5.14.1.7.Лампи освітлення що встановлені у машині повинні мати напругу 12-36 В. 5.14.1.8. Машина комплектується вузлами і агрегатами для уловлювання пари розчинників адсорбери і для очищення і відновлення використаного розчинника фільтри і дистиляційні установки . 5.14.1.9. Машина хімічної чистки обладнується контрольно-вимірювальними приладами манометрами термометрами . 5.14.1.10. Машини що працюють на нафтових розчинниках повинні мати систему дистанційного аварійного вимкнення вибухозапобіжний клапан і автоматичні парові клапани для гасіння вогню у випадку займистості виробів у мийному і сушильному барабанах. 5.14.1.11. Електрообладнання що встановлюється на машинах які працюють на нафтових розчинниках повинне мати вибухонебезпечне виконання відповідно до ГОСТ 12.1.004-91. 5.14.2. Плямовивідні верстати 5.14.2.1. Робочі столи плямовивідних верстатів повинні бути гладенькими без гострих країв і виступів. 5.14.2.2. Необхідно щоб покриття робочого стола плямовивідного верстату було стійким до ударів і впливу їдких лугів концентрованих кислот і високої температури. 5.14.2.3. Для полегшення чищення робочих столів верхні кришки повинні легко зніматися. 5.14.2.4. Плямовивідний верстат забезпечується підставкою для зберігання хімікатів. 5.14.2.5. Біля плямовивідного верстата необхідно передбачити бачок з кришкою для викидання тампонів. 5.14.3. Пральні і прально-віджимні машини 5.14.3.1. Пральні машини повинні мати: термометр показчик рівня води в барабані пристосування для надійного закріплення кришок зовнішнього і внутрішнього барабанів при завантажуванні і вивантажуванні виробів манометр. 5.14.3.2. Кришка люка для ручного заливання прального розчину або засипання прального порошку повинна щільно і надійно закриватися і виключати можливість самодовільного відкривання і вибивання піни або прального розчину із барабана при кипінні. 5.14.3.3. Електродвигун приводу і електричні прилади системи управління повинні бути захищені від попадання рідини. 5.14.3.4. Зливні клапани пральних машин повинні забезпечувати швидкий злив рідини в каналізацію а також виключати можливість попадання рідини на підлогу в зоні обслуговування. 5.14.4. Центрифуги 5.14.4.1. При підвищеній вібрації центрифуга повинна автоматично відключатися. 5.14.4.2. Кожух центрифуги огороджуючий ротор що обертається повинен бути міцним і надійно закріпленим до корпусу. 5.14.4.3. Кришка центрифуги у відкритому положенні надійно фіксується. 5.14.4.4. На центрифузі слід передбачити блокувальний пристрій який виключає можливість її роботи при відкритій завантажувальній кришці. 5.14.5. Обладнання для фарбування 5.14.5.1. Металічні ванни фарбувальних барок із зовнішньої сторони повинні мати теплоізоляцію. 5.14.5.2. Для стікання лишків розчинів безпосередньо в дренаж барки обладнуються зливами з рівчачками. 5.14.5.3. Фарбувальні барки закриваються кожухами і з'єднуються з вентиляційною системою. 5.14.6. Сушильні камери 5.14.6.1. Стіни сушильної камери виготовляють із теплоізолюючого матеріалу щоб запобігти виділенню тепла в приміщення. 5.14.6.2. Вішала куліс повинні бути гладенькими і щільно триматися в гніздах. Вішало і решітка для укладання виробів виготовляється із деревини нехвойних порід. 5.14.7. Сушильні барабани 5.14.7.1. Сушильні барабани встановлюються на рівні що забезпечує легке і безпечне завантажування і вивантажування виробів. 5.14.7.2. На сушильному барабані встановлюють контрольно-вимірювальні прилади: манометр для контролю тиску що поступає у калорифер термометр для визначення температури повітря що поступає в барабан. 5.14.7.3. Конструкція сушильного барабана повинна передбачати блокувальний пристрій який не дозволяє включати барабан у роботу при відкритій кришці або відкривати кришку в процесі роботи. 5.14.7.4. Завантажувальний люк машини повинен щільно закриватися і виключати можливість вибивання гарячого повітря. 5.14.8. Прасувальні преси 5.14.8.1. У неробочому положенні верхня плита фіксується на відстані що виключає можливість опіку рук працюючого при укладанні виробів на стіл преса. 5.14.8.2. "Одяг" пресів повинен бути чистим і повітропроникним для хорошого відсмоктування водяної пари. 5.14.8.3. Конструкція пресів повинна виключати можливість самодовільного опускання верхніх плит. 5.14.8.4. Повітря що відсмоктують із порожнин плит прасувальних пресів відводиться в атмосферу за межі цеху. 5.14.9. Пароповітряні манекени 5.14.9.1. Конструкція затискувачів що закріплюють поли виробу повинна виключати можливість зривання. Затискачі повинні бути в справному стані. 5.14.9.2. Чохол манекена повинен бути суцільним і щільно закріплюватися внизу і біля горловини. 5.14.9.3. Паровий клапан у закритому стані не повинен пропускати пари під чохол манекена. 5.14.10. Сушильно-прасувальні котки 5.14.10.1. У неробочому положенні прасувальний вал піднімають над поверхнею лотка. 5.14.10.2. Повітря що відсмоктується із прасувального вала змішане з парою необхідно відводити в атмосферу. 5.14.10.3. Конструкція привода прасувального вала повинна забезпечувати можливість його реверсивного обертання. 5.15. Ремонт і технічне обслуговування обладнання 5.15.1. Усі види обладнання підлягають періодичному огляду і ремонту згідно з графіком планово-попереджувального ремонту. 5.15.2. Обладнання яке ремонтується необхідно вимкнути від усіх джерел живлення: електроенергії пари води стислого повітря тощо за допомогою спеціальних заглушок. При перевірці сигнальних ламп командоапарата регулюванні датчиків рівня необхідно використовувати захисні засоби - діелектричні рукавички галоші інструмент з ізольованими ручками. 5.15.3. При проведенні ремонтних робіт необхідно сурово дотримуватись технології ремонту обладнання. 5.15.4. Усі роботи по ремонту обладнання або його вузлів провадяться після ретельного його очищення від виробничих залишків шлама бруду тощо . 5.15.5. Ремонт трубопроводів по яких транспортується вибухо- і пожежонебезпечна речовина органічні сполуки необхідно провадити після очищення від залишків цих речовин і пропарювання. 5.15.6. Обладнання що ремонтується повинне мати попереджувальні плакати. 5.15.7. При підійманні опусканні і переміщенні обладнання і окремих вузлів забороняється: - допускати до роботи сторонніх осіб; - провадити ремонтні роботи на піднятому обладнанні; - переміщувати обладнання над людьми а також стояти проходити і виконувати будь-які роботи під піднятим обладнанням; - ремонтувати на ходу підйомні механізми і поправляти при піднятому обладнанні ланцюги і канати; - залишати обладнання у піднятому положенні; - опускати обладнання на металеві або дерев'яні настили колодязі і канави що закриваються на трубопроводи і електричні кабелі. 5.15.8. Відремонтоване обладнання слід випробувати. Перед випробуванням необхідно: - прибрати всі інструменти матеріали і деталі що залишилися після ремонту як на обладнанні так і всередині його; - перевірити шляхом огляду несправності гальмівних запобіжних і електроблокувальних пристроїв автозупинювачів тощо; - перевірити наявність усіх огороджень і кожухів на відремонтованому обладнанні і упевнитись у надійності їх кріплення; - перевірити надійність заземлення обладнання корпуса машини електродвигунів електропускачів апаратури тощо ; - упевнитися в справності всіх контрольновимірювальних приладів; - перевірити і упевнитися в наявності мастила на всіх підшипниках обладнання і його маслянках; - перевірити якість ущільнювачів справність і дію запірної апаратури. 5.15.9. Технічне обслуговування обладнання провадиться у відповідності з переліком робіт по есплуатаційному обслуговуванню даного типу обладнання з урахуванням конструктивних особливостей кожної окремої марки обладнання згідно з додатком до їхніх технічних характеристик. 5.15.10. Чищення бака-випарника і грязезбірника дистилятора від шламу і нелетких сумішей необхідно провадити після повного його охолодження в гумових рукавичках і фільтруючих протигазах. 5.15.11. Очищення повітряного фільтра провадиться при вимкнутому вентиляторі. 5.15.12.Очищення уловлювача машини хімічної чистки при вимкнутому насосі. 5.15.13. Усі роботи всередині сушильної камери провадяться після відключення пари і охолодження камери до 35 С. 5.15.14. Для освітлення сушильної камери слід застосовувати переносну лампу напругою 12 В у герметичній арматурі. 5.15.15. Для догляду за механізмами які неможливо обслуговувати з підлоги необхідно побудувати спеціальні площадки: стаціонарні - розміром не меншим за 0 8 х 0 8 м або пересувні розміром не меншим за 0 5 х 0 5 м. Краї площадки обносяться поручнями заввишки 1 м з бортами підшитими по низу на висоту не менщу за 0 1 м. 5.15.16. Для підняття на площадки слід застосовувати міцні стаціонарні драбини з двосторонніми поручнями: при частому користуванні - завширшки 0 8 - 1 м з нахилом не більшим за 45 при періодичному користуванні 1-2 рази на зміну - завширшки 0 6-0 8 м з нахилом не більшим за 60 . Ширина сходів драбини повинна бути 0 2 м а висота при нахилі 45 - 0 2 м при нахилі 60 - 0 3 м. Застосовувати драбини зі сходами з металу круглого перетину забороняється. 5.16. Вантажопідйомні і транспортні засоби 5.16.1. Загальні вимоги до улаштування розміщення та експлуатації підйомно-транспортного обладнання викладені в ГОСТ 12.3.029-82 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів та в СНиП Ш-4-80 Техника безопасности в строительстве. 5.16.2. Спостереження за станом підйомно-транспортних засобів покладається на спеціально навчених слюсарів та електромонтерів які не рідше одного разу на 10 днів повинні детально оглядати та перевіряти справність дії механізмів. 5.16.3. Усі підйомно-транспортні засоби що використовуються необхідно підтримувати в справному стані. 5.16.4. Транспортні механізми конвеєри транспортери які з місця пуску на протязі всього шляху не продивляються необхідно обладнати світлозвуковою сигналізацією зблокованою з пусковим пристроєм діючим не раніше ніж за 10 сек до пуску транспортного механізму. 5.16.5. Привід транспортних механізмів обладнується огорожею. 5.16.6. Транспортні механізми обладнуються пристосуваннями для автоматичного зупинення їх у випадку перевантаження обриву спадання або буксування ланцюга стрічки. При цьому після вимкнення електродвигуна транспортера повинен автоматично вмикатися світлозвуковий сигнал який попереджує персонал про аварійний стан транспортера. 5.16.7. Перед початком роботи транспортних механізмів необхідно перевірити направлення руху тягового органу стрічки ланцюга короткочасним вмиканням та вимиканням справність заземлення металоконструкцій та електродвигуна справність огорожі. 5.16.8. Транспортери завдовжки 30 м і більше обладнуються пристосуваннями для їх зупинення з місць розташованих у кінцях і вздовж транспортера. Відстань між пунктами зупинок вздовж транспортерів не повинна перевищувати 15 м. 5.16.9. Стрічкові транспортери обладнуються пристосуваннями для автоматичного натягання стрічки. Натяжний пристрій обладнується огорожею. 5.16.10. Усі транспортери обладнуються пристроями борти лотки стінки для огородження виробів та матеріалів що переміщуються. Огороджуючі борти в стрічкових транспортерів повинні перекривати робочі барабани не менше як наполовину. Туєри зірочки ланцюгових транспортерів обладнуються захисними засобами які перекривають їх від вісі не менше за 1 м. 5.1.6.11. У стрічкових транспортерів під робочою частиною плоскої стрічки по всій довжині та ширині між роликами настилається суцільний гладкий настил. 5.16.12. Місця з'єднання транспортної стрічки за допомогою заклепок болтів та інших пристосувань не повинні мати виступаючих контурів з'єднуючих деталей. 5.16.13. Підвісні транспортери монорейки необхідно надійно закріплювати щоб при русі вантажонесучих підвісок і навішаних на них возиків та вішалок з виробами не було небезпечних коливань. Монорейки необхідно заземлювати. 5.16.14. Для запобігання аварій при випадковому обриві тягового органу ланцюга підвісні конвеєри обладнуються уловлювачами ланцюга. 5.16.15. Під ланцюговим транспортером з вантажними захватами встановлюються сітчаті захисні засоби по всій довжині транспортера. У кінцевих пунктах встановлюються кінцеві упори а в місцях відгалужень приймальних штанг від основного шляху конвеєра необхідно встановити зчитуючий пристрій адресоносія та пневмомеханічний важільний пристрій який забезпечує безпеку транспортування виробів на робочі місця. 5.16.16. Підвісні конвеєри монтуються на такій висоті щоб вантаж який транспортується знаходився над обладнанням на висоті не меншій за 0 5 м. 5.16.17. Керування транспортними механізмами здійснюється з пульту керування який розміщено на робочих місцях. 5.16.18. По нахиленій частині ланцюгових транспортерів з нахилом більшим за 6 необхідно встановлювати на шарнірах опори такі що гойдаються і які дозволяють ланцюгові рухатися в робочому напрямку але не дозволяють йому рухатись у зворотному напрямку або падіння у випадку розриву. 5.16.19. Візок з вантажем повинен бути стійким і виключати можливість перекидання під час роботи. 5.16.20. Ручки візків розміщуються на висоті не менше 0 8 м від рівня підлоги. 5.16.21. Категорично забороняється розгін порожніх і завантажених возиків та їзда на них. Ручки возиків мають бути захищені ефесами які охороняють руки від травм при проїзді в дверях отворах або поблизу обладнання. 5.16.22. Вага вантажу що перевозиться електрокарою візком не повинна перевищувати установленої вантажопідйомності. 5.16.23.Вантаж перевозиться в спеціальній тарі виготовленій у відповідності з конструкцією візка. 5.16.24. Електрокари обладнуються звуковою сигналізацією і освітленням. 5.16.25. При переміщенні електрокари і візків у виробничих приміщеннях відстань між обладнанням трубопроводами і електрокарою повинна бути більшою за 0 5 м. 5.16.26. Ширина проїзду для електрокари повинна бути більшою за 2 м. 5.16.27. Перед тим як виїхати на лінію необхідно перевірити дію гальм контролера і механізму підіймання 5.16.28. Експлуатацію автомобільного транспорту на підприємстві потрібно здійснювати відповідно до правил техніки безпеки для автомобільного транспорту. 6. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННI РОБIТ ПIДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ 6.1. Електробезпека 6.1.1. Улаштування експлуатацію і ремонт електротехнічних установок та мереж необхідно здійснювати згідно з Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок. 6.1.2. Усі струмопровідні частини електроустановок необхідно надійно ізольовувати загороджувати або розташовувати в місцях недоступних для дотику. 6.1.3. На лицьовому боці кришок що закривають доступ до струмопровідних частин обладнання наноситься знак безпеки а кришки обладнуються запорами під спеціальний ключ. Кабельна муфта або труба з електропроводами проводиться безпосередньо до коробки конкретних зажимів електродвигуна. Незачищені ділянки проводів чи кабелів повинні мати додатковий захист гнучкі металеві рукави гумові трубки тощо . 6.1.4. Внутрішню поверхню огороджень а також внутрішню поверхню шафи із струмопровідними елементами електрообладнання необхідно фарбувати в червоний сигнальний колір. 6.1.5. Металеві корпуси електродвигунів пускової апаратури вимикачі мереж корпуси верстатів машин хімічної чистки пральних і прально-віджимних машин центрифуг прасувальних столів пресів каркаси розподільчих шаф пультів управління металева освітлювальна апаратура а також металеві корпуси стаціонарних переносних та пересувних електроприймачів які можуть опинитися під напругою в зв'язку з пошкодженням ізоляції заземлюються згідно з вимогами Правил устройства электроустановок ПУЭ . Виняток становлять підставки під електропраски із шнуровою електропроводкою які повністю ізолюються. 6.1.6. З'єднання заземлюючої проводки повинні забезпечувати надійний контакт. Приєднання заземлюючих проводів до корпусів апаратів здійснюється болтовими з'єднаннями або зваркою. 6.1.7.Огляд заземлюючих пристроїв потрібно провадити одночасно з оглядом електрообладнання не рідше одного разу на місяць. 6.1.8. Періодичність вимірів опору заземлюючих пристроїв не рідше одного разу на рік. 6.1.9. Пускова апаратура електродвигунів обладнання що розташоване у приміщеннях з вологим режимом пральних цехах приміщеннях для встановлення конденсатних блоків приміщеннях для паророзподільних колекторів тощо слід виносити у приміщення що немає агресивного середовища. Магнітні пускачі прального цеху виносять у окреме приміщення і зачиняють. 6.1.10. Ручний інструмент який застосовується при електромонтажних роботах викрутки плоскогубці кусачки тощо необхідно обладнувати ізолюючими ручками. 6.1.11. Підключення до електромережі ручного переносного інструмента здійснюється кабелем за допомогою штепсельних з'єднань. 6.1.12. Електрозахисні засоби підлягають огляду і випробуванню згідно з чинними правилами і нормами. 6.1.13. Вмикання в мережу електропрасок необхідно здійснювати шланговими проводами марки ШРПЛ шнур з гумовою ізоляцією переносний легкий який підводиться до електропрасок зверху за допомогою кронштейнів установлених на прасувальних столах. Довжина провода між кронштейном і праскою повинна бути такою щоб під час роботи він не лягав на прасувальний стіл і дозволяв вільно переміщувати праску по всій поверхні прасувальної дошки. 6.1.14. При роботі на прасувальних столах обладнаних електропрасками в приміщеннях з електропровідною підлогою цементними плиточними тощо слід застосовувати ізолюючі настили і підставки а також діелектричні доріжки і килимки. Розміри ізолюючих площадок повинні виключати можливість одночасного дотику до праски і заземлюючих частин електрообладнання або до струмопровідних конструкцій і поверхонь. 6.1.15. Робоча поверхня прасувального стола виготовляється із непровідних матеріалів дерево пластмаса і закріплюється до станини металевими болтами з утопленими головками. 6.1.16. Ручки електропрасок виготовляють із ізолюючого матеріалу з потовщенням на кінцях для запобігання зісковзування руки. 6.1.17. Працюючі в розподільчих електропристроях з напругою до 1000 В зобов'язані застосовувати гумові діелектричні галоші діелектричні рукавички захисні окуляри і монтерський інструмент з ізольованими ручками. 6.1.18. У складських приміщеннях загальний електрорубильник влаштовується поза приміщенням складу на вогнетривкій стіні або на опорі яка стоїть окремо і міститься в шафі або ніші. 6.1.19. Підключення і відключення на розподільчих щитах у внутрішніх і зовнішніх електромережах а також різні операції щодо монтажу ремонту і обслуговування заміна світильників арматури запобіжників штепсельних розеток та інші електротехнічні роботи дозволяється провадити лише електромонтерами прикріпленими до даного цеху чи дільниці. 6.1.20. Роботи щодо ремонту електрообладнання електроінструменту і освітлювальної мережі дозволяється провадити тільки після відключення їх від джерел електроживлення. На пускових пристосуваннях і рубильниках необхідно вивішувати плакати які б указували що лінія або машина знаходиться в ремонті і пуск її заборонено. 6.1.21. Електродвигуни слід терміново вимикати з електромережі при: - нещасному випадку або загрозі його; - з'явленні диму і вогню з електродвигуна і пускорегулювальної апаратури; - нагріванні підшипників до температури вищої за граничну що вказана в інструкції завода-виробника; - значному зниженні числа обертів електродвигуна що обумовлюється його швидким нагріванням. 6.1.22. Усе електрогосподарство приміщень підприємства незалежно від їх призначення ступеню вогнетривкості тощо які після закінчення робіт зачиняються і не контролюються необхідно повністю відключати від електромережі. У решті приміщень після закінчення робіт дозволяється залишати під напругою вище чергове освітлення. 6.1.23. Виробничі процеси при яких можливе утворення статичної електрики організовуються таким чином щоб можливість накопичення зарядів статичної електрики була виключена. 6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт. 6.2.1. При проведенні електрозварювальних та газозварювальних робіт необхідно керуватися вимогами СНиП Техника безопасности в стоительстве. До роботи щодо електрозварки допускаються особи які пройшли відповідне навчання інструктаж і перевірку знань вимог безпеки з оформленням у спеціальному журналі і які мають кваліфікаційне посвідчення. Електрозварники повинні мати кваліфікаційну групу щодо вимог безпеки не нижчу за другу. 6.2.2. Усе електрообладнання стаціонарних та пересувних установок необхідно надійно заземлювати. 6.2.3. Електрозварників необхідно забезпечувати брезентовими костюмами щитками з темним склом гумовими килимками з повстяною підкладкою гумовими шлемами діелектричними галошами брезентовими рукавицями. 6.2.4. При проведенні електрозварювальних робіт усередині закритих приміщень необхідно встановлювати витяжну вентиляцію. При цьому присутність робочих інших професій не допускається. При несправній вентиляції провадити зварювальні роботи забороняється. 6.2.5. Робочі місця електрозварників що знаходяться як у приміщеннях так і на відкритому повітрі необхідно огороджувати переносними щитками або ширмами. 6.2.6. Переносні огородження повинні бути міцними і легкими виготовлятися із листової сталі або азбестового полотна. 6.2.7. Над зварювальними установками що знаходяться на відкритому повітрі необхідно влаштовувати навіси. 6.2.8. Дерев'яні стіни та перегородки розташовані ближче за 5 м від зварювальних і газозварювальних постів оштукатурюються або оббиваються листовим азбестом чи листовою сталлю по повсті змоченій в глиняному розчині. Обшивка стін сталлю не допускається. 6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів 6.3.1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі слід з обов'язковим дотримуванням безпечних способів вантаження розвантажування і транспортування вантажів вказаних у ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузоразгрузочные. Общие требования безопасности. 6.3.2. Розвантажувати переміщувати і піднімати тяжкі вантажі слід як правило механізованим способом за допомогою спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим при роботі з вантажами важчими за 50 кг а також при підніманні вантажів на висоту більшу за 3 м. При користуванні вантажопідйомними механізмами слід дотримуватись вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 6.3.3. При перенесенні тяжких речей підлітками необхідно керуватися Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми. 6.3.4. Шляхи переміщення вантажів і проходи для вантажників повинні бути рівними і гладкими звільненими від сторонніх предметів. 6.3.5. У вечірній і нічний час територію на якій провадяться вантажно-розвантажувальні роботи необхідно освітлювати. 6.3.6. Тара для вантажів що транспортуються повинна бути справною без задирок рваних країв виступаючих цвяхів. На перев'язаних вантажах не допускаються звисаючі кінці або петлі вірьовок дроту пакувальної тканини тощо. 6.3.7. Для піднімання вантажів потрібно застосовувати канати і ланцюги які відповідають вимогам державних стандартів. 6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів. 6.4.1. Ліфтами слід користуватися в повній відповідності до Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів. 6.4.2. Кожний щойно установлений чи реконструйований вантажний ліфт необхідно зареєструвати в органах Держнагляжохоронпраці. Експлуатація ліфта допускається тільки після його огляду і випробування а також письмового дозволу інспектора Держнаглядохоронпраці. 6.4.3. Діючі ліфти підлягають огляду і випробуванню в термін встановлений Держнаглядохоронпраці. Експлуатація ліфта у якого закінчився указаний у його паспорті термін наступного випробування не допускається. 6.4.4. Стіни шахти ліфта що розміщений усередині будинку і з'єднує декілька поверхів а також підлога і перекриття шахти виготовляються із вогнетривких або напіввогнетривких матеріалів. 6.4.5. Шахту і кабіну ліфта необхідно огороджувати. Огороджування шахти ліфта в межах нижнього поверху допускається виконувати для зручності огляду і обслуговування зйомними щитами. Кабіну грузового ліфта можна огороджувати металевою сіткою із дроту з діаметром не меншим за 1 2 мм з отворами не більшими за 20 мм при умові влаштування по низу кабіни огородження із металевих листів заввишки від рівня підлоги 1000 мм і більше. 6.4.6. Приямок ліфта машинне приміщення приміщення верхніх блоків площадку перед дверима ліфтів проходи і коридори що ведуть до ліфта необхідно обладнувати стаціонарним електричним освітленням. 6.4.7. Машинне відділення ліфта повинне бути ізольованим сухим добре вентилюватись. Прохід до машинного відділення повинен бути вільним. 6.4.8. У машинному відділенні і приміщенні верхніх блоків забороняється: - установлення механізмів та приладів що не мають відношення до ліфта; - зберігання змащувальних масел і вогненебезпечних матеріалів. 6.4.9. На зовнішньому боці всіх дверей шахти ліфта прикріплюються таблички з указанням типу ліфта вантажний вантажний з провідником тощо і його граничної вантажопідйомності. На дверях першого поверху або біля них вивішується реєстраційний номер ліфта . 6.4.10. Біля дверей шахти на всіх поверхах і всередині кабіни необхідно вивісити інструкцію про порядок користування ліфтом зважаючи на правила охорони праці. 6.4.11. Технічний нагляд за ліфтом доручається особі яка має посвідчення про проходження спеціального навчання і права на нагляд за ліфтами. У паспорт кожного ліфта заноситься прізвище ім'я по батькові та підпис особи що відповідає за справний стан і безпечну дію ліфта. 6.4.12. Технічний огляд ліфта провадиться не рідше одного разу на десять днів. У випадку виявлення несправностей в роботі ліфта його необхідно негайно зупинити. 6.4.13. На основному завантажувальному поверсі вказується номер телефону по якому необхідно повідомити про несправність ліфта. 6.4.14. По закінченні роботи ліфт необхідно відключити від живильної мережі. 6.4.15. Двері машинного відділення приміщення верхніх блоків і вхід у приямок необхідно замикати на замок; ключі зберігаються в чергового електромонтера. 7. УМОВИ ПРАЦI ПРАЦЮЮЧИХ У ВИРОБНИЧИХ ПРИМIЩЕННЯХ ПIДПРИЄМСТВ ХIМIЧНОЇ ЧИСТКИ ТА ФАРБУВАННЯ 7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 7.1.1. Мікроклімат у виробничих приміщеннях підприємств хімічної чистки і фарбування одягу повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86. 7.2. Опалення та вентиляція 7.2.1. Виробничі і допоміжні приміщення необхідно обладнувати системами опалення та вентиляції які забезпечують рівномірну температуру і стан повітряного середовища у відповідності до вимог СНиП 2.04.05-86 Отопление вентиляция и кондиционирование. 7.2.2. Для забезпечення вимагаючих санітарними нормами параметрів повітряного середовища на підприємствах встановлюють системи опалення які забезпечують рівномірне нагрівання повітря на протязі всього опалювального періоду а також безпеку в пожежному відношенні. 7.2.3. У складах що не опалюються необхідно обладнувати спеціальні приміщення для зігрівання працюючих та оформлення документів. 7.2.4. При центральному опаленні цехи зі значними тепловиділеннями від технологічного обладнання необхідно забезпечувати пристроями для вимкнення нагрівальних приладів і відключення окремих частин опалювальної системи без шкоди для решти цехів допоміжних і адміністративних приміщень. 7.2.5. Нагрівальні прилади систем опалення потрібно розміщувати безпосереньо під світловими отворами з урахуванням необхідності захисту працюючих від падаючих потоків холодного повітря при розміщенні постійних робочих місць на віддалі 2 м і менше від вікон у зовнішних стінах. 7.2.6. Нагрівальні прилади системи опалення захищаються спеціальним загороджуючим обладнанням. 7.2.7. Прилади опалення не повинні закриватися або захаращуватися обладнанням сировиною напівфабрикатами продукцією тощо і повинні бути доступними для чищення. 7.2.8. В усіх виробничих приміщеннях необхідна наявність термометрів. 7.2.9. Для створення та підтримування необхідних умов повітряного середовища в робочих приміщеннях влаштовується природна примусова приточно-витяжна або змішана вентиляція. 7.2.10. Концентрації токсичних речовин парів і пороху в робочій зоні виробничих приміщень не повинні перевищувати гранично допустимих концентрацій. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинна відповідати ДНАОП 0.03.-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. 7.2.11. Повітря що подається системами припливно вентиляції з механічним побудженням забирається ззовні в найменш забрудненій зоні або підлягає попередньому очищенню. 7.2.12. Видалення повітря належить передбачати безпосередньо від місць виділення виробничих шкідливостей або із зон найбільшого забруднення повітря в приміщенні. 7.2.13. У приміщеннях де можливі виділення вибухонебезпечних речовин встановлюють вентилятори у вибухобезпечному виконанні. 7.2.14. Повітропроводи вентиляційних систем виготовляється з антикорозійних і негорючих матеріалів з ретельною герметизацією швів і з'єднань. 7.2.15. Забір свіжого повітря вентиляційною системою провадиться з висоти не меншої за 2 м від землі з навітряної сторони а в зеленій зоні - не меншої за 1 м. Забруднене повітря видаляється через спеціальний отвір. Засоби захисту від метеоопадів не повинні заважати усуненню забрудненого повітря. 7.2.16. Незалежно від наявності шкідливих виділень і вентиляційних пристроїв у вікнах виробничих приміщень для забезпечення природного провітрювання необхідно передбачити фрамуги чи кватирки що відчиняються. 7.2.17. Для відкривання фрамуг вікон створок ліхтарів влаштовуються зручні пристосування що управляються з підлоги. 7.2.18. Усі вентиляційні системи і місця установлення вентиляційного обладнання повинні бути легко доступними для огляду очищення і ремонту. 7.2.19. Рівень шуму і вібрації який створюється вентиляційним обладнанням не повинні перевищувати граничних значень. 7.2.20. На вентиляційні установки необхідно обов'язково мати паспорти та періодично їх випробовувати. 7.2.21. Контрольні випробування витяжних систем провадяться один раз на два роки приточних систем - один раз на три роки. 7.2.22. Для забезпечення нормальної експлуатації вентиляційного господарства наказом по підприємству призначається відповідальна особа складаються графіки чищення опрацьовується інструкція щодо обслуговування вентиляційних установок. 7.2.23. Вентиляційні камери розміщуються в ізольованих приміщеннях вентиляційне обладнання установлюється з дотриманням правил звукоізоляції. 7.2.23. В усіх випадках коли в робочому приміщенні установлюється додаткове чи нове обладнання що виділяє тепло вологу пил або гази провадиться переобладнання і перепланування цехів або зміна технологічних процесів зв'язані з цим діючі вентиляційні системи теж відповідним чином переобладнуються щоб забезпечувати в нових умовах установлені для робочих приміщень метеорологічні параметри і гранично допустиму концентрацію шкідливих речовин. 7.3. Освітлення 7.3.1. Природне та штучне освітлення виробничих допоміжних службово-побутових приміщень і території підприємств хімічної чистки та фарбування повинне відповідати вимогам СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. 7.3.2. Територія підприємств місце пересування людей і транспорту а також місце робіт відповідно діючим нормам повинні бути забезпечені штучним освітленням що вмикається з настанням темноти або при поганій видимості туман дощ . 7.3.3. Скляні поверхні світлових отворів світильники освітлювальну арматуру необхідно утримувати в чистоті та справності. Скло вікон і ліхтарів необхідно очищати від бруду не рідше двох разів на рік а в приміщеннях зі значними виділеннями пилу парів і газів не рідше чотирьох разів на рік. 7.3.4. Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати тарою обладнанням матеріалами тощо. 7.3.5. Біля вікон що обернені на сонячний бік необхідно влаштовувати пристосування для захисту від прямих сонячних променів козирки штори . 7.3.6. Загальне освітлення території підприємства складів транспортерів здійснюється прожекторами світильниками дуговими кварцевими ксеноновими лампами. 7.3.7. Штучне освітлення можна забезпечувати як лампами розжарювання так і люмінісцентними лампами у вигляді загального чи комбінованого освітлення. 7.3.8. Місцеве освітлення робочих поверхонь обладнується так щоб світильники можна було встановлювати з необхідним напрямком світла. Напруга для ламп місцевого освітлення розташованих на висоті меншій за 2 5 м від підлоги повинна бути не вищою за 36 В. Як виняток дозволяється застосовувати напругу до 220 В включно для світильників спеціальної конструкції які є складовою частиною аварійного освітлення що отримує живлення від незалежного джерела. 7.3.9. Застосування одного місцевого освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях не допускається. 7.3.10. При застосуванні місцевого освітлення лампи обладнуються відбивачами. Застосування відкритих ламп без відбивачів забороняється. Відбивачі виготовляються із матеріалу що не просвічується. 7.3.11. Аварійне освітлення для виходу людей із приміщень повинно забезпечувати освітленність на підлозі за лінією основних проходів і на сходах не менше за 0 3 лк. Світильники аварійного освітлення вмикаються на самостійне живлення. 7.3.12. Для живлення ручних світильників у приміщення з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних застосовується напруга не вища за 36 В. 7.4. Шум та вібрація 7.4.1. Обов'язковою умовою зниження рівнів шуму та вібрації на робочих місцях підприємств хімічної чистки та фарбування є суворе виконання вимог викладених в ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности і ГОСТ 12.1.012-78 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. 7.4.2. Першочергово заходи щодо зниження рівней шуму та вібрації направляються на : - заміну ремонт і модернізацію обладнання яке є джерелом підвищеного шуму і вібрації; - локалізацію виділення в окремі приміщення обладнання та установок експлуатація яких визиває шум та вібрацію; - використання засобів шумопоглинання та вібрації штучних поглиначів звукоізолюючих кожухів амортизаторів тощо ; - використання засобів індивідуального захисту; - вибір раціонального режиму праці та відпочинку скорочення регулювання часу знаходження в шумових умовах проведення лікувально-профілактичних заходів. 7.4.3. Вентилятори та приводи вентиляційних установок необхідно встановлювати поза приміщеннями де працюють люди коли це можливо. 8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 8.1. Пожежна безпека підприємств хімічної чистки та фарбування регламентується ГОСТ 12.1.004-85 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования будівельними нормами і правилами СНиП 11-2-80 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений СНиП 2.04.01-85 Производственные здания Правилами пожежної безпеки в Україні. 8.2. Пожежна безпека підприємства забезпечується: - системою попередження пожежі комплексом організаційних заходів та технічних засобів направлених на попередження виникнення пожежі ; - системою пожежного захисту комплексом організаційних заходів та технічних засобів направлених на попередження дії на працюючих небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальної шкоди від неї . 8.3. Основними причинами виникнення пожежі на підприємстві можуть бути: - порушення правил пожежної безпеки інструкцій щодо експлуатації техногологічного обладнання; - несправність технологічного обладнання; - порушення правил ведення вогневих зварювальних робіт у виробничих приміщеннях; - необережне поводження з відкритим вогнем паління в неустановлених місцях; - несправність електроустановок електропроводки вентиляційних систем та опалювальних приладів; - загазованість виробничих приміщень пожежонебезпечними парами; - самозагоряння горючих речовин і матеріалів; - розряди статичної та атмосферної електрики грозові розряди тощо . 8.4. Робота в цехах підприємств хімічної чистки та фарбування вимагає великої обережності так як у цих цехах застосовуються розчиники спирти ефіри та інші легкозаймисті речовини. 8.5. Для забезпечення пожежної безпеки підприємств хімічної чистки та фарбування необхідно дотримуватись таких основних вимог: 8.5.1. Дороги проїзди та протипожежні розриви між виробничими будовами і спорудами забороняється використовувати для складування обладнання та матеріалів. До всіх об'єктів підприємства завжди повинен бути вільний доступ і під'їзд. 8.5.2. Територія підприємства і всі будови та споруди розташовані на ній необхідно обладнувати пожежним водопроводом або мати в достатній кількості пожежні водойми ємкості з водою . Внутрішні пожежні крани слід установлювати переважно біля виходів на площадках сходових кліток що опалюються у вестибюлях проходах та інших найбільш доступних місцях. Пожежні крани установлюються на висоті 1 35 м над рівнем підлоги приміщення і розміщуються у шафах що мають отвори для провітрювання двері пристосовані для їх опломбування і що мають напис "ПК". Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами і стволами замкненими в шафи які опломбовуються. 8.5.3. Пожежні гідранти крани колонки підлягають регулярному технічному обслуговуванню. Кришки люків колодязів повинні бути очищені від бруду льоду і снігу. 8.5.4. У виробничих приміщеннях підприємств хімічної чистки та фарбування встановлюють вогнегасники з хімічною або повітряномеханічною піною. Хімічна піна застосовується для гасіння легкозаймистих рідин з температурою спалаху нижчою за 45 C. Повітряномеханічна піна слугує для гасіння горючих рідин з температурою спалаху від 28 до 100 С. 8.5.5. Приміщення у яких розташовані пожежовибухонебезпечні виробництва необхідно обладнати автоматичними засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною сигналізацією. Використання протипожежного інвентаря не за призначенням категорично забороняється. 8.5.6. Входи в будови приміщення внутрішні проходи та проїзди тамбури сходові клітки запасні евакуаційні виходи повинні бути вільними - не захаращеними обладнанням сировиною матеріалами напівфабрикатами готовою продукцією та відходами виробництва. 8.5.7. Виробничі приміщення повинні мати запасні виходи. Усі двері евакуаційних виходів повинні вільно відкриватися в напрямку виходу із будівлі. 8.5.8. Горищні приміщення не можна використовувати у виробничих потребах або для збереження матеріалів. Ці приміщення повинні бути постійно замкненими а ключі від замків слід зберігати у визначеному місці доступному для одержання їх у будь-який час доби. 8.5.9. Стаціонарні пожежні драбини перехідні площадки на них та огородження на дахах будівель і споруд необхідно постійно підтримувати в справному стані. 8.5.10. На території підприємства і у виробничих приміщеннях паління допускається лише у спеціально відведених місцях. Тут установлюються урни та резервуари з водою вивішується табличка з написом "Місце для паління". 8.5.11. Будови та споруди підприємства необхідно оснащувати первинними засобами пожежогасіння. Вид кількість та розміщення первинних засобів вогнегасників азбестових і грубововняних полотен ящиків з піском діжок з водою тощо визначаються ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования. В кожному цеху лабораторії майстерні та інших приміщеннях для працюючих там людей повинні бути розроблені і вивішені конкретні інструкції щодо заходів пожежної безпеки і план евакуації із приміщення. 8.5.12. Експлуатацію як підприємства в цілому так і окремих його підрозділів обладнання установок та інструменту необхідно здійснювати в суворій відповідності з установленими інструкціями і правилами пожежної безпеки. 8.5.13. Виконання технологічного процесу організація виробництва розташування обладнання та інвентаря повинні забезпечувати у випадку виникнення пожежі можливість швидкої евакуації людей. 8.5.14. Системи опалення та вентиляції необхідно постійно підтримувати в справному стані своєчасно ремонтувати та обслуговувати. 8.5.15. Необхідно систематично здійснювати контроль за станом ізоляції електрообладнання слідкувати за його справністю наявністю запобіжних та заземлюючих пристроїв; не допускати установлення в пошивочних цехах світильників відкритого типу. 8.5.16. Будови та споруди підприємства незалежно від його географічного розташування необхідно обладнувати блискавкозахистом. 8.5.17. Усі виробничі адміністративні складські та допоміжні приміщення підприємства забезпечуються засобами зв'язку для можливого термінового виклику професійної пожежної команди. 9. ВИМОГИ ДО ЗАСОБIВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ 9.1. Засоби захисту працюючих за характером їх застосування поділяються на дві категорії: - засоби колективного захисту; - засоби індивідуального захисту. 9.2. Засоби колективного захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи: - засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць; - засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць; - засоби захисту від шуму; - засоби захисту від вібрації; - засоби захисту від ураження електричним струмом; - засоби захисту від електростатичних зарядів; - засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання матеріалів виробів заготовок; - засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони; - засоби захисту від дії механічних факторів. 9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи: - спеціальний одяг; - cпеціальне взуття; - засоби захисту рук; - засоби захисту голови; - засоби захисту очей; - засоби захисту органів слуху. 9.4. Види спецодягу спецвзуття та засоби індивідуального захисту передбачені нормами повинні видаватися робітникам безкоштовно у встановлені терміни згідно з ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індиідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв та відповідати відповідним ГОСТам ТУ та ВТУ. 9.5. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити своєчасне прання та ремонт спецодягу і спецвзуття що видається. 9.6. При виконанні робіт що супроводжуються виділенням шкідливих парів пилу та зв'язаних з небезпекою розбризкування горючих та їдких рідин працівникам необхідно видавати засоби індивідуального захисту: протигази респіратори захисні окуляри рукавиці прогумлені фартухи гумові рукавички та чоботи. Робота в цих цехах повинна провадитись під безпосереднім наглядом майстра або спеціального працівника. 9.7. Для захисту рук від впливу розчинників використовують захисні мазі та пасти. 9.8. Для захисту органів дихання використовують респіратори та протигази. 9.9. За засобами індивідуального захисту необхідно здійснювати належний догляд. 9.10. Робітники яким видаються засоби індивідуального захисту ознайомлюються з чинними правилами користування найпростішими способами перевірки справності і надійності цих засобів. 9.11. Електрозахисні засоби що застосовуються робітниками які обслуговують електроустановки необхідно періодично піддавати електричним випробуванням. 9.12. Перед використанням засоби необхідно ретельно оглянути очистити перевірити пересвідчитися у відсутності зовнішніх пошкоджень а також у відповідності їх по клейму до напруги даної електроустановки; термін періодичного випробування засобів захисту не повинен перевищувати: діелектричних гумових рукавичок - одного разу на півроку галош - одного разу на рік бот - одного разу на три роки. 9.13. Несправні засоби захисту або з простроченим клеймом негайно вилучаються з використання.