НПАОП 15.3-1.19-98

НПАОП 15.3-1.19-98 Правила охорони праці для плодоовочевих переробних підприємств

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ КОМІТЕТ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ УКРАЇНИ Держнаглядохоронпраці -------------------------------------------------------------- ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ДНАОП 1.8.10-1.19-98 П Р А В И Л А ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПЛОДООВОЧЕВИХ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 27.05.98 р. №96 ДНАОП 1.8.10-1.19-98 П Р А В И Л А ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПЛОДООВОЧЕВИХ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ Київ Передмова РОЗРОБЛЕНО - науково-дослідним проектно-технологічним та впроваджувальним центром організації праці і управління виробництвом Укооп-спілки Укоопоргтехцентром ВНЕСЕНО - галузевим управлінням по нагляду в АПК лісовій легкій тексти-льній та переробній промисловості Держнаглядохоронпраці ВВЕДЕНО - замість Правил техніки безпеки і виробничої санітарії в консервній промисловості затверджених Міністерством плодоовочевого господарства СРСР 01.07. 83р. НАОП 1.8.10-1.19-83 Правил тех-ніки безпеки і виробничої санiтарiї на плодоовочевих підприєм-ствах споживчої кооперації затверджених правлінням Центро-спілки СРСР 01.04.88р. НАОП 7.1.20-1.05-88 Правил техніки без-пеки і виробничої санітарії на підприємствах консервної промис-ловості споживчої кооперації затверджених правлінням Центро-спілки СРСР 01.04.88 р. НАОП 7.1.20-1.04-88 . ? - Передрукування заборонено Держнаглядохоронпраці З М І С Т 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 1 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 1 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 12 4. ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ 15 5. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ПЛОЩАДОК 17 5.1. Виробничі приміщення 17 5.2. Складські приміщення 19 5.3. Виробничі площадки 20 5.4. Дільниці технічного обслуговування та ремонту техноло-гічного виробничого та іншого устаткування 21 5.5. Допоміжні приміщення побутові 22 5.6. Сигналізація і зв`язок 24 6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УСТАТКУВАННЯ 25 6.1. Загальні вимоги 25 6.2. Контрольно-вимірювальні прилади автоматика прилади безпеки і арматура 29 6.3. Розміщення устаткування 31 6.4. Автоматичні і потокові лінії 32 6.5. Площадки сходи драбини містки 33 6.6. Технологічні трубопроводи 34 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ 35 7.1. Загальні вимоги 35 7.2. Вимоги до експлуатації устаткування для транспортування сортування та інспекції сировини тари і готового продукту конвеєрів елеваторів електротельферів тощо 38 7.3. Миття сировини і тари 40 7.4. Калібрування очищення подрібнення сировини 42 7.5. Стікання віджимання і фільтрування соків 45 7.6. Теплова обробка сировини і продуктів 46 7.6.1. Бланшування підігрівання і варіння сировини та продук-тів 46 7.6.2. Обжарювання продуктів 47 7.6.3. Випарювання продуктів 47 7.7. Наповнення консервної тари 48 7.8. Закупорювання тари 49 7.9. Стерилізація продукції 50 7.10. Оформлення консервів після стерилізації 51 7.11. Укладання і пакування готової продукції 52 7.11.1. Ручне укладання і пакування 52 7.11.2. Пакування консервної продукції в термоусадочну плівку 52 7.12. Сушіння овочів фруктів і їх відходів 53 7.13. Сульфітація і десульфітація застосування антибіотиків ультразвуку асептичне консервування напівфабрикатів соків пюре 53 7.13.1. Сульфітація і десульфітація 53 7.13.2. Зберігання сульфітованої сировини 54 7.13.3. Консервування сировини сірчистою кислотою 55 7.13.4. Консервування сировини сірчистим газом 55 7.13.5. Роботи по десульфітації сировини 55 7.13.6. Використання антибіотиків для оброблення продуктів 55 7.13.7. Асептичне консервування напівфабрикатів соків і пюре 56 7.14. Засолочно-квасильні роботи 57 7.15. Виготовлення жерстяної тари 58 7.16. Застосування їдких отруйних і агресивних речовин 59 7.16.1. Застосування кислот і лугів 59 7.16.2. Застосування вибухопожежонебезпечних рідин у лабораторії 60 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ 62 8.1. Загальні вимоги 62 8.2. Робота всередині ємкостей дошників цементних ям бутів колодязів тощо 63 8.3. Миття і дезинфекція ємкостей 65 8.4. Вогневі роботи 66 9. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ 70 9.1. Вимоги до мікроклімату у виробничих і допоміжних приміщеннях 70 9.2. Водопостачання і каналізація 72 9.3. Освітлення 73 9.4. Шум і вібрація 75 9.5. Санітарні вимоги до утримання приміщень і устаткування 76 9.5.1.. Санітарні вимоги до утримання приміщень 76 9.5.2. Санітарні вимоги до виробничого устаткування 76 10. ВИМОГИ ДО ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ 77 10.1. Вимоги до посудин що працюють під тиском 77 10.2. Вимоги до балонів для стиснених зріджених і розчинених газів 80 10.3. Холодильні установки 81 10.4. Парові і водогрійні котли 84 10.5. Ліфти 87 10.6. Монтаж і ремонт технологічного устаткування 88 10.7. Обладнання ремонтно-механічної майстерні 89 10.8. Деревообробне устаткування 91 10.8.1. Загальні вимоги 91 10.8.2. Верстати обрізні 92 10.8.3. Верстати з ручним подаванням 92 10.8.4. Верстати круглопиляльні для поперечного розпилювання 92 10.8.5. Верстати фуговальні 93 10.8.6. Верстати свердлувальні 93 11. ВИМОГИ ДО СКЛАДУВАННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ І ВИКОНАННЯ ВАНТАЖО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ 94 11.1. Загальні вимоги 94 11.2. Вимоги до авто- і електронавантажувачів електрокар візків і їх експлуатація 95 11.3. Вантажо-розвантажувальні роботи на залізничному транспорті 99 11.4. Вантажо-розвантажувальні роботи на автомобільному транспорті 100 11.5. Вимоги до тари 101 11.6. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт перемі-щення вантажів немеханізованим способом 101 12. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 103 12.1. Загальні вимоги 103 12.2. Обслуговування електрообладнання 106 12.3. Захисні заходи щодо електробезпеки від ураження електричним струмом 107 12.4. Робота з переносним електроінструментом 109 12.5. Захист будівель і споруд від блискавки 110 13. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 111 13.1. Загальні вимоги 111 13.2. Утримання території будівель і приміщень 111 13.3. Протипожежне водопостачання 113 13.4. Первинні засоби пожежогасіння 113 13.5. Евакуація людей з приміщень і будівель 114 14. ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ І ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 115 15. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 118 15.1. Загальні положення 118 15.2. Забезпечення видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту 120 15.3. Застосування і зберігання засобів індивідуального захисту 121 16. ОБОВ`ЯЗКИ ПРАВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЦИХ ПРАВИЛ 122 ДОДАТКИ: Додаток 1 Галузеві норми по забезпеченню санітарно-побуто-вими приміщеннями і влаштуваннями санітарні характеристики процесів 126 Додаток 2 Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочих зон на переробних плодоовочевих підприємствах 128 Додаток 3 Наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною не-безпекою 131 Додаток 4 Величини температур відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих при-міщень 133 Додаток 5 Розрахункові температури і кратність повітрообміну в допоміжних приміщеннях 135 Додаток 6 Норми освітленості 137 Додаток 7 Hорми штучної освітленості приміщень 139 Додаток 8 Санітарні норми виробничого шуму 140 Додаток 9 Допустимі рівні вібрації 142 Додаток 10 Класифікація приміщень з встановленням їх категорій за вибухопожежною і пожежною небезпекою а також класів зон за ПУЕ 144 Додаток 11 Марки і характеристики фільтруючих коробок 149 ДНАОП 1.8.10-1.19-98 Правила охорони праці для плодоовочевих переробних підприємств --------------------------------------------------------------- Дата введення 1 січня 1999 р. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила охорони праці для плодоовочевих переробних підприємств далі - Правила встановлюють вимоги з охорони праці обов'язкові для виконання при проектуванні будівництві монтажу реконструкції технічному переоснащенні роз-ширенні і експлуатації плодоовочевих переробних підприємств. Ці Правила поширюються на всіх працівників які виконують роботи щодо проектування виготовлення реконструкції монтажу налагодження ремонту тех-нічного діагностування та експлуатації плодоовочевих переробних підприємств. З введенням у дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в консервній промисловості затверджені Міністерством плодоовочевого господарства СРСР 01.07.83 р. НАОП 1.8.10-1.19-83 Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на плодоовочевих підприємствах споживчої кооперації затверджені Правлінням Цен-троспілки 01.04.88 р. НАОП 7.1.20-1.05-88 Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах консервної промисловості споживчої кооперації зат-верджені Правлінням Центроспілки 01.04.88 р. НАОП 7.1.20-1.04-88 . 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Дані Правила використовують чинні в Україні такі нормативні документи: № п. Позначення Назва нормативного акта Затвердження нормативного акта п. Дата доку- мент № Організація 1 2 3 4 5 1. Закон України "Про охорону праці” 14.10.92 №2695-XII Верховна Рада 2 Закон України "Про пожежну безпеку" 17.12.93 № 3747-ХII Верховна Рада 3. Закон України "Про дорожній рух" 28.01.93 Верховна Рада 4. Закон України "Про забезпечення са-нітарного та епiдемічного благополуч-чя населення" 24.02.94 Верховна Рада 5. Закон України “Про охорону навко-лишнього природного середовища” 25.06.91 Верховна Рада 6. ДНАОП 0.00-1.02-92 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів 17.06.92 Держгіртех-нагляд України 7. ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови і безпечної експлуа-тації вантажопідіймальних кранів 16.12.93 Наказ № 128 Держнагляд-охоронпраці 1 2 3 4 5 8. ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови та безпечної експлу-атації посудин що працюють під тис-ком Зміни: 18.10.94 Наказ №104 11.07.97 Наказ №183 Держнагляд-охоронпраці 9. ДНАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів 26.05.94 Наказ №51 Держнагляд-охоронпраці 10. ДНАОП 0.00-1.09-94 Правила реєстрації та обліку велико-тоннажних автомобілів та інших тех-нологічних транспортних засобів що не підлягають експлуатації на вулич-но-дорожній мережі загального кори-стування Зареєстровано: 31.03.94 Наказ №26 12.05.94 №98/307 Держнагляд-охоронпраці Мінюст України 11. ДНАОП 0.00-1.11-90 Правила будови і безпечної експлу-атації трубопроводів пари і гарячої води 09.01.90 Держгіртех-нагляд СРСР 12. ДНАОП 0.00-1.13-71 Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних ус-тановок повітропроводів і газопрово-дів 07.12.71 Держгіртех-нагляд СРСР 13. ДНАОП 0.00-1.15-71 Правила будови і безпечної експлуа-тації трубопроводів для горючих токсичних і зріджених газів ПУГ-69 05.03.71 Держгіртех-нагляд СРСР 14. ДНАОП 0.00-1.19-97 Правила перевезення вибухових матеріалів автомобільним транcпортом 21.02.97 Наказ №36 Держнагляд-охоронпраці 15. ДНАОП 0.00-1.20-90 Правила безпеки в газовому господарстві Зміни: 26.12.90 Постанова №3 13.05.92 Постанова №5 Держпром-атомнагляд СРСР Держгіртех-нагляд УРСР 16. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Зареєстровано: Наказ №4 09.01.98 10.02.98 №93/2533 Держнагляд-охоронпраці Мінюст України 17. ДНАОП 0.00-1.26-96 Правила будови і безпечної експлуа-тації парових котлів з тиском пари не більше 0 07 МПа 0 7 кГс/см2 во-догрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115о С 23.07.96 Наказ №125 Держнагляд-охоронпраці 18. ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомо-більному транспорті 13.01.97 Наказ №5 Держнагляд- охоронпраці 1 2 3 4 5 19. ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та об-лік нещасних випадків професiйних захворювань і аварій на підприємст-вах в установах і організаціях Зміни: 10.08.93 Постанова № 623 23.02.94 № 97 Кабінет Міністрів України 20. ДНАОП 0.00-4.04-93 Положення про порядок накладення штрафів на підприємства установи і організації за порушення норматив-них актів про охорону праці 17.09.93 Постанова № 754 Кабінет Міністрів України 21. ДНАОП 0.00-4.05-93 Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства уста-нови організації або уповноважено-му ним органу дозволу на початок роботи підприємства установи орга-нізації 06.10.93 № 831 Кабінет Міністрів України 22. ДНАОП 0.00-4.12-94 Типове положення про навчання iн-структаж і перевірку знань працівни-ків з питань охорони праці Зареєстровано: Зміни: 04.04.94 Наказ №30 12.05.94 № 95/304 23.04.97 №109 Держнагляд-охоронпраці Мінюст України 23. ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Зареєстровано: 21.01.98 Наказ №9 07.04.98 №226/2666 Держнагляд-охоронпраці Мінюст України 24. ДНАОП 0.00-4.21-93 Типове положення про службу охо-рони праці Зареєстровано: Зміни: 03.08.93 Наказ № 73 30.09.93 № 140 27.05.96 №82 20.08.96 №461/1486 Держнагляд-охоронпраці Мінюст України 25. ДНАОП 0.00-4.26-96 Положення про порядок забезпечен-ня працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засо-бами індивідуального захисту Зареєстровано: 29.10.96 Наказ № 170 18.11.96 №667/1692 Держнагляд-охоронпраці Мінюст України 26. ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб які зо-бов'язані проходити попередню і пе-ріодичну перевірку знань з охорони праці Зареєстровано: 11.10.93 Наказ № 94 20.10.94 № 154 Держнагляд-охоронпраці Мінюст України 27. ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпе-кою Зареєстровано: 30.11.93 Наказ № 123 23.12.93 № 196 Держнагляд-охоронпраці Мінюст України 1 2 3 4 5 28. ДНАОП 0.00-8.03-93 Порядок опрацювання та затверд-ження власником нормативних актів про охорону праці що діють на під-приємстві Зареєстровано: 21.12.93 Наказ № 132 07.02.94 № 20/229 Держнагляд-охоронпраці Мінюст України 29. ДНАОП 0.03-1.07-73 Санітарні правила організації техно-логічних процесів та гiгiєнiчні вимоги до виробничого обладнання № 1042-73 1973 Мiнохорони здоров'я СРСР 30. ДНАОП 0.03-3.01-71 Санітарні норми проектування про-мислових підприємств СН № 245-71 05.11.71 Мiнохорони здоров'я СРСР 31. ДНАОП 0.03-3.12-84 Санітарні норми вібрації робочих місць № 3044-84 1984 Мiнохорони здоров'я СРСР 32. ДНАОП 0.03-3.14-85 Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях СН № 3223-85 12.03.85 Мiнохорони здоров'я СРСР 33. ДНАОП 0.03-3.28-93 Граничні норми підіймання і перемі-щення важких речей жінками Зареєстровано: 10.12.93 Наказ № 241 22.12.93 № 194 Мiнохорони здоров'я України Мінюст України 34. ДНАОП 0.03-3.29-96 Граничні норми підіймання і перемі-щення важких речей неповнолітніми Зареєстровано: 22.03.96 № 59 16.04.96 №183/1208 Мiнохорони здоров'я України Мінюст України 35. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд пра-цівників певних категорій Зареєстровано: 31.03.94 Наказ №45 21.06.94 №136/345 Мiнохорони здоров'я України Мінюст України 36. ДНАОП 0.03-8.02-86 Гігієнічна класифікація праці №4137-86 1986 Мінохорони здоров`я України 37. ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідли-вими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітнiх Зареєстровано: 31.03.94 Наказ № 46 28.07.94 № 176/385 Мiнохорони здоров'я України Мінюст України 38. ДНАОП 0.03-8.08-93 Перелік важких робіт і робіт з шкід-ливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосу-вання праці жінок Зареєстровано: 29.12.93 Наказ № 256 30.03.94 № 51/260 Мiнохорони здоров'я України Мінюст України 2 3 4 5 39. ДНАОП 0.05-1.02-93 Правила відшкодування власником підприємства установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної працівникові ушко-дженням здоров`я пов`язаним з ви-конанням ним трудових обов`язків 23.06.93 Постанова 472 Зміни: 8.02.94 Постанова № 71 18.07.94 №492 03.10.97 №1100 Кабінет Міністрів України 40. ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові норми безплатної видачi спец-одягу спецвзуття та інших засобів iндивiдуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господар-ства і окремих виробництв Зміни: 12.02.81 № 46/П-2 1.08.85 № 289/П-8 06.11.86 №476/П-12 Держком- праці СРСР 41. ДНАОП 0.05-3.06-22 Про видачу мила на підприємствах Роз`яснення з цього питання: 6.08.22 Постанова 22.06.24 14.04.26 НКТ РРФСР 42. ДНАОП 0.05-3.23-80 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робіт-никам і службовцям підприємств хар-чової м`ясної і молочної промисловості Зміни: 23.09.80. №296/П-10 21.08.85 №289/П-8 Держком- праці СРСР 43. ДНАОП 0.05-8.04-92 Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці 01.08.93 Постанова № 442 Кабінет Міністрів України 44. ДНАОП 7.1.00-1.03-96 Правила охорони праці при експлуатації баз складів і сховищ виконанні вантажо-розвантажувальних робіт на об`єктах оптової торгівлі 08.05.96 Наказ №78 Держнагляд-охоронпраці 45. ДНАОП 7.1.30-1.02-96 Правила охорони праці для підпри-ємств громадського харчування 26.06.96 Наказ № 107 Держнагляд-охоронпраці 46 НАОП 1.4.10-1.04-86 Правила з техніки безпеки і вироб-ничої санітарії при електрозварюва-льних роботах 22.05.86 Мінхіммаш СРСР 47 НАОП 1.4.74-1.1.11-73 Правила з техніки безпеки і виробни-чої санітарії при газоелектричному рі-занні 1973 ЦК проф-спілки ро-бітників суднобудування 1 2 3 4 5 48. НАОП 1.1.10-1.04-85 Правила безпеки при роботі з інстру-ментом та пристроями 30.04.85 Мiненерго СРСР 49. НАОП 1.8.10-2.22-84 ОСТ 111-12-84 Виробництво консерв-ної продукції з використанням сірчистого ангідриду кислот та спирту. Вимоги безпеки 04.04.84 Мінхарчо-пром СРСР 50. НАОП 1.8.10-2.23-84 ОСТ 111-13-84 Ємкості для антисепти-чного зберігання томат-пасти рідких та пюреподібних напівфабрикатів. Ек-сплуатація та ремонт. Вимоги безпе-ки 04.04.84 Мінхарчо-пром СРСР 51. НАОП 1.8.10-2.25-75 ОСТ 27-00-221-75 Сепаратори рідинні. Вимоги безпеки 14.08.75 Мінхарчо-пром СРСР 52. НАОП 1.9.10-1.01-79 Правила безпеки для виробництв мікробіологічної промисловості 24.04.79 Держгіртех- нагляд СРСР 53. НАОП 5.1.11-1.22-90 Правила техніки безпеки і виробни-чої санітарії при навантажувально-розвантажувальних роботах на заліз-ничному транспорті ЦМ-4771 15.02.90 Міністерство шляхів сполучення СРСР 54. НАОП 8.1.00-1.04-90 Правила будови і безпечної експлу-атації аміачних холодильних устано-вок 27.09.90 Держкомітет Ради Мініст-рів СРСР з питань про-довольства 55 ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафто-продуктів тиском насичених парів не вище 93 3 кПа 18.03.94 №133 Держком-нафтогаз України 56. ВБН- СГіП-46-3.94 Перелік будівель і приміщень підпри-ємств міністерства сільского господарства та продовольства України з встановленням їх категорій по вибухопожежній небезпеці а також класів вибохопожежонебезпечних зон по ПУЕ 10.01.95 Протокол НТР № 31 Мінсільгосп-прод України 57. ВСН 205-84 Інструкція по проектуванню електро-установок систем автоматизацiї тех-нологічних процесів 05.04.84 Мiнмонтаж-спецбуд СРСР 58. ОНТП 24-86 Загальносоюзні норми технологічного проектування 27.02.86 МВС СРСР 59. ВНТП 12-91К Норми технологічного проектування підприємств плодоовочевої консерв-ної мисловості 22.07.91 № 070-81/284 Головагро-промнауч-проект СРСР 60. РД 34.21.122-87 Інструкція по устрою захисту від бли-скавки будівель і споруд 12.10.87 Мiненерго СРСР 61. Положення про добровільні пожежні дружини команди і Типове поло-ження про пожежно-технічну комісію 27.09.94 № 521 МВС України 1 2 3 4 5 62. Положення про порядок видачі органами державного пожежного нагля-ду підприємствам установам органі-заціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи Зареєстровано: 26.10.94 Наказ №580 27.10.94 №257/467 МВС України Мінюст України 63. Положення про порядок накладання штрафів на підприємства установи і організації за порушення встановлених законодавством вимог пожеж-ної безпеки невиконання розпоряд-жень приписів посадових осіб ор-ганів державного пожежного нагляду 14.12.94 Постанова №840 Кабінет Міністрів України 64. Порядок проведення експертизи про-ектної та іншої документації щодо пожежної безпеки Зареєстровано: 22.11.94 Наказ №641 27.12.94 №326/536 МВС України Мінюст України 65. Порядок сертифікації виробів проти-пожежного призначення 14.02.95 Держстан-дарт України 66. Правила пожежної безпеки в Україні Зареєстровано: 22.06.95 № 400 14.06.95 № 219/755 МВС України Мінюст України 67. Правила улаштування електроустановок 06.07.84 Мiненерго СРСР 68. Список виробництв робіт цехів про-фесій і посад зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особ-ливий характер праці 17.11.97 Постанова №1290 Кабінет Міністрів України 69. Типове положення про службу по-жежної безпеки Зареєстровано: 12.04.95 Наказ №220 20.04.95 №118/654 МВС України Мінюст України 70. Типове положення про спеціальне навчання iнструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та орга-нізаціях України Зареєстровано: 17.11.94 № 628 02.12.94 № 307/517 МВС України Мінюст України 71. СанПиН 1166-74* Санітарні правила охорони поверх-невих вод від забруднень стічними водами 09.03.95 Постанова №01/035 Мінохорони здоров`я України 72. ДБН А 3.1.3-94 73. ДСТУ 2293-93 74. ДСТУ 2456-94 75. ДСТУ 2586-94 Управління організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення Охорона праці. Терміни та визначення Зварювання дугове і електрошлакове Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування 76. ДСТУ 2807-94 Устаткування метало- і деревообробне. Загальні вимоги безпеки і методи випробувань 77. ДСТУ 3235-95 Устаткування овочефруктопереробної промисловості. Вимоги безпеки 78. ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги 79. ДСТУ 3400-96 Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основ-ні положення організація порядок проведення і розгляду результатів 80. ГОСТ 2.601-68 Эксплуатационная и ремонтная документация 81. ГОСТ 12.0.003-74* Опасные и вредные производственные факторы. Классификация 82. ГОСТ 12.1.003-83 Шум. Общие требования безопасности 83. ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования 84. ГОСТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны 85. ГОСТ 12.1.007-76* Вредные вещества. Классификация и общие требования безо-пасности 86. ГОСТ 12.1.010-76* Взрывобезопасность. Общие требования 87. ГОСТ 12.1.012-90 Вибрационная безопасность. Общие требования 88. ГОСТ 12.1.014-84 Воздух рабочей зоны. Метод измерения концентраций вредных веществ индикаторными трубками 89. ГОСТ 12.1.016-79 Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ 90. ГОСТ 12.1.029-80 Средства и методы защиты от шума. Классификация 91. ГОСТ 12.1.041-83 Пожаровзрывобезопасность горючих пылей 92. ГОСТ 12.1.050-86 Методы измерения шума на рабочих местах 93. ГОСТ 12.2.003-91 Оборудование производственное. Общие требования безо-пасности 94. ГОСТ 12.2.007.0-75 Изделия электротехнические. Общие требования безопасности 95. ГОСТ 12.2.007.7-83 Устройства комплектные низковольтные. Требования безо-пасности 96. ГОСТ 12.2.007.8-75 Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности 97. ГОСТ 12.2.009-80 Станки металлообрабатывающие. Общие требования безо-пасности 98. ГОСТ 12.2.010-75 Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности 99. ГОСТ 12.2.012-75 Приспособления по обеспечению безопасного производства работ. Общие требования 100. ГОСТ 12.2.013.0-91 Машины ручные электрические. Общие требования безопас-ности и методы испытаний 101. ГОСТ 12.2.016-81 Оборудование компрессорное. Общие требования безопас-ности 102. ГОСТ 12.2.022-80 Конвейеры. Общие требования безопасности 103. ГОСТ 12.2.025-80 Обработка металлов резанием. Требования безопасности 104. ГОСТ 12.2.026.0-93 Оборудование деревообрабатывающее. Общие требования безопасности к конструкции 105. ГОСТ 12.2.029-88 Приспособления станочные. Требования безопасности 106. ГОСТ 12.2.032-78 Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования 107. ГОСТ 12.2.033-78 Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования 108. ГОСТ 12.2.040-79 Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требо-вания безопасности к конструкции 109. ГОСТ 12.2.049-80 Оборудование производственное. Общие эргономические тре-бования 110. ГОСТ 12.2.061-81 Оборудование производственное. Общие требования безо-пасности к рабочим местам 111. ГОСТ 12.2.062-81 Оборудование производственное. Ограждения защитные 112. ГОСТ 12.2.064-81 Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности 113. ГОСТ 12.2.086-83 Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности к монтажу испытаниям и эксплуатации 114. ГОСТ 12.2.101-84 Пневмоприводы. Общие требования безопасности к конструкциям 115. ГОСТ 12.2.124-90 Оборудование продовольственное. Общие требования безопасности 116. ГОСТ 12.3.001-85 Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу испытаниям и эксплуатации 117. ГОСТ 12.3.002-75 Процессы производственные. Общие требования безопаснос-ти 118. ГОСТ 12.3.009-76 Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безо-пасности 119. ГОСТ 12.3.010-82 Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации 120. ГОСТ 12.3.020-80 Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности 121. ГОСТ 12.3.025-80 Обработка металлов резанием. Требования безопасности 122. ГОСТ 12.3.028-82 Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности 123. ГОСТ 12.3.042-88 Деревообрабатывающее производство. Общие требования бе-зопасности 124. ГОСТ 12.4.002-74 Средства индивидуальной защиты рук от вибрации. Общие технические требования 125. ГОСТ 12.4.012-83 Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования 126. ГОСТ 12.4.013-85 Очки защитные. Общие технические условия 127. ГОСТ 12.4.021-75* Системы вентиляционные. Общие требования 128. ГОСТ 12.4.024-76 Обувь специальная виброзащитная. Общие технические тре-бования 129. ГОСТ 12.4.026-76* Цвета сигнальные и знаки безопасности 130. ГОСТ 12.4.029-76 Фартуки специальные. Технические условия 131. ГОСТ 12.4.034-85 Средства индивидуальной защиты органов дыхания. Классификация и маркировка 132. ГОСТ 12.4.040-78 Органы управления производственным оборудованием. Обо-значения 133. ГОСТ 12.4.051-88 Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний 134. ГОСТ 12.4.059-89 Строительство. Ограждения предохранительные. Общие технические условия 135. ГОСТ 12.4.068-79 Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования 136. ГОСТ 12.4.099-80 Комбинезоны женские для защиты от нетоксичной пыли механических воздействий и общих производственных загрязнений. Технические условия 137. ГОСТ 12.4.100-80 Комбинезоны мужские для защиты от нетоксичной пыли механических воздействий и общих производственных загрязнений. Технические условия 138. ГОСТ 12.4.103-83 Одежда специальная защитная средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация 139. ГОСТ 12.4.121-83 Противогазы промышленные фильтрующие. Технические условия 140. ГОСТ 15.001-88 Система разработки и постановки продукции на производст-во. Продукция производственно-технического назначения 141. ГОСТ 17.0.0.04-90 Экологический паспорт промышленного предприятия. Основ-ные положения 142. ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допусти-мых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями 143. ГОСТ 2761-84 Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические требования и правила выбора 144. ГОСТ 2874-82* Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством 145. ГОСТ 5375-79 Сапоги резиновые формовые. Технические условия 146. ГОСТ 9078-84 Поддоны плоские. Общие технические условия 147. ГОСТ 9396-88 Ящики деревянные многооборотные. Общие технические ус-ловия 148. ГОСТ 9557-87 Поддон плоский деревянный размером 800х1200 мм. Технические условия 149. ГОСТ 9570-84* Поддоны ящичные и стоечные. Общие технические условия 150. ГОСТ 13188-67 Тележки грузовые. Типы основные параметры и размеры 151. ГОСТ 14202-69 Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки 152. ГОСТ 14192-77 Маркировка грузов 153. ГОСТ 14254-80 Изделия электротехнические. Оболочки. Степени защиты. Обозначения. Методы испытаний 154. ГОСТ 14757-81* Стеллажи сборно-разборные 155. ГОСТ 16215-80*Е Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия 156. ГОСТ 17770-86 Машины ручные. Требования к вибрационным характеристикам 157. ГОСТ 18962-86* Машины напольные безрельсового электрифицированного транспорта. Общие технические условия 158. ГОСТ 19433-88* Грузы опасные. Классификация 159. ГОСТ 19822-82 Тара производственная. Технические условия 160. ГОСТ 20010-74 Перчатки резиновые технические. Технические условия 161. ГОСТ 20259-80* Контейнеры универсальные. Общие технические условия 162. ГОСТ 21130-75 Изделия электротехнические. Защимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры 163. ГОСТ 21253-75 Автоматы наполнительные и дозировочно-наполнительные для жидких пищевых продуктов. Технические условия 164. ГОСТ 21752-76 Система “человек-машина”. Маховики управления и штурвалы. Общие эргономические требования 165. ГОСТ 21753-76 Система “человек-машина”. Рычаги управления. Общие эргономические требования 166. ГОСТ 21889-76 Система “человек-машина”. Кресло человека-оператора. Общие эргономические требования 167. ГОСТ 22269-76 Система “человек-машина”. Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места. Общие эргономические требования 168. ГОСТ 23000-78 Система “человек-машина”. Пульты управления. Общие эргономические требования 169. ГОСТ 24597-81 Пакеты тарно-штучных грузов 170. ГОСТ 24831-81 Тара-оборудование. Типы основные параметры и размеры 171. ГОСТ 24885-91 Сепараторы центробежные жидкостные. Общие технические условия 172. ГОСТ 26887-86 Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия. 173. ГОСТ 27487-87 Электрооборудование производственных машин. Общие технические требования и методы испытаний 174. ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия 175. ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия 176. СНиП 2.01.02-85* Противопожарные нормы 177. СНиП 2.02.05-87 Фундаменты машин с динамическими нагрузками 178. СНиП 2.03.13-88 Полы 179. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий 180. СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения 181. СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения 182. СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование 183. СНиП 2.04.09-84 Пожарная автоматика зданий и сооружений 184. СНиП 2.05.07-91 Промышленный транспорт 185. СНиП 2.08.02-89 Общественные здания и сооружения 186. СНиП 2.09.02-85* Производственные здания 187. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания 188. СНиП 2.11.01-85* Складские здания 189. СНиП 2.11.02-87 Холодильники 190. СНиП 3.05.05-84 Технологическое оборудование и технологические трубопроводы 191. СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение 192. СНиП ІІ-12-77 Защита от шума. Нормы проектирования 193. СНиП ІІ-39-79 Железные дороги. Колеи 1520 мм 194. СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий 195. СНиП ІІІ-4-80 Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве 196. СП 962-72 Санітарні правила для підприємств які виробляють плодо-овочеві консерви сушені фрукти овочі картоплю квашену ка-пусту і солені овочі 197. СН 174-75 Инструкция по проектированию электроснабжения промыш-ленных предприятий 198. СН 181-70 Указания по проектированию цветовой отделки зданий промышленных предприятий 199. СН 441-79 Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий зданий и сооружений 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 3.1. Організація роботи з охорони праці на підприємствах повинна здійсню-ватись у відповідності із Законами України “Про охорону праці” “Про пожежну безпеку” “Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення” і чинними положеннями про службу охорони праці і службу пожежної безпеки. 3.2. Територія виробничі допоміжні і підсобні приміщення устаткування технологічні процеси транспортні засоби підприємств повинні відповідати вимогам що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці. Ці вимоги включають безпечне використання території виробничих підсобних і допоміжних приміщень безпечну експлуатацію устаткування і механізмів організацію технологічних процесів захист працівників від впливу шкідливих і небез-печних виробничих чинників утримання виробничих приміщень і робочих місць відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил улаштування санітарно-побуто-вих приміщень. 3.3. При відсутності в Правилах вимог дотримання яких необхідно для забезпечення безпеки праці на конкретному підприємстві керівник власник підпри-ємства повинен вжити додаткових заходів щодо забезпечення безпеки працюючих. 3.4. Проектування підприємств розробка нових технологій засобів вироб-ництва засобів індивідуального і колективного захисту працюючих повинні проводитись з урахуванням вимог щодо охорони праці і пожежної безпеки. Забороняється будівництво реконструкція технічне переоснащення підпри-ємств впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці і пожежну безпеку. 3.5. Прийняття в експлуатацію нових та реконструйованих підприємств бу-дівель споруд повинно проводитись у відповідності з ДБН А 3.1.3-94 і Положенням про видачу Держнаглядохоронпраці власникові підприємства установи організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства установи організації Положенням про порядок видачі органами державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи. 3.6. Діяльність підприємств щодо захисту навколишнього природного середовища повинна регламентуватись вимогами закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” ГОСТ 17.2.3.02-78 ГОСТ 17.0.0.04-90 СН 245-71 Санітарних правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами - СанПиН 1166-74 ВНТП 12-91К цих Правил інших чинних нормативних документів та методик. 3.7. Підприємства незалежно від часу введення їх у дію повинні бути облад-нані спорудами устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів та їх знешкодження зменшення впливу шкідливих факторів на навколишнє природне середовище. 3.8. Забороняється введення в дію підприємств на яких не забезпечено у повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію. 3.9. Склад проекту по захисту атмосфери від забруднення шкідливими речовинами повинен відповідати ГОСТ 17.2.3.02-78. Екологічний паспорт повинен складатися згідно з вимогами ДСТУ 3273-95 у відповідності з ГОСТ 17.0.0.04-90. 3.10. Викиди речовин що забруднюють не повинні перевищувати значень нормативів гранично допустимих викидів установлених для кожного джерела забруднення атмосфери неорганізованих вентиляційних викидів . 3.11. Для максимального зниження викидів шкідливих речовин повинні використовуватись найбільш сучасна технологія методи очистки та інші технічні засоби у відповідності з вимогами санітарних норм проектування підпри-ємств. 3.12. Величини гранично допустимих викидів і матеріали по їх обгрунтуван-ню повинні бути погоджені з органами які здійснюють державний контроль за охороною атмосфери від забруднення і затверджені у встановленому порядку. Величини гранично допустимих викидів повинні переглядатися не рідше одного разу в 5 років. 3.13. Розробка нових технологій засобів виробництва засобів колективного і індивідуального захисту працюючих повинні проводитись з урахуванням вимог щодо охорони праці. Забороняється впровадження нових технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи проектної документації на їх відповідність нор-мативним актам про охорону праці. 3.14. Машини механізми устаткування транспортні засоби і технологічні процеси що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці життя і здоров`я людей повинні мати сертифікати що засвідчують безпеку їх використання видані у встановленому порядку 3.15. Для організації і контролю безпеки праці на підприємстві повинна фун-кціонувати служба охорони праці діяльність якої повинна регламентуватись відпо-відним Положенням розробленим на підприємстві і затвердженим у встановленому порядку. З кількістю працюючих меншою 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи які мають відповідну підготовку. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підпри-ємства і повинна прирівнюватися до основних виробничо-технічних служб підпри-ємства. 3.16. Організація роботи щодо охорони праці пожежної безпеки на підпри-ємстві права і обов'язки посадових осіб і працівників повинні бути викладені в нормативних актах розроблених у відповідності з Порядком опрацювання та зат-вердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підпри-ємстві. 3.17. На кожному підприємстві відповідно до Переліку робіт з підвищеною не-безпекою повинен складатися перелік робіт з підвищеною небезпекою виходячи із специфіки і складу виконуваних робіт. 3.18. Згідно з Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці Типовим положенням про спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємс-твах в установах та організаціях України повинні опрацьовуватись і затверджува-тися керівником підприємства відповідні положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і пожежної безпеки формуватися тематичні програми проведення цієї роботи. 3.19. Для безпечного виконання робіт на підприємстві повинні розроблятись і затверджуватись у встановленому порядку: інструкції з охорони праці для працівників за професіями або при виконанні окремих видів робіт; загальнооб`єктна інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень цехів дільниць складів тощо . Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних iнструктажів проходження пожежно-технічного мінімуму а також у системі вироб-ничого навчання. 3.20. При проектуванні будівництві реконструкції і експлуатації підприємств опрацюванні нових технологічних процесів і типів устаткування повинні бути передбачені заходи що виключають перевищення допустимих меж впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників ГОСТ 12.0.003-74* зокрема: а група фізичних чинників: машини і механізми що рухаються авто- і електронавантажувачі авто- і електрокари електровізки тощо ; рухомі і обертові частини виробничого устаткування; підвищена запиленість повітря робочої зони відділення просіювання цукру круп підготовки картонної і дерев`яної тари вантажо-розвантажувальні роботи з матеріалами що порошать ; знижена температура повітря робочої зони холодильні камери вантажо-розвантажувальні роботи в холодний період року ; підвищена температура повітря робочої зони стерилізаційні сиропо-і заливальноварильні обжарювальні сушильні відділення варіння концентрованих продуктів ; підвищена вологість мийні сировини і тари стерилізаційні і виробничі від-ділення ; підвищений рівень шуму на робочому місці компресорні установки сепаратори гомогенізатори дробарки преси відцентрові насоси вентиляційні установки ; підвищені значення напруги в електричному колі замикання якого може статися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики; відсутність або недостатність природного освітлення; недостатня освітленість робочої зони; гострі кромки задирки і шорсткість на поверхнях інструментів тари устаткування; б група хімічних чинників: хімічні речовини з різноманітним характером небезпечного і шкідливого впливу на організм людини засолочно-квасильне виробництво сульфітація пло-доовочів виготовлення хрону гірчиці інших виробів із застосуванням матеріалів що виділяють летючі речовини приміщення лабораторії холодильні установки зварювальні дільниці акумуляторні тощо ; в психофiзiологічнi чинники: фізичні перевантаження - статичнi і динамічні вантажо-розвантажувальні ро-боти немеханізовані ; нервово-психічні перевантаження - монотонність праці розумове переванта-ження емоційне перевантаження пакувальники готової продукції оператори машин і механізмів закупорювальники тари на напівавтоматах укладальники консервів у колони тощо . 3.21. Заходи щодо усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих чинників під час проведення виробничих процесів з переробки плодоовочів повинні включати: максимальну їх механізацію автоматизацію із застосуванням сучасної техніки і технології; заміну технологічних процесів і операцій зв`язаних з виникненням небезпеч-них і шкідливих чинників процесами і операціями за яких зазначені чинники від-сутні або менш інтенсивні заміна сульфітації плодоовочів на асептичний метод консервування тощо ; механізацію транспортних операцій міжопераційних і переміщення сировини і відходів виробництва на подальшу технологічну обробку ; мінімізацію кількості типорозмірів споживчої тари для плодоовочевої консер-вної продукції із застосуванням переважно металевої і полімерної тари що дозволяє практично вилучити ручну працю на операціях з тарою; розміщення устаткування з врахуванням його шумових характеристик; теплоізоляцію гарячих поверхонь технологічного устаткування і трубопрово-дів; герметизацію пневмотранспортного і технологічного устаткування з метою запобігання виділення в повітря робочої зони шкідливих парів газів пилу; аерозолів; застосування устаткування з вбудованими місцевими відсмоктувачами; улаштування місцевої витяжної вентиляції в місцях виділення пилу і пари; виключення можливості забруднення зовнішнього середовища; застосування засобів колективного і індивідуального захисту працюючих; усунення безпосереднього контакту працюючих з речовинами сірчистим ангідридом аміаком кислотами їдким лугом тощо ; зручність і безпечність проведення операцій; зниження фізичного навантаження до допустимого. 4. ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ 4.1. Планування забудівля улаштування і експлуатація території повинні про-водитись у відповідності із СНиП ІІ-89-80 СН 441-79 цими Правилами. 4.2. Територія підприємства повинна бути огороджена за висотою 2 0 м і мати не менше двох виїзних в'їзних воріт шириною отвору і висотою над про-їжджою частиною не меншою ніж 4 5 м. 4.3. Ворота для в'їзду виїзду повинні мати запори які унеможливлюють їх самочинне відчинення зачинення і попереджувальну сигналізацію про рух транс-порту. 4.4. Територія підприємства повинна мати: відвід атмосферних вод від будівель і споруд до водостоків; проїзди з твердим покриттям з дорожними знаками допустимими схилами і радіусами закруглень; протипожежний і господарський водопроводи каналізацію і пожежні водой-ми виконані у відповідності з нормами будівельного проектування; мережу зовнішнього освітлення; озеленення на вільних ділянках території. Перед виїзними воротами і площадками автомобільних ваг повинні бути встановлені напрямні стовпчики. Використовувати ворота на внутрішньоцеховому залізничному шляху для постійного входу і виходу забороняється. 4.5. Відкриті майданчики на яких розміщені склади горючих і інших легко-займистих рідин повинні бути огороджені мати за периметром обвалування і не мати доступу стороннім особам. 4.6. Під`їзні шляхи проїзди проходи майданчики слід регулярно очищати від сміття. У літній час під`їзні шляхи проїзди проходи необхідно поливати а взимку - очищати від снігу та льоду і в разі ожеледиці - посипати піском. За зеленими насадженнями повинен здійснюватися постійний догляд. 4.7. Окремо розташовані вбиральні повинні знаходитись на відстані не мен-шій ніж 25 м від виробничих приміщень мати водонепроникні вигрібні ями із закритими кришками. Убиральні і підходи до них повинні утримуватися в чистоті і щоденно дезін-фікуватись. 4.8. Для збирання сміття повинні бути встановлені на асфальтованій або бетонній площадці водонепроникні контейнери-сміттєзбірники з кришками. Розмір площадки повинен перевищувати площу основи контейнера на 1 м у кожний бік. Площадка сміттєзбірника повинна розташовуватися на відстані не меншій ніж 25 м від приміщень. 4.9. Очищення сміттєзбірників слід проводити не рідше одного разу в два дні з наступною обов'язковою дезінфекцією. 4.10. Підземні інженерні мережі на території підприємства повинні мати зов-нішні розпізнавальні знаки. Кабельні траси електросилові і зв'язку повинні бути позначені пікетами че-рез кожні 100 м на поворотах кабеля над кабельними муфтами при перетинах із залізничними коліями дорогами. На пікетах повинні бути зазначені номер кабеля і його найменування. 4.11. Заглиблені резервуари колодязі люки повинні бути закриті міцними кришками врівень з прилеглою територією. Під час ремонтних робіт на території незакриті заглиблення котловани траншеї ями повинні мати огородження висотою 1 м з суцільним зашиттям унизу 0 15 м; тимчасово відкриті колодязі повинні бути огороджені або закриті щитами з установленням попереджувальних переносних знаків безпеки і освітлюватися в темний час доби. 4.12. Для переходу людей через канави траншеї транспортери повинні бути встановлені трапи і містки. 4.13. Пішохідні доріжки повинні бути максимально короткими з мінімальною кількістю перехрещень із шляхами вантажопотоків. Ширина пішохідної доріжки повинна бути не менше ніж 1 м. 4.14. Автомобільні ваги повинні розташовуватись так щоб під`їзні шляхи до них були на одній горизонтальній площині з вантажною платформою і були прямими з боку виїзду і в`їзду на відстані не меншій ніж 12-15 м. 4.15. Рух транспорту на підприємстві необхідно організовувати у відповідності з Правилами дорожнього руху за схемою маршрутів руху транспортних і пішохід-них потоків із зазначенням на ній поворотів зупинок виїздів переходів. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту перед в'їздами на територію і в інших необхідних місцях. 4.16. Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками покажчиками швидкості руху транспорту за ДСТУ 2586-94 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76*. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків та місця їх уста-новлення повинні обгрунтовуватися прийнятою схемою організації руху транспорт-них і пішохідних потоків. 4.17. Автомобільні дороги підприємства повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.07-91. 4.18. Залізничні виїзди і переїзди на території підприємства повинні бути обладнані шлагбаумами світловими сигналами або іншими пристроями які дозволяють регулювати рух транспорту. 4.19. Транспортні шляхи в тупиках повинні мати об`їзди або майданчики які б забезпечували можливість розвороту транспортних засобів. 4.20. У місцях де залізничні колії проходять поблизу будівель і споруд з дверними отворами обернутими в бік залізничних колій необхідно влаштовувати двосторонню усередині і ззовні попереджувальну світлову і звукову сигналізацію про наближення потягу або вагону. 4.21. Швидкість руху залізничного і автомобільного транспорту територією підприємства повинна бути зазначена для кожного виду транспорту на спеціально виставлених дорожніх знаках і не перевищувати таких величин: залізничний транспорт: потяг із локомотивом попереду - 15 км/год; потяг із локомотивом позаду вагонів - 10 км/год; рух за утруднених умов і при переїзді в'їзді або виїзді з території при при-чіплюванні вагонів - 5 км/год.; при пересуванні вагонів лебідкою вручну - 2 км/год; автомобільний транспорт: проїздами на території підприємства - 10 км/год.; при перетинанні переїздів підприємства при виїздах і в'їздах - 5 км/год.; при подаванні автомобіля заднiм ходом - 3 км/год.; для авто- і електронавантажувачів електрокар - 3 км/год. 4.22. Пересування вагонів вручну повинно виконуватись відповідно до інст-рукції затвердженої у встановленому порядку Положення про розробку інструк-цій з охорони праці . 5. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ПЛОЩАДОК 5.1. Виробничі приміщення 5.1.1. Виробничі будівлі споруди і приміщення підприємств повинні відпові-дати вимогам СНиП 2.09.02-85 СНиП 2.09.04-87 СНиП 2.11.01-85* СНиП 2.03.13-88 СН 245-71 ВНТП 12-91К Правил пожежної безпеки в Україні і цих Правил. 5.1.2. Виробничі приміщення де проводяться технологічні процеси з виділенням пилу шкідливих парів та газів повинні бути відокремлені зокрема: стерилізаційні варильні обжарювальні сушильні відділення; відділення миття сировини і тари; відділення вивантаження скляної тари; відділення просіювання цукру круп підготовки картонної і дерев`яної тари; станції централізованого приготування мийних і дезінфікуючих розчинів; квасильно-засолювальне відділення; приміщення сульфітації і десульфітації; приміщення зварювальних дільниць. В окремих приміщеннях слід розташовувати склади харчових продуктів пахнучих нехарчових речовин мийних і дезінфікуючих засобів. 5.1.3. Розташування приміщень категорій А і Б у підвальних і цокольних поверхах не допускається. 5.1.4. Приміщення для сульфітації та десульфітації розташовують з підвітряного боку у відповідності з розою вітрів на відстані не менше 50 м від найближчих будівель. 5.1.5. Висота основних виробничих приміщень повинна бути не менша ніж 4 8 м а приміщень енергетичного і транспортно-складського господарства - не менша ніж 3 м до конструкцій перекриттів що виступають. 5.1.6. Об`єм виробничого приміщення на кожного робітника повинен бути не менший ніж 15 м3 а площа - не менша ніж 4 5 м2. 5.1.7. Внутрішні будівельні конструкції виробничих приміщень повинні мати рівні поверхні що піддаються легкому очищенню і за необхідності теплоізоляцію що виключає конденсацію вологи на поверхні. 5.1.8. Внутрішня обробка приміщень повинна відповідати вимогам СН 181-70 ГОСТ 12.4.026-76* ВНТП 12-91К. Обробка приміщень та конструкцій повинна виконуватися матеріалами які дозволені для використання МОЗ України. 5.1.9. Стіни і металеві конструкції приміщень з агресивним повітряним середовищем необхідно виконувати з корозійностійких матеріалів або із захисним покриттям від корозії. 5.1.10. Прибудовування огороджувальних конструкцій з металоконструкцій в поєднанні з горючими полімерними утеплювачами комор адміністративних і ін-ших приміщень не дозволяється. 5.1.11. На огороджувальних конструкціях з металевих конструкцій з полімерними утеплювачами повинні бути встановлені попереджувальні знаки: ВОГНЕ-НЕБЕЗПЕЧНО. ГОРЮЧИЙ УТЕПЛЮВАЧ! 5.1.12. У місцях перехрещення трубопроводів з теплоносієм і металевих огороджувальних конструкцій з горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0 1 м повинна бути теплова ізоляція з негорючих матеріалів. 5.1.13. У приміщення де розташовуються виробництва категорій А і Б за вибухопожежонебезпекою а також у приміщення де виробничі процеси ведуться під тиском не дозволяється вбудовувати ремонтно-механічні майстерні загально-заводські лабораторії і інші приміщення що безпосередньо не зв`язані з цими технологічними процесами. 5.1.14. Уздовж внутрішнього боку застеклення світлоаераційних ліхтарів має бути захисна металева сітка. 5.1.15. У вікнах приміщень де технологічний процес супроводжується надмір-ним вологовиділенням повинні бути герметичність стиків між застекленням і рамами а також ущільнення рам для запобігання проникнення вологого повітря про-між рам. 5.1.16. У дверних і технологічних отворах виробничих приміщень для уперед-ження утворення в холодний період року туману і конденсату на поверхні стін і устаткування а також для захисту працюючих від впливу різкого зниження тем-ператури і протягів повинні влаштовуватися тамбури шлюзи або повітряно-теплові завіси. 5.1.17. Кожне виробниче приміщення повинно мати як мінімум один ос-новний прохід шириною не меншою ніж 1 5 м з`єднаний з виходами і сходовими клітками. 5.1.18. Зони проходу працюючих і проїзду транспорту повинні бути розмежовані. 5.1.19. Двері або ворота для вантажних потоків повинні бути відокремлені від дверей для проходу людей. 5.1.20. Підлоги виробничих приміщень повинні відповідати СНиП 2.03.13-88. Вони мають бути неслизькими без вибоїв щілин і виступів мати нахил 0 02 у бік каналізаційних трапів. Трапи повинні мати решітки і гідравлічні затвори. Трапи слід розташовувати біля випускання стоків від устаткування не менше одного трапа на кожні 100 м2 підлоги. Улаштування відкритого жолоба для стоку в каналізацію і скидання стічних вод на підлогу у виробничих приміщеннях не допускається. 5.1.21. У виробничих приміщеннях покриття підлоги слід виконувати: у всіх виробничих приміщеннях крім відділення приготування маринадного заливу - мозаїчні тераццо ; у зонах завантаження і вивантаження автоклавів періодичної дії - з чавунних плит; у відділенні приготування маринадного заливу - з керамічних плиток по прошарку на рідкому склі з ущільнюючою добавкою; у складах готової продукції і на сировинних площадках у складських при-міщеннях для зберігання нехарчових продуктів ремонтних майстернях тарних це-хах - асфальтобетонні; у приміщеннях для зберігання продукції у великих ємкостях включаючи і в асептичних умовах у проходах слід передбачати мозаїчне покриття підлоги те-раццо а на інших частинах приміщення - бетонне. Підлога в приміщеннях полярографії повинна бути ртутнонепроникною. 5.1.22. У виробничих цехах підготовка під підлоги має бути підсиленою для встановлення основної частини устаткування без фундаменту. Окремі фундаменти повинні влаштовуватись під устаткування з динамічним навантаженням у відпо-відності із СНиП 2.02.05-87. 5.1.23. Металеве покриття підлог площадок естакад переходів східців схо-дів повинно бути рифленим. 5.1.24. Люки приямки оглядові колодязі стічні жолоби і канали повинні бути водонепроникними зручними для очищення і закриті кришками урівень з підлогою. Перед їх відкриттям необхідно встановлювати бар`єрні огородження висотою 1 м. 5.2. Складські приміщення 5.2.1. Склади в тому числі навіси естакади відкриті складські площадки загального призначення готової продукції сировини напівфабрикатів і матеріалів повинні відповідати вимогам ВНТП 12-91К СНиП 2.11.01-85* СНиП 2.01.02-85* Правил пожежної безпеки в Україні і цих Правил. 5.2.2. До складських будівель і споруд повинен бути вільний проїзд. 5.2.3. Складські приміщення віднесені до вибухо- і пожежонебезпечних необхідно розташовувати в окремих одноповерхових будівлях із дахами що легко скидаються. 5.2.4. Склади які розташовані в підвальних і напівпідвальних приміщеннях та мають сходи з кількістю маршів більше одного або висотою більшою ніж 1 5 м повинні бути обладнані люками і трапами для спускання вантажу безпосередьо в складське приміщення і підіймачами для підіймання вантажу назовні. 5.2.5. У складах які розташовані на другому і вище поверхах повинні бути вивішені норми допустимого навантаження на 1 м2 площі підлоги. Склади які роз-ташовані вище першого поверху і мають сходи з кількістю маршів більше одного або висотою більше 2 м повинні мати підіймальні пристрої для спуску і підіймання вантажу. 5.2.6. Ширина проходів у складах де використовується цеховий транспорт візки авто- і електронавантажувачі електрокари тощо повинна бути встановлена: при односторонньому русі - не менше ширини навантаженого транспортного засобу плюс 0 8 м ; при зустрічному русі - не менше подвійної максимальної ширини транспортного засобу з готовою продукцією плюс 1 5 м. 5.2.7. Застосування навантажувачів з двигунами внутрішнього згоряння а також автокари для роботи всередені приміщень або залізничних вагонів забороняється. 5.2.8. Колони і обрамування отворів у складських будівлях у місцях інтенсивного руху наземного транспорту повинні бути захищені від механічних пош-коджень неметалевими матеріалами і пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76*. 5.2.9. Складські приміщення повинні мати не менше двох дверних отворів. 5.2.10. Мінімальні дверні отвори для вантажних потоків повинні бути зав-ширшки не менше 2 4 м і висотою не меншою ніж 2 5 м. 5.2.11. Перепади рівнів підлоги і пороги в складах і транспортних коридорах не допускаються. 5.2.12. Підлога в складах повинна бути рівною і задовольняти вимогам по вологостійкості вогнестійкості та стійкості до механічної дії. Підлога складських приміщень для зберігання кислот і лугів повинна бути виготовлена з матеріалів стійких до впливу кислот і лугів кислотостійкі плити вi-нiпласт . 5.3. Виробничі площадки 5.3.1. На території підприємства крім основних будівель і споруд повинні влаштовуватися: площадки для зберігання напівфабрикатів; площадки для зберігання тари; площадки для очищення обігової тари від бруду сміття і пилу; площадки для розміщення металевих контейнерів що зачиняються для зби-рання і тимчасового зберігання відходів виробництва і сміття. Площадки розташо-вують на відстані не меншій ніж 25 м від виробничих корпусів. Розмір площадки повинен перевищувати площу основи контейнера на 1 м у кожний бік; площадка з установленням бункера для тимчасового зберігання битого скла із забезпеченям під`їзду до нього автомобільного транспорту. 5.3.2. Проїзди площадки для зберігання сировини тари відходів площадок для санітарної обробки транспортних цистерн і обігової тари а також площадки перед складами сировини повинні бути заасфальтовані. 5.3.3. На площадках підприємства не допускаються автомобільні проїзди з щебеневим гравійним шлаковим та іншими не обробленими в`яжучими або ін-шими знезпилюваними засобами покриттями які утворюють пил. 5.3.4. Для запобігання наїзду транспорту на устаткування слід влаштовувати колесовідбійні бордюри і упори. 5.3.5. Пандуси для під`їзду до приймальних бункерів повинні бути з твердим покриттям і шириною на 0 6 м більше максимальної ширини транспортних засобів. 5.3.6. Сировинні площадки допускається влаштовувати відкритого і за-критого типу для короткочасного зберігання овочів плодів ягід . Відкриті сировинні площадки повинні мати навіс водопровід підлогу що забезпечує можливість її вологого прибирання. із стоками і каналізацією. Площадка повинна мати гарячу воду і дезінфікуючу установку. 5.3.7. Ширина території перед сировинними площадками визначається видом рухомого складу схемою розміщення транспортних засобів під розвантаження інтенсивністю надходження сировини. 5.3.8. Ящики і інша тара з сировиною встановлюється на сировинній площадці в штабеля допускається також зберігання яблук коренеплодів овочів тощо на площадках з твердим покриттям навалом у відповідності з технологічними інструкціями. 5.3.9. Відстань від відкритих сировинних площадок складів склотари виробничих приміщень до складів твердого палива і золи повинна бути не менша ніж 30 м. 5.3.10. Площадки для разміщення контейнерів призначених для виробничих відходів площадки для обробки всіх видів тари повинні обладнуватися системами гарячого холодного водопостачання і каналізації. 5.3.11. Площадки для відпочинку місця для паління повинні влаштовуватися загальною площею із розрахунку 0 2 м2 на одного працюючого в найбільш численній зміні. 5.4. Дільниці технічного обслуговування та ремонту технологічного виробничого та іншого устаткування 5.4.1. Приміщення технічного обслуговування і ремонту: гараж-зарядна електролiтна агрегатна ремонтні та ін. повинні бути відокремленими і відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85* СНиП 2.03.13-88 СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.05-91 СНиП 2.09.02-85* СНиП ІІ-4-79 ВНТП 12-91К Правил улаштування електроустановок ПУЕ Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів ПБЕЕС . 5.4.2. Дільниці по прийманню огляду і ремонту устаткування повинні бути забезпечені підіймально-транспортними пристосуваннями. 5.4.3. Висота приміщень дільниць технічного обслуговування визначається виходячи з габаритних розмірів установленого технологічного устаткування що застосовується для ремонту та профілактики і повинна бути не менша ніж 3 м. 5.4.4. Кожна дільниця повинна мати як мінімум один основний прохід шириною не меншою ніж 2 м зв`язаний з виходами і сходовими клітками. Ширина проходів в приміщеннях між стелажами полками шкафами повинна бути не менша ніж 1 м. 5.4.5. На виробничих дільницях стіни і перегородки виконуються гладкими з рівними поверхнями що легко піддаються миттю і вологому очищенню. 5.4.6. На робочих дільницях де відповідно до технології проведення роботи застосовуються кислоти луги нафтопродукти підлоги повинні бути виконані з матеріалу стійкого до дії цих речовин і не вбирати їх мати ухил у бік каналізаційних трапів. Трапи повинні бути обладнані решітками і гідравлічними запорами. 5.4.7. Металеві покриття підлоги повинні мати рифлення а покриття естакад переходів сходів виготовлятися з рифленої або просічно-витяжної сталі. 5.4.8. Підлоги і стіни оглядових канав необхідно облицьовувати плитками. У нішах оглядових канав улаштовується стаціонарне освітлення напругою 12 В. 5.4.9. Акумуляторне відділення не повинно з`єднуватись дверима з іншими приміщеннями. 5.4.10. На дільниці для акумуляторних робіт повинно бути не менше двох приміщень: одне - для приготування електролiту і ремонту акумуляторів; друге - для їх зарядки. Припливно-витяжна вентиляція зарядних станцій і приміщень призначених для зберігання заряджених батарей повинна постійно знаходитися в робочому стані та забезпечувати семикратний обмін повітря в годину. Увімкнення вентиляції зарядних станцій в загальну вентиляцію не дозволя-ється. Відсмоктування газів повинно здійснюватися як з верхньої так і з нижньої зони приміщення до того ж відсмоктування з верхньої зони повинно бути значно інтенсивнішим. 5.4.11. На дверях приміщення акумуляторної повинні бути написи: ЗАРЯДНА ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО! З ВОГНЕМ НЕ ВХОДИТИ! ПАЛИТИ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! 5.5. Допоміжні приміщення побутові 5.5.1. Працівники підприємства повинні бути забезпечені побутовими примі-щеннями службові і побутові приміщення пункти харчування охорони здоров'я та ін. відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 і СН 245-71. 5.5.2. Висота поверхів допоміжних будівель і вбудувань повинна бути не менша ніж 3 3 м. Висота побутових приміщень розташованих безпосередньо у виробничих приміщеннях має бути не менша ніж 2 4 м. 5.5.3. При блокуванні в одній будівлі різних за своїм призначенням і сані-тарному режиму приміщень не допускається розміщення душових умивальних убиралень тощо над харчовими блоками службовими приміщеннями здоров-пунктами. 5.5.4. Убиральні приміщення для відпочинку особистої гігієни жінок прист-рої питного водопостачання умивальні курильнi кімнати допускається розміщу-вати безпосередньо в убудованих приміщеннях виробничих цехів і дільниць. 5.5.5. Норми площі приміщень на одну людину одиницю обладнання роз-рахункове число працюючих які обслуговуються на одиницю обладнання в сані-тарно-побутових приміщеннях повинні відповідати СНиП 2.09.04-87. 5.5.6. Галузеві норми по забезпеченню санітарно-побутовими приміщеннями і влаштуваннями санітарні характеристики виробничих процесів наведені в додатку 1. 5.5.7. Гардеробні душові умивальні і убиральні повинні бути окремими для чоловіків і жінок. 5.5.8. При обліковій чисельності працюючих на підприємстві до 50 чоловік допускається влаштовувати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів. 5.5.9. При гардеробних крім окремих гардеробних одягу для вулиці мають бути комори спецодягу убиральні приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентаря місця для чищення взуття висушування волосся. 5.5.10. Кількість місць для зберігання одягу в гардеробних визначається: для вуличного - рівною кількості працюючих у двох суміжних змінах; для домашнього і спецодягу - рівною списковій чисельності працюючих на підприємстві. 5.5.11. При гардеробних для сушіння спецодягу спецвзуття повинні бути при-міщення оснащені відповідним обладнанням. 5.5.12. Шафи для зберігання різних видів одягу можуть закриватися або бути відкритими тобто не закриті з лицьової сторони з відділеннями кожне з яких обладнується поперечником для плічок або крючків місцями для головних уборів взуття туалетних предметів. 5.5.13. Відділення шаф повинні мати такі розміри: глибина - 500 мм висота 1650 мм ширина - 250 330 400 мм в залежності від групи виробничих проце-сів . 5.5.14. У гардеробних повинні передбачатися лавки шириною 300 мм що установлюються біля шаф на всю довжину їх рядів. 5.5.15. Відстань між лицьовими поверхнями шаф лицьовою поверхнею шаф і стіною або перегородкою приймається в залежності від кількості відділень шаф по одній стороні проходу: до 18 відділень - 1400/1000 мм; від 18 до 36 відділень 2000/1400 мм у знаменнику - ширина проходу між рядами шаф без лав . 5.5.16. Кількість кранів в умивальниках сіток в душових слід приймати по чисельності працюючих у зміні які одночасно закінчують роботу виходячи з груп виробничих процесів і розрахункової чисельності чоловік на одну душову сітку або кран. 5.5.17. В умивальниках слід передбачати крючки для рушників і одягу полиці для мила. Біля умивальників повинні завжди бути в достатній кількості мило і су-хий чистий рушник або електрорушник. 5.5.18. Душові обладнуються відкритими кабінами що огороджуються з трьох боків а також індивідуальними змішувачами гарячої і холодної води. Кабіни відокремлюються одна від одної перегородками з вологостійких матеріалів висотою від підлоги 1 8 м і які не доходять до підлоги на 0 2 м. Розміри відкритих кабін у плані повинні бути не менше 0 9х0 9 м. При душових можуть улаштовуватися приміщення парильних і мікробасейни сауни . 5.5.19. Переддушові що призначені для витирання тіла і переодягання повинні бути обладнані лавками шириною 0 3 м і довжиною 0 8 м на одну душову сітку. Над лавками повинні бути крючки для одягу та рушників і полиці для туалетних речей. Відстань між рядами лавок повинна бути не менше 1 м. 5.5.20. Убиральні в багатоповерхових побутових адміністративних і вироб-ничих будівлях повинні бути на кожному поверсі. При чисельності працюючих на двох суміжних поверхах 30 чоловік або мен-ше вбиральні слід розташовувати на одному з поверхів з найбільшою чисельністю. При чисельності працюючих на трьох поверхах меншій ніж 10 чоловік допус-кається одна вбиральня на три поверхи. 5.5.21. Загальна вбиральня для чоловіків і жінок може бути при чисельності працюючих у зміну не більше 15 чоловік. 5.5.22. Кількість санітарних приладів - унітазів і пісуарів в убиральнях розта-шованих у виробничих приміщеннях повинна прийматися з розрахунку один санітарний прилад на !8 чоловіків і 12 жінок у найбільш чисельній зміні а в уби-ральнях розташованих в адміністративних будівлях - з розрахунку один санітар-ний прилад на 45 чоловіків і 30 жінок. Вхід в убиральню повинен бути через там-бур. При убиральнях передбачаються умивальники з розрахунку один умивальник на 4 унітази і на 4 пісуари але не менше одного умивальника на кожну уби-ральню. 5.5.23. При кількості жінок що працюють у найбільш чисельну зміну від 15 і більше повинно бути передбачено приміщення для особистої гігієни жінок з гігієнічним душем кабіна розмірами в плані 1 8х0 9 м яка розміщується в жіночій убиральній та має вихід з тамбура вбиральні . При великій кількості жінок число кабін особистої гігієни жінок повинно прийматися з розрахунку одна кабіна на 75 жінок. У цих приміщеннях повинні бути місця для роздягання і умивальник. 5.5.24. Стіни і перегородки гардеробних душових переддушових умиваль-них приміщень оброблення спецодягу особистої гігієни жінок і убиралень повинні бути облицьовані матеріалами що піддаються легкій очистці і миттю гарячою водою із застосуванням мийних засобів. Висота облицювання повинна відповідати висоті дверних отворів а душових і переддушових - висоті приміщень. 5.5.25. Стіни і перегородки зазначених приміщень вище облицювання а також стелю необхідно фарбувати вологостійкими фарбами при цьому стелю душових і переддушових розміщених на верхньому поверсі будівель з сумісними покриттями необхідно фарбувати вологостійкими паронепроникними фарбами. Перегородки решти санітарно-побутових приміщень повинні бути пофарбовані на всю висоту вологостійкими фарбами стелі - водяними незмивними. 5.5.26. У підлогах душових умивальних на п'ять і більше умивальників убиралень на три і більше санітарних приладів а також інших приміщень в яких необхідне мокре прибирання повинні бути трапи в підлогах душових крім того обклеююча гiдроiзоляція. 5.5.27. Відстань від робочих місць у виробничих будівлях до убиралень курильних приміщень для обігріву чи охолодження улаштувань питного водопос-тачання повинна бути не більша ніж 75 м а від робочих місць на майданчиках підприємства - не більша ніж 100 м. 5.5.28. Для прання спецодягу при підприємстві або групи підприємств повинні бути пральні з відділеннями хімічної чистки. 5.5.29. При пральнях слід улаштувати приміщення для ремонту спецвзуття і спецодягу за розрахунком одне робоче місце з ремонту взуття і два робочих місця з ремонту одягу на 1000 чоловік облікової чисельності. 5.5.30. На підприємствах за кількістю працюючих понад 300 чоловік повинні бути фельдшерськi здоровпункти. 5.5.31. При обліковій чисельності від 50 до 300 працюючих повинен бути медичний пункт. Площа медичного пункту: 12 м2 - при обліковій чисельності від 50 до 150 працюючих 18 м2 - при 151 до 300 працюючих. 5.5.32. Приміщення і місця відпочинку в робочий час слід розміщати як правило при гардеробних домашнього одягу і здоровпунктах. 5.5.33. При чисельності працюючих на підприємстві в зміну понад 200 чо-ловік передбачається функціонування їдальні до 200 чоловік їдальні-роздавальні. При чисельності працюючих меншій ніж 30 чоловік замість столової-роздавальної допускається влаштування кімнати приймання їжі. 5.5.34. Кількість місць у столовій визначається за розрахунком одне місце на чотирьох працюючих у зміні. Площа кімнати для приймання їжі - за розрахунком 1 м2 на кожного відві-дувача але бути не менша ніж 12 м2. 5.5.35. Кімната приймання їжі повинна бути обладнана умивальником стаціонарним кип`ятильником електричною плитою холодильником. При кількості працюючих до 10 чоловік у зміну замість кімнати приймання їжі може бути в гардеробній додаткове місце площею 6 м2 для встановлення стола приймання їжі. 5.5.36. Улаштування і утримання кафетеріїв столових і буфетів що знаходя-ться при підприємствах повинні здійснюватися відповідно до Правил охорони праці для підприємств громадського харчування. 5.6. Сигналізація і зв'язок 5.6.1. Перелік виробничих приміщень з якими встановлюється зв'язок і вид зв'язку визначається розробниками проекту залежно від особливостей техноло-гічних процесів умов виробництва категорії його вибухопожежонебезпеки та ін-ших чинників. 5.6.2. Підприємство повинно мати: виробничий телефонний зв'язок; директорський і диспетчерський телефонний зв`язок; виробничий гучномовний зв`язок - пошуковий і двобічний який у разі необхідності використовується для оповіщення людей про пожежу; радіофікацію проводову . 5.6.3. Основні виробничі приміщення пов`язані технологічним процесом а також підсобні приміщення між якими підтримується постійний виробничий вза-ємозв'язок повинні бути обладнані телефонним диспетчерським або селекторним зв'язком. 5.6.4. Сигнальні пристрої повинні бути розташовані таким чином щоб забезпечувалася видимість і чутність сигналу в умовах роботи даної дільниці. 5.6.5. У вибухонебезпечних приміщеннях електрообладнання зв'язку і засобів автоматичної сигналізації повинно бути у вибухозахисному виконанні. 5.6.6. Вибухонебезпечні технологічні об'єкти обладнуються системами дво-стороннього гучномовного і телефонного зв'язку а взаємозв`язані технологічні об'єкти в необхідних випадках сигналізацією про роботу зв'язаних між собою агрегатів. 5.6.7. При зняттi засобів зв'язку і оповіщення в ремонт наладку або перевір-ку повинна проводитись негайна заміна знятих засобів на iдентичні за всіма параметрами. 5.6.8. Засоби автоматичної пожежної сигналізації повинні передбачатись в тих будівлях і приміщеннях що входять до Переліку будівель і приміщень об`єктів народного господарства СРСР які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією. 6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УСТАТКУВАННЯ 6.1. Загальні вимоги 6.1.1. Устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.049-80 ГОСТ 12.2.064-81 ГОСТ 12.1.010-76; ГОСТ 12.2.124-90 ГОСТ 12.1.004-91 ДСТУ 3235-95 Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання ПУЕ нормативно-технічної документації заводів-виготовлювачів і цих Правил. 6.1.2. Будова виготовлення монтаж прийняття в експлуатацію експлуатація і ремонт посудин що працюють під тиском понад 0 07 МПа 0 7 кгс/см2 повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 6.1.3. Котельні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0 07 МПа 0 7 кГс/см2 водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115о С. 6.1.4. Компресорне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 і Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компре-сорних установок повітропроводів і газопроводів. 6.1.5. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок. 6.1.6. Вантажопідіймальні крани вантажні електричні візки ручні і електричні тельфери знімні вантажозахоплювальні органи і пристосування повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 6.1.7. Ліфти скіпові і ліфтові підіймачі повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів. 6.1.8. Устаткування машини і механізми придбані за кордоном допуска-ються в експлуатацію лише за умов відповідності їх чинним в Україні норма-тивним актам з охорони праці і пожежної безпеки. 6.1.9. Заміна устаткування на інше що відрізняється від наявного виробнично-технічними характеристиками принципом дії конструкцією продуктивністю параметрами технологічного процесу розмірами масою тощо або перекомпоновка його повинні виконуватися за проектом спеціалізованої організації погодженим із службою охорони праці підприємства і затвердженим у встановленому порядку. Вносити зміни в конструкцію устаткування і технічні параметри зазначені в експлуатаційній документації без погодження із заводом-виготовлювачем фахів-цями з питань охорони праці підприємства а по обладнанню підвищеної небезпеки - також з органом Держнаглядохоронпраці не дозволяється. 6.1.10. Вентиляційні системи устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75; пневмоприводи - ГОСТ 12.2.101-84 ГОСТ 12.3.001-85; гідропри-води та мастильні системи устаткування - ГОСТ 12.2.040-79 ГОСТ 12.2.086-83. 6.1.11. Вимоги і заходи безпеки що визначаються особливостями конструкції і умовами роботи машин і устаткування систем елементів конструкції а також концентрації парів аерозолів та інших шкідливих речовин які виділяються рівні шуму вібрації в числових значеннях повинні зазначатись у стандарті технічних умовах на машину устаткування в розділі ”Вимоги безпеки”. . 6.1.12. Устаткування і його частини що є джерелом виділення вологи і газів повинно бути конструктивно сховано і максимально герметизовано. За недостат-ньої герметичності устаткування повинно мати вбудовані місцеві відсмоктувачі і пристрої що уловлюють і видаляють шкідливі речовини з очищенням викидуваного в атмосферу повітря. 6.1.13. Убудовані в устаткування аспіраційні і витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування. 6.1.14. Машини для подрібнення розмелювання і просіювання а також транспортне устаткування і всі апарати що порошать повинні закриватись у місцях пилевиділення щільними кожухами і аспіруватись. 6.1.15. Усі теплові апарати: бланшувачі стерилізатори варильні котли обшпарювачі підігрівачі збірники пари конденсату і гарячої води і інші апарати і кому-нікації що випромінюють тепло повинні мати ефективну і надійну теплову ізоляцію. Фланцеві з`єднання мають бути закриті круглими гладкими кожухами. Температура поверхні ізоляції не повинна перевищувати 45оС. 6.1.16. Виробниче устаткування в якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження порушення послідовності роботи механізмів падіння напруги в електричному колі а також тиску в пневмо- або гідросистемі нижче допустимих граничних величин повинно мати відповідні запобіжні пристрої і блокування. 6.1.17. Системи змащення збірних одиниць і механізмів розташованих у важкодоступних і небезпечних місцях устаткування повинні бути автоматичні чи дистанційні. 6.1.18. Робочі органи з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування.. 6.1.19. Устаткування з примусовим охолодженням повинно мати блокуваль-ний пристрій що виключає його пуск за відсутності холодагента. 6.1.20. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати: шумову характеристику - за ГОСТ 12.1.003-83; вібрацію - за ГОСТ 12.1.012-90. 6.1.21. Конструкція устаткування не повинна затрудняти розвантаження по-вне видалення продукту і санітарну обробку устаткування повинна забезпечувати миття без розбирання і унеможливлювати утворення застійних зон. Елементи конструкції устаткування не повинні мати гострих кутів не зачищених поверхонь випинів напливів тощо. 6.1.22. Резервуари для рідин повинні бути обладнані безпечними пристроями їх наповнення та зливання. Повинні бути забезпечені їх стійкість та неможливість перекидання. 6.1.23. Резервуари для кислот та інших рідин повинні мати кришки з ущільненням та засувами які виключають їх самочинне відкривання в процесі роботи і не повинні розташовуватися над зоною обслуговування устаткування. 6.1.24. Внутрішні поверхні апаратів і ємкостей для агресивних технологічних і допоміжних речовин мішалки в них і труби повинні бути виготовлені з корозійностійких матеріалів або покриті ними. 6.1.25. Обертові і рухомі частини устаткування приводних механізмів дви-гунів повинні бути надійно огороджені у відповідності з ГОСТ 12.2.062-81 або розміщені так щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу. Огородження і запобіжні пристосування не повинні: знижувати освітленість робочого місця; посилювати шум створюваний рухомими частинами устаткування; підвищувати вібрацію устаткування. Дія засобів захисту не повинна припинятися раніше ніж припиниться дія небезпечного чинника. 6.1.26 Знімні відкидні і розсувні огородження робочих органів а також дверці щитки кришки що відкриваються в цих огородженнях або корпусах ус-таткування повинні мати пристрої що виключають їх випадкове зняття чи від-криття або мати блокувальні пристрої що забезпечують зупинку устаткування при зніманні чи відкритті огородження. 6.1.27. Бокові стінки огороджень дозволяється виготовляти із сітки за розміром вічка не більшим ніж 10 мм х 10 мм які установлюються на відстані не меншій ніж 35 мм. Огородження з`єднувальних муфт валів зубчастих і ланцюгових передач повинні бути тільки суцільними. На огородженні привода повинна бути нанесена стрілка що вказує нап-равлення обертання ротора електродвигуна. 6.1.28. Оглядові люки завантажувальні воронки бункери отвором більшим ніж 0 3 м розміщені в зоні можливого знаходження обслуговуючого персоналу повинні бути захищені або відгороджені та закриті за допомогою інструменту спе-ціального ключа . 6.1.29. Органи керування виробничим устаткуванням повинні розташову-ватись у робочій зоні так щоб не утрудняти виконання технологічних операцій приводитись у дію зусиллями що не перевищують встановлених відповідними нормами. 6.1.30. Розміщення органів керування повинно відповідати послідовності виконання операцій забезпечувати зручність роботи і перешкоджати вмиканню ус-таткування у випадках помилкових дій операторів і відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 ГОСТ 12.2.007.7-83 ГОСТ 12.2.032-78 ГОСТ 12.2.033-78 ГОСТ 12.2.064-81 ГОСТ 22269-76. Органи керування повинні мати написи українською мовою або символи згідно з ГОСТ 12.4.040-78. 6.1.31. Пульти і пости керування вмонтовані в корпус устаткування повинні бути розміщені на відстані не більшій ніж 1 0-1 2 м від постійного робочого місця. Органи керування повинні бути над рівнем підлоги площадки - на висоті в межах від 0 7 до 1 6 м під час обслуговування стоячи і на висоті 0 6-1 2 м під час обслуговування сидячи у залежності від габаритів устаткування . 6.1.32. Органи ручного керування повинні бути розміщені на відстані не мен-шій ніж 0 2 м від незакритих робочих органів механізмів нагрітих елементів устаткування. Рукоятки важелів ободи маховиків і інші захоплювані рукою деталі органів керування повинні знаходитись на відстані не меншій ніж 0 04 м від огорожі або корпусу устаткування. 6.1.33. Зусилля що прикладаються до органів керування не повинні перевищувати нормативного динамічного і статичного навантаження на руховий апарат людини у відповідності з ГОСТ 21752-76 ГОСТ 21753-76. 6.1.34. Пускові пристрої повинні забезпечувати бистроту і плавність вмикан-ня устаткування. Наявність декількох пускових пристроїв не допускається. 6.1.35. Пускові пристрої повинні розміщатись на пульті керування безпосе-редньо на машині апараті або на окремому спеціальному стояку поряд з робочим місцем. Виносити пускові пристрої на колони і стіни не дозволяється. 6.1.36. Устаткування рухомі частини якого не проглядаються з місця пуску агрегатні установки конвеєри тощо повинно бути обладнано аварійними кноп-ками “Стоп” за відстанню між ними не більшою ніж 6 м. 6.1.37. Кнопки вимикання повинні бути червоного кольору мати напис “Стоп” і виступати з гнізда. Кнопки аварійного вимикання повинні бути більшого розміру в порівнянні з іншими кнопками. 6.1.38. Устаткування повинно бути оснащено контрольно-вимірювальними приладами приладами безпеки аварійною попереджувальною і технологічною сигналізацією передбаченими техологічним процесом. 6.1.39. Устаткування що знаходиться за межами видимості оператора і може являти небезпеку під час пуску для обслуговуючого персоналу автоматизовані лінії конвеєри довжиною понад 20 м бланшувачі пастеризатори тощо повинно бути оснащено звуковою світловою або комбінованою сигналізацією яка спрацьовує автоматично за 10 с до пуску устаткування і вимикається після пуску останньої машини лінії. 6.1.40. На устаткування машини агрегати механізми апарати ємкості кон-трольно-вимірювальні прилади у відповідності з ГОСТ 2.601-68 ГОСТ 12.2.003-91 повинна бути експлуатаційна документація технічний опис інструкція з експлу-атації інструкція з монтажу пуску регулювання і обкатки виробів паспорт . Експлуатаційна документація повинна зберігатися до списання устаткування. За інвентарними номерами устаткування заноситься в спеціальні журнали обліку і періодичних оглядів опосвідчень . 6.1.41. Елементи технологічного устаткування що являють небезпеку аварій і нещасних випадків повинні мати сигнально-попереджувальне пофарбування у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76*. 6.1.42. Контроль виконання вимог безпеки до технологічного устаткування необхідно проводити під час: розробки конструкторської документації; попередніх і приймальних випробувань дослідних зразків згідно з ГОСТ 15.001-88; приймально-здавальних і періодичних випробувань устаткування серійного виробництва згідно з ГОСТ 15.001-88; монтажу і передачі в експлуатацію; випробувань після модернізації і капітального ремонту; сертифікаційних випробувань. 6.2. Контрольно-вимірювальні прилади автоматика прилади безпеки і арматура 6.2.1. Контрольно-вимірювальні прилади прилади автоматики прилади без-пеки і арматура повинні відповідати проектній документації заводу-виготовлюва-ча. 6.2.2. У кожному цеху повинен бути журнал для записів результатів оглядів відміток про регулювання і ремонт контрольно-вимірювальних приладів і приладів автоматики. 6.2.3. Перевірку випробування контрольно-вимірювальних приладів і авто-матичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ДСТУ 3400-96. 6.2.4. Терміни перевірки приладів установлених на устаткуванні у мережах автоматики на трубопроводах тощо визначаються підприємством у залежності від конкретних умов експлуатації але не рідше одного разу в 6 місяців. 6.2.5. Перевірка манометрів з їх опломбуванням або клеймуванням повинна проводитись не рідше одного разу в 12 місяців. Крім цього не рідше одного разу в 6 місяців власником посудини повинна проводитися додаткова перевірка робочих манометрів контрольним манометром із записом результатів у журнал контроль-них перевірок. За відсутності контрольного манометра допускається проводити додаткову перевірку перевіреним робочим манометром що має ідентичну шкалу і клас точності. 6.2.6. На всіх манометрах мановакуумметрах дистанційних термометрах амперметрах вольтметрах ваттметрах фазометрах шунтах мостах потенціомет-рах і дільниках напруги тощо повинно бути клеймо пломба із зазначенням дати останньої перевірки. Використовувати неперевірені в строк прилади а також прилади без клейма забороняється. 6.2.7. Уся арматура і контрольно-вимірювальні прилади повинні розташовуватися в зручних для спостерігання і обслуговування місцях. Контрольно-вимірю-вальні прилади повинні встановлюватися не вище 2 м від рівня підлоги або площадки спостерігання за ними. У разі встановлення манометрів на висоті від 2 до 3 метрів їх діаметр повинен бути не менший ніж 160 мм. Розташування манометрів на висоті понад 3 м від рівня площадки не дозволяється. 6.2.8. Манометр повинен вибиратися з такою шкалою щоб межа вимірю-вання робочого тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалі манометра повинна бути нанесена червона риска яка вказує робочий тиск у посудині. 6.2.9. Устаткування що працює під тиском розрідженням для керування роботою і безпечності експлуатації в залежності від призначення повинно оснащатися: запірною або запірно-регулювальною арматурою; приладами для вимірювання тиску; приладами для вимірювання температури; запобіжними пристроями від підвищення тиску понад допустимий; покажчиками рівня рідини. 6.2.10. Для запобігання гідравлічних ударів апарати що працюють на парі яка подається в парову сорочку повинні оснащуватися конденсатовідвідниками. Конденсатовідвідники у вигляді сифона допускається застосовувати за тиску пари не більшому ніж 0 1 МПа підпірних шайб - до 0 5 МПа 5 кгс/см2 поплавкові з відкритими поплавками типу “Автомат” - до 1 3 МПа 13 кгс/см2 та із закритим поплавком - за тиску більшому ніж 1 3 МПа. 6.2.11. Автоклави стерилізатори безперервної дії паромасляні печі повинні мати робочі і контрольні прилади для вимірювання температури. 6.2.12. Апарати що працюють під вакуумом повинні мати вакуумметр і вакуумпереривник для безпечного вирівнювання тиску всередині апарата з атмосфер-ним. 6.2.13. Паропроводи до бланшувачів обшпарювачів і іншого теплового ус-таткування що не працює під тиском повинні бути оснащені редукувальними і запобіжними клапанами манометрами і запірними органами. Тиск пари що поступає в них не повинен перевищувати 0 05 МПа 0 5 кгс/см2 . 6.2.14. Посудини оснащені швидкознімними затворами повинні мати запо-біжні пристрої які унеможливлюють вмикання посудини під тиск при неповному закритті кришки і відкриванні її за наявності в посудині тиску. 6.2.15. Запірна і запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватися на штуцерах безпосередньо приєднаних до посудини або на трубопроводах які під-водять до посудини або відводять з неї робоче середовище. 6.2.16. На маховику запірної арматури повинно бути вказано направлення його обертання при відкриванні або закриванні арматури. 6.2.17. Манометр повинен установлюватися на штуцері посудини або трубопроводі до запірної арматури. Між манометром і посудиною повинен бути встановлений триходовий кран або інший пристрій що дозволяє проводити періодичну перевірку манометра за допомогою контрольного. У необхідних випадках манометр повинен забезпечуватися сифонною трубкою. 6.2.18. Важільно-вантажні і пружинні клапани повинні закриватися кожухом або ковпаком які унеможливлюють самочинне збільшення навантаження клапана. 6.2.19. Посудина розрахована на тиск менше тиску джерела яке його живить повинна мати на підвідному трубопроводі автоматичний редукувальний пристрій з манометром і запобіжним пристроєм установленим на боці меншого тиску після редукувального пристрою. 6.2.20. Для групи посудин апаратів які працюють при однаковому тиску допускається встановлювати один редукувальний пристрій з манометром і запо-біжним клапаном на загальному підвідному трубопроводі до першого відга-луження до одієї з посудин. У цьому випадку встановлення запобіжних пристроїв на самій посудині не обов`язкове якщо в ній виключена можливість підвищення тиску. 6.2.21. Кількість запобіжних клапанів їх розміри і пропускна спроможність повинна визначатися за розрахунком у відповідності з ГОСТ 12.2.085-82 і Прави-лами будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. . Між посудиною і запобіжним пристроєм не повинно бути запірного органу. 6.2.22. Відвідні трубопроводи запобіжних пристроїв у місцях можливого накопичення конденсату повинні бути обладнані дренажними пристроями для видалення конденсату. Установка запірних органів або іншої арматури на дренажних трубопроводах не допускається. 6.2.23. Запобіжний клапан повинен бути обладнаний пристосуванням що захищає обслуговуючий персонал від опіків при спрацюванні клапана і перевірці його дії. Пружинні запобіжні клапани повинні мати пристосування для підриву. 6.2.24. Порядок і терміни перевірки справності дії клапанів і інших запобіж-них пристроїв повинні бути вказані в інструкції з експлуатації запобіжних пристро-їв розробленій у відповідності з вказівкою заводу-виготовлювача і затвердженій керівником підприємства. Результати перевірки справності запобіжних пристроїв відомості про їх наладку записуються в змінний журнал роботи посудин особами які виконують заз-начені операції. 6.2.25. Покажчики рівня рідини повинні встановлюватись у відповідності з інструкцією підприємства-виготовлювача при цьому повинна бути забезпечена ви-димість рівня рідини. 6.2.26. На посудинах що обігріваються полум`ям або гарячими газами і в яких можливе зниження рівня рідини нижче допустимого повинно бути установ-лено не менше двох покажчиків рівня прямої дії. 6.2.27. На кожному покажчику рівня повинні бути зазначені допустимі верх-ній і нижній рівні. 6.2.28. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою кранами і вентилями для їх відключення від посудини і продування з відведенням середовища в безпечне місце. 6.2.29. Несправні засоби вимірювання до використання не допускаються. 6.3. Розміщення устаткування 6.3.1. Розміщення устаткування повинно забезпечувати потоковість і без-перервність технологічного процесу переробки сировини надійність і безпечність експлуатації зручність обслуговування та ремонту і безпечну евакуацію людей під час пожежі чи аварійної ситуації. 6.3.2. При розміщенні устаткування слід передбачати: основні проходи за наявності постійних робочих місць шириною не меншою ніж 1 5 м; проходи біля вікон що доступні з підлоги чи площадки - шириною не меншою ніж 1 м; проходи між устаткуванням для обслуговування і ремонту а також проходи між устаткуванням і стінами - шириною не меншою ніж 1 м за наявності робочих місць між ними - 1 4 м; проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпечних приміщеннях - ши-риною не меншою ніж 1 5 м; проходи між паралельно розташованими виробничими машинами су-шарками - шириною не меншою ніж 2 м а відстань між окремими машинами апаратами - не менша ніж 0 8 м. 6.3.3. Розміщати устаткування в прольотах світлоаераційних фонарів не дозволяється. 6.3.4. Відстань між паралельно розташованими лініями устаткування і конвеєрами повинна бути не менша ніж: з врахуванням проїздів для електрокар візків - 2 5 м; без проїздів для наземного транспорту - 1 8 м. Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менша ніж 1 0 м ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами закритими по всій довжині сітчатим огородженням - 0 7 м. 6.3.5. Мінімальна відстань від підлоги до гака електротельфера що знаходиться у верхньому положенні має бути не менша ніж 3 0 м. 6.3.6. Мийні машини дробарки преси для віджимання соків протиральні машини бланшувачі інспекційні транспортери і наповнювачі рідких продуктів повинні розміщатись на підлозі з відповідними схилами до трапів. 6.3.7. Установлення машин і агрегатів що є джерелом шуму і вібрації вен-тилятори відцентрові насоси компресори сепаратори тощо повинно виконуватися на окремих фундаментах не зв`язаних з фундаментами будівель. 6.3.8. Вертикальні автоклави періодичної дії повинні установлюватися на площадці чи в приямку з дотриманням таких вимог: при стерилізації консервів в автоклавах з протитиском із застосуванням програмних регуляторів температури і тиску відстань між осями апаратів повинна бути - у ряду між апаратами - 2 5 м між рядами автоклавів - 3 5 м; висота установки автоклавів над рівнем підлоги повинна бути не менша ніж 0 8 м до фланця кришки . 6.3.9. Устаткування підготовчих і допоміжних технологічних процесів що вимагає постійного обслуговування і працює в теплий період року може встанов-люватись під навісами: устаткування для завантаження мийних машин бункери перекидачі транспортери ємкості машини для первинного миття сировини сушилки для відходів горохомолотилки тощо. 6.3.10. Устаткування що не вимагає постійного обслуговування може встановлюватися на відкритих площадках: великі резервуари барометричні конденсатори первинні гідротранспортери машини для миття ящиків бункери для склобою і відходів виробництва тощо. 6.4. Автоматичні і потокові лінії 6.4.1. Автоматичні і потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в налагоджувальному і автоматичному режимі. Відповідна система автоматичного керування лінією повинна унеможлив-лювати самочинне переключення лінії з налагоджувального на автоматичний ре-жим або пуск її з пульту під час наладки. На пульті керування повинні бути розташовані прилади і пристрої що показують стан устаткування в лінії. 6.4.2. Кожне робоче місце автоматичної лінії повинно бути обладнане сиг-налізацією що попереджає не менше ніж за 20 с звуком і світлом обслугову-ючий персонал про пуск машин і апаратів. 6.4.3. Біля машин що вмикаються дистанційно або автоматично повинні бу-ти написи: ОБЕРЕЖНО. ВКЛЮЧАЄТЬСЯ АВТОМАТИЧНО! 6.4.4. На кожному робочому місці автоматичної лінії повинні бути пристрої що дозволяють зупинити машину чи апарат. Агрегати і машини потокових ліній які мають самостійний привод повинні вмикатися в роботу тільки з робочих місць персоналу який їх обслуговує. 6.4.5. Автоматична лінія з жорстким зв`язком між машинами повинна бути обладнана блокувальними пристроями які забезпечують при зупинці однієї маши-ни зупинку всіх інших машин на ділянці від початку лінії до цієї машини. 6.4.6. Автоматичні потокові лінії виробництва томатного соку томатної пас-ти фруктових соків пюре тощо повинні мати блокувальні пристрої що вимикають насоси при заповненні збірних баків. Збірні баки повинні бути обладнані переливними трубами з випуском у єм-кість. 6.4.7. Потокова лінія повинна мати звукову сигналізацію між послідовними робочими місцями в разі неможливості нормального зв`язку голосом між робітниками. 6.4.8. Автоматичні потокові лінії повинні мати проходи або обладнуватися переходами через них. Максимальна відстань між переходами - 20 м. 6.4.9. Автоматична лінія повинна мати стаціонарну електропроводку за зни-женою напругою 12 В 42 В для вмикання переносних ламп і електрифікованого інструменту. 6.4.10. Для очищення і прибирання автоматичної лінії необхідно передбачати спеціальні пристрої пневматичної гідравлічної або іншої дії. 6.4.11. Керування автоматичною лінією повинно здійснюватися з централь-ного пульта. 6.5. Площадки сходи драбини містки 6.5.1. Устаткування яке потребує постійного обслуговування на висоті понад 1 5 м повинно бути споряджено площадками із стаціонарними сходами. Ширина площадки повинна бути: на робочому місці - не менша ніж 1 5 м; на проходах - не менша ніж 1 0 м. 6.5.2. Металеві площадки і східці сходів для обслуговування устаткування повинні виготовлятись: з рифленої листової сталі або листів з негладкою поверхнею що виконується наплавкою або іншим засобом; із стільникової або штабової сталі на ребро за розміром стільника не біль-шим ніж 30 мм х 30 мм. Застосування площадок і східців з гладкими поверхнями не дозволяється. Суцільні площадки повинні мати стоки для води і розлитого продукту. 6.5.3. Площадки сходи і перехідні містки повинні бути огороджені поручнями висотою не меншою ніж 1 0 м із суцільною зашивкою їх знизу на висоту не меншу ніж 0 15 м. На висоті 0 5 м від настилу площадок сходів містків повинно бути додаткове повздовжнє огороджнення. Вертикальні стояки огороджень повинні розташовуватись з кроком не біль-ше 1 2 м. 6.5.4. Висота від підлоги площадки обслуговування до верхнього краю від-критої посудини повинна бути не менша ніж 1 0 м до низу конструкцій перекриття що виступають. 6.5.5. Площадки для обслуговування устаткування з підвищеною небезпе-кою довжиною понад 3 м а також у вибухонебезпечних приміщеннях повинні мати не менше двох сходів розташованих з протилежних боків. 6.5.6. Кожна площадка повинна мати табличку із зазначенням максимально допустимого і зосередженого навантаження. 6.5.7. Кут нахилу сходів які ведуть до площадок постійного обслуговування устаткування а також до площадок висотою понад 1 5 м має бути не більше 45о а до площадок періодичного обслуговування устаткування а також площадок за висотою до 1 5 м - не більше 60о. При висоті площадок періодичного обслуговування до 3 м допускається влаштування вертикальних сходів. 6.5.8. Ширина сходів до площадок постійного обслуговування повинна бути не менша ніж 0 9 м при періодичному перебуванні людей на площадках - не менша ніж 0 6 м. Крок східців сходів повинен бути не більший ніж 0 3 м ширина східців - не менша ніж 0 2 м. Для металевих сходів ширина східців допускається не менша ніж 0 12 м. 6.5.9. При застосуванні вертикальних сходів і сходів з кутом нахилу більше 75о при висоті їх понад 5 м починаючи з висоти 3 м повинні бути зроблені ого-родження у вигляді дуг. Дуги розміщуються на відстані не більшій ніж 0 8 м одна від другої та з`єднуються не менше ніж трьома повздовжніми штабами. 6.5.10. Для обладнання що не потребує постійного обслуговування допускається використання приставних драбин або розсувних драбин-стрем`янок. 6.5.11. Контроль за станом драбин та стрем`янок повинен здійснюватися посадовою особою яка призначається розпорядженням по структурному підрозділу цеху майстерні підприємства. Періодичний огляд дерев`яних і металевих драбин повинен проводитись один раз в 3 місяці. 6.5.12. Переносні драбини і стрем`янки повинні мати пристрої що убе-рігають при роботі від зрушення або перекидання. Нижні кінці драбин і стрем`янок повинні мати гострі наконечники а при встановленні драбин на асфальтовій бетонній підлогах - башмаки з гуми чи іншого неслизького матеріалу. При необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальні гаки для їх утримування. 6.5.13. Східці дерев`яних драбин повинні бути міцно закріплені в тятиві. Тятиви через кожні 2 м повинні скріплюватися стяжними болтами. Застосування драбин збитих цвяхами без врізання східців у тятиви не допускається. Уся довжина дерев`яної драбини не повинна перевищувати 5 м при цьо-му працювати із східця що знаходиться на відстані меншій ніж 1 м від верхнього кінця драбини не дозволяється. 6.5.14. Ширина драбини допускається не менша ніж 0 6 м відстань між східцями переносних драбин і розсувних драбин-стрем`янок не повинна бути біль-ша ніж 0 25 м і менша - 0 15 м. 6.5.15. Розсувні драбини-стрем`янки повинні бути обладнані пристроями що унеможливлюють їх самочинне розсування. 6.5.16. Усі переносні драбини і стрем`янки повинні випробуватися статичним навантаженням після виготовлення і капітального ремонту а також періодично в процесі експлуатації: металеві - 1 раз в 12 місяців; дерев`яні - 1 раз в 6 місяців. Драбини випробують статистичним навантаженням 1200 Н 120 кг прикладеним до середини одного із східців драбини що установлюється під кутом 75о до горизонтальної площини. 6.5.17. Дата і результати періодичних випробувань і оглядів драбин та стре-м`янок фіксуються в журналі обліку і огляду такелажних засобів механізмів і прис-тосувань. 6.5.18. Трапи і містки повинні бути жорсткими та мати кріплення які унеможливлювали б їх зміщення. Прогин настилу за максимальним розрахунковим навантаженням не повинен бути більше 0 02 м. 6.5.19. При довжині трапів і містків понад 3 м під ними повинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів і містків повинна бути не менша ніж 0 6 м. Трапи і містки повинні мати поручні закраїни та один проміжний горизонтальний елемент. 6.6 Технологічні трубопроводи 6.6.1. Будова монтаж і експлуатація трубопроводів пари і гарячої води горючих токсичних і зріджених газів і стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих токсичних і зріджених газів Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітропроводів і газопроводів. 6.6.2. Трубопроводи для розпізнавання виду транспортованих середовищ повинні відповідно до ГОСТ 14202-69 фарбуватись у такі кольори: для води - зелений пари - червоний повітря - синій газу - жовтий кислот - оранжевий лугів - фіолетовий органічних рідин - коричневий інших речовин - сірий. На поверхнях трубопроводів що транспортують найбільш небезпечні речо-вини повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця: червоного кольору - для легкозаймистих і інших вибухонебезпечних речовин жовтого кольору - для отруйних і токсичних речовин. Розпізнавальне пофарбування трубопроводів з розшифровкою відмітних кольорів попереджувальних знаків і цифрових позначень повинно бути нанесено на плакати розміщені в місцях що добре оглядаються. 6.6.3. У кожному цеху на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розміщення і обв`язування апаратів і трубопроводів. Запірні пристосування на схемах мають бути пронумеровані а напрямок пересування продуктів зазначений стрілками. 6.6.4. Зовнішні продуктопроводи повинні прокладатись на стояках і еста-кадах а всередині приміщень - на кронштейнах підвісках тощо. Вільна висота продуктопроводів при перетині із залізничними коліями повинна бути не менша ніж 5 5 м від головки рейки а в приміщеннях - не менша 2 м але без пере-тинання віконних і дверних отворів. Прокладені підлогою в проїздах і в проходах трубопроводи не повинні виступати над площиною підлоги. 6.6.5. На трубопроводах у місцях проходження їх над проїздами проходами воротами не повинно бути рознімних з`єднань і запірної арматури. 6.6.6. Трубопроводи для концентрованих кислот лугів і отруйних речовин повинні з`єднуватися зварюванням. Фланцеві з`єднання допускаються лише при підключенні трубопроводів до устаткування у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бути закриті суцільними кожухами. 6.6.7. Усі продуктопроводи в нижніх місцях кожної ділянки що відключа-ються повинні мати спускні або запірні пристосування для спорожнення їх від залишків продукту і мийного розчину. 6.6.8. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспор-тування вибухопожежонебезпечних речовин через побутові допоміжні і адміністративно-господарські приміщення розподільні електричні пристрої приміщення щитів і пультів автоматики вениляційні камери а також через виробничі приміщення ін-ших категорій. 6.6.9. Технічне опосвідчення продуктопроводів повинно здійснюватися в такі терміни: зовнішній огляд і гідравлічне випробування - перед пуском в експлуатацію після монтажу або ремонту; зовнішній огляд - не рідше одного разу в рік. 6.6.10. Випробування технологічних трубопроводів на міцність і щільність повинні проводитися повітрям або водою у відповідності з вимогами СНиП 3.05.05-84. 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ 7.1. Загальні вимоги 7.1.1. Технологічні процеси на підприємстві повинні здійснюватись у відповід-ності з вимогами ГОСТ 12.3.002-75 ГОСТ 12.2.061-81 ДСТУ 3235-95 Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання цих Правил та іншої чинної нормативної документації затвердженої у встановленому порядку. 7.1.2. Розробка об`ємно-планувальних рішень з визначенням типів використовуваного технологічного устаткування машин і механізмів ліній тари тощо та їх розміщення повинні обумовлюватися проектною документацією для конкретного об`єкта що має будуватись реконструюватись або переоснащатись. 7.1.3. Режими технологічних процесів мають забезпечувати: погодженість операцій технологічних процесів що унеможливлюють виникнення шкідливих і небезпечних виробничих чинників; рівномірну подачу сировини і тари та передачу їх на подальшу обробку і недопущення скопичення сировини на робочих місцях; систему контролю і управління технологічним процесом що забезпечує захист працюючих і аварійне вимкнення виробничого устаткування; своєчасне одержання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників на окремих технологічних операціях; своєчасне видалення відходів виробництва і промивних вод у каналізацію; ефективність роботи витяжних пристроїв; наявність і використання необхідних засобів індивідуального і колективного захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників; безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захисту працівників протягом термінів які визначаються нормативною документацією; режим праці і відпочинку з метою зниження дії на працівників небезпечних і шкідливих виробничих чинників. 7.1.4. На кожному підприємстві цех дільниця і виробництво повинен бути визначений перелік шкідливих речовин що можуть виділятися в приміщення під час проведення технологічних процесів і в аварійних ситуаціях а також обов`яз-ковий перелік приладів і методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях. У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зону шкідливих і небез-печних вибухопожежонебезпечних парів газів і пилу повинен бути організований систематичний контроль за їх концентрацією в повітрі робочої зони. 7.1.5. Забороняється застосування у виробництві шкідливих речовин на які не розроблені гранично допустимі концентрації їх вмісту в повітрі робочої зони методика засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу. 7.1.6. Виробничі процеси що зв`язані з виділенням пилу шкідливих парів або газів повинні виконуватись в ізольованих приміщеннях з обов`язковим улаш-туванням припливно-витяжної вентиляції та забезпеченням герметизації устаткування. 7.1.7. Завантажувальні шнеки дробарки вальцеві верстати та інше техноло-гічне устаткування в якому використовуються сухі матеріали чи сировина здатні утворювати горючий пил повинні бути обладнані магнітними уловлювачами для запобігання попадання сталевих частинок і предметів що можуть викликати висі-чення іскри і вибух горючого пилу. Магніти і збірники необхідно систематично очищати. 7.1.8. У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої їх кількості що необхідно вживати додаткові заходи безпеки ке-рівник повинен завчасно повідомити про це відповідні органи нагляду за охороною праці розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров`я і життя працюючих і охорони навколишнього природного середовища. 7.1.9. Усі технологічні процеси пов`язані з навантаженням і розвантаженням транспортуванням переробкою сировини тощо повинні бути максимально механі-зовані. 7.1.10. Роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися за нарядом-допуском в якому передбачається порядок і заходи безпечного їх виконання. 7.1.11. Робочі місця ДСТУ 2293-93 повинні бути організовані у відповідності з ГОСТ 12.2.061-81 і відповідати ергономічним характеристикам ГОСТ 12.2.032-78 ГОСТ 12.2.033-78. 7.1.12. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною пересування меха-нізмів сировини готового продукту руху вантажів і забезпечувати зручність спос-тереження за виконуваними операціями і керування ними. 7.1.13. Органи керування виробничим устатуванням повинні розташовуватись у робочій зоні так щоб не утрудняти виконання технологічних операцій приводитись у дію зусиллями що не перевищують встановлених відповідними нормами. 7.1.14. Мінімальна довжина робочого місця повинна бути 0 8 м на одного працюючого при використанні допоміжних пристроїв підносів ящиків тощо - не менша ніж 1 4 м. 7.1.15. Сигнальні лампи на розподільних щитах біля робочих місць повинні мати написи що зазначають характер сигналу. 7.1.16. Сигнально-попереджувальне пофарбування небезпечних елементів технологічного устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76*. У доступних для огляду місцях слід вивішувати плакати з розшифруванням розпізнавальних кольорів пофарбування комунікацій попереджувальних знаків і цифрових позначень. 7.1.17. Перед пуском у роботу технологічного устаткування необхідно переві-ряти: робоче місце і підходи до нього на відсутність на підлозі води залишків сировини чи продукту або сторонніх предметів; чистоту решіток на трапах наявність і справність підлогових решіток - їх рейки мають бути цілими решітка не має перекидатись при наступанні на її край; справність блокування відповідних контрольно-вимірювальних приладів і захисних огороджень; наявність заземлення; цілість і справність кнопок на щиту керування. 7.1.18. Перед початком проведення технологічного процесу необхідно пере-віряти роботу механізмів на холостому ходу машини. 7.1.19. У разі виникнення аварійної ситуації самочинної зупинки або не-правильної дії механізмів і елементів устаткування при появі в машині сторонніх шумів при відчутті дії струму або розрядів статичної електрики при дотику до корпусів і вузлів машини тощо технологічний процес повинен бути зупинений і вжиті заходи щодо її ліквідації. 7.1.20. Після закінчення роботи всі машини і механізми повинні бути приведені в стан що унеможливлює їх пуск сторонніми особами електроживлення повинно бути вимкнено зовнішні поверхні насухо протерті. За необхідності устаткування піддається санітарній обробці. 7.1.21. Обслуговуючий персонал повинен: виконувати інструкції з охорони праці та пожежної безпеки; не залишати робоче місце при працюючій машині чи механізмі; палити і вживати їжу тільки в спеціально відведених і обладнаних для цього приміщеннях; слідкувати за чистотою робочого місця і проходів; у разі нещасного випадку терміново звертатись у медпункт і повідомляти бригадира чи майстра . 7.1.22. Усі працівники підприємства що обслуговують технологічні процеси повинні дотримуватись вимог особистої гігієни у відповідності з Санітарними правилами для підприємств що виробляють плодоовочеві консерви сушені фрукти овочі картоплю квашену капусту і солені овочі. Адміністрація підприємства зобов`язана забезпечити працюючих милом за нормами згідно з ДНАОП 0.05-3.06-22 Про видачу мила на підприємствах . 7.1.23. На кожному підприємстві з урахуванням використовуваного устаткування і діючої технології специфіки окремих виробництв необхідно проводити атестацію робочих місць в усіх цехах дільницях на відповідність безпечності технологічних процесів вимогам цих Правил відповідно до Порядку проведення атес-тації рабочих місць за умовами праці. 7.2. Вимоги до експлуатації устаткування для транспортування сортування та інспекції сировини тари і готового продукту конвеєрів елеваторів електротельферів тощо 7.2.1. Використовувані конвеєри елеватори і транспортери повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80. 7.2.2. Барабани ролики стрічкових конвеєрів зірочки ланцюгових і блоки тросових конвеєрів повинні бути огороджені. Огородження повинні перекривати бокову частину транспортера набіжну частину стрічки не менше ніж на 0 6 діаметра барабана ролика зірочки чи блока. 7.2.3. Схил стрічкових конвеєрів не повинен перевищувати 30о. Привод похилих конвеєрів повинен бути обладнаний автоматичним гальмом яке виключає можливість руху стрічки під дією ваги вантажу. У місцях завантаження і вивантаження при довжині конвеєра більшій ніж 10 0 м повинні бути пристрої для зупинки конвеєра. Уздовж стрічок конвеєрів повинні бути захисні огородження висотою не меншою ніж дві третини висоти переміщуваного вантажу але не меншою ніж 0 2 м. 7.2.4. Проходи під конвеєрами повинні бути висотою не меншою ніж 2 2 м і захищені від падіння вантажів що транспортуються захисними сітками. Наземні конвеєри великої протяжності в місцях проходу повинні бути обладнані перехідними містками з перилами. 7.2.5. Висота бункерів завантажувальних отворів в устаткуванні безперервного транспортування сипких вантажів від рівня підлоги чи майданчика повинна бути не менша ніж 1 м. Бункери повинні бути закриті сітками з вічками не більшими ніж 50 мм х 50 мм. 7.2.6. Конвеєри призначені для транспортування різних видів сировини що порошиться повинні мати в місцях інтенсивного порошіння укриття з місцевими відсмоктувачами. 7.2.7. Шнекові конвеєри повинні бути огороджені. Огородження мають бути знімними і зблокованими з приводом. 7.2.8. Конструкція конвеєрів повинна мати запобіжні пристрої які вимикають приводи під час перевантаження та заклинювання несучих органів. 7.2.9. Обполіскувальні пристрої сортувальних та інспекційних конвеєрів повинні бути огороджені знімним кожухом з прозорого матеріалу. 7.2.10. Швидкість полотна сортувального конвеєра повинна бути не більша ніж 0 15 м/с інспекційного - не більша ніж 0 21 м/с. 7.2.11. Електродвигуни конвеєрів обладнаних обполіскувальним пристроєм повинні бути закритого виконання з обдуванням а електрична апаратура що встановлюється на таких конвеєрах вологозахисного виконання. Електропроводка повинна бути в металевих трубах чи металорукавах захи-щена від механічних пошкоджень нагрівання та вологи. 7.2.12. Коефіцієнт заповнення жолоба гідроконвеєра водою разом з транспортованим продуктом повинен бути не більший ніж 0 6. Радіус заокруглення жолоба і гідроконвеєра повинен бути не менший ніж 3 м. 7.2.13. Жолоб і труби системи гідроконвеєра повинні бути заземлені. 7.2.14. Корпуси вертикальних ковшових елеваторів норій повинні бути пов-ністю закриті кожухами. Кожух повинен мати необхідну кількість отворів що відкриваються під час проведення санітарної обробки. Башмаки і головки вертикальних ковшових елеваторів для матеріалів що порошаться повинні бути обладнані вибухорозрядниками. 7.2.15. Технологічні лінії що складаються з декількох послідовно встанов-лених і одночасно працюючих конвеєрів або в поєднанні з іншими машинами живильниками елеваторами дробарками повинні мати блокування приводів устаткування яке забезпечує автоматичне відключення тієї частини технологічної лінії що здійснює завантаження зупиненої машини. Зазначені технологічні лінії що мають декілька робочих місць повинні мати двосторонню сигналізацію з усіма постами керування. 7.2.16. Під час роботи гвинтового конвеєра забороняється проштовхувати сировину відбирати проби або предмети що випадково попали експлуатувати гвинтовий конвеєр при дотику гвинта до стінок кожуха за несправних кришках. 7.2.17. Улаштування утримання і експлуатація електротельферів талей повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. 7.2.18. Щорічно перед початком сезону необхідно проводити технічне опос-відчення електротельфера із записом у його паспорті. Дату наступного опосвідчення необхідно наносити на табличку закріплену на електротельфері. 7.2.19. Напруга струму на кнопковому перемикачі електротельфера повинна бути не вища ніж 42 В. Для унеможливлення пуску електротельфера сторонніми особами кнопкові вимикачі повинні бути обладнані ключ-маркою. 7.2.20. Перед пуском електротельфера слід: уважно оглянути тельфер і переконатись у його справності троса крюка запобіжного замка пускових кнопок то-що подати попереджувальний сигнал. 7.2.21. Забороняється експлуатація електротельфера за відсутності або блокуванні обмежувача висоти підіймання накладанні один на одного витків троса на барабані обриву ниток троса перекручуванні і залому троса тріщинах і поломці крюкової підвіски. 7.2.22. Під час експлуатації електротельфера забороняється знаходитись під вантажем залишати вантаж у підвішеному положенні а також підіймати вантаж у несправній тарі. 7.2.23. На шляху руху працівника який керує роботою електротельфера не повинні знаходитися сторонні предмети. 7.2.24. У процесі виконання переміщень вантажів необхідно пильно стежити за роботою електротельфера підіймати і опускати вантажі лише прямовисно. Не дозволяється виконувати одночасне переміщення вантажу у вертикальній і горизонтальній площинах підтягувати вантаж за допомогою електротельфера. 7.2.25. Під час горизонтального пересування вантаж повинен знаходитись на 0 5 м вище габаритів устаткування над яким він переміщується. 7.2.26. Автоклавні сітки повинні мати інвентарний номер і проходити тех-нічне опосвідчення після виготовлення ремонту і періодично не рідше одного разу в 12 місяців. Дані проведених опосвідчень заносяться в спеціальний журнал. Випробування автоклавних сіток проводяться вантажем що перевищує в 1 25 рази вантажність сітки протягом 10 хвилин. Під час експлуатації сітки повинні піддаватися періодичному огляду не рідше одного разу в місяць. 7.2.27. Траспортувальники тельферисти під час виконання робіт повинні ко-ристуватися халатом бавовняним фартухом прогумованим з нагрудником рукавицями комбінованими. 7.3. Миття сировини і тари 7.3.1. Миття тари повинно здійснюватись механізованим способом і лише в окремих випадках переважно при митті великого скляного посуду ручним способом. 7.3.2. Мийні машини повинні відповідати ДСТУ 3235-95 обладнуватися під-донами що запобігають розтіканню води і мийних розчинів на підлозі мийного відділення мати монтажні люки для зручності складання та ремонту люки для вилучення склобою. 7.3.3. На робочому місці з обслуговування мийних машин повинні бути: під час миття сировини - інвентар для прибирання сміття віник дерев`яна лопата контейнер для сміття тощо ; під час миття скляної тари - щипці для прибирання склобою совок гак для вилучення склобою віник контейнер для битого скла. 7.3.4. Корпуси машин і трубчастого підігрівника та ванн для гарячої води і мийних розчинів мають бути герметичні. 7.3.5. Мийні машини повинні мати зливні труби з внутрішнім діаметром який виключає можливість переливання води або розчину через край ванни. 7.3.6. Барабани і лопаті машин для миття сировини повинні бути закриті ко-жухами. 7.3.7. Для спостерігання за процесом миття сировини знімні кришки повинні мати лючки. 7.3.8. Машини для миття порожньої тари повинні бути укомплектовані установкою для приготування і подачі мийного розчину в машину автоматичним редукувальним пристроєм на підвідному паропроводі відповідною контрольно-вимі-рювальною і запобіжною апаратурою. Зазначені машини повинні мати пристрої для приєднання до системи приготування і подавання мийних розчинів. 7.3.9. Люки кришки вікна і інші елементи звідки можливе розбризкування лужного розчину при працюючих насосах повинні мати попереджувальні написи. 7.3.10. Машина повинна бути приєднана до витяжної вентиляційної системи. 7.3.11. Обробка парою порожніх скляних банок місткістю 10 л повинна здій-снюватися в закритих камерах обладнаних місцевим відсмоктувачем і пристроєм для відведення конденсату. Завантажувальні і розвантажувальні отвори камер повинні щільно закриватися під час оброблення банок. 7.3.12. Пара для оброблення скляних банок місткістю 10 л повинна подаватися в закриті камери під тиском не більшим ніж 0 05 МПа 0 5кгс/см2 . 7.3.13. Мийні машини повинні мати блокувальні пристрої що вимикають приводи за випадків: перевантаження або заклинювання несучого органу машини; заклинювання робочих органів пристроїв для завантаження і вивантаження сировини і тари; переповнення сировиною порожньою чи наповненою тарою відвідного кон-веєра. 7.3.14. Машина повинна бути обладнана гальмовим пристроєм який забез-печує негайну зупинку машини при спрацюванні блокування та світловою і звуковою сигналізацією. 7.3.15. Для обшпарювання бочок і ящиків необхідно застосовувати лише справні гумові шланги з металевими наконечниками. Тиск пари не повинен перевищувати 0 15 МПа 1 5 кгс/см2 . 7.3.16. Під час роботи робоче місце біля машини і проходи не повинні захаращуватися банками або іншими предметами. 7.3.17. Мийний чан чи ванна повинні наповнюватися водою так щоб рівень її не доходив до краю бортів на 150-200 мм. 7.3.18. У процесі роботи необхідно постійно стежити за станом трапів і не допускати накопичення води на підлозі цеху. 7.3.19. Відкривати верхню кришку мийної машини для контролю за її роботою допускається тільки після зупинки насоса що подає мийний розчин. 7.3.20. Підправляти банки руками в гніздах-носіях проводити чистку ремонтні і налагоджувальні роботи дозволяеться тільки після повної зупинки машини. 7.3.21. Під час огляду і чищення машини слід вживати заходів остороги від раптового пуску машини. 7.3.22. Розбите скло треба вилучати з машини скребками чи іншими прис-тосуваннями в ємкість для збирання склобою. 7.3.23. Під час миття сировини на мийних машинах необхідно постійно слід-кувати і регулювати подачу сировини. При зависанні сировини слід зупинити машину. Зависання сировини необхідно усувати спеціальними пристосуваннями. При необхідності перевірки якості миття сировини слід зупинити машину і лише тоді брати сировину з робочої зони. 7.3.24. Під час очищення ванни машини слід випустити лужний розчин про-мити ванну водою відкрити люки після чого провести чищення за допомогою необхідного інвентаря. 7.3.25. При митті склотари вручну мийні чани або ванни повинні мати на висоті 200-300 мм від дна знімну решітку з розміром отворів меншим діаметра посуду. 7.3.26. Перед опусканням склобанок у воду треба впевнитися в їх цілості а також у відсутності прилиплих осколків скла. 7.3.27. Під час миття банок слід користуватися спеціальними щітками не докладаючи надмірних зусиль при натисканні на них. 7.3.28. Обшпарювання парою скляних і жерстяних банок слід проводити при ввімкненому місцевому відсмоктувачу. 7.3.29. Температура води під час миття тари вручну повинна бути не більша ніж 45оС. 7.3.30 Процес обшпарювання скляних і жерстяних банок повинен бути механізований. Обшпарювач установлюється на відстані не менше 3 м від робочого місця мийника банок і повинен мати теплоізоляцію місцевий відсмоктувач і піддон з трубопроводами для відведення конденсату. 7.3.31. Приготування розчину лугу слід проводити в окремому приміщенні і тільки в спеціальному одязі: костюмі бавовняному фартусі бавовняному з нагрудником гумових чоботах гумових рукавичках комбінованих рукавицях а також в захисних окулярах за необхідності - протигазі. 7.3.32. У приміщенні приготування лужного розчину повинен бути умивальник мило вата в упаковці рушник і закриті посудини з відповідним нейтралізуючим розчином. 7.3.33. При попаданні каустичної соди або лужного розчину на шкіру слід негайно промити уражене місце холодною водою потім змити слабим розчином оцтової кислоти змастити вазеліном і перев`язати. При попаданні бризок лугу в очі і на обличчя слід негайно промити обличчя і очі чистою водою і звернутись до лікаря. 7.3.34. Ванни слід очищати тільки після цілковитого їх звільнення від мийних розчинів. 7.3.35. Мийник плодоовочевої сировини повинен бути забезпечений і використовувати спеціальний одяг і взуття: халат бавовняний нарукавники клейончаті косинку або ковпак фартух бавовняний з водонепроникним просоченням чоботи гумові рукавички трикотажні. 7.3.36. Мийник консервної тари повинен користуватись халатом бавовня-ним косинкою чи ковпаком фартухом бавовняним з водонепроникним просочен-ням з нагрудником чоботами гумовими рукавичками гумовими рукавичками бавовняними трикотажними. Спецодяг оператора мийної машини має бути правильно заправлений щоб не допустити захоплення його рухомими частинами транспортера і механізмів. 7.4. Калібрування очищення подрібнення сировини 7.4.1. Калібрувальні машини барабанні тросові шнекові валико-стрічкові універсальні тощо повинні відповідати вимогам ДСТУ 3235-95. 7.4.2. Калібрувальні машини барабанного типу повинні бути захищені щитами з обох сторін уздовж барабана. Щити повинні виключати можливість викидання сировини на робочі місця і очищення барабанів обслуговуючим персоналом під час роботи машини. Щити повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм. 7.4.3. Калібрувальні машини машини для подрібнення сировини повинні мати завантажувальні бункери висотою воронки не меншою ніж 0 6 м. Бункери повинні бути обладнані оглядовими пристроями для контролю заповнення а шибери бункерів - обмежувачами руху продукту. 7.4.4. Сита сортувальних машин і просіювачів повинні бути огороджені кожухами. 7.4.5. Корпуси машин для очищення сировини парою повинні бути герметичними. 7.4.6. Машини для очищення сировини за допомогою стисненого повітря повинні бути обладнані переривниками подачі повітря під час завантаження і роз-вантаження пневматичної камери. 7.4.7. Приготування лужного розчину для хімічного очищення сировини по-винно здійснюватися централізовано на спеціальній станції в присутності лаборан-та. Розчин від станції до машин повинен подаватись по спеціальних трубопроводах. Ємкості для зберігання хімічного розчину повинні бути щільно закриті доступ до них дозволяється лише спеціальним особам. Засоби з надання першої допомоги при опіках лугом наведені в п.п. 7.3.33. 7.4.8. Огородження обертових валиків у безперервно діючих апаратах хіміч-ного очищення повинні бути зблоковані з приводом. 7.4.9. Машини для хімічного очищення сировини повинні бути закриті кожухами і забезпечені відсмоктувачами в місцях подачі і вивантаження сировини. 7.4.10. Вузли машин для механічного очищення сировини - ножі пуансони і матриці кісточковибивних машин вали з металевими бичами і ротори гребеневід-ділювачів барабани машин для нашпилювання фруктів повинні бути закриті кожухами зблокованими з пусковим пристроєм. 7.4.11. Зубчасті та ланцюгові передачі машин для очищення сировини повин-ні бути огороджені а завантажувальні бункери - закриті кришками. 7.4.12. Фрези качановисвердлювачів повинні закриватись кожухом закріпленим на корпусі за допомогою пружини. У вільному положенні пружина повинна удержувати кожух так щоб кінець фрези був усередині нього і знаходився від площини отвору на відстані не меншій ніж 0 05 м. 7.4.13. Гомогенізатори повинні бути оснащені манометром для контролю тис-ку продукту що гомогенізується манометром для контролю тиску в ємкості змащення а також запобіжним клапаном що виключає підвищення тиску в плунжерному блоці вище номінального. 7.4.14. Протиральні машини цибулерізки і місця для заповнення баків резер-вуарів чи бункерів подрібненим на млинах та дробарках напівфабрикатом пряно-щі сіль тощо повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 7.4.15. Протиральні машини для гарячої маси повинні мати блокувальний пристрій для припинення подачі маси в бункер машини в разі його заповнення. 7.4.16. Конструкції затискних пристроїв та ущільнення бічних кришок проти-ральних машин повинні гарантувати надійність замикання герметичність зручність і безпечність виконання операцій з очищення та заміни ситових барабанів. 7.4.17. Мікромлини і молоткові дробарки повинні бути розміщені в спеціальних звукоізольованих приміщеннях і установлені на віброізолюючих опорах або прокладках. Керування ними повинно бути дистанційним. Молотки дробарок повинні бути виготовлені із зносостійкого матеріалу не мати тріщин випинів чи вм`ятин та міцно закріплені до била. Кришка молоткової дробарки повинна мати блокування що виключає мож-ливість вмикання дробарки при відкритій кришці. 7.4.18. Змішувач повинен мати блокувальні пристрої що вимикають мішалку від привода під час відкривання кришки та перевертання робочого резервуара. 7.4.19. Пуансон машини для видалення насінника з яблук повинен спрацьовувати тільки за одночасного натиснення двох кнопок “пуск” обома руками. 7.4.20. Технологічні процеси пов`язані з подрібненням сировини цибулі хрону часнику тощо що виділяє леткі речовини слід проводити в окремих при-міщеннях. 7.4.21. Дробарки коренерізки цибулерізки шаткувальні машини машини для різання баклажан кабачків і огірків повинні бути обладнані завантажуваль-ними бункерами висота яких повинна бути не менша ніж 0 6 м. 7.4.22. У завантажувальному бункері машини для різання коренеплодів повинно бути блокування що припиняє подачу сировини в бункер машини при заповненні його до завданого рівня. 7.4.23. Огородження різальних органів машин для подрібнення сировини повинні мати блокувальний пристрій що вимикає привод при знятті огородження. 7.4.24. Під час роботи машин по очищенню подрібненню овочів і фруктів необхідно стежити за рівномірним надходженням сировини в завантажувальний бункер різальної машини. Примусове проштовхування сировини в бункер не доз-воляється. У разі переповнення бункера необхідно зупинити продуктовий елеватор або інше транспортуюче устаткування і якщо рівень продукту в бункері не знижується необхідно зупинити машину і вилами або совком вивантажити продукт у корзину або іншу тару. Тільки після визначення і усунення причини переповнення бункера дозволяється вмикати різальну машину в роботу. Стежити щоб на робочі органи машини не попадали разом з овочами чи плодами камінці металеві або інші предмети. 7.4.25. Заміну абразивних валиків і дисків машини повинен проводити тільки кваліфікований персонал. 7.4.26. Робітники які працюють на дільницях очищення плодоовочевої продукції повинні забезпечуватись спеціальним одягом: халатом бавовняним нарукавниками клейончатими ковпаком або косинкою фартухом прогумованим з нагрудником. 7.4.27. Під час виконання робіт по очищенню овочів плодів і ягід вручну слід користуватися спеціальним інструментом ножами заводського виготовлення перевіривши його справність надійність кріплення ручок і рукояток відсутність тріщин на лезах гостроту лез. 7.4.28. У процесі виконання робіт по очищенню плодоовочів вручну: не слід робити різких рухів лезом ножа в бік руки що удержує овочі і плоди; не залишати ніж на транспортерних стрічках рольгангах на частинах машин що виступають не тримати його в кишені одягу за поясом у халяві взуття; не відлучатись з робочого місця з ножем у руці; у перервах роботи слід укласти ніж у спеціальний проріз робочого стола або спеціальної полиці лезом униз або вкласти в піхви підвішені до пояса; заточку ножів слід проводити на верстатах обладнаних захисними кожуха-ми та екранами що мають блокувальні пристрої. При відсутності екрана робітник повинен користуватись захисними окулярами. Використовувані для подрібнення плодоовочів ножі повинні мати на рукоят-ках виступи що захищають руку від зісковзування на лезо. У місцях з`єднання ру-коятки з хвостовою частиною леза ножа не повинно бути щілин будь-яких частин що виступають задирок. Для правки ручного інструменту повинні використовуватися мусати завод-ського виготовлення. Ножі за винятком різальної кромки не повинні мати гострих граней. Різальна кромка повинна бути рівномірно загострена. Клинок ножа повинен бути без тріщин заусенців раковин і гофр та віднос-но ручки не мати перекосу. 7.4.29. Видача інструменту повинна проводитися за особистою карткою. Зберігання ножів повинно здійснюватися в окремому приміщенні або шафі що замикаються. 7.4.30. При сточуванні клинків ножів за шириною більше ніж на 40% або не-справності інструмент повинен бути замінений. 7.4.31. Різальний ручний інструмент на заточування повинен збиратися на робочих місцях і переноситися в спеціальному закритому ящику з ручкою і прорі-зами для інструменту. 7.4.32. Працівники зайняті очищенням і подрібненням плодоовочів повинні забезпечуватися халатом бавовняним косинкою або ковпаком фартухом прогумованим з нагрудником нарукавниками прогумованими. Калібрувальники на го-ріхових калібрувальних машинах сортувальники при сортуванні вантажів що порошать - халатом бавовняним косинкою або ковпаком і захисними окулярами. 7.5. Стікання віджимання і фільтрування соків 7.5.1. Устаткування для стікання віджимання і фільтрування соку стікачі преси фільтр-преси сепаратори екстрактори тощо повинно відповідати вимогам ДСТУ 3235-95. 7.5.2. Преси рамні фільтр-преси повинні бути оснащені запобіжними пере-пускними пристроями та манометрами а сепаратори центрифуги - манометрами і тахометрами. Манометри на фільтр-пресах сепараторах і центрифугах повинні бути вста-новлені на відвідному продуктопроводі до запірного органу. Манометри пресів повинні бути встановлені на нагнітальному боці насоса. 7.5.3. Стікачі і преси безперервної дії повинні бути обладнані завантажуваль-ними бункерами. Відстань від отвору до шнека повинна бути не менша ніж 0 6 м. 7.5.4. Рідинні сепаратори повинні відповідати вимогам ГОСТ 24885-91 ОСТ 27-00-221-75. 7.5.5. Барабан сепаратора повинен бути відбалансований і обертатись за годинниковою стрілкою. Поза сепараційним приміщенням повинна бути встановлена дублювальна кнопка “Стоп”. 7.5.6. Сепаратор повинен бути обладнаний укажчиком рівня масла на яко-му нанесена гранична нижня лінія рівня. 7.5.7. Люки кришки центрифуг і сепараторів повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм що вимикає привод і одночасно вмикає гальмовий пристрій під час відкривання люка кришки . 7.5.8. Кришка кожуха екстрактора повинна бути зблокована з пусковим пристроєм або закрита за допомогою інструмента спеціального ключа . 7.5.9. Завантаження устаткування і забирання мезги вичавків мають бути механізованими. 7.5.10. Сепаратор повинен бути установлений на бетонному фундаменті не зв`язаному з фундаментом будівлі і закріплятися анкерними болтами. Між фундаментом і лапками станини повинні бути укладені противібраційні прокладки надмірне стиснення яких фундаментними болтами не допускається. 7.5.11. Після капітального ремонту сепаратор підлягає технічному огляду. Результати технічного огляду всіх частин сепаратора а також перевіряльних розрахунків повинні заноситись у спеціальний журнал. Ремонт барабана сепаратора необхідно проводити тільки на спеціалізованих підприємствах. 7.5.12. Перед введенням в експлуатацію сепаратора необхідно перевірити правильність складання барабана для чого необхідно вимкнути гальмо і відвер-нути стопорні гвинти барабана перевірити напрям обертання. 7.5.13. До повної зупинки сепаратора не дозволяється знімати кришку проводити змащення і огляд механізмів зупиняти барабан руками або будь-якими пристосуваннями. 7.5.14. При появі вібрації стороннього шуму коливання числа оборотів за тахометром сепаратор повинен бути негайно зупинений і до усунення несправностей в роботу не вмикатись. 7.5.15. Фільтр-преси повинні працювати в повному комплекті рам і плит. На трубопроводі що подає сік на фільтр-преси установлюються манометри і запобіж-ний клапан. 7.5.16. При ручному ущільненні рам фільтр-преса для закручування гвинтового затискача дозволяється користуватися лише важелями преса. Застосування до-даткових важелів для ущільнення рам преса забороняється. 7.5.17. Віджим набору плит можна проводити тільки при відсутності у фільтрі тиску. 7.5.18. Устаткування типу сепараторів центрифуг в яких є швидкообертові деталі та вузли великої маси після вироблення встановленого заводом-виготів-ником терміну роботи повинно виводитися з експлуатації. 7.5.19. Апаратники сокових агрегатів під час виконання робіт повинні корис-туватися халатом бавовняним косинкою чи ковпаком рукавицями комбінованими. 7.6. Теплова обробка сировини і продуктів 7.6.1. Бланшування підігрівання і варіння сировини та продуктів 7.6.1.1. Контрольно-вимірювальні прилади і арматура бланшувачів підігрівни-ків і двостінних котлів повинні відповідати вимогам наведеним у підрозділах 6 1. 6.2. цих Правил. Перевірку справності дії запобіжних клапанів теплового устаткування необ-хідно здійснювати кожну зміну із записом результатів у журнал. 7.6.1.2. Бланшувачі і двостінні котли повинні бути обладнані місцевими від-смоктувачами. 7.6.1.3. Бланшувальні апарати повинні бути оснащені манометром установ-леним на підвідному паропроводі після редукувального пристрою. Водяний блан-шувач крім цього повинен бути оснащений укажчиком рівня води у ванні і блокувальним пристроєм що вимикає подачу пари в разі падіння рівня води. 7.6.1.4. Під час експлуатації бланшувача необхідно здійснювати постійний контроль за рівнем води у ванні і тиском пари. Рівень води в бланшувачі повинен бути на 0 02 м вище барботера. 7.6.1.5. Робоче місце бланшувальника повинно бути споряджено необхідним інвентарем: віником спеціальними щипцями совком контейнером для сміття шваброю з мішковиною. 7.6.1.6. Будова утримання і експлуатація двостінних підігрівальників і котлів з місткістю парової сорочки понад 25 л а також місткістю меншою ніж 25 л але з добутком об`єму парової сорочки в літрах на робочий тиск в атмосферах понад 200 повинні відповідати Правилам будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 7.6.1.7. Двостінні котли з перекидним пристроєм повинні бути обладнані при-стосуваннями що запобігають самоперекиданню. 7.6.1.8. Привод мішалки двостінних котлів повинен бути зблокований з оглядовим люком. При відкриванні люка мішалка повинна негайно зупинятися. 7.6.1.9. Рівень заповнення продуктом двостінного котла повинен бути нижче верхньої кромки не менше ніж на 150 мм. 7.6.1.10. Відкривати кришки кожухотрубних підігрівальників можна тільки за відсутності тиску в них і температурі не вище 40оС. 7.6.1.11. Двостінні котли що мають перекидний пристрій при відкриванні кришки повинні фіксуватись. 7.6.1.12. Бланшувальник варник повинен забезпечуватись спецодягом і взут-тям: халатом бавовняним ковпаком або косинкою фартухом бавовняним з водо-непроникним просоченням з нагрудником рукавичками трикотажними чоботами гумовими. 7.6.2. Обжарювання продуктів 7.6.2.1. Контрольно-вимірювальні прилади і арматура паромасляних печей повинні відповідати вимогам наведеним у підрозділах 6.1. 6.2. цих Правил. 7.6.2.2. Усі паромасляні печі повинні бути оснащені місцевими відсмоктувачами. 7.6.2.3. Паромасляні печі повинні бути обладнані світловою і звуковою сигна-лізацією з метою попередження про їх пуск а також кнопками “Стоп” розміще-ними на початку і в кінці печі для вимкнення привода транспортера; манометрами термометрами. 7.6.2.4. Паромасляні обжарювальні апарати всіх конструкцій крім печей з ви-носною поверхнею теплообміну повинні бути оснащені світловою або звуковою сигналізацією яка попереджує про підвищення рівня межі поділу “вода-масло”. Крім того для перевірки рівня межі поділу “вода-масло” паромасляні печі повинні бути обладнані трьома контрольними кранами: з верхнього повинна витікати тільки олія; із середнього - суміш води і олії; з нижнього - тільки вода. 7.6.2.5. Оглядове скло яке використовується для контролю за рівнем олії і води повинно виготовлятися з термостійкого матеріалу і бути захищено металевою сіткою або футляром для уникнення його пошкодження і розливу рідини. 7.6.2.6. Для запобігання закипання води у верхній частині водяної подушки в безпосередній близькості від межі поділу “вода-масло” повинен бути установлений охолоджувач води. Заміну води у водяних подушках треба проводити один раз у зміну. 7.6.2.7. Температура олії пари і верхній рівень заповнення печі олією повинні регулюватись автоматично і крім цього дистанційним ручним керуванням. Температура олії під час обжарювання в паромасляних печах не повинна перевищувати 140оС-160оС. Не слід допускати бурхливого закипання і викиду олії. 7.6.2.8. Видалення відпрацьованого масла повинно бути механізовано. Розлиту олію і жир слід негайно змивати гарячим лужним розчином. 7.6.2.9. Для обслуговування обжарювальних печей повинна бути влаштована відповідна площадка. 7.6.2.10. Навколо машини повинні бути укладені настили. 7.6.2.11. Вентиляційну систему і шибери обжарювальних печей необхідно регулярно не рідше одного разу в місяць очищати від нашарування. 7.6.2.12. Під час роботи необхідно постійно контролювати температуру рі-вень олії і води у ванні. Доливати у ванну печі треба тільки обезводнену і добре прокалену олію дотримуючись обережності щоб не перелити олію через край ванни і не викликати сильного піноутворення. 7.6.2.13. Не дозволяється залишати паромасляні печі без нагляду під час роботи. 7.6.2.14. Персонал що обслуговує обжарювальні плити повинен бути забез-печений спецодягом і взуттям: бавовняним халатом білим і ковпаком чи косинкою; гумовими чоботами фартухом з водонепроникним просоченням з нагруд-ником фартух має перекривати халяви чобіт рукавичками трикотажними. 7.6.3. Випарювання продуктів 7.6.3.1. Контрольно-вимірювальні прилади і арматура випарних апаратів повинна відповідати вимогам наведеним у підрозділах 6.1. 6.2. цих Правил. 7.6.3.2. Вакуум-апарати повинні бути оснащені блокувальними пристроями які виключають можливість відкривання люка в разі підвищення тиску у вакуумній порожнині вище атмосферного. Блокувальний пристрій повинен забезпечувати подачу сигналів звукового чи світлового у разі підвищення тиску у вакуумній порожнині вище атмосферного. 7.6.3.3. Вакуум-апарати повинні обладнуватися конденсатовідвідниками що забезпечують виділення конденсату і виведення його з нагрівальної камери. 7.6.3.4. Вакуум-апарати повинні бути оснащені вакуумметрами і вакуум-пе-реривниками. 7.6.3.5. Вакуум-апарати повинні бути споряджені світильниками нап-ругою 12 В для освітлення внутрішньої порожнини апарата. Світильники повинні бути ізольовані від продукту. 7.6.3.6. Усі продувні краники повинні мати відводи для води в каналізацію. 7.6.3.7. Вакуум-апарати повинні бути обладнані пробовідбірниками які дозволяють відбирати проби не порушуючи вакуума в робочій порожнині під час робочого режиму. У разі порушення вакуума в апараті закінчення робочого циклу санітарне обслуговування тощо конструкція кріплення пробовідбірника повинна виключати можливість викидання продукту в зовнішнє середовище. 7.6.3.8. На паропроводі що підводить пару в апаратне відділення повинні бути встановлені автоматичні регулювальні пристрої які б виключали можливість подачі пари в апарати з тиском вище встановленого. 7.6.3.9. Скляні укажчики рівня рідини на устаткуванні і резервуарах повинні бути надійно захищені від механічних пошкоджень. 7.6.3.10. Під час обслуговування випарних вакуум-апаратів необхідно не рід-ше одного разу в зміну продувати парою запобіжний клапан з метою перевірки його працездатності. 7.6.3.11. Очищення поверхні нагріву випарних апаратів від нагару повинно проводитись після спорожнення ємкості від продуктів надійного від`єднання від парових та інших трубопроводів шляхом встановлення заглушок повного охолод-ження. 7.6.3.12. Роботу випарного апарата слід зупиняти у випадках зазначених у п.п.10.1.19. 7.6.3.13. Варильники випарних апаратів повинні забезпечуватись спец- одягом: халатом бавовняним косинкою чи ковпаком фартухом бавовняним з водонепроникним просоченням з нагрудником рукавичками трикотажними чоботами гумовими. 7.7. Наповнення консервної тари 7.7.1. Машини для фасування рідких харчових продуктів наповнювачі дозатори повинні відповідати вимогам ГОСТ 21253-75. 7.7.2. Наповнювачі дозатори консервної тари повинні бути обладнані щитами що забезпечують захист робітників від попадання на них гарячої продукції. Щити повинні бути зблоковані з пусковими пристроями. 7.7.3. Стілець біля наповнювача повинен бути встановлений і закріплений так щоб робітник сидячи на ньому мав можливість зупинити машину але не міг дотягнутися до зірочки і банок. 7.7.4. Башти наповнювачів повинні бути огороджені. Огородження має бути зблоковано з пусковим пристроєм. 7.7.5. Наповнювачі для рідких продуктів повинні мати пристрої що автоматично підтримують рівень рідини в бачку. 7.7.6. 10-літрові бутелі повинні бути подані до розливу в спеціальних одномісних дерев`яних ящиках з ручками. Ящик для перенесення бутелів повинен бути суцільним. Висота ящика має бути не нижче рівня наповнення бутеля. У цих ящиках бутелі передаються на закупорювання. 7.7.7. Вилучення з ящиків банок з гарячим продуктом слід проводити спеціальними пристосуваннями. 7.7.8. Для запобігання розбризкування маси під час фасування вручну фасувальні пристрої повинні бути обладнані рухомими трубками що входять у горловини банок. 7.7.9. На робочому місці з обслуговування фасувальних машин для скляної тари повинні бути щипці для прибирання склобою совок віник гак для вилу-чення склобою і контейнер для битого скла ганчірка з мішковини. 7.7.10. Перед вмиканням наповнювача у роботу необхідно подати сигнал про пуск наповнювача. 7.7.11. При виявленні неправильного положення посуди відносно розлива-льного патрона машини або бою склотари слід зупинити машину повісити попереджувальний напис: НЕ ВКЛЮЧАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ! надягнути рукавички і дочекавшись зупинки машини вилучити банку або осколки скла за допомогою щипців і гака після чого змити залишки продукту з машини. 7.7.12. Під час заповнення скляних 3-х літрових банок гарячою продукцією вручну на конвеєрах банка повинна надійно фіксуватися і крім захисного щита на робочому місці стіл має бути споряджений бортиками або листом з бортами під конвеєром. 7.7.13. Розливальники продукції повинні забезпечуватись спецодягом: бавов-няним халатом косинкою чи ковпаком фартухом бавовняним з водонепроникним просоченням рукавичками трикотажними нарукавниками клейончатими чоботами гумовими. 7.8. Закупорювання тари 7.8.1. Закатні і закупорювальні машини повинні відповідати ДСТУ 3235-95. 7.8.2. У закатних машинах - закатні головки закатні каруселі або ротори маркувальні пристрої зірочки та шнеки що транспортують банки повинні бути огороджені. Огородження що легко відкриваються повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм. 7.8.3. Стілець біля закупорювальної машини повинен бути встановлений і закріплений так щоб робітник сидячи на ньому мав можливість зупинити машину але не міг дотягнутися рукою до зірочки і банок. 7.8.4. Башти закачувальних машин повинні бути огороджені. Огородження повинно бути зблоковане з пусковим пристроєм. 7.8.5. Педаль включення напівавтоматизованих закупорювальних машин повинна бути закрита захисним огородженням. Огородження повинно закривати педаль зверху. 7.8.6. Перед пуском у роботу вакуум-закупорювальної машини необхідно спочатку закрити вакуум-камеру і тільки після цього вмикати машину. 7.8.7. Під час роботи закупорювальної машини необхідно стежити за рів-номірним поступленням наповненої продуктом тари подачою кришок і виведен-ням закупореної продукції. При поступленні тари з неправильно укладеними кришками або перепов-неної продуктом що виливається через край а також у разі бою скляної або зім`яття металевої тари необхідно: зупинити закупорювальну машину; поправити неправильно укладені кришки а тару переповнену продуктом прибрати у визначене для цього місце; склобій чи зім`яту металеву тару видалити за допомогою гака щипців і совка в спеціальний контейнер; ретельно змити розлитий продукт і витерти машину. 7.8.8. Закупорювальник повинен працювати тільки в справному акуратно заправленому одязі халаті бавовняному косинці чи ковпаку і мати засоби індивідуального захисту спецвзуття - півчоботи гумові фартух з прогумованої тканини і бавовняні трикотажні рукавички . Під час роботи на напівавтоматичній закупорювальній машині для захисту очей слід користуватися захисними окулярами. 7.9. Стерилізація продукції 7.9.1. Контрольно-вимірювальні прилади і арматура автоклавів повинна від-повідати вимогам наведеним у підрозділах 6.1. 6.2. цих Правил. 7.9.2. Експлуатація автоклавів повинна відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 7.9.3. Не дозволяється під`єднувати автоклави до мереж передач пари води і стисненого повітря з надмірним тиском понад 0 393 МПа 3 93 кгс/см2 ? 0 03 МПа 0 3 кгс/см2 . 7.9.4. Автоклав повинен бути обладнаний: запірною арматурою на трубопроводах що підводять і відводять пару чи во-ду в автоклав і з автоклава; швидкодійним затвором що забезпечує герметичність і надійність кріплення кришки до корпусу; блокувальними пристроями які виключають можливість вмикання автокла-ва під тиск у разі негерметично закритої кришки і можливость відкривання кришки за наявності залишкового тиску в автоклаві більшого ніж 0 0049 МПа 0 05 кгс/см2 ; запобіжним клапаном встановленим на патрубку безпосередньо приєдна-ному до автоклава конструкція запобіжного клапана повинна передбачати пристрій для перевірки справності дії клапана в робочому стані шляхом примусового відкривання його під час роботи автоклава яке має проводитися кожну зміну ; краном для продування і контролю відсутності тиску в автоклаві перед його відкриванням; приладами манометром термометром для вимірювання тиску і температури в автоклаві. 7.9.5. Один раз у зміну необхідно проводити продувку манометра і підрив запобіжного клапана. Обидві операції слід проводити з дотриманням правил обережності в поводженні з парою і гарячою водою. 7.9.6. Робоче середовище що виходить із запобіжного клапана і крана для продування повинно відводитись у безпечну для обслуговуючого персонала сторону. 7.9.7. Противаги кришок автоклавів повинні бути огороджені. Зусилля що прикладаються для закриття або відкриття кришки автоклава не повинно переви-щувати 100 Н. 7.9.8. Не допускається експлуатувати автоклав у разі несправності: зазем-лення запобіжних клапанів і блокувальних пристроїв вентилів на паровій і во-дяній лініях кріплення противаг кріплення продувного повітряного крана мано-метрів кріплення затискачів кришки автоклава а також у разі пропуску пари з автоклава наявності тріщин. 7.9.9. Перед початком роботи пароводяну сорочку слід заповнювати до рівня контрольного крана киплячою водою. Не допускається вмикати автоклав при незаповненій паровій сорочці. 7.9.10. Перед відкриванням кришки автоклава необхідно перекрити подачу пари знизити тиск усередині автоклава пересвідчитися у відсутності тиску і спрацюванні блокувального пристрою. Підіймання кришки проводити обережно уникаючи опіків обличчя або рук. 7.9.11. Під час роботи необхідно слідкувати за показаннями приладів не перевищувати робочий тиск понад 0 35 МПа 3 5 атм . 7.9.12. При закриванні автоклава кришкою важіль затискача необхідно на-дійно зафіксувати і тільки після цього підвищувати тиск. 7.9.13. Відкривати і закривати парові і водяні вентилі треба плавно без рив-ків. 7.9.14. Огляд автоклавів силами підприємства повинен проводитись через кожні 60 навантажень але не рідше 1 разу в 4 місяці. Результати оглядів повинні заноситись у журнал. Гідравлічне випробування автоклавів повинно проводитись не рідше одного разу у 8 років із записом у технічний паспорт автоклава. 7.9.15. Робота періодично діючого апарата і стерилізатора безперервної дії повинна бути зупинена у випадках зазначених у п.10.1.19. а також при несправ-ності гідрозатвора стягувального сегментного захоплювача автоклава. 7.9.16. Стерилізатори безперервної діі повинні мати блокувальний пристрій що вимикає привод апарата в разі заклинювання банок у напрямних та в носіях. 7.9.17. До подачі води і встановлення гідростатичної рівноваги необхідно впевнитися у відповідності завданим паспортним величинам тиску води і повітря що подаються в стерилізатор безперервної дії. 7.9.18. Перед пуском пари в стерилізатор необхідно пересвідчитися в наявності необхідного тиску в магістралі що живить стерилізатор а також що циркуляційні насоси і регулятори рівня води у ваннах стерилізатора ввімкнені і працюють бак заповнений інгібітором. 7.9.19. Розвантаження і завантаження автоклавів сітками слід проводити плавно без поштовхів. Працівник який керує роботою електротельфера повинен знаходитись на безпечній відстані від автоклава щоб уникнути опіків парою і гарячою водою. Не дозволяється ставити сітки одна на одну в три ряди і вище. 7.9.20. Працівники що обслуговують автоклави і стерилізатори безперервної дії повинні забезпечуватись спецодягом і взуттям: халатом бавовняним ковпаком чи косинкою фартухом бавовняним з водонепроникним просоченням з нагруд-ником нарукавниками клейончатими гумовими чоботами. 7.10. Оформлення консервів після стерилізації 7.10.1. Мийно-сушильні агрегати повинні бути обладнані: місцевими відсмоктувачами; манометрами для контролю тиску води що подається тиску пари для підіг-рівання мийного розчину тиску пари для підігрівання повітря; звуковою сигналізацією що сповіщає про падіння тиску пари нижче допус-тимого рівня; блокуваннями що вимикають привод при перевантаженні або заклиненні транспортера а також при відкриванні кришки мийного відділення. 7.10.2. Машина для сушіння етикеток повинна бути оснащена блокуванням що вимикає електроживлення інфрачервоних випромінювачів при відкритті кришок камери сушіння. Корпус камери сушіння повинен бути теплоізольований щитами. На кришках камери сушіння слід наносити напис: ОБЕРЕЖНО. ТЕПЛОВА НЕБЕЗПЕКА! 7.11. Укладання і пакування готової продукції 7.11.1. Ручне укладання і пакування 7.11.1.1. Оснащення робочого місця транспортувальника що виконує опера-цію укладання консервів у колону включає стіл дерев`яний з тумбочкою пе-ресувний поміст для укладання середніх і верхніх рядів консервів листи фанери для прокладок. 7.11.1.2. Помости для робітників що укладають консервні банки повинні бути міцними витримувати навантаження не менше 500 кг відповідної висоти 0 5 м; 1 5 м; 2 м; 2 5 м і з трьох сторін огороджені перилами висотою 1 м з обшивкою внизу 0 15 м. При подачі на помост банок з готовою продукцією в автоклавних сітках контейнерах тощо за допомогою електронавантажувачів помост повинен бути огороджений лише з двох сторін. 7.11.1.3. Площу відділення пакування готової продукції необхідно розмітити яскравою незмивною фарбою на квадрати що відповідають розмірам фанерного листа під укладку колон і на прямокутники що відповідають розмірам піддона на який укладають ящики. Квадрати і прямокутники слід фарбувати в різний колір. При розмітці слід визначити відстані які необхідно видержувати під час збе-рігання консервної продукції зокрема: відстань між колоною і стіною повинна бути не менше 0 8 м головний про-хід між колонами - не менший ніж 2 м; Укладання банок у колони слід здійснювати у відповідності з вимогами наведеними в п.п. 11.1.5. цих Правил. 7.11.1.4. Ручні операції з вивантаження банок з автоклавних сіток а також з укладання консервів у колони повинні чергуватися з 5-ти хвилинними перервами на пасивний відпочинок через 1 5 години роботи. 7.11.1.5. Укладальники банок повинні забезпечуватись спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту: халатом бавовняним косинкою або ковпаком бавовняним фартухом клейончатим з нагрудником трикотажними рукавичками рукавицями комбінованими окулярами захисними. 7.11.2. Пакування консервної продукції в термоусадочну плівку 7.11.2.1. Технологічна дільниця групової упаковки консервної продукції в термоусадочну плівку повинна бути забезпечена: припливно-витяжною вентиляцією всього приміщення місцевими відсмоктувачами біля місць зварювання плівки та камери усадки плівки. 7.11.2.2. Дозволяється упаковувати в термоусадочну плівку продукцію яка установлена лише на типові справні піддони. 7.11.2.3. Під час виконання операцій з пакування не дозволяється: підсовувати руки і ступні ніг під пакет-піддон при установленні його на диск механізму обертання і знімання упакованого в плівку пакет-піддона з диска; не допускати падіння пакет-піддона при установленні на візок камери усад-ки плівки; тримати пальці рук на дверній коробці при закриванні дверей камери усадки. Вивантаження пакет-піддонів після завершення усадки плівки слід проводити в рукавицях. 7.11.2.4. Установлювати рулон плівки на вісь механізму подачі необхідно тільки після вимкнення і зупинки двигуна установки. 7.11.2.5. При загоранні плівки появі великої кількості газів її термічного розкладення необхідно: негайно знеструмити електроприводи; без зволікання ввімкнути всі системи вентиляції якщо вони не були ввімк-нені ; повідомити про це пожежну охорону; залишити загазоване приміщення; входити в загазоване приміщення можна лише з дозволу начальника цеху і в респіраторі РПГ-67А з фільтруючим елементом. 7.11.2.6. Зупиняти вентилятор камери усадки плівки дозволяється тільки через 30 хвилин після вимкнення нагрівальних приладів. 7.12. Сушіння овочів фруктів і їх відходів 7.12.1. Парові стрічкові сушарки повинні бути обладнані вбудованими витяжними зонтами. 7.12.2. На підвідному трубопроводі пари в сушарки повинен бути встанов-лений запобіжний клапан. 7.12.3. Знімний огороджувальний корпус сушарки повинен бути зблокова-ним з пусковим пристроєм і запірним органом подачі пари в нагрівальні прилади. 7.12.4. Будова утримання і експлуатація холодильної установки субліматора повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації аміачних холоди-льних установок. 7.12.5. Субліматор повинен бути обладнаний пристосуванням для вирівню-вання тиску усередині апарата з атмосферним. Вирівнювання тиску у вакуумтрубопроводах з атмосферним повинно прово-дитися тільки на боці конденсаторів-виморожувальників. Вирівнювання тиску в конденсаторах-виморожувальниках повинно прово-дитись тільки за закритими вакуумними вентиляторами на трубопроводах і сублі-маторах. 7.12.6. Контрольно-вимірювальні прилади і арматура установки повинна від-повідати вимогам підрозділів 6.1. 6.2. цих Правил. 7.13. Сульфітація і десульфітація застосування антибіотиків ультразвуку асептичне консервування напівфабрикатів соків пюре 7.13.1. Сульфітація і десульфітація 7.13.1.1. Роботи з сульфітації і десульфітації продуктів повинні виконуватись у відповідності з ОСТ 111-12-84. Будова утримання і експлуатація балонів із сірчистим ангідридом повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском підрозділи 10.1. 10.2. цих Правил . 7.13.1.2. До роботи із сірчистим ангідридом допускаються особи не молодше 18 років до робіт у закритих ємкостях - не молодше 20 років які пройшли медичний огляд навчання за відповідною програмою в учбовому закладі курсове навчання на підприємстві і здали екзамени кваліфікаційній комісії підприємства та одержали посвідчення на право виконання робіт із сірчистим ангідридом. 7.13.1.3. Робітники які працюють із сірчистим ангідридом один раз в шість місяців підлягають медичному огляду. До роботи із сірчистим ангідридом не допускаються вагітні жінки матері-годувальниці. 7.13.1.4. Роботи з сульфітації і десульфітації повинні проводитися лише під спостеріганням бригадира чи майстра що досконало володіє безпечними прийомами роботи на цих операціях. 7.13.1.5. Усі з`єднання в апаратах для сульфітації і десульфітації сировини ма-ють бути герметичними. 7.13.1.6. Відкриті прорізи апаратів для сульфітації і десульфітації напівфабрикатів повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 7.13.1.7. Кришки і люки апаратів десульфітації повинні мати блокувальні пристрої що автоматично вмикають місцеві відсмоктувачі під час їх відкривання. Місцеві відсмоктувачі повинні вмикатися з випередженням моменту відкривання на 2-5 с і вимикатися через 20-30 с після закриття. 7.13.1.8. У приміщення де проводиться сульфітація і десульфітація дозволя-ється доступ лише особам за списком затвердженим керівником підприємства. 7.13.1.9. Роботи із сірчистим ангідридом і сульфітованими напівфабрикатами повинні проводитись у спецодязі халаті бавовняному косинці або ковпаку фартусі бавовняному з водонепроникним просоченням гумових рукавичках гумових чоботах. 7.13.1.10. У приміщеннях для сульфітації і десульфітації сировини зберігання балонів із сірчистим ангідридом повинні бути: запас води і вапняного молока для дегазації засоби надання допомоги при попаданні кислоти на шкіру і очі протигази марки “В”. Використовувати протигази слід у суворій відповідності з терміном дії захисної коробки зазначеним в експлуатаційній документації. 7.13.2. Зберігання сульфітованої сировини 7.13.2.1. Басейни для зберігання сульфітованої сировини повинні мати два люки обладнані запірними пристроями під інструмент спеціальний ключ . Розмір круглого люку за діаметром повинен бути не менший ніж 0 5 м квадратного - 0 6 м х 0 6 м. Люки повинні мати борти висотою не меншою ніж 0 3 м. Під час відкриття люка навколо нього повинно бути встановлено надійне переносне огородження висотою не меншою ніж 1 м. На ємкостях слід наносити попереджувальний напис: ОБЕРЕЖНО. СУЛЬФІТОВАНА СИРОВИНА! 7.13.2.2. Бути повинні обладнуватися площадкою за всім периметром верхньої кришки ємкості на площадку повинна вести драбина. Габарити площадки і драбини а також огородження їх повинні відповідати вимогам наведеним у підрозділі 6.5. цих Правил. 7.13.2.3. Закупорювання басейнів і бутів із сульфітованою сировиною повинно бути герметичним. 7.13.2.4. Розвантаження ємкостей їх заповнення і миття повинні бути меха-нізовані. 7.13.2.5. Для нейтралізації сірчистого ангідриду який виділяється через шланг чи трубу повинна установлюватися поглинальна посудина місткістю 100-200 л з хлорною водою чи розчином лугу. 7.13.3. Консервування сировини сірчистою кислотою 7.13.3.1. Приміщення для сульфітації повинно бути ізольовано від решти це-хів і мати припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням. Приготування розчину сірчистого ангідриду повинно проводитися в гер-метично закритій апаратурі. Місця з`єднань сульфітометра балона і водопроводу повинні бути герметичними. 7.13.3.2. У приміщенні сульфітації повинні бути вода і запас вапняного молока для дегазації розлитого розчину сірчистої кислоти. На робочому місці має бути протигаз марки “В” і запасний комплект спецодягу. 7.13.4. Консервування сировини сірчистим газом 7.13.4.1. Камери для сухої сульфітації повинні бути герметичними і розташовані на відстані не меншій ніж 50 м від найближчих будівель. 7.13.4.2. Камери повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням. 7.13.4.3. Роботи в камері після спорожнення від сульфітованої сировини можуть бути розпочаті тільки після ретельної вентиляції приміщення і перевірки повітряного середовища на вміст сірчистого ангідриду який не повинен переви-щувати гранично допустимої концентрації - 10 мг/м3 додаток 2 . 7.13.5. Роботи по десульфітації сировини 7.13.5.1. Переміщення сульфітованої сировини до місця десульфітації повинно проводитись в герметично закритих ємкостях або транспортерами повніс-тю закритими кожухами обладнаними місцевими відсмоктувачами. 7.13.5.2. Столи для інспектування сульфітованої сировини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 7.13.5.3. Для переробки сульфітованої сировини розфасованої в бочки повинно бути спеціальне приміщення для розморожування сировини. Приміщення повинно вміщувати запас сировини для роботи однієї зміни. У приміщенні повинна бути припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням. 7.13.6. Використання антибіотиків для оброблення продуктів 7.13.6.1. Приміщення де зберігаються антибіотіки повинні задовольняти вимогам Правил безпеки для виробництва мікробіологічної промисловості. 7.13.6.2. Приготування доз антибіотиків повинно здійснюватись у витяжній шафі. 7.13.6.3. Змішування сорбінової кислоти з пюре або соком повинно бути механізованим. Ємкість для змішування повинна герметично закриватися. 7.13.6.4. Робітник що готує розчин есулана повинен бути в медичних рукавичках. 7.13.6.5. Обприскування томатів есуланом повинно бути механізовано. 7.13.6.6. Забороняється використовувати в їжу томати оброблені есуланом без попередньої теплової обробки. 7.13.7. Асептичне консервування напівфабрикатів соків і пюре 7.13.7.1. Асептичне зберігання продукту повинно здійснюватись в ємкостях відповідно до ОСТ 111-13-84. Матеріал з якого виготовляють резервуари захисні покриття і деталі устат-кування які піддаються впливу пари гарячої води та високонагрітого продукту повинен бути термостійким і витримувати багаторазове нагрівання до температу-ри 130оС. 7.13.7.2. У системі приготування та подачі мийних розчинів повинно бути: автоматичне регулювання подачі пари та рівня рідини в баках; світлова і звукова сигналізація порушення режиму. 7.13.7.3. На лінії подачі мийних розчинів після насоса повинні встанов-люватись манометри з розподільчими мембранами стійкими до застосовуваних препаратів. 7.13.7.4. Збірники мийних розчинів повинні мати щільно прилеглі знімні кришки з попереджувальними написами: ОБЕРЕЖНО. ГАРЯЧА ВОДА! ОБЕРЕЖНО. ГАРЯЧИЙ РОЗЧИН ЛУГУ КИСЛОТИ ! 7.13.7.5. Редукувальний пристрій на лінії подачі пари до фасувального поста чи до резервуарів повинен забезпечувати зниження тиску пари до 0 07 МПа. 7.13.7.6. Відцентрові насоси високого тиску системи миття резервуарів і змі-йовики теплообмінників повинні бути обладнані обвідною лінією з вентилем і перепускним триходовим клапаном. У разі відсутності перепускного триходового клапана необхідно використовувати два запірно-регулювальних діафрагмових клапана з мембранним виконавчим механізмом. 7.13.7.7. Резервуари повинні бути оснащені мановакуумметрами. 7.13.7.8. У резервуарах повинні використовуватись як запобіжний клапан розривні мембрани які повинні спрацьовувати в разі виникнення тиску в резервуарі 0 12 МПа 1 2 кгс/см2 . Мембрани повинні виготовлюватися тільки на спеціалізованому підприємстві мати клеймо та сертифікат із зазначенням розривного тиску. 7.13.7.9. Під час зберігання продукту необхідно щоденно контролювати тиск в усіх заповнених ємкостях за встановленими на них мановакуумметрах. Величини тиску заносяться в журнал. Мінімальний критичний тиск в ємкості повинен бути не менше 0 02 МПа 0 2кгс/см2 . За наближення тиску до мінімального критичного приводиться в робочий стан устаткування подачі стерильного повітря з`єднуються і стерилізуються трубо-проводи і в посудину що знаходиться в небезпечному стані подається стерильне і стиснене повітря до того часу доки тиск усередині ємкості не досягне 0 05 МПа 0 5кгс/см2 . У аварійних випадках за відсутності пари стерилізація трубопроводів може бути проведена газоподібним сірчистим ангідридом. 7.13.7.10. Балон з сірчистим ангідридом повинен мати редуктор що забезпечує зниження тиску до 0 05 МПа. 7.13.7.11. Під час зберігання небезпечне монотонне нарощування тиску яке свідчить про початок заброжування продукту. Після заповнення тиск у посудині на протязі трьох діб контролюється 2 рази в зміну до 10 діб - 1 раз у зміну при подальшому зберіганні - 1 раз у добу. 7.1237.12. У посудинах для зберігання продуктів під час експлуатації не допус-кається збільшення тиску понад 0 07 МПа 0 7кгс/см2 . 7.13.7.13. В аварійних випадках якщо своєчасно не була проведена повторна стерилізація слід відкрити повітровідвідну трубку тобто розгерметизувати посу-дину і дати вихід з неї вуглекислого газу для запобігання розриву посудини і травмування обслуговуючого персоналу. 7.13.7.14. У разі розгерметизації резервуара із забродженим продуктом ву-глекислий газ що виходить повинен виводитись за межі приміщення. У примі-щенні повинна бути ввімкнена вентиляція. 7.13.7.15. Для аварійного вимикання насосів і компресора пульт контролю повинен оснащуватися кнопками аварійної зупинки. 7.13.7.16. Під час зберігання температура повітря в приміщенні не повинна бути нижче 10оС для уникнення утворення вакууму. 7.13.7.17. Трубопровід що працює під тиском нижче тиску живильного джерела повинен мати редукувальний пристрій з манометром і запобіжним клапаном установленими з боку меншого тиску. 7.13.7.18. Кожна посудина для зберігання продукту і ресивер стисненого повітря повинні мати чітко написаний на корпусі порядковий номер зазначений в технологічній схемі. 7.13.7.19. Посудини для зберігання плодоовочевих напівфабрикатів повинні бути розраховані на робочий тиск 0 07 МПа 0 7 кгс/см2 а ресивери стисненого повітря - на 0 08 МПа 0 8 кгс/см2 . 7.14. Засолочно-квасильні роботи 7.14.1. Квашення капусти засолку огірків помідорів тощо слід проводити в підготовлених пропарафінованих підрозділи 8.2. 8.3 цих Правил дошниках ямах басейнах бочках і інших ємкостях місткістю не більше 15 тонн. 7.14.2. Порожні засолочні дошники повинні мати огородження у вигляді міц-них знімних сіток або щитів. Сітку і щити треба випробувати вантажем масою в 1 5 - 2 рази більше середньої маси людини. 7.14.3. Утрамбовування шаткованої капусти слід проводити механізовано за допомогою вібратора. 7.14.4. Засолочно-квасильні роботи повинні проводитися з таким розрахунком щоб закладка одного дошника чи ями відбувалась не більше ніж 3 доби упереджуючи початок бродіння. 7.14.5. Перед вийманням квашеної капусти з дошників для фасування в бочки слід додержуватися таких вимог: приміщення в якому знаходяться дошники чи ями необхідно ретельно про-вентилювати; провести заміри у дошнику вмісту діоксиду вуглецю і кисню за допомогою газоаналізатора. При виявленні в ємкості діоксиду вуглецю понад гранично допустимі норми необхідно застосувати пересувну вентиляційну установку з гнучкими повітроводами для видалення з ємкості шкідливих речовин; роботи усередині дошника необхідно проводити в суворій відповідності з вимогами наведеними в підрозділі 8.2. цих Правил. 7.14.6. Виконання робіт по квашенню і засолці плодоовочів треба проводити в спеціальному одязі і взутті - білому бавовняному комбінезоні ковпаку чи косинці гумових чоботах гумових рукавичках комбінованих рукавицях. 7.15. Виготовлення жерстяної тари 7.15.1. Сушильні печі для жерсті пастонакладальні машини літографічні машини лакувальні машини машини для вальцювання гуми корпусоформовочна машина повинні обладнуватися місцевими відсмоктувачами. Над лакувальною машиною повинен установлюватися зонт витяжної вен-тиляції що забезпечує повне видалення газів з приміщення. Відсмоктувач корпусоформувальної машини повинен перекривати ванну і ріг за всією довжиною. 7.15.2. Різальна кромка паралельних ножниць для розкрою жерсті повинна мати двостороннє огородження за всією довжиною. Огородження повинно виключати можливість попадання пальців рук працюючих поміж різальними кромками. Ці огородження повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм. 7.15.3. Різальні кромки дисків ножниць у місцях захоплення жерсті необхідно прикривати планками вільний простір між якими повинен бути більшим максимальної товщини жерсті. При ручній подачі лист жерсті необхідно щільно притискати до бокової напрямної подавати його на каретку рівномірно без ривків. 7.15.4. Пуансон і матриця фігурних прес-ножниць повинні мати огородження зблоковане з пусковим пристроєм. 7.15.5. Працювати на дискових ножницях дозволяється тільки в брезентових рукавицях і фартусі. 7.15.6. В атоматичних пресах штампи повинні мати сітчасте огородження зблоковане з пусковим пристроєм. Присмоктувачі і штовхачі магазина повинні мати решітчасте огородження. Непрацюючий кінець рейки механізму подачі необ-хідно огороджувати суцільним кожухом привод і гвинтові ножі стопозбирача також слід огороджувати. Рухому каретку автоматичного преса місце подачі смуг жерсті до штампу пристосування для викиду відходів жерсті потрібно огород-жувати звичайним огородженням місце збирання відходів а також руху відходів слід огороджувати щитами висотою не меншою ніж 1 5 м. 7.15.7. Пуансон і матриця напівавтоматичних пресів повинні бути огороджені легкознімними щитками. Ножні педалі повинні закриватися кожухом що унемож-ливлює випадковий пуск преса. На всіх пресах огородження пуансона і матриці повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм. 7.15.8. Усі посудини пастонакладальної машини що працюють під тиском ресивер повітряний компресор тощо споряджаються манометрами і запобіжни-ми клапанами. Робочий тиск повинен досягати 0 15-0 2 МПа 1 5-2 кгс/см2 запобіжний пристрій регулюють на 0 25-0 3 МПа 2 5-3 кгс/см2 але не вище граничного тиску зазначеного в паспорті машини. 7.15.9. Шестерні і барабани фланцевідгинальних машин повинні бути закриті суцільними кожухами. Для спостерігання за роботою патронів повинно бути огля-дове вікно з оргскла. На робочих місцях біля преса і пастонакладальної машини повинні бути крюки для прибирання зім`ятої жерсті. 7.15.10. Корпусоформовочна машина повинна мати пристрої що автома-тично вимикають машину якщо в робочий механізм одночасно попадуть два чи більше бланки жерсті або у випадку надходження зім`ятого бланка. Паяльна ванна корпусоформовочної машини повинна бути укомплектована дистанційним і самописним термометрами терморегулятором що підтримує тем-пературу в паяльній лампі на необхідному рівні. Над ванною повинен бути газоуловлювач - зонт витяжної вентиляції. Паяльний вал машини слід очищати від забруднень розчином хлористого цинку. Під час експлуатації машини необхідно слідкувати за рівнем сплаву в паяльній ванні. Припой в паяльну ванну необхідно завантажувати тільки через приливок. Кидати метал в паяльну ванну не дозволяється. 7.15.11. Ролики зиг-машини повинні мати двостороннє огородження що виключає можливість попадання рук у робочу зону. Ножна педаль повинна бути закрита кожухом що унеможливлює випадкове ввімкнення машини 7.15.12. Вальці машини для вальцювання гуми повинні мати огородження що виключає попадання рук поміж них. 7.16. Застосування їдких отруйних і агресивних речовин 7.16.1. Застосування кислот і лугів 7.16.1.1. Кислоти повинні зберігатися на складах хімічних матеріалів у спеці-альних одноповерхових опалюваних вентильованих приміщеннях при температурі не нижче 3оС. 7.16.1.2. Луги зберігаються в закритих сухих неопалюваних приміщеннях. Кожний вид лугу повинен зберігатися в окремому відсіку. 7.16.1.3. Сумісне зберігання кислот і лугів не дозволяється. Допускається зберігати луги з кислотами в одній будівлі але в різних від-сіках при цьому відстань між відсіками повинна бути не меншою ніж 5 м. 7.16.1.4. Сулії з кислотами слід упаковувати в корзини або ящики з міцними ручками вільний простір між сулією і тарою необхідно заповнювати негорючим амортизуючим матеріалом. 7.16.1.5. Переливання кислоти із сулій в розхідну тару слід проводити у спеціальних приміщеннях за допомогою підставок з перекидними пристосуваннями або сифонів. 7.16.1.6. Розлиту кислоту слід нейтралізувати вапняним розчином а потім це місце посипати піском прибрати його та промити водою. 7.16.1.7. Для приготування розчину сірчаної кислоти її необхідно вливати у воду тонкою цівкою і безперервно перемішувати. Вливати воду в сірчану кислоту забороняється. 7.16.1.8. Для приготування розчину лугу невеликі кусочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі куски їдкого лугу необхідно розколювати на дрібні кусочки в спеціально відведеному місці попередньо накривши подрібнюваний кусок цупкою тканиною бельтингом . 7.16.1.9. У приміщеннях де працюють з кислотами і лугами повинні знаходитися засоби для нейтралізації кислот 5% розчин соди та лугів 3% розчин кислот - борної оцтової . 7.16.1.10. Луги що поступають на склади в барабанах або мішках слід паке-тувати на плоских піддонах та встановлювати в чарунки стелажів або штабель. Висота штабеля сформованого з паперових мішків не повинна перевищувати 2 м а з барабанів - 1 5 м. 7.16.1.11. Відкривати барабани бочки з кристалічним їдким натрієм слід за допомогою спеціальних різаків. Застосування для цього зубил і молотка забороняється. 7.16.1.12. Звільнення барабанів від кристалічного їдкого натрію повинно проводитись шляхом розчинення його в спеціальному баку з фальшивим днищем на яке встановлюється барабан відкритою кришкою вниз. Установлення барабана на фальшиве днище повинно проводитись за допомогою підіймальних механізмів тельферів тощо . 7.16.1.13. Не допускається транспортування і зберігання на складах ємкостей з кислотами і лугами при відсутності на тарі маркування і відповідних написів. 7.16.1.14. При підготовці до транспортування кислот і лугів на тару або упаковку слід наклеювати ярлик з написом: БЕРЕЖИСЬ ОПІКУ! а в накладній ставити штамп: НЕБЕЗПЕЧНО. ЇДКА РЕЧОВИНА! при перевезенні кислот: НЕБЕЗПЕЧНО. КИСЛОТА! 7.16.1.15. Навантаження і розвантаження кислот і лугів у тарі а також установлення їх у транспортні пристосування повинно проводитися двома вантажниками. Вивільнення сулій від кислот і розчинів лугів пневматичним засобом під вакуумом може проводитись без зняття сулій з автомашин. 7.16.1.16. Навантаження і розвантаження кислот лугів та інших небезпечних рідин а також установлення їх у кузові транспортного засобу повинні здійснювати-ся робітниками з дотриманням таких заходів безпеки: перед початком роботи кожне місце вантажу повинно бути ретельно оглянуто при виявленні навіть найменших пошкоджень тари необхідно вживати додаткових заходів обережності щоб забезпечити безпеку робітників і водія; переносити сулії з кислотою слід тільки після попередньої перевірки дна корзини та ручок; при пошкодженні тари необхідно негайно викликати керівника робіт; забороняється переносити сулії з кислотою і лугом на спині плечі перед собою і нахиляти їх. 7.16.1.17. Постійні працівники складу зберігання кислот і лугів повинні забез-печуватись спецодягом і спецвзуттям а також засобами індивідуального захисту зокрема: костюмом бавовняним з кислотозахисним просоченням чоботами гумовими рукавичками гумовими окулярами захисними. 7.16.1.18. Особи що допущені до робіт з кислотами та лугами повинні бути забезпечені спеціальним одягом. Роботу з кислотами та лугами необхідно проводити в костюмах - для жінок за ГОСТ 27574-87 для чоловіків - за ГОСТ 27575-87. 7.16.1.19. Для роботи з концентрованими кислотами робітники зобов`язані одягати поверх спеціальних костюмів прогумовані фартухи та нарукавники за ГОСТ 12.4.029-76 гумові рукавички за ГОСТ 20010-74 і чоботи за ГОСТ 5375-79 а також запобіжні захисні окуляри ПО-2 за ГОСТ 12.4.013-85. 7.16.1.20. Під час робіт пов`язаних з перезатаренням лугу робітники додатково повинні забезпечуватись фільтруючими промисловими протигазами з коробкою марки А окулярами типу ПО-2 або універсальними протигазами з коробкою марки БКФ. Роботи з кристалічною лимонною і виннокам`яною кислотами необхідно проводити в респіраторах для захисту від пиловиділення. Роботи з рідкою молочною кислотою необхідно проводити в гумових рукавичках і фартусі з кислотозахисним просоченням. 7.16.1.21. При попаданні кислоти чи лугу на обличчяя або в очі необхідно негайно їх промити за допомогою спеціально влаштованого крана з направленням витоку води вгору або за допомогою гнучкого шлангу надітого на носик крана. 7.16.2. Застосування вибухопожежонебезпечних рідин у лабораторії 7.16.2.1. Легкозаймисті рідини ЛЗР і горючі речовини ГР ефір бензол ацетон тощо повинні зберігатися у лабораторних приміщеннях у товстостінних банках скляних з притертими пробками і написами назви рідини. Банки повинні бути поміщені в спеціальний металевий ящик який щільно закривається кришкою стінки і дно якого викладені негорючим матеріалом. Загальний запас вогненебезпечних рідин що одночасно зберігаються в кожному приміщенні лабораторії не повинен перевищувати 2-3 л. 7.16.2.2. Зберігання в лабораторному приміщенні низькокиплячих рідин ді-етиловий ефір ацетон тощо забороняється. Після закінчення роботи ці рідини повинні бути винесені на зберігання в спеціальне приміщення склад . 7.16.2.3. Ящик з ЛЗР і ГР повинен бути встановлений на підлозі вдалині від проходів і нагрівальних приладів із зручним підходом до нього. На внутрішній стороні кришки ящика повинен бути нанесений чіткий напис із зазначенням найменувань і загальної допустимої норми зберігання ЛЗР і ГР для цього приміщенння. 7.16.2.4 ЛЗР і ГР необхідно доставляти із складу в лабораторію в закритому небиткому посуді або в скляному посуді поміщеному в металевий футляр. 7.16.2.5. Усі роботи з ЛЗР і ГР повинні проводитись у витяжній шафі при працюючій вентиляції і тільки при виключених газових пальниках і електроприладах. 7.16.2.6. Переганяти і нагрівати низькокиплячі вогненебезпечні рідини аце-тон бензол ефіри спирти тощо необхідно в круглодонних колбах виготовлених з тугоплавкого скла на банях заповнених відповідним теплоносієм водою мас-лом у залежності від температури кипіння рідини. 7.16.2.7. Нагрівання посудин з низькокиплячими вогненебезпечними рідина-ми що в них знаходяться на відкритому вогні а також на всіх електронагріваль-них приладах забороняється. Рідини з температурою кипіння понад 100оС повинні нагріватися на електронагрівальних приладах закритого типу - колбонагрівачах. 7.16.2.8. Усі роботи що з`вязані навіть з невеликим випарюванням в атмосферу лабораторії сильно пахнучих отруйних речовин - бензолу нітробензолу хлороформу діетилового спирту спиртів ефірів органічних кислот сірковуглецютощо повинні проводитись тільки у витяжній шафі. Швидкість повітря в перерізі відкритих на 15-20 см створок шафи повинна бути в межах 0 5-0 7 м/с. При роботі з особливо шкідливими речовинами швидкість повітря повинна бути в межах від 1 до 1 5 м/с. 7.16.2.9. Для уникнення вибуху діетиловий ефір випарювати досуха забороняється. При випарюванні обов`язково повинна залишатися деяка його кількість у колбі. 7.16.2.10. При нагріванні ЛЗР у кількості понад 0 5 л необхідно під прилад ставити кювети достатньої ємкості для запобігання розливу рідини в разі аварії. 7.16.2.11. Посудини в яких проводились роботи повинні бути негайно промиті. 7.16.2.12. Відпрацьовані ЛЗР та ГР необхідно збирати в спеціальну тару що щільно герметично закривається і яка в кінці робочого дня повинна видалятися з лабораторії для регенерації або знешкодження цих рідин. Зливання відпрацьо-ваних ЛЗР та ГР у каналізацію забороняється. 7.16.2.13. У разі випадкового пролиття вибухопожежонебезпечних рідин необхідно негайно виключити всі газові пальники нагрівальні прилади знеструмити кімнату загальним вимикачем що знаходиться поза кімнатою а при значних кількостях розлитої рідини необхідно також виключити всі нагрівальні прилади і в прилеглих кімнатах. Місця розливу рідини повинні бути засипані піском з послідуючим ретельним прибиранням обробити мийним розчином і насухо витерти мішковиною . 7.16.2.14. Працівники лабораторії повинні бути забезпечені необхідним спецодягом - халатами бавовняними та косинками або ковпаками. Крім того при роботі із зрідженими газами працюючі повинні забезпечуватися захисними окулярами з гумовою напівмаскою та захисними окулярами з безбарвним склом. 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ 8.1. Загальні вимоги 8.1.1. На підприємстві повинен бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою у якому повинні бути окремо вказані роботи які: проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з додатком 3; проводяться без оформлення наряду-допуску з обов`язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі за відповідною формою. 8.1.2. Роботи з підвищенною небезпекою на непостійних робочих місцях а також разові роботи зокрема: роботи в ємкостях колодязях траншеях бункерах дошниках колекторах; роботи на висоті понад 3 м без риштування; електрогазозварювальні газополум`яні роботи; роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках; злив очистка нейтралізація резервуарів тари та інших ємкостей з-під нафтопродуктів кислот лугів та інших шкідливих речовин; чистка вентиляційних каналів та повітропроводів; роботи по ремонту фарбуванню очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож; випробування паропроводів трубопроводів гарячої води теплообмінників посудин що працюють під тиском; чистка та ремонт газоходів топок котлів; проведення земляних робіт; інші роботи у від-повідності з Переліком робіт з підвищенною небезпекою при проведенні яких є або не виключена можливість виділення в робочу зону вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів газів та інших речовин здатних викликати вибух спричинити шкідливу дію на організм людини а також роботи при недостатній концентрації в повітрі кисню нижче 20% об`єму - повинні проводитися за нарядом-допуском додаток 3 у відповідності з вимогами інструкцій розроблених на підставі цих Правил з урахуванням місцевих умов з обов`язковою реєстрацією у відділі охорони праці. 8.1.3. Список осіб які можуть видавати наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною небезпекою і перелік таких робіт на підприємстві визначається керівником підприємства. 8.1.4. Наряд-допуск визначає обсяг і склад підготовчих робіт послідовність їх виконання заходи безпеки періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Забороняється змінювати обсяги робіт передбачені нарядом-допуском у бік їх збільшення. 8.1.5. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду на один вид робіт на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у встановлений термін умови і склад бригади не змінилися то наряд-допуск може бути продовжений на наступну зміну. 8.1.6. Склад бригади визначає особа яка видає наряд. Склад бригади за чисельністю і кваліфікацією а також кваліфікація виконавця робіт визначаються з урахуванням умов проведення робіт і можливості забезпечення необхідного нагляду за членами бригади з боку виконавця робіт. 8.1.7. Наряд видається безпосередньо перед початком підготовки робочого місця і реєструється в службі охорони праці. Видавати наряд виконавцю робіт напередодні проведення робіт не дозволяється. 8.1.8. Після виконання робіт по підготовці об`єкта обидва екземпляри підписуються посадовими особами відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою які підтверджують повноту виконання підготовчих робіт і заходів що забезпечують безпеку проведення робіт. Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше трьох місяців. Другий примірник знаходиться у посадової особи яка відповідає за проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається в справах не менше трьох міся-ців. Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення наряду-до-пуску олівцем виправлення у тексті і підписи відповідальних осіб з використанням копіювального паперу не допускаються. 8.2. Робота всередині ємкостей дошників цементних ям бутів колодязів тощо 8.2.1. До роботи усередині ємкості для зберігання сульфітованої сировини соків квашеної капусти в дошниках вакуум-апаратів автоклавів при парафінуванні дошників тощо допускаються робітники не молодші 18 років які пройшли інструктаж з охорони праці навчені користуватися засобами індивідуального захисту знають правила надання першої допомоги при отруєннях опіках та інших травмах та пройшли перевірку знань і набутих навичок. 8.2.2. Бригада яка призначена для роботи у ємкості повинна складати не менше 3 чоловік - один для роботи у ємкості другий - для роботи на поверхні третій - для керівництва спостереження і у разі необхідності надання першої допомоги працівнику який знаходиться в ємкості. Перебування всередині ємкості дозволяється одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількості працюючих повинні бути розроблені внесені в наряд і додатково здійснені заходи безпеки що передбачають збільшення кількості спостерігаючих не менше одного спостерігаючого на одного працюючого в ємкості порядок входу і евакуації працюючих порядок розміщення шлангів забірних патрубків протигазів сигнально-рятувальних мотузок наявність засобів зв`язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо. 8.2.3. Для робітників що мають виконувати парафінування дошників повинен додатково проводитись інструктаж щодо засобів завантаження нових порцій парафіну в котли способів розвантаження котла і перенесення маси. Забороняється очищати парафін із стінок дошників за допомогою паяльних ламп. Для цього необхідно користуватися лише металевими або дерев`яними скребками. 8.2.4. Бригада для роботи в ємкості повинна бути споряджена таким інвентарем: випробуваним і перевіреним рятувальним поясом з наплічними ремнями та кільцями на їх схрещенні використання поясних ремнів забороняється ; вірьовкою перевіреною на розрив при навантаженні 1200Н довжиною на 3 м більше глибини ємкості; шланговим протигазом зі шлангом на 2 м довше глибини ємкості або кисневим ізолюючим протигазом; акумуляторним ліхтарем напругою не більшою ніж 12 В; пересувним вентилятором; переносними знаками безпеки; гаками та ломами для відкривання кришок ємкостей; аптечкою першої медичної допомоги. Рятувальний пояс повинен одягатися поверх одягу. Рятувальну мотузку прив`язують до карабіна і пропускають через кільце прикріплене до перехресних лямок на спині з таким розрахунком щоб при евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної мотузки тіло його висіло вертикально головою вверх. Вільний кінець мотузки повинен бути виведений назовні і надійно закріплений. Вузли на мотузці мають бути на відстані 0 5 м один від другого. 8.2.5. Перед проведенням робіт електроприлади і пристрої з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені а також у місцях вимкнення живлення мають бути вивішені плакати з попереджувальним написом: НЕ ВКЛЮЧАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ! 8.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за проведення ремонтних робіт зобов`язані забезпечити: повне спорожнення ємкості від продуктів; надійне від`єднання ємкості від водяних парових та інших трубопроводів; вивішення на запірній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом: НЕ ВІДКРИВАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!; відкриття верхнього і нижнього люків для попереднього промивання а також на весь час роботи; проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині єм-кості відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від верхнього люка і в нижній - на відстані не більше 0 2 м від днища; наявність і справність інвентаря для роботи в ємкостях в яких може утворюватися вибухопожежонебезпечне середовище також заходи що виключають іс-кроутворення при виконанні ремонтних робіт і очищенні устаткування. Проведення робіт усередині таких ємкостей в комбінезонах куртках та іншому верхньому одязі з матеріалів що електризуються забороняється.; наявність і справність переносних електроламп відповідного виконання; наявність і справність спецодягу спецвзуття захисних і запобіжних засобів у тому числі киснево-ізолюючого апарату шлангового протигазу рятувального пояса сигнально-рятувальної мотузки що мають бирку із зазначенням номера і дати випробування; наявність плаката з написом: РЕМОНТ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ! 8.2.7. Усі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарювати насиченою парою під тиском не менше 0 05 МПа 0 5 кгс/см2 для видалення парів шкідливих і горючих рідин промити водою і при необхідності продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватися стаціонарно з установленням запірного крана і зворотного клапана. 8.2.8. Видалення виявленого газу треба проводити за допомогою пересувного вентилятора у вибухобезпечному виконанні. 8.2.9. Не допускається для вентиляції ємкості застосовувати балони із стисненим газом. 8.2.10. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається здійснювати шля-хом наповнення їх водою з наступним зливанням чи відкачуванням. 8.2.11. Ємкість в якій зберігались кислота або луг необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню. 8.2.12. Діоксид вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витіснятись шляхом заповнення резервуара водою. 8.2.13. Після закінчення підготовчих заходів спорожнення від`єднання проведення провітрювання нейтралізації промивки необхідно провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора. Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитися впродовж усього часу проведення робіт. Ємкість яка підключена до загальної системи вентиляції повинна бути від неї відключена шляхом улаштування заглушок і обладнана на час виконання робіт місцевою вентиляцією. 8.2.14. Якщо концентрація шкідливих і небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму роботи в ємкості повинні виконуватись у протигазах шлангових ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах. 8.2.15. Шланговий протигаз з відрегульованою подачою повітря працівник одягає безпосередньо перед спусканням в ємкість. Герметичність складання під-гонку маски протигазу і справність повітродувки перевіряє особа відповідальна за проведення робіт. 8.2.16. Забірний патрубок шланга протигазу виводять назовні не менше як на 2 м і закріплюють у зоні чистого повітря при цьому шланг необхідно розміщати таким чином щоб виключити можливість припинення доступу повітря із-за перекручувань перегинів а також передавлювань при наїзді транспортних засобів при переході людей тощо. 8.2.17. Під час роботи в протигазі на кожного працюючого крім дублера повинен бути працівник що спостерігає за роботою повітродувки. 8.2.18. Дублер зобов`язаний бути в тому ж спорядженні що і працюючий в ємкості. 8.2.19. При виявленні будь-яких несправностей прокол шланга зупинка повітродувки обрив рятувальної мотузки тощо а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигазу робота усередині ємкості повинна бути припинена а робочого треба витягнути із ємкості. 8.2.20. Якщо під час роботи всередині ємкості працюючий втратив свідомість дублер зобов`язаний негайно витягнути потерпілого із ємкості дублер повинен мати достатню фізичну силу для вилучення потерпілого . За необхідності спуститися в ємкість для рятування потерпілого дублер повинен терміново викликати допомогу і тільки після прибуття допомоги спуститися в ємкість. 8.2.21. Якщо працюючий в ємкості робітник відчує нездужання він повинен подати сигнал спостерігаючому припинити роботу і піднятись з ємкості. 8.2.22. Тривалість одноразового перебування працівника в протигазі не повинна перевищувати 15 хв. з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хв. 8.2.23. Працівник який спускається в ємкість або підіймається з неї не повинен тримати в руці будь-які предмети. Усі необхідні інструменти і матеріали треба спускати йому і приймати від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику. 8.2.24. Проникання робітників усередину ємкості що має верхній і нижній люки повинно здійснюватись тільки через нижній люк при відкритому верхньому. 8.2.25. Після закінчення робіт усередині ємкості відповідальний керівник робіт повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей інвентаря і інструменту і дати письмовий дозвіл на зняття заглушок установлених на трубопроводах і на закриття люків. 8.3. Миття і дезінфекція ємкостей 8.3.1. Роботи по миттю ємкостей і інших посудин повинні бути механізовані. 8.3.2. При проведенні робіт по миттю очистці і дезінфекції ємкостей з перебуванням людей усередині її необхідно додержуватися вимог безпеки викладених у підрозділі 8.2 цих Правил. 8.3.3. Нанесення дезінфікуючих розчинів на поверхню посудини треба проводити без розбризкування. 8.3.4. Для миття і знежирення поверхні слід застосовувати негорючі і неток-сичні матеріали. 8.3.5. Забороняється застосовувати для дезінфекції алюмінієвих резервуарів а також зберігати в алюмінієвих посудинах і посудинах з оцинкованої сталі лужні розчини. 8.3.6. Усі роботи по дезінфекції дегазації дератизації перевезенню збері-ганню видачі отруйних речовин отрутохімікатів повинні здійснюватися у повній відповідності з інструкцією з боротьби із шкідниками та іншими спеціальними правилами затвердженими Міністерством охорони здоров`я. 8.3.7. Кожний працівник що допускається до керівництва і безпосереднього проведення робіт по дезінфекції дератизації переміщенню прийманню зберіганню і видачі отрутохімікатів повинен мати відповідну кваліфікацію. 8.4. Вогневі роботи 8.4.1. Проведення вогневих робіт на підприємстві повинно відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні Правилам з техніки безпеки і виробни-чої санітарії при електрозварювальних роботах та Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії при газоелектричному різанні цих Правил. 8.4.2. Місце для проведення зварювальних робіт у будівлях і приміщеннях у конструкціях яких використані горючі матеріали повинно бути огороджене суціль-ною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки по-винна бути не менша ніж 1 8 м а відстань між перегородкою та підлогою - не більша ніж 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток ця щілина повинна бути огороджена сіткою з негорючого матеріалу за розміром отворів не більшим ніж 1 0 мм х 1 0 мм. 8.4.3. Постійне робоче місце зварника повинно бути обладнане столом або пристосуванням для утримування або переміщення оброблюваного виробу а також регульованим за висотою сидінням зі спинкою. 8.4.4. Зварювальні пости оборудуються пристосуваннями для укладання електродоутримувачів або стояком з крюком або вилкою для підвісу погашених пальників і різаків під час перерв у роботі. Дільниці де систематично проводиться зварювання виробів масою понад 20 кг обладнують підіймально-транспортними механізмами. 8.4.5. Приміщення зварювальних дільниць повинні бути обладнані прип-ливно-витяжною вентиляцією а кожний зварювальний пост - місцевими відсмоктувачами. 8.4.6. Зварювання виробів середніх та малих розмірів повинно проводитися у спеціально обладнаних кабінах. Кабіни повинні бути з відкритим верхом та виконані з негорючих матеріалів. Вільна площа у кабіні повинна бути не менше 4 5 м2. 8.4.7. Непостійні місця зварювання необхідно огороджувати вогнестійкими ширмами щитами та забезпечувати засобами пожежогасіння. 8.4.8. Виконання робітниками зварювальних робіт на не постійних робочих місцях дільницях площадках де це не передбачено технологічним процесом дозволяється тільки за нарядом-допуском додаток 3 . 8.4.9. Вогневі роботи на діючих дільницях з вибухонебезпечними і вибухопожежонебезпечними зонами відділення зарядки акумуляторних батарей машинні зали і апаратні аміачних холодильних установок відділення для просіювання борошна і цукру склад для зберігання балонів із стисненим газом гараж для наземного електротранспорту з урахуванням місцевих умов допускаються в крайніх випадках коли ці роботи неможливо виконувати в спеціально відведених для цієї мети постійних місцях. Ці роботи необхідно проводити тільки в денний час за винятком аварійних випадків . 8.4.10. Апарати машини ємкості трубопроводи і інше устаткування на яких необхідно проводити вогневі роботи повинні бути зупинені звільнені від вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних пожежонебезпечних і токсичних речовин відключені заглушками від діючих апаратів і трубопроводів про що необхідно зробити запис у журналі встановлення і зняття заглушок і підготовлені до проведення вогневих робіт видалені вибухопожежонебезпечні нашарування виконано безпечними методами очищення прошпарення промивання забезпечені вентиляція і контроль за повітряним середовищем . Пускова арматура що призначена для вмикання машин і механізмів повинна бути вимкнена і повинні бути вжиті заходи що виключають раптовий пуск машин і механізмів. 8.4.11. Поєднувати вогневі роботи всередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється. При виконанні зварювальних робіт як усередині ємкості так і ззовні ємкість повинна бути заземлена. Електрозварювальне устаткування яке знаходиться під напругою також мусить бути заземлене. При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі. 8.4.12. При перервах у роботі а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі. 8.4.13. При зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник крім спецодягу повинен бути забезпечений також діелектричними рукавичками галошами килимками шланговим протигазом з примусовою подачею повітря. Для захисту голови електрозварника від механічних травм та враження електричним струмом повинні видаватися захисні каски з струмонепровідних матеріалів. 8.4.14. Майданчики металоконструкції конструктивні елементи будівель що знаходяться в зоні проведення вогневих робіт повинні бути очищені від вибухонебезпечних вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних матеріалів . 8.4.15. Під час проведення вогневих робіт необхідно здійснювати контроль за станом повітряного середовища в апаратах комунікаціях на яких проводяться дані роботи і в небезпечній зоні. 8.4.16. Вогневі роботи дозволяється починати за відсутності вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних речовин у повітряному середовищі або наявності їх не вище гранично допустимих концентрацій. 8.4.17. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов`язаний ретельно оглянути місце їх проведення за наявності горючих конструкцій полити їх водою усунути можливі причини виникнення пожежі. 8.4.18. Посадова особа відповідальна за пожежну безпеку приміщення де проводились вогневі роботи повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт протягом двох годин після їх закінчення. 8.4.19. Двері що з`єднують приміщення де виконуються вогневі роботи з суміжними приміщеннями повинні бути закриті. 8.4.20. Під час перерви в роботі а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися у тому числі від електромережі шланги від`єд-нуватися і звільнятися від горючих рідин і газів а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений. Після закінчення робіт уся апаратура і устаткування мають бути прибрані в спеціально відведене приміщення місце . 8.4.21. Не дозволяється: приступати до роботи за несправності апаратури; розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних і вибухопожежонебезпечних приміщеннях; проводити зварювання різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій і виробів до повного висихання фарби; виконуючи вогневі роботи користуватися одягом і рукавицями із слідами масел та жирів бензину і інших ЛЗР та ГР; зберігати в зварювальних кабінах одяг ЛЗР ГР та інші горючі предмети і матеріали; допускати стикання електричного проводу з балонами із зрідженим стисненим газами; виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях заповнених горючими і токсичними матеріалами а також на тих що перебувають під тиском негорючих рідин газів парів та повітря або під електричною напругою; виконувати вогневі роботи на елементах будівель і споруд виготовлених з легких металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами. 8.4.22. Переносні ацетиленові генератори для роботи слід установлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях. 8.4.23. Ацетиленові генератори необхідно огороджувати і розміщати на від-стані не ближче 10 м від місця проведення зварювальних робіт а також від від-критого вогню нагрітих предметів місць забору повітря компресорами вентиляторами та на відстані не меншій ніж 5 м від балонів з киснем і горючими газами. У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички плакати з написами: СТОРОННІМ ВХІД ЗАБОРОНЕНИЙ: ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО. НЕ ПРОХОДИТИ З ВОГНЕМ! 8.4.24. Після закінчення робіт карбід кальцію у переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул який видаляється з генератора слід вивантажувати в пристосовану для цього тару і зливати в мулову яму або спеціальний бункер. 8.4.25. У місцях зберігання і розкриття барабанів з карбідом кальцію забо-роняється паління використання відкритого вогню і застосування інструменту що під час роботи утворює іскри. 8.4.26. Під час проведення газозварювальних і газорізальних робіт забороня-ється: відігрівати замерзлі ацетиленові генератори трубопроводи вентилі редуктори і інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем; допускати стикання кисневих балонів редукторів і іншого зварювального ус-таткування з різними маслами а також з промасленим одягом і шматтям; переносити балони на плечах та руках; зберігати і транспортувати балони з газами без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків; працювати від одного водяного затвору двом і більше зварникам; завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних патиків а також працювати на карбідному пилу; завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або за наявності води у газозбірник а також завантажувати корзини карбідом більш як наполовину їх об`єму під час роботи генератора “вода на карбід”; продувати шланг для горючих газів киснем та кисневий шланг горючими газами а також робити взаємозаміну шлангів під час роботи; користуватися шлангами довжина яких перевищує 30 м а під час виконання монтажних робіт - 40 м застосування шлангів довжиною понад 40 м дозволя-ється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи що видала наряд-допуск на виконання робіт ; перекручувати заломлювати або затискати газопідвідні шланги; переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену; форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію; застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію а мідь - як припай для паяння ацетиленової апаратури і в тих місцях де мож-ливе стикання з ацетиленом. 8.4.27. З`єднування зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання зварювання паяння або спеціальних затискачів. Підмикання електропро-водів до електродотримача зварюваного виробу і зварювального апарата здійс-нюється за допомогою мідних кабельних наконечників скріплених болтами із шай-бами. 8.4.28. Кабель електропровід електрозварювальних машин повинен розмі-щатися від трубопроводів кисню на відстані не меншій ніж 0 5 м а від трубопроводу ацетилену і інших горючих газів - не меншій ніж 1 м. 8.4.29. Електроди застосовувані під час зварювання повинні бути завод-ського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму. 8.4.30. Для ручного дугового зварювання з джерелом змінного струму у від-повідності з ГОСТ 12.2.007.8-75 і ДСТУ 2456-94 слід використовувати устаткування обладнане обмежниками холостого ходу що забезпечують зниження напруги холостого ходу на вихідних затискачах не вище 12 В не пізніше ніж через 1 с після розмикання зварювального кола. Це забезпечує безпечне використання зварювального устаткування під час виконання робіт в умовах підвищеної небезпеки і особливо небезпечних п.1.1.13. ПУЕ . 8.4.31. Над переносними або пересувними електрозварювальними установками що використовуються на відкритому повітрі повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів. 8.4.32. Під час проведення електрозварювальних робіт повинні вживатись заходи щодо захисту оточуючих від дії світлового потоку електричної дуги. 8.4.33. Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0 5 МОм. Ізоляцію необхідно перевіряти не рідше одного разу в 6 місяців. 8.4.34. При проведенні робіт з використанням паяльних ламп робоче місце повинно бути очищене від горючих матеріалів а конструкції з горючих матеріалів що містяться на відстані меншій ніж 5 м повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів або политі водою. 8.4.35. Паяльні лампи необхідно утримувати справними та не рідше одного разу в місяць перевіряти на міцність і герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того не рідше одного разу в рік повинні проводитись контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском. 8.4.36. Заправляти паяльні лампи пальним та розжарювати їх слід у спеці-ально відведених для цього місцях. 8.4.37. Щоб уникнути вибуху паяльної лампи не слід: застосовувати як пальне для ламп що працюють на гасі бензин або суміш бензину з гасом; заповнювати лампу пальним більше ніж на 3/4 об`єму її резервуара; відкручувати повітряний гвинт і наливну пробку коли лампа горить або ще не охолола; ремонтувати лампу а також виливати з неї або заправляти її пальним поблизу відкритого вогню під час цього палити. 8.4.38. При виконанні електрозварювальних робіт працівник повинен забез-печуватись: костюмом брезентовим або костюмом для зварника черевиками шкі-ряними у вологих місцях - гумовими чоботами рукавицями брезентовими шоломом захисним 8.4.39. При виконанні газозварювальних і газорізальних робіт працівник повинен бути забезпечений спецодягом спецвзуттям і засобами індивідуального захисту зокрема: костюмом бавовняним з вогнезахисним просоченням або костюмом для зварника черевиками шкіряними з жорстким підноском рукавицями брезентовими окулярами захисними. 9. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ 9.1. Вимоги до мікроклімату у виробничих і допоміжних приміщеннях 9.1.1. Системи опалення вентиляції і кондиціонування повітря виробничих допоміжних і санітарно-побутових приміщень будівель і споруд повинні забезпе-чувати на постійних рабочих місцях і у виробничій зоні під час проведення технологічних процесів мікроклімат - температуру відносну вологість швидкість руху по-вітря а також допустиму концентрацію шкідливих речовин у повітрі виробничої зони у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 СН 245-71 ВНТП 12-91К СНиП 2.04.05-91 СНиП 2.09.04-87 СНиП 2.11.01-85* додатки 2 4 5 . 9.1.2. Системи опалення обігрівальні прилади теплоносії і їх граничні показ-ники температури повинні відповідати СНиП 2.04.05-91. 9.1.3. В основних виробничих цехах має бути повітряне опалення поєднане з припливною вентиляцією. 9.1.4. При експлуатації опалювальних пристроїв не дозволяється захаращувати прилади опалення будь-якими предметами сушити будь-що на опалювальних приладах і трубопроводах. 9.1.5. Усі трубопроводи пари і гарячої води повинні бути покриті теплоізолюючим матеріалом а опалювальні прилади огороджені. Температура на поверхні теплоізоляції огороджень не повинна перевищувати 45оС. 9.1.6. У складах готової продукції слід застосовувати повітряне опалення з повною рециркуляцією повітря. 9.1.7. Отвори дверей і воріт у зовнішніх стінах а також технологічні отвори для устаткування використовувані в холодний період року обладнуються повітряно-тепловими завісами. 9.1.8. Фрамуги вікон і ліхтарів повинні бути обладнані пристосуваннями для механічного відкривання їх з робочої зони приміщення. 9.1.9. У всіх технологічних цехах повинна бути влаштована припливно-ви-тяжна вентиляція з механічним спонуканням з регулюванням температури повітря що подається у холодний період року; у теплий період приплив повітря допускається здійснювати природним шляхом. 9.1.10. Двостінні котли обжарювальні печі і інші апарати для обжарювання продуктів машини для очистки цибулі транспортери для подачі нарізаної цибулі бланшувачі десульфітатори транспортери для подачі сульфітованої сировини столи для інспектування сульфітованої сировини машини і ванни для миття консервної тари і листів пастонакладальні агрегати сушильні печі протиральні машини для гарячої пульпи або пульпи із сульфітованої сировини і інше устаткування що виділяє шкідливі речовини тепло і вологу повинні мати укриття і місцеві відсмоктувачі з механічним спонуканням зокрема: паромасляні печі цибулерізки - укриття з підіймальними щитами; бланшувачі мийні машини для склотари пастеризатори - витяжні труби від корпусу; двостінні котли ванни для миття інвентаря - бортові відсмоктувачі; ванни для шпарення кришок - зонт і витяжну трубу. Не дозволяється під`єднувати повітроводи місцевих відсмоктувачів до повітроводів загальнообмінної вентиляції. 9.1.11. У всіх приміщеннях допоміжних цехів і дільниць обладнаних місцеви-ми відсмоктувачами повинна бути припливна вентиляція з механічним спонуканням і автоматичним регулюванням температури повітря що подається у холод-ний період року. 9.1.12. У приямках автоклавних відділень слід улаштовувати самостійну витяжну вентиляцію з механічним спонуканням. 9.1.13. Вентиляція кондиціонування повітря сполучених між собою примі-щень повинні бути влаштовані таким чином щоб виключити можливість над-ходження повітря із приміщень з великим виділенням шкідливих речовин чи з наявністю вибухонебезпечних газів і пилу в приміщення з меншими виділеннями або в приміщення без цих виділень. 9.1.14. На дільницях виробництва на яких можливе виділення парів шкідли-вих речовин і газів у повітря робочих зон необхідно контролювати концентрацію цих шкідливих речовин у повітрі. Для контролю повинні застосовуватися газо-сигналізатори і газоаналізатори: діоксиду вуглецю ШИ-10 сірчистого ангідриду аміаку оксиду вуглецю УГ-2 природного газу СМС-1 або СШ-2. Контроль повітря робочої зони - згідно з ГОСТ 12.1.005-88. Методи і засоби контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - згідно з ГОСТ 12.1.014-84 ГОСТ 12.1.016-79. 9.1.15. Повітроводи вентиляційних установок повинні мати лючки що гер-метично закриваються і отвори для чищення їх і проведення замірів напору повітря. 9.1.16. Вихлопні отвори вентиляційних установок повинні бути розміщені вище конька даху не менше ніж на 1 м всмоктувальні отвори припливних вентустановок повинні розташовуватись не нижче 3 м від поверхні покриття території і в місцях що виключають всмоктування забрудненого повітря. Викид загазованого повітря в атмосферу з камер сульфітації повинен проводитися на висоті не меншій ніж 5 м від конька покрівлі камери. 9.1.17. Конструкції витяжних пристроїв апаратів трубопроводів повинні запобігати накопиченню пожежо-небезпечних відкладень та забезпечувати можливість їхнього очищення пожежо-безпечними способами. Роботи по очищенню мають проводитись систематично згідно з технологічними регламентами і фіксуватись у журналі. 9.1.18. Люки басейнів дошників для зберігання сульфітованої сировини повинні бути обладнані пересувними місцевими відсмоктувачами. 9.1.19. На кожному підприємстві що має ємкості для зберігання суль-фітованої сировини і ємкості для зберігання соків повинно бути змонтовано не менше двох пересувних вентиляційних установок з гнучкими повітроводами. Установка повинна мати два відцентрових вентилятори. Довжина всмоктувальної сторони повітроводу повинна забезпечувати розташування забірного отвору біля дна ємкості. Установка повинна працювати за схемою: один вентилятор відсмоктує повітря з нижньої зони ємкості і викидає його в атмосферу поза приміщення другий вентилятор нагнітає чисте повітря у верхню зону ємкості. 9.1.20. Приміщення для сульфітації сировини повинно бути обладнане ава-рійною вентиляцією з механічним спонуканням із забезпеченням не менше ніж се-микратного повітрообміну. 9.1.21. Кожна вперше змонтована або капітально відремонтована вентуста-новка повинна бути налагоджена спеціалізованою організацією. Ця організація повинна скласти паспорт вентустановки і інструкцію з її експлуатації. 9.1.22. Після монтажу або капітального ремонту кожна вентустановка має бути випробувана і прийнята комісією призначеною керівником підприємства. При випробуваннях проводяться заміри на робочих місцях температури вологості швидкості руху і забрудненості повітря а також заміри рівня і спектра шуму вентустановок. 9.1.23. У приміщеннях із заїздом автомашин для видалення шкідливих речо-вин що виділяються при роботі двигунів повинна бути передбачена припливно-витяжна вентиляція. 9.1.24. Контроль за утриманням і експлуатацією вентиляційних установок повинен бути покладений на особу з інженерно-технічних працівників наказом по підприємству. Ця особа зобов`язана: організовувати технічний нагляд за монтажем вентиляційних установок; складати графік ремонту вентустановок; складати план реконструкції вентиляції при реконструкції цехів і розташу-ванні в них нових машин і агрегатів; організовувати приймальні випробування вентиляції і приймати участь в них; вести паспорти вентустановок. 9.2. Водопостачання і каналізація 9.2.1. Системи гарячого холодного водопостачання і каналізації будівель і споруд підприємств повинні бути виконані відповідно до вимог СН 245-71 СНиП 2.04.01-85 СНиП 2.04.02-84 СНиП 2.04.03-85. 9.2.2. У всіх типах уперше збудованих будівель треба передбачати системи внутрішнього водопостачання і каналізації. 9.2.3. Вибір джерел централізованого господарсько-питного водопостачання повинен проводитися у відповідності з ГОСТ 2761-84. Вибір джерел водопостачання місця забору води а також зони санітарної охорони джерел водопостачання підлягають у кожному окремому випадку обо-в`язковому погодженню з місцевим органом санітарно-епідеміологічної служби Мінохорони здоров`я України. За санітарно-гігієнічним станом артезіанських скважин запасних резервуарів води і за якістю води повинен бути встановлений систематичний контроль. 9.2.4. Якість холодної і гарячої води використовуваної на господарсько-пит-ні потреби повинна задовольняти вимогам ГОСТ 2874-82*. 9.2.5. Уся розподільна мережа водопостачання і каналізації повинна бути позначена на генеральному плані підприємства. Крім цього на підприємстві повинні бути виконавчі креслення всіх водопостачальних і каналізаційних мереж і споруд із зазначенням усіх технічних даних матеріалу і розмірів трубопроводів колодязів камер глибини закладення категорії грунтів арматури тощо з прив`язкою до бу-дівель або опорних пунктів. Усі зміни після ремонту і реконструкції мереж і споруд повинні наноситися на виконавчі креслення. 9.2.6. Розміщення улаштування експлуатація і порядок обслуговування сис-тем водопроводу повинні відповідати СНиП 2.04.01-85. Забезпеченність водою на виробничі потреби повинна відповідати ВНТП 12-91К. 9.2.7. Кожна водозабірна споруда з відкритих чи підземних джерел що знаходиться в підпорядкуванні підприємства повинна мати технічну документацію погоджену у встановленому порядку з місцевим органом санітарного нагляду. 9.2.8. Резервуари води для технічних і господарсько-питних цілей розміщені поза будівлями повинні бути закритими а резервуари розміщені в грунті повинні бути огороджені за висотою не меншою ніж 1 м. 9.2.9. Водозабірні споруди для питної води повинні мати зону суворого сані-тарного режиму розміри якої визначаються за чинними СНиП і погоджуються з місцевим органом санітарного нагляду. Зона повинна бути огороджена у нічний час освітлена. 9.2.10. Господарсько-питний водопровід який живиться від міської водопостачальної мережі не повинен мати безпосереднє сполучення з водопроводом який живиться від місцевого джерела водопостачання а також водопроводом що подає воду непитної якості. 9.2.11. Питні фонтанчики або установки газованої води мають бути розташовані на відстані не більшій ніж 75 м від робочих місць у будівлях. 9.2.12. Приєднання водозабірних приладів до циркуляційних водопроводів не допускається. 9.2.13. Питна вода для технологічних операцій повинна подаватися по спеціальних трубопроводах. Мережа господарсько-питного і мережа технічного водопроводу повинні бути пофарбовані в різні кольори. Забороняється з`єднання мережі технічного і питного водопостачання незалежно від типу запірної арматури. 9.2.14. При дефіциті питної води за погодженням з місцевим органом сані-тарного нагляду дозволяється використовувати для гідротранспортерів і автоклавів хлоровану воду яка містить 5-6 мг активного хлору в 1 л води. 9.2.15. Підприємство повинно бути забезпечене гарячим водопостачанням. Для системи гарячого водопостачання застосовується вода що відповідає вимогам ГОСТ 2874-82*. Використання гарячої води із системи водяного опалення забороняється. Для місць з використанням гарячої води слід улаштовувати змішувачі. 9.2.16. Забороняється скидання у відкриті водоймища забруднених виробничих і побутових стічних вод без відповідного очищення. 9.2.17. Не дозволяється влаштування на території підприємства поглинаючих колодязів. Метод очищення стічних вод і розташування очисних споруд передбачених не за чинними нормами у кожному окремому випадку повинні погод-жуватися з місцевим органом санітарного нагляду. 9.3. Освітлення 9.3.1. У виробничих і допоміжних приміщеннях повинно бути природне і штучне освітлення що відповідають вимогам СН 245-71 СНиП II-4-79. 9.3.2. Усі виробничі і допоміжні приміщення з тривалим перебуванням людей повинні мати природне освітлення. Цехові комори матеріальні склади відділення сульфітації квасильно-засолювальні термостатні бойлерні вентиляційні камери можуть розміщатися в приміщеннях без природного освітлення ці приміщення повинні бути обладнані штучним освітленням. 9.3.3. Світлові отвори не допускається захаращувати тарою матеріалами як усередині так і поза будівлею заміняти засклення фанерою картоном тощо. 9.3.4. Засклена поверхня світлових отворів вікон ліхтарів повинна очища-тися від пилу і сажі за мірою забруднення але не рідше одного разу в квартал. 9.3.5. Розбите скло у вікнах необхідно зразу заміняти цілим. 9.3.6. У всіх виробничих приміщеннях окремих виробничих дільницях по-винно бути штучне освітлення у відповідності з величинами наведеними в додат- ку 6 у допоміжних приміщеннях і дільницях - додатку 7. 9.3.7. Для освітлення приміщень території площадок висота підвісу світиль-ників повинна бути: у приміщеннях на рівні від підлоги - не менша ніж 2 5 м; у складських приміщеннях відстань від світильників до вантажів і тари - не менша 0 5 м; для території - не менша 3 5 м; для автомобільних доріг і проїздів - не менша 6 м. 9.3.8. Устаткування на якому проводиться контроль якості продукції або під час обслуговування якого необхідно систематично проводити візуальний контроль за оброблюваним продуктом повинно бути оснащено світильником місцевого ос-вітлення. 9.3.9. Світильники місцевого освітлення що входять до складу устаткування необхідно встановлювати на найменш підданих вібрації частинах устаткування в безпосередній близькості від робочої поверхні яка освітлюється на відстані не більшій ніж 0 5 м. 9.3.10. Штучне освітлення в одному приміщенні повинно бути виконано тіль-ки люмінесцентними лампами або лише лампами розжарювання. У приміщеннях де вимагається розпізнання кольорових відтінків інс-пектування сортування сировини повинні встановлюватися люмінесцентні лампи. 9.3.11. Освітлювальні прилади і арматура повинні утримуватися в чистоті і протиратися за необхідністю але не рідше одного разу в тиждень. Внутрішня засклена поверхня повинна промиватись і протиратись не рідше одного разу в тиждень. 9.3.12. Електричні лампочки повинні бути поміщені в закриті плафони металеві частини освітлювальних пристроїв розташованих у всіх технологічних цехах і на відкритому повітрі повинні мати вологозахисне покриття. 9.3.13. Перевірка освітленості на робочих місцях повинна здійснюватись не рідше одного разу в місяць. 9.3.14. У всіх технологічних цехах і відділеннях небхідно влаштовувати аварійне освітлення яке повинно мати два джерела живлення. Hайменша освітленість робочої поверхні виробничих приміщень і території підприємства які потребують обслуговування і в аварійному режимі повинна скла-дати 10% освітленості нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення.. 9.3.15. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях проведення робіт поза будівлями має бути: у місцях небезпечних для проходу людей; у проходах і на сходах для евакуації при числі людей що евакуюються понад 50 чоловік; при основних проходах виробничих приміщень в яких працює понад 50 чоловік; у виробничих приміщеннях із постійно працюючими в них робітниками де вихід людей із приміщень при аварійному відключеннi робочого освітлення пов'язаний з небезпекою травмування з-за продовження роботи виробничого устаткування; у приміщеннях допоміжної будівлі де можуть одночасно знаходитись понад 100 чоловік. Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати найменшу освітленість на підлозі основних проходів або на землі і на східцях сходів: у приміщеннях - 0 5 лк; на відкритих територіях - 2 0 лк. Світильники аварійного освітлення в приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення. 9.3.16. Світлові покажчики евакуаційних або запасних виходів із приміщень будь-якого призначення повинні бути забезпечені автономним джерелом живлення яке не відключається під час функціонування будівлі. 9.3.17. Охоронне освітлення за відсутності спеціальних технічних засобів охорони необхідно влаштовувати уздовж кордону території підприємства що охороняється в нічний час. Освітленість повинна бути 0 5 лк на рівні землі в горизонтальній площинi. 9.4. Шум і вібрація 9.4.1. Гранично допустимий рівень шуму на постійних робочих місцях і на території підприємства повинен бути не більшим ніж 80 Дб. Рівень звукового тиску в побутових приміщеннях і в місцях відпочинку а також психологічного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА. Гранично допустимий рівень шуму на робочих місцях повинен знижуватися в залежності від тяжкості і напруженості праці. Визначення категорії напруженості і тяжкості праці проводиться згідно з ергономічними категоріями оцінки тяжкості і напруженості праці наведеними в Санітарних нормах допустимих рівнів шуму на робочих місцях №3223-85. 9.4.2. Приміщення в яких розміщено устаткування з підвищеним рівнем шуму і вібрації повинні бути ізольовані засобами шумо- і вiброiзоляцiї. 9.4.3. Використовувані звукоiзоляційні і звукопоглинаючі матеріали повинні бути вогнестійкими і важкогорючими. 9.4.4. Рівні виробничого шуму не повинні перевищувати допустимих зазначених у ГОСТ 12.1.003-83 додаток 8 . 9.4.5. Рівні вібрації не повинні перевищувати допустимих зазначених у ГОСТ 12.1.012-90 додаток 9 . Вібраційні характеристики ручних машин повинні відповідати вимогам ГОСТ 17770-86. 9.4.6. Колективні і індивідуальні засоби що направлені на зниження впливу шуму і вібрації на робітників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.029-80 і СНиП II-12-77. 9.4.7. Виробниче устаткування що створює шум і вібрацію повинно мати паспорт де зазначаються шумові характеристики і рівні вібрації під час роботи цього устаткування. 9.4.8. Шум і вібрацію устаткування необхідно визначати на холостому режимі і під навантаженням. 9.4.9. Шумові характеристики устаткування машини для подрібнення преси сепаратори компресори тощо потрібно вимірювати за допомогою шумоміру. 9.4.10. Забороняється проводити модернізацію і реконструкцію устаткування що приводять до підвищення рівнів шуму і вібрації. 9.4.11. Hа підприємстві повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму і вібрації на робочих місцях не рідше одного разу в рік. 9.5. Санітарні вимоги до утримання приміщень і устаткування 9.5.1. Санітарні вимоги до утримання приміщень 9.5.1.1. Стіни виробничих приміщень повинні покриватись матеріалами що забезпечують можливість їх вологого прибирання. 9.5.1.2. Побілку і пофарбування приміщень коридорів сходових кліток цехових виробничих складів слід проводити за мірою забруднення але не рідше 1 разу в рік. 9.5.1.3. Поточне прибирання виробничих приміщень треба проводити щоденно в перервах між змінами і після закінчення роботи. У виробничих примі-щеннях повинні бути обладнані крани з підведенням гарячої і холодної води для миття приміщення і устаткування. У приміщеннях з підвищеним виділенням виробничого пилу поточне прибирання слід проводити за мірою запилення. 9.5.1.4. Двері панелі підвіконники і інші пофарбовані поверхні підфарбовуються за мірою необхідності. 9.5.1.5. Внутрішньоцехові двері кожну зміну повинні промиватись гарячою водою з милом або синтетичними миючими засобами і протиратись насухо. Зов-нішні двері слід промивати не рідше 1 разу в тиждень. 9.5.1.6. Не рідше 1 разу в зміну після закінчення роботи необхідно: очищати підлогу і мити її гарячою водою з дезінфікуючими речовинами; очищати трапи умивальники раковини ящики урни із санітарним браком і боєм скла промивати їх гарячою водою і хлорувати розчином хлорного вапна. 9.5.1.7. Біля входу у виробничі приміщення повинні влаштовуватися пристосування для очищення взуття. Очистка цих пристосувань повинна проводитись поза приміщенням. 9.5.1.8. Санітарний пост площею 9-12 м2 повинен розташовуватись біля входу у виробниче приміщення із зони побутових приміщень. Працюючим дозволяється проходити тільки через ті двері біля яких установлено санітарний пост. 9.5.2. Санітарні вимоги до виробничого устаткування 9.5.2.1. Технологічне устаткування повинно розміщатись таким чином щоб до нього був вільний доступ і забезпечувалась максимальна потоковість виробничих процесів; комунікації повинні бути короткими з мінімальною кількістю Т-подібних з`єднань і вузлів. Поверхні устаткування що контактують з харчовими середовищами чи такі що впливають на них повинні бути виготовлені із матеріалів або мати покриття дозволені Міністерством охорони здоров`я. 9.5.2.2. Не допускається при переробці плодоовочевої продукції використання дерев`яних ємкостей для зберігання сировини матеріалів і напівфабрикатів на всіх етапах технологічного процесу після миття. Ця вимога не розповсюджується на обладнання і інвентар для виробництва солінь і квасив. 9.5.2.3. Дерев`яні площадки вагів призначені для сировини і виробничі столи на яких проводиться робота з сировиною напівфабрикатами і готовою продукцією повинні бути оббиті нержавіючою сталлю що щільно прилягає до дере-в`яної основи. 9.5.2.4. Очищення миття і дезінфікування устаткування повинні проводити-ся на підприємствах за спеціальними інструкціями розробленими лабораторією підприємства і затвердженими головним інженером та поновлюватись щорічно перед початком сезону. Інструкція з миття і дезінфекції устаткування повинна враховувати ці Правила Санітарні правила для підприємств які виробляють плодоовочеві консерви сушені фрукти овочі картоплю квашену капусту і солені овочі інструкції з охорони праці при виконанні технологічних процесів. 9.5.2.5. Очищення і миття апаратури устаткування інвентаря повинні проводитись зразу після закінчення роботи агрегату з обов`язковим розбиранням його. Для миття нерозбірних трубопроводів і теплообмінників повинні застосовуватися механізовані установки нерозбірного миття. При припиненні роботи більше ніж на 30 хвилин необхідно очистити машини для різання овочів транспортери від залишків сировини і промити водою. 9.5.2.6. Очищення і миття устаткування і збірників на пунктах первинної переробки сировини слід проводити не рідше одного разу в зміну. 9.5.2.7. Інспекційні стрічки повинні ретельно промиватись через кожні 3-4 години струменем гарячої води. 9.5.2.8. Апаратуру і устаткування для виробництва консервів по закінченню роботи слід ретельно очищати і мити гарячою водою з лугом. Бланшувач крім цього необхідно дезінфікувати розчином хлорного вапна хлораміну тощо після чого промивати сильним струменем холодної води. 9.5.2.9. Ємкість для томатної пульпи повинна повністю розвантажуватись протягом часу що не перевищує 40 хв. і містити не більше 15 т пульпи. У кожну ємкість повинна бути підведена пара. Одна з ємкостей для томатної пульпи повинна бути резервною для того щоб діючі ємкості навперемінно не рідше 1 разу в добу повністю звільнялись від томатної пульпи очищались від залишків продукту промивались водою з шлангу прошпарювались за необхідності - дезінфікувались. Контроль за санітарною обробкою ємкостей повинен проводитися щомісячно лабораторією підприємства. 9.5.2.10. Для миття устаткування інвентаря слід застосовувати мийні засоби або суміші дозволені Мінохорони здоров`я. Під час приготування мийних розчинів робітники повинні бути забезпечені спецодягом і спецвзуттям: костюмом бавовняним черевиками шкіряними а також гумовими рукавичками і комбінованими рукавицями захисними окулярами. 10. ВИМОГИ ДО ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ 10.1. Вимоги до посудин що працюють під тиском 10.1.1. Будова виготовлення монтаж прийняття в експлуатацію експлуатація і ремонт посудин що працюють під тиском понад 0 07 МПа 0 7 кгс/см2 повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 10.1.2. Посудини на які поширюються Правила будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском за винятком посудин зазначених у п.п. 10.1.3. цих Правил до пуску їх у роботу повинні бути зареєстровані в експертно-технічному центрі ЕТЦ . 10.1.3. Серед посудин що експлуатуються на підприємстві реєстрації в ЕТЦ не підлягають: посудини холодильних установок і холодильних блоків у складі технологіч-них установок; бочки для перевезення зріджених газів балони місткістю до 100 л включно які встановлені стаціонарно а також які призначені для транспортування і або зберігання стиснених зріджених і розчинених газів; посудини для зберігання або транспортування зріджених газів рідин і сипких матеріалів що перебувають під тиском періодично під час їх спорожнення; пневмогідроприводи механізмів керування запірної арматурои. 10.1.4. Реєстрація посудини проводиться на підставі письмової заяви власника посудини. Для реєстрації повинні бути представлені: паспорт посудини встановленої форми; посвідчення про якість монтажу; схема включення посудини із зазначенням джерела тиску параметрів її робочого середовища арматури контрольно-вимірювальних приладів засобів автоматичного керування запобіжних і блокувальних пристроїв. Схема повинна бути затверджена власником посудини; паспорт запобіжного клапана з розрахунком його пропускної здатності. 10.1.5. При перестановці посудини на нове місце або передачі посудини іншому власнику а також при внесенні змін у схему її включення посудина до пуску в роботу повинна бути перереєстрована в органах ЕТЦ. 10.1.6. Посудини на які поширюються Правила будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском повинні підлягати технічному опос-відченню до пуску в роботу періодично в процесі експлуатації і за необхідних випадків - позачерговому. Технічні опосвідчення проводяться експертами ЕТЦ. Періодичне технічне опосвідчення допускається проводити фахівцями організацій підприємств установ які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці отриманий у встановленому порядку. 10.1.7. Позачергове опосвідчення посудин що знаходяться в експлуатації повинно проводитися в таких випадках: якщо посудина не експлуатувалась понад 12 місяців; якщо посудина була демонтована і установлена на новому місці; якщо проводилось виправлення випинів або вм`ятин а також реконструкція або ремонт посудини із застосуванням зварювання чи паяння елементів що працюють під тиском; перед накладанням захисного покриття на стінки посудини; після відпрацювання розрахункового строку служби посудини встановленого проектом документацією підприємства-виготовлювача або іншою нормативною документацією; після аварії посудини або елементів що працюють під тиском якщо за обсягом відбудовних робіт потребується таке опосвідчення; за вимогою інспектора Держнаглядохоронпраці або відповідального з наг-ляду за технічним станом і експлуатацією посудини. 10.1.8. Первинне технічне опосвідчення заново установлених посудин проводиться експертом ЕТЦ після їх монтажу і реєстрації. 10.1.9. Технічне опосвідчення як зареєстрованих так і тих посудин цистерн бочок і балонів які не підлягають реєстрації крім того повинно проводитися у встановлені Правилами будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском строки самостійно на підприємстві - відповідальним по нагляду за технічним станом та експлуатацією посудин. За погодженням з ЕТЦ технічне опосвідчення посудин може бути проведене до їх реєстрації. 10.1.10. Результати технічного опосвідчення повинні записуватись у паспорт посудини особою яка проводила опосвідчення із зазначенням дозволених пара-метрів експлуатації посудини і строків наступних опосвідчень. 10.1.11. День проведення технічного опосвідчення посудини встановлює адміністрація підприємства з попереднім погодженням з експертом ЕТЦ або фахів-цем організації підприємства установи які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці отриманий у встановленому порядку. Посудина повинна бути зупинена не пізніше строку опосвідчення заз-наченого в її паспорті. Власник посудини не пізніше ніж за 5 днів зобов`язаний повідомити експерта ЕТЦ про наступне опосвідчення посудини. 10.1.12. Пуск в експлуатацію посудин що підлягають реєстрації в ЕТЦ проводиться за наказом керівника власника підприємства виданим за результатами технічного опосвідчення і проведеного експертом ЕТЦ обстеження готовності посудини до експлуатації і відповідності обслуговування нагляду і установки вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском і проекту. 10.1.13. Дозвіл на введення в експлуатацію посудини що не підлягає реєст-рації в ЕТЦ видається особою призначеною наказом по підприємству для здій-снення нагляду за технічним станом і експлуатацією посудин і записується в її паспорті. 10.1.14. На кожній посудині після видачі дозволу на її експлуатацію треба нанести фарбою на помітному місці або на спеціальній табличці форматом не менше 200 мм х 150 мм: реєстраційний номер; дозволений тиск; число місяць і рік наступного внутрішнього та зовнішнього огляду гідравлічного випробування. 10.1.15. Власник зобов`язаний забезпечити утримання посудин у справному стані і безпечні умови їх роботи. З цією метою необхідно: призначити наказом із числа інженерно-технічних працівників які пройшли перевірку знань відповідальних за справний стан і безпечну дію посудин а також відповідальних з нагляду за технічним станом і експлуатацією посудин; призначити необхідну кількість осіб обслуговуючого персоналу на який покладаються обов`язки по обслуговуванню посудин а також установити такий порядок за яким персонал має вести ретельне спостереження за роботою обладнання шляхом його огляду перевірки дії арматури КВП запобіжних і блокувальних пристроїв та підтримки посудин у справному стані; забезпечити проведення технічних опосвідчень діагностики у встановлені строки; забезпечити порядок та періодичність перевірки знань керівними і інженерно-технічними працівниками Правил; організувати періодичну перевірку знань персоналом інструкцій з режиму роботи і безпечного обслуговування посудин; забезпечити інженерно-технічних працівників Правилами і керівними вказівками з безпечної експлуатації посудин а обслуговуючий персонал - інструкціями. 10.1.16. Періодична перевірка знань персоналу який обслуговує посудини повинна проводитись не рідше одного разу в 12 місяців. 10.1.17. Допуск персоналу до самостійного обслуговування посудин оформ-ляється наказом по підприємству. 10.1.18. На підприємстві повинна бути розроблена і затверджена у вста-новленому порядку інструкція щодо режиму роботи і безпечного обслуговування посудин. Інструкція повинна знаходитись на робочих місцях та видаватись обслуговуючому персоналу під розпис. 10.1.19. Посудини повинні бути негайно зупинені у випадках: якщо тиск у посудині піднявся вище дозволеного та не знижується не дивлячись на вжиті персоналом заходи; при виявленні несправності пристроїв що запобігають підвищенню тиску; при виявленні в посудині і її елементах що працюють під тиском нещільностей випинів розриву прокладок; при несправності манометра і неможливості визначити тиск по інших приладах; при зниженні рівня рідини нижче допустимого в посудинах з вогневим обіг-рівом; при виході з ладу всіх покажчиків рівня рідини; при несправності запобіжних блокувальних пристроїв; при виникненні пожежі яка безпосередньо загрожує посудині що знаходиться під тиском. 10.2. Вимоги до балонів для стиснених зріджених і розчинених газів 10.2.1. Експлуатація транспортування і складування балонів із стисненими зрідженими і розчиненими газами киснем аміаком діоксидом вуглецю сірчистим ангідридом пропан-бутаном тощо повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 10.2.2. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована у відповідний колір. 10.2.3. Балони повинні мати вентилі щільно вкручені в отвори горловини або у витратно-наповнювальні штуцери у спеціальних балонів що не мають горловини. 10.2.4. Кожний вентиль балонів для вибухонебезпечних горючих речовин шкідливих речовин 1 і 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76* повинен бути забезпечений заглушкою яка накручується на боковий штуцер. 10.2.5. Вентилі в балонах для кисню повинні вкручуватись із застосуванням ущільнювальних матеріалів загоряння яких у середовищі кисню виключається. 10.2.6. При експлуатації балонів забороняється повністю виробляти газ який в них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0 05 МПа 0 5 кгс/см2 . 10.2.7. Балони з газами можуть зберігатись як у спеціальних приміщеннях так і на відкритій площадці захищеній від атмосферних опадів і сонячних променів. Не дозволяється зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими газами сумісне зберігання в одному штабелі порожніх і наповнених балонів а також балонів з різними газами. 10.2.8. Балони з газом які встановлюються в приміщеннях повинні знаходитись на відстані не меншій ніж 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей і не меншій ніж 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем. 10.2.9. Наповнені балони з насадженими на них башмаками повинні збе-рігатися у вертикальному положенні. Для запобігання падіння балони треба встановлювати в спеціально обладнані гнізда клітки або огороджувати бар`єром. 10.2.10. Балони які не мають башмаків можуть зберігатись у горизонтально-му положенні на дерев`яних рамах або стелажах. Під час зберігання на відкритих площадках дозволяється укладати балони з башмаками в штабелі з прокладками з вірьовки дерев`яного брусся або гуми між горизонтальними рядами. При укладанні балонів у штабелі висота останніх не повинна перевищувати 1 5 м. 10.2.11. У складах для зберігання балонів наповнених газами повинні бути вивішені інструкції правила і плакати з поводження з балонами що знаходяться на складі. 10.2.12. Переміщення балонів слід проводити на спеціально пристосованих для цього візках або за допомогою інших пристроїв. 10.2.13. Перевезення наповнених газами балонів має здійснюватися на ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному положенні обов`язково з прокладками між балонами дерев`яні брусся з вирізаними гніздами для балонів чи вірьовочні або гумові кільця товщиною не менш ніж 25 мм - по два кільця на балон . Усі балони під час перевезення і складування треба укладати вентилями в один бік. Дозволяється перевезення балонів у спеціальних контейнерах а також без контейнерів у вертикальному положенні обов`язково з прокладками між ними і загорожою від можливого падіння. Допускається перенесення балонів вручну при наявності пристосувань що забезпечують повну безпеку носилок брезентових корсет з повстяною прок-ладкою ремнів для кріплення тощо . Не допускається перенесення балонів на руках і на плечах. 10.2.14. Транспортування і зберігання балонів мають здійснюватись з накрученими ковпаками. Транспортування балонів для вуглеводних газів здійснюється відповідно до Правил безпеки в газовому господарстві. 10.2.15. Під час переміщення балонів не дозволяється братися за вентилі ски-дати і ударяти їх один об другий працювати в промаслених чи забруднених мас-лом рукавицях. З`єднання навіть незначної кількості масла жиру з киснем може викликати вибух. 10.2.16. При виявленні пошкоджень балонів або виділенні з них газів необ-хідно: балони з негорючими і неотруйними газами віддалити в сторону і покласти на землю; балони з горючими газами віддалити на відстань не менше 100 м від житлових і виробничих будівель ретельно усунувши при цьому можливість спалаху газів від іскри або інших джерел вогню а потім установити спостереження за виходом з балонів газів до повного припинення шипіння або відсутності запаху; балони з отруйними газами віддалити від житлових і виробничих будівель на відстань не менше 100 м і опустити вентилем вниз балони з аміаком - у бочку з водою з хлором - у бочку з вапняним розчином . 10.2.17 Особи які допущені до знешкоджування балонів з горючими і отруйними газами повинні бути забезпечені спецодягом і фільтруючим протигазом марки А. Роботи по усуненню витіків хлору повинні проводитись у шлангових протигазах ПШ-1 ізолюючих протигазах КІП-6 або КІП-7. 10.2.18 При відправленні несправних балонів наповнених аміаком на завод-наповнювач на балонах повинен бути зроблений попереджувальний напис ”Несправний з аміаком” і повідомлення в супроводжувальному листі про несправ-ність балонів і про наявність у них аміаку. 10.3. Холодильні установки 10.3.1. Прийняття в експлуатацію вперше змонтованої або реконструйованої холодильної установки повинно проводитись у відповідності з ДБН А 3.1.3-94 СНиП 3.05.05-84 та Правилами будови і безпечної експлуатації аміачних холоди-льних установок. 10.3.2. На кожному підприємстві наказом керівника повинна бути призначена особа відповідальна за справний стан правильну і безпечну експлуатацію холодильних машин і установок. 10.3.3. Технічне опосвідчення апаратів посудин холодильних установок повинно проводитись у відповідності з вимогами Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском особою яка здіснює на підприємстві нагляд за посудинами у присутності особи відповідальної за справний стан і без-печну експлуатацію холодильних машин і установок. Зовнішній і внутрішній огляд повинен проводитись не рідше одного разу в 2 роки гідравлічне пневматичне випробування на міцність - не рідше одного разу в 8 років. 10.3.4. На підприємстві повинні бути розроблені і затверджені керівником ін-струкції з: будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок; експлуатації холодильної системи охолодних пристроїв ; обслуговування контрольно-вимірювальних приладів і автоматики; пожежної безпеки; охорони праці надання долікарняної допомоги при отруєнні аміаком дії персоналу з усунення прориву аміаку та при виникненні аварійної ситуації тощо ; а також: річні та місячні графіки проведення планово-попереджувального ремонту; схеми аміачних водяних та інших трубопроводів; покажчики розміщення засобів індивідуального захисту; номери телефонів швидкої допомоги пожежної команди диспетчера електромережі міліції начальника компресорного цеху домашній телефон ; номери телефонів і адрес організації яка обслуговує автоматизовану холодильну установку. Ці документи повинні знаходитися у машинному відділенні холодильної ус-тановки і бути доведені до відома кожного машиніста під розпис . 10.3.5. У компресорному цеху повинен бути добовий журнал встановленої форми. Журнал повинен бути пронумерований прошнурований стверджений печаткою підприємства з датою і підписом начальника цеху. Начальник компресорного цеху зобов`язаний щоденно контролювати ведення змінного журналу записувати в нього розпорядження обслуговуючому персоналу та розписуватись. 10.3.6. На щиту регулюючої станції біля кожного регулюючого вентиля повинен бути напис із зазначенням який апарат або яке охолоджуване приміщення обслуговує регулюючий вентиль. 10.3.7. У місцях де аміачні арматура і трубопроводи можуть бути пошкоджені транспортними засобами або вантажами обов`язкове влаштування металевих захисних огороджень. 10.3.8. На компресорах і насосах що працюють в автоматичному режимі повинні бути на видному місці вивішені таблички: ОБЕРЕЖНО. ПУСКАЄТЬСЯ АВТОМАТИЧНО! 10.3.9. Після ремонту і профілактики холодильного устаткування а також піс-ля вимушеної зупинки компресора чергова зміна може проводити пуск його тільки після письмового дозволу начальника цеху або особи яка його заміняє який повинен особисто пересвідчитися що пуск компресора можливий та безпечний. 10.3.10. Вхід стороннім особам в приміщення машинного апаратного і конденсаторного відділень забороняється. На видних місцях повинні бути вивішені плакати: ВХІД ЗАБОРОНЕНО! 10.3.11. Компресорна установка повинна бути виключена у випадках визначених у п. 10.1.19 цих Правил а також при витіканні аміаку із системи і появленні стуку у циліндрі компресора. Для виявлення місць витіку аміаку дозволяється користуватись тільки хіміч-ними і іншими спеціальними індикаторами. Застосування для цього вогневих засобів з відкритим полум`ям тліючим матеріалом забороняється. 10.3.12. Концентрація аміаку в повітрі робочої зони виробничих приміщень допускається не більше 0 02 мг/л. 10.3.13. Витікання аміаку через сальники компресора повинно бути усунено негайно при його виявленні. Відкривати компресори демонтувати апарати трубопроводи і арматуру дозволяється тільки після видалення з них аміаку. Виконання цих робіт без протигаза з фільтруючою коробкою марки КД і гумових рукавичок забороняється. 10.3.14. Необхідно систематично усувати лід що створюється взимку на зрошувальних конденсаторах градирнях драбинах площадках для їх обслуговування. 10.3.15. Біля входу в охолоджувані приміщення коридор повинна бути вивішена інструкція з охорони праці під час проведення робіт в камерах холодильника. 10.3.16. Камери зберігання з температурою нижче 0оС повинні бути обладнані сигналізацією “людина в камері”. Кнопки керування сигналізацією монтуються в камерах на висоті 0 5 м. Перевірка роботи сигналізації має проводитися щоденно. 10.3.17. У холодильних камерах забороняється укладання вантажів впритул до стельових і пристінних аміачних батарей повітроохолодників а також на труби батарей і з`єднувальні трубопроводи. 10.3.18. Будова утримання і експлуатація швидкоморозильних установок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок. 10.3.19. Вхідні двері в камери зберігання заморожених продуктів повинні мати з внутрішньої сторони дублююче керування зовнішнім запірним пристосуванням. 10.3.20. Контейнери ящики і бочки із замороженою продукцією укладають в камерах зберігання в штабеля на відстані не менш ніж 0 6 м від батарей. Відстань між верхньою кромкою штабеля і стелею повинна бути не менша ніж 0 5 м. Нижні контейнери бочки і ящики повинні укладатися на решітки або рейки. Між контейнерами або ящиками в штабелі через кожний метр висоти повинні прокладатися прокладки. Між окремими рядами штабелів повинні бути проходи. Ширина проходів повинна бути не менша ніж 1 м. Ширина проїздів повинна рівнятися ширині навантаженого транспорту плюс 0 8 м. 10.3.21. Машиніст холодильних установок повинен бути забезпечений спецодягом спецвзуттям і ЗІЗ: костюмом або комбінезоном бавовняними курткою бавовняною на утепленій прокладці черевиками кожаними беретом напівшерстяним протигазом. 10.3.22. Слюсар-ремонтник при ремонті холодильного устаткування в камерах повинен бути забезпечений: курткою і брюками бавовняними на утепленій прокладці валянками і галошами до валянок рукавицями комбінованими фартухом прогумованим протигазом. 10.3.23. Засоби індивідуального захисту і надання долікарняної першої допомоги потерпілим повинні розміщатися в доступних і позначенних місцях машинних відділень а їх схоронність і справність повинні регулярно перевірятися відповідальною особою. 10.4. Парові і водогрійні котли 10.4.1. Парові і водогрійні котли повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів до пуску в роботу котли повинні бути зареєстровані в органах Держнаглядохоронпраці. 10.4.2. Реєстрація проводиться на підставі письмової заяви власника котла або організації яка його орендує. При реєстрації повинні бути представлені: паспорт; акт про справність котла якщо він надійшов із заводу-виготовлювача в зіб-раному вигляді або переставлений з одного місця на інше ; посвідчення про якість монтажу видане організацією яка його проводила ; креслення приміщення котельної; справка про відповідність водопідготовки проекту; справка про наявність і характеристику живильних пристроїв і відповідність їх проекту; інструкція заводу-виготовлювача з монтажу і експлуатації котла. Зазначені документи крім паспорта і інструкції заводу-виготовлювача повинні бути підписані керівником підприємства та переплетені разом з паспортом. 10.4.3. Керівництво підприємства повинно забезпечити утримання котлів у справному стані і безпечні умови їх експлуатації шляхом належного обслуговування. З цією метою керівник підприємства зобов`язаний: призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію котлів з числа інженерно-технічних працівників які пройшли навчання та перевірку знань у встановленому порядку; забезпечити інженерно-технічних працівників правилами та іншою нормативною документацією з безпечної експлуатації котлів; призначити в необхідній кількості обслуговуючий персонал який пройшов навчання та перевірку знань має посвідчення на право обслуговування котлів приладів безпеки контрольно-вимірювальних приладів хімводоочищення живи-льних насосів та іншого допоміжного обладнання; розробити та затвердити виробничі інструкції з безпечної екплуатації котлів; встановити порядок та забезпечити періодичність перевірки знань керівними і інженерно-технічними працівниками правил норм і інструкцій по безпечній експлуатації котлів а також знань персоналом виробничих інструкцій; забезпечити виконання інженерно-технічними працівниками правил з без-печної експлуатації котлів та цих Правил а обслуговуючим персоналом - інструкцій; забезпечити проведення технічних опосвідчень та діагностування котлів у встановлені строки; проводити періодично не рідше одного разу в рік обстеження котлів з наступним повідомленням інспектора Держнаглядохоронпраці про наслідки цього обстеження. 10.4.4. Відповідальність за справний стан і безпечну експлуатцію котлів повинна бути покладена наказом по підприємству на начальника котельної а при його відсутності - на інженерно-технічного працівника який виконує функції начальника котельної. Номер і дата наказу про призначення відповідальної особи повинні бути записані в паспорт котла. 10.4.5. Періодична перевірка знань персоналу обслуговуючого котли повинна проводитись не рідше одного разу в 12 місяців. Позачергова перевірка знань проводиться: при переводі на інше підприємство; у разі переводу на обслуговування котлів іншого типу; при переводі котла на спалювання іншого виду палива; при перерві в роботі понад 6 місяців; за рішенням адміністрації або за вимогою інспектора Держнаглядохорон-праці. 10.4.6. При перерві в роботі за спеціальністю понад 12 місяців персонал який обслуговує котли після перевірки знань повинен перед допуском до самостійної роботи пройти стажування для відновлення практичних навичок за програмою затвердженою керівником підприємства. 10.4.7. Допуск персоналу до самостійного обслуговування котлів повинен оформлятися наказом по підприємству. 10.4.8. Котел повинен бути зупинений не пізніше строку опосвідчення зазначеного в паспорті. Власник котла не пізніше ніж за 5 днів зобов`язаний повідомити інспектора про майбутнє опосвідчення котла. 10.4.9. Інспектор експерт проводить технічне опосвідчення в такі строки: зовнішній і внутрішній огляди - не рідше одного разу в 4 роки; гідравлічне випробування - не рідше одного разу у 8 років. Якщо за умовами виробництва немає можливості пред`явити котел для опосвідчення в призначений строк власник зобов`язаний пред`явити його інспектору достроково. Гідравлічне випробування котлів проводиться тільки при задовільних результатах зовнішнього і внутрішнього оглядів. 10.4.10. Позачергове опосвідчення котлів повинно бути проведено за таких випадків: якщо котел не експлуатувався понад 12 місяців; якщо котел був демонтований і встановлений на новому місці; якщо проведено виправлення вм`ятин чи випинів а також ремонт із застосуванням зварювання основних елементів котла барабана колектора жарової труби трубної решітки сухопарника вогневої камери трубопроводів у межах котла ; якщо змінено більше 15% анкерних в`язків будь-якої стінки; після заміни барабана колектора екрана пароперегрівника пароохолоджувача або економайзера; якщо змінено одночасно більше 50% загальної кількості екранних і кип`яти-льних або димогарних труб або 100% пароперегрівальних і економайзерних труб; після досягнення розрахункового строку служби котла встановленого проектом заводом-виготовлювачем іншою нормативною документацією або експертно-технічною комісією; після аварії котла або його елементів якщо за об`ємом відбудовчих робіт потрібно таке опосвідчення; якщо таке опосвідчення необхідне на погляд інспектора експерта або особи відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію котла. 10.4.11. Результати технічного опосвідчення повинні записуватися в паспорт котла особою яка проводила опосвідчення із зазначенням дозволених параметрів роботи та строків наступних опосвідчень. При проведенні позачергового опосвідчення повинна бути вказана причина яка викликала необхідність такого опосвідчення. 10.4.12. Дозвіл на експлуатацію котла видається і оформляється записом у паспорті котла інспектором Держнаглядохоронпраці. 10.4.13. Пуск котла в роботу проводиться за письмовим розпорядженням особи яка відповідає за справний стан та безпечну експлуатацію котла після перевірки готовності обладнання котельної установки до експлуатації та організації його обслуговування. 10.4.14. На кожному котлі введеному в експлуатацію повинна бути на видному місці прикріплена табличка форматом не менше 300 мм х 200 мм із зазначенням таких даних: реєстраційний номер; дозволений тиск; число місяць і рік наступного внутрішнього огляду та гідравлічного випробування. 10.4.15. Котел повинен бути негайно зупинений і відключений дією захистів або персоналом у випадках передбачених виробничою інструкцією зокрема: виявленні несправності запобіжного клапана; якщо тиск у барабані котла піднявся вище дозволенного на 10% і продовжує рости; зниження рівня води нижче нижнього допустимого рівня; підвищення рівня води вище вищого допустимого рівня; припинення дії всіх живильних насосів; припинення дії всіх покажчиків рівня води прямої дії; якщо в основних елементах котла барабані колекторі камері пароводоперепускних і водоопускних трубах парових і живильних трубопроводах жаровій трубі вогневій коробці кожусі топки трубній решітці зовнішньому сепараторі арматурі будуть виявлені тріщини випини пропуски в їх зварних швах обрив анкерного болта або в`язі; недопустимого підвищення або зниження тиску в тракті прямоточного котла до вбудованих засувок; погасання факелів у топці при камерному спалюванні палива; зниження витрачання води через водогрійний котел нижче мінімально допустимого значення; зниження тиску води в тракті водогрійного котла нижче допустимого; підвищення температури води на виході з водогрійного котла до значення на 20оС нижче температури насичення яка відповідає робочому тиску води у ви-хідному колекторі котла; несправності автоматики безпеки або аварійної сигналізації включаючи зникнення напруги на цих пристроях; виникнення пожежі в котельній яка загрожує обслуговуючому персоналу або котлу. 10.4.16. Перевірка справності дії манометрів запобіжних клапанів покажчи-ків рівня води і живильних насосів повинна проводитись у такі строки: для котлів з робочим тиском до 1 4 МПа 14 кгс/см2 включно - не рідше одного разу в зміну; для котлів з робочим тиском вище 1 4 МПа 14 кгс/см2 до 4 МПа 40 кгс/см2 включно - не рідше одного разу на добу. 10.4.17. Експлуатація котла понад розрахунковий строк служби може бути допущена на підставі заключення експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці про можливість і умови його експлуатації яке видане за результатами технічного діагностування з оцінкою залишкового ресурсу. 10.4.18. Парові котли з тиском пари не більше 0 07 МПа водогрійні котли і водопідірівачі з температурою води не вище 115оС повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0 07 МПа 0 7 кГс/см2 водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115о С. 10.4.19. Обслуговуючий персонал котельної повинен бути забезпечений спецодягом спецвзуттям та ЗІЗ: машиніст кочегар при роботі котельної на твердому мінеральному паливі при механічному завантаженні - костюмом бавовняним рукавицями комбінованими окулярами захисними; при ручному завантаженні - костюмом бавовняним з вогнезахисним просоченням черевиками шкіряними рукавицями комбінованими окулярами захисними; оператор при роботі котельної на рідкому паливі - костюмом бавовняним рукавицями комбінованими окулярами захисними; при роботі котельної на газі - комбінезоном бавовняним. 10.5. Ліфти 10.5.1. Уперше встановлений ліфт крім вантажного малого до введення в експлуатацію повинен бути зареєстрований а який знаходиться в експлуатації після його реконструкції повинен бути перереєстрований в органах Держнаглядохоронпраці. Вантажний малий ліфт повинен бути зареєстрований у власника або в спеціалізованій організації. Вантажопідіймальність малого вантажного ліфта не повинна перевищувати 250 кг. 10.5.2. Власник ліфта повинен забезпечити його утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного обслуговування. Для цього: повинна бути призначена особа яка відповідає за організацію робіт по тех-нічному обслуговуванню і ремонту ліфта; повинна бути призначена особа яка відповідає за організацію експлуатації ліфта; повинен бути призначений електромеханік ліфтери і оператори по диспетчерському обслуговуванню ліфтів; повинно бути організовано проведення періодичних оглядів технічного обслуговування і ремонту ліфтів; повинно бути організовано навчання і періодична перевірка знань персоналу який обслуговує ліфт; персонал який обслуговує ліфт повинен бути забезпечений виробничими інструкціями а особи відповідальні за організацію робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів та організацію обслуговування ліфтів - Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів посадовими інструкціями керівними вказівками і нормативно-технічною документацією; електромеханіки відповідальні за справний стан ліфтів також повинні бути забезпечені Правилами будови і безпечної експ-луатації ліфтів; повинно бути забезпечено виконання відповідальними особами Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів а обслуговуючим персоналом - виробничих інструкцій; повинен бути забезпечений порядок зберігання і обліку видачі ключів від приміщень і шаф в яких розміщене обладнання ліфта; у машинному приміщенні повинна знаходитись принципіальна електрична схема з переліком елементів схеми і електрична схема НКУ керування ліфтом. 10.5.3. Повне технічне опосвідчення ліфта повинно проводитись: після встановлення ліфта і реєстрації його в органах Держнаглядохоронпраці; після реконструкції; періодично але не рідше одного разу в 3 роки. 10.5.4. Ліфти що знаходяться в експлуатації повинні підлягати періодичному технічному опосвідченню не рідше одного разу в 12 місяців. 10.5.5. Запис про проведення і результати технічного опосвідчення і виданий дозвіл на введення ліфта в експлуатацію а також про строк наступного технічного опосвідчення повинен бути зроблений в паспорті ліфта особою яка проводила опосвідчення. 10.5.6. Технічне обслуговування ліфта повинно проводитись електромеха-ніком у відповідності з його виробничою інструкцією і інструкцією з експлуатації ліфта. Результати технічного обслуговування і замітки про усунення несправностей повинні заноситися в журнал технічного обслуговування. 10.5.7. На основному посадковому навантажувальному поверсі повинна бути вивішена табличка із зазначенням: назви ліфта за призначенням ; вантажопідіймальності із зазначенням допустимої кількості пасажирів ; реєстраційного номера; номерів телефонів для зв`язку з обслуговуючим персоналом або з аварійною службою. 10.6. Монтаж і ремонт технологічного устаткування 10.6.1. Монтаж устаткування повинен виконуватися у відповідності з проектною документацією розробленою у встановленому порядку. 10.6.2. Планово-попереджувальний та капітальний ремонт устаткування по-винен проводитися на підприємстві у відповідності з розробленими і затвердже-ними графіками його проведення. 10.6.3. Виконання монтажних і ремонтних робіт повинно відповідати вимо-гам СНиП 3.05.05-84 СНиП III-4-80 чинних стандартів і технічних умов. На діючому виробництві виконання монтажних і ремонтних робіт повинно бути погоджено з начальником цеху в якому проводяться ці роботи. Дільниця робіт повинна відділятися від решти приміщення території за допомогою переносних тимчасових огороджень. 10.6.4. Підіймання і пересування під час монтажу і ремонту великогабаритно-го і важкого устаткування маса складових частин якого перевищує 20 кг слід проводити із застосуванням засобів механізації. 10.6.5. Місця під`єднання вантажозахоплювальних пристосувань повинні виключати можливість пошкодження і перекидання устаткування при підійманні і пересуванні. Місця стропування повинні позначатися за ГОСТ 14192-77. 10.6.6. Захаращувати проходи і робочі місця вузлами і деталями машин які ремонтуються не дозволяється. 10.6.7. Устаткування або його частини які під час вантажо-розвантажуваль-них робіт і зберігання можуть самочинно пересуватись повинні мати пристрої для фіксації. 10.6.8. Монтаж демонтаж і ремонт устаткування в приміщеннях категорій А Б В або устаткування в якому знаходилися вибухонебезпечні легкозаймисті і токсичні речовини повинні здійснюватися за нарядом-допуском. 10.6.9. Ремонт устаткування що перебуває під тиском набивання і підтягування сальників на працюючих насосах та компресорах а також ущільнення фла-нців на апаратах і трубопроводах необхідно проводити після зниження тиску в системі. 10.6.10. Для виконання робіт на висоті понад 1 5 м при неможливості застосування риштування з огородженням робочих місць монтажники ремонтники повинні споряджуватись запобіжними поясами. 10.6.11. Риштування установлені на місці проведення робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.012-75. Риштування висотою до 4 м повинні допускатися до експлуатації лише після прийняття їх виробником робіт а понад 4 м - після технічного опосвідчення їх ко-місією призначеною наказом по підприємству. 10.6.12. Після закінчення ремонту технічного огляду або наладки перед пус-ком устаткування машини або механізму всі зняті огородження і захисні пристосування повинні бути встановлені на свої місця і надійно закріплені. 10.6.13. Противаги перед ремонтом чи розбиранням автоклавів електротель-ферів тощо необхідно зняти або надійно зафіксувати. 10.6.14. Пуск уперше установленого устаткування а також устаткування після ремонту дозволяється головним інженером підприємства. Попередньо устаткування повинно пройти перевірку на: правильність складання і надійність кріплення кріпильних деталей; відсутність в устаткуванні сторонніх предметів; відбалансованність обертових вузлів; надійність роботи системи змащення; укомплектованість передавальних і приводних ремнів; наявність огороджень їх справність і відповідність цим Правилам; справність запірних і герметизувальних пристроїв люків кришок дверцят; відповідність установлення теплового реле і магнітного пускача номінальному струму електродвигуна; наявність і справність блокувальних запобіжних і контрольних пристроїв. 10.6.15. Після опробування устаткування на холостому ходу і після усунення можливих дефектів і несправностей допускається опробування під невеликим навантаженням з поступовим збільшенням його до потрібного. 10.7. Обладнання ремонтно-механічної майстерні 10.7.1. Будова і експлуатація металообробного устаткування повинні відпові-дати вимогам ДСТУ 2807-94 ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.009-80 ГОСТ 12.2.029-88 ГОСТ 12.3.025-80 ГОСТ 12.3.028-82 ПУЕ ПБЕЕС і іншої нормативної документації. 10.7.2. Передачі ремінні ланцюгові зубчасті тощо що розміщені поза корпусами верстатів і являють небезпеку травмування повинні мати огородження споряджені рукоятками або скобами для безпечного відкривання їх або зняття. 10.7.3. Захисні пристрої екрани що огороджують зону обробки повинні захищати працюючого від стружки і бризок мастильно-охолоджувальної рідини. 10.7.4. Поверхні верстатів захисних пристроїв органів керування верстатних пристосувань не повинні мати гострих кромок закраїн випинів тощо. 10.7.5. Верстати повинні мати пристрої що запобігають самочинному опусканню шпинделів кронштейнів головок бабок рукавів поперечин. 10.7.6. Органи керування повинні бути споряджені надійними фіксаторами що не допускають їх самочинне переміщення мати блокування що унеможливлює несумісні включення що можуть привести до аварії або травмування працюючих. 10.7.7. Закріплення на верстатах патронів планшайб оправок посадкових головок інструменту і інших знімних елементів повинно виключати їх самочинне ослаблення при роботі і згвинчування при реверсируванні обертання. 10.7.8. Обертові присторї для закріплення заготовок інструменту борштанг поводки планшайби патрони оправки з гайками тощо повинні мати гладкі зов-нішні поверхні. При наявності на зовнішніх поверхнях виступів чи ум`ятин що можуть під час роботи травмувати працюючих ці пристрої повинні бути огороджені. 10.7.9. За відсутності централізованої системи змащення заповнювані вручну маслянки повинні розташовуватися у місцях зручних для обслуговування і в безпечних зонах. 10.7.10 У верстатах токарного типу затискні пристрої патрон задній центр і т.п. повинні забезпечувати швидкий та надійний затиск деталей. Кріпильні прис-тосування повинні бути встановлені так щоб виключалась можливість самовід-гвинчування або зриву їх із шпинделя під час роботи і реверсування обертання шпинделя. Для обробки виробу великої довжини повинні застосовуватися люнети. При обробці пруткового матеріалу на станках токарного типу частини пру-ків-заготовок що виступають з боку заднього кінця шпинделя повинні бути огородженні. Огородження повинні бути укріплені на стійких підставках виключаючи при цьому дотикання прутка і огородження. Ручна поліровка та опиловка на верстатах виробів з частинами що виступа-ють вирізами і канавками забороняється без застосування кожухів з гладкою поверхнею на частинах що виступають. Зачистку оброблювальних деталей на верстатах абразивним полотном можна виконувати тільки при допомозі відповідних пристроїв. 10.7.11. Патрони сверлильних верстатів не повинні мати частин що виступають; при неможливості конструктивного усунення їх необхідно застосовувати кожухи з гладкою поверхнею. Механізм кріплення патронів повинен забезпечувати надійний затиск і точне центрування інструменту. Усі оброблювальні вироби необхідно установлювати і закріпляти в тиски кондуктори та в інші пристосування надійно укріплені на столі або плиті сверлильного верстата. Забороняється тримати руками оброблювальну деталь. 10.7.12. Повздовжньо-стругальні верстати повинні мати гальмові і пружноообмежувальні пристрої для запобігання небезпечних наслідків викиду стола у разі виходу із зачеплення з приводним елементом. Поперечно-стругальні і довбальні верстати з ходом повзуна більше 200 мм а також повздовжньо-стругальні верстати повинні споряджуватися автоматично діючими пристроями підіймання різцеутримувача при холостому ходу. Зона руху стола повзуна що виходить за габарити верстата повинна бути огороджена висувними лінійками пофарбованими в червоний колір або іншими пристроями що обмежують доступ працюючих у небезпечну зону. Реверсивний механізм для переміни ходу в повздовжньо-стругальних верстатів повинен бути огороджений. На стругальних верстатах механізм подачі у вигляді ексцентрика храповика рейки і рейкової шестерні повинен бути огороджений. У повздовжньо-стругальних станках проміжки між стояками і столом повинні бути огороджені щитками. Поперечно-стругальні верстати повинні споряджатися прикріпленим до стола верстата стружкозбірником із днищем на петлях яке зручно відкривається або дверкою для видалення стружки в підставну ємкість. У довбальних верстатах повинен бути передбачений пристрій що виключає самочинне опускання повзуна після включення верстата. 10.7.13. Заточувальні обдирно-шліфувальні верстати повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами пуск верстата зблокований із запобіжним екраном і вмиканням місцевого освітлення. Абразивні круги повинні огороджуватися захисними кожухами. 10.7.14. Робітники повинні бути забезпечені справними інструментами і прис-троями застосування яких має відповідати Правилам безпеки при роботі з інструментом та пристроями а також інструкціям заводу-виготовлювача. Перевірку справності інструменту і пристосувань слід проводити не рідше од-ного разу в місяць. 10.7.15. Для роботи у вибухо- і пожежонебезпечних умовах повинен застосовуватись інструмент і інвентар з кольорових металів та інших матеріалів що не іс-крять. 10.7.16. Ручний інструмент щоденного застосування повинен бути закріплений за робітниками для індивідуального користування. Ручний слюсарно-ковальський інструмент як в майстерні так і виданий на руки повинен оглядатися не рідше одного разу в 10 днів а також безпосередньо перед застосуванням. Несправний інструмент підлягає вилученню. 10.7.17. Ручні важільно-рейкові і гвинтові домкрати повинні унеможливлювати самочинне опускання вантажу при знятті зусилля з важеля або рукоятки обладнуватися стопорами що виключають вихід гвинта або рейки при находженні штока у верхньому крайньому положенні. 10.7.18. Пристосування призначені для роботи під навантаженням домкра-ти підставки тощо кожного разу перед початком роботи слід оглядати. 10.7.19. Ручні інструменти з приводом повинні мати справні засоби захисту у відповідності з ГОСТ 12.2.010-75 ГОСТ 12.2.013.0-91. 10.8. Деревообробне устаткування 10.8.1. Загальні вимоги 10.8.1.1. Будова і експлуатація деревообробного устаткування тарного цеху і столярної майстерні повинні відповідати вимогам ДСТУ 2807-94 ГОСТ 12.1.005-88 ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.3.042-88 ГОСТ 12.2.026.0-93 ПУЕ ПБЕЕС і цих Правил. 10.8.1.2. Деревообробні цехи або дільниці повинні бути розміщені в окремих ізольованих приміщеннях обладнаних вентиляцією освітленням і опаленням у від-повідності з вимогами СНиП 2.01.02-85* СНиП 2.04.05-91 СНиП 2.09.02-85* СНиП ІІ-4-79. 10.8.1.3. Зона працюючої частини різального інструменту деревообробних верстатів повинна закриватися або автоматично діючим огородженням що від-кривається під час проходження оброблювального матеріалу або нерухомим огородженням зблокованим з пусковим і гальмовим пристосуваннями. 10.8.1.4. Зона непрацюючої частини різального інструменту повинна бути повністю огороджена нерухомими огородженнями. 10.8.1.5. Робочі поверхні столів напрямних лінійок шаблонів повинні бути рівними без вибоїв тріщин тощо. 10.8.1.6. Перед кожним установленням на верстат різального інструменту повинна проводитися ретельна перевірка його технічного стану і огороджувальних пристроїв. Під час виконання робіт з обробки дерева на верстатах користуватися рукавицями забороняється. 10.8.1.7. Заготовки матеріалів біля верстатів і робочих місць повинні бути викладені в стійкі штабеля і не перевищувати одноденної потреби. Залишати оброблювальний матеріал на верстаті не дозволяється. 10.8.1.8. Матеріали деревини що мають гниль глибокі поперечні пропили металеві включення не піддані необхідній технологічній обробці не повинні оброблятися на верстатах і машинах. 10.8.2. Верстати обрізні 10.8.2.1. В обрізних верстатах повинні бути огороджені окрім рухомих деталей і пил місця посадки упорів верхніх посилкових вальців і кінець пиляльного валу що виступає. 10.8.2.2. Запобіжні упори повинні бути загострені перекривати передній посилковий валець за всією його довжиною і мати спеціальну рамку для одночасного підіймання іх у випадку використання зворотного ходу механізму подачі. Рамка повинна бути зблокована з пусковим пристроєм верстата. 10.8.2.3. Вертикальні рівчачки посилкових вальців повинні прочищатися автоматично очисниками . 10.8.2.4. Для подачі дошок на стіл верстата вручну повинні використовуватися сталеві гачки з рукоятками із м`якого матеріалу. Рукоятка і гачок повинні бути розташовані в одній площині. 10.8.2.5. Обрізання на верстаті повинно проводитися тільки по одній дошці чи обаполу. 10.8.2.6. Довжина дошки і обапола що обрізаються повинна бути не менша відстані між вісями переднього і заднього посилкових вальців збільшеної на 100 мм. 10.8.2.7. Ливникові отвори в торцях верхніх посилкових вальців повинні бути закриті. 10.8.2.8. Установлені у верстаті пили повинні бути паралельні між собою і мати однакові діаметри допускається різниця не більша ніж 5 мм товщину профіль зубців і розвід плющення . 10.8.3. Верстати з ручним подаванням 10.8.3.1. Розпилювання брусків на дошки довжиною меншою ніж 1000 мм допускається лише за наявності пристроїв що притискають брусок до лінійки і до столу і при умові застосування спеціального штовхача. 10.8.3.2. Ширина щілини для пили в столі верстата повинна бути на 8 мм більша товщини пили з розведеними зубцями. 10.8.3.3. При повздовжньому розпилюванні на однопиляльному верстаті позаду пили в одній площині з нею повинен бути встановлений розклинювальний ніж товщина якого повинна перевищувати ширину розводу пили на 0 5 мм для пили діаметром до 600 мм і на 1-2 мм для пили діаметром понад 600 мм. 10.8.3.4. Розпилювати матеріал коротше 400 мм вужче 30 мм або тонше 30 мм без застосування спеціальних шаблонів забороняється. 10.8.3.5. Розпилювати кругляки без каретки з надійним затиском забороняється. 10.8.3.6. Допилювання матеріалу повинно проводитися з використанням штовхача. 10.8.3.7. Огородження пиляльного диска неавтоматичної дії повинні виключати можливість стикання рук верстатника із зуб`ями пили. 10.8.3.8. Окружна швидкість пили повинна бути не меншою ніж 50 м/с. 10.8.4. Верстати кругопиляльні для поперечного розпилювання 10.8.4.1. Круглопиляльні станки повинні мати металевий кожух що закриває диск пили і автоматично підіймається при подаванні матеріалу а також розклинювальний ніж або диск який перешкоджає зворотньому виходу матеріалу. Направлення обертання пиляльного диска повинно бути таким щоб торцьований матеріал притискався до опорних поверхонь столу бруса напрямної лінійки . 10.8.4.2. У верстатів з рамами що гойдаються і рухаються недопустимо віб-рування і відштовхування рам у сторону робітника під час повернення пили у вихідне положення. Вони повинні мати пристрій для примусового повернення пили у вихідне положення. 10.8.4.3. Торцювання пиломатеріалів довжиною меншою ніж 300 мм повинно проводитись із застосуванням спеціальних пристосувань що забезпечують без-печність підтримування і затисканя оброблюваного матеріалу. 10.8.4.4. Ширина щілини для пили в столі верстата повинна бути на 8 мм більша товщини пили з розведеними зубцями. 10.8.4.5. У верстатів з ручним подаванням матеріалу використовуваних для розпилювання фанери плит щитів повинно бути установлено огородження заднього сектору пиляльного диска що має конфігурацію напрямного ножа товщиною що не перевищує ширини пропилу. Одночасно це огородження може бути використано як опора для огородження верхньої частини пиляльного диска. 10.8.5. Верстати фуговальні 10.8.5.1. За відсутності автоподавача робоча частина ножового вала повинна бути закрита автоматично діючим огородженням що відкриває ножовий вал лише на ширину оброблюваної деталі. 10.8.5.2. Непрацююча частина ножового вала за напрямною лінійкою повинна бути повністю закрита при всіх положеннях напрямної лінійки. 10.8.5.3. Закріплювати напрямну лінійку струбцинами забороняється. 10.8.5.4. Кінці столів біля щілини ножового вала повинні бути споряджені сталевими гостро скошеними накладками закріпленими врівень з поверхнею столу. Відстань між кромками накладок і поверхнею яку описують краї леза ножів повинна бути не більша ніж 3 мм. Краї накладок повинні бути рівними без щербин і зазубрин. 10.8.5.5. Стругання на верстатах з ручним подаванням заготовок коротше 400 мм вужче 50 мм або тонше 30 мм повинно проводитися спеціальними колодками-штовхачами. 10.8.5.6. Одночасне стругання на верстатах двох і більше заготовок повинно проводитись у спеціальних шаблонах обладнаних надійними затискними прист-роями. 10.8.5.7. Після установлення передньої і задньої частин столу верстата на потрібну висоту підіймальний механізм повинен бути надійно закріплений. 10.8.6. Верстати свердлувальні 10.8.6.1. Під час обробки деталей верстати повинні бути обладнані надійними затискними пристосуваннями що виключають можливість пошкодження рук верстатника. 10.8.6.2. Кріплення різального інструменту повинно забезпечувати точне центрування його. 10.8.6.3. У свердлувальних верстатів патрони не повинні мати деталей що виступають поза циліндричну поверхню. Свердло повинно огороджуватися разом з патроном. 10.8.6.4. У багатошпиндельних свердлувальних верстатах огородження свер-дел повинно бути зроблено так щоб була можливість бачити робочу частину ін-струмента. 11. ВИМОГИ ДО СКЛАДУВАННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ І ВИКОНАННЯ ВАНТАЖО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ 11.1. Загальні вимоги 11.1.1. Складування і вантажо-розвантажувальні роботи плодоовочевої сировини напівфабрикатів готової продукції тари повинні відповідати вимогам ВНТП 12-91К Правил охорони праці при експлуатації баз складів сховищ виконанні вантажо-розвантажувальних робіт на об`єктах оптової торгівлі ГОСТ 12.3.009-76 ГОСТ 12.3.002-75 ГОСТ 12.2.003-91 та іншій нормативно-технічній документації а також цих Правил. 11.1.2. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт слід проводити відпо-відно до технологічних карт схем укладання різних товарів інструкцій затвердже-них у встановленому порядку. 11.1.3. Складування і зберігання консервованої продукції проводиться як правило в штабелях. При використанні споживчої тари із полімерних картонних багатошарових упаковок склади готової продукції можуть бути обладнані стелажами стаціонар-ними пересувними секційними або регульованими висотними . 11.1.4. Норми укладання пакетів готової продукції в штабеля норми розміщення консервної продукції в тарі-обладнанні і складування тари-обладнання норми складування сировини таропакувальних матеріалів і готової продукції повинні відповідати вимогам ВНТП 12-91К. 11.1.5. При складуванні консервів без пакування в тару можна застосовувати порядок укладки в колони. Висота колон повинна бути для консервних банок місткістю 0 5 л не більша ніж 2 5 м місткістю понад 0 5 л - не більша ніж 2 0 м. Ширина колон повинна бути не більша ніж 1 5 м довжина - не менша ширини. Між рядами банок у колонах слід прокладати листи фанери. Банки в рядах установлюють у шахматному порядку. Допускається укладка жерстяних банок без прокладок способом “вперев`язку”. 11.1.6. Допустимі розміри штабелів вантажів в іншій тарі і характеристика способів їх укладки такі: мішки з продукцією укладають у штабеля висотою до 14 рядів для мішків масою 50 кг - не більше 16 рядів . Починаючи з 11-го ряду ширину кожного наступного ряду зменшують на 0 25 м зводячи штабель на конус. При формуванні штабеля вручну або із застосуванням транспортних пристроїв після укладки шос-того ряду повинні установлюватися міцні сходні. Працівники які підіймаються сход-нями повинні знаходитися один від одного на відстані не менше ніж 6 м; вантаж у ящиках масою 50 кг укладають у штабель до 5 м від 80 до 150 кг - 2 м більше 150 - 1 75 м; бочки масою до 50 кг укладають на торець висотою штабеля до 5 рядів при масі бочки від 50 до 100 кг - до 3 рядів від 100 до 250 кг - не більше 2 рядів; штабелі ящиків за висотою понад 2 5 м бочок укладених у два ряди і більше повинні бути огороджені. Відстань від огородження до штабеля повинна бути не менша ніж 1 5 м; порожні ящики повинні бути укладені в прямокутний штабель за висотою не більшою ніж 2 м з подальшим укладанням ящиків на цей штабель у вигляді піраміди. Кут нахилу боку піраміди до горизонту не повинен перевищувати 45о. Загальна висота штабеля повинна бути не більша ніж 6 м. Ящики повинні бути укладені “вперев`язку”. 11.1.7. Фронт навантаження залізничних вагонів на складі повинен бути не менший ніж 1 5 м на 1 млн. умовних банок виробництва готової продукції при загальній довжині фронту не менше 12 м ширина платформи повинна бути не менша ніж 3 м. Платформа повинна бути на одній відмітці з підлогою складу готової продукції. 11.1.8. Ящики з овочами і фруктами при ручній укладці в штабель допускає-ться укладати висотою не більшою ніж 1 5 м. 11.1.9. Загальна площа групи ящиків і ящикових піддонів під навісом і на відкритих площадках повинна бути не більшою ніж 500 м2 протипожежні розриви повинні бути не меншими ніж 18 м. 11.1.10. Зберігати тару слід у штабелях висотою 3 - 3 5 м; піддони ящикові і стоякові тару-устаткування - в складеному виді; ящики - в пакетах на плоских під-донах. 11.1.11. При виконанні вантажо-розвантажувальних робіт рівень небезпечних і шкідливих виробничих чинників не повинен перевищувати допустимих величин передбачених ГОСТ 12.1.003-83 ГОСТ 12.1.005-88 ГОСТ 12.1.012-90. 11.1.12. Навантаження і розвантаження товарів масою понад 50 кг і підіймання їх на висоту більше 2 м повинні бути механізовані. 11.1.13. На відкритих майданчиках і в складах на місцях для укладання ванта-жів повинні бути розмічені кордони штабелів проїздів проходів між ними. Не дозволяється розміщати вантажі на проходах і проїздах. Майданчики для проміжного складування вантажів повинні знаходитись на відстані не меншій ніж 2 5 м від залізничних колій і автомобільних доріг. 11.1.14. Вантаж повинен бути розміщений і закріплений на транспортному засобі таким чином щоб він: не являв небезпеки водію і оточуючим; не обмежував водію оглядовість; не порушував рівноваги транспортного засобу; не закривав світлові і сигнальні пристрої а також номерні знаки і реєстраційні номери. 11.2. Вимоги до авто-і електронавантажувачів електрокар візків і їх експлуатації 11.2.1. Будова автонавантажувачів повинна відповідати вимогам ГОСТ 16215-80*Е. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспорту повинна відповідати вимогам ГОСТ 18962-86*. 11.2.2. Машини повинні бути обладнані: гальмами з ручним і ножним керуванням; звуковим сигналом; стоп-сигналом; робочим освітленням; пристроєм що запобігає користуванню машиною сторонніми особами; автоматичним пристроєм що вимикає двигун пересування і вмикає гальма при звільненні водієм рукоятки керування; спеціальними пристосуваннями що запобігають перевантаження механізмів підіймання. 11.2.3. У авто- і електронавантажувачів які мають гідравлічний механізм пі-діймання у гідросистемі повинен бути запобіжний клапан або інший запобіжний пристрій що спрацьовує у випадку перевищення тиску в циліндрі на 5% більше робочого. 11.2.4. Автонавантажувачі повинні бути обладнані глушителями та іскрогасильними пристроями. 11.2.5. Автонавантажувачі з механічною системою підіймання вантажу повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для обмеження висоти підіймання вантажу та опускання підіймального пристрою. 11.2.6. Механізми з висотою підіймання понад 2 м повинні бути огороджені над головою водія або обладнані кабіною. 11.2.7. Електротягачі і електровізки повинні мати пристрій який запобігає саморозчепленню. 11.2.8. Не дозволяється застосування нестандартних запобіжників а також стандартних запобіжників з номінальним струмом більшим ніж передбачений електричною схемою машини. 11.2.9. Гальмова система вантажопідіймального транспорту повинна зебезпечувати повну зупинку його на шляху пересування: 1 м - за номінальним навантаженням; 0 5 м - без навантаження. 11.2.10. Технічні характеристики вантажопідіймального транспорту що знаходиться в експлуатації повинні бути в межах передбачених паспортом заводу-ви-готовлювача. 11.2.11. Згідно з Правилами реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування реєстрація навантажувачів всіх типів авто- і електрокар електровізків здійснюється органами Держнаглядохоронпраці. Експлуатація незареєстрованих технологічних транспортних засобів забороняється. 11.2.12. Виїзд навантажувачів з гаража без перевірки технічного стану не допускається. Технічний стан машин при виїзді з гаража і поверненні після роботи реєструється в журналі реєстрації транспорту. Після перевірки технічного стану і розпису в журналі про одержання справної машини цілковиту відповідальність за її технічний стан і безпечну експлуатацію несе водій. 11.2.13. Маса транспортованого вантажу не повинна перевищувати номіналь-ну вантажність машини. 11.2.14. Якщо маса і розміщення центра ваги вантажу невідомі треба зробити контрольне підіймання вантажу і переконатися що навантажувач не перекидається. Не допускається звисання вантажу понад 1/3 довжини вил. 11.2.15. При уведенні вил у піддони необхідно пересуватися за мінімальною швидкістю. 11.2.16. При транспортуванні вантажів з нестійкими опорами треба застосовувати підкладки. 11.2.17. Пакети з вантажами необхідно розміщати на площі піддона рів-номірно і симетрично відстань від центра ваги вантажу до спинок вил не повинна перевищувати величин зазначених у графіку вантажопідіймальності машини. 11.2.18. При пересуванні навантажувачів вила вантажопідіймача повинні бути на висоті 0 2-0 3 м від підлоги для штабелерів - не менше 0 4 м раму вантажопідіймача при цьому слід нахилити назад у крайнє положення. 11.2.19. Переміщення вантажів великих розмірів які закривають дорогу водій навантажувача може виконувати за наявності особи що супроводжує навантажувач і яка вказує дорогу і подає сигнали. Якщо вантаж має великий об`єм і зменшує видимість на передньому ходу необхідно пересуватися заднім ходом. 11.2.20. Проводити нахил вил з вантажем уперед особливо з піднятим вантажем слід уважно. Для уникнення перекидання навантажувача або штабелера нахил вил з піднятим вантажем уперед проводити тільки при наявності опори під вилами. Не допускати різкого переміщення важіля керування циліндра нахилу і різкого гальмування. 11.2.21. З`їжджати із схилу електронавантажувачем і електроштабелером з вантажем слід заднім ходом заїжджати на схил - переднім. 11.2.22. Рух транспорту в складах на відкритих майданчиках і рампах необхідно здійснювати тільки в межах транспортних смуг з дотриманням відстані до стін колон устаткування стелажів і штабеля не меншої ніж 1 0 м . 11.2.23. При захопленні вантажу навантажувачем з вилочним захоплювачем забороняється: підіймати вантаж за відсутності під ним отвору необхідного для вільного проходу вил; відривати примерзлий або затиснений вантаж; ставити в штабель одночасно більше одного піддона. 11.2.24. Підіймання вантажу треба проводити плавно без поштовхів рівно-мірним пересуванням важіля золотникового розподільника. 11.2.25. Водій навантажувача зобов`язаний подавати сигнал: у місцях скупчення людей на проходах перед проїздом повз двері і через ворота на поворотах при зрушенні з місця і пересуванні заднім ходом. 11.2.26. Водій навантажувача повинен проводити транспортування вантажу тільки тоді коли він установлений впритул до рами вантажопідіймача і рівномірно розташований відносно вил. 11.2.27. Під`їжджати до місця навантаження розвантаження водій повинен тільки на нижчій передачі. 11.2.28. Під час вантажопереробки тарно-штучних вантажів необхідно дотримуватись таких вимог: переробці мають підлягати тарно-штучні вантажі що укладені на стандартні і справні піддони; переробка дрібноштучних вантажів повинна здійснюватися в спеціальній тарі стоякових сітчатих і великогабаритних піддонах що запобігає їх падінню під час транспортування; переробка великогабаритних вантажів маса яких не перевищує вантажопідіймальність навантажувача повинна здійснюватися вилочними навантажувачами із застосуванням спеціальних здовжувачів надягнутих на стандартні вила навантажувача; для звільнення вил від штучного вантажу шляхом зштовхування його під час укладання у штабель без піддона або прокладок поправлення вантажу і його ущі-льнення у штабелі необхідно застосовувати спеціальний пристрій-зштовхувач; при переробці вантажів циліндрічної форми бочок барабанів тощо як вантажозахоплювальний пристрій треба застосовувати захоплювач-кантувач; для переробки вантажів у мішках стандартних бочках рулонах укладених горизонтально а також інших легких вантажів що мають отвори для введення штирів треба застосовувати навантажувачі з багатоштирьовими захоплювачами. 11.2.29. При різниці рівнів підлоги вагона і рампи треба застосовувати тільки спеціальні перехідні мостики з ухилом не більше зазначеного в паспорті навантажувача. 11.2.30. Укладання вантажів що транспортуються навантажувачем повинно проводитися в штабелі встановленої для даного вантажу висоти з дотриманням стійкості штабеля і безпеки проведення робіт. Особливої обережності слід додержуватися при складуванні хімікатів вантажів у крихкій тарі легкозаймистих і крихких вантажів а також при роботі поблизу колон стін перегородок. 11.2.31. Не дозволяється: передавати транспорт іншій особі; подовжувати та поширювати платформи електровізків; відкривати і закривати двері складів гаража-зарядної і контейнерів ударом транспорту; залишати транспорт у проходах та проїздах на залізничних коліях та ухилах; заїжджати на пандус рампи якщо там знаходиться інший транспорт; обганяти на рампі і в складах будь-який транспорт; перевозити у відкритих і крихких неупакованих ємкостях легкозаймисті рі-дини бензин гас ацетон тощо кислоти і електроліти; працювати на підлогах які не мають необхідної міцності та мають вибоїни і інші пошкодження; збільшувати масу противаги за допомогою додадкового вантажу чи людей; робити різкі повороти на великій швидкості; перевозити на вантажопідіймальному транспорті будь-кого у тому числі вантажників; дотикатися до відкритих струмопровідних частин; класти проводку акумулятора на корпус машини; залишати машину при піднятому вантажі; працювати на машинах із знятими щитками кришками; застосовувати вантажозахоплювальні пристрої без клейма про дозволену вантажопідіймальність; заїжджати електротранспортом у вибухонебезпечні і пожежонебезпечні при-міщення; переміщати вантажі волоком або штовханням. 11.2.32. При переміщенні невеликих вантажів на незначні відстані слід застосовувати безрельсові колісні візки зі стаціонарними або підіймальними платформами. Для полегшення ручного переміщення візка з вантажем колеса її мають бути обладнані шарикопідшипниками. 11.2.33. При перевезенні дрібноштучних вантажів у тому числі скляної консервної посуди платформи візків споряджаються бортами відповідної висоти і міцності. 11.2.34. Три- і чотириколісні візки слід обладнувати гальмовими пристроями двоколісні повинні мати на ручках захисні скоби для захисту рук від ударів. 11.2.35. При пересуванні візка слід додержуватись таких правил: візок котити тільки по рівній поверхні спереду себе і держати за ручки; швидкість пересування візка не має перевищувати 4 км/год. а на перехрестях - 3 км/год.; між візками що рухаються має бути відстань не менша ніж 10 м. 11.3. Вантажо-розвантажувальні роботи на залізничному транспорті 11.3.1. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт на залізничному транс-порті повинно відповідати вимогам Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розватнажувальних роботах на залізничному транспорті. 11.3.2. При пересуванні вагонів вручну штовханням робітник повинен знаходитись збоку поза рельсовою колією. Швидкість руху вагона за ручного пересування не повинна перевищувати 2 км/год. Забороняється ставати на колію штовхати вагон позаду чи тягнути на себе а також штовхати і гальмувати вагон держати за буферні пристосування. 11.3.3. Для зупинки вагонів слід користуватися лише спеціальними башмаками. Користуватись несправними гальмовими башмаками забороняється. 11.3.4. Для полегшення безпечного відкривання дверей вагона повинні засто-совуватися спеціальні пристосування. Забороняється відкривати двері за допомогою авто- і електронавантажувача. 11.3.5. Робітники що відкривають двері не повинні знаходитись напроти две-рного отвору вагона оскільки можливе випадіння вантажу. 11.3.6. При відкриванні бортів платформи необхідно спочатку витягнути середні закладки-запори платформи а потім - крайні при цьому слід стояти збоку борту. 11.3.7. Вантажі за висотою штабеля до 1 2 м повинні знаходитися від зов-нішньої грані головки найближчої до вантажу рейки залізничної або підкранової колії на відстані не меншій ніж 2 0 м а при більшій висоті штабеля - не меншій ніж 2 5 м. 11.3.8. При розвантаженні сипких вантажів з напіввагонів люки слід відчиняти спеціальними пристосуваннями що дають можливість працюючому знаходитися на безпечній відстані. 11.3.9. При завантаженні у вагон ящикові бочкові і інші штучні вантажі повинні укладатися щільно без проміжків. При завантаженні і вивантаженні вагонів які стоять на коліях з підвісною лінією електротяги забороняється вилазити на вагон або ставати на вантажі установлені на відкритій платформі. 11.3.10. При навантаженні і розвантаженні вантажів у бочках вантаж повинен накочуватися по латах чи покатах боковою поверхнею. 11.3.11. Перенесення бочкових вантажів на спині незалежно від їх маси не дозволяється. 11.3.12. При завантаженні та розвантаженні вагонів площадка рампи повинна знаходитися на одному рівні з площадкою транспортних засобів. 11.3.13. Перекидні металеві містки для проїзду навантажувачів або візків з рампи у вагон і навпаки повинні мати достатню ширину і міцність. Містки треба споряджувати гаками для закріплення за дверну рейку вагона а для вагонів що не мають дверної рейки повинні застосовуватися спеціальні містки з упорами. 11.3.14. При виконанні вантажо-розвантажувальних робіт з використанням машин безперервного транспорту укладання вантажів повинно забезпечувати рів-номірне завантаження робочого органу і стійке положення вантажу. 11.4. Вантажо-розвантажувальні роботи на автомобільному транспорті 11.4.1. Вантажо-розвантажувальні роботи на автомобільному транспорті повинні виконуватись у відповідності з Правилами охорони праці на автомобільному транспорті. Рух автомобілів на вантажо-розвантажувальних площадках і під`їзних шляхах до них повинен регулюватися загальноприйнятими знаками і укажчиками. 11.4.2. Автомобілі необхідно подавати під навантаження розвантаження заднім ходом з таким розрахунком щоб виїзд їх з території площадки відбувався вільно без маневрування. 11.4.3. При розміщенні автомобілів на вантажо-розвантажувальній площадці відстань між автомобілями що стоять один за одним в глибину повинна бути не менша ніж 1 м а між автомобілями що стоять поряд - не менша ніж 1 5 м. 11.4.4. Між будівлею і задньою частиною автомобіля повинна бути відстань не менша ніж 0 8 м при цьому має бути колесовідбійний брус. 11.4.5. Навантаження і вивантаження вантажів кріплення і відкріплення їх на автомобільному транспорті здійснюється під контролем водія. 11.4.6. При навантаженні навалом вантаж не повинен підійматися над бортами кузова стандартними і нарощеними і повинен розміщатися на всій площині підлоги. 11.4.7. Штучні вантажі що підіймаються над бортами кузова необхідно вшнуровувати інвентарними такелажними засобами вірьовками канатами . Користуватися металевими канатами і дротом забороняється. 11.4.8. Висота вантажу не повинна перевищувати висоту проїздів під мостами і шляхопроводами що зустрічаються на шляху прямування і бути не більшою ніж 3 8 м від поверхні шляху до найвищої точки вантажу. 11.4.9. При навантаженні вантажів у бочковій тарі в декілька рядів кожний ряд повинен укладатися на прокладках з досок з підклинюванням усіх крайніх рядів. Застосування замість клинів інших предметів не дозволяється. При навантажуванні-розвантажуванні забороняється знаходитися перед скочуваними вантажами або позаду накочуваних латами бочкових вантажів. 11.4.10. Цистерни для перевезення рідких речовин і продукції що встановлені на автомобілях повинні мати приварені скоби для обслуговування верхнього люка. 11.4.11. Навантажування та розвантажування автомобілів-цистерн повинно бути механізовано та проводитись із застосуванням справних шлангів і труб при цьому корпус цистерн повинен бути заземлений. 11.4.12. Під час навантажування і розвантажування автомобілів з вантажопідіймальними бортами не дозволяється: знаходитися людям у зоні виконання вантажо-розвантажувальних робіт; підіймати вантажі в нестійкому положенні; рухати автомобіль; залишати борт-підіймач з піднятою в горизонтальне положення платформою; підлазити під платформу для перевірки технічного стану або ремонту. 11.4.13. Після навантаження розвантаження платформа повинна бути приведена в транспортне положення і надійно закріплена фіксатором а електродвигун знеструмлений. 11.5. Вимоги до тари 11.5.1. Будова і експлуатація тари повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82. 11.5.2. Порожня і заповнена тара не повинна мати цвяхів окантовувального дроту і заліза що стирчать а також торочків задирок защипів покоробленості і інших пошкоджень. 11.5.3. Кромки ребер клепок кістяка і корінного днища дерев`яних бочок повинні бути чисто обстругані без задирок ум`ятин відщепів. У клепках кістяка бочок не допускаються сколи і відщепи на торцях а також між торцем і упорним пазом. 11.5.4. Бочки повинні мати правильну симетричну форму без переходів впадин і випинань надломленої клепки. 11.5.5. У мішках не допускаються: дири погано припрацьовані шви відриви пропуск і нестаток стібків жирні плями тощо. Усі нитки швів мішків повинні бути закріплені і не мати вільних кінців довжиною понад 0 05 м. 11.5.6. Піддони одного типорозміру розбірні із знімними стояками стінками кришками обв`язкою повинні легко складатися і збиратися з`єднувальні вузли і деталі повинні сполучатися. 11.5.7. Піддони повинні бути розраховані на укладку їх з вантажем у штабеля. При цьому піддон установлений на підлогу повинен витримувати навантаження що дорівнює не менше ніж чотирикратній номінальній вантажопідіймальності і власній масі трьох піддонів. 11.5.8. Під час експлуатації тари слід виконувати такі вимоги: тара повинна завантажуватися в межах номінальної маси брутто; тара не повинна пересуватися волоком; для перекидання тари слід застосовувати тільки спеціальні пристосування і вантажопідіймальні машини; неправильне положення тари на вилах навантажувача повинно вирівнюватися тільки повторним навантаженням тари на вила; тара що установлюється в штабель повинна мати ідентичну конструкцію і розміри фіксувальних пристроїв. Відкривні стінки складаної тари що знаходиться в штабелі повинні бути закриті. 11.6. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт переміщення ван-тажів немеханізованим способом 11.6.1. Вантажо-розвантажувальні роботи переміщення вантажів виконувані вручну повинні проводитися з дотриманням граничних норм підіймання і пере-міщення важких речей що обмежують підіймання та перенесення залежно від статі і віку працівників Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми : підіймання та переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою до двох разів на годину для жінок - 10 кг; переміщення вантажів постійно протягом робочого дня для жінок - 7 кг; сумарна маса вантажу переміщуваного протягом кожної години робочого дня не повинна перевищувати для жінок: з робочої поверхні - 350 кг з підлоги - 175 кг. Примітки: 1. У масу переміщуваного вантажу включається маса тари і упаковки. 2. При переміщенні вантажу на візках або в контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг. 3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола конвеєра тощо згідно з ГОСТ 12.2.032-78 ГОСТ 12.2.033-78. 11.6.2. Маса вантажу який підіймається і переміщується для чоловіків становить 30 кг - це допустимий клас умов та характеру праці 31-35 кг - І ступінь шкід-ливих і небезпечних умов праці понад 30 кг - ІІ ступінь шкідливих і небезпечних умов праці. Підіймання вантажу масою понад 50 кг слід виконувати не менше ніж двома робітниками чоловіками .Якщо вага вантажу перевищує 50 кг то перенесення вантажу одним вантажником допускається на відстань не більше 60 м. За відстані понад 60 м повинні встановлюватися підміни. 11.6.3. Підіймання вантажу з укладанням у штабель вручну не повинно перевищувати висоту 2 м для чоловіків і 1 5 м - для жінок. 11.6.4. При одночасному перенесенні вантажів робітники повинні знаходитися на відстані не меншій ніж 3 м один від одного. 11.6.5. Перенесення вантажу на носилках горизонтальним шляхом здій-снюється на відстань не більше 50 м. Перекидати і опускати носилки необхідно за командою робітника що йде позаду. Не дозволяється переносити вантажі на носилках сходами. 11.6.6. Підлітків забороняється призначати на роботи що пов`язані виключно з підійманням утриманням або переміщенням важких речей. 11.6.7. До роботи що потребує підіймання та переміщення важких речей допускаються підлітки які не мають медичних протипоказань що засвідчено відпо-відним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей підлітки до 15 років не допускаються. 11.6.8. Робота підлітків з вантажами не повинна становити понад 1/3 робочого часу. 11.6.9. Маса окремого вантажу і сумарна маса вантажів що підіймають і переміщують підлітки не повинна перевищувати таких граничних норм: Календарний вік років Граничні норми маси вантажу кг короткочасна робота тривала робота юнаки дівчата юнаки дівчата 14 5 2 5 - - 15 12 6 8 4 4 2 16 14 7 11 2 5.6 17 16 8 12 6 6 3 Примітка. Короткочасна робота - 1-2 підняття та переміщення вантажу; тривала - більше ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 год. робочого часу. 11.6.10. Докладене м`язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми маси вантажу для підлітків його тривалість - не більше 3 хв. подальший відпочинок - не менше 2 хв. 11.6.11. Граничні норми сумарної маси вантажів що підіймаються переміщу-ються підлітками за розрахунком в 1 год. робочого часу такі: Календарний вік років Сумарна маса вантажів що підіймаються при виконанні роботи кг з рівня робочої поверхні з підлоги юнаки дівчата юнаки дівчата 14 10 5 7 3 5 15 48 12 24 6 16 160 40 80 20 17 272 72 130 32 Примітки: 1. Сумарна маса вантажу дорівнює добутку маси вантажу на кількість його підіймань переміщень . 2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола верстата конвеєра та ін. 3. Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м. 4. Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м. 11.6.12. Робітники зайняті на вантажо-розвантажувальних роботах повинні проходити попередні при прийнятті на роботу і періодичні впродовж роботи медичні огляди у відповідності з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій. 11.6.13. Для перенесення довгомірних матеріалів колод труб тощо треба за-стосовувати спеціальні захоплювачі та пристрої. Не дозволяється переносити довгомірні матеріали на ломах дерев`яних брусках тощо. На навантаження розвантаження довгомірних вантажів колод балок довжиною 1/3 довжини кузова автомобіля тракторного причепа тощо вручну необ-хідно виділяти не менше двох вантажників. 11.6.14. При навантаженні і розвантаженні бочок котушок кабеля тощо треба застосовувати спеціальні пристрої - лати пологи з гачками. Пологи повинні бути довжиною не меншою ніж 4 м і діаметром не меншим ніж 20 см. Не дозволяється перекочувати і кантувати вантаж на себе. 11.6.15. При ручному перенесенні запасних частин і інших вантажів зібраних у невеликі низки необхідно спочатку переконатися в міцності низки. 11.6.16. Під час перекочування бочок коліс тощо робітник повинен знаходитися слідом за вантажем і контролювати швидкість його переміщення. 12. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 12.1. Загальні вимоги 12.1.1. Проектування будова монтаж і експлуатація електричних установок повинні здійснюватись у відповідності з вимогами ПУЕ ПБЕЕС ГОСТ 27487-87 СН 174-75 Інструкції по устрою захисту від блискавки будівель і споруд РД-34.21.122-87 Правил захисту від статичної електрики Інструкції по проектуванню електроустановок систем автоматизації технологічних процесів ВСН 205-84 . 12.1.2. На підприємстві наказом керівника повинна бути призначена із числа електротехнічного персоналу особа відповідальна за загальний стан електрогосподарства безпечну експлуатцію електроустановок а також відповідальні по кожному цеху і дільниці. 12.1.3. Щодо забезпечення надійності електропостачання приймачі електроенергії підприємства згідно з ПУЕ відносяться до II і III категорій за винятком електроприймачів установок пожежогасіння пожежної і охоронної сигналізації охоронного електроосвітлення і аварійного електроосвітлення для продовження роботи які відносяться до I категорії. 12.1.4. Уперше споруджені електроустановки і ті що реконструюються повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням і вводитись в експлуатацію тільки після прийняття приймальними комісіями з обов`язковим оформленням відповідних актів і протоколів. 12.1.5. Уся технічна документація у відповідності з якою електроустановки допущені до експлуатації повинна зберігатись у посадової особи відповідальної за електрогосподарство. У склад цієї документації входять: акти прийняття схованих робіт; генеральний план ділянки на якій нанесені споруди і підземні електротехнічні комунікації; затверджена проектна документація з усіма наступними змінами; акти випробувань та налагодження електрообладнання; акти прийняття електроустановок до експлуатації; виконавчі робочі схеми первинних і вторинних електричних з`єднань; технічні паспорти основного електрообладнання; інструкції з обслуговування електроустановок інструкції з охорони праці. 12.1.6. Усі зміни в електроустановках що вносяться в процесі експлуатації повинні негайно відображатись у схемах і кресленнях за підписом особи відпові-дальної за електрогосподарство із зазначенням її посади і дати внесення змін. 12.1.7. На підстанціях або в приміщеннях відведених для персоналу який обслуговує електроустановки або на робочому місці особи відповідальної за електрогосподарство повинна знаходитись оперативна документація. Оперативну документацію періодично у встановлені на підприємстві терміни але не рідше одного разу в місяць повинен проглядати вищестоящий електротехнічний або адміністративно-технічний персонал який зобов`язаний вживати заходів до усунення дефектів і порушень у роботі електрообладнання. 12.1.8. Експлуатація несправного електрообладнання забороняється. 12.1.9. Виконання електродвигунів пускової і захисної апаратури електроос-вітлювальної апаратури і електричних мереж повинно відповідати умовам навколишнього середовища категоріям приміщень і класу зон за вибухопожежною і пожежною небезпекою додаток 10 . 12.1.10. Електроапаратура та електропроводка устаткування повинні бути захищені від впливу продукту що обробляється мастил агресивних рідин та від механічних пошкоджень. 12.1.11. Оболонки електричних апаратів розміщених безпосередньо на устаткуванні в тому числі й електроблокувальних пристроїв шафи пульти що встановлюються окремо від устаткування повинні мати ступінь захисту відповідно до ГОСТ 14254-80. 12.1.12. Установлені пускові прилади повинні бути розраховані на максималь-ну силу струму електродвигуна. 12.1.13. У всіх незалежно від призначення приміщеннях що після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом з усіх електроустановок та електроприладів а також з мереж їх живлення повинна бути знята нап-руга за винятком чергового освітлення протипожежних та охоронних установок а також електроустановок що за вимогами технології працюють цілодобово . 12.1.14. На всіх дверцях шаф ніш тощо з електрообладнанням напругою більше 42 В а також на огородженнях які закривають електроапаратуру повинні бути нанесені попереджувальні знаки високої електричної напруги виконані за ГОСТ 12.4.026-76. На дверцях повинен бути також наведений перелік устаткування що відповідає електроапаратурі. 12.1.15. Комплектне обладнання щити шафи призначене для роботи на напрузі до 1000 В повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.7-83. Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повині бути зачинені за допомогою спеціального замка або ключа. Ключі повинні знаходитись у чергового електротехнічного персоналу. 12.1.16. Розподільні пристрої напругою до 1 0 кВ перемінного стуму установлені у виробничих приміщеннях доступних для не проінструктованого персоналу повинні мати струмопровідні частини закриті суцільними огородженнями. Двері приміщень електроустановок щитів складень тощо повинні бути постійно закриті. 12.1.17. Рубильники призначені для вмикання-вимикання струму живлення повинні бути захищені негорючими кожухами без отворів і щілин або повинні мати дистанційне керування. 12.1.18. Застосування рубильників відкритого типу призначених для ввім-кнення і вимкнення струму навантаження у всіх виробничих цехах і побутових приміщеннях не допускається. 12.1.19. На приводах комутаційних апаратів повинні бути вказані положення “ввімкнено” і ”вимкнено”. 12.1.20. У приміщеннях пильних сирих особливо сирих і на відкритому по-вітрі необхідно встановлювати розподільні пристрої надійно захищені від дії навколишнього середовища. 12.1.21. Огляд і чищення розподільних пристроїв щитів складень від пилу і забруднень повинні проводитися не рідше 1 разу в 3 місяці. 12.1.22. Для живлення світильників загального освітлення слід застосовувати напругу не вище 380/220 В перемінного струму при заземленій нейтралi і не вище 220 В постійного струму і перемінного струму при ізольованій нейтралi. 12.1.23. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напруга: у приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В; у приміщеннях з підвищеною небезпекою - не вище 42 В; в особливо небезпечних - 12 В. Світильники місцевого освітлення повинні бути змонтовані з індивідуальними вимикачами розміщеними безпосе-редньо на світильнику або в зручних для обслуговування місцях. 12.1.24. Hе допускається використання електросилових мереж для живлення загального робочого аварійного і евакуаційного освітлення. 12.1.25. У пожежонебезпечних зонах необхідно застосовувати світильники що мають відповідну ступінь захисту. 12.1.26. Штепсельні з`єднання розетки вилки які використовують на нап-ругу 12 В і 42 В за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з`єднань призначених для напруги 110 В і 220 В. Включення вилок на напругу 12 В і 42 В у штепсельні розетки 110 В і 220 В повинно бути унеможливлено. 12.2. Обслуговування електрообладнання 12.2.1. До обслуговування електроустановок допускаються особи які знають їх схеми посадові і експлуатаційні інструкції особливості технологічного устаткування і пройшли відповідне навчання і перевірку знань. 12.2.2. Перевірка знань персоналу який обслуговує електроустановки повинна проводитись комісією того підприємства на якому він працює. 12.2.3. Кожному працівнику який пройшов перевірку знань видається пос-відчення встановленої форми з наданням групи II-V по електробезпеці. 12.2.4. Періодична перевірка знань персоналу повинна проводитись у такі терміни: один раз в рік - для електротехнічного персоналу що безпосередньо обслуговує діючі електроустановки або який проводить у них налагоджувальні елек-тромонтажні ремонтні роботи чи профілактичні випробування а також для персоналу який оформляє розпорядження і організує ці роботи; один раз в три роки - для інженерно-технічних працівників електротехнічного персоналу який не відноситься до попередньої групи а також інженерів з охорони праці які допущені до інспектування електроустановок. Після кожного випадку порушень вимог безпеки повинна проводитись позачергова перевірка знань. 12.2.5. На підприємстві визначається перелік професій неелектротехнічного персоналу що пов`язаний з роботою під час виконання якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну перевірку знань безпечних методів роботи на обслуговуваній установці і наданням групи І по електробезпеці з оформленням у спеціальному журналі. Перевірку знань проводить відповідальний за електрогосподарство підпри-ємства дільниці або за його письмовим наказом особа з групою по електробез-пеці не нижче III. 12.2.6. Виконання робіт в електроустановках за нарядом-допуском повинно проводитись у порядку передбаченому ПБЕЕС. 12.2.7. На всі роботи які виконуються із зняттям напруги видається один на-ряд. 12.2.8. Заміна плавких запобіжників під напругою і установлення некаліброваних вставок без маркування величини номінального струму забороняється. 12.2.9. Установлення і зняття запобіжників проводиться при знятій напрузі. Під напругою але без навантаження допускається знімати і встановлювати запобіжники на приєднаннях у схемі яких відсутні комутаційні апарати. Під напругою і під навантаженням допускається знімати і встановлювати запобіжники пробкового типу в електроустановках напругою до 1000 В . 12.2.10. При встановленні і знятті запобіжників під напругою необхідно корис-туватися засобами електрозахисту ізолюючими кліщами діелектричними рукави-чками захисними окулярами . 12.2.11. Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям напруги повинні бути виконані в зазначеному порядку такі технічні заходи: проведені необхідні відключення і вжиті заходи які перешкоджають подачі напруги до місця роботи; на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою вивішені заборонні плакати; перевірена відсутність напруги на струмопровідних частинах які повинні бути заземлені для захисту людей від ураження електричним стру-мом; накладено заземлення; вивішені застережні плакати і приписи; огороджені за необхідності робочі місця і залишені під напругою струмопровідні частини. 12.2.12. Перевірка відсутності напруги на відключеній для виконання робіт частині електроустановки повинна проводитися покажчиком напруги заводського виготовлення. 12.2.13. Під час ремонту а також обслуговування електроустановок і електрообладнання застосування металевих драбин забороняється. Робота з використанням приставних драбин повинна проводитись двома робітниками один з яких знаходиться внизу. 12.2.14. Обслуговування освітлювальних пристроїв розташованих на стелі з візка мостового крана слід виконувати не менше ніж двома особами одна з яких повинна мати групу з електробезпеки не нижче III друга - знаходитися поблизу працюючого і слідкувати за додержанням ним необхідних заходів безпеки. 12.2.15. Якщо в результаті дотику із струмопровідними частинами або виникненні електричного розряду механізм чи вантажопідіймальна машина опиняться під напругою дотикатися до них і спускатися з них на землю або підійматися на них до зняття напруги забороняється. У разі загорання механізму або вантажопідіймальної машини водій повинен не торкаючись до них руками сплигнути на землю на обидві ноги зразу і стрибками на одній нозі або дрібною ходою розміром в стопу віддалитися на відстань не меншу ніж 8 м. 12.2.16. Електромонтер з обслуговування і ремонту електрообладнання повинен забезпечуватися напівкомбінезоном бавовняним і засобами захисту від ураження електричним струмом. 12.3. Захисні заходи щодо електробезпеки від ураження електричним струмом 12.3.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований у відповідності з вимогами ПУЕ принаймні один з наступних захисних заходів: заземлення занулення захисне відключення розділювальний трансформатор мала напруга подвійна ізоляція вирівнювання потенціалів. 12.3.2. В електроустановках до 1 0 кВ перемінного струму з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму повинно бути виконано занулення. Застосування в таких електроустановках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не допускається. 12.3.3. Для електроустановок напругою до 1 0 кВ перемінного струму з ізольованою нейтраллю або ізольованим виводом джерела однофазного струму як захисний захід повинно бути виконано заземлення в поєднанні з контолем ізоляції мережі або захисне вимкнення. 12.3.4. Захисне вимкнення рекомендується застосовувати як основну і допоміжну міру захисту якщо безпека не може бути забезпечена шляхом заземлення чи занулення або якщо влаштування заземлення чи занулення викликає труднощі. 12.3.5. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати: при напрузі 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму - в усіх електроустановках; при номінальних напругах вище 42 В але нижче 380 В змінного стуму і вище 110 В але нижче 440 В постійного струму - тільки в приміщеннях з підвищеною небезпекою особливо небезпечних а також у зовнішніх установках. 12.3.6. Зануленню чи заземленню підлягають: корпуси електричних машин трансформаторів апаратів світильників тощо; приводи електричних апаратів; вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів; каркаси розподільних щитів щитів керування щитків і шаф; металеві конструкції розподільних пристроїв кабельних з`єднань металеві оболонки кабелів і проводів металеві рукави і труби електропроводки а також ін-ші металеві конструкції на яких установлюється електрообладнання; металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів; електрообладнання розташоване на рухомих частинах верстатів машин та механізмів. 12.3.7. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають заземленню всі електроустановки при всіх напругах змінного і постійного струму. 12.3.8. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладе-ні трубопроводи всіх призначень матеріалопроводи аспіраційні і вентиляційні по-вітропроводи тощо металеві корпуси технологічного устаткування підкранові і рейкові колії. 12.3.9. Кожна частина устаткування яка підлягає заземленню або зануленню повинна бути приєднана до мережі заземлення або занулення окремим провідником послідовне підмикання до контуру заземлення або занулення не допускається. 12.3.10. В одній і тій же мережі забороняється виконувати одночасно захисне занулення і заземлення різних корпусів устаткування. 12.3.11. Для заземлення занулення переносних електроприймачів повинен застосовуватись окремий провідник. Використання нульового робочого провідника як захисного не допускається. 12.3.12. У ланцюгу заземлювальних і нульових захисних провідників не повинно бути роз`єднувальних пристосувань і запобіжників. Однополюсні вимикачі необхідно установлювати в фазних провідниках а не в нульовому робочому провіднику. 12.3.13. Приєднання заземлювальних провідників до заземлювачів заземлювальної магістралі і до заземлених конструкцій повинно виконуватися зварюванням а до корпусів апаратів машин - зварюванням або надійним болтовим з`єд-нанням за ГОСТ 12.1.030-81 ГОСТ 10434-82. 12.3.14. Біля заземлювального пристрою або місця приєднання заземлювальних провідників повинен бути поставлений знак заземлення відповідно до ГОСТ 21130-75. 12.3.15. Огляд заземлювального пристрою необхідно проводити разом з ог-лядом електрообладнання із записом результатів огляду в спеціальному журналі не рідше ніж один раз в три місяці. 12.3.16. Вимірювання опору заземлювальних пристроїв електроустановок з перевіркою ланцюга “фаза-нуль” і оформленням протоколів повинно проводитись у період найбільшого питомого опору грунту не рідше ніж один раз у рік а також після їх реконструкції і капітального ремонту. 12.3.17. Опір заземлювальних пристроїв для різних мереж не повинен перевищувати зазначених у ПУЕ величин за найбільш несприятливих умов. 12.3.18. На кожний заземлювальний пристрій що знаходиться в експлуатаціі повинен бути паспорт який містить схему заземлення основні технічні дані дані про результати перевірки стану заземлювального пристрою з характеристикою ремонту та змін внесених у пристрій. 12.3.19. Усе технологічне і транспортне устаткування де можуть накопичуватися заряди статичної електрики комунікації транспортні засоби повітряні компресори тощо повинно бути заземлено і являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг. 12.3.20. Заземлювальні пристрої для захисту від статичної електрики необхід-но об`єднувати із заземлювальними пристроями для електрообладнання. 12.3.21. Персонал який обслуговує електроустановки повинен забезпечуватися всіма необхідними засобами захисту. Засоби захисту повинні знаходитися як інвентарні в розподільних пристроях підприємства а також видаватися для індивідуального користування. 12.3.22. Електрозахисні засоби слід використовувати за прямим призначенням в електроустановках напругою не вище тієї на яку вони розраховані. Користуватись засобами захисту термін придатності яких закінчився забороняється. 12.3.23. Електрозахисні засоби слід піддавати періодичним і позачерговим після ремонту випробуванням. Періодичність електричних випробувань засобів захисту: покажчики напруги до 1000 В - 1 раз у 24 місяці; гумові діелектричні рукавички - 1 раз у 6 місяців; гумові діелектричні боти - 1 раз у 36 місяців; гумові діелектричні галоші - 1 раз у 12 місяців; слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими рукоятками - 1 раз у 12 мі-сяців. 12.3.24. Електрозахисні засоби що знаходяться в експлуатації розміщують у спеціальних місцях біля входу в приміщення а також на щитах керування. У міс-цях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг кліщів переносних заземлень плакатів і знаків безпеки а також шафи стелажі для рукавиць і рукави-чок ботів галош захисних окулярів протигазів тощо. 14.3.25. Усі електрозахисні засоби які знаходяться в експлуатації за виключенням килимків підставок плакатів і знаків безпеки повинні бути пронумеровані. Якщо засіб захисту складається з декількох частин загальний для нього номер необхідно ставити на кожній частині. Засоби захисту які знаходяться в індивідуальному використанні повинні також бути зареєстровані в журналі обліку і утримання засобів захисту із зазначенням дати видачі і за підписом особи яка їх одержала. 12.4. Робота з переносним електроінструментом 12.4.1. Переносний електроінструмент ручні електричні прилади і їх експлуа- тація повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 ГОСТ 12.2.007.0-75 ГОСТ 12.2.007.1-75 ПУЕ ПБЕЕС. 12.4.2. У залежності від категорії приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом повинні застосовуватись електроінструмент і ручні електричні машини не нижче наступних класів згідно з ГОСТ 12.2.007.1-75: клас I - у приміщеннях без підвищеної небезпеки. Під час роботи з електроінструментом і ручними електричними машинами класу I слід користуватися засобами індивідуального захисту; клас II і III - у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями; клас III - в особливо небезпечних приміщеннях а також при несприятливих умовах роботи у котлах баках тощо . 12.4.3. До роботи з переносним електроінструментом і ручними електричними машинами класу I в приміщеннях з під-вищеною небезпекою ураження електричним струмом і поза приміщеннями допускаються особи які пройшли виробниче навчання і мають групу по електробезпеці не нижче II. 12.4.4. Ручні електричні машини І класу повинні бути споряджені спеціальною штепсельною вилкою що має здовжений штир для з`єднання з заземлювальним контактом розетки. Під час роботи з ними слід користуватися засобами індивідуального захисту діелектричними рукавичками галошами ковриком . 12.4.5. У приміщеннях з підвищеною небезпекою необхідно користуватись інструментом і ручними електричними світильниками напругою не вище 42 В а в особливо небезпечних приміщеннях - не вище 12 В. 12.4.6. Підключення переносних ламп на напругу 12 В і 42 В можна здійс-нювати наглухо або за допомогою штепсельної вилки в останньому випадку на кожусі трансформатора повинна бути передбачена штепсельна розетка. 12.4.7. Живлення електроінструменту і переносних світильників повинно проводитись від трансформаторів з електрично окремими обмотками первинної і вторинної напруг. 12.4.8. Переносні світильники мають бути обладнані захисними скляними ковпаками і сітками. Для цих світильників і іншої переносної електроапаратури необхідно застосовувати гнучкі кабелі і проводи з мідними жилами спеціально приз-начені для цього з урахуванням їх захисту від можливих пошкоджень. 12.4.9. Перед початком робіт з ручними електричними машинами ручними світильниками і електроінструментом необхідно проводити: перевірку комплектності і надійності кріплення деталей; перевірку зовнішнім оглядом справності кабеля шнура його захисної труб-ки і штепсельної вилки; цілості ізоляційних деталей корпусу рукоятки і кришок щіткоутримувачів; наявності захисних кожухів та їх справності; перевірку чіткості роботи вимикача; перевірку роботи на холостому ходу; у машин класу І крім того перевірку справності ланцюга заземлення між корпусом машини і заземлювальним контактом штепсельної вилки . 12.4.10. Під час користування електроінструментом ручними електричними машинами і ручними світильниками їх проводи або кабелі повинні за можливості підвішуватись. Безпосереднє стикання проводів і кабелів з металевими гарячими вологими і масляними поверхнями не допускається. При виявленні будь-яких несправностей робота з ручними електричними машинами або ручними електричними світильниками має бути негайно припинена. 12.4.11. При роботі з ручним електроинструментом на висоті повинні влаштовуватись міцні риштування або підмостки. Працювати з приставних драбин не дозволяється. 12.4.12. Ручні електричні машини електроінструмент ручні світильники і допоміжне обладнання піддаються періодичним перевіркам і випробуванням спеціально закріпленим персоналом за групою з електробезпеки не нижче III. Пере-вірка ізоляції електроінструменту переносних світильників трансформаторів пере-творювачів частоти захисних пристроїв що вимикають кабелів тощо повинна проводитись не рідше одного разу в 6 місяців. 12.5. Захист будівель і споруд від блискавки 12.5.1. Захист будівель споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог Інструкції по устрою захисту від блискавки будівель і споруд. 12.5.2. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд I і II категорії по захисту від блискавки - щороку для III категорії - не рідше одного разу в 3 роки із складанням акта в якому вказуються виявлені дефекти. Усі виявлені в пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню. 12.5.3. В якості заземлювачів захисту від блискавки допускається викорис-товувати всі заземлювачі електроустановок які рекомендуються ПУЕ за винятком нульових проводів повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ. 13. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 13.1. Загальні вимоги 13.1.1. Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку" Правил пожежної безпеки в Україні стандартів будівельних норм і правил норм технологічного проектування ПУЕ ПБЕЕС і цих Правил. 13.1.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої і іншої діяльності посадових осіб працівників підприємств. Це повинно бути відображено в трудових договорах контрактах і статутах підприємств. 13.1.3. На кожному підприємстві повинна бути виконана класифікація бу-дівель приміщень виробничого складського призначення лабораторій за вибухо-пожежною і пожежною небезпекою відповідно до ОНТП 24-86 і галузевого переліку приміщень і будівель з встановленням їх категорій за вибухопожежною і пожежною небезпекою а також класу зони за ПУЕ додаток 10 . Визначену категорію приміщень а також зовнішніх виробничих і складських дільниць необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення і на межах зон усередині приміщень та ззовні. 13.1.4. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним а на випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачати захисні заходи що обмежують масштаб і наслідки пожежі. 13.1.5. На всі застосовувані в технологічних процесах речовини і матеріали повинні бути дані про показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ 12.041-83. 13.1.4. З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам організації їх гасіння на підприємствах створюються при необхідності за рішенням трудового колективу добровільні пожежні дружини ДПД та команди ДПК . На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії ПТК . Робота цих протипожежних формувань повинна бути організована згідно з Положенням про добровільні пожежні дружини команди і Типовим положенням про пожежно-технічні комісії. 13.2. Утримання території будівель і приміщень 13.2.1. До всіх будівель і споруд підриємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями спорудами відкритими майданчиками для зберігання матеріалів устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Забороняється використовувати їх для складування матеріалів устаткування тари і стоянок автотранспорту. 13.2.2. Приміщення і майданчики для зберігання легкозаймистих рідин повинні задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94. 13.2.3. Територія підприємства в темний час доби повинна освітлюватися. 13.2.4. Автомобільні дороги і проїзди на території підприємства повинні забезпечувати проїзд до пожежних вододжерел і засобів пожежогасіння а також до будівель і споруд. 13.2.5. Закриття окремих ділянок доріг допускається з дозволу керівника під-приємства після попереднього погодження з місцевим органом державного пожежного нагляду. На період виконання ремонту доріг підприємства у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки що ремонтуються. 13.2.6. Переїзди через внутрiшньотериторiальні залізничні колії не повинні ускладнювати рух пожежних автомобілів і повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок. Кількість переїздів повинна бути не менше двох. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах забороняється. 13.2.7. У вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях додаток 10 та на устаткуванні що становлять небезпеку вибуху або займання необхідно вивішувати знаки які забороняють користування відкритим вогнем а також знаки що попереджають про обережність за наявності легкозаймистих та горючих рідин за ГОСТ 12.4.026-76?. 13.2.8. Покриття підлоги у приміщеннях категорій за вибухопожежонебез-пекою А і Б повинно виконуватися з негорючих та таких що під час ударів не іскрять матеріалів. Конструкція вікон та дверей в таких приміщеннях повинна вик-лючати можливість іскроутворення. 13.2.9. Сміття і виробничі відходи необхідно систематично вивозити на спеці-ально відведені ділянки. 13.2.10. Забороняється спалювати тару і відходи виробництва на території підприємства. 13.2.11. Палити на території безпосередньо у виробничих приміщеннях забороняється. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених і відповідно обладнаних для цього місцях забезпечених первинними засобами пожежогасіння. На території і в приміщеннях де палити заборонено повинні бути вивішені на видних місцях попереджувальні знаки і написи: ПАЛИТИ ЗАБОРОНЕНО! де можна палити: МІСЦЕ ДЛЯ ПАЛІННЯ. 13.2.12. У виробничих підсобних і допоміжних приміщеннях не дозволяється: прибирати із застосуванням бензину гасу і інших легкозаймистих і горючих рідин; відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими засобами із зас-тосуванням відкритого вогню; виконувати перепланування приміщень без погодження з органом державного пожежного нагляду. 13.2.13. Перед початком опалювального сезону котельна калориферні установки і системи опалення повинні бути старанно перевірені та відремонтовані. Несправні опалювальні прилади не повинні допускатися до експлуатації. Очищення димоходів та печей від сажi потрібно проводити перед початком а також протягом усього опалювального сезону а саме: опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі - не рід-ше одного разу в три місяці; печей та осередків вогню безперервної дії - не рідше одного разу в два мі-сяці. 13.2.14. Обладнання приміщень засобами автоматичного пожежогасіння і по-жежною сигналізацією визначається у відповідності із СНиП 2.04.09-84 Правилами пожежної безпеки в Україні і іншими чинними нормативними документами. Експлуатацію зазначенного обладнання слід проводити у відповідності з Правилами пожежної безпеки в Україні. 13.3. Протипожежне водопостачання 13.3.1. Кожне підприємство повинно бути забезпечене необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору на об`єктах необхідно встановлювати насоси які підвищують тиск у мережі. 13.3.2. У разі наявності на території підприємства або поблизу нього в радіусі до 200 м природних або штучних вододжерел - річок озер басейнів градирень тощо - до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками пірсами для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід влаштовувати утеплені ополонки розміром не меншим ніж 0 6 м х 0 6 м. 13.3.3. Для постійного утримання в справному стані водойм необхідно: не допускати їх засмічення; слідкувати за збереженням і справним станом водозаборних пристроїв; систематично слідкувати за постійною наявністю у водоймах розрахункової кількості води. 13.3.4. У разі проведення ремонтних робіт чи відключення дільниць водогонної мережі виходу з ладу насосних станцій несправності спринклерних і дренчерних установок витоку води з пожежних вододжерел слід негайно повідомляти пожежну охорону. 13.3.5. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені світловий чи флуоресцентний покажчики з нанесеними на них: для пожежних гідрантів - літерним індексом ПГ цифровими значеннями від-стані в метрах від покажчика до гідранта внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах зазначенням виду водогінної мережі кільцева або тупикова ; для пожежної водойми - літерним індексом ПВ цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів які можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми. 13.3.6. Пожежні гідранти і пожежні крани через кожні шість місяців повинні піддаватися технічному обслуговуванню і перевірятися на працездатність шляхом пуску води водопостачальною службою спільно з представниками пожежної охорони і адміністрації підприємства. 13.3.7. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопостачання в усіх приміщеннях необхідно укомплектовувати рукавами і стволами укладати в шафи що пломбуються. Пожежні рукави повинні бути сухими ретельно згорнутими і з'єднаними з кранами і стволами. На дверцятах шафи пожежного крана повинен бути зазначений порядковий номер пожежного крана у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76. 13.4. Первинні засоби пожежогасіння 13.4.1. Будівлі споруди приміщення технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками ящиками з піс-ком бочками з водою покривалами з теплоізоляційного полотна грубововняної тканини повсті пожежними відрами совковими лопатами пожежним інструмен-том гаками ломами сокирами тощо які використовуються для локалiзації і лікві-дації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Уперше збудовані після реконструкції розширення або переоснащення об'єкти підприємства повинні забезпечуватися первинними засобами пожежога-сіння до початку їх експлуатації. 13.4.2. Оснащення первинними засобами пожежогасіння конкретних об'єктів необхідно здійснювати за нормами технологічного проектування і Правил пожежної безпеки в Україні. 13.4.3. Використання пожежної техніки у тому числі пожежного обладнання інвентаря та інструменту для господарських виробничих та інших потреб не пов'язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань не дозволяється. 13.4.4. Для зазначення місця знаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76 які вивішуються на видних місцях на висоті 2-2 5 м від рівня підлоги як усередині так і поза приміщеннями. 13.4.5. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих допоміжних приміщеннях будівлях спорудах а також на теріторії підприємства повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити стенди на яких слід розміщувати ті первинні засоби гасіння пожежі які можуть застосовуватися в даному при-міщенні споруді установці. 13.4.6. На пожежних щитах стендах необхідно вказувати їх порядкові номери і номер телефону для виклику пожежної охорони. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу ПЩ. 13.4.7. Експлуатація і технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватись у відповідності з паспортами заводiв-виготовлювачів а також затвердженими у встановленому порядку регламентами технічного обслуговування. 13.4.8. Вогнегасники повинні мати: облікові номери за прийнятою на підприємстві системою нумерації; пломби на пристроях ручного пуску; бирки і маркірувальні написи на корпусі червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами. 13.4.9. Зарядження і перезарядження вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації. Контроль маси заряду вогнегасників треба проводити не рідше одного разу в рік. При втраті маси заряду вогнегасника 5% і більше від початкової ваги вогнегасники підлягають дозарядженню. 13.4.10. Використані вогнегасники а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку. 13.5. Евакуація людей з приміщень і будівель 13.5.1. На кожному підприємстві повинен бути опрацьований план евакуації людей з приміщень і будівель з додатком схем які вивішуються на видних місцях. Евакуація людей повинна проводитись у відповідності з вимогами СНиП 2.01.02-85. 13.5.2. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватись вільними нічим не захаращуватись і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуа-ції всіх людей які перебувають у приміщеннях будівель і споруд. 13.5.3. Не допускається влаштовувати на шляхах евакуації розсувні і обертові двері і турнікети. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель і приміщень. 13.5.4. Двері основних виходів з приміщень у робочий час не повинні замикатись. Улаштування порогів у дверних отворах не допускається. Над дверима повинна бути вивішена табличка з написом: ВИХІД. 13.5.5. Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями які не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок. 13.5.6. Сходові клітки внутрішні відкриті та зовнішні сходи коридори проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням від-повідно до вимог будівельних норм та ПУЕ. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з наставанням сутінків у разі наявності людей . Шляхи евакуації що не мають природного освітлення повинні постійно ос-вітлюватися електричним світлом у разі наявності людей . 13.5.7. Закриття на замок дверей евакуаційних виходів під час роботи забороняється. Допускається застосування внутрішніх запорів що легко відкриваються. 13.5.8. Використання підіймачів і ліфтів для евакуації людей та будь яких вантажів під час пожежі забороняється. Ліфти повинні бути спущені на перший поверх і вимкнені. 13.5.9. Ширина шляхів евакуацїї має бути не менша ніж 1 м дверей - не менша 0 8 м а висота дверей - не менша 2 м. Висоту дверей і проходів які ведуть у приміщення без постійного перебування в них людей а також у підвальні цокольні і технічні поверхи допускається зменшувати до 1 9 м а дверей що є виходом на горище або безгорищне покриття - до 1 5 м. 13.5.10. У підлозі на шляхах евакуаціі не допускаються перепади висот менші ніж 45 см і виступи. У місцях перепаду висоти мають бути сходи з числом східців не меншим трьох чи пандуси з ухилом не більшим 1:6. 13.5.11. Видалення диму на шляхах евакуації людей з приміщень будівель у початковій стадії пожежі повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91. 14. ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ І ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 14.1. Посадові особи і спеціалісти інші працівники підприємства приватні особи які зайняті проектуванням виготовленням монтажем налагодженням ремонтом реконструкцією діагностуванням та експлуатацією об`єктів виконанням робіт обумовлених Правилами проходять підготовку інструктаж перевірку знань цих Правил у порядку передбаченому Типовим положенням про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. 14.2. Усі працівники інженерно-технічні працівники і службовці при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктаж з питань пожежної бе-зпеки згідно з Типовим положенням про спеціальне навчання інструктажі і переві-рку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах і організаціях України. Проведення протипожежних iнструктажів можна об'єднувати з проведенням iнструктажів з охорони праці з веденням окремого журналу. 14.3. Допуск до роботи осіб які у встановленому порядку не пройшли навчання інструктаж і перевірку знань з охорони праці і пожежної безпеки не володіють правилами надання першої допомоги при порізах отруєннях опіках та інших травмах забороняється. 14.4. Працівники зайняті на роботах з підвищеною небезпекою передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою повинні проходити попереднє спе-ціальне навчання і один раз у рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Роботи з підвищеною небезпекою що обумовлюються цими Правилами та-кі: монтаж наладка технічне обслуговування експлуатація ремонт і демонтаж вантажопідіймальних машин і механізмів ліфтів конвеєрів гідравлічного транспорту технологічного і верстатного обладнання електроустановок та ліній електропередач; вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів; такелажні та стропальні роботи випробування стропів; обслуговування і ремонт акумуляторних батарей; випробування та обслуговування парових і водогрійних котлів економайзе-рів паропроводів трубопроводів гарячої води пароперегрівників теплообмінни-ків тепломеханічного устаткування посудин що працюють під тиском; обслуговування агрегатів і котлів що працюють на газі і рідкому паливі; роботи пов`язані з технічним обслуговуванням вибухопожежонебезпечних виробництв цехів дільниць об`єктів засобів пожежної сигналізації та систем автоматичного пожежогасіння; транспортування зберігання експлуатація балонів контейнерів інших єм-костей із стисненими зрідженими отруйними вибухонебезпечними та інертними газами; управління завантаження та обслуговування дробарних сортувальних фасувально-пакувальних просівальних змішувальних фільтрувальних сепараторних очищувальних механізмів; обслуговування механічних та автоматичних ліній; роботи в колодязях траншеях бункерах камерах і колекторах; роботи у замкнених просторах ємкостях боксах ; роботи на висоті; електрозварювальні газополум`яні і паяльні роботи. Контроль за зварюваль-ними з`єднаннями; роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів; роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках; роботи з легкозаймистими займистими та вибухонебезпечними речовинами; роботи з профілактики і технічного обслуговування газового господарства; газонебезпечні роботи; роботи пов`язані з обслуговуванням експлуатацією та ремонтом компресорних та холодильних установок працюючих на вибухонебезпечних та токсичних газах; роботи пов`язані з підготовкою залізничних цистерн контейнерів балонів та інших ємкостей до зливу-наливу вибухонебезпечних токсичних та займистих рі-дин; роботи пов`язані з монтажем експлуатацією та ремонтом аміакопроводів і технологічних трубопроводів; злив очистка нейтралізація резервуарів тари та інших ємкостей з-під нафтопродуктів кислот лугів та інших шкідливих речовин; роботи з отруйними шкідливими токсичними речовинами; роботи по дезінсекції дератизації та дезінфекції приміщень; роботи пов`язані із застосуванням біопрепаратів; нанесення лакофарбувальних покрить грунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб полімерних композицій поліхлорвінілових епоксидних тощо ; обслуговування генераторних ацетиленових установок; чистка вентиляційних каналів та повітропроводів; роботи по ремонту фарбуванню очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож; монтаж демонтаж та обслуговування компресорного і холодильного обладнання; монтаж демонтаж і накачування шин автотранспортних засобів; обслуговування і ремонт елементів підвіски автомобілів гідропідіймальників на автомобілях-самоскидах та самоскидних причепах їх зняття і установка; ремонт паливної апаратури двигунів внутрішнього згорання; управління тракторами; роботи в індивідуальних засобах захисту; обслуговування верстатів по обробці деревини і металів; охорона колективної і приватної власності об`єктів і інші. 14.5. Навчання і атестація персоналу який обслуговує об`єкти підвищеної не-безпеки повинні проводитись у професійно-технічних училищах в учбово-курсо-вих комбінатах курсах а також на курсах спеціально створених підприємствами за погодженнями з місцевим органом Держнаглядохоронпраці. Індивідуальна підготовка персоналу не допускається. 14.6. Перелік робіт з підвищеною небезпекою при виконанні яких є потреба у професійному відборі повинен визначатись по конкретному підприємству і поновлюватися щорічно з урахуванням змін у складі і процесі технологій. 14.7. Особи яких приймають на роботу пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою повинні попередньо проходити спеціальне навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму а потім щорічну перевірку знань відповідно до наказу МВС України № 628 від 17.11.94. Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і перiодично один раз в три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. 14.8. Перелік працівників зайнятих на роботах з підвищеною пожежною не-безпекою які повинні навчатися по програмі пожежно-технічного мінімуму має бути визначений на кожному підприємстві і затверджений головним інженером. 14.9. Забороняється допуск осіб віком до вісімнадцяти років до робіт: готувача харчової сировини апаратника пастеризації апаратника стерилізації консервів апаратника сульфітації овочів та фруктів машиніста розливально-напов-нювальних автоматів машиніста закатних машин автоклавника водія автомобіля авто- і електронавантажувача авто- і електровізка та інших робіт передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх. Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних надурочних робіт і робіт у вихідні дні а також до підіймання і переміщення речей маса яких перевищує встановлені для них граничні норми призначати підлітків на роботи що пов`язані виключно з підійманням утриманням або переміщенням важких речей. 14.10. Забороняється залучати жінок до робіт: землекопа зайнятого на ручних роботах; котельника; котельника зайнятого ремонтом гарячих котлів; котлочиста; газо- і електрозварника усередині ємкостей; пакувальника відходів гофрено-тарочного виробництва; маляра зайнятого усередині ємкостей фарбуванням з використанням лакофарбових матеріалів що містять свинець ароматичні і хлоровані вуглеводні; такелажника зайнятого на монтажі та демонтажі обладнання; чистильника труб; чистильника зайнятого чищенням печей та газоходів і інших робіт передбачених Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок. Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення речей маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. 14.11. На кожному підприємстві повинні бути розроблені: інструкції з охорони праці для всіх професій і виконання окремих видів робіт відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці; інструкції про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень. Ці інструкції мають вивчатися під час виробничого навчання проведення протипожежних iнструктажів проходження пожежно-технічного мінімуму і вивішуватися на видних місцях. 14.12. Працівники віком до 21 року а також працівники зайняті на важких роботах роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці чи таких де є необхідність у професійному відборі при прийнятті на роботу повинні проходити попередні медичні огляди та протягом трудової діяльності - періодичні медичні огляди згідно з Законом України “Про охорону праці” і Положенням про медичний огляд працівників певних категорій. 14.13. До робіт з основних технологічних процесів : мийника сировини і тари оператора обчищувальних і подрібнювальних машин бланшувальника вари-льника обжарювальника оператора автоматизованих потокових ліній апаратника стерилізації пастеризації гомогенізації укладальника банок в автоклавні сітки пресувальника-віджимальника фільтрувальника машиніста протиральних машин сепараторника машиніста розливально-наповнювальних апаратів закупорювальника тари - допускаються особи які досягли вісімнадцятирічного віку пройшли медичний огляд вступний інструктаж і інструктаж на робочому місці з охорони праці інструктаж з пожежної безпеки курсове навчання за фахом стажування в досвідченого фахівця здали екзамен кваліфікаційній комісії та мають професійні навички і посвідчення встановленої форми. 14.14. Повторний інструктаж на робочому місці з працівниками зайнятими на роботах з підвищеною небезпекою проводиться 1 раз у квартал на інших роботах - 1 раз у 6 місяців. Працюючі на тепловому устаткуванні повинні щорічно проходити пере-вірку знань з відзначенням у посвідченні. Посвідчення повинно постійно знаходитись у них під час роботи. 14.15. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці і пожежної безпеки здійснює служба охорони праці підприємства. 14.16. Розслідування та облік нещасніх випадків які виникли на підприємстві потрібно проводити у відповідності з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. 14.17. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з питань охорони праці і пожежної безпеки на підприємствах покладається на його керівника а в структурних підрозділах цехах дільницях - на керівників цих підрозділів. 15. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 15.1. Загальні положення 15.1.1. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" і Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та ін-шими засобами індивідуального захисту - на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці а також роботах що пов`язані із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах працівникам видаються безплатно відповідно до норм спеціальний одяг спеціальне взуття і інші засоби індивідуального захисту далі - ЗІЗ а також миючі і знешкоджуючі засоби. Зазначені норми визначають для керівника власника підприємства обо-в`язковий мінімум безплатної видачі засобів індивідуального захисту. 15.1.2. ЗІЗ видаються працівникам тих професій та посад що передбачені у відповідних виробництвах цехах дільницях та видах робіт Типовими галузевими нормами безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств харчової м`ясної і молочної промисловості і Типовими нормамии безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв а також колективним договором угодою . 15.1.3. При визначенні потреби в ЗІЗ слід передбачати спецодяг і спецвзуття окремо для чоловіків і жінок указуючи найменування ЗІЗ ГОСТ ДСТУ ОСТ тех-нічні умови моделі призначення за захисними властивостями розмір і зріст а для касок і запобіжних поясів - типорозміри. Складання заявок повинно здійснюватись з урахуванням чисельності праців-ників за фахом і посадою для яких передбачається безплатна видача ЗІЗ. 15.1.4. До колективного договору між адміністрацією і працівниками підпри-ємства повинен додаватись перелік посад працівників які мають право на без-платне одержання засобів індивідуального захисту із зазначенням термінів їх но-сіння. Трудові колективи мають право приймати рішення про безплатну видачу працівникам спеціального одягу та спеціального взуття за винятком брезентового хутряного овчино-хутряного одягу понад норми за рахунок коштів фонду охорони праці. 15.1.5. В окремих випадках враховуючи особливості виробництва керівник може за погодженням з уповноваженим з охорони праці трудового колективу під-приємства і профспілками замінювати: комбінезон бавовняний - костюмом бавовняним і навпаки; костюм бавов-няний - напівкомбінезоном бавовняним з сорочкою блузкою або сарафаном з блузкою і навпаки; костюм з сукна - костюмом бавовняним з вогнезахисним або кислотозахисним просоченням; костюм брезентовий - костюмом бавовняним з вогнезахисним або водовідштовхуючим просоченням; черевики напівчоботи шкіряні - чоботами гумовими і навпаки; черевики напівчоботи шкіряні - чоботами кирзовими і навпаки; валянки - чоботами кирзовими. Заміна одних видів спеціального одягу і спеціального взуття на інші не повинна погіршувати їх захисні властивості. 15.1.6. У тих випадках коли такі засоби індивідуального захисту як запобіжний пояс діелектричні галоші і рукавиці діелектричний гумовий килимок захисні окуляри і щитки респіратор протигаз захисний шолом підшоломник каска нало-кітники заглушки та інші не вказані в Типових галузевих нормах але передбачені нормативними актами про охорону праці цими Правилами вони повинні бути видані працівникам залежно від характеру і умов робіт що виконуються на строк носіння - до зношення. 15.1.7. Засоби індивідуального захисту повинні перевірятись у терміни передбачені нормативно-технічною документацією. 15.1.8. За зберігання вилучення непридатних засобів та за організацію обліку несуть відповідальність завідувачі майстернями дільницями цехами складами в підпорядкуванні яких знаходяться робочі місця а в цілому по підприємству - його керівник або посадова особа призначена наказом. 15.2. Забезпечення видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту 15.2.1. ЗІЗ що видаються працівникам вважаються власністю підприємства обліковуються як інвентар і підлягають обов`язковому поверненю при: звільненні переведенні на тому ж підприємтві на іншу роботу для якої видані ЗІЗ не передбачені нормами а також по закінченні строків їх носіння замість одержуваних нових ЗІЗ. Дозволяється видавати працівникам два комплекти спецодягу на два строки носіння. 15.2.2. У разі коли спецодяг і спецвзуття стали непридатними до закінчення встановленого строку носіння з незалежних від працівника причин керівник під-приємства зобов`язаний організувати заміну або ремонт ЗІЗ. 15.2.3. Якщо у встановлений нормами строк не видавались ЗІЗ і працівник був вимушений придбати їх за власні кошти вартість ЗІЗ компенсується працівникові за рахунок підприємства. При відсутності документів що підтверджують ціну компенсація витрат здійснюється за роздрібними цінами підприємства-виготов-лювача. 15.2.4. ЗІЗ що були в користуванні можуть видаватись іншим працівникам тільки після прання хімчистки дезінфекції та ремонту. 15.2.5. Теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття костюми бавовняні на утепленій прокладці штани бавовняні на утепленій прокладці куртки бавовні на утепленій прокладці куртки для захисту від понижених температур кожухи кожушки валянки шапки-вушанки видаються працівникам з початком холодної пори року. Час користування теплим спеціальним одягом і спеціальним взуттям встановлюється керівником власником спільно з уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці і профспілкою з урахуванням місцевих виробничих і кліматичних умов. 15.2.6. Учням курсової групової та індивідуальної форм навчання навчально-виховних закладів на час проходження виробничої практики навчання ін-структорам а також працівникам що тимчасово виконують роботи за професіями і посадами для яких передбачається спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту на час виконання цієї роботи ЗІЗ видаються згідно з нормами у встановленому для всіх робітників і службовців порядку. 15.2.7. Бригадирам майстрам виконуючим обов`язки бригадирів помічникам і підручним робітникам професії яких передбачені в Типових галузевих нормах безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів ін-дивідуального захисту або в галузевих нормах видаються такі самі ЗІЗ як і робіт-никам відповідних професій. 15.2.8. Передбачені в Типових галузевих нормах або відповідних галузевих нормах спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту для робітників і службовців включаючи інженерно-технічних працівників повинні видаватися вказаним працівникам також і в тому випадку якщо вони за займаною посадою є старшими старшим майстром і виконують безпосередньо ті роботи що дають право на одержання цього спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. 15.2.9. Робітникам що суміщують професії або постійно виконують суміщувані роботи у тому числі і в комплексних бригадах крім ЗІЗ які видаються їм за осно-вною професією повинні бути залежно від виконуваних робіт додатково видані і інші види спеціального одягу спеціального взуття та інших ЗІЗ передбачені чинними нормами для суміщуваної професії з тими ж строками носіння. 15.2.10. Особиста картка обліку спецодягу спецвзуття та інших ЗІЗ видача і повернення спецодягу спецвзуття та інших ЗІЗ повинна вестись на підприємстві за формами передбаченими Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. 15.3. Застосування і зберігання засобів індивідуального захисту 15.3.1. Керівник підприємства при видачі працівникам таких засобів індивідуального захисту як респіратори протигази запобіжні пояси електрозахисні засоби каски тощо повинен організувати проведення навчання і перевірку знань пра-цівників правил користування і найпростіших способів перевірки придатності цих засобів а також тренування щодо їх застосування. 15.3.2. Для захисту голови від механічних пошкоджень атмосферних опадів ураження електричним струмом монтажно-ремонтні роботи роботи в колодязях роботи на підстанціях з діючим електрообладнанням тощо необхідно застосовувати захисні каски. 15.3.3. Для захисту органів слуху при рівні шуму 80 дБ і вище обслугову-вання сепараторів подрібнювачів компресорів тощо робітники повинні забезпечуватись протишумними навушниками та заглушками за ГОСТ 12.4.051-88. 15.3.4. Під час роботи з хімічними речовинами мийними дезінфікуючими розчинами оцтовою сірчаною кислотою тощо потрібно обов`язково одягати головний убір спецодяг і спецвзуття. Для захисту шкіри під час роботи з хімічними речовинами працюючим повинні видаватись захисні пасти і мазі за ГОСТ 12.4.068-79. 15.3.5. Для індивідуального захисту органів дихання від шкідливих речовин і газів присутніх у повітрі робочої зони в сполученні з аерозолями або без них за об`ємною часткою вільного кисню не меншою ніж 19% обслуговування сульфітаційних камер роботи в ємкостях дошниках тощо застосовуються протигази промислові фільтруючі за ГОСТ 12.4.121-83. До комплекту протигаза входять: коробка фільтруюча ГОСТ 12.4.122-83 маска ГОСТ 12.4.166-85Е гофрована трубка сумка коротка інструкція. Коробки спеціалізуються за призначенням залежно від шкідливих домішок вони відрізняються між собою складом поглиначів а за зовнішнім виглядом - розпізнавальним забарвленням. Марки фільтруючих коробок промислових протигазів наведені в додатку 11. 15.3.6. Під час робіт зв`язаних з витіканням аміаку обслуговування холодильних установок слід користуватись аміачним протигазом з фільтруючою коробкою марки КД. Гарантійний термін збереження протигазами своїх якостей - 3 роки після чого коробки випробовуються в лабораторії на придатність до використання. 15.3.7. Під час робіт зв`язаних з виділенням пилу просіювання цукру борошна солі очищення мішків тощо необхідно застосовувати респіратори марки ШБ-1 РПР-1 ПР-5 тощо за ГОСТ 12.4.034-85. Універсальний фільтруючий респіратор РУ-60М використовується для захисту органів дихання працівників від дії шкідливих газів парів та аерозолей пилу диму туману що одночасно або роздільно присутні в повітрі робочої зони. У залежності від призначення універсальний респіратор комплектується філь-труючими патронами марки яких наведені в додатку 11. 15.3.8. Під час виконання фарбувальних робіт а також складання фарб ро-бітники повинні користуватися респіраторами. 15.3.9. Під час роботи з бактерицидними лампами необхідно захищати очі окулярами з темним склом та використовувати засоби захисту шкіри обличчя і рук від опіків. 15.3.10. У приміщеннях категорій пожежо- і вибухопожежонебезпеки А і Б необхідно зберігати в спеціальних шафах поза приміщенням необхідну кількість засобів індивідуального захисту протигазів і ін. і комплектів спеціального інст-рументу акумуляторних ліхтарів за відсутності аварійного освітлення . 15.3.11. Спецодяг спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту що над-ходять на склади підприємства повинні зберігатися в окремих сухих опалюваних та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією приміщеннях з температурою повітря не нижче +10о С і не вище +30о С при відносній вологості повітря 50-70%. Для запобігання псуванню спецодягу і спецвзуття від сонячних променів шибки вікон складу повинні бути пофарбовані в білий кольор або закриті шторами. 15.3.12. Сумісне зберігання спецодягу текстильних матеріалів і взуття з кислотами і лугами розчинниками бензином маслами забороняється. 15.3.13. Для зберігання текстильних матеріалів спецодягу і спецвзуття доціль-но використовувати стелажі та укладати спецодяг і спецвзуття на плоскі або сіт-часті піддони і установлювати в чарунки стелажів. 15.3.14. Відстань від підлоги до нижньої частини полиці стелажу повинна бути не менша ніж 0 2 м; від внутрішніх стін складу і від опалювальних приладів до виробів - не менша ніж 1 м; між стелажами - не менша ніж 0 7 м. 15.3.15. Запобіжні пояси повинні зберігатися у підвішеному стані або бути розкладені на стелажах в один ряд. 15.3.16. Зберігання спеціального одягу працівників що зайняті на роботах з шкідливими для здоров`я речовинами повинно здійснюватися відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 і нормативних актів про охорону праці. 15.3.17. Два рази в рік спецодяг і спецвзуття необхідно переглядати. При ви-явленні запаху або слідів цвілі спецодяг і тканини слід просушувати а взуття змащувати касторовим маслом. 15.3.18. Засоби захисту з гуми необхідно зберігати в сухому приміщенні при температурі 0+25оС. Вони повинні бути захищені від впливу масел бензину і інших речовин які руйнують гуму а також від прямого впливу сонячних променів та теп-ла нагрівальних приладів. 16. ОБОВ`ЯЗКИ ПРАВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИ-МАННЯМ ЦИХ ПРАВИЛ 16.1. Ці Правила обов`зкові для виконання всіма посадовими особами фа-хівцями зайнятими проектуванням виготовленням реконструкцією монтажем ре-монтом налагодженням технічним діагностуванням та експлуатацією підприємств. 16.2. За безпечність конструкції правильність вибору матеріалу якість ви-готовлення монтажу технічного діагностування а також відповідність підприємств цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форм власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 16.3. Відповідальність за створення належних умов і безпечність праці з додержанням вимог цих Правил при експлуатації підприємств покладається на керівника власника підприємства. Керівники підприємств та інші посадові особи несуть персональну відповіда-льність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 16.4. Керівник власник підприємства розробляє за участю професійних спілок і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці на підприємстві. План заходів щодо охорони праці включається до колективного договору. 16.5. На підприємстві наказом керівника призначаються з числа інженерно-технічних працівників посадові особи відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію і обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки у відповідності з Переліком робіт з підвищеною небезпекою. 16.6. Конкретний перелік робіт з підвищеною небезпекою що мають місце на підприємстві розробляється технічною службою погоджується із службою охорони праці і затверджується керівником підприємства. Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично не рідше одного разу в рік переглядатись і перезатверждуватись. 16.7. Керівник власник підприємства для забезпечення безпечності праці на підприємстві зобов`язаний: створити у кожному структурному підрозділі на кожному робочому місці умови праці у відповідності з вимогами нормативних актів а також забезпечити реалізацію прав працівників гарантованих законодавством про охорону праці і пожежну безпеку; забезпечити функціонування системи управління охороною праці відповід-них служб і посадових осіб які повинні забезпечувати рішення конкретних питань охорони праці і пожежної безпеки; забезпечувати організацію і проведення медичних оглядів працівників; організувати проведення лабораторних дослідів умов праці і атестації робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці; опрацьовувати і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти з охорони праці та пожежної безпеки що діють у межах підприємства установити правила виконання робіт і поведінки працівників на підприємстві; забезпечувати організацію навчання і перевірку знань працівників з питань охорони праці і пожежної безпеки; здійснювати постійний контроль за дотриманням працівниками технологіч-них процесів правил поводження з машинами механізмами устаткуванням та ін-шими засобами виробництва використанням засобів колективного та індивідуаль-ного захисту виконанням робіт відповідно до вимог нормативних актів з питань охорони праці та пожежної безпеки. організовувати пропаганду безпечних методів праці і співпрацю з робітника-ми в галузі охорони праці; вживати погоджені з органами державного нагляду заходи що забезпе-чують безпечність працівників у разі відсутності в нормативних актах з охорони праці вимог які необхідно виконувати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на окремих роботах. 16.8. Працівник з яким укладено трудовий договір зобов`язаний: знати і виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці пожежної безпеки правил поводження з машинами механізмами устаткуванням і іншими засобами виробництва користуватись засобами індивідуального і колективного захисту; дотримуватись забов`язань щодо охорони праці передбачених колек-тивним договором і правилами внутрішнього розпорядку підприємства; проходити у встановленому порядку попередні і періодичні медичні огляди; співпрацювати з адміністрацією в справі організації безпечних і нешкідливих умов праці особисто приймати посильні заходи щодо усунення будь-якої ви-робничої ситуації що створює загрозу життю і здоров`ю його або оточуючих людей і навколишньому природному середовищу повідомляти про небезпеку своєму безпосередньому керівнику або іншій посадовій особі. 16.9. Контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюють служби охорони праці центральних органів виконавчої влади підприємств і організацій. 16.10. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників. 16.11. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці профспілки мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов`язкові для розгляду керівником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці. 16.12. Посадові особи служби охорони праці підприємства мають право: безперешкодно відвідувати виробничі об`єкти структурні підрозділи підпри-ємства зупиняти роботу виробництв дільниць машин механізмів устаткування тощо у разі порушень які створюють загрозу життю або здоров`ю працюючих; перевіряти стан безпеки гігієни праці і виробничого середовища на об`єктах підприємства видавати керівникам перевіреного об`єкта цеху дільниці обов`язко-вий для виконання припис; вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників які не пройшли медичного огляду навчання інструктажу перевірки знань з охорони праці не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти з охорони праці; надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповіда-льності працівників які порушують вимоги щодо охорони праці; порушувати клопотання про заохочення працівників котрі беруть активну участь у підвищенні без-пеки та поліпшенні умов праці. 16.13. Видача посадовими особами вказівок або розпоряджень що змушують підлеглих порушувати ці Правила та інструкції з безпечної експлуатації об`єктів підприємства самочинне відновлення робіт припинених органами державного нагляду а також невжиття заходів для усунення порушень Правил і інструкцій які допускаються робітниками і іншими підпорядкованими особами є грубим порушенням цих Правил. 16.14. Згідно із Законом “Про охорону праці” адміністрація підприємства зобов`язана забезпечувати гарантії і права працюючих зокрема: працівник має право відмовитися від дорученої роботи якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров`я або для людей які його оточують і навколишнього природного середовища у відповідності із законом України “Про охорону праці”. За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток; працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням якщо керівник підприємства не виконує законодавство про охорону праці умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі передбаченому колективним договором але не менше тримісячного заробітку; працівників які за станом здоров`я потребують надання легшої роботи ке-рівник підприємства відповідно до медичного висновку повинен перевести за їх згодою на таку роботу тимчасово або без обмеження строку; на час зупинення експлуатації підприємства цеху дільниці окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду чи службою охорони праці за працівником зберігається місце роботи; робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі встановленому тарифною угодою і колективним договором але не нижче 20% тарифної ставки окладу за кожну годину роботи в нічний час. 16.15. Керівник власник підприємства несе матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну працівникові ушкодженням здоров`я пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків згідно із ст.11 Закону України “Про охорону праці” і Правилами відшкодування власником підприємства установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків. 16.16. Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адмініст-ративну матеріальну кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавст-вом. 16.17. У разі порушення цих Правил і інших нормативних актів з охорони праці та пожежної безпеки невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки гігієни праці і виробничого середовища на керівника власника і посадових осіб підприємства може бути накладений штраф згідно з Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства установи і організації за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки невиконання розпоряджень приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду. Додаток 1 ГАЛУЗЕВІ НОРМИ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ САНІТАРНО-ПОБУТОВИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ І ВЛАШТУВАННЯМИ САНІТАРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕСІВ Група виробничих Санітарна характеристика виробничих процесів Розрахункове число людей Тип гардеробних число відділень Спеціальні побутові приміщення і процесів на одну ду-шову сітку на один кран шафи на одну людину влаштування 1 2 3 4 5 6 1 1а 1б 1в Процеси що викликають забруднення речовинами 3 и 4-го класів небезпеки: тільки рук тіла і спецодягу тіла і спецодягу що видаляється за допомогою спеціальних миючих засобів 25 15 5 7 10 20 Загальні одне відділення Загальні два віддідення Окремі по одному відділенню - - Хімчистка або прання спецодягу 2 2а 2б 2в 2г Процеси що проводяться з надлишком явного тепла або в несприятливих метеорологічних умовах: при надлишках явного конвекційного тепла при надлишках явного проміневого тепла пов`язані з впливом вологи що спричиняє намокання спецодягу при температурі повітря до 10оС включаючи роботи на відкритому повітрі 7 3 5 5 20 20 20 20 Загальні два віддідення Загальні два віддідення Окремі по одному відділенню Окремі по одному відділенню Приміщення для охолодження Приміщення для охолодження Сушіння спецодягу Приміщення для обігрівання та сушіння спецодягу Продовження додатка 1 1 2 3 4 5 6 3 3а 3б Процеси що викликають забруднення речовинами 1 і 2-го класів небезпеки а також речовинами що мають стійкий запах: тільки рук тіла і спецодягу 7 3 10 10 Загальні по одному відділенню Окремі по одному відділенню Хімчистка штучна вентиляція місць зберігання спецодягу; дезодорація 4 4а Процеси що потребують особливих ви-мог щодо дотримання чистоти або стерильності при виготовленні продукції: при переробці харчових продуктів миття сировини і тари подрібнювання плодоовочевої сировини бланшування варіння і обжарювання фасування сульфітування соління тощо . 7 10 Окремі по одному відділенню? Душові манікюрні санпост?? Примітки: 1. При поєднанні ознак різних груп виробничих процесів тип гардеробних число душових сіток і кранів умивальних слід передбачати по групі з найбільш високими вимогами а спеціальні побутові приміщення і влаштування - за сумарними вимогами. 2 При процесах групи Іа душові шафи при процесах груп Іб і 3а лави біля шаф можна не передбачати. 3 При любих процесах зв`язаних з виділенням пилу і шкідливих речовин у гардеробних повинні бути передбачені респіраторні на спискову чисельність а також приміщення і влаштування для знепилення або знезараження спецодягу на чисельність у зміну . 4 У мобільних будівлях з блок-контейнерів допускається зменшувати розрахункове число душових сіток до 60%. ? Загальні гардеробні для всіх видів одягу можуть передбачатися при виробничих процесах групи 4а якщо за умовами роботи не виникає необхідності в повному включаючи білизну переодяганні. ?? Санпост площею 9-12 м2 передбачається при вході у виробництво із зони побутових приміщень. Приложение 4 КОНЦЕНТРАЦИЯ ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ В ВОЗДУХЕ РАБОЧИХ ЗОН НА ПЕРЕРАБАТЫВАЮЩИХ ПЛОДООВОЩНЫХ ПРЕДПРИЯТИЯХ по ГОСТ 12.1.005-88 Название веществ Величи- на ПДК мг/м3 Преобладаю-щее агрегатное состояние в ус-ловиях производства Класс опаснос-ти Особеннос-ти влияния на организм 1 2 3 4 5 Акролеин 0 2 п II Аммиак 20 п IV Ангидрид сернистый+ 10 п ІІІ Ангидрид серный 1 а ІІ Ангидрид уксусный 3 п ІІІ Ацетон 200 п IV Бензин 100 п IV Бензол + 15/5* п II К Мука пыль 6 а IV А Ф Битум по углеводороду 300 п ІV Углерода диоксид 20 п ІV Ф Углерода оксид 20 п IV О Едкий натрий раствор в пересчете на NaOН 0 5 а ІІ Кислота азотная + 2 а III Кислота серная+ 1 а II Кислота борная 10 п+а III Кислота уксусная + 5 п III Кислота соляная+ 5 п II Крахмал окислений 4 а ІІІ А.Ф Крупяная пыль зерновая 4 а III A Ф Каолин 6 а ІV Ф Метан 300 п ІV Парафин по углеводороду 300 п ІV Пыль деревянная 6 а ІV А Ф Пыль мучная 6 а ІV А Ф Пыль сахара 3 а ІІІ Пыль зерновая 4 а А Ф Поливинилхлорид 6 а III Поливинилацетатная смола клей ПВА 10 п ІІІ Полипропилен 10 а III Полистирол 30 п ІІІ Полиэтилен 10 а IV Полиизобутилен 100 п ІV Соль поваренная 5 а ІІІ 1 2 3 4 5 Сода кальцинированная 2 а III Сера техническая 6 а IV Ф Синтетические моющие сред-ства Лотос ОКА ЭРА 5 а ІІІ А Сероводород + 10 п II О Сажа 4 а ІІІ Ф К Скипидар 300 п IV Толуол 50 п III Эбоксидные смолы по эпих-лоргидрину 1 п II А Этиловый спирт 1000 п IV Этилацетат Tn 200 п IV Этилен 100 п IV Фенолформальдегидные смолы: а по фенолу б по формальдегиду 0 1 0 05 п п II II А А Уайт-спирит в перерасчете на С 300 п IV Хлор+ 1 п II О * В числителе приводится максимальная а в знаменателе - среднесменная ПДК. Примечания: 1. По степени опасности воздействия на организм вредные и ядовитые вещества подразделяются на четыре класса опасности: І - чрезвычайно опасные; ІІ - высокоопасные; ІІІ - умеренно опасные; ІV - малоопасные. 2. Условные обозначения: п - пары и/или газы; а - аэрозоль; п+а - смесь паров и аэрозоля; + - требуется специальная защита кожи и глаз; О - вещества с остронаправленным механизмом действия требую-щие автоматического контроля за их содержанием в воздухе; А - вещества способные вызывать аллергические заболевания в производственных условиях; К - канцерогены; Ф - аэрозоли преимущественно фиброзного действия. Додаток 3 найменування підприємства організації НАРЯД-ДОПУСК НА ВИКОНАННЯ РОБІТ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ від 19 р. І. Наряд 1. Відповідальному виконавцю робіт посада або кваліфікація відповідального виконавця робіт прізвище та ініціали з бригадою в складі чоловік провести такі роботи вказати конкретно які роботи будут виконуватись їх характер зміст і місце проведення 2. Необхідні для виконанні робіт: матеріали інструмент пристосування захисні засоби 3. При підготовці і виконанні робіт забезпечувати такі заходи безпеки основні заходи по забезпеченню безпеки праці 4. Час проведення робіт: початок год. хв. 19 р. закінчення год. хв. 19 р. 5. Відповідальний керівник робіт посада прізвище та ініціали 6. Наряд-допуск видано посада прізвище та ініціали особи яка видала наряд-допуск 7. Наряд-допуск отримав відповідальний виконавець робіт посада прізвище та ініціали підпис Продовження додатка 3 ІІ. Допуск 8. Інструктаж про заходи безпеки на робочому місці у відповідності з інструкція-ми найменування інструкцій або скорочений зміст інструктажу Провів відповідальний виконавець робіт посада прізвище та ініціали дата підпис 9. Інструктаж пройшли члени бригади: Прізвище та ініціали Професія розряд Дата Підпис працівника який отримав інструктаж 10. Робоче місце і умови праці перевірені. Заходи безпеки указані в наряді-до-пуску забезпечені. Дозволяю приступити до робіт посада прізвище та ініціали особи яка дозволяє приступити до робіт Відповідальний керівник робіт дата підпис Відповідальний виконавець робіт дата підпис Роботи розпочаті год. хв. 19 р. Роботи закінчені год. хв. 19 р. 11. Роботи закінчені робочі місця перевірені матеріали інструмент пристосування та ін. люди виведені. Наряд закритий год. хв. 19 р. Відповідальний виконавець робіт дата підпис Відповідальний керівник робіт дата підпис Додаток 4 ВЕЛИЧИНИ ТЕМПЕРАТУР ВІДНОСНОЇ ВОЛОГОСТІ І ШВИДКОСТІ РУХУ ПОВІТРЯ В РОБОЧІЙ ЗОНІ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ Період року Категорія робіт Температура 0С Відносна воло-гість % Швидкість руху м/с Опти-маль- Допустима опти- мальна допусти-ма на ро- опти-мальна допустима на робочих міс- на верхня межа нижня межа бочих місцях - не більше цях- постій-них і непос- на робочих місцях постійних тійних постій-них непостій-них постій-них непос-тійних і непос-тійних Холод-ний період року Легка - Іа Легка - Іб Середньої важкості-ІІа Середньої важкості-ІІб Важка - ІІІ 22-24 21-23 18-20 17-19 16-18 25 24 23 21 19 26 25 24 23 20 21 20 17 15 13 18 17 15 13 12 40-60 40-60 40-60 40-60 40-60 75 75 75 75 75 0 1 0 1 0 2 0 2 0 3 не більше 0 1 не більше 0 2 не більше 0 3 не більше 0 4 не більше 0 5 Теплий період року Легка - Іа Легка - Іб Середньої важкості - ІІа Середньої важкості - ІІб Важка - ІІІ 23-25 22-24 21-23 20-22 18-20 28 28 27 27 26 30 30 29 29 28 22 21 18 16 15 20 19 17 15 13 40-60 40-60 40-60 40-60 40-60 55 при 280С 60 при 270С 65 при 260С 70 при 250С 75 при 240С і нижче 0 1 0 2 0 3 0 4 0 5 0 1 - 0 2 0 1 - 0 3 0 2 - 0 4 0 2 - 0 5 0 2 - 0 6 Примітка: Більша швидкість руху повітря у теплий період року відповідає максимальній температурі повітря менша - мінімальній температурі повітря. Для проміжних величин температури повітря швидкість його руху може бути визначена інтерполяцією. Пояснення термінів таблиці і користування таблицею 1. Постійне робоче місце - місце на якому працюючий знаходиться більшу частину свого робочого часу понад 50% або більше 2 год. безперервно . При цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони постійним робочих місцем рахується вся робоча зона. 2. Непостійне робоче місце - місце на якому працюючий знаходиться меншу частину менше 50% або менше 2 год. безперервно свого робочого часу. 3. Оптимальні мікрокліматичні умови - поєднання кількісних показників мікроклімату які при тривалій і систиматичній дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруги механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності. 4. Допустимі мікрокліматичні умови - поєднання кількісних показників мікроклімату які при тривалій і систематичній дії на людину можуть викликати зміни теплового стану організму які проходять або швидко нормалізуються та супроводжуються напругою механізмів терморегуляції що не виходить за межі фізіологічних пристосовуваних можливостей. При цьому не виникає пошкоджень або порушень стану здоров`я але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття погіршення самопочуття і зниження працездатності. 5. Холодний період року - період року що характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря рівною +10оС і нижче. 6. Теплий період року - період року що характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря понад +10оС. 7. Категорії робіт - розмежування робіт за тяжкістю на основі загальних енергозатрат організму в ккал/г Вт . Характеристику виробничих приміщень за категоріями виконуваних у них робіт у залежності від затрати енергії слід проводити у відповідності з виробничими процесами виходячи з категорії робіт виконуваних 50% і більше працюючих у відповідному приміщенні. 8. Легкі фізичні роботи категорія І - види діяльності з затратами енергії не більше 150 ккал/г 174 Вт . Легкі фізичні роботи поділяються на категорію Іа - енергозатрати до 120 ккал/г 139 Вт і категорію Іб - енерговитрати 121-150 ккал/г 140-174 Вт . До категорії Іа відносяться роботи що проводяться сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням. До категорії Іб відносяться роботи виконувані сидячи стоячи або пов`язані з ходьбою і супроводжуються деяким фізичним напруженням. 9. Середньої тяжкості фізичні роботи категорія ІІ - види діяльності з затратами енергії в межах 151-250 ккал/г 175-290 Вт . Середньої тяжкості фізичні роботи поділяються на категорії Ііа - енергозатрати від 151 до 200 ккал/г 175-232 Вт і категорію Ііб - енерговитрати від 201 до 250 ккал/г 233-290 Вт . До категорії ІІа відносяться роботи які пов`язані з постійною ходьбою переміщенням дрібних до 1 кг виробів або предметів у положенні сточчи або сидячи і вимагають певної фізичної напруги. До категорії ІІб відносяться роботи які пов`язані з ходьбою переміщенням і перенесенням тяжкостей до 10 кг і супроводжуються помірною фізичною напругою. 10. Тяжкі фізичні роботи категорія ІІІ - види діяльності з затратами енергії понад 250 ккал/г 290Вт . До категорії ІІІ відносяться роботи які пов`язані з постійним пересуванням переміщенням і перенесенням значних понад 10 кг тяжкостей і вимагають великих фізичних зусиль. Додаток 5 РОЗРАХУНКОВІ ТЕМПЕРАТУРИ І КРАТНІСТЬ ПОВІТРООБМІНУ В ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕННЯХ витяг із СНиП 2.09.04-87 Приміщення Температура в холодний період оС Кратність або об`єм повітрообміну м3/годину приплив витяжка 1 2 3 4 1. Вестибюлі 16 2 - 2. Опалювані переходи Не нижче ніж на 6оС розрахункової температури примі-щень які з`єднуються опалюва-льними переходами - - 3. Гардеробні верхнього одягу 16 - 1 4. Гардеробні для спільного збе-рігання усіх видів одягу з неповним переодяганням працю-ючих 18 із розрахунку компенсації витяжки із душових але не менше однократного повітрообміну за 1 годину відповідно п.4.8 5. Гардеробні душових перед-душові а також переодягання працюючих: а гардеробні спецодягу 23 5 5 б гардеробні домашнього верхнього домашнього одягу 23 із розрахунку компенсації витяжки із душових але не менше однократного повітрообміну за 1 годину відповідно п.4.8 6. Душові 25 - 75 м3/годину на одну душову сітку Продовження додатка 5 1 2 3 4 7. Убиральні 16 - 50 м3/годину на один унітаз і 25 м3 на один пісуар 8. Умивальні біля убиралень 16 - 1 9. Курильні 16 - 10 10. Приміщення для відпочин-ку обігріву або охолодження 22 2 але не менше 30 м3/год. для 1 людини 3 11. Приміщення для особистої гі-гієни жінок 23 2 2 12. Приміщення для ремонту спецодягу 16 2 2 13. Приміщення для ремонту взуття 16 2 3 14. Приміщення адміністративного і комерційного персоналу громадських організацій площею: а не більше 36 м2 б більше 36 м2 18 18 1 5 - за розрахунком 15. Приміщення для сушіння спецодягу за технологічними вимогами в межах 16-33 за розрахунком 16. Приміщення для знепилювання спецодягу 16 за розрахунком Примітка: Розрахункова температура повітря в теплий період року і вологість у приміщеннях не нормується крім указаних в п.10-13 14 б в яких розрахункова температура приймається відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 а повітрообмін визначається за розрахунком. Додаток 6 НОРМИ ОСВІТЛЕНОСТІ витяг із ВНТП 12-91К № пп Найменування приміщень Розряд і під-розряд зо- Освітленість лк система загального призначення рової роботи при люмі-несцентних лампах при лампах розжарю-вання 1 2 3 4 5 1. Сировинна площадка закрита ІІІг 200 150 2. Сировинна площадка відкрита VІІІб 100 50 3. Підготовче відділення ІІІг 300 200 4. Сиропо- и заливоварильне відді-лення ІІІг 200 150 5. Відділення сепарування: підготування крупи і бобових соків ІІІг ІІІг 200 200 150 150 6. Виробниче відділення ІІІг 200 150 7. Відділення випарне ІІІг 200 150 8. Відділення обжарювальне ІІІг 200 150 9. Відділення стерилізаційне ІІІг 200 150 10. Відділення для миття склотари ІІІг 200 150 11. Відділення приготування миючих і дезінфікуючих розчинів ІІІг 200 150 12. Відділення оформлення і упаковки готової продукції Vв 150 100 13. Сушильне відділення Vв 150 100 14. Відділення фасування і складування сухого насіння вичавки в м`яку тару Vв 150 100 15. Склади готової продукції упакова-ної в м`яку тару і в дерев`яні і картонні ящики склади для зберігання цукру крупи тари різної Vг 100 50 16. Склад рослинного масла Vг 100 50 17. Экстракційне відділення ІІІг 200 150 18. Відділення для просіювання боро-шна цукру солі сухого молока та інших сипких матеріалів ІІІг 200 150 20. Відділення підготовки і миття інвентаря Vв 150 100 21. Охолоджувальне відділення фасування і пакування швидкозамороженої продукції ІІІг 200 150 Продовження додатка 6 1 2 3 4 5 22. Морозильне відділення ІІІг 200 150 23. Відділення збирання відходів Vг 100 50 24. Відділення асептичного оброблення і зберігання соків пюре дільниця оброблення дільниця зберігання ІІІг Vг 200 100 150 50 25. Повітряні компресори Vб 150 100 26. Машинні зали і апаратні аміакових холодильних установок Vб 150 100 27. Цехи дерев`яної і картонної тари столярні майстерні Vб 150 100 28. Слюсарно-станочне сантехнічне і електротехнічне відділення ремонт-них майстерень Vб 150 100 29. Ковальсько-зварювальне відділення ремонтної майстерні Vб 150 100 30. Відділення зарядки акумуляторних батарей Vб 150 100 31. Цех виробництва металевої тари Vб 150 100 32. Склад вичавок VІІІб 50 20 33. Овоче- фруктосховище VІІІб 150 100 34. Диспетчерська Vб 150 100 35. Виробнича лабораторія ІІІб 300 200 36. Транспортна галерея VІІІа 75 50 37. Начальник цеху бухгалтерія ІІІг 200 150 Додаток 7 HОРМИ ШТУЧНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ ПРИМІЩЕНЬ за СНиП IІ-4-79 Приміщення Площа Г - гори-зонтальна м В - вертикальна над підлогою землею Штучне освітлення освітле-ність робочої поверхні лк загальне Природне освітлення КЕО % Відкриті майданчики для збері-гання на рівні землі 75 - Проїзди на рівні землі 3 - Територія на рівні землі 2 - Тротуари на рівні землі 2 - Дільниці ремонту Г - 0 8 300 1 5 Оглядові канави В 150 0 3 Коридори проходи переходи на рівні підлоги 50 0 1 Сходові клітки на рівні підлоги 50 0 1 Здоровпункти Г - 0 8 300 0 8 Котельна В 100 - Вагова Г - 0 8 300 1 5 Комори Г - 0 8 50 - Громадське харчування Г - 0 8 200 0 5 Санітарно-побутові приміщення: умивальні убиральні курильні душові гардеробні приміщення для сушіння знепилювання і знешкоджування одягу і взуття приміщення особистої гігієни жі-нок пральні приміщення відпочинку усі на рівні підлоги 75 75 75 50 50 50 75 100 50 0 3 0 3 0 3 0 3 0 3 0 3 0 3 - 0 6 Адміністративні приміщення Г - 0 8 200 0 6 Додаток 8 САНІТАРНІ НОРМИ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ за ГОСТ 12.1.003-83 Робочі місця Рівні звукового тиску дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами в Гц Рівні звуку і еквівалентні рівні звуку 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 дБА 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1. Приміщення програмістів обчислювальних машин лабораторій для обробки експериментальних даних здоровпункти 71 61 54 49 45 42 40 38 50 2. Приміщення управління робочі кімнати 79 70 63 58 55 52 50 49 60 3. Кабінети спостережень і дистанційного уп-равління: а без мовного зв`язку по телефону 94 87 82 78 75 73 71 70 80 б з мовним зв`язком по телефону 83 74 68 63 60 57 55 54 65 4. Приміщення і дільниці точного складання машинописне бюро 83 74 68 63 60 57 55 54 65 5. Приміщення лабораторій для проведення експериментальних робіт приміщення розта-шування шумних агрегатів обчислювальних машин 94 87 82 78 75 73 71 70 80 6. Постійні робочі місця і робочі зони у виро-бничих приміщеннях і на території підпри-ємства постійні робочі місця стаціонарних машин 95 87 82 78 75 73 71 69 80 7. Робочі місця водіїв що обслуговують автомобілі 87 79 72 68 65 63 61 59 70 Продовження додатку 8 Примітки: 1. Для тонального і імпульсного шуму нормативні рівні на 5 дБ менше значень наведених у таблиці. 2. Забороняється навіть тимчасове перебування в зоні з октавними рівнями звукового тиску понад 135 дБ у будь-якій октавній смузі. 3. Додатково до вимог таблиці рівень звуку непостійного шуму на робочих місцях не повинен перевищувати 110 дБА при вимірюваннях по тимчасовій характеристиці "повільно" а максимальний рі-вень звуку імпульсного шуму на робочих місцях по п.2 таблиці не повинен перевищувати 125 дБА при вимірюваннях по тимчасовій характеристиці"імпульс" . . Додаток 9 ДОПУСТИМІ РІВНІ ВІБРАЦІЇ за ГОСТ 12.1.012-90 Вид вібрації Направлення за Середньоквадратичні значення віброшвидкості м/с х 10-2 не більше якими нормується вібрація логарифмічні рівні виброшвидкості дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами Гц 1 2 4 8 16 31 5 63 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Загальна вібрація Транспортна Вертикальна по осі Z Горизонтальна по осі Х і У 20 132 6 3 122 7 1 123 3 5 117 2 5 114 3 2 116 1 3 108 3 2 116 1 1 107 3 2 116 1 1 107 3 2 116 1 1 107 3 2 116 Транспортно-техноло-гічна Вертикальна по осі Z або горизонтальна по осі Х і У 3 5 117 1 3 108 0 63 102 0 56 101 0 56 101 0 56 101 Технологічна: на постійних робочих міс-цях у виробничих примі-щеннях підприємств Вертикальна по осі Z або горизонтальна по осі Х і У - 1 3 108 0 45 99 0 22 93 0 2 92 0 2 92 0 2 92 у складах їдальнях побутових чергових та ін-ших виробничих примі-щеннях де відсутні машини які генерують віб- рацію - 0 5 100 0 18 91 0 089 85 0 079 84 0 079 84 0 079 84 Продовження додатка 9 1 2 3 4 5 6 7 8 9 у приміщеннях адмініст-ративного і комерційного персоналу лаборато-ріях навчальних пунк-тах обчислювальних центрах здоровпунктах конторських приміщен-нях робочих кімнатах та інших приміщеннях розумової праці - 0 18 91 0 063 82 0 032 76 0 028 75 0 028 75 0 028 75 Локальна вібрація По кожній осі - - - 5 0 120 5 0 120 3 5 117 3 5 114 Примітки: До джерел технологічної вібрації на переробних плодоовочевих підприємствах відносяться: компресорні установки стаціонарні електричні установки сепаратори гомогенізатори дробарки преси від-центрові насоси деревооброблювальні станки вентиляційні установки тощо; до джерел транспортно-технологічної вібрації - наземний виробничий транспорт. Додаток 10 Погоджено Державним пожежним наглядом МВС лист №12/1/759 від 13.05.97 КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИМІЩЕНЬ З ВСТАНОВЛЕНННЯМ ЇХ КАТЕГОРІЙ ЗА ВИБУХО- ПОЖЕЖНОЮ І ПОЖЕЖНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ А ТАКОЖ КЛАСУ ЗОНИ ЗА ПУЕ № Найменування Характеристика приміщень пп приміщень за вологіс-тю за запиленістю клас за ПУЕ за небез-пекою вра-ження электрич-ним струмом категорія за вибухопожеж-ною і пожежною небезпекою 1 2 3 4 5 6 7 1. Сировинна площадка вологе не пиль-не - підвищеної небезпеки Д 2. Підготовче відділення вологе не пиль-не - особливо небезпечне Д 3. Виробничі відділення основних технологічних цехів вологе не пиль-не - особливо небезпечне Д 4. Відділення варильновипарне вологе не пиль-не - особливо небезпечне Д 5. Відділення обжарювальне вологе не пильне П-І пожежо-небез-печне особливо небезпечне В 6. Відділення стерилізаційне склотарно-мийне приготування мийних і дезінфікуючих розчинів вологе не пильне - особливо небезпечне Д 7. Сиропо- і заливоварильне відді-лення вологе не пильне - особливо небезпечне Д 8. Відділення сепарування соків вологе не пильне - особливо небезпечне Д 9. Відділення підготовки круп і бобових сухе пильне П-ІІ по-жежо-небез-печне підвищеної небезпеки В 10. Відділення сушильне: сушіння плодів ягід сухе не пильне П-ІІа поже-жоне-без-печне підвищеної небезпеки В Продовження додатка 10 1 2 3 4 5 6 7 11. Відділення оформлення і упаковки готової продукції сухе не пильне П-ІІа поже-жо-небез-печне підвищеної небезпеки В 12. Відділення для просіювання борошна цукру солі сухого молока і інших сипких сухе пильне В-ІІа вибухопо-жежо-небез-печне підвищеної небезпеки Б 13. Охлоджувальне відділення розфасовки упаковки швидкоморо-женої продукції вологе не пильне ? підвищеної небезпеки Д 14. Морозильне відділення вологе не пильне - підвищеної небезпеки Д 15. Відділення асептичного оброблення і зберігання соків сухе не пильне - особливо небезпечне Д 16. Відділення фасування і складування сухого насіння вичавок у м`яку тару сухе пильне П-ІІ пожежо-небез-печне підвищеної небезпеки В 17. Склади готової продукції упакованої в м`яку тару і в дерев`янні і картонні ящики склади цукру крупи різної тари сухе не пильне П-ІІа поже-жо-небез-печне підвищеної небезпеки В 18. Склад рослинного масла сухе не пильне П-І пожежо-небез-печне особливо небезпечне В 19. Экстракційне відділення экстракція вибухопожежобезпечними ре-агентами вологе не пильне - особливо небезпечне Д 20. Відділення утилізації відходів вологе не пильне - особливо небезпечне Д 21. Склад вичавок сухе пильне П-ІІ пожежо-небез-печне без підвищеної небезпеки В 22. Овочесховище фруктосховище вологе не пильне П-ІІа поже-жо-небез-печне підвищеної небезпеки В Продовження додатка 10 1 2 3 4 5 6 7 23. Відділення підготовки і миття інвентаря вологе не пильне - підвищеної небезпеки Д 24. Повітряна компресорна сухе не пильне - підвищеної небезпеки Д 25. Машинні зали і апаратні аміачних холодильних установок сухе не пильне В-Іб вибу-хопо-жежо-небез-печне підвище-ної небез-пеки А 26. Цехи дерев`яної і картонної тари столярні майстерні сухе пильне П-ІІа пожежо-небез-печне без підви-щеної небезпеки В 27. Слюсарно-станочне і електротех-нічне відділення ремонтних майстерень сухе не пильне - підвище-ної небез-пеки Д 28. Ковальско-зварювальне відділен-ня ремонтної майстерні сухе не пильне - підвище-ної небез-пеки Г 29. Відділення зарядки акумуляторних батарей сухе не пильне В-Іа вибу-хопо-жежо-небез-печне підвище-ної небез-пеки А 30. Цех виробництва металевої тари сухе не пильне - без під-вищеної небезпеки Д 31. Фарбувальне відділення сухе не пильне В-Іа вибухопо-жежо-небез-печне підвище-ної небез-пеки А 32. Бочкомийне відділення вологе не пильне - підвище-ної небез-пеки Д 33. Приміщення трансформаторних підстанцій масляних трансформаторів сухе не пильне П-І поже-жоне-без-печне підвище-ної небезпеки В Продовження додатка 10 1 2 3 4 5 6 7 34. Тарно-ремонтне відділення сухе пильне П-ІІа поже-жо-небез-печне підвище-ної небезпеки В 35. Матеріально-технічний склад сухе не пильне П-ІІа поже-жо-небез-печне без під-вищеної небезпеки В 36. Склад спецій сухе пильне П-ІІа поже-жо-небез-печне без під-вищеної небезпеки В 37. Склад для зберігання балонів із стисненим газом сухе не пильне В-Іа вибу-хопо-жежо-небез-печне без під-вищеної небезпеки А 38. Закриті залізничні і автомобільні дебаркадери сухе пильне П-ІІа поже-жоне-без-печне без під-вищеної небезпеки В 39. Відділення по очищенню мішків сухе пильне В-ІІа вибу-хопо-жежо-небез-печне без під-вищеної небезпеки Б 40. Диспетчерська сухе не пильне - без підвищеної не- безпеки Д 41. Виробнича лабораторія сухе не пильне П-ІІа поже-жоне-без-печне без підвищеної не- безпеки В 42. Транспортна галерея сухе не пильне П-ІІа поже-жоне-без-печне без підвищеної не-безпеки В Продовження додатка 10 1 2 3 4 5 6 7 43. Пральний комплекс вологе не пильне П-ІІа поже-жоне-без-печне підвище-ної не-безпеки В 44. Гараж для наземного електротранспорту сухе не пильне В-Іб вибу-хопо-жежо-небез-печне підвище-ної не-безпеки Б 45. Гараж для автотранспорту сухе не пильне П-ІІа поже-жо-небез-печне підвище-ної не-безпеки В Примітка: 1. Методика визначення категорій приміщень і споруд за вибухопожежною і пожежною небезпекою встановлена ОНТП 24-86 Загальносоюзні норми технологічного проектування “Визначення категорій приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою” та ВБН-СГіП-46-3.94. ? - Зони обігових горючих матеріалів відносяться до класу П-ІІа. Додаток 11 МАРКИ І ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІЛЬТРУЮЧИХ КОРОБОК за ГОСТ 12.4.122-83 Марка Тип фільтруючої коробки і роз-пізнавальне пофарбування Найменування шкідливих домішок від яких захищає фільтруюча коробка А А8 А Без аерозольного фільтра кори-чнева З аерозольним фільтром коричнева з білою вертикальною сму-гою Пари органічних сполук бензин гас ацетон бензол толуол ксилол сіркову-глець спирти ефіри анілін галоідоорга-нічні сполуки нітросполуки бензолу і його гомологів тетраетилсвинець фосфор і хлорорганічні отрутохімікати Те ж саме а також пил дим і туман В В8 В Без аерозольного фільтра жовта З аерозольним фільтром жовта з білою вертикальною смугою Кислі гази і пари сірчистий газ хлор сірководень синильна кислота окисли азоту хлористого водню фосген фосфор і хлорорганічні отрутохімікати Те ж саме а також пил дим і туман Г Г8 Г Без аерозольного фільтра двоколірна - чорна і жовта по вертикалі З аерозольним фільтром двоко-лірна - чорна і жовта по вертикалі з білою вертикальною сму-гою Пари ртуті ртутьорганічні отрутохімікати на основі этилмеркурхлориду Те ж саме а також пил дим і туман су-міш парів ртуті і хлору Е Е8 Е Без аерозольного фільтра чорна З аерозольним фільтром чорна з білою вертикальною смугою Миш`яковистий і фосфористий водень Теж саме а також пил дим і туман КД КД8 КД Без аерозольного фільтра сіра З аерозольним фільтром сіра з білою вертикальною смугою Аміак сірководень і їх суміш Теж саме а також пил дим і туман СО Без аерозольного фільтра біла Оксид вуглецю М БКФ Без аерозольного фільтра червона З аерозольним фільтром захисного забарвлення з білою вертикальною смугою Оксид вуглецю в присутності незнач-ної кількості органічних парів кислих газів аміаку миш`яковистого і фосфористого водню Кислі гази і пари пари органічних речовин миш`яковистий і фосфористий водень пил дим і туман Продовження додатка 11 МАРКИ ФІЛЬТРУЮЧИХ ПАТРОНІВ ДО УНІВЕРСАЛЬНИХ РАСПІРАТОРІВ Марка фільтруючого патрона Умовне позначення ГОСТ 12.4.034-85 Область застосування А ФУ-31А Пари органічних речовин бензин гас сірковуг-лець спирти ефіри кетон бензол та його гомологи нітросполуки бензолу та його гомологів ксилол толуол пил дим і туман В У-31В Сірчистий ангідрид сірководень хлор та фосфор-органічні отрутохімікати пил дим і туман КД ФУ-31КД Сірководень аміак та їх суміш пил дим і туман Г ФУ-31Г2 Пари ртуті пил дим і туман