НПАОП 45.21-1.03-98

НПАОП 45.21-1.03-98 Правила безпеки праці під час проведення робіт з будівництва мостів

Міністерство праці та соціальної політики Державний департамент з нагляду за охороною праці України Державний нормативний акт про охорону праці ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З БУДІВНИЦТВА МОСТІВ Київ 2000 ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держнаглядохоронпраці 09.03.98 № 31 ДНАОП 6.1.00-1.03-98 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З БУДІВНИЦТВА МОСТІВ Київ 2000 ББК 39.311-06 П-82 Розроблено: Українським Державним виробничо-технологічним підприємством “Укрдортехнологія” Внесено: Управлінням по нагляду за охороною праці в будівництві житлово-комунальному та побутовому господарстві і невиробничій сфері Держнаглядохоронпраці Введено: З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України “Правила по охране труда при сооружении мостов” затверджені Міністерством транспортного будівництва СРСР 29.03.90 ЗМІСТ НАКАЗ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З БУДІВНИЦТВА МОСТІВ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАHHЯ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ 4.1. Будівельний майданчик і робочі місця 4.2. Тимчасові транспортні дороги 4.3. Складування і зберігання матеріалів і конструкцій 4.4. Вантажно-розвантажувальні роботи 4.5. Вимоги безпеки до перевезення людей 4.6. Забезпечення загальної електробезпеки 4.7. Експлуатація машин і обладнання 4.8. Спеціальні допоміжні споруди та улаштування їх монтаж і демонтаж 5. БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНІ РОБОТИ 5.1. Роботи бетонні арматурні опалубні. Спорудження монолітних конструкцій 5.2. Виготовлення мостових конструкцій з бетону залізобетону і попередньо-напруженого бетону 5.3. Улаштування фундаментів і опор мостів із паль 5.4. Монтаж збірних конструкцій опор і прогінних будов мостів 5.5. Проведення ізоляційних і облицювальних робіт. Роботи з епоксидними смолами 5.6. Роботи на воді і на льоду 5.7. Робота на діючих підприємствах залізничних коліях автомобільних дорогах МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Комітет по нагляду за охороною праці України НАКАЗ 09.03.98 № 31 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З БУДІВНИЦТВА МОСТІВ На виконання вимог Положення про опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 16.03.94 р. № 19 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.05.94 за № 94/303 НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Правила безпеки під час проведення робіт з будівництва мостів що додаються. 2. З набранням чинності зазначених Правил вважати такими що не застосовуються на території України “Правила по охране труда при сооружении мостов” затверджені Мінтрансбуд СРСР від 29.03.90 р. НАОП 6.1.00-1.03-90 . 3. Управлінню по нагляду в металургійній промисловості енергетиці будівництві та котлонагляді разом з Мінтрансом України вжити необхідних заходів щодо дотримання цих Правил. 4. Начальникам управлінь і відділів Комітету територіальних управлінь та інспекцій державним інспекторам Держнаглядохоронпраці забезпечити систематичний контроль за дотриманням цих Правил. 5. Головному управлінню охорони праці подати замовлення на видання цих Правил. 6. Виконуючому обов’язки начальника управління по нагляду в металургійній промисловості енергетиці будівництві та котлонагляду С.А.Андрєєву подати протягом місяця головному управлінню охорони праці Комітету відповідні матеріали до включення Правил до Державного реєстру ДНАОП та до банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці. 7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету І.Д.Сорокіна. Голова Комітету С.П. Ткачук Д Н А О П 6.1.00-1.03-98 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З БУДІВНИЦТВА МОСТІВ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила безпеки під час проведення робіт з будівництва мостів далі – Правила поширюються на всі мостобудівні підприємства установи організації незалежно від форм власності та виду діяльності. Вимоги цих Правил є обов’язковими для всіх працівників які пов’язані з будівельно-монтажними роботами з будівництва та реконструкції автомобільно-дорожніх залізничних пішохідних і міських мостів шляхопроводів естакад віадуків труб під насипами доріг з виготовлення збірних монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій на будівельних майданчиках та розроблення проектів об’єкта організації будівництва виконання робіт спеціальних допоміжних споруд обладнання. З введенням в дію цих Правил вважати такими що втратили чинність на території України “Правила по охране труда при сооружении мостов” затверджені Міністерством транспортного будівництва СРСР 29.03.90 НАОП 6.1.00-1.03-90 . 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ № п/п Позначення нормативного акта Назва Ким коли затверджено реєстрація в Мін’юсті 1 2 3 4 1. Закон “Про охорону праці” Затверджено постановою Верховної Ради України від 14.10.1992 № 2695-ХII 2. Закон “Про пожежну безпеку” Затверджено постановою Верховної Ради України від 17.12.1993 3. ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 16.12.1993 № 128 4. ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 №104 Зміни: 11.07.97 Наказ № 28 5. ДНАОП 0.00-1.11-90 Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води Затверджено наказом Держгіртехнагляду СРСР від 09.01.90 6. ДНАОП 0.00-1.16-96 Правила атестації зварників Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 № 61 Зареєстровано в Мін’юсті 31.05.96 №262/1287 7. ДНАОП 0.00-1.17-92 Єдині правила безпеки при вибухових роботах Затверджено наказом Держгіртехнагляду України від 25.03.92 Зміни: 31.03.94 Наказ № 28 01.07.97 Наказ № 171 Держнаглядохоронпраці 8. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4 Зареєстровано в Мін’юсті 10.02.98 № 93/2533 9. ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 623 Зміни: 23.02.94 Постанова № 97 17.06.98 Постанова № 923 10. ДНАОП 0.00-4.12-99 Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 № 27 Зареєстровано в Мін’юсті 21.04.99 №248/3541 11. ДНАОП 0.00-4.26-96 Положення про порядок забезпечення працівників спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 № 170 Зареєстровано в Мін’юсті 18.11.96 №667/1692 1 2 3 4 12. ДНАОП 0.00-5.06-94 Типова інструкція для осіб відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 20.10.94 № 107 Зареєстровано в Мін’юсті 13.03.95 №60/596 13. ДНАОП 0.00-5.20-94 Типова інструкція для інженерно-технічних працівників які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 20.10.94 №107 Зареєстровано в Мін’юсті 13.03.95 № 58/594 14. ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні Затверджено наказом МВС України від 14.06.95 Зареєстровано в Мін’юсті 14.07.95 № 219/755 15. ДНАОП 0.03-1.47-89 Санітарні правила при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР 1989 №5159-89 16. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій Затверджено наказом Мінохорони здоров’я України від 31.03.94 № 45 Зареєстровано в Мін’юсті 21.06.94 №136/345 17. НАОП 6.1.00-1.10-97 Правила безпеки та виробничої санітарії при виготовленні залізобетонних і бетонних виробів та конструкцій на заводах будівної індустрії Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 14.03.97 № 57 18. ДБН А.3.1-5-96 Дорожньо-будівельні норми України. Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва Затверджено наказом Держкоммістобудування від 03.04.96 № 49 19. ДСТУ 2586-94 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування Затверджено наказом Держстандарту України від 01.07.95 20. ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация 21. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны 22. ГОСТ 12.1.010-76* ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования 23. ГОСТ 12.1.013-78 ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования 24. ГОСТ 12.1.046-85 ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок 25. ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности 26. ГОСТ 12.2.010-75* ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности 27. ГОСТ 12.2.013.0-91 ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний 28. ГОСТ 12.2.022-80* ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности 29. ГОСТ 12.3.003-86* ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности 30. ГОСТ 12.3.009-76* ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности 31. ГОСТ 12.3.010-82 ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации 1 2 3 4 32. ГОСТ 12.4.009-83* CCБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание 33. ГОСТ 12.4.026-76* CCБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности 34. ГОСТ 12.4.059-89 ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия 35. ГОСТ 12.4.089-86 ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия 36. ГОСТ 12.4.107-82 ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования 37. ГОСТ 9238-83 Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 1524 мм 38. ГОСТ 21807-76 Бункеры бадьи переносные вместимостью до 2 м3 для бетонной смеси. Общие технические условия 39. ГОСТ 23407-78 Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия 40. ГОСТ 24258-88 Средства подмащивания. Общие технические условия 41. СНиП III-4-80* Техника безопасности в строительстве 42. СНиП 3.02.01-87 Земляные сооружения основания и фундаменты 43. СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции 44. СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства 45. СНиП 3.06.04-91 Мосты и трубы 46. Інструкція по сигналізації на залізницях України Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 08.02.95 №259 47. ІН.УВ.3.2-218-051-95 Інструкція по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах Затверджено корпорацією “Укравтодор” від 27.09.95 № 7б-5/381 48. Правила дорожнього руху України Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.96 № 1094 49. Правила технічної експлуатації залізниць України Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 16.01.95 № 27 50. Правила плавания по внутренним водным путям УССР Затверджено наказом Головрічфлоту УРСР від 10.01.86 № 18 51. Правила технической эксплуатации речного транспорта Затверджено наказом Головрічфлоту УРСР 1986 52. Правила классификации и постройки судов внутреннего плавания Затверджено наказом Головрічфлоту УРСР 1986 53. Инструкция по обеспечению безопасности движения поездов при производстве путевых работ Затверджено наказом Міністерства шляхів сполучення СРСР 1987 54. Инструкция по безопасной эксплуатации временных автомобильных дорог используемых для нужд строительства Затверджено наказом Міністерства транспортного будівництва СРСР 1990 55. Инструкция по безопасной эксплуатации временных летних зимних переправ через водные преграды по воде и по льду Затверджено наказом Міністерства транспортного будівництва СРСР 1990 1 2 3 4 56. Инструкция по перевозке крупногабаритных и тяжеловесных грузов автомобильным транспортом Затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ СРСР 1977 57. ПУЭ Правила устройства электроустановок 6-е изд. Затверджено наказом Головтехуправління Міненерго СРСР 1985 58. Правила безопасности для работников железнодорожного транспорта на электрифицированных линиях Затверджено наказом Міністерства шляхів сполучення СРСР 1989 59. Технические условия по- грузки и крепления грузов Затверджено наказом Міністерства шляхів сполучення СРСР 1989 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 3.1. Дорожньо-будівельні роботи роботи з виготовлення дорожньо-будівельних матеріалів обслуговування та управління дорожньо-будівельною та підіймально-транспортною технікою та іншим обладнанням проводяться відповідно до вимог Законів України “Про охорону праці” “Про пожежну безпеку” ДНАОП 0.00-4.12-99 і ДНАОП 0.01-1.01-95. Власник або уповноважений ним орган організовує проведення медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці відповідно до вимог Закону України “Про охорону праці” та ДНАОП 0.03-4.02-94. 3.2. Для виконання робіт у небезпечних та особливо шкідливих умовах праці працівникам видається письмовий наряд-допуск відповідно до вимог СНиП ІІІ-4-80*. 3.3. Працівники забезпечуються спеціальним одягом взуттям та іншими засобами індивідуального захисту далі – ЗІЗ відповідно до вимог Закону України “Про охорону праці” та ДНАОП 0.00-4.26-96. 3.4. За безпечне проведення робіт з будівництва мостів відповідає підприємство установа організація незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості що виконує ці роботи. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи відповідають за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків згідно з чинним законодавством. 3.5. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце під час проведення робіт з будівництва мостів проводиться відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.03-93. 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ 4.1. Будівельний майданчик і робочі місця 4.1.1. Планування будівельного майданчика розташування постійних та тимчасових доріг мереж електропостачання водопостачання кранів механізованих установок обладнання площадок складування санітарно-побутових приміщень та інших пристосувань мають відповідати будівельному генеральному плану що розроблений у складі проекту виконання робіт далі – ПВР . ПВР розробляється відповідно до погодженого і затвердженого проекту організації будівництва далі – ПОБ . Організація будівельного майданчика ділянок робіт і робочих місць проводиться відповідно до вимог СНиП ІІІ-4-80* і ДБН А.3.1-5-96. Небезпечні зони огороджуються згідно зі СНиП ІІІ-4-80* ГОСТ 12.4.059-89 і ГОСТ 23407-78. 4.1.2. На будівельних майданчиках в місцях проходження людей через котловани канави глибиною понад 1 м на уступах укосах і косогорах зі стрімкістю укосів більше 1:3 улаштовуються проходи та встановлюються драбини згідно з пп.4.8.29 4.8.30. 4.1.3. На території будівельного майданчика встановлюються покажчики проїздів проходів і переходів. Біля устаткування машин механізмів і на під’їзних рейкових коліях автомобільних дорогах та інших небезпечних місцях вивішуються видимі а в темний час доби – освітлені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76*. 4.1.4. Регулювання руху на будівельних майданчиках здійснюється за допомогою дорожніх знаків за ДСТУ 2586-94 відповідно до “Правил дорожнього руху України”. 4.2. Тимчасові транспортні дороги 4.2.1. Переїзди обладнуються згідно з робочою документацією. 4.2.2. У випадку недоцільності або неможливості використання для потреб будівництва існуючих та запроектованих доріг дозволяється влаштування тимчасових автомобільних доріг згідно з “Инструкцией по безопасной эксплуатации временных автомобильных дорог используемых для нужд строительства мостов”. 4.2.3. Для безпечного проведення робіт улаштовуються тимчасові водні та льодові переправи згідно з “Инструкцией по безопасной эксплуатации временных летних и зимних переправ через водные преграды по воде и по льду ”. 4.2.4. Проїзди проходи підкранові колії вантажно-розвантажувальні майданчики та робочі місця очищаються від будівельного сміття в зимовий час від снігу та льоду посипаються піском шлаком а в літній час поливаються водою. 4.2.5. Територія будівельного майданчика ділянки робіт робочі місця проїзди проходи дороги та склади що розташовані на ньому в темний час доби освітлюються згідно з вимогами ГОСТ 12.1.046-85. 4.3. Складування і зберігання матеріалів і конструкцій 4.3.1. Складування конструкцій матеріалів та обладнання на будівельних майданчиках здійснюється згідно зі СНиП III-4-80* і ПВР. 4.3.2. Склади забезпечуються протипожежною технікою згідно з ГОСТ 12.4.009-83* та обладнуються грозозахисними пристроями. 4.3.3. Складування конструкцій обладнання і матеріалів проводиться з урахуванням безпечних умов їх транспортування розвантаження наступного навантаження відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76* та послідовності монтажу. 4.3.4. Складування матеріалів і конструкцій проводиться згідно з вимогами ГОСТ на вироби. Матеріали та конструкції на будівельному майданчику укладаються у такому порядку: – металеві довгі елементи гратчастих ферм балкових прогінних будов і прокатний метал листова сталь швелери металевий шпунт прутки арматурної сталі і та ін. – в штабелі заввишки до 1 5 м завширшки – в межах досяжності використовуваних кранів. Між рядами встановлюються дерев’яні чи залізобетонні підкладки завдовжки не менше ширини штабеля. Нижній ряд елементів укладається на підкладки чи колоди обпиляні з обох боків; – металеві балкові прогінні будови та інвентарні металеві пакети завдовжки до 16 м за проектної кількості болтів у вузлах з’єднання елементів а також верхніх і нижніх поздовжніх зв’язків між головними балками – в штабелі заввишки до 2 м з підкладками і прокладками; ширина штабеля – в межах досяжності кранів; – залізобетонні конструкції та їх елементи – на дерев’яні підкладки монтажними петлями і маркою в зовнішній бік штабеля; у разі укладання в декілька ярусів прокладки розташовуються по вертикалі одна над одною в одному рівні по довжині елементів. Для збереження конструкцій від пошкодження стропами та елементами інших конструкцій не допускається спирання залізобетонних блоків на фіксатори; – залізобетонні бездіафрагмові балки прогінних будов в тому числі попередньо-напружені – тільки в положенні “на ребро” в штабелі заввишки до 2 м не більше 2 ярусів з підкладками і прокладками а балки таврового перетину з додатковими боковими підкосами чи спеціальними улаштуваннями які забезпечують їх стійкість; складування в 2 яруси висотою штабеля більше 2 м проводиться за спеціальним проектом з розробкою додаткових заходів щодо безпечних умов праці; – залізобетонні блоки членованих за довжиною прогінних будов – в положенні “на ребро” в один ряд з підкладками. Складування блоків “на плиту” в один ряд з підкладками допускається за умови застосування спеціальних кантувачів які забезпечують їх зберігання безпеку транспортування і вантажно-розвантажувальних робіт: – великовагові залізобетонні блоки – в один ряд на підкладках прямокутні блоки – в штабелі заввишки в 4–5 рядів на дерев’яних підкладках фігурні блоки і кільця труб – в один ряд з підкладками. Ширина штабеля – в межах досяжності кранів; – залізобетонні плити проїзної частини тротуарні та перильні блоки і та ін. – в штабелі заввишки не більше 2 5 м з підкладками і прокладками. Ширина штабеля – не менше його висоти; – залізобетонні ригелі одноярусні колони і стояки опор – в штабелі заввишки до 2 м з підкладками і прокладками; елементи прямокутного перетину в положенні “на ребро” а ригелі таврового перетину – в положенні “на плиту” за умови застосування спеціальних кантувачів. Ширина штабеля – не менше його висоти; – залізобетонні призматичні палі в тому числі попередньо-напружені – в штабелі заввишки не більше 2 5 м і завширшки не менше їх висоти з дерев’яними підкладками і прокладками що розташовані в місцях монтажних петель. Голови паль укладаються в один бік; – залізобетонні палі – оболонки і круглі кільця труб діаметром до 2 м – в горизонтальному положенні в 2 ряди з підкладками і прокладками підклинкою проти розкачування і кінцевими упорами. Ширина штабеля – в межах досяжності кранів; – у вертикальному положенні допускається зберігати оболонки і круглі кільця труб зовнішнім діаметром понад 2 м з відношенням висоти до діаметра не більше 3. Кільця прямокутних труб за ширини найменшої сторони кільця більше 2 м з відношенням висоти кільця до ширини найменшої сторони менше 3; – круглий ліс – у штабелі висотою не більше 1 5 м з прокладками між рядами і установкою упорів проти розгойдування ширина штабеля – не менше його висоти. Кінці прокладок між рядами колод в штабелі укладаються з перекриттям не менше ніж на 1 м; – пиломатеріали – у штабелі рядами заввишки не більше половини ширини штабелів клітками – не більше ширини штабелів; – шпали і бруси – у штабелі заввишки не більше 2 5 м завдовжки до 10 м завширшки не менше висоти штабеля; – пісок щебінь і гравій – в штабелі з крутизною укосу відповідною куту природного укосу даного матеріалу чи з огородженням підпірними стінками; – бітум – під навісом у тарі щільних ящиках паперових мішках чи бочках які виключають його розтікання а також у спеціальних ямах з улаштуванням огородження і навісу; – грунтовки і мастики – в критих складах з природною вентиляцією і в герметичній тарі; – рулонні гідроізоляційні матеріали гідроізол ізол бутизол поліетилен поліізобутилен – у закритих приміщеннях або під навісом із незаймистих матеріалів захищених від атмосферних опадів і прямого сонячного світла. Піногасники зберігаються в скляній чи металевій тарі; – металеві вироби – в ящиках; штабелі висотою не більше 2 м; – балони із стисненими газами – окремо від інших матеріалів у закритих приміщеннях або під навісами з незаймистих матеріалів. Вентилі газових балонів закриваються запобіжними ковпаками. Зберігання прийняття та видавання балонів для експлуатації без запобіжних ковпаків не допускається: – кабельні барабани – в положенні “на ребро” заклинюються дерев’яними підкладками; – цемент – в критих складах з пневматичним або механічним обладнанням для розвантаження і транспортування. 4.4. Вантажно-розвантажувальні роботи 4.4.1. Вантажно-розвантажувальні роботи далі – ВРР на будівельному майданчику виконуються механізованим способом відповідно до вимог цих Правил ГОСТ 12.3.009-76* і ДНАОП 0.00-1.03-93. 4.4.2. Організація ВРР передбачає дотримання технології робіт послідовність операцій та узгодженість дій працівників що забезпечують безпечність робіт відповідно до вимог ПВР технологічних карт і інструкцій. 4.4.3. Для керівництва ВРР призначається особа відповідальна за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами відповідно до вимог ДНАОП 0.00-5.06-94. До виконання ВРР допускаються працівники в т.ч. стропальники і кранівники які пройшли перевірку знань безпечних методів виконання робіт особливостей технологічного процесу будови і безпечної експлуатації підіймально-транспортного обладнання. 4.4.4. На вантажно-розвантажувальних майданчиках біля залізничних колій додатково до вимог що викладені у пп. 4.1.4 4.2.1 цих Правил установлюються знаки згідно з “Правилами технічної експлуатації залізниць України” а з використанням водного транспорту – прийняті на водному транспорті згідно з “Правилами плавания по внутренним водным путям УССР”. 4.4.5. Не допускається перебування людей і переміщення транспортних засобів у зоні можливого падіння вантажів під час навантаження і розвантаження. 4.4.6. Стропування вантажів виконується відповідно до технологічних схем або проектів виконання робіт. Стропування обв’язування проводиться за допомогою вантажозахоплювальних пристроїв та у позначених на конструкції місцях. 4.4.7. Перед підійманням і переміщенням вантажів перевіряється стійкість вантажів і правильність їх стропування. Стропи чалочні канати ланцюги не повинні мати вузлів і петель. Гострі ребра закриваються прокладками від пошкодження стропів. 4.4.8. Підіймально-транспортне обладнання для ВРР має задовольняти вимоги ГОСТ 12.2.003-91 і ДНАОП 0.00-1.03-93. 4.4.9. Межі небезпечних зон ураження електричним струмом установлюються згідно з вимогами СНиП III-4-80.* 4.4.10. Навантаження конструкцій на залізничний потяг проводиться відповідно до вимог “Технических условий погрузки и крепления грузов”. 4.4.11. Перевезення конструкцій автомобільним транспортом здійснюється згідно з вимогами “Инструкции по перевозке крупногабаритных и тяжеловесных грузов автомобильным транспортом”. 4.4.12. Розстропування елементів конструкцій навантажених на транспорт проводиться після закріплення елементів і перевірки їх стійкості. Не дозволяється підійматися на навантажені незакріплені конструкції. 4.4.13. Водію та іншим особам не дозволяється знаходитися в кабіні автомобіля під час його навантаження і розвантаження. 4.4.14. Додаткові вимоги до навантаження і розвантаження залізобетонних конструкцій: – перед навантаженням розвантаженням монтажні петлі і стропувальні пристрої очистити від розчину чи бетону і зробити ретельний огляд; – не допускати використання для стропування погнутих і сплющених петель; – спирання блоків прогінних будов на транспортні засоби проводити в місцях передбачених ПВР. 4.4.15. Навантаження вантажів що котяться барабанів з кабелем і тросами кілець труб і та ін. на транспортні засоби і розвантаження з них проводиться механізованим способом чи засобами малої механізації за допомогою похилих площин або лат з гальмуванням канатами. Працівники повинні знаходитись збоку від вантажів що переміщуються. 4.4.16. Вантажі що розміщені неподалік від залізничних і кранових рейкових колій розташовуються згідно з “Правилами технічної експлуатації залізниць України” і вимогами ГОСТ 9238-83. За висоти штабеля до 1 2 м вантажі знаходяться від зовнішньої грані головки крайньої рейки не ближче 2 м за більшої висоти – не ближче 2 5 м. Розташовувати вантажі всередині рейкової колії і в міжколії не дозволяється. 4.4.17. Розвантаження вантажів із залізничного рухомого складу проводиться з дотриманням вимог: – перед розвантаженням під вагонні колеса установлюються гальмувальні башмаки; – перевіряється стійкість вантажів на рухомому складі і визначається спосіб розвантаження; – перед початком розвантаження керівник робіт зобов’язаний переконатися у відсутності людей в зоні переміщення вантажу; – під час відкриття люків піввагонів хоперів дверей вагонів і бортів платформ знаходитись в зоні можливого падіння вантажів а також поблизу бортів і люків не дозволяється. Під час розвантаження сипких вантажів люки відкривають спеціальними пристроями які дозволяють працюючим знаходитись на безпечній відстані а під час розвантаження з підвищених колій розташованих на висоті 2 5 м – зі спеціальних містиків; – за одночасного розвантаження декількох платформ лісу розвантаження проводиться через одну платформу чи платформи розташовують на відстані 5 м одна від одної. 4.4.18. Підіймання та переміщення вантажів ручним способом проводиться з урахуванням таких умов: – переміщення кантування важких штучних вантажів ящиків з вантажами проводиться за допомогою ломів домкратів лебідок котків; – перенесення працівниками балок рейок труб великого діаметра бруса колод та інших довгомірних матеріалів допускається за допомогою спеціальних пристроїв а перенесення шпал просочених креозотом – за допомогою шпалоносок; – газові балони дозволяється переміщувати на спеціальних візках не припускаючи ударів і поштовхів; – перенесення сулій з кислотою різноманітних матеріалів у скляній тарі дозволяється у кошелях і обов’язково двома особами без ударів і поштовхів. Підіймання цих вантажів на висоту проводиться у спеціальних контейнерах не дозволяється їх підіймання ручним способом. 4.5. Вимоги безпеки до перевезення людей 4.5.1. Перевезення людей на автомобільних транспортних засобах які спеціально призначені для цього здійснюється з дотриманням вимог “Правил дорожнього руху України”. 4.5.2. На кожний маршрут перевезення людей складається схема руху з позначенням небезпечних ділянок руху. 4.5.3. Вантажні бортові автомобілі що призначені для перевезення людей обладнуються відповідно до вимог “Правил дорожнього руху” і СНиП ІІІ-4-80*. 4.6. Забезпечення загальної електробезпеки 4.6.1. Електробезпека на будівельно-монтажному майданчику забезпечується дотриманням вимог ГОСТ 12.1.013-78 і СНиП III-4-80*. Улаштування розміщення і експлуатація електроустановок має відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 і ПУЭ. 4.6.2. Засоби захисту що застосовуються для обслуговування електроустановок на будівельно-монтажних роботах підлягають випробуванню в установлені строки. 4.6.3. Електрозварювальні роботи та обслуговування електроустановок проводиться згідно з вимогами ГОСТ 12.3.003-86*. До виконання електрозварювальних робіт допускаються працівники які пройшли атестацію згідно з ДНАОП 0.00-1.16-96. 4.6.4. Використання ручного електричного інструменту проводиться з дотриманням вимог ГОСТ 12.2.013.0-91. 4.6.5. Захисне заземлення металевих частин машин з електроприводом корпусів електродвигунів трансформаторів пускових апаратів виконується згідно з СНиП 3.05.06-85 і ПУЭ. Експлуатація електричного обладнання проводиться згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98. 4.6.6. Рейки кранової підкранової колії заземлюються. Стики рейок з’єднуються зваркою чи приварюванням перемичок які утворюють безперервний електричний ланцюг. Приварювання виконується на рівні нейтральної осі рейки. 4.6.7. У разі встановлення крана на відкритому повітрі рейки кранової колії з’єднуються по краях двома перемичками одна з яких приєднується до додаткового заземлювача розташованого поблизу крана. 4.6.8. Металеві прогінні будови на будь-якій стадії монтажу і спеціальні допоміжні металеві конструкції підлягають заземленню. 4.6.9. Металеві і дерев’яні спеціальні допоміжні споруди і будови металеві пірси забезпечуються грозозахисним улаштуванням. 4.6.10. Зона електропрогріву і установка для електропрогріву бетонної суміші повинні мати захисне огородження і обладнуватися попереджувальною світлосигналізацією яка автоматично вмикається з подачею напруги на електроди. На огородженні встановлюються попереджувальні написи і знаки безпеки. 4.6.11. Монтаж установки приєднання її до мережі живлення проводить персонал з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче III. 4.6.12. Установка для електропрогріву обладнується аварійним вимикачем для зняття напруги під час проведення робіт усередині огородження а корпуси установки заземлюються згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98. 4.6.13. Трансформатори для електропрогріву бетонної суміші і розподільчі щити електроустановок огороджуються і захищаються від атмосферних опадів. Біля трансформаторів і розподільчих щитів укладаються на ізоляторах дерев’яні настили або решітки покриті гумовими килимками згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98. 4.6.14. Контроль температури електропрогрівання бетонної суміші здійснюється дистанційно. 4.6.15. Подавання напруги на електроди установки дозволяється після того як персонал покине зону огородження. 4.6.16. Огородження ділянки електропрогріву бетонної суміші напругою 127–220 В від системи із заземленою нейтраллю встановлюється на відстані не менше 3 м від суміші з обов’язковим улаштуванням світлової і звукової сигналізації і блокування. З персоналом проводиться інструктаж з електробезпеки особою що відповідає за електрогосподарство. 4.6.17. Бетонну суміш що прогрівається допускається поливати водою після зняття напруги. 4.7. Експлуатація машин і обладнання 4.7.1. Машини та обладнання що експлуатуються містобудівельними підрозділами повинні мати паспорти та інструкції з експлуатації. Ті що підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці враховуються в журналі інженерно-технічних працівників далі – ІТП по нагляду після їх реєстрації а всі інші вантажопідіймальні машини реєструються в журналі ІТП по нагляду за вантажопідіймальними машинами згідно з ДНАОП 0.00-5.20-94. 4.7.2. Персонал що обслуговує машину керується інструкцією заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації машини та ДНАОП 0.00-1.03-93. 4.7.3. Машини і обладнання на які вимоги ДНАОП 0.00-1.03-93 не поширюються палебійне устаткування обладнання для спорудження стовпових фундаментів спеціальні крани і агрегати для монтажу прогінних будов спеціалізовані крани загального призначення та ін. повинні відповідати в частині загальних технічних вимог ДНАОП 0.00-1.03-93 за винятком випадків окремо обумовлених в інструкції з експлуатації. Їхня експлуатація проводиться відповідно до вимог інструкції з монтажу і експлуатації заводу-виготовлювача. 4.7.4. Сталеві канати такелажні пристрої знімні вантажозахоплювальні пристрої траверси стропи і т.ін. і тара мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93 і ГОСТ 12.3.010-82. 4.7.5. Установлення і робота машин та обладнання в зоні повітряної лінії електропередачі або в її охоронній зоні проводиться відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013-78 і ДНАОП 0.00-1.03-93. 4.7.6. Металеві частини машин на ізолювальному гумовому ходу підключені до зовнішніх джерел електропостачання та вантажопідіймальні крани заземлюються згідно з вимогами СНиП 3.05.06-85. 4.7.7. Переміщення і встановлення будівельних і вантажопідіймальних машин на споруджуваних будовах чи трубах з незначною висотою засипки допускається за наявності ПВР. 4.7.8. Підіймання вантажів що мають масу близьку до вантажопідіймальності крана для даного вильоту стріли проводиться у два прийоми: спочатку на висоту 20–30 см в такому положенні перевіряють правильність стропування і надійність дії гальм потім – на повну висоту. 4.7.9. Переміщення вантажу в горизонтальному напрямі здійснюється на висоті 0 5 м вище зустрічних на шляху предметів над конструкціями риштувань – не менше ніж на 1 м. 4.7.10. Підіймання переміщення і встановлення вантажів конструкцій двома кранами проводиться відповідно до ПВР ДНАОП 0.00-1.03-93 під керівництвом особи що відповідає за проведення робіт. 4.7.11. У разі якщо зона що обслуговується двома кранами з кабіни кранівника повністю не оглядається для передачі сигналів стропальника призначаються сигнальники. 4.7.12. Крани встановлюються на площадці з ухилом що не перевищує вказаного в їх паспорті. 4.7.13. Вантажопідіймальні операції що виконуються двома кранами проводяться послідовно мінімальними циклами. Новий цикл підіймання опускання переміщення відбувається після приведення вантажних поліспастів у вертикальне положення. 4.7.14. Навантаження на кожний із кранів не повинно перевищувати зазначеного в паспорті крана для даного вильоту. 4.7.15. Переміщення крана-дерика на нову стоянку зі спущеними або знятими анкерами допускається у разі забезпечення його стійкості. Переміщення крана-дерика проводиться під наглядом особи що відповідає за безпечну експлуатацію крана у присутності старшого виконавця робіт. 4.7.16. Закріплення крана-дерика перевіряється на початку кожної зміни і перед роботою крана на кожній новій стоянці. 4.7.17. Після закріплення крана-дерика на новій стоянці проводиться пробне підіймання вантажу яке відповідає граничній вантажопідіймальності крана на граничному вильоті стріли і повороті вказаному в проекті. 4.7.18. Переміщення вантажопідіймальних кранів дозволяється після щозмінної перевірки стану підкранової колії. 4.7.19. Монтаж прогінних будов шлюзовими кранами проводиться відповідно до вимог ПВР з урахуванням фактичної несучої здатності прогінних будов та інших конструкцій споруди. 4.7.20. Консольні залізничні крани повинні відповідати вимогам “Правил технічної експлуатації залізниць України”. 4.7.21. Особи що обслуговують консольний залізничний кран мають пройти медичний огляд на предмет придатності їх до робіт на висоті та робіт що пов’язані з рухом потягів. 4.7.22. Виконання робіт консольним краном проводиться під керівництвом особи відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами. 4.7.23. Експлуатація консольного крана в якого прострочений строк технічного огляду не допускається. 4.7.24. Перед транспортуванням консольного крана після приведення його у транспортне положення проводиться пробна обкатка його локомотивом із перевіркою дії гальм і зчеплення. 4.7.25. Переміщення консольного крана в робочому положенні проводиться з дотриманням умов: – на електрифікованих дільницях – після зняття напруги в контактній мережі; – на станційних коліях що розташовані на кривих – після звільнення суміжних колій від рухомого складу; – після усунення всіх перешкод на шляху руху крана. 4.7.26. Під час пересування консольного крана в робочому стані присутність на крані сторонніх осіб не дозволяється. 4.7.27. Під час транспортування консольних кранів не допускається опускати їх з гірки і проводити маневри поштовхами. 4.7.28. Перед пропуском консольного крана колії що знаходяться в тимчасовій експлуатації обкатуються нормальним рухомим складом. 4.7.29. Проведення робіт консольним краном на раніше зведених насипах допускається після перевірки фактичної щільності верхнього шару насипу. 4.7.30. Після підготовки кранових колій в робочій зоні крана проводиться контрольний пропуск консольного крана в межах робочої зони. 4.7.31. Контрольний пропуск крана з тиском на вісь до 42 т проводиться в два етапи: – в нижньому робочому положенні з тиском на вісь передньої опорної платформи рівним 32 т; – з тиском на вісь передньої опорної платформи рівним робочому тискові. Після контрольного пропускання крана перевіряється стан колій та усуваються виявлені дефекти. 4.7.32. Під час пропускання консольного крана з вантажем по кривих його розрахункова вантажопідіймальність знижується в залежності від підвищення зовнішньої рейки. Рух консольних кранів з вантажем по кривих з підвищенням зовнішньої рейки понад 80 мм не допускається. 4.7.33. Під час опускання і підіймання вантажів не допускається знаходитися на вантажі чи під ним. Допуск працівників на опори моста для точного встановлення вантажу дозволяється після того як відстань від низу конструкцій до поверхні спирання становитиме не більше 10 см. 4.7.34. Установка сухопутних кранів на плавучі засоби допускається згідно з вимогами робочої документації щодо експлуатації плавучої установки. 4.7.35. Під час експлуатації плавучих установок крім документації з експлуатації слід керуватися: – “Правилами технической эксплуатации речного транспорта”; – “Правилами плавания по внутренним водным путям УССР”; – інструкціями по експлуатації і паспортами загальнобудівельного та іншого обладнання яке встановлюється на плавзасоби. 4.7.36. Не дозволяється працювати плавучим краном з опиранням плашкоута на грунт дна. Плавучі крани експлуатуються відповідно до інструкцій з експлуатації та ПВР. 4.7.37. Між зоною повороту кранової установки і палубними надбудовами улаштовується прохід не менше 0 7 м або леєрне огородження цієї зони та встановлюються попереджувальні знаки. Кранова установка обладнується і укомплектовується згідно з вимогами п. 4.8.25 цих Правил. 4.7.38. Робота сухопутних кранів установлених на плавзасобах в умовах мінусових температур здійснюється у випадках що передбачені проектом плавучої кранової системи. Установку необхідно очищати від снігу і льоду палубу посипати піском не допускати вмерзання плашкоута в товщу льодового покриву. 4.7.39. Монтаж і демонтаж копрів бурових верстатів та ін. що включає наступне технічне випробування і складання акта прийняття в експлуатацію виконується за існуючою в інструкції заводу-виготовлювача схемою чи згідно з ПВР технологічною картою під керівництвом особи відповідальної за технічний стан обладнання. 4.7.40. Під час підіймання стріли копра що зібрана в горизонтальному положенні припиняються всі роботи в радіусі який установлений залежно від довжини підіймальної стріли з тимчасовим обладнанням згідно зі СНиП III-4-80*. До підіймання зі стріли зняти всі незакріплені деталі інструмент і т. ін. 4.7.41. У разі виявлення пошкоджень стріли копра під час її підіймання стріла копра опускається і усуваються всі пошкодження. 4.7.42. Робота кранів на гусеничному і колісному ходу з навісним обладнанням віброзанурювач шпунтовисмикувач копер проводиться з дотриманням вимог безпеки які передбачені інструкцією заводу-виготовлювача. 4.7.43. Система обладнання для підмиву паль випробовується тиском який перевищує робочий в 1 5 рази. 4.7.44. Граничні для копра маса молота і довжина позначаються незмивною фарбою на його фермі чи рамі. На копрі встановлюється обмежувач висоти підіймання молоту і вантажозахоплювального пристрою. 4.7.45. Огляд змазування чищення і ремонт палебійного і бурового устаткування проводиться після закріплення його в нижній частині стріли копра або встановлення в безпечному місці та вимкнення двигуна. 4.7.46. Насосно-домкратні установки повинні відповідати таким вимогам: – магістраль подачі масла повинна бути герметичною. Гідравлічна система забезпечується автоматичними клапанами; – насосно-домкратна установка забезпечується тарувальними манометрами – один на насосі другий на маслопроводі в місці підключення його до домкрату у разі розташування насосної станції безпосередньо біля домкрату дозволяється цей манометр не ставити . 4.7.47. Гідравлічні домкрати шланги штуцери та інші гідравлічні устаткування перед пуском в роботу а також після ремонту і не менше одного разу на рік в процесі експлуатації піддаються випробуванню тиском який перевищує на 10% найбільший робочий тиск. 4.7.48. Не допускається проводити огляди ремонт чищення обтирання і змазування рухомих частин гідродомкрату і насосної станції під час роботи механізмів. 4.7.49. Манометри встановлені в гідравлічній системі натягувальних пристроїв звіряються за допомогою контрольного манометра клас 0 2 . Позачергові повірки манометрів проводяться після обриву арматури під час натягування у разі різкого порушення герметичності гідросистеми механічних пошкоджень манометрів і т. ін. Ціна поділки манометра повинна відповідати зусиллю яке становить не більше 5% натягувального зусилля. 4.7.50. Гідравлічна система насосної установки забезпечується справним запобіжним клапаном відрегульованим на тиск який перевищує на 10–15% максимальний необхідний для натягування чи запресовування високоміцної арматури за проектом. Насосні установки що використовуються для натягування високоміцної арматури гідравлічними домкратами подвійної потрійної дії повинні мати повноповоротні підіймальні будови з вильотом стріли і висотою підіймання які забезпечують правильне підвішування установку і надійне утримання домкрата в робочому положенні в процесі роботи. 4.7.51 Насосна установка розташовується збоку від напруженої конструкції. Проти глухих анкерів установлюються щити. 4.7.52. Вантажопідіймальні блоки повинні мати заводське клеймо на якому вказується їх вантажопідіймальність. У разі відсутності клейма блоки випробовуються. Технічний огляд блоків проводиться кожний рік. 4.7.53. Випробування блоків проводиться на спеціальних стендах навантаженням яке перевищує на 25% їх вантажопідіймальність. 4.7.54. Під час роботи домкрата проводиться контроль за показниками манометра і щільністю з’єднання трубок і шлангів. 4.7.55. Домкрати страхуються стопорними гайками а в разі їх відсутності – запобіжними напівкільцями або підклинюються страхувальними клітками. 4.7.56. Звільнення домкратів з-під піднятого вантажу і їх перестановка допускаються після закріплення вантажу в піднятому положенні чи укладання його на стійку кліть. Залишати піднятий вантаж на домкратах на час перерви в роботі не допускається. 4.7.57. Гідравлічні домкрати з використанням їх 2 і більше в одному вузлі прогінної будови чи іншій конструкції вантажу в разі одночасної роботи об’єднуються в батарею. 4.7.58. Випробування домкратів під час їх технічного огляду проводиться згідно з інструкцією щодо експлуатації на статичне навантаження яке перевищує граничну паспортну вантажопідіймальність на 10%. Домкрат знаходиться під цим навантаженням протягом 10 хв з висунутим гвинтом рейкою штоком в крайнє верхнє положення. 4.8. Спеціальні допоміжні споруди та улаштування їх монтаж і демонтаж 4.8.1. Виготовлення монтаж і демонтаж спеціальних допоміжних споруд і улаштувань риштувань допоміжних опор перекатних пірсів огороджувальних улаштувань плавучих опор та т. ін. проводиться згідно з робочою документацією. Монтаж і демонтаж спеціальних допоміжних споруд та улаштувань далі – допоміжні споруди проводиться механізованим способом. В робочій документації зазначаються послідовність і безпечний спосіб проведення цих робіт. 4.8.2. Елементи конструкцій допоміжних споруд не повинні мати гострих кутів кромок і поверхневих нерівностей які становлять джерело небезпеки якщо їх наявність не визначається функціональним призначенням цих споруд та улаштувань. 4.8.3. Прикріплення допоміжних споруд до будь-яких конструкцій або споруд закріплення до постійної або тимчасової конструкції блоків для підіймання вантажів проводиться після перевірки конструкцій розрахунком і затвердженням способу проведення робіт. 4.8.4. Елементи допоміжних споруд які розташовані у проїздах і в місцях підіймання вантажів захищаються від можливих ударів і зсувів. 4.8.5. Не дозволяється укладати робочі настили на випадкові неперевірені опори. 4.8.6. Настили риштувань трапи і сходи стрем’янок очищаються від будівельного сміття а в зимовий час від снігу і полою і посипаються піском золою або шлаком. 4.8.7. Підіймання людей на засоби підмащування за винятком підвісних і спускання з них дозволяється тільки по сходах. Прохід до сходів повинен бути вільним. Отвір у настилі засобів підмащування для виходу зі сходів загороджується з трьох боків. 4.8.8. Кріплення риштувань і площадок з використанням тільки хомутів що працюють на тертя без страхувальних пристроїв тяг упорів т. ін. не дозволяється. 4.8.9. Установлення і закріплення гаків хомутів і пальців підвісних засобів підмащування на елементах конструкцій що монтуються в горизонтальному положенні проводиться до їх підіймання згідно з ПВР. 4.8.10. Підвісні інвентарні засоби підмащування підвішуються на відстані не більше 100 мм від конструкцій що монтуються. 4.8.11. Лебідки для підіймання підвісних засобів підмащування повинні задовольняти вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93. 4.8.12. Не дозволяється улаштовувати переходи між висячими люльками. 4.8.13. Підвісні риштування на пальцях прикріпляються за допомогою зв’язків до стійких частин споруди яка будується. 4.8.14. Підвісні засоби підмащування по поясах і вузлах прогінних будов улаштовуються під наглядом відповідального керівника робіт. 4.8.15. Блоки для установки підвісних засобів підмащування застосовуються з пристосуванням проти зісковзування з них тросів. 4.8.16. Лебідки для підіймання і опускання підвісних засобів підмащування згідно з ГОСТ 24258-88 установлюються на засобах підмащування. Під час роботи на прогінних будовах в умовах залізничної мережі що експлуатується підвісні засоби підмащування розташовуються за межею габариту приближення будов. 4.8.17. Під час підіймання та опускання підвісних засобів підмащування троси не повинні торкатися елементів інших конструкцій. 4.8.18. Підвісні риштування після їх монтажу допускаються до експлуатації після випробування протягом 1 год. статичним навантаженням яке перевищує нормативне на 20%. Підіймальні підмостки випробовуються на динамічне навантаження яке перевищує нормативне на 10%. Результати випробувань підвісних риштувань відображаються в акті їх прийняття. 4.8.19. Засоби підмащування які розташовані над водою або вище 1 3 м від рівня землі трапи і сходи крім переносних огороджуються згідно з ГОСТ 12.4.059-89 і ГОСТ 24258-88. Стояки дерев’яних перил повинні мати підкоси прикріплені нижнім кінцем до поперечок. Перила повинні витримувати горизонтальне зосереджене навантаження 70 кг. Елементи перил закріпляються до стояків з внутрішнього боку. Поручні дерев’яних перил повинні бути простругані. Металеві поручні перил повинні мати в стиках зазор не більше 2 мм. Стикові накладки металевих поручнів прикріплюються болтами до вертикальних полиць кутиків поручнів головки болтів направляються у внутрішній бік . 4.8.20. Зазори між настилом засобів підмащування і зводжуваною монтованою спорудою розміром більше 50 мм закриваються. 4.8.21. Відстань між ярусами риштувань визначається характером виконуваної з цих риштувань роботи. 4.8.22. Навантаження на настили засобів підмащування не повинні перевищувати встановлених у робочій документації. Не допускається передача на засоби підмащування маси елементів що монтуються. На засобах підмащування дозволяється знаходитися особам які виконують роботу і технічним керівникам. 4.8.23. На підвісних засобах підмащування прорізи для приймання матеріалів огороджуються згідно з вимогами п.4.8.19. 4.8.24. Оголовки постійних і тимчасових опор по периметру обладнуються робочими площадками шириною не менше 0 8 м з перильним огородженням згідно з вимогами ГОСТ 24258-88. Опори обладнуються сходами. 4.8.25. Плавучі опори обладнуються робочими площадками з перилами і драбинами які улаштовуються згідно з пп. 4.8.10 4.8.19 і забезпечуються рятувальними засобами згідно з підрозділом 5.6 цих Правил. 4.8.26. Допоміжні споруди і улаштування приймаються в експлуатацію комісійно за актом до їх технологічного навантаження. Нагляд за їх технічним станом здійснюють спеціалісти мостобудівного підрозділу. 4.8.27. Стаціонарні або пересувні риштування оглядові пристосування улаштування які призначені для експлуатації споруди випробовуються навантаженням яке перевищує проектне на 20%. 4.8.28. На робочих містиках для пропуску і роботи транспортних засобів будівельних і вантажопідіймальних машин улаштовуються тротуари з перильним огородженням. 4.8.29. Трапи для проходу працівників виготовляються з щільно збитих щитів завширшки не менше 1 5 м. Ухил трапів не повинен перевищувати 1:3. Трапи закріплюються на опорах і огороджуються. 4.8.30. Переносні драбини застосовуються для одноразового використання на даному місці установлюються з ухилом не менше 4:1. Загальна довжина висота переносної драбини повинна забезпечувати можливість працівнику виконувати роботу стоячи на щаблині яка знаходиться на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини. Переносні драбини довжиною понад 5 м застосовуються в металевому виконанні. Переносні драбини закріплюються за конструкції. 4.8.31. Ширина переносних драбин повинна бути не менше 1/10 їх довжини але не менше 400 мм. 4.8.32. Зрощування тятив окремих ланок дерев’яних переносних драбин не допускається. 4.8.33. Не допускається застосовувати дерев’яні драбини які збиті на цвяхах без врізки щаблин в тятиви і без скріплення останніх стяжними болтами. В усіх випадках застосування дерев’яних і металевих драбин відстані між щаблинами повинні бути однаковими. Дерев’яні і металеві драбини випробовуються згідно зі СНиП III-4-80*. 4.8.34. Переносні драбини і стрем’янки забезпечуються пристроями які запобігають зсуву і перекиданню розсувні драбини-стрем’янки – пристроями які виключають можливість їх самовільного розсунення. 4.8.35. Переносні приставні драбини і стрем’янки які встановлені в місцях руху транспортних засобів або людей огороджуються або під час роботи на них знаходяться під наглядом. 4.8.36. Демонтаж допоміжних споруд і улаштувань проводиться відповідно до ПВР. Не допускається розбирання конструкцій одночасно в двох і більше ярусах. 4.8.37. Демонтовані елементи укладаються в стійкому положенні. 4.8.38. Під час демонтажу допоміжних споруд і улаштувань на висоті більше 1 3 м від суцільного настилу працівники користуються запобіжними поясами закріпленими до елементів указаних виконавцем робіт. 4.8.39. Не допускається захаращувати і перевантажувати робочі настили матеріалами від розбирання. 4.8.40. Демонтовані елементи опускаються за допомогою кранів або лебідок. Скидання елементів не допускається. 4.8.41. Опускання конструкцій що демонтуються та їх окремих елементів проводиться за сигналом спеціально призначеної особи. Не допускається знаходження і прохід людей поблизу конструкцій що демонтуються та під ними. Небезпечна зона демонтажу яка визначається відповідно до п. 4.1.1 огороджується. 5. БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНІ РОБОТИ 5.1. Роботи бетонні арматурні опалубні. Спорудження монолітних конструкцій 5.1.1. Під час виконання бетонних і залізобетонних робіт передбачаються заходи які забезпечують безпеку виробничого процесу і запобігають можливому впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів на працівників згідно з ГОСТ 12.0.003-74*. Указані роботи виконуються згідно з вимогами СНиП III-4-80* СНиП 3.03.01-87 СНиП 3.06.04-91 і цих Правил. 5.1.2. Приготування бетонної суміші проводиться у механізованих установках. 5.1.3. Повітря в закритих приміщеннях в яких проводяться дроблення розмелювання та роботи з цементом і пилоподібними домішками повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88. 5.1.4. Транспортні засоби конвеєри елеватори і та ін. для перемішування цементу мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80*. 5.1.5. Чищення барабанів і ємностей змішувальних машин під час роботи дозволяється після зупинення машин. Для машин з електроприводом передбачаються заходи які перешкоджають подаванню напруги на електроприводи під час чищення. На пультах управління вивішуються плакати “Не включати – працюють люди”. 5.1.6. До робіт з приготування водних розчинів хімічних домішок допускаються особи які не мають пошкоджень шкіри рук і обличчя. Місця приготування водних розчинів хімічних домішок обладнуються умивальниками та забезпечуються інструкціями щодо безпечної роботи і надання першої допомоги. 5.1.7. Зберігати і застосовувати хімічні домішки слід відповідно до вимог інструкції заводу-виготовлювача. 5.1.8. В приміщеннях де зберігаються або готуються водні розчини хімічних домішок не допускається палити приймати їжу проводити роботи з відкритим вогнем зварювання і різання металу паяння і та ін. . Приміщення обладнується вентиляцією і засобами пожежогасіння. 5.1.9. Двосторонні верстати для заготовлення арматури розділяються металевою захисною сіткою з чарунками не більше 50х50 мм і висотою 1 м. 5.1.10. Верстати для правлення різання та гнуття арматури закріплюються на фундаменті. На верстатах або біля них вивішуються таблички з зазначенням максимально допустимих діаметрів і марки сталі арматури за сертифікатом заводу-виготовлювача. 5.1.11. Бухтотримачі для розмотування мотків арматури встановлюються на відстані 1 5 м від верстата для правки арматури на висоті не більше 50 см від підлоги і огороджуються. Між бухтотримачем і правильним барабаном верстата встановлюються направляючі пристрої труба кільце для обмеження довільного руху арматури що розмотують. 5.1.12. Верстати для правлення різання та гнуття арматури обладнуються пневмовідсмоктувачами для видалення металевого пилу та окалини. Під час видалення пилу та окалини працівники користуються спеціальними щітками захисними окулярами та респіраторами. 5.1.13. Перед пуском верстата арматурники перевіряють справність гальмових і пускових пристроїв кінцевих вимикачів наявність захисних кожухів і огороджень правильну установку ножів. Пускові пристрої верстатів розміщуються безпосередньо на робочому місці. 5.1.14. Місце переходу арматурної сталі з бухтотримача на барабан огороджується. 5.1.15. Високоміцний дріт дозволяється різати арматурними ножицями і дисковими електропилками допускається кисневе різання. Різання електродуговим способом не допускається. Дискова пилка огороджується у верхній частині суцільним кожухом. 5.1.16. Не допускається підтримувати і направляти руками захисні сітки та інші огородження працюючих верстатів. 5.1.17. Не дозволяється різання арматури на верстатах з затупленими або вибитими різальними поверхнями ножів: ножі підтягуються болтами до упору а зазор між ножами не повинен перевищувати паспортних даних. 5.1.18. Під час роботи на приводному верстаті для гнуття арматури не допускається переставляти пальці або закладати арматуру під час обертання диску. Пальці повинні щільно входити в гнізда і відповідати діаметру стрижнів що загинаються. 5.1.19. Під час роботи на верстатах для гнуття арматурних сіток не допускається їх провисання і обов’язково застосовуються підставки. 5.1.20. Під час збирання арматурних каркасів поза опалубкою роботи ведуться відповідно до вимог технологічної карти. 5.1.21. Монтажні петлі які закладаються в елементи каркасів і блоків що виготовляються не повинні мати тріщин раковин надрізів та інших дефектів. 5.1.22. У разі висоти конструкції більше 5 м монтаж демонтаж опалубки проводиться працівниками-верхолазами з застосуванням запобіжних поясів. 5.1.23. Переміщення і монтаж великогабаритних секцій опалубки проводиться особами відповідальними за проведення робіт. 5.1.24. Під час улаштування утепленої опалубки із застосуванням скловати й інших аналогічних матеріалів використовуються засоби індивідуального захисту. 5.1.25. Робоче місце робоча зона під час монтажу демонтажу опалубки повинно задовольняти таким вимогам: – під час проведення робіт одночасно у декількох ярусах працівники захищаються від можливого падіння інструментів і матеріалів шляхом улаштування бортових огороджень захисних козирків і т. ін.; – на робочих місцях встановлюються покажчики робочих проходів і визначаються зони небезпечні для проходу чи проїзду згідно з п. 4.1.1 цих Правил; – інвентар пристосування та інструменти розміщують у визначених місцях. Ручні інструменти зберігають у спеціальних переносних чи контейнерних ящиках. Рукоятки інструментів фарбуються в яскраві кольори. 5.1.26. Щитова металева опалубка що шарнірно розкривається страхується клітями чи обладнанням фаркопфні стяжки і т. ін. . 5.1.27. Слід забезпечити безпечний спосіб відривання щитів від бетону. 5.1.28. Перевезення бетонної суміші автосамоскидами допускається в герметизованих кузовах. 5.1.29. Знаходження працівника на піднятому кузові автосамоскида для очищення його від бетону не допускається. 5.1.30. Рух автомобілів по естакадах для подачі бетонної суміші обладнаних відбійними з боків і упорними з торця брусками допускається із швидкістю не більше 3 км/год. Висота та міцність відбійних брусків визначається в робочій документації. 5.1.31. Під час подавання бетонної суміші автосамоскидами з естакад рух людей по них не допускається. 5.1.32. Перед подаванням бетонної суміші бетононасосами необхідно: – випробувати всю систему бетоноводу гідравлічним тиском який в 1 5 рази перевищує робочий; – залишити прохід навколо бетононасосу завширшки не менше 1 м; – очистити і щільно закрити замкові з’єднання між ланками бетоноводу перед подачею бетонної суміші. 5.1.33. Перед підійманням краном або підйомником бетонної суміші в бункерах баддях перевіряється справність останніх. Бункери повинні відповідати вимогам ГОСТ 21807-76* та ГОСТ 12.3.010-82. 5.1.34. Між бетонниками на робочих місцях і машиністами кранів та підіймальних механізмів установлюється звукова чи знакова сигналізація і радіозв’язок. 5.1.35. Перед укладкою бетонної суміші перевіряється правильність і надійність установлення арматури опалубки риштувань улаштувань для подачі бетонної суміші надійність їх закріплення під час укладки бетонної суміші. Бетонування супроводжується спостереженнями за станом опалубки і контурних блоків. 5.1.36. Електропрогрівання бетонної суміші проводиться з дотриманням правил з безпеки передбачених в розділі 4.6 цих Правил. 5.1.37. Не допускається знаходження працівників у пропарювальних камерах з температурою в них вище 40°С. 5.1.38. В місцях проведення робіт тепляки встановлюються на висоті не менше 180 см від поверхні бетону до стелі тепляка. 5.2. Виготовлення мостових конструкцій з бетону залізобетону і попередньо-напруженого бетону 5.2.1. Виготовлення мостових конструкцій з бетону залізобетону та попередньо-напруженого бетону проводиться згідно зі СНиП III-4-80* НАОП 6.1.00-1.10-97 і цими Правилами. 5.2.2. Інструкції з експлуатації стендів пристроїв і механізмів вивішуються біля кожного стенду пристрою чи механізму. 5.2.3. Встановлення центрифуг та інших механізмів генеруючих вібрацію і шум проводиться відповідно до проектів які передбачають заходи щодо зниження вібрації і шуму до гранично допустимих величин згідно з нормами. 5.2.4. Постійні та пересувні стенди для масового виготовлення конструкцій до початку робіт випробовують. Пересувні стенди що виготовлені в заводських умовах повинні мати технічний паспорт підприємства-виготовлювача і інструкцію з експлуатації. 5.2.5. Не дозволяється вносити зміни в силові конструкції стендів без узгодження з проектною організацією. 5.2.6. В процесі експлуатації стенди випробовуються не менше 1 разу на рік. Випробування здійснюється після капітального ремонту чи тривалої перерви в роботі більше шести місяців . Випробування проводиться на навантаження що перевищує нормативне на 10%. 5.2.7. Емульсії які застосовуються для змазування внутрішніх поверхонь опалубки і форм готують та зберігають в спеціально обладнаних приміщеннях з витяжною вентиляцією. 5.2.8. Під час покриття форми і опалубки мастилом працівники користуються респіраторами захисними окулярами та застосовують спеціальні мазі для захисту шкіри рук та обличчя. 5.2.9. Стенд для виготовлення конструкцій обладнують настилами та перехідними мостиками шириною не менше 0 6 м з поручнями заввишки не менше 1 м. 5.2.10. Під час укладання бетону з бадді відстань між нижньою кромкою бадді і формою опалубкою повинна бути не більше 1 м. 5.2.11. Стан паропроводів та запірної арматури повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.11-90. 5.2.12. Подавання пари в камери проводиться з дозволу відповідальної особи. 5.2.13. Пропарювальні камери які знаходяться всередині закритих приміщень обладнуються системою парогасіння або витяжною вентиляцією. 5.2.14. Роботи з виготовлення попередньо-напружених мостових конструкцій натягування арматури обтиснення бетону замонолічування стиків обрізування пучків ін’єктування закритих і наповнення відкритих каналів виготовлення арматурних елементів виконуються під керівництвом відповідальної особи з числа спеціалістів які призначені наказом для проведення цих робіт. 5.2.15. На місці робіт біля обладнання для натягування арматури вивішується затверджена в установленому порядку таблиця показників манометра для застосовуваних домкратів які відповідають робочим зусиллям натягування арматури і порядок натягування арматури. 5.2.16. В усіх випадках роботи з гідравлічними домкратами насосними установками необхідно дотримуватись вимог інструкції з їх експлуатації. Не допускається використовувати для натягування високоміцної арматури гідравлічні домкрати які не мають заводського номеру паспорта та інструкції з експлуатації. 5.2.17. Не дозволяється виконувати зварювальні роботи газову та електродугову різку поблизу натягнутої арматури чи на місці її складування без захисту арматури огороджувальними щитами. Не дозволяється використовувати напружену арматуру для заземлення електричного обладнання. 5.2.18. На початковій стадії натягування пучків гідравлічними домкратами та вибирання слабини пучка необхідно стежити за відсутністю перешкод для вільного подовження пучків. 5.2.19. Усування будь-яких дефектів в натягнутій арматурі не допускається до зниження натяжіння. Усування дефектів у напруженій арматурі дозволяється з зусиллям натягнутої арматури не більше 0 2 від контрольованого. 5.2.20. Під час натягування арматурних пучків гідравлічними домкратами подвійної потрійної дії з обох сторін не допускається виконувати натягування і заклинювання одночасно обома домкратами. 5.2.21. Місця робіт з попереднього натягування арматури огороджуються захисними щитами із міцної деревини металу або залізобетону. Торцеві щити з дротяних сіток не допускаються. 5.2.22. Під час натягування підтягування та відпускання арматури за допомогою гідросистем передбачаються запобіжні заходи для попередження будь-яких можливих перекосів натягувального обладнання та анкерних плит. Усувати перекіс гідродомкрата ударами молотка не допускається. 5.2.23. Під час натягування пучків із дроту з висадженими головками з боку нерухомого анкера встановлюється огородження з суцільних щитів впритул до головок що виступають із анкера. 5.2.24. Обмазування торців для ін’єктування каналів дозволяється після обрізування всіх пучків. 5.2.25. Для забезпечення безпеки робіт під час ін’єктування нагнітаючий шланг повинен бути одягнутий на штуцер який має не менше чотирьох уступів і закріплений двома хомутами. Працівники повинні бути в захисних окулярах. Штуцер вкручується в з’єднувальну муфту на глибину не менше 3 см. На таку ж глибину муфта накручується на патрубок. Система подавання суміші перевіряється опресуванням з тиском на 20% вище максимального робочого. 5.2.26. Під час ін’єктування суміші не допускається знаходження обслуговуючого персоналу в створі з каналом з боку його вихідного отвору. 5.2.27. Під час подавання пучків на прогінну будову у вигляді бухти скрутки що з’єднують пучки ставляться так щоб було забезпечено швидке і безпечне розкатування бухти. 5.2.28. Приварювання до робочої напруженої арматури будь-яких стрижнів за винятком передбачених робочою документацією і приварених до початку натягування не допускається. 5.2.29. У процесі виготовлення елементів не допускається передавати поперечне навантаження на напружену арматуру підвішувати до неї опалубку допоміжне обладнання . 5.2.30. Виготовлення арматурних елементів із канатів з їх попередньою витяжкою проводиться згідно з прийнятою технологією на спеціально обладнаному стенді. Зусилля витяжки створюється домкратами. Використання лебідок із поліспастами допускається для вибирання слабини і на початку кожного ступеня натягування для запобігання перепасовкам домкратів у разі недостатнього робочого ходу їх поршнів. 5.2.31. Обмотування натягнутих канатів дротом допускається виконувати із зниженням зусилля до 0 2 від контрольованого. У разі необхідності виконання робіт біля натягнутих канатів в технологічній карті передбачаються заходи що забезпечують безпеку працюючих. 5.2.32. Для запобігання мимовільному викиду сплаву з анкерного стакана під час його заповнення необхідно одночасно з розплавленням сплаву в ковші підігріти анкерний стакан до температури 300°С. 5.2.33. В місцях проведення робіт з натягування арматури встановлюються попереджувальні плакати надписи : “Прохід не дозволяється – йде натягування”. 5.2.34. Під час виконання робіт з натягування арматури працівник знаходиться збоку від елементу. 5.2.35. Натягнуті арматурні пучки які розміщені у відкритих каналах огороджуються щитами. 5.2.36. Приварювання обойми конусних анкерів до сталевих закладних листів на торці конструкції чи взаємне прихвачування її зварюванням не допускається. 5.3. Улаштування фундаментів і опор мостів із паль 5.3.1. Улаштування фундаментів і опор мостів із паль і опускних колодязів проводиться відповідно до вимог СНиП 3.02.01-87 СНиП III-4-80* і цих Правил. 5.3.2. Забивання паль та шпунта віброзанурювання паль шпунта і паль-оболонок буріння свердловин у грунтах чи скельних породах заповнення бетонною сумішшю оболонок і свердловин проводиться з попередньо підготовлених з урахуванням ГОСТ 24258-88 площадок чи риштувань. 5.3.3. Не допускається застосування підмиву паль і паль-оболонок існуючих споруд і залізничних насипів а також розробка випереджувальних нижче оболонки свердловин понад глибину передбачену ПВР. 5.3.4. Пробурені свердловини занурені в грунт палі-оболонки отвори в риштуваннях закриваються щитами які знімаються. 5.3.5. На час огляду водолазами підводної частини котловану паль паль-оболонок зупиняються всі види робіт з будівництва фундаменту і вживаються заходи для запобігання обрушенню чи напливу грунту в котлован свердловину . 5.3.6. Спускання працівників в осушену порожнину палі-оболонки допускається з внутрішнім діаметром палі-оболонки не менше 1 2 м і наявністю бетонної або грунтової пробки завтовшки не менше двох діаметрів оболонки тільки на спеціально обладнаних інвентарних люльках з дотриманням вимог безпеки під час проведення робіт у гірничих виробках шурфах колодязях . Працівник забезпечується каскою і запобіжним поясом із страхувальним канатом. 5.3.7. Під час зрубування верхньої частини палі працівники користуються захисними окулярами передбачаються запобіжні заходи проти падіння зрубленої частини палі. Не дозволяється особам які не беруть участі у зрізуванні палі знаходитись у небезпечній зоні радіус якої визначається залежно від довжини частини палі яка виступає над землею водою згідно з вимогами СНиП III-4-80*. 5.3.8. Для підтягування паль лебідкою канат пропускається через блок закріплений біля основи стріли копра. Не допускається підтягування канатом що пропущений через закріплений зверху копра блок. 5.3.9. На час тривалих перерв у роботі молот опускається на палю або закріплюється в нижньому положенні. 5.3.10. У разі раптового зупинення робіт палі не забиті до проектної позначки закріплюються в стійкому положенні. 5.3.11. Пересування розвороти і установлення копра виконуються з опущеним молотом. 5.3.12. Одночасне підіймання молота і палі не допускається. 5.3.13. Паля шпунтина утримується від розгойдування за допомогою відтяжок. 5.3.14. Віброзанурення паль шпунта і паль-оболонок проводиться із використанням спеціальних направляючих пристроїв або кондукторів які забезпечують стійке положення елемента на початку занурення. 5.3.15. Стропування палі або шпунтини і заправлення її у стрілу копра проводиться у відповідності з ПВР. Не допускається проводити стропування конструкцій які знаходяться в нестійкому положенні. 5.3.16. Занурення паль проводиться з використанням наголовників які відповідають поперечному перерізу палі. 5.3.17. Не допускається застосовувати наголовник із шпаринами. Під час руйнування наголовника або голови палі її занурення припиняється. 5.3.18. Віброзанурювач кріпиться до шпунта паль і паль-оболонок за допомогою самозакріплюючих наголовників або наголовників з гідравлічними захоплювачами. 5.3.19. Установлення віброзанурювача на палю-оболонку здійснюється з приєднаним до нього силовим кабелем який відключений від електромережі. 5.3.20. Посадка фланця наголовника на болти проводиться за допомогою напрямних оправок завдовжки не менше 200 мм. 5.3.21. На першому етапі роботи до занурення оболонки на 2–3 м не допускається знаходитись біля оболонки в радіусі небезпечної зони. Небезпечна зона визначається висотою яка виступає над настилом частини оболонки разом з віброзанурювачем плюс 5 м. 5.3.22. Під час нарощування паль-оболонок на місці їх занурення перевіряється справність фланців. У разі зварної конструкції стику оболонки що стикуються закріплюються в кондукторі або на період зварювальних робіт верхня частина оболонки підтримується краном. Під час нарощування паль-оболонок працівники знаходяться на площадці яка прикріплена до нижньої секції палі-оболонки якщо відстань між зрощуваними оболонками не перевищує 20 см. 5.3.23. До початку робіт і не менше двох разів за зміну проводиться зовнішній огляд стану болтових з’єднань електродвигуна приводу шарнірних підвісок наголовника кінцевих з’єднань силового кабелю віброзанурювача. Не допускається занурювати конструкції з нещільним з’єднанням віброзанурювача з наголовником і наявністю бокових коливань чи стуку. 5.3.24. Віброзанурювач з ослабленими підтримуючими поліспастами і тросами включається в роботу після закріплення його на конструкції що занурюється. Ослаблений стан поліспастів і тросів зберігається протягом всього періоду роботи віброзанурювача. 5.3.25. Керування роботою віброзанурювача здійснюється дистанційно з пульта управління який з’єднаний з віброзанурювачем гнучким кабелем. 5.3.26. Доступ працівників на інвентарну площадку для прикріплення наголовника віброзанурювача до палі-оболонки дозволяється з відстанню між наголовником і верхом палі-оболонки не більше 30 см. 5.3.27. Для підіймання працівників на підвісну площадку застосовуються містики чи штормтрапи які підвішуються до площадки заздалегідь. Штормтрапи допускається використовувати у випадках коли жорстким трапом користуватися неможливо. Справність штормтрапів підтверджується актом про випробування. Періодичність випробувань не повинна перевищувати 12 місяців. До підіймання штормтрапом допускаються працівники які навчені цим операціям і мають допуск для роботи на висоті. Спускатися і підніматися дозволяється поодинці тримаючись за канати. 5.3.28. Включати віброзанурювач і починати занурення палі-оболонки дозволяється після того як працівники покинуть інвентарну площадку і вийдуть з небезпечної зони що встановлюється згідно з вимогами СНиП III-4-80*. Під час роботи віброзанурювача на площадці не дозволяється залишати предмети та інструменти. 5.3.29. Занурення палі-оболонки припиняється після наближення інвентарної площадки до робочого настилу напрямного кондуктора чи каркаса на 0 5 м. 5.3.30. Для запобігання руйнуванню паль-оболонок припиняється їх занурення перед початком ударного режиму роботи вібросистеми який характеризується різким збільшенням амплітуди вертикальних коливань оболонок понад 2 см і збільшенням горизонтальних коливань верху палі-оболонки більше 2 см. 5.3.31. Верх заглибленої палі-оболонки якщо він виступає на величину менше 1 м над робочим настилом риштувань закривається міцним щитом. 5.3.32. Зрубування голів залізобетонних паль-оболонок залізобетонного і стального шпунта проводиться механізованим способом. 5.3.33. Зрубування голів паль і паль-оболонок відбійними молотками проводиться з дотриманням вимог безпеки згідно з СНиП III-4-80* та ГОСТ 12.2.010-75*. Під час роботи слід не допускати перегини переломи шланга по якому подається повітря та пересічення з електричним кабелем або із шлангами газорізальних апаратів. 5.3.34. Під час зрубування голів паль які виступають над настилом на висоту більше 1 м для підмащування застосовуються інвентарні металеві столики. Столики заввишки більше 1 3 м огороджуються згідно з ГОСТ 12.4.059-89. 5.3.35. У разі великої висоти зрубуваної частини палі верхня частина палі стропується вище центра ваги її зрубуваної частини. Стропи і вантажні троси крана натягуються. Небезпечною зоною під час зрубування голів паль зрубування шпунта приймається кругова зона поблизу зрубуваної палі шпунта радіус якої призначається залежно від довжини виступаючої над землею водою частини палі шпунта відповідно до вимог СНиП III-4-80* і ПВР. 5.3.36. Палі-оболонки в порожнині яких проводиться ударно-канатне буріння свердловин закриваються двома напівкруглими щитами з прорізом для проходу інструментального каната. Кожний щит прикріплюється до фланця палі-оболонки не менше ніж двома болтами. Видалення щитів проводиться під час опускання долота желонки в палю-оболонку або його підняття. 5.3.37. Одночасне зрубування двох сусідніх паль не допускається. 5.3.38. Буріння свердловин виконується під керівництвом відповідальної особи яка зобов’язана контролювати правильність установлення верстата над свердловиною справний стан обладнання та інструментів відповідність положення і розмірів свердловини проекту фундаменту виконання ПВР дотримання працівниками вимог безпеки. 5.3.39. Запуск турбобурів виконується після їх заведення в порожнину палі-оболонки. Витягування турбобура із свердловини проводиться після припинення подачі води і повного його зупинення. 5.3.40. Якщо буріння свердловин проводиться під надмірним тиском води чи глиняного розчину устя їх кріпиться інвентарним патрубком завдовжки не менше 2 м. У разі перерв у роботі патрубок закривається щитом. 5.3.41. До виконання робіт щодо усунення неполадків в силовому електрообладнанні бурових верстатів допускаються машиністи які мають групу по електробезпеці не нижче III. 5.3.42. Якщо через неполадки верстата буровий інструмент неможливо витягнути на робочу площадку його опускають на вибій свердловини. У випадку тривалої перерви інструмент витягують і встановлюють на площадку за допомогою крана. 5.3.43. Витягування із свердловини бурового інструменту який примерз до грунту чи засипаний обваленим грунтом допускається після вжиття необхідних заходів розмерзання розмивання грунту . 5.3.44. Ударно-канатні верстати переміщуються зі знятим буровим інструментом. Рівною горизонтальною площадкою допускається переміщувати верстат із щоглою яка знаходиться у робочому стані. Під час переміщення верстата нерівною площадкою з нахилом не більше 15° його щогла приводиться в горизонтальне положення з нахилом більше 15° – переміщення верстатів не допускається. 5.3.45. Силовий кабель який живить верстат укладається на дерев’яні або сталеві козли з електроізольованими опорами. У разі прокладання кабелю через під’їзні дороги його прокладають в трубах або накривають металевим жолобом чи занурюють у грунт в трубах . 5.3.46. У разі застосування електронагрівальних приладів електрокип’ятильник для підігріву води яка використовується для буріння свердловин необхідно дотримуватися загальних вимог безпеки під час виконання робіт в діючих електроустановках відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98. 5.3.47. Під час підіймання та опускання бурового інструменту розширювача грейфера або переміщення їх для розвантаження грунту заміни або ремонту інструменту не допускається знаходження працівників в радіусі менше 3 м від робочого органу який переміщається над поверхнею грунту. Якщо буровий інструмент або розширювач обертаються персоналу не дозволяється наближатися до них на відстань менше 2 м. 5.3.48. Підіймання та установлення арматурних каркасів проводиться згідно з ПВР. 5.3.49. Під час переміщення каркаса краном працівники знаходяться за межами небезпечної зони. Підхід працівників до свердловини дозволяється після того як низ каркаса буде знаходитися над обсадною трубою або палею-оболонкою на висоті 0 1–0 2 м від її верхнього кінця. 5.3.50. Під час опускання каркаса в свердловину зачеплення його за обсадну трубу не допускається. 5.3.51. Біля приймального бункера влаштовується площадка з перилами для розміщення працівників які приймають бетонну суміш. 5.3.52. Стропування укорочення і витягування бетонолітної труби її початкове заповнення бетонною сумішшю проводиться під керівництвом відповідальної особи. 5.3.53. Способи витягування шпунта з грунту розроблюються ПВР. 5.3.54. Перед витягуванням шпунта встановлюється небезпечна зона яка визначається в залежності від довжини шпунта з шпунтовисмикувачем згідно з вимогами СНиП III-4-80*. 5.3.55. Шпунтовисмикувач підвішений на гак підіймального крана або на стрілу копра повинен мати спеціальний амортизатор який захищає кранову установку від вібрації. 5.3.56. Робота шпунтовисмикувача дозволяється після закріплення його на шпунтині. У разі перерв у роботі перевіряються затягування та шплінтування болтів і гайок дебалансів надійність кріплення шпунтовисмикувача. 5.3.57. Спорудження фундаментів на опускних колодязях виконується згідно з вимогами СНиП 3.02.01-87. 5.3.58. Крани і обладнання біля опускних колодязів розміщуються з урахуванням осідання грунту і забезпечення їх стійкості в процесі опускання колодязя. 5.3.59. Транспортування на плаву колодязів дозволяється після перевірки їх стійкості з висотою надводного борту не менше 1 м з урахуванням висоти хвилі і можливого крену . Дно акваторії в місці установки колодязя повинно бути сплановано. 5.3.60. Анкерні закріплення і розчалки колодязів установлюються з урахуванням режиму річки і умов судноплавства. На період транспортування і опускання колодязів передбачаються заходи проти навалювання на них плаваючих засобів. 5.3.61. Вилучення підкладок з-під ножа колодязя послідовність розробки в ньому грунту і заглиблення проводиться відповідно до ПВР. Знімання колодязів з підкладок проводиться з дотриманням вимог: – не дозволяється прохід людей під ножем через підкоп під час знімання з підкладок; – не дозволяється прохід між шахтами через щілину під низом внутрішніх стінок колодязя під час його знімання з підкладок і опускання. 5.3.62. Опускання колодязів з відкритим водовідливом не допускається: – на ділянках з пливунними грунтами; – у разі наявності в межах призми обвалення грунту навколо колодязя постійних споруд і комунікацій; – у разі застосування тиксотропної сорочки в піщаних водоносних грунтах. 5.3.63. Роботи щодо опускання колодязів ведуться під наглядом відповідальної особи. 5.3.64. У разі просадки грунту навколо колодязя в процесі його опускання утворена зона просадки огороджується. В колодязях які опускаються без водовідливу не дозволяється розробка незв’язних грунтів нижче 1 м від кромки ножа. 5.3.65. По внутрішньому периметру колодязя улаштовується козирок для захисту працівників які знаходяться внизу. Розміри міцність і порядок установки козирків визначаються ПВР. 5.3.66. Перебування працівників на дні опускного колодязя під час виймання з нього грунту грейфером не допускається. У разі необхідності перебування в колодязі сигнальника за межами зони переміщення грейфера улаштовується площадка огороджена перилами. 5.3.67. Для виймання грунту з колодязя застосовується автоматично діючий відтяжний трос який усуває обертання грейфера. Не допускається застосування для цього мотузкових відтяжок які натягують ручним способом. 5.3.68. У разі опускання водолаза в колодязь з нього витягуються всі механізми і обладнання і встановлюється рівень води не нижче рівня води в річці. Опускання водолаза для усунення несправностей в механізмі допускається після відключення обладнання. 5.3.69. У разі безперервного водовідливу встановлюються аварійні водовідливні засоби з резервним джерелом живлення насосів електроенергією. На випадок прориву грунту і затоплення колодязя передбачаються заходи щодо швидкої евакуації людей. 5.3.70. Для спускання і підіймання людей опускний колодязь зсередини обладнується не менше ніж двома переносними драбинами. У разі глибини колодязя більше 8 м улаштовуються проміжні площадки розміром не менше 0 7х1 0 м через кожні 4 м по висоті. Площадки і драбини огороджуються. 5.3.71. Підіймання і опускання бадді відведення її в бік від колодязя виконуються за вказівками сигнальника-приймальника бадді який знаходиться на верхньому настилі колодязя. 5.3.72. Знаходження працівників на відстані від бадді менше 3 5 м по горизонталі не допускається. 5.3.73. Шахта колодязя обладнується світловим сигналом з написом “Бережися бадді”. 5.3.74. Бадді обладнуються запорами які виключають їх самовільне перекидання. 5.3.75. У разі водовідливу перерв у роботі з опускання і бетонування порожнини колодязь закривається зверху щільним настилом. По периметру колодязь огороджується перилами. 5.3.76. Вибухові роботи в колодязі проводяться згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.17-92. 5.3.77. У разі занурення колодязів з риштувань або на плаву в межах акваторії робочі місця забезпечуються рятувальними кругами і призначаються чергові. 5.3.78. Роботи з улаштування фундаментів неглибокого закладання ведуться згідно з вимогами СНиП III-4-80*. 5.3.79. Розробка котлованів в зоні розташування підземних комунікацій проводиться згідно з ПВР під керівництвом виконавця робіт а в охоронній зоні кабелів які знаходяться під напругою або діючого газопроводу крім того під наглядом відповідальної особи від організації що експлуатує комунікації. 5.3.80. Розробка котлованів в охоронній зоні ударними інструментами ломи кирки клини і пневматичні інструменти не допускається. 5.3.81. Відстань між огородженням котловану і віссю найближчої рейки залізничної колії має бути не менше 2 5 м вузької колії – не менше 2 м. 5.3.82. В зоні дії на грунт вібруючих установок передбачаються заходи проти завалювання грунту з укосів виїмок і насипів. 5.3.83. В зимову пору розробка грунту за винятком сухого піщаного на глибину промерзання допускається без кріплень. 5.3.84. Риття котлованів і траншей з вертикальними стінками без кріплень в нескальних і незамерзаючих грунтах вище рівня грунтових вод і в разі відсутності поблизу підземних споруд допускається на глибину не більше м : 1 00 – у піщаних і насипних великоуламкових грунтах; 1 25 – у супісках; 1 50 – у суглинках і глинах. 5.3.85. Для виконання робіт на укосах виїмок і насипів глибиною висотою понад 3 м крутістю більше 1:1 з вологою поверхнею укосу більше 1:2 використовуються на поверхні укосу стрем’янки і запобіжні пояси. Рух працівників по укріплених укосах без стрем’янки не допускається. 5.3.86. Установлення і рух будівельних машин і механізмів транспортних засобів в межах призми обвалення грунту у розкріплених виїмках проводиться згідно з ПВР. 5.3.87. Розробка глибоких котлованів проводиться механізованим способом. Робота людей в котловані з добору та планування грунту допускається під керівництвом відповідальної особи. В процесі роботи забезпечується нагляд за станом конструкцій кріплення стінок котловану. 5.4. Монтаж збірних конструкцій опор і прогінних будов мостів 5.4.1. Перед виконанням найбільш складних і відповідальних монтажних робіт крім ПВР мостобудівним підрозділом розробляються спеціальні виробничі інструкції щодо порядку проведення цих робіт та інструкції з охорони праці. 5.4.2. До самостійних верхолазних робіт роботи що виконуються на висоті більше 5 м від поверхні землі перекриття або робочого настилу допускаються особи не молодше вісімнадцяти років які пройшли медичний огляд мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і розряд – не нижче III. 5.4.3. Робочі місця і проходи до них на висоті понад 1 3 м і на відстані менше 2 м від межі перепаду огороджуються тимчасовим огородженням згідно з вимогами ГОСТ 12.4.059-89. У разі неможливості улаштування огородження роботи на висоті проводяться з використанням запобіжних поясів за ГОСТ 12.4.089-86. 5.4.4. Під час проведення монтажних операцій на висоті без улаштування засобів підмащування з використанням запобіжних поясів передбачається застосування спеціальних запобіжних пристроїв у вигляді туго натягнутих сталевих канатів тросів для закріплення за них карабінів запобіжних поясів згідно з ГОСТ 12.4.107-82. В необхідних випадках використовуються страхувальні сітки. 5.4.5. Для проведення навісного монтажу над водою на дільниці обладнується рятувальний пост згідно з п. 5.6.18 цих Правил. 5.4.6. Монтажники-верхолази повинні працювати у неслизькому взутті. 5.4.7. Для зберігання і перенесення інструментів і дрібних деталей на висоті монтажники забезпечуються індивідуальними ящиками або сумками. Не допускається розкидання інструменту і металевих виробів на робочих площадках. 5.4.8. Деталі фасонки прокладки накладки тощо прикріпляються до елементу перед його монтажем. 5.4.9. До початку монтажних робіт згідно з вимогами СНиП III-4-80* і ДНАОП 0.00-1.03-93 визначається порядок подачі умовних сигналів між особою що керує монтажем і машиністом мотористом . 5.4.10. Монтаж блоків масою більше 25 т здійснюється з участю відповідального керівника монтажних робіт. 5.4.11. Перед підійманням елемента відповідальний керівник монтажних робіт зобов’язаний: – ретельно оглянути надійність стропувальних улаштувань; – перевірити правильність і надійність закріплення монтажного крана на цій стоянці; – перевірити готовність до роботи кранівника моториста лебідок крана монтажників і сигнальників. 5.4.12. Не допускається перенесення краном конструкцій і елементів над людьми. 5.4.13. Елемент що подається на монтаж допускається направляти ломиками для установки у проектне положення після опущення на 20–30 см від нижнього його кінця площини до конструкції що монтується. 5.4.14. Не допускається залишати підняті елементи у висячому положенні. 5.4.15. Монтаж елементів що вимагають роботу крана на одному із максимальних параметрів вантажопідіймальність виліт стріли чи висота підіймання гака проводиться із стоянок що розмічаються на місцевості. Стоянки крана на конструкціях що монтуються визначаються ПВР. 5.4.16. Під час очищення елементів металоконструкцій від іржі працівники користуються захисними окулярами і респіраторами. 5.4.17. Елементи що подаються на монтаж зі складу встановлюються на транспортний засіб на підкладки і прокладки навантаження в декілька ярусів і закріплюються від зсування і падіння. 5.4.18. Монтажні візки встановлюються і утримуються за допомогою упорних башмаків та інших спеціальних пристроїв. 5.4.19. Жорсткість стійкість і міцність установлених елементів і конструкцій забезпечується тимчасовими кріпленнями. Розчалки для тимчасового закріплення елементів і конструкцій прикріплюються до надійних опор фундаментів якорів і т. ін. . Кількість розчалок їх перерізи способи натягування і місця кріплення встановлюються ПВР. Розчалки не повинні дотикатися до гострих кутів елементів і конструкцій і перегинатися на них. Перегини розчалок в місцях стикання їх з елементами і конструкціями допускаються після перевірки міцності і стійкості цих елементів і конструкцій під дією зусиль розчалок. 5.4.20. Складання прикручування зварювання і замонолічування вузлів конструкцій що монтуються проводиться з огороджених засобів підмащування. Вертикальні і похилі елементи до подачі їх на монтаж обладнуються монтажними драбинами. У верхній частині цих елементів згідно з ПВР закріпляються площадки з огородженням. Розстроповування елементів проводиться із засобів підмащування або монтажних драбин. У разі відсутності засобів підмащування допускається знаходження стропальника на горизонтальному елементі що розстроповується з дотриманням вимог п. 5.4.4 цих Правил. 5.4.21. Ділянки монтажу залізобетонних конструкцій огороджуються тимчасовими інвентарними перилами відповідно до вимог п. 4.8.19 цих Правил. Стики між елементами завширшки більше 20 см до омонолічування перекриваються щитами. 5.4.22. Під час монтажу вертикальних мостових конструкцій або конструкцій багатоярусних споруд роботи в нижчерозміщених ярусах проводити не допускається. 5.4.23. Для контролю за положенням блоків що монтуються внавіс до переднього їх кінця прикріплюються вертикальні та горизонтальні рейки. Знаходження працюючих на встановлюваному блоці не допускається. 5.4.24. Камери для натягування арматури розташовані всередині прогінної будови обладнуються вентиляцією і забезпечуються загальним і переносним освітленням. 5.4.25. Натягування встановлених у відкритих каналах напружених арматурних елементів проводиться за умови перекриття каналів зверху запобіжними пристроями. 5.4.26. Не допускається натягування арматурних елементів які розміщені у відкритих каналах блоків прогінної будови що монтуються внавіс без повідомлення працюючих звуковою сигналізацією і виведення із зони всіх людей що не працюють в натяжній камері. 5.4.27. Установлення і натягування на монтажі напруженої арматури проводиться з дотриманням вимог розд. 5.2 цих Правил. 5.4.28. На змонтованому поясі розкіс стояк металевої прогінної будови під час установлення суміжного елемента дозволяється знаходитися верхолазам-монтажникам і персоналу який має відношення до виконання роботи. Всі працюючі страхуються запобіжними поясами. 5.4.29. Прохід по змонтованих елементах які не мають огородження допускається у разі наявності запобіжного пояса з карабіном і страхувального троса що натягується уздовж неогородженого елемента. Діаметр і тип страхувального троса конструкція його кріплення і кількість одночасно закріплених за трос карабінів визначаються ПВР. Біля обох кінців страхувального троса встановлюються написи що зазначають кількість осіб які можуть одночасно закріпляти карабіни своїх поясів за трос. 5.4.30. Суміщення монтажних отворів і перевірка їх збігу в деталях які монтуються проводиться з використанням спеціального інструменту. 5.4.31. Не допускається проводити суміщення отворів елементів що стикуються під час монтажу металевих прогінних будов підтягуванням гаком крана елементів що частково закріплені болтами або встановлені на пробки. 5.4.32. Під час навісного монтажу металевих прогінних будов спеціальними агрегатами усунення пружного прогину елементів від власної ваги проводиться підтягуванням їх вантажними поліспастами агрегату за умови: а робота передбачена в інструкції з експлуатації агрегату; б наявності на агрегаті обмежувача вантажопідіймальності на розрахункові зусилля підтягування що не перевищують 0 9 номінальної вантажопідіймальності; в оснащення агрегату робочими площадками для забезпечення контролю суміщення отворів у монтажних вузлах. 5.4.33. Під час установки залізобетонної плити проїзної частини на головні балки прогінної будови не допускається знаходження людей на засобах підмащування до того як зазор між плитою і головними балками не буде менше 10 см. 5.4.34. Монтаж сталевої конструкції сталезалізобетонної прогінної будови здійснюється без включення в роботу залізобетонної плити. Стійкість сталевих конструкцій в період монтажу забезпечується установкою постійних чи інвентарних знімних зв’язків. 5.4.35. Піскоструминний апарат для очищення стикових поверхонь металоконструкцій випробовується згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94. На апараті фарбою наноситься дата наступного випробовування. 5.4.36. Запобіжний клапан піскоструминного апарата відрегульовується на тиск стисненого повітря який перевищує на 10% номінальний. Запобіжні клапани і манометри опломбовуються. 5.4.37. Під час виконання піскоструминного очищення не допускається знаходження людей без засобів індивідуального захисту в радіусі 10 м від місця робіт. Повітря що подається в скафандр 180–200 л/хв. пропускається через фільтр для очищення від парів масла води вуглеводів і окису вуглецю. За малих обсягів робіт які проводяться на відкритому повітрі та природної вентиляції допускається застосування безклапанних протипилевих респіраторів. Вогневе очищення металоконструкцій проводиться з дотриманням вимог безпеки що встановлені для проведення робіт із застосуванням киснево-ацетиленових пальників. 5.4.38. Шланги до трубопроводів стисненого повітря підключаються через вентилі що встановлюються на повітророзподільних коробках або відводах від магістралі. 5.4.39. Перед початком і після закінчення робіт шланги і сопла продуваються повітрям 5.4.40. З’єднуються шланги за допомогою двосторонніх ніпелів із застосуванням стяжних стандартних хомутів. Аналогічно приєднуються шланги до пневматичного інструменту. 5.4.41. Не допускається під час роботи натягувати перегинати і скручувати шланги пневмоінструментів. 5.4.42. Під час роботи ручним динамометричним ключем у стиснених умовах працівник прикріпляється карабіном запобіжного поясу до конструкції чи риштувань і знаходиться збоку від вузла. 5.4.43. Всі роботи в районі насування прогінної будови на відстані від конструкції яку насувають не менше висоти від рівня землі води до верху конструкції зупиняються і не допускаються особи які не зайняті роботою з насування. 5.4.44. Працівники під час насування прогінної будови знаходяться на відведених їм безпечних робочих місцях які обладнуються в необхідних випадках засобами підмащування з огородженням. 5.4.45. Під час насування прогінної будови на котках не допускається знаходження людей по осі накатувальних колій. Для запобігання викиду котків після звільнення їх від навантаження використовуються захисні улаштування. 5.4.46. Приймання з накатувальних колій звільнених котків і перенесення їх для подальшого використання проводиться захоплювальними кліщами. 5.4.47. Поздовжнє насування прогінних будов з використанням антифрикційних матеріалів забезпечується автоматичними кінцевими вимикачами які зупиняють роботу насувних механізмів у разі перевищення горизонтальних переміщень оголовків опор. 5.4.48. Робочі місця під час насування прогінної будови забезпечуються двосторонньою світловою сигналізацією гучномовцями чи радіотелефонним зв’язком. 5.4.49. Установку закладку антифрикційних переставних прокладок виконують тримаючи прокладку руками на відстані не ближче 10 см від кромки протилежної напрямку насування. 5.4.50. Під час підіймання або опускання прогінної будови на опори домкратами одночасно працюють домкрати тільки в двох точках на одній із опор. Кінець прогінної будови опускається рівномірно без перекосів. Під домкратами викладаються страхувальні клітки нарощування або розбирання яких проводиться поступово в міру підіймання або опускання прогінної будови. 5.4.51. Скидання прогінних будов проводиться згідно з ПВР. Межа небезпечної зони визначається: уздовж прогону – довжиною прогінної будови плюс дві його висоти; поперек прогону – висотою прогінної будови плюс висота опори плюс ширина прогінної будови. 5.4.52. Під час скидання прогінних будов знаходження людей в небезпечній зоні не допускається. Виведення людей з небезпечної зони проводиться керівником робіт за звуковим сигналом. 5.4.53. Пульти керування механізмами скидання прогінних будов установлюються за межами небезпечної зони. 5.4.54. Тимчасові і капітальні опори під час скидання прогінних будов захищаються від ударів та пошкоджень. 5.4.55. Улаштування мостового полотна на поперечинах проводиться з тротуарів що улаштовуються раніше. Працівники користуються запобіжними поясами. 5.4.56. Під час роботи з мостовими брусами що просочені антисептиками кам’яновугільними і сланцевими маслами відкриті ділянки шкірного покриву працівників захищаються від дії шкідливих речовин і сонячного проміння яке посилює цю дію. Працівники забезпечуються шпалоносками. 5.4.57. Стропування елементів секцій металевих гофрованих труб проводиться за допомогою спеціальних гаків що встановлюються в монтажні отвори елементів. 5.4.58. Не допускається знаходитися всередині труби під елементом що монтується установлювати з’єднувальні болти до фіксування оправками положення елемента не менше ніж в двох крайніх точках. Оправки встановлюються з зовнішньої сторони елемента. 5.4.59. Під час перекочування ручним способом змонтованої труби або окремих її секцій працівники знаходяться з боку протилежного напряму перекочування. 5.4.60. Під час мостіння укосів які мають висоту більше 3 м або зволожених укосів з крутизною 1:2 працівник прикріпляється запобіжним поясом за надійну опору або металевий штир вбитий в грунт. 5.5. Проведення ізоляційних і облицювальних робіт. Роботи з епоксидними смолами 5.5.1. Бітумоварильні агрегати бітумні котли встановлюються на відстані не менше 10 м від вогненебезпечних будов складів бітуму лісоматеріалів і гідроізоляційних матеріалів а від газопроводів електричних і телефонних кабелів – на відстані не менше 3 м. 5.5.2. Зона обігріву бітумоварильного агрегату не повинна перевищувати рівня бітумної мастики в ній. 5.5.3. Бітум завантажується у котел механізованим способом не більше як на 3/4 ємності. Завантаження вологих матеріалів попадання в котел льоду снігу і води не допускається. 5.5.4. Гасіння бітуму мастики у разі самозапалювання під час варення проводиться сухим піском або вогнегасником. Не допускається гасити самозапалену мастику водою. 5.5.5. У разі виявлення дефектів у котлі та при ознаках витікання бітуму варення зупиняється. 5.5.6. Бітумний котел укомплектовується протипожежними засобами: два вогнегасники дві лопати і не менше 1 м3 сухого піску. 5.5.7. Гарячий бітум допускається розріджувати бензином на відстані не менше 20 м від варильної установки. Бітум з температурою не більше 70°С вливається в бензин а не навпаки з перемішуванням дерев’яними мішалками. Етильований бензин використовувати як розчинник бітуму не допускається. 5.5.8. Ємність заповнюється бітумом не більше ніж на 10 см від низу зливного крана котла. 5.5.9. Гарячий бітум допускається транспортувати в ємностях з щільно закритими кришками що мають форму зрізаного конуса. Ємності наповнюються не більше 3/4 і транспортуються в спеціальних візках передавання ємностей із рук у руки не допускається. 5.5.10. Перенесення ємностей з гарячою бітумною мастикою на плечових шестах по драбинах і стрем’янках не допускається. 5.5.11. Для влаштування гідроізоляції на проїзній частині моста гарячу бітумну мастику транспортують автогудронаторами і бітумовозами. 5.5.12. Під час улаштування гідроізоляції на проїзній частині на відстані менше 1 5 м від кромки прогінної будови місце робіт огороджується тимчасовими або постійними перилами. 5.5.13. Подача гарячого бітуму в котловани допускається по бітумопроводу діаметром не менше 100 мм верх якого обладнується металевою воронкою а нижня частина закінчується краном з ручкою довжиною 40 см і запобіжним затвором. Навколо труби бітумопроводу улаштовується площадка з щільним дощатим настилом з бар’єром і суцільним бортом. Персонал який обслуговує бітумопровід забезпечується звуковим зв’язком. 5.5.14. Додаткові вимоги безпеки до влаштування термопластичної гідроізоляції з механізованим нанесенням гарячої бітумної мастики автогудронатором: – крани установки обладнуються незнімними ручками повороту; – до початку роботи установки перевіряється герметичність парової турбіни; – резервуар заповнюється мастикою в разі відсутності в ньому води; – бітумна мастика в горловину резервуара заливається через воронку з сітчастим дном; – температура мастики контролюється термометром вмонтованим у резервуар установки; – механізми розміщуються на рівній горизонтальній площадці вільній від побічних предметів і ємностей з горючими матеріалами; – ємність заповнюється бітумною мастикою не менше як на 2/3 висоти резервуара; – у разі появи в шланзі течі пошкоджень установки роботи зупиняються; – під час роботи установки в радіусі 10 м вивішуються попереджувальні знаки “Небезпечна зона”; – по закінченні робіт установка звільняється від залишеного в ній невикористаного бітуму шланг продувається гарячим повітрям 150–180°С протягом 10 хв. звертається в бухту і прибирається; – резервуар закривається кришкою. 5.5.15. Гідроізоляційні роботи виконувати одночасно в двох ярусах по одній вертикалі на прогінних будовах устоях трубах або підпірних стінах не допускається. 5.5.16. Під час проведення робіт із застосуванням лаків грунтовок тіоколових мастик та інших сполук до складу яких входять розчинники не допускається: – працювати в радіусі 25 м з відкритим вогнем виконувати зварювальні та інші роботи які можуть викликати утворення іскор та самозапалення парів розчинника; – палити; – працювати у взутті з металевими цвяхами або підковками на підошвах; – використовувати металеві засоби підмащування; – тримати в кармінах сірники або металеві предмети. 5.5.17. Фарбування внутрішніх поверхонь металевих коробчатих прогінних будов або закритих ємностей проводиться з забезпеченням припливно-витяжної вентиляції; працівники ведуть роботи в ізолюючих дихальних апаратах. 5.5.18. Оброблення каменя на будівельному майданчику проводиться у спеціально огороджених місцях. 5.5.19. Каменярі-гранітники працюють на відстані не менше 3 м один від одного. Якщо робочі місця каменярів розташовуються ближче 3 м між ними установлюються захисні екрани. 5.5.20. Під час роботи каменярів-гранітників у закритому приміщенні установлюється припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням. Кожне робоче місце обладнується пилевідсмоктуючим пристроєм. 5.5.21. Каменярі-гранітники повинні працювати в окулярах з небитким склом рукавицях і респіраторах. 5.5.22. Робочі місця каменярів-гранітників очищаються від кам’яного пилу і окалини. 5.5.23. Навісне облицювання проводиться по вертикалі тільки в одному ярусі. 5.5.24. Очищення облицювання піскоструминним та іншими пневматичними апаратами проводиться з дотриманням вимог які встановлені для робіт із пневматичною апаратурою. Піскоструминники забезпечуються скафандрами або шлемами з примусовим подаванням повітря згідно з п.5.4.37 цих Правил. 5.5.25. Роботи із застосуванням клею на основі епоксидних смол для з’єднання елементів залізобетонних мостових конструкцій приготування клею на будівельному майданчику проводяться згідно з ДНАОП 0.03-1.47-89. 5.5.26. Приготування і застосування клею на основі епоксидних смол проводиться в ізоляційних приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією де не допускається проведення інших робіт або на спеціально обладнаних площадках. Дозволяється приготування клею в невеликих кількостях 10–15 кг у зміну в загальному приміщенні з рамами і фрамугами що легко відкриваються для провітрювання кімнати але на спеціальних робочих місцях обладнаних місцевим відсосом повітря. 5.5.27. Компоненти які використовуються для приготування епоксидних клеїв зберігаються на складі згідно з вимогами щодо зберігання хімічних матеріалів. У виробничих приміщеннях незатверділі епоксидні смоли компаунди і клеї зберігаються в невеликих кількостях 10–15 кг в добре провітрюваній витяжній шафі. 5.5.28. Для перенесення готового для застосування клею до місця його нанесення використовуються відра з оцинкованої сталі; відро потрібно не доливати клеєм на висоту 10 см. 5.6. Роботи на воді і на льоду 5.6.1. Всі плаваючі засоби човни катери баржі понтони плашкоути і т. ін. призначені для перевезення вантажів і людей та для улаштування плавучих споруд і установок знаходяться у підпорядкуванні відповідальної особи що призначена наказом власника і експлуатуються згідно з вимогами “Правил плавания по внутренним водным путям УССР” і цих Правил. 5.6.2. На плавзасоби наноситься реєстраційний номер що видається в установленому порядку. Відповідальність за експлуатацію суден та інших плавучих засобів за виконання всіх вимог і забезпечення безпеки плавання несуть власники. 5.6.3. Підрозділ який виконує роботи на акваторіях завширшки більше 500 м організує цілодобову диспетчерську службу яка підтримує постійний зв’язок із суднами і ділянками робіт та сповіщає їм прогнози погоди і штормові попередження. На час непогоди судна відстоюються біля обладнаних причалів. 5.6.4. Установка та експлуатація сухопутних кранів копрів бетонних заводів електростанцій іншого обладнання на плавучі засоби здійснюється згідно з робочою документацією яка включає інструкції щодо експлуатації плавучих установок. 5.6.5. До керування самохідними суднами допускаються особи які мають посвідчення на право судноводіння механізмами. 5.6.6. На кожний весловий човен для перевезення людей призначається спеціально навчений змінний човняр. 5.6.7. Перевезення людей на веслових або моторних з підвісним чи стаціонарним мотором шлюпках човнах допускається на відстань до 2 км з коливанням до трьох балів і швидкості вітру не більше 9 м/с. 5.6.8. Перевезення людей і вантажів на одиночних палубних понтонах не допускається. 5.6.9. На палубних суднах що використовуються для перевезення людей улаштовуються перила заввишки 1 м по всьому периметру площі яка відведена для розміщення людей. Проходи для посадки і висадки людей під час плавання закриваються знімними огородженнями. 5.6.10. Веслові і моторні човни під час плавання в темний час доби забезпечуються ліхтарем з білим вогнем що прикріпляється на носу човна. 5.6.11. Громіздкі і тяжкі вантажі перевозяться на човнах і катерах якщо вони не заважають роботі веслярів і мотористів. Вогненебезпечні і вибухові речовини перевозяться окремо від людей. 5.6.12. Посадка людей і навантаження вантажів на плавучі засоби проводиться у присутності відповідальної особи. Вантажі що перевозяться встановлюються у положення яке забезпечує стійкість плавзасобів. 5.6.13. Не дозволяється купатися на акваторії будівництва та з причалів плавзасобів човнів риштувань опор тощо. 5.6.14. Пасажирські і вантажні причали улаштовуються окремо. 5.6.15. Причали і підходи до них огороджуються. Висота огородження – 1 м з розривом у місцях знаходження проходів і проїздів з боку берега і в місцях причалювання плавзасобів. На пасажирських причалах ширина розривів допускається не більше 1 5 м. Розриви закриваються знімними огородженнями. 5.6.16. На причалах видні місця розміщаються рятувальні засоби вивішуються правила користування катерами човнами проїзду пасажирів і перевезення вантажів. 5.6.17. Причали освітлюються згідно з вимогами ГОСТ 12.1.046-85. 5.6.18. На період проведення робіт на річках і акваторіях глибиною води більше 1 5 м організовується рятувальна служба. 5.6.19. Рятувальна станція розміщується поблизу будівельного майданчика обладнується засобами зв’язку сигналізації і забезпечується транспортом. До станції забезпечується вільний проїзд машин швидкої допомоги. 5.6.20. У приміщенні рятувальної станції встановлюється ліжко для тимчасового перебування потерпілого. 5.6.21. Біля місць проведення робіт на воді та над водою знаходяться рятувальні шлюпки човни а в льодових умовах – аварійно-рятувальні судна. 5.6.22. Рятувальні шлюпки човни підпорядковуються виконавцю робіт і знаходяться в постійній готовності для використання. Не допускається використання їх не за призначенням. 5.6.23. На період проведення робіт над водою на висоті більше 5 м на рятувальні шлюпки призначаються чергові. 5.6.24. Верхолази які працюють над водою більше ніж на 5 м одягають рятувальні жилети. 5.6.25. До складу бригади яка веде роботи на воді повинно входити не менше двох працівників які володіють прийомами надання допомоги потопаючим. Шлюпка знаходиться біля місця проведення робіт протягом всієї зміни в зручному для швидкої посадки місці і закріплюється способом який допускає швидке звільнення від закріплення. 5.6.26. На прогінних будовах над водостоком з низової сторони розміщуються рятувальні круги з метальним кінцем з інтервалом не більше 50 м. 5.6.27. Рятувальні круги нагрудники і жилети повинні відповідати вимогам “Правил классификации и постройки судов внутреннего плавания”. 5.6.28. На будівництвах що віддалені від населених пунктів і медичних установ на час льодоходу чи високих повеневих вод організуються спеціальні рятувальні пости склад кількість і оснащення яких залежить від місцевих умов. 5.6.29. На судноплавній чи сплавній річці огороджуються місця проведення робіт плавучі опори плавучі установки і та ін. від навалення удару суден і плотів які проходять. Штучні споруди які попадають в зону льодоходу і паводка захищаються від підмиву і пошкодження. Повітряні електролінії які попадають в зону затоплення з відстанню від найнижчої точки проводу до горизонту високої води менше 6 м переносяться або знеструмлюються. 5.6.30. Відомості про строки руху льоду розкриття річок горизонти води під час повені і та ін. одержуються від органів гідрометеослужби. 5.6.31. До початку руху льоду і підіймання горизонту води забезпечується цілодобове чергування транспортних засобів і підривних команд; доставка на місце робіт будівельних матеріалів інструментів інвентарю рятувальних засобів і засобів освітлення. 5.6.32. Вибухові роботи щодо захисту мостів від льодоходу виконуються згідно з ДНАОП 0.00-1.17-92 і ГОСТ 12.1.010-76*. 5.6.33. Рух по льоду чи робота на ньому дозволяється після обстеження стану льодового покриву огородження небезпечних місць і установки знаків віхи дорожні знаки сигнальні вогні . Льодові дороги споруджуються за ПВР. 5.6.34. Вантажопідіймальність льоду залежно від маси вантажу визначається за табл. 1. Таблиця 1 Найменування вантажу Маса т Товщина морського льодового покриву см Товщина річкового льодового покриву безпечна за температури повітря від -1 до -20 °С см Мінімальні відстані до крайки льоду м Інтервали між машинами м Людина із спорядженням 0 1 15 10 5 - Автомашина вантажопідіймальністю 1 5 т з вантажем 3 5 30 25 10 20 Автомашина з вантажем 6 5 45 35 25 22 Автосамоскид з вантажем чи бульдозер 8 5 45 39 25 22 Автотягач з вантажем або трактор 10 50 40 26 25 Трактор з вантажем 20 70 55 30 30 Надважкий вантаж 40 100 95 38 45 Примітки: 1. В розрахунок льодового покриву вводиться тільки шар кристалічного прозорого льоду. Береться найменша товщина з усіх вимірів. Якщо лід наморожений або мутний товщина льоду що вказана в табл. 1 збільшується вдвічі. 2. У разі появи на льоду води під дією припливу чи нагону льоду розрахункове навантаження на лід знижується на 80%. 3. Вантажопідіймальність льоду весною під час відлиги зменшується вдвічі. 5.6.35. Обстеження стану льодового покриву проводиться групою у складі не менше трьох осіб які йдуть один за одним на відстані 3–5 м. Перший і останній обв’язуються мотузкою за яку тримається решта. Група забезпечується баграми жердинами дошками конопляним канатом довжиною 25–30 м на одному кінці якого зроблена мала петля на другому – велика. 5.6.36. Підходити до крайки льоду поблизу ополонки до вмерзлих кущів і снігових наметів ближче ніж на 5 м не дозволяється. 5.6.37. Місця небезпечні для пересування по льоду відмічаються віхами або ялинником. 5.6.38. Для заміру товщини льоду береться не менше двох ополонок на кожні 100 м довжини льодової дороги а протягом всієї – не менше чотирьох. Ополонки розташовуються на відстані 25 м від дороги. Для розрахунку навантаження приймається найменший вимір. 5.6.39. Під час промірних робіт на льоду в районах з швидкою або раптовою зміною погоди з різким погіршенням видимості і орієнтації від місця роботи до найближчого укриття натягуються леєри. 5.6.40. Йти по льоду поодинці незалежно від погоди не дозволяється. 5.6.41. Льодова дорога влаштовується на відстані не менше 150 м від полину з двох боків огороджується віхами заввишки не менше 2 5 м установленими через 50 м. 5.6.42. Біля льодової дороги встановлюються знаки обмеження навантаження в період ослаблення міцності льоду і під час відлиги – організовуються цілодобові чергування. 5.6.43. Товщина льоду контролюється протягом періоду експлуатації дороги не рідше 1 разу в 10 днів у відлигу – щодня. 5.6.44. Не допускається пересування по льоду і вихід на льодову дорогу транспортних засобів і механізмів в туман хуртовину. У разі раптової появи туману хуртовини транспорт з вантажем виводиться на найближчий берег. 5.6.45. Роботи на льоду автомашин і тракторів проводяться за наявності рятувальних засобів: дошки важелі канати ломи сокири і пили. Під час заправлення машин не допускається проливати на лід пальне і мастильні матеріали. 5.6.46. Під час руху транспортних засобів і механізмів по льоду в кабіні має знаходитись тільки водій. Швидкість руху автомобілів по льодовій дорозі не повинна перевищувати 40 км/год. тракторів – 10 км/год. Не допускаються ривки розвороти і обгін. Двері кабіни повинні бути відкриті. 5.6.47. Деталі масою більше 30 кг розвантажуються на дошки або колоди які укладаються поверх льоду. 5.6.48. За станом льоду під нерухомими вантажами організовується нагляд час їх знаходження на льоду доводиться до мінімуму. 5.6.49. Ополонки в місцях проведення робіт огороджуються і в темний час доби освітлюються. 5.6.50. Установлення вантажопідіймальних механізмів складання конструкцій на льоду та опускання їх з льоду проводяться якщо товщина льоду відповідає вимогам робочої документації. 5.6.51. Лунки на льоду для заглиблення паль і оболонок до початку робіт закриваються щитами. 5.6.52. Для пробивання ополонок ручним способом улаштовуються проходи з щитів із дощок завтовшки не менше 4 см шириною щитів не менше 40 см; місця проведення робіт огороджуються і забезпечуються рятувальними засобами круги дошки мотузки т.ін. . 5.6.53. Обладнання і тимчасові приміщення на льоду встановлюються на дерев’яний ростверк з проміжком не менше 0 2 м між підлогою приміщення і льодовим покривом. 5.6.54. У разі проведення робіт на річках які промерзають до дна і наявності верховодки в ПВР передбачаються заходи проти попадання людей у воду. 5.6.55. Перевезення прогінних будов на плаву на судноплавних річках погоджується із заінтересованими організаціями. 5.6.56. Для проходу з плаваючих опор на прогінні будови улаштовуються драбини або трапи з перилами. 5.6.57. Плавуча система забезпечується рятувальними човнами з двома рятувальними кругами і двома рятувальними нагрудниками жилетами . На видних місцях плавучої системи вивішуються рятувальні круги. 5.6.58. У разі одержання несприятливого прогнозу погоди про посилення вітру люди з плавучої системи відправляються на берег залишаються тільки чергові для закидання якоря і обслуговування насосів. 5.6.59. Командний пункт плавучої системи обладнується радіотелефонним зв’язком з буксирами плавучими опорами береговим обладнанням і пунктом гідрометеорологічної служби. 5.6.60. До початку робіт проводиться інструктаж. 5.6.61. Плавучі засоби під копри крани бетонні заводи насосні станції і для інших виробничих цілей обладнуються: – перилами на борту перилами на перехідних містиках або трапах дверці перил повинні відкриватися всередину ; – нічними сигналами – ліхтарі з білим вогнем які видно з усіх боків та денними сигналами; – водовідливними засобами; – рятувальними засобами розміщеними на видних і доступних місцях; – черговим човном з веслами. Підпливати на човні до плавучої установки допускається з бокової або низової сторони по течії річки а у водосховищах і озерах – з підвітряної сторони. 5.6.62. Стропування елементів повинно забезпечити знаходження гака вище води. 5.6.63. Розчалювання і пересування плавучого копра або крана проводиться не менше ніж за три точки за допомогою лебідок якорів і розчалок з урахуванням можливого коливання води. 5.7. Робота на діючих підприємствах залізничних коліях автомобільних дорогах 5.7.1. Будівельно-монтажні роботи на діючих залізничних коліях або поблизу них в тому числі роботи які виконуються на закритому перегоні або у “вікно” на автодорогах що експлуатуються та огородження місць проведення робіт виконуються згідно з “Правилами дорожнього руху України” “Правилами технічної експлуатації залізниць України” “Інструкцією по сигналізації на залізницях України” “Инструкцией по обеспечению безопасности движения поездов при производстве путевых работ” “Правилами безопасности для работников железнодорожного транспорта на электрифицированных линиях” ІН.УВ.3.2-218-051-95. 5.7.2. Перед початком робіт в умовах руху потягів інтенсивного руху на автомобільних дорогах в умовах діючих підприємств і міської забудови відповідальному виконавцю робіт видається наряд-допуск на проведення робіт підвищеної небезпеки згідно з п. 3.2 цих Правил. 5.7.3. Робоча документація і порядок проведення робіт погоджуються із заінтересованими організаціями служби Укрзалізниці ДАІ МВС . 5.7.4. Будівництво шляхопроводу над або під діючими коліями здійснюється за ПВР в якому відображаються етапність робіт і заходи щодо забезпечення безпеки руху на діючих коліях. 5.7.5. В ПВР визначаються зони підвищеної небезпеки що зв’язані з рухом потягів. Ці зони огороджуються біля них установлюються написи і сигнальні знаки які видно в нічний час. 5.7.6. Місця проведення робіт на яких може статися порушення цілісності земляного полотна діючої колії або габариту приближення споруд огороджуються переносними сигналами згідно з “Інструкцією по сигналізації на залізницях України” та “Инструкцией по обеспечению безопасности движения поездов при производстве путевых работ”. Передбачається огородження місць проведення робіт за схемою раптового виникнення перешкод. 5.7.7 Не допускається наближення людей до проводів які знаходяться під напругою або неогороджених частин контактної мережі на відстань менше 2 м доторкуватися до обірваних проводів контактної мережі ВЛ і сторонніх предметів які знаходяться на них незалежно від того дотикаються вони чи ні до землі або заземлених конструкцій і наближатися до них на відстань менше 10 м. Робота підіймальних кранів на коліях сусідніх з електрифікованими або з “поля” проводиться за умови що жодна частина крана стріла трос не знаходитиметься ближче 4 м до проводів або частин контактної мережі які перебувають під напругою. В іншому разі робота проводиться після вимикання контактної мережі. 5.7.8. Установлені над електрифікованими залізничними коліями прогінні будови заземлюються до відновлення напруги в контактній мережі. 5.7.9. Улаштування котлованів у тілі конуса в насипу існуючого земляного полотна або близько від нього поперечних прорізів для проведення робіт виконуються за проектами з розробленням конструкцій кріплень стінок і перекриття прорізів які забезпечують безпеку руху потягів або автомобільного транспорту. 5.7.10. Не дозволяється сідати на рейки всередині рейкової колії і між коліями. У нічний час ділянка робіт освітлюється джерело світла встановлюється на висоті і під кутом нахилу світлової осі що виключає осліплювальну дію світлового потоку на машиніста потяга який рухається. 5.7.11. До початку робіт в умовах міської забудови і інтенсивного руху транспортних засобів уточнюється положення всіх інженерних комунікацій в зоні робіт. Перенесення комунікацій проводиться до початку виконання робіт. 5.7.12. Незахищена частина комунікацій огороджується з установленням заборонних знаків. 5.7.13. Територія будівельного майданчика огороджується. Передбачається освітлення з дотриманням діючих норм. В місцях в’їзду і виїзду з території будівництва установлюються щити з написом: “Бережися автомобіля!” 5.7.14. Роботи з реконструкції і підсилення штучних споруд на висоті більше 1 3 м проводяться із застосуванням засобів підмащування захисних поясів та інших пристосувань для забезпечення безпечного проведення робіт. 5.7.15. Реконструкція і посилення прогінних будов мостів без перерви руху потягів проводиться з дотриманням застережних заходів: – засоби підмащування не повинні виходити за межі габариту наближення споруд; – інструменти мають бути у сумці що підвішена через плече працівника; – для роботи на прогінних будовах з їздою понизу улаштовуються суцільні щільні настили які перекривають увесь простір між верхніми поясами ферм. 5.7.16. На мостах завдовжки до 50 м під час проходження потяга працюючі виходять за межі моста на мостах довжиною більше 50 м – знаходяться на спеціальних площадках з перилами або також виходять за межі моста. Під час проходження потяга стояти на тротуарах біля перил моста не допускається. 5.7.17. Знімні автодрезини дорожні вагончики та інші знімні рухомі одиниці призначені для перевезення інструменту матеріалів обладнуються сигналами згідно з “Інструкцією по сигналізації на залізницях України”. 5.7.18. Розвантаження та складування будматеріалів і конструкцій: – на узбіччя земляного полотна достатньої ширини проводиться з дотриманням габариту та з огородженням підукісної частини насипу; – на узбіччя недостатньої ширини – на спеціальні риштування які розташовані на укосі насипу з огородженням площадки біля підошви насипу; – поблизу колії проводиться з дотриманням габариту наближення споруд. 33