ГКД 34.35.512-2002

ГКД 34.35.512-2002 Засоби захисту від перенапруг у електроустановках 6-750 кВ. Інструкція з монтажу та експлуатації

Міністерство палива та енергетики України ГКД 34.35.512-2002 ГАЛУЗЕВИЙ КЕРІВНИЙ ДОКУМЕНТ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ПЕРЕНАПРУГ У ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ 6-750 кВ Інструкція з монтажу та експлуатації Київ 2002 1 ЗАМОВЛЕНО 2 РОЗРОБЛЕНО 3 ВИКОНАВЕЦЬ 4 УЗГОДЖЕНО 5 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ 6 НА ЗАМІНУ Передмова Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» ОЕП «ҐРІФРЕ» Донбаською електроенергетичною системою К.Д. Вольпов Заступником Державного секретаря Мінпаливенерго України Ю.А. Андрійчук Департаментом з питань електроенергетики Мінпаливенерго України Ю.І. Улітіч Управлінням з питань розвитку та експлуатації електроенергетики Департаменту з питань електроенергетики С.Я. Меженний Управлінням науково-технічної політики та екології Департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку ПЕК Ю.Г. Куцан Об'єднанням енергетичних підприємств «ҐРІФРЕ» Г.П. Хайдурова Госпрозрахунковим підрозділом «Науково-інженерний енергосервісний центр» інституту «Укрсільенергопроект» В.І. Білоусов Наказом Мінпаливенерго У країни від 17 грудня 2002 року № 731 С.Ф. Єрмілов. РД 34.35.514 Инструкция по эксплуатации средств защиты от перенапряжений: И 34-70-021- 7 СТРОК ПЕРЕГЛЯДУ 2007 рік МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження галузевого нормативного документа "Засоби захисту від перенапруг в електроустановках 6 - 750 кВ . Інструкція з монтажу та експлуатації" Для забезпечення підвищення надійності та стійкості електромереж і енергосистем фахівцями Донбаської електроенергетичної системи розроблено нормативний документ ГКД 34.35.512 - 2002 " Засоби захисту від перенапруг в електроустановках 6 - 750 кВ . Інструкція з монтажу та експлуатації " далі - Інструкція . З метою впровадження нормативно - технічного документа на підприємствах електроенергетичної галузі Мінпаливенерго України НАКАЗУЮ: 1. Затвердити і ввести в дію галузевий керівний документ ГКД 34.35.512-2002 "Засоби захисту від перенапруг в електроустановках 6-750 кВ . Інструкція з монтажу та експлуатації " який набирає чинності через ЗО днів з дати підписання цього наказу . 2. Госпрозрахунковому підрозділу "Науково-інженерний енергосервісний центр" інституту "Укрсільенергопроект" Білоусову внести Інструкцію до реєстру і комп'ютерного банку даних чинних галузевих керівних документів Мінпаливенерго . 3. Енергетичним компаніям і підприємствам що належать до сфери управління Мінпаливенерго замовити Об'єднанню енергетичних підриємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" Хайдуровій необхідну кількість примірників Інструкції і оплатити необхідні витрати на їх розробку та тиражування . 4. Об'єднанню ' енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" Хайдуровій забезпечити видання і надходження необхідної кількості примірників Інструкції енергетичним компаніям та підприємствам відповідно до їх замовлень та фактичної оплати . Спільно з Науково-інженерним енергосервісним центром організувати облік розісланих примірників . Термін - ЗО днів від дати підписання цього наказу . 5. Визнати таким що не застосовується на території України РД 34.35.514 " Инструкция по эксплуатации средств защиты от перенапряжений . И 34-70-021-85 " затверджений Головним технічним управлінням з експлуатації енергосистем Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 27.08.85. 6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Андрійчука Ю.А. 5. Міністр С. Єрмілов Зміст 1 Сфера застосуванння 2 Нормативні посилання 3 Скорочення 4 Загальні положення 5 Апарати для захисту від перенапруг 5.1 Вентильні розрядники 5.2 Обмежувачі перенапруг нелінійні 5.3 Застосування вентильних розрядників та обмежувачів перенапруг нелінійних 5.4 Основні вимоги до установлення вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних 5.5 Основні вимоги до монтажу вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних 5.6 Експлуатаційний нагляд і технічна документація 5.7 Випробування вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних 5.8 Особливі випадки 5.9 Правила зберігання і транспортування вентильних розрядникі обмежувачів перенапруг нелінійних Додаток А Основні відомості про побудову та принцип дії вентильнихрозрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних Додаток Б Найбільші припустимі відстані від захисних апаратів 35-750 кВдоустаткування яке захищається Додаток В Проведення обов'язкових пофазних випробувань з метоюустановлення значень струмів провідності витоку ВР ОПН при напрузі промислової частоти 50 Гц яка прикладається від стороннього джерела струму за ступенями Додаток Г Порядок розкриття та оцінення стану імітаторів розрядників серії РВМК Додаток Д Форма паспорта-картки випробувань вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних Додаток Е Випадки заборони на застосування захисних апаратів типу ОПН110-500 кВ Вступ Інструкція И 34-70-021- 85 видана в 1986 p. значною мірою застарі-па у ній недостатньо враховані кліматичні та екологічні умови експлуатації на території України. У зв'язку з цим назріла необхідність з розроблення галузевої інструкції з монтажу та експлуатації засобів захисту від перенапруг і введення її в дію для застосування при спорудженні та експлуатації електроустановок 6 750 кВ на підприємствах Мінпаливенерго України. Під час розроблення інструкції використано чинні вітчизняні та закордонні нормативні документи та публікації з даної тематики за 1990-99 pp. роботи провідних у цій галузі наукових організацій та заводів-виготовлювачів а також матеріали з узагальнення досвіду експлуатації вентильних розрядників ВР та обмежувачів перенапруг нелінійних ОПН 6-750 кВ у енергооб'єднаннях України. Інструкція вперше регламентує застосування випробувань захисних апаратів 35-750 кВ під робочою мережевою напругою без виведення їх з роботи що дає змогу істотно знизити експлуатаційні та ремонтні витрати. Здійснення цих заходів забезпечується розробленням та практичною перевіркою нових критеріїв оцінення стану ВР і ОПН а також відповідних норм відбракування. Матеріали з вимірювання струму провідності ВР і ОПН від стороннього джерела випробної напруги промислової частоти за ступенями підготовлено за участю інженерів A.M. Недуха та Л.В. Хрущової Центральні електромережі ГАСК Донецькобленерго . Значну роботу з підготування графічних матеріалів і таблиць виконано начальником служби діагностики ДЕС А.Н. Болдирєвим та інж. І.Г.Ярошинською. ГАЛУЗЕВИЙ КЕРІВНИЙ ДОКУМЕНТ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ПЕРЕНАПРУГ У ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ 6-750 кВ Інструкція з монтажу та експлуатації Чинний від 17 грудня 2003 року 1 Сфера застосування Ця інструкція поширюється на об'єкти електроенергетичної галузі. Інструкція призначається для персоналу служб ізоляції захисту від перенапруг і випробувань електрообладнання електростанцій та електричних мереж який займається експлуатацією засобів захисту від перенапруг. В інструкцію внесено зміни та доповнення які враховують практику експлуатації сучасних засобів захисту від перенапруг вимоги нових і переглянутих стандартів і технічних умов на конкретні види і типи засобів захисту від перенапруг. 2 Нормативні посилання У цій інструкції є посилання на такі нормативні документи: ГОСТ 1516.1-76 СТ СЭВ1126-88 СТ СЭВ 5797-86 СТ СЭВ 5799-86 СТ СЭВ 5800-86 СТ СЭВ 6110-87 СТ СЭВ 6111-87 СТ СЭВ 6466-88 . Электрооборудование переменного тока на напряжения от 3 до 500 кВ. Требования к электрической прочности изоляции; ГОСТ 9920-89 СТ СЭВ 6465-88 МЭК 815-86 МЭК 694-80 Электроустановки переменного тока на напряжение от 3 до 750 кВ. Длина пути утечки внешней изоляции; ГОСТ 15150-69 СТ СЭВ 458-77 СТ СЭВ 460-77 СТ СЭВ 991-78 СТ СЭВ 6136-87 Машины приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории условия эксплуатации хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды; ГОСТ 16357-83 СТ СЭВ 5713-86 Разрядники вентильные переменного тока на номинальные напряжения от 3 8 до 600 кВ. Общие технические условия; ГОСТ 20690-75 СТ СЭВ 1126-88 СТ СЭВ 5797-86 СТ СЭВ 5800-86 СТ СЭВ 6111-87 СТ СЭВ 6466-88 Электрооборудование переменного тока на напряжение 750 кВ. Требования к электрической прочности изоляции; РД 34.20.302 Нормы испытания электрооборудования-5-е изд. -Затв. Міненерго СРСР 03.03.78. - 3 наступними змінами*; РД 34.20.501 Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей. 14-е изд. перераб. и доп.-Затв. Міненерго СРСР 20.02.89-3 наступними змінами; ГКД 341.004.001-94 Норми технологічного проектування підстанцій змінного струму з вищою напругою 6-750 кВ.-Затв.Міненерго України 05.09.94. Правила устройства электроустановок 6-е изд. перераб. и доп. - М.: Энергоатомиздат 1986.-С изменениями и дополнениями; З Скорочення У цій інструкції подано такі скорочення: ABH - апарат високої напруги; АГП - автомобільний гідропідйомник; АЗП - апарати для захисту від перенапруг; ВАХ - вольтамперна характеристика; BE- вентильний елемент; ВН - висока напруга; ВР- вентильний розрядник; ВСХ - вольтсекундна характеристика; ЕМЛ - електромагнітний лічильник; ВРП - відкритий розподільний пристрій; ЗРП- закритий розподільний пристрій; IE - іскровий елемент; ІП - іскровий проміжок; ІПВР - іскровий проміжок вентильного розрядника; ІПОД - іскровий проміжок з обертовою дугою; ІПП - іскровий проміжок підпалювальний; ІПРД - іскровий проміжок із дугою що розтягується; *3 01.09.02 чинний ГКД 34.20.302-2002 «Норми випробування електрообладнання» затв. наказом Мінпаливенерго України №503 від 28.08.02. Ред. HP- нелінійний резистор; НРР - нелінійний робочий резистор; ОЕ - основний елемент; ОІП - одиничний іскровий проміжок; ОПН - обмежувач перенапруг нелінійний; ОПНВ - обмежувач перенапруг нелінійний для захисту випрямних блоків; ОПНІ - обмежувач перенапруг нелінійний з іскровою приставкою; ОПНН - обмежувач перенапруг нелінійний для захисту ізоляції нейтралі трансформаторів; ОПНП- обмежувач перенапруг нелінійний полегшений; ОПН-КС-10 - обмежувач перенапруг нелінійний для захисту кабельних мереж; ОПН-СН- 6 - обмежувач перенапруг нелінійний для захисту ізоляції устаткування систем власних потреб електростанцій та обертових машин; ОПНР-6-10 - обмежувач перенапруг нелінійний для захисту ізоляції розподільних мереж; ОР - одиничний резистор; ПВЛ - пересувна високовольтна лабораторія; ПІОН - пустотілий ізолятор опірний зовнішньої установки; ПЛ - повітряна лінія; РВЕ - розрядник вентильний електровозний; РВМ - розрядник вентильний із магнітним гасінням дуги; РВМА- розрядник вентильний магнітний модифікації «А»; РВМЕ - розрядник вентильний - магнітний електровозний; РВМГ- розрядник вентильний із магнітним гасінням дуги грозовий; РВМК- розрядник вентильний із магнітним гасінням дуги комбінований для обмеження короткочасних комутаційних перенапруг; РВН - розрядник вентильний низьковольтний; РВО- розрядник вентильний полегшений; РВП - розрядник вентильний підстанційний; РВР РР - реєстратори спрацьовування розрядників; РВРД - розрядник вентильний з дугою яка розтягується; РВС - розрядник вентильний станційний; РП - розподільний пристрій; ТВК- тепловізійний контроль; ШНР- шунтуючий нелінійний резистор; ШО - шунтуючий опір. 4 Загальні положення Підвищення напруг які впливають на ізоляцію електроустановок і електроустаткування понад номінальне експлуатаційне значення виникає як із зовнішніх грозові розряди так і внутрішніх перемикання в мережі або аварійні режими та пов'язані з ними перехідні процеси причин. У цій інструкції розглядаються ті напруги які становлять небезпеку для ізоляції та визначаються як перенапруги. Надійність експлуатації електроустаткування багато в чому залежить від можливості зниження рівня перенапруг що впливають на його ізоляцію який забезпечується застосуванням захисних апаратів-розрядників або обмежувачів що мають досить стабільні захисні характеристики протягом усього строку служби. У той же час на ізоляцію електроустаткування постійно впливають підвищена температура вібрації підвищена вологість тривала дія електричного поля з нормальними або підвищеними градієнтами напруженостями а також короткочасні імпульси грозових та комутаційних перенапруг і тривалі протягом десятків секунд і навіть хвилин ферорезонансні перенапруги. У результаті під час тривалої експлуатації відбувається старіння ізоляції внаслідок чого втрачаються її властивості. У даних умовах необхідну надійність експлуатації можна забезпечити у випадку якщо поточні значення електричної стійкості ізоляції стосовно рівнів напруг які впливають мають запас не менше 20-25% передбачений вимогами координації ізоляції. Завданням експлуатаційного персоналу є підтримка незмінним заданого співвідношення протягом усього строку експлуатації устаткування яке досягається шляхом здійснення періодичних позачергових і контрольно-профілактичних випробувань як ізоляції так і захисних апаратів. 5 Апарати для захисту від перенапруг Як АЗП найбільш ефективним є застосування ВР і ОПН. 5.1 Вентильні розрядники Призначені для захисту ізоляції від грозових та короткочасних комутаційних перенапруг. ВР можуть експлуатуватися на відкритому повітрі на висоті до 1000 м над рівнем моря. Кліматичне виконання та категорія розміщення ВР повинні відповідати нормальним значенням кліматичних чинників зовнішнього середовища в місці установлення відповідно до вимог ГОСТ 5150. Номінальна напруга ВР їх пробивні та залишкові напруги ГОСТ 16357 повинні відповідати найбільшим робочим напругам і рівням електричної стійкості ізоляції електроустаткування ГОСТ 1516.1 . 5.2 Обмежувачі перенапруг нелінійні ОПН призначено для захисту від грозових і комутаційних перенапруг ізоляції електроустаткування електроустановок 6-750 кВ змінного струму промислової частоти 50 Гц. ОПН можуть застосовуватись у ВРП або ЗРП з урахуванням обмежень Корніловського фарфорового заводу-виготовлювача ТУ/16-521/259 - 79 на висоті до 1000 м над рівнем моря. Кліматичне виконання - відповідно до ГОСТ 15150 - 69. При розміщенні ОПН у ВРП з навколишнім середовищем яке забруднюється за ступенем забруднення середовища потрібно вибирати відповідний тип ОПН. 5.3 Застосування вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних ВР і ОПН застосовуються відповідно до класу напруги номінальної напруги типу виконання електрообладнання яке захищається та місця установлення. Для захисту ізоляції електроустаткування змінного струму частотою 50 Гц до 1 0 кВ включаючи 0 38 та 0 66 кВ незалежно від режиму нейтралі мережі потрібно застосовувати розрядники серії РВН-0 5 і РВН-1 відповідно. Для захисту РП та трансформаторних підстанцій 6 та 10 кВ від грозових перенапруг необхідно установлювати розрядники серій РВП РВО або РВМ за номінальною напругою електроустановки а також імпортні розрядники придатні до використання при заданому режимі нейтралі мережі. Захист ізоляції обертових машин напругою 6-24 кВ здійснюється за допомогою ОПН відповідної номінальної напруги та виконання. У зв'язку з тим що розрядники типу РВРД виявились дуже ненадійними в експлуатації Циркулярний лист Головтехуправління Міненерго СРСР від 12.01.83 p. N 8-8/6 «Об ограничении применения разрядников типа РВРД» застосовувати їх не рекомендується. РП та трансформатори 15-35 кВ захищаються розрядниками серії РВС або РВМ відповідно до номінальної напруги електроустаткування. ВР серій РВЕ-25М РВ-25 і РВМЕ-25 призначено для захисту ізоляції електроустаткування від грозових і короткочасних внутрішніх перенапруг під час експлуатації їх в умовах вібрацій на корпусі електровоза на кришках трансформаторів або автотрансформаторів AT на конструкціях аналогічних конструкціям з AT і т.п. . РУ 110 150 та 220 кВ а також силові трансформатори AT 110 150 та 220 кВ з внутрішньою ізоляцією виконаною з випробними напругами ГОСТ 1516 захищаються від перенапруг розрядниками серій РВС 110 РВС 150 та РВС 220 кВ. Трансформатори AT з ізоляцією ГОСТ 1516.1 потрібно захищати за допомогою розрядників серій РВМГ 110 150 220 330 500 та 750 кВ РВМК 330 500 та 750 кВ - для захисту від комутаційних перенапруг на приєднаннях шунтуючих реакторів відповідно. Враховуючи те що зазначені розрядники знято з виробництва заводу-виготовлювача за необхідності можна використовувати ОПН за напругою електроустаткування що захищається якщо для їх застосування сприяють місцеві умови. У РП тимчасово експлуатованих на зниженій напрузі щодо класу опірної та підвісної ізоляції номінальна напруга ВР або ОПН повинна відповідати номінальній напрузі силових і вимірювальних трансформаторів. Для захисту ізоляції нейтралі обмоток трансформаторів 110-220 кВ ВР або ОПН вибирають відповідно до класу ізоляції нейтралі найбільшого можливого значення напруги частоти 50 Гц між нейтраллю та землею в нормальних та аварійних режимах електроустановки найбільшої припустимої напруги на ВР напруги гасіння та мінімального значення пробивної напруги цього розрядника при промисловій частоті 50 Гц з урахуванням координації випробних напруг ізоляції з залишковими напругами розрядників при найбільших можливих імпульсних струмах але не більших ніж 1 кА. За умовами надійного гасіння дуги супровідного струму найбільша припустима напруга напруга гасіння розрядника повинна бути не менше: - 110 % найбільшої робочої лінійної напруги мережі UH.р. - для мереж з ізольованою нейтраллю або з компенсацією ємнісного струму замикання на землю; - 100 % UHp -для мереж з ізольованою нейтраллю 35-110 кВ; -80 % UHp -для мереж з ефективно заземленою нейтраллю з коефіцієнтом заземлення не більше 0 8 напругою 110 кВ і вище. Напруга гасіння розрядника повинна бути не менше ніж максимальне можливе значення напруги промислової частоти в місці його установлення. У мережах 110 кВ і вище при оперативних або автоматичних відключеннях приєднань ПЛ або трансформаторів AT незважаючи на вжиті заходи можливе як ненавмисне виділення ділянок мережі без трансформаторів із заземленою нейтраллю так і випадки неповнофазного підключення трансформаторів AT або ПЛ при яких на ізоляції незаземленної нейтралі обмотки ВН виникає довготривала напруга яка досягає значень близьких до випробної однохвилинної напруги ГОСТ 1516.1 . Цей стан не може бути негайно ліквідовано існуючими засобами традиційної автоматики й у той же час він являє велику небезпеку як для ізоляції нейтралі обмотки ВН виконаної по класу напруги 35 кВ так і для розрядника нейтралі яка не відповідає щодо найбільшої припустимої напруги напруги гасіння . Застосування в нейтралі відповідного ОПН також не вирішує проблеми тому що напруга яка виникає на ОПН припустима для нього протягом не більш 1-2 хв. Якщо після закінчення зазначеного часу цей стан не буде усунуто то можуть статися вибухи та пожежі які викличуть пошкодження устаткування. Порівняльний аналіз показує що оптимальними для захисту відповідної ізоляції нейтралі обмотки трансформаторів можна вважати такі комплектовки елементів розрядників серії РВС: - на 110 кВ - РВС-35 + РВС-15; - на 150 кВ - РВС-35 + РВС-33; - на 220 кВ - РВС-110 + РВС-15. Зазначені розрядники відокремлено від спрацьовувань при промисловій частоті і скоординовано по залишковій напрузі при протіканні імпульсних струмів не вище 1 кА. При цьому необхідно враховувати що в схемах електроустановок де можливі неповнофазні переключення комутаційних апаратів повітряних вимикачів відокремлювачів і т.п. потрібно використовувати пристрої автоматичного заземлення нейтралі які спрацьовують при досягненні на ній 75 % і більше фазної напруги. Ці пристрої запобігають руйнуванню розрядників установлених у нейтралі. Застосовувати для захисту нейтралі більш важкі та дорогі розрядники або ОПН недоцільно. Якщо в електроустаткуванні передбачається використання розрядників серій РВМ РВМГ або РВМК то в одному комплекті разом з ними доцільно встановлювати і ОПН. Якщо передбачається використання розрядників серії РВС то аналогічно можна застосовувати і РВМГ. Однотипні елементи розрядників серій РВС або РВМГ різних груп можуть комплектуватись відповідно у фази якщо різниця їхніх опорів або струмів провідності не виходить за межі ± ЗО % нормованого значення а значення пробивних напруг при промисловій частоті відповідають вимогам інструкції заводу-виготовлювача. Основні електричні характеристики ВР наведено в таблицях А. 1 і А 2 додаток А . 5.4 Основні вимоги до установлення вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних ВР і ОПН установлюються у ВРП ЗРП на спеціальних конструкціях! стояках або на огороджених фундаментах висотою не менше ніж 300; мм від рівня планування підстанції з урахуванням вимог захисту розрядників від зливових вод та висоти снігового покриву. ВР та ОПН у яких нижню крайку фарфорового кожуха розташовано над рівнем планування підстанції на висоті понад 2500 мм можна встановлювати без постійних огороджень. Відстані в просвіті між фазами розрядників ОПН або від розрядників ОПН до заземлених або інших елементів підстанцій які знаходяться під напругою повинні бути не менше ніж значення зазначені в таблицях 1-3. Найменші відстані в просвіті струмоведучих частин до різних елементів ВРП підстанцій захищених за допомогою ОПН ОПНП і ОПНІ визначені відповідно до нормативно-технічного документа ВГПІ «Энергосетьпроект» N 23-09/1-87 від 23.01.87 «О проектировании распредустройств 110-750 кВ с укороченными изоляционными промежутками за счет применения новых защитных апаратов типа ОПН». ВР і ОПН опірного типу установлюють у колони строго вертикально їх ошиновку у ВРП потрібно виконувати гнучким мідним алюмінієвим або сталевим проводом перетин якого за умовами корони приймають не менше ніж зазначений у таблиці 4. Спуски до ВР і ОПН повинні укріплюватись з розрахованою слабиною щоб уникнути як небезпечного одностороннього тяжіння так і невиправданих розгойдувань проводів. Ошиновку ВР і ОПН 6-10 кВ у ВРП та всіх інших напругу ЗРП рекомендується виконувати жорсткими мідними або алюмінієвими шинами. Значення тяжіння в горизонтальному напрямку приєднаного до ВР або ОПН провода не повинне перевищувати значень наведених у таблиці 5. І Таблиця 1 - Найменші припустимі відстані в просвіті між ВР між розрядниками та струмоведучими і заземленими частинами устаткування підстанції а також між розрядниками та постійним огородженням Відстань Ізоляційні відстані мм для номінальної напруги кВ 3 6 10 20 35 110 150 220 330 500 750 ЗРП Від розрядників до заземлених частин 65 90 120 180 290 700 1100 1700 - - - Між розрядниками та від розрядників до струмоведучих частин інших фаз 70 100 130 200 320 800 1200 1800 - - - Від розрядників до суцільних огороджень* 95 120 150 210 320 730 1130 1730 - - - Від розрядників до сітчастих огороджень* 165 190 220 280 390 800 1200 1800 - - - ВРП** Від розрядників до заземлених частин або до сітчастих огороджень заввишки не менше ніж 2000 мм* 200 200 200 300 400 900 1300 1800 2500 3750 5500 Між розрядниками та від розрядників до струмоведучих частин інших фаз 220 220 220 330 440 1000 1400 2000 2800 4200 8000 Від розрядників до сітчастих огороджень заввишки до 1600 мм* 950 950 950 1050 1150 1650 2050 2550 3250 4500 6250 можуть прийматися за діючим значенням напруги на елементах виходячи з рівномірного розподілу напруги по елементах розрядника . ** Відстані наведено для жорсткої ошиновки. Таблиця 2 - Найменші відстані в просвіті від струмоведучих частин до різних елементів ВРП підстанцій захищених обмежувачами перенапруг типів ОПН ОПНП і ОПН ОПНІ Відстань Ізоляційна відстань мм для номінальної напруги кВ при встановленні обмежувачів 110 150 220 330 500 750 ОПН ОПН ОПН ОПН ОПН ОПН та ОПНП ОПНІ ОПН ОПН та ОПНП ОПНІ Від струмоведучих частин елементів обладнання та ізоляції які знаходяться під напругою до заземлених постійних внутрішніх І зовнішніх огороджень заввишки не менше ніж 2000 мм а також стаціонарних міжкоміркових екранів І протипожежних перегородок 600 800 1200 2000 3000 3000 5200 5200 Від струмоведучих частин або елементів обладнання та ізоляції які знаходяться під напругою до всіх Інших заземлених конструкцій 600 800 1200 1600 2700 2700 4500 4500 Між струмоведучими частинами різних фаз 750 1050 1600 2200 3400 2800 6000 6500* 5500 6000* Від струмоведуючих частин елементів обладнання та Ізоляції які знаходяться під напругою до постійних внутрішніх огороджень заввишки до 1 600 мм і до обладнання яке транспортується 1350 1550 1950 2350 3450 3450 5250 5250 Між струмоведучими частинами різних кіл у різних площинах при обслуговуванні нижнього кола та невимкнутого верхнього 1800 2000 2400 2800 3900 3900 6000 5700 Від неогороджених струмоведучих частин до землі або покрівлі будинків при найбільшому провисанні проводу 3300 3500 3900 4700 5700 5700 7900 7900 Від струмоведучих частин до верхньої крайки зовнішнього забору між струмоведучими частинами та будинками і спорудженнями 2600 2800 3200 4000 5000 5000 7200 7200 Між струмоведучими частинами різних кіл у різних площинах а також між струмоведучими частинами різних ланцюгів по горизоналі при обслуговуванні одного ланцюга та невимкнутого іншого 2600 2800 3200 3600 4700 4700 6500 6500 Від одного контакту та ножа роз'єднувача у вимкнутому положенні до ошиновки яку приєднано до другого контакту 850 1150 1650 2450 3750 3100 6600 6000 * Для паралельної ошинковки довжиною більше ніж 20 м. Примітка. При проектуванні ВРП 330 кВ і вище відстані між струмоведучими частинами різних фаз та від струмоведучих частин до заземлених конструкцій потрібно вибирати як правило з урахуванням можливості проведення робіт під напругою на ізолюючих підвісках гірляндах ізоляторів . Таблиця 3 - Найменша відстань у просвіті від струмоведучих частин до різних елементів ЗРУ захищених обмежувачами перенапруг типу ОПН ошиновка жорстка Відстань Ізоляційна відстань мм для номінальної напруги кВ 110 150 220 Від струмоведучих частин до заземлених конструкцій та частин будинку 600 800 1200 Між провідниками різних фаз 750 1050 1600 Від струмоведучих частин до суцільних огороджень 650 850 1250 Від струмоведучих частин до сітчастих огороджень 700 900 1300 Між неогородженними струмоведучими частинами різних кіл 2750 3050 3600 Від неогороджених струмоведучих частин до підлоги 3100 3300 3700 Від неогороджених виводів із ЗРУ до землі при виході їх не на територію ВРУ та при відсутності проїзду під виводами 5400 5600 6000 Від контакту та ножа роз'єднувача у відключеному положенні до ошиновки приєднаної до другого контакту 850 1150 1800 Таблиця 4 - Найменші перерізи проводів ошиновки розрядників Номінальна напруга електроустановки кВ Кількість проводів у фазі шт Найменший переріз проводу мм2 110 1 95 150 1 120 220 1 240 330 1 2 3 600 240 150 500 2 3 640 400 Таблиця 5 - Найбільше припустиме тяжіння в горизонтальному напрямку проводу приєднаного до ВР або ОПН Клас напруги ВР ОПН кВ Найбільш припустиме тяжіння в горизонтальному напрямку Н до 1986 р. з 1986р. 3-60* 300 300 110-220* 300 500 110-330** 500 500 110-500* 500 500 330-500* 500 1000 500** 1000 1000 750* 1000 1500 * ВР. ** ОПН. Зміни в схемі установлення багатоелементних розрядників або ОПН які відрізняються від прийнятої за інструкцією заводу-виготовлювача необхідно з ним погоджувати. При установленні на ПЛ ВР 3-6-10 кВ типів РВП і РВО кріпляться хомутами до спеціальної траверси; ВР 15-20-35-110-150 кВ типів РВС РВМГ або ОПН установлюються на виносних кронштейнах-траверсах які прикріплюються до стовбура ґратчастих опор або на спеціальних площадках змонтованих усередині АП-подібних дерев'яних опор або на обгороджених стояках розташовуваних безпосередньо біля опор. Шина заземлення кожної фази ВР або ОПН установленого для захисту ізоляції трансформатора AT приєднується до заземлюючого контуру підстанції по найкоротшому шляху так щоб місце її приєднання знаходилось між точками вмикання заземлюючих провідників порталу і трансформатора. ВР або ОПН приєднуються до ошиновки підстанції залежно від місця їх установлення таким чином: до збірних шин - через свої роз'єднувачі або загальні з трансформаторами напруги; до ошиновки трансформаторів AT - глухими відгалуженнями без роз'єднувачів; незалежно від місця установки - спеціальними захватами рисунок 1 які дають змогу вмикати і вимикати захисний апарат за допомогою ізолюючої штанги в електроустановках із забрудненою атмосферою. Місце установлення ВР або ОПН у РП вибирається виходячи з найбільших припустимих відстаней до електрообладнання що захищається з урахуванням можливості зручного приєднання та безпечного обслуговування. Відстані від ВР визначаються згідно з "Правилами устройства электроустановок" таблиці Б.1-Б.З а від ОПН -згідно з «Руководством по защите электрических сетей 6 - 1150 кВ от грозовых и внутренних напряжений. Том.3.Справочные материалы» М.:РАО «ЕЭС России» 1993 таблиці Б.4-Б.6 додатка Б . Необхідно також враховувати пункт 2.3.6 ГКД 341.004.001-94 про кількість комплектів ОПН у схемах РП. 1-захват; 2 - губка захвата; 3 - отвір з різбленням для гвинта; 4 - гвинт захвата; 5 - шпилька; б - болт; 7 - апаратний затискач Рисунок 1 -Захватдля вмикання ВР При цьому очевидно що захисні апарати необхідно розташовувати якнайближче за ошиновкою приєднання до устаткування яке захищається відстань до яких при будь-яких змінах у електричній схемі РП не повинна перевищувати найбільш припустиму. Необхідно враховувати те що між AT і ВР або ОПН призначеними для захисту їх ізоляції не повинно бути комутаційних апаратів роз'єднувачів відокремлювачів вимикачів . З метою забезпечення можливості проведення випробувань ВР і ОПН безпосередньо під робочою напругою без вимикання з мережі вони повинні мати ізолюючу основу розраховану на однохвилинну випробну напругу 8-10 кВ частотою 50 Гц. Це випробування можна замінити перевіркою мегомметром 2500 В вимкнувши ВР або ОПН причому отримане значення повинне бути не менше ніж 10 МОм. Для узагальнення та аналізу досвіду експлуатації захисних апаратів у коло їх заземлення вбудовуються реєстратори спрацьовувань у ВР-35 кВ і вище апаратів для захисту обертових машин - 6 - 24 і особливо відповідального електроустаткування 6-10 кВ. Схему установлення реєстраторів яка дає змогу знімати їх для ревізії та встановлювати знову без зняття робочої напруги наведено на рисунках 2 і В.1 додаток В. Біля розрядників 330 кВ та вище типу РВМК у колах заземлення послідовно встановлюються імітатори призначені для контролю запасу пропускної спроможності нелінійних робочих резисторів НРР про що докладно викладено в А.9 додаток А та додатку Г. 5.5 Основні вимоги до монтажу вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних Монтаж ВР та ОПН необхідно виконувати строго відповідно до вимог інструкцій заводу-виготовлювача та вказівок цієї інструкції які уточнюються за необхідності в кожному конкретному випадку. Після закінчення монтажу провадяться приймально-здавальні випробування ВР та ОПН у обсязі відповідно до вимог інструкції заводу-виготовлювача та даної інструкції. Захисні апарати 220 кВ і вище збираються і встановлюються під керівництвом відповідальної за монтаж особи яка вивчала технічний опис та інструкцію з експлуатації ВР та ОПН і пройшла перевірку знань з їх монтажу та обслуговування. Додаткові заходи з монтажу захисних апаратів уточнюються щодо місцевих умов. 1-елемент ВР з розміщеними усередині ІП ШНР і послідовно увімкнутими НРР; 2-ізолююча основа ВР; 3-пристрій-комутатор для установлення і знімання реєстратора спрацьовування без вимикання ВР; 4-реєстратор спрацьовування ВР; 5-пристрій для вимірювання струму провідності витоку ВР ОПН під робочою напругою мережі або вимірювальною напругою 50 Гц яка прикладається ступенями; 6-розрядник типу Р-350 для захисту вимірювального пристрою; Р-заземлюючий рубильник; ВПвисоковольтний провід від вимірювального пристрою який приєднується до верхньої планки пристрою комутатора за допомогою спеціальної ізоляційної штанги Рисунок 2 - Електрична схема прямого вимірювання струму провідності витоку ВР ОПН під робочою напругою Перед монтажем усі елементи розрядників та ОПН необхідно ретельно оглянути причому особливу увагу звертати на таке: - поверхні фарфорових покришок у тому числі торці які примикають до фланців не повинні мати відколів тріщин або інших слідів удару; - поверхні цементних арміруючих швів не повинні мати раковин або тріщин; - отвори для стоку води у верхніх фланцях повинні бути ретельно прочищені; - стан внутрішніх деталей елемента перевіряється слабким струшу ванням і повертанням його в різні боки під кутом 20 - 30° від вертикальної осі. Наявність при цьому шумів або дзенькання свідчить про ушкодження внутрішніх деталей елемента; - перед монтажем елементи ВР та ОПН потрібно випробувати відповідно до інструкції заводу-виготовлювача вимог "Правил устройства электроустановок" РД 34.20.302 а також цієї інструкції. Під час монтажу використовують тільки ті елементи ВР і ОПН результати випробувань яких задовольняють вимоги перерахованих вище документів; - монтаж багатоелементних розрядників ОПН починаючи від землі необхідно провадити суворо дотримуючись вказівок заводу - виготовлювача щодо розміщення порядкових номерів елементів. Ці номери написано на щитках елементів РВМГ РВМ або на верхній торцевій частині кришці елемента РВС кольоровою емаллю. Заміна одних елементів іншими або зміна їх взаєморозташування в розряднику або ОПН встановленого заводом-виготовлювачем не дозволяється крім випадків зазначених у заводських документах з технічного обслуговування та експлуатації. Елементи розрядників різних типів і номінальних напруг відрізняються характеристиками і не можуть бути взаємозамінними. Елементи розрядників які замінюють спрацьовані в процесі експлуатації повинні бути тієї ж категорії за вибухобезпекою і відноситись до тієї ж групи за опором ізоляції або струму провідності що й замінні. Елементи ВР із механічно посиленими фланцями потрібно встановлювати першими від землі. ВР РВМГ-ЗЗОМ за інструкцією заводу-виготовлювача монтується в Дві колони. Перша з них з боку напруги установлюється на опірному ізоляторі типу ПІОН-110 а друга - безпосередньо на заземленій конструкції. В окремих випадках через розгерметизацію ізолятора ПІОН-110 та зволоження його внутрішньої поверхні мали місце пошкодження елементів першої колони під час її спрацьовування та непогашення дуги необмеженого супровідного струму. У наступних розділах даної інструкції наведено конструкцію установки РВМГ-ЗЗОМ яка дає змогу уникати цих пошкоджень рис А.1 . Після закінчення монтажу всі зовнішні металеві деталі апарату крім паспортних щитків а також цементні армірувальні шви необхідно пофарбувати вологостійкою фарбою або емаллю. 5.6 Експлуатаційний нагляд і технічна документація ВР та ОПН повинні залишатись під напругою протягом усього року. Допускається вимикати ВР та ОПН призначені головним чином для захисту від грозових перенапруг на осінньо-зимовий період на підстанціях які забруднюються із необхідним рівнем ізоляції 2 25 см/кВ і вище а також у районах для яких характерні ураганні вітри ожеледоутворення і різкі перепади температури протягом доби. Експлуатаційний нагляд передбачає обов'язковий зовнішній огляд і очищення ВР та ОПН від забруднень яке виконується тільки зі східців-драбин \ опиратись ними на корпус фази ВР або ОПН категорично забороняється І або з застосуванням механізмів автогідропідйомника телевишки і т.п. . Якщо поверхню фарфорової покришки забруднено то при зволоженні її можна перекрити электродугою. Нерівномірне забруднення поверхні покри- ' шок елементів спотворює розподіл напруги по ІП перегрівання ШНР каскадний пробій ІП при робочій напрузі спрацьовування розрядника та його руйнування тому ВР та ОПН установлені на ВРП де рівень ізоляції вимагається 2;25 см/кВ і більше необхідно безпосередньо до початку осінньо-зимового сезону очищати від поверхневих забруднень і покривати гідрофобними пастами а там де це припустимо - на зиму вимикати з мережі. Під час огляду ВР і ОПН який здійснюється при обходах черговим персоналом обліковуються дані про спрацьовування за показниками реєстраторів. Особливу увагу звертають на: - наявність забруднень фарфорових покришок елементів; - цілість підвідних та землюючих кіл; - наявність тріщин фланців елементів; - наявність сколів та тріщин фарфорових покришок та ізолюючого виводу або ізоляторів ізолюючих основ; наявність тріщин у цементних швах армування; - стан захисних клапанів елементів ВР або ОПН на 330 400 500 та 750 кВ за наявності деформації або зриву екранів які закривають місця з'єднання фланців та закопченості фарфору на покришках. При виявленні будь-яких із перерахованих дефектів необхідно зробити запис у журналі дефектів підстанції а ВР або ОПН вимкнути з мережі для організації контрольних випробувань і відповідного ремонту. Зведення про експлуатаційні та ремонтні роботи з обслуговування ВР або ОПН виявлені дефекти та ушкодження записуються на зворотному боці паспорта-картки випробувань ВР або ОПН додаток Д . Захисне покриття армуючих швів і металевої арматури елементів ВР та ОПН потрібно відновлювати за необхідності за результатами періодичних зовнішніх оглядів устаткування під час обходів оперативно-виробничим персоналом відповідно до РД 34.20.501. Головки болтів кріплення фланців і кришки потрібно фарбувати для попередження корозії та появи залізистих потьоків на глазурі фарфорових покришок а поверхню необхідно систематично очищати від забруднень. Важливою складовою експлуатаційного нагляду є профілактичні випробування ВР та ОПН які провадяться в строки і в обсязі відповідно до вказівок цієї інструкції таблиця 6 з урахуванням вимог заводу-виготов-лювача. Для оцінення стану ВР та ОПН при розгляді результатів їх випробувань потрібно враховувати показники заводських випускних монтажних і приймально-здавальних профілактичних і контрольно-перевірочних випробувань. Результати випробувань порівнюються за категоріями та умовами випробувань як для окремих елементів так і для фаз у цілому аналізуються тенденції зміни показників уточнюються абсолютні значення які зіставляються з нормованими. На кожний трифазний комплект ВР або ОПН оформлюється паспорт-картка випробувань додаток Г який передбачає чітку фіксацію всіх категорій випробувань послідовно заповнюється за всіма видами показників і дає змогу простежувати динаміку їх змін у ході експлуатації. У паспорт вносяться дані на 25 - 30-річний період випробувань розрядників або ОПН тобто практично на весь строк їх служби. Паспорт є основним експлуатаційним документом на ВР або ОПН у ньому вміщують усю інформацію про захисний апарат за весь період експлуатації. Кожне випробування ВР або ОПН за всіма категоріями та видами випробувань потрібно оформляти протоколом за встановленою на підприємстві формою протокол зберігається на об'єкті де експлуатується захисний апарат . Паспорти ВР та ОПН зберігаються в підрозділі підприємства яке виконує роботи з аналізу та узагальнення результатів експлуатації засобів захисту від перенапруг. Кожний розрядник ОПН або партія однотипних захисних апаратів одного року виготовлення повинні мати комплект заводської документації у тому числі: - заводську інструкцію з технічного обслуговування та експлуатації ВР ОПН ; - заводський паспорт на розрядник ОПН або партію цих апаратів; - протоколи заводських випробувань на кожний розрядник або ОПН. ВРтаОПН які не мають зазначених документів повинні мати дублікати. Таблиця 6 - Обов'язкові види перевірок і випробувань ВР і ОПН та їх періодичність Категорія випробувань Зовнішній огляд елементів їх фланців покришок та ін. Поелементне вимірювання Профазне вимірювання Rіз МОм мегомметром з екраном : на 2 5 кВ -у ВР ОПН 3 кВ і більше; на 1 кВ-у ВР ОПН менше 3 кВ I пров. витоку при випробній випрямленій напрузі тільки у ВР мкА Uпроб при f = 50 Гц кВ герметичності I пров. витоку ступеня нагрівання елементів у колі ВР або ОПН під робочою напругою за допомогою ТВК °С рекомендоване при Uвипр 50 Гц від стороннього джерела за ступенями мкА під робочою напругою мкА 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Після транспортування до монтажу на площадці складання + + Приймально -зда- вальні: після монтажу до увімкнення під робочу напругу + + У ВР 3-6-10 кВ без ШС та в іскрових елементах РВМК 330-400- 500-750кВ та ОПНІ 500 + після увімкнення під юбочу напругу + + + Профілактичні з періодичністю: до 15 кВ + 3 вимкненням із мережі один раз у шість років У ВР зовнішнього установлення один раз у шість років Один раз на рік до початку грозового сезону квітень- травень Один раз на рік після закінчення грозового сезону жовтень -листопад 15 кВ і вище + Контрольно- перевірочні при виявленні відхилень: до вимкнення з мережі + + після вимкнення з мережі + + + За необхідністю + Під час капітального ремонту ВР або ОПН + + + + + 5.7 Випробування вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних Категорії випробувань ВР та ОПН перераховано в 5.6 і таблиці 6. У кожній із них передбачаються найбільш доцільні та інформативні види випробувань що підбираються виходячи з можливих несправностей які виникають під час транспортування зберігання монтажу та експлуатації. При цьому потрібно врахувати що під час транспортування збереження з переміщенням апаратів з однієї площадки на іншу і монтажу можливі поштовхи та співудари окремих елементів ВР у яких ланцюги ШНР комплектних ІП на заводі-виготовлювачі можуть бути з'єднані з зайвим натягом що в зазначених вище умовах призводить до поломки на-півкілець та обриву ланцюга ШНР. Одночасно можливе виникнення тріщин фарфорової покришки ВР ОПН . Під час експлуатації ВР ОПН піддаються впливу перемінних температур вітрів опадів дощ сніг та інші зволожуючі чинники а також атмосферних і промислових забруднень. При цьому можлива поява тріщин фланців цементних армірувальних швів фарфорових покришок елементів з наступним зволоженням внутрішніх деталей через проникнення вологи через тріщини або порушення у вузлах ущільнення. Крім Цього у фазах ВР у яких є зволожені елементи а також на об'єктах із -ЗА III та вище можливі небезпечні перегрівання та обриви ланцюгів ШР через нерівномірний розподіл напруги по елементах при забрудненні та зволоженні їх зовнішньої ізоляції. Значення опору елементів ВР і ОПН імітаторів з урахуванням температури під час вимірювань не повинні відрізнятись більш ніж на ЗО % від значень наведених у заводських паспортах або їх дублікатах а за відсутності останніх - від результатів приймально-здавальних випробувань. При випробуванні мегомметром 2 5 кВ 1 0 кВ поверхня фарфорових покришок ВР або ОПН повинна бути чистою та сухою. Вимірювати необхідно після періоду вологої погоди за температури вище плюс 5 °С квітень-травень на вертикально встановленому елементі розрядника з застосуванням екрана щоб виявити порушення його герметичності - зволоження таблиці 7-9 . Для оцінення стану ВР або ОПН потрібно порівнювати отримані ре- І зультати останніх і попередніх вимірювань одного й того ж елемента між собою та з даними протоколів заводських випробувань. Потрібно також зіставляти значення опору елементів однієї і тієї ж фази розрядника та порівнювати їх зі значеннями опорів елементів інших фаз цього ж комплекту. Значення опору елемента розрядника не повинне змінюватись більш ніж на ЗО %. Якщо з урахуванням температури навколишнього повітря під час вимірювань відмінність у значенні опору того самого елемента а також порівняно з іншими елементами даної фази перевищила ЗО % то це свідчить про його старіння зволоженість або іншу несправність. За такої різниці значень опорів елементів фази ВР може істотно змінюватися її вольтсекундна характеристика що як правило призводить до каскадного спрацьовування елементів ВР і відмови в гасінні дуги супровідного струму з вибухом апарата . Значення опору ізольованого виводу ОПН ізолюючих основ ВР і ОПН виміряне без реєстраторів спрацьовування мегомметром 2 5 кВ повинне бути не менше 10 МОм. Значення опору ізоляції опірних ізоляторів ВР двухколонкової конструкції повинне бути не менше 1000 МОм. Струми провідності або витоку елементів ВР при високій випрямленій випробній напрузі вимірюються тільки в обсязі приймально-здавальних та контрольно-перевірних випробувань. Для ідентифікації отриманих значень з результатами заводських вимірювань потрібно в схемах випробувань застосовувати баластові ємності-конденсатори для згладжування пульсації випробної напруги таблиці 10-12 . Якщо під час приймально-здавальних випробувань струми провідності елементів вимірювались як з баластовою ємністю так і без неї то в подальшій експлуатації за необхідності їх можна вимірювати без зазначених конденсаторів. Різниця між результатами не повинна перевищувати ЗО %. При вимірюванні струмів провідності поверхня фарфорових покришок повинна бути чистою та сухою. Перед вимірюванням фарфор протирають ганчіркою змоченою в бензині або ацетоні. Збільшення струмів провідності є наслідком втрати елементом герметичності та попадання всередину вологи. Зменшення струмів провідності в декілька разів свідчить про обрив ланцюга ШНР. Якщо вимірювання провадяться при температурі яка значно відрізняється від 20° то в результати вимірювання потрібно вносити поправку: - зменшити виміряні значення струмів провідності на 0 3 % на кожний градус перевищення температури понад 20 °С; - збільшити обмірювані значення струмів провідності на 0 3 % на кожний градус зниження температури нижче 20 °С. Перед вимірюваннями які провадяться всередині приміщення для одержання визначеного температурного режиму ВР і ОПН потрібно витримати: не менше 4 год - у літній період і не менше 8 год - у зимовий. Таблиця 7 - Опори елементів розрядників РВС виготовлених до 1975 р. при вимірюванні мегомметром на напругу 2500 В Група Тип Опір МОм не менше не більше 1 РВС- 15 160 215 РВС- 20 240 315 РВС-33 480 615 РВС-15 216 285 2 РВС- 20 316 415 РВС-33 616 810 РВС-15 286 385 3 РВС- 20 416 555 РВС-33 811 1100 РВС-15 386 515 4 РВС- 20 556 785 РВС-33 1100 1450 РВС-15 516 675 5 РВС- 20 786 965 РВС-33 1450 1850 РВС-15 676 885 6 РВС- 20 966 1265 РВС-33 1850 2450 Таблиця 8-Опір елементів розрядників РВС виготовлених у 1975-1980 pp. Група Тип Номінальна Опір МОм напруга кВ не менше . не більше 0 РВС-15 РВС- 20 РВС-29 РВС-33 18 24 29 33 150 250 450 500 200 300 500 600 1 РВС-15 РВС- 20 РВС-29 РВС-33 18 24 29 33 200 300 500 600 300 400 600 800 2 РВС-15 РВС- 20 РВС-29 РВС-33 18 24 29 33 300 400 600 800 400 500 800 1000 3 РВС-15 РВС- 20 РВС-29 РВС-33 18 24 29 33 400 500 800 1000 500 600 1000 1300 4 РВС-15 РВС- 20 РВС-29 РВС-33 18 24 29 33 500 600 1000 1300 600 700 1300 1700 5 РВС-15 РВС- 20 РВС-29 РВС-33 18 24 29 33 600 700 1300 1700 800 900 1700 2200 6 РВС-15 РВС- 20 РВС-29 РВС-33 18 24 29 33 800 900 1700 2200 1000 1100 2200 2800 7 РВС-15 РВС- 20 РВС-29 РВС-33 18 24 29 33 1000 1100 2200 2800 1300 1400 2800 3600 8 РВС-15 РВС- 20 РВС-29 РВС-33 18 24 29 33 1300 1400 2800 3600 1700 1800 3600 4700 9 РВС-15 РВС- 20 РВС-29 РВС-33 18 24 29 33 1700 1800 3600 4700 2200 2300 4600 6000 Таблиця 9-Значення опорів ВР Тип розрядника або елемента Опір МОм* Припустимі зміни у процесі експлуатації % не менше не більше РВМ-3 15 40 РВМ- 6 100 250 РВМ-10 170 450 ЗО РВМ-15 600 2000 РВМ - 20 1000 10000 Елемент розрядника 600 2000 ЗО РВМ-35 РВРД-3 95 300 РВРД- 6 210 940 ЗО РВРД-10 770 5000 Елементи 250 1000 розрядника ЗО РВМА-66 400 2000 Елемент розрядника РВМА-220 400 2500 ЗО Елемент розрядника РВМГ-1ЮМ 400 2500 РВМГ- 150М 400 2500 ЗО РВМГ-220М 400 2500 РВМГ-ЗЗОМ 400 2500 Елементи Розрядника РВМГ-400 400 2500 РВМГ- 500 400 2500 ЗО ОЕ розрядника РВМК-330 РВМК - 500 150 500 ЗО IE розрядника РВМК-330 РВМК-500 300 1400 ЗО ОЕ розрядника РВМК- 400П 120 500 ЗО IE розрядника РВМК- 400 300 1400 ЗО Елемент розрядника РВМК- 400В 1500** 7000** ЗО Елемент розрядника РВМК- 750М 1300 7000 ЗО * Випробування провадяться при t >0°C за сухої погоди. ** Дані орієнтовні установлюються заводом-виготовлювачем для кожної партії розрядників. Таблиця 10-Припустимі струми провідності ВР при прикладенні випрямленої випробної напруги Струм провідності.мкА Тип розрядника або елемента Випробна випрямлена напруга кВ при температурі опорів 20 °С*** не менше не більше РВС-15 16 450 620 РВС-15* 16 200 340 РВС-20 20 450 620 РВС-20* 20 200 340 РВС-29 28 450 620 РВС-30 24 450 620 РВС-33 32 450 620 РВС-35 32 450 620 РВС-35* 32 200 340 РВМ-3 4 380 450 РВМ-6 6 120 220 РВМ-10 10 200 280 РВМ-15 18 500 700 РВМ-20 28 500 700 РВ-25 28 400 650 РВЕ-25 28 400 650 РВМЕ-25 32 450 600 РВРД-3 3 ЗО 85 РВРД-6 6 зо 85 РВРД-10 10 зо 85 Елементи розрядника 18 1000 1350 РВМА-66 ЗО 1000 1350 Елемент розрядника РВМА-220 ЗО 1000 1350 Елемент розрядника РВМГ-110М 150М 220М ЗЗОМ 400 500 ЗО 1000 1350 ОЕ розрядника РВМК-330 500 18 1000 1350 IE розрядника РВМК-330 500 28 900 1300 ОЕ розрядника РВМК-400П 18 900 1400 IE розрядника РВМК-400П 28 900 1400 Елемент розрядника РВМК- 400В** 32/64 35/220 95/580 Елемент розрядника РВМК- 750 64 220 330 * Розрядники для мереж з ізольованою нейтраллю та компенсацією ємнісних струмів. Не допускається комплектування їх з елементами розрядників РВС для мереж з ефективним та неефективним заземленням нейтралі. ** Дані орієнтовні установлюються підприємством-виготовлювачем для кожної партії розрядників. *** Вимірювання струмів провідності виконуються з використанням згладжувапьного конденсатора значення ємності якого вибирається відповідно до таблиці 11. Таблиця 11 - Значення ємностей конденсаторів для згладжування випрямленої напруги в схемах одного напівперіодного випрямлення при вимірюванні струмів провідності Тип розрядника або елемента Номінальна напруга кВ Найменше рекомендоване значення ємності мкФ РВС 15-220 0 1 РВМ 3-35 0 2 РВРД 3-10 0 2 Елемент розрядників РВМА РВМГ елементи розрядника РВМГ - 0 2 Примітка. При двох напівперіодних випрямленнях значення рекомендованих ємностей у два рази менше. Пробивна напруга при промисловій частоті вимірюється біля ВР 3-6-10 кВ зовнішнього установлення без шунтуючих опорів біля IE РВМК та ОПНІ а біля інших ВР - за необхідності та наявності в схемі вимірювань органу обмеження часу впливу напруги 50 Гц на ВР до 0 5 с таблиця 13 . Пробивні напруги елементів ВР перевіряються в заводських умовах або за інструкцією заводу-виготовлювача. Відхилення від результатів отриманих на заводі допускається в межах не більш ніж плюс 5 % або мінус 10 %. Вимірювання з вимкненням розрядників з мережі не завжди можливе тому що більшість ВР та ОПН вмикаються до устаткування наглухо яке з тих або інших причин не завжди можно вивести з роботи. Тому в даний час у більшій частині енергосистем застосовується спосіб пофазного вимірювання струму провідності біля ВР з ШО або струмів витоку біля розрядників без ШО під робочою напругою уперше розроблений і застосований в енергосистемі Донбасу. Схему вимірювань наведено на рис. 2. Таблиця 12 - Струми провідності комплектувальних елементів розрядників РВС Група Тип Номінальна напруга кВ Випрямлена напруга кВ Струм провідності елемента мкА* не менше не більше 1 РВС-15 18 16 450 485 РВС- 20 РВС-29 24 29 20 28 РВС-33 33 32 2 РВС-15 18 16 485 520 РВС- 20 РВС-29 24 29 20 28 РВС-33 33 32 3 РВС-15 18 16 520 555 РВС- 20 РВС-29 24 29 20 28 РВС-33 33 32 4 РВС-15 18 16 555 590 РВС- 20 РВС-29 24 29 20 28 РВС-33 33 32 5 РВС-15 18 16 590 620 РВС- 20 РВС-29 24 29 20 28 РВС-33 33 32 * Вимірювання струмів провідності виконуються з використанням згладжувального конденсатора значення ємності якого вибирається відповідно до таблиці 11. Таблиця 13 - Пробивні напруги розрядників та елементів розрядників при промисловій частоті Тип розрядника або елемента Діюче значення пробивної напруги частотою 50 Гц кВ не менше не більше РВС-15 35 51 РВС- 20 42 64 РВС-29 47 70 РВС-30 47 66 РВС-33 66 84 РВС- 35 71 103 РВМ-3 7 10 РВМ-6 14 19 РВМ-10 24 32 РВМ- 15 33 45 РВМ-20 45 59 РВ-25 54 75 РВЭ-25М 54 70 РВМЭ- 25 48 55 РВРД-3 7 5 9 РВРД-6 15 18 РВРД-Ю 25 ЗО Елементи розрядника РВМА-66 40 67 47 78 Елементи розрядникГв РВМГ-1 10М 150М 220М ЗЗОМ 400 500 60 5 72 5 ОЕ розрядників РВМК-330 500 44 5 50 0 'Е розрядників РВМК-330 500 76 81 ОЕ розрядників РВМК-ЗЗОП РВМК-500П 42 5 48 ІЄ розрядників РВМ-ЗЗОП РВМК-500П 70 79 ОЕ розрядника РВМК-400П 44 49 IE розрядників РВМК-400П 72 79 Елемент розрядника РВМК-400В 173 215 Елемент розрядника РВМК-750М 163 196 Для створення нормативної бази та еталонів порівняння пофазне вимірювання струмів провідності витоку ВР та ОПН при впливі напруги промисловою частотою 50 Гц виконується за допомогою зазначених вище способів з подачею випробної напруги від стороннього джерела струму по ступенях а потім безпосередньо під робочою напругою якщо її використовують як випробну. Ці вимірювання входять в обсяг приймально-здавальних і є основними що провадяться без вимкнення ВР або ОПН з мережі під час профілактичних вимірювань їх як експрес-перевірку також використовують під час контрольно-перевірочних випробувань коли потрібно уточнити характер несправності ВР або ОПН перед їх вимкненням для поелементних вимірювань. Рівні ступенів випробної напруги 50 Гц під час подачі її на ВР або ОПН від стороннього джерела струму ПВЛ наведено в таблиці 14 а нормовані межі значень струмів провідності ВР та ОПН під робочою напругою - у таблиці 15. Вимірювання здійснюються за програмою наведеною в додатку Б за допомогою пристрою в якому є випрямний міст і міліамперметр постійного струму в його діагоналі. Цей пристрій вбудовується в коло заземлення ВР або ОПН за допомогою пристосування - комутатора в якому є дві горизонтальні сталеві планки рисунки 2 і Б.1 . Одну з планок закріплено на нижньому фланці нижнього елемента розрядника установленого на ізолюючій основі а другу на заземленій конструкції установки ВР ОПН . Зазначені пристосування монтуються в колі заземлення ВР ОПН під час планових капітальних ремонтів устаткування до приєднання якого увімкнуто захисні апарати. Таблиця 14 - Ступені випробної напруги промисловою частотою 50 Гц під час вимірювання провідності витоку ВР або ОПН 35-750 кВ Uном кВ ?U % U> кВ ?Uф кВ Випробна напруга за ступенями кВ Кількість випробних елементів 35 '±15 20 2 ±3 03 17 18 19 20 21 22 - 110 0 ±15 63 5 ±9 53 54 58 62 66 70 73 - 150 0 ±15 86 7 ±13 0 74 80 85 90 95 100 - 220 0 ±10 127 0 ±12 7 114 120 125 130 135 140 6 - - - - 57 60 62 5 65 67 5 70 3 330 0 ±10 190 5 ±19 0 170 178 186 192 200 210 8 - - - - 85 89 93 96 100 105 4 500 0 ±5 288 68 ±14 43 273 280 285 290 297 303 12та17 - - - - 91 93 95 97 99 101 4 із 12 - - - - 80 82 84 85 87 5 89 5 із 17 750 0 5 433 ±21 65 410 420 426 435 445 455 5 РВМК та 4 ОПН - - - - 82 84 85 5 87 89 91 1 -РВМК - - - : 103 105 106 108 5 113 114 1 - ОПН-750 Таблиця 15-Норми на струми провідності витоку ВР і ОПН виміряні пофазно під мережною робочою напругою та на заводі-виготовлювачі Тип ВР ОПН Uн кВ Межі значень нижня верхня Uф кВ Iпp мкА Uф кВ Iпр мкА РВМ-750* 410 3400 435 4500 ОПН-750* 410 2500 435 2750 ОПН-750** 410 8000 455 9000 ОПНП-750** 410 4500 455 5500 РВМК-500П* 290 1000/80*** 303 2250/90*** РВМГ-500М* 290 550 303 700 ОПН-500** 290 4500 303 5500 ОПНІ-500* 290 1800 303 2500 ОПН-500* 290 4500 303 5500 РВМК-ЗЗОП* 190 1600/25*** 210 2500/40*** РВМГ-ЗЗОМ* 190 500 210 700 опн-ззо** 190 2400 210 3000 опн-ззо* 190 1000 210 1400 РВМГ-220М* 127 350 140 600 ОПН-220** 127 1400 140 1800 РВС-220* 124 60 140 120 РВМГ-150М* 85 480 90 580 ОПН-150** 85 1200 90 1500 РВС-110* 58 150 66 270 РВМГ-110М* 58 500 66 700 ОПН-110* 59 380 73 550 ОПН-110** 59 1000 73 1200 РВС-35* 19 150 22 270 РВМ-35* 19 130 22 270 * 3а результатами експлуатаційних випробувань. ** За даними заводу-виготовлювача та спецвимірювань. *** У чисельнику зазначено струм провідності в колі BE у знаменнику - у колі IE. Планки електричне з'єднані однополюсним рубильником який замикає на землю коло заземлення розрядника. Паралельно ножеві рубильника в губках розміщених на верхній та нижній планках на полуножах із Фіксаторами закріплюється реєстратор спрацьовування таким чином щоб в режимі нормальної експлуатації ніж рубильника вимикався і струм провідності або витоку ВР ОПН протікав через коло готового до дії реєстратора РР або РВР на землю. Під час проведення вимірювань струму провідності ВР ОПН під робочою напругою спочатку ізолюючою штангою з гачком необхідно включити ніж рубильника який шунтує реєстратор спрацьовування на землю потім тією ж штангою зняти реєстратор. Провід заземлення вимірювального комплекту прикріплюють до конструкції установки ВР ОПН після чого короткою штангою з затиском приєднують потенційний провід цього комплекту до верхньої планки пристосування - комутатора тобто відкривають шлях струму провідності через випрямлений міст і вимірювальний пристрій на землю. При вимкненні ізолюючою штангою з гачком заземлюючого рубильника струм провідності фази ВР ОПН протікає у вимірювальному колі що дає змогу виміряти його величину необхідною точністю. Приведення кола заземлення у вихідний стан виконується в зворотному порядку. Пофазне перше вимірювання струмів провідності ОПН 6-750 кВ здійснюється відповідно до вимог заводу-виготовлювача при заданих рівнях випробної напруги. Результати його не повинні відрізнятись від заводських більш ніж на 20 % таблиці 15 і 16 . Пофазні вимірювання ступеня нагрівання елементів у колі ВР або ОПН під робочою напругою виконуються за допомогою апаратури тепловізійного контролю. Як було зазначено вище несправності елементів ВР або ОПН пов'язано зі зміною їх опору та відповідно струму провідності або витоку що викликає зміну теплового режиму а отже може бути виявлено за допомогою тепловізора. Результати вимірювань елементів ВР ОПН установлюються шляхом порівняння між собою у фазі та з елементами інших фаз причому фазу розрядника або ОПН рекомендується бракувати якщо різниця температур елементів у фазі або між фазами перевищує 0 7 °С. Іноді фірми-виготовлювачі ОПН у складі їх технічних характеристик наводять дані про контрольні вимірювання класифікаційної опірної напруги частотою 50 Гц під час протікання через ОПН заданих струмів З мА 50 Гц в кіловольтах максимального значення і 0 5 мА 50 Гц в кіловольтах ефективного значення які дають змогу їх зміною визначити ступінь старіння оксидно - цинкових резисторів. Якщо значення напруги виявляться нижчими ніж мінімально-припустимі наприклад зазначені в таблиці А.5 то ОПН бракується. Таблиця 16- Припустимі струми провідності обмежувачів перенапруг при змінній напрузі частотою 50 Гц Тип обмежувача Найбільша робоча напруга кВ частотою 50 Гц діюче значення Струми провідності за температури 20 °С діюче значення мА Значення при якому необхідно провести контрольні випробування не більше ОПН-110У1 73 1 0 1 2 ОПН-1-110ХЛ4 73 2 0 2 5 ОПН-150У1 100 1 2 1 5 ОПН-220У1 146 1 4 1 8 ОПН-1-220ХЛ4 146 2 0 2 5 ОПН-ЗЗОУ1 210 2 4 3 0 ОПН-500У1 303 4 5 5 5 ОПНІ-500У1 303 4 5 5 5 ОПН-750У1 455 8 0 9 0 ОПНО-750У1 455 4 5 5 5 Примітка. Струм провідності вимірюється за допомогою випрямного містка та міліамперметра постійного струму. При вимірюваннях струмів провідності ОПН перед введенням у експлуатацію значення струму не повинне відрізнятися більш ніж на 20 % відзначень виміряних на підприємстві-виготовлювачі та наведених у заводському паспорті. 5.8 Особливі випадки При відхиленні результатів випробувань ВР або ОПН від установлених нормами а також після випадків пошкодження ізоляції електроустаткування даного ВРП якщо мала місце ймовірність виникнення підвищень напруги понад найбільшу робочу напругу в електричній мережі або виявлення частих спрацьовувань 8-10 і більше разів на фазу ВР або ОПН за показниками реєстраторів а також установлення факту вичерпання запасів пропускної спроможності НРР розрядників РВМК-330 або РВМК-500 за результатами обстеження імітаторів ВР або ОПН ВР або ОПН підлягають позачерговим контрольно-перевірочним випробуванням. Капітальні ремонти ВР або ОПН з їх розкриттям та відновленням внутрішніх деталей для ремонтопридатних елементів виконуються централізовано спеціально навченим персоналом у підрозділах і приміщеннях пристосованих для цих робіт і оснащених необхідним технологічним та контрольно-випробним устаткуванням. Після розгерметизації ВР ОПН підлягають капітальному ремонту з демонтажем з місця установлення. Після капітального ремонту ВР ОПН потрібно випробувати відповідно до таблиці 6. ВР і ОПН строк служби яких минув повинні бути переатестовані за результатами випробувань згідно з таблицею 6 пункти 2 і 4 з установленням нового строку служби який дорівнює шести рокам. 5.9 Правила зберігання і транспортування вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних ВР і ОПН необхідно упакувати в дерев'яну тару так щоб під час транспортування не було їх зміщень і пошкоджень. На дерев'яній упаковці наносяться написи: «Обережно крихке» «Верх» «Не кантувати» «Не кидати» «Фарфор» «Боїться вогкості». Тара - дерев'яні шухляди або обрешітки - не повинна підлягати перекочуванню. Перевезення ВР і ОПН без тари не дозволяється. Елементи ВР серії РВС РВМ РВМГ РВМ РВЕ та ОПН на 3-6-10-110-150 кВ а також IE ОПНІ-500 кВ перевозяться тільки у вертикальному положенні. Одноелементні ОПН на 220 кВ і вище перевозяться в спеціальній тарі в горизонтальному положенні з опиранням їх на фланці і дерев'яні хомути посередині фарфорового кожуха. Тару з ВР або ОПН потрібно піднімати пересувати та опускати на землю плавно без поштовхів і ударів. Верх елемента визначається за табличкою на верхньому фланці тари закріпленою на заводі-виготовлювачі. Збереження ВР та ОПН на складах та монтажних площадках має такі особливості: - усі елементи ВР та ОПН до 150 кВ зберігаються у вертикальному положенні в упаковці з урахуванням напису «Верх». Крапельниці ребер фарфорових кожухів повинні бути повернуті униз. Усі верхні елементи повинні мати кришки а інші повинні бути захищені від прямого попадання вологи - накриті листами толю. Елементи потрібно встановлювати на поміст вище від рівня зливових вод. Отвори для стоку води в заплечиках верхніх фланців потрібно прочищати; - обмежувачі ОПН-220 кВ і вище зберігаються тільки в горизонтальному положенні у тарі з опиранням на кінцеві фланці та рознімні хомути всередині фарфорового кожуха з захистом від прямого попадання дощової води; -при тривалому зберіганні потрібно періодично відновлювати захисні покриття та консервацію; - вантажно-розвантажувальні та монтажні роботи з елементами ВР і ОПН та їх переміщення виконуються за допомогою грузопідіймальних механізмів стропи яких кріплять до нижнього днища елемента або спеціального піддона на який він установлюється. Елемент під час підіймання необхідно закріплювати і переміщати плавно без поштовхів і ударів. Додаток А рекомендований Основні відомості про побудову та принцип дії вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних З метою запобігання пошкодженням ізоляції електроустаткування через перенапруги застосовуються захисні апарати - ВР або ОПН. ВР містять основні робочі частини - багатократний ІП і увімкнені послідовно з ним НРР які різко знижують свій опір під впливом високих перенапруг. При великих імпульсних струмах які викликаються цими перенапругами опір НРР дуже малий і не створює небезпечного для ізоляції падіння напруги яка називається залишковою напругою. Після проходження через розрядник імпульсного струму і зниження перенапруги до рівня робочої напруги промислової частоти електроустановки він підтримує протікання через ІП супровідного струму. При цьому через різке зростання опору НРР супровідний струм значно зменшується і переривається багатократним ІП ВР під час першого ж проходження через нульове значення. Отже основні властивості НРР - різко знижувати свій опір при високих перенапругах і швидко його збільшувати після їх зникнення забезпечуючи надійне гасіння дуги супровідного струму ІП ВР. Надійність гасіння дуги ІП залежить від напруги промислової частоти на розряднику в момент гасіння супровідного струму. Якщо вона більша припустимої то ІП супровідного струму не обривають відбувається розігрівання електродів ІП і вони втрачають дугогасну спроможність. Відмова в гасінні дуги супровідного струму ІП відбувається під час перегрівання та прогоряння НРР опір їх різко знижується що призводить до зруйнування розрядника струмом короткого замикання. У РВМГ рис.А.1 для запобігання перегріванню електродів та підвищенню дугогасної та пропускної спроможності ІП використовується безперервне переміщення дуги в кільцевому зазорі по полірованій поверхні електродів. А.1 Нелінійні робочі резистори НРР ВР складаються з ряду послідовно увімкнених дисків виготовлених із порошку карбіда кремнію карборунда та зв'язки - рідкого скла. Вентильні властивості НРР зумовлено нелінійною вольтамперною характеристикою зерен електротехнічного карборунда. Багатократне протікання струмів через НРР ВР викликає окислення поверхні зерен карборунда збільшення опорів і залишкових напруг розрядника відбувається «старіння» НРР. Збільшення залишкових напруг залежить від амплітуди тривалості та числа імпульсів струму які протікають через НРР. Зволоження НРР може супроводжуватись підвищенням їх залишкових напруг на 15-20 % за рахунок більш глибокого окислення зерен карборунда і викликати різке зниження пропускної спроможності дисків. На поверхні зерен які окислились під впливом вологи і мають підвищений опір під час протікання імпульсів струму виділяється значно більше тепла ніж на нео-кислених зернах. Виникають підвищені градієнти напруги які викликають пробій запірних плівок та диска в цілому. На заводі-виготовлювачі НРР ВР усіх серій крім комбінованих комплектують із дисків здатних витримати без руйнування не менше 20 імпульсів струму заданих параметрів. ОПН не мають ІП і містять тільки високо нелінійні резистори увімкнені між струмоведучим проводом електроустановки та землею. Вони постійно знаходяться під робочою напругою мережі і обтікаються струмом провідності. НРР ОПН розміщуються у фарфоровому кожусі або в кожусі з полімерного матеріалу. Захисна дія ОПН полягає в тому що як тільки з'являються перенапруги суттєво знижується опір НРР імпульсний струм який протікає через ОПН унаслідок високої нелінійності резисторів не створює небезпечних для ізоляції залишкових напруг на проводах і ошиновці РП. Правильний вибір параметрів НРР і конструкцій ОПН забезпечують термостабільність цих апаратів. Застосовувані конструкції ОПН дають змогу досягти рівня обмеження перенапруг 1 7 -1 8 фазної напруги. Для виготовлення НРР ОПН використовуються матеріали на основі окису цинку оксидно-цинкова кераміка . На характеристики матеріалу НРР впливають вид зв'язуючого матеріалу температура і газове середовище в якому відбувається його термообробка матеріалу. НРР ВР виготовляються з віліту тервіту та тіріту. Віліт - це маса яка складається з зерен карбіду кремнію 84 % та зв'язуючого матеріалу 16 % . Показник нелінійності віліту становить 0 18 - 0 22 при струмах у межах ЗО - 3000 А. Він зменшується при збільшенні струму понад 3000 А. Тервіт- це маса яка складається з зерен карбіду кремнію 82 % та зв'язуючого матеріалу 18 % його показник нелінійності 0 35-0 36 при струмі 100-500 А и 0 22 - 0 26 при струмі 1500 - 5000 А. Тервіт порівняно з вілітом має підвищену електропровідність і високу питому пропускну спроможність. Тому він застосовується для НРР у комбінованих ВР. Тервіт вологостійкий. Тіріт - це маса яка містить 74 % дрібних фракцій порошку карбіду кремнію та 26 % зв'язуючого матеріалу. Порівняно з вілітом та тервітом цей матеріал має меншу нелінійність він вологостійкий і використовується для виготовлення ШНР. Бічна поверхня диска з віліту перед випалюванням покривається ізоляційною обмазкою приготовленою з рідкого скла крейди і тальку. Диски з тервіту після випалювання покриваються обмазкою яка сушиться при температурі приблизно 180 ° С. Призначення обмазки - не допустити перекриття по бічній поверхні дисків. Обмазка не вологостійка. Нижче наведено головні характеристики нелінійних матеріалів на основі карбіду кремнію. А. 1.1 Вольтамперна характеристика Вольтамперна характеристика НРР в діапазоні струмів від десятків ампер до десятків кілоампер добре апроксимується кривою яка в логарифмічному масштабі представляється двома прямолінійними похилими прямими. Вона є функцією електричної провідності матеріалу і температури навколишнього середовища причому зі збільшенням провідності матеріалу або температури навколишнього повітря нелінійність зростає. При підвищенні температури залишкова напруга зменшується а при зниженні її до нижньої межі робочих температур для виконання ХЛ1 ГОСТ 15150 підвищується приблизно на 10 %. Протікання струму через резистор супроводжується виділенням тепла яке підвищує температуру як окремих зерен так і точок їх контактування. При короткому імпульсі нагрів цих точок буде менше ніж при довгому тобто вольтамперна характеристика залежить від тривалості імпульсу. При коротких імпульсах ця характеристика розташовується вище ніж при довгих. Різниця між цими характеристиками тим більша чим більші порівнювані струми. А. 1.2 Пропускна спроможність Великі імпульсні струми які проходять через резистор можуть викликати його руйнування - пробій і розколювання на декілька окремих частин. Число імпульсів ударів яке резистор витримує без руйнування залежить від висоти амплітуди і тривалості навантажувального імпульсу. Сумарну енергію вплив якої НРР можуть витримати без руйнування прийнято називати пропускною спроможністю НРР. Оскільки пропускна спроможність НРР різко залежить від тривалості впливів та їх форми то її характеризують з зазначенням форми параметрів імпульсу. Нормоване число впливів гранично припустимим струмом звичайно дорівнює 20. А.1.3 Ємність нелінійних резисторів Ємність нелінійних резисторів залежить від частоти. Зі збільшенням частоти ємність істотно зменшується. А. 1.4 Старіння НРР Старіння НРР відбувається при багатократній дії великих навантажувальних струмів різної тривалості. Воно виявляється в збільшенні залишкової напруги у всьому діапазоні навантажувальних струмів тобто в пере-міщенні вольтамперної характеристики НРР вгору. Чим більші навантажувальні струми тим більше зростання залишкової напруги. На старіння НРР впливають також полярність і тривалість імпульсу вид матеріалу та вологість навколишнього середовища. Стабілізація НРР здійснюється імпульсами струму великої щільності. Після таких впливів підвищується електропровідність матеріалу зменшується залишкова напруга НРР при заданому струмі а ємність і пропускна спроможність їх збільшуються. Струм стабілізації дорівнює 100 кА. При виготовленні впливу цього струму піддається кожний НРР після чого уточнюються його відповідні характеристики. НРР повинні багаторазово пропускати струми які проходять через розрядник. При кожному впливі струму в НРР виділяється велика кількість енергії величина якої залежить від максимального значення струму та його тривалості. НРР повинні витримувати сукупність цих багатократних навантажень без зміни своїх характеристик або з нормованими малими змінами. У грозових розрядниках вплив струму тобто струмове навантаження визначається нормованим максимальним значенням імпульсного струму тривалістю цього струму та супровідного. У розрядниках які спрацьовують від комутаційних перенапруг вплив визначається максимальним імпульсним струмом великої тривалості у десятки мікросекунд і залежить від рівня можливих комутаційних перенапруг рівня яким вони повинні бути обмежені а також від параметрів розрядника та мережі. A. 2 Шунтуючі нелінійні резистори ШНР застосовуються для вирівнювання розподілу напруги між комплектами ІП які утворюють блок ІП. Комплект з двох або трьох ШНР охоплює циліндр в якому знаходяться одиничні ІП. Заовалені кінці напівкілець ШНР металізовано алюмінієм. Вони застосовуються як для електричного з'єднання окремих ШНР так і для приєднання їх до електродів. Розподіл напруги по ІП тим рівномірніший чим більший струм проходить через ШНР. У нормальному режимі роботи через ШНР проходять дуже малі струми. У режимі який передує спрацьовуванню ІП у результаті впливу перенапруг відбувається різке збільшення струму провідності через ШНР що гарантує більш рівномірний розподіл напруги по ІП. Струмові навантаження ШНР визначаються режимами напруги яка впливає. При фазній напрузі яка визначає тепловий режим резистора струм який проходить через ШНР становить частки й одиниці міліампер. При найбільшій припустимій напрузі яка визначає розподіл напруги в режимі гасіння одна з передумов успішного гасіння струм який проходить через ШНР у 2 5-3 рази перевищує струм у попередньому режимі і становить приблизно 10 мА. При напрузі яка передує пробою ІП розрядника і визначає пробивну напругу при частоті 50 Гц та інших низьких частотах струм зростає до 50-80 мА. Спостерігається залежність струму від температури навколишнього середовища. З ростом температури збільшуються й струми. Температурний коефіцієнт струму становить 0 3-0 6 % на 1° С залежно від електропровідності матеріалу. Для ШНР граничним є градієнт 1 4 кВ/см при навантаженні струмом промислової частоти. Оскільки ШНР знаходяться протягом усього строку служби під впливом струму провідності зумовленого напругою мережі то вони повинні бути досить термостійкими. Тепловидділення в ШНР визначає тепловий режим роботи інших частин елементів ВР а значить до деякої міри визначає вибір конструкційних матеріалів застосовуваних для виготовлення внутрішніх деталей розрядника. А.З Матеріали на основі оксиду цинку Оксидно-цинкова або металооксидна кераміка - це нелінійний матеріал який одержують у результаті високотемпературного випалювання до 1300 °С суміші яка складається з окису цинку та деякої кількості оксиду іншого металу наприклад вісмуту сурми кобальту марганцю і т.п. Маса найважливішої з добавок становить менше ніж 4% маси оксиду цинку. Коефіцієнт нелінійності оксидно-цинкової кераміки одного й того ж зразка становить 0 02 - 0 06 у режимах. які нас цікавлять і залежить від поєднання добавок до оксиду цинку та від температури випалювання матеріалу. Залежність між напругою прикладеною до зразка такого матеріалу та струмом у ньому визначається загальною формулою для матеріалів які розглядаються. Коефіцієнт нелінійності зростає зі збільшенням струму а при великих напругах починає збільшуватись активна складова струму через оксидно-цинковий НРР. Вольтамперна характеристика НРР з металооксидної кераміки залежить від температури навколишнього середовища; при підвищенні температури залишкова напруга зменшується температурний коефіцієнт струму та коефіцієнт нелінійності збільшуються. Залишкова напруга при коротких імпульсах дещо менша ніж при довгих наприклад відношення залишкової напруги при тривалості впливу що дорівнює одній мікросекунді до значення залишкової напруги що дорівнює восьми мікросекундам становить 1 07. Залежність числа впливів-ударів від максимального струму визначається при одній й тій же самій формі імпульсу: при грозовому впливі вона приймає значення постійної залежної від матеріалу НРР і параметрів хвилі які дорівнюють 2 0 - 2 2 а при комутаційному - 3 2 - 4 0. Залежність між максимальним струмом та його тривалістю визначається з урахуванням значення постійної зв'язаної з матеріалом НРР та його питомим опором що дорівнює 0 65. Пропускна спроможність НРР характеризується числом впливів з певним максимальним струмом і його тривалістю які НРР витримує без зруйнування. При цьому нормують два режими впливів відповідних грозовим 8/20 мкс або 16/40 мкс і комутаційним 1200/2500 мкс імпульсам. Параметри матеріалу НРР у значній мірі визначають строк служби апарата. Основне значення мають градієнт напруги температурний коефіцієнт струму температура навколишнього середовища умови тепловіддачі прикладена напруга. У процесі старіння зростає активна складова струму і відповідно активна потужність. НРР набирається з того або іншого числа одиничних дискових резисторів з'єднаних послідовно або послідовно-паралельно. Надійний електричний контакт між ними забезпечується металізацією їх торцевих поверхонь і контактного натискання. При послідовному з'єднанні одиничних високонелінійних резисторів напруга між ними розподіляється неравномірно що зумовлюється не тільки ємнісним розподілом напруги але й різною електричною провідністю окремих резисторів градієнтом напруги при заданому струмі тангенсом кута дельта діелектричних втрат резисторів. Градієнт напруги при гарантованій пропускній спроможності резистора при імпульсі струму з максимальним значенням 70 А і тривалістю 3/8 мкс становить 1 45 - 1 8 кВ/см а тангенс діелектричних втрат дорівнює або менше 0 09. Збільшення числа послідовно з'єднаних резисторів зменшує нерівномірність розподілу напруги яка виявляється у випадку коли задану напругу градієнт прикладено до невеликої кількості ОР. Якщо ж її прикладено до кількості ОР у десять разів більшій то вона відповідно розподіляється на більшу кількість об'єктів із зменшенням напруги що доводиться на кожний ОР з урахуванням активних відпливів якого нерівномірність знижується. Вирівнювання напруги за висотою апарата досягається за допомогою трубчастого екрана-кільця який закріплюється на верхній кришці елемента що істотно полегшує роботу НРР. При послідовно-паралельному з'єднанні ОР необхідно забезпечити можливо більш рівномірний розподіл струму по паралельних гілках. Для цього кожна гілка повинна мати однакову залишкову напругу при певному струмі та однаковий струм провідності при певній напрузі. Крім того під час добору кожну колонку порівнюють з еталоном за напругою на колонці при заданому імпульсі . До паралельного використання допускаються колонки які відрізняються від еталона не більш ніж на 3 %. Диски з оксидно-цинкової кераміки поміщають у спеціальну термоусаджувальну трубку трубка поліетиленова радіаційне - модифікована яка під час нагрівання разом із дисками до температури 170- 180 °С щільно облягає колонку з дисків створюючи поздовжній та поперечний тиск. Поздовжній тиск забезпечує електричний контакт між окремими дисками а поперечний створює з розрізнених дисків одне конструктивне ціле тобто колонку. Пропускна спроможність НРР визначається площею поперечного перерізу ОР і градієнтом напруги. Збільшення її досягається збільшенням Діаметра дисків. Товщина диска ОР визначається спеціальними розрахунками де вирішальне значення має забезпечення найбільшого тепло-відводу з метою запобігання прогорянню матеріалу диска по колу протікання супровідного струму. Цей розмір НРР визначається під час Розробки ВР ОПН . A.4 Іскрові проміжки вентильних розрядників ІПВР служать для відділення нелінійного робочого резистора від струмоведучих частин електроустановки які знаходяться під постійним впливом робочої напруги мережі з метою увімкнення НРР тільки в момент про-бою ІП через перенапруги та для наступного гасіння дуги супровідного струму. У зв'язку з цим у ІП повинна дещо змінюватись пробивна напруга в широкому діапазоні передрозрядного часу від одиниць мікросекунд до 20 мс тобто ІП за можливості повинні мати горизонтальну вольтсекундну характеристику та мінімальний розкид пробивних напруг. Пробивна напруга ІП не повинна зовсім змінюватися або змінюватися дуже мало лише в нормованих межах після багатократного проходження імпульсних та супровідних струмів під час коливань температури навколишнього середовища а також під впливом трясіння та поштовхів під час транспортування. ІП повинні надійно гасити дугу супровідного струму як правило при першому переході його через нульове значення. Одиничний ІП являє собою повітряний проміжок між двома електродами виконаними з металу з гарною теплопровідністю та з відносно невисокою температурою кипіння. Під час спрацьовування ВР і протікання супровідного струму через ІП метал електродів в опірних точках дуги розігрівається до температури плавлення та кипіння. Чим нижче температура кипіння металу тим вище його теплопровідність і тепловіддача охолодження в навколишній простір що охороняє поверхню електродів ІП від виникнення небезпечних «кратерів». А.4.1 Типи іскрових проміжків ІП типу РВС рисунок А.2 складаються з двох круглих латунних фігурних електродів 1 і кільцевої прокладки 2 між ними із слюди міканіту або картону марки ЕВ . Область пробою ІП знаходиться в центральній частині електродів де відстань між електродами мінімальна - близько 1 мм а електричне поле плоскопаралельне і практично однорідне. Область пробою віддалена від ізоляційної прокладки а напруга перекриття між електродами по поверхні ізоляційної прокладки перевищує пробивну напругу проміжку не менше ніж на 40-50 %. Такий ІП здатний гасити дугу супровідного струму величиною 80-90 А електроди діаметром 55 мм товщина 0 8 мм прокладка - слюда або міканіт або 50-60 А електроди діаметром 42 мм прокладка - картон марки ЕВ . Дуга в ІП цього типу нерухома коротка горить між холодними електродами. Тому через декілька мікросекунд після загасання дуги електрична тривкість ІП збільшується до декількох вольт потім підвищується вже більш повільно і через 5 мс досягає 55-60 % початкової. Середня пробивна напруга одиничного ІП типу РВС становить 2 8-3 2 кВ при напрузі 50 Гц діюче значення рисунки А.2 а та А.З . ІП з обертовою дугою типу ІПОД застосовується в розрядниках типу РВМ. РВМГ та РВМК рисунок А.2 б складається з двох мідних електродів один із яких має форму плоского кільця 7 зовнішній електрод а другий -у формі плоского диску 2 внутрішній електрод . Останній розміщено з невеликим ексцентриситетом усередині плоского кільцевого електрода. Таким чином між обома електродами утворюється перемінний кільцевий зазор. Найменший зазор - 0 8 мм. Ексцентриситет між електродами забезпечує пробій ІП в зоні найменшого зазору. З обох боків електродів розташовано тонкі дискові ізоляційні прокладки 4 які знаходяться на невеликій відстані від електродів 1 5 -2 мм . На цих прокладках установлено кільцеві постійні магніти 3. Магнітні силові лінії поля створюваного цими магнітами перпендикулярні як до поверхонь електродів так і до стовбура дуги яка виникає при пробої кільцевого зазору між цими електродами у зоні його найменшої ширини. Взаємодія магнітного поля створюваного струмом дуги з магнітним полем постійних магнітів приводить дугу в обертання у напрямку зумовленому за правилом лівої руки . - 2 а - ІП типу РВС з нерухомою дугою: 1 - фігурний латунний круглий електрод; 2 -кільцевий повітряний проміжок по товщині прокладки поміж електродами; б - ІП з дугою яка обертається ЮПД :7 - кільцевий електрод; 2 - внутрішній електрод-плоский диск; 3-кільцевий постійний магніт; 4 - ізоляційна прокладка; біб- додаткові електроди- вусики; в - ІП типу РВРД з дугою яка розтягується ІПРД :7 - мідні електроди; 2 - кругла керамічна камера; 3 - постійні кільцеві магніти Рисунок А.2 - Іскрові проміжки ВР 1 - фарфоровий циліндр; 2 - іскровий проміжок; 3 - кришка що пружинить; 4 - картонна шайба; 5 - шунтуючий резистор ШНР Рисунок А.З - Блок ІП ВР серії РВС Полірована поверхня мідних електродів та віддаленість ізоляційних прокладок від електродів сприяє безперешкодному обертанню виниклої дуги в магнітному полі полегшуючи її гасіння при першому переході струму через нуль. Успішне гасіння дуги досягається рухом опірних точок дуги по холодних електродах відсутністю гальмування дуги яка знаходиться в своєрідному «чохлі» з розпечених газів ізоляційними прокладками інтенсивним охолодженням стовбура дуги під час швидкого руху його в повітрі. Швидкість обертання дуги залежить від струму в дузі напруженості магнітного поля в зазорі матеріалу електродів стану їхньої поверхні а також розміру зазору. При імпульсних струмах внаслідок їхньої короткочасності дуга практично залишається нерухомою. Протягом періоду проходження супровідного струму дуга виконує 17-20 обертів навколо внутрішнього електрода. ІП подібної конструкції товщина мідних електродів 3 мм діаметр дискового диаметра 42 мм кільцевого - 43 8 мм з дугостійкими прокладками з електрокартону марки ЕВ гасить дугу супровідного струму 500-1000 А цей проміжок умовно названо РВМГ . ІП тих же розмірів але з прокладкою з дугостійкого матеріалу на основі кремнійорганічного лаку КМК-218 успішно гасить дугу супровідного струму 1500 А. Подібні ІП з діаметрами електродів 64 5 та 67 5 мм і завтовшки 4 мм з дугостійкими прокладками на основі кремнійорганічного лаку КМК-218 успішно гасять струми 2500 А і більше. Стійкий рух ЛУГИ в таких ІП відбувається при магнітній індукції не менше ніж 0 04 Тл а відновлювальна тривкість ІП через 5 мс після загасання дуги досягає 75-80% початкової тривкості. Пробивна напруга цих ІП приблизно така ж як у ІП типу РВС. При пробивній напрузі менше ніж 2 кВ дуга не обертається. ІП типу РВРД рисунок А.2 в складається з круглої керамічної камери 2 двох мідних злектродів 7 завтовшки 3 мм і двох постійних кільцевих магнітів 3. Камера виконана з пористої дугостійкої кераміки має всередині простір для розміщення електродів який поступово переходить у вузьку щілину. Ширина щілини залежно від супровідного струму - від 0 7 до 4 мм. Постійні магніти розташовані по обидва боки камери створюють всередині нії магнітне поле спрямоване перпендикулярно до стовбура дуги. Електроди розташовано в одній площині і мінімальна відстань між ними пробивний проміжок становить 0 8-1 2 мм. Потім довжина дуги істотно збільшується. Після пробою ІП опірні точки дуги під дією магнітного поля магнітного дуття переміщуються по розхідних поверхнях електродів і довжина дуги збільшується. Коли опірні точки дуги досягають крайнього положення дуга продовжує подовжуватися все глибше утягуючись усі глибше всередину камери і заходить у вузьку щілину. Довжина дуги в момент який передує гасінню досягає 120 -150 мм у той час як початкова довжина дуги становить 0 8-1 2 мм. Градієнт напруги на дузі у вузькій щілині для застосовуваних матеріалів А=20 В/см. Падіння напруги на дузі при зазначених вище довжинах розтягнутої дуги і градієнті на ній досягає 800-1600 В. Значне збільшення падіння напруги на дузі та зростанне її опору викликає зменшення струму. Дуга гасне в момент коли напруга яка підтримує її горіння і та яка прикладена ззовні стає меншою ніж сумарне падіння напруги на дузі. Цей момент може наступити в будь-який час. Гасіння дуги може відбутись раніше природного переходу струму через нуль. Отже такі проміжки обмежують не тільки струм дуги але й тривалість її існування. Магнітна індукція яка створюється постійними магнітами повинна бути досить великою щоб забезпечити надійне втягування дуги у вузьку щілину. Однак при занадто великій магнітній індукції дуга буде дуже швидко розтягуватись і падіння напруги на ній може перевищити пробивну тривкість проміжку що призведе до повторного його пробою. Конструкція ІП забезпечує запобігання надмірному збільшенню довжини дуги. ІП з дугою яка розтягується можуть бути одно- або двополярними. Застосовуються як правило двополярні ІП. У них напрямок руху дуги залежить від знака струму в момент пробою ІП. Тому в двополярних ІП електроди розташовано по діаметру камери і дуга залежно від напрямку струму втягується в ліву або праву половину камери. Подібні ІП використовуються в розрядниках як перемінного так і постійного струму. Вони є струмообмежуючими тобто під час проходження через них супровідного струму падіння напруги на дузі становить 15-20 % залишкової напруги на розряднику. Постійні магніти які використовуються в ІП виготовлюються з барієвої або іншої металокераміки методом пресування і подальшого намагнічування. Через крихкість матеріалу такі розрядники не рекомендується застосовувати на устаткуванні або об'єктах де виникають вібрації або трясіння. У розрядниках типу РВРД у цих ІП використовуються по два кільцевих магніти рисунки А.2. і А.4. А.4.2 Активізація ІП Розкид пробивних напруг ІП змінюється в межах 0 2 - 0 5 % свого середнього значення. Такий незначний розкид пробивної напруги ІП досягається попередньою іонізацією пробивного проміжку при підвищенні на ньому напруги яка називається активізацією або підсвічуванням ІП. У ІП типу РВС у місцях зіткнення ізоляційної прокладки з електродами створюється підвищена напруженість електричного поля. При збільшенні напруги в цій зоні виникає місцева іонізація повітря ковзний розряд . Електрони і фотони які утворюються в цій зоні ІП сприяють більш швидкій його іонізації. У результаті пробій ІП відбувається більш стабільно з коефіцієнтом імпульсу який дорівнює приблизно одиниці рисунки А.2 а і А.З . В ІП з обертовою дугою активізація підсвічування робочої зони проміжку забезпечується двома додатковими електродами-вусиками приєднаними як до зовнішнього електрода так і до внутрішнього в місці найменшого зазору між ними рисунок А.2 б . Електроди - вусики 5 і б притискаються до ізоляційних пластин іншого потенціалу розташованих по обидва боки основних електродів. У зоні зіткнення електричне поле дуже неоднорідне. При підвищенні напруги тут виникає місцева іонізація яка передує пробою ІП рисунки А.5 і А.6 . В ІП з дугою яка розтягується підсвічування створюється двома додатковими електродами з'єднаними з основними електродами в зоні найменшого зазору між ними рисунок А.2 е . Багатократний ІП ВР який складається з декількох ОІП від 4 до 11 з'єднаних послідовно і розміщених у ізоляційному циліндрі фарфор називається комплектом ІП. ОІП які утворюють комплект у розрядниках РВС стискуються і закріплюються пружними кришками які закривають циліндр по обидва боки і центрують комплект ІП у фарфоровій кришці ВР. Ці кришки з'єднано між собою за допомогою ланцюжка напівкілець ШНР розташованого на фарфоровому циліндрі. Декілька комплектів ІП увімкнених послідовно утворюють блок ІП рисунок А.З . Рисунок А.4 - Розрядники серії РВРД У розрядниках РВМГ у фарфорову склянку яка має чотири отвори по висоті закладаються 20 ОІП 5 комплектів та 21 магніт. Потенціал кожного четвертого ІП виведено назовні. Склянка закривається тарільчасти-ми кришками до яких приклепано ланцюжок ШНР розташованих по спіралі на зовнішній поверхні фарфорової склянки. Коло ШНР має чотири фіксовані точки в яких він з'єднується з виводами від ІП. Усе це становить блок ІП. У розрядниках РВМК блок ІП складається з фарфорової склянки з чотирма комплектами ІП а в коло ШНР першого та четвертого комплектів увімкнуто підпалювальний проміжок рисунки А.7 А.8 . Пробивна напруга багатократного ІП блока або комплекту визначається розподілом напруги по окремих ІП що без спеціальних заходів зумовлюється системою власних ємностей розрядника утвореною власною ємністю ОІП подовжня ємність ємностями деталей ВР на землю та на лінійний вивід тобто на підвідний провід . 1 - електрод зовнішній; 2 - електрод внутрішній; 3 - прокладка з міканіту; 4 - прокладка з електрокартону; 5 - магніт; б - електроди підсвічувальні вусики ; 7 - пластинка шунтуюча Рисунок А.5 - Одиничний ІП з магнітним гасінням дуги Це призводить до нерівномірного розподілу напруги по ІП та інших деталях ВР причому більша напруга приходиться на верхній ІП. Ця нерівномірність тим більша чим більший ОІП у багатократному проміжку чим більше елементів у розряднику чим менші подовжні ємності та чим більші ємності деталей розрядника на землю. Збільшення ємності ВР на лінійний вивід шляхом установлення екранного кільця електрично з'єднаного з виводом створює необхідний розподіл напруги по окремих блоках ІП. Нерівномірність розподілу напруги по ІП викликає зниження пробивних напруг розрядника при промисловій частоті внаслідок каскадних пробоїв ІП при перенапругах. 1 - фарфоровій корпус; 2 - ІП; 3 - резистор ШНР ; 4 - шинки Рисунок А.6 - Блок ІП елемента розрядників серії РВМГ 1- шунтуючий резистор ШНР ; 2 - підпалювальний іскровий проміжок; 3 - блок іскрових проміжків; 4 - блок послідовного нелінійного резистора НРР Рисунок А.7 - Основний елемент модернізованих розрядників серії РВМК 1 - ОІП блоку 8 шт ; 2 - шунтуючий резистор; 3 - відпалювальний іскровий проміжок Рисунок А.8 - Схема підпалювання ІП модернізованих розрядників серії РВМК Для вирівнювання розподілу напруги між ІП при промисловій частоті комплект ІП шунтують ШНР. Він запобігає каскадному пробою ІП і підвищує пробивну напругу ВР. В імпульсних режимах ШНР практично не впливають на розподіл напруги ІП яка залишається ємнісною. Вольтсекундна характеристика розрядників має своєрідний вид із провалом при 4-12 мкс до значень К. = 0 6 - 0 8. Потім К. дещо підвищується. Для ВР з ІП типу РВС на класи напруги до 220 кВ при 20 мкс установлюється К. який дорівнює 1 0-1 1 для ВР із ІП типу РВМГ РВМК у сфері передрозрядного часу 500 до 2000 мкс характерного для комутаційних перенапруг спостерігається збільшення К! до 1 2 зумовлене впливом ШНР. Наступне деяке зниження пробивної напруги при промисловій частоті пояснюється тривалістю його впливу. Відносна відновлювана тривкість багатократного ІП нижча ніж у ОІП. Це зниження дещо підсилюється з ростом числа ІП у комплекті. У комплекті з чотирьох одиничних ІП воно не перевищує 5-6 %. Надалі під час компонування комплектів ІП у блоки та елементи зниження відновлюваної тривкості не відбувається. На практиці для підвищення відновлюваної тривкості багатократного ІП використовуються дві схеми: схема з ІПП і схема неоднорідного шунтування активно-ємнісного рисунок А.8 . Першу схему використовують у ВР з підвищеною напругою гасіння у позначення цього типу розрядника введено літеру "П". Пробивна напруга такого багатократного ІП ІП1 ІП2 визначається пробивною напругою ІПП а тривкість що відновлюється-пробивною напругою проміжків 1П1 ІП2 які шунтовані ШНР. Це дає змогу довести відновлювану тривкість ІП до 93 - 95 % початкової. У другій схемі одна частина багатократного ІП шунтується нелінійними резисторами а інша - лінійними. Ця схема не одержала широкого поширення. А.5 Основні характеристики ВР і ОПН Клас напруги - номінальна напруга мережі в якій встановлюється розрядник. Для ОПН а також усіх інших АВН клас напруги і номінальна напруга - те саме. У ВР клас напруги є додатковим параметром зв'язаним з номінальною напругою розрядника. Номінальна напруга напруга гасіння ВР - найбільша припустима напруга промислової частоти при якій в робочому режимі гарантується надійна робота ВР. Імпульсна пробивна напруга розрядника - найбільша імпульсна напруга на розряднику при якій відбувається пробій його ІП. Пробивна напруга розрядника при частоті 50 Гц-амплітуда напруги при частоті 50 Гц яка плавно зростає до пробою ІП поділена на V2. Залишкова напруга - найбільша напруга при імпульсному струмі з даним максимальним значенням і тривалістю фронту. Залишкова напруга змінюється при зміні температури навколишнього середовища а саме - вона зменшується при підвищенні температури і збільшується при зниженні її. Це зумовлено залежністю питомого опору НРР від температури. Напруга перемикання ВР комбінованого типу в режимі роботи при атмосферних перенапругах-це напруга на ВР при якій відбувається пробій частини ІП і шунтування ними частини НРР. Номінальний розрядний струм згідно з ГОСТ 16357- це максимальне значення грозового струму який має форму хвилі 8/20 мкс. Розрахунковий супровідний струм - максимальний струм який згідно з розрахунком проходить через ВР після пробою його ІП при додатку до нього напівперіоду напруги частотою 50 Гц яка дорівнює номінальній напрузі ВР. Коефіцієнт імпульсу К. розрядника ІП - це відношення пробивної напруги цього пристрою під імпульсним впливом напруги визначеної тривалості Uпр.і . і до амплітуди пробивної напруги цього пристрою під впливом напруги частотою 50 Гц Uпр50 тобто Кі = Uпр.і/Unp50. Поняття Кi відноситься до впливу напруги визначеної тривалості. Його можна віднести також до деякого діапазону часу якщо Uпр у цих межах практично постійна. Вольтамперна характеристика - це залежність падіння напруги на НРР при різних струмах які протікають через нього. У ВР з токообмежувальними ІП вольтамперна характеристика визначається сумою падінь напруги на НРР та ІП. Захисний коефіцієнт захисне відношення - це відношення залишкової напруги при імпульсному струмі з даним максимальним значенням і тривалістю фронту до номінальної напруги ВР або до найбільшої робочої напруги ОПН помноженому на V2. У ВР Kзах = 1 6 - 2 8. Чим менше Кзах і більше струм при якому визначено коефіцієнт тим вища захисна дія розрядника. Захисне відношення змінюється при зміні температури навколишнього середовища а саме: при підвищенні температури воно зменшується на 4-6 % а при зниженні підвищується. Захисний рівень розрядника характеризується перенапругою яка зрізується розрядником. Його прийнято виражати у відносних одиницях тобто характеризувати кратністю перенапруг. Чим менше захисний рівень електроустановки тим легше ізоляція та менше габарити АВН та ліній. А.6 Класифікація ВР Основні електричні характеристики ВР наведено в таблицях А.1 і А.2. Відповідно до ГОСТ 16357 ВР за призначенням підрозділяються на групи: - І важкого режиму - для захисту від грозових та комутаційних перенапруг; - II - IV легкого режиму - в основному для захисту від грозових перенапруг; Таблиця А. 1 - Основні електричні характеристики ВР Тип розрядника елемент розряд- ника Номер рисунка Клас напруги кВ Номінальна напру- icR Пробивна напруга при частоті 50 Гц у сухому стані та під дощем діюче значення кВ Імпульсна пробивна напруга при передрозрядному часі від 2мкс до20мкста при повному імпульсі 1 2/50 мкс кВ Залишкова напруга кВ не більше при імпульсі струму з тривалістю фронту хвилі 8 мкс з максимальними значеннями не більше Група ВР за ГОСТ 16357 не менше не більше не більше ЗОООА 5000А 10000А РВН-0 5 А.1 1 0 38 0 5 2 5 3 0 4 5 2 5* - - - РВН--1 А.11 0 66 1 0 2 1 2 8 4 6 4 3* - - - РВП-3 А.12. А. 13 3 0 3 8 9 0 11 0 21 0 15 0 16 0 - IV РВП-6 А. 12 А. 13 6 0 7 5 16 0 19 0 35 0 28 0 30 0 - IV РВП-10 А. 12 А. 13 10 0 12 7 26 0 30 5 50 0 47 0 50 0 - IV РВС-29 А.20. А. 16 24 0 29 0 58 0 70 0 94 0 88 0 94 0 102 0 III РВС-30 А.20 24 0 25 0 50 0 62 5 120 0 *** 81 *** 83 7 - III РВС-33 А.20 27 0 33 0 65 0 80 0 110 0 103 0 110 0 120 0 II! РВС-35 А.20 35 0 40 5 78 0 98 0 125 0 122 0 130 0 143 0 Ill РВС-60 А.20 60 0 69 0 134 0 169 0 215 0 207 0 221 0 243 0 III РВС-ббзаз. А.20 66 0 58 0 116 0 140 0 188 0 176 0 188 0 204 0 III РВС-66 А.20 66 0 75 0 150 0 186 0 232 0 226 0 242 0 264 0 III РВС-110М А.20 110 0 102 0 200 0 250 0 285 0 315 0 335 0 367 0 III РВС-Оиз. А.20 110 0 126 0 245 0 312 0 340 0 380 0 405 0 445 0 III РВС-150М А.20 150 0 138 0 275 0 345 0 375 0 435 0 465 0 510 0 III РВС-220М А.20. А.21 220 0 198 0 400 0 500 0 530 0 630 0 670 0 734 0 III РВМ-3 - 3 0 3 8 7 5 9 0 8 0 9 0 9 5 11 0 II РВМ-6 - 6 0 7 5 15 0 18 0 15 5 17 0 18 0 20 0 II РВМ- 10 - 10 0 12 7 25 0 30 0 25 5 28 0 30 0 33 0 II РВМ-15 А.18 330 0 280/288 465/485 535/560 740 0 -/660 730/725 800/800 II РВМГ -400 А.23 400 0 340 0 570 0 650 0 920 0 - 900 0 1000 II РВМГ -500 А. 23 А.24 500 0 420 0 660 0 760 0 1070 0 985 0 1070 0 1180 0 II * При струмі 1000А. ** При струмі 2500А. *** Цифри в дужках відносяться до розрядників які випускались до 1960 р. **** У чисельнику - характеристика розрядника РВМГ-330 в знаменнику -розрядника РВМГ-ЗЗОМ. Таблиця А.2 - Основні електричні характеристики вентильних них розрядників 330-750 кВ комбінова- Характеристика Тип розрядника РВМК-ЗЗОП РВМК-400П РВМК -500П РВМК -750 Клас напруги кВ 330 400 500 750 Номінальна напруга кВ 290 340 420 600 Напруга гасіння під час роботи від комутаційних перенапруг діюче значення кВ 380 465 575 710 Пробивна напруга при частоті 50 Гц у сухому стані та під дощем діюче значення кВ: не менше 435 530 660 780 не більше 500 610 760 950 Амплітуда імпульсної пробивної напруги при передрозрядному часі від 2 до 20 мкс і повному імпульсі 1 2/50 мкс кВ не більше 700 900 1070 1500 Напруга перемикання в режимі роботи при атмосферних перенапругах кВ: не менше 720 900 1130 1370 не більше 820 1000 1260 1500 Амплітуда залишкової напруги кВ при струмі в один напівперіод 50 Гц з максимальним значенням: 1000 А не менше 650 850 - - не більше 700 900 - - 1500 А не менше - - 1020 - не більше - - 1070 - 1800 А не менше - - - 1280 не більше - 1350 Амплітуда залишкової напруги кВ при імпульсному струмі з фронтом 8 мкс і максимальним значенням %: 5000 А не більше 7000 А не більше 10000 А не більше 720 840 1000 1070 1260 1500 1650 Мaca кг 3100 - 6600 6500 Номер рисунка А.27 А. 28 А. 25-27 А. 28 Примітка 1. Мінімальна імпульсна пробивна напруга при передрозрядному часі від 2 до 20 мкс і повному імпульсі 1 2/50 мкс - не менше 0 6 значень зазначених у цій таблиці . Примітка 2. Розрядники витримують як завгодно довгочасну найбільшу робочу фазну напругу мережі. Кратність припустимого підвищення напруги стосовно довгочасної припустимої робочої напруги за час впливу 1200; 20; 1 0; 0. 0 1 с становить : для розрядників класів напруги 330-500 кВ - 1 15; 1 35; 2 0; 2 0 відповідно для розрядників класів напруги 750 кВ-1 15; 1 35; 1 6; 1 6 відповідно. - комбіновані - для захисту від грозових та комутаційних перенапруга великою енергією таблиця А.2 . Характер перенапруг яким піддається ізоляція електричних систем визначає характер перенапруг діючі струми та їхню тривалість. Атмосферні перенапруги які викликають струми в десятки кілоампер мають тривалість одиниці-десятки мікросекунд. Комутаційні перенапруги тривалістю до одного напівперіоду а в деяких найбільш важких режимах і до декількох напівперіодів промислової частоти мають амплітуду струмів на порядок меншу тобто одиниці кілоампер. ВР II-IV груп висока пробивна напруга відстроєна від спрацювань при комутаційних перенапругах у той час як ВР І групи характеризуються відносно низькою пробивною напругою яка гарантує їхню роботу при комутаційних перенапругах. Селективна робота комбінованих ВР у режимах які істотно відрізняються при грозових і комутаційних перенапругах забезпечується застосуванням у розрядниках спеціальної схеми. А. 1 Характеристики ВР Номінальні напруги і розрядні струми ВР приймаються за ГОСТ 16357. Номінальна напруга розрядника напруга гасіння або найбільш довгочасна припустима напруга на ВР кВ: 3 8; 7 5; 12 7; 18; 24; 29; 33; 40 5; 69; 75; 102; 126; 138; 198; 288; 420; 600. Номінальний грозовий розрядний струм кА: 5; 10. Залежно від номінальної напруги розрядники можуть використовуватись у мережах з такою системою заземлення нейтралі: - до 75 11 ОН кВ включно -для мереж з ізольованою та заземленою нейтраллю; -102 110 кВ-для мереж з заземленою нейтраллю коефіцієнт замикання на землю не більше ніж 1 4 ; - 126 110 кВ - для мереж з ізольованою нейтраллю коефіцієнт замикання на землю не більше ніж 1 73 ; - від 138 150 до 600 750 кВ - для мереж з заземленою нейтраллю коефіцієнт замикання на землю не більше ніж 1 4 . Розрядники призначено для експлуатації на висоті до 2000 м над рівнем моря в нормальних умовах за яких вони не підлягають вібраціям або ударам інтенсивному забрудненню і впливу дуже низьких температур від мінус 45 до мінус 60 °С . Зовнішня ізоляція розрядників на номінальні напруги 3 8-420 кВ класи напруги 3 - 500 кВ витримує напруги згідно з ГОСТ 1516.1 для апаратів відповідних класів напруги а розрядників на номінальні напруги 600 кВ клас напруги 750 кВ - напруги згідно з ГОСТ 20690 з урахуванням висоти установки . Довжина шляху витоку по зовнішній ізоляції розрядників повинна не менше ніж на 20 % перевищувати значення передбачені ГОСТ 9920 для електроустаткування категорії А таблиця А.З . ГОСТ 16357 передбачає пункти 3.1.3 і 3.2.2. що ВР повинні працювати в умовах атмосфери яка помірно і інтенсивно забруднюється ГОСТ 9920 . А. 6.2 Умовні позначення розрядників Р - розрядник; В - вентильний; П - полегшений; М - з магнітним гасінням дуги; С - станційний; Г - для захисту від грозових перенапруг; К -комбінований; РД - з ІП з дугою яка розтягується; А - категорія виконання: арабські цифри - клас напруги розрядників; римська й арабська цифри - кліматичне виконання і категорія розміщення. Літера "М" яка випливає іноді за класом напруги позначає модифікацію виконання а літера "П" вка-зує на те що розрядник має підвищену напругу гасіння. A. 7 Конструкції вентильних розрядників ВР являють собою як правило колонкові конструкції опірного типу. Основні робочі вузли розрядників-багатократні ІП і НРР- розміщуються усередині фарфорової герметизованої покришки. Завод-виготовлювач усі елементи ВР розподіляє за значенням опору ШНР ІП на шість груп. Кожна фаза зібрана з елементів які відносяться до однієї групи має рівномірне розподілення прикладеної напруги по ІП у момент їх пробою та гасіння дуги чим забезпечується стабілізація характеристик розрядника. Розрядники серії РВН РВО РВП і GZ призначено для захисту від атмосферних перенапруг ізоляції електроустаткування змінного струму частотою 50 Гц на класи напруги 6 і 10 кВ у мережах збудь-якою системою заземлення нейтралі рисунки А.9 - А.15 . Характеристики ВР типу РВО відповідають групі IV ГОСТ 16357 довжина шляху витоку становить 100 220 і 300 мм відповідно для розрядників на класи напруги 0 5; 3; 6 ; 10 і 15 кВ. ВР типу РВО випускаються у виконанні У1 та Т1. У розрядниках типу РВО які складаються з одного елемента блоки ІП і НРР фіксуються у фарфоровій покришці зі зводом за допомогою поздовжньої пружини яка створює контактне натискання і м'яких ізолюючих прокладок войлока які наклеюються на бічну поверхню блока НРР. Провід лінії приєднується болтовим з'єднанням до контактного виводу а заземлюючий -до спеціального болта. Розрядник прикріплюється до металевих опор за допомогою спеціального хомута. У розрядниках на напругу 15 кВ і більше фарфоровий кожух закривається по обидва боки кришками з контактним виводом рисунок А.16 . З великою кількістю ІП і блоків НРР розрядники на напругу понад 35 кВ складаються з декількох послідовно з'єднаних елементів з ідентичними або різними характеристиками. Кожний елемент складається з фарфорового кожуха усередині якого розміщується ІП з ШНР і НРР. Кожух з обох боків герметично закривається металевими кришками. Для створення бажаного розподілу напруги при імпульсах ВР на напругу понад 110 кВ постачається екранними кільцями. Нижній елемент прикріплюється до металевої основи яка має три або чотири опірні поверхні залежно від типу ВР для установлення на фундамент. Між опірними поверхнями і фундаментом установлюються опірні ізолятори типу ИКО-1 або ИОов-1-7 5 рисунок А. 17 -для ВР і ОПН до 150 кВ і типу КО-10 - для ВР і ОПН 220 - 750 кВ. Таким чином ВР ізолюється від землі що дає змогу приєднувати до кола заземлення ВР прилад який реєструє його спрацьовування. Таблиця А.З -Довжини шляху витоку по зовнішній ізоляції ВР Тип ВР Комплектування кількість елементів Опірна або відтяжна ізоляція Найбільша робоча напруга кВ Геометрична довжина шляху витоку L1 см Коефіцієнт ефективності К1 ефективна довжина шляху витоку зовнішньої ізоляції ?е см/кВ по мережі часткова по елементам ВР по опірній або ВІДТЯЖ- НІЙ ІЗОЛЯЦІЇ по елементах ВР по опірній або ізоляції по елементах ВР по опірній або ВІДТЯ- ЖНІЙ Ізоляції лементах ВР по опірній або ВІДТЯ- ЖНІЙ ІЗОЛЯ- ЦІЇ РВП 1хРВ-6 7 2 7 2 - 22 0 1 0 ~ 3 05 РВО-6 РВП 1хРВ-10 12 0 12 0 - 33 0 - 1 0 - 2 80 - РВО-10 РВС-15 1хРВ-35 - 17 5 17 5 - 54 0 - 1 0 - 3 10 - РВС-20 1хРВ-20 - 24 0 24 0 77.0 1 0 3 20 - РВС-33 1хРВ-33 33 3 33 3 - 91 0 - 1 0 - 2 70 РВС-35 ІхРВ-35 - 40 5 40 5 - 115 0 - 1 0 2 85 - РВС-60 1хРВ-15 +2РВ-20 - 62 5 62 5 - 208 0 - 1 0 - 3 34 - РВС -ббзаз 2хРВ-33 - 66 5 66 5 - 182 0 - 1 0 - 2 73 - РВС-ббиз ЗхРВ-20 - 72 0 72 0 - 231 0 - 1 0 - 3 21 РВС -110М ЗхРВ-33 - 73 3 100 0 - 273 0 - 1 0 - 2 73 - РВС -132М 2хРВ-20 +4хРВ-15 ЗхСП-35 126 0 126 0 88 0 370 0 201 0 1 0 1 1 2 60 2 14 РВС -110из 4хРВ15 +2хРВ20 КО -110/600 126 0 126 0 66 0 370 223 0 1 1 1 1 2 80 3 14 РВС -150М ЗхРВ-33 +2РВ-15 КО -110/600 86 0 134 9 66 6 386 0 223 0 1 0 - 2 21 3 04 РВС220 6хРВ-33 4хСП-35 252 0 146 8 133 2 546 0 268 0 1 0 - 1 97 2 01 РВС -220М бхРВ-33 HOC -110/ИОС -35/100 252 0 146 8 100 546 0 300 0 1 0 - 2 16 2 72 РВМ-15 1хРВМ-15 17 5 17 5 - 62 0 1 0 3 50 - РВМ-20 1хРВМ-20 24 0 24 0 - 80 0 - 1 0 3 33 : РВМ-35 1хРВМ-35 - 40 5 40 5 124 0 1 0 3 06 - РВМГ -110М ЗхРВМГ-33 - 126 0 126 0 - 378 0 - 1 0 - 3 00 - РВМГ -150М 4хРВМГ-33 - 172 0 172 0 - 504 0 - 1 0 - 2 99 - РВМГ -220М бхРВМГ-33 - 252 0 252 0 - 780 0 - 1 0 - 3 09 - РВМГ -ззом 8хРВМГ-33 5ел+3ел 1хПЮН-110 363 0 210 0 80 1010 0 191 0 1 0 1 0 2 78 2 38 4ел+4ел 2хПІОН-110 363 0 210 0 105 0 1010 0 382 0 1 0 1 0 2 78 3 60 4ел+4ел 4 яруси призми з 3 колонок ИОС-35 -1000 363 0 210 0 105 0 1010 0 360 0 1 0 1 1 2 78 3 11 РВМГ -400У1 ЮхРВМГ-33 гвинтовий 3 колонки ЮхИОС-35 -1000 420 0 420 0 420 0 1260 0 900 0 1 0 1 1 3 0 1 94 РВМГ -500У1 12хРВМГ-33 гвинтовий 3 колонки 12хИОС-35 -1000 525 0 525 0 525 0 1510 0 1080 0 1 0 1 1 2 87 1 87 РВМА-66 - - 72 5 72 5 - 223 0 - 1 0 - 3 00 - РВМА-220 - - 252 0 252 0 - 780 0 - 1 0 - 3 09 - РВМК -400В - - 420 0 420 0 - 1170 0 - 1 0 - 2 78 - РВМК-500 Гвинтовий - 525 0 525 0 525 0 2300 0 920 0 1 0 1 0 4 40 1 75 РВМК-330 Гвинтовий - 363 0 363 0 363 0 1390 0 577 0 1 0 1 0 3 82 1 58 РВМК -ззоп Гвинтовий ЗхОНСУ-40 -1000 ЗхКО-15су 5КО-35С 3 таких колонки у фазі 363 0 363 0 363 0 835 0 845 0 1 0 1 1 2 3 2 13 РВМК -500П Гвинтовий 2х57хКО -2осу 5хКО-15су 5КО-35су 7хКО-15с 525 0 525 0 525 0 2150 0 895 0 1 0 1 1 -4 1 1 70 РВМК-750 1 колонка 5 елементів - 787 0 787 0 - 1575 0 - 1 0 - 2 0 - 1 - фарфорова покришка; 2 - фланець; 3 - ущільнюючий диск; 4 - гумові кільця; 5 -резистори-вілітові диски НРР ; 6 - блок іскрових проміжків; 7 - шунтуючий резистор ШНР ; 8 - пружина Рисунок А.9 - Розрядник РВМ-15 Характеристики ВР серії РВС відповідають вимогам групи III і призначаються для захисту від атмосферних перенапруг електроустаткування змінного струму частотою 50 Гц на класи напруги 13 8 - 220 кВ. Розрядники на класи напруги 13 8; 15; 20; 35; 60 та 66 кВ виготовляються для мереж з неефективно заземленою нейтраллю а на класи напруги 22; 33; 66; 1Ю; 132; 150; 220 кВ - для мереж з ефективно заземленою нейтраллю. Вони випускаються у виконанні УІ та Т1. Технічні характеристики ВР серії РВС і їх елементів наведено в таблиці А.1. У розрядниках на класи напруги 132 кВ і більше висота розрядника складеного з окремих елементів велика і отже конструкція утворюється недостатньо механічно М|цною. Для одержання більш міцної конструкції ВР частина його елементів монтується на опірній колонці. Як опірну колонку використовують опірний ізолятор на відповідну напругу або групу ізоляторів який послідовно з'єднується перемичкою від нижнього фланця нижнього елемента на опірному ізоляторі до верхнього фланця елемента ВР змонтованого на ізолюючій основі рисунки А.1 А. 18 е А. 19 А.20 а і б А.21 від заземленої конструкції. 1 - фарфорова покришка; 2 - вілітові диски НРР ; 3 - фарфоровий циліндр; 4 - вологопоглинач Рисунок А.10 - Елемент розрядника РВМГ-33 з круглими фланцями для опірних конструкцій 1- хомут для кріплення розрядника; 2 - покришка фарфорова; 3 - пружина стальна; 4 -Іскровий проміжок; 5 - циліндр паперово-бакелітовий; б-диск нелінійного послідовного Резистора; 7 - кільце ущільнення гумове Рисунок А.11 - Розрядник серії РВН-0 5 1 - хомут для кріплення розрядників на опорах; 2 - пластинка для приєднання до проводу-шини Рисунок А. 12 - Загальний вигляд модернізованих розрядників серії РВП - РВО на клас напруги 3 6 і 10 кВ При такому компонуванні ВР доцільно два нижніх елементи які монтуються на опірній колонці доцільно виконувати механічно міцнішими ніж усі інші. Рознесення елементів ВР на дві колонкі ускладнює роботу розрядників в умовах забруднення і зволоження їх зовнішньої поверхні які створюють нерівномірний розподіл напруги по елементах ВР і опорної колонки ізоляторів. Однак істотне посилення ізоляції опірної колонки дає змогу усунути цей дефект рисунки А.1 б та А.1 е . На цих рисунках зазначено варіанти електричного і механічного посилення конструкції двоколонкового розрядника РВМГ-ЗЗОМ. Зокрема у кожній колонці прийня то по чотири елементи даної фази. Колонка з боку напруги монтується на двох послідовно встановлених ізоляторах типу ПЮН-110 кВ виготовлених з високотривкого фарфору які мають посилені фланці. 1 - металевий сегмент; 2 - прокладка ; 3 - хомут; 4 - іскровий проміжок; 5 - ізолюючий Циліндр; б - резистор НРР ; 7 - фарфорова покришка ; 8 - діафрагма; 9 - спіральна пружина; 10 -войлок; 11 -металевий ковпак; 12 13- болти Рисунок А. 13 - Розрядник серії РВП-6 1 - місце підключення до лінії; 2 - болт М10 для підключення до заземлення; 3 - хомут Рисунок А. 14 - Загальний вигляд ВР серії GZ 6 - 10 кВ За варіантом рисунка А.1 в застосовано опірну конструкцію у вигляді тригранної прямокутної призми складеної з чотирьох ізоляторів ОНСУ-35-1000 які всередині призми по висоті встановлено на трикутній проміжній плиті. ВР з магнітним гасінням дуги серій РВМ РВМГ і РВМА відповідають ВР групи II ГОСТ 16357 . Вони призначені для захисту від атмосферних і короткочасних комутаційних перенапруг у межах пропускної спроможності розрядника ізоляції електроустаткування змінного струму частотою 50 Гц на класи напруги 15 - 500 кВ. У ІП цих серій розрядників дуга супровідного струму гаситься під дією магнітного поля рисунки А.2 і А.5 . 1 - фарфоровий кожух; 2 - диск робочого опору; 3 - одиничний іскровий проміжок; 4 -Іскрові проміжки; 5 - фарфорова гільза; 6 - сталева головка; 7 - в"яжуча речовина на гіпсовій основі; 8 - сталева пружина; 9 - мідна смужка; 10 - чавунна кришка; 11 16 -картонні ущільнення насичені кабельною масою; 12 - кабельна маса; 13 - пресшпановий лист; 14 - сталева гільза; 15 - картонне ущільнення; 17 - сталева кришка Рисунок А.15 - Розріз розрядника серії GZ 15/2 5 1 - латунний диск; 2 - силуміновий фланець; 3 - фарфорова покришка; 4 - вілітовий диск НРР ; 5 - блок ІП; 6 - пружина; 7 - озоностійка гумова прокладка Рисунок А.16 - Вентильний розрядник типу РВС-15 Розрядники серії РВМ виготовляються на класи напруги 15 20 і 35 кВ. ВР на класи/напруги 15 і 20 кВ складається з одного елемента а на 35 кВ - із двох. Елементи ВР кріпляться до ізолюючої основи аналогічної за конструкцією основі розрядників серії РВС. 1 - елемент розрядника; 2 - ізолятор ІКО-1 або Юов-1-7 5 Рисунок А. 17 - Основа розрядників серії РВС на ізоляторах ІКО-1 Розрядники серії РВМГ на класи напруги 110 і 150 кВ виготовляються в одноколонковому виконанні; на 220 кВ - в одно- і двоколонковому рисунок А.19 ; на 330 кВ - у двоколонковому рисунок А.1 ; на 400 і 500 кВ - у триколонковому. Розрядники серії РВМГ-220МУ1 і РВМА-220Т1 мають одну колонку яка складається з шести однакових за електричними характеристиками і габаритами елементів але два нижніх елементи мають підвищену механічну тривкість за рахунок застосування високоміцного фарфору. а- РВМ-15ІРВМ-20; б- PBM-35 і РВМА-66; в - РВМГ-150М; г- РВМГ-110М і РВМГ - 150-40/70 Рисунок А. 18 аркуш 1 - Розрядники серій РВМ РВМГ і РВМА на класи напруги 15-150 кВ д- РВМГ-220М; PBMA-220 та РВМГ-1-220; е - РВМГ-ЗЗОМ Рисунок А.18 аркуш 2 -Розрядники серій РВМ РВМГта РВМА на класи напруги 220 - 330 кВ Рисунок А. 19 - Розрядник типу РВМГ-220-40/70ХЛ 1-контактний вивід; 2-кришка елементу ВР; 3-елемент ВР; 4 металева основа ВР з опірними поверхнями для установки на фундаменті; 5-фарфорова втулка ізолюючої основи 6 фарфорове кільце ізолюючої основи; 7 фундаментний болт ізольований вид основи напруги 15-110 кВ; 8-екранне кільце; 9 - опірний ізолятор першої колонки ВР з боку напруги; 10 - шина-перемичка між колонами ВР Рисунок А.20 аркуш 1 - Розрядники серії РВС на класи напруг 15 - 110 кВ Тип ВР РВС-132М РВС-150М РВС-220М HI 2110 2100 2970 Н2 3290 3460 4620 L 1500 1500 2009 Рисунок А.20 аркуш 2 - Розрядники серії РВС на класи напруг 132 - 220 кВ 1 - установка РВС-220 кВ на розтяжках; б - опірна рама; 1 - опірна рама; 2 - нижня плита; 3 - верхня плита; 4 - кріпильні болти; 5 - чавунна основа; °- колонка з робочих елементів; 7 - ізолюючі відтяжки; 8 - натягувальний пристрій Рисунок А.21 - Вентильний розрядник типу РВС-220 Розрядник типу РВМГ-1-220Т1 розрахований для роботи при швидкості вітру 45 м/с складається з шести елементів у одній колонці але нижні два елементи для більшої механічної тривкості мають збільшені діаметри. Розрядниктипу РВМГ-220-40/70 ХЛ1 розрахований на швидкість вітру 40 м/с і тяжіння провідних проводів що підводять 700 Н має двоколонко-ве виконання причому праву колонку встановлено на трьох опірних стрижневих ізоляторах розташованих по вершинах рівнобічного трикутника рисунок А. 19 . Провід до ВР на класи напруги 15 - 150 кВ приєднується за допомогою болта М12 розташованого на кришці розрядника а до ВР на 220-330 кВ - за допомогою контактного виводу. У ВР на класи напруги 66 -150 кВ ізолююча основа має чотири опори розташовані по діаметру 470 мм. Розрядники серій РВМГ і РВМК в яких елементи з НРР і ІП підвішено по спіралі на опірній конструкції скомплектовано з трьох колонок опірно-стрижневих ізоляторів розташованих по вершинах рівностороннього трикутника на металевих рамах рисунки А.22 - А.24 . За висотою опірна конструкція містить декілька таких поверхів ярусів утворюючи трикутну призму. Нижні ізолятори кріпляться до рам шарнірно. Число опірних ізоляторів у колонці і поверхів залежить від номінальної напруги ВР: Тип розрядника Ізолятори Поверхи РВМК-ЗЗОПУ1 11 2 РВМГ-400 10 2 РВМК-400П 17 3 РВМГ-500У1 12 2 3РВМК-500ПУ1 22 3 У цих розрядниках використовуються опірно-стрижневі ізолятори різних типів. До верхньої рами кріпиться екран з труби яка має форму рівностороннього трикутника з заокругленими кутами. Він екранує три верхні робочі елементи ВР. 1 - блок іскрових проміжків; 2 - послідовний резистор; 3 - пружина; 4 - ущільнюючий Диск; 5 - вологопоглинаючий елемент; б - фарфорова герметизована покришка; 7-прокладка із озоностійкої гуми Рисунок А.22 - Елемент розрядника серії РВМГ на напругу 110-500 кВ з овальним фланцем для спіральної конструкції Примітка. У кожному поверсі розміщено по шість робочих елементів. Рисунок А.23 - Розрядники серій РВМГ-400 і РВМГ-500 РВМГ-500А 1-робочий елемент; 2 - рама нижня; 3 - рама середня; 4 - рама верхня; 5 - ізолятор ^0-400; б - плита шарнірна; 7 - реєстратор спрацьовування; 8 - кільце екранне; 9 - труба Рисунок А.24 - Розрядник РВМГ - 500 ВР комбіновані - типів РВМК-ЗЗОПУ1 і РВМК-500ПУ1 - призначено для захисту від атмосферних і комутаційних перенапруг ізоляції електроустаткування змінного струму частотою 50 Гц рисунок А.25 . Принципову схему комбінованого розрядника подано на рисунках А.25 і А.26. Розрядник складається з елементів трьох типів: ОЕ IE і BE. OE містять НРР та багатократні ІП в IE знаходяться багатократні ІП а у BE - тільки НРР. Число елементів таке: Тип розрядника Основні елементи рисунок А.27 а Іскрові елементи рисунок А.27 6 Вентильні елементи рисунок А.27 в РВМК-ЗЗОПУ1 11 3 3 РВМК-400П 13 4 4 РВМК-500ПУ1 17 5 5 Якщо максимальний імпульс перенапруги досить високий грозовий імпульс то пробиваються усі ІП у ОЕ та IE. У коло розряду вмикаються НРР тільки ОЕ. Однак грозові перенапруги мають відносно малу потужність і опір увімкнутого НРР є достатнім для обмеження супровідного струму до значення при якому його може бути погашено ІП. Якщо ж амплітуда імпульсу перенапруги невелика комутаційний імпульс то пробиваються тільки ІП у ОЕ і в коло розряду вмикаються НРР ОЕ і BE. У розрядниках серії РВМК-400П і РВМК-500ПУ1 для збільшення механічної тривкості опірної конструкції колонки першого поверху здвоюються. Робочі елементи грозових розрядників на класи напруги 400 і 500 кВ кріпляться до опірної конструкції по гвинтовій лінії. У комбінованих розрядниках по висоті першого ярусу опірної конструкції по гвинтовій лінії IE та BE розташовуються двома паралельними колами. Для поліпшення воль-тсекундної характеристики іскрової частини розрядника кожний IE з'єднано перемичками з відповідним BE а всередині IE знаходяться зосереджені ємності увімкнуті паралельно до ІП. У другому та третьому ярусах опірної конструкції розміщено ОЕ ВР. Для приєднання реєстратора спрацьовування найближчі до землі кінці РЕ ВР ізолюються від опірної конструкції рисунок А.25 . Удосконалення конструкції ВР з розташуванням BE і IE по гвинтовій лінії досягається розміщенням основних частин усередині фар форової покришки досить великого діаметра. Опірну конструкцію у цих gp розміщену всередині покришки утворюють стойки із склотекстолітових труб на яких підвішено блоки ІП ШНР і НРР. Таке компонування використовується у ВР типу РВМК-400ВУ1 ТІ або ТСІ і РВМК-750МУ1 . ВР на клас напруги 400 кВ складається з трьох секцій а на клас напруги із 750 кВ - із п'ятьох рисунок А.28 . a - принципова електрична схема комбінованого розрядника; б - принципова електрична схема ІП; 1 - рама нижня велика; 2 - ізолятор типу КО-20с; 3 - плита; 4 - елемент вентильний; 5-елемент іскровий ; б-опірна ізоляційна колонка; 7-рама проміжна велика; 8 - ізолятор типу КО-35С-У; 9 - елемент основний; 10 - рама проміжна мала; 11 - кільце екранне; 12 - рама верхня; 13 - реєстратор спрацьовування; 14 - імітатор; 15 - ізолятор КО-15Нс Рисунок А.25 - Загальний вигляд модернізованого розрядника РВМК-500П 1 - ІП комутаційної приставки; 2 - НРР комутаційної приставки; 3 - ІП грозової частини; 4 - вирівнювальні ємності; 5 - НРР грозової частини Рисунок А.26 - Принципова схема комбінованого ВР з розташуванням елементів усередині фарфорової покришки 1- основний елемент; б - вентильний елемент; в - іскровий елемент; 1 - фланець; 2 -вологовбираючий елемент; 3 - шток скріплюючий; 4 - блок з послідовними резисторами; ~ блок ІП з магнітним гасінням дуги; 6 - покришка фарфорова; 7 - пружина; 8 - нелінійні шунтуючі резистори ШНР ; 9 - конденсатор рисунок А.27 - Елементи розрядника серії РВМК у перерізі Тип ВР Число елементів Розміри мм // /? РВМК- 750 5 11380 2370 РВМ -400ВУІ 3 8640 1700 ОПН -750УІ 4 9300 2370 Рисунок А.28 - Розрядники серій РВМК 750 МУІ РВМК-400ВУІ і обмежувач перенапруг типу ОПН-750 УІ Дані про типове комплектування елементів розрядників серій РВС РВМ і РВМГ наведено в таблиці А.4. При цьому серед основних вимог щодо координації характеристик розрядників та ізоляції особливу увагу потрібно звертати на необхідність перевищення напруги гасіння ВР приблизно на 10 % над рівнем можливих напруг які впливають на ВР у точці увімкнення після його спрацьовування. Розрядники серії РВРД відповідають групі І. Вони призначаються для захисту ізоляції обертових електричних машин та іншого устаткування змінного струму частотою 50 Гц на класи напруги 3-6 і 10 кВ від атмосферних та короткочасних комутаційних перенапруг у межах їх пропускної спроможності . Довжина шляху витоку: 220 мм - для РВРД на класи напруги 6 кВ; 400 мм-для РВРД на клас напруги 10 кВ рисунок А.4 . Щоб максимально знизити пробивну напругу цих розрядників для координації ізоляції електричних машин було вжито спеціальних заходів які привели до зниження напруги гасіння їх через нестабільність ІПРД. Тому спрацьовування під впливом напруги 50 Гц найчастіше викликають пошкодження РВРД з вибухами внаслідок відмови в гасінні дуги супровідного струму. А.8 Обмежувачі перенапруг нелінійні ОПН відрізняються від ВР відсутністю ІП і матеріалом НРР. Властивості матеріалу застосовуваного в НРР обмежувачів а матеріалом є оксидно-цинкова кераміка і дали змогу відмовитись від ІП. НРР обмежувача перенапруги одним кінцем вмикається безпосередньо в мережу а Іншим заземлюється через реєстратор спрацьовування за винятком ОПН спеціального призначення . За нормального режиму роботи ОПН через його НРР довгочасно проходить струм провідності зумовлений робочою напругою мережі який нагріває резистор і є причиною поступового стар-'ння оксидно-цинкової кераміки про що говорить збільшення струму провідності з часом. При його надмірному рості може відбутись тепловий пРобій НРР і ОПН вийде з ладу. Тому поряд з вибором захисних характеристик ОПН необхідно визначити строк його служби. Таблиця А.4 - Типове комплектування розрядників РВС і РВМ Тип Номінальна напруга мережі в якій застосовуються розрядники кВ Кількість і тип елементів у розряднику Маса кг РВС-15 15 ГРВС-15 49 РВС-20 20 ГРВС-20 58 РВС-35 35 Г РВС-35 73 РВС-60 60 ГРВС-20+ +ГРВС-15 130 РВС-66 заз. 66 2*РВС-29 105 РВС-66 66 3*РВС-20 140 РВС-110М РВС-110 110 3*РВС-33 4ФВС-30 : 175 170 РВС-ПОіз. 110 2*РВС-20+ +4ФВС-15 400 РВС-150М 150 3*РВС-33+ +2*РВС-15 338 РВС-220МРВС-220 220 192 6*РВС-33 8*РВС-30 497 520 РВМ-3 3 1*РВМ-3 28 РВМ-6 6 ГРВМ-6 34 РВМ-10 10 ГРВМ-10 38 РВМ-15 15 ГРВМ-15 117 РВМ-20 20 1*РВМ-20 130 РВМ-35 35 2ФВМ-15 212 РВМГ-110 110 3*РВМГ-30 330 РВМГ-150 150 4*РВМГ-30 420 РВМГ-220 220 6*РВМГ-30 670 РВМГ-330 330 8*РВМГ-30 1025 РВМГ-500 500 12*РВМГ-30 3260 З цієї причини особливу увагу під час експлуатації ОПН потрібно звертати на зміну в часі струмів провідності запобігаючи можливості відмови обмежувачів у роботі. Рисунок А.29- Вольтамперні характеристики ОПН Захисну дію ОПН збумовлено тим що при появленні небезпечної для ізоляції перенапруги імпульсний струм який проходить через обмежувач унаслідок високої нелінійності резисторів не створює небезпечного для ізоляції підвищення напруги рисунок А.29 . А.8.1 Компонування ОПН На клас напруги-до 500 кВ включно ОПН - це одноколонкові одно-елементні конструкції на клас напруги 750 кВ-чотирьохелементні конструкції. Усередині елемента ОПН розміщується НРР який складається з великої кількості одиничних дискових резисторів діаметр диска 28+0 5 мм висота 10±0 5 мм з оксидно-цинкової кераміки. Для зруч-н°сті складання ОПН блоки встановлюються один на одний і з'єднуються між собою послідовно рисунки А.28 А.ЗО А.31 і А.32 . Блок складається з декількох паралельних колонок резисторів кожна з яких складається з одиничних дискових резисторів підібраних за електричними характеристиками оформляється в єдине ціле за допомогою термоусадної трубки яка після термообробки за температури 150-160 °С щільно облягає резистори до термообробки внутрішній діаметр трубки становив 40 мм після термообробки - менше 28 мм . - 1 - установочна основа; 2 - ізолятори основи; 3 - прокладка; 4 5 - кріпильні болти; 6" ОПН; 7 - утримувач екрана; 8 - екранне кільце Рисунок А.ЗО - Обмежувач перенапруги серії ОПН-35-330 кВ 1-вимірювальний вивід; 2- реєстратор спрацьовування; 3- іскровий елемент; 4 - вивід 1 підключення ІП усіх фаз до конденсатора рисунок А.31 - Обмежувачі серій ОПН-500 кВ і ОПНІ- 500 кВ Рисунок А.32 - ОПНП на клас напруги 750 кВ фланець; 2 - нелінійний шунтуючий опір; 3 - іскровий проміжок магнітний; 4 - магніт; • тервітові диски; 6 - покришка фарфорова; 7 - пружина рисунок А.ЗЗ - Імітатор Мінімальна кількість резисторів у одній колонці -38 уОПН-1-110ХЛ4 максимальна -100 у ОПН-750У1 . Колонки в блок підбираються однаковими із прийнятою точністю вимірювань : - струм провідності при напрузі яка відповідає фазній і перевищує фазну в 1 3 рази; - залишкова напруга при імпульсному струмі 8/20 мкс амплітудою 100 А. Колонки резисторів прикріплюються зовні до металевих фланців на торцях перфорованого склотекстолітового циліндра створюючи блок резисторів. Для поліпшення тепловіддачі усіх колонок резисторів у навколишнє середовище радіальний зазор між колонками і внутрішньою поверхнею фарфорової покришки за можливістю виконується меншим а простір між фарфоровою покришкою і склоепоксидним циліндром заповнюється сухим кварцевим піском. Після цього відкачується повітря що залишилося до залишкового тиску 2x10 Па і апарат заповнюється сухим азотом при нормальному атмосферному тиску . ОПН на класи напруг 330 - 750 кВ і 110 - 220 кВ з рівнем обмеження перенапруг 1 7 ІІн мають захисний пристрій для скидання тиску у випадку внутрішнього пошкодження апарата. При підвищенні тиску в просторі між фарфоровою покришкою і циліндром з склотканини стінка циліндра місцями руйнується даючи вихід газам. Умовне позначення ОПН складається з декількох літер і цифр. Перші три літери ОПН означають «обмежувач перенапруги нелінійний». Четверта літера позначає найбільш істотні ознаки обмежувача І - з іскровою приставкою П - полегшений В - для захисту високовольтних тиристорних вентилів . Потім після рисочки стоїть римська цифра яка відповідає виконанню ОПН. Далі після рисочки зазначається номінальна напруга ОПН. І нарешті зазначають кліматичне виконання і категорію розміщення. Основні електричні характеристики ОПН наведено в таблицях А.5 і А.6. Для різних типів ОПН 6-10 кВ та їхніх модифікацій таблиця А.5 наведено значення інтервалу часу в годинах протягом якого ОПН даного виконання може без пошкодження витримати режим прикладення найбільшої робочої лінійної напруги наприклад режим однофазного замикання на землю в мережі з ізольованою або компенсованою нейтраллю надійно спрацьовуючи й обмежуючи перенапруги які виникають з урахуванням сумарної енергії яка поглинається під час дугових замикань. Таблиця А.5 - Основні електричні характеристики ОПН на клас напруги 6 -10 кВ Найменування параметра Тип ОПН-СН-6 ОПН- КС-6 опн-кс*-10 опн-кс-10 Номінальна напруга мережі кВ 6 0 6 0 10 0 10 0 Найбільша фазна робоча напруга кВ 4 0 4 2 7 0 7 0 Найбільша робоча напруга припустима на ОПН кВ 6 6 6 6 11 5 11 0 2-4-6 22 22 4 0 Залишкова напруга: при Імпульсі струму тривалістю 30/60 мкс не більше кВ: 100 А 13 5 15 7 24 5 22 4 150 А 14 0 16 2 27 1 24 9 500 А 14 6 16 9 28 2 26 0 при імпульсі струму тривалістю 8/20 мкс: 5000 А 17 2 19 9 33 2 30 5 10000 А 18 4 21 4 34 7 32 8 Сумарна енергія яка поглинається при дугових замиканнях на землю кДж 13+2 13+2 21+2 21+2 Амплітуда імпульсного струму А прямокутної форми тривалістю 2000 мкс який витримується 20 разів пропускна спроможність не менше 450 450 450 450 Класифікаційна напруга на ОПН при струмі 3 мА частотою 50 Гц не менше кВ 10 6 12 3 20 4 19 0 Питома ефективна довжина шляху витоку см/кВ не менше 2 3 2 2 2 2 2 2 Однохвилинний вплив змінної напруги частотою 50 Гц кВ 12 0 12 0 22 0 22 0 Механічні навантаження вібрації тяжіння проводів І шинопровода не більше Н 300 300 300 300 Термін зберігання ОПН років не менше 2 2 2 2 Гарантоване напрацювання на відмову зумовлене встановленою кількістю розрядів максимальної інтенсивності протягом строку служби ОПН з надійністю 0 95 років не менше 20 20 20 20 Розміри ОПН: dxh 130x175 130x175 130x220 130x220 Маса ОПН не більше кг 2 7 2 7 3 8 3 8 Примітка 1 . ОПН-СН-6 - обмежувач для захисту ізоляції устаткування систем власних потреб електростанцій і обертових машин. Примітка 2. ОПН-КС-10 -апарати тільки для кабельних мереж з найбільшою робочою напругою 1 1 0 кВ тривалістю режиму 033 не більше 4 год і ємністю струму не більше 60 А. Це обмежувач більш глибокого обмеження перенапруг ~ на 9 % ніж звичайний позначається як ОПН-КС*-10. Таблиця А.6 - Основні електричні характеристики ОПН Найменування параметра Тип обмежувачів ОПН -110У1 ОПН -150У1 ОПН-220У1 ОПН-ЗЗОУ1 ОПН-500У1 ОПН-500У1 ОПН-750У1 ОПНП-750У1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Номінальна напруга кВ 110 150 220 330 500 500 750 750 Найбільша робоча фазна напруга кВ 73 100 146 210 303 303 455 455 Напруга на обмежувач кВ припустима протягом 20 хв: 88 120 175 250 365 365 545 545 20с 95 130 190 270 390 390 590 590 3 5с 100 138 200 290 420 420 635 635 1 0с 105 145 310 305 440 - 660 660 0 15с 112 155 225 325 470 440 705 705 Амплітуда розрахункового струму комутаційної перенапруги 1200/2500 мкс А 280 350 420 700 1200 1200 1800 1200 Залишкова напруга не більше кВ при розрахунковому струмі комутаційної перенапруги 180 250 360 520 750 630* 1180 1180 Те саме у частках Up/ф 1 85 1 85 1 85 1 85 1 8 1 8 1 85 1 85 Залишкова напруга кВ не більше при імпульсному струмі з довжиною фронту хвилі 8 мкс і амплітудою А: 3000 230 305 430 620 825 825 - - 5000 250 330 460 650 860 860 1280 1300 7000 - - - - 865 865-720* - - 10000 280 365 500 700 920 920 1320 1350 15000 - - - - 980 980 1380 1420 30000 - - - - - - 1550 1600 Кратність залишкової напруги стосовно Uн р.ф.А: 5000 2 42 2 35 2 24 2 19 2 0 2 0 2 0 2 02 1000 2 71 2 6 2 43 2 36 2 15 2 15 2 15 2 21 Пропускна спроможність амплітуда струму А : при 20 імпульсах струму на хвилі мкс: 1200/2500 280 350 420 630 1200 1340 2100 1450 16/40 - - - 8000 15000 15000 15000 15000 8/20 5000 5000 5000 - - - - - Струму на хвилі 8/20 мкс 15000 15000 15000 24000 30000 30000 40000 30000 Маса кг 115 150 215 1320 1700 1900 2900 2900 Висота мм 1525 2080 2855 4200 5550 5550 8470 8470 Номер рисунка А.30 А.30 А.30 А.30 А.31 А.31 А.31 А.31 *У знаменнику зазначено напругу на частині ОПН яка примикає до лінії. Іримітка 1 . ОПН є апаратами для глибокого 1 6 1 85 иф обмеження комутаційних перенапруг з кращими грозозахисними характеристиками ніж у традиційних розрядників. ОПН і ОПНІ відрізняються схемою з'єднання. ОПНІ обмежують також міжфазні перенапруги ОПНІ-50О-ДО 1260 кВ при струмі 1200А . Довжина шляху витоку ізоляції ОПН не менше 1 8 см/кВ. Іримітка 2. Пробивні напруги IE ОПНІ-50О становлять не менше: при 5О Гц-75 кВ діючих на косокутній хвилі 80О-1200 мкс -100 кВ. Примітка 3. ОПНП полегшені установлюються тільки в тих точках розподільного пристрою які при будь-яких комутаціях не можуть виявитись на розімкнутому кінці лінії яка живиться односторонньо. Примітка 4. У ВРУ та ЗРУ електроустановок обмежувачі типів ОПН-1 10УХЛ1 ОПН -150У1 ОПН-22ОУХЛ1 ОПН-ЗЗОУ1 і ОПН-5ОО не застосовуються у випадках перерахованих у додатку Е. Лінія під'єднується до контактного виводу болтом М12 у ОПН-35ХЛ2 ОПН-1 -11ОХЛ4 і ОПН-1-220У1 або плоскою лопаткою з двома отворами у ОПН-110У1 ОПН-150У1 і ОПН-220У1 або з шістьома у ОПН-ЗЗОУ1 ОПН-500У1 та ОПН-750У1 . Кільцеві трубчасті екрани вирівнюють розподіл напруги по висоті обмежувача і з'єднуються з екраноутримувачем за допомогою скоб. Екраноутримувачі кріпляться гвинтами до верхнього фланця. Фарфорова покришка і блоки НРР розташовані усередині утворюють елемент ОПН. В ОПН на клас напруги 35 - 220 кВ елементи кріпляться до чавунної основи яка має три у ОПН-35ХЛ2 або чотири у ОПН на 110-220 кВ отвори для кріплення до фундаменту. Основи ізольовано від фундаменту за допомогою фарфорових опірних ізоляторів ИОов-1 -7 5 для ОПН 35-150 кВ та КО-10-2000 для ОПН 220-750 кВ відповідно по 3 шт-у ОПН 35-150 кВ по 4-у ОПН 220-500 кВ та по 6 шт. - у ОПН 750 кВ рисунок А.17 . Заземлення ОПН здійснюється через прохідний ізолятор у днищі нижнього елемента. Ізоляція НРР від землі необхідна для увімкнення реєстраторів спрацьовування і для профілактичних іспитів ОПН під напругою. Обмежувач перенапруг типу ОПНІ-500У1 забезпечує обмеження як фазних так і міжфазних перенапруг рисунок А.31 . При несиметричних КЗ розподіл сумарної напруги ушкоджених фаз ПЛ по ІП у випадку відсутності ємност і несиметричне. Пробивна напруга !П відповідної гілки з урахуванням розкиду може виявитись вище ніж напруга яка впливає і пробою ІП не відбудеться тобто ОПН не перемкнеться в режим обмеження міжфазних перенапруг. Ємність у нейтралі «зірки» у схемі ОПНІ створить постійний підпір напруги яка виключає подібний режим. Обмежувач перенапруги типу ОПНІ-500У1 складається з двох колонок. Перша колонка ідентична колонці обмежувача перенапруг ОПН-500У1 і має ізольований вивід на напругу 60 кВ який з'єднується з реєстратором спрацьовування установленим на елементі ІП другої колонки яка містить ІП. У колонці є ізольований вивід на 35 кВ для увімкнення ємності рисунок А.31 і примітка 2 до таблиці А.6 . Колонка обмежувача типу ОПНІ-750У1 по висоті складається з двох елементів а обмежувача типу ОПН-750У1 - із чотирьох. Елементи в обмежувачах типів ОПНО-750У1 ІОПН-750У1 різні за висотою та діаметром. А.9 Пристрої які реєструють роботу ВР і ОПН Пристрої вмикаються в коло заземлення цих апаратів. Іноді вони вмикаються і на високому боці. Застосовуються два види пристроїв: імітатор і реєстратор спрацьовування. Імітатор - пристрій який вказує на зниження пропускної спроможності НРР розрядника рисунок А.ЗЗ . Імітатор складається з ІП з магнітним гасінням дуги типу РВМГ або РВМК якщо імітатор призначено для РВМК-500ПУ1 шунтованого ШНР і шести тервітових дисків. У імітаторі використано диски тієї ж партії HP що й НРР даного ВР з найвищими градієнтами. Диски з'єднано послідовно-паралельно рисунок А.34 а . З першим диском послідовно з'єднано два увімкнуті паралельно між собою а потім послідовно три диски відповідно з'єднані між собою паралельно про що більш детально викладено в додатку В. Через ІП і диски проходить повний струм ВР. Одиночний диск у імітаторі пропускає повний струм розрядника тобто піддається триразовому перевантаженню по струму порівняно з трьома дисками увімкненими паралельно які імітують НРР розрядника. Два диски увімкнені паралельно піддаються перевантаженню по струму в 1 5 раза. Після ряду спрацьовувань диски вичерпують свою пропускну спроможність. У першу чергу пробивається одиничний диск. Це означає що пропускну спроможність НРР розрядника втрачено на 1/3. Під час пробою одного з двох паралельних дисків пропускна спроможність ВР знижується приблизно на 2/3. При наступних спрацьовуваннях ВР почнуть пробиватись диски увімкнені паралельно потри які імітують НРР розрядника. Це рівнозначно пробою дисків у елементах ВР що створює загрозу його руйнування. Якщо фазу РВМК не обладнано в колі заземлення спеціальним пристосуванням що дозволяє без зняття напруги з ВР знімати імітатор для ревізії то оцінення пропускної спроможності дисків імітатора виконується при вимкненні ВР. Імітатори використовуються тільки в комбінованих розрядниках і включаються як у коло BE так і в коло IE. Реєстратор спрацьовування показує число спрацьовувань ВР. Застосовуються два типи реєстраторів спрацьовування - РВР і PP. Реєстратор типу РВР рисунок А.ЗЗ б діє таким чином. Якщо при імпульсному струмі через опір R 0 5-5 кОм увімкнений між ВР і землею падіння напруги в ньому виявиться більшою ніж пробивна напруга 1П1 то реєстратор проб'ється рисунок А.34 б . Рисунок А.34 - Електричні схеми імітатора а та реєстраторів спрацьовування б в 1 - прохідна втулка; 2 - контактна пластина; 3 - тервітовий диск; 4 - дріт приєднання тервітового диску до корпуса РР; 5 - дріт з'єднання електричного лічильника з виведенням прохідної втулки; 6 - електричний лічильник; 7 - гумове ущільнення кришки корпуса РР; 8 - оглядове скло; 9 - кришка корпуса РР Рисунок А.35 - Реєстратор спрацьовувань вентильних розрядників РР Надалі імпульсний та суп-повідні струми підуть вже через плавку вставку ПВ викликаючи її розп-яавлення. Лічильник спрацьовування має вісім плавких вставок. При роз-плавленні однієї вставки циферблат лічильника під дією пружини повертається на один крок і на місце перегорілої ПВ подається наступна. Під час переведення" ПВ ізоляція реєстратора захищається ІП2. Реєстратор типу РР являє собою електромагнітний лічильник котушка якого шунтована НРР рисунок А.34 в . Залежно від струму спрацьовування реєстратори типу РР мають три виконання. Характеристики котушки лічильника та НРР підбираються таким чином щоб забезпечувалось спрацьовування лічильника при нормованих струмах. При струмі перенапруги лічильник пересувають на одне положення рисунок А.35 . Число спрацьовувань лічильника при максимальному гарантованому струмі - не менше 10О.Лічильник розраховано на 10000 спрацьовувань. В ОПН залежно від струму комутаційних перенапруг застосовуються реєстратори РР-2 при струмах до 1000 А ; РР-3 при струмах до 1500 А ; при струмах понад 1500 А застосовуються два РР-3 з'єднані паралельно. Показання реєстраторів спрацьовування типу РР не можна використовувати як ознаку впливу небезпечних перенапруг на ізоляцію основного електроустаткування напругою 330 - 750 кВ. Ї Додаток Б рекомендований Найбільші припустимі відстані від захисних апаратів 35 - 750 кВ до устаткування яке захищається Таблиця Б.1 - Найбільші припустимі відстані від ВР до устаткування на напругу 35 - 220 кВ яке захищається д кВ Тип опор на підходах ПЛ до РП і підстанцій Довжина підходу ПЛ який захищається тросом з підвішеним захисним рівнем м Відстань до силових трансформаторів м Відстань до силових трансформаторів м Відстань до іншого устаткування м тупикових РП РП з двома постійно увімкнутими ПЛ РП з трьома або більше ПОСТІЙНО увімкнутими ПЛ Тупикові РП РП з двома або більше ПОСТІЙНО увімкнутими ПП ВРІИ ВРІІ ВРІІІ ВРІІ ВРІІІ ВРІІ ВРІІІ ВРІІ ВРІІІ ВР II групи групи групи групи групи групи групи групи групи групи 1х 2х 1х 2х 1х 2х 1х 2х 1х 2х 1х 2х 1х 2х 1х 2х 1х 2х 1х 2х РВС РВС РВМГ РВМГ РВС РВС РВМГ РВМГ РВС РВС РВМГ РВМГ РВС РВС РВМГ РВМГ РВС РВС РВМГ РВМГ 35 Портальні у тому дерев'яні з РТ на початку підходу 500 20 ЗО - - ЗО 40 - - 35 45 25 40 ЗО 50 1000 1500 40 60 60 90 - 50 80 100 120 - - 90 120 120 150 - - 75 100 100 130 - - 100 125 150 200 - - 2000 75 110 100 150 150 180 - - 125 150 - - 150 200 - Одностоя-КОВІ металеві та залізобетонні 1000 20 зо ЗО 40 40 50 40 60 50 100 - - 1500 ЗО 50 50 60 60 70 - - 60 90 - - 80 120 - 2000 45 70 70 90 90 100 - - 70 120 90 150 110 Портальні у томучислі дерев'яні з РТ на початку підходу 1000 ЗО 50 40 100 50 70 60 120 70 90 80 125 120 140 130 180 130 150 140 190 1500 2000 2500 3000 50 70 90 100 80 110 165 180 70 90 120 150 150 180 220 250 70 80 95 110 90 120 150 200 80 100 125 160 160 200 250 250 90 110 125 140 110 135 180 200 100 120 135 170 175 250 250 250 140 170 190 200 170 200 200 200 150 180 220 250 200 220 250 250 200 200 200 200 200 200 200 200 180 200 220 250 200 220 250 250 Одностоя ковЦмета-леві та залізобет онні 1000 1500 2000 2500 3000 15 ЗО 50 65 80 20 55 75 100 140 20 40 70 90 120 50 80 120 160 200 20 40 60 70 80 ЗО 60 90 115 140 ЗО 50 70 100 130 75 100 150 200 250 ЗО 50 70 80 95 40 70 100 125 150 40 60 90 120 140 100 130 190 250 250 70 110 120 130 150 90 130 150 200 200 80 120 140 160 180 110 160 180 230 250 100 150 200 200 200 130 180 200 200 200 120 160 180 200 220 170 200 250  250  250 150 220 Портальні 2000 - - 30 - - 70 20 - 60 65 - 80 - - 50 - - 90 60 - 70 100 - 130 - - 90 - - 120 90 - 110 110 - 140 90 160 100 210 150 220 200 280 2500 - - 40 - - 90 35 - 80 75 - 100 - - 70 - - 120 70 - 90 140 - 170 - - 110 -- 160 100 - 130 150 - 190 110 180 120 250 170 280 250 350 3000 - - 50 - - 110 80 - 90 100 - 120 - - 90 - - 150 90 - 120 170 - 200 - - 120 - - 200 120 - 150 180 - 220 120 200 160 280 190 310 270 400 Одно стоякові металеві та залізобетонні 2000 - - 20 - - 50 10 - 40 35 - 60 - - 30 - - 50 35 - 50 60 - 80 - - 50 - - 70 45 - 65 65 - 80 60 90 75 130 90 120 100 150 2500 - - 30 - - 70 15 - 60 70 - 80 - - 45 -- 80 65 - 80 90 - 110 - - 70 - - 100 80 - 95 90 - 110 80 120 100 180 120 160 140 220 3000 - - 40 - - 90 40 - 85 90 - 100 - - 60 - - 100 85 - 100 110 - 130 - - 86 - - 130 100 - 120 120 - 140 100 160 140 230 150 200 180 300 Примітка 1. Відстані від ВР до електроустаткування крім силових трансформаторів не обмежуються при кількості паралельно працюючих ПЛ: на напругу 110 кВ-7 і більше; на напругу 150 кВ-6 і більше; на напругу 220 кВ-4 і більше. Примітка 2. Припустимі відстані визначаються до найближчого ВР. Примітка 3. Відстані до силових трансформаторів на напругу 150-220 кВ з рівнем ізоляції ГОСТ 1516.1 зазначено у чисельнику з підвищеним рівнем ізоляції за ГОСТ 1516. 73 -у знаменнику. Примітка 4. При використанні ВР І групи замість ВР II групи ГОСТ 16357 відстані до силових трансформаторів 150-220 кВ з рівнем ізоляції за ГОСТ 1516.1 може бути збільшено в 1 5 раза. Таблиця Б.2 - Найбільші припустимі відстані від ВР до електроустаткування на напругу 330 кВ яке захищається Схема підстанції Кількість комплектів установлення Довжина підходу ПЛ який захищається 3 підвищеним захисним рівнем м Відстань* м до силових трансформаторів автотрансформаторів і шунтуючих реакторів до трансформаторів напруги до іншого електроустаткування Тупикова за схемою "блок-трансформатор-лінія" Один комплект ВР II групи біля силового трансформатора 2500 3000 4000 45 70 100 - 20 50 75 90 115 - ЗО 85 130 140 150 100 110 130 Та саме Два комплекти ВР II групи: один комплект - біля силового трансформатора другий - в лінійному осередку 2500 70 - 250** - 330** 235** 3000 120 20 320** 100 380** 270** 4000 160 90 400** 250 450** 340** Тупикова за схемою "об'єднаний блок" Два комплекти ВР на трансформаторних приєднаннях 2000 70 210 335 280 2500 3000 110 150 20 65 240 260 100 250 340 355 320 340 Прохідна з двома ПЛ і одним трансформатором за схемою "трикутник Один комплект ВР II групи в силовому трансформаторі 2000 80 160 390 300 2500 3000 110 150 50 80 210 250 120 150 410 425 350 380 Прохідна з двома Два комплекти ВР 2000 60 320 420 300 ПЛ і двома трансформаторами за схемою "місток" її групи біля силового трансформатора 2500 3000 80 130 20 60 400 475 260 310 500 580 360 415 Прохідна з двома ПЛ і двома трансформаторами за схемою "чотирикутник" Те саме 2000 150 - 500 - 1000 1000 2500 200 80 700 320 1000 1000 3000 240 140 750 470 1000 1000 3 секціями системою шин з трьома ПЛ і двома трансформаторами Те саме 2000 150 40 960 - 1000 1000 2500 220 80 1000 400 1000 1000 3000 300 140 1000 1000 1000 1000 3 секціями системою шин з трьома ПЛ і одним трансформатором Один комплект ВР II групи біля силового трансформатора 2000 100 ЗО 700 - 1000 750 2500 175 70 800 200 1000 1000 3000 250 100 820 700 1000 1000 * При використанні розрядників І групи припустимі відстані збільшуються в 1 .3 раза. ** Від ВР установлених біля силових трансформаторів. Таблиця Б.З - Найбільші припустимі відстані від ВР до електроустаткування яке захищається напругою 500 кВ Схема підстанції кількість ПЛ Кількість комплектів ВР тип місце установлення Відстань м до силових трансформаторів автотрансформаторів і шунтуючих реакторів ДО трансформаторів напруги до іншого електроустаткування Тупикова за схемою" блок-трансфор-матор-лінія" Два комплекти II групи: один комплект - біля силового трансформатора другий - у лінійній комірці або на реакторному приєднанні 95 150/700 150/700 Прохідна з двома ПЛ і одним трансформатором за схемою "трикутник" Два комплекти II групи: один комплект-біля силового трансформатора другий - на шинах у лінійній комірці або на реакторному приєднанні! 130 350/700 350/900 Прохідна з двома ПЛ і і двома трансформаторами за схемою "чотирикутник" Два комплекти II групи: біля силових трансформаторів 160 350 800 3 секціями системою шин з трьома ПЛ і двома трансформаторами Те саме 240 450 900 3 секідіями системою шин з трьома ПЛ і одним трансформатором Один комплект II групи в силовому трансформаторі 175 400 600 Приміткаї. Підчас використання ВР І групи для захисту устаткування з ізоляцією за ГОСТ 1516. 1 припустимі відстані збільшуються: до силових трансформаторів автотрансформаторів шунтуючих реакторів і трансформаторів напруги -у 1 5 раза до іншого електроустаткування - в 1 1 раза. Примітка 2. У чисельнику зазначено припустиму відстань до найближчого ВР у лінійній комірці на шинах або на реакторному приєднаннні у знаменнику - до розрядника установленого біля силового трансформатора. Таблиця Б.4 - Найбільші припустимі відстані від ОПН до устаткування 110 - 220кВ яке захищається Номінальна напруга кВ Тип опор ПЛ ЯКІ підходять до РП і підстанцій Довжина захищеного тросом підходу ПЛ км Відстань до силових трансформаторів м В дстань до решти устаткування м Тупикові РП РП з двома постійно увімкнутими ПЛ РП з двома або більше постійно увімкнутими ПЛ Тупикові РП РП з двома або більше постійно увімкнутими ПЛ 1 ОПН 2 ОПН 1 ОПН 2 ОПН 1 ОПН 2 ОПН 1 ОПН 2 ОПН 1 ОПН 2 ОПН 110 Портальні дерев'яні опори з РТ на початку підходу Одностоякові опори металеві і залізо бетонні 1 0 1 5 60 105 150 225 90 120 180 240 120 150 185 260 130 150 180 200 140 180 190 200 2 0 135 270 150 300 180 375 180 220 200 220 2 5 180 330 185 375 200 375 220 250 220 250 3 0 225 375 240 375 255 385 250 250 250 250 і більше 1 0 ЗО 75 45 110 60 150 80 110 120 170 1 5 60 120 75 150 90 195 120 160 160 200 2 0 105 180 105 225 135 285 140 180 180 250 2 5 135 240 150 300 180 375 160 230 200 250 3 0 180 300 195 375 210 375 180 250 220 250 і більше 150-220 Портальні опори 2 0 ЗО 95 90 150 135 165 100 210 200 280 2 5 50 110 105 210 150 225 120 250 250 350 3 0 120 150 135 255 180 270 160 280 270 400 і більше Односто- якові опори металеві і залізобетонні 2 0 15 50 50 90 65 95 75 130 100 150 2 5 20 105 95 135 120 135 100 180 140 220 3 0 60 135 125 165 150 180 140 230 180 300 і більше Примітка1 . Відстані від ОПН до електрообладнання крім силових трансформаторів не обмежуються при кількості ВЛ які працюють паралельно: на напрузі 1 ЮкВ -7 і більше; на напрузі 150кВ-6 і більше; на напрузі 220кВ-4 і більше. Примітка2. Припустимі відстані визначаються до найближчого ОПН. Таблиця Б.5 - Найбільші припустимі відстані від ОПН до устаткування 330 кВ яке захищається Тип підстанції кількість ПЛ Кількість ктів ОПН тип місце установлення Довжина захищеного тросом підходу KM Відстань від найближчого ОПН м до силових трансформаторів автотрансформаторів і шунтуючих реакторів до трансформатора напруги до решти електроустаткування Портальні опори Одностоякові опори Портальні опори Одностоякові опори Портальні опори Одностоякові опори Тупикова за схемою блок - трансформатор Один комплект ОПН біля силового трансформатора 2 5 55 - 75 - 130 100 3 0 85 25 90 ЗО 140 110 4 0 120 60 115 85 150 130 Те саме Два комплекти ОПН: один-біля силового трансформатора другий - у лінійній комірці 2 5 85 - 250* - 330* 235* 3 0 145 25 320* 100* 380* 270* 4 0 190 110 400* 250* 450* 340* Тупикова за схемою "блок -об'єднаний блок" Два комплекти ОПН біля силових трансформаторів 2 0 85 - 210 - 335 280 2 5 130 25 240 100 340 320 3 0 180 80 260 200 355 340 Прохідна з двома ПЛ і одним трансформатором за схемою "трикутник" Один комплект ОПН біля силового трансформатора 2 0 85 - 160 - 390 300 2 5 130 60 210 120 410 350 3 0 180 95 250 150 425 380 Прохідна з двома ПЛ і двома трансформатоами за схемою "місток" Два комплекти ОПН біля силових трансформаторів 2 0 70 - 320 - 420 300 2 5 95 25 400 260 500 360 3 0 155 70 475 310 580 415 Прохідна з двома ПЛ і двома трансформаторами за схемою "чотири- кутник Те саме 2 0 180 - 500 - 1000 1000 2 5 240 95 700 320 1000 1000 3 0 170 170 750 470 1000 1000 Підстанція з трьома і більше відхідних ПЛ трансформаторами Те саме 2 0 180 50 960 1000 1000 2 5 265 95 1000 400 1000 1000 3 0 360 170 1000 1000 1000 1000 Підстанція з трьома і більше відхідними ВЛ і одним трансформатором Один комплект ОПН біля силового трансформатора 2 0 120 35 700 - 1000 750 2 5 210 85 800 200 1000 1000 3 0 300 120 820 700 1000 1000 Таблиця Б.6 - Найбільші припустимі відстані від ОПН до устаткування 500 кВ яке захищається Тип підстанції кількість ПЛ Кількість комплектів ОПН місце установлення Відстань від найближчого ОПН м до силових трансформаторів автотрансфор- маторів і ШНР до трансформато- рів напруги до решти електро- устаткування Тупикова за схемою " блок- трансформатор - лінія" Два комплекти ОПН: один- біля силового трансформатора другий - у лінійній комірці або на реакторному приєднанні 120 195/900* 150/700 Прохідна з двома ПЛ і одним трансформатором за схемою "трикутник" Те саме 170 450/900 350/900 Прохідна з двома ПЛ і двома трансформаторами за схемою "чотирикутник" Два комплекти ОПН біля силових трансформаторів 205 450 800 Підстанція з трьома і більше відхідними ПЛ і двома трансформаторами Те саме 310 580 900 Підстанція з трьома і більше відхідними ПЛ і одним трансформатором Один комплект ОПН біля силового трансформатора 225 520 600 * У числівнику наведено припустиму відстань до найближчого ОПН у знаменник у - до ОПН які установлено на приєднанні силового трансформатора Таблиця Б. 7 - Найбільші припустимі відстані від ОПН до устаткування 750 кВ яке захищається Тип підстанції кількість ПЛ Кількість комплектів ОПН місце установлення Відстань до найближчого ОПН м до силових трансформаторів автотрансформаторів до шунтуючих реакторів до решти електроустаткування Тупикова за схемою "трансформатор-лінія з одним шунтуючим реактором" Три комплекти ОПН: Один - біля силового трансформатора другий - біля реактора третій - у лінійній комірці 95 260 1000 Тупикова за схемою "трансформатор-лінія з двома шунтуючими реакторами" Три комплекти ОПН: один- біля силового трансформатора другий і третій -біля реакторів 95 180 350* Те саме Чотири комплекти ОПН: один- біля силового трансформатора другий і третій- біля реакторів етвертий - у лінійній комірці 180 300 1000 Тупикова за схемою "два трансформатори- лінія з одним шунтуючим эеактором" Три комплекти ОПН: два- біля силових трансформаторів третій - біля реактора 65 180 350* Тупикова за схемою "два трансформатори - лінія з одним шунтуючим реактором" Чотири комплекти ОПН: два - біля силових трансформаторів третій -біля реактора .четвертий - у лінійній комірці 170 300 1000 Прохідна за схемою "трансформатор - дві лінії з шунтуючими эеакторами" Три комплекти ОПН: один- біля силового трансформатора другий і третій - біля реактора 130 155 350* Прохідна за схемою "два трансформатори-дві лінії з шунтуючими эеакторами" Чотири комплекти ОПН: один- біля силових трансформаторів два - біля реактора 155 155 350* * При відстані від устаткування установленого на вводі ПЛ на підстанцію конденсатор зв'язку лінійний роз'єднувач та ін. до точки приєднання ПЛ до ошиновки підстанції - не більше 45 м. ** Те саме - не більше 90 м. Додаток В обов'язковий Проведення обов'язкових пофазних випробувань з метою установлення значень струмів провідності витоку ВР ОПН при напрузі промислової частоти 50 Гц яка прикладається від стороннього джерела струму за ступенями 8.1 Загальні положення При випробуваннях ВР ОПН таблиця 14 використовуєються звичайна пересувна високовольтна лабораторія типу ЕТЛ-35 або подібні їй пересувні або стаціонарні випробні установки. Номінальна потужність випробного трансформатора повинна бути не менше ніж 20 кВ-А. Безпека персоналу бригади випробувачів забезпечується відповідно до загальних вимог під час експлуатації електроустановок. Пофазні випробування ВР і ОПН виконуються за нарядом-допуском. При цьому враховуються температура та вологість навколишнього середовища. 8.2 Порядок проведення випробувань Випробування виконуються на попередньо розшинованих ВР пофаз-но за схемою наведеною на рисунку В.1. Штангою вмикається ніж-за-землювач НЗ . Затиск вимірювального виводу закріплюється на верхній планці. Штангою знімається РВР і вимикається НЗ. Випробна напруга у межах заданих ступенів від ПВЛ подається на випробувальну фазу ВР при цьому на кожному ступені випробної напруги фіксуються значення струму провідності. Після вмикання випробуваних ВР у роботу вимірюється струм провідності під мережною робочою напругою. В.З Обробка результатів випробувань Результати випробувань оформлюються у вигляді таблиць і графіків. Форму з обліку та оформлення результатів випробувань наведено в таблиці В.1. Для багатоелементних апаратів або їх частин ступені - рівні випробної напруги промислової частоти 50 Гц приймаються згідно з таблицею 14. 1 - місце накладання дроту вимірювального пристрою; 2 - штанга з затискачем; 3 -комутатор; 4 - вимірювальний пристрій; 5 - спуск иісп.50Гц=1/роб.фаз.мережі; 6 - дріт заземлення вимірювального пристрою Рисунок В.1 - Схема вимірювання струмів провідності ВР які знаходяться під робочою напругою Таблиця В.1 - Форма з обліку та оформлення результатів пофазних вимірювань струмів провідності витоку у ВР ОПН при напрузі промислової частоти 50 Гц які прикладається від стороннього джерела струму за ступенями № п/п П/ст Дата вимірювань Приєднання Тип розрядника ОПН Рік виготовлення Рік введення в експлуатацію Випробна напруга кВ Примітка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Додаток Г довідковий Порядок розкриття та оцінення стану імітаторів розрядників серії РВМК Комбіновані розрядники серії РВМК спрацьовують набагато частіше ніж грозові. Струмові навантаження на ці розрядники під час спрацьовування в комутаційному або грозовому режимі в небагатьох випадках за несприятливих умов досягають найбільш важких гарантованих навантажень а в більшості випадків - легше останніх. Ураховуючи те що в найбільш важких гарантованих режимах роботи пропускну спроможність розрядника по струму обмежено двадцятьма ударами імпульсного струму заданого значення в умовах експлуатації необхідно мати змогу після ряду спрацювань з різними навантаженнями оцінити ступінь зниження пропускної спроможності нелінійних робочих опорів і зносу його ІП. Для цього використовуються імітатори пристрій і принцип дії яких наведено в А.9 додаток А . Імітатори вмикаються в розріз кіл заземлення BE та IE комбінованих розрядників. Для цього нижні BE та IE розрядників типу РВМК ізолюються від землі і приєднуються відповідно кожний до свого кола заземлення яке містить послідовно увімкнені реєстратор спрацьовування РР та імітатор розташований на нижній рамі з'єднаній з контуром заземлення підстанції окремою смугою. Паралельно реєстратору та імітатору встановлюється заземлюючий рубильник який шунтує їх на землю що дає змогу після його вмикання і зняття реєстратора РР ізолюючою штангою на 10 кВ від'єднувати та демонтувати імітатор з рами щоб у спеціально підготовленому приміщенні розкрити його та оглянути внутрішні деталі. Ця робота виконується спеціально навченим персоналом у сухому чистому і світлому приміщені вільному від парів кислот і лугів. У зимовий період до розкриття імітатор витримується протягом 8 год за температури приміщення. Будова імітатора аналогічна будові розрядника. У герметизованому фарфоровому кожусі розміщено один ІП з ШО таким самим як у ІП основної частини РВМК. Послідовно з ОІП включено нелінійні робочі опори -терві-тові диски діаметром 70 мм узяті з партій прийнятих для комплектування даного розрядника. Відібрані для імітатора диски відрізняються найвищими залишковими напругами через їх найменшу електропровідність І мінімальну пропускну спроможність з усіх дисків послідовного нелінійного робочого опору основної частини РВМК скомплектованого з трьох паралельно з'єднаних колонок. Періодичне розкриття імітаторів звичайно один раз у рік після закінчення грозового сезону або в позачерговому порядку при частих спрацьовуваннях - 10 і більше разів на фазу дає змогу за результатами огляду внутрішніх деталей та їх випробувань визначати ступінь зниження пропускної спроможності розрядника РВМК без ревізії його основних робочих елементів. До розкриття імітатора необхідно виготовити спеціальне пристосування яке забезпечує чіткість і безпеку цих робіт виконане у вигляді труби з внутрішнім діаметром на 4 мм більше ніж зовнішній діаметр виступаючого ребра фарфорової покришки імітатора. Висота труби повинна бути приблизно такою ж як і висота імітатора. До нижнього торця труби приварюють кільцевий фланець у якому просвердлюють три отвори за рівностороннім трикутником і жорстко закріплюють болтами її на монтажному столі. Перевернувши імітатор дном уверх його вставляють у трубу-оправку яка верхнім торцем надягається на фланець імітатора створюючи жорстку конструкцію. Після цього поступово почергово відгвинчують болти днища імітатора і укладають його на гладенькі листи кабельного паперу який не залишає після себе волокон. Потім під № 1 зазначається на папері витягують ОІП з ШО під №2 - одиночний тервітовий диск під№3 -два паралельно увімкнені диски і під № 4 - три диски з'єднаних паралельно. Одночасно з кожуха імітатора дістають пружину контактні пластини гумові прокладки шайби й ущільнення. Імітатор витягують з труби-оправки кладуть набік і перевіряють його верхній контактний вузол. Почергово ретельно оглядають кожну з внутрішніх деталей усі відзначені відхилення від норми детально записують у робочий зошит огляду. Оцінюється стан фланця його армувальних швів зверху та знизу зовнішньої і внутрішньої поверхні фарфорового кожуха імітатора верхнього і нижнього вузлів ущільнення кріпильних деталей. При від'єднаному з одного боку ШО ОІП вимірюється його пробивна напруга при плавному підвищенні випробної напруги промислової частоти. Із даних семи пробоїв відкидають дані першого і сьомого пробою а середнє з п'яти які значень дорівнюється зі значенням зазначеним у паспорті на імітатор. Одночасно мегомметром на 2 5 кВ перевіряється ШО ІП і безпосередньо ІП. Отримані значення заносять в робочий зошит. Слід мати на увазі що через імітатор який знаходиться в колі BE протікає повний струм під час спрацьовування РВМК від комутаційних та інших внутрішніх перенапруг а через імітатор у колі IE - практично повний струм розрядника під час грозових спрацьовувань. Враховуючи це необхідно вжити заходів які виключають можливість випадкової зміни місця розташування дисків у імітаторі при наступному складанні. Диски кожної групи 1-ша - 1 диск; 2-га - 2 паралельних диски; 3-тя - 3 паралельних диски у імітаторі необхідно промаркірувати міняти їх місцями не допускається. Провадиться ретельний зовнішній огляд дисків візуально і через лупу для виявлення пробою по шляху протікання струмів характерного утворенням вузького каналу із слідами пропалу кіптяви або почорніння. Іноді пробій викликає відколювання частини диска або ізолюючої обмазки бічної поверхні. Виявлені відхилення від норми записуються в робочий зошит огляду. Для контролю стану дисків вимірюється їх опір по мегомметру 2 5 кВ і отримані значення відзначаються в робочому зошиті огляду. Пробитий диск 1-ї групи свідчить про втрату третини пропускної спроможності розрядника; 2-ї - про втрату двох третин її та як сигнал того що її майже втрачено. Під час наступних спрацьовувань розрядника почнуть пробиватись диски увімкнуті потри паралельно а отже і такі самі диски в його робочих елементах що викликає можливе їх руйнування. Тому такий розрядник потрібно вимкнути з мережі до прийняття рішення про його подальше використання. ІП імітатора як правило не розбирається. При складанні імітатора особливу увагу звертають на збереження початкового положення дисків і герметизацію імітатора. У випадку проникнення вологи усередину імітатора зволоження ІП і обмазки дисків результати обстеження не вважаються достовірними. Про розкриття імітатора складають докладний акт з висновком і рекомендаціями роблять запис у паспорті розрядника і в журналі оглядів. При цьому зазначається дата і час вимкнення і увімкнення імітатора в коло розрядника після огляду. Якщо під час огляду було виявлено пробитий диск то зазначають його положення в імітаторі. Якщо під час експлуатації РВМК один або кілька ОЕ або BE було забраковано і замінено новими то показники стану дисків НРР існуючого імітатора відносяться тільки до старих елементів даної фази. Виходячи з приналежності НРР імітатора та елементів цієї фази ВР до однієї партії за роком виготовлення і електричними характеристиками стан дисків НРР нововстановлених елементів у цьому випадку практично не контролюється. Виходом з цього становища могло б бути увімкнення послідовно з першим імітатором другого імітатора скомплектованого з дисків НРР аналогічних використаним у нових елементах. ДодатокД обов'язковий Форма паспорта-картки випробувань вентильних розрядників і обмежувачів перенапруг нелінійних Д.1 Лицьовий бік картки Паспорт-картка випробувань ВР ОПН Назва підприємства Тип ВР ОПН кВ Назва об'єкта Uнайб. допуст. ВР ОПН кВ Завод-виготовлювач Заводський номер фази і складових її елементів UHOM. ВРЮПІ-П кВ Рік виготовлення Місце установлення Uост. 5 кА кВ Дата введення в експлуатацію Спосіб підключення ВР і ОПН Дата випробувань Температура навколишньо-го середовища погода Фаза "А" № Фаза "В" № Результати теп-лові-ійно-го конт- ЭОЛЮ ТВК 17 Порядковий номер елемента від проводу Опір ізоляції за мегомметр-ом2 5 кВ з екраном Пробивна напруга кВ поелементно Випробна напруга кВ фазна або випрямна Виміряне значення струму провідності витоку мкА Результати тепловізійного контролю ТВК Опір ізоляції за мегомметром 2 5 кВ з екраном Пробивна напруга кВ поелемен тно Випробна напруга кВ фазна або випрямна Зимі-зяне значення струму провідності витоку мкА елемента ВР МОм ІЗОЛ. основ. ВР МОм при 50 Гц при мпу-льсах заводська елемента ВР МОм ІЗОЛ. основ. ВР МОм при 50 Гц при мпу-льсах заводська 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Дата випробувань Температура навколишнього середовища стан погоди Порядковий номер елемента від проводу Фаза "С" № Тип регістратора дата устан о вл е н н я вихідні покази і останні дані Висновки що до придатності ВР ОПН ДО подальшої експлуатації Прізвище випробника Примітка Опір ізоляції за мегомметром 2 5 кВ з екраном Пробивна напруга кВ поелементно Випробна напруга або випрямна кВ Виміряне значення струму провідності витоку мкА Результати тепловізійного контролю ТВК елемента ВР мгОм ІЗОЛ. основ. ВР мгОМ при 50 Гц при імпульсах заводська Рік спостережень Кількість спрацювань за фазами "А" "В" "С" 1 2 3 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 Примітка. Заповнення паспорта починається з занесення даних у такому порядку: - дані з заводських протоколів випробувань ВР і ОПН у повному об'ємі випробних параметрів; - результати передмонтажних випробувань; - результати приймально-здавальних випробувань у повному об'ємі ; - дані профілактичних позачергових контрольно-повірочних і спеціальних випробувань; - значення випрямної напруги і відповідного їй струму провідності зазначається в знаменнику рядків в колонках випробної напруги і струму відповідно а значення фазної напруги і відповідного їй струму провідності - у числівнику: цих рядків. - за необхідності у першому рядку зазначають обов'язкові для забракування відхилення характеристик разрядників. Д.2 Зворотній бік картки Зведення про експлуатаційні та ремонтні роботи з обслуговування ВР або ОПН виявлені дефекти і пошкодження № п/п Короткий опис дефекту пошкодження Зміст поточного ремонту дата пофарбування армірувальних швів і металевих фланців Період капітального ремонту від ... до його зміст Дані про перевірку герметичності дата режим результати Дата і результати перевірки імітаторів Дані про перевірку ремонти та поновлення ізолюючих основ ВР ОПН Дата і результати чищення ізоляції Фарфорових покришок елементів Дата покриття зовнішньої поверхні елементів ВР або ОПН гідрофобною пастою її тип Опис прийнятих заходів та проведених робіт 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Додаток Е довідковий Випадки заборони на застосування захисних апаратів типу ОПН110-500кВ Згідно з технічними умовами ТУ 16-521. 259 - 79 забороняється застосовувати ОПН 110 150 220 330 і 500 кВ які випускаються Корніловським фарфоровим заводом у таких випадках: - у нормальних пускових та ремонтних схемах електроустановок 110 150 220 330 і 500 кВ без вимикачів на стороні високої напруги де трансформатори AT комутуються разом з ПЛ блокові схеми і має місце слабке згасання перехідного процесу причому найнижча частота вільних коливань комутаційної схеми - менше 250 Гц. Оскільки ця частота однозначно визначається співвідношенням довжини комутованої лінії та струмом КЗ на її початку зазначені умови характерні для схем у яких при заданому струмі КЗ довжина комутованої ПЛ менше значень зумовлених виразами: L < 200 arctg 0 4 /*- для ПЛ 220 кВ; L < 200 arctg 0 2 /*- для ПЛ 330 - 500 кВ де L-довжина лінії км; /* - мінімальне з обліком аварійних і ремонтних режимів діюче значення періодичної складової зверхперехідного струму трифазного металевого КЗ на початку комутованої ПЛ без урахування підживлення з далекого кінця приведене до її номінальної напруги; - в електроустановках 110 - 500 кВ де встановлене підвищення напруги на ОПН перевищує 1 3Uнайб.роб.фазн.; - в електроустановках 110 - 500 кВ які під час оперативних або автоматичних перемикань виділяються в ділянки мережі з ОПН без трансформаторів з заземленими нейтралями; - в електроустановках 110 - 500 кВ на шинах 110 150 220 і 330 кВ яких установлено батареї шунтових конденсаторів; -у ВРП 500 кВ на приєднаннях з шунтуючими реакторами де в неповнофазних режимах роботи резонансні перенапруги з урахуванням втрат на корону перевищують 1 3Uнайб.роб.фазн - в електроустановках розташованих на висоті більш ніж 1000 м над рівнем моря; - в електроустановках розташованих у районах де спостерігаються температури навколишнього повітря нижче мінус 45 °С і вище плюс 40 °С для виконання вимог за категорією У1 і нижче мінус 60 °С і вище плюс 40 °С - для виконання вимог за категорією УХЛ 1; - в електроустановках які піддаються атмосферним забрудненням за невідповідності фактичної питомої ефективної довжини шляху витоку зовнішній ізоляції ОПН необхідної за ступенем забруднення атмосфери; - у районах сейсмічність яких перевищує 5 балів за шкалою MSK- 64.