НПАОП 93.0-1.06-97

НПАОП 93.0-1.06-97 Правила охорони праці при експлуатації пралень і лазень

ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦI Д Е Р Ж А В Н И Й НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦI ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦI ПРИ ЕКСПЛУАТАЦIЇ ПРАЛЕНЬ ТА ЛАЗЕНЬ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.05097 N 143 П Е Р Е Д М О В А 1. Розроблено: Українським науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування Розробники: О.Ю.Iльяшук відповідальний виконавець В.В.Корзенков зав.відділом Л.А.Мельничук консультант 2. Внесено на розгляд та затвердження: Українським союзом об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення 3. Введено вперше З М I С Т стор. 1. Галузь застосування 1 2. Нормативні посилання 1 3. Загальні положення 3 4. Вимоги до улаштування та утримання території підприємства будівель приміщень та споруд 4 4.1. Територія підприємства 4 4.2. Виробничі і підсобні будівлі та споруди 5 4.3. Складські приміщення 6 4.4. Санітарно-побутові приміщення 8 4.5. Допоміжні приміщення 8 4.6. Водопостачання та каналізація 8 5. Вимоги до технологічних процесів та обладнання 9 5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів 9 5.2. Пральні 10 5.3. Лазні 16 5.4. Загальні вимоги до організації робочих місць 18 5.5. Допоміжні підрозділи 18 5.6. Ремонт і технічне обслуговування обладнання 19 5.7. Вантажопідйомні і транспортні засоби 20 6. Заходи безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки 22 6.1. Електробезпека 22 6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварюва- льних і газозварювальних робіт 24 6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів 24 6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів 25 7. Умови праці працюючих у виробничих приміщеннях підприємств пралень та лазень 7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 26 7.2. Опалення та вентиляція 26 7.3. Освітлення 28 7.4. Шум та вібрація 28 8. Пожежна безпека 29 9. Вимоги до засобів захисту працюючих 31 ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦI ПРИ ЕКСПЛУАТАЦIЇ ПРАЛЕНЬ ТА ЛАЗЕНЬ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила встановлюють заходи щодо забезпечення належного рівня організації робіт щодо охорони праці при експлуатації пралень та лазень далі - підприємства . Ці Правила поширюються на всі пральні та лазні України незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування. З введенням у дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України Правила техники безопасности и производственной санитарии при эксплуатации прачечных и бань введених в дію наказом Міністра побутового обслуговування населення УРСР від 25.08.1975 р. 2. НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ У цих Правилах даються посилання на такі нормативні документи: Закон України про охорону праці від 14.10.1992 р. ДСТУ 2320-93 Роботи з хімічними речовинами на підприємствах хімічної чистки одягу та прання білизни. Вимоги безпеки. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление зануление. ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования. ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам. ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ.Работы погрузоразгрузочные. Общые требования безопасности ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание. ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия. ГОСТ 12.4.023-84 ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля. ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. ГОСТ 12.4.029-76 ССБТ. Фартуки специальные. Технические условия. ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. ГОСТ 14202-69 Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки. ДНАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 26.05.94 N 51. ДНАОП 0.00-1.11-90 Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води затверджені Держгіртехнагляд СРСР від 09.01.90 р. ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах установах і організаціях затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. N 623 та зміни до нього затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.84 р. N 92. ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 11.10.93 р. N 94. ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р. N 123. ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86 затверджені в 1986 р. Мінохорони здоров'я СРСР. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій затверджене наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 45. ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх затверджений наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 46. ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індиідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв затверджені наказом Держкомпраці СРСР 21.08.85 р. НАОП 1.1.10-1.01.85 Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок затверджені Міненерго СРСР ЦК галузевої профспілки 10.09.85 р. СНиП П-2-80 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. Нормы проектрования. М.Стройиздат 1981 г. СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. Светотехника 1979 г. N 10. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. СниП 2.04.05-86 Отопление вентиляция и кондиционирование СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение. СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения. М.Стройиздат 1976 г. СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. СНиП 2.09.02-85 Производственные здания. СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. СНиП Ш-4-80 изд.1989 г. Техника безопасности в строительстве. Граничні норми підіймання і переміщення вантажних речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ України від 22.03.96 р. N 59 зареєстровані в Мінюсті України 16.04.96 р. за N 183/1208. Правила безопасности в газовом хозяйстве. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів затверджені Державним комітетом України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду 17.06.92 р. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів затверджені наказом Голови Дерднаглядохоронпраці України від 16.12.93 р. N 128. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Пожнаглядом України 14.06.95 р. введені в дію наказом МВС України від 22.06.95 р. N 400. Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 04.04.94 р. N 30 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.05.94 р. за N 95/304. П.А.Долин Справочник по технике безопасности. М.Атомиздат 1985 р. 3. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Особи винні в порушенні норм з охорони праці несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. 3.2. В основу Правил покладені вимоги державних стандартів Системи стандартів безпеки праці ССБП . 3.3. Усі нормативно-технічні документи і інструкції з охорони праці що видаються і діють на підприємствах повинні відповідати вимогам цих Правил. 3.4. Працівники зайняті на підприємствах повинні: - пройти медичний огляд відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій; - пройти інструктаж і навчання безпечним методам роботи і перевірку знань відповідно до Типового положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці; - знати правила гасіння вогню і вміти застосовувати перші засоби гасіння пожежі. 3.5. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою працівники проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше двох разів на рік. Посадові особи відповідно до Переліку посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки згідно з наказом керівника підприємства проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Повторна перевірка знань провадиться в усіх випадках порушення цих Правил і при переході на іншу роботу. 3.6. Розслідування аварій і нещасних випадків провадиться в порядку встановленому Положенням про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. 3.7. Кожний виробничий підрозділ підприємства забезпечується: - аптечкою що містить у собі набір необхідних засобів для надання першої медичної допомоги відповідно до Справочника по технике безопасности; - плакатами про правила надання першої допомоги які вивішуються на видних місцях; - вогнегасниками згідно з правилами пожежної безпеки. 3.8. У разі нещасного випадку потерпілому негайно надається перша медична допомога відповідно до додатку. 4. ВИМОГИ ДО УЛАШТУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ ТЕРИТОРIЇ ПIДПРИґМСТВА БУДIВЕЛЬ ПРИМIЩЕНЬ ТА СПОРУД. 4.1. Територія підприємства 4.1.1. Територія підприємства та розміщені на ній будівлі повинні задовольняти вимогам технологічного процесу виробництва СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий а також норм і правил пожежної безпеки. 4.1.2. Територія фабрики-пральні з усіма розміщеними на ній виробничими будівлями і допоміжними спорудами огороджується парканом не нижчим за 2 м. 4.1.3. Для входу на територію підприємства і виходу з неї спеціально обладнується контрольно-пропускне приміщення. 4.1.4. В'їзд транспорту на територію підприємства і виїзд з неї здійснюється через ворота що відчиняються всередину території і мають пристрій для утримування їх у відчиненому положенні. 4.1.5. Територію підприємства необхідно упорядковувати та утримувати в чистоті; проходи проїзди входи та виходи будівель забороняється захаращувати або використовувати для зберігання відходів виробництва будматеріалів тари металобрухту тощо. Сміття та відходи виробництва слід збирати в спеціальні баки контейнери або ящики з кришками які щільно закриваються. Розміщують їх у відведених для них місцях і регулярно вивозять за межі підприємства. 4.1.6. Територія підприємства повинна бути рівною. Конденсаційні каналізаційні та інші технічні колодязі закриваються кришками. Стан кришок регулярно перевіряється. 4.1.7. Проїзди для автотранспорту та доріжки для пішоходів розділяються і повинні бути вільні для пересування. Проїзди та пішохідні доріжки покриваються удосконаленими твердими покриттями та постійно утримуються в справному стані. У нічні години вони освітлюються згідно з діючими нормами і правилами. 4.1.8. У літній період проходи та проїзди систематично поливаються; у зимовий період - очищуються від снігу та льоду а під час ожеледиці - посипаються піском або дрібним шлаком. 4.1.9. Узимку дахи та карнизи будівель необхідно своєчасно очищувати від снігу та льоду. Для виконання цієї роботи призначаються спеціально навчені робітники двірники тощо . 4.1.10. Ділянки території вільні від забудов доріг проходів площадок водостічних канав тощо озеленюються. 4.1.11. Матеріали деталі та інші вантажі на території зберігаються на спеціально підготовлених площах розвантажуються і складаються згідно з інструкціями розробленими адміністрацією підприємства. Загромаджувати проїзди проходи та безладно складати матеріали забороняється. 4.1.12. Резервуари баки бочки та інші ємкості для зберігання горючої і вибухонебезпечної рідини розміщуються на території підприємства згідно з діючими правилами зберігання цих рідин. 4.1.13. Розміри земельних ділянок для будівель лазень їх розміщення в населених пунктах а також санітарні та протипожежні розриви між ними та будівлями другого призначення повинні відповідати вимогам СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий а також норм і правил пожежної безпеки. 4.1.14. Ширина проїздів на ділянках лазні має бути не меншою за 3 5 м і забезпечувати проїзд пожежних машин і пересувних дезкамер. 4.1.15. Вимоги до системи пожежного захисту території наведені у відповідних розділах Правил. 4.2. Виробничі і підсобні будівлі та споруди 4.2.1. Виробничі і підсобні будівлі та споруди підприємств повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 Производственные здания СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания а також норм і правил пожежної безпеки. 4.2.2. Для своєчасного виявлення дефектів будівель та споруд провадяться періодичні огляди. Порядок та терміни оглядів установлює керівництво підприємств не рідше двох разів на рік. Виявлені дефекти слід негайно усунути дотримуючи при цьому необхідні заходи безпеки. 4.2.3. Усі вихідні двері виробничих приміщень повинні відчинятися назовні. Щоб запобігти протягам та різкому коливанню температури двері повинні бути такими що самі зачиняються. 4.2.4. Сходи і площадки будівель необхідно надійно огороджувати поручнями заввишки 1 м із суцільною зашивкою знизу на висоту від підлоги при металічній зашивці не меншою за 10 см при деряв'яній не меншою за 20 см. 4.2.5. Для провітрювання приміщень у верхній частині віконного прорізу необхідно передбачити фрамуги та кватирки. Вікна та фрамуги що відчиняються і знаходяться на висоті 2 м і більше від підлоги обладнуються пристроєм для відчинення їх з підлоги. Вікна які розміщені на рівні підлоги треба огороджувати перилами заввишки 1 м і більше. 4.2.6. Низ віконних прорізів у виробничих приміщеннях пралень має бути на висоті не меншій за 0 8 м від рівня чистої підлоги. Низ віконних прорізів у основних приміщеннях лазень має бути на висоті не меншій за 1 2 м від рівня чистої підлоги. 4.2.7. Віконні прорізи приміщень з мокрим і вологим режимом замість підвіконних дощок олицювують глазурованими або іншими водостійкими плитками. 4.2.8 Віконні рами у мокрих приміщеннях лазень слід робити подвійними. 4.2.9. Поверхня стін підлоги та стелі у виробничих приміщеннях повинна бути рівна без щілин і вибоїн. 4.2.10. Стіни парильних приміщень необхідно обшивати деревиною березою липою осикою або модриною . Підмістки в парильних відділеннях мають бути дерев'яними із берези липи або осики. 4.2.11. Підлога в приміщеннях з мокрим і вологим режимом повинна бути стійкою до дії вологи лугових і кислотних розчинів дезинфікуючих речовин а також легко очищатися від забруднення. Підлога прального цеху. мильних душових і парилень повинна мати нахил 0 01-0 15 у бік лотків і трапів. При цьому вода що стікає до водоприймальників не повинна стікати по проходах або перетинати їх лотки закриваються захисними решітками. У приміщеннях з мокрим режимом поверхня підлоги має бути рифленою. Рівень чистої підлоги в приміщеннях з мокрим режимом має бути на 30 мм нижче за рівнь підлоги інших суміжних приміщень. 4.2.12. У приміщеннях з теплопровідними підлогами а також там де за умовами технологічного процесу на підлогу потрапляє рідина робочі місця обладнуються дерев'яними настилами та іншими пристроями для запобігання промоканню та охолодженню ніг працюючого. 4.2.13. У приміщеннях лазень з вологим режимом не дозволяється застосовувати перхлорвініловий лінолеум на повстяній основі а також килимові покриття. 4.2.14. У приміщеннях з мокрим і вологим режимом стіни і перегородки облицювують на всю висоту керамічними полімерними або скляними плитками. Допускається облицювання на висоту 1 8 м від рівня підлоги а вище облицювання - фарбувати водостійкими фарбами. 4.2.15. Об'єм виробничих приміщень на одного працюючого повинен складати 15 куб.м і більше. 4.2.16. Усі дренажні канали закриваються металевими плитами які укладаються врівень з підлогою. 4.2.17. Стіки в каналізацію необхідно обладнувати зйомними трапами з сітками які перешкоджають засмічуванню каналізації волокнами. 4.2.18. Для зберігання сушіння та очищення прибирального реманенту та обладнання слід передбачати на кожному поверсі будівлі господарчі комори з підводами холодної і гарячої води. Площу комори слід приймати із розрахунку 0 8 кв.м на кожні 100 кв.м площі поверху але не меншою за 4 кв.м . 4.2.19. Виробничі приміщення коридори сходові площадки проходи робочі місця не повинні захаращуватися. 4.2.20. Ширина коридорів проходів технологічних проїздів у приміщеннях повинна бути більшою за 2 0 м. 4.3. Складські приміщення 4.3.1. Усі матеріали які поступають на підприємство незалежно від їхньої упаковки бочки пляшки балони ящики мішки тощо для запобігання потраплянню прямих сонячних променів та впливу атмосферних опадів необхідно зберігати на складах або спеціально обладнаних площадках. Зберігання будь- яких матеріалів поза складом або виділених для цієї мети місцях забороняється. 4.3.2. Площадки необхідно добре утрамбувати огородити бар'єрами і захистити навісами. 4.3.3. Складські приміщення необхідно обладнати баками стелажами і полицями. Усі дерев'яні конструкції обробляються вогнезахисними речовинами. 4.3.4. Проходи між стелажами полицями та іншим складським обладнанням повинні бути більшими за 1 2 м а головний прохід від вхідних дверей - більше за 2 м. Двері складів мають бути міцними вогнетривкими і відчинятися назовні. 4.3.5. Підлога і перекриття в складських приміщеннях обладнуються згідно з вимогами протипожежної безпеки. Матеріал підлоги має бути стійким до впливу кислот лугів і не допускати сорбцій хімічних речовин. Підлога повинна мати достатній нахил для стоку і відводу рідини. 4.3.6. Складування хімічних матеріалів провадиться в залежності від їх найменування і призначення ступеню отруєності і вогненебезпечності згідно з планом розміщення хімічних речовин із зазначенням їх найбільших характерних властивостей "Вогненебезпечні" "Отруйні" "Хімічно активні" тощо . 4.3.7. Хімікати слід зберігати за принципом однорідності і у відповідності із їх фізико-хімічними і пожежонебезпечними властивостями і дотримуватися вимог ДСТУ 2320-93 Роботи з хімічними речовинами на підприємствах хімічної чистки одягу та прання білизни. З цією метою склади розбиваються на окремі приміщення відсіки ізольовані один від одного глухими вогнетривкими стінами перегородками . 4.3.8. Сумісне зберігання хімікатів регулюється інструкцією затвердженою керівником підприємства узгодженою з органами санітарного і протипожежного нагляду. 4.3.9. Сильнодіючі отруйні речовини допускається зберігати тільки в суворій відповідності до діючих для них спеціальних правил. У повній ізоляції від інших хімічних речовин та реактивів зберігаються сильнодіючі окислювачі. 4.3.10. Хімікати та розчини слід зберігати в справній тарі яка щільно закривається. Тара у якій зберігаються хімічні речовини повинна мати наклейки або бірки з точними назвами та позначеннями цих речовин а матеріали до складу яких входять високонебезпечні речовини - вказівки про їхню наявність. Скляні бутилі слід зберігати в корзинах або в ящиках на дно та з боків яких укладають солому або стружку. 4.3.11. Хімікати в мілкій тарі зберігаються на стелажах відкритого типу або шафах а у великій тарі - штабелями. Скляні бутлі з кислотою встановлюються на підлозі складу тільки в один ряд. 4.3.12. При зберіганні азотної та сірчаної кислот треба вживати заходи для запобігання стиканню їх з деревиною соломою та іншими речовинами органічного походження. 4.3.13. Оцтова кислота та перекис водню необхідно зберігати під вогнетривким навісом на відстані не ближчій за 15 м від закритих складів або в ізольованих вогнезахисних приміщеннях з природною вентиляцією. 4.3.14. Складські приміщення та площадки де зберігаються кислоти і луги в бутлях слід забезпечити підводом води необхідної для негайного та повного видалення цих речовин у випадку попадання їх на працюючого а також готовими розчинами крейди вапна або кальцинованої соди для негайної нетралізації випадково пролитих кислот. Місця зберігання кислот необхідно позначати. 4.3.15. Бочки з реактивами встановлюються на критих площадках групами не більшими за 100 шт. у кожній з розривом між групами більшим за 1 метр. У кожній групі зберігають продукцію тільки певного виду про що роблять відповідні написи. 4.3.16. У складських приміщеннях слід забезпечити вільний прохід до матеріалів а також безпечне і зручне їх транспортування. 4.3.17. Транспортування хімічних матеріалів зі складу необхідно здійснювати тільки на спеціальних пристроях возиках носилках корзинах і ящиках з міцними ручками . Установка бутлів у плетені корзини дерев'яні ящики транспортні пристрої та їх перенесення здійснюється двома робітниками. 4.3.18. Резервуари цистерни та інші ємкості встановлюють поза промисловими будівлями на території підприємства з заглибленням у грунт. 4.3.19. Резервуари цистерни та інші ємкості повинні надійно закриватися кришками мати газовідвідні трубки і поплавки або інші показники рівня рідини. 4.3.20. Роботи щодо ремонту резервуарів дозволяється провадити тільки після повного звільнення від рідини від'єднання від нього трубопроводів відкриття всіх люків ретельного очищення пропарювання і промивання відбирання із резервуара проб повітря і аналізу на відсутність парів небезпечної концентрації. 4.3.21. На території і в приміщеннях складу не дозволяється палити. 4.3.22. На всіх складах повинні бути засоби пожежогасіння за нормами встановленими пожежною охороною протипожежний водопровід вогнегасники ящики з піском лопати багри кошми тощо . Стенд з пожежним реманентом слід розміщувати поза приміщенням складу недалеко від входу. 4.3.23. У складських приміщеннях загальний електрорубильник розміщують поза приміщенням складу на вогнетривкій стіні. 4.3.24. На видному місці біля входу в склад вивішують інструкцію по безпечних способах зберігання хімікатів і протипожежну інструкцію. 4.3.25. Електропроводка і освітлювальна арматура повинна виконуватись у вибухобезпечному виконанні вентиляцію складу необхідно вмикати не пізніше ніж за 30 хв до початку роботи. 4.4. Санітарно-побутові приміщення 4.4.1.Склад санітарно-побутових примішень а також улаштування розміри та обладнання залежать від кількості працюючих на підприємстві санітарної характеристики виробничих процесів і відповідає вимогам СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий та СНиП 2.09..04-87 Административные и бытовые здания. 4.5. Допоміжні приміщення 4.5.1. Площа невиробничих приміщень на підприємствах визначаються відповідно до СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения. 4.6. Водопостачання та каналізація 4.6.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение. 4.6.2. Улаштування водопроводу і каналізації у виробничих допоміжних та побутових приміщеннях підприємств необхідно передбачити для постачання води на виробничі господарчо-питні потреби та пожежотушіння а також для відведення стічних вод. 4.6.3. Для забезпечення підприємств парою та гарячою водою передбачаються системи централізованого або місцевого пароводопостачання. 4.6.4. Вода яка подається на господарчо-питні потреби повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. 4.6.5. Підприємства обладнуються відокремлювальними мережами господарчо-питного та технологічного водопостачання. 4.6.6. Внутрішній протипожежний водопровід улаштовується в цеху сортування і зберігання брудної білізни в сушильно-прасувальному цеху та в цеху сортування і зберігання чистої білизни. Улаштування внутрішнього пожежного водопроводу в будівлях лазень не вимагається. 4.6.7. Протипожежне водозабезпечення для підприємств провадиться із існуючої водопровідної мережі. Внутрішні пожежні крани слід установлювати біля входів на площадках сходових кліток та інших найбільш доступних місцях. 4.6.8. Улаштування та експлуатація трубопроводів провадиться згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води. 4.6.9. Усі елементи трубопроводів з температурою зовнішньої поверхні стінки вищою за 45 С розміщених в доступних для обслуговуючого персонану місцях покриваються тепловою ізоляцією температура зовнішньої поверхні якої не повинна бути вищою за 45 С. 4.6.10. Арматуру трубопроводів слід улаштовувати в місцях зручних для обслуговування та ремонту. В необхідних випадках влаштовуються драбини і площадки. Засовки і вентилі що вимагають для відкривання значних зусиль улаштовуються відвідними лініями і механічними приводами. 4.6.11. Паропроводи підлягають технічному нагляду і гідравлічним випробуванням в термін встановлений Держнаглядохоронпраці. Усі паропроводи і трубопроводи що знаходяться в експлуатації підлягать зовнішньому огляду не рідше двох разів на рік. При виявленні дефектів робота трубопроводу припиняється до усунення дефектів. 4.6.12. На стиках флацевих з'єднань засовок і вентилів на трубопроводах не повинно бути витікання. 4.6.13. Усі паропроводи повинні мати теплову ізоляцію. 4.6.14. Відведення стічних вод від пралень та лазень слід здійснювати в міську або селищну каналізаційну мережу причому мережа технологічної каналізації повинна бути окремою від мережі побутової. Стічні води пралень і лазень підлягають очищенню сумісно з господарчо-фекальними стічними водами населеного пункту. 4.6.15. Технологічні стічні води прального цеху відводяться лотками або трубами в загальний приямок. 4.6.16. В лазнях вода з підлоги у приміщеннях з мокрим режимом відводиться через трапи діаметром 50-100 мм. На головних і бокових проходах мильних відділень встановлювати трапи забороняється. 4.6.17. Лабораторія підприємства повинна щомісячно контролювати склад стічних вод які спускаються в каналізаційну мережу або відкриті водойми. 5. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГIЧНИХ ПРОЦЕСIВ ТА ОБЛАДНАННЯ 5.1. Загальні вимоги до технологічних процесів 5.1.1. Організація та проведення технологічних процесів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. 5.1.2. При виконанні технологічних операцій робочі всіх професій виробничих підрозділів зобов'язані керуватися інструкціями з охорони праці які враховують конкретні умови роботи на кожному робочому місці. 5.2. Пральні 5.2.1. Сортування та зберігання білизни. 5.2.1.1. При прийманні та сортуванні виробів для запобігання можливого травматизму необхідно обережно видалити із білизни наявні гострі предмети голки шпильки тощо . 5.2.1.2. Для запобігання можливого самозапалення промаслених речей їх слід сортувати та зберігати окремо і направляти на прання не пізніше ніж через 24 год. 5.2.1.3. Для зберігання білизни слід застосовувати механізовані склади колискові конвейєри стелажі і столи. Зберігати білизну на підлозі забороняється. 5.2.1.4. Транспортують білизну по монорейковій дорозі за допомогою транспортерів конвейєрів і в возиках. 5.2.1.5. Зберігати у пральному цеху пральні матеріали відбілюючі речовини в кількості що перевищуює однозмінну потребу забороняється. 5.2.1.6. Білизну в пральному цеху слід зберігати тільки у возиках. 5.2.2. Прання білизни в пральних машинах. 5.2.2.1. Вмикати струм для машин і обладнання що працюють від електромережі дозволяється тільки майстру. 5.2.2.2 Перед пуском машини в роботу кришки внутрішнього і зовнішнього барабанів необхідно закрити. 5.2.2.3. Під час роботи машини забороняється: - відкривати кришку зовнішнього барабана; - суміщати завантажувальні люки внутрішнього і зовнішнього барабана шляхом натискання на контакт блокування; - провадити завантаження білизни без установлення зовнішнього барабану на стопор. - провадити огляд і змащування деталей що труться; - знімати надівати направляти привідні паси; - підтягувати сальникові ущільнення фланці тощо на машині і тробопроводах що знаходяться під тиском; - підвищувати тиск пари що поступає до машини вище за норму вказану в паспорті; - знімати кожухи і огородження; - провадити налагодження регулювання або будь-які ремонтні роботи ; - торкатися руками рухомих частин машини. 5.2.2.4. Подавати пральні розчини в машину дозволяється тільки через спеціальний люк уручну або через систему розливання матеріалів механічним способом. 5.2.2.5. Забороняється вручну або за допомогою інших предметів відкривати електромагнітний клапан подачі прального розчину. 5.2.2.6. Вивантажування виробів із барабана необхідно провадити тільки після повної його зупинки. 5.2.2.7. Різко відкривати паровий вентиль для пуску пари в барабан забороняється. Пуск пари в пральну машину слід провадити поступово. 5.2.2.8. Категорично забороняється перевантажувати або завантажувати в секції внутрішнього барабана прально-віджимної машини різну кількість білизни. 5.2.2.9. Провадити ремонт машини що працює а також залишати її без нагляду забороняється. Ремонт чистку змащування виконують тільки при повному відключенні машини від усіх джерел живлення електроенергії пари води і стислого повітря . 5.2.2.10. Усі виявлені неполадки в машині необхідно записувати у робочий журнал і доводити до відома майстра. 5.2.2.11. Завантажувати і розвантажувати центрифугу на ходу забороняється. 5.2.2.12. Завантажувати вироби в корзину центифуги необхідно рівномірно по всьому його об'ємі. 5.2.2.13. Нерівномірне завантаження може викликати сильну вібрацію і зірвати центрифугу із фундаменту. 5.2.2.14. Працювати на несправній центрифузі або самостійно усувати несправності забороняється. 5.2.2.15. Торкатися руками до обертового ротору центрифуги при її розгоні і гальмуванні забороняється. 5.2.2.16. При роботі на центрифузі необхідно дотримуватися слідуючих вимог: - одяг повинен щільно облягати тіло; - кінці плаття краватки тощо необхідно сховати; - фартух необхідно підв'язувати так щоб його краї перекривали верхню частину халяв чобіт; - волосся слід сховати під косинку. 5.2.3. Сушіння та прасування виробів 5.2.3.1. Входити в сушильну камеру під час її роботи забороняється. 5.2.3.2. Після закінчення роботи необхідно перекрити доступ пари в сушильну камеру двері залишити відчиненими відключити електродвигуни вентиляційних пристроїв. 5.2.3.3. При експлуатації сушильного барабана необхідно дотримуватися слідуючих вимог: - завантажувати вироби в барабан слід у розправленому вигляді в кількості що вказується в паспорті обладнання; - відчиняти двері завантажувати і відвантажувати вироби під час обертання барабана категорично: забороняється. 5.2.3.4. Ремонт паронагрівальних приладів провадити тільки після повної зупинки і в холодному стані сушильної камери. 5.2.3.5. По фронту подавання білизни в сушильно-прасувальний коток біля нього встановлюють підмостки на рівні що дозволяє вільно без перешкоди подавати білизну в машину. По фронту приймання білизни на підлогу необхідно покласти дерев'яний настил або лінолеум. 5.2.3.6. Зонти витяжної вентиляції над сушильно-пральними котками встановлюють з урахуванням повного видалення пароутворення. Нижній рівень установлення площини зонтів повинен забезпечувати повний огляд робочого фронту машини та вільне без перешкод переміщення працюючих. 5.2.3.7. Перед початком роботи на сушильно-прасувальному котку необхідно перевірити: - стан і справність пускових приладів; - механізм підіймання і опускання вала; - стан стрічок транспортера; - стан "одягу" на валу; - ефективність роботи відсмоктуючого вентилятора; - справність манометра; - справність запобіжних пасів; - роботу автоматики на спрацювування аварійних пристроїв. 5.2.3.8. Після перевірки справності котків необхідно на протязі 10-15 хв прогріти коток на холостому ходу. Під час прогрівання слід відкрити на 3-4 хв вентилі обвідної лінії конденсатовідвідника для відведення конденсата із парової камери лотка. 5.2.3.9. При роботі на сушильно-прасувальному котку забороняється: - провадити прасування білизни з каблучками і перснями на руках; - прасувати фасонну білизну і білизну з гудзиками; - перевіряти руками нагрівання вала; - витягати на ходу білизну що застряла або намоталася на притискний вал; - торкатися руками до обертового вала і розрівнювати білизну поза запобіжною рамкою; - знімати огородження і провадити ремонт на ходу. 5.2.3.10. Під час роботи необхідно слідкувати за роботою вентилятора і за тиском пари. 5.2.3.11. Після закінчення роботи необхідно щоб коток попрацював на холостому ходу з включеним вентилятором для видалення вологи із "одягу" вала а потім слід вимкнути його від усіх джерел енергії і підняти вал за допомогою підйомного механізму. 5.2.3.12. "Одяг" притискних валів у разі перекосу необхідно перемотать. Заміну "одягу" провадити на холодному котку при обертанні притискних валів вручну. Закатники потрібно періодично прати: полотняні - один раз на зміну; лавсанові - один раз на два дні; із сукна - один раз на місяць. 5.2.3.13. Перед початком роботи на прасувально-ротаційному пресі необхідно перевірити: - надійність електроізоляції електропроводки і заземлення; - стан "одягу" на нижніх прасувальних плитах; - справність манометра; - наявність і кріплення огородження. 5.2.3.14. При роботі на прасувально-ротаційному пресі забороняється: - розпрямляти білизну під час повертання плит; - перевіряти руками нагрівання верхніх плит; - заходити за огородження; - провадити який-небудь ремонт змащування і налагодження під час роботи преса. 5.2.3.15. Після закінчення роботи необхідно вимкнути прес з мережі перекрити вентилі подачі пари і повітря. 5.2.3.16. Щоб запобігти отриманню опіків необхідно відкривати вентилі подачі пари стислого повітря і зливу конденсату дуже обережно. 5.2.3.17. При виявленні дефектів і несправностей під час роботи обладнання необхідно відключити і попередити про це майстра. 5.2.3.18. Заміну чохлів із тканини на обладнанні слід провадити при повному його відключенні від усіх джерел живлення при холодному стані нагрівальної поверхні. 5.2.3.19. Під час пуску пари і в процесі відпарювання розправляти вироби руками і наближати обличчя до манекену забороняється. 5.2.3.20. У момент вмикання вентилятора що подає повітря для сушіння одягу слід дотримуватися обережності щоб запобігти отриманню опіків залишками пари під чохлом. 5.2.3.21. У момент опускання верхньої плити гідравлічного преса не підставляти руки між плити. 5.2.3.22. При пропарюванні речей наближати обличчя до подушок преса забороняється. 5.2.3.23. При натисканні на педаль пуску пари розрівнювати вироби на подушці преса руками забороняється. 5.2.3.24. Під час користування праскою при обробленні виробів на прасувально-відпарювальному столі подавати пару на поверхню стола забороняється. 5.2.3.25. Перед початком роботи з електропрасками необхідно перевірити надійність ізоляції проводів справність праски. 5.2.3.26. Під час роботи не можна допускати падіння праски перекручування проводу утворення на ньому зашморгів і вузлів. Необхідно слідкувати щоб струмопровідні проводи були сухими. 5.2.3.27. Під час роботи забороняється: - ставити праску навіть холодною на провід; - охолоджувати праску водою; - залишати без нагляду ввімкнену у електромережу праску. 5.2.3.28. Після закінчення роботи праску необхідно вимкнути від електромережі і поставити на ізольовану азбестовим листом металеву підставку. 5.2.4. Загальні вимоги до виробничого обладнання 5.2.4.1. Усе виробниче обладнання підприємств повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 Оборудование производственное. Общие требования безопасности. 5.2.4.2. Розміщення обладнання в цехах на дільницях повинне відповідати характеру виробництва і технологічному процесу а також забезпечувати нешкідливі і безпечні умови для обслуговування під час роботи і ремонту. Обладнання необхідно розміщувати згідно з діючими нормами технологічного проектування для підприємств. 5.2.4.3. Усі верстати та обладнання необхідно міцно закріплювати на своїх опорах. 5.2.4.4. Станини і частини обладнання що виступають не повинні мати гострих кутів ребер задирок і поверхонь з нерівностями. 5.2.4.5. На обладнанні що має люки для завантажування виробів необхідно передбачити блокування що виключає можливість роботи при відкритій кришці. 5.2.4.6. Усі частини обладнання що рухаються і обертаються під час роботи необхідно огороджувати кожухами. 5.2.4.7. Обладнання повинно мати справні прилади управління а також технологічну попереджувальну і аварійну сигналізацію. 5.2.4.8. Усі види обладнання повинні мати кнопку аварійного вимкнення. 5.2.4.9. Кнопки пуску вентилі для обслуговування агрегатів розміщуються у доступних місцях на висоті не більшій за 1 5 м від рівня підлоги. 5.2.4.10. Обладнання повинне мати блокування і пристрої що запобігають від несумісного одночасного вмикання механізмів а також вимкнення обладнання при падінні напруги в електричній мережі або при падінні тиску у пневмосистемі. 5.2.4.11. Обладнання струмопровідні частини обладнання електродвигуни рубильники пускачі кнопки управління тощо необхідно заземлювати. 5.2.4.12. Усі агрегати і трубопроводи у яких технологічний процес зв'язаний з можливістю виділення токсичних газів і пари герметизують. 5.2.4.13. Обладнання і окремі вузли які є джерелом виділення тепла а також паротрубопроводи повинні мати теплоізоляцію з метою підтримання температури зовнішньої поверхні не вищої за 45 С. 5.2.4.14. Обладнання що інтенсивно виділяє тепло вологу пари розчинників обладнується місцевою вентиляцією. 5.2.4.15. У місцях підведення пари і повітря установлюються перекриваючі вентилі і манометри а на лінії відводу конденсату - конденсаційні горщики. 5.2.4.16. Поверхня внутрішнього барабана пральних і прально-віджимних машин барабана центрифуг повинна бути гладенькою без задирок головки заклепок і болтів усередині барабана повинні мати сферичну форму і щільно прилягати до поверхні. 5.2.4.17. Елементи машин що часто обслуговуються на висоті вищій за 1 5 м необхідно обладнати робочими площадками які задовільняють слідуючим вимогам: - площадки та сходи надійно кріпляться ширина і висота поручнів і огородження повинна бути не меншою за 1м і суцільне огородження по низу висотою не меншою за 100 мм; - настил на робочій площадці повинен бути суцільним для запобігання падіння мілких деталей із площадки ; - настил виготовляють із стальних рифлених листів або гладеньких листів з направленим рифленням; - нахилені сходи виготовляють із стальних рифлених листів або із трьох стержнів і більше та обладнують перилами. 5.2.5. Спеціальні вимоги до окремих видів виробничого обладнання 5.2.5.1. Механізовані склади Забороняється: - знаходитися під секціями складу; - вішати мішок з білизною на гачок каретки за лямки; - перевантажувати мішок з білизною; - знаходитися на трасі переміщення мішка з білизною. Пульт управління механізованим складом встановлюють у безпечному місці. Територія складу огороджується. 5.2.5.2. Машина для маркування білизни При приклеюванні мітки слідкувати щоб пальці рук не потрапили в робочу зону. Заміну касет зі стрічкою протяжку і підмотку її дозволяється провадити тільки при вимкненій машині. Заливати емульсію для приклеювання мітки слід обережно і при вимкненій машині. 5.2.5.3. Устаткування для приготування пральних розчинів Баки та реактори забезпечуються контрольно-вимірювальною апаратурою дистанційним термометром рівнеміром манометром водоміром а також звуковою або світловою сигналізацією. Контрольно вимірювальні прилади необхідно добре освітлювати. Баки необхідно щільно закривати кришками. Категорично забороняється під час роботи: - переповняти баки і реактори пральними розчинами; - розливати на підлогу пральні розчини; - відкривати кришки баків і реакторів під час приготування прального розчину і крохмалу; - самостійно підвищувати тиск пари в системі; - різко відкривати парові вентилі; - провадити ремонт обладнання. 5.2.5.4. Пральні і прально-віджимні машини Пральні машини повинні мати: термометр показчик рівня води в барабані пристосування для надійного закріплення кришок зовнішнього і внутрішнього барабанів при завантажуванні і розвантажуванні виробів манометр. Кришку люка для ручного заливання прального розчину або засипання прального порошку необхідно щільно і надійно закривати вона повинна виключати можливість самодовільного відкривання і вибивання піни або прального розчину із барабана при кипінні. Електродвигун приводу електричні прилади системи управління підшипники опор осей внутрішнього барабана необхідно захищати від попадання рідини. Зливні клапани пральних машин повинні забезпечувати швидкий злив рідини в каналізацію а також виключати можливість попадання рідини на підлогу в зоні обслуговування. Усі сальникові фланцеві та різьбові з'єднання вентилі не повинні пропускати пару воду пральні розчини. Ущільнювальні матеріали що стикаються з миючою рідиною повинні бути стійкими до дії лужного розчину при температурі 100 С. 5.2.5.5. Центрифуги При підвищеній вібрації центрифуга повинна автоматично відключатися. Кожух центрифуги що огороджує обертовий ротор повинен бути міцним і надійно закріпленим до корпусу. Кришка центрифуги у відкритому положенні надійно фіксується. На центрифузі слід передбачити блокувальний пристрій який виключає можливість її роботи при відкритій завантажувальній кришці. Привід центрифуги повинен забезпечувати рівномірний розгін ротора і його плавне і швидке гальмування. Гальма центрифуги забезпечують плавне гальмування ротора. Управління гальмами необхідно здійснювати вручну або автоматично від реле часу. Після тривалої зупинки і при першому пуску після ремонту необхідно запустити центрифугу на 15 хв. вхолосту. Упевнившись у справності можна приступати до роботи. 5.2.5.6. Машина для розтрушування білизни Привід машини вентилятора і калорифера огороджується. Білизну необхідно завантажувати в машину рівномірно. Біля вихідного отвору машини білизну забороняється ловити і витягати вона сама повинна випадати. Машина повинна працювати плавно без сильної вібрації корпусу. 5.2.5.7. Сушильні машини і камери Сушильні машини що інтенсивно виділяють тепло і вологу обладнуються місцевими відсмоктувачами витяжної вентиляції. Зовнішній барабан і завантажувальний люк машини повинен щільно закриватися і виключати можливість вибивання гарячого повітря. Сушильна машина обладнується блокувальним пристроєм який не дозволяє запустити її в роботу при відкритій кришці завантажувального люка і відкривати цю кришку при роботі машини. Стіни сушильної камери виготовляють із теплоізолюючого матеріалу щоб запобігти виділенню тепла в приміщення. Вішала куліс повинні бути гладенькими і щільно триматися в гніздах. Вішало і решітка для укладання виробів виготовляється із деревини нехвойних порід. 5.2.5.8. Прасувальні преси У неробочому положенні верхня плита фіксується на відстані що виключає можливість опіку рук працюючого при укладанні виробів на стіл преса. "Одяг" пресів повинен бути чистим і повітропроникним для хорошого відсмоктування водяної пари. Конструкція пресів повинна виключати можливість самодовільного опускання верхніх плит і опіку рук при укладанні білизни на нижню плиту. Повітря що відсмоктується із порожнин плит прасувальних пресів відводиться в атмосферу за межі цеху. 5.2.5.9. Пароповітряні манекени Конструкція затискачів що закріплюють поли виробу повинна виключати можливість зривання. Затискачі повинні бути в справному стані. Чохол манекена повинен бути суцільним і щільно закріплюватися внизу і біля горловини. Паровий клапан у закритому стані не повинен пропускати пари під чохол манекена. 5.2.5.10. Сушильно-прасувальні котки У неробочому положенні прасувальний вал піднімають над поверхнею лотка. Повітря що відсмоктується із прасувального вала змішане з парою необхідно відводити в атмосферу. Робоча поверхня прасувального лотка повинна бути відполірована. Конструкція привода прасувального вала повинна забезпечувати можливість його реверсивного обертання. 5.3. Лазні 5.3.1. Гардеробні 5.3.1.1. Гардероб лазні розміщують у вестибюлі. При відсутності вестибюля гардероб улаштовують при вході у роздягальне відділення. 5.3.1.2. Вішалки повинні бути стійкими при односторонньому їх навантаженні. Дерев'яні вішалки повинні бути чистостругані без задирок і виступаючих частин пофарбовані масляною фарбою або покриті лаком. Гачки металеві або дерев'яні гладенькі. Використовувати гвіздки шурупи тощо взамін гачків не дозволяється. 5.3.2. Відділення для роздягання 5.3.2.1. Відділення для роздягання обладнується окремими сидіннями які встановлюються рядами. 5.3.2.2. Відділення повинне мати дзеркало ваги і фен. 5.3.3. Мильне відділення 5.3.3.1. Мильне відділення обладнується сидіннями. 5.3.3.2. Душові кабіни обладнуються поручнями настінними мильницями та гачками для мочалок. 5.3.3.3. Водорозбірні крани не повинні пропускати воду. Ручку крана виготовляють із теплоізоляційного матеріалу. 5.3.4. Парильне відділення 5.3.4.1. Полиці парильного відділення лазень російського типу обладнуються окремими лавами. Поміст парильного відділення виготовляють із матеріалу що погано проводить тепло дерево і надійно кріплять до підлоги. Сходи що ведуть до помосту огороджують поручнями висотою не меншою за 1 м. 5.3.4.2. При нагріванні парильні слід враховувати що температура повітря на полиці повинна бути 50-60 С без подавання пари. 5.3.4.3. Стіни і стелю сухоповітряних парилень та парилень фінського римського та інших типів обшивають дерев'яними панелями листяних порід. Ручки на дверях виготовляють із теплоізоляційних матеріалів. 5.3.5. Ванно-душові відділення 5.3.5.1. Ванни повинні бути емальовані. Використовувати ванни з пошкодженим емальованим покриттям забороняється. 5.3.5.2. Ванни і душові кабіни ванно-душового блоку обладнуються: ванні кабіни - ваннами з душем поручнями настінними мильницями та гачками для мочалок; душові кабіни - душами поручнями настінними мильницями та гачками для мочалок. 5.3.5.3. Кімнати для роздягання обладнуються сидіннями для роздягання дзеркалом вішалками для одягу і рушників. 5.3.6. Санітарні правила улаштування обладнання і утримання лазень 5.3.6.1. Меблі що встановлюються у приміщеннях лазень можуть бути жорсткими напівжорсткими оббитими дерматином клейонкою або пластиком. Вони повинні легко митися і дезинфікуватися. Обладнувати приміщення м'якими меблями забороняється. 5.3.6.2. Тази виготовляють із пластмаси або із металу що не піддається корозії. Вони повинні бути гладенькими без тріщин і зазубрин. Ручки тазів повинні надійно кріпитися до корпусу. Користуватися тазами з тріщинами зазубринами або з погано закріпленими ручками забороняється. 5.3.6.3. Білизна призначена для індивідуального користування простирадла рушники видається відвідувачам у опломбованих паперових або поліетиленових пакетах. Чисту білизну зберігають окремо від використаної. 5.3.6.4. Продавати мило мочалки віники та інше приладдя туалету дозволяється в спеціально відведених для цих цілей кіосках при вестибюлях лазень. Видавати відвідувачам мило мочалки віники щітки і гребінці загального користування категорично забороняється. 5.3.6.5. У відділеннях для роздягання необхідно ставити посуд з питною водою стакани. 5.3.6.6. Приміщення лазень забезпечуються урнами для сміття та плювальницями. 5.3.6.7. Підлога лави канави і трапи повинні утримуватися в чистоті. Мило або посторонні предмети папір мочалки тощо регулярно видаляються. 5.3.6.8. Лазню необхідно забезпечувати достатнім числом прибирального реманенту який зберігається в спеціально відведених приміщеннях або шафах і ящиках. 5.3.6.9. У приміщеннях лазень на протязі всього робочого дня підтримується температура згідно з діючими нормами. 5.3.6.10. Усі приміщення лазні необхідно щоденно провітрювати до відкриття після зачинення в під час прибирання. 5.3.6.11. На протязі всього дня всі відділення лазні необхідно утримувати в чистоті. 5.3.6.12. Щоденно після зачинення лазні провадиться ретельне прибирання всіх приміщень реманенту та обладнання. Прибирання провадити згідно з Санитарными нормами устройства оборудования и содержание прачечных и бань. Генеральне прибирання приміщень лазні провадиться щотиждень у встановлений для лазні санітарний день. 5.3.6.12. Волого-хімічну дезинфекцію слід провадити один раз на місяць або інші терміни встановлені органами санітарно-епідеміологічних служб. 5.4. Загальні вимоги до організації робочих місць 5.4.1. Організація робочих місць виробничих підрозділів підприємств повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования ГОСТ 12.2.033-78 Рабочее место при выполнении работ стоя.Общие эргономические требования и ГОСТ 12.2.061-81 Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам. 5.4.2. Усі робочі місця забезпечуються необхідними інструментами пристроями організаційною і технологічною оснасткою технологічними картами оброблення виробів інструкціями по експлуатації обладнання правилами охорони праці тощо. 5.4.3. Усі інструменти пристрої повинні бути в повній справності та використовуватись за призначенням. 5.4.4. На все обладнання механізований інструмент контрольно-вимірювальні прилади а також на ємкості для зберігання шкідливих і легкозаймистих речовин повинна бути наявною технічна документація паспорт з поміткою про відповідність інструмента ТУ креслення керівництво про експлуатацію . 5.4.5. У приміщеннях з електропровідною підлогою робоче місце обладнується ізолюючими настилами і підставками. 5.4.6. Робоче місце допоміжних робітників обладнується шафами верстаками стелажами а також пересувною оргоснасткою і вантажопідйомними пристроями для пересування великогабаритних деталей і вузлів. 5.4.7. Працювати без спецодягу приймати їжу і палити на робочих місцях категорично забороняється. 5.5. Допоміжні підрозділи слюсарно-ремонтний деревообробний тощо 5.5.1. Основною умовою безпечного виконання робіт допоміжними підрозділами є насамперед чітке знання ними правил та інструкцій з охорони праці при виконанні самих різних за характером та об'ємом слюсарних та складальних операцій. 5.5.2. Не менш важливою умовою виконання вимог охорони праці при виконанні слюсарно-ремонтних робіт є справний стан інструменту обладнання засобів особистого захисту а також правильна організація робочого місця. 5.6. Ремонт і технічне обслуговування обладнання 5.6.1. Усі види обладнання підлягають періодичному огляду і ремонту згідно з графіком планово-попереджувального ремонту. 5.6.2. Обладнання яке ремонтується необхідно вимкнути з усіх джерел живлення: електроенергії пари води стислого повітря тощо за допомогою спеціальних заглушок. При перевірці сигнальних ламп командоапарата регулюванні датчиків рівня необхідно використовувати захисні засоби - діелектричні рукавички галоші інструмент з ізольованими ручками. 5.6.3. При проведенні ремонтних робіт необхідно суворо дотримуватись технології ремонту обладнання. 5.6.4. Усі роботи по ремонту обладнання або його вузлів провадяться після ретельного його очищення від виробничих залишків шлама бруд тощо . 5.6.5. Ремонт трубопроводів по яких транспортується вибухо- і пожежонебезпечна речовина органічні сполуки необхідно провадити після очищення від залишків цих речовин і пропарювання. 5.6.6. Обладнання що ремонтується повинне мати попереджувальні плакати. 5.6.7. При підійманні опусканні і переміщенні обладнання і окремих вузлів забороняється: - допускати до роботи сторонніх осіб; - провадити ремонтні роботи на піднятому обладнанні; - переміщувати обладнання над людьми а також стояти проходити і виконувати будь-які роботи під піднятим обладнанням; - ремонтувати на ходу підйомні механізми і поправляти при піднятому обладнанні ланцюги і канати; - залишати обладнання у піднятому положенні; - опускати обладнання на металеві або дерев'яні настили колодязі і канави що закриваються на трубопроводи і електричні кабелі. 5.6.8. Відремонтоване обладнання слід випробувати. Перед випробуванням необхідно: - прибрати всі інструменти матеріали і деталі що залишилися після ремонту як на обладнанні так і всередині його; - перевірити шляхом огляду несправності гальмівних запобіжних і електроблокувальних пристроїв автозупинювачів тощо; - перевірити наявність усіх огороджень і кожухів на відремонтованому обладнанні і упевнитись у надійності їх кріплення; - перевірити надійність заземлення обладнання корпуса машини електродвигунів електропускачів апаратури тощо ; - упевнитися в справності всіх контрольновимірювальних приладів; - перевірити і упевнитися в наявності мастила на всіх підшипниках обладнання і його маслянках; - перевірити якість ущільнювачів справностей і дію запірної апаратури. 5.6.9. Технічне обслуговування обладнання провадиться у відповідності з переліком робіт по есплуатаційному обслуговуванню даного типу обладнання з урахуванням конструктивних особливостей кожної окремої марки обладнання згідно з додатком до їхніх технічних характеристик. 5.6.10. Усі роботи всередині сушильної камери провадяться після відключення пари і охолодження камери до 35 С. 5.6.11. Для освітлення сушильної камери слід застосовувати переносну лампу на напругу 12 В у герметичній арматурі. 5.6.12. Для догляду за механізмами які неможливо обслуговувати з підлоги необхідно побудувати спеціальні площадки: стаціонарні - розміром не меншим за 0 8 х 0 8 м або пересувні розміром не меншим за 0 5 х 0 5 м. Краї площадки обносяться поручнями заввишки 1 м з бортами підшитими по низу на висоту не меншу за 0 1 м. 5.6.13. Для підняття на площадки слід застосовувати міцні стаціонарні драбини з двосторонніми поручнями: при частому користуванні - завширшки 0 8 - 1 м з нахилом не більшим за 45 при періодичному користуванні 1-2 рази на зміну - завширшки 0 6-0 8 м з нахилом не більшим 60 . Ширина сходів драбини повинна бути 0 2 м а висота при нахилі 45 - 0 2 м при нахилі 60 - 0 3 м. Застосовувати драбини зі сходами з металу круглого перерізу. 5.7. Вантажопідйомні і транспортні засоби 5.7.1. Загальні вимоги до улаштування розміщення та експлуатації підйомно-транспортного обладнання викладені в ГОСТ 12.3.029-82 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів та в СНиП Ш-4-80 Техника безопасности в строительстве. 5.7.2. Спостереження за станом підйомно-транспортних засобів покладається на спеціально навчених слюсарів та електромонтерів які не рідше одного разу на 10 днів повинні детально оглядати та перевіряти справність дії механізмів. 5.7.3. Усі підйомно-транспортні засоби що використовуються необхідно підтримувати в справному стані. 5.7.4. Транспортні механізми конвеєри транспортери які з місця пуску на протязі всього шляху не продивляються необхідно обладнати світлозвуковою сигналізацією зблокованою з пусковим пристроєм діючим не менше чим за 10 сек до пуску транспортного механізму. 5.7.5. Привід транспортних механізмів обладнується огорожею. 5.7.6. Транспортні механізми обладнуються пристосуваннями для автоматичного зупинення їх у випадку перевантаження обриву спадання або буксування ланцюга стрічки. При цьому після вимкнення електродвигуна транспортера повинен автоматично вмикатися світлозвуковий сигнал який попереджує персонал про аварійний стан транспортера. 5.7.7. Перед початком роботи транспортних механізмів необхідно перевірити напрямок руху тягового органу стрічки ланцюга короткочасним вмиканням та вимиканням справність заземлення металоконструкцій та електродвигуна справність огорожі. 5.7.8. Транспортери завдовжки 30 м і більше обладнуються пристосуваннями для їх зупинення з місць розташованих у кінцях і вздовж транспортера. Відстань між пунктами зупинок вздовж транспортерів не повинна перевищувати 15 м. 5.7.9. Стрічкові транспортери обладнуються пристосуваннями для автоматичного натягання стрічки. Натяжний пристрій обладнується огорожею. 5.7.10. Усі транспортери обладнуються пристроями борти лотки стінки для огородження виробів та матеріалів що переміщуються. Огороджуючі борти в стрічкових транспортерів повинні перекривати робочі барабани не менше як наполовину. Туєри зірочки ланцюгових транспортерів обладнуються захисними засобами які перекривають від вісі на менше за 1 м. 5.7.11. У стрічкових транспортерів під робочою частиною плоскої стрічки по всій довжині та ширині між роликами настилається суцільний гладкий настил. 5.7.12. Місця з'єднання транспортної стрічки за допомогою заклепок болтів та інших пристосувань не повинні мати виступаючих контурів з'єднуючих деталей. 5.7.13. Підвісні транспортери монорейки необхідно надійно закріплювати щоб при русі вантажонесучих підвісок і навішаних на них возиків та вішалок з виробами не було небезпечних коливань. Монорейки необхідно заземлювати. 5.7.14. Для запобігання аварій при випадковому обриві тягового органу ланцюга підвісні конвеєри обладнуються уловлювачами ланцюга. 5.7.15. Під ланцюговим транспортером з вантажними захватами встановлюються сітчаті захисні засоби по всій довжині транспортера. У кінцевих пунктах встановлюються кінцеві упори а в місцях відгалужень приймальних штанг від основного шляху конвеєра необхідно встановити зчитуючий пристрій адресоносія та пневмомеханічний важільний пристрій який забезпечує безпеку транспортування виробів на робочі місця. 5.7.16. Підвісні конвеєри монтуються на такій висоті щоб вантаж який транспортується знаходився над обладнанням на висоті не меншій за 0 5 м. 5.7.17. Керування транспортними механізмами здійснюється з пульту керування який розміщено на робочих місцях. 5.7.18. По нахиленій частині ланцюгових транспортерів з нахилом більшим за 6 необхідно встановлювати на шарнірах опори такі що гойдаються і які дозволяють ланцюгові рухатися в робочому напрямку але не дозволяють йому рухатись у зворотному напрямку або падіння у випадку розриву. 5.7.19. Возик з вантажем повинен бути стійким і виключати можливість перекидання під час роботи. 5.7.20. Ручки возиків розміщуються на висоті не менше за 0 8 м від рівня підлоги. 5.7.21. Категорично забороняється розгін порожніх і завантажених возиків та їзда на них. Ручки возиків мають бути захищені ефесами які охороняють руки від травм при проїзді в дверях отворах або поблизу обладнання. 5.7.22. Вага вантажу що перевозиться електрокарою возиком не повинна перевищувати установленої вантажопідйомності. 5.7.23.Вантаж перевозиться в спеціальній тарі виготовленій у відповідності з конструкцією возика. 5.7.24. Електрокари обладнуються звуковою сигналізацією і освітленням. 5.7.25. При переміщенні електрокари і возиків у виробничих приміщеннях відстань між обладнанням трубопроводами і електрокарою повинна бути більшою за 0 5 м. 5.7.26. Ширина проїзду для електрокари повинна бути більшою за 2 м. 5.7.27. Перед тим як виїхати на лінію необхідно перевірити дію гальм контролера і механізму підіймання 5.7.28. Експлуатацію автомобільного транспорту на підприємстві потрібно здійснювати відповідно до правил техніки безпеки для автомобільного транспорту. 6. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННI РОБIТ ПIДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ 6.1. Електробезпека 6.1.1. Улаштування експлуатацію і ремонт електротехнічних установок та мереж необхідно здійснювати згідно з Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок. 6.1.2.Усе технологічне обладнання забезпечується електричною блокувальною апаратурою яка запобігає запуску двигуна при відчинених люках дверцятах та огородженні. 6.1.3. На усіх пускових пристроях що не знаходяться на машинах механізмах агрегатах нанасять написи із вказівкою до якої машини вона відноситься. 6.1.4. Усі струмопровідні частини електроустановок необхідно надійно ізольовувати загороджувати або розташовувати в місцях недоступних для дотику. 6.1.5. На лицьовому боці кришок що закривають доступ до струмопровідних частин обладнання наноситься знак безпеки а кришки обладнуються запорами під спеціальний ключ. Кабельна муфта або труба з електропроводами проводиться безпосередньо до коробки конкретних зажимів електродвигуна. Незачищені ділянки проводів чи кабелів повинні мати додаткову ізоляцію гнучкі металеві рукави гумові трубки тощо . 6.1.5. Внутрішню поверхню огороджень а також внутрішню поверхню шафи із струмопровідними елементами електрообладнання необхідно фарбувати в червоний сигнальний колір. 6.1.6. Металеві корпуси електродвигунів пускової апаратури вимикачі мереж корпуси верстатів пральних і прально-віджимних машин центрифуг прасувальних столів пресів каркаси розподільчих шаф пультів управління металева освітлювальна апаратура а також металеві корпуси стаціонарних переносних та пересувних електроприймачів які можуть опинитися під напругою в зв'язку з пошкодженням ізоляції заземлюються згідно з вимогами Правил устройства электроустановок ПУЭ . Виняток становлять підставки під електропраски із шнуровою електропроводкою які повністю ізолюються. 6.1.7. З'єднання заземлюючої проводки повинні забезпечувати надійний контакт. Приєднання заземлюючих проводів до корпусів апаратів здійснюється болтовими з'єднаннями або зваркою. 6.1.8.Огляд заземлюючих пристроїв потрібно провадити одночасно з оглядом електрообладнання не рідше одного разу на місяць. 6.1.9. Періодичність вимірів опору заземлюючих пристроїв не рідше одного разу на рік. 6.1.10. Пускова апаратура електродвигунів обладнання що розташоване у приміщеннях з вологим режимом пральних цехах приміщеннях для встановлення конденсатних блоків приміщеннях для паророзподільних колекторів тощо слід виносити у приміщення що немає агресивного середовища. Магнітні пускачі прального цеху виносять у окреме приміщення і зачиняють. 6.1.11. Ручний інструмент який застосовується при електромонтажних роботах викрутки плоскогубці кусачки тощо необхідно обладнувати ізолюючими ручками. 6.1.12. Підключення до електромережі ручного переносного інструмента здійснюється кабелем за допомогою штепсельних з'єднань. 6.1.13. Електрозахисні засоби підлягають огляду і випробуванню згідно з чинними правилами і нормами. 6.1.14. Вмикання в мережу електропрасок необхідно здійснювати шланговими проводами марки ШРПЛ шнур з гумовою ізоляцією переносний легкий який підводиться до електропрасок зверху за допомогою кронштейнів установлених на прасувальних столах. Довжина провода між кронштейном і праскою повинна бути такою щоб під час роботи він не лягав на прасувальний стіл і дозволяв вільно переміщувати праску по всій поверхні прасувальної дошки. 6.1.15. При роботі на прасувальних столах обладнаних електропрасками в приміщеннях з електропровідною підлогою цементними плиточними тощо слід застосовувати ізолюючі настили і підставки а також діелектричні доріжки і килимки. Розміри ізолюючих площадок повинні виключати можливість одночасного дотику до праски і заземлюючих частин електрообладнання або струмопровідних конструкцій і поверхонь. 6.1.16. Робоча поверхня прасувального стола виготовляється із непровідних матеріалів дерево пластмаса і закріплюється до станини металевими болтами з утопленими головками. 6.1.17. Ручки електропрасок виготовляють із ізолюючого матеріалу з потовщенням на кінцях для запобігання зісковзування руки. 6.1.18. Працюючі в розподільчих електропристроях з напругою до 1000 В зобов'язані застосовувати гумові діелектричні галоші діелектричні рукавички захисні окуляри і монтерський інструмент з ізольованими ручками. 6.1.19. У складських приміщеннях загальний електрорубильник влаштовується поза приміщенням складу на вогнетривкій стіні або на опорі яка стоїть окремо і міститься в шафі або ніші. 6.1.20. Підключення і відключення на розподільчих щитах у внутрішніх і зовнішніх електромережах а також різні операції щодо монтажу ремонту і обслуговування заміна світильників арматури запобіжників штепсельних розеток та інші електротехнічні роботи дозволяються провадитися лише електромонтерами прикріпленими до даного цеху чи дільниці. 6.1.21. Роботи щодо ремонту електрообладнання електроінструменту і освітлювальної мережі дозволяється провадити тільки після відключення їх від джерел електроживлення. На пускових пристосуваннях і рубильниках необхідно вивішувати плакати які б указували що лінія або машина знаходиться в ремонті і пуск її заборонено. 6.1.22. Електродвигуни слід терміново вимикати від електромережі при: - нещасному випадку або загрозі його; - з'явленні диму і вогню з електродвигуна і пускорегулювальної апаратури; - нагріванні підшипників вище допустимої температури що вказана в інструкції завода-виробника; - значному зниженні числа обертів електродвигуна що обумовлюється його швидким нагріванням. 6.1.23. Усе електрогосподарство приміщень підприємства незалежно від їх призначення ступеню вогнетривкості тощо які після закінчення робіт зачиняються і не контролюються необхідно повністю відключати від електромережі. У решті приміщень після закінчення робіт дозволяється залишати під напругою лише чергове освітлення. 6.1.24. Виробничі процеси при яких можливе утворення статичної електрики організовуються таким чином щоб можливість накопичення зарядів статичної електрики була виключена. 6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт. 6.2.1. При проведенні електрозварювальних робіт необхідно керуватися вимогами Правила безопасности в газовом хозяйстве. До роботи щодо електрозварки допускаються особи які пройшли відповідне навчання інструктаж і перевірку знань вимог безпеки з оформленням у спеціальному журналі і які мають кваліфікаційне посвідчення. Електрозварники повинні мати кваліфікаційну групу щодо вимог безпеки не нижчу за другу. 6.2.2. Усе електрообладнання стаціонарних та пересувних установок необхідно надійно заземлювати. 6.2.3. Електрозварників необхідно забезпечувати брезентовими костюмами щитками з темним склом гумовими килимками з повстяною підкладкою гумовими шлемами діелектричними галошами брезентовими рукавицями. 6.2.4. При проведенні електрозварювальних робіт усередині закритих приміщень необхідно встановлювати витяжну вентиляцію. При несправній вентиляції провадити зварювальні роботи забороняється. При цьому присутність робочих інших професій не допускається. 6.2.5. Робочі місця електрозварників що знаходяться як у приміщеннях так і на відкритому повітрі необхідно огороджувати переносними щитками або ширмами. 6.2.6. Переносні огородження повинні бути міцними і легкими виготовлятися із листової сталі або азбестового полотна. 6.2.7. Над зварювальними установками що знаходяться на відкритому повітрі необхідно влаштовувати навіси. 6.2.8. Дерев'яні стіни та перегородки розташовані ближче за 5 м від зварювальних і газозварювальних постів оштукатурюються або оббиваються листовим азбестом чи листовою сталлю по повсті змоченій в глиняному розчині. Обшивка стін сталлю не допускається. 6.2.9. При виконанні ручних робіт газового різання і зварювання газозварники і газорізчики забезпечуються захисними окулярами закритого типу. 6.2.10. До початку газозварювальних робіт робоче місце необхідно ретельно оглянути і зайві що заважають роботі предмети і легкозаймисті матеріали прибрати. 6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів 6.3.1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі слід з обов'язковим дотримуванням безпечних способів вантаження розвантажування і транспортування вантажів вказаних у ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузоразгрузочные. Общие требования безопасности. 6.3.2. Розвантажувати переміщувати і піднімати тяжкі вантажі слід як правило механізованим способом за допомогою спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим при роботі з вантажами важчими за 50 кг а також при підніманні вантажів на висоту більшу за 3 м. При користуванні вантажопідйомними механізмами слід дотримуватись вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 6.3.3. При перенесенні тяжких речей підлітками необхідно керуватися Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми. 6.3.4. Шляхи переміщення вантажів і проходи для вантажників повинні бути рівними і гладкими звільненими від сторонніх предметів. 6.3.5. У вечірній і нічний час територію на якій провадяться вантажно-розвантажувальні роботи необхідно освітлювати. 6.3.6. Тара для вантажів що транспортуються повинна бути справною без задирок рваних країв виступаючих цвяхів. На перев'язаних вантажах не допускаються звисаючі кінці або петлі вірьовок дроту пакувальної тканини тощо. 6.3.7. Для піднімання вантажів потрібно застосовувати канати і ланцюги які відповідають вимогам державних стандартів. 6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів. 6.4.1. Ліфтами слід користуватися в повній відповідності до Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів. 6.4.2. Кожний щойно установлений чи реконструйований вантажний ліфт необхідно зареєструвати в органах Держнагляжохоронпраці. Експлуатація ліфта допускається тільки після його огляду і випробування а також письмового дозволу інспектора Держнаглядохоронпраці. 6.4.3. Діючі ліфти підлягають огляду і випробуванню в термін встановлений Держнаглядохоронпраці. Експлуатація ліфта у якого закінчився указаний у його паспорті термін наступного випробування не допускається. 6.4.4. Стіни шахти ліфта що розміщений усередині будинку і з'єднує декілька поверхів а також підлога і перекриття шахти виготовляються із вогнетривких або напіввогнетривких матеріалів. 6.4.5. Шахту і кабіну ліфта необхідно огороджувати. Огороджування шахти ліфта в межах нижнього поверху допускається виконувати для зручності огляду і обслуговування зйомними щитами. Кабіну грузового ліфта можна огороджувати металевою сіткою із дроту з діаметром не меншим за 1 2 мм з отворами не більшими за 20 мм при умові влаштування по низу кабіни огородження із металевих листів заввишки від рівня підлоги 1000 мм і більше. 6.4.6. Приямок ліфта машинне приміщення приміщення верхніх блоків площадку перед дверима ліфтів проходи і коридори що ведуть до ліфта необхідно обладнувати стаціонарним електричним освітленням. 6.4.7. Машинне відділення ліфта повинне бути ізольованим сухим добре вентилюватись. Прохід до машинного відділення повинен бути вільним. 6.4.8. У машинному відділенні і приміщенні верхніх блоків забороняється: - установлення механізмів та приладів що не мають відношення до ліфта; - зберігання змащувальних масел і вогненебезпечних матеріалів. 6.4.9. На зовнішньому боці всіх дверей шахти ліфта прикріплюються таблички з указанням типу ліфта вантажний вантажний з провідником тощо і його граничної вантажопідйомності. На дверях першого поверху або біля них вивішується реєстраційний номер ліфта . 6.4.10. Біля дверей шахти на всіх поверхах і всередині кабіни необхідно вивісити інструкцію про порядок користування ліфтом зважаючи на правила охорони праці. 6.4.11. Технічний нагляд за ліфтом доручається особі яка має посвідчення про проходження спеціального навчання і права на нагляд за ліфтами. У паспорт кожного ліфта заноситься прізвище ім'я по батькові та підпис особи що відповідає за справний стан і безпечну дію ліфта. 6.4.12. Технічний огляд ліфта провадиться не рідше одного разу на десять днів. У випадку виявлення несправностей в роботі ліфта його необхідно негайно зупинити. 6.4.13. На основному завантажувальному поверсі вказується номер телефону по якому необхідно повідомити про несправність ліфта. 6.4.14. По закінченні роботи ліфт необхідно відключити від живильної мережі. 6.4.15. Двері машинного відділення приміщення верхніх блоків і вхід у приямок необхідно замикати на замок; ключі зберігаються в чергового електромонтера що обслуговує ліфт. 7. УМОВИ ПРАЦI ПРАЦЮЮЧИХ У ВИРОБНИЧИХ ПРИМIЩЕННЯХ ПIДПРИґМСТВ ПРАЛЕНЬ ТА ЛАЗЕНЬ 7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 7.1.1. Мікроклімат у виробничих приміщеннях пралень та лазень повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86. 7.2. Опалення та вентиляція 7.2.1. Виробничі і допоміжні приміщення необхідно обладнувати системами опалення та вентиляції які забезпечують рівномірну температуру і стан повітряного середовища у відповідності до вимог СНиП 2.04.05-86 Отопление вентиляция и кондиционирование. 7.2.2. Для забезпечення вимагаючих санітарними нормами параметрів повітряного середовища на підприємствах встановлюють системи опалення які забезпечують рівномірне нагрівання повітря на протязі всього опалювального періоду а також безпеку в пожежному відношенні. 7.2.3. У складах що не опалюються необхідно обладнувати спеціальні приміщення для зігрівання працюючих та оформлення документів. 7.2.4. При центральному опаленні цехи зі значними тепловиділеннями від технологічного обладнання необхідно забезпечувати пристроями для вимкнення нагрівальних приладів і відключення окремих частин опалювальної системи без шкоди для решти цехів допоміжних і адміністративних приміщень. 7.2.5. Нагрівальні прилади систем опалення потрібно розміщувати безпосереньо під світловими отворами з урахуванням необхідності захисту працюючих від неспадаючих потоків холодного повітря при розміщенні постійних робочих місць на віддалі 2 м і менше від вікон у зовнішних стінах. 7.2.6. Нагрівальні прилади системи опалення захищаються спеціальним загороджуючим обладнанням. 7.2.7. Прилади опалення не повинні закриватися або захаращуватися. 7.2.8. В усіх виробничих приміщеннях необхідна наявність термометрів. 7.2.9. Для створення та підтримування необхідних умов повітряного середовища в робочих приміщеннях влаштовується природна примусова припливно-витяжна або змішана вентиляція. 7.2.10. Концентрації токсичних речовин парів і пороху в робочій зоні виробничих приміщень не повинні перевищувати гранично допустимих концентрацій затверджених Державною санітарною інспекцією. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинна відповідати ДНАОП 0.03.-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. 7.2.11. Повітря що подається системами припливної вентиляції з механічним побудженням забирається ззовні в найменш забрудненій зоні або підлягає попередньому очищенню. 7.2.12. Видалення повітря належить передбачати безпосередньо від місць виділення виробничих шкідливостей або із зон найбільшого забруднення повітря в приміщенні. 7.2.13. У приміщеннях де можливі виділення вибухонебезпечних речовин встановлюють вентилятори у вибухобезпечному виконанні. 7.2.14. Повітроколоворот вентиляційних систем виготовляється з антикорозійних і негорючих матеріалів з ретельною герметизацією швів і з'єднань. 7.2.15. Забір свіжого повітря вентиляційною системою провадиться з висоти не меншої за 2 м від землі навітряної сторони а в зеленій зоні - не меншої за 1 м. Забруднене повітря усувається через спеціальний отвір. Засоби захисту від метеоопадів не повинні заважати усуненню забрудненого повітря. 7.2.16. Незалежно від наявності шкідливих виділень і вентиляційних пристроїв у вікнах виробничих приміщень для забезпечення природного провітрювання необхідно передбачити фрамуги чи кватирки що відчиняються. 7.2.17. Для відкривання фрамуг вікон створок ліхтарів влаштовуються зручні пристосування що управляються з підлоги. 7.2.18. Усі вентиляційні системи і місця установлення вентиляційного обладнання повинні бути легко доступними для огляду очищення і ремонту. 7.2.19. Рівень шуму і вібрації який створюється вентиляційним обладнанням не повинні перевищувати допустимих значень. 7.2.20. На вентиляційні установки необхідно обов'язково мати паспорти та періодично їх випробовувати. 7.2.21. Контрольні випробування витяжних систем провадяться один раз на два роки приточних систем - один раз на три роки. 7.2.22. Для забезпечення нормальної експлуатації вентиляційного господарства наказом по підприємству призначається відповідальна особа складаються графіки чищення опрацьовується інструкція щодо обслуговування вентустановок. 7.2.23. Вентиляційні камери розміщуються в окремих приміщеннях вентиляційне обладнання установлюється з дотриманням правил звукоізоляції. 7.2.23. В усіх випадках коли в робочому приміщенні установлюється додаткове чи нове обладнання що виділяє тепло вологу пил або гази провадиться переобладнання і перепланування цехів або зміна технологічних процесів зв'язані з цим діючі вентиляційні системи теж відповідним чином переобладнуються щоб забезпечувати в нових умовах установлені для робочих приміщень метеорологічні параметри і гранично допустиму концентрацію шкідливих речовин. 7.3. Освітлення 7.3.1. Природне та штучне освітлення виробничих допоміжних службово-побутових приміщень і території пралень та лазень повинне відповідати вимогам СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. 7.3.2. Територія підприємств місце пересування людей і транспорту а також місце робіт відповідно до діючих нормам забезпечуються штучним освітленням що вмикається з настанням темноти або при поганій видимості туман дощ . 7.3.3. Скляні поверхні світлових отворів світильники освітлювальну арматуру необхідно утримувати в чистоті справності. Скло вікон і ліхтарів необхідно очищати від бруду не рідше двох разів на рік а в приміщеннях зі значними виділеннями пилу парів і газів не рідше чотирьох разів на рік. 7.3.4. Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати. 7.3.5. Біля вікон що обернені на сонячний бік необхідно влаштовувати пристосування для захисту від прямих сонячних променів козирки штори . 7.3.6. Загальне освітлення території підприємства складів транспортерів здійснюється прожекторами світильниками дуговими кварцевими ксеноновими лампами. 7.3.7. Штучне освітлення можна забезпечувати як лампами розжарювання так і люмінісцентними лампами у вигляді загального чи комбінованого освітлення. 7.3.8. Місцеве освітлення робочих поверхонь обладнується так щоб світильники можна було встановлювати з необхідним напрямком світла. Напруга для ламп місцевого освітлення розташованих на висоті меншій за 2 5 м від підлоги повинна бути не вищою за 36 В. Як виняток дозволяється застосовувати напругу до 220 В включно для світильників спеціальної конструкції які є складовою частиною аварійного освітлення що отримує живлення від незалежного джерела. 7.3.9. Застосування одного місцевого освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях не допускається. 7.3.10. При застосуванні місцевого освітлення лампи обладнуються відбивачами. Застосування відкритих ламп без відбивачів забороняється. Відбивачі виготовляються із матеріалу що не просвічується. 7.3.11. Аварійне освітлення для виходу людей із приміщень повинно забезпечувати освітленність на підлозі за лінією основних проходів і на сходах не меншу за 0 3 лк. Світильники аварійного освітлення вмикаються на самостійне живлення. 7.3.12. При всіх роботах у приміщеннях пралень та лазень напруга переносних електричних ламп не повинна бути більшою за 12 В. Якщо немає змоги користуватися переносними лампами на напругу 12 В то слід застосовувати акумуляторні ліхтарі або ліхтарі зі свічкою. 7.3.13. Для живлення ручних світильників у приміщення з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних застосовується напруга не вища за 36 В. 7.4. Шум та вібрація 7.4.1. Обов'язковою умовою зниження рівнів шуму та вібрації на робочих місцях є суворе виконання вимог викладених в ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности і ГОСТ 12.1.012-78 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. 7.4.2. Першочергово заходи щодо зниження рівней шуму та вібрації направляються на : - заміну ремонт і модернізацію обладнання яке є джерелом підвищеного шуму і вібрації; - локалізацію виділення в окремі приміщення обладнання та установок експлуатація яких визиває шум та вібрацію; - використання засобів шумопоглинання та вібрації штучних поглиначів звукоізолюючих кожухів амортизаторів тощо ; - використання засобів індивідуального захисту; - вибір раціонального режиму праці та відпочинку скорочення регулювання часу знаходження в шумових умовах проведення лікувально-профілактичних заходів. 7.4.3. Вентилятори та приводи вентиляційних установок необхідно встановлювати поза приміщеннями де працюють люди коли це можливо. 8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 8.1. Пожежна безпека регламентується ГОСТ 12.1.004-85 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования будівельними нормами і правилами СНиП 11-2-80 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений СНиП 2.04.01-85 Производственные здания Правилами пожежної безпеки в Україні. 8.2. Пожежна безпека підприємства забезпечується: - системою попередження пожежі комплексом організаційних заходів та технічних засобів направлених на попередження виникнення пожежі ; - системою пожежного захисту комплексом організаційних заходів та технічних засобів направлених на попередження дії на працюючих небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальної шкоди від неї . 8.3. Основними причинами виникнення пожежі на підприємстві можуть бути: - порушення правил пожежної безпеки інструкцій щодо експлуатації техногологічного обладнання; - несправність технологічного обладнання; - порушення правил ведення вогневих зварювальних робіт у виробничих приміщеннях; - необережне поводження з відкритим вогнем паління в неустановлених місцях; - несправність електроустановок електропроводки вентиляційних систем та опалювальних приладів; - загазованість виробничих приміщень пожежонебезпечними парами; - самозагоряння горючих речовин і матеріалів; - розряди статичної та атмосферної електрики грозові розряди тощо . 8.4. Для забезпечення пожежної безпеки необхідно дотримуватись таких основних вимог: 8.4.1. Дороги проїзди та протипожежні розриви між виробничими будовами і спорудами забороняється використовувати для складування обладнання та матеріалів. До всіх об'єктів підприємства завжди повинен бути вільний доступ і під'їзд. 8.4.2. Територія підприємства і всі будови та споруди розташовані на ній необхідно обладнувати пожежним водопроводом або мати в достатній кількості пожежні водойми ємкості з водою . Внутрішні пожежні крани слід установлювати переважно біля виходів на площадках сходових кліток що опалюються у вестибюлях кліток проходах та інших найбільш доступних місцях. Пожежні крани установлюються на висоті 1 35 м над рівнем підлоги приміщення і розміщуватись у шафах що мають отвори для провітрювання двері пристосовані для їх опломбування і що мають напис "ПК". Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами і стволами замкненими в шафи які опломбовуються. 8.4.3. Пожежні гідранти крани колонки повинні підлягати регулярному технічному обслуговуванню. Кришки люків колодязів повинні бути очищені від болота льоду і снігу. 8.4.4. У виробничих приміщеннях встановлюють вогнегасники з хімічною або повітряномеханічною піною. Хімічна піна застосовується для гасіння легкозаймистих рідин з температурою спалаху нижчою за 45 С. Повітряномеханічна піна слугує для гасіння горючих рідин з температурою спалаху від 28 до 100 С. 8.4.5. Приміщення у яких розташовані пожежовибухонебезпечні виробництва необхідно обладнати автоматичними засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною сигналізацією. Використання протипожежного інвентаря не за призначенням категорично забороняється. 8.4.6. Входи в будови приміщення внутрішні проходи та проїзди тамбури сходові клітки запасні евакуаційні виходи повинні бути вільними - не захаращеними обладнанням сировиною матеріалами напівфабрикатами готовою продукцією та відходами виробництва. 8.4.7. Виробничі приміщення в першу чергу пожежонебезпечні повинні мати запасні виходи. Усі двері евакуаційних виходів повинні вільно відкриватися в напрямку виходу із будівлі. 8.4.8. Горищні приміщення не можна використовувати у виробничих потребах або для збереження матеріалів. Ці приміщення повинні бути постійно замкненими а ключі від замків слід зберігати у визначеному місці доступному для одержання їх у будь-який час доби. 8.4.9. Стаціонарні пожежні драбини перехідні площадки на них та огородження на дахах будівель і споруд необхідно постійно підтримувати в справному стані. 8.4.10. На території підприємства і у виробничих приміщеннях паління допускається лише у спеціально відведених місцях. Тут установлюються урни та резервуари з водою вивішується табличка з написом "Місце для паління". 8.4.11. Будови та споруди підприємства необхідно оснащувати первинними засобами пожежогасіння. Вид кількість та розміщення первинних засобів вогнегасників полотен ящиків з піском діжок з водою тощо визначаються ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования. В кожному цеху лабораторії майстерні та інших приміщеннях для працюючих там людей повинні бути розроблені і вивішані конкретні інструкції по заходах пожежної безпеки і план евакуації із приміщення. 8.4.12. Експлуатацію як підприємства в цілому так і окремих його підрозділів обладнання установок та інструменту необхідно здійснювати в суворій відповідності з установленими інструкціями і правилами пожежної безпеки. 8.4.13. Виконання технологічного процесу організація виробництва розташування обладнання та інвентаря повинні забезпечувати у випадку виникнення пожежі можливість швидкої евакуації людей. 8.4.14. Системи опалення та вентиляції необхідно постійно підтримувати в справному стані своєчасно ремонтувати та обслуговувати. 8.4.15. Необхідно систематично здійснювати контроль за станом ізоляції електрообладнання слідкувати за його справністю наявністю запобіжних та заземлюючих пристроїв; не допускати установлення в пошивочних цехах світильників відкритого типу. 8.4.16. Усі приміщення та територію підприємства необхідно забезпечувати вказівками і знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности а також мати плани евакуації людей та матеріальних цінностей. 8.4.17. Будови та споруди підприємства незалежно від його географічного розташування необхідно обладнувати блискавкозахистом. 8.4.18. Усі виробничі адміністративні складські та допоміжні приміщення підприємства забезпечуються засобами зв'язку для можливого термінового виклику професійної пожежної команди. 8.4.19. Усі робітники службовці та інженерно-технічні працівники повинні проходити спеціальну підготовку в системі виробничого навчання з метою широкого вивчення правил пожежної безпеки. Увесь персонал підприємства повинен уміти користуватися засобами гасіння пожежі. 9. ВИМОГИ ДО ЗАСОБIВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ 9.1. Засоби захисту працюючих за характером їх застосування поділяються на дві категорії: - засоби колективного захисту; - засоби індивідуального захисту. 9.2. Засоби колективного захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи: - засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць; - засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць; - засоби захисту від шуму; - засоби захисту від вібрації; - засоби захисту від ураження електричним струмом; - засоби захисту від електростатичних зарядів; - засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання матеріалів виробів заготовок; - засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони; - засоби захисту від дії механічних факторів. 9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи: - спеціальний одяг; - cпеціальне взуття; - засоби захисту рук; - засоби захисту голови; - засоби захисту очей; - засоби захисту органів слуху. 9.4. Види спецодягу спецвзуття та засоби індивідуального захисту передбачені нормами повинні видаватися робітникам безкоштовно у встановлені терміни згідно з ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індиідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв та відповідати відповідним ГОСТам ТУ та ВТУ. 9.5. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити своєчасне прання та ремонт спецодягу і спецвзуття що видається. 9.6. При виконанні робіт що супроводжуються виділенням шкідливих парів пилу та зв'язаних з небезпекою розбризкування горючих та їдких рідин працівникам повинні видавати засоби індивідуального захисту: протигази респіратори захисні окуляри рукавиці прогумлені фартухи гумові рукавички та чоботи. Робота в цих відділеннях провадиться під безпосереднім наглядом майстра або спеціального працівника. 9.7. Для захисту рук від впливу розчинників використовують захисні мазі та пасти. 9.8. Для захисту органів дихання використовують респіратори та протигази. 9.9. За засобами індивідуального захисту необхідно здійснювати належний догляд. 9.10. Робітники яким видаються засоби індивідуального захисту ознайомлюються з чинними правилами користування найпростішими способами перевірки справності і надійності цих засобів. 9.11. Електрозахисні засоби що застосовуються робітниками які обслуговують електроустановки необхідно періодично піддавати електричним випробуванням. 9.12. Перед використанням засоби необхідно ретельно оглянути очистити перевірити пересвідчитися у відсутності зовнішніх пошкоджень а також у відповідності їх по клейму до напруги даної електроустановки; термін періодичного випробування засобів захисту не повинен перевищувати: діелектричних гумових рукавичок - одного разу на півроку галош - одного разу на рік бот - одного разу на три роки. 9.13. Несправні засоби захисту або з простроченим клеймом негайно вилучаються з використання. 1