НПАОП 01.41-1.12.00

НПАОП 01.41-1.12.00 Правила безпечної експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах меліорації

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства праці та Соціальної політики України “ ” 2000 р. № ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ КАНАЛІВ ТРУБОПРОВОДІВ ІНШИХ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД У ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМАХ МЕЛІОРАЦІЇ 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила поширюються на всі підприємства установи організації на юридичні особи незалежно від форми власності видів діяльності які здійснюють технічну експлуатацію меліоративних систем. Нормативний акт встановлює вимоги безпеки під час експлуатації та ремонту меліоративних систем які включають канали із водозбірними водоскидними спорудами кріплення укосів трубопроводи з водорегулюючою апаратурою колекторно-дренажну систему із спорудами на ній і є обов'язковим для всіх працівників підприємств. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ №№ пп Позначення нормативного акту Найменування Ким коли затверджений реєстрація в Мінюсті України 1 2 3 4 1 Закон України "Про охорону праці" Уведений в дію Постановою Верховної Ради України 14.10.1992р. № 2695- XII 2 Водний кодекс України Уведений в дію Постановою Верховної Ради України 06.06.95 р. 3 Закон України про пожежну безпеку Постанова Верховної Ради України від 17.12.93 р. № 3747-XII 4 Закон України "Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення" Постанова Верховної Ради України від 24.02.1994 р. 5 Правила охорони електричних мереж Постанова КМУ від 04.03.97р. №209 6 ДНАОП 0.00-1.17-92 Єдині правила безпеки при вибухових роботах Держгіртехнагляд СРСР 25.03.92 р. 7 ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Держнаглядохоронпраці наказ від 09.01.98 р. № 4 зареєстровано в Мінюсті України 10.02.98 р. №93/2533 8 ДНАОП 0.00-3.01-98 Типові норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства Держнаглядохоронпраці наказ від 10.06.98 №117 зареєстровано в Мінюсті України 14.07.98 р. №449/2889 9 ДНАОП 0.00-4.12-99 Типове положення про навчання з питань охорони праці Держнаглядохоронпраці наказ від 17.02.99 р. № 27 зареєстровано в Мінюсті України 21.04.99 р. №248/3541 10 ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою Держнаглядохоронпраці наказ від 30.11.93р. № 123 11 ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні МВС України наказ від 22.06.95 р. № 400 зареєстровано в Мінюсті України 14.07.95р. № 219/755 12 ДНАОП 0.03.3.11-84 Санітарні норми і правила при роботі з машинами та обладнанням які створюють локальну вібрацію що передається на руки працюючих № 3041-84 Мінохорони здоров'я СРСР 1984 р. 13 ДНАОП 0.03-3.14-85 Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях № 3223-85 Мінохорони здоров'я СРСР 1985р. 14 ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень № 4088-86 Мінохорони здоров'я СРСР 1986р. 15 ДНАОП 0.03-3.28-93 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками Мінохорони здоров я України наказ від 10.12.93 р. № 241 зареєстровано в Мінюсті України 22.12.93 р. № 194 16 ДНАОП 0.03-3.29-96 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми Мінохорони здоров я України наказ від 22.03.96р. № 59 зареєстровано в Мінюсті України 16.04.96 р. № 18311208 17 ДНАОП 0.03-8.03-86 Гігієнічна класифікація праці № 4137-86 МОЗ СРСР 1986р. 1 2 3 4 18 ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх Мінохорони здоров я України наказ від 31.03.94р. № 46 зареєстровано в Мінюсті України 28.06.94 р. за №176/385 19 ДНАОП 0.03-8.08-93 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок Мінохорони здоров'я України наказ від 29.12.93р. № 256 зареєстровано в Мінюсті України 30.03.94р. № 51/260 20 НАОП 3.0.00-1.01-85 Правила з охорони праці в лісовій деревообробній промисловості та лісовому господарстві Держлісгосп СРСР 21 НАОП 5.1.22-1.07-81 Єдині правила безпеки праці на водолазних роботах Головрічфлот УРСР 2 3 4 22 ДСТУ 2293-93 ССБТ. Охорона праці. Терміни і визначення Держстандарт України 06.12.1993р. №180 23 ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация Держстандарт СРСР 24 ГОСТ 12.1.013-78 ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования Держстандарт СРСР 25 ГОСТ 12.1.046-85 ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок Держстандарт СРСР 26 ГОСТ 12.3.005-75 ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности Держстандарт СРСР 27 ГОСТ 12.3.006-75 Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей Держстандарт СРСР 28 ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности Держстандарт СРСР 29 ГОСТ 12.3.016-87 ССБТ. Строительство. Работы антикоррозионные. Требования безопасности. Держстандарт СРСР 30 ГОСТ 12.4.0713-85Е ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия Держстандарт СРСР 31 ГОСТ 12.4.028-76 ССБТ. Респираторы ШБ-1 "Лепесток" Технические условия Держстандарт СРСР 32 ГОСТ 12.4.059-89 ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия Держстандарт СРСР 33 ГОСТ 12.4.087-84 ССБТ. Каски строительные Держстандарт СРСР 34 ГОСТ 12.4.089-86 ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия Держстандарт СРСР 35 ГОСТ 12.4.103-83 ССБТ. Одежда специальная защитная. Средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация Держстандарт СРСР 36 ГОСТ 12.4.107-82 ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования Держстандарт СРСР 37 ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль качества Держстандарт СРСР 38 ГОСТ 23407-78 Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия Держстандарт СРСР 39 ГОСТ 24258-88 Средства подмащивания. Общие технические условия Держстандарт СРСР 40 ГОСТ 26887-86 Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ Держстандарт СРСР 1 2 3 4 41 ГОСТ 27321-87 Леса стоечные приставные для строительно-монтажных работ. Технические условия Держстандарт СРСР 42 ГОСТ 27372-87 Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия Держстандарт СРСР 43 ГОСТ 28012-89 Подмости передвижные сборно-разборные. Технические условия Держстандарт СРСР 44 СНиП ІІ-4-79 Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение Держбуд СРСР 45 СНиП 2.05.03-84 Мосты и трубы Держбуд СРСР 46 СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания Держбуд СРСР 47 СНиП III-4-80 Строительные нормы и правила. Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве Держбуд СРСР 48 РСТ УССР 1979-87 Работы в лесопарках. Посадка и рубка деревьев. Общие требования безопасности Держстандарт України 3 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА РЕМОНТУ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД 3.1 Загальні вимоги 3.1.1. У процесі виробництва на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори згідно з ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация". 3.1.2. До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать: рухомі машини і механізми; рухомі частини виробничого обладнання; пересувні вироби і матеріали; земляні маси що обвалюються; підвищена напруга в електричному колі замикання якого може відбутися через тіло людини; недостатнє освітлення робочої зони; гострі кромки задирки і шорсткість на поверхні обладнання; розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі; розміщення робочого місця під водою на воді або поблизу неї на льоду; наявність токсичних газів в закритих ємкостях і колодязях; фізичні перевантаження працюючих при застосуванні ручної праці. 3.1.3. До початку робіт де є або може виникнути виробнича небезпека відповідальному виконавцю робіт потрібно видавати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки за встановленою формою відповідно до додатку 4 СНиП ІІІ-4-80*. Роботами підвищеної небезпеки на які необхідно видавати наряд-допуск відповідно до переліку наведеному в ДНАОП 0.00-8.02-93 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою" стосовно працівників водогосподарських систем меліорації є: роботи в охоронних зонах ліній електропередачі; роботи на висоті понад 5м; роботи на відкритій водній поверхні; роботи з льоду; роботи в колодязях шурфах траншеях котлованах; роботи в замкнених просторах ємкостях трубопроводах ; експлуатація і ремонт водоскидних споруд; роботи в охоронних зонах діючих магістральних трубопроводів; укладання великогабаритних труб у траншеї; земляні роботи що виконуються в зоні розміщення підземних комунікацій; водолазні роботи. Наряд-допуск видається на термін необхідний для виконання заданого обсягу робіт але не більше 15 календарних днів від початку роботи. У разі зміни умов виконання робіт наряд-допуск анулюється і відновлювати роботи дозволяється тільки після видачі нового наряда-допуска. Посадова особа що видає наряд-допуск на виконання робіт повинна періодично перевіряти дотримання членами бригади правил безпеки. 3.1.4. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи повинні пройти на підприємстві інструктаж навчання з питань охорони праці надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків про правила поведінки під час виникнення аварій згідно з діючими на підприємстві відповідними положеннями що розроблені з урахуванням специфіки виробництва на основі ДНАОП 0.00-4.12.99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці" і затвердженими їх керівниками. 3.1.5. До робіт підвищеної небезпеки допускаються особи робітники та інженерно-технічні працівники не молодше 18 років які пройшли інструктаж та медичний огляд 3.1.6. Працівники та інженерно-технічний персонал повинні бути забезпечені спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно ДНАОП 0.00-3.01.98 " Типові норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства" . 3.1.7. Всі особи що перебувають на ділянці ремонтних робіт зобов язані носити захисні каски згідно з ГОСТ 12.4.087-84 "ССБТ. Каски строительные". Робітники та інженерно-технічні працівники без захисних касок та інших необхідних засобів індивідуального захисту до виконання робіт не допускаються. 3.1.8. Працівники та інженерно-технічний персонал що здійснюють експлуатацію й ремонт гідротехнічних споруд повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями гардеробними приміщеннями для сушіння одягу й взуття душовими приміщеннями для приймання їжі відпочинку й обігріву кімнатами гігієни жінок і туалетами у відповідності з СНиП 2.09.04-87 " Административные и бытовые здания". 3.1.9. На ділянці ремонтних робіт усі працівники повинні бути забезпечені питною водою якість якої має відповідати санітарним вимогам згідно з ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль качества". Питні установки слід розміщувати на відстані не більше 75м від робочих місць. 3.1.10. Керівники експлуатаційних організацій повинні забезпечити своєчасне оповіщення всіх своїх підрозділів і субпідрядних організацій що працюють на підконтрольних об'єктах про різкі зміни погоди заметіль ураганний вітер грозу снігопад тощо . 3.1.11. Під час виконання робіт з використанням праці жінок слід виконувати вимоги ДНАОП 0.03-8.08-93 " Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок" і ДНАОП 0.03-28-96 "Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками". 3.1.12. Під час виконання робіт з використанням праці неповнолітніх слід виконувати вимоги ДНАОП 0.03-8.07-94 "Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх" і ДНАОП 0.03-3.29-96 "Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми". 3.2 Організація ділянок робіт і робочих місць 3.2.1. Організація ділянок робіт і робочих місць повинна забезпечувати безпеку праці працівників під час огляду обслуговування і ремонтів споруд. 3.2.2. Під час виконання будівельно-монтажних робіт при ремонті споруд слід дотримуватись вимог СНиП III-4-80* "Строительные нормы и правила. Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве". 3.2.3. Припустимі відстані до струмовідних частин що перебувають під напругою встановлюються у відповідності з вимогами ДНАОП 0.00-1-21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів". 3.2.4. Електробезпека на ділянках робіт і робочих місцях повинна забезпечуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013-78 "ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования" " Правил охорони електричних мереж" затверджених постановою КМУ від 4 березня 1997 р. № 209. 3.2.5. Територія навколо споруд дороги проїзди тротуари водостічні труби лотки повинні відповідати вимогам діючих СНиП ГОСТ 12.3.006-75 Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности" правилам пожежної безпеки відповідно до ДНАОП 0.01-1.01-95 "Правила пожежної безпеки в Україні". На сходах площадках службових містках сталеві листи повинні бути виготовлені з рифленої сталі або з присічно-витяжного листа і надійно закріплені. 3.2.6. Ділянки робіт робочі місця проїзди і підходи до них під час роботи повинні бути освітлені з настанням темряви відповідно до вимог ГОСТ 12.1.046-85 "ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок". 3.2.7. Котловани і траншеї що розробляються в населених пунктах а також у місцях де пересуваються люди або транспорт повинні мати захисну огорожу у відповідності з вимогами ГОСТ 23407-78 "Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия" та СНиП ІІІ-4-80?. 3.2.8. Проходи для працівників розміщені на уступах і косогорах з ухилом що перевищує 20 повинні бути обладнані трапами або сходами з односторонніми поручнями. Ширина проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше 0 6м а висота проходів на просвіт - не менше 1 8м відповідно з СНиП ІІІ-4-80?. 3.2.9. До роботи пов'язаної зі спуском у колодязь закриту ємкість шурф допускається бригада не менше ніж з трьох працівників: один - для роботи в колодязі другий - для роботи на поверхні третій - для спостережень і надання потрібної допомоги працюючому в колодязі. Доручати спостерігаючому працівнику будь-яку роботу до того як працюючий вийде на поверхню з колодязя забороняється. 3.2.10. Перед допуском працівників до місць з можливою появою шкідливого газу - метану вуглекислого газу тощо у тому числі в закритих ємкостях колодязях траншеях і шурфах потрібно перевіряти у цих місцях наявність газу і його концентрацію. При появі шкідливих газів виконання робіт в даному місці слід припинити і продовжити тільки після забезпечення робочих місць вентиляцією провітрюванням і застосування працюючими необхідних засобів індивідуального захисту. В закритих ємкостях колодязях шурфах потрібно використовувати ізолюючі або шлангові протигази та інші засоби індивідуального захисту. 3.2.11. Протипожежні водойми та інші джерела які використовуються для забирання води пересувними засобами пожежогасіння повинні мати вільні під'їзди та майданчики для розвороту пожежної техніки. 3.2.12. Пожежну безпеку на робочих місцях і ділянках ремонтних робіт слід забезпечувати відповідно до вимог ДНАОП 0.01-1.01-95 3.3 Огородження оснастка інструмент 3.3.1. При виконанні робіт з ремонту гідротехнічних споруд слід дотримуватись вимог СНиП ІІІ-4-80? щодо застосування технологічної оснастки засобів колективного захисту і будівельного ручного інструменту. 3.3.2. Рухомі й обертові частини механізмів розміщені на висоті менше 2м від рівня робочих майданчиків повинні мати суцільне або сітчасте огородження з розмірами чарунок які не перевищують 25х25 мм що виключає можливість захоплення одягу обслуговуючих працівників. 3.3.3. Робочі місця і проходи до них на висоті 1 3м і більше а також розташовані на відстані менше 2м від межі перепаду по висоті повинні бути забезпечені тимчасовою огорожею відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89 "ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия". Якщо немає змоги влаштувати ці огородження роботи на висоті слід виконувати з використанням запобіжних поясів за ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия" і канатів страхувальних за ГОСТ 12.4.107-82 "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования". 3.3.4. Засоби підмощування та інші пристосування які забезпечують безпеку робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 27321-87 "Леса стоечные приставные для строительно-монтажных работ. Технические условия" ГОСТ 24258-88 "Средства подмащивания. Общие технические условия" і ГОСТ 28012-89 "Подмости передвижные сборно-разборные. Технические условия". 3.3.5. Підвісні колиски які використовуються під час виконання робіт на висоті повинні задовольняти вимогам ГОСТ 27372-87 "Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия". 3.3.6. Площадки і драбини слід виготовляти у відповідності з вимогами ГОСТ 24258-88 і ГОСТ 26887-86 "Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ". 3.3.7. До роботи з електроінструментом допускаються працівники які пройшли навчання і і перевірку знань щодо безпечного виконання робіт і мають відповідну групу з електробезпеки згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98. До роботи з електроінструментом класу I в приміщеннях з підвищеною небезпекою та поза приміщеннями допускаються працівники з II групою електробезпеки. До роботи з електроінструментом II i III класу достатньо I групи з електробезпеки. 3.3.8. Електрифікований і пневматичний ручний інструмент молотки трамбовки тощо має бути добре відрегульований і не повинен мати вібрації яка перевищує норму відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.11-84 "Санітарні норми і правила при роботі з машинами та обладнанням які створюють локальну вібрацію що передається на руки працюючих № 3041-84". 3.3.9. Електрифікований і пневматичний інструмент може застосовуватись тільки у відповідності з вимогами експлуатаційної документації. 3.3.10. Залишати без нагляду механізований інструмент приєднаний до електромережі або до мережі стисненого повітря забороняється. При перервах у роботі перенесенні інструменту обриві шлангів і дротів та інших несправностях живлення повинно бути вимкнене. 3.3.11. Особам що користуються механізованим інструментом забороняється передавати інструмент навіть на короткий час іншим особам; торкатися рухомих частин інструменту а також триматися за дріт електроживлення; видаляти стружку або ошурки під час роботи інструменту. 3.3.12. Забороняється працювати механізованим інструментом з приставних драбин. Робота з стрем'янок допускається тільки при огородженні всього робочого майданчика і за наявності упорів на ніжках стрем'янок які забезпечують її стійкість. 3.3.13. Робота електроінструменту повинна бути негайно припинена у разі виникнення хоча б однієї з таких несправностей: пошкодження штепсельного з єднання вимикача; іскріння щіток на колекторі; витікання масла з редуктора; поява диму або горіння ізоляції чи підвищення шуму; несправність заземлення тощо відповідно до ДНАОП 0.001.21-98. 3.3.14. Дерев'яні рукоятки ручного інструменту слід робити з витриманої сухої деревини твердих і в'язких порід: дуба берези ясеня бука та ін. Інструмент повинен бути правильно насаджений і міцно закріплений на обструганих рукоятках. Рукоятки ударного інструменту сокири молотка кувалди кирки тощо повинні бути овального перерізу з потовщеним кінцем. Кінець на який насаджується інструмент повинен бути надійно заплішений металевим клином. На дерев'яні рукоятки натискного інструменту долота стамески напилки для міцного закріплення його необхідно насаджувати металеві бандажні кільця. 3.4 Роботи над водою і на воді. Безпечна експлуатація плавучих засобів 3.4.1. Роботи над водою повинні виконуватись за нарядом-допуском не менше ніж двома працівниками і тільки під керівництвом інженерно-технічних працівників підприємства. Працівники які виконують експлуатаційне обслуговування і ремонт меліоративних систем повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту: рятувальними поясами страхувальними канатами касками. На місці робіт повинні бути в достатній кількості всі необхідні рятувальні засоби: черговий рятувальний човен не менше двох рятувальних кругів багри рятувальні мотузки. 3.4.2. Робочі місця і поверхня води в районі робіт з настанням темряви повинні бути добре освітлені на відстані від місця робіт 30м вище і 150м нижче за течією річки каналу за ГОСТ 12.1.046-85. 3.4.3. Під час переміщення вантажів і людей на воді забороняється користуватись плавучими засобами з малою стійкістю довбаними човнами байдарками тощо а також несправними плавучими засобами. 3.4.4. Шлюпка човен призначена для перевезення працівників повинна мати на борту носової частини написи що вказують її вантажопідйомність і кількість пасажирів. 3.4.5. Працівники які переміщуються до місця роботи в шлюпці або човні повинні бути проінструктовані щодо правил поведінки на воді. 3.4.6. Перевезення на шлюпках разом з людьми вогненебезпечних і вибухових речовин а також громіздких і важких предметів що заважають роботі веслярів мотористів забороняється. 3.4.7. Під час перекидання через річку або канал тросу діаметром до 6 мм він повинен змотуватися з барабану що легко обертається який закріплюється в човні з урахуванням можливості його скидання за борт коли в цьому виникне потреба. За човном з барабаном повинен іти рятувальний човен. 3.4.8. Перекидання і перетягування важкого троса діаметром 6 мм і більше слід виконувати за допомогою тонкого троса з використанням лебідки і блока. 3.4.9. Пересуватися по тросу стоячи в човні і триматися за трос руками забороняється. При роботі з тросом пересуватися по ньому можна за допомогою петлі або гака. Якщо човен закріплено за трос у носовій частині переміщення по тросу дозволяється тільки у разі наявності на кормі рульового. Наближення човна до тросу при швидкості течії понад 3 м/с дозволяється тільки з низового боку. 3.4.10. Використані гідрометричні містки повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.03-84 "Мосты и трубы". На гідрометричному містку повинні бути влаштовані поручні з обох боків а підвісний місток слід укріпити металевими тросами. 3.4.11. При вимірюванні витрати води на гідрометричному містку може перебувати не більше 3-х осіб. 3.4.12. Якщо глибина води у створі гідрометричного містка або нижче від нього перевищує 1 5м а на гірських річках - 0 5м на містку повинні бути рятувальні засоби круги мотузки тощо за кількістю працівників але не менше одного круга на кожні 10м довжини містка. 3.4.13. В зимовий період містки повинні бути завжди очищені від снігу а настил при обледенінні слід посипати піском золою тощо. 3.4.14. Користування гідрометричним містком стороннім особам пересування через річку або канал забороняється. 3.5 Роботи з льоду при експлуатації і ремонті гідротехнічних споруд 3.5.1. Рух по льоду або роботу з нього дозволяє керівник підприємства спеціальним наказом тільки після обстеження стану льодового покриву огородження небезпечних місць з встановленням необхідних вказівних знаків віхи дорожні знаки сигнальні вогні . 3.5.2. Товщина льоду залежно від маси вантажу брутто визначається за таблицею 1. Таблиця 1 Навантаження Маса т Товщина льоду при температурі від - 1 до - 20 см Гранична відстань від кромки льоду м Людина у похідному спорядженні 0 1 10 5 Гужовий транспорт з вантажем 1 2 20 11 Автомобіль з вантажем 3 5 25 19 Те ж саме 6 5 35 25 Автосамоскид або бульдозер 8 5 40 26 Примітки 1.Під час вимірювання товщини льодового покриву враховується тільки суцільний лід; шари снігового й пористого насиченого водою льоду із загальної товщини вилучають. 2. З появою на льоду води навантаження на лід повинно бути знижене на 50-80%; якщо поява води спричинена просадкою льоду то роботи слід припинити. 3. Під час розрахунку навантаження на лід необхідно враховувати що міцність льоду весною зменшується вдвічі. 3.5.3. Лід повинен бути прозорим. Якщо лід наморожений або мутний допустима товщина льоду зазначена в таблиці збільшується вдвічі. При порушенні кристалічної структури льоду їздити по ньому забороняється. 3.5.4. Надійність льодової дороги на річках і каналах зі швидкістю течії 1 5м/с перевіряють кожні 5 діб на річках з меншою швидкістю течії - через 10 діб а з настанням відлиги - 23 рази на добу. Результати промірів товщини льоду в усіх випадках оформляються актом. 3.5.5. Рух на льодових дорогах дозволяється тільки в одному напрямку. 3.5.6. Під час обстеження льодового покриву виходити на лід повинні одночасно не менше двох осіб що пересуваються ланцюжком на відстані не менше 5м одна від одної. Передній працівник перевіряє простукує лід плішнею. Для запобігання ковзання ніг працівники повинні мати взуття з протиковзними засобами. Передній і задній працівники обв'язуються мотузкою за яку тримаються ті що йдуть між ними. Кожна група робітників повинна мати плішні мотузки дошки жердини і багри. 3.5.7. Внаслідок обстеження всі місця що являють собою небезпеку для пересування по льоду повинні бути помічені віхами. 3.5.8. Біля переправи повинні бути встановлені знаки обмеження маси а в період послаблення міцності льоду і під час відлиги - організовані чергування. 3.5.9. З'їжджати з берега на лід транспорту і механізмам без трапів можна тільки у тому випадку якщо лід біля берега не має тріщин і розмивів не зависає над водою і міцно з єднаний з берегом. Зависання льоду перевіряють крізь пробиті в ній лунки. Вода що з явилася в них повинна закривати нижню частину пробитих лунок на висоту яка становить 0 8-0 9 товщини льоду. Якщо вода в лунках не з являється або рівень її нижче зазначеного то переправа в цьому місці забороняється. 3.5.10. Пішоходам переходити з берега на лід у разі наявності тріщин і розломів льоду можна тільки по пішохідних містках. 3.5.11. У разі видимих ознак руйнування льоду прогини випинання тріщини а також у випадку якщо колії дороги заповнені водою переправа в цьому місці забороняється. 3.5.12. У разі недостатньої міцності льоду і необхідності проведення термінових робіт повинні бути влаштовані з дощок легкі переносні настили а працівники повинні мати запобіжні пояси і страхувальні мотузки. 3.5.13. Під час робіт по догляду за ополонками біля затворів водопропускних споруд які виконуються вручну працівники повинні мати запобіжні пояси і рятувальні мотузки. 3.5.14. Під час різання льоду льодорізною машиною забороняється перебування технічного персоналу ближче ніж на 1м від прорізу. Забороняється ставати на лід між прорізами а також поправляти руками ланцюги різальних інструментів. 3.5.15. Вручну вирубати ополонки можна тільки справним інструментом прив'язаним до запобіжної мотузки. Користуватися для обколювання льоду біля споруд потрібно плішнею а не ломом. 3.5.16. Під час улаштування або ремонту хворостяних споруд з льоду для проходження працівників як по льоду так і по хворостяних матрацах повинні бути укладені спеціальні ходові дошки і трапи. 3.5.17. Під час роботи з льоду каміння для завантаження хворостяного матраца необхідно вивантажувати на відстані не менше 8-10м від краю ополонки і укладати шаром завтовшки не більше 0 5м з урахуванням таблиці 1 щодо маси і товщини льоду. 3.6 Роботи під час пропускання паводкових вод і льодоходу 3.6.1. Під час робіт на гідротехнічних спорудах повинен бути проведений інструктаж персоналу стосовно безпечних методів робіт під час пропускання паводкових вод і льодоходу. 3.6.2. Відомості про строки руху криги скресання річок і великих каналів якщо вони не спорожнюються про рівні води під час повеней і паводків повинні бути завчасно одержані від органів гідрометслужби. 3.6.3. На час проходження паводку і льодоходу наказом керівника підприємства організують спеціальні рятувальні пункти склади чисельність і оснащення яких залежать від місцевих умов. Вахта кожного пункту повинна складатись не менше ніж з двох спеціально навчених осіб. 3.6.4. За необхідністю проведення вибухових робіт для ліквідації заторів під час льодоходу ці роботи виконуються тільки персоналом спеціалізованих організацій з дотриманням вимог ДНАОП 0.00-1.17-92 "Єдині правила безпеки при вибухових роботах". 3.7 Водолазні роботи 3.7.1. Водолазні роботи на гідротехнічних спорудах повинні виконуватись відповідно до НАОП 5.1.22-1.07-81 "Єдині правила безпеки праці на водолазних роботах ". 3.7.2. Безпечне виконання водолазних робіт із забезпеченням необхідних для цього умов покладається на власника організації або підприємства що здійснює водолазні роботи. 3.7.3. Виконувати різні роботи під водою в зонах шлюзів насосних станцій гребель та інших споруд без одержання наряду на проведення водолазних робіт не допускається. Наряд в якому зазначається характер роботи умови виконання водолазних робіт межі небезпечних зон і заходи безпеки видається на термін що не перевищує добу. 3.7.4.Перед виконанням водолазних робіт на гідротехнічних спорудах водолази повинні бути ознайомлені з допомогою креслень з їх будовою і проінструктовані стосовно безпечного виконання робіт. Керівник робіт повинен обстежити споруди та переконатись в стійкості їх окремих елементів. Якщо споруда або її елементи будуть нестійкими і можуть загрожувати безпеці водолазів спуски їх забороняються. 3.7.5. Під час виконання водолазних робіт у районі гідротехнічних споруд пуск насосів маневрування затворами не допускається. 3.7.6. Під час обстеження або ремонту гідротехнічних споруд в районі спуску водолазів забивання паль підіймання або спускання вантажів переміщення плавзасобів та інші роботи у радіусі менше 50м від місця роботи водолаза ів забороняються. 3.7.7. Виконання водолазних обстежень і робіт у районі діючих гідротехнічних споруд при швидкості течії води понад 0 5 м/с не допускається. 3.7.8. Робота біля водозабірної споруди повинна виконуватись відповідно до узгодженого погодинного графіка і з додатковим сповіщенням адміністрації цієї споруди про місце і час роботи водолаза. 3.7.9. Обстеження і очищення водолазами водозабірних споруд повинні виконуватись тільки після припинення приймання води. Дозволяється здійснювати ці роботи без припинення приймання води тільки у тому випадку якщо діаметр приймальної труби не перевищує 0 7м. При цьому приймальна труба повинна мати захисні опуклі грати з чарунками розмір яких не перевищує 20х20см що виготовляються з металевого прута діаметром не менше 20мм. 3.7.10. Під час спорядження водолазів для виконання підводних робіт потрібно керуватись ДНАОП 0.03-3.15-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень №4088-86". 3.8 Вантажно-розвантажувальні роботи 3.8.1. При здійсненні вантажно-розвантажувальних робіт повинні виконуватись вимоги ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" СНиП ІІІ-4-80?. 3.8.2. Вантажно-розвантажувальні роботи з вантажами вагою понад 20 кг повинні здійснюватись механізованим способом за допомогою кранів навантажувачів і засобів малої механізації відповідно до ДНАОП 0.03-8.03-86 "Гігієнічна класифікація праці № 4137-86". 3.8.3. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт увечері та вночі всі робочі місця повинні бути обов'язково освітлені за встановленими нормами відповідно до СНиП 11-4-79 "Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение". 3.8.4. Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт і переміщенні вантажів вручну потрібно додержуватись гранично допустимих норм підіймання і переміщення вантажів залежно від статі й віку працюючих установлених ДНАОП 0.03-3.28-93 і ДНАОП 0.03-3.29-96. Допустима норма перенесення вантажів для чоловіків старше 18 років становить 30кг відповідно до ДНАОП 0.03-8.03-86. 4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ 4.1 Експлуатаційне обслуговування каналів і споруд 4.1.1. Обстеження бетонних кріплень укосів каналів і земляних напірних споруд при закладенні укосів менше 1:3 які під час обмерзання і обростання становлять підвищену небезпеку слід здійснювати зверху йдучи вздовж укосу на відстані 0 5м від брівки укосу. Спускання до урізу води не дозволяється без страхувальної мотузки і використання упорної жердини. 4.1.2. Витягування з каналу або водойми плаваючих колод слід виконувати за допомогою багра; забороняється заносити кінці колод вгору по укосу руками. 4.1.3. У період льодоставу при обстеженні каналів і земляних напірних споруд забороняється виходити на лід якщо його товщина менше 10 см див.п.3.5.2 . 4.1.4. Взимку не можна провадити огляд каналів одній особі під час буранів і хуртовин. 4.1.5. Огляд дренажних пристроїв слід виконувати пересуваючись вздовж по корінному грунту або по одернованому укосу вище них. 4.1.6. Спускання на водозлив в колодязі спорожнені частини труб і дюкерів допускається тільки після обмеження фільтрації до мінімуму через ремонтні затвори. Працівник що спускається повинен бути обов'язково прив'язаний за запобіжний пояс мотузкою другий кінець якої закріплюється за міцні елементи споруди і попускається по мірі спускання робітником який страхує. 4.1.7. При пропусканні через споруди криги і сміття для проштовхування крижин і корчів слід застосовувати жердини і граблі. Ці роботи слід виконувати зі службових містків стояків споруд або з підвісних колисок що мають міцну огорожу до яких робітники повинні бути прив'язані. Розчистка пробок перед спорудою повинна провадитись поступовим скиданням крижин та інших плаваючих предметів. Забороняється пересування робітників по затору. 4.1.8. Провадити обколювання намерзлого льоду на затворах необхідно з використанням запобіжних поясів з прив'язуванням страховою мотузкою до міцних елементів споруд. 4.1.9. До наповнення водою б'єфа підпірної споруди каналу дюкера акведука або басейну керівник робіт повинен пересвідчитись у тому що ремонтна бригада виведена з нього а весь інструмент будівельні матеріали та механізми прибрані. 4.1.10. Установка в пази затворів і шандорних огороджень для огляду й ремонту водопропускних отворів забороняється без попередньої перевірки справності підйомних механізмів кранів або лебідки і цілісності їх канатів згідно з експлуатаційною документацією на механізм. При цьому люди повинні перебувати не ближче 1м від затвору. 4.1.11.Ставати на затвор що опускається піднімається або балку шандорного загородження спрямовувати їх у пази вручну а також спрямовувати вручну трос при його намотуванні на барабан лебідки забороняється. 4.1.12. У разі спускання на затвор необхідно використовувати страхувальні пояси. 4.1.13. Чистити обтирати і змащувати частини механізмів що рухаються не дозволяється. 4.1.14. Спиратися і ставати на бар єри площадок запобіжні кожухи муфт підйомники тощо забороняється. 4.1.15. Під час огляду напірних трубопроводів забороняється ходити по них. Роботи на трубопроводах дозволяється виконувати з помостів риштувань надійно закріплених на них і забезпечених драбинами для спускання і підйому робітників. 4.1.16. Під час роботи на трубопроводі що має ухил понад 20 і всередині трубопроводу що має ухил понад 30 працівники повинні бути забезпечені страхувальними засобами запобіжними поясами і мотузками . 4.1.17. Під час роботи всередині і ззовні металевого трубопроводу робітники повинні бути забезпечені необхідними індивідуальними засобами захисту від дотику до металу повстяними матами наколінниками й налокітниками . 4.1.18. Під час спорожнення або наповненні трубопроводу працівникам забороняється перебувати у зоні аераційних отворів труб. 4.1.19. Перед наповненням трубопроводу керівник робіт повинен особисто пересвідчитись у відсутності в ньому людей інструментів і пристроїв. 4.1.20. Під час очищення і фарбування металевих напірних трубопроводів слід керуватися вимогами розділу 4.9 цих Правил. 4.1.21. Під час огляду каналів і відстійників відстійних басейнів і проведенні робіт в них не дозволяється переходити через мулові відклади без влаштування настилів. Якщо відклади є недостатньо щільними перехід через них здійснюється зі страхувальним канатом. 4.2 Берегоочисні роботи 4.2.1. Для безпечного виконання робіт щодо розчистки від рослинності каналів меліоративних систем при їх експлуатаційному обслуговуванні а також площадок біля споруд перед проведенням ремонтних робіт повинні дотримуватися вимог НАОП 3.0.00-1.01-85 "Правила з охорони праці в лісовій деревообробній промисловості та лісовому господарстві" та РСТ УССР 1979-87 "Работы в лесопарках. Посадка и рубка деревьев. Общие требования безопасности". 4.2.2. Під час корчування дерев трактором або корчувальними машинами за допомогою троса довжина його повинна перевищувати висоту дерева не менше ніж у 1 5 рази; при корчуванні пнів трос повинен охоплювати пень петлею укладеною в підрублене місце. 4.2.3. Звалювання дерев на сусідні дерева забороняється. 4.2.4. Обрубувати гілки у звалених дерев дозволяється тільки у напрямку від комля до вершини при цьому рубач повинен стояти з протилежного по відношенню до обрубуваних гілок боку стовбура дерева. 4.2.5. Вирубування хмизу з куща здійснюють біля комля косим зрізом при цьому рубач повинен перебувати на відстані 40-50 см від куща. 4.2.6. Рубати хмиз слід півкругом перед собою складаючи зрублені хмизини рівною купкою комлями разом. Для рубання хмизу призначають не менше двох осіб. При одночасній роботі кількох рубачів вони повинні пересуватись уступами. При цьому кожний наступний рубач повинен перебувати на відстані не менше 2м від працюючого спереду. 4.3 Земляні ремонтні роботи 4.3.1. Земляні роботи слід виконувати відповідно до вимог СНиП III-4-80 . 4.3.2. Встановлювати крани і екскаватори для роботи на щойно насипаному неутрамбованому грунті а також на площадці з нахилом що перевищує зазначений у паспорті забороняється. 4.3.3. Екскаватори під час роботи повинні встановлюватись на спланованому майданчику та щоб уникнути самовільного переміщення закріплюватись інвентарними упорами. Забороняється застосовувати для цієї мети деревину каміння та інші предмети. 4.3.4. Під час роботи екскаватора не дозволяється виконувати інші роботи й перебувати на відстані менше радіуса дії екскаватора збільшеного на 5м. 4.3.5. Під час засипання траншеї грунтом бульдозерист не повинен висувати відвал бульдозера за брівку траншеї. На початку робіт пов'язаних із засипанням бульдозеристу забороняється під'їжджати до траншеї на відстань менше 1м. Під час роботи бульдозера зі скісним відвалом і під час його руху вздовж траси траншеї забороняється наближатися до її брівки на відстань менше 0 5м. 4.4 Виконання ремонтних робіт на укосах 4.4.1. Роботи пов'язані з влаштуванням фільтрів кам'яних відсипок укріпленням укосів дерном мостінням кам'яним накидом різними плитами і монолітним покриттям слід здійснювати знизу вверх. Забороняється одночасно працювати в двох або декількох ярусах по вертикалі укосу. 4.4.2. Під час проведення робіт пов'язаних з ремонтом берегоукріплювальних споруд на укосах крутістю понад 1:1 або 1:2 при вологій поверхні і висотою що перевищує 3м потрібно забезпечити робітників запобіжними поясами з мотузками прикріпленими до надійних опор по укосах прокласти східці завширшки 0 75м з поручнями заввишки 1м. 4.4.3. Під час подавання на укіс каміння щебеню фашин та інших матеріалів не допускається перебування робітників на шляху подачі матеріалів. 4.4.4. Роботи пов'язані з профілюванням укосу при механізованому насипанні матеріалів піску гравію щебеню каміння на даній ділянці необхідно здійснювати при зупиненій насипній машині. 4.4.5. У разі скошування рослинності на укосах відкритих каналів каналоочисними машинами працівники які беруть участь у роботі повинні дотримуватися вимог експлуатаційної документації на них а також виконувати всі вказівки машиніста агрегата. 4.4.6. Скошування чагарників на укосах відкритих каналів вручну та за допомогою засобів малої механізації необхідно провадити щорічно восени і тільки у разі відсутності води в каналах. 4.4.7. У разі скошування чагарників з використанням механізованого інструменту треба додержуватися вимог відповідно до підрозділу 3.3 цих Правил. 4.4.8. При крутості укосів 1:2 і більше скошування чагарників провадять два працівника із застосуванням запобіжних мотузок. 4.5 Укріплення укосів бетонними і залізобетонними плитами 4.5.1. Під час монтажу й демонтажу кріплень укосів зі збірних залізобетонних плит а також при влаштуванні та ремонті монолітних кріплень слід керуватися вимогами СНиП III-4-80 . 4.5.2. Під час виконання робіт в діючому каналі всі робочі місця для підготовки бетону розчину тощо повинні бути розміщені не ближче 3м від брівки каналу. 4.5.3. Для проходження людей і провезення бетонної маси через арматуру укладену в опалубку необхідно установити спеціальні містки. 4.5.4. При влаштуванні гнучких покриттів намотувати стрічки цих покриттів на барабан у місці їх виготовлення слід за допомогою крану. Під час навантажування розвантажування і транспортування стрічки до місця роботи кінець її повинен бути закріплений на барабані до якого має бути прилаштована міцна металева вісь розрахована на підіймання барабану разом зі стрічкою за обидва кінці осі. 4.5.5. Верхній кінець стрічки залізобетонного і бетонного покриття під час укладання її розгортанням по укосу повинен бути закріплений на березі або укосі каналу. 4.5.6. Лебідку за допомогою якої розгортається стрічка з берега необхідно міцно закріпити на березі. Працівникам забороняється перебувати на укосі нижче стрічки що розгортається в зоні її укладання а також на стрічці до повного її укладання і закріплення. 4.6 Укріплення укосів хворостяними спорудами 4.6.1. Підтримувати і вирівнювати кілок під час удару по ньому молотком або довбнею необхідно металевими кліщами-вилками чи прутками або прутяним канатом з петлею діаметром не менше 50см. 4.6.2. Дерев'яний молоток киянка для забивання кілків і довбня повинні бути виготовлені з дерева твердої породи і стягнуті по торцях залізними обручами. Довбня повинна мати достатню кількість ручок що відповідає подвоєній чисельності робітників призначених для роботи з нею з розрахунку щоб на одну особу припадало не менше 4 і не більше 25кг . Ручки повинні бути гладенькими розміщуватись по периметру рівномірно і бути від поверхні довбні на відстані не менше 60 мм. 4.6.3. Кілки забивають з риштувань на легких переносних козлах або з плотів. Пліт повинен мати достатню вантажопідйомність і бути обладнаним справними причальними пристроями і тросами для його кріплення під час роботи. Настили риштувань і плоту повинні бути рівними міцними і виконані з дощок із зазорами між ними не більше 10см. Застосовувати жердини для влаштування помостів та забивати кілки з човнів забороняється. 4.6.4. Плотові та дощаті щити до опорних паль або кілків слід підв'язувати з верхнього боку споруди. Затоплювати плотові щити необхідно за допомогою вилок а не жердин. Поперечні дощаті щити осаджують за допомогою довбні з понтону або зі спеціальних містків. Осаджування щитів з човнів забороняється. 4.6.5. Копер що використовується для забивання кілків і паль за допомогою механічної баби з води повинен бути установлений на плавучий засіб з достатньою вантажопідйомністю і стійкістю. Він повинен мати швартове обладнання настил з дощок для переміщення людей і леєрну огорожу. 4.6.6. Осаджувати хворостяний закрутень з плотів або понтонів необхідно рівномірно по довжині плоту понтону вилками насадженими на жердини; довжина жердин повинна перевищувати глибину води в річці каналі на 1 5-2 0м. 4.6.7. Під час в'язання хворостяних канатів фашин і матраців кінці дроту які стирчать необхідно заправляти всередину хворостяного виробу. 4.6.8. Забороняється перебувати на матраці й на шляху його руху під час спуску. 4.6.9. При завантажуванні матраців або плотових кліток камінням механізованим способом за допомогою грейферних кранів працівники повинні бути виведені з робочої зони крану. Судно що доставило каміння необхідно з єднати з берегом трапом завширшки не менше 1м при односторонньому русі та 2м - при двосторонньому. 4.6.10. Під час роботи на укосах слід враховувати вимоги п. 4.4.1-4.4.8 цих Правил. 4.7 Укріплення укосів камінням сіянням трав садінням верболозу і обдерновуванням 4.7.1. При попаданні плуга або фрези на каміння корені або інші тверді предмети обробні знаряддя слід вивести з робочого положення або зупинити двигун. 4.7.2. Розпушення грунту фрезою необхідно виконувати так щоб грудки грунту та інші тверді предмети що відлітають не могли травмувати моториста або людей що проходять поблизу. 4.7.3. Забороняється розкидати мінеральні й органічні добрива голими руками або в мокрих рукавицях. 4.7.4. Під час завантаження камінням плотових кліток вручну повинні бути укладені спеціальні містки завширшки не менше 70см з дощок завтовшки не менше 4см. Ходити по плотових клітках з вантажем у разі відсутності містків заборонено. 4.8 Торкретування бетонних поверхонь гідротехнічних споруд 4.8.1. Машиніст цемент-гармати обслуговуючі працівники і машиніст лебідки повинні бути проінструктовані виконавцем робіт безпосередньо на робочому місці. Первинний інструктаж проводиться кожного разу перед початком робіт на новому місці. 4.8.2. Торкретування зовнішніх поверхонь на висоті слід виконувати з риштувань не дозволяється робота з неякісно зроблених колисок підвісних драбин та інших подібних пристроїв. 4.8.3. Торкретні роботи на висоті понад 5м виконуються згідно з нарядомдопуском. 4.8.4. Підіймальні пристрої блоки лебідки і риштування повинні допускатись до експлуатації тільки після перевірки і прийняття їх виконавцем робіт на місці встановлення. 4.8.5. Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом і захисними засобами відповідно до ДНАОП 0.00-3.01-98 . Сопловник повинен працювати тільки в спеціальній масці-шоломі. 4.8.6. Зона робіт пов'язаних з торкретуванням і приготуванням торкрет-маси повинна бути огороджена. Перебувати в цій зоні стороннім особам забороняється. 4.8.7. Перед початком робіт повинен бути перевірений стан місця виконання робіт трубопроводів трубопроводів повітря води і торкрет-суміші; під час виконання робіт на висоті повинен бути перевірений стан риштування загорож колисок канатів лебідок а також консолей для підняття колисок; наявність запобіжних клапанів і манометрів на цемент-гарматі наявність повітря і води в системі трубопроводів усіх з єднань труб і шлангів а також справність кранів. 4.8.8. Сопловник повинен здійснювати контроль за станом колиски наявністю і правильністю її кріплення до канатів станом огорожі і настилу колиски надійністю кріплення лебідок і правильністю намотки канату міцністю з єднань шлангів і трубопроводів що відходять від цемент-гармати. Напірний шланг із соплом повинен бути надійно закріплений на дні колиски. Довжина вільного кінця шланга не повинна перевищувати 2 5м. 4.8.9. Пробки що утворились в трубопроводах усувають тільки у разі відсутності в них тиску. Перебувати біля вихідних отворів трубопроводів і шлангів забороняється. З метою запобігання пошкодженню очей під час ліквідації пробок у трубопроводах повинні використовуватись запобіжні окуляри за ГОСТ 12.4.013-85Е "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия". 4.8.10. Під час роботи цемент-гармати поправляти з єднання трубопроводів і шлангів підтягувати сальники ремонтувати вентилі прочищати сопла і виконувати інші підсобні роботи забороняється. 4.8.11. Стояки напірних трубопроводів повинні бути міцно закріплені хомутами до стояків риштувань. Шланги повинні з'єднуватись між собою інвентарними стиками ніпелями і штуцерами за допомогою стяжних хомутів. Застосовувати для цієї мети дротяні закрутки або з єднувати шланги штуцерами з пошкодженою нарізкою забороняється. 4.8.12. Працювати на торкретапараті з тиском понад 0 35МПа 3 5кгс/см2 забороняється. Якщо тиск перевищує 0 35МПа 3 5 кгс/см2 моторист зобов'язаний вимкнути торкретапарат від повітряної магістралі. 4.9 Очищення поверхонь споруд фарбувальні та гідроізоляційні роботи 4.9.1. Під час очищення поверхонь споруд фарбувальних та гідроізоляційних робіт слід керуватись вимогами цих Правил та СНиП ІІІ-4-80? ГОСТ 12.3.016-87 "ССБТ. Строительство. Работы антикоррозионные. Требования безопасности" ГОСТ 12.3.005-75 "ССТБ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности". 4.9.2. Перед початком робіт зона виконання піскоструминних робіт повинна бути огороджена. 4.9.3. Під час роботи сопловника працівник що перебуває при піскоструминному апараті повинен постійно спостерігати за сопловником для того щоб швидко виконувати його розпорядження за встановленою між ними системою сигналів. Пускати повітря і відкривати кран піскоструминного апарата можна тільки за сигналом сопловника. 4.9.4. У зоні роботи сопловника категорично забороняється перебувати іншим особам крім сопловника. 4.9.5. Сопловник повинен мати спеціальну маску що захищає лице і легені від піщаного пилу. 4.9.6. Працівники що провадять очищення поверхонь травленням кислотою або за допомогою ручних і електромеханічних щіток повинні забезпечуватись засобами захисту за ГОСТ12.4.013-85Е ГОСТ 12.4.028-76 і ГОСТ 12.4-103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная. Средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация". 4.9.7. Під час очищення металоконструкцій електромеханічними щітками необхідно дотримуватись правил електробезпеки при роботі з електричним інструментом відповідно до вимог експлуатаційної документації на них. 4.9.8. При механізованому фарбуванні до початку робіт повинна бути перевірена справність агрегату шлангів приєднань шлангів до компресора нагнітального бачка і пістолетів-розпилювачів а також чистота повітряного фільтра. Використання несправного обладнання забороняється. 4.9.9. Усі використані фарби емалі лаки розчинники тощо повинні мати сертифікати або паспорти з обов'язковим зазначенням елементів що їх складають. Забороняється застосовувати фарби невідомого складу. 4.9.10. Лакофарбові матеріали що містять токсичні речовини повинні використовуватись у відповідності з вимогами інструкцій або вказівок щодо їх використання. 4.9.11. Місця варіння і розігрівання ізоляційних бітумних сумішей повинні розміщуватися на відстані не менше 50м від дерев'яних споруд. Приготування бітумної мастики допускається тільки на відведених для цієї мети спланованих майданчиках. Котли з бітумною мастикою повинні бути встановлені не ближче 15м від траншей і каналів а під час будівництва магістральних трубопроводів - не ближче 30м. Попадання води льоду снігу в котли з розплавленим бітумом повинно бути виключено. 4.9.12. Котли для варіння і розігрівання ізоляційних і бітумних сумішей повинні закріплюватися і мати вогнетривкі кришки які щільно закриваються. Заповнення котлів допускається не більше ніж на 3/4 їх місткості. 4.9.13. Змішування бітуму з бензином дозволяється на відстані не менше 50 м від місця розігрівання бітуму. 4.9.14. Працівники зайняті засипанням наповнювача в котел з розплавленим бітумом повинні бути забезпечені захисними окулярами і респіраторами приготуванням гарячої бітумної мастики і лаків - захисними окулярами і чоботами обклеюванням рулонними матеріалами на гарячому бітумі - захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4-013-85Е ГОСТ 12.4-028-76 і ГОСТ 12.4-103-83. 4.9.15. Під час переміщення гарячого бітуму на робочих місцях вручну слід застосовувати металеві бачки що мають форму зрізаного конуса повернутого широкою частиною вниз з кришками які щільно закриваються і запірними пристроями. 4.9.16. Під час виконання робіт пов'язаних з очищенням та ізоляцією цементно-піщаним розчином сталевих трубопроводів потрібно додержуватися вимог СНиП III480 а також інструкцій розроблених на підприємстві. 4.9.17. Під час нанесення ізоляції цементно-піщаним розчином вручну всередині трубопроводів потрібно використовувати світильники з напругою що не перевищує 12 В. 4.9.18. Під час роботи всередині труби працівник повинен одягти запобіжний пояс зі страхувальною мотузкою виведеною назовні труби. 4. 10 Дренажні роботи 4.10.1. Під час проведення земляних робіт слід виконувати вимоги підрозділу 4.3 цих Правил та СНиП ІІІ-4-80?. 4.10.2. Під час роботи механізмів на перезволожених або слабких грунтах якщо питомий тиск землерийної машини на грунт перевищує допустимий під гусениці повинні бути укладені щити або настил з дощок жердин брусків шпал. 4.10.3. Під час роботи багатоківшевого траншейного екскаватора необхідно щоб профіль робочого майданчика у поздовжньому і поперечному напрямках забезпечував стійке положення екскаватора. Багатоківшеві екскаватори дозволяється використовувати на підйомах до 10 і на косогорах - до 5 . 4.10.1. Перед тим як будуть увімкнуті робочі органи і екскаватор зрушить з місця машиніст зобов'язаний переконатися що всі члени бригади зайняли свої робочі місця і ніхто сторонній не перебуває поблизу машини. 4.10.2. Під час роботи траншейного екскаватора не допускається щоб люди проходили повз працюючий транспортер з боку відвального барабана на відстані менше 3м а з боку лопатевого барабана - на відстані менше 6м. 4.10.3. Не дозволяється піднімати й опускати робочі органи дреноукладача якщо в ящику для труб перебуває працівник. Працівник повинен заходити в ящик і виходити з нього внизу трубоукладача тільки при повній зупинці екскаватора. 4.10.4. Свердлення отворів в керамічних азбестоцементних і бетонних колекторах для пропускання в них осушувальних дренажних трубок слід виконувати спеціальним інструментом і в захисних окулярах. 4.10.5. Працівники які укладають дренажні трубки в траншею і обкладають їх фільтруючими матеріалами повинні бути забезпечені рукавицями і захисними окулярами а при застосуванні скловолокнистих матеріалів - додатково респіраторами за ГОСТ 12.4.013-85Е і ГОСТ 12.4.028-76. 4.10.6. Під час роботи кротодренажної машини забороняється перебувати людям на відстані менше 2м з боків і спереду і 3м - позаду неї. Забороняється також перебувати на рамі кротодренажної машини між трактором і причіпною кротодренажною машиною під час її руху. 4.10.7. Під час установки барабана бухти з пластмасовими трубками на дреноукладач забороняється перебувати людям під барабаном піднятим краном. Барабан до місця установки слід підводити гачком або відтяжками. Щоб уникнути нещасного випадку при падінні бухти барабана пластмасових трубок люди повинні перебувати по обидва боки дреноукладача при опусканні робочого органу і його підійманні на відстані не менше висоти найвищої точки бухти барабана плюс 1м. ЗМІСТ 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА РЕМОНТУ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД 3.1 Загальні вимоги 3.2 Організація ділянок робіт і робочих місць 3.3 Огородження оснастка інструмент 3.4 Роботи над водою і на воді. Безпечна експлуатація плавучих засобів 3.5 Роботи з льоду при експлуатації і ремонті гідротехнічних споруд 3.6 Роботи під час пропускання паводкових вод і льодоходу 3.7 Водолазні роботи 3.8 Вантажно-розвантажувальні роботи 4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ 4.1 Експлуатаційне обслуговування каналів і споруд 4.2 Берегоочисні роботи 4.3 Земляні ремонтні роботи 4.4 Виконання ремонтних робіт на укосах 4.5 Укріплення укосів бетонними і залізобетонними плитами 4.6 Укріплення укосів хворостяними спорудами 4.7 Укріплення укосів камінням сіянням трав садінням верболозу і обдерновуванням 4.8 Торкретування бетонних поверхонь гідротехнічних споруд 4.9 Очищення поверхонь споруд фарбувальні та гідроізоляційні роботи 4. 10 Дренажні роботи 1 20