НПАОП 0.00-1.35-03

НПАОП 0.00-1.35-03 Правила безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 05.09.2003 р. № 173 ДНАОП 0.00-1. 35-03 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ Київ ПЕРЕДМОВА 1. РОЗРОБЛЕНО: Відкритим акціонерним товариством “Український центр екології безпеки і охорони праці нафтогазової промисловості" ВАТ "УЦЕБОПнафтогаз" з участю фахівців Центра сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Кисельова В.И. і Безіменного В.Ю. 2. ВНЕСЕНО: Управлінням організації державного нагляду в нафтогазовом та хімічному комплексах Державного комітету України з нагляду за охороною праці. 3. ВВЕДЕНО: З введенням в дію цих Правил вважати такими що не застосовуються на території України "Правила техніки безпеки при будівництві магістральних сталевих трубопроводів" затверджених Міністерством будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР 11.08.81. НАОП 1.1.21-1.03 - 81 . Передрукування заборонено Держнаглядохоронпраці ЗМІСТ Стор. 1. Галузь застосування ..................................................................................... 1 2. Нормативні посилання.................................................................…...........… 1 3. Терміни і визначення……………………………………………….........………. 8 4. Позначення та скорочення……………………………………………........….... 9 5. Загальні положення. Організація будівництва.......................................... 10 5.1. Загальні організаційні вимоги........................................................................ 10 5.2. Інструктаж і навчання.................................................................................. 11 5.3. Організація будівельного майданчика і робочих місць............................... 12 5.4. Санітарно-гігієнічні вимоги до організації робочих місць............................ 14 5.5. Облаштування житлових польових містечок…………...…………........…… 14 6. Вантажно-розвантажувальні і транспортні роботи………...……..............… 15 6.1. Загальні вимоги………………………………………………........……...........… 15 6.2. Вантажно-розвантажувальні роботи………………………………...........…… 16 6.3. Транспортні роботи…………………………………………………..…........…... 17 6.4. Складування труб………………………………...........……………….………… 20 7. Інженерна підготовка траси………………...........……………….......………… 21 7.1. Розбиття траси……………………………….........……………………………… 21 7.2. Планування смуги відводу…...……………………….........………………….... 21 7.3. Упорядкування тимчасових доріг…........…………………………....………… 21 8. Земляні роботи……………………………….......………………………...…….. 22 8.1. Загальні вимоги…………………….....………………………………..........…… 22 8.2. Риття траншеї і котлованів без кріплення…………..........……….....………. 23 8.3. Риття траншеї і котлованів з кріпленнями….......……………………………. 24 8.4. Робота в гірських умовах.......………………………………………………..… 25 8.5. Робота в кар'єрах заготівля ґрунту ………….......………………………..… 26 8.6. Робота в скельних ґрунтах….........………………………………….………… 26 9. Зварювально-монтажні роботи……………........…..………………..……….. 27 9.1. Загальні вимоги…........……………………………………………….....…….... 27 9.2. Заготівля секцій на зварювально-монтажній базі…..........………………… 28 9.3. Зварювання неповоротних стиків..........………………………………...…… 35 9.4. Газове різання і зварювання………........……………………………………… 36 9.5. Термітне зварювання………………………………….......……………….…… 38 9.6. Робота з паяльною лампою………...……………….........…………………… 39 9.7. Промислова гама-дефектоскопія зварних з'єднань….........…...............… 39 9.8. Рентгенівська дефектоскопія зварних з'єднань……….......….........……… 42 9.9. Вимоги безпеки при роботі з ультразвуковим дефектоскопом................. 43 10. Ізоляційно-укладальні роботи………………………………………................ 44 10.1. Загальні вимоги………………………………….......………….......…………… 44 10.2. Приготування ґрунтовки і бітумної мастики................................................ 45 10.3. Очищення і ґрунтовка трубопроводів………………………......……………. 46 10.4. Нанесення на трубопровід ізоляційного покриття……….......………......... 47 10.5. Укладання трубопроводів в траншею.......................................................... 49 10.6. Експлуатація очисних і ізоляційних машин.................................................. 50 11. Будівництво переходів через природні і штучні перешкоди..................... 51 11.1. Загальні вимоги………………………………………….................................... 51 11.2. Будівництво переходів через залізниці і шосейні дороги........................... 51 11.3. Переходи через водні перешкоди……….....................…..……........…........ 53 11.4. Підводні земляні роботи………………..........…............................................ 54 11.5. Підводне зварювання і різання. …………..………………….......….............. 55 11.6. Прокладання підводних трубопроводів....................................................... 55 11.7. Баластування трубопроводу......................................................................... 57 11.8. Будівництво повітряних переходів………..........................……................… 58 12. Електрохімічний захист трубопроводів від корозії....................................... 61 12.1. Загальні вимоги……………………………………………...............…........…… 61 12.2. Спорудження повітряних і кабельних ліній електропередачі...................... 62 12.3. Монтаж наладка і електричні вимірювання………..........…......................... 63 12.4. Установки електрохімічного захисту………………...…………...................... 64 13. Очищення порожнини і випробування трубопроводів................................. 65 13.1. Загальні вимоги……………………………………………….............................. 65 13.2. Очищення порожнини трубопроводів………………………........................... 66 13.3. Випробування трубопроводів на міцність..................................................... 67 14. Капітальний ремонт і реконструкція магістральних трубопроводів............ 68 14.1. Загальні вимоги…………………………………………………...............….…… 68 14.2. Заходи безпеки під час виконання земляних робіт...................................... 69 14.3. Заходи безпеки під час підіймання і укладання трубопроводу................... 70 14.3. Заходи безпеки під час очищення і протикорозійної ізоляції трубопроводу.............................................................................................................. 71 14.4. Заходи безпеки під час очищення і випробування трубопроводу............ 72 15. Заходи безпеки під час прокладання лупинга магістрального трубопроводу в технічному коридорі з діючим трубопроводом .............................. 73 16. Робота в умовах болотистої місцевості…..........………...................……… 76 17. Експлуатація машин механізмів та інструментів………….…..................… 77 17.1. Загальні вимоги………………………………………………..................….….... 77 17.2. Експлуатація бульдозера………………………................................................ 80 17.3. Експлуатація одноківшевих екскаваторів………........................................... 80 17.4. Експлуатація роторного траншейного екскаватора……...............……...... 81 17.5. Експлуатація кранів-трубоукладачів……………………..........................…… 82 17.6. Експлуатація пересувних компресорів…………………..................…………. 83 17.7. Експлуатація наповнювальних агрегатів....................................................... 83 17.8. Експлуатація інструменту…………………………………....................……..... 84 Додатки. Додаток 1. Мінімальні відстані від осі підземних і наземних у насипу трубопроводів до населених пунктів окремих промислових і сільськогосподарських підприємств будівель і споруд витяг з СНиП 2.05.06-85 ………… 85 Додаток 2. Мінімальні відстані від КС і ГРС магістральних газопроводів НПС нафтопроводів нафтопродуктопроводів або конденсатопроводів до населених пунктів підприємств будівель і споруд витяг з СНиП 2.05.06-85 ...... 88 Додаток 3. Таблиця 1. Відстані між МТ що будуються паралельно до діючих в одному технічному коридорі при надземному наземному і комбінованому прокладанні трубопроводів витяг з СНиП 2.05.06-85 .... Таблиця 2. Відстані між МТ що будуються паралельно до діючих в одному технічному коридорі при підземному прокладанні трубопроводів витяг з СНиП 2.05.06-85 .......................................................... 91 91 Додаток 4. Таблиця 1. Гранична кількість труб секцій діаметром до 500 мм що перевозяться на рухомому складі …. Таблиця 2. Гранична кількість труб секцій діаметром більш ніж 500 мм що перевозяться на рухомому складі....................... 92 93 Додаток 5. Форма акту приймання в експлуатацію трубозварювальної бази .... 94 Додаток 6. Типова схема тимчасового сховища джерел випромінювання..................................................................................................................... 95 Додаток 7. Розміри охоронної зони під час випробування на міцність підземних трубопроводів……………………......... 96 Додаток 8. Параметри випробування на міцність дільниць магістральних трубопроводів ................................................ 97 Додаток 9. Форма дозволу на виконання робіт в охоронній зоні магістрального трубопроводу..................................................................... 99 ДНАОП 0.00 - 1 ХХ - 03 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ Дата введення . . число місяць рік 1. Галузь застосування Правила безпеки під час будівництва і реконструкції магістральних трубопроводів далі – Правила поширюються на підприємства установи організації які здійснюють будівництво реконструкцію технічне переоснащення та капітальний ремонт об’єктів магістральних трубопроводів та працівників які виконують ці роботи. Вимоги цих Правил не розповсюджуються на трубопроводи що прокладаються на території міст та інших населених пунктів в морських акваторіях і промислах а також на трубопроводи призначені для транспортування газу нафти нафтопродуктів і зріджених вуглеводневих газів що надає корозійний вплив на метал труб або охолодженого до температури нижче мінус 40 0С. 2. Нормативні посилання У даних Правилах є посилання на діючі в Україні наступні нормативні документи з будівництва магістральних трубопроводів і безпеки праці під час їх експлуатації. № п/п Позначення Назва нормативного документа Ким коли затверджено реєстрація в Мінюсті 1 Правила охорони ліній зв’язку. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України №135 від 29.01.96. 2 Правила охорони електричних мереж. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України №209 від 04.03.97. 3 Правила охорони магістральних трубопроводів. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1774 від 16.11.02 4 ДНАОП 0.00 -1.03 -02 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.08.02 № 409 5 ДНАОП 0.00 -1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 № 104 6 ДНАОП 0.00-1.16-96 Правила атестації зварників. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 19.04.96 № 61 зареєстровані в Мінюсті 31.05.96 № 262/1287. 7 ДНАОП 0.00-1.17-92 Єдині правила безпеки при вибухових роботах. Затверджені наказом Держгірнагляду України від 25.03.92 №171. 8 ДНАОП 0.00-1.20-98 Правила безпеки систем газопостачання України. Затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 15.05.98 №254 зареєстровані в Мінюсті 25.05.98 №318/2758. 9 ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 9.01.98 № 4 зареєстровані в Мінюсті 10.02.98 № 93/2533. 10 ДНАОП 0.00-1.27-97 Правила атестації фахівців неруйнівного контролю. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 6.05.97 № 118 зареєстровані в Мінюсті 2.09.97 № 374/2178 11 ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті. Затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 13.01.97 №5 12 ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустано-вок електрообладнання спеціа-льних установок. Затвердежені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.01 №272 13 ДНАОП 0.00-4.02-92 Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будів-ництвом об'єктів державного замовлення. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України №449 від 6.12.93 14 ДНАОП 0.00-4.03-01 Положення про порядок розсліду-вання та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.01 № 1094 15 ДНАОП 0.00-4.12-99 Типове положення про навчання з питань охорони праці. Затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.02.99 №27 зареєстроване в Мінюсті 21.04.99 за № 248/3541. 16 ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 07.04.98 №9 зареєстроване в Мінюсті 17.04.98 за №226/2666. 17 ДНАОП 0.00-4.20-94 Положення про порядок прове-дення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво і реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповід-ність їх нормативним актам про охорону праці. Затверджено постановою Кабінету Міністрів Украї-ни №431 від 23.06.94 18 ДНАОП 0.00-4.33-99 Положення з розробки планів лока-лізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 № 112 зареєстровані в Мінюсті 30.06.99 № 424/3717. 19 ДНАОП 0.00-5.03-95 Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників маши-ністів стрілових самохідних авто-мобільних гусеничних залізничних пневмоколісних кранів. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 № 135 зареєстровані в Мінюсті 10.10.95 № 371/907. 20 ДНАОП 0.00-5.04-95 Типова інструкція з безпечного ведення робіт для стропальни-ків зачіплювачів які обслуговують вантажопідіймальні крани. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 №135 зареєстровані в Мінюсті 10.10.95 № 372/908. 21 ДНАОП 0.00-5.06-94 Типова інструкція для осіб відпові-дальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 №107 зареєстровані в Мінюсті 13.03.95 № 60/596. 22 ДНАОП 0.00-5.07-94 Типова інструкція для осіб відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 №107 зареєстровані в Мінюсті 13.03.95 № 59/595 23 ДНАОП 0.00-5.11-85 Типова інструкція з безпечного ведення газонебезпечних робіт. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85. 24 ДНАОП 0.00-5.12-01 Інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухо-пожежоне-безпечних та вибухонебезпечних об’єктах Затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.01 №255 зареєстровані в Мінюсті 23.06.01 за № 541/5732 25 ДНАОП 0.00-5.19-96 Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників машиністів портальних кранів. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.96 №13 зареєстровані в Мінюсті 12.02.96 № 63/1088. 26 ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці. Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.10.93 №94 зареєстровано в Мінюсті 20.10.94 №154. 27 ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небез-пекою. Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 №123 зареєстровано в Мінюсті 23.12.93 №196 28 ДНАОП 0.00-8.03-93 Порядок опрацювання та затверд-ження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві. Затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 №132 зареєстровані в Мінюсті 7.02.94 № 20/229. 29 ДНАОП 0.00-8.14-97 Порядок сертифікації персоналу з неруйнівного контролю. Затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 15.08.97 №220 зареєстровано в Мінюсті 29.10.97 №514/2318 30 ДНАОП 0.03-3.24-97 Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97. Затверджене наказом Мінохоронздоров’я України 14.07.97 №208. 31 ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій. Затверджено наказом Мінохорони здоров'я України від 31.03.94 №45 зареєстровано в Мінюсті 21.06.94 №136/345. 32 ДНАОП 0.05-8.04-92 Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442. 33 ДНАОП 1.1.10-1.04-01 Правила безпечної роботи з іструментом та пристроями. Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України 05.06.01 №252 34 ДНАОП 5.1.14-1.01-96 Правила охорони праці при будівництві ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об'єктах дорожнього господарства. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.07.96 №118 зареєстровані в Мінюсті 1.09.97 №124. 35 ДНАОП 5.1.30-1.06-98 Правила безпеки праці при техніч-ному обслуговуванні і поточному ремонті авіаційної техніки. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України 18.05.98 №92. 36 ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правила безпеки під час робіт на повітряних лініях зв'язку і провідного мовлення. Затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 1.10.98 №83. 37 ДНАОП 5.2.30-1.07-96 Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і провідного мовлення. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.05.96 №85. 38 НАОП 1.1.21-1.02-85 Правила безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів. Затверджені Міннафто-промом СРСР 7.12.85. 39 НАОП 1.1.21-1.04-81 Правила пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопро-водів. Затверджені Міннафто-промом СРСР 26.10.81 40 НАОП 1.1.21-1.19-78 Правила техніки безпеки та промис-лової санітарії при експлуатації магістральних нафтопродуктопро-водів. Затверджені ЦК галузевої профспілки 11.12.78. 41 НАОП 1.4.10-1.04-86 Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварю-вальних роботах . Затверджені Мінхімма-шем СРСР 22.05.86. 42 НАОП 1.4.74-1.11-73 Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при газоелектрич-ному різанні. Затверджено ЦК профспілки робітників суднобудування 1973. 43 НАОП 5.1.11-1.22-90 Правила техніки безпеки і вироб-ничої санітарії при вантажно-роз-вантажувальних роботах на залізничному транспорті ЦМ-4771. Затверджені Міністерc-твом шляхів сполучення СРСР 15.02.90. 44 НАОП 5.1.21-1.08-80 Єдині правила безпеки на водолазних роботах. Затверджені Мінмор-флотом СРСР 1980. 45 ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни і визна-чення основних понять. 46 ДСТУ 2448-94 Кисневе різання. Вимоги безпеки. 47 ДСТУ 2456-94 Зварювання дугове і електрошла-кове. Вимоги безпеки. 48 ДСТУ 2489-94 Контактне зварювання. Вимоги безпеки. 49 ДСТУ 3413-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції. 50 ГОСТ 3242-79 Соединения сварные. Методы контроля качества. 51 ГОСТ 9238-83 Габариты приближения строений и подвижного состава железнодо-рожной колеи 1520 1524 мм. 52 ГОСТ 9356-75 Рукава резиновые для газовой сварки и резки металлов. Технические условия. 53 ГОСТ 10807-87 Знаки дорожные. Общие техничес-кие условия. 54 ГОСТ 14651-78* Электрододержатели для ручной дуговой сварки. Основные пара-метры и технические требования. 55 ГОСТ 14782-86 Контроль неразрушающий. Методы ультразвуковые. 56 ГОСТ 15836-79 Мастика битумно-резиновая изоля-ционная. Технические условия. 57 ГОСТ 23274-84 Здания мобильные инвентарные . Электроустановки. 58 ГОСТ 23407-78 Ограждения инвентарные строите-льных площадок и участков произ-водства строительно-монтажных работ. Технические условия. 59 ГОСТ 24258-88 Средства подмащивания. Общие технические условия. 60 ГОСТ 25772-83 Ограждения лестниц балконов и крыш стальные. Общие технические условия. 61 ГОСТ 25812-83 Трубопроводы стальные магис-тральные. Общие требования к защите от коррозии. 62 ГОСТ 26887-87 Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия. 63 ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. 64 ГОСТ 12.1.004-91* ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. 65 ГОСТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. 66 ГОСТ 12.1.007-76* ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. 67 ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. 68 ГОСТ 12.1.013-78 ССБТ. Строительство. Электробезопасность. 69 ГОСТ 12.1.030-81* ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление зануление. 70 ГОСТ 12.1.046-85 Нормы освещения строительных площадок. 71 ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производст-венное. Общие требования безопасности. 72 ГОСТ 12.2.004-75* ССБТ. Машины и механизмы спе-циальные для трубопроводного строительства. Требования безо-пасности. 73 ГОСТ 12.2.007.8-75* ССБТ. Устройства электросвароч-ные и для плазменной обработки. Требования безопасности. 74 ГОСТ 12.2.011-75* ССБТ. Машины строительные и дорожные. Общие требования безо-пасности. 75 ГОСТ 12.2.013.0-91 ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопас-ности и методы испытаний. 76 ГОСТ 12.2.022-80* ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности. 77 ГОСТ 12.2.052-81* ССБТ. Оборудование работающее с газообразным кислородом. Требо-вания безопасности. 78 ГОСТ 12.2.054-81* ССБТ. Установки ацетиленовые. Требования безопасности. 79 ГОСТ 12.2.062-81* ССБТ. Оборудование производст-венное. Ограждения защитные. 80 ГОСТ 12.2.063-81* ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требова-ния безопасности. 81 ГОСТ 12.3.002-75* ССБТ. Процессы производствен-ные. Общие требования безопас-ности. 82 ГОСТ 12.3.003-86* ССБТ. Работы электросварочные. Общие требования безопасности. 83 ГОСТ 12.3.009-76* ССБТ. Работы погрузочно-разгру-зочные. Общие требования безо-пасности. 84 ГОСТ 12.3.012-77* Работы водолазные. Общие требования безопасности. 85 ГОСТ 12.3.016-87 ССБТ. Строительство. Роботы антикоррозийные. Требования безопас-ности. 86 ГОСТ 12.3.020-80* ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности. 87 ГОСТ 12.3.038-85 ССБТ. Работы по тепловой изоля-ции оборудования и трубопроводов. 88 ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ. Средства защиты работаю-щих. Общие требования и класси-фикация. 89 ГОСТ 12.4.013-85Е ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия. 90 ГОСТ 12.4.026-76* Цвета сигнальные и знаки безопас-ности. 91 ГОСТ 12.4.035-78* ССБТ. Щитки защитные лицевые для электросварщиков. Технические условия. 92 ГОСТ 12.4.041-89 ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания фильт-рующие. Общие технические тре-бования. 93 ГОСТ 12.4.059-89 ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия. 94 ОСТ 21-6-87 ССБТ. Светофильтры стеклянные для защиты глаз от вредных излу-чений при производстве. Техни-ческие условия. 95 ДБН А.3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закін-чених будівництвом об'єктів. Основ-ні положення. Затверджене наказом Держкоммістобудування України від 05.10.94 №48 96 ДБН А.3.1-4-95 Положення про гарантійний паспорт-сертифікат на об'єкт який вводиться і експлуатацію. Затверджене наказом Держбуду України від 15.06.95 №122. 97 ДБН А.3.1-5-96 Організація будівельного виробництва. Затверджені наказом Держбуду України від 03.04.96 № 49. 98 ДБН В.1.2-1-95 Положення про розслідування причин аварій обвалів будівель споруд їх частин і конструктивних елементів. Затверджене загальним наказом Держбуду Украї-ни і Держнаглядохорон-праці України від 25.04.95 №85/89 99 ДБН В.2.8-3-95 Технічна експлуатація будівельних машин. Затверджені наказом Держбуду України від 07.07.95 № 134. 100 СНиП II -4-79 Естественное и искусственное освещение. Затверджене Держбудом СРСР 01.01.80 101 СНиП III-4-80* Техника безопасности в строитель-стве. Затверджене Держбудом СРСР 01.01.81 102 СНиП III-42-80 Магистральные трубопроводы. Правила производства и приемки работ. Затверджене Держбудом СРСР 01.01.81 103 СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика. Затверджене Держбудом СРСР 01.01.83 104 СНиП 2.04.14-88 Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов. Затверджене Держбудом СРСР 01.01.90 105 СНиП 2.05.06-85* Магистральные трубопроводы. Затверджене Держбудом СРСР 01.01.86 106 СНиП 3.02.01-87 Земляные сооружения основания и фундаменты. Затверджене Держбудом СРСР 01.07.88 107 СНиП 3.04.03-85 Защита строительных конструкций и сооружений от коррозии. Затверджене Держбудом СРСР 01.01.86 108 СН 81-80 Инструкция по проектированию электрического освещения строите-льных площадок. Затверджене Держбудом СРСР 01.01.81 109 СН 452-73 Нормы отвода земель для магистральных трубопроводов. Затверджене Держбудом СРСР 01.01.74 110 НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні. Затверджені наказом ГУДПО МВС України 14.06.95 № 400 зареє-стровані в Мінюсті 14.07.95 за №219/755. 111 НАПБ Б.02005-94 Типове положення про спеціальне навчання інструктажі і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах і орга-нізаціях України. Затверджене наказом МВС України від 17.11.94 №628 зареєстроване в Мінюсті 22.12.94 за №307/517. 112 ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку. Затверджене постановою Головного державного лікаря України від 01.12.99 №37. 113 ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми вироб-ничої загальної та локальної вібрації. Затверджене постановою Головного державного лікаря України від 01.12.99 №39. 114 ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. Затверджене постановою Головного державного лікаря України від 01.12.99 №42. 115 ДСП 6.074.120-01 Основні санітарні правила протира-діаційного захисту України ОСПУ-01 Затверджене постановою Головного державного лікаря України від 28.12.00 №120. 116 НП 306.4.06.050-2001 Правила ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів ПБ ПРМ-2001 . Затверджені наказом комітету ядерного регу-лювання України від 23. 05.01 №18 зареєстровані в Мінюсті 13.06.01 № 591/5782. 117 НП 306.5.06.051-2001 Положення щодо аварійних заходів при перевезенні радіоактивних матеріалів. Затверджене наказом комітету ядерного регулювання України від 23.05.01 № 18 зареєстроване в Мінюсті 13.06.01 №592/5783. 118 Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України. Затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 зареєстровані в Мінюсті 20.01.98 за №128/2568. 119 ПУЭ - 85 Правила устройства электроустановок. /Шестое издание переработанное и дополненное / Москва Энергоатомиздат 1985. Затверджені Міненерго СРСР 06.07.84 Зміна №2 120 Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей / М. Энергоатомиздат 1989. Затверджені Міненерго СРСР 21.12.84. 121 Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці. Затверджено постановою Мінпраці та Мінохоронздоров’я України від 01.09.92 №41 3. Терміни і визначення Аварійна ситуація - стан потенційно небезпечного об’єкта що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації але не перейшов в аварію при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятих межах за допомогою відповідних технічних засобів передбачених проектом. ДНАОП 0.00-4.33-99 . Вибух - швидке перетворення речовин вибухове горіння що супроводжується виділенням енергії і утворенням стислих газів здатних виконувати роботу ПУЭ . Вибухонебезпечна суміш - суміш з повітрям горючих газів пар ЛЗР горючих пилу або волокон з НКМЗ не більше за 65 г/м3 при переході їх у зважений стан яка при певній концентрації здатна вибухати при виникненні джерела ініціювання вибуху ПУЭ . Вибухонебезпечна зона - приміщення або обмежений простір в приміщенні або зовнішній установці в якому є або можуть утворитися вибухонебезпечні суміші ПУЭ . Нижня концентраційна межа запалення - мінімальна концентрація горючих речовин в повітрі при якій може статися запалення суміші від її зіткнення з джерелом запалення в об'ємних процентах. Вогневі роботи - роботи із застосуванням відкритого вогню іскроутворенням нагріванням споруд обладнання інструменту матеріалів до температур запалення самозаймання газо- і паропило повітряної суміші і інших горючих речовин поява яких в небезпечних концентраціях можлива в зоні впливу цих робіт. Небезпечна зона - простір в якому можлива дія на працівника небезпечного і або шкідливого виробничого чинника ДСТУ 2293-99 . Технічний коридор - це земельна дільниця в межах якого проходить система паралельно прокладених трубопроводів і комунікацій обмежений з обох сторін охоронними зонами. 4. Позначення та скорочення АТК - автотранспортна колона; АТП - автотранспортне підприємство; БМУ - будівельно-монтажне управління; БУ - будівельне управління; ВО - виробниче об'єднання; ГДК - гранично допустима концентрація шкідливих речовин в повітрі; ГРС - газорозподільна станція; ДАБК - державний архітектурно-будівельний контроль; ДВЗ - двигун внутрішнього згоряння; ЕХЗ - електрохімічний захист; ЗІЗ - засоби індивідуального захисту; ЗІЗОД - засоби індивідуального захисту органів дихання; ІТП - інженерно-технічні працівники; КД - керівний документ; КС - компресорна станція; КЦ - компресорний цех; ЛЗР - легкозаймиста рідина; ЛЕП - лінія електропередачі; МВС - міністерство внутрішніх справ; МТ - магістральний трубопровід; МТЛ - механізована трубозварювальна лінія; МНС - міністерство надзвичайних ситуацій; НД - нормативна документація; НКМЗ - нижня концентраційна межа запалення; НПС - нафтоперекачувальна станція; ПАУ - польова автозварювальна установка; ПВР - план виконання робіт; ПВЛ - польова випробувальна лабораторія; ПКБО - пакет бетонних обважнювачів; ППР - план провадження робіт; ПСГ- підземне сховище газу; ПТЕ - правила технічної експлуатації; ПТБ - правила техніки безпеки; РБД - ремонтно-будівельна дільниця; РУМТ - районне управління магістрального трубопроводу; СЗС - складально-зварювальний стенд; УГБ - установка горизонтального буріння. 5. Загальні положення. Організація будівництва 5.1. Загальні організаційні вимоги 5.1.1. Ці Правила викладені відповідно до сучасної технології проведення робіт складу машин і механізмів що використовуються під час будівництва магістральних трубопроводів. Будівельні організації на основі цих Правил з урахуванням місцевих умов повинні розробити і затвердити інструкції щодо безпечного ведення робіт. 5.1.2. Виробничі будівлі споруди устаткування технологічні процеси транспортні і будівельні засоби повинні відповідати вимогам що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці. Ці вимоги включають безпечну експлуатацію устаткування та організацію технологічних процесів захист працюючих від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів утримання виробничих приміщень згідно із санітарно-гігієнічними нормами і правилами обладнання санітарно-побутових приміщень. 5.1.3. Технологічні процеси машини механізми устаткування транспортні та будівельні засоби придбані за кордоном допускаються в експлуатацію за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці що чинні на території України. 5.1.4. При змінах технології проведення робіт або застосуванні не передбачених цими Правилами нових матеріалів машин механізмів і пристосування повинні розроблятися нові інструкції які відповідають умовам робіт що змінилися. 5.1.5. Керівники підприємств установ організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань і функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. Особи винні в порушенні цих Правил несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. 5.1.6. До складу магістральних трубопроводів входять: - трубопровід від місця виходу з промислу підготовленої до подальшого транспорту товарної продукції з відгалуженнями і лупінгами запірною арматурою переходами через природні і штучні перешкоди вузлами підключення НПС КС УЗРГ ПСГ вузлами пуску і приймання очисних пристроїв конденсатозбірниками і пристроями для введення метанолу умовним діаметром до 1400 мм включно з надмірним тиском середовища не вище 10 МПа 100 кгс/см2 ; - установки електрохімічного захисту трубопроводів від корозії лінії і споруди технологічного зв'язку засоби телемеханіки трубопроводів; - лінії електропередачі призначені для обслуговування трубопроводів і пристрою електропостачання і дистанційного управління запірною арматурою і установками електрохімічного захисту трубопроводів; - протипожежні засоби протиерозійні і захисні споруди трубопроводів; - місткості для зберігання і розгазування конденсату земляні амбари для аварійного випуску нафти нафтопродуктів конденсату і зріджених вуглеводнів; - будівлі і споруди лінійної служби експлуатації трубопроводів; - дороги і вертолітні майданчики розташовані вздовж траси трубопроводу і під'їзди до них пізнавальні і сигнальні знаки місцезнаходження трубопроводів; - перекачувальні і наливні станції резервуарні парки КС і ГРС; - станції підземного зберігання газу СПЗГ ; - пункти підігрівання нафти і нафтопродуктів. 5.1.7. При проектуванні і будівництві реконструкції магістральних трубопроводів необхідно керуватися СНиП 2.05.06-85*. Для забезпечення безпечних умов будівництва експлуатації реконструкції і виключення можливості пошкодження МТ і їх об'єктів навколо них встановлюються захисні Додаток 1-3 та охоронні зони відповідно до вимог “Правил охорони магістральних трубопроводів”. 5.1.8. Не допускається прокладання магістральних трубопроводів: по територіях населених пунктів промислових і сільськогосподарських підприємств аеродромів залізничних станцій морських і річкових портів пристаней; в тунелях спільно з електричними кабелями кабелями зв'язку і трубопроводами іншого призначення; по мостах залізниць і автомобільних доріг всіх категорій і в одній траншеї з електричними кабелями кабелями зв'язку і іншими трубопроводами за винятком випадків прокладання: - кабелю технологічного зв'язку даного трубопроводу на підводних переходах в одній траншеї і на переходах через залізниці і автомобільні дороги в одному футлярі ; - газопроводів діаметром до 1000 мм на тиск до 2 5 МПа 25 кгс/см2 і нафтопроводів і нафтопродуктопроводів діаметром 500 мм і менше по неспалимих мостах автомобільних доріг III IV V III-n і IV-n категорій. При цьому дільниці трубопроводів що укладаються на мості і на підходах до нього на відстанях вказаних в додатку 1 потрібно відносити до I категорії. 5.1.9. Розслідування аварій і нещасних випадків які пов'язані з будівництвом магістральних трубопроводів здійснюється відповідно до діючого ДНАОП 0.00-4.03-01 а також ДБН В.1.2-1-95. 5.1.10. Здача - приймання об'єкта проводиться в порядку встановленому ДНАОП 0.00-4.02-92 ДБН А.3.1-3-94 і ДБН А.3.1-4-95 та оформляється актом. 5.1.11. Небезпечні зони будівельного майданчика слід огороджувати згідно з ГОСТ 23407-78 ГОСТ 12.4.059-89 і позначати знаками безпеки і написами встановленої за ГОСТ 12.4.026-76* форми. 5.1.12. За безпечність конструкцій якість будівельно-монтажних і ремонтних робіт а також відповідність об’єктів магістральних трубопроводів цим Правилам відповідає підприємство установа організація незалежно від форм власності та відомчої належності що виконує відповідні роботи. 5.2. Інструктаж і навчання 5.2.1. Всі працівники в тому числі посадови особи і спеціалісти мають пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до ДНАОП 0.00 - 4.12 – 99. 5.2.2. Роботодавець на основі ДНАОП 0.00 – 4.12 – 99 з урахуванням специфіки виробництва опрацьовує і затверджує Положення про навчання з питань охорони праці яке діє в межах підприємства. 5.2.3. Працівники зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою проходять на підприємстві спеціальне навчання пожежно-технічний мінімум і перевірку знань нормативних актів пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ Б.02005 – 94. 5.2.4. Працівники і спеціалісти що безпосередньо пов”язані з експлуатацією електроустановок проходять перевірку знань згідно з вимогами ДНАОП 0.00 – 1.21 – 98. 5.2.5. До виконання газонебезпечних та вогневих робіт допускаються працівники і спеціалісти які пройшли навчання і перевірку знань згідно з вимогами ДНАОП 0.00 – 1.20 – 98 та ДНАОП 0.00 – 5.11 – 85. 5.2.6. Інструкції з охорони праці на робочому місці розробляються відповідно до вимог ДНАОП 0.00 – 4.15 – 98. 5.3. Організація будівельного майданчика і робочих місць 5.3.1. До робіт по будівництву та реконструкції об'єкта магістрального трубопроводу або його частин дозволяється приступати тільки після виконання необхідних огорож будівельного майданчика охоронних захисних або сигнальних і створення розбивочної геодезичної основи. 5.3.2. Розташування на будівельному майданчику постійних і тимчасових споруд механізованих установок складів мереж енергопостачання повинно відповідати будівельному генеральному плану. Територія будівельного майданчика смуга відведення зварювальна база база для приготування бітумної мастики та інше повинна мати загальний стік поверхневих вод за рахунок відповідних схилів і влаштування водовідвідних канав. Застій води на будівельному майданчику під'їзних дорогах і в траншеях не допускається. 5.3.3. Для забезпечення безпеки руху транспортних і будівельних машин вздовж траси трубопроводу що будується на смузі відведення під будівництво повинні влаштовуватися проїзди шириною не менше за 4 5 м. Проїзд машин допускається тільки поза кордонами призми обвалення траншей і котлованів. Гранична швидкість руху автомобілів повинна вказуватися на попереджувальних знаках згідно з ГОСТ 10807-87 і знаків безпеки за ГОСТ 12.4.026-76. 5.3.4. Для переходу через траншеї і секції трубопроводу згідно з вимогами СНиП ІІІ - 4-80* повинні встановлюватися інвентарні пішохідні містки шириною не менше за 0 8 м обладнані поручнями і бортовими дошками і що освічуються в темний час доби. Для руху машин через траншеї треба влаштовувати тимчасові мости необхідної міцності. Ширина проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше за 0 6 м а висота проходу - не менше за 1 8 м. 5.3.5. Для спуску в котлован повинні встановлюватися трапи з поручнями згідно з вимогами ГОСТ 26887-87 або влаштовуватися в ґрунті пологі ступінчасті спуски шириною не менше за 1 5 м. 5.3.6. У місцях проведення робіт згідно зі СНиП ІІІ - 4-80* повинні бути приміщення або місце для розміщення аптечок з медикаментами та засобів надання першої допомоги постраждалим. Керівнику робіт потрібно призначити з числа працюючих відповідального за стан кожної аптечки і забезпечити його навчання прийомам першої допомоги потерпілим. 5.3.7. Водні джерела для постачання питної води повинні використовуватися тільки з дозволу органів санітарного нагляду. Підносити воду до місць проведення робіт дозволяється тільки в закритих судинах які потрібно розташовувати згідно зі СНиП ІІІ - 4-80* на відстані не більше 75 м по горизонталі і 10 м по вертикалі від робочих місць. 5.3.8. Тимчасові склади для зберігання пального і балонів з газами потрібно влаштовувати на віддалі від місця виконання робіт і житла відповідно до вимог діючих Правил пожежної безпеки в Україні і ГОСТ 12.1.004-91*. 5.3.9. Під час виконання робіт в темний час діб будівельні майданчики повинні бути освітлені відповідно до норм освітленості згідно з ГОСТ 12.1.046-85 приведених в таблиці 1. Таблиця 1. Норми освітленості витяг з ГОСТ 12.1.046-85 Роботи Найменша освітленість лк Висота підвіски лампи м Потужність лампи вт Загально будівельні Вантажно-розвантажувальні на залізничному і автомобільному транспорті а також розвантаження і навантаження труб на майданчиках в річкових портах. Розвантаження труб з вагонів та ізоляційно-укладальні. Зварювально-монтажні. Підготовчі земляні ізоляційні електрозахисні роботи 5 3 10 25 10 4 5 4 5 4 5 4 5 от 4 до 5 200 300 150 150 2х200 2х300 2х300 2х300 2х300 Примітки: 1. Розрахунок освітлення виконаний для світильників зовнішнього освітлення типу Н". 2. Освітленість повинна бути рівномірною без сліпучої дії освітлювального пристосування на працюючих. Позначення 2х200 і 2х300 означають що на опорі потрібно розмістити два світильники з лампами по 200 або 300 Вт. 5.3.10. Під час робіт на схилах з крутістю більше за 35° необхідно застосовувати зйомни або змінни металеви підкови із шипами які надягаються на підошви взуття для зменшення ковзання. Під час роботи на укосах висотою більше за 3 м і крутістю більше за 45° а при вологих ґрунтах крутістю більше за 30° необхідно закріплятися запобіжними поясами за стальний штир або надійну опору. Штир необхідно закладати у вертикальний шпур пробурений на глибину 0 5 м в скельних ґрунтах або на глибину 0 7 м у зв'язних ґрунтах. 5.3.11. Колодязі шурфи і інші виїмки в ґрунті в місцях можливого доступу людей повинні бути закриті кришками міцними щитами або огороджені. У темний час доби огорожі повинні бути освітлені позначені електричними сигнальними лампами напругою не вище за 42 В. 5.3.12. Переміщення установка і робота машин поблизу виїмок котлованів траншей канав та ін. з неукріпленими укосами дозволяється тільки за межами призми обвалення ґрунту на відстані встановленій ПВР. При відсутності відповідних вказівок в проекті виконання робіт допустиму відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до найближчих опор машин потрібно приймати згідно з вимогами СНиП ІІІ - 4-80* за даними таблиці 2. Таблиця 2. Допустима відстань від основи укосу до опори машини. витяг з СНиП ІІІ - 4-80* Глибина виїмки м Ґрунт піщаний супіщаний суглинний глинистий Відстань по горизонталі від основи укосу до найближчої опори машини м 1 2 3 4 5 1 5 3 4 5 6 1 25 2 4 3 6 4 4 5 3 1 2 3 25 4 4 75 1 1 5 1 75 3 3 5 5.3.13. Під час грози всі роботи поза приміщеннями необхідно припинити людей відвести в приміщення або укриття на відстань не менше за 25 м від місць скупчення металу штабель труб трубопровід зварювальна база механізми . Забороняється під час грози знаходитися під високими деревами в лісі біля стогів сіна і дерев в полі блискавковідводів стовпів різних щогл і інших високих предметів на піднесеній місцевості або на відкритих рівнинних місцях. Місця знаходження людей під час грози повинні бути заздалегідь визначені а працюючі про це повідомлені. 5.3.14. До початку робіт у колодязі або глибокій траншеї поблизу діючих газопроводів і нафтопроводів керівник робіт майстер виконавець робіт тощо повинен перевірити газоаналізатором загазованість на робочому місці. У випадку виявлення газу недопустимої концентрації більше 1% колодязь траншею необхідно ретельно провітрити і повторно провести перевірку. Спуск робітників у колодязь траншею дозволяється тільки після усунення небезпечних умов. В місцях де можлива поява газу роботи повинні виконуватись трьома робітниками. Два із них страхуючі залишаються на поверхні і слідкують за третім який працює у колодязі траншеї та у випадку необхідності надають йому допомогу. Працюючий у колодязі траншеї повинен користуватись шланговим протигазом і запобіжним поясом кінець мотузки від якого повинен знаходитись в руках одного із страхуючих робочих. Страхуючі працівники повинні бути із такими ж ЗІЗ як і працюючий у колодязі траншеї працівник. 5.4. Санітарно-гігієнічні вимоги до організації робочих місць 5.4.1. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори та небезпечні зони робочих місць встановлюють за ГОСТ 12.0.003-74 та СНиП ІІІ - 4-80*. Небезпечні зони робочих місць слід огороджувати й позначати знаками безпеки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76* ГОСТ 12.4.059-89. 5.4.2. Приміщення і робочі місця повинні забезпечуватися штучним освітленням достатнім для безпеки виконання робіт перебування й переміщення людей. Штучне освітлення у виробничих приміщеннях і на робочих місцях залежить від характеру робіт що виконуються і повинно забезпечити освітленість згідно з нормами СНиП ІІ - 4-79. 5.4.3. Температура відносна вологість швидкість руху повітря концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень та робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88* ГОСТ 12.1.007-76* ДСН 3.3.6.042-99. 5.4.4. Рівні шуму й вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати гранично допустимих значень за ГОСТ 12.1.003-83* ГОСТ 12.1.012-90 ДСН 3.3.6.037-99 ДСН 3.3.6.039-99. 5.4.5. Захист будівель і споруд від блискавки повинен виконуватись згідно з вимогами інструкції РД 34.21.122-87. 5.4.6. На робочих місцях працюючих повинна здійснюватися атестація умов праці згідно з ДНАОП 0.05-8.04-92 і Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці. Атестації підлягають робочі місця на яких технологічний процес обладнання й матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. 5.5. Облаштування житлових польових містечок 5.5.1. Майданчик під житлове містечко повинен знаходитися на рівній місцевості яка не затопляється по можливості не схильній до дії пануючих вітрів віддаленої від заболочених місць поблизу від енерго- тепло - і водопостачання населеного пункту й дороги. При розміщенні містечка в лісі необхідно прибрати нестійкі й сухостійні дерева. 5.5.2. До початку облаштування житлового містечка необхідно провести наступні роботи: - прибрати великі пні валуни спланувати територію так щоб вона мала схил для стоку поверхневих вод; - по периметру майданчика влаштувати водовідвідні канави; - улаштувати в'їзди на територію містечка і виїзди; - обнести майданчик огорожею. 5.5.3. Вагончики для житла санітарно-побутових потреб та інші об'єкти на майданчику житлового містечка потрібно розташовувати за розробленим заздалегідь планом враховуючи місцеві і кліматичні умови. 5.5.4. Один вагончик житлового містечка потрібно відвести для культмасових заходів і кутка з безпеки праці. 5.5.5. Освітленість майданчика містечка згідно з вимогами СНиП ІІ - 4-79 і СН 81-80 повинна бути не менше за 2 лк. 5.5.6. Металева обшивка і рами вагончиків а також усе енергоустаткування повинні бути надійно заземлені згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98 ГОСТ 23274-84 ПУЭ і ПТЭ. Опір заземляючого пристрою повинен бути не більше 4 Ом. Подача електроенергії у незаземлений вагончик забороняється. Стан електропроводки й заземлення потрібно перевіряти не рідше за один раз на три місяці із занесенням результатів перевірки в журнал огляду. 5.5.7. У разі використання в житлових польових містечках зрідженого газу пропан-бутан в балонах необхідно дотримуватись вимог ДНАОП 0.00-1.20 - 98 зокрема керівництво будівництва зобов'язано призначити з числа інженерно-технічних працівників будівельної дільниці колони особу відповідальну за стан газового господарства в містечку. Ця особа повинна бути навчена Правилам безпеки систем газопостачання в об'ємі роботи яка нею виконується після чого здати перевірочний екзамен і отримати відповідне посвідчення. 5.5.8. Керівництво будівництва дільниці колони тощо зобов'язано забезпечити проживаючих в польових містечках працівників доброякісною питною водою. 6. Вантажно-розвантажувальні і транспортні роботи 6.1. Загальні вимоги 6.1.1. Під час виконання вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт потрібно керуватися вимогами ДНАОП 0.00-1.03-93 ДНАОП 0.00-1.28-97 ДНАОП 0.00-5.03-95 ДНАОП 0.00-5.04-95 ДНАОП 0.00-5.06-94 ДНАОП 0.00-5.07-94 ДНАОП 0.00-5.19-96 НАОП 5.1.11-1.22-90 ГОСТ 12.3.002-75* ГОСТ 12.3.009-76* ГОСТ 12.3.020-80 а також “Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України” і “Правил технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту”. 6.1.2. Транспортні і вантажопідйомні засоби та механізми повинні відповідати ГОСТ 12.2.003-91. Драбини сходи трапи повинні відповідати ГОСТ 26887-87. 6.1.3. Установлення реєстрація обстеження та приймання в експлуатацію вантажопідіймальних машин механізмів та транспортного устаткування повинні здійснюватися відповідно до вимог діючих правил. 6.1.4. Експлуатація і технічне обслуговування вантажопідіймальних машин і механізмів повинні здійснюватися згідно з виробничими інструкціями розробленими будівельною організацією та затвердженими у встановленому порядку. 6.1.5. Електроустаткування монтаж електричного кола та заземлення транспортних та вантажопідйомних засобів повинні відповідати вимогам “Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей” і “Правил устройства электроустановок”. 6.1.6. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинно проводитись згідно з проектами виконання робіт технологічними картами та інструкціями що затверджені у встановленому порядку. Метеорологічні умови для виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні визначаться за СНиП 2.01.01-82 і ГОСТ 12.1.005-88. 6.1.7. Для кантування штучних вантажів потрібно застосовувати ломи ваги та інше пристосування. Забороняється кантувати вручну. 6.1.8. Вантажі які перевозяться на автомобілях тракторних причепах вагонах та інших транспортних засобах повинні бути надійно закріплені згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 щоб уникнути їх зміщення перекидання або можливого падіння. 6.1.9. Дільниці вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути обладнані попереджувальними знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76 і освітлювальними приладами що забезпечують освітленість згідно зі СНиП ІІІ - 4-80* і ГОСТ 12.1.046-85. 6.1.10. Під час розвантаження труб діаметром до 500 мм із піввагонів і навантаження їх на транспортні засоби необхідно користуватися торцевими захоплювальними пристроями або траверсами а для виконання підіймально-транспортних операцій з трубами без ізоляції необхідно застосовувати кільцеві стропи. 6.1.11. Для строповки і розстроповки труб і секцій труб на прирейкових майданчиках притрасових майданчиках при їх підійманні і переміщенні трубоукладачами необхідно: для труб діаметром до 500 мм застосовувати напівавтоматичні кліщові захоплення а для труб діаметром понад 500 мм - траверси. 6.1.12. Під час виконання підіймально-транспортних операцій і переміщенні на короткі відстані труб секцій із зовнішньою ізоляцією потрібно використовувати м'які рушники з трубоукладачем. 6.1.13. Під час розвантаження труб діаметром понад 500 мм з піввагонів і навантаження їх на транспортні засоби необхідно згідно з вимогами ВСН 2-135-81 використовувати торцеві захоплення що складаються з двох і більше канатів із крюками на кінцях. Для виключення пошкоджень кінців труб крюки повинні бути забезпечені губками з м'якого матеріалу типу капролон та ін. 6.1.14. Під час виконання підіймально-транспортних операцій з трубами без ізоляції на трубозварювальній базі і трасі необхідно застосовувати трубоукладачі оснащені кільцевими стропами. Для автоматичної строповки і розстроповки труб і секцій труб трубоукладач повинен бути оснащений кліщовими захоплювальними пристроями. 6.2. Вантажно-розвантажувальні роботи 6.2.1. Труби що поступають у піввагонах на прирейкові розвантажувальні майданчики розвантажують автокранами або кранами на пневмоколісному ходу з виконанням вимог ДНАОП 0.00-1.03-02. 6.2.2. Розвантажувати труби з піввагонів згідно з ГОСТ 12.3.009-76 повинна бригада в складі особи відповідальної за безпечне переміщення вантажів кранами машиніста і чотирьох стропальників двоє з яких повинні бути зайняті на строповці труб в піввагоні. 6.2.3. До початку робіт по розвантаженню труб необхідно: - спланувати поверхню прирейкового розвантажувального майданчика підготувати під'їзди до існуючих доріг; - доставити на майданчик і підготувати до роботи необхідні механізми інструмент інвентар і пристосування. 6.2.4. Під час розвантаження труб із піввагонів кран потрібно розташовувати між піввагоном і трубоплетевозом так щоб відстань між хвостовою частиною платформи крана і зовнішнім бортом вагона була не менше за 1 м. 6.2.5. Подані під розвантаження вагони повинні бути загальмовані спеціальними башмаками а також ручними гальмами які є на вагонах. Гальмувати вагони підкладаючи під колеса дошки цеглини та інші предмети забороняється. 6.2.6. У виняткових випадках згідно з ДНАОП 0.00-1.03-02 дозволяється пересувати вагони на невелику відстань вздовж фронту розвантаження за допомогою найпростішого пристосування ручна лебідка аншпуг лом . У цих випадках дозволяється пересувати одночасно не більше чотирьох завантажених або восьми порожніх вагонів у зчепленому стані із швидкістю не більше за 3 км/год. Інтервал між групами вагонів повинен становити 15 м. Зустрічне пересування вагонів і переміщення їх машинами на колісному і гусеничному ходу забороняється. 6.2.7. Не допускається одночасно розвантажувати труби та інші довгомірні вантажі з двох що стоять поруч по фронту розвантаження платформ і піввагонів; розвантажувати їх слід через вагон. 6.2.8. Вантажно-розвантажувальні роботи на електрифікованих лініях залізниць виконуються тільки з письмового дозволу начальника енергодільниці залізниці. Роботи поблизу лінії контактної мережі можна виконувати тільки з письмового дозволу власника ЛЕП і при наявності наряда-допуску затвердженого керівником начальником головним інженером БМУ. 6.2.9. Згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.03-02 та ГОСТ 12.1.013-78 навантаження і розвантаження стріловими кранами на електрифікованих коліях до зняття напруги забороняється. Розвантаження краном із вагонів що знаходяться на залізничній колії сусідній з електрифікованою повинне виключати наближення частин крана і вантажу до проводів сусіднього шляху на відстань менше за 2 м. В іншому випадку контактна мережа сусідній колії повинна бути відключена. 6.2.10. Відключення а потім заземлення контактної мережі згідно з вимогами НАОП 5.1.11-1.22-90 виконує електромонтер дистанції контактної мережі за наказом енергодиспетчера на основі заявки керівника будівельної організації дільниці колони . У журналі чергового по станції залізниці повинен бути вказаний час коли знята напруга. 6.2.11. Щоб уникнути затискання рук під час закривання дверей критих вагонів необхідно користуватися спеціальним важелем. Для попередження травм від вантажів які можуть випасти під час відкривання дверей вагонів працівники повинні знаходитися під прикриттям дверного полотна. Під час відкривання борта платформи забороняється знаходитися в зоні його відкидання. 6.2.12. Для підйому на вагон потрібно використовувати приставні або інвентарні дробини з площадкою. 6.2.13. Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт перебування працівників в піввагоні забороняється. 6.2.14. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт згідно зі СНиП ІІІ - 4-80* працівникам забороняється: - знаходитися під стрілою крана з піднятими трубами; - проносити труби над кабіною водія трубоплетевоза; - знаходитися в кабіні водія; - водію відлучатися від трубоплетевоза до закінчення робіт на рамі трубовоза. 6.2.15. У випадку коли рівень верхнього ряду труб нижче за рівень борта піввагону на 80 см згідно з ГОСТ 12.3.009-76 для проведення строповки стропальнику необхідно спуститися у піввагон інвентарними сходами зробити строповку і йдучи з вагона витягнути сходи. 6.2.16. Перед навантаженням секцій з труб на автотранспорт для утримання причіпу-розпуску на місці під його колеса необхідно підкладати противідкотні упори башмаки . 6.2.17. Під час навантаження секції на транспортні засоби забороняється знаходитися людям на рамі автомобіля або на причепі. 6.3. Транспортні роботи 6.3.1. Вибір типу транспорту і транспортних засобів для перевезення труб і трубних секцій потрібно проводити з урахуванням результатів техніко-економічних розрахунків залежно від об'єму вантажів дальності перевезень пори року та місцевих умов. Транспортні засоби повинні бути обладнані пристроями кониками прокладками що амортизують та ін. які забезпечують збереження кількості і якості труб трубних секцій обладнання і безпеку руху. Переміщення труб і трубних секцій волоком у відповідності з вимогами СНиП III-42-80 забороняється. 6.3.2. Усі спеціалізовані транспортні засоби повинні відповідати технічній документації на їх виготовлення та експлуатацію. Водії транспортних засобів призначених для перевезення секцій труб повинні керуватися правилами дорожнього руху та інструкціями з експлуатації машин і механізмів. 6.3.3. Допустима ширина дороги виходячи з прямокутного повороту транспортних засобів визначаються за даними таблиці 3. Таблиця 3. Допустима ширина дороги витяг із СНиП ІІІ - 42-80 Ширина вхідного проїзду м Довжина автопоїзда м 12 16 20 24 28 Ширина дороги в зоні повороту м 5 10 15 20 25 15 11 5 8 7 5 7 18 14 12 9 8 22 17 5 14 12 11 26 20 17 14 13 28 23 19 17 15 6.3.4. Допустима величина заднього звисання трубних секцій при перевезенні їх по пересіченій місцевості не повинна перевищувати розмірів вказаних у таблиці 4. 6.3.5. Транспортування трубних секцій довжиною до 24 м в гірських умовах на дільницях зі схилами 10-150 потрібно виконувати згідно зі СНиП ІІІ - 42-80 трубовозами на колісному ходу. На дільницях із схилами більше 150 потрібно застосовувати машини на гусеничному ходу. Таблиця 4. Допустимий задній звис секції витяг із СНиП ІІІ - 42-80 Сума схилів спуску і підйому у зоні перегину град Допустимий задній звис секції м при навантажувальній висоті м 1 5 1 7 1 9 2 1 35 30 25 20 15 10 2 5 2 9 3 7 4 4 5 5 9 2 7 3 2 4 4 9 6 4 10 5 3 2 3 7 4 3 5 4 7 12 3 5 4 2 5 6 7 8 13 6.3.6. До початку руху трубоплетевоза навантаженого секціями трубами маршрут протягом всього шляху повинен бути перевірений особою відповідальною за безпечне перевезення вантажів на відповідність технічних характеристик транспортних засобів даним таблиць 3 4. У разі необхідності в'їзду такого трубоплетевоза довжина його більше 20 м на дорогу загального користування з великим рухом маршрут і час його проходження необхідно погодити з органами Державтоінспекції. В'їзд трубоплетевозів із гусеничними тягачами на дороги загального користування забороняється. 6.3.7. Труби довжиною до 12 м від пунктів тимчасового складування до трубозварювальних баз або до розвантажувальних майданчиків доставляються трубовозами у складі тягача й причіпу-розпуску. Гранична кількість труб і секцій труб що перевозяться на рухомому складі з урахуванням вантажопідйомності машин маси труб і габаритів що допускаються наведені в додатку 4. 6.3.8. Зчеплення автопоїзду повинне виконуватися водієм робітником-зачіплювачем і особою яка координує їх дії. Рух автомобіля назад необхідно здійснювати з малою швидкістю. У виняткових випадках допускається зчеплення одним водієм. Для цього він повинен поставити причіп так щоб до нього було зручно під'їхати підкласти упор під задні колеса причіпа зробити зчеплення надіти страхувальний буксирний трос з'єднати пневмо- і електричні системи автомобіля й причіпа. 6.3.9. Перед перевезенням труб і секцій на автомобільному або тракторному поїзді необхідно: - труби і секції надійно закріпити а їх передні і задні торці закріпити проти поздовжнього зміщення обмежувачами-крюками приєднаними канатом або ланцюгом до коника автомобіля і причіпа; - на відстані 0 5 м від задньої стінки кабіни встановити стальний щит товщиною 8 -10 мм; - тягач і причіп автопоїзда надійно з'єднати запобіжним аварійним стальним канатом; - тягач і передній причіп тракторного поїзда з'єднати жорстким зчепленням дишлом передні й задні причіпи можуть бути сполучені як жорстким так і гнучким зчепленням; - труби або секції позначити позаду червоними прапорцями а в темний час доби і вдень при видимості менше за 20 м - засвіченими ліхтарями червоного кольору. 6.3.10. Забороняється при розвантаженні секцій стягувати їх з автопоїздам трактором або іншими машинами а також розвантажувати шляхом виїзду автомобіля з-під секції. 6.3.11. Під час транспортування труб секцій на особливо важких дільницях траси з підйомами 15-20 0 і більше необхідно використовувати чергові додаткові тягачі тракторні самохідні лебідки що допомагають транспортним машинам долати ці дільниці. На спусках потрібно підстрахувати транспортний засіб шляхом приєднання його через канат до трактора що рухається позаду. 6.3.12. Під час розвезення труб секцій уздовж траси потрібно укладати їх на відстані не ближче за 1 5 м від брівки траншеї. Труби секції укладені на поперечних схилах більше за 5 0 повинні бути закріплені щоб запобігти їх ковзанню або сповзанню. 6.3.13. Перевезення вибухових радіоактивних отруйних і легкозаймистих вантажів згідно з вимогами СНиП ІІІ - 4-80* потрібно проводити на транспортних засобах обладнаних відповідно до вимог правил та інструкцій для даної категорії вантажу затверджених у встановленому порядку. 6.3.14. Подача автомобіля заднім ходом в зоні де виконуються які-небудь роботи повинна проводитися водієм тільки по команді осіб які беруть участь у цій роботі. 6.3.15. Транспортну тару цистерни баки бочки потрібно наповнювати займистими й мастильними матеріалами через крани або за допомогою насосів. Труби крани й шланги які використовуються для переливання займистих і мастильних матеріалів повинні бути справними і не мати течі. Оголовок наливного шланга під час наповнення цистерни легкозаймистими рідинами ЛЗР повинен бути заземлений. Не можна переливати ці матеріали вручну відрами та іншими посудинами. Спецодяг облитий легкозаймистими речовинами потрібно негайно змінити. 6.3.16. Автоцистерни для перевезення легкозаймистих та горючих рідин а також бітуму повинні мати “дихальні” клапани що забезпечують герметичність цистерн у заданих межах справні пристрої для контролю рівня рідини й пристрої для заземлення. 6.3.17. Перевозити людей слід автобусами або спеціально обладнаними вантажними бортовими автомобілями. Згідно з ДНАОП 0.00-1.28-97 для перевезення пасажирів кузов бортового вантажного автомобіля повинен бути обладнаний драбиною або скобами для посадки та висадки сидіннями на відстані не менше 0 3 м від верхнього краю борту та 0 3-0 5 м від підлоги; задні та поздовжньо розташовані у бокових бортів сидіння повинні мати міцні спинки. Бортові запори повинні надійно закріплятися. 6.3.18. Вантажний автомобіль який використовується для постійного перевезення людей повинен бути обладнаний: - тентом або іншим пристроєм що захищає людей яких перевозять від атмосферного впливу; - освітленням усередині кузова; - рівною підлогою без наскрізних отворів та щілин; - звуковою та світловою сигналізацією зв’язаною з кабіною; - стаціонарною або знімною драбиною для посадки та висадки людей з боку заднього борту; - випускною трубою глушника яку виведено за габарити кузова на 30-50 мм. 6.3.19. Водіям які відпрацювали свою зміну не дозволяється продовжувати роботу по перевезенню людей. 6.3.20. При перевезенні автомобілів будівельних механізмів обладнання вагонів-будиночків та інших вантажів залізницею забороняється супроводжуючим особам знаходитися на платформі в тому числі в кабінах автомобілів механізмів і у вагонах-будиночках. Для супроводжуючих повинен бути передбачений в товарному залізничному поїзді обладнаний вагон. В іншому випадку супроводжуючі повинні слідувати пасажирським поїздом. 6.3.21. Під час будівництва магістральних трубопроводів коли для транспортування людей і вантажів використовуються літаки й вертольоти необхідно керуватися вимогами ДНАОП 5.1.30-1.06-98 НАОП 5.1.30 – 5.03 –78 НАОП 5.1.30 – 6.10 -86. 6.4. Складування труб 6.4.1. Склади для зберігання труб передбачаються проектом організації будівництва і ПВР і повинні споруджуватися за типовими проектами відповідно до вимог діючих будівельних норм і правил санітарних норм іншої нормативно-технічної документації затвердженої у встановленому порядку. 6.4.2. Площа складів повинна забезпечувати розміщення труб прохід людей проїзд транспортних і вантажопідіймальних засобів. Склади повинні мати наскрізний або круговий проїзди шириною не менше за 4 5 м. 6.4.3. На майданчиках під склади труб повинні передбачатися схили 1 5-2 0 та інші заходи що забезпечують відведення атмосферних опадів і ґрунтових вод. 6.4.4. Труби укладаються в штабель рядами по вертикалі і розташовують їх у сідловині між труб нижчележачого ряду. Між суміжними штабелями труб згідно зі СНиП ІІІ - 4-80* повинні бути залишені проходи шириною не менше 1 м. 6.4.5. При укладанні в штабелі труби розташовують у поперечному напрямі до проїзної частини складу. Труби різного діаметра ізольовані й неізольовані зберігаються окремо. 6.4.6. Стальні труби діаметром більше за 300 мм потрібно укладати в сідло штабелями висотою не більше за 8 м із застосуванням автоматичних захоплень без знаходження робітників на штабелі. При цьому труби повинні кріпитися спеціальним інвентарним пристосуванням що забезпечує стійкість їх в штабелі і безпеку працюючих. У разі відсутності автоматичних захоплень складувати труби слід у штабелі висотою не більше за 3 м. Інвентарне пристосування повинне застосовуватися тільки заводського виготовлення. 6.4.7. При складуванні труб забороняється: - укладати в один штабель труби різного діаметра; - проводити укладання труб верхнього ряду до закріплення труб нижнього ряду; - складувати разом ізольовані й неізольовані труби; - укладати труби в похилому положенні “йорж” з упиранням поверхні труби на кромки труб що лежать нижче. 6.4.8. Щоб труби не розкочувалися при зберіганні необхідно використовувати способи внутрішньої або зовнішньої їх ув'язки. При обох способах крайні труби нижнього ряду повинні бути заклинені за допомогою металевого упора облицьованого гумою. Як захисні пристрої можна використовувати опорні і розділові стійки. При складуванні труб з ізоляційним покриттям місця контакту труб із стійками повинні бути облицьовані м'якими матеріалами дерево гума та ін. для забезпечення збереження ізоляції. 6.4.9. При укладанні труб біля залізничних шляхів згідно з ГОСТ 9238-83 відстань між краєм штабеля і найближчою рейкою повинна бути не менше 2 5 м. 6.4.10. При горизонтальному переміщенні труб трубоукладачем зі штабеля на складі бази до стелажів накопичувача необхідно: - не стягувати трубу зі штабеля волоком; - трубу підіймати не менш ніж на 0 5 м вище за предмети що зустрічаються на шляху; - трубу втримувати обтяжками або спеціальними баграми щоб уникнути розгойдування під час переміщення. 6.4.11. Укладати труби на стелаж накопичувача дозволяється тільки в один ряд по висоті . Укладання труб у два ряди і більше забороняється. 6.4.12. Після того як труба опущена на стелаж накопичувача стропальникам не дозволяється відчіплювати трубу доти поки вона не буде укріплена з обох сторін у двох точках по довжині спеціальними упорними башмаками. 7. Інженерна підготовка траси 7.1 Розбиття траси 7.1.1. У випадку коли будівельний майданчик траса розташований на території схильній до впливу несприятливих природних і техногенних явищ і геологічних процесів селі лавини зсуви обвали заболоченість підтоплення просідання та ін. після створення геодезичної розбивної основи до початку виконання підготовчих робіт повинні бути виконані за спеціальними проектами першочергові роботи щодо захисту території від указаних процесів. 7.1.2. Про місцевість де в період Вітчизняної війни проходили військові дії до початку робіт необхідно отримати відомості про розмінування в місцевому військовому комісаріаті. Обстеження місцевості повинно проводиться представниками саперних частин. При випадковому виявленні боєприпасів усі роботи повинні бути припинені до усунення небезпеки саперами. 7.1.3. Завершення підготовчих робіт в об'ємі який забезпечує будівництво об'єкта або його черги повинно бути підтверджене актом складеним замовником і генпідрядником за участю субпідрядних організацій які виконували роботи підготовчого періоду і представників територіальних органів Державного нагляду за охороною праці за формою приведеною в ДБН А.3.1-5-96 “ Організація будівельного виробництва". 7.2. Планування смуги відводу 7.2.1. При очищенні траси від валунів і каміння потрібно звернути увагу на очищення зон розробки траншеї і відвалу ґрунту щоб при зворотній засипці запобігти зміщенню валунів і каменів з ґрунтом і не пошкодити покриття й трубопровід загалом. 7.2.2. Схили виїмок після планування ґрунту слід зміцнювати поливом бітумною емульсією або нерозином для запобігання ерозії ґрунтів і утворення обвалів. 7.2.3. У разі проходження траси по пересіченій місцевості планування крутих подовжніх схилів повинно виконуватися шляхом зрізання ґрунту. Ці роботи повинні виконуватися по всій ширині відведення бульдозерами які зрізуючи ґрунт пересуваються зверху вниз і звалюють його до підніжжя схилу із забезпеченням водостоків. 7.2.4. Схил укосу піввиїмки приймається рівним: у скельних ґрунтах що вивітрюються - 1:0 1; у скельних породах схильних до осипання і зсуву - від 1:0 5 до 1:0 2; в мергелистих і щебенистих ґрунтах від 1:1 до 1:0 5. 7.2.5. Схил укосу півнасипу з скельних ґрунтів приймається 1:0 75 із кам'янистих і щебенистих - 1:1 а з мінеральних більш дрібних ґрунтів -1:1 5. 7.3. Упорядкування тимчасових доріг 7.3.1. Для запобігання аваріям автомобілів і будівельних машинах під час їх пересування будівельна організація під час складання проекту виконання робіт повинна обстежити існуючі дороги і мости визначити можливість їх використання і за необхідністю провести ремонтно-відновлювальні роботи заздалегідь погодивши проектну документацію на ці роботи з дорожньо-експлуатаційною дільницею. Під час виконання цих робіт слід додержуватися вимог ДНАОП 5.1.14-1.01-96. 7.3.2. Під час ремонту або відновлення мостів на дорогах необхідно погодити порядок виконання цих робіт із зацікавленими організаціями. 7.3.3. Після закінчення ремонту реконструкції або відновлення мости потрібно випробувати під навантаженням відповідно до проекту скласти акт і здати експлуатаційно-дорожній дільниці. 7.3.4. Забороняється проїзд автомашин і будівельної техніки по непридатних для руху транспорту мостах і дорогах а також по мостах що не відповідають їх вантажопідйомності і габаритам машин. 7.3.5. Тип і конструкція тимчасових доріг залежно від ґрунтових і кліматичних умов траси встановлюються проектом організації будівництва і уточнюються в проекті виконання робіт. 7.3.6. Дороги повинні бути облаштовані дорожніми знаками відповідно до ГОСТ 10807-87 і ГОСТ 12.4.026-76. 7.3.7. На дорогах з одностороннім рухом транспорту згідно з СНиП ІІІ - 42-80 влаштовуються роз’їзди шириною 7- 8 м і довжиною 30 м у межах видимості але не більше за 500 м один від іншого. Поздовжній схил не повинен перевищувати 9%. Поперечний схил профілю для забезпечення стоку поверхневих вод повинен бути двостороннім від середини до узбіч і рівним 0 03 - 0 04. На крутих поворотах профіль дороги потрібно влаштовувати односхилий зі схилом усередину закруглення. 7.3.8. У гірській місцевості згідно з СНиП ІІІ - 42-80 необхідно влаштовувати одночасно з полицями і майданчиками тимчасові вздовжтрасові дороги та під'їзди до них. Для цього необхідно заздалегідь видалити навислі скелі і камені які загрожують обваленням; здійснити протиобвальні й протизсувні заходи. Дороги на полицях повинні влаштовуватися однощляховими шириною від 3 5 до 4 7 м з узбіччям 0 5 м і влаштуванням роз'їздів для машин і механізмів через 400 - 600 м протяжністю 10 - 15 м. Радіуси закруглення доріг повинні бути не менше за 15 м. Проїзна частина дороги повинна розташовуватися як на материковому так і на насипному ґрунті. Якщо для проїзду використовується насипна частина полиці то для її стійкості необхідно влаштовувати підпірні стінки. 7.3.9. На заболочених дільницях траси і болотах в теплий час року і на незамерзаючих дільницях в зимовий час залежно від типу боліт повинні влаштовуватися тимчасові дороги. Ширина тимчасових доріг може бути від 8 до 12 м і повинна забезпечувати нормальну роботу зварювальної бригади та ізоляційно-укладальної колони а також проїзд транспортних засобів. Дороги виконуються однорядними або багаторядними з колесовідбійними брусами і ґрунтовою засипкою проїзної частини шаром 20 см. Для влаштування тимчасових доріг у разі відсутності місцевих матеріалів потрібно застосовувати збірні дерев'яні покриття які виготовляються індустріальним способом на будівельному дворі. 8. Земляні роботи 8.1. Загальні вимоги 8.1.1. Під час будівництва магістральних трубопроводів земляні роботи повинні виконуватися із дотриманням вимог СНиП ІІІ - 4-80* СНиП ІІІ - 42-80 СНиП 3.02.01-87 СН 452-73. До початку проведення земляних робіт необхідно: - розбити трасу на місцевості відповідно до робочих креслень; - установити знаки що вказують місця розташування підземних комунікацій; - виконати роботи по влаштуванню постійних або тимчасових водовідводів передбачених проектом. 8.1.2. Під час виконання земляних робіт поблизу населених пунктів повинні бути встановлені огорожі згідно з ГОСТ 23407-78 ГОСТ 12.4.059-89 з попереджувальними написами й знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76. У нічний час місця робіт повинні бути позначені світловими сигналами ліхтарі червоного кольору . 8.1.3. У разі виявлення підземних комунікацій не вказаних в робочих кресленнях земляні роботи слід негайно припинити і викликати на місце представника проектної організації і організації що експлуатує ці комунікації. Одночасно повинні бути прийняті заходи для захисту виявлених комунікацій від пошкоджень а їх розташування на місцевості визначити відповідними знаками й написами. 8.1.4. Робота землерийних механізмів згідно ГОСТ 12.2.004-75* на місцевості з поперечним схилом більше за 8° забороняється. 8.1.5. Під час утворення “козирків” з ґрунту або знаходження на укосах валунів та інших предметів які можуть обрушитися працівників слід перевести в безпечне місце а небезпечні умови усунути. Для запобігання обсипання країв траншеї і як наслідок зменшення ії глибини заборонено риття траншеї у запас із значним випередженням ізоляційних робіт. 8.1.6. Під час перерв у роботі незалежно від причин і їх тривалості стріла одноківшового екскаватора повинна бути відведена у бік забою а ківш опущений на ґрунт. Очищати ківш дозволяється тільки після опускання його на землю. 8.1.7. У разі випередження монтажно-зварювальних робіт вісь проходження екскаватора від трубопроводу повинна проходити на віддалі не менше радіуса хвостової частини поворотної платформи плюс 0 5 м. Під час установки екскаватора в забої помічник машиніста екскаватора повинен перебувати в безпечній зоні радіус стріли плюс 5 м . 8.1.8. Для пересування екскаватора після розробки ґрунту від забою до забою машиніст виконує розворот платформи вліво на 250 –300 по відношенню до осі руху і орієнтуючись на встановлені вішки переміщує екскаватор. Під час переміщення машиніст подає звуковий сигнал а помічник слідкує за небезпечною зоною і подає необхідні сигнали координуючи дії машиніста екскаватора. 8.1.9. Планування валіка діючого трубопроводу зокрема і після зимової засипки необхідно виконувати по розробленій і узгодженій з експлуатуючою організацією технологічній карті яка виключає наїзд механізмів скрепер бульдозер грейдер на діючий трубопровід. 8.1.10. Розробляти ґрунт механізмами на відстані ближче 2 м від підземних комунікацій забороняється. В безпосередній близькості від комунікацій розробляти ґрунт дозволяється тільки вручну. 8.2. Риття траншеї і котлованів без кріплення 8.2.1. Складування матеріалів рух і установка будівельних машин і транспорту а також установка стовпів ліній зв'язку в межах призми обвалення ґрунту забороняється. 8.2.2. Допустима крутизна схилу укосу траншей відношення висоти відкосу до його закладання повинна відповідати СНиП ІІІ - 4-80* за даними таблиці 5. Таблиця 5. Допустима крутизна схилу укосу траншей витяг із СНиП ІІІ – 4 -80* Тип ґрунту Глибина виїмки м До 1 5 м 1 5 – 3 0 м 3 0 – 5 0 Насипний природної вологості 1:0 67 1:1 1:1 25 Піщаний і гравійний вологий але ненасичений 1:0 50 1:1 1:1 Супісок 1:0.25 1:0 67 1:0 85 Суглинок 1:0 1:0 50 1:0 75 Глина 1:0 1:0 25 1:0 50 Лісовидний сухий 1:0 1:0 50 1:0 50 8.2.3. Влаштування подушки з м'якого ґрунту його планування та інші роботи в траншеї потрібно виконувати механізованим способом. У виняткових випадках дозволяється спуск працівників в траншею для виконання робіт вручну з дотриманням наступних вимог безпеки: - роботи повинні виконуватися під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за виконання цих робіт; - перед спуском працівників у траншею потрібно влаштовувати укоси; - якщо на брівці траншеї є змонтований трубопровід його необхідно заякорити; - для спуску працівників у траншею і їх підйому необхідно встановити інвентарні приставні дробини. 8.2.4. Риття траншей і котлованів в ґрунтах насичених водою у пливунах потрібно виконувати за індивідуальними проектами. 8.2.5. Проведення робіт у траншеях і котлованах що зазнавали зволоження після повного або часткового відриття допускається в тому випадку якщо будуть вжиті заходи обережності проти обвалення ґрунту для чого необхідно: - керівнику робіт ретельно оглядати стан укосів перед початком роботи кожної зміни; - обрушити ґрунт у місцях виявлених нависань і тріщин на укосах; - за необхідністю - тимчасово припинити роботи до висихання ґрунту або зменшити крутість укосу на дільниці де проведення робіт є невідкладним. 8.2.6. Рихлення мерзлого і скельного ґрунту за допомогою тракторних підпушувачів залежно від категорії ґрунту й глибини промерзання повинно здійснюватися в декілька проходок. При цьому необхідно дотримувати технологію виконання робіт і вимоги безпеки вказані в інструкції заводу-виготівника з експлуатації підпушувачів. 8.3. Риття траншеї із кріпленнями 8.3.1. Вертикальні стінки котлованів і траншей потрібно кріпити відповідно до вимог СНиП ІІІ - 4-80* приведених у таблиці 6. Таблиця 6. Вимоги до кріплення вертикальних стінок і траншей витяг із СНиП ІІІ - 4-80* Ґрунтові умови Глибина траншеї м Щити для обгороджування Ґрунти пов’язані природної вологості при відсутності або при незначному припливу ґрунтових вод Ґрунти піщані та інші з підвище- ною вологістю До 3 Понад 3 до 5 Будь-яка З просвітами Суцільні Суцільні При сильному припливі ґрунтових вод і можливому винесенні часток ґрунту застосовується шпунтове обгороджування. 8.3.2. Кріплення котлованів і траншей глибиною до 3 м згідно з вимогами СНиП ІІІ - 4-80* повинно бути інвентарним і виконуватися за типовими проектами. 8.3.3. За відсутністю інвентарних і типових деталей для кріплення котлованів і траншей глибиною до 3 м необхідно: - застосовувати для кріплення ґрунтів природної вогкості крім піщаних дошки товщиною не менше за 4 см а для кріплення ґрунтів піщаних і з підвищеною вогкістю - дошки товщиною не менше за 5 см закладаючи їх впритул до ґрунту за вертикальні стійки з розпірками; - встановлювати стійки кріплень не рідше ніж через 1 5 м; - розміщувати розпірки між стійками на відстані одна від одної по вертикалі не більше за 1 м під кінцями розпірок зверху й знизу прибивати бобишки; - розпірки на які спираються полиці призначені для перекидання ґрунту потрібно додатково зміцнювати а полиці захищати бортовими дошками висотою не менше за 15 см. 8.3.4. Для спуску працівників в траншеї і котловани та їх підйому потрібно встановлювати драбини або сходи. Забороняється користуватися для цих цілей кріпленнями. 8.3.5. У разі розбирання кріплень кількість дощок що одночасно видаляються по висоті повинна бути не більш трьох а в сипучих або нестійких ґрунтах - однієї. Під час видалення дощок потрібно відповідно переставляти розпірки але виймати їх можна тільки після того як будуть встановлені нові. Розбиранням кріплень повинна керувати особа відповідальна за виконання цих робіт. 8.4. Робота в гірських умовах 8.4.1. У разі проходження траси трубопроводу по крутих поздовжніх схилах необхідно обов’язково виконувати їх планування шляхом зрізання ґрунту й зменшення кута підйому. Ці роботи виконуються по всій ширині смуги відводу бульдозерами які зрізуючи ґрунт пересуваються зверху вниз і згортають його до підніжжя схилу поза межі будівельної смуги. Траншея повинна бути викопана не в насипному ґрунті а в материковому. 8.4.2. Земляні роботи на дільницях із поперечним схилом до 8° дозволяється виконувати за допомогою механізмів звичайними методами без утримуючого пристосування. На поперечних схилах більше за 8° необхідно влаштовувати полиці у вигляді піввиїмки-півнасипу. Ширина й конструкція полиць встановлюються проектом з урахуванням діаметра труб і одностороннього руху на полиці. На поперечних схилах до 15° включно в нескельних і розпушених скельних ґрунтах полиці потрібно розробляти поперечними проходками бульдозерів. Допрацьовувати й планувати основи полиці необхідно поздовжніми проходками бульдозера. Ґрунт із піввиїмки переміщується для відсипання півнасипу. На узгір'ях з поперечним схилом більше за 15 0 полиці потрібно розробляти одноківшовими екскаваторами з прямою лопатою із переміщенням ґрунту у півнасипи. Остаточну доробку й планування виконують бульдозерами. 8.4.3. На узгір'ях з поперечним схилом більше за 45° і висотою узгір'я над основою більше за 30 м а також у місцях крутих поворотів радіусом менше за 10 м допускається місцеве розширення полиць за рахунок насипної частини що передбачається проектом. Для створення стійкості насипної частини слід: - осушити основу шляхом відведення поверхневих вод; - розпушити основу насипу на схилах до 11% при недренажних ґрунтах; - зробити уступи висотою 1 - 1 5 м по основі насипу на узгір'ях - більше за 11%; - пошарово ущільнити насип. В окремих випадках для стійкості насипу потрібно влаштовувати кам'яні банкети вздовж основи насипу. 8.4.4. Траншеї на поздовжніх схилах до 22° включно необхідно розробляти одноківшовими екскаваторами не застосовуючи анкерів. На схилах більше за 22° потрібно утримувати екскаватори рухомими якорями згідно з розрахунком. У скельних ґрунтах на поздовжніх схилах більше за 10° для визначення стійкості екскаваторів їх потрібно перевіряти на ковзання. Як якір при роботі екскаваторів на крутих схилах повинні використовуватися трактори бульдозери лебідки. Утримуюче пристосування потрібно розташовувати звичайно на вершині схилу на горизонтальних майданчиках і з'єднувати з екскаватором тросом відповідної довжини. На поздовжніх схилах до 22° включно розробка ґрунту одноківшовими екскаваторами дозволяється в напрямі як знизу вгору так і зверху вниз по схилу. На схилах більше за 22 0 робота одноківшового екскаватора з прямою лопатою дозволяється в напрямі знизу вгору по схилу уперед ковшем а екскаватора зі зворотною лопатою - зверху вниз ковшем назад по ходу робіт. 8.4.5. Робота роторних екскаваторів без якоря в ґрунтах IV категорії дозволяється на поздовжніх схилах до 35° включно під час руху зверху вниз. При схилах 36 - 45° необхідно застосовувати якорі. 8.4.6. Риття траншей одноківшовими екскаваторами при поздовжньому схилі 35° і вище та роторними екскаваторами при схилі більше за 45° потрібно виконувати спеціальними прийомами згідно з проектом виконання робіт. 8.4.7. На схилах великої крутості коли працювати на одноківшових екскаваторах важко траншеї невеликої протяжності необхідно розробляти бульдозерами лотковим способом пошарово зверху вниз із застосуванням якорів. 8.5. Робота в кар’єрах заготівля ґрунту 8.5.1. Під час розробки кар'єрів екскаваторами максимальна висота уступу повинна бути не більше максимальної висоти різання екскаватора. 8.5.2. Після тривалої перерви або після зливових дощів працювати в кар'єрі дозволяється тільки після того як забій буде оглянутий особою відповідальною за виконання робіт. Необхідно спостерігати за станом забою весною в період танення снігу й літом після сильного зволоження ґрунту опадами. 8.5.3. У разі появи тріщин в укосах або обвалення окремої земляної маси забою необхідно негайно припинити роботу і вивести працівників із забою. Роботу можна продовжити тільки після огляду забою керівником робіт і усунення небезпеки обвалу. 8.5.4. Виїзди і проїзди які влаштовуються в кар'єрі повинні бути достатньої ширини для одночасного пропуску транспортних засобів і пішоходів. Ширина узбіччя проходу пішоходів повинна бути не менше за 1 м. 8.6. Робота в скельних ґрунтах 8.6.1. Під час проведення вибухових робіт для підпушування скельних порід необхідно керуватися вимогами ДНАОП 0.00-1.17-92 “Єдині правила безпеки при вибухових роботах" та СНиП III – 42-80. 8.6.2. Вибухові роботи повинні виконуватися підривниками під керівництвом особи технічного нагляду за письмовими нарядами з ознайомленням під розпис у відповідних нарядах - путівках і проводити тільки в місцях що відповідають вимогам правил та інструкцій з безпеки робіт. Без письмових нарядів допускається виконувати вибухові роботи з ліквідації або попередження аварійних ситуацій. 8.6.3. До керівництва вибуховими роботами допускаються особи що мають вищу або середню гірничотехнічну освіту або закінчили спеціальні учбові заклади або курси що дають право керування вибуховими роботами і які отримали Єдину книжку підривника майстра-підривника . 8.6.4. Вибухові роботи повинні виконуватися підривниками майстрами-підривниками чоловічої статі віком не молодше 19 років які навчені і мають Єдину книжку підривника майстра-підривника . На допомогу підривнику дозволяється призначати помічників. Вони повинні бути проінструктовані і під безпосереднім керівництвом та контролем підривника можуть виконувати роботи не пов'язані з використанням засобів ініціювання й патронів-бойовиків. 8.6.5. Вибухові роботи у високогірних районах і гірничо-пересіченій місцевості повинні проводитися за умови виконання вимог нормативних актів. 8.6.6. Вибухові роботи в охоронній зоні відкритого або закритого заглибленого магістрального трубопроводу можуть проводитися тільки за наявністю письмової згоди підприємства організації що експлуатує трубопровід. Для отримання згоди на їх проведення виконавець вибухових робіт зобов'язаний представити експлуатуючому трубопровід підприємству організації на узгодження проект на вибухові роботи. Такий проект повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.17-92 і забезпечувати збереження трубопроводу споруд перекачувальних станцій та ін. а також дотримання інших умов встановлених підприємством що експлуатує трубопровід. 9. Зварювально-монтажні роботи 9.1. Загальні вимоги 9.1.1. Зварювально-монтажні роботи слід виконувати згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96 ДНАОП 0.00-1.21-98 ДНАОП 0.00-1.27-97 ДНАОП 0.00-8.14-97 ДНАОП 1.1.10-1.04-01 НАОП 1.4.10-1.04-86 НАОП 1.4.74-1.11-73 ДСТУ 2448-94 ДСТУ 2456-94 ДСТУ 2489-94 ГОСТ 3242-79 ГОСТ 12.3.003-86 і Правил пожежної безпеки в Україні. Електрозварювальне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.8-75 та ПУЭ. 9.1.2. До зварювання магістральних трубопроводів допускаються тільки кваліфіковані зварники не молодше за 18 років що пройшли курс навчання здали випробування на право зварювання труб згідно з ДНАОП 0.00-1.16 - 96 отримали посвідчення зварника і мають стаж виконання зварювальних робіт за присвоєною кваліфікацією не менше 6 місяців. Електрозварники згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 повинні мати ІІ кваліфікаційну групу з електробезпеки. Електрозварники яким надано право самостійного підключення зварювального обладнання до електромереж повинні мати ІІІ групу з електробезпеки. 9.1.3. Для запобігання від бризок розплавленого металу і випромінювання зварювальної дуги ультрафіолетового та інфрачервоного зварник повинен носити спецодяг згідно норм спецодяг спеціальний шолом брюки необхідно надягати зверху взуття мати рукавиці – краги; а очі захищати спеціальною маскою або щитком згідно з ГОСТ 12.4.035-78* із світлофільтром. Світлофільтри потрібно підбирати з урахуванням сили струму що застосовується для зварювання за даними таблиці 7. Таблиця 7. Класифікація світлофільтрів. Класифікація світлофільтрів у залежності від сили струму Сила зварювального струму А Світлофільтри О Позначення Класифікаційний номер Від 20 до 50 С-4 9 Понад 50 до 150 С-5 10 Понад 150 до 250 С-6 11 Понад 250 до 350 С-7 12 Понад 350 до 500 С-8 13 Понад 500 до 600 С-9 14 Перед світлофільтрами необхідно вставляти звичайне скло і замінювати його по мірі забруднення. Слюсарі які працюють разом з електрозварником повинні бути забезпечені захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85Е В-3 класифікаційний номер 4 із спеціальним склом світлофільтрами Г-1 що захищають очі від ультрафіолетових і теплових променів. Окуляри потрібно надягати під час роботи на відстані не менше за 10 м від місця зварювання. Одяг повинен бути чистим і не мати плям паливно-мастильних матеріалів або бензину. 9.1.4. Зварювальні роботи повинні проводитись у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні місці яке оснащене устаткуванням та інструментом. 9.1.5. Зварювальні роботи на стаціонарних постах у приміщеннях повинні виконуватися при працюючій вентиляції. 9.1.6. Тимчасові місця зварювання необхідно огороджувати вогнестійкими ширмами щитами та забезпечувати засобами пожежогасіння. 9.1.7. Виконання працюючими зварювальних робіт на території діючих підприємств на тимчасових робочих місцях дільницях площадках де це не передбачено технологічним процесом дозволяється тільки після проведення цільового інструктажу та оформлення наряда-допуску. 9.1.8. Під час виконання електрозварювальних робіт на відкритому повітрі над зварювальними постами слід споруджувати навіси з вогнестійких матеріалів. При відсутності навісів згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 електрозварювальні роботи під час дощу або снігопаду повинні бути припинені. 9.1.9. Правити вм'ятини на кінцях труб слід за допомогою спеціального пристосування або домкратом. При цьому необхідно закріпляти труби упорними башмаками проти розкочування. Так само потрібно закріпляти окремі труби і секції з труб що готуються до збирання і зварювання або зварені й підготовлені до відвантаження. 9.1.10. Під час зачистки кінців труб і зварного шва необхідно користуватися захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85Е. 9.1.11. У процесі роботи необхідно стежити за справним станом ізоляції струмоведучих проводів пускових пристроїв і рукоятки електродотримача. Не допускається попадання на них води і масла дизельного палива та інших нафтопродуктів. У разі пошкодження ізоляції зварювання потрібно припинити до повного усунення несправності. Необхідно стежити за тим щоб на обмотки генератора не потрапляли вода або масло. 9.1.12. Електродотримач повинен відповідати ГОСТ 14651-78* міцно втримувати електрод мати просте й надійне з'єднання зі зварювальним проводом. Забороняється застосування саморобних електродотримачів а також користування електродотримачами у яких порушена ізоляція держаків. 9.1.13. Перш ніж запалити зварювальну дугу зварник повинен попередити про це оточуючих працівників і опустити захисну маску на обличчя. При одночасному зварюванні одного і того ж стику декількома зварниками вони повинні попередити один одного і слюсарів-складальників про запалювання зварювальної дуги. Для запобігання працюючих унизу зварників від опіків бризками розплавленого металу потрібно використати інвентарні захисні козирки. 9.1.14 У зоні виконання робіт по монтажу і зварюванню стиків забороняється знаходитись стороннім або не зайнятим безпосередньо на цих роботах особам. 9.1.15. При застосуванні зовнішніх центра торів необхідно слідкувати за зношенням ланок. Зношені ланки секції необхідно своєчасно замінювати. 9.2. Заготівля секцій на зварювальній монтажній базі 9.2.1. Зварювальна монтажна база повинна будуватися відповідно до типового проекту виконання робіт. Відстань від зварювальних стендів повинна бути: - до штабелю з трубами не менше за 30 м; - до складу паливно-мастильних матеріалів не менше за 80 м; - до приміщення обігріву робітників не менше за 40 м; - до ампулосховища не менше за 70 м; - до стенда контролю якості зварних з'єднань не менше за 50 м. Ширина проїздів між установками агрегатами й обладнанням повинні бути не менше за 5 м. 9.2.2. Для перевірки роботи окремих вузлів агрегатів і взаємодії систем бази потрібно перед початком її експлуатації виконати обкатку. 9.2.3. Перед обкаткою необхідно провести зовнішній огляд бази і перевірити: - затягування кріплень; - правильність з'єднання штекерних роз'ємів; - рівень масла в редукторах; - наявність мастила у деталях що труться і в гідравлічній системі. Гідравлічну систему забороняється заправляти якщо масло що знаходиться в ній забруднене сторонніми домішками. 9.2.4. Після обкатки вхолосту трубозварювальну базу випробовують під робочим навантаженням. Приймання бази в експлуатацію здійснює комісія яка призначається наказом керівника зварювально-монтажної організації. Приймання бази в експлуатацію оформляється актом за формою додатку 5. 9.2.5. Стелажі на зварювальних базах потрібно монтувати з труб або рейок у вигляді жорсткої зварної конструкції у горизонтальній площині. Штабелювання труб на складальній частині стелажу не допускається. Стелажі згідно з ГОСТ 12.1.030-81* повинні мати контурне заземлення з опором у період найменшої провідності ґрунту не більше за 4 Ом. 9.2.6. Для освітлення робочих місць у темний час доби відповідно з ГОСТ 23274-84 і ГОСТ 12.1.013-78 повинні застосовуватися стаціонарні світильники напругою 127 або 220 В підвішені на висоті не менше за 2 5 м а при меншій висоті підвісу стаціонарні світильники повинні бути розраховані на напругу не вище за 42 В. Напруга переносних світильників не повинна перевищувати 12 В. 9.2.7. На зварювальних базах робоче місце електрозварника згідно з ГОСТ 12.3.003-86* повинно бути обладнане кабіною укриттям із вентиляцією пристосуванням і освітленням. 9.2.8. Приєднання та від’єднання від мережі електрозварювальних установок згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 повинні виконувати тільки електротехнічні працівники які експлуатують цю електромережу. 9.2.9. Приєднання зварювальних установок до електричної мережі виконується згідно з ГОСТ 12.3.003-86* тільки через комутаційні апарати. Забороняється безпосереднє живлення зварювальної дуги від силової освітлювальної та контактної мереж. 9.2.10. Перед приєднанням електрозварювальної установки слід провести зовнішній огляд всієї установки і переконатися в ії справності. Особливу увагу при цьому потрібно звернути на стан контактів та заземляючих провідників справність ізоляції робочих проводів наявність і справність захисних засобів. У разі виявлення будь-яких несправностей зварювальну установку включати забороняється. 9.2.11. Перед приєднанням електрозварювальної установки до електромережі необхідно у першу чергу заземлити ії а при від’єднанні навпаки спочатку від’єднати установку від електромережі а потім зняти заземлення. 9.2.12. Напруга холостого ходу електрозварювальних установок змінного струму згідно з вимогами ГОСТ 12.2.007.8-75* не повинна перевищувати 80 В а установок постійного струму -100 В. 9.2.13. Перед заміною касети зі зварювальним дротом та іншими допоміжними роботами електрозварник повинен з поста зварювальної головки відключити зварювальний випрямляч. 9.2.14. Щодня перед початком робочої зміни необхідно перевіряти справність електрозварювальних агрегатів звертаючи особливу увагу на те щоб не було напруги на корпусі й заземлення було справним. 9.2.15. З’єднання зварювальних проводів згідно з ГОСТ 12.2.007.8-75* слід виконувати гарячою пайкою зваркою або за допомогою гільз з гвинтовими зажимами. Міцне з’єднання повинно мати надійну ізоляцію гільзи із затискачами обов’язково замкнуті у колодку з матеріалу що не б’ється а головки затискних гвинтів утоплені в тіло колодки. З’єднання закруткою забороняється. Під час підключення зварювальних проводів до агрегату живлення все включаючи пристрої повинно бути відключене. 9.2.16. Для підведення струму до електродотримача потрібно застосовувати гнучкий провід із гумовою ізоляцією в гумовій шланговій оболонці. Допустимий переріз мідних зварювальних проводів приймають залежно від величини зварювального струму за даними таблиці 8. Таблиця 8. Допустимі перерізи зварювальних проводів. Переріз мідних зварювальних проводів залежно від зварювального струму Сила зварювального струму А Переріз зварювальних проводів мм2 100 16 200 25 240 25 300 35 400 50 600 70 З'єднання окремих елементів що складають зворотний провід повинно бути виконане ретельно за допомогою болтів струбцин або затисків. 9.2.17. Як зворотний провід що з'єднує виріб що зварюється з джерелом струму можуть служити гнучкі проводи а також де це можливо стальні шини будь-якого профілю достатнього перерізу 9.2.18. Під час виконання зварювальних робіт зварювальні проводи потрібно прокладати так щоб машини і механізми під час проходу не пошкодили їх а проводи не торкалися металевих предметів. Відстань від зварювальних проводів до гарячих трубопроводів та балонів з киснем згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 має бути не менше 0 5 м до балонів та трубопроводів із пальними газами – не менше 1 м. 9.2.19. У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні знаходитися пристосування штативи тощо для укладання на них електродотримачів при короткочасній перерві в роботі. 9.2.20. Метал у місцях зварювання повинен бути сухим очищеним від бруду масла окалини іржі та фарби. 9.2.21. Під час електрозварювальних робіт забороняється: - проводити ремонт електрозварювальних установок що знаходяться під напругою; - підсобним працівникам під час електрозварювання працювати без захисних окулярів; - після закінчення роботи або при тимчасовій відсутності електрозварника на робочому місці залишати ввімкнуту електрозварювальну установку; - використовувати як зворотній провід труби рейки мережу заземлення а також металеві будівельні комунікації і технологічне обладнання; - використовувати проводи з пошкодженою ізоляцією. 9.2.22. Огляд та чищення зварювальної установки та ії пускової апаратури слід провадити згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 не рідше 1 разу на місяць. Під час огляду чищення змащування і ремонту обладнання трубозварювальної бази напругу потрібно відключити в шафі блоку живлення а біля вимикача вивісити попереджувальний плакат: “Не включати! Працюють люди”. Під час виконання робіт безпосередньо в шафі блока живлення напругу потрібно відключити на джерелі живлення оскільки при відключеному автоматичному випрямлячі під напругою залишаються верхні контакти кола освітлення блоку живлення. 9.2.23. Гірлянди зварювальних проводів автоматичної зварювальної установки головки потрібно підвішувати на спеціальних повітряних розтяжках - стальних канатах згідно з вимогами ГОСТ 12.1.013-78. 9.2.24. Слюсарі - монтажники повинні перекочувати труби по стелажах накопичувача за допомогою спеціального ключа знаходячись біля торця труби що перекочується. Щоб уникнути нещасних випадків не дозволяється знаходитися на шляху труб що перекочуються. 9.2.25. Під час центрування труб забороняється знаходитися у світловому просторі між торцями труб. Прохід людей між механізмом внутрішнього центратора і торцем труби яка готується до зварювання – заборонений. Кінець направляючої штанги внутрішнього центратора необхідно обладнати роликовим візком який повинен пересуватись по прийомному жолобу. 9.2.26. Перед початком робіт із внутрішнім центратором необхідно перевірити гідравлічний привід центруючих елементів і справність манометрів. 9.2.27. Внутрішні самохідні центратори повинні мати дистанційне управління й аварійний вимикач. 9.2.28. Внутрішній центратор дозволяється прибирати або переміщувати до другого стику тільки після того як кореневим шаром зварено 3/4 периметру стику. 9.2.29. Під час виконання газокисневого різання й підігрівання стиків труб із застосуванням газових балонів згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94 і НАОП 1.4.74-1.11-73 необхідно: - зберігати балони в окремому спеціально обладнаному приміщенні тільки у вертикальному положенні в гніздах спеціальних стійок порожні балони зберігати окремо від балонів заповнених газом; - закривати вентилі газових балонів запобіжними ковпаками; приймання зберігання і відпуск газових балонів для виконання робіт без запобіжних ковпаків забороняється; - захищати від ударів балони зі стислим газом; - відігрівати заморожені вентилі газових балонів тільки парою або гарячою водою що не має слідів масла; - захищати кисневі і ацетиленові балони від впливу прямих сонячних променів на місці проведення робіт; - використовувати редуктори тільки з справними манометрами термін перевірки яких не закінчився; - не розводити відкритий вогонь не курити і не запалювати сірника в межах 10 м від кисневих і ацетиленових балонів; - перевозити зберігати видавати і отримувати балони можуть тільки особи що здали екзамени по правилах експлуатації балонів для кисню і горючих газів; - розташовувати наповнені або порожні балони так щоб вони не стикалися з струмоведучими проводами; - не зберігати разом балони для зрідженого газу і для кисню як наповнених так і порожніх; - не застосовувати для кисню редуктори і шланги використані раніше для роботи зі зрідженими газами; - транспортувати балони від місця зберігання до зварювального поста на спеціальних возиках або переносити їх вручну вдвох на спеціальних носилках; - оглядати візуально балони зі стислим або зрідженим газами перед їх установкою на зварювальний пост і пересвідчитися в цілості корпусу балонів відсутність тріщин і в справності вентиля; - надійно закріпляти балони під час роботи щоб вони не впали; - розташовувати балони з горючими газами на відстані не менше за 10 м від місця зварювання щоб на них не падали бризки розплавленого металу; - користуватися тільки спеціальними ключами для відкривання і закриття вентиля балонів. Забороняється в цьому випадку застосовувати будь-які ударні інструменти. 9.2.30. Зварювальні роботи усередині секції дозволяється проводити при її діаметрі 1020 мм і вище з дотриманням наступних заходів безпеки: - пересуватися усередині секції слід на спеціальному возику при знеструмленому електричному кабелі для зварювання; - електрозварнику слід працювати у спецодягу на діелектричному килимку користуватися діелектричними калошами і рукавичками а також запобіжним поясом і страхувальною мотузкою; - біля торця секції повинні знаходитися два страхуючі працівники забезпечених кисневими ізолюючими протигазами; між страхуючими і працюючим усередині секції зварником повинен бути встановлений сигнальний зв'язок; якщо необхідно надати допомогу працюючому усередині секції то той що страхує повинен негайно відправитися усередину секції до робочого місця зварника заздалегідь надівши протигаз; - забезпечити подачу свіжого повітря усередину труби до робочого місця зварювальника в об’ємі не менше 20 м3/год.; - забрудненість повітря шкідливими газами усередині секції або під шоломом маскою зварника не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій у мг/м3 за даними ГОСТ 12.1.005-88 а саме: Окис заліза з домішкою оксидів марганцю до 3%….................................................6 Окис заліза з домішкою фтористого або марганцевого з’єднань............................4 Марганець у перерахунку на окис марганцю .......................................................0 3 Окис вуглецю.............................................................................................................20 Солі фтористовуглеводневої кислоти в перерахунку на фтористий водень .......1 - швидкість руху повітря усередині секції повинна бути не менше за 0 5 і не більше за 1 5 м / с; - керівник робіт повинен постійно стежити за безупинною роботою повітро-подаючих агрегатів у разі виходу їх з ладу зварник повинен негайно покинути своє робоче місце і вийти з секції; - в жаркі дні температура повітря усередині секції не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря; - освітлення усередині секції необхідно здійснювати від джерела живлення напругою не більше за 12 В; - шлях пересування електрозварника до місця роботи повинен бути освітлений кишеньковим електричним ліхтариком. 9.2.31. Під час виконання зварювальних робіт усередині секції потрібно організувати виміри концентрації шкідливих газів у повітрі через кожні 10 днів і після зміни умов роботи. 9.2.32. На трубозварювальних базах для попереднього нагрівання стиків труб крім окремих газових балонів використовують станції ПС-1424 забезпечені спеціальним обладнанням. До роботи з обладнанням ПС-1424 можуть бути допущені особи які пройшли навчання перевірку знань та інструктаж з безпечного обслуговування резервуарів РС-1600 для зріджених газів. 9.2.33. Під час експлуатації резервуару РС-1600 потрібно виконувати наступні заходи безпеки: - здійснювати приймання обслуговування і експлуатацію відповідно до положень заводських інструкцій з експлуатації ДНАОП 0.00-1.07-94 ДНАОП 0.00-1.20-98; - встановлювати резервуар із зрідженим газом на відстані не менше за 10 м від джерел вогню місця проведення зварювання куріння а від будівель і споруд не менше за 25 м; - продувати інертним газом або парами зрідженого газу сам резервуар і трубопроводи перед їх первинним заповненням газом. Продування потрібно виконувати повільно щоб уникнути скупчення газу й виникнення статичної електрики. Продування вважається закінченим якщо вміст кисню в суміші не більше за 1% що визначають переносним універсальним газоаналізатором; - у зимовий час періодично перевіряти кріплення резервуара до ложементів транспортних засобів на яких він встановлений; - не заповнювати резервуар газом що має температуру при якій пружність його пари перевищує 16 кгс / см2 - що визначають по таблицях прикладених до газових місткостей; - не заповнювати резервуар газом шляхом зниження в ньому тиску за рахунок стравлювання газової подушки в атмосферу; - не розводити вогонь і не курити поблизу резервуару. У разі пожежі негайно перекрити вентиль у шафі з газовою апаратурою. Газ що горить потрібно гасити вуглекислотним вогнегасником збивати полум'я або накривати вогнище пожежі азбестовою тканиною; ні в якому разі не можна гасити газ що загорівся водою. 9.2.34. Перед черговим наповненням резервуару РС-1600 згідно з ДНАОП 0.00-1.07-94 тиск в ньому повинен бути не менше за 0 5 кгс/см2 в іншому випадку перед заповненням його необхідно перевірити на герметичність шляхом контрольної опресовки інертним газом. Перед заповненням резервуару РС-1600 зрідженим газом з автоцистерни необхідно: - перевірити наявність заземлення резервуару і автоцистерни; - щільно з'єднати за допомогою шланга наповнювальний вентиль рідкої фази резервуару зі зливним вентилем автоцистерни; - щільно з'єднати за допомогою шланга вентилі парової фази резервуара і цистерни; - відкрити спочатку наповнювальні вентилі рідкої фази а коли тиск буде вирівняний - вентилі парової фази на резервуарі і на автоцистерні; - закрити вентилі рідкої й парової фази на резервуарі і автоцистерні коли рівень заповнення досягне 85%; заздалегідь перевірити на вентилях наявність прокладок. 9.2.35. Якщо в процесі експлуатації резервуару РС-1600 будуть виявлені несправності то роботу з підігрівання кромок труб потрібно негайно припинити а резервуар відправити в ремонт. Виконувати ремонт в умовах трубозварювальної бази забороняється. 9.2.36. У разі застосування полум'яних підігрівачів які забезпечуються зрідженим газом від пересувних станцій ПС-1424 або від газових установок інших типів і конструкцій електрозварник не повинен торкатися руками нагрітих дільниць труб щоб не отримати опіків. 9.2.37. Температуру підігрівання кромок що зварюються яка для термічно зміцнених труб не повинна перевищувати 250 0С потрібно контролювати контактними термометрами наприклад ТП -1 ТП –2 або термоолівцями термофарбою . 9.2.38. Заміряти температуру слід на відстані 10-15 мм від торця труби місце виміру необхідно заздалегідь зачистити металевою щіткою. 9.2.39. Завантаження свіжо приготовленого флюсу в бункер і відсмоктування відпрацьованого згідно з ГОСТ 12.3.003-86* потрібно здійснювати механізованим способом. У разі просіювання флюсу слід користуватися рукавицями захисними окулярами з респіраторами. Флюс повинен бути сухим і чистим його не можна застосовувати якщо він забруднений маслами піском і смолами. 9.2.40. Під час сушіння флюсу в полум'яній печі слід виконувати наступні заходи безпеки: - піч розташовувати на відстані не менше за 50 м від робочих місць; - полум'яну піч захистити біля неї повинні знаходитися тільки робітники зайняті сушкою флюсу; - вогонь розводити в печі дозволяється тільки після того якщо спочатку подано повітря а потім рідке паливо через форсунку; - дверці печі під час сушіння флюсу повинні бути закриті і забезпечені очком отвором для спостереження за вогнем; - біля печі необхідно мати засоби для гасіння пожежі пінні вогнегасники ящики з піском лопати . 9.2.41. Очищати зварні шви від шлаку слід механізованим способом шліфувальними машинками з абразивним кругом або з круглими дротяними щітками електромолотками із дотриманням вимог ДНАОП 1.1.10-1.04-01 і ГОСТ 12.2.013-91. 9.2.42. Під час зачищення зварних швів від шлаку необхідно користуватися захисними окулярами з безосколковим склом. Не дозволяти підходити працівникам не зайнятим на цій операції ближче ніж на 2 м до стика що обробляється. 9.2.43. Для збирання і видалення шлаку окалини і огарків дроту потрібно встановити безпосередньо під кабіною електрозварника в зоні електрозварювання посудину переміщення і вивантаження якої повинні бути механізовані. 9.2.44. Передачу одиночної труби з накопичувача на рольганги трубозварювальної лінії потрібно здійснювати тільки після того як для неї повністю звільнене місце. 9.2.45. Під час проведення електрозварювання забороняється: - допускати до роботи допоміжних працівників якщо у них немає спеціальних захисних окулярів зі світлофільтрами; - торкатися незахищеними руками нагрітих місць труб що зварюються; - виконувати зварювальні роботи при недостатньому освітленні робочого місця; - усувати пошкодження у зварювальному агрегаті якій знаходиться в роботі; - вести зварювальні роботи на відстані менше за 10 м від місць розташування газових балонів та інших вибухонебезпечних матеріалів; - працювати при загазованості повітря або витоку газів або рідин з діючого трубопроводу прокладеного рядом. 9.2.46. Перед скачуванням готової секції потрібно подавати попереджувальний звуковий сигнал. До початку скачування наступної секції попередня секція повинна бути переміщена на майданчик контролю якості зварних з'єднань. Щоб уникнути нещасних випадків необхідно: - скачування готових секцій обмежити зоною довжиною 50 м; - з бічних сторін зони скачування секцій установити обгороджування згідно з ГОСТ 23407-78 ГОСТ 12.4.59-89 і знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 працівникам забороняється знаходитися в цій зоні. 9.2.47. Зварені на трубозварювальній базі секції потрібно укладати на майданчику контролю якості зварних з'єднань в один ряд на підкладки закріпляючи їх упорними башмаками. 9.2.48. Перед початком роботи на півмеханізованих трубозварювальних базах щодня потрібно перевіряти справність тягового стального канату і електроприводу лебідки трубозварювального стенда. 9.2.49. Роликові опори призначені для обертання секцій труб у процесі зварювання повинні мати надійні запірні пристрої. 9.2.50. Напівмеханізована трубозварювальна лінія повинна бути обладнана звуковою сигналізацією. Звукові сигнали повинні подаватись під час виконання всіх операцій по переміщенню труб. 9.2.51. Для попередження поломок механізмів трубозварювальної лінії і нещасних випадків згідно з ГОСТ 12.2.003-91 і ГОСТ 12.2.022-80* необхідно: - включати обертання тільки після закінчення центрування стику труб і при піднятих гідравлічних роликоопорах; - включати привід поздовжнього переміщення тільки після опускання в нижнє положення усіх гідравлічних роликоопор обертачів важелів відсікачів і скидачів. 9.2.52. Для автоматичного зварювання заповнюючого й облицювального шарів шва під шаром флюсу використовують польову автозварювальну установку ПАУ . 9.2.53. Під час монтажу польової автозварювальної установки ПАУ необхідно дотримувати наступних вимог: - рейковий шлях для кабін зварників улаштовувати з поздовжнім схилом не більше за 10 з установкою по кінцях шляху упорів для обмеження пересування кабін; - стелажі влаштовувати з поперечним схилом не більше за 1 50 накопичувача - у бік центрування труб і для скачування зварених секцій - у бік скидання ; - стальний канат підвіски електрокабелю натягувати так щоб стріла провисання була не більше за 1 м. 9.2.54. У процесі експлуатації ПАУ не дозволяється: - включати обертання якщо не опущені важелі маніпуляторів; - включати обертач і маніпулятори під час пересування кабіни і без подачі звукового сигналу. 9.2.55. Для двостороннього автоматичного зварювання труб застосовуються трубозварювальні бази типу БТС. 9.2.56. Під час експлуатації бази типу БТС необхідно виконувати наступні вимоги безпеки: - пульти управління кабіни зварників приводи поздовжнього переміщення труб і секцій відсікачі перевантажувачів кінцеві вимикачі і гідропіднімачів повинні бути зблоковані; - ланцюгові передачі обертачів та інших вузлів повинні бути загороджені кожухами згідно з ГОСТ 12.2.062-81*. 9.2.57. Під час обробки кромок труб на станках необхідно виконувати вимоги безпеки що зазначені в інструкції з експлуатації. 9.2.58. Включати приводи поздовжнього переміщення труб і секцій дозволяється якщо вантажопідйомники знаходяться в нижньому положенні. 9.2.59. Під час переміщення труб і секцій забороняється тримати руки на рамі рольгангів. 9.2.60. Автоматичне зварювання другого зовнішнього шару шва виконують одночасно зі зварюванням внутрішнього шару шва. Регулювання положення електрода під час зварювальних робіт із середини оператор-зварник повинен здійснювати за допомогою слідкуючої системи дистанційно знаходячись зовні труби. Забороняється проводити регулювання і наладку зварювальної головки знаходячись всередині труби під час проведення зварювальних робіт. 9.2.61. Згинання труб повинно виконуватись на станках типу ГТ і УГТ відповідно до інструкції з експлуатації і дотримання вказаних у них вимог безпеки праці. 9.2.62. Машиніст трубозгинаючого станка повинен: - перед початком роботи перевірити справність усіх його систем і механізмів; - під час знімання зігнутої труби не знаходитися в безпосередній близькості від неї а при пересуванні труби лебідкою поблизу станка не повинно бути інших працівників; - у початковий момент зняття навантаження із зігнутої труби необхідно остерігатися від можливого зворотнього удару. 9.2.63. У разі відсутності на станку спеціальних затисків а також при згинанні труби більш ніж на 100 зігнутий кінець труби необхідно підтримувати страхувати трубоукладачем від розвертання. 9.2.64. Забороняється знаходитися усередині рами станка при включеному приводі а також під згинаючим ложементом. Машиністу забороняється відлучатися від трубозгинаючого станка при працюючому приводі. 9.3. Зварювання неповоротних стиків 9.3.1. Для забезпечення безпеки і зручності робіт при зварюванні неповоротних стиків повинні встановлюватися інвентарні страхуючі опори по обидві сторони стику що зварюється так щоб відстань між поверхнею ґрунту і нижньої твірної труби була не менше за 500 мм. Виконувати зварювальні роботи з використанням земляних призм забороняється. 9.3.2. При роботі з внутрішнім центратором на поздовжніх схилах більше за 10° потрібно користуватися додатковими гальмовими пристроями що збільшують зчеплення центратора з трубою. 9.3.3. Зварювання неповоротних стиків після установки зовнішнього центратору дозволяється вести тільки після міцного його закріплення накидним гвинтовим затиском. 9.3.4. Зварену секцію трубопроводу слід укладати від брівки траншеї на відстані 1 5 м а при поперечному схилі місцевості більше за 5° крім того закріпляти проти скачування анкерними пристроями. 9.3.5. Кінці опущених у траншею секцій трубопроводу довжиною не менше за 30 м засипати ґрунтом не треба. У місцях монтажу захльостів і врізки запірної арматури повинен влаштовуватися котлован розмірами в плані у всіх напрямах по 2 м від стику що зварюється. У котловані на місці зварювання стику повинен бути викопаний приямок глибиною 0 7 м та забезпечене відведення води з котловану в якому проводяться зварювально-монтажні або ремонтні роботи. 9.3.6. Під час монтажу і зварювання кривих вставок котушок запірної арматури і захльостів всі роботи потрібно проводити під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за виконання цих робіт. Кінці елементів що зварюються і монтуються потрібно надійно закріпляти. Інструмент необхідний для роботи потрібно укладати не ближче за 0 5 м від брівки котловану. Забороняється складати матеріали й інструмент на схилі відвалу землі з боку котловану. 9.3.7. Одночасна спільна робота газорізальника й електрозварника в котловані забороняється. 9.3.8. Зварювати стики захльостів дозволяється тільки після того як будуть надійно закріплені кінці секцій або вставки що підлягають зварюванню. 9.3.9. Підварювання шва ручним електродуговим зварюванням усередині трубопроводу дозволяється при діаметрі останнього не менше за 1020 мм із дотриманням вимог вказаних в п. 9.2.30 і 9.2.31 цих Правил. 9.3.10. Під час зварювання неповоротних стиків контактною установкою типу ТКУП трубоукладачу що підтримує установку дозволяється працювати на місцевості з поздовжнім схилом не більше за 15° а його крюк обладнується спеціальним запобіжним замком. Для усунення розгойдування установки під час переміщення трубоукладача від стику до стику вона повинна бути обладнана жорсткою рамою жорстко з’єднаною з рамою трубоукладача. 9.3.11. Не дозволяється виконання монтажно-зварювальних робіт без надійного укриття палатка навіс якщо швидкість вітру більше 10 м/с та випадають атмосферні опади дощ сніг . 9.4. Газове різання і зварювання 9.4.1. Згідно з ДСТУ 2448-96 до робіт із кисневого різання допускаються особи не молодші 18 років які пройшли відповідне навчання інструктаж і перевірку знань вимог безпеки згідно з чинними нормативно-технічними документами і які мають відповідне посвідчення. Повторний інструктаж та перевірка знань з безпеки праці та виробничої санітарії проводиться не рідше ніж один раз на три місяці з відміткою в журналі. 9.4.2. До газорізальних робіт не допускаються особи які мають медичні протипоказання. Під час влаштування на роботу різальники повинні попередньо пройти медичний огляд а надалі у встановленому ДНАОП 0.03-4.02-94 порядку проходити періодичні огляди. 9.4.3. Працівники які виконують роботи з кисневого різання повинні бути забезпечені ЗІЗ згідно з вимогами ГОСТ 12.4.011-89 та галузевих норм. 9.4.4. Устаткування й апаратура для кисневого різання металів машини установки пости апарати різаки і газові комунікації повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 ГОСТ 12.2.052-81* ГОСТ 12.2.054-81*. Електротехнічні пристрої газорізальних машин і установок повинні задовольняти вимогам ГОСТ 12.2.007.8-75*. 9.4.5. Переносний ацетиленовий генератор повинен відповідати ГОСТ 12.2.054-81* і ДНАОП 1.1.10-1.04-01 мати паспорт встановленої форми інструкцію з експлуатації та інвентарний номер під яким генератор реєструється в журналі обліку технічних оглядів. 9.4.6. Переносні ацетиленові генератори для роботи слід встановлювати на відкритих площадках. Допускається їх тимчасова робота у добре провітрюваних приміщеннях. 9.4.7. У приміщенні де встановлено ацетиленовий генератор забороняється зберігати карбід кальцію у кількості що перевищує змінну потребу. 9.4.8. Для розкриття барабанів із карбідом кальцію необхідно застосовувати інструмент що виключає утворення іскри при ударі латунним зубилом і дерев’яним молотком а при товщині сталі кришки барабана 1-16 мм спеціальним ножем при цьому місто різки змащують солідолом товщиною 2-3 мм . 9.4.9. Після закінчення роботи або під час короткочасних перерв у роботі газові пальники дозволяється класти тільки на спеціальні підставки. 9.4.10. Перегрітий різак охолоджується у холодній воді попередньо щільно закривши ацетиленовий та кисневий крани. 9.4.11. Перед початком роботи з ацетиленовим газогенератором а також протягом зміни необхідно обов’язково перевіряти справність водяного затвора та рівень води в ньому а при необхідності воду потрібно доливати. 9.4.12. При роботі з ацетиленовим генератором забороняється: - працювати з несправним водяним затвором; - засипати у завантажувальні корзини генератора карбід кальцію більше норми та завищеної грануляції або проштовхувати його у реторту апарата за допомогою залізних прутків і дроту працювати на карбідному пилу; - підходити з відкритим вогнем менше 10 м від генератора; - з’єднувати ацетиленові шланги мідною трубкою використовувати мідь як припій для пайки ацетиленової апаратури і в інших місцях де можливе зіткнення з ацетиленом; - працювати двом зварникам від одного водяного затвору; - переносити генератор при наявності у газозбірнику ацетилену; - встановлювати ацетиленові генератори в проходах проїздах на сходових майданчиках і в підвалах в місцях скупчення людей а також в неосвітлених місцях; - залишати без нагляду ацетиленовий генератор під час перерв або припинення робіт. 9.4.13. Відігрівати замерзлі генератори і трубопроводи дозволяється тільки гарячою водою. 9.4.14. Шланги і арматура повинні відповідати ГОСТ 9356-75 і ГОСТ 12.2.063-81* і використовуватися за їх призначенням. Не дозволяється використовувати кисневі шланги для подачі ацетилену і навпаки. При приєднанні шлангів до різака вони повинні попередньо продуватися робочими газами. Довжина шлангів повинна бути не більше 20 м. Застосування шлангів більшої довжини дозволяється у виняткових випадках з дозволу керівника робіт. 9.4.15. Шланги необхідно оберігати від зовнішніх пошкоджень дії високих температур іскор полум’я. Не допускається скручування сплющення або перелом шлангів. 9.4.16. Згідно з ДСТУ 2448-94 закріплення шлангів на з’єднувальних ніпелях повинно бути надійним. Для цього слід використовувати спеціальні хомутики. Допускається не більше двох з’єднань на кожному шланзі за допомогою ніпелів. 9.4.17. На стаціонарному зварювальному пості балони з ацетиленом пропан-бутаном і киснем повинні зберігатися роздільно у металевій шафі з перегородкою. 9.4.18. При газозварювальних газорізальних роботах забороняється: - використовувати редуктори і балони з киснем на штуцерах яких виявлені будь-які сліди масла а також замаслені шланги; - застосовувати для кисню редуктори шланги що використовувались раніше для роботи з іншими газами; - користуватися несправними неопломбованими або з простроченим терміном перевірки манометрами на редукторах; - знаходитися навпроти штуцера під час продування вентиля балона; - проводити газове зварювання та різання на відстані менше 10 м від ацетиленового генератора і менше 5 м від балонів з киснем ацетиленом або зрідженим газом; - виконувати будь-які роботи з відкритим вогнем на відстані менше 3 м від ацетиленових трубопроводів і менше 1 5 м від киснепроводів; - запалювати газ у різаку пальнику за допомогою дотику до гарячої деталі; - залишати робоче місце при включених різаках та пальниках; - знімати ковпак з балонів які наповнені ацетиленом або іншими горючими газами за допомогою інструменту який може викликати іскру. Якщо ковпак не відкручується балон повинен бути повернутий заводу-наповнювачу; - переносити балони на руках. Транспортування на виробничих дільницях балонів дозволяється тільки на спеціальних візках із надійним їх кріпленням; - проводити ремонт пальників різаків та іншої зварювальної апаратури неспеціалістами; - застосовувати для ущільнення редуктора будь-які прокладки крім фібрових; - ремонтувати газову апаратуру і підтягувати болти з’єднань що знаходяться під тиском. 9.4.19. Забороняється розміщувати наповнені газом балони на відстані менше 1 м від опалювальних пристроїв і паропроводів. Відстань від балонів до печей та інших джерел тепла з відкритим вогнем повинна бути не менше 5 м. 9.4.20. При роботах з порожніми балонами з-під кисню і горючих газів мають виконуватись такі само заходи безпеки як і з наповненими балонами. 9.4.21. У разі виявлення витікання газу роботу необхідно негайно припинити ліквідувати витікання провітрити приміщення. У разі виникнення зворотнього удару необхідно той же час перекрити вентиль газу а потім кисню перевірити рівень води у затворі і впевнитися в відсутності процесу горіння шлангів. 9.4.22. Усі газорозподільні трубопроводи повинні бути заземлені. 9.4.23. Наземні газопроводи та балони повинні фарбуватись: ацетиленові - в білий колір; кисневі - в блакитний. 9.4.24. Залишковий тиск в балонах із киснем повинен бути не менше за 0 5 кгс/см2 0 05 МПа а в ацетиленових балонах згідно ДНАОП 1.1.10-1.04-01 не менш наступних значень: Температура 0 С Максимальне допускний залишковий тиск по манометру кгс/см2 Нижче за 0. ..............................................................................….. 0 5 Від 0 до +15. ...................................................................……........ 1 Понад +15 до +25. ..........................................................……….... 2 Понад +25 до +35. .........................................................………......3 9.4.25. Місце проведення газозварювальних робіт повинно бути очищене від різноманітного легкозаймистого сміття і горючих предметів а місця де розлите дизпаливо бензин чи інші горючі речовини - необхідно присипати землею або піском. 9.5. Термітне зварювання 9.5.1. Приміщення де зберігаються термітні патрони і сірники повинно бути сухим вогнетривким і відповідати вимогам до сховищ пожежонебезпечних матеріалів. Виконання робіт із застосуванням термітних патронів та сірників до них повинно відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01. 9.5.2. Під час приєднання провідників до трубопроводу за допомогою термітного зварювання слід: - пакети з термітною сумішшю і коробки з термітними сірниками зберігати окремо в металевих ящиках з кришками які розкривати тільки перед початком робіт; - повторне запалювання термітної суміші проводити тільки після повного охолоджування місця зварювання; - гасити терміт що загорівся піском або пінним вогнегасником; - термітне зварювання можна виконувати тільки в закритих захисних окулярах із шкіряною півмаскою типу З-5; - витрату терміту і термітних сірників необхідно суворо контролювати. 9.5.3. Під час проведення термітного зварювання забороняється: - виконувати роботи на мокрій трубі; - передавати терміт і сірники стороннім особам; - користуватися несправною тигель формою; - виконувати роботи в шурфах де є ознаки витоку газу нафти і нафтопродуктів; - сушити термітні сірники; - залишати в шурфі термітну суміш і термітні сірники; - знаходитися в шурфі під час горіння термітної суміші; - наближати обличчя до місця зварювання ближче ніж на 0 5 м; - приварювати стержень на поверхню труби що має дефекти каверни вм'ятини . 9.5.4. Під час перенесення ящиків з термітними патронами і сірниками - не допускати струси й удари. 9.5.5. При термітному приварюванні стержня до трубопроводу шурф повинен мати розміри не менше за 1х1 5 м з уступом для швидкого виходу зварника. 9.6. Робота з паяльною лампою 9.6.1 Робоче місце для виконання паяльних робіт необхідно до початку очистити від горючих матеріалів. Виконання робіт з використанням паяльної лампи повинно відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01. 9.6.2. Заправляти пальним розпалювати випускати повітря з резервуара через наливну пробку можна тільки після охолоджування лампи. Налив пального в резервуар згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 здійснюється не більш ніж на 3/4 об'єми після чого пробка наливного отвору загортається повністю. Забороняється: наливати і виливати пальне розбирати лампу і відкручувати пальник поблизу вогню працювати з лампою при наявності витоків пального і парів заправляти лампу іншими видами палива. Бензином можна заправляти тільки лампи призначені для роботи на бензині. 9.7. Промислова гама-дефектоскопія зварних з’єднань 9.7.1. При роботі з радіоактивними ізотопами що застосовуються для просвічування зварних швів трубних секцій необхідно керуватися вимогами ДНАОП 0.03-3.24-97 ДНАОП 0.00-1.27-97 ГОСТ 3242-79 ГОСТ 14782-86 ДСП 6.074.120-01 ОСПУ –01 НП 306.4.06.050-2001 НП 306.5.06.051-2001. До проведення гама-дефектоскопії допускаються особи не молодше за 18 років що пройшли спеціальне навчання атестацію відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.27-97 і мають II рівень в секторах 3 10 11 14. 9.7.2. Для виконання контролю якості зварних з'єднань зварені секції повинні бути укладені в один ряд на надійні підкладки висотою 0 5 м від землі. Між укладеними секціями повинні бути залишені проходи не менше за 1 5 м для забезпечення безпеки ведення робіт дефектоскопіста. 9.7.3. Дозиметричний контроль згідно з ОСПУ-01 необхідно проводити в наступні терміни: - за індивідуальними дозами гамма опромінення осіб зайнятих перевезенням гамма-дефектоскопів на основних і допоміжних операціях з просвічування зварених стиків - щодня; - за рівнем гама-випромінювання у сховищах і на прилеглих дільницях території - при кожній зміні умов роботи але не рідше за один раз у квартал; - за ефективністю захисних засобів і за рівнями забруднення радіоактивними ізотопами поверхонь транспортних засобів контейнерів і гама-дефектоскопів - не рідше двох разів на рік. 9.7.4. При гама-дефектоскопії зварних з'єднань в умовах трубозварювальної бази індивідуальний контроль повинен проводити сам дефектоскопіст. 9.7.5. В умовах трубозварювальної бази гама-дефектоскоп і траспортно-перезарядні контейнери з джерелом випромінювання потрібно зберігати у тимчасових польових сховищах. Типова схема тимчасового сховища що виготовляється з металевих труб приведена в додатку 6. Стиковку елементів сховища виконують електрозварюванням. Вимощення навколо сховища необхідно влаштовувати з бетону. Двері повинні мати надійний замок і бути обладнані знаком радіаційної небезпеки. Навколо сховища встановлюють огорожу висотою 1 8 м на відстані 3 м і з кожної сторони сховища встановлюють знаки радіаційної небезпеки. У тимчасовому сховищі допускається зберігання не більше одного гамма-дефектоскопа або контейнера. 9.7.6. Проект тимчасового сховища гама-дефектоскопів і транспортних контейнерів узгоджується з Міністерством охорони здоров’я і Держнаглядохронпраці. Ці сховища необхідно влаштовувати у вигляді спеціальних колодязів з надійними кришками їх конструкція повинна виключати попадання в них вологи поверхневої або ґрунтової а також механічні пошкодження гами-дефектоскопів і транспортних контейнерів. 9.7.7. Тимчасове сховище розташовується на відстані не менше за 70 м від робочих місць позначається знаками радіаційної небезпеки й обладнується світловою і звуковою сигналізацією. 9.7.8. Тимчасове сховище до введення в експлуатацію повинно бути прийняте комісією з представників експлуатуючої організації органів санітарного нагляду Держатомрегулювання МВС і пожежної охорони. Результати прийому оформляються актом. 9.7.9. Під час переїзду трубозварювальної бази тимчасове сховище перевозять і встановлюють на новому місці після чого комісія у відповідності з п. 9.7.8. проводить приймання сховища. 9.7.10. Тимчасові сховища завжди повинні бути закриті на замок опечатані або опломбовані і знаходитися під цілодобовою охороною. Вхід у сховища дозволяється тільки дефектоскопістам особам що інспектують і працівникам відповідальним за зберігання джерел випромінювання. 9.7.11. Дефектоскопіст що отримав зі сховища гама-дефектоскоп із джерелом випромінювання не повинен залишати його без особистого нагляду. У кінці робочого дня дефектоскопист зобов'язаний помістити гама-дефектоскоп у сховище закрити на замок опечатати або опломбувати і здати охороні під розписку в спеціальному журналі. Забороняється залишати гама-дефектоскоп і транспортні контейнери з джерелами випромінювання для постійного і тимчасового зберігання в робочих приміщеннях коморах здавати їх у камери зберігання. 9.7.12. Не дозволяється залишати у тимчасових сховищах на тривалий період несправні і гама-дефектоскопи які не використовуються для просвічування зварних швів з джерелами випромінювання. Адміністрація трубозварювальної бази повинна вжити термінові заходи щодо повернення цих дефектоскопів у центральне сховище замінивши їх іншими. 9.7.13. Транспортування переносних заряджених гама-дефектоскопів і транспортних контейнерів до місця просвічування зварних стиків потрібно здійснювати в автолабораторіях або в спеціально обладнаних для цього автомобілях відповідно до вимог ПБ ПРМ-01. У межах робочих місць або якщо не можна під'їхати до місця проведення роботи гама-дефектоскоп дозволяється переміщувати на возиках або санях переносити вдвох на перекладині довжиною не менше за 2 м. 9.7.14. Гама-дефектоскоп і транспортні контейнери з джерелами випромінювання необхідно встановлювати на транспортні засоби вертикально. Укладати їх на бік або вгору дном забороняється. 9.7.15. Автомобілі що транспортують гама-дефектоскоп з джерелами випромінювання повинні бути укомплектовані лопатою спеціальними щипцями з довгими ручками й іншим пристосуванням а персонал забезпечений інструкцією з вказівкою адреси куди потрібно звертатися у разі аварійної ситуації. 9.7.16. Під час перевезення гама-дефектоскопів автотранспортом необхідно дотримувати наступні вимоги: - автомобілі або автолабораторії обладнані для перевезення гама-дефектоскопів і транспортних контейнерів забороняється використовувати для перевезення людей вантажів і харчових продуктів; - водій автомобіля повинен бути проінструктований начальником ПВЛ польова випробувальна лабораторія щодо заходів безпеки; - персонал ПВЛ який супроводжує гама-дефектоскоп повинен знаходитися в кабіні автомобіля; - на борті автомобіля необхідно мати знак радіаційної небезпеки; - вантаження закріплення і вивантаження гама-дефектоскопа повинні виконувати тільки працівники ПВЛ; - маршрут проходження автомобіля детально записують в шляховому листі відхилення від заданого маршруту не допускається; - тривала стоянка автомобіля в місцях постійного перебування людей не дозволяється; - у разі виникнення технічної несправності автомобіля в дорозі проходження і неможливості усунути поломку своїми силами на місці водій повинен викликати автомобіль технічної допомоги з найближчого автогосподарства або з свого АТП дільниці при цьому супроводжуючий дефектоскопіст повинен залишатися в автомобілі для особистої охорони джерела випромінювання; - автолабораторію на радіоактивну забрудненість один раз на місяць перевіряє дефектоскопіст інженер або начальник ПВЛ а автомобіль виділений для разового перевезення гама-дефектоскопа - після закінчення перевезення. 9.7.17. Просвічування зварних швів трубних секцій дозволяється тільки при умові що фактична потужність дози випромінювання на найближчих робочих місцях не перевищує 0 3 мбэр/г. 9.7.18. Під час просвічування зварних швів готових секцій для джерела випромінювання на якому застосовується іридій-192 залежно від його активності встановлюють безпечні відстані для працюючих на трубозварювальній базі відповідно до даних таблиці 9. 9.7.19. Зону в межах якої потужність дози випромінювання перевищує 0 3 мбэр/год. потрібно визначити добре видимими на відстані не менше за 3 м знаками радіаційної небезпеки і попереджувальними написами. Там де це можливе просвічування рекомендується проводити в неробочій для іншого персоналу трубозварювальної бази час. 9.7.20. У зоні просвічування не дозволяється знаходитися стороннім людям. Якщо дефектоскопіст за яких-небудь причин не зможе спостерігати за небезпечною зоною охорону покладають на працівника якого виділяє майстер. Дефектоскопіст зобов'язаний проінструктувати цього працівника вимогам безпеки на робочому місці з оформленням інструктажу в спеціальному журналі або картці. 9.7.21 Якщо випало гама-джерело з переносного транспортного контейнера або гама-дефектоскопа то потрібно негайно видалити всіх із зони опромінення і за допомогою спеціального пінцета щипців і захисного екрана вкласти джерело в гама-дефектоскоп контейнер дотримуючи при цьому обережність оскільки здавлювання ампули може порушити ії герметичність. Таблиця 9. Безпечні відстані по радіусу від джерела випромінювання. Тип джерела випромінювання Активність джерела випромінювання Кюрі Безпечні відстані м на яких потужність експозиційний дози випромінювання складає Для дефектоскопистів 3 мр/г Для інших професій працюючих 0 3 мр/г Під час зовнішнього просвічування зварних швів ГИД И-4 20 56 3 168 9 ГИД И-5 40 79 7 239 1 ГИД И-6 120 137 8 413 4 Під час панорамного усередині труби просвічування зварних швів ГВД И-4 20 30 90 ГВД И-5 40 40 120 ГВД И-6 120 70 210 Безпечні відстані вказані в таблиці є орієнтовними тому в кожному конкретному випадку для даного дефектоскопа і коліматору що застосовується або ампулопроводу перед початком роботи з просвічування зварних швів ці відстані дефектоскопісти уточнюють за допомогою радіометра. 9.7.22. Якщо втрачене гама-джерело необхідно негайно видалити всіх з передбачуваної зони опромінення визначити цю зону попереджуючими знаками і повідомити про те що трапилося своєму начальнику та інженеру з охорони праці органам санітарного нагляду і внутрішніх справ для вживання термінових заходів щодо пошуку джерела випромінювання за допомогою пошукових радіометрів. 9.7.23. В аварійних випадках викликаних порушенням цілості джерела випромінювання і радіоактивним забрудненням необхідно: - видалити всіх людей на безпечну відстань захистити місце аварії і встановити попереджуючі знаки про радіаційну небезпеку; - засипати місце забруднення землею піском тирсою; - повідомити про те що трапилося своєму начальнику керівництву для вживання термінових заходів щодо збору радіоактивної речовини і знешкодження забрудненої дільниці а також повідомити місцеві органи санітарного нагляду Держатомрегулювання МВС й штабу цивільної оборони або МНС. 9.7.24. Ліквідувати аварію необхідно після того як будуть отримані спеціальні вказівки від місцевих органів санітарного нагляду. Ліквідацію аварії повинні проводити особи що знають правила робіт із радіоактивними речовинами. 9.7.25. У всіх осіб що знаходилися в небезпечній зоні або в транспорті повинні бути перевірені на радіоактивну забрудненість одяг і тіло. Якщо виявлені недопустимі радіоактивні забруднення то одяг необхідно зібрати в збірники-контейнери і направити на захоронення в спецмогильники. Якщо радіоактивна забрудненість виявилася на кистях рук то їх треба негайно вимити а при радіоактивній забрудненості тіла потрібно прийняти душ. 9.8. Рентгенівська дефектоскопія зварних з’єднань 9.8.1. До проведення рентгенівської дефектоскопії допускаються особи не молодше за 18 років що пройшли спеціальне навчання і атестацію відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.27-97 і мають ІІ рівень в секторах 3 10 11 14 та IІІ кваліфікаційну групу з електробезпеки. 9.8.2. Рентгенівські апарати видає дефектоскопістам відповідальна особа на основі письмового дозволу керівництва будівельно-монтажної організації дільниці з реєстрацією в журналі видачі. 9.8.3. Під час просвічування зварених стиків труб рентгенівськими апаратами необхідно встановити небезпечну зону кордон якої визначити знаками що вказують на радіаційну небезпеку добре видимими на відстані не менше за 3 м. Якщо можливо - просвічування потрібно проводити в неробочий час технологічних бригад. 9.8.4. Під час просвічування зварних швів дефектоскописти повинні знаходитися на безпечній відстані від місця просвічування. Роботи повинні виконуватися двома працівниками один з яких спостерігає за небезпечною зоною а другий безпосередньо здійснює просвічування. 9.8.5. Для забезпечення безпеки дефектоскопістів під час просвічування зварних з'єднань необхідно: - просвічувати зварні шви в разі мінімально можливого кута розходження робочих пучків випромінювання використовуючи для цього коліматори діафрагми і тубуси; - встановлювати у разі необхідності за звареним швом секції що просвічується захисний екран що перекриває пучок випромінювання; - направляти пучок випромінювання в сторону від робочих місць; - обмежувати час просвічування зварних швів шляхом використання високочутливих плівок посилюючих екранів; - розміщувати пульт управління пересувних і переносних рентгенівських апаратів на такій відстані від блоку рентгенівського випромінювання яке забезпечує безпечні умови праці дефектоскопістів не менше за 15 м . 9.8.6. Під час просвічування зварних швів за допомогою переносних і пересувних рентгенівських апаратів радіаційний контроль згідно з ОСПУ-01 проводять в наступні терміни: - вимірювання потужностей експозиційних доз рентгенівського випромінювання на відстані 1 м від поверхні рентгенівського випромінювання при закритому вихідному вікні рентгенівської трубки - не рідше двох разів на рік; - перевірку нестаціонарних захисних пристроїв ширм екранів або при виявленні видимих пошкоджень - не рідше двох разів на рік; - вимірювання потужностей експозиційних доз рентгенівського випромінювання на робочих місцях дефектоскопістів - один раз у квартал а також кожний раз при зміні умов просвічування збільшення потужностей рентгенівського апарату зміна режиму його експлуатації конструкції захисних пристроїв ; - вимірювання індивідуальних доз опромінення дефектоскопістів - постійно. 9.8.7. Результати радіаційного контролю необхідно реєструвати в спеціальному журналі. Індивідуальні дози опромінення персоналу реєструють один раз у на два тижні. Квартальні і річні дози опромінення персоналу а також сумарні дози опромінення за весь період роботи реєструють у картках обліку індивідуальних доз. 9.8.8. Інженерно-технічні працівники трубозварювальної бази зобов'язані забезпечити своєчасне і якісне проведення радіаційного контролю і правильне ведення документації щодо обліку індивідуальних доз опромінення. За узгодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби радіаційний контроль може здійснювати один із дефектоскопистів. 9.8.9. Під час роботи з імпульсним рентгенівським апаратом без спеціальних заходів захисту дефектоскопіст повинен знаходитися на відстані не менше за 10 м від високовольтного блоку. 9.8.10. Після закінчення просвічування зварного шва необхідно: - перевести перемикач мережі в положення “вимкнено”; - натиснувши кнопку “розряд конденсатора” пересвідчитися за допомогою приладу в тому що накопичувальний конденсатор розрядився до нуля; - від'єднати високовольтний кабель і шланги подання напруги; - укласти апарат у пакувальний футляр. 9.8.11. Доступ до елементів що знаходяться всередині захисного кожуха дозволяється тільки після зняття залишкової напруги з накопичувального конденсатора. Забороняється працювати на імпульсному рентгенівському апараті без кришки захисного кожуха накопичувального конденсатора. 9.9. Вимоги безпеки при роботі з ультразвуковим дефектоскопом 9.9.1. До проведення контролю зварних стиків трубних секцій ультразвуковим методом допускаються особи не молодше за 18 років що пройшли спеціальне навчання й атестацію відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.27-97 і мають ІІ рівень в секторах 3 10 11 14 та IІІ кваліфікаційну групу з електробезпеки. 9.9.2. Роботи з ультразвукового контролю згідно з дозволяється проводити тільки справним і настроєним дефектоскопом що має плавкі запобіжники і надійне заземлення. 9.9.3. Штепсельні розетки для переносних дефектоскопів необхідно забезпечити спеціальним контактом для приєднання заземляючого провідника. Конструкція штепсельного з'єднання повинна виключати можливість використання струмоведучих контактів призначених для заземлення. Заземлюючий контакт штепсельної розетки повинен бути електрично сполучений з її корпусом. 9.9.4. Живлення дефектоскопа від мережі необхідно здійснювати через стабілізатор напруги або автотрансформатор. Зміну запобіжників потрібно проводити тільки при відключеному електроживленні. 9.9.5. Під час короткого замикання або інших несправностях аварійного характеру необхідно негайно відключити дефектоскоп від мережі і розрядити електролітичний конденсатор на корпус приладу. Повторне включення дефектоскопу в мережу допускається тільки після повного усунення виявлених несправностей. 9.9.6. Під час перевезення і роботи з дефектоскопом необхідно ретельно оберігати від ударів електронно-променеву трубку оскільки осколки трубки що розірвалася можуть поранити. 9.9.7. Дефектоскопісту забороняється: - проводити ремонт пошкодженого дефектоскопу; - включати в мережу дефектоскоп із знятим кожухом; - застосовувати саморобні запобіжники не відповідні номіналу дефектоскопа; - користуватися штепсельними розетками без кришок а також включати дефектоскоп за допомогою оголених проводів без вилок; - залишати без нагляду включений в мережу дефектоскоп. 9.9.8. Після закінчення роботи дефектоскоп повинен бути вимкнений а вилка для з'єднання вийнята з розетки. 9.9.9. Робоче місце дефектоскопіста необхідно утримувати в чистоті і не захаращувати сторонніми предметами. Обладнання що використовується дефектоскопистом посудини з контактуючою рідиною обтиральні матеріали дрантя папір потрібно зберігати в металевих ящиках. 10. Ізоляційно-укладальні роботи 10.1. Загальні вимоги 10.1.1. Під час виконання протикорозійних робіт і теплової ізоляції ізоляційних у трасових і стаціонарних умовах необхідно керуватися вимогами проектної документації СНиП III – 42-80 СНиП 2.04.14-88 СНиП 3.04.03-85 СНиП ІІІ –4- 80* ГОСТ 25812-83 ГОСТ 12.3.016-87 ГОСТ 12.3.038-85. 10.1.2. До виконання робіт з нанесення ізоляції згідно з ГОСТ 12.3.016-87 допускаються особи не молодше 18 років які пройшли відповідне навчання інструктаж і перевірку знань вимог безпеки згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99 і які мають відповідне посвідчення. Повторний інструктаж та перевірка знань з охорони праці проводяться не рідше ніж один раз на три місяці з відміткою в журналі. 10.1.3. Робочі місця по нанесенню ізоляції на труби згідно з ГОСТ 12.3.016-87 повинні бути обладнані відповідними вентиляційними пристроями. Бітумоплавильні котли і пристрої по нанесенню ізоляції повинні мати протипожежні засоби. Робочий персонал що виконує ізоляційні роботи повинен бути забезпечений спеціальним одягом і ЗІЗ відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011-89 і типових норм. 10.1.4. Очищення ізоляція та укладання трубопроводу повинні виконуватися як правило механізованим потоково-суміщеним способом у відповідності до ПВР під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за виконання цих робіт. Нанесення ізоляції ручним способом допускається тільки при ремонті пошкодженої ізоляції захльостів котушок зварних стиків труб із заводською та базовою ізоляцією і при невеликому обсязі робіт. 10.1.5. Ізолювальники повинні працювати в спецодязі і спецвзуттю передбачених типовими нормами. Брюки потрібно носити на випуск. На роботах пов'язаних з насиченням повітря шкідливими газами парами бензину запорошеними бризками ізоляційної мастики працівники повинні носити захисні окуляри та респіратори згідно з ГОСТ 12.4.013-85Е і ГОСТ 12.4.041-89. Для захисту рук обов’язково використовувати брезентові рукавиці або рукавиці-краги. 10.1.6. Перевезення людей у кузові транспортних засобів спільно з ізоляційними матеріалами забороняється. 10.1.7. Ґрунтовка і бензин у бочках повинні зберігатися відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні. 10.1.8. У місцях приготування зберігання і застосування ізоляційних матеріалів необхідно мати комплект протипожежних засобів. Забороняється палити й розводити відкритий вогонь ближче за 50 м від цих місць. Ця відстань вказується на попереджуючих знаках. 10.2. Приготування ґрунтовки і бітумної мастики 10.2.1. Під час приготування ґрунтовки необхідно дотримуватися діючих Правил пожежної безпеки в Україні. Змішувати бітум із бензином слід в змішувачах бочках . 10.2.2. Під час приготування ґрунтовки бітум розігрітий до температури не більше за 1000 С потрібно вливати в бензин при постійному перемішуванні дерев'яною лопатою. 10.2.3. Як розчинник для приготування ґрунтовки застосовувати етилований бензин забороняється. 10.2.4. Під час транспортування бітумної мастики клею бензину ґрунтовки і розчинників місткості повинні бути закриті щільними кришками які виключають підтікання. Місткості на транспортному засобі необхідно закріпляти щоб уникнути їх довільного зміщення. Відкривати кришки можна тільки спеціальними ключами. Забороняється відкривати їх ударними інструментами які можуть спричинити утворення іскри. Вказані вимоги необхідно дотримувати і при транспортуванні порожньої тари з-під зазначених матеріалів. 10.2.5. Місця де були пролиті ґрунтовка або бензин потрібно засипати піском або землею. 10.2.6. Готувати бітумну мастику дозволяється тільки на спеціально відведеному майданчику влаштованому на рівній місцевості зі зручними під'їздами на відстані не менш: 200 м - від житлових містечок 50 м - від дерев'яних будівель і складів 30 м - від ліній електропередачі. Окремі агрегати бітумоплавильної установки потрібно розміщувати на відстані не менше за 5 м один від одного. 10.2.7. Електрокабель який йде до бітумоплавильної установки повинен бути заглиблений не менше ніж на 0 7 м або взятий у металеву трубу. Траву на відстані 5 м від бітумоплавильної установки необхідно повністю видалити. Сміття папір та інші відходи потрібно регулярно прибирати не допускаючи засмічення майданчика. 10.2.8. Запаси бітумної мастики й палива в об'ємі чергового завантаження необхідно тримати не ближче за 5 м від казана з боку протилежної розташуванню топок. 10.2.9. Згідно з ГОСТ 12.3.016-87 не дозволяється завантажувати котли й бітумовози більш ніж на 3/4 їх місткості. 10.2.10. Не можна завантажувати в котел вологі шматки бітумної мастики оскільки при розігріванні бітум може викликати сильне паротворення й викид бризок бітумної мастики. Під час роботи циркуляційної системи не дозволяється завантажувати бітум у котел. 10.2.11. Для запалювання форсунки бітумоплавильної установки необхідно після включення вентиляторів увести в топку запалений факел а потім відкрити паливний вентиль. При такій послідовності пуску в топці не збирається горюча суміш і виключається викид полум'я через вікно. Щоб погасити полум'я форсунки треба спочатку закрити паливний вентиль а потім після повного згоряння палива - заслінку повітропроводу. 10.2.12. Не можна завантажувати у змішувач вологу гумову крихту. При гасінні бітумної мастики яка запалала у котлі треба щільно закрити його кришкою і припинити подачу палива в топку. Бітумну мастику що запалала забороняється заливати водою або засипати снігом. 10.2.13. Під час приготування бітумної мастики не дозволяється: - залишати котли без нагляду; - продовжувати розігрів котла у випадку появи протікання мастики через стінку котла. В такій ситуації необхідно припинити розігрівання котла очистити його від мастики і відремонтувати або замінити котел. 10.2.14. Бітумовоз повинен бути обладнаний термометром і покажчиком рівня мастики в цистерні. Перед початком перекачування необхідно пересвідчитися у відсутності пробок у шланзі і бітумопроводі. Бітумопровідний шланг потрібно надійно закріпляти в місцях приєднання до бітумоплавильної установки і до бітумовоза. Забороняється знаходитися ближче за 3 м від місця закріплення шланга патрубка підтримувати кінець шланга руками або заглядати у відкритий люк цистерни бітумовозу з метою контролю рівня його заповнення. 10.2.15. У разі загоряння невеликої кількості мастики пожежу потрібно гасити піском кошмою спеціальними порошками пінними вогнегасниками а пожежу що розвивається – пінним струменем або водою від лафетних стволів. 10.2.16. Випробування мастики виконується згідно з вимогами ГОСТ 15836-79. Проби повинні готуватися у “водяній бані”. Пенетрометр і дуктилометр під час роботи по контролю якості мастики повинен бути заземлений. 10.3. Очищення і ґрунтування трубопроводів 10.3.1. Для насадження очисної машини на кінець трубопроводу слід користуватися спеціальним насадним конусом. Насадження очисної машини на трубопровід здійснюється за допомогою трубоукладача що підтримує машину. 10.3.2. Для сушіння поверхні трубопроводу перед нанесенням ґрунтовки потрібно застосовувати спеціальні сушильні печі. Як виключення для сушіння поверхні трубопроводу можна пропускати дві спарені очисні машини або одну декілька разів. Сушіння трубопроводу спалюванням на його поверхні бензину забороняється. 10.3.3. Під час очищення і ґрунтування трубопроводу взаємне розташування очисних машин і трубоукладачів повинно відповідати технологічній схемі виконання робіт. 10.3.4. Для огляду нижньої поверхні трубопроводу і визначення якості очищення необхідно користуватися дзеркалом у металевій оправі із зігненою рукояткою. 10.3.5. Під час нанесення ґрунтовки не дозволяється розводити вогонь або палити на відстані ближче ніж 10 м від очисної машини. Ця відстань позначається попереджувальними знаками. 10.3.6. Згідно з ГОСТ 12.3.016-87 у разі виконання ізоляційних робіт в умовах підвищеної небезпеки роботи слід виконувати за нарядом-допуском. Перелік робіт із підвищеною небезпекою визначається ДНАОП 0.00-8.02-93. Щоб уникнути отруєння парами ґрунтовки під час нанесення її ручним способом працівнику потрібно знаходитися з навітряної сторони. Ґрунтування трубопроводу в котловані виконують три робітники. 10.3.7. Під час пропуску очисної машини по трубопроводу над яром або ровом необхідно розчалити її стальним канатом кінці якого закріпляють до трубоукладачів розташованих з обох сторін яру або рову. 10.3.8. Під час коротких перерв в роботі трубопровід потрібно підтримувати всіма трубоукладачами колони розставленими згідно з указівками технологічної карти. Після закінчення робочої зміни трубопровід необхідно опустити на інвентарні опори. 10.4. Нанесення на трубопровід ізоляційного покриття 10.4.1. Щоб уникнути перекидання ізоляційну машину під час пересування по трубопроводу потрібно утримувати спеціальним пристроєм. Для цього на верхній передній по ходу ізоляції частині рами корпусу ізоляційного комбайну необхідно змонтувати направляючі штанги які повинні обхоплювати тролею що підвішена на трубоукладача і підтримує трубопровід який ізолюється. 10.4.2. До початку заправляння бітумною мастикою ванну ізоляційної машини потрібно звільнити від води очистити від льоду й снігу. Під час наповнення ванни ізоляційної машини бітумною мастикою бітумовоз потрібно розташовувати вздовж трубопроводу так щоб від місця закріплення шланга на бітумовозі до ізоляційної машини була відстань не менше за 2 м. Шланг необхідно закріпляти металевими хомутами як на бітумовозі так і на ванні ізоляційної машини. Під час перекачування бітумної мастики машиніст ізоляційної машини повинен знаходитися в кабіні бітумовозу і стежити за наповненням ванни. Іншим особам забороняється знаходитися на відстані ближче за 10 м від шланга й ванни ізоляційної машини. Ця відстань позначається попереджуючими знаками. 10.4.3. Під час очищення та ізоляції стиків на захльостах котушках кранах та інших місцях трубопроводу необхідно: - розширити траншею по 1 5 м в обидві сторони від трубопроводу; - забезпечити зазор 50 см між низом поверхні труби яка ізолюється і ґрунтом; - роботи з очищення та ізоляції стиків виконувати двом робітникам які знаходяться по обидві сторони трубопроводу при цьому забороняється знаходитися під трубопроводом. 10.4.4. Перед нанесенням бітумної ізоляції вручну необхідно: - перевірити справність наливних кранів бачків та іншого інвентарю необхідного для роботи; - для перенесення гарячої ізоляційної мастики користуватися тільки спеціальними металевими бачками які мають форму зрізаного конуса оберненого широкою частиною вниз; кришки повинні щільно закриватися і мати запірні пристрої щоб уникнути відкриття при випадковому падінні бачка; шви бачка повинні бути виконані в замок або зварюванням без пайки; - бітумну мастику наливати в бачки з бітумоплавильного котла тільки через зливний кран; - щоб уникнути розпліскування мастики бачки заповнювати не більш ніж на 3/4 їх об'єму; - не ставити бачки безпосередньо біля брівки траншеї; - подавати гарячу мастику в траншею необхідно в бачку на міцній вірьовці з карабіном приймати бачок тільки після надійної установки його на дні траншеї. 10.4.5. Під час роботи зі скловолокнистим полотном згідно з СНиП ІІІ - 4-80* потрібно використовувати наступні запобіжні засоби: - наносити скловолокно на трубопровід тільки ізоляційною машиною дозволяється обмотка вручну тільки при ремонті ізоляції та ізоляції стиків; - для захисту від скляного пилу необхідно носити комбінезон із щільного гладкого молескіну манжети рукавів і низ брюк стягувати гумками на руки надягати рукавиці-краги; - для захисту органів дихання користуватися багатошаровою марлевою пов'язкою або протипилевим респіратором; марлеву пов'язку міняти щодня а респіратор - через 3 - 5 днів; - для захисту очей носити окуляри з еластичною півмаскою згідно ГОСТ 12.4.013-85Е; - спецодяг після кожної зміни очищати від пилу і щотижня прати в гарячій воді; - продукти харчування і питну воду зберігати на відстані не менше за 50 м від ізоляційної машини й рулонів склополотна; - після робочої зміни необхідно прийняти теплий душ і ретельно вимитися з милом. 10.4.6. Ізоляційні роботи з липкими полімерними стрічками й обгортковими матеріалами необхідно проводити механізованим способом при цьому потрібно дотримуватися таких додаткових вимог безпеки праці: - зміну рулонів на ізоляційній машині виконувати з правого боку по ходу машини при цьому шпуля що знаходиться внизу або ліворуч машини повинна бути переведена на праву сторону; - ізоляційна машина повинна бути заземлена; - ізоляційна машина повинна бути обладнана пристроєм для зняття статичної електрики з поверхні стрічки. 10.4.7. Під час ізоляції трубопроводів жировими мастилами потрібно дотримувати наступних вимог безпеки праці: - мастило наносити за допомогою машин обладнаних роз'ємною самохідною кільцевою головкою яка працює за принципом пневморозпилення; - під час ручного нанесення мастила слід користуватися кистями-ручниками забороняється наносити мастило безпосередньо руками; - в зимовий період мастило розігрівати до температури 50 - 90°С дотримуючись при цьому правил пожежної безпеки; - підігрівати мастило у “водяній бані" для чого бочка з відкритою пробкою встановлюється у місткість наповнену водою; - при нанесенні жирового мастила користуватися гумовими рукавичками надягнутими в зимовий час на теплі рукавички; - жирове мастило вогненебезпечне тому його потрібно доставляти в спеціальних металевих бочках із загвинченими пробками і зберігати в приміщеннях обладнаних протипожежними засобами; - алюмінієва пудра що додається у мастило може легко окислюватися й самозайматися особливо у вологому середовищі тому її потрібно зберігати в сухих закритих приміщеннях. 10.4.8. Під час ізоляції труб на ізоляційно-зварювальних базах порошковим поліетиленом необхідно дотримуватися наступних вимог безпеки: - управління установкою повинно бути дистанційним; - до роботи на обладнанні допускаються особи навчені з безпеки праці і мають відповідні посвідчення; - приміщення в яких встановлюються агрегати по нанесенню покриття з порошкового поліетилену повинні задовольняти протипожежним вимогам; - доступ обслуговуючого персоналу до агрегату з нанесення покриття під напругою а також до нагрітих поверхонь труб повинен бути виключений. Огорожу розташовувати на відстані не менше за 2 м від вузлів агрегату що знаходяться під напругою двері огорожі повинні бути зблоковані з автоматичним пристроєм що відключає високу напругу і розрядником що знімає залишковий електростатичний заряд із ванни агрегату; - агрегат для нанесення ізоляційного покриття і ванна для охолоджування ізольованих труб повинні бути обладнані вентиляцією; - роботу агрегату з нанесення покриття супроводити світловою попереджуючою сигналізацією; - очищати воду що використовується для охолоджування ізольованих труб від можливих забруднень порошковим поліетиленом і окалиною необхідно у відстійниках-пастках; - вміст шкідливих домішок у повітряному середовищі на відстані 1 5 м від поверхні труби що ізолюється повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88. 10.4.9. Під час ізоляції труб на ізоляційно-зварювальних базах епоксидним покриттям необхідно дотримуватися наступних вимог безпеки: - роботи по нанесенню епоксидного покриття виконуються тільки за наявністю наряда-допуску; - захисне і енергоустаткування повинно бути заземлене; - лакофарбові матеріали повинні зберігатися на робочих місцях в кількості необхідній на одну робочу зміну; - композиція повинна знаходитися на майданчиках що виключають умови її зайняття від попадання прямих сонячних променів; - апарати для фарбування що працюють під тиском а також шланги необхідно перевіряти перед початком роботи і випробовувати під тиском що перевищує в 1 5-2 рази робочий а результати випробувань необхідно оформляти актом; - порожню тару з-під лакофарбувальних матеріалів необхідно зберігати тільки на спеціально відведених і обладнаних майданчиках; - перед початком фарбування руки необхідно змазати захисною пастою; - під час виконання лакофарбувальних робіт необхідно користуватися респіраторами спецодягом медичними рукавичками які одягаються поверх полотняних; - під час появи ознаків отруєння нездужання сонливість нудота роботу необхідно припинити потерпілого вивести на свіже повітря і надати першу медичну допомогу. 10.4.10. Під час фарбування епоксидним покриттям забороняється: - залишати установку для фарбування що знаходиться під тиском без нагляду; - усувати які-небудь неполадки в установці при наявності в ній фарби що знаходиться під тиском; - на відстані радіусом 25 м від місця проведення робіт розводити відкритий вогонь проводити зварювальні роботи працювати з металевим інструментом що іскрить зберігати і приймати їжу зберігати одяг в місцях приготування лакофарбових матеріалів і виконання робіт з ними. 10.4.11. Потрібно виключити можливість загоряння фарби й утворення пари. У разі загоряння необхідно застосовувати піну вуглекислий газ порошки землю пісок. 10.5. Укладання трубопроводів у траншею 10.5.1. Перед укладанням трубопроводу необхідно перевірити стан траншеї та звільнити ії від ґрунту що обвалився механізованим способом. У разі крайньої необхідності дозволяється прибирання ґрунту що звалився вручну під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за виконання робіт. При цьому перед спуском працівників у траншею потрібно влаштовувати укоси. 10.5.2. Перед укладанням трубопроводу в траншею необхідно перевірити надійність сталевих канатів блоків і гальмових пристроїв трубоукладачів вантажозахоплювальних органів сталевих рушників та іншого пристосування. Сталеві рушники та інше захоплювальне пристосування повинні задовольняти наступним вимогам: - мати шестикратний запас міцності; - мати свідоцтво сертифікат заводу-виготовлювача про їх випробування. 10.5.3. Під час опускання трубопроводу необхідно: - машиністам трубоукладачів дотримувати узгодженість у роботі; у разі виникнення несправності на якому-небудь трубоукладачі трубопровід негайно опустити на землю; - видалити людей із зони опускання секції дільниці траншеї і простору між траншеєю й трубопроводом; - для попередження довільного зміщення секції дільниці в траншею переднім трубоукладачем потрібно тільки підіймати секцію дільницю не насуваючи ії на траншею а всі роботи з опускання трубопроводу повинні проводитися за сигналом однієї особи – відповідальної за виконання цих робіт; - під час накладення на трубопровід м'яких рушників машиністу трубоукладача не натягувати вантажні канати передчасно і виконувати сигнали ізолювальника; - керівнику робіт подавати сигнал машиністам трубоукладачів про підйом трубопроводу тільки після зачеплення м'якого рушника за крюк трубоукладача і виходу ізолювальника із зони дії підіймальної стріли; - для звільнення м'яких рушників останньому в колоні трубоукладачу ослабити натягнення рушника при піднятому трубопроводі після чого ізолювальнику зняти один кінець рушника з крюка відійти на безпечну відстань і подати сигнал машиністу про підйом крюка. 10.5.4. Очищення ізоляція і укладання трубопроводу на поздовжніх схилах більше за 15° виконуються з дотриманням наступних вимог: - під час роботи на підйом попереду трубоукладачів повинен прямувати трактор-буксир а під час роботі на спуск - позаду трубоукладачів повинен переміщатися бульдозер-якір; - усі трубоукладачі між собою і з тракторами-тягачами або бульдозерами-якорями повинні бути з’єднані сталевим канатом; - кількість тракторів-буксирів або бульдозерів-якорів і перетин канатів розраховується залежно від схилу місцевості стану ґрунтів тощо; - в окремих випадках для якоріння можна використати нерухомо встановлені трактори з лебідками; - очисну та ізоляційну машини прикріпляти сталевим канатом до найближчих трубоукладачів до переднього - під час руху на підйом і до заднього – під час руху на спуск . 10.5.5. Під час опускання секції дільниці ґрунт що обвалився дозволяється видаляти тільки після того як під неї упоперек траншеї будуть підведені спеціальні сталеві або дерев'яні опори що надійно втримають її над траншеєю. Розміри опор визначається розрахунком. Роботи дозволяється виконувати тільки під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за їх виконання. 10.5.6. Під час укладання заізольованого трубопроводу в траншею рух трубоукладачів по будівельній смузі не повинен відбуватись в зоні призми обвалення траншеї. 10.5.7. Під час виконання укладки трубопроводу в траншею машиніст трубоукладача повинен обов’язково виконувати такі вимоги безпеки: - піднімати трубопровід не вище 1 м від поверхні землі; - не допускати ривків при підніманні й опусканні трубопроводу; - не допускати щоб заізольована частина трубопроводу при опусканні на дно траншеї торкалася ії стінок; - виводити несправний трубоукладач із колони тільки після перехоплення трубопроводу іншим трубоукладачем; - при нестійкому положенні трубоукладача не піднімати і не переміщати вантаж. 10.5.8. Під час опускання трубопроводу в траншею заборонено знаходження людей під піднятою секцією між траншеєю і трубопроводом а також у зоні можливого падіння стріли. 10.5.9. Під час укладання трубопроводу зимою вдовж його траси повинна бути розчищена від снігу смуга шириною не менше 4 м від краю траншеї. 10.5.10. Під час укладання трубопроводу в гірських умовах не дозволяється робити різких поворотів і зупинок на схилах і косогорах щоб не допустити сповзання механізмів. 10.6. Експлуатація очисних і ізоляційних машин 10.6.1 Експлуатація очисних і ізоляційних машин здійснюється згідно з вимогам ГОСТ 12.2.004-75* ГОСТ 12.2.011-75*. 10.6.2. Під час насадження і зняття машин з трубопроводу та переміщення їх на стрілі трубоукладача повинні виконуватися вимоги ГОСТ 12.2.004-75* ГОСТ 12.3.009-76* і ГОСТ 12.3.020-80*. 10.6.3. Робота на машинах повинна починатися після перевірки їх справності і випробовування дії механізмів. 10.6.4. Під час роботи машин забороняється знаходитися під піднятим трубопроводом або на ньому. 10.6.5. Заправляння ґрунтовки в баки очисних машин повинно проводитися за допомогою насоса. Облиті ґрунтовкою частини машини повинні бути досуха витерті. 10.6.6. Під час запуску двигуна важіль коробки передачі ходового механізму повинен знаходитися в нейтральному положенні. 10.6.7. Під час роботи машин необхідно забезпечувати узгодженість дій машиністів очисних ізоляційних машин і трубоукладачів. 10.6.8. Щоб уникнути перекидання машини під час руху по трубопроводу необхідно стежити за з'єднанням утримуючої штанги «хобота» машини з тросом трубоукладача. 10.6.9. Про всі помічені недоліки в роботі механізмів машиніст зобов'язаний доповісти механіку або керівнику робіт. До усунення несправностей приступати до роботи забороняється. 11. Будівництво переходів через природні й штучні перешкоди 11.1 Загальні вимоги 11.1.1. Під час виконання робіт з будівництва підводних переходів слід виконувати вимоги цих Правил а також Єдиних правил безпеки на водолазних роботах НАОП 5.1.21-1.08-80 ГОСТ 12.3.012-77* СНиП ІІІ -42 – 80* і СНиП III – 4-80*. 11.1.2. Проект виконання підводно-технічних робіт через ріки й водоймища узгоджується: - з Міністерством транспорту України - під час будівництва переходу на дільницях суднового ходу; - з Міністерством аграрної політики України – під час перетину водоймищ які мають рибогосподарське значення; - з управлінням експлуатації комунікацій - за наявністю в районі переходу комунікацій які випадково можуть бути пошкоджені під час проведення робіт лінії зв'язку лінії електропередачі та ін. . 11.1.3. Під час проведення підводно-технічних робіт на ріках і водосховищах для отримання щоденних прогнозів погоди необхідно встановити регулярний зв'язок із гідрометеослужбою. 11.1.4. Усі роботи на плавучих засобах і спуск водолазів під воду можна проводити при хвилюванні водної поверхні до трьох балів. На дільницях суднового ходу де виконуються водолазні роботи на суднах підіймаються попереджуючі сигнали: два зелених прапори розміром від 1000 до 700 мм у день або два зелених вогні в темний час доби. Прапори або вогні розташовуються один над іншим на відстані від 1 до 2 м. Ці сигнали підіймаються на ноці рей того борту із якого ведуться водолазні роботи. На плавучих засобах які не мають постійної щогли для підйому сигналів повинна встановлюватися тимчасова добре видима щогла. Суднам і плавучим засобам швартуватися до водолазних ботів з яких ведуться водолазні роботи забороняється. Прохідні судна і плавучі засоби повинні прямувати малим ходом на відстані не менше за 50 м від борта судна із якого виконуються водолазні роботи. 11.1.5. У разі виявлення мін або інших боєприпасів потрібно негайно припинити роботи в небезпечній зоні визначити це місце буєм і повідомити про небезпеку районний військовий комісаріат і місцеві органи влади для вживання відповідних заходів. 11.1.6. Усі працівники які беруть участь у підводно-технічних роботах повинні носити рятувальні жилети. 11.1.7. Під час монтажу й укладання трубопроводу до роботи на кранах-трубоукладачах допускаються тільки особи що пройшли навчання роботам на вантажопідіймальних механізмах мають право на управління і виробничий стаж не менше 1 року 11.2. Будівництво переходів через залізниці і шосейні дороги 11.2.1. Будівництво переходу на перетині із шосейною дорогою або залізницею повинно здійснюватися згідно з ПВР узгодженого з організацією що експлуатує дану дорогу. Проект виконання робіт повинен передбачати заходи проти осідання земляного полотна дороги або можливого винесення ґрунту ґрунтовими водами. 11.2.2. Виконання робіт по горизонтальному бурінню в нічний час дозволяється тільки у виняткових випадках із дозволу керівника управління і при наявності достатнього освітлення згідно з ГОСТ 12.1.046-85. Кордони небезпечної зони позначаються сигнальними ліхтарями. Під час виконання робіт на УГБ освітлення повинно бути напругою не більше за 12 В. Стінки котловану для установки горизонтального буріння УГБ повинні мати стійкі укоси або надійне кріплення. 11.2.3. Між машиністом трубоукладача і машиністом установки горизонтального буріння а також між працівниками які беруть участь у процесі буріння повинна бути встановлена надійна сигналізація. 11.2.4. Трубоукладач що використовується при роботі установки горизонтального буріння повинен знаходитися за межами призми обвалення ґрунту. 11.2.5. Кожух з вмонтованим шнеком при допомозі одного або двох трубоукладачів необхідно опустити в робочий котлован на роликові опори і нівеліром вивірити правильний його напрям. Потім на задній кінець кожуха трубоукладачем опустити установку і закріпити стяжними хомутами. При опусканні кожуха в котлован траншею забороняється знаходитися людям під піднятим вантажем. Після закінчення монтажу правильність установки потрібно вивірити рівнем встановленим на машині. У процесі роботи установка горизонтального буріння підтримується трубоукладачем а її положення контролюється за рівнем. 11.2.6. По мірі просування кожуха в свердловині швидкість його подачі потрібно зменшити у зв'язку із збільшенням опору ґрунту. По мірі збільшення кількості рядів намотування сталевого канату на барабан лебідки тягове зусилля меншає. Зусилля в сталевому канаті повинно контролюватися динамометром який монтується в одну з його ниток. Якщо зусилля подачі яке доводиться на одну нитку сталевого канату перевищило тягове зусилля лебідки необхідно перепасувати сталевій канат на більшу кількість ниток у поліспасті. 11.2.7. У процесі роботи установки для попередження забивання шнека слід стежити за кількістю ґрунту що поступає з кожуха і періодично припиняти подачу тягової лебідки для випорожнення кожуха. У сипучих ґрунтах не треба робити зупинки для випорожнення кожуха оскільки під дорогою де проводиться буріння при значному виробленні ґрунту можуть з'явитися порожнини які викликають осідання полотна дороги. 11.2.8. Під час виникнення небезпечних умов робіт обвали ґрунту обрив проводів ліній електропередачі та ін. всі працівники повинні бути виведені а небезпечне місце позначено. 11.2.9. Для спуску людей у котлован потрібно користуватися переносними сходами. Під час опускання ланок труб для нарощування патрону всі працівники з котловану повинні піти за межі небезпечної зони. 11.2.10. Для попередження виникнення завалів ґрунт із котловану потрібно своєчасно видаляти. 11.2.11. Котловани й траншеї повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407-78 а перед ними встановлені попереджуючі знаки безпеки. 11.2.12. Біля діючих підземних комунікацій згідно з НАОП 1.1.23-1.16-79 земляні роботи повинні виконуватись під наглядом особи відповідальної за виконання цих робіт. Розробку ґрунту механізмами необхідно припинити на відстані не менше 2 м від підземних комунікацій. Розробляти ґрунт дозволяється тільки лопатами. Користуватись при цьому ударними інструментами лом кирка тощо не дозволяється. 11.2.13. Під час розробки ґрунту усередині труби яку горизонтально продавлюють згідно з СНиП ІІІ - 4-80* землекоп повинен дотримуватись наступних вимог: - розробляти ґрунт на дільниці довжиною не більше 40 м знаходячись усередині труби яку продавлюють; - знаходитись усередині трубопроводу діаметром не менше 1020 мм який продавлюють не більше 1 год. з інтервалами між робочими циклами не менше 30 хв. 11.2.14. Не дозволяється розробляти вручну будь-який ґрунт за межами ножа. Перебування працівників в трубі а також у небезпечній близькості від нарощених патрубків під час продавлювання трубопроводів не допускається. 11.2.15. Під час ручної розробки ґрунту усередині труби-футляра довжиною 10 м і більше який прокладають біля ії ходу повинен знаходитись робочий який має сигнальний зв’язок із прохідником що знаходиться у вибої при цьому повинна бути забезпечена подача свіжого повітря до робочого місця не менше 10 м3 /год. 11.2.16. На час руху поїздів усі працівники які знаходяться у футлярі під дорогою повинні вийти із вибою. 11.2.17. Забороняється прокладка футляра якщо в робочому котловані є вода. 11.3. Переходи через водні перешкоди 11.3.1. Плавучі технічні засоби що використовуються при розробці підводних траншей і укладанні трубопроводів повинні відповідати вимогам Річкового регістру України і бути укомплектовані штатним спорядженням і рятувальними засобами. 11.3.2. Під час транспортування секцій трубопроводу методом сплавляння слід виконувати вимоги “Правил пропуску судов составов и плотов через судоходные шлюзы” і “Правил плавания по внутренним судоходным путям”. Не дозволяється причалювання човнів до секції і знаходження на ній людей. 11.3.3. Під час буксирування секцій трубопроводу до місця укладання необхідно: - мати по одному буксиру в головній і хвостовій частині трубопроводу; - забезпечити надійність кріплення трубопроводу до буксиру плавучих засобів; - не причалювати шлюпки до трубопроводів. 11.3.4. Переправляти людей через водоймища слід на катерах. З порядком посадки і висадки з катера шлюпки та про правила поведінки під час переправи пасажирів ознайомлює капітан відповідальна особа катера. 11.3.5. Вантажопідйомність або місткість шлюпки повинна бути написана на її носовій частині. Забороняється навантажувати шлюпку понад встановленої норми а також переправляти людей на шлюпках призначених для перевезення якорів. 11.3.6. Посадка і висадка з катера шлюпки дозволяється тільки після повної зупинки й швартування до причалу або плавучих засобів. 11.3.7. Усі шлюпки на об'єкті повинні бути закріплені за відповідальними особами. Кожну шлюпку потрібно забезпечити необхідним інвентарем і пристосуванням: веслами не менш трьох пар стопорним крюком ліхтарем фалінем відром-черпаком рятувальними кругами із розрахунку один круг на дві людини . 11.3.8. Під час шторму більше ніж 3 бали а також у нічний час переправа людей на шлюпках човнах забороняється. 11.3.9. Забороняється користуватися випадковими плавучими засобами для виробничих цілей і переправи працівників. 11.3.10. Щоб уникнути попадання води в човен шлюпку її потрібно вести упоперек хвилі а не паралельно гребеню. 11.3.11. Під час причалювання човна шлюпки до судна необхідно дотримуватися наступних вимог: - не підходити на ній до судна яке рухається; - причалювати до судна тільки після того як із нього буде подана команда “прийняти човен”; при цьому човен потрібно направити носом по ходу судна. 11.4. Підводні земляні роботи 11.4.1. Під час виконання днопоглиблювальних робіт і розробки підводних траншей на переходах слід дотримуватися вимог “Правил техники безопасности при производстве дноуглубительных робот и обслуживания специальных механизмов и устройств на дноуглубительных снарядах” “Правил техники безопасности при производстве подводно-технических работ на реках и водохранилищах” і НАОП 5.1.21-1.08-80. 11.4.2. Під час експлуатації плавучого ґрунтопроводу необхідно: - секції плавучого ґрунтопроводу забезпечити обмежувальними ланцюгами і ходовим настилом з леєрною огорожею висотою не менше за 1 м; - плавучий ґрунтопровід кінцевою частиною закріпити на якорях або опорах; - плавучий ґрунтопровід забезпечити рятувальними кругами; - для сполучення снаряда з плавучим рефулером влаштувати підвісний трап із поручнями. Під час перевезення плавучого ґрунтопроводу знаходитися на ньому забороняється. Швидкість руху буксира із ґрунтопроводом допускається не більше за 1-2 км/год. 11.4.3. Під час розробки ґрунту земснарядом необхідно: - рефулерні понтони обладнати міцним настилом і леєрною огорожею; - влаштовувати трапи для переходу із земснаряда на рефулерні понтони; - для переходу із земснаряду на інші судна або берег влаштовувати східці трапи з поперечними планками і оснащені поручнями; - усі робочі місця в темний час доби освітлювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.046-85; - для підтримки пульпопроводу встановити понтони на які в темний час доби виставляються світлові сигнали; - перед початком роботи провести технічний огляд механізмів і обладнання земснаряду про виявлені несправності - зробити запис в судновому журналі і вжити заходів до негайного їх усунення; - не допускати встановлення водолазних спусків в зоні робочого органу діючого земснаряду; - в місцях відвалу ґрунту виставити попереджувальні написи забороняючи вихід людей на намитий ґрунт; - очищати всмоктуючий наконечник при вимкненому ґрунтовому насосі; - на період водолазного обстеження роботу земснаряду припинити; - вжити заходи що виключають наближення людей на човні до навантаженого у воду всмоктуючого наконечника під час роботи ґрунтового насоса. 11.4.4. Під час розробки траншей канатно-скреперною установкою необхідно: - шлях руху робочих сталевих канатів слід звільнити від великих каменів валунів тощо; - не допускається знаходження людей на відстані ближче за 50 м від натягнутих робочих сталевих канатів; ця відстань позначається попереджувальними знаками; - машиністам електричних лебідок носити діелектричні калоші рукавички та інші ЗІЗ; - під час роботи установки не вимірювати траншею в зоні руху скреперного ковша або сталевих канатів не переміщувати ґрунт бульдозером із відвалу до вимкнення скреперної лебідки не направляти руками рухомий ківш і не очищати його від ґрунту вручну. 11.4.5. Діаметр і міцність сталевих канатів скреперної установки повинні відповідати технічній характеристиці вказаній у паспорті. Ці канати згідно з ДНАОП 0.00-1.03-02 підлягають періодичним оглядам. 11.4.6. У разі раптової зупинки скреперного ковша потрібно включити зворотний хід а потім при малій швидкості руху - робочий хід. Якщо незважаючи на перемикання хід ковша утруднений необхідно заздалегідь вимкнувши установку за допомогою водолаза з'ясувати причину й усунути перешкоди. 11.4.7. У разі обриву сталевого каната лебідку відключити вимкнути . 11.4.8. Під час підводних вибухових робіт потрібно дотримуватись вимог Єдиних правил безпеки при вибухових роботах ДНАОП 0.00-1.17-92 . 11.5 Підводне зварювання і різання 11.5.1. Згідно з НАОП 5.1.21-1.08-80 до виконання робіт з зварювання і різання труб металу під водою допускаються водолази які мають кваліфікаційні свідоцтва зварника і оформлений наказом керівника організації допуск до цих робіт. 11.5.2. До початку робіт з підводного різання зварник повинен обстежити місце проведення робіт. При швидкості течії води більше 1 м/с місце де ведуться роботи потрібно захистити щитами. Трубопровід призначений для різання потрібно закріпити так щоб частина яка відрізається не впала. 11.5.3. Відключену дільницю трубопроводу перед різанням потрібно продути а якщо трубопровід був заповнений нафтопродуктом нафта бензин його необхідно заздалегідь промити й заповнити водою. Поверхню трубопроводу в місцях різання потрібно ретельно очистити від ізоляції. 11.5.4. Перед спуском зварника під воду необхідно перевірити різак шланги і пересвідчитися в їх справності. При запалюванні різака під водою під дзвоном потрібно перевірити пристосування для запалювання. 11.5.5. Газозварник під час роботи повинен направляти полум'я різака в сторону від свого спорядження водолазного одягу шлангів . 11.5.6. У разі наявності на поверхні води легкозаймистої рідини гас бензин та ін. запалювати і гасити полум'я різака слід тільки під водою безпосередньо біля місця роботи. Різання в цьому випадку може проводитися на глибині не менше за 10 м. 11.5.7. Щоб уникнути засмічення мундштука не допускається під час підводного різання випускати з рук різак і класти його на ґрунт. 11.6. Прокладання підводних трубопроводів 11.6.1 Під час будівництва підводних переходів необхідно керуватися вимогами проекту СНиП ІІІ - 4-80* “Правилами техники безопасности при производстве подводно-технических работ на реках и водохранилищах” і ГОСТ 12.3.012-77*. Перед прокладкою підводного трубопроводу дюкеру необхідно: - вивчити і проробити проект виконання робіт з усіма працівниками які виконують такі роботи; - провести інструктаж з охорони праці з урахуванням конкретних умов будівництва незалежно від термінів інструктажів що проводилися раніше в тому числі з особами пов'язаними з подачею сигналів ; - механізми плавучі засоби обладнання і пристосування перевірити та привести в повну справність. 11.6.2. Щоб уникнути аварії під час прокладання трубопроводів способом протягування по дну перед початком робіт потрібно провести перевірні розрахунки з урахуванням маси трубопроводу з вантажами вантажопідйомності трубоукладачів потужності тягових засобів. У разі пошкодження трубопроводу баласту обриву тягового троса та інших несправностях сигнальник повинен негайно подати сигнал про припинення укладання трубопроводу. У разі аварійної обстановки слід діяти згідно з планом ліквідації аварій. 11.6.3. Під час монтажу секцій трубопроводу і їх переміщенні необхідно дотримувати наступних вимог: - перед початком робіт перевірити стан сталевих рушників канатів блоків і гальмових пристроїв кранів-трубоукладачів; - у процесі робіт витримувати схему розстановки механізмів не перевищувати величини допустимих навантажень вильоту стріл і висоти підйому трубопроводу кожним краном-трубоукладачем а у разі виходу з ладу одного з кранів-трубоукладачів негайно опустити трубопровід на ґрунт. На місці робіт з підйому і переміщенню трубопроводу не повинні знаходитися особи що не мають прямого відношення до виконання даних робіт. 11.6.4. Під час будівництва переходів через великі водні перешкоди ріка шириною більше за 200 м озеро необхідно на місці переходу організувати рятувальні станції. Рятувальна станція повинна бути оснащена необхідним мінімумом інвентаря й обладнання за наступним списком: Шлюпка на 5 чоловік. ..........................................................................1 шт. Весла...........:.........................................................................................3 пари Кочети ...................................................................................................3 пари Нагрудники рятувальні. ...................................................................…3 шт. Кінці Александрова з вірьовкою довжиною 20 м……………………...2 шт. Рятувальні круги....................................................................................2 шт. Ліхтарі „кажан". ......................................................................................1 шт. Дошки товщиною 40 мм і довжиною 3 м……………………………......2 шт. Санітарна сумка з набором медикаментів. .........................................1 шт. Наведений список може бути розширений залежно від місцевих умов. 11.6.5. Понтони що використовуються для укладання трубопроводів повинні бути в справному стані перевірені на герметичність і міцність тиском відповідним полуторній глибині опускання. Понтони що мають пристрої автоматичної відстроповки потрібно від'єднувати після виведення суден і плавучих засобів за межі зони спливання понтонів. Під час визначення зони спливання вказаної у проекті виконання робіт необхідно враховувати швидкість течії. 11.6.6. Пристрій спускового шляху будь-якої конструкції повинен забезпечувати безперешкодне транспортування трубопроводу під час його протягування а також безпечну роботу виробничого персоналу. Перед початком робіт потрібно засипати ями зрізати нерівності ґрунту і прибрати сторонні предмети на шляху руху трубоукладачів. 11.6.7. Монтаж підводних трубопроводів у нічний і темний час діб допускається тільки при дотриманні наступних умов: - достатнім освітленням зони робіт; - наявності відповідної сигналізації; - безпосередньому керівництві роботами особою відповідальною за будівництво підводного переходу. 11.6.8. Під час протягування трубопроводу по спускових пристроях у вигляді рейкового шляху з возиками або роликових опор необхідно дотримуватися наступних вимог безпеки: - протягувати і опускати трубопровід слід у світлий час доби а в темний час доби освітленість місць проведення робіт повинна відповідати ГОСТ 12.1.046-88; - возики роликові опори стапелі для насуву на спускову доріжку повинні бути справними; - механізми зайняті на протягуванні трубопроводу завчасно оглянути й випробувати; - для запобігання самовільного пересування секції на схилах необхідно користуватися гальмовою лебідкою; сталевий канат від лебідки під час спуску повинен бути натягнутий; - перед застропуванням трубопроводу ретельно оглянути сталевий тяговий канат; навантаження на сталевий канат не повинно перевищувати норми відповідно до його заводського паспорта сертифікату ; для контролю навантаження на лебідці встановлювати динамометр; - під час протягування не переходити через трубопровід не знаходитися на ньому і ближче ніж 20 м від сталевих тягових канатів - за необхідністю наближення до трубопроводу або до сталевого каната роботи по протягуванню потрібно припиняти. 11.6.9. Під час протягування трубопроводу по дну водної перешкоди за допомогою тягової лебідки необхідно: - надійно прикріпити лебідку до анкерної опори розрахованої на максимальне зусилля; - використати систему дистанційного управління лебідкою; - перевірити надійність тягового троса у разі необхідності випробувати його на розривне зусилля; - стежити за показами динамометра лебідки не допускаючи перевантаження троса вище розрахункової величини; - намотувати трос на барабан лебідки рівномірно без ривків прикладати навантаження до троса допускається тільки після того як буде вибране все слабке місце троса ; - забезпечувати синхронну роботу тягової лебідки і гальмового пристрою. 11.6.10. Під час експлуатації лебідок забороняється: - торкатися до рухомих частин і сталевого канату руками; - перевантажувати лебідку; - відкидати собачку храповика в разі намотування сталевого каната знаходитися біля рукоятки лебідки при тимчасовій зупинці останньої; - переходити через натягнутий сталевий канат; - кріпити ручні лебідки до опорних точок нерухомим якорем і до рам дротом катанкою будь-якої товщини; - залишати без нагляду лебідку з включеним електродвигуном. 11.6.11. Під час опускання трубопроводу в підводну траншею необхідно стравлювати сталеві канати з лебідок тільки по сигналу особи відповідальної за виконання цих робіт. Перед відстроповкою понтонів від трубопроводу слід пересвідчитися в тому що понтони заповнені водою а стропи ослаблені. Відстроповка понтонів не заповнених водою забороняється крім випадків коли передбачається їх автоматична відстроповка. Знаходитися людям на навантаженому у воду трубопроводі забороняється. 11.7. Баластування трубопроводу 11.7.1. Забороняється виконувати будівельно-монтажні роботи без затвердженого у встановленому порядку проекту виконання робіт. ПВР повинен містити розділ “Вимоги безпеки” в якому повинен бути передбачений комплекс організаційних і технічних заходів виконання яких забезпечує безпеку проведення робіт по баластуванню й закріпленню трубопроводів. 11.7.2. До виконання робіт по баластуванню і закріпленню трубопроводів допускаються працівники: - які пройшли попередній і періодичний медичні огляди; - які пройшли інструктаж безпосередньо на робочому місці за інструкцією затвердженою наказом піприємства; - забезпечені спецодягом спецвзуттям і захисними засобами відповідно до ГОСТ 12.4.011-89 і типових норм. 11.7.3. На місці проведення робіт необхідно мати опалювальній вагончик для обігріву переодягання і харчування. 11.7.4. Освітленість робочих місць проїздів і проходів до них у темний час діб згідно з ГОСТ 12.1.046-85 повинна бути не менше за 25 лк. 11.7.5. У зоні робіт по баластуванню й закріпленню трубопроводів не допускається присутність сторонніх осіб. 11.7.6. Перед початком робіт необхідно пересвідчитися в справності вузлів і механізмів особливо шлангів високого тиску гідравлічних систем цілісності ізоляційного покриття електричних проводів. 11.7.7. Вантажозахоплювальне пристосування для підйому вантажів повинно виключати їх мимовільне відчеплення і забезпечувати стійкість їх положення під час підйому й переміщення. Місця строповки повинні бути відмічені заздалегідь. 11.7.8. Сталеві канати й стропи повинні відповідати діючим стандартам. 11.7.9. Місця переходу людей через траншею повинні бути обладнані перехідними містками відповідно до вимог ГОСТ 24258-88 і освітлені в темний час доби згідно з ГОСТ 12.1.046-85. Для спуску в траншею й підйому з неї потрібно застосовувати переносні сходи. 11.7.10. Під час розвезення залізобетонних обважнювачів на стрілі крана-трубоукладача й навішування його на трубопровід забороняється: - підіймати обважнювачі вище за 1 м над поверхнею землі; - підіймати вантажі без перевірки правильності строповки і надійності дії гальма кранової лебідки; - знаходитися під вантажем або в зоні падіння стріли крана-трубоукладача. 11.7.11. Не допускається виконувати монтажні роботи під час ожеледиці грози снігопаду і туману в умовах поганої видимості в межах фронту робіт при освітленості нижче за 25 лк. . 11.7.12. Під час баластування трубопроводів ґрунтом із застосуванням полімерних матеріалів перед укладанням полотнищ на трубу необхідно перевірити стан стінок і брівок траншеї. У разі необхідності - вжити заходи щодо їх зміцнення. 11.7.13. Роботи по зварюванню полімерних полотнищ згідно з ГОСТ 12.3.016-87 повинні виконуватися у приміщеннях із примусовою вентиляцією. 11.8. Будівництво повітряних переходів 11.8.1. При будівництві повітряних переходів необхідно мати розроблений проект виконання робіт і технологічні карти що визначають послідовність і безпечні способи їх виконання. 11.8.2. Будівельний майданчик для збирання металоконструкцій і зварювання секцій труб необхідно розташовувати безпосередньо біля переходу але при цьому потрібно враховувати можливість затоплення заплави під час підйому води після випадання опадів розтавання снігу тощо . 11.8.3. Електричні проводи розташовані на відстані менше за 5 м від металевих інвентарних і постійних споруд на час монтажу й демонтажу конструкцій повинні бути знеструмлені. 11.8.4. Кріплення підмостків та інших засобів підмощення а також блоків для підйому елементів які монтуються до конструкцій тимчасових або постійних споруд допускається тільки з дозволу особи відповідальної за виконання цих робіт і після того як буде перевірена надійність конструкцій відповідним розрахунком. 11.8.5. Підмостки для збирання прогінних будов улаштовують згідно із ПВР ГОСТ 26887-87 і ГОСТ 24258-88. Настили підмостків роблять з дощок збитих у щити. Зазори між дошками не повинні бути більше за 10 мм. Кінці елементів що стикуються розташовуються на опорі з перекриттям її не менше ніж на 20 см. Зсув настилу повинен бути виключен. Настили підмостків захищаються поручнями висотою не менше за 1 м що складаються з поручня одного проміжного горизонтального елемента і нижньої бортової дошки висотою не менше за 15 см. Дерев'яні поручні повинні бути гладко обстругані. Підняті і встановлені на місце елементи опор і підмостків повинні бути негайно надійно закріплені зв'язками. 11.8.6. Влаштування підмостків шляхом укладання настилів або окремих дощок на випадкові опори не допускається. 11.8.7. Підвішені на пальцях підмостки щоб уникнути розгойдування повинні бути розкріплені розтяжками. 11.8.8. Крючки і петлі для підмостків потрібно заздалегідь ретельно оглянути й випробувати подвійним статичним розрахунковим навантаженням протягом 15 хв. Місця підвіски крючків і петель потрібно призначати заздалегідь. 11.8.9. Працівники які виконують роботи по влаштуванню і розбиранню підмостків на висоті більше за 5 м згідно зі СНиП ІІІ - 4-80* повинні користуватися запобіжними поясами і носити взуття з нековзною підошвою. 11.8.10. Скупчення людей на підмостях не допускається. Бути присутніми на робочому місці можуть тільки особи які безпосередньо виконують роботу і технічні керівники. 11.8.11. Для підйому верхолазів до робочих місць дозволяється застосовувати металеві драбини довжиною не більше за 5 м які згідно з ГОСТ 25772-83 необхідно захистити металевими дугами з вертикальними зв'язками. Працювати з цих драбин забороняється. 11.8.12. Нижні кінці приставних драбин згідно з СНиП ІІІ - 4-80* залежно від матеріалу опорної поверхні повинні мати упори у вигляді металевих шипів або гумових наконечників а верхні кінці - крючки які закріпляють за надійні конструкції. 11.8.13. Східці перекладини дерев'яних приставних драбин згідно з ГОСТ 26887-87 повинні бути врізані в тятиви які не менш ніж через 2 м потрібно зміцнювати стяжними болтами. Не дозволяється застосовувати драбини зі східцями прибитими цвяхами без врізання у тятиви. 11.8.14. При одночасному виконанні роботи й підтримуванні деталей потрібно застосовувати підмостки або ж драбини-приступки з верхніми робочими майданчиками обгородженими поручнями. 11.8.15. Переносити по драбинах-приступках елементи які монтуються громіздкі й важкі предмети а також складувати на них матеріали і які-небудь предмети не дозволяється. 11.8.16. Під час монтажу конструкцій у разі використання домкратів необхідно: - по мірі підйому конструкції підводити під неї страхувальні клітки; - домкрати опускати кожний раз на декілька сантиметрів по команді особи відповідальної за дані роботи; запобіжні кільця домкратів знімати тільки на розмір застави; - не допускати вільний вихід поршня гідравлічного домкрата більше за 2 см; - застосовувати самогальмуючі домкрати; - рейкові домкрати із зубчатою передачею обладнати безпечними рукоятками. 11.8.17. Очищати ґрунтувати і фарбувати елементи прогінних будов що монтуються слід до їх підйому й встановлення; у разі необхідності фарбування на місці потрібно застосовувати монтажні возики телескопічні вежі або підмощування. 11.8.18. Елемент що підіймається краном повинен утримуватися від розгойдування й поворотів відтяжками згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.03-02. Складальники при цьому повинні знаходитися за межами небезпечної зони. 11.8.19. Пілони стояки палі та інші конструктивні елементи необхідно стропити тільки в певних фіксованих точках за петлі або скоби. У місцях накладання стропа жорсткі ребра таких конструкцій потрібно захищати дерев'яними прокладками для запобігання строп від перетирання і різких перегинів. 11.8.20. Одночасне ведення робіт у двох або більш ярусах по вертикалі допускається в тому випадку якщо між ярусами будуть влаштовані захисні огорожі настили які гарантують безпеку працюючих на нижньому ярусі. 11.8.21. Перед кожною зміною необхідно перевіряти стан палебийного обладнання. Виявлені недоліки необхідно усунути до початку робіт. При огляді або ремонті копер повинен бути опущений у нижнє положення. 11.8.22. З'єднання парових і повітряних шлангів повинно забезпечувати повну надійність. Для з'єднання шлангів не дозволяється застосовувати дротяні скрутки замість хомутів. 11.8.23. Не дозволяється занурювати палю при неповному з'єднанні її з наголовником або при появі бічних коливань палі. 11.8.24. Віброзанурювач дозволяється включати тільки після його спуску на палю і ослаблення підтримуючого поліспаста. Поліспаст при роботі вібромеханізму необхідно підтримувати в ненапруженому стані але так щоб у разі аварії наголовника вібратор не міг упасти. 11.8.25. Під час зрізання верхнього кінця залізобетонної палі необхідно закріпити частину що зрізається для запобігання її довільному падінню. Робітники зайняті зрізкою повинні користуватися захисними окулярами. 11.8.26. У разі використання трубопроводу як пролітної будови трубну секцію можна монтувати в прольоті з насувом на опори. 11.8.27. Під час монтажу прогінних будов і трубопроводів необхідно дотримуватися наступних заходів безпеки: - підіймати переміщувати або протягати конструкції і трубні секції за сигналами що подаються керівником робіт; - кількість трубоукладачів інших машин і механізмів призначати за розрахунком залежно від довжини й маси конструкції що монтується; - для закріплення блоків вант розчалок улаштовувати надійні якоря постійні або тимчасові згідно з розрахунками; - до підйому трубної секції необхідно переконатися у відсутності на ній неукріплених предметів інструментів та ін.; - в період протягування трубної секції по прогінній будові всі інші роботи в небезпечній зоні припинити. Допуск осіб не зайнятих безпосередньою установкою трубної секції на прогінній будові закрити небезпечну зону визначити попереджувальними знаками; - не допускати знаходження людей на відстані ближче за 50 м від трубної секції що протягується натягнутого сталевого каната на трубній секції що протягується і що підіймається; - під час поздовжнього насування трубної секції тягові і розчалювальні сталеві канати повинні бути в натягнутому положенні; - прогінну будову після установки на опори негайно закріпити анкерними болтами й зв'язками; - прохід по конструкціях прогінної будови після установки ії в проектне положення може бути дозволений тільки керівником робіт; - сталевий страхувальний канат запобіжного пояса повинен бути закріплений за надійні конструкції. 11.8.28. Під час монтажу трубної секції на тимчасових опорах місця установки останніх повинні бути сплановані а основа під опори не повинна зазнавати деформації під навантаженням. У разі недостатньої несучої здатності основи вжити заходи щодо ущільнення ії або підвищити несучу здатність іншим способом що гарантує від осідання. Опори зі шпальних кліток необхідно скріпляти будівельними скобами щоб уникнути зміщення шпал. 11.8.29. Під час будівництва прогінних будов висячої і вантової систем необхідно дотримуватися наступних заходів безпеки: - підвіски опорні сідла розпірки та інші конструктивні елементи потрібно виготовляти в централізованих майстернях і доставляти на монтажний майданчик у вигляді готових збільшених вузлів для подальшого монтажу в прольоті; - територію для розтягування і розмітки сталевих канатів потрібно вирівняти перехід через русло потоку перекрити тимчасовими містками розрахованими на пропуск машин що використовуються на роботах; - для розмітки несучих сталевих канатів їх натягують трактором або лебідкою зусиллям що забезпечує напруження в канаті до 400 - 500 кгс/см2 40 - 50 МПа кінець сталевого каната потрібно закріпляти на березі тимчасовим якорем розмітку несучих сталевих канатів здійснюють використовуючи для цього двохбарабанний станок що укріпляється на полозках; під час розмітки не можна знаходитися біля барабанів або гальмувати барабани ручним способом важелем ; - місце проведення робіт по заливанню анкерних стаканів призначених для закладання в них кінців несучого сталевого каната захищати від атмосферних опадів. Сплав для заливання необхідно готувати в тиглю на переносному горні тигель повинен мати лоток для зливання розплавленого металу та ізольовану ручку довжиною не менше за 0 8 мм анкерний стакан перед заливанням встановлювати на надійну підставку; - під час заливання стаканів осіб не зайнятих цією роботою видалити на відстань не менше за 5 м; роботу потрібно виконувати в захисних окулярах і рукавицях з крагами; анкерний стакан перед заливанням сплаву добре просушити і підігріти до температури 200°С; заливати стакан треба безперервним струменем із постукуванням по ії стінках; - для контролю якості закладення сталевих канатів у стакани одночасно з робочими зразками виготовляють пробний зразок для подальшого його випробування; - після перевірки якості заливання робочих анкерних стаканів до них кріпляться натяжні пристрої анкерних опор; - під час підйому й укладання трубної секції в опорні сідла висячої прогінної будови трубоукладачами або лебідками потрібно застосовувати монтажну колиску підвішену так щоб працюючий на ній такелажник не знаходився під трубопроводом що монтується. 11.8.30. Під час протягування трубної секції і сталевих канатів через водну перешкоду по плавучих понтонних опорах розставляння опор повинно виконуватися за розрахунком з надійним закріпленням їх якорями. На кожній плавучій опорі повинен бути настил із дощок товщиною 40 мм. Між суміжними плавучими опорами повинні бути влаштовані перехідні містки шириною не менше за 0 8 м а по периметру настилу на плавучих опорах і по обох сторонах переходів - поручні. 11.8.31. Елементи риштувань що демонтуються підмостків або інших пристроїв масою більше за 80 кг необхідно опускати краном лебідкою або таллю. Демонтаж риштувань підмостків та інших тимчасових конструкцій можна вести тільки під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за виконання цих робіт. Небезпечна зона в районі елементів що демонтуються повинна бути огороджена і доступ людей до неї закритий. Розбирати елементи що демонтуються слід тільки по ярусах зверху вниз. Розбирання елементів вищого ярусу не повинно порушувати стійкості нижнього. Не дозволяється завалювати або скидати елементи що демонтуються. 11.8.32. Виконувати верхолазні роботи з монтажу або демонтажу повітряних переходів на відкритому повітрі при вітрі більше за 6 м/с під час ожеледиці сильного снігопаду або дощу забороняється. На час припинення робіт щоб уникнути довільного зміщення всі механізми повинні бути надійно закріплені. 12. Електрохімічний захист трубопроводів від корозії 12.1. Загальні вимоги 12.1.1. Під час виконання робіт по спорудженню електрохімзахисту трубопроводу необхідно дотримуватись вимог проекту ”Правил охорони електричних мереж” ДНАОП 0.00-1.21-98 НАОП 1.1.21-1.02-85 НАОП 1.1.23-1.03-84 НАОП 1.1.23-1.08-77 “Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей” ГОСТ 25812-83 СНиП 3.04.03-85 і СНиП III – 42-80. 12.1.2. У разі необхідності виконання робіт по спорудженню електрохімзахисту на трубопроводах заповнених продуктом що транспортується їх потрібно вести тільки на основі письмового дозволу організації що експлуатує трубопровід. На дільницях трубопроводу де є витік газу нафти або нафтопродуктів виконувати такі роботи забороняється. 12.1.3. До робіт з монтажу наладки і випробування пристроїв електрохімзахисту допускаються особи які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 не нижче за III. 12.1.4. Особи які виконують електромонтажні роботи повинні бути забезпечені за встановленими нормами захисними засобами і запобіжним пристосуванням гумові діелектричні рукавички калоші або боти захисні окуляри запобіжний пояс монтерські кігті та ін. . Захисні засоби повинні мати клеймо з зазначенням дати останнього випробування. Терміни випробування не повинні перевищувати встановлених норм. 12.2. Спорудження повітряних і кабельних ліній електропередач 12.2.1. Стовпові опори як правило встановлюються за допомогою підіймальних кранів або лебідок. Не дозволяється вести підіймання опор і монтаж проводів під час вітру швидкість якого перевищує допустиму для роботи даного крана та зазначеному в його паспорті а також під час грози. 12.2.2. Підійматися на стовпову опору дозволяється тільки після попередньої перевірки її стійкості особою відповідальною за виконання робіт. При підійманні необхідно користуватися запобіжним поясом. 12.2.3. Під час переїзду автотранспорту через розгорнутий на дорозі провід потрібно знизити швидкість про що попереджають встановлені попереджувальні знаки або сторожові пости. Для проходу машин на гусеничному ходу встановлюються переїзди або об'їзди. 12.2.4. Під час переходу через залізницю качати і підвішувати проводи а також приєднувати кабель дренажного захисту до шляхового дроселя дозволяється тільки за узгодженням з адміністрацією залізниці і під наглядом її представника. 12.2.5. Під час монтажу повітряної електролінії великої довжини окремо змонтовані дільниці довжиною від 3 до 5 км необхідно заземлювати. 12.2.6. Під час розмотування кабелю або проводу з барабана встановленого в кузові автомобіля швидкість руху останнього повинна бути не більше за 3 км/год. Приймати і укладати кабель що розмотується в траншею повинні не менше трьох осіб. Навантаження на одного робітника при цьому допускається не більше за 35 кгс 350 Н . 12.2.7. Для приєднання понижувального трансформатора до електромережі потрібно застосовувати шланговий провід і як виняток - провід в гумовому шлангу. 12.2.8. Кабельну масу потрібно розігрівати в спеціальному бачку з кришкою і зливним носиком. Наповнювати бачок дозволяється не більш ніж на 3/4 його об'єму. Кабельна маса не повинна містити вологи а при підігріванні не можна доводити її до кипіння. 12.2.9. Роботи в межах проїзної частини автомобільних доріг і залізниці під час підключення джерел електроживлення для установок електрозахисту необхідно виконувати бригадою у складі не менш двох осіб а при проведенні робіт в колодязях тунелях або глибоких траншеях - бригадою у складі не менш трьох осіб. 12.2.10. Під час підвіски і натяжки проводів в анкерному прольоті забороняється прохід сторонніх осіб і проїзд транспортних засобів для чого встановлюються попереджувальні сигнали і сторожові пости. 12.2.11. Забороняється використовувати опори діючої лінії електропередачі як якір. 12.2.12. У тих випадках коли проміжна опора використовується як анкерна до початку натяжки проводів або їх зняття цю опору необхідно укріпити з трьох - чотирьох сторін тимчасовими розтяжками або установкою підкосів з одночасним зміцненням двох суміжних опор з боку натягування проводу. 12.2.13. Забороняється знаходитися і працювати на кутовій опорі з боку внутрішнього кута утвореного проводами. 12.2.14. Не можна використати робочі майданчики монтажних веж для тимчасового кріплення до них проводів і тросів. 12.2.15. Знеструмоведучі частини електроустановок згідно з ГОСТ 12.1.030-81* повинні бути заземлені. 12.2.16. Забороняється встановлювати ізолюючі фланці у вибухонебезпечних приміщеннях а також у колодязях і колекторах із запірною арматурою. 12.2.17. Приєднувати проводи до обладнання електрозахисту слід в знеструмленому стані. 12.2.18. Напруга для випробовування змонтованого обладнання подається за вказівкою особи відповідальної за виконання робіт при умові повного закінчення монтажних робіт і перевірки правильності їх виконання. 12.2.19. Буріння свердловин для електродів анодного заземлення повинно бути механізоване. Бурильні машини необхідно встановлювати на виносних опорах-аутригерах. 12.3. Монтаж наладка і електричні вимірювання 12.3.1. Під час виконання робіт пов'язаних з електричними вимірюваннями на підземних спорудах а також з монтажем і наладкою електрозахисних установок потрібно дотримуватись “Правил охорони електричних мереж” і ДНАОП 0.00-1.21-98. Під час монтажу наладки і електричних вимірювань необхідно дотримуватись наступних вимог: - вимірювання на контрольних пунктах розташованих в зоні електрифікованої залізниці повинні виконувати два електромонтери по програмі узгодженій з відділенням залізниці; - не торкатися до контактних проводів і обладнання що знаходяться під напругою; - не наближати провідників на відстань менше за 2 м до проводів контактної мережі; - під час проведення вимірювань в шурфах або колодязях не можна торкатися до трубопроводу доти поки не буде встановлено що напруга на ньому відсутня; - вимірювання потенціалів відсмоктуючих кабелів тягових підстанцій проводити за участю працівників останніх які зобов'язані підключити вимірювальні прилади; - для приєднання вольтметрів та інших електровимірювальних приладів застосовувати проводи з надійною ізоляцією а наконечники - з ізольованими ручками; - для підключення дренажного кабеля його потрібно з'єднати спочатку з відключеною електродренажною установкою а потім з підземною спорудою що захищається і в останню чергу з шляховим дроселем або мінусовою шиною тягової підстанції; підключати можна тільки в присутності представника відділення залізниці; - вимірювальні прилади розташовувати в такому місці щоб зняття показників з них не було небезпечним для особи що проводить вимірювання; - відкривати і закривати кришки колодязів необхідно тільки спеціальними гачками або ломами; освітлювати колодязі необхідно тільки низьковольтними електричними ліхтариками або переносними електролампами напругою 12 В. 12.3.2. Перед початком робіт з електровимірювання в колодязях або шурфах необхідно пересвідчитися у відсутності горючих і шкідливих газів спеціальними приладами газоаналізаторами з відповідним записом у наряді-допуску. Забороняється перевіряти відсутність газу за допомогою відкритого вогню. 12.3.3. Під час електричних вимірювань для спуску в колодязі які не мають скоб котловани траншеї та ін. потрібно застосовувати інвентарні драбини достатньої довжини з пристроєм для закріплення біля краю колодязя котловану траншеї що не дають іскріння при ударі або терті об тверді предмети. 12.4. Установки електрохімічного захисту 12.4.1. Монтаж установок електрохімічного захисту трубопроводів ЕХЗ від корозії потрібно здійснювати за проектом організації будівництва і проектом виконання робіт відповідно до діючої нормативної документації. 12.4.2. Під час виконання робіт з використанням обладнання механізмів пристроїв і приладів необхідно дотримуватись мір безпеки праці що вказані в інструкціях з їх експлуатації. 12.4.3. Роботи в зонах діючих магістральних трубопроводів необхідно здійснювати відповідно до НАОП 1.1.21-1.02-85 НАОП 1.1.21-1.04-81 НАОП 1.1.21-1.19-78 НАОП 1.1.23-1.03-84 НАОП 1.1.23-1.08-77 СНиП III – 42-80 тощо. 12.4.4. Роботи в зонах електрифікованих залізниць можна виконувати тільки на основі письмового дозволу і в присутності представника відповідної служби експлуатації залізничного транспорту. 12.4.5. Якщо на трубопроводі є небезпечні електричні напруги наведені від ЛЕП до електрифікованої залізниці то роботи по монтажу пристроїв ЕХЗ повинні виконуватися з дотриманням заходів електробезпеки. Наявність цієї напруги виявляють попередніми вимірюваннями змінної напруги між спорудою і землею. 12.4.6. Під час монтажу ізолюючих фланців катодних вимірювальних і дренажних кабелів та інших роботах що виконуються на дільниці трубопроводу не врізаній в МТ і що знаходиться в зоні дії високовольтних ліній електропередач блукаючих струмів залізниць або струмів катодних установок потрібно встановлювати електричну перемичку між трубопроводами і заземлювати цю дільницю в місці виконання робіт. Захисне заземлення повинно відповідати вимогам “Правил устройства электроустановок” і ГОСТ 12.1.030-81*. У цьому випадку найближчі діючі установки катодного і електродренажного захисту повинні бути вимкнені. 12.4.7. Установки катодного і електродренажного захисту повинні мати огорожі що закриваються на замок що виключають доступ до обладнання ЕХЗ сторонніх осіб і тварин попереджувальні знаки і написи. 12.4.8. Підключати установку катодного і посиленого дренажного захисту до ліній електроживлення слід тільки після того як буде знята з неї напруга і накладено на лінію захисне заземлення. 12.4.9. Приєднувати кабелі і проводи до пристроїв катодного і дренажного захисту можна тільки якщо вони знеструмлені. 12.4.10. Дренажний кабель потрібно підключати спочатку до дренажної установки на якій вимкнений вимикач а потім до рейкової мережі. 12.4.11. Установки катодного і дренажного захисту що живляться від повітряних ліній електропередач повинні бути оснащені пристроями захисту від блискавки. На таких станціях категорично забороняється проводити роботи по будівництву ЕХЗ під час грози. 12.4.12. Перед відкриттям шафи катодних станцій і посилених дренажів потрібно ретельно перевіряти їх захисне заземлення. 12.4.13. Включати обладнання ЕХЗ слід за вказівкою особи відповідальної за виконання цих робіт на даній дільниці після того як повністю закінчені монтажні роботи перевірена правильність їх виконання і видалені працівники з електроліній. 12.4.15. На весь період випробування катодного захисту в контурі анодного заземлення повинен знаходитися черговий який не допускає сторонніх осіб до анодного заземлення а також повинні бути встановлені попереджувальні знаки. 12.4.16. Під час виконання зварювальних робіт при монтажі установок ЕХЗ необхідно керуватися вимогами пп. 9.1.1-9.1.13. цих Правил. 13. Очищення порожнини і випробування трубопроводів 13.1 Загальні вимоги 13.1.1. Після закінчення основних будівельно-монтажних робіт порожнина трубопроводу очищається від бруду окалини предметів які випадково попали і води а потім випробовується на міцність і перевіряється на герметичність. Вказані роботи повинні виконуватись згідно з вимогами проекту СНиП III – 42-80 і СНиП ІІІ - 4-80*. 13.1.2 Очищення порожнини і випробування трубопроводу дозволяється виконувати тільки при забезпеченні безперебійного і надійного зв'язку вздовж трубопроводу. Біля лінійних кранів і засувок повинні бути встановлені телефони або радіопости зв'язку за межами охоронної зони що обслуговуються персоналом ознайомленим з інструкцією з випробування і очищення порожнини трубопроводу. Чергові постів зв'язку повинні постійно знаходитися на місці не відлучатися з поста без дозволу комісії і не відволікатися від роботи. 13.1.3. Тимчасові трубопроводи для підключення наповнювальних опресовувальних агрегатів і компресорних установок повинні бути заздалегідь піддані гідравлічному випробуванню на тиск 1 25 Рвипр. 13.1.4. Перед початком очищення порожнини і випробування трубопроводів комісія попереджає місцеві органи виконавчої влади про терміни і порядок проведення робіт погоджує з ними необхідні заходи технічної і пожежної безпеки. Крім того проводиться широке повідомлення про це жителів сусідніх населених пунктів використовуючи для цього всі можливі засоби повідомлення нарочних автотранспорт радіомовлення телебачення телефон та ін. . 13.1.5. У місцях перетину трубопроводом автомобільних шляхів і залізниць або наближення його до населених пунктів за межами охоронної зони потрібно виставляти охоронні пости і встановлювати попереджувальні і заборонні знаки. 13.1.6. До очищення порожнини і випробування природним газом дозволяється приступати тільки після витіснення ним повітря з трубопроводу. Вміст кисню в газово-повітряній суміші що виходить з трубопроводу визначається газоаналізатором і повинен бути не більше за 2%. Відбір проби газу перед очищенням порожнини здійснюється через патрубок врізаний в трубопровід на відстані 10 м від місця випуску газу. Газ для витіснення повітря з трубопроводу повинен подаватися плавно з тиском не більше за 2 кгс/см2 0 2 МПа методами які виключають можливість іскроутворення. 13.1.7. У разі витоку газу повітря води тощо потрібно негайно припинити очищення порожнини або випробування трубопроводу і вжити заходи щодо ліквідації витоку. Місце витоку газу повітря води тощо потрібно охороняти для попередження доступу людей в небезпечну зону. У нічний час в цих місцях необхідно встановлювати сигнальні вибухобезпечні ліхтарі з червоним світлом. 13.1.8. У разі руйнування трубопроводу під час очищення порожнини або випробування необхідно вжити термінові заходи для локалізації і ліквідації аварії. Якщо аварія сталася поблизу або в місці перетину із залізницею шосейною дорогою або поблизу населеного пункту це місце необхідно оточити. 13.1.9. Аварійна ремонтно-відновна бригада повинна бути забезпечена автомобілями підвищеної прохідності з електрозварювальним агрегатом газозварювальним апаратом засобами пожежогасіння протигазами запобіжними поясами вибухобезпечними ліхтарями аптечкою обмідненим інструментом та іншим інвентарем залежно від характеру робіт. 13.1.10. Випускати газ дозволяється тільки через продувальні свічки. Забороняється випускати газ через проміжок розведених фланців кранів і засувок. 13.1.11. Вогневі роботи на трубопроводах заповнених газом повинні виконуватися відповідно до чинної інструкції на виконання вогневих робіт. Ці роботи різання зварювання потрібно виконувати при надмірному тиску газу в трубопроводі в межах від 0 002 до 0 005 кгс/см2 від 0 02 до 0 05 МПа . Для запобігання підвищенню тиску або розрядження в трубопроводі необхідно вести постійне спостереження за показами приладів. 13.2. Очищення порожнини трубопроводів 13.2.1. Порожнину магістральних трубопроводів дозволяється очищати при підземному прокладанні після засипки трубопроводу ґрунтом а при надземному прокладанні після підвішування або укладання його на опори. При підземному прокладанні трубопроводів у сильно заболоченій або обводненій місцевості дозволяється очищати порожнину окремими дільницями якщо трубопровід розташований на брівці траншеї. Умовний діаметр трубопроводу мм Для трубопроводів очищених простягуванням очисних пристроїв Для трубопроводів не обчищених простягуванням очисних пристроїв До 250 Від 300 до 400 Від 500 до 800 Від 1000 до 1400 1 0 10 0 6 6 0 5 5 0 4 4 2 0 20 1 2 12 1 0 10 0 8 8 13.2. 2. Тиск повітря або газу в ресивері при співвідношенні довжини плеча що продувається і ресивера 1:1 призначається відповідно до даних таблиці 10. Таблиця 10. Тиск у ресивері не менше МПа кгс/см2 У системі СІ тиск вимірюється в паскалях 1 кгс/см2 = 105 Па = 0 1 МПа. Витіснення повітря з трубопроводу і заповнення його газом для продування повинно здійснюватися методами які виключають можливість іскроутворення. 13.2.3. Порожнину трубопроводу розташованого в лісистій місцевості потрібно очищати переважно повітрям або водою. Застосовувати газ дозволяється тільки за узгодженням з організаціями лісового господарства з дотриманням додаткових протипожежних заходів. 13.2.4. На період проведення робіт з очищення порожнини трубопроводів розміри охоронної зони встановлюються відповідно до даних таблиці 11. Таблиця 11. Розміри охоронної зони під час очищення порожнини продуванням в м Діаметр трубопроводу мм В обидві сторони від осі трубопроводу У напрямі вильоту очисного пристрою від кінця продувочного патрубка Від 100 до 300 Понад 300 до 500 Понад 500 до 800 Понад 800 до 1000 Понад 1000 до 1400 40 60 60 100 100 600 800 800 1000 1000 1. При очищенні порожнини без пропуску очисних пристроїв розміри охоронної зони вказані в таблиці зменшують в два рази. 2. Охоронна зона в напрямі вильоту очисного пристрою від кінця продувального патрубка обмежується сектором з кутом 60°. 13.2.5. Під час очищення порожнини трубопроводу спостереження за районом вильоту продувального пристрою необхідно здійснювати із-за межі охоронної зони і з навітряної сторони. Небезпеку ураження очисним пристроєм що вилітає потрібно знижувати шляхом розташування продувального патрубка безпосередньо в траншеї без підйому або використання пасток. 13.2.6. Продувальні патрубки необхідно монтувати в напрямі який виключає можливість попадання очисного пристрою в розташовані по трасі дільниці і об'єкти трубопроводу промислові і житлові будови та ін. 13.2. 7. Очищення порожнини трубопроводів методом простягування очисних пристроїв виконують безпосередньо в технологічному потоку зварювально-монтажних робіт. Ця робота здійснюється за допомогою внутрішнього центратора з яким конструктивно з'єднаний очисний пристрій. Трубоукладач або трактор переміщують очисний пристрій усередині труби разом з центратором. Виконуючи цю роботу потрібно дотримуватись наступних вимог безпеки: - машиніст трубоукладача або трактора під час пересування повинен стежити за сигналами бригадира; - під час пересування центратора з очисним пристроєм усередині труби не можна будь-кому знаходитися між трубою і трубоукладачем трактором до якого прикріплена штанга; - при позитивних температурах навколишнього середовища для очищення застосовувати металеві щітки і еластичні манжети а при негативній температурі - тільки очисні скребки; - подальше продування трубопроводу здійснювати повітрям або газом. 13.2. 8. Продування з пропуском еластичних роздільників виконується на трубопроводах що монтуються на опорах. Еластичні роздільники потрібно пропускати під тиском стислого повітря або природного газу з швидкістю не більше за 10 км/год по дільницях протяжністю не більше за 10 км. 13.2.9. Продування без пропуску металевих очисних поршнів допускається застосовувати на переходах через водні перешкоди на дільницях з різко пересіченим рельєфом місцевості і в будь-яких умовах в трубопроводах діаметром менше за 219 мм. Протяжність дільниці що продувається в цих випадках повинна бути не більше за 5 км. 13.2.10. Кінець трубопроводу підготовленого до очищення порожнини щоб уникнути його зміщення і вібрації повинен бути надійно закріплений. 13.2.11. Забороняється випускати газ з трубопроводу у бік населених пунктів підприємств лісів автомобільних доріг і залізниць будов ліній електропередач стогів сіна та ін. Від місця випуску газу до перерахованих об'єктів відстань повинна бути не менше за 1000 м. Проведення очищення порожнини з використанням газу або повітря в нічний час в темний період діб забороняється. Цей період потрібно використати для накопичення стислого повітря або газу в ресивері і для відпочинку вільних від чергування учасників роботи. 13.2.12. Під час очищення порожнини трубопроводів промиванням також встановлюється охоронна зона. Розміри охоронної зони в обидві сторони від осі трубопроводу -25 м і в напрямі вильоту поршня-роздільника -100 м регламентовані однаковими для всіх діаметрів. 13.2.13. На трубопроводах великого діаметра прокладених по пересіченій місцевості під час очищення порожнини промиванням і звільненні від води на дільниці трубопроводу за поршнем-роздільником можуть утворюватися зони глибокого вакууму. Тому всяке розкриття трубопроводу у верхніх по рельєфу дільницях до повного закінчення процесу видалення води вихід поршня-роздільника забороняється. 13.3. Випробування трубопроводів на міцність 13.3.1. Випробування магістральних трубопроводів на міцність дозволяється виконувати після повної готовності дільниці або всього трубопроводу повного засипання облаштування або кріплення на опорах очищення порожнини установки арматури приварювання катодних кабелів і надання виконавчої документації на об’єкт згідно вимог СНиП III – 42-80. 13.3.2. Для проведення випробування на міцність підземних трубопроводів встановлюється охоронна зона розміри якої залежно від способу випробування тиску випробування і діаметра трубопроводу наведені в додатку 7. 13.3.3. Дільниця трубопроводу яка підлягає випробуванню відключається від суміжних дільниць сферичними заглушками або лінійною арматурою. Вимірювання параметрів випробування повинно проводитися дистанційно приладами винесеними за межі охоронної зони. 13.3.4. Порядок випробування час і величина випробувального тиску визначаються проектом і повинні відповідати даним наведеним у додатку 8. 13.3.5. Під час випробування трубопроводу повітрям або газом тиск підіймається плавно до 0 3 від випробувального але не вище за 20 кгс/см2 2 МПа після чого подача повітря або газу припиняється і дається дозвіл на первинний обхід траси. Подача повітря або газу до випробувального тиску продовжується якщо дефектів під час огляду не виявлено. Виявлені дефекти підлягають усуненню після зниження тиску до рівня який забезпечує безпеку виконання ремонтних робіт. Повторний обхід траси дозволяється тільки після зниження тиску від випробувального до робочого. 14. Капітальний ремонт і реконструкція магістральних трубопроводів 14.1. Загальні вимоги 14.1.1. Капітальний ремонт трубопроводів повинен проводитися під керівництвом відповідального працівника який пройшов перевірку знань правил виконання робіт та допущеного до керівництва цими роботами. 14.1.2. Ремонтні і газонебезпечні роботи на магістральних трубопроводах що входять в перелік робіт підвищеної небезпеки повинні проводитися після оформлення згідно з ДНАОП 0.00-5.12-01 “Наряда-допуску на організацію і виконання робіт підвищеної небезпеки" і “Наряда-допуску на проведення газонебезпечних робіт". Вони передбачають виконання комплексу заходів щодо підготовки і безпечного виконання робіт. 14.1.3. Наряд-допуск на проведення газонебезпечної роботи видається на кожне робоче місце і вид робіт кожній бригаді яка виконує такі роботи і він дійсний протягом однієї зміни. Якщо робота виявилися не закінченою а умови проведення не погіршились і характер роботи не змінився наряд-допуск може бути продовжений на наступну зміну тій же бригаді із підтвердженням можливості проведення роботи для кожної наступної зміни підписами відповідальних осіб. 14.1.4. Наряди-допуски оформляються в двох примірниках. Виправлення у нарядах-допусках не допускаються. Всі наряди-допуски та плани організації робіт повинні бути пронумеровані і враховані в спеціальному журналі. Термін зберігання закритого наряда-допуску з усіма додатками та плану організації робіт 1 рік. 14.1.5. До початку робіт робітники зайняті ремонтом трубопроводу згідно НАОП 1.1.21-1.02-85 НАОП 1.1.23-1.01-88 повинні бути проінструктовані щодо безпечних методів і прийомів робіт особою відповідальною за їх виробництво з обов'язковим записом про це в "Журналі реєстрації інструктажів на робочому місці". 14.1.6. У разі введення нових прийомів робіт з ремонту трубопроводів застосуванню нових матеріалів нових видів ремонтно-будівельних машин і механізмів по яких безпечні прийоми і методи робіт не передбачені діючими нормативно-технічними документами з охорони праці потрібно їх розробити і погодити у встановленому порядку. 14.1.7. Контроль повітряного середовища в траншеї по параметрах згідно з ГОСТ 12.1.005-88 повинен виконуватися кожний раз перед початком і в процесі проведення зварювальних вогневих і ізоляційних робіт через кожні 2 години. 14.1.8. Якщо в процесі роботи в стінках траншеї з'явилися тріщини працівники повинні її негайно покинути. Стінку з тріщинами потрібно обрушити ґрунт видалити і вжити заходи проти обвалення ґрунту укріпити стінки траншеї зрізати ґрунт для збільшення укосів та ін. . 14.1.9. Для забезпечення можливості швидкого виходу працюючих з траншеї необхідно згідно з НАОП 1.1.21-1.02-85 встановлювати сходи зі схилом 1:3 з планками через 0 15-0 25 м з розрахунку 2 сходів на 5 чоловік працюючих в траншеї і влаштовувати виходи не менш двох з протилежних сторін. 14.1.10. Під час зупинок для переходу через траншею потрібно встановлювати інвентарний місток шириною згідно з ГОСТ 26887-87 не менше за 0 8 м з поручнями висотою 1 м що має не менше за одну проміжну опору. Проміжна опора не повинна спиратися на трубу і зачіпати її. 14.1.11. Диспетчер РУМТ повинен мати стійкий постійний двосторонній радіотелефонний зв'язок з майстром ремонтної колони бригади . Майстер ремонтної колони бригади повинен мати стійкий радіозв'язок з дільницями розкривних очисних відновних зварювальних ізоляційних робіт і дільницею по засипці і рекультивації. 14.1.12. Під час нещасного випадку згідно з ДНАОП 0.00-4.03-01 необхідно надати першу допомогу потерпілому викликати швидку медичну допомогу повідомити про це безпосередньому начальнику і зберегти без зміни обстановку на робочому місці до розслідування якщо це не створює загрозу для працюючих і не приведе до аварії. 14.1.13. На ремонтних дільницях згідно з СНиП ІІІ - 4-80* повинні бути організовані місця для їди відпочинку і сну вагончик які в холодний час повинні опалюватися. У вагончику повинні бути умивальники душ сушарки. 14.1.14. Ремонт трубопроводу потрібно виконувати в світлий час діб. Під час продовження робіт в темний час діб повинна бути забезпечена необхідна освітленість робочих місць згідно з ГОСТ 12.1.046-85. 14.1.15. Працівники повинні бути забезпечені спецодягом і спецвзуттям засобами індивідуального захисту і запобіжним пристосуванням згідно з типовими нормами безкоштовної видачі одягу спецвзуття і інших засобів індивідуального захисту. 14.1.16. На місці виконання робіт ремонтною колоною ланкою бригадою постійно повинен чергувати вахтовій автотранспорт. Транспортні засоби призначені для перевезення людей згідно з НАОП 5.1.11-1.10-82 повинні бути справними і підлягати щоденному контролю технічного стану. 14.1.17. Взимку для роботи на дільницях з поперечними схилами і на узгір'ях на гусениці землерийних і вантажопідіймальних машин потрібно приварити скоби проти бічного ковзання. 14.1.18. До управління і технічного обслуговування будівельних машин допускаються тільки особи які мають право на управління машиною даного типу. Всі машини повинні експлуатуватися відповідно до інструкцій з їх експлуатації. 14.1.19. Переїзд землерийних і інших машин над діючими комунікаціями допускається тільки по спеціально обладнаних переїздах в місцях вказаних в ПВР. Ці переїзди влаштовують із збірних залізобетонних плит. На дільницях де діючі комунікації заглиблені менше за 0 8 м повинні бути встановлені знаки з написами які попереджають про особливу небезпеку. 14.2. Заходи безпеки під час виконання земляних робіт 14.2.1. Розробляти ґрунт механізмами згідно з НАОП 1.1.23-1.16-79 на відстані ближче за 2 м від підземних комунікацій забороняється. У безпосередній близькості від комунікацій розробляти ґрунт дозволяється тільки вручну. Користуватись при цьому ударними інструментами лом кирка тощо не дозволяється. 14.2.2. Під час розробці і планування ґрунту двома і більш машинами які йдуть одна за одною необхідно дотримувати відстань між ними не менше за 10 м. 14.2.3. Щоб уникнути пошкодження трубопроводу ковшем екскаватора не пристосованим для повного розкриття необхідно розробляти ґрунт на відстані 0 15-0 20 м до верхньої і бічної утворюючої труби. 14.2.4. Якщо під час розкриття трубопроводу з'явилася теча нафти нафтопродуктів необхідно припинити розкривни роботи заглушити екскаватор і працюючі поблизу виходу нафти нафтопродуктів механізми. Персоналу піти з небезпечної зони доповісти про те що трапилось керівнику робіт і диспетчеру РУМТ і вжити заходи щодо запобігання розтікання нафти нафтопродуктів . Місце розливу нафти нафтопродуктів повинне бути обгороджено попереджувальними знаками і написами згідно з ГОСТ 12.4.026-76: "З вогнем не наближатися!” “ Не палити!” "Небезпечно нафта нафтопродукти !” а в нічний час виставлені сигнальні ліхтарі. 14.2.5. Під час розкриття траншеї екскаватором ґрунт повинен викидатися на відстань не менше за 0 5 м від брівки траншеї в сухих і пов'язаних ґрунтах і не менше за 1 м в піщаних і зволожених ґрунтах. 14.2.6. Під час роботи екскаватора не дозволяється виконувати які-небудь інші роботи з боку траншеї що розробляється і знаходитися людям ближче за 5 м від зони максимального висунення ковша. 14.2.7. Під час тривалих зупинок в темний час діб і в кінці зміни дільниця трубопроводу що ремонтується повинна спиратися на лежкі. Як лежкі можуть бути використані гідравлічні механічні кріпи-опори а також металеві або дерев'яні брусся. 14.2.8. Планування валика трубопроводу у тому числі і після зимової засипки який експлуатується потрібно виконувати по спеціально розробленій і узгодженій з експлуатуючою організацією технологічній карті яка виключає наїзд механізмів скрепер грейдер планувальник та ін. на діючий трубопровід. Ущільнення й трамбування ґрунту над засипаним трубопроводом виконується до його заповнення продуктом який транспортується. В зимовий період штучне ущільнення ґрунту не виконують. 14.2.9. Перед засипкою трубопроводу особа відповідальна за проведення робіт повинна пересвідчитися у відсутності людей і сторонніх предметів в траншеї. 14.3. Заходи безпеки під час підйому і укладанню трубопроводу 14.3.1. Число і вантажопідйомність трубоукладачів або інших вантажопідіймальних механізмів а також порядок підіймання і розстановки повинні відповідати ПВР. Забороняється підіймати трубопровід одним трубоукладачем. 14.3.2. Перед підйомом трубопроводу необхідно: - перевірити справність приводів найближчих лінійних засувок і у разі необхідності їх відремонтувати; - оглянути ретельно всі механізми і пристосування які застосовуються в процесі підйому; - перевірити стан канатів блоків і гальмових пристроїв кранів-трубоукладачів і інших вантажопідіймальних механізмів і пристосування м'яких рушників тролейних підвісок; - перевірити терміни випробувань вантажозахоплювального пристосування; - встановити вантажопідйомні механізми вздовж траси. 14.3.3. Після перевірки готовності до роботи бригади підіймальних механізмів і пристосування зв'язку телефонною і радіо і наявності чергових від експлуатуючої організації у найближчих лінійних засувок керівник робіт з дозволу диспетчера може приступити до підіймання трубопроводу. Запит і дозвіл повинні оформлятися телефонограмою. Керівник повинен інформувати диспетчера про закінчення робіт телефонограмою. 14.3.4. Підіймання опускання трубопроводу потрібно проводити плавно без ривків. 14.3.5. Під час ремонту з укладанням трубопроводу на опори як опори повинні застосовуватися дерев'яні бруси залізничні шпали або опори-кріпи типу КР. Кількість опор і відстані між ними визначається розрахунком в залежності від діаметра трубопроводу що ремонтується висоти його підіймання температури продукту що перекачується. Опори повинні бути розташовані на відстані не менше за 3 м від поперечного шва. 14.3.6. Переміщувати видаляти і укладати опори під трубопровід слід баграми за спеціальні скоби на опорах і тільки після повного гальмування підіймального механізму. 14.3.7. Забороняється виконувати роботи по підійманню і укладанню трубопроводу під час ожеледі туману вітру з швидкістю вище за 6 м/с. Після зливи затяжних дощів або сильного вітру керівник робіт зобов'язаний пересвідчитися у відсутності небезпечних порушень стійкості укосів окремих виступів утворення підмивів траншеї і тільки після цього починати роботи. 14.3.8. У разі аварійної ситуації керівник робіт зобов'язаний повідомити про те що трапилося диспетчеру РУМТ який організує закриття найближчих лінійних засувок і тільки після цього приступити до ліквідації порушення герметичності трубопроводу і локалізації розливу нафти нафтопродуктів відповідно до плану ліквідації можливих аварій якій заздалегідь розробляється відповідно до ДНАОП 0.00-4.33-99. 14.4. Заходи безпеки під час очищення і протикорозійної ізоляції трубопроводів 14.4.1. Перед початком очищення і ізоляції необхідно: - перевірити міру загазованості траншеї через кожні 100 м за допомогою газоаналізатора; - перевірити на відсутність обривів і цілісність ізоляції на силовому кабелі очисної і ізоляційної машин; - заземлити пересувну електростанцію; - перевірити надійність контакту клеми “Земля" на очисній і ізоляційній машинах з нульовою жилою силового кабеля; - перевірити кріплення і правильність установки запобіжних щитків робочої частини очисної і ізоляційної машин; - щоб уникнути порушення цілісності трубопроводу і поломки машини ретельно оглянути зовнішню поверхню труби і зробити відмітки хомутів накладок латок вантузів і інших перешкод на трубопроводі. 14.4.2. Не допускається знаходження працівників в траншеї під час роботи будівельних машин. 14.4.3. Під час очищення трубопроводу щоб уникнути проникнення металевого пилу і часток ізоляційного покриття до дихальних органів і очей машиністам очисної і ізоляційної машин потрібно користуватися індивідуальними засобами захисту скафандрами респіраторами марлевими пов'язками запобіжними окулярами . 14.4.4. Під час приготування ґрунтовки слід користуватися розділом 10.2 цих Правил. 14.4.5. Рулони ізоляційних матеріалів і ґрунтовку в трасових умовах необхідно перевозити в спеціально обладнаному транспорті бортових машинах і тягачах критих тентом . 14.4.6. Під час нанесення ґрунтовки вручну на зовнішню поверхню трубопроводу виконувати яку-небудь іншу роботу пов'язану із застосуванням відкритого вогню ближче за 50 м від цієї дільниці забороняється. 14.4.7. Забороняється палити і виконувати дії ведучі до появи іскри в місцях приготування зберігання нанесення ґрунтовки а також під час нанесення ізоляції. 14.4.8. Робочий майданчик для приготування бітумної мастики вибирається з розрахунку установки котлів на відстані 150-200 м від споруд і не менше за 50 м від траншеї і обладнується зручними під'їзними шляхами. Навколо котлів на відстані до 5 м не повинно бути легкозаймистих матеріалів і сторонніх предметів. 14.4.13. Під час очищення та ізоляції трубопроводу в траншеї необхідно: - у разі виявлення витоку продукту з трубопроводу негайно відключити кабель живильний очисну та ізоляційну машини і зупинити роботу пересувної електростанції; - вимкнути робочий орган машини при проході перешкод хомути муфти латки вантузи та ін. ; - стежити щоб силовий електрокабель був досить видалений від деталей що обертаються і вузлів машини; - заміну різців і інші налагоджувальні ремонтні і регулювальні роботи на машині проводити тільки після зупинки очисної та ізоляційної машин укладання трубопроводу на лежкі і відключення живильного кабелю при цьому необхідно вивісити плакат “Не включати - працюють люди!”. 14.5. Заходи безпеки під час очищення і випробування трубопроводу 14.5.1. Перед початком продування або випробування на міцність і герметичність відремонтованої дільниці магістрального трубопроводу повітрям повинні бути визначені і позначені знаками небезпечні зони розміри яких указані в додатку 6. 14.5.2. Під час очищення трубопроводів усіх діаметрів водою охоронна зона встановлюється в 25 м по обидві сторони від трубопроводу і в 100 м у напрямі вильоту поршня-роздільника. 14.5.3. Під час гідравлічних випробувань і видаленні води з трубопроводів повинні бути встановлені і позначені знаками небезпечні зони відповідно до даних додатку 6. 14.5.4. Весь персонал що залучається до гідравлічних випробувань трубопроводу повинен пройти позачерговий інструктаж з безпеки праці і пожежної безпеки ознайомитися з наказом про випробування трубопроводу цілі задачі та особливості майбутніх випробувань а також порядок дій і обов'язки при виникненні аварійних ситуацій при випробуваннях. 14.5.5. У процесі випробувань персонал механізми й обладнання повинні знаходитися за межами охоронної зони. 14.5.6. Для контролю за процесом випробувань необхідно передбачити наземні пости спостереження розташування яких установлюється комісією. Ці пости розташовуються: в найбільш низькій точці профілю траси на початку і кінці дільниці що випробовується а також в місцях переходів через водні перешкоди автомобільні дороги і залізниці з боку можливої появи людей худоби та ін. Пости спостереження повинні мати зв'язок із пунктом управління випробуваннями. На весь період випробувань на постах спостереження повинно бути забезпечене цілодобове чергування спостерігачів. До складу кожної чергової зміни повинно входити не менш двох спостерігачів. Відлучатися з поста спостереження забороняється. 14.5.7. Вимірювання параметрів випробування повинно проводитися дистанційними приладами винесеними за межі охоронної зони. Допускається встановлення манометрів поблизу трубопроводу над поверхнею землі. У цьому випадку для зняття показів манометрів повинні застосовуватися оптичні засоби. 14.5.8. Під час проведення випробувань у темний час діб робочі майданчики пости спостереження прилади повинні бути освітлені. 14.5.9. Огляд трубопроводу з метою виявлення дефектів і пошкоджень дозволяється тільки після зниження тиску до робочого. 15. Заходи безпеки під час прокладання лупінга магістрального трубопроводу в технічному коридорі з діючим трубопроводом 15.1. Під час будівництва трубопроводу що прокладається паралельно діючому потрібно керуватися “Правилами охорони магістральних трубопроводів” “Інструкцією по виконанню будівельних робіт в охоронних зонах магістральних трубопроводів” цими Правилами та проектом виконання робіт ПВР. 15.2. Будівельна організація повинна отримати від експлуатуючої трубопровід організації дані про фактичну глибину закладання трубопроводу і відобразити їх у проекті виконання робіт особливо виділивши місця де заглиблення трубопроводу недостатнє. У проекті виконання робіт необхідно передбачити заходи що виключають можливість пошкодження діючого трубопроводу наїздами машин і заходи безпеки працюючих. 15.3. Місцеположення кожної інженерної комунікації у технічному коридорі повинно бути чітко відмічене на місцевості розпізнавальними знаками відповідно до вимог “Правил охорони магістральних трубопроводів”. Знаки встановлює будівельна організація. 15.4. Порядок виконання будівельно-монтажних транспортних ремонтних і інших робіт на комунікаціях технічного коридору повинен узгоджуватися з усіма підприємствами які експлуатують комунікації що знаходять у даному технічному коридорі. В аварійних ситуаціях допускається приступати до відновних робіт без попереднього узгодження вживши заходи до забезпечення збереження комунікацій і повідомивши підприємства про виконання аварійних робіт в технічному коридорі. 15.5. Згідно з СН 452-73 смуги земель для будівництва магістральних трубопроводів потрібно відводити дільницями відповідно до черговості будівництва передбаченої проектом. При цьому ширина смуги відведення для двох і більше трубопроводів приймається за даними таблиці 12 плюс відстань між осями крайніх трубопроводів що приймається за даними таблиці 13. Таблиця 12. Ширина смуги відводу для одного підземного трубопроводу в м витяг з СН 452-73 Діаметр трубопроводу мм На землях несільськогосподарського призначення або непридатних для сільського господарства або землях державного лісового фонду На землях сільськогосподарського призначення гіршої якості у разі зняття й відновлення родючого шару До 426 Від 426 до 700 Від 721 до 1020 Від 1021 до 1220 Від 1221 до 1420 20 23 28 30 32 28 33 39 42 45 Ширина смуги земель для магістральних підземних трубопроводів діаметром більше за 1420 мм визначається проектом виконання робіт який затверджується у встановленому порядку. У болотистій місцевості гірських умовах а також на переходах через природні і штучні перешкоди відстань між трубопроводами що будуються і діючими трубопроводами визначається проектом. Таблиця 13. Відстань між осями суміжних магістральних трубопроводів м витяг з СН 452-73 Діаметр трубопроводу мм Газопроводи Нафтопроводи й нафтопродуктопроводи До 426 включно Понад 426 до 720 Понад 720 до 1020 Понад 1020 до 1220 Понад 1220 до 1420 8 9 11 13 15 5 5 6 6 7 Відстань між осями суміжних трубопроводів різних діаметрів потрібно приймати рівною відстані встановленій для трубопроводу великого діаметра. 15.6. Для проведення робіт в межах охоронної зони трубопроводу відповідно до “Правил охорони магістральних трубопроводів” будівельна організація зобов'язана мати письмовий дозвіл організації що експлуатує трубопровід в якому повинні бути визначені час місце порядок і умови проведення цих робіт порядок спостереження і контролю за безпекою їх виконання. Форма дозволу приведена в додатку 9. 15.7. Організація яка отримала письмову згоду організації що експлуатує трубопровід на проведення робіт в охоронній зоні зобов'язана не пізніше ніж за п'ять діб до початку робіт викликати представника експлуатуючої організації для встановлення точного місцеположення підземного трубопроводу по всій дільниці виконання робіт. 15.8. До початку робіт в охоронній зоні трубопроводу організація яка буде вести ці роботи повинна розробити й затвердити узгоджений з організацією підприємством що експлуатує трубопровід проект виконання робіт в якому повинні бути передбачені необхідні заходи безпеки. 15.9. Починати роботи в охоронній зоні трубопроводів та їх об'єктів за узгодженням термін давності якого перевищує 6 місяців забороняється. 15.10. Під час проведення робіт в охоронній зоні трубопроводів та їх об'єктів організацією яка виконує роботи повинна бути призначена особа відповідальна за ці роботи. 15.11. В охоронній зоні діючих трубопроводів відповідно до “Правил охорони магістральних трубопроводів” НАОП 1.1.23-1.16-79 забороняється: - руйнувати берегоукріпляючі споруди земляні та інші споруди що захищають трубопроводи від руйнування а прилеглу територію від аварійного розливання продукту що транспортується по трубопроводу; - переносити засипати або ламати розпізнавальні і сигнальні знаки контрольно-вимірювальні пункти встановлені на трубопроводах; - відчиняти хвіртки вузлів лінійної арматури станцій катодного і дренажного захисту відчиняти люки і двері підсилюючих пунктів зв’язку та інших лінійних споруд; - кидати якори проходити з ланцюгами лотами волокушами і тралами виконувати днопоглиблювальні і землечерпальні роботи; - складувати паливно-мастильні матеріали бризол бітум деревину та інші матеріали; - розводити багаття; - розташовувати бази стоянок і ремонту механізмів автотранспорту вагон-будиночки та інші споруди. 15.12. До початку робіт згідно з НАОП 1.1.21-1.02-85 НАОП 1.1.23-1.03-84 будівельна і експлуатуюча організації спільно повинні обстежити діючий трубопровід на предмет виявлення можливих витоків продукту що транспортується. У разі виявлення витоків продукту не дозволяється користуватися відкритим вогнем. Виявлені дефекти трубопроводу повинні бути усунені експлуатуючою організацією до початку робіт. Після цього експлуатуюча організація повинна видати письмовий дозвіл на проведення робіт зі схемою небезпечних місць перетину із діючим трубопроводом . 15.13. До початку робіт повинна бути пробита і позначена на місцевості вісь фактичного розташування діючого трубопроводу. Позначення знаками здійснюється через кожні 50 м на прямих і через 10 м на кривих дільницях траси. Розбивання і позначення знаками по осі діючого трубопроводу будівельно-монтажна організація виконує спільно з представниками експлуатуючої організації. Небезпечні місця недостатнє поглиблення ознаки виходу газу та ін. повинні бути позначені особливо чітко. 15.14. Про проведену роботу по уточненню траси магістрального трубопроводу складається акт з участю представника замовника організації що експлуатує трубопровід і представника організації яка веде будівельно-монтажні або інші роботи в охоронній зоні трубопроводу. В акті вказуються: тип і кількість викопаних шурфів і встановлених знаків фактична глибина трубопроводу наявність і усунення витоків продукту на якій стадії робіт повинен бути присутнім представник організації що експлуатує трубопровід. Після підписання акту відповідальність за збереження трубопроводів і вказаних знаків під час проведення робіт несе організація що виконує роботи. До акту додається схема розташування діючих трубопроводів з зазначенням діаметра і глибини їх закладання. 15.15. У небезпечних місцях перетин трубопроводу що будується з діючим недостатнє заглиблення в охоронній зоні діючих трубопроводів та ін. роботи повинні вестися в присутності представника експлуатуючої організації; при цьому необхідно: - видати бригаді працівників наряд-допуск із переліком необхідних заходів безпеки; - перед початком робіт пересвідчитися у відсутності витоку продуктів що транспортуються; - виставити в радіусі 5 м від діючого трубопроводу попереджуючі знаки з написами: “Газ! З вогнем не підходити!” “Нафта! З вогнем не підходити!”; - припиняти механізовану розробку ґрунту на відстані не менше за 2 м від осі діючого трубопроводу; розробка ґрунту повинна виконуватися вручну без застосування ударних інструментів ломів кирок клинів та ін. . 15.16. У зв'язку з можливими витоками газу нафти нафтопродуктів або інших продуктів що транспортуються не можна знаходитися на відстані менше за 5 м від продувальної свічки метанольниць і конденсатозбірників діючого магістрального трубопроводу. 15.17. Під час розчищення траси різка лісу і чагарнику повинна виконуватися в сторону протилежну діючому трубопроводу; трелювання дерев через діючий трубопровід забороняється. 15.18. Проїзд землерийних та інших машин над діючим трубопроводом допускається тільки по спеціально обладнаних переїздах у місцях вказаних експлуатуючою організацією. При цьому необхідно дотримуватися вимог безпеки передбачених проектом виконання робіт а на дільницях де діючий трубопровід заглиблений менше за 0 8 м повинні бути встановлені знаки з написами що попереджають про особливу небезпеку. 15.19. Під час засипки родючого шару на діючий трубопровід потрібно дотримуватись технології виконання робіт з рекультивації що виключає наїзд машин на діючий трубопровід. 15.20. Під час риття траншеї відвали мінерального і родючого ґрунту потрібно розташовувати між діючим і тим що прокладається паралельно трубопроводами залишаючи вільною брівку шириною не менше за 0 5 м. Зони розташування відвалів ґрунту мінерального і родючого вказуються в проекті виконання робіт. 15.21. Під час здійснення вибухових робіт по улаштуванню траншей для других ниток згідно з ДНАОП 0.00-1.17-92 масу зарядів потрібно призначати з урахуванням сейсмічного впливу на діючий трубопровід. Охоронна зона при підриванні методом шпурових зарядів і відстань між діючим трубопроводом і зарядом встановлюються ПВР. 15.22. На всіх технологічних колодязях і контрольно-вимірювальних колонках діючого магістрального трубопроводу повинні бути встановлені розпізнавальні знаки розташовані на висоті 2 5 м від поверхні землі. 15.23. Перед початком роботи в колодязі розташованому поблизу діючих трубопроводів особа відповідальна за виконання цих робіт повинна перевірити газоаналізатором відсутність газу на робочому місці і тільки після цього дозволити спуск робітників. У разі виявлення газу недопустимої концентрації більше за 1% необхідно колодязь ретельно провітрити і повторно перевірити загазованість. 15.24. Для виконання робіт по засипці трубопроводу механізмами керівник робіт зобов'язаний видати водієві механізму схему виконання робіт показати на місці кордони розробки ґрунту й розташування діючих трубопроводів. 15.25. Засипку траншей трубопроводу що знову прокладається потрібно проводити траншеєзасиплювачами або бульдозерами з косими ножами. Бульдозери з прямими ножами з метою запобігання наїздів на діючий трубопровід повинні рухатися під кутом 45° до осі траншеї. Кордони можливого пересування бульдозера при засипці траншей повинні бути позначені вішками. Наїзд на валик ґрунту діючого трубопроводу забороняється. 15.26. Під час обходу траси в процесі випробування обхідник повинен знаходитися із зовнішньої сторони знову прокладеного трубопроводу. 16. Робота в умовах болотистої місцевості 16.1. Укладання трубопроводу через болота в літній час потрібно здійснювати при умові виявлення несучої здатності і влаштування вздовж траси лежневої дороги достатньої ширини для виконання технологічних операцій проходу машин і механізмів. 16.2. У літніх умовах на болотах невеликої протяжності допускається прокладання трубопроводу методом сплаву або протягування з попередньою розробкою технологічних карт на проведення робіт. 16.3. Грузькі болота повинні обстежуватися групою працівників не менш трьох чоловік під керівництвом досвідченого провідника бажано з місцевого населення . У кожного робітника в руках повинна бути тичка діаметром 5-6 см і довжиною не менше за 5 м. До пояса робітника прикріпляється карабіном міцна конопляна мотузка що з'єднує робітників між собою. “Вікна” що зустрічаються на шляху в болотистій місцевості треба обходити: їх легко помітити оскільки вони виділяються яскравою соковитою зеленню. 16.4. У разі провалювання в болото потрібно негайно покласти жердину упоперек “вікна” і тримати на ній тулуб. У крайньому випадку - триматися за неї руками не роблячи різких рухів. Інші робітники повинні подати вірьовку або інші засоби порятунку. 16.5. Під час рубання лісу на болотах стовбури дерев потрібно зрізати по можливості врівень із землею. Цієї вимоги необхідно дотримуватись особливо на смузі роботи будівельних механізмів. 16.6. Засипку і обвалування укладеного на болоті трубопроводу потрібно виконувати екскаватором-драглайном одноківшевим екскаватором на поширюваних гусеницях або звичайним одноківшевим екскаватором із сланей. 16.7. На болотах із низькою несучою здатністю потрібно проводити штучне промороження поверхні на глибину 30 - 40 см. Для штучного промороження застосовуються способи передбачені проектом виконання робіт очищення поверхонь від снігу заморожування водою армування хмизом та ін. . 16.8. Машини на гусеничному ходу що працюють на болотистих дільницях повинні мати люки у даху кабіни або мати відкриті двері кабіни. 17. Експлуатація машин механізмів та інструментів 17.1 Загальні вимоги 17.1.1 Склад комплектів будівельних машин їх види характеристики кількість основних і допоміжних машин в комплекті а також склад технологічних комплектів засобів малої механізації обладнання оснащення інвентаря пристосування та інструменту визначається в проекті організації будівництва й проекті виконання робіт відповідно до прийнятої технології виконання робіт. Будівельне обладнання вітчизняного та іноземного виробництва повинно мати сертифікат згідно вимог ДСТУ 3413-96. 17.1.2 Розставляння на об'єкті вантажопідіймальних машин визначається в проекті організації будівництва уточнюється і деталізується в проекті виконання робіт з урахуванням їх спільної безпечної роботи. Відхилення в розміщенні вантажопідіймальних машин допускається тільки при умові узгодження з розробниками проекту виконання робіт і організацією яка експлуатує машини. 17.1.3 Будівельні машини повинні експлуатуватися відповідно до вимог ДБН В.2.8-3-95 “ Будівельна техніка оснащення інвентар і інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин" ГОСТ 12.2.011-75* ГОСТ 12.2.004-75* і експлуатаційної документації. Технічний стан обладнання та укомплектованість будівельних машин повинні відповідати “Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту”. 17.1.4 До управління будівельними машинами і механізмами допускаються особи не молодше за 18 років. 17.1.5 Керівники БМУ БУ АТК бази підприємства або іншої організації начальник директор головний інженер повинні забезпечити безпечні умови роботи і справний стан вантажопідіймальних інших будівельних машин і знімних вантажозахоплювальних пристроїв. 17.1.6 Відповідальність за забезпечення справного стану будівельних машин і механізмів в кожному БМУ БУ АТК базі підприємстві або іншій організації механізованій колоні дільниці цеху і інших на основі наказу керівництва організації повинна бути покладена на одну особу з числа працівників якому підпорядковується персонал якій обслуговує ці машини й механізми машиністи слюсарі електромонтери . Обов'язки відповідальної особи на час відпустки відрядження хвороби або в інших випадках наказом керівника організації повинні бути покладені на працівника який замінює його по посаді. Керівництво організації зобов'язано створити необхідні умови для виконання відповідальною особою покладених на нього обов'язків. 17.1.7 Згідно з ДБН В.2.8-3-95 на машину і механізм повинні бути паспорт та інвентарний номер за якими вони реєструються в журналі обліку і техоглядів. 17.1.8 Машини й механізми отримані від заводу-виготовлювача або з капітального ремонту повинні бути піддані технічному огляду. Огляд покладається на особу відповідальну за справний стан будівельних машин і механізмів у присутності особи якій доручається робота на даній машині. Результати технічного огляду заносяться в паспорт машини. 17.1.9 Будівельні трактори марок Т-130 Т-100 С-100 С-80 і спецагрегати на їх базі повинні експлуатуватися при наявності блокувального пристрою який виключає запуск двигуна при включеній трансмісії. 17.1.10 На машинах повинні бути справні вогнегасники лопати брезент і кошма. Ці засоби потрібно тримати в постійній готовності. Гасити вогонь водою забороняється. 17.1.11 Будівельні машини механізми інвентар та інструменти повинні утримуватися в справному стані і відповідати роботі що виконується. Не дозволяється приступати до роботи якщо на машині механізмі виявлені наявність тріщини на відповідальних частинах металоконструкцій рамі робочих органах змінних дисках або інші несправності а також користуватися несправним інвентарем і інструментом. Частини машин механізмів що рухаються повинні бути обгороджені запобіжними кожухами або щитками. 17.1.12 Під час роботи зі стальними канатами потрібно користуватися брезентовими рукавицями. 17.1.13 Машиніст який здає зміну повинен записати в змінному журналі про всі несправності в роботі машини під час його зміни і довести про це до відома машиніста який приймає зміну. Машиніст що приймає зміну повинен пересвідчитися в справності машини шляхом огляду її разом із машиністом що здає зміну після цього зробити в журналі запис про прийняття зміни. 17.1.14 Обслуговуючий персонал будівельних машин повинен працювати в спецодягу передбаченому галузевими нормами. 17.1.15 Перед початком роботи потрібно уважно перевірити стан всіх вузлів машин і механізмів а також надійність огороджуючих частин. 17.1.16 До початку руху машиніст повинен пересвідчитися у відсутності поблизу від машини людей або яких-небудь предметів на гусеницях. При кожному маневрі повинен подаватися звуковий сигнал. 17.1.17 Під час руху машини в межах траси по високій траві чагарнику та іншій рослинності необхідно уперед вислати людину для попередження наїзду на випадково відпочиваючих людей машиніст у цей час повинен подавати сигнали . 17.1.18 Під час роботи машини забороняється: - знімати огорожі рухомих частин; - знаходитися на майданчиках призначених для технічного обслуговування; - проводити регулювання перетяжку або змащування машин до повної зупинки двигуна; - продовжувати роботу у разі виявлення несправностей. 17.1.19 Під час зупинки машиніст повинен загальмувати машину і встановити важіль перемикання передач у нейтральне положення. Не можна залишати машину на схилі навіть у загальмованому стані. Забороняється сідати в машину або сходити з неї на ходу. 17.1.20 Відкривати кришку горловини радіатора необхідно в рукавицях розташовуючись із навітряної сторони. 17.1.21 Проїзд машин по мостах дозволяється при масі машини що не перевищує вантажопідйомності моста машиніст повинен знати масу машини якою він управляє . При відсутності даних про вантажопідйомність моста проїзд по ньому допускається тільки з дозволу дорожнього майстра. 17.1.22 Під час завантаження автомобіля тракторного або автомобільного поїзда трубами ґрунтом або іншими вантажами за допомогою підіймального крана екскаватора водій повинен вийти з кабіни і стежити за вантаженням із безпечної відстані. 17.1.23 У разі вимушеної зупинки машини в дорозі щоб уникнути отруєння вихлопними газами забороняється відпочивати або спати в кабіні при працюючому двигуні. 17.1.24 Під час експлуатації автомобільного або тракторного поїзда потрібно дотримуватися наступних вимог безпеки: - починати рух тільки після того як водій пересвідчиться що вантаж добре укріплений причіп надійно сполучений із тягачем а причіплювач та інші люди знаходяться на безпечній відстані; - під час руху водій зобов'язаний уважно стежити за станом причіпу і вантажу вести тягач плавно не допускати крутих поворотів і різкого гальмування. 17.1.25 Під час руху автомобільного або тракторного поїзда забороняється: - знаходитися будь-кому між тягачем і причіпом; - переходити через буксирний пристрій; - знаходитися стояти або сидіти на рамі тягача на причіпі підсанках або на вантажі що перевозиться; - відчіплювати тягач до повної зупинки поїзда. 17.1.26 Робота машини безпосередньо під проводами повітряних ліній електропередачі що знаходяться під напругою забороняється. Для безпеки роботи з обох сторін вздовж лінії електропередачі відповідно до “Правил охорони електричних мереж” встановлюється охоронна зона на відстані від електропроводів по горизонталі залежно від напруги лінії: до 1 кВ включно - 2 м; від 1 до 20 кВ включно - 10 м; до 35 кВ включно -15 м; до 110 кВ включно -20 м; до 150 і 220 кВ включно - 25 м; до 330 400 і 500 кВ включно - 30 м; до 750 кВ включно - 40 м; до 800 кВ постійного струму - 30 м. Робота будівельних і дорожніх машин в охоронній зоні лінії електропередачі дозволяється за умови попередньої видачі машиністу наряда-допуску і при повністю знятій напрузі організацією що експлуатує дану лінію електропередачі. У разі неможливості зняття напруги будівельно-монтажні роботи в охоронній зоні лінії електропередачі допускаються тільки: - під час наявності письмового дозволу організації яка експлуатує лінію; - у разі видачі машиністу наряда-допуску будівельно-монтажною організацією; - у разі керівництва і безперервного нагляду відповідальної особи з числа працівників призначеної організацією що виконує роботи яка має кваліфікаційну групу по електробезпеці не нижче III; - при відстані від підіймальної або рухомої частини машини і від вантажу що підіймається в будь-якому положенні до найближчого проводу лінії що знаходиться під напругою: до 1 кВ - 1 5 м; від 1 до 20 кВ - 2 м; від 35 до 110 кВ - 4 м; від 150 до 220 кВ - 5 м; 330 кВ - 6 м; від 500 до 750 кВ - 9 м; 800 кВ постійного струму - 9 м; - при наявності у машиніста якій керує машиною кваліфікаційної групи не нижче за II; - при умові заземлення вантажопідйомної машини крім машин на гусеничному ходу . 17.1.27 Пересування будівельних машин і механізмів а також перевезення обладнання конструкцій та іншого вантажу під лініями електропередачі допускається тільки в тому випадку якщо машина механізм і транспорт із вантажем мають висоту від відмітки дороги або землі не більше за 5 м у разі руху по автомобільних дорогах і 3 5 м при пересуванні по грейдерних дорогах і без доріг. 17.1.28 Машини призначені для роботи в гірській місцевості повинні бути обладнані автоматично діючими гірськими упорами. Автомобіль із причіпом повинен бути обладнаний зчепленням що забезпечує поворот розпуску точно по тій же кривій що і тягач. 17.1.29 Під час роботи в гірських умовах для попередження ковзання гусениць до їх башмаків необхідно приварювати додаткові грунтозачіпи. 17.1.30 У зимовий час для вільного проходження механізмів вздовж траси проїзну частину потрібно регулярно очищати від снігу. 17.1.31 Перед перебазуванням екскаватора крана трубоукладача та інших самохідних будівельних машин необхідно намітити безпечний маршрут проходження. Для цього особа відповідальна за роботу машин повинно заздалегідь оглянути шлях проходження і споруди через які необхідно переправлятися міст шляхопровід та ін. . У складі колони що перебазується повинен знаходитися старший в обов'язки якого входить спостереження за виконанням водіями і машиністами виробничої дисципліни й вимог безпеки. Персонал зайнятий перебазуванням самохідних машин машиністи помічники машиніста перед відправкою в дорогу повинен бути проінструктований про заходи безпеки. 17.1.32 Під час експлуатації машин в польових умовах повинні бути організовані пункти що охороняються для стоянки самохідних будівельних машин у неробочий час. По закінченні робочої зміни машину потрібно ставити на вказаний пункт. Випускати машину зі стоянки дозволяється тільки в тому випадку якщо у машиніста є наряд на роботу. У термінових випадках дозволяється випускати машину по розпорядженню вищого керівника. На стоянці повинен бути журнал в якому записуються відомості про технічний стан машин час виходу й повернення кожної машини. 17.1.33 Під час стоянки самохідних машин на дільницях траси віддалених від пункту стоянки що охороняється машиністи зобов'язані вжити заходи що виключають можливість запуску їх сторонніми особами. 17.1.34 Забороняється проводити які-небудь роботи під машиною при працюючому двигуні. 17.1.35 Якщо на дільниці робіт є підземні комунікації які перетинають трасу трубопроводу то необхідно отримати вказівки від особи відповідальної за виконання робіт про межі роботи будівельних машин. 17.1.36 Машиніст не має права передавати управління будівельною машиною без дозволу особи відповідальної за технічний стан машини. Не дозволяється допускати сторонніх осіб і осіб що не мають відповідної кваліфікації до запуску двигуна й обслуговування машин. 17.1.37 Під час роботи в темний час діб і при поганій видимості траншея й дільниця траси попереду землерийної машини повинні бути освітлені. 17.1.38 Проходження самохідних будівельних машин через залізничний шлях дозволяється тільки на першій транспортній швидкості і в місцях діючих залізничних переїздів. 17.1.39 Коли на машині працює двигун ії не можна ремонтувати змащувати або чистити механізми. 17.1.40 Після закінчення роботи машиніст будівельної машини зобов'язаний: зупинити машину встановити важелі в нейтральне положення заглушити двигун відключити акумуляторну батарею від маси машини вимикачем маси або шляхом зняття клеми “мінус". 17.2. Експлуатація бульдозера 17.2.1 Під час роботи бульдозера потрібно дотримуватися наступних вимог безпеки праці: - зупиняти машину якщо перед ріжучою кромкою відвалу зустрілася перешкода яку бульдозер подолати не може; - не висувати ніж за брівку укосу; - не працювати в дощову погоду на глинистих ґрунтах; - опускати на землю відвал під час його очищення або ремонту; - не наближатися гусеницями до брівки свіжого насипу ближче ніж на 1 м; - працювати бульдозером на місцевості з поздовжнім схилом не більше за 36°. 17.2.2 Одночасна робота бульдозерів які йдуть один за другим дозволяється на дистанції не менше за 20 м. 17.2.3 Не дозволяється залишати машину на схилі з неопушеним відвалом до упору в землю. 17.2.4 Бульдозеристу забороняється: - переганяти бульдозер своїм ходом до місця роботи на пункт стоянки машин із низько опущеним ножем відвалу; - включати задній хід руху бульдозера без подачі попереджувального сигналу. 17.3 Експлуатація одноківшевих екскаваторів 17.3.1 Під час роботи одноківшевого екскаватора вільний простір між задньою стінкою кузова і забоєм або спорудою при будь-якому положенні стріли повинен бути не менше за 1 м 17.3.2 Під час роботи одноківшевим екскаватором забороняється: - повертати платформи з невиведеним із ґрунту ковшем; - підтягати стрілою вантаж розташований не під роликом стріли; - чистити змащувати ремонтувати машини або регулювати на них гальма при піднятому ковші; - виконувати які-небудь роботи між забоєм і екскаватором; - знаходитися в радіусі дії стріли екскаватора плюс 5 м; - сходити з екскаватора при піднятому ковші - переганяти бульдозер своїм ходом до місця роботи на пункт стоянки машин із низько опущеним ножем відвалу; - включати задній хід руху бульдозера без подачі попереджувального сигналу. 17.3.3 У разі знаходження людей у небезпечній зоні дії стріли робота екскаватором забороняється. 17.3.4 Під час зупинки екскаватора машиніст зобов'язаний плавно опустити ківш на ґрунт. 17.3.5 Під час роботи на екскаваторах з електроприводом машиніст зобов'язаний користуватися діелектричними засобами захисту від поразки струмом діелектричні рукавички килимок калоші . 17.3.6 Під час вантаження ґрунту екскаватором на автомобілі потрібно подавати ґрунт збоку або позаду кузова але не через кабіну водія; забороняється виконувати вантаження якщо люди знаходяться в кабіні або між автомобілем і екскаватором. 17.3.7 Профілактичний догляд за екскаватором помічник машиніста або слюсар-ремонтник повинен проводити тільки з дозволу машиніста. Очищати ківш і оглядати головні блоки можна тільки після зупинки екскаватора й опускання ковша на землю. 17.3.8 Перед початком пересування одноківшевого екскаватора своїм ходом до місця роботи на пункт стоянки машин необхідно ківш звільнити від ґрунту підняти на висоту 0 7 м закріпити від розгойдування а стрілу встановити й закріпити по осі ходу. Пересувати екскаватор дозволяється на місцевості з поперечним і поздовжнім схилом вказаним у паспорті і в присутності особи відповідальної за виконання цих робіт. 17.3.9 Під час розробки виїмки або полиці одноківшевим екскаватором машиніст повинен спостерігати за станом забою а у разі обвалу - негайно відвести екскаватор на безпечну відстань і повідомити про це керівника робіт. 17.4. Експлуатація роторного траншейного екскаватора 17.4.1 Екскаватор що отриманий від заводу або після капітального ремонту перед пуском його в експлуатацію повинен пройти обкатку з поступовим його завантаженням протягом перших 30 год. роботи. Екскаватор також повинен бути оглянутий особою відповідальною за технічний стан механізмів. 17.4.2 Під час роботи екскаватора на ньому постійно повинні знаходитися дві людини одна із яких управляє роботою екскаватора а другий контролює зону робочого органу. 17.4.3 Рух екскаватора на підйомі й спуску повинен бути рівномірним прямолінійним і без поворотів. 17.4.4 Під час роботи по кривій трасі робочий орган ротор не повинен мати різких розворотів а задній щиток впиратися в стінку траншеї. При цьому повинно здійснюватися плавне й короткочасне пригальмування однієї гусениці. 17.4.5 У нестійких ґрунтах необхідно рити траншеї з ножовими укісниками. У разі завалу ґрунту робочий орган потрібно очищати обертанням ротора без просування уперед. Очищення ковшів ротора і транспортної стрічки екскаватора повинно виконуватися після повної їх зупинки і тільки з берми траншеї під постійним спостереженням машиніста. 17.4.6 Забороняється будь-кому знаходитися на брівці траншеї у зоні робочого органу і поблизу працюючого транспортера з боку відвального барабана. 17.4.7 Переїзд екскаватора через канави дозволяється тільки після їх засипки ґрунтом або по настилу з колод. 17.4.8 До самостійної роботи на дизелі-електричному екскаваторі і до його обслуговування допускаються особи що мають: - посвідчення про закінчення школи механізаторів по курсу даного дизель-електричного екскаватора; - кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче за II; - практичні знання по наданню першої допомоги у разі ураження електричним струмом. 17.4.9 Виконувати які-небудь роботи по технічному обслуговуванню або ремонту електричної частини екскаватора дозволяється тільки електромонтеру при непрацюючому двигуні. 17.4.10 Поверхні контактів повинні бути чистими. Від забруднення їх необхідно протирати чистою ганчіркою або зачистити дрібною наждачною шкіркою. 17.4.11 Опір ізоляції енергоустаткування повинен бути не менше за 0 5 МОм. Вимірювання виконують мегомметром напругою 500 В в терміни що встановлюються відповідальною за електрогосподарство особою виходячи з місцевих умов але не рідше за один раз у рік. Електротехнічний персонал якій виконує вимірювання не менш двох чоловік повинен користуватися індивідуальними засобами захисту. 17.4.12 Виносні струмоприймачі повинні підключатися до акумуляторної батареї або до генератора через понижувальний трансформатор. Підключати їх прямо до генератора забороняється. 17.4.13 У разі припинення робіт по копанню траншей а також при ремонті екскаватора необхідно встановити його на відстань не менше за 2 м від краю траншеї і загальмувати підклавши підкладки під гусениці. Щоб уникнути примерзання гусениць до ґрунту під них потрібно підкладати жердини або дошки. 17.5 Експлуатація кранів-трубоукладачів 17.5.1 Прибулий із заводу або з капітального ремонту а також після перебазування трубоукладач повинен бути оглянутий перевірений і випробуваний особою відповідальною за технічний стан механізмів після чого може бути введений в експлуатацію. 17.5.2 Машиніст трубоукладача повинен ретельно оглянути й випробувати всі механізми трубоукладача перевірити наявність набору інструментів такелажу пристосування і прийняти його за актом. 17.5.3 Через кожні 12 міс. трубоукладачі що знаходяться в експлуатації повинні піддаватися технічному огляду. Технічний огляд включаючи статичне й динамічне випробування проводить особа що відповідає за технічний стан вантажопідіймальних механізмів. 17.5.4 Статичне випробування повинно проводитися під навантаженням що перевищує вантажопідйомність трубоукладача на 25% при найбільшому й найменшому вильотах стріли. Вантаж підіймається на висоту 100 - 200 мм і витримується в такому положенні 10 хв. Динамічне випробування проводиться під навантаженням що перевищує вантажопідйомність трубоукладача на 10% шляхом повторного його підіймання й опускання а також пересування з ним на відстань 100 м. Це випробування проводиться тільки в тому випадку якщо результати статичного випробування визнані задовільними. 17.5.5 Забороняється працювати на трубоукладачі у разі наявності наступних дефектів: - тріщин у відповідальних частинах металоконструкцій стрілі рамі та ін. ; - недопустимого зносу стальних канатів крюка й механізму підіймання; - несправності гальм; - поломки собачки храпового механізму стрілового барабана лебідки; - пробуксовки муфти відбору потужності. 17.5.6 Під час роботи на трубоукладачі повинен знаходитися тільки машиніст. 17.5.7 Машиністу забороняється сходити з трубоукладача під час руху й проведення робіт. 17.5.8 Вантажі маса яких близька до максимальної при даному вильоті стріли потрібно спочатку підіймати на висоту не більш ніж 20 см. Подальший підйом повинен здійснюватися після перевірки стану трубоукладача й дії гальм. 17.5.9 Стропування і розстропування труб двохзахоплювальними й богатозахоплювальними стропами повинна виконуватися двома стропальниками по одному на кожний кінець труби. 17.5.10 Щоб уникнути перекидання трубоукладача забороняється працювати на поперечних схилах місцевості більше за 8° поздовжніх - більше за 15° без спеціального якоріння. 17.5.11 Транспортування вантажів трубоукладачем дозволяється тільки в межах території будівельного майданчика причому щоб уникнути розгойдування вантажів повинні застосовуватися розтяжки. Поза межами будівельного майданчика транспортування вантажів трубоукладачем забороняється. 17.5.12 Робота трубоукладачем без контрвантажів забороняється. 17.5.13 Підіймання або опускання секцій трубопроводу в траншею повинні проводитися тільки по команді особи відповідальної за виконання цих робіт. 17.6 Експлуатація пересувних компресорів 17.6.1 Під час встановлення компресорів необхідно витримувати інтервали між їх виступаючими частинами не менше за 1 5 м. 17.6.2 Повітропроводи потрібно монтувати зі схилом від 0 0025 до 0 0004 в напрямі руху повітря а в знижених точках повітропроводу і біля компресора встановлювати масловіддільники зі спускними і продувальними кранами. 17.6.3 Накопичення пилу і продуктів корозії в суміші з маслом у внутрішніх поглибленнях компресора камера стискання клапанні поглиблення викидна труба може бути причиною електростатичного розряду або самозаймання і вибуху. Для попередження таких явищ необхідно: - заземляти корпус компресора якщо його заземлення не здійснюється через електродвигун; - періодично очищати від накипу і відкладів частини компресору промиваючи їх гасом; не можна застосовувати при цьому бензин або газолін; - очищати від іржі внутрішню поверхню повітропроводів; - оберігати повітрозабір від попадання сторонніх предметів комах і пилу встановлюючи сітки й фільтри. 17.6.4 Конденсат і масло з повітропроводів необхідно регулярно видаляти через спускні крани щоб уникнути гідравлічних ударів що можуть виникнути у разі їх попадання в компресор. 17.6.5 На викиді компресора повинна бути встановлена тарувальна запобіжна пластина розрахована на розрив при підвищенні тиску на 10% більше за робочий або відповідний запобіжний клапан. 17.6.6 Під час порушення нормальної роботи системи змащування і режиму охолоджування нагріві підшипників або інших деталей появі сильної вібрації компресорної установки й комунікацій трубопроводу компресор необхідно зупинити. Поновлювати роботу компресора можна тільки після усунення виявлених несправностей. 17.7 Експлуатація наповнювальних агрегатів 17.7.1 Машиністи агрегатів встановлених на шасі автомобілів крім виданих їм на руки інструкцій по експлуатації і охорони праці повинні мати посвідчення водія. 17.7.2 Машиністи агрегатів які мають електричний привід повинні бути навчені правилам електробезпеки і мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче за II. 17.7.3 Агрегат і пересувна електростанція що використовується як джерело струму після їх встановлення для роботи повинні бути заземлені. Струмоведучий кабель для запобігання від пошкоджень машинами і механізмами потрібно прокладати в стальному кожусі або із заглибленням на 40 см у ґрунт. 17.7.4 Нагнітальні водопроводи після агрегатів повинні разом з арматурою заздалегідь бути випробувані водою під тиском 1 25 Рраб. Трубки для приєднання манометрів підлягають попередньому випробуванню водою під тиском 2 5 Рраб. Для водопроводів необхідно використовувати тільки безшовні труби І класу. 17.7.5 При ускладненнях під час відкривання засувок і кранів потрібно застосовувати спеціальне пристосування ріжкові ключі та ін. . Забороняється при відкриванні вдаватися до ударів іншими предметами. 17.7.6 Зона розташування агрегатів вузли підключення їх до трубопроводу а також тимчасові склади паливно-мастильних матеріалів для агрегатів у нічний час повинні бути освітлені. 17.7.7 Паливні баки потрібно заправляти при непрацюючому двигуні. При цьому забороняється курити й застосовувати відкритий вогонь. 17.7.8 Прогрівати двигуни агрегатів під час запуску в умовах низьких температур дозволяється тільки гарячою водою або пальниками інфрачервоного випромінювання. Застосування відкритого вогню для прогрівання двигунів і паливопроводів забороняється. 17.7.9 Технічне обслуговування регулювання й ремонт агрегатів дозволяється виконувати тільки після зупинки двигуна. 17.7.10 Технічне обслуговування й ремонт насосної установки агрегатів дозволяється виконувати тільки після того як припинена подача електроенергії. 17.7.11 Роботу двигуна в процесі обслуговування й ремонту дозволяється перевіряти тільки при відключеній насосній установці. 17.8 Експлуатація інструменту 17.8.1 До робіт з пневматичним інструментом повинні допускатись працівники які пройшли виробниче навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99. Працівники допущені до роботи з електроінструментом згідно з вимогами ДНАОП 1.1.10-1.04-01 повинні попередньо пройти навчання та перевірку знань правил безпечної роботи і мати запис у посвідченні про допуск до виконання робіт із застосуванням електроінструменту. Електротехнічні працівники які мають з електробезпеки групу ІІ і вище допускаються до роботи з електроінструментом без запису у посвідченні на право виконувати спеціальні роботи. 17.8.2. Ручний електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91. На корпусах електроінструменту необхідно зазначити інвентарні номери та дати проведення наступних перевірок. 17.8.3 Експлуатація електрифікованого пневматичного і слюсарно-ковальского інструменту повинна відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01 “Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями”. Додаток 1 до пункту 5.1.7 Правил безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів Мінімальні відстані від осі підземних і наземних у насипу трубопроводів до населених пунктів окремих промислових і сільськогосподарських підприємств будівель і споруд. витяг із СНиП 2.05.06-85 Об'єкти будівлі і споруди Мінімальна відстань м від осі газопроводів нафтопроводів і нафтопродуктопроводів класу I II IV III II I Умовним діаметром мм 300 і менше Біл. 300 до 600 Біл 600 до 800 Біл 800 до 1000 Біл.1000 до 1200 Біл. 1200 до 1400 300 і менше Біл. 300 300 і менше Біл. 300 до 500 Біл. 500 до 1000 Біл. 1000 до 1400 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 1. Міста та інші населені пункти; колективні сади із садовими будиночками дачні селища; окремі промислові і сільськогосподарські підприємства; тепличні комбінати і господарства; птахофабрики; молокозаводи; кар'єри розробки корисних копалин; гаражі і відкриті стоянки для автомобілів індивідуальних власників на кількість автомобілів понад 20; окремі будинки з масовим скупченням людей школи лікарні клуби дитячі сади і ясла вокзали та ін. ; житлові будинки 3-поверхові і вище; залізничні станції; аеропорти; морські і річкові порти і пристані; гідроелектростанції; гідротехнічні споруди морського і річкового транспорту I-IV класів; очисні споруди і насосні станції водопровідні що не відносяться до магістрального трубопроводу мости залізниць загальної мережі й автомобільних доріг I і II категорій із прольотом понад 20 м при прокладці нафтопроводів і нафтопродуктопроводів нижче мостів за течією ; склади легкозаймистих і пальних рідин і газів з обсягом збереження понад 1000 м3; автозаправні станції; щогли вежі і спорудження багатоканальної радіорелейної лінії технологічного зв'язку трубопроводів щогли вежі і спорудження багатоканальної радіорелейної лінії зв'язку Міністерства зв'язку СРСР і інших відомств; телевізійні вежі. 100 150 200 250 300 350 75 125 75 100 150 200 2. Залізниці загальної мережі на перегін и автодороги I - III категорій паралельно яким прокладається трубопровід; житлови будівлі 1-2-поверхові що стоять окремо; садовий будиночок дачі; будинок лінійного обхідника; кладовище; сільськогосподарська ферма и обгороджена дільниця для організованого випасу худоби; польовий стан. 75 125 150 200 225 250 75 100 50 50 75 100 Продовження додатка 1 Об'єкти будівлі і споруди Мінімальна відстань м від осі газопроводів нафтопроводів и нафтопродуктопроводів Класу I II IV III II I Умовним діаметром мм 300 і менше Біл. 300 до 600 Біл. 600 до 800 Біл. 800 до 1000 Біл. 1000 до 1200 Біл. 1200 до 1400 300 і менше Біл. 300 300 і менше Біл. 300 до 500 Біл. 500 до 1000 Біл. 1000 до 1400 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 3. Нежилі і підсобні будівлі що стоять окремо; устя нафтових газових і артезіанських свердловин що буряться і експлуатуються; гаражі і відкриті стоянки для автомобілів індивідуальних власників на 20 автомобілів і менше; каналізаційні споруди; залізниці промислових підприємств; автомобільні шляхи IV V III-п IV-п категорій паралельно яким прокладається трубопровід. 30 50 100 150 175 200 30 50 30 30 30 50 4. Мости залізниць промислових підприємств автомобільних шляхів III IV III-п IV-п категорій с пролітом понад 20 м при прокладенні нафтопроводів і нафтопродуктопроводів нижче мостів за течею . 75 125 150 200 225 250 75 125 75 100 150 200 5. Території НПС КС установок комплексної підготовки нафти і газу СПСГ групових і збірних пунктів промислів промислових газорозподільних станцій ПГРС установок очищення та осушки газу. 75 125 150 200 225 250 75 125 30 30 50 50 6. Вертодроми і посадочні майданчики без базування на них вертольотів. 50 50 100 150 175 200 50 50 50 50 50 50 7. При прокладці підвідних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів вище за течією: від мостів залізниць і автомобільних шляхів промислових підприємств і гідротехнічних споруд; від пристаней і річкових вокзалів від водозаборів. 300 1000 3000 300 1000 3000 300 1000 3000 500 1500 3000 8. Території ГРС автоматизованих газорозподільних станцій АГРС регуляторних станцій у тому числі шафного типу призначених для забезпечення газом: а міст; населених пунктів; підприємств; окремих будівель і споруд; інших споживачів; б об'єктів газопроводу пунктів вимірювання витрат газу термоелектрогенераторів та ін. . 50 25 75 25 100 25 125 25 150 25 175 25 50 25 75 25 Продовження додатка 1 Об'єкти будівлі и споруди Мінімальна відстань м від оси газопровід нафтопровід и нафтопродуктопровід клас I II IV III II I Умовний діаметр мм 300 і менше Біл. 300 до 600 Біл. 600 до 800 Біл. 800 до 1000 Біл. 1000 до 1200 Біл. 1200 до 1400 300 и менше Біл. 300 300 і менше Біл. 300 до 500 Біл. 500 до 1000 Біл. 1000 до 1400 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 9. Автоматизовані електростанції з термоелектрогенераторами; апаратура зв'язку телемеханіки й автоматики. Не менш 15 від крайней нити 10. Магістральні зрошувальні канали і колектори ріки і водоймища уздовж яких прокладається трубопровід; водозабірні споруди і станції зрошувальних систем. 25 25 25 25 25 25 25 25 75 100 150 200 11. Спеціальні підприємства споруди площадки охоронні зони; склади вибухових і вибухонебезпечних речовин кар'єри корисних копалин видобування на яких виконується з застосуванням підривних робіт склади зріджених пальних газів. За узгодженням із зацікавленими організаціями і відповідними органами Державного нагляду 12. Повітряні лінії електропередач високої напруги паралельно яким прокладається трубопровід; повітряні лінії електропередач високої напруги паралельно яким прокладається трубопровід в обмежених умовах траси; опори повітряних ліній електропередач високої напруги при пересиченні їх трубопроводом; відкриті і закриті трансформаторні підстанції і закриті розподільні пристрої напругою 35 кВ і більше. У відповідності до вимог «Правил устройства електроустановок» затверджений Міненерго СРСР 13. Земляний амбар для аварійного випуску нафти і конденсату з трубопроводів. 50 75 75 75 100 100 50 50 30 30 50 50 14. Кабелі міжміського зв'язку і силові електрокабелі. 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 15. Щогли вежі та споруди багатоканального радіорелейного зв'язку трубопроводів що не обслуговуються термоелектрогенератори. 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 16. Підсилювальні пункти кабельного зв'язку що не обслуговуються у підземних термокамерах. 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 17. Притрасові постійні шляхи призначені тільки для обслуговування трубопроводів. Не менш 10 Продовження додатка 1 Примітки: 1. Відстані вказані в таблиці потрібно приймати: для міст і інших населених пунктів від проектної міської межі на розрахунковий термін 20-25 років; для окремих промислових підприємств залізничних станцій аеродромів морських і річкових портів і пристаней гідротехнічних споруд складів горючих і легкозаймистих матеріалів артезіанських свердловин від кордонів відведених ним територій з урахуванням їх розвитку; для залізниць - від підошви насипу або брівки виїмки з боку трубопроводу але не менше за 10 м від кордону смуги відведення дороги; для автомобільних доріг - від підошви насипу земляного полотна; для всіх мостів - від підошви конусів; для будівлі і споруд що стоять окремо - від найближчих виступаючих їх частин. 2. Під будівлею або споруду що окремо стоять потрібно розуміти будівлю або споруду розташовану поза населеним пунктом на відстані не менше за 50 м від найближчих виступаючих їх частин. 3. Мінімальні відстані від мостів автомобільних доріг та залізниць з прольотом 20 м і менше слід приймати такі ж як від відповідних доріг. 4. При відповідному обґрунтуванні допускається скорочувати вказані в гр. 3-9 таблиці за винятком поз. 5 8 10 13-16 і в гр. 2 тільки для поз. 1-6 відстані від газопроводів не більш ніж на 30% при умові віднесення дільниць трубопроводів до II категорії з 100%-ним контролем монтажних зварних з'єднань рентгенівськими або гамма променями і не більш ніж на 50% при умові віднесення їх до категорії В при цьому вказані в поз. 3 відстані допускається скорочувати не більш ніж на 30% при умові віднесення дільниць трубопроводів до категорії В. Вказані в поз. 1 4 і 10 відстані для нафтопроводів і нафтопродуктопроводів допускається скорочувати не більш ніж на 30% при умові збільшення номінальної розрахункової товщини стінки труб на таку величину в процентах на яку скорочується відстань. 5. Мінімальні відстані від осі газопроводів до будівель і споруд при наземному прокладанні передбачені в поз. 1 потрібно приймати збільшеними в 2 рази в поз. 2-6 8-10 і 13- в 1 5 рази. Ця вимога відноситься до дільниць надземного прокладання протяжністю понад 150 м. 6. Відстані до об'єктів відсутніх в цій таблиці потрібно приймати за узгодженням з відповідними органами Державного нагляду і зацікавленими організаціями. 7. При розташуванні будівель і споруд на відмітках вище за відмітки нафтопроводів і нафтопродуктопроводів допускається зменшення вказаних в поз. 1 2. 4 і 10 відстаней до 25% при умові що прийняті відстані повинні бути не менше за 50 м. 8. При надземному прокладанні нафтопроводів і нафтопродуктопроводів мінімальні відстані що допускаються від населених пунктів промислових підприємств будівель і споруд до осі трубопроводів потрібно приймати за табл. 4 як для підземних нафтопроводів але не менше за 50 м. 9. Для газопроводів що прокладаються в лісових районах мінімальні відстані від автомобільних доріг і залізниць допускається скорочувати на 30%. 10. Відстань не менше за 10 м від притрасових доріг повинна прийматися з урахуванням розташування споруд вказаних в поз. 8 і 9. 11. Вказані в поз. 7 мінімальні відстані від підводних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів допускається зменшувати до 50 % при умові укладання цих трубопроводів в сталевих футлярах. 12. Газопроводи та інші об'єкти з яких можливий викид або витік газу в атмосферу повинні розташовуватися за межами смуг повітряних підходів до аеродромів і вертодромів. Додаток 2 до пункту 5.1.7 Правил безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів Мінімальні відстані від КС і ГРС магістральних газопроводів НПС нафтопроводів нафтопродуктопроводів або конденсатопроводів до населених пунктів підприємств будівель і споруд витяг із СНиП 2.05.06-85 Об’єкти будівлі і споруди Мінімальні відстані м від КС і ГРС від НПС Клас газопроводу Категорія НПС I II III II I Умовний діаметр газопроводу мм 300 і менше Біл. 300 до 600 Біл. 600 до 800 Біл. 800 до 1000 Біл. 1000 до 1200 Біл. 1200 до 1400 300 і менше Біл. 300 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1. Міста та інші населені пункти; колективні сади із садовими будиночками; дачні селища; окремі промислові і сільськогосподарські підприємства тепличні комбінати і господарства; птахофабрики; молокозаводи; кар'єри розробки корисних копалин; гаражі і відкриті стоянки для автомобілів індивідуальних власників на кількість автомобілів понад 20; установки комплексної підготовки нафти і газу та їх групові і збірні пункти; будинки з масовим скупченням людей школи лікарні клуби дитячі сади і ясла вокзали та ін. що окремо стоять; житлові будинки 3-поверхові і вище; залізничні станції; аеропорти; морські і річкові порти і пристані; гідроелектростанції; гідротехнічні споруди морського і річкового транспорту I-IV класів; щогли вежі і споруди багатоканальної радіорелейної лінії технологічного зв'язку трубопроводів; щогли вежі і споруди багатоканального радіорелейного зв'язку Міністерства зв'язку СРСР і інших відомств; телевізійні вежі. 500 150 500 175 700 200 700 250 700 300 700 350 500 100 500 125 100 150 200 2. Мости залізниць загальної мережі та автомобільних шляхів I і II категорій із прольотом понад 20 м при прокладанні нафтопроводів і нафтопродуктопроводів нижче мостів за течією ; склади легкозаймистих і пальних рідин і газів з обсягом збереження понад 1000 м3; автозаправні станції; водопровідні споруди що не відносяться до магістрального трубопроводу. 250 150 300 175 350 200 400 225 450 250 500 300 250 100 300 125 100 150 200 3. Залізниці загальної мережі на перегонах і автошляхи I-III категорій що стоять окремо: житлові будинки 1-2-поверхові; будинки лінійних обхідників; цвинтаря; сільськогосподарські ферми та обгороджені ділянки для організованого випасу худоби; польові стани. 100 75 150 125 200 150 250 200 300 225 350 250 75 75 150 100 50 75 100 Продовження додатка 2 Об’єкти будівлі і споруди Мінімальні відстані м від КС і ГРС від НПС Клас газопроводу Категорія НПС I II III II I Умовний діаметр газопроводу мм 300 і менше Біл. 300 до 600 Біл. 600 до 800 Біл. 800 до 1000 Біл. 1000 до 1200 Біл. 1200 до 1400 300 і менше Біл. 300 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 4. Мости залізниць промислових підприємств автомобільних шляхів III IV III-п IV-п категорій із прольотом понад 20м. 125 100 150 125 200 150 250 200 300 225 350 250 100 75 150 125 100 150 200 5. Залізниці промислових підприємств. 75 100 100 75 150 100 175 150 200 175 250 200 50 50 100 75 50 75 100 6. Автомобільні шляхи IV V III-п и IV-п категорій. 75 50 100 75 150 100 175 150 200 175 250 200 50 50 100 75 20 20 50 але не менше 100 м від найближчого резервуара резервуарного парка 7. Нежилі і підсобні будівлі сараї та ін. що стоять окремо; устя що нафтових газових і артезіанських свердловин що буряться і експлуатуються; гаражі і відкриті стоянки для автомобілів індивідуальних власників на 20 автомобілів і менше; очисні споруди і насосні станції каналізації. 50 50 75 75 150 100 200 150 225 175 250 200 50 30 75 50 30 50 75 8. Відкриті розподільні пристрої 35 110 220 кВ електропідстанцій що живлять КС і НПС магістральних трубопроводів і інших споживачів. 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 9. Відкриті розподільні пристрої 35 100 220 кВ електропідстанцій що забезпечують КС і НПС магістральних трубопроводів. На території КС і НПС із дотриманням вибухо- і пожежонебезпечних розривів від будинків і споруджень 10. Лісові масиви порід: а хвойних; б листяних. 50 20 50 20 50 20 75 30 75 30 75 30 50 20 50 20 50 20 50 20 50 20 11. Вертодроми і посадкові площадки без базування на них вертольотів: важких типу МІ-6 МІ-10; середніх типу МІ-4 МІ-8; легких типу МІ-2 КА-26 висота будинків і споруд трубопроводів що знаходяться в смузі повітряних підходів вертольотів не повинна перевищувати розміру площини обмеження висоти перешкод відповідно до вимог нормативних документів МЦПФ затверджених у встановленому порядку . 100 75 60 100 75 75 150 150 150 200 200 200 225 225 225 250 250 250 100 75 60 100 75 60 100 75 60 100 75 60 100 75 75 Продовження додатка 2 Об’єкти будівлі і споруди Мінімальні відстані м від КС і ГРС від НПС Клас газопроводу Категорія НПС I II III II I Умовний діаметр газопроводу мм 300 і менше Біл. 300 до 600 Біл. 600 до 800 Біл. 800 до 1000 Біл. 1000 до 1200 Біл. 1200 до 1400 300 і менше Біл. 300 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 12. Спеціальні підприємства споруди площадки охоронні зони склади вибухових і вибухонебезпечних речовин; кар'єри корисних копалин видобування на яких виконується з застосуванням підривних робіт; склади зріджених горючих газів. За узгодженням із зацікавленими організаціями і відповідними органами Державного нагляду 13. Повітряні лінії електропередачі високої напруги. Відповідно до вимог «Правил устройства електроустановок» затверджених Міненерго СРСР 14. Факел для спалювання газу. 100 100 100 100 100 100 100 100 - - - Примітки: 1. Відстані зазначені над рисою відносяться до КС під рисою до ГРС. 2. Категорії НПС слід приймати: I категорія – при ємності резервуарного парку понад 100 000 м3; II категорія – при ємності резервуарного парку понад 20 000 до 100 000 м3 включ. ; III категорія – при ємності резервуарного парку до 20 000 м3 і НПС без резервуарних парків. 3. Відстані слід приймати: для будинків і споруд за поз. 1 – від будинку компресорного цеху; для НПС ГРС і будинків і споруд за поз. 1-14 і для КС за поз. 2-14 – від огорожі станцій. 4. Щогли вежі радіорелейної лінії зв'язку трубопроводів допускається розташовувати на території КС і НПС при цьому відстань від місця установки щогл до технологічного устаткування повинна бути не менше висоти щогли. 5. Щогли вежі багатоканального радіорелейного зв'язку що не обслуговується допускається розташовувати на території ГРС при цьому відстань від місця установки щогл до технологічного устаткування газорозподільних станцій повинна бути не менше висоти щогли. 6. НПС повинна розташовуватися як правило нижче відміток населених пунктів та інших об'єктів. При розробленні відповідних заходів що запобігають розливу нафти чи нафтопродуктів при аварії допускається розташовувати зазначені станції на однакових відмітках чи вище населених пунктів та промислових підприємств. 7. Знак « - « у таблиці означає що відстань не регламентується. 8. У разі розміщення на КС і ГРС одаризаційних установок віддаль до населених пунктів необхідно приймати з урахуванням гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосфері повітря населених пунктів встановлених Міністерством охорони здоров’я. 9. Примітки 1-3 до таблиці 1 розповсюджуюються і на цю таблицю. Додаток 3 до пункту 5.1.7 Правил безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів Таблиця 1. Відстані між магістральними трубопроводами що будуються паралельно до діючих в одному технічному коридорі при надземному наземному і комбінованому прокладанні трубопроводів. витяг з СНиП 2.05.06-85 Спосіб прокладання паралельних ниток газопроводів Мінімальна відстань у світлі м між паралельними нитками газопроводів на відкритій місцевості чи при наявності між газопроводами лісосмуги шириною менше 10 м При наявності між газопроводами лісосмуги шириною понад 10 м При умовному діаметрі газопроводу мм першої другої до 700 Біл. 700 до 1000 Біл.1000 до 1400 до 700 Біл. 700 до 1000 Біл.1000 до 1400 Наземний Наземний 20 30 45 15 20 30 ? Підземний 20 30 45 15 20 30 Надземний ? 20 30 45 15 20 30 ? Надземний 40 50 75 25 35 50 ? Наземний 40 50 75 25 35 50 Примітка. При наявності на підземних газопроводах окремих наземних чи надземних дільниць довжиною не більше 100 м переходи через яри та ін. допускається зменшувати мінімальну відстань між паралельними нитками на цих дільницях до 25 м а при віднесенні цих дільниць до II категорії зазначені відстані слід приймати як для підземного прокладання. Таблиця 2. Відстані між магістральними трубопроводами що будуються паралельно до діючих в одному технічному коридорі при підземному прокладанні трубопроводів. витяг з СНиП 2.05.06-85 Умовний діаметр трубопроводу що проектується мм Мінімальна відстань між осями трубопроводу що проектується і діючого підземних трубопроводів м на землях Несільськогосподарського призначення чи непридатних для сільського господарства; Державного лісового фонду Сільськогосподарського призначення при знятті і відновленні родючого шару До 400 включ. 11 20 Біл. 400 до 700 включ. 14 23 Біл. 700 до 1000 включ. 15 28 Біл. 1000 до 1200 включ. 16 30 для газопроводів 32 32 для нафтопроводів и нафтопродуктопроводів діаметром 1200 мм Св. 1200 до 1400 включ. 18 32 для газопроводів Примітка. Для гірської місцевості а також для переходів через природні і штучні перешкоди зазначені в таблиці відстані допускається зменшувати. Додаток 4 до пункту 6.3.6 Правил безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів Таблиця 1. Гранична кількість труб секций діаметром до 500 мм що перевозяться на Діаметр труби мм Товщина стінки мм Маса 1 м труби кг Гранична кількість труб секцій що перевозяться трубовозами у дужках зазначений тип тягача ПВ-93 Урал-325 ПВ-94 ЗИЛ-131 вантажопідйомність 9 т. ПВ-204 КрАЗ-255 вантажопідйомність 19 т. БТ-361 К-701 вантажопідйомність 25 т. ПТГ-251 вантажопідйомність 25 т. Довжина труб секцій м 12 24 36 12 24 36 12 24 36 12 24 36 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 25 4.0 2 07 361 180 120 763 381 254 1005 - - - 502 335 28 4.0 2 37 315 157 105 666 333 222 877 - - - 438 292 32 4.0 2 76 270 135 90 571 285 190 752 - - - 376 250 38 4.0 3 35 223 111 74 471 235 157 620 - - - 310 206 42 4.0 3 75 199 99 66 421 210 140 555 - - - 277 185 50 8.0 8 29 90 45 30 190 95 63 250 - - - 125 83 57 8.0 9 67 73 36 24 154 79 51 202 - - - 101 67 68 8 0 11 84 63 31 21 133 66 44 175 - - - 87 58 16 0 20 52 36 18 12 76 38 25 100 50 33 83 8 0 14 80 50 25 16 106 53 35 140 - - - 70 46 18 0 28 85 25 12 8 53 26 17 70 - - - 35 23 95 8 0 17 16 42 21 14 86 44 29 116 - - - 58 38 24 0 34 85 20 10 6 43 21 14 57 - - - 28 19 114 8 0 20 91 35 17 11 74 37 24 97 - - - 48 32 28 0 42 62 17 8 5 36 18 12 47 - - - 23 15 159 7 0 26 2 27 14 9 57 28 19 75 - - - 37 25 10 0 36 8 19 9 6 40 20 13 52 - - - 26 17 28 0 103 0 7 3 2 15 7 5 20 - - - 10 6 168 7 0 27 6 27 14 9 57 28 19 75 - - - 37 25 9 0 35 3 20 10 6 42 21 14 55 - - - 27 18 14 0 57 6 12 6 4 25 12 8 33 - - - 16 11 36 0 117 19 6 3 2 14 7 5 18 - - - 9 6 219 7 0 36 6 20 10 7 42 21 14 55 - - - 27 18 10 0 51 5 14 7 4 29 14 9 38 - - - 19 12 16 0 85 8 8 4 2 16 8 5 22 - - - 11 7 36 0 162 47 6 3 2 13 6 4 17 - - - 8 5 273 7 0 45 9 16 8 5 33 16 11 44 - - - 22 14 10 0 64 8 10 5 3 22 11 7 27 - - - 13 9 20 0 133 7 5 2 1 11 5 4 13 - - - 6 4 36 0 210 41 3 1 1 5 2 1 7 - - - 3 2 325 8 0 62 5 11 5 3 24 12 8 32 - - - 16 10 10 0 77 7 9 4 3 19 9 6 25 - - - 12 8 14 0 111 4 6 3 2 13 6 4 17 - - - 8 5 36 0 256 58 3 1 1 5 2 1 7 - - - 3 2 426 8 0 83 5 8 4 2 18 9 6 24 - - - 12 8 16 0 166 9 3 1 1 7 3 2 10 - - - 5 3 18 0 187 8 3 1 1 7 3 2 10 - - - 5 3 36 0 346 25 1 - - 3 1 1 5 - - - 2 1 рухомому складі Продовження додатка 4 Таблиця 2. Гранична кількість труб секцій діаметром більше ніж 500 мм що перевозяться на рухомому складі. Вантажопідйомність т. Марка трубовоза тип тягача Діаметр труб мм 1420 1220 1020 820 720 530 Довжина труб або секцій м 12 24 36 12 24 36 12 24 36 12 24 36 12 24 36 12 24 36 9 ПВ-92 УРАЛ-375 ПВ-94 ЗИЛ-131 1 - - 2 1 - 2 1 - 5 2 1 5 2 1 7 4 2 19 ПВ-204 КРАЗ-255Б 2 1 - 3 1 1 3 1 1 6 3 2 6 3 2 7 5 3 15 МАЗ-7910 2 - - 3 - - 3 - - 6 - - 6 - - 9 - - 18 ПТ-181 Т-100М 2 2 - 3 2 1 3 2 1 6 5 3 6 5 3 9 7 5 25 ПТГ-251 гусеничний трактор тягового класу 10 т 2 2 1 3 3 2 3 3 2 6 6 3 6 6 3 9 9 7 ПТК-25К К-701 2 2 1 3 3 2 3 3 2 6 6 3 6 6 3 9 9 7 30 ПВ-301 МАЗ-543 30 ПТ-301 Т-130Б ПТ 401 Т-130 2 2 1 3 3 2 3 3 3 6 6 5 6 6 5 9 9 7 40 Т-180 2 2 1 3 3 3 3 3 3 6 6 6 6 6 6 9 9 9 ПВ-361 2 2 1 3 3 3 3 3 3 6 6 6 6 6 6 9 9 9 Додаток 5 до пункту 9.2.4 Правил безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів Форма акта приймання в експлуатацію трубозварювальної бази ЗАТВЕРДЖУЮ: посада прізвище ім’я по батькові підпис “ ” 200 р. АКТ приймання в експлуатацію трубозварювальної бази Комісія у складі: Голови посада прізвище ініціали організація і членів комісії: 1. посада прізвище ініціали організація 2. 3. призначена наказом по найменування організації від “ ” 20 р. № в період з по провела перевірку трубозварювальної бази для зварювання труб діаметром на будівництві найменування об'єкта місце приймання на дільниці № БУ БМУ ПМК. 1. Розглянувши після закінчення монтажу пред'явленого обладнання інструменту матеріалів засобів контролю документації комісія встановила: 1.1. Трубозварювальна база указати: приймається уперше після перебазування після місячної перерви в роботі після року безперервної роботи 1.2. 1.3. 2. Зауваження комісії: 2.1. 2.2. 2.3. 3. Висновки: 3.1. Комісія вважає пред'явлену трубозварювальну базу після усунення зауважень по пункту 2 прийнятою в експлуатацію. 4. Цей акт складений в 4 примірниках і зберігається: 1 примірник на дільниці № 1 примірник в БУ БМУ ПМК 1 примірник в об'єднанні 1 примірник в ТУ Держнаглядохоронпраці Голова комісії: Члени комісії: підпис ініціали прізвище Додаток 6 до пункту 9.7.5 Правил безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів Типова схема тимчасового сховища для джерел випромінювання Типова схема тимчасового сховища для джерел випромінювання з металевих труб розміри в мм : 1- джерело випромінювання; 2- колодязь для зберігання джерела випромінювання; 3- вимощення; 4- металеві косинки; 5- кришка колодязя; 6- вантажопідйомний крюк; 7- кільце для підйому і опускання; 8- противага; 9- двері; 10- корпус сховища; 11- роликові блоки Додаток 7 до пункту 13.3.2 Правил безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів Розміри охоронної зони під час випробування на міцність підземних трубопроводів в м Діаметр трубопроводу мм З тиском випробування 82 5 кгс/см2 8 25 МПа З тиском випробування більше ніж 82 5 кгс/см2 8 25 МПа Повітрям або газом водою Повітрям або газом водою В обидві сторони від осі трубопроводу У напрямі відривання заглушки від торця трубопроводу В обидві сторони від осі трубопроводу У напрямі відрива ння заглушки від торця трубопроводу В обидві сторони від осі трубопроводу У напрямі відривання заглушки від торця трубопроводу В обидві сторони від осі трубопроводу У напрямі відривання заглушки від торця трубопроводу Від 100 до300 100 600 75 600 150 900 100 900 Понад 300 до 500 150 800 75 800 225 1200 100 1200 Понад 500 до 800 200 800 75 800 300 1200 100 1200 Понад 800 до 1000 250 1000 100 1000 375 1500 150 1500 Понад 1000 до 1400 350 1000 100 1000 525 1500 150 1500 Примітка: Під час випробування наземних або надземних трубопроводів розміри охоронної зони вказані в таблиці збільшуються в 1 5 рази. Додаток 8 до пункту 13.3.4 Правил безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів Параметри випробування на міцність дільниць магістральних трубопроводів № п/п Категорії дільниць трубопроводу за СНиП 2.05.06-85 Призначення дільниць трубопроводів Етапи випробування на міцність Тиск у верхній точці Тривалість год. 1 2 3 4 5 6 1.1 В.1 Переходи через водні перешкоди що укладаються за допомогою підводно-технічних засобів: а судноплавні і несудноплавні шириною дзеркала води в межень 25 м і більше - в русловій частині і прибережні дільниці довжиною не менше за 25 м кожна від середньо меженного горизонту води ; Перший етап - після зварювання на стапелі або на майданчику переходу цілком або окремими секціями 1 5 Рраб. 1 25 6 6 Другий етап – після укладання переходу 1 25 Рраб. 1 25 12 12 Третій етап – одночасно з усім трубопроводом 1 1 Рраб. 1 1 24 12 1.2 - “ - б несудноплавні шириною дзеркала води в межень від 11 м до 25 м – в русловій частині. Те ж саме Те ж саме Те ж саме 2.1 I Переходи через дороги: а залізниці загальної мережі включно дільниці довжиною не менше 40 м кожна по обидві сторони дороги від осей крайніх колій але не менше 25 м від підошви насипу земляного полотна дороги; Перший етап – після укладання 1 5 Рраб 6 Другий етап – одночасно з усім трубопроводом 1 1 Раб 1 1 24 12 2.2 - “ - б під’їзні залізниці промислових підприємств включаючи дільниці довжиною не менше 25 м кожна по обидві сторони дороги від осей крайніх колій; Те ж саме Те ж саме Те ж саме 2.3 - “ - в автомобільні дороги загального користування I-а I-б II III категорій і під’їзні автомобільні дороги промислових підприємств I-б II III категорій внутрішні міжмайданчикові автомобільні дороги промислових підприємств I-в II-в категорій включаючи дільниці довжиною не менше 25 м кожна по обидві сторони дороги від підошви насипу або брівки земляного полотна дороги. Те ж саме Те ж саме Те ж саме I Переходи підземні і надземні через водяні перешкоди що укладаються без допомоги підводно-техничніх засобів: Перший етап – після укладання або кріплення на опорах 1 25 Рраб 1 25 12 12 Другий етап – одночасно з усім трубопроводом 1 1 Рраб 1 1 24 12 3.1 а несудноплавні шириною дзеркала води в межень 25 м і більше – в русловій частині і прибережні дільниці довжиною не менше 25 м кожна від середньо меженного горизонту води ; Те ж саме Те ж саме Те ж саме 3.2 б несудноплавні шириною дзеркала води в межень від 11 м до 25 м – в русловій частині Те ж саме Те ж саме Те ж саме 3.3 в гірськи потоки ріки ; Те ж саме Те ж саме Те ж саме 3.4 г заплави рік по горизонту високих вод 10%-ного забезпечення нафтопроводів і нафтопродуктопроводів. Те ж саме Те ж саме Те ж саме 3.5 I Вузли пуску та прийому очисних пристроїв а також дільниці трубопроводів довжиною 100 м що примикають до них. Те ж саме Те ж саме Те ж саме Продовження додатка 8. 1 2 3 4 5 6 3.6 I Дільниці меж охоронними кранами всмоктуючі та нагнітальні газопроводи КС УКПГ ДКС шлейфи і головних споруд а також газопроводи власних потреб від вузла підключення до огорожі території вказаних споруд. Те ж саме Те ж саме Те ж саме 3.7 I Трубопроводи що примикають до сікучого крану ГВС ГВП довжиною 250 м в обидві сторони. Те ж саме Те ж саме Те ж саме 4.1 I Трубопроводи в гірській місцевості при укладанні в тунелях. Перший етап – до укладання або кріплення на опорах 1 5 Рраб. 1 25 6 6 Другий етап – одночасно з усім трубопроводом 1 1 Рраб. 1 1 24 12 4.2 I Перетини з каналізаційними колекторами нафтопроводами підземними наземними і надземними зрошувальними системами та між собою богатониточкових магістральних газопроводів діаметром понад 1000 мм и тиском 7 5 МПа 75 кгс/см2 і більше а також нафтопроводів діаметром понад 700 мм в межах 20 м по обидві сторони від комунікації що перетинаються. Те ж саме Те ж саме Те ж саме 4.3 I Перетини з повітряними лініями електропередачі напругою 500 кВ і більше. Те ж саме Те ж саме Те ж саме 4.4 I Вузли підключення в газопровід. Те ж саме Те ж саме Те ж саме 5.1 B Трубопроводи в межах територій ГВС ГОП лінійної частини газопроводів. Те ж саме 1 5 Рраб 24 5.2 B I Трубопроводи що розташовані всередині будівель і в межах територій КС ГВС СПХГ ДКС ГРС НПС ГВП а також трубопроводи паливного и пускового газу. Те ж саме Те ж саме Те ж саме 6 I II III IV Трубопроводи та їх дільниці крім вказаних вище. В один етап одночасно з усім трубопроводом Примітки: 1. У будь-якій точці дільниці трубопроводу що випробовується випробувальний тиск на міцність не повинен перевищувати найменшого з гарантованого заводами випробувального тиску Рраб. на труби арматуру фітинги вузли і обладнання встановлені на дільниці що випробовується. Рраб. робочий нормативний тиск що встановлюється проектом. 2. У разі спорудження підводних переходів магістральних газопроводів нафто- і нафтопродуктопроводів з трубних секцій що виготовляються на централізованій базі з подальшим буксируванням до місця укладання перший етап випробування на міцність проводять на стапелі або майданчику цієї бази. У разі пошкодження трубної секції в процесі буксирування на вимогу замовника перший етап випробування повторюють. 3. У разі укладання підводних трубопроводів способом послідовного нарощування з трубоукладальної баржі або з берегового монтажного майданчика перший етап випробувань не проводиться. 4. У чисельнику вказана величина тиску і тривалість гідравлічного випробування а в знаменнику - пневматичного випробування. 5. Трубопроводи вказані в п.5.1 і п.5.2 випробовуються тільки гідравлічним способом. 6. Дільниці І категорії приведені в поз. 6 за рішенням проектної організації залежно від конкретних умов повинні піддаватися випробуванню в два етапи що повинно бути відображено в проекті. 7. Дільниці трубопроводів за поз. 3.1 і 3.2 при від’ємних температурах допускається за узгодженням з проектною організацією і замовником випробовувати в один етап одночасно з усією трасою трубопроводу. 8. Переходи через водні перешкоди шириною менше за 30 м і глибиною менше за 1 5 м випробовуються в один етап одночасно з усім трубопроводом. 9. Тимчасові трубопроводи для підключення наповнювальних опресовочних агрегатів і компресорів повинні бути заздалегідь гідравлічно випробувані тиском що дорівнює 1 25 випробувального тиску трубопроводу протягом 6 год. 10. Напруження в надземному трубопроводі від впливу випробувального тиску повинні бути перевірені розрахунком. Інтенсивність напруження в будь-якому перетині трубопроводу при дії випробувального тиску не повинна перевищувати значення що дорівнює межі текучості. Розрахунковий тиск випробування повинен бути вказаний в робочому проекті. Додаток 9 до пункту 15.6 Правил безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів Форма дозволу на виконання робіт в охоронній зоні об’єкта магістрального трубопроводу Експлуатуюча організація філія ЛВУ МТ ВУ ПЗГ Затверджую посада прізвище ім’я по батькові підпис “ ” 200 р. ДОЗВІЛ на виконання робіт в охоронній зоні об’єкта магістрального трубопроводу. 1. Місце виконання робіт найменування об’єкта МТ його технічна характеристика км або пк трасі 2. Початок робіт год хв. “ ” 200 р. 3. Закінчення робіт год хв. “ ” 200 р. 4. Організація-виконавець робіт 5. Керівник робіт посада прізвище ім’я по батькові 6. Роботи що підлягають виконанню: № п\п Найменування робіт Відповідальний виконавець посада прізвище ім’я по батькові Початок робіт Закінчення робіт 7. Етапи роботи які необхідно виконувати тільки у присутності представника експлуатуючої організації: а б в 8. Заходи безпеки при виконанні робіт вказати умови при яких буде виконуватись робота; конкретні заходи безпеки; інструкції та нормативні документи якими необхідно керуватись : а б в Примітка: 1. Письмове повідомлення про виклик представника на роботи які повинні виконуватись у присутності представника експлуатуючої організації об’єкта МТ передається цій організації за 5 діб до початку цих робіт. 2. Виконання робіт або їх етапів після закінчення вказаного у дозволі терміну забороняється. Дозвіл видав: посада прізвище ім’я по батькові ” ” 200 р. підпис Дозвіл отримав: посада прізвище ім’я по батькові ” ” 200 р. підпис 2 1