ДБН В.2.5-24-2003

ДБН В.2.5-24-2003 Електрична кабельна система опалення

ЕЛЕКТРИЧНА КАБЕЛЬНА СИСТЕМА ОПАЛЕННЯ ДБН В.2.5-24-2003 Введені вперше РОЗРОБЛЕНІ: ІНСТИТУТОМ "КИЇВПРОМЕЛЕКТРОПРОЕКТ" Божко В.М. канд. техн. наук; Громадський Ю.С. НАУКОВО-ВИРОБНИЧИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЕЛЕТЕР" Розинський Д.Й. - загальний керівник теми; Пирков В. В. канд. техн. наук ІНСТИТУТОМ ТЕХНІЧНОЇ ТЕПЛОФІЗИКИ НАН УКРАЇНИ Делійський А.А. доктор техн. наук академік НАНУ; Круковський П.Г. доктор техн. наук; Тимченко ?. П. канд. техн. наук ІНСТИТУТОМ КИЇВЗНДІЕП Шевельов В. Б. канд. техн. наук; Черних Л.Ф. канд. техн. наук ВНЕСЕН! ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: УПРАВЛІННЯМ АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИХ ТА ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ БУДИНКІВ і СПОРУД ЖИТЛОВО-ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖБУДУ УКРАЇНИ Авдіенко О.П. арх.; Шестак В.П. інж. ЗАТВЕРДЖЕНІ: Наказами Державного комітету України з будівництва та архітектури від 8 вересня 2003 р. № 153 від ЗО грудня 2003 р. № 228 і введені в дію з 1 червня 2004 р. ВВЕДЕНІ ВПЕРШЕ ЗМІСТ 1 Загальні положення 2 Особливості теплового режиму приміщень з ЕКСО 3 Вибір параметрів ЕКСО ПД 4 Вибір параметрів ЕКСО ТА 5 Вибір нагрівальних кабелів для приміщень з ЕКСО 6 Конструкції підлог з нагрівальними кабелями 7 Укладання нагрівального кабелю в будівельні конструкції 8 Автоматичне керування ЕКСО 9 Електроживлення ЕКСО 10 Облік електроспоживання 11 Електробезпека 12 Енергозбереження 13 Пожежна безпека Додаток А Нормативні посилання Додаток Б Терміни їх визначення умовні позначення Додаток В Приклад вибору параметрів ЕКСО ПД Додаток ? Приклад вибору параметрів ЕКСО ТА 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Вимоги цих державних будівельних норм є обов'язковими для всіх підприємств організацій та фізичних осіб на території України незалежно від форм власності та відомчої належності. Ці Норми поширюються на проектування та монтаж електричних кабельних систем опалення далі - ЕКСО з номінальною напругою до 1000 В нагрівальні елементи яких укладаються безпосередньо в будівельні конструкції як при новому будівництві так і реконструкції приміщень будинків і споруд наступного призначення: - житлових зазначених у СНІП 2.08.01 та ДБН-79; - адміністративних та побутових зазначених у СНІП 2.09.04; - громадських що перелічені у додатку А ДБН В.2.2-9; - навчальних та дитячих дошкільних закладів зазначених у ДБН В.2.2-3 і ДБН В.2.2-4; - закладів охорони здоров'я зазначених у ДБН В.2.2-10; - культурних і культурно-видовищних закладів; - агропромислових комплексів у тому числі тваринницьких підприємств теплиць і парників зазначених відповідно у ДБН В.2.2-1 і ДБН В.2.2-2; - промислових підприємств. Ці Норми не поширюються на наступні приміщення: - вибухонебезпечні; - з хімічно активним середовищем; - де ведуться роботи з джерелами іонізуючих випромінювань та радіоактивними речовинами або останні зберігаються. Ці Норми також не поширюються на проектування та монтаж ЕКСО які застосовуються для опалення пересувних установок; трубопроводів і резервуарів; систем протиобліднення відкритих поверхонь: сходів шляхів дахів будинків тощо. Для визначення обов'язковості виконання вимог цих Норм використовуються слова "повинно" "слід". Слова "як правило" означають що дана вимога є переважаючою а відступ від неї повинен бути обгрунтованим. Слово "рекомендується" означає що дане рішення є одним із кращих але не обов'язковим для виконання. Слово "допускається" означає що дане рішення застосовується як виняток наприклад внаслідок обмеженої можливості застосування інших рішень. Перелік нормативних документів на які є посилання в цих Нормах та визначення основних термінів наведено відповідно в додатках А і Б. 1.1 ЕКСО - різновид систем розподіленого електроопалення в яких електрична енергія перетворюється на теплову в спеціальному нагрівальному кабелі вбудованому у будівельну конструкцію і призначена для забезпечення заданої температури повітря в приміщенні і/або на визначеній поверхні конструкції далі - температура . ЕКСО поділяються на ЕКСО прямої дії далі - ЕКСО ПД та ЕКСО з теплоакумуляцією далі -ЕКСО ТА . 1.2 ЕКСО ПД або ЕКСО "повне опалення" далі - ЕКСО ПО або ЕКСО "тепла підлога" далі - ЕКСО ТП - різновид ЕКСО нагрівальний кабель якої вбудований у будівельну конструкцію малої теплоємності. ЕКСО ПД може використовуватись як основна для повного опалення приміщень так і додаткова у складі інших основних систем опалення водяної парової повітряної тощо . Установчу потужність ЕКСО ПД що використовується як додаткова система опалення вибирають як правило до 50 % від розрахункових тепловтрат приміщення. ЕКСО ТП слід використовувати як додаткову для забезпечення комфортної температури підлоги. 1.3 ЕКСО ТА - різновид ЕКСО періодичної дії нагрівальний кабель якої вбудований у будівельну конструкцію великої теплоємності. Властивості і конструктивні параметри її вибрані так щоб забезпечити безперервну протягом доби нормативну віддачу теплоти при споживанні електричної енергії в інтервалі нічного мінімуму добового циклу навантаження електричної мережі. 1.4 До складу ЕКСО ТА як правило входять електричні прилади-догрівачі теплоти з малою теплоємністю. Установчу потужність догрівачів слід вибирати не менше 25 % і не більше 50 % від розрахункових тепловтрат приміщення. При цьому живлення електроенергією приладів-догрівачів здійснюють як правило за вільним графіком. 1.5 Нагрівальні кабелі ЕКСО як правило укладають у підлогу приміщення; допускається укладання нагрівальних кабелів у стінах або стелі. 1.6 При проектуванні і монтажі ЕКСО крім положень цих Норм слід також керуватись вимогами інших нормативних документів чинних в Україні. Замовник у завданні на проектування може пред'явити додаткові технічні вимоги які не суперечать цим Нормам та чинній нормативній документації. 1.7 У приміщеннях з використанням ЕКСО рівень теплозахисту будинків та споруд повинен бути не менше ніж зазначений у відповідних нормативних документах України. 1.8 Склад порядок розроблення погодження та затвердження проектної документації ЕКСО повинні відповідати вимогам ДБН А.2.2-3. 1.9 Проектна документація ЕКСО повинна містити: - пояснювальну записку; - електричні схеми підключення ЕКСО до живильної електромережі і схеми автоматичного керування; - креслення плани розрізи тощо з розміщенням елементів ЕКСО; - розрахунки теплотехнічні та електричні для вибору елементів ЕКСО і живильної електромережі а також техніко-економічні обгрунтування за необхідності ; - специфікації обладнання та матеріалів; - кошторис. Примітка. Розрахунки та техніко-економічні обгрунтування повинні зберігатись у проектній організації і надаватись замовнику за вимогою. 1.10 При передачі ЕКСО в користування замовнику організація яка виконувала монтажні роботи повинна надати йому експлуатаційну документацію що містить такі дані: - склад ЕКСО принципи її дії та основні параметри; - плани розташування нагрівальних кабелів кабельних муфт і датчиків температури в приміщеннях із зазначенням глибини укладання елементів ЕКСО; - електричні схеми живлення і підключення пристроїв керування; - обмеження які стосуються розташування меблів та додаткового покриття підлог наприклад килимів; - особливості які враховувались під час укладання нагрівальних секцій наприклад зазначення місць для можливого розташування проникаючих кріпильних засобів; - технічні паспорти елементів ЕКСО включаючи пристрої керування та захисту; - докладні вказівки з експлуатації і забезпечення безпеки під час експлуатації; - акти випробувань; - гарантійні зобов'язання. 1.11 ЕКСО ТА слід проектувати з урахуванням вимог ДСТУ 2339. 2 ОСОБЛИВОСТІ ТЕПЛОВОГО РЕЖИМУ ПРИМІЩЕНЬ З ЕКСО 2.1 Для приміщень з ЕКСО дійсні вимоги до параметрів мікроклімату відповідно до норм зазначених у ГОСТ 12.1.005 СНІП 2.04.05 ДСН 3.3.6.042 ДСНіП 239 з урахуванням цих Норм. 2.2 Для приміщень з ЕКСО у холодний період року та в перехідних умовах середньодобову температуру внутрішнього повітря допускається приймати меншою від норм зазначених у нормативних документах на проектування будинків і споруд але не нижче ніж на 3 °С при відповідному збільшенні температури внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій приміщень за рахунок дії ЕКСО. 2.3 3 урахуванням 2.2 середньодобову температуру внутрішнього повітря приміщень t? з ЕКСО ТА рекомендується приймати не менше 15 5 °С для житлових приміщень; розрахункову температуру внутрішнього повітря приміщень іншого призначення - з урахуванням технології відповідного виробництва. 2.4 За розрахунковий період ЕКСО ТА амплітуда коливань Aht температури внутрішнього повітря t? повинна знаходитись в діапазоні плюс-мінус 2 5 °С. 2.5 У житлових приміщеннях з ЕКСО середньодобову температуру на поверхні гріючої підлоги ?? в приміщеннях з постійним перебуванням людей слід приймати не більше 28 °С в приміщеннях з паркетним лицьовим покриттям підлоги - не більше 26 °С . 2.6 В зонах найбільшого охолодження приміщення середньодобову температуру на поверхні гріючої підлоги слід приймати не більше 35 °С. 2.7 У приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей середньодобову температуру на поверхні гріючої підлоги слід приймати за СНІП 2.04.05. 2.8 За розрахунковий період ЕКСО ТА допустима надмірна температура на поверхні гріючої підлоги за добу ??? відносно температур зазначених у 2.5 2.6 визначається параметром Td в градусо-годинах за співвідношенням Td = ??? - ?? · d? / 2 ? 4°С·год 2.1 де d ?- тривалість дії надмірної температури год. 2.9 Середньодобову температуру внутрішніх поверхонь гріючих стін та стелі слід приймати за СНІП 2.04.05. 2.10 Максимальні значення інтенсивності теплового опромінення людини в приміщеннях з ЕКСО ТА не повинні перевищувати нормованих значень за ДСН 3.3.6.042. 3 ВИБІР ПАРАМЕТРІВ ЕКСО ПД 3.1 Параметрами ЕКСО ПД які підлягають вибору на стадії проектування є: - розрахункова теплова потужність нагрівальних секцій Qreght ; - розрахункова електрична потужність системи Preght ; - крок укладання нагрівального кабелю Sht . 3.2 Розрахункові тепловтрати приміщення Q?ht слід визначати за СНІП II-3 та СНІП 2.04.05. 3.3 Загальні опори теплопередачі шарів огороджувальної будівельної конструкції приміщення що розташовані відповідно між нагрівальними секціями і внутрішнім повітрям приміщення Rsi та між нагрівальними секціями і навколишнім середовищем зовні опалюваного приміщення повітря суміжного приміщення грунт тощо Rse слід визначати згідно зі СНІП II-3 та СНІП 2.04.05. Примітка. Допускається не враховувати віддачу теплоти крізь торцеві поверхні гріючих огороджувальних конструкцій які межують з іншими огороджувальними конструкціями. 3.4 Розрахункову теплову потужність нагрівальних секцій Qreght Вт визначають за формулою Qreght = Q?ht · Rsi + Rse / Rse. 3.1 3.5 Розрахункову електричну потужність нагрівальних секцій Preght Вт визначають за формулою Preght = kz· Qreght 3.2 де kz = 1 3 - коефіцієнт запасу який враховує можливість перевищення фактичних втрат теплоти у приміщенні порівняно з розрахунковими; можливість зниження фактичної напруги в електричній мережі в порівнянні з номінальною; необхідність швидкого прогрівання підлоги при низьких зовнішніх температурах. 3.6 Для укладання слід використовувати нагрівальні секції певної номінальної потужності та довжини які постачає підприємство-виробник з електричною потужністю найближчою до більшого розрахункового значення за формулою 3.2 . Довжина нагрівального кабелю Lk м визначається за формулою Lk = Preght / Pn 3.3 де Pn - номінальна потужність нагрівального кабелю на 1 м Вт/м за даними підприємства-вироб-ника. 3.7 Крок укладання в осях нагрівального кабелю Sht см Sht = 100·F ht / Lk 34 де F ht - площа гріючої підлоги м2. 3.8 Розрахунковий крок укладання нагрівального кабелю повинен забезпечити умову Kr ? Krd 3.5 де Kr - визначена кратність радіуса внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра; Krd - допустима кратність радіуса зовнішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра за даними підприємства-виробника. За відсутності даних слід приймати не менше 5-6 зовнішніх діаметрів кабелю. 4 ВИБІР ПАРАМЕТРІВ ЕКСО ТА 4.1 Теплотехнічний розрахунок приміщень будинків і споруд з ЕКСО ТА слід здійснювати відповідно до СНІП ІІ-3 СНІП 2.04.05 та цих Норм. 4.2 Вихідними даними для вибору параметрів ЕКСО ТА є: - розрахункові температури зовнішнього повітря за СНІП 2.01.01; - санітарно-гігієнічні умови зазначені у 2.3-2.8 та контрольні показники питомих потоків теплоти зазначені у додатку 25 до СНІП 2.04.05; - розрахункові втрати теплоти в приміщенні Q?ht ; - показники теплостійкості елементів огороджувальних будівельних конструкцій споруд. 4.3 Детальні розрахунки параметрів ЕКСО ТА рекомендується здійснювати за комп'ютерними прикладними пакетами з урахуванням впливу всіх огороджувальних конструкцій інженерного обладнання та інших архітектурно-планувальних і режимно-експлуатаційних факторів на процес теплообміну в приміщенні. 4.4 Параметри ЕКСО ТА допускається вибирати за спрощеною методикою яка базується на теорії теплостійкості огороджувальних конструкцій і містить такі розрахунки: - теплової потужності нагрівальних кабельних секцій які укладають в акумуляційний шар Qreghtb ; - амплітуди коливання температури повітря в приміщенні Aht; - товщини акумуляційного шару підлоги mb ; - потужності догрівачів Qreghtc ; - електричної потужності нагрівальних кабельних секцій акумуляційного шару Preghtb та догрівачів Preghtc . 4.5 Теплову потужність ЕКСО ТА слід визначати після архітектурно-планувального вирішення будинку споруди та приміщення у такій послідовності. 4.5.1 Показники питомого потоку теплоти g?h будинку слід визначати за розрахунковими тепловтратами будинку Q?ht віднесеними до 1 м2 загальної площі житлових будинків Fl або до 1 м2 корисної площі громадських будинків Ff ; 4.5.2 Розрахунковий питомий потік теплоти qregh Вт/м2 від ЕКСО ТА слід відносити до 1 м2 площі гріючої підлоги qregh = Q?ht / Fht; 4.1 4.5.3 Для будинків з ЕКСО ТА значення контрольного показника питомого теплового потоку qhn Вт/м2 наведеного у додатку 25 до СНІП 2.04.05 слід перераховувати на одиницю площі гріючої підлоги q*hn = qhn · Fl f / Fht 4.2 4.5.4 Умови неперевищення контрольних показників зазначених у додатку 25 до СНІП 2.04.05 відносно площі гріючої підлоги q*hn ? qregh 4.3 4.5.5 Якщо q*hn ? qregh то слід визначити допустимий питомий потік теплоти Вт/м2 qmaxh = ? si · ?? - ?? 4.4 де ? si - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджувальної будівельної конструкції Вт/ м2 ·°С . 4.5.6 Якщо qregh ? qmaxh то середню теплову потужність Вт акумуляційного шару ЕКСО ТА слід визначати за формулою Qreghtb = kz · qregh · Fht 4.5 4.5.7 Якщо qregh > qmaxh то в складі ЕКСО ТА слід передбачати догрівачі. Питомий тепловий потік догрівачів Вт/м2 слід визначати за формулою qhc = qregh - qmaxh 4.6 4.5.8 Потужність догрівачів Вт згідно з контрольними показниками зазначеними у додатку 25 до СНІП 2.04.05 слід визначати за формулою Qreghtc = kz · qh c · Fhf 4.7 Незалежно від розрахунків за формулою 4.7 необхідно дотримуватись співвідношення яке вказане у 1.4: 0 5Q?ht ? Qreghtc ? 0 25 Q?ht . 4.5.9 Якщо q*hn < qregh тобто умова 4.3 не виконується то слід перейти до іншого архітектурно-планувального вирішення наприклад зменшити коефіцієнт скління або вжити інших енергозберігаючих заходів наприклад зменшити трансмісійні втрати шляхом використання більш досконалої теплоізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій теплоутилізаторів тощо які забезпечать виконання вимог додатка 25 до СНІП 2.04.05 і повторити розрахунок. 4.6 Розрахункова амплітуда коливань температури внутрішнього повітря приміщення з ЕКСО ТА °С повинна відповідати вимогам СНІП ІІ-3 та 2.4 цих Норм Areght = 0 7 · M · Qreghtb / ?Fi · Bi 4.8 де ? - коефіцієнт нерівномірності віддачі теплоти гріючою підлогою який слід визначати за кривими M = f mb kb на рисунку 4.1 при прийнятих значеннях товщини підлоги mb і коефіцієнта циклічності kb = ?b / Tb; ?b - період накопичення теплоти в акумуляційному шарі тривалість зарядження год; Tb - період циклічного виділення теплоти який визначається відрізком часу між двома послідовно повторюваними включеннями нагрівального кабелю до електричної мережі год; Qreghtb - визначають за формулою 4.5 ; Fі - площа і-ї огороджувальної будівельної конструкції яку визначають за внутрішніми розмірами приміщення м2; Bі - коефіцієнт теплопоглинання поверхні і-? огороджувальної будівельної конструкції який визначають за формулою наведеною у СНІП ІІ-3. Примітка. При розрахунках за формулою 4.8 нумерацію шарів огороджувальної будівельної конструкції слід приймати у напрямку від внутрішньої до зовнішньої поверхні цієї конструкції. Рисунок 4.1 - Залежність коефіцієнта нерівномірності М від товщини акумуляційного шару підлоги mb для різних коефіцієнтів циклічності kb 4.7 Для визначення коефіцієнтів теплозасвоєния поверхні окремих шарів огороджувальної будівельної конструкції слід попередньо обчислити теплову інерцію D кожного шару за формулою що наведена у СНІП ІІ-3 D = R1 s1 + R2 s2 + ... + Rn sn 4.9 де s1 s2 ... si ... sn - коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу окремих шарів Вт/ м2 ·°С які приймають за додатком 3* до СНІП ІІ-3; R1 R2 ... Ri ... Rn - термічні опори окремих шарів огороджувальних будівельних конструкцій м2·°С /Вт які обчислюють за формулою Ri = ?і / ?і 4.10 де ?і - товщина і-го шару м; ?і - коефіцієнт теплопровідності матеріалу і-го шару Вт/ м ·°С який приймають за додатком 3* до СНІП ІІ-3. Примітка. У будинках і спорудах де використовуються ЕКСО ТА внутрішні перегородки приміщень рекомендується виконувати з цегли або іншого матеріалу з великим коефіцієнтом теплозасвоєння. 4.8 Коефіцієнти теплозасвоєння внутрішньої поверхні огороджувальної будівельної конструкції Yini Вт/ м2 ·°С слід визначати покроково. 4.8.1 Якщо перший внутрішній шар огороджувальної будівельної конструкції має теплову інерцію D>1 то Yini = si 4.11 4.8.2 Якщо D1+D2+...+Dn-1 <1 але D1+D2+...+Dn >1 то коефіцієнт Yini слід визначати послідовно з розрахунками коефіцієнтів теплозасвоєння внутрішньої поверхні шарів огороджувальної будівельної конструкції починаючи з n-1 -го шару до першого такими кроками: - для n-1 -го шару - за формулою Yn-1 = Rn-1 · s2 n-1 + sn / 1 + Rn-1 · s n-1 ; 4.12 - для і-го шару i = n-2 n-3 ... 1 - за формулою Yi = Ri · s2 i + Yn+1 / 1 + R i · Yn+1 ; 4.13 Коефіцієнт Yini приймають рівним коефіцієнту теплозасвоєння поверхні і-го шару Yi. 4.8.3 Якщо для огороджувальної будівельної конструкції що складається з n шарів D1+D2+...+D n-1 < l то коефіцієнт Yini слід визначати послідовно з розрахунком коефіцієнтів Yn Yn+1 ... Yi - для n-го шару - за формулою Yn = Rn · s2 n + ?se / 1 + Rn · ?se ; 4.14 - для і-го шару i = n-2 n-3 ... 1 - за формулою 4.13 . У співвідношеннях 4.11 - 4.14 позначається: D1 D2 ... D n - теплова інерція відповідно 1-го 2-го ... n-го шарів будівельної конструкції яку визначають за формулою 4.9 ; R1 ... Rn-1 Rn - термічні опори м2 ·°С /Вт відповідно і-го ... n-1 -го і n-го шарів будівельної конструкції які визначають за формулою 4.10 ; s1 ... s2 ... sn-1 sn - коефіцієнти теппозасвоєння матeріалів і-го ... n-1 -го n-го шарів будівельної конструкції Вт/ м2·°С які визначають за додатком 3* до СНІП ІІ-3; Yn +1 - коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні і+1 -го шару будівельної конструкції Вт/ м2·°С ; ?se - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні будівельної конструкції Вт/ м2·°С який визначають за таблицею 6* СНІП ІІ-3. Примітка. Коефіцієнт теплозасвоєння повітряного шару приймають рівним нулю s = 0 . Шари огороджувальної будівельної конструкції які розміщені між повітряним шаром що вентилюється зовнішнім повітрям і зовнішньою поверхнею огороджувальної будівельної конструкції як правило не враховують. 4.8.4 Для внутрішніх огороджувальних будівельних конструкцій значення Yini визначають так як і для зовнішніх але приймають що в середині огороджувальної конструкції s = 0; для несиметричних огороджувальних конструкцій їх середину слід визначати на половині величини ?D всієї огороджувальної конструкції. 4.9 Якщо Areght ? Aht то приміщення з ЕКСО ТА у якому акумуляційний шар підлоги має товщину mb і теплову потужність Qreghtb відповідає 2.3 і 2.4. 4.10 Якщо Areght > Aht то слід змінити одне або декілька прийнятих технічних рішень а саме: - підвищити теплову потужність нагрівальних кабельних секцій які укладають в акумуляційний шар підлоги до 150 Вт/м2 ; - збільшити товщину акумуляційного шару підлоги; - підвищити теплову потужність догрівачів. 4.11 За необхідності застосування догрівачів у приміщенні з ЕКСО ТА як правило приймають одне із таких технічних рішень: - встановлюють електричні конвектори; - влаштовують окрему нагрівальну секцію з підвищеним питомим потоком теплоти до 200 Вт/м2 в зоні найбільшого охолодження приміщення; на ділянках зони найбільшого охолодження не слід розташовувати нагрівальні кабелі акумуляційного шару; - влаштовують в приміщенні "теплу підлогу" як додаткову до ЕКСО ТА . 4.12 Житлові дитячі та спальні приміщення слід обладнувати догрівачами навіть у тих випадках коли за розрахунками вони не потрібні див. 1.4 . 4.13 Електричні параметри ЕКСО ТА визначаються так. 4.13.1 Розрахункову електричну потужність Вт кабельних секцій які укладаються в акумуляційний шар ЕКСО ТА визначають за формулою де 24 - період віддачі теплоти на опалення приміщення год.; zb - період накопичення теплоти в акумуляційному шарі споживання електроенергії год. 4.13.2 Розрахункову електричну потужність Вт догрівачів визначають за формулою де zc - період роботи догрівачів год. 4.14 Крок укладання секцій нагрівального кабелю слід визначати аналогічно формулі 3.4 . 5 ВИБІР НАГРІВАЛЬНИХ КАБЕЛІВ ДЛЯ ПРИМІЩЕНЬ З ЕКСО 5.1 Для ЕКСО як правило слід використовувати нагрівальні секції виготовлені підприєм-ством-виробником. 5.2 В приміщеннях з постійним перебуванням людей у житлових та адміністративних будинках а також в приміщеннях лікарень шкіл садків ясел-садків комбінатів притулків для старих та інвалідів тощо де використовують ЕКСО слід застосовувати двожильні екрановані нагрівальні кабелі. 5.3 Для приміщень з можливим підвищенням вологості або пошкодженням підлоги санвузлів кухонь душових тваринницьких приміщеннь тощо слід застосовувати екрановані нагрівальні кабелі. 5.4 Для укладання нагрівального кабелю у бетонну чи цементну стяжку підлог слід використовувати кабель з питомою потужністю не більше 20 Вт/м. 5.5 У тонких підлогах із цементною стяжкою завтовшки не більше 20 мм слід застосовувати екрановані нагрівальні кабелі з питомою потужністю не більше 10 Вт/м. 5.6 У приміщеннях з обігріванням дерев'яних підлог на лагах де нагрівальний кабель укладають у межах повітряного прошарку слід застосовувати екрановані нагрівальні кабелі з питомою потужністю не більше 10 Вт/м. 5.7 У приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей або тварин допускається застосування неекранованих нагрівальних кабелів з укладанням безпосередньо на нагрівальний кабель екранувальної сітки із сталевого дроту з розмірами вічок не більше 50 х 50 мм та діаметром дроту не менше 3 мм яку з'єднують з системою зрівнювання потенціалів див. 11.19 . 6 КОНСТРУКЦІЇ ПІДЛОГ З НАГРІВАЛЬНИМИ КАБЕЛЯМИ 6.1 Для підлог з нагрівальними кабелями допускається застосовувати будь-які типи лицьового покриття. 6.2 Матеріали для лицьового покриття підлоги крім плитки з натурального каменю керамічної і т.п. повинні бути погоджені з виробником на придатність їх до застосування для гріючих підлог. Матеріали лицьового покриття підлоги мають відповідати вимогам СНІП 2.03.13. 6.3 Шпаклівки клеї та розчини які використовують для підлог повинні бути погоджені з підприємством-виробником на їх придатність до використання для гріючих підлог з урахуванням стійкості матеріалів до теплових змін у підлозі повинні витримувати температуру не менше 50°С . 6.4 Концентрації токсичних речовин які виділяються матеріалами лицьового покриття підлоги повинні відповідати вимогам СНІП 2.03.13 та ГОСТ 12.1.005. 6.5 Для уникнення безпосереднього контакту нагрівального кабелю з теплоізоляційним матеріалом між ними як правило розташовують вогнестійкий прошарок наприклад цементну стяжку завтовшки 2-3 мм гіпсову плиту завтовшки 3-5 мм металеву сітку з розміром вічок 20 х 20 мм і діаметром сталевого дроту не менше 1 мм або корозійне стійку алюмінієву фольгу завтовшки 0 3-0 5 мм. 6.6 Для теплоізоляції підлоги з нагрівальними кабелями окрім зазначеної у 6.5 як правило застосовують спеціальні види полімерних теплоізоляторів завтовшки не менше 20 мм. 6.7 Для холодних підлог наприклад при їх розташуванні на грунті над проїздом необігріва-ним підвалом балконною плитою тощо застосування теплоізоляційних матеріалів є обов'язковим. 6.8 У вологих приміщеннях з ЕКСО між теплоізоляцією і основою підлоги слід прокладати гідроізолювальний прошарок відповідно до діючих будівельних норм і правил. 6.9 При укладанні нагрівального кабелю на існуючу дерев'яну підлогу між ними слід розташовувати вогнестійкий прошарок див. 6.5 . 6.10 Торцеву частину шарів підлоги з ЕКСО по периметру приміщення слід теплоізолювати. Мінімальна товщина теплоізоляції уздовж зовнішніх стін - 30 мм внутрішніх - 20 мм. 6.11 Слід додержуватись обмежувальних коефіцієнтів теплопередачі багатошарових конструкцій підлоги а саме: - для шарів над теплоізоляцією включаючи текстильні покриття підлоги завтовшки не менше 8мм kr0 ? 2 65 Вт/ м2 ·°С ; - для шарів під безшовною підлогою включаючи бетонне перекриття kr0 ? 0 8 Вт/ м2 ·°С . 6.12 Слід додержуватись співвідношення між термічними опорами шарів підлоги над Rо і під Ru теплоізоляційними шарами а саме: - для міжповерхового перекриття над опалюваним приміщенням Ru ? 4 0 Rо; - для підлоги над неопалюваним приміщенням а також для підлоги що межує з плитами фундаментів які лежать безпосередньо на грунті Ru ? 6 0 Rо; - для підлоги що межує із зовнішнім повітрям наприклад над проїздом Ru ? 6 5 Rо. 6.13 Несучі перекриття гріючих підлог що межують з зовнішнім повітрям слід виконувати з термічним опором не менше ніж 3 0 м2 ·°С /Вт. 6.14 Верхня межа теплоізолювального шару який прилягає до акумуляційного повинна задовольняти вимогам термостійкості витримувати температуру 85 °С усередині стяжки 90 °С - нижче стяжки. 7 УКЛАДАННЯ НАГРІВАЛЬНОГО КАБЕЛЮ В БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ 7.1 До укладання нагрівальної секції в огороджувальні конструкції приміщень слід перевірити відповідність її параметрів зазначених у супроводжувальній документації підприємства-виробника та проектній документації. Зміна довжини нагрівального кабелю в секції що поставляється підприємством-виробником забороняється. 7.2 Укладання нагрівальних кабелів в огороджувальні будівельні конструкції рекомендується виконувати у вигляді "змійки" з дотриманням паралельності ліній укладання. 7.3 Крок укладання нагрівального кабелю визначається на стадії проектування залежно від площі укладання та довжини секції. Крок укладання кабелю рекомендується виконувати рівномірно. 7.4 Нагрівальну секцію слід укладати в одному приміщенні в однорідному за теплопровідністю матеріалі. Кількість нагрівальних секцій які укладають в одному приміщенні повинна бути якомога меншою із можливих варіантів проектних рішень. Допускається укладання нагрівальної секції у двох суміжних приміщеннях якщо функції ЕКСО підтверджуються проектними розрахунками. Переходи нагрівального кабелю під спільною стіною приміщень слід виконувати у захисній шкаралупі з негорючого матеріалу наприклад із труби щільно та рівномірно заповненій матеріалом для замонолічування решти кабелю наприклад цементно-піщаним розчином . 7.5 Нагрівальний кабель слід надійно закріплювати наприклад монтажною стрічкою яку укладають перпендикулярно до нагрівального кабелю на кінцях петель "змійки" і в середині ліній укладання кабелю таким чином щоб запобігти зміні положення кабелю в процесі монтажу та експлуатації. 7.6 Для запобігання поздовжньому переміщенню нагрівального кабелю внаслідок нагрівання в процесі експлуатації слід укладати його в одному напрямку на довжину не більше 6 м. 7.7 Для встановлення меблів або обладнання без ніжок відстань від нагрівального кабелю до внутрішньої поверхні стін суміжних з огороджувальною конструкцією в яку укладають кабель повинна бути не менше 400 мм. Не рекомендується укладання нагрівальних кабелів в місцях стін які закривають килимами або заставляють меблями чи обладнанням. 7.8 Перетинання нагрівальним кабелем температурних швів не допускається. 7.9 Відстань від нагрівального кабелю до металевих конструкцій та електропроводок загального призначення повинна бути не менше 50 мм до дерев'яних елементів - 30 мм від розеток і вимикачів на стіні - 200 мм. 7.10 Нагрівальні кабелі не повинні перетинатись з іншими кабелями проводами . Допускається перетинання нагрівального кабелю укладеного в підлогу з силовим кабелем проводом якщо останній розташований нижче нагрівального кабелю в трубі і надійно захищений від дії високої температури наприклад теплоізоляцією або має відповідне теплостійке виконання. 7.11 Під дерев'яною підлогою на лагах слід розташовувати нагрівальний кабель у повітряному прошарку над теплоізоляцією. Кабель слід закріплювати до металевої сітки рабиця або арматурна розтягнутої між лагами. Кабель не повинен торкатись теплоізоляції та підлоги. Крок укладання кабелю - не більше 300 мм. Сітку слід встановлювати забезпечуючи відстань між кабелем та нижньою поверхнею підлоги не менше 30 мм. Перехід кабелю через лагу та внутрішні стіни слід виконувати через отвір або пропил з ізольованою поверхнею негорючим матеріалом наприклад алюмінієвою клейкою стрічкою . Переходи кабелю у лагах не повинні зменшувати їх несучу спроможність. 7.12 До покриття нагрівального кабелю будівельними матеріалами та конструкціями слід шляхом вимірювань перевірити цілісність металевої оболонки або екрана якщо вони є а також визначити величину опору нагрівальних жил кабелю та його ізоляції. Величина опору нагрівальних жил кабелю не повинна відрізнятись від значення визначеного підприємством-виробником більше 5 % в сторону зменшення і на 10 % в сторону збільшення. Опір ізоляції нагрівального кабелю слід вимірювати згідно з ПУЕ мегаомметром напругою 2500 В а його значення повинно бути не менше 0 5 МОм. 7.13 Вимірювання зазначені в 7.12 слід виконувати також після покриття нагрівального кабелю будівельними матеріалами і конструкціями але не раніше строку повного затвердіння будівельних матеріалів які використовують під час покриття. Цей строк повинен зазначатись в проектній документації. 7.14 Підключення до електричної мережі нагрівальної секції згорнутої у бухту не допускається навіть на короткий строк. 7.15 Заливання нагрівального кабелю будівельним розчином рекомендується здійснювати вздовж кабелю не допускаючи утворення порожнин. Розчин не повинен мати щебеню або інших добавок з гострими краями. До заливання рекомендується додатково зафіксувати нагрівальний кабель цим же розчином між місцями його закріплення. 7.16 Під час укладання нагрівального кабелю необхідно вжити заходів для запобігання попаданню на поверхню яка використовується вологи бруду та будівельного сміття. Для цього в приміщенні що має зовнішні стіни як правило повинна бути виконана гідроізоляція завершені штукатурні та облицювальні роботи установлені вікна і двері прокладені мережі електроживлення нагрівальних секцій до відгалужувальної коробки тощо. Безпосередньо перед початком роботи з укладання кабелю поверхня на яку він укладається повинна бути очищена від бруду будівельного сміття а за наявності виступів виїмок ухилів повинна бути вирівняна. 7.17 Забороняється піддавати нагрівальні кабелі механічним навантаженням які можуть привести до їх пошкодження. 7.18 Вмикання до електричної мережі укладеного в будівельні матеріали нагрівального кабелю до повного затвердіння цих матеріалів не допускається навіть на короткий строк. 7.19 Не рекомендується укладання нагрівального кабелю при температурі повітря нижче мінус 5 °С. 7.20 Датчик температури підлоги та його з'єднувальний провід слід розташовувати в захисній негорючій гнучкій оболонці наприклад у гофрованій трубці із забезпеченням можливості його зміни. З'єднувальний провід у захисній оболонці слід прокладати паралельно та рівновіддалено від ліній укладання нагрівального кабелю в місці відкритої петлі не перетинаючи з нагрівальним кабелем. Кінець захисної оболонки із розташованим в ній датчиком повинен бути щільно закритим а інший кінець відкритий підведений до місця встановлення терморегулятора або до відгалужу-вальної коробки. Діаметр захисної оболонки та її вигини при укладанні повинні забезпечити вільне пересування датчика. 7.21 Місце розташування кінця захисної оболонки із датчиком температури повинно бути зазначене в проектній документації і відповідати рекомендаціям підприємства-виробника ЕКСО. Воно повинно бути в середині площі гріючої підлоги але не ближче 500 мм до її краю. 7.22 Датчики температури підлоги при товщині стяжки більше 50 мм слід розміщувати якомога ближче до лицьової поверхні підлоги. 8 АВТОМАТИЧНЕ КЕРУВАННЯ ЕКСО 8.1 ЕКСО слід виконувати з автоматичним регулюванням. 8.2 Режими роботи ЕКСО слід забезпечувати дією автоматичних терморегуляторів з датчиками температури повітря в приміщенні та або датчиками температури будівельних конструкцій в які укладають нагрівальні секції. Якщо потужність ЕКСО перевищує допустиму комутаційну потужність терморегулятора то для забезпечення комутації кола живлення повинен бути встановлений проміжний апарат що автоматично керується терморегулятором. Допускається у даному випадку застосовувати декілька секцій з відповідною кількістю терморегуляторів. 8.3 Автоматичне керування роботою ЕКСО ТА слід здійснювати з використанням програмованого терморегулятора з датчиком температури зовнішнього повітря та комплектом терморегуляторів з датчиками температури підлоги. Кількість таких терморегуляторів визначається проектом. 8.4 Пристрої автоматичного керування роботою ЕКСО повинні розташовуватись в місцях зручних для експлуатації і не загороджуватись меблями устаткуванням тощо. 8.5 Навколишнє середовище в місцях розташування пристроїв автоматичного керування ЕКСО повинно відповідати вимогам і рекомендаціям підприємства-виробника. За неможливості розташування терморегуляторів в опалюваному приміщенні допускається їх встановлення в іншому приміщенні з виносним датчиком. 8.6 У громадських будинках з ЕКСО слід застосовувати терморегулятори із захистом від несанкціонованого доступу до них. 8.7 Для ЕКСО в дерев'яних підлогах з повітряним шаром у бетонних підлогах з товстим дерев'яним покриттям у тонких підлогах підлогах з лінолеумом і ковроліном рекомендується застосовувати терморегулятори з комбінацією датчиків температури повітря і підлоги. 8.8 Кожній секції обігріву підлоги повинен відповідати власний терморегулятор з датчиком температури підлоги. Суміжні допоміжні приміщення з однаковим тепловим режимом допускається об'єднувати в одну регульовану групу якій відповідає загальний терморегулятор з датчиком температури підлоги в одному з приміщень. 8.9 В зоні найбільшого охолодження приміщення з ЕКСО ТА слід передбачати окремий регулятор з датчиком температури підлоги. Останній слід розташовувати у стяжці підлоги на відстані не менше 400 мм від зовнішньої стіни. 8.10 Автоматичне керування догрівачами ЕКСО ТА слід виконувати терморегуляторами з датчиками температури внутрішнього повітря приміщення. 8.11 ЕКСО ТП слід регулювати терморегулятором з датчиком температури підлоги. 9 ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ЕКСО 9.1 Електроживлення ЕКСО як правило здійснюють від електричної мережі загального призначення. Приєднання ЕКСО до живильної електромережі не повинно викликати зниження та асиметрії напруги на затискачах електроприймачів які не допускаються за ГОСТ 13109. 9.2 ЕКСО за забезпеченням надійності електропостачання слід відносити до II або III категорій згідно з класифікацією ПУЕ. До III категорії як правило відносять ЕКСО які застосовують для комфортного обігріву. Допускається відносити ЕКСО до І категорії за надійністю електропостачання якщо вона є єдиним джерелом опалення і припинення електропостачання може привести до значних збитків. 9.3 Електричне навантаження ЕКСО слід якомога рівномірніше розподіляти за фазами живильної електричної мережі з урахуванням нерівномірності навантаження фаз цієї мережі що викликана іншими електроприймачами. 9.4 Лінії електроживлення нагрівальних секцій в тому числі відпайки від електромережі як правило повинні бути радіальними. 9.5 Захист електричних кіл ЕКСО від надструмів коротких замикань перевантажень повинен відповідати вимогам ГОСТ 30331.3 ГОСТ 30331.9 та ПУЕ. 9.6 Не слід використовувати у колі електроживлення нагрівальної секції рознімних контактів у тому числі штепсельних розеток. 9.7 Для електроживлення нагрівальних секцій рекомендується використовувати шафи живлення з комутаційною апаратурою та пристроями захисту які призначені тільки для ЕКСО. У шафі живлення допускається також встановлювати апарати автоматичного керування ЕКСО. 9.8 Приєднання нагрівальної секції до шаф живлення слід виконувати шляхом прокладання живильного кабелю проводу з робочою температурою не менше 70 °С. 9.9 Улаштування електропроводок до складу яких входять живильні кабелі проводи нагрівальних секцій повинно відповідати вимогам розділу 2 ПУЕ а також доповненням і уточненням визначеним цими Нормами. 9.10 Якщо для електроживлення ЕКСО використовуються проводи без захисних оболонок прокладання живильних проводів слід здійснювати в трубах або коробах. 9.11 Не рекомендується приєднання живильних кабелів проводів до нагрівальних секцій без розміщення поблизу місця приєднання відгалужувальної коробки. При цьому не слід допускати безпосереднього вводу нагрівального кабелю у відгалужувальну коробку. Якщо одну відгалужувальну коробку використовують для живлення декількох нагрівальних секцій живильні кабелі проводи в коробці повинні мати маркування яке дозволяє легко визначати до яких нагрівальних секцій вони відносяться. 9.12 Довжина кінців живильних кабелів проводів які укладають разом із нагрівальними секціями в будівельні конструкції приміщень повинна бути якомога меншою. 10 ОБЛІК ЕЛЕКТРОСПОЖИВАННЯ 10.1 Облік електроспоживання ЕКСО слід виконувати з дотриманням вимог ПУЕ та чинних "Правил користування електричною енергією". 10.2 Якщо при використанні ЕКСО ТА накопичення теплової енергії здійснюється в години дії пільгових тарифів то на абонентських вводах слід установлювати багатотарифні прилади обліку електроенергії. 11 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 11.1 Електрообладнання ЕКСО повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.013 та ГОСТ 12.2.007.0. 11.2 У частинах підлоги приміщення з нагрівальним кабелем не слід вмонтовувати проникаючі елементи. Якщо нагрівальний кабель укладений в стелю то проникаючі елементи слід розташовувати в спеціально відведених для кріплення місцях. Нагрівальні секції не слід укладати в місцях кріплення ванн раковин унітазів та іншого обладнання яке монтується в підлогу. 11.3 Нагрівальний кабель як правило не вкладають в огороджувальні будівельні конструкції дна і стін ванн плавальних басейнів. 11.4 Проектування та монтаж ЕКСО повинні забезпечувати захист від ураження електричним струмом відповідно до вимог ГОСТ 30331.3 щодо захисту від прямого та непрямого торкання а також доповненням і уточненням що визначені цими Нормами. 11.5 Для захисту від прямого торкання як правило використовується ізоляція струмопровідних частин. Застосовувати бар'єри як захист від прямого торкання не допускається. 11.6 Для захисту від непрямого торкання слід використовувати автоматичне вимикання живлення обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією електричне розділення кіл захисне розділення . Використовувати для захисту від непрямого торкання ізолювальні зони площадки а також місцеве зрівнювання потенціалів не допускається. 11.7 Захист від непрямого торкання шляхом автоматичного вимикання живлення слід застосовувати за умови якщо нагрівальні кабелі мають металевий екран оболонку . 11.8 Обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією для захисту від непрямого торкання може бути використане за умови що всі елементи ЕКСО відповідають вимогам до електрообладнання з подвійною або підсиленою ізоляцією що вказано в супроводжувальній документації виробника. 11.9 Електричне розділення кіл як засіб захисту від непрямого торкання може бути використане за умови виконання таких вимог: - всі елементи відокремленої частини схеми електроживлення відповідають вимогам 413.5 ГОСТ 30331.3; - до вторинної обмотки роздільного трансформатора підключена лише одна нагрівальна секція; - приміщення яке обігрівають за класифікацією ПУЕ є сухим. 11.10 Для захисту від прямого та непрямого торкання може бути використаний захист за допомогою систем безпечної наднизької напруги БСНН або ЗСНН з заземленням проводу системи БСНН ЗСНН які відповідають вимогам ГОСТ 30331.3. При цьому відмова від ізоляції допускається якщо виконуються такі умови: - застосовується система БСНН з номінальною напругою що не перевищує 25 В змінного струму або 60 В постійного випрямленого струму; - нагрівальний кабель укладений у негорючий шар будівельної конструкції; - приміщення яке обігрівається за класифікацією ПУЕ є сухим. 11.11 Якщо для захисту від непрямого торкання використовують автоматичне вимикання живлення металеві екрани оболонки нагрівальних та живильних кабелів проводів металеві труби та короби в яких прокладають живильні кабелі проводи металеві корпуси шаф живлення та інші відкриті провідні частини повинні бути заземлені згідно з типом системи заземлення електричної мережі яка живить ЕКСО. 11.12 Якщо для захисту від непрямого торкання використовується автоматичне вимикання живлення а живильна електрична мережа має систему заземлення типу TN-C за ГОСТ 30331.2 в шафі живлення слід виконати розділення провідника що поєднує функції нульового робочого та захисного провідників PEN-провідник на нульовий робочий N і захисний РЕ провідники. В місці розділення необхідно передбачити окремі шини затискачі N та РЕ-провідників. При цьому PEN-провідник слід приєднати до шини затискача РЕ-провідника. З'єднання N-провідника та РЕ-провідника за місцем розділення не допускається. 11.13 Як захисні провідники для заземлення металевих оболонок нагрівальних кабелів можуть бути використані окремі жили чи алюмінієві оболонки кабелів проводів які живлять нагрівальні секції або металеві труби чи короби для прокладання живильних кабелів проводів . Використання як захисних провідників для заземлення екранів оболонок нагрівальних кабелів окремих спеціально прокладених провідників а також сторонніх струмопровідних частин металевих будівельних конструкцій приміщення труб водопроводу не рекомендується. Використання як захисних провідників несучих тросів електропроводки металевих оболонок ізоляційних трубок металорукавів броні і свинцевих оболонок кабелів та проводів а також труб крім труб водопроводу і для прокладання живильних кабелів або проводів не допускається. 11.14 Захисні провідники та провідники для додаткового зрівнювання потенціалів див. 11.19 повинні бути позначені жовто-зеленими смугами однакової ширини. 11.15 Якщо захисні провідники і фазні провідники що живлять нагрівальні секції виготовлені з однакових матеріалів площа поперечного перерізу захисних провідників повинна бути не меншою: - площі перерізу фазних провідників живильних кабелів проводів якщо ця площа не перевищує 16 мм2; - 16 мм2 якщо площа перерізу фазних провідників живильних кабелів проводів більше 16 мм2 але не перевищує 35 мм2; - половини площі перерізу фазних провідників живильних кабелів проводів якщо ця площа перевищує 35 мм2. Якщо матеріали захисних і фазних провідників різні то електрична провідність захисних провідників повинна бути такою як і за умови їх виготовлення з однакових матеріалів. При цьому площа перерізу захисних провідників які не входять до складу живильних кабелів проводів повинна бути не менше 2 5 мм2 якщо вони мають механічний захист і 4 мм2 - якщо такий захист відсутній. 11.16 Контактні з'єднання захисних провідників слід виконувати з дотриманням вимог ГОСТ 10434 до контактних з'єднань класу ІІ. З'єднання металевих екранів оболонок нагрівальних кабелів із захисними провідниками слід виконувати на кожному кінці нагрівального кабелю. Забезпечення доступу для перевірки таких з'єднань не вимагається. 11.17 Якщо для захисту від непрямого торкання використовують автоматичне вимикання живлення то для його забезпечення слід застосовувати пристрої захисного вимикання які керуються диференціальним струмом далі - ПЗВ . Пристрої захисту від надструму автоматичні вимикачі запобіжники допускається застосовувати для забезпечення автоматичного вимикання живлення за таких умов: - при пошкодженні ізоляції на початку нагрівальної секції місці приєднання нагрівального кабелю до фазного провідника живильного кабелю або проводу забезпечується час вимикання вказаний у табл. 41А ГОСТ 30331.3; - нагрівальна секція укладена в підлогу лицьове покриття якої є ізолювальним; - металевий екран оболонка нагрівального кабелю має зовнішнє ізолювальне покриття; - приміщення в якому укладені нагрівальні кабелі за класифікацією ПУЕ є сухим. 11.18 Номінальний вимикаючий диференціальний струм ПЗВ не повинен перевищувати значення 30 мА якщо ЕКСО використовують для опалення приміщень які за класифікацією ПУЕ не є сухими ванни душові роздягальні лазень обхідні доріжки та роздягальні плавальних басейнів тощо пожежонебезпечних зон приміщень дитячих та лікувальних закладів а також приміщень тваринницьких ферм. Застосування ПЗВ з номінальним вимикаючим диференціальним струмом значення якого перевищує 300 мА не допускається. 11.19 Якщо ЕКСО застосовують у приміщеннях де згідно з чинними нормативними документами виконується додаткове зрівнювання електричних потенціалів наприклад у ванних та душових приміщеннях а для захисту від непрямого торкання використовують обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією нагрівальний кабель повинен бути покритий металевою сіткою з розмірами вічка не більше 50 х 50 мм та діаметром дроту не менше 3 мм яку з'єднують з системою додаткового зрівнювання потенціалів. 11.20 Якщо ЕКСО застосовують у тваринницьких фермах а для захисту від непрямого торкання використовують обладнання классу II або з рівноцінною ізоляцією нагрівальний кабель повинен бути покритий металевою сіткою з розмірами вічка не більше 50 х 50 мм та діаметром дроту не менше 3 мм яку з'єднують з захисним провідником електроустановки. Якщо ж нагрівальні кабелі укладені в стелю а для захисту від непрямого торкання використовують обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією всі елементи конструкції під несучим перекриттям повинні бути виконані з струмонепровідних матеріалів за винятком елементів для кріплення. Відстань між нагрівальним кабелем і струмопровідним елементом для кріплення повинна бути не менше 30 мм. 12 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 12.1 Виконання ЕКСО повинно відповідати вимогам ДСТУ 2339. 12.2 ЕКСО слід проектувати комплексно з архітектурно-планувальними енергозберігаючими рішеннями та теплозахистом зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків та споруд. 12.3 ЕКСО ТА громадських та виробничих приміщень з фіксованою тривалістю робочого дня слід проектувати з автоматичними пристроями зниження потоку теплоти у неробочі години. 13 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 13.1 Пожежну безпеку ЕКСО слід забезпечувати виконанням вимог ДБН В.1.1-7 НАПБ А.01.00 ПУЕ та цих Норм. 13.2 Як правило використовують нагрівальні секції з номінальним струмом значення якого не перевищує 16 А. Застосування нагрівальних секцій з номінальним струмом значення якого перевищує 30 А не допускається. 13.3 При укладанні нагрівального кабелю слід уникати його безпосереднього контакту з легкозаймистими та горючими матеріалами. 13.4 У пожежонебезпечних зонах слід забезпечити умови для того щоб температура нагрітої поверхні будівельних конструкцій в які укладають нагрівальні кабелі була нижчою не менше ніж на 20 % від температури спалаху горючих речовин що знаходяться в цій зоні. ДОДАТОК А обов'язковий Нормативні посилання ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ.Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. ГОСТ 12.1.013-78 ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования. ГОСТ 12.2.007.0-73 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности ГОСТ 10434-82 Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования. ГОСТ 13109-97 Электрическая энергия. Совместимость технических средств электро магнитная. Нормы качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения. ГОСТ 14254-96 Степени защиты обеспечиваемые оболочками Код IP . ГОСТ 3033 1.1 -95 Электроустановки зданий. Основные положения. ГОСТ 3033 1.2-95 Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики. ГОСТ 3033 1.3-95 Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от поражений электрическим током. ГОСТ 3033 1.5-95 Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от сверхтоков. ГОСТ 3033 1.9-95 Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Применение мер защиты от сверхтоков. ДСТУ 2339-94 Енергозбереження. Основні положення. ДБН А.2.2-3-97 Проектування. Склад порядок розроблення погодження та затвердження проектної документації для будівництва. ДБН В. 1.1 -7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва. ДБН В.2.2-1-95 Будинки і споруди. Будівлі і споруди для тваринництва. ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники. ДБН В.2.2-3-96 Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів. ДБН В.2.2-4-96 Будинки і споруди. Будинки і споруди дитячих дошкільних закладів. ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення. ДБН В.2.2- 10-2001 Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН 79-92 Житлові будинки для індивідуальних забудовників України. СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика. СНиП 2.03. 13-88 Полы. СНиП 11-3-79** Строительная теплотехника. Изд. 1986 г. СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование. СНиП 2.08.01-89 Жилые здания. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. ДСНіП 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні. ПУЕ Правила устройства электроустановок. 6-е издание. Переработанное и дополненное. Изд. 1986г. ДОДАТОК Б обов'язковий Терміни їх визначення умовні позначення Таблиця Б.1 - Терміни та їх визначення Терміни Позначення Характеристика Одиниця виміру 1 Загальні поняття 1.1 Загальна площа підлоги Fl Площа підлоги яка обмежена внутрішньою поверхнею огороджувальних конструкцій приміщення згідно з ДБН В.2.2-9 м2 1.2 Корисна площа підлоги Ff Площа підлоги основних приміщень згідно з СНІП 2.08.01 м2 1.3 Площа гріючої підлоги Fht Площа підлоги на яку укладають нагрівальний кабель м2 1.4 Зона найбільшого охолодження приміщення Fh Смуга підлоги вздовж зовнішніх огороджувальних конструкцій приміщення завширшки не більше 1 м м2 1.5 Розрахунковий період ЕКСО ТА d Час на який розраховано акумуляційне опалення приміщення нагрітою підлогою год 1.6 Робоча зона приміщення - Простір над рівнем підлоги заввишки 2 м при виконанні роботи стоячи або 1 5 м при виконанні роботи сидячи - 1 .7 Місце постійного перебування людей - Місце де люди перебувають більше ніж 2 год безперервно - 1.8 Місце тимчасового перебування людей - Місце де люди перебувають менше ніж 2 год за зміну або менше ніж 50 % робочого часу - 1.9 Основна система опалення - Система опалення приміщення яка має установку постійного забезпечення теплотою приміщення в опалювальний період - 1.10 Додаткова система опалення - Система опалення приміщення яка має установку періодичного забезпечення теплотою приміщення і створення в ньому разом з основною системою опалення комфортних умов для людей а в сільськогосподарських будівлях та спорудах - для тварин та ін. - 1.11 Система розподіленого електрообігрівання - Сукупність функціонально зв'язаних між собою електронагрівальних секцій різного типу електроустановчих виробів загального призначення кабельних ліній і електропроводок для зовнішніх з'єднань електронагрівальних елементів з шафою керування або блоком живлення а також механічних кріпильних та захисних елементів - 1.12 Акумуляційний шар - Шар однорідного матеріалу в будівельній конструкції призначений для накопичення та подальшої віддачі теплоти повітрю приміщення - 1.13 Лицьовий шар або покриття - Верхній шар підлоги який безпосередньо піддається експлуатаційним впливам - 1.14 Прошарок - Проміжний шар підлоги який зв'язує покриття з нижнім шаром підлоги - 1.15 Гідроізолювальний шар - Шар який перешкоджає прониканню через підлогу стічних та ґрунтових вод - 1.16 Стяжка основа під покриття - Шар підлоги для вирівнювання поверхні нижчого шару - 1.17 Підстилаючий шар - Шар підлоги що розподіляє навантаження на основу - 2 Електротехнічні поняття 2.1 Кабельна електронагрівальна секція - Електронагрівальна секція в якій як розподілений нагрівальний елемент використовують одно-або багатожильний нагрівальний кабель - 2.2 Нагрівальний кабель - Кабельний виріб призначений для перетворення електричної енергії в теплову з метою опалення - 2.3 Номінальна питома потужність електронагрівальної секції Pn Потужність для визначення у розрахунках питомого лінійного або поверхневого тепловиділення Вт/м Вт/м2 2.4 Нормована теплова потужність електронагрівальної секції - Потужність яка виділяється електронагрівальною секцією в заданих температурних умовах Вт 2.5 Встановлена потужність електронагрівальної секції - Максимальна потужність яка виділяється електронагрівальною секцією в заданому діапазоні умов експлуатації Вт 2.6 Робоча напруга електронагрівальної секції - Номінальна ефективна напруга за якої передбачена експлуатація електронагрівальної секції В 2.7 Робоча температура електронагрівальної секції - Максимально допустима температура електронагрівальної секції під робочою напругою що діє на ізоляцію °С 2.8 Максимальна температура електронагрівальної секції - Температура встановлена для електронагрівальної секції і обумовлена властивостями матеріалів з яких вона виготовлена °С 2.9 Номінальний робочий опір жили - Опір постійному струму жили нагрівального кабелю завдовжки 1 м у холодному стані при температурі 20 °С Ом 2.10 Живильний кабель провід - Кабель провід який з'єднує нагрівальну секцію з електричною мережею живлення - 2.11 З'єднувальна муфта - Елемент нагрівальної секції який електричне і механічно з'єднує нагрівальний кабель з живильним кабелем проводом або нагрівальні кабелі між собою та забезпечує герметизацію і механічний захист місця з'єднання - 2.12 Кінцева муфта - Елемент нагрівальної секції який електричне і механічно з'єднує різнорідні жили нагрівального кабелю та забезпечує герметизацію і механічний захист місця з'єднання - 2.13 Терморегулятор - Термочутливий керуючий пристрій системи керування нагрівальною секцією з циклічною дією призначений для підтримання заданого споживачем теплового режиму в приміщенні Ом 2.14 Датчик температури - Вхідна частина приладу керування нагрівальною секцією яка фіксує температуру підлоги або повітря у приміщенні і передає її електричним сигналом що відповідає цій температурі до терморегулятора °С 2.15 Крок укладання нагрівального кабелю - Відстань в осях між паралельними суміжними частинами нагрівального кабелю який укладають у вигляді "змійовика" cм 3 Теплотехнічні поняття 3 . 1 Теплостійкість огороджувальної конструкції - Властивість огороджувальної конструкції змінювати температуру внутрішньої поверхні під впливом коливання температури зовнішнього повітря або температури в приміщенні - 3.2 Тепловий режим приміщення - Сукупність чинників і процесів які формують тепловий внутрішній мікроклімат приміщення в процесі експлуатації - 3.3 Потік теплоти Q Кількість теплоти що проходить крізь конструкцію за одиницю часу Вт 3.4 Питомий потік теплоти q Кількість теплоти що проходить крізь поверхню огороджувальної конструкції віднесена до одиниці площі Вт/м2 3.5 Розрахункове тепловиділення нагрівальної секції Qreght Розрахункова величина яка визначає кількість лінійного або поверхневого тепловиділення нагрівальної секції Вт/м Вт/м2 3.6 Теплопровідність - Властивість матеріалу конструкції переносити теплоту під дією різниці градієнта температур на його поверхні - 3.7 Коефіцієнт теплопровідності матеріалу ? Величина що кількісно дорівнює щільності потоку теплоти який проходить в ізотермічних умовах крізь шар матеріалу завтовшки 1 м за різниці температур в один градус Цельсія Вт/ м2•°С 3.8 Термічний опір шарів огороджувальної конструкції R Обернена величина поверхневої щільності потоку теплоти що проходить крізь шар матеріалу огороджувальної конструкції за різниці температур на його поверхні в один градус Цельсія м2•°С /Вт 3.9 Коефіцієнт теплозасвоєння огороджувальної конструкції Y Відношення величини амплітуди гармонійних коливань щільності потоку теплоти через нерівномірність віддачі теплоти системою опалення до величини амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні зовнішньої огорожі Вт/ м2•°С 3.10 Коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу s Величина яка відображає властивість матеріалу сприймати теплоту при коливанні температури на його поверхні Вт/ м2•°С 3.11 Теплова інерція огороджувальної конструкції D Величина що чисельно дорівнює сумі добутків термічних опорів окремих шарів огороджувальної конструкції на коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу цих шарів 3.12 Коефіцієнт тепловіддачі теплообміну теплосприй-няття огороджувальної конструкції ? Величина що чисельно дорівнює тепловому потоку між поверхнею конструкції і навколишнім середовищем Вт/ м2•°С 3.13 Приведений коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції kr Середньозважений коефіцієнт теплопередачі теплотехнічне неоднорідної огороджувальної конструкції Вт/ м2•°С 3.14 Середньодобова температура внутрішнього повітря приміщення t? Середньодобова температура яка визначається з урахуванням комфортних умов чи технологічних вимог до виробничих процесів °С Умовні позначення основних індексів: b - база основа с - додаток d - година доба h - теплота ht - опалення тепловтрати приміщення i - цілочисельний перелік max - максимальне значення n - нормативне значення r - зведене значення req - потрібне значення si - внутрішнє середовище sе - зовнішнє середовище ? - середньодобове значення 1 2 3 -порядкова нумерація символу ? - перепад надмірність температури ? - вентиляція ДОДАТОК B обов'язковий Приклад вибору параметрів ЕКСО ПД В. 1 Вихідні дані Нагрівальна секція укладається в підлогу приміщення площею 16 0 м2 розташованого на першому поверсі будинку. Ескіз плану підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.1. Розріз підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.2. Sht - крок укладання нагрівального кабелю; dk - діаметр нагрівального кабелю Рисунок В.1 - Ескіз плану укладанння нагрівальної секції в підлозі 1 - стіна; 2 - лицьове покриття; 3 - підоснова; 4 - датчик температури; 5 - стяжка; 6 – нагрівальний кабель; 7 - монтажна стрічка; 8 - теплоізоляція; 9 - плита міжповерхового перекриття; 10 - торцева теплоізоляція Рисунок В.2 - Приклад розрізу підлоги з укладеною нагрівальною секцією Шари розташовані вище нагрівального кабелю: - цементно-піщана стяжка: товщина msi1 0 03 м; коефіцієнт теплопровідності ? si1 0 93 В т/ м • °С ; - клеюча мастика: товщина msi2 0 001 м; коефіцієнт теплопровідності ? si2 0 17 Вт/ м•°С ; - підоснова: товщина msi3 0 003 м; коефіцієнт теплопровідності ? si3 0 047 Вт/ м•°С ; - лицьове покриття: товщина msi4 0 003 м; коефіцієнт теплопровідності ? si4 0 33 Вт/ м•°С . Шари розташовані нижче нагрівального кабелю: - цементно-піщана стяжка: товщина mse1 0 01 м; коефіцієнт теплопровідності ? se1 0 93 Вт/ м•°С ; - теплоізоляція: товщина mse2 0 05 м; коефіцієнт теплопровідності ? se2 0 041 Вт/ м • °С ; - плита міжповерхового перекриття: товщина mse3 0 25 м; коефіцієнт теплопровідності ? se3 1 74 Вт/ м•°С . Розрахункова втрата теплоти в приміщенні Q?ht = 1170 Вт. В.2 Порядок розрахунків 8.2.1 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги що розташовані вище нагрівального кабелю за 3.3 Rsi = msi1 / ?si1 + msi2 / ?si2 + msi3 / ?si3 + msi4 / ?si4 + 1/?si= = 0 03 / 0 93+0 001 / 0 17+0 003 / 0 047+0 003 / 0 33 +1/9 9= 0 212 м2 • °С /Вт. 8.2.2 Визначимо загальний термічний опір шарів*підлоги що розташовані нижче нагрівального кабелю за 3.3 Rse= mse1 / ?se1 + mse2 / ?se2 + mse3 / ?se3 + 1 / ?se = =0 01 / 0 93+0 05 / 0 041+0 25 /1 74 +1 / 23 26= 1 418 м2 • °С /Вт. 8.2.3 Визначимо теплову потужність нагрівальної секції за 3.1 Qreght = Q?ht · Rsi + Rse / Rse = 1170 0 212+1 418 / 1 418 = 1345 Вт. 8.2.4 Визначимо електричну потужність нагрівальної секції за 3.2 Preght = kz· Qreght = 1 3 • 1345 = 1748 Вт. 8.2.5 Довжину нагрівального кабелю визначаємо за 3.3 Lk = Preght / Pn = 1748/18 = 97 м. 8.2.6 Вибираємо нагрівальну секцію потужністю Preght =1900 Вт з такими параметрами: довжина нагрівального кабелю Lk = 105 м зовнішній діаметр кабелю dk = 0 008 м допустима кратність радіуса внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра Krd ? 6. 8.2.7 Крок укладання кабелю визначаємо за формулою 3.4 Sht =100 • F ht / Lk = 100 •16 0 / 105 = 0 15 м 8.2.8 Перевірка на допустиму кратність радіуса г внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю виконується за формулою 3.5 де Kr = 8 9 > Krd = 6; Kr = r / 2 • dk = Sht - 0 008 / 2 • dk = 0 15 - 0 008 / 2 • 0 008 = 8 9. ДОДАТОК Г рекомендований Приклад вибору параметрів ЕКСО ТА Г.1 Вихідні дані Будинок розміщений у м. Києві. Приміщення розташоване на 12 поверсі і є торцевою житловою секцією з однією зовнішньою стіною з вікном і трьома внутрішніми перегородками. Геометричні розміри приміщення і вікон наведені у таблиці Г. 1. Таблиця Г. 1 Найменування об'єкта Індекс Ширина b м Довжина a м Висота h м Площа F м2 Приміщення si 3 4 3 12 Вікно F 2 - 2 4 Допустима амплітуда коливань внутрішнього повітря у приміщенні Aht = 2 5 °С Розрахункова температура зовнішнього повітря tse = -22 °С Середня температура опалювального періоду t?se = -1 1 °С Середня температура внутрішнього повітря приміщення t? = 18 °С Середня нормована температура поверхні підлоги за час використання приміщення ?? = 28 °С Контрольний показник питомого теплового потоку q*hn = 57 Вт/ м2 • °С Коефіцієнти тепловіддачі: - внутрішніх поверхонь стін підлог ? si = 9 9 Вт/ м2 • °С - зовнішніх поверхонь ?se = 23 26 Вт/ м2 •°С Нормативне значення опору теплопередачі вікон Rf = 0 5 м2 • °С /Вт Тривалість пільгового часу zb= 7 год Коефіцієнт циклічності kb = 0 292 Розглянемо два варіанти виконання огороджувальних конструкцій будинку. Перший варіант. Зовнішні стіни виконують цегляними 2 5 цеглини і опоряджують керамічною плиткою з фасадної частини та штукатуркою всередині. Внутрішні перегородки виконують з цегли. Другий варіант. З фасадної частини виконують утеплення у вигляді спеціальної конструкції з повітряним прошарком і зовнішнім утеплювачем. Використовують поквартирні теплоутилізатори з електронагрівачем який дозволяє зменшити втрати теплоти на 30-50 %. ?.2 Порядок розрахунків Г.2.1 У таблиці Г.2 наведені розрахунки втрат теплоти за першим та другим варіантами при tse = -22 °С виконані згідно з додатком 12* до СНІП 2.04.05 та перевірка вимоги щодо непере-вищення контрольних показників питомого потоку теплоти яку визначають за додатком 25 до СНІП 2.04.05. Таблиця Г.2 Складовi розрахунків Позначення Числове значення за варіантом Вт Розрахункова формула 1-й 2-й Тепловтрати Вт крізь стіни Qsi 206 1 75 8 Відповідно до СНІП 2.04.05 крізь вікна QF 243 2 243 2 Відповідно до СНІП 2.04.05 крізь стіни і вікна - 449 3 319 0 - на вентиляцію Q? 485 3 242 6 Відповідно до СНІП 2.04.05 крізь стіни вікна і на вентиляцію Q?ht 934 6 561 6 Q?ht = Qsi + QF + Q? Розрахунковий питомий потік теплоти Вт/м2 qregh 77 8 46 8 за формулою 4.1 Перевірка на вимогу неперевищення контрольних показників Вт/м2 q*hn ? qregh 57<77 8 57>46 8 за формулою 4.3 Г.2.2 Висновки за енергоефективністю варіантів: - 1-й варіант не відповідає контрольним показникам; - 2-й варіант відповідає контрольним показникам. Приймаємо для подальшого розгляду другий варіант. Г.2.3 За формулою 4.4 визначаємо допустимий питомий потік теплоти від підлоги qmaxh = ? si • ?? - t? = 9 9• 29-18 = 99Вт/м2 що забезпечує опалення приміщення згідно з 4.5.6 q*hn = 46 8 < qmaxh =99Вт/м2. Г.2.4 Визначимо розрахункову амплітуду коливань повітря у приміщенні. Г.2.4.1 Для зовнішніх стін прошарок різких коливань температури встановлюється у двох перших прошарках тобто його межа знаходиться у другому прошарку і коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні зовнішніх стін розраховуємо за формулою 4.14 . Результати розрахунків наведені у таблиці Г.3. Таблиця ?.3 - Зовнішні стіни загальною площею 5 м2 № пор Матеріал прошарку Розрахункові величини Формула ? м ? Вт/ м• °С s Вт/ м2• °С R м2• °С /Вт Di=Ri•si ?Di =? Ri•si у порядку зростання Y Вт/ м2• °С 1 Штукатурка 0 015 0 76 11 09 0 02 0 22 0 22 10 46 Y1 = R1•s21 + si / 1 + R1•s2 2 Цегла 2 5 цеглини 0 640 0 81 10 12 0 80 8 12 8 34 3 Повітряний шар 0 008 0 03 0 0 25 0 8 34 4 Пінополістирол ППС 0 064 0 04 0 82 1 59 1 30 9 64 5 Плитка керамічна 0 007 0 81 9 86 0 01 0 09 9 73 Всього 0 734 2 67 Г.2.4.2 У середині внутрішніх перегородок симетричних огорож приймаємо s = 0. Тоді Y визначаємо за 4.13 4.14 . Результати розрахунків коефіцієнтів теплозасвоєння зовнішньої поверхні внутрішніх перегородок наведені у таблиці Г.4. Таблиця Г.4 - Перегородки загальною площею 33 м2 № пор. Матеріал шару Розрахункові величини Формула ? м ? Вт/ м• °С s Вт/ м2• °С R м2• °С /Вт Di=Ri•si ?Di =? Ri•si у порядку зростання Y Вт/ м2• °С 1 Штукатурка 0 02 0 76 11 20 0 03 0 33 0 33 13 48 2 Цегла 0 5 цеглини 0 12 0 81 10 12 0 16 1 62 1 95 16 39 2а Умовна середина міжповерхового перекриття 0 0 0 3 Штукатурка 0 02 0 76 11 10 0 03 0 33 2 28 Всього 0 22 Г.2.4.3 Для вікон теплозасвоєння приблизно дорівнює нулю а величину коефіцієнта тепло-поглинання слід прийняти за формулою наведеною у СНІП ІІ-3 BF = 1 / 1 08 - RF = 1 / 1 08-0 5 = 0 018 Вт/ м2•°С . Г.2.4.4 При розрахунках підлоги і стелі принциповим є те що ці огороджувальні конструкції несиметричні і серединою вважається половина теплової інерції 0 5D всієї огороджувальної конструкції s = 0 . Г.2.4.5 Для подальших розрахунків приймаємо товщину акумуляційного шару mb = 0 1 м рисунок 4.1 . Г.2.4.6 Визначаємо коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні підлоги як міжповерхового перекриття. Результати проміжних розрахунків наведені у таблиці Г.5. Таблиця ?.5 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м2 проміжні розрахунки № пор Матеріал шару Розрахункові величини ? м ? Вт/ м• °С s Вт/ м2• °С R м2• °С /Вт Di=Ri•si ?Di =? Ri•si у порядку зростання 1 Лицьове покриття 0 002 0 33 7 52 0 006 0 045 0 045 2 Підоснова 0 004 0 05 0 92 0 085 0 078 0 123 3 Клеюча мастика 0 001 0 17 4 56 0 006 0 027 0 150 4 Акумуляційний шар 0 100 1 74 11 09 0 058 0 640 0 790 5 Стяжка цементно-піщана 0 030 0 93 11 09 0 032 0 350 1 140 6 ппс 0 030 0 04 0 82 0 730 0 600 1 740 7 Плита перекриття 0 140 1 74 16 77 0 080 1 350 3 080 Г.2.4.7 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює 0 5D = 0 5 • 3 08 = 1 54 то умовна середина перекриття s = 0 знаходиться у шарі ППС. Ця умовна середина перекриття віддалена від межі акумуляційного і теплоізоляційного шарів на величину D = 0 40 з термічним опором R = 0 49 м2 • °С /Вт тобто на відстань 0 020 м таблиця Г.6 п.6а . Г.2.4.8 Коефіцієнти теплозасвоєння підлоги як міжповерхового внутрішнього перекриття з врахуванням s = 0 в умовній середині перекриття наведені у таблиці Г.6. Таблиця Г.6 - Підлога як міжповерхове перекриття paгaльнoю площею 12 м2 остаточні розрахунки № пор Матеріал шару Розрахункові величини Формула ? м ? Вт/ м• °С s Вт/ м2• °С R м2• °С /Вт Di=Ri•si ?Di =? Ri•si у порядку зростання Y Вт/ м2• °С 1 Лицьове покриття 0 002 0 330 7 52 0 006 0 045 0 045 5 34 2 Підоснова 0 004 0 047 0 92 0 085 0 078 0 123 5 17 3 Клеюча мастика 0 001 0 170 4 56 0 006 0 027 0 150 8 76 4 Акумуляційний шар 0 100 1 740 11 09 0 058 0 640 0 790 9 11 5 Стяжка цементно-піщана 0 030 0 930 11 09 0 032 0 350 1 140 4 20 6а ППС шар 1 0 020 0 041 0 82 0 490 0 400 1 540 0 33 6б Умовна середина міжповерхового перекриття 0 0 0 0 6в ППС шар 2 0 010 0 041 0 82 0 240 0 200 1 740 7 Плита перекриття 0 140 1 740 16 77 0 080 1 350 3 090 Г.2.4.9 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні стелі як міжповерхового перекриття слід розраховувати аналогічно. При цьому порядок шарів зворотний: внутрішній шар стелі відтворює зовнішню поверхню плити перекриття. Г.2.4.10 Визначаємо положення шару різких коливань температури у стелі. Розраховуємо показники теплової інерції за формулою 4.9 починаючи з зовнішнього шару доки сума показників теплової інерції не стане більше одиниці. Хід розрахунку наведений у таблиці Г.7. Таблиця Г.7 - Стеля як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м2 проміжні розрахунки № пор Матеріал шару Розрахункові величини ? м ? Вт/ м• °С s Вт/ м2• °С R м2• °С /Вт Di=Ri•si ?Di =? Ri•si у порядку зростання 1 Плита перекриття 0 140 1 74 16 77 0 08 1 350 1 35 2 ППС 0 030 0 04 0 82 0 73 0 600 1 95 3 Стяжка цементно-піщана 0 030 0 93 4 56 0 032 0 350 2 30 4 Акумуляційний шар 0 100 1 74 11 09 0 058 0 640 2 94 5 Клеюча мастика 0 001 0 17 11 09 0 006 0 027 2 97 6 Підоснова 0 004 0 05 0 92 0 085 0 078 3 05 7 Лицьове покриття ковролін 0 002 0 33 7 52 0 006 0 045 3 09 Г.2.4.11 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює 0 5 D = 3 09 • 0 5 = 1 54 то умовна середина перекриття s = 0 знаходиться у шарі теплоізоляції ППС . Ця умовна середина перекриття віддалена від межі плити перекриття і теплоізоляційного шару на величину D = 0 181 з термічним опором R = 0 22 м2 • °С /Вт тобто на відстань 0 009 м таблиця Г.8 п. 2а . Г.2.4.12 Коефіцієнт теплозасвоєння стелі як міжповерхового внутрішнього перекриття з врахуванням s = 0 наведений у таблиці Г.8. Таблиця Г.8 - Стеля або підлога міжповерхового перекриття загальною площею 12 м2 № пор Матеріал шару Розрахункові величини Формула ? м ? Вт/ м• °С s Вт/ м2• °С R м2• °С /Вт Di=Ri•si ?Di =? Ri•si у порядку зростання Y Вт/ м2• °С 1 Лицьове покриття ковролін 0 140 1 740 16 77 0 08 1 35 1 35 21 88 2а ППС шар 1 0 009 0 041 0 82 0 22 0 18 1 53 0 82 2б Умовна середина міжповерхового перекриття 0 0 0 2в ППС шар 2 0 021 0 041 0 82 0 51 0 42 3 04 Г.2.5 Виконаємо розрахунок суми добутків коефіцієнтів теплопоглинання поверхні кожної і-Ї огороджувальної конструкції на її площу. Коефіцієнт теплопоглинання Bi визначаємо за СНІП ІІ-3. Одержані дані наведені у таблиці Г.9. Таблиця ?.9 - Розрахунок складових ? Fі •Bі № пор Елементи огороджувальної конструкції Yi Вт/ м2• °С Bi Вт/ м2• °С Fi м2 Fi Bi Вт/°С 1 Зовнішні стіни 10 46 5 10 5 25 50 2 Перегородки 13 48 4 48 33 147 84 3 Вікна 1 85 4 7 41 4 Підлога 5 34 2 88 12 34 56 5 Стеля 21 88 6 22 12 74 64 ? Fі •Bі = 289 95 Г.2.6 Коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі теплоакумулюючої підлоги як опалювального приладу слід визначати за рисунком 4.1 виходячи із прийнятої товщини акумуляційного шару mb = 0 1 м значення kb = 0 292 на рисунку позначено стрілкою . Тоді коефіцієнт нерівномірності віддачі теплоти гріючою підлогою дорівнює М=1 3. Г.2.7 Розрахункову амплітуду коливань температури внутрішнього повітря у приміщенні визначаємо за 4.8 Areght = 0 7 • М • Qreghtb / ? Fі •Bі = 0 7 • 1 3 • 730 / 289 95 = 2 3 °С де Qreghtb =1 3•561 6 =730Вт. Одержана величина амплітуди коливань температури внутрішнього повітря менша ніж норма що вказана у 2.4 Areght = 2 3 < Aht =2 5 °С. Таким чином приміщення за другим варіантом відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Г.2.8 Розрахункова електрична потужність ЕКСО ТА за 4.15 дорівнює Preght = 24Qreghtb / zb = 24 • 730 / 7 = 2503 Вт де zb = 7 - період накопичення теплоти в акумуляційному шарі год. Г.2.9 Враховуючи 4.12 розрахункова електрична потужність догрівачів за 4.16 дорівнює Preghtc = 24Qreghtc / zc = 24 • 140 4 / 4= 842 4 Вт де Qreghtc = 0 25Q?ht = 0 25 • 561 6 =140 4 Вт zc = 4 - період роботи догрівачів за добу год.