ДСТУ Б В.2.7-142:2007

ДСТУ Б В.2.7-142:2007 Труби з хлорованого полівінілхлориду та деталі з'єднувальні до них для мереж холодного, гарячого водопостачання та опалення. Технічні умови (ISO/DIS 15877:2006, EN ISO 1452:1999, MOD)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Будівельні матеріали ТРУБИ З ХЛОРОВАНОГО ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ ХПВХ ТА ФАСОННІ ВИРОБИ ДО НИХ ДЛЯ МЕРЕЖ ХОЛОДНОГО ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ОПАЛЕННЯ Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-142:2007 ISO/DIS 15877:2006 EN ISO 1452:1999 MOD Київ Мінрегіонбуд України 2008 ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "ЦентрСЕПРОтепломережа" РОЗРОБНИКИ: Б. Морозов В. Семенець О. Семенець керівник розробки Н. Скринніков ВНЕСЕНО: Управління технічного регулювання в будівництві Мінрегіонбуду України 2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 21 січня 2008 р. № 18 чинний з 2008-07-01 3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ Цей стандарт відповідає: EN 1452-1:1999 Plastics piping systems for water supply – Unplasticized poly vinyl chloride PVC-U  – Part 1: General Пластикові системи трубопроводів для водопостачання – Непластифікований полівінілхлорид НПВХ  – Частина 1: Загальна  – в частині визначення геометричних розмірів товщини стінок труб та фасонних виробів з неметричними розмірами розділу "Основні параметри і розміри" та додатка Б Ступінь відповідності – модифікований MOD Переклад з англійської en ISO/DIS 15877-2:2006 Plastics piping systems for hot and cold water installations – Chlorinated poly vinyl chloride PVC-C  – Part 2: Pipes Пластикові системи трубопроводів для холодного та гарячого водопостачання – хлорований полівінілхлорид ХПВХ  – Частина 2: Труби  – в частині визначення геометричних розмірів товщини стінок труб розділу "Основні параметри і розміри" фізико-механічних властивостей труб ХПВХ розділу "Технічні вимоги"; ISO/DIS 15877-3:2006 Plastics piping systems for hot and cold water installations – Chlorinated poly vinyl chloride PVC-C  – Part 3: Fittings Пластикові системи трубопроводів для холодного та гарячого водопостачання – хлорований полівінілхлорид ХПВХ  – Частина 3: Фітинги  – в частині визначення геометричних розмірів і товщини стінок фасонних виробів розділу "Основні параметри і розміри" та фізико-механічних властивостей розділу "Технічні вимоги"; Ступінь відповідності – модифікований MOD Переклад з англійської en EN 744: 1995 Thermoplastics pipes. Test method for resistance to external blows by the round-the-clock method Труби з термопластів. Метод тестування на стійкість до дії зовнішніх ударів рівномірно розподілених по периметру  – в частині визначення технічних вимог до стійкості до удару при випробуваннях падаючим вантажем розділу "Технічні вимоги" та "Методи контролювання" prEN 12731-5 Plastics piping systems for hot and cold water – Chlorinated poly vinyl chloride PVC-C  – Part 5: Fitness for purpose of the system Пластикові системи трубопроводів для холодного гарячого водопостачання – Хлорований полівінілхлорид ХПВХ  – Частина 5: придатність до застосування системи  – в частині визначення сфери застосування виробів та класифікація умов експлуатації виробів з ХПВХ типів І та II додатка А ASTM D 1785-99 Standard Specification for Poly vinyl Chloride PVC Plastic Pipe Schedules 40 80 and 120 Труби розкладів 40 80 та 120 із полівінілхлориду ПВХ . Технічні умови в частині визначення геометричних розмірів товщини стінок труб та фасонних виробів з неметричними розмірами розділу "Основні параметри і розміри" та додатка Б Ступінь відповідності – нееквівалентний NEQ Переклад з англійської en Право власності на цей документ належить державі. Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України © Мінрегіонбуд України 2008 Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіонбуду України Державне підприємство "Укрархбудінформ" ЗМІСТ Вступ 4 1 Сфера застосування 5 2 Нормативні посилання 6 3 Терміни та визначення понять 9 4 Познаки та скорочення 12 4.1 Познаки 12 4.2 Скорочення 12 5 Загальні технічні вимоги до обїекта стандартизації 13 5.1 Основні параметри та розміри труб 13 5.2 Основні параметри та розміри фасонних виробів 14 5.3 Умовні познаки 25 6 Технічні вимоги 26 7 Правила приймання 31 8 Методи випробувань 33 9 Вимоги безпеки та охорони довкілля 40 10 Транспортування і зберігання 42 11 Гарантії виготовлювача 42 Додаток А Класифікація умов експлуатації труб та фасонних виробів із ХПВХ типу І та ХПВХ типу ІІ 43 Додаток Б Труби та фасонні вироби з неметричними розмірами у дюймах 50 Додаток В Вимоги до сировини 54 Додаток Г Порядок оформлення і затвердження контрольних зразків зовнішнього вигляду 55 Додаток Д Бібліографія 56 ВСТУП Цей стандарт ДСТУ Б В.2.7-142:2007 є модифікованим зі стандартами ISO/DIS 15877:2003 Plastics piping systems for hot and cold water installations – Chlorinated poly vinyl chloride PVC-C Пластикові трубопроводи для мереж холодного та гарячого водопостачання. Хлорований полівінілхлорид ХПВХ та EN 1452-1:1999 Plastics piping systems for water supply – Unplasticized poly vinyl chloride PVC-U Пластикові системи трубопроводів для водопостачання – Непластифікований полівінілхлорид НПВХ . Цей стандарт висуває вимоги до пластикових трубопроводів з даного матеріалу які відповідають чинному законодавству України. Стандарт розроблений з метою упорядкування постачання споживачу та використання трубопроводів з хлорованого полівінілхлориду ХПВХ для будівництва внутрішніх мереж холодного гарячого водопостачання та водяного опалення. НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Будівельні матеріали Труби з хлорованого полівінілхлориду ХПВХ та фасонні вироби до них для мереж холодного гарячого водопостачання та опалення Технічні умови Строительные материалы Трубы из хлорированного поливинилхлорида ХПВХ и фасонные изделия к ним для сетей холодного горячего водоснабжения и отопления Технические условия Building materials Chlorinated poly vinyl chloride PVC-C pipes and fittings for cold hot water supply and heating systems Specifications Чинний від 2008–07–01 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1.1 Цей стандарт поширюється на труби кільцевого перерізу та фасонні вироби з хлорованого полівінілхлориду далі – труби та фасонні вироби ПВХ що виготовлені методом неперервної екструзії та або литтям під тиском і призначені для будівництва та ремонту трубопроводів мереж холодного та гарячого водопостачання в тому числі для господарсько-питного водопостачання крім трубопроводів об'єднаної і роздільної мереж протипожежного водопостачання та трубопроводів установок пожежогасіння та мереж водяного опалення з проектними робочим тиском та температурами що відповідають певному класу умов експлуатації труб та фасонних виробів ПВХ згідно з додатком А. Вимоги до якості труб та фасонних виробів ПВХ що забезпечують їх безпеку для життя здоров'я майна населення та охорони навколишнього середовища наведено у розділах 5 6 9 та додатка А. 1.2 Підтвердження відповідності труб та фасонних виробів ПВХ далі – вироби здійснюється шляхом складання виробником виробів або уповноваженою ним особою декларації відповідності виробів вимогам цього стандарту згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р № 1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів будівель і споруд". Декларування відповідності виробів здійснюється з використанням модуля А внутрішній контроль виробництва із застосуванням процедур "Випробування органом оцінки виробів певного типу" "Випробування виробником виробу певного типу" та "Здійснення контролю за виробництвом на підприємстві" зазначених у Технічному регламенті будівельних виробів будівель і споруд та конкретизованих цим стандартом: а виробник або уповноважена ним особа складають технічну документацію на вироби та проект декларації відповідності згідно з додатком до Технічного регламенту будівельних виробів будівель і споруд. Технічна документація на вироби згідно з цим стандартом повинна включати: - загальний опис виробу; - офіційне видання цього стандарту; - протоколи випробувань виробів на відповідність вимогам цього стандарту що були проведені в атестованих у встановленому порядку випробувальних лабораторіях з дотриманням періодичності випробувань установлених цим стандартом; - сертифікати відповідності та протоколи випробувань сировини матеріалів комплектувальних виробів; - акт постановки виробів на серійне виробництво для виробів що випускаються серійно . б орган оцінки проводить аналіз технічної документації та організовує проведення випробувань зразків виробів певного типу на їх відповідність переліку показників властивостей який узгоджено з виробником або уповноваженою ним особою і який відповідає вимогам цього стандарту. Цей перелік має включати: вимоги до зовнішнього вигляду поверхні вимоги до опору удару падаючого вантажу вимоги стійкості до дії постійного внутрішньго тиску при 20 °С – 1 год та при 60 °С – 1 год – для фасонних виробів; при 20 °С – 1 год та при 95 °С – 165 год – для труб . Відбір зразків виробів для випробувань проводиться представниками органу оцінки за участі представників виробника або уповноваженої ним особи. Випробування зразків проводять в лабораторіях атестованих у встановленому порядку у присутності представників органу оцінки. Протокол випробувань підписують представники виробника випробувальної лабораторії та органу оцінки. Затверджує протокол керівник органу оцінки. Якщо один чи більше перевірених зразків не відповідають вимогам цього стандарту орган оцінки розробляє план коригувальних дій і контролює їх виконання з боку виробника до приведення виробів у відповідність з вимогами цього стандарту; в за позитивними результатами аналізу технічної документації та випробувань зразків виробів певного типу виробник або уповноважена ним особа вносять до проекту декларації реквізити органу оцінки та протоколів випробувань зразків виробів певного типу і видають декларацію відповідності вимогам цього стандарту. Орган оцінки реєструє декларацію відповідності у встановленому порядку; г виробник який видав декларацію відповідності виробу певного типу вимогам цього стандарту повинен у процесі виробництва проводити кваліфікаційні періодичні та приймально-здавальні випробування на відповідність вимогам цього стандарту з дотриманням періодичності випробувань установлених цим стандартом у атестованих у встановленому порядку випробувальних лабораторіях та вживати заходів для того щоб виробничий процес забезпечував відповідність виготовлених виробів вимогам цього стандарту; д орган оцінки проводить перевірку виробів на які ним зареєстрована декларація відповідності через довільні інтервали часу але не менше одного разу на три роки. Для перевірки орган оцінки відбирає на місці виробництва довільні зразки кінцевої продукції досліджує та випробовує їх на відповідність мінімальному переліку вимог згідно з 1.2 б цього стандарту. У разі отримання негативних результатів випробувань реєстрація декларації відповідності скасовується і декларація втрачає чинність. 1.3 Стандарт придатний для цілей сертифікації. Оцінка відповідності виробів згідно з цим стандартом може за бажанням виробника або уповноваженої ним особи здійснюватись шляхом проведення органом оцінки їх сертифікації на відповідність узгодженому переліку показників властивостей виробів згідно з цим стандартом включно із мінімальним переліком вимог згідно з 1.2 б із використанням модуля В перевірка виробу певного типу в комбінації з модулем D забезпечення належної якості виробництва або модулем F перевірка продукції із застосуванням процедур згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів будівель і споруд". 1.4 Після видання та реєстрації в органі оцінки декларації про відповідність виробу або отримання сертифіката відповідності виробник або уповноважена ним особа наносять національний знак відповідності на виріб або на додану до нього етикетку упаковку чи супровідну документацію відповідно до правил застосування національного знака відповідності затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599. 1.5 Виробник або уповноважена ним особа зберігають декларацію про відповідність виробу та технічну документацію до неї протягом 10 років після застосування виробу в будинках і спорудах і надають для перевірки в установленому законодавством порядку. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цьому стандарті наведено посилання на такі нормативні документи: ДСТУ Б А.3.1-6-96 Управління організація і технологія. Матеріали та вироби будівельні. Порядок розробки та постановки на виробництво ДСТУ Б В.2.5-32:2007 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Труби безнапірні з поліпропілену поліетилену непластифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд кабельної каналізації. Технічні умови ДСТУ 3021-95 Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначення ДСТУ 4179-2003 Рулетки металеві. Технічні умови. ГОСТ 7502-98 MOD ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки ГОСТ 12.1.004-91* ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны ССБП Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони ГОСТ 12.1.007-76* ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования ССБП. Пожежовибухобезпека статичної електрики. Загальні вимоги ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. Номенклатура видов защиты ССБП. Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту. Номенклатура видів захисту ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения ССБП. Пожежовибухобезпека речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення ГОСТ 12.4.021-75* ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги ГОСТ 12.4.028-76* ССБТ. Респираторы ШБ-1 "Лепесток". Технические условия ССБП. Респіратори ШБ-1 "Лепесток". Технічні умови ГОСТ 12.4.029-76* ССБТ. Фартуки специальные. Технические условия ССБП. Фартухи спеціальні. Технічні умови ГОСТ 12.4.072-79* ССБТ. Сапоги специальные резиновые формовые защищающие от воды нефтяных масел и механических воздействий. Технические условия ССБП. Чоботи спеціальні гумові формові які захищають від води нафтових олій і механічних впливів. Технічні умови ГОСТ 12.4.121-83* ССБТ. Противогазы промышленные фильтрующие. Технические условия ССБП. Протигази промислові фільтруючі. Технічні умови ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами ГОСТ 166-89* Штангенциркули. Технические условия Штангенциркулі. Технічні умови ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови ГОСТ 6507-90* Микрометры. Технические условия Мікрометри. Технічні умови ГОСТ 10354-82 Пленка полиэтиленовая. Технические условия Плівка поліетиленова. Технічні умови ГОСТ 11262-80* Пластмассы. Метод испытания на растяжение Пластмаси. Метод випробувань на розтяг ГОСТ 11358-89* Толщиномеры и стенкомеры индикаторные с ценой деления 0 01 и 0 1 мм. Технические условия Товщиноміри та стінкоміри індикаторні з ціною поділки 0 01 і 0 1 мм. Технічні умови ГОСТ 12423-66* Пластмассы. Условия кондиционирования и испытаний образцов проб Пластмаси. Умови кондиціонування й випробувань зразків проб ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов Маркірування вантажів ГОСТ 15088-83 Пластмассы. Метод определения температуры размягчения термопластов по Вика Пластмаси. Метод визначення температури розм'якшення термопластів за Віка ГОСТ 15150-69* Машины приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории условия эксплуатации хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды Машини прилади та інші технічні вироби. Виконання для різних кліматичних районів. Категорії умови експлуатації зберігання і транспортування в частині впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища ГОСТ 19433-88* Грузы опасные. Классификация и маркировка Вантажі небезпечні. Класифікація і маркірування ГОСТ 19667-74 Контейнер специализированный групповой массой брутто 5 0 т для штучных грузов Контейнер спеціалізований груповий масою брутто 5 0 т для штучних вантажів ГОСТ 20010-93 Перчатки резиновые технические. Технические условия Рукавички гумові технічні. Технічні умови ГОСТ 21650-76* Средства скрепления тарно-штучных грузов в транспортных пакетах. Общие требования Засоби скріплення тарно-штучних вантажів у транспортних пакетах. Загальні вимоги ГОСТ 24157-80 Трубы из пластмасс. Метод определения стойкости при постоянном внутреннем давлении Труби з пластмас. Метод визначення стійкості при постійному внутрішньому тиску ГОСТ 24597-81 Пакеты тарно-штучных грузов. Основные параметры и размеры Пакети тарно-штучних вантажів. Основні параметри і розміри ГОСТ 27077-86 Детали соединительные из термопластов. Методы определения внешнего вида после прогрева Деталі з'єднувальні з термопластів. Методи визначення зовнішнього вигляду після прогрівання ГОСТ 27078-86 Трубы из термопластов. Методы определения изменения длины труб после прогрева Труби з термопластів. Метод визначення зміни довжини труб після прогрівання ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів. Технічні умови ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів. Технічні умови ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий Внутрішній водопровід і каналізація будинків СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование Опалення вентиляція і кондиціонування НПАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСП 201-97 Государственные санитарные правила охраны атмосферной среды населенных пунктов от загрязнения химическими и биологическими веществами Державні санітарні правила охорони атмосферного середовища населених пунктів від забруднення хімічними та біологічними речовинами СанПиН 42-123-4240-86 Допустимые количества миграции ДКМ химических веществ выделяющихся из полимерных и других материалов контактирующих с пищевыми продуктами и методы их определения Допустимі кількості міграції ДКМ хімічних речовин які виділяються з полімерних та інших матеріалів що контактують з харчовими продуктами та методи їх визначення СП 1042-73 Санитарные правила по организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию Санітарні правила з організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ Нижче подано терміни вжиті у цьому стандарті та визначення понять. 3.1 Геометричні терміни та визначення номінального розміру 3.1.1 номінальний розмір DN Чисельна познака розміру труби або фасонного виробу що є близьким округленим цілим числом приблизно рівним розміру який визначає сферу використання труби відповідно до її призначення 3.1.2 номінальний розмір DN / ID Познака номінального розміру який визначається чисельним значенням внутрішнього діаметра труби 3.1.3 номінальний розмір DN / OD Познака номінального розміру який визначається чисельним значенням зовнішнього діаметра труби 3.1.4 номінальний зовнішній діаметр dn Чисельне значення у міліметрах номінального розміру DN / OD яке для труб з термопластів або втулкової частини фасонного виробу з термопластів дорівнює її мінімальному середньому зовнішньому діаметру dem min 3.1.5 зовнішній діаметр у будь-якій точці труби de Величина показника зовнішнього діаметра заміряна у перерізі труби або втулкової частини фасонного виробу в будь-якій точці округлена до найближчих 0 1 мм 3.1.6 середній зовнішній діаметр dem Заміряна довжина зовнішнього кола труби або втулкового кінця фасонного виробу в довільному перерізі розділена на ? 3 142 і округлена до найближчих 0 1 мм. 3.1.7 мінімальний середній зовнішній діаметр dem min Мінімальна величина середнього зовнішнього діаметра зазначена для певного номінального розміру 3.1.8 максимальний середній зовнішній діаметр dem max Максимальна величина середнього зовнішнього діаметра зазначена для певного номінального розміру 3.1.9 середній внутрішній діаметр розтруба dsm Арифметичне середнє двох заміряних перпендикулярно один до одного показника внутрішнього діаметра взятих посередині глибини розтруба 3.1.10 овальність Різниця між заміряним максимальним зовнішнім діаметром і заміряним мінімальним зовнішнім діаметром в одному поперечному перерізі труби або втулкового кінця фасонного виробу або різниця між заміряним в одному перерізі максимальним та мінімальним внутрішніми діаметрами розтруба 3.1.11 номінальна товщина стінки еn Чисельне позначення товщини стінки труби або втулкової частини фасонного виробу заміряне у будь-якій точці у мм. Згідно з цим стандартом номінальна товщина стінки еn труби або втулкової частини фасонного виробу дорівнює визначеній мінімальній товщині стінки еmin 3.1.12 товщина стінки у будь-якому місці е Величина показника товщини стінки в будь-якій точці заміряна по колу виробу округлена до найближчих 0 1 мм 3.1.13 мінімальна товщина стінки emin Мінімальна виміряна товщина стінки деталі заміряна у будь-якій точці по колу 3.1.14 максимальна товщина стінки у будь-якій точці еmах Максимальна виміряна товщина стінки деталі заміряна у будь-якій точці по колу 3.1.15 допуск Установлене допустиме відхилення певної величини що виражається як різниця між допустимою максимальною та допустимою мінімальною величинами її показника 3.1.16 серія труби S Безрозмірна величина для позначення серії труби S як засобу що використовується для вибору для певного практичного застосування труб 3.1.17 розрахована величина серії труби Scalc Величина для певної труби розрахована за наступним рівнянням та округлена до найближчих 0 1 мм: 1 де dn – номінальний зовнішній діаметр мм; еn – номінальна товщина стінки мм 3.2 Терміни та визначення що стосуються умов експлуатації 3.2.1 робочий тиск рD Найвищий тиск за певних обставин для яких була сконструйована та призначена система. Згідно з цим стандартом робочий тиск рD дорівнює максимальному робочому тиску MDP 3.2.2 гідростатичне напруження ? Напруження виражене в МПа що створюється в стінці труби коли на неї через водяне середовище починає впливати тиск. Розраховується за наступним рівнянням: 2 де р – застосований тиск МПа; dem – середній зовнішній діаметр труби мм; emin – мінімальна товщина стінки мм. 3.2.3 робоча температура TD Температура або комбінація температур транспортованої води що залежить від робочих умов для яких розроблена система 3.2.4 максимальна робоча температура Тmax Найвища допустима лише протягом коротких проміжків часу робоча температура ТD 3.2.5 температура поломки Tmal Найвища температура що може бути досягнута при перевищенні допустимих меж 3.2.6 температура холодної води Tcold Температура транспортованої води з температурою не більше 25 °С. У проектуванні використовується значення температури холодної води що дорівнює 20 °С 3.2.7 оброблена вода для систем опалення Вода призначена для систем опалення що має домішки які не чинять руйнівного впливу на систему та сприяють зменшенню внутрішньої корозії металевих елементів системи опалення 3.3 Терміни та визначення що стосуються властивостей сировини труб та фасонних виробів 3.3.1 нижня передбачувана межа ?LPL Величина що виражається в мегапаскалях яку можна розглядати як властивість матеріалу і яка представляє 97 5 % нижньої межі довіри прогнозованої середньої довгострокової гідростатичної стійкості труби фасонного виробу за певної температури T протягом певного часу t 3.3.2 робоче напруження ?D Допустиме напруження виражене в МПа в матеріалі труби ?DP або в матеріалі фасонного виробу ?DF для певного застосування або умов експлуатації. 3.3.3 загальний коефіцієнт міцності С Загальний коефіцієнт із величиною більшою ніж 1 що враховує умови експлуатації а також властивості компонентів системи трубопроводу які відрізняються від представлених у нижній передбачуваній межі довіри ?LPL 3.3.4 первинна сировина з ХПВХ Сировина ХПВХ що серійно випускається за технологічною документацією затвердженою у встановленому порядку у формі гранул або порошку із характеристиками згідно з цим стандартом яка не використовувалась і не не піддавалася обробці за винятком необхідної для її виготовлення і до якої не додавалася власна та або стороння вторинна сировина. Первинна сировина з ХПВХ підрозділяється на два типи: ХПВХ типу І – матеріал придатний для виготовлення труб та фасонних виробів для мереж холодного та гарячого водопостачання та опалення в інтервалі температур від 0 °С до 80 °С; ХПВХ типу II – матеріал з підвищеними показниками термостійкості придатний для виготовлення труб та фасонних виробів для мереж холодного та гарячого водопостачання та високотемпературного опалення в інтервалі температур від 0 °С до 90 °С. 3.3.5 власний матеріал який переробляється Матеріал у вигляді гранул порошку або подрібнених частин ХПВХ з відбракованих труб фасонних виробів та технологічних залишків власного виробництва який було очищено подрібнено перемелено або гранульовано за технологічною документацією виробника труб та фасонних виробів затвердженою у встановленому порядку хімічний склад якого відомий і відповідає характеристикам наведеним у цьому стандарті 3.3.6 труби з захисним бар'єрним шаром Пластикові труби з тонким захисним шаром наприклад для зменшення проникнення світла або кисню крізь стінку труби тощо для яких вимоги до робочого напруження мають повністю забезпечуватись трубою з базового полімеру ХПВХ 3.3.7 Визначення для фасонних виробів 3.3.7.1 фітинг для клейових з'єднань Фасонний виріб у якого з'єднання з трубою або іншою деталлю відбувається з допомогою клею 3.3.7.2 компресійний фітинг Фасонний виріб у якого з'єднання відбувається за рахунок стискання ущільнювального кільця або рукава на зовнішній поверхні труби з або без додатковим ізолюючим елементом та внутрішньою підтримкою з'єднання 3.3.7.3 фланцевий фітинг Фасонний виріб у якого з'єднання з трубою складається з двох з'єднаних фланців що механічно притиснуті один до одного та загерметизовані стиснутим між ними ізолюючим еластомірним елементом 3.3.7.4 плаский сідельний фітинг Фасонний виріб у якого з'єднання з трубою складається головним чином з двох компонентів щонайменше один з яких зазвичай має пласку поверхню для герметизації і які стискаються один з одним за допомогою болтів або іншим чином та герметизуються затискним еластомірним ущільнюючим кільцем між ними 3.3.7.5 фітинг із вбудованими вставними елементами Фасонний виріб у якого з'єднання відбувається за рахунок з'єднувальної нарізки або іншими механізмами вбудованими у корпус фітинга виготовленого литтям під тиском та який має ще щонайменше один розтруб для клейового з'єднання 4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ 4.1 Познаки С - загальний коефіцієнт міцності de - зовнішній діаметр у будь-якій точці труби dem - середній зовнішній діаметр dem min - мінімальний середній зовнішній діаметр dem max - максимальний середній зовнішній діаметр dn - номінальний зовнішній діаметр dsm - середній внутрішній діаметр розтруба ds1 - внутрішній діаметр входу розтруба фасонного виробу ds2 - внутрішній діаметр у середині розтруба фасонного виробу d1 - номінальний діаметр розтруба фасонного виробу d2 - номінальний діаметр втулкової частини e - товщина стінки труби у будь-якому місці еmax - максимальна товщина стінки у будь-якій точці еmin - мінімальна товщина стінки у будь-якій точці en - номінальна товщина стінки L - довжина розтруба l - довжина труби l0 - вільна довжина фасонного виробу p - внутрішній гідростатичний тиск рD - робочий тиск r - радіус вигину Scalc - розрахована величина серії труби Scalc max - максимальна розрахована величина серії труби Т - температура Tcold - температура холодної води TD - робоча температура Tmal - температура поломки Tmax - максимальна робоча температура t - час Z - робоча довжина довжина Z ?n - номінальний кут відхилу фасонного виробу ? - густина ? - гідростатичне напруження ?cold - робочий тиск при 20 °С ?D - робоче напруження ?DF - робоче напруження у матеріалі фітинга ?DP - робоче напруження у матеріалі труби ?F - величина робочого напруження в матеріалі фітинга ?P - величина робочого напруження в матеріалі труби ?LPL - нижня прогнозована межа довгострокового гідростатичного напруження ?y - міцність матеріалу до розриву на межі текучості 4.2 Скорочення ХПВХ – хлорований полівінілхлорид DN – номінальний розмір DN / OD – номінальний розмір по відношенню до зовнішнього діаметра LPL – нижня прогнозована межа MDP – максимальний робочий тиск S – серії труби TIR – точний коефіцієнт удару згідно з ДСТУ Б В.2.5-32 VST – температура розм'якшення за Віка 5 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ОБ'ЄКТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ 5.1 Основні параметри та розміри труб 5.1.1 Труби за цим стандартом виготовляють відрізками мірної довжини від 3 м до 12 м кратністю 0 5 м і граничним відхилом від номінальної довжини не більше 1 %. За узгодженням зі споживачем допускаються виготовлення і поставки труб з іншою довжиною чи труб у бухтах. Торці труб можуть виконуватись з фаскою або без неї. Кут фаски до поздовжньої осі труби з кожного торця труб із ХПВХ за цим стандартом повинен бути не менше 15° та не більше 45°. Залишкова товщина стінки кінця труби у фасці повинна бути не менше 1/3 еn. У разі якщо труба виготовляється без фаски перед її монтажем необхідно звільнити її кінці від нерівностей шорсткості задирок. 5.1.2 Величина номінального зовнішнього діаметра труби dn мінімального та максимального середніх зовнішніх діаметрів dem min dem max; номінальної товщини стінки труби еn та мінімальної товщини стінки труби emіn за цим стандартом повинні відповідати наведеним у таблиці 1. Величини допусків за товщиною стінок труб повинні відповідати наведеним у таблиці 2. Таблиця 1 – Діаметри та товщина стінок труб із ХПВХ У міліметрах Номінальний розмір DN / OD Номінальний зовнішній діаметр dn Середній зовнішній діаметр Серія труб S 6 3 S 5 S 4 dem min dem max Номінальна товщина стінки труби еп еmin 12 12 12 0 12 2 1 4 1 4 1 4 14 14 14 0 14 2 1 4 1 4 1 6 16 16 16 0 16 2 1 4 1 5 1 8 20 20 20 0 20 2 1 5 1 9 2 3 25 25 25 0 25 2 1 9 2 3 2 8 32 32 32 0 32 2 2 4 2 9 3 6 40 40 40 0 40 2 3 0 3 7 4 5 50 50 50 0 50 2 3 7 4 6 5 6 63 63 63 0 63 3 4 7 5 8 7 1 75 75 75 0 75 3 5 6 6 8 8 4 90 90 90 0 90 3 6 7 8 2 10 1 110 110 110 0 110 4 8 1 10 0 12 3 125 125 125 0 125 4 9 2 11 4 14 0 140 140 140 0 140 5 10 3 12 7 15 7 160 160 160 0 160 5 11 8 14 6 17 9 Примітка 1. Розміри труб згідно з ISO 4065 застосовуються для всіх класів умов експлуатації згідно з додатком А. Примітка 2. Допускається виготовлення та використання труб із розмірами що відповідають розмірам металевих труб для систем теплопостачання згідно з додатком Б. Таблиця 2 –Допуски за товщиною стінки труби У міліметрах Мінімальна товщина стінки труби emin Величина допуску xa Більше Не менше 1 0 2 0 0 4 2 0 3 0 0 5 3 0 4 0 0 6 4 0 5 0 0 7 5 0 6 0 0 8 6 0 7 0 0 9 7 0 8 0 1 0 8 0 9 0 1 1 9 0 10 0 1 2 10 0 11 0 1 3 11 0 12 0 1 4 12 0 13 0 1 5 13 0 14 0 1 6 14 0 15 0 1 7 15 0 16 0 1 8 16 0 17 0 1 9 17 0 18 0 2 0 а Величину допуску виражено у формі де x – наведена величина допуску. 5.1.3 Граничні показники овальності для труб із ХПВХ повинні відповідати наведеним у таблиці 3. Таблиця 3 У міліметрах dn Граничні показники овальності труб відрізках1 12 1 1 16 1 2 20 1 2 25 1 2 32 1 3 40 1 4 50 1 4 63 1 6 75 1 6 90 1 8 110 2 2 125 2 5 140 2 8 160 3 2 1 Наведені значення одержані із наступних співвідношень для труб з: dn 75 мм: 0 008 dn + 1 мм округлено до 0 1 мм; dn 90 мм 160 мм: 0 02 dn округлено до 0 1 мм; 5.2 Основні параметри та розміри фасонних виробів 5.2.1 Номінальний діаметр діаметри фасонних виробів мають відповідати чисельним значенням номінального зовнішнього діаметра діаметрів відповідної труби труб та мати ту саму познаку. 5.2.2 Мінімальна товщина стінки фасонних виробів emin en повинна відповідати розмірам наведеним у таблиці 4 з урахуванням серійного числа S відповідних труб. Таблиця 4 У міліметрах Номінальний діаметр dn Серійне число труби S 6 3 S 5 S 4 Мінімальна товщина стінкиa emin 12 1 9 1 9 1 9 14 1 9 1 9 2 2 16 1 9 2 1 2 5 20 2 1 2 6 3 2 25 2 6 3 2 3 8 32 3 3 4 0 4 9 40 4 1 5 0 6 1 50 5 0 6 3 7 6 63 6 4 7 9 9 6 75 7 6 9 2 11 4 90 9 1 11 1 13 7 110 11 0 13 5 16 7 125 12 5 15 4 18 9 140 14 0 17 2 21 2 160 16 0 19 8 24 2 Показники округлені до першого знака після коми тобто до найближчих 0 1 мм . Примітка. У порівнянні з товщиною стінки відповідної труби що відповідає вимогам цього стандарту товщина стінки фасонних виробів е визначається із застосуванням збільшуючого коефіцієнта що дорівнює 1 35. 5.2.3 Монтажна довжина довжина Z Для наступних типів фасонних виробів монтажну довжину Z або Z1 розраховують за допомогою рівнянь 1  – 10 : а коосинець 90° рисунок 1 таблиця 6 : ; 1 б косинець 45° рисунок 2 таблиця 7 : ; 2 в трійник рівнопрохідний 90° рисунок 3 таблиця 8 : ; 3 г трійник рівнопрохідний 45° рисунок 4 таблиця 9 : ; 4 5 де t - змінна величина що обирається в залежності від величини номінального діаметра фасонного виробу: t = 3 мм для dn 90 мм; t = 4 мм для 90 140 мм; д відводи рисунок 5 таблиця 10 : Z r = 2dn; 6 е редукційні втулки довгого типу рисунок 6 : - із конічними розтрубами таблиця 11 : Z = 0 3 х d2 – d1 + Ld2; 7 - із циліндричними розтрубами таблиця 12 : Z = 0 75d2 +6 ; 8 ж редукційні втулки короткого типу рисунок 7 : - із конічними розтрубами див. таблицю 13 : Z =Ld2 –Ld1; 9 - з циліндричними розтрубами див. таблицю 14 : . 10 5.2.4 Основні види фасонних виробів для розтрубного клейового з'єднання з трубами номери рисунків і таблиць з розмірами фасонних виробів наведені в таблиці 5. Таблиця 5 Вид фасонного виробу Номер рисунка Номер таблиці з даними розмірів 1. Косинець 90° 1 6 2. Косинець 45° 2 7 3. Трійник рівнопрохідний 90° 3 8 4. Трійник рівнопрохідний 45° 4 9 5. Коліно 5 10 6. Редукційна втулка довгого типу 6 11 12 7. Редукційна втулка короткого типу 7 13 14 8. Муфта 8 15 9. Фланець 9 10 16 17 Примітка 1. Розміри та розрахункова маса виробів не наведені на рисунках 1 – 10 і в таблицях 6 – 17 повинні відповідати робочим кресленням на фасонні вироби. Примітка 2. Лінійні розміри фасонних виробів із номінальним діаметром не більше 160 мм наведені у таблицях 6 – 17 відповідають вимогам додатка Г ДСТУ Б В.2.5-32 гармонізованого з ISO 265-1. Примітка 3. Не вказані граничні відхили в таблицях 6 – 17 повинні мати допуск не більше 1 % від даних розмірів. Примітка 4. Товщина стінки фасонних виробів повинна бути не менше значення еn згідно з таблицею 4 цього стандарту розміри розтрубів фасонних частин – згідно з таблицями 18 та 19 цього стандарту. Примітка 5. За узгодженням із споживачем допустиме використання фасонних виробів інших видів за умов відповідності основних розмірів розтруба наведеним у таблицях 18 та 19. Рисунок 1 – Зовнішній вигляд та монтажна довжина косинця 90° Таблиця 6 – Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили косинця 90° У міліметрах Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили 12 7 ± 1 32 17 90 46 14 8 ± 1 40 21 110 56 16 9 ± 1 50 26 125 63 5 20 11 ± 1 63 32 5 140 71 25 13 5 75 38 5 160 81 Рисунок 2 – Зовнішній вигляд та монтажна довжина косинця 45° Таблиця 7 – Монтажна робоча довжина Z та рекомендовані відхили косинця 45° У міліметрах Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили 12 3 5 ± 1 32 7 5 90 19 5 14 4 ± 1 40 9 5 110 24 16 4 5 ± 1 50 11 5 125 27 20 5 ± 1 63 14 140 30 25 6 75 16 5 160 34 Рисунок 3 – Зовнішній вигляд та монтажна довжина рівнопрохідного трійника 90° Таблиця 8 – Монтажна довжина Z та рекомендовані відхили рівнопрохідного трійника 90° У міліметрах Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили 12 7 ± 1 32 17 90 46 14 8 ± 1 40 21 110 56 16 9 ± 1 50 26 125 63 5 20 11 ± 1 63 32 5 140 71 25 13 5 75 38 5 160 81 Рисунок 4 – Зовнішній вигляд та монтажні довжини рівнопрохідного трійника 45° Таблиця 9 – Монтажні довжини Z Z1 та рекомендовані відхили рівнопрохідного трійника 45° У міліметрах Номі-нальний діаметр dn Монтаж-на довжина Z Монтаж-на довжина Z1 Номі-нальний діаметр dn Монтаж-на довжина Z Монтаж-на довжина Z1 Номі-нальний діаметр dn Монтаж-на довжина Z Монтаж-на довжина Z1 20 27 ± 3 6 50 63 12 110 137 24 25 33 ± 3 7 63 79 14 125 157 27 32 42 8 75 94 17 140 175 30 40 51 10 90 112 20 160 200 35 Риcунок 5 – Зовнішній вигляд та монтажна довжина колін виготовлених литтям під тиском Таблиця 10 – Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили колін литих під тиском У міліметрах Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили 12 24 ± 1 32 64 90 180 14 28 ± 1 40 80 110 220 16 32 ± 1 50 100 125 250 20 40 ± 1 63 126 140 280 25 50 75 150 160 320 Рисунок 6 – Розміри редукційних втулок довгого типу і приклад їх застосування Таблиця 11 – Розрахункова монтажна довжина Z та відповідні допуски редукційних втулок довгого типу з конічним розтрубом У міліметрах Номінальний діаметр розтруба d1 Номінальний діаметр втулкової частини d2 20 25 32 40 50 63 75 90 110 Розрахункова монтажна довжина Z та пов'язані з нею допуски ±1 ±1 5 ±2 16 21 28 35 – – – – – – 20 – 27 34 41 – – – – – 25 – – 32 40 49 – – – – 32 – – – 38 46 59 – – – 40 – – – – 44 57 71 – – 50 – – – – – 54 68 84 – 63 – – – – – – 64 80 102 75 – – – – – – – 77 99 90 – – – – – – – – 94 Таблиця 12 – Розрахункова монтажна довжина Z та пов'язані з нею допуски редукційних втулок довгого типу з циліндричним розтрубом У міліметрах Номінальний діаметр розтруба d1 Номінальний діаметр втулкової частини d2 20 25 32 40 50 63 75 90 110 125 140 160 Розрахункова монтажна довжина Z та пов'язані з нею допуски ±1 ±1 5 ±2 14 21 25 30 – – – – – – – – – 16 21 25 30 36 – – – – – – – – 20 – 25 30 36 44 – – – – – – – 25 – – 30 36 44 54 – – – – – – 32 – – – 36 44 54 62 – – – – – 40 – – – – 44 54 62 74 – – – – 50 – – – – – 54 62 74 88 – – – 63 – – – – – – 62 74 88 100 – – 75 – – – – – – – 74 88 100 111 – 90 – – – – – – – – 88 100 111 126 110 – – – – – – – – – 100 111 126 125 – – – – – – – – – – 111 126 140 – – – – – – – – – – – 126 Рисунок 7 – Розміри редукційних втулок короткого типу та приклад їх застосування Таблиця 13 – Розрахункова монтажна довжина Z тa пов'язані з нею допуски редукційних втулок короткого типу з конічним розтрубом У міліметрах Номінальний діаметр розтруба d1 Номінальний діаметр втулкової частини d2 20 25 32 40 50 63 75 90 110 Розраункова монтажна довжина Z та пов'язані з нею допуски ±1 ±1 5 ±2 16 4 9 14 – – – – – – 20 – 5 10 15 – – – – – 25 – – 5 10 16 – – – – 32 – – – 5 11 20 – – – 40 – – – – 6 15 25 – - 50 – – – – – 9 19 32 – 63 – – – – – – 10 22 38 75 – – – – – – – 12 28 90 – – – – – – – – 16 Таблиця 14 – Розрахункова монтажна довжина Z тa пов’язані з нею допуски редукційних втулок короткого типу з конічним розтрубом У міліметрах Номінальний діаметр розтруба d1 Номінальний діаметр втулкової частиниd2 16 20 25 32 40 t 50 63 75 90 110 125 140 160 Розрахункова монтажна довжина Z та пов'язані з нею допуски ±1 14 1 3 5 5 9 – – – – – – – – – 16 – 2 4 5 8 12 – – – – – – – – 20 – – 2 5 6 10 15 – – – – – – – 25 – – – 3 5 7 5 12 5 19 – – – – – – 32 – – – – 4 9 15 5 21 5 – – – – – 40 – – – – – 5 11 5 17 5 25 – – – – 50 – – – – – – 6 5 12 5 20 30 – – – 63 – – – – – – – 6 13 5 23 5 31 – – 75 – – – – – – – – 7 5 17 5 25 32 5 – 90 – – – – – – – – – 10 17 5 25 35 110 – – – – – – – – – – 7 5 15 25 125 – – – – – – – – – – – 7 5 17 5 140 – – – – – - – – – – – – 10 Рисунок 8 – Зовнішній вигляд та монтажна довжина рівнопрохідної муфти Таблиця 15 – Монтажна довжина Z та рекомендовані відхили рівнопрохідної муфти У міліметрах Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn Розрахункова монтажна довжина Z та рекомендовані відхили 12 3 ± 1 32 3 90 5 14 3 ± 1 40 3 110 6 16 3 ± 1 50 3 125 6 20 3 ± 1 63 3 140 8 25 3 75 4 160 8 Рисунок 9 – Розміри фланцевих перехідників Таблиця 16 – Розміри фланцевих перехідників У міліметрах Фланцевий перехідник Номінальний розмір фланцяА DN Номінальний зовнішній діаметр відповідної труби dn Зовнішній діаметр фаски біля основи фланця d1 Радіус фаски біля основи фланця r З'єднувана поверхня Для пласкої прокладки Z Для поверхні з борозенкою для ущільнювального кільця Z1 16 22 ± 0 1 1 3 6 10 20 27 ± 0 15 1 3 6 15 25 33 ± 0 15 1 5 3 6 20 32 41 ± 0 2 1 5 3 6 25 40 50 ± 0 2 2 3 8 32 50 61 ± 0 2 2 3 8 40 63 76 ± 0 3 2 5 3 8 50 75 90 ± 0 3 2 5 3 8 65 90 108 ± 0 3 3 5 10 80 110 131 ± 0 3 3 5 11 100 125 148 ± 0 4 3 5 11 125 140 165 ± 0 4 4 5 11 125 160 188 ± 0 4 4 5 11 150 А Згідно з ISO 2536. Рисунок 10 – Розміри фланців Таблиця 17 – Розміри фланців У міліметрах Номінальний зовнішній діаметр відповідної труби dn Номі-нальний розмір фланця DN Зовнішній діаметр фланця D Внутрішній діаметр фланця dA Діаметр кола отворів для болтів d1 Діаметр отворів для болтів d2 Радіус r Кількість отворів для болтів n Розмір різьби 16 10 90 23 60 14 1 4 М12 20 15 95 28 65 14 1 4 М12 25 20 105 34 75 14 1 5 4 М12 32 25 115 42 85 14 1 5 4 М12 40 32 140 52 100 18 2 4 М16 50 40 150 63 110 18 2 4 М16 63 50 165 78 125 18 2 5 4 М16 75 65 185 92 145 18 2 5 4 М16 90 80 200 110 160 18 3 8 М16 110 100 220 133 180 18 3 8 М16 125 125 250 150 210 18 4 8 М16 140 125 250 167 210 18 4 8 М16 160 150 285 190 240 22 4 8 М20 А Допуск для d: мінус 0 5 для d 63 мм; мінус 1 для d > 63 мм. Величина d повинна бути сумісною з зовнішнім діаметром фланцевого перехідника d1 таблиця 16 . 5.2.5 Розміри розтрубів фасонних виробів 5.2.5.1 Розміри циліндричних розтрубів У фасонних виробах основні розміри циліндричних розтрубів: середній внутрішній діаметр розтруба dsm та його граничні відхили мінімальна довжина циліндричної частини розтруба від торця розтруба до зовнішнього торця Lmin повинні відповідати рисунку 11 та показникам наведеним у таблиці 18. Рисунок 11 – Поперечний переріз циліндричного розтруба 5.2.5.2 У фасонних виробах основні розміри конічних розтрубів рисунок 12 : мінімальний та максимальний внутрішні діаметри розтруба біля торця ds1 min ds2 max мінімальний та максимальний внутрішні діаметри розтруба біля його основи ds2 min ds2 max максимальна допустима овальність та мінімальна довжина конічної частини розтруба від торця розтруба до його основи Lmin повинні відповідати наведеним у таблиці 19. Рисунок 12 – Поперечний переріз фасонного виробу з конічним розтрубом Таблиця 18 – Розміри циліндрічних розтрубів У міліметрах Номінальний діаметр dn Середній внутрішній діаметр розтрубаА Овальність не більше Довжина розтруба Lmin не менше dsm min dsm max 12 12 1 12 3 0 25 12 14 14 1 14 3 0 25 13 16 16 1 16 3 0 25 14 20 20 1 20 3 0 25 16 25 25 1 25 3 0 25 18 5 32 32 1 32 3 0 25 22 40 40 1 40 3 0 25 26 50 50 1 50 3 0 3 31 63 63 1 63 3 0 4 37 5 75 75 1 75 3 0 5 43 5 90 90 1 90 3 0 6 51 110 110 1 110 4 0 7 61 125 125 1 125 4 0 8 68 5 140 140 2 140 5 0 9 76 160 160 2 160 5 1 0 86 А Середній внутрішній діаметр розтруба dsm необхідно заміряти у точці розташованій посередині між основою та торцем розтруба. Максимальний внутрішній кут ухилу розтрубної частини не повинен перевищувати 0 5° згідно з ISO 727 . Таблиця 19 – Розміри конічних розтрубів У міліметрах Номінальний діаметр dn Внутрішній діаметр розтруба Максимально допустима овальність Мінімальна довжина розтруба Lmin на вході біля основи ds1 min ds1 max ds1 min ds2 max 12 12 25 12 45 11 9 12 1 0 25 12 14 14 25 14 45 13 9 14 1 0 25 14 16 16 25 16 45 15 9 16 1 0 25 16 20 20 25 20 45 19 9 20 1 0 25 20 25 25 25 25 45 24 9 25 1 0 25 25 32 32 25 32 45 31 9 32 1 0 25 30 40 40 25 40 45 39 8 40 1 0 25 35 50 50 25 50 45 49 8 50 1 0 3 41 63 63 25 63 45 62 8 63 1 0 4 50 75 75 3 75 6 74 75 75 1 0 5 60 90 90 3 90 6 89 75 90 1 0 6 72 110 110 3 110 6 109 75 110 1 0 7 88 5.3 Умовні познаки 5.3.1 Умовна познака труби із ХПВХ типу 1 для гарячого водопостачання з максимальною проектною температурою 70 °С та максимальним проектним тиском 6 бар клас умов експлуатації 2 згідно з таблицями А.4 та А.6 згідно з цим стандартом складається із назви продукції згідно з розділом 5 наприклад труба ХПВХ тип 1 познаки класу умов експлуатації згідно з таблицею А.6 значення максимального проектного тиску класу згідно з таблицею А.4 значення серії труби наприклад S6 3 номінального зовнішнього діаметра труби dn номінальної товщини стінки гладкої частини труби еn внутрішнього діаметра розтруба ds будівельної довжини труби l та позначення цього стандарту. Наприклад: Труба ХПВХ-тип 1/клас 2/6 бар – S6 3/160/4 0/160 5/4000-ДСТУ Б В.2.7-142:2007. 5.3.2 Умовна познака труби із ХПВХ типу 2 для водяного опалення з максимальною проектною температурою 80 °С та максимальним проектним тиском 4 бар клас умов експлуатації 5 згідно з таблицями А.5 та А.6 згідно з цим стандартом складається із назви продукції згідно з розділом 5 наприклад труба ХПВХ тип 2 познаки класу умов експлуатації згідно з таблицею А.6 значення максимального проектного тиску класу згідно з таблицею А.5 значення серії труби наприклад S6 3 номінального зовнішнього діаметра труби dn номінальної товщини стінки гладкої частини труби еn внутрішнього діаметра розтруба ds будівельної довжини труби l та позначення цього стандарту. Наприклад: Труба ХПВХ-тип 2/клас 5/4 бар – S6 3/160/4 0/160 5/4000-ДСТУ Б В.2.7-142:2007. 5.3.3 Умовна познака фасонного виробу із ХПВХ тип 1 для гарячого водопостачання з максимальною проектною температурою 70 °С та максимальним проектним тиском 6 бар клас умов експлуатації 2 згідно з таблицями А.4 та А.6 згідно з цим стандартом складається із назви продукції згідно з розділом 5 наприклад косинець 90° ХПВХ тип 1 познаки класу умов експлуатації згідно з таблицею А.6 значення максимального проектного тиску класу згідно з таблицею А.4 значення серії фасонного виробу наприклад S6 3 номінального зовнішнього діаметра фасонного виробу dn номінальної товщини стінки гладкої частини фасонного виробу еn внутрішнього діаметра розтруба ds та позначення цього стандарту. Наприклад: Косинець 90° ХПВХ тип 1/клас 2/6 бар – S6 3/25/2 6/25 1-ДСТУ Б В.2.7-142:2007. 5.3.4 Умовна познака редукційної втулки довгого типу із ХПВХ тип 2 для водяного опалення з максимальною проектною температурою 80 °С та максимальним проектним тиском 4 бар клас умов експлуатації 5 згідно з таблицями А.5 та А.6 згідно з цим стандартом складається із назви продукції згідно з розділом 5 наприклад втулка редукційна ДТ ХПВХ тип 2 познаки класу умов експлуатації згідно з таблицею А.6 значення максимального проектного тиску класу згідно з таблицею А.5 значення серії фасонного виробу наприклад S6 3 номінального діаметра діаметра розтруба d1 номінального номінального діаметра втулкової частини d2 величини розрахункової монтажної довжини виробу Z та позначення цього стандарту. Наприклад: Втулка редукційна ДТ ХПВХ тип 2/клас 5/4 бар – S6 3/50/75/68-ДСТУ Б В.2.7-142:2007. 6 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 6.1 Труби та фасонні вироби повинні відповідати вимогам цього стандарту та затвердженій у встановленому порядку конструкторській документації виробника і виготовлятись з композицій із ХПВХ типу І або типу II з властивостями згідно з додатком В та таблицями 23 24 26 та 27 що серійно випускаються за технологічною документацією яка затверджена у встановленому порядку. 6.2 Зовнішній вигляд поверхні 6.2.1 Внутрішні та зовнішні поверхні труб та фасонних виробів повинні бути гладкими не мати тріщин пухлин та інших ушкоджень які погіршують експлуатаційні властивості. Допускаються незначні смуги від формуючого інструмента на зовнішній поверхні за умови що номінальна товщина стінок труби з граничним відхилом повинна бути не менше указаної в розділі 5. Не допускається використання труб які мають на зовнішній і внутрішній поверхні канавки з гострими краями пузирі хвилі тріщини раковини і сторонні включення. 6.2.2 Колір труб та фасонних виробів із ХПВХ – білий кремовий синій або сірий. Допускається виготовлення труб інших кольорів. Зовнішній вигляд поверхні труб фасонних виробів і торців повинен відповідати контрольному зразку додаток Г . Контроль зовнішнього вигляду поверхні – згідно з 8.2. 6.3 Ущільнювальні манжети фланцевих з'єднань фасонних виробів – згідно з ТУ 38.105.1933. За узгодженням із споживачем допустиме використання імпортних манжет що серійно випускаються за технологічною документацією затвердженою у встановленому порядку. 6.4 Труби та фасонні вироби з ХПВХ повинні відповідати характеристикам що наведені у таблиці 20. Таблиця 20 – Технічні характеристики труб та фасонних виробів із ХПВХ Назва показника Значення вимог до показника номер пункту цього стандарту Метод контролювання ХПВХ тип І ХПВХ тип II 1 . Зовнішній вигляд Згідно з 6.2 Згідно з 8.2 2. Маркування Згідно з 6.3 3. Геометричні розміри Згідно з 5.1 5.2 та додатком Б Згідно з 8.3 4. Опір до удару падаючого вантажу кількість зруйнованих зразків після кондиціонування при 0 ± 1 0 °С TIR % не більше 10 Глибина тріщин не більше 20 % від товщини стінки Згідно з 8.5 5. Зміна довжини та зовнішнього вигляду труб після прогрівання за температури 150 ± 2 °С Згідно з таблицями 23 24 Згідно з ГОСТ 27078 та 8.4 6. Зміна зовнішнього вигляду фасонних виробів після прогрівання у термошафі за температури 150 ± 2 °С Згідно з таблицями 26 27 Згідно з ГОСТ 27077 та 8.4 7. Межа текучості ?у при розриві МПа Не менше 50 МПа Згідно з ГОСТ 11262 та 8.10 8. Температура розм'якшення за Віка для труб °С не менше Згідно з таблицею 23 Згідно з таблицею 24 Згідно з ГОСТ 15088 та 8.9 9. Температура розм'якшення за Віка для фасонних виробів °С не менше Згідно з таблицею 26 Згідно з таблицею 27 Згідно з ГОСТ 15088 та 8.9 10. Стійкість труб до дії внутрішнього гідростатичного тиску год не менше Згідно з таблицею 21 Згідно з таблицею 22 Згідно з ГОСТ 24157 та 8.6 11. Стійкість фасонних виробів до дії внутрішнього гідростатичного тиску год не менше Згідно з таблицями 25 26 Згідно з таблицями 25 27 Згідно з ГОСТ 24157 та 8.6 6.5 Вимоги до труб 6.5.1 При випробуванні внутрішнім тиском труб із ХПВХ типу І та типу II параметри проведення випробувань та отримані результати повинні відповідати вимогам заначеним у таблицях 21 та 22. Таблиця 21 – Параметри випробування внутрішнім тиском труб з ХПВХ типу І Властивість Вимога Параметри проведення випробувань Метод контролювання Стійкість до дії внутріш-нього гідроста-тичного тиску Відсутність розривів протікань під час проведення випробу-вання Початкове гідростатичне напруження МПа не менше Температура випробу-вання °С Тривалість випробу-вання год не менше Кількість зразків не менше Згідно з ГОСТ 24157 та 8.6 43 20 1 3 5 6 95 165 4 6 95 1000 Параметри однакові для всіх типів випробувань Процедура відбору зразківa Тип кінцевих заглушок Орієнтація зразка Тип випробуванняб в Тип а або б Вертикальна Вода в повітрі або вода у воді а Зразки відбираються з готової партії продукції методом випадкової вибірки. б Випробування за темератури 95 °С має проводитись за типом "вода у повітрі". в У спірних випадках випробування при 20 °С має проводитись за типом "вода у воді". Таблиця 22 – Параметри випробування внутрішнім тиском труб з ХПВХ типу II Властивість Вимога Параметри проведення випробувань Метод контро-лювання Стійкість до дії внутрішнього гідро-статичного тиску Відсутність розривів протікань під час проведення випробування Початкове гідростатичне напруження МПа не менше Температура випробування °С Тривалість випробування год не менше Кількість зразків не менше Згідно з ГОСТ 24157 та 8.6 48 20 1 3 5 9 95 165 4 7 95 1000 Параметри однакові для всіх типів випробувань Процедура відбору зразківа Тип кінцевих заглушок Орієнтація зразка Тип випробуванняб в Тип а або б Вертикальна Вода в повітрі або вода у воді а Зразки відбираються з готової партії продукції методом випадкової вибірки. б Випробування за темератури 95 °С має проводитись за типом "вода у повітрі". в У спірних випадках випробування при 20 °С має проводитись за типом "вода у воді". 6.5.2 При випробуванні показників фізичних властивостей сировини ХПВХ типу І та типу II для виготовлення труб результати повинні відповідати вимогам заначеним відповідно у таблиці 23 та таблиці 24. Примітка. Наведені властивості сировини ХПВХ типу І та типу II випробовуються виробником сировини на зразках у формі труб що були з неї виготовлені. Інформацію щодо результатів проведення випробувань що підтверджують відповідність сировини вимогам цього стандарту виробник сировини надає виробникові труб та за потреби за запитом інших зацікавлених осіб або організацій. Таблиця 23 – Фізичні властивості сировини ХПВХ типу І для виготовлення труб Властивість Вимога Параметри проведення випробувань Метод контро-лювання Температура розм'якшення за Віка не менше 110 °С Згідно з ГОСТ 15088 Згідно з ГОСТ 15088 Зміна довжини та зовнішнього вигляду зразків у формі труб після прогрівання за температури 150 ± 2 °С % Менше 5 % Зразок має бути без візуальних ознак пухирів жолоблення та тріщин Температура випробування Час прогрівання для зразків труб з: е4 мм; 4 мм < е ? 16 мм е > 16мм Кількість зразків 150 ± 2 °С 30 ± 1 хв 60 ± 1 хв 120 ± 1 хв 3 Згідно з ГОСТ 27078 Стійкість зразків у формі труб до дії внутрішнього гідростатичного тиску Відсутність розривів або протікань протягом випробування Процедура відбору зразківa Тип кінцевих заглушок Орієнтація зразка Тип випробуванняб в Температура випробування Гідростатичне напруження Час випробування Кількість зразків Тип а або б Вертикальна Вода в повітрі 95 °С 3 6 Мпа 8760 год 3 Згідно з ГОСТ 24157 та 8.6 а Зразки відбираються з готової партії продукції методом випадкової вибірки. Таблиця 24 – Фізичні властивості сировини ХПВХ типу II для виготовленя труб Властивість Вимога Параметри проведення випробувань Метод контролювання Температура розм'якшення за Віка не менше 115 °С Згідно з ГОСТ 15088 Згідно з ГОСТ 15088 Зміна довжини та зовнішнього вигляду зразків у формі труб після прогрівання за температури 150 ± 2 °С % Менше 5 % Зразок має бути без візуальних ознак пухирів жолоблення та тріщин Температура випробування Час прогрівання для зразків труб з: е ? 4 мм; 4 мм < е16 мм е > 16 мм Кількість зразків 150 ± 2 °С 30 ± 1 хв 60 ± 1 хв 120 ± 1 хв 3 Згідно з ГОСТ 27078 Стійкість зразків у формі труб до дії внутрішнього гідростатичного тиску Відсутність розривів або протікань протягом випробування Процедура відбору зразківа Тип кінцевих заглушок Орієнтація зразка Тип випробуванняб в Температура випробування Гідростатичне напруження Час випробування Кількість зразків Тип а або б Вертикальна Вода в повітрі 100 °С 2 4 МПа 8760 год 3 Згідно з ГОСТ 24157 та 8.6 а Зразки відбираються з готової партії продукції методом випадкової вибірки. 6.6 Вимоги до фасонних виробів 6.6.1 При випробуванні внутрішнім тиском фасонних виробів із ХПВХ з параметрами проведення випробувань заначеними у таблиці 25 зразки повинні витримувати гідростатичний тиск pF величини якого наведені у таблицях 26 та 27 в залежності від типу сировини без протікань та розривів. Примітка. Наведене випробування сировини ХПВХ типу І та типу II проводиться виробником сировини на зразках у формі труб що були з неї виготовлені. Інформацію щодо результатів проведення випробувань що підтверджують відповідність сировини вимогам цього стандарту виробник сировини надає виробникові фасонних виробів та за потреби за запитом інших зацікавлених осіб або організацій. Таблиця 25 – Параметри випробування стійкості до внутрішнього тиску Властивість Вимога Параметри проведення випробувань Метод конт-ролювання Стійкість до дії внутрішнього гідростатичного тиску Відсутність розривів протікань під час випробу-вання Процедура відбору зразківа Тип кінцевих заглушок Орієнтація зразка Діаметр Вільна довжина Температура випробування Тип випробуванняб Час випробування Тип а або б Вертикальна dn 50 мм l0 3dn Має відповідати таблиці 26 або 27 Вода в повітрі або вода у воді в Має відповідати таблиці 26 або 27 Згідно з ГОСТ 24157 та 8.6 а Зразки відбираються з готової партії продукції методом випадкової вибірки. 6 Випробування за температури 80 °С див. таблиці 26 або 27 має виконуватись за типом "вода у повітрі". в У спірних випадках випробування при 20 °С має проводитись за типом "вода у воді". За температури вищої за 20 °С випробування має проводитись за типом "вода у повітрі". 6.6.2 При випробуванні показників фізичних властивостей сировини для виготовлення фасонних виробів із ХПВХ типу І та типу II отримані результати повинні відповідати вимогам зазначеним у таблицях 26 та 27. Примітка. Випробування проводять на зразках у формі труби. Таблиця 26 – Фізичні властивості сировини із ХПВХ типу І для фасонних виробів Властивість Вимога Параметри проведення випробувань Метод конт-ролювання Температура розм'якшення за Віка не менше Не менше 103°С Згідно з ГОСТ 15088 Згідно з ГОСТ 15088 Зміна довжини та зовнішнього вигляду зразків у формі труб після прогрівання за температури 150 ± 2 °С Зразок має бути без візуальних ознак пузирів тріщин відшарувань та слідів розходження зварного шваа Температура випробування Час прогрівання для: е 3 мм; 3 мм < е 10 мм 10 мм < е ? 20 мм Кількість зразків 150 ± 2 °С 15 ± 1 хв 30 ± 1 хв 60 ± 1 хв 3 Згідно з ГОСТ 27078 Стійкість до дії внутрішнього гідростатичного тиску Відсутність розривів або протікань протягом випробування Процедура відбору зразківа Тип кінцевих заглушок Орієнтація зразка Діаметр Вільна довжина Тип випробування Температура випробування Гідростатичне напруження Час випробування Кількість зразків Тип а або б Вертикальна dn 50 мм l0 3dn "Вода в повітрі" 90 °С 2 85 МПа 17520 год 3 Згідно з ГОСТ 24157 а У зоні впорскування розплаву на поверхні фасонного виробу допускаються тріщини з глибиною не більше 20 % від товщини його стінки. б Зразки відбираються з готової партії продукції методом випадкової вибірки. Таблиця 27 – Фізичні властивості сировини із ХПВХ типу II для фасонних виробів Властивість Вимога Параметри проведення випробувань Метод конт-ролювання Температура розм'якшення за Віка не менше Не менше 103°С Згідно з ГОСТ 15088 Згідно з ГОСТ 15088 Зміна довжини та зовнішнього вигляду зразків у формі труб після прогрівання за температури 150 ±2 °С Зразок має бути без візуальних ознак пузирів тріщин відшарувань та слідів розходження зварного шваа Температура випробування Час прогрівання для: е3 мм; 3 мм < е10 мм 10 мм < е ?20 мм Кількість зразків 150 ±2 °С 15 ± 1 хв 30 ± 1 хв 60 ± 1 хв 3 Згідно з ГОСТ 27078 Стійкість до дії внутрішнього гідростатичного тиску Відсутність розривів або протікань протягом випробування Процедура відбору зразківа Тип кінцевих заглушок Орієнтація зразка Діаметр Вільна довжина Тип випробування Температура випробування Гідростатичне напруження Час випробування Кількість зразків Тип а або б Вертикальна dn 50 мм l0 3dn "Вода в повітрі" 100 °С 2 14 МПа 8760 год 3 Згідно з ГОСТ 24157 та 8.6 а У зоні впорскування розплаву на поверхні фасонного виробу допускаються тріщини з глибиною не більше 20 % від товщини його стінки. б Зразки відбираються з готової партії продукції методом випадкової вибірки. 6.7 Вимоги до з'єднань З'єднання труб між собою та труб із фасонними виробами повинні відповідати характеристикам що наведені у таблиці 28. Таблиця 28 – Вимоги до з'єднань труб та фасонних виробів із ХПВХ Назва показника Значення показника для розтрубного з'єднання Метод контролювання 1 Герметичність з'єднань труб при проведенні термодинамічного тесту циклічні зміни температури води з постійним випробувальним тиском 1 0 ± 0 1 МПа у випробувальному зразку труби ХПВХ від 20 ± 5 °С до 93 ± 2 °С – 5 тис. циклів з тривалістю циклу 30 ± 2 хв Без ознак втрати герметичності та без візуальних ознак відшарування та або ушкодження випробувального зразка труби при проведенні термодинамічного тесту Згідно з 8.7 2 Герметичність з'єднань труб при проведенні бародинамічного тесту циклічні зміни тиску води з постійною випробувальною температурою 20 ± 5 °С у випробувальному зразку труби ХПВХ від 1 0 ± 0 1 МПа до 2 3 ± 0 1 МПа – 5 тис. циклів з тривалістю циклу 30 ± 2 хв Те саме 6.8 Маркування 6.8.1 Загальні вимоги до маркування 6.8.1.1 Маркування повинно наноситись на зовнішню поверхню труб та фасонних виробів за допомогою принтера або іншим способом що не погіршує якість труб та фасонних виробів. Маркування фасонних частин допускається здійснювати відтиском прес-форми. 6.8.1.2 Колір віддрукованої інформації повинен відрізнятись від основного кольору труб та фасонних виробів. 6.8.1.3 Маркування повинно містити товарний знак зареєстрований за встановленим порядком і або найменування підприємства-виготовлювача умовне позначення труб та фасонних виробів без їх назви номер партії дату виготовлення число місяць дві останні цифри року . До маркування допускається включати іншу інформацію наприклад номер технологічної лінії . Примітка. Для фасонних виробів допустимо наведення інформації згідно з 6.8.1.3 на ярлику з обов'язковим нанесенням на їх поверхню основних приєднувальних розмірів та класу застосування. 6.8.1.4 Для труб та фасонних виробів висота шрифту маркування повинна бути не менше 3 5 мм. 6.8.2 Транспортне маркування слід наносити згідно з ГОСТ 14192 і з зазначенням основних додаткових та інформаційних даних. Кожне вантажне місце повинно забезпечуватися ярликом що містить такі дані: - найменування підприємства-виготовлювача і або його товарний знак; - умовне позначення труби або фасонного виробу; - номер партії; - кількість труб або фасонних виробів; - дату випуску; - прізвище або номер пакувальника. При пакуванні в одну тару двох або кількох партій труб або фасонних виробів ярлик повинен містити відомості про всі упаковані партії. Допускається оформлення ярликів на кожну партію окремо. 6.9 Пакування 6.9.1 Труби зв'язують поліпропіленовою стрічкою у пакети масою до 3 т фасонні вироби пакують у мішки з поліетилену та або загортають у термоусадкову поліетиленову плівку. 6.9.2 При транспортуванні труб у критих вагонах повагонними відправленнями в транспортованому вигляді транспортуванні в контейнерах згідно з ГОСТ 19667 або критим автомобільним транспортом допускається їх пакування в поліетиленову плівку згідно з ГОСТ 10354. 6.9.3 При транспортуванні труб самовивозом автотранспортом замовника допускається інший вид пакування узгоджений із замовником який забезпечує цілість труб. 6.9.4 В одну тару пакують труби однієї партії. З метою заповнення пакувальної одиниці допускається пакування в одну тару двох та більше партій труб різних розмірів. 6.9.5 При транспортуванні всіма видами транспорту збільшення вантажних місць провадиться в пакети згідно з ГОСТ 24597 засобами скріплення згідно з ГОСТ 21650. Завантаження вагонів проводиться до повної місткості. 7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 7.1 Труби й фасонні вироби приймають партіями у встановленому на підприємстві-виготовлювачі порядку. Партією вважають кількість труб або фасонних виробів одного виду й розміру виготовлених з однієї марки й партії вихідної сировини за встановленим технологічним режимом на одному технологічному устаткуванні які подаються одночасно до здачі й супроводжуються одним документом про якість. Розмір партії фасонних виробів не повинен перевищувати 10000 шт. Розмір партії труб не повинен перевищувати: 20000 м – для труб зовнішнім діаметром 50 мм і менше; 10000 м – для труб зовнішнім діаметром понад 50 мм. Документ про якість труб або фасонних виробів повинен містити: - найменування та або товарний знак підприємства-виготовлювача; - найменування виробу і його умовне позначення; - номер партії й дату виготовлення число місяць дві останні цифри року ; - розмір партії в штуках або в метрах; - марку вихідної сировини; - результати випробувань і підтвердження відповідності якості вимогам цього стандарту; - штамп відділу технічного контролю підприємства-виготовлювача. 7.2 Кожна партія композиції ХПВХ для виготовлення труб і фасонних виробів повинна супроводжуватися документом про якість що містить: - найменування й товарний знак підприємства-виготовлювача; - умовну познаку сировини; - склад композиції й сертифікати відповідності й або протоколи випробувань складових частин композиції на відповідність вимогам чинних нормативних документів; - номер партії й дату виготовлення; - розмір масу партії нетто кг; - результати випробувань і підтвердження відповідності якості сировини вимогам цього стандарту; - штамп відділу технічного контролю підприємства-виготовлювача. Розмір партії композиції ХПВХ – не більше 20 т. Складові частини композицій ХПВХ повинні випускатися серійно за технологічною документації що затверджена у встановленому порядку. 7.3 Контроль властивостей вихідної сировини проводиться виробником сировини згідно з таблицями 23 24 26 27 та додатками А та В. 7.4 Контроль якості одного типорозміру кожного виду труб та фасонних виробів проводиться за показниками: - зовнішнього виду поверхні розмірів зміни довжини труб та збереження цілісності конструкції фасонних виробів після прогрівання; із партії відбирають 1 % зразків але не менше п'яти проб у виді відрізків труб завдовжки не менше 600 мм або фасонних виробів одного типорозміру; - стійкості при постійному внутрішньому тиску за нормальної і підвищеної температурах; відбирають не менше трьох проб у виді відрізків труб завдовжки не менше 670 мм і фасонних виробів з однієї партії для кожного виду випробувань загалом не менше дев'яти штук ; - для проведення термодинамічного та бародинамічного тестів для стійкості до дії внутрішнього вакууму та збереження герметичності та зовнішнього вигляду з'єднань труб з фасонними виробами відбирають одну пробу у виді відрізка труби завдовжки не менше 15000 мм а фасонні вироби згідно з рисунком 13. - для контролю опору удару відбирають не менше десяти проб труб завдовжки 200 ± 0 1 мм і десяти фасонних виробів з однієї партії кожного типорозміру. Для контролю відносного подовження при розриві границі текучості при розтягу температури розм'якшення за Віка відбирають не менше 10 шт. труб завдовжки 1 0 ± 0 1 м. Відбір проб проводять протягом виробництва методом випадкової вибірки але не раніше 24 год після їх виготовлення. 7.5 Частота контролю показників та їх значення повинні відповідати наведеним у таблиці 29. 7.6 У залежності від призначення випробування труб та фасонних виробів поділяються на приймально-здавальні періодичні кваліфікаційні та сертифікаційні визначення згідно з ДСТУ 3021 . Приймально-здавальні випробування труб та фасонних виробів необхідно проводити на кожній партії за показниками що наведені у рядках 1-5 таблиці 29. Періодичні випробування труб та фасонних виробів необхідно проводити в об'ємах і термінах встановлених показниками рядків 6-12 таблиці 29. Кваліфікаційні випробування необхідно проводити в обсягах згідно з таблицею 29. Підприємство-виготовлювач повинно надати організації яка проводить кваліфікаційні випробування копії протоколів про проведення на заводі-виготовлювачі вихідної сировини випробувань згідно з вимогами цього стандарту. 7.7 При отриманні незадовільних результатів контролю хоча б за одним показником наведеним у рядках 6-14 таблиці 29 за ним проводять повторний контроль на подвоєній вибірці труб. При отриманні незадовільних результатів повторного контролю труб партію бракують і подальша участь цієї технологічної лінії в формуванні партії припиняється. Вносять корективи до технологічного процесу після чого партії труб з даної технологічної лінії контролюють до отримання задовільних результатів за даним показником не менше ніж у трьох наступних партіях. 7.8 При освоєнні виробництва зміні конструкції або форми розтруба труб фасонних виробів композиції сировини або технології виготовлення труби та або фасонні вироби контролюють за всіма параметрами відповідно до таблиці 29 і робочих креслень. 7.9 Сертифікаційні випробування проводяться за програмою органу сертифікації з урахуванням розділу 1 цього стандарту. Таблиця 29 Назва показника Вимоги до показника номер пункту цього стандарту Частота контролю 1 Вихідна сировина що використовується Документальне підтвердження відповідності сировини вимогам таблиць 23 24 25 26 та додатків А та В На кожній партії сировини 2 Маркірування Згідно з 6.8 Суцільний контроль 3. Пакування Згідно 6.9 Те саме 4 Зовнішній вигляд поверхні Згідно з 6.2 » 5 Основні розміри та граничні відхили основних розмірів Згідно з 5.1 5. 2 та додатком Б На кожній партії продукції кожного типорозміру але не рідше одного разу на 4 год 6 Опір удару падаючого вантажу кількість зруйнованих зразків % не більше Рядок 4 таблиці 20 На кожної 15-й партії продукції кожного типорозміру продукції але не рідше одного разу на місяць 7 Межа текучості труб при розриві МПа не менше Рядок 7 таблиці 20 Те саме 8 Зміна довжини й зовнішнього вигляду після прогрівання Рядки 5 6 таблиці 20 » 9 Температура розм'якшення за Віка Рядки 8 9 таблиці 20 » 10 Стійкість при постійному внутрішньому тиску 20 °С-1 год Рядки 10 11 таблиці 20 » 11 Стійкість при постійному внутрішньому тиску 95 °С-165 год Рядки 10 11 таблиці 20 На кожній 40-й партії кожного типорозміру труби або фасонного виробу але не рідше одного разу на рік та при кожній зміні марки або постачальника вихідної сировини 12 Стійкість при постійному внутрішньому тиску 95°С-1000год Рядки 10 11 таблиці 20 На кожній 100-й партії кожного типорозміру труб та фасонних виробів але не рідше одного разу на три роки та при кожній зміні марки вихідної сировини або постачальника вихідної сировини 13 Герметичність з'єднань труб з фасонними виробами під дією циклічних змін внутрішнього тиску при 23 ± 2 °С Рядок 2 таблиці 28 При освоєнні виробництва та при кожній зміні конструкції та або зміні марки вихідної сировини або постачальника вихідної сировини та комплектуючих 14 Герметичність з'єднань труб з фасонними виробами під дією циклічних змін температури води при 1 0 ± 0 05 МПа Рядок 1 таблиці 28 Те саме 8 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ 8.1 Випробування проводяться не раніше ніж через 24 год після виготовлення труб враховуючи час кондиціонування згідно з ГОСТ 12423. 8.2 Зовнішній вигляд поверхні труб визначають візуально без застосування збільшувального приладу порівнянням зразків труб з контрольним зразком затвердженим згідно з додатком Г. 8.3 Визначення розмірів труб 8.3.1 Визначення розмірів труб виконують за температури 23 ±2 °С після їх витримки впродовж не менше 2 год. 8.3.2 Вимірювальний інструмент що застосовується: - штангенциркуль згідно з ГОСТ 166; - мікрометр типів МТ і МК згідно з ГОСТ 6507; - стінкоміри С-10-А С-25 згідно з ГОСТ 11358; - рулетка згідно з ДСТУ 4179; - лінійка металева згідно з ГОСТ 427. Примітка. Допускається застосування спеціального вимірювального інструменту який забезпечує встановлену точність виміру і атестованого у встановленому порядку. 8.3.3 Величину середнього зовнішнього діаметра вираховують як середнє арифметичне як мінімум чотирьох вимірів рівномірно розподілених кругом одного і того ж поперечного перерізу включаючи максимальне та мінімальне значення в одному перерізі. Вимірювання проводять штангенциркулем згідно з ГОСТ 166 або мікрометром згідно з ГОСТ 6507 типів МТ і МК з похибкою не більше 0 05 мм або іншим вимірювальним інструментом з похибкою яку допускає вимірювання. При підрахунку зовнішнього діаметра округлення проводять до 0 1 мм. 8.3.4 Товщину стінки труб вимірюють мікрометром типу МТ ГОСТ 6507 або стінкоміром С-10А С-25 з похибкою не більше 0 01 мм в чотирьох рівномірно розподілених по колу точках по обох торцях на відстані від них не менше 10 мм. 8.3.5 Довжину труб вимірюють рулеткою згідно з ДСТУ 4179 з похибкою не більше 1 см. Довжину в бухтах необхідно визначати діленням маси бухти зваженої з похибкою не більше 0 5 % на значення розрахункової лінійної густини труб згідно з конструкторською документацією виробника. Примітка. Допускається застосування іншого вимірювального інструменту який забезпечує встановлену точність виміру мінімального і максимального діаметрів в одному перерізі і який атестований у встановленому порядку. 8.3.6 Овальність визначають як різницю максимального та мінімального значень зовнішнього діаметра виміряних в одному перерізі згідно з 8.3.2 та 8.3.3. Значення овальності округлюють до 0 1 мм. 8.4 Зміну довжини труб та збереження цілісності конструкції фасонних виробів після прогрівання в повітряному середовищі при 150 ± 2 °С протягом 15 ± 1 хв 30 ± 1 хв 60 ± 1 хв для фасонних виробів типу муфта або 30 ± 1 хв 60 ± 1 хв чи 120 ± 1 хв для зразків труби в залежності від товщини стінки визначають згідно з ГОСТ 27077 ГОСТ 27078 та цим стандартом. Випробування проводять на трьох зразках завдовжки 200 ± 10 мм або трьох одиницях фасонних виробів типу "муфта" відібраних методом випадкової вибірки з партії або протягом виробництва. На зовнішню поверхню кожного зразка наносять три лінії паралельно повздовжній осі на рівній відстані одна від одної. На кожній лінії роблять дві відмітки по периметру на відстані 50 ± 5 мм від торців зразків. Відстань між відмітками L0 повинна становити не менше 100 мм за температури 23 ± 2 °С і вимірюватися з похибкою не більше 0 25 мм. Після кондиціонування за температури 23 ± 2 °С протягом не менше 2 год зразки розташовують у термошафі або термокамері на скляну підкладку посипану тальком і витримують при підвищеній температурі згідно з таблицями 23 або 24 для труб або таблицями 26 або 27 для фасонних виробів в залежності від типу сировини з якої виготовлено зразок. Зміну довжини зразків після прогрівання у відсотках обчислюють за формулою: 11 де L0 та L – середнє арифметичне значення довжин між відмітками відповідно до і після прогрівання за результатами вимірів трьох зразків мм. Критерієм оцінки збереження цілісності конструкції після прогрівання є відсутність на торцях кожного із зразків що були прогріті розшарувань та або жолоблень. Наявність розшарувань визначають візуально з використанням лупи з десятикратним збільшенням або інших оптичних приладів з можливістю збільшення не менше ніж в десять разів. 8.5 Опір удару проводять за методом падаючого вантажу. 8.5.1 Випробування проводять на не менше ніж на 10 відрізках труб завдовжки 200 ± 2 мм та фасонних виробах типу "муфта" одного типорозміру. 8.5.2 Зразки з труб та фасонні вироби для водопостачання та водяного опалення перед ударом витримують за температури 0 ± 1 °С протягом не менше 1 год. Температура під час випробування 0 ± 1 °С. Вимірювання опору удару за методом падаючого вантажу проводять протягом не більше 5 хв після закінчення кондиціонування за температури 0 ± 1 °С. 8.5.3 Зразки труб розташовують та фіксують на горизонтальній установочній плиті за допомогою затискачів на V – подібних призмах з кутом при вершині 120 ± 2 °. Місця нанесення ударів відмічають на гладких циліндричних частинах зразків лініями на рівній відстані по довжині кола. Кількість ліній повинна відповідати кількості ударів нанесених по одному зразку. Точка нанесення удару повинна бути рівновіддалена від торців циліндричної частини випробувального зразка. 8.5.4 Наконечник вантажу що входить у зіткнення зі зразком є півсферою з радіусом 25 мм для випробувань труб та фасонних виробів з dn 110 мм та з радіусом 90 мм для випробувань труб та фасонних виробів з dn >110 мм яка виконана зі сталі з твердістю не менше HRC 20. Маса вантажу висота його падіння до точки контакту наконечника з поверхнею зразка та кількість ударів нанесених по одному зразку – згідно з таблицею 30. Таблиця 30 Номінальний зовнішній діаметр dn мм Кількість ударів нанесених по одному зразку не менше Маса падаючого вантажу кг не меншеа Висота падіння вантажу до точки контакту наконечника з поверхнею зразка м не менше 12 3 0 5 0 3 14 3 0 5 0 3 16 3 0 5 0 4 20 3 0 5 0 4 25 3 0 5 0 5 32 3 0 5 0 6 40 3 0 5 0 8 50 3 0 5 1 0 63 3 0 8 1 0 75 3 0 8 1 0 90 3 0 8 1 2 110 6 1 0 1 6 125 7 1 25 2 0 140 7 1 6 1 8 160 8 1 6 2 0 а Допустима похибка щодо наведеної масі падаючого вантажу повинна знаходитись у межах Після проведення випробувань зразки перевіряють на відповідність вимогам згідно з таблицею 20. У разі необхідності зразки розрізають. Глибину пошкодження визначають у відсотках як різницю вихідної товщини стінки в місці найбільшого пошкодження і товщиною стінки що залишилася неушкодженою віднесеною до вихідної товщини. Вихідна товщина стінки приймається рівною мінімальній товщині стінки за робочим кресленням. Для вимірювання неушкодженої товщини стінки що залишилася застосовують вимірювальні лупи або інші прилади з 10-кратним збільшенням. Глибина пошкодження стінки має становити не більше 20 % За результат випробувань приймається частка зруйнованих зразків. Опрацювання результатів та визначення ТІR – згідно з ДСТУ Б В.2.5-32. Примітка. Методика випробувань за розділом 8.5 та розміри робочого інструменту наведені з урахуванням рекомендацій EN 744 та EN 1401. 8.6 Визначення стійкості при постійному внутрішньому тиску труб проводять згідно з ГОСТ 24157 на зразках труб кожного типорозміру з довжиною L не більше 600 мм відібраних згідно з 7.4. Випробувальні зразки вирізаються з відібраних зразків труб. Випробування проводять згідно з умовами вказаними в таблиці 20 не менше ніж на трьох зразках. Випробувальний тиск для труб одного типорозміру є однаковим і розраховується за формулою: 12 де ?0 – початкове напруження в стінці випробувального зразка згідно з 6.5.1 таблиці 21 22 для труб та згідно з 6.6.2 таблиці 26 27 для фасонних виробів МПа; Dmax – максимальний середній зовнішній діаметр зразка труби мм; Emin – мінімальна загальна товщина стінки зразка труби мм. Розрахунок випробувального тиску проводять з похибкою не більше 0 01 МПа. Тиск у зразку повинен підтримуватися з похибкою не більше 2 %. Результати випробувань вважаються позитивними якщо: - жоден випробувальний зразок не зруйнувався до закінчення контрольного терміну випробування; - під час випробувань зруйнувався один зразок але при повторних випробуваннях жоден з цих зразків не зруйнувався; Примітка. Зразки з руйнуванням що виникає на відстані не більше 0.1L від заглушки в розрахунок не приймаються. Зразок замінюють іншим і випробовують знову. 8.6.1 Розрахунок випробувального тиску для фасонних виробів із ХПВХ типу І та ХПВХ типу II має проводитися згідно з таблицями 31 та 32. Таблиця 31 – Визначення випробувального тиску для фасонних виробів із ХПВХ типу І Клас умов експлуатації згідно з додатком А Клас 1 Клас 2 Максимальна робоча температура Tмах °С 80 80 Робоче напруження у матеріалі фітинга ?DF МПа 3 17 3 17 3 17 3 08 3 08 3 08 Температура випробуванняа Ttest °С 20 60 80 20 60 80 Тривалість випрорбування t год ? 1 ? 1 ? 3000 ? 1 ? 1 ? 3000 Гідростатичне напруження в матеріалі фітинга ?F МПа 33 70 21 07 6 14 33 70 21 07 6 14 Випробувальний тиск рF бар для робочого тиску: 4 бар 6 бар 8 бар 10 бар 42 5 63 8 85 0 106 3 26 6 39 9 53 2 66 5 7 7 11 6 15 5 19 4 43 8 65 6 87 5 109 4 27 4 41 0 54 7 68 4 8 0 12 0 15 9 19 9 Кількість зразків 3 3 3 3 3 3 а Короткострокові випробування виконуються за температури 20 °С або 60 °С. У спірних випадках випробування має проводитися при 60 °С. Таблиця 32 – Визначення випробувального тиску для фасонних виробів з ХПВХ типу II Клас умов експлуатації згідно з додатком А Клас 1 Клас 2 Клас 4 Клас 5 Максимальна робоча температура Tmax °С 80 80 70 90 Робоче напруження у матеріалі фітинга ?DF МПа 3 74 3 74 3 74 3 21 3 21 3 21 4 31 4 31 4 31 2 26 2 26 2 26 Температура випробуванняa Ttest °С 20 60 80 20 60 80 20 60 70 20 60 95 Тривалість випробування t год 1 1 3000 1 1 3000 1 1 3000 1 1 3000 Гідростатичне напруження в матеріалі фітинга ?F МПа 43 96 29 91 7 44 43 96 29 91 7 44 43 96 29 91 10 46 43 96 29 91 4 78 Випробувальний тиск PF бар для робочого тиску: 4 бар 55 0б 32 0 8 0 55 0б 37 3 9 3 55 0б 27 7 9 7 77 9 53 0 6 4 6 бар 70 6 48 0 12 0 82 2 56 0 13 9 61 2 41 6 14 6 116 9 79 5 9 6 8 бар 94 2 64 1 15 9 109 7 74 6 18 6 81 5 55 5 19 4 155 9 106 0 12 9 10 бар 117 7 80 1 19 9 137 1 93 3 23 2 101 9 69 4 24 3 194 8 132 6 16 1 Кількість зразків 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 а Короткострокові випробування виконуються за температури 20 °С або 60 °С. У спірних випадках випробування має проводитися при 60 °С. б Ця величина застосовується у випадку висування більш високих вимог до транспортування холодної води більше ніж стандартна відсутність розривів та протікань при 20 °С тиску 10 бар протягом 50 років . 8.6.2 Визначення стійкості зразків труб із ХПВХ типу І проводиться при 95 °С протягом 8760 год а труб із ХПВХ типу II – при 100 °С протягом 8760 год із застосуванням апаратурного обладнання для створення у зразках відповідного випробувального тиску згідно з ГОСТ 24157 та таблицями 23 та 24 у повітряному середовищі із використанням термошафи з температурою повітря 95±2 °С або 100±2 °С рисунок 13 . В якості зразків для випробувань труб одного виду використовуються зразки – представники одного типорозміру у кількості не менше трьох що відібрані згідно з 7.4. Рисунок 13 – Схема випробувального стенду для випробувань стійкості до дії внутрішнього гідростатичного тиску за схемою "вода – повітря" 8.7 Визначення збереження герметичності та зовнішнього вигляду з'єднань труб із ХПВХ з фасонними виробами під впливом термодинамічного фактора Мета проведення випробувань – моделювання впливу термічних та динамічних навантажень що виникають при експлуатації протягом всього прогнозованого терміну служби трубопроводу складовими елементами якого є труби за цим стандартом та з'єднувальні деталі до них. Примітка. Технологічне обладнання та правила монтажу що використовуються при складанні випробувальної гірлянди повинні бути погоджені з виробником труб та деталей з'єднувальних до них або з організацією що вводить означену продукцію у обіг на території України. Для виготовлення гірлянди рисунок 14 використовуються зразки труби завдовжки не менше 15 м відібрані згідно з 7.4. Перед початком монтажу гірлянди зразок кондиціонують за температури 23 ± 2 °С протягом не менше 2 год. Складання та випробування гірлянди проводять за температури 23 ±2 °С. Термодинамічним фактором при проведенні цих випробувань є вода що рухається у середині гірлянди зі швидкістю V не менше 0 5 м/с при сталому тиску у середині гірлянди який дорівнює максимальному робочому тиску в трубопроводі не менше 1 0 ± 0 05 МПа з похибкою ±0 05 МПа та циклічно змінює свою температуру на вході до гірлянди: - з 20 ± 5 °С до 70 ± 2 °С та з 70 ± 2 °С до 20 ± 5 °С – при проведенні випробувань труб класу застосування 4 що призначені для використання в системах гарячого водопостачання; - з 20 ± 5 °С до 80 ± 2 °С та з 80 ± 2 °С до 20 ± 5 °С – при проведенні випробувань труб класів застосування 1 та 2 що призначені для використання в системах водопостачання та низькотемпературного водяного опалення; - з 20 ± 5 °С до 90 ± 2 °С та з 90 ± 2 °С до 20 ± 5 °С – при проведенні випробувань труб класу застосування 5 що призначені для використання в системах водяного опалення. Максимальний перепад при сталому температурному режимі між температурою води на вході в гірлянду і температурою води на виході з гірлянди – не більше 5 °С. Тривалість термодинамічного циклу Т? хв визначається за формулою: Т? + ТТ cold + T? Tcold-Thot + TT hot + T? T hot-T cold = 15 ± 1 хв 13 де – T? Tcold-Thot 60 с – часовий інтервал зміни температури води у гірлянді з 20 ± 5 °С до 70 ± 2 °С з 20 ± 5 °С до 80 ± 2 °С або з 20 ± 5 °С до 90 ± 2 °С; T? Thot-Tcold 60 с – часовий інтервал зміни температури води у гірлянді з 70 ± 2 °С до 20±5 °С з 80 ± 2 °С до 20 ± 5 °С або з 90 ± 2 °С до 20 ± 5 °С; TTcold 6 хв 30 с – часовий інтервал впливу на гірлянду сталої температури 20 ± 5 °С; TThot6 хв 30 с – часовий інтервал впливу на гірлянду сталої температури 70±2 °С 80±2 °С або 90 ± 2 °С. Мінімальна кількість випробувальних циклів при безупинній роботі стенду має бути не менше 5000. Рисунок 14 – Приклад складання випробувальної гірлянди Реалізація умов випробувань згідно з 8.7 здійснюються з використанням стенду рисунок 15 атестованого у встановленому порядку. Рисунок 15 – Стенд для проведення термодинамічних та бародинамічних випробувань Результат випробувань вважається позитивним у випадку відсутності ознак руйнування втрати герметичності випробувальної гірлянди або візуальних змін взаємного положення зсування труб та деталей з'єднувальних протягом всього випробувального циклу. 8.8 Герметичність з'єднань труб під дією циклічних змін внутрішнього тиску Реалізація умов випробувань згідно з 8.9 здійснюються з використанням стенду рисунок 15 атестованого у встановленому порядку. Герметичність з'єднань труб під дією циклічних змін внутрішнього тиску випробовують на обладнанні згідно з 8.8. Для виготовлення гірлянди рисунок 13 використовуються зразки труби завдовжки не менше 15 м відібрані згідно з 7.4. Перед початком монтажу гірлянди зразок кондиціонують за температури 23 ± 2 °С протягом не менше 2 год. Складння та випробування гірлянди проводять за температури 23 ± 2 °С. При випробуванні необхідно дотримуватись вимог до показників та умов проведення випробувань зазначених в таблиці 33. Таблиця 33 – Вимоги до випробування стійкості до циклічних змін тиску Властивість Вимоги Параметри випробування Циклічні зміни тиску Відсутність розривів та протікань під час випробування Температура випробування 23 ± 2 °С Тривалість циклів 30 ± 5 циклів за хвилину Кількість циклів 10000 Випробувальний тиск при робочому тиску pD max min 4 бар 06 МПа 0 05 МПа 6 бар 0 9 МПа 0 05 МПа 8 бар 1 2 МПа 0 05 МПа 10 бар 1 5 МПа 0 05 МПа 8.9 Температуру розм'якшення труб та фасонних виробів за Віка визначають згідно з ГОСТ 15088 з урахуванням вимог щодо умов проведення випробування наведених у таблиці 14 на зразках відібраних згідно з 7.4. 8.10 Межа текучості при розтягу і відносне подовження труб при розриві визначають згідно з ГОСТ 11262 на зразках типу 1 для труб з еn6 0 мм і на зразках типу 2 для труб з еn6 0 мм. Із однієї проби продукції відібраної згідно з 7.4 виготовляють по одному зразку. Виготовлення зразків – згідно з ГОСТ 26277. Випробування проводять за температури 23±2 °С і швидкості розсування затискачів випробувальної машини 25 мм/хв. Кількість зразків для випробування – не менше 5. Перед випробуванням зразки кондиціонують протягом не менше 2 год згідно з ГОСТ 12423. При випробуваннях заміряють навантаження в момент досягнення текучості і подовження зразків в момент руйнування. Значення межі текучості при розтягу ?у виражене в МПа обчислюють за формулою: 14 де FPT – розтягувальне навантаження при досягненні межі текучості Н; А0 – початковий поперечний переріз зразка мм2. Значення відносного подовження при розриві ?р у відсотках обчислюють за формулою: 15 де Lop – зміна розрахованої довжини зразка в момент розриву мм; L0 – початкова довжина зразка. За результат випробувань приймають нижню межу довірчого інтервалу за статистичною обробкою даних п'яти випробувань. 9 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 9.1 Труби та фасонні вироби з ХПВХ відносяться до 3-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Труби не виділяють у навколишнє середовище токсичних речовин і не виявляють при безпосередньому контакті шкідливого впливу на організм людини. Вони не токсичні вибухобезпечні. 9.2 Концентрація шкідливих речовин на робочих місцях при виробництві продукції не повинна перевищувати гранично-допустимих концентрацій далі – ГДК згідно з вимогами СН-4617 з доповненнями наведеними в таблиці 34. Таблиця 34 Найменування речовини ГДК мг/м3 Клас безпеки Характер впливу на організм людини 1 Хлористий водень 5 2 Подразнює верхні дихальні шляхи 2 Вінілхлорид 5 1 Викликає головний біль подразнює верхні дихальні шляхи 3 Оксид вуглецю 20 4 Викликає головний біль запаморочення 4 Пил полівінілхлориду 6 3 Подразнює верхні дихальні шляхи Примітка. ГДК у повітрі робочої зони і клас безпеки речовин наведені відповідно до ГОСТ 12.1.005. 9.3 Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони здійснюють за методичними вказівками затвердженими органами охорони здоров'я: - хлористого водню – за МУ № 1645; - вінілхлориду – за МУ № 4174; - окису вуглецю – за МУ № 2905; - пилу полівінілхлориду за МУ № 4436. Допускається концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони визначати за іншими методичними вказівками затвердженими органами охорони здоров'я. 9.4 Періодичність контролю повітря робочої зони на вміст у ньому шкідливих хімічних речовин встановлюється відповідно до ГОСТ 12.1.005. 9.5 При виробництві продукції технологічні процеси обладнання повинно відповідати вимогам СП 1042. 9.6 Труби та фасонні вироби з ХПВХ відносять до групи "важкогорючі" згідно з ГОСТ 12.1.044 температура займистості 500 °С. 9.7 Приміщення для виготовлення труб та фасонних виробів із ХПВХ повинні бути забезпечені загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021 і СНиП 2.04.05. Водопровід і каналізація повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01 освітлення – ДБН В.2.5-28. 9.8 Виробничі процеси повинні відповідати вимогам СП-1042; ГОСТ 12.1.003; ГОСТ 12.1.005; ДСН 3.3.6.037; ДСН 3.3.6.042. 9.10 Вимоги пожежної безпеки при виготовленні та експлуатації труб повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001 ГОСТ 12.1.004-91 СНиП 2.04-01. 9.11 При транспортуванні використанні зберіганні та утилізації необхідно дотримуватись вимог ДСанПіН-2.2.7-029. 9.12 Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037. 9.13 Рівень вібрації повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6-039. 9.14 Мікроклімат у виробничому приміщенні – згідно з ДСН 3.3.6-042. 9.15 Інструктаж з охорони праці працюючих проводять згідно з типовими документами з охорони праці і техніки безпеки затвердженими в установленому порядку. 9.16 Технічна експлуатація електроустановок повинна здійснюватися згідно з ГОСТ 12.1.018 ГОСТ 12.1.019 та ПУЕ "Правилами технической эксплуатации электроустановок потребителей" і ДНАОП 0.00-1.21. 9.17 Для охорони довкілля від забруднень повинен бути організований контроль за дотриманням гранично допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201. 9.18 Рівні міграції шкідливих хімічних речовин у модельне середовище – згідно зі СанПиН 42-123-4240: - свинець – не більше 0 03 мг/дм - кадмій – не більше 0 001 мг/дм - диоктилфталат – не більше 2 0 мг/дм. 9.19 Обладнання повинно бути заземлене згідно з НПАОП 0.00-1.29 а відносна вологість в приміщеннях повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005. 9.20 Засоби пожежогасіння: розпилена вода НД вогнегасні піни НД пісок НД азбестові ковдри НД. Гасити пожежу необхідно в протигазах марки В або киснево-ізолюючих протигазах згідно з ГОСТ 12.4.121 і захисних костюмах НД. 9.21 Засоби індивідуального захисту працюючих при виготовленні труб повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011 ГОСТ 12.4.028 ГОСТ 12.4.029 ГОСТ 12.4.072 ГОСТ 20010 ГОСТ 27574 і ГОСТ 27575. 9.22 Труби та фасонні вироби з ХПВХ стійкі до деструкції в атмосферних умовах. Тверді відходи труб і фасонних виробів повертають на переробку у вироби що допускають використання вторинної сировини. 9.23 Медичні огляди працюючих проводяться згідно з наказами МОЗ України № 45 і № 556. 9.24 У процесі виготовлення труб із ХПВХ утворюються технологічні відходи під час запуску та зупинки устаткування. Утворені технологічні відходи піддаються дробленню і повторній переробці. 10 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 10.1 Труби та фасонні вироби з ХПВХ не належать до категорії небезпечних вантажів згідно з ГОСТ 19433 і транспортуються будь-яким видом транспорту згідно з правилами перевезення вантажів що діють на даному виді транспорту. 10.2 Труби та фасонні вироби з ХПВХ зберігають згідно з ГОСТ 15150 розділ 10 в умовах 5 ОЖ 4 . Труби та фасонні вироби повинні бути захищені від дії прямих сонячних променів. Умови зберігання повинні виключати можливість механічного пошкодження або деформування труб та забруднення їх поверхні. Допускається зберігання труб та фасонних виробів в умовах 8 ОЖ 3 протягом не більше трьох місяців з дати виготовлення. Допускається зберігання труб та фасонних виробів із ХПВХ поштучно без упаковки в горизонтальному положенні в один ряд а також у приміщеннях що опалюються на відстані не менше одного метра від нагрівальних приладів. 11 ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЛЮВАЧА 11.1 Виготовлювач повинен гарантувати відповідність труб вимогам даного стандарту при додержанні умов транспортування і зберігання. 11.2 Гарантійний термін зберігання – два роки з дати виготовлення. 11.3 Прогонозований термін експлуатації труб та фасонних виробів із ХПВХ згідно з цим стандартом – 50 років. Додаток А обов'язковий КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРУБ ТА ФАСОННИХ ВИРОБІВ ІЗ ХПВХ ТИПУ І ТА ХПВХ ТИПУ II А.1 Показник нижньої довірчої межі напруження в стінці труб та фасонних виробів ?LPL є характеристикою матеріалу що визначається шляхом проведення довгострокових випробувань труб та фасонних виробів на стійкість до дії внутрішнього гідростатичного тиску згідно з ГОСТ 24157 та цим стандартом. Отримані в такий спосіб чисельні значення повинні бути не нижче ніж відповідні показники довідкових кривих на рисунках А.1 і А.2 для труб та рисунках А.3 та А.4 для фасонних виробів у певному діапазоні часу. Примітка 1. Еквівалентний спосіб оцінки – підрахувати окремо величину ?LPL для кожної температури наприклад 20 °С 60 °С і 95 °С . Примітка 2. Довідкові криві на рисунках А.1 та А.2 у температурному діапазоні від 10 °С до 95 °С отримані відповідно з рівнянь А.1 та А.2 : Для матеріалу труб із ХПВХ тип І: ; A.1 Для матеріалу труб із ХПВХ тип II: ; А.2 Примітка 3. Довідкові криві на рисунку А.3 у температурному діапазоні від 10 °С до 90 °С отримані з рівняння А.3 для матеріалу фасонних виробів із ХПВХ тип І: А.3 Примітка 4. Довідкові криві на рисунку А.4 у температурному діапазоні від 10 °С до 100 °С отримані з рівняння А.4 для матеріалу фасонних виробів із ХПВХ тип II: . A.2 А.2 Зразки труб та фасонних виробів із ХПВ тип І та ХПВХ тип II необхідно випробовувати при різних величинах гідростатичного напруження при кожній зазначеній нижче температурі: - для ХПВХ тип І: температури випробувань мають становити 20 °С; 60-70 °С; 95 °С; - для ХПВХ тип II: температури випробувань мають становити 20 °С; 60-70 °С; 100 °С. Випробування необхідно проводити так щоб отримати не менше трьох відмов розривів у кожному з наведених часових проміжків: від 10 до 100 год від 100 до 1000 год від 1000 до 8760 год та більше 8760 год. Примітка 5. У випробуваннях що тривають понад 8760 год якщо розрив відбувся у момент часу що перебуває як мінімум на рівні або вище довідкової лінії будь-який час після цієї точки можна вважати часом відмови. Відповідність довідковим лініям потрібно показати наносячи на графік власні результати випробування. Не менше 97 5 % результатів повинні лежати на або вище відповідній довідковій лінії. Величину робочого напруження у матеріалі фасонного виробу ?DF розраховують за допомогою рівнянь А.3 та А.4 за методикою наведеною у А.4 . Рисунок А.1 – Довідкові криві розрахункової гідростатичної міцності для матеріалу труб із ХПВХ тип І Рисунок А.2 – Довідкові криві розрахункової гідростатичної міцності для матеріалу труб із ХПВХ тип ІI Рисунок А.3 – Довідкові криві розрахункової гідростатичної міцності для матеріалу фасонних виробів із ХПВХ тип I Рисунок А.4 – Довідкові криві розрахункової гідростатичної міцності для матеріалу фасонних виробів із ХПВХ тип II A.3 Розрахунок показників максимального розрахункового серійного числа труби Scalc max Цей підрозділ містить принципи проведення розрахунку показників Scalc max і отже мінімальної товщини стінки труби еmin відповідно до класів умов експлуатації класів застосування для труб наведених у таблицях А.1 А.2 та фасонних виробів наведених у таблицях А.3 і А.4 і застосовного робочого тиску pD. А.3.1 Робоче напруження Робоче напруження ?D для кожного класу умов експлуатації розраховується з рівнянь А.1 А.2 або рівнянь А.3 та А.4 використовуючи правило Майнера відповідно до [7] і беручи до уваги вимоги класу умов експлуатації наведені в таблиці А.5 і значення загального коефіцієнта міцності згідно з таблицею А.1. Таблиця А.1 Загальний коефіцієнт міцності Температура °С Коефіцієнт запасу міцності С ТD 1 8 Tмах 1 7 Tmal 1 0 Tcold 2 5 Отримана в результаті величина робочого напруження ?D розрахована щодо кожного класу й наведена в таблицях А.2 або А.3. Робоче напруження ?соld при 20 °С розраховане на строк експлуатації 50 років становить 10 0 МПа. Таблиця А.2 – Робоче напруження для труб із ХПВХ типу І Клас умов експлуатації Робоче напруження ?Da МПа 1 4 38 2 4 16 20°С/50 років 10 0 а Наведені показники округлені до другого знака після коми. Таблиця А.3 – Робочий тиск для труб із ХПВХ типу II Клас умов експлуатації Робоче напруження ?Da МПа 1 4 79 2 4 55 4 4 52 5 2 86 20°С/50 років 11 2 а Наведені показники округлені до другого знака після коми. А.3.2 Розрахунок максимальної величиниScalc Scalc max Scalc max – це менша величина добутку від де ?DP – робоче напруження в матеріалі труби взяте з таблиці А.2 або А.З МПа; рD – робочий тиск в 4 6 8 або 10 бар залежно від застосування МПа або величина добутку від де ?соld – робоче напруження при 20°С відносно терміну служби 50 років МПа; pD – робочий тиск у 10 бар МПа. Величини Scalc mах щодо кожного класу умов експлуатації наведені в таблицях А.4 та А.5. Таблиця А.4 – Нормативні величини Scalc max для труб із ХПВХ типу І Робочий тиск PD бар Клас умов експлуатації 1 2 Величини Scalc maxa 4 10 0б 10 0б 6 7 3 7 1 8 5 5 4 8 10 4 4 4 2 а Величини округлені до першого знака після коми. б Ця величина застосовується у випадку висування більш високого показника для транспортування холодної води. Таблиця А.5 – Нормативні величини Scalc max для труб із ХПВХ типу II PD бар Клас умов експлуатації 1 2 4 5 Величини Scalc maxa 4 11 2 11 2 11 2 7 1 6 8 0 7 6 7 5 4 8 8 6 0 5 7 5 6 с 3 6 с 10 4 8 4 5 4 5 с 2 9 с а Величини округлені до першого знака після коми. с Теоретичні величини. А.4 Використання показника Scalc max для визначення товщини стінок Серію S і показник Scalc max потрібно вибирати для кожного класу застосування й робочого тиску окремо з таблиці 1 цього стандарту так щоб S чи Scalc max були не більше ніж Scalc max у таблиці А.4 або А.5. А.5 У загальному випадку сфера та умови застосування труб із ХПВХ типу І та типу II відповідно до класу їх призначення повинні відповідати наведеним у таблиці А.6. Кожен клас відноситься до типової сфери застосування на термін експлуатації 50 років. Класифікація труб відповідає ISO 10508. Клас 3 низькотемпературне підігрівання підлоги наведений у ISO 10508 для труб згідно з цим стандартом не застосовується. Таблиця А.6 – Сфера та клас умов експлуатації труб та фасонних виробів із ХПВХ типу І класи 1 і 2 та ХПВХ типу II класи 1 2 4 та 5 Клас умов експлуа-тації Проектна робоча темпера-тура TD °С Час роботи при TD років Максимальна робоча температура Tmax °С Час роботи при Tmax років Максимальна температура короткочас-ного впливу Tmal °С Час роботи при Tmal год Сфера застосування 1 60 49 80 1 95 100 Гаряче водопостачання 60°С 2 70 49 80 1 95 100 Гаряче водопостачання 70°С 4* 20 40 60 2 5 20 25 70 2 5 100 100 Опалення підлоги та низькотемпературні радіатори 5* 20 60 80 14 25 10 90 1 100 100 Високотемпературні радіатори * Якщо у класі присутні декілька робочих температур загальний час роботи визначається як сума часів роботи за всіма температурами разом. Наприклад робоча температура на 50 років для класу 5 є результатом складання 14 років роботи за температури 20°С 25 років роботи за температури 60°С 10 років роботи за температури 80°С 1 року роботи за температури 90°С і 100 год роботи за температури 100°С. Додаток Б обов'язковий ТРУБИ ТА ФАСОННІ ВИРОБИ З НЕМЕТРИЧНИМИ РОЗМІРАМИ У ДЮЙМАХ Б.1 Труби номінальний внутрішній діаметром DN/ID яких виражається не за метричною системою розмірів у дюймах повинні мати геометричні розміри згідно із зазначеними у цьому додатку. Для визначення класу експлуатації труб згідно з цим додатком використовують безрозмірні величини: режим 40 режим 80 та режим 120 що наближено дорівнюють значенням показників метричної серії S труб з номінальним зовнішнім діаметром відповідно: S 6 3; S 5 та S 4 та труби що виготовлені з товщиною стінки яка відповідає стандартному розмірному співвідношенню SDR 11. Б.2 Номінальний внутрішній діаметр DN/ID значення зовнішнього діаметра dЗ допуски зовнішнього діаметра та овальність труб згідно з цим додатком повинні відповідати наведеним у таблицях Б.1 та Б.2. Таблиця Б.1 DN/ID дюймів Зовнішній діаметр dз мм Допуск мм Овальність не більше мм Режим 40 – від 31/2 дюймів режим 80 – від 8 дюймів Режим 40 – від 8 дюймів до 3 дюймів режим 80 – розміри до 6 дюймів режим 120 – усі розміри 1/8 10 29 ±0 10 – 0 41 1/4 13 72 ±0 10 – 0 41 3/8 17 14 ±0 10 – 0 41 1/2 21 34 ±0 10 – 0 41 3/4 26 67 ±0 10 – 0 51 1 33 40 ±0 13 – 0 51 11/4 42 16 ±0 13 – 0 61 11/2 48 26 ±0 15 – 0 61 2 60 32 ±0 15 – 0 76 21/2 73 02 ±0 18 – 0 76 3 88 90 ±0 20 – 0 76 31/2 101 60 ±0 20 2 54 0 76 4 114 30 ±0 23 2 54 1 52 5 141 30 ±0 25 2 54 1 78 6 168 28 ±0 28 2 54 2 29 8 219 08 ±0 38 3 81 2 54 10 273 05 ±0 38 3 81 3 05 12 323 85 ±0 38 3 81 14 355 60 ±0 38 5 08 – 16 406 40 ±0 48 8 13 – 18 457 20 ±0 48 9 14 – 20 508 00 ±0 58 10 2 – 24 609 60 ±0 79 12 2 – Значення товщини стінки труби е мінімальної товщини стінки труби emіn допуски товщини стінки повинні відповідати наведеним у таблиці Б.2. Значення максимальної довщини стінки еmах у будь-якому перерізі труб визначається як сума чисельних значень emіn та відповідного допуску. Таблиця Б.2 – Зовнішні діаметри товщина стінок і допуски для пластикових труб із ХПВХ зі стандартним розмірним відношенням SDR 11 DN/ID дюймів Середній зовнішній діаметр мм Допуск по середній величині мм Максимальна овальністьА мм Товщина стінки мм Мінімальна величина Допуск 1/4 9 5 +0 008 0 08 1 40В +0 51 3/8 12 7 +0 08 0 08 1 73В +0 51 1/2 15 9 +0 08 0 10 1 73В +0 51 3/4 22 2 +0 08 0 13 2 03 +0 51 1 28 6 +0 08 0 15 2 59 +0 51 11/4 34 9 +0 08 0 18 3 18 +0 51 11/2 41 3 +0 10 0 20 3 76 +0 51 2 54 0 +0 10 0 25 4 90 +0 58 А Мінімумом вважається найменша величина товщини стінки в будь-якому перетині. Максимально допустима товщина стінки в будь-якому перетині – це мінімальна товщина стінки плюс установлений допуск. Всі допуски заміряють від додаткової величини мінімального нормативного показника. B Для труб з номінальним розміром 1/2 дюйма і менше мінімальна товщина стінок не підпадає під функцію SDR. Таблиця Б.3 – Значення мінімальної товщини стінки труби emin DN/ID дюймів е мм Режим 40 Режим 80 Режим 120 emin мм допуск мм emin мм допуск мм emin мм допуск мм 1/8 1 73 +0 51 2 41 +0 51 – – 1/4 2 24 +0 51 3 02 +0 51 – – 3/8 2 31 +0 51 3 20 +0 51 – – 1/2 2 77 +0 51 3 73 +0 51 4 32 +0 51 3/4 2 87 +0 51 3 91 +0 51 4 32 +0 51 1 3 38 +0 51 4 55 +0 53 5 08 +0 61 11/4 3 56 +0 51 4 85 +0 58 5 46 +0 66 11/2 3 68 +0 51 5 06 +0 61 5 72 +0 68 2 3 91 +0 51 5 54 +0 66 6 35 +0 76 21/2 5 16 +0 61 7 01 +0 84 7 62 +0 91 3 5 49 +0 66 7 62 +0 91 8 89 +1 07 31/2 5 74 +0 68 8 08 +0 96 8 89 +1 07 4 6 02 +0 71 8 56 +1 02 11 10 +1 32 5 6 55 +0 79 9 52 +1 14 12 70 +1 52 6 7 11 +0 86 10 97 +1 32 14 27 +1 70 8 8 18 +0 99 12 70 +1 52 18 24 +2 18 10 9 27 +1 12 15 06 +1 80 21 41 +2 56 12 10 31 +1 24 17 45 +2 08 25 40 +3 05 14 11 10 +1 35 19 05 +2 29 – – 16 12 70 +1 52 21 41 +2 57 – – 18 14 27 +1 70 23 80 +2 84 – – 20 15 06 +1 80 26 19 +3 15 – – 24 17 45 +2 08 30 94 +3 71 – – Примітка. Значення emin відповідає найменшій товщині стінки труби у довільному перерізі. Б.3 Номінальним діаметром фасонних виробів згідно з цим додатком є номінальний внутрішній діаметр DN/ID у дюймах труб що з ними з'єднуються. Фасонні вироби згідно з цим додатком поділяють на два типи: - фасонні вироби що виготовлені з товщиною стінки розтрубної та трубної частин яка відповідає стандартному розмірному співвідношенню SDR 11; - фасонні вироби ряду виконання Sch 80 характерною рисою яких є більша товщина стінки розтрубної та трубної частин фасонного виробу. Клас застосування фасонних виробів згідно з цим додатком визначається згідно з додатком А на основі розрахунку Scalc max. Б.4 Фасонні вироби зі стандартним розмірним співвідношенням SDR 11 повинні мати розміри розтрубної частини згідно з рисунком Б.1 та таблицею Б.4. Рисунок Б.1 – Розтрубна частина фасонного виробу Таблиця Б.4 – Основні розміри розтруба та допуски по них для фасонних виробів із ХПВХ з розмірами ряду виконання SDR 11 У міліметрах DN/ID дюймів А В С D Е F Внут-рішній діаметр роз-труба Допустиме відхи- лення не більше мма Оваль-ність не більше мм Діаметр розтруба у його цент-ральній частині мм Допустиме відхилення не більше* мм Оваль-ність не більше мм Глибина розтруба не менше мм Внут-рішній діаметр трубної частини мм Товщина стінки розтруба мм Товщина стінки трубної частини мм 1/2 16 08 0 8 0 10 15 72 0 8 0 10 12 70 12 42 1 73 3 25 3/4 22 45 0 8 0 13 22 10 0 8 0 13 17 78 18 16 2 03 3 25 1 28 83 0 8 0 15 28 47 0 8 0 15 22 86 23 39 2 59 3 25 11/4 35 20 0 8 0 18 34 85 0 8 0 18 27 94 28 58 3 18 3 96 11/2 41 66 0 10 0 20 41 20 0 10 0 20 33 02 33 76 3 76 4 70 2 54 38 0 10 0 25 53 92 0 10 0 25 43 18 44 17 1 90 6 12 а Величину допуску виражено у формі де х – наведена величина допуску. Б.5 Фасонні вироби ряду виконання Sch 80 повинні мати розміри розтрубної частини згідно з рисунком Б.1 та таблицею Б.5. Таблиця Б.5 – Основні розміри розтруба та допуски по них для фасонних виробів із ХПВХ з розмірами ряду виконання Sch 80 DN/ID дюймів А В С D Е F Внут-рішній діаметр розтруба мм Допус-тиме відхи-лення не більше мма Оваль-ність не більше мм Діаметр розтруба у його цент-ральній частині мм Допус-тиме відхи-лення не більшеa мм Оваль-ність не більше мм Глибина роз-труба не менше мм Внут-рішній діаметр трубної частини мм Товщина стінки роз-труба мм Товщина стінки трубної частини мм 1/2 21 54 0 10 0 20 21 23 0 10 0 20 22 22 12 75 3 73 4 70 3/4 26 87 0 10 0 25 26 57 0 10 0 25 25 40 17 73 3 91 4 95 1 33 66 0 13 0 25 33 27 0 13 0 25 28 58 23 14 4 55 5 72 11/4 42 42 0 13 0 30 42 04 0 13 0 30 31 75 31 17 4 85 6 10 11/2 48 56 0 15 0 30 48 10 0 15 0 30 34 93 36 73 5 08 6 35 2 60 63 0 15 0 30 60 17 0 15 0 30 38 10 47 78 5 54 6 99 21/2 73 38 0 18 0 38 72 85 0 18 0 38 44 45 57 15 7 01 8 46 3 89 31 0 20 0 38 88 70 0 20 0 38 47 63 71 63 7 62 9 53 4 114 76 0 23 0 38 114 07 0 23 0 38 57 15 94 92 8 56 10 67 а Величину допуску виражено у формі де х – наведена величина допуску. Додаток В обов'язковий ВИМОГИ ДО СИРОВИНИ В.1 Матеріал труб Матеріал з якого виготовляються труби повинен відповідати вимогам цього стандарту. Цей стандарт стосується двох типів сировини ХПВХ: типу І для класів 1 та 2 та типу II для класів 1 2 4 5 . Труби та фасонні вироби виготовлені із суміші сировини типу І та типу II можуть використовуватись лише у класах 1 та 2. В.2 Густина Густина сировини ХПВХ що використовується для виготовлення труб та фасонних виробів при 23 °С при вимірюванні відповідно до ISO 1183 повинна бути у зазначених межах: 1 45 г/см3 1 65 г/см3. В.3 Вміст хлору у сировині ХПВХ що використовується для виготовлення труб та фасонних виробів має визначатись згідно з ISO 1158. Вміст масової частки хлору – не менше 55 %. Жодна зі складових частин суміші для виготовлення труб чи фасонних виробів не повинна використовуватись окремо або у кількостях що можуть становити токсичну органолептичну або мікробіологічну загрозу людині або погіршити якість продукції щодо склеювання за допомогою розчинника або погіршити хімічні фізичні чи механічні властивості зокрема довгострокова механічна міцність та стійкість до удару що зазначені у відповідних частинах стандарту. В.4 Вплив на воду призначену для споживання Усі пластмаси та непластмасові матеріали для деталей системи трубопроводу з ХПВХ наприклад клей-розчинник фланцеві фасонні вироби тощо що перебувають у тимчасовому або постійному контакті з водою призначеною для споживання не повинні негативно впливати на якість питної води. В.5 Повторно перероблюваний матеріал та матеріал вторинної переробки Допускається використання виробником власної повторно перероблюваної сировини що була отримана під час виробництва та випробувань на відповідність цьому стандарту власної продукції. Ця сировина додається до матеріалу первинної обробки. Використання матеріалу вторинної переробки та перероблюваного матеріалу іншого виробника не допускається. Додаток Г обов'язковий ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗРАЗКІВ ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ Г.1 Контрольний зразок зразок-еталон – це відрізок труби кожного типорозміру завдовжки 500 ± 10 мм або фасонний виріб кожного виду та кожного типорозміру з нанесеним на їх поверхню маркуванням затверджені як представники для порівняння з ними виготовлених виробів за зовнішнім виглядом згідно з 6.2 та іншими ознаками які визначають органолептичними методами. Г.2 В якості контрольного затверджують зразок з установочної партії труб та або фасонних виробів при їх постановці на серійне виробництво згідно з ДСТУ Б А.3.1-6. Г.3 Кожен контрольний зразок забезпечують запломбованим ярликом який прикріплюють до зразка та технічним описом. В ярлику вказують умовне позначення труби або фасонного виробу найменування підприємства-виготовлювача та інформацію про затвердження контрольного зразка а також графу затвердження підприємством-виробником. Графа затвердження скріплюється круглою печаткою з датами підписання. В технічному описі міститься інформація про контрольний зразок підприємство-виготовлювач зовнішній вид поверхні труби а також допустимі дефекти та пошкодження. Г.4 Контрольні зразки оформлюються для кожної труби та фасонного втробу кожного кольору вихідної сировини. Термін дії контрольного зразка не встановлюється. Г.5 Для забезпечення вхідного контролю у споживача можуть використовуватись робочі контрольні зразки які є копіями основного контрольного зразка або його частини. Правильність копії підтверджує підприємство-виготовлювач. Г.6 При зміні показників або їх значень що наведені у розділах 5 та 6 цього стандарту контрольні зразки підлягають перезатвердженню. Г.7 Контрольні зразки зберігаються на підприємстві-виробнику. Додаток Д довідковий БІБЛІОГРАФІЯ 1. ISO/DIS 15877-1:2006 Plastics piping systems for hot and cold water installations – Chlorinated poly vinyl chloride PVC-C – Part 1: General Пластикові системи трубопроводів для холодного та гарячого водопостачання – Хлорований полівінілхлорид ХПВХ – Частина 1: Загальні вимоги 2. ISO/DIS 15877-2:2006 Plastics piping systems for hot and cold water installations – Chlorinated poly vinyl chloride PVC-C – Part 2: Pipes Пластикові системи трубопроводів для холодного та гарячого водопостачання – Хлорований полівінілхлорид ХПВХ – Частина 2: Труби 3. ISO/DIS 15877-3:2006 Plastics piping systems for hot and cold water installations – Chlorinated poly vinyl chloride PVC-C – Part 3: Fittings Пластикові системи трубопроводів для холодного та гарячого водопостачання – Хлорований полівінілхлорид ХПВХ – Частина 3: Фасонні вироби 4. prEN 12731-5 Plastics piping systems for hot and cold water – Chlorinated poly vinyl chloride PVC-C – Part 5: Fitness for purpose of the system Пластикові системи трубопроводів для холодного та гарячого водопостачання – Хлорований полівінілхлорид ХПВХ – Частина 5: Придатність системи до використання 5. ASTM D 1785-99 Standard Specification for Poly vinyl Chloride PVC Plastic Pipe Schedules 40 80 and 120 Стандартні технічні умови для виготовлення труб із ХПВХ з режимами Sch 40 80 та 120 6. Aprobata Techniczna AT/2000-02-0886-01 Rury i ksztaltki z poli chlorku winylu chlorowanego PVC-C do cieplej і zimnej wody uzytkowej Труби та фасонні вироби з хлорованого полівінілхлориду ХПВХ для холодної та гарячої води 7. ISO 13760:1998 Plastics pipes for the conveyance of fluids under pressure – Miner's rule – Calculation method for cumulative damage Пластикові напірні труби для танспортування рідин під тиском – Правило Майнера – Метод розрахунку сумарних пошкоджень 8. ISO 1183-1:2004 Plastics – Methods for determining the density of non-cellular plastics – Part 1: Imersion method liquid pyknometer method and titration method Метод визначення густини некліткових полімерів – Частина 1: метод занурення рідкий пікнометр та метод титрації 9. ISO 1158:1998 Plastics – Vinyl chloride homopolymers and copolymers – Determination of chlorine content Пластмаси – гомополімери та кополімери вінілхлориду – Визначення вмісту хлору Код УКНД 91.140.10 91.140.60 23.040.20 23.040.45 Ключові слова: опалення гаряче водопостачання труби із ХПВХ фасонні вироби із ХПВХ хлорований полівінілхлорид. Відповідальний за випуск – В.М. Чеснок Редактор – А.О. Луковська Комп'ютерна верстка – В.Б. Чукашкіна Формат 60х841/8. Папір офсетний. Гарнітура *Arial. Друк офсетний. Державне підприємство "Укрархбудінформ". вул. М. Кривоноса 2А корп. 3 м. Київ-37 030377 Україна. Тел. 249-36-62 Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців ДК № 690 від 27.11.2001 р. Віддруковано в типографії СПД Кузьменко 8 067 408-74-26 ДСТУ Б В.2.7-142:2007 ДСТУ Б В.2.7-142:2007 2 35