НПАОП 52.72-1.09-97

НПАОП 52.72-1.09-97 Правила охорони праці при роботі щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури

Місце для герба України ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ???????????????????????????????????????????? Д Е Р Ж А В Н И Й НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ ЩОДО УСТАНОВЛЕННЯ РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОБУТОВОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ Київ 0;0 ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного коміте- ту України по нагляду за охороною праці від N ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ ЩОДО УСТАНОВЛЕННЯ РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОБУТОВОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ Київ 0;0 П Е Р Е Д М О В А 1. Розроблено: Українським науково-дослідним і конструк- торсько-технологічним інститутом побутово- го обслуговування Розробники: Н.І. Нікітіна відповідальний виконавець В.В.Корзенков зав.відділом Л.А.Мельничук консультант 2. Внесено на розгляд та затвердження: Українським союзом об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення 3. Введено вперше 0;0 З М І С Т стор. 1. Галузь застосування 1 2. Нормативні посилання 1 3. Загальні положення 3 4. Установлення технічне обслуговування і ремонт телевізійних антен колективного та індивідуального користування 5 4.1. Організація робіт 5 4.1.1. Робота на даху 5 4.1.2. Доставка матеріалів на дах 7 4.2. Установлення і кріплення телевізійних ан- тен колективного та індивідуального корис- тування 7 4.2.1. Вибір місця установлення антен 7 4.2.2. Складення установлення і кріплення антени 8 4.2.3. Блискавкозахист приймальних теле- візійних антен 8 4.2.4. Технічне обслуговування ремонт і демонтах приймальних телевізійних антен 9 5. Обладнання і ремонт магістральних і будин- кових розподільчих мереж телевізійних ан- тен колективного користування і кабельних спусків індивідуальних зовнішніх антен 10 5.1. Обладнання будинкових розподільчих мереж 11 5.2. Робота на сходових клітках в коридорах в житлових приміщеннях 12 5.3. Робота на горищі 12 5.4. Прокладання магістральних кабельних ліній 13 5.5. Обладнання кабельних спусків індивідуаль- них зовнішніх антен 13 5.6. Заземлення обладнання розподільчих мереж 14 6. Технічне обслуговування і ремонт телевізорів і радіоапаратів 14 7. Допоміжні роботи 17 7.1. Робота на верстатах і з ручним інст- рументом 17 7.2. Електроінструмент і переносні електрічні лампи 18 7.3. Заземлення електрообладнання вимірюваль- них приладів і електроінструмента 19 7.4. Вантаження переміщення піднімання облад- нання матеріалів та їх зберігання 21 8. Пожежна безпека 22 Додатки: Додаток 1 Норми та терміни електричних випробувань захисних засобів 23 Додаток 2 Норми та терміни механічних випробувань захисних засобів 24 Додаток 3 Дія струму на організм людини граничні безпечні напруги 25 0;0 ДНАОП ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ ЩОДО УСТАНОВЛЕННЯ РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОБУТОВОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ ???????????????????????????????????????????????????????????? Дата введення 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила встановлюють заходи щодо забезпечення особистої і колективної безпеки при виконанні робіт при установленні ремонті і технічному обслуговуванні побутової радіоелектронної апаратури надалі - ПРЕА а саме: антен телевізійних приймальних колективного і індивідуального користування; мереж розподільчих телевізійних антен колективного користування АТК ; телевізорів і радіоапаратури радіоприймачів магнітофонів електропрогравачів електрофонів тощо . Ці Правила поширюються на всі підприємства України незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування які виконують роботи щодо установлення ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури. З введенням у дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України Правила техники безопасности при работах по установке ремонту и техническому облуживанию бытовых радиотелевизионных устройств затверджені Міністерством побутового обслуговування населення РСФСР 29.12.76 р і введені в дію на підприємствах об'єднання "Укрбытрадиотехника" наказом Міністра побутового обслуговування населення УРСР від 10.03.78 р N 45. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В даних Правилах даються посилання на такі нормативні документи: ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Електробезопасность. Защитное заземление зануление. ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности. ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах установах і організаціях затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 N 623 та зміни до нього затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.94 р N 97. ДНАОП 0.00-4.12-94 Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 04.04.95 р. N 30. ДНАОП 0.00-8.01-93 ПерелІк посад посадових осіб які зобов`язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 11.10.93 р. N 94. ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р. N 132. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій затверджене наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 45. 0;0 ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх затверджений наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 46. НАОП 1.1.10-1.01.85 Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок затверджені Міненерго СРСР ЦК галузевої профспілки 10.09.85 р. НАОП 1.1.10-1.04-85 Правила безпеки при роботі з інструментом та пристроями затверджені Міненерго СРСР ЦК галузевої профспілки 30.04.85 р. НАОП 1.1.10-1.07-82 Правила застосування та випробування засобів захисту які використовуються в електроустановках видання 8-е затверджені Міненерго СРСР 26.07.82 р. НАОП 1.1.10-3.01-83 Нормативи річної потреби в засобах захисту при експлуатації електроустановок НР 34-70-048-84 затверджені Міненерго СРСР 23.11.83 р. НАОП 1.1.10-5.05-86 Інструкція щодо надання першої допомоги потерпілим у зв'язку з нещасними випадками при обслуШ НАОП 1.4.32-1.08-89 Правила з охорони праці при обслуговуванні побутової радіоелектронної апаратури затверджені Мінрадіопромом СРСР 19.05.89 р. НАОП 1.4.32-2.94-78 ОСТ 4.209.004-78 Заземлення. Загальні технічні вимоги. Конструкція і розміри елементів заземлення затверджені Мінпромзв'язку СРСР 1978 р. НАОП 1.4.32-2.31-76 ОСТ 11.091-125-76 Драбини-стрем'янки та драбини приставні. Вимоги безпеки Мінелектропром СРСР 1976 р. НАОП 1.4.32-2.72-87 ОСТ 25.1283-87 Порядок виконання робіт підвищеної небезпеки. Мінприлад СРСР 1987 р. НАОП 1.4.32-2.94-78 ОСТ 4.209.004-78. Заземлення. Загальні технічні вимоги. Конструкція і розміри елементів заземлення затверджені Мінпромзв'язку СРСР 1978 р. НАОП 1.4.32-5.09-78 Типова галузева інструкція з безпеки праці при виконанні радіомонтажних робіт для монтажників електромеханічних і радіотехнічних приладів і систем радіоапаратури і приладів затверджена Мінелектропромом 21.12.78 р. НАОП 1.4.32-5.13-78. Типова галузева інструкція з безпеки праці при користуванні електроінструментом і переносними електричними світильниками затверджена Мінелектронпромом СРСР 21.12.78 р. НАОП 1.4.32-8.04-81 Довідник-каталог засобів індивідуально- го захисту затверджений Мінелектропромом 15.09.81 р. СНиП П-80-75 Предприятия бытового обслуживания населения. М.1976 р. СНиП Ш-4-80 Техника безопасности в строительстве. М."Стройиздат" 1982 р. Временные указания по проектированию молниезащиты радиообъектов "Связь" 1968 р. Инструкция по проектированию и устройству молниезащиты зданий и сооружений СН 305-77. М."Стройиздат" 1978 р. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Пожнаглядом України 14.06.95 р. введені в дію наказом МВС України від 22.06.95 р. N 400. Правила устройства электроустановок ПУЭ шосте видання перероблене і доповнене М. "Энергоатомиздат" 1987 р. Правила техники безопасности при работах по установке ремонту и техническому обслуживанию бытовых радиотелевизионных устройств введені в дію на підприємствах Укрбытрадиотехника" наказом Міністра побутового ослуговування населення УРСР від 0;0 10.03.73 р. Техника безопасности при монтажных работах в энергетике. М. Энергоиздат" 1990 р. Тушение пожаров в электроустановках М. "Энергоиздат" 1985 р. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Особи винні в порушенні норм з охорони праці несуть дисциплінарну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. За правильність конструкції вибір матеріалу якість виготовлення а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає організація або підприємство незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованності що виконує відповідні роботи. 3.2. Технічний керівник зобов'язаний визначити ступінь небезпеки проведення робіт в усіх виробничих приміщеннях і віднести їх приміщення згідно з ПУЭ до відповідних категорій: приміщення з підвищеною небезпекою особливо небезпечні приміщення і приміщення без підвищеної небезпеки з оформленням наказу по підприємству. Примітка. Приміщення з підвищеною небезпекою характеризується наявністю в них однієї з таких умов: - сирості або провідного пилу до вогких приміщень відносяться такі в яких відносна вологість довгий час перевищує 75 % запиленими приміщеннями називаються приміщення в яких згідно до виробництва виділяється технологічний пил в такій кількості що він може осідати на проводці проникати всередину машин апаратів тощо ; - струмопровідної підлоги металевих земляних залізобетонних цегляних тощо ; - високої температури приміщення в яких температура довгий час перевищує +30 С називаються жаркими ; - можливості одночасного доторкування людиною до металоконструкцій будівель технологічних апаратів механізмів тощо які мають з'єднання з землею з одного боку і до металевих корпусів електрообладнання - з другого. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з таких умов: - особливої сирості в особливо вогких приміщеннях відносна вологість повітря близька до 100 % - стеля стіни підлога і предмети що находяться в приміщенні покриті вологою ; - хімічно-активного середовища приміщеннями з хімічно-активним середовищем називаються такі в яких згідно до умов виробництва постійно або довгий час утримується пара або утворюються відкладення що діють руйнівно на ізоляцію і струмопровідні частини електрообладнання ; - одночасною наявністю двох або більше умов підвищеної небезпеки. Приміщення без підвищеної небезпеки - це приміщення в яких відсутні умови що створюють "підвищену небезпеку" і "особливу небезпеку". При виконанні робіт поза виробничими приміщеннями підприємства ступінь небезпеки визначає старший по проведенню робіт на місці їх виконання. Ступінь небезпеки при ремонті ПРЕА вдома або при підключенні телевізора до антени колективного користування 0;0 визначається радіомеханіком або іншим працівником який виконує перелічені роботи. 3.3. Керівництво підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань і здійснення ними своїх функцій. 3.4. До робіт щодо установлення ремонту і технічного обслуговування ПРЕА особи віком до 18 років не допускаються згідно з Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх. 3.5. Працівники зайняті на роботах щодо установлення ремонту і технічного обслуговування ПРЕА повинні: - пройти медичний огляд відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій ; - пройти інструктаж і навчання безпечним методам роботи і перевірку знань відповідно до Положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці; - знати правила гасіння вогню і вміти застосовувати первинні засоби гасіння пожежі; - під час роботи мати при собі посвідчення про перевірку знань правил охорони праці. 3.6. Працівники відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше одного разу на рік. Посадові особи зобов'язані проходити попередню і переодичну перевірку знань з охорони праці до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Повторна перевірка знань провадиться у всіх випадках порушення вимог даних Правил і при переході на іншу роботу. 3.7. Захисні засоби і запобіжні пристосування діелектричні рукавички запобіжні пояси страхуючі канати вірьовки ізолюючі підставки інструмент з ізолюючими ручками тощо повинні бути наявними на підприємстві в необхідній кількості згідно з Нормативами річної потреби в засобах захисту при експлуатації електроустановок і задовільняти вимогам Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок і ПУЭ. 3.8. Ізолюючі засоби захисту і запобіжні пристосування необхідно зберігати в спеціально відведеному місці і періодично випробовувати в установлені терміни згідно з додатками 1 2 і Правилами застосування засобів захисту які використовуються в електроустановках. 3.9. Засоби захисту і запобіжні пристосування щоразу перед використанням необхідно перевірити зовнішнім оглядом і при виявленні несправності негайно замінити. Користуватися несправними захисними пристосуваннями і інструментом забороняється. Радіомеханікам і майстрам забороняється працювати з годинником на металевому браслеті. Регулювальні ремонтні роботи з вмиканням напруги необхідно виконувати в одягу з рукавами застебнутими на кистях рук. 3.10. Усі роботи щодо установлення ремонту і технічного обслуговування ПРЕА необхідно провадити згідно з Порядком виконання робіт підвищеної небезпеки. 3.11. Усі підприємства забезпечуються аптечками першої допомоги. Бригади які працюють по установленню і ремонту антен забезпечуються похідними аптечками сумками і інструкцією по 0;0 наданню першої допомоги потерпілим. 3.12. За безпечне виконання робіт відповідають особи призначені в установленому порядку. 3.13. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце при роботах щодо установлення ремонту і технічного обслуговування ПРЕА повинні провадитися у порядку установленому Положенням про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. 3.14. Якщо при цих роботах стався нещасний випадок то потерпілим необхідно надати першу медичну допомогу керуючись Інструкцією щодо надання першої допомоги потерпілим у зв'язку з нещасними випадками при обслуговуванні енергетичного обладнання. 4. УСТАНОВЛЕННЯ ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ АНТЕН КОЛЕКТИВ- НОГО ТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ 4.1. Організація робіт 4.1.1. Робота на даху 4.1.1.1. При виконанні робіт на даху кожний працюючий забезпечується галошами або взуттям з гумовою підошвою засобами індивідуального захисту індикатор напруги інструмент з ізолюючими ручками . 4.1.1.2. При роботі на даху необхідно бути уважним. Спецодяг повинен бути зручним не утруднюючим рухів. Забороняється: - працювати на дахах без парапетних огороджень; - працювати на дахах поодинці; - працювати з оголеними частинами тіла поблизу неізольованих проводів або інших струмонесучих частин електроустановок; - перебування сторонніх осіб в зоні проведення робіт. 4.1.1.3. При роботах по установленню антен на даху перевірці ремонту або їх демонтажу необхідно дотримуватись вимог цих Правил. Щоденно перед виходом на дах обов'язково провадиться інструктаж радіомонтерів з відміткою в журналі щоденного інструктажу. 4.1.1.4. До початку проведення робіт на даху попередньо перевіряється наявність і надійність огорож міцність покрівлі горищних перекриттів справність драбин для виходу через слухове вікно або люк а також трапів містків надійність тросів дротів відсутність льоду на місці проведення робіт і визначається ступінь небезпеки при проведенні робіт на даному даху. Якщо буде встановлено що безпека працюючого не може бути забезпечена приступати до роботи до усунення власником будинку замовником недоліків що заважають безпечній роботі забороняється. 4.1.1.5. При роботі на даху частина території біля будівлі на якій провадяться роботи огороджується внизу тимчасовою огорожею у вигляді переносних решіток бар'єрів або мотузкових огорож що встановлюються на відстані 3 м і більше від стін в залежності від висоти будівлі. В людних місцях виставляються сторожові пости. Тимчасові огорожі і сторожові пости забезпечують ЖЕК будинкоуправління або інший власник будівлі. 4.1.1.6. Забороняється залишати на даху незакріпленими 0;0 елементи антен щогл та інші матеріали. 4.1.1.7. Після закінчення роботи залишки матеріалів і сміття з даху прибираються. Скидати чи змітати їх із даху забороняється. 4.1.1.8. Забороняється працювати на даху в дощ і снігопад при настанні темряви під час грози та її наближенні при сильному вітрі швидкість якого перевищує 10 м/c сильний вітер - хитаються великі гілки гудуть телефонні дроти . 4.1.1.9. Аварійні роботи провадяться позмінно з наданням приміщення для обігрівання працюючих. 4.1.1.10. Підніматися на дах слід внутрішніми сходами і виходами через горище або спеціальний люк. При відсутності люка виходити на дах дозволяється через слухове вікно. 4.1.1.11. Перш ніж користуватись сходами що ведуть до люка чи слухового вікна слід пересвідчитися в їх міцності. 4.1.1.12. Під час виходу на дах забороняється триматися за дверцята чи раму слухового вікна. 4.1.1.13. Перш ніж вийти на дах через люк чи слухове вікно необхідно надягнути запобіжний пояс і гумове взуття. До запобіжного пояса необхідно прив'язати страхуючий канат. Вузол кріплення запобіжного канату вірьовки прикріплюється до кільця запобіжного пояса і до конструктивних елементів що визначаються майстром і вибирається помічником у відповідності з рухом працівника так щоб канат не мав слабини. У випадку необхідності виходу на дах другого радіомонтера перший радіомонтер перевіряє індикатором напруги відсутність напруги на стояку радіотрансляційному чи телефонному підтягає своїм канатом канат другого радіомонтера прив'язує обидва канати до стояка після чого другий радіомонтер виходить на дах а перший тримає його страхуючий канат натягнутим. По закінченні роботи вони залишають дах в зворотньому порядку. При відсутності надійної конструкції канат залишається привя'заним до крокви і робітник що працює на даху страхується помічником до тих пір поки не буде встановлений болт кріплення відтяжок і страхуючий канат не буде прив'язаний до цього болта. На плоскі дахи вихід допускається без страхуючого каната у взутті на гумовій підошві з надягнутим запобіжним поясом. При необхідності підходу до краю даху застосування страхуючого каната обов'язкове. 4.1.1.14. Біля щогл антен колективного користування що установлені на крутих дахах незалежно від огорожі влаштовуються вихідні люки. На вихідному люкові установлюється та закріплюється болт з провушиною або кільце до якого прив'язується страхуючий канат другий кінець каната прикріплюється до запобіжного пояса працюючого на даху. 4.1.1.15. Якщо поблизу щогли антени влаштувати люк неможливо то між щоглою антени і слуховим вікном протягується стальний трос або стальний п'ятиміліметровий дріт. Трос кріпиться з одного боку до башмака щогли антени а з іншого - за металеву скобу що прикріплена болтами до бокової стропи слухового вікна. Перед виходом на дах необхідно закріпити карабін ланцюга запобіжного пояса за трос. Дійшовши до щогли радіомонтер перестібує ланцюг запобіжного пояса або прив'язує страхуючим канатом до надійної конструкції башмака щогли або провушини кріплення відтяжок . Страхуючий канат вірьовка що підтримується в натягнутому стані другим радіомонтером через слухове вікно або люк не повинен перешкоджати вільному пересуванню підходу до місця 0;0 роботи і в той же час робоча частина канату повинна бути гранично коротка. 4.1.1.16. Дахи криті шифером черепицею дранкою толем рубероїдом тощо незалежно від крутизни даху і наявності огорожі необхідно обладнати спеціальними мостками для підходу до щогли антени. Мостки виготовляються із дерев'яних дощок завширшки 0 6 м і більше. По всій довжині мостка через кожні 30-40 см набиваються поперечні планки 4 х 6 см. 4.1.1.17. Надійність троса дроту дерев'яних трапів містків і їх кріплення перевіряються у відповідності з додатком 2 перед проведенням профілактичного ремонту антени з записом про це в обліково-технічній карті що була складена на антену. 4.1.1.18. При роботі на даху горищі чи сходовій клітці необхідно користуватися електроінструментом напругою не вищою за 36 В. З'єднання електроінструменту з електромережею здійснюється за допомогою шлангового проводу на сходовій клітці через переносний знижуючий трансформатор. Застосування автотрансформаторів чи додаткових опорів не допускається. 4.1.2. Доставка матеріалів на дах. 4.1.2.1. Антени в розібраному вигляді і інші матеріали доставляються на дах через горище або спеціальний люк. 4.1.2.2. При можливості виходу на дах тільки по пожежній драбині в двоповерхових будинках громіздкі і важкі матеріали слід піднімати за допомогою блока укріпленого на попередньо перевіреній пожежній драбині. Вантаж що підіймається притримується і направляється за допомогою вірьовки людиною що стоїть внизу в стороні від вантажа. Стояти під вантажем забороняється. Піднятий до краю даху вантаж закріплюється за допомогою вірьовки за надійну конструкцію радіотрансляційну чи телефонну стійку крокву тощо і підтягується від краю даху з допомогою палиці з гачком або направляючої вірьовки. Підняття вантажів необхідно провадити з боку двору. 4.1.2.3. Під час підіймання з землі або подачі з горища частин антени щогли матеріалів чи інструмента працівник що знаходиться на даху закріплюється страхуючим канатом за надійні конструкції будівлі. 4.1.2.4. Підняті на дах антени і матеріали необхідно ретельно вкласти і закріпити за стійкі конструкції даху. Дрібні матеріали та інструмент необхідно скласти у сумку радіомонтера. 4.2. Установлення і кріплення телевізійних антен колективного та індивідуального користування 4.2.1. Вибір місця установлення антен 4.2.1.1. Антени на даху установлюються у місці вільного доступу для виконання профілактичного огляду та ремонту. Елементи опущеної антени не повинні виходити за межі даху або стикатися з проводами трансляційних телефонних та інших мереж. Крупногабаритні щогли антен при опусканні укладаються вздовж гребеня даху. 4.2.1.2. Відстань від антенних опор до проводів радіотрансляційних телефонних та інших мереж не повинна бути меншою за 3 м а до високовольтних проводів з напругою 1 кВ та вищою - не меншою за 4 м. При опусканні антени в бік де проходять радіотрансляційні телефонні та інші проводи відстань від башмака антенної щогли до цих проводів повинна бути більшою за довжину антенної щогли. Забороняється розміщувати відтяжки антенних щогл над 0;0 проводами радіотрансляційних телефонних та інших мереж. 4.2.1.3. Забороняється установка телевізійних антен на дахах будинків де неможливо забезпечити безпечний вихід на дах слухове вікно розміщене на одному рівні зі стіною; дах з нахилом більшим за 45 ; відсутня надійна конструкція для кріплення запобіжного троса або страхуючого каната вірьовки . 4.2.2. Складення установлення і кріплення антени 4.2.2.1. При збиранні антени і її щогли необхідно ретельно перевірити міцність вузлів кріплення і зварок скоби хомути шви зварок тощо . Частини щогли що збираються необхідно страхувати вірьовкою. Для додаткової страховки щогл що піднімаються дозволяється застосовувати рогачі. 4.2.2.2. При установленні антени колективного користування після того як буде просвердлено отвір для кабельного спуску радіомонтер що знаходиться на горищі пропускає через цей отвір один кінець цього канату попередньо закріпивши другий кінець на конструктивному елементі. До кінця канату прив'язують елементи антени що установлюються. 4.2.2.3. Піднімають антенну щоглу заввишки 3 5-6 м троє працівників. При цьому один працівник піднімає щоглу антени а двоє тягнуть щоглу за відтяжки в бік підіймання. Відтяжки пропускаються через провушини стяжних болтів. Кожний із працюючих прив'язується страхуючим канатом. При установленні антен на крутих і шиферних крівлях кількість працюючих на підніманні щогли антени збільшується на одну людину. Установлення антенних щогл на плоскому даху при наявності трубостояків здійснюють двоє працівників. Кожний прив'язується страхуючим канатом. 4.2.2.4. Піднімають щоглу антени заввишки 7 5 і 8 6 м шестеро працівників. У цьому випадку двоє з них піднімають щоглу двоє тягнуть щоглу за відтяжку в бік підйому решта двоє страхують щоглу другою і третьою відтяжками. Відтяжки пропускаються через провушини стяжних болтів і підтримуються в натягнутому стані. 4.2.2.5. Піднімати антенну щоглу заввишки 12 м слід при обов'язковій участі і спостереженні керівника підприємства з дотриманням заходів безпеки передбачених окремим проектом організації робіт щодо їх установлення. 4.2.2.6. При підніманні щогли антени що укріплена на спецстояку без застосування відтяжок щоглу слід страхувати вірьовкою перекинутою через верхній щабель спецстояка. Працівник піднявшись на спецстояк для укріплення щогли закріплюється ланцюгом свого запобіжного пояса навкруг спецстояка. Другий працівник повинен страхувати незакріплену щоглу вірьовкою. 4.2.3. Блискавкозахист приймальних телевізійних антен 4.2.3.1. Антени підлягають блискавкозахисту у відповідності з Инструкцией по проектированию и устройству молниезащиты зданий и сооружений СН-305-77 а також у відповідності з Временными указаниями по проектированию молниезащиты радиообъектов вид."Связь" 1968 р . У тому випадку якщо антена у відповідності з Временными указаниями по проектированию молниезащиты радиообъектов не обладнана пристоєм захисту від блискавки обладнання розподільчої мережі розташовується у місцях що виключають випадковий дотик людей. 4.2.3.2. При необхідності спорудження пристрою заземлення 0;0 місця установлення заземлюючих електродів необхідно точно визначити проектом узгодженим в установленому порядку. 4.2.3.3. При необхідності прокладки струмовідводу по зовнішній стіні будинку роботи виконуються за допомогою підвісних електрифікованих колисок. Виконання робіт провадиться у відповідності з діючими правилами техніки безпеки і правилами інструкціями по експлуатації цих пристроїв. 4.2.4. Технічне обслуговування ремонт і демонтаж приймальних телевізійних антен 4.2.4.1. Перш ніж приступити до роботи з антеною необхідно впевнитися за допомогою індикатора напруги у відсутності сторонньої напруги на щоглі і відтяжках антени і від'єднати кабельний спуск від горищної перехідної коробки або верхньої розподільчої коробки шляхом зовнішнього огляду перевірити надій- ність підключення заземлення до антени. 4.2.4.2. Від'єднування заземлюючого провідника струмовідводу від щогли антени до відпайки кабельного спуска забороняється. 4.2.4.3. При виявленні сторонньої напруги на щогли антени необхідно відключити кабельний спуск і вжити негайних заходів щодо виявлення і усунення причини виникнення сторонньої напруги. Роботи по відключенню кабельного спуска та інші аварійні роботи виконувати з обов'язковим застосуванням основних захисних засобів. 4.2.4.4. Ремонтувати і демонтувати колективну антену якщо відстань від неї до високовольтного фідера радіотрансляційної мережі менше за довжину щогли необхідно при обов'язково вимкнутій напрузі цієї мережі під час перерви в роботі радіотрансляційного вузла . Після перевірки відсутності напруги ділянка лінії що проходить поблизу проведення робіт щодо ремонту чи демонтажу антен закорочується і заземлюється з обох боків. Заземлюючий провідник спочатку приєднується до заземлення а потім до проводів фідерної лінії. Закорочування і заземлення проводів виконується в діелектричних рукавичках. При зніманні заземлюючих провідників їх необхідно спочатку від'єднати від фідерної лінії а потім від заземлення. 4.2.4.5. Повал щогли антени заввишки 6; 7 5 або 8 6 м здійснюють 6 чоловік. При цьому двоє працюючих підтримують стояк щогли; двоє послаблюють відтяжку з протилежного направленню повалу боку решта - вибирають слабину двох інших відтяжок регулюючи направлення повала щогли. Перед повалом щогли з двома рядами відтяжок слід від'єднати відтяжки нижнього ряду. 4.2.4.6. Антени які були установлені раніше так що при опусканні частини їх звисали з даху ремонтувати і демонтувати потрібно в такому порядку: - вийняти нижній болт кріплення башмака; - послабити верхній болт кріплення башмака таким чином щоб башмак можна було повернути; - від'єднати дві відтяжки щогли продовжуючи їх утримувати страхувати в руках одну направлену до краю даху і другу - з протилежного боку повалу щогли третю відтяжку при необхідності послабити; - починати спускати щоглу слід в бік гребеня даху потім розвернути щоглу антени разом з башмаком так щоб вона повністю лягла на дах. Установлювати нову щоглу взамін демонтованої так щоб вона при опусканні знову звисала з даху забороняється. 0;0 4.2.4.7. Важкі антенні щогли при повалі слід притримувати рогачами з рукоятками завдовжки 2 5 м і більше. Рукоятки рогачів упирати в груди чи живіт забороняється. Якщо частини антени знаходяться в такому стані що при опусканні можуть відвалюватися то ці частини до опускання щогли слід прив'язати вірьовкою. Для цього на головку антени або її частини двічі закидається вірьовка так щоб навкруги антени утворилася петля. Кінці вірьовок прив'язуються до башмака або болта кріплення відтяжок після чого можна приступити до опускання щогли. 4.2.4.8. Демонтувати антену щогла якої укріплена за допомогою відтяжок необхідно в такому порядку: - опустити щоглу див. п.п. 4.2.4.1 - 4.2.4.7 ; - відділити вібратори повернути стрілу головки антени паралельно до даху і покласти її на дах; - відділити стрілу головки; - розібрати щоглу; - зняти відтяжки; - розібрати башмак і викрутити болти кріплення відтяжок. Частини що відділяються необхідно страхувати вірьовкою. Забороняється роботу залишати незакінченою. 4.2.4.9. Демонтаж антени щогла якої укріплена на спецстояку необхідно виконувати у такому порядку: - залізти по щаблях спецстояка і закріпитися ланцюгом запобіжного пояса за спецстояк; - прив'язати страхувальну вірьовку до верхньої частини щогли перекинути вірьовку через верхній щабель спецстояка і передати її кінець працівникові що стоїть на даху для страхування щогли; щоб вірьовка не перетерлась щабель слід обгорнути ганчіркою або підкласти під вірьовку будь-який інший матеріал; - зняти хомути кріплення щогли; - спуститись із спецстояка; - опустити щоглу страхуючи її вірьовкою; - відділити вібратори повернувши стрілу головки антени паралельно до даху і покласти її на дах; - відділити стрілу головки; - розібрати щоглу; - зняти останню секцію щогли з шарніра. Окремі частини необхідно страхувати вірьовкою. 4.2.4.10. Зняті частини антени ретельно укладаються і закріплюються за стійкі конструкції даху. По закінченні демонтажу антени зняті її частини прибираються з даху. 5. ОБЛАДНАННЯ І РЕМОНТ МАГІСТРАЛЬНИХ І БУДИНКОВИХ РОЗПОДІЛЬЧИХ МЕРЕЖ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ АНТЕН КОЛЕКТИВНОГО КОРИСТУВАННЯ І КАБЕЛЬНИХ СПУСКІВ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗОВНІШНІХ АНТЕН 5.1. Обладнання будинкових розподільчих мереж антен 5.1.1. При монтажі будинкової і абонентської мережі антен на горищах сходових клітках в коридорах і житлових приміщеннях працюючи на висоті необхідно користуватися приставними драбинами драбинами-стрем'янками або спеціальними підмостками. Драбини повинні відповідати вимогам НАОП 1.4.32-2.31-76 Драбини-стрем'янки та драбини приставні. Вимоги безпеки. 0;0 Використовувати замість драбин ящики та інші предмети забороняється. 5.1.2. Якщо драбини що використовуються для роботи установлюють на сходових клітках у коридорах на кухнях на цементній плиточній підлозі а також якщо робота провадиться на висоті більшій за 3 м то драбини повинні підтримувати спеціально для цього виділені працівники. 5.1.3. Щаблі дерев'яних драбин повинні бути врізані в тятиви які на відстані не рідше ніж через два метри скріплюються стяжними болтами. Забороняється застосовувати драбини збиті цвяхами без врізки щаблів в тятиви. Відстань між шаблями не повинна перевищувати 40 см. Товщина брусків тятив повинна бути такою щоб драбина витримувала без пошкоджень зосереджений вантаж 200 кг прикладений до середини драбини встановленої під кутом 75 . Переносні драбини повинні бути виготовлені із витриманого сухого дерева без сучків. Після виготовлення а надалі не рідше одного разу на рік драбини випробовуються статичним навантаженням. Працювати на дахах будинків з приставних драбин забороняється. Забороняється підйом і спуск по драбинах з вантажем. Металеві драбини виготовляються з тонкостінних стальних труб із з'єднанням вузлів сполучення газовою зваркою з дюралюмінієвих труб або кутиків скріпленням вузлів сполучення заклепками або болтами. Забороняється використовувати металеві драбини без гумових башмаків при виконанні робіт в пристроях елементи яких можуть опинитися під напругою вищою за 36 В. 5.1.4. При установленні на грунті на нижніх кінцях приставних драбин дерев'яних і металевих необхідні упори в вигляді гострих металевих шипів при установленні на підлозі асфальті тощо - гумові наконечники башмаки ; верхні кінці необхідно опирати на міцні конструкції. 5.1.5. Загальна довжина висота приставної драбини повинна забезпечувати можливість виконання робіт стоячи на щаблі що знаходиться на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини. Довжина драбини у всіх випадках не повинна перевищувати 5 м. 5.1.6. При виконанні робіт на висоті більшій за 5 м необхідно улаштовувати риштування. 5.1.7. Кожний раз перед роботою необхідно перевіряти справність драбин шляхом зовнішнього огляду . Працювати на несправних драбинах зі зв'язаними або тріснувшими брусами надломленими щаблями несправними наконечниками башмаками тощо забороняється. 5.1.8. Розсувні драбини повинні бути обладнані пристроями що виключають змогу їх самочинного розсування. 5.1.9. Під час роботи на драбині інструмент знаходиться в сумці працюючого. Класти інструмент на щаблі драбини забороняється. 5.1.10. Забороняється установлювати драбину на табуретки ящики бочки тощо або поблизу дверей та вікон що відчиняються. 5.1.11. Забороняється працювати вдвох на одній драбині а також провадити роботи по монтажу розподільчої мережі одночасно двом радіомонтерам на різних висотах на одній дільниці роботи. 5.1.12. Переносити драбину одному працівниковідозволяється в нахиленому положенні так щоб верхній кінець драбини був направлений вперед і піднятий на висоту не меншу за 2 м а нижній кінець майже торкався до землі. 5.2. Робота на сходових клітках в коридорах в житлових приміщеннях 0;0 5.2.1. Перед пробивкою гнізд борозен і отворів стіни неодхідно ретельно обслідувати з тим щоб не пошкодити схованих в стінах проводок електричних радіо телефонних сигналізації тощо . 5.2.2. При пробивці борозен гнізд отворів або шлямбуровці стін в кам'яних та бетонних частинах будівель необхідно вживати заходів що запобігають пораненню осколками чи інструментом що випадково впав як працюючих так і осіб що знаходяться поблизу них. Працювати слід в захисних окулярах і рукавицях. 5.2.3. Опускати матеріали через отвори чи проходи тільки при умові відповідного нагляду знизу. 5.2.4. Натягати кабель і провід з приставних драбин забороняється. 5.2.5. При підключенні до телевізійної антени колективного користування абонентського відводу необхідно перевірити за допомогою індикатора напруги або вольтметра магістральну проводку і абонентські відводи на відсутність в них напруги електромережі. Перевірка провадиться шляхом дотику штекером індикатора до центральної жили обплітки кабеля корпуса розподільчої коробки чи шляхом виміру напруги вольтметром між центральною жилою і обпліткою або корпусом коробки. 5.2.6. При виявленні напруги електромережі в магістральній проводці слід негайно вжити заходів щодо виявлення і усунення причин потраплення посторонньої напруги. Забороняється до усунення несправності під'єднувати до антени нові телевізори. Щоб запобігти випадкового потрапляння під напругу людей працюючих на даху необхідно відключити кабельний спуск від телевізійної з'єднувальної коробки або верхньої розподільчої коробки. 5.2.7. Під час перевірки наявності сторонньої напруги на пелюстках розподільчих коробок виконання необхідних операцій повинне виключати одночасний дотик рукою чи іншою частиною тіла до пелюстків і заземлених конструкцій. 5.2.8. Всі виміри слід провадити в одягу з довгими рукавами або в нарукавниках однією рукою за допомогою індикатора напруги або вимірювального приладу що має проводи з високоомною ізоляцією та ізолюючими наконечниками. 5.2.9. Антенний підсилювач при заміні запобіжників та інших деталей необхідно відключити від електромережі. У всіх випадках роботи з ввімкненим антенним підсилювачем необхідно дотримуватись такого порядку: під'єднати один щуп приладу зажимом "крокодил" до корпуса підсилювача або до однієї з точок монтажу між якими слід робити вимір другий щуп прикладається до іншої точки дільниці монтажу чи деталі що перевіряється. Забороняється дотикатися рукою до струмонесучих вузлів і деталей що знаходяться під напругою. 5.3. Робота на горищі 5.3.1. При роботах на горищі потрібно дотримуватись обережності щоб уникнути падіння в неогороджені люки поранення цвяхами що стирчать в балках і дошках тощо. 5.3.2. При відсутності на горищі освітлення робота виконується з переносною електричною лампою або електричним ліхтарем. Користуватися на горищах відкритим вогнем свічками сірниками тощо і палити забороняється. 5.3.3. Забороняється установлювати антенний підсилювач на горищі. 5.4. Прокладання магістральних кабельних ліній 5.4.1. При прокладанні повітряної кабельної лінії 0;0 перетягувати кабель з однієї будови на іншу потрібно у такому порядку: - впевнитися за допомогою індикатора напруги у відсутності сторонньої напруги на даху кожної будови; - з обох дахів спустити кінці вірьовок зв'язати їх між собою підтягнути на дах і до одного кінця вірьовки прив'язати трос з підвішеним на нього кабелем. При перетягуванні через кожні 50-60 см кабель закріплюється за трос за допомогою підвісних скоб підвісів ; - перетягнути кінець троса на другий дах; - закріпити трос на стояках обох дахів. 5.4.2. При підвішуванні кабеля над проводами трамваю тролейбуса вуличного освітлення та іншими мережами перетягування троса необхідно здійснювати у суху погоду за допомогою сухої вірьовки з використанням автовишок відповідно з діючими правилами охорони праці на них та необхідних засобів індивідуального захисту діелектричних рукавичок і галош . Роботу необхідно виконувати у такому порядку: - з дахів спустити на землю кінці вірьовок перекинути їх через проводи і зв'язати разом; - зв'язані вірьовки натягнути до одного з кінців прив'язати трос і кабель і почати перетягування одночасно закріплюючи на тросі скоби підвісу і кабель слідкувати за тим щоб трос не доторкався до проводів; - по закінченні перетягування трос закріплюється на стояках за вушка стяжок а кабель пропускається в отвори стояків. Монтер що знаходиться в корзині автовишки зобов'язаний мати на собі монтерський пояс і прикріплюватись ланцюгом з карабіном до огородження корзини. 5.4.3. Перекидати кабель чи вірьовку з одного даху на інший забороняється. 5.4.4. Підвішувати кабель через вулицю необхідно під час найменшого руху транспорту і пішоходів. При підвішуванні кабеля необхідно виставляти спеціальні пости. 5.5. Обладнання кабельних спусків індивідуальних зовнішніх антен 5.5.1. При обладнанні зовнішнього кабельного спуска від індивідуальної антени відвідна планка кріпиться таким чином: через розріз планки пропускається кабель після чого закріплюється сама планка. Радіомонтер для виконання цієї роботи закріплюється страхувальним канатом до будівельної балки або іншої надійної конструкції другий радіомонтер теж застрахований канатом підтримує канат першого радіомонтера натягнутим. 5.5.2. Свердлити отвори з зовнішнього боку вікна забороняється. 5.5.3. При протягуванні кабеля через віконну раму радіомонтер повинен дотримуватись правил особистої безпеки і бути особливо уважним. Підтягувати кабель що звішується зовні до вікна дозволяється тільки легкою палицею з гачком. Забороняється висуватися з вікна а також триматися за раму вікна. 5.6. Заземлення обладнання розподільчих мереж 5.6.1. Металеві шафи корпуси підсилювачів з'єднувальні розподільчі та інші коробки а також металеві оплітки кабелів заземлюються згідно з НАОП 1.4.32-2.94-78 Заземлення. Загальні технічні вимоги. Конструкція і розміри елементів заземлення а також ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление зануление. 0;0 6. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТ ТЕЛЕВІЗОРІВ І РАДІОАПАРАТІВ 6.1. Радіомеханіки які здійснюють технічне обслуговування і ремонт ПРЕА зобов'язані керуватися Типовою галузевою інструкцією з безпеки праці при виконанні радіомонтажних робіт для монтажників електромеханічних і радіотехнічних приладів і Правилами з охорони праці при обслуговуванні побутової радіоелектронної апаратури а також Правилами безпеки при роботі з інструментом та пристроями. Радіомеханік зобов'язаний бути одягнений в одяг з довгими рукавами або в нарукавниках і зобов'язаний мати при собі такі засоби індивідуального захисту: - набір ручного інструмента з ізольованими ручками; - індикатор напруги при роботах на дому у власників ПРЕА ; - захисні окуляри або маску при роботах щодо ремонту телевізрів і перевірки кінескопів . 6.2. Засоби індивідуального захисту а також вимірювальні прилади що використовуються при виконанні робіт - перехідні шнури живлення переносний електроінструмент переносні лампи для підсвічування монтажу повинні бути у повній справності і задовольняти вимогам що приведені в розділі 4 даних Правил. 6.3. Виробничі приміщення склад рекламації приймання видача і ремонт телевізорів і радіоапаратів стаціонарна майстерня відносяться до категорії приміщень без підвищеної небезпеки. Вони забезпечуються засобами гасіння пожежі і не повинні захаращуватись. 6.4. Заземлені конструкції що знаходяться у виробничих приміщеннях батареї опалення водопровідні труби кабелі що мають заземлені відкриті екрани тощо надійно захищаються діелектричними щитами або решітками. 6.5. Побутові приміщення гардеробні умивальні вбиральні кімнати для паління тощо обладнуються згідно з вимогами СНиП П-М.3-68. 6.6. Електромережа що служить для живлення ПРЕА вимірювальних приладів електроінструмента та іншого електрообладнання повинна мати в доступному місці вимикаючий пристрій - розподільчий щиток з рубильником і запобіжниками. Тут же повинні постійно знаходитись чергові діелектричні рукавички. 6.7. Відповідно до СНиП П-80-75 на підприємствах по ремонту ПРЕА на кожного працюючого слід передбачати комірку з площею 3 кв.м. На підприємствах з кількістю робочих місць 12 і більше допускається додатково передбачати кімнату для виїзних майстрів площа якої визначається з розрахунку 3 кв. м на одного майстра. На підприємствах з кількістю робочих місць 15 і більше слід передбачати кімнату змінного майстра з площею 9 кв.м. Для відвідувачів слід передбачити приміщення площа якого не повинна бути меншою за 12 кв.м. 6.8. Робочі місця радіомеханіків необхідно добре освітлювати обладнувати лампою для підсвічування монтажа ; якщо вони призначені для ремонту телевізорів то відділяються одне від одного перегородками. Відповідно до СНиП П-80-75 площа кожного робочого місця радіомеханіка не повинна бути меншою за 10 кв.м. На кожному робочому місці необхідно мати діелектричний 0;0 килимок крім робочих місць для ремонту радіоапаратів з автономним живленням транзисторних приймачів і транзисторних магнітофонів . При організації поопераційного ремонту телевізорів питання щодо розміщення перегородок обумовлюється проектом. 6.9. Електроживлення робочих столів являється роздільним з груповими запобіжниками на кожний стіл. Розетка призначена для підключення телевізора що ремонтується з'єднується з мережею через розподільчий трансформатор. 6.10. Абонентський відвід від антени колективного користування підключється до антенного гнізда робочого столу через розв'язуючі конденсатори ємність 1000 пФ робоча напруга 500 В . Один із конденсаторів вмикається до центральної жили другий - до оплітки кабеля. 6.11. При технічному обслуговуванні і ремонті телевізорів і радіоапаратів користування інструментом з ізольованими ручками та іншими захисними засобами - обов'язкове. 6.12. До перевірки і ремонту телевізорів або радіоапаратів необхідно пересвідчитися у відповідності номіналів запобіжників до напруги живлючої мережі і у відсутності замикання у шнурі живлення та його вилці. Після зняття задньої стінки слід користуватися перехідним шнуром живлення обладнаним колодкою із запобіжниками. 6.13. Ремонтувати і перевіряти телевізор чи радіоапарат під напругою лише в тих випадках коли інакше виконати роботу неможливо настройка регулювання вибір режимів знаходження несправних контактів в монтажі тощо . При цьому необхідно бути особливо уважним щоб уникнути дотику до струмонесучих частин апарата або опіку об балон радіоламп. Працювати слід однією рукою. 6.14. Якщо робота провадиться на дому а телевізор підключений до телевізійної антени колективного користування то перш ніж приступити до ремонту необхідно за допомогою індикатора напруги переконатися у відсутності напруги у мережі на абонентському відводі а також на шасі телевізора що ремонтується при трансформаторній схемі живлення. 6.15. Перед заміною кінескопа ламп вузлів та деталей а також перед підключенням вимірювальної апаратури за виключенням випадків перевірки напруги або осцилограм за допомогою спеціальних щупів необхідно відключити телевізор від мережі і за допомогою інструмента з ізольованими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямляча і 2-го анода кінескопа. 6.16. При ремонті телевізора чи радіоапарата необхідно установити його так щоб порушення центра тяжіння не призвело до падіння. Телевізор слід розташовувати таким чином щоб уникнути травм від можливого вибуху електролітичного конденсатора або кінескопа. 6.17. Якщо ремонт зв'язаний з розбиранням ПРЕА виконується на дому у власника радіомеханік повинен запропонувати власникові віддалитися на безпечну відстань не менше 3 м від місця ремонту ; у випадку невиконання цієї вимоги ремонт припиняється. 6.18. Забороняється: - вмикати телевізор чи радіоапарат в розетку за допомогою оголених проводів без вилок; - провадити ремонт ввімкненого в електромережу телевізора чи радіоапарата в безпосередній близькості від заземлених 0;0 конструкцій в вологих приміщеннях в приміщеннях з струмопровідною підлогою; - застосовувати надмірні зусилля при знятті і установленні кінескопа піднімати його за горловину а також зберігати або переносити його без упаковки в спеціальну коробку або щільну тканину; - мати на одному робочому столі два ввімкнених в мережу телевізори чи радіоапарати зі знятими футлярами; - залишати без нагляду ввімкненими телевізор радіоапарат вимірювальний прилад електроінструмент а також залишати після закінчення роботи телевізори без футляра з відкритими кінескопами; - здійснювати заміну кінескопа ламп вузлів і деталей пайку монтажа прозвонку проводів та інші операції що виконуються двома руками в телевізорах і радіоапаратах без попереднього відключення їх від електромережі і зняття залишкових зарядів; - вмикати телевізор в мережу при штучно замкнутих запобіжниках а також вмикати чи вимикати його шляхом безпосереднього з'єднання чи обрива проводів. 6.19. Ремонт телевізора без футляра або з відкритим поворотним шасі а також всі роботи з відкритими кінескопами зняття установлення розпакування упакування повинні провадитися в захисних окулярах чи масці. 6.20. При ремонті кольорових телевізорів слід особливо пам'ятати про небезпечні для життя напруги 240 - 380 В; 1500 - 3000 В; 15000 - 25000 В які є в наявності в окремих вузлах телевізора. 6.21. При ремонті кольорових телевізорів крім перелічених вказівок необхідно дотримуватись таких додаткових правил: - з огляду на небезпеку рентгенівського випроміннювання забороняється вмикати телевізор при знятому екрані з ламп стабілізатора високої напруги; - забороняється здійснювати регулювання телевізора зі знятим екраном з блока розгортки і при несправному високовольтному стабілізаторі; - перед заміною кінескопа блоків ламп вузлів і деталей необхідно відключити телевізор від мережі і за допомогою інструмента з ізольованими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів блока колектора і 2-го анода кінескопа. 6.22. Кінескопи як справні так і ті що мають дефекти повинні зберігатися в спеціальній упаковці. 7. ДОПОМІЖНІ РОБОТИ 7.1. Робота на верстатах і з ручним інструментом 7.1.1. Працювати на верстатах дозволяється особам які спеціально навчені і пройшли інструктаж з охорони праці. 7.1.2. Верстати необхідно установлювати на міцних основах і надійно закріплювати. 7.1.3. Всі відкриті частини верстатів що рухаються і обертаються і являють небезпеку під час роботи необхідно огороджувати. 7.1.4. Деталі що виступають закриваються кожухами без гострих країв. 7.1.5. Деталі що обробляються на верстатах необхідно міцно закріпити. 7.1.6. Працювати на свердлильному верстаті слід при номинальному числі обертів шпинделя. Подавати свердло на деталь 0;0 що обробляється потрібно не ривками а рівномірно. 7.1.7. Міняти свердло можна тільки після повної зупинки верстата. Свердло необхідно точно установити і міцно закріпити. Працювати на свердлильному верстаті в рукавицях забороняється. 7.1.8. При роботі на токарному верстаті закріплювати і знімати деталі що обробляються в патроні чи планшайбі можна тільки після зупинки верстата. Патрон планшайби знімають вручну. Знімати патрон чи планшайбу вмиканням електромотора забороняється. 7.1.9. Заточувальний верстат необхідно обладнати захисним кожухом і спеціальним упором. Якщо нема захисного екрана заточувати інструмент слід в захисних окулярах. Заточувати інструмент об бічні порожнини точильних кругів забороняється. 7.1.10. Працювати на верстатах слід тільки в спецодягу і головному уборі; поли одягу і краватка тощо не повинні розвіватися рукава необхідно застібати. 7.1.11. Випадкове спрацьовування вмикаючих пристроїв ні при яких умовах не повинно статися. 7.1.12. Видаляти стружку з верстата слід спеціальними пристосуваннями щітками гачками тощо тільки після повної зупинки верстата. Видаляти стружку руками забороняється. 7.1.13. Інструмент повинен бути завжди справний. Перед початком робіт інструмент необхідно перевірити а несправний - негайно замінити. Користуватися несправним інструментом забороняється. Ручний інструмент видається робочим в потрібній кількості і відповідно характеру робіт що виконуються. 7.1.14. Рукоятки повинні бути гладкими і надійно закріпленими. На поверхні рукоятки не допускаються вибоїни і сколи. Робоча частина інструмента не повинна мати тріщин задирок і підсічок. 7.1.15. На ручних інструментах ударної дії зубила пробійники тощо не допускаються: пошкодження вибоїни сколи робочих кінців; задирки і гострі ребра на бічних гранях в місцях затискання їх рукою; тріщини задирки наклепи і сколи на затилковій частині; довжина ручок інструмента менше за 150 мм. 7.1.16. При роботі зі шлямбуром та іншим ручним інструментом працівники повинні працювати в захисних окулярах з небитким склом і в рукавицях. 7.1.17. Лещата повинні бути в повній справності і мати на губках насічки. 7.1.18. Монтерський інструмент з ізолюючими ручками допускається в якості основного захисного засобу в електроустановках з напругою до 1000 В для робіт під напругою. Ізолюючі ручки або діелектричні чохли повинні щільно прилягати до металевих частин інструмента і повністю ізолювати ту частину інструмента яка під час роботи знаходиться в руці у працюючого. Ізолюючі ручки обладнуються упорами для виключення змоги зісковзування пальців чи долоні на металеву частину інструмента. Ізолююча частина інструмента повинна бути гладкою без тріщин і задирок. Довжина ізолюючих ручок не повинна бути меншою за 100 мм. 7.2. Електроінструмент і переносні електричні лампи 7.2.1. До роботи з електроінструментом допускається особи які пройшли виробниче навчання і склали іспити з техніки безпеки. При роботі з переносним електроінструментом і ручними електролампами необхідно керуватися Правилами техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей а також посібником Техника безопасности при монтажных работах в энергетике. Всі електроінструменти нумеруються і зберігаються в 0;0 сухому приміщенні. 7.2.2. Електроінструмент повинен задовольняти таким основним вимогам: - швидко підключатися і відключатися від електромережі але не самочинно ; - бути безпечним в роботі і мати недоступні для випадкового дотику струмопровідні частини. 7.2.3. Напруга електроінструмента не повинна бути вищою за: - 220 В в приміщенні без підвищеної небезпеки; - 36 В в приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями. 7.2.4. В особливо небезпечних приміщеннях і при наявності несприятливих умов дозволяється працювати електроінструментом на напругу не вищу за 36 В з обов'язковим застосуванням захисних засобів діелектричні рукавички килимки тощо . 7.2.5. Корпус електроінструмента на напругу вищу за 36 В обладнується спеціальним зажимом для приєднання заземлюючого провода з розпізнавальним знаком "З" або "Земля". 7.2.6. Штепсельні з'єднання призначені для підключення електроінструмента повинні мати недоступні для дотику струмопровідні частини і додатковий заземлюючий контакт. Штепсельні з'єднання розетки вилки що застосовуються на напругу 12 і 36 В по своєму конструктивному виконанню повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань що застосовуються на напругу 127 і 220 В можливість вмикання вилок що застосовуються на напругу 12 і 36 В в штепсельні розетки з напругою на 127 і 220 В виключаються. Штепсельні з'єднання з напругою на 12 і 36 В забарвлюються в колір що різко відрізняється від забарвлення штепсельних з'єднань з напругою на 127 і 220 В. 7.2.7. Оболонки кабелів і проводів повинні заводитися в електроінструмент і міцно закріплюються для запобігання їх зламу і стирання. 7.2.8. В приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається застосовувати переносні електричні лампи напругою не вищою за 36 В. В приміщеннях особливо небезпечних і поза приміщеннями допускається застосовувати переносні електричні лампи з напругою не вищою за 12 В. 7.2.9. Приєднання переносних електричних ламп напругою на 12 і 36 В до трансформатора може здійснюватися наглухо або за допомогою штепсельної вилки; в останньому випадку на кожусі трансформатора з боку 12 чи 36 В повинна бути передбачена відповідна штепсельна розетка з написом "12 В" чи "36 В". Живлення електроінструмента і переносних ламп від автотрансформатора забороняється. 7.2.10. Перевірка на відсутність замикань на корпус і стан ізоляції проводів відсутності обрива заземлюючої жили провода електроінструмента переносних електричних ламп а також ізоляції понижуючих трансформаторів провадиться мегаомметром не рідше 1 разу на місяць особою з кваліфікаційною групою не нижчою за 111. 7.2.11. Електроінструмент понижуючі трансформатори і переносні електричні лампи перевіряються ретельним зовнішнім оглядом звертається увага на справність заземлення та ізоляції проводів відсутність оголених струмопровідних частин і відповідність інструмента до умов роботи. Перед видачею на руки робочому електроінструмент перевіряється на стенді чи приладом щодо справності заземлюючого провода і відсутності замикання на корпус. Електроінструмент що має дефекти видавати для роботи 0;0 забороняється. 7.2.12 Перед початком робіт з електроінструментом необхідно перевірити; - затяжку гвинтів що кріплять вузли і деталі електроінструмента; - справність редуктора шляхом прокручування рукою шпинделя електроінструмента при відключеному двигуні ; - стан щіток і колектора; - стан провода електроінструмента цілість ізоляції відсутність зламів жил; - справність заземлення. 7.2.13. Для приєднання електроінструмента до електромережі застосовується шланговий провід; допускається застосовувати багатожильні гнучкі проводи типу ПРГ з ізоляцією на напругу не нижчу за 500 В укладені в гумовий шланг. 7.2.14. При користуванні електроінструментом чи переносними електричними лампами їх проводи і кабелі по можливості підвішуються. Безпосереднє дотикання проводів і кабелів до металевих гарячих вологих і масляних поверхонь або предметів не допускається. При виявленні будь-яких несправностей робота з електроінструментом чи переносними електричними світильниками негайно припиняється. 7.2.15. При припиненні подачі струму під час роботи з електроінструментом чи перерві в роботі електроінструмент від'єднується від електромережі. 7.2.16. Особам які користуються електроінструментом забороняється: - передавати електроінструмент хоч на найкоротший час іншим особам; - розбирати електроінструмент і провадити самим будь-який ремонт як самого електроінструмента так і проводів штепсельних з'єднань тощо ; - триматися за провід електроінструмента чи дотикатися до ріжучого інструмента що обертається; - видаляти руками стружку чи ошурки під час роботи інструмента або до повного його зупинення; - працювати з приставних драбин на висоті більшій за 2 5 м. 7.3. Заземлення електрообладнання вимірювальних приладів і електроінструмента 7.3.1. При напрузі вищій за 36 В змінного і 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною небезпекою особливо небезпечних а також при роботах на даху горищі чи сходовій клітці електрообладнання вимірювальні прилади і електроінструмент необхідно заземлити. 7.3.2. Заземленню підлягають: - стенди для перевірки кінескопів радіоламп моточних виробів та інших радіодеталей і вузлів; - пробійно-вимірювальні установки; - металеві корпуси перехідних трансформаторів вимірювальних приладів металеві корпуси вимірювальних приладів якщо вони підключаються до електромережі через розподілювальний трансформатор електрообладнання стола приймальника чи радіомеханіка не заземлюються електродрилів електроламп з живленням від електромережі і таких що мають клеми або гнізда для підключення заземлення; - корпуси верстатів з електроприводами. Заземлення виконується згідно з Правилами технической эксплуатации электроустановок потребителей и з Правилами техники 0;0 безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей. 7.3.3. Заземлення переносного електроінструмента здійснюється за допомогою спеціальної жили переносного провода яка не повинна одночасно служити провідником робочого струму. Використання з цією метою нульового заземленого провода безпосередньо у електроінструмента забороняється. Приєднання нульового і заземлюючого провідників до заземлюючої мережі виконується самостійно. Для підключення електроінструмента штепсельна розетка обладнується спеціальним контактом для приєднання заземлюючого провідника. При цьому конструкція штепсельного з'єднання повинна виключати можливість підключення струмонесучих контактів до контактів призначених для заземлення. З'єднання між заземлюючими контактами вилки і штепсельної розетки установлюються до того як дотикнуться струмонесучі контакти; порядок відключення - зворотний. Заземлюючий контакт штепсельної розетки електрично з'єднується з її корпусом якщо цей корпус виготовлений із металу. 7.3.4. У виняткових випадках при відсутності спеціальної розетки переносний електроінструмент ввімкнений в мережу змінного струму з глухозаземленою нейтраллю слід заземлювати занулювати з'єднанням корпуса електроінструмента безпосередньо з нульовим проводом електролінії що живиться від одного і того ж трансформатора. Заземлюючий провідник не повинен одночасно служити для підводу робочого струму. Підключати корпус електроінструмента до водопроводу чи будь-якого іншого заземлення забороняється. Нульовий провід визначається індикатором низької напруги. 7.3.5. Не допускається приєднання електроінструмента до мережі з глухозаземленою нейтраллю при наявності на нульовому проводі запобіжників. В цих випадках необхідно перед початком роботи ці запобіжники зашунтувати. 7.3.6. Електроінструмент підключений до електромережі змінного струму з ізольованою нейтраллю можна заземлювати до будь-якого надійного заземлення. Опір не повинен бути більшим за 4 Ом. 7.3.7. Приєднання заземлюючих провідників до заземлювачів і конструкцій що заземлюються виконується зваркою або надійним болтом з'єднання. 7.3.8. Відкрито прокладені оголені провідники і оголені мережі заземлення забарвлюються в чорний колір. Допускається забарвлення відкритих заземлюючих провідників в інші кольори у відповідності з оформленням приміщення але при цьому на них в місцях приєднань та відгалужень наноситься не менше двох смуг чорного кольору на відстані 150 мм одна від одної. Заземлюючі провідники розташовані в приміщеннях повинні бути доступними для огляду. 7.3.9. При неможливості виконання заземлення або захисного відключення якщо це викликає значні утруднення за технологічними причинами допускається обслуговування електрообладнання з ізолюючих площадок. Ізолюючі площадки повинні бути виконані таким чином щоб дотик до незаземлених частин що становлять небезпеку міг здійснюватися тільки з площадки. Крім цього повинна бути виключена можливість одночасного дотику до заземлених частин електрообладнання і частин що не мають з'єднання з землею. 7.4. Вантаження переміщення піднімання і розвантажування обладнання матеріалів та їх зберігання. 7.4.1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі 0;0 слід з обов'язковим дотримуванням безпечних способів вантаження розвантажування і транспортування вантажів. 7.4.2. Розвантажувати переміщувати і піднімати тяжкі вантажі слід як правило механізованим способом за допомогою спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим при роботі з вантажами важчими за 60 кг а також при підніманні вантажів на висоту більшу за 3 м. Якщо вага вантажа перебільшує 50 кг то піднімати його на спину вантажника слід за допомогою інших вантажників. При вазі вантажа більшій за 50 кг перенесення його одним вантажником допускається на відстань не більшу за 60 м. При відстані більшій за 60 м необхідно встановити зміни або надати пристосування для переміщення вантажу. 7.4.3. При перенесенні тяжких речей вручну необхідно дотримуватись вимог указаних у ГОСТ 12.3.009-76 "Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности". 7.4.4. Кантувати важкі штучні матеріали ящики з обладнанням слід за допомогою спеціальних ломів та інших пристосувань. 7.4.5. При спусканні вантажу по похилій площині необхідно притримувати вантаж канатами з протилежного боку для запобігання ковзання вантажу під дією власної ваги і перекидання високих вантажів. 7.4.6. В майстернях телеательє для транспортування телевізорів слід користуватися спеціальними візками. 7.4.7. Піднімання і спускання вантажів по сходах без поручнів чи будь-яких інших бокових огороджень не допускається. 7.4.8. Вантаження матеріалів на автомашину вище за її борти без кріплення забороняється. 7.4.9. Складські приміщення повинні бути обладнані стелажами для зберігання матеріалів деталей та інструмента і не повинні бути захаращені. Діелектричні засоби захисту слід зберігати згідно з Правилами пользования и испытания защитных средств применяемых в электроустановках. 7.4.10. Складати велику кількість деталей антен і щогл слід в бокси або штабелі перехресною укладкою. Забороняється складати деталі телевізійних антен і щогл в вертикальному положенні біля стін. 7.4.11. Кінескопи зберігаються в спеціальній упаковці коробці . Зберігання кінескопів і колб що підлягають регенерації без спеціальної упаковки забороняється. 7.4.12. Бензин денатурат ацетон лак "Цапон" та інші легкозаймисті матеріали слід зберігати в посудинах що герметично закриваються в окремих пожежобезпечних приміщеннях. 8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 8.1.Пожежонебезпечною зоною називається простір усередині та поза приміщеннями у межах якого постійно або періодично знаходяться горючі речовини і у якому вони можуть знаходитися при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях. Пожежонебезпечні зони згідно з ПУЭ класифікуються на: - зони класу П-Па. Це зони розміщені у приміщеннях де знаходяться тверді горючі речовини. До цих приміщень відносяться склади радіодеталей і приміщення де провадиться ремонт телевізорів і радіоапаратів. - зони класу П-Ш. Це зони розміщені поза приміщеннями у 0;0 яких знаходяться горючі рідини з температурою спалахування вищою за 61 С або тверді горючі речовини. До цих зон відносяться склади де зберігаються бензин динатурат та інші легкозаймисті матеріали. 8.2. При розміщенні електрообладнання у таких зонах необхідно керуватися вимогами ПУЭ. 8.3. Відповідальність за дотримування заходів пожежної безпеки несе керівник підприємства. Він призначає відповідальних за пожежну безпеку у кожній зміні майстерні цеху філіалу складу та інших служб в обов'язки яких входить слідкувати за дотримуванням протипожежного режиму і забезпеченню своїх дільниць засобами пожежогасіння вуглекислотні вогнегасники ящики з піском лопати відра а також брезент для накидання на прилад що зайнявся на радіоапарат телевізор тощо . 8.4. При ліквідації загоряння слід мати на увазі що гасіння пінним вогнегасником чи водою телевізора радіоапаратів і електроустановок що знаходяться під напругою не дозволяється. 8.5. При здійснюванні заходів щодо забезпечення пожежної безпеки необхідно керуватися Правилами пожежної безпеки в Україні а також посібником Тушение пожаров в электроустановках. Додаток 1 до правил охорони праці при роботах щодо установлення ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури НОРМИ ТА ТЕРМІНИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Найменування ? Напруга елек-? Випробування після виготовлення? Випробування в експлуатації ? Терміни захисних засобів ? троустановки ? і капітального ремонту ? ? ? В ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? ? ?Випробна ?Тривалість ? Струм що? Випробна ?Тривалість ? Струм що ? Період ви-? Період ? ?напруга ? хв ? протікає ? напруга ? хв ? протікає ? пробування? оглядів ? ? кВ ? ? через ви-? кВ ? ? через ви- ? ? ? ? ? ? ріб мА ? ? ? ріб мА ? ? ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Показники напруги що До 500 1 1 - 1 1 - 1 раз на Перед працюють на принципі рік застосу- протікання активного вання струму Інструмент з ізолюю- чими ручками До 100 2 5 1 - 2 1 - Те саме Те саме Рукавички гумові діелектричні До 1000 3 5 1 3 5 2 5 1 2 5 1 раз на - " - 6 місяців Боти гумові Для всіх діелектричні напруг 20 2 10 15 1 7 5 1 раз на 1 раз на 3 роки 6 місяців Галоші гумові діелектричні До 1000 5 2 2 5 3 5 1 2 1 раз на Те саме рік 0;0 Килимки гумові Те саме 5 5 Протягування 3 5 3 Протягування 3 1 раз на 1 раз на діелектричні зі швидкіс- зі швидкіс- 2 роки рік тю 1-3 см/м тю 2-3 см/м між ци- між ци- ліндричними ліндричними електродами електродами Додаток 2 до правил охорони праці при роботах щодо установлення ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури НОРМИ ТА ТЕРМІНИ ВИПРОБУВАННЯ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Найменування ? Заводські випробування після ? Експлуатаційні випробування ? Періодичність захисних засобів ? виготовлення ? ? ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? ? Вид випробування ? Зусилля ? Тривалість ? Вид випробування ? Зусилля ? Тривалість ? ? ? ? хв ? ? ? хв ? ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Запобіжні пояси Статичне на 300 кг 5 Статичне на 225 кг 5 1 раз на 6 мі- розрив розрив сяців Страхуючий канат Те саме 300 кг 5 Те саме 225 кг 5 Те саме Драбина дерев'яна Статичне наван- 200 кг 2 Статичне наван- 180 кг 2 1 раз на рік таження таження Містки трапи Те саме 200 кг 2 Те саме 180 кг 2 Те саме Канати троси стальні Те саме 1 25 Рн - Те саме 1 1 Рн 10 1 раз на 6 мі- сяців Канати конопляні бавовняні капронові - " - 1 25 Рн - - " - 1 1 Рн 10 Те саме Примітки. 1. Рн - граничне робоче навантаження кг 2. При статичному випробуванні пробний вантаж знаходиться на висоті приблизно 100 мм від землі чи підлоги Додаток 3 до Правил охорони праці при роботах щодо установлен- ня ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури ДІЯ СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ГРАНИЧНІ БЕЗПЕЧНІ НАПРУГИ Результатом проходження струму через організм людини може бути: 0;0 - загальне ураження організму електричний удар при якому порушується нормальна діяльність органів дихання та серця; - місцеве ураження організму - опіки металізація шкіри. Установлено що найбільша величина електричного струму що проходить через організм при якій людина ще може самостійно відірватися від струмопровідних частин складає в середньому біля 10 мА. Струм 50 - 80 мА небезпечний для життя людини а струм 90 - 100 мА - смертельний. Струм ! Характер дії струму мА ! ! змінного 50-60 Гц ! постійного 1 ! 2 ! 3 ! ! 2-3 Сильне тремтіння пальців Не відчувається рук 5-7 Судороги в руках Свербіння відчуття нагріву 8-10 Тяжко але ще можна відір- Підсилення нагріву вати руки від електродів Сильні болі в пальцях кистях рук і руках 20-25 Руки відірвати від елек- Ще більше підсилення тродів неможливо нагріву Сильні болі Незначне скорочення Утруднення дихання м'язів 50-80 Зупинка дихання Сильне відчуття нагріву Скорочення м'язів рук Судороги утруднення дихання 90-100 Зупинка дихання і серце- Зупинка дихання вої діяльності Величина струму що проходить через організм залежить від прикладеної напруги і від електричного опору організму людини. Електричний опір організму майже цілком залежить від величини електричного опору рогового шару шкіри людини. Якщо роговий шар шкіри не пошкоджений то опір його може бути від 10000 до 100000 Ом і вище. При пошкодженні рогового шару шкіри електричний опір організму людини різко падає і може складати всього лише декілька сотень Омів. Розрахунковою величиною опору організму людини прийнято вважати 1000 Ом. Крім того дія струму що проходить через організм людини залежить від стану вологості і забруднення шкіри величини поверхні електричного контакту частоти струму і тривалості його дії. Статистика свідчить що найбільше число нещасних випадків трапляється внаслідок випадкового дотику або наближення до оголених незахищених частин установок що знаходяться під напругою. В залежності від умов експлуатації електроустановок і оточуючого виробничого середовища установлено дві безпечні напруги змінного струму промислової частоти: - 36 В - в приміщеннях з підвищеною небезпекою; - 12 В - в приміщеннях особливо небезпечних. Найчастіше трапляється ураження електричним струмом працівників які по характеру своєї роботи дотикаються до електроустановок з напругою до 1000 В тому що вони 0;0 необгрунтовано нехтують захисними засобами вважаючи цю напругу не небезпечною. Весь технічний персонал повинен строго дотримуватісь правил техніки безпеки уміти звільняти потерпілого від дії струму швидко і правильно надавати йому першу допомогу при нещасних випадках.