Вимоги та правила довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів до їх захоронення в глибоких геологічних формаціях

Про затвердження Вимог та правил довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів до їх захоронення в глибоких геологічних формаціях Наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 7 грудня 2007 року N 169 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2008 р. за N 149/14840 Відповідно до статті 22 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" пункту 5 Положення про Державний комітет ядерного регулювання України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року N 1830 та з метою забезпечення державного регулювання у сфері використання ядерної енергії НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Вимоги та правила довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів до їх захоронення в глибоких геологічних формаціях що додаються. 2. Управлінню безпеки поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації Кутузова Т. Я. забезпечити: подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України; розсилку цього наказу відповідно до розрахунку розсилки після його тиражування. 3. Державному підприємству "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Васильченко В. М. у місячний термін після державної реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування. 4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Макаровську О. А.   Голова  О. А. Миколайчук  ПОГОДЖЕНО:     Заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України      С. Лизун  Перший заступник Міністра головний державний санітарний лікар України      М. Г. Проданчук  Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи        В. Шандра  Міністр палива та енергетики України    Ю. Продан  ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 7 грудня 2007 р. N 169  Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2008 р. за N 149/14840  Вимоги та правила довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів до їх захоронення в глибоких геологічних формаціях I. Загальні положення 1.1. У цих Вимогах та правилах установлюються основні технічні та організаційні вимоги щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при здійсненні діяльності пов'язаної з довгостроковим зберіганням довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів далі - РАВ . 1.2. Ці Вимоги та правила поширюються на суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії далі - суб'єкт діяльності діяльність яких пов'язана з вибором майданчика для розміщення приповерхневого сховища для довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних РАВ далі - сховище проектуванням будівництвом експлуатацією та зняттям з експлуатації сховища а також з розробкою виготовленням і постачанням систем та елементів важливих для безпеки сховища. 1.3. Вимоги та правила не поширюються: на сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива для яких діють Основні положення забезпечення безпеки проміжних сховищ відпрацьованого ядерного палива сухого типу затверджені наказом Держатомрегулювання від 29.12.2004 N 198 зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.01.2005 за N 49/10329; на діючі сховища для зберігання РАВ що перебувають на майданчику ядерної установки і технологічно з нею пов'язані на які поширюються Загальні положення безпеки атомних станцій затверджені наказом Держатомрегулювання від 19.11.2007 N 162 зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.01.2008 за N 56/14747. 1.4. У цих Вимогах та правилах наведені нижче терміни вживаються у значеннях: аварійна ситуація - будь-яка незапланована подія що характеризується порушенням умов нормальної експлуатації сховища але не кваліфікована як аварія; критерії приймання РАВ - кількісні параметри характеристики та/або якісні вимоги до РАВ згідно з якими РАВ прийматимуться на довгострокове зберігання; нормальна експлуатація - експлуатація сховища у визначених проектом експлуатаційних умовах. 1.5. Інші терміни вживаються у значеннях наведених у Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" "Про поводження з радіоактивними відходами" "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" Технічному регламенті щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів і плану заходів з його застосування затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 939 далі - Технічний регламент Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 02.02.2005 N 54 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 далі - Основні санітарні правила Нормах радіаційної безпеки України затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 14.07.97 N 208 уведених у дію з 01.01.98 постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 Нормах радіаційної безпеки України доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення НРБУ-97/Д-2000 затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 N 116. II. Принципи забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при довгостроковому зберіганні довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів 2.1. Відповідно до статті 3 Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" та статті 11 Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами" основними принципами забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при поводженні з радіоактивними відходами зокрема при довгостроковому зберіганні довгоіснуючих та високоактивних РАВ є: 2.1.1. Захист здоров'я людини Цей принцип передбачає обґрунтування рівнів опромінення персоналу та населення з урахуванням основних принципів радіаційного захисту принципу виправданості принципу неперевищення принципу оптимізації та утримання рівнів опромінення у межах установлених нормами радіаційної безпеки України. 2.1.2. Захист навколишнього природного середовища Цей принцип передбачає утримання впливу сховища на навколишнє природне середовище на практично досяжному мінімальному рівні. 2.1.3. Захист за межами державного кордону України Цей принцип передбачає гарантоване врахування можливого впливу сховища на стан навколишнього природного середовища та на здоров'я населення поза державним кордоном України. Рівень забезпечення захисту за межами державного кордону України має бути не нижче рівня прийнятного для України. 2.1.4. Захист майбутніх поколінь Майбутнім поколінням гарантується щонайменше такий самий рівень протирадіаційного захисту який забезпечується для нинішніх поколінь а прогнозований вплив на здоров'я майбутніх поколінь не має перевищувати рівнів прийнятних на сьогодні. 2.1.5. Контроль утворення РАВ при експлуатації сховища Кількість РАВ що утворюються при здійсненні діяльності пов'язаної з довгостроковим зберіганням довгоіснуючих та високоактивних РАВ тримається на мінімальному рівні якого можна досягти на практиці. 2.1.6. Взаємозалежність між різними етапами поводження з РАВ При здійсненні діяльності пов'язаної з довгостроковим зберіганням довгоіснуючих та високоактивних РАВ ураховується взаємозалежність між усіма етапами поводження з РАВ від їх утворення до захоронення в глибоких геологічних формаціях. 2.1.7. Безпека сховища Цей принцип передбачає: проведення оцінки безпеки сховища; відповідність вимогам безпеки щодо вибору майданчика для розміщення сховища проектування будівництва експлуатації та зняття з експлуатації сховища; запобігання аваріям та обмеження їх наслідків; здійснення контролю за рівнем впливу сховища на навколишнє природне середовище; дотримання відповідного рівня забезпечення якості при виборі майданчика проектуванні спорудженні експлуатації та знятті з експлуатації сховища протягом усього строку існування сховища; забезпечення фізичного захисту відповідно до чинного законодавства України. Сховище РАВ задовольняє вимоги безпеки за умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії якщо: його радіаційний вплив не призводить до перевищення нормативів викидів і скидів радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище та лімітів дози опромінення персоналу та населення установлених нормами радіаційної безпеки України; величини ризиків потенційного опромінення персоналу та населення що визначаються можливими зовнішніми впливами природного та техногенного характеру не будуть перевищувати числові значення референтних ризиків потенційного опромінення установлених нормами радіаційної безпеки України. Підтримка нормальної експлуатації сховища здійснюється за рахунок впровадження комплексу технічних та організаційних заходів регламентованих нормами правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. III. Правила довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів 3.1. Майданчик вважається придатним для розміщення сховища якщо забезпечується ядерна та радіаційна безпека на період експлуатації та зняття з експлуатації сховища з урахуванням характерних для цього майданчика природних явищ і процесів а також техногенних впливів. 3.2. Роботи зі спорудження сховища розпочинаються тільки після того як прийнято рішення про розміщення проектування і будівництво сховища в порядку установленому в розділі VIII Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" розроблено проект сховища та отримано ліцензію на провадження діяльності з переробки зберігання та захоронення РАВ а саме на здійснення робіт щодо будівництва сховища. 3.3. Спорудження сховища включає підготовку майданчика побудову виробничих приміщень та модулів для зберігання РАВ прокладку інженерних комунікацій спорудження монтаж і налагодження технологічного устаткування та системи моніторингу. 3.4. При оцінці безпеки сховища дані отримані на етапі вибору майданчика уточнюються і доповнюються відповідно до запропонованих конкретних проектних рішень що дає змогу зробити висновки про надійність отриманих результатів і визначити шляхи компенсації невизначеностей вихідних параметрів. 3.5. При проведенні оцінки безпеки використовується інформація отримана по змозі з декількох джерел. 3.6. Експлуатація сховища планується та здійснюється таким чином щоб радіаційний вплив на персонал населення та навколишнє природне середовище за умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії не призводив до перевищення лімітів регламентованих нормами радіаційної безпеки України. 3.7. Суб'єктом діяльності в проекті встановлюються критерії приймання РАВ у сховище на зберігання з урахуванням Рекомендацій щодо встановлення критеріїв приймання кондиційованих РАВ на захоронення у приповерхневих сховищах затверджених наказом Держатомрегулювання від 25.10.2004 N 160. Критерії приймання РАВ обґрунтовуються шляхом проведення оцінки безпеки сховища на весь строк його існування. Критерії приймання РАВ визначаються у вигляді якісних та кількісних вимог та умов таким чином щоб відповідність РАВ установленим критеріям можна було перевірити шляхом проведення безпосередніх вимірювань. Орієнтовний перелік та зміст критеріїв приймання РАВ до сховища на довгострокове зберігання наведено в додатку до цих Вимог та правил. IV. Вимоги довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів 4.1. Вимоги до РАВ та упаковок РАВ 4.1.1. Довгоіснуючі та високоактивні РАВ підлягають довгостроковому зберіганню лише в твердому стані у вибухо- пожежо- та ядернобезпечній формі. Довгоіснуючі та високоактивні РАВ можуть містити ядерний матеріал стосовно якого прийнято рішення щодо невикористання його в найближчому майбутньому. 4.1.2. РАВ приводяться у форму стійку до впливу іонізуючого випромінювання. 4.1.3. У супровідній документації на упаковку РАВ мають міститися такі показники: класифікація РАВ довгоіснуючі короткоіснуючі категорія за активністю тощо ; радіонуклідний склад РАВ; питома активність РАВ; сумарна активність в упаковці РАВ; потужність дози гама-випромінювання на зовнішній поверхні контейнера; рівень нефіксованого поверхневого забруднення контейнера. 4.1.4. В упаковці РАВ не повинна міститися залишкова волога в кількості яка могла б порушити ізоляційну здатність хімічні взаємодії утворення парів або призвести до виходу та поширення радіоактивного забруднення у разі порушення цілісності контейнера. 4.1.5. При зберіганні та транспортуванні РАВ враховується сумісність конфігурації та розмірів упаковок РАВ з транспортними та технологічними системами. 4.1.6. На зовнішню поверхню упаковки РАВ наноситься чітке маркування що зберігається протягом усього строку експлуатації упаковки РАВ яке містить умовне позначення контейнера скорочена назва корисний об'єм маса брутто заводський номер рік виготовлення товарний знак або стисле найменування підприємства-виробника штамп відділу технічного контролю дату виготовлення контейнера масу порожнього контейнера. 4.1.7. Контейнери як складові упаковки РАВ мають бути придатними для вилучення зі сховища перепакування РАВ та дезактивації. 4.1.8. Контейнери повинні відповідати вимогам Технічного регламенту. 4.2. Вимоги до майданчика розміщення сховища 4.2.1. Майданчик для сховища РАВ розташовується за межами населених пунктів та по змозі в районі зі стійкими ґрунтами що характеризуються низьким рівнем ґрунтових вод не піддається затопленню не перебуває у прибережній зоні та в болотистій місцевості. Не допускається розміщення сховища на майданчику з вираженими ознаками протікання поверхневих геологічних процесів ерозія просідання зсуви карст тощо . 4.2.2. При виборі майданчика для розміщення сховища проводиться моніторинг навколишнього природного середовища для отримання фонових характеристик які застосовуються при розробці проекту сховища. При цьому враховуються дані про екологічні метеорологічні кліматичні гідрологічні геологічні геохімічні та сейсмологічні характеристики майданчика сховища. Для характеристик які мають сезонні коливання дані узагальнюються за рік. 4.2.3. Оцінка придатності майданчика включає такі аспекти: зовнішній вплив на безпеку сховища природних та техногенних процесів явищ та подій тощо; вплив будівництва експлуатації та зняття з експлуатації сховища на стан навколишнього природного середовища та умови проживання населення з урахуванням наслідків аварійних ситуацій чи аварій; наявність розвиненої інфраструктури транспортних шляхів та віддаленість від потенційних постачальників РАВ; демографічні та соціально-економічні характеристики розподіл населення по території землекористування особливості харчування ; перспективи використання майданчика після зняття з експлуатації сховища. 4.2.4. При проведенні оцінки впливу на безпеку сховища природних і техногенних процесів явищ і подій характерних для району розміщення сховища ураховуються з урахуванням імовірності виникнення та масштабів наслідків такі характеристики району розміщення сховища: геологічні землетруси сейсмічність тектонічно активні розломи тощо гідрологічні затоплення підтоплення майданчика тощо метеорологічні зливи смерчі тощо а також зовнішні події пов'язані з діяльністю людини авіакатастрофи вибухи на навколишніх об'єктах викиди токсичних речовин пожежі задимлення тощо . 4.2.5. За відсутності достатньої кількості та якості вихідних даних для проведення оцінки допускається використання консервативних оцінок характеристик району розміщення сховища. 4.2.6. Рішення про вибір майданчика для будівництва сховища приймається у порядку установленому в статті 23 Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами". 4.3. Вимоги до проектування та будівництва сховища 4.3.1. У проекті сховища визначаються умови нормальної експлуатації сховища аварійної ситуації чи аварії зазначаються та обґрунтовуються системи й елементи важливі для безпеки. Установлюються проектні параметри які характеризують зовнішні або внутрішні вихідні події чи їх сукупність які можуть впливати на безпеку сховища призводити до аварійної ситуації чи аварії . У проекті наводяться перелік таких подій та максимальні значення параметрів що їх характеризують. 4.3.2. При розробці проектних рішень сховища для умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії використовується обґрунтована інженерно-технічна практика для забезпечення впевненості в тому що сховище не зазнає значного пошкодження і що дози опромінення залишатимуться в установлених межах на практично досяжному низькому рівні. 4.3.3. При проектуванні конструктивних елементів сховища та інженерних бар'єрів ураховується необхідність забезпечення довгострокової ізоляції РАВ. 4.3.4. У проекті сховища передбачаються і враховуються: характеристики майданчика для розміщення сховища та їх можливі зміни що можуть впливати на рівень безпеки протягом строку існування сховища; методи контролю наявності та рівня ґрунтових вод на майданчику; оцінка безпеки сховища на строк існування сховища; технології проведення робіт; інженерні бар'єри; запланований строк експлуатації сховища; очікувані об'єми та характеристики РАВ; критерії приймання РАВ на зберігання; процедури приймання РАВ; споруди приміщення та обладнання для зберігання РАВ; схеми поводження з РАВ що надходять до сховища; система внутрішнього транспортування; система контролю радіологічних характеристик РАВ; спосіб розміщення упаковок з РАВ у сховищі; порядок форми обліку та реєстрації упаковок з РАВ; система внутрішнього транспортування; технології споруди приміщення та обладнання для дезактивації транспорту контейнерів та устаткування; програма радіаційного контролю у тому числі індивідуального дозиметричного контролю; програма моніторингу навколишнього природного середовища; план заходів щодо зняття сховища з експлуатації; програма забезпечення якості. 4.3.5. Стійкість інженерних бар'єрів обґрунтовується на період експлуатації сховища. 4.3.6. На майданчику сховища передбачається споруда для проміжного зберігання упаковок РАВ до моменту їх розміщення на довгострокове зберігання у модулях сховища. 4.3.7. У проекті сховища передбачаються впровадження санітарно-пропускного режиму зонування приміщень та ділянок на майданчику сховища згідно з вимогами розділу 12 "Вимоги до організації та проведення робіт із відкритими джерелами іонізуючих випромінювань" Основних санітарних правил. 4.3.8. Для підтримки індивідуальних доз опромінення персоналу та концентрації радіоактивних аерозолів у повітрі на території з обмеженим доступом на рівні установленому нормами радіаційної безпеки України та Основними санітарними правилами у проекті сховища передбачаються: технічні засоби з обмеження вмісту радіоактивних речовин у повітрі; заходи щодо обмеження часу перебування персоналу поблизу РАВ; захисні екрани; засоби радіаційного контролю персоналу та моніторингу навколишнього природного середовища; система попередження про перевищення контрольних рівнів концентрації радіоактивних аерозолів у повітрі та вихід радіоактивних речовин за межі сховища; здійснення контролю стану сховища упаковок РАВ та навколишнього природного середовища. 4.3.9. Обладнання та устаткування сховища проектуються з урахуванням забезпечення безпеки поводження з РАВ. 4.3.10. Відповідно до вимог статті 45 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" у проекті сховища встановлюються санітарно-захисна зона та зона спостереження. 4.3.11. У проекті сховища враховується можливість вилучення РАВ зі сховища. 4.3.12. При проектуванні сховища виконується аналіз проектних рішень з точки зору безпеки зняття з експлуатації сховища конструктивні особливості вибір матеріалів мінімізація використання потенційно небезпечних речовин обсяги РАВ що утворюються в процесі зняття з експлуатації їх характеристики та поводження з ними тощо . Технологічні системи та обладнання сховища проектуються з урахуванням можливості їх дезактивації поетапного демонтажу а також збирання транспортування та безпечного зберігання РАВ що утворюються при цьому. 4.3.13. Системи та елементи сховища важливі для безпеки проектуються таким чином щоб вони були стійкими до зовнішніх та внутрішніх подій екстремальні природні явища пожежі вибухи тощо та зберігали функції забезпечення безпеки при виникненні аварійних ситуацій чи аварій. 4.3.14. Системи та елементи сховища важливі для безпеки мають забезпечувати можливість: контролю радіоактивних скидів/викидів і проведення періодичних інспекцій тестування та обслуговування сховища в період його експлуатації; своєчасного припинення експлуатації та евакуації персоналу в разі аварії. Технічна документація на системи та елементи важливі для безпеки технічні умови вимоги специфікації тощо погоджується Держатомрегулюванням. 4.3.15. Система електропостачання проектується таким чином щоб вона зберігала свою придатність за умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії. У зв'язку з цим передбачають резервування джерел електропостачання створення систем додаткового електроживлення пристроїв важливих для забезпечення безпеки сховища. У разі аварії передбачається аварійне електроживлення для забезпечення евакуації персоналу. 4.3.16. Вентиляційне та фільтрувальне обладнання а також системи дренажу та спеціалізованої каналізації сховища проектуються таким чином щоб обмежити можливі викиди і скиди в навколишнє природне середовище за умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії. 4.3.17. У проекті сховища передбачається контроль за станом систем та елементів сховища важливих для безпеки за умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії. 4.3.18. При проектуванні розробляються системи радіаційного контролю контролю приймання РАВ їх обліку та їх розміщення в модулях сховища в період експлуатації а також система збереження інформації після зняття з експлуатації сховища. 4.3.19. На етапі проектування сховища розробляються програма радіаційного контролю за станом сховища та програма моніторингу навколишнього природного середовища які погоджуються з Держатомрегулюванням до початку експлуатації сховища. 4.3.20. Система фізичного захисту сховища визначається після вибору місця розміщення сховища розробляється при проектуванні сховища запроваджується з початку будівництва і функціонує до завершення зняття сховища з експлуатації. 4.3.21. У проекті сховища передбачаються технічні та організаційні заходи спрямовані на забезпечення безпеки довгострокового зберігання РАВ відповідно до вимог норм правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки для умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії. 4.3.22. При проектуванні сховища враховуються очікувані об'єми та характеристики РАВ що зберігатимуться у ньому запланований термін експлуатації сховища характеристики майданчика та можливі зміни що можуть вплинути на стан безпеки протягом строку його експлуатації. 4.3.23. Проектом сховища повинна бути передбачена автоматизація технологічного та радіаційного контролю зберігання довгоіснуючих та високоактивних РАВ та можливість використання дистанційного управління транспортно-технологічними операціями з упаковками РАВ з метою зниження опромінення персоналу за умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії. 4.3.24. У проекті сховища передбачається відповідне обладнання для поводження з пошкодженими та деградованими упаковками РАВ та для усунення можливих наслідків розгерметизації упаковок РАВ. 4.3.25. Проектом сховища має бути передбачене безпечне та надійне поводження з РАВ що утворюватимуться при нормальній експлуатації аварійній ситуації чи аварії. 4.3.26. Аналіз забезпечення підкритичності довгоіснуючих та високоактивних РАВ проводиться відповідно до вимог стандартів з ядерної безпеки з урахуванням факторів що максимально впливають на зростання ефективного коефіцієнта розмноження нейтронів. 4.3.27. При зберіганні довгоіснуючих та високоактивних РАВ потрібно передбачати при потребі відведення тепла від упаковок РАВ за умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії. 4.3.28. При виборі способу відведення тепла від довгоіснуючих та високоактивних РАВ по змозі повинна надаватись перевага пасивним системам відведення тепла. 4.3.29. Маршрути транспортування довгоіснуючих та високоактивних РАВ у межах сховища визначаються таким чином щоб вони були безпечними. 4.3.30. Розміщення виробничих приміщень та обладнання сховища повинне забезпечувати швидку евакуацію персоналу з приміщень у разі аварійної ситуації чи аварії. 4.3.31. При проектуванні сховища мають бути враховані процеси що можуть відбуватися в матеріалі конструкцій сховища протягом строку його експлуатації зокрема: корозія повзучість усадка тощо. 4.3.32. Роботи з будівництва сховища проводяться згідно з проектом. Зміни до проекту вносяться у порядку установленому законодавством. 4.3.33. Під час будівництва необхідно забезпечити проведення моніторингу спрямованого на оцінку можливих змін стану навколишнього природного середовища внаслідок будівництва сховища. 4.4. Вимоги до оцінки безпеки сховища 4.4.1. Метою оцінки безпеки сховища є оцінка здатності елементів сховища забезпечити рівень безпеки для персоналу населення та навколишнього природного середовища не нижче ніж це передбачено нормами правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. 4.4.2. Оцінка безпеки сховища яку проводить суб'єкт діяльності полягає у проведенні прогнозної оцінки радіологічного впливу сховища на людину та навколишнє природне середовище розрахунок індикаторів безпеки та в порівнянні одержаних результатів з визначеними критеріями безпеки лімітами та квотами доз рівнями прийнятності ризиків опромінення значеннями допустимих концентрацій радіонуклідів у природному середовищі . 4.4.3. При виконанні оцінки безпеки сховища використовується така інформація: характеристики РАВ радіонуклідний склад як функція часу загальна кількість і активність фізичні та хімічні характеристики ; характеристики контейнера механічні й хімічні характеристики ; характеристики сховища розміри конструкційні матеріали інженерно-технічні засоби ; характеристики майданчика геологічні гідрогеологічні геохімічні умови тощо ; характеристики біосфери атмосферні умови гідрологія тощо ; демографічні та соціально-економічні характеристики розподіл населення по території землекористування традиції харчування . 4.4.4. При обґрунтуванні безпеки сховища проводиться оцінка ізолювальних властивостей окремих бар'єрів сховища та системи довгострокового зберігання РАВ у цілому за умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії. 4.4.5. Для оцінки безпеки сховища використовуються такі фактори як доза/ризик швидкість переносу радіонуклідів через інженерні бар'єри швидкість переносу радіонуклідів через природні бар'єри тощо. 4.4.6. Прогнозування довгострокової безпеки сховища має проводитися шляхом математичного моделювання міграція радіонуклідів у природному середовищі прогнозування доз/ризиків з використанням спостережень на природних аналогах або шляхом експериментів спрямованих на визначення подій що можуть мати місце в майбутньому. При проведенні розрахунків оцінюється ступінь невизначеності вихідних параметрів та використовуваних моделей. 4.4.7. При невизначеності терміну передачі РАВ на захоронення в глибоких геологічних формаціях оцінка довгострокової безпеки сховища проводиться на основі консервативного підходу на період визначений проектом сховища. 4.4.8. При експлуатації сховища розглядається ситуація що виникає у разі порушення умов нормальної експлуатації оцінюються поточне та потенційне опромінення персоналу та населення пов'язане з існуванням сховища. Як критерії для оцінки безпеки сховища на період експлуатації використовуються ліміти дози та/або рівні прийнятності референтних ризиків установлені НРБУ-97/Д-2000. 4.4.9. Суб'єкт діяльності на основі експлуатаційного досвіду або зміни факторів що впливають на безпеку сховища періодично відповідно до норм правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки здійснює переоцінку безпеки сховища. Результати оцінки безпеки оформляються у вигляді звіту про аналіз безпеки. Вимоги щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки затверджені наказом Держатомрегулювання від 07.12.2007 N 168 зареєстровані в Мін'юсті 19.02.2008 за N 134/14825. 4.5. Вимоги до забезпечення безпеки при експлуатації сховища 4.5.1. Суб'єкт діяльності здійснює діяльність щодо довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних РАВ на підставі ліцензії Держатомрегулювання на провадження діяльності з переробки зберігання та захоронення РАВ і відповідно до Умов і вимог безпеки ліцензійні умови провадження діяльності з переробки зберігання та захоронення радіоактивних відходів НП 306.5.04/2.060-2002 затверджених наказом Держатомрегулювання від 22.10.2002 N 110 зареєстрованих у Мін'юсті 06.11.2002 за N 874/7162 зі змінами . 4.5.2. До початку експлуатації сховища суб'єкт діяльності згідно з Основними санітарними правилами повинен отримати Санітарний паспорт копія якого надається до Держатомрегулювання разом з іншими документами необхідними для отримання ліцензії на провадження діяльності з переробки зберігання та захоронення РАВ. 4.5.3. Радіаційна безпека сховища забезпечується підтримкою умов нормальної експлуатації і здійсненням комплексу технічних та організаційних заходів регламентованих нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки. 4.5.4. Перед початком експлуатації проводиться випробування експлуатаційного устаткування та систем. 4.5.5. Експлуатація сховища здійснюється відповідно до технологічного регламенту з експлуатації який повинен містити правила вимоги та умови спрямовані на забезпечення безпечної експлуатації сховища а саме: порядок приймання розміщення та зберігання РАВ; опис маршрутів руху контейнерів з РАВ; контроль складу та стану РАВ; схему поводження з РАВ що утворюватимуться при експлуатації сховища; порядок проведення дезактивації; обслуговування систем життєзабезпечення водо- та енергопостачання каналізація вентиляція зв'язок ; профілактичне та ремонтне обслуговування сховища; обслуговування систем радіаційного контролю й моніторингу; перелік можливих аварійних ситуацій чи аварій зумовлених внутрішніми впливами та засобів щодо запобігання їх виникненню а також заходів з мінімізації їх наслідків; перелік зовнішніх подій що можуть призвести до порушення цілісності бар'єрів і заходи спрямовані на запобігання поширенню радіонуклідів та іонізуючого випромінювання у навколишнє природне середовище; порядок проведення радіаційного контролю. 4.5.6. На основі регламенту експлуатації суб'єкт діяльності розробляє інструкції з експлуатації що визначають порядок дій персоналу щодо забезпечення безпеки в умовах нормальної експлуатації а також спеціальні інструкції для умов аварійної ситуації чи аварії та інструкції із забезпечення ядерної радіаційної та загальнопромислової безпеки. 4.5.7. Суб'єкт діяльності забезпечує радіаційний контроль з використанням приладів що пройшли метрологічну атестацію та перевірку. 4.5.8. При експлуатації згідно з регламентом сховища суб'єкт діяльності забезпечує радіаційний захист персоналу сховища та населення шляхом реалізації таких заходів з радіаційної безпеки: організації та функціонування системи радіаційного контролю сховища відповідно до програми радіаційного контролю сховища; установлення контрольних та допустимих рівнів відповідно до норм радіаційної безпеки України та Основних санітарних правил; обліку та планування доз; застосування засобів індивідуального захисту; запобігання виникненню аварій а також ужиття заходів з мінімізації їх наслідків; проведення навчання з протирадіаційного захисту персоналу. 4.5.9. Суб'єкт діяльності розробляє програму поводження з РАВ що утворюються в процесі експлуатації сховища яка визначає заходи з мінімізації утворення цих РАВ та забезпечення радіаційної безпеки. 4.5.10. Суб'єкт діяльності гарантує приймання на зберігання тільки тих РАВ що відповідають критеріям приймання. 4.5.11. Для впевненості в тому що упаковки РАВ які надходять до сховища відповідають критеріям приймання проводиться вибірковий контроль наприклад неруйнівний контроль окремих упаковок РАВ . 4.5.12. Під час надходження упаковки РАВ на приймальну ділянку проводиться перевірка параметрів упаковки РАВ на відповідність даним що вказані в супровідній документації та критеріям приймання до сховища. При невідповідності будь-яких параметрів упаковки РАВ у сховище не приймаються. 4.5.13. На внутрішні поверхні відсіків/модулів наносяться координатні сітки для визначення та фіксації місця розташування упаковки РАВ. 4.5.14. Усі дані указані в супровідній документації на упаковку РАВ а також місце розташування кожної упаковки РАВ у відсіку/модулі визначення сумарної активності РАВ у відсіку/модулі та у сховищі в цілому заносяться в базу даних контролю та обліку РАВ з метою забезпечення неперевищення критеріїв за сумарною активністю РАВ у сховищі яка розрахована та обґрунтована в звіті з аналізу безпеки. 4.5.15. Суб'єкт діяльності веде облік РАВ відповідно до статті 11 Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами". 4.5.16. Суб'єкт діяльності відповідно до статті 32 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" встановлює вимоги щодо кваліфікації персоналу. 4.6. Вимоги до забезпечення безпеки при знятті з експлуатації сховища 4.6.1. Зняття з експлуатації сховища здійснюється з метою досягнення на майданчику умов що дають змогу повторного використання цього майданчика. 4.6.2. Суб'єкт діяльності розробляє проект зняття з експлуатації сховища та погоджує його з Держатомрегулюванням. 4.6.3. Проект зняття з експлуатації повинен містити комплекс організаційних і технічних заходів які будуть реалізовані при знятті сховища з експлуатації а також конкретний план зняття сховища з експлуатації: черговість тривалість основний зміст етапів кінцевий стан установки на кожному етапі. 4.6.4. Складовими частинами проекту зняття з експлуатації є заходи щодо радіаційного захисту персоналу населення та навколишнього природного середовища оцінки обсягу РАВ що утворюватимуться в процесі зняття з експлуатації а також комплексу робіт що стосується поводження з ними. 4.6.5. Зняття з експлуатації сховища повинне здійснюватися суб'єктом діяльності сховища на підставі відповідної ліцензії Держатомрегулювання. 4.6.6. Після завершення усіх робіт зі зняття з експлуатації сховища суб'єкт діяльності надає до Держатомрегулювання звіт який підтверджує що поставлені цілі та встановлені радіаційні показники на майданчику сховища досягнуті. 4.7. Вимоги до радіаційного контролю та моніторингу за станом навколишнього природного середовища 4.7.1. При експлуатації та знятті з експлуатації сховища суб'єкт діяльності забезпечує провадження системи радіаційного контролю у тому числі індивідуального дозиметричного контролю та моніторингу майданчика сховища і навколишнього природного середовища. Вимоги до організації радіаційного контролю у тому числі індивідуального дозиметричного контролю та моніторингу визначені в розділах 5 "Санітарний нагляд радіаційний контроль радіаційний моніторинг" 6 "Загальні вимоги до контролю за реалізацією основних принципів радіаційної безпеки" 14 "Дозиметричний контроль на підприємствах" Основних санітарних правил. 4.7.2. Система радіаційного контролю спрямована на забезпечення радіаційного захисту персоналу сховища та населення шляхом реалізації технічних та організаційних заходів з радіаційної безпеки. У програмі радіаційного контролю затвердженій Держатомрегулюванням до початку експлуатації сховища міститься інформація щодо параметрів які визначають радіаційну та ядерну безпеку сховища і рівень опромінення персоналу та населення за умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії. Надаються відомості про: види обсяги об'єкти та регламенти радіаційного контролю у тому числі індивідуального дозиметричного контролю; порядок реєстрації обліку та зберігання результатів радіаційного контролю; допустимі та контрольні рівні параметрів що контролюються; необхідне обладнання та його розміщення у сховищі; підрозділ суб'єкта діяльності чи організації який здійснює радіаційний контроль; методики та прилади що використовуються при здійсненні радіаційного контролю; форму та порядок звітності за результатами радіаційного контролю. Результати радіаційного контролю періодично аналізуються з метою розробки заходів щодо зниження дозових навантажень на персонал та зменшення впливу на навколишнє природне середовище. 4.7.3. Система моніторингу навколишнього природного середовища спрямована на виявлення міграції радіонуклідів з модулів сховища запобігання впливу на безпеку сховища зміни погодних умов рівня підземних вод та інших характеристик навколишнього природного середовища. У програмі моніторингу навколишнього природного середовища затвердженій Держатомрегулюванням до початку експлуатації сховища містяться відомості про: перелік параметрів що підлягають моніторингу; необхідне обладнання та його розміщення; підрозділ суб'єкта діяльності чи організації який здійснює моніторинг; методики та прилади що використовуються при здійсненні моніторингу; порядок реєстрації обліку та зберігання результатів моніторингу; форму та порядок звітності за результатами моніторингу. V. Забезпечення якості 5.1. Для забезпечення гарантії дотримання критеріїв безпеки при зберіганні довгоіснуючих та високоактивних РАВ суб'єкт діяльності розробляє та впроваджує програму забезпечення якості. 5.2. Програма забезпечення якості встановлює системний підхід до всіх дій що впливають на якість упаковок РАВ та включає перевірку досягнення поставленої мети та підготовку документів сертифікатів з якості. 5.3. У програмі забезпечення якості визначаються організаційна структура обов'язки рівні повноважень та персональної відповідальності за управління виконання та оцінку дій спрямованих на забезпечення якості упаковок РАВ. Також чітко визначаються зв'язки та їх контроль усередині різних підрозділів організації а також з її постачальниками. 5.4. Дії що контролюються згідно з програмою забезпечення якості повинні бути чітко прописані поряд з будь-якими їх обмеженнями. Ці дії можуть уключати: передексплуатаційні дії визначення постачальників РАВ вибір технологічних процесів переробки РАВ конструкції контейнерів проектування будівництво та введення в експлуатацію сховища ; експлуатаційні дії приймання упаковок РАВ підтвердження відповідності упаковок РАВ установленим вимогам виконання процедур зі зберігання упаковок РАВ . 5.5. На стадії експлуатації сховища програма забезпечення якості повинна враховувати всі взаємопов'язані процеси та включати: ідентифікацію всіх факторів що визначають характеристики РАВ; перевірку того що характеристики РАВ які надходять до сховища відповідають критеріям приймання РАВ; ідентифікацію параметрів технологічного контролю процесу поводження з РАВ які гарантують що характеристики РАВ відповідають визначеним параметрам; ідентифікацію засобів вимірювання та контролю необхідних для досягнення певного стандарту точності та надійності; заходи з періодичної перевірки прийнятності параметрів процесу поводження з РАВ та вимірювання їх у міру потреби; остаточну перевірку відповідності упаковок РАВ заданим параметрам якості. 5.6. Програма забезпечення якості визначає вимоги до всіх процедур та параметрів технологічних процесів поводження з РАВ при дотриманні яких забезпечується належна якість поводження з РАВ. 5.7. Програма забезпечення якості повинна визначати найважливіші параметри якості та яким чином забезпечується дотримання цих параметрів. Відповідальність за дотримання цих параметрів та вимог якості покладена на суб'єкта діяльності. 5.8. Вимоги програми забезпечення якості мають бути викладені в робочих процедурах та інструкціях. Процедури мають використовуватися для опису дій персоналу шляхом визначення того що саме має бути зроблено та ким і як кожна дія буде здійснюватись та контролюватися щоб гарантувати її ефективність. Інструкції мають містити опис індивідуальних завдань які підтримують виконання всього процесу в цілому. 5.9. Програма забезпечення якості підлягає періодичному перегляду з метою аналізу її ефективності та відповідності існуючим вимогам. Перегляд програми забезпечення якості передбачає аналіз установлених процедур вихідних характеристик РАВ технологічних параметрів процесів поводження з РАВ інструкцій регламентів стандартів. 5.10. Для досягнення впевненості в ефективності процесів планування оперативного управління забезпечення та поліпшення якості мають проводитись регулярні незалежні оцінки програми забезпечення якості. Незалежна оцінка має проводитись кваліфікованими спеціалістами не залежними від виконавців та керівників роботи що перевіряється. 5.11. Суб'єкт діяльності створює такі умови щоб усі працівники розуміли взаємозв'язок усіх стадій поводження з РАВ рівень потенційної небезпеки конкретних РАВ та операцій з ними рівень власної відповідальності персоналу залученого до операцій з РАВ необхідність і важливість забезпечення якості та процедур контролю якості на всіх стадіях поводження з РАВ. 5.12. З метою якісного та кваліфікованого виконання всіх операцій та процедур з поводження з РАВ суб'єктом діяльності проводяться регулярні перевірки знань підвищення кваліфікації спеціалістів та обов'язкові навчальні курси для нового персоналу. Усі дані з перевірки знань та навчання належним чином оформлюються та документуються. Суб'єкт діяльності несе відповідальність за виділення необхідних засобів для забезпечення навчання та тренувань персоналу. 5.13. Установлюється система ведення записів для демонстрації ефективності виконання програми забезпечення якості та для доведення факту досягнення й підтримання безпеки та якості упаковок РАВ. Така система повинна передбачати контроль усіх необхідних записів уключаючи їх ідентифікацію зберігання та доступність для ревізії. 5.14. З метою визначення ефективності системи управління якістю суб'єктом діяльності провадиться відповідний контроль що включає в себе певну діяльність та процедури з метою визначення та обліку основних параметрів процесу поводження з РАВ. Ця діяльність наскільки це практично можливо має бути спрямована на контроль окремих елементів процесу поводження з РАВ окремих характеристик РАВ що можуть включати: ідентифікацію усіх факторів що визначають характеристики РАВ рівень радіоактивності наявність інших токсичних шкідливих чи небезпечних компонентів інших важливих властивостей та параметрів ; вимірювання цих характеристик та параметрів для визначення знаходження їх у встановлених межах; визначення приладів та інструментів що дають змогу вимірювати потрібні параметри в заданих чи встановлених межах; установлення необхідної точності при вимірюванні заданих параметрів; установлення необхідної періодичності у вимірюваннях ключових параметрів; документування результатів вимірювання та контролю; періодичний перегляд та модернізацію процедур і параметрів контролю. 5.15. При визначенні процедур і параметрів контролю враховуються усі важливі характеристики РАВ фізичні характеристики хімічний склад і властивості біологічна активність або токсичність тощо . Процедури контролю повинні бути розроблені для умов нормальної експлуатації аварійної ситуації чи аварії.   Начальник Управління безпеки поводження з РАВ та зняття з експлуатації      Т. Я. Кутузова    Додаток до Вимог та правил довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів до їх захоронення в глибоких геологічних формаціях  Орієнтовний перелік та зміст критеріїв приймання РАВ до сховища на довгострокове зберігання Критерії  Зміст критеріїв     радіонуклідний склад; допустимі значення питомої активності; допустимі значення сумарної активності в упаковці РАВ; потужність дози на поверхні упаковки РАВ; поверхневе забруднення упаковки РАВ; радіаційна стійкість; однорідність просторового розподілу радіонуклідів; максимальний ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів     хімічний склад; хімічна сумісність; уміст хімічно активних компонентів; корозійна стійкість упаковок РАВ; уміст комплексоутворювальних у тому числі хелатуючих реагентів; вогнестійкість; уміст вибухонебезпечних речовин; газоутворення; уміст речовин що при взаємодії з водою виділяють вогненебезпечні та вибухонебезпечні гази; токсичність; біологічна стійкість; самозаймистість  структурна стабільність; механічна міцність упаковок РАВ; проникність та пористість; гомогенність; порожнини; тепловиділення; термічна стійкість