ДБН А.2.1-1-2008

ДБН А.2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Вишукування проектування і територіальна діяльність Вишукування ІНЖЕНЕРНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ДБН А.2.1-1-2008 Київ Мінрегіонбуд України 2008 РОЗРОБЛЕНІ: Український державний головний науково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних і екологічних вишукувань УкрНДІІНТВ Мінрегіонбуду України. РОЗРОБНИКИ: За участю: В. Соколов керівник розробки Г. Стріжельчик канд. геол.-мін. наук відповідальний виконавець Н. Джваршеішвілі А. Дроздов І. Закопайло Г. Карагодін О. Крамаренко І. Панченко канд. екон. наук В. Смоляга канд. геол.-мін. наук Ю. Солодовніков С. Черниш Держгеонагляд України В. Шелудько Інститут геологічних наук НАН України М. Демчишин д-р техн. наук Харківський національний університет ім. В. Каразіна І. Черваньов д-р техн. наук Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури І. Лучковський д-р техн. наук Харківська національна академія міського господарства Ю. Лупан канд. техн. наук Інститут УкрВОДГЕО Мінрегіонбуду України О. Чебанов канд. геол. наук ОП "Укрбудрозвідування" В. Богданов Д. Овчинникова НДІБК Мінрегіонбуду України Г. Чорний д-р техн. наук В. Шокарєв канд. техн. наук I. Матвеев канд. техн. наук Г. Соловйова канд. техн. наук Д. Калінчук Ю. Мелашенко Ю. Іщенко Інститут "Київгео" ВАТ "Київпроект" М. Божко В. Ніколішин канд. геол.-мін. наук М. Лисенко Інститут КП "КримПІНТїЗ" М. Ткаченко В. Подолян Т. Орлова Центр науково-технічних послуг "Інжзахист" М. Рижий Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень "Енергопроект" Г. Нестеренко Л. Шехтман М. Сергієнко С Дейнеко Л. Дорошенко К. Іванченко ЗАТ "Інститут Харківський Промтранспроект" П. Волошин І. Демченко ВАТ "ІВП "ВНДПІТРАНСГАЗ" М. Сікачина ПОГОДЖЕНІ: МНС Держпожежбезпеки Мінприроди Держкомзем Міністерство ЖКГ лист № 32/4/5183 від 11.12.2006 ; лист № 11174/11-10 від 18.12.2006 ; лист № 14-21-11/9506 від 19.12.2006 ; лист № 23/11-58 від 03.09.2007 . ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: ЗАТВЕРДЖЕНІ: Відділ промислової забудови та проблем ЧАЕС Міністерства регіонального розвитку та будівництва України Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.02.2008 р. № 56 З набуттям чинності ДБН А.2.1-1-2008 на території України втрачають чинність СНиП 1.02.07-87 II ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Вишукування проектування і територіальна діяльність ДБН А.2.1-1-2008 Вишукування На заміну СНиП 1.02.07-87 ІНЖЕНЕРНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА Чинний від 2008-07-01 Ці норми встановлюють основні положення і вимоги до проведення інженерних вишуку-вань для будівництва на території України нового будівництва реконструкції існуючих будівель і споруд виробничого та невиробничого призначення технічного переоснащення діючих підприємств ліквідації будівель і споруд виробничого та невиробничого призначен-ня а також для розроблення оцінки впливів на навколишнє середовище ОВНС усіх видів планованого будівництва техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних проектів генеральних планів розвитку територій складання земельних кадастрів інженерного захисту те-риторій а також перелік спеціалізованих вишукувань або умовно вишукувальних робіт . Додаткові вимоги до інженерних вишукувань з урахуванням регіональних і галузевих особливостей об'єктів будівництва установлюються регіональними і галузевими відомчими нормативними документами погодженими в установленому порядку з уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферах будівництва містобудування та архітектури. Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб в тому числі й зарубіжних - суб'єктів господарської діяльності - незалежно від форм власності які виконують інженерні вишукування на території України чи здійснюють будівельну діяльність згідно з отриманим в установленому законодавством порядку дозволом на її проведення а також органів виконавчої влади та управління державного нагляду та експертизи. Вимоги щодо особливостей інженерних вишукувань для капітального ремонту реставрації нерухомих об'єктів культурної спадщини консервації та розконсервації об'єктів будівництва ліквідації наслідків аварій і катастроф а також щодо інженерних вишукувань здійснюваних за межами України за рахунок державних інвестицій встановлюються окремими нормативними документами з урахуванням положень цих норм. 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 Інженерні вишукування для будівництва є видом науково-технічної діяльності згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" що забезпечує вивчення природних і техногенних умов територій ділянок об'єктів будівництва розроблення прогнозів взаємодії об'єктів будівництва з навколишнім середовищем розроблення усіх видів проектів у тому числі інженерної підготовки територій захисту територій і об'єктів від небезпечних процесів . 1.2 Інженерні вишукування для будівництва виконують відповідно до норм чинного за- конодавства нормативних актів та нормативних документів які регулюють діяльність у відповідних сферах та на конкретній території з дотриманням вимог цивільного захисту у сфері техногенної безпеки охорони праці та навколишнього середовища див. дод. А . 1.3 Вишукування для будівництва в складних інженерно-геологічних умовах III кате- горія а також вишукування для будівництва будівель і споруд підвищеного рівня відпо- відальності ГОСТ 27751 повинні виконувати спеціалізовані вишукувальні та проектно- вишукувальні організації які мають відповідне технічне оснащення та фаховий склад. 1.4 Інженерні вишукування виконують на основі договору підряду згідно з технічним зав- данням та програмою виконання робіт. 1.3 С. 2 ДБН А.2.1-1:2008 1.5 Інженерні вишукування для будівництва включають такі види вишукувань: - інженерно-геодезичні; - інженерно-геологічні; - геотехнічні та інженерно-гідрогеологічні у складі комплексних інженерно-геологічних вишукувань або окремо ; - інженерно-гідрометеорологічні; - вишукування для раціонального використання та охорони навколишнього середовища; - спеціалізовані умовно вишукувальні . 1.6 Залежно від порядку розроблення проектної документації згідно з ДБН А.2.2-3 обся- ги вишукувальних робіт розподіляють так: - для передпроектиих робіт а також для розроблення ескізного проекту ЕП - на основі літературних фондових джерел враховуючи і державний картографо-геодезичний фонд і обґрунтованого обсягу польових і лабораторних робіт; - на стадіях: техніко-економічне обґрунтування ТЕО чи техніко-економічний розраху- нок ТЕР проект П або робочий проект РП - основні обсяги вишукувань до ста відсотків ; - на стадії робочої документації Р - додаткові обсяги вишукувальних робіт за від- повідного обґрунтування у технічному завданні. 1.7 У разі проектування об'єктів підвищеного рівня відповідальності та об'єктів у склад- них інженерно-геологічних умовах постадійне виконання вишукувальних робіт встановлю- ють відповідно до технічного завдання і програми виконання вишукувальних робіт. 1.8 У всіх випадках склад і обсяги вишукувальних робіт визначає вишукувальна організація з урахуванням таких факторів: - вид будівництва мета вишукувань ; - регіональні територіальні та локальні особливості території складність умов ; - ступінь вивченості території; - стадія проектування. Відповідні конкретні відомості необхідно вказувати у технічному завданні та програмі виконання робіт технічному приписі вишукувальної організації з обов'язковим урахуванням наявних фондових геодезичних геологічних і ін. матеріалів. 1.9 Склад і обсяг вишукувальиих робіт для будівництва будівель і споруд підвищеного рівня відповідальності гребель АЕС тощо регламентовано відповідними національними галузевими відомчими нормативними документами розділ "Вимоги до інженерних вишу- кувань" а програми виконання робіт затверджують рішенням науково-технічної ради вишу- кувальної проектно-вишукувальної організації. 1.10 При виявленні у процесі вишукувальних робіт несприятливих факторів вивчення яких не передбачене затвердженою програмою виконання робіт до програми та договірної документації за погодженням із замовником вносять відповідні зміни та доповнення. 1.11 Методи та технічні засоби для виконання окремих видів вишукувальних робіт зале- жать від цілей вишукувань складності умов виконання робіт і регулюються нормативно-пра- вовими актами національними та галузевими відомчими нормативними документами положення яких не суперечать цим нормам. Для об'єктів підвищеного рівня відповідальності а також при виконанні інженерних вишукувань у складних інженерно-геологічних умовах можуть застосовуватись методи та технічні засоби не передбачені нормативними документами що за погодженням із замовником повинно бути обґрунтовано у програмі виконання робіт. ДБН А.2.1-1-2008 С. З 1.12 Під час виконання вишукувань на територіях з особливим режимом програму робіт доповнюють інформацією про умови проведення робіт і додаткові заходи необхідні для їх виконання. 1.13 Матеріали вишукувань оформлені у вигляді науково-технічних звітів далі - звітів чи висновків становлять науково-технічну продукцію правом власності на яку згідно з чин- ним законодавством України про охорону інтелектуальної власності володіють сторони котрі уклали договір на її створення. Польові матеріали не входять до складу звіту і не передаються замовнику а зберігаються з основним примірником звіту в архіві організації-виконавця. 1.14 Строки використання матеріалів усіх видів вишукувань крім інженерно-геодезич- них без проведення додаткових або контрольних робіт становлять до п'яти років за збере- ження цільового призначення вишукувань а також за відсутності змін інженерно- геологічних умов території ділянки . Після закінчення зазначеного строку обов'язковими є контрольні вишукування. Склад і обсяги контрольних вишукувань залежать від особливостей території що вивчається та мети цих вишукувань. Можливість використання матеріалів інженерно-геодезичних вишукувань минулих років вишукувальні організації визначають після обов'язкового польового обстеження території. 1.15 На усіх етапах вишукувань проводять контроль якості виконаних робіт відповідно до вимог систем управління якістю на основі стандартів організації нормативних актів спеціаль- но уповноважених центральних органів виконавчої влади. 1.16 Метрологічне забезпечення єдності та точності вимірювань перевірка дотримання метрологічних норм і правил в інженерних вишукуваннях для будівництва здійснюється згідно з чинним законодавством. 1.17 Юридичні та фізичні особи які виконують інженерні вишукування несуть відповідальність за якість виконаних робіт відповідно до чинного законодавства. 1.18 Перелік нормативних документів на які зроблені посилання в цих нормах наведено у дод. А. 1.19 Основні терміни та визначення понять що вживаються в цих нормах наведено у дод. Б. 2 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ 2.1 Загальні положення 2.1.1 Інженерно-геодезичні вишукування для будівництва повинні забезпечувати отри- мання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію та рельєф місцевості у тому числі дна водотоків водойм і акваторій розташування й характеристики існуючих будівель і споруд наземних підземних і надземних та інших елементів планування у цифровій графічній формах необхідних для комплексного оцінювання природних і техногенних умов території акваторії будівництва й обґрунтування можливості проектування створення та ведення державних кадастрів забезпечення управління територією і ризиками надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру тощо. 2.1.2 Ці норми детально не регламентують методи і технології проведення інженерно-гео- дезичних вишукувань - вони є предметом розгляду спеціальних інструкцій і посібників. 2.1.1 С. 4 ДБН А.2.1-1:2008 2.1.3 Метою виконання інженерно-геодезичних вишукувань є: - отримання інженерно-топографічних планів для розроблення проектів; - створення інженерно-геодезичної основи що характеризує просторове положення та габарити об'єктів; - отримання даних для побудови геологічних гідрогеологічних архітектурних еколо- гічних археологічних та інших картографічних моделей; - отримання даних про геометричні параметри об'єктів у тому числі й підземних та їх зміни; - отримання даних про геодинамічні процеси. 2.1.4 Інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи: підготовчий - отримання технічного завдання замовника збирання та аналіз матеріалів вишукувань минулих років рекогносцирувальне обстеження території складання програми вишукувань; польовий - виконання комплексу польових вимірювань і попередня обробка даних для забезпечення їх якості повноти та точності; камеральний - остаточне оброблення даних польових вимірювань з оцінюванням точності отриманих результатів складання та передавання замовнику звіту передавання звітних матеріалів до державних картографічно-геодезичних фондів. 2.1.5 Конкретні цілі та основні вимоги до проведення інженерно-геодезичних вишуку- вань повинні бути визначені технічним завданням замовника див. дод. В і уточнені при виз- наченні складу та обсягів робіт у програмі вишукувань. 2.1.6 Технічне завдання на виконання інженерно-геодезичних вишукувань складає замов- ник за участі виконавця і генпроектувальника та містить обов'язкову інформацію щодо: - цільового призначення роботи; - характеристики об'єкта; - необхідної детальності та повноти відображення ситуації об'єкта; - точності визначення просторового положення об'єкта масштаб ; - меж ділянки вишукувань; - спеціальних вимог; - переліку звітних матеріалів зразків форм їх подання у випадку виконання спеціальних видів робіт; - відомостей про наявність матеріалів вишукувань минулих років. 2.1.7 Програму виконання інженерно-геодезичних вишукувань розробляють відповідно до вимог технічного завдання положень нормативних документів результатів вивчення фондових матеріалів і детального польового рекогносцирування. Програмою передбачають: - обґрунтування можливості використання матеріалів вишукувань минулих років; - обґрунтування видів та обсягів робіт; - технології виконання робіт і у випадку нестандартних рішень попередній розрахунок точності отримуваних результатів; - форму та склад звітних матеріалів що випускаються; - склад і адресацію передачі матеріалів вишукувань замовнику та до територіальних фондів. До програми виконання робіт додають графічні матеріали що відображають і деталізують її зміст. ДБН А.2.1-1-2008 С.5 Програма робіт до початку їх виконання погоджується з замовником а при виконанні спеціальних видів робіт - і з генпроектувальником. Будь-які відступи від програми робіт що виникають у процесі виконання інженерно-геодезичних вишукувань погоджують із замовником та обґрунтовують у звіті. 2.1.8 На ділянках І категорії складності інженерно-геодезичних умов див. дод. Г площею до 5 га замість програми виконання робіт допускається складання технічного припису. 2.1.9 Виконуючи інженерно-геодезичні вишукування необхідно використовувати геоде- зичні прилади та інструменти що повірені й атестовані відповідно до вимог чинного законо- давства і нормативних документів. 2.1.10 Вартість робіт з інженерно-геодезичних вишукувань визначають відповідно до ДБН Д. 1.1-7 із урахуванням уніфікованих категорій складності умов під час виконання інже- нерно-геодезичних вишукувань наведених у дод. Г. 2.2 Склад інженерно-геодезичних вишукувань 2.2.1 Інженерно-геодезичні та топографічні зйомки з точністю масштабів 1:5000; 1:2000; 1:1000; 1:500; 1:200 та точніше; інженерно-гідрографічні трасувальні роботи геодезичні стаціонарні спостереження кадастрові та інші спеціальні роботи а також комплексні інже- нерно-геодезичні вишукування які включають усі види робіт що дозволяють отримати про- сторову модель розташування елементів існуючої ситуації у заданій формі її відображення зберігання та використання. 2.2.2 Створення опорної геодезичної мережі яка включає геодезичні мережі спеціального призначення для будівництва та експлуатації будівель і споруд. 2.2.3 Створення топографічних планів профілів інших топографо-геодезичних ма- теріалів і даних у графічній та цифровій формах призначених для розроблення проектів ро- бочої документації та будівництва об'єктів для оцінювання техногенного навантаження розроблення заходів з інженерної підготовки та захисту територій. 2.2.4 Створення та ведення геоінформаційних систем населених пунктів і проммайдан- чиків державного містобудівного та земельного кадастрів; створення й оновлення тематич- них карт планів і атласів спеціального призначення у графічній або цифровій формах. 2.2.5 Створення інженерно-топографічної основи і отримання геодезичних даних для ви- конання інших видів інженерних вишукувань у тому числі геотехнічного контролю обсте- ження ґрунтів основ та фундаментів будівель і споруд розроблення заходів з інженерної підготовки захисту й локального моніторингу територій а також авторського нагляду в про- цесі будівництва. 2.2.6 Оновлення інженерно-топографічних планів вишукувань минулих років за виявле- ними у результаті польового обстеження змінами ситуації та рельєфу. За загального обсягу змін більше 35 відсотків знімальні роботи виконують у повному обсязі. 2.2.7 Інженерно-геодезичні роботи з контролю за деформаціями будівель споруд та еле- ментів їх конструкцій у період будівництва та експлуатації. 2.3 Загальні технічні вимоги 2.3.1 Склад обсяги методи та технології а також типи й конструкції застосовуваних інструментів і пристосувань при проведенні інженерно-геодезичних робіт на конкретному об'єкті залежно від цілей робіт їх точності відповідно до технічного завдання замовника визначають відповідно до вимог відповідних нормативних документів спеціальних інструкцій або обґрунтовують у програмі виконання робіт. С. 6 ДБН А.2.1-1:2008 2.3.2 Розвиток та відновлення державних опорних геодезичних мереж і топографічну зйомку у масштабі 1:5000 1:2000 і дрібніше виконують за умови дотримання вимог норматив- но-правових актів нормативних документів з дозволу спеціально уповноваженого цен- трального органу виконавчої влади у сфері топографо-геодезичної картографічної та кадастрової діяльності а звітні матеріали передають до державного картографо-геодезичного фонду. 2.3.3 Розвиток опорних геодезичних мереж на конкретному об'єкті виконують на базі пунктів державної геодезичної мережі. Допускається прокладання локальних мереж без прив'язки до державної геодезичної мережі за відповідного обґрунтування у програмі робіт. Схеми опорних геодезичних мереж методики вимірювань і підбір необхідних інструментів визначають при складанні програми виконання робіт із урахуванням можливості використання пунктів геодезичної мережі у періоди будівництва та експлуатації об'єкта. Щільність і точність положення геодезичних пунктів вибір типу центрів і методів закріплення пунктів визначають згідно з їх цільовим призначенням відповідно до вимог технічного завдання замовника. Вибір прийнятої системи координат і висот обґрунтовують у програмі виконання робіт. 2.3.4 Після завершення робіт зі створення геодезичних мереж згущення каталоги коорди- нат і висот зі схемами в місцевій та державній системах координат і звіти передають до дер- жавного картографічно-геодезичного фонду. 2.3.5 Планово-висотну знімальну геодезичну мережу прокладають у розвиток опорної ге- одезичної мережі або як самостійну геодезичну основу. Щільність та точність розташування геодезичних пунктів визначають за їх цільовим призначенням. З метою створення постійного знімального обґрунтування на забудованих територіях координати передають на ріг капітальних будівель і споруд люки колодязів підземних комунікацій опори надземних інженерних мереж і інші чітко означувані предмети ситуації. На незабудованій території не менше ніж 1/5 частина точок знімальної геодезичної мережі повинна закріплюватись постійними знаками. 2.3.6 Під час виконання знімальних робіт методику зйомки детальність точність поло- ження точок ситуації та рельєфу визначають цільовим призначенням робіт і обґрунтовують у програмі виконання робіт. 2.3.7 Зйомку підземних і надземних інженерних комунікацій виконують за відсутності достовірної інформації про їх положення на ділянці зйомки виконавчі креслення топог- рафічні плани та інші креслення або її недостовірності. Положення елементів мереж що не мають зовнішніх ознак визначають за допомогою приладів пошуку або шурфуванням за обов'язкової присутності представника експлуатаційної організації. Забороняється складати плани інженерних комунікацій шляхом збільшення з планів більш дрібних масштабів. 2.3.8 Відповідальність за точність та якість зйомки а також за достовірність складання плану інженерних комунікацій несе вишукувальна організація. Відповідальність за повноту планів підземних і надземних інженерних комунікацій несуть організації що експлуатують ці мережі і погоджують їх відтворення на планах. 2.3.9 Під час виконання спеціальних видів робіт допускається розроблення нових техно- логій методик пристосувань та інструментів з відповідним обґрунтуванням у програмі вико- нання робіт і обов'язковим попереднім розрахунком отримання потрібної точності. ДБН А.2.1-1-2008 С. 7 Нестандартні прилади та пристосування повинні пройти метрологічний контроль та процедури підтвердження відповідності. 2.3.10 Камеральне опрацювання даних інженерно-геодезичних вишукувань проводять автоматизованими методами. Програми використані за таких методів повинні передбачати видачу вихідних даних результатів розрахунку і оцінки точності вимірювань. Результати автоматизованої обробки даних повинні забезпечувати можливість передачі інформації до бази даних за мінімальних перетворень. Створювані локальні бази даних повинні забезпечувати надійне зберігання і видачу інформації у формі зручній для використання. Результатом виконання камеральних робіт є звіт із додатками відповідно до технічного завдання замовника та погодженої програми виконання робіт. 2.3.11 Повнота достовірність та якість матеріалів що випускаються повинні задовольня- ти вимогам технічного завдання замовника і програми вишукувань системі управління якістю на основі міжнародних стандартів ISO та стандартів організації. Критеріями якості продукції та готовності її до передачі замовнику є: - відповідність складу звіту текстової частини з додатками; див. дод. Д отриманої пов- ноти та точності інформації вимогам нормативних документів і технічному завданню; - обґрунтованість відступів від вимог нормативних документів; - наявність у звіті відомостей про позитивні результати проведення технічного контро- лю й приймання робіт; - оформлення і передавання на зберігання первинної документації; - наявність підписів відповідальних виконавців; - передавання на зберігання до державного та територіального картографічно-геодезич- ного фондів примірників звітних матеріалів у встановленому порядку. 2.3.12 Юридичні та фізичні особи закордонні в тому числі незалежно від форм влас- ності котрі виконують на території України інженерно-геодезичні вишукування зобов'язані здавати примірники звітів з інженерно-геодезичних вишукувань: - до державного картографічно-геодезичного фонду плани масштабу 1:5000 та 1:2000 площею більше 50 га ; - до територіального фонду плани масштабу 1:1000 і крупніше незалежно від площі зйомки . 3 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ 3.1 Загальні положення 3.1.1 Інженерно-геологічні вишукування виконують з метою вивчення та оцінки інженерно-геологічних умов території ділянки будівництва для: - визначення характеристик інженерно-геологічних умов території та отримання вихідних даних для проектів будівництва відповідно до СНиП 2.02.01 ДСТУ Б В.2.1-4 тощо; - прогнозування змін інженерно-геологічних умов під дією природних і техногенних факторів визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та способів досягнення потрібного стану цього середовища; - оцінювання ризику життєдіяльності людини на конкретних територіях; - розроблення проектів захисту територій та окремих об'єктів від несприятливих і небез- печних процесів. - С. 8 ДБН А.2.1-1:2008 3.1.2 Підставою для складання програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишу- кувань є технічне завдання див. дод. Е що додається до замовлення на інженерно-геологічні вишукування. 3.1.3 Технічне завдання на виконання інженерно-геологічних вишукувань для будівниц- тва повинно містити: - найменування об'єкта; - дані по місце розташування та межі ділянки будівництва; - цілі та види вишукувань; - вид будівництва нове будівництво реконструкція технічне переоснащення або вид робіт на існуючому об'єкті консервація ліквідація тощо ; - інформацію про стадійність проектування і будівництва; - характеристику проектованих об'єктів: дані про конструктивні рішення надземної час тини типи фундаментів глибини їх закладання орієнтовні навантаження на основи; - відомості про необхідні заходи інженерного захисту об'єктів і території; - відомості про раніше виконані інженерні вишукування та дослідження на території проектованого будівництва; - відомості про необхідність проведення вишукувань у процесі будівництва; - додаткові вимоги обумовлені галузевою специфікою проектованого об'єкта. 3.1.4 Програму виконання інженерно-геологічних вишукувань складають на основі відповідного технічного завдання оцінки категорії складності інженерно-геологічних умов див. дод. Ж складності геотехнічного будівництва див. дод. И ступеня вивченості ділянки території і порядку розроблення проектної документації. У випадку коли будівництво передбачають на достатньо вивченій території чи планують будівництво будівель і споруд II й III рівнів відповідальності див. ГОСТ 27751 замість програми робіт допускається складати технічний припис. 3.1.5 За складом інженерно-геологічні вишукування є комплексними і включають види робіт які направлені на вивчення геологічної будови стану та властивостей ґрунтів гідрогео- логічних умов інженерно-геологічних процесів і явищ а також на розроблення основних видів прогнозів - пошукового і нормативного. Види та обсяги інженерно-геологічних робіт визначають залежно від: - ступеня інженерно-геологічної вивченості території; - цільового призначення вишукувань; - складності геологічних умов; - наявності ґрунтів із особливими властивостями; - глибини залягання та режиму підземних вод; - зони активної взаємодії з геологічним середовищем; - рівня відповідальності будівель і споруд згідно з ГОСТ 27751. 3.1.6 Вартість робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають згідно з ДБН Д. 1.1 -7 із урахуванням положень 3.1.5. 3.2 Комплексні інженерно-геологічні вишукування 3.2.1 До складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять такі види робіт: - оцінка вивченості території; - рекогносцирувальне обстеження; - ДБН А.2.1-1-2008 С. 9 - геофізичні роботи; - бурові та гірничопрохідницькі роботи; - геотехнічні вишукування які включають лабораторні та польові дослідні роботи; - гідрогеологічні вишукування; - стаціонарні спостереження; - вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ; - камеральне оброблення матеріалів. 3.2.2 Для оцінки вивченості території виконують пошук та вивчення фондових і архівних матеріалів що містять відомості про структурно-тектонічні особливості території орографію та гідрографію геологічну будову властивості ґрунтів гідрогеологічні умови інженерно-гео- логічні процеси та досвід будівництва а також інші відомості які дозволяють зробити оцінку складності інженерно-геологічних умов ступеня їх вивченості і розробити програму подаль- ших вишукувальних робіт. Попередню оцінку складності інженерно-геологічних умов і вивченості території наводять у програмі виконання робіт технічному приписі . У звіті про інженерно-геологічні вишукування наводять посилання на використані матеріали. Порядок отримання і використання відомчої інформації регулюється відповідними нормативно-правовими актами та нормативними документами. 3.2.3 Рекогносцирувальне обстеження території включає огляд ділянки планованої забу- дови та прилеглої території у т.ч. опис відслонень водотоків і виходів підземних вод ознак прояву інженерно-геологічних процесів візуальне обстеження існуючої забудови а також результати опитування населення працівників підприємства . Рекогносцирувальне обстеження проводять за попередньо наміченими маршрутами обстеження може бути суміщеним із маршрутними спостереженнями а результати наносять на топографічну основу. 3.2.3.1 Маршрутні спостереження включають описання та картування відслонень та індикаторів інженерно-геологічних процесів уточнення меж геоморфологічних елементів і екзогенних форм рельєфу замірювання елементів залягання гірських порід у відслоненнях оцінювання ефективності інженерної підготовки території уточнення доступності та умов проведення польових робіт. 3.2.4 Геофізичні роботи виконують з метою визначення структурно-тектонічної будови меж розповсюдження та потужності ґрунтів різного літологічного складу і стану властивос- тей ґрунтів рівнів підземних вод напрямку та швидкості водного потоку виявлення інже- нерно-геологічних процесів і геофізичних аномалій а також для сейсмічного мікрорайонування. Геофізичні роботи виконують у комплексі з гірничопрохідницькими геотехнічними та гідрогеологічними роботами або передують їм. Рекомендовані методи геофізичних робіт наведено в дод. К. 3.2.5 Бурові та гірничопрохідницькі роботи виконують для отримання інформації про склад ґрунтів і умови їх залягання глибину залягання ґрунтових вод та інших водоносних го- ризонтів наявність напору та особливості рівневого режиму; відбору зразків ґрунтів і проб води для лабораторних випробувань; виконання польових досліджень властивостей ґрунтів; обладнання системи спостережень за компонентами геологічного середовища; встановлення меж прояву інженерно-геологічних процесів. С. 10 ДБН А.2.1-1:2008 3.2.5.1 Розміщення кількість і глибину гірничих виробок закопуш розчисток канав шурфів та дудок свердловин призначають виходячи з необхідності повного та достовірного відображення інженерно-геологічних умов ділянки майданчика будівництва залежно від складності інженерно-геологічних умов і конструктивних особливостей проектованих будівель споруд . 3.2.5.2 Гірничі виробки розміщують по контурах і або осях проектованих будівель та споруд. Крім того у місцях різкої зміни навантажень на фундамент глибини їх закладання висоти споруд а також на межах різних геоморфологічних елементів необхідно розміщувати додаткові виробки. За необхідності вивчення сфери взаємодії проектованих будівель і споруд з геологічним середовищем існуючою забудовою а також за наявності небезпечних процесів необхідно розміщувати додаткові виробки за межами контуру проектованої будівлі споруди . 3.2.5.3 Мінімальну кількість гірничих виробок у межах контурів кожної будівлі споруди і відстань між ними визначають із урахуванням раніше пройдених виробок та суміжних якщо проектується група будівель та споруд згідно з табл. 3.1. 3.2.5.4 При розташуванні групи проектованих будівель і споруд II та III рівнів відпо- відальності на ділянках І й II категорії складності інженерно-геологічних умов розміщення гірничих виробок допускається поза межами контурів будівель і споруд на відстанях що не перевищують максимальні відстані які вказані в табл. 3.1. Гірничі виробки у цьому разі розміщують за рівномірною сіткою. 3.2.5.5 Для оконтурення невитриманих у плані лінз і прошарків сильно стискуваних ґрунтів або неоднорідних ґрунтів торф мул елювіальні техногенні ґрунти та ін. при вив- ченні тектонічних порушень виявленні карстових порожнеч і площин ковзання зсувних тіл встановленні меж розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ а також при роз- міщенні виробок під окремі фундаменти опори допускається встановлювати відстані між виробками менше ніж 20 м. Таблиця 3.1 - Мінімальна кількість гірничих виробок у межах контурів будівлі споруди і відстань між ними Категорія складності інженерно-геологічних умов Відстань між гірничими виробками м - у чисельнику; мінімальна кількість шт. - у знаменнику Рівень відповідальності будівель та споруд I II III I прості 75-50 не менше 3 100-75 не менше 3 100-75 1-2 II середньої складності 40-30 не менше 4-5 50-40 не менше 3 50-40 1-2 III складні 25-20 не менше 4-5 30-25 не менше 3 30-25 не менше 3 Примітка. Максимальні відстані між виробками треба приймати для будівель та споруд малочутливих до нерівномірних осідань мінімальні - для чутливих. 3.2.5.6 Глибини гірничих виробок при вишукуваннях для будівель і споруд на природній основі призначають із урахуванням зони взаємодії з геологічним середовищем і величини стискуваної товщі ґрунтів із заглибленням в підстильні ґрунти на 1...2 м. На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями та в місцях розвитку небезпечних геологічних процесів глибина не менше 50 відсотків гірничих виробок повинна призначатися з урахуванням вимог 3.2.6.6 і 3.2.9. ДБН А.2.1-1-2008 С. 11 За відсутності даних про стискувану товщу ґрунтів глибини гірничих виробок допускається встановлювати відповідно до табл. 3.2. На ділянках поширення скельних ґрунтів з тектонічними порушеннями глибину гірничих виробок встановлюють програмою вишукувань. Таблиця 3.2 - Рекомендована глибина гірничих виробок при зведенні будівель із різними основами Будівля на стрічкових фундаментах Будівля на окремих опорах навантаження на фундамент кН/м поверховість глибина гірничої виробки від підошви фундаменту м навантаження на опору кН глибина гірничої виробки від підошви фундаменту м до 100 1 4-6 до 500 4-6 200 2-3 6-8 1 000 5-7 500 4-6 9-12 2 500 7-9 700 7-10 12-15 5 000 9-13 1 000 11-16 15-20 10 000 11 -15 2 000 понад 16 понад 20 15 000 12-19 50 000 понад 19 3.2.5.7 При вишукуваннях під плитний тип фундаменту ширина фундаменту більше 10 м глибину гірничих виробок встановлюють розрахунком а за відсутності необхідних да- них глибину виробок приймають рівною половині ширини фундаменту але не менше 20 м для нескельних ґрунтів. Відстань між виробками повинна бути не більше 50 м число виробок під один фундамент - не менше трьох. 3.2.5.8 Глибину гірничих виробок для пальових фундаментів у нескельних ґрунтах прий- мають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 5 м. При навантаженні на кущ висячих паль понад 3 000 кН а також при суцільному полі паль під всією спорудою глибину 50 відсотків виробок у нескельних ґрунтах встановлюють нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 10 м. Глибину гірничих виробок при обпиранні або зануренні паль у скельні ґрунти приймають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 2 м. Для паль що працюють тільки на висмикування глибини виробок і зондування призначають нижче кінця паль на 1 м. За наявності в масиві скельного ґрунту прошарків сильно вивітрілих різновидів і або не-скельного ґрунту глибину виробок встановлюють у програмі вишукувань виходячи з особливостей інженерно-геологічних умов і проектованих об'єктів. 3.2.5.9 На ділянках огороджувальних і водорегулювальних дамб гребель водотоків і на- копичувачів промислових відходів і стоків хвосто- і шламосховищ гідрозоловідвалів тощо висотою до 15...25 м гірничі виробки розміщують по осях дамб через 50... 150 м залежно від складності інженерно-геологічних умов та з урахуванням вимог відомчих нормативних доку- ментів. У складних інженерно-геологічних умовах і при висоті дамб більше 12 м необхідно намічати додатково через 100...300 м поперечники не менше ніж з трьох виробок. Глибини гірничих виробок приймають із урахуванням зони взаємодії дамби з геологічним середовищем стискуваної товщі та зони фільтрації але не менше полуторної висоти дамб. За необхідності оцінки фільтраційних втрат глибини гірничих виробок повинні бути не менше подвійної-потрійної величини підпору у дамб висотою до 15...25 м відлікову-ючи від основи дамби. У випадку залягання водотривких ґрунтів на меншій глибині виробки слід проходити нижче їх покрівлі на 3 м. С. 12 ДБН А.2.1-1:2008 3.2.5.10 У межах чаш накопичувачів промислових відходів і стоків проходку додаткових гірничих виробок передбачають за необхідності уточнення результатів попередніх основних вишукувань. Кількість поперечників у чаші накопичувачів встановлюють залежно від геолого-гідроге-ологічних умов території з урахуванням створів спостережних свердловин за режимом підземних вод розташованих у чаші накопичувачів. Відстань між поперечниками не повинна перевищувати 200...400 м а відстань між гірничими виробками в створі - 100...200 м. За межами контурів чаш накопичувачів гірничі виробки розташовують по поперечниках орієнтованих по напрямках передбачуваного розтікання й руху промислових стоків а також у бік найближчих водотоків водойм водозаборів підземних вод населених пунктів цінних сільськогосподарських і лісових угідь які перебуватимуть у зоні впливу накопичувачів. Відстані між гірничими виробками на поперечниках від контуру накопичувача до об'єктів у зоні їх впливу приймають від 300 м до 2000 м залежно від складності гідрогеологічних умов і довжини поперечника мінімальні відстані у складних умовах або при довжині поперечника до 1000 м а максимальні у простих умовах або при довжині поперечника більше 10000 м . Глибини виробок приймають не менше 3 м нижче рівня підземних вод. Частину виробок не менше 30 відсотків необхідно проходити до витриманого водоупору або у всіх випадках не менше полуторної величини підпору. 3.2.5.11 На ділянках проектованих водозабірних споруд поверхневих вод затоплених во- доприймачів течієнапрямних і хвилезахисних дамб тощо гірничі виробки розташовують по створах орієнтованих нормально до водотоку водойми з відстанями між створами 100...200 м і виробками на них через 50... 100 м із урахуванням основних геоморфологічних елементів у руслі на заплаві терасах . 3.2.5.12 На полях фільтрації число гірничих виробок приймають не менше трьох на один гектар. Глибини виробок встановлюють до 5 м а за близького залягання ґрунтових вод - на 1.. .2 м нижче їх рівня. На кожній ділянці з характерними ґрунтовими умовами слід проходити не менше трьох виробок до глибини 8... 10 м. Для оцінки можливого забруднення ґрунтових вод частину виробок проходять на 1...2 м нижче водотривкого шару ґрунтів. 3.2.5.13 На ділянках трас лінійних споруд типового та індивідуального проектування зве- дення штучних споруд виїмок насипів тощо розміщення та глибину виробок приймають відповідно до дод. Л. 3.2.5.14 По трасах повітряних ліній електропередачі гірничі виробки мають бути розміщені у місцях розташування опор: від однієї виробки на ділянку І та II категорії склад- ності інженерно-геологічних умов до 4-5 виробок - у складних та особливо складних умовах категорії IIIта IIIа . Глибини виробок встановлюють відповідно до табл. 3.2 та дод. Л а для пальових фундаментів проміжних опор - на 2 м нижче найбільшої глибини занурення кінця паль і для кутових опор - не менше ніж на 4 м нижче занурення нижнього кінця паль. На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями глибина виробок повинна бути збільшена із необхідності їх проходження на повну потужність. 3.2.5.15 При вишукуваннях для будівництва висотних локальних споруд башт труб щогл тощо кількість виробок повинна бути не менше трьох при віддаленні від центра спору- ди не більше 20 м. 3.2.5.16 Особливості інженерних вишукувань для об'єктів наведених у 3.2.5.9-3.2.5.15 до- датково регулюються відомчими будівельними нормами. ДБН А.2.1-1-2008 С. 13 3.2.5.17 Діаметр буріння розвідувальних свердловин повинен забезпечувати можливість опису ґрунтів відбору проб порушеної структури а також відбір проб води і обладнання свердловин для спостереження за рівнем підземних вод. Діаметр буріння технічних свердловин повинен забезпечувати можливість відбору проб ґрунтів непорушеної структури та обладнання свердловин для гідрогеологічних геофізичних і польових дослідних робіт. Початковий та кінцевий діаметри розвідувальних і технічних свердловин у нескелевих ґрунтах призначають залежно від призначення та глибини свердловини складу і стану ґрунтів що проходяться відповідно до табл. 3.3. Таблиця 3.3 - Залежність діаметрів свердловин від їх призначення Свердловина Початковий діаметр свердловини мм за глибини свердловини м Кінцевий діаметр свердловини мм до 10 10-30 Розвідувальна до 127 до 168 до 89 Технічна до 168 до 219 127 Примітка 1. Початковий діаметр розвідувальних та технічних свердловин глибиною більше 30 м а також початковий та кінцевий діаметри спеціальних свердловин встановлюють у програмі виконання робіт. Примітка 2. Під час буріння свердловин у великоуламкових піщаних пилуватих і глинистих грунтах із включеннями валунів і крупної гальки а також для обгрунтування відповідно до завдання замовника проведення земляних робіт способом гідромеханізації допускається збільшувати їх початковий діаметр. Кількість технічних свердловин повинна бути не менше 25 відсотків від загальної кількості свердловин та не менше 30 відсотків для будівель і споруд підвищеного рівня відповідальності на ділянках із складними інженерно-геологічними умовами. 3.2.6 До геотехнічних вишукувань відносять роботи які пов'язані з вивченням складу стану та властивостей ґрунтів як основ середовища для влаштування підземних споруд а також для оцінки стійкості природних або штучних масивів що формуються схилів і укосів. 3.2.6.1 Геотехнічні вишукування включають: - визначення складу стану і властивостей ґрунтів; - прогноз змін стану і властивостей ґрунтів під впливом різних факторів зволоження обводнення та осушення термічні впливи статичні і динамічні навантаження ; - прогнозну оцінку стійкості схилів і укосів; - моделювання та розроблення рекомендацій з підвищення стійкості природних і ство- рення штучних геотехнічних масивів ґрунтів; - розроблення рекомендацій із влаштування основ фундаментів і захисних споруд; - розроблення рекомендацій з використання природних і штучних ґрунтових матеріалів у будівництві. 3.2.6.2 Геотехнічні вишукування виконують як у складі інженерно-геологічних вишуку- вань так і самостійно на територіях де вже вивчені інженерно-геологічні умови. 3.2.6.3 Лабораторні роботи виконують для визначення класифікаційних фізичних міцнісних деформаційних і інших показників властивостей ґрунтів а також хімічних власти- востей ґрунтових вод необхідних для прийняття проектних рішень виконання інженер- но-технічних розрахунків з улаштування основ фундаментів захисних та інших споруд. Склад і обсяги лабораторних робіт установлюють виходячи як із цільового призначення ви- шукувань так і від наявності ґрунтів із особливими властивостями. С. 14 ДБНА.2.1-1:2008 За обґрунтування у програмі виконання робіт до складу лабораторних робіт додатково включають: - визначення змін властивостей ґрунтів за різних впливів замочування висушування ущільнення хімічне закріплення вібродинамічні навантаження тощо ; - моделювання роботи штучно створюваних геотехнічних масивів. Методи виконання лабораторних робіт регламентуються відповідними нормативними документами. Рекомендації щодо їх застосування подано у дод. М. Кількість лабораторних випробувань встановлюють у програмі виконання робіт згідно з ДСТУ Б В.2.1-5 і залежно від ступеня неоднорідності ґрунтів рівня відповідальності проектованої будівлі споруди необхідної точності визначення характеристик ґрунтів а також з урахуванням попередньо виконаних лабораторних випробувань. При цьому необхідно забезпечити одержання по кожному виділеному інженерно-геологічному елементу не менше 10 окремих значень фізичних характеристик та не менше шести значень міцнісних і деформаційних характеристик властивостей ґрунтів. 3.2.6.4 Польові дослідні роботи виконують для отримання даних про властивості ґрунтів у масиві на місці їх залягання за неможливості отримання достовірних результатів лабора- торними методами; для визначення уточнення перехідних коефіцієнтів від лабораторної до натурної моделі а також під час будівництва будівель і споруд підвищеного рівня відпо- відальності та у районах розповсюдження ґрунтів із особливими властивостями. Перелік польових і лабораторних методів випробувань ґрунтів наведено у дод.М. Кількість випробувань із визначення характеристик ґрунтів обґрунтовують у програмі виконання робіт з урахуванням попередньо виконаних визначень і складності інженерно-геологічних умов. Мінімальна кількість випробувань для одного попередньо виділеного елемента повинна бути не менше трьох. У межах контурів кожної будівлі споруди що проектується на пальовій основі кількість випробувань зондуванням або еталонною палею згідно зі СНиП 2.02.03 має бути не менше шести а статичними випробуваннями натурних паль - не менше двох. 3.2.6.5 Геотехнічні вишукування у процесі будівництва здійснюють для: - визначення фактичної несучої здатності та розрахункового навантаження на натурні палі; - визначення стану і властивостей переміщених ґрунтів або перетворених у природному заляганні у т.ч. контроль ущільнення ; - розконсервації об'єктів будівництва; - виявлення причин неприпустимих осідань і деформацій масивів ґрунтів і споруджува- них об'єктів. 3.2.6.6 Геотехнічні вишукування на ділянках поширення ґрунтів із особливими власти- востями просідні набухаючі слабкі засолені елювіальні техногенні виконують за спе- ціальною програмою технічним приписом що передбачає додаткові вимоги до складу робіт для забезпечення оптимальних будівельних рішень: 3.2.6.6.1 під час вишукувань у районах поширення просідних ґрунтів: 1 встановлюють і додатково відображають у звіті див. дод. Н : - поширення і приуроченість просідних ґрунтів до певних геоморфологічних елементів або форм рельєфу; - джерела замочування стан і характер наявних деформацій існуючих будинків та споруд; - характер мікрорельєфу і розвиток просідних процесів та явищ розмір і форми про- сідних блюдець подів межувальних знижень балок лесового псевдокарсту ярів і рівчаків такирів солончаків солонців вертикальних тріщин усихання віддільності тощо ; - ДБН А.2.1-1-2008 С. 15 - потужності лесових відкладень і просідної товщі їх зміна за площею; - особливості структури характер вертикальних і горизонтальних макропор розташу- вання їх за глибиною і площею; пилуватість агрегованість тощо текстури тонка ша- руватість тріщинуватість наявність конкрецій розподіл карбонатів по розрізу ходів органогенного походження сліди викопних криогенних проявів тощо ; - циклічність будови просідної товщі особливості контакту між шарами та їхніми ком- плексами; - фізичні властивості ґрунтів; - зміна вологості та меж пластичності ґрунтів за глибиною особливо в приконтактних із похованими ґрунтами шарах; - відносна просадність при тиску від власної ваги ґрунту і сумарного тиску від власної ваги і зовнішнього навантаження від проектованих будинків та споруд ваги насипу при плануванні підсипанням ; - початковий тиск просідання; - залежність відносної деформації просідання від тиску; - початкова вологість просідання; - модуль деформації за природної вологості та у насиченому водою стані; - ступінь мінливості просідних властивостей ґрунтів у плані та за глибиною; - питоме зчеплення і кут внутрішнього тертя просідних ґрунтів за природної вологості та у насиченому водою стані залежно від вирішуваного завдання ; - склад і зміст водорозчинних солей; - фільтраційні властивості просідних ґрунтів; - величину осідання ґрунту від його власної ваги; - характер зміни просадності за площею та глибиною; - просідні властивості ґрунтів у зниженнях рельєфу просідні блюдця улоговини тощо і на ділянках між ними; - глибину залягання літологічний склад і характеристики підстилаючих непросідних ґрунтів з оцінкою їх фільтраційних властивостей за спеціальним завданням ; 2 гірничі виробки розміщують із урахуванням необхідності складання інженерно-гео логічних розрізів по кожному геоморфологічному елементу уздовж і вхрест пролягання а також з урахуванням необхідності вивчення подів просідних блюдець і ділянок між ними су- фозійних вирв псевдокарсту; 3 моноліти і зразки ґрунту повинні бути відібрані із кожного інженерно-геологічного елемента але не рідше ніж через 1...2 м. Моноліти відбирають із виробок розташованих у просідних блюдцях зниженнях і на ділянках між ними; 4 дослідне замочування в котлованах виконують на новоосвоюваних майданчиках масо- вої забудови і при проектуванні об'єктів підвищеного рівня відповідальності для уточнення: - параметрів просадності; - потужності просідної товщі ґрунтів; - глибини з якої починається осідання ґрунту від власної ваги; - величини осідання ґрунтів від власної ваги; - початкового тиску просідання; - вологості та ступеня вологості в різні строки від початку замочування; - тривалості замочування товщі просідання та необхідного для цього об'єму води; - С. 16 ДБН А.2.1-1:2008 - деформаційних характеристик товщі просідання; - тривалості розвитку осідання коли підготовка основ здійснюватиметься попереднім замочуванням. При виконанні дослідного замочування на майданчику з великою мінливістю просідних властивостей ґрунтів допускається застосовувати прискорене замочування котлованів малої площі або з обрізкою замоченого масиву з зіставленням результатів на одній - двох ділянках із замочуванням котлованів великої площі . Дослідне замочування в котлованах необхідно супроводжувати спостереженням за осіданням дослідних фундаментів; 5 випробування ґрунтів штампом із замочуванням основи проводять відповідно до національних стандартів для встановлення: модуля деформації величини осідання ґрунтів у основі штампа при замочуванні початкового тиску просідання відносної деформації просідання; 6 для оцінки можливості ущільнення просідних ґрунтів влаштування ґрунтових поду- шок ґрунтових паль у звіті висновку зазначають щільність максимальну щільність опти- мальну вологість і фізико-механічні властивості ґрунтів при оптимальній вологості якщо це передбачено технічним завданням ; 7 за необхідності хімічного закріплення просідних ґрунтів визначають хімічний склад ґрунтів і здатність ґрунту змінювати свої властивості; 8 відбір проб ґрунту здійснюють з інтервалом не більше 1 м у межах товщі стиснення а нижче - не більше ніж через 2 м; 9 роботи з метою контролю якості й глибини ущільнення закріплення просідних ґрунтів виконуються у період будівництва за окремим завданням; 3.2.6.6.2 під час вишукувань у районах поширення набухаючих ґрунтів: 1 встановлюють і додатково відображають у звіті див. дод. Н : - наявність процесів і явищ пов'язаних із набухаючими ґрунтами приуроченість їх до певних геоморфологічних елементів; - умови залягання набухаючих ґрунтів їх потужність мінералогічний і літологічний склади будову наявність карманів лінз і прошарків пилуватого і піщаного матеріалу ; структурно-текстурні особливості характер та умови залягання покривних і підстиль- них ґрунтів; - величину розкриття глибину й напрямок поширення усадочних тріщин потужність тріщинуватої зони; - відносне вільне набухання; - вологість набухання; - тиск набухання; - відносне набухання під навантаженнями; - лінійну усадку ґрунту; - об'ємну усадку ґрунту; - відносну усадку ґрунту; - вологість на межі усадки. - ДБН А.2.1-1-2008 С. 17 За спеціальним завданням визначають: - горизонтальний тиск при набуханні; - набухання ґрунтів у розчинах техногенних водах і промислових стоках проектованих підприємств ; - інші показники регламентовані національними стандартами; 2 для визначення властивостей набухаючих ґрунтів методом замочування котловану розмір котловану в плані визначають залежно від потужності зони набухання але не менше 8 х 8 м. У котлованах встановлюють глибинні й поверхневі марки для спостереження за переміщенням масиву ґрунтів; 3 на забудованих територіях на характерних ділянках розвитку набухаючих ґрунтів за відповідного обґрунтування у програмі виконання робіт проводять стаціонарні спостере- ження за процесами набухання-усадки динамікою і глибиною розкриття окремих тріщин зміною вологості ґрунтів. 3.2.6.6.3 під час вишукувань у районах на ділянках поширення слабких ґрунтів: 1 встановлюють і додатково відображають у звіті див. дод. Н : - для торфів і заторфованих ґрунтів - генезис і геоморфологічний тип боліт поширення й потужність умови залягання болотних відкладень склад і властивості товщі болот- них відкладень та підстильних мінеральних ґрунтів; - для похованих слабких ґрунтів різних типів - генезис глибини умови залягання склад і властивості а також склад та властивості підстильних і перекриваючих ґрунтів; - вміст органічних речовин ступінь розкладання та зольності для торфів і заторфованих ґрунтів. 2 враховують особливі властивості слабких ґрунтів що характеризуються: - високими значеннями пористості й вологості ступінь вологості дорівнює або більше 0 8 ; - відсутністю жорстких структурних зв'язків; - модулем деформації що дорівнює або менше 5 МПа; - малою міцністю і високою стискуваністю а також тривалістю консолідації при ущільненні та падінням міцності при повзучості; - істотною зміною деформаційних міцнісних і фільтраційних властивостей ґрунтів при порушенні їх природної будови а також у процесі ущільнення або висихання осушення ; - чутливістю до динамічних впливів; - проявом усадки з утворенням усадочних тріщин у процесі висихання осушення ; - нестійкістю в зоні аерації органічних сполук рослинних залишків і продуктів їхнього розкладання; - підвищеною агресивністю та корозійною активністю ґрунтів і підземних вод до бетону й металів; 3 отримані при вишукуваннях матеріали повинні забезпечувати: - оцінку доцільності збереження слабких ґрунтів як основи споруди або необхідності їх видалення заміни або прорізання фундаментами; - вибір способу інженерної підготовки території та благоустрою прилеглої території; - вибір основи і типу фундаментів що забезпечать експлуатаційну надійність зводжува- них споруд із урахуванням очікуваних змін інженерно-геологічних умов на території що забудовується; - С. 18 ДБН А.2.1-1:2008 4 при проведенні вишукувань на ділянках поширення заторфованих ґрунтів встановлю- ють і додатково наводять у звіті див. дод. Н : - тип торфу низинний верхівковий ; - різновиди заторфованих ґрунтів їх склад і властивості; - джерела обводнювання покладу атмосферні ґрунтові поверхневі або води змішаного типу місце розташування виходу джерел наявність озер і сплавин; - загальну тенденцію розвитку болота його деградацію або прогресуюче заболочування прилеглої території ; - для торфів і заторфованих ґрунтів - вологість щільність у водонасиченому стані вміст органічних речовин ступінь розкладання зольність ботанічний склад за спеціальним завданням ; - для мулу і сапропелів - гранулометричний склад вміст органічних речовин карбо- натів склад і зміст водорозчинних солей для осадів солоно-водних водойм ; - показники консолідації й повзучості за спеціальним завданням ; 5 при вишукуваннях у районах поширення слабких ґрунтів необхідно додатково до по- казників зазначених вище встановлювати та наводити у звіті: - нормативні та розрахункові значення показників міцнісних і деформаційних власти- востей слабких ґрунтів з урахуванням їх можливого ущільнення або осушення в про цесі будівництва та експлуатації; - зміни міцнісних властивостей при ущільненні й повзучості а також під впливом меліоративних заходів що намічаються із підвищення несучої здатності ґрунтів та інженерної підготовки території; 3.2.6.6.4 під час вишукувань у районах поширення засолених ґрунтів: 1 встановлюють і додатково відображають у звіті див. дод. Н : - умови залягання засолених ґрунтів - потужність літологічний склад поширення в плані та за глибиною; - якісний склад і кількісний вміст водорозчинних солей у ґрунтах; - генезис взаємозв'язок ступеня та характеру засоленості з літологічним складом і умо- вами залягання ґрунтів; - форму розмір і характер розподілу солей у ґрунтах; - ступінь кристалізації й дисперсності солей; - структурні особливості ґрунтів пов'язані з наявністю солей; - наявність виражених проявів процесу вилуговування і механічної суфозії засолених ґрунтів у рельєфі їх форми і розміри; - наявність ділянок сучасного засолення ґрунтів у результаті господарської діяльності людини вплив господарської діяльності на розвиток процесів засолення та розсолення ґрунтів; - фізичні» міцнісні й деформаційні властивості ґрунтів природної вологості та при водо- насиченні значення відносного суфозійного стиску і початкового тиску суфозійного стискування зміни фізико-механічних і хімічних властивостей ґрунтів у процесі засо- лення або вилуговування солей; - гідрохімічні умови мінералізація та хімічний склад підземних вод їх розчинювальна здатність відносно засолених ґрунтів характер можливого переміщення води в ґрун- тах зміни хімічного складу підземних вод у процесі засолення або розсолення ґрунтів ; - склад і характеристику поверхневих вод що впливають на засоленість ґрунтів; - ДБН А.2.1-1-2008 С. 19 2 проходку гірничих виробок потрібно здійснювати в місцях максимального вмісту со- лей і у місцях прояву несприятливих процесів і явищ пов'язаних із засоленням ґрунтів або вилуговуванням із них солей. За нерівномірної засоленості під кожною проектованою будівлею і спорудою відбирають зразки ґрунту не менше ніж із двох виробок для будівель і споруд І й II рівнів відповідальності з однієї - для III рівня відповідальності; 3 зразки призначені для хімічного аналізу за відносно рівномірного розподілу солей у ґрунті відбирають у вигляді суцільної борознової проби масою 1... 1 5 кг із інтервалом випро- бування 0 5... 1 м. Проби відбирають на всю глибину пройденої виробки і по розрізу встанов- люють верхню та нижню межі засоленості. У ґрунтах які містять солі у вигляді лінз прошарків окремих скупчень тощо відбір здійснюють із кожної характерної ділянки товщі. При цьому роблять опис сольових включень їх кількість на одиницю площі або об'єму фор- му розмір тощо . Описуючи шурфи та інші відкриті виробки виконують зарисовку стінок із виділенням сольових прошарків і включень; 4 при прогнозі зміни властивостей ґрунтів що містять легкорозчинні солі та перебува- ють у природних умовах у необводненому стані необхідно враховувати практично повний винос зазначених солей при обводнюванні основи проектованих будинків і споруд. При вишукуваннях у районах поширення загіпсованих ґрунтів оцінку й прогноз можливості та інтенсивності розчинення і виносу солей виконують із урахуванням агресивності підземних та інфільтраційних вод відносно цих ґрунтів. Урахування зміни властивостей ґрунтів що містять важкорозчинні солі виконують лише за наявності в підземних водах агресивної вуглекислоти або при інфільтрації в ґрунт розчинів що мають розчинювальну здатність відносно карбонатних солей. За спеціальним завданням у пилуватих і глинистих ґрунтах визначають ємність поглинання і склад обмінних катіонів а у водонасичених засолених ґрунтах - склад порових вод; 5 визначення відносного суфозійного стиску ґрунтів для споруд І й II рівнів відповідаль- ності виконують із урахуванням розчинювальності солей; 6 у районах поширення засолених ґрунтів за відповідного обґрунтування в програмі ви- конання робіт проводять стаціонарні спостереження за: - процесами засолення і розсолення формами їх прояву; - характером і величиною суфозійно-просадних деформацій; - режимом підземних вод; - інтенсивністю процесу механічної суфозії. 3.2.6.6.5 під час вишукувань у районах поширення елювіальних ґрунтів елювію : 1 встановлюють і додатково відображають у звіті див. дод. Н : - структуру та вік кори вивітрювання тектонічні порушення; - зони в профілі кори вивітрювання; - літологічний і петрографічний склад структуру текстуру тріщинуватість ґрунтів кори вивітрювання; - склад властивості виділених інженерно-геологічних елементів покривних елювіаль- них і материнських порід; - схильність вивітрілих ґрунтів до деформації морозного здимання суфозійного вилуго- вування набухання й просадності; - склад материнської гірської породи елементи падіння та простягання азимут простя- гання азимут і кут падіння наявність прошарків карманів і гнізд; - морфометричні особливості склад і кількість уламкових включень; - С. 20 ДБН А.2.1-1:2008 - виділення інженерно-геологічних елементів за ступенем вивітрілості та властивостями елювіальних ґрунтів; - склад вологість і щільність елювіальних ґрунтів; - показники просадності набухання при обґрунтуванні у програмі виконання робіт ; 2 у найменуваннях великоуламкових пилуватих і глинистих ґрунтів при вмісті великоу- ламкової фракції більше 30 відсотків додатково наводять ступінь вивітрілості великоуламко- вої фракції відповідно до ДСТУ Б В.2.1-2; 3 для встановлення інженерно-геологічного розрізу умов залягання й відбору монолітів елювіальних ґрунтів у дисперсній та уламковій зонах вивітрювання частину виробок прохо- дять шурфами дудками ; 4 на ділянках будинків і споруд І й II рівнів відповідальності деформаційні та міцнісні- властивості елювіальних ґрунтів дисперсної й уламкової зон вивітрювання визначають по- льовими методами випробування штампом пресіометрами на зріз ціликів ґрунту . 3.2.6.6.6 під час вишукувань на ділянках поширення техногенних ґрунтів: Г встановлюють і додатково відображають у звіті див. дод. Н : - поширення умови залягання будову склад і властивості техногенних ґрунтів; - змінюваність характеристик фізико-механічних властивостей техногенних ґрунтів у просторі а за необхідності - у часі при зміні температурно-вологісного режиму; - наявний досвід будівництва на техногенних ґрунтах; - ступінь завершеності консолідації й зміни властивостей техногенних ґрунтів у часі. З цією метою в поєднанні з іншими видами робіт проводять стаціонарні спостереження на спеціально обладнаних дослідних ділянках які включають визначення фізико-механічних властивостей техногенних ґрунтів і у тому числі вимірювання порового тиску за спеціальним завданням ; 2 у випадку передбачуваного використання техногенних ґрунтів як основи фундаментів технічне завдання на вишукування повинне містити: - наявні відомості про спосіб і час формування техногенних ґрунтів; - дані про виконання робіт і технологію утворення планомірно намитих або відсипаних ґрунтів споруд і накопичувачів промислових відходів; - результати геотехнічного контролю; - відомості про склад та інші особливості ґрунтів у зв'язку з технологічними особливос- тями виробництва - джерела їхнього накопичення; 3 глибину виробок призначають більше повної потужності техногенних ґрунтів. Заглиб- лення виробок у підстильні ґрунти природного походження встановлюється залежно від ве- личини стискуваної товщі основи. У випадку якщо підстильні ґрунти відносяться до слабких проходку ведуть із заглибленням виробок у більш міцні підстильні шари; 4 однорідність будови та змінюваність властивостей техногенних ґрунтів встановлюють здебільшого зондуванням і геофізичними роботами в поєднанні з іншими інженерно-гео- логічними роботами; 5 при визначенні нормативних і розрахункових значень властивостей техногенних ґрунтів враховують їх зміни в часі з урахуванням періодів формування ґрунтів часу прове- дення вишукувань зведення будівель споруд і встановлюють ці значення здебільшого по- льовими методами. ДБН А.2.1-1-2008 С.21 3.2.7 Гідрогеологічні вишукування виконують у комплексі інженерно-геологічних вишукувань або окремо з метою одержання відомостей про інженерно-гідрогеологічні умови території і даних для проектів будівництва або проектів захисту будівель споруд і територій від небезпечних процесів. 3.2.7.1 Види й обсяги інженерно-гідрогеологічних робіт визначаються цільовим призна- ченням вишукувань і ступенем гідрогеологічної вивченості території. Ступінь вивченості те- риторії оцінюють із урахуванням вивченості басейну стоку природного або виділеного в межах урбанізованої території і складових балансу ґрунтових вод а за необхідності - інших водоносних горизонтів у зоні активної взаємодії фільтраційних характеристик ґрунтів при- родних і техногенних процесів. 3.2.7.2 Під час територіальних інженерно-гідрогеологічних вишукувань а також для будівництва об'єктів підвищеного рівня відповідальності або групи будівель закладання ме- режі гідрогеологічних свердловин спостереження виконують у період виконання передпроек- тних робіт для подальшого використання при розробленні проекту. 3.2.7.3 Джерела і методи див. дод. П одержання інженерно-гідрогеологічної інформації: - літературні і фондові - результати наукових досліджень стаціонарних спостережень балансових розрахунків вишукувань минулих років; - моніторингові - дані багаторічних або сезонних спостережень у процесі проведення ви- шукувальних робіт; - польові дослідні роботи - дані кущових та одиничних відкачок і наливів; - лабораторні роботи; - геофізичні роботи; - аналітичні і камеральні - результати моделювання і оброблення наявної інформації та одержання вихідних даних для гідротехнічних розрахунків пошукових і нормативних прогнозів. 3.2.7.4 Для одержання достовірних даних і використання їх при розробленні проектів основний обсяг гідрогеологічних вишукувань виконують на стадії що передує робочому проектуванню та з урахуванням природних гідрогеологічних меж. На стадіях П РП Р інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують з метою: - розроблення нормативних прогнозів; - розроблення проектів захисту; - оцінки впливів на підземну гідросферу; - оцінки ефективності раніше виконаних заходів. 3.2.7.5 Інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують на основі комплексної або спеціальної програми робіт розроблюваної з урахуванням технічного завдання гідроген- логічної вивченості території та складності інженерно-гідрогеологічних умов див. дод. Р . 3.2.7.6 Технічне завдання на інженерно-гідрогеологічні вишукування має містити: - цілі виконання інженерно-гідрогеологічних вишукувань; - відомості про раніше виконані інженерно-гідрогеологічні вишукування; - відомості про водообіг впливи на підземну гідросферу режим підземних вод; - характеристики функціонуючих гідротехнічних споруд; - схему водонесучих комунікацій і топографічний план території в межах природних кордонів живлення й розвантаження водоносних горизонтів; - технічні вимоги до результатів вишукувань. - С. 22 ДБН А.2.1-1:2008 3.2.7.7 У програмі виконання інженерно-гідрогеологічних робіт або у розділі комплекс- ної програми передбачають: - збір і аналіз літературних і фондових матеріалів та оцінку можливості їх використання; - попередню оцінку складності інженерно-гідрогеологічних умов; - обґрунтування планового положення гідрогеологічних меж території що підлягає вив- ченню; - обсяги польових і лабораторних робіт із зазначенням методів їх виконання; - методи виконання камеральних робіт і методи відображення отриманої інформації таблиці графіки карти схеми тощо ; - додаткові вимоги до змісту звіту якщо це необхідно . Застосування нестандартних методів і методик необхідно обґрунтовувати у програмі виконання робіт. 3.2.7.8 Дослідно-фільтраційні роботи відкачки наливи нагнітання включають до- складу робіт з метою одержання гідрогеологічних параметрів для розрахунків дренажів водо- понижувальних систем протифільтраційних завіс водопритоку в котловани і колектори ту- нелі витоків із водосховищ накопичувачів а також для розроблення прогнозів. Склад і кількість випробувань визначають виходячи зі складності інженерно-гідрогеологічних умов ступеня вивченості території та конкретної цілі робіт. 3.2.7.9 Гідрохімічне опробування та хімічний аналіз підземних вод виконують для оцінки агресивних властивостей води до бетонів і металів а також для оцінки видів і ступеня забруд- нення підземних вод див. дод. С . Число відібраних проб і аналізів повинне бути не меншим трьох. 3.2.7.10 Результати інженерно-гідрогеологічних вишукувань оформляють у вигляді глави в звіті про комплексні інженерно-геологічні вишукування або у вигляді окремого звіту. 3.2.7.11 Глава звіту "Гідрогеологічні умови території ділянки " повинна містити відо- мості й дані необхідні для гідротехнічних розрахунків: - перелік і глибини залягання водоносних горизонтів у зоні активної існуючої та плано- ваної взаємодії об'єктів будівництва і підземної гідросфери; - опис і графічне відображення граничних умов з оцінкою їх ролі у формуванні гідроди- намічного режиму території; - воднобалансові характеристики і особливості режиму підземних вод; - гідродинамічну характеристику підземних вод; - фільтраційні характеристики ґрунтів до глибини вивчення; - наявність і характеристику негативних і небезпечних процесів у підземній гідросфері; - виділення і опис інженерно-гідрогеологічних районів та ділянок; - пошуковий і нормативний прогнози розвитку підземної гідросфери в зоні взаємодії; - висновки та рекомендації. 3.2.8 Стаціонарні спостереження за станом елементів геологічного середовища конструкцій будівель і споруд здійснюють як у процесі моніторингу так і у процесі виконання ви-шукувальних робіт якщо це передбачено програмою. Стаціонарні спостереження проводять з метою отримання інформації про розвиток інженерно-геологічних та гідрогеологічних процесів їх циклічність вплив на стан і експлуатаційну придатність будівель і споруд. Тривалість стаціонарних спостережень повинна бути обґрунтована програмою виконання робіт. ДБН А.2.1-1-2008С.23 Системи стаціонарних спостережень створюють при будівництві об'єктів підвищеного рівня відповідальності у складних інженерно-геологічних умовах з метою визначення оцінки впливів об'єкта на резонансні фактори навколишнього середовища і оцінки фактичних впливів цього середовища на об'єкт. 3.2.9 Вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ виконують на основі аналізу і синтезу інформації отримуваної на усіх етапах виконання польових лабораторних і камеральних робіт. За відповідного обґрунтування у програмі виконання робіт передбачають спеціальні види робіт у т.ч. аерокосмічна зйомка стаціонарні наземні спостереження геофізичні роботи лабораторні випробування та моделювання . Додаткові вимоги до інженерно-геологічних вишукувань у районах розвитку небезпечних геологічних процесів карст суфозія зсуви обвали селі перероблення берегів водосховищ озер і рік сейсмічність тощо : 3.2.9.1 у районах розвитку карсту: 1 під час проведення інженерно-геологічних вишукувань необхідно встановлювати: - геоморфологічні гідрологічні геологічні й гідрогеологічні умови розвитку карсту; - розповсюдження характер та інтенсивність прояву карсту історію й закономірності його розвитку; - зони згідно з районуванням території за умовами розвитку карсту характером і ступе- нем закарстованості; - стійкість території відносно карстових провалів і осідань; - особливості фізико-механічних властивостей ґрунтів і гідрогеологічних умов пов'яза- них із карстом; - можливість розвитку карсту під впливом природних і техногенних факторів у періоди будівництва і експлуатації об'єктів; - умови раціонального використання території та протикарстові заходи; 2 до складу інженерно-геологічних робіт повинні входити маршрутні спостереження з карстологічним обстеженням місцевості та геофізичні роботи які виконують у поєднанні з іншими видами робіт; 3 у звіті про інженерно-геологічні вишукування додатково відображають див. дод. Н : - умови залягання мінералогічний літолого-петрографічний склад карстівних порід; - наявність древніх похованих долин; - структурно-тектонічні умови наявність ослаблених тектонічних зон; - тріщинуватість карстівних покривних і підстильних порід; - гідрогеологічні умови в товщі карстівних покривних і підстильних порід гідроген- логічні параметри хімічний склад температуру режим підземних вод гідродинамічну і гідрохімічну зональність умови живлення руху і розвантаження взаємозв'язок водо- носних горизонтів між собою і з поверхневими водами агресивність вод по відношень- ню до карстівних порід; - прояви карсту на земній поверхні - кари понори воронки складні карстово-ерозійні впадини котловини яри долини тощо мульди осідання входи до печер виходи кар- стових порожнин у відслоненнях карстові останці та інші форми рельєфу джерела осередки та ділянки поглинання поверхневих вод закарстованими гірськими порода- ми карстові провали та пов'язані з ними деформації будівель і споруд; - досвід будівництва експлуатації будівель і споруд застосування протикарстових за ходів; - С. 24 ДБН А.2.1-1:2008 - оцінку змін природних умов під час будівництва і експлуатації проектованих об'єктів та їх вплив на активізацію карсту; - рекомендації з запобігання наслідкам небезпечних змін геологічного середовища для існуючих і проектованих будівель та споруд; 4 на карті закарстованості що додається до звіту обов'язково відображають дані про прояви карсту розширені розчиненням тріщини каверни різноманітні порожнини й їх розміри за даними пройдених виробок зруйновані та розущільнені зони в товщі карстівних і покривних порід порушення залягання гірських порід над карстовими порожнинами зруй- нованими й розущільненими зонами ступінь і склад заповнювача карстових порожнин тек- тонічно ослаблені зони; 5 під час районування за результатами виконаних вишукувань встановлюють категорії стійкості території відносно карстових провалів за інтенсивністю провалоутворення та за се- редніми діаметрами карстових провалів згідно з наведеними показниками: Інтенсивність провалоутворення Категорії стійкості території км /рік випадки: відносно карстових провалів: понад 1 0 І від 0 1 до 1 0 II від 0 05 до 0 1 III від 0 01 до 0 05 IV до 0 01 V можливість провалів виключена VI Середні діаметри карстових провалів м: Категорії стійкості території відносно карстових провалів: понад 20 А від 10 до 20 Б від 3 до 10 В до 3 Г 6 під час вишукувань допускається розміщувати виробки на відстані менше 20 м для оконтурювання й виявлення карстових порожнин а також проходити свердловини під окремі опори та фундаменти для обґрунтування протикарстових заходів і прийняття проект- тних рішень; 7 на території інтенсивного розвитку карсту виявленого за результатами маршрутних спостережень і геофізичних робіт окремі свердловини треба проходити через усю зону актив- ного розвитку карсту із заглибленням їх не менше ніж на 5 м у підстильні та незакарстовані породи; 8 під час вишукувань слід максимально використовувати наземні і свердловинні геофізичні методи для вирішення таких завдань: 6 ДБН А.2.1-1-2008С.25 - вивчення умов розвитку карсту літологічне розчленування геологічного розрізу вста- новлення тектонічних особливостей виявлення і вивчення древніх долин визначення положення рівня підземних вод тощо ; - вивчення похованого карстового рельєфу потужності ступеня тріщинуватості і кавер- нозності карстівної товщі; - картування карстових порожнин зруйнованих і розущільнених зон у карстівній товщі покривних порід; - вивчення тріщинно-карстових вод; - визначення змінюваності фізико-механічних властивостей гірських порід карстівних та покривних ; - вивчення напружено-деформованого стану масиву гірських порід у межах карстівної товщі; 9 при обґрунтуванні в програмі виконання робіт використовують статичне динамічне вібраційне зондування радіоізотопний каротаж для вирішення завдань: - виявлення та оконтурювання у товщі покривних порід ослаблених розущільнених зон і порожнин; - виявлення та оконтурювання слабких ґрунтів як поверхневих так і похованих карсто- вих форм рельєфу; - уточнення геологічного розрізу в тому числі вивчення рельєфу покриву скелевих порід у разі їх залягання на досяжній для зондування глибині; 10 для визначення фільтраційних властивостей порід встановлення проникних зон і ліній зон течії підземних вод швидкості фільтрації виконують польові дослідно- фільтраційні роботи: кущові відкачування з декількома променями спостережних свердло- вин; кущові наливи у свердловини; нагнітання води та повітря у свердловини а також засто- совують індикаторні методи хімічний електрохімічний калориметричний радіоіндика- торний ; 11 лабораторні роботи повинні включати визначення складу стану і фізико-механічних властивостей як розчинних так і нерозчинних порід що входять до складу карстівної товщі та покриваючих відкладень в тому числі вивчення заповнювача карстових порожнин і тріщин. Визначають хімічний склад підземних і поверхневих вод їх агресивність до карстівних порід аналітичними і експериментальними методами. Загальну кількість лабораторних визначень встановлюють залежно від необхідності отримання характеристики всіх основних літологічних різниць та інженерно-геологічних елементів що входять до складу карстівної та покривної товщ заповнювача карстових порожнин усіх водоносних горизонтів і гідрохімічних зон. За обґрунтування в програмі виконання робіт виконують спеціальні експериментальні дослідження розчинення гірських порід агресивними водами та промисловими стоками й визначення суфозійної стійкості; 12 при вишукуваннях для проектування великих і складних об'єктів а за необхідності й невеликих об'єктів проводять стаціонарні спостереження за зміною напружено-деформова- ного стану масиву гірських порід режимом підземних вод за розвитком проявів карсту на земній поверхні. їх треба проводити у комплексі зі стаціонарними гідрометеорологічними спостереженнями; 13 при вишукуваннях у карстових районах потрібно чітко дотримуватись вимог з охоро- ни навколишнього природного середовища передбачати та вживати заходів що унеможлив- люють порушення геолого-гідрогеологічної обстановки буровими дослідно-фільтра- ційними та іншими роботами які можуть призвести до небезпечної активізації карсту пов'я- 12 С. 26 ДБН А.2.1-1:2008 заних із ним суфозійних процесів провалів та осідань у товщі ґрунтів і на земній поверхні. Обов'язковим є ліквідаційний тампонаж свердловин глиною або цементним розчином і контроль за своєчасним та якісним його виконанням; 3.2.9.2 у районах розвитку суфозійних процесів: 1 виконують комплекс польових і лабораторних робіт у місцях просідання та провалів земної поверхні також щоб отримати дані про суфозійну стійкість ґрунтів гранулометрич- ний склад вміст розчинних солей гідрогеологічні особливості та наявність порожнин у ма- сиві ґрунтів. 2 за результатами інженерно-геологічних вишукувань встановлюють: - тип суфозійного процесу механічний хімічний ; - глибину поширення характер проявлення; - розробляють рекомендації з підвищення суфозійної стійкості масиву ґрунтів. 3.2.9.3 у районах розвитку схилових процесів зсуви обвали : 1 на основі інженерно-геологічних вишукувань виконують: - інженерно-геологічне районування території за небезпекою виникнення зсувних і об- вальних процесів а також за особливостями їх розвитку; - оцінку стійкості схилів і очікуваних її змін із зазначенням типу можливих зсувних і об- вальних процесів їх місцезнаходження розмірів а також величин і швидкості пе- реміщення ґрунтових мас; - оцінку непрямих наслідків викликаних зсувними і обвальними процесами деформації існуючих будівель і споруд затоплення долин при утворенні обвально-зсувних загат виникнення високої хвилі при швидкому зміщенні земляних мас у акваторію тощо ; 2 виконують маршрутні спостереження з метою оцінки ступеня відповідності розвитку процесів наявним інженерно-геологічним матеріалам а також для коригування програми ви- конання вишукувальних робіт. 3 встановлюють і додатково відображають у звіті див. дод. Н : - площу і глибину охоплення схилів зсувними та обвальними процесами динаміку їх розвитку в часі та просторі залежно від особливостей геологічної будови і морфології схилів режиму підземних і поверхневих вод промерзання та відтавання інших фак- торів; - можливість порушення стійкості схилів розглянутими процесами і ступінь їхньої не- безпеки для об'єктів будівництва; - ефективність існуючих споруд інженерного захисту як безпосередньо на ділянці вишу- кувань так і на близьких до неї за природними умовами рекомендації про принципову необхідність здійснення заходів інженерного захисту; - кількісну характеристику факторів що визначають стійкість схилів включаючи відо- мості про швидкість зсуву і обрис вірогідних поверхонь зсуву мас ґрунтів; - геофізичну оцінку напружено-деформованого стану масиву ґрунту та конструкцій існуючих будівель і споруд; - оцінку стійкості схилів у просторі та у часі в непорушених природних умовах а також у процесі будівництва і експлуатації проектованого об'єкта якщо це обумовлено технічним завданням та за наявності вихідних даних; - рекомендації з інженерного захисту території від зсувних і обвальних процесів; - ДБН А.2.1-1-2008 С. 27 4 у районах поширення зсувонебезпечних і обвалонебезпечних схилів додатково вста- новлюють: - форми рельєфу розміри гіпсометричне положення кути нахилу морфологічних еле- ментів тощо ; - історію розвитку вік і генезис схилів та їх морфологічних елементів; - умови залягання в масиві ґрунту поверхонь і зон ослаблення в тому числі поверхонь зміщення активних старих та древніх зсувів і фізико-механічні властивості порід особливо міцність на зсув по цих поверхнях і зонах; - тектонічну зрушеність гірських порід; - вік генезис умови залягання літологічні і структурно-текстурні особливості гірських порід з оцінкою їх впливу на розвиток зсувних і обвальних процесів; - сучасні тектонічні рухи сейсмічність із результатами сейсмічного мікрорайонування; - напружено-деформований стан масиву гірських порід з виявленням зон концентрації напружень стискання та розтягу; - режим рівня та напору горизонтів підземних вод і умов їх розвантаження на схилах з оцінкою впливу підземних вод на розвиток зсувних і обвальних процесів; - особливості та інтенсивність вивітрювання ерозії перероблення берегів і інших гео- логічних процесів що сприяють розвитку зсувів і обвалів; - зсувні та обвальні процеси з зазначенням їх типу за механізмом зміщення розмірів зміщення за площею глибини охоплення схилу базисів зміщення віку зсувних і об- вальних накопичень приуроченості цих процесів до морфологічних елементів схилів і їх залежності від геологічної будови літології гідрогеологічних і геокриологічних умов згідно з ДБН В.1.1-3 ; - позитивний та негативний досвід протизсувних і протиобвальних заходів здійснюва- них на території проектованого об'єкта і на ділянках із аналогічними інженерно-гео- логічними умовами; 5 на зсувних і обвальних схилах інженерно-геологічні вишукування проводять впро- довж всього схилу й у прилеглій до верхньої бровки зоні для берегових схилів із обов'язко- вим захопленням їхніх підводних частин у тому числі у випадках коли територія проектованого об'єкта займає частину схилу; 6 при освоєнні зсувонебезпечних територій проводять стаціонарні спостереження за зсу- вами і обвалами та роботою споруд інженерного захисту. 3.2.9.4 у районах розвитку селевих процесів селенебезпечних районах : 1 інженерно-геологічні вишукування у всіх випадках проводять разом з інженерно- гідрометеорологічними та інженерно-геодезичними вишукуваннями з урахуванням даних ландшафтних досліджень щоб забезпечити комплексне вивчення селів; 2 встановлюють і додатково відображають у звіті див. дод. Н : - генетичні типи селів; - геоморфологічні характеристики селевих басейнів; - механізм формування і типи селевих потоків; - С. 28 ДБН А.2.1-1:2008 - максимальні об'єми одноразових виносів селевої маси масштабність процесу відповідно до таких параметрів: об'єм селевих потоків куб. м: масштабність процесу: сотні малий тисячі середній десятки тисяч великий сотні тисяч дуже великий мільйони величезний десятки мільйонів грандіозний - динамічні параметри селів; - фізико-механічні властивості ґрунтів у селевих осередках і у зоні відкладень; - рекомендації зі способів інженерного захисту проектованого об'єкта; - оцінку впливу проектованого об'єкта на умови формування селів. 3 оцінку селевої небезпеки території встановлюють на основі вивчення непрямих ознак селевої небезпеки камерального аналізу топографічних та інженерно-геологічних карт ма- теріалів аерофото- і космічної зйомки а також на основі обов'язкового виконання маршрут них спостережень; 4 у процесі маршрутних спостережень проводять польове дешифрування аерофото- знімків опис ділянок інтерпретацію слідів діяльності селів щоб оцінити селеві потоки за основними параметрами а також опитування місцевих жителів щоб з'ясувати особливості проходження селів і час їхнього виникнення; 5 визначають такі показники фізико-механічних властивостей селеформувальних ґрунтів і селевих відкладень: - гранулометричний склад щільність часток ґрунту щільність ґрунту; - природну пористість вологість пластичність розмокання для зв'язних ґрунтів ; - кут природного укосу за різної вологості і під водою ; - коефіцієнт фільтрації тиксотропні властивості міцнісні й деформаційні харак- теристики. Стаціонарні спостереження при вишукуваннях виконують у поєднанні з іншими видами робіт. Для районів де раніше проводилися дослідження селів допускається обмежуватися спостереженнями протягом одного року. За відсутності спеціальних спостережень тривалість стаціонарних спостережень повинна становити не менш трьох років; 6 у звіті про вишукувальні роботи повинні бути матеріали які необхідні для обґрунту- вання та розрахунків конкретних заходів і протиселевих споруд. 7 графічні додатки звіту повинні містити: - карту селевого басейну на якій зазначено: селеформувальні комплекси пухких відкла- день і корінних порід у селевих осередках та об'єм уламкового матеріалу в них; еродо- ваність рельєфу водозбору і ступінь покриття поверхні ґрунтово-рослинним покри- вом; характеристики селевого русла на ділянках розрахункових створів у вигляді по- здовжніх і поперечних профілів; місця можливих заторів у зоні транзиту; поширення і активність супутніх селепроявам геологічних процесів - обвалів осипів зсувів тощо; поширення й характер селевих відкладень у зоні акумуляції селів; ДБН А.2.1-1-2008 С. 29 - спеціальну селеву карту або детальну схему можливого руху селю із зазначенням на ній: максимальних параметрів селевого потоку - швидкості глибини ширини й розходу; зон селевого затоплення з катастрофічними руйнуваннями із занесенням селевими відкладеннями ; зон впливу селевого потоку; зон можливого порушення стійкості схилів при підмиві; безпечних зон; шляхів евакуації; контурів проектованих споруд; 3.2.9.5 у районах розвитку переробки берегів морів водосховищ озер і рік: 1 інженерно-геологічні вишукування виконують у комплексі з гідрометеорологічними роботами характеристика рівневого та вітро- хвилеенергетичного режимів течій і руху на- несень тощо ; 2 до складу вишукувальних робіт входять: - збір і аналіз опублікованих та фондових матеріалів з переробки берегів і ефективності заходів інженерного захисту; - маршрутні спостереження та дешифрування аерофотоматеріалів різних років для де- талізації наявних матеріалів і виявлення нових даних про фактори та сучасний розви- ток процесів переробки берегів; - інженерно-геологічна зйомка майданчика проектованого будівництва й прилеглого узбережжя в межах встановлених програмою виконання робіт; - стаціонарні спостереження у разі необхідності та за відповідного обґрунтування за пе- реробкою берегів і факторів що її визначають на майданчику проектованого будівниц- тва і на типових ключових ділянках узбережжя якщо такі спостереження не ведуться спеціалізованими організаціями та відомствами; - кількісна характеристика факторів переробки берегів; - уточнена оцінка інтенсивності процесу переробки берегів у просторі та часі в непору- шених природних умовах а також у процесі будівництва і експлуатації проектованого об'єкта; - розроблення рекомендацій з інженерного захисту берегів. 3 встановлюють і додатково відображають у звіті див. дод. Н : - основні регіонально-геологічні й зонально-кліматичні фактори та умови розвитку пе- реробки берегів; - провідні берегоформувальні процеси на типових ключових ділянках на майданчику проектованого будівництва та на прилеглому узбережжі; - оцінку інтенсивності переробки берегів у просторі та часі в непорушених природних умовах; - ефективність заходів інженерного захисту безпосередньо як на майданчику вишуку- вань так і на інших ділянках близьких за природними умовами; 4 стаціонарні спостереження виконують без перерви при вишукуваннях протягом усього періоду проектування та експлуатації берегозахисних споруд. Після закінчення вишу- кувань мережу спостереження передають актом замовникові або за узгодженням спеціалізо- ваним організаціям для продовження спостережень у процесі будівництва та експлуатації об'єктів; 3.2.9.6 у районах розвитку сейсмічних процесів сейсмічних районах : 1 приймають інтенсивність сейсмічних впливів у балах для району будівництва сейсмічність якого визначається відповідно до ДБН В. 1.1-12 див. дод. А та дод. Б названих норм ; С. 30 ДБН А.2.1-1:2008 2 визначають сейсмічність майданчиків будівництва на підставі сейсмічного мікрорайо- нування виконуваного для районів з сейсмічністю шість і більше балів; 3 уточнюють сейсмічність майданчика будівництва у разі виявлення в процесі проведен- ня інженерних вишукувань на майданчиках будівництва конкретних будівель споруд роз- ташованих у межах карт сейсмічного мікрорайонування неврахованих раніше факторів здатних вплинути на сейсмічність наявність локальних неоднорідностей тривалий вплив техногенних факторів тощо при розміщенні будівель споруд на межах ділянок з різною сейсмічністю; 4 роботи з сейсмічного мікрорайонування виконують у складі інженерних вишукувань або окремо; 5 відображають результати сейсмічного мікрорайонування та вказують категорії ґрунтів за сейсмічними властивостями згідно з табл. 1.1 ДБН В. 1.1 -12 у звіті про вишукувальні роботи. 3.2.10 Камеральне опрацювання матеріалів включає опис аналіз та модельне відображення інформації про геологічну будову властивості ґрунтів стан і режим гідросфери поширення і активність інженерно-геологічних процесів та явищ. Результати камеральної обробки повинні відповідати технічному завданню програмі виконання робіт і вимогам до звіту про вишукування. 3.2.10.1 На завершальному етапі камеральних робіт окрім інженерно-геодезичних вишу- кувань розробляють такі види прогнозів: - пошуковий у якому здійснюють якісну і/або кількісну характеристику змін та ймо- вірного стану природно-техногенних умов; - нормативний у якому наводять рекомендації щодо досягнення потрібного норматив- ного стану природно-техногенних умов шляхом регулювання впливів і/або виконання спеціальних заходів планування території дренування будівництво стримувальних споруд закріплення ґрунтів тощо . Достовірність прогнозів забезпечується обсягом та якістю вихідної інформації регламентованої відповідними нормативними документами. На основі прогнозів у тому числі прогнозів взаємодії споруди з навколишнім середовищем необхідно здійснювати оцінку ефективності та якості прийнятих проектних рішень. Розроблення пошукових і нормативних прогнозів є обов'язковою складовою частиною інженерно-геологічних робіт і обов'язковим елементом звіту. 3.2.10.2 Вимоги до звіту про інженерно-геологічні вишукування наведені в дод. Н. 3.3 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції 3.3.1 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції виконують у всіх випадках реконструкції будівель та споруд враховуючи такі особливості: - різноманітність видів і цілей реконструкції; - виконання вишукувань на ділянці вже існуючого об'єкта реконструкції; - техногенний вплив на умови досліджуваної ділянки і необхідність оцінки ризику; - необхідність одержання інформації про конструкцію і стан фундаментів об'єкта реко- нструкції властивості ґрунтів основи та ступеня їх зміни в результаті техногенного впливу; - специфічність умов організації та проведення вишукувальних робіт; - обмеження можливості використання стандартного вишукувального устаткування; - особливі вимоги до забезпечення охорони праці та правил з техніки безпеки під час ви- конання робіт. - ДБН А.2.1-1-2008 С.31 3.3.2 Технічне завдання на проведення інженерно-геологічних вишукувань для реко- нструкції існуючих будівель і споруд окрім зазначеного в 3.1.3 повинно містити: - найменування і строки експлуатації об'єкта реконструкції; - найменування та адресу організації-виконавця першопочаткового проекту будівництва; - відомості про цілі реконструкції; - технічні характеристики споруд до і після реконструкції розміри в плані висота по- верховість типи фундаментів їх заглиблення та розміри ; - дані про навантаження на основу до і після реконструкції величина статичного наван- таження наявність динамічних і змінних статичних навантажень ; - положення в плані частин будівлі що відрізняються за навантаженнями часом зведен- ня глибиною закладення та конструкцією фундаментів тощо; - відомості про особливості технологічного процесу до і після реконструкції можливість замочування ґрунтів основи водою або хімічними розчинами впливу на ґрунти висо- ких температур промерзання тощо ; - дані про наявність у безпосередній близькості від споруди що реконструюватимуть водонесучих комунікацій штучних та природних водойм дамб підпірних стінок та інших режимоутворюючих факторів; - можливість і варіанти підсилення фундаментів або ґрунтів основ; - особливі вимоги до матеріалів інженерно-геологічних вишукувань точності та забезпе- ченості отримуваних даних. 3.3.3 Складанню програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишукувань для ре- конструкції передує збір та детальне вивчення архівних матеріалів з інженерних вишукувань першопочаткового проекту будівництва та інженерної підготовки території документів про наявність стан захисних споруд і підземних комунікацій візуальний огляд споруди з метою виявлення деформацій конструкцій припустимо пов'язаних із деформацією основи. Склад обсяг та методику робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають залежно від виду реконструкції геотехнічної категорії див. дод. Т рівня відповідальності будівлі споруди та її технічного стану. 3.3.4 Геотехнічну категорію об'єкта реконструкції визначають враховуючи технічні ха- рактеристики стан і значимість споруди будівлі вид і цілі реконструкції строк експлуатації споруди будівлі ступінь і вид техногенного впливу на навколишнє середовище можли- вості їх зміни після реконструкції сформовані інженерно-геологічні умови ділянки. Геотехнічні категорії об'єктів реконструкції наведені в таблиці дод. Т. 3.3.5 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції повинні забезпечити ком- плексне вивчення умов ділянки з урахуванням техногенного впливу прогнозування змін умов після реконструкції бути достатніми для вибору та розроблення найбільш надійного і економічно доцільного проектного рішення при реконструкції будь-якого виду. 3.3.6 Проводячи польові вишукувальні роботи бурові гірничопрохідницькі дослідно- фільтраційні необхідно виключити негативний вплив на фундаменти та ґрунти основи спо- руди яку реконструюватимуть. Порушені покриття вимощення гідроізоляція повинні бути відновлені забудовником після закінчення польових вишукувальних робіт. 3.3.7 Число свердловин і точок зондування приймають у кількості достатній для визна- чення умов залягання і фізико-механічних властивостей ґрунтів виділення ділянок зі зміне- ним станом ґрунтів у результаті техногенного впливу. Розташування гірничих виробок залежить від конфігурації споруди яку реконструюватимуть та системи впливу на основу місцезнаходження ділянок які мають різну товщину активної зони ділянок що зазнали за- мочування або термічного впливу . 3.3.5 С. 32 ДБН А.2.1-1:2008 3.3.8 Проходку шурфів здійснюють з метою визначення глибини закладення конструкції й стану фундаментів відбору проб ґрунтів з активної зони під фундаментами. 3.3.9 Розташування шурфів визначають разом із проектною організацією виходячи з ко- нструктивних особливостей фундаменту схеми його заглиблення положення зон деформу- вання осадок кренів ділянок особливих впливів на ґрунти основи. Глибина шурфу повинна забезпечувати можливість відбору моноліту з глибини не менше ніж 0 5 м нижче підошви фундаментів. 3.3.10 У випадку якщо в основі фундаменту виявлені насипні або інші ґрунти з особливи- ми властивостями шурф проходять на всю потужність цих ґрунтів. За неможливості виконати проходку шурфу до необхідної глибини з дна шурфу або в безпосередній близькості від його стінок проходять свердловину. 3.3.11 Для вивчення фізико-механічних властивостей ґрунтів з гірничих виробок відбира- ють проби ґрунтів. Кількість відібраних проб повинна забезпечити детальне вивчення про- сторової змінюваності фізико-механічних властивостей ґрунтів з урахуванням ділянок різних видів та інтенсивності техногенних впливів і прогноз їх зміни після реконструкції. 3.3.12 Геофізичні методи застосовують з метою вивчення стану ґрунтів картування ано- мальних зон прогнозування розвитку природних і техногенних процесів визначення глиби ни закладення та стану фундаментів пошуку похованих фундаментів конструкцій порожнин. У складних інженерно-геологічних умовах для вирішення цих задач геофізичні роботи рекомендовано виконувати випереджаючи інші види робіт. 3.3.13 Польові дослідні та лабораторні визначення деформаційних властивостей ґрунтів що перебувають тривалий час у напруженому стані під фундаментами споруд проводять із урахуванням фактичного напруженого стану основи. 3.3.14 При проведенні інженерних вишукувань для реконструкції вишукувальній організації може бути доручено виконання спеціальних робіт до яких відносять: - комплекс досліджень для визначення можливості закріплення ґрунтів основи хімічним термічним і іншим методами ; - визначення глибини заглиблення і стану забивних буронабивних і інших паль що є фундаментами споруд які реконструюватимуть або аварійних споруд; - визначення форми та стану похованих конструкцій фундаментів пошук і оконтурю- вання похованих порожнин підвалів старих комунікацій тощо. Подібні роботи виконують за спеціальною програмою часто поза зв'язком із основним комплексом вишукувальних робіт. Методику виконання робіт визначають у кожному конкретному випадку залежно від поставленої задачі та технічної оснащеності вишукувальної організації. Необхідним є тарування приладів виконання контрольних замірів на моделях дослідних майданчиках тощо. 3.3.15 У звіті на підставі порівняння результатів вишукувань і архівних даних повинен бути зроблений висновок про зміну інженерно-геологічних умов майданчика спричинених будівництвом та експлуатацією споруди яку реконструюватимуть зроблений прогноз про можливості їх подальших змін після проведення реконструкції. На інженерно-геологічні розрізи виносять фундаменти існуючих і знесених будинків котловани поховані конструкції та порожнини підпірні стінки ділянки хімічного закріплення ґрунтів тощо. У звіті повинні бути відображені результати обстеження основи та фундаментів споруди будівлі яку реконструюватимуть якщо це передбачено технічним завданням а також викладені можливі причини наявних деформацій. ДБН А.2.1-1-2008 С.ЗЗ 3.3.16 Звіт про геотехнічні вишукування для проекту реконструкції повинен містити інформацію про стан фундаментів і ґрунтів основи рекомендації з захисту території існуючих будівель і споруд при реконструкції. За необхідності до звіту включають глави: - "Результати спеціальних досліджень"; - "Аналіз можливих причин деформацій будинку споруди ". 3.4 Інженерно-геологічні вишукування в процесі будівництва Вишукування в процесі будівництва виконують у випадку поетапного будівництва яке викликає зміни умов у міру реалізації проектних рішень за відсутності доступу до місця робіт а також як контроль за дотриманням проектних рішень і нормативних вимог при здійсненні функцій авторського нагляду. На цій стадії вишукувальна організація здійснює: - геотехнічний контроль; - обстеження котлованів траншей тунелів і інших будівельних виїмок; - контрольні визначення характеристик властивостей ґрунтів після їх технічної меліо- рації ущільнення цементації силікатизації тощо ; - визначення відповідності фактичних інженерно-геологічних умов прийнятим у про- екті; - контроль рівня підземних вод у тому числі при будівельному водозниженні; - спостереження за розвитком інженерно-геологічних процесів і факторів обумовлених господарським освоєнням території уточнення прогнозу розвитку небезпечних про- цесів. 3.5 Інженерно-геологічні вишукування у складних умовах Додаткові вимоги поширюються на інженерно-геологічні вишукування для територій з III категорією складності умов. 3.5.1 Склад і обсяг додаткових інженерно-геологічних робіт призначають залежно від факторів які обумовлюють складність умов. 3.5.2 На ділянках зі складними рельєфом та геологічною будовою відстані між свердлови- нами та глибину буріння призначають виходячи з необхідності обґрунтованого відображен- ня наявних особливостей. 3.5.3 На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями способи вивчення цих властивостей і обсяги визначень повинні забезпечувати одержання обґрунтованих характе- ристик для проектування. 3.5.4 На підтоплених і потенційно підтоплюваних територіях склад і обсяг інженер- но-гідрогеологічних робіт повинен забезпечувати прийняття рішень з територіального або локального захисту. 3.5.5 На територіях формування і розвитку несприятливих та небезпечних інженерно-гео- логічних процесів вишукування виконують також поза контурами проектованої споруди в обсягах достатніх для прогнозування розвитку цих процесів і додатково створюють системи відповідних спостережень. С. 34 ДБН А.2.1-1:2008 3.6 Технічні вимоги до результатів інженерно-геологічних вишукувань Результати інженерно-геологічних вишукувань повинні відповідати таким критеріям якості: - відповідність проведених вишукувань технічному завданню замовника; - відповідність складу та змісту звіту цільовому призначенню робіт і нормативним доку- ментам; - наявність посилань на використані літературні і фондові матеріали або вказівка на їх відсутність ; - наявність документів про метрологічну повірку та підтвердження відповідності при- ладів і устаткування які використані при вишукуваннях; - кількість і розміщення гірничих виробок точок польових дослідних робіт забезпечу- ють одержання обґрунтованої інформації про інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови території ділянки вишукувань і прогнозування можливих загроз від небезпеч- них процесів; - глибини проходки гірничих виробок зондування каротажу забезпечують вивчення ак- тивної зони та можливість багатоваріантного проектування основ і фундаментів; - відбір проб ґрунтів порушеної та непорушеної структури забезпечує вивчення шарів - ґрунту і виділення інженерно-геологічних елементів; - відповідність методики та технології польових і лабораторних випробувань ґрунтів нормам національних стандартів; - відповідність складу й обсягу гідрогеологічних робіт категорії складності гідрогео- логічних умов території; - обґрунтованість пошукового та нормативного прогнозів результатами вишукувань; - відповідність складу й оформлення звітної документації нормативним вимогам. Наведені технічні вимоги не поширюються на довідки про інженерно-геологічні умови території ділянки які складені на основі фондових матеріалів і не є основою для розроблення проекту. 4 ІНЖЕНЕРНО-ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ 4.1 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування здійснюють з метою комплексного вивчення природних умов навколишньої території та локальних умов проектованого об'єкта визначення розрахункових кліматичних і гідрологічних характеристик у обсягах необхідних для вибору майданчика будівництва та прийняття проектних рішень. При визначенні складу цих видів вишукувань необхідно враховувати регіональний характер поширення небезпечних явищ і процесів. До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять: - інженерно-метеорологічні вишукування які виконують для визначення метеороло- гічного режиму та кліматичних характеристик території мікрокліматичних особливос- тей майданчика об'єкта будівництва наявності та ступеня впливу небезпечних метеорологічних явищ і процесів склад названих вишукувань див. у 4.4 ; - інженерно-гідрологічні вишукування які виконують для визначення гідрологічного режиму території суходолу прилеглого до майданчика будівництва режиму водних об'єктів у зоні впливу яких перебуває майданчик визначення розрахункових гідро- логічних характеристик ступеня впливу небезпечних гідрологічних явищ і процесів склад названих вишукувань див. у 4.5 ; - морські інженерно-гідрологічні вишукування які виконують для визначення водного режиму акваторій морів великих озер і водоймищ у зоні впливу яких перебуває май- данчик будівництва визначення розрахункових характеристик ступеня впливу небез- печних явищ і процесів пов'язаних із цими акваторіями склад названих вишукувань див. у 4.6 . - ДБН А.2.1-1-2008 С.35 4.2 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування виконують у комплексі з іншими вида- ми вишукувань або передують їм для: - вибору місця майданчика будівництва; - розроблення генеральних планів населених пунктів; - прийняття проектних рішень та проектування об'єкта; - забезпечення вихідними даними при розробленні матеріалів оцінки впливу об'єкта будівництва на навколишнє середовище ОВНС . 4.3 До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять такі види робіт: - збір аналіз і узагальнення матеріалів систематичних режимних спостережень і вишу- кувальних робіт минулих років; - рекогносцирувальне обстеження району інженерних вишукувань; - спостереження за характеристиками метеорологічного та гідрологічного режимів; - вивчення небезпечних явищ і процесів; - камеральне оброблення матеріалів вишукувань; - визначення розрахункових метеорологічних кліматичних і гідрологічних характери- тик; - прогноз зміни розрахункових характеристик і можливої активізації небезпечних явищ під впливом планованої діяльності; - визначення розрахункового ризику впливу небезпечних явищ і процесів; - складання звіту. 4.4 Інженерно-метеорологічні вишукування містять: - визначення кліматичних характеристик території екстремальні та середні значення температури й вологості повітря дати переходу середньої добової температури повітря через задані значення тривалість періодів з температурою повітря вище й нижче зада- них значень кількість та інтенсивність атмосферних опадів добовий максимум і максимальні інтенсивності опадів найбільша висота снігового покриву і глибина про- мерзання ґрунту розподіл швидкостей напрямків вітру та швидкості вітру на рівні земної поверхні й на висотах максимальна товщина стінки ожеледі тривалість теплого і холодного періодів дати появи встановлення руйнування та сходження снігового по- криву атмосферні явища тощо ; - оцінювання ймовірності проявів на цій території небезпечних метеорологічних явищ і процесів морози посухи зливи снігопади сильні вітри смерчі грози пилові бурі вітрова ерозія та переніс тощо прогнозування небезпечних явищ і оцінювання очіку- ваних для об'єкта ризиків; - оцінювання на майданчику проектованого об'єкта: мікрокліматичних умов випарів у атмосферу особливостей розсіювання шкідливих домішок і забруднення атмосферного повітря тощо. Результати інженерно-метеорологічних вишукувань повинні характеризувати весь період спостережень на відповідних метеостанціях доповнювати або заміняти відсутність ме-теоспостережень. Матеріали спостережень повинні бути репрезентативними для довколишньої до об'єкта території з урахуванням географічної зональності. Крім того обов'язковим є виявлення мікрокліматичних особливостей місцевості безпосередньо на майданчику об'єкта - з урахуванням впливу рельєфу водойм міської забудови промислових підприємств тощо. С. 36 ДБН А.2.1-1:2008 4.5 Інженерно-гідрологічні вишукування містять: - визначення гідрологічного режиму прилеглої до майданчика будівництва території наявність постійних і тимчасових водотоків озер боліт; види та режим поверхневого або підповерхневого схилового стоку; наявність поверхневої ерозії й руслових процесів; належність до зон затоплення поширення селевих потоків снігових лавин льодових явищ тощо та визначення розрахункових гідрологічних характеристик при- леглих водозборів площа і морфологічні характеристики середні та максимальні мо- дулі поверхневого стоку модулі змиву поверхневого шару ґрунту характеристики водного балансу тощо ; - визначення гідрологічного режиму водних об'єктів у районі будівництва тимчасових водотоків рік озер водоймищ: режим рівнів і витрат води швидкості течії відмітки високих вод режим наносів розмивання берегів і руслові процеси температурний льо- довий і гідрохімічний режими визначення розрахункових гідрологічних характерис- тик водних об'єктів середні й екстремальні рівні швидкості течії та витрати води розрахункові зони затоплення характеристики руслових процесів ; - дослідження селевих потоків і снігових лавин траси межі поширення об'єми щільність відкладень; розрахункова частота селів і лавин межі їх впливу та наванта- ження тощо ; - оцінювання ймовірності впливу на територію об'єкта небезпечних гідрологічних явищ і процесів інтенсивного схилового стоку й ерозії високих паводків і повеней на ріках розмивів берегів і льодових явищ селів лавин тощо прогнозування небезпечних явищ і оцінювання очікуваних для об'єкта ризиків; - оцінювання особливостей гідрологічного режиму території або безпосередньо на май- данчику проектованого об'єкта: водного балансу майданчика водозбору та водойми прогнозування і моделювання екстремальних паводків розвитку руслових процесів розмивів берегів і ін. При визначенні гідрологічного режиму території та водних об'єктів повинні бути використані матеріали спостережень найбільшої можливої кількості гідрологічних постів і станцій а за їх відсутності - матеріали спостережень на водозборах-аналогах. Результати вишукувань повинні заповнювати перерви в спостереженнях або відсутність спостережень на стаціонарних гідрологічних постах. 4.6 Морські інженерно-гідрологічні вишукування містять: - визначення гідрологічного режиму прибережних зон морів заток і лиманів у зоні впливу яких знаходиться майданчик будівництва найвищі рівні води припливно- відпливні коливання рівнів води течії спади та напливи хвилювання льодовий ре- жим абразія берегів визначення розрахункових гідрологічних характеристик середні та екстремальні рівні швидкості течій розрахункові зони затоплення при спадово-на- пливних явищах висота хвилі й хвильові навантаження характеристики абразивних процесів тощо ; - оцінювання ймовірності впливу на територію об'єкта небезпечних гідрологічних явищ і процесів на морському узбережжі катастрофічних напливів високого хвилювання та цунамі обвалів і зсувів берегів та ін. прогнозування небезпечних явищ та оцінювання очікуваних для об'єкта ризиків. Під час оцінювання гідрологічного режиму морського узбережжя мають бути використаними за можливості матеріали спостережень усіх морських гідрологічних станцій і постів репрезентативних до умов і режиму ділянки узбережжя в районі розташування проектованого об'єкта. За відсутності репрезентативних станцій у районі використовують метод аналогії. ДБН А.2.1-1-2008 С. 37 4.7 Визначення розрахункових метеорологічних і гідрологічних характеристик а також оцінювання ризиків впливу небезпечних явищ потрібно виконувати з використанням відо- мих у інженерній практиці розрахункових методів і програмного забезпечення відповідно до вимог нормативних документів. 4.8 За результатами інженерно-гідрометеорологічних вишукувань складають звіт склад і зміст якого наведено в дод. У. 5 ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 5.1 Вишукування для раціонального використання і охорони навколишнього середовища виконують у складі комплексних інженерних вишукувань для будівництва або окремо з ме- тою: - оцінки сучасного стану основних компонентів навколишнього середовища літосфери гідросфери атмосфери біосфери для подальшого врахування у проекті; - розроблення матеріалів оцінки впливів об'єктів і господарської діяльності на навко- лишнє середовище ОВНС у складі проектної документації для нового будівництва реконструкції технічного переоснащення або ліквідації об'єктів відповідно до ДБН А.2.2-1; - прогнозування можливих змін при збереженні існуючих тенденцій і при планованих впливах; - виявлення геопатогенних зон; - розроблення рекомендацій з регулювання впливів інженерної підготовки освоюваної освоєної території та особливостей конструкцій будинків і споруд а також рекомен- дацій зі створення сприятливих екологічних умов; - розроблення заходів щодо охорони навколишнього середовища. 5.2 Склад вишукувальних робіт встановлюють залежно від: - цільового призначення робіт; - ступеня вивченості території у т.ч. і давність інформації ; - наявності характеру та ступеня змін у стані природних компонентів ступеня деградації компонентів навколишнього середовища. 5.3 Методи вишукувальних робіт по кожному компоненту регулюються відповідними нормативними документами. 5.4 У складних екологічних умовах до виконання робіт потрібно залучати спеціалізовані організації або використовувати інформацію з їх фондів а аналіз інформації має здійснювати вишукувальна організація відповідно до цільового призначення робіт. 5.5 Оцінювання стану компонентів навколишнього середовища проводять за такими критеріями: - ступінь відхилення від природних фонових або встановлених нормативних значень; - характер і ступінь небезпеки для будівель господарської та життєвої діяльності людини; - наявність ефективних методів відновлення компонентів природного середовища або захисту від їх шкідливого впливу. 5.6 Під час реконструкції технічного переоснащення або ліквідації об'єктів вишукування повинні забезпечити покомпонентну і комплексну оцінку можливих наслідків. С. 38 ДБН А.2.1-1:2008 5.7 Залежно від цільового призначення вишукування для раціонального використання і охорони навколишнього середовища повинні містити вихідні дані та рекомендації щодо освоєння меліорації реабілітації рекультивації території захисту від несприятливих про- цесів розміщення шкідливих виробництв відходів тощо. 5.8 Склад звіту визначається цільовим призначенням робіт технічним завданням замов ника і програмою виконання робіт. 6 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВИШУКУВАННЯ 6.1 Спеціалізовані вишукування умовно вишукувальні роботи виконують з метою за- безпечення органів управління юридичних і фізичних осіб продукцією що може бути отри- мана за допомогою технічного та інтелектуального потенціалу вишукувальних організацій. 6.2 До спеціалізованих вишукувань відносять: - моніторинг навколишнього середовища в межах населених пунктів об'єктів ; - контроль стану об'єкта інжиніринг ; - інвентаризацію земель і кадастрові роботи; - геодезичне забезпечення в процесі будівництва; - пошук і розвідку підземних вод; - проектування та буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин для питного й технічного водопостачання; - розвідування ґрунтових будівельних матеріалів; - обстеження ділянок для розроблення проектів локальної реконструкції ландшафтів; - бурові та гірничопрохідницькі роботи у процесі будівництва й реконструкції; - дослідження забруднення ґрунтів і підземних вод; - роботи з санації територій забруднених нафтопродуктами та іншими хімічними речо- винами; - створення штучних геотехнічних масивів основ ; - випробування натурних паль. Перелік спеціалізованих вишукувальних робіт є підставою для одержання відповідних дозволів у органах державного управління контролю тощо. 6.3 Технічне завдання на спеціалізовані вишукування складають у довільній формі з обов'язковим зазначенням конкретної цілі робіт і вимог до кінцевих результатів. 6.4 Програма виконання спеціалізованих вишукувань повинна містити дані про цілі об- сяги методи виконання робіт і вимоги до результатів цих робіт. 6.5 Звіт про виконані роботи складають за формою обумовленою в технічному завданні або в договорі на виконання робіт. 6.6 Види спеціалізованих робіт регламентованих відповідними нормативними докумен- тами потрібно виконувати згідно з такими документами. 6.3 ДБН А.2.1-1-2008 С. 39 ДОДАТОК А довідковий ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ НА ЯКІ ЗРОБЛЕНО ПОСИЛАННЯ В ЦИХ НОРМАХ Закон України від 13.12.1991 №1977 ДСТУ 3891-99 ДСТУ 3994-2000 ДБН Д. 1.1-7-2000 ДБН А.2.2-1-2003 ДБН А.2.2-3-2004 ДБНА.2.3-1-99 ДБН В.1.1-3-97 ДБН В.1.1-12:2006 ДСТУ Б В.2.1-2-96 ГОСТ 25100-95 ДСТУ Б В.2.1-4-96 ГОСТ 12248-96 ДСТУ Б В.2.1-5-96 ГОСТ 20522-96 Про наукову та науково-технічну діяльність Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять Надзвичайні ситуації природні. Чинники фізичного походження. Терміни та визначення Кошторисні норми і правила. Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва що здійснюється на території України Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище ОВНС при проектуванні та будівництві підприємств будівель і споруд Проектування. Склад порядок розроблення погодження та затвердження проектної документації для будівництва Вишукування проектування і територіальна діяльність. Територіальна діяльність у будівництві. Основні положення Захист від небезпечних геологічних процесів шкідливих експлуатаційних впливів від пожежі. Інженерний захист територій будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення Захист від небезпечних геологічних процесів шкідливих експлуатаційних впливів від пожежі. Будівництво в сейсмічних районах України Основи та підвалини будинків і споруд. Грунти. Класифікація Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Классификация Основи та підвалини будинків і споруд. Грунти. Методи лабораторного визначення характеристик міцності та деформованості Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Методы лабораторного определения характеристик прочности и деформированности Основи та підвалини будинків і споруд. Грунти. Методи статистичної обробки результатів випробувань Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Методы статистической обработки результатов испытаний * на розгляді С. 40 ДБН А.2.1-1:2008 СНиП 2.02.01-83 Основания и фундаменты сооружений. Основания зданий и сооружений Основи та фундаменти споруд. Основи будинків і споруд СНиП 2.02.03-85 Основания и фундаменты сооружений. Свайные фундаменты Основи та фундаменти споруд. Пальові фундаменти СНиП 3.01.03-84 Система обеспечения точности геометрических параметров в строительстве. Геодезические работы в строительстве Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Геодезичні роботи в будівництві ГОСТ 27751 -88 * Система надежности и безопасности в строительстве. Надежность СТ СЭВ 384-87 строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету Система надійності та безпеки в будівництві. Надійність будівельних конструкцій та основ. Основні положення з розрахунку ДБН А.2.1-1-2008 С. 41 ДОДАТОК Б обов'язковий ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ Б.1 Безпека* - відсутність загрози Б.2 Відносна безпека* - ризик не перевищує допустимих меж Б.З Вишукування - науково-технічна діяльність із дослідження властивостей об'єктів середовища що передбачає роботи з отримання вихідних даних науково-технічної продукції інформації для прийняття оптимальних рішень. Залежно від мети та задач досліджень розрізняють види вишукувань - економічні соціальні інженерні геодезичні геологічні гідрологічні тощо Б.4 Геопатогенна зона - зона прояву аномальних впливів на людей тварин і рослини обумовлених особливостями геологічного середовища Б.5 Геотехнічні об'єкти - будівельні об'єкти що взаємодіють із геологічним середовищем Б.6 Елювіальні ґрунти елювій ґрунти без жорстких структурних зв'язків які є продуктами вивітрювання гірських порід що втратили властивості материнських порід залишились на місці свого утворення й зберегли тією чи іншою мірою в корі вивітрювання структуру і текстуру вихідних порід а також характер їх залягання. У профілі кори вивітрювання виділяють дисперсну уламкову і тріщинувату зони а до елювіальних ґрунтів відносять дві перші зони Б.7 Зона активної взаємодії - частина масиву ґрунтів у межах якого у плані й по глибині відбуваються зміни під впливом техногенних факторів Б.8 Інженерно-геологічні процеси і явища - геологічні процеси і явища що викликані діяльністю людини або впливають на неї Б.9 Інженерно-топографічний план - упорядкована сукупність даних у графічному цифровому або електронному вигляді про елементи ситуації та рельєфу у тому числі надземні й підземні та їх властивості у фіксованому періоді часу Б.10 Картографічна модель - графічне зображення на карті схемі найважливіших факторів та їхніх характеристик зі зміною у фіксованому періоді часу врахування яких необхідне при проектуванні будівництві та експлуатації будівель і споруд плануванні розвитку територій тощо Б. 11 Матеріали вишукувань - науково-технічна продукція створювана в результаті виконання вишукувальних робіт Б. 12 Надійність - здатність системи зберігати задані властивості протягом певного часу Б. 13 Небезпечні процеси та явища* - геологічні та інженерно-геологічні процеси й гідрометеорологічні явища які призводять до негативного впливу на території господарські об'єкти та життєдіяльність людей зсуви обвали карст селеві потоки снігові лавини буревії смерчі підтоплення та затоплення територій тощо * Терміни встановлені ДСТУ 3891 та ДСТУ 3994 у цих нормах вони вживаються в розумінні наведеному у визначенні їх понять що розповсюджуються тільки на ці норми С. 42 ДБН А.2.1-1:2008 Б.14 Несприятливі процеси - природні та техногенні інженерно-геологічні та екологічні процеси що знижують експлуатаційну придатність будівель і споруд призводять до здорож-чання будівництва і/або мають негативний вплив на людину Б. 15 Нормативний прогноз - висновок змістом якого є визначення шляхів і строків досягнення можливих станів об'єкта прогнозування в майбутньому що приймаються як ціль Б.16 Опорна інженерно-геодезична мережа - геодезична мережа заданого класу точності що слугує основою для виконання геодезичних робіт для проектування будівництва та експлуатації будівель і споруд проведення стаціонарних геодезичних робіт і досліджень Б. 17 Оптимальні проектні рішення - рішення які забезпечують нормативний рівень надійності проектованих об'єктів при застосуванні сучасних технологій їх спорудження та експлуатації обґрунтованих витратах і допустимих впливах об'єкта на навколишнє середовище Б.18 Пошуковий прогноз - висновок змістом якого є визначення можливих станів об'єкта прогнозування в майбутньому Б. 19 Допустимі техногенні впливи - впливи за яких характеристики окремих факторів або системи в цілому не виходять за межі нормативних або розрахункових значень Б.20 Резонансні фактори - фактори рівень підземних вод стійкість схилу тощо які змінюють свої кількісні і якісні характеристики під зовнішнім впливом навантаження підрізування обводнювання тощо Б.21 Ризик* - міра величини загрози втрати життя економічних або екологічних втрат Б.22 Сейсмічне мікрорайонування СМР - комплекс інженерно-геологічних і сейсмометричних робіт щодо прогнозування впливу особливостей будови приповерхневої частини розрізу будова властивості та стан порід характер і особливості рельєфу тощо на сейсмічний ефект і параметри коливання ґрунту на майданчику Б.23 Територіальний фонд науково-технічної вишукувальної інформації - банк даних інженерно-геодезичної інженерно-геологічної інженерно-гідрогеологічної геотехнічної інженерно-гідрологічної та інженерно-екологічної інформації отриманої на підставі матеріалів вишукувань різних організацій Б.24 Техногенні умови - умови змінені в результаті інженерно-господарської діяльності людини Б.25 Трасування лінійних споруд - комплекс проектно-вишукувальних робіт із вибору оптимального розташування лінійної споруди на місцевості Б.26 Уніфіковані категорії складності умов вишукувань - категорії що встановлюються за основними факторами які визначають складність виконання цілісного комплексу вишуку-вальних робіт Б.27 Штучний геотехнічний масив - інженерно-геологічний масив порід ІГМП перетворений у природному заляганні методами ущільнення армування технічної меліорації або створений шляхом заміни відсипання й намиву ґрунтів ДБН А.2.1-1-2008 С. 43 ДОДАТОК В обов'язковий ФОРМА ТА СКЛАД ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ ШЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНИХ ВИШУКУВАНЬ МП Шифр замовлення ЗАТВЕРДЖУЮ найменування організації замовника підпис керівника прізвище . 20 р. число місяць прописом рік ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ на виконання інженерно-геодезичних вишукувань 1. Повне найменування об'єкта 2. Місцерозташування й межі району ділянки 3. Замовник 4. Технічна характеристика проектованого об'єкта та стадія проектування. 5. Детальність і повнота відображення ситуації об'єкта. 6. Точність визначення просторового положення елементів ситуації масштаб 7. Спеціальні вимоги . 8. Перелік звітних матеріалів зразки форм їх подання у випадку виконання спеціальних видів робіт 9. Відомості про наявність матеріалів вишукувань минулих років 10. Додатки Головний інженер проекту підпис прізвище тел. Відповідальний представник замовника посада прізвище тел. ДОДАТОК Г довідковий УНІФІКОВАНІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ УМОВ ПРИ ВИКОНАННІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНИХ ВИШУКУВАНЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА Фактори І II III IV V 1 2 3 4 5 6 Ухил місцевості до 0 01 0 01...0 025 0 025...0 035 0 035...0 07 більше 0 07 Пересіченість місцевості степова лісостепова відкрита місцевість із невеликою кількістю великих контурів; кількість штативів на 1 км ходу нівелювання - 5-7 пікетів на 1 га зйомки -16-25 відкрита рівнинна або пагорбкувата місцевість зі значною кількістю чітко виражених форм рельєфу та ситуації відкрите легкопрохідне болото; кількість штативів на 1 км ходу-10-12 пікетів на 1 га - 26-50 напівзакрита рівнинна або пагорбкувата місцевість пересічена балками і ярами з дрібними формами рельєфу та великою кон-турністю; відкрите болото середньої прохідності; відкрита гірська місцевість з рельєфом середньої складності; кількість штативів на 1 км ходу- 15-20 пікетів на 1 га - 51-80 рівнинна або пагорбкувата місцевість сильно пересічена балками і ярами; гірська місцевість із простими формами рельєфу; відкрите важкопрохідне болото; території промислових і будівельних майданчиків з великою кількістю контурів; кількість штативів на 1 км ходу - 25-30 пікетів на 1 га - 81-120 гірська місцевість зі складними формами рельєфу; високогірні райони напівзакриті із сильно розчленованим рельєфом з відносними перевищеннями більше 0 5 км; території промислових і будівельних майданчиків кар'єрів відкритої розробки корисних копалин з великою кількістю контурів; кількість штативів на 1 км ходу - 32-35 пікетів на 1 га більше 120 Забудова насадження дерев щільність забудови до 20 %; незначна кількість елементів благоустрою та ситуації щільність забудови 20-30 %; будівлі простої конфігурації значна кількість елементів благоустрою та ситуації; міські сквери сади та парки без поде-ревної зйомки щільність забудови 30 40 %; будівлі складної конфігурації; міста та селища з невеликою кількістю високих будинків і деревонасадженнями висотою 10-15 м місцями з підліском або густим чагарником; приміські зони великих міст; промислові та будівельні майданчики із середньою забудованістю щільність забудови 40-50 %; будівлі складної конфігурації велика кількість елементів благоустрою та ситуації; міські сквери сади та парки нескладної конфігурації за умови подеревної зйомки щільність забудови понад 50 %; будівлі складної конфігурації з великою кількістю елементів благоустрою та ситуації; великі промислові центри; міські сквери сади та парки з великою кількістю дрібних елементів ситуації а також чагарнику та інших насаджень що підлягають подеревній зйомці; головні магістралі великих міст 1 2 3 4 5 6 Pуx транспорту та пішоходів інші перешкоди дороги з незначним рухом транспорту дороги та вулиці міст селищ промислових і будівельних майданчиків зі слабким рухом транспорту; незначна кількість котлованів відвалів та ін. рух транспорту та пішоходів середньої інтенсивності; діючі промислові та будівельні майданчики з наявністю котлованів відвалів вулиці міст із інтенсивним рухом транспорту та пішоходів що не затрудняв проведення робіт; промислові та будівельні майданчики зі значною контурністю головні магістралі великих міст із інтенсивним рухом транспорту та пішоходів; задимленість і загазованість атмосфери; діючі великі промислові та будівельні майданчики діяльність яких викликає порушення безперервності технологічного процесу вишукувань Інженерні комунікації до 3 видів мереж; понад 20 колодязів на 1 га із чіткими зовнішніми ознаками що не потребують очищення 3-5 видів мереж; 15-20 колодязів на 1 га із чіткими зовнішніми ознаками що не потребують очищення 5-8 видів мереж; 9-14 колодязів на 1 га зйомка частини мереж вимагає очищення пошуку зовнішніх ознак і використання приладів пошуку 8-10 видів мереж; 4-8 колодязів на 1 га; зйомка мереж вимагає очищення пошуку зовнішніх ознак і використання приладів пошуку понад 10 видів мереж; до 3 колодязів на 1 га; значна кількість зовнішніх ознак вимагає інструментального пошуку з розчищенням колодязів розкриття окремих прокладок шурфами; загазованість елементів прокладок що вимагає примусової вентиляції Примітка. В таблиці по кожній категорії наведено перелік факторів які визначають ступінь складності умов виконання всіх основних видів топографічних і геодезичних робіт при інженерних вишукуваннях для будівництва які передбачені Збірником цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва. При виконанні комплексу робіт категорії складності варто встановлювати за сукупністю факторів зазначених у додатку. Якщо який-небудь окремий фактор стосується більш високої категорії за видом робіт який має визначальну вагу в загальному обсязі то категорію складності варто встановлювати за цим фактором. С. 46 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК Д рекомендований СКЛАД І ЗМІСТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗВІТУ ПРО ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА 1 Загальні відомості Підстава для проведення робіт. Цілі та задачі інженерно-геодезичних вишукувань. Місце розташування району майданчики траси адміністративна підпорядкованість. Дані про землекористування та землевласників. Коротка характеристика варіантів майданчиків трас та їх порівняльна оцінка за інженерно-геодезичними умовами. Система координат і висот. Види й обсяги виконаних робіт строки їх проведення. Відомості про виконавця. 2 Коротка фізико-географічна характеристика району ділянки інженерних вишукувань Характеристика рельєфу у тому числі кути нахилу поверхні . Геоморфологія гідрографія. Відомості про наявність небезпечних природних і техногенних процесів. 3 Топографо-геодезична вивченість району ділянки інженерних вишукувань Забезпеченість території топографічними картами інженерно-топографічними планами фотопланами аеро- і космофотопланами спеціальними земле- лісовпорядними та ін. планами відповідних масштабів. Найменування організацій-виконавців карт планів час і методи їхнього створення виконання масштаб і висота перетину рельєфу система координат і висот. Технічна характеристика геодезичних картографічних і топографічних матеріалів. Оцінка можливості використання цих матеріалів і даних стаціонарних геодезичних спостережень повнота й вірогідність . Дані про кадастри. Відомості про геодезичні мережі включаючи пункти стаціонарних геодезичних спостережень типи центрів і зовнішніх знаків із вказівкою їхніх технічних характеристик і можливості використання на основі результатів їхньої оцінки. 4 Відомості про методику та технологію виконаних робіт Створення розвиток опорних планових мереж 3 і 4 класів і мереж згущення 1 і 2 розрядів нівелірної мережі II III IV класів і планово-висотних знімальних геодезичних мереж або геодезичних мереж спеціального призначення для будівництва. Виконання топографічної наземної аерофототопографічної стереофотограмметричної і ін. зйомки включаючи зйомку підземних і надземних споруд і створення складання інженерно-топографічних планів. Оновлення топографічних інженерно-топографічних і кадастрових планів у графічній цифровій фотографічній і іншій формах. Виконання інженерно-гідрографічних робіт. Камеральне та польове трасування з вибором конкурентоздатних варіантів трас лінійних споруд. Координування основних елементів і зовнішні обмірювання будинків споруд . ДБН А.2.1-1-2008 С. 47 Спосіб закріплення геодезичних пунктів і точок на місцевості та їх передавання на нагляд за схоронністю. Геодезичне забезпечення виконання інших видів інженерних вишукувань перенесення в натуру та прив'язка гірничих виробок геофізичних та інших точок інженерних вишукувань . Виконання геодезичних спостережень і досліджень у тому числі в районах розвитку небезпечних природних і природно-техногенних процесів - спостереження за деформаціями основ будинків і споруд земної поверхні та товщі гірських порід тощо. Відомості про використання програмних засобів для камеральної обробки результатів геодезичних вимірювань і створення інженерно-топографічних планів цифрових інженерно-топографічних планів . Характеристика точності й детальності вишукувальних робіт. 5 Відомості про проведення технічного контролю і приймання робіт Результати виконаного контролю робіт а також відомості про метрологічний контроль інструментів та приладів. 6 Висновок Стислі результати виконаних робіт і їх оцінка відомості про повноту і якість відповідність вимогам технічного завдання та програмі інженерних вишукувань чинним нормативним документам з інженерних вишукувань для будівництва. Рекомендації щодо проведення наступних інженерно-геодезичних робіт. С. 48 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК Е обов'язковий ФОРМА ТА СКЛАД ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАНЬ МП Шифр замовлення ЗАТВЕРДЖУЮ найменування організації замовника підпис керівника прізвище 20 р. число місяць прописом рік ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ на виконання інженерно-геологічних вишукувань 1. Повне найменування об'єкта 2. Місцезнаходження об'єкта за адміністративним поділом 3. Замовник 4. Стадія проектування 5. Відомості про наявність матеріалів інженерно-геологічних вишукувань минулих років 6. Особливі вимоги до результатів вишукувань Додатки: 1. Основні відомості про конструктивні особливості проектованих будівель і споруд трас комунікацій за Формою № 1 що додається . 2. Топографічний план з нанесенням проектованих будівель споруд та трас. 3. Копія рішення про відведення земельної ділянки або іншого правовстановлюючого документа . 4. Інші документи надані замовником за згодою на прохання виконавця робіт Головний інженер проекту підпис прізвище ТЄЛ. Відповідальний представник замовника посада прізвище тел. ДБН А.2.1-1:2008 С. 49 Форма №1 Основні відомості про конструктивні особливості проектованих об’єктів будівництва: -будівель і споруд № з/п № будівлі споруди за планом Найменування проектованої будівлі споруди Рівень відповідальності Габарити м Передбачуваний тип фундаменту Передбачувана глибина закладення фундаменту м Глибина підвальних приміщень м Проектоване навантаження на 1 п. м. стрічкового фундаменту; палю опору на 1 кв.м плити Планувальні відмітки м Технологічний процес мокрий сухий Навантаження статичне дінамічне Особливості експлуатації Довжина Ширина Висота поверховість - по трасах лінійних споруд № з/п Призначення і найменування траси Характеристика траси діаметр матеріал спосіб укладання та ін. Глибина закладення м Довжина м Наявність та характеристика ділянок переходів С. 50 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК Ж обов'язковий КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ Фактори I проста II середньої складності III складна Геоморфологічні умови майданчик ділянка у межах одного геоморфологічного елемента; поверхня горизонтальна нерозчленована майданчик ділянка у межах декількох геоморфологічних елементів одного генезису; поверхня похила слабко розчленована майданчик ділянка у межах декількох геоморфологічних елементів різного генезису; поверхня сильно розчленована Геологічні фактори в сфері взаємодії будівель і споруд із геологічним середовищем не більше двох різних за літологією шарів що залягають горизонтально або слабко похило ухил не більше чотирьох різних за літологією шарів що залягають похило або з виклинцьовуванням; потужність змінюється закономірно; закономірна зміна характеристик грунтів у плані або за глибиною; скельні грунти мають нерівну покрівлю і перекриті нескельними грунтами не більше чотирьох різних за літологією шарів що залягають похило або з виклинцьовуванням; потужність змінюється закономірно; закономірна зміна характеристик грунтів у плані або за глибиною; скельні грунти мають нерівну покрівлю і перекриті нескельними грунтами більше чотирьох різних за літологією шарів; потужність різко змінюється; лінзоподібне залягання шарів; значний ступінь неоднорідності за показниками властивостей грунтів що незакономірно і або закономірно змінюються в плані або за глибиною; скельні грунти мають сильно розчленовану покрівлю і перекриті нескельними грунтами Гідрогеологічні фактори в сфері взаємодії будівель і споруд із геологічним середовищем підземні води відсутні або є один витриманий горизонт підземних вод з однорідним хімічним складом два або більше витриманих горизонти підземних вод місцями з неоднорідним хімічним складом або з напором горизонти підземних вод не витримані за проляганням і потужністю з неоднорідним хімічним складом; місцями складне чергування водоносних і водотривких порід; напори підземних вод змінюються за проляганням Геологічні процеси що негативно впливають на умови будівництва і експлуатації будівель і споруд відсутні мають обмежене поширення мають велике поширення і вирішально впливають на проектування та будівництво Грунти із особливими властивостями в сфері взаємодії будівель і споруд із геологічним середовищем - ?- не роблять істотного впливу на вибір проектних рішень; мають витримане залягання вирішально впливають на вибір проектних рішень; ускладнюють будівництво й експлуатацію Примітка. Категорії інженерно-геологічних умов встановлюють за сукупністю факторів зазначених у додатку Ж. Якщо який-небудь окремий фактор відноситься до більш високої категорії складності і є визначальним при прийнятті основних проектних рішень то категорію складності інженерно-геологічних умов встановлюють за таким фактором. У цьому випадку повинні бути збільшені обсяги або додатково передбачені тільки ті види робіт які необхідні для забезпечення з'ясування впливу на проектовані будівлі та споруди саме цього фактора . ДБН А.2.1-1-2008 С. 51 Додаткова оцінка інженерно-геологічних умов для забудованих територій існуючих і експлуатованих будівель та споруд за ступенем соціально-екологічного ризику дається для III категорії складності умов : III - умови складні; загроза втрати придатності або руйнування будівель і споруд відсутня; Ша - умови особливо складні; є потенційна загроза втрати придатності або руйнування будівель і споруд а також загроза життєдіяльності населення; Шб - екстремальні умови; процеси що розвиваються несуть реальну загрозу руйнування будівель і споруд та загрозу життєдіяльності населення. На ділянках Ша Шб нове будівництво не допускається до вжиття заходів що усувають загрозу втрати придатності або руйнування будівель і споруд та забезпечують життєдіяльність населення. С. 52 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК И рекомендований ОЦІНКА СКЛАДНОСТІ ГЕОТЕХНІЧНОГО БУДІВНИЦТВА И.1 Геотехнічні об'єкти И.1.1 Природні основи і фундаменти неглибокого закладення окремішні стрічкові плитні ; И.1.2 Перетворені ґрунтові основи ущільнені трамбуванням закріплені хімічними сполуками закріплені термічним впливом ущільнені попереднім навантаженням ; И.1.3 Штучні ґрунтові основи ґрунтові подушки грунтонабивні палі буроін'єкційні або ґрунтоцементні палі ; И.1.4 Фундаменти глибокого закладення на природній основі забивні палі буронабивні палі палі-оболонки опускні колодязі стіни в ґрунті ; И.1.5 Земляні споруди схили насипи дамби греблі укоси насипів і виїмок композитні споруди ; И.1.б Підземні споруди тунелі колодязі ; И.1.7 Підпірні та утримуючі споруди підпірні стінки анкери ; И.1.8 Захисні споруди екрани канали дрени . И.2 Категорії складності улаштування основ фундаментів і підземних споруд Критерії оцінки Категорії складності 1 2 3 Планування території і влаштування котловану планування або підсипання на висоту менше 2 0 м; глибина котловану менше 3 0 м без або із простим кріпленням укосів планування висотою 2-5 м відсипані насухо з ущільненням або гідронамивом грунтів; глибина котловану 3 0... 12 0 м з консольними розпірними й іншими огород-жувапьними конструкціями планування висотою більше 5 0 м з ущільненням грунтів влаштування екологічного екрана; глибина котловану більше 12 0 м з огороджу-вальними анкерними багатоярусними конструкціями у вигляді «стін у грунті» тощо Будівельне водозниження дренування без водозниження відкритий водовідлив водозниження голкофільтрами протифільтраційні конструкції пристіновий дренаж складні системи водозниження протифільтраційних конструкцій дренажів Вид основ природне на ґрунтах природної будови штучне: ґрунтові подушки поверхневе ущільнення трамбуванням вібрацією штучне: на основі бурозмі-шувальних технологій армоване бетонними щебеневими палями хімічно закріплене тощо Типи фундаментів навантаження на фундаменти стовпчасті стрічкові плитні пальові довжиною до 8 0 м; навантаження: прогонове менше 300 кН/м зосереджене менше 1000 кН/м2 середнє менше 50 кН/м2. Коефіцієнт змінюваності навантажень менший 1 2 стовпчасті стрічкові перехресні стрічкові плитні під колони; палі: забивні 8 0... 15 0 м буронабивні 6 0... 15 0 м набивні 6 0...12 0 м; навантаження: прогонове 300... 1000 кН/м зосереджене 1000...5000 кН/м2 середнє - 50.. .200 кН/м2. Коефіцієнт змінюваності навантажень 1 2-1 4 стрічкові перехресно-стрічкові плитні пальово-плитні; палі: забивні більше 15 0 м буронабивні більше 15 0 м набивні більше12 0 м; навантаження: прогонове більше 1000 кН/м зосереджене більше 5000 кН/м середнє більше 200 кН/м2. Коефіцієнт змінюваності навантажень більший 1 4 Можливість негативного впливу на існуючу забудову у зоні впливу споруджуваної будівлі відсутні будинки й споруди у зоні впливу споруджуваної будівлі - будинки і споруди знаходяться на відстані більше 5 0 м близьке розташування менше 5 0 м від існуючих будівель і споруд ДБН А.2.1-1-2008 С. 53 И.З Геотехнічні категорії складності будівництва Категорія складності інженерно-геологічних умов Категорія складності влаштування основ фундаментів і підземних споруд 1 2 3 І 1 1 2 II 1 2 3 III 2 3 3 IIIa III б 3 3 3 С. 54 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК К рекомендований ГЕОФІЗИЧНІ МЕТОДИ В КОМПЛЕКСІ ВИШУКУВАЛЬНИХ РОБІТ Завдання досліджень Комплекс геофізичних методів основні допоміжні Інженерно-геологічні вишукування 1 Рельєф покрівлі скельних грунтів електророзвідка методами: ГП3*; ЕП; ВЕ3 УО; сейсморозвідка МПХ електророзвідка методами: ВЕЗ МДС; ЧЕМЗ; ДЕМП; сейсморозвідка МВХ; гравірозвідка 2 Розчленовування геологічного розрізу встановлення меж між шарами різного літологічного складу й стану в скельних і дисперсних породах ВЕЗ; МПХ; ГПЗ; різні види каротажу: - акустичний; - електричний; - радіоізотопний; - геополяритонний ВЕЗ МДС; ВЕЗ ВП; ЧЕМЗ; ВСП; безперервне сейсмоакустичне профілювання на акваторіях 3 Місце розташування глибина залягання і форми локальних неоднорідностей: - зона тріщинуватості та тектонічних порушень; - карстові порожнини і підземні виробки; - поховані останці та локальні перезаглиблення в скельній основі; - льоди і сильнольодисті ґрунти; - міжмерзлотні води і талики ГПЗ ВЕЗ УО; ВЕЗ МДС; КВЗ; ПП; МПХ; ВСП; сейсмопросвічування міжсвердловинного простору витратометрія різні види каротажу; еманаційно-газова зйомка ГПЗ; ЕП; ВЕЗ; КВЗ; ВСП; расходометрия резистивіметрія ГПЗ; ВЕЗ УО; ВЕЗ МДС; ЕП; гравірозвідка магніторозвідка ГПЗ; ЕП; ВЕЗ МДС; МПХ; різні види каротажу ГПЗ; ЕП; ВЕЗ МДС; МПХ; термометрія ВЕЗ ВП; ВЕЗ МДС; радіохвильове просвічування; радіокип; ДЕМП; магніторозвідка; термометрична зйомка сейсмоакустичне просвічування; радіохвильове просвічування гравірозвідка ДЕМП; сейсмічне просвічування ВЕЗ ВП; ДЕМП; ЧЕМЗ; мікромагнітна зйомка; гравірозвідка ПП; ВЕЗ ВП 4 Вивчення геологічних процесів і їх змін: 4.1 Напружений стан ґрунтового масиву 4.2 Зсуви: - визначення складу і стану порід у зсувному тілі й цілику; - виявлення ослаблених зон і тріщин; - виявлення зон стиску і розтягання у зсувному язиці та у прибровковій частині схилу; - визначення геометрії зсувного ложа; ГПЗ; РПІЕМПЗ; МПХ; ВСП; різні види каротажу; резистивіметрія; гравіметрія СВРЗ ПХ; ГПЗ; РПІЕМПЗ; МПХ; ЕП; ВЕЗ УО; СППБ різні види каротажу - ГГК НГК ГК ТК; термометрія резистивіметрія поверхневих і підземних вод ПП ПП; режимні спостереження акустичної емісії магнітні марки; еманаційно-газова зйомка; ВЕЗ МДС; ВЕЗ ВП; МЗТ * Перелік скорочень абревіатур дивись у кінці додатку ДБН А.2.1-1-2008 С. 55 Продовження таблиці Завдання досліджень Комплекс геофізичних методів основні допоміжні 4.3 Карст - розчленовування розрізу за складом вологістю пористістю тріщинуватістю кавернозністю порід вивчення рельєфу карстівних порід; - визначення потужності карстівної товщі; - виявлення і картування тріщин- них зон пустот порожнин у карстівній товщі; - вивчення тріщино-карстових вод і стан водотривів; - контроль за розвитком карстових процесів ГПЗ; ВЕЗ МДС; ЕП; ЕП МДС; ПП; МЗХ; СТЗ; різні види каротажу; резистивіметрія; гравіметрія ВЕЗ УО; ЕП УО; СП МПХ 5 Сейсмічне мікрорайонування територій: - визначення геологічної будови і обводненості порід верхньої частини розрізу; - вивчення глибинної будови розрізу; - виявлення і картування диз'юнктивних порушень та тріщинуватих зон; - вивчення сейсмоакустичних властивостей ґрунтів і гірських порід у природному заляганні; - режимні спостереження за змінами інтенсивності геофізичних полів у внутрішніх точках гірського масиву СТЗ; СТЗ МЗХ; сейсморозвідка МЗГТ; ВЕЗ МДС; ЕП; ГГК; ННК; ГК; ТК; ГПЗ; МПХ; реєстрація слабких землетрусів вибухів; метод сейсмічних жорсткостей сейсмозондування й радіоізотопний каротаж ; метод реєстрації мікросейсм метод реєстрації вибухів реєстрація сильних землетрусів; реєстрація мікросейсм; високоточна гравіметрія; магніторозвідка виміри еманацій гелію у свердловинах; ВЕЗ УО Гідрогеологічні вишукування 6 Глибина залягання рівня підземних вод МПХ; ВЕЗ ВЕЗВП 7 Глибина залягання потужність лінз солоних і прісних вод ЕП; ЕП МДС; ВЕЗ; резистивіметрія ВЕЗ МДС; ВЕЗ ВП; ЧЕМЗ; витратометрія 8 Динаміка рівня підземних вод стаціонарні спостереження ВЕЗ; ННК 9 Напрямок швидкість руху місця розвантаження підземних вод зміна їхнього складу резистивіметрія; витратометрія; МЗТ; ПП; ВЕЗ термометрія; спектрометрія 10 Виявлення шляхів міграції підземних вод тріщинного типу ГПЗ Геотехнічні вишукування 11 Вивчення складу стану і властивостей ґрунтів С. 56 ДБН А.2.1-1:2008 Закінчення таблиці Завдання досліджень Комплекс геофізичних методів основні допоміжні 11а Скельні: пористість і тріщинуватість статичний модуль пружності модуль деформації тимчасовий опір одноосьовому стиску коефіцієнт спротиву напружений стан різні види каротажу: МЗТ; сейсмоакустичне просвічування; ВСП; лабораторні вимірювання ПЕО і швидкостей пружних хвиль; ГПЗ; РПІЕМПЗ; сейсмопросвічування міжсвердловинного простору ВЕЗ 116 Піщані глинисті та пилуваті великоуламкові: - вологість щільність і пористість; - - зчеплення кут внутрішнього тертя модуль деформації різні види каротажу; акустичний і пенетраційний каротаж; лабораторні виміри швидкостей пружних хвиль МЗХ; лабораторні виміри ПЕО і швидкостей пружних хвиль МЗХ 11 в Піщані та глинисті мерзлі: вологість льодистість пористість щільність тимчасовий опір одноосьовому стиску різні види каротажу; ВСП; лабораторні виміри ПЕО і швидкостей пружних хвиль ВЕЗ УО; ВЕЗ МДС 112 Корозійна активність ґрунтів і блукаючих струмів БЕЗ; ЕП; ПП; лабораторні вимірювання щільності поляризуючого струму; реєстрація блукаючих струмів 113 Виявлення шляхів фільтрації в тілі дамб і гребель ГПЗ; РПІЕМПЗ 114 Виявлення зон деформацій лінійних конструкцій: тунелів дренажних штолень напірних трубопроводів і нафтопродукто-проводів ГПЗ; РПІЕМПЗ георадарні методи 115 Оцінка напружено-деформова-ного стану конструкцій будівель і споруд ГПЗ; РПІЕМПЗ 116 Діагностика стійкості древніх пам'яток культурної спадщини і пошук підземних ходів та камер поховань ГПЗ; РПІЕМПЗ георадарні методи 117 Виявлення ділянок підвищених водопритіків і гірських ударів у гірничих виробках ГПЗ; РПІЕМПЗ Вишукування для раціонального використання й охорони навколишнього середовища 18 Забруднення підземних вод ВЕЗ; резистивіметрія ПП 119 Радіаційне забруднення ґрунтів і підземних вод радіаційна та еманаційно-газова зйомки термометрична зйомка 220 Виявлення зон негативного впливу електромагнітних полів на живі організми і оцінка патогенності територій ГПЗ РПІЕМПЗ; радіаційна та еманаційно-газова зйомки ДБН А.2.1-1-2008 С. 57 *Перелік скорочень абревіатур наведених у додатку К ВЕЗ - вертикальне електричне зондування ВЕЗ ВП - вертикальне електричне зондування за методом викликаних потенціалів ВЕЗ УО - вертикальне електричне зондування за методом уявних опорів ВЕЗ МДС - вертикальне електричне зондування за методом двох складових ВСП - вертикальне сейсмічне профілювання ГГК - гама-гама каротаж ГК - гама-каротаж ГПЗ - геополяритонне зондування ДЕМП - дипольне електромагнітне профілювання ЕП - електропрофілювання ЕП УО - електропрофілювання уявних опорів ЕП МДС - електропрофілювання за методом двох складових КВЗ - кругове вертикальне зондування МВХ - метод відбитих хвиль МЗГТ - метод загальної глибинної точки МЗТ - метод зарядженого тіла МПХ - метод переломлених хвиль НГК - нейтрон-гама каротаж ННК - нейтрон-нейтрон каротаж ПЕО - питомі електричні опори ПП - метод природного поля РПІЕМПЗ - реєстрація природного імпульсного електромагнітного поля Землі СВРЗ ПХ - сейсморозвідка високої розділювальної здатності поперечними хвилями СППБ - сейсмічне профілювання на постійній базі СП МПХ - сейсмічне профілювання методом переломлених хвиль СТЗ - сейсмічне точкове зондування СТЗ МЗХ - сейсмічне точкове зондування методом заломлених хвиль ТК - термокаротаж ЧЕМЗ - частотне електромагнітне зондування С. 58 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК Л рекомендований РОЗМІЩЕННЯ ТА ГЛИБИНИ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК ПО ТРАСАХ ЛІНІЙНИХ СПОРУД Лінійна споруда типового та індивідуального проектування Розміщення гірничої виробки Глибина гірничої виробки м по осі траси м на поперечниках м відстані між поперечниками м Лінійна споруда типового проектування Залізниця 250 - - до 5 Автошлях 250 - - до 3 Магістральний трубопровід 250 - - на 1 м нижче проектованої глибини закладення трубопроводу Естакада для надземних комунікацій 100-200 - - 3-7 Повітряна лінія електропередачі та зв'язку напругою кВ: до 35 більше ніж 35 500  300 - - - - 3-5 5-7 Кабельна лінія зв'язку та електропередачі 1000 - - 2 Водопровід каналізація тепломережа та газопровід 300 - - на 1 м нижче проектованої глибини закладення трубопроводу шпунта вістря палі Канал іригаційнний колектор 250 - - до водоупору але не більше 15-30м Підземний колектор -водостічний та комунікаційний 50-100 - - на 2 м нижче проектованої глибини закладення трубопроводу шпунта вістря палі Лінійна споруда індивідуального проектування Насип та виїмка з висотою глибиною : до 12 м більше 12 м 100-300 і в місцях переходу виїмок у насипи 50-100 і в місцях переходу виїмок у насипи до 25 25-50 100-300 для виїмок 50-100 для насипів: 3-5 - на слабостискуваних грунтах; 10-15 - на сильно стискуваних грунтах; для виїмок:: на 1-3 м нижче глибини сезонного промерзання від проектної відмітки дна виїмки для насипів: 5-8 м на слабостискуваних грунтах або на повну потужність сильностискуваних грунтів із заглибленням у скельні або слабостискувані грунти на 1-3 м а за більшої їх потужності - не менше полуторної висоти насипу для виїмок: те ж що й для виїмок глибиною до 12 м ДБН А.2.1-1-2008 С. 59 Закінчення таблиці Лінійна споруда типового та індивідуального проектування Розміщення гірничої виробки Глибина гірничої виробки м по осі траси м на поперечниках м відстані між поперечниками м Штучна споруда при переходах трас через водотік балку яр: міст шляхопровід естакада тощо водопропускна труба у місцях закладання опор по одній - дві виробки у точках перетину з віссю труби - по осі труби із розрахунку одна виробка на 10...25 м її довжини - - визначається залежно від навантаження на фундамент що стоїть окремо або на опору те саме Трубопровід та кабелі при наземному або підземному прокладанні: ділянка переходу через водотік підводний перехід трубопроводом і кабелем ділянка перетину із транспортними та інженерними комунікаціями не менше трьох виробок по одній у руслі та на берегах але не рідше ніж через 50-100 м і не менше однієї виробки при ширині водотоку до 30 м у місцях закладання опор одна виробка - - - - на 3...5 м нижче проектованої глибини закладення трубопроводу кабелю на річках і на 1... 2 м - на озерах і водосховищах визначається залежно від навантаження на фундамент що стоїть окремо або на опору Примітка 1. Мінімальні відстані між гірничими виробками по осі траси на поперечних профілях та між ними потрібно приймати в складних а максимальні - в простих інженерно-геологічних умовах. Примітка 2. На ділянках із розвитком небезпечних геологічних процесів або розповсюдження ґрунтів із особливими властивостями гірничі виробки необхідно розташовувати згідно з 3.2.9 і 3.2.6.6 відповідно. Примітка 3. При переходах трас через природні перешкоди водотоки балки яри тощо з нестійкими схилами кількість та глибини гірничих виробок потрібно уточнювати залежно від типів проектованих споруд та характеру заходів з їх інженерного захисту. При проектуванні опор повітряних ліній електропередачі та інших споруд на пальовій основі глибину виробок потрібно приймати відповідно до 3.2.5.14. С. 60 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК М рекомендований ПОЛЬОВІ І ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ ҐРУНТІВ Види робіт Завдання розчленовування геологічного розрізу на інженерно-геологічні елементи Визначення фізичних властивостей ґрунтів фільтраційних властивостей ґрунтів деформаційних властивостей ґрунтів міцнісних властивостей ґрунтів показників опору ґрунтів основи паль 1 2 3 4 5 6 7 Польові методи Бурові і гірничо-прохідницькі роботи + - - - - - Статичне зондування + + - + + + Динамічне зондування + + - + + - Стандартна пенетрація SPT + + - + + - Випробування штампом дослідним фундаментом - - - + - - Випробування на зріз ціликів ґрунту - - - - + - Обертальний зріз - - - - + - Поступальний зріз - - - - + - Пресіометрія - - - + + - Випробування еталонною палею - - - - - + Випробування натурних паль у ґрунті - - - - - С Дослідне замочування котлованів - - - С - - Дослідне ущільнення - + - С С - Кущові і одиночні відкачки води зі свердловин - - + - - - Наливи в шурфи і свердловини - - + - - - Дослідне нагнітання води повітря у свердловини - - С - - - Лабораторні методи Гранулометричний склад для великоуламкових і піщаних ґрунтів + + + - - - Петрографічний склад С - - - - - Мінеральний склад С - - - - - Валовий хімічний склад С - - - - - Сумарний вміст солей С - - - - - Ступінь засоленості й розчинності скельних ґрунтів - + - - - - ДБН А.2.1-1-2008 С. 61 Закінчення таблиці 1 2 3 4 5 6 7 Ємність поглинання і склад обмінних катіонів С С - - - - Відносний склад органічних речовин для біогенних ґрунтів - + - - - - Ступінь розкладання органічних речовин для торфів - + - - - - Природна вологість + + - - - - Щільність - + - - - - Коефіцієнт пористості - + - - - - Максимальна щільність скелету ґрунту за оптимальної вологості - + - - - - Щільність у щільному і пухкому стані - + - - - - Щільність часток ґрунту - + - - - Границі текучості та розкочування - + - - - - Показник текучості + + - - - - Кут природного укосу піщаних ґрунтів - + - - + - Максимальна молекулярна вологоємність - + - - - - Коефіцієнт фільтрації - + + - - - Коефіцієнт консолідації для водонасичених пилувато-глинистих ґрунтів при показнику текучості більше IL > 0 5 біогенних ґрунтів і мулів - - - + - - Розмочуваність швидкість розмокання для просідних ґрунтів - + - - - Розчинність для просідних ґрунтів - + - - - - Коефіцієнт вивітрілості для елювіальних ґрунтів - + - - - - Коефіцієнт разм'якання скельних ґрунтів - + - - - - Корозійна активність - + - - - - Модуль деформації ґрунту - - - + - - Відносна просадність величина початкового просідного тиску і початкової критичної вологості для просідних ґрунтів + + - + + - Відносне набухання тиск набухання і лінійна усадка для набухливих ґрунтів + + - + - - Кут внутрішнього тертя і питоме зчеплення ґрунту - - - - + - Тимчасовий опір ґрунту на одноосьовий стиск для скельних ґрунтів - - - - + - Опір ґрунту тривісному стиску для зв'язних ґрунтів - - - + + - Опір пенетрації - - - С С - Позначення: «+» виконуються; « - » - не виконуються; « С » виконуються за спеціальним завданням С. 62 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК Н рекомендований СКЛАД І ЗМІСТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗВІТУ ВИСНОВКУ ПРО ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА Вимоги до порядку викладу матеріалу звіту Основна частина містить такі структурні елементи: вступ суть звіту висновки рекомендації перелік посилань*. У вступі зазначають: - підстави для проведення робіт; - цілі і завдання інженерно-геологічних вишукувань; - місцерозташування району майданчиків трас їх варіантів вишукувань; - дані про проектований об'єкт; - відхилення від програми виконання робіт і їх обґрунтування. Суть звіту розкривають у главах: I Вивченість інженерно-геологічних умов У цій главі наводять відомості про: - основні результати раніше виконаних робіт можливості їх використання для встанов- лення інженерно-геологічних умов у вільному викладі або в табличній формі ; - досвід місцевого будівництва включаючи характер і причини деформації основ будівель і споруд якщо вони є . II Фізико-географічні умови У цій главі наводять дані про: - геоморфологію - на базі морфоструктурного аналізу; - рельєф із зазначенням абсолютних відміток поверхні ухилів відносного перевищен- ня ; - гідрографію і гідрологію з описом ерозійної мережі та за можливості режиму повер- хневих вод якщо територія перебуває в сфері впливу водойм і ерозійних процесів; - клімат із зазначенням даних про атмосферні опади температурний режим сніговий покрив льодовий режим . III Геологічна будова Глава містить: - тектонічну характеристику району робіт; - опис умов залягання ґрунтів; - літолого-петрографічну характеристику виділених шарів ґрунтів за генетичними типа ми. Примітка. Структуру звіту кількість і найменування розділів підрозділів глав і повноту викладу допускається змінювати залежно від завдань вишукувань складності й ступеня вивченості інженерно-геологічних умов території а також поєднувати окремі розділи при складанні висновків. У випадку широкого застосування нестандартизованих і ненормованих методів виділяють підрозділ "Методи робіт". ДБН А.2.1-1-2008 С. 63 IV Фізико-механічні властивості ґрунтів У цій главі наводять: - опис складу і стану ґрунтового масиву; - характеристику фізико-механічних властивостей ґрунтів; - розчленування товщі ґрунтів на інженерно-геологічні елементи і виділення розрахун- кових ґрунтових елементів відповідно до вимог ДСТУ Б В. 2.1-5 ГОСТ 20522 ; - нормативні і розрахункові характеристики фізичних деформаційних і міцнісних влас- тивостей ґрунтів. При вишукуваннях у районах поширення ґрунтів із особливими властивостями потрібно наводити додаткові відомості згідно з 3.2.6.6. Детально висвітлюють результати випробувань ґрунтів з особливими властивостями. V Гідрогеологічні умови V главі зазначають: - оцінку гідрогеологічних умов; - гідрогеологічні параметри і хімізм; - граничні умови; - режим підземних вод. VI Сучасні геологічні та інженерно-геологічні процеси й явища За наявності сучасних геологічних і інженерно-геологічних процесів і явищ зсуви обвали карст селі абразія ерозія механічна або хімічна суфозія фізичне вивітрювання підтоплення засолення підроблення землетруси динамічні впливи забруднення ґрунтів і водоносних горизонтів електромагнітний вплив тощо у главі зазначають: - межі ділянки зони поширення процесу або явища; - зовнішні ознаки; - динаміку процесу або явища; - причинно-наслідкові зв'язки. При вишукуваннях у районах розвитку небезпечних і несприятливих інженерно-геологічних процесів і явищ потрібно наводити додаткові відомості згідно з 3.2.9. VII Прогноз зміни інженерно-геологічних умов - пошуковий прогноз; - нормативний прогноз. VIII Інженерно-геологічне районування Виконують на базі типізації ознак які відображають стан природно-техногенної системи з урахуванням прогнозу зміни геологічного середовища в процесі будівництва та експлуатації об'єктів. У висновках на основі об'єктивних даних викладених у главах звіту зазначають: - оцінку складності інженерно-геологічних умов; - резонансні фактори. У рекомендаціях наводять пропозиції щодо: - вибору типів фундаментів; - інженерного захисту території та об'єктів; - профілактичних превентивних заходів із забезпечення тривалої стійкості будівель і споруд. - С. 64 ДБНА.2.1-1:2008 У переліку посилань вказують список джерел на які є посилання в звіті та наводять його наприкінці тексту звіту починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути посилання. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Додатки до звіту Текстові додатки до звіту висновку повинні містити: - копію дозволу ліцензії на виконання робіт; - копію технічного завдання замовника; - програму виконання робіт; - зведені таблиці результатів лабораторних визначень фізико-механічних властивостей ґрунтів по кожному виділеному інженерно-геологічному елементу і таблицю хімічного складу підземних вод; - результати статистичної обробки; - опис гірничих виробок; - паспорти результатів геофізичних робіт польових випробувань ґрунтів стаціонарним спостережень і інших робіт якщо їх виконували ; - каталоги координат і висот точок геологічної інформації. Графічні додатки до звіту повинні містити: - карти фактичного матеріалу інженерно-геологічних умов і районування майданчик; траси або їхніх варіантів у складних інженерно-геологічних умовах а за обґрунту- вання - гідрогеологічні поширення водоносних горизонтів глибин залягання підзем- них вод і гідроізогіпс глибини залягання водотривких шарів ґрунту гідрохімічні водопроникності тощо ; - при вишукуваннях для лінійних споруд замість карти інженерно-геологічних умов сму- ги траси допускається додавати профілі або інженерно-геологічні розрізи по осі траси та по поперечниках разом з результатами інженерно-геодезичних вишукувань; - викопіювання з наявних геологічних гідрогеологічних та інших карт за необхідності ; - інженерно-геологічні розрізи; - геофізичні карти і розрізи. - ДБН А.2.1-1-2008 С. 65 ДОДАТОК П рекомендований МЕТОДИ ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ РОБІТ Метод Задача Умови переважного застосування Параметри і характеристика грунтів Параметри характеристика водоносних горизонтів Коефіцієнт фільтрації водопроникності Коефіцієнт водовіддачі гравітаційної або пружної Коефіцієнт нестачі водопостачання Коефіцієнт капілярного підняття капілярний Питоме водопоглинення відносна водопроникність і питоме повітропоглинання відносна повітропроникність Вологість грунтів зони аерації Рівень підземних вод Коефіцієнт водопроникності Коефіцієнт повітропроникності Коефіцієнт рівневопроникності п’єзопроникність Коефіцієнт перетікання і вертикального водообміну Фільтраційний опір днищ водойм Дійсна швидкість руху підземних вод Інфільтраційне живлення модуль живлення шару Геотермічний параметр 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Режимні спостереження - за рівнем - + + - - - - + + - - - за наявності стаціонарної ме- режі режимних спостережень - за температ. - - - - - - - - - - - - - - - + - за вологістю - - Т + - - Т Т - - Т - - - - - - за хімічним складом - - - - - - - - - - - - - - + - Налив води: - у шурфи - - - - - - - - - - - - - вище рівня ґрунто- вих вод і нижче рівня ґрунтових вод в умовах коли ви- конання відкачу- вань неможливе - в одиночні свердловини - - - - - - - - - - - - - - - у кущі свердловин + + - - - - - + + + + - - - - - Нагнітання в свердловини: води - - - - + - - - - - - - - - - скельні тріщинуваті ґрунти скельні тріщинуваті піщані та глинисті ґрунті - повітря - - - - - + - - - - - - - - - - С. 66 ДБН А.2.1-1:2008 Закінчення таблиці 1 2 3 4 5 6 7 8 | 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Відкачування води: - із шурфів - - - - - - + - - - - - - + - нижче рівня ґрунтових вод - зі свердловин: експрес-відкачування - - - - - - + - - - - - + - пробне відкачування - - - - - - + - - - - - + - дослідне відкачування + - - - - - - + + - - - - - + - дослідне кущове + + - - - - - + + + + + + - + - дослідно-експлуатаційне + + - - - - - + + + + + + - + - застосування обґрунтовують у програмі вишукувань у складних гідрогеологічних умовах і для обґрунтування проектів дренажів і водознижень Вимірювання витрати води у свердловині витрато-метрія - - - - - - + - - - - - - - шаруваті ґрунти водоносні масиви з неоднорідною тріщинуватістю Індикаторні методи. Резис-тивіметрія - - - - - - - + - - + - + - - - при визначенні дійсної швидкості руху підземних вод Гідрохімічне опробування - - - - - - - - - - - - - - + - при будь-яких видах стаціонарних спостережень і дослідно-фільтраційних робіт коли необхідна оцінка агресивних впливів і прогноз зміни хімічного складу Лабораторні методи - Т + - - + - - - - - - - + С+ для визначення умов прийнятності методу заморожування ґрунту Геофізичні методи Т - - - - Т + Т - - - - - Т С Необхідність визначення інтервалів водопритоку інтервалів з різною мінералізацією дефектоскопія Аналітичні методи балансові методи - + + - - - - + + Т - - + - - за наявності водно-балансових ділянок або відповідної конфігурації режимної мережі Позначення: « + » - основний метод; « - » не виконується; « Т » допустимий до застосування; « ± » - допоміжний метод; « С » виконується за спеціальним завданням. ДБН А.2.1-1-2008 С. 67 ДОДАТОК Р рекомендований КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ШЖЕНЕРНО-ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ* Категорія складності умов Комплекс показників для віднесення територій до тієї чи іншої категорії складності Прості Наявність у межах зони взаємодії споруди і підземної гідросфери одного водоносного горизонту комплексу витриманого за проляганням. Фільтраційні параметри стійкі. Граничні умови потребують урахування не більше однієї планової межі. Ознак можливого зв'язку з іншими водоносними горизонтами немає. Додаткові техногенні впливи або відсутні або не перевищують впливу садибної чи малоповерхової забудови. Виробництва з застосуванням шкідливих речовин відсутні. Небезпечне підвищення рівнів підземних вод не фіксується спостереженнями. Активні фізичні процеси в підземній гідросфері відсутні. Середньої складності Наявність у межах зони взаємодії споруди і підземної гідросфери одного водоносного горизонту не витриманого за проляганям або двох водоносних горизонтів із простими морфометричними показниками або одного водоносного горизонту приуроченого до колектора масивного типу. Граничні умови прості меж для кожного горизонту не більше однієї що легко ідентифікується за геологічними ознаками. Територія освоєна змішаною промисловою і селітебною забудовою. Гідрогеологічні особливості розрізу визначають незначний розвиток процесів підтоплення при побутових техногенних навантаженнях але сприяють розвитку підтоплення при ймовірності росту техногенних навантажень. Сучасні фізичні процеси у верхній частині літосфери пов'язані із проявами водоносності повсюдні але незначні за масштабами. Небезпечні впливи на організм людини пов'язані з техногенними змінами хімізму підземних вод не відзначаються. Складні Наявність у розрізі двох і більше водоносних горизонтів комплексів різним ступенем зв'язаних один з одним що характеризуються нестійким літологічним складом водомістких ґрунтів виклинцьовуванням у плані переходами один в одного. Граничні умови складні кількість меж різного роду явно більше 2-3 або їх наявність можна припускати виходячи з особливостей структурно-геологічної та геоморфологічної будови. Взаємний вплив граничних умов складно і важко ідентифікується. Техногенні впливи на рівневий і гідрохімічний режим великі. Освоєння території різнопланове. За спостереженнями в окремих пунктах відбувається інтенсивний підйом рівнів підземних вод. Підтоплені та потенційно підтоплювані території. * Рекомендуються до застосування у випадках коли інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують як окремий вид вишукувань С. 68 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК С рекомендований ПОКАЗНИКИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПІДЗЕМНИХ ТА ПОВЕРХНЕВИХ ВОД Показники хімічного складу води Корозійна активність води до оболонки кабелю Аналіз води свинцевий алюмінієвий скорочений стандартний повний спеціальний для характеристики води що використовують як джерело для госп. питного водопостачання підземне поверхневе 1 2 3 4 5 6 7 8 Фізичні властивості: - температура в момент відбору проби °С + + + + + + + - запах при температурі: 20 °С 60 °С - - - - - - - - + + + + + + - смак і присмак при температурі 20 °С - - - - + + + - колір - - - - + + + - прозорість - - - - - + - - мутність - - - - - + + - завислі речовини - - - - + - + Водневий показник рН + + + + + + + Сухий залишок - - + + + + + Гідрокарбонати - - + + + + - Карбонати - - + + + + - Сульфати - - + + + + + Хлориди + + + + + + + Кальцій - - + + + + - Натрій - - - - + - - Калій - - - - + - - Натрій + калій - - за розрахунком за розрахунком - за розрахунком - Жорсткість: - загальна + - те саме те саме за розрахунком + - карбонатна - - -"- -"- те саме за розрахунком - - постійна - - -"- -"- -"- те саме - Вуглекислота вільна - - - + + + + Окислювальність перманганатна гумус за окислю-вальністю - - + + + - Кремнієкислота - - - - + - - ДБН А.2.1-1-2008 С. 69 Закінчення таблиці 1 2 3 4 5 6 7 8 Сполуки азоту: Нітрати - - - + + + + Нітрити + - - + + + + Амоній - - - + + + + Залізо: - загальне + + - - - + + - закисне - - - + + + - - окисне - - - + + + - Магній - - + + + + - Фтор - - - + - + + Марганець - - - - - + + Мідь - - - - - + - Цинк - - - - - + - Берилій - - - - - + - Молібден - - - - - + - Миш'як - - - - - + - Свинець - - - - - + - Селен - - - - - + - Стронцій - - - - - + - Бор - - - - - + - ХПК - - - - - + + Сірководень - - - - - + - Лужність - - - - - - + Поверхнево-аніоноактивні сполуки сумарно - - - - - - + Біохімічне споживання кисню - - - - - - + Промислові сільськогосподарські та побутові забруднення* - - - - - + + Біологічні та мікробіологічні показники: кількість сапрофітних бактерій - - - - - + + кількість бактерій групи кишкових паличок - - - - - + - кількість лактозопозитивних кишкових паличок - - - - - - + збудники кишкових інфекцій - - - - - - + кількість коліфагів - - - - - - + кількість ентерококів - - - - - - + фітопланктон - - - - - - + колі-індекс - - - - - + - і кількість мікроорганізмів - - - - - + - * Перелік показників промислових сільськогосподарських та побутових забруднень погоджується з державними органами санітарно-епідеміологічного контролю СЕС МОЗ України. Позначення: « + » визначається; « - » не визначається С. 70 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК Т рекомендований ГЕОТЕХНІЧНІ КАТЕГОРІЇ ОБ'ЄКТІВ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЗА ТИПАМИ БУДИНКІВ І СПОРУД Категорія складності інженерно-геологічних умов Житлові будинки та будинки соціально-побутового призначення Промислові будівлі й споруди Група будівель і споруд А В С D Е F G І Проста 2 1 1 2 2 1 1 II Середньої складності 2 2 2 3 3 2 2 III Складна ІІІ а Особливо складна III b Екстремальні умови 3 3 3 3 3 3 3 Житлові будинки та будинки соціально-побутового призначення Група А. Дво- три- чотириповерхові будинки в межах історичної міської забудови. Вік близько 100 років. Індивідуальні проекти фундаменти різної конструкції. Часто мають деформації. Мета реконструкції - перепрофілювання. Види робіт: внутрішнє перепланування надбудова прибудова поглиблення і благоустрій підвалів. Геотехнічна вивченість може бути недостатня. Група В. П'ятиповерхові будинки та будинки соціально-побутового призначення. Вік 40-50 років. Типові проекти. Деформації не мають масового характеру. Мета реконструкції -підвищення комфортності проживання підвищення надійності конструкцій перепрофілювання. Види робіт: надбудова поверху внутрішнє перепланування посилення конструкцій. Геотехнічна вивченість задовільна. Група С. Сучасні 9-16 поверхів житлові будинки. Вік 30 років і менше. Типові проекти. Деформації усадного характеру практично відсутні. Мета реконструкції - розширення споживчої інфраструктури. Види робіт: перепланування першого поверху благоустрій підвалів малоповерхова прибудова. Геотехнічна вивченість добра. Промислові будівлі та споруди Група D. Підприємства чорної і кольорової металургії хімічної коксохімічної нафтопереробної та газової промисловості. Устаткування розміщується в цехах довжиною до 1 500 м і на відкритих майданчиках. Значна кількість джерел замочування ґрунтів основи. Можливість динамічного і термічного впливу. Наявність токсичних вибухо- і пожежонебезпечних виробництв. Група Е. Підприємства машинобудівного виробництва. Типова наявність загальних та індивідуальних фундаментів під устаткування. Джерела техногенного впливу ті ж що й для групи D але більше низької інтенсивності. Група F. Підприємства харчової і м'ясо-молочної промисловості. Характерна наявність потужних холодильних установок і пов'язаних з технологічним процесом змінних статичних навантажень на фундаменти. Група G. Підприємства легкої промисловості. Мінімальний рівень техногенного впливу. ДБН А.2.1-1-2008 С. 71 ДОДАТОК У рекомендований СКЛАД І ЗМІСТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗВІТУ ПРО ІНЖЕНЕРНО-ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА Введення Підстави для проведення вишукувальних робіт задачі вишукувань прийняті зміни до програми інженерних вишукувань і їх обґрунтування відомості про проектовані об'єкти заходи щодо інженерного захисту території та охорони навколишнього середовища склад виконавців Метеорологічна і гідрологічна вивченість території Відомості про раніше виконані інженерні вишукування і дослідження наявність пунктів стаціонарних спостережень можливості їх використання для розв'язання поставлених задач; характеристика вивченості території з урахуванням наявних матеріалів Природні умови району Відомості про місце розташування району робіт рельєф геоморфологію та гідрографію; характеристика метеорологічних і гідрологічних умов району будівництва з урахуванням техногенних впливів у тому числі: характеристика кліматичних умов температура і вологість повітря швидкість і напрямки вітру опади випари і атмосферні явища глибина промерзання ґрунтів та висота снігового покриву ; характеристика гідрологічного режиму водних об'єктів режимів рівнів і стоку льодового та термічного режимів режимів наносів і руслового процесу гідрохімічного режиму режимів хвилювань і течій для озер водосховищ і прибережних зон морів ; характеристика небезпечних гідрометеорологічних процесів і явищ повеней селевих потоків снігових лавин і заметів ураганних вітрів і смерчів ожеледі активних проявів руслових процесів заторів і зажорів Склад обсяг і методи проведення вишукувальних робіт Відомості про склад і обсяги виконаних інженерних вишукувань опис методів польових і камеральних робіт у тому числі методів визначення розрахункових характеристик і способів їх одержання із зазначенням використаних нормативних документів Результати інженерних вишукувань Матеріали виконаних робіт їх аналіз і оцінка; прийняті для розрахунків вихідні дані; визначення вірогідності виконаних розрахунків; оцінка метеорологічних і гідрологічних умов району будівництва з зазначенням розрахункових характеристик необхідних для обґрунтування проектів споруд; прогноз впливу небезпечних природних процесів і явищ за їх наявності з оцінкою ступеня їх небезпеки і ризику для проектованого будівництва; прогноз можливого впливу об'єктів будівництва на навколишнє природне середовище що включає за необхідності прогноз фонового забруднення атмосферного повітря з урахуванням метеорологічних характеристик що визначає умови розсіювання шкідливих речовин наслідків забору води і випусків стічних вод на водну екосистему теплового і хімічного забруднення водойм зміни руслових процесів термічного і льодового режимів Висновки Основні висновки за результатами виконаних інженерних вишукувань рекомендації для прийняття проектних рішень із охорони навколишнього природного середовища а також обґрунтування необхідності проведення подальших інженерних вишукувань і моніторингу С. 72 ДБН А.2.1-1:2008 ДОДАТОК Ф довідковий БІБЛІОГРАФІЯ 1 ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови викладання оформлення та вимоги до змісту нормативних документів ISO/IEC Directives - Part 2:2001 NEQ 2 Зміна № 1 СНиП 1.02.07-87 Инженерные изыскания для строительства Інженерні вищукування для будівництва 3 ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів ICS: 2001 IDT 4 ДСТУ 3966-2000 Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять 93.020 Ключові слова: інженерні вишукування будівництво геотехніка реконструкція складність умов прогнози моніторинг ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ Изыскания проектирование и территориальная деятельность Изыскания ИНЖЕНЕРНЫЕ ИЗЫСКАНИЯ ДЛЯ СТРОИТЕЛЬСТВА ДБН А.2.1-1-2008 Министерство регионального развития и строительства Украины Киев 2008 РАЗРАБОТАНЫ: Украинский государственный головной научно-исследовательский и производственный институт инженерно-технических и экологических изысканий УкрНИИНТИЗ Минрегионстроя Украины РАЗРАБОТЧИКИ: При участии: В. Соколов руководитель разработки Г. Стрижельчик канд. геол.-мин. наук ответственный исполнитель Н. Джваршеишвили А. Дроздов И. Закопайло Г. Карагодин О. Крамаренко И. Панченко канд. экон. наук В. Смоляга канд. геол.-мин. наук Ю. Солодовников С. Черныш Госгеонадзор Украины В. Шелудько ; Институт геологических наук НАН Украины М. Демчишин д-р техн. наук Харьковский национальный университет им. В. Каразина И. Черванёв д-р техн. наук Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры И. Лучковский д-р техн. наук Харьковская национальная академия городского хозяйства Ю. Лупан канд. техн. наук Институт УкрВОДГЕО Минрегионстроя Украины А. Чебанов канд. геол. наук АП "Укрстройизыскания" В. Богданов Д. Овчинникова НИИСК Минрегионстроя Украины Г. Черный д-р техн. наук В. Шокарев канд. техн. наук И. Матвеев канд. техн. наук А. Соловьева канд. техн. наук Д. Калинчук Ю. Милашенко Ю. Ищенко Институт "Киевгео" ОАО "Киевпроект" Н. Божко В. Николишин канд. геол.- мин. наук Н. Лысенко Институт КП "КрымГИИНТИЗ" Н. Ткаченко В. Подолян Т. Орлова Центр научно-технических услуг "Инжзащита" М. Рыжий Киевский институт инженерных изысканий и исследований "Энергопроект" Г. Нестеренко Л. Шехтман Н. Сергиенко С. Дейнеко Л. Дорошенко К. Иванченко ЗАО "Институт Харьковский Промтранспроект" П. Волошин И. Демченко ОАО "ИПП "ВНИПИТРАНСГАЗ" Н. Сикачина СОГЛАСОВАНЫ: МЧС Госпожбезопасности Минприроды Госкомзем Министерство ЖКХ письмо № 32/4/5183 от 11.12.2006 письмо № 11174/11 -10 от 18.12.2006 письмо № 14-21-11/9506 от 19.12.2006 письмо № 23/11-58 от 03.09.2007 ВНЕСЕНЫ И ПОДГОТОВЛЕНЫ К УТВЕРЖДЕНИЮ: Отдел промышленной застройки и проблем ЧАЭС Министерства региональгного развития и строительства Украины УТВЕРЖДЕНЫ: Приказ Минрегионстроя Украины от 05.02.2008 г. № 56 II С введением в действие ДБН А.2.1-1-2008 на территории Украины утрачивают силу СНиП 1.02.07-87 © Минрегионстрой Украины 2008 ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ Изыскания проектирование и территориальная деятельность ДБН А.2.1-1-2008 Изыскания Взамен СНиП 1.02.07-87 ИНЖЕНЕРНЫЕ ИЗЫСКАНИЯ ДЛЯ СТРОИТЕЛЬСТВА Введены с 2008-07-01 Настоящие нормы устанавливают основные положения и требования к проведению инженерных изысканий для строительства на территории Украины нового строительства реконструкции существующих зданий и сооружений производственного и непроизводственного назначения технического переоснащения действующих предприятий ликвидации зданий и сооружений производственного и непроизводственного назначения а также для разработки оценки воздействия на окружающую среду ОВОС всех видов планируемого строительства технико-экономических обоснований инвестиционных проектов генеральных планов развития территорий составления земельных кадастров инженерной защиты территорий а также перечень специализированных изысканий или условно изыскательских работ . Дополнительные требования к инженерным изысканиям с учетом региональных и отраслевых особенностей объектов строительства устанавливаются региональными и отраслевыми ведомственными нормативными документами согласованными в установленном порядке с уполномоченным центральным органом исполнительной власти в сферах строительства градостроительства и архитектуры. Требования настоящих норм являются обязательными для юридических и физических лиц в том числе и иностранных субъектов хозяйственной деятельности независимо от форм собственности выполняющих инженерные изыскания на территории Украины либо осуществляющих строительную деятельность согласно полученным в установленном действующим законодательством порядке разрешением на её проведение а также органов исполнительной власти и управления государственного надзора и экспертизы. Требования к особенностям инженерных изысканий для капитального ремонта реставрации недвижимых объектов культурного наследия консервации и расконсервации объектов строительства ликвидации последствий аварий и катастроф а также к инженерным изысканиям осуществляемым за пределами Украины за счет государственных инвестиций устанавливаются отдельными нормативными документами с учетом положений этих норм. 1 ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 1.1 Инженерные изыскания для строительства являются видом научно-технической дея- тельности согласно Закону Украины "О научной и научно-технической деятельности" обес- печивающей изучение природных и техногенных условий территорий участков объектов строительства разработку прогнозов взаимодействия объектов строительства с окружающей средой разработку всех видов проектов в том числе инженерной подготовки территорий за- щиты территорий и объектов от опасных процессов . 1.2 Инженерные изыскания выполняют в соответствии с нормами действующего законо- дательства нормативных актов и нормативных документов регулирующих деятельность в соответствующих сферах и на конкретной территории с соблюдением требований гражданс- кой защиты в сфере техногенной безопасности охраны труда и окружающей среды см. прил. А . С. 2 ДБН А.2.1-1:2008 . 1.3 Изыскания для строительства в сложных инженерно-геологических условиях III категория а также изыскания для строительства зданий и сооружений повышенного уровня ответственности ГОСТ 27751 должны выполнять специализированные изыскательские и проектно-изыскательские организации имеющие соответствующее техническое оснащение и профессиональный состав. 1.4 Инженерные изыскания выполняют на основании договора подряда в соответствии с техническим заданием и программой производства работ. 1.5 Инженерные изыскания для строительства включают следующие виды изысканий: - инженерно-геодезические; - инженерно-геологические; - геотехнические и инженерно-гидрогеологические в составе комплексных инженер- но-геологических изысканий или отдельно ; - инженерно-гидрометеорологические; - изыскания для рационального использования и охраны окружающей среды; - специализированные условно изыскательские . 1.6 В зависимости от порядка разработки проектной документации в соответствии с ДБН А.2.2-3 объемы изыскательских работ распределяются таким образом: - для предпроектных работ а также для разработки эскизного проекта ЭП - на основе литературных фондовых источников учитывая и государственный картографо-геоде- зический фонд и обоснованного объема полевых и лабораторных работ; - на стадиях: технико-экономическое обоснование ТЭО или технико-экономический расчет ТЭР проект П или рабочий проект РП - основные объемы изысканий до ста процентов ; - на стадии рабочей документации Р -дополнительные объемы изыскательских работ при соответствующем обосновании в техническом задании. 1.7 В случае проектирования объектов повышенного уровня ответственности и объектов в сложных инженерно-геологических условиях постадийное выполнение изыскательских ра- бот устанавливается в соответствии с техническим заданием и программой производства изыскательских работ. 1.8 Во всех случаях состав и объемы изыскательских работ определяет изыскательская организация с учетом следующих факторов: - вид строительства цель изысканий ; - региональные территориальные и локальные особенности территории сложность условий ; - степень изученности территории; - стадия проектирования. Соответствующие конкретные сведения необходимо указывать в техническом задании и программе производства работ техническом предписании изыскательской организации с обязательным учетом имеющихся фондовых геодезических геологических и др. материалов. 1.9 Состав и объемы изыскательских работ для строительства зданий и сооружений повы- шенного уровня ответственности плотин АЭС и т.п. регламентируются соответствующими национальными отраслевыми ведомственными нормативными документами раздел "Тре- бования к инженерным изысканиям" а программы производства работ утверждают решени- ем научно-технического совета изыскательской проектно-изыскательской организации. ДБН А.2.1-1-2008 С. 3 1.10 При обнаружении в процессе изыскательских работ неблагоприятных факторов изучение которых не предусмотрено утвержденной программой производства работ в про- грамму и договорную документацию по согласованию с заказчиком вносят соответствующие изменения и дополнения. 1.11 Методы и технические средства для выполнения отдельных видов изыскательских работ зависят от целей изысканий сложности условий выполнения работ и регулируются нормативно-правовыми актами национальными и отраслевыми ведомственными норма- тивными документами положения которых не противоречат этим нормам. Для объектов повышенного уровня ответственности а также при производстве инженерных изысканий в сложных инженерно-геологических условиях могут применяться методы и технические средства не предусмотренные нормативными документами что по согласованию с заказчиком должно быть обосновано в программе производства работ. 1.12 При выполнении изысканий на территориях с особым режимом программу работ до- полняют информацией об условиях производства работ и дополнительных мероприятиях необходимых для их выполнения. 1.13 Материалы изысканий оформленные в виде научно-технических отчетов далее - отчеты или заключений являются научно-технической продукцией правом собственности на которую согласно действующему законодательству Украины об охране интеллектуальной собственности владеют стороны заключившие договор на ее создание. Полевые материалы не входят в состав отчета и не передаются заказчику а хранятся с основным экземпляром отчета в архиве организации-исполнителя. 1.14 Сроки использования материалов всех видов инженерных изысканий кроме инже- нерно-геодезических без проведения дополнительных или контрольных работ составляют до пяти лет при сохранении целевого назначения изысканий а также при отсутствии измене- ний инженерно-геологических условий территории участка . По истечении указанного срока обязательными являются контрольные изыскания. Состав и объемы контрольных изысканий зависят от особенностей изучаемой территории и цели этих изысканий. Возможность использования материалов инженерно-геодезических изысканий прошлых лет определяют после обязательного полевого обследования территории. 1.15 На всех этапах изысканий производят контроль качества выполненных работ в соот- ветствии с требованиями систем управления качеством на основе стандартов организации нормативных актов специально уполномоченных центральных органов исполнительной власти. 1.16 Метрологическое обеспечение единства и точности измерений проверка соблюде- ния метрологических норм и правил в инженерных изысканиях для строительства осуще- ствляется в соответствии с действующим законодательством. 1.17 Юридические и физические лица выполняющие инженерные изыскания несут ответственность за качество выполненных работ в соответствии с действующим законода- тельством. 1.18 Перечень нормативных документов на которые сделаны ссылки в этих нормах при- веден в прил. А. 1.19 Основные термины и определения понятий использованные в этих нормах приве- дены в прил. Б. С. 4 ДБН А.2.1-1:2008 2 ИНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧЕСКИЕ ИЗЫСКАНИЯ 2.1 Общие положения 2.1.1 Инженерно-геодезические изыскания для строительства должны обеспечивать по- лучение топографо-геодезических материалов и данных о ситуации и рельефе местности в том числе дна водотоков водоёмов и акваторий размещении и характеристиках существую- щих зданий и сооружений наземных подземных и надземных и других элементах плани- ровки в цифровой графической формах необходимых для комплексной оценки при- родных и техногенных условий территории акватории строительства и обоснования воз- можности проектирования создания и ведения государственных кадастров обеспечения управления территорией и рисками чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера и др. 2.1.2 Эти нормы детально не регламентируют методы и технологии проведения инженер- но-геодезических изысканий - они являются предметом рассмотрения специальных инструкций и пособий. 2.1.3 Целью производства инженерно-геодезических изысканий является: -получение инженерно-топографических планов для разработки проектов; -создание инженерно-геодезической основы характеризующей пространственное по- ложение и габариты объектов; -получение данных для построения геологических гидрогеологических архитектур- ных экологических археологических и других картографических моделей; -получение данных о геометрических параметрах объектов в том числе и подземных и их изменений; -получение данных о геодинамических процессах. 2.1.4 Инженерно-геодезические изыскания выполняют в три этапа: подготовительный - получение технического задания заказчика сбор и анализ материалов изысканий прошлых лет рекогносцировочное обследование территории составление программы изысканий; полевой- выполнение комплекса полевых измерений и предварительная обработка данных для обеспечения их качества полноты и точности; камеральный - окончательная обработка данных полевых измерений с оценкой точности полученных результатов составление и передача заказчику отчёта передача отчетных материалов в государственные картографо-геодезические фонды. 2.1.5 Конкретные цели и основные требования к производству инженерно-геодезических изысканий должны быть установлены техническим заданием заказчика см. прил. В и уточ- нены при определении состава и объёмов работ в программе изысканий. 2.1.6 Техническое задание на выполнение инженерно-геодезических изысканий составля- ет заказчик при участии исполнителя и генпроектировщика и содержит обязательную информацию относительно: -целевого назначения работы; -характеристики объекта; -необходимой детальности и полноты отражения ситуации объекта; -точности определения пространственного положения объекта масштаб ; -границ участка изысканий; -специальных требований; -перечня отчётных материалов образцов форм их подачи в случае выполнения специ- альных видов работ; -сведений о наличии материалов изысканий прошлых лет. ДБН А.2.1-1-2008 С. 5 2.1.7 Программу производства инженерно-геодезических изысканий разрабатывают в со- ответствии с требованиями технического задания положениями нормативных документов результатами изучения фондовых материалов и детальной полевой рекогносцировки. Программой предусматривают: -обоснование возможности использования материалов изысканий прошлых лет; -обоснование видов и объёмов работ; -технологии выполнения работ и в случае нестандартных решений предварительный расчёт точности получаемых результатов; -форму и состав выпускаемых отчётных материалов; -состав и адресацию передачи материалов изысканий заказчику и в территориальные фонды. К программе производства работ прилагают графические материалы отражающие и детализирующие её содержание. Программа работ до начала ее выполнения согласовывается с заказчиком а при выполнении специальных видов работ и с генпроектировщиком. 2.1.8 Любые отступления от программы работ возникающие в процессе производства инженерно-геодезических изысканий согласовывают с заказчиком и обосновывают в техническом отчёте. На участках I категории сложности инженерно-геодезических условий см. прил. Г площадью до 5 га вместо программы производства работ допускается составление техничес- кого предписания. 2.1.9 Выполняя инженерно-геодезические изыскания необходимо использовать геодези- ческие приборы и инструменты поверенные и аттестованные в соответствии с требованиями действующего законодательства и нормативных документов. 2.1.10 Стоимость работ по инженерно-геодезическим изысканиям определяют в соотве- тствии с ДБН Д. 1.1-7 с учетом унифицированных категорий сложности условий при выпол- нении инженерно-геодезических изысканий приведенных в прил. Г. 2.2 Состав инженерно-геодезических изысканий 2.2.1 Инженерно-геодезические и топографические съёмки с точностью масштаба 1:5000 1:2000 1:1000 1:500 1:200 и точнее; инженерно-гидрографические трассировочные работы геодезические стационарные наблюдения кадастровые и другие специальные работы а так- же комплексные инженерно-геодезические изыскания включающие все виды работ позво- ляющие получить пространственную модель положения элементов существующей ситуации в заданной форме ее отражения хранения и использования. 2.2.2 Создание опорной геодезической сети включающей геодезические сети специаль- ного назначения для строительства и эксплуатации зданий и сооружений. 2.2.3 Создание топографических планов профилей других топографо-геодезических ма- териалов и данных в графической и цифровой формах предназначенных для разработки проектов рабочей документации и строительства объектов для оценки техногенной нагруз- ки разработки мероприятий по инженерной подготовке и защите территорий. 2.2.4 Создание и ведение геоинформационных систем населенных пунктов и промплоща- док государственных градостроительного и земельного кадастров; создание и обновление те- матических карт планов и атласов специального назначения в графической либо цифровой формах. С. 6 ДБН А.2.1-1:2008 2.2.5 Создание инженерно-топографической основы и получение геодезических данных для выполнения других видов инженерных изысканий в том числе геотехнического контро- ля обследования грунтов оснований и фундаментов зданий и сооружений разработки ме- роприятий по инженерной подготовке защите и локальному мониторингу территорий а также авторского надзора в процессе строительства. 2.2.6 Обновление инженерно-топографических планов изысканий прошлых лет при вы- явлении в результате полевого обследования изменений ситуации и рельефа. При общем объеме изменений более 35 процентов съемочные работы выполняют в полном объеме. 2.2.7 Инженерно-геодезические работы по контролю за деформациями зданий сооруже- ний и элементов их конструкций в период строительства и эксплуатации. 2.3 Общие технические требования 2.3.1 Состав объёмы методы и технологии а также типы и конструкции применяемых инструментов и приспособлений при производстве инженерно-геодезических работ на кон- кретном объекте в зависимости от целей работ их точности в соответствии с техническим за- данием заказчика определяют согласно требованиям соответствующих нормативных документов специальных инструкций или обосновывают в программе производства работ. 2.3.2 Развитие и восстановление государственных опорных геодезических сетей и топо- графическую съёмку в масштабе 1:5000 1:2000 и мельче выполняют при условии соблюдения требований нормативно-правовых актов нормативных документов по разрешению специ- ально уполномоченного центрального органа исполнительной власти в сфере топографо- геодезической картографической и кадастровой деятельности а отчетные материалы пере- дают в государственный картографо-геодезический фонд. 2.3.3 Развитие опорных геодезических сетей на конкретном объекте выполняют на базе пунктов государственной геодезической сети. Допускается проложение локальных сетей без привязки к государственной геодезической сети при соответствующем обосновании в программе работ. Схемы опорных геодезических сетей методики измерений и подбор необходимых инструментов определяют при составлении программы производства работ с учётом возможности использования пунктов геодезической сети в периоды строительства и эксплуатации объекта. Плотность и точность положения геодезических пунктов выбор типа центров и методов закрепления пунктов определяют в соответствии с их целевым назначением согласно требованиям технического задания заказчика. Выбор принятой системы координат и высот обосновывают в программе производства работ. 2.3.4 После завершения работ по созданию геодезических сетей сгущения каталоги коор- динат и высот со схемами в местной и государственной системах координат и отчёты переда- ют в государственный картографо-геодезический фонд. 2.3.5 Планово-высотную съёмочную геодезическую сеть прокладывают в развитие опор- ной геодезической сети или в качестве самостоятельной геодезической основы. Плотность и точность расположения геодезических пунктов определяют по их целевому назначению. С целью создания постоянного съёмочного обоснования на застроенных территориях координаты передаются на углы капитальных зданий и сооружений люки колодцев подземных коммуникаций опоры надземных инженерных сетей и другие чётко обозначенные предметы ситуации. На незастроенной территории не менее чем 1/5 часть точек съёмочной геодезической сети должна закрепляться постоянными знаками. ДБН А.2.1-1-2008 С. 7 2.3.6 При выполнении съёмочных работ методику съёмки детальность точность положе- ния точек ситуации и рельефа определяют целевым назначением работ и обосновывают в программе производства работ. 2.3.7 Съёмку подземных и надземных инженерных коммуникаций выполняют при отсут- ствии достоверной информации об их положении на участке съёмки исполнительные черте- жи топографические планы и другие чертежи или ее недостоверности. Положение элементов сетей не имеющих наружных признаков определяют с помощью приборов поиска или шурфованием с обязательным присутствием представителя эксплуатирующей организации. Запрещается составлять планы инженерных коммуникаций путём увеличения с планов более мелких масштабов. 2.3.8 Ответственность за точность и качество съёмки а также за достоверность составле- ния плана инженерных коммуникаций несет изыскательская организация. Ответственность за полноту планов подземных и надземных инженерных коммуникаций несут организации эксплуатирующие эти сети и согласовывающие их отображение на планах. 2.3.9 При производстве специальных видов работ допускается разработка новых техноло- гий методик приспособлений и инструментов с соответствующим обоснованием в програм- ме производства работ и обязательным предварительным расчетом получения необходимой точности. Нестандартные приборы и приспособления должны пройти метрологический контроль и процедуры подтверждения соответствия. 2.3.10 Камеральную обработку данных инженерно-геодезических изысканий производят автоматизированными методами. Программы применяемые при таких методах должны предусматривать выдачу исходных данных результатов расчёта и оценки точности измерений. Результаты автоматизированной обработки данных должны обеспечивать возможность передачи информации в базу данных с минимальными преобразованиями. Создаваемые локальные базы данных должны обеспечивать надежную сохранность и выдачу информации в форме удобной для использования. Результатом выполнения камеральных работ является отчёт с приложениями в соответствии с техническим заданием заказчика и согласованной программой производства работ. 2.3.11 Полнота достоверность и качество выпускаемых материалов должны удовлетво- рять требованиям технического задания заказчика и программы изысканий системы управ- ления качеством на основе международных стандартов ISO и стандартов организации. Критериями качества продукции и готовности её передачи заказчику являются: -соответствие состава отчёта текстовая часть с приложениями; см. прил. Д получен- ной полноты и точности информации требованиям нормативных документов и техни- ческого задания; -обоснованность отступлений от требований нормативных документов; -наличие в отчете сведений о положительных результатах проведения технического контроля и приемки работ; -оформление и передача на хранение первичной документации; -наличие подписей ответственных исполнителей; -передача на хранение государственному и территориальному картографо-геодезичес- ким фондам экземпляров отчётных материалов в установленном порядке. С. 8 ДБН А.2.1-1:2008 2.3.12 Юридические и физические лица включая и зарубежные независимо от форм собственности выполняющие на территории Украины инженерно-геодезические изыскания обязаны сдавать экземпляры отчётов по инженерно-геодезическим изысканиям: - в государственный картографо-геодезический фонд планы масштаба 1:5000 и 1:2000 площадью более 50 га ; - в территориальный инженерно-геодезический фонд планы масштаба 1:1000 и крупнее независимо от площади съемки . 3 ИНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗЫСКАНИЯ 3.1 Общие положения 3.1.1 Инженерно-геологические изыскания выполняют с целью изучения и оценки инже- нерно-геологических условий территории участка строительства для: -определения характеристики инженерно-геологических условий территории и полу- чения исходных данных для проектов строительства согласно СНиП 2.02.01 ДСТУ Б.В.2.1-4 и пр.; -прогнозирования изменений инженерно-геологических условий под воздействием природных и техногенных факторов определения допустимых воздействий на элемен- ты геологической среды и способов достижения требуемого состояния этой среды; -оценки риска жизнедеятельности человека на конкретных территориях; -разработки проектов защиты территорий и отдельных объектов от неблагоприятных и опасных процессов. 3.1.2 Основанием для составления программы производства работ по инженерно-геоло гическим изысканиям является техническое задание см. прил. Е которое прилагается к зака- зу на инженерно-геологические изыскания. 3.1.3 Техническое задание на выполнение инженерно-геологических изысканий для стро- ительства должно содержать: -наименование объекта; -данные о местоположении и границах участка строительства; -цели и виды изысканий; -вид строительства новое строительство реконструкция техническое переоснащение или вид работ на существующем объекте консервация ликвидация и пр. ; -информацию о стадийности проектирования и строительства; -характеристику проектируемых объектов: данные о конструктивных решениях надзем- ной части типах фундаментов глубинах их заложения ориентировочные нагрузки на основание; -сведения о необходимых мероприятиях инженерной защиты объектов и территории; -сведения о ранее выполненных инженерных изысканиях и исследованиях на террито- рии проектируемого строительства; -сведения о необходимости проведения изысканий в процессе строительства; -дополнительные требования обусловленные отраслевой спецификой проектируемого объекта. 3.1.4 Программу производства инженерно-геологических изысканий составляют на осно- вании соответствующего технического задания оценки категории сложности инженерно-ге- ологических условий см. прил. Ж сложности геотехнического строительства см. прил. И степени изученности участка территории и порядка разработки проектной документации. ДБН А.2.1-1-2008С.9 В случаях когда строительство предусматривают на достаточно изученной территории или планируют строительство зданий и сооружений II и III уровней ответственности см. ГОСТ 27751 вместо программы работ допускается составление технического предписания. 3.1.5 По составу инженерно-геологические изыскания являются комплексными и включа- ют виды работ которые направлены на изучение геологического строения состояния и свойств грунтов гидрогеологических условий инженерно-геологических процессов и явле- ний а также на разработку основных видов прогнозов - поискового и нормативного. Виды и объемы инженерно-геологических работ определяются в зависимости от: -степени инженерно-геологической изученности территории; -целевого назначения изысканий; -сложности геологических условий; -наличия грунтов с особыми свойствами; -глубины залегания и режима грунтовых вод; -зоны активного взаимодействия с геологической средой; -уровня ответственности зданий и сооружений согласно ГОСТ 27751. 3.1.6 Стоимость работ по инженерно-геологическим изысканиям определяют в соответ- ствии с ДБН Д.1.1-7 с учетом положений 3.1.5. 3.2 Комплексные инженерно-геологические изыскания 3.2.1 В состав комплексных инженерно-геологических изысканий входят следующие виды работ: -оценка изучености территории; -рекогносцировочное обследование; -геофизические работы; -буровые и горнопроходческие работы; -геотехнические изыскания включающие лабораторные и полевые опытные работы; -гидрогеологические изыскания; -стационарные наблюдения; -изучение инженерно-геологических процессов и явлений; -камеральная обработка материалов. 3.2.2 Для оценки изученности территории выполняют сбор и изучение фондовых и ар- хивных материалов содержащих сведения о структурно-тектонических особенностях терри- тории орографии и гидрографии геологическом строении свойствах грунтов гидро- геологических условиях инженерно-геологических процессах и опыте строительства а также другие сведения позволяющие дать оценку сложности инженерно-геологических условий степени их изученности и разработать программу дальнейших изыскательских работ. Предварительную оценку сложности инженерно-геологических условий и изученности территории приводят в программе производства работ техническом предписании . В отчете об инженерно-геологических изысканиях приводят ссылки на использованные материалы. Порядок получения и использования ведомственной информации регулируется соответствующими нормативно-правовыми актами и нормативными документами. С. 10 ДБН А.2.1-1:2008 3.2.3 Рекогносцировочное обследование территории включает осмотр участка планируе- мой застройки и прилегающей территории в т.ч. описание обнажений водотоков и выходов подземных вод признаков проявления инженерно-геологических процессов визуальное об- следование существующей застройки а также результаты опроса населения сотрудников предприятия . Рекогносцировочное обследование проводят по предварительно намеченным маршрутам обследование может быть совмещено с маршрутными наблюдениями а результаты наносят на топографическую основу. 3.2.3.1 Маршрутные наблюдения включают описание и картирование обнажений и индикаторов инженерно-геологических процессов уточнение границ геоморфологических элементов и экзогенных форм рельефа замеры элементов залегания горных пород в обнажениях оценку эффективности инженерной подготовки территории уточнение доступности и условий производства полевых работ. 3.2.4 Геофизические работы выполняют с целью определения структурно-тектоническо- го строения границ распространения и мощности грунтов разного литологического состава и состояния свойств грунтов уровней подземных вод направления и скорости водного пото- ка выявления инженерно-геологических процессов и геофизических аномалий а также для сейсмического микрорайонирования. Геофизические работы выполняют в комплексе с горнопроходческими геотехническими и гидрогеологическими работами или предваряют их. Рекомендуемые методы геофизических работ приведены в прил. К. 3.2.5 Буровые и горнопроходческие работы выполняют для получения информации о составе грунтов и условиях их залегания глубине залегания грунтовых вод и других водонос- ных горизонтов наличии напора и особенностях уровенного режима; отбора образцов грун- тов и проб воды для лабораторных испытаний; выполнения полевых исследований свойств грунтов; оборудования системы наблюдений за компонентами геологической среды; уста- новления границ проявления инженерно-геологических процессов. 3.2.5.1 Размещение количество и глубину горных выработок закопуш расчисток канав шурфов и дудок скважин назначают исходя из необходимости полного и достоверного от- ражения инженерно-геологических условий участка площадки строительства в зависимос- ти от сложности инженерно-геологических условий и конструктивных особенностей проектируемых зданий сооружений . 3.2.5.2 Горные выработки размещают по контурам и или осям проектируемых зданий и сооружений. Кроме того в местах резкой смены нагрузок на фундамент глубины их заложе- ния высоты сооружений а также на границах разных геоморфологических элементов необходимо размещать дополнительные выработки. При необходимости изучения области взаимодействия проектируемых зданий и сооружений с геологической средой существующей застройкой а также при наличии опасных процессов необходимо размещать дополнительные выработки за границами контура проектируемого здания сооружения . 3.2.5.3 Минимальное количество горных выработок в границах контуров каждого здания сооружения и расстояние между ними определяют с учетом ранее пройденных выработок и смежных если проектируется группа зданий и сооружений согласно табл. 3.1. 3.2.5.4 При расположении группы проектируемых зданий и сооружений II и III уровней ответственности на участках I и II категории сложности инженерно-геологических условий размещение горных выработок допускается вне границ контуров зданий и сооружений на ДБН А.2.1-1-2008 С. 11 расстояниях не превышающих максимальные расстояния которые указаны в табл. 3.1. Горные выработки в этом случае располагают по равномерной сетке. 3.2.5.5 Для оконтуривания невыдержанных в плане линз и прослоев сильно сжимаемых грунтов или неоднородных грунтов торф ил элювиальные техногенные грунты и др. при изучении тектонических нарушений выявлении карстовых пустот и плоскостей скольжения оползневых тел установлении границ развития опасных геологических процессов и явлений а также при размещении выработок под отдельно стоящие фундаменты опоры допускается устанавливать расстояния между выработками менее чем 20 м. Таблица 3.1 - Минимальное количество горных выработок в границах контуров здания сооружения и расстояния между ними Категория сложности инженерно-геологических условий Расстояние между горными выработками м - в числителе; минимальное количество шт. - в знаменателе Уровень ответственности зданий и сооружений I II III I простые 75-50 не менее 3 100-75 не менее 3 100-75 1-2 II средней сложности 40-30 не менее 4-5 50-40 не менее 3 50-40 1-2 III сложные 25-20 не менее 4-5 30-25 не менее 3 30-25 не менее 3 Примечание. Максимальные расстояния между выработками необходимо принимать для зданий и сооружений малочувствительных к неравномерным осадкам минимальные - для чувствительных. 3.2.5.6 Глубины горных выработок при изысканиях для зданий и сооружений на естественном основании назначают с учетом зоны взаимодействия с геологической средой и величины сжимаемой толщи грунтов с заглублением в подстилающие грунты на 1...2 м. На участках распространения грунтов с особыми свойствами и в местах развития опасных геологических процессов глубина не менее 50 процентов горных выработок должна назначаться с учетом требований 3.2.6.6 и 3.2.9. При отсутствии данных о сжимаемой толще грунтов глубины горных выработок допускается устанавливать в соответствии с табл. 3.2. На участках распространения скальных грунтов с тектоническими нарушениями глубина горных выработок устанавливается программой изысканий. Таблица 3.2 - Рекомендуемая глубина горных выработок при возведении зданий на различном основании Здание на ленточных фундаментах Здание на отдельных опорах нагрузка на фундамент кН/м этажность глубина горной выработки от подошвы фундамента м нагрузка на опору кН глубина горной выработки от подошвы фундамента м до 100 1 4-6 до 500 4-6 200 2-3 6-8 1000 5-7 500 4-6 9-12 2500 7-9 700 7-10 12-15 5000 9-13 1000 11-16 15-20 10000 11-15 2000 более 16 более 20 15000 12-19 - - 50000 более 19 С. 12 ДБН А.2.1-1:2008 3.2.5.7 При изысканиях под плитный тип фундамента ширина фундамента более 10 м глубина горных выработок устанавливается расчетом а при отсутствии необходимых дан- ных глубину выработок принимают равной половине ширины фундамента но не менее 20 м для нескальных грунтов. Расстояние между выработками должно быть не более 50 м число выработок под один фундамент не менее трёх. 3.2.5.8 Глубину горных выработок для свайных фундаментов в нескальных грунтах при- нимают ниже проектируемой глубины погружения нижнего конца свай не менее чем на 5 м. При нагрузке на куст висячих свай свыше 3000 кН а также при сплошном свайном поле под всем сооружением глубину 50 процентов выработок в нескальных грунтах устанавливают ниже проектируемой глубины погружения нижнего конца свай не менее чем на 10 м. Глубину горных выработок при опирании или заглублении свай в скальные грунты принимают ниже проектируемой глубины погружения нижнего конца свай не менее чем на 2 м. Для свай работающих только на выдергивание глубины выработок и зондирования назначают ниже конца свай на 1 м. При наличии в массиве скального грунта прослоек сильно выветрелых разностей и или нескального грунта глубину выработок устанавливают в программе изысканий исходя из особенностей инженерно-геологических условий и проектируемых объектов. 3.2.5.9 На участках ограждающих и водорегулирующих дамб плотин водотоков и нако- пителей промышленных отходов и стоков хвосто- и шламохранилищ гидрозолоотвалов и т.п. высотой до 15... 25 м горные выработки размещают по осям дамб через 50... 150 м в зави- симости от сложности инженерно-геологических условий и с учетом требований ведомствен- ных нормативных документов. В сложных инженерно-геологических условиях и при высоте дамб более 12 м необходимо намечать дополнительно через 100...300 м поперечники не менее чем из трёх выработок. Глубины горных выработок принимают с учетом зоны взаимодействия дамбы с геологической средой сжимаемой толщи и зоны фильтрации но не менее полуторной высоты дамб. При необходимости оценки фильтрационных потерь глубины горных выработок должны быть не менее двойной-тройной величины подпора у дамб высотой до 15...25 м считая от основания дамбы. В случае залегания водоупорных грунтов на меньшей глубине выработки следует проходить ниже их кровли на 3 м. 3.2.5.10 В границах чаш накопителей промышленных отходов и стоков проходку допол- нительных горных выработок предусматривают при необходимости уточнения результатов предыдущих основных изысканий. Количество поперечников в чаше накопителей устанавливают в зависимости от геолого-гидрогеологических условий территории с учетом створов наблюдательных скважин за режимом подземных вод расположенных в чаше накопителей. Расстояние между поперечниками не должно превышать 200.. .400 м а расстояние между горными выработками в створе -100...200 м. За пределами контуров чаш накопителей горные выработки располагают по поперечникам ориентированным по направлениям предполагаемого растекания и движения промышленных стоков а также в сторону ближайших водотоков водоёмов водозаборов подземных вод населённых пунктов ценных сельскохозяйственных и лесных угодий которые будут находиться в зоне влияния накопителей. Расстояния между горными выработками на поперечниках от контура накопителя до объектов в зоне их влияния принимают от 300 м до 2000 м в зависимости от сложности гидрогеологических условий и протяженности поперечника минимальные расстояния в сложных условиях или при протяженности поперечника до 1000 м а максимальные в простых условиях или при протяженности поперечника более 10000 м . Глубины выработок принимают не менее 3 м ниже уровня подземных вод. Часть выработок не менее 30 процентов необходимо проходить до выдержанного водоупора или во всех случаях не менее полуторной величины подпора. ДБН А.2.1-1-2008 С. 13 3.2.5.11 На участках проектируемых водозаборных сооружений поверхностных вод за- топленных водоприёмников струенаправляющих и волнозащитных дамб и др. горные вы- работки размещают по створам ориентированным нормально к водотоку водоему с расстояниями между створами 100...200 м и выработками на них через 50... 100 м с учетом основных геоморфологических элементов в русле на пойме террасах . 3.2.5.12 На полях фильтрации число горных выработок принимают не менее трех на один гектар. Глубины выработок устанавливают до 5 м а при близком залегании грунтовых вод - на 1...2 м ниже их уровня. На каждом участке с характерными грунтовыми условиями следует проходить не менее трех выработок до глубины 8... 10 м. Для оценки возможного загрязнения грунтовых вод часть выработок проходят на 1...2 м ниже водоупорного слоя грунтов. 3.2.5.13 На участках трасс линейных сооружений типового и индивидуального проекти- рования возведения искусственных сооружений выемок насыпей и др. размещение и глу- бину выработок принимают в соответствии с прил. Л. 3.2.5.14.По трассам воздушных линий электропередач горные выработки должны быть размещены в местах расположения опор: от одной выработки на участок I и II категории сложности инженерно-геологических условий до 4 5 выработок в сложных и особо сложных условиях категории III и Ша . Глубины выработок устанавливают в соответствии с табл. 3.2 и прил. Л а для свайных фундаментов промежуточных опор - на 2 м ниже наибольшей глубины погружения конца свай и для угловых опор - не менее чем на 4 м ниже погружения нижнего конца свай. На участках распространения грунтов с особыми свойствами глубина выработок должна быть увеличена в связи с необходимостью их прохождения на полную мощность. 3.2.5.15 При изысканиях для строительства высотных локальных сооружений башен труб мачт и пр. количество выработок должно быть не менее трёх при удалении от центра сооружения не более 20 м. 3.2.5.16 Особенности инженерных изысканий для объектов приведенных в 3.2.5.9 - 3.2.5.15 дополнительно регулируются ведомственными строительными нормами. 3.2.5.17 Диаметр бурения разведочных скважин должен обеспечивать возможность опи- сания грунтов отбор проб нарушенной структуры а также отбор проб воды и оборудование скважин для наблюдений за уровнем подземных вод. Диаметр бурения технических скважин должен обеспечивать возможность отбора проб грунтов ненарушенной структуры и оборудование скважин для гидрогеологических геофизических и полевых опытных работ. Начальный и конечный диаметры разведочных и технических скважин в нескальных грунтах назначают в зависимости от назначения и глубины скважины состава и состояния проходимых грунтов в соответствии с табл. 3.3. Таблица 3.3 - Зависимость диаметров скважин от их назначения Скважина Начальный диаметр скважины мм при глубине скважины м Конечный диаметр скважины мм до 10 10-30 Разведочная до 127 до 168 до 89 Техническая до 168 до 219 127 Примечание 1. Начальный диаметр разведочных и технических скважин глубиной более 30 м а также начальный и конечный диаметры специальных скважин устанавливают в программе производства работ. Примечание 2. При бурении скважин в крупнообломочных песчаных пылеватых и глинистых грунтах с включениями валунов и крупной гальки а также для обоснования в соответствии с заданием заказчика і производства земляных работ способом гидромеханизации допускается увеличивать их начальный диаметр С. 14 ДБН А.2.1-1:2008 Количество технических скважин должно быть не менее 25 процентов от общего количества скважин и не менее 30 процентов для зданий и сооружений повышенного уровня ответственности на участках со сложными инженерно-геологическими условиями. 3.2.6 К геотехническим изысканиям относят работы связанные с изучением состава состояния и свойств грунтов как оснований среды для устройства подземных сооружений а также для оценки устойчивости естественных или искусственных формируемых массивов склонов и откосов. 3.2.6.1 Геотехнические изыскания включают: -определение состава состояния и свойств грунтов; -прогноз изменений состояния и свойств грунтов под воздействием различных факто- ров увлажнение обводнение и осушение термические воздействия статические и ди- намические нагрузки ; -прогнозную оценку устойчивости склонов и откосов; -моделирование и разработку рекомендаций по повышению устойчивости естествен- ных и созданию искусственных геотехнических массивов грунтов; -разработку рекомендаций по устройству оснований фундаментов и защитных соору- жений; -разработку рекомендаций по использованию естественных и искусственных грунто- вых материалов в строительстве. 3.2.6.2 Геотехнические изыскания выполняют как в составе инженерно-геологических изысканий так и самостоятельно на территориях где уже изучены инженерно-геологичес- кие условия. 3.2.6.3 Лабораторные работы выполняют для определения классификационных физи- ческих прочностных деформационных и других показателей свойств грунтов а также хими- ческих свойств грунтовых вод необходимых для принятия проектных решений выполнения инженерно-технических расчетов по устройству оснований фундаментов защитных и дру- гих сооружений. Состав и объемы лабораторных работ устанавливают исходя как из целевого назначения изысканий так и от наличия грунтов с особыми свойствами. При обосновании в программе производства работ в состав лабораторных работ дополнительно включают: -определение изменения свойств грунтов при различных воздействиях замачивание высушивание уплотнение химическое закрепление вибродинамические нагрузки и т.п. ; -моделирование работы искусственно создаваемых геотехнических массивов. Методы выполнения лабораторных работ регламентируются соответствующими нормативными документами. Рекомендации относительно их применения приведены в прил. М. Количество лабораторных испытаний устанавливают в программе производства работ в соответствии с ДСТУ Б В.2.1-5 и в зависимости от степени неоднородности грунтов уровня ответственности проектируемого здания сооружения необходимой точности определения характеристик грунтов а также с учетом ранее выполненных лабораторных испытаний. При этом необходимо обеспечить получение по каждому выделенному инженерно-геологическому элементу не менее 10 частных значений физических характеристик и не менее шести значений прочностных и деформационных характеристик свойств грунтов. 3.2.6.4 Полевые опытные работы выполняют для получения данных о свойствах грунтов в массиве на месте их залегания при невозможности получения достоверных результатов ла- бораторными методами; для определения уточнения переходных коэффициентов от лабо- раторной к натурной модели; а также при строительстве зданий и сооружений повышенного уровня ответственности и в районах распространения грунтов с особыми свойствами. ДБН А.2.1-1-2008 С. 15 Перечень видов полевых и лабораторных методов испытаний грунтов приведен в прил. М. Количество испытаний по определению характеристик грунтов обосновывают в программе производства работ с учетом ранее выполненных определений и сложности инженерно-геологических условий. Минимальное количество испытаний для одного предварительно выделенного элемента должно быть не менее трёх. В границах контуров каждого здания сооружения проектируемого на свайном основании количество испытаний зондированием или эталонной сваей в соответствии со СНиП 2.02.03 должно быть не менее шести а статических испытаний натурных свай - не менее двух. 3.2.6.5 Геотехнические изыскания в процессе строительства осуществляют для: -определения фактической несущей способности и расчетной нагрузки на натурные сваи; -определения состояния и свойств перемещённых грунтов или преобразованных в ес- тественном залегании в т.ч. контроль уплотнения ; -расконсервации объектов строительства; -выявления причин недопустимых осадок и деформаций массивов грунтов и строящих- ся объектов. 3.2.6.6 Геотехнические изыскания на участках распространения грунтов с особыми свойствами просадочные набухающие слабые засоленные элювиальные техногенные выполняют по специальной программе техническому предписанию предусматривающей дополнительные требования к составу работ для обеспечения оптимальных строительных ре- шений: 3.2.6.6.1 при изысканиях в районах распространения просадочных грунтов: 1 устанавливают и дополнительно отражают в отчете см. прил. Н : -распространение и приуроченность просадочных грунтов к определенным геоморфо- логическим элементам или формам рельефа; -источники замачивания состояние и характер имеющихся деформаций существую- щих зданий и сооружений; -характер микрорельефа и развитие просадочных процессов и явлений размер и фор- мы просадочных блюдец подов межувальных понижений ложбин лессового псевдо- карста оврагов и рытвин такыров солончаков солонцов вертикальных трещин - усыхания отдельности и др. ; -мощности лессовых отложений и просадочной толщи их изменение по площади; -особенности структуры характер вертикальных и горизонтальных макропор располо- жение их по глубине и площади; пылеватость агрегированность и пр. текстуры тон- кая слоистость трещиноватость наличие конкреций распределение карбонатов по разрезу ходов органогенного происхождения следы ископаемых криогенных проявле- ний и пр. ; -цикличность строения просадочной толщи особенности контакта между слоями и их комплексами; -физические свойства грунтов; -изменение влажности и границ пластичности грунтов по глубине особенно в прикон- тактных с погребенными грунтами слоях; -относительная просадочность при давлении от собственного веса грунта и суммарного давления от собственного веса и внешней нагрузки от проектируемых зданий и сору- жений веса насыпи при планировке подсыпкой ; С. 16 ДБН А.2.1-1:2008 -начальное просадочное давление; -зависимость относительной просадочности от давления; -начальная просадочная влажность; -модуль деформации при естественной влажности и в насыщенном водой состоянии; -степень изменчивости просадочных свойств грунтов в плане и по глубине; -удельное сцепление и угол внутреннего трения просадочных грунтов при естественной влажности и в насыщенном водой состоянии в зависимости от решаемой задачи ; -состав и содержание водорастворимых солей; -фильтрационные свойства просадочных грунтов; -величину просадки грунта от его собственного веса; -характер изменения просадочности по площади и глубине; -просадочные свойства грунтов в понижениях рельефа просадочные блюдца ложбины и др. и на участках между ними; -глубину залегания литологический состав и характеристики подстилающих непроса- дочных грунтов с оценкой их фильтрационных свойств по специальному заданию ; 2 горные выработки размещают с учетом необходимости построения инженерно-геоло гических разрезов по каждому геоморфологическому элементу вдоль и вкрест простира- ния а также с учетом необходимости изучения подов просадочных блюдец и участков между ними суффозионных воронок псевдокарста; 3 монолиты и образцы грунта должны быть отобраны из каждого инженерно-геологи- ческого элемента но не реже чем через 1...2 м. Монолиты отбирают из выработок располо- женных в просадочных блюдцах понижениях и на участках между ними; 4 опытное замачивание в котлованах производят на вновь осваиваемых площадках мас- совой застройки и при проектировании крупных объектов повышенного уровня ответствен- ности для уточнения: -параметров просадочности; -мощности просадочной толщи грунтов; -глубины с которой начинается просадка грунта от собственного веса; -величины просадки грунта от собственного веса; -начального просадочного давления; -влажности и степени влажности в различные сроки от начала замачивания; -длительности замачивания просадочной толщи и необходимого для этого объема воды; -деформационных характеристик просадочной толщи; -продолжительности развития просадки когда подготовка оснований будет осущест- вляться предварительным замачиванием. При выполнении опытного замачивания на площадке с большой изменчивостью просадочных свойств грунтов допускается применять ускоренное замачивание котлованов малой площади или с обрезкой замоченного массива с сопоставлением результатов на одном-двух участках с замачиванием котлованов большой площади . Опытное замачивание в котлованах как правило сопровождают наблюдением за оседанием опытных фундаментов; ДБН А.2.1-1-2008 С. 17 5 испытания грунтов штампом с замачиванием основания проводят в соответствии с национальными стандартами для установления: модуля деформации величины просадки грунтов в основании штампа при замачивании начального просадочного давления относи- тельной деформации просадочности; 6 для оценки возможности уплотнения просадочных грунтов устройства грунтовых подушек грунтовых свай в отчете заключении приводят плотность максимальную плот- ность оптимальную влажность и физико-механические свойства грунтов при оптимальной влажности если это предусмотрено техническим заданием ; 7 при необходимости химического закрепления просадочных грунтов определяют хими- ческий состав грунтов и способность грунта изменять свои свойства; 8 отбор проб грунта осуществляют с интервалом не более 1 м в пределах сжимаемой тол- щи а ниже - не более чем через 2 м; 9 работы с целью контроля качества и глубины уплотнения закрепления просадочных грунтов выполняют в период строительства по отдельному заданию; 3.2.6.6.2 при изысканиях в районах распространения набухающих грунтов: 1 устанавливают и дополнительно отражают в отчете см. прил. Н : - наличие процессов и явлений связанных с набухающими грунтами приуроченность их к определенным геоморфологическим элементам; - условия залегания набухающих грунтов их мощность минералогический и литологи- ческий составы строение наличие карманов линз и прослоев пылеватого и песчаного материала ; структурно-текстурные особенности характер и условия залегания по кровных и подстилающих грунтов; - величину раскрытия глубину и направление распространения усадочных трещин мощность трещиноватой зоны; - относительное свободное набухание; - влажность набухания; - давление набухания; - относительное набухание под нагрузками; - линейную усадку грунта; - объемную усадку грунта; - относительную усадку грунта; - влажность на пределе усадки. По специальному заданию определяют: - горизонтальное давление при набухании; - набухание грунтов в растворах техногенных водах и промышленных стоках проекти- руемых предприятий ; - другие показатели регламентированные национальными стандартами. 2 для определения свойств набухающих грунтов методом замачивания котлована раз- мер котлована в плане определяют в зависимости от мощности зоны набухания но не менее 8 х 8 м. В котлованах устанавливают глубинные и поверхностные марки для наблюдения за перемещением массива грунтов; 3 на застроенных территориях на характерных участках развития набухающих грунтов при соответствующем обосновании в программе производства работ проводят стационар- ные наблюдения за процессами набухания-усадки динамикой и глубиной раскрытия отдельных трещин изменением влажности грунтов; С. 18 ДБН А.2.1-1:2008 3.2.6.6.3 при изысканиях в районах на участках распространения слабых грунтов: 1 устанавливают и дополнительно отражают в отчете см. прил. Н : - для торфов и заторфованных грунтов - генезис и геоморфологический тип болот рас- пространение и мощность условия залегания болотных отложений состав и свойства толщи болотных отложений и подстилающих минеральных грунтов; - для погребенных слабых грунтов разных типов - генезис глубины условия залегания состав и свойства а также состав и свойства подстилающих и перекрывающих грунтов; - содержание органических веществ степень разложения и зольности для торфов и за- торфованных грунтов; 2 учитывают особые свойства слабых грунтов характеризующиеся: - высокими значениями пористости и влажности степень влажности равна или бо- лее 0 8 ; - отсутствием жестких структурных связей; - модулем деформации равным или менее 5 МПа; - малой прочностью и сильной сжимаемостью а также длительностью консолидации при уплотнении и падением прочности при ползучести; - существенным изменением деформационных прочностных и фильтрационных свойств грунтов при нарушении их природной структуры а также в процессе уплотне- ния или высыхания осушения ; - чувствительностью к динамическим воздействиям; - проявлением усадки с образованием усадочных трещин в процессе высыхания осуше- ния ; - неустойчивостью в зоне аэрации органических соединений растительных остатков и продуктов их разложения; - повышенной агрессивностью и коррозионной активностью грунтов и подземных вод к бетону и металлам; 3 полученные при изысканиях материалы должны обеспечивать: - оценку целесообразности сохранения слабых грунтов в качестве основания сооруже- ния или необходимости их удаления замены или прорезки фундаментами; - выбор способа инженерной подготовки территории и благоустройства прилегающей территории; - выбор основания и типа фундаментов которые обеспечат эксплуатационную надеж- ность возводимых сооружений с учетом ожидаемых изменений инженерно-геологи- ческих условий на застраиваемой территории; 4 при проведении изысканий на участках распространения заторфованных грунтов устанавливают и дополнительно отражают в отчете см. прил. Н : - тип торфа низинный верховой ; - разновидности заторфованных грунтов их состав и свойства; - источники обводнения залежи атмосферные грунтовые поверхностные или воды смешанного типа местоположение выхода родников наличие озер и сплавин; - общую тенденцию развития болота его деградацию или прогрессирующее заболачи- вание прилегающей территории ; - для торфов и заторфованных грунтов - влажность плотность в водонасыщенном со- стоянии содержание органических веществ степень разложения зольность ботани- ческий состав по специальному заданию ; - ДБНА.2.1-1-2008 С. 19 - для илов и сапропелей - гранулометрический состав содержание органических ве- ществ карбонатов состав и содержание водорастворимых солей для осадков соле- но-водных водоемов ; - показатели консолидации и ползучести по специальному заданию ; 5 при изысканиях в районах распространения слабых грунтов необходимо дополнительно к показателям указанным выше устанавливать и приводить в отчете: - нормативные и расчетные значения показателей прочностных и деформационных свойств слабых грунтов с учетом их возможного уплотнения или осушения в процессе строительства и эксплуатации; - изменения прочностных свойств при уплотнении и ползучести а также под влиянием намечаемых мелиоративных мероприятий по повышению несущей способности грун- тов и инженерной подготовке территории; 3.2.6.6.4 при изысканиях в районах распространения засоленных грунтов: 1 устанавливают и дополнительно отражают в отчете см. прил. Н : - условия залегания засоленных грунтов - мощность литологический состав распрост- ранение в плане и по глубине; - качественный состав и количественное содержание водорастворимых солей в грунтах; - генезис взаимосвязь степени и характера засоленности с литологическим составом и условиями залегания грунтов; - форму размер и характер распределения солей в грунтах; - степень кристаллизации и дисперсности солей; - структурные особенности грунтов связанные с наличием солей; - наличие выраженных проявлений процесса выщелачивания и механической суффо- зии засоленных грунтов в рельефе их формы и размеры; - наличие участков современного засоления грунтов в результате хозяйственной дея- тельности человека влияние хозяйственной деятельности на развитие процессов засо- ления и рассоления грунтов; - физические прочностные и деформационные свойства грунтов естественной влажнос- ти и при водонасыщении значения суффозионного сжатия и начального давления суффозионного сжатия изменения физико-механических и химических свойств грун- тов в процессе засоления или выщелачивания солей; - гидрохимические условия минерализация и химический состав подземных вод их растворяющая способность по отношению к засоленным грунтам характер возможн- го передвижения воды в грунтах изменения химического состава подземных вод в про- цессе засоления или рассоления грунтов ; - состав и характеристику поверхностных вод влияющих на засоленность грунтов; 2 проходку горных выработок необходимо осуществлять в местах максимального содер- жания солей и в местах проявления неблагоприятных процессов и явлений связанных с засо- лением грунтов или выщелачиванием из них солей. При неравномерной засоленности под каждым проектируемым зданием и сооружением отбирают образцы грунта не менее чем из двух выработок для зданий и сооружений I и II уровней ответственности из одной - для III уровня ответственности; 3 образцы предназначенные для химического анализа при относительно равномерном распределении солей в грунте отбирают в виде сплошной бороздовой пробы массой 1... 1 5 кг с интервалом опробования 0 5... 1 м. Пробы отбирают на всю глубину пройденной выработки и по разрезу устанавливают верхнюю и нижнюю границы засоленности. В грунтах содержа- С. 20 ДБН А.2.1-1:2008 щих соли в виде линз прослоев отдельных скоплений и т.д. отбор производят из каждого характерного участка толщи. При этом производят описание солевых включений их количество на единицу площади или объема форму размер и т.д. . При описании шурфов и других открытых выработок выполняют зарисовку стенок с выделением солевых прослоев и включений. 4 при прогнозе изменения свойств грунтов содержащих легкорастворимые соли и нахо- дящихся в природных условиях в необводненном состоянии необходимо учитывать практи- чески полный вынос указанных солей при обводнении основания проектируемых зданий и сооружений. При изысканиях в районах распространения загипсованных грунтов оценку и прогноз возможности и интенсивности растворения и выноса солей выполняют с учетом агрессивности подземных и инфильтрационных вод по отношению к этим грунтам. Учет изменения свойств грунтов содержащих труднорастворимые соли выполняют только при наличии в подземных водах агрессивной углекислоты или при инфильтрации в грунт растворов обладающих растворяющей способностью по отношению к карбонатным солям. По специальному заданию в пылеватых и глинистых грунтах определяют емкость поглощения и состав обменных катионов а в водонасыщенных засоленных грунтах - состав поро-вых вод; 5 определение относительного суффозионного сжатия грунтов для сооружений I и II уровней ответственности выполняют с учетом растворимости солей; 6 в районах распространения засоленных грунтов при соответствующем обосновании в программе производства работ проводят стационарные наблюдения за: - процессами засоления и рассоления формами их проявления; - характером и величиной суффозионно-просадочных деформаций; - режимом подземных вод; - интенсивностью процесса механической суффозии; 3.2.6.6.5 при изысканиях в районах распространения элювиальных грунтов элювия : 1 устанавливают и дополнительно отражают в отчете см. прил. Н : - структуру и возраст коры выветривания тектонические нарушения; - зоны в профиле коры выветривания; - литологический и петрографический составы структуру текстуру трещиноватость грунтов коры выветривания; - состав свойства выделенных инженерно-геологических элементов покровных элюви- альных и материнских пород; - склонность выветрелых грунтов к деформации морозного пучения суффозионному выщелачиванию набуханию и просадочности; - состав материнской горной породы элементы падения и простирания азимут прости- рания азимут и угол падения наличие прослоев карманов и гнезд; - морфометрические особенности состав и количество обломочных включений; - выделение инженерно-геологических элементов по степени выветрелости и свойствам элювиальных грунтов; - состав влажность и плотность элювиальных грунтов; - показатели просадочности набухания при обосновании в программе производства работ ; - ДБН А.2.1-1-2008С.21 2 в наименованиях крупнообломочных пылеватых и глинистых грунтов при содержа- нии крупнообломочной фракции более 30 процентов дополнительно приводят степень вы- ветрелости крупнообломочной фракции в соответствии с ДСТУ Б В.2.1-2; 3 для установления инженерно-геологического разреза условий залегания и отбора мо- нолитов элювиальных грунтов в дисперсной и обломочной зонах выветривания часть выра- боток проходят шурфами дудками ; 4 на участках зданий и сооружений I и II уровней ответственности деформационные и прочностные свойства элювиальных грунтов дисперсной и обломочной зон выветривания определяют полевыми методами испытания штампом прессиометрами срез целиков грунта ; 3.2.6.6.6 при изысканиях на участках распространения техногенных грунтов: 1 устанавливают и дополнительно отражают в отчете см. прил. Н : -распространение условия залегания строение состав и свойства техногенных грунтов; -изменчивость характеристик физико-механических свойств техногенных грунтов в пространстве а при необходимости - во времени при изменении температурно-влаж- ностного режима; -имеющийся опыт строительства на техногенных грунтах; -степень завершенности консолидации и изменения свойств техногенных грунтов во времени. С этой целью в сочетании с другими видами работ проводят стационарные наблюдения на специально оборудованных опытных участках включающие определение физико-механических свойств техногенных грунтов и в том числе измерения порового давления по специальному заданию ; 2 в случае предполагаемого использования техногенных грунтов в качестве основания фундаментов техническое задание на изыскания должно содержать: -имеющиеся сведения о способе и времени формирования техногенных грунтов; -данные о производстве работ и технологии образования планомерно намытых или от сыпанных грунтов сооружений и накопителей промышленных отходов; -результаты геотехнического контроля; -сведения о составе и других особенностях грунтов в связи с технологическими особен- ностями производства - источника их накопления; 3 глубину выработок назначают более полной мощности техногенных грунтов. Заглуб- ление выработок в подстилающие грунты природного происхождения устанавливается в за- висимости от величины сжимаемой толщи основания. В случае если подстилающие грунты относятся к слабым проходку ведут с заглублением выработок в более прочные подстилающие слои; 4 однородность структуры и изменчивость свойств техногенных грунтов устанавливают преимущественно зондированием и геофизическими работами в сочетании с другими инженерно-геологическими работами; 5 при определении нормативных и расчетных значений свойств техногенных грунтов учитывают их изменения во времени с учетом периодов формирования грунтов времени проведения изысканий возведения зданий сооружений и устанавливают эти значения преимущественно полевыми методами. С. 22 ДБН А.2.1-1:2008 3.2.7 Гидрогеологические изыскания выполняют в комплексе инженерно-геологических изысканий или отдельно с целью получения сведений об инженерно-гидрогеологических условиях территории и данных для проектов строительства или проектов защиты зданий сооружений и территорий от опасных процессов. 3.2.7.1 Виды и объемы конкретных инженерно-гидрогеологических работ определяются целевым назначением изысканий и степенью гидрогеологической изученности территории. Степень изученности территории оценивают с учетом изученности бассейна стока природ- ного или выделенного в пределах урбанизированной территории и составляющих баланса грунтовых вод а при необходимости - других водоносных горизонтов в зоне активного взаимодействия фильтрационных характеристик грунтов природных и техногенных процессов. 3.2.7.2 При территориальных инженерно-гидрогеологических изысканиях а также для строительства объектов повышенного уровня ответственности или группы зданий закладку сети наблюдательных гидрогеологических скважин выполняют как правило в период произ- водства предпроектных работ для последующего использования при разработке проекта. 3.2.7.3 Источники и методы см. прил. П получения инженерно-гидрогеологической информации: -литературные и фондовые - результаты научных исследований стационарных наблю- дений балансовых расчетов изысканий прошлых лет; -мониторинговые - данные многолетних или сезонных наблюдений в процессе произ- водства изыскательских работ; -полевые опытные работы - данные кустовых и одиночных откачек и наливов; -лабораторные работы; -геофизические работы; -аналитические и камеральные - результаты моделирования и обработки имеющейся информации и получение исходных данных для гидротехнических расчетов поиско- вых и нормативных прогнозов. 3.2.7.4 Для получения достоверных данных и учета их при разработке проектов основной объем гидрогеологических изысканий выполняют на стадии предшествующей рабочему проектированию и с учетом естественных гидрогеологических границ. На стадиях П РП Р инженерно-гидрогеологические изыскания выполняются с целью: -разработки нормативных прогнозов; -разработки проектов защиты; -оценки воздействий на подземную гидросферу; -оценки эффективности ранее выполненных мероприятий. 3.2.7.5 Инженерно-гидрогеологические изыскания выполняют на основе комплексной или специальной программы работ разрабатываемой с учетом технического задания гидро- геологической изученности территории и сложности инженерно-гидрологических условий см. прил. Р . 3.2.7.6 Техническое задание на инженерно-гидрогеологические изыскания должно содержать: -цели выполнения инженерно-гидрогеологических изысканий; -сведения о ранее выполненных инженерно-гидрогеологических изысканиях; -сведения о водообороте воздействиях на подземную гидросферу режиме грунтовых вод; ДБН А.2.1-1-2008 С.23 -характеристики функционирующих гидротехнических сооружений; -схему водонесущих коммуникаций и топографический план территории в пределах ес- тественных границ питания и разгрузки водоносных горизонтов; -технические требования к результатам изысканий. 3.2.7.7 В программе производства инженерно-гидрогеологических работ или в разделе комплексной программы предусматривают: -сбор и анализ литературных и фондовых материалов и оценку возможности их исполь- зования; -предварительную оценку сложности инженерно-гидрогеологических условий; -обоснование планового положения гидрогеологических границ территории подлежа- щей изучению; -объемы полевых и лабораторных работ с указанием методов их выполнения; -методы выполнения камеральных работ и методы отображения полученной информа- ции таблицы графики карты схемы и др. ; -дополнительные требования к содержанию отчета если это необходимо . Применение нестандартных методов и методик необходимо обосновывать в программе производства работ. 3.2.7.8 Опытно-фильтрационные работы откачки наливы нагнетания включают в со- став работ с целью получения гидрогеологических параметров для расчетов дренажей водо- понизительных систем противофильтрационных завес водопритока в котлованы и кол- лекторы тоннели утечек из водохранилищ накопителей а также для разработки прогнозов. Состав и количество опытов определяют исходя из сложности инженерно-гидрогеологических условий степени изученности территории и цели работ. 3.2.7.9 Гидрохимическое опробование и химический анализ подземных вод выполняют для оценки агрессивных свойств воды к бетонам и металлам а также для оценки видов и сте- пени загрязнения подземных вод см. прил. С . При этом число отобранных проб и анализов должно быть не менее трех. 3.2.7.10 Результаты инженерно-гидрогеологических изысканий оформляют в виде главы в отчете о комплексных инженерно-геологических изысканиях или в виде отдельного отчета. 3.2.7.11 Глава отчета "Гидрогеологические условия территории участка " должна содер- жать сведения и данные необходимые для гидротехнических расчетов: -перечень и глубины залегания водоносных горизонтов в зоне активного существующе- го и планируемого взаимодействия объектов строительства и подземной гидросферы; -описание и графическое отображение граничных условий с оценкой их роли в форми- ровании гидродинамического режима территории; -воднобалансовые характеристики и особенности режима подземных вод; -гидродинамическую характеристику подземных вод; -фильтрационные характеристики грунтов до глубины изучения; -наличие и характеристику неблагоприятных и опасных процессов в подземной гидро- сфере; -выделение и описание инженерно-гидрогеологических районов и участков; -поисковый и нормативный прогнозы развития подземной гидросферы в зоне взаимо- действия; -выводы и рекомендации. С. 24 ДБН А.2.1-1:2008 3.2.8 Стационарные наблюдения за состоянием элементов геологической среды конст- рукций зданий и сооружений осуществляют как в процессе мониторинга так и в процессе вы- полнения изыскательских работ если это предусмотрено программой. Стационарные наблюдения проводят с целью получения информации о развитии инженерно-геологических и гидрогеологических процессов их цикличности влиянии на состояние и эксплуатационную пригодность зданий и сооружений. Продолжительность стационарных наблюдений должна быть обоснована программой выполнения работ. Системы стационарных наблюдений создают при строительстве объектов повышенного уровня ответственности в сложных инженерно-геологических условиях с целью оценки воздействий объекта на резонансные факторы окружающей среды и оценки фактических воздействий этой среды на объект. 3.2.9 Изучение инженерно-геологических процессов и явлений выполняют на основе ана- лиза и синтеза информации получаемой на всех этапах выполнения полевых лабораторных и камеральных работ. При соответствующем обосновании в программе производства работ предусматривают специальные виды работ в т.ч. аэрокосмическая съемка стационарные на- земные наблюдения геофизические работы лабораторные испытания и моделирование . Дополнительные требования к инженерно-геологическим изысканиям в районах развития опасных геологических процессов карст суффозия оползни обвалы сели переработка берегов водохранилищ озер и рек сейсмичность и т.д. . 3.2.9.1 в районах развития карста: 1 при проведении инженерно-геологических изысканий необходимо устанавливать: - геоморфологические гидрологические геологические и гидрогеологические условия развития карста; - распространение характер и интенсивность проявления карста историю и закономер- ности его развития; - зоны согласно районированию территории по условиям развития карста характеру и степени закарстованности; - устойчивость территории относительно карстовых провалов и оседаний; - особенности физико-механических свойств грунтов и гидрогеологических условий связанных с карстом; - возможность развития карста под влиянием природных и техногенных факторов в пе- риоды строительства и эксплуатации объектов; - условия рационального использования территории и противокарстовые мероприятия; 2 в состав инженерно-геологических работ должны входить маршрутные наблюдения с карстологическим обследованием местности и геофизические работы которые выполняют в сочетании с другими видами работ; 3 в отчете об инженерно-геологических изысканиях дополнительно отражают см. прил. Н : - условия залегания минералогический и литолого-петрографический состав карстую- щихся пород; - наличие древних погребенных долин; - структурно-тектонические условия наличие ослабленных тектонических зон; - трещиноватость карстующихся покровных и подстилающих пород; - гидрогеологические условия в толще карстующихся покровных и подстилающих по- род гидрогеологические параметры химический состав температуру режим подзем- ных вод гидродинамическую и гидрохимическую зональность условия питания движения и разгрузки взаимосвязь водоносных горизонтов между собой и с поверх- ностными водами агрессивность вод по отношению к карстующимся породам; - ДБН А.2.1-1-2008С.25 - проявления карста на земной поверхности - карры поноры воронки сложные карсто- во-эрозионные впадины котловины овраги долины и др. мульды оседания входы в пещеры выходы карстовых полостей в обнажениях карстовые останцы и другие фор- мы рельефа источники очаги и участки поглощения поверхностных вод закарстован- ными горными породами карстовые провалы и связанные с ними деформации зданий и сооружений; - опыт строительства эксплуатации зданий и сооружений применения противокарсто- вых мероприятий; - оценку изменений природных условий при строительстве и эксплуатации проектируе- мых объектов и их влияние на активизацию карста; - рекомендации по предотвращению последствий опасных изменений геологической среды для существующих и проектируемых зданий и сооружений; 4 на карте закарстованости прилагаемой к отчету обязательно отражают данные о про- явлениях карста расширенные растворением трещины каверны разнообразные полости и их размеры по данным пройденных выработок разрушенные и разуплотненные зоны в тол- ще карстующихся и покровных пород нарушения залегания горных пород над карстовыми полостями разрушенными и разуплотненными зонами степень и состав заполнителя карстовых полостей тектонически ослабленные зоны; 5 при районировании по результатам выполненных изысканий устанавливают катего- рии устойчивости территории относительно карстовых провалов по интенсивности провало- образования и по средним диаметрам карстовых провалов в соответствии с приведенными показателями: Интенсивность провалообразования Категории устойчивости территории км2/год случаи: относительно карстовых провалов: свыше 1 0 от 0 1 до 1 0 от 0 05 до 0 1 от 0 01 до 0 05 до 0 01 возможность провалов исключается I II III IV V VI Средние диаметры карстовых провалов м: свыше 20 от 10 до 20 от 3 до 10 до 3 Категории устойчивости территории относительно карстовых провалов: АБ ВГ 6 при изысканиях допускается размещать выработки на расстоянии менее 20 м для окон-туривания и выявления карстовых полостей а также проходить скважины под отдельные опоры и фундаменты для обоснования противокарстовых мероприятий и принятия проектных решений; С. 26 ДБН А.2.1-1:2008 7 на территории интенсивного развития карста выявленного по результатам маршрут- ных наблюдений и геофизических работ отдельные скважины необходимо проходить через всю зону активного развития карста с заглублением их не менее чем на 5 м в подстилающие к незакарстованные породы; 8 при изысканиях следует максимально использовать наземные и скважинные геофизи- ческие методы для решения следующих задач: - изучение условий развития карста литологическое расчленение геологического разре- за установление тектонических особенностей выявление и изучение древних долин определение положения уровня подземных вод и т.п. ; - изучение погребенного карстового рельефа мощности степени трещиноватости и ка- вернозности карстующейся толщи; - картирование карстовых полостей разрушенных и разуплотненных зон в карстующей- ся толще и в толще покровных пород; - изучение трещинно-карстовых вод; - определение изменчивости физико-механических свойств горных пород карстующих- ся и покровных ; - изучение напряженно-деформированного состояния массива горных пород в пределах карстующейся толщи; 9 при обосновании в программе производства работ используют статическое динами- ческое вибрационное зондирование радиоизотопный каротаж для решения задач: - выявление и оконтуривание в толще покровных пород ослабленных разуплотненных зон и полостей; - выявление и оконтуривание слабых грунтов как поверхностных так и погребенных карстовых форм рельефа; - уточнение геологического разреза в том числе изучение рельефа кровли скальных по- род в случае их залегания на доступной для зондирования глубине; 10 для определения фильтрационных свойств пород установления проницаемых зон и линий зон тока подземных вод скорости фильтрации выполняют полевые опытно- фильтрационные работы: кустовые откачки с несколькими лучами наблюдательных сква- жин; кустовые наливы в скважины; нагнетания воды и воздуха в скважины а также применя- ют индикаторные методы химический электрохимический калориметрический радио- индикаторный ; 11 лабораторные работы должны включать определения состава состояния и физико- механических свойств как растворимых так и нерастворимых пород входящих в состав кар- стующейся толщи и покровных отложений в том числе изучение заполнителя карстовых по- лостей и трещин. Определяют химический состав подземных и поверхностных вод их агрессивность к карстующимся породам аналитическими и экспериментальными методами. Общее число лабораторных определений устанавливают в зависимости от необходимости получения характеристики всех основных литологических разностей и инженерно-геологических элементов входящих в состав карстующейся и покровной толщ заполнителя карстовых полостей всех водоносных горизонтов и гидрохимических зон. При обосновании в программе производства работ выполняют специальные экспериментальные исследования по растворению горных пород агрессивными водами и промышленными стоками и определению суффозионной устойчивости; ДБН А.2.1-1-2008 С.27 12 при изысканиях для проектирования крупных и сложных объектов а при необходи- мости и небольших объектов проводят стационарные наблюдения за изменением напряжен- но-деформированного состояния массива горных пород режимом подземных вод за развитием проявлений карста на земной поверхности. Как правило их проводят в комплексе со стационарными гидрометеорологическими наблюдениями; 13 при изысканиях в карстовых районах необходимо четко соблюдать требования по охране окружающей природной среды предусматривать и осуществлять мероприятия не до- пускающие нарушений геолого-гидрогеологической обстановки буровыми опытно-фильт- рационными и другими работами которые могут привести к опасной активизации карста связанных с ним суффозионных процессов провалов и оседаний в толще грунтов и на зем- ной поверхности. Обязателен ликвидационный тампонаж скважин глиной или цементным раствором и контроль за своевременным и качественным его выполнением; 3.2.9.2 в районах развития суффозионных процессов: 1 выполняют комплекс полевых и лабораторных работ в местах проседания и провалов земной поверхности также для получения данных о суффозионной устойчивости грунтов гранулометрический состав содержание различных солей гидрогеологических особеннос- тях и наличии пустот в массиве грунтов; 2 по результатам изысканий устанавливают: - тип суффозионного процесса механический химический ; - глубину распространения характер проявления; - разрабатывают рекомендации относительно повышения суффозионной устойчивости массива грунтов; 3.2.9.3 в районах развития склоновых процессов оползни обвалы : 1 на основе инженерно-геологических изысканий выполняют: - инженерно-геологическое районирование территории по опасности возникновения оползневых и обвальных процессов а также по особенностям их развития; - оценку устойчивости склонов и ожидаемых ее изменений с указанием типа возможных оползневых и обвальных процессов их местоположения размеров а также величин и скорости перемещения грунтовых масс; - оценку косвенных последствий вызываемых оползневыми и обвальными процессами деформации существующих зданий и сооружений затопление долин при образова- нии обвально-оползневых запруд возникновение высокой волны при быстром смеще- нии земляных масс в акваторию и др. ; 2 выполняют маршрутные наблюдения с целью оценки степени соответствия развития процессов имеющимся инженерно-геологическим материалам а также для корректировки программы производства изыскательских работ; 3 устанавливают и дополнительно отражают в отчете см. прил. Н : - площадь и глубину захвата склонов оползневыми и обвальными процессами динами- ку их развития во времени и пространстве в зависимости от особенностей геологичес- кого строения и морфологии склонов режима подземных и поверхностных вод промерзания и оттаивания других факторов; - возможность нарушения устойчивости склонов рассматриваемыми процессами и сте- пень их опасности для объектов строительства; - эффективность существующих сооружений инженерной защиты как непосредствен- но на участке изысканий так и близких ему по природным условиям рекомендации о принципиальной необходимости осуществления мероприятий инженерной защиты; С. 28 ДБН А.2.1-1:2008 - количественную характеристику факторов определяющих устойчивость склонов включая скорости смещения и очертания поверхностей смещения масс; - геофизическую оценку напряженно-деформированного состояния конструкций су- ществующих зданий и сооружений; - оценку устойчивости склонов в пространстве и во времени в ненарушенных природ- ных условиях а также в процессе строительства и эксплуатации проектируемого объек- та если это оговорено в техническом задании и при наличии исходных данных; - рекомендации по инженерной защите территории от оползневых и обвальных процес- сов. 4 в районах распространения оползнеопасных и обвалоопасных склонов дополнительно устанавливают: - формы рельефа размеры гипсометрическое положение углы наклона морфологичес- ких элементов и др. ; - историю развития возраст и генезис склонов и их морфологических элементов; - условия залегания в массиве грунта поверхностей и зон ослабления в том числе повер- хностей смещения активных старых и древних оползней и физико- механические сво- йства пород особенно прочность на сдвиг по этим поверхностям и зонам; - тектоническую нарушенность горных пород; - возраст генезис условия залегания литологические и структурно-текстурные особен- ности горных пород с оценкой их влияния на развитие оползневых и обвальных про- цессов; - современные тектонические движения сейсмичность с результатами сейсмического микрорайонирования; - напряженно-деформированное состояние массива горных пород с выявлением зон концентрации напряжений сжатия и растяжения; - режим уровня и напора горизонтов подземных вод и условий их разгрузки на склонах с оценкой влияния подземных вод на развитие оползневых и обвальных процессов; - особенности и интенсивность выветривания эрозии переработки берегов и других геологических процессов способствующих развитию оползней и обвалов; - оползневые и обвальные процессы с указанием их типа по механизму смещения разме- ров смещения по площади глубины захвата склона базисов смещений возраста ополз- невых и обвальных накоплений приуроченности этих процессов к мopфoлoгичecким элементам склонов и их зависимости от геологического строения литологии гидрогео- логических и геокриологических условий в соответствии с ДБН Б.1.1-3 ; - положительный и отрицательный опыт противооползневых и противообвальных ме- роприятий осуществляемых на территории проектируемого объекта и на участках с аналогичными инженерно-геологическими условиями; 5 на оползневых и обвальных склонах инженерно-геологические изыскания проводят как правило на всем протяжении склона и в прилегающей к верхней бровке зоне для берего- вых склонов с обязательным захватом их подводных частей в том числе и в случаях когда территория проектируемого объекта занимает часть склона. 6 при освоении оползнеопасных территорий проводят стационарные наблюдения за оползнями и обвалами и работой сооружений инженерной защиты; ДБН А.2.1-1-2008 С.29 3.2.9.4 в районах развития селевых процессов селеопасных районах : 1 инженерно-геологические изыскания во всех случаях проводят совместно с инженер- но-гидрометеорологическими и инженерно-геодезическими изысканиями с учетом данных ландшафтных исследований для обеспечения комплексного изучения селей; 2 устанавливают и дополнительно отражают в отчете см. прил. Н : - генетические типы селей; - геоморфологические характеристики селевых бассейнов; - механизм формирования и типы селевых потоков; - максимальные объемы единовременных выносов селевой массы масштабность про- цесса в соответствии с такими параметрами: объем селевых потоков куб. м: масштабность процесса: сотни малый тысячи средний десятки тысяч большой сотни тысяч очень большой миллионы огромный десятки миллионов грандиозный - динамические параметры селей; - физико-механические свойства грунтов в селевых очагах и в зоне отложений; - рекомендации по способам инженерной защиты проектируемого объекта; - оценку влияния проектируемого объекта на условия формирования селей; 3 оценку селевой опасности территории устанавливают на основе изучения косвенных признаков селевой опасности камерального анализа топографических и инженерно-геологи- ческих карт материалов аэрофото- и космической съемки а также на основе обязательного выполнения маршрутных наблюдений; 4 в процессе маршрутных наблюдений проводят полевое дешифрование аэрофотосним- ков описание участков интерпретацию следов деятельности селей для оценки селевых пото- ков по основным параметрам а также опрос местных жителей для выяснения особенностей прохождения селей и времени их возникновения; 5 определяют следующие показатели физико-механических свойств селеформирующих грунтов и селевых отложений: - гранулометрический состав плотность частиц грунта плотность грунта; - естественную пористость влажность пластичность размокаемость для связных грун- тов ; - угол естественного откоса при различной влажности и под водой ; - коэффициент фильтрации а также тиксотропные свойства прочностные и деформа- ционные характеристики. Стационарные наблюдения при изысканиях выполняют как правило в сочетании с другими видами работ. Для районов где ранее проводились исследования селей допускается ограничиваться наблюдениями в течение одного года. При отсутствии специальных наблюдений продолжительность стационарных наблюдений должна составлять не менее трех лет. С. 30 ДБН А.2.1-1:2008 6 в отчете об изыскательских работах должны быть материалы необходимые для об основания и расчетов конкретных мероприятий и противоселевых сооружений. 7 графические приложения отчета должны содержать: - карту селевого бассейна с обозначением: селеформирующих комплексов рыхлых отло- жений и коренных пород в селевых очагах и объемов обломочного материала в них; эродированности рельефа водосбора и степени покрытия поверхности почвенно-рас- тительным покровом; характеристики селевого русла на участках расчетных створов в виде продольных и поперечных профилей; мест возможных заторов в зоне транзита; распространения и активности сопутствующих селепроявлению геологических про- цессов - обвалов осыпей оползней и др.; распространения и характера селевых отло- жений в зоне аккумуляции селей; - специальную селевую карту или детальную схему возможного движения селя с указа- нием на ней: максимальных параметров селевого потока-скорости глубины ширины и расхода; зон селевого затопления с катастрофическими разрушениями с заносом се- левыми отложениями ; зон влияния селевого потока; зон возможного нарушения устойчивости склонов при подмыве; безопасных зон; путей эвакуации; контуров про- ектируемых сооружений. 3.2.9.5 в районах развития переработки берегов морей водохранилищ озер и рек: 1 инженерно-геологические изыскания выполняют в комплексе с гидрометеорологичес- кими работами характеристика уровенного и ветро- волноэнергетического режимов течений и движения наносов и пр. . 2 в состав изыскательских работ входят: - сбор и анализ опубликованных и фондовых материалов по переработке берегов и эф- фективности мероприятий инженерной защиты; - маршрутные наблюдения и дешифрирование аэрофотоматериалов разных лет для де- тализации имеющихся материалов и выявления новых данных о факторах и современ- ном развитии переработки берегов; - инженерно-геологическая съемка площадки проектируемого строительства и прилега- ющего побережья в пределах установленных программой производства работ; - стационарные наблюдения в случае необходимости и при соответствующем обоснова- нии за переработкой берегов и определяющими ее факторами на площадке проектиру- емого строительства и на типичных ключевых участках побережья если такие наблюдения не ведутся специализированными организациями и ведомствами; - количественная характеристика факторов переработки берегов; - уточненная оценка интенсивности процесса переработки берегов в пространстве и во времени в ненарушенных природных условиях а также в процессе строительства и экс- плуатации проектируемого объекта; - разработка рекомендаций по инженерной защите берегов. 3 устанавливают и дополнительно отражают в отчете см. прил. Н : - основные регионально-геологические и зонально-климатические факторы и условия развития переработки берегов; - ведущие берегоформирующие процессы на типичных ключевых участках на пло- щадке проектируемого строительства и на прилегающем побережье; - оценку интенсивности переработки берегов в пространстве и во времени в ненарушен- ных природных условиях; - эффективность мероприятий инженерной защиты непосредственно как на площадке изысканий так и на других участках близких по природным условиям; ДБН А.2.1-1-2008 С.31 4 стационарные наблюдения выполняют без перерыва при изысканиях на протяжении всего периода проектирования и эксплуатации берегозащитных сооружений. После окончания изысканий наблюдательную сеть передают по акту заказчику или по согласованию специализированным организациям для продолжения наблюдений в процессе строительства и эксплуатации объектов. 3.2.9.6 в районах развития сейсмических процессов сейсмических районах : 1 принимают интенсивность сейсмических влияний в баллах для района строительства сейсмичность которого определяется в соответствии с ДБН В. 1.1-12 см. прил. А и прил.Б указанных норм ; 2 определяют сейсмичность площадок строительства на основании сейсмического мик- рорайонирования которое выполняется для районов с сейсмичностью шесть и более баллов; 3 уточняют сейсмичность площадки строительства в случаях обнаружения в процессе производства инженерных изысканий на площадках строительства конкретных зданий сооружений расположенных в пределах карт сейсмического микрорайонирования не учтенных ранее факторов способных повлиять на сейсмичность наличие локальных неод- нородностей длительное воздействие техногенных факторов и т.п. при размещении зданий сооружений па границах участков с различной сейсмичностью; 4 работы по сейсмическому микрорайонированию выполняют в составе инженерных изысканий или отдельно; 5 отражают результаты сейсмического микрорайонирования и указывают категории грунтов по сейсмическим свойствам согласно табл. 1.1 ДБН В.1.1-12 в отчете об изыскательс- ких работах. 3.2.10 Камеральная обработка материалов включает описание анализ и модельное отображение информации о геологическом строении свойствах грунтов состоянии и режиме гидросферы распространении и активности инженерно-геологических процессов и явлений. Результаты камеральной обработки должны соответствовать техническому заданию программе производства работ и требованиям к отчету об изысканиях. 3.2.10.1 На завершающем этапе камеральных работ кроме инженерно-геодезических изысканий разрабатывают следующие виды прогнозов: - поисковый в котором осуществляют качественную и/или количественную характерис- тику изменений и возможных состояний природно-техногенных условий; - нормативный в котором приводят рекомендации относительно достижения необходи- мого нормативного состояния природных и техногенных условий посредством регу- лирования влияний и/или выполнения специальных мероприятий планировка территории дренирование строительство удерживающих сооружений закрепление грунтов и т.п. . Достоверность прогнозов обеспечивается объемом и качеством исходной информации регламентированной соответствующими нормативными документами. На основе прогнозов в том числе прогнозов взаимодействия сооружения с окружающей средой необходимо осуществлять оценку эффективности и качества принятых проектных решений. Разработка поисковых и нормативных прогнозов является обязательной составляющей инженерно-геологических работ и обязательным элементом отчета. 3.2.10.2 Требования к отчету об инженерно-геологических изысканиях приведены в прил. Н. С. 32 ДБН А.2.1-1:2008 3.3 Инженерно-геологические изыскания для реконструкции 3.3.1 Инженерно-геологические изыскания для реконструкции выполняют во всех случа- ях реконструкции зданий и сооружений учитывая такие особенности: - разнообразие видов и целей реконструкции; - выполнение изысканий на участке уже существующего объекта реконструкции; - техногенное воздействие на условия исследуемого участка и необходимость оценки риска; - необходимость получения информации о конструкции и состоянии фундаментов объекта реконструкции свойствах грунтов основания и степени их изменения в резуль- тате техногенного воздействия; - специфичность условий организации и проведения изыскательских работ; - ограничение возможности использования стандартного изыскательского оборудова- ния; - особые требования к обеспечению охраны труда и правил по технике безопасности при выполнении работ. 3.3.2 Техническое задание на проведение инженерно-геологических изысканий для реко- нструкции существующих зданий и сооружений кроме указанного в 3.1.3 должно содер- жать: - наименование и сроки эксплуатации объекта реконструкции; - наименование и адрес организации-исполнителя первоначального проекта строитель ства; - сведения о целях реконструкции; - технические характеристики сооружений до и после реконструкции размеры в плане высота этажность типы фундаментов их заглубление и размеры ; - данные о нагрузках на основание до и после реконструкции величина статической на- грузки наличие динамических и переменных статических нагрузок ; - положение в плане частей здания которые отличаются по нагрузкам времени возведе- ния глубине заложения и конструкции фундаментов и т.д.; - сведения об особенностях технологического процесса до и после реконструкции воз- можность замачивания грунтов основания водой или химическими растворами влия- ния на грунты высоких температур промерзания и т.п. ; - данные о наличии в непосредственной близости от реконструируемого сооружения во- доносных коммуникаций искусственных и естественных водоемов дамб подпорных стенок и других режимообразующих факторов; - возможность и варианты усиления фундаментов или грунтов основания; - особые требования к материалам инженерно-геологических изысканий точности и обеспеченности получаемых данных. 3.3.3 Составлению программы производства работ на инженерно-геологические изыска- ния для реконструкции предшествует сбор и подробное изучение архивных материалов по инженерным изысканиям первоначального проекта строительства и инженерной подготов- ки территории документов о наличии и состоянии защитных сооружений и подземных ком- муникаций визуальный осмотр сооружения с целью обнаружения деформаций конст- рукций предположительно связанных с деформацией основания. Состав объем и методику работ по инженерно-геологическим изысканиям определяют в зависимости от вида реконструкции геотехнической категории см. прил. Т уровня ответственности здания сооружения и его технического состояния. ДБН А.2.1-1-2008 С. 33 3.3.4 Геотехническую категорию объекта реконструкции определяют учитывая техничес- кие характеристики состояние и значимость сооружения здания вид и цели реконструк- ции срок эксплуатации сооружения здания степень и вид техногенного воздействия на окружающую среду возможности их изменения после реконструкции сформировавшиеся инженерно-геологические условия участка. Геотехнические категории объектов реконструкции приведены в таблице прил. Т. 3.3.5 Инженерно-геологические изыскания для реконструкции должны обеспечить комплексное изучение условий участка с учетом техногенного воздействия прогнозирова- ния изменений условий после реконструкции быть достаточными для выбора и разработки наиболее надежного и экономически целесообразного проектного решения при реконструк- ции любого вида. 3.3.6 При проведении полевых изыскательских работ буровых горнопроходческих опытно-фильтрационных необходимо исключить негативное влияние на фундаменты и грунты основания реконструируемого сооружения. Нарушенные покрытия отмостки гид- роизоляция должны быть восстановлены застройщиком после окончания полевых изыскате- льских работ. 3.3.7 Число скважин и точек зондирования принимается в количестве достаточном для определения условий залегания и физико-механических свойств грунтов выделения учас- тков с измененным состоянием грунтов в результате техногенного воздействия. Расположе- ние горных выработок зависит от конфигурации реконструируемого сооружения и системы воздействия на основание местоположение участков имеющих различную толщину актив- ной зоны участков подвергшихся замачиванию или термическому воздействию . 3.3.8 Проходку шурфов осуществляют с целью определения глубины заложения ко- нструкции и состояния фундаментов отбора проб грунтов из активной зоны под фундамен- тами. 3.3.9 Расположение шурфов определяют совместно с проектной организацией исходя из конструктивных особенностей фундамента схемы его заглубления положения зон деформи- рования осадок кренов участков особых воздействий на грунты основания. Глубина шур- фа должна обеспечивать возможность отбора монолита с глубины не менее чем 0 5 м ниже подошвы фундаментов. 3.3.10 В случае если в основании фундамента обнаружены насыпные или другие грунты с особыми свойствами шурф проходят па всю мощность этих грунтов. При невозможности выполнить проходку шурфа до необходимой глубины со дна шурфа или в непосредственной близости от его стенок проходят скважину. 3.3.11 Для изучения физико-механических свойств грунтов из горных выработок отбира- ют пробы грунтов. Количество отобранных проб должно обеспечить детальное изучение пространственной изменчивости физико-механических свойств грунтов с учетом участков различных видов и интенсивности техногенных воздействий и прогноз их изменения после реконструкции. 3.3.12 Геофизические методы применяют с целью изучения состояния грунтов картиро- вания аномальных зон прогнозирования развития природных и техногенных процессов определения глубины заложения и состояния фундаментов поиска погребенных фундамен- тов конструкций пустот. В сложных инженерно-геологических условиях для решения этих задач геофизические работы рекомендуется выполнять опережая остальные виды работ. 3.3.12 Полевые опытные и лабораторные определения деформационных свойств грун- тов находящихся длительное время в напряженном состоянии под фундаментами сооруже- ний производят с учетом фактического напряженного состояния основания. С. 34 ДБН А.2.1-1:2008 3.3.14 При проведении инженерных изысканий для реконструкции изыскательской орга- низации может быть поручено выполнение специальных работ к которым относят: - комплекс исследований для определения возможности закрепления грунтов основания химическим термическим и другими методами ; - определение глубины погружения и состояния забивных буронабивных и других свай являющихся фундаментами реконструируемых или аварийных сооружений; - определение формы и состояния захороненных конструкций фундаментов поиск и оконтуривание захороненных пустот подвалов старых коммуникаций и т.п. Подобные работы выполняют по специальной программе часто вне связи с основным комплексом изыскательских работ. Методику выполнения работ выбирают в каждом конкретном случае в зависимости от поставленной задачи и технической оснащенности изыскательской организации. Необходимой является тарировка приборов выполнение контрольных замеров на моделях опытных площадках и т.д. 3.3.15 В отчете на основании сравнения результатов изысканий и архивных данных дол- жен быть сделан вывод об изменении инженерно-геологических условий площадки вызван- ных строительством и эксплуатацией реконструируемого сооружения сделан прогноз о возможности их дальнейших изменений после проведения реконструкции. На инженерно-геологические разрезы выносят фундаменты существующих и снесенных зданий котлованы погребенные конструкции и пустоты подпорные стенки участки химического закрепления грунтов и т.д. В отчете должны быть отражены результаты обследования основания и фундаментов реконструируемого здания если это предусмотрено техническим заданием а также изложены возможные причины имеющихся деформаций. 3.3.16 Отчет о геотехнических изысканиях для проекта реконструкции должен содержать информацию о состоянии фундаментов и грунтов основания рекомендации по защите тер- ритории существующих зданий и сооружений при реконструкции. При необходимости в отчет включают главы: - "Результаты специальных исследований"; - "Анализ возможных причин деформаций здания сооружения ". 3.4 Инженерно-геологические изыскания в процессе строительства Изыскания в процессе строительства выполняют в случае поэтапного строительства которое вызывает изменения условий по мере реализации проектных решений при отсутствии доступа к месту работ а также в качестве контроля за соблюдением проектных решений и нормативных требований при осуществлении функций авторского надзора. На этой стадии изыскательская организация осуществляет: - геотехнический контроль; - обследование котлованов траншей тоннелей и других строительных выемок; - контрольные определения характеристик свойств грунтов после их технической мелио- рации уплотнение цементация силикатизация и т.п. ; - определение соответствия фактических инженерно-геологических условий принятым в проекте; - контроль уровня подземных вод в том числе при строительном водопонижении; - наблюдения за развитием инженерно-геологических процессов и факторов обуслов- ленных хозяйственным освоением территории уточнение прогноза развития опасных процессов. ДБН А.2.1-1-2008 С. 35 3.5 Инженерно-геологические изыскания в сложных условиях Дополнительные требования распространяются на инженерно-геологические изыскания на территориях с III категорией сложности условий. 3.5.1 Состав и объемы дополнительных инженерно-геологических работ назначают в за- висимости от факторов определяющих сложность условий. 3.5.2 На участках со сложным рельефом и геологическим строением расстояния между скважинами и глубину бурения назначают исходя из необходимости достоверного отображения имеющихся особенностей. 3.5.3 На участках распространения грунтов с особыми свойствами способы изучения этих свойств и объемы определений должны обеспечивать получение достоверных характеристик для проектирования. 3.5.4 На подтопленных и потенциально подтопляемых территориях состав и объем инже- нерно-гидрогеологических работ должен обеспечивать принятие решений по территориаль- ной или локальной защите. 3.5.5 На территориях формирования и развития неблагоприятных и опасных инженер- но-геологических процессов изыскания выполняют также вне контуров проектируемого со- оружения в объемах достаточных для прогнозирования развития этих процессов и дополнительно создают системы соответствующих наблюдений. 3.6 Технические требования к результатам инженерно-геологических изысканий Результаты инженерно-геологических изысканий должны соответствовать следующим критериям качества: - соответствие проведенных изысканий техническому заданию заказчика; - соответствие состава и содержания отчета целевому назначению работ и нормативным документам; - наличие ссылок на использованные литературные и фондовые материалы или ссылки на их отсутствие ; - наличие документов о метрологической поверке и подтверждении соответствия прибо- ров и оборудования используемых при изысканиях; - количество и размещение горных выработок точек полевых опытных работ обеспечи- вают получение обоснованной информации об инженерно-геологических и гидрогео- логических условиях территории участка изысканий и прогнозирование возможных угроз от опасных процессов; - глубины проходки горных выработок зондирования каротажа обеспечивают изуче- ние активной зоны и возможность многовариантного проектирования оснований и фундаментов; - отбор проб грунтов нарушенной и ненарушенной структуры обеспечивает изучение слоев грунтов и выделение инженерно-геологических элементов; - соответствие методики и технологии полевых и лабораторных испытаний грунтов нор- мам национальных стандартов; - соответствие состава и объема гидрогеологических работ категории сложности гидро- геологических условий территории; - обоснованность поискового и нормативного прогнозов результатами изысканий; - соответствие состава и оформления отчетной документации нормативным требованиям. С. 36 ДБН А.2.1-1:2008 Приведенные критерии качества не распространяются на справки об инженерно-геологических условиях территории участка составленные на основе фондовых материалов и не являющихся основанием для разработки проекта. 4 ИНЖЕНЕРНО-ГИДРОМЕТЕОРОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗЫСКАНИЯ 4.1 Инженерные метеорологические и гидрологические изыскания проводят с целью ком- плексного изучения природных условий окружающей территории и локальных условий про- ектируемого объекта определения расчетных климатических и гидрологических характе- ристик в объемах необходимых для выбора площадки строительства и принятия проектных решений. При определении состава данных видов изысканий необходимо учитывать регио- нальный характер распространения опасных явлений и процессов. В состав инженерно-гидрометеорологических изысканий входят: - инженерно-метеорологические изыскания проводимые для изучения метеорологичес- кого режима и климатических характеристик территории микроклиматических осо- бенностей площадки объекта строительства наличия и степени воздействия опасных метеорологических явлений и процессов состав указанных изысканий см. в 4.4 ; - инженерно-гидрологические изыскания проводимые для изучения гидрологического режима территории суши прилегающей к площадке строительства режима водных объектов в зоне влияния которых находится площадка определения расчетных гидро- логических характеристик степени воздействия опасных гидрологических явлений и процессов состав указанных изысканий см. в 4.5 ; - морские инженерно-гидрологические изыскания проводимые для изучения водного режима акваторий морей крупных озер и водохранилищ в зоне влияния которых на- ходится площадка строительства определения расчетных характеристик степени воз- действия опасных явлений и процессов связанных с этими акваториями состав указанных изысканий см. в 4.6 . 4.2 Инженерно-гидрометеорологические изыскания выполняют в комплексе с другими видами изысканий или предваряют их для: - выбора места площадки строительства; - разработки генеральных планов населенных пунктов; - принятия проектных решений и проектирования объекта; - обеспечения исходными данными при разработке материалов оценки воздействия объекта строительства на окружающую среду ОВОС . 4.3 В состав инженерно-гидрометеорологических изысканий входят такие виды работ: - сбор анализ и обобщение материалов систематических режимных наблюдений и изыскательских работ прошлых лет; - рекогносцировочное обследование района инженерных изысканий; - наблюдения за характеристиками метеорологического и гидрологического режимов; - изучение опасных явлений и процессов; - камеральная обработка материалов изысканий; - определение расчетных метеорологических климатических и гидрологических харак- теристик; - прогноз изменения расчетных характеристик и возможной активизации опасных явле- ний под воздействием планируемой деятельности; - определение расчетного риска воздействия опасных явлений и процессов; - составление отчета. ДБН А.2.1-1-2008 С.37 4.4 Инженерно-метеорологические изыскания включают: - определение климатических характеристик территории экстремальные и средние зна- чения температуры и влажности воздуха даты перехода средней суточной температу- ры воздуха через заданные значения продолжительность периодов с температурой воздуха выше и ниже заданных значений количество и интенсивность атмосферных осадков суточный максимум и максимальные интенсивности осадков наибольшая вы- сота снежного покрова и глубина промерзания почвы распределение скоростей нап- равлений ветра и скорости ветра на уровне земной поверхности и на высотах максимальная толщина стенки гололеда продолжительность теплого и холодного пе- риодов даты появления установления разрушения и схода снежного покрова атмос- ферные явления и др. ; - оценку вероятности проявлений на данной территории опасных метеорологических явлений и процессов морозы и засухи ливни снегопады сильные ветры смерчи гро- зы пыльные бури ветровая эрозия и перенос и др. прогноз опасных явлений и оценку ожидаемых для объекта рисков; - оценку на площадке проектируемого объекта: микроклиматических условий испаре- ния в атмосферу особенностей рассеивания вредных примесей и загрязнения атмос- ферного воздуха и др. Результаты инженерно-метеорологических изысканий должны характеризовать весь период наблюдений на соответствующих метеостанциях дополнять или заменять отсутствие метеонаблюдений. Материалы наблюдений должны быть репрезентативны для окружающей объект территории с учетом географической зональности. Кроме того обязательным является выявление микроклиматических особенностей местности непосредственно на площадке объекта - с учетом влияния рельефа водоемов городской застройки промышленных предприятий и пр. 4.5 Инженерно-гидрологические изыскания включают: - определение гидрологического режима прилегающей к площадке строительства терри- тории наличие постоянных и временных водотоков озер болот; виды и режим повер- хностного или подповерхностного склонового стока; наличие поверхностной эрозии и русловых процессов; принадлежность к зонам затопления распространения селевых потоков снежных лавин ледовых явлений и др. и определение расчетных гидрологи- ческих характеристик прилегающих водосборов площадь и морфологические харак- теристики средние и максимальные модули поверхностного стока модули смыва поверхностного слоя почвы характеристики водного баланса и пр. ; - определение гидрологического режима водных объектов в районе строительства вре- менных водотоков рек озер водохранилищ: режим уровней и расходов воды скорос- ти течения отметки высоких вод режим наносов размыв берегов и русловые процессы температурный ледовый и гидрохимический режимы определение расчет ных гидрологических характеристик водных объектов средние и экстремальные уров- ни скорости течения и расходы воды расчетные зоны затопления характеристики русловых процессов ; - исследование селевых потоков и снежных лавин трассы границы распространения объемы плотность отложений расчетная частота селей и лавин границы их влияния и нагрузки и пр. ; - оценку вероятности воздействия на территорию объекта опасных гидрологических яв- лений и процессов интенсивного склонового стока и эрозии высоких паводков и по- ловодий на реках размывов берегов и ледовых явлений селей лавин и пр. прогноз опасных явлений и оценку ожидаемых для объекта рисков; - оценку особенностей гидрологического режима территории или непосредственно на площадке проектируемого объекта: водного баланса площадки водосбора и водоема прогноз и моделирование экстремальных паводков развития русловых процессов раз- мывов берегов и пр. С. 38 ДБН А.2.1-1:2008 При определении гидрологического режима территории и водных объектов должны быть использованы материалы наблюдений наибольшего возможного количества гидрологических постов и станций а при их отсутствии - материалы наблюдений на водосборах-аналогах. Результаты изысканий должны заполнять перерывы в наблюдениях или отсутствие наблюдений на стационарных гидрологических постах. 4.6 Морские инженерно-гидрологические изыскания включают: - определение гидрологического режима прибрежных зон морей заливов и лиманов в зоне влияния которых находится площадка строительства наивысшие уровни воды приливно-отливные колебания уровней воды течения сгоны и нагоны волнение ле- довый режим абразия берегов определение расчетных гидрологических характерис- тик средние и экстремальные уровни скорости течений расчетные зоны затопления при сгонно-нагонных явлениях высота волны и волновые нагрузки характеристики абразивных процессов и пр. ; - оценку вероятности воздействия на территорию объекта опасных гидрологических яв- лений и процессов на морском побережье катастрофических нагонов высокого волне- ния и цунами обвалов и оползания берегов и пр. прогноз опасных явлений и оценку ожидаемых для объекта рисков. При оценке гидрологического режима морского побережья должны по возможности быть использованы материалы наблюдений всех морских гидрологических станций и постов репрезентативных к условиям и режиму участка побережья в районе расположения проектируемого объекта. При отсутствии репрезентативных станций в районе используют метод аналогии. 4.7 Определение расчетных метеорологических и гидрологических характеристик а так же оценку рисков воздействия опасных явлений необходимо выполнять с использованием известных в инженерной практике расчетных методов и программного обеспечения в соответствии с требованиями нормативных документов. 4.8 По результатам инженерно-гидрометеорологических изысканий составляют отчет состав и содержание которого приведены в прил. У. 5 ИЗЫСКАНИЯ ДЛЯ РАЦИОНАЛЬНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ И ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ 5.1 Изыскания для рационального использования и охраны окружающей среды выполняют в составе комплексных инженерных изысканий для строительства или отдельно с целью: - оценки современного состояния основных компонентов окружающей среды литосфе- ры гидросферы атмосферы биосферы для последующего учета в проекте; - разработки материалов оценки воздействия объектов и хозяйственной деятельности на окружающую среду ОВОС в составе проектной документации для нового строи- тельства реконструкции технического переоснащения или ликвидации объектов в соответствии с ДБН А.2.2-1; - прогнозирования возможных изменений при сохранении существующих тенденций и при планируемых воздействиях; - обнаружения геопатогенных зон; - разработки рекомендаций по регулированию воздействий инженерной подготовке осваиваемой освоенной территории и особенностям конструкций зданий и сооруже- ний а также рекомендаций по созданию благоприятных экологических условий; - разработки мероприятий по охране окружающей среды. ДБН А.2.1-1-2008 С.39 5.2 Состав изыскательских работ устанавливают в зависимости от: - целевого назначения работ; - степени изученности территории в т.ч. и давность информации ; - наличия характера и степени изменений в состоянии природных компонентов степе- ни деградации компонентов окружающей среды. 5.3 Методы изыскательских работ по каждому компоненту регулируются соответствую- щими нормативными документами. 5.4 В сложных экологических условиях к выполнению работ необходимо привлекать спе- циализированные организации или использовать информацию из их фондов а анализ ин- формации должна осуществлять изыскательская организация в соответствии с целевым назначением работ. 5.5 Оценку состояния компонентов окружающей среды проводят по следующим крите- риям: - степень отклонения от природных фоновых или установленных нормативных зна- чений; - характер и степень опасности для зданий хозяйственной и жизненной деятельности че- ловека; - наличие эффективных методов восстановления компонентов природной среды или за- щиты от их вредного воздействия. 5.6 При реконструкции техническом переоснащении или ликвидации объектов изыска- ния должны обеспечить покомпонентную и комплексную оценку возможных последствий. 5.7 В зависимости от целевого назначения изыскания для рационального использования и охраны окружающей среды должны включать исходные данные и рекомендации по освое- нию мелиорации реабилитации рекультивации территории защите от неблагоприятных процессов размещению вредных производств отходов и т.п. 5.8 Состав отчета определяется целевым назначением работ техническим заданием за- казчика и программой производства работ. 6 СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫЕ ИЗЫСКАНИЯ 6.1 Специализированные изыскания условно изыскательские работы выполняют с целью обеспечения органов управления физических и юридических лиц информацией и продукцией которая может быть получена при помощи технического и интеллектуального потенциала изыскательских организаций. 6.2 К специализированным изысканиям относят: - мониторинг окружающей среды в границах населенных пунктов объектов ; - контроль состояния объекта инжиниринг ; - инвентаризацию земель и кадастровые работы; - геодезическое обеспечение в процессе строительства; - поиск и разведку подземных вод; - проектирование и бурение разведочно-эксплуатационных скважин для питьевого и технического водоснабжения; - разведку грунтовых строительных материалов; - обследование участков для разработки проектов локальной реконструкции ландшафтов; С. 40 ДБН А.2.1-1:2008 - буровые и горнопроходческие работы в процессе строительства и реконструкции; - исследование загрязнения грунтов и грунтовых вод; - работы по санации территорий загрязненных нефтепродуктами и другими химически- ми веществами; - создание искусственных геотехнических массивов оснований ; - испытания натурных свай. Перечень специализированных изыскательских работ служит основанием для получения соответствующих разрешений в органах государственного управления контроля и др. 6.3 Техническое задание на специализированные изыскания составляют в произвольной форме с обязательным указанием конкретной цели работ и требований к конечным результатам. 6.4 Программа производства специализированных изысканий должна содержать данные о целях объемах и методах выполнения работ и требования к результатам работ. 6.5 Отчет о выполненных работах составляют по форме оговоренной в техническом зада- нии или в договоре на выполнение работ. 6.6 Виды специализированных работ регламентированные соответствующими норма- тивными документами необходимо выполнять в соответствии с такими документами. ДБН А.2.1-1-2008 С. 41 Закон Украины от 13.12.1991 № 1977 ДСТУ 3891-99 ДСТУ 3994-2000 ДБН Д.1.1-7-2000 ДБН А.2.2-1-2003 ДБН А.2.2-3-2004 ДБН А.2.3-1-99 ДБН В. 1.1-3-97 ДБН В.1.1-12:2006 ДСТУ Б В.2.1-2-96 ГОСТ 25100-95 ДСТУ Б В.2.1-4-96 ГОСТ 12248-96 ДСТУ Б В.2.1-5-96 ГОСТ 20522-96 СНиП 2.02.01-83 СНиП 2.02.03-85 СНиП 3.01.03-84 ГОСТ 27751-88* СТ СЭВ 384-87 ПРИЛОЖЕНИЕ А обязательное ПЕРЕЧЕНЬ НОРМАТИВНЫХ ДОКУМЕНТОВ КОТОРЫЕ СДЕЛАНЫ ССЫЛКИ В ЭТИХ НОРМАХ О научной и научно-технической деятельности Безопасность в чрезвычайных ситуациях. Термины и определения понятий Чрезвычайные ситуации природные. Причины физического происхождения. Термины и определения Сметные нормы и правила. Правила определения стоимости проектно-изыскательских работ для строительства осуществляемого на территории Украины Проектирование. Состав и содержание материалов оценки воздействия на окружающую среду ОВОС при проектировании и строительстве предприятий зданий и сооружений Проектирование. Состав порядок разработки согласования и утверждения проектной документации для строительства Изыскания проектирование и территориальная деятельность. Территориальная деятельность в строительстве. Основные положения Защита от опасных геологических процессов вредных эксплуатационных воздействий от пожаров. Инженерная защита территорий зданий и сооружений от оползней и обвалов. Основные положения Защита от опасных геологических процессов вредных эксплуатационных воздействий от пожаров. Строительство в сейсмических районах Украины Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Классификация Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Методы лабораторного определения характеристик прочности и деформированости Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Методы статистической обработки результатов испытаний Основания и фундаменты сооружений. Основания зданий и сооружений Основания и фундаменты сооружений. Свайные фундаменты Система обеспечения точности геометрических параметров в строительстве. Геодезические работы в строительстве Система надежности и безопасности в строительстве. Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету * пересматривается С. 42 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ Б обязательное ТЕРМИНЫ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПОНЯТИЙ Б.1 Безопасность* отсутствие угрозы Б.2 Геопатогенная зона - зона проявления аномальных влияний на человека животных и растения обусловленных особенностями геологической среды Б.З Геотехнические объекты - строительные объекты взаимодействующие с геологической средой Б.4 Допустимые техногенные воздействия - воздействия при которых характеристики отдельных факторов или системы в целом не выходят за пределы нормативных или расчетных значений Б.5 Зона активного взаимодействия - часть массива грунтов в пределах которого в плане и по глубине происходят изменения под воздействием техногенных факторов Б.6 Изыскания - научно-техническая деятельность по исследованию свойств объектов среды предусматривающая работы по получению исходных данных научно-технической продукции информации для принятия оптимальных решений. В зависимости от цели и задач исследований различают виды изысканий - экономические инженерные геодезические геологические гидрологические и др. Б.7 Инженерно-геологические процессы и явления геологические процессы и явления вызванные деятельностью человека или влияющие на нее Б.8 Инженерно-топографический план - упорядоченная совокупность данных в графическом цифровом или электронном виде об элементах ситуации и рельефа включая надземные и подземные и их свойствах в фиксированном периоде времени Б.9 Искусственный геотехнический массив - инженерно-геологический массив пород ИГМП преобразованный в естественном залегании методами уплотнения армирования технической мелиорации или созданный путем замены отсыпки и намыва грунтов Б.10 Картографическая модель - графическое изображение на карте схеме важнейших факторов и их характеристик с изменением в фиксированном периоде времени учет которых необходим при проектировании строительстве и эксплуатации зданий и сооружений планировании развития территорий и др. Б.11 Материалы изысканий - научно-техническая продукция создаваемая в результате выполнения изыскательских работ Б.12 Надежность* - способность системы сохранять заданные свойства на протяжении определенного времени Б. 13 Неблагоприятные процессы - природные и техногенные инженерно-геологические и экологические процессы снижающие эксплуатационную пригодность зданий и сооружений приводящие к удорожанию строительства и/или оказывающие негативное воздействие на человека Термины установлены ДСТУ 3891 и ДСТУ 3994 в этих нормах они употребляются в понимании приведенном в их определениях которые распространяются только на данные нормы. ДБН А.2.1-1-2008 С. 43 Б. 14 Нормативный прогноз - заключение содержанием которого является определение путей и сроков достижения возможных состояний объекта прогнозирования в будущем принимаемых в качестве цели Б.15 Опасные процессы и явления* - геологические и инженерно-геологические процессы и гидрометеорологические явления которые оказывают отрицательное воздействие на территории хозяйственные объекты и жизнедеятельность людей оползни обвалы карст селевые потоки снежные лавины ураганы смерчи подтопление и затопление территорий и др. Б.16 Опорная инженерно-геодезическая сеть - геодезическая сеть заданного класса точности служащая основой для выполнения геодезических работ для проектирования строительства и эксплуатации зданий и сооружений и проведения стационарных геодезических работ и исследований Б.17 Оптимальные проектные решения - решения которые обеспечивают нормативный уровень надежности проектируемых объектов при применении современных технологий их сооружения и эксплуатации обоснованных затратах и допустимых воздействиях объекта на окружающую среду Б.18 Относительная безопасность* риск не превышает допустимые пределы Б.19 Поисковый прогноз - заключение содержанием которого является определение возможных состояний объекта прогнозирования в будущем Б.20 Резонансные факторы - факторы уровень подземных вод устойчивость склона и др. которые изменяют свои количественные и качественные характеристики под внешним воздействием нагрузки подрезки обводнение и пр. Б.21 Риск* - мера величины угрозы потери жизни экономических или экологических потерь Б.22 Сейсмическое микрорайонирование СМР - комплекс инженерно-геологических и сейсмометрических работ относительно прогнозирования влияния особенностей строения приповерхностной части разреза строение свойства и состояние пород характер и особенности рельефа и пр. на сейсмический эффект и параметры колебания грунта на площадке Б.23 Территориальный фонд научно-технической изыскательской информации - банк данных инженерно-геодезической инженерно-геологической инженерно-гидрогеологической геотехнической инженерно-гидрологической и инженерно-экологической информации полученной на основании материалов изысканий различных организаций Б.24 Техногенные условия - условия измененные в результате инженерно-хозяйственной деятельности человека Б.25 Трассирование линейных сооружений - комплекс проектно-изыскательских работ по выбору оптимального положения линейного сооружения на местности Б.26 Унифицированные категории сложности условий изысканий - категории устанавливаемые по основным факторам определяющим сложность выполнения целостного комплекса изыскательских работ Б.27 Элювиальные грунты элювий - грунты без жёстких структурных связей которые являются продуктами выветривания горных пород утратившие свойства материнских пород оставшиеся на месте своего образования и сохранившие в той или иной степени в коре выветривания структуру и текстуру исходных пород а также характер их залегания. В профиле коры выветривания выделяют дисперсную обломочную и трещиноватую зоны а к элювиальным грунтам относят две первые зоны С. 44 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ В обязательное ФОРМА И СОСТАВ ТЕХНИЧЕСКОГО ЗАДАНИЯ НА ВЫПОЛНЕНИЕ ИНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧЕСКИХ ЗЫСКАНИЙ Шифр заказа мп УТВЕРЖДЕНО наименование организации заказчика подпись руководителя фамилия 200 г. число месяц прописью ТЕХНИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ на выполнение инженерно-геодезических изысканий 1. Полное наименование объекта 2. Место расположения и границы района участка 3. Заказчик 4. Техническая характеристика проектируемого объекта и стадия проектирования 5. Детальность и полнота отображения ситуации объекта 6. Точность определения пространственного положения элементов ситуации масштаб 7. Специальные требования 8. Перечень отчетных материалов образцы форм их выдачи в случае выполнения специ- альных видов работ ДБН А.2.1-1-2008 С. 45 9. Сведения о наличии материалов изысканий прошлых лет 10. Приложения: Главный инженер проекта подпись фамилия тел. Ответственный представитель заказчика должность фамилия тел. Фактори І II III IV V 1 2 3 4 5 6 Уклон местности до 0 01 0 01...0 025 0 025...0 035 0 035...0 07 более 0 07 Пересечённость местности степная лесостепная открытая местность с небольшим количеством больших контуров; і количество штативов | на 1 км хода нивелировки -5-7; пикетов на 1 га съёмки -16-25 открытая равнинная или всхолмленная местность со значительным количеством четко обозначенных форм рельефа и ситуации открытое легкопроходимое болото; количество штативов на 1 км хода - 10-12 пикетов на 1 га - 26-50 полузакрытая равнинная или всхолмленная местность расчлененная балками и оврагами с мелкими формами; рельефа и большой контурностью; открытое болото средней проходимости; открытая горная местность с рельефом средней сложности; количество штативов на 1 км хода - 15-20 пикетов на 1 га - 51-80 равнинная или всхолмлен-ная местность сильно расчлененная балками и оврагами; горная местность с простыми формами рельефа; открытое труднопроходи- мое болото; территории промышлен- ных и строительных площадок с большим количеством контуров; количество штативов на 1 км хода - 25-30 пикетов на 1 га - 81-120 горная местность со слож- ными формами рельефа; высокогорные районы полузакрытые с сильно расчлененным рельефом с относительными превы-шениями более 0 5 км; территории промышлен- ных и строительных пло- щадок карьеров открытой разработки полезных ископаемых с большим количеством контуров; количество штативов | на 1 км хода - 32-35 | пикетов на 1 га - | свыше 120 Застройка древонасаждения плотность застройки до 20 %; незначительное количество элементов благоустройства и ситуации плотность застройки 20-30 %; строения простой конфигурации значительное количество элементов благоустройства и ситуации; городские скверы сады и парки без подеревной съёмки плотность застройки 30-40 %; строения сложной конфигурации; города и поселки с небольшим количеством высоких зданий и древонасаждениями высотой 10-15 м местами с подлеском или густым кустарником; пригородные зоны больших городов; промышленные и строительные площадки со средней застройкой плотность застройки 40-50 %; строения сложной конфигурации большое количество еле-ментов благоустройства и ситуации; городские скверы сады и парки несложной конфигурации при условии подеревной съемки плотность застройки свы- ше 50 %; строения слож-ной конфигурации с большим количеством элементов благоустрой- ства и ситуации; крупные промышленные центры; городские скверы сады и парки с большим количеством мелких элементов ситуации а также кустарника и других насаждений подлежащих подеревной съемке; главные магистрали больших городов 1 2 3 4 5 6 Движение транспорта и пешеходов прочие помехи дороги с незначительным движением транспорта дороги и улицы городов поселков промышленных и строительных площадок со слабым движением транспорта; незначительное количество котлованов отвалов и др. движение транспорта и пешеходов средней интенсивности; действующие промышленные и строительные площадки с наличием котлованов отвалов улицы городов с интенсивным движением транспорта и пешеходов что не усложняет проведение работ; промышленные и строительные площадки со значительной контур-ностью главные магистрали крупных городов с интенсивным движением транспорта и пешеходов; задымленность и загазованность атмосферы; действующие крупные промышленные и строительные площадки деятельность которых вызывает нарушение непрерывности технологического процесса изысканий Инженерные коммуникации до 3 видов сетей; свыше 20 колодцев на 1 га с четкими наружными признаками не требующими очистки 3-5 видов сетей; 15-20 колодцев на 1 га с четкими наружными признаками не требующими очистки 5-8 видов сетей; 9-14 колодцев на 1 га съемка части сетей требует очистки поиска наружных признаков и использования приборов поиска 8-10 видов сетей; 4-8 колодцев на 1 га; съемка сетей требует очистки поиска наружных признаков и использования приборов поиска свыше 10 видов сетей; до 3 колодцев на 1 га; значительное количество наружных признаков требует инструментального поиска с расчисткой колодцев вскрытия отдельных прокладок шурфами; загазованность элементов прокладок требующая принудительной вентиляции Примечание. В таблице по каждой категории приведен перечень факторов которые определяют степень сложности условий выполнения всех основных видов топографических и геодезических работ при инженерных изысканиях для строительства предусмотренных Сборником цен на изыскательские работы для капитального строительства. При выполнении комплекса работ категории сложности следует устанавливать по совокупности факторов указанных в приложении. Если какой-либо отдельный фактор относится к более высокой категории по виду работ имеющему определяющий вес в общем объёме то категорию сложности следует устанавливать по этому фактору. С. 48 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ Д рекомендованное СОСТАВ И СОДЕРЖАНИЕ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОГО ОТЧЕТА ОБ ИНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧЕСКИХ ИЗЫСКАНИЯХ ДЛЯ СТРОИТЕЛЬСТВА 1 Общие сведения Основание для проведения работ. Цели и задачи инженерно-геодезических изысканий. Месторасположение района площадки трассы административная подчиненность. Данные о землепользовании и землевладельцах. Краткая характеристика вариантов площадок трасс и их сравнительная оценка по инже- нерно-геодезическим условиям. Система координат и высот. Виды и объемы выполненных работ сроки их проведения. Сведения об исполнителе. 2 Краткая физико-географическая характеристика района участка инженерных изысканий Характеристика рельефа в том числе углы наклона поверхности . Геоморфология гидрография. Сведения о наличии опасных природных и техногенных процессов. 3 Топографо-геодезическая изученность района участка инженерных изысканий Обеспеченность территории топографическими картами инженерно-топографическими планами фотопланами аэро- и космофотопланами специальными земле- лесоустройства и др. планами соответствующих масштабов. Наименование организаций-исполнителей карт планов время и методы их создания исполнения масштаб и высота пересечение рельефа система координат и высот. Техническая характеристика геодезических картографических и топографических материалов. Оценка возможности использования этих материалов и данных стационарных геодезических наблюдений полнота и вероятность . Данные о кадастрах. Сведения о геодезической сети включая пункты стационарных геодезических наблюдений типы центров и внешних знаков с указанием их технических характеристик и возможности использования на основе результатов их оценки. 4 Сведения о методике и технологии выполненных работ Создание развитие опорных плановых сетей 3 и 4 классов и сетей сгущения 1 и 2 разрядов нивелировочной сети II III IV классов и планово-высотных съемочных геодезических сетей или геодезических сетей специального назначения для строительства. Выполнение топографической наземной аэрофототопографической стереофотогра-фической и др. съемки включая съемку подземных и надземных сооружений и создание составление инженерно-топографических планов. Обновление топографических инженерно-топографических и кадастровых планов в графической цифровой фотографической и других формах. Выполнение инженерно-гидрографических работ. ДБН А.2.1-1-2008 С. 49 Камеральное и полевое трассирование с выбором конкурентоспособных вариантов трасс линейных сооружений. Координирование основных элементов и внешние обмеры зданий сооружений . Способ закрепления геодезических пунктов и точек на местности и их передача на наблюдение за сохранностью. Геодезическое обеспечение выполнения других видов инженерных изысканий перенесение в натуру и привязка горных выработок геофизических и других точек инженерных изысканий . Выполнение геодезических наблюдений и исследований в том числе в районах развития опасных природных и природно-техногенных процессов - наблюдения за деформациями оснований зданий и сооружений земной поверхности и толщи горных пород и др. Сведения об использовании программных средств для камеральной обработки результатов геодезических измерений и создание инженерно-топографических планов цифровых инженерно-топографических планов . Характеристика точности и детальности изыскательских работ. 5 Сведения о проведении технического контроля и приёмки работ Результаты выполненного контроля работ а также сведения о метрологическом контроле инструментов и приборов. 6 Заключение Сжатые результаты выполненных работ и их оценка сведения о полноте и качестве соответствие требованиям технического задания и программе инженерных изысканий действующим нормативным документам по инженерным изысканиям для строительства. Рекомендации относительно проведения последующих инженерно-геодезических работ С. 50 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ Е обязательное ФОРМА И СОСТАВ ТЕХНИЧЕСКОГО ЗАДАНИЯ НА ВЫПОЛНЕНИЕ ИНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГИЧЕСКИХ ИЗЫСКАНИЙ Шифр заказа мп УТВЕРЖДЕНО наименование организации заказчика подпись руководителя фамилия 200 г. число месяц прописью ТЕХНИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ на выполнение инженерно-геологических изысканий 1. Полное наименование объекта 2. Местонахождение объекта по административному делению 3. Заказчик 4. Стадия проектирования. 5. Сведения о наличии материалов инженерно-геологических изысканий прошлых лет 6. Особые требования к результатам изысканий. Приложения: 1. Основные сведения о конструктивных особенностях проектируемых зданий и сооруже- ний трасс коммуникаций по прилагаемой Форме № 1 . 2. Топографический план с нанесением проектируемых зданий сооружений и трасс. 3. Копия решения об отводе земельного участка или другого правоустанавливающего документа . 4. Другие документы предоставленные заказчиком с его согласия по просьбе исполни- теля работ. Главный инженер проекта подпись фамилия тел. Ответственный представитель заказчика должность фамилия тел. ДБН А.2.1-1:2008 С. 51 Форма №1 Основне сведения о конструктивних особенностях проектируемых объектов строительства: -зданий и сооружений № п/п № здания сооружения по плану Найменование проектируемого здания сооружения Уровень ответственности Габарити м Предполагаемый тип фундамента Предполагаемая глубина заложения фундамента Глубина подвальных помещений м Проектируемая нагрузка на 1 п. м. ленточного фундамента; сваю опору на 1 кв.м плиты Планировочные отметки м Технологический процес влажный сухой Нагрузки статические динамические Особенности эксплуатации Длина Ширина Высота этажность - по трассам линейных сооружений № п/п Назначение и наименование трассы Характеристика трассы диаметр материал способ укладки Глубина заложения м Длина м Наличие и характеристика участков переходов С. 52 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ Ж обязательное КАТЕГОРИИ СЛОЖНОСТИ ИНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ Факторы I простая II средней сложности III сложная Геоморфологические условия площадка участок в пределах одного геомор- фологического элемента; поверхность горизонтальная нерасчлененная площадка участок в пределах нескольких геоморфологических элементов одного генези- са; поверхность наклонная слабо расчлененная площадка участок в пределах нескольких геоморфологических элементов разного генези- са; поверхность сильно расчлененная Геологические факторы в сфере взаимодействия зданий и сооружений с геологической средой не более двух различных по литологии слоев залегающих горизонтально или слабо наклонно уклон не более 0 1 ; мощность выдержана по простиранию; незначительная степень неоднородности слоев по показателям свойств грунтов незакономерно изменяющихся в плане и по глубине; скальные грунты залегают с поверхности или перекрыты маломощным слоем нескальных грунтов не более четырех различ- ных по литологии слоев залегающих наклонно или с выклиниванием; мощность изменяется закономерно; закономерное изменение характеристик грунтов в плане или по глубине; скальные грунты имеют неровную кровлю и перекрыты нескальными грунтами более четырех различных по литологии слоев; мощность резко изменяется линзовидное залегание слоев; значительная степень неоднородности по показателям свойств грунтов незакономерно и или закономерно изме- няющихся в плане или по глубине; скальные грунты имеют сильно расчлененную кровлю и перекрыты нескальными грунтами Гидрогеологические факторы в сфере взаимодействия зданий и сооружений с геологической средой подземные воды отсутствуют или имеется один выдержан- ный горизонт подземных вод с однородным химическим составом два или более выдержан- ных горизонта подземных вод местами с неоднород- ным химическим составом или напорных горизонты подземных вод не выдержаны по прости- ранию и по мощности с неоднородным химичес- ким составом; местами сложное чередование водоносных и водоупорны> пород; напоры подземных вод изменяются по простиранию Геологические процессы отрица- тельно влияющие на условия строительства и эксплуатации зданий и сооружений отсутствуют имеют ограниченное распространение имеют широкое распрост- ранение и оказывают решающее влияние на проектирование и строительство Специфические грунты в сфере взаи- модействия зданий и сооружений с геологической средой " не оказывают существен- ного влияния на выбор проектных решений; имеют выдержанное залегание оказывают решающее влияние на выбор проектных решений осложняют строительство и эксплуатацию Примечание. Категории инженерно-геологических условий устанавливают по совокупности факторов указанных в приложении Ж. Если какой-либо отдельный фактор относится к более высокой категории сложности и является определяющим при принятии основных проектных решений то категорию сложности инженерно-геологических условий следует устанавливать по этому фактору. В этом случае должны быть увеличены объемы или дополнительно предусмотрены только те виды работ которые необходимы для обеспечения выяснения влияния на проектируемые здания и сооружения именно данного фактора. ДБН А.2.1-1-2008 С. 53 Дополнительная оценка инженерно-геологических условий для застроенных территорий существующих и эксплуатируемых зданий и сооружений по степени социально-экологического риска дается для III категории сложности условий : III - условия сложные угроза потери пригодности или разрушения зданий и сооружений отсутствует; IIIа - условия особо сложные и имеется потенциальная угроза потери пригодности или разрушения зданий и сооружений а также угроза жизнедеятельности населения; IIIб - экстремальные условия развивающиеся процессы несут реальную угрозу разрушения зданий и сооружений и угрозу жизнедеятельности населения. На участках IIIа IIIб новое строительство не допускается до выполнения мероприятий устраняющих угрозу потери пригодности или разрушения зданий и сооружений и обеспечивающих жизнедеятельность населения. С. 54 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ И рекомендуемое ОЦЕНКА СЛОЖНОСТИ ГЕОТЕХНИЧЕСКОГО СТРОИТЕЛЬСТВА И.1 Геотехнические объекты И. 1.1 Естественные основания и фундаменты неглубокого заложения отдельно стоящие ленточные плитные ; И. 1.2 Преобразованные грунтовые основания уплотненные трамбованием закрепленные химическими соединениями закрепленные термическим воздействием уплотненные предварительным нагружением ; И.1.3 Искусственные грунтовые основания грунтовые подушки грунтонабивные сваи буроинъекционные или грунтоцементные сваи ; И. 1.4 Фундаменты глубокого заложения на естественном основании забивные сваи бу-ронабивные сваи сваи-оболочки опускные колодцы стены в грунте ; И. 1.5 Земляные сооружения склоны насыпи дамбы плотины откосы насыпей и выемок композитные сооружения ; И. 1.6 Подземные сооружения тоннели колодцы ; И. 1.7 Подпорные и удерживающие сооружения подпорные стенки анкеры ; И.1.8 Защитные сооружения экраны каналы дрены . И.2 Категории сложности устройства оснований фундаментов и подземных сооружений Критерии оценки Категории сложности 1 2 3 Планировка территории и устройство котлована Планировка или подсыпка на высоту менее 2 0 м; глубина котлована менее 3 0 м без или с простым креплением откосов Планировка высотой 2-5 м отсыпана насухо с уплотнением или гидронамывом грунтов; глубина котлована 3 0... 12 0 м с консольными распорными и другими ограждающими конструкциями Планировка высотой более 5 0 м с уплотнением грунтов устройство экологического экрана; глубина котлована более 12 0 м с ограждающими анкерными многоярусными конструкциями в виде «стен в грунте» и т.п. Строительное водопонижение дренирование Без водопонижения открытый водоотлив Водопонижение иглофильтрами противофильтрационные конструкции пристенный дренаж Сложные системы водопонижения противофильтрационных конструкций дренажей Вид основания Естественное на грунтах природного сложения Искусственное: грунтовые подушки поверхностное уплотнение трамбованием вибрацией Искусственное: на основании буросмесительных технологий армированное бетонными щебеночными сваями химически закрепленное и т.п. Типы фундаментов нагрузки на фундаменты Столбчатые ленточные плитные свайные длиной до 8 0 м; нагрузки: погонная менее 300 кН/м сосредоточенная менее 1000 кН/м2 средняя менее 50 кН/м2. Коэффициент изменчивости нагрузок менее 1 2 Столбчатые ленточные перекрестные ленточные плитные под колонны; сваи: забивные 8 0...15 0 м буронабивные 6 0...15 0 м набивные 6 0...12 0 м; нагрузки: погонная 300-1000 кН/м сосредоточенная 1000-5000 кН/м2 средняя - 50-200 кН/м2. Коэффициент изменчивости нагрузок 1 2-1 4 Ленточные перекрестно-ленточные плитные свайно-плитные; сваи: забивные более 15 0 м буронабивные более 15 0 м набивные более 12 0 м; нагрузки: погонная более 1000 кН/м сосредоточенная более 5000 кН/м2 средняя более 200 кН/м2. Коэффициент изменчивости нагрузок более 1 4 Возможность негативного влияния на существующую застройку В зоне влияния строящегося здания отсутствуют здания и сооружения В зоне влияния строящегося здания - здания и сооружения находятся на расстоянии более 5 0 м Близкое расположение менее 5 0 м от существующих зданий и сооружений ДБН А.2.1-1-2008 С. 55 И.3 Геотехнические категории сложности строительства Категория сложности инженерно-геологических условий Категория сложности устройства оснований фундаментов и подземных сооружений 1 2 3 I 1 1 2 II 1 2 3 III 2 3 3 IIIa III б 3 3 3 С. 56 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ К рекомендуемое Задачи исследований Комплекс геофизических методов основные вспомогательные Инженерно-геологические изыскания 1 Рельеф кровли скальных грунтов электроразведка методами: ГПЗ*; ЭП; ВЭЗ ПС; сейсморазведка МПВ электроразведка методами: ВЭЗ МДС; ЧЭМЗ; ДЭМП; сейсморазведка МОВ; гравиразведка 2 Расчленение геологического разреза установление границ между слоями различного литологического состава и состояния в скальных и дисперсных породах ВЭЗ; МПВ; ГПЗ; различные виды каротажа: - акустический; - электрический; - радиоизотопный; - геополяритонный ВЭЗ МДС; ВЭЗ ВП; ЧЭМЗ; ВСП; непрерывное сейсмоакустическое профилирование на акваториях 3 Местоположение глубина залегания и формы локальных неоднородностей: - зона трещиноватости и тектонических нарушений; - карстовые полости и подземные выработки; - погребенные останцы и локальные переуглубления в скальном основании; - льды и сильнольдистые грунты; - межмерзлотные воды и талики ГПЗ ВЭЗ ПС; ВЭЗ МДС; КВЗ; ЕП; МПВ; ВСП; сейсмопросвечивание межскважинного пространства расходометрия различные виды каротажа; эманационно-газовая съемка ГПЗ; ЭП; ВЭЗ; КВЗ; ВСП; расходометрия резистивиметрия ГПЗ; ВЭЗ ПС; ВЭЗ МДС; ЭП; гравиразведка магниторазведка ГПЗ; ЭП; ВЭЗ МДС; МПВ; различные виды каротажа ГПЗ; ЭП; ВЭЗ МДС; МПВ; термометрия ВЭЗ ВП; ВЭЗ МДС; радиоволново< просвечивание; радиокип; ДЭМП; магниторазведка; эманационно-газовая и термометрическая съемки сейсмоакустическое просвечивание; радиоволновое просвечивание гравиразведка ДЭМП; сейсмическое просвечивание ВЭЗ ВП; ДЭМП; ЧЭМЗ; микромагнитная съемка; гравиразведка ЕП; ВЭЗ ВП 4 Изучение инженерно-геологических процессов и их изменений: 4.1 Напряженное состояние грунтового массива 4.2 Оползни: - определение состава и состояния пород в оползневом теле и целике; выявление ослабленных зон и трещин; выявление зон сжатия и растяже ния в оползневом языке и в прибровочной части склона; -определение геометрии оползневого ложа; ГПЗ; РЕИЭПЗ; МПВ; ВСП; различные виды каротажа; резистивиметрия; гравиметрия ГПЗ; РЕИЭПЗ; МПВ; ЕП; ВЭЗ ПС; сейсмическое профилирование на постоянной базе СППБ различные виды каротажа ГГК НГК ГК ТК термометрия резистивиметрия поверхностных и подземных вод ЕП ЕП; режимные наблюдения акустической эмиссии магнитные марки; эманационно-газовая съемка ВЭЗ МДС; ВЭЗ ВП; МЗТ * Перечень сокращений аббревиатур смотри в конце приложения ГЕОФИЗИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ В КОМПЛЕКСЕ ИЗЫСКАТЕЛЬСКИХ РАБОТ ДБН А.2.1-1-2008 С. 57 Продолжение таблицы Задачи исследований Комплекс геофизических методов основные вспомогательные 4.3 Карст - расчленение разреза по составу влажности пористости трещино- ватости кавернозности пород; - изучение рельефа карстующихся пород; - определение мощности карстующеися толщи; - обнаружение и картирование трещинных зон пустот полостей в карстующеися толще; - изучение трещино-карстовых вод и состояние водоупоров; - контроль за развитием карстовых процессов ГПЗ; ВЭЗ МДС; ЭП; ЭП МДС; ЕП; МПВ; СТЗ; различные виды карота- жа; резистивиметрия; гравиметрия ВЭЗ ПС; ЭП ПС; СП МПВ 5 Сейсмическое микрорайониро- вание территорий: - определение геологического строения и обводненности пород верхней части разреза; - изучение глубинного строения разреза; - выявление и картирование дизъюнктивных нарушении и трещиноватых зон; - изучение сейсмоакустических свойств грунтов и горных пород в естественном залегании; - режимные наблюдения за изме- нениями интенсивности геофизи- ческих полей во внутренних точках горного массива СТЗ; СТЗ МЗВ; МОГТ; ВЭЗ МДС; ЭП ПС; ЭП; ГГК; ННК; ГК; ТК; ГПЗ; МПВ; регистрация слабых земле- трясений взрывов; метод сейсми- ческих жесткостей сейсмозон- дирование и радиоизотопный каротаж ; метод регистрации микросейсм метод регистрации взрывов регистрация сильных землетрясе- нии; регистрация микросейсм; высокоточная гравиметрия; магниторазведка измерения эманации гелия в скважинах; ВЭЗ ПС Гидрогеологические изыскания 6 Глубина залегания уровня подземных вод МПВ; ВЭЗ ВЭЗВП 7 Глубина залегания мощность линз соленых и пресных вод ЭП; ЭП МДС; ВЭЗ; резистивиметрия ВЭЗ МДС; ВЭЗ ВП; ЧЭМЗ; расходометрия 8 Динамика уровня подземных вод стационарные наблюдения ВЭЗ; МПВ; ННК 9 Направление скорость движе- ния места разгрузки подземных вод изменение их состава резистивиметрия; расходометрия; МЗТ; ЕП; ВЭЗ термометрия; спектрометрия 10 Выявление путей миграции подземных вод трещинного типа ГПЗ Геотехнические изыскания 11 Изучение состава состояния : и свойств грунтов С. 58 ДБН А.2.1-1:2008 Окончание таблицы Задачи исследований Комплекс геофизических методов основные вспомогательные 11а Скальные: пористость и трещиноватость статический модуль упругости модуль деформации временное сопротивление одноосному сжатию коэффициент отпора напряженное состояние различные виды каротажа; МПВ; сеисмоакустическое просвечивание; ВСП; лабораторные измерения УЭС и скоростей упругих волн; ГПЗ; регистрация РЕИЭПЗ; сейсмопросвечивание межскважин-ного пространства ВЭЗ 11б Песчаные глинистые и пылеватые крупнообломочные: - влажность плотность и пористость - сцепление угол внутреннего трения модуль деформации различные виды каротажа; акустический и пенетрационный каротаж; лабораторные измерения скоростей упругих волн МПВ; лабораторные измерения УЭС и скоростей упругих волн МПВ 11 в Песчаные и глинистые мерзлые: влажность льдистость пористость плотность временное сопротивление одноосному сжатию различные виды каротажа; ВСП; лабораторные измерения УЭС и скоростей упругих волн ВЭЗ ПС; ВЭЗ МДС 12 Коррозионная активность грунтов и блуждающих токов ВЭЗ; ЭП; ЕП; лабораторные измерения плотности поляризующего тока; регистрация блуждающих токов 13 Выявление путей фильтрации в теле дамб и плотин ГПЗ; РЕИЭПЗ 14 Выявление зон деформаций линейных конструкций: тоннелей дренажных штолен напорных трубопроводов и нефтепродуктопроводов Тоже георадарные исследования 15 Оценка напряженно-деформированного состояния конструкций зданий и сооружений " 16 Диагностика устойчивости древних памятников истории и архитектуры и поиск подземных ходов и камер захоронений " георадарные исследования 17 Выявление участков повышенных водопритоков и горных ударов в горных выработках " Изыскания для рационального использования и охраны окружающей среды 18 Загрязнение подземных вод ВЭЗ; резистивиметрия ЕП 19 Радиационное загрязнения грунтов и подземных вод радиационная съемка; эманационно-газовая съемка термометрическая съемка 20 Выявление зон негативного воздействия электромагнитных полей на живые организмы и оценка патогенности территорий ГПЗ РЕИЭМПЗ; радиационная и эманационно-газовая съемки ДБН А.2.1-1-2008 С. 59 Перечень сокращений абревиатур приведенных в приложении К ВЭЗ - вертикальное электрическое зондирование ВЭЗ ВП - вертикальное электрическое зондирование по методу вызванных потенциалов ВЭЗ ПС - вертикальное электрическое зондирование предполагаемых сопротивлений ВЭЗ МДС - вертикальное электрическое зондирование по методу двух составляющих ВСП - вертикальное сейсмическое профилирование ГГК - гамма-гамма каротаж ГК - гамма-каротаж ГПЗ - геополяритонное зондирование ДЭМП - дипольное электромагнитное профилирование ЕП - метод естественного поля КВЗ - круговое вертикальное зондирование МОВ - метод отраженных волн МОГТ - метод общей глубинной точки МЗТ - метод заряженного тела МПВ - метод преломленных волн НГК - нейтрон-гамма каротаж ННК - нейтрон-нейтрон каротаж РЕИЭПЗ - регистрация естественного импульсного электромагнитного поля Земли СВРСПВ - сейсморазведка высокой разделяющей способности поперечными волнами СППБ - сейсмическое профилирование на постоянной базе СПМПВ - сейсмическое профилирование методом преломленных волн СТЗ - сейсмическое точечное зондирование СТЗ МЗВ - сейсмическое точечное зондирование методом заломленных волн ТК - термокаротаж УЭС - удельные электрические сопротивления ЧЭМЗ - частотное электромагнитное зондирование ЭП - электропрофилирование ЭП ПС - электропрофилирование предполагаемых сопротивлений ЭП МДС - электропрофилирование по методу двух составляющих С. 60 ДБНА.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ Л рекомендуемое РАЗМЕЩЕНИЕ И ГЛУБИНЫ ГОРНЫХ ВЫРАБОТОК ПО ТРАССАМ ЛИНЕЙНЫХ СООРУЖЕНИЙ Линейное сооружение типового и индивидуального проектирование Размещение горной выработки Глубина горной выработки м по оси трассы м на попереч-никах м расстояние между поперечниками м Линейное сооружение типового проектирования Железная дорога 250 - - до 5 Автодорога 250 - - доЗ Магистральный трубопровод 250 - - на 1 м ниже проектируемой глубины заложения трубопровода Эстакада для надземных коммуникаций 100-200 - - 3-7 Воздушная линия электропередачи и связи напряжением кВ: до 35 более 35 500  300 - - - - 3-5 5-7 Кабельная линия связи и электропередачи 1000 - - 2 Водопровод канализация теплосеть и газопровод 300 - - на 1 м ниже проектируемой глубины заложения трубопровода шпунта острия сваи Канал ирригационный коллектор 250 - - до водоупора но не более 15...30м Подземный коллектор -водосточный и коммуникационный 50-100 - - на 2 м ниже проектируемой глубины заложения трубопровода шпунта острия сваи Линейное сооружение индивидуального проектирования Насыпь и выемка с высотой глубиной : до 12 м 100-300 и в местах перехо- да выемок в насыпи до 25 100-300 для выемок для насыпей: 3-5 - на слабосжимаемых грунтах; 10-15 - на сильно- сжимаемых грунтах; для выемок: на 1...3 м ниже глубины сезонного промерза- ния от проектной отметки дна выемки для насыпей: 5...8 м на слабосжимаемых грунтах или на полную мощность сильносжимаемых грунтов с углублением в скальные или слабосжимаемые грунты на 1...3 м а при большей их мощности - не менее полуторной высоты насыпи для выемок: то же что и для выемок глубиной до 12 м более 12 м 50-100 и в местах перехо- да выемок в насыпи 25-50 50-100 ДБН А.2.1-1-2008 С. 61 Окончание таблицы Линейное сооружение типового и индивидуального проектирования Размещение горной выработки Глубина горной выработки м по оси трассы м на поперечниках м расстояния между поперечниками м Искусственное сооружение при переходах трасс через водоток лог яр: мост путепровод эстакада и др. водопропускная труба в местах заложения опор по одной - две выработки в точках пересечения с осью трубы - по оси трубы из расчета одна выработка на 10...25 м её длины - - определяется в зависимости от нагрузки на отдельно стоящий фундамент или на опору то же Трубопровод и кабель при наземной или подземной прокладке: участок перехода через водоток подводный переход трубопроводом и кабелем участок пересечения с транспортными и инженерными коммуникациями не менее трёх выработок по одной в русле и на берегах но не реже чем через 50...100 м и не менее одной выработки при ширине водотока до 30 м в местах заложения опор одна выработка - - - - на 3...5 м ниже проектируемой глубины заложения трубопровода кабеля на реках и на 1... 2 м – на озерах и водохранилищах определяется в зависимости от нагрузки на отдельно стоящий фундамент или на опору Примечание 1. Минимальные расстояния между горными выработками по оси трассы на поперечных профилях и между ними нужно принимать в сложных а максимальные - при простых инженерно-геологических условиях. Примечание 2. На участках с развитием опасных геологических процессов или распространения фунтов с особыми свойствами горные выработки необходимо располагать в соответствии с 3.2.9 и 3.2.6.6 соответственно. Примечание 3. При переходах трасс через естественные преграды водотоки логи овраги и др. с неустойчивыми склонами количество и глубины горных выработок нужно уточнять в зависимости от типов проектируемых сооружений и характера мероприятий по их инженерной защите. При проектировании опор воздушных линий электропередачи и других сооружений на свайной основе глубину выработок необходимо принимать в соответствии с 3.2.5.14. С. 62 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ М рекомендуемое ПОЛЕВЫЕ И ЛАБОРАТОРНЫЕ МЕТОДЫ ИСПЫТАНИЙ ГРУНТОВ Виды работ Задание Расчленение геологического разреза на инженерно-геологические элементы Определение физических свойств грунтов фильтрационных свойств грунтов деформационных свойств фунтов прочностных свойств грунтов показателей сопротивления грунтов основания свай 1 2 3 4 5 6 7 Полевые методы Буровые и горнопроходческие работы + Статическое зондирование + + - + + + Динамическое зондирование + + - + + - Стандартная пенетрация SPT + + - + + - Испытание штампом опытным фундаментом - - - + - - Испытание на срез целиков грунта - - - - + - Вращательный срез - - - - + - Поступательный срез - - - - + - Прессиометрия - - - + + - Испытание эталонной сваей - - - - - + Испытание натурных свай в грунте - - - - - С Опытное замачивание котлованов - - - С - - Опытное уплотнение - + - С С - . Кустовые и одиночные откачки воды из скважин - - + - - - Наливы в шурфы и скважины - - + - - - Опытное нагнетание воды воздуха в скважины - - С - - - Лабораторные методы Гранулометрический состав для крупнообломочных и песчаных грунтов + + + - - - Петрографический состав С - - . - - - Минералогический состав С - - - - - Валовой химический состав С - - - - - Суммарное содержание солей с - - - - - Степень засоленности и растворимости скальных грунтов - + - - - - ДБН А.2.1-1-2008 С. 63 Окончание таблицы 1 2 3 4 5 6 7 Емкость поглощения и состав обменных катионов С С - - - - Относительное содержание органических веществ для биогенных грунтов - + - - - - Степень разложения органических веществ для торфов - + - - - - Природная влажность + + - - - - Плотность - + - - - - Коэффициент пористости - + - - - - Максимальная плотность скелета грунта при оптимальной влажности - + - - - - Плотность в плотном и рыхлом состоянии - + - - - - Плотность частиц грунта - + - - - Границы текучести и раскатывания - + - - - - Показатель текучести + + - - - - Угол естественного откоса песчаных грунтов - + - - + - Максимальная молекулярная влагоёмкость - + - - - - Коэффициент фильтрации - + + - - - Коэффициент консолидации для водонасыщенных пылевато-глинистых грунтов при показателе текучести более k > 0 5 биогенных грунтов и илов - - - + - - Размокаемость скорость размокания для просадочных грунтов - + - - - Растворимость для просадочных грунтов - + - - - - Коэффициент выветрелости для элювиальных грунтов - + - - - - Коэффициент размягчаемое™ скальных грунтов - + - - - - Коррозионная активность - + - - - - Модуль деформации грунта - - - + - - Относительная просадочность величина начального просадочного давления и начальной критической влажности для просадочных грунтов + + - + + - Относительное набухание давление набухания и линейная усадка для набухающих грунтов + + - + - - Угол внутреннего трения и удельное сцепление грунта - - - - + - Временное сопротивление грунта на одноосное сжатие для скальных грунтов - - - - + - Сопротивление грунта трехосному сжатию для связных грунтов - - - + + - Сопротивление пенетрации - - - С С - Обозначения: « + » выполняются « » - не выполняются « С » - выполняются по специальному заданию С. 64 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ Н рекомендуемое СОСТАВ И СОДЕРЖАНИЕ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОГО ОТЧЕТА ЗАКЛЮЧЕНИЯ ОБ ИНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГИЧЕСКИХ ИЗЫСКАНИЯХ ДЛЯ СТРОИТЕЛЬСТВА Требования к порядку изложения материала отчета Основная часть содержит следующие структурные элементы: введение; суть отчета; выводы; рекомендации; перечень ссылок. Во введении указывают: - основание для производства работ; - цели и задачи инженерно-геологических изысканий; - местоположение района площадок трасс их вариантов изысканий; - данные о проектируемом объекте; - отступления от программы производства работ и их обоснование. Суть отчета раскрывают в главах: I Изученность инженерно-геологических условий В этой главе приводят сведения об: - основных результатах ранее выполненных работ возможности их использования для установления инженерно-геологических условий в свободном изложении или в таб- личной форме ; - опыте местного строительства включая характер и причины деформации оснований зданий и сооружений если они имеются . II Физико-географические условия В этой главе приводят данные о: - геоморфологии - на базе морфоструктурного анализа; - рельефе с указанием абсолютных отметок поверхности уклонов относительного пре- вышения ; - гидрографии и гидрологии с описанием эрозионной сети и по возможности режима поверхностных вод если территория находится в сфере влияния водоемов и эрозион- ных процессов; - климате с приведением данных об атмосферных осадках температурном режиме снежном покрове ледовом режиме . III Геологическое строение Глава включает: - тектоническую характеристику района работ; - описание условий залегания грунтов; - литолого-петрографическую характеристику выделенных слоев грунтов по генетичес- ким типам. Примечание. Структуру отчета количество и наименование разделов подразделов глав и полноту изложения допускается изменять в зависимости от задач изысканий сложности и степени изученности инженерно-геологических условий территории а также объединять отдельные разделы при составлении заключений. В случае широкого применения нестандартизированных и ненормированных методов выделяется подраздел "Методы работ". ДБН А.2.1-1-2008 С. 65 IV Физико-механические свойства грунтов В этой главе приводят: - описание состава и состояния грунтового массива; - характеристику физико-механических свойств грунтов; - расчленение толщи грунтов на инженерно-геологические элементы и выделение расчетных грунтовых элементов в соответствии с требованиями ДСТУ Б В.2.1-5 ГОСТ 20522 ; - нормативные и расчетные характеристики физических деформационных и прочнос- тных свойств грунтов. При изысканиях в районах распространения грунтов с особыми свойствами следует приводить дополнительные сведения в соответствии с 3.2.6.6. Подробно освещают результаты испытаний грунтов с особыми свойствами. V Гидрогеологические условия В главе приводят: - оценку гидрогеологических условий; - гидрогеологические параметры и химизм; - граничные условия; - режим подземных вод. VI Современные геологические и инженерно-геологические процессы и явления При наличии современных геологических и инженерно-геологических процессов и явлений оползни обвалы карст сели абразия эрозия механическая или химическая суффозия физическое выветривание подтопление засоление подработки землетрясения динамические воздействия загрязнение грунтов и водоносных горизонтов электромагнитное воздействие и пр. в главе указывают: - границы участка зоны распространения процесса или явления; - внешние признаки; - динамику процесса или явления; - причинно-следственные связи. При изысканиях в районах развития опасных и неблагоприятных инженерно-геологических процессов и явлений необходимо указывать дополнительные сведения согласно 3.2.9. VII Прогноз изменения инженерно-геологических условий - поисковый прогноз; - нормативный прогноз. VIII Инженерно-геологическое районирование Выполняют на базе типизации признаков отражающих состояние природно-техноген-ной системы с учетом прогноза изменения геологической среды в процессе строительства и эксплуатации объектов. В выводах на основе объективных данных изложенных в главах отчета приводят: - оценку сложности инженерно-геологических условий; - резонансные факторы. В рекомендациях приводят предложения относительно: - выбора типов фундаментов; - инженерной защиты территорий и объектов; - профилактических превентивных мероприятий по обеспечению длительной устой- чивости зданий и сооружений. С. 66 ДБНА.2.1-1:2008 В перечне ссылок указывают список источников на которые ссылаются в отчете и приводят его в конце текста отчета начиная с новой страницы. В соответствующих местах текста должны быть ссылки. Библиографические описания ссылок в перечне приводят в соответствии с действующими стандартами по библиотечному и издательскому делу. Приложения к отчету Текстовые приложения к отчету заключению должны содержать: - копию разрешения лицензии на выполнение работ; - копию технического задания заказчика; - программу выполнения работ; - сводные таблицы результатов лабораторных определений физико-механических свойств грунтов по каждому выделенному инженерно-геологическому элементу и таб- лицу химического состава подземных вод; - результаты статистической обработки; - описание горных выработок; - паспорта результатов геофизических работ полевых исследований грунтов стацио- нарных наблюдений и других работ если они выполнялись ; - каталоги координат и отметок точек геологической информации. Графические приложения к отчету должны содержать: - карты фактического материала инженерно-геологических условий и районирования площадки трассы или их вариантов в сложных инженерно-геологических условиях а при обосновании - гидрогеологические распространения водоносных горизонтов глубин залегания подземных вод и гидроизогипс глубины залегания водоупорных сло- ев грунта гидрохимические водопроводимости и др. ; - при изысканиях для линейных сооружений вместо карты инженерно-геологических условий полосы трассы допускается прилагать профили или инженерно-геологические разрезы по оси трассы и по поперечникам совместно с результатами инженерно-геоде- зических изысканий. - выкопировки из имеющихся геологических гидрогеологических и других карт при необходимости ; - инженерно-геологические разрезы; - геофизические карты и разрезы. ДБН А.2.1-1-2008 С. 67 ПРИЛОЖЕНИЕ П рекомендуемое МЕТОДИ ГИДРОГЕОЛОГИЧЕСКИХ РАБОТ Метод Задача Условия преимущественного применения Параметры и характеристика грунтов Параметры и характеристика водоносных горизонтов Коэффициент фильтрации водопроницаемости Коэффициент водоотдачи гравитационной или упругой Коэффициент недостатка водонасыщения Коэффициент капиллярного поднятия капиллярный вакуум Удельное водопоглощение относительная водопроницаемость и удельное воздухопоглощение относительная воздухопроницаемость Влажность грунтов зоны аэрации Уровень подземных вод Коэффициент водопроводности Коэффициент воздухопроводности Коэффициент уровнепроводности пьезопроводности Коэффициент перетекания и вертикального водообмена Фильтрационное сопротивление днищ водоемов Действительная скорость движения подземных вод Инфильтрационное питание Геотермические параметры 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Режимные наблюдения: - за уровнем - + + - - - - + + - - - при наличии стационарной сети режимных наблюдений - за температ. - - - - - - - - - - - - - - - + - за влаж- ностью - - Т + - - Т Т - - Т - - - - - - за химическим составом - - - - - - - - - - - - - - + - Налив воды: - в шурф - - - - - - - - - - - - - выше уровня грунтовых вод и ниже уровня грунтовых и вод в условиях когда выполнение откачек невозможно - в одиночные скважины - - - - - - - - - - - - - - - в кусты скважин + + - - - - - + + + + - - - - - Нагнетание в скважины: - воды - - - - + - - - - - - - - - - скальные трещиноватые грунты скальные трещиноватые песчаные и глинистые грунты - воздуха - - - - - + - - - - - - - - - - С. 68 ДБН А.2.1-1:2008 Окончание таблицы 1 2 3 4 5 6 7 8 | 9 10 11 12 13 14 15 16 17 От качка воды: - из шурфов - - - - - - + - - - - - - + - ниже уровня грунтовых вод - из скважин экспресс-откачка - - - - - - + - - - - - + - пробная откачка - - - - - - + - - - - - + - опытная откачка + - - - - - - + + - - - - - + - опытная кустовая + + - - - - - + + + + + + - + - Опытно-эксплуата-ционная + + - - - - - + + + + + + - + - применение обосновывается в программе изысканий в сложных гидрогеологических усло- виях и для обоснования проектов дренажей и водопонижений Измерение расхода воды в скважине расходомет-рия - - - - - - + - - - - - - - слоистые грунты водоносные массивы с неоднородной трещиноватостью Индикаторные методы. Резистивимет-рия - - - - - - - + - - + - + - - - при определении действительной скорости движения подземных вод Гидрохимии-ческое опробование - - - - - - - - - - - - - - + - при любых видах стационарных наблюдениях и опыт-но-фильтрационны работах когда необходима оценка агрессивных воздействий и прогноз изменения химического состава Лаборатор-ные методы - Т + - - + - - - - - - - + С+ для определения условий применимости метода замораживания грунта Геофизические методы Т - - - - Т + Т - - - - - Т С необходимость определения интервалов водопри-тока интервалов с различной минерализацией дефектоскопия Аналитические методы балансове методы - + + - - - - + + Т - - + - - при наличии водо-балансовых участков или соответствующей конфигурации режимной сети Обозначения: « + » - основной метод; « - » не выполняется; « Т » допустимый для применения; « ± » - дополнительный метод; « С » выполняется по специальному заданию. ДБН А.2.1-1-2008 С. 69 ПРИЛОЖЕНИЕ Р рекомендуемое КАТЕГОРИИ СЛОЖНОСТИ ИНЖЕНЕРНО-ГИДРОГЕОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ* Категория сложности условий Комплекс показателей для отнесения территорий к той или иной категории сложности Простые Наличие в пределах зоны взаимодействия сооружения и подземной гидросферы одного водоносного горизонта комплекса выдержанного по простиранию. Фильтрационные параметры устойчивы. Граничные условия требуют учета не более одной плановой границы. Признаков возможной связи с другими водоносными горизонтами нет. Дополнительные техногенные воздействия либо отсутствуют либо не превышают влияния усадебной или малоэтажной застройки. Производства с участием вредных веществ отсутствуют. Опасное повышение уровней подземных вод не фиксируется наблюдениями. Активные физические процессы в подземной гидросфере отсутствуют. Средней сложности Наличие в пределах зоны взаимодействия сооружения и подземной гидросферы одного водоносного горизонта не выдержанного по простиранию или двух водоносных горизонтов с простыми морфометрическими показателями или одного водоносного горизонта приуроченного к коллектору массивного типа. Граничные условия простые границ для каждого горизонта не более одной легко идентифицируемой по геологическим признакам. Территория освоена смешанной промышленной и селитебной застройкой. Гидрогеологические особенности разреза определяют незначительное развитие процессов подтопления при бытовых техногенных нагрузках но способствуют развитию подтопления при вероятности роста техногенных нагрузок. Современные физические процессы в верхней части литосферы связанные с проявлениями водоносности повсеместны но незначительны по масштабам. Опасные воздействия на организм человека связанные с техногенными изменениями химизма подземных вод не отмечаются. Сложные Наличие в разрезе двух и более водоносных горизонтов комплексов в различной степени связанных друг с другом характеризующихся неустойчивым литологическим составом водовмещающих грунтов выклиниванием в плане переходами друг в друга. Граничные условия сложные количество границ различного рода явно более 2-3 или их наличие можно предполагать исходя из особенностей структурно-геологического и геоморфологического строения. Взаимное влияние граничных условий сложно и трудно идентифицируется. Техногенные воздействия на уровенный и гидрохимический режим велики. Освоенность территории разноплановая. По наблюдениям в отдельных пунктах происходит интенсивный подъем уровней подземных вод. Подтопленные и потенциально подтопляемые территории. * Рекомендуются к применению когда инженерно-гидрогеологические изыскания выполняют как отдельный вид изысканий С. 70 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ С рекомендуемое ПОКАЗАТЕЛИ ХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА ПОДЗЕМНЫХ И ПОВЕРХНОСТНЫХ ВОД Показатели химического состава воды Коррозионная активность воды к оболочке кабеля Анализ води свинцовой алюминиевой сокращенный стандартный полный специальный для характеристики воды используемой как источник для хозяйственно-питьевого водоснабжения подземный поверхностный 1 2 3 4 5 6 7 8 Физические свойства: - температура в момент отбора пробы °С + + + + + + + - запах при температуре: 20 °С 60 °С - - - - - - - - + + + + + + - вкус и привкус при температуре 20 °С - - - - + + + - цветность - - - - + + + - прозрачность - - - - - + - - мутность - - - - - + + - взвешенные вещества - - - - + - + Водородный показатель рН + + + + + + + Сухой остаток - - + + + + + Гидрокарбонаты - - + + + + - Карбонат - - + + + + - Сульфат - - + + + + + Хлориды + + + + + + + Кальций - - + + + + - Натрий - - - - + - - Калий - - - - + - - Натрий + калий - - по расчету по расчету - по расчету - Жесткость: - общая + - то же то же по расчету + - - карбонатная - - -"- -"- то же по расчету - - постоянная - - -"- -"- -"- то же - Углекислота свободная - - - + + + + Окисляемость перманганатная гумус по окисляе-мости - - + + + - Кремниекислота - - - - + - - ДБН А.2.1-1-2008 С. 71 Окончание таблицы 1 2 3 4 5 6 7 8 Соединения азота: Нитраты - - - + + + + Нитриты + - - + + + + Амоний - - - + + + + Железо: - общее + + - - - + + -закисное - - - + + + - - окисное - - - + + + - Магний - - + + + + - Фтор - - - + - + + Марганец - - - - - + + Медь - - - - - + - Цинк - - - - - + - Берилий - - - - - + - Молибден - - - - - + - Мышьяк - - - - - + - Свинец - - - - - + - Селен - - - - - + - Стронций - - - - - + - Бор - - - - - + - ХПК - - - - - + + Сероводород - - - - - + - Щелочность - - - - - - + Поверхностно-анионоактивные соединения суммарно - - - - - - + Биохимическое потребление кислорода - - - - - - + Промышленные сельхозяйст-венные бытовые загрязнения* - - - - - + + Биологические и микробиологические показатели: количество сапрофитных бактерий - - - - - + + количество бактерий группы кишечных палочек - - - - - + - количество лактозоположитель-ных кишечных палочек - - - - - - + возбудители кишечных инфекций - - - - - - + количество колифагов - - - - - - + количество энтерококков - - - - - - + фитопланктон - - - - - - + коли-индекс - - - - - + - количество микроорганизмов - - - - - + - * Перечень показателей промышленных сельскохозяйственных и бытовых загрязнений согласовывают с государственными органами санитарно-эпидемиологического контроля СЭС МЗ Украины.. Примечание: « +» - определяют; « - » не определяют. С. 72 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ Т рекомендуемое ГЕОТЕХНИЧЕСКИЕ КАТЕГОРИИ ОБЪЕКТОВ РЕКОНСТРУКЦИИ ПО ТИПАМ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ Категории сложности инженерно-геологических условий Жилые здания и здания социально-бытового назначения Промышленные здания и сооружения Группа зданий и сооружений А В С D Е F G I Простая 2 1 1 2 2 1 1 II Средней сложности 2 2 2 3 3 2 2 III Сложная IIIа Особо сложная IIIб Экстремальные условия 3 3 3 3 3 3 3 Жилые здания и здания социально-бытового назначения Группа А. Двух- трех- четырехэтажные здания в пределах исторической городской застройки. Возраст около 100 лет. Индивидуальные проекты фундаменты различной конструкции. Часто имеют деформации. Цель реконструкции - перепрофилирование. Виды работ: внутренняя перепланировка надстройка пристройка углубление и благоустройство подвалов. Геотехническая изученность может быть недостаточной. Группа В. Пятиэтажные здания и здания социально-бытового назначения. Возраст 40-50 лет. Типовые проекты. Деформации не имеют массового характера. Цель реконструкции - повышение комфортности проживания повышение надежности конструкций перепрофилирование. Виды работ: надстройка этажа внутренняя перепланировка усиление конструкций. Геотехническая изученность удовлетворительная. Группа С. Современные 9-16 этажей жилые здания. Возраст 30 лет и менее. Типовые проекты. Деформации осадочного характера практически отсутствуют. Цель реконструкции - расширение потребительской инфраструктуры. Виды работ: перепланировка первого этажа благоустройство подвалов малоэтажная пристройка. Геотехническая изученность хорошая. Промышленные здания и сооружения Группа D. Предприятия черной и цветной металлургии химической коксохимической нефтеперерабатывающей и газовой промышленности. Оборудование размещается в цехах протяженностью до 1 500 м и на открытых площадках. Значительное количество источников замачивания грунтов основания. Возможность динамического и термического воздействия. Наличие токсичных взрыво- и пожароопасных производств. Группа Е. Предприятия машиностроительного производства. Типично наличие общих и индивидуальных фундаментов под оборудование. Источники техногенного воздействия те же что и для группы D но более низкой интенсивности. Группа F. Предприятия пищевой и мясомолочной промышленности. Характерно наличие мощных холодильных установок и связанных с технологическим процессом переменных статических нагрузок на фундаменты. Группа G. Предприятия легкой промышленности. Минимальный уровень техногенного воздействия. ДБН А.2.1-1-2008 С. 73 ПРИЛОЖЕНИЕ У рекомендуемое СОСТАВ И СОДЕРЖАНИЕ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОГО ОТЧЕТА ОБ ИНЖЕНЕРНО-ГИДРОМЕТЕОРОЛОГИЧЕСКИХ ИЗЫСКАНИЯХ ДЛЯ СТРОИТЕЛЬСТВА Введение Основание для производства изыскательских работ задачи изысканий принятые изменения к программе инженерных изысканий и их обоснование сведения о проектируемых объектах мероприятиях по инженерной защите территории и охране окружающей среды состав исполнителей Метеорологическая и гидрологическая изученность территории Сведения о ранее выполненных инженерных изысканиях и исследованиях наличии пунктов стационарных наблюдений возможностях их использования для решения поставленных задач; характеристика изученности территории с учетом имеющихся материалов Природные условия района Сведения о местоположении района работ рельефе геоморфологии и гидрографии; характеристика метеорологических и гидрологических условий района строительства с учетом техногенных влияний в том числе: характеристика климатических условий температура и влажность воздуха скорость и направление ветра осадки испарение и атмосферные явления глубина промерзания грунтов и высота снежного покрова ; характеристика гидрологического режима водных объектов режимов уровней и стока ледового и термического режимов режимов наносов и руслового процесса гидрохимического режима режимов волнений и течений для озер водохранилищ и прибрежных зон морей ; характеристика опасных гидрометеорологических процессов и явлений наводнений селевых потоков снежных лавин и заносов ураганных ветров и смерчей гололеда активных проявлений русловых процессов заторов и зажоров Состав объем и методы производства изыскательских работ Сведения о составе и объемах выполненных инженерных изысканий описание методов полевых и камеральных работ в том числе методов определения расчетных характеристик и способов их получения с указанием использованных нормативных документов Результаты инженерных изысканий Материалы выполненных работ их анализ и оценка; принятые для расчетов исходные данные; определение достоверности выполненных расчетов; оценка метеорологических и гидрологических условий района строительства с приведением расчетных характеристик требуемых для обоснования проектов сооружений; прогноз воздействия опасных природных процессов и явлений при их наличии с оценкой степени их опасности и риска для проектируемого строительства; прогноз возможного воздействия объектов строительства на окружающую природную среду включающий при необходимости прогноз фонового загрязнения атмосферного воздуха с учетом метеорологических характеристик определяющий условия рассеивания вредных веществ последствий забора воды и выпусков сточных вод на водную экосистему теплового и химического загрязнения водоемов изменения русловых процессов термического и ледового режимов Заключение Основные выводы по результатам выполненных инженерных изысканий рекомендации для принятия проектных решений и по охране окружающей природной среды а также обоснование необходимости проведения дальнейших инженерных изысканий и мониторинга С. 74 ДБН А.2.1-1:2008 ПРИЛОЖЕНИЕ Ф справочное БИБЛИОГРАФИЯ 1. ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови викладання оформлення та вимоги до змісту нормативних документів ISO/IES Directives - Part 2:2001 NEQ Правила построения изложения и требования к содержанию нормативных документов Зміна № 1 СНиП 1.02.07-87 Инженерные изыскания для строительства ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів ICS:2001 IDT Ураинский классификатор нормативных документов ДСТУ 3966-2000 Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять Положения и правила разработки стандартов на термины и определения понятий 93.020 Ключевые слова: инженерные изыскания строительство геотехника реконструкция сложность условий прогнозы мониторинг ДБН А.2.1-1-2008 С. 75 СОДЕРЖАНИЕ С. 1 Общие положения 1 2 Инженерно-геодезические изыскания 4 3 Инженерно-геологические изыскания 8 4 Инженерно-гидрометеорологические изыскания 36 5 Изыскания для рационального использования и охраны окружающей среды 38 6 Специализированные изыскания 39 Приложение А Перечень нормативных документов на которые сделаны ссылки в этих нормах 41 Приложение Б Термины и определения понятий 42 Приложение В Форма и состав технического задания на выполнение инженерно-геодезических изысканий 44 Приложение Г Унифицированные категории сложности условий при выполнении инженерно-геодезических изысканий для строительства 46 Приложение Д Состав и содержание научно-технического отчета об инженерно-геодезических изысканиях для строительства 48 Приложение Е Форма и состав технического задания на выполнение инженерно-геологических изысканий 50 Приложение Ж Категории сложности инженерно-геологических условий 52 Приложение И Оценка сложности геотехнического строительства 54 Приложение К Геофизические методы в комплексе изыскательских работ 56 Приложение Л Размещение и глубины горных выработок по трассам линейных сооружений 60 Приложение М Полевые и лабораторные методы испытаний грунтов 62 Приложение Н Состав и содержание научно-технического отчета заключения об инженерно-геологических изысканиях для строительства 64 Приложение П Методы гидрогеологических работ 67 С. 76 ДБН А.2.1-1:2008 Приложение Р Категории сложности инженерно-гидрогеологических условий 69 Приложение С Показатели химического состава подземных и поверхностных вод 70 Приложение Т Геотехнические категории объектов реконструкции по типам зданий и сооружений 72 Приложение У Состав и содержание научно-технического отчета об инженерно-гидрометеорологических изысканиях для строительства ... 73 Приложение Ф Библиография 74