НПАОП 93.03-1.08-00

НПАОП 93.03-1.08-00 Правила охорони праці на підприємствах ритуального обслуговування населення

НПАОП 93.03-1.08-00 Затверджено наказом Мінпраці України від 06.10.00 № 271 П Р А В И Л А охорони праці на підприємствах ритуального обслуговування населення 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці правила поширюються на працівників організацій і підприємств України незалежно від форм власності та підпорядкування які виконують роботи з ритуального обслуговування населення  Правила встановлюють вимоги безпеки гігієни праці і виробничого середовища на всіх етапах технологічних процесів ритуального обслуговування населення. 2. НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ № п/п Позначення нормативного акта Назва Ким коли затверджено реєстрація в Мінюсті 1 Закон України Про охорону праці Затверджено Постановою Верховної Ради України від 14.10.92 2 Закон України Про охорону навколишнього природного середовища Затверджено Постановою Верховної Ради України від 25.06.91 3 Закон України Про пожежну безпеку Затверджено Постановою Верховної Ради України від 17.12.93 4 Закон України Про пожежну безпеку Затверджено Постановою Верховної Ради України від 17.12.93 5 ДНАОП 0.00-4.03-98 Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях. Зміни та доповнення до ДНАОП 0.00-4.03-93 Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 623       Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.98 № 923 6 ДНАОП 0.05-3.02-90 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям житлово - комунального господарства Держкомпраці СРСР 1990       7 ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 № 123. Зареєстровано в Мінюсті України 23.12.93 № 196 8 ДНАОП 0.03-3.28-93 Граничні норми підіймання і перевезення важких речей жінками Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.93 № 241. Зареєстровано в Мінюсті України 22.12.93 № 194 9 ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 45. Зареєстровано в Мінюсті України 21.06.94 № 136/345 10 ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт із шкідливими умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 46. Зареєстровано в Мінюсті України 28.07.94 № 176/385 11 ДНАОП 0.03-8.08-93 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.93 № 256. Зареєстровано в Мінюсті України 30.03.94 № 51/260   № п/п Позначення нормативного акта Назва Ким коли затверджено реєстрація в Мінюсті 12 ГОСТ 12.3.005-75 ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности Затверджено постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції і стандартами від 16.05.75 № 1188 13 ГОСТ 12.3.035-84 ССБТ. Строительство. Работы окрасочные. Требования безопасности Затверджено постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.09.84 № 154 14 ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности Затверджено постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 23.03.76 № 670 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 3.1. Для організації робіт з питань охорони праці на підприємствах ритуального обслуговування слід керуватися: вимогами цих Правил; Законом України “Про охорону праці” нормативно-правовими актами з охорони праці Кабінету Міністрів України Держнаглядохоронпраці України Міністерства праці та соціальної політики України Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України; стандартами безпеки праці; правилами пожежної безпеки. 3.2. З урахуванням вимог цих Правил в організаціях та на підприємствах повинні бути розроблені інструкції з охорони праці з урахуванням місцевих умов та особливостей технологічних процесів. 3.3. Виконання робіт з ритуального обслуговування слід здійснювати без порушень технології виробництва згідно затвердженої технічної документації відповідних норм та правил. 3.4. Під час роботи з технологічним устаткуванням машинами та механізмами слід додержуватися спеціальних вимог безпеки відповідно до правил та інструкцій з їх експлуатації заводів-виробників. 3.5. У випадках коли вводяться нові технологічні процеси і види робіт використовуються нові машини устаткування інструменти та пристрої для яких вимоги безпеки виконання робіт не передбачені цими Правилами адміністрація організації підприємства за погодженням з органами Держнаглядохоронпраці України приймає заходи щодо забезпечення безпечних умов праці. 3.6. Технологічне устаткування машини механізми та ручний інструмент повинні бути справними і відповідати умовам безпечного виконання робіт. 3.7. Роботу з технологічним устаткуванням машинами та механізмами слід починати з перевірки їх справності. 3.8. Заборонено експлуатувати технологічне устаткування машини та механізми з відкритими кришками та іншими захисними пристроями а також при незадовільному стані їх ущільнювачів. 3.9. Під час перерви в роботі ручний інструмент повинен бути складений у спеціально відведеному для цього місці гострою частиною до землі.  3.10. На робочих місцях повинна бути визначена особа що подає команди і сигнали працюючим. Подавати команду декількома особами заборонено. 3.11. На ділянках робіт як з ручних так і механізованих заборонено знаходитись стороннім особам. 3.12. Якщо під час виконання робіт виникають умови які загрожують життю та здоров’ю працюючих чи оточуючих або аварійні ситуації роботи необхідно припинити до ліквідації небезпеки. 3.13. Під час виконання фарбувальних робіт слід дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.005-75 ГОСТ 12.3.035-84. 3.14. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76. 3.15. На виробничих підприємствах ритуального обслуговування повинні виконуватись заходи відповідно до Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища” “Про забезпечення санітарного епідемічного благополуччя населення”. 3.16. На виробничих підприємствах ритуального обслуговування повинні здійснюватись заходи відповідно до Закону “Про пожежну безпеку”. 3.17. Виробничі підприємства ритуального обслуговування повинні бути забезпечені первинними засобами гасіння пожежі та пожежним інвентарем. Місце знаходження первинних засобів гасіння пожежі та пожежного інвентарю повинно бути погоджено з органами пожежного нагляду. 3.18. Для працюючих на виробничих підприємствах ритуального обслуговування повинні бути приміщення для відпочинку та прийняття їжі з душем та умивальниками з гарячою та холодною водою обладнанням з питною водою для прання дезинфекції та сушіння спецодягу для зберігання власного одягу та спецодягу і засобів індивідуального захисту а також туалет. 3.19. На всіх ділянках виробничих підприємств біля машин та механізмів повинні бути вивішені інструкції пам’ятки плакати попереджувальні знаки та написи з охорони праці. 3.20. На робочих місцях повинні бути аптечки з необхідним набором медикаментів. 3.21. Територія виробничих підприємств проїзди проходи робочі місця в темний час доби повинні бути освітлені відповідно до чинних норм. Заборонено працювати в неосвітлених місцях. 3.22. Територію виробничих підприємств слід регулярно очищати від сміття та виробничих відходів. Взимку проходи та проїзди слід очищати від снігу та льоду а також посипати протиожеледними матеріалами. Заборонено захаращувати проїзди проходи робочі майданчики.  3.23. Під час виконання робіт ніяка терміновість не може бути підставою для порушення вимог безпеки та охорони праці. 3.24. Відповідно до Закону України “Про охорону праці” працівник має право відмовитися від дорученої роботи якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей які його оточують і навколишнього середовища. 3.25. Фахівці з охорони праці організацій підприємств мають право видавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків зупиняти роботу виробництв дільниць машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих надсилати керівникові організації підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників які порушують вимоги охорони праці. 3.26. Розслідування аварій і нещасних випадків що мали місце під час виконання робіт на підприємствах з ритуального обслуговування проводиться відповідно до ДНАОП 0.00-4.03-98. 4. ПОРЯДОК ДОПУСКУ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБІТ 4.1. До роботи на технологічному устаткуванні спеціальних машинах та механізмах допускаються особи які мають диплом спеціального навчального закладу або посвідчення на право керування машинами та агрегатами механічного енергетичного та газового устаткування підприємств з ритуального обслуговування. Вони повинні також пройти стажування за програмою згідно з Положенням про навчання інструктаж та перевірку знань яке розроблює та затверджує організація підприємство . 4.2. Працівники зайняті на роботах передбачених ДНАОП 0.00-8.02-93 або там де є потреба у професійному відборі проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці але не рідше одного разу на рік. 4.3. Допуск до роботи осіб які у встановленому порядку не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці заборонено. 4.4. Заборонено допуск осіб віком до 18 років до робіт передбачених ДНАОП 0.03-8.07-94 а також жінок до робіт передбачених ДНАОП 0.03-8.08-93 і з порушенням вимог ДНАОП 0.03-3.28-93. 4.5. Працівники які задіяні на важких роботах роботах з шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному відборі а також особи віком до 21 року підлягають медичному огляду відповідно до ДНАОП 0.03-4.02-94. 4.6. Залежно від характеру та умов виконання робіт на підприємствах ритуального обслуговування працівники повинні бути забезпечені спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.05-3.02-90. Заборонено працювати без спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту. 4.7. Тимчасово працюючим а також учням та студентам які проходять практику засоби індивідуального захисту видаються на час практичних занять згідно з нормами встановленими для відповідних професій. 4.8. Перед тим як видати працюючим спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту їх слід ретельно перевірити а працівників проінструктувати про порядок користування ними. 5. ВИГОТОВЛЕННЯ ТРУН І ВІНКІВ 5.1. Працюючі повинні бути забезпечені пристроями та інвентарем для очищення верстатів механізмів та прибирання робочих місць. 5.2. Очищати стиснутим повітрям верстати робочі місця а також одяг від тирси або пилу заборонено.  5.3. Зберігання обробленого матеріалу на верстатах механізмах чи загорожах заборонено. 5.4. Штабелі матеріалів біля верстатів та робочих місць повинні бути улаштовані на висоту не більше 1 7 м. 5.5. Під час обробки дерев’яних заготовок довжиною більше 2 м попереду і позаду верстата повинні бути опори підставки столи з роликами для подачі та видалення заготовок. 5.6. Заборонено передавати або брати будь-які предмети через працюючий деревообробний верстат а також виконувати перевірку точності оброблюваних заготовок в робочій зоні його увімкненого різального органу чи механізму подачі заготовок. 5.7. Торцювання заготовок довжиною менше 300 м на верстатах з ручною подачею слід виконувати із застосуванням спеціальних пристроїв обладнаних затискачами. 5.8. Під час стругання деталей довжиною менше 500 мм подавати у верстат їх треба впритул торцями. 5.9. Різниця у товщині дощок що подаються у стругальний верстат з секційним роликовим живильником не повинна перевищувати 5 мм. 5.10. Видалення тирси трісок стружки та інших відходів від деревообробних верстатів повинно бути механізованим. 5.11. Під час подачі лісоматеріалу у верстат заборонено знаходитись навпроти його торця. 5.12. На деревообробних верстатах заборонено працювати у рукавицях. 5.13. Під час виготовлення трун головки цвяхів слід заглиблювати у деревину а їх кінці загинати і також заглиблювати у деревину. 5.14. Заборонено спрямовувати пістолет-скобозабивач на людей незалежно від наявності у ньому скоб. 5.15. Заготовку металевих деталей для каркасів похоронних вінків слід виконувати механізованим способом на окремих майданчиках або в приміщеннях які пристосовані для виконання цих робіт. 5.16. Під час заготовки арматури на механічних верстатах слід застосовувати пристрої які унеможливлюють розлітання відрізків арматури. 5.17. Під час різання арматури її слід тримати так щоб руки були на відстані не менше 20 см від ножа. 5.18. Заправляти кінці арматури до автоматичних машин можна лише тільки після вимкнення електродвигуна. 5.19. Очищення арматури від окалини та іржі ручним інструментом слід виконувати в захисних окулярах і запобіжних рукавицях. 5.20. Оброблені поверхні металевих деталей каркасів похоронних вінків повинні мати гладку поверхню без гострих країв. 5.21. Приміщення де виконується парафінування штучних квітів а також фарбувальні роботи повинні бути обладнані примусовою вентиляцією. 5.22. Під час парафінування штучних квітів з паперу або з бавовняних тканин слід запобігати попаданню розплавленого парафіну на шкіру працюючого. 5.23. Під час закріплення штучних квітів на каркасі похоронного вінка кінці дротяних прутків повинні загинатися. 5.24. До початку фарбувальних робіт для захисту шкіри працюючого від діяння фарбувальних матеріалів доцільно обличчя шию та руки змазати вазеліном або іншим подібним кремом. 5.25. Під час виконання фарбувальних робіт заборонено використовувати бензол ксилол толуол та етильований бензин як розчинники. 5.26. Усі фарбувальні роботи а також зберігання і приготування лакофарбувальних матеріалів слід виконувати за умов що концентрація парів розчинників фарбувального пилу та деяких інших компонентів у повітрі робочої зони не повинна перевищувати: ацетону –200 бензину –300 ксилолу –50 уайт-спіриту –300 мг/м3. 5.27. Труни і вінки повинні зберігатися в закритих приміщеннях або під навісом розсортованими за партіями типами та розмірами на відстані не менше 2 м від опалювальних приладів. 5.28. Під час зберігання трун та похоронних вінків необхідно дотримуватись вимог протипожежної безпеки. 5.29. Вантаження перевезення та розвантаження трун та похоронних вінків слід виконувати дотримуючись загальних правил з охорони праці що поширюються на вантажно-розвантажувальні роботи. 6. КОПАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ МОГИЛ 6.1. Під час копання могили грунт з виїмки слід розміщувати на відстані не менше 0 5 м від її краю. 6.2. На ділянках під поховання копати могилу поруч з раніше установленими намогильними спорудами слід лише за умови забезпечення їх стійкості. 6.3. Для піднімання працюючих з викопаної могили слід користуватися приставною драбиною. 6.4. Для копання могили ручним способом слід користуватися лопатами держаки яких мають гладеньку без вибоїн відколів та інших дефектів поверхню. 6.5. Під час зварювання елементів металевої огорожі заборонено користуватися спецодягом та рукавицями із слідами мастил бензину гасу та інших пальних рідин. 6.6. Заборонено виконувати зварювання свіжопофарбованих елементів огорожі. 6.7. Ацетиленові генератори необхідно розміщувати на відстані не менше 10 м від місця зварювальних робіт. 6.8. До місця газозварювальних робіт балони з газом повинні доставлятися тільки на спеціальних візках або носилках. 6.9. Балони з газом під час їх зберігання транспортування та експлуатації повинні бути захищені від дії сонячних променів та інших джерел тепла. 6.10. Зберігання у одному приміщенні місці кисневих балонів та балонів з горючими газами а також карбіду кальцію фарб та мастил заборонено. 6.11. Поводження з порожніми балонами з-під кисню та інших горючих газів повинно бути таким як з наповненими. 6.12. Під час встановлювання огорож заборонено виконувати зварювальні роботи за несприятливих атмосферних умов дощ гроза сніг . 7. ПРОХОДЖЕННЯ ПОХОРОННОЇ ПРОЦЕСІЇ 7.1. Порожню труну до місця призначення повинні нести четверо а її кришку –двоє чоловік. 7.2. Зносити труну з тілом по сходах будинку повинні четверо чоловік яким під час розворотів труни на сходових майданчиках допомагають ще двоє. При цьому на сходах та сходових майданчиках не повинно бути зайвих осіб. В інших місцях труну повинні нести шестеро а її кришку –четверо чоловік. 7.3. Зносити труну по сходах переносити її до катафалку ритуального залу та місця поховання слід повільно без ривків з чіткою координацією рухів. 7.4. Особи що несуть труну з тілом повинні бути приблизно однакового зросту. 7.5. Заборонено проходження похоронної процесії по міських вулицях та дорогах окрім внутрішньоквартальних проїздів мікрорайонів. 7.6. В окремих випадках проходження пішохідної похоронної процесії по міських вулицях може здійснюватися за спеціальним рішенням органу місцевого самоврядування з дотриманням відповідних заходів погоджених з державтоінспекцією. 7.7. Заборонено перевозити у відкритих трунах і завозити додому померлих від особливо небезпечних інфекцій чума холера натуральна віспа сибірка тощо а також коли є заборона на це паталогоанатома значний розклад трупа; смерть що настала в результаті дорожньо-транспортної пригоди тощо . 7.8. Опускання труни у могилу повинні здійснювати чотири чоловіка за допомогою двох мотузок. 7.9. Кожна мотузка для опускання труни у могилу повинна бути товщиною 2-3 см і довжиною не менше 4 м над подвійною глибиною могили. 7.10. Для опускання труни у могилу мотузки слід заводити під труну між поперечні планки днища якомога ближче до них з внутрішнього боку. 7.11. Опускання труни у могилу слід здійснювати плавно і без її перекосу. 7.12. Автотранспорт що використовується для перевезення труни з померлим повинен щоденно проходити санітарну обробку дезінфікуючим розчином а у випадках перевезення труни з померлим від інфекційного захворювання – одразу після перевезення. 8. КРЕМАЦІЯ 8.1. Усі приміщення кремаційного цеху повинні мати справну примусову вентиляцію та освітлення відповідно до чинних норм. 8.2. Підлога приміщень кремаційного цеху де здійснюється переміщення трун на каталках або інших засобах механізації повинна мати водонепроникне покриття з рівною поверхнею і без вибоїн.  8.3. Каталки для переміщення трун повинні бути легкими на ходу без надмірного зусилля забезпечувати підйом труни для подачі її у завантажувальний отвір кремаційної печі. 8.4. Труни для переміщення і завантажування у кремаційну піч яких застосовуються каталки повинні мати рівну нижню поверхню без планок чи інших поперечних виступів . 8.5. Заборонено переміщувати на каталці більше однієї труни. 8.6. Труну слід розміщувати тільки вздовж каталки так щоб під час завантаження у кремаційну піч не відбулося її перекидання на бік. 8.7. Переміщувати труни на каталці слід плавно без ривків особливо на поворотах. 8.8. До завантаження у кремаційну піч труни слід укладати в індивідуальні комірки відстійника. 8.9. Відстійник блочного типу не слід розміщувати на проїздах проходах в зонах обслуговування кремаційних печей та іншого технологічного устаткування. 8.10. Біля відстійника блочного типу повинен бути вільний майданчик для під’їзду каталки або іншого засобу механізації а з інших трьох боків – вільні проходи шириною не менше 1 м. 8.11. Заборонено переносити або завантажувати труни у кремаційну піч вручну.  8.12. Запалювання кремаційних печей та регулювання процесу їх горіння повинно бути автоматизованим. 8.13. Камера кремаційної печі повинна мати справне обмурування з вогнетривкої цегли. 8.14. Робоча температура камери кремаційної печі повинна становити 1000-1500 оС. 8.15. Завантажувальний отвір кремаційної печі слід відкривати лише тоді коли труну на каталці доставлено до печі і піднято на потрібну висоту. Під час завантаження кремаційної печі її пальники повинні бути відключені. Після того як труну розміщено в камері кремаційної печі шибер завантажувального отвору слід негайно закрити. 8.16. Заборонено змінювати положення труни у камері кремаційної печі руками або за допомогою ручного інструменту лопатою ломом тощо . 8.17. Під час вигрібання золи з кремаційної печі температура камери повинна бути знижена до 200 0С.  Заборонено вигрібати золу при робочій температурі камери печі. 8.18. Золу з камери кремаційної печі слід вигрібати металевим скребком з ручкою довжиною 3-4 5 м що має заокруглення на кінці у вигляді кільця. Скребок та частина ручки до нього довжиною 1-1 5 м повинні бути виготовлені з тугоплавкого металу а держак – з теплоізолюючого матеріалу. 8.19. Золу з камери кремаційної печі слід вигрібати у спеціальний совок який підставляється під нижній вигрібний отвір камери. 8.20. Вигрібати золу з камери кремаційної печі можна лише тоді коли совок розміщено під нижнім вигрібним отвором камери. 8.21. Совки для збирання золи повинні бути металевими і за формою яка відповідає конструкції нижнього вигрібного отвору камери і забезпечує збирання золи кремації без втрат. Ручка совка повинна мати теплоізоляцію. 8.22. Заборонено вигрібати золу з камери кремаційної печі на підлогу або у непризначену для цього тару. 8.23. Заборонено вигрібати з камери кремаційної печі не повністю спалені останки. 8.24. Після вигрібання золи з камери кремаційної печі скребок слід розміщувати так щоб він не спричинив опіки працюючим. 8.25. Заборонено залишати без нагляду кремаційні печі до повного призупинення горіння у камерах видалення з них золи та вимкнення устаткування. 8.26. Ремонтувати і здійснювати технічне обслуговування кремаційних печей слід тільки після повного охолодження та провітрювання їх камер. 8.27. Під час роботи у середині кремаційної камери дверці її завантажувального отвору повинні бути постійно відчиненими і застопореними фіксаторами. 8.28. Під час ремонту кремаційних печей та виконання інших робіт поблизу них для електроосвітлення робочого місця слід користуватися напругою не більше 12 В. 8.29. Для забезпечення безпечної роботи кремаційної печі необхідно щомісяця чистити її газоходи. 8.30. Якщо у приміщенні кремаційного цеху виявлено запах газу то забороняється вмикати або вимикати освітлення чи електроустаткування. Це можна робити лише після провітрювання приміщення та усунення несправностей в устаткуванні що призвели до загазування приміщення. 8.31. Млини для помолу кісткової фракції повинні бути надійно закріплені на фундаментах і мати заземлення. 8.32. Заборонено використовувати як заземлення труби водопроводу системи опалення та металеві частини технологічного устаткування. 8.33. Кришка завантажувального розвантажувального отвору млина повинна мати гумовий ущільнювач. 8.34. Завантажувати млин золою і вивантажувати помел слід тільки після його зупинки. 8.35. Заборонено вмикати млин якщо він не завантажений золою. 8.36. Заборонено вмикати млин без захисних кожухів з’єднувальної муфти та додаткових дебалансів.  8.37. Під час вивантажування золи з млина заборонено підносити до розвантажувального отвору запалені сірники та відкрите полум’я. 8.38. Приміщення моргу та кремаційного цеху повинні утримуватись в належній чистоті і підлягати регулярній дезинфекції відповідно до санітарних норм. 8.39. Під час улаштування колумбаріїв укладання залізобетонних касет під урни з прахом а також залізобетонних плит слід здійснювати за допомогою вантажопідйомних засобів. 8.40. Під час монтування залізобетонних касет і плит їх слід опускати повільно без розхитування ривків та поштовхів. 8.41. Заборонено переміщувати залізобетонні касети і плити вручну волоком. 8.42. Під час улаштування квітників та догляду за ними в колумбаріях слід дотримуватись вимог охорони праці що поширюються на такі роботи у міському зеленому господарстві. 9. ВИГОТОВЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ НАМОГИЛЬНИХ СПОРУД 9.1. До початку бетонування елементів намогильних споруд слід перевірити правильність установки та надійність закріплення елементів опалубки. 9.2. Розміщення на опалубці обладнання та матеріалів що не передбачені роботами заборонено. 9.3. Під час різання на верстатах стержнів арматури на відрізки довжиною менше 30 см слід застосовувати пристрої які запобігають їх розкиданню. 9.4. Місця призначені для розмотування бухт та виправлення арматури а також для різання та обробки стержнів арматури повинні бути огороджені. 9.5. Заготовлену арматуру слід складувати у спеціально відведених для цього місцях. 9.6. Під час приготування бетонної суміші з використанням хімічних добавок необхідно здійснювати заходи щодо попередження опіків шкіри ураження очей та органів дихання працюючих. 9.7. Під час ущільнення бетонної суміші переміщувати електровібратор слід за умов вільного переміщення його шланга. Заборонено тримати електровібратор за шланг під час ущільнення бетонної суміші в опалубці. 9.8. Під час перерви в роботі або переходу з одного місця на інше електровібратор необхідно вимикати. 9.9. Розбирати опалубку можна лише після того як бетон набере необхідну міцність. Під час розбирання опалубки слід запобігати падінню її елементів. 9.10. Для розміщення кам’яних блоків на верстатних візках слід застосовувати прокладки у вигляді брусків з дерев твердих порід дуб ясень тощо . Дерев’яні бруски повинні мати ширину 300 мм висоту 150 мм і укладатися поперек верстатного візка на його дно з кроком 0 8 м. 9.11. Кам’яні блоки на верстатних візках необхідно надійно закріплювати за допомогою дерев’яних клинків або високоміцного гіпсу. 9.12. Кам’яні блоки що підлягають розпилюванню пакетом повинні мати однакову оброблюваність приблизно однакову висоту і по можливості рівні бічні грані. Кількість блоків у пакеті не повинна перевищувати чотирьох. 9.13. Установка кам’яних блоків у пакеті повинна виключати можливість їх взаємного зміщення під час розпилювання. 9.14. На рамних каменерізних верстатах повинен бути вільний фронтальний простір для нагляду за процесом розпилювання кам’яних блоків. 9.15. Розпилювання каменю слід починати з малою швидкістю подачі різальної рами. При цьому якщо стався перекіс окремого штрипса слід негайно призупинити опускання рами підняти її вимкнути верстат і підтягнути штрипс. 9.16. Після того як пили увійшли у розпилювальний камінь необхідно перевірити натяг пил і у разі необхідності збільшити натяг шляхом підбивання клинків та вивести верстат на нормальний режим роботи різальної рами. 9.17. Під час розпилювання каменю слід забезпечувати правильне співвідношення води і абразивного матеріалу у пульпі. 9.18. Якщо під час розпилювання кам’яних блоків утворюються завислі частини обрізки то під них необхідно підставляти стояки та упори попередньо зупинивши для цього каменерізний верстат. 9.19. Перед виходом розпиленого пакета з каменерізного верстата його слід надійно закріпити на верстатному каталку шляхом заклинювання між стояками та обрізками. 9.20. Знімати з верстатного візка розпилені частини кам’яних блоків слід за допомогою вантажопідйомних засобів і тільки після зупинки верстата. 9.21. Під час розбирання розпиленого пакета необхідно перевіряти суцільність плит і наявність в них тріщин. Це необхідно робити з тим щоб запобігти падінню плит або їх кусків під час розбирання. 9.22. Під час обкантування плит-заготівок вони повинні бути міцно закріплені на столі верстата.  9.23. Працюючим заборонено знаходитись у напрямку обертання різального кружала на відстані ближче 5 м від стола верстата. 9.24. Після завершення робіт з обкантування плит стіл верстата стояки та підлогу біля верстата слід промити водою з шланга. 9.25. Робоче місце каменотеса у приміщенні повинно бути обладнане у вигляді окремої кабіни із звукоізоляцією та перегородками для захисту інших працюючих від шуму та уламків що розлітаються під час обробки каменя термомеханізмами. Кабіна каменотеса повинна бути обладнана вентиляцією та опаленням взимку. 9.26. На відкритому просторі робочі майданчики каменотесів повинні мати спеціальні перегородки. 9.27. Робоче місце каменотеса повинно розміщуватись у зоні дії підйомно-транспортного пристрою для механізованого виконання вантажно-розвантажуваль-них робіт. 9.28. Робочі проходи та проїзди на майданчику не повинні захаращуватись інструментом напівфабрикатами відколами та іншими предметами. 9.29. Камені що розвантажуються слід укладати на дерев’яні прокладки в стійкому положенні. Висота штабеля не повинна перевищувати 1 5 м. 9.30. Робочі майданчики каменотесів і граверів слід постійно очищувати від відходів каменю. 9.31. Для розколювання кам’яні блоки слід установлювати так щоб їх верхня грань була горизонтальною. Обробку каменю слід виконувати лише за умови його міцного встановлення. 9.32. Бурити шпури на глибину 7-10 см можна стоячи на кам’яному блоці. Буріння на більшу глибину слід здійснювати лише з риштувань. 9.33. Під час обробки країв виробу удар інструмента повинен бути направлений від краю виробу на камінь. 9.34. Приміщення у якому працюють гравери повинно мати примусову вентиляцію а кожне робоче місце гравера – індивідуальну витяжну вентиляцію. 9.35. Робоче місце стіл гравера з трьох боків повинно бути обгороджене сітчастою огорожею і мати індивідуальне освітлення. 9.36. Виготовлені елементи намогильних споруд слід складувати на майданчиках з горизонтальною поверхнею штабелями висотою не більше 1 2 м з дерев’яними підкладками та прокладками. 9.37. Під час складування елементів намогильних споруд необхідно забезпечувати таке їх положення яке виключає їх самовільне зміщення. 9.38. Між штабелями готових елементів намогильних споруд повинні бути проходи шириною не менше 1 м а також місце достатнє для механізованого навантаження їх в транспортні засоби. 9.39. Заборонено привалювати або обпирати елементи намогильних споруд до огорож будівель та інших не призначених споруд. 10. УСТАНОВЛЮВАННЯ НАМОГИЛЬНИХ СПОРУД 10.1. На ділянках де умови дозволяють застосувати засоби механізації установлювати елементи намогильних споруд масою понад 50 кг вручну заборонено. 10.2. Під час переміщення та установлювання елементів намогильних споруд вручну слід ретельно дотримуватись чіткої координації у виконанні всіх технологічних операцій уникаючи різких рухів та поштовхів. 10.3. Після вивантаження плити намогильної споруди з транспортного засобу ставити її на землю слід через дерев’яні підкладки і тільки плисом або на довге ребро забезпечивши стійке положення плити. 10.4. Заборонено стоячу плиту опирати на огорожі та інші існуючі елементи намогильних споруд. 10.5. На ділянці де встановлюються намогильні споруди заборонено виконувати інші роботи та знаходитися стороннім особам. 10.6. Устаткування та способи стріпування елементів намогильних споруд повинні забезпечувати їх подачу до місця встановлення без пошкодження. 10.7. Заборонено піднімати елементи намогильних споруд що не мають монтажних петель або позначки які забезпечують їх правильне стріпування та монтаж. 10.8. Стріпування елементів слід виконувати інвентарними стропами або спеціальними вантажозахватними пристроями.  10.9. Під час переміщення елементів слід запобігати їх розгойдуванню та обертанню застосовуючи для цього відтяжки. 10.10. Заборонено знаходитись на елементах намогильних споруд під час їх піднімання або переміщення а також знаходитись під елементами що підлягають монтуванню. 10.11. Під час перерви у роботі заборонено залишати елементи намогильних споруд у висячому положенні. 10.12. Вертикальні елементи намогильних споруд після установлення їх в проектне положення слід надійно закріпити в основі і лише потім здійснювати замонолічування. 10.13. Знімати стропи з елементів намогильних споруд слід лише після їх надійного закріплення в основі. Переміщувати установлені елементи після зняття з них строп заборонено. 10.14. Під час переміщення намогильних плит вантажопідйомною машиною до місця укладки підходити до машини можна лише тоді коли плита буде знаходитись на висоті не більше 50 см від поверхні землі. 10.15. Для установки поребрика слід користуватися металевим захватом. 11. УТРИМАННЯ КЛАДОВИЩ 11.1. Проїзди та пішохідні доріжки майданчики для контейнерів з відходами та під’їзди до них повинні утримуватись у належному санітарному стані. 11.2. Взимку проїзди та пішохідні доріжки території кладовища повинні розчищатися від снігу і у разі необхідності посипатися піском. 11.3. Мітли для підмітання території кладовища повинні мати держак довжиною не менше 1 5 м. Поверхня держака повинна бути гладенькою без вибоїн відколів та інших дефектів. 11.4. Для збирання сміття слід застосовувати металеві совки з дахового заліза у яких не повинно бути гострих та рваних місць. 11.5. Тачки та каталки для перевезення сміття повинні бути на колесах з гумовими ободами і легкими на ходу. Тачки крім цього повинні бути обладнані двома опорними ніжками. 11.6. Для збирання відходів на території кладовища слід застосовувати контейнери з подальшим їх перевантаженням у сміттєвози. 11.7. На території кладовища повинні бути виділені спеціальні майданчики для розміщення контейнерів під’їзд до яких був би зручний для сміттєвозів. 11.8. Поверхня майданчиків для контейнерів повинна бути водонепроникною і рівною. 11.9. Кількість контейнерів що установлюються для збирання відходів повинна відповідати обсягу накопичених відходів за період їх тимчасового зберігання. 11.10. Контейнери для збирання відходів повинні мати кришки а колеса повинні бути бандажовані гумою.  11.11. Контейнери для відходів на 1/3 висоти повинні бути водонепроникними. 11.12. Зусилля на переміщення заповненого відходами контейнера не повинно перевищувати 200 Н. 11.13. Період тимчасового зберігання відходів у контейнерах регламентується санітарними правилами і повинен бути погоджений з місцевою санітарно-епідеміологічною службою. 11.14. Заборонено ущільнювати відходи у контейнерах. 11.15. Відбирати вторинну сировину з контейнерів з відходами заборонено. 11.16. Після перевантаження відходів з контейнерів у сміттєвоз на майданчику не повинно бути залишків відходів. 11.17. Для підмітання території кладовища заборонено використовувати підмітально-прибиральні машини з несправним зволожувачем пиловсмоктувальним пристроєм або у разі відсутності води у зволожувачі. 11.18. Механізоване прибирання території кладовища слід виконувати обережно з мінімальною швидкістю руху і заходами що запобігають наїзду на обслуговуючий персонал та відвідувачів кладовища. 11.19. Під час виконання робіт з обрізування зелених насаджень та видалення дерев слід дотримуватися відповідних вимог безпеки праці чинних для міського зеленого господарства. 11.20. На території кладовища освітлення водопровід водостоки та каналізація постійно повинні бути у належному технічному стані. 12. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ПРАВИЛ 12.1. Контроль за додержанням вимог цих Правил покладається на адміністрацію організацій підприємств що займаються ритуальним обслуговуванням населення. 12.2. За безпечність технологічного устаткування машин та механізмів правильність вибору технології робіт якість монтажу налагодження ремонту та технічного діагностування а також за дотримання цих Правил відповідає організація підприємство що виконує відповідні роботи незалежно від форми її власності та відомчого підпорядкування. 12.3. Особи винні у порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.  12.4. Керівники організацій підприємств та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків згідно з чинним законодавством. 1