ДСТУ Б В.2.7-141:2007

ДСТУ Б В.2.7-141:2007 Труби з непластифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для холодного водопостачання. Технічні умови

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Будівельні матеріали ТРУБИ З НЕПЛАСТИФІКОВАНОГО ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ ТА ФАСОННІ ВИРОБИ ДО НИХ ДЛЯ ХОЛОДНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-141:2007 EN ISO 1452:1999 MOD Київ Мінрегіонбуд України 2008 ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "ЦентрСЕПРОтепломережа" РОЗРОБНИКИ: Б. Морозов В. Семенець О. Семенець керівник розробки Н. Скринніков ВНЕСЕНО: Управління архітектурно-будівельних систем та інженерного обладнання будинків і споруд Мінрегіонбуду України 2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 21 січня 2008 р. № 21 чинний з 2008-07-01 3 Цей стандарт відповідає: EN 1452-1:1999 Plastics piping systems for water supply – Unplasticized poly vinyl chloride PVC-U  – Part 1: General Пластикові системи трубопроводів для водопостачання – Непластифікований полівінілхлорид НПВХ - Частина 1: 3агальна  – в частині визначення геометричних розмірів товщини стінок труб та фасонних виробів розділу "Основні параметри і розміри" Ступінь відповідності – модифікований MOD Переклад з англійської en ISO 11922-1:1997 Thermoplastics pipes for the conveyance of fluids – Dimension and tolerances –Part 1: metric series Труби з термопластів для транспортування рідин – Розміри та граничні відхили – Частина 1: метричні серії  – в частині визначення геометричних розмірів стінок труб та фасонних виробів розділу "Основні параметри і розміри" EN 744: 1995 Thermoplastics pipes. Test method for resistance to external blows by the round-the-clock method Труби з термопластів. Метод тестування на стійкість до дії зовнішніх ударів рівномірно розподілених по периметру  – в частині визначення технічних вимог до стійкості до удару при випробуваннях падаючим вантажем розділу "Технічні вимоги" та "Методи випробувань" Ступінь відповідності – нееквівалентний NEQ Переклад з англійської en ЗМІСТ Вступ 4 1 Сфера застосування 5 2 Нормативні посилання 7 3 Терміни та визначення понять 9 4 Основні параметри та розміри труб із НПВХ 11 5 Основні параметри та розміри фасонних виробів із НПВХ 18 6 Технічні вимоги 37 7 Вимоги до з'єднань 39 8 Вимоги безпеки та охорони довкілля 40 9 Правила приймання 41 10 Методи випробувань 44 11 Транспортування та зберігання 48 12 Гарантії виробника 48 Додаток А Допустимий робочий тиск 49 Додаток Б Труби та фасонні вироби з неметричними розмірами в дюймах 51 Додаток В Порядок оформлення та затвердження контрольних зразків зовнішнього вигляду 55 Додаток Г Вимоги до сировини 56 Додаток Д Бібліографія 58 ВСТУП 1 При разробленні розділів "Основні параметри і розміри" "Технічні вимоги" "Правила приймання" "Методи випробувань" даного стандарту були використані матеріали стандартів EN 1452:1999 Plastics piping systems for water supply – Unplasticized poly vinyl chloride PVCU EN 744:1995 Thermoplastics pipes. Test method for resistance to external blows by the round-the-clock method. НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Будівельні матеріали Труби із непластифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для холодного водопостачання Технічні умови Строительные материалы Трубы из непластифицированного поливинилхлорида и фасонные изделия к ним для холодного водоснабжения Технические условия Building materials Unplasticized poly vinyl chloride PVC-U pipes and fittings for cold water supply systems Specifications Чинний від 2008-07-01 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1.1 Цей стандарт встановлює вимоги до труб і фасонних виробів із композицій непластифікованого полівінілхлориду далі – НПВХ призначених для будівництва й реконструкції трубопроводів зовнішніх підземних мереж холодного водопостачання крім трубопроводів роздільної мережі протипожежного водопостачання й систем автоматичного пожежогасіння у тому числі для господарсько-питного водопостачання що транспортують воду й інші рідкі й газоподібні середовища до яких НПВХ є хімічно стійким в інтервалі температур від 5 °С до 45 °С і робочим тиском не більше 2 5 МПа з використанням коефіцієнта запасу міцності відповідно до додатка А далі – труби й фасонні вироби . Цей стандарт поширюється на труби кільцевого перерізу з гладкою внутрішньою та зовнішньою поверхнею що виготовлені методом неперервної екструзії одного або декількох шарів НПВХ з наступним різанням на відрізки формуванням фаски за потреби розтрубів та монтажем за потреби у розтруби ущільнювальних еластомірних елементів далі – манжети та фасонні вироби з НПВХ що виготовлені методами формування розтрубів у відрізках труб наступного їх вигину за необхідності та їх зварюванням між собою або литтям під тиском або ротаційним з наступним монтажем манжет. Допускається використання труб і фасонних виробів для будівництва трубопроводів зовнішніх надземних і внутрішніх мереж холодного водопостачання будинків і споруд за умови вжиття заходів щодо захисту поверхні труб і фасонних виробів від прямого впливу сонячного ультрафіолетового випромінювання та механічних ушкоджень. 1.2 Обов'язкові вимоги до якості труб та фасонних виробів що забезпечують їх безпечність для життя здоров'я майна населення та охорони навколишнього середовища наведені у розділах 7 і 8. 1.3 Підтвердження відповідності труб та фасонних виробів далі – вироби здійснюється шляхом складання виготовлювачем виробів або уповноваженою ним особою декларації відповідності виробів вимогам цього стандарту згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р № 1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів будівель і споруд". Декларування відповідності виробів здійснюється з використанням модуля А внутрішній контроль виробництва із застосуванням процедур "Випробування органом оцінки виробів певного типу" "Випробування виробником виробу певного типу" та "Здійснення контролю за виробництвом на підприємстві" зазначених у Технічному регламенті будівельних виробів будівель і споруд та конкретизовованих цим стандартом: а виробник або уповноважена ним особа складають технічну документацію на вироби та проект декларації відповідності згідно з додатком до Технічного регламенту будівельних виробів будівель і споруд. Технічна документація на вироби згідно з цим стандартом повинна включати: - загальний опис виробу; - офіційне видання цього стандарту; - протоколи випробувань виробів на відповідність вимогам цього стандарту що були проведені в атестованих у встановленому порядку випробувальних лабораторіях з дотриманням періодичності випробувань установлених цим стандартом; - сертифікати відповідності та протоколи випробувань сировини матеріалів комплектувальних виробів; - акт постановки виробів на серійне виробництво для виробів що випускаються серійно ; б орган оцінки проводить аналіз технічної документації та організовує проведення випробувань зразків виробів певного типу на їх відповідність переліку показників властивостей який узгоджено з виробником або уповноваженою ним особою і який відповідає вимогам цього стандарту. Цей перелік має включати: вимоги до зовнішнього вигляду поверхні вимоги до опору удару падаючого вантажу та вимоги стійкості до дії постійного внутрішнього тиску при 20 °С – 1 год та 100 год . Відбір зразків виробів для випробувань проводиться представниками органу оцінки за участі представників виробника або уповноваженої ним особи. Випробування зразків проводять у лабораторіях атестованих у встановленому порядку у присутності представників органу оцінки. Протокол випробувань підписують представники виробника випробувальної лабораторії та органу оцінки. Затверджує протокол керівник органу оцінки. У разі якщо один чи більше перевірених зразків не відповідають вимогам цього стандарту орган оцінки розробляє план коригувальних дій і контролює їх виконання з боку виробника до приведення виробів у відповідність з вимогами цього стандарту; в за позитивними результатами аналізу технічної документації та випробувань зразків виробів певного типу виробник або уповноважена ним особа вносять до проекту декларації реквізити органу оцінки та протоколів випробувань зразків виробів певного типу і видають декларацію відповідності вимогам цього стандарту. Орган оцінки реєструє декларацію відповідності у встановленому порядку; г виробник який видав декларацію відповідності виробу певного типу вимогам цього стандарту повинен у процесі виробництва проводити кваліфікаційні періодичні та приймально-здавальні випробування на відповідність вимогам цього стандарту з дотриманням періодичності випробувань установлених цим стандартом у атестованих у встановленому порядку випробувальних лабораторіях та вживати заходів для того щоб виробничий процес забезпечував відповідність виготовлених виробів вимогам цього стандарту; д орган оцінки проводить перевірку виробів на які ним зареєстрована декларація відповідності через довільні інтервали часу але не менше одного разу на три роки. Для перевірки орган оцінки відбирає на місці виробництва довільні зразки кінцевої продукції досліджує та випробовує їх на відповідність мінімальному переліку вимог згідно з 1.3 б цього стандарту. У разі отримання негативних результатів випробувань реєстрація декларації відповідності скасовується і декларація втрачає чинність. 1.4 Стандарт придатний для цілей сертифікації. Оцінка відповідності виробів згідно з цим стандартом може за бажанням виробника або уповноваженої ним особи здійснюватись шляхом проведення органом оцінки їх сертифікації на відповідність узгодженому переліку показників властивостей виробів згідно з цим стандартом включно із мінімальним переліком вимог згідно з 1.3 б із використанням модуля В перевірка виробу певного типу в комбінації з модулем D забезпечення належної якості виробництва або модулем F перевірка продукції із застосуванням процедур згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів будівель і споруд". 1.5 Після видання та реєстрації в органі оцінки декларації про відповідність виробу або отримання сертифіката відповідності виробник або уповноважена ним особа наносять національний знак відповідності на виріб або на додану до нього етикетку упаковку чи супровідну документацію відповідно до правил застосування національного знака відповідності затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599. 1.6 Виробник або уповноважена ним особа зберігають декларацію про відповідність виробу та технічну документацію до неї протягом 10 років після застосування виробу в будинках і спорудах і надають для перевірки в установленому законодавством порядку. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цьому стандарті наведено посилання на такі нормативні документи: ДСТУ Б А.3.1-6-96 Управління організація і технологія. Матеріали та вироби будівельні. Порядок розробки та постановки на виробництво ДСТУ Б В.2.5-32:2008 Труби безнапірні з поліпропилену непластифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-93-2000 Будівельні матеріали. Труби для мереж холодного та гарячого водопостачання із поліпропілену. Технічні умови ДСТУ 3021-95 Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначення ДСТУ 4179-2003 Рулетки металеві. Технічні умови ГОСТ 7502-98 MOD ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки ГОСТ 12.1.004-83 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования ССБП. Пожежовибухобезпека статичної електрики. Загальні вимоги ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты ССБП. Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту ГОСТ 12.1.044-89 ИСО 4589-84 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения ССБП. Пожежовибухонебезпека речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация ССБП. Засоби захисту працівників. Загальні вимоги та класифікація ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги ГОСТ 12.4.028-76 ССБТ. Респираторы ЩБ-1 "Лепесток". Технические условия ССБП. Респіратори ЩБ-1 "Лепесток". Технічні умови ГОСТ 12.4.029-76 Фартуки специальные. Технические условия. Фартухи спеціальні. Технічні умови ГОСТ 12.4.072-79 ССБТ. Сапоги специальные резиновые формовые защищающие от воды нефтяных масел и механических воздействий. Технические условия Чоботи спеціальні гумові формові що захищають від води нафтових олій та механічного впливу. Технічні умови ГОСТ 12.4.121-83 ССБТ. Противогазы промышленные фильтрующие. Технические условия Протигази промислові фільтруючі. Технічні умови ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предпристиями Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами ГОСТ 166-89* Штангенциркули. Технические условия Штангенциркулі. Технічні умови ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови ГОСТ 868-82 Нутрометры индикаторные с ценой деления 0 01 мм. Технические условия Нутрометри індикаторні з ціною поділки 0 01 мм. Технічні умови ГОСТ 1942-86 Дихлорэтан технический. Технические условия Дихлоретан технічний. Технічні умови ГОСТ 2226-88 Мешки бумажные. Технические условия Мішки паперові. Технічні умови ГОСТ 6507-90* Микрометры. Технические условия Мікрометри. Технічні умови ГОСТ 9808-84 Двуокись титана пигментная. Технические условия Двоокис титану пігментний. Технічні умови ГОСТ 10354-82 Пленка полиэтиленовая. Технические условия Плівка поліетиленова. Технічні умови ГОСТ 11262-80* Пластмассы. Метод испытания на растяжение Пластмаси. Метод випробувань на розтяг ГОСТ 11358-89* Толщиномеры и стенкомеры индикаторные с ценой деления 0 01 мм и 0 1 мм. Технические условия Товщиноміри та стінкоміри індикаторні з ціною поділки 0 01 мм і 0 1 мм. Технічні умови ГОСТ 12423-66* Пластмассы. Условия кондиционирования и испытаний образцов проб Пластмаси. Умови кондиціонування й випробувань зразків проб ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов Маркірування вантажів ГОСТ 15088-83 Пластмассы. Метод определения температуры размягчения термопластов по Вика Пластмаси. Метод визначення температури розм'якшення за Віка ГОСТ 15150-69* Машины приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории условия эксплуатации хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды Машини прилади та інші технічні вироби. Виконання для різних кліматичних районів. Категорії умови експлуатації зберігання і транспортування в частині впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища ГОСТ 17811-78 Мешки полиэтиленовые для химической продукции. Технические условия Мішки поліетиленові для хімічної продукції. Технічні умови ГОСТ 19433-88* Грузы опасные. Классификация и маркировка Вантажі небезпечні. Класифікація і маркірування ГОСТ 19667-74 Контейнер специализированный групповой массой брутто 5 0 т для штучных грузов Контейнер спеціалізований вагою брутто 5 0 т для штучних вантажів ГОСТ 20010-93 Перчатки резиновые технические. Технические условия Рукавиці гумові технічні. Технічні умови ГОСТ 20054-82 Трубы бетонные безнапорные. Технические условия Труби бетонні безнапірні. Технічні умови ГОСТ 21650-76* Средства скрепления тарно-штучных грузов в транспортных пакетах. Общие требования Засоби скріплення тарно-штучних вантажів у транспортних пакетах. Загальні вимоги ГОСТ 22360-95 Шкафы демонстрационные и лабораторные вытяжные. Типы и функциональные размеры Шафи демонстраційні і лабораторні витяжні. Типи і функціональні розміри ГОСТ 24157-80 Трубы из пластмасс. Метод определения стойкости при постоянном внутреннем давлении Труби з пластмас. Метод визначення стійкості при постійному внутрішньому тиску ГОСТ 24597-81 Пакеты тарно-штучных грузов. Основные параметры и размеры Пакети тарно-штучних вантажів. Основні параметри і розміри ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы основные параметры и размеры Посуд та обладнання лабораторні скляні. Типи основні параметри та розміри ГОСТ 27078-86 Трубы из термопластов. Методы определения изменения длины труб после прогрева Труби з термопластів. Методи визначення зміни довжини після прогрівання ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий Внутрішній водопровід і каналізація будинків СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование Опалення вентиляція і кондиціонування ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення НПАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів ДСанПіН 2.2.7.029-00 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень СН 1042-73 Організація технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами ТУ 38.105.1933-93 Кольца резиновые для напорных труб из непластифицированного поливинилхлорида Кільця гумові для напірних труб з непластифікованого полівінілхлориду 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ У цьому стандарті використано терміни з відповідними познаками установлені в ДСТУ Б В.2.7-93: номінальний зовнішній діаметр dn середній зовнішній діаметр dem максимальний середній зовнішній діаметр dem max овальність номінальна товщина стінки еп середня товщина стінки ет мінімальна товщина стінки emin максимальна товщина стінки еmaх серійне число труби S стандартне розмірне відношення SDR лінійна щільність номінальний тиск. Нижче подано терміни без познак та терміни з відповідними познаками додатково вжиті в цьому стандарті та визначення позначених ними понять: 3.1 номінальний внутрішній діаметр розтруба ds Чисельна познака розміру мм який є загальноприйнятим у системі позначення труб з розтрубом 3.2 середній внутрішній діаметр розтруба dsm Середнє арифметичне як мінімум чотирьох вимірів мм рівномірно розподілених кругом одного і того ж поперечного перерізу розтруба включаючи вже виміряні мінімальні і максимальні значення і округлене в більший бік до 0 1 мм 3.3 довжина гладкої частини розтруба А Довжина гладкої частини розтруба мм виміряна від внутрішнього торця манжети до його закінчення 3.4 довжина гладкої частини розтруба В Довжина гладкої частини розтруба мм виміряна від зовнішнього торця манжети до зовнішнього торця розтруба 3.5 довжина від торця розтруба до внутрішнього торця манжети С Довжина розтруба мм виміряна від торця розтруба до внутрішнього торця манжети 3.6 загальна довжина розтруба L Довжина розтруба мм виміряна від торця до його початку – умовного перерізу труби з номінальним діаметром dn 3.7 товщина стінки гладкої частини розтруба е2 Мінімальна товщина стінки гладкої частини розтруба мм 3.8 товщина стінки розтруба в місці розташування манжети е3 Мінімальна товщина стінки труби у місці розташування манжети мм 3.9 будівельна довжина труби l Збільшення довжини трубопроводу мм після приєднання до нього труби з розтрубом 3.10 середній внутрішній діаметр паза розтруба dm Середнє арифметичне як мінімум чотирьох вимірів мм рівномірно розподілених колом одного і того ж поперечного перерізу паза розтруба для встановлення ущільнювальної манжети і округлене в більший бік до 0 1 мм 3.11 композиція НПВХ для виготовлення труб для внутрішніх мереж Суміш із порошку непластифікованого полівінілхлориду крейди гідрофобної стабілізатора свинцевого діоксиду титану барвника жовтого і червоного та або сажі у пропорціях згідно з нормативною документацією затвердженою у встановленому порядку 3.12 композиція НПВХ для виготовлення труб для зовнішніх мереж Суміш з порошку непластифікованого полівінілхлориду крейди гідрофобної стабілізатора свинцевого діоксиду титану барвника жовтого барвника червоного та або сажі у пропорціях згідно з нормативною документацією що затверджена у встановленому порядку 3.13 довжина труб без розтруба l1 Довжина відрізків труб без розтруба мм 3.14 радіус вигину фасонних виробів R Радіус вигину зовнішньої поверхні фасонних виробів мм 3.15 довжина фасонних виробів z Довжина фасонного виробу мм від точки перетину осьових патрубків фасонного виробу до перерізу де починається розтрубне з'єднання з трубою або іншим фасонним виробом 3.16 кут між осьовими фасонних виробів ? Кут між осьовими фасонних виробів град 3.17 первинний матеріал для виготовлення труб і фасонних виробів Композиції непластифікованого полівінілхлориду далі – НПВХ що серійно випускаються за технологічною документацією затвердженою у встановленому порядку у формі гранул або порошку із характеристиками згідно з додатком Г цього стандарту які не використовувались і не оброблялись і до яких не додавався власний та або сторонній вторинний матеріал 3.18 власний матеріал повторної обробки та використання для виготовлення труб і фасонних виробів Матеріал у вигляді гранул порошку або здрібнених частин НПВХ з відбракованих труб фасонних виробів та технологічних залишків власного виробництва який було очищено подрібнено перемелено або гранульовано за технологічною документацією виробника труб та фасонних виробів затвердженою у встановленому порядку хімічний склад якого відомий і який відповідає характеристикам наведеним у додатку Г цього стандарту 3.19 сторонній матеріал повторної обробки та використання з узгодженими характеристиками для виготовлення труб і фасонних виробів Матеріал у вигляді гранул порошку або здрібнених частин НПВХ з відбракованих труб фасонних виробів технологічних залишків та іншої трубопровідної продукції із НПВХ стороннього виробництва який було очищено подрібнено перемелено або гранульовано за власною технологічною документацією або технологічною документацією стороннього виробника обробника затвердженою у встановленому порядку інформація про хімічний склад якого додається стороннім виробником обробником і який відповідає характеристикам наведеним у цьому стандарті 3.20 сторонній матеріал повторного використання та обробки який не має узгоджених характеристик для виготовлення труб і фасонних виробів Матеріал у вигляді гранул порошку або здрібнених частин НПВХ з відбракованої продукції стороннього виробництва який було очищено подрібнено перемелено або гранульовано за власною технологічною документацією або технологічною документацією стороннього виробника обробника затвердженою у встановленому порядку інформація про хімічний склад якого не додається стороннім виробником обробником і який відповідає характеристикам наведеним у цьому стандарті 3.21 код зони застосування Код що використовується в умовному позначенні та маркуванні труб та фасонних виробів з метою позначення дозволеної зони застосування: U – код для труб і фасонних виробів що призначені для підземного прокладання на відстані не менше 1 м від будинків і споруд; UD – код для труб і фасонних виробів що можуть витримувати короткочасні впливи стоків води з температурою до 95 °С і призначені для підземного прокладання без обмеження відстані від будинків і споруд та під будинками та спорудами 3.22 точний коефіцієнт удару TIR Загальна кількість поломок зразків розділена на загальну кількість ударів у відсотках при проведенні випробувань на ударну стійкість труб та фасонних виробів згідно з ДСТУ Б В.2.5-32 4 ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ТА РОЗМІРИ ТРУБ ІЗ НПВХ 4.1 Номінальний зовнішній діаметр dn середній зовнішній діаметр dem граничні відхили середнього зовнішнього діаметра труб без розтруба та труб з розтрубом допуски з овальності за цим стандартом рисунок 1 повинні відповідати наведеним у таблиці 1. Рисунок 1 – Зовнішній вигляд труб із НПВХ Таблиця 1 – Номінальні зовнішні діаметри труб із НПВХ та допуски по них У міліметрах Номінальний зовнішній діаметр dn Допуск по середньому зовнішньому діаметру dеm1 Допуск з овальності2 від S 20до S 163 від S 12 5 до S 54 12 0 2 – 0 5 16 0 2 – 0 5 20 0 2 – 0 5 25 0 2 – 0 5 32 0 2 – 0 5 40 0 2 1 4 0 5 50 0 2 1 4 0 6 63 0 3 1 5 0 8 75 0 3 1 6 0 9 90 0 3 1 8 1 1 110 0 4 2 2 1 4 125 0 4 2 5 1 5 140 0 5 2 8 1 7 160 0 5 3 2 2 0 180 0 6 3 6 2 2 200 0 6 4 0 2 4 225 0 7 4 5 2 7 250 0 8 5 0 3 0 280 0 9 6 8 3 4 315 1 0 7 6 3 8 355 1 1 8 6 4 3 400 1 2 9 6 4 8 450 1 4 10 8 5 4 500 1 5 12 0 6 0 560 1 7 13 5 6 8 630 1 9 15 2 7 6 710 2 0 17 1 8 6 800 2 0 19 2 9 6 900 2 0 21 6 – 1000 2 0 24 0 – 1 Допуск виражається у формі мм де х – величина допуску. 2 Допуск виражено як різниця між найбільшою та найменшою величинами зовнішнього діаметра в одному перерізі труби напр. de max – de min 3 Вимоги до овальності застосовуються тільки до початку зберігання. 4 Вимоги до овальності застосовуються тільки до того як продукція залишить місце виготовлення. 4.2 Товщини стінок та допуски по них Номінальна товщина стінки труби еп класифікується за серіями труб S. Номінальна товщина стінки дорівнює мінімальній допустимій товщині стінки. Номінальна товщина стінки повинна відповідати вимогам таблиці 2 з урахуванням серії труби. Допуск середньої товщини стінки ет повинен відповідати вимогам таблиці 3. Таблиця 2 – Номінальна мінімальна товщина стінки У міліметрах Номінальний зовнішній діаметр dn Номінальна мінімальна товщина стінки Серії труб S S20 S16 S12 5 S10 S8 S6 3 S5 SDR 41 SDR 33 SDR 26 SDR 21 SDR 17 SDR 13 6 SDR 11 Номінальний робочий тиск PN бар заснований на робочому розрахунковому коефіцієнті С = 2 5 PN 6 PN 6 PN 8 PN 10 PN 12 5 PN 16 PN 20 12 – – – – – – 1 5 16 – – – – – – 1 5 20 – – – – – 1 5 1 9 25 – – – – 1 5 1 9 2 3 32 – – 1 5 1 6 1 9 2 4 2 9 40 – 1 5 1 6 1 9 2 4 3 0 3 7 50 – 1 6 2 0 2 4 3 0 3 7 4 6 63 – 2 0 2 5 3 0 3 8 4 7 5 8 75 – 2 3 2 9 3 6 4 5 5 6 6 8 90 – 2 8 3 5 4 3 5 4 6 7 8 2 Номінальний робочий тиск PN бар заснований на робочому розрахунковому коефіцієнті С = 2 0 PN 6 PN 8 PN 10 PN 12 5 PN 16 PN 20 PN 25 110 2 7 3 4 4 2 5 3 6 6 8 1 10 0 125 3 1 3 9 4 8 6 0 7 4 9 2 11 4 140 3 5 4 3 5 4 6 7 8 3 10 3 12 7 160 4 0 4 9 6 2 7 7 9 5 11 8 14 6 180 4 4 5 5 6 9 8 6 10 7 13 3 16 4 200 4 9 6 2 7 7 9 6 11 9 14 7 18 2 225 5 5 6 9 8 6 10 8 13 4 16 6 – 250 6 2 7 7 9 6 11 9 14 8 18 4 – 280 6 9 8 6 10 7 13 4 16 6 20 6 – 315 7 7 9 7 12 1 15 0 18 7 23 2 – 355 8 7 10 9 13 6 16 9 21 1 26 1 – 400 9 8 12 3 15 3 19 1 23 7 29 4 – 450 11 0 13 8 17 2 21 5 26 7 33 1 – 500 12 3 15 3 19 1 23 9 29 7 36 8 – 560 13 7 17 2 21 4 26 7 – – – 630 15 4 19 3 24 1 30 0 – – – 710 17 4 21 8 27 2 – – – – 800 19 6 24 5 30 6 – – – – 900 22 0 27 6 – – – – – 1000 24 5 30 6 – – – – – Примітка 1. Для застосування розрахункового коефіцієнта С = 2 5 замість 2 0 для труб з номінальним діаметром більше 90 мм необхідно застосовувати наступний більший показник робочого тиску PN. Таблиця 3 – Допуски по товщині стінок У міліметрах Номінальна мінімальна товщина стінки еn Допуск по середній товщині стінки х Номінальна мінімальна товщина стінки еn Допуск по середній товщині стінки х > > 1 0 2 0 0 4 21 0 22 0 2 4 2 0 3 0 0 5 22 0 23 0 2 5 3 0 4 0 0 6 23 0 24 0 2 6 4 0 5 0 0 7 24 0 25 0 2 7 5 0 6 0 0 8 25 0 26 0 2 8 6 0 7 0 0 9 26 0 27 0 29 7 0 8 0 1 0 27 0 28 0 3 0 8 0 9 0 1 1 28 0 29 0 3 1 9 0 10 0 1 2 29 0 30 0 3 2 10 0 11 0 1 3 30 0 31 0 3 3 11 0 12 0 1 4 31 0 32 0 3 4 12 0 13 0 1 5 32 0 33 0 3 5 13 0 14 0 1 6 33 0 34 0 3 6 14 0 15 0 1 7 34 0 35 0 3 7 15 0 16 0 1 8 35 0 36 0 3 8 16 0 17 0 1 9 36 0 37 0 3 9 17 0 18 0 2 0 37 0 38 0 4 0 18 0 19 0 2 1 19 0 20 0 2 2 20 0 21 0 2 3 Примітка 1. Допуск застосовується до номінальної мінімальної товщини стінки і виражається у формі мм де х – величина допуску середньої товщини стінки ет. 4.3 Довжина труби Номінальна довжина труби має дорівнювати мінімальній довжині що не включає в себе глибину розтрубної частини як зображено на рисунку 2. Труби без розтрубів виготовляють відрізками мірної довжини l від 0 15 м до 12 м кратністю 0 1 м із граничним відхилом від номінальної довжини не більше 1 %. Труби з розтрубом виготовляють з будівельною довжиною гладкої частини l згідно з цим стандартом що дорівнює 150 мм 250 мм 500 мм 750 мм 1000 мм 1500 мм 2000 мм 3000 мм 6000 мм. Примітка. Рекомендована номінальна довжина труби – 6 м. За умови узгодження з замовником дозволяється виготовляти труби іншої довжини. 4.4 Розтруби труб для клеєвого з'єднання Розміри розтрубів для клеєвого з'єднання наведені на рисунку 2. Вони повинні відповідати вимогам таблиці 4. Номінальний внутрішній діаметр розтруба повинен дорівнювати номінальному зовнішньому діаметру труби dn. Максимальний внутрішній кут розтрубної частини не повинен перевищувати 0°30' 30 хв . Вимоги до середніх внутрішніх діаметрів розтрубів dim повинні замірятись посередині глибини проходу розтруба. Рисунок 2 – Розтруб для клеевого з'єднання Таблиця 4 – Розміри розтрубів для клеєвого з'єднання У міліметрах Номінальний внутрішній діаметр розтруба dn Середній внутрішній діаметр розтруба Максимальна овальність для di1 Мінімальна довжина розтруба Lmin2 dim min dim max 12 12 1 12 3 0 25 12 0 16 16 1 16 3 0 25 14 0 20 20 1 20 3 0 25 16 0 25 25 1 25 3 0 25 18 5 32 32 1 32 3 0 25 22 0 40 40 1 40 3 0 25 26 0 50 50 1 50 3 0 3 31 0 63 63 1 63 3 0 4 37 5 75 75 1 75 3 0 5 43 5 90 90 1 90 3 0 6 51 0 110 110 1 110 4 0 7 61 0 125 125 1 125 4 0 8 68 5 140 140 2 140 5 0 9 76 0 160 160 2 160 5 1 0 86 0 180 180 2 180 6 1 1 96 0 200 200 2 200 6 1 2 106 0 225 225 3 225 7 1 4 118 5 250 250 3 250 8 1 5 131 0 280 280 3 280 9 1 7 146 0 315 315 4 316 0 1 9 163 5 1 Допуски овальності – округлені величини 0 25 класу М згідно з стандартом ISO 11922-1:1997. 2 Мінімальна довжина розтруба дорівнює 0 5dn + 6 мм або 12 мм якщо 0 5dn + 6 мм 12 мм. 4.5 Розтруби для з'єднань з еластомірними ущільнювальними манжетами Мінімальна довжина проникнення mmin одинарних розтрубів зі з'єднаннями на ущільнювальних еластомірних манжетах див. рисунок 3 заснована на довжині труб до 12 м і повинна відповідати вимогам таблиці 5. Товщина стінки розтруба у будь-якій точці окрім жолобка для ущільнювальної манжети повинна бути не менше ніж мінімальна товщина стінки під'єднуваної труби. Товщина стінки у місці жолобка для ущільнювальної манжети повинна бути не менше ніж 0 8 від мінімальної товщини стінки під'єднуваної труби. Вимоги до середніх внутрішніх діаметрів розтрубів dim замірюються посередині глибини проникнення т. На рисунку 3 зображено з'єднання у випадку коли охоплювана розтрубом частина труби доходить до основи розтруба. Рисунок 3 – Розтруб та під'єднуваний кінець труби для труб з еластомірною ущільнювальною манжетою Таблиця 5 – Розміри розтрубів для з'єднань еластомірними ущільнювальними манжетами У міліметрах Номінальний внутрішній діаметр розтруба dn Мінімальний середній внутрішній діаметр розтруба dim min1 Максимальна овальність для di1 Мінімальна глибина проникнення mmin2 Довжина входу розтруба та ізолюючої зони с від S 20 до S 16 від S 12 5 дo S 5 32 32 3 0 6 0 3 55 27 40 40 3 0 8 0 4 55 28 50 50 3 0 9 0 5 56 30 63 63 4 1 2 0 6 58 32 75 75 4 1 2 0 7 60 34 90 90 4 1 4 0 9 61 36 110 110 5 1 7 1 1 64 40 125 125 5 1 9 1 2 66 42 140 140 6 2 1 1 3 68 44 160 160 6 2 4 1 5 71 48 180 180 7 2 7 1 7 73 51 200 200 7 3 0 1 8 75 54 225 225 8 3 4 2 1 78 58 250 250 9 3 8 2 3 81 62 280 281 0 5 1 2 6 85 67 315 316 1 5 7 2 9 88 72 355 356 2 6 5 3 3 90 79 400 401 3 7 2 3 6 92 86 450 451 5 8 1 4 1 95 94 500 501 6 9 0 4 5 97 102 560 561 8 10 2 5 1 101 112 630 632 0 11 4 5 7 105 123 710 712 3 12 9 6 5 109 136 1 dim min вимірюється посередині глибини проникнення т і розраховується за допомогою наступних рівнянь: dim min = dn + 0 3 мм коли dn 50; dim min = dn + 0 4 мм коли 63 dn 90; dim mim = 1 003dn + 0 1 мм коли dn 110. Отримані величини мають бути округлені до найближчих більших 0 1 мм. 2 Величина mmіn розраховується за допомогою наступних рівнянь: mmin = 50 мм + 0 22dn – 2е S 10 коли dn 280; mmin = 70мм + 0 15dn – 2e S 10 коли dn > 280. Отримані величини округлюють до найближчих більших 0 1 мм. 4.6 Кінці труб для з'єднань з ущільнювальними манжетами та клеєними з'єднаннями Торці гладкої частини труб призначених для використання у розтрубах з еластомірними манжетами або з нерознімними клеєними з'єднаннями повинні мати фаску згідно з рисунком 3. Кут фаски повинен бути не менше 15° та не більше 45°. Залишкова товщина стінки кінця труби у фасці повинна бути не менше 1/3еn. За узгодженням зі споживачем допускається виготовлення і поставка труб з розтрубом іншої будівельної довжини. У труб з гладкими кінцями призначених для використання з іншими клеєними з'єднаннями необхідно видалити усі гострі краї. 4.7 Граничні відхили будівельної довжини труб – не більше 1 %. За узгодженням зі споживачем допускається виготовлення і поставка труб з іншою будівельною довжиною. 4.8 Умовні познаки труб із НПВХ Умовна познака труб складається зі слова "труба" для гладких труб словосполучення "труба розтрубна" для труб із манжетним ущільненням розтруба словосполучення "труба з клеєним розтрубом" для труб із ущільненням розтруба з використанням клею найменування матеріалу НПВХ серійного числа труб S тире номінального зовнішнього діаметра номінальної товщини стінки труби призначення труби: господарсько-питного водопостачання позначають словом "питна" в інших випадках – "технічна" номінального робочого тиску PN води в трубі при 20 °С з познакою одиниці виміру бар та позначення цього стандарту. Приклади умовних познак: Труба із НПВХ гладка S6 3 номінальним зовнішнім діаметром 160 мм та номінальною товщиною стінки 11 8 мм яка не призначена для господарсько-питного водопостачання з номінальним тиском холодної води не більше 20 0 бар: Труба НПВХ S6 3-160 x 11 8 технічна 20 0 бар ДСТУ Б В.2.7-141:2008. Труба із НПВХ розтрубна з манжетами для ущільнення розтруба S6 3 номінальним зовнішнім діаметром 160 мм та номінальною товщиною стінки 11 8 мм для господарсько-питного водопостаання з номінальним тиском холодної води не більше 20 0 бар: Труба розтрубна НПВХ S6 3-160 x 11 8 питна 20 0 бар ДСТУ Б В.2.7-141:2008. Труба із НПВХ із розтрубом що призначений для з'єднання з використанням клею S6 3 номінальним зовнішнім діаметром 160 мм та номінальною товщиною стінки 11 8 мм для господарсько-питного водопостачання з номінальним тиском холодної води не більше 20 0 бар: Труба з клеєним розтрубом НПВХ S6 3-160 х 11 8 питна 20 0 бар ДСТУ Б В.2.7141:2008. 5 ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ТА РОЗМІРИ ФАСОННИХ ВИРОБІВ ІЗ НПВХ 5.1 Номінальний внутрішній діаметр діаметри фасонного виробу dn повинен відповідати та бути сконструйованим за зовнішнім діаметром діаметрами труби труб для використання з якими він призначений. 5.2 Фасонні вироби для клеєвого з'єднання Розміри розтруба фасонних виробів повинні бути такими ж самими як розтруби на трубах і повинні відповідати 4.4. Довжина втулкового кінця повинна бути не менше відповідної довжини розтруба. Допуски по діаметру втулкових кінців d2 редукційної втулки див. таблиці 11 12 повинен завжди бути додатковим і мати наступну величину: - максимум 0 2 мм для діаметрів до 90 мм; - максимум 0 3 мм для діаметрів від 110 мм до 160 мм; - максимум 0 4 мм для діаметрів від 180 мм до 225 мм; - максимум 0 5 мм для діаметрів від 250 мм до 315 мм; - максимум 0 6 мм для діаметрів від 315 мм до 1000 мм. 5.3 Для наступних типів фасонних виробів литих під тиском лінійні розміри повинні розраховуватись із використанням одного з наступних рівнянь де а – кут відхилення коліна а r- радіус відхилу. а 90° коліна 90° трійники див. таблицю 2 : ; б 45° коліна див. таблицю 2 : ; в 45° трійники див. таблицю 2 : де dn t 90 3 110 4 1250 6 140 6 160 7 ; г відводи див. таблицю 3 Z = r = 2dn; д короткі відводи див. таблицю 6 Z = r = 0 75dn; е редукція довга див. таблицю 7 Z = r = 0 75 d2 +6 ; ж редукція коротка див. таблицю 8 . Розраховані рекомендовані величини наведено в таблицях 2-8. Розраховані величини можуть застосовуватись та змінюватись виробником за умови узгодження з замовником. В інформації виробника про продукцію повинна вказуватись точна величина величини лінійних розмірів. Примітка. Рекомендовано щоб відхилення від розрахованих величин не перевищували вказаних у таблицях 2 3 6 7 та 8. 5.4 Для відводів виготовлених з труб будівельна довжина Zd та радіуси відхилення повинні дорівнювати або бути більшими ніж величини вказані у таблицях 8 та 9. Примітка. Будівельна довжина Zd завжди є більшою ніж відповідна глибина розтруба. Товщина стінки у зоні вигину відводів виготовлених з труб не повинна бути менше ніж зазначена мінімальна товщина стінки для відповідної труби зазначена в 4.2. Примітка. За необхідності дозволяється використовувати труби з наступної серії з меншим числом S. 5.5 Інші види фасонних виробів зокрема перехідники та під'єднувальні фасонні вироби повинні відповідати вимогам технічної документації виробника затвердженої у встановленому порядку та мати товщину стінки не менше зазначеної у 4.2. Серія фасонних виробів S та номінальний робочий тиск PN мають відповідати трубам з НПВХ для з'єднання з якими вони призначені. Таблиця 6 – Розраховані лінійні розміри та рекомендовані відхили для колін трійників та муфт див. рисунок 4 У міліметрах Номінальний діаметр dn Розраховані лінійні розміри та рекомендовані відхили Тип фасонний виробу коліно 90° коліно 45° трійник 90° трійник 45° муфта Z Z Z Z Z1 Z 12 7 ± 1 3 5 ± 1 7 ± 1 – – 3 ± 1 16 9 ± 1 4 5 ± 1 9 ± 1 – – 3 ± 1 20 11 ± 1 5 ± 1 11 ± 1 27 ± 3 6 3 + 1 25 13 5 6 13 5 33 ± 3 7 3 32 17 7 5 17 42 8 3 40 20 9 5 21 51 10 3 50 26 11 5 26 63 12 3 63 32 5 14 32 5 79 14 3 75 38 5 16 5 38 5 94 17 4 90 46 19 5 46 112 20 5 110 56 24 56 137 24 6 125 63 5 27 63 5 257 27 6 140 71 30 71 175 30 8 160 81 34 81 200 35 8 180 91 39 91 – – 8 200 101 43 101 – – 8 225 114 48 114 – – 10 250 – 53 126 – – 12 280 – 59 141 – – 12 315 – 63 159 – – 14 Косинець 90° Косинець 45° Трійник рівнопрохідний Трійник нерівнопрохідний Муфта Рисунок 4 – Коліна трійники та з'єднувальні муфти Таблиця 7 – Розраховані лінійні розміри та рекомендовані відхили для відводів виготовлених методом лиття під тиском див. рисунок 5 У міліметрах Розраховані лінійні розміри та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn 12 16 20 25 32 40 50 24 ±1 32 ± 1 40 ± 1 50 64 80 100 Номінальний діаметр dn 63 75 90 110 125 140 160 126 150 180 220 250 280 320 Рисунок 5 – Відвід виготовлений методом лиття під тиском Таблиця 8 – Розраховані мінімальний радіус вигину та мінімальна будівельна довжина для довгих відводів виготовлених із труб див. рисунок 6 У міліметрах Номінальний діаметр dn Мінімальний радіус вигину rmin1 Мінімальна будівельна довжина2 Zd min Кут ? 11° 22° 30° 45° 60° 90° 63 221 46 68 84 117 153 246 75 263 55 81 100 139 182 293 90 315 66 97 120 166 218 351 110 385 81 119 147 203 266 429 125 438 92 135 167 231 303 488 140 490 103 151 187 259 339 546 160 560 118 173 214 296 387 624 180 630 133 194 241 333 436 702 200 700 147 216 266 370 484 780 225 768 166 243 301 416 545 878 250 875 184 270 334 462 605 975 280 980 206 302 375 518 678 1092 315 1103 232 340 421 583 763 1229 355 1243 262 384 475 656 859 1385 400 1400 295 432 535 740 968 1560 450 1575 332 486 602 832 1089 1755 500 1750 369 540 669 925 1210 1950 560 1960 413 605 749 1036 1366 2184 630 2205 464 681 843 1165 1525 2457 1 rmin розраховується за допомогою рівняння: rmin = 3 5dn. 2 Zdmin розраховується за допомогою рівняння: Рисунок 6 – Відводи виготовлені з труби Таблиця 9 – Розраховані мінімальний радіус вигину та мінімальна будівельна довжина для коротких відводів виготовлених із труб див. рисунок 7 У міліметрах Номінальний діаметр dn Мінімальний радіус вигину rmin1 Мінімальна будівельна довжина2 Zd min Кут ? 11° 22° 30° 45° 60° 90° 63 157 31 46 58 81 107 173 75 187 37 56 69 96 127 206 90 225 44 66 83 116 152 246 110 275 54 81 101 141 186 303 125 312 61 92 115 161 212 344 140 350 69 103 129 180 237 385 160 400 79 118 147 206 271 440 180 450 88 133 166 231 305 495 200 500 98 147 184 257 339 550 225 562 110 166 207 289 381 619 250 625 123 184 230 321 423 688 260 700 137 206 258 360 474 770 315 787 155 232 290 405 533 866 355 887 174 261 327 456 601 976 400 1000 196 294 368 514 677 1100 450 1125 221 331 414 578 762 1238 500 1250 245 368 460 643 847 1375 560 1400 275 412 515 720 948 1540 630 1575 309 464 580 810 1067 1733 1 rmin розраховується за допомогою рівняння: rmin = 2 5d. 2 Zd min розраховується за допомогою рівняння: Рисунок 7 – Короткі відводи виготовлені з труб Таблиця 10 – Розраховані лінійні розміри та рекомендовані відхили для коротких відводів виготовлених методом лиття під тиском див. рисунок 8 У міліметрах Розраховані лінійні розміри Z та рекомендовані відхили Номінальний діаметр dn 140 160 180 200 225 250 280 315 105 120 135 150 168 187 210 236 Рисунок 8 – Короткий відвід виготовлений методом лиття під тиском Таблиця 11 – Розраховані лінійні розміри та рекомендовані відхили для довгих редукцій див. рисунок 9 У міліметрах Номінальний діаметр розтруба d1 Номінальний діаметр втулкового кінця d2 12 16 20 25 32 40 50 63 75 90 110 125 140 160 Рекомендовані відхили лінійного розміру ± 1 ± 1 5 ± 2 Розрахункові лінійні розміри 12 – 18 21 25 30 – – – – – – – – – 16 – – 21 25 30 36 – – – – – – – – 20 – – – 25 30 36 44 – – – – – – – 25 – – – – 30 36 44 54 – – – – – – 32 – – – – – 36 44 54 62 – – – – – 40 – – – – – – 44 54 62 74 – – – – 50 – – – – – – – 54 62 74 88 – – – 63 – – – – – – – – 62 74 88 100 – – 75 – – – – – – – – – 74 88 100 111 – 90 – – – – – – – – – – 88 100 111 126 110 – – – – – – – – – – – 100 111 126 125 – – – – – – – – – – – – 111 126 140 – – – – – – – – – – – – – 126 Примітка. Припускається використовувати інші конструкції редукцій. Рисунок 9 – Довга редукція вигляд збоку та приклад застосування Таблиця 12 – Розраховані лінійні розміри та рекомендовані відхили для коротких редукцій див. рисунок 10 У міліметрах Номі-нальний діаметр розтруба d1 Розраховані лінійні розміри 1 Номінальний діаметр втулкового кінця d2 12 16 20 25 32 40 50 63 75 90 110 125 140 160 180 200 225 250 280 315 12 – 2 4 6 5 10 – – – – – – – – – – – – – – – 16 – – 2 4 5 8 12 – – – – – – – – – – – – – – 20 – – – 2 5 6 10 15 – – – – – – – – – – – – – 25 – – – – 3 5 7 5 12 5 19 – – – – – – – – – – – – 32 – – – – – 4 9 15 5 21 5 – – – – – – – – – – – 40 – – – – – – 5 11 5 17 5 25 – – – – – – – – – – 50 – – – – – – – 6 5 12 5 20 30 – – – – – – – – – 63 - – – – – – – – 6 13 5 23 5 31 – – – – – – – – 75 – – – – – – – – – 7 5 17 5 25 32 5 – – – – – – – 90 – – – – – – – – – – 10 17 5 25 35 – – – – – – 110 – – – – – – – – – – – 7 5 15 25 35 – – – – – 125 – – – – – – – – – – – – 7 5 17 5 27 5 37 5 – – – – 140 – – – – – – – – – – – – – 10 20 30 42 5 – – – 160 – – – – – – – – – – – – – – 10 20 32 5 45 – – 180 – – – – – – – – – – – – – – – 10 22 5 35 50 – 200 – – – – – – – – – – – – – – – – 12 5 25 40 57 5 225 – – – – – – – – – – – – – – – – – 12 5 27 5 45 250 – – – – – – – – – – – – – – – – – – 15 32 5 280 – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 17 5 1 Рекомендовані відхили ± 1 мм Рисунок 10 – Коротка редукція вигляд збоку та приклад застосування 5.6 Фланцеві адаптери та фланці 5.6.1 Адаптери для фланців з ущільнювальними підкладками прокладками Адаптери перехідники для фланців з PN 10 та PN 16 повинні за розмірами відповідати вимогам таблиці 13 в якій розміри d1 Z Z1 та r зображено на рисунку 11. Примітка. Ці розміри були обрані для того щоб забезпечити практичну взаємозамінність. Рисунок 11 – Розміри адаптера перехідника для фланців з прокладками Таблиця 13 – Розміри адаптерів для фланців PN 10 та PN 16 див. рисунок 11 У міліметрах Адаптери Фланці Номінальний діаметр розтруба1 dn Зовнішній діаметр dn Радіус контуру гmax Поверхня з'єднання Номінальний розмір фланця DN Пласка Z З ложбинкою Z1 16 22 ± 0 1 1 3 6 10 20 27 ± 0 15 1 3 6 15 25 33 ± 0 15 1 5 3 6 20 32 41 ± 0 2 1 5 3 6 25 40 50 ± 0 2 2 3 8 32 50 61 ± 0 2 2 3 8 40 63 76 ± 0 3 2 5 3 8 50 75 90 ± 0 3 2 5 3 8 65 90 108 ± 0 3 3 5 10 80 110 131 ± 0 3 3 5 11 100 125 148 ± 0 4 3 5 11 125 140 166 ± 0 4 4 5 11 125 160 188 ± 0 4 4 5 11 150 1 Розміри розтрубів та допуски по них повинні відповідати вимогам розділу 4 5.6.2 Фланці Номінальний тиск PN у фланці має бути не менше ніж номінальний тиск поєднуваної труби. Розміри фланців зображених на рисунку 12 повинні відповідати вимогам таблиці 14 для деталей з PN 10 та РN 16. Примітка 1. Товщина фланця залежить від PN та міцності сировини з якої його виготовлено. Примітка 2. Усі розміри з'єднань відповідають вимогам ISO 2536. D – зовнішній діаметр фланця; d – внутрішній діаметр фланця; d1 – діаметр кола отворів для болтів; d2 – діаметр отвору для болта; dn – номінальний зовнішній діаметр труби; n – кількість отворів для болтів; r – радіус Рисунок 12 – Розміри фланців Таблиця 14 – Розміри фланців з PN 10 та PN 16 див. рисунок 12 У міліметрах Номінальний зовнішній діаметр відповідної труби dn Номіналь-ний розмір фланця DN Зовнішній діаметр фланця D Внутрішній діаметр фланця1 d Діаметр кола отворів для болтів d1 Радіус r Кількість отворів для болтів n Діаметр отворів для болтів d2 Метрична різь болта 16 10 90 23 60 1 4 14 М12 20 15 85 28 65 1 4 14 М12 25 20 105 34 75 1 5 4 14 М12 32 25 115 42 85 1 5 4 14 М12 40 32 140 51 100 2 4 18 М16 50 40 150 62 110 2 4 18 М16 63 50 165 78 125 2 5 4 18 М16 75 65 165 92 145 2 5 4 18 М16 90 80 200 110 160 3 3 18 М16 110 100 220 133 180 3 8 18 М16 125 125 250 150 210 4 8 18 М16 140 125 250 167 210 4 8 18 М16 160 150 285 190 240 4 8 22 М20 1 Допуск за d – 0 5 для d 62 та –1 для d > 62 де величина d збігається з діаметром фланцевого адаптера. 5.7 Фасонні вироби з еластомірною ущільнювальною манжетою Внутрішній діаметр розтруба di допуски за овальністю довжина входу розтруба та зони з'єднання с фаска втулкового кінця повинні відповідати тим же вимогам що й розтруби для з'єднань труб з еластомірними манжетами. Фасонні вироби для еластомірних манжет виготовлені з іншої сировини крім НПВХ повинні відповідати тим же вимогам щодо геометричних властивостей. 5.7.1 Мінімальна глибина проникнення для подвійних розтрубів розтрубних фасонних виробів та довжина втулкових кінців фасонних виробів На рисунку 13 зображено з'єднання на якому кінець труби вставлено до основи розтруба. Рисунок 13 – З'єднання розтрубів та втулкових кінців Мінімальна величина глибини проникнення m1 min фасонних виробів з двома розтрубами повинна відповідати таблиці 15. Мінімальна величина глибини проникнення розтрубних фасонних виробів mmin не з подвійними розтрубами повинна бути такою ж самою як і для розтрубів з еластомірними манжетами у труб і повинна відповідати вимогам 4.5. Інформація виробника про продукцію наприклад каталог продукції повинна містити фактичні показники довжини втулкової частини фасонних виробів І що заснована на наступному рівнянні: l > m1 + c + 0 05dn де мінімальну величину m1 наведено у таблиці 15 а величина с відповідає вимогам 4.5. Примітка. Мінімальна довжина втулкової частини розтруба lmin наведена в таблиці 15 для довідки. Таблиця 15 – Мінімальна глибина проникнення для фасонних виробів з двома розтрубами та мінімальна довжина втулкової частини фасонних виробів див. рисунок 13 У міліметрах Номінальний зовнішній діаметр розтруба dn Мінімальна глибина проникнення1 m1 min Мінімальна довжина втулкової частини фасонного виробу2 lmin 32 32 84 40 33 85 50 33 89 63 34 93 75 35 98 90 35 102 110 36 110 125 37 114 140 38 119 160 39 127 180 40 133 200 41 139 225 42 147 250 44 156 280 45 166 315 48 176 355 50 187 400 52 198 450 55 212 500 57 224 560 61 241 630 65 260 710 69 281 1 m1 min розраховано за допомогою рівняння: m1 min = 30 мм + 0 15dn – 2en де еп – номінальна товщина стінки відповідної труби серії S 10. 2 lmin розраховано за допомогою рівняння: lmin= mmin + с + 0 05dn де mmin та с наведено в таблиці 15. 5.7.2 Діаметри лінійні розміри будівельна довжина радіуси та кути вигину наведені на рисунках 14-21. Величина лінійного розміру довжина Z повинна бути не менше відповідних мінімальних величин наведених у таблицях 16-23 для фасонних виробів виготовлених за допомогою лиття під тиском та фасонних виробів виготовлених з труб. В інформації виробника про продукцію наприклад каталог продукції необхідно вказувати фактичну величину Z. 5.7.3 Для відводів виготовлених з труб та для втулкових фасонних виробів величина Zd будівельна довжина Z та радіуси вигину повинні дорівнювати або бути більшими за відповідні величини наведені в таблицях 16 та 17. Примітка. Будівельна довжина Zd завжди більша за відповідну довжину розтруба. Таблиця 16 – Розрахункові мінімальні радіуси вигину та мінімальна робоча довжина Zd для відводів виготовлених з труб див. рисунок 14 У міліметрах Номінальний діаметр dn Мінімальний радіус вигину1 rmin Мінімальна будівельна довжина2 Zd min Кут ? 11° 22° 30° 45° 60° 90° 63 221 46 68 64 117 153 246 75 263 55 81 100 139 182 293 90 315 66 97 120 166 218 351 110 385 81 119 147 203 266 429 125 438 92 135 167 231 303 488 140 490 103 151 187 259 339 546 160 560 118 173 214 296 387 624 180 630 133 184 241 333 436 702 200 700 147 216 268 370 484 780 225 788 166 243 301 416 545 878 250 875 184 270 334 462 605 975 260 900 206 302 375 518 678 1092 315 1103 232 340 421 583 763 1229 355 1243 262 384 475 656 859 1385 400 1400 295 432 535 740 968 1560 450 1575 332 486 602 832 1089 1755 500 1750 369 540 669 925 1210 1950 560 1960 413 605 749 1036 1356 2184 630 2205 464 681 843 1165 1525 2457 1 rmin розраховано за допомогою рівняння: rmin = 3 5dn. 2 Zd min розраховано за допомогою рівняння: . Рисунок 14 – Відводи виготовлені з труб Таблиця 17 – Розрахункові мінімальні радіуси вигину та мінімальна робоча довжина Zd для коротких відводів виготовлених з труб див. рисунок 15 У міліметрах Номінальний діаметр dn Мінімальний радіус вигину1 rmin Мінімальна будівельна довжина2 Z d min Кут ? 11° 22° 30° 45° 60° 90° 63 157 31 46 58 81 107 173 75 187 37 55 69 96 127 206 90 225 44 66 83 116 152 248 110 275 54 81 101 141 186 303 125 312 61 92 115 161 212 344 140 350 69 103 129 180 237 385 160 400 79 118 147 206 271 440 180 450 88 133 166 231 305 495 200 500 96 147 184 257 339 550 225 562 110 166 207 289 381 619 250 625 123 184 230 321 423 688 280 700 137 206 258 360 474 770 315 787 155 232 290 405 533 866 355 887 174 261 327 456 601 976 400 1000 196 294 368 514 677 1100 450 1125 221 331 414 578 762 1238 500 1250 245 368 460 643 847 1375 560 1400 275 412 515 720 948 1540 630 1575 309 464 580 810 1067 1733 1 rmin розраховано за допомогою рівняння: rmin = 2 5dn. 2 Zd min розраховано за допомогою рівняння: . Рисунок 15 – Короткі відводи виготовлені з труб Таблиця 18 – Величина лінійних розмірів Z для фасонних виробів з подвійним розтрубом муфт див. рисунок 16 У міліметрах Номінальний діаметр розтруба dn Мінімальний лінійний розмір довжина Z Номінальний діаметр розтруба dn Мінімальний лінійний розмір довжина Z 32 2 200 6 40 2 225 7 50 2 250 8 63 2 280 75 3 315 90 3 355 110 4 400 125 4 450 140 5 500 160 5 560 180 5 630 Примітка. Фасонні вироби з подвійним розтрубом муфти без середньої фіксуючої частини призначені для ремонтних цілей Рисунок 16 – Фасонний виріб з подвійним розтрубом муфта Таблиця 19 – Розрахунковий мінімальний лінійний розмір для трійників з розтрубами виготовлених методом інжекційного лиття під тиском рівносторонні та з редукованим відгалуженням див. рисунок 17 У міліметрах Номінальні діамери Мінімальні лінійні роміри Номінальні діаметри Мінімальні лінійні розмри dn dn1 Zmin1 Z1 min2 dn dn1 Zmin1 Z1 min2 63 63 63 32 160 63 63 80 75 63 63 38 75 75 75 75 38 90 90 90 63 63 45 110 110 75 75 125 125 90 50 140 140 110 63 63 55 160 160 75 75 200 90 90 100 90 90 110 110 110 110 125 125 125 63 63 63 140 140 75 75 160 160 90 90 200 200 110 110 225 63 63 113 125 125 75 75 140 63 63 70 90 90 75 75 110 110 90 90 125 125 110 110 140 140 125 125 160 160 140 140 200 200 225 225 1 Zmin = dn1 2 Z1 min = 0 5dn округлений до міліметрів у більшу сторону. Рисунок 17 –Трійники з розтрубами виготовлені методом інжекційного лиття під тиском Таблиця 20 – Розрахунковий мінімальний лінійний розмір для трійників з розтрубами та фланцевим відгалуженням виготовлених методом інжекційного лиття під тиском рівносторонні та з редукованим відгалуженням див. рисунок 18 У міліметрах Номінальні діаметри Мінімальні лінійні розміри Номінальні діаметри Мінімальні лінійні розміри dn dn1 Zmin1 Z1 min dn dn1 Zmin1 Z1 min 63 63 63 130 160 63 63 190 75 63 63 140 75 75 190 75 75 140 90 90 200 90 63 63 150 110 110 210 75 75 150 125 125 210 90 90 150 140 140 210 110 63 63 160 160 160 230 75 75 160 200 90 90 225 90 90 170 110 110 235 110 110 180 125 125 235 125 63 63 170 140 140 235 75 75 170 160 160 255 90 90 180 200 200 265 110 110 190 225 63 63 230 125 125 190 75 75 230 140 63 63 180 90 90 240 75 75 180 110 110 250 90 90 190 125 125 250 110 110 200 140 140 250 125 125 200 160 160 270 140 140 200 200 200 280 225 225 280 1 Zmin=dn1. Примітка. Розміри фланців наведені в таблиці 13 розміри закріплюючого кільця – в таблиці 14. Рисунок 18 – Трійники з розтрубами та відгалуженням із фланцевим з'єднанням виготовлені методом інжекційного лиття під тиском Таблиця 21 – Розрахунковий мінімальний лінійний розмір для фланцевих розтрубів виготовлених методом інжекційного лиття див. рисунок 19 У міліметрах Номінальний діаметр розтруба dn 63 75 90 110 125 140 160 200 225 Мінімальні лінійні розміри Zmin 3 3 5 5 5 5 5 6 6 Примітка. Розміри фланців наведені в таблиці 13 розміри закріплюючого кільця – в таблиці 14. Рисунок 19 – Фланцеві розтруби виготовлені методом інжекційного лиття Таблиця 22 – Розрахункова мінімальна будівельна довжина для фланцевих з'єднань з втулковими кінцями виготовлені методом інжекційного лиття див. рисунок 20 У міліметрах Номінальний діаметр розтруба dn 63 75 90 110 125 140 160 200 225 Мінімальні лінійні розміри Zd min1 33 34 35 37 38 40 42 46 49 1 Zd min = 0 1dn + 26 мм * Величини lmin відповідають вимогам таблиці 15. Примітка. Розміри фланців наведені в таблиці 14 розміри закріплюючого кільця – в таблиці 13. Рисунок 20 – Фланцеві з'єднання з втулковими кінцями виготовлені методом інжекційного лиття Таблиця 23 – Мінімальний лінійний розмір та будівельна довжина для редукцій див. рисунок 21 У міліметрах Номінальні діаметри Мінімальні лінійний розмір та будівельна довжина dn dn1 Zmin Zd1 min Zd2 min Zd3 min 75 63 3 6 6 34 90 63 4 14 14 62 75 4 8 8 41 110 75 5 18 18 79 90 5 10 10 53 125 90 5 18 18 81 110 5 8 8 47 140 90 7 25 25 109 110 7 15 15 76 125 7 8 8 50 160 110 7 25 25 113 125 7 18 18 88 140 7 10 10 62 200 140 10 30 30 137 160 10 20 20 103 225 160 10 33 33 150 200 10 13 13 81 Примітка. Показник lmin наведено в таблиці 15. Рисунок 21 – Редукції 5.7.4 Товщина стінок фасонних виробів Мінімальна товщина стінок розтрубів та втулкових кінців у будь-якій точці окрім бороздки для ущільнювальної манжети повинна бути не менше мінімальної товщини стінки визначеної для відповідної труби у EN 1452-2:1999 [3]. 5.8 Умовні познаки фасонних виробів із НПВХ Умовна познака фасонного виробу із НПВХ згідно з цим стандартом складається із назви фасонного виробу наприклад "Косинець 90°" – у разі використання розтрубного з'єднання з манжетами або "Косинець 90° клеєний" у разі використання клеєного розтрубного з'єднання номера каталогу виробника на відповідний фасонний виріб найменування матеріалу НПВХ серійного числа фасонного виробу S тире номінального зовнішнього діаметра та номінальної товщини стінки труби труб що з'єднується з фасонним виробом призначення фасонного виробу: для господарсько-питного водопостачання позначають словом "питна" в інших випадках – "технічна" номінального робочого тиску PN при 20 °С з познакою одиниці виміру бар та позначення цього стандарту. Приклади умовних познак: Косинець 90° з розтрубами та манжетами із НПВХ з каталожним номером виробника наприклад № 12345 серійним числом S6 3 для з'єднання з трубою номінальним зовнішнім діаметром 160 мм та номінальною товщиною стінки 11 8 мм яка не призначена для господарсько-питного водопостачання з номінальним тиском холодної води не більше 20 0 бар: Косинець 90° № 12345 НПВХ S6 3-160 х 11 8 технічна 20 бар-ДСТУ Б В.2.7-141:2007. Те саме для господарсько-питного водопостачання: Косинець 90° № 12345 НПВХ S6 3-160 х 11 8 питна 20 бар-ДСТУ Б В.2.7-141:2007. Те саме у разі використання клеєного з'єднання розтрубів: Косинець 90° клеєний № 12345 НПВХ S6 3-160 x 11 8 питна 20 бар-ДСТУ Б В.2.7141:2007. Примітка. У познаках фасонних виробів які призначені для з'єднання з трубами різних типорозмірів розміри труб подаються через косу лінію наприклад: "160 х 11 8/125 х 11 2". У цьому випадку серійне число та номінальний робочий тиск фасонного виробу визначаються трубою що має більше серійне число і відповідно менший номінальний робочий тиск. 6 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 6.1 Труби та фасонні вироби повинні відповідати вимогам цього стандарту і виготовлятися із композицій НПВХ згідно з вимогами додатка Г за технологічною документацією затвердженою у встановленому порядку. Труби та фасонні вироби з НПВХ не повинні негативно впливати на якість води ні при тимчасовому ні при постійному контакті. Визначення та оцінка впливу труб та фасонних виробів з НПВХ на якість води має проводитись згідно з чинними методиками органів МОЗ України. 6.2 Манжети труб з розтрубом та фасонних виробів – згідно з технологічною документацію виробників затвердженою у встановленому порядку. Допустиме використання імпортних манжет серійного виробництва. 6.3 Характеристики труб та фасонних виробів 6.3.1 Зовнішній вигляд поверхні Внутрішні і зовнішні поверхні труб та фасонних виробів не повинні мати тріщин пухлин та інших ушкоджень які погіршують експлуатаційні властивості. На зовнішній поверхні допускаються незначні сліди формуючого інструмента та механічної обробки за умов що мінімальний зовнішній діаметр труби та мінімальні товщини стінок труби та розтруба будуть не менше наведених у таблицях 1 2 та 3. Колір труб та фасонних виробів – сірий жовтогарячий; відтінки не регламентуються. Зовнішній вигляд поверхні та торців труб і фасонних виробів повинен відповідати контрольному зразку за додатком В. Контроль зовнішнього вигляду поверхні необхідно проводити згідно з 10.2. 6.3.2 Труби та фасонні вироби за цим стандартом повинні відповідати вимогам таблиці 24. Таблиця 24 Назва показника Значення показника для труб із композиції НПВХ Метод випробувань 1 Опір удару падаючого вантажу кількість зруйнованих зразків показник TIR % не більше 10 при 0 ± 1 °С глибина тріщин не більше 20 % товщини стінки Згідно з 10.4 2 Відносне подовження труб при розриві % не менше 25 Згідно з ГОСТ 11262 та 10.5 3 Межа текучості при розтягу МПа не менше 44 1 Те саме 4 Зміна довжини труб після прогрівання за температури 150 ± 2 °С протягом не менше 15 хв % не більше 5 Згідно з ГОСТ 27078 та 10.6 5 Температура розм'якшення за Віка °С не менше 80 Згідно з ГОСТ 15088 та 10.7 6 Стійкість до дії дихлоретану за температури 15 ± 2 °С протягом не менше 30 хв Без змін зовнішнього вигляду зразків глибина тріщин не більше 20 % товщини стінки Згідно з 10.8 6.3.3 Стійкість до внутрішнього тиску Труби та фасонні вироби за цим стандартом повинні витримувати гідростатичне напруження викликане внутрішнім гідростатичним тиском без розривів та протікань при випробуванні згідно з ГОСТ 24157 та використовуючи умови випробування наведені у таблиці 25. Процедура відбору зразків – згідно з розділом 9. Таблиця 25 – Вимоги до умов випробування внутрішнім тиском для труб та фасонних виробів Параметри випробування Метод випробування Температура °С Напруження в стінці труби МПа Час год Тип випробування 20 42 0 1 Вода в воді ГОСТ 24157 20 35 0 100 60 12 5 1000 6.4 Маркування 6.4.1 Загальні вимоги до маркування 6.4.1.1 Маркування повинно наноситись на зовнішню поверхню труб та фасонних виробів за допомогою принтера. 6.4.1.2 Колір віддрукованої інформації повинен відрізнятися від основного кольору труб та фасонних виробів. 6.4.1.3 Маркування повинно містити товарний знак зареєстрований за встановленим порядком і або найменування підприємства-виготовлювача умовне позначення труб без слів "труба розтрубна" номер партії дату виготовлення число місяць дві останні цифри року . До маркування допускається включати іншу інформацію наприклад номер технологічної лінії . 6.4.1.4 Для труб та фасонних виробів у яких ds і або dn знаходяться в межах: - до 50 мм включно – висота шрифту маркування повинна бути не менше 2 5 мм; - більше 50 мм – висота шрифту повинна бути не менше 3 5 мм. 6.4.2 Транспортне маркування слід наносити згідно з ГОСТ 14192 і з зазначенням основних додаткових та інформаційних даних. Кожне вантажне місце повинно забезпечуватися ярликом що містить такі дані: - найменування підприємства-виготовлювача і або його товарний знак; - умовне позначення труби або фасонного виробу; - номер партії; - кількість труб або фасонних виробів; - дату випуску; - прізвище або номер пакувальника. При пакуванні в одну тару двох або кількох партій труб або фасонних виробів ярлик повинен містити відомості про всі упаковані партії. Допускається оформлення ярликів на кожну партію окремо. 6.4.3 У маркуванні допускається заміна позначення: "НПВХ" на "PVC-U". 6.5 Пакування 6.5.1 Труби зв'язують поліпропіленовою стрічкою у пакети масою до 3 т або пакують у мішки з поліетилену та або загортають у термоусадкову поліетиленову плівку. 6.5.2 При транспортуванні труб та фасонних виробів у критих вагонах повагонними відправленнями в транспортованому вигляді транспортуванні в контейнерах згідно з ГОСТ 19667 або критим автомобільним транспортом допускається пакування в ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 9142 паперові мішки згідно з ГОСТ 2226 поліетиленові мішки згідно з ГОСТ 17811 мішки з поліетиленової плівки згідно з ГОСТ 10354. 6.5.3 При транспортуванні труб та фасонних виробів самовивозом автотранспортом замовника допускається інший вид пакування узгоджений з замовником який забезпечує цілість труб та фасонних виробів. 6.5.4 В одну тару пакують труби та фасонні вироби однієї партії. З метою заповнення пакувальної одиниці допускається пакування в одну тару двох або кількох партій труб різних розмірів. 6.5.5 При транспортуванні всіма видами транспорту збільшення вантажних місць провадиться в пакети згідно з ГОСТ 24597 засобами скріплення згідно з ГОСТ 21650. Завантаження вагонів проводиться до повної місткості. 7 ВИМОГИ ДО З'ЄДНАНЬ 7.1 З'єднання труб та фасонних виробів в умовах деформації повинні відповідати характеристикам що наведені у таблиці 26. Стійкість розтрубних з'єднань до внутрішнього тиску необхідно випробовувати згідно з ГОСТ 24157 використовуючи параметри наведені в таблиці 27. Для цього випробування вхід розтруба можна укріпити ззовні щоб запобігти зміщенню ізолювальної манжети. З'єднання повинні витримати випробування без ознак руйнування та втрати герметичності. Таблиця 26 – Вимоги до з'єднань труб та фасонних виробів із НПВХ Назва показника Значення показника для з'єднань труб Метод випробувань 1 Герметичність з'єднань труб під дією постійного внутрішнього тиску 0 05 ± 0 01 МПа в умовах зовнішньої деформації труб і розтрубів Збереження герметичності випробуваних з'єднань протягом 60 ± 1 хв при 5 % деформації розтруба та 10 % деформації труби за температури випробувань 23 ± 2 °С Згідно з 10.9 2 Герметичність з'єднань труб під дією постійного внутрішнього вакууму мінус 0 03 ± 0 01 МПа в умовах зовнішньої деформації труб і розтрубів Те саме Те саме Таблиця 27 – Вимоги до випробувального тиску для всіх типів розтрубних з'єднань Параметри випробування Метод випробування Номінальний діаметр dn Температура °С Внутрішній тиск бар Час год не менше Тип випробування 90мм 23 4 2 х [PN] 1 Вода в воді ГОСТ 24157 > 90 мм 23 3 36 х [PN] 1 8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 8.1 Труби та фасонні вироби відносяться до 3-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Труби не виділяють в навколишнє середовище токсичних речовин і не виявляють при безпосередньому контакті шкідливого впливу на організм людини. Вони не токсичні вибухобезпечні. 8.2 Концентрація шкідливих речовин на робочих місцях при виробництві продукції не повинна перевищувати гранично-допустимих концентрацій далі – ГДК згідно з вимогами СН-4617 з доповненнями наведеними в таблиці 28. Таблиця 28 Найменування речовини ГДК мг/м3 Клас безпеки Характер впливу на організм людини 1 Хлористий водень 5 2 Подразнює верхні дихальні шляхи 2 Вінілхлорид 5 1 Викликає головний біль подразнює верхні дихальні шляхи 3 Оксид вуглецю 20 4 Викликає головний біль запаморочення 4 Пил полівінілхлориду 6 3 Подразнює верхні дихальні шляхи Примітка. ГДК у повітрі робочої зони і клас безпеки речовин наведені відповідно до ГОСТ 12. 1.005. 8.3 Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони здійснюють за методичними вказівками затвердженими органами охорони здоров'я: - хлористого водню – згідно з МУ № 1645; - вінілхлориду – згідно з МУ № 4174; - окису вуглецю – згідно з МУ № 2905; - пилу полівінілхлориду – згідно з МУ № 4436. Допускається концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони визначати за іншими методичними вказівками затвердженими органами охорони здоров'я. 8.4 Періодичність контролю повітря робочої зони на вміст у ньому шкідливих хімічних речовин встановлюється відповідно до ГОСТ 12.1.005. 8.5 При виробництві продукції технологічні процеси обладнання повинно відповідати вимогам СП 1042. 8.6 Труби та фасонні вироби із непластифікованого полівінілхлориду відносять до групи "важкогорючі" згідно з ГОСТ 12.1.044 температура займання 500 °С. 8.7 Приміщення для виготовлення труб та фасонних виробів повинні бути забезпечені загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021 і СНиП 2.04.05. Водопровід і каналізація повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01 освітлення – ДБН В.2.5-28. 8.8 Виробничі процеси повинні відповідати вимогам СП-1042; ГОСТ 12.1.003; ГОСТ 12.1.005; ДСН 3.3.6.037; ДСН 3.3.6.042. 8.9 Вимоги пожежної безпеки при виготовленні та експлуатації труб повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-95 ГОСТ 12.1.004-91 СНиП 2.04-01. 8.10 При транспортуванні використанні зберіганні та утилізації необхідно дотримуватись вимог ДСанПіН-2.2.7-029. 8.11 Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037. 8.12 Рівень вібрації повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6-039. 8.13 Мікроклімат у виробничому приміщенні – згідно з ДСН 3.3.6-042. 8.14 Інструктаж з охорони праці працюючих проводять згідно з типовими документами з охорони праці і техніки безпеки затвердженими в установленому порядку. 8.15 Технічна експлуатація електроустановок повинна здійснюватися згідно з ГОСТ 12.1.018 ГОСТ 12.1.019 НПАОП 40.1-1.21 і НПАОП 0.00-1.29. 8.16 Для охорони навколишнього природного середовища від забруднень повинен бути організований контроль за дотриманням гранично-допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201. 8.17 Рівні міграції шкідливих хімічних речовин у модельне середовище – згідно з СанПиН № 42-123-4240: - свинець – не більше 0 03 мг/дм - кадмій – не більше 0 001 мг/дм - диоктилфталат – не більше 2 0 мг/дм. 8.18 Обладнання повинно бути заземлене згідно з НПАОП 0.00-1.29 а відносна вологість у приміщеннях повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005. 8.19 Засоби пожежогасіння: розпилена вода НД вогнегасні піни НД пісок НД азбестові ковдри НД. Гасити пожежу необхідно в протигазах марки В або киснево-ізолюючих протигазах згідно з ГОСТ 12.4.121 і захисних костюмах НД. 8.20 Засоби індивідуального захисту працюючих при виготовленні труб повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011 ГОСТ 12.4.028 ГОСТ 12.4.029 ГОСТ 12.4.072 ГОСТ 20010 ГОСТ 27574 і ГОСТ 27575. 8.21 Труби та фасонні вироби є стійкими до деструкції в атмосферних умовах. Тверді відходи труб і фасонних виробів повертають на переробку у вироби що допускають використання вторинної сировини. 8.22 Медичні огляди працюючих проводяться згідно із наказами МОЗ України № 45 і № 556. 8.23 У процесі виготовлення труб з НПВХ утворюються технологічні відходи під час запуску та зупинки устаткування. Утворені технологічні відходи піддаються дробленню і повторній переробці. 9 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 9.1 Труби та фасонні вироби приймають партіями за встановленим на підприємстві-виготовлювачі порядком. Партією вважають кількість труб або фасонних виробів одного виду та розміру виготовлених з однієї марки і партії вихідної сировини за встановленим технологічним режимом на одному технологічному обладнанні що подаються одночасно до здавання й супроводжуються одним документом про якість. Розмір партії не повинен перевищувати 10000 м труб або 20000 шт. виробів. Документ про якість труб або фасонних виробів повинен містити: - найменування і або товарний знак підприємства-виготовлювача; - номер партії та дату виготовлення число місяць дві останні цифри року ; - умовне позначення; - розмір партії в штуках; - марку вихідної сировини; - результати випробувань і підтвердження про відповідність якості вимогам цього стандарту; - штамп відділу технічного контролю підприємства-виготовлювача. 9.2 Кожна партія композиції із НПВХ для виготовлення труб та фасонних виробів повинна супроводжуватися документом про якість що містить: - найменування та товарний знак підприємства-виготовлювача; - умовне позначення вихідної сировини; - склад композиції та сертифікати відповідності та або протоколи випробувань складових частин композиції на відповідність вимогам чинних нормативних документів; - номер партії та дату виготовлення; - розмір масу партії нетто кг; - результати випробувань і підтвердження про відповідність якості вимогам чинної нормативної документації та цьому стандарту; - штамп відділу технічного контролю підприємства-виготовлювача. Розмір партії композиції НПВХ – не більше 20 т. Складові частини композиції з НПВХ повинні випускатись серійно за технологічною документацією що затверджена у встановленому порядку. 9.3 Для проведення вхідного контролю властивостей вихідної сировини згідно з додатком Г проводять відбір не менше шести проб матеріалу композиції методом випадкової вибірки в межах однієї партії загальною масою не менше 2 кг. Для контролю якості труб за показниками зовнішнього вигляду поверхні розмірів відбирають 5% але не менше 20 шт. труб або фасонних виробів із однієї партії. Для контролю опору удару відбирають не менше десяти штук труб із однієї партії кожного типорозміру. Для контролю стійкості при постійному внутрішньому тиску та герметичності з'єднань при нормальній та підвищеній температурах відбирають не менше трьох штук труб та фасонних виробів з однієї партії для кожного виду випробувань загалом не менше дев'яти штук . Для контролю стійкості до дії дихлоретану відбирають не менше однієї труби з однієї партії. Для контролю відносного подовження при розриві межі текучості при розтягу розкиду показника текучості розплаву температури розм'якшення за Віка відбирають не менше 10 шт. труб з розтрубом або не менше 10 відрізків гладкої частини труб без розтруба завдовжки 1 0 ± 0 1 м. Відбір проб проводять протягом виробництва методом випадкової вибірки але не раніше 24 год після їх виготовлення. 9.4 Частота контролю показників та їх значення повинні відповідати наведеним у таблиці 30. Таблиця 30 Назва показника Вимоги до показника номер пункту цього стандарту Частота контролю 1 Вихідна сировина що використовується Згідно з додатком Г На кожній партії сировини 2 Маркування Згідно з 6.4 Суцільний контроль 3. Пакування Згідно з 6.5 Те саме 4 Зовнішній вигляд поверхні Згідно з 6.3.1 » 5 Основні розміри та граничні відхили Згідно з розділами 4 5 На кожній партії виробів кожного типорозміру але не рідше одного разу за 4 год 6 Опір удару падаючого вантажу кількість зруйнованих зразків TIR % не більше Згідно з 6.3.2 рядок 1 таблиці 24 На кожній 15-й партії виробів кожного типорозміру але не рідше одного разу на місяць 7 Відносне подовження труб при розриві % не менше Згідно з 6.3.2 рядок 2 таблиці 24 Те саме 8 Межа текучості при розтягу МПа не менше Згідно з 6.3.2 рядок 3 таблиці 24 » 9 Зміна довжини труб після прогрівання за температури 150 ± 2 °С протягом не менше 15 хв % не більше Згідно з 6.3.2 рядок 4 таблиці 24 » 10 Температура розм'якшення за Віка °С не більше Згідно з 6.3.2 рядок 5 таблиці 24 » 11 Стійкість до дії дихлоретану при температурі 15 ± 1 °С протягом не менше 30 хв Згідно з 6.3.2 рядок 6 таблиці 24 » 12 Герметичність з'єднань труб під дією постійного внутрішнього тиску 0 05 ± 01 МПА в умовах зовнішньої деформації труб і розтрубів Згідно з 7.1 рядок 1 таблиці 26 На кожній 40-й партії кожного типорозміру кожного виробу але не рідше одного разу на три місяці та при кожній зміні конструкції або виробника манжет 13 Герметичність з'єднань труб під дією постійного внутрішнього вакууму мінус 0 03 ± 0 01 МПА в умовах зовнішньої деформації труб і розтрубів Згідно з 7.1 рядок 2 таблиці 26 Те саме 14 Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 20 °С-1 год Згідно з 6.3.3 таблиця 25 На кожній 40-й партії кожного типорозміру труб при освоєнні виробництва та при кожній зміні рецептури НПВХ 15 Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 20 °С-100 год Те саме Те саме 16 Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 60 °С-1000 год » При освоєнні виробництва та при кожній зміні рецептури НПВХ 9.5 У залежності від призначення випробування труб поділяються на приймально-здавальні періодичні кваліфікаційні та сертифікаційні визначення згідно з ДСТУ 3021 . Приймально-здавальні випробування труб необхідно проводити на кожній партії за показниками що наведені у пунктах 1-5 таблиці 30. 9.6 Періодичні випробування труб та фасонних виробів необхідно проводити в обсягах і термінах встановлених показниками що наведені у пунктах 6-16 таблиці 30. При отриманні незадовільних результатів контролю хоча б за одним показником наведеним у пунктах 6-16 таблиці 30 за ним проводять повторний контроль на подвоєній вибірці труб та/або фасонних виробів. При отриманні незадовільних результатів повторного контролю продукції подальша участь технологічної лінії ліній на яких виготовлялась продукція в формуванні партії припиняється. Вносять корективи до технологічного процесу після чого партії труб та/або фасонних виробів з даної технологічної лінії контролюють до отримання задовільних результатів за даним показником не менше ніж у трьох наступних партіях. 9.7 Кваліфікаційні випробування необхідно проводити в об'ємах згідно з таблицею 30. Підприємство-виробник труб або фасонних виробів повинно надати організації яка проводить кваліфікаційні випробування копії сертифікатів та або протоколів випробувань складових частин композицій із НПВХ на відповідність вимогам чинних нормативних документів. 9.8 При освоєнні виробництва зміні конструкції або форми розтруба труб або фасонних виробів композиції із НПВХ або технології виготовлення труби та фасонні вироби контролюють за всіма параметрами відповідно до таблиці 30 і робочих креслень. 9.9 Сертифікаційні випробування проводяться за програмою органу сертифікації на відповідність вимогами розділів 4-6. 10 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ 10.1 Випробування проводяться не раніше ніж через 24 год після виготовлення труб та фасонних виробів враховуючи час кондиціонування. 10.2 Зовнішній вигляд поверхні труб та фасонних виробів визначають візуально без застосування збільшувального приладу порівнянням зразків труб та фасонних виробів з контрольним зразком затвердженим згідно з додатком В. 10.3 Визначення розмірів труб та фасонних виробів 10.3.1 Визначення розмірів труб та фасонних виробів виконують за температури 23 ± 2  °С після їх витримки впродовж не менше 2 год при зазначеній температурі. 10.3.2 Вимірювальний інструмент що застосовується: - штангенциркуль згідно з ГОСТ 166; - мікрометр типів МТ і МК згідно з ГОСТ 6507; - стінкоміри С-10-А С-25 згідно з ГОСТ 11358; - рулетка згідно з ДСТУ 4179; - лінійка металева згідно з ГОСТ 427; - внутрішньоміри індикаторні згідно з ГОСТ 868-82. Примітка. Допускається застосування спеціального вимірювального інструменту який забезпечує встановлену точність виміру і атестованого за встановленим порядком. 10.3.3 Величину середнього зовнішнього діаметра dem внутрішнього діаметра розтруба ds та середнього внутрішнього діаметра паза розтруба для встановлення ущільнювальної манжети dm вираховують як середнє арифметичне як мінімум чотирьох вимірів рівномірно розподілених колом одного і того ж поперечного перерізу включаючи максимальне та мінімальне значення в одному перерізі. Вимірювання проводять штангенциркулем згідно з ГОСТ 166 або мікрометром згідно з ГОСТ 6507 типів МТ і МК з похибкою не більше 0 05 мм або іншим вимірювальним інструментом з похибкою яку допускає вимірювання. При підрахунку зовнішнього діаметра округлення проводять до 0 1 мм. 10.3.4 Мінімальний та максимальний внутрішні діаметри розтруба труб та фасонних виробів ds допустимо контролювати граничним калібром у якого один бік прохідний тобто входить у розтруб з'єднувальної деталі а інший – непрохідний тобто не входить у розтруб з'єднувальної деталі. Примітка. Допускається застосування іншого вимірювального інструменту який забезпечує встановлену точність виміру мінімального і максимального діаметрів в одному перерізі і який атестований за встановленим порядком. 10.3.5 Овальність визначають як різницю максимального та мінімального значень зовнішнього діаметра виміряних в одному перерізі згідно з 10.3.2 та 10.3.3. Значення овальності округлюють до 0 1 мм. 10.4 Опір удару проводять за методом падаючого вантажу. 10.4.1 Випробування проводять не менше ніж на 10 відрізках труб завдовжки 200 ± 2  мм одного типорозміру. 10.4.2 Зразки перед ударом кондиціонують за температури 0 ± 1 °С протягом не менше 1 год. Вимірювання опору удару за методом падаючого вантажу проводять протягом не більше 5 хв після закінчення кондиціонування. 10.4.3 Зразки труб та фасонних виробів розташовують та фіксують на горизонтальній установочній плиті за допомогою затискачів на V-подібних призмах з кутом при вершині 120 ± 2 °. Місця нанесення ударів відмічають на гладких циліндричних частинах зразків лініями на рівній відстані по довжині кола. Кількість ліній повинна відповідати кількості ударів нанесених одному зразку. Точка нанесення удару повинна бути рівновіддалена від торців циліндричної частини випробувального зразка. 10.4.4 Наконечник вантажу що входить у зіткнення зі зразком є півсферою з радіусом 25 мм для випробувань труб та фасонних частин з dn < 110 мм та з радіусом 90 мм для випробувань труб та фасонних виробів з dn > 110 мм яка виконана зі сталі з твердістю не менше HRC 20. Труби з серіями від S 5 до S 10 необхідно випробовувати на високому рівні Н а труби з серіями від S 12 5 до S 20 необхідно випробовувати при середньому рівні М. Маса вантажу висота падіння вантажу до точки контакту наконечника з поверхнею зразка визначається згідно з таблицею 31. Мінімальну кількість ударів нанесених по одному зразку визначають згідно з таблицею 32. Таблиця 31 – Маса вантажу висота падіння вантажу при виробуванні стійкості до удару dn мм Середній рівень М Високий рівень Н Маса падаючого вантажу кг Висота падіння м Маса падаючого вантажу кг Висота падіння м 20 0 5 0 4 0 5 0 4 25 0 5 0 5 0 5 0 5 32 0 5 0 6 0 5 0 6 40 0 5 0 8 0 5 0 8 50 0 5 1 0 0 5 1 0 63 0 8 1 0 0 8 1 0 75 0 8 1 0 0 8 1 2 90 0 8 1 2 1 0 2 0 110 1 0 1 6 1 6 2 0 125 1 25 2 0 2 5 2 0 140 1 6 1 8 3 2 1 8 160 1 6 2 0 3 2 2 0 180 2 0 1 8 4 0 1 8 200 2 0 2 0 4 0 2 0 225 2 5 1 8 5 0 1 8 250 2 5 2 0 5 0 2 0 280 3 2 1 8 6 3 1 8 315 3 2 2 0 6 3 2 0 Таблиця 32 – Мінімальна кількість ударів які необхідно нанести по зразку Номінальний зовнішній діаметр труби dn мм Мінімальна кількість ударів які необхідно провести dn 40 – 40 < dn 63 3 63 < dn 90 4 90 < dn 125 6 125< dn 180 8 180 < dn 250 12 250 < dn 355 16 355 < dn 24 Після проведення випробувань зразки перевіряють на відповідність вимогам згідно з таблицею 24. У разі необхідності зразки розрізають. Глибину пошкодження визначають у відсотках як різницю вихідної товщини стінки в місці найбільшого пошкодження і товщини стінки що залишилася неушкодженою віднесеною до вихідної товщини. Вихідна товщина стінки приймається рівною мінімальній товщині стінки за робочим кресленням. Для вимірювання неушкодженої товщини стінки що залишилася застосовують вимірювальні лупи або інші прилади з 10-кратним збільшенням. За результат випробувань приймається частка зруйнованих зразків у відсотках. Опрацювання результатів та визначення TIR – згідно з ДСТУ Б В.2.5-32. 10.4.5 Випробування фасонних виробів проводять не менше ніж на 10 зразках виробів виду "муфта з'єднувальна" одного типорозміру. Зразки кондиціонують згідно з 10.4.2. Випробовують зразки згідно з 10.4.3 – 10.4.4. Примітка. Методика випробувань за розділом 10.4 та розміри робочого інструменту наведені з урахуванням рекомендацій EN 744. 10.5 Відносне подовження труб при розриві та межу текучості при розтягу визначають згідно з ГОСТ 11262 між затискачами розривної машини при швидкості руху затискачів розривної машини 25 ± 1 мм/хв на випробувальних зразках типу 1 і 2 згідно з ГОСТ 11262 що вирізаються з гладкої частини зразків труб відібраних за 9.3 у поздовжньому напрямку. 10.6 Зміну довжини труб після прогрівання в повітряному середовищі визначають згідно з ГОСТ 27078. Випробування проводять на трьох зразках завдовжки 200 ± 10 мм що вирізаються з гладкої частини зразків труб відібраних за 9.3 у поздовжньому напрямку. На зовнішню поверхню кожного зразка наносять три лінії паралельно осі труб на рівній відстані одна від одної. На кожній лінії роблять дві відмітки по периметру на відстані 50 ± 5 мм від торців зразків. Відстань між відмітками L0 повинна становити не менше 100 мм за температури 23 ± 2 °С і вимірюватися з похибкою не більше 0 25 мм. Після кондиціонування за температури 23 ± 2 °С протягом не менше 2 год зразки розташовують у термошафі або термокамері на скляну підкладку посипану тальком і витримують за підвищеної температури згідно з таблицею 33. Таблиця 33 en мм Температура випробувань °С Мінімальний час витримки ? хв еn 8 150 ± 2 15 Зміну довжини зразків після прогрівання у відсотках обчислюють за формулою: = [L – L0]100 / L0 10.1 де L0 та L – середнє арифметичне значення довжин між відрізками відповідно до і після прогрівання за результатами вимірів трьох зразків мм. 10.7 Визначення температури розм'якшення за Віка проводять на трьох зразках у вигляді прямокутних сегментів завдовжки 50 ± 5 мм завширшки 15 ± 5 мм і товщиною рівною товщині стінки гладкої частини труби. Із однієї проби труб відібраних за 9.3 виготовляють по одному зразку. Випробування проводять згідно з ГОСТ 15088 у повітряному середовищі. Загальна сила прикладена до зразка  – 50 ± 1 Н. Зразок перед випробуванням розміщають випуклою поверхнею до індентора. Швидкість підвищення температури 50 ± 5 °С за 1 год. За результат приймають середнє арифметичне результатів отриманих на трьох зразках. 10.8 Визначення зміни стійкості до дії дихлоретану проводять на трьох зразках у вигляді прямокутних сегментів завдовжки 50 ± 5 мм завширшки 15 ± 5 мм і товщиною рівною товщині стінки гладкої частини труби що виготовлені із однієї проби труб відібраних за 9.3. Зразки розміщують всередині лабораторної колби з круглим плоским дном і широким горлом згідно з ГОСТ 25336 ємністю не менше 500 мл і повністю занурюють у розчин дихлоретану технічного згідно з ГОСТ 1942. Колбу зі зразками розміщують у лабораторній шафі згідно з ГОСТ 22360 з примусовою вентиляцією і витримують за температури 15 ± 0 5  °С протягом не менше 30 хв. Після цього зразки виймають з колби і висушують у лабораторній шафі згідно з ГОСТ 22360 з примусовою вентиляцією за температури 23 ± 2 °С протягом 30 ± 5 хв. Зовнішній вигляд поверхні зразків оцінюється візуально без застосування збільшувальних приладів. Зразки вважають такими що витримали випробування якщо жоден з трьох зразків не має змін зовнішнього вигляду та тріщин завглибшки більше ніж 20 % від товщини стінки. 10.9 Визначення герметичності з'єднань труб проводиться у повітряному середовищі за температури 23 ± 2 °С із застосуванням апаратурного оформлення згідно з ГОСТ 24157 без заповнення ванни водою не менше ніж на трьох вузлах з'єднань труб між собою. Для випробувань мають бути використані труби з будівельною довжиною l 500 мм що відібрані згідно з 9.3. Перед складанням у вузли зразки труб та фасонних частин кондиціонують у повітрі за температури 23 ± 2 °С протягом не менше двох годин. Перед проведенням випробувань кожний вузол розтрубного з'єднання стискають в одній площині за допомогою струбцин з шириною лапок 25 ± 5 мм у місці розташування манжети розтруба на 10 % відносно зовнішнього діаметра. Водночас гладку частину труби що входить до розтруба стискають на 5 % відносно dn труби на відстані не більше 50 ± 5 мм від торця розтруба. Стискання розтруба і труби має бути проведено в одній площині повздовжнього розрізу вузла розтрубного з'єднання. Після цього до труб подається вода під тиском 0 05 ± 0 01 МПа. Тиск у трубах повинен підтримуватися з похибкою не більше 2 %. Вузли з'єднання труб повинні зберігати герметичність під дією внутрішнього тиску 0 05 ± 0 01 МПа у повітряному середовищі з температурою 23 ± 2 °С протягом 60 ± 1 хв. Герметичність контролюється візуально та за наявності води у ванні. 10.10 Визначення стійкості при постійному внутрішньому тиску труб проводять згідно з ГОСТ 24157 на зразках труб кожного типорозміру з будівельною довжиною l 500 мм відібраних згідно з 9.3 та 9.7. Випробувальні зразки вирізаються завдовжки L не менше 500 мм з гладкої частини відібраних зразків труб. Випробування проводять згідно з умовами вказаними в таблиці 25 не менше ніж на трьох зразках. Випробувальний тиск для труб одного типорозміру є однаковим і розраховується за формулою: 10.2 де ?0 – початкове напруження в стінці випробувального зразка МПа згідно з 6.3.3 таблиця 25 ; dem max – максимальний середній зовнішній діаметр гладкої частини зразка труби мм; еу min – мінімальна товщина стінки гладкої частини зразка труби мм. Визначення dem max і еу min – згідно з ДСТУ Б В.2.7-93. Розрахунок випробувального тиску проводять з похибкою не більше 0 01 МПа. Тиск у зразку повинен підтримуватися з похибкою не більше 2 %. Результати випробувань вважаються позитивними якщо: - жоден випробувальний зразок не зруйнувався до закінчення контрольного терміну випробування; - під час випробувань зруйнувався один зразок але при повторних випробуваннях жоден з випробувальних зразків не зруйнувався; Примітка. Зразки з руйнуванням що виникає на відстані 0 1 L від заглушки в розрахунок не приймаються. Зразок замінюють іншим і випробовують знову. 11 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ 11.1 Труби та фасонні вироби з НПВХ не належать до категорії небезпечних вантажів згідно з ГОСТ 19433 і транспортуються будь-яким видом транспорту згідно з правилами перевезення вантажів що діють на даному виді транспорту. 11.2 Труби та фасонні вироби зберігають згідно з ГОСТ 15150 розділ 10 в умовах 5 ОЖ 4 . Труби та фасонні вироби повинні бути захищені від дії прямих сонячних променів. Умови зберігання повинні виключати можливість механічного пошкодження або деформування труб та забруднення їх поверхні. Допускається зберігання в умовах 8 ОЖ 3 протягом не більше трьох місяців з дати виготовлення. Допускається зберігання труб поштучно без упаковки в горизонтальному положенні в один ряд а також у приміщеннях що опалюються на відстані не менше одного метра від нагрівальних приладів. 12 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА 12.1 Виробник повинен гарантувати відповідність труб вимогам цих ТУ за дотримання умов транспортування та зберігання. 12.2 Гарантійний термін зберігання – два роки з дати виготовлення. 12.3 Прогнозований термін експлуатації 50 років. Додаток А обов'язковий ДОПУСТИМИЙ РОБОЧИЙ ТИСК А.1 Номінальний тиск РN для труб та фасонних виробів із НПВХ Номінальний тиск РN повинен розраховуватись відповідно до таблиці А.1 в залежності від діаметра труби та серії труби S. Таблиця А.1 – Номінальний тиск труб Номінальний діаметр dn Номінальний тиск Серії труб S 20 SDR 41 S 16 SDR 33 S 12 5 SDR 26 S 10 SDR 21 S 8 SDR 17 S 6 3 SDR 13 6 S 5 SDR 11 90 – PN 6 PN 8 PN 10 PN 12 5 PN 16 PN 20 >90 PN 6 PN 8 PN 10 PN 12 5 PN 16 PN 20 PN 25 А.2 Номінальний тиск для системи PN Усі компоненти системи що відповідають цьому стандарту мають бути класифіковані та марковані знаком PN та за бажанням інформацією про серію труби S. Кожна деталь має використовуватись за температури до 25 °С і з номінальним тиском у барах рівним чи меншим від зазначеної маркованої величини. Це означає що фітинги та клапани можуть використовуватись у комбінації з трубами маркованими таким же або меншим показником PN. Система в цілому допускає щоб робочий тиск був рівним або меншим за величину робочого тиску компонента системи що має найнижчий його показник. А.2 Поправочний коефіцієнт для робочих температур від 25 °С до 45 °С Поправочний коефіцієнт fT для робочих температур від 25 °С до 45 °С береться з рисунка А.1. Поправочний коефіцієнт заснований на результатах випробувань та на довгостроковій експлуатації компонентів. Приклад. Розглянемо трубу з PN 12 5 що має використовуватись з водою за температури 40 °С. З рисунка А.1 видно що поправочний коефіцієнт для 40 °С дорівнює 0 71. Таким чином максимальний допустимий робочий тиск при довгостроковій роботі за температури води 40 °С дорівнює: 0 71 х 12 5 бар = 8 88 бар. Рисунок А.1 – Поправочний коефіцієнт для робочих температур до 45 °С A.4 Застосування поправочного збільшувального або зменшувального коефіцієнтів в залежності від умов використання системи Для застосування в умовах які вимагають зменшувального або збільшувального коефіцієнта тобто коли необхідні більш високі вимоги до надійності ніж включені в загальний коефіцієнт надійності С 2 або 2 5 при проектуванні системи використовується додатковий коефіцієнт fA. Допустимий робочий тиск для тривалої експлуатації повинен розраховуватися за наступною формулою: [PFA] = fT x fA x [PN] B.1 де [PFA] fT – зменшувальний коефіцієнт для температур від 25 °С до 45 °С; fA – зменшувальний або збільшувальний коефіцієнт що залежить від сфери застосування; [PN] – номінальний робочий тиск Примітка. Величину PFA та PN виражають у однакових одиницях тиску переважно в барах. Додаток Б обов'язковий ТРУБИ ТА ФАСОННІ ВИРОБИ З НЕМЕТРИЧНИМИ РОЗМІРАМИ В ДЮЙМАХ Б.1 Загальні вимоги Усі розділи основної частини цього стандарту є обов'язковими разом з наступними розділами. Тільки ті розділи зміст яких відрізняється від змісту розділів основного тексту стандарту наведені нижче. Б.2 Геометричні характеристики Б.2.1 Середні зовнішні діаметри та допуски по них На вимогу п. 4.1 таблиця Б.1 використовується на заміну таблиці 1. Таблиця Б.1 – Середні зовнішні діаметри та допуски У міліметрах Номінальний розмір дюймів Середній зовнішній діаметр Допустима овальність dem min dem max 3/8 17 0 17 3 0 3 1/2 21 2 21 5 0 3 3/4 26 6 26 9 0 3 1 33 4 33 7 0 5 11/4 42 1 42 4 0 5 11/2 48 1 48 4 0 5 2 60 2 60 5 0 7 3 88 7 89 1 1 0 4 114 1 114 5 1 2 6 168 0 168 5 1 7 8 218 8 219 4 2 2 10 272 6 273 4 2 8 12 323 4 324 3 3 3 16 405 9 406 9 4 2 18 456 7 457 7 4 6 20 507 5 508 5 5 2 24 609 1 610 1 6 2 Б.2.2 Товщини стінок та допуски по них На вимогу п. 4.2 використовуються наступні показники. Номінальна товщина стінок еп повинна класифікуватись відповідно до класу робочого тиску PN як вказано в таблиці Б.2. Допуски по номінальній мінімальній товщині стінки у будь-якій точці повинні відповідати вимогам таблиці Б.З. Таблиця Б.2 – Номінальна товщина стінки У міліметрах Номінальний розмір дюймів Номінальна товщина стінки еп PN 9 PN 12 PN 15 3/8 – – 1 5 1/2 – – 1 7 3/4 – – 1 9 1 – – 2 2 11/4 – 2 2 2 7 11/2 – 2 5 3 1 2 2 5 3 1 3 9 3 3 5 4 6 5 7 4 4 5 6 0 7 3 6 6 6 8 8 10 8 8 7 8 10 3 12 6 10 9 7 12 8 15 7 12 11 5 15 2 18 7 16 14 5 19 0 23 4 18 16 3 21 4 – 20 18 1 – – 24 21 7 – – Таблиця Б.3 – Допуск по товщині стінки у будь-якій точці У міліметрах Номінальний розмір дюймів Допуск х номінальної товщини стінки1 PN 9 PN 12 PN 15 3/8 – – 0 4 1/2 – – 0 4 3/4 – – 0 6 1 – – 0 6 11/4 – 0 5 0 6 11/2 – 0 5 0 6 2 0 5 0 6 0 6 3 0 6 0 7 0 9 4 0 7 0 9 1 1 6 1 0 1 4 1 7 8 1 2 1 6 1 9 10 1 5 2 0 2 4 12 1 8 2 3 2 9 16 2 2 2 9 3 6 18 2 5 3 3 – 20 2 8 – – 24 3 3 – – 1 Допуск виражається у формі мм де х - величина допуску по мінімальній товщині стінки. Б.2.3 Труби з розтрубом Б.2.3.1 Розтруби для клеєного з'єднання Розміри розтрубів для клеєного з'єднання зображено на рисунку Б.1. Вони повинні відповідати величинам наведеним у таблиці Б.4. Внутрішній діаметр розтруба в жодному місці не може бути більшим ніж внутрішній діаметр устя відповідного розтруба. Середній внутрішній діаметр розтруба може зменшуватись від торця розтруба до основи не перевищуючи наступних максимальних показників кута звуження: від 3/8 до 2 дюймів – 0°40'; 3 дюйми та більше – 0°30'. Допускається овальність у величині середнього внутрішнього діаметра розтруба що не перевищує ± 0 2 % від його величини. Рисунок Б.1 – Розтруб на кінці труби для клеєного з'єднання Таблиця Б.4 – Розміри розтруба для клеєного з'єднання У міліметрах Номінальний розмір дюймів Довжина розтруба Lmin Середній внутрішній діаметр розтруба у середній точці його довжини dim min dim max 3/8 14 5 17 1 17 3 1/2 16 5 21 3 21 5 3/4 19 5 26 7 26 9 1 22 5 33 5 33 7 11/4 27 0 42 2 42 4 11/2 30 0 48 2 48 4 2 36 0 60 3 60 5 3 50 5 88 8 89 1 4 63 0 114 2 114 5 6 90 0 168 2 168 5 8 115 5 218 0 219 4 10 142 5 272 8 273 4 12 168 0 323 7 324 3 Примітка. Мінімальна довжина розтруба Lmin була розрахована за наступною формулою: Lmin = 0 5dem min + 6 мм де dem min – мінімальний середній зовнішній діаметр відповідної труби. Б.2.3.2 Розтруби з еластомірною ущільнювальною манжетою Глибина проникнення т окремих розтрубів для з'єднань з ущільнювальною манжетою наведено на рисунку Б.2. Мінімальна величина т має відповідати відповідній величині наведеній у таблиці Б.5. На рисунку Б.2 зображено з'єднання у випадку коли охоплювана розтрубом частина труби доходить до основи розтруба. Рисунок Б.2 – Розтруб та втулковий кінець труби з еластомірною ущільнювальною манжетою Таблиця Б.5 – Розміри розтрубів для з'єднань з ізолюючими еластомірними манжетами У міліметрах Номінальний розмір дюймів Мінімальна глибина проникнення mmin Одиничний розтруб Подвійний розтруб 2 67 39 3 70 43 4 75 47 6 87 55 8 98 63 10 110 71 12 121 78 16 139 91 18 150 98 20 171 106 24 183 121 Б.3 Класифікація та вибір труб Розділи 4.1 та 4.2 не стосуються труб з розмірами у дюймах. Б.4 Фізичні характеристики Властивості наведені у таблицях 24-27 повинні стосуватись і труб та фасонних виробів з розмірами у дюймах. Допустимий робочий тиск та коефіцієнти запасу міцності труб та фасонних виробів з розмірами у дюймах згідно з додатком А. Додаток В обов'язковий ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗРАЗКІВ ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ В.1 Контрольний зразок зразок-еталон  – це відрізок труби без розтруба кожного типорозміру завдовжки 500 ± 10 мм або труба з розтрубом або фасонний виріб кожного типорозміру з нанесеним на їх поверхню маркуванням затверджені як представники для порівняння з ними виготовлених виробів за зовнішнім виглядом згідно з 6.3.1 та іншими ознаками які визначають органолептичними методами. В.2 В якості контрольного затверджують зразок з установочної партії труб та фасонних виробів при їх постановці на серійне виробництво згідно з ДСТУ Б А.3.1-6. В.3 Кожен контрольний зразок забезпечують запломбованим ярликом який прикріплюють до зразка та технічним описом. На ярлику вказують умовне позначення виробу найменування підприємства-виготовлювача та інформацію про затвердження контрольного зразка а також графу затвердження підприємством-виготовлювачем. Графа затвердження скріплюється круглою печаткою з датами підписання. У технічному описі міститься інформація про контрольний зразок підприємство-виготовлювач зовнішній вид поверхні виробу а також допустимі дефекти та пошкодження. В.4 Контрольні зразки оформлюються для кожного діаметра виробу кожного кольору вихідної сировини. Термін дії контрольного зразка не встановлюється. В.5 Для забезпечення вхідного контролю виробу у споживача можуть використовуватись робочі контрольні зразки які є копіями основного контрольного зразка або його частини. Правильність копії підтверджує підприємство-виготовлювач. В.6 При зміні показників або їх значень що наведені в розділах 4-6 або додатка Б та таблиць 24-27 цього стандарту контрольні зразки підлягають перезатвердженню. В.7 Контрольні зразки зберігаються на підприємстві-виготовлювачі. Додаток Г обов'язковий ВИМОГИ ДО СИРОВИНИ Г.1 Матеріал із НПВХ Матеріал з якого виготовлені труби та фасонні вироби повинен бути композицією непластифікованого полівінілхлориду призначеного для виготовлення труб та фасонних виробів для водопостачання. Ця композиція повинна мати фізичні властивості згідно з Г.4 та складатись зі смоли НПВХ до якої додаються необхідні домішки: стабілізатори попереджують руйнування матеріалу при переробці й експлуатації змащувальні речовини полегшують переробку барвники наповнювачі і модифікатори оптимізують зовнішній вигляд та фізико–механичні властивості продукції . Жодна зі складових композиції не повинна використовуватись окремо або в кількостях що можуть становити токсичну органолептичну або мікробіологічну загрозу людині або погіршити якості продукції щодо склеювання за допомогою розчинника або погіршити хімічні фізичні чи механічні властивості зокрема довгострокову механічну міцність та стійкість до удару що зазначені у цьму стандарті. Г.2 Вплив на воду призначену для споживання Усі пластмаси та непластмасові матеріали для деталей системи трубопроводу з НПВХ наприклад еластомірні манжети клей-розчинник мастила що знаходяться у тимчасовому або постійному контакті з водою призначеною для споживання не повинні негативно впливати на якість питної води. Г.3 Повторно перероблюваний матеріал та матеріал вторинної переробки Допускається використання виробником власної повторно перероблюваної сировини що була отримана під час виробництва та випробувань на відповідність цьому стандарту власної продукції. Ця сировина додається до матеріалу первинної обробки. Використання матеріалу вторинної переробки та перероблюваного матеріалу іншого виробника не допускається. Г.4 Фізичні властивості сировини труб Згідно з [3] густина сировини із НПВХ для виготовлення труб при 23 °С при вимірюванні згідно з ГОСТ 15139 повинна бути у зазначених межах: 1350 кг/м3  ?  1460 кг/м3. Матеріал труби повинен мати мінімальну довгострокову міцність MRS не менше 25 МПа. Матеріал труб повинен оцінюватись випробуванням внутрішнім тиском згідно з ГОСТ 24157. Випробування проводять із використанням труб серії S 12 5. Якщо сировина суміш зазнала змін у своєму складі повторно оцінювати MRS не обов'язково за наявності результатів довгострокових випробувань зразків труб що з неї виготовлені. При цьому графічно виражені результати випробувань на стійкість до дії внутрішнього тиску не менше ніж п'яти зразків при 20 °С та 60 °С протягом 1000 год та 5000 год мають знаходитись на або вище кривої довгострокової міцності що була побудована за результатами випробувань базової композиції. Г.5 Фізичні властивості сировини фасонних виробів Матеріал з якого виготовляються фітинги повинен відповідати вимогам Г.4 цього додатка та таблиці Г.1. Г.5.1 Міцність матеріалу для інжекційного лиття При випробуванні тиском за процедурою згідно з ГОСТ 24157 використовуючи трубоподібні зразки виготовленні методом інжекційного лиття під тиском що відповідають рисунку Г.1 матеріал повинен відповідати вимогам таблиці Г.1. Рисунок Г.1 – Вільна довжина l0 випробувальних зразків виготовлених методом лиття під тиском Таблиця Г.1 – Властивості матеріалу сировини Властивість Вимоги Параметри випробування Метод випробування Параметр Показник Довгострокова міцність Відсутність розривів протягом часу випробування Діаметр dn 50 мм ГОСТ 24157 Вільна довжина див. рисунок Г.1 lo 3dn* Товщина стінки еn серії труб 6 3  S  10 Температура випробування 60 °С Кількість зразків 3 Початкове напруження 10 0 МПа Тип випробування Вода в воді Тип кінцевих заглушок тип а Період випробування 1000 год * Для dn з величиною 50 мм допускається використовувати зразок з мінімальною вільною довжиною 140 мм. Г.6 Міцність матеріалу фасонних виробів виготовлених з труби Якщо фітинг виготовлено з труби матеріал труби повинен відповідати вимогам таблиці Г.1 Додаток Д інформативний БІБЛІОГРАФІЯ 1. ISO 9969:1994 Thermoplastics pipes – Determination of ring stiffness Труби з термопластів. Визначення кільцевої жорсткості 2. EN 744: 1995 Thermoplastics pipes. Test method for resistance to external blows by the round- the-clock method Труби з термопластів. Метод тестування на стійкість до дії зовнішніх ударів рівномірно розподілених по периметру 3. EN 1452 –1 Plastics piping systems for water supply – Unplasticized poly vinyl chloride PVCU  – Part 1: General Системи пластмасових трубопроводів для водопостачання – непластифікований полівінілхлорид НПВХ  – Частина 1. Загальна 4. МУ № 1645-77 Методические указания на фотометрическое определение хлористого водорода в воздухе рабочей зоны Методичні вказівки щодо фотометричного визначення хлористого водню у повітрі робочої зони 5. МУ № 2905-83 Методические указания по газохроматографическому измерению концентрации окиси углерода в воздухе рабочей зоны Методичні вказівки щодо газохроматографічного вимірювання концентрації окису вуглецю у повітрі робочої зони 6. МУ № 4174-86 Методические указания по определению хлористого винила в воздухе рабочей зоны Методичні вказівки щодо визначення хлористого вінілу у повітрі робочої зони 7. МУ № 4436-87 Методические указания по измерению концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия Методичні вказівки щодо вимірювання концентрації аерозолів переважно фіброгенної дії 8. ТУ 38.105.1933-93 Кольца резиновые для напорных труб из непластифицированного поливинилхолорида Кільця гумові для напірних труб з непластифікованого полівінілхлориду Код УКНД 23.040.20 23.040.45 91.140.60 93.025 Ключові слова: труби фасонні вироби непластифікований полівінілхлорид методи випробувань. ДСТУ Б В.2.7-141:2007 ДСТУ Б В.2.7-141:2007 II III