НПАОП 92.5-1.03-97

НПАОП 92.5-1.03-97 Правила охорони праці для культурно-освітніх закладів, що розташовані в сільській місцевості

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ НПАОП 92.5-1.03-97 ПРАВИЛА охорони праці для культурно-освітніх закладів що розташовані в сільській місцевості Київ ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 04.06.97 № 160 НПАОП 92.5-1.03-97 Правила охорони праці для культурно-освітніх закладів що розташовані в сільській місцевості Київ Передмова 1. РОЗРОБЛЕНО Українським центром культурних досліджень Міністерства культури і містецтв України. 2. ВНЕСЕНО Укравлінням по нагляду в будівництві житлово-комунальному та побутовому господарстві й невиробничій сфері Держнаглядохоронпраці України. 3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗДІЛ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ РОЗДІЛ 3. ТЕРМІНИ Й ВИЗНАЧЕННЯ РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ Й ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4.1. Загальні вимоги 4.2. Обов'язки й відповідальність адміністративного персоналу та працівників служби охорони праці 4.3. Вимоги до виробничого персоналу 4.4. Територія будинки РОЗДІЛ 5. КОМПЛЕКС ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ ВІДВІДУВАЧІВ 5.1. Зали для глядачів 5.2. Загальні вимоги до приміщень для глядачів відвідувачів 5.3. Входи вестибюлі гардеробні 5.4. Санітарні вузли 5.5. Душові 5.6. Кімнати для паління цигарок РОЗДІЛ 6. ПРИМІЩЕННЯ КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ГУРТКІВ ХОРЕОГРАФІЧНОГО МУЗИЧНОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО СПОРТИВНОГО Й ІНШИХ 6.1. Приміщення для занять гуртків 6.2. Приміщення репетиційні зали для занять хореографією балетом 6.3. Приміщення кімнати зали для занять хоровим співом і музикою 6.4. Класи образотворчого мистецтва кабінет передового досвіду кабінет культури й побуту РОЗДІЛ 7. СЦЕНІЧНИЙ КОМПЛЕКС 7.1. Сцена естрада арена 7.2. Планшет 7.3. Колосниковий настил 7.4. Трюм 7.5. Галереї перехідні містки 7.6. Приміщення оркестрової ями 7.7. Ар’єрсцена авансцена кишені РОЗДІЛ 8. ВЕРХНЄ ОБЛАДНАННЯ СЦЕНИ ЕСТРАДИ 8.1. Загальні вимоги до сценічних підйомників 8.2. Декораційні підйомники 8.3. Індивідуальні підйомники 8.4. Антрактна завіса РОЗДІЛ 9. НИЖНЄ ОБЛАДНАННЯ СЦЕНИ ЕСТРАДИ 9.1. Загальні вимоги до сценічних пристроїв планшета 9.2. Круг круг з кільцем 9.3. Телескопічні підйомники РОЗДІЛ 10. ЕКСПЛУАТАЦІЯ МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ 10.1. Загальні вимоги 10.2. Вимоги безпеки при експлуатації механічного обладнання 10.3. Вимоги до сталевих канатів 10.4. Вимоги до конопляних канатів 10.5. Вимоги до закріпляючих карабінів і кілець РОЗДІЛ 11. ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СЦЕНИ ЕСТРАДИ БУДИНКІВ КУЛЬТУРИ Й КЛУБІВ 11.1. Виносні освітлювальні галереї 11.2. Освітлювальні ложі 11.3. Апаратна управління освітленням 11.4. Приміщення машинних залів і станцій управління електроприводами. Вимоги до будови й експлуатації електричного обладнання 11.5. Приміщення кіноапаратного комплексу РОЗДІЛ 12. ОСВІТЛЕННЯ. ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ 12.1. Загальні вимоги 12.2. Аварійне освітлення 12.3. Робоче освітлення 12.4. Постановочне освітлення РОЗДІЛ 13. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ 13.1. Загальні вимоги 13.2. Схеми електроживлення й ТП 13.3. Будова й захист електричних мереж РОЗДІЛ 14. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 14.1. Загальні вимоги 14.2. Заземлення й занулення 14.3. Блискавкозахист РОЗДІЛ 15. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ УСТАНОВОК 15.1. Загальні вимоги 15.2. Акумуляторні установки РОЗДІЛ 16. ЕЛЕКТРОАКУСТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ Й РАДІО ЗВ'ЯЗОК СИГНАЛІЗАЦІЯ ЕКРАНИ 16.1. Електроакустичне обладнання телебачення радіо 16.2. Зв'язок і сигналізація 16.3. Екрани й приекранний простір РОЗДІЛ 17. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРОАКУСТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ КІНОУСТАНОВОК ЗВ'ЯЗКУ СИГНАЛІЗАЦІЇ РОЗДІЛ 18. ПОСТАНОВОЧНІ ПРИСТРОЇ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 18.1. Загальні вимоги 18.2. Постановочні станки 18.3. Драбини 18.4. Круги накладні 18.5. Фурки 18.6. Транспортери РОЗДІЛ 19. ДЕКОРАЦІЇ БУТАФОРІЯ РЕКВІЗИТ 19.1. Об’ємні й м'які декорації 19.2. Меблі реквізит бутафорія РОЗДІЛ 20. ВИМОГИ ГІГІЄНИ Й БЕЗПЕКИ ДО ВИКОНАВЦІВ 20.1. Грим 20.2. Парики 20.3. Костюми 20.4. Батальні сцени РОЗДІЛ 21. ТВАРИНИ НА СЦЕНІ РОЗДІЛ 22. ОКРЕМІ ВИДИ РОБІТ 22.1. Ремонтні роботи 22.2. Художньо-декораційні роботи 22.3. Антисептування й вогнезахисна обробка деревини 22.4. Зварювальні роботи. Загальні вимоги 22.5. Газове зварювання 22.6. Електрозварювання 22.7. Роботи з ручними електрифікованими інструментами різних класів 22.8. Робота з паяльною лампою РОЗДІЛ 23. САНІТАРНО-ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ 23.1. Вентиляція й кондиціювання повітря 23.2. Водопостачання каналізація пиловиловлювання 23.3. Котельна РОЗДІЛ 24. ЕКСПЛУАТАЦІЯ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ П Р А В И Л А охорони праці для культурно-освітніх закладів що розташовані в сільській місцевості РОЗДІЛ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила поширюються на всі районні й сільські будинки культури клуби та бібліотеки що діють будуються й реконструюються незалежно від підпорядкованості й форм власності. Правила встановлюють вимоги до організації роботи з охорони праці вимоги до виконання окремих видів робіт до будови утримання й ремонту будинків споруд приміщень і території; вимоги до будови утримання й ремонту санітарно-технічного механічного електричного електроакустичного обладнання зв’язку та кіноустановок; до оформлення спектаклів і концертів. Усі інструкції з охорони праці для працюючих в будинках культури клубах бібліотеках повинні відповідати вимогам цих Правил. РОЗДІЛ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У даних Правилах використовуються такі чинні в Україні нормативні документи про охорону праці: Таблиця 1 Позначення нормативного документу Назва нормативного акта Дата затвердження й організація 1 2 3 Закон України Про охорону праці. 14.10.1992  Постанова Верховної ради України ДНАОП 0.00-4.21-93 Типове положення про службу охорони праці Наказ № 73 від 03.08.93 Держнаглядохоронпраці України Зареєстровано 30.09.93 № 140 Мінюст України ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила будови й безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. 16.12.93 Наказ № 128 Держнаглядохоронпраці України ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови й безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском 18.10.94 Наказ № 104 Держнаглядохоронпраці України ДНАОП 0.00-1.11.90 Правила будови й безпечної експлуатації трубопроводів пари й гарячої води 09.01.90 Держгіртехнагляд СРСР ДНАОП 0.00-1.20-90 Правила безпеки в газовому господарстві 26.12.90 Постанова № 3 Держпроматомнагляд СРСР ДНАОП 0.00.-1.16-96 Правила атестації зварювальників 19.04.96 № 61 Держнаглядохоронпраці України ДНАОП 0.00.-1.08-94 Правила будови й безпечної експлуатації парових і водонагрівних котлів 26.05.94 Держнаглядохоронпраці України Введено в дію Наказ № 51  15.08.95 ДНАОП 0.00.-4.02-92 Положення про прийняття в експлуатацію виробничих об`єктів 05.08.92 №449 Постанова КМ України ДНАОП 0.00.-1.21-84 Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів 30.03.95 Головдерженергонагляд Мінерго України Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів 21.12.84 Головдерженергонагляд Міненерго СРСР ДНАОП 0.00.-1.02-92 Правила будови й безпечної експлуатації ліфтів 17.06.92 Держгіртехнагляд України ДНАОП 0.00.-1.13-71 Правила будови й безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок повітроповодів і газопроводів 07.12.71 Держгіртехнагляд СРСР ДНАОП 0.00.-1.22-72 Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж 30.03.95 Головдерженергонагляд Міненерго України Правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і мереж 15.06.72 Головдерженергонагляд СРСР ДНАОП 0.00.-1.17-92 Єдині правила безпеки при вибухових роботах 25.03.92 Держгіртехнагляд СРСР ДНАОП 0.03.-1.07-73 Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання № 1042-73 1973 Мінохорони здоров`я СРСР НАОП 1.4.10-1.04-86 Правила техніки безпеки й виробничої санітарії при електрозварювальних роботах 22.05.86 Мінхіммаш СРСР НАОП 1.4.10-1.02-83 Правила з техніки безпеки й виробничої санітарії при холодній обробці металів 05.07.83 Мінхіммаш СРСР НАОП 1.4.10-1.02-85 Правила з техніки безпеки й виробничої санітарії при виробництві ацетилену кисню та газополум`яній обробці металів 08.07.85 Мінхіммаш СРСР НАОП 1.4.10-1.06-85 Правила охорони праці для деревообробних цехів ділянок 05.05.85 Мінхіммаш СРСР НАОП 1.4.10-1.07-85 Правила охорони праці в ковальсько-пресовому виробництві 19.06.85 Мінхіммаш СРСР НАОП 1.4.10-1.13-74 Правила й норми техніки безпеки пожежної безпеки й виробничої санітарії для фарбувальних цехів 05.08.74 Мінхіммаш СРСР НАОП 1.6.10-1.01-77 Правила техніки безпеки й виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів частина 1 частина 2 19.12.77 Мінпромбуд матеріалів СРСР ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности ГОСТ 12.3.006-75 ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности СНиП 2.08.02-89 Общественные здания и сооружения СНиП 2.04.05-86 Отопление вентиляция кондиционирование воздуха СНиП 11-4-79 Естественное и искусственное освещение Справочное пособие к СНИп Проектирование театров САНПиН 4690-88 Содержание территории населенных мест РД 34.21.122-87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений РОЗДІЛ 3. ТЕРМІНИ Й ВИЗНАЧЕННЯ Таблиця 2 №№ п/п Терміни Визначення 1 2 3 3.1. Сцена Спеціально обладнаний ігровий майданчик призначений для показу спектаклів концертів вистав та обмежений сценічною коробкою над котрим є спеціальний об`єм будинку. До складу сцени входять: основна ігрова частина планшет сцени авансцена ар`єрсцена кишені трюм і надколосниковий простір. Сцена від залу для глядачів відокремлюється стіною з портальним прорізом котрий обладнується антрактною завісою. У залах місткістю 800 місць і більше портальний проріз сцени повинен обладнуватися протипожежною завісою. 3.2. Авансцена Частина сцени що знаходиться за сценічною коробкою на площі залу для глядачів. 3.3. Ар`єрсцена Задня частина сцени що знаходиться за планшетом сцени. 3.4. Кишені Приміщення для зберігання й монтування декорацій поточного спектаклю що з`єднуються прорізами в стінах з основною ігровою частиною сцени. 3.5. Планшет сцени Спеціальна підлога ігрового майданчика основної частини сцени. 3.6. Колосниковий настил Перекриття над ігровим майданчиком сцени і ар`єрсценою що виготовлене у виді спеціальних решіток з деревини. 3.7. Надколосниковий простір Простір що знаходиться над колосниковим настилом. 3.8. Трюм Приміщення для низньої механізації сцени театрів будинків культури клубів і естради концертних організацій що знаходяться під планшетом сцени. Трюми можуть бути одноярусними й багатоярусними. 3.9. Естрада Ігровий майданчик що обмежений сценічною коробкою без спеціального об`єму будинку над ним. При цьому інші приміщення сцени можуть бути. Естрада може знаходитися в одному об`ємі із залом для глядачів і не відокремлюватися від нього стіною з портальним прирізом. 3.10. Арена Ігровий майданчик що знаходиться в загальному об`ємі залу для глядачів де допускається розміщення глядачів з усіх боків. 3.11. Сценічні підйоми Механізми що призначеня для підйому й спуску декорацій софітів завіс та іншого сценічного обладнання. 3.12. Постановочне освітлення Освітлення що призначене для світлого оформлення театральних постановок концертів естрадних та інших вистав. РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ Й ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4.1. Загальні вимоги 4.1.1. Проектування механічного обладнання сцен естрад постановочного освітлення й звукокінотехнологічного обладнання нових і тих що реконструюються будинків культури й клубів повинно виконуватися спеціалізованими проектними організаціями. 4.1.2. Згідно з вимогами "Положення про проведення планово-запобігального ремонту виробничих будинків і споруд" - 1973 Держбуд СРСР будинки культури клуби бібліотеки два рази на рік весною й восени підлягають огляду робочою та міжвідомчою комісіями які формуються районними відділами культури й затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. 4.1.3. Весняний загальний огляд будинків культури клубів бібліотек і прилеглої до них території проводиться робочою комісією в складі представників: районного відділу культури голова комісії органу Державного нагляду за охороною праці районної будівельно-монтажної організації інженера-будівельника органу Державного пожежного нагляду органу Державного санітарного нагляду обласної галузевої профспілкової організації або Ради профспілок та адміністрації об’єкта що підлягає огляду. Комісія формується відділом культури рай адміністрації по узгодженню з відповідними організаціями . При весняному огляді визначаються готовність об’єкта до безпечної експлуатації а також обсяги робіт по поточному й капітальному ремонтах будинків і споруд вартість капітального ремонту для включення його в план ремонту на наступний рік. 4.1.4. Осінній загальний огляд будинків проводиться міжвідомчою комісією в складі представників: районної адміністрації голова комісії районного відділу культури органу Державного нагляду за охороною праці органу Державного пожежного нагляду органу Державного санітарного нагляду організації енергопостачання й адміністрації об’єкта що підлягає огляду. Комісія формується відділом культури рай адміністрації по узгодженню з відповідними організаціями . Осінній огляд будинків культури клубів бібліотек проводиться перед початком опалювального сезону з метою перевірки готовності їх до безпечної експлуатації в холодний період року. Примітка: Робоча й міжвідомча комісії мають право залучати до участі в роботі представників інших організацій а також експертів з окремих спеціальних питань. 4.1.5. Адміністрація будинку культури клубу бібліотеки зобов'язана подавати міжвідомчій комісії такі документи: * генеральний план об’єкта з визначеними на ньому підземними комунікаціями; * паспорти на будинок споруду обладнання; * акт робочої комісії яка проводила весняний огляд об’єкта; * довідку або акт експертизи про технічний стан будинку і його окремих конструктивних елементів якщо ї сумнів щодо надійності несучих конструкцій міжповерхового перекриття сходів та інше; * довідку або акт про технічний стан механічного й електромеханічного обладнання; * акт перевірки стану протипожежного обладнання стаціонарних і первинних засобів пожежогасіння; акт перевірки внутрішніх і зовнішніх мереж водопостачання й каналізації; * акт перевірки систем опалювання й вентиляції; * акт про заміри опору ізоляції електромережі й контурів захисного заземлення електроустановок та обладнання; * дозвіл організації енергопостачання на експлуатацію електроустановок; * акт випробування пристроїв підвішування стельових люстр і настінних бра; * акт про проведення обробки й просочення вогнезахисними речовинами конструкцій з деревини а для будинків культури та клубів крім того - костюмів декорацій поточного репертуару й одягу сцени; - дозвіл Державного комітету по нагляду за охороною праці на експлуатацію котельного обладнання посудин що працюють під тиском підйомно-транспортного й іншого обладнання що підлягає реєстрації в цьому органі; * план місць у залі для глядачів тільки будинки культури клуби що погоджений з органами Державного пожежного нагляду; * журнали реєстрації інструктажів працівників об’єкта культури з охорони праці й пожежної безпеки за формою наведеною в Типовому положенні про навчання з питань охорони праці що затверджене Держнаглядохоронпраці; * довідку про проведення дезинфекції приміщень і м'яких меблів. Примітка: Експертиза огляд і перевірка технічного стану будинку та його окремих конструкцій і обладнання складання актів і довідок проводиться спеціалістами відповідних організацій які залучаються для цього керівником об’єкта директором завідуючим у період до початку роботи міжвідомчої комісії. 4.1.6. Після перевірки комплектності наданої документації відповідності й правильності її ведення міжвідомча комісія здійснює огляд і перевірку будинку споруди окремих їх конструкцій обладнання при необхідності з випробуванням окремих установок і механізмів складає акт за формою наведеною в додатку 1 у котрому визначає ступінь готовності його до експлуатації. На підставі акта міжвідомчої комісії районна адміністрація видає дозвіл на право експлуатації об’єкта будинку культури клубу бібліотеки . 4.2. Обов'язки й відповідальність адміністративного персоналу та працівників служби охорони праці 4.2.1. Відповідно до статті 17 Закону України "Про охорону праці" власник або уповноважений ним орган директор завідуючий зобов'язаний створити в будинку культури клубі бібліотеці умови праці що відповідають вимогам чинного законодавства правилам нормам інструкціям і директивним рішенням з охорони праці. 4.2.2. Безпосередня організація роботи з охорони праці здійснення контролю за проведенням заходів по створенню безпечних умов праці відповідно Типового положення "Про службу охорони праці" затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 3.08.1993 р. N 73 покладається на службу охорони праці. У сільському клубі бібліотеці де немає штатних працівників з технічною освітою у залежності від підпорядкування таку службу створює власник сільська адміністрація колгосп радгосп і таке інше . 4.2.3. За виконання покладених на них обов'язків по створенню безпечних і нешкідливих умов праці власник або уповноважений ним орган директор завідуючий працівники служби охорони праці несуть персональну відповідальність згідно чинного законодавства в Україні. 4.3. Вимоги до виробничого персоналу 4.3.1. У відповідності зі статтею 15 Закону України "Про охорону праці" і "Переліком робіт з підвищеною небезпекою" що затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 N 123 працівники та спеціалісти по обслуговуванню й ремонту обладнання механізмів та апаратури на роботу приймаються віком не молодше 18 років і після попереднього медичного обстеження а до роботи допускаються після навчання інструктажу і перевірки знань. 4.3.2. До працівників і спеціалістів які виконують роботу з підвищеною небезпекою належать: * електротехнічний персонал який обслуговує електроустановки електронну акустичну й іншу апаратуру; * кіномеханіки стаціонарних і пересувних кіноустановок; * водії автомашин автонавантажувачів та електрокарів; * електрозварювальники й газозварювальники; * такелажники й робітники які обслуговують тельфери та вантажопідйомні машини; * працівники які виконують роботи на висоті верхолази; * працівники які обслуговують посудини що знаходяться під тиском; * працівники які обслуговують ліфти й електропідйомники; * інші працівники й спеціалісти які наведені в додатку 3.  4.4. Територія будинки 4.4.1. Відповідно до вимог САНПиН 4690-88 "Содержание территории населенных мест" території прилеглі до будинків культури клубів і бібліотек повинні бути зручними й безпечними для відвідувачів і сприяти зберіганню цих споруд від передчасного пошкодження й руйнування. 4.4.2. Території повинні бути сплановані мати необхідні ухили для стікання атмосферної води забезпечувати зручні підходи й під'їзди до будинків споруд вододжерел і гідрантів а протипожежні розриви між будинками спорудами не повинні використовуватися для складання матеріалів обладнання й стоянки транспортних засобів. 4.4.3. На території для сполучення між окремими будинками спорудами слід мати систему внутрішніх доріг тротуарів і пішохідних доріжок котрі необхідно добре освітлювати та систематично очищати від сміття снігу й льоду. 4.4.4. Відмостки й тротуари повинні мати поперечні ухили від стін будинків і споруд не менше 0 02. Утворені в них осідання вибої щілини й тріщини необхідно заповнювати матеріалами аналогічними основному покриттю з розчищенням місць що ремонтуються. Глибокі осідання й пазухи потрібно засипати піском і ретельно ущільнювати. 4.4.5. Щілини між відмостками тротуарами і стінами будинків споруд необхідно заповнювати гарячим бітумом асфальтом або м'ятою глиною. 4.4.6. Піщано-дернові відмостки покриття по можливості бажано заміняти бетонними або асфальтовими. 4.4.7. У місцях де по периметру будинків немає тротуарів повинні бути асфальтові або бетонні відмостки вище поверхні землі на 0 15 м. Ширина їх на глиняних грунтах повинна дорівнювати не менше 1 м а на піщаних грунтах - не менше 0 7 м. 4.4.8. Для відведення води від водостічних труб необхідно робити спеціальні бетонні або асфальтові лотки з ухилом не менше 0 02. Водовідводячі пристрої кювети лотки й інше що розташовані на ділянках території необхідно періодично очищати від землі й сміття. При очищенні необлицьованих кюветів обов'язково стежити за збереженням повздовжнього ухилу котрий повинен бути не менше 0 04. 4.4.9. Траву що виростає на водостічних пристроях і на ділянках подвір'я з твердим покриттям камінним асфальтовим та інше необхідно систематично знищувати. 4.4.10. Западини що утворилися внаслідок осідання й ущільнення грунту в місцях прокладки водопроводу каналізації теплопроводу та інше й насипних грунтах потрібно негайно заповнювати грунтом з прошарковим трамбуванням а порушене покриття поновлювати. 4.4.11. З метою уникнення пошкодження підземних мереж електропостачання телефону водопроводу й теплотраси копання траншей канав та інші земляні роботи на території будинків культури клубів і бібліотек особливо при необхідності проведення їх на заглибленні нижче підошви фундаментів повинні проводитися тільки з дозволу відповідних органів. 4.4.12. Приямки підвалів напівпідвалів і входи до них повинні регулярно очищатися від сміття й снігу. З метою уникнення попадання в них води необхідно робити систематичне очищення їх водовідвідних пристроїв. Щілини й тріщини в місцях примикання стінок і підлоги приямків до фундаментів потрібно заповнювати гарячим бітумом або цементним розчином. 4.4.13. Зовнішні мережі водопроводу каналізації теплофікації газопроводу електромережі пожежну й охоронну сигналізацію необхідно утримувати в належному стані та суворо стежити за станом люків колодязів водопровідної каналізаційної й теплофікаційної мережі. 4.4.14. Пожежні вододжерела гідранти місця для паління цигарок водопровідні каналізаційні й теплофікаційні люки на колодязях повинні бути позначені відповідними розпізнавальними знаками на помітних місцях. 4.4.15. Керівник закладу зобов'язаний стежити за чистотою й своєчасним очищенням ящиків для сміття вигрібних ям та туалетів що розташовані на подвір'ї і забезпечувати їх справний стан. 4.4.16. Дахи будинків повинні регулярно очищатися від снігу а карнизи особливо з боку підходу глядачів відвідувачів від полію й бурульок. Робітники які виконують цю роботу повинні отримати інструктаж з охорони праці й необхідне приладдя для безпечної роботи на висоті. 4.4.17. Ящики для сміття повинні мати цільні днища й щільно зачинятися кришками щоб уникнути проникання в них гризунів і комах періодично очищатися й дезінфікуватися. Місця розташування надвірних туалетів та ящиків для сміття погоджуються з санітарно-епідеміологічною службою. 4.4.18. Особливу увагу слід приділяти озелененню території. За зеленими насадженнями необхідно систематично й належно доглядати своєчасно поливати обкопувати обрізати гілки й інше . 4.4.19. Насадження дерев і чагарників створення клумб і газонів освітлення території й таке інше здійснюється відповідно до генерального плану розвитку селища села або генерального плану при будівництві будинку культури клубу бібліотеки. 4.4.20. Устаткування що встановлене в будинках культури клубах і бібліотеках сценічні механізми вантажопідйомні машини кондиціонери вентилятори й інше повинно мати технічні паспорти де вказані його технічні дані основні креслення розрахункові параметри головних вузлів зазначені всі види ремонтів заміни деталей результати випробувань. Записи в технічному паспорті робляться особою яка відповідає за роботу цього обладнання. 4.4.21. На робочих місцях біля пультів управління обладнанням і механізмами будинків культури клубів і бібліотек або в куточку з охорони праці повинні бути інструкції з охорони праці. 4.4.22. У визначених місцях будинків культури клубів і бібліотек слід мати аптечки з необхідним комплектом медикаментів для надання первинної медичної допомоги. 4.4.23. У будинках культури клубах і бібліотеках забороняється проживання будь-якого персоналу. РОЗДІЛ 5. КОМПЛЕКС ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ ВІДВІДУВАЧІВ 5.1. Зали для глядачів 5.1.1. Згідно з вимогами СНиП 2.08.02-89 і СНиП 2.04.05-86 зали для глядачів відвідувачів у будинках культури клубах і читальні зали бібліотек повинні забезпечувати комфортні й безпечні умови перебування в них глядачів відвідувачів і безперешкодну їх евакуацію у випадку пожежі або іншої небезпеки. 5.1.2. Глибина крісел стільців і лав у залах для глядачів повинна забезпечувати ширину проходів між рядами рівну не менше 0 45 м. 5.1.3. Крісла в залах для глядачів встановлюються рядами й міцно прикріплюються до підлоги. Не закріпляються до підлоги крісла й стільці що встановлюються в будинках культури й клубах місткістю до 200 місць а також у ложах до 12 місць. 5.1.4. Крайні крісла ряду в проходах дозволяється обладнувати відкидними сидіннями з пружинними пристроями що забезпечують їх самовідкидання. При наявності в проходах відкидних сидінь слід залишати вільний прохід шириною не менше 1 м при відкритих сидіннях. 5.1.5. Гранична кількість місць у ряді й їх розміщення повинно відповідати: Таблиця 3 Розміщення місць Кількість безперервно встановлених місць у ряді не більше Ширина проходу між рядами в м При однобічному виході з ряду При двобічному виході з ряду не менше Ряди 26 50 0 45 5.1.6. Кількість місць у ложах визначаїться їх розмірами. Кількість рядів потрібно встановлювати не більше двох на горизонтальній підлозі й не більше трьох при ступінчатій будові підлоги. 5.1.7. Висота бар’єрів балконів або ярусів повинна бути не меншою за 0 8 м. 5.1.8. На бар’єрах лож ярусів бельетажу балконів галерей освітлювальних лож а також під виносними софітами потрібно встановлювати огородження із сіток що запобігають падінню біноклів сумок рамок світлофільтрів та інших речей. 5.1.9. Стелі й ліпні архітектурні деталі залів для глядачів підлягають систематичному огляду з метою виявлення тріщин і відставання штукатурки. 5.1.10. Глядачам і службовому персоналу забороняється встановлювати додаткові приставні стільці й стояти в проходах і дверях залу для глядачів під час спектаклів і концертів. 5.1.11. На ряди крісел м'які меблі після закінчення вечірнього спектаклю концерту чи іншого клубного заходу повинні надягатися секційні чохли. Під час репетицій чохли не знімаються. 5.1.12. Ширина проходів у залах для глядачів повинна бути не менше 1 м з урахуванням відкритих відкидних сидінь і не більше 2 4 м.Ухил підлоги в проходах допускаїться не більше 1:7. При обладнанні проходів східцями висота сходинки повинна бути не більше 0 2 м. 5.1.13. Тунелі для проходів у зал для глядачів повинні мати ширину не менше 1 4 м при висоті дверей не менше 2 0 м. 5.1.14. Рух глядачів по переходах повинен бути безперешкодним. 5.1.15. Ширина дверних проризів залу для глядачів повинна бути 1 2 - 2 4 м а двері двостулковими й відкриватися в бік виходу із залу. Ширина кулуарів - не менше 2 4 м. У ложах допускаються одностулкові двері шириною не менше 0 8 м. 5.1.16. Двері не повинні мати з боку залу для глядачів виступаючих частин у вигляді обв'язок фільонок і ручок а в прорізах не повинно бути порогів. 5.1.17. Підлога залу для глядачів повинна бути рівною й без вибоїв. При входах до залу із сусідніх приміщень з іншим рівнем підлоги в проході необхідно робити пандуси з ухилом не більше 1:7. 5.1.18. Драпування на дверях залу лож і всіх приміщень для глядачів підвішуїться на спеціальних пристроях з урахуванням того щоб вони не заважали проходу людей. Кріплення штанг кронштейнів карнизів для підвішування драпування повинно бути міцним і регулярно перевірятися. 5.1.19. Зали для глядачів повинні мати припливно-витяжну вентиляцію або систему кондиціювання повітря. Температура повітряного середовища під час спектаклів концертів та інших масових заходів повинна підтримуватись: у теплий період року +20-25 градусів С; у холодний період року +16-20 градусів С. 5.1.20. Приплив і витяжка повітря в залі для глядачів повинні упоряджуватися так щоб не було прямого обдування глядачів а рухомість повітря не перевищувала 0 15 м/сек у холодний період року й 0 25 м/сек у теплий період року. 5.1.21. Режим роботи систем вентиляції повинен забезпечувати в залі для глядачів повітряне середовище до початку спектаклю концерту або іншого заходу в межах зазначених параметрів і підтримувати його протягом часу знаходження там глядачів. 5.1.22. У залі для глядачів повинно здійснюватися щоденне вологе прибирання а при двох і більшій кількості заходів у день-обов'язково після кожного заходу. М'які меблі драпування килими доріжки й м'яку оббивку бар’єрів необхідно очищати від пилу пилососами не рідше одного разу на два тижні. Щомісяця для обробки м'яких меблів потрібно викликати представників дезінфекційної станції. 5.1.23. Зали для глядачів при відсутності централізованого пилоусунення повинні обладнуватися штепсельними розетками для підключення електричних пилососів. Штепсельні розетки встановлюються в спеціальних нішах що обладнуються кришками з замками. При відсутності пилососів очищення здійснюється щітками. 5.1.24. Піднімання та опускання світильників і люстр у залі для глядачів здійснюється ручною або електромеханічною лебідкою зі страхувальним додатковим канатом. 5.1.25. Люстри й виносні софіти додатково прикріплюються до несучих нерухомих частин будинку з метою недопущення їх випадкового опускання. 5.1.26. Додаткові кріплення виносних софітів крім несучих канатів улаштовуються не менше ніж у двох місцях з таким розрахунком щоб центр ваги знаходився між точками закріплення. 5.2. Загальні вимоги до приміщень для глядачів відвідувачів 5.2.1. З усіх приміщень на випадок виникнення небезпеки для глядачів відвідувачів повинна бути забезпечена їх безперешкодна евакуація. На шляхах евакуації у фойї кулуарах коридорах вестибюлях на сходах не повинно бути на висоті до двох метрів від підлоги жодних виступів що перешкоджатимуть руху людей. Не допускаються місцеві звужування й розширення сходів. 5.2.2. Установлювати на шляхах евакуації глядачів скульптури меблі підставки для квітів фальшиві двері дзеркала в повний чоловічий зріст забороняється. Скульптури декоративні вази й інші предмети допускаїться встановлювати в нішах або на висоті вище за два метри. При цьому вони повинні бути міцно закріплені щоб уникнути можливості їх падіння. 5.2.3. Підлога всіх приміщень повинна бути рівною без вибоїв без порогів у дверних прорізах. 5.2.4. Килимові доріжки повинні міцно прикріплятися до підлоги а на сходах кріпитися килимотримачами. 5.2.5. Усі види реклами портрети електроапаратура для підсвічування й інші предмети повинні бути надійно закріплені. 5.2.6. Віконні рами в зовнішніх або внутрішніх стінах що починаються від підлоги огороджуються декоративними гратами або спеціальними поручнями на висоті 0 8 м. 5.2.7. Опалювальні прилади обладнуються декоративною огорожею що прикріпляїться до стіни. На площадках сходів опалювальні прилади встановлюються в нішах з таким розрахунком щоб не перешкоджати руху людей. 5.2.8. Поручні сходів повинні бути гладкими без задирин. Огородження сходів перевіряїться відповідною комісією при проведенні весняного й осіннього оглядів будинків культури клубів і бібліотек . 5.2.9. Прибирання підлоги вестибюля гардероба особливо у весняний та осінній періоди року слід провадити вологим способом відразу після проходу глядачів до залу. Прибирання фойї кулуарів здійснюється щоденно а при двох і більшій кількості заходів у день - після кожного заходу. 5.2.10. У приміщеннях або місцях для паління цигарок повинні встановлюватися непалимі урни. 5.3. Входи вестибюлі гардеробні 5.3.1. При вході до тамбура встановлюються спеціальні металеві решітки скрибачки для очищення взуття від бруду. У середині тамбура встановлюються щітки гумові або повстяні килимки. 5.3.2. На шляху від дверей до гардероба не повинно бути перешкод для руху глядачів відвідувачів . 5.3.3. Підлога приміщення гардероба за бар’єром повинна знаходитися на одному рівні з підлогою приміщення перед бар’єром гардероба. Допускаїться різниця в цих рівнях не більше 0 2 м. 5.3.4. Гардеробний бар’єр необхідно міцно прикріпляти до підлоги щоб запобігти його зсуванню або падінню при натиску людей. Гардероб повинен мати виходи котрі не заважають обслуговуванню глядачів. 5.3.5. З метою уникнення пошкодження килимових доріжок перші декілька метрів накриваються дешевим покриттям з льону. 5.3.6. У вестибюлі при відсутності близько розташованих санітарних вузлів у каналізованих населених пунктах потрібно обладнувати гаряче й холодне водопостачання для вологого прибирання приміщень. 5.4. Санітарні вузли 5.4.1. У каналізованих населених пунктах будинки культури клуби бібліотеки повинні бути обладнані санітарними вузлами. 5.4.2. У туалетній кімнаті перед туалетом повинні бути встановлені умивальники з розрахунку один кран на 100 глядачів. 5.4.3. У чоловічих туалетах повинно бути не менше одного унітаза й двох пісуарів на 100 глядачів а в жіночих - один унітаз на 50 жінок. Для співробітників - один унітаз та один пісуар на 50 чоловіків та один унітаз на 30 жінок. 5.4.4. Прохід між кабінами туалетів і протилежною стіною при однорядному розташуванні повинен бути не менше 1 6 м. При розташуванні пісуарів проти кабін туалетів ширина проходу збільшуїться на 0 7 м. 5.4.5. При обладнанні санвузлів слід користуватися пластиковими матеріалами що легко очищаються й дезінфікуються. Підлога настилаїться метлахською плиткою. Стелі фарбуються водяними синтетичними фарбами. Двері облицьовуються пластиком або фарбуються масляними фарбами чи нітролаком. Вікна в туалетних і душових кімнатах заскляються непрозорим молочним або матовим склом. 5.4.6. Туалетні кімнати повинні мати автономну витяжну вентиляцію. 5.4.7. Інвентар для прибирання туалетів щітки ганчірки сода й інше необхідно зберігати в спеціальних шафах. 5.4.8. У туалетах завжди повинна підтримуватися чистота. Необхідно щоденно проводити миття підлоги унітазів пісуарів умивальників. 5.4.9. Умивальники унітази пісуари щоденно повинні оброблятися освітленим розчином хлорного вапна. Підлога повинна митися спеціальними миючими речовинами один раз на місяць. 5.4.10. Туалетні кімнати повинні мати: дзеркала що розміщуються вище умивальників та одне дзеркало для огляду постаті в повний зріст мило рушники або електрорушники гачки для одягу приладдя для чищення взуття у кожній кабіні гачки туалетний папір урни . 5.4.11. Туалети що розташовані в окремих від культурно-освітніх установ спорудах обладнуються вигрібною ямою з природною вентиляціїю й внутрішнім і зовнішнім освітленням а в каналізованих населених пунктах можуть обладнуватися каналізаціїю. 5.5. Душові 5.5.1. У каналізованих населених пунктах у будинках культури клубах душови повинні розташовуватися поблизу кімнат для занять художніх гуртків з розрахунку: одна душова сітка на 15 чоловіків та одна - на 12 жінок. 5.5.2. Душові обладнуються поліетиленовими розсувними шторами дзеркалами пристроями підніжками для миття ніг поличкою для мила мочалки. Підлога укладаїться гумовими килимками або дерев'яними решітками котрі потрібно дезінфікувати не рідше одного разу на тиждень. 5.5.3. Стіни душових облицьовуються глазурованою плиткою а підлога - метлахською. Скло у вікнах душових повинно бути молочним матовим або рифленим. 5.5.4. Прибирання душової проводиться після кожного використання. 5.6. Кімнати для паління цигарок 5.6.1. Будинки культури клуби бібліотеки повинні мати спеціальні приміщення для паління цигарок що ізольовані від залу для глядачів читального залу та інших приміщень і обладнані окремою системою припливно-витяжної вентиляції при роботі котрої дим не повинен проникати до залу для глядачів читальний зал фойї вестибюль кулуари й інші приміщення. 5.6.2. У приміщенні для паління цигарок стіни підлогу необхідно опоряджувати будівельними матеріалами що легко миються керамічна плитка непалимий пластик . 5.6.3. Приміщення для паління цигарок забезпечуються попільничками неспалимими урнами й повинні мати двері що автоматично зачиняються. 5.6.4. Прибирання кімнат для паління цигарок треба здійснювати щоденно вологим способом перед кожним заходом глядачів відвідувачів до закладу установи і до початку антракту перерви . РОЗДІЛ 6. ПРИМІЩЕННЯ КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ГУРТКІВ ХОРЕОГРАФІЧНОГО МУЗИЧНОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО СПОРТИВНОГО Й ІНШИХ 6.1. Приміщення для занять гуртків 6.1.1. Приміщення обладнуються з урахуванням можливості використання їх як акторських кімнат убиралень . Вони повинні добре освітлюватися й мати вентиляцію. 6.1.2. Підлога в цих приміщеннях покриваїться дошками паркетом лінолеумом або пластиком; стіни фарбуються в світлі матові кольори. 6.1.3. Приміщення котрі використовуються як акторські кімнати убиральні повинні бути забезпечені умивальниками чистими рушниками або електрорушниками туалетним милом; обладнані туалетними столиками стільцями вішалками шторами урнами. 6.1.4. Місце розташування умивальників огороджуїться стінкою висотою не менше 1.8 м й шириною 1 2 м або завіскою з водостійкої плівки. Частина стіни де встановлений умивальник облицьовуїться глазурованими плитками. Біля умивальника повинні бути гачки для рушника й одягу поличка для зберігання туалетного мила та речей туалету. 6.1.5. М'які меблі накриваються чохлами з тканини котру легко прати. 6.1.6. Килими доріжки підстилки не рідше двох разів на місяць витріпують від піску й пилу. 6.1.7. Усі м'які предмети портьїри чохли й інше очищаються від пилу не рідше одного разу на два тижні й не рідше одного разу на місяць виносяться на відкрите повітря для провітрювання й витріпування. У цей же час рекомендуїться запрошувати представників дезінфекційної служби для обробки меблів. 6.2. Приміщення репетиційні зали для занять хореографією балетом 6.2.1. Згідно з вимогами СНиП 2.08.01-89 і довідкового посібника до СНиП. "Проектирование театров" - 1990 висота приміщень репетиційних залів для занять хореографіїю балетом повинна бути не менше 4 5 м інших репетиційних залів - не менше 3 3 м. 6.2.2. Підлога в них повинна бути зроблена з дошок хвойних порід деревини бути рівною без вибоїв і щілин. У репетиційних залах іншого призначення підлога може бути покрита паркетом лінолеумом пластиком неспалимим та інше. 6.2.3. Репетиційні зали для занять хореографіїю балетом обладнуються дзеркалами спеціальними станками поручнями по периметру стін забезпечуються музичними інструментами установками для відтворення фонограм і грамзаписів меблями для відпочинку. 6.2.4. Репетиційні зали для хореографії балету повинні мати добре природне й штучне освітлення та природну й штучну вентиляцію. 6.2.5. Стіни залів фарбуються в матові спокійні кольори. 6.2.6. У вікнах обов'язково повинні бути зроблені фрамуги для провітрювання й зйомна огорожа із сіток. Опалювальні прилади також обладнуються огорожею із сіток. 6.2.7. У каналізованих населених пунктах біля залу для занять хореографіїю балетом обладнуються душові й туалетні кімнати. 6.2.8. У приміщеннях для занять хореографіїю балетом повинні бути вбудовані шафи по кількості осіб які можуть одночасно займатися в цьому приміщенні для переодягання. 6.2.9. Перед початком занять необхідно ретельно оглядати приміщення стосовно техніки безпеки перевіряти закріплення на кронштейнах поручнів для хореографії й закріплення дзеркал. 6.2.10. Прибирання репетиційних залів для хореографії балету проводиться: вологе прибирання - після кожної репетиції; миття підлоги - по мірі забруднення але не рідше одного разу на тиждень; генеральне прибирання - не рідше одного разу на місяць протирання вікон обмітання пилу зі стін стелі й інше . 6.3. Приміщення кімнати зали для занять хоровим співом і музикою 6.3.1. Приміщення для занять хоровим співом і музикою слід розташовувати на відстані від інших приміщень будинку культури клубу. 6.3.2. У них повинно бути добре природне й штучне освітлення й вентиляція. 6.3.3. Вони забезпечуються шафами для зберігання музичних інструментів. 6.3.4. Пюпітри стільці підставки розташовуються й встановлюються так щоб не заважали учням навчатися грати на музичних інструментах. 6.3.5. Вологе прибирання приміщень для занять хоровим співом і музикою проводиться щоденно - після кожного заняття а миття підлоги - у міру забруднення але не рідше одного разу на тиждень. 6.4. Класи образотворчого мистецтва кабінет передового досвіду кабінет культури й побуту 6.4.1. Мольберти учнівські столи шафи для фарб і пензлів підставки для квітів учнівські дошки в образотворчих класах слід установлювати міцно а між ними залишати проходи щоб не заважати роботі особам які навчаються. 6.4.2. Вітрини для книжок журналів різних експозицій у кабінеті передового досвіду й кабінеті культури та побуту необхідно розміщувати в зручних для огляду місцях. 6.4.3. Прибирання приміщень рекомендується проводити щоденно - після кожного заняття а миття підлоги - у міру забруднення але не рідше одного разу на тиждень. РОЗДІЛ 7. СЦЕНІЧНИЙ КОМПЛЕКС 7.1. Сцена естрада арена 7.1.1. Розміри сцен будинків культури клубів проектуються відповідно до чинних державних будівельних норм ДБН проектування. 7.1.2. Сцена новопобудованого або реконструйованого будинку культури повинна забезпечувати безпечний показ спектаклів естрадно-циркових вистав місцевої самодіяльності народних і професійних театрів концертних організацій. 7.1.3. Прорізи сцени естради для виносу декорацій меблів та іншого сценічного майна повинні бути шириною не менше 2 5 м і висотою не менше 4 5 м для естрад допускається висота 2 5 м . Прорізи через котрі виносяться декорації безпосередньо на вулицю або в поруч розташовані приміщення що не опалюються повинні мати тамбури котрі обладнуються ватними завісками або по можливості тепловими завісами з метою запобігання проникання на сцену холодного повітря. 7.1.4. У діючих будинках культури клубах при відсутності тамбурів розміщених з боку сцени або естради котрі безпосередньо сполучаються з вулицею або холодними приміщеннями при підготовці спектаклю концерту зимою дозволяється на короткий час відкривати прорізи для занесення декорацій та обладнання. При цьому температура повітря до початку спектаклю концерту чи іншого заходу повинна бути доведена до норми. 7.1.5. Двері ворота повинні відкриватися в напрямі виходу зі сцени естради. 7.1.6. Декорації спектаклю концерту повинні встановлюватися з таким розрахунком щоб залишався круговий прохід по сцені естраді не менше 0 7 м. 7.1.7. Після розбирання оформлення спектаклю концерту не дозволяється залишати на планшеті підлозі сцени естради сторонні предмети цвяхи сміття й інше . 7.1.8. Температура повітря на сцені естраді під час спектаклів репетицій концертів повинна бути: у теплий період року +22-25 градусів С у холодний період +19-22 градуса С СНиП 2.08.02-89 і СНиП 2.04.05-86 . 7.2. Планшет 7.2.1. Планшет сцени естради будинків культури клубів повинен бути горизонтальним гладким і не слизьким. 7.2.2. Настил планшета ігрового майданчика повинен виготовлятися зі збірних елементів дерев'яних щитів і забезпечувати міцність нормального вертикального навантаження 500 кг/м кв. з коефіцієнтом перевантаження 1 3. 7.2.3. Щити необхідно виготовляти з брусів доброякісної витриманої тонкошарової соснової деревини вологістю не більше 15 % і товщиною не менше 0 06 м при ширині 0 10-0 12 м палубний брус . 7.2.4. Бруси щитів слід з’єднувати між собою на водостійкому клеї а зі зворотнього боку закріпляти двома накладними поперечними брусками на шурупах без врізання. Головки шурупів болтів та інших деталей кріплення настилу заглиблюються не менше ніж на 3 мм відносно поверхні планшета. Щілини вибої сколення виступи й інші дефекти в щитах і між щитами не допускаються. Сучки в щитах повинні висвердлюватися а отвори від них закладатися дерев'яними пробками на клеї. 7.2.5. Щити слід укладати на дерев'яні бруси з рейками й міцно закріпляти на несучих будівельних конструкціях паралельно порталу сцени естради. 7.2.6. Планшет ігрового майданчика на підйомно-опускних площадках обертальному крузі виконується збірним щитовим коли це дозволяють конструкції технологічного обладнання а коли не дозволяють - з дошок того ж матеріалу. 7.2.7. Планшет ігрового майданчика після настилання й закріплення щитів повинен чисто стругатися. Фарбування планшета допускається тільки водним розчином чистого аніліну без емульсії для натирання . 7.2.8. Планшет на ар’єрсцені у кишенях та інших приміщеннях сцени естради виготовляється з дошок згідно вимог ДБН проектування підлоги. 7.2.9. У процесі експлуатації сцени естради заміна будь-яких деталей настилу планшета й несучих його конструкцій на деталі та конструкції з міцністю менше розрахункових показників не допускається. 7.2.10. Щілини на планшеті сцени естради для направляючих портальних куліс килимів та інших цілей повинні мати ширину не більше 0 05 м й закладатися щільно підігнаними рейками. Рейки з обох боків повинні мати двобокові металеві заплечики котрі запобігають їх від прогинання й опускання нижче рівня планшета сцени естради або підняття одного з кінців вгору. Заплечики не повинні виступати за рівень планшета сцени. 7.2.11. Зазор між обертальним кругом підйомно-опускними площадками й нерухомою частиною сцени не повинен перевищувати 0 01 м. 7.2.12. Рівень настилу круга підйомно-опускних площадок та інших пристроїв повинен бути на рівні нерухомої частини планшета. 7.2.13. Перед початком спектаклю концерту сцена повинна очищатися пилососами пилоприбиральними машинами чи іншими пристроями. Після прибирання сцени повітря зволожується гідропультами або іншим способом. 7.2.14. Перед початком спектаклю концерту у котрих виконуються танцювальні номери планшет протирається вологою ганчіркою з розрахунком щоб до початку танцю він був сухим а перед виконанням танцю посипається дрібно потовченою каніфоллю. За кулісами у визначеному місці у спеціальній тарі розсипається дрібно потовчена каніфоль для індивідуальної обробки взуття перед танцями. 7.2.15. Планшет сцени естради необхідно мити теплою водою з милом содою або іншими синтетичними миючими речовинами не рідше одного разу на місяць за 15-18 годин до початку наступного спектаклю концерту. 7.3. Колосниковий настил 7.3.1. Бруски колосникового настилу над ігровим майданчиком сцени естради будинків культури клубів повинні розміщуватися перпендикулярно портальній стіні. Ширина зазорів між брусками повинна бути не більше 0 05 м. 7.3.2. Колосниковий настил повинен забезпечувати міцність при прикладанні рівномірного навантаження 100 кг/м кв. з коефіцієнтом перевантаження 1 3. 7.3.3. Елементи колосникового настилу повинні бути розраховані на міцність при прикладенні зосередженого навантаження посередині прогону 100 кг з коефіцієнтом перевантаження 1 3. 7.3.4. Обладнання що встановлюється на колосниковому настилі повинно рівномірно розміщуватися по всьому настилу. 7.3.5. Послаблення несучих конструкцій колосникового настилу свердління вирізання видовблювання й інше не допускається. 7.3.6. Закріплення блоків брусків та інших деталей до колосникових решіток повинно бути надійним виключаючим можливість зсування їх з місця установки. Блоки закріплюються хомутами сталевими пластинками не менше ніж на чотирьох болтах. Під гайками болтів повинні бути розрізні пружинні шайби. Контргайки й гайки обов'язково повинні зашплінтовуватися. 7.3.7. Блоки сценічних підйомників повинні встановлюватися так щоб троси котрі проходять по них по всій довжині не торкалися між собою й будь-якими конструкціями та деталями обладнання колосникового настилу. 7.3.8. Блоки сценічних підйомників повинні встановлюватися над колосниковими решітками. 7.3.9. Перестановка блоків котрі знаходяться під навантаженням забороняється. 7.3.10. Блоки котрі встановлені на колосниковому настилі повинні бути доступні для обслуговування. 7.3.11. На протилежних боках сцени естради колосниковий настил повинен мати не менше двох евакуаційних виходів на зовнішні пожежні драбини або закриті внутрішні сходи. 7.3.12. Зберігання на колосниковому настилі обладнання вірьовок тросів інструменту декорацій та інше забороняється. 7.3.13. Балки для колосникових блоків повинні встановлюватися на висоті не менше 1 9 м над колосниковим настилом. 7.3.14. У діючих і тих що реконструюються будинках культури клубах встановлювати блоки декораційних і софітних підйомників допускається на рівні колосникового настилу. При цьому над тросами повинні встановлюватися спеціальні ходові містки шириною не менше 0 5 м з поручнями висотою 1 0 м -1 2 м. 7.3.15. Проводити на колосниковому настилі ремонтно-будівельні або інші роботи під час спектаклів концертів репетицій забороняється. 7.3.16. Ремонтні роботи на колосниковому настилі можуть здійснюватися при умові: огородження ділянки планшета сцени естради над котрою виконуються роботи встановлення там попереджувального плаката або чергування й закритті брезентом площини колосників розміром не менше 1 5 м х 1 5 м. Інструмент необхідний для роботи повинен бути прив'язаний до пояса особи яка виконує ці роботи. 7.3.17. Прибирання колосникового настилу здійснюється не рідше двох разів на місяць. 7.3.18. Вхід стороннім особам на колосниковий настил заборонено а вхідні двері повинні бути постійно замкнені. 7.3.19. Нагляд за станом колосникового настилу й обладнанням здійснює призначена наказом посадова особа клубного закладу. 7.4. Трюм 7.4.1. Сцени естради будинків культури клубів в яких ї нижня механізація обладнуються технічними трюмами котрі використовуються тільки для розміщення й обслуговування сценічних механізмів підйомних площадок обертальних кругів та інше . 7.4.2. Висота трюму повинна бути не менше 1 9 м рахуючи від поверхні підлоги до найнижчих виступаючих елементів конструкцій планшета. 7.4.3. У технічному трюмі допускається місцеве зниження висоти проходу під балками трубопроводами й елементами будівельних конструкцій та обладнання до 1 5 м. 7.4.4. У технічний трюм допускаються особи які мають допуск для обслуговування механізмів. 7.4.5. Створювати в трюмах будь-які допоміжні майстерні комори а також зберігати декорації й різні предмети забороняється. 7.4.6. Підлога в трюмах повинна бути рівною без вибоїв щілин та інших дефектів. 7.4.7. У трюмах необхідно влаштовувати не менше двох виходів котрі розташовуються на протилежних боках. Двері повинні відчинятися в напрямі виходу. 7.4.8. Сполучення зі сценою повинно здійснюватися двома сходами з поручнями котрі розташовуються на протилежних боках трюму. 7.4.9. Механізми котрі встановлені в приміщенні трюму повинні бути огороджені металевими сітками з дверима котрі зачиняються на замок. 7.4.10. Захаращувати проходи в трюмі забороняється. 7.4.11. Установлювати в трюмах стаціонарні апарати котрі працюють під тиском забороняється. Виняток складають гідроприводи сценічних механізмів. 7.4.12. Приміщення приводів протипожежної завіси будки суфлерів регуляторні сценічного освітлення щитові електроприводів повинні бути відокремлені від інших частин трюму й від планшета неспалимими стінами перекриттями та мати двері з межею вогнестійкості не менше 0 75 години. 7.5. Галереї перехідні містки 7.5.1. Робочі галереї сцен будинків культури клубів розраховуються на фактичне навантаження але не менше 300 кг/м кв. з коефіцієнтом перевантаження 1 3 а перехідні галереї містки й несучі їх конструкції повинні забезпечувати міцність від дій фактичного навантаження плюс 80 кг/м кв. з коефіцієнтом перевантаження 1 3. 7.5.2. Кожний ярус галереї повинен сполучатися з іншим ярусом і колосниковим настилом не менше ніж двома сходами котрі розміщуються по різних боках сцени. 7.5.3. Яруси робочих галерей повинні мати не менше двох евакуаційних виходів по боках сцени котрі сполучаються з пожежними драбинами або закритими сходами сценічної частини будинку. 7.5.4. Ширина галерей і перехідних містків повинна бути не менше м: освітлювальних і робочих при ручних декораційних підйомниках - 1 5; перехідних - 0 8; перехідних містків - 0 6. 7.5.5. Ширина проходів на машинних галереях повинна бути не менше 0 8 м між бар’єром галереї й виступаючими частинами встановленого на них обладнання лебідок гідроприводів огороджень . Допускається місцеве звуження проходу до 0 5 м між нерухомими частинами лебідок і пультами управління що встановлені вздовж бар’єру огородження. 7.5.6. Висота проходу на галереях і перехідних містках до найнижчих виступаючих конструкцій повинна бути не менше 1 9 м. 7.5.7. Для настилання робочих галерей і перехідних містків повинні застосовуватися шпунтовані дошки що виготовлені з доброякісного добре витриманого пиломатеріалу. 7.5.8. Настил конструкції галерей і перехідних містків повинні знаходитися в належному стані. Несправності настилу утворені щілини зазори й інше необхідно негайно усунути. 7.5.9. Пропускати через настил галерей і перехідних містків канати й троси для підвішування декорацій або оформлення спектаклю концерту забороняється. 7.5.10. Робочі освітлювальні перехідні галереї й перехідні містки повинні огороджуватися металевим бар’єром з поручнями висотою не менше 1 2 м. Допускається висоту огороджень робочих галерей що розміщені біля стіни з противагами знижувати до 0 8 м а огороджень перехідних галерей з боку стіни не робити. 7.5.11. Галереї й перехідні містки по підлозі настилу з внутрішнього боку поручнів повинні мати бортове дерев'яне огородження висотою не менше 0 15 м. 7.5.12. Складати й зберігати на галереях вантажі від противаги декораційних підйомів дозволяється тільки в один ряд уздовж бортової дошки що огороджує галереї з боку ігрового майданчика. Зберігати на галереях і перехідних містках канати дріт різні предмети а також прив'язувати до поручнів галерей і перехідних містків м'які декорації й деталі оформлення сцени забороняється. 7.5.13. Забороняється проводити на галереях і перехідних містках роботи котрі пов'язані з перевішуванням людей через бар’єр або вище огородження. До виконання таких робіт можуть залучатися тільки спеціально навчені працівники які мають допуск до роботи на висоті й пройшли перед цим інструктаж з охорони праці. При цьому вони зобов'язані надягати рятувальні пояси а страхувальними ланцюгами прикріплюватися до конструкцій що забезпечить їх безпеку у випадку падіння. 7.5.14. Матеріали інструменти й інші деталі котрі залишилися після виконання ремонтних робіт повинні прибиратися з галерей і містків. Забороняється приносити на галерею інструмент і деталі котрі не знаходяться в спеціальній тарі. 7.5.15. При виконанні робіт на робочих галереях перехідних містках забороняється тримати в кишенях одягу інструмент кріпильні деталі й інше. Інструмент необхідний для робіт що виконуються за межами габаритами галереї містків слід надійно прив'язувати до поясів щоб уникнути можливості їх випадкового падіння. 7.5.16. Підвішування під першою галереєю освітлювальною чи робочою деталей сценічного оформлення забороняється. 7.5.17. Дерев'яний настил бортове огородження галерей і перехідних містків повинні мати глибоке просочення вогнезахисною речовиною. 7.5.18. Вологе прибирання підлоги галерей і перехідних містків необхідно здійснювати не рідше одного разу на місяць. 7.6. Приміщення оркестрової ями 7.6.1. У будинках культури й клубах можуть бути приміщення оркестрової ями котрі повинні мати площу не менше 1 2 кв.м на одного оркестранта при висоті 1 9 м до виступаючих конструкцій навісного козирка. 7.6.2. При перекриванні оркестрової ями збірно-розбірними щитами для збільшення площі авансцени їх міцність повинна забезпечувати навантаження 500 кг/кв.м на площі настилу з коефіцієнтом перевантаження 1 3. 7.6.3. Штепсельні розетки для живлення освітлювальних пюпітрів котрі встановлюються на підлозі повинні монтуватися в спеціальних лючках з кришками а на стінах - у спеціальних нішах. 7.6.4. Над оркестровою ямою допускається влаштування навісного козирка не більше 1/3 ширини ями. 7.6.5. Торці оркестрової ями котрі розташовані напроти прорізів дверей або закулісного простору повинні обладнуватися пристроями котрі запобігають випадковому падінню до неї людей. 7.6.6. Приміщення оркестрової ями повинно обладнуватися припливною вентиляцією. 7.7. Ар’єрсцена авансцена кишені 7.7.1. Основна сцена відокремлюється від кишень ар’єрсцени задня сцена прорізами котрі перекриваються вогнестійкими воротами завісами-заглушувачами. 7.7.2. Механічне обладнання для естрад і сцен будинків культури й клубів проектуїться з розрахунку місткості залу для глядачів. 7.7.3. Ар’єрсцена обладнується сценічними підйомниками колосниками й робочими галереями. Декораційні підйомники обладнуються ручним або електричним приводом без регулювання швидкості. Софітні підйомники обладнуються електроприводом. 7.7.4. У колосниковому настилі ар’єрсцени дозволяється робити прорізи для піднімання софітів вище рівня колосників. При цьому прорізи в колосниковому настилі повинні мати огородження висотою не менше 0 8 м. При наявності виходів з робочих галерей ар’єрсцени дообхідного коридору влаштування обхідних галерей необов'язкове. 7.7.5. Настил планшета ар’єрсцени виготовляється з дошок деревини хвойних порід. Дошки повинні бути глибоко просочені вогнезахисною речовиною. 7.7.6. При наявності авансцени глибина її повинна бути не менше 1 75 м рахуючи від червоної лінії сцени. Довжина авансцени повинна бути не менше ширини портального прорізу й мати зручне сполучення зі сценою при закритій завісі. 7.7.7. Довжина скосу планшета перед рампою від обріза авансцени повинна бути не більше 0 5 м. 7.7.8. Кишені сцени можуть обладнуватися монорейковими коліями з електротельферами для транспортування декорацій і монтування їх на фурки. 7.7.9. Висота прорізу з кишені на сцену повинна бути не менше висоти будівельного порталу. РОЗДІЛ 8. ВЕРХНЄ ОБЛАДНАННЯ СЦЕНИ ЕСТРАДИ 8.1. Загальні вимоги до сценічних підйомників 8.1.1. Сценічні підйомники повинні забезпечувати безпечне піднімання опускання й зупинку вантажу декорації обладнання у визначеному положенні. 8.1.2. У сценічних підйомниках повинна забезпечуватися рівномірність натягнення всіх канатів. 8.1.3. При обладнанні сцен естрад сценічними підйомниками повинні бути зазори не менше м: між штангами 0 12 між штангою й виступаючими частинами огородження софітів і софіт-містка в бік "світло" у глибину сцени 0 13 теж у бік "тіні" до порталу 0 07 між штангою й виступаючими частинами перехідних містків по обидва боки 0 07 8.1.4. Сталеві канати підвіски й тягові канати сценічних підйомників потрібно розраховувати на розтягнення і мати дев'ятикратний запас міцності проти розривного зусилля каната в цілому. 8.1.5. Найменш допустимий діаметр блока барабана котрий обгинається канатом повинен перевищувати діаметр сталевого каната при наявності електроприводу в 30 разів а при ручному приводі в 18 разів. 8.1.6. Конопляні несмоляні канати потрібно розраховувати на розтягнення рахуючи повний без врахування порожнин поперечний переріз каната по зовнішньому діаметру. При цьому умовна напруга матеріалу не повинна перевищувати 10 МПа. Застосування бавовняних і конопляних смоляних канатів забороняється. 8.1.7. Діаметри барабанів і блоків підйомних механізмів з ручним приводом повинні бути не менше десятикратного розміру діаметра конопляного каната котрий застосовується в цьому механізмі. У сценічних підйомниках з електричним приводом застосування конопляних канатів забороняється. 8.1.8. Закріплення сталевих канатів до штанг сценічних підйомників противаг і траверс або інших конструкцій підвісу потрібно виконувати шляхом влаштування петлі з коушем. Довжина заплітання кінця каната повинна бути не менше 25 його діаметрів рахуючи від місця сходу каната з коуша. Допускається влаштування петлі з допомогою не менше трьох хомутів щільно стягнутих болтами. 8.1.9. Направляючі для руху противаг або траверси сценічних підйомників повинні бути металевими й мати жорстку конструкцію. Робоча частина поверхні направляючих повинна бути добре зачищена не мати задирин. Фарбувати робочу поверхню направляючих забороняється. 8.1.10. Направляючі повинні бути огороджені на всю висоту від підлоги трюму або від місця встановлення нижніх тягових блоків при поліспастній системі підйомників до першої робочої галереї запобігаючою сіткою з дроту діаметром не менше 0 0012 м й вічком не більше 0.02 м х 0 02 м. У трюмі огородження повинні мати оглядові дверцята. При влаштуванні в трюмі евакуаційного коридору вздовж бокових стін запобіжне огородження направляючих повинно бути глухим неспалимим з неспалимими оглядовими дверцятами. Межа вогнестійкості огородження дверцят повинна бути не менше 1 години. 8.1.11. Каркас огородження вище планшета повинен бути розрахований на горизонтальне навантаження від прихилених декорацій у 40 кг/м кв. поверхні огородження з коефіцієнтом перевантаження 1.4. Зазор між конструкцією огородження й деталями противаги що рухається повинен бути не менше 0 03 м. 8.1.12. Усі блоки сценічних підйомників повинні мати запобіжні пристрої котрі виключають можливість затиснення каната і його випадіння з направляючої канавки блока. 8.1.13. Кріпильні болти блоків повинні мати пружинні шайби контргайки й інші деталі котрі запобігають свавільному відкручуванню гайок а також скісні шайби при установці блоків на швелерні балки. Замок пристрою для підвішування декорацій сценічний карабін повинен відкриватися всередину й мати запобіжну гайку. 8.1.14. Вантажі противаг повинні з’єднуватися між собою за допомогою западин і виступів. Зазор між противагами сусідніх підйомників повинен бути не менше 0 03 м. 8.1.15. Механічні приводи лебідки вантажопідйомних сценічних пристроїв повинні мати нерозмикальні кінематичні зв'язки від вала двигуна до барабана а також аварійний ручний привод. 8.1.16. Електроприводи лебідки сценічних підйомників повинні мати електромагнітні зупинні гальма замкненого типу котрі автоматично розмикаються при включенні приводу і бути обладнані подвійною системою незалежно діючих кінцевих вимикачів робочий аварійний . Аварійний вимикач повинен безпосередньо вимикати живлення двигуна у випадку коли робочий вимикач не спрацював а сценічний підйомник лебідка пройшов допустиме положення. 8.1.17. Ручний аварійний привод повинен бути зблокований з електроприводом. Перехід на роботу ручним аварійним приводом не повинен створювати можливості свавільного вільного руху сценічних підйомників. 8.1.18. Ручні лебідки сценічних підйомників повинні мати вантажоупорні гальма котрі автоматично діють в обидва або один бік обертання. Крім того лебідки повинні бути обладнані зупинними гальмами двобічної дії колодкового або стрічкового типу. 8.1.19. При ширині сцени естради більше її висоти безпротивагові сценічні підйомники слід обладнувати приводом з одним тяговим канатом котрий переміщує траверсу з уловлювачем у жорстких металевих направляючих. При цьому уловлювач повинен при обриванні тягового троса забезпечувати аварійну зупинку сценічного підйомника з повним навантаженням. 8.1.20. При висоті сцени естради більше її ширини безпротивагові сценічні підйомники обладнуються приводом лебідка котрого має багатоканатний барабан на котрий безпосередньо накручуються вантажні канати. При цьому лебідка повинна мати дві незалежно діючі гальмові системи й жорсткий кінематичний зв'язок від осі барабана до осі кінцевих вимикачів. 8.1.21. Усі механізми в лебідках котрі переключаються повинні бути влаштовані таким чином щоб було неможливе свавільне їх переключення або розчеплення. 8.1.22. В електроприводах вантажопідйомних пристроїв усі зубчаті колеса повинні бути сталевими. У ручних лебідках допускаються чавунні зубчаті колеса. 8.1.23. При установці поліспастних декораційних підйомників під противагами слід влаштовувати захисні козирки з амортизаторами котрі захищають людей та обладнання від випадкового падіння окремих предметів. Як амортизатор може використовуватися пісок шаром не менше 0 1 м. 8.1.24. Барабани лебідок сценічних підйомників повинні бути з ребордами й мати направляючі канавки глибиною не менше 0 5 діаметра каната. Верхній і нижній кінці каната необхідно закріплювати з двох боків реборд барабана кожний не менше ніж двома притискачами. Притискачі повинні закріплятися не менше ніж двома болтами кожний через пружинні шайби. На барабані обов'язкова наявність 1 5 запасних витки для кожного кінця каната не враховуючи витків котрі знаходяться під затискувальним пристроєм. 8.1.25. Усі відкриті обертальні частини електролебідок вали зубчаті колеса виступаючі частини шпонок і таке інше слід закрити міцними й зручними металевими огородженнями котрі не заважають обслуговуванню лебідок змащування ремонт тощо . 8.1.26. З метою уникнення удару противаги об упор у крайніх верхніх і нижніх положеннях необхідно встановлювати амортизаційні пристрої пружини листова гума й інше котрі поглинають частину сили удару. 8.2. Декораційні підйомники 8.2.1. Ручний привод декораційних підйомників необхідно застосовувати при вантажопідйомності не більше 300 кг; понад 300 кг привод повинен бути електричним або гідравлічним. При наявності спеціальних технологічних вимог допускається влаштування обмеженої кількості декораційних підйомників вантажопідйомністю 500 кг з ручним приводом. 8.2.2. Відстань між осями декораційних підйомників повинна бути не менше 0 18 м. 8.2.3. Швидкість руху декораційних підйомників з електричним приводом повинна плавно регулюватися в межах від 0 1 м/сек до 0 5 м/сек. Швидкість руху ручних декораційних підйомників не обмежуїться. 8.2.4. Штанги декораційних підйомників металеві чи дерев'яні необхідно підвішувати не менше ніж на трьох вантажних канатах. Підвішування штанг на конопляних і бавовняних канатах забороняється. 8.2.5. Дерев'яні штанги декораційних підйомників повинні бути склеєними не менше ніж із трьох брусів з вертикальним розташуванням шарів. Кожний брус склеюється "на вус" з окремих частин висушеної без сучків та інших вад соснової деревини. Стики повинні бути міцними й розташовуватися в розбіг поряд з місцями підвішування штанги до вантажних канатів. 8.2.6. Дерев'яні штанги необхідно обладнувати запобіжними сталевими канатами. Канати закладаються в спеціальні заглиблення знизу бруса по всій його довжині й прикріплюються до нього скобами. Кінці канатів закріплюються до торцьових частин штанги. Міцність штанги повинна забезпечувати зосереджене навантаження в 100 кг котре прикладається на середину прогону між точками підвішування. 8.2.7. Металева штанга виготовляється з суцільної частини труби або зварюється з декількох частин. На місці стику встановлюється внутрішній ніпель довжиною не менше 0 2 м. 8.2.8. Металеві штанги декораційних підйомників з торців закладаються дерев'яними чопками котрі вставляються в середину штанги й прикріплюються до неї металевими шпильками. 8.2.9. Штанга декораційного підйомника повинна прикріплятися до канатів з допомогою регульованих гвинтових або фрикційних стягувачів металевими хомутами котрі щільно охоплюють штангу по всьому периметру поперечного перерізу. 8.3. Індивідуальні підйомники 8.3.1. Блоки для канатів індивідуальних підйомників повинні монтуватися:  вертикального піднімання з одною направляючою канавкою - безпосередньо на колосникових решітках;  з багатонаправляючими канавками - на спеціальних металевих балках розміщених паралельно боковим стінам сцени естради. 8.3.2. Розташування стаціонарних блоків індивідуальних підйомників на колосниковому настилі здійснюється в шаховому порядку рівномірно над всією площею ігрового майданчика. Установлення тимчасових блоків індивідуальних підйомників дозволяється тільки за узгодженням з відповідальними особами за справний стан механічного обладнання сцени й службою охорони праці. 8.3.3. Блоки індивідуальних підйомників повинні бути металевими. 8.3.4. Лебідки індивідуальних підйомників необхідно встановлювати міцно щоб під час роботи була забезпечена їх стійкість з метою уникнення перевертання або зсуву з місця. 8.3.5. Конструкція приводних рукояток у лебідках індивідуальних підйомників повинна бути такою щоб опускання вантажу могло здійснюватися тільки обертанням рукоятки в зворотньому напрямі. Застосування лебідок котрі дозволяють опускання вантажу при нерухомій рукоятці забороняється. 8.3.6. Рукоятки лебідок індивідуальних підйомників слід міцно закріплювати на ведучому валі. Подвійні рукоятки насаджуються під кутом 120 градусів або 180 градусів одна відносно другої. Держак приводної рукоятки виготовляється рухомим на стержень держака надівається втулка котра вільно повертається . 8.3.7. Зусилля котре прикладається до рукоятки лебідки при підніманні найбільшого вантажу не повинно перевищувати 15 кг на одного працівника. 8.3.8. Ручні лебідки необхідно встановлювати так щоб вісь ведучого вала з рукояткою розташовувалася на висоті 0 7 -1 0 м від підлоги. 8.3.9. Канати котрі накручуються на барабан ручних лебідок повинні мати чіткі знаки що визначають місце зупинки й добре видимі а також особливий знак що показує крайні і верхнє положення вантажу. Цей знак установлюється з таким розрахунком щоб вантаж що піднімається доходив до верхніх конструкцій не ближче 0 5 м. 8.3.10. Швидкість руху індивідуальних підйомників з електроприводами повинна бути не більше 0 3 м/сек. 8.3.11. Вантажопідйомність декораційних та індивідуальних підйомників не повинна бути більше 500 кг. 8.4. Антрактна завіса 8.4.1. Антрактна завіса може бути розсувного підйомно-опускного й підйомно-розсувного типу з ручним або електричним приводом. Сталевий тяговий канат антрактної розсувної завіси повинен мати 4 5 кратний запас міцності. 8.4.2. Конструкція підвішування й привод підйомно-опускної й підйомно-розсувної завіси повинні задовольняти вимогам що ставляться до декораційних підйомників. 8.4.3. Швидкість руху полотнищ розсувної й підйомно-опускної завіси повинна плавно регулюватися в межах від 0 1 до 1 5 м/сек. 8.4.4. Електропривод руху завіси необхідно обладнувати кінцевими вимикачами. 8.4.5. Для запобігання завіси й доріжки від розгойдування потрібно: підйомно-опускну завісу обладнати двома направляючими дротами зі сталі що натягуються між колосниковим настилом сцени й планшетом для руху по них спеціальних втулок котрі встановлюються на верхній і нижній штангах; підйомно-розсувну завісу обладнати двома жорсткими направляючими для фіксування роликових доріжок у верхньому робочому положенні. 8.4.6. Конструкція циркульної антрактно-розсувної завіси повинна забезпечувати правильне й рівномірне накручування каната що несе полотнище на барабан в один шар. 8.4.7. Рух полотнищ завіси повинен здійснюватися по спеціальній роликовій доріжці криволінійної форми. Конструкція роликової доріжки й барабанів повинна виключати можливість зіскакування каната котрий несе полотнище з барабанів і випадання його з роликів. 8.4.8. Для обслуговування й змащування роликів по периметру роликової доріжки повинен улаштовуватися місток шириною не менше 0 5 м з огородженнями висотою не менше 0 8 м або доріжка повинна опускатися.ї8.4.9. Роликова доріжка циркульної завіси повинна бути розміщена так щоб при русі тросів і полотнища завіси виключалася можливість торкання їх до будівельних частин споруди й обладнання. 8.4.10. Привод циркульної завіси слід установлювати на спеціальній площадці котра забезпечує вільний доступ до барабанів. Площадки необхідно обладнувати огородженнями висотою не менше 0 8 м. 8.4.11. Паристі ролики котрі утримують трос з полотнищами повинні встановлюватися на доріжці тільки вгорі. Закріплення осі роликів та інших деталей повинно виключати можливість їх роз’єднання й падіння. 8.4.12. Управління електроприводом антрактно-розсувної й підйомно-опускної завіси повинно здійснюватися з пульта управління помічника режисера. 8.4.13. Електропривод розсувної завіси повинен мати аварійний ручний привод з блокуванням. При роботі ручним приводом блокування повинно вимикати електропривод. РОЗДІЛ 9. НИЖНЄ ОБЛАДНАННЯ СЦЕНИ ЕСТРАДИ 9.1. Загальні вимоги до сценічних пристроїв планшета 9.1.1. Конструкція вбудованих сценічних пристроїв планшета сцени повинна забезпечувати міцність при прикладанні корисного вертикального рівномірно-розподіленого навантаження по площадці настилу 500 кг/м кв. з коефіцієнтом перевантаження 1 3 і горизонтальне навантаження з розрахунку 30 кг/м кв. з коефіцієнтом перевантаження 1 4. 9.1.2. Для сценічних пристроїв котрі мають трюм міцність конструкції повинна забезпечувати додаткове корисне вертикальне рівномірно-розподілене навантаження 10 кг/м кв. площі настилу трюму з коефіцієнтом перевантаження 1 3. 9.1.3. Потужність приводу повинна забезпечувати рух сценічних пристроїв підйом пересування обертання при корисному вертикальному рівномірно-розподіленому навантаженні 10 кг/м кв. площі настилу планшета з коефіцієнтом перевантаження 1 3 а при наявності трюму додатково 5 кг/м кв. площі настилу трюму з коефіцієнтом перевантаження 1 3. 9.1.4. Проходи повинні бути не менше м: на планшеті між стіною й краєм круга кільця підйомно- опускної площаки 0 7 у трюмі між виступаючими частинами котрі рухаються і нерухомими конструкціями 0 7 висота від підлоги ігрового трюму до виступаючих конструкцій 1 9  9.2. Круг круг з кільцем 9.2.1. Стаціонарні круги сцен естрад можуть бути врізними урізними з обертальним трюмом піддоном барабанними з підйомними площадками. 9.2.2. Конструкція приводу круга кільця не повинна допускати пробуксовки каната або ведучих коліс. 9.2.3. Двері входу й виходу з барабанного круга й круга з обертальним трюмом піддоном повинні бути зблоковані з приводом обертання круга. При відкритих вхідних дверях круг не повинен обертатися. 9.2.4. Відстань між виступаючими частинами обертального круга й круга з піддоном і підлогою трюму під ними повинна бути не менше 0 5 м. 9.2.5. Натягнення тягового каната слід здійснювати за допомогою противаги. Застосування гвинтового натяжного пристрою забороняється. 9.2.6. Запас міцності приводного каната проти його розривного зусилля повинен бути не менше 4 5 кратного. 9.2.7. Окружна швидкість круга на його зовнішньому краї не повинна перевищувати 1 м/сек. Регулювання швидкості повинно бути плавним або ступінчатим. 9.2.8. Лебідку обертального круга слід установлювати в трюмі в спеціальному ізольованому приміщенні. При відсутності спеціального приміщення електропривод потрібно обгороджувати сітчастою конструкцією з дверима що зачиняються на замок. Ключі від приміщення повинні знаходитись у чергового механіка або чергового електромеханіка. 9.2.9. Електропривод круга кільця необхідно обладнувати ручним аварійним приводом. Механізм вимикання й зйомна рукоятка повинні мати електричне блокування котре не допускає роботу електропривода при надітій рукоятці ручного приводу. 9.2.10. Електропривод круга кільця рекомендується обладнувати пристроєм котрий стежить за обертанням круга. Прилад-покажчик монтується на пульті помічника режисера або на спеціальному пульті. 9.2.11. Кільцеві струмоприймачі повинні мати глухе огородження з оглядовими дверцятами. 9.2.12. Управління обертанням круга кільця необхідно здійснювати з пульта помічника режисера або спеціального пульта. На пульті управління кругом кільцем повинна бути кнопка "стоп" для аварійної їх зупинки. 9.2.13. Для зниження рівня шуму обертального круга катки котрі встановлюються по зовнішньому колі круга слід покривати твердою гумою. 9.3. Телескопічні підйомники 9.3.1. Телескопічні підйомники для освітлювальних приладів постановочного освітлення повинні встановлюватися так щоб вони не заважали роботі декораційних підйомників або інших постановочних пристроїв. 9.3.2. У робочому положенні відстань між освітлювальними приладами що змонтовані на телескопічних підйомниках і декораціями або одягом сцени повинна бути не менше 0 5 м. 9.3.3. Висунуті конструкції телескопічних підйомників повинні мати надійну фіксацію в робочому положенні. 9.3.4. При установці телескопічних підйомників у трюмі їх конструкції повинні забезпечувати закриття прорізу планшета сцени. 9.3.5. Пульт управління телескопічного підйомника необхідно розміщувати в місці зручному для огляду ігрового майданчика. РОЗДІЛ 10. ЕКСПЛУАТАЦІЯ МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ 10.1. Загальні вимоги 10.1.1. Наказом по будинку культури клубу бібліотеці з інженерно-технічних працівників механіки електромеханіки які пройшли навчання перевірку знань і мають відповідні посвідчення повинна бути призначена особа яка відповідає за справний стан механічного обладнання. 10.1.2. Відповідальність за справний стан механічного обладнання може бути покладена тільки на одну особу. 10.1.3. Особа яка відповідає за справний стан механічного обладнання повинна знати його будову правила й інструкції заводів-виробників обладнання і зобов'язана забезпечувати: * утримання механізмів у справному стані; * обслуговування й ремонт вантажопідйомних механізмів навченим та атестованим персоналом а також періодичну перевірку знань з охорони праці обслуговуючого персоналу не рідше одного разу на три місяця ; * своєчасний технічний огляд і проведення випробувань механізмів; * зберігання технічних паспортів журналів періодичної перевірки знань персоналу а також ведення необхідної документації на механізми; * своєчасне розслідування аварій і нещасних випадків котрі пов'язані з роботою механізмів. 10.1.4. При виявленні несправностей у механізмах особа яка відповідає за справний стан повинна вжити заходів по їх усуненню. Зокрема не повинна допускатися робота механізмів до усунення: * тріщин у металоконструкціях і механізмах; * ослаблення кріплень у стиках металоконструкцій або деталях механізмів; * несправностей механізмів або недопустимо зношених їх деталей канатів стяжок та інше; * несправності кінцевих вимикачів сигнальних приладів гальмуючих пристроїв та інше. 10.1.5. Механізми не повинні допускатися до роботи без випробувань котрі передбачені Правилами по їх експлуатації або заводськими інструкціями. 10.1.6. У будинках культури й клубах на кожний спектакль концерт призначається відповідальна особа за безпечне виконання робіт на сцені яка обізнана з будовою й порядком експлуатації обладнання котре застосовується в спектаклях концертах. 10.2. Вимоги безпеки при експлуатації механічного обладнання 10.2.1. У будинках культури клубах при завантаженні рами або стержня противаги опускати вантаж противаги до фіксації його в пазах нижче розміщеного вантажу противаги забороняється. 10.2.2. Забороняється ставити вантажі противаги на борти огородження при завантаженні або розвантаженні рами. 10.2.3. Завантаження противаг повинно виконуватися під керівництвом відповідального за безпечне виконання робіт. 10.2.4. Усі механізми необхідно оглядати й випробовувати: * після встановлення перед пуском у роботу; * щорічно під час осіннього загального огляду перед опалювальним сезоном; * при перестановці на інше місце ремонті й заміні важливих деталей станини кріплення зубчастої передачі гальма каната й інше . 10.2.5. Випробування сценічних підйомників слід проводити: * статичне - шляхом підвішування на 15 хвилин вантажу масою що перевищує номінальну вантажопідйомність сценічного підйомнику на 25 %; * динамічне - шляхом піднімання з нижнього положення у верхнє вантажу масою що перевищує номінальну вантажопідйомність сценічного підйомнику на 10 % з перевіркою надійності дії гальм при опусканні вантажу. При цьому запас гальмування повинен бути не менше 2 5 кратним. 10.2.6. Перед підніманням або опусканням декорацій противага зрівноважується з таким розрахунком щоб вага завантаженої штанги була трохи легше противаги. Забороняється звільняти штангу від підвішеного оформлення до розвантаження противаги. 10.2.7. Піднімати й опускати вантаж ручними декораційними піднімачами дозволяється лише з робочої галереї. 10.2.8. Для безпечного піднімання й опускання великогабаритних декорацій необхідно відводити сусідні підйомники з допомогою вірьовок. Відвідні вірьовки слід прикріпляти до сценічних пристосувань котрі знаходяться на огородженнях робочих галерей. 10.2.9. При підніманні й опусканні декораційних підйомників необхідно ретельно стежити щоб штанги або декорації котрі висять на них не розгойдувалися й не зачіпляли відвідну вірьовку перехідні містки софіти декорації на планшеті сцени. 10.2.10. При управлінні декораційними підйомниками необхідно стежити за рівномірним натягненням усіх канатів. У випадку опускання штанги на планшет сцени внаслідок ослаблення натягнення канатів забороняється здійснювати піднімання штанги без попередньої перевірки тросової системи. 10.2.11. При обслуговуванні й виконанні ремонтних робіт залишати на софітних фермах лампи світлофільтри інструмент забороняється. 10.2.12. Забороняється проводити обслуговування й ремонтні роботи сценічного обладнання під час репетицій спектаклів концертів. 10.3. Вимоги до сталевих канатів 10.3.1. Сталеві канати котрі застосовуються як вантажні тягові й несучі в сценічних підйомниках та іншому обладнанні повинні відповідати чинним державним стандартам і мати відповідний сертифікат свідоцтво заводу-виготовлювача про їх випробування. У випадку отримання канатів котрі не мають зазначеного свідоцтва вони повинні піддаватися випробовуванням. Паспорти з результатами випробувань повинні зберігатися у відповідального за стан механічного обладнання. Канати котрі не пройшли випробовувань експлуатувати забороняється. Бракування сталевих канатів котрі знаходяться в роботі проводиться по кількості обривів дротин на довжині одного кроку сплетення каната відповідно до вимог "Правил будови й безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 16.12.93 р. N 128. 10.3.2. При заплетенні каната остання пробивка кожною сталкою здійснюється половинним числом її дротів половинного поперечного перерізу сталки . Число пробивок канату кожною сталкою при заплетенні повинно бути не менше: Таблиця 4 Діаметр канату мм Число проколів кожною сталкою не менше до 15 4 від 16 до 28 5 від 29 до 60 6 Останній прокол допускається робити половинною кількістю сталок канату. Кількість затискачів визначається при проектуванні але повинно бути не менше трьох. Інтервал розташування затискачів і довжина вільного кінця каната від останнього затискача повинні дорівнювати не менше ніж шістьом діаметрам каната. Установлення затискачів гарячим ковальським способом не дозволяється. 10.3.3. Закріплення каната до барабана лебідок повинно виконуватися надійно й таким чином котрий допускає можливість заміни каната. У випадку застосування затискуючих планок їх кількість повинна бути не менше двох. Довжина вільного кінця каната від останнього затискача на барабані повинна бути не менше двох діаметрів каната. Згинати вільний кінець каната під притискуючою планкою або біля неї не дозволяється. 10.3.4. Сталеві канати з дроту котрі застосовуються як вантажні несучі й тягові повинні бути перевірені при проектуванні й перед установленням на вантажопідйомну машину з розрахунком: де: Р   розривне зусилля каната в цілому котрий застосовується за сертифікатом а при проектуванні - за даними Держстандарту кг; S   найбільш натягнуті гілки каната з урахуванням коефіцієнта корисної дії поліспаста без урахування дії намічних навантажень кг; К   коефіцієнт запасу міцності. Коли в сертифікаті або свідоцтві про випробування дано сумарне розривне зусилля величина Р повинна бути визначена множенням сумарного розривного зусилля на 0 83 або на відповідний коефіцієнт котрий визначений державним стандартом на канат обраної конструкції. 10.3.5. Для декораційних та індивідуальних підйомникників для механізму антрактної завіси й інших сценічних механізмів застосовуються тільки сухі сталеві канати. 10.4. Вимоги до конопляних канатів 10.4.1. Конопляні канати корті застосовуються в ручних сценічних механізмах повинні відповідати вимогам чинних державних стандартів. 10.4.2. Конопляні канати застосовуються для ручних приводів сценічних механізмів тільки після їх попереднього витягування за допомогою системи блоків і ручної монтувальної лебідки. 10.4.3. Заплетена петля в конопляному канаті повинна мати не менше двох повних і двох половинних пробивок. 10.4.4. Забороняється використовувати конопляні канати в механізмах для підйому людей. 10.4.5. Забороняється застосовувати смоляні конопляні канати в сценічних механізмах. 10.5. Вимоги до закріпляючих карабінів і кілець 10.5.1. Закріпляючі карабіни й кільця не повинні мати раковин вибоїв іржі тріщин та інших вад. 10.5.2. Карабіни повинні відкриватися тільки в середину й мати замки котрі запобігають від випадкового розкриття. 10.5.3. Карабіни й кільця перед установленням необхідно випробовувати подвійним навантаженням не менше 15 хвилин. 10.5.4. На кожному карабіні або кільці повинно бути тавро з позначенням допустимого максимального навантаження. 10.5.5. У процесі експлуатації карабіни й кільця перевіряються одночасно з оглядом усього механізму. РОЗДІЛ 11. ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СЦЕНИ ЕСТРАДИ БУДИНКІВ КУЛЬТУРИ Й КЛУБІВ 11.1. Виносні освітлювальні галереї 11.1.1. Виносні освітлювальні галереї будинків культури клубів повинні розташовуватися під стелею залу для глядачів так щоб осі прожекторів котрі спрямовуються на зовнішній край авансцени складали з горизонтом кут не менше 50 градусів. 11.1.2. Прохід для обслуговування між рядом прожекторів і стіною повинен бути не вужче 1 2 м при висоті не менше 1 9 м. Допускається місцеве зниження висоти будівельними конструкціями до 1 6 м при умові що в цих місцях прожектори відсутні. 11.1.3. Над залом для глядачів по всій довжині прорізу галереї повинна бути сітка для запобігання падіння світлофільтрів лінз та інше. Розмір вічка сітки допускається не більше 0 02 м х 0 02 м. Перекривати проріз склом забороняється. 11.1.4. З приміщень освітлювальної галереї повинні бути два виходи з протипожежними дверима котрі мають межу вогнестійкості не менше 0 75 години. 11.2. Освітлювальні ложі 11.2.1. Приміщення освітлювальних лож будинків культури клубів повинні розташовуватися так щоб до них був забезпечений вільний прохід обслуговуючого персоналу. 11.2.2. Промені прожекторів при освітленні сцени естради не повинні засліплювати відвідувачів у залі для глядачів. 11.2.3. Ширина прорізів для прожекторів повинна бути не менше 1 4 м. 11.2.4. Прохід для обслуговування прожекторів повинен бути не вужче 1 2 м. 11.2.5. Освітлювальні ложі котрі розташовані на різних рівнях з одного боку залу для глядачів повинні мати внутрішні сходи. 11.2.6. Приміщення освітлювальних лож з постійним перебуванням освітлювачів повинні мати припливну вентиляцію. 11.3. Апаратна управління освітленням 11.3.1. Управління освітленням видовищної частини будинків культури клубів повинно бути централізованим. У будинках культури й клубах із залом для глядачів місткістю до 200 місць допускається нецентралізоване управління освітленням видовищної частини. Апарати управління освітленням повинні бути встановлені в недоступних для глядачів місцях або розміщені в шафах із замками. 11.3.2. Групові освітлювальні щитки будинків культури клубів бібліотек повинні мати автоматичні електровимикачі й установлюватися на доступній від підлоги висоті. 11.3.3. У нових і реконструйованих будинках культури клубах із централізованим управлінням освітленням приміщення апаратних повинні розташовуватися за задньою стіною залу для глядачів так щоб оператор сидячи за пультом управління бачив ігровий майданчик і частину горизонту. 11.3.4. Ширина проходів в апаратній повинна бути не менше м: між пультом і фронтом обладнання що знаходиться за ним 1 5 між пультом і стіною що знаходиться за ним 1 0 між торцями пульта й боковими стінами при відсутності обладнання 0 5 висота від підлоги до виступаючих будівельних конструкцій 2 4 11.3.5. У стіні залу для глядачів повинно бути оглядове вікно висотою не менше 0 8 м й шириною не менше ширини пульта. Низ вікна повинен бути на відстані 0 9 м від підлоги апаратної й не менше 1 35 м від підлоги залу для глядачів. 11.3.6. Оглядове вікно повинно бути обладнане розсувною рамою з подвійним засклінням. 11.3.7. Підлога в приміщенні апаратної може настилатися пластиком або лінолеумом. 11.3.8. Температура повітря в найбільш спекотливий час року в приміщенні апаратної повинна бути не більше +25 градусів С. 11.3.9. Приміщення апаратної повинно мати окремий вхід. Допускається влаштування входу з фойє. 11.3.10. У діючих будинках культури й клубах котрі обладнані електромеханічними регуляторами допускаються до експлуатації існуючі приміщення управління світлом котрі розташовані в інших місцях. 11.3.11. У приміщеннях будинків культури клубів бібліотек дозволяється користуватися спеціальними переносними електросвітильниками зі скляними ковпаками й захисними сітками. Електросвітильник повинен бути забезпечений електроізольованим держаком а сітка ізольована від струмоведучих частин. 11.4. Приміщення машинних залів і станцій управління електроприводами. Вимоги до будови й експлуатації електричного обладнання 11.4.1. Приміщення станцій управління електроприводами повинні розташовуватися в сценічній частині будинку. 11.4.2. При довжині приміщень більше 7 м необхідно влаштовувати два виходи. Влаштування виходів безпосередньо на сцену забороняється. 11.4.3. Проходи для обслуговування між фундаментами або корпусами встановлених там машин між встановленими машинами й частинами будинку або обладнанням повинні бути не вужче 1 м; при цьому допускається місцеве звужування проходів між виступаючими частинами встановлених машин або будівельними конструкціями до 0 6 м. 11.4.4. Відстань між встановленою машиною й стіною будинку або між корпусами паралельно встановлених машин при наявності проходу з другого боку встановленої машини повинна бути не менше 0 3 м а між щитами або пультами управління - не менше 2 м. 11.4.5. Двигуни-генератори повинні встановлюватися на фундаментних плитах котрі мають амортизатори котрі перешкоджають передачі вібрації на будівельні конструкції будинку. Обертальні частини встановлених машин повинні бути відгороджені для запобігання від випадкових доторкань. 11.4.6. При наявності постійного чергового персоналу в приміщенні машинного залу станції температура повітря в найбільш спекотливий час року не повинна перевищувати +25 градусів С а в холодний період не повинна бути нижче +19 градусів С. 11.4.7. Для монтування збирання й розбирання двигун-генераторів повинні застосовуватися інвентарні підйомно-транспортні пристрої. 11.4.8. Двері приміщень машинних залів станцій електроустановок щитів блоків і таке інше повинні бути постійно замкненими. На них повинні бути написи "Стороннім вхід заборонено". Для кожного приміщення повинно бути не менше двох комплектів ключів один з яких ї запасним. Ключі повинні бути на обліку й видаватися під розпис. 11.4.9. Всі рубильники на розподільчих пристроях повинні бути закритого типу. У випадку застосування рубильників відкритого типу вони повинні мати захисні кожухи котрі виключають можливість торкання до струмоведучих частин. На рубильниках або поруч з ними повинні бути зроблені написи про призначення кожного з них. 11.4.10. У будинках культури клубах і бібліотеках повинні бути спеціальні перевірені засоби електрозахисту від ураження електрострумом напругою до 1000 В: * ізолюючі штанги; * діелектричні килимки; * ізолюючі й електровимірювальні кліщі; * покажчики напруги; * діелектричні рукавички; * слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими ручками. 11.4.11. До обслуговування електроустановок наказом директора завідуючого допускаються особи віком не молодше 18 років які мають не нижче II кваліфікаційної групи з електробезпеки пройшли медичний огляд навчання та інструктаж з охорони праці. 11.5. Приміщення кіноапаратного комплексу 11.5.1. Кіноапаратний комплекс будинків культури клубів повинен мати окремі приміщення кіноапаратної перемотувальної тамбура й інше. При установці кінопроекторів з ксеноновими джерелами світла й лампами розжарювання кіноапаратний комплекс може складатися з однієї проекційної з розташуванням у ній усієї апаратури обладнання й перемотувального пристрою. 11.5.2. Вихід з кіноапаратного комплексу повинен бути назовні або на сходову клітку котра з’єднана з виходом назовні або в фойє вестибюль через тамбур чи приміщення що не пов'язано з перебуванням людей. На дверях приміщення повинен бути напис: "Стороннім вхід заборонено". 11.5.3. Проходи в апаратних повинні бути не менше м: між стіною приміщення й заднім боком обладнання при необхідності доступу 0 8 від стіни або обладнання до кінопроектора 1 2 від оптичної осі крайнього лівого кінопроектора до лівого боку стіни або обладнання при кінопроекторах 70/35 мм кінофільмів 1 5 і те ж при кінопроекторах 35 мм кінофільмів 1 0 між оптичними осями суміжних кінопроекторів і від оптичної осі крайнього правого кінопроектора до правої стіни або обладнання при кінопроекторах для 70/35 мм кінофільмів 1 8 те ж при кінопроекторах 35 мм кінофільмів 1 2 висота приміщення кінопроекційної від підлоги до стелі 2 0 11.5.4. Проекційні й оглядові вікна повинні мати автоматичні протипожежні заслінки. 11.5.5. Підлога в приміщеннях кінокомплексу повинна бути рівною й покрита неспалимими й непилоутворюючими матеріалами керамічною плиткою лінолеумом тощо ; стеля й стіни повинні бути оздоблені звукоізоляційними неспалимими матеріалами. 11.5.6. Приміщення кіноустановок повинні мати самостійні витяжні й припливні вентиляційні системи крім того від кожного кінопроектора повинна бути додаткова місцева витяжка. 11.5.7. У приміщеннях кіноустановок слід проводити щоденне прибирання вологою ганчіркою або пилососом. 11.5.8. Мастильна віхоть ганчірки обрізки й обривки кінострічок повинні складатися окремо в спеціальні залізні ящики з кришками й прибиратися наприкінці роботи. 12.5.9. Кінофільми в перемотувальній необхідно зберігати в фільмостатах що щільно зачиняються по одній частині в кожній секції в кількості не більше двох програм. 11.5.10. В апаратній дозволяється одночасно тримати не більше двох частин фільму котрий демонструється. РОЗДІЛ 12. ОСВІТЛЕННЯ. ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ 12.1. Загальні вимоги 12.1.1. У приміщеннях будинків культури клубів бібліотек і залах для читачів повинно бути природне й штучне освітлення що обладнується відповідно вимог СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей" ПТЭ "Правил техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей" ПТБ і "Правил устройства электроустановок" ПУЭ . 12.1.2. Робочі місця співробітників повинні мати природне й штучне освітлення. 12.1.3. Штучне освітлення проектується із застосуванням електричних ламп розжарювання люмінесцентних ламп та спеціальних світильників і люстр. 12.1.4. Штучне освітлення люмінесцентними лампами рекомендується для вестибюлів робочих кабінетів залів для занять бібліотек читалень та інше тому що воно створює сприятливі умови для роботи й відпочинку. 12.1.5. Штучне освітлення повинно бути рівномірним без мерехтіння й по можливості без тіней на робочих місцях. 12.1.6. Джерела світла для освітлення окремих експонатів стендів і вітрин повинні бути приховані від очей глядачів відвідувачів . 12.1.7. Світильники для освітлення читальних залів робочих приміщень проходів між стелажами шафами полицями й розміщеними на них книгами експонатами повинні встановлюватися таким чином щоб забезпечити безпечний прохід та оптимальні зорові умови для працюючих. 2.1.8. Настільні лампи в робочих кабінетах повинні бути з козирками й відбивачами котрі виготовлені з непрозорого або світлорозсіюючого матеріалу. 12.1.9. Люстри й світильники необхідно підвішувати на спеціально сконструйовані для кожного окремого світильника гачки сталеві труби з різьбовими з’єднаннями софітні підйомно-опускні форми й інші пристрої. Після піднімання люстр необхідно здійснювати додаткове "мертве" їх кріплення. 12.1.10. З метою збільшення освітленості приміщень стелі рекомендується фарбувати в білий колір а стіни - у світлі тони й поновлювати фарбування не рідше одного разу на рік. 12.1.11. Світлові прорізи вікна фрамуги й інше слід чистити в строки що визначаються умовами забруднення приміщення але не рідше двох разів на рік. 12.1.12. Не допускається захаращувати світлові прорізи виробничим обладнанням декораціями бутафорією стелажами стендами й інше як із середини так і зовні будинку. 12.1.13. Приміщення комплексу для глядачів відвідувачів будинків культури клубів повинні мати систему загального освітлення. Виробничі й службові приміщення обладнуються як системою загального освітлення так і системою комбінованого освітлення загальне й місцеве освітлення . Освітленість у приміщеннях і на робочих місцях повинна відповідати чинним нормам освітленості приміщень видовищних будинків. 12.1.14. У приміщеннях комплексу для глядачів виробничих і службових приміщеннях повинні застосовуватися такі види освітлення: * робоче освітлення в усіх приміщеннях; * аварійне освітлення для продовження роботи - у приміщеннях кас адміністратора охорони пожежної охорони насосних головного розподільного щита ГРЩ апаратних звукокінообладнання гардеробів. 12.1.15. Аварійне освітлення на випадок евакуації людей улаштовується в приміщеннях для глядачів вестибюлі фойє зали для глядачів читальні зали й інше і в приміщеннях через котрі проходять шляхи евакуації на сходових клітках а також у приміщеннях де можуть одночасно знаходитися більше 50 чоловік. 12.1.16. Сцена естрада повинні мати такі види освітлення: * постановочне освітлення для світлового оформлення спектаклю концерту; * робоче освітлення для забезпечення умов стеження під час виконання робіт на планшеті галереях колосниках у кишенях та інше; * аварійне освітлення для евакуації. 12.1.17. Світильники й люстри повинні регулярно очищатися: * у приміщеннях комплексу для глядачів і художньо-технічного персоналу - не рідше одного разу в три місяці; * у приміщеннях сцени естради й виробничих майстернях - не рідше одного разу в місяць. 12.1.18. При установці світильників або люстр на висоті більше 6 м з метою освітлення залів для глядачів та інших приміщень повинна бути забезпечена можливість їх обслуговування на місці розміщення з ходових містків або опускання їх на висоту досяжну для обслуговування з підлоги. 12.2. Аварійне освітлення 12.2.1. Аварійне освітлення повинно забезпечувати освітленість: * для продовження роботи - 5 % від нормального але не менше 5 лк; * для евакуації - у приміщеннях на рівні підлоги й на сходах не менше 1 0 лк. Виходи із залу для глядачів сцени естради з приміщень на шляхах евакуації та приміщень де може знаходитись більше 100 чоловік а також з трюму колосників і галерей повинні обладнуватися світловими покажчиками аварійного освітлення з написом "Вихід". Світлові покажчики в приміщеннях без природного освітлення повинні бути увімкнуті протягом всього часу перебування в них людей. 12.2.2. Мережі аварійного й робочого освітлення повинні бути автономними - незалежними одна від одної. Вмикання аварійного освітлення для евакуації повинно бути централізованим. 12.2.3. При живленні будинку культури клубу від одного незалежного джерела енергії резервне живлення аварійного освітлення як для евакуації так і для продовження роботи включаючи й світлові покажчики повинно здійснюватися від акумуляторної батареї. 12.2.4. При живленні будинку культури клубу від двох і більше незалежних джерел енергії резервне живлення від акумуляторної батареї може здійснюватися тільки для евакуаційного аварійного освітлення й світлових покажчиків "Вихід". 12.2.5. У нормальному режимі роботи аварійне освітлення повинно мати живлення від зовнішнього джерела енергії. При зникненні напруги на зовнішньому джерелі живлення аварійне освітлення повинно автоматично переключатися на резервне живлення. 12.2.6. Ємність акумуляторної батареї повинна забезпечувати живлення аварійного освітлення протягом однієї години. Напруга живлення аварійного освітлення від акумуляторної батареї повинна бути не вище 42 В. 12.2.7. Світлові покажчики аварійного освітлення для евакуації котрі встановлюються над виходами з приміщень повинні мати дві паралельно включені лампи від двох джерел енергії й мати напис "Вихід". 12.2.8. Світильники аварійного освітлення повинні відрізнятися від світильників робочого освітлення типом чи розміром або на них повинні бути нанесені спеціальні розпізнавальні знаки. 12.2.9. Для аварійного освітлення й у світлових покажчиках "Вихід" повинні застосовувати1ся лампи розжарювання. В аварійному освітленні для продовження роботи допускається застосування люмінесцентних ламп. 12.2.10. Працівники пожежної охорони чергові електрики сантехніки машиністи сцени електромеханіки повинні забезпечуватися акумуляторними або батарейними ліхтарями. 12.3. Робоче освітлення 12.3.1. Для живлення ламп світильників загального освітлення повинна застосовуватися напруга мережі не вище 220 В. 12.3.2. Освітлення залів для глядачів повинно бути плавно регульованим. 12.3.3. Включення робочого освітлення в приміщеннях для глядачів фойє вестибюлі й інше повинно здійснюватися із щитків котрі закриваються дверцятами й замикаються. Мережу освітлення слід виконувати так щоб під час перебування людей на спектаклі концерті частина ліній робочого освітлення могла вимикатися а частина використовуватися для освітлення проходу глядачів і персоналу. Це ж освітлення може бути використано під час прибирання приміщень. 12.3.4. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напруга: * у приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В; * у приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних   не вище 42 В. 12.3.5. Робоче освітлення планшета сцени естради може здійснюватися як світильниками спеціально встановленими для цієї мети так і білим світлом камерних світильників постановочного освітлення. При цьому управління повинно бути незалежним від постановочного освітлення й здійснюватися з планшета сцени й щита освітлювача в апаратній управління світлом. 12.3.6. Світильники робочого освітлення галерей колосникового настилу необхідно встановлювати так щоб їх світловий потік був спрямований у бік проходів і не викликав засвітлення сцени естради. 12.3.7. Світильники котрі встановлюються на освітлювальних галереях колосниках у трюмі на висоті менше 2 5 м повинні мати конструкцію котра виключає можливість доступу до лампи без спеціальних пристосувань. На сцені естраді галереях колосниках у трюмі повинні бути установлені штепсельні розетки для підключення ручних переносних світильників напругою не вище 42 В. 12.3.8. Конструкція й вид виконання світильників повинні відповідати номінальній напрузі мережі й умовам оточуючого середовища. Використання відкритих ламп без світильників люстр бра в будинках культури клубах і бібліотеках забороняється. 12.3.9. Штучне освітлення приміщень для занять гуртків котрі використовуються як акторські кімнати може виконуватися як лампами розжарювання так і люмінесцентними. При цьому люмінесцентні лампи повинні бути теплого світла й мати спектр випромінювання близький до ламп розжарювання. Система освітлення повинна бути комбінованою загальна місцева . Місцевим освітленням обладнуються гримерні столи. Для підключення світильників у гримерних приміщеннях столи повинні обладнуватися штепсельними розетками по кількості столів . Металеві корпуси світильників місцевого освітлення повинні заземлятися занулятися . 12.3.10. Конструкція світильників повинна виключати можливість випадання ламп. Усі частини світильників повинні бути надійно закріплені. Скляні ковпаки плафони повинні бути забезпечені тонкими металевими сітками котрі захищають їх від випадкового падіння сітки не повинні порушувати архітектурну форму світильника . Експлуатація світильників з пошкодженими відбивачами патронами й іншими частинами забороняється. 12.3.11. Піднімання й опускання люстр виносних софітів у залі для глядачів повинно здійснюватися за допомогою ручних або електричних лебідок. 12.3.12. Електролебідки повинні мати самогальмуючу передачу а ручні - вантажоупорне гальмо. Люстри й виносні софіти що висять на тросах котрі служать для їх піднімання й опускання крім того повинні мати додаткове "мертве" кріплення зв'язане з несучими конструкціями будинку фермами балками . Кількість цих кріплень повинна відповідати кількості точок підвішування люстри або софіта. 12.3.13. Приміщення для лебідки піднімання люстри повинно замикатися. 12.3.14. Підвішувати до конструкцій люстр будь-які елементи оформлення забороняється. 12.3.15. Щорічно перед осіннім загальним оглядом будинків пристрої для підвішування світильників і люстр повинні піддаватися випробовуванням: перевірятися чи здатні вони витримувати протягом однієї години без пошкоджень і залишкових деформацій прикладене до них навантаження що дорівнює п'ятикратній масі світильника а для складних багатолампових люстр з масою 100 кг і більше - навантаження рівне двократній масі люстри плюс 80 кг. 12.4. Постановочне освітлення 12.4.1. Постановочне освітлення сцени естради повинно бути плавно регульованим і здійснюватися стаціонарними й переносними театральними освітлювальними приладами. 12.4.2. Для постановочного освітлення допускається застосування ламп розжарювання галогенних ламп і газорозрядних джерел світла ксенонові люмінесцентні напругою не вище 220 В. 12.4.3. Стаціонарне постановочне освітлення повинно мати: * верхнє освітлення світильники й прожектори котрого встановлюються на софітних підйомно-опускних фермах софіт-містках; * бокове освітлення освітлювальні прилади котрого встановлюються на портальних кулісах освітлювальних рамах освітлювальних галереях телескопічних вишках; * виносне освітлення прожектори й проекційні прилади котрого розташовуються за межами сцени естради: на виносних софітах або в приміщеннях освітлювальних галерей в освітлювальних ложах у світлопроекційних у рампах. Вертикальна освітленість що створюється на ігровому майданчику джерелами білого кольору стаціонарно встановлених світильників і прожекторів верхнього виносного освітлення при спільній їх дії й номінальній напрузі повинна бути не менше 250 лк на висоті 1 75 м від планшета. 12.4.4. Разом з освітлювальною апаратурою верхнього й бокового освітлення сцени естради допускається розміщувати проекційні прилади для статичної й динамічної проекції. 12.4.5. Прожектори що розміщені у важкодоступних місцях повинні мати дистанційні управління поворотом у вертикальній і горизонтальній площині зміною світлофільтрів і фокусування. 12.4.6. Апаратура або арматура переносного постановочного освітлення повинна підключатися тільки з допомогою театральних штепсельних з’єднань. 12.4.7. Прожектори стежачого світла у тому числі ксенонові й дугові "світлові гармати" в освітлювальних ложах світлопроекційних повинні встановлюватися так щоб було забезпечено вільне обертання світлової апаратури в горизонтальній і вертикальній площинах і при цьому виключалася можливість випадкового доторкання освітлювача до поверхні поряд розміщених прожекторів. 12.4.8. Стаціонарна освітлювальна апаратура повинна підключатися через стандартні театральні штепсельні з’єднання. Допускається підключення здійснювати безпосередньо від ліній живлення способом гарячого припаювання або затискачами з обов'язковою захисною ізоляцією. 12.4.9. При установці прожекторів і проекційних апаратів кут їх нахилу до вертикальної площини не повинен перевищувати межі зазначеної в паспортах чи допустимих для джерел світла. 12.4.10. Театральні прожектори слід надійно фіксувати й зберігати таке положення при установці на них найбільш важких зйомних приладів і приставок. При цьому затягування держаків фіксатора повинно виконуватися зусиллям від руки без застосування інструмента або приладів. 12.4.11. Температура корпусів театральних прожекторів і світильників не повинна перевищувати 150 градусів С а держаків управління - 45 градусів С. Потужність джерел світла ламп повинна відповідати номінальній потужності освітлювального приладу що вказана в паспорті. Установлення ламп більшої потужності ніж номінальна потужність приладу забороняється. 12.4.12. Усі металеві освітлювальні прилади повинні надійно заземлятися у випадку коли напруга їх живлення вище 42 В. Театральні прожектори й світильники з низьковольтними джерелами світла 12 - 42 В повинні підключатися до мереж через трансформатори у котрих нейтраль серединна точка або один з виводів обмотки низької напруги заземлені. Застосування автотрансформаторів для живлення театральних прожекторів і світильників забороняється. 12.4.13. Вихідні отвори прожекторів і світильників повинні бути захищені запобіжними сітками. 12.4.14. Переносна освітлювальна апаратура повинна встановлюватися на спеціальних театральних штативах або надійно закріплюватися на спеціальній конструкції освітлювальних галерей лож куліс. При розташуванні переносних освітлювальних приладів на планшеті необхідно стежити щоб вони не торкалися одягу сцени декорацій та інших предметів. 12.4.15. Апаратура верхнього й бокового виносного освітлення сцени повинна встановлюватися з таким розрахунком щоб її виступаючі частини не виходили за межі запобіжної сітки. 12.4.16. Кожний освітлювальний прилад котрий встановлюється над місцями для глядачів і над ігровим майданчиком повинен надійно закріплятися гвинтовим з’єднанням і додатково кріпитися страхувальним сталевим тросом або ланцюгом. 12.4.17. Для забезпечення нерухомості апаратури стаціонарного освітлення під час роботи її необхідно встановлювати на металевих конструкціях котрі міцно прикріплюються до підлоги стіни або стелі забезпечуючи зручний підхід для обслуговування кожного апарата. 12.4.18. Перенесення освітлювальної апаратури повинно виконуватися в брезентових рукавицях або рукавичках. 12.4.19. Заміна перегорілих ламп та очищення світильників прожекторів діапрожекторів та інше повинно виконуватися при виключеній напрузі й при охолодженому їх стані. 12.4.20. Освітлювальні прилади й штепсельні з’єднання для постановочного освітлення повинні відповідати чинним технічним стандартам. 12.4.21. Стаціонарно встановлені штепсельні з’єднання повинні монтуватися в спеціальних штепсельних колодках. 12.4.22. Лючки в планшеті сцени для підключення освітлювальної апаратури повинні мати відкидні кришки котрі надійно зачиняються після підключення апаратури. 12.4.23. Переносна освітлювальна апаратура приєднується тільки гнучкими проводами з мідними жилами в гумовій оболонці що має окрему жилу для заземлення. 12.4.24. Гнучкі проводи в гумових оболонках укладаються на планшеті сцени естради таким чином щоб не заважати акторам технічному персоналу при перенесенні декорацій меблів реквізиту. 12.4.25. Люстри бра світильники котрі використовуються в оформленні спектаклю як реквізит перед включенням повинні бути перевірені на справність з’єднувальних проводів і відсутність короткого замикання. Підключення слід здійснювати через театральні штепсельні з’єднання. 12.4.26. Світлофільтри що застосовуються в освітлювальних приладах повинні виготовлятися зі скла або плівок на негорючій основі. 12.4.27. Джерела ультрафіолетового випромінювання слід захищати світлофільтрами котрі виготовлені зі спеціального увіольового "чорного" скла яке не пропускає промені коротше 320 ммк. Скло повинно мати марку й заводський паспорт з даними про випробування. 12.4.28. Включення джерел ультрафіолетового випромінювання без світлофільтрів з увіольового "чорного" скла забороняється. Смужки увіольового "чорного" скла таких світлофільтрів повинні вкладатися в металеві рамки щільно одна до одної без щілин. РОЗДІЛ 13. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ 13.1. Загальні вимоги 13.1.1. Живлення електроприймачів будинків культури клубів і бібліотек повинно здійснюватися напругою 380/220 В. 13.1.2. У будинках культури клубах повинно застосовуватися електрообладнання що відповідає вимогам ГОСТ 12.2.007.075. "Изделия электротехнические. Общие требования безопасности". 13.2. Схеми електроживлення й ТП 13.2.1. Електропостачання будинків культури клубів повинно здійснюватися від двох незалежних джерел живлення зовнішньої електромережі двома лініями живлення кожна з яких забезпечує живлення всього навантаження. 13.2.2. Трансформаторна підстанція ТП або головний розподільний щит ГРЩ будинків культури клубів не повинні використовуватися для живлення сторонніх споживачів. 13.3. Будова й захист електричних мереж 13.3.1. Тиристорні регулятори напруги в мережі постановочного освітлення й електроприводи повинні мати миттєвий захист від коротких замикань що здійснюється електронною схемою і струмовий захист від перевантаження що здійснюється розчіплювачами автоматичних вимикачів. Допускається для захисту від перевантаження й коротких замикань використовувати спеціальні плавкі запобіжники миттєвої дії. 13.3.2. Нерегульовані мережі постановочного освітлення й освітлювальної мережі будинку а також силові мережі в межах сцени естради трюму колосників кишень повинні бути захищені від перевантаження. 13.3.3. Електропроводка на сцені естраді у трюмі на колосниках у залі для глядачів у технічних апаратах в акумуляторній і на горищі будинків культури клубів повинна виконуватись проводами й кабелями з мідними жилами в сталевих трубах. 13.3.4. Неброньовані кабелі в місцях можливих їх пошкоджень повинні мати огородження. РОЗДІЛ 14. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 14.1. Загальні вимоги 14.1.1. За ступенем небезпеки ураження електричним струмом приміщення будинків культури клубів підрозділяються на три категорії: Таблиця 5 Категорія приміщень Коротка характеристика Найменування приміщень 1 2 3 Підвищеної небезпеки а вологість відносна вологість тривалий час перевищує 75% або струмопроводний пил; б струмопровідна підлога металева земляна залізобетонна й інші ; в можливість одночасного торкання людини до металевих конструкцій будинку технологічних апаратів механізмів та інше що з`єднані з землею й металевими корпусами електрообладнання; сцена колосники галереї трюм технічні приміщення щитові апаратні венткамери машинні зали й інше виробничі майстерні. Особливо небезпечні а особлива вологість відносна вологість повітря близька 100% ; б хімічно активне середовище; в одночасна наявність двох або більше умов підвищеної небезпеки пральня фарбувальня просочувальня сушарка камера зволоження душові Без підвищеної небезпеки відсутність умов що створюють “підвищену небезпеку” і “особливу небезпеку” приміщення видовищної частини й адміністративно-господарчого призначення 14.1.2. Вимірювання опору ізоляції силової й освітлювальної мережі повинно здійснюватися в приміщеннях: з особливою небезпекою   один раз на квартал; з підвищеною небезпекою   один раз на рік; без підвищеної небезпеки   один раз на три роки. 14.1.3. Позапланові вимірювання опору ізоляції силової й освітлювальної мережі повинні здійснюватися після їх реконструкції або капітального ремонту. 14.1.4. В електроустановках 380/220 В при прийнятті до експлуатації а також періодично в процесі експлуатації один раз на п'ять років повинно здійснюватися вимірювання повного опору петлі "фаза-нуль". Позапланові вимірювання такого опору необхідно виконувати при капітальних ремонтах і реконструкції мережі. 14.1.5. Вимірювання опору заземляючих пристроїв повинно виконуватися не рідше одного разу на рік. Результати вимірювання опору повинні оформлятися протоколом а висновки заноситися в паспорт заземлюючого пристрою. 14.1.6. Всі струмоведучі частини повинні бути або ізольовані або забезпечені огородженнями або розташовані на недоступній висоті. Голі струмоведучі частини допускаються лише в електротехнічних приміщеннях коли нормальне обслуговування не пов'язане з небезпекою доторкання до них. 14.2. Заземлення й занулення 14.2.1. У будинках культури клубах для захисту від ураження електрострумом при дотику до струмоведучих частин електроустановок кортрі нормально не знаходяться під струмом повинно бути зроблено заземлення або занулення електрообладнання. 14.2.2. При чотирьохпроводній мережі з номінальною напругою 380/220 В необхідно застосовувати занулення. У цьому випадку нейтраль силових трансформаторів на ТП повинна бути глухозаземленою й обов'язково мати металевий зв'язок з усіма корпусами електрообладнання і металевими конструкціями на яких змонтовано електрообладнання. 14.2.3. При трьохпровідній мережі з номінальною напругою 3х220 В повинно застосовуватися заземлення. У цьому випадку нейтраль силових трансформаторів на ТП повинна бути ізольованою а мережі 3 х 220 В котрі пов'язані через силові трансформатори з мережами напруги вище 1000 В повинні бути захищені від небезпеки що виникає при пошкодженні ізоляції між обмотками високої й низької напруги трансформатора. 14.2.4. В електроустановках з глухозаземленною нейтраллю трансформаторів застосування заземлення корпусів електрообладнання без здійснення металевого зв'язку з нейтраллю трансформатора забороняється. 14.2.5. Заземлення або занулення не обов'язкове при номінальній напрузі 42 В змінного струму й 110 В постійного струму. 14.2.6. Заземлення або занулення повинно бути в усіх приміщеннях. Переносні електроустановки в приміщеннях без підвищеної небезпеки заземляти або зануляти необов'язково якщо в останніх відсутні відкриті металеві трубопроводи й конструкції. 14.2.7. Рухомі металеві конструкції сцени естради котрі призначені для встановлення освітлювальних і силових електроприймачів софітні ферми портальні куліси й інше слід заземляти або занулювати за допомогою окремого мідного дроту або жили кабелю котрі одночасно не ї провідниками робочого струму. Заземлення або занулення частини сцени що обертається та апаратури що розміщена на ній допускається здійснювати через кільце кільцевого струмознімача. 14.2.8. Поперечний переріз нульових робочих провідників трьохфазних ліній живлення електроустановок тиристорних регуляторів ультрафіолетових приладів люмінесцентних ламп повинен підбиратися по робочому струму найбільш навантаженої фази. 14.2.9. Поперечний переріз жил проводів і кабелів котрі використовуються для заземлення або занулення рухомих металевих конструкцій сцен естрад повинен бути не менше 1 5 кв мм. 14.2.10. Корпуси звукотехнічних і телевізійних установок котрі заземлюються або занулюються повинні приєднуватися до загального заземлення окремим ізольованим дротом і додатково до окремого заземлювача з опором розтікання не більше 4 Ом котрий знаходиться близько до приміщення апаратної. 14.2.11. Конструкції штепсельних з’єднань повинні мати заземлюючий контакт котрий вмикається раніше полюсних контактів а при відключенні полюсні контакти вимикаються раніше заземлюючих контактів. 14.3. Блискавкозахист 14.3.1. Будинки культури клуби за ступенїм небезпеки від ударів блискавки належать до об’єктів III категорії. 14.3.2. Захист від прямих ударів блискавки культурно-освітніх закладів котрі розташовані в сільській місцевості здійснюється стержньовими або тросовими блискавковідводами котрі встановлюються на об’єкті та іншими способами згідно з РД 34.21.122-87. "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений". 14.3.3. Для захисту від внесення високих потенціалів електроенергії від ударів блискавки по повітряних лініях уводи в будинки повинні виконуватися кабелем довжиною не менше 50 м з металевою броньою або оболонкою чи кабелем що прокладений у металевих трубах. На місці введення в будинок металеві труби броня або оболонки кабелів повинні бути з’єднані з заземленням. 14.3.4. Зовнішні антени повинні обладнуватися захисними пристроями котрі запобігають від розрядів блискавки. РОЗДІЛ 15. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ УСТАНОВОК 15.1. Загальні вимоги 15.1.1. У будинках культури клубах експлуатація електротехнічних установок повинна виконуватися згідно вимог "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів" "Правил технічної безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" і "Правил будови електроустановок". 15.1.2. Зі складу електротехнічних працівників які мають відповідну кваліфікацію наказом керівника призначається особа яка відповідає за загальний стан електрогосподарства й зобов'язана забезпечити виконання ПТЕ ПТБ ПУЕ і цих Правил. 15.1.3. Особа яка несе відповідальність за електрогосподарство будинку культури клубу бібліотеки зобов'язана забезпечити: * надійну економічну й безпечну роботу електроустановок; * розробку й впровадження заходів по економії електроенергії й підвищення коефіцієнта потужності електроустановок; * впровадження нової техніки що сприяє більш надійній економічній і безпечнішій роботі електроустановок; * організацію й своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання апаратури й мереж; * організацію навчання інструктування й періодичну перевірку знань персоналу який обслуговує електроустановки; * облік витрат електроенергії ведення встановленої звітності й своєчасне її подання у відповідні організації; * наявність і своєчасну перевірку захисних засобів і протипожежного інвентаря; * виконання приписів органів Держенергонагляду в установлені актом строки; * своєчасне розслідування аварій і пошкоджень у роботі електроустановок а також нещасних випадків від ураження електричним струмом. 15.1.4. Особа яка відповідає за електрогосподарство повинна своєчасно пред'являти рекламації: * заводам-виготовлювачам - при постачанні некомплектного неякісного або невідповідаючого замовленим специфікаціям державним стандартам і ТУ обладнання; * монтажним організаціям - при порушенні технології електромонтажних робіт неякісному монтуванні відхиленні від проектної документації й пошкодженнях обладнання в процесі монтажу; * електропостачальній організації - при неякісних параметрах електроенергії й порушеннях електропостачання. 15.1.5. За аварії й брак у роботі на електроустановках несуть персонально відповідальність: * працівники які безпосередньо обслуговують електроустановки - за кожну аварію й брак у роботі що сталися з їх вини; * працівники які виконують ремонт обладнання - за кожну аварію й брак у роботі що сталися через низьку якість ремонту. 15.1.6. Захисні засоби повинні задовольняти вимогам "Правил користування й випробування захисних засобів котрі застосовуються в електроустановках". 15.1.7. Особи які обслуговують електроустановки повинні мати не нижче II кваліфікаційної групи по електробезпеці. 15.1.8. Забороняється виконувати перевірку налагоджування ремонт електрообладнання або електромережі котра знаходяться під напругою. 15.1.9. Забороняється користуватися несправним електрообладнанням. 15.1.10. З’єднання електричних проводів повинні бути виконані способом гарячого паяння зварювання або бути клемними. 15.1.11. У будинках культури клубах повинні бути основні й додаткові засоби електозахисту від ураження електричним струмом до 1000 В: ізолюючі штанги; ізолюючі й електровимірювальні кліщі; покажчики напруги; діелектричні рукавички; слюсарно-монтувальний інструмент з ізольованими держаками; діелектричні калоші; діелектричні килимки; переносні заземлення; ізолюючі підставки й накладки; огороджувальні пристрої; плакати й знаки безпеки. Забороняється застосовувати невипробувані захисні засоби а також захисні засоби термін випробування котрих минув. 15.1.12. Над входами у всі технічні приміщення доступ до котрих дозволено тільки обслуговуючому персоналу повинні бути вивішені написи: "Вхід стороннім заборонено". 15.1.13. Під час роботи забороняється переставляти або прибирати плакати таблички з попереджуючими написами тимчасові огородження й проникати на територію огороджених ділянок. 15.1.14. Двері приміщення де встановлено електрообладнання повинні бути постійно зачинені. Ключі повинні знаходитися на обліку й видаватися обслуговуючому персоналу під розпис. 15.2. Акумуляторні установки 15.2.1. Стаціонарні акумуляторні батареї для аварійного освітлення 110 - 220 В повинні встановлюватися в приміщенні з виходом через тамбур. Батареї напругою 24 - 48 В можуть встановлюватися у вентильованих шафах або в приміщеннях без тамбурів. Обладнання входу безпосередньо з виробничого приміщення забороняється. Розташування кислотних і лужних акумуляторних батарей в одному приміщенні забороняється. 15.2.2. Двері акумуляторного приміщення повинні обладнуватись самозамикаючим замком котрий вільно відкривається з внутрішнього боку без ключа. Приміщення акумуляторних батарей повинно бути постійно замкненим. На дверях повинні бути написи: "Акумуляторна" "Вогненебезпечно" "З вогнем не входити" "Палити цигарки забороняється". 15.2.3. Приміщення акумуляторних батарей повинно бути обладнано автономною припливно-витяжною вентиляцією. Відсмоктування газів повинно здійснюватися як з верхньої так і з нижньої частин приміщення. Виводити вентиляційні канали в загальну систему вентиляції будинку забороняється. 15.2.4. Вентиляція акумуляторного приміщення повинна діяти в період зарядження акумуляторів і по його закінченні не менше 1 - 1 5 години. 15.2.5. У приміщеннях кислотних акумуляторних батарей стіни стеля двері й віконні рами металеві конструкції стелажі й інші частини повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою. Вентиляційні короби повинні бути пофарбовані як із зовнішнього так і з внутрішнього боку. При застосуванні лужних акумуляторів фарбування повинно здійснюватися лугостійкою фарбою. 15.2.6. Сірчана кислота повинна зберігатися й переноситися в скляних бутлях що розміщені в спеціальних корзинах або в міцних решіткових ящиках з ручками. Простір між бутлем й стінкою корзини повинен бути заповнений соломою або тонкою стружкою. Бутлі повинні бути заткнуті щільно вставленими пробками. 15.2.7. Переносити бутлі з кислотою повинні два чоловіки за допомогою спеціальних носилок в котрі бутель повинен входити на дві третини висоти разом зі своєю корзиною або ящиком. 15.2.8. З метою усунення інтенсивного нагрівання розчину при приготуванні електроліту кислота повинна повільно вливатися тонким струмком з кухля ємністю 1 - 2 л в посуд з дистильованою водою. Розчин при цьому слід постійно перемішувати. Приготування електроліту шляхом уливання води в кислоту забороняється. При приготуванні розчину в скляному посуді потрібно бути обережним тому що при нагріванні розчину скло може тріснути. 15.2.9. Доливання електроліту в акумуляторні батареї слід виконувати за допомогою сифона або невеликого скляного чи свинцевого кухля. 15.2.10. Забруднений електроліт з акумуляторних банок необхідно обережно зливати в завчасно підготовлений посуд. 15.2.11. Робота із сірчаною кислотою й електролітом повинна виконуватися в гумових рукавичках і калошах або гумових чоботях у прогумованих гумових фартухах вовняних халатах і захисних окулярах. 15.2.12. Поряд з акумуляторним приміщенням повинні знаходитися умивальник з водою мило рушник закритий посуд з п'ятипроцентним розчином соди не менше 2 л і вата не менше 100 г у закритій упаковці. При наявності лужних акумуляторів замість розчину соди повинен бути десятипроцентний розчин борної кислоти. На посуді з розчином повинні бути відповідні написи. 15.2.13. Спецодяг акумуляторника повинен зберігатися окремо від звичайного одягу й надягатися тільки під час роботи в акумуляторному приміщенні. 15.2.14. Забороняється зберігати в приміщенні акумуляторної продукти харчування й питну воду. 15.2.15. Акумулятори обов'язково повинні бути на відстані від опалювальних приладів: кислотні - не менше 0 7 м лугові - не менше 1 м. РОЗДІЛ 16. ЕЛЕКТРОАКУСТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ Й РАДІО ЗВ'ЯЗОК СИГНАЛІЗАЦІЯ ЕКРАНИ 16.1. Електроакустичне обладнання телебачення радіо 16.1.1. Для звукового оформлення спектаклів концертів приймання програм телебачення забезпечення службового зв'язку й інше будинки культури клуби повинні обладнуватися комплексами звукотехнічної апаратури. Обладнання звукотехнічної апаратури слід розміщувати в приміщеннях апаратних. Пульти звукооператора допускається установлювати у відкритих ложах. 16.1.2. Прокладання кабелів сигналізації зв'язку радіо телебачення кіноустановок та інше в середині будинку повинно виконуватися в кабельних каналах або тонкостінних трубах. Слід уникати паралельного прокладання кабелів ліній електротехнічного комплексу з силовими електричними кабелями іншого призначення. 16.1.3. Заземлення занулення металевих частин звукотехнічної апаратури слід виконувати у відповідності до вимог п.п. 14.2.1. - 14.2.11. цих Правил. 16.1.4. Шафи підсилювачів пульти й інше повинні бути блокового виконання зі штепсельним роз’єднанням. Допускається конструкція шаф пультів та інше з дверцями що обладнані блокуванням котре забезпечує вимикання напруги при їх відкриванні. 16.1.5. Комплекси звукотехнічної апаратури повинні мати захист від струму короткого замикання. 16.1.6. Відсутність напруги на струмоведучих частинах у стояках шафах слід перевіряти індикаторами або переносними вольтметрами котрі розраховані на відповідну напругу й мають спеціальні наконечники. Перед початком роботи необхідно упевнитися в справності покажчика напруги або вольтметра шляхом перевірки їх на струмоведучих частинах котрі свідомо знаходяться під напругою. 16.1.7. Для обслуговування гучномовців котрі встановлені на сцені й в інших приміщеннях вище 6 м від підлоги слід мати площадку шириною не менше 0 6 м з постійною огорожею і драбинами з поручнями. Для обслуговування гучномовців котрі встановлені на стелі залу для глядачів у міжфермовому просторі слід обладнувати ходові містки шириною не менше 0 6 м. 16.1.8. Обладнання технологічного телебачення повинно розміщуватись у спеціальній апаратній. 16.1.9. Електромузичні інструменти й підсилювальна апаратура для підключення їх до електромережі повинні мати шлангові проводи зі штепсельними вилками й бути справними. Перед включенням у мережу підсилювачі повинні бути вимкненими. Виконавці на електромузичних інструментах повинні мати не менше ніж I кваліфікаційну групу по електробезпеці. 16.2. Зв'язок і сигналізація 16.2.1. Будинки культури клуби повинні обладнуватися установками автоматичної пожежної сигналізації мати зв'язок з автоматичною телефонною станцією АТС та службовий зв'язок. 16.2.2. Станція пожежної сигналізації встановлюється в приміщенні пожежного поста або в приміщенні цілодобового знаходження чергових. 16.2.3. Автоматичні оповіщувачі про пожежу слід установлювати на стелях або стінах приміщень де можливі загоряння при відсутності людей: на колосниковому настилі галереях у трюмі кишенях сцени гардеробі у всіх апаратних щитових електрообладнання майстернях та інше. Оповіщувачі ручної дії слід установлювати у вестибюлях коридорах у сходових кліток на всіх поверхах СНиП 2.08.02-89 . 16.2.4. Прокладання кабельних мереж телефонного зв'язку телебачення пожежної сигналізації й інше слід робити потайним у під підлогових каналах трубах під зйомною підлогою у порожнинах зйомних плінтусів і вертикальних шахтах. Трубопроводи повинні мати оглядові лючки на всіх поворотах і на відстані не більше ніж через 10 м один від одного. Кришки лючків у підлозі слід покривати тим самим матеріалом що й усю підлогу. Вони не повинні виступати за рівень підлоги. 16.3. Екрани й приекранний простір 16.3.1. Будинки культури клуби котрі мають кіноапаратний комплекс обладнуються стаціонарними або нестаціонарними екранами. Нестаціонарні екрани треба виготовляти так щоб вони відкочувалися розсувалися чи прибиралися в межі сценічної коробки або згорталися. 16.3.2. Підвішування нестаціонарного екрана слід проводити на декораційному підйомнику а встановлення екранних гучномовців на софітних фермах або спеціальних возиках котрі відкочуються. 16.3.3. Стаціонарні екрани повинні обладнуватися передекранною завісою. 16.3.4. Для обслуговування заекранних гучномовців стаціонарного екрана й передекранної завіси слід обладнувати постійні площадки шириною не менше 0 6 м з драбинами й огорожею. 16.3.5. Механізм приводу передекранної завіси повинен мати огородження котрий виключає випадковий дотик до частин що рухаються. 16.3.6. Управління передекранною завісою повинно здійснюватися з приміщення кінопроекційної й з місця установки приводного механізму передекранної завіси. РОЗДІЛ 17. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРОАКУСТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ КІНОУСТАНОВОК ЗВ'ЯЗКУ СИГНАЛІЗАЦІЇ 17.1. Наказом дирекції будинку культури клубу слід призначати відповідальну особу з персоналу спеціалістів яка несе відповідальність за загальний стан електроакустичного телевізійного радіофікаційного обладнання й сигналізації далі - відповідальний за слабострумове господарство і зобов'язана забезпечити: * надійну якісну й безпечну роботу установок; * організацію й своєчасне проведення ремонтів і профілактичних випробувань обладнання апаратури й мереж; * організацію навчання інструктування й періодичну перевірку знань підпорядкованого персоналу; * наявність і своєчасну перевірку захисних засобів і протипожежного інвентаря; * своєчасну організацію розслідування аварій і пошкоджень у роботі установок а також нещасних випадків; * кваліфікований підбір персоналу який обслуговує й ремонтує установки й інше. 17.2. Відповідальність за правильну й безпечну експлуатацію установок несуть спеціалісти які безпосередньо обслуговують їх зв'язок сигналізація електронне обладнання кіноустановок та інше . 17.3. Відповідальний за слабострумове господарство повинен мати не менше ніж IY кваліфікаційну групу з електробезпеки а персонал який обслуговує й ремонтує ці установки не менше ніж II кваліфікаційну групу з електробезпеки. 17.4. До управління кінопроекторами й до роботи в кіноапаратній допускаються тільки кіномеханіки які мають відповідну кваліфікацію й посвідчення. Прибиральниця кіноапаратного комплексу повинна мати I кваліфікаційну групу з електробезпеки. 17.5. При експлуатації кінопроекторів забороняється: * працювати без захисного щитка при обслуговуванні кінопроекторів з ксеноновими лампами; * відкривати кришки ліхтаря кінопроектора до охолодження ксенонової лампи; * надівати захисний футляр на гарячу ксенонову лампу; * робити будь-які регулювальні роботи в ліхтарі без вимкнення напруги; * заміняти вуглі в дугових лампах проекторів під напругою й при неохолоджених вуглеутримувачах; * допускати в приміщення кіноапаратного комплексу сторонніх осіб; * вивішувати на стінах кінопроекційної й перемотувальної накази розпорядження об'яви плакати календарі й інше. 17.6. При експлуатації кінопроекторів необхідно оберігатися від опромінювання ультрафіолетовими променями ксенонової лампи через отвори не щільно закритої кришки ліхтаря. 17.7. Усе протипожежне обладнання повинно бути справним і діючим. Перевірка справності й готовності до дії протипожежних засобів інвентаря припливно-витяжної вентиляції здійснюється щоденно. 17.8. У приміщеннях апаратних і кіноустановок необхідно мати аптечку з набором медикаментів первинної медичної допомоги. РОЗДІЛ 18. ПОСТАНОВОЧНІ ПРИСТРОЇ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 18.1. Загальні вимоги 18.1.1. Дерев'яні й металеві конструкції декорацій постановочних станків фурок і поворотних кругів повинні розраховуватися на міцність і виготовлятися за технічною документацією погодженою зі службою охорони праці. 18.1.2. Метали що застосовуються для виготовлення несучих конструкцій повинні мати сертифікат заводу-виготовлювача. 18.1.3. Зварювальні з’єднання не повинні мати зламів зсувів елементів котрі з’єднуються тріщин напливів пропалів незаварених місць. Якість зварювання повинна контролюватись. 18.1.4. Забороняється застосування піротехнічних ефектів для художнього оформлення спектаклю концерту в закритих приміщеннях. 18.2. Постановочні станки 18.2.1. Постановочні станки для декорацій і гри окремих акторів повинні розраховуватися на фактичне навантаження але не менше 100 кг/кв.м на поверхні настилу. 18.2.2. Постановочні станки для розміщення на них людей хору оркестру масових сцен розраховуються на нормативне навантаження 500 кг/кв.м з коефіцієнтом перевантаження 1 3. Постановочні станки повинні мати паспорт майстерні-виготовлювача з додатком креслення основних вузлів і розрахунку міцності. Паспорт підписується інженером - конструктором і завідуючим майстерні. 18.2.3. Покриття постановочних станків робиться з витриманих соснових дошок. Сучки висвердлюються а утворені отвори закладаються дерев'яними пробками на клеї. 18.2.4. Постановочні станки робоча частина котрих виступає за межі опори розраховуються на стійкість. Коефіцієнт стійкості повинен бути не менше 2. 18.2.5. Постановочні станки що використовуються як опори для накидних драбин або коли до їх країв прикріплюються високі предмети повинні розраховуватися на стійкість. Коефіцієнт стійкості приймається не менше 2. 18.2.6. Виступаючі над поверхнею дерев'яного постановочного станка металеві частини повинні бути гладкими без гострих кутів і задирин. 18.2.7. Бруски зйомних щитів у прогонах між постановочними станками розраховуються на однакове з постановочним станком навантаження. Зйомні щити постановочних станків укладаються на рами без щілин і виступів. 18.2.8. Постановочні станки висотою більше 1 2 м повинні мати зйомні захисні поручні висотою не менше 0 8 м. 18.2.9. Маса окремих елементів постановочних станків рама щити заглушини повинна бути не більше 80 кг. 18.2.10. Покриття постановочних станків з нахилом більше за 15 градусів обладнується поперечними рейками гумовими смугами або іншими пристосуваннями котрі запобігають ковзанню. 18.2.11. Великі постановочні станки повинні бути збірно-розбірними. З’єднання станків повинно бути надійним і виключати випадкове їх роз’єднання. 18.2.12. Збірні конструкції постановочних станків повинні забезпечувати стійкість і виключати можливість їх зсуву. 18.3. Драбини 18.3.1. Конструкція драбин повинна бути жорсткою й стійкою. Драбини повинні виготовлятися з міцної нешарової без сучків деревини хвойних чи листяних порід або з металевих труб з плоскими рифленими сходинами зварної конструкції. 18.3.2. Звисання сходин за межі підсходин не повинно перевищувати 0 05 м. Сходи висотою більше 1 2 м повинні мати дерев'яні або металеві поручні висотою не менше 0 85 м. При ширині маршу сходів більше 1 5 м поручні слід улаштовувати по обидва її боки. 18.3.3. Закріплення сходів до постановочних станків здійснюється за допомогою металевих скоб гачків приладів. 18.3.4. Переносні приставні драбини повинні мати опорні башмаки гумові підошви або металеві наконечники для запобігання їх свавільному зсуванню. Загальна довжина переносних приставних драбин не повинна перевищувати 5 м. Щаблі дерев'яних драбин повинні бути урізаними в тятиви котрі через кожні 2 м закріпляються стяжними металевими болтами. Драбини довжиною більше 3 м повинні мати не менше 2 стяжних болтів котрі встановлюються під сходинами. Відстань між щабелями переносних драбин і розсувних драбин-стрім'янок не повинна бути більше 0 25 м і не менше 0 15 м. 18.4. Круги накладні 18.4.1. Конструкція накладних поворотних кругів повинна бути збірно-розбірною. 18.4.2. Основні конструктивні елементи круга повинні розраховуватися по фактичному навантаженню але не менше 200 кг/кв.м площі круга й 100 кг/кв.м для привода. Горизонтальне навантаження слід приймати не менше 30 кг/кв.м 18.4.3. Привод круга може бути ручним або електричним. На електропривод круга розповсюджуються вимоги п.9.2.7. цих Правил. Ручні й електричні приводи повинні прикріплятися до несучих будівельних конструкцій. 18.4.4. Опорна плита круга повинна опиратися на несучі елементи перекриття планшета й міцно закріплятися. Кріплення направляючих для катків на планшеті сцени естради повинно виключати їх зсув під час обертання круга. 18.4.5. Настил круга виготовляється з дошок хвойних порід деревини. 18.5. Фурки 18.5.1. Основні конструктивні елементи повинні розраховуватися на фактичне навантаження але не менше 200 кг/кв.м площі фурки й 100 кг/кв.м для привода. 18.5.2. Фурки можуть бути без привода й такі котрі приводяться в рух тросом від ручної або електричної лебідки. Швидкість руху фурки від електричного приводу повинна бути не більше 1 м/сек. 18.5.3. Конструкція фурки повинна забезпечувати рівномірний розподіл навантаження на всі опори ходові ролики фурки. 18.5.4. Ходові ролики повинні надійно прикріплятися до фурок щоб при будь-якому розверненні не виходити за її габарити й у той же час забезпечувати стійкість конструкції від перевертання при однобічному навантаженні. 18.5.5. Фурки повинні мати спеціальні прилади для надійного з’єднання між собою а також пристосування котрі запобігають їх свавільному руху. 18.5.6. Направляючі для руху фурок повинні міцно прикріплятися до планшета сцени. Зазори й нерівності в стиках не допускаються. 18.6. Транспортери 18.6.1. Основні конструктивні елементи постановочних транспортерів повинні розраховуватися на фактичне навантаження але не менше 200 кг/кв.м робочої площі транспортера й 100 кг/кв.м для приводу. 18.6.2. Улаштування на сцені естраді нахилених і роликових транспортерів забороняється. 18.6.3. Електропривод повинен забезпечувати реверсивний рух транспортера. 18.6.4. Частини збірно-розбірного транспортера котрі рухаються повинні захищатися огородженнями а корпус заземлятися або занулятися. 18.6.5. Конструкція збірно-розбірного транспортера повинна передбачати пристрій що запобігає сходу стрічки з приводного барабана. 18.6.6. Постановочний транспортер зі стрічкою повинен мати натяжний пристрій а привідна станція надійно прикріплятися до планшета. 18.6.7. У випадках перекосу або пробуксовки стрічки транспортера його роботу необхідно зупинити. 18.6.8. Електрокабель що живить переносний електропривод постановочного транспортера повинен бути прокладений з таким розрахунком щоб виключити можливість його механічного пошкодження. 18.6.9. Перед зміною напряму руху постановочний транспортер повинен бути зупинений. 18.6.10. Швидкість руху збірно-розбірного транспортера повинна бути не більше 0 5 м/сек. 18.6.11. Постановочний транспортер повинен мати вільний підхід до його пульта управління вкл. викл. . 18.6.12. Перед роботою на сцені постановочний транспортер повинен бути перевірений у дії. 18.6.13. Перед пуском транспортера повинна включатися світлова сигналізація що попереджає про початок його роботи. Світлове табло "Працює транспортер" установлюється в місці виходу актора на сцену. 18.6.14. Виконувати ремонтні роботи постановочного транспортера під час його руху забороняється. РОЗДІЛ 19. ДЕКОРАЦІЇ БУТАФОРІЯ РЕКВІЗИТ 19.1. Об’ємні й м'які декорації 19.1.1. Об’ємні декорації стінки павільйонів і таке інше повинні розраховуватися на фактичне максимальне навантаження. 19.1.2. Бруски для виготовлення декорацій повинні бути обстругані з усіх боків. 19.1.3. Стелі дахи вікна карнизи й інше повинні надійно з’єднуватися зі стінками. Стінки павільйонів та інші вертикальні декорації з’єднуються між собою й прикріплюються до планшета скосами або іншими пристосуваннями. 19.1.4. До стінок котрі мають висоту більше 1 5 м на відстані 0 7 м від низу повинні прибиватися бруски "ручники" . 19.1.5. Колони стовпи карнизи й інше для підвішування до сценічних підйомників повинні мати у верхній частині металеві кріпильні деталі або кільця котрі потім з’єднуються з несучими конструкціями будинку. 19.1.6. Закріплення падуг куліс ігрових завіс арок і драпувань повинно бути міцним. 19.1.7. У випадку застосування в м'яких декораціях брусків вони повинні вставлятися в спеціальні мішки й наглухо зашиватися. Використовувати в спектаклях декорації з розірваними мішками й зламаними брусками забороняється. 19.1.8. При підніманні декорацій необхідно стежити щоб вони не чіпляли за предмети оформлення що знаходяться на сцені і не мали змоги підняти їх за собою. 19.1.9. Клапани підвісних декорацій повинні надійно прикріплятися до штанги декораційного підйомника в місці встановлення шарнірів або петель. 19.1.10. Розбірні кутові ферми-фрамуги клапанів панорам котрі змонтовані з двох або трьох частин повинні прикріплятися до декораційного підйомника не менше ніж у двох місцях. 19.1.11. Декорації повинні бути надійно прив'язані безпосередньо до штанги декораційного підйомника. 19.1.12. Довжина верхнього й нижнього брусків підвісних декорацій не повинна перевищувати довжину штанги. 19.1.13. Підйом декорацій що розгойдуються забороняється. 19.2. Меблі реквізит бутафорія 19.2.1. Меблі й бутафорія повинні бути справними стійкими й міцними. Подавати на сцену несправні меблі й бутафорію заборонено. 19.2.2. Розбірні конструкції стовбури дерев гілки пам'ятники постаменти й інше повинні мати міцні з’єднання котрі виключають зсув деталей стосовно одна одної. 19.2.3. Установлення статуй і пам'ятників на постаментах повинно виконуватися міцно з урахуванням можливості випадкового зачеплення їх акторами. 19.2.4. Поверхня бутафорських виробів повинна бути гладкою без задирин і гострих виступів. 19.2.5. Драпування штори гардини й інше повинні надійно закріплятися на штангах кронштейнах карнизах. Перед спектаклем концертом їх необхідно очищати від пилу. 19.2.6. Постільні речі що застосовуються на репетиціях і спектаклях повинні бути чистими. Наволоки простирадла підковдри після кожного застосування здаються до прання. Двократне їх застосування без прання забороняється. Постільні речі слід зберігати в спеціальних шафах. 19.2.7. Ковдри без підковдр у місцях приторкання їх до обличчя шиї повинні підшиватися білою тканиною. Після кожного використання ця біла підшивка здається до прання а ковдра витрушується. По мірі забруднення ковдри здаються в хімчистку. 19.2.8. Посуд для їжі й пиття зберігається в шафах котрі щільно зачиняються а перед використанням ретельно миється гарячою водою. 19.2.9. У спектаклі концерті дозволяється застосовувати бутафорську вогнепальну зброю рушниці револьвери пістолети й інше . 19.2.10. Холодна зброя шпаги мечі кинджали й інше що застосовується на сцені може бути бутафорською й справжньою. Бутафорська холодна зброя а також побутові предмети ножі бритви тростини й інше виготовляються без гострих кінців і лез. Справжня холодна зброя еспадрон рапіра штик повинні бути забезпечені запобіжними наконечниками. Наконечники не можуть бути зйомними. У шпаг мечів кинджалів колючі й ріжучі боки спилюються й закругляються. 19.2.11. Держаки ефеси у всіх видів холодної зброї повинні бути справними й зручними. Шашки шаблі палаші шпаги повинні мати надійно закріплені темляки. 19.2.12. Спектаклі із застосуванням холодної зброї особливо в масових сценах фехтування бій поєдинок та інше повинні бути добре відрепетирувані з усіма учасниками. Актори які не пройшли спеціальних репетицій до спектаклю не допускаються. 19.2.13. Користуватися під час репетиції спектаклю концерту холодною зброєю що не належить концертній організації без перевірки забороняється. 19.2.14. Зберігання облік і видача холодної зброї покладається на керівника спектаклю. 19.2.15. Відповідальний за холодну зброю перед кожним спектаклем концертом у котрому вона застосовується ретельно перевіряє її. 19.2.16. Для надійного зберігання зброї необхідно мати спеціально обладнане приміщення що виключає вільний доступ до нього сторонніх осіб. 19.2.17. Для імітації пострілу дозволяється застосовувати спортивний стартовий пістолет заводського виготовлення. Пістолет заряджається відповідальним за зберігання зброї тільки перед виходом актора на сцену а після використання негайно вилучається. РОЗДІЛ 20. ВИМОГИ ГІГІЄНИ Й БЕЗПЕКИ ДО ВИКОНАВЦІВ 20.1. Грим 20.1.1. Актори й виконавці повинні користуватися гримом гримувальною пастою пудрою й іншими туалетними матеріалами котрі виготовляються спеціальними підприємствами. 20.1.2. Кожному актору в індивідуальне користування по необхідності повинні видаватися коробка з гримом гримувальна паста гримувальні олівці клей для наклеювання борід і вусів вазелін або крем пудра одеколон туалетне мило тощо. 20.1.3. Гримувальні речі акторів повинні зберігатися в акторських столиках з шухлядами котрі замикаються. 20.1.4. Перед використанням гриму необхідно зняти з нього верхній шар. Актор повинен вимити обличчя теплою водою протерти його насухо й змазати тонким шаром вазеліну зняти вазелін з обличчя й після цього приступити до накладання гриму. 20.2. Парики 20.2.1. Парики слід зберігати на спеціальних підставках або в целофанових мішках. Укладати парики один в один при зберіганні забороняється. 20.2.2. При використанні одного парика кількома акторами парик необхідно протирати з середини спиртом. 20.2.3. По мірі забруднення парика з внутрішнього боку він повинен піддаватися хімічному чищенню або промиванню універсальними миючими засобами. 20.2.4. Чищення париків легкозаймистими рідинами проводиться в спеціальному приміщенні поза будинком культури клубом. 20.2.5. Пастижерські вироби після використання повинні дезінфікуватися. 20.3. Костюми 20.3.1. Перед виходом актора виконавця на сцену в костюмі повинні бути усунені всі дефекти. 20.3.2. Реквізит ордени портупея пояси намисто й інше прикріпляються до костюма або надіваються на актора виконавця так щоб виключити можливість нанесення травми актору виконавцю або їх партнерам. 20.3.3. Костюми головні убори білизна взуття повинні зберігатися в гардеробі костюмерній і видаватися тільки на репетиції спектаклі концерти. 20.3.4. Місця костюмів котрі найбільш піддаються забрудненню повинні підшиватися білою тканиною. 20.3.5. При закріпленні костюмів за акторами виконавцями на всіх складових частинах костюмів повинні бути написи з прізвищами акторів виконавців. Написи робляться на маленьких шматках тканини й пришиваються до підкладки або в інших місцях невидимих для глядачів. 20.3.6. Натільна білизна акторів виконавців трико панчохи колготки шкарпетки повинна бути індивідуальною. Комплект білизни слід зберігати в целофановому пакеті а панчохи шкарпетки колготки в спеціальних мішочках з прізвищем актора виконавця. 20.3.7. У випадку непередбаченого введення до спектаклю нового виконавця й необхідності використання ним костюма іншого актора новому виконавцю у місцях безпосереднього доторкання костюма до тіла необхідно підшивати легку чисту тканину. 20.3.8. Усі костюми котрі отримані в тимчасове користування з інших організацій повинні дезінфікуватися а ті що прийняті від акторів виконавців не повинні мати сторонніх предметів у кишенях. 20.3.9. У міру забруднення костюми повинні здаватися для прання або хімчищення. 20.4. Батальні сцени 20.4.1. При постановці батальних сцен фехтування рукопашний бій бійка й інше повинні бути вжиті заходи котрі захищають акторів та учасників масових сцен від травм. 20.4.2. Батальні сцени повинні бути добре відрепетирувані. Перед кожним спектаклем концертом ведучий спектаклю зобов'язаний проінструктувати виконавців а найбільш небезпечні фрагменти батальних сцен прорепетирувати й зробити про це відповідний запис у журналі інструктажів. 20.4.3. Залучення нового виконавця до батальних сцен без відповідної підготовки й репетирування забороняється. 20.4.4. Контроль за забезпеченням захисними засобами виконавців батальних сцен покладається на службу охорони праці будинку культури клубу. РОЗДІЛ 21. ТВАРИНИ НА СЦЕНІ 21.1. Для участі в спектаклях і репетиціях допускаються тільки дресировані тварини які знаходяться під спеціальним ветеринарним наглядом. Тварини повинні брати участь у достатній кількості репетицій у тому числі й прогінних з повним включенням усіх компонентів майбутнього спектаклю. 21.2. До безпосереднього спілкування з тваринами допускаються тільки спеціально підготовлені актори. 21.3. Особа яка супроводжує тварин на сцену під час сценічної дії для страхування повинна знаходитись у відповідному костюмі у найближчий кулісі. РОЗДІЛ 22. ОКРЕМІ ВИДИ РОБІТ 22.1. Ремонтні роботи 22.1.1. Ремонтні роботи котрі пов'язані зі зміною несучих елементів будинку технологічного обладнання або додатковою підвіскою обладнання й апаратури повинні виконуватися на підставі затвердженої технічної документації. 22.1.2. При ремонтно-будівельних електромонтажних і налагоджувальних роботах котрі проводяться в діючих будинках культури клубах і бібліотеках представники підрядної організації й замовника зобов'язані розробити заходи по забезпеченню безпечної експлуатації будинку й обладнання на період ремонту. 22.1.3. Ремонт і налагодження обладнання й механізмів повинні проводитися спеціально навченим і проінструктованим персоналом який має відповідну кваліфікацію пройшов стажування й перевірку знань з охорони праці. 22.1.4. Ремонт обладнання виконується згідно з вимогами заводських інструкцій і посібників що додаються до обладнання і при точному дотриманні норм і правил охорони праці. 22.1.5. Усі види робіт по ремонту обладнання будинків і приміщень виконуються після ретельної підготовки робочих місць та інструменту що забезпечує безпечне ведення робіт. Робочі місця повинні бути добре освітленими. 22.1.6. При виконанні ремонтних робіт працівники повинні бути забезпечені справним інструментом і приладами. 22.1.7. Роботи з приставних драбин дозволяється виконувати стоячи на 1 м нижче верхньої сходини. Виконання робіт з верхніх сходин без відповідної опори забороняється. 22.1.8. При роботі з приставних драбин обов'язкова присутність ще одного працівника в обов'язки якого входить запобігання можливому ковзанню й падінню драбини від випадкових штовханів. 22.1.9. Для виконання робіт на висоті більше 5 м робітнику повинен бути виписаний наряд проведені медичний огляд та інструктаж з охорони праці. 22.1.10. При роботі на висоті забороняється кидати вниз матеріали недогарки електродів та інше а робочий інструмент повинен бути вкладений у переносний ящик або сумку. 22.1.11. При роботі на дахах помостах й інших високих місцях котрі не мають поручнів та огороджень обов'язковим є використання рятувального пояса страхувальної вірьовки або інших захисних засобів. Місце закріплення страхувальної вірьовки визначається відповідальним за виконання роботи. 22.1.12. Перед ремонтом обладнання його слід відключити від джерел електроживлення а на пускові прилади повісити попереджувальні плакати котрі вказують що обладнання знаходиться на ремонті й пуск його заборонено. Після закінчення ремонту або налагодження перед пуском обладнання чи механізму в роботу усі зняті огородження й прилади повинні бути поставлені на місця міцно й правильно закріплені. 22.1.13. Забороняється чистити обтирати змащувати налагоджувати або ремонтувати обладнання під час його роботи. 22.1.14. Знімати й надівати приводні ремені можна лише за допомогою спеціальних пристроїв. 22.1.15. При ремонтних роботах дозволяється користуватися спеціальними переносними світильниками тільки заводського виготовлення. Світильники повинні мати запобіжну сітку й гачок для підвішування. 22.1.16. Особи які ведуть ремонт великогабаритного обладнання повинні бути забезпечені відповідними переносними або постійними верстатами. На робочих місцях установлюється необхідна кількість шаф і стелажів для деталей. Розбирання великогабаритних вузлів слід виконувати при наявності спеціальних столів і підйомних засобів. Монтування й демонтування обладнання що має велику висоту повинно виконуватися з міцних і стійких риштувань або помостів. 22.1.17. Ремонт та обладнання світильників зовнішнього освітлення що пов'язано з підйомом на опори вище 3 м слід виконувати двом працівникам один з яких повинен мати не менше II кваліфікаційної групи з електробезпеки. 22.1.18. Підйом на опору й спускання з неї дозволяється тільки із застосуванням спеціальних підйомних машин спеціальних пристроїв рятувального пояса з ланцюгом та інше. 22.2. Художньо-декораційні роботи 22.2.1. Художньо-декораційні роботи на висоті більше 1 2 м повинні виконуватися зі спеціальних містків з інвентарних риштувань-помостів пересувних вишок тощо. 22.2.2. Містки помости вишки й інше висотою більше 1 2 м повинні мати огородження висотою не менше 0 8 м. 22.2.3. Фарби повинні зберігатися в спеціальних приміщеннях. Масляні фарби лаки пасти тощо слід утримувати в металевій тарі. Пігменти й барвники допускається зберігати в поліетиленових мішечках. 22.2.4. Розігрівати клей слід у клеїварках з водяним розігріванням. 22.2.5. Клеїварки повинні встановлюватися в спеціальному приміщенні або у визначеному для цього місці. 22.2.6. Нагрівати пасти фарби лаки розчинники й працювати з ними при відкритому вогні забороняється. 22.2.7. Розлиті на підлогу фарби розчинники пасти тощо повинні негайно прибиратися за допомогою сухого піску шмаття або тирси. 22.2.8. Інструменти й фарбопульти повинні бути справними. Справність пневматичного інструменту манометрів і запобіжних клапанів а також міцність закріплення гумових шлангів повинна регулярно перевірятися й випробуватися тиском котрий перевищує в 1 5 рази робочий тиск. 22.2.9. Кожний працівник що використовує пневматичний інструмент повинен знати: * інструкцію й правила технічної експлуатації інструменту; * безпечні способи підключення й відключення інструменту від повітроводу; * місце розташування запірних кранів вентилів і відключаючих апаратів. 22.2.10. Під час роботи не можна допускати переломів і заплутування гнучких шлангів. 22.2.11. Манометри на повітряних компресорах повинні бути справними й опломбованими. 22.2.12. При сильному забрудненні рук та інших частин тіла зняття фарб слід проводити за допомогою ганчірки що змочена спеціальними розчинниками пастами ацетоном або гасом. Використовувати бензол етильований бензин чотирьоххлорний вуглець для очищення шкіри забороняється. 22.2.13. Зберігати харчові продукти й вживати їжу на місці виконання робіт у приміщеннях виготовлення фарб і на складах лакофарбувальних матеріалів забороняється. 22.2.14. Працівники які виконують художньо-декораційні роботи повинні забезпечуватися спецодягом та індивідуальними засобами захисту: респіраторами окулярами рукавичками тощо а також захисними мазями й пастами. 22.3. Антисептування й вогнезахисна обробка деревини 22.3.1. До робіт по антисептуванню деревини й вогнезахисному просоченню декорацій і дерев'яних конструкцій будинку до виготовлення відповідних речовин належить допускати працівників які пройшли відповідне навчання й медичний огляд. 22.3.2. Забороняється допускати до цих робіт осіб з пошкодженою й хворою шкірою садна опіки репана роз'ятрена тощо . 22.3.3. Працівникам які використовують антисептичні й вогнезахисні розчини необхідно надавати приміщення для переодягання та роздільного зберігання робочого й особистого одягу. Після закінчення роботи працівники повинні користуватися душем і забезпечуватися милом рушниками. 22.3.4. Тара з-під хімічних матеріалів для антисептичної й вогнезахисної обробки деревини повинна знешкоджуватися або спалюватися. 22.3.5. Готування антисептичних і вогнезахисних сумішей слід виконувати на відкритих відокремлених майданчиках або в окремих приміщеннях котрі забезпечені вентиляцією. Доступ стороннім особам до місць готування сумішей повинен бути заборонений. При готуванні розчинів необхідно вживати заходи проти розпилення й розбризкання їдких речовин а працівникам видавати гумові рукавички й протигази. 22.3.6. Під час антисептування й вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій одночасне виконання будь-яких інших робіт у даному приміщенні забороняється. 22.3.7. Після закінчення робіт по антисептичній і вогнезахисній обробці деревини місця зберігання й готування розчинів повинні бути очищені й знешкоджені. 22.3.8. Обладнання й інструменти котрі застосовуються при антисептичній і вогнезахисній обробці деревини після роботи треба мити й зберігати в спеціальному місці. 22.4. Зварювальні роботи. Загальні вимоги 22.4.1. Зварювальні роботи в приміщеннях будинків культури клубів бібліотек за винятком спеціально відведеної ділянки в слюсарній або іншій майстерні й поза будинком повинні виконуватися тільки з письмового дозволу керівника закладу установи і в присутності працівника пожежної охорони додаток 4 . При цьому повинні бути прийняті заходи що запобігають виникненню пожежі. На місці зварювання повинні бути засоби пожежогасіння. Після закінчення зварювальних робіт слід переконатися що не виникло загорання будівельних конструкцій обладнання тощо. Виконувати зварювальні роботи в приміщеннях будинків культури клубів бібліотек під час перебування в них глядачів читачів забороняється. 22.4.2. До зварювальних робіт допускаються особи які пройшли відповідне навчання інструктаж й перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки мають кваліфікаційне посвідчення зварювальника а електрозварювальники крім того кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче другої. 22.4.3. При виконанні зварювальних робіт зварювальники повинні бути в захисному одязі й взутті. Брезентові куртки й штани слід надягати навипуск кишені куртки прикривати клапанами черевики щільно шнурувати. Для захисту обличчя й очей застосовувати щиток або захисні окуляри. 22.4.4. Виконувати зварювальні роботи близько дерев'яних стін перегородок горючих матеріалів а також на дере'яній підлозі без спеціальної підготовки забороняється. 22.5. Газове зварювання 22.5.1. У будинках культури клубах бібліотеках газове зварювання допускається виконувати лише з застосуванням кисню й ацетилену котрий доставляється в балонах. Застосування ацетиленових газогенераторів а також зварювання з використанням інших газів і рідкого палива забороняється. 22.5.2. При зварюванні й різанні газозварники та допоміжні працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами закритого типу з синім склом. 22.5.3. Забороняється розміщувати балони з газом у місцях проходу людей і проїзду траспортних засобів а також близько від відкритих рубильників штепсельних розеток та іншої відкритої електроапаратури. 22.5.4. Не дозволяється залишати без нагляду наповнені газом балони з підключеним до них пальником різаком . 22.5.5. Робота з несправними пальниками різаками редукторами шлангами й іншою апаратурою забороняється. 22.5.6. Перевірку газонепроникності проводити не рідше: пальників і різаків - один раз на місяць; редукторів - один раз на квартал. Манометри повинні перевірятися один раз на рік і пломбуватися. Результати перевірок реєструються в журналі. 22.5.7. Нові пальники різаки манометри редуктори тощо перед застосуванням повинні перевірятися а результати перевірки реєструватися в журналі. 22.5.8. Балони для газів слід застосовувати лише справні й у комплекті з опорними башмаками та запобіжними ковпаками. Балони повинні мати чіткий напис найменування газу для котрого вони призначені. Колір фарбування балону й написи на ньому повинні відповідати: Таблиця 6 Газ Колір напису Колір фарбування балону Кисень Чорний Блакитний Ацетилен Червоний Білий 22.5.9. Балони з газами потрібно зберігати у вертикальному положенні. Для запобігання від падіння балони встановлюються в спеціальні гнізда або прикріплюються фіксуючими пристроями. 22.5.10. На робочому місці де виконуються газозварювальні й газорізні роботи забороняється мати більше одного запасного наповненого газом балону. 22.5.11. Знімати відкручувати запобіжний ковпак з балона ударами за допомогою молотка зубила або інших засобів що можуть викликати іскріння забороняється. Коли ковпак не знімається відкручується балон повинен бути повернений заводу-наповнювачу. 22.5.12. Перед відкручуванням ковпака необхідно перевірити на ньому отвір а при забрудненні очистити його. При відкручуванні ковпака забороняється направляти його в бік людей. Після зняття ковпака необхідно упевнитися: * у відсутності слідів мастил і жирів на штуцері кисневого балона а також у справності різьби штуцера й вентиля; * у наявності й придатності ущільнювальної шкіряної прокладки в гнізді приєднувального штуцера ацетиленового балона. Підготовлені до роботи балони з газом слід захищати від прямої дії сонячних променів і розміщувати з боку від проходів проїздів електричних проводів і нагрітих предметів. Балони з газом повинні знаходитися не ближче 1 м від приладів опалювання. 22.5.13. Забороняється піддавати заряджені балони ударам штовханням а також кидати їх запобіжним ковпаком вниз. 22.5.14. На поверхні кисневих балонів не повинно бути слідів мастил і жирів котрі можуть привести до вибуху. 22.5.15. Ремонт балонів виконується лише на заводах-наповнювачах. 22.5.16. Балони для стиснених газів котрі приймаються заводами-наповнювачами повинні мати залишковий тиск газу не менше 0 5 ат. Балони з ацетиленом повинні мати залишковий тиск не менше: Таблиця 7 Температура в градусах С Нижче 0 від 0 до від +16 до від +26 до +15 +25 +35 Мінімальний залишковий тиск по манометру ат 0 5 1 0 2 0 3 0 22.5.17. Вентиль кисневого балона дозволяється відкривати й закривати тільки рукою а вентиль балона з ацетиленом - спеціальним ключем. Відкривання й закривання вентилів у газових балонах повинно виконуватися повільно. 22.5.18. Перед приєднанням редуктора до кисневого балона необхідно: * оглянути вхідний штуцер і накидну гайку редуктора й переконатися в справності різьби гайки у відсутності слідів мастил і жирів; * продути штуцер балона плавним короткочасним відкриттям вентиля для усунення сторонніх частинок. При цьому особа яка відкриває вентиль повинна знаходитися з боку від струменю газу. 22.5.19. Ремонт вентилів балонів повинен виконуватися на спеціалізованих заводах. 22.5.20. Транспортування наповнених газом балонів дозволяється лише на ресорних транспортних засобах а також на спеціальних ручних возиках з ресорами гумовими колесами або на носилках. При безконтейнерному траспортуванні балонів необхідно дотримуватись таких вимог: * на балони повинні бути до кінця накручені запобіжні ковпаки з боковими отворами; * балони укладаються в дерев'яні гнізда котрі оббиті повстиною або іншим м'яким матеріалом; * при навантаженні більше одного ряду балонів повинні застосовуватися прокладки між рядами для запобігання торкання балонів один до одного. Дозволяється застосовувати в якості прокладок спеціальні кільця з гуми а також конопляні канати діаметром не менше 25 мм; * балони слід укладати лише поперек кузова автомашини в межах висоти бортів запобіжними ковпаками в один бік; * забороняється навантажувати балони на автомашини при наявності в кузові інших вантажів а також бруду сміття й слідів мастила. 22.5.21. Дозволяється транспортувати балони з газом у вертикальному положенні при закріпленні їх у спеціальному контейнері. 22.5.22. Допускається вертикальне перекочування балонів на невеликі відстані у межах робочого місця у трохи нахиленому положенні. 22.5.23. Для переміщення балонів слід застосовувати спеціальні носилки із зігнутими ручками котрі забезпечують підйом балонів до 0 5 м над землею. 22.5.24. Відігрівати вентилі балонів у випадку їх замерзання дозволяється гарячою водою або парою. Забороняється використовувати для цього полум'я пальника різака чи іншого джерела відкритого вогню. 22.5.25. Газопровідні шланги слід застосовувати лише відповідного ГОСТу. При укладанні шлангів не допускається їх сплющення перекручення й перегинання. 22.5.26. Не допускається користуватися замасленими шлангами а також приєднувати до шлангів трійники й інші прилади для одночасного живлення декількох пальників різаків . 22.5.27. Відбір газу з балонів виконується лише справними редукторами що обладнані манометрами. Забороняється застосовувати редуктори з несправними манометрами а також з тими термін перевірки котрих минув. 22.5.28. Довжина газопровідних шлангів повинна бути не більше 20 м. 22.5.29. Прокладати шланги поруч з відкритим вогнем гарячими трубами струмоведучими пристроями забороняється. Під час роботи необхідно оберігати шланги від попадання на них іскр. 22.5.30. Ручні різаки пальники манометри й шланги повинні бути закріплені за визначеними працівниками. 22.6. Електрозварювання 22.6.1. У будинках культури клубах і бібліотеках для проведення ремонтних або інших робіт допускається застосування електрозварювання. 22.6.2. Зберігання легкозаймистих та горючих речовин і матеріалів поруч з робочим місцем електрозварювача забороняється. 22.6.3. Джерела зварювального струму можуть приєднуватись до розподільних електричних мереж напругою не вище 660 В. Безпосереднє живлення зварювальної дуги від силової або освітлювальної розподільчої мережі не допускається. 22.6.4. Живлення електродвигунів змінного струму зварювальної головки допускається тільки через знижувальний трансформатор з вторинною напругою не вище 42 В. Один з виводів вторинного ланцюга такого трансформатора повинен бути глухозаземленим. 22.6.5. Для підведення струму до електрода слід застосовувати гнучкий шланговий кабель провід передбачений заводом-виготовлювачем. 22.6.6. Довжина первинного ланцюга між пунктом живлення й пересувною зварювальною установкою не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів повинна бути захищена від механічних пошкоджень. 22.6.7. Для зворотнього проводу котрий з’єднує зварювальний виріб з джерелом зварювального струму можуть застосовуватися гнучкі проводи сталеві шини будь-якого профілю достатнього перерізу зварювальні плити й сама зварювальна конструкція. Забороняється використовувати для зворотнього проводу мережі заземлення металеві будівельні конструкції будинків комунікації й незварювальне технологічне обладнання. Затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора до котрого підключається зворотній провід потрібно заземляти. 22.6.8. З’єднання між собою окремих елементів зворотнього проводу повинно виконуватися за допомогою болтів струбцин затискувачів або зварюванням паянням. 22.6.9. Пересувні електрозварювальні установки під час їх пересування необхідно відключати від мережі живлення. 22.6.10. Усі відкриті частини зварювальної установки котра знаходяться під напругою необхідно надійно обгороджувати. 22.6.11. Корпус будь-якої зварювальної установки й будь-якого джерела живлення зварювальної установки зварювальний трансформатор випрямляч перетворювач та інше повинні надійно заземлятися. 22.6.12. Електрозварювальне обладнання пересувного типу захисне заземлення котрого ускладнене повинно бути обладнано захисним відключенням. 22.6.13. Після закінчення електрозварювальних робіт зварювальний трансформатор повинен відключатися від електромережі а провід з електродотримачем прибиратися в ящик з теплостійкого матеріалу. 22.6.14. Після закінчення робіт електрозварювач зобов'язаний оглянути місце їх проведення при наявності горючих конструкцій полити їх водою усунути всі можливі причини виникнення пожежі. 22.6.15. Протягом 2 годин після закінчення вогняних робіт місце їх проведення повинно перевірятися спеціально призначеною для цієї цілі особою. 22.7. Роботи з ручними електрифікованими інструментами різних класів 22.7.1. Електрифікований інструмент далі електроінструмент підрозділяється на класи: I клас - електроінструмент у котрого всі деталі що знаходяться під напругою мають ізоляцію а штепсельна вилка має заземляючий контакт. В електроінструменті класу I всі деталі що знаходяться під напругою можуть бути з основною ізоляцією а окремі деталі - з подвійною або посиленою ізоляцією; II клас - електроінструмент у котрого всі деталі що знаходяться під напругою мають подвійну або посилену ізоляцію. Цей електроінструмент немає пристроїв для заземлення. Номінальна напруга електроінструмента класів I і II повинна бути не більше 220 В для електроінструменту постійного струму й 380 В - для електроінструменту змінного струму. III клас - електроінструмент на номінальну напругу не вище 42 В у котрого ні внутрішні ні зовнішні кола не знаходяться під іншою напругою. Електроінструмент класу III призначений для живлення від безпечної низької напруги. Примітка: Якщо безпечну низку напругу отримують шляхом перетворення більш високої напруги то це слід здійснювати за допомогою безпечного ізолюючого трансформатора далі - "роздільний трансформатор” або перетворювача з окремими обмотками. 22.7.2. Електроінструмент котрий отримує живлення від мережі повинен бути обладнаний незнімним гнучким кабелем шнуром зі штепсельною вилкою. Незнімний гнучкий кабель електроінструмента класу I повинен мати жилу котра з’єднує заземляючий контакт електроінструмента із заземляючим контактом штепсельної вилки. Кабель у місті введення до електроінструмента класу I повинен бути захищений від стирань і перегинів еластичною трубкою з ізоляційного матеріалу. Трубка повинна бути закріплена в корпусних деталях електроінструмента й виступати з них на довжину не менше п'яти діаметрів кабелю . Закріплення трубки на кабелі поза інструментом забороняється. 22.7.3. Для приєднання однофазного електроінструмента шланговий кабель повинен мати три жили: дві - для живлення одну - для заземлення. Для приєднання трифазного електроінструмента застосовується чотирижильний кабель одна жила котрого служить для заземлення. Ці вимоги стосуються тільки електроінструмента із заземленим корпусом. 22.7.4. Доступні для доторкнення металеві деталі електроінструмента класу I котрі можуть опинитися під напругою у випадку пошкодження ізоляції повинні бути з’єднані із заземляючим затискачем. Заземлення корпусу електроінструмента повинно здійснюватись за допомогою спеціальної жили постачального кабелю котра не повинна одночасно бути провідником робочого струму. Використовувати для цієї мети нульовий робочий провід забороняється. Штепсельна вилка повинна мати відповідну кількість робочих і один заземляючий контакт. Конструкція вилки повинна забезпечувати випереджаюче замикання заземляючого контакту при включенні й більш запізнене розмикання його при виключенні. 22.7.5. Конструкція штепсельних вилок електроінструменту класу III повинна виключати можливість з’єднання їх з розетками на напругу вище 42 В. 22.7.6. Переносні зніжувальні трансформатори розподільчі трансформатори й перетворювачі повинні мати на боці вищої напруги кабель зі штепсельною вилкою для приєднання його до електромережі. Другий його кінець повинен бути прикріплений до затискача трансформатора перетворювача за допомогою паяння зварювання або болтового з’єднання. Довжина кабеля повинна бути не більше 2 м. На боці низької напруги трансформатора повинні бути гнізда під штепсельну вилку. 22.7.7. Корпуси перетворювачів розподільчих і зніжувальних трансформаторів у залежності від режиму нейтралі мережі котра живить первинну обмотку повинні бути заземлені або занулені відповідно до вимог "Правил будови електроустановок". Вторинна обмотка знижувальних трансформаторів повинна бути заземлена. Заземлення вторинної обмотки трансформаторів або перетворювачів з роздільними обмотками не допускається. 22.7.8. До роботи з електроінструментом класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом і поза приміщень допускається персонал який має групу з електробезпеки не нижче II а до роботи з електроінструментом II і III класу - I групу з електробезпеки. Особи які допущені до роботи з електроінструментом спочатку повинні пройти навчання й перевірку знань з охорони праці й мати запис у кваліфікаційному посвідченні про допуск до виконання робіт із застосуванням електроінструмента. Електротехнічний персонал який має II групу з електробезпеки й вище допускається до роботи з електроінструментом без запису в кваліфікаційному посвідченні. 22.7.9. При кожному отриманні електроінструмента повинна бути перевірена: * комплектність і надійність кріплення деталей; * справність деталей корпусу рукоятки й кришок наявність захисних кожухів та їх справність зовнішнім оглядом ; * чіткість роботи вимикача; * робота на холостому ході. В електроінструменті класу I крім того повинна бути перевірена справність кола заземлення між його корпусом і заземляючим контактом штепсельної вилки. Електроінструмент котрий не відповідає хоча б одній з перелічених вимог або простроченою датою періодичної перевірки отримувати для роботи забороняється. Перед початком роботи необхідно перевірити: * відповідність напруги й частоти струму електричної мережі напрузі й частоті струму електродвигуна електроінструмента що вказаний на табличці; * надійність закріплення робочего виконавчого органа інструменту свердл абразивних кругів дискових пил ключів-насадок та інше . 22.7.10. При роботі електроінструментом класу I застосування засобів індивідуального захисту діелектричних рукавичок калош килимів і інше обов'язкове за виключення таких випадків: * тільки один електроінструмент отримує живлення від розподільного трансформатора; * електроінструмент отримує живлення від автономної двигун-генераторної установки або перетворювача частоти з окремими обмотками; * електроінструмент отримує живлення через захисно-вимикальний пристрій. У приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження електрострумом необхідне застосування діелектричних рукавичок а у приміщеннях зі струмоведучими підлогами - також і діелектричних калош або килимів. 27.7.11. Електроінструментом класів II й III дозволяється працювати без застосування індивідуальних засобів захисту в приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом. 27.7.12. У посудинах апаратах та інших металевих спорудах з обмеженою можливістю переміщення й виходу з них дозволяється працювати електроінструментом класів I і II при умові що тільки один електроінструмент отримує живлення автономної двигун-генераторної установки роздільного трансформатора або перетворювача частоти з роздільними обмотками а також електроінструментом класу III. При цьому джерело живлення трансформатор перетворювач та інше повинно знаходитись поза посудиною а його вторинне коло не повинно заземлюватись. 27.7.13. Підключати електроінструмент напругою до 12 В до електричної мережі загального користування через автотрансфороматор резістор або потенціометр збороняється. 27.7.14. При роботах у підземних спорудах колодязях камерах та інше а також при земляних роботах трансформатор повинен знаходитись поза цими спорудами. 27.7.15. Підключення відключення допоміжного обладнання трансформаторів перетворювачів частоти захисно-вимикаючих пристроїв та інше до електромережі його перевірку а також усунення неполадок повинен проводити спеціально підготовлений персонал який має групу по електробезпеці не нижче III. 27.7.16. Кабель електроінструменту повинен бути захищений від випадкових пошкоджень і торкання його з гарячими вогкими й замастиленими поверхнями. 27.7.17. Налагоджувати й регулювати інструмент слід тільки після відключення його від електромережі й повної зупинки. 27.7.18. Особам які працюють з електроінструментом розбирати й ремонтувати самим інструмент кабель штепсельні з’єднання й інші частини збороняється за винятком персоналу зазначеного в п.27.7.15. 27.7.19. Прибирати стружку або тирсу під час роботи інструмента збороняється. Стружку слід прибирати після повної зупинки електроінструменту. 27.7.20. Працювати електроінструментом з приставних драбин забороняється. При роботі електродріллю предмети котрі підлягають свердлінню необхідно надійно закріплювати. Торкатись до ріжучого робочого органу інструмента котрий обертається забороняється. 27.7.21. Обробляти електроінструментом обмерзлі й мокрі деталі забороняється. 27.7.22. Працювати електроінструментом що не захищений від капель або бризк в умовах дії капель і бризк а також на відкритих площадках під час снігопаду й дощу забороняється. 27.7.23. Залишати без нагляду електроінструмент приєднаний до електромережі а також передавати його особам які не мають права з ним працювати забороняється. 27.7.24. Якщо електроінструмент раптово зупинився зникнення напруги заклинювання рухомих частин та інше він повинен бути негайно вимкнений вимикачем. Під час перерви в роботі а також при перенесенні електроінструменту з одного робочого місця на друге він повинен бути відключений від електромережі. 27.7.25. Якщо під час роботи виявиться несправність електроінструменту або хоча б слабка дія струму на працюючого робота повинна бути негайно припинена а електроінструмент потрібно здати для перевірки й ремонту. 27.7.26. Забороняється працювати електроінструментом у котрого закінчився строк періодичної перевірки а також у разі виникнення хоча б однієї з наступних несправностей: * пошкодження штепсельного з’єднання кабеля або його захисної трубки; * пошкодження кришки щитотримача; * не чітка робота вимикача; * іскріння щіток на колекторі що супроводиться круговим вогнем на його поверхні; * витікання мастила з редуктора або вентиляційних каналів; * поява диму або запаху характерного для ізоляції котра горіть; * поява підвищеного шуму; * поломка або поява тріщін у корпусній деталі рукоятці захисному огородженні; * пошкодження робочої частини інструмента; * зникнення електричного зв'язку між металевими частинами корпусу й нульовим захисним штирем штепсельної вилки. 27.7.27. Електроінструмент розділяючі й знижуючі трансформатори перетворювачі частоти захисно-вимикаючі пристрої й кабелі-подовжувачі підлягають періодичній перевірці не рідше ніж 1 раз на 6 місяців. До періодичної перевірки входять: * зовнішній огляд; * перевірка роботи на холостому ході не менше 5 хвилин; * вимірювання опору ізоляції мегаомметром на напругу 500 В на пртязі 1 хвилини при ввімкненому вимикачі при цьому опір ізоляції повинен бути не менше 1 МОм; * перевірка справності кола заземлення для електроінструмента класу I . 27.7.28. У електроінструмента вимірується опір обмоток і струмопровідного кабеля стосовно корпусу й зовнішніх металевих деталей у трасформаторів - між первинною й вторінною обмотками та між кожною обмоткою й корпусом. 27.7.29. Справність кола заземлення перевіряється за допомогою пристрою на напругу не більше 12 В один контакт котрого підключається до заземляючого контакту штепсельної вилки а другий - до доступної для дотику металевої деталі інструмента наприклад до шпинделя . Інструмент вважається справним якщо пристрій показує наявність струму. 22.8. Робота з паяльною лампою 22.8.1. При проведенні робіт з паяльною лампою робоче місце повинно бути очищене від спалимих матеріалів а спалимі конструкції котрі знаходяться на відстані менше 5 м надійно захищені від загоряння металевими екранами або политі водою. 22.8.2. Паяльні лампи повинні утримуватись у справності й не рідше одного разу на місяць перевірятися на міцність і герметичність а один раз на рік піддаватися контрольному гідравлічному випробуванню тиском із занесенням результатів усіх перевірок і випробувань у спеціальний журнал. 22.8.3. Кожна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування й допустимого робочого тиску. Лампи забезпечуються запобіжними пружинними клапанами котрі відрегульовані на певний тиск. 22.8.4. При роботі з паяльною лампою необхідно дотримуватись таких вимог охорони праці: * наливати в резервуар паяльної лампи гас або бензин не більше за 3/4 його ємності; * загвинчувати заливну пробку не менше ніж на чотири витки; * не наливати й не виливати пальне не розбирати лампу не відкручувати головку тощо поруч з вогнем; * не розпалювати паяльну лампу шляхом подачі гасу або бензину на пальник; * не нагнітати з надлишком паяльну лампу щоб уникнути її вибуху; * не знімати пальника до повного випуску тиску; * випускати тиск повітря з резервуару лампи через заливну пробку після того коли лампа загашена й її пальник повністю охолонув; * при виявленні несправностей підтікання резервуару витік газу через різьбу пальника нещільності й інше негайно здати лампу на ремонт; * заповнювати лампу лише тією пальною рідиною для роботи на котрій вона призначена. РОЗДІЛ 23. САНІТАРНО-ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ 23.1. Вентиляція й кондиціювання повітря 23.1.1. Висота приміщень для вентиляційного обладнання й кондиціонерів повинна бути на 0 8 м більше висоти обладнання але не менше 1 9 м від підлоги до виступаючих конструкцій перекриття. Ширина проходів між виступаючими частинами обладнання а також між обладнанням і стінами або колонами повинна бути не менше 0 7 м. Ширину проходів допускається знижувати до 0.6 м коли вони використовуються лише для огляду. 23.1.2. Система вентиляції з механічним спонуканням і кондиціюванням повітря повинна мати централізоване управління. 23.1.3. Централізоване управління повинно забезпечувати можливість відключення вентиляції або кондиціювання повітря приміщення в якому виникла пожежа. 23.1.4. Автоматичні системи повідомлення про пожежу або системи гасіння повинні бути зблоковані зі схемою централізованого відключення вентиляції й кондиціювання повітря. 23.1.5. Пульти щити автоматизації й управління санітарно-технічних пристроїв повинні розташовуватися в окремих приміщеннях. 23.1.6. Вентилятори компресори й насоси з електродвигунами повинні встановлюватися на віброізолюючій підвалині й відокремлюватися від повітроводів м'якими вставками. 23.1.7. Для зниження шуму системи кондиціювання повітря й вентиляції повинні обладнуватися глушниками. 23.1.8. Усі повітроводи повітряні канали глушники й інше вентиляційне обладнання повинні регулярно очищатися від пилу. 23.1.9. Усі отвори припливно-витяжної вентиляції котрі розміщені на висоті менше 2 5 м повинні захищатися металевою сіткою з вічком 10 мм х 10 мм. 23.1.10. Усі частини вентиляційного обладнання котрі обертаються площадки для обслуговування й сходи до них повинні мати огородження висотою не менше 0 8 м. 23.1.11. Ворота кишень сцени складських приміщень котрі мають вихід назовні центральний вхід у будинок по можливості повинні мати повітряні теплові завіси. 23.1.12. У буфетах кімнатах для паління цигарок санвузлах акумуляторній кінопроекційній та інших спеціальних приміщеннях необхідно передбачати обладнання автономної вентиляції з механічним спонуканням. 23.1.13. При виникненні ударів нерівномірного шуму або вібрації вентиляційне обладнання повинно бути негайно відключено. 23.1.14. Підключення до електромережі нового вентиляційного обладнання й приладів дозволяється тільки особам які мають посвідчення з електробезпеки не нижче II групи. 23.1.15. Знімати й надівати приводні паси виконувати чищення повітроводів та обладнання під час роботи вентиляційних установок забороняється. 23.1.16. Ремонт і налагодження обладнання на висоті слід виконувати лише на міцних і стійких риштуваннях або підмостках. Використовувати нагрівальні прилади й трубопроводи замість підмосток забороняється. 23.2. Водопостачання каналізація пиловиловлювання 23.2.1. Мережі внутрішнього господарського й протипожежного водопостачання повинні бути роздільними. Допускаються спільні мережі за умови що місцевий водопровід забезпечує подавання розрахункової кількості води з тиском котрий необхідний для роботи протипожежних пристроїв при одночасній максимальній витраті на господарсько-питні потреби. 23.2.2. Водопостачання повинно здійснюватися від зовнішньої кільцевої водопровідної мережі двома вводами при забезпеченні кожним уводом максимальної розрахункової витрати на протипожежні й господарчі потреби. Коли такої можливості немає то необхідно обладнувати водоймища резервні резервуари для збереження запасів води на 3 години максимальної витрати для пожежогасіння. Протипожежні насоси повинні мати 100% резерв. 23.2.3. Для внутрішнього пожежогасіння в будинках культури клубах бібліотеках слід обладнувати внутрішні пожежні крани спринклерні й дренчерні пристрої відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85. 23.2.4. Санітарні вузли артистичні прибиральні гримувальні-перукарні буфети виробничі майстерні як правило забезпечуються гарячою водою. 23.2.5. Для охолодження в системах кондиціювання слід застосовувати зворотне водопостачання. Застосування для охолодження води з артезіанських свердловин а також водовідвід відпрацьованої води в зовнішні акваторії або каналізацію повинні узгоджуватися з органами місцевого санітарного нагляду й комунального господарства. 23.2.6. Воду для питних потреб слід піддавати аналізу на відповідність вимогам ГОСТу. Застосування сирої води для питних потреб допускається лише з дозволу органів санітарного нагляду. 23.2.7. Для забезпечення питною водою працівників і службовців будинків культури клубів бібліотек слід установлювати сатураторні установки або влаштовувати фонтанчики котрі з’єднуються з водопровідною мережею чи бачками. 23.2.8. Питні бачки повинні бути емальованими щільно закриватися кришками й замикатися на замок. Воду в бачках слід міняти щоденно а бачки промивати. Температура води в бачках повинна бути не вище +20 градусів С і не нижче +8 градусів С. 23.2.9. Каналізаційні мережі будинків культури клубів бібліотек повинні з’єднуватися з місцевими селищними каналізаційними магістралями у відповідності з вимогами й умовами експлуатації мереж каналізації для даного селища села. 23.2.10. Систематично й перед початком роботи в каналізаційних колодязях і підвалах перевіряти наявність у них газу й вживати заходи по уникненню загазованості. Палити цигарки й користуватися відкритим вогнем у колодязях і підвалах забороняється. 23.2.11. Будинки культури клуби бібліотеки слід обладнувати стаціонарними установками централізованого пиловиловлювання або забезпечувати пересувними електричними пилососними установками чи пилососами. 23.3. Котельна 23.3.1. У будинках культури клубах бібліотеках повинна застосовуватись система центрального або місцевого опалювання. 23.3.2. Теплопостачання їх повинно здійснюватися від теплових мереж ТЕЦ або власних котелень. 23.3.3. Тепловий увід від ТЕЦ і бойлерна повинні розташовуватися в окремому приміщенні. Приміщення повинно зачинятись на замок. 23.3.4. Котли власної котельні повинні влаштовуватися в будівлях і приміщеннях відповідно до вимог СНиП II-35-76 "Котельные установки". Забороняється розташовувати котли під залом для глядачів закулісною частиною клубу читальним залом бібліотеки іншими приміщеннями де знаходяться люди. 23.3.5. Приміщення котельні повинно бути забезпечено природним освітленням а в нічній час - електричним. Місця котрі з технічних причин не можна забезпечити природним освітленням повинні мати електричне освітлення. Освітленість повинна відповідати вимогам СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение". Зовнішні підходи й під`їзди до котельні також повинні добре освітлюватися. 23.3.6. Крім робочего освітлення в котельних обов`язково повинно бути аварійне освітлення. 23.3.7. Для огляду обладнання котельні слід користуватися 12 В переносним ліхтарем. 23.3.8. Розміщення котлів і допоміжного обладнання влаштування площадок і сходів для зручного й безпечного їх обслуговування паливоподача й шлакозолевіддалення повинні виконуватися відповідно до вимог "Правил будови і безпечної експлуатації парових і водонагрівних котлів" котрі затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.1994 р. N 51. 23.3.9. Для управління роботою забезпечення безпечних умов і розрахункових режимів експлуатації котли повинні бути оснащені контрольно-вимірювальними й запобіжними приладами: * манометрами; * показчиками рівня води; * приладами для вимірювання температури середовища; * пристроями котрі запобігають підвищення тиску запобіжними пристроями ; * запірною й регулюючою арматурою; * приладами безпеки; * живильними пристроями. 23.3.10. Експлуатація котлів без контрольно-вимірювальних і запобіжних пристроїв запобіжні клапани манометри термометри й інше або їх несправності забороняється. 23.3.11. Контрольно-вимірювальні й запобіжні пристрої повинні бути справними та своєчасно перевіреними й встановленими так щоб їх покази були чітко видні обслуговуючому персоналу. 23.3.12. Технічне обслуговування під час роботи електродвигунів насосів і вентиляторів змащування підшипників підтягування сальників та інше забороняється. 23.3.13. До обслуговування котлів можуть бути допущені особи не молодше 18 років які пройшли медичний огляд навчання атестацію інструктаж і мають посвідчення на право обслуговування котлів. Навчання атестація й проведення інструктажу з охорони праці повинні відповідати вимогам "Типового положення про навчання інструктаж і перевірку знань з охорони праці". РОЗДІЛ 24. ЕКСПЛУАТАЦІЯ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ 24.1. У кожному будинку культури клубі бібліотеці наказом дирекції повинна призначатися особа зі спеціалістів-сантехніків ІТП яка відповідає за загальний стан експлуатації сантехнічного господарства. Там де таких працівників і спеціалістів немає а обслуговування здійснюється працівниками й спеціалістами сільської адміністрації колгоспу або радгоспу таку особу призначають керівники цих організацій за погодженням з адміністрацією закладів культури яких вони обслуговують. 24.2. Особа яка відповідає за загальний стан експлуатації сантехнічного господарства зобов'язана забезпечити: * надійну економічну й безпечну роботу сантехнічних установок; * необхідний режим роботи установок кондиціювання повітря й вентиляційних систем для створення оптимальних параметрів повітряного середовища в приміщеннях; * організацію й своєчасне проведення планово-запобіжних ремонтів і профілактичних випробувань мереж та установок; * організацію навчання інструктування й періодичну перевірку знань персоналу який обслуговує сантехнічні установки; * наявність і своєчасну перевірку засобів захисту від нещасних випадків; * регулярну перевірку справності протипожежних засобів спринклерних і дренчерних установок пожежних насосів та інше ; * організацію обліку витрат гарячої й холодної води ведення встановленої звітності; * виконання приписів органів Держнаглядохоронпраці України Державного пожежного нагляду України Державного санітарного нагляду України Державного енергонагляду України енергопостачаючих і водопостачаючих організацій; * своєчасну організацію розслідування нещасних випадків із сантехнічним персоналом. 24.3. Виконувати ремонтні роботи в санітарно-технічних установках котрі знаходяться під тиском забороняється. 22.4. Проходи вздовж траси трубопроводів повинні утримуватися в чистоті й бути добре освітленими. 24.5. Трубопроводи що проведені по складах декорацій повинні надійно обгороджуватися. 24.6. Усі розвідні труби й стояки що проходять у холодних місцях будинку повинні бути теплоізольованими й пофарбованими. 24.7. Приміщення теплового пункту повинно замикатися на замок. Ключ від нього повинен зберігатися в черговому приміщенні з постійним перебуванням персоналу. 24.8. Приміщення теплового пункту повинно бути забезпечено телефонним зв'язком з черговим тепломережі або котельнею котра обслуговує теплопункт. 24.9. Наповнення водою включення а також відключення й спорожнювання трубопроводу теплового пункту повинно виконуватися з дозволу енергопостачаючої організації. 24.10. Експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мереж повинна відповідати ГОСТ 12.3.006-75. "Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности". Додаток 1 АКТ технічного огляду будинку культури клубу бібліотеки " " 19 р. Комісія в складі голови членів і уповноваженого трудового колективу цього числа провели технічний огляд готовності до експлуатації будинку споруди При цьому встановили: Зазначена споруда поверхова вказати матеріал стін 1. Основні конструктивні елементи й інженерне обладнання знаходяться: покрівля вказати матеріал і технічний стан горищне приміщення й дахові вікна водостічні труби й покриття виступаючих частин будинку фасад будинку вхідні двері й віконні рами підвальні приміщення система центрального опалення приміщення котельної й обладнання тепловий вузол і бойлерна водопровідно-каналізаційна система припливно-витяжна вентиляція обладнання кондиціювання повітря електрогосподарство сценічне обладнання 2. Забезпечення паливом вказати запас палива в днях на систему в цілому 3. Висновки й пропозиції Підписи: голова комісії члени комісії Додаток 2 найменування будинку культури клубу АКТ приймання декоративного оформлення спектаклю концерту село селище " " 19 р. Комісія в складі представників: Відділу культури району Держнаглядохоронпраці Держпожнагляду Держенергонагляду Профспілки в присутності представників будинку культури клубу: Художнього керівника Служби охорони праці Пожежної охорони Енергослужби склали цей акт у тому що цього числа здійснила перегляд спектаклю концерту найменування та огляд декоративного оформлення в " " актах і " "картинах Висновки комісії При експлуатації декорацій і технологічного обладнання сцени керуватися чинними "Правилами охорони праці культурно-освітніх закладів що розташовані в сільській місцевості" і "Правилами пожежної безпеки для закладів підприїмств та організацій культури" а також рекомендаціями комісії по прийманню декоративного оформлення спектаклю концерту . Підписи: 1.  2.  3.  4.  5.  З актом ознайомлені: Директор будинку культури клубу Художній керівник Додаток 3 П Е Р Е Л І К робіт з підвищеною небезпекою в об’єднаннях закладах установах на підприємствах і в організаціях культури 1. Роботи котрі пов'язані із застосуванням нітрофарб та інших матеріалів з токсичними властивостями. 2. Роботи котрі пов'язані із застосуванням вибухових речовин. 3. Роботи при експлуатації лазерних установок. 4. Роботи по обслуговуванню й дресируванню тварин. 5. Роботи по перевезенню небезпечних вантажів транспортування хижаків отруйних змій великих тварин балонів зі стиснутими газами й інше . 6. Роботи по переміщенню навантаженню розвантаженню важковагомих і великогабаритних вантажів та експонатів. 7. Роботи з радіоактивними речовинами й джерелами іонізуючих випромінювань. 8. Роботи по обслуговуванню установок ультрафіолетового випромінювання високочастотних і надвисокочастотних установок. 9. Роботи акторів на манежі. 9.1. Акробатів: партерних з трамплінами плечових з підкидними дошками на батуті на скейбордінгах силових на конях і верблюдах вольтажерів на циркових апаратах рамка штамберт і інше . 9.2. Ікарійські ігри. 9.3. Атлетів у тому числі повітряних на штейтрапі на канаті . 9.4. Гімнастів: на турніках на кільцях на канаті повітряних гонщиків на мотоциклах. 9.5. Джигітів-наїзників. 9.6. Жонглерів: на конях антиподисти силових. 9.7. Клоунів-акробатів клоунів-еквілібристів. 9.8. Роликобіжців. 9.9. Еквілібристів канатоходців велофігуристів . 10. Роботи на висоті й пов'язані з підйомом на висоту верхолази . 11. Роботи по просочуванню деревини антисептичними й вогнезахисними сумішами. 12. Роботи по гашенню вапна. 13. Роботи по розборці й закріпленню склепінь колон арок та інших конструкцій котрі мають деформацію з підйомних і підвісних колясок і риштувань. 14. Роботи котрі пов'язані з застосуванням скловати шлаковати азбесту гарячих мастик на бітумній основі перхлорвінілових і бакелітових матеріалів. 15. Земляні роботи по розробці й кріпленню грунту на глибині більш 2 метрів і в зоні розташування підземних комунікацій. 16. Роботи по дезактивації дезінфекції й дезінсекції приміщень. 17. Роботи на електроустановках споживачів персонал яких повинен мати групу по електробезпеці. 18. Роботи по обслуговуванню кіноустановок стаціонарних пересувних . 19. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів. 20. Роботи котрі пов'язані з обслуговуванням експлуатацією й ремонтом компресорних і холодильних установок що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах. 21. Фотолабораторні роботи по обробці кольорового й чорно-білого негативу та позитиву. 22. Роботи на копіювальних і розмножувальних машинах. 23. Роботи в приміщеннях з вилученими неіндифікованими патогенними живими культурами плісневих грибів мікроорганізмів бактерій антиноміцетів а також з музейними пам'ятками й іншими творами котрі уражені ними. 24. Роботи зі шкідливими хімічними речовинами біоцидами фугніцидами хромом і його сполуками концентрованими неорганічними кислотами й інше . 25. Роботи по експлуатації випробуванню й обслуговуванню агрегатів і котлів котрі працюють на газі й рідкому паливі. 26. Електрозварювальні газополум'яні наплавочні й паяльні роботи. 27. Гальванічні роботи чистка ветиляційних каналів і повітроводів. 28. Роботи по експлуатації й обслуговуванню автомобілів монтаж демонтаж і накачування шин ремонт паливної апаратури двигунів обслуговування та ремонт елементів підвіски й гідропідйомників та інше . 29. Вулканізаційні роботи. 30. Обслуговування й ремонт акумуляторних батарей. 31. Роботи на деревообробних і металообробних верстатах. 32. Роботи по обслуговуванню механічних і автоматичних ліній. 33. Ковальські й мідно-жерстяні роботи. 34. Плавильні ливарні роботи й роботи по термообробці лиття. 35. Роботи з піскоструйними апаратами. 36. Роботи по обслуговуванню й ремонту теплофікаційних водопровідних і каналізаційних мереж. 37. Роботи по ремонту  фарбуванню  очищеннню від снігу й пилу дахів будівель при відсутності на них огорож. 38. Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів. Примітка: Міністерство може вносити пропозиції до Держнаглядохоронпраці про доповнення Переліку робіт з підвищеною небезпекою. Додаток 4 НАРЯД-ДОПУСК на виконання тимчасових вогневих робіт Видано посада або кваліфікація старшого виконавця вико- навця робіт прізвище та ініціали На виконання робіт вказати конкретно які вогневі роботи виконуватимуться їх характер і зміст Місце проведення робіт ділянка або установка апарат при- міщення територія тощо Час проведення робіт: початок час дата закінчення час дата Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт заходи що необхідно виконувати під час підготовки об"єкта до виконання робіт під час їх проведення і після закінчення Особа відповідальна за пожежну безпеку за місцем проведення робіт посада прізвище та ініціали підпис дата Наряд видано посада прізвище та ініціали підпис особи яка видала наряд-допуск " " р. Проведення робіт узгоджено: дата підпис прізвище та ініціали посада; за необхідності вказуються додаткові заходи котрі необ- хідно виконати для забезпечення пожежної безпеки робіт Наряд-допуск продовжено до дата час підпис прізвище та ініці- али посада особи яка видала наряд-допуск Продовження робіт узгоджено: дата час підпис прізвище та ініці- али; при необхідності - додаткові умови Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав з переліком проти- пожежних заходів що необхідно виконувати ознайомлений підпис прізвище та ініціали виконавця робіт дата Роботи закінчені робоче місце упорядковане до пожежобезпечного стану час дата підпис прізвище та ініціали особи яка відповідає за пожежну безпеку за місцем проведення робіт Примітка: 1. Наряд-допуск видається керівником об"єкта культури його заступником головним інженером або керівником структурного підрозділу де проводяться тимчасові вогневі роботи. 2. Проведення робіт та їх продовження повинно узгоджуватися з пожежною охороною ДПД або фахівцем з пожежної безпеки об"єкта культури а у випадку їх відсутності - зі службою охорони праці. 3. Перевірка впорядкування робочого місця до пожежобезпечного стану здійснюється особою відповідальною за пожежну безпеку за місцем проведення тимчасових вогневих робіт. 1