НАПБ В.01.047-95/930

НАПБ В.01.047-95/930 Правила пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій культури

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства культури України та управлінням Державної пожежної охорони МВС України від 07. 06. 95. № 308/33 Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 червне 1995р. за № 1841720 Керівник реєструючого органу підпис П Р А В И Л А пожежної безпеки для закладів підприємств та організацій культури Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Й ОБОВ’ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 1.1. Загальні положення 1.1.1. Правила пожежної безпеки для закладів підприємств та організацій розроблені відповідно до Закону України від 17 грудня 1993 р. № 3747-ХII “Про пожежну безпеку” та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 “Про заходи щодо виконання Закону України” “Про пожежну безпеку”. 1.1.2. Правила встановлюють основні вимоги пожежної безпеки для закладів підприємств та організацій культури театри концертні та кіноконцертні зали філармонії навчальні заклади цирки будинки та палаци культури клуби бібліотеки музеї виставки картинні галереї пам’ятки історії й архітектури парки культури та сади відпочинку зоопарки тощо далі об’єкти культури незалежно від їх відюмчої підпорядкованості. 1.1.3. Театри та концертні зали щорічно перед відкриттям театрально-концертного сезону повинні бути прийняті міжвідомчою комісією що складається із представників органів місцевого самоврядування голова камісії державної пожежної охорони державної санітарно-епідеміологічної станції Державного комітету України по нагляду за охороною праці та вищестоящої організації культури. Перевірці підлягають також усі сезонні споруди літніх театрів естрад виставочних павільйонів цирків “Шапіто” тощо. Крім того цирки “Шапіто” повинні бути перевірені перед початком роботи на кожному новому місцi. 1.1.4. Заклади підприємства та організації культури зобов’язані вести державний облік пожеж які виникають на об’єктах що належать або підконтрольні їм аналізувати причини виникнення та наслідки пожеж вживати заходів до їх усунення. 1.1.5. Заклади підприємства та організації зобов‘язані відшкодовувати збитки завдані внаслідок порушення ними протипожежних вимог відповідно до чинного законодавства. Посадові особи та інші працівники культури з вини яких заклади підприємства та організації понесли витрати пов’язані з відшкодуванням завданих збитків несуть відповідальність у порядку встановленому чинним законодавством. 1.1.6. За порушення встановлених законадавством вимог пожежної безпеки створення перешкод для діяльності посадових. осіб органів державного пожежного нагляду невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи інші працівники притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду заклади підприємства та організації можуть притягатися керівниками цих органів до сплати штрафу. 1.2. Обов’язки посадових осіб 1.2.1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб працівників закладів підприємств та організацій культури. Це повинно бути відображено у трудових договорах контрактах та статутам цих організацій. Забезпечення пожежної безпеки закладу підприємства та організації культури покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб якщо інше не передбачено відповідним договором. 1.2.2. Власники об’єктів культури або уповноважені ними органи зобов’язані: розробляти комплексні заходи закладу щодо забезпечення пожежної безпеки закладу підприємства та організації; впроваджувати досягнення науки і техніки; відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти що діють у межах закладу підприємства організації та здійнювати контроль за їх виконанням; забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартiв норм правил а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; у разі відсутності у нормативних актах вимог необхідних для забезпечення пожежної безпеки вживати відповiдних заходів погоджуючи іх з органами державного пожежного нагляду; утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку пожежну техніку обладнання та інвентар не допускати їх використання не за призначенням; подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’єктів; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних зазобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки систем протипожежного захисту водопостачання а також про закриття доріг і проїздів на своїй території; проводити службове розслідування випадків пожеж. 1.2.3. Керівник об’єкта культури зобов"язаний: організувати вивчення та виконання всіма працівниками вимог правил пожежної безпеки на підпорядкованому об'єкті здiйснювати контроль за своєчасним їх виконанням; забезпечити об’єкт первинними засобами пожежогасіння відповідно до норм а також протипожежним обладнанням і установками автоматичного виявлення та гасіння пожеж; призначати відповідальність осіб за протипожежний стан цехів майстерень дільниць лабораторій приміщень складів та інщих структурних підпрозділів; організовувати проведення протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму відповідно до Типового положення про спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежних безпеки на підприємствах в установах та організаціях України затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листапада 1994 р. № 628; розробляти і впроваждувати заходи щодо своєчасного і повного усунення недоліків та порушень виявлених при перевірках представниками органів державного пожежного нагляду технічного управління Міністерства культури інженерно-технічними працівниками управлінь культури обласних Рад народних депутатів ПТК; вiзначити порядок огляду та закриття приміщень. і будівель після закінчення роботи; не пізніше як за 5 днів до випуску нового або відновленого спектаклю концерту організавувати засідання технічної комісії із представників місцевих зацікавлених організацій: технічного інспектора праці профспілки інженерно-технічного працівника управління культури представника державної пожежної охорони для розгляду питань про прийняття декоративного оформлення. Художньо-постановча частина повинна представити технічній комісії акт місцевої постійно діючої комісії щодо прийняття декоративного оформлення спектаклю концерту та паспорти на них; організовувати періодичні перевірки стану пожежної безпеки об’єкта наявності та справності технічних засобів боротьби з пожежами боєздатності ДПД та вживати необхідних заходів до поліпшення цієї роботи; здійснювати контроль за використанням коштів виділених на проведення заходів для посилення протипожежнаго захисту об’єкта відпрацювання планів евакуаії людей матеріальних цінностей а в цирках і зоопарках ще й плану евакуації тварин. 1.2.4. Керівник повинен видавати накази про: призначення відповідальних осіб за пожежну безпеку у виробничих адміністративних складських і допоміжним приміщеннях; призначення відповідальних осіб за технічний стан і утримання установок пожежної автоматики та протипожежного водопостачання; визначання порядку і термінів проходження протипожежного інструктажу та занять з пожежно-технічного мінімуму; порядок організації та проведення вогневих робіт; склад добровільної пожежної дружини ДПД та пожежнотехнічної комісії ПТК в разі їх створення ; організувати їх роботу згідно з Положеннями про ДПД та ПТК затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 1994р. № 521; посилення протипожежного режиму та протипожежної охорони на об’єкті у вечірній нічний час вихідні та святкові дні; перелік і порядок огляду будівель і приміщень які підлягають обов'язковій щоденній перевірці перед їх закриттям; визначення й обладнання місць для паління цигарок; усунення недоліків зазначених у приписах органів державнога пожежного нагляду; проведення у поточному році огляду конкурсу протипожежного стану виробничих і службових приміщень. 1.2.5. Головний інженер інженер прораб або заступник керівника який відповідає за протипожежний стан об’єкта зобов'язаний: організовувати розробку планів основних протипожежних заходів здійснювати контроль за їх виконанням; організовувати роботу та здійснювати контроль за своєчасним і повним виконанням приписів представників органів державного пожежного нагляду технічного управління Міністерства культури та інженерно-технічних працівників управлінь культури обласних Рад народних депутатів; здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки при експлуатацiї електроустановок кондиціонерів вентиляційних систем систем опалення та вживати заходів по усуненню недоліків які можуть спричинити пожежу; організовувати своєчасні перевірки працездатності протипожежного водопостачання систем автоматичної пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння автаматичного оповіщення про пожежу димових люків якості вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій горищних приміщень спалимих декорацій сценічного обладнання та драпування на вікнах і дверях; заміру опору ізоляції електропроводки; результати перевірки працездатності кожної системи оформляти відповідними актами; організовувати своєчасне технічне обслуговування пожежного обладнання джерел протипожежного водопостачання систем протипожежного захисту; організовувати своєчасне проведення планаво-попереджувальних ремонтів енергетичного обладнання систем вентиляції опалення і таке інше; систематично розглядати на виробничих нарадах стан роботи щодо протипожежного захисту об’єкта; видавати дозвіл на проведення тимчасових вогневих робіт відповідно до наказу по підприємству здійснювати контроль за правильним і безпечним їх виконанням; здійснювати контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки при виконанні будівельно-монтажних та ремонтно-реставраційних робіт. 1.2.6. У об’єктах культури де відсутня посада головного інженера директора всі робота та відповідальність за протипожежний стан покладається безпосередньо на керівника директора . 1.2.7. Головний адміністратор адміністратор театрально-видовищного пiдприємства зобов'язаний: забезпечувати дотримання протипожежного режиму в залах для глядачів експозиційних залах фойє та кулуарах під час вистав концертів та інших масових заходів; перевіряти приміщення театрально-видовищного підприємства перед закриттям; перевіряти справність запасних виходів та евакуаційного освітлення; не допускати використання в службових приміщеннях побутових електронагрівних приладів за винятком місць передбачених цими Правилами; організовувати евакуацію людей у випадку пожежі; не допускати паління цигарок у заборонених місцях. 1.2.8. Головний енергетик головний механік енергетик інженер-електрик завідуючий електроцехом старший електроосвітлювач старший художник по освітленню зобов’язаний: забезпечувати розробку протипожежних заходів для безпечної експлуатації електро-енергогоспадарства та своєчасне їх виконання; здійснювати контроль за експлуатацією своєчасним та якісним ремонтами опалювальних установок і вентиляційних систем; забезпачувати своєчасне проведення профілактичних ремонтів енергообладнання й усунення виявлених недоліків які можуть призвести до виникнення пожежі; організовувати систематичні перевірки заміру опору ізоляції електропроводки перевіряти та проводити захист електромережі відповiдно до навантажень; здійснювати контроль за роботою всіх електроосвітлювачів та електриків театрально-видовищного підприємства музею картинної галереї тощо; здійснювати повсякденний контроль за технічним станом справністю експлуатацією електромереж електрообладнання й апаратів освітлювального ефекту а також за станом захисту електромрежі від короткого замикання та перенавантажень; організовувати навчання працівниiків підлеглої служби правилам пожежної безпеки при експлуатації електроустаткування. 1.2.9. Завідуючий керівник художньою або постанавчою частиною старший машиніст сцени зобов'язаний: здійснювати контроль за дотриманням протипожежного режиму на сцені в артистичних гримувальних та інших приміщеннях сценічного комплексу; здійснювати постійний контроль за своєчасним і якісним проведенням робіт по вогнезахисній обробці м’яких і твердих декорацій а також сценічного оформлення; здійснювати контроль за справністю та технічним станом первинних засобів пожежогасіння пожежними кранами які разташовані в сценічному комплексі; слiдкувати за тим щоб після закінчення вистав усі декорації були розібрані та складені в складські приміщення а м’які декорації – в сейф або згорнуті та підтягнуті до колосників . 1.2.10. Інспектор манежу цирку ведучий вистави зобов’язаний: запезпечувати дотримання протипожежного режиму артистами й уніформістами під час вистав і репетицій на арені цирку та в репетиційних залах; перевіряти перед кожною виставою роботу евакуаційного освітлення; контролювати розвантаження виробничого багажу не допускати випадків загромадження ним шляхів евакуації; проводити протипожежний інструктаж навчання та перевірку знань з пожежної безпеки артистами уніформістами й іншим обслуговуючим виставу персоналом; здійснювати контроль за дотриманням вимог відповідних правил які визначають порядок схову та використання піротехнічних виробів; організовувати швидку та чітку евакуацію глядачів тварин і цінних речей у випадку виникнення пожежі. 1.2.11. Завідуючий зоотехнічною секцією зоопарку зобов’язаний: проводити з усіма працівниками вступний та первинні протипожежні інструктажi; щоденно перевіряти дотримання протипожежного режиму в парку; стежити за наявністю та справністю засобів пожежогасіння; розробляти інструкції з пожежної безпеки для обслуговуючого персоналу пiдпрiємства плани евакуації глядачів і тварин; у разі виникнення пожежі до прибуття підрозділів пожежної охорони керувати діями працівників по гасінню пожежі евакуації тварин та майна. 1.2.12. Головний хранитель  хранитель завідуючий відділом фондів музею картинної галереї пам'ятку культури зобов’язаний: здійснювати контроль за дотриманням протипожежного режиму в експозиційних залах сховищах і реставраційних майстернях та вимог правил пожежної безпеки підлеглими працівниками; чітко знати план евакуації людей та експонатів на випадок виникнення пожежі; забезпечити вивчення його усіма працівниками; організовувати евакуацію людей та експонатів у випадку виникнення пожежі. 1.3. Обов’язки працівників культури 1.3.1. Кожен працівник культури повинен чітко знати та суворо дотримуватись правил пожежної безпеки не допускати дій які можуть призвести до пожежі. 1.3.2. У випадку виникнення пожежі кожен працівник культури зобов'язаний: негайно повідомити про пожежу в пожежну охорону вказавши при цьому адресу об'єкта місце виникнення пожежі свою посаду та прізвище; вжити заходів щодо безпечної евакуації людей та матеріальних цінностей а в цирках і зоопарках – і тварин; при необхідності відключити електричні прилади й обладнання вентиляцію; сповістити про пожежу адміністрацію об'єкта; приступити до гасіння вогнища пожежі наявними на робочому місці" засобами пожежогасіння вогнегасник внутрішній пожежний кран установка пожежогасіння і таке інше . Глава II ОСНОВНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 2.1. Утримання території 2.1.1. Територія об’єкта культури повинна постійно утримуватися в чистоті. 2.1.2. Дії всіх будівель і споруд необхідно забезпечити вільний доступ. Проїзди та під’ізди до будівель і споруд до джерел пожежного водопостачання підступи до пожежного інвентаря й обладнання а також підходи до запасних виходiв і зовнішніх пожежних драбин повиннi бути завжди вільними утримуватися у справному стані i мати електричне освітлення в нічний час. 2.1.3. Протипожежні розриви між будівлями та спорудами не можуть бути використані для складування матеріалів обладнання пакувальної тари стоянки автотранспорту тощо. У закладах культури де відсутні гаражі дозволяється ставити автотранспорт на території на стоянку при умові незагромадження проїздів і проходів на відстані не менше 10 метрів від будівлі. 2.1.4. Під’їзди до об’єктів культури а також проїзди по їх території повинні мати тверде покриття і регулярно очищатися від снігу. 2.1.5. Усі джерела водопостачання для потреб пожежогасіння повинні мати придатні під’їзди. Пожежні водоймища необхідно обладнувати майданчиками розміром 12х12 м з твердим покриттям для установки пожежних автомашин. У зимовий період коладязі пожежних гідрантів та пожежні водоймища слід утепляти і регулярно очищати від снігу. Покажчики місць знаходження джерел пожежного водопостачання повинні мати чіткі освітлювальні написи за допомогою яких машина їх знайти в будь-який час доби. 2.1.6. На час ремонту доріг і проїздів об'єктів культури у відповідних місцях слід встановити покажчики напрямку об’їзду або влаштувати переїзди через ці дільниці. Про проведення таких робіт необхідно відразу повідимити пожежну охорону. 2.1.7. На території об’єкта культури забороняється розпалювати багаття спалювати відходи виробництва тощо. 2.2. Утримання приміщень будівель і споруд 2.2.1. Кожен об’єкт культури повинен мати технічний паспорт. 2.2.2. Усі виробничі службові складські та допоміжні приміщення об’єктів культури повинні постійно утримуватися в чистоті. 2.2.3. У кожному приміщенні повинна бути вивішена табличка на якій вказано прізвище відповідального за пожежну безпеку номер телефона найближчої пожежної частини а також вміщена інструкція про пожежну безпеку. 2.2.4. Стаціонарні пожежні драбини трапи й огорожа на дахах будівель слід утримувати у справному стані. 2.2.5. Забороняється встановлювати на вікнах приміщень з масовим перебуванням людей металіві грати. В окремих випадках як виняток за узгодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду дозволяється установка розсувних або зйомних грат на вікнах першого поверху. На період проведення насосних заходiв розсувні грати повинні бути відкриті а зйомнi грати – зняті з вікон. 2.2.6. Приямки вікон які влаштовуються у приміщеннях підвальних поверхів для вилучення диму повинні утримуватись чистотi а вікна бути заскленими. 2.2.7. Забороняється будівництво реконструкція та технічне переоснащення об’єктів культури без попередньої експертизи перевірки проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки. Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів культури оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється. 2.2.8. Не дозволяється використовувати горищні приміщення для виробничої мети або для зберігання майна чи матеріальних цінностей. Двері на горищне приміщення повинні бути постійно замкнені а ключі від замків зберігатися в місці доступному для одержання їх адміністрацією в будь-який час. 2.2.9. У всіх театральна-видовищних підприємствах і культурно-освітних закладах поряд зі сценою естрадою ареною цирку входом до музею картинної галереї тощо необхідно розташовувати чергове приміщення пожежної охорони або добровільної пожежної дружини де повинні знаходитись запасні ключі від усіх приміщень. 2.2.10. На час генеральних репетицій перегляду і проведення спектаклів концертів та інших підприємств з масовим перебуванням людей на сцені слід виставляти пожежний пост. 2.2.11. Проріз будівельного порталу сцен клубів і театрів з кількістю місць в залі для глядачів 800 і більше необхідно захищати протипожежною завісою. У видовищних підприємствах з кількістю місць в залі для глядачів менше 800 при відсутності протипожежної завіси проріз будівельного порталу повинен захищатися установками автоматичного пожежогасіння. 2.2.12. Дистанційне управління рухом протипожежної завіси повинно здійснюватись з одного із трьох місць: із приміщення пожежного поста з планшета сцени та із приміщення лебідки протипожежної завіси. Завіса повинна мати звукову та електричну світлову сигналізацію яка сповіщає про її опускання або підіймання. На планшеті сцени слід нанести червону лінію яка вказує на межу опускання протипожежної завіси. Декорація та інші предмети оформлення сцени не повинні виступати за цю лінію. 2.2.13. Після закінчення спектаклю репетиції протипожежна завіса повинна негайно опускатися. 2.2.14. Не дозволяється влаштовувати в підвальних приміщеннях під залом для глядачiв та планшетом сцени складські приміщення комори майстернi приміщення для монтажу станкових та об’ємних декорацій камери вилучення пилу вентиляційні камери приміщення лебідок протипожежної завіси та димових люків акумуляторні трансформаторні підстанції інші приміщення відпочинку та масового перебування людей за винятком сейфа згорнутих декорацій лебідок протипожежної завіси та димових люків. Проріз сейфа слід захищати щитами з межею вогнестійкості не менше 0 6 години. 2.2.15. Несучі елементи планшета сцени повинні бути негорючими. Деревину яка застосовується для настилу по цим елементам а також колосникового настилу та настилу робочих галерей слід віддавати глибокому просоченню антипіренами. 2.2.16. Штучні килимові покриття які не разповсюджують вогонь по поверхні та не виділяють при горінні токсичні речовини в залах для глядачів виставочних експозиційних і читальних залах фойє вестибюлях та інших приміщеннях дозволяється за умови наклеювання їх на неспалиму основу. 2.2.17. Забороняється використання в спектаклях і виставах м’яких і твердих декорацій та сценічного обладнання які не були оброблені вогнезахисною речовиною. 2.2.18. Деревина яка використовується для оздоблення внутрішньої поверхні та настилу підлоги оркестрової ями повинна бути глибоко просочена антипіренами. 2.2.19. У покритті над сценою необхідно влаштовувати димові люки. Площа відкритого прорізу люків визначається розрахунками або приймається рівною 2 5 % від площі колосникової сцени на кожні 10 м висоти від підлоги трюму до покриття сцени. Лебідка яка обслуговує клапани люків повинна мати дистанційне управління з одного із на трьох місць: із планшета сцени приміщення пожежного поста-диспетчерської та приміщення цієї лебідки. 2.2.20. Приміщення пожежного поста-диспетчерської повинно разташовуватись на рівні планшета сцени естради або на поверх нижче подлизу зовнішнього виходу або сходу. Приміщення насосної пожежного водопроводу слід розташовувати поруч або під приміщенням пожежного поста-диспетчерської із зручним між ними сполученням. 2.2.21. Вікна й отвори із приміщень рирпроекційних на сцену або ар’єрсцену апаратних та світлопроекційних в зал для глядачів якщо в них встановлені кінопроектори повинні бути захищені шторами або заслонками з межею вогнестійкості. не менше 0 25 години. Вікна й отвори світлопроекційної яка має обладнання для динамічної проекції рекомендується захищати загартованим склом. 2.2.22. У всіх об’єктах культури забороняється відігрівання замерзлих труб різних систем паяльними лампами або іншими засобами із застосуванням відкритого вогню. Для цього слід користуватися нагрітою водяною парою нагріти піском або гарячою водою. 2.2.23. Для художнього оформлення спектаклів концертів на сцені забороняється: паління цигарок застосування відкритого вогню факелів свічок канделябрів тощо піротехнічних ефектів дугових прожекторів а також вчинення пострілів фейєрверків та вогневих ефектів. При організації спектаклів концертів масових вистав на стадіонах відкритих майданчиках застосування піротехнічних ефектів може бути здійснено після погодження з органами державного пожежного нагляду і з дотриманням заходів безпеки передбачених Тимчасовими правилами транспортування зберігання та застосування фейєрверкових виробів. 2.2.24. Виготовлення піротехнічних виробів кустарним способом а також зберігання цих виробів у театрально-видовищних пiдприємствах парках культури та відпочинку й інших місцях з масовим перебуванням людей забороняється. 2.2.25. Усі спалимі декорації сценічне оформлення а також драпування на вікнах і дверях залу для глядачів повинні бути оброблені вогнезахисною речовиною. 2.2.26. Адміністрація закладу культури повинна один раз на квартал здійснювати перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій та спалимих конструкцій. Зразки речовин або матеріалів які вилучені з них при винесенні із полум’я сірника повинні гаснути. 2.2.27. Використання в об’єктах культури декорацій і сценічного обладнання виготовленого із синтетичних матеріалів забороняється. 2.2.28. На час оформлення постановок показу вистав і проведення спектаклів повинен бути забезпечений вільний прохід шириною не менше 1м навкруги планшета сцени а виходи зі сцени та проходи до дверей мають бути вільними. 2.2.29. Після закінчення спектаклю усі декорації та бутафорія повинні бути розібрані та прибрані зі сцени а театральні костюми із артистичних вбиралень здані в костюмерні склади. 2.2.30. У межах сценічної коробки театру будинку палацу культури клубу одночасно можуть знаходитися декорації та сценічне оформлення не більше як для двох спектаклів. Інші декорації повинні знаходитися у спеціальних сховищах камери сараї сейфи і тощо поза межами закладу культури. Декорації знятих з репертуару спектаклів слід вивезти за межі видовищного підприємства. 2.2.31. У декораційних схавищах повинні бути влаштавані проходи шириною не менше 1 5 м. Для схоронення декорацій необхідно влаштовувати спеціальні відсіки. 2.2.32. Розміщення антресолей у бутафорських і меблевих складах на сценах в кишенях сцени не дозволяється. 2.2.33. Зберігання декорацій бутафорій дерев’яних станків укосів інвентаря та іншого майна в трюмах на колосниках робочих майданчиках горищах під сходовими маршами та майданчиками а також у підвалах які знаходяться під залом для глядачів і не мають відокремлених виходів назовні забороняється. 2.2.34. Трюми колосники та робочі майданчики повинні бути завжди вільними й утримуватися в чистоті та порядку. Не дозволяється влаштовувати в трюмах будь-які допоміжні майстерні сховища та таке інше. 2.2.35. Кінці канатів для підйому декорацій на робочих майданчиках повинні бути відокремлені один від одного та підвішені на спеціальні гачки. 2.2.36. Після закінчення спектаклів усі артистичні гримувальні приміщення необхідно звільнити від залишків легніну паперу та інших горючих матеріалів і зачинити на замки. 2.2.37. Чистка париків і костюмів бензином ефіром та іншими легказаймистими та горючими рідинами повинна проводитись в окремому спеціальному приміщенні по узгодженню з місцевою пожежною охороною. Прасування костюмів та білизни дозволяється проводити у спеціальна призначених для цієї мети місцях. 2.2.38. У приміщенні костюмерної між вішалками слід передбачити вільні проходи. Центральний прохід має бути не менше 1 2 м. 2.2.39. Особи які приймають одяг у приміщенні костюмерної повинні перевірити зміст кишень і вилучити з них сірники та запальнички. 2.2.40. У об’єктах культури паління цигарок дозволяється тільки в спеціально виділених та обладнаних місцях. 2.2.41. У об’єктах культури забороняється: захаращувати входи на горище проходи кулуари сходові клітки та інші шляхи евакуації людей а також зберігати в горищних приміщеннях будь-які предмети та спалимі матеріали; тримати відкритими входи на горища та в підвали; залишати без догляду ввімкнені електроприлади струмоприймачі та електрообладнання; залишати неприбраними цехи та інші виробничі приміщення після закінчення робочого дня; користуватися побутовими електронагрівними приладами за винятком спеціально відведених місць; зберігати легкозаймисті та горючі рідини за виняткам місць де вони потрібні у виробничих цілях у кількості не більше змінної потреби і тільки у неспалимих зачинених шафах або ящиках у таких місцях що безпечні в пожежному відношенні; утеплювати горищні приміщення здійснювати засипку перегородок спалимими матеріалами тирса торф тощо а також влаштовувати порожнинні перегородки із спалимих матеріалів; пристосовувати горищні приміщення сходові клітки шляхи евакуації людей та проїжджі арки під склади архіви виробничі приміщення майстерні роздягальні і таке інше; заставляти проходи та виходи в складах і книгосховищах а також перенавантажувати ці приміщення книжками та матеріалами понад допустиму норму; влаштовувати житлові приміщення допускати тимчасове проживання людей; користуватися несправними електричними прасками та електромашинками для завивання волосся залишати їх без нагляду ввімкненими в електромережу; складувати біля електричних приладів і електропроводки готову продукцію спалимі матеріали та речі; залишати після роботи під напругою силову та освітлювальну електромережу за винятком чергового освітлення та приладів охоронно-пожежної сигналізації; заставляти проходи та підступи до засобів пожежогасіння; виконувати будь-які ремонтні роботи після закінчення робочого дня без відома адміністрації об’єкта та пожежнї охорони. 2.2.42. Варіння клею повинно здійснюватись тільки в електроклеєварках які встановлені на неспалимих підставках в окремих приміщенням. Місце для варіння клею повинно бути постійно чистими і нічим не заставлятися. 2.2.43. Готову продукцію необхідно забирати із цехів та майстерень і передавати у складські приміщення. Цехи та майстерні після закінчення робочого дня повинні ретельна очищатися від спалимих та інших виробничих відходів. Запаси матеріалів у виробничих прiміщеннях не повинні ревищувати двозмінної потреби. 2.3. Шляхи евакуації 2.3.1. Усі об’єкти культури повинні мати ту кількість і ширину виходів що визначена відповідними будівельними нормами і правилами і відповідати розрахункам безпечної евакуації людей. Двері евакуаційних виходів як правило повинні відчинятися в напрямку руху людей із приміщень будівлі . 2.3.2. Над усіма дверима призначеними для евакуації людей із залу для глядачів експозиційного виставочного читального залів фойє кулуарів планшета сцени робочих галерей колосників трюму оркестрової ями тощо повинні бути влаштовані світлові покажчики на яких на зеленому фоні білими літерами написано "ВИХІД". Обладнувати двері цих виходів замками та запорами що важко відкриваються забороняється. 2.3.3 У коридорах сходових клітках і над дверима що ведуть до шляхів евакуації або безпосередньо назовні будівлі повинні бути встановлені відповідні стандартні знаки пожежної безпеки “ВИХІД” зображення силуету людини яка біжить . 2.3.4. Покриття підлоги килимами паласами на шляхах евакуації повинно бути таким яке б не загорялось від короткочасної дії малокалорійних джерел тепла запалений сірник непогашена цигарка тощо . 2.3.5. На шляхах евакуації людей забороняється застосування турнікетів та інших пристроїв які перешкоджають вільному проходу людей зачиняти двері виходів на замки під час проведення заходів; влаштовувати фальшиві двері подібні до справжніх ; вішати дзеркала на стінах майданчиків сходових кліток; розміщувати на майданчиках сходових кліток стільці крісла та таке інше. 2.3.6. У всіх об’єктах культури забороняється оздоблення коридорів сходових кліток та інших шляхів евакуації горючими синтетичними або спалимими матеріалами. 2.3.7. У залах для глядачів за винятком балконів і лож з місткістю до 12 чоловік усі крісла стільці або лави повинні бути з’єднані між собою та міцно прикріплені до підлоги. У залах для глядачів будинків палаців культури де проводяться танцювальні вечори з кількістю місць до 200 як виняток кріплення стільців до підлоги може бути здійснено без обов’язкового з’єднання їх між собою в рядах. 2.3.8. Глибина крісел стільців і лав у залі для глядачів повинна забезпечувати ширину проходів між рядами не менше 0 45 м. Кількість місць в одному ряду при односторонньому виході повинна бути не більше 26 а при двостаронньому не більше 50. Установлювати в залі для глядачів додаткові приставні стільці бокові відкидні сидіння стояти в проходах закривати двері евакуаційних виходів на замки що важко відкриваються забороняється. 2.3.9. Евакуація глядачів повинна бути забезпечена не менше ніж через два виходи роззосередженими по периметру залу для глядачів. Час евакуації людей із будівлі з залом об’ємом 60 куб.м не повинен перевищувати 10 хвилин. Час евакуацiі людей зі сцени повинен складати не більше 1 5 хвилини а кількість евакуйованих людей визначається із розрахунку 1 чоловік на 1 кв.м площі планшета сцени естради . 2.3.10. Евакуація глядачів із балконів не повинна здійснюватись через зал для глядачів. 2.3.11. В експозиційній частині музеїв виставок картинних галерей і пам'ятків культури маршрут руху відвідувачiв повинен забезпечувати огляд усіх експозиційних залів без утворення зустрічних і перетинаючих потоків а також можливість ізольованого проходу до кожного відділу. Проходи між вітринами та щитами повинні бути не менше 2 м а головний прохід – не менше 3 м. 2.3.12. У всіх закладах культури у керівника та у черговому приміщенні пожежної охорони при її наявності повинна бути інструкція що визначає дії адміністративно-технічного персоналу на випадок пожежі. 2.3.13. На кожному поверсі об’єктів культури необхідно вивiщувати на видних місцях плани евакуацієї людей і матеріальних цінностей на випадок виникнення пожежі. В музеях і картинних галереях повинні бути додатково розроблений план евакуації експонатів а в цирках і зоопарках план евакуації тварин. План евакуації разробляється особою відповідальною за протипожежний стан об’єкта узгоджується з пожежною охороною і затверджується керівником. 2.3.14. Адміністрація об’єкта культури зобав’язана щорічно організовувати відпрацювання планів евакуації з особовим складом. 2.3.15. Усі об’єкти культури повинні обладнуватися системами оповіщення людей про пожежу. 2.3.16. Виходи з підвальних приміщень у будівлях музеїв і картинних галерей які зайняті під адміністративно-гjсподарські приміщення повинні бути відокремлені від входів до експозиційного залу та сховища. 2.3.17. Усі самозакриваючі пристрої та ущільнення у притворах дверей сходових кліток коридорів тамбурів повинні завжди утримуватися у справному стані. 2.4. Електроустановки 2.4.1. Електричні мережі та електрообладнання яке використовується на об’єктах культури повинні відповідати вимогам діючих Правил улаштування електроустановок ПУЕ будівельних норм і правил БНіП . 2.4.2. Усі роботи повинні проводитися на справному електрообладнанні справна ізоляція електропроводки пускачі штепселі розетки вимимикачі та інша апаратура заземлення огорожа . 2.4.3. Електроустановки необхідно захищати апаратами захисту від струмів короткого замикання й інших аварійних режимів внаслідок яких може виникнути пожежа. 2.4.4. Плавкі вставки запобіників повинні бути каліброваними із зазначенням на заводському клеймі номінального струму. 2.4.5. З’єднання скручення та відгалуження жил дротів і кабелів з метою запобігання небезпечних у пожежному відношенні перехідних опорів слід здійснювати за допомогою обпресування зварювання паяння або стискувань гвинтових болтових тощо . 2.4.6. Шафи в яких встановлені електрощити повинні бути постійно зачиненними на замок. 2.4.7. Доступ до електрощитів електрадвигунів і пускорегулюючих апаратів повинен бути завжди вільним. Все електрообладнання необхідно постійно утримувати в чистоті. 2.4.8. У будівлях театрів музеів картинних галерей виставок цирків будинків палаців культури та клубів повинно бути передбачено робоче постановочне для театрів і цирків аварійне та евакуаційне освітлення. 2.4.9. Аварійним освітленням обладнуються приміщення кас адміністратора гардероба постів охорони пожежного поста апаратної управління постановочним освітленням телефонної станції апаратних звуко-кінообладнання тиристорної трансформаторної підстанції головного розподільчого щита ГРЩ приміщення для тварин у цирках . Евакуаційним освітленням обладнуються ті приміщення де можливе перебування не менше 50 чоловік а також усі сходи проходи та інші шляхи евакуації. 2.4.10. Схема електропостачання будівель і споруд з кількістю місць в залі для глядачів 800 і більше повинна забезпечити живлення електроприймачів першої категорії від двох незалежних джерел. 2.4.11. У будівлях і спорудах з кількістю місць в залі для глядачів 800 і більше а також у дитячих театрах незалежна від кількості місць для глядачів необхідно влаштовувати акумуляторні установки для живлення або автоматичного переключення на них світильників аварійного евакуаційного освітлення і пожежної сигналізації при відключенні зовнішніх джерел енергоживлення. Будівлі та споруди театрів будинків палаців культури концертних залів з кількістю місць в залі для глядачів менше 800 в яких живлення робочого й аварійного евакуаційного освітлення та пожежної сигналізації здійснюється від двох незалежних джерел обладнувати акумуляторними установками не обов'язково. В разі відсутності другого незалежного джерела для аварійного евакуацiйного освітлення та пожежної сигналізації акумуляторну установку слід передбачати. Ємкість акумуляторної установки повинна бути разрахована на безперервну работу протягом однієї години. 2.4.12. Улаштування будь-яких місцевих вимикачів або штепсельних рознімачів у мережі аварійного освітлення забороняється. 2.4.13. Електропроводка та кабельні лінії на сцені естраді манежі в залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше в технічних апаратних акумуляторних горищних приміщеннях просторах над підвісною стелею залу для глядачів а також .ланцюгу управління пожежною й охоронною сигналізацією повинна виконуватись дротом та кабелем з мідними жилами. 2.4.14. Електропроводка в межах сцени естради манежу залів для глядачів з кількістю місць 800 і більше у театрах кіноконцертних залах цирках клубних закладах будинках палацах культури повинна бути прокладена в сталевих газових трубах. 2.4.15. Лінії що живлять освітлювальні прилади постановочного освітлення яке розташоване на пересувних конструкціях необхідно виконувати гнучким мідний дротом у шлангах. 2.4.16. Переносні електричні світильники слід захищати запобіжними сітками й оздоблювати гачками для їх підвішування. 2.4.17. Для підключення пересувних приймачів струму та переносних світильників повинні використовуватися гнучкі дроти в гумовій оболонці. Замки таких підключень повинні бути герметичні. Вмикати в штепсельні розетки переносне електроосвітлення та переносні електроприлади можна тільки на час користування ними. Лючки для підключення штепсельних вилок на планшеті сцени слід закривати кришками та два рази на тиждень очищати від пилу. 2.4.18. Прожектори та софіти повинні бути віддалені від декорацій і спалимих конструкцій на відстань не менше 0 5 м. Відстань між лінзовими прожекторами і спалимими декораціями повинна становити не менше 2 м. 2.4.19. Лампи розжарювання які мають дефекти скляної колби слід негайно заміняти. 2.4.20. Для здійснення кольорових світлових ефектів у театральній освітлювальній апаратурі необхідно застосовувати кольорове скло. Дозволяється застасовувати для цієї мети кольорові плівки на неспалимій основі в лінзових прожекторах за винятком освітлювальних прожекторів без лінз в софітах та іншій освітлювальній апаратурі де безпосередньо здійснюється освітлення світофільтра лампою розжарювання потужністю 500 Вт і більше. 2.4.21. Освітлювальні прилади постановочного освітлення повинні мати запобіжні металеві сітки які виключають можливість випадання світлофільтрів лінз ламп та інших внутрішніх частин світлових приладів. 2.4.22. Між дерев'яною рампою сцени та кожухами електросвітильників повинен бути прокладений теплоізоляційний матеріал товщиною 8-10 мм а всі переносні електроліхтарі підсвіти що влаштовуються на сцені – захищатися з зовнішнього боку таким же матеріалом. Софіти на сцені що використовуються для робочого освітлення і не мають світлофільтрів необхідно закрити звичайним склом. 2.4.23. Електропровід що живить світильники софіта повинен мати гнучку оболонку що захищає його від механічних пошкоджень. 2.4.24. Електричні дроти та кабелі що йдуть від прожекторів і ліхтарів до місця вмикання їх у мережу не повинні зазнавати механічних пошкоджень. 2.4.25. При розміщенні підсвітів безпосередньо на підлозі планшета сцени під них необхідно підкладати тепло-електроізоляційні матеріали. 2.4.26. М’яке драпування що застосовується в освітлювальних лпжах повинно бути по всій довжині захищене теплоізаляційним матеріалом. 2.4.27. В основних будівлях музаїв картинних галерей та пам'ятків культури забороняється встановлювати люмінісцентне освітлення. В окремих випадках люмінісцентне освітлення може бути дозволено тільки у виставочних залах і службових приміщеннях при обов'язковому узгодженні з органами державного пожежного нагляду. Відстань між спалимими стендами експонатами та драпуванням і світильниками з лампами розжарювання повинна бути не менше 0 5 м. У музеях бібліотеках картинних галереях архівах та інших сховищах державного значення необхідно застосовувати проводи та кабелі з мідними жилами. 2.4.28. Під усіма електричними прасками у цехах пошиття одягу і в місцях прасування повинні бути встановлені стійкі неспалимі підставки. Підключення електропрасок до мережі повинно здійснюватися за допомогою шнурів у гумових шлангах. 2.4.29. У гримувальних цехах щипці для завивання волосся повинні нагріватися тільки в електроприладах спеціальної конструкції. 2.4.30. Усі переносні електранагрівні прилади слід видавати під розписку в журналі а після закінчення робочого дня здавати охороні або спеціально призначеним особам. 2.4.31. Ввімкнення електродвигунів пожежних насосів і системи забезпечення вилучення диму повинно супроводжуватись автоматичним відключенням електроприймачів системи вентиляції та кондиціювання. 2.4.32. Пуск електродвигунів пожежних насосів може здійснюватись в автоматичному та ручному режимі. Дистанційний пуск повинен здійснюватись із приміщення пожежного поста а в разі відсутності автоматичного пожежогасіння також від кнопок розташованих у шафах пожежних кранів. Про пуск і роботу електродвигунів пожежних насосів до пожежного поста повинен надходити світловий сигнал. 2.4.33. Відключення електродвигунів пожежних насосів повинно здійснюватися тільки з приміщення пожежного поста та насосної а при відсутності пожежного поста – тільки з насосної. 2.4.34. При експлуатації електроустановок забороняється: користуватися електродвигунами та іншим електрообладнанням в разі перевищення нагріву їх поверхні на 400С вище температури зовнішнього повітря; користуватися кабелями та дротами з пошкодженою та зіпсованаю ізоляцією; експлуатувати під напругою електропроводку та кабелі з незаізольованими кінцями; користуватися пошкодженими розетками розгалужувальними та з’єднувальними коробками рубильниками та іншими електро-технічними виробами; підключати до клем щитів силової лінії а також у штепсельні розетки освітлювальної мережі прилади які споживають струм більше передбаченої для них величини; переносити увімкнені прилади та ремонтувати обладнання яке перебуває під напругою; складувати та приставляти до електрощитів та електрообладнання спалимі матеріали; користуватися побутовими електроприладами чайниками кип'ятильниками прасками тощо в заборонених місцях; підвішувати електросвітильники безпосередньо на струмоведучі дроти; користуватися електросвітильниками зі знятими ковпаками розсіювачами ; обгортати електролампи спалимими матаріалами папером тканиною тощо ; використовувати електроапаратуру та електроприлади в умовах що не передбачені заводом-виготовлювачем. 2.4.35. Контролери доглядачі білетерй працівники бібліотек і чергові адміністратори закладів культури повинні бути забезпечені електричними ручними ліхтарями. 2.4.36. Блискавкозахист будівель об'єктів культури повинен виконуватися відповідно до вимог діючої Інструкції по улаштуванню блискавкозахисту будівель і споруд. 2.4.37. Замір опору ізоляції освітлювальної та силової електромережі повинен здійснюватися один раз на рік спеціалізованими підприємствами й організаціями які мають на це права. Наслідки перевірки повинні оформлятися актом. 2.5. Опалювальні установки 2.5.1. Керівник закладу культури зобов’язаний своїм наказом призначити відповідальних осіб за експлуатацію та технічний стан опалювальних установок. 2.5.2. Опалювання печей повинно здійснюватися машиністами кочегарами опалювачами та трубниками які отримали інструктаж щодо заходів пожежної безпеки при експлуатацією опалювальних приладів. 2.5.3. Котли центрального опалення повинні установлюватися у відокремлених неспалимих приміщеннях які мають самостійний вихід. 2.5.4. Забароняється експлуатація будь-яких опалювальних установок які не мають необхідних протипожежних розділок відступок від спалимих конструкцій будівель. 2.5.5. На горищах усі димові труби та стіни в яких проходять димові канали слід побілити. 2.5.6. Тверде паливо дрова вугілля кокс торф повинно зберігатися у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях аба на спеціально обладнаних майданчиках які знаходяться на відповідній безпечній відстані від спалимих будівель. 2.5.7. У підвальних приміщеннях із спалимим перекриттям а також у підвальних приміщеннях виходи з яких сполучаються із загальними сходами незалежно від межі вогнестійкості перекриття зберігання дров вугілля торфу та інших видів палива забаронється. 2.5.8. Біля кожної печі перед топковим отвором на дерев'яній або іншій спалимій або важкоспалимій підлозі повинен бути прибитий металевий лист розміром не менше 0 5х0 7 м. 2.5.9. У виробничих складських та допоміжних приміщеннях на відстані 0 15 м від радіаторів приладів центрального опалення необхідно ставити металеві огороджувальні решітки. 2.5.10. У примiщеннях котельних забороняється: виконувати роботи які не пов'язані з обслуговуванням котельної установки; допускати в котельню сторонніх осіб; допускати до роботи на котельних установках осіб які не пройшли спеціальної підготовки або перебувають у нетверезому стані; доручати стороннім особам нагляд за роботою котлів; зберігати легкозаймисті й інші горючі рідини та матеріали; сушити будь-які горючі матеріали на котлах і паротрубопроводах; розпалювати котельні установки без попередньої продувки їх повітрям; подавати паливо у випадках коли погасли форсунки або газові пальники допускати підтикання рідинного палива або виходу газу із системи топливоподачі; користуватися видатковими баками які не мають пристрою для вилучення палива до аварійної ємкості безпечного місця у випадку пожежі; користуватися гумовими або іншими спалимими трубопроводами для подачі палива до форсунки; працювати при несправній автоматиці контролю за режимом опалення. 2.5.11. Димові труби котлів які працюють на твердому паливі повинні бути обладнані іскрогасниками. 2.5.12. Усі об’єкти культури повинні мати центральне опалення. Заміна пічного опалення на центральне обов’язкова при проведенні капітального ремонту або реконструкції театрально-видовищного підприємства та культурна-освітнього закладу за винятком пам’ятків культури. 2.5.13. При експлуатації печей забороняється: застосовувати для розпалювання легкозаймисті та горючі рідини бензин гас мастила та таке інше ; сушити та тримати дрова вугілля одяг та інші спалимі матеріали на опалювальних приладах або біля них; застосовувати вугілля кокс газ та інше палива в печах які не пристосовані до цього палива; залишати паливо безпосередньо перед топковим отвором; користуватися печами які мають тріщини несправні дверцята ненадійні або невідповідні протипожежні розділки від “диму” до дерев’яних конструкцій стін перегородок перекриття; зберігати в приміщенні запаси палива які перевищують добову потребу; застосовувати для спалювання дрова довжина яких перевищує розміри топливника; здійснювати опалення при відкритих дверцятах топливника; проводити безперервне опалення під час проведення масових заходів; опалення печей слід припиняти приблизно за дві години до закінчення роботи закладу культури; залишати розпалені печі без нагляду; використовувати вентиляційні канали для димоходів; прикріплювати до димарів телевізійні та інші антени; виступати непогашаний попіл жужіль та вугілля біля будівель для цієї мети слід обладнувати спеціально виділені місця ; влаштовувати тимчасові опалювальні прилади. 2.5.14. Огляд стану печей і димоходів необхідно здійснювати не менше двох разів на рік. 2.5.15. Очищення печей і димоходів від сажі повинна проводитися перед початком осінньо-зимового опалювального періоду і періодично – протягом всього опалювального періоду залежно від виду палива але не менше ніж раз у два місяці. 2.5.16. Забороняється користуватися для опалення приміщень електронагрівними приладами електрокамінами тощо. 2.5.17. У літній пожежонебезпечний період під час сильного вітру здійснювати опалення печей і котельних установок які працюють на твердому паливі забороняється. 2.5.18. Забороняється використовувати для димових труб керамічні азбоцементні та металеві труби а також влаштовувати глиноплетені та дерев’яні димарі. 2.5.19. Газові плити які використовуються в макетних бутафорських та інших цехах і майстернях повинні встановлюватися тільки у відокремлених приміщеннях обладнаних приточно-витяжною вентиляцією. 2.6. Вентиляція та кондиціювання повітря 2.6.1. Черговий персонал який здійснює нагляд за вентиляційними установками майстер слюсар зобов'язаний проводити планові профілактичні огляди вентиляторів повітроводів вогнезатримуючих пристроїв камер зрошення заземляючих пристроїв і вживати заходів до усунення будь-яких неполадків в їх роботі які можуть призвести до виникнення та розповсюдження пожежi. 2.6.2. Вентиляційні короби слід виготовляти із неспалимих матеріалів. 2.6.3. Витяжні повітроводи по яким транспортуються вибухонебезпечний або горючий пил повинні мати пристрої для періодичного очищення лючки розбірні з’єднання тощо . 2.6.4. У місцях перетинання протипожежних стін повітроводи слід обладнувати автоматичними вогнезатримуючими пристроями заслонки шибери клапани . 2.6.5. У виробничих приміщеннях де вентиляційні установки видаляють горючі та вибухонебезпечні речовини всі металеві повітроводи фільтри та інше обладнання витяжних установок повинні бути заземлені. 2.6.6. Вентиляційні камери циклони фільтри та повітропроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу та виробничих відходів. Перевірка технічного стану профілактичний ремонт та очищення вентиляційного обладнання слід здійснювати за графіком який затверджуєься керівником. Наслідки огладів заносяться до спеціального журналу. 2.6.7. Вентиляційні устанавки які обслуговують приміщення з пожежа-вибухонебезпечним виробництвам повинні мати автоматичне блокування їх відключення в разі пожежі з діючими. системами автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння. 2.6.8. При монтажі і експлуатації вентиляційних систем забороняється: з’єднунати вентиляцiйні канали з димовими; поєднувати вентиляцію приміщень вибухо-пожежонебезпечних виробництв із загальною системою вентиляції; здійснювати перевірку ефективності роботи вентиляційної системи за допомогою відкритого вогню; випалювати залишки пилу та інших горючих речовин які відклалися на стінках повітроводів; зберігати у вентиляційних камерах будь-яке обладнання або матеріали; двері вентиляційних камер повинні бути постійно зачинені на замок; заходити стороннім особам до них заборонено; перекривати витяжні канали закривати отвори та решітки; відключати або знімати вогнезатримуючі пристрої; один раз на місяць необхідно перевіряти працездатність системи протидимного захисту включення слід здійснювати за сигналом від пожежного оповіщувача або вручну; тривалість роботи системи при спрацюванні – не менше 0 5 години . 2.6.9. Для підтримання системи протидимного захисту у діючому стані керівник об’єкта забов’язаний призначити осіб які повинні: щотижнево перевіряти стан вентиляторів механізмів положення клапанів і заслонок наявність замків та пломб на електрощитах автоматичним пристроїв; періодично очищати від забруднень і пилу вентиляційні решітки клапани виконавчі механізми плавкі замки кінцеві вимикачі; усувати порушення цілості повітроводів та їх з’єднань; усувати пошкодження та регулювати натяг пасків трансмісії вентиляційних агрегатів; усувати несправності електричних пристроїв. 2.6.10. Установки протидимного захисту повинні постійно утримуватись у справному і працездатному стані. 2.7. Спеціальні вимоги пожежної безпеки Музеї картинні галереї бібліотеки виставки 2.7.1. Музеї картинні галереї сховища рідкісних книг і рукописів повинні мати електричне освітлення центральне опалення протипожежний водопровід і телефоннийї зв’язок. У будівлях як правило повинно бути водяне опалення. 2.7.2. Сховища фондів картинних галерей слід обладнувати установками автоматичного пожежогасіння. 2.7.3. Зберігання рідкісних книг і рукописів фондів музеїв і картинних галерей у спальних будівлях і приміщеннях а також разом з іншими пожежонебезпечними речами та матеріалами забороняється. 2.7.4. Дверні прорізи у стінах сховищ фондів запасників сховищ рідкісних книг і рукописів реставраційних майстерень і пожежонебезпечних приміщеннях музеів і картинних галерей повинні захищатися самозакриваючими протипожежними дверима другого типу межа вогнестійкості не менше 0 6 години . 2.7.5. Улаштування безшумної підлоги та звукоізоляції із застосуванням синтетики в будівлях музеїв картинних галерей пам'ятків культури допускається тільки на неспалимій основі із нетоксичних матеріалів за умови що вони не можуть загорятися від дії малокалорійних джерел теплової енергії запаленого сірника непогашеної цигарки тощо при узгодженні з органами державного пожежного нагляду. 2.7.6. Допоміжні приміщення майстерні фотолабораторії склади господарського обладнання реставраційні майстерні та таке інше як правило повинні знаходитися поза межами головної будівлі музею чи картинної галереї . В окремих випадках дозволяється розташування допоміжних приміщень в основних будiвлях музеїв або картинних галерей за умови відокремлення їх від експозиційних залів сховищ і шляхів евакуації людей протипожежними стінами. 2.7.7. Сховища рідкісних книг і рукописів фондів музеїв і картинних галерей площа яких перевищує 600 кв.м повинні поділятися на відсіки протипожежними перегородками. Кожний відсік сховища повинен мати не менше двох евакуаційних виходів. Сховища та книгосковища унікальних і рідкісних видань повинні бути відокремлені від інших приміщень протипожежними стінами перегородками першого типу та перекриттям першого типу. 2.7.8. Приміщення макетних майстерень які відносяться до категорiї А повинні мати огороджуючі конструкції з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше однієї години. 2.7.9. Виходи на перший поверх з приміщень сховищ разташованих у підвальних приміщеннях повинні бути обладнані тамбурами. 2.7.10. Будівлі бібліотек з фондом більше одного млн.одиниць зберігання повинні бути обладнані централізованою системою оповіщення про пожежу а також мати приміщення пожежного поста площею не менше 12 кв.м. 2.7.11. В основних будівлях музеїв і картинних галерей забороняється зберігання та застосування легказаймистих і горючих рідин балонів з газами та інших вогненебезпечних речовин і матеріалів. Зберігання зазначених вище речовин і матеріалів повинно здійснюватися в складі що знаходиться окрема і відповідає усім вимогам пожежної безпеки. 2.7.12 Усі легкозаймисті експонати слід розміщувати у вітринах з непошкодженим склом. 2.7.13. М’яке драпування стелажі вітрини та стенди які виготовлені із спалимих матеріалів повинні оброблятися вогнезахисною речовиною якщо це допустимо за умови зберігання експонатів та інших музейних цінностей. 2.7.14. Проведення в музеях і картинних галереях вечорів зборів та інших заходів з масовим перебуванням людей може бути дозволено тільки в приміщеннях які обладнані відповідно до вимог правил пожежної безпеки. Використання з цією метою приміщень пам'ятків культури допускається з дозволу органів державного пожежного нагляду. 2.7.15. Демонстрацїя кінофільмів у будівлях музеїв картинних галерей і пам'ятків культури може проводитися тільки з суворим дотриманням вимог правил пожежної безпеки для підприємств кінематографії з дозволу на це органів державного пожежного нагляду. 2.7.16. У приміщеннях музеїв забороняється паління цигарок користування відкритим вогнем. 2.7.17. У будівлях бібліотек забороняється зберігання та використання мікрофільмів на спалимій плівці. Усі мікрофільми повинні зберігатися в наспалимих коробках у металавих шафах. 2.7.18. У сховищах музеїв i картинних галерей ширина головних проходів повинна бути не менше 2 5 м а відстань між фондовим обладнанням – не менше 0 9 м. 2.7.19. У сховищах книжкових фондів повинні бути забезпечені проходи: головний прохід 1 2м ; робочі 0 75 м; між стінами і стелажами – 0 5 м. 2.7.20. Територія музеїв картинних галерей пам'ятників і виставок у нічний час повинна бути освітлена. 2.7.21. Здавати в оренду іншим організаціям будинки та приміщення музеїв і картинних галерей без дозволу органів державного пожежного забороняється. Цирки 2.7.22. Відповідальність за протипожежний стан у циркових підпрiємствах покладається на їх керівників. 2.7.23. Кількість глядачів у циркових підприємствах не повинна перевищувати кількості місць передбачених технічним паспортом. Усі місця в залі для глядачів повинні бути з’єднані між собою та міцно прикріплені до підлоги. 2.7.24. Підлога залу для глядачів повинна бути рівною без порогів східців щілин та вибоїн. У разі різницi рівнів суміжних приміщень в проходах слід влаштовувати пологі пандуси. 2.7.25. У стаціонарних цирках стіни підлога перекриття трюмів і проходів повинні бути виконані з неспалимих матеріалів за винятком пересувних цирків де може бути допущене використання дерев'яних конструкцій оброблених вогнезахисною речовиною. 2.7.26. Покриття цирків “Шапіто” як правило повинно бути із неспалимих матаріалів. Спалиме покриття таких цирків а також спалимі декорації драпування в усіх приміщеннях циркових конструкцій і в разі необхідності поновлювати її. 2.7.28. Паління цигарок на манежі цирку а також застосування відкритого вогню факели свічки канделябри тощо та інших вогневих ефектів не долволяється. 2.7.29. При необхідності застосування вогневих ефектів циркова праграма повинна бути узгоджена з місцевою пожежною охороною. 2.7.30. При улаштуванні світлових підлог освітлювальних рамп повинні застосовуватися тільки неспалимі матеріали; корпуси софітів повинні бути ізольовані від тросів які підвішуються. 2.7.31. Для здійснення світлового ефекту необхідна використовувати кольорове скла або прозору кольорову неспалиму плівку. 2.7.32. Приміщення кухні для приготування їжі тваринам повинно бути відгороджена неспалимими конструкціями стіни пе рекриття від циркових приміщень. Варити їжу на тимчасових плитах електроплитах керагазах тощо а також на подвір’ї цирку забороняється. 2.7.33. Приміщення для тварин конюшня слоновник тощо повинні мати не менше двох самостійних виходів воріт назовні а ворота – закриватися на запори що легко відкриваються. 2.7.34. У конюшні повинна бути в достатній кількості поводів уздечок і покривал необхідних при евакуації коней із будівлі. 2.7.35. Основні запаси фуражу для тварин слід зберігати на господарському подвір'ї в спеціальних складах. У конюшні допускається влаштування фуражної з добовим запасом фуражу. 2.7.36. Транспортування тварин повинно здійснюватися на справних спеціально обладнаних автомашинах забезпечених вогнегасниками та грубововняними тканинами. Перевозити в кузові автомашини разом з тваринами акумулятори кислоти пожежонебезпечні речовини та матеріали забороніється. 2.7.37. При транспортуванні тварин залізницею адмінiстрація зобов'язана видати наказ про проведения технічного огляду вагонів і кліток з хижаками. Кожен вагон слід обладнати вогнегасником. Супроводжуючі вантаж особи повинні отримати спеціальний інструктаж. 2.7.38. Автамобiлі фургони або причепи на яких змонтовані пересувні електростанції повинні разташовуватись на пожежонебазпечній відстані від житлових громадських та інших будівель і не загороджувати шляхи евакуації. 2.7.39. Все електрообладнання стаціонарних і пересувних цирків повинно виконуватися й експлуатуватися згідно з вимогами ПУЕ Правил технічної експлуатаціх електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. 2.7.40. У приміщеннях циркових підприємств крім робочого повинно бути аварійне освітлення для продовження роботи та для евакуації глядачів. На шляхах евакуації необхідна встановити світлові покажчики та відповідні знаки пожежної безпеки. 2.7.41. Прожектори та софіти слід разташовувати на відстані не менше 0 5 м від спалимих декорацій і дерев'яних конструкцій. 2.7.42. Електропроводка та світильники що розміщені в приміщеннях для тварин повинні мати огороджувальний каркас із дроту а електролампи – захисні скляні ковпаки. У приміщеннях для мавп хижаків і великих тварин електропровідка повинна бути схованою. 2.7.43. Користування побутовими електронагрівними приладами в циркових підприємствах за винятком спеціальна відведених місць забороняється. 2.7.44. Усі службові та виробничі приміщення стаціонарних цирків необхідно обладнувати автоматичними системами оповіщення людей про пожежу і пожежогасіння. 2.7.45. Контролери білетери циркових підприємств повинні бути забезпечені електричними ручними ліхтарями. 2.7.46. Видачу та приймання ключів від усіх службових приміщень у стаціонарних цирках повинен здійснювати черговий персонал пожежної охорони і робити записи у відповідному журналі. Дублікат ключів повинен зберігатися у заскленому ящику під пломбою в приміщенні пожежної охорони. 2.7.47. На територiї пересувним циркових підприємств повинно бути не менше п’яти пожежних щитів: два – на майданчику для глядачів один – у службовій частині і два – на господарському подвір’ї. Крім того в кожному пересувному цирковому підприємстві повинна бути пожежна техніка мотопомпа та не менше п’яти пожежних рукавів довжиною по 20 м з пожежними стволами а також резереуар цистерна з необхідним запасом води. Пам'ятки культури та дерев’яної архітектури 2.7.48. Відповідальність за дотримання вимог пожежної безпеки у будівлях пам’ятків культури та дерев’яної архітектури покладається на їх керівників. 2.7.49. Забороняється надавати в оренду будівлі пам’ятків культури без попереднього узгодження з органами державного пожежного нагляду. 2.7.50. Відповідальність за дотримання протипожежного режиму пам’ятків культури які надаються в оренду іншим організаціям і закладам покладається на керівників орендарів про що повинно бути записано в умовах договору на оренду. 2.7.51. Для оздоблення приміщень пам’ятків культури та дерев’яної архітектури слід застосовувати неспалимі або важкоспалимі матеріали. 2.7.52. Будівлі та приміщення пам'ятків культури та дерев’яної архітектури повинні бути обладнані автоматичною охоронною та пожежною сiгналізацією й автоматичним пожежогасінням. Ці питання в кожному конкретному випадку вирішуються окремо за узгодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду. 2.7.53. Будівлі пам'ятків культури забороняється пристосовувати під склади та виробництва пов’язані із застосуванням та зберіганням вибухонебезпечних речовин легкозаймистих та горючих рідин різних спалимих речовин і матеріалів під гаражі та стоянки автомашин тракторів комбайнів. 2.7.54. Проект розміщення пам’ятків дерев’яної архітектури повинен бути представлений на експертизу органам державної пожежної охорони. 2.7.55. У музеях-заповідниках що організуються на відкритому повітрі в розташуванням на їх території пам’ятків дерев’яної архітектури забороняється паління цигарок і розпалювання багаття. 2.7.56. Музеї-заповідники повинні бути обладнані протипожежним водопостачанням первинними засобами пожежогасіння та телефонним зв’язком. 2.7.57. Проведення зварювальних та інших вогневих робіт у музеях-заповідниках забороняється. Як виняток у разі крайньої необхідності їх проведення може бути здійснене з письмового дозволу дирекції музею за умови виставленння пожежного поста. 2.7.58. У випадках коли шляхи евакуації в будівлях пам’яткiв культури не відповідають пред’явленим до них вимогам і виключають можливість улаштування допоміжних євакуаційних виходів необхідних обмежити одночасне перебування в цих будівлях людей. Кількість відвiдувачіву групі повинна складати не більше 50 чоловік. У цих випадках необхідно розробляти компенсуючі заходи пожежної безпеки й узгоджувати їх з органами державного пожежного нагляду. 2.7.59. У пам‘тках дерев’яної архітектури при відсутності на їх территорії неспалимих будівель і приміщень у кожному окремому випадку по узгодженню з органами державного пожежного нагляду може бути допущено зберігання музейних цінностей у дерев'яних будівлях які обладнані автоматичними засобами пожежогасіння й оброблені вогнезахисною речовиною а також за умови виконання інших заходів які б забезпечили їх задовільний протипожежний стан. 2.7.60. При реставрації будівель пам’ятків культури і розробці протипожежних заходів відповідні рішення повинні прийматися по кожному об’єкту окремо з урахуванням особливостей будївель та їх художньої цінності. Якщо пам'ятки культури відновлюються у початковому вигляді без заміни дерев’яних конструкцій та останні повинні щорічно оброблятися вогнезахисною речовиною. Міжнародні та фірменні виставки 2.7.61. Відповідальність за пожежну безпеку та виконання протипожежних заходів на час обладнання приміщень монтажу стендів і макетів а також на час функціонування та демонтажу виставок несуть як представники організаторів виставок. 2.7.62. Контроль за виконанням правил пожежної безпеки здійснює організатор виставки та органи державного пожежного нагляду. 2.7.63. Учасники виставок не пізніше ніж за місяць до вводу експонатів на територію виставки зобов’язані подати дирекції виставки відомості про всі пожежо-вибухонебезбечні та радіоактивні матеріали й експонати для вжиття необхідних заходів безпеки. 2.7.64. Проект розміщення виставки із зазначенням розташування експонатів стендів тощо повинен бути представлений на експертизу до органів державної пожежної охорони перед проведенням робіт по влаштуванню виставки. 2.7.65. Забороняється застосування в приміщеннях виставки на шляхах евакуації горючих або синтетичних матеріалів які можуть загорятися від дії малокалорійних джерел теплової енергії запаленого сірника непогашеної цигарки тощо . 2.7.66. Килими та килимові доріжки повинні бути міцно прикріплені до підлоги по периметру та в стиках. 2.7.67. Електроосвітлення виставочного павільону повинно здійснюватися від двох незалежних джерел струму з автоматичним переключенням на резервне аварійне живлення. 2.7.68. Приміщення виставочного павільону необхідно обладнувати автоматичною охоронно-пожежною сигналізацією внутрішнім протипожежним водопроводом з пожежними кранами а також вонегасниками. Підступи до засобів пожежогасіння повинні бути завжди вільними. 2.7.69. Завозити та зберігати обладнання виставок у будівлях будівництво яких ще не закінчено забороняється. 2.7.70. Для освітлення залів виставки повинні використовуватися світильники якими обладнуються пожежонебезпечні приміщення класу П-II. Відстань від світильників підсвіту до спалимих або важкоспалимих конструкцій картин експонатів повинна бути не менше 0 5 м. 2.7.71. Під час перебування відвідувачів у приміщеннях виставки двері основних і запасних виходів не слід зачиняти на замки. 2.7.72. Паління цигарок у будівлях виставки дозволяється у відведеному місці. 2.7.73. Зварювальні та інші вогневі роботи повинні проводитися з письмового дозволу керівника виставки з суворим дотриманням вимог правил пожежної безпеки. 2.7.74. Усі приміщення виставок після закінчення роботи перед закриттям повинні бути перевірені особою яка відповідає за протипожежний стан. 2.7.75. У кожному приміщенні виставки слід мати план евакуації відвідувачів та експонатва який повинен бути вивішений на видному місці. 2.7.76. У будівлях виставок забороняється: розміщення безпосередньо у павільоні та на шляхах евакуації комор майстернень та інших приміщень для збегігання горючих і легкозаймистих рідин зберігання та користування балонами з горючими та стисненими газами зберігання горючих твердих матеріалів. Навчальні заклади Аудіторії й адміністративні приміщення 2.7.77. Аудіторії й адміністративні приміщення необхідно завжди утримувати в чистоті. 2.7.78. Не дозволяється влаштування перегородок і сховищ у сходових клітках і на шляхах евакуації а також загромадження сходових майданчиків різними предметами та обладнанням. 2.7.79. Усі двері евакуаційних та інших виходів повинни завжди утримуватись у справному стані відчинятися і напрямку виходу людей із аудітирії будівлі . 2.7.80. Користування електропобутовими нагрівними приладами в аудіторіях та адміністративних приміщеннях забороняється. 2.7.81. Корзини та ящики для паперу повинні регулярно спорожнятися а сміття виноситися за межі будівлі у спеціально відведене місце. 2.7.82. Демонстроція кінофільмів в аудіторіях повинна проводитися з суворим дотриманням Правил пожежної безпеки для підприємств кінематографії. Лабораторії 2.7.83. Викладачі лаборанти та студенти до початку проведення лабораторних занятть повинні вивчити пожежонебезпечні властивості хімічних речовин і матеріалів якими вони будуть користуватися і дотримуватись правил пожежної безпеки при роботі з ними. 2.7.84 Перед початком проведення лабораторних занятть з нової теми керівник який буде їх проводити повинен провести позачерговий протипожежний інструктаж і зафіксувати його в журналі періодичного інструктажу. 2.7.85. Усі роботи в лабораторії пов’язані з можливим виділенням токсичних або пожежо-вибухонебезпечних газів і пару повинні проводитися тільки у витяжних шафах. Витяжні шафи слід постійно утримувати у справному стані. Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або неспраною вентиляцією забороняється. 2.7.86. Приточно-витяжна вентиляція у всіх приміщеннях лабораторії повинна включатися за 30 хвилин до початку роботи і виключатися після закінчення робочого дня. 2.7.87. Після закінчення роботи в кінофотолабораторіях проявлені плівки повинні здаватися до архіву на зберігання. Допускається короткочасне зберігання її на робочому місці у кількості не більше 10 кг. 2.7.88. Архівосховище необхідно обладнати фільмостатами або шафами. Шафи та полиці в них повинні бути металевими. 2.7.89. Лабораторні приміщення слід забезпечити вогнегасниками. Викладачі лаборанти та студенти повинні вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння. На дверях лабораторії повинна бути вивішена табличка де вказано прізвище особи яка відповідає за протипожежний стан. 2.7.90. У приміщеннях лабораторій забороняється: загромаджувати та захаращувати проходи а також підходи до засобів пожежогасіння; застосовувати для миття підлоги та обладнання бензин гас або інші лекгозаімисті та горючі рідини; користуватися електронагрівними приладами з відкритою спіраллю; залишати без нагляду робоче місце запалені пальники та інші нагрівні прилади; сушити горючі предмети на опалювальних приладах; залишати на робочому місці відходи паперу; палити цигарки; зберігати будь-які речовини пожежо-небезпечні властивості яких не досліджені; тримати поблизу нагрівальних приладів пальників та інших джерел відкритого вогню легкозаймисті та горючі рідини; виливати відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в каналізацію; прибирати випадково розлиті легкозаймисті та горючі рідини при працюючих пальниках та включеному електрообладнанні. 2.7.91. Усі роботи в лабораторії або іншому приміщенні навчального закладу повинні проводитися на справному електрообладнанні. У разі виявлення пошкодженнь ізоляції електропроводки штепселів розеток та іншої пуско-регулюючої апаратури необхідно відразу сповістити особу відповідальну за енергогосподарство. Всі несправності повинні усуватися фахівцем. 2.7.92. Шафи в яких встановлені розподільчі електрощити слід постійно тримати зачиненими на замок. 2.7.93. Підключення до електромережі нещодавно придбаних електроприладів та електрообладнання а також збільшення кількості електросвітильників та електронагрівних приладів допускається тільки з дозволу особи відповідальної за енергогосподарство. При загорянні електропроводки або електроприладів необхідно їх відключити повідомити пожежну охорону й адміністрацію та почати гасити пожежу. 2.7.95. У випадку припинення подачі струму в електромережу всі електроприлади та електрообладнання слід відключити. 2.7.96. При експлуатації електрообладнання та електроприладів забороняється: переносити з одного місця на інше увімкнені в електромережу електроприлади; ремонтувати електрообладнання яке знаходиться під напругою; заміняти запобіжники які перегоріли на нестандартні для цього необхідно використовувати калібровані запобіжники заводського виготовлення ; підключати до клем щитів силової лінії прилади освітлювальної мережі які розраховані на напругу 220 В; користуватися тимчасовою електропроводкою; загромаджувати підступи до розподільчих електрощитів шаф ящиків електрообладнання тощо; обгортати електричні лампи розжарювання різними спалимими матеріалами папером рушником пластмасовими плівками тощо . Обчислювальні центри 2.7.97. Усі приміщення обчислювального центру повинні завжди утримуватися в чистоті бути обладнані установками автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння. 2.7.98. Один раз на квартал агрегати вузли та кабельні канали електронних обчислювальних машин ЕОМ повинні очищатися від пилу. 2.7.99. Для промивання деталей ЕОМ рекомендується використовувати негорючі рідини. Промивання вічок та інших зйомних пристроїв негорючими рідинами повинно здійснюватися у спеціальних приміщеннях обладнаних приточно-витяжною вентиляцією. У разі необхідності проведення дрібного ремонту або технічного обслуговування ЕОМ і при неможливості застосування негорючих рідин рекомендується мати не більше 0 5 л легкозаймистої рідини в тарі яка герметично закривається і не розбивається. 2.7.100. Електроживлення ЕОМ повинно мати автоматичне блокування відключення електроенергії на випадок зупинки системи охолодження та кондиціювання. 2.7.101. Система вентиляції обчислювальних центрів повинна бути обладнана блокуючим пристроєм який забезпечує її відключення на випадок пожежі. Система повинна обладнуватися вогнезатримуючими клапанами. 2.7.102. Після закінчення роботи перед закриттям приміщення всі електроустановки та персональні комп’ютери необхідно відключити від мережі електроживлення. 2.7.103. У приміщеннях обчислювальних центрів забороняється: використовувати плівки на нітрооснові; влаштовувати електророзетки на спалимих основах; використовувати синтетичні доріжки та килими; користуватися побутовими електронагрівними приладами; захаращувати евакуаційні виходи та проходи; влаштовувати на вікнах глухі решітки; користуватися відкритим вогнем; залишати без нагляду ввімкнену в електромережу апаратуру яка використовується для вимірювань та контролю. Гуртожитки 2.7.104. Відповідальність за протипожежний стан гуртожитків покладається на осіб призначених наказом керівника об’єкта. 2.7.105. Громадяни які селяться в гуртожиток повинні бути ознайомлені з правилами пожежної безпеки. 2.7.106. Усі приміщення гуртожитків повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією АПС та системою оповіщення про пожежу. 2.7.107. Черговий персонал повинен стежити за тим щоб пульт АПС був постійно підключений до електромережі. Біля пульта АПС необхідно вивісити схему приміщень де розташовані оповіщувачі та інструкцію черговому персоналу щодо порядку дій на випадок виникнення пожежі. 2.7.108. У всіх кімнатах гуртожитку слід вивісити на видних місцях: схематичний план індивідуальної евакуації з кожного поверху із зазначенням номера кімнати найкоротшого шляху евакуаціїта пояснювального тексту; пам’ятку щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки для тих хто проживає в гуртожитку; пам’ятку щодо дії тих хто проживає в гуртожитку на випадок виникнення пожежі; 2.7.109. Усі гуртожитки повинні бути обладнані протипожежним водопостачанням згідно з діючими будівельними нормами і правилами. 2.7.110. У будівлях гуртожитків забороняється: забивати та заставляти меблями і обладнанням евакуаційні двері люки на балконах і лоджіях а також переходи для людей у суміжні секції та виходи на евакуаційні сходи; зберігати на балконах і в лоджіях легкозаймисті та горючі рідини балони з горючими або стисненими газами; влаштовувати складські приміщення або майстерні із зберіганням чи застосуванням в них вибухо-пожежонебезпечих речовин і матеріалів; надавати в оренду приміщення гуртожитку з цією метою; дозволяти проживання громадян на період проведення капітальних ремонтів пов’язаних з переплануванням шляхів евакуації проведенням зварювальних та інших вогневих робіт; користуватися безпосередньо у кімнатах електропобутовими нагрівальними приладами електроплитами кип’ятильниками електрочайниками електропрасками тощо ; для цієї мети слід мати спеціально виділене обладнене приміщення; обгортати лампи електроосвітлення різними спалимими матеріалами; користуватися електролампами більше тієї потужності яка передбачена заводом-виготовлювачем для даного типу світильника. Конференц-зали лекторії та інші приміщення для проведення масових заходів 2.7.111. Приміщення в яких проводяться масові заходи повинні мати не менше двох евакуаційних виходів які слід постійно утримувати в належному стані. 2.7.112. Килими та килимові доріжки а також ряди стільців при кількості місць 200 і більше у приміщеннях де проводяться масові заходи необхідно міцно прикріпити до підлоги. Забороняється оздоблювати шляхи евакуації горючими та синтетичними килимами які можуть загорятися від дії малокалорійних джерел тепла непогашеної цигарки сірника тощо . 2.7.113. Демонстрація кінофільмів у конференц-залах лекторіях та інших подібних приміщеннях повинна проводитися згідно з вимогами Правил пожежної безпеки для подприємств кінематографії. 2.7.114. На час проведення масових заходів керівниками об’єктів культури призначаються відповідальні особи за пожежну безпеку. Вони повинні ретельно оглянути приміщення й усунути виявлені порушення правил пожежної безпеки. 2.7.115. Під час проведення масових заходів забороняється ставити приставні стільці у проходах залу закривати на замки двері евакуаційних виходів. 2.7.116. Розміщення ялинки та проведення новорічних свят у будівлях IV-V ступеня вогнестійкості допускається у приміщеннях перших поверхів. У будівлях III ступеня вогнестійкості проведення цих заходів допускається на другому поверсі. 2.7.117. Розміщення ялинок і проведення новорічних свят у приміщеннях які знаходяться вище другого поверху може бути дозволено у будівлях I-II ступеня вогнестійкості при узгодженні з органами державного пожежного нагляду. 2.7.118. Відповідальність за протипожежну безпеку при розміщенні новорічних ялинок у приміщеннях закладів культури покладається на їх керівників. 2.7.119. За 15 днів до проведення святкувань новорічної ялинки керівник повинен повідомити місцеву пожежну охорону про дату та місце їх проведення. Без дозволу місцевої пожежної охорони розміщення новорічної ялинки забороняється. 2.7.120. При проведенні масових заходів разом з дітьми повинні весь час знаходитися чергові викладачі класні керівники або вихователі. Вони повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки та правила евакуації дітей з приміщення на випадок пожежі і практично відпрацювати плани евакуації. Черговий персонал перед початком святкувань новорічної ялинки зобов’язаний ретельно оглянути всі приміщення запасні виходи і особисто впевнитись у їх пожежонебезпечому стані. 2.7.121. На всіх без винятку ранкових денних і вечірніх виставах новорічної ялинки повинені бути присутні представники адміністрації закладу культури. 2.7.122. Приміщення в якому влаштовується ялинка повинно мати не менше двох виходів безпосередньо із нього або в сходові клітки. 2.7.123. Ялинку слід встановлювати на стійкій основі підставка діжка з піском . Гілки ялинки не повинні торкатися стін і стелі. Забороняється розташовувати ялинки в проходах і біля виходів 2.7.124. Кількість присутніх в приміщенні де проводиться святкування новорічної ялинки визначається з розрахунку 0 75 кв.м підлоги на одну людину і не повинна перевищувати встановленої норми. 2.7.125. При відсутності в закладі культури електричного освітлення ігри та танці слід проводити тільки вдень. 2.7.126. Оформлення ілюмінації ялинки повинно здійснюватися кваліфікованим електромонтером з дотриманням вимог ПУЕ. 2.7.127. Ілюмінацію ялинки слід здійснювати через понижуючий трансформатор гірляндами з послідовним підключенням електроламп напругою до 12 В. 2.7.128. У разі найменшої підозри на несправність в освітленні ялинки мигання електроламп іскріння тощо ілюмінація повинна бути негайно відключена і не включатися до з’ясування причин неполадок та їх усунення. 2.7.129. При оформленні ялинки забороняється: використовувати для оздоблення ялинки целулоїдні та інші легкозаймисті іграшки та прикраси; застосовувати свічки для ілюмінації ялинки; обгортати підставку та прикрашати гілки ялинки ватою й іграшками з неї якщо вони не були просочені вогнезахисною речовиною; обсипати ялинку бертолетовою сіллю та влаштовувати світлові ефекти за допомогою хімічних та інших пожежонебезпечних речовин. 2.7.130. Під час проведення свята ялинки забороняється застосовувати бенгальські вогні та хлопавки гасити повністю освітлення в приміщенні. Художньо-виробничі майстерні 2.7.131. Відповідальність за протипожежний стан кожної майстерні покладається на її керівника. 2.7.132. Приміщення майстерень слід завжди утримувати в чистоті. 2.7.133. На зовнішньому боці вхідних дверей кожної майстерні повинна бути вивішена табличка із зазначенням категорії приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпеці чисельник та класу приміщення по ПУЕ знаменник . 2.7.134. Усі майстерні необхідно обладнувати первинними засобами пожежогасіння. 2.7.135. Підступи до засобів пожежогасіння слід тримати завжди вільними. 2.7.136. Світильники з лампами розжарювання повинні відповідати вимогам класу вибухо-пожежонебезпечної зони. 2.7.137. Приміщення для приготування клею повинні бути відокремленіими і мати окремий вихід. 2.7.138. Склади для зберігання фарби необхідно обладнувати протипожежними дверима з межею вогнестійкості не менше 0 6 години. 2.7.139. Зберігання легкозаймистих та вогненебезпечних речовин і матеріалів паливно-мастильних розчинювачів фаб тощо на робочих місцях забороняється. 2.7.140. Приміщення роботи в яких пов’язані з виділенням горючого пилу повинні мати гладкі поверхні приладів опалення а технологічне обладнання місцеву витяжну вентиляцію. 2.7.141. Виготовлення металевих конструкцій декорацій і реквізиту зварюванням слід здійснювати у окремому приміщенні яке не може бути розташоване в будівлі театру або концертного залу. Гаражі 2.7.142. Відповідальність за пожежну безпеку в гаражах покладається на завідуючих гаражами або на осіб які виконують ці обов’язки. Вони зобов’язані: забезпечити дотримання в гаражах установленого протипожежного режиму; забезпечити утримання і готовність наявних засобів пожежогасіння засобів зв’язку та пожежної сигналізації; навчити працівників правилам користування первинними засобами пожежогасіння; забезпечити щоб після закінчення роботи приміщення прибирались а джерела живлення електроенергією відключались; не допускати проведення вогневих робіт із застосуванням відкритого вогню в непередбачених для цієї мети місцях; не допускати загромаждення під’їздів до будівель і споруд джерел водопостачання підступів до пожежного обладнання. 2.7.143. Приміщення гаража та прилегла територія повинні завжди утримуватись в чистоті і порядку. 2.7.144. Забороняється використовувати протипожежні розриви між гаражами та будівлями і спорудами для складування матеріалів обладнання пакувального матеріалу стоянки автотранспорту тощо. 2.7.145. На території гаража в місцях стоянки автотранспорту та в складах забороняється паління цигарок про що на видних місцях повинні бути вивішені відповідні знаки пожежної безпеки. 2.7.146. Забороняється зливати паливно-мастильні матеріали та інші пожежонебезпечні речовини в каналізаційні системи. Для цього треба мати аварійні ємкості. 2.7.147. Біля входу в гараж на вхідних дверях повинен бути напис із зазначенням категорії приміщення відповідно до будівельних норм і правил та клас зони по ПУЕ. 2.7.148. Для живлення світильників загального освітлення в гаражах дозволяється використання напруги 127 В та 220 В. Освітлення повинно відповідати вимогам ПУЕ. 2.7.149. Освітлювальна електромережа повинна бути змонтована так щоб світильники з лампами розжарювання знаходились від спалимих матеріалів на відстані не менше 0 5 м. 2.7.150. Освітлення оглядової ями люмінісцентними світильниками або лампами розжарювання напругою 127 В або 220 В допускається за умови якщо вся проводка схована і має надійну ізоляцію; світильники закриті склом або огорожені металевими сітками; металевий корпус світильників заземлений. 2.7.151. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками та металевими сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі або дроти з мідними жилами. Живлення переносних світильників в приміщеннях з підвищеною пожежною небезпекою й особливо небезпечних приміщеннях допускається напругою не вище 42 В. 2.7.152. Кожен автомобіль повинен бути укомплектований первинними засобами пожежогасіння. 2.7.153. Забороняється випускати із гаража на лінію автобуси із зіпсованими пристроями аварійного відкривання люків дверей і вікон в салонах а також при відсутності інформуючих написів щодо способів іх відкривання. 2.7.154. З метою попередження виникнення пожежі на автотранспорті забороняється: подавати бензин в карбюратор при зіпсованій системі живлення в каністри або іншої ємкості через шланг чи іншим способом; заливати безин у карбюратор з метою запуску двигуна; експлуатувати системи живлення що вийшли з ладу; залишати в кабіні або на двигуні промащені матеріали; мити двигун бензином або іншими легкозаймистими рідинами; палити цигарки в автомобілі та поблизу паливного бака. 2.7.155. Приміщення гаража та майданчики для відкритого зберігання автотранспорту забороняється загромаджувати предметами й обладнанням яке заважало б швидкій евакуації автомобілів. 2.7.156. Місця розташування автомобілів повинні бути забезпечені тросами з жорстокими буксирами із розрахунку 1 трос буксир на 10 автомашин. 2.7.157. На перших поверхах будівель під якими знаходяться гаражі не допускається розташування приміщень з масовим перебуванням людей. 2.7.158. В гаражах а також на відкритих майданчиках і стоянках автомобілів під навісом забороняється: перевищувати кількість автотранспорту яка передбачена БНіП II-93-74; порушувати спосіб його розстановки; зменшувати відстань між автотранспортом і будівлями та спорудами; зберігати паливно-мастильні матеріали; ставити на стоянку автотранспорт при наявності витікання пального із топливопроводів топливного бака з відкритою горловиною топливного бака з системами електрообладнання що вийшли з ладу; заправляти автотранспорт пальним заправка повинна здійснюватись тільки на автозаправочних станціях ; зберігати тару з-під легкозаймистих і горючих рідин за винятком каністр які є інвентарем; підігрівати двигун відкритим вогнем паяльною лампою факелом користуватися відкритим вогнем для освітлення при технічних обслуговуваннях або проведенні ремонтних робіт; виконувати ремонтні та регулювальні роботи; виконувати фарбувальні роботи; залишати після робочого дня ввімкнені в електромережу електроспоживачі а також працюючі печі; користуватися опалювальними приладами кустарного виготовлення а також газовими приладами для додаткового опалення приміщення; залишати автомобіль з працюючим двигуном; залишати на стоянці автомобіль з невимкненою “масою”; залишати на місці стоянки завантажений автотранспорт. 2.7.159. Оглядові ями а також східці у них повинні бути виконані із неспалимих матеріалів. 2.7.160. Після закінчення кожної зміни та після проведення ремонтних робіт оглядові ями необхідно звільняти від промащених матеріалів і сміття. Для складування промащених матеріалів слід мати металевий ящик який щільно закривається кришкою. 2.7.161. Ремонтувати топливні баки і тару з-під бензину дозволяється тільки після вилучення з них палива та послідуючої їх пропарки. 2.7.162. Відпрацьовані паливно-мастильні матеріали необхідно зливати в металеві діжки аабо підземні ємкості. 2.7.163. Миття й обезжирення деталей слід проводити негорючими миючими розчинами. Матеріальні склади 2.7.164. На зовнішньому боці вхідних дверей до складу повинна бути вивішена табличка на якій вказано прізвище особи відповідальної за протипожежний стан категорія приміщення відповідно до будівельних норм і правил та клас зони за ПУЕ. 2.7.165. Завідуючий складом коморою повинен мати інструкцію яка визначає основні вимоги правил пожежної безпеки та дії обслуговуючого персоналу на випадок пожежі. 2.7.166. Світильники та електрообладнання повинні відповідати вимогам ПУЕ. Відстань від світильників до матеріалів що складуються а також виробів і тари в складських приміщеннях повинна бути не менше 0 5 м. 2.7.167. Усі складські та конторські приміщення необхідно забезпечити первинними засобами пожежогасіння. 2.7.168. Зберігати на складах матеріали та вироби слід з врахуванням однорідності їх фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей. 2.7.169. У матеріальних складах забороняється зберігання легкозаймистих і горючих рідин. Вони повинні зберігатися у спеціально відведених приміщеннях. 2.7.170. При розміщенні складів горючих матеріалів у підвальних приміщеннях і цокольних поверхах слід передбачати в них не менше двох вікон з приямками розміром 0 9х2 м. При неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень спеціальними системами вилучення диму. 2.7.171. Забороняється зберігання матеріальних цінностей у приміщеннях через які проходять транзитні електрокабелі що живлять електроенергією інші приміщення в яких знаходяться газові комунікації й апаратура наповнена мастилами. 2.7.172. Дерев’яні конструкції всередині складських приміщень слід обробляти вогнезахисною речовиною. Перевірка якості вогнезахисної обробки повинна здійснюватись один раз на квартал. 2.7.173. Установка й експлуатація в матеріальних складах газових плит печей побутових електронагрівних приладів і місцевих електророзеток для цієї мети не дозволяється. Для опалення конторських приміщень можуть бути застосовані електронагрівні прилади типу РБЕ-1 які обладнані справними терморегуляторами і мають індивідуальний електрозахист. 2.7.174. Конторські приміщення повинні мати самостійний вихід назовні. 2.7.175. Напроти дверних прорізів у приміщенні складу слід залишати проходи між штабелями товару шириною яка дорівнює ширині дверей але не менше 1 м. В разі розташування складу в підвальному приміщенні ширина проходу повинна бути не менше 2 м. Відстань від стін до штабелів повинна бути не менше 0 8 м. 2.7.176. У складських приміщеннях загальний електрорубильник повинен розташовуватись у шафі поза межами приміщеня складу на неспалимій стіні а для спалимих будівель   на окремо стоячій опорі яка встановлюється на відстані не ближче 1 м від будівлі складу. 2.7.177. Завідуючий складом комірник перед закінченням роботи повинен особисто здійснити обхід усіх приміщень і лише переконавшись у їх пожежонебезпечному стані відключити електромережу та закрити склад. Зоопарки 2.7.178. Відповідальність за протипожежний стан зоопарків покладається на їх керівників. 2.7.179. Усі приміщення та територія зоопарку повинні постійно утримуватися в чистоті і порядку. Спалювати листя розводити багаття на території зоопарку забороняється. 2.7.180. У кожному зоопарку необхідно мати план евакуації тварин на випадок пожежі яким слід передбачати засоби та місця їх евакуації. 2.7.181. Основні запаси фуражу сіна підстілки тощо повинні зберігатися на господарському дворі. 2.7.182. У приміщеннях для тварин зберігання фуражу дозволяється не більше добової норми. 2.7.183. На території господарського двору повинні бути встановлені пожежні щити обладнані первинними засобами пожежогасіння. Службові та виробничі приміщення слід обладнувати вогнегасниками згідно з нормами наведеними в додатку до цих Правил. 2.7.184. Приміщення кухні для приготування їжі тваринам необхідно вигородити неспалимими конструкціями стінами перегородками від службових приміщень. Заборооняється готувати їжу для тварин в цих приміщеннях на тимчасових електроплитах керогазах та інших нагрівних приладах. 2.7.185. Електропроводка в приміщеннях для тварин повинна бути прокладена в металевих трубах а вимикачі освітлення доступні тільки для обслуговуючого персоналу. 2.7.186. Освітлювальна апаратура та електропроводка повинні бути недоступні для тварин і захищені від механічних пошкоджень. 2.7.187. Обслуговуючий персонал слід забезпечити електричними ручними ліхтарями. 2.7.188. У зоопарках забороняється: користуватися для освітлення світильниками з відкритим вогнем сірниками свічками ліхтарями типу “Летюча миша” тощо ; розташовувати електропроводку над місцями знаходження тварин; складувати під електропроводами на господарському дворі сіно солому та інші спалимі матеріали; підвішувати світильниками безпосередньо на електропроводи; застосовувати в світильниках лампи розжарювання потужність яких перевищує передбачену для них заводом-виготовлювачем. 2.8. Основні вимоги пожежної безпеки при виконанні будівельно-монтажних і ремонтно-реставраційних робіт 2.8.1. Виробнничі жилі інші будівлі та споруди устаткування транспортні засоби що вводяться в дію після завершення будівництва або реконструкції технічного переоснащення технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки. 2.8.2. Відповідальність за пожежну безпеку робіт які здійснюються ремонтно-виробничими підприємствами що підпорядковані Міністерству та обласним управлінням культури Рад народних депутатів дотримання їх працівниками протипожежного режиму покладається на керівника об’єкта культури який зобов’язаний: організувати перевірку протипожежного стану будівель і приміщень де проводяться будівельно-монтажні та ремонтно-реставраційні роботи провести протипожежний інструктаж з усіма робітниками які будуть виконувати роботи на об’єкті культури; забезпечити контроль за відключенням електромережі після закінчення роботи; не допускати користування тимчасовою та несправною електропроводкою захаращення приміщень сміттям та іншими спалимими відходами; організувати контроль за зберіганням і використанням легкозаймистих і горючих рідин та матеріалів. 2.8.4. Відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки при виконанні робіт іншими субпідрядними організаціями покладається на керівника робіт цих організацій. 2.8.4. Приміщення та територія де проводяться будівельно-монтажні та ремонтні роботи повинні постійно утримуватись у чистоті. 2.8.5. Паління цигарок на території та в приміщеннях дозволяється тільки у спеціально відведених місцях. 2.8.6. У будівлях де проводиться ремонт реконструкція або будівництво перед настиланням підлоги необхідно міжпідлоговий простір у перекритті ретельно очищати від спалимого сміття стружки тирси трісок тощо . 2.8.7. При виконанні схованих робіт протипожежні розділки та відступки від спалимих конструкцій електромонтажні роботи тощо складаються акти на ці роботи. 2.8.8. До початку проведення вогневих робіт керівник відповідальний заа протипожежний стан об’єкта повинен видати наказ. Вогневі роботи треба проводити згідно з вимогами Правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних та інших вогневих робіт на об’єктах народного господарства. 2.8.9. Виконання робіт всередині будівель і споруд із застосуванням горючих речовин і матеріалів разом з іншими будівельно-монтажними роботами пов’язаними із застосуванням відкритого вогню зварювання тощо не дозволяється. 2.8.10. При будівництві будівель у три поверхи і більше необхідно користуватися як правило металевим риштуванням. Риштування на кожні 40 м їх периметру необхідно обладнувати однією драбиною драбинами але не менше двох драбин драбоник на всю будівлю. Настил і підмостки риштувань необхідно періодично після закінчення роботи очищати від спалимого сміття снігу льоду а при необхідності посипати піском. 2.8.11. Опалубку із горючих і важкогорючих матеріалів дозволяється влаштовувати одночасно не більше ніж на три поверхи. Після досягнення необхідної міцності бетону дерев’яна опалубка та риштування повинні бути розібрані і винесені за межі будівлі. У разі необхідності улаштування дерев’яної опалубки та риштувань більше ніж на три поверхи необхідно передбачати додаткові протипожежні заходи прокладка тимчасових протипожежних водопроводів з установкою пожежних кранів на поверхах тощо . 2.8.12. Легкозаймисті та горючі рідини які використовуються при будівельно-монтажних роботах повинні зберігатися в окремо розташованих будівлях із неспалимих матеріалів. Не допускається зберігання цих рідин разом з іншими речовинами та матеріалами а також у підвальних і напівпідвальних спорудах приміщеннях . 2.8.13. Забороняється зберігання горючих рідин у відкритій тарі. Наливати та видавати легкозаймисті рідини дозволяється тільки у металеву тару яка герметично закривається за допомогою насосів через мідну сітку. Наливати їх відрами або за допомогою сифона забороніється. 2.8.14. При користуванні горючими речовинами кількість їх на робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Ємкості з горючими речовинами слід відкривати тільки перед використанням не тримати їх відкритими а після закінчення роботи здавати на склад. 2.8.15. Порожню тару з-під легкозаймистих і горючих рідин слід зберігати на спеціально відведеному майданчику на відстані не менше 30 м від найближчих будівель і споруд. 2.8.16. Забороніється застосування речовин матеріалів та виробів на які відсутні сертифікати що засвідчують безпеку їх використання видааних у встановленому порядку. 2.8.17. Для опаллення та підсушення місць виконання робіт всередині будівель які будуються реконструюються або ремонтуються слід застосовувати тільки спеціальні електричні прилади або газові прилади з пальниками інфрачервоного випромінювання заводського виготовлення із справними та підключеними системами контролю автоматики та блокування. Виконання цих робіт повинно здійснюватись з суворим дотриманням усіх вимог Правил пожежної безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт і Правил пожежної безпеки в гаазовій промисловості. 2.8.18. Застосування для опалення та сушіння саморобних опалювальних приладів мангалів електроприладів з відкритими електронагрівними елементами забороняється. 2.8.19. Працюючі тепловиробляючі установки повинні знаходитися під постійним наглядом обслуговуючого персоналу. Глава III УТРИМАННЯ ПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ 3.1. Первинні засоби пожежогасіння 3.1.1. Усі виробничі адміністративні побутові складські навчальні допоміжні будівлі та приміщення а також об’єкти що підлягають ремонту або реконструкції повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками пожежним інвентарем пожежними щитами та стендами пожежними відрами діжками з водою ящиками з піском тощо і пожежним знаряддям пожежними ломами баграми сокирами тощо та засобами зв’язку. Біля кожного телефону слід вивісити табличку на якій зазначено номер телефону пожежної частини. 3.1.2. Пожежний інвентар повинен розміщуватись на видних місцях мати вільний і зручний доступ і не бути перепоною при евакуації під час пожежі. 3.1.3. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях і на території об’єкта культури як правило повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити з набором: вогнегасників 3 штуки ящиками з піском   1 штука ломів   2 штуки багрів   3 штуки сокир   2 штуки. 3.1.4. Вогнегасники слід розташовувати у легкодоступних місцях де виключається можливість дії на них прямих сонячних променів опалювальних нагрівних та інших джерел тепла. 3.1.5. Переносні вогнегасники повинні як правило навішуватись за кронштейни на стіну на висоті не вище 1 5 м від рівня підлоги до нижнього краю вогнегасника та на відстані від краю дверей достатньої для їх повного відкривання. Дозволяється установка вогнегасників на підлозі в тумбах ящиках . 3.1.6. Навішування вогнегасників за кронштейни установка їх в тумби та пожежні шафи повинні виконуватися так щоб можна було визначити тип вогнегасника прочитати на його корпусі інструкцію по користуванню а також зручно було його зняти. 3.1.7. Порядок розташування технічного обслуговування та користування вогнегасниками повинен відповідати вказівкам заводів які їх виготовляють. 7.1.8. Вогнегасники які не предназначені для експлуатації при мінусових температурах і знаходяться поза приміщеннями що не опалюються підлягають зберіганню їх у теплих приміщеннях в холодну пору року. У цих випадках на пожежних щитах стендах шафах необхідно розмістити інформацію щодо місця знаходження вогнегасників. 3.1.9. Кожне виробниче або іншого призначення приміщення обладнується вогнегасниками тільки одного типу. 3.1.10. Приміщення що обладнані автоматичними установками пожежогасіння забезпечуються первинними засобами пожежогасіння на 50 % від кількості передбаченої нормами. 3.1.11. У місцях зосередження апаратури й обладнання яке дорого коштує кількість первинних засобів пожежогасіння може бути збільшена. 3.1.12. Вогнегасники які відправляються на перезарядження або на дозаправку замінюються відповідною кількістю заряджених вогнегасників. 3.1.13. Контроль за утриманням і готовністю вогнегасників та інших засобів пожежогасіння які знаходяться на об’єкті культури здійснює начальник ДПД а в разі його відсутності особа яка відповідає за протипожежний стан об’єкта. 3.2. Протипожежне водопостачання 3.2.1. Будівлі театрів будинків палаців культури музеїв картинних галерей цирків виставочних залів бібліотек та інших об’єктів культури повинні бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з діючими будівельними нормами і правилами. 3.2.2. З метою утримання у належному стані та в постійній готовності до використання пожежених резервуарів водоймищ водопровідної мережі гідрантів насосних станцій автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння необхідно організовувати постійне їх технічне обслуговування особами із складу інженерно-технічного персоналу або укладати договір із спеціалізованою організацією на обслуговування автоматичних систем пожежогасіння. 3.2.3. При наявності на теріторії об’єктів культури або поблизу них на відстані до 200 м природних джерел води річок озер ставків до них слід прокласти дороги з твердим покриттям і спорудити пірси для установки пожежної автотехніки та забору води в будь-яку пору року. Водонапірні башти також повинні бути пристосовані для забору води пожежною технікою. 3.2.4. Під’їзди та підходи до пожежних водоймищ резервуарів гідрантів і кранів необхідно завжди утримувати вільними. 3.2.5. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флоуресцентний покажчик з написом “ПГ” з цифровими позначками відстані в метрах від покажчика жо пожежного гідранта внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах і його виду кільцевий чи тупиковий . Біля місця розташування пожежного водоймища необхідно встановити світловий або флоуресцентний покажчик з написом “ПВ” цифровим позначенням запасу води в кубічних метрах і кількістю пожежних автомобілів які можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водоймища. При наявності загального вуличного освітлення на території об’єкта культури спеціальна підсвітка покажчиків не потрібна. 3.2.6. Кришки люків пожежних резервуарів колодязів підземних гідрантів повинні бути постійно закриті та очищені від бруду снігу а стоянки звільнятися від води. На зиму пожежні резервуари та гідранти слід утепляти. 3.2.7. Пожежні гідранти гідранти-колонки та пожежні крани через кожні шість місяців підлягають технічному огляду та перевірці на працездатність працівниками місцевої пожежної охорони об’єкта або особою яка відповідає за протипожежний стан об’єкта шляхом пуску води. Наслідки перевірки працездатності слід оформляти актом довільної форми. 3.2.8. При проведенні ремонтних робіт або при відключенні навіть тимчасовому протипожежного водопостачання при виході з ладу насосної станції зниженні рівня води у пожежному водоймищі керівник об’єкта культури зобов’язаний негайно повідомити пожежну охорону та вжити заходів до усунення виявлених недоліків. 3.2.9. Мережа внутрішнього протипожежного водопостачання водопроводу повинна бути кільцевою. 3.2.10. Якщо міський водопровід не забезпечує подачу розрахункової кількості води та необхідного тиску її біля пожежних кранів внутрішнього протипожежного водопроводу то на мережі водопостачання повинні встановлюватись насоси-підвищувачі. 3.2.11. Пожежні крани внутрішнього пожежного водопроводу необхідно укомплектувати пожежними рукавами довжиною 20 м пожежними стволами та важелями для полегшення відкривання вентилів. 3.2.12. Пожежні рукава повинні бути сухими добре скатанами укладеними у подвійну скатку або “гармошку” з’єднаними з кранами та пожежними стволами. Перекатування пожежних рукавів слід здійснювати не рідше одного разу на шість місяців. 3.2.13. Пожежні рукава пожежні стволи та важелі розташовуються у спеціальних шафах дверцята яких пломбуються. На дверцятах для пожежного крану повинно бути нанесено: “ПК” порядковий номер пожежного крану номер телефону найближчої пожежної частини. У будівлях театрів клубів та інших видовищних підприємств на сцені дозволяється установка пожежних кранів без шафи у спеціальних металевих кошиках. 3.3. Утримання установок пожежної автоматики 3.3.1. Будівлі та споруди об’єктів культури повинні бути обладнані системами автоматичного протипожежного захисту у відповідності з діючими будівельними нормами і правилами. 3.3.2. Керівники закладів підприємств організацій та установ несуть безпосередню відповідальність за впровадження експлуатацію та технічне обслуговування засобів пожежної автоматики і підтримування їх у працездатному стані. 3.3.3. Для якісної експлуатації установок пожежної автоматики наказом повинен бути призначений такий персонал: посадова особа яка відповідає за експлуатацію установки а також за навчання обслуговуючого персоналу; обслуговуючий персонал для проведення технологічного обслуговування та ремонту установок; оперативний черговий персонал для цілодобового нагляду та контролю за працездатним станом установки. 3.3.4. Обслуговуючий персонал повинен мати необхідну технічну підготовку. Перевірка знань інструкції екплуатаційної документації та практичних навиків повинна здійснюватись щорічно. 3.3.5. Об’єкти культури які не мають можливості власними силами проводити технічне обслуговування установок і утримувати обслуговуючий персонал зобов’язані укладати договори їз спеціалізованими організаціями на планове технічне обслуговування цих установок. 3.3.6. Посадова особа яка відповідає за експлуатацію установки зобов’язана забезпечти: підтримання установки в працездатному стані шляхом організації своєчасного проведення технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів; навчання обслуговуючого й оперативного персоналу а також інструктаж робітників і службовців які працюють у приміщеннях що захищаються установками пожежної автоматики; придбання та розробка необхідної технічної документації; інформування органів державного пожежного нагляду про всі випадки відмов і непередбачених спрацьовувань установки. 3.3.7. Обслуговуючий і оперативний персонал при виявленні недоліків у роботі установки зобов’язаний негайно повідомити про це особу яка відповідає за експлуатацію установки та вжити заходів до їх усунення. 3.3.8. Обслуговуючий персонал в установленому порядку несе відповідальність за здійснення регламентних робіт по технічному обслуговуванню та за ведення експлуатаційної документації на установку. 3.3.9. На час виконання робіт по технічному обслуговуванню або ремонту установки проведення яких пов’язане з її відключенням адміністрація об’єкта культури зобов’язана здійснити компенсуючі заходи пожежної безпеки для приміщень які захищаються та повідомити про це пожежну охорону. 3.3.10. Автоматичні установки об’ємного аерозольного газового порошкового тощо пожежогасіння які змонтовані в приміщеннях з перебуванням в них людей повинні обладнуватись пристроями переключення автоматичного пуску на ручний або дистанційний пуск з подачею сигналу про відключення автоматичного пуску в диспетчерську або в приміщення з цілодобовим чергуванням персоналу об’єкта. Автоматичні установки водяного пожежогасіння конструктивне виконання яких передбачає навність дублюючого ручного пуску повинні експлуатуватися тільки в автоматичному режимі. 3.3.11. Основні та резервні насоси-підвищувачі контрольно-пускові клапани та інше обладнання установки автоматичного пожежогасіння повинно розміщуватись в окремому приміщенні біля входу в яке встановлюється табличка і світлове табло з написом “Станція пожежогасіння” яке освітлюється в нічний час. Станція пожежогасіння забезпечується аварійним освітленням. 3.3.12. Приміщення станції пожежогасіння повинно бути постійно закрите а ключі від нього знаходитися в диспетчерській або у оперативного персоналу який здійснює цілодобове чергування. 3.3.13. Підступи до насосної станції в холодну пору року повинно опалюватися і мати температуру не нижче +50С. 3.3.15. На кожному об’єкті культури наказом або розпорядженням керівника повинні бути виділені особи які обслуговують насосні станції і відповідають за їх технічний стан та експлуатацію. 3.3.16. У приміщенні пожежної насосної станції повинна бути вивішена інструукція про порядок включення в роботу насосів і відкриття запірної арматури а також чітка схема протипожежного водопостачання з зазначенням на ній засувок вентилів зворотних клапанів продуктивності числа обертів робочого тиску та потужності насосів. Всі засувки та вентилі повинні мати номери які збігаються з номерами зазначеними на схемі мати чіткі вказівки щодо їх призначення та порядку приведення в дію під час пуску або зупинки насосів. 3.3.17. Насоси-підвищуваачі трубопроводи й арматура а також електродвигуни повинні бути пофарбовані в червоний колір. 3.3.18. Приміщення пожежної насосної станції повинно мати телефонний або інший зв’язок який з’єднує його з приміщеннями пожеженої охорони. 3.3.19. Пожежні насоси повинні включатись автоматично від падіння тиску води в мережі та дистанційно із приміщення пожежного поста та насосної. Дистанційне включення пожежних насосів повинно здійснюватись також від кнопок розташованих у пожежних шафах. 3.3.20. Пожежні насоси насосної станції повинні утримуватись у постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення необхідного тиску шляхом пуску води один раз на десять днів з відповідним записом у спеціальному журналі. 3.3.21. Електроживлення установок пожежної автоматики повинно здійснюватись від незалежного джерела живлення або переключатись на нього автоматично при виключенні основного джерела. 3.3.22. Приймально-контрольну апаратуру пожежної охоронно-пожежної сигналізації слід встановлювати в приміщеннях з постійним цілодобовим перебуванням людей чергового персоналу в обов’язки якого входить прийняття сигналів і виклик пожежної охорони у випадку спрацювання сигналізації. Черговому персоналу забороняється залишати апаратуру без догляду. 3.3.23. У диспетчерському пункті або в приміщенні пожежного поста де встановлена приймальна апаратура сигналізації повинна бути вивішена інструкція про порядок дій чергового персоналу у випадку спрацювання оповіщувачів при виникненні пожежі та адреси променів сигналізації. 3.3.24. Перевірку працездатності установки автоматичної пожежної охоронно-пожежної сигналізації повинні здійснювати представники обслуговуючої організації кожного місяця з відміткою у спеціальному журналі. 3.3.25. У процесі експлуатації пожежної автоматики забороняється: вносити зміни в крнструкцію установки перекомпоновувати схеми захисту приміщень робити інші переобладнання без згоди проектної організації; у разі проведення таких змін необхідно повідомити пожежну охорону; переводити управління установкою пожежогасіння з автоматичного на ручне; у виняткових випадках воно може бути дозволено за умови обв’язкового оповіщення керівництва об’єкта культури та пожежої охорони; встановлювати замість зрошувачів що розкрились або зіпсувались пробки або заглушки; загромаджувати підходи до контрольно-сигнальних пристрохв; складувати матеріали на відстані менше 0 9 м до зрошувачів і 0 6 м до оповіщувачів; використовувати трубопроводи установок для підвішування або закріплення на них будь-якого обладнання; з’єднувати виробниче обладнання або сантехнічні прилади з живлячими трубопроводами установки; встановлювати запірну арматуру та фланцеві з’єднання на живильних і розподільчих трубопроводах; встановлювати оповіщувачі іншого типу або принципу дії замість несправних а також замикати шлейф блокування при відсутності оповіщувача на місці де він повинен бути встановлений; зафарбовувати легкоплавкі та чутливі елементи зрошувачів і оповіщувачів а також накривати їх будь-якими предметами які можуть заважати дії на них теплової енергії чи диму. 3.3.26. На об’єктах культури обладнаних протидимним захистом необхідно щомісяця перевіряти наявність замків і пломб на щитах електроживлення автоматики наявність захисних щитків скла на кнопках ручного пуску закритого положення поверхових димових клапанів заслінок вентиляторів а також готовність до роботи системи протидимного захисту шляхом короткочасного 3 5 хв. включення електрообладнання за допомогою кнопок дистанційного пуску. 3.4. Системи оповіщення людей про пожежу 3.4.1. Усі об’єкти культури повинні бути обладнанні системами оповіщення людей про пожежу які завжди повинні утримуватись у належному стані. 3.4.2. Системи оповіщення людей про пожежу повинні забезпечити: передачу звукових а при необхідності і світлових сигналів у всі приміщення будівлі та трансляцію мовних повідомлень про пожежу. 3.4.3. Текст мовного оповіщення людей про пожежу слід заздалегідь записати на плівку магнітофона. 3.4.4. При виникненні пожежі в будівлі чи споруді системами оповіщення про пожежу повинна працювати протягом часу необхідного для повної еваакуації людей. 3.4.5. Кількість оповіщувачів та їх потужність повинні забезпечити необхідну силу звуку сигналу в усіх місцях перебування людей. Гучномовці не повинні мати регуляторів сили звуку і підключатися до мережі без роз’ємних пристроїв. 3.4.6. Включення системи оповіщення повинно здійснюватись з місць де цілодобово перебувають люди приміщення пожежного поста чергового диспетчера радіовузла тощо особою яка призначена адміністрацією. 3.4.7. В разі зміни обставин або порушення нормальних умов евакуації людей системи оповіщення повинні забезпечити оперативне коригування управляючих команд для чого крім трансляції фонограм з магнітофону слід передбачити трансляцію мовного оповіщення й управляючих команд через мікрофон. Глава IV ВИВЧЕННЯ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 4.1. Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем праці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки надалі протипожежні інструктажі відповідно до Типового положення затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 1994 р. № 628. 4.2. Особи яких приймають на роботу пов’язану з підвищеною пожежною безпекою попередньо до початку самостійного виконання робіт повинні пройти спеціальне навчання пожежно-технічний мінімум а потім постійно один рааз на рік перевірку знань. 4.3. Особи які суміщають професії роботи навчаються або інструктуються як за основною так і за сумісною професією. 4.4. Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки в об’єкті культури покладається на його керівника а в структурних підрозділах цех дільниця лабораторія майстерня тощо на керівника відповідного підрозділу. 4.5. Порядок проходження працівниками спеціального навчання інструктажів і перевірки знань визначається керівником об’єкта культури наказом або відповідним розпорядженням що розробляється в об’єкті і затверджується керівником . 4.6. Допуск до роботи осіб які не пройшли спеціального навчання інструктажу і перевірку знань забороняється. 4.7. За призначенням та часом проведення протипожежні інструктажі поділяються на вступний первинний повторний та цільовий. Вступний протипожежний інструктаж 4.7.1. Вступний протипожежний інструктаж проводиться з: усіма працівниками які щойно прийняті на роботу постійну або тимчасову ; особами які прибули на об’єкт культури у відрядження на виробничу практику навчання і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі; учнями та студентами в навчальних закладах перед початком навчання в лабораторіях майстернях тощо. 4.7.2. Вступний протипожежний інструктаж проводиться на підставі діючих на об’єкті культури правил інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки у спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем на якого наказом по об’єкту культури покладені ці обов’язки з використанням сучасних технічних засобів навчання та наочних посібників плакатів натурних експонатів макетів моделей кінофільмів діафільмів відеофільмів тощо і може поєднуватися з ввідним інструктажем з охорони праці. 4.7.3. Програма для проведення вступного протипожежного інструктажу затверджується керівником заступником головним інженером об’єкта культури. Первинний протипожежний інструктаж 4.7.4. Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівником. Його повинні проходити: усі новоприйняті на роботу постійну чи тимчасову ; працівники які переведені з інших структурних підрозділів виробничих дільниць; особи які прибули на об’єкт культури у відрядження і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі; будівельники сторонніх організацій які виконують на діючому об’єкті культури будівельно-монтажні ремонтні та інші роботи; студенти учні під час виробничої практики навчанням а також перед проведенням з ними практичних занять в учбових майстернях лабораторіях тощо. 4.7.5. Первинний протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб спільного фаху за програмою складеною з урахуванням відповідних інструкцій з пожежної безпеки для працівників інших нормативних актів про пожежну безпеку технічної документації і орієнтовного переліку питань первинного протипожежного інструктажу. 4.7.6. Программа для проведення первинного протипожежного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу об’єкта культури начальником відділу цеху відповідальним за протипожежний стан або керівником об’єкта культури його заступником і погоджується з пожежною охороною. Повторний протипожежний інструктаж 4.7.7. Повторний протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників не менше один раз на рік. 4.7.8. Повторний протипожежний інструктаж проводиться за переліком питань з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежного інструктажів. Позаплановий протипожежний інструктаж 4.7.9. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в спеціально відведеному для цього приміщенні: при введенні в дію нових переопрацьованих нормативних актів з питань пожежної безпеки норм правил інструкцій положень тощо ; при зміні технологічного прцесу застосуванні нового або заміни чи модернізації існуючого пожежонебезпечного устаткування; при порушенні працівником студентом учнем нормативних актів про пожежну безпеку що можуть призвести або призвели до виникнення пожежі; на вимогу представників органів державного пожежного нагляду у випадку якщо виявлено незадовільне знання працівником правил пожежної безпеки на робочому місці невміння діяти у випадках пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння. 4.7.10. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб спільного фаху. Обсяг і зміст протипожежного інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин що спричинили необхідність його проведення. Цільвой протипожежний інструктаж 4.7.11. Цільвой протипожежний інструктаж проводиться з працівниками: перед виконанням разових тимчасових пожежонебезпечних робіт зварювальних розігрівальних та інших ; при ліквідації аварії стихійного лиха; при організації масових заходів з учнями та дітьми дошкільного віку. 4.7.12. Первинний повторний цільовий та позаплановий протипожежні інструктажі завершуються первіркою знань усним опитуванням за допомогою технічних засобів а також перевіркою набутих навичок роботи з засобами пожежогасіння. 4.7.13. Про проведення всіх видів протипожежних інструктажів крім цільового у спеціальних журналах робиться запис окремо від інструктажів з питань з охорони праці з підписом осіб з якими проводився нструктаж і тих хто його проводив. Запис про проведення цільвого протипожежного інструктажу робиться в документі що дозволяє виконання робіт наряд-допуск дозвіл . 4.7.14. Керівник об’єкта культури зобов’язаний видати працівникові примірник інструкції з пожежної безпеки за його професією або вивісити її на робочому місці. Глава V ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ 5.1. Порядок збору посадових осіб об’єкта культури на пожежу та їх склад визначається керівником завчасно. 5.2. Керівник інша посадова особа об’єкта культури який прибув на місце пожежі зобов’язаний: перевірити та впевнитись у тому що пожежну охорону викликано; очолити керівництво по гасінню пожежі до прибуття підрозділів державної пожежної охорони; у випадку загрози життю людей негайно організувати їх порятунок використовуючи для цього всі наявні засоби та сили; вивести з приміщень за межі небезпечної зони всіх працівників які не зайняті у ліквідації пожежі; направити для зустрічі пожежних підрозділів особу яка добре знає розташування під’їздних шляхів і джерел протипожежного водопостачання; перевірити включення та роботу автоматичної системи пожежогасіння; при необхідності викликати медичну газорятівну та інші служби; припинити всі роботи які не пов’язані з ліквідацією пожежі; при необхідності організувати відключення електроенергії зупинку апаратів транспортувальних пристроїв перекриття сировинних газових парових і водяних комунікацій зупинку систем вентиляції вилучення диму та здійснення інших заходів направлених на запобігання поширенню пожежі; забезпечити захист людей які беруть участь у гасінні пожежі від можливих обвалів будівельних конструкцій уражень електричним струмом отруєння опіків; одночасно з ліквідацією пожежі організувати роботи щодо охолодження конструктивних елементів будівель і споруд технологічного обладнання яким загрожує небезпека дії теплової енергії; при необхідності організувати евакуацію матеріальних цінностей експонатів а в зоопарках і цирках і тварин. 5.3. При прибутті на місце пожежі державної пожежної охорони представник об’єкта культури який керував гасінням пожежі повинен доповісти їх старшому начальнику відомості про людей які потребують допомоги евакуації їх кількість місце перебування а також про вогнище пожежі та заходи вжиті для ліквідації пожежі. 5.4. Всі підрозділи і служби пожежної охорони що залучаються до гасіння підпорядковуються керівникові гасіння пожежі. 5.5. У залежності від обставин і кількості підрозділів які беруть участь у ліквідації пожежі керівник гасіння пожежі може приймати рішення про створення оперативного штабу пожежогасіння. До складу штабу пожежогасіння повинен входити представник адміністрації об’єкта культури який зобов’язаний: надавати консультації керівнику гасіння пожежі з питань специфічних конструктивних особливостей будівлі чи споруди об’єкта інформувати його про наявність та місце знаходження токсичних та інших шкідливих речовин; на вимогу керівника гасіння пожежі надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини техніку паливно-мастильні матеріали людські ресурси обладнання засоби зв’язку тощо а під час пожежі що триває понад три години харчування приміщення для відпочинку й реабілітації особового складу й осіб залучених до гасіння пожежі; надавати наявні технічні засоби для використання їх при ліквідації пожежі; коригувати дії адміністрації при виконанні робіт пов’язаних з ліквідацією пожежі. ДОДАТОК до Правил пожежної безпеки для закладів підприємств та організацій культури Норми первинних засобів пожежогасіння длязакладів підприємств та організацій культури ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ВОГНЕГАСНИКИ №№ п/п Найменування об’єктів приміщень споруд Площа захисту кв.м Порошкові місткістю л Вуглекислотні місткістю л Повітряно-пінні місткістю л Ящик з піском містк.0 5 куб.м і лопатою Бочка з водою міст-кістю 0 25куб.м та двома відрами 1 Музеї картинні та художні гале-реї фондосховища виставочні та читальні зали бібліотеки 50 1* 2 Театри клуби будинки палаци культури зі сценами цирки: 2.1. Сцена манеж 25 1** 2.2. Робочі галереї на 10 пог.м довжини `1** 2.3. Колосники 50 1** 2.4. Трюм сцени манежу цирку та приміщення для оркестру 50 1** 2.5. Коридори та проходи суміж-ні зі сценою й манежем 50 1** 2.6. Службові приміщення бута-форскі костюмерні та кравецькі майстерні каси вестибюлі 25 1** 2.7. Вестибюль фойе буфет 100 1* 2.8. Майстерні декораційні жи-вописні деревообробні малярні 50 1* 2.9. Приміщення для тварин у циркових підприємствах 50 1* 2.10. Освітлювальні галереї електроцехи регулятирні 25 1* 2.11. Кіноаппаратні: на проекційна кожне 1 перемотувальна примі- 1 тамбур апаратної щення 1 3. Пам’ятки культури: 3.1. Неспалимі будівлі 100 1 1 1*** 3.2. Дерев’яної архітектури 50 1 1 1*** 4. Службові приміщення кімнати об’єктів культури при: 4.1. Коридорній системі на 20 пог.м довжини корид. 1** 4.2. Некоридорній системі вклю-чно з вестибюлями та сходами 200 1** 4.3. Радіовузли на кож-не при-міщен. 1 5. Склади для зберігання декорацій та спалимих матеріалів 50 1 1 1*** 6. Приміщення кондиционерів повітря калориферів і вентиляторів на при-міщен. 1 7. Акумуляторні на при-міщен. 2 8. Приміщення пральні та для чи-щення париків із застосуванням легкозаймистих і горючих рідин 100 2 9. Друкарні 200 2 10. Гаражі та відкриті стоянки авто-машин 100 2 11. Роздавальні бензоколонки на кожну 2 12. Легкові автомашини ВАЗ “Мос-квич” “ИЖ” “Волга” та їм подібні на ко-жну ав-томаш. 1 13. Грузові автомашини МАЗ ГАЗ КрАЗ ЗИЛ КаМАЗ КАЗ те ж 1 14. Автобуси: 14.1. Особо малого класу РАФ УАЗ та їм подібні те ж 14.2. Малого класу ПАЗ КАВЗ та їм подібні на ав-томаш. 1 14.3. Середнього та великого 1 Встановлюється в кабіні класу ЛАЗ ЛиАЗ тощо 1 Встановлюється в салоні 15. Фургони залізничні вагони та інші транспортні засоби призначені для перевезення тварин пересувних цирків на кожний вид засобів 1 1 16. Котельні що працюють: 16.1. На твердому паливі на дві топки 1 1 1 16.2. На рідинному та газоподіб-ному паливі те ж 1 1 17. Дизельні та пересувні електо-станції на один дизель або електр. станц. 1 Установлюється біля входу в приміщення 18. Аудіторії і адміністративні примі-щення: 18.1. При коридорній системі пожежної безпеки на 10 пог.м довж 1** 18.2. При некоридорній системі з вестибюлем включно 200 1* 18.3. Обчислювальні центри 100 1 19. Лабораторії 50 1* 20. Гуртожитки на 20 пог.м довж. корид. 1** 21. Кухні на приміщ. 1 22. Машинні відділки ліфтів те ж 1 Примітка: * Не менше одного на приміщення будівлю . ** Не менше двох на приміщення будівлю . *** Діжками з водою обладнуються в літній період при відсутності водопроводу не менше однієї на 10 пог. м довжини будівлі. ДОПОВНЕННЯ до Правил пожежної безпеки для закладів підприємств та організацій культури Затверджені постоянною радою Міжнародного технічного комітету по попередженню та гасінню пожеж ” ---- ” вересня 1984 р. ПРАВИЛА для зарубіжних театральних концертних і циркових труп 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 1.1. Правила поширюються на зарубіжні театральні концертні і циркові трупи при проведенні гастролей у приміщеннях що надаються для цієї мети. 1.2. У Правилах викладені загальні принципові положення які спрямовані на забезпечення пожежної безпеки при проведенні театральних концертних і циркових вистав. Протипожежні вимоги будівельних норм стандартів до будівель концертних залів і цирків а також особливості кожної вистави в цих Правилах не розглядаються. Правила також розглядають діючі в державі-організаторі вимоги з питань охорони порядку вимоги виробничих інспекцій і професійних спілок щодо заходів безпеки та запобігання збитків організації пожежної служби передбаченої законом. 2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 2.1. Адміністрація власник забезпечує виконання вимог пожежної безпеки убудівлях і приміщеннях що надаються для гастролей працездатності систем пожежної сигналізації та пожежогасіння іншого протипожежного обладнання; надає згідно закону країни у розпорядження гастрольного колективу технічний персонал на весь період проведення репетицій і вистав. Місцеве технічне керівництво на період проведдення гастролей несе відповідальність за безпеку обладнання сцени та освітлювальної техніки. 2.2. Адміністрація технічне керівництво приймаючої сторони перед укладанням договору інформує зарубіжні гастольні трупи про наявність і зміст цих Правил пожежної безпеки і при необхідності про додаткові вимоги місцевих правил інструкцій які узгоджені з пожежною охороною. 2.3. У договорі на проведення гастролей слід обумовити: необхідність визнання та дотримання цих Правил і додаткових вимог відповідних інстукцій; відповідальність керівника трупи за пожежну безпеку на період гастролей; прізвище відповідального за щоденний контроль щодо дотримання правил пожежної безпеки режисером артистами робітниками сцени та іншими членами гастрольної трупи. 2.4. Приймаюча сторона і гастрольна трупа повинні заздалегідь уточнити планування сцени перевірити стан декорацій. При цьому слід звернути увагу на: повний огляд сцени з місць розташування постів пожежної охорони; вільний доступ на сцену; можливість вільного обходу із зворотного боку декорацій на сцені мінімальна ширина обходу один метр; наявність на поверхні сцени будь-яких предметів які можуть перешкодити повному закриттю протипожежної завіси; дотримання вимог пожежної безпеки до куліс м’якої завіси та інших спалимих декорацій. 2.5. Паління цигарок і застосування відкритого вогню забороняється. Приймаюча сторона повинна використати для цього відповідну символіку знаки . Палити цигарки дозволяється у спеціально виділених і обладнаних приміщеннях. На них повинні бути вивішені таблички покажчики мовою держави гастролюючої трупи. 2.6. Відкритий вогонь фейерверки горючі рідини та виготовлені в них суміші забороняється використовувати і зберігати на сцені та на шляхах евакуації. Для імітації вогневих вибухових та інших сценічних ефектів дозволяється використовувати лише безпечні засоби та устрої. Приймаюча сторона зобов’язана забезпечити присутність представника пожежної охорони на репетиціях і під час вистав. 2.7. До початку гастролей приймаюча сторона адміністрація власник зобов’язані провести інструктаж з акторами та іншими членами трупи щодо змісту цих Правил і місцевих вимог пожежної безпеки яких необхідно дотримуватись. Вказівки технічного керівництва й офіційних органів приймаючої сторони повинні беззаперечно виконуватися. Слід заздалегідь організувати переклад відповідних розпоряджень та інструкцій щоб забезпечити їх вірне тлумачення та дотримання. 2.8. За не дотримання правил пожежної безпеки керівник трупи або її члени можуть бути покарані згідно з діючим у приймаючій державі законодавством. До них можуть бути прийняті міри примусового характеру. 2.9. На репетиції поширюються ті ж вимоги пожежної безпеки що й на вистави. 2.10. Усі питання безпеки що не обумовлені цими Правилами і виникають у підготовчий період а також під час вистав гастролей повинні вирішуватися на місці керівниками труп з компетентними особами адміністрації та пожежної охорони. ЗМІСТ ГЛАВА 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Й ОБОВ’ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 1.1. Загальні положення 1.2. Обов’язки посадових осіб 1.3. Обов’язки працівників культури ГЛАВА II ОСНОВНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 2.1. Утримання території 2.2. Утримання приміщень будівель і споруд 2.3. Шляхи евакуації 2.4. Електроустановки 2.5. Опалювальні установки 2.6. Вентиляція та кондиціювання повітря 2.7. Спеціальні вимоги пожежної безпеки Музеї картинні галереї бібліотеки виставки Цирки Пам'ятки культури та дерев’яної архітектури Міжнародні та фірменні виставки Навчальні заклади Аудіторії й адміністративні приміщення Лабораторії Обчислювальні центри Гуртожитки Конференц-зали лекторії та інші приміщення для проведення масових заходів Художньо-виробничі майстерні Гаражі Матеріальні склади Зоопарки 2.8. Основні вимоги пожежної безпеки при виконанні будівельно-монтажних і ремонтно-реставраційних робіт ГЛАВА III УТРИМАННЯ ПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ 3.1. Первинні засоби пожежогасіння 3.2. Протипожежне водопостачання 3.3. Утримання установок пожежної автоматики 3.4. Системи оповіщення людей про пожежу ГЛАВА IV ВИВЧЕННЯ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ГЛАВА V ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ ДОДАТОК Норми первинних засобів пожежогасіння длязакладів підприємств та організацій культури 1