НПАОП 10.0-5.20-04

НПАОП 10.0-5.20-04 Інструкція з експлуатації засобів індивідуального захисту шахтарів

ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Держнаглядохоронпраці України від 26.10.2004р. № 236 НПАОП 10.0-5.36-04 ІНСТРУКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ШАХТАРІВ До підрозділу 8.3 Правил безпеки у вугільних шахтах 1. Загальні положення 1.1. Забезпечення шахтарів спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту далі – З1З повинно відповідати галузевим нормам безкоштовного видавання спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам діючих шахт розрізів та підприємств вугільної промисловості. 1.2. Забезпечення робітників та службовців підприємств ЗІЗ здійснюється на підставі щорічно складаємих заявок до галузевих органів постачання або шляхом самостійного придбання. 1.3. Засоби індивідуального захисту що застосовуються на шахтах прибаються за наявності у підприємства-виготівника сертифікату відповідності ЗІЗ МакНДI НДIГД та інших організацій які мають атестат акредитації на право проведення сертифікації. Копії сертифікатів повинні бути виконані на спеціальних бланках з водяними знаками встановленого зразка і зобов'язані зберігатися на підприємстві-споживачі ЗІЗ протягом усього терміну дії сертифіката. 1.4. Якість ЗІЗ підтверджується періодичними випробовуваннями на відповідність нормативно-технічної документації далі – НТД інститутом МакНДІ або спеціалізованим випробувальним центром. 1.5. ЗІЗ що не відповідають вимогам стандартів та технічних умов підлягають поверненню з пред'явленням у встановленому порядку певних рекламацій постачальнику який повинен надіслати замовнику замість забракованих придатні до експлуатації засоби індивідуального захисту. 1.6. Прийняті на склад підприємства ЗІЗ повинні пройти маркування що посвідчує власність підприємства. На одну з деталей спеціального одягу нагрудну кишеню рукав спинку та ін. наноситься незмивною фарбою контрастного кольору штамп емблема фірмовий знак підприємства з написом короткого найменування підприємства. Розмір штампа емблеми повинен бути не меншим як 8х8 см або діаметром 8 см . На підборт підкомір куртки та підкладку паска штанів незмивною фарбою ставиться тавро-табельний номер працюючого. 1.7. Видавання робітникам та службовцям і здавання ними ЗІЗ повинні відмічатися в особистій картці. Особиста картка зберігається в спеціальній картотеці у призначеної відповідальної особи. 1.8. Не дозволяється видавання замість спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту матеріалів для їх виготовлення або грошових сум на їх придбання. 1.9. ЗІЗ які стали непридатними для використання до закінчення визначеного терміну носіння з причин незалежних від робітника повинні бути відремонтовані або замінені. 1.10. Чергові ЗІЗ колективного користування повинні знаходитись у коморі цеху чи дільниці або закріплюватися за певним робочим місцем та видаватися робітникам і службовцям лише під час виконання тих робіт для яких вони передбачені. Відповідальність за чергові засоби індивідуального захисту покладають на особу з адміністративно-технічного персоналу. 1.11. Забороняється робітникам та службовцям після закінчення роботи виносити спеціальне взуття спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту за межі підприємства. 1.12. Спеціальний одяг спеціальне взуття повернені робітниками та службовцями по закінченні строку носіння але ще придатні до використання повинні бути відремонтовані та використані за призначенням а не придатні до носіння – списані. 2. Правила зберігання ЗІЗ у приміщеннях складів 2.1. Під час зберігання ЗІЗ у приміщеннях складів повинні дотримуватися вимоги викладені в нормативно-технічній документації на ці засоби. 2.2. Після транспортування ЗІЗ в умовах знижених температур перед видаванням робітникам засоби індивідуального захисту необхідно витримати в умовах температури зберігання не менше доби. 2.3. Приміщення складів для зберігання ЗІЗ повинні бути сухими опалюваними з природною вентиляцією що забезпечує одноразовий повітряний обмін на годину й оснащені автоматичною охоронно-пожежною сигналізацією вимірювачами температури та вологості психрометри . 2.4. Під час стелажного зберігання спецодяг повинен розміщуватися за родовою ознакою чоловічий жіночий за видами костюми халати утеплений спецодяг водозахисний спецодяг комбінезони та ін. . Навпроти кожного виду спецодягу на стелажах повинні вивішуватися таблички із зазначенням стандарту технічних умов виду розміру та зросту. 2.5. Хутряні вироби кожухи кожушки овчинні та ін. повинні складатися навпіл лицьовим боком усередину. Під час зберігання хутряних та вовняних виробів повинен застосовуватися протимільний засіб запакований у бавовняні торбинки розміщені між виробами. 2.6. Костюми плащі та інші вироби з прогумованих тканин та штучної шкіри повинні складатися лицьовим боком у два згини перегинатися впоперек та розміщуватися на стелажах. 2.7. Спецодяг з бавовняних напівлляних лляних тканин повинен складатися на стелажах таким чином: куртки розстібнуті бічні сторони складені вздовж спини та виріб складений упоперек. Куртки та штани повинні розміщуватися окремо. 2.8. Спецвзуття яке надходить на склад повинне зберігатися в окремих сухих приміщеннях ізольовано від будь-яких інших предметів та матеріалів розсортовуватися за видами захисними якостями. 2.9. Зберігання взуття у тарі повинно здійснюватися на стелажах або дерев'яних помостах штабелями висотою не більше як 1 5 м. Відстань від підлоги до помосту або нижньої полиці стелажа повинна бути не меншою як 0 2 м. Відстань від взуття що зберігається до зовнішніх стінок складу опалювальних та нагрівальних приладів повинна бути не меншою як 1 0 м. Між стелажами штабелями та стінками складу повинні бути проходи не меншими як 0 7 м. Взуття повинне захищатися від попадання прямого сонячного проміння впливу парів газів і хімічних речовин. Зберігання засобів індивідуального захисту хребта протирадикулітні пояси повинно здійснюватися на стелажах або дерев'яних помостах штабелями висотою не більше як 1 0 м. Під час зберігання протирадікулітних поясів повинен застосовуватися протимільний засіб запакований у бавовняні торбинки розміщені між виробами які зберігаються. 2.10. Чоботи та півчоботи шкіряні з полімерних матеріалів повинні складатися по двоє з розпрямленими халявами берцями. 2.11. Протягом довгострокового зберігання спецвзуття в складі повинні здійснюватися заходи щодо запобігання псуванню міллю підкладки утепленого спецвзуття а також вкладних устілок із повсті. Під час зберігання спецвзуття не повинне піддаватися впливу мастил бензину кислот розчинників. 2.12. Полімерне спецвзуття повинне зберігатися при температурі від +5 до +20°С та відносній вологості 50–70%. 2.13. Валяні чоботи повинні зберігатися в добре вентильованому приміщенні з температурою від +8 до +16°С та відносною вологістю повітря 55–56% і не рідше 2 разів на рік оброблятися протимільним засобом. Взяте на зберігання утеплене спецвзуття яке було в користуванні повинно підлягати дезинфекції старанно очищатися від забруднення. 2.14. Каски захисні у складських приміщеннях повинні зберігатися розсортованими за типорозмірами та кольорами в зачиненому сухому опалюваному приміщенні з температурою повітря +15...+18°С на відстані не меншій як 1 0 м від опалювальних приладів на стелажах. 2.15. Респіратори окуляри та маски захисні рукавички гумові ізолюючі костюми протишумні навушники наколінники можуть розкладатися на стелажах як у коробках пакетах пачках так і розпаковані. Респіратори та наколінники повинні зберігатися у заводській упаковці в опалюваному приміщенні з нормальною вологістю повітря не ближче як 1 м від опалювальних приладів. Їх необхідно оберігати від руйнуючого полімерні матеріали гуму пластмаси та ін. впливу світла особливо від прямого сонячного проміння. 2.16. Ящики з респіраторами та додатковими фільтруючими патронами можуть зберігатися у штабелях але не більше ніж 5 ящиків по висоті. При цьому вони не повинні підлягати механічним впливам і дії прямого сонячного проміння. Температура в приміщенні протягом зберігання респіраторів може бути в межах від 0 до +25°С. Респіратори що зберігалися при температурі 0° та нижче перед використанням потрібно витримувати протягом 24 годин при кімнатній температурі. 2.17. Запобіжні пояси повинні зберігатися у підвішеному стані або розташовуватися на полицях стелажів в один ряд. Перед закладанням на зберігання запобіжні пояси повинні просушуватися металеві частини протиратися а шкіряні змащуватися жиром. 2.18. При штабельному зберіганні захисних та запобіжних пристосувань ящики мішки коробки та пакети з перерахованими виробами повинні вкладатися на дерев'яні помости. Відстані між штабелями а також між штабелями та зовнішніми стінами складу повинні бути не меншими за 0 7м. 3. Зберігання ЗІЗ протягом експлуатації 3.1. Зберігання ЗІЗ що знаходяться в експлуатації здійснюється в спеціально оснащених приміщеннях гардеробних респіраторних та ін. . 3.2. За часом зберігання ЗІЗ розрізняють: міжзмінне тимчасове на період відпустки хвороби та ін. та сезонне. Зберігання здійснюється відкритим закритим або іншими способами. 3.3. Протягом міжзмінного зберігання спецодягу лляного напівлляного бавовняного білизни теплозахисного спецвзуття касок підкасників рукавиць онуч протирадикулітних поясів наколінників зазначені ЗІЗ розміщуються на спеціальних вішалках-тремпелях із ступінчастим розташуванням або в шафах оснащених вентиляцією. Спеціальне взуття зберігається в нижній частині контейнерів вішалок . Забороняється зберігання ЗІЗ у вузлах. 3.4. Зберігання водозахисного спецодягу з прогумованих тканин та матеріалів із полімерним покриттям повинне здійснюватися в спеціальних приміщеннях або сушильних камерах із температурою не вищою як 30°С. 3.5. Спецодяг оброблений спеціальним захисним просоченням повинен зберігатися на стелажах у чистому відділенні пральні віддалі від опалювальних систем. 3.6. Черговий спецодяг спецвзуття та інші ЗІЗ колективного користування повинні знаходитися у коморі дільниці або адміністративно-побутового комбінату далі – АПК . Крім того чергові ЗІЗ можуть закріплюватися за робочими місцями та передаватися від однієї зміни до іншої. У цьому разі ЗІЗ видаються під відповідальність осіб з адміністративно-технічного персоналу. 3.7. Чергове спецвзуття яке було в користуванні повинно підлягати дезинфекції старанно очищуватися від забруднень просушуватися та ремонтуватися. 3.8. Тимчасове зберігання ЗІЗ повинне здійснюватись у спеціально відведених із цією метою сухих провітрюваних приміщеннях-складів на стелажах. 3.9. Теплий спецодяг і спецвзуття після закінчення користування повинні здаватися на організоване зберігання до настання холодної пори року. Для уникнення знеособлення приймання та видавання теплого спецодягу та спецвзуття повинні здійснюватися за йменним списком. 3.10. Заздалегідь теплий спецодяг та спецвзуття які були в ужитку повинні просушуватися очищуватися від забруднень та пилу ремонтуватися дезинфікуватися і під час зберігання підлягати огляду раз на місяць. Для зберігання хутряних та вовняних виробів повинен застосовуватися протимільний засіб. Необхідна кількість цього засобу повинна визначатися інструкцією з його застосування. 3.11. Зберігання касок які знаходяться в експлуатації здійснюється в гардеробних АПК разом із спеціальним одягом у відкритих шафах або закритими – залежно від способу зберігання спецодягу. 3.12. Зберігання захисних окулярів щитків навушників наколінників здійснюється у респіраторній або спеціальному приміщенні розкладеними на стелажах. 3.13. Наколінники налокітники та протирадикулітні пояси зберігаються разом із спецодягом у гардеробних АПК. 3.14. Зберігання запобіжних поясів здійснюється в коморах дільниць та цехів. 3.15. Зберігання респіраторів у процесі експлуатації здійснюється у приміщенні АПК шахти поблизу лампової у спеціально відведеному для цього приміщенні – респіраторній. 3.16. Площа приміщення респіраторної визначається кількістю робітників що обслуговуються. На кожні 250 чоловік зайнятих у зміну загальна площа повинна бути не меншою як 40 м2. Приміщення повинно мати достатнє природне й штучне освітлення бути добре вентильованим і опалюваним підлягати щозмінному вологому прибиранню. 3.17. До респіраторної повинна підводитися холодна та гаряча вода для промивання півмасок із метою видалення з них пилу та бруду і для їх дезинфекції а також стиснене повітря для проведення щозмінного знепилення. 3.18. Приміщення респіраторної поділяється на дві частини: в одній що прилягає до вікна видавання розміщують шафи для зберігання респіраторів; в іншій що прилягає до вікна приймання розміщують устаткування для обробки респіраторів та їх ремонту. 3.19. Устаткування для обробки респіраторів включає в себе: приймальний стіл установку для продування фільтрів раковину для миття стіл для укладання півмасок після миття сушильну шафу ремонтний та контрольний столи для поточного ремонту збирання регулювання огляду та перевірки респіраторів. 3.20. Видавання та приймання респіраторів здійснюють через відповідні вікна в стіні суміжній з коридором яким проходять робітники. 3.21. Респіратори слід зберігати в індивідуальних пакетах або сумках в окремих відділеннях стелажів із відповідними номерами. 3.22. Респіратор закріплюється за кожним робітником якому видається жетон що відповідає номеру респіратора. Здаючи жетон робітник перед початком зміни отримує свій респіратор. Жетон навішують на табельну дошку яка знаходиться усередині респіраторної – біля вікна приймання. 4. Догляд за засобами індивідуального захисту 4.1. Для збереження захисних експлуатаційних і гігієнічних властивостей ЗІЗ протягом нормативного строку на підприємствах повинен застосовуватися комплекс заходів щодо догляду за ними: сушіння знепилення прання хімчистка поновлення просочень дезинфекція миття ремонт волого-теплова обробка та ін. 4.2. У разі незначного вмісту вологи до 0 5 кг на один комплект спецодягу сушіння повинне здійснюватися на місцях міжзмінного зберігання у гардеробних . 4.3. При закритому способі зберігання сушіння мокрого спецодягу понад 0 5 кг вологи на один комплект повинне здійснюватися нагрітим повітрям за допомогою калориферних пристроїв. 4.4. При відкритому способі зберігання сушіння мокрого спецодягу повинне здійснюватися в спеціальних приміщеннях оснащених нагрівальними приладами та витяжною вентиляцією з температурою не вищою як 50°С. Сушіння водозахисного спецодягу з прогумованих тканин повинне здійснюватися з температурою не вищою як 50°С. 4.5. Очищення спеціального одягу від забруднень здійснюється одним із чотирьох способів: сухе знепилювання мокре знепилювання прання та хімчистка. 4.6. Сухе знепилювання спецодягу повинне здійснюватися у спеціальних приміщеннях оснащених витяжною вентиляцією та пристроями для знепилювання спецодягу та розміщених поряд із відділеннями для міжзмінного зберігання спецодягу. 4.7. Приміщення для знепилювання спецодягу потрібно проектувати виходячи з умов застосованої системи обслуговування. Самообслуговування дозволяється при кількості працюючих у найбільш численній зміні до 30 чоловік. При великій кількості гірників знепилювання спецодягу необхідно здійснювати черговим персоналом із розрахунку 100 комплектів спецодягу на 1 людину за зміну. 4.8. Знепилювання спецодягу після його сушіння повинне здійснюватися пневматичним способом як найбільш ефективним при великому запиленні спецодягу в пристроях що не вимагають присутності людини. Пристрій для знепилювання не повинен сприяти додатковому запиленню приміщень гардеробної не повинен викликати зношення під час обробки спецодягу будь-якого вигляду та з будь-якого матеріалу повинен бути безпечним у роботі. 4.9. Спецодяг що підлягає знепилюванню з місць зберігання до знепилювального пристрою повинен надходити на спеціальному пересувному столі по 8–10 комплектів і знепиленим повертатися на місце зберігання. 4.10. Мокрому знепилюванню повинен підлягати верхній спеціальний одяг щоденно в період між праннями. Режим мокрого знепилювання наведений у табл. 1. Таблиця 1 Режим мокрого знепилювання верхнього спеціального одягу шахтарів Операції Темпе-ратура води °С Водяний модуль ? Витрати води л на 1 кг сухого Робочого Одягу Трива-лість хв. Попереднє полоскання I 20–30 9 9 0 3 Попереднє полоскання II 40–50 9 6 5 3 Прання 50–60 6 3 5 12 Полоскання I 40–60 8 5 5 3 Полоскання II 30–40 8 5 5 3 Полоскання III 20–30 8 5 5 3 Загальна тривалість прання 27 Завантаження та вивантаження 4 Усього 31 Мокре знепилювання спеціального одягу забрудненого антрацитовим пилом здійснюється теплою водою а спеціального одягу забрудненого буровугільним та кам'яновугільним пилом – із додаванням миючих засобів що вміщують змочувальні поверхнево-активні речовини. Витрати миючих засобів – 6–12 г/кг спецодягу. 4.11. Верхній спеціальний одяг повинен підлягати пранню або хімчистці періодичність яких обумовлена професією та групою виробничих процесів табл. 2 . Таблиця 2 Періодичність обробки спецодягу Група виробничих процесів і періо-дичність обробки Найменування професій 1 2 I«а» – 1 раз на 2 тижні Робітники лампової електрослюсарі з ремонту респіраторів та інтерферометрів робітники душових з ремонту спецодягу та спецвзуття прибиральники виробничих приміщень табельники чергові підстанції телефоністи художники-оформлювачі палітурники вагарі оператори теслярі сторожі І«б» – 1 раз на тиждень Електрослюсарі електро- та газозварники слюсарі токарі фрезерувальники машиністи транспортних машин і механізмів робітники із змазування машин і механізмів машиністи насосних установок та компресорних установок машиністи кранів та автокранів електрики-обмотувальники акумуляторники мідники жерстяники шліфувальники апаратники різноробочі мехмайстерень машиністи-трубопровідники робітники матеріального складу зарядники електровозних батарей оператори пульта керування лебідок рукоятники кочегари помічники кочегарів зольники теслярі І«в» –1 раз на тиждень Мийники сепараторники сушильники флотаторники дозувальники оператори пульта керування дезінтеграторники центрифугівники машиністи з обслуговування знепилювальних пристроїв загущувачив насосів та гідроциклонів з обслуговування дробарок грохотів електродвигунів та живильників осланцювальники машиністи конвеєрів оператори канатної дороги машиністи з прання спеціального одягу пралі II«б» –1 раз на тиждень Ковалі та молотобійники II«в» –1 раз на тиждень Шламувальники машиністи з обслуговування змащувальних установок та установок із перекачування реагентів ІІ«г» – щоденно Робочі задіяні на підземних роботах вибиральники породи машиністи пульта керування сортувань відбиральники проб приймальники вугілля робітники з прибирання вугілля та пилу дробильники вантажники вугілля до залізничних вагонів Продовження табл. 2 1 2 ІІ«д» – два рази на тиждень Машиністи та помічники машиністів бурових станків робітники маркшейдерської та геологічної служби постачальники ВМ постачальники-такелажники відкатники машиністи електровозів на поверхні териконники слюсарі АТЗ чистильники бункерів фільтрувальники шлакувальники вантажники ІV«а» – у разі забруднення Працівники їдалень питних станцій та кафетеріїв сатураторники 4.12. Прання спецодягу повинне здійснюватися у механічних пральнях розташованих в АПК вугільних шахт або в спеціальних будівлях поряд із ними. 4.13. Об’єм спецодягу для прання повинен визначатися за наявною кількістю прцівників із врахуванням періодичності його обробки та ваги. 4.14. Підготовка спецодягу до прання передбачає сортування за наступними ознаками: а щодо волокнистого складу тканини – бавовняна лляна вовняна змішана; б щодо кольору та міцності фарбування – біла та кольорова; в щодо характеру та ступеню забрудненості – середньозабруднена без затертих місць сильнозабруднена з мастильними та іншими плямами та осбливозабруднена; г перевірку маркування спецодягу що позначає особову належність спецодягу; ґ визволення спецодягу від сторонніх речей. Перед пранням одяг повинен знепилюватися пневматичним способом. 4.15. Брудний спецодяг підготовлений до прання повинен зберігатися віддалі від опалювальних приладів невеликими частинами на дерев’яних ґратах із перетинками піднятими над підлогою на 200 мм. Для збереження забарвлення тканини спецодягу перед пранням рекомендується обробляти її розчином кухонної солі з розрахунку 50 г на 1 кг сухого спецодягу. 4.16. Дуже забруднений спецодяг рекомендується перед пранням замочувати у спеціальному чані або пральній машині протягом 4–12 годин у теплій воді при температурі +30...+35°С взятій з розрахунку 10 л води на 1 кг сухого спецодягу або замочувати протягом 4–12 годин у спеціально підготовленому водному розчині який містить 40–50 г/л господарського мила керосин з розрахунку 50 г на 1 кг сухого одягу. Після закінчення замочування додають гарячу воду а потім рідину зливають. 4.17. Прання верхнього одягу повинне здійснюватися у спеціальних пральних машинах. Прання бавовняного лляного напівлляного спецодягу білизни рекомендується здійснювати у пральних машинах зі спецодягу рекомендується здійснювати у пральних машинах зі швидкістю обертання внутрішнього барабана 1–1 4 м/с а спецодягу з вовняних синтетичних тканин та утепленого спецодягу – 0 5–0 7 м/с. Технологічні режими обробки верхнього спецодягу та білизни повинні відповідати табл. 3 4 5. Таблиця 3 Режим періодичного прання верхнього спеціального одягу Операції Темпе-ратура води °С Водяний модуль ? Витрати води л на 1 кг сухого робочого одягу Трива-лість хв. 1 2 3 4 5 Попереднє полоскання I 20–30 9 9 0 5 Попереднє полоскання II 40–60 9 6 5 3 Прання 60–80 6 3 5 12 Полоскання I 60–70 8 5 5 3 Полоскання II 30–40 8 5 5 3 Полоскання III 20–30 8 5 5 4 Загальна тривалість прання 30 Витрати миючого засобу – 30 г/кг спеціального одягу. Таблиця 4 Режим прання знеособлених речей Операції Темпера-тура води °С Водяний модуль ? Витрати води л на 1 кг сухого робочого одягу Тривалість хв. 1 2 3 4 5 Замочування 20–30 6 8 0 5 Полоскання I 40–60 8 5 5 3 Прання 95–100 6 3 5 20 Полоскання I 70–80 8 5 5 3 Полоскання II 60–70 8 5 5 3 Полоскання III 40–50 8 5 5 3 Загальна тривалість прання 40 Витрата миючих засобів для прання речей забруднених антрацитовим пилом: порошок спеціальний – 30 г/кг або миюча композиція: мило господарське – 30 г/кг сода кальцинована – 25 г/кг. Витрата миючих засобів на прання спецодягу забрудненого кам’яновугільним чи буровугільним пилом: порошок – 30 г/кг. Таблиця 5 Режим прання натільної білизни та рушників Операції Температу-ра води °С Водяний модуль ? Витрати води л на 1 кг сухого робочого одягу Трива-лість хв. Замочування 20–30 6 8 0 5 Полоскання I 40–60 8 5 5 3 Прання 95–100 6 3 5 20 Полоскання I 80–70 8 5 5 3 Полоскання II 70–60 8 5 5 3 Полоскання III 50–40 8 5 5 3 Полоскання IV 30–20 8 5 5 3 Загальна тривалість прання 40 Режим прання вовняного кислотозахисного спецодягу 1. Триразове промивання кислотозахисного спецодягу в пральній машині холодною водою зі зміною промивної води тривалість кожного промивання – 7–10 хв. 2. Прання у пральній машині у мильно-водяному розчині з температурою не вищою як 80 °С тривалість прання – 30 хв. Склад мильно-водяного розчину: води – в 6-кратній кількості від маси сухого спецодягу та мила – 30 г на 10 кг сухого спецодягу. 3. Триразове полоскання у пральній машині холодною водою протягом 7–10 хв. Такий самий режим рекомендовано під час прання кислотозахисного спецодягу виготовленого з бавовняних тканин із кислотозахисним просоченням та застосовуваного під час робіт зі слабкими кислотами концентрація не вища за 18–20% . Норми витрат пральних матеріалів миючих засобів повинні відповідати табл. 6 4.18. Спецодяг виготовлений з тканини із захисним просоченням після прання повинен оброблюватися спеціальними розчинами для поновлення його захисних якостей. 4.19. “Чергові” та знеособлені речі спецодяг білизна онучі та ін. повинні пратися після кожного користування за режимом наведеним у табл. 3. 4.20. Викручування спецодягу після прання повинне здійснюватися в центрифугах. Викручування здійснюється протягом 10–30 хв. до остаточної вологості не більше як 50%. Питома норма завантаження центрифуг складає 1 кг сухого спецодягу на 7–8 дм2. Таблиця 6 Норми витрат пральних матеріалів у кг/т спецодягу Тип тканини Ступень забрудненості спецодягу Середньозабруднена Сильнозабруднена Особливозабруднена мило або сульфанол паста порошок сода тринатрій фосфат сілікат натрію мило або сульфанол паста порошок сода тринатрій фосфат сілікат натрию мило або сульфанол паста порошок сода тринатрій фосфат сілікат натрию керосин Із застосуванням мила або сульфанолу Біла бавовняна або лляна 28 – – 30 – – 38 – – 45 – – – – – – – – – Кольорова бавовняна та лляна 30 – – 25 – – 40 – – 40 – – 50 – – 50 – – 50 Вовняна та синтетична 30 – – 2 – – 40 – – 3 – – 50 – – 3 – – – Із застосуванням мила або сульфанолу та содопом’якшувачів Біла бавовняна або лляна 28 – – 25 5 3 38 – – 36 10 7 – – – – – – – Кольорова бавовняна та лляна 30 – – 25 5 3 40 – – 30 20 7 50 – – 40 15 12 50 Із застосуванням пасти спеціальної та порошків Кольорова бавовняна та лляна – 100 – – – – – 150 – – – – – 200 – – – – 50 4.21. Сушіння випраного верхнього спецодягу білизни онуч утепленого спецодягу повинне здійснюватися в сушильних машинах сушильних барабанах або спеціально обладнаних сушильних камерах. Температуру сушіння встановлюють у залежності від виду волокнистого складу спецодягу онуч і білизни та виду сушильного обладнання. 4.22. Прання водозахисного спецодягу з прогумованої тканини та з іншими полімерними покриттями повинне здійснюватися з додаванням у вигляді миючого засобу 5% -ного розчину кальцинованої соди. 4.23. Сушіння водозахисного спецодягу з прогумованої тканини повинне здійснюватися з температурою не вищою як 50°С. Сушіння водозахисного спецодягу з іншим полімерним покриттям повинне здійснюватись згідно з рекомендаціями. 4.24. Просушування верхнього спецодягу білизни онуч та знеособлених речей повинне здійснюватися протягом зміни. 4.25. Хімчистці повинен підлягати теплий спеціальний одяг та верхній спецодяг який має жиромастильні забруднення. Кількість спеціального одягу що підлягає хімчистці необхідно приймати за фактичним забрудненням з урахуванням періодичності його оброблювання або виходячи з розрахунку для працівників шахт – 10% від загального об'єму спецодягу. 4.26. За відсутністю на підприємствах відділень хімчистки спецодяг із жиромастильними забрудненнями повинен підлягати хімчистці на підприємствах побутового обслуговування населення. Доставка спецодягу в цьому разі повинна здійснюватись у м’якій упаковці – мішках. 4.27. Для хімчистки спецодягу повинні застосовуватися спеціальні машини. Технологічний режим хімчистки повинен відповідати рекомендаціям із хімчистки спецодягу розробленим МакНДІ. Планування необхідні площі приміщень та розміщення обладнання для хімчистки повинні відповідати рекомендаціям із планування та обладнання приміщення для хімічного очищення спецодягу розробленим МакНДІ. 4.28. Дезинфекція повинна проводитися під час кожного прання або хімчистки спецодягу білизни онуч які знаходяться в індивідуальному користуванні та знеособлених. 4.29. Для дезинфікування спецодягу білизни онуч рушників під час прання потрібно додавати дезинфікуючу пасту з розрахунку 1 кг пасти на 6 кг мила. 4.30. Як дезинфектант застосовується катамін АБ із розрахунку: під час прання – 2 г а під час хімчистки –1г дезинфектанта на 1 л миючого розчину. 4.31. Дезинфекцію спецодягу білизни онуч рушників можна здійснювати шляхом прасування або у процесі сушіння з температурою 150–170°С. Дезинфекція чергового спецодягу повинна здійснюватися після кожного користування. Спецодяг що був у вжитку але придатний до користування перед видаванням повинен очищуватися від забруднень та дезинфікуватися. 4.32. У разі інфекційного захворювання працівника спецодяг білизна спецвзуття та інші ЗІЗ якими він користувався та приміщення в якому вони зберігалися повинні підлягати дезинфекції дезстанціями або дезвідділами санепідстанцій. 4.33. У пральнях і відділеннях хімчистки повинні передбачатися приміщення для волого-теплової обробки прасування спецодягу білизни онуч. Дозволяється розміщення обладнання волого-теплової обробки у приміщеннях сортування та видачі чистого спецодягу. 4.34. Прасування спецодягу з тонких та середньої щільності тканин білизни онуч повинне здійснюватися на механічних прасувальних пресах. Спецодяг із грубих тканин суконної лляної та напівлляної після прання або хімчистки повинен підлягати волого-тепловій обробці на пароповітряному манекені. 4.35. Догляд за спецвзуттям полягає у регулярному очищенні змазуванні митті та ремонті. Миття та дезинфекція полімерного спецвзуття рекомендується механізованим способом у спеціальних машинах. Режим миття та дезинфекції полімерного спецвзуття наведений у табл. 7. 4.36. Сушіння гумового спеціального взуття повинне здійснюватися з температурою повітря не вищою за 30°С. 4.37. Очищення шкіряного спеціального взуття повинне здійснюватися у разі забруднення і лише зовні. Не рідше 2 разів на тиждень спецвзуття змащуватися жировим мастилом на основі монтанвоску. За відсутності мастил можливо застосовувати звичайний крем для взуття – гуталін. Після зняття спецвзуття всувний стільник повинен вийматися та просушуватися. 4.38. Після закінчення роботи валяне взуття необхідно очистити від забруднень і просушити у вентильованому приміщенні з температурою повітря 35–40°С та відносній вологості 60–65%. Припустимий час безперервного користування валяним взуттям – не більше як 9 годин. Таблиця 7 Режим миття та дезинфекції полімерного спецвзуття Найменуванння операції Темпе-ратура °С Трива-лість операції хв. Витрати води миючо-дезин-фікуючого розчину на півпару л Концентрація дезинфектан-ту % 1 2 3 4 5 Попереднє миття теплою водою зовнішньої поверхні чобіт 40 1 5 19 5 – Обробка миючо-дезин-фікуючим розчином внутрішньої поверхні чобіт 40 1 0 6 0 1 Експозиція витримка чобіт без подавання дезинфектанту 40 15 – 1 Продовження табл. 7 1 2 3 4 5 Полоскання 40 1 5–3 0 19 5–39 1 Сушіння – 5–25 – – 4.39. Несправні ЗІЗ повинні здаватися до майстерень побутового обслуговування населення з відшкодуванням ремонту за рахунок підприємства. На ремонт ЗІЗ повинні надходити лише після їхнього очищення та дезинфекції. 4.40. Під час ремонту адміністрація підприємства повинна забезпечувати працюючих відповідними ЗІЗ із підмінного фонду. 4.41. Кількість спецодягу що підлягає ремонту повинна визначатися з розрахунку 2% від об'єму спецодягу облікового складу працівників шахти. 4.42. Технологічний процес повинен передбачати наступні види ремонту спецодягу: попереджувальний – дрібний ремонт після кожного прання; аварійний залежний від ступеню пошкодження та здійснюваний у будь-який час; капітальний – великий ремонт здійснюваний 1 раз за період носіння. 4.43. Для ремонту спецодягу з прогумованих тканин повинен використовуватися клеєвий метод із застосуванням гумового або синтетичного клею. Приміщення при користуванні клеями мають бути обладнані витяжною вентиляцією. 4.44. Ремонт шкіряного спецвзуття необхідно здійснювати в разі зношування підошви не більше ніж на половину товщини ремонт підбора – у разі зношування на 6–8 мм ремонт верху – у разі розриву матеріалу або ниткових швів які з'єднують деталі в межах 10–15 мм. 4.45. Розпороті шви на верхньому шкіряному взутті повинні вшиватися без зміщення деталей. Латки накладаються на пошкоджені ділянки та викроюються з того самого матеріалу що й верх взуття. Краї латок повинні бути спущеними. У разі юфтового верху шкіряного спецвзуття латки повинні пристрочуватися якщо верх з інших матеріалів – клеїтися. 4.46. Каски щотижня повинні змиватися теплою водою без розбирання внутрішнього оснащення. Режим щоденного миття касок водою наведений у табл. 8. Таблиця 8 Режим обробки касок Найменування операції Температура води °С Тривалість операції хв. 1 2 3 Завантаження – вручну безперервно Миття нециркулюючою теплою водою 30–40 0.7 Первинне обполіскування рециркулюючою теплою водою 30–50 0 7 Продовження табл. 8 1 2 3 Вторинне обполіскування стічною водою 30–50 0 4 Сушіння нагрітим повітрям 40–50 3 3 Вивантаження – безперервний самовикид у місткість Один раз на місяць каски повинні дезинфікуватися 5%-ним розчином хлораміну Б протягом 30 хв. або 1%-ним розчином “Фітона” протягом 10 хв. з подальшим промиванням та сушінням або іншим дезинфикуючим засобом що рекомендован заводом-виготівником та допущений до застосування Міністерством охорони здоров’я далі – МОЗ . Під час приготування розчину дезинфектанта необхідно дотримуватися наступних вимог безпеки: роботу виконувати в халаті гумових рукавичках гумовому фартусі. У разі потрапляння розчину на відкриті ділянки тіла необхідно змити краплі що потрапили чистою водою. Гумові рукавички та фартух оброблюються теплою водою одразу після закінчення операції з дезинфекції касок. 4.47. Сушіння пластмасових захисних касок повинне здійснюватися нагрітим повітрям із температурою не вищою за +50°С. 4.48. Технічне обслуговування протипилових респіраторів повинне здійснюватися згідно із заводськими інструкціями але з обов’язковим додержанням наступних умов: а респіратор слід закріплювати індивідуально: на півмаску та корпус кожного респіратора треба нанести табельний номер закріплений за робітником; б півмаска нового респіратора повинна підлягати санітарній обробці; в респіратор видається готовим до експлуатації. Після використання респіратор обробляється наступним чином: а відділяється півмаска від корпусу; б півмаска підлягає санітарній обробці та сушінню; в корпус із розміщеним у ньому фільтром та знятим клапаном вдихання просушується у закритому стані разом із фільтром продувається на пиловідсмоктуючій установці або звільняється від пилу усередині іншим засобом та протирається від пилу зовні; г клапани входу на час продування та сушіння корпусу розміщуються у розчин дезинфикуючих засобів рекомендованих заводом-виготовлювачем та допущених до застосування МОЗ; ґ після сушіння півмаска й корпус збираються згідно з маркуванням встановлюється клапан входу та здійснюється вимірювання опору потоку повітря респіратора у зібраному стані; д під час просмоктування 30 л/хв. повітря через респіратор опір його повинен знаходитися в межах 1 5–6 0 мм вод.ст. У разі відхилення від цих значень фільтр респіратора підлягає заміні. Обов'язкова заміна фільтрів здійснюється після шести змін експлуатації або при порушенні їх форми та механічних ушкодженнях а також під час використання респіратора як чергового. Під час заміни фільтра здійснюється механічне очищення внутрішньої поверхні корпусу від забруднень. Забороняється здійснювати поза закритими корпусами спільну регенерацію знепилення сушіння та ін. фільтрів від різних респіраторів а також застосовувати використані знеособлені фільтри. 4.49. Захисні окуляри екрани та щитки у разі забруднення необхідно змити чистою водою з подальшим сушінням при температурі не вищій ніж +40°С. Дезинфекцію захисних окулярів можливо здійснювати у розчині дезинфикуючих засобів що рекомендовані заводом-виробником та допущені до застосування МОЗ. 4.50. Очищення засобів індивідуального захисту органів слуху здійснюється після кожної зміни. Поверхня навушників і вкладиші багаторазового використання повинні митися теплою мильною водою і дезинфікуватися у розчині що рекомендован заводом-виробником та допущений до застосування МОЗ. Не менше одного разу на місяць необхідно прочищувати повітропровідні отвори у бортах протекторів та корпусах чаш навушників. 4.51. У період між змінами наколінники та налокітники повинні просушуватися у приміщеннях для сушіння спецодягу. 4.52. Очищення та дезинфекція чергових ЗІЗ повинна здійснюватися після кожного користування. 3 10