ГКД 34.50.501-2003

ГКД 34.50.501-2003 Стаціонарні свинцево-кислотні акумуляторні батареї. Типова інструкція з експлуатації

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства палива та енергетики України № “ “ від 2003 р. ГКД 34.50.501-2003 ГАЛУЗЕВИЙ КЕРІВНИЙ ДОКУМЕНТ СТАЦІОНАРНІ СВИНЦЕВО – КИСЛОТНІ АКУМУЛЯТОРНІ БАТАРЕЇ Типова інструкція з експлуатації СТАЦИОНАРНЫЕ СВИНЦОВО – КИСЛОТНЫЕ АККУМУЛЯТОРНЫЕ БАТАРЕИ Типовая инструкция по эксплуатации Чинний від 1 Сфера застосування Вимоги цього НТД “Стаціонарні свинцево-кислотні акумуляторні батареї. Типова інструкція з експлуатації” далі “Інструкція” поширюються на стаціонарні свинцево-кислотні акумуляторні батареї типів СК СН а також різних іноземних фірм типів Vb VARTA OPzS GroE та інші Інструкцію призначено для використання при здійсненні проектування монтажу організаційно технічного обслуговування експлуатації стаціонарних свинцево - кислотних акумуляторних батарей що використовуються в системах постійного струму елетростанцій підстанцій підприємств та організацій галузі різних форм власності. Ця інструкція не суперечить вимогам технічної документації фірм - постачальників і заводів – виготовлювачів та вимогам діючих нормативно - технічних материалів галузі ПУЕ ПТЕ Правил безпечної експлуатації електроустановок. На основі цієї інструкції підприємства можуть складати місцеві інструкції з урахуванням особливостей технічних характеристик установлених типів акумуляторних батарей та існуючих схем і пристроїв постійного струму. 2 Позначення і скорочення АБ - акумуляторна батарея; АЕ – акумуляторний елемент; СК - стаціонарний акумулятор для коротких і тривалих режимів; СН – стаціонарний акумулятор з пластинами намазного типу; С10 - ємність акумулятора при 10-годинному режимі розряду; № А - номер акумулятора; U - напруга; ? - щільність електроліту; t - температура електроліту; ПС - підстанція; 3 Заходи безпеки 3.1 Обслуговування акумуляторних батарей АБ повинно бути покладене на акумуляторника або спеціально навченого електромонтера. Працювати з кислотою свинцем повинен навчений проінструктований персонал. 3.2 Повинна бути виключена можливість перебування в приміщенні акумуляторної батареї осіб що не мають відносин до обслуговування батареї. Для цього приміщення акумуляторної батареї повинно бути постійно закрите на замок. Ключ від нього необхідно зберігати на щиті керування і видавати тільки особам що обслуговують АБ і особам що мають право на огляд розподільчих пристроїв. 3.3 Сторонні особи допускаються в приміщення акумуляторної батареї тільки в супроводі акумуляторника або електромонтера що обслуговує АБ. 3.4 При відсутності або бездіяльності вентиляції в приміщенні акумуляторної батареї може утворитися вибухонебезпечна концентрація водню. Навіть при постійному підзаряді з елементів виділяється деяка кількість водню. При забрудненні електроліту шкідливими домішками виділення водню підсилюється. Тому в приміщеннях акумуляторної батареї забороняється паління і використання електронагрівальних приладів а також апаратів що можуть дати електричну іскру. 3.5 На дверях приміщення акумуляторної батареї повинні бути написи: “Акумуляторна” “Вогненебезпечно” “З вогнем не входити” “Паління заборено”. Перелік необхідних захисних засобів та інвентарю що забеспечують безпеку робіт обслуговування АБ наведено в додатку А. 3.6 При пайці електродів необхідно дотримуватися наступних умов: - не допускається робити пайку під час заряду АБ; - АБ на час пайки повинна бути вимкнена від підзаряду і переведена на розряд; - примусова припливно - витяжна вентиляція повинна бути увімкнута за дві години до початку пайки і працювати під час пайки на протязі усієї пайки ; - у приміщеннях акумуляторних батарей з природною вентиляцією повинні бути додатково застосовані переносні вентилятори або повітродувки; - пайку повинні виконувати спеціально навчені електромонтер і помічник. 3.7 Вирізка і пайка електродів роботи з визначення ємності акумуляторних батарей відбір проб вимірювання щільності і температури електроліту повинні провадитися в гумових рукавичках і чоботах. 3.8 При вирізці елементів накладенні шунтуючих перемичок і опорів додатково до рукавичок і чобіт необхідно надягти захисні окуляри. 3.9 Щоб уникнути влучення свинцевої пари або пилу в дихальні шляхи пайку або зачищення вушок електродів необхідно робити в респіраторах з ватяними фільтрами. 3.10 Після виконання робіт з розбирання акумуляторів зачищенню і виправленню свинцевих електродів необхідно ретельно вимити руки з милом а перед палінням і прийманням їжі полоскати рот водою. 3.11 При влученні концентрованої сірчаної кислоти на руки шию або обличчя треба швидко видалити її тампоном ватою марлею і т.ін. . Місце влучення рясно промити водою і негайно нейтралізувати 5 % розчином двовуглекислої соди чайної соди . На сулії ємністю 3 - 5 л повинен бути чіткий напис: “Розчин двовуглекислої соди”. 3.12 Для запобігання влучення кислоти на шкіру та в очі всі операції з кислотою необхідно робити в сукняному костюмі гумовому фартуці гумових рукавичках чоботах штани навипуск і захисних окулярах. 3.13 Концентрована сірчана кислота електроліт повинна зберігатися в щільно закупорених суліях поміщених у міцні обплітки кошики в окремих приміщеннях. 3.14 На горлечках сулій повинні бути підвішені бирки з чіткими написами: “Концентрована сірчана кислота” “Електроліт” . 3.15 Запас дистильованої води повинен зберігися в щільно закупорених суліях судинах . На суліях повинні бути написи незмивною фарбою “Дистильована вода”. Використання таких ємностей з іншою метою забороняється. 3.16 Перенесення сулій із сірчаною кислотою необхідно робити тільки в обплітці або в дерев'яному ящику з ручками та обов'язково двома працівниками. Не можна переміщати сулії за горлечко або притискаючи до себе. Щоб уникнути вихлюпування кислоти із сулій при перенесенні вони повинні бути щільно закупорені скляними або керамічними пробками а пробки надійно прив'язані до горлечка сулії. 3.17 Переливання кислоти із сулії в інший посуд необхідно робити з верстата що допускає будь-який нахил сулії та її надійне закріплення. 3.18 Забороняється при розведенні сірчаної кислоти вливати воду в кислоту. Необхідно кислоту тонким струменем вливати у воду при безперервному розмішуванні розчину. Тепло що виділяється при цьому завдяки великій теплоємності води і великій її кількості поглинається водою без розбризкування. Тому судини для розведення сірчаної кислоти спочатку заливаються повною розрахунковою кількістю дистильованої води і тільки потім до неї додається кислота. 3.19 У приміщенні де розводиться кислота має бути судина достатньої ємності заповнена чистою водою. При наявності водопроводу в приміщенні необхідно мати водопровідну раковину. 3.20 Для запобігання нещасним випадкам при готуванні електроліту в умовах підстанцій повинно бути організоване централізоване готування електроліту і його розвезення по підстанціях у суліях або гумових ємностях. 3.21 Необхідно не допускати одночасного дотику або падіння металевих предметів інструмента і т.ін. до позитивних і негативних виводів акумуляторних елементів у запобігання короткого замикання дуги опіку і т.ін. . 3.22 Замість вогнегасників вуглекислотних в приміщеннях акумуляторних батарей рекомендується застосовувати вогнегасники ССl4 з чотирихлористим вуглецем . 3.23 Для пайки електродів слід застосовувати комбінації стиснутих і зріджених газів: пропан з киснем і водень з повітрям від компресора або повітродувки. 3.24 Пропан при вмісті його в повітрі в межах від 1 5 % до 10 % утворить вибухонебезпечну суміш. Він більш ніж у два рази важче повітря тому може не розсіюючись розливатися на великі відстані заповнюючи всі приямки канали і поглиблення створюючи в них вибухонебезпечні концентрації. 3.25 Необхідно суворо контролювати відсутність витоків газу. Для цього слід систематично перевіряти цілість шлангів щільність приєднань до балонів. 3.26 Для перевірки щільності стиків шлангів і місць приєднань необхідно застосовувати “мильну пробу”. Забороняється перевірка щільності вогнем. 4 Загальні правила експлуатації 4.1 Акумуляторні батареї АБ на об'єктах Мінпаливенерго України перебувають у віданні електричного цеху електростанцій або електротехнічних підрозділів електричних мереж і підстанцій. Поточним обслуговуванням АБ повинен займатися акумуляторник. Прийманням АБ після монтажу і ремонту її експлуатацією і технічним обслуговуванням повинна керувати відповідальна особа інженерно-технічного персоналу електростанції электро- або мережного підприємства і підстанції. 4.2 При експлуатації АБ повинні забезпечуватися їх тривала надійна робота і необхідний рівень напруги на шинах постійного струму в нормальних і аварійних режимах. 4.3 Технічні характеристики і надійність роботи АБ у тому числі й іноземних фірм гарантуються за умови дотримання вимог технічної документації на конкретний тип акумуляторних елементів ТУ технічних описів і правил експлуатації і т.ін. . 4.4 Акумуляторні елементи АЕ іноземних фірм технологічно і конструктивно забезпечують більшу підвищену надійність в експлуатації і тому для них може бути знижений обсяг технічного обслуговування у порівнянні з типами СК СН що відображається в місцевих інструкціях з експлуатації АБ затверджених відповідним технічним керівником. 4.5 Перед введенням в експлуатацію знову змонтованої АБ або АБ що вийшла з капітального ремонту необхідно перевірити опір ізоляції батареї змонтованої але не залитої електролітом відносно “землі” ємність АБ струмом 10 - годинного розряду чистоту якість аналіз наприкінці розряду на відсутність домішок хлору заліза міді і щільність електроліту напругу АЕ наприкінці заряду і розряду. Після монтажу АБ повинна вводитися до експлуатації після досягнення 100 % номінальної ємності. 4.6 Акумуляторні батареї повинні експлуатуватися в режимі постійного підзаряду. Підзарядна установка повинна забезпечувати стабілізацію напруги на шинах батареї з відхиленням рівним 1 - 2 %. Слід використовувати підзарядні установки що забезпечують мінімальні пульсації випрямної напруги коефіцієнт пульсації 1 – 1 5 % . Додаткові акумуляторні елементи які постійно використовуються в роботі повинні мати відповідний пристрій підзаряду. 4.7 В експлуатації для підтримки всіх АЕ батареї в цілком зарядженому стані і для запобігання сульфатації електродів один раз на рік необхідно провадити зрівняльні заряди АБ і в міру необхідності дозаряди. 4.8 Для визначення фактичної у межах номінальної ємності ємності АБ на електростанціях повинні виконуватися один раз на один – два роки контрольні розряди АБ відповідно до 7.5 . На підстанціях ПС і гідроелектростанціях не менш одного разу на рік повинна перевірятися працездатність АБ по спаданню напруги на поштовхових струмах а контрольні розряди АБ робити в міру необхідності. 4.9 Після аварійного розряду батареї наступний її заряд до ємності рівної 90 % номінальної повинен бути здійснений не більш ніж за 8 годин. При цьому напруга на акумуляторах може досягати значень до 2 5 – 2 7 В на елемент а струм - максимально припустимого струму заряду для даного типу серії акумуляторного елемента. 4.10 Під час експлуатації АБ слід передбачати автоматичний контроль: - опору ізоляції системи постійного струму ; - струму підзаряду АБ; - вимкнення АБ; - вимкнення підзарядного пристрою; - рівня напруги на шинах постійного струму. 4.11 Для контролю за станом АБ повинні бути визначені передбачені контрольні акумулятори елементи . Контрольні акумулятори необхідно щорічно змінювати кількість їх затверджує технічний керівник енергопідприємства в залежності від стану АБ і типів використовуваних акумуляторів. Для типів СК СН - не менш 10 % від кількості в АБ. Для АБ іноземних фірм - відповідно до технічної документації виготовлювачів постачальників - ця кількість може коливатися та у деяких випадках може складати один – два контрольних відстаючих елемента з найнижчими показниками напруга на елементі і т.ін. і які час від часу можуть мінятися. 4.12 Щільність електроліту в грамах на кубічний сантиметр нормується при температурі 20 °С. Тому щільність електроліту виміряну при температурі що відрізняється від 20 °С необхідно приводити до щільності при 20 °С за формулою: ?20 = ?t + 0.0007 t – 20 o C 1 де ?20 – щільність електроліту при температурі 20 o C г/см3; ?t - щільність електроліту при температурі t г/см3; 0 0007 - коефіцієнт зміни щільності електроліту зі зміною температури на 1°С; t - температура електроліту °С. 4.13 Хімічною лабораторією провадяться хімічні аналізи якості і на вміст домішок акумуляторної кислоти електроліту дистильованої води або конденсату. 4.14 Повинні виконуватися всі види оглядів АБ у порядку поточної експлуатації і за графіком затвердженим технічним керівником енергопідприємства. Обсяг виконуваних робіт при оглядах встановлюється в місцевих інструкціях відповідно до умов типу використовуваних АЕ і стану акумуляторної батареї розділ 7 . 4.15 Приміщення АБ акумуляторник повинен тримати в чистоті. Пролитий на підлогу електроліт слід негайно видаляти за допомогою сухої тирси. Після цього підлогу необхідно протерти ганчіркою змоченою в розчині 10 % кальцинованої соди а потім у воді. 4.16 Акумуляторні баки ізолятори ошинування ізолятори під баками стелажі та їхні ізолятори пластикові покриття стелажів щоб уникнути зниження ізоляції акумуляторної батареї необхідно тримати в чистоті сухими систематично очищати протирати дрантям спочатку змоченим у воді або розчині соди а потім сухим видаляти ознаки корозії на клемах сполучних елементах і несучих конструкціях. 4.17 Температура в приміщенні акумуляторної батареї повинна підтримуватися не нижче 10 °С. На підстанціях без постійного чергування персоналу допускається зниження температури до 5 °С якщо АБ обрана з урахуванням можливості такого зниження. Не допускаються різкі зміни температури в приміщенні акумуляторної батареї щоб не викликати конденсації вологи і зниження опору ізоляції батареї. 4.18 Необхідно вести постійне спостереження за станом кислототривкого фарбування стін вентиляційних коробів металоконструкцій і стелажів. Усі дефектні місця необхідно підфарбовувати. 4.19 Змащення технічним вазеліном незабарвлених з'єднань елементів потрібно відновляти в міру необхідності. 4.20 Вікна в приміщенні акумуляторної батареї повинні бути закриті. Улітку для провітрювання і при зарядах дозволяється відкривати вікна якщо зовнішнє повітря не запилене і не забруднене виносами хімічних виробництв і якщо вище поверхом не знаходяться інші приміщення. 4.21 Необхідно стежити за тим щоб у дерев'яних баків верхні краї свинцевої обкладки не торкалися бака. При виявленні зіткнення краю обкладки слід ії відігнути для запобігання влучення крапель електроліту з обкладки на бак з наступним руйнуванням деревини бака. 4.22 Для зниження випару електроліту акумуляторів відкритого виконання потрібно застосовувати покривні стекла або прозору кислотостійку пластмасу . Необхідно стежити за тим щоб покривні стекла не виходили за внутрішні краї бака. Відповідно до типу акумуляторних елементів іноземних фірм повинні бути встановлені необхідні експлуатаційні пробки фільтр-пробки запобіжні клапанні пробки вентиляційні насадки і т.ін. . 4.23 У приміщенні акумуляторної батареї не повинні знаходитися будь-які сторонні предмети. Допускається тільки зберігання сулій з електролітом дистильованою водою і з розчином харчової соди. Концентрована сірчана кислота повинна зберігатися в приміщенні кислотної. 4.24 Прилади інвентар і запасні частини для акумуляторної додаток А повинні зберігатися в окремій кімнаті приміщення акумуляторної батареї. 4.25 Ремонт АБ повинен виконуватись в залежності від стану в міру необхідності. 5 Особливості конструкції та основні технічні характеристики 5.1 Акумулятори свинцево - кислотні типу СК 5.1.1 Позитивні електроди поверхневої конструкції виготовляються виливком з чистого свинцю в спеціальну форму що дозволяє збільшити діючу поверхню в сім - дев'ять разів. У залежності від загальної ємності АЕ електроди виготовляються трьох розмірів. Їхні ємності знаходяться в співвідношенні 1 : 2 : 4. 5.1.2 Негативні електроди коробчастої конструкції складаються з ґрат свинцево - сурм'яного сплаву зібраних з двох половинок. В чарунки ґрат умазується активна маса приготовлена з окислів свинцевого порошку і закривається по обидва боки аркушами перфорованого свинцю. Негативні електроди поділяються на середні і бічні ліві та праві . Бічні мають активну масу тільки з однієї робочої сторони. За розмірами як і позитивні 5.1.1 негативні електроди виготовляються трьох розмірів з тим же співвідношенням ємностей. 5.1.3 Для ізоляції електродів різної полярності а також створення між ними проміжків що вміщають необхідну кількість електроліту установлюються сепаратори роздільники з міпласту мікропористий поліхлорвініл що вставляються в поліетиленові тримачі. 5.1.4 Для фіксації положення електродів і запобігання спливанню сепараторів у баці встановлюються вініпластові пружини між крайніми електродами і стінками бака. Пружини встановлюються в скляні та ебонітові баки з однієї сторони 2 шт і в дерев'яні - з двох сторін 6 шт . 5.1.5 Конструктивні дані акумуляторів наведені в таблиці 5.1. Таблиця 5.1 Номер акумулятора Номінальна ємність А·год Розміри бака не більш мм Маса акумуля-тора без електро-літу не більше кг Об’єм електролі-ту л довжина ширина висота 1 36 84 219 274 6 8 3 0 2 72 134 219 274 12 0 5 5 3 108 184 219 274 16 0 8 0 4 144 264 219 274 21 0 11 6 5 180 209 219 274 25 0 11 0 6 216 209 224 490 30 0 15 5 8 288 274 224 490 37 0 14 5 10 360 274 224 490 46 0 21 0 12 432 274 224 490 53 0 20 0 14 504 319 224 490 61 0 23 0 16 576 349/472 224/228 490/544 68/69 36 5/34 7 18 648 473/472 283/228 587/544 101/75 37 7/33 4 20 720 508/472 283/228 587/544 110/82 41 0/32 3 24 864 348/350 283/228 592/544 138/105 50 0/48 0 28 1008 383/350 478/418 592/544 155/120 54 0/45 6 32 1152 418/419 478/418 592/544 172/144 60 0 36 1296 458/419 478/418 592/544 188/159 67 0 Примітка: В чисельнику наведені дані для акумуляторів баки яких виготовлені з скла а в знаменнику – із ебоніту. 5.1.6 В скляних і ебонітових баках електроди підвішуються вушками на верхні крайки бака. 5.1.7 Номінальною ємністю акумулятора вважається ємність при 10-годинному режимі розряду рівна 36 ? № А № А – номер акумулятора . У позначенні акумуляторів цифри після літер означають номер акумулятора. Ємності при інших режимах розряду складають: - при 3-годинному - 27 0 ? № А; - при 1-годинному - 18 5 ? № А; - при 0 50-годинному - 12 5 ? № А; - при 0 25-годинному - 8 0 ? № А. 5.1.8 Максимальний зарядний струм дорівнює 9 ? № А. Розрядний струм складає: - при 10-годинному розряді - 3 6 ? № А; - при 3-годинному - 9 ? № А; - при 1-годинному - 18 5 ? № А; - при 0 5-годинному - 25 ? № А; - при 0 25–годинному - 32 ? № А. 5.1.9 Найменша кінцева напруга що допускається для батарей у режимі 3 - 10-годинного розряду складає 1 80 В у режимі 0 25 - 0 5 - 1 0–годинного розряду - 1 75 В. 5.1.10 Акумулятори поставляються споживачеві в розібраному стані тобто окремими деталями з незарядженими електродами. 5.2 Акумулятори типу СН 5.2.1 Позитивні і негативні електроди складаються з ґрат свинцевого сплаву в чарунки якої умазується активна маса. Позитивні електроди на бічних крайках мають спеціальні виступи для їхнього підвішування усередині бака. Негативні електроди спираються на придонні призми баків. 5.2.2 Для попередження коротких замикань між електродами утримання активної маси і створення необхідного запасу електроліту біля позитивного електрода використовуються комбіновані сепаратори з скловолокна та аркушів міпласту. Аркуші міпласту поза висотою на 15 мм більше висоти електродів. На бічні крайки негативних електродів установлені вініпластові обкладки. 5.2.3 Баки акумуляторів з прозорої пластмаси закриті незнімною кришкою. Кришка має отвори для виводів і отвір у центрі кришки для заливання електроліту доливки дистильованої води вимірювання температури і щільності електроліту а також для виходу газів. Цей отвір закривається фільтр-пробкою що затримує аерозолі сірчаною кислоти. 5.2.4 Кришки і бак у місці з'єднання необхідно склеїти. Між виводами і кришкою слід зробити ущільнення з прокладки і мастики. На стінці бака нанесені позначки максимального і мінімального рівнів електроліту. 5.2.5 Акумулятори випускаються в зібраному вигляді без електроліту з розрядженими електродами. 5.2.6 Конструктивні дані акумуляторів наведені в таблиці 5.2. 5.2.7 Цифри в позначенні акумуляторної батареї 3СН-36 означають номінальну ємність при 10-годинному режимі розряду в ампер - годинах. 5.2.8 Ємність АЕ при різних режимах розряду наведена в таблиці 5.3. Наведені в таблиці 5.3 розрядні характеристики цілком відповідають характеристикам акумуляторів типу СК і можуть бути визначені також як зазначено в 5.1.8 5.1.9 якщо їм надати ті ж номери. 5.2.9 Максимальний зарядний струм і найменша напруга що допускається також відповідають акумуляторам типу СК і дорівнюють значенням зазначеним у 5.1.8 і 5.1.9. Таблиця 5.2 Позначення Ємність А·год Номер акумулятора Габаритні розміри мм Маса без електроліту кг Об'єм електроліту л довжина ширина высота 3СН – 36* 36 1 155 3 241 0 338 0 13 2 5 7 СН – 72 72 2 82 0 241 0 354 0 7 5 2 9 СН – 108 108 3 82 0 241 0 354 0 9 5 2 7 СН – 144 144 4 123 5 241 0 354 0 12 4 4 7 СН – 180 180 5 123 5 241 0 354 0 14 5 4 5 СН – 216 216 6 106 0 245 0 551 0 18 9 7 6 СН – 228 228 8 106 0 245 0 551 0 23 3 7 2 СН - 360 360 10 127 0 245 0 550 0 28 8 9 0 СН - 432 432 12 168 0 245 0 550 0 34 5 13 0 СН – 504 504 14 168 0 245 0 550 0 37 8 12 6 СН – 576 576 16 209 5 245 0 550 0 45 4 16 6 СН – 648 648 18 209 5 245 0 550 0 48 6 16 2 СН – 720 720 20 230 0 245 0 550 0 54 4 18 0 СН -864 864 24 271 5 245 0 550 0 64 5 21 6 СН – 1008 1008 28 313 0 245 0 550 0 74 2 25 2 СН - 1152 1152 32 354 5 245 0 550 0 84 0 28 8 Примітка: * - батарея напругою із трьох елементів у моноблоці. Таблиця 5.3. Позначення Значення розрядного струму і ємності при режимах розряду Однохвилинний поштовх струму А 10-годинний 5-годинний 3- годинний 1-годинний 0 5-годинний Струм А Ємність А·год. Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год 3СН – 36 3 6 36 6 30 9 27 18 5 18 5 25 12 5 50 СН – 72 7 2 72 12 60 18 54 37 0 37 0 50 25 0 100 СН – 108 10 8 108 18 90 27 81 55 5 55 5 75 37 5 150 СН – 144 14 4 144 24 120 36 108 74 0 74 0 100 50 0 200 СН – 180 18 0 180 30 150 45 135 92 5 92 5 125 62 5 250 СН – 216 21 6 216 36 180 54 162 111 0 111 0 150 75 0 300 СН – 228 28 8 288 48 240 72 216 148 0 148 0 200 100 0 400 СН - 360 36 0 360 60 300 90 270 185 0 185 0 250 125 0 500 СН - 432 43 2 432 72 360 108 324 222 0 222 0 300 150 0 600 СН – 504 50 4 504 84 420 126 378 259 0 259 0 350 175 0 700 СН – 576 57 6 576 96 480 144 432 296 0 296 0 400 200 0 800 СН – 648 64 8 648 108 540 162 486 333 0 333 0 450 225 0 900 СН – 720 72 0 720 120 600 180 540 370 0 370 0 500 250 0 1000 СН -864 86 4 864 144 720 216 648 444 0 444 0 600 300 0 1200 СН – 1008 100 8 1008 168 840 252 756 518 0 518 0 700 350 0 1400 СН - 1152 115 2 1152 192 960 288 864 592 0 592 0 800 400 0 1600 5.3 Свинцево-кислотні акумулятори іноземних фірм 5.3.1 В акумуляторних елементах типів OPzS GroЕ SVT Vb VARTA та ін. іноземних фірм використовують пластини сучасної конструкції виготовлені за передовими технологіями. 5.3.2 Позитивні електроди: - пластини великої поверхні; - пластини панцирні; - пластини ґратчасті намазні пастовані; - пластини трубчастого типу. 5.3.3 Негативні електроди: - пластини ґратчасті коробчасті намазні пастовані; - пластини ґратчасті особливо товсті; - пластини закритого виконання. 5.3.4 В різних типах акумуляторних елементах для виготовлення пластин використовуються: - чистий свинець губчастий свинець; - свинцево - кальцієві сплави з малою кількістю сурми; - свинцево - селенові малосурм’яністі сплави. 5.3.5 Сепаратори між пластинами виготовляються виконуються з адсорбуючого склокапілярного матеріалу скломікрофібри мікропористого скловолокна різної конфігурації зигзагообразної гофрованої стиснутої і тощо . 5.3.6 Баки корпус акумуляторних елементів виконуються з прозорого і напівпрозорого ударотривкого матеріалу що запобігає займанню пластику акрилонітролбутадінстиролу пластмаси ебоніту і т.ін. . 5.3.7 Баки в основному закритого герметизированого типу. Герметичні в місцях з'єднань кришки з баком пробкою виводами борнами . Деякі баки герметичного виконання URLA не допускають витоків і виходу парів сірчаної кислоти і газів. Для запобігання витокам аерозолей сірчаної кислоти розбризкування і т.ін. використовуються вентиляційні пробки фільтр - пробки рекомбінаційні і рекомбінаційні з клапанним регулюванням внутрішнього тиску з рекомбінацією газів типу Аква-Ген . 5.3.8 Деякі порівняльні конструктивні технічні дані і характеристики акумуляторних елементів іноземних фірм наведені в таблицях 5.4 – 5.7. 5.3.9 Докладні і точні технічні дані характеристики і параметри на конкретні акумуляторні елементи іноземних фірм для вибору проектування і замовлення наведені у відповідній технічній документації фірм - постачальників і в даній інструкції не наводяться. 5.3.10 Акумулятори поставляються в зібраному стані сухозарядженими без електроліту і зарядженими залитими електролітом. 5.3.11 Акумуляторні елементи виготовляються поставляються на різну номінальну ємність у залежності від фірми : 75 100 125 200 …... 2000 А·год і більш що залежить від одиничної номінальної ємності типорозміру пластин 25 0; 50 0; 75 0; 100 0 А.год . Таблиця 5.4 Позначення Ємність А·год Габаритні розміри мм Маса без електроліту кг Об’єм маса електроліту кг довжина ширина висота Vb 2305 250 131 275 415 20 5 8 62 Vb 2306 300 131 275 415 22 6 8 62 Vb 2307 350 197 275 415 27 8 14 14 Vb 2308 400 197 275 415 20 0 14 15 Vb 2309 450 197 275 415 32 2 14 17 Vb 2310 500 242 275 415 36 7 17 81 Vb 2311 550 242 275 415 38 9 17 22 Vb 2312 600 242 275 415 41 0 17 83 Vb 2407 700 222 383 525 60 6 28 9 Vb 2408 800 222 383 525 66 4 28 3 Vb 2410 1000 222 383 525 77 2 27 7 Vb 2412 1200 307 383 525 95 8 41 0 Таблиця 5.5 Позначення Ємність А·год Габаритні розміри мм Маса без електроліту кг Об’єм маса електроліту кг довжина ширина висота 2OPzS 100 100 103 206 420 8 15 4 9 3OPzS 150 150 104 206 420 10 5 4 3 4OPzS 200 200 103 206 420 12 4 4 9 5OPzS 250 250 124 206 420 15 4 6 0 6OPzS 300 300 145 206 420 17 1 7 2 5OPzS 350 350 124 206 520 18 4 7 9 6OPzS 420 420 145 206 520 22 1 9 4 5OPzS 500 500 145 206 698 25 2 10 9 6OPzS 600 600 145 206 698 31 9 12 9 8OPzS 800 800 210 191 698 44 4 16 9 10OPzS 1000 1000 210 233 698 53 5 21 1 12OPzS 1200 1200 210 275 698 62 8 25 2 Таблиця 5.6 Позначення Значення розрядного струму та ємності при режимах розряду 10-годинний 5-годинний 3-годинний 1-годинний 0 5-годинний Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год Vb 2305 25 250 45 0 225 66 7 200 152 152 222 5 112 7 Vb 2306 30 300 54 0 270 80 0 240 183 183 267 0 133 5 Vb 2307 35 350 63 0 315 93 3 280 213 213 311 5 155 7 Vb 2308 40 400 72 0 360 106 7 320 244 244 356 0 178 0 Vb 2309 45 450 81 0 405 120 0 360 274 274 400 5 200 0 Vb 2310 50 500 90 0 450 133 3 400 305 305 445 0 222 5 Vb 2311 55 550 99 0 495 146 7 440 335 335 489 5 244 7 Vb 2312 60 600 108 0 540 160 0 480 366 366 534 0 267 0 Vb 2407 70 700 120 4 602 163 3 490 371 371 577 5 288 7 Vb 2408 80 800 137 6 688 186 6 560 424 424 660 0 330 0 Vb 2410 100 1000 172 0 860 233 3 700 530 530 825 0 412 5 Vb 2412 120 1200 206 4 1032 280 0 840 636 636 990 0 495 0 Таблиця 5.7 Позначення Значення розрядного струму та ємності при режимах розряду 10-годинний 5-годинний 3-годинний 1-годинний 0 5-годинний Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год Струм А Ємність А·год 2OPzS 100 10 0 100 16 6 83 23 5 70 5 52 0 52 0 70 0 35 0 3OPzS 150 15 0 150 25 8 129 36 9 110 7 70 2 70 2 96 0 48 0 4OPzS 200 20 0 200 34 4 172 49 2 147 6 93 6 93 6 128 0 64 0 5OPzS 250 25 0 250 43 0 215 61 5 184 5 117 0 117 0 160 0 80 0 6OPzS 300 30 0 300 51 6 258 73 8 221 4 140 4 140 4 192 0 96 0 5OPzS 350 35 0 350 63 0 315 88 0 264 0 166 5 166 5 217 0 108 5 6OPzS 420 42 0 420 75 6 378 105 6 316 8 199 8 199 8 260 4 130 2 5OPzS 500 49 0 490 88 2 441 123 2 369 6 233 1 233 1 303 8 151 9 6OPzS 600 60 0 600 103 0 515 144 6 433 8 260 4 260 4 331 2 165 6 8OPzS 800 80 0 800 137 6 688 192 8 578 4 347 2 347 2 441 6 220 8 10OPzS 1000 100 0 1000 172 0 860 241 0 723 0 434 0 434 0 552 0 261 0 12OPzS 1200 120 0 1200 206 4 1032 289 2 867 6 520 8 520 8 662 4 331 2 6 Основні відомості з монтажу акумуляторних батарей приведенню їх до робочого стану і з консервації 6.1 Зборку акумуляторів монтаж акумуляторних елементів у батареї підготовку до введення і приведення в дію на місці їхньої експлуатації необхідно робити силами спеціалізованих монтажних або ремонтних організацій спеціалізованою бригадою енергопідприємства або представниками фірм - постачальників виготовлювачів . Монтаж АБ повинен провадитись відповідно до монтажної схеми і проектної документації для даного об'єкта відповідно до діючих технологічних інструкцій і заводської документації з монтажу і зборки. Приміщення для розміщення АБ повинні відповідати вимогам проекту і діючих нормативних документів. Приміщення АБ повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією зливальними отворами в підлозі вікнами з ґратами захищеними від прямих сонячних променів вибухобезпечною електропроводкою. Стояки стелажі з акумуляторними елементами повинні бути встановлені гранично рівно і надійно з достатнім місцем для проходів проведення зовнішніх оглядів і обслуговування і забезпечення необхідної вентиляції. 6.2 Персонал що виконує монтаж провадить перший формувальний заряд знову змонтованої АБ наступні тренувальні розряди-заряди для доведення акумуляторів до гарантованої ємності а також вимірювання опору ізоляції АБ. 6.3 Вимірювання опору ізоляції не залитої електролітом АБ типів СК СН ошинування прохідної дошки виконується мегаомметром на напругу 1000 - 2500 В. Опір ізоляції має бути не менш 0 5 МОм. Таким же способом може бути виміряний опір ізоляції залитої електролітом але незарядженої АБ. 6.4 Електроліт що заливається в акумулятори типу СК повинен мати щільність 1 18 ± 0 005 г/см3 а в акумулятори типу СН мати щільність - 1 21 ± 0 005 г/см3 при температурі 20 °С. 6.5 Електроліт повинен бути виготовлений складений із сірчаної акумуляторної кислоти вищого і першого гатунку за ДСТ 667-73 і дистильованої або рівноцінної води за ДСТ 6709-72. 6.6 Необхідні обсяги кислоти Vk і води Vв для отримання необхідного обсягу електроліту Vе у кубічних сантиметрах можуть бути визначені по рівняннях: ?е mе mк - mе Vk = Vе ----------; Vв = Vе ?е ---------- 2 ?к mк mк де ?е і ?к - відповідно щільність електроліту і кислоти г/см3; mк - масова частка сірчаної кислоти %; mе - масова частка сірчаної кислоти в електроліті %. 6.7 Наприклад для складання одного літра електроліту щільністю 1 18 г/см3 при температурі 20 °С необхідна кількість концентрованої кислоти з масовою часткою 94 % щільністю 1 84 г/см3 і води буде: 1 18 ? 25 2 94 – 25 2 Vk = 1000 ---------------- = 172 см3; Vв = 1000 ? 1 18 -------------- = 864 см3 1 84 ? 24 0 94 де mе = 25 2 % береться по довідковим даним. Співвідношення отриманих обсягів складає 1 : 5 тобто на одну частину за обсягом кислоти необхідно п'ять частин води. 6.8 Для готування одного літра електроліту щільністю 1 21 г/см3 при температурі 20 °С з такої ж кислоти необхідно: кислоти 202 см3 і води 837 см3. Аналогічно розрахунок ведеться і для інших щільністей 1 24 г/см3 і т.ін. . 6.9 Готування великої кількості електроліту необхідно робити в баках з ебоніту або вініпласту або з інших матеріалів пластику і т.ін. . 6.10 У бак спочатку заливають воду кількістю не більш 3/4 його обсягу а потім - кислоту кухлем з кислотостійкого матеріалу ємністю до двох літрів. Заливання кислоти необхідно робити тонким струменем постійно перемішуючи розчин мішалкою з кислотостійкого матеріалу і контролюючи його температуру що не повинна перевищувати 60 °С. Приготовлений електроліт до заливання в АЕ повинен бути охолоджений приблизно до температури 20 °С оскільки щільність електроліту залежить від його температури. 6.11 Температура електроліту що заливається в акумулятори типу С СК повинна бути не вище 25 °С в акумулятори типуСН - не вище 20 °С в акумулятори іноземних фірм - 15 – 25 °С. 6.12 Батарея залита електролітом залишається в спокої на три – чотири години для повного просочення електродів. Час після заливання електролітом до початку заряду не повинен перевищувати 6 год щоб уникнути сульфатації електродів. 6.13 Щільність електроліту після заливання може трохи понизитися а температура підвищитися. Це явище нормальне. Підвищувати щільність електроліту шляхом доливання кислоти забороняється. Для сухозаряджених АБ зміни температури і щільності до заливання в акумулятор і через годину після заливання характеризує втрату ємності при тривалому збереженні або транспортуванні . Зниження щільності електроліту повинен бути не більше ніж на 0 002 г/см3 а підвищення температури не більше ніж на 5 °С. 6.14 Приведення до робочого стану акумуляторних батарей типу СК 6.14.1 Виготовлені на заводі електроди акумуляторів повинні підлягатися формуванню після монтажу батареї. Формування удає з себе перший заряд що відрізняється від звичайних нормальних зарядів своєю тривалістю та особливим режимом. 6.14.2 Під час формувального заряду свинець позитивних електродів перетворюється на двоокис свинцю РbО2 що має темно-коричневий колір. Активна маса негативних електродів переводиться на чистий свинець губчастої будови що має сірий колір. 6.14.3 За час формувального заряду батареї типу СК необхідно надати не менш дев'ятикратної ємності 10-годинного режиму розряду. 6.14.4 При заряді позитивний полюс зарядного агрегату повинен бути приєднаний до позитивного полюса батареї а негативний - до негативного полюса батареї. Після заливання акумулятори мають зворотну полярність що необхідно враховувати при установці початкової напруги зарядного агрегату щоб уникнути надмірного "кидка" зарядного струму. 6.14.5 Значення струму першого заряду що приходяться на один позитивний електрод повинні бути не більш: - для електрода акумуляторів № 1 - 5 – 7 А; - для електрода акумуляторів № 6 - 20 – 10 А; - для електрода акумуляторів № 24 - 148 – 18 А. 6.14.6 Весь цикл формування необхідно провадити в наступному порядку: 1 безперервний заряд до надання батареї 4 5 - кратної ємності 10-годинного режиму розряду; напруга на всіх акумуляторах повинна бути не менш 2 4 В; у акумуляторів на яких напруга не досягла 2 4 В слід перевірити відсутність коротких замикань між електродами; 2 перерва на одну годину батарея вимикається від зарядного агрегату ; 3 продовження заряду під час якого батареї надається номінальна ємність. Потім необхідно повторити чергування одногодинного спокою і заряду з наданням однократної ємності поки батарея не отримає дев'ятикратну ємність. Наприкінці формувального заряду напруга акумуляторів досягає 2 5 - 2 75 В а приведена до температури 20 °С щільність електроліту - 1 20 - 1 21 г/см3 і вони залишаються незмінними протягом не менш однієї години. При увімкненні батареї на заряд після годинної перерви відбувається рясне виділення газів – “кипіння” одночасно у всіх акумуляторах. 6.14.7 Забороняється вести формувальний заряд струмом що перевищує вищевказані значення щоб уникнути короблення обсипання позитивних електродів зниження ємності і терміну служби. 6.14.8 Допускається ведення формувального заряду при зниженому зарядному струмі або ступеневому режимі спочатку максимально припустимим струмом а потім зниженим але при обов'язковому наданні дев'ятикратної ємності. 6.14.9 Протягом часу поки батарея не одержить 4 5 - кратну номінальну ємність перерви заряду не допускаються. 6.14.10 Температура в приміщенні АБ не повинна бути нижче 15 °С. При більш низькій температурі формування акумуляторів затягується. 6.14.11 Температура електроліту протягом усього часу формування батареї не повинна перевищувати 40 °С. Якщо температура електроліту виявиться вище 40 °С слід знизити зарядний струм наполовину а якщо це не допоможе заряд переривається доки температура не знизиться на 5 – 10 °С. Для попередження перерв заряду до надання акумулятору 4 5 - кратної ємності необхідно ретельно контролювати температуру електроліту і завчасно вживати заходів до її зниження. 6.14.12 Під час заряду на кожнім акумуляторі вимірюють і записують напругу щільність і температуру електроліту через 12 год на контрольних акумуляторах через чотири години а наприкінці заряду щогодини. Записуються також струм заряду і ємність що надається. зростаючим підсумком. 6.14.13 Протягом усього часу заряду необхідно провадити контроль за рівнем електроліту в акумуляторах і при необхідності робити доливку. Не допускається оголення верхніх крайок електродів тому що це веде до їхньої сульфатації. Доливки ведуться електролітом щільністю 1 18 г/см3. 6.14.14 Після закінчення формувального заряду з приміщення АБ видаляють просочену електролітом тирсу і протирають баки ізолятори і стелажі. Протирання проводять спочатку сухим дрантям потім змоченим в 5 % розчині кальцинованої соди далі змоченим дистильованою водою і на закінчення сухим дрантям. Покривні стекла необхідно зняти промити в дистильованій воді та встановити на місце так щоб вони не виходили за краї баків. 6.14.15 Необхідно виконати перший контрольний розряд батареї струмом 10-годинного режиму ємність акумуляторів на першому циклі повинна бути не менш 70 % номінальної. 6.14.16 Номінальна ємність забезпечується на четвертому циклі. Тому акумуляторні батареї в обов'язковому порядку підлягають ще трьом циклам розряд - заряд. Розряди ведуться струмом 10-годинного режиму до напруги 1 8 В на елемент. Заряди ведуться ступеневим режимом до досягнення сталості напруги не нижче 2 5 В на елемент сталості щільності електроліту 1 205 ± 0 005 г/см3 при температурі 20 °С протягом однієї години і дотримання температурного режиму. 6.15 Приведення до робочого стану акумуляторних батарей типу СН 6.15.1 Акумуляторні батареї типу СН вмикають на перший заряд при температурі електроліту в акумуляторах не вище 35 °С. Значення струму при першому заряді дорівнює 0 05·С10. 6.15.2 Заряд провадять до сталості напруги і щільності електроліту протягом двох годин. Загальна тривалість заряду повинна бути не менш 55 год. Протягом часу поки батарея не отримає дворазової ємності 10 - годинного режиму перерви заряду не допускаються. 6.15.3 Під час заряду на контрольних акумуляторах 10 % від кількості в батареї роблять вимірювання напруги щільності і температури електроліту спочатку через чотирі години а після 45 год заряду - щогодини. Температура електроліту в акумуляторах повинна підтримуватися не вище 45 °С. При температурі 45 °С зарядний струм знижують наполовину або переривають заряд доки температура не знизиться на 5 - 10 °С. 6.15.4 По закінченні заряду перед увімкненням зарядного агрегату слід виміряти а також записати у відомість напругу і щільність електроліту кожного акумулятора. 6.15.5 Щільність електроліту акумуляторів наприкінці першого заряду при температурі електроліту 20 °С повинна бути 1 240 ± 0 005 г/см3. Якщо вона більше 1 245 г/см3 роблять її коректування додаванням дистильованої води і продовжують заряд протягом двох годин до повного перемішування електроліту. Якщо щільність електроліту менш 1 235 г/см3 коректування провадять розчином сірчаної кислоти щільністю 1 300 г/см3 і продовжують заряд протягом двох годин до повного перемішування електроліту. 6.15.6 Після вимкнення батареї від заряду через годину коректують рівень електроліту в акумуляторі. При рівні електроліту під запобіжним щитком менш 50 мм додають електроліт щільністю 1 240 ? 0 005 г/см3 приведеної до температури 20 °С. При рівні електроліту під запобіжним щитком більш 55 мм надлишок відбирають гумовою грушею. 6.15.7 Перший контрольний розряд провадять струмом 10-годинного режиму розряду до напруги 1 8 В на перших двох акумуляторах що вийшли. АБ повинна забезпечити віддачу при першому розряді 100 % ємності при середній температурі електроліту в процесі розряду 20 °С. При неотриманні 100 % ємності необхідно провести тренувальні цикли заряд-розряд у 10-годинному режимі. Ємності 0 5- і 0 25-годинного режимів можуть бути гарантовані тільки на четвертому циклі заряд-розряд. При середній температурі електроліту під час розряду що відрізняється від 20 °С одержану ємність приводять до ємності при температурі 20°С. При розряді на контрольних акумуляторах провадять вимірювання напруги температури і щільності електроліту. Наприкінці розряду вимірювання провадять на кожнім акумуляторі. 6.15.8 Другий заряд батареї необхідно провадити в два ступеня: - струмом першого ступеню не вище 0 2·С10 до напруги 2 25 В на двох-трьох акумуляторах; - струмом другою ступеню не більш 0 05·С10 заряд ведеться до сталості напруги і щільності електроліту протягом двох годин. 6.15.9 При проведенні другого і наступного зарядів на контрольних акумуляторах провадять вимірювання напруги температури і щільності електроліту відповідно до таблиці 7.1. По закінченні заряду необхідно насухо протерти поверхні акумуляторів вентиляційні отвори в кришках закрити фільтр-пробками. Підготовлена таким чином батарея готова до експлуатації. 6.16 Приведення до робочого стану фірмових акумуляторних батарей 6.16.1 Акумуляторні батареї іноземних фірм поставляються в зібраному вигляді в основному сухозаряджені без електроліту або за вимогою замовника залитими електролітом і зарядженими. Вимоги до приміщень при установленні фірмових АБ аналогічні вимогам звичайних типів С СК СН. У нормальних умовах фірмові акумуляторні елементи встановлюють у вертикальному положенні на сталевих стендах стелажах. При необхідності АЕ до 1500 А.год. деяких типів допускають установку в горизонтальному положенні. Оглянуті перевірені на відсутність механічних ушкоджень і встановлені на підготовлені стелажі АЕ повинні збиратися з дотриманням полярності в батарею перемичками заводського фірмового виготовлення та у залежності від конструкції за допомогою гайок затискачів або пайки. При наявності на кінці перемичок повинні бути надіти захисні кришки наконечники . 6.16.2 Величини перехідного опору міжелементних перемичок повинні бути не більш 40 мкОм. Вимірювання допускається виконувати цифровим приладом або методом амперметра – вольтметра при протіканні струму розряду. Після збирання АБ перед заливанням електроліту необхідно видалити транспортувальні пробки на акумуляторних елементах а після повного закінчення робіт із заливання установити робочі пробки вентиляційні клапани фільтри вентиляційно-рекомбінаційні насадки і т.ін. у заливальні отвори елементів. Після монтажу до заливання елементів електролітом повинен бути виміряний опір ізоляції акумуляторної батареї за допомогою мегаомметра на напругу 1000 - 2500 В. 6.16.3 Опір ізоляції перед введенням в експлуатацію повинен бути не нижче 1 МОм. 6.16.4 Якість використовуваних кислот і води для складання електроліту АБ повинна відповідати вимогам фірм - постачальників. Можуть бути використані готові для заливання електроліти що постачаються фірмами а також набори реактивів для визначення якості сірчаної кислоти і дистильованої води. Для заливання акумуляторів в основному використовується електроліт щільністю 1 240 ? 0 0005 г/см-3 при температурі 20 оC хоча для акумуляторів різних конструкцій і типів різних фірм електроліт може трохи відрізнятися по щільності. 6.16.5 Температура електроліту що заливається в акумулятори повинна бути порядку 15 – 25 оC. Час від заливання першого акумулятора до заливання останнього не повинен перевищувати однієї години. Через одну годину після заливання в кожнім акумуляторі вимірюється і записується температура електроліту. Різниця температур електроліту приготовленого до заливання і температури через годину після заливання в сухо заряджений акумуляторний елемент характеризує втрату ємності при збереженні транспортуванні . Перший заряд сухозаряджених акумуляторів повинен починатися не раніше чим через дві години після заливання для просочення електродів в останній акумулятор і не пізніше чим через 15 годин. 6.16.6 В АБ з майже повністю збереженою попередньо сухозарядженою ємністю залишкова ємність близько 85 % номінальної ємності через годину після заливання електроліту ріст температури електроліту у всіх акумуляторах не повинен перевищувати 5 оС а щільність не повинна знижуватися більш ніж на 0 02 г/см 3. Такі АБ не вимагають спеціального заряду і можуть бути ввімкнені в роботу в режимі постійного підзаряду на напругу 2 23 В на елемент. Після 36 годин такого підзаряду АБ повністю заряджена для деяких типів акумуляторів час може бути збільшений до 100 годин . Допускаються такі акумуляторні батареї вводити в роботу при підвищеній напрузі підзаряду 2 35 – 2 4 В на елемент. При цьому АБ буде повністю заряджена через 12 годин. Після закінчення цього часу АБ повинна бути переведена на нормальну напругу підзаряду 2 23 В на елемент. 6.16.7 Акумуляторна батарея втратила значну частину попередньо сухозарядженної ємності при збереженні або транспортуванні якщо через одну годину після заповнення електролітом зростання температури електроліту склало більш 15 оС або зниження щільності електроліту склало більш 0 05 г/см3. У цьому випадку перший заряд можна робити кожним з рекомендованих методів засобів : заряд постійною напругою; двоступінчастий заряд; заряд постійним струмом; двоступінчастий заряд постійним струмом . При усіх видах методах заряду необхідно стежити за тим щоб температура електроліту не перевищувала 55 оС і не допускати у запобігання ушкодження акумуляторних елементів струмів заряду вище припустимих для конкретного типу акумулятора при напругах заряду вище 2 4 В на елемент. Для першого заряду необхідно вибирати метод рекомендований фірмами для даного типу і який не викликає зайвого газоутворення і як наслідок підвищеної витрати води і скорочення терміну служби акумуляторної батареї. У процесі першого заряду необхідно реєструвати через кожні три години напругу на кожному акумуляторному елементі а щільність електроліту – на кожному п'ятому елементі температура електроліту контролюється на двох – трьох елементах. До кінця першого заряду акумуляторній батареї повинно бути надано 1 00 – 1 25 номінальної ємності. Заряд можна вважати закінченим якщо протягом двох годин напруга на акумуляторних елементах і щільність електроліту зберігаються незмінними відповідно на рівні 2 60 В на елемент та 1 24 г/см3. 6.16.8 При необхідності перший контрольний розряд АБ що знову вводиться повинен бути виконаний струмом 10-годинного режиму розряду. Перед початком розряду необхідно вирівняти перевірити переконатися щільність електроліту до номінальної при температурі 20 оС. Під час розряду слід реєструвати заміряні щогодини наприкінці розряду через 15 хвилин значення напруги кожного елемента щільність і температуру електроліту в контрольних 6.16.7 акумуляторах або відповідно до вимог технічної документації фірм - постачальників . Розряд ведеться струмом 10-годинного режиму розряду до досягнення одним з елементів кінцевої напруги 1 80 В на елемент. Найкраще це робити за контрольним відстаючим елементом. Наприкінці режиму розряду необхідно виконати аналіз електроліту за пробами взятими з контрольних акумуляторів так як більшість шкідливих домішок під час розряду переходить у розчин електроліту. Ємність акумуляторної батареї на першому циклі може досягати лише 95 % номінальної ємності. 100 % номінальної ємності забезпечується не пізніше чим на п'ятому циклі. Ємність акумуляторної батареї розраховується визначається для температури 20 оС. Після досягнення 100 % номінальної ємності АБ повинна бути приведена в порядок. Для цього необхідно: - перевірити зовнішній стан; - заміряти установити у режимі підзаряду на акумуляторних елементах напругу - +0 1 2 23 В на елемент і загальну напругу на батареї 2 23 В х N ? 1 %; -0 05 - заміряти записати щільність і температуру електроліту в акумуляторах. 6.17 При виведенні з роботи на тривалий термін АБ повинна бути повністю заряджена. Для запобігання сульфатації електродів через саморозряд АБ повинна заряджатися не рідше одного разу в два місяці. Заряд провадиться до сталості напруги і щільності електроліту акумуляторів протягом двох годин. Через те що саморозряд АБ зменшується при зниженні температури електроліту бажано щоб зовнішня температура була можливо низькою виключаючи температуру замерзання електроліту що складає для електроліту щільністю 1 21 г/см3 - мінус 27 °С а для 1 24 г/см3 - мінус 48 °С. 6.18 При демонтажі акумуляторів СК з наступним використанням їхніх електродів АБ повністю заряджається. Вирізані позитивні електроди слід відмити дистильованою водою та укласти в штабелі. Вирізані негативні електроди поміщають у банки з дистильованою водою. Протягом трьох - чотирьох діб воду змінюють три - чотири рази і через добу після останньої зміни води витягають їх з баків і укладають у штабелі. 7 Порядок експлуатації акумуляторних батарей 7.1 Режим постійного підзаряду 7.1.1 Усі АБ на електричних станціях та підстанціях повинні експлуатуватися в режимі постійного підзаряду. 7.1.2 Повністю заряджену АБ необхідно ввімкнути на шини паралельно з постійно працюючим подзарядним агрегатом. Підзарядний агрегат живить навантаження постійного струму і водночас підзаряджає батарею компенсуючи її саморозряд. Кінцеві елементи також повинні працювати в режимі постійного підзаряду. При увімкненні потужного поштовхового навантаження а також при втраті живлення підзарядного агрегату на боці змінного струму акумуляторна батарея бере на себе все навантаження мережі постійного струму. АБ також повинна в аварійних режимах забезпечувати роботу необхідного устаткування електростанцій і підстанцій протягом не менш однієї години з необхідним рівнем напруги. 7.1.3 Для АБ типу СК напруга підзаряду повинна складати 2 20 ± 0 05В на елемент. 7.1.4 Для АБ типу СН напруга підзаряду повинна складати 2 18 ± 0 04 В на елемент при навколишній температурі не вище 35 °С і якщо ця температура вище - 2 14 ± 0 04 В. 7.1.5 Для акумуляторних батарей іноземних фірм що використовують основні типи акумуляторів Vb VARTA OPzS GroЕ SVT і т.ін. напруга підзаряду повинна складати 2 23 ? 0 005 В на елемент при навколишній температурі 20 оС. Для інших типів акумуляторних елементів FIAMM .... іноземних фірм напруга підзаряду повинна відповідати вимогам технічної документації на конкретний тип АЕ заводу - виготовлювача фірми - постачальника 2 27 ? 0 03 В; 2 27 В/ел. ? 1 %; 2 23 В/ел. ? 1 % і тощо . Розкид напруг на окремих акумуляторних елементах у складі батареї в режимі підзаряду не повинен перевищувати плюс 0 1 В мінус 0 05 В від напруги підзаряду. Розкид температур електроліту не більш 3 оС у порівнянні із середньою температурою електроліту батареї. Середня температура батареї не повинна перевищувати температуру навколишнього повітря середовища на 3 оС. Підзарядна установка повинна забезпечувати стабілізацію напруги на АБ з відхиленнями що не перевищують вимоги встановлені заводом – виготовлювачем або фірмою – постачальником батареї але не більш ? 1 % номінальної напруги. 7.1.6 Необхідні конкретні значення струму і напруги не можуть бути задані завчасно. Необхідно встановити і підтримувати середнє значення напруги підзаряду і вести нагляд за батареєю . Зниження щільності електроліту у більшості акумуляторів свідчить про недостатність струму підзаряду. При цьому як правило необхідна напруга підзаряду виявляється 2 25 В для акумуляторів типу СК і не нижче 2 20 В - для акумуляторів типу СН. 7.2 Режим заряду 7.2.1 За умови дотримання діючих вимог з експлуатації а також у залежності від стану АБ місцевих умов наявності відповідних типів зарядних пристроїв агрегатів наявності часу допускається застосування будь-яких з відомих методів заряду і їхніх модифікацій: - при постійній силі струму; - при плавно спадній силі струму; - при постійній напрузі та інших. Метод заряду встановлюється в місцевій інструкції. При цьому повинні бути виключені умови при яких для конкретних типів АЕ можуть виникнути неприпустимі величини напруг і струмів заряду перевищень температури електроліту і процеси інтенсивного газоутворення. У процесі заряду слід вимірювати і реєструвати через відповідні проміжки часу необхідні параметри для контролю стану АБ. 7.2.2 Заряд при постійній силі струму необхідно робити в один або два ступеня. При двоступінчастому заряді струм першого ступеня не повинен перевищувати для акумуляторів типу СК - 0 25·С10 для акумуляторів типу СН -0 2·С10 для фірмових акумуляторів у залежності від типу - 0 7·С10 до досягнення напруги 2 40 В на елемент . При підвищенні досягненні напруги до 2 30 – 2 35 В для звичайних і 2 40 В на елемент для фірмових заряд переводиться на другий ступінь струм заряду при цьому повинен бути не більш 0 12·С10 для акумуляторів типу СК для акумуляторів типу СН - 0 05·С10 і 0 35·С10 - для фірмових акумуляторів. При одноступінчастому заряді струм заряду не повинен перевищувати значення рівного 0 12·С10 для акумуляторів типів СК і СН та 0 15·С10 - для фірмових акумуляторів. Заряд струмом 0 12·С10 акумуляторів типу СН допускається тільки після аварійних розрядів. Заряд ведеться до сталості напруги і щільності електроліту протягом однієї години для акумуляторів типу СК і двох годин для акумуляторів типу СН. Заряд фірмових акумуляторів ведеться до сталості напруги на рівні 2 6 – 2 8 В на елемент і щільності електроліту 1 24 ? 0 010 г/см3 приведених до температури 20 оС протягом двох годин. Для прискорення при необхідності заряду можуть застосовуватися різні модифікації методу. При заряді фірмових акумуляторів методом плавно спадної сили струму до досягнення напруги 2 40 В на елемент зарядний струм не обмежується. При напрузі 2 40 В на елемент струм заряду не повинен перевищувати 0 15·С10 а при напрузі 2 65 В на елемент струм заряду не повинен перевищувати 0 035·С10. 7.2.3 Заряд при постійній напрузі необхідно провадити в один або два ступеня. Заряд в один ступінь провадиться при постійній напрузі 2 15 – 2 35 В на елемент батареї звичайного типу СК СН. При цьому початковий струм заряду може перевищити значення 0 25·С10 але потім він автоматично знижується до рівня 0 05·С10. Заряд фірмових акумуляторів провадиться при постійній напрузі 2 25 – 2 30 В на елемент при цьому початковий зарядний струм порядку 0 1 - 0 3 ·С10. Заряд у два ступеня звичайних типів провадиться на першому ступені струмом який не перевищує 0 25·С10 до напруги 2 15 - 2 35 В на елемент а потім при постійній напрузі від 2 15 до 2 35 В на елемент. Фірмові акумулятори на першому ступені заряджаються струмом 0 1 - 0 15 ·С10 до досягнення напруги 2 35 В на елемент а на другому ступені підтримується постійна напруга заряду 2 23 В ? 1 % при цьому струм заряду автоматично поступово знижується. Заряд закінчується при досягненні протягом двох годин сталих значень напруги і щільності електроліту на акумуляторних елементах. 7.2.5 Заряд АБ з елементним комутатором необхідно робити відповідно до місцевої інструкції. 7.2.6 При заряді за 7.2.2 і 7.2.3 напруга наприкінці заряду може досягати 2 60 - 2 70 В на елемент і заряд супроводжується сильним “кипінням” електроліту акумуляторів що викликає більш посилений знос електродів і скорочення терміну служби особливо для фірмових акумуляторів. 7.2.7 На всіх зарядах акумуляторам повинно бути надано не менш 115 % ємності від знятої на попередньому розряді. 7.2.8 Під час заряду необхідно провадити вимірювання напруги температури і щільності електроліту акумуляторів відповідно до таблиці 7.1. Таблиця 7.1 Порядок вимірювання Вимірюваний параметр Перед увімкненням. Через 10 хв після ввімкнення Перед переходом на другий ступінь. Через три години заряду струмом другого ступеня потім щогодини наприкінці заряду U t ? U U t U t ? Перед увімкненням через 10 хв після ввікнення і по закінченні заряду перед вимиканням зарядного агрегату необхідно виміряти і записати параметри кожного акумулятора а в процесі заряду - контрольних акумуляторів. Записуються також струм заряду ємність що надається зростаючим підсумком і дата заряду. 7.2.9 Температура електроліту при заряді акумуляторів типу СК не повинна перевищувати 40 °С. При температурі 40 °С зарядний струм повинен бути знижений до значення що забезпечує зазначену температуру. Температура електроліту при заряді акумуляторів типу СН не повинна перевищувати 35 °С. При температурі вище 35 °С заряд провадиться струмом що не перевищує 0 05·С10 а при температурі вище 45 °С - струмом 0 025·С10. Фірмові акумулятори Vb VARTA OPzS GroE SVT і т.ін. відповідно до вимог ТУ і технічної документації в процесі заряду не допускають підвищення температури електроліту вище 55 оС. 7.2.10 При зарядах акумуляторів типу СН а також фірмових акумуляторів що використовують спеціальні фільтри і накладки з клапанним регулюванням постійною або плавно спадною силою струму необхідно зняти вентиляційні фільтр-пробки. 7.3 Зрівняльний заряд 7.3.1 Однаковий струм підзаряду навіть при оптимальній напрузі підзаряду батареї через різницю в саморозряді окремих акумуляторів може бути недостатнім для підтримки всіх акумуляторів у повністю зарядженому стані. 7.3.2 Для приведення всіх акумуляторів типу СК у повністю заряджений стан і для запобігання сульфатації електродів через постійні недозаряди повинні провадитися зрівняльні заряди напругою 2 30 - 2 35 В на елемент до досягнення сталого значення щільності електроліту в усіх акумуляторах 1 20 - 1 21 г/см3 при температурі 20 °С. 7.3.3 Частота проведення зрівняльних зарядів акумуляторів і їхня тривалість залежать від стану батареї. Зрівняльні заряди повинні бути не рідше одного разу на рік тривалістю не менше 6 годин. На тих АБ де за умовами роботи електроустановки напруга підзаряду може підтримуватися лише на рівні 2 15 В на елемент зрівняльні заряди необхідно провадити щокварталу. Для фірмових акумуляторних батарей необхідність періодичність і умови виконання зрівняльних зарядів визначаються узгоджуються відповідно до технічної документації фірм - постачальників на конкретні типи акумуляторів. 7.3.4 При зниженні рівня електроліту до 20 мм над запобіжним щитом акумуляторів типу СН слід зробити доливку води і зрівняльний заряд для повного перемішування електроліту і приведення всіх акумуляторів у повністю заряджений стан. Зрівняльні заряди провадяться при напрузі 2 25 - 2 40 В на елемент до досягнення сталого значення щільності електроліту в усіх акумуляторах 1 240 ± 0 005 г/см3 при температурі 20 °С і рівні 35 - 40 мм над запобіжним щитком. Тривалість зрівняльного заряду орієнтовно складає: - при напрузі 2 25 В - 30 діб; - при напрузі 2 40 В - 5 діб. 7.3.5 Якщо при контролі напруги на акумуляторних елементах відхилення напруги перевищує середнє значення на ? 0 05 В слід додатково проконтролювати щільність електроліту в цьому елементі і при необхідності скорегувати ії . Якщо АБ має одиничні акумулятори зі зниженою напругою і зниженою щільністю електроліту відстаючі акумулятори то для них може провадитися додатковий зрівняльний заряд від окремого випрямного пристрою. 7.4 Розряд акумуляторних батарей 7.4.1 Акумуляторні батареї що працюють у режимі постійного підзаряду у нормальних умовах практично не розряджаються. Вони розряджаються тільки у випадках несправності або вимикання підзарядного пристрою в аварійних умовах або при проведенні контрольних розрядів. 7.4.2 Окремі акумулятори або групи акумуляторів підлягають розрядові при проведенні ремонтних робіт або при усуненні їх неполадок. 7.4.3 Для акумуляторних батарей на електростанціях і підстанціях розрахункова тривалість аварійного розряду встановлюється 1 00 або 0 52 годин. Щоб забезпечити зазначену тривалість розрядний струм не повинен перевищувати значень 18 50 ? № А и 25 ? № А відповідно. Для фірмових АБ розрахунковий розрядний струм визначається відповідно до технічної документації на конкретний тип акумуляторного елемента. 7.4.4 При розряді АБ струмами меншими 10 - годинного розряду не допускається визначати закінчення розряду тільки за напругою. Кінець розряду визначається за наступними умовами: - зниження щільності електроліту до значення 1 15 г/см3 на 0 03-0 06 г/см3 у порівнянні з щільністю електроліту на початку розряду ; - зниження напруги до значення 1 80 В; - зняття ємності після 10-годинного режиму. 7.5 Контрольний розряд 7.5.1 Проведення контрольних розрядів або перевірка АБ поштовховим струмом повинно здійснюватися по затвердженій у встановленому порядку програмі. Контрольні розряди необхідно виконувати для визначення фактичної ємності акумуляторної батареї і робити 10-годинним або 3-годинним режимом розряду. Значення струму розряду повинно бути щоразу одне і те ж але не вище максимально припустимого для конкретного типу акумуляторної батареї. Для акумуляторних батарей елементів що використовуються у галузі кінцеву напругу контрольних розрядів установлено 1 80 В на елемент при розрядах 10 – 5 – 3 - годинним струмом розряду і 1 75 В на елемент - при розрядах 1 0 – 0 5 – годинним струмом розряду. Фірмові акумулятори допускають більш глибокі розряди по кінцевій напрузі однак з метою уніфікації вимог на період освоєння і набування експлуатаційного досвіду кінцева напруга 10-годинного контрольного розряду встановлюється 1 80 В на елемент. 7.5.2 На теплових електростанціях ЕС контрольний розряд акумуляторних батарей для визначення фактичної ємності у межах номінальної ємності повинен виконуватися один раз в один – два роки. На гідростанціях і підстанціях розряди повинні виконуватися за необхідністю. У тих випадках коли число акумуляторів недостатньо щоб забезпечити напругу на шинах наприкінці розряду в заданих межах допускається здійснювати розряд частини основних акумуляторів. Контрольні розряди фірмових акумуляторних батарей типу Vb VARTA OPzS і інші виконуються відповідно до вимог технічної документації ТУ фірм - виготовлювачів але не рідше одного разу в п'ять років. При виявленні тенденції зниження фактичної ємності акумуляторної батареї нижче номінальної контрольні розряди допускається робити через шість місяців. 7.5.3 Перед контрольним розрядом необхідно провести зрівняльний заряд батареї. 7.5.4 Результати вимірювань необхідно порівняти з результатами вимірювань попередніх розрядів. Для більш правильної оцінки стану батареї необхідно щоб усі контрольні розряди даної батареї провадилися в тому ж самому режимі і заносилися в журнал АБ. 7.5.5 Перед початком розряду необхідно фіксувати дату розряду напругу щільність електроліту кожного акумулятора і температуру в двох – трьох контрольних акумуляторах. 7.5.6 При розряді на контрольних і відстаючих акумуляторах слід зробити вимірювання напруги температури і щільності електроліту відповідно до таблиці 7.2. Протягом останньої години розряду напругу акумуляторів потрібно вимірювати через 15 хв. Таблиця 7.2 Порядок вимірювань Вимірюваний параметр Перед увімкненням U t ? Через 10 хв після ввімкнення U Через кожні дві години рахуючи від увімкнення для 10-годинного розряду U t Щогодини рахуюючи від увімкнення для тригодинного розряду U t Наприкінці розряду U t ? 7.5.7 Контрольний розряд необхідно робити до напруги 1 8 В хоча б на одному акумуляторі. Для деяких типів фірмових АБ у місцевих інструкціях може бути встановлено що контрольний розряд слід припинити по досягненню на вихідних полюсах батареї значення кінцевої напруги розряду 1 8 В ? N або розряд слід припинити по закінченні відповідного часу 10 годин . Наприкінці режиму розряду повинні бути відібрані проби електроліту з контрольних акумуляторів для хімічного аналізу і перевірки вмісту домішок хлору заліза марганцю та інших. Після року експлуатації акумуляторних батарей типу СК СН аналіз електроліту провадиться з усіх акумуляторних елементів. Наприкінці розряду слід зробити вимір на всіх АЕ і записати напругу температуру і щільність електроліту а також напругу між полюсами АБ і між полюсами батареї і “землею”. 7.5.8 Якщо середня температура електроліту під час розряду буде відрізнятися від 20 °С то отримана фактична ємність повинна бути приведена до ємності при температурі 20 °С за формулою: Сф С 20 = ------------------ 3 1 + ? t - 20 де С20 - ємність приведена до температури 20 оС А · год; Сф - ємність фактично отримана при розряді А · год; ? - температурний коефіцієнт що застосовується відповідно до таблиці 7.3; t - середня температура електроліту при розряді °С. Таблиця 7.3 Тривалість розряду год Температурний коефіцієнт ? при температурах від 5 до 20 °С від 20 до 45 °С 10 00 0 0060 0.0026 3 00 0 0104 0.0050 1 00 0 0125 0 0078 0 50 0.0182 0 0095 0 25 0 0228 0 0166 7.6. Доливка акумуляторів 7.6.1 Електроди в акумуляторних елементах повинні бути завжди повністю занурені в електроліт. 7.6.2 Рівень електроліту в акумуляторах типу СК необхідно підтримувати на 10 – 15 мм вище верхнього краю електродів. При зниженні рівня електроліту потрібно робити доливку акумуляторів дистильованою водою перевіреною на відсутність вмісту хлору і заліза. Допускається використання парового конденсату що задовольняє ДСТ - 6709 на дистильовану воду. Вода може подаватися в придонну частину бака через трубку або у верхню його частину. В останньому випадку рекомендується провести підзаряд батареї з “кипінням” для вирівнювання щільності електроліту по висоті бака. 7.6.3 Доливки електролітом щільністю 1 18 г/см3 акумуляторів із щільністью електроліту нижче 1 20 г/см3 можна робити тільки при виявленні причин зниження щільності 7.6.4 Рівень електроліту в акумуляторах типу СН повинен бути в межах від 20 до 40 мм над запобіжним щитком. Якщо доливка відбувається при зниженні рівня до мінімального то необхідно провести зрівняльний заряд. 7.6.5 В нормальних умовах експлуатації деякі типи акумуляторів «Моноліт» OPzS SMG та інші особливо з клапанним регулюванням типа VRLА та інші не потребують доливки протягом усього терміну служби. Для деяких типів акумуляторів фірми VARTA та інші інтервали доливки більше трьох років. 7.6.6 Необхідно мати на увазі що найчастіше при нижньому рівні електроліту щільність електроліту підвищується тому слід доливати дистильовану воду відповідної якості ДСТ - 6709 . Доливати необхідно не пізніше ніж рівень електроліту понизиться до позначки нижнього припустимого рівня. У фірмові акумулятори електроліт доливається до рівня що знаходиться на 5 – 10 мм нижче маркувальної позначки максимального припустимого рівня “макс” “max” . Для досягнення однорідності електроліту необхідно виконати зрівняльний заряд. 8 Технічне обслуговування акумуляторних батарей 8.1 Види технічного обслуговування В процесі експлуатації АБ повинен здійснюватися автоматичний контроль: 1 опору ізоляції системи кіл постійного струму; 2 рівня напруги підзаряду заряду розряду на шинах постійного струму; 3 струму підзаряду АБ; 4 вимикання АБ; 5 вимикання випрямного підзарядного пристрою. Під час експлуатації через певні проміжки часу для підтримки АБ у справному стані необхідно провадити наступні види технічного обслуговування: 1 огляди АБ; 2 профілактичний контроль; 3 профілактичне відновлення ремонт . Поточні і капітальні ремонти АБ слід виконувати за необхідністю. Обсяги та періодичність технічного обслуговування встановлені в місцевих інструкціях для деяких типів фірмових акумуляторних батарей особливо стосовно електроліту доливанню контролю щільності температури і т.ін. можуть бути значно скорочені. 8.2 Огляди акумуляторних батарей 8.2.1 Поточні огляди акумуляторних батарей провадить персонал що обслуговує батарею. В електроустановках з постійним черговим персоналом такий огляд необхідно робити один раз на добу а в електроустановках без постійного чергового персоналу поточний огляд батареї потрібно провадити під час огляду іншого устаткування електроустановки за графіком але не рідше одного разу на 10 днів. Неполадки в акумуляторах розвиваються досить повільно і можуть бути виявлені в початковій стадії при оглядах. Під час поточного огляду необхідно перевірити: 1 напругу щільність і температуру електроліту в контрольних акумуляторах напругу і щільність електроліту - в усіх і температуру - в контрольних акумуляторах - не рідше одного разу на місяць ; 2 напругу і струм підзаряду основних і додаткових акумуляторів; рівень напруги на батареї підзарядного пристрою; 3 цілість баків корпусів кришок відсутність течі витоків електроліту чистоту баків стелажів підлоги приміщень; наявність ознаки корозії на перемичках клемах затискачах елементів і т.ін. - візуально. При необхідності змащення технічним вазеліном; 4 рівень електроліту в баках; 5 правильність положення покривних стекол або фільтр - пробок; 6 вентиляцію та опалення узимку ; 7 наявність невеликого виділення пухирців газу з акумуляторів; 8 рівень і колір шламу в прозорих баках. Поточні огляди деяких типів фірмових АБ внесені в місцеві інструкції відповідно до вимог технічної документації і фірм - постачальників допускається провадити один раз на місяць. Стан АБ оцінюється за станом і характеристиками параметрами контрольних елементів. 8.2.2 Якщо в процесі огляду виявлені дефекти що можуть бути усунуті одноосібно оглядачем він повинен отримати по телефону дозвіл керівника підрозділу начальника електричного цеху на проведення цієї роботи. Якщо дефект не може бути усунутий одноосібно спосіб і термін усунення дефекту визначається керівником підрозділу начальником цеху . 8.2.3 Інспекторські огляди провадять два працівники: особа що обслуговує батарею і відповідальна особа інженерно-технічного персоналу. Інспекторські огляди провадять у терміни визначені місцевими інструкціями але не рідше одного разу на місяць а також після монтажу заміни електродів або електроліту. 8.2.4 Під час інспекторського огляду необхідно повторити обсяг поточного огляду і додатково перевірити: 1 правильність режиму постійного підзаряду; 2 напругу і щільність електроліту в усіх акумуляторах батареї температуру електроліту в контрольних акумуляторах; 3 відсутність дефектів що призводять до коротких замикань; 4 стан електродів короблення надмірне зростання позитивних електродів нарости на негативних сульфатація ; 5 опір ізоляції; 6 зміст записів у журналі правильність його ведення. Для деяких фірмових акумуляторів типу GroE OpzS Vb VARTA SVT та інші при щомісячних оглядах допускається оцінку стану провадити за даними вимірювань: 1 напруги на кожному елементі; 2 щільності електроліту на декількох контрольних елементах; 3 температури електроліту одного елемента що повинно бути відображене в місцевій інструкції з експлуатації. 8.2.5 При виявленні під час інспекторського огляду дефектів необхідно намітити термін і порядок їхнього усунення. 8.2.6 Результати оглядів вимірювань та термін усунення дефектів повинні бути занесені до журналу АБ додаток Б . 8.3 Профілактичний контроль 8.3.1 Профілактичний контроль провадять з метою перевірки стану і працездатності АБ. 8.3.2 Обсяг робіт періодичність і технічні критерії під час профілактичного контроля наведені в таблиці 8.1. 8.3.3 Передбачається перевірка працездатності АБ на ПС замість перевірки ємності. Допускається робити ії при ввімкненні найближчого до АБ вимикача з найбільш потужним електромагнітом увімкнення. 8.3.3 Передбачається перевірка працездатності АБ на ПС ВРП електростанцій замість перевірки ємності один раз на два – три роки. Допускається робити ії при ввімкненні найближчого до АБ вимикача з найбільш потужним електромагнітом увімкнення зі струмом відповідним порядку 1 5 – 2 5 струму одногодинного режиму розряду протягом не більше 5 с. Напруга не повинна знижуватися більш ніж на 0 40 В на елемент. Розрахунок АБ у відповідності до навантажувальних характеристик та урахування падіння напруги в кабельних лініях надає фірма-постачальник або проектна організація. Розрахунок АБ для живлення соленоїдів включення вимикачів визначення кількості елементів АБ провадиться при проектуванні мережі постійного струму тобто проектною організацією. 8.3.4 Проби електроліту і технічного аналізу необхідно відбирати при контрольному розряді наприкінці розряду тому що під час розряду ряд шкідливих домішок переходить в електроліт. Для фірмових акумуляторів при правильній експлуатації і використанні води та сірчаної кислоти що відповідають стандартам допускається не відбирати проби електроліту на наявність хлору заліза та інших домішок або період відбору проб з контрольних акумуляторів може бути збільшений відповідно до рекомендацій фірм - виготовлювачів. Таблиця 8.1 Найменування роботи Періодичність Технічні критерії СК СН СК СН 1 2 3 4 5 Перевірка ємності контрольний розряд Для ЕС один раз на один – два роки для ПС – за необхідністю Один раз на один – два роки Відповідати заводським даним Не менше 70 % номінальної після 15 років експлуатації Не менше 80 % номінальної після 10 років експлуатації Перевірка працездатності при розряді не більше 5 с найбільш можливим струмом але не більше 2 5 разу від значення сили струму одногодинного режиму розряду На ПС не менше одного разу на рік - Результати порівнюються з попередніми - Перевірка напруги щільності рівня і температури електроліту на контрольних акумуляторах зі зниженою напругою За затвердженим графіком 2 2 ? 0 05 В 1 205 ? ? 0 005 г/см3 2 18 ? 0 04 В 1 24 ? ? 0 005 г/см3 Хімічний аналіз електроліту на вміст заліза і хлору з контрольних акумуляторів Один раз на рік Один раз на рік Fe % не більше 0 008 Cl % не більше 0 003 Вимірювання опору ізоляції батареї Один раз на три місяці Напруга АБ В 24 48 60 110 220 Опір кОМ не менше 15 25 30 50 100 Промивання пробок - Один раз на шість місяців - Має бути забезпечений вільний вихід газів з акумуляторів 8.3.5 Позаплановий аналіз електроліту з контрольних акумуляторів слід провадити при виявленні масових дефектів у роботі батареї: - коробленні і надмірному зростанні позитивних електродів якщо не виявлені порушення режиму роботи батареї; - випаданні ясно-сірого шламу; - зниженій ємності без видимих причин. При позаплановому аналізі крім заліза і хлору визначаються наступні домішки при наявності відповідних показань: - марганцю електроліт здобуває малиновий відтінок ; - міді підвищений саморозряд при відсутності підвищеного вмісту заліза ; - окислів азоту руйнування позитивних електродів при відсутності в електроліті хлору . 8.3.6 Пробу потрібно відбирати гумовою грушею зі скляною трубкою що доходить до нижньої третини акумуляторного бака. Пробу заливають у банку з притертою пробкою. Банку слід попередньо помити гарячою водою та обполоскати дистильованою водою. На банку наклеїти етикетку з назвою батареї номером акумулятора і датою відбору проби. 8.3.7 Граничний вміст домішок в електроліті працюючих акумуляторів орієнтовно може бути прийнятий в два рази більшим ніж у свіжовиготовленому електроліті з акумуляторної кислоти першого гатунку. 8.3.8 Опір ізоляції зарядженої акумуляторної батареї вимірюють за допомогою пристрою контролю ізоляції на шинах щита постійного струму або вольтметром із внутрішнім опором не менше 50 кОм. При цьому відповідно до положень місцевої інструкції з експлуатації акумуляторна батарея повинна бути відімкнута від навантаження ЩПС шин постійного струму і підзарядного пристрою . 8.3.9 Розрахунок опору ізоляції Rіз у кілоомах при вимірюванні вольтметром провадиться за формулою: U Rіз = R в ----------- - 1 4 U+ + U- де R в - опір вольтметра кОм; U - напруга акумуляторної батареї В; U+ U-- напруга плюса і мінуса батареї відносно “землі” В. За результатами цих же вимірювань можуть бути визначені опори ізоляції полюсів Rіз+ і Rіз- у кілоомах. U - U+ + U- Rиз+= Rв ---------------------- 5 U- U - U+ + U- Rиз-= Rв --------------------- 6 U+ 8.4 Поточний ремонт акумуляторів типу СК 8.4.1 До поточного ремонту відносять роботи з усунення різних неполадок АБ які виконуються як правило силами експлуатаційного персоналу. Нормальний стан акумуляторних елементів при експлуатації характеризується: - щільністю електроліту з температурним виправленням у межах норми; - стабільною напругою підзаряду з точністю ? 1 % без пульсацій; - темно-коричневим кольором позитивних електродів; - металевим сірим кольором негативних електродів; - появою газовиділень при переході у режим прискореного заряду з режиму підзаряду . 8.4.2 Характерні неполадки акумуляторів типу СК наведені у таблиці 8.2. Таблиця 8.2 Характеристики та ознаки неполадок Імовірна причина Метод усунення 1 2 3 Сульфатація електродів Знижена розрядна напруга зниження ємності на контрольних розрядах Недостатність першого заряду Див. 8.4.3 – 8.4.6 Підвищена напруга при заряді а щільність електроліту нижча ніж у нормальних акумуляторів Систематичні недозаряди Під час заряду постійною силою струму або плавно спадним струмом газоутворення починається раніш ніж у нормальних акумуляторів Надмірно глибокі розряди Температура електроліту під час заряду підвищена при одночасно високій напрузі Занадто незначне використання батареї Позитивні електроди у початковій стадії ясно – коричневого кольору при глибокій сульфатації – оранжево-коричневі інколи з білими плямами кристалічного сульфата або якщо колір електродів темно- або оранжево - коричневий то поверхня електродів на дотик тверда та піщана при натисканні нігтем дає хрумкий звук Тривале залишення батареї розрядженою Частина активної маси негативних елетродів витиснута в шланг маса що залишилась у електродах на дотик піщана а при надмірній сульфатації вичавлюється з чарунок електродів. Електроди набувають білястого відтінку з’являються білі плями. Неповне покриття електродів електролітом. Доливання до акумуляторів кислоти замість води Коротке замикання Знижена розрядна і зарядна напруга знижена щільність електроліту Короблення позитивних електродів Необхідно негайно виявити та усунути місце короткого замикання згідно 7.4.9 – 7.4.11 Відсутнє газовиділення або відставання в газовиділенні при заряді постійною силою струму або плавно спадним струмом Пошкодження або дефект сепарації Підвищена температура електроліту під час заряду при водночас низькій напрузі Замикання наростами губчастого свинцю Позитивні електроди покороблені Надмірно великий зарядний струм під час приведення батареї до дії. Виправити електрод який має бути попередньо зарядженим. Наслідок сильної сульфатації Провести аналіз електроліту і якщо він виявиться забрудненим замінити його Наслідок короткого замикання даного електроду з сусіднім негативним Нормально провадити зарядні процеси Присутність азотної або оцтової кислоти в електроліті Негативні електроди покороблені Повторні зміни напрямку заряду при зміні електроду Виправити електрод у зарядженому стані Результати тиску з боку сусіднього позитивного електроду Усадка негативних електродів Дуже сильне використання активної маси у зв’язку з високим зарядним струмом або надмірним перезарядом при безперевному газоутворенні Замінити дефектний електрод Недоброякісні електроди Роз’єднання вушок на межі електроліту з повітрям Наявність хлору або його з’єднань в електроліті або в приміщенні АБ Перевірити приміщення АБ та електроліт на наявність хлору Зміни розмірів позитивних електродів Розряди до кінцевих напруг нижче припустимих значень Вести розряд тільки до зняття гарантованої ємності Забруднення електроліту азотною або оцтовою кислотою Перевірити якість електроліту та у випадку виявлення шкідливих домішок замінити його Роз’єднання нижньої частини позитивних електродів Систематичне недопровадження заряду до кінця у результаті чого після доливання електроліту виходить погане перемішування та розшарування електроліту Провадити процесі заряду згідно з інструкцією з експлуатації На дні баків відкладений значний шар шламу темного кольору Систематичні надмірні заряди та перезаряди Зробити відкачування шламу Саморозряд та газовиділення. Виділення газу з акумуляторів що знаходяться у стані спокою через дві – три години після закінчення заряду або під час процесу заряду Забруднення електроліту з’єднаннями з металів міді заліза миш’яку вісмуту Перевірити якість електроліту та у разі виявлення шкідливих домішок замінити його 8.4.3 Визначити наявність сульфатації за зовнішніми ознаками часто важко через неможливість або недостатність огляду електродів а також тому що більш визначені ознаки виявляються вже при значній і глибокій сульфатації. Явною ознакою сульфатації є специфічний характер залежності зарядної напруги в порівнянні зі справним акумулятором рисунок 8.1 . При заряді сульфатованого акумулятора напруга відразу і швидко у залежності від ступеня сульфатації досягає максимального значення і тільки у міру розчинення сульфату починає знижуватися. У справного акумулятора напруга у міру заряду збільшується. 8.4.4 Систематичні недозаряди можливі через недостатність напруги і струму підзаряду. Своєчасне проведення зрівняльних зарядів забезпечує запобігання сульфатації і дозволяє усунути незначну сульфатацію. Усунення сульфатації вимагає значних витрат часу і не завжди є успішним тому доцільно не допускати її виникнення. 8.4.5 Незапущену і неглибоку сульфатацію рекомендується усувати проведенням наступного режиму. Після нормального заряду батарею розряджають струмом 10 - годинного режиму до напруги 1 8 В на елемент і дають спокій на 10 - 12 год. Потім батарею заряджають струмом 0 1·С10 до газоутворення і вимикають на 15 хв після чого заряджають струмом 0 1 Iзар.max до настання інтенсивного газоутворення на електродах обох полярностей і досягнення нормальної щільності електроліту. U В 3 2 2 8 2 4 2 0 0 4 8 12 16 20 24 Час від початку заряду ч Рисунок 8.1 - Крива напруги глибоко засульфатованого елемента 8.4.6 При запущених явищах сульфатації рекомендується провадити зазначений режим заряду в розведеному електроліті. Для цього електроліт після розряду розбавляють дистильованою водою до щільності 1 03 - 1 05 г/см3 заряджають і перезаряджають як зазначено в 8.4.5. Ефективність режиму визначається за систематичним зростанням щільності електроліту. Заряд ведеться до одержання незмінної щільності електроліту звичайно менше 1 21 г/см3 і сильного рівномірного газовиділення. Після цього доводять щільність електроліту до 1 21 г/см3. Якщо сульфатація виявилася настільки значною що зазначені режими можуть виявитися безрезультатними щоб відновити працездатність батареї то необхідна заміна електродів. 8.4.7 При появі ознак короткого замикання акумулятори в скляних баках повинні бути ретельно оглянуті з просвічуванням переносною лампою. Акумулятори в ебонітових і дерев'яних баках оглядаються зверху. 8.4.8 В акумуляторах що працюють при постійному підзаряді з підвищеною напругою на негативних електродах можуть утворюватися деревоподібні нарости губчастого свинцю що можуть викликати коротке замикання. При виявленні наростів на верхніх крайках електродів необхідно їх зскребти смужкою скла або іншого кислотостійкого матеріалу. Профілактику і видалення наростів в інших місцях електродів рекомендується виконувати невеликими переміщеннями сепараторів нагору і вниз. 8.4.9 Короткі замикання через шлам в акумуляторі в обшитому свинцем дерев'яному баці можна визначити за результатами вимірювання напруги між електродами та обкладкою. При наявності замикання напруга дорівнює нулю. У справного акумулятора що знаходиться в спокої напруга “плюс-обкладка” близько до 1 3 В а “мінус-обкладка” близько до 0 7 В. При виявленні замикання через шлам необхідно шлам відкачати відібрати . При неможливості негайної відкачки необхідно спробувати розрівняти шлам косинцем і усунути зіткнення з електродами. 8.4.10 Для визначення короткого замикання можна користуватися компасом у пластмасовому корпусі. Компас переміщується уздовж сполучних смуг над вушками електродів спочатку однієї полярності акумулятора потім іншої. Різка зміна відхилення стрілки компаса з двох сторін електрода вказує на коротке замикання цього електрода з електродом іншої полярності що визначається аналогічним способом з іншої сторони акумулятора. Якщо в акумуляторі виявляться ще короткозамкнуті електроди стрілка буде відхилятися біля кожного з них. 8.4.11 Короблення електродів виникає головним чином при нерівномірному розподілі струму між електродами. 8.4.12 Нерівномірний розподіл струму по висоті електродів наприклад при розшаруванні електроліту при надмірно великих і тривалих зарядних і розрядних струмах веде до нерівномірного ходу реакцій на різних ділянках електродів і як наслідок появі механічних напруг а також можливості короблення. Наявність в електроліті домішок азотної та оцтової кислоти підсилює окислювання більш глибоких шарів позитивних електродів. Оскільки двоокис свинцю займає більший обсяг ніж свинець з якого він утворився має місце зріст і скривлення електродів. Глибокі розряди до напруги нижче припустимої також ведуть до скривлення і зросту позитивних електродів. 8.4.13 Коробленню і зросту піддаються позитивні електроди. Скривлення негативних електродів має місце головним чином у результаті тиску на них з боку сусідніх покороблених позитивних. 8.4.14 Виправити покороблені електроди можна тільки після видалення їх з акумулятора. Виправленню підлягають електроди незасульфатовані і повністю заряджені тому що в цьому стані вони м'якше і легше піддаються виправленню. 8.4.15 Вирізані покороблені електроди обмивають водою і поміщають між гладкими дошками твердої породи бук дуб береза . На верхню дошку необхідно встановити вантаж що збільшується в міру виправлення електродів. Забороняється виправлення електродів ударами киянки або молотка безпосередньо або через дошку щоб уникнути руйнування активного шару. 8.4.16 Якщо покороблені електроди безпечні для сусідніх негативних електродів допускається обмежитися мірами що попереджають виникнення короткого замикання. Для цього з опуклої сторони покоробленого електрода необхідно прокласти додатковий сепаратор. Заміну таких електродів слід робити при черговому ремонті батареї. 8.4.17 При значному і прогресуючому коробленні необхідно замінити в акумуляторі всі позитивні електроди на нові. Заміна тільки покороблених електродів на нові не допускається. 8.4.18 До числа видимих ознак незадовільної якості електроліту відноситься його колір а саме: - колір від світлого до темно-коричневого вказує на присутність органічних речовин що під час експлуатації швидко принаймні частково переходять в оцтово-кислі з'єднання; - фіолетовий колір електроліту вказує па присутність з'єднань марганцю при розряді батареї це фіолетове фарбування зникає. 8.4.19 Головним джерелом шкідливих домішок в електроліті під час експлуатації є доливочна вода. Тому для попередження влучення в електроліт шкідливих домішок для доливки необхідно використовувати дистильовану або рівноцінну їй воду. 8.4.20 Застосування електроліту зі вмістом домішок вище припустимих норм спричиняє: 1 значний саморозряд у випадку присутності міді заліза миш'яку сурми вісмуту; 2 збільшення внутрішнього опору у випадку присутності марганцю; 3 руйнування позитивних електродів внаслідок присутності оцтової та азотної кислот або їхніх похідних; 4 руйнування позитивних і негативних електродів при дії соляної кислоти або з’єднань що містять хлор. 8.4.21 При влученні в електроліт хлоридів можуть бути зовнішні ознаки - запах хлору і відкладення ясно-сірого шламу або окислів азоту зовнішні ознаки відсутні акумулятори піддаються 3 - 4 циклам розряд-заряд під час яких за рахунок електролізу ці домішки як правило видаляються. 8.4.22 Для видалення заліза акумулятори розряджають забруднений електроліт видаляють разом зі шламом і промивають дистильованою водою. Після промивання акумулятори заповнюють електролітом щільністю 1 04 - 1 06 г/см3 і заряджають до одержання незмінного значення напруги і щільності електроліту. Потім розчин з акумулятора необхідно видалити замінити свіжим електролітом щільністю 1 20 г/см3 і акумулятори розрядити до 1 8 В. Наприкінці розряду електроліт перевіряють на вміст заліза. При сприятливому аналізі акумулятори нормально заряджають. У випадку несприятливого аналізу цикл обробки необхідно повторити. 8.4.23 Для видалення забруднення марганцем акумулятори розряджають. Електроліт заміняють свіжим і акумулятори нормально заряджають. Якщо забруднення свіже досить однієї заміни електроліту. 8.4.24 Мідь з акумуляторів з електролітом не видаляється. Для її видалення акумулятори заряджають. При заряді мідь переноситься на негативні електроди які після заряду замінюють. Установка нових негативних електродів до старих позитивних веде до прискореного виходу з ладу останніх. Тому така заміна доцільна при наявності в запасі старих справних негативних електродів. При виявленні великої кількості забруднених міддю акумуляторів вигідніше замінити всі електроди і сепарацію або повністю акумуляторний елемент. 8.4.25 Якщо в акумуляторах відкладення шламу досягли рівня при якому відстань до нижньої крайки електродів у скляних баках скоротилася до 10 мм а в непрозорих - до 20 мм необхідна відкачка шламу. 8.4.26 При відкачці шламу одночасно видаляється і електроліт що може привести до виходу заряджених негативних електродів на повітря і їх розігрів і наступну втрату ємності. Тому при відкачці потрібно попередньо заготовити необхідну кількість електроліту і залити його в акумулятор відразу після відкачки шламу. 8.4.27 В акумуляторах з непрозорими баками перевірити рівень шламу можна за допомогою косинця з кислотостійкого матеріалу. Необхідно вийняти сепаратор із середини акумулятора а також трохи підняти кілька сепараторів поруч і в зазор між електродами опустити косинець до зіткнення зі шламом і виконати вимірювання відстані від поверхні шламу до нижньої крайки електродів. 8.4.28 Надмірний саморозряд є наслідком низького опору ізоляції батареї високої щільності електроліту неприпустимо високої температури приміщення АБ коротких замикань забруднення електроліту шкідливими домішками. Наслідки саморозряду від трьох перших причин звичайно не вимагають спеціальних заходів виправлення акумуляторів. Досить знайти і усунути причину зниження опору ізоляції батареї привести до норми щільність електроліту і температуру приміщення. 8.4.29 Надмірний саморозряд через короткі замикання або забруднення електроліту шкідливими домішками якщо він відбувається протягом тривалого часу приводить до сульфатації електродів і до втрати ємності. Після визначення і усунення причини електроліт повинен бути замінений а дефектні акумулятори десульфатовані і піддані контрольному розрядові. 8.4.30 Переполюсовка акумуляторів можлива при глибоких розрядах АБ коли окремі акумулятори що мають знижену ємність повністю розрядяться а потім зарядяться в зворотньому напрямку струмом навантаження від справних акумуляторів. Переполюсований акумулятор має зворотню за знаком напругу 2 В. Такий акумулятор знижує розрядну напругу АБ на 4 В. 8.4.32 Для виправлення переполюсований акумулятор розряджають а потім заряджають невеликим струмом у правильному напрямку до сталості щільності електроліту. Потім розряджають струмом 10-годинного режиму і повторно заряджають. Так повторюють поки напруга не досягне незмінного значення 2 5 - 2 7 В протягом двох годин а щільність електроліту - значення 1 20 - 1 21 г/см3. 8.4.32 Ушкодження баків починається звичайно з тріщин. Тому при регулярних оглядах АБ дефект можна знайти в початковій стадії. Найбільша кількість тріщин з'являється в перші роки експлуатації батареї через неправильну установку ізоляторів під баки різної товщини або через відсутність прокладок між дном бака та ізоляторами а також через деформацію стелажів зроблених із сирої деревини. Тріщини можуть також з'являтися через місцеве нагрівання стінки бака яке викликане коротким замиканням. 8.4.33 Оскільки застосування шунтуючих опорів недостатньо добре зарекомендувало себе в експлуатації краще застосовувати акумулятор що вмикається паралельно дефектному для виводу останнього в ремонт. 8.4.34 Заміну ушкодженого або несправного бака акумулятора на працюючій АБ виконують із застосуванням справного акумулятора що вмикається паралельно дефектному. Заряджені негативні електроди в результаті взаємодії електроліту що залишився в порах і кисню повітря окислюються з виділенням великої кількості тепла сильно розігріваючись. Тому при ушкодженні бака з витіканням електроліту в першу чергу необхідно вирізати негативні електроди і помістити в бак з дистильованою водою а після заміни бака встановити після позитивних електродів. 8.4.35 Вирізку з акумулятора одного позитивного електрода для виправлення на працюючій батареї допускається робити в багатоелектродних акумуляторах. При малому числі електродів щоб уникнути переполюсування акумулятора при переході батареї до режиму розряду необхідно шунтувати його перемичкою з діодом розрахованим на розрядний струм. 8.4.36 Якщо в батареї виявлений акумулятор зі зниженою ємністю при відсутності короткого замикання і сульфатації то слід за допомогою кадмієвого електрода визначити електроди якої полярності мають недостатню ємність. 8.4.37 Перевірку ємності електродів слід робити на акумуляторі розрядженому до 1 8 В в кінці контрольного розряду. У такому акумуляторі потенціал позитивних електродів стосовно кадмієвого електрода повинен бути приблизно рівним 1 96 В а негативних - 0 16 В. Ознакою недостатності ємності позитивних електродів є зниження їхнього потенціалу нижче 1 96 В а негативних електродів - підвищення їхнього потенціалу більше 0 20 В. 8.4.38 Вимірювання роблять на акумуляторі ввімкненому на навантаження вольтметром з великим внутрішнім опором більше 1000 Ом . 8.4.38 Кадмієвий електрод може бути стрижень діаметром 5 - 6 мм і довжиною 80 – 100 мм за 0 5 год до початку вимірювань необхідно опустити в електроліт щільністю 1 18 г/см3. При перервах у вимірюваннях слід не допускати висихання кадмієвого електрода. Новий кадмієвий електрод повинно витримати в електроліті протягом двох - трьох діб. Після вимірювань електрод необхідно ретельно промити водою. На кадмієвий електрод повинна бути надіта перфорована трубка з ізоляційного матеріалу. 8.5 Поточний ремонт акумуляторів типу СН 8.5.1 Характерні неполадки акумуляторів типу СН і методи їхнього усунення наведені в таблиці 8.3. Таблиця 8.3 Ознака неполадок Імовірна причина Метод усунення Теча електроліту Ушкодження бака Заміна акумулятора Знижена розрядна і зарядна напруга. Знижена щільність електроліту. Підвищення температури електроліту Виникнення короткого замикання всередині акумулятора Заміна акумулятора Знижена розрядна напруга та ємність на контрольних розрядах Сульфатація електродів Проведення тренувальних циклів розряд - заряд Зниження ємності і розрядної напруги. Потемніння або помутніння електроліту Забруднення електроліту сторонніми домішками Промивання акумулятора дистильованою водою і зміна електроліту 8.5.2 При зміні електроліту акумулятор розряджають 10-годинним режимом до напруги 1 80 В і виливають електроліт потім заливають його дистильованою водою до верхньої позначки і залишають на три – чотири години. Після чого виливають воду заливають електроліт щільністю 1 210 ? 0 005 г/см3 приведеною до температури 20 °С і заряджають акумулятор до досягнення постійної напруги і щільності електроліту протягом двох годин. Після заряду коректують щільність електроліту до 1 240 ? 0 0005 г/см3. 8.6 Капітальний ремонт акумуляторних батарей 8.6.1 До капітальних ремонтів АБ типу СК відносяться наступні роботи: - заміна електродів; - заміна баків або викладення їх кислотостійким матеріалом; - ремонт вушок електродів; - ремонт або заміна стелажів. Заміну електродів слід робити як правило не раніше ніж через 15 - 20 років експлуатації. Капітальний ремонт акумуляторів типу СН не роблять їх замінюють повністю. Заміну необхідно робити не раніше ніж через 10 років експлуатації. 8.6.2 Для проведення капітального ремонту доцільно запрошувати спеціалізовані ремонтні підприємства. Ремонт виконують відповідно до діючих технологічних інструкцій ремонтних підприємств. 8.6.3 В залежності від умов роботи батареї до капітального ремонту виводять усю батарею повністю або частину її. Кількість акумуляторів виведених у ремонт вроздріб визначають за умови забезпечення мінімально припустимої напруги на шинах постійного струму для конкретних споживачів даної батареї. 8.6.4 Капітальних ремонтів із заміною електродів баків кришок і т.ін. фірмових акумуляторів практично не передбачається і у випадку несправностей замінюють повністю весь акумуляторний елемент. Якщо фактична ємність фірмової акумуляторної батареї знизилася і складає менше 80 % номінальної ємності то термін служби батареї минув і вона підлягає заміні. 9 Технічна документація 9.1 По кожній акумуляторній батареї повинна бути наступна технічна документація: - паспорт; - проектні матеріали виконавчі робочі схеми електричних з'єднань АБ і т.ін. ; - монтажні креслення розміщення АБ; - матеріали по прийманню батареї з монтажу протоколи аналізу води і кислоти протоколи по формовочному заряду по циклах розряд-заряд контрольним розрядам протокол вимірювання опору ізоляції батареї акти приймання ; - місцева інструкція з експлуатації; - акти ремонту і відповідні акти приймання; - протоколи планових і позапланових аналізів електроліту аналізів знову одержуваної сірчаної кислоти аналізів якості води на вміст домішок і т.ін. ; - експертний висновок на акумуляторні елементи що поставляються знову вітчизняні та інофірм; - діючі державні стандарти технічні умови на сірчану акумуляторну кислоту і дистильовану воду. 9.2 З моменту введення батареї в експлуатацію на неї заводять журнал акумуляторної батареї. Форма журналу що рекомендується приведена в додатку Б. 9.3 При проведенні зрівняльних зарядів контрольних розрядів наступних зарядів вимірах опору ізоляції батареї записи вимірювань параметрів і інших даних ведуться в журналі акумуляторної батареї або на окремих аркушах протоколах що підшиваються до журналу. Додаток А обов'язковий Перелік приладів інвентарю і запасних частин необхідних при експлуатації акумуляторних батарей А.1 Для обслуговування АБ повинні бути в наявності наступні прилади: - ареометр ДСТ 18481 з межами вимірювань 1 05-1.4 г/см3 з ціною поділу 0 006 г/см3 - 2 шт; - термометр ртутний скляний ДСТ 215 з ціною поділу 1°С і межами вимірювання 0 – 50 °С - 2 шт; - термометр метеорологічний скляний ДСТ 112 з межами вимірювання від мінус 10 до плюс 40 °С - 1 шт; - вольтметр магнітоелектричний класу 0 5 зі шкалою 0 - 3 В - 1 шт. А.2 Для можливості виконання ряду робіт і забезпечення безпеки повинен бути наступний інвентар: - кружки фарфорові поліетиленові з носиком ємністю 1 5 – 2 0 л - 1 шт; - переносна лампа вибухозахищеного виконання - 1 шт; - гумова груша гумові шланги - 2-3 шт.; - окуляри захисні - 2 пари; - гумові рукавички - 2 пари: - гумові чоботи - 2 пари; - гумовий фартух - 2 шт; - грубошерстий костюм - 2 шт. А.3 Запасні частини і матеріали: - запас баків електродів покривних стекол стандартних перемичок фільтр-пробок і т.ін. - 5 % від загальної кількості акумуляторів; - свіжий електроліт – 3 %; - дистильована вода – 5 %; - розчини питної і кальцинованої соди в суліях ємністю 3 - 5л. Додаток Б рекомендований Форма журналу акумуляторної батареї 1 Технічні дані 1.1 Номінальна напруга акумуляторної батареї. ........…………….... В 1.2 Номінальна ємність ……………………………………....……… А·ч 1.3 Батарея № ………………. тип акумулятора …………………… 1.4 Кислота……………………………………………………………. Результати аналізу проб 1.5 Щільність електроліту перед заливкою г/см3 при оС Заливка почалася 200 р. в год хв з елемента № Заливка закінчилася 200 р. в год хв елементом № 1.6 Середня температура в приміщенні оС 1.7 Інші умови 1.8 Параметри електроліту через год після заливки Вимірювання через год після заливки Номер елемента № № № . . . № Щільність електроліту г/см3 при 20 оС Температура электроліту оС Примітка. 1 Зниження щільності електроліту менш ніж на 0 02 г/см3 2 Підвищення температури електроліту менш ніж на 5 оС. 1.9 Напруга акумулятора елемента щільність електроліту в усіх елементах температура електроліту в контрольних елементах в режимі заряду в кінці заряду перед перемиканням акумуляторної батареї в постійну експлуатацію Дата Час № елемента Напруга В Щіль-ність г/см3 Температура оС № елемента Напруга В Щіль-ність г/см3 Температура оС Додаткові дані 1.10 Параметри акумуляторної батареї акумуляторів в експлуатації Дата Напруга підзаряду акумуляторів батареї В Струм підзаряду А Напруга В; Щільність електроліту г/см3; Температура електроліту оС акумуляторів № № № № 2 08 1 21 22 5 1.11 Неполадки помічені при оглядах і обходах Дата Зміст Доливка і ремонти Дата Зміст 1