ДСП 6.6.1.6.2-082-02

ДСП 6.6.1.6.2-082-02 Державні санітарні правила при добуванні, збагачуванні та переробці руд, які містять техногенно-підсилені джерела природногопоходження, на підприємствах промисловості рідкісних металів

Міністерство охорони здоров’я України Державні санітарні правила та норми гігієнічні нормативи Державні санітарні правила при добуванні збагачуванні та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження на підприємствах промисловості рідкісних металів ДСП 6. 6. 1. 6. 2 –082- 02 Видання офіційне Київ – 2002 Міністерство охорони здоров’я України Державні санітарні правила та норми гігієнічні нормативи 6. Радіаційна гігієна 6.1. Іонізуюче випромінювання радіаційна безпека 6.2. Природна радіоактивність Державні санітарні правила при добуванні збагачуванні та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження на підприємствах промисловості рідкісних металів ДСП 6. 6. 1. 6. 2 - 082 - 02 Київ – 2002 М І Н І С Т Е Р С Т В О О Х О Р О Н И З Д О Р О В ’ Я У К Р А Ї Н И ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ 01021 м. Київ вул. Михайла Грушевського 7 тел. 253 61 94 факс 253 69 75 ПОСТАНОВА Від 7.02. 2002 року № 4 Про затвердження Державних санітарних правил та норм гігієнічних нормативів “ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ПРИ ДОБУВАННІ ЗБАГАЧУВАННІ ТА ПЕРЕРОБЦІ РУД ЯКІ МІСТЯТЬ ТЕХНОГЕННО-ПІДСИЛЕНІ ДЖЕРЕЛА ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПРОМИСЛОВОСТІ РІДКІСНИХ МЕТАЛІВ”. Я Головний державний санітарний лікар України Бобильова Ольга Олександрівна розглянувши протокол від 25 грудня 2001 року засідання профільної комісії з питань гігієни фізичних факторів навколишнього середовища ІГМЕ ім. О.М.Марзеєва АМН України Рецензії кафедри радіології Київської медичної академії післядипломної освіти ІГМП АМН України та керуючись ст. 40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” ПОСТАНОВЛЯЮ: 1. Затвердити Державні санітарні правила та норми гігієнічні нормативи “ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ПРИ ДОБУВАННІ ЗБАГАЧУВАННІ ТА ПЕРЕРОБЦІ РУД ЯКІ МІСТЯТЬ ТЕХНОГЕННО-ПІДСИЛЕНІ ДЖЕРЕЛА ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПРОМИСЛОВОСТІ РІДКІСНИХ МЕТАЛІВ”. 2. Ввести в дію Державні санітарні правила та норми гігієнічні нормативи “ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ПРИ ДОБУВАННІ ЗБАГАЧУВАННІ ТА ПЕРЕРОБЦІ РУД ЯКІ МІСТЯТЬ ТЕХНОГЕННО-ПІДСИЛЕНІ ДЖЕРЕЛА ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПРОМИСЛОВОСТІ РІДКІСНИХ МЕТАЛІВ” з 01.03.2002 року. 3. Міністерствам комітетам іншим центральним органам виконавчої влади керівникам державних кооперативних колективних приватних підприємств організацій та установ незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності а також інших держав прийняти вказаний документ до керівництва та виконання. 4. Заступникам головного державного санітарного лікаря України Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим областей міст Києва та Севастополя водного залізничного повітряного транспорту Міністерства оборони України Міністерства внутрішніх справ України Державного комітету у справах охорони державного кордону України Служби безпеки України об’єктів що мають особливий режим роботи прийняти вказаний документ для здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду. 5. Інституту гігієни та медичної екології АМН України А.М. Сердюку видати цей документ в необхідній кількості. Контроль за виконанням Постанови залишаю за собою. О.О. Бобильова Передмова 1. Державні санітарні правила при добуванні збагачуванні та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження на підприємствах промисловості рідкісних металів підготовлені: Карачов І.І. Семенюк Н.Д. Маленко М.Д. Шабуніна Н.Д. Геєць В.І. Бережна Т.І. Варбанець А.М. Кушнір Н.К. Ковтонюк Н.Л. Маркелова Л.К. – Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України м.Київ . Бурлак Г.Ф – Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України. Корнєв В.Ю. Дамаскін П.Т. – Дніпропетровська обласна санепідстанція м.Дніпропетровськ . Мец К.А. Ковдря Є.В. – Вольногорський державний гірничо-металургійний комбінат м. Вольногорськ . 2. Державні санітарні правила підготовлені з урахуванням нових наукових досліджень а також нормативно-методичних документів та Законів України. 3. Державні санітарні правила при добуванні збагачуванні та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження на підприємствах промисловості рідкісних металів є обов‘язковими для виконання згідно до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України”. 4. Термін впровадження Державних санітарних правил з часу їх затвердження. ЗАТВЕРДЖЕНО Постанова Головного державного санітарного лікаря України від “ ” 2002р. № 6. Радіаційна гігієна 6.1. Іонізуюче випромінювання радіаційна безпека 6.2. Природна радіоактивність Державні санітарні правила при добуванні збагачуванні та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження на підприємствах промисловості рідкісних металів ДСП 6. 6. 1. 6. 2 - 082 - 02 1. Галузь застосування Державні санітарні правила поширюються на роботи при добуванні збагачуванні та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження на підприємствах промисловості рідкісних металів. Державні санітарні правила є обов‘язковими для підприємств організацій та науково-дослідних установ підприємств промисловості рідкісних металів що здійснюють добування збагачення переробку технологічні та наукові дослідження мінеральної сировини яка містить супутніми елементами природні ізотопи урану та торію. Зміст Стор. 1. Загальні положення 5 2. Основні визначення 8 3. Класифікація робіт за ступенем радіаційної небезпеки 10 4. Вимоги до розміщення та планування підприємств цехів та виробничих ділянок 12 5. Вимоги до технологічних процесів обладнання та вентиляції 14 5.1 Вимоги при проведенні гірничих робіт 14 5.2 Вимоги при збагаченні та переробці мінеральної сировини 17 6. Вимоги до водопостачання та каналізації 20 7. Вимоги до зберігання та перевезення мінеральної сировини яка містить техногенно- підсилені джерела природного походження 22 8. Збирання та вилучення відходів мінеральної сировини яка містить техногенно-підсилені джерела природного походження 23 9. Прибирання приміщень в яких виконуються роботи з техногенно-підсиленими джерелами природного походження 24 10. Засоби індивідуального захисту та особистої гігієни 25 11. Радіаційний контроль 29 Додаток 1. Радіоактивні ряди торію урану та актиноурану 32 Додаток 2. Ліміти дози опромінення 33 Додаток 3. Допустимі концентрації природних радіоактивних елементів у повітрі робочих приміщень РСАinhal для категорії А та допустимі концентрації у повітрі РСВ inhal та питної води РСВ ingest для категорії В Бк/м3 34 Додаток 4. Еквівалентна рівноважна об‘ємна активність ЕРОА та ДК радону торону у повітрі приміщень 35 Додаток 5. Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь шкіри протягом робочої зміни спецодягу та засобів індивідуального захисту 36 Додаток 6. Мінімальний орієнтовний об‘єм радіаційного контролю при проведенні робіт з природними радіоактивними речовинами на підприємствах промисловості рідкісних металів 37 Додаток 7. Реєстрація осіб відповідальних за приймання зберігання та видачу радіоактивних речовин в відкритому та закритому вигляді приладів апаратів та установок укомплектованих радіонуклідними джерелами 38 Додаток 8. Рекомендовані спеціальні миючі засоби для устаткування приміщень контейнерів та спеціальних автомобілів 39 1. Загальні положення 1.1“Державні санітарні правила при добуванні збагачуванні та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження на підприємствах промисловості рідкісних металів” розроблені відповідно до Законів України: * “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”; * “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання”; * “Про поводження з радіоактивними відходами “; та діючих в Україні нормативних документів “Норм радіаційної безпеки України НРБУ-97 НРБУ-97/Д-2000 ” “Основних санітарних правил протирадіаційоної безпеки України ОСПУ ” та правил роботи з радіоактивними речовинами з урахуванням специфіки роботи на підприємствах промисловості рідкісних металів відносно низька питома радіоактивність перероблюваної продукції та великі їх об‘єми особливості технологічного процесу . Сучасні Правила є Державним нормативним документом який встановлює санітарно-гігієнічні вимоги щодо забезпечення протирадіаційного захисту при виконанні практичної діяльності яка стосується поточного та потенційного опромінення персоналу та населення. 1.2 Санітарні правила розповсюджуються на підприємства організації та науково-дослідні установи на підприємствах промисловості що здійснюють добування збагачення переробку технологічні та наукові дослідження мінеральної сировини яка містить в якості супутніх елементів природні ізотопи урану та торію. 1.3 Правила регламентують основні вимоги щодо забезпечення радіаційної безпеки на підприємствах промисловості рідкісних металів. 1.4 Положення Правил необхідно дотримуватись при проектуванні будівництві введенні в експлуатацію при реконструкції та експлуатації підприємств і окремих об‘єктів на підприємствах промисловості рідкісних металів. 1.5 Проект об‘єкту підприємства промисловості рідкісних металів повинен передбачати: * економічне обґрунтування доцільності реалізації даного проекту та оцінку впливу об‘єкту на людину та довкілля; * заходи щодо контролю за надходженням радіоактивних речовин у довкілля; * заходи щодо охорони довкілля від розповсюдження радіоактивних речовин; * заходи щодо зменшення виділення радону; * заходи щодо контролю за радіаційним станом та забезпечення захисту працюючих на об‘єкті та населення від впливу іонізуючого випромінювання; * заходи щодо безпечного зберігання та переробки радіоактивних відходів. 1.6 Відповідальність за виконання вимог Правил накладається на етапах проектування будівництва та експлуатації відповідно на керівництво проектних установ будівельних організацій та діючих підприємств. На основі цих Правил адміністрація підприємств що експлуатуються повинна розробити інструкції щодо радіаційного захисту працюючих під час регламентних та аварійних ситуацій на окремих виробничих дільницях з урахуванням конкретних умов та особливостей технологічних процесів. 1.7 Основними вимогами цих Правил є створення таких умов праці що забезпечують шляхом проведення радіаційно-захисних заходів зниження доз опромінення працюючих до рівня допустимих. 1.8 Радіаційна небезпека під час роботи з рудами мінеральними концентратами рідкісних металів ільменит цирконій рутил гафній та деякі інші елементи а також з продуктами їх хімічної переробки визначається наявністю в них радіоактивних елементів торію та урану Додаток 1 . 1.9 Роботи з рудами концентратами та промпродуктами що містять торій та уран з питомою альфа-активністю більше ніж 37 0 кБк/кг 1·10-6 Кі/кг необхідно розглядати як роботи з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді. 1.10 При роботах з матеріалами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження з питомою альфа-активністю менше 37 0 кБк/кг 1·10-6 Кі/кг можливість зовнішнього опромінення робітників несуттєва. Проте по мірі збагачення мінеральної сировини та підвищення в ній вмісту як основних так і супутніх елементів потужність дози зовнішнього опромінення може збільшуватись та при певних умовах досягти значень які можна порівнювати з лімітами доз опромінення для персоналу. 1.11 Основною радіаційною небезпекою під час роботи з рудами та продуктами їх переробки на підприємствах промисловості рідкісних металів є внутрішнє опромінення що обумовлене поєднаною дією на організм працюючих пилу та іонізуючої радіації – пилорадіаційного фактору ПРФ . Пилова складова ПРФ характеризується: а масою пилу; б фізико-хімічними властивостями пилу; в фіброгенністю пилу. Радіаційна складова ПРФ може бути представлена: а радіоактивними елементами рядів урану торію рідше актиноурану що входять до складу промислового пилу; б радоном і тороном з дочірніми продуктами розпаду ДПР ; в зовнішнім бета– та гамма–випромінюванням. Дія ПРФ обумовлена головним чином можливістю: а забруднення повітря радіоактивними аерозолями що містять радіонукліди рядів торію і урану та пилом; б забруднення повітря тороном радоном та ДПР; в забруднення поверхні устаткування приміщень та спецодягу радіонуклідами рядів торію та урану. Джерелами надходження пилу у повітря є різні технологічні процеси навантаження та розвантаження гірничої маси транспортування дробіння та інші . У наземних умовах під час робіт по збагаченню та доводці руд і концентратів пило-радіаційний фактор головним чином обумовлюється пилом який містить техногенно-підсилені джерела природного походження. По мірі концентрування радіонуклідів у оброблюваній сировині зростає можливість підвищення вмісту радіоактивних речовин у зоні дихання працюючих при різних вагових концентраціях пилу мг/м3 . Зниження рівня загальної запиленості повітря може стати дійовим засобом щодо зниження ступені можливої радіаційної небезпеки. 1.12 Для територій що межують з підприємством радіаційна небезпека визначається: а викидами в атмосферу радіоактивних аерозолів пилу та газів; б забрудненням природними радіоактивними речовинами; в забрудненням стічними водами. Потенційна радіаційна небезпека в цьому випадку залежить від характеру технологічного процесу санітарно-гігієнічних умов праці питомої та загальної активності перероблюваних речовин. 1.13 До виробничих процесів з рудами концентратами та промпродуктами на гірничодобувних збагачуваних підприємствах промисловості рідкісних металів застосовуються у повному обсязі загальні санітарні правила та нормативи щодо організації технологічних процесів та вимоги до виробничого обладнання. 1.14 На підприємствах промисловості рідкісних металів де особливості виробництв обумовлені присутністю перероблюваних природних радіоактивних речовин основними заходами щодо забезпечення радіаційної безпеки є: а раціоналізація технологічних процесів вибір методу розробки родовища заміна сухих переділів на мокрі використання пару замість сухого повітря під час струмного помолу виведення із перероблюваної продукції радіонуклідів групи А рядів торію та урану на початку процесу на підприємствах–перероблювачах введення безперервного гідролізу твердих возгонів і т.і. ; б автоматизація технологічних процесів; в механізація трудомістких процесів та операцій; г герметизація та укриття обладнання; д санітарно-технічні заходи. 1.15 Всі особи які приступають до робіт пов‘язаних з добуванням збагачуванням переробкою руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження повинні проходити попередній медичний огляд. До роботи допускаються особи не молодше 18 років та такі що не мають медичних протипоказань. Усі працюючі повинні підлягати періодичному медичному огляду не менше 1 разу на рік. Жінки повинні звільнятися від роботи пов’язаної з добуванням збагачуванням переробкою руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження на весь період вагітності та годування. 1.16 Для осіб які приступають до робіт в установах та підприємствах де ведуться роботи по добуванню збагачуванню переробкою руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження повинен проводитися первинний інструктаж з правил техніки безпеки радіаційної та особистої гігієни. Надалі інструктаж повинен проводитися не менше одного разу на рік. 2. Основні визначення 2.1 Техногенно-підсилені джерела природного походження – джерела іонізуючого випромінювання природного походження які в результаті господарської та виробничої діяльності людини були піддані концентруванню або збільшилася їхня доступність внаслідок чого утворилося додаткове до природного радіаційного фону опромінення. 2.2 Торієм природним називається суміш нуклідів Th-232 та Th-228. Ураном природним називається суміш нуклідів U-238 U-235 та U-234. Торієм рівноважним називається Th-232 що перебуває у рівновазі із усіма продуктами свого розпаду усього 10 з них 6 – альфа-активних . Ураном рівноважним називається U-238 що перебуває у рівновазі із усіма продуктами свого розпаду усього 14 з них 8 – альфа-активних . Один кілограм торію-232 рівноважного має сумарну активність 40.7 МБк 1 1 мКі або альфа-активність 24 4 МБк 0 66 мКі . Один кілограм чистого торію-232 має активність 4 1 МБк. Один кілограм урану-238 рівноважного має сумарну активність 176 1 МБк 4 7 мКі або альфа-активність 100 8 МБк 2 69 мКі . Один кілограм чистого урану-238 має активність 12 6 МБк. 2.3 Рівень обов‘язкових дій – величина яка виражається у тих же показниках радіаційного стану що і рівень дій втручання при перевищенні якої практично завжди доцільне і носить попереджувальний характер. 2.4 Середньорічна еквівалентна рівноважна активність радону ЕРОА – усереднене за рік значення об‘ємної активності радону в рівновазі з його дочірніми продуктами розпаду які мали б таку саму потенційну альфа-енергію на одиницю об‘єму як їх існуюча суміш. 2.5 Робоче місце – місце приміщення постійного чи тимчасового перебування персоналу у процесі трудової діяльності пов‘язаної з джерелами іонізуючих випромінювань. Якщо робота з джерелами іонізуючих випромінювань здійснюється в різних ділянках приміщення то робочим місцем вважається все приміщення. 2.6 Продукцією що одночасно знаходиться на робочому місці вважається така кількість продукції що завантажена в обладнання або ємності а не їх добова продуктивність. 2.7 Ефективна питома активність природних радіонуклідів Аеф – інтегральна характеристика радіоактивності матеріалу яка враховує питомий внесок окремих природних радіонуклідів у формування дози зовнішнього гамма-випромінювання: Аеф = АRa + 1 31АTh + 0.085АK де 1 31; 0 085 – зважуючі коефіцієнти для торію-232 і калію-40 відповідно по відношенню до радію-226. 2.8 Радіаційний фактор вплив – будь-який тип радіаційного впливу який приводить чи може призвести до опромінення людини або радіоактивному забрудненню навколишнього середовища. 2.9 Радіоактивне забруднення – наявність або розповсюдження радіоактивних речовин понад їх природний вміст в навколишньому середовищі та/ чи у тілі людини. 2.10 Радіоактивне забруднення поверхні що знімається нефіксоване – частина забруднення поверхонь радіонуклідами радіоактивними речовинами що самочинно або при експлуатації переходять із забрудненої поверхні в навколишнє середовище або знімається засобами дезактивації. 2.11 Радіоактивне забруднення поверхні що не знімається фіксоване – частина забруднення поверхонь радіонуклідами радіоактивними речовинами яка самочинно чи при експлуатації не переходить в навколишнє середовище та не видаляється методами дезактивації без порушення їх цілісності . 2.12 Радіоактивні відходи РАВ – об‘єкти та субстанції абсолютна чи питома активність масова об‘ємна чи поверхнева яких перевищує встановлені Міністерством охорони здоров‘я України межі. 2.13 Нормами радіаційної безпеки встановлюються наступні категорії осіб які зазнають опромінювання: * Категорія А персонал – особи які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань; * Категорія Б персонал – особи які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань але у зв‘язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об‘єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення; * Категорія В – все населення. 2.14 Допустима потужність дози PDR – допустимий рівень усередненої за рік потужності еквівалентної дози на все тіло при зовнішньому опроміненні чисельно дорівнює відношенню ліміту дози DL до часу опромінення t протягом календарного року: PDR= DL/t Якщо спеціально не обумовлено для осіб категорії А та Б приймається t=1700год для осіб категорії В t=8760год. 2.15 Допустиме радіоактивне забруднення поверхні ДЗ – допустимий рівень встановлений з врахуванням неперевищення ліміту дози за рахунок радіоактивного забруднення поверхні робочих приміщень обладнання індивідуальних засобів захисту і шкіряних покривів для осіб категорії А та робочих поверхонь. 2.16 Допустимий рівень ДР – похідний норматив для надходження радіонуклідів в організм людини за календарний рік усереднених за рік потужності еквівалентної дози концентрації радіонуклідів в повітрі питній воді та раціоні щільності потоку часток і т.п. розрахований для референтних умов опромінення із значень лімітів доз. 2.17 Допустимий скид ДС – регламентований максимальний сукупний рівень рідинного скиду. ДС – скид при якому сумарна річна ефективна доза представника критичної групи населення за рахунок всіх присутніх у скиді радіонуклідів дорівнює квоті ліміту дози. 2.18 Регламент радіаційно-гігієнічний – затверджені правила умови критерії для прийняття рішення в т.ч. у формі числових значень нормативів контрольних рівнів та ін. а також методи і засоби вимірювань. 3. Класифікація робіт за ступенем радіаційної небезпеки 3.1 Роботи по добуванню збагачуванню та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження на підприємствах промисловості рідкісних металів за ступенем радіаційної небезпеки поділяються на чотири класи. Класом робіт визначаються вимоги до розміщення та обладнання приміщення організаційно-технічні умови радіаційної небезпеки під час проведення робіт з джерелами іонізуючого випромінювання 3.2 Клас робіт визначається у залежності від технологічного процесу ефективної питомої активності перероблюваних речовин та їх кількості на робочому місці. 3.3 Сировину що містить уран та торій на складах або у закритих бункерах тарі у виробничих приміщеннях дозволяється зберігати за тим же класом робіт але кількість речовин може бути у 100 разів більше вказаної в таблиці 1. 3.4 Роботи третього другого та першого класів здійснюються в окремих приміщеннях з виконанням вимог наведених у розділах 4 5 6 10 11 цих правил. 3.5 Роботи що здійснюються за четвертим класом не вимагають додаткових організаційних та технічних заходів з радіаційної безпеки. 3.6 Для гірничодобувних підприємств роботи по ступеню радіаційної небезпеки не поділяються. Таблиця 1 Класифікація робіт за ступенем радіаційної небезпеки при добуванні збагачуванні та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження на підприємствах промисловості рідкісних металів в залежності від технологічного процесу ефективної питомої активності перероблюваної продукції АЕФ та її кількості на робочому місці Технологічні процеси Ефективна питома активність АЕФ перероблюваної продукції в кБк/кг та в % еквівалентного вмісту торію екв. %Th ? 7 4 > 7 4 20 0 > 20 0 50 0 > 50 0 ? 0 074 % > 0 074 % 0 2 % > 0 2 % 0 5 % > 0 5 % Кількість перероблюваної продукції яка одночасно знаходиться на робочому місці тони ? 0 1 0 1-1 0 1 0-10 0 > 100 ? 0 01 0 01-0 1 0 1-1 0 > 1 0 ? 0 001 0 001-0 01 0 01-0 1 > 0 1 Класи робіт 1. Зберігання на складах готової продукції або у виробничих приміщеннях в закритій тарі бункерах контейнерах Радіаційно-безпечні роботи при дотриманні допустимих рівнів загальної запиленості IV III III III III III III II II II II II II 2. Мокрі процеси головним чином на збагачувальних фабриках з нерозчиненими речовинами мокре дрібнення грохочення гравітація обезшламлювання та інші IV III III III III III III II II 3. Сухі процеси з твердими сипучими речовинами сухе дрібнення грохочення просіювання сепарація сушка шихтовка затарювання та інші IV III II II II III II II II II II II I 4. Низькотемпературні гідрохімічні процеси розчинення осадження екстракція іонний обмін флотація та інші IV III III III II III III III II III III II I 5. Високотемпературні фізичні та хімічні процеси електроліз ректифікація упарювання розчинів прокалювання встановлення та інші IV III II II II III II II I III II I I 6. Високотемпературні процеси розкриття мінеральної сировини хлорування спікання обпалювання та інші IV III II II II II II II I III II II I 4. Вимоги до розміщення та планування підприємств цехів та виробничих ділянок 4.1 Розташування будов та споруджень на промисловому майданчику а також їх планувальні рішення повинні відповідати вимогам діючих будівельних норм та правил будівельні норми та правила проектування генеральних планів промислових підприємств проектування виробничих будов промислових підприємств санітарних норм проектування промислових підприємств . 4.2 Забороняється проектування будівництво та введення в дію підприємств які виявляються джерелами забруднення навколишнього середовища на територіях які вважаються зонами екологічного лиха. 4.3 Розташування виробництв потребує обов‘язкового погоджування з органами Держсанепідслужби України. Погодження необхідно проводити на стадії вибору та відведення загальної ділянки під будівництво. 4.4 Вибір земельних ділянок під будівництво виробництв I та II категорії повинен виконуватися з урахуванням ситуаційного плану місцевості рози вітрів та перспективного збільшування потужності підприємств. Ділянки для розміщення підприємств повинні розміщатися з підвітряної сторони по відношенню до житлових та громадських будівель до дитячих та санаторно-оздоровчих закладів до ділянок відпочинку спортивних споруд та ін. 4.5 Для підприємств що проектуються та новобудов встановлюються санітарно-захисні зони. У кожному конкретному випадку розміри санітарно-захисної зони повинні бути обґрунтовані розрахунками або підтверджені результатами практичних спостережень за впливом аналогічних діючих підприємств на навколишнє середовище. Санітарно-захисна зона повинна відповідати нормам проектування промислових підприємств та правилам радіаційної безпеки. Критеріями для визначення розмірів санітарно-захисної зони по радіаційному фактору є: * не перевищення встановленої для населення квоти ліміту дози при нормальному режимі експлуатації підприємства; * не перевищення встановлених для населення лімітів річного надходження радіонуклідів до організму через органи дихання і травлення; * неперевищення допустимих концентрацій радіонуклідів в атмосферному повітрі та воді відкритих водоймищ. При цьому необхідно урахувати метеорологічні гідрологічні геологічні сейсмічні та екологічні фактори які характерні для даної місцевості а також підвищення потужностей виробництва. При розміщенні на одній ділянці декілька виробництв встановлюють єдину санітарно-захисну зону враховуючи сумарну дію цих виробництв. Розміри санітарно-захисної зони треба погоджувати з органами Держсанепідслужби. 4.6 До санітарно-захисної зони підприємства належить вся територія що прилягає до нього за межами якої в приземному шарі атмосферного повітря концентрація радіоактивних речовин від усіх джерел викиду з урахуванням використовуваної системи очищення викидів в атмосферу перспективного росту потужності підприємства не перевищує допустимої концентрації для населення. 4.7 У санітарно-захисній зоні дозволяється розташовувати будівлі адміністративного господарського та підсобного призначень що обслуговують підприємство у тому числі їдальні медичні пункти та склади. Санітарно-захисні зони повинні бути упорядковані та мати зелені насадження. 4.8 Підприємства повинні розташовуватися по відношенню до населених пунктів та джерел водопостачання з навітряного боку. 4.9 Використання земельних ділянок та водоймищ які розташовані в санітарно-захисній зоні щодо народногосподарських цілей можливо вирішувати лише після погоджування з адміністрацією підприємства та Держсанепідслужбою МОЗ України при умові обов‘язкового радіологічного контролю сільськогосподарської продукції. 4.10 В санітарно-захисній зоні радіаційний контроль здійснюється службами радіаційної безпеки підприємства. Радіаційний контроль також проводиться періодично територіальними органами Держсанепідслужби МОЗ України. 4.11 Промислові будови на території підприємства слід розташовувати з урахуванням поточності технологічного процесу та по можливості таким чином щоб ті будови в яких здійснюється переробка мінеральної сировини яка містить техногенно-підсилені джерела природного походження були територіально віддалені від інших промислових будов і знаходилися з навітряного боку по відношенню до них. 4.12 Планування виробничих будов із замкнутим та напівзамкнутим контурами не припускається. Зона розриву між будовами розташованими на території встановлюється за санітарними нормами проектування промислових підприємств. 4.13 Планування цехів або ділянок повинно здійснюватися за принципом розподілу операцій за ступенем їх радіаційної небезпеки. Не рекомендується суміщати в одному приміщенні роботи з різним ступенем радіаційної небезпеки. 4.14 Проектування захисту від зовнішнього опромінення персоналу включаючи захист боксів і приміщень які відвідуються персоналом періодично або при проведенні ремонтних робіт необхідно проводити із коефіцієнтом запасу 2 по річній ефективній та еквівалентним дозам поточного і потенційного опромінення. Проектування захисту від внутрішнього опромінення персоналу здійснюється з коефіцієнтом запасу 4 по річній ефективній дозі поточного та потенційного опромінення. 4.15 На збагачувальних фабриках сухі переділи сушка електромагнітна сепарація шихтовка повинні відокремлюватися від мокрих переділів та виноситися у окремі приміщення якщо це не суперечить вимогам технології. 4.16 Радіаційно небезпечні підприємства повинні мати власні спеціальні спецпральні для дезактивації забрудненого та прання незабрудненого радіоактивними речовинами спецодягу при відсутності централізованих міських спецпралень які повинні бути розташовані у різних приміщеннях. Спецпральня на підприємстві може розташовуватися як у окремій будівлі так і в комплексі побутових приміщень одного з санпропускників. Санпропускники для другого класу робіт можуть бути як окремими при кожній будові або ділянці так і загальними для декількох будов виділених територіально або для підприємства в цілому але з обладнанням опалювальних переходів між виробничими будовами та санпропускниками. 4.17 До складу санпропускника належать: душові гардероб домашньої одежі та гардероб робочої одежі приміщення щодо радіометричного контролю шкіряних покровів та спецодягу приміщення індивідуальних засобів захисту приміщення брудного спецодягу та приміщення чистого спецодягу. 4.18 Планування санпропускника повинно забезпечити роздільне проходження потоків робітників до робочих приміщень та із них з пропуском брудних та чистих потоків по різним ділянкам. 4.19 Підлоги стіни та стелі побутових приміщень повинні мати вологостійке оздоблення яке слабко сорбує радіоактивні речовини і дозволяє легко проводити очищення та дезактивацію. 4.20 Умивальники повинні бути забезпечені кранами які можна відкрити ліктем або натиском ноги. Промивка унітазів повинна здійснюватися педальним спуском води. 4.21 Після робіт третього класу достатньо передбачити душову звичайного типу. 5. Вимоги до технологічних процесів обладнання та вентиляції 5.1 Вимоги при проведенні гірничих робіт 5.1.1 Під час видобутку руди у кар‘єрах необхідно використовувати комплекс засобів спрямованих на пилоподавлення у місцях утворення пилу. Вказаний комплекс повинен містити у собі регулярне зволоження руди та поливання водою внутрішньокар‘єрних доріг та під‘їздних шляхів за допомогою поливальних машин та дощувальних установок подачу очищеного від пилу повітря в кабіни екскаваторників і т. і. 5.1.2 Приміщення в яких розташоване пилегазоочисне устаткування повинні бути ізольовані та не мати повітряного зв‘язку з основними виробничими приміщеннями та зонами. Вхід та вихід в такі приміщення повинен проводитись крізь окремий санітарний шлюз. 5.1.3 Входи в приміщення вентиляційних установок повинні передбачатись зовні будівлі або із зони постійного перебування персоналу. 5.1.4 В комплексі приміщень де розташоване пилегазоочисне устаткування обов‘язкова наявність ізольованих приміщень або герметичних вентильованих ділянок щодо ремонту розборки тимчасового зберігання фільтрів апаратів та їх елементів а також для зберігання засобів прибирання та дезактивації. 5.1.5 Повітря яке вилучається із боксів укриттів камер шаф та іншого обладнання повинне підлягати очищенню перед викидом в атмосферу. Необхідно уникати розведення цього повітря до його очистки. На підприємствах де виконуються роботи I та II класів необхідно передбачати витяжні труби висота яких повинна забезпечити знижку об‘ємної активності радіоактивних речовин в атмосферному повітрі в місці приземлення факела до за межами санітарно-захисної зони значень які зумовлюють не перевищення встановленої квоти ліміту дози щодо населення. 5.1.6 Можливо виводити вентиляційне повітря без очистки якщо його об‘ємна активність у викиді не перевищує допустимого значення щодо повітря робочих приміщень а сумарний викид за рік не перевищує встановленого значення допустимого викиду. При цьому рівні сумарного зовнішнього та внутрішнього опромінення населення не повинні перевищувати встановленої квоти ліміту дози щодо даного підприємства яка наведена в таблиці 5.2 НРБУ-97. 5.1.7 Розрахункова швидкість руху повітря в робочих прорізах витяжних шафів та укриттів повинна бути 1 5 м/сек. Якщо кількість шафів більше трьох то при визначенні витрати повітря яке необхідно вилучити ураховується тільки половина площі усіх робочих прорізів. 5.1.8 В герметичних камерах та боксах при закритих прорізах повинно бути забезпечене розрахункове розрідження не менше 20мм водяного стовпа. Камери та бокси повинні бути обладнанні приладами контролю ступеню розрідження. 5.1.9 Повітреводи витяжної вентиляції та фільтри розраховуються на можливість забезпечення швидкості руху 1м/сек в прорізах боксів та камер які періодично відкриваються. При деяких технологічних процесах та при наявності тепловологовиділення в боксах та камерах необхідна кратність обміну визначається розрахунком. 5.1.10 Дозволяється тимчасове зниження розрідження в камерах та боксах в межах експлуатаційної характеристики фільтрів до 10 мм вод.ст.; дозволяється також тимчасове зниження швидкості руху повітря в прорізах витяжних шафів які відчиняються до 0 5 м/сек при умові що об‘ємна активність повітря робочих приміщень не перевищує допустиму концентрацію щодо категорії А яка встановлена НРБУ-97. 5.1.11 При числі камер та боксів більше трьох загальна витрата повітря яке треба вилучити визначається числом прорізів які одночасно відчиняються при експлуатації прорізів за технологічним регламентом з коефіцієнтом запасу 1 5 та з урахуванням можливих нещільностей всієї системи. 5.1.12 При операціях які пов‘язані з різанням зварюванням очищенням устаткування яке забруднене радіоактивними речовинами необхідно використовувати мобільні рухомі фільтровентиляційні установки які забезпечують локальне вилучення та очищення від токсичних і радіоактивних речовин що утворюються. Основними вимогами при виборі та устрої систем та установок пилегазоочистки при роботах I та II класів являються: * максимально можливе зменшення числа одиниць пилегазоочисного обладнання; * механізація та автоматизація процесів обслуговування ремонту та заміни пилегазоочисного обладнання та в необхідних випадках – дистанційне забезпечення цих робіт; * наявність систем автоматичного контролю та сигналізації за ефективністю роботи очисних апаратів та фільтрів а в випадку багатоступеневої системи – як всієї пилегазоочистки так і окремих частин та ступенів; наявність методик визначення коефіцієнту очистки апаратів та фільтрів при вхідному контролі перед установкою на системі вентиляції та при проведенні регламентних випробувань; * надійна ізоляція пилегазоочисного обладнання як джерела іонізуючих опромінень забезпечення безпеки персоналу при його догляді та обслуговуванні. 5.1.13 Фільтри та апарати необхідно встановлювати по можливості безпосередньо біля боксів камер шафів укриттів для того щоб максимально знизити забруднення систем магістральних газопроводів. Термін дії апаратів та фільтрів повинен визначатися по зниженню пропускної можливості щодо повітря або по рівню радіаційної безпеки яка може виникнути в результаті накопичення радіоактивних речовин: забруднення фільтрів не повинно перевищувати допустимого рівня загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь приміщень постійного перебування персоналу та розташованого в них обладнання які надані в таблиці Д.3.3 НРБУ-97 Додаток 5 . 5.1.14 При розташуванні пилегазоочисного обладнання в окремих приміщеннях окремих будівлях до них повинні надаватися ті самі вимоги що і до основних виробничих приміщень. У випадку розміщення пилегазоочисного обладнання на горищі то воно горище повинно бути обладнане як технічний поверх. 5.1.15 Для робіт I класу в приміщеннях I-ї та II-ї зон необхідно передбачити систему подачі повітря з концентрацією радіонуклідів не вище допустимої до шлангових засобів індивідуального захисту пневмо-костюмам пневмошлемам шланговим противогазам яка повинна мати повітророзподільні пристрої щодо одночасного підключення до них не менше 2-х шлангових засобів індивідуального захисту. 5.1.16 Для подачі повітря до шлангових засобів індивідуального захисту необхідно встановлювати окрему пневмолінію або окрему припливну камеру яка обладнана аерозольними фільтрами тонкої очистки або окремі вентилятори які забезпечують в місці з‘єднання шлангу з костюмом тиск 500 мм вод.ст. при подачі не менш 24м3 повітря в годину на один костюм. 5.1.17 Мережі живлення які розводять шлангові засоби індивідуального захисту необхідно виконувати із корозійностійких матеріалів. Місця з‘єднання шлангів повинні бути забезпечені шаровими або пружинними автоматичними клапанами. 5.1.18 Опалення приміщень для робіт по добуванню збагачуванню та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження повинно бути водним або повітряним згідно вимогам будівельних норм та правил. В приміщеннях для робіт I та II класів необхідно передбачати повітряне опалення яке спільне з припливними системами вентиляції а також автономне аварійне освітлення. 5.2 Вимоги при збагаченні та переробці мінеральної сировини 5.2.1 На збагачувальних фабриках операції розвантаження сухих промпродуктів та концентратів шихтовки та пакування готових концентратів повинні бути механізовані та максимально герметизовані. 5.2.2 Подрібнювачі транспортерні стрічки внутрішньо фабричної передачі промпродуктів місця пересипання та навантаження їх в устаткування слід обладнувати раціональними укриттями з механічною витяжкою яка запобігає потраплянню аерозолів у повітря робочої зони. 5.2.3 При передачі руди з приймальних бункерів до дробильних агрегатів у місцях пересипок та над стрічковими транспортерами слід встановлювати розбризкувачі для зволоження руди. 5.2.4 Забороняється проводити немеханізовану шихтовку промпродуктів та концентратів у приміщеннях цехів. В окремих випадках для незначних кількостей до 100 кг концентратів та промпродуктів припускається ручна шихтовка з обов’яковим застосуванням засобів індивідуального захисту. 5.2.5 Надбункерне приміщення у відділеннях бункерів роздрібненої руди повинно бути ізольовано від решти приміщень. 5.2.6 Обробка проб руди промпродуктів та концентратів у відділах технічного контролю повинна проводитися в окремому приміщенні при цьому всі необхідні операції повинні бути максимально механізовані. Устаткування яке при цьому використовується повинно бути вкрите та забезпечене місцевими витяжними пристроями; обробка невеликих порцій проб може проводитися у витяжних шафах; зберігання проб повинно здійснюватися в окремому спеціально призначеному приміщенні обладнаному вентиляційною системою. 5.2.7 Основною вимогою забезпечення радіаційної безпеки при добуванні збагачуванні та переробці руд які містять техногенно-підсилені джерела природного походження є виведення радіонуклідів з основних мас перероблюваних матеріалів на початку процесу. Виведення радіонуклідів слід проводити на етапах що ідуть безпосередньо за розкриттям сировини з гранично можливим концентруванням радіонуклідів до наступного доведення їх до товарної продукції або відправлення на захоронення. 5.2.8 При передачі промпродуктів з одного підприємства на інше виділення радіонуклідів рекомендується проводити на підприємстві – постачальнику. 5.2.9 Високотемпературні пірометалургійні процеси розкриття мінеральних концентратів що здійснюються за II класом робіт див. таблицю 1 слід організувати у окремих промислових приміщеннях або ділянках цехів з додержанням необхідних вимог з радіаційної безпеки у першу чергу при повній герметизації укритті апаратури автоматизації роботі в окремому приміщенні очищенні вихідних технологічних газів та повітря з вентиляційної системи і т.і. 5.2.10 Злив розплавів мінеральної сировини у ємності повинен здійснюватися у спеціальних укриттях обладнаних місцевою вентиляцією яка забезпечує таку швидкість повітря у робочих прорізах яка виключає можливість забруднення повітря у зоні дихання. 5.2.11 Процеси розвантаження та навантаження мінеральної сировини повинні бути механізовані за максимальною герметизацією пунктів пересипання із застосуванням шиберних засобів ємностей що герметично закриваються і т.і. . 5.2.12 Транспортування концентратів пульп та розчинів у межах ланцюга одного або декількох територіально суміщених виробництв повинно здійснюватися трубопроводами із використанням пневмо- і гідротранспорту. Пневмо- та гідротранспортування концентратів розчинів та пульп рекомендується проводити за принципом відсмоктування а не нагнітання з метою уникнення втрат речовин у аварійних випадках та у разі виникнення нещільностей. У тих випадках коли неможливо застосовувати гідро- та пневмотранспортування внутрішньозаводське перевезення концентрата та промпродуктів може здійснюватися у закритій тарі яка виключає можливість втрат. 5.2.13 Пересипання навантаження дозування та пакування сухих сипучих матеріалів слід проводити за допомогою пристроїв які виключають можливість пиління або під укриттям з місцевими відсмоктувачами. 5.2.14 Операції спікання сушки прогартовування і таке інше під час яких можливе виділення пилу та газів що містять радіоактивні речовини повинні здійснюватися у герметизованій апаратурі або такій що працює під розрідженням і забезпечує надходження повітря через робочі прорізи та нещільності із швидкістю яка виключає забруднення повітря робочої зони або ж слід застосовувати укриття та бокси для апаратури які не припускають проникнення пилу та газів у зону дихання працюючих. 5.2.15 Всі операції подрібнення продуктів що містять радіоактивні речовин якщо це припустимо за технологічною схемою необхідно здійснювати мокрим способом. 5.2.16 Технологічні вентиляційні гідро- та пневмотранспортні комунікації повинні мати люки та отвори із заглушками для очищення від забруднення та ліквідації пробок. 5.2.17 Розкриття упаковок з концентратами та промпродуктами повинно бути по можливості механізовано. Місця розкриття необхідно розташовувати поблизу місць навантаження з обладнанням укриттів та місцевих відсмоктувачів. Розкриття упаковок повинно здійснюватися на металевих піддонах з бортами які запобігають рознесенню цих продуктів. 5.2.18 У процесі виробництва необхідно здійснювати систематичний контроль за вмістом радіонуклідів у всіх видах сировини промпродуктів готової продукції та відходів з підведенням балансу радіоактивності необхідного для оцінки неконтрольованих виробничих втрат радіоактивних речовин. 5.2.19 При розробці нових технологічних схем та проектуванні збагачувальних та хіміко-металургійних підприємств підведення балансу радіоактивності на лабораторній та виробничій стадіях є обов‘язковим. 5.2.20 Для опорядження виробничих приміщень слід використовувати матеріали що мало сорбують легко дезактивуються та легко знімаються: для стелі – стальні або чавунні плити бетон з якісним залізуванням бетон з періодично змінюваним покриттям метлахські та діабазові плитки перхлорвініловий пластикат релін лінолеум; для стін – лако- фарбові покриття на основі епоксидних поліефірних та інших смол. Покриття повинно вибиратися з урахуванням класу робіт хімічної та корозійної стійкості до вібрації навантажень тиску та температури. Край покрить підлоги та кутки приміщень не повинні мати щілин. 5.2.21 Сходи та огорожі повинні бути металевими. Дерев‘яні конструкції та спорудження повинні бути пофарбовані у декілька шарів. 5.2.22 У приміщеннях призначених для робіт III класу стіни повинні мати захисні покриття на висоту не менше 2м. У приміщеннях призначених для робіт II класу стіни повинні мати захисні покриття по всій поверхні. 5.2.23 Опорядження побутових приміщень слід передбачати відповідно до будівельних норм та правил проектування допоміжних будов та приміщень промислових підприємств. 5.2.24 Приміщення дозиметричних служб та лабораторій опоряджуються як звичайні хімічні лабораторії. 5.2.25 Проектування вентиляції та опалення промислових будов та споруджень підприємства а також викидів вентиляційного повітря у атмосферу та очищення його перед викидом слід здійснювати відповідно до вимог будівельних норм та правил проектування опалення вентиляції кондиціювання повітря санітарних норм проектування підприємств та вимог щодо розрахунку розсіювання у атмосфері шкідливих речовин що містяться у викидах підприємств. 5.2.26 Повітря що викидається з хімічних реакторів ємностей для зберігання електросепараторів сушок та інших апаратів перед викидом у атмосферу повинно підлягати очищенню. При наявності обґрунтувань які підтверджуються розрахунками або практичними даними повітря з промислових приміщень дозволяється видаляти без очистки якщо концентрація радіоактивних речовин у ньому на викиді не перевищує значення ПКБ. 5.2.27 У виробничих приміщеннях розрахункова продуктивність витяжної вентиляційної системи повинна перевищувати на 10-20% продуктивність припливної системи. 5.2.28 Подача повітря у промислові приміщення та видалення повітря витяжною системою повинні бути організовані таким чином щоб потік повітря був спрямований із чистих та відносно менш забруднених приміщень у найбільш забруднені підпирання повітря у “чистих” приміщеннях . 5.2.29 Основна вентиляційна система радіаційно небезпечних промислових приміщень роботи за II та III класами повинна мати резервний вентилятор продуктивністю не менш 1/3 від розрахункової. Ввімкнення резервних вентиляторів повинно здійснюватися автоматично у момент виходу з ладу основних вентиляторів. 5.2.30 Витяжні вентилятори що обслуговують радіаційно небезпечні промислові приміщення повинні розташовуватися у окремих приміщеннях та мати сигналізацію яка сповіщає про зупинку вентиляторів. 5.2.31 Припливні камери розташовуються в ізольованому приміщенні з навітряного боку. Необхідність очищення підігрівання та кондиціювання припливного повітря визначається виробничими та кліматичними умовами. 5.2.32 З метою запобігання забрудненню припливного повітря відстань від місця його викиду до місця забору при розташуванні по один бік будови повинно бути обґрунтовано розрахунками. 5.2.33 Висоту викиду слід визначати відповідно з показниками щодо розрахунку розсіювання у атмосфері шкідливих речовин що містяться у викидах підприємств. 6. Вимоги до водопостачання та каналізації 6.1 Загальні вимоги до обладнання водопроводу спеціальної та господарсько-фекальної каналізації визначаються нормами проектування водопроводу та каналізації та регламентуються санітарними правилами та будівельними нормами. 6.2 У приміщеннях для робіт з нерозчинними мінеральними речовинами наприклад у цехах збагачувальних фабрик достатньо мати господарсько-фекальну каналізацію. 6.3 Система спеціальної каналізації повинна передбачати установлювання накопичувальних ємностей та очисних споруд щодо дезактивації стічних вод і де це можливо повторне використання їх для технологічних цілей. Обладнання спеціальної каналізації повинно передбачати заміну окремих її ділянок у виробничих приміщеннях гідравлічних затворів колін та ін. частинами. Очисні споруди слід розміщувати в спеціальному приміщенні на території підприємства. 6.4 Система спецканалізації повинна бути забезпечена засобами контролю за кількістю та активністю стічних вод та пристроями для відбору проб на радіохімічні дослідження. 6.5 Приймальники для зливу розчинів мінеральної сировини яка містить техногенно-підсилені джерела природного походження раковини зливи трапи фасонні частини у системі спеціальної каналізації повинні виготовлятися із корозійностійких матеріалів або мати захисні покриття. Конструкція приймальників повинна виключати можливість розбризкування розчинів. Крани для води яка подається до раковин повинні мати змішувачі з підводкою гарячої та холодної води. При проведенні робіт I класу крани повинні відкриватися за допомогою педального або ліктьового пристрою. Обов’язкове забезпечення миючими засобами. Для сушки рук необхідно установлювати електросушки. Промивка унітазів повинна виконуватись педальним спуском води. 6.6 Стічні води від обмивання приміщень для робіт з нерозчинними мінеральними речовинами повинні спрямовуватися у хвостосховище шламонакопичувачів разом з пульпами шламів чи після освітлення та зниження питомої активності до десятикратної порівняно з допустимою концентрацією для відкритих водойм використовуватися як зворотні. 6.7 Скид радіоактивних стічних вод у поглинаючі ями свердловини та зрошувальні поля забороняється. 6.8 Очистка та дезактивація стічних вод на очисних пристроях повинна складатися з поєднанням відстою осаджування та співосаджування радіоактивних речовин хімічними реагентами та їх фільтрування. Отримані при дезактивації стічних вод осадки вилучаються як відходи. Спосіб дезактивації вибирається у залежності від складу стічних вод та їх активності. По можливості дезактивовані води слід повторно використовувати для технологічних цілей або як зворотні за умови що їх питома активність не більше ніж у 10 разів перевищує гранично допустиму для води відкритих водоймищ. 6.9 Стічні води що вилучаються у каналізацію та відкриті водойми повинні підлягати систематичному радіометричному контролю на магістральних колекторах оглядових колодязях та у місцях скиду. Роботи по радіометричному контролю проводяться із застосуванням засобів індивідуального захисту. 7. Вимоги до зберігання та перевезення мінеральної сировини яка містить техногенно-підсилені джерела природного походження 7.1 Транспортування руд від місць їх видобутку до збагачувальних фабрик шляхами і дорогами що лежать у межах одного проммайданчика і не проходять через населені пункти здійснюється машинами та гідротранспортом згідно з правилами транспортування. Транспортування концентратів або інших матеріалів до підприємств перероблювачів якщо останні територіально не пов‘язані з підприємствами – постачальниками слід здійснювати у тарі яка забезпечує не розсипання мінеральної сировини. Тара повинна мати достатню механічну міцність що забезпечує її цілісність під час навантажувально-розвантажувальних робіт та протягом транспортування. Умови транспортування повинні відповідати існуючим вимогам радіаційної безпеки. 7.2 Транспортування і зберігання в‘язких та гігроскопічних матеріалів слід здійснювати у герметичній металевій тарі. 7.3 Транспортування руд концентратів та промпродуктів насипом у вагонах контейнерах барабанах і тарі промислово-технічного призначення що забезпечує радіаційну безпеку перевезень дозволяється залізничним транспортом морськими та річковими вантажними авіаційно-транспортними вантажно-пасажирськими суднами у вантажних відсіках трюмів та палубах а також автомобільним транспортом. 7.4 Зовнішні поверхні контейнерів барабанів з речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження не повинні мати забрудненість що “знімається” яка визначається за методом мазків. 7.5 Уранову і торієву руди можливо перевозити без тари в транспортних засобах при забезпеченні вантажовідправником мір які виключають можливість видування та розсипу цих речовин. 7.6 Забороняється перевозити упаковки з мінеральною сировиною яка містить техногенно-підсилені джерела природного походження транспортними засобами призначеними для перевезення людей продуктів харчування та предметів широкого вжитку. 7.7 Складські приміщення де зберігається мінеральна сировина яка містить техногенно-підсилені джерела природного походження повинні бути обладнані системою вентиляції згідно існуючим нормативним документам. 7.8 На складах готової продукції збагачувальних фабрик зберігання концентратів які містять техногенно-підсилені джерела природного походження без тари або обмежуючих ємностей навалом забороняється в деяких випадках дозволяється по узгодженню з регулюючими органами. 7.9 Зберігання продуктів що містять техногенно-підсилені джерела природного походження у виробничих приміщеннях дозволяється тільки у затареному вигляді. 7.10 Умови безпеки при перевезенні речовин які містять техногенно-підсилені джерела природного походження регламентуються законодавством України правилами безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів та правилами фізичного захисту. 8. Збирання та вилучення відходів мінеральної сировини яка містить техногенно-підсилені джерела природного походження 8.1 Відходами мінеральної сировини які містять техногенно-підсилені джерела природного походження вважаються тверді речовини з питомою активністю що перевищує 7 4 кБк/кг або потужність дози перевищує 1 5мкГр/год на відстані 0 1м від поверхні відходів без врахування природного гамма-випромінювання. 8.2 Тимчасове захоронення радіоактивних відходів виробничих підприємств у вигляді рідких або розчинених у воді сполук не припускається. 8.3 Рідкі відходи повинні вилучатися відповідно до вимог ОСПУ при цьому загальна кількість рідких відходів не повинна перевищувати 200л на добу. При більших кількостях необхідно здійснювати виділення радіоактивних елементів у вигляді нерозчинних осадків з наступним захороненням їх як твердих речовин. 8.4 До радіоактивних відходів підприємств промисловості рідкісних металів які містять техногенно-підсилені джерела природного походження належать шлами та огарок що отримані в результаті осадження радіоактивних елементів з технологічних розчинів та при дезактивації стічних вод підприємств. 8.5 Відходи підприємств з ефективною питомою активністю нижче 7 4 Бк/кг вилучаються за встановленим порядком як нерадіоактивні у спеціально відведені місця розміщення відходів. 8.6 Хвости гірничо-збагачувальних підприємств підлягають захороненню звичайним способом у хвостосховищах намивного типу. Проміжні чи кінцеві радіоактивні продукти що утворюються у ході збагачувального процесу і не мають промислового значення і такі що підлягають ліквідації повинні скидатися у хвостосховище з основними хвостами. 8.7 Хвости збагачувальних фабрик що містять торій та уран дозволяється використовувати як будівельні матеріали якщо вони задовольняють вимогам Державних будівельних норм України ДБН . 8.8 Відходи хіміко-металургійних виробництв які належать до комплексу гірничо-металургійних комбінатів або розташовані поблизу збагачувальних фабрик повинні направлятися на пункти зберігання шламонакопичувач /безточний/ після нейтралізації відходів або в вироблені ділянки кар’єру. 8.9 Сховища шламонакоплювачі на підприємствах споруджуються за спеціальними проектами що передбачають умови будівництва зберігання і наступної переробки відходів та розташовуються на території підприємства або в спеціально відведених місцях за погодженням з органами Держсанепідслужби. 8.10 Збезводнені віджаті від вільної води осадки хіміко-металургійних підприємств які містять техногенно-підсилені джерела природного походження з ефективною питомою активністю більше 37000 Бк/кг зберігаються наземним курганним способом шляхом заповнення ними спеціальних металевих чи бетонних коробів або барабанів і складуванням їх на майданчиках. 8.11 Деталі устаткування тара та інший металобрухт може направлятися на подальше використання якщо радіаційні параметри будуть задовольняти вимогам: * потужність поглиненої дози на відстані 0 1м не більше 0 43 мкГр/год потужність експозиційної дози – 0 50 мкР/год ; * ступінь поверхневого ??забруднення перевищує 50 ??частинок/хв·см2 що визначається на площі 100 см2; * нефіксоване поверхневе радіаційне забруднення відсутнє. 8.12 Відповідно до Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами” 1995р. повне звільнення РАВ у сховищах від санітарного нагляду збоку Органу Державного Регулювання – Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров‘я України надається з умов: а неперевищення рівнів вилучення регламентованих ОСПУ за критерієм питомої активності для кожного з нуклідів що містяться в РАВ; б неперевищення річної ефективної дози поточного опромінення критичної групи населення 0 01мЗв/рік та колективної річної ефективної дози поточного опромінення 1 люд.–Зв розділ 9 НРБУ-97 ; в неперевищення референтного рівня Б потенційного опромінення 1мЗв/рік . 8.13 Обмежене звільнення РАВ у сховищах від санітарного нагляду збоку Органу Державного Регулювання – Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров‘я України надається якщо рівні вилучення за критеріями встановленими ОСПУ перевищені однак гарантується: а неперевищення річної ефективної дози поточного опромінення критичної групи населення 0 01мЗв/рік та колективної річної ефективної дози поточного опромінення 1люд.–Зв; б неперевищення референтного дозового рівня Б потенційного опромінення 1мЗв/рік. 9. Прибирання приміщень в яких виконуються роботи з техногенно-підсиленими джерелами природного походження 9.1 У всіх приміщеннях де ведуться роботи з речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження повинно проводитися де це можливо згідно технології щоденне прибирання підлоги та робочих поверхонь устаткування обладнання . Повне прибирання миття стін вікон дверей несучих конструкцій вентиляційних труб і т.і. здійснюється не рідше одного разу на місяць. Місця які неможливо прибрати вологим способом як виняток дозволяється прибирати за допомогою пилососів. Сухе прибирання приміщень яке здіймає куряву забороняється. 9.2 Прибиральний інвентар повинен закріплятися за приміщеннями або виробничими дільницями і зберігатися у шафах або ящиках встановлених з цією метою. Сумісне зберігання з прибиральним інвентарем інших предметів забороняється. 9.3 Непередбачені забруднення – розсипання та розливання речовин які містять техногенно-підсилені джерела природного походження – в результаті порушення цілісності устаткування або тари і невірного ведення технологічного процесу необхідно ліквідувати терміново не припускаючи розповсюдження забруднення у приміщенні. 9.4 У разі розливання розсипання аварійних викидів технологічних газів пару рідин або порошковидних продуктів що містять речовини які мають техногенно-підсилені джерела природного походження необхідно усунути порушення нормального режиму технологічного процесу покинути забруднене приміщення і діяти відповідно плану ліквідації аварії на виробництві. 9.5 Очищення приміщення слід здійснювати тільки в індивідуальних засобах захисту. 9.6 Забруднення зовнішніх поверхонь устаткування обладнання інструмента лабораторної посуди поверхонь робочих приміщень речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження а також в відділеннях санпропускників де зберігається спецодяг та засоби індивідуального захисту не повинно перевищувати допустимих рівнів загального радіоактивного забруднення які наведені у Додатку 5. 10. Засоби індивідуального захисту та особистої гігієни 10.1 Всі особи які працюють з рудами концентратами та промпродуктами що містять техногенно-підсилені джерела природного походження під час виконання робіт повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до існуючих нормативних документів. 10.2. Заходи щодо обмеження професійного опромінення осіб персоналу категорії А необхідно в першу чергу направляти на джерело випромінювання та обладнання робочих місць. Використання засобів індивідуального захисту ЗІЗ повинно як правило розглядатися в якості змушеного або виключного заходу по відношенню до першообов’язкових. ЗІЗ використовуються в ситуаціях коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією обладнання організацією виконавчих процесів архітектурно-планувальними рішеннями та засобам колективного захисту. 10.3 Працівники дозиметричної служби користуються тими чи іншими засобами захисту залежно від місця проведення контролю. 10.4 Робота в умовах підвищеного аерозольного забруднення повинна здійснюватися із застосуванням засобів захисту органів дихання: респіраторів пневмомасок або інших ізолюючих дихальних апаратів. Порядок користування індивідуальними засобами захисту визначається адміністрацією підприємства за показаннями дозиметричної служби. 10.5 У разі забруднення засобів індивідуального захисту та спецодягу радіоактивними речовинами вище гранично допустимих рівнів вони терміново повинні замінятися на чисті. 10.6 Бавовняний спецодяг та білизну слід піддавати пранню не рідше одного разу на 10 днів. Решта спецодягу і засоби індивідуального захисту повинні підлягати пранню або заміні по мірі забруднення радіоактивними речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження. 10.7 Прання спецодягу що забруднений вище допустимих рівнів повинно здійснюватися у спецпральнях. Забороняється прання спецодягу вдома. 10.8 Ремонтні роботи та очищення внутрішніх поверхонь устаткування обладнання та апаратури проводяться тільки з застосуванням засобів індивідуального захисту. 10.9 Способи прання залежать від характеру забруднень і складаються з сухого вилучення пилу прання та миття спецодягу. На кожному підприємстві повинна бути докладна інструкція про методи і порядок прання спецодягу та засобів індивідуального захисту. 10.10 Після закінчення роботи у приміщеннях І ІІ та ІІІ класу необхідно пройти санпропускник здійснити контроль чистоти рук та тіла на пункті дозиметричного контролю і перевдягтися. Якщо звичайне обмивання тіла та рук водою з милом не дає належного ефекту слід застосовувати спеціальні миючи засоби Додаток 8 . Після закінчення робіт IV класу необхідно прийняти душ та переодягтися. 10.11 Вихід у спецодязі за межі підприємства а також відвідування їдальні заводоуправління та інших приміщень де не ведуться роботи з речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження забороняється. 10.12 У приміщеннях де здійснюється робота з речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження забороняється: а перебування співробітників без необхідних засобів індивідуального захисту; б зберігання продуктів харчування цигарок косметики домашньої одежі та інших предметів що не мають прямого відношення до виконуваної роботи; в вживання їжі паління користування косметикою. 10.13 Для паління повинні бути відведені спеціальні приміщення що обладнані умивальниками для рук та електрорушниками. Їдальні буфети повинні розташовуватися за межами приміщень у яких проводяться роботи з речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження. 10.14 Постачання працівників питною водою припускається за допомогою фонтанчиків розташованих у місцях віддалених від виробничого устаткування обладнання у побутовках проходах коридорах . 10.15 Основний комплект ЗІЗ складають: комбінезон або костюм шапочка спецбілизна панчохи легке взуття або черевики рукавички паперовий рушник носова хустка одноразового використання якщо потрібно то і зимовий спецодяг ватяна фуфайка брюки та ін. а також обов‘язково ЗІЗ органів дихання в залежності від можливого радіоактивного забруднення повітря. 10.16 При роботах з розчинами а також в умовах можливого забруднення повітря та поверхонь приміщень радіоактивними аерозолями з урахуванням їх характеру робота з порошками випарювання радіоактивних розчинів прибирання робочих приміщень та ін. окрім комплекту основних ЗІЗ необхідно використовувати допоміжні ЗІЗ органів зору обличчя рук та тіла: а до ЗІЗ органів зору належать окуляри відкритого та закритого типів які захищають очі та прилеглі ділянки обличчя від пилу твердих часточок бризків рідини ультрафіолетового випромінювання та яскраво виявленого випромінювання; б до ЗІЗ обличчя належать головні та універсальні щитки які захищають не тільки очі але і все обличчя. Для захисту очей від жорсткого бета-випромінювання необхідно використовувати спеціально для цього розроблений захисний щиток. Захист очей від шкідливої дії інших випромінювань виконується за допомогою окулярів та щитків зі скло-світофільтрами. На початку використання окулярів та щитків із скло-світофільтрами необхідно переконатися що скло по своєму маркіруванню відповідає усім необхідним для даної операції захисним вимогам; в до ЗІЗ рук та тіла відносяться захисні пластикові рукавиці фартух напівхалати нарукавники екрани для захисту окремих органів спецвзуття гумове чи пластикатове . Засоби захисту рук та тіла при роботі з речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження повинні мати високі захисні властивості: * бути непроникливими по відношенню до речовин які містять техногенно-підсилені джерела природного походження у вигляді розчинів та пилу; * бути хімічно стійкими до агресивних сполук до складу яких входять речовини які містять техногенно-підсилені джерела природного походження; * захисні рукавиці повинні бути міцними еластичними зручними та легко відмиватися від забруднень речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження; * конструкція манжетів рукавиць які використовуються для ізолюючих костюмів повинна забезпечити їх герметичне приєднання до рукавів костюма. При виконанні зварювальних робіт та при різці метала який забруднений радіонуклідами персонал повинен бути забезпечений спеціальними ЗІЗ зварника із іскростійких дезактивуючих матеріалів. 10.17 При роботах коли можливе забруднення повітря приміщень речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження газами та парами робота з порошками випарювання розчинів ліквідація аварій ремонтні роботи та ін. необхідно застосовувати фільтруючі та ізолюючі ЗІЗ органів дихання. Головним критерієм який визначає необхідність використання таких ЗІЗ є концентрація радіоактивних та інших шкідливих речовин у повітрі робочої зони. ЗІЗ підбирається з урахуванням заміряної або очікуваної концентрації речовин у повітрі. Їх використання повинно обмежити індивідуальне річне надходження радіонуклідів в організм персоналу категорії А в кількостях які перевищують допустиме надходження АLIАinhal встановлене НРБУ-97 таблиця Д.2.1 . Це забезпечується якщо концентрація радіонукліда у повітрі що вдихається не перевищує встановлене НРБУ-97 значення допустимої концентрації радіонукліда в повітрі робочих приміщень РСАinhal . ЗІЗ повинні також забезпечити неперевищення концентрацій інших шкідливих речовин у повітрі що вдихається встановлених значень гранично допустимих концентрацій ГДК . Якщо застосування фільтруючих засобів не забезпечує радіаційну безпеку робітників то необхідно застосовувати ізолюючі захисні засоби пневмошлеми пневмокостюми а в деяких випадках – автономні ізолюючі апарати . 10.18 Всі засоби індивідуального захисту повинні знаходитися у належному стані і при необхідності бути повіреними згідно установленого порядку відповідно методикам на стійкість яка передбачена технічними умовами. Робітники зобов‘язані проходити необхідний інструктаж щодо належного використання ЗІЗ. Крім того необхідно робити індивідуальну підгонку ЗІЗ. 10.19 Спецодяг та ЗІЗ повинні підлягати дозиметричному контролю. Радіоактивне забруднення спецодягу ЗІЗ та шкіряні поверхні персоналу категорії А не повинні перевищувати рівнів які наведені в таблиці Д.3.3. НРБУ-97 Додаток 5 . 10.20 В приміщенні для робіт з речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження забороняється: а перебування персоналу без необхідних засобів індивідуального захисту; б знаходитися особам які постійно не працюють в цих приміщеннях без письмового дозволу адміністрації або служби радіаційної безпеки; в знаходитися особам які не працюють на цьому підприємстві без супроводжуючої особи та письмового дозволу адміністрації або служби радіаційної безпеки; г зберігання харчових продуктів тютюнових виробів особистого одягу косметики та інших речей які не мають відношення до роботи; д вживання їжі паління використання косметичних речей. 11. Радіаційний контроль 11.1 На підприємствах зайнятих видобутком та перероблюванням руди концентратів та промпродуктів що містять у собі речовини які містять техногенно-підсилені джерела природного походження повинен здійснюватися радіаційний контроль для проведення якого впроваджується служба радіаційної безпеки. 11.2 Метою служби є контроль додержання норм радіаційної безпеки санітарних правил а також інструкцій з радіаційної безпеки підприємства. 11.3 Система радіаційно-дозиметричного контролю опрацьовується на стадії проектування підприємства і містить організацію та проведення контролю радіаційного стану у виробничих приміщеннях на території підприємства в санітарно-захисній зоні та зонах спостереження. 11.4 Перелік основних радіаційно-небезпечних факторів на підприємствах які мають техногенно-підсилені джерела природного походження та періодичність нагляду за ними здійснює служба радіаційної безпеки підприємства. 11.5 Чисельність штату служби об‘єм та характер спостережень встановлюється таким чином щоб забезпечити ефективний контроль радіаційного стану відповідно до проектної системи. 11.6 Радіаційний контроль виконується згідно регламенту та за графіком дозиметричного контролю і відбору проб які узгоджені з органами Держсанепідслужби і включає: * контроль за потужністю дози рентгенівського і гамма-випромінювання на робочих місцях персоналу категорії “А” і “Б”; * контроль за потужністю дози при проведенні робіт по гамма-дефектоскопії; * контроль за потужністю дози гамма-випромінювання в місцях установки радіоізотопних приладів; * контроль ефективності захисту рентгенівських установок; * індивідуальний дозиметричний контроль персоналу категорії “А”; * контроль за забрудненістю повітря радіоактивними аерозолями та пилом у всіх виробничих приміщеннях та навколишньому середовищі; * контроль за забрудненістю радіоактивними речовинами грунту рослинності снігу та водних джерел у навколишньому середовищі; * контроль за радіаційною забрудненістю поверхонь устаткування приміщень транспортних засобів та упаковок; * контроль за забрудненістю радіоактивними речовинами шкіряних покривів та одягу працівників; * контроль за потужністю доз зовнішнього опромінення на робочих місцях; * контроль за радіоактивністю сировини промпродуктів та готової продукції; * контроль за забрудненістю речовинами які містять техногенно-підсилені джерела природного походження стічних вод в твердій та рідкій фазах; * контроль за збиранням та утриманням природних радіонуклідів в огарці шламах станції нейтралізації; * контроль речовин які випускаються як будівельні матеріали. 11.7 Визначення кількості аерозолів довгоживучих радіонуклідів в повітрі виконується методом виміру альфа-активності проб повітря. 11.8 Критерієм для оцінки ступеню радіаційної небезпеки є значення допустимої концентрації та допустимого рівня. 11.9 Діяльність служби радіаційної безпеки підприємства визначається положенням затвердженим адміністрацією підприємства за узгодженням з органами Держсанепідслужби. У положенні визначається чисельність служби її права та обов‘язки. 11.10 Частота та об‘єми дозиметричних спостережень кожного виду контролю визначаються конкретно в залежності від особливостей роботи в річному плані–графіку що затверджується головним інженером підприємства та узгоджується з органами Держсанепідслужби. 11.11 Контроль забруднень повітряного басейну водоймищ та грунту викидами виробництва на території що межує з підприємством виконується за узгодженням з органами Держсанепідслужби. 11.12 Результати контролю повинні реєструватися в спеціальних журналах. Рівень радіаційної небезпеки та ефективність захисних заходів оцінюється за результатами радіаційно-дозиметричного контролю. 11.13 У всіх випадках перевищення рівнів опромінення терміново повинні прийматися заходи щодо ліквідації причин цього перевищення під контролем дозиметричної служби. 11.14 Для контролю радіаційного стану повинні застосовуватися прилади які забезпечують отримання достовірної інформації необхідної щодо оперативного контролю радіаційного стану. Ці прилади повинні проходити Держповірку. Дані радіаційного контролю реєструються в спеціальних журналах дозиметричного контролю який зберігається в службі радіаційної безпеки. Термін зберігання журналу – 50 років. 11.15 На всіх осіб категорії А повинні заповнюватися індивідуальні картки у яких реєструються дані що характеризують індивідуальні дози опромінення. Індивідуальні картки зберігаються на протязі 50 років після звільнення робітника. 11.16 При проведенні радіаційно-дозиметричного контролю оцінка радіаційної небезпеки для робіт І ІІ та ІІІ класів здійснюється на основі допустимих рівнів що стосуються категорії А опромінених осіб. Для робіт ІV класу оцінка радіаційної небезпеки проводиться на основі допустимих рівнів відносно категорії Б опромінених осіб. Оцінка радіаційної небезпеки може здійснюватися також на основі контрольних рівнів числові значення яких повинні бути менше допустимих. Ці контрольні рівні встановлюються адміністрацією підприємства за узгодженням з органами Держсанепідслужби. 11.17 Основні дозові межі та допустимі рівні для категорій персоналу А та Б наведені у Додатку 2. Мінімальний орієнтовний об‘єм радіаційного контролю при проведенні робіт з природними радіоактивними речовинами на підприємствах промисловості рідкісних металів наведено у Додатку 6. Додаток 1 Радіоактивні ряди торію урану та актиноурану 32 91 90 89 88 86 84 83 82 81 U Pa Th Ac Ra Rn Po Bi Pb Tl Ряд торію 232 228 212 208 Th Ra Po Pb 1 39?1010p 6 7 p 3?10-7c Стаб. 228 212 208 Ac Bi Tl 6 13г 60 5хв 3 1 хв 228 224 220 216 212 Th Ra Tn Po Pb 1 9 р 3 64дн 54 5 с 0 16 с 10 6 г Ряд урану 210 206 Po Pb 138дн Стаб. 210 Bi 5 дн 238 234 214 210 U Th Po Pb 4 5?109p 24 5дн 1 5?10-4с 22 р 234m 214 Pa Bi 1 17хв 19 7хв 234 230 226 222 218 214 U Th Ra Rn Po Pb 2 3?105p 8?104p 1590р 3 82дн 3 05хв 27хв Ряд актиноурану 235 231 211 207 U Th Po Pb 7 1?108p 24 6г 5?10-3с Стаб. 231 227 211 207 Pa Ac Bi Tl 3 2?104p 21 р 2 2хв 4 8хв 227 223 219 215 211 Th Ra An Po Pb 18 9дн 11 2дн 3 9 с 2?10-3с 36хв Додаток 2 Таблиця 5.1 НРБУ-97 Ліміти дози опромінення мЗв/рік Категорія осіб які зазнають опромінювання А а б Б а В а 1 2 3 4 DLE ліміт ефективної дози 20 в 2 1 Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення: - DLlens для кришталика ока 150 15 15 - DLskin для шкіри 500 50 50 - DLextrim для кистей та стіп 500 50 - Примітки: а – розподіл дози опромінення протягом календарного року не регламентується; б – для жінок дітородного віку до 45 років та вагітних жінок діють обмеження п.5.6 НРБУ-97; в – в середньому за будь-які послідовні 5 років але не більше 50 мЗв за окремий рік DLmax . Додаток 3 Таблиці Д.2.1 Д.2.2 НРБУ-97 Допустимі концентрації природних радіоактивних елементів у повітрі робочих приміщень PCAinhal для категорії А та допустимі концентрації у повітрі PCBinhal та питній воді PCBingest для категорії В* Бк/м3 Радіонуклід Категорія А Категорія B PCAinhal PCBinhal PCBingest Ряд торію торій-232 3E-2 4E-4 7E+2 радій-228 2E-1 2E-3 2E+2 Ряд урану уран-238 2E-1 3E-3 1E+4 уран-234 2E-1 2E-3 1E+4 радій-226 6E-2 7E-4 1E+3 полоній-210 3E-1 3E-3 2E+2 свинець-210 4E-1 5E-3 5E+2 * - Значення величин PCБinhal встановлені на рівні 1/10 величини PCAinhal п.5.4.3 НРБУ-97 Додаток 4 Еквівалентна рівноважна об‘ємна активність ЕРОА та ДК радону торону у повітрі приміщень Якщо вимірюваною величиною є концентрація АRn-222 радону торону у повітрі робочих приміщень то ЕРОА розраховується за формулою: ЕРОА = АRn-222 . F де F – коефіцієнт рівноваги див. таблицю наведену нижче . Коефіцієнт рівноваги радону торону при різних кратностях обміну об‘єму повітря Кратність обміну об‘єму повітря година-1 Коефіцієнт рівноваги F радон-222 торон-220 0 1.000 1.000 0.1 0.928 0.391 0.3 0.784 0.174 0.5 0.689 0.112 0.7 0.628 0.082 1.0 0.526 0.058 1.5 0.436 0.039 2.0 0.356 0.030 3.0 0.269 0.020 5.0 0.182 0.012 < 10.0 < 0.103 < 0.006 Додаток 5 Д.3.3. НРБУ-97 Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь шкіри на протязі робочої зміни спецодягу та засобів індивідуального захисту част./хв.см2 Об‘єкт забруднення Альфа-активні нукліди Бета-активні2 нукліди Окремі1 Інші Непошкоджена шкіра спецбілизна рушники внутрішня поверхня лицьових частин засобів індивідуального захисту 1 1 100 Основний спецодяг внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту 5 20 800 Поверхні приміщень постійного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання зовнішня поверхня спецвзуття 5 20 2000 Поверхні приміщень періодичного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання 50 200 8000 Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту що знімаються у саншлюзах 50 200 10 000 1До окремих відносяться альфа-випромінюючі радіонукліди середньорічна допустима концентрація яких у повітрі робочих приміщень менша 0 3 Бк/м3. 2 Для радіонуклідів з максимальною енергією електронів бета-частинок меншою 50 КеВ допустимі рівні та порядок радіаційного контролю забруднення робочих поверхонь встановлюються окремими документами стосовно конкретного виробництва. Додаток 6 Мінімальний орієнтовний об‘єм радіаційного контролю при проведенні робіт з природними радіоактивними речовинами на підприємствах промисловості рідкісних металів Задачі радіаційного контролю Частота контролю 1 2 Вимірювання потужності доз на робочих місцях та у суміжних приміщеннях 1 раз на місяць Вимірювання рівнів забруднення робочих поверхонь та устаткування 1 раз на місяць Вимірювання ЕРОА радону та торону у повітрі 1 раз на місяць Вимірювання вмісту радіоактивних речовин пилу у повітрі 1 раз на місяць Індивідуальний дозиметричний контроль доз зовнішнього опромінення є обов’язковим для осіб віднесених до категорії А Щоквартально Додаток 7 Реєстрація осіб відповідальних за приймання зберігання та видачу радіоактивних речовин у відкритому та закритому вигляді приладів апаратів та установок укомплектованих радіонуклідними джерелами Найменування установи № п/п Прізвище ім‘я по-батькові Номер та дата наказу про призначення 1 2 3 Додаток 8 Рекомендовані спеціальні миючі засоби для устаткування приміщень контейнерів та спеціальних автомобілів Як миючі розчини для дезактивації устаткування приміщень контейнерів та спеціальних автомобілів можуть бути використані такі суміші: Суміш № 1 Пральний порошок 3г Луг 10г Вода до 1л Суміш № 2 ДС – РАС* 10мл Вода до 1л Суміш № 3 ДС – РАС 10мл Щавлева кислота 5г Поварена сіль 50г Вода до 1л Суміш № 4 ДС –РАС або ОП-7 5г Щавлева кислота 5г Гексаметафосфат натрію 7г Вода до 1л Забруднені поверхні які неможливо відмити вищевказаними сумішами повинні бути додатково оброблені миючою сумішшю № 5. Суміш № 5 Марганцевокислий калій 40г Сірчана кислота 5г Вода до 1л Після дезактивації поверхні сумішшю № 5 протягом 10-15 хвилин проводиться обробка сумішшю № 3. Якщо забруднений матеріал не є стійким до кислот корозує або розчиняється тоді його потрібно обробляти луговими розчинами суміші №6. Суміш № 6 Їдкий натрій 10г Трилон Б 10г Вода до 1л * ДС-РАС паста РАС – розчин рафінованого алкіларілсульфоната. Продовження додатка 8 Цінне устаткування обладнання необхідно дезактивувати розчинами лимонної або щавлевої кислотами такого складу: Суміш № 7 Лимонна або щавлева кислоти 10-20г вода до 1л а також використовують тринатрійфосфат або гексаметафосфат натрію: Суміш №8 Тринатрійфосфат або Гексаметафосфат натрію 10-20г Вода до 1л Термін дезактивації залежить від ступеню та розмірів забруднення. Орієнтовно дезактивація однієї спецавтомашини двома робітниками продовжується 1-2 години а одного контейнера одним робітником – 10-20 хвилин. Розчин миючої рідини на один спецавтомобіль дорівнює у середньому 150л з котрих: Холодної води -80л Гарячої води -50л Спецрозчинів -20л Витрата миючої рідини на один контейнер дорівнює в середньому 12л з котрих: Холодної води -5л Гарячої води -5л Спец розчинів -2л В окремих випадках забруднення можуть бути видалені механічним засобом металевими щітками шкуркою скребками та т.і. Ушкоджені поверхні повинні бути відновлені. У процесі дезактивації необхідно приймати заходи щодо можливого скорочення витрат миючих засобів в цілях зменшення відходів. 2