ДСТУ 3789-98

ДСТУ 3789-98 Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж. Загальні технічні вимоги і методи випробувань

ДСТУ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ПІНОУТВОРЮВАЧІ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ Загальні технічні вимоги і методи випробувань КИЇВ Держстандарт України 1998 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНО Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки МВС України. 2 ВНЕСЕНО Технічним комітетом зі стандартизації України ТК 25 3 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 199 р. № 4 ЦЕЙ СТАНДАРТ ГАРМОНІЗОВАНО зі стандартом ISO 7203-2 Fire extinguishing media - Foam concentrates. Part 2: Specification for medium high expansion foam concentrates for top application to water-immiscible liquids в частині методик визначення масової частки осаду стійкості до заморожування і розморожування кратності і стійкості піни середньої кратності тривалості гасіння піною середньої кратності. 5 У цьому стандарті реалізовано норми законів України “Про пожежну безпеку” та “Про захист прав споживачів” постанов Кабінету Міністрів України від 27.02.92 р. № 95 “Про організацію проведення сертифікації продукціі” від 03.04.93 р. № 242 “Про першочергові заходи щодо забезпечення пожежної безпеки”. 6 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ 7 РОЗРОБНИКИ: А.В.Антонов канд. техн. наук керівник теми ; Д.Г.Білкун канд. хім. наук; М.В.Білошицький канд. хім. наук; С.М.Надольський; І.В.Белянін. Зміст 1 Галузь використання 2 Нормативні посилання 3 Визначення 4 Загальні технічні вимоги 5 Вимоги безпеки та охорони навколишнього природного середовища 6 Методи випробувань 6.1 Метод відбору проб 6.2 Визначення зовнішнього вигляду 6.3 Визначення масової частки осаду 6.4 Визначення стійкості до заморожування і розморожування 6.5 Визначення кратності і стійкості піни середньої кратності 6.6 Визначення тривалості гасіння компактним струменем з масовою витратою 0 19 ? 0 01 кг/с змочувального розчину модельного вогнища пожежі 2А згідно з ДСТУ 3675 і показника вогнегасної здатності за класом пожежі А згідно з ГОСТ 27331 6.7 Визначення тривалості гасіння модельного вогнища пожежі 55В при інтенсивності подавання робочого розчину піноутворювача 0 038 ? 0 004 дм3/ м2.с і показника вогнегасної здатності за класом пожежі В у разі гасіння піною середньої кратності 6.8 Визначення показника змочувальної здатності 6.9 Визначення температурного діапазону застосування 6.10 Визначення терміну зберігання ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ПІНОУТВОРЮВАЧІ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ Загальні технічні вимоги і методи випробувань ПЕНООБРАЗОВАТЕЛИ ОБЩЕГО НАЗНАЧЕНИЯ ДЛЯ ТУШЕНИЯ ПОЖАРОВ Общие технические требования и методы испытаний FIRE EXTINGUISHING FOAM CONCENTRATES FOR GENERAL USE General technical reguirements and test methods Чинний від 1 Галузь використання Цей стандарт поширюється на піноутворювачі загального призначення які використовуються для одержання газо-механічної піни за допомогою спеціальної апаратури а також змочувальних розчинів для гасіння пожеж класів А та В підкласів А1 А2 В1 згідно з ГОСТ 27331 і встановлює загальні технічні вимоги до них та методи випробувань. Обов’язкові вимоги до піноутворювачів щодо забезпечення безпеки життя здоров’я населення і охорони навколишнього середовища викладено у розділі 5. Стандарт придатний для цілей сертифікації. Стандарт не поширюється на піноутворювачі спеціального призначення для гасіння пожеж. 2 Нормативні посилання У цьому стандарті є посилання на такі стандарти: ДСТУ 2207.1-93 ГОСТ 22567.5-93 Засоби миючі синтетичні і речовини поверхнево-активні. Методи визначення концентрації водневих іонів ДСТУ 3412-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация ГОСТ 33-82 Нефтепродукты. Метод определения кинематической и расчет динамической вязкости ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия ГОСТ 2084-77 Бензины автомобильные. Технические условия ГОСТ 2405-88 Манометры вакуумметры мановакуумметры напоромеры тягомеры и тягонапоромеры. Общие технические условия ГОСТ 2517-85 Нефть и нефтепродукты. Методы отбора проб ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством ГОСТ 6613-86 Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия ГОСТ 8510-86 Уголки стальные горячекатаные неравнополочные. Сортамент ГОСТ 9685-61 Заготовки из древесины хвойных пород. Технические условия ГОСТ 18995.1-73 Продукты химические жидкие. Методы определения плотности ГОСТ 18995.5-73 Продукты химические органические. Методы определения температуры кристаллизации ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы основные параметры и размеры ГОСТ 27331-87 Пожарная техника. Классификация пожаров ГОСТ 28498-90 Термометры жидкостные стеклянные. Общие технические требования. Методы испытаний ГОСТ 29169-91 Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки с одной отметкой ГОСТ 29298-92 Ткани хлопчатобумажные и смешанные бытовые. Общие технические условия ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические условия Монреальский протокол про речовини що руйнують озоновий шар 1987 р. ратифікований Україною 20.09.88. 3 Визначення У цьому стандарті подано такі терміни та визначення: 3.1 Піноутворювач - речовина яка під час змішування з водою у відповідних співвідношеннях утворює робочий розчин що здатний генерувати піну у разі використання відповідного обладнання а також змочувальний розчин. 3.2 Піна - просторова плівкова чарункова структура системи типу газ-рідина яка характеризується кратністю і стійкістю. 3.3 Кратність піни - відношення об’єму піни до об’єму робочого розчину піноутворювача з якого вона утворилась. 3.4 Піна низької кратності - піна з кратністю не більше ніж 20. 3.5 Піна середньої кратності - піна з кратністю у межах від 21 до 200. 3.6 Піна високої кратності - піна з кратністю більше ніж 200. 3.7 Стійкість піни с - здатність піни до зберігання своєї структури протягом проміжку часу. 3?8 Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж - піноутворювачі що здатні утворювати піну низької середньої та високої кратності з робочих розчинів а також змочувальні розчини для гасіння пожеж класів А і В підкласи А1 А2 В1 згідно з ГОСТ 27331. 3.9 Піноутворювачі спеціального призначення для гасіння пожеж - піноутворювачі що здатні утворювати робочі і змочувальні розчини придатні для гасіння пожеж класів А і В підкласи А1 А2 В1 В2 згідно з ГОСТ 27331 або якого-небудь з них або такі що придатні до використання з морською водою як розчинником. 3.10 Робочий розчин піноутворювача робочий розчин - розчин піноутворювача певної концентрації у воді що забезпечує отримання піни відповідної кратності і вогнегасної здатності у разі використання відповідного обладнання в умовах спеціальних випробувань. 3.11 Змочувальний розчин піноутворювача змочувальний розчин - розчин піноутворювача певної концентрації у воді що має відповідний показник змочувальної здатності. 3.12 Змочувальна здатність - здатність водних розчинів піноутворювача розтікатися по поверхні твердого тіла та просочувати пористі тіла. 3.13 Показник змочувальної здатності с - проміжок часу просочування змочувального розчину визначений в умовах спеціальних випробувань. 3.14 Осад - речовина суміш речовин яка які може можуть осаджуватись з піноутворювача. 3.15 Температура застигання 0С - найвища температура за якої утворюється тверда фаза під час охолодження піноутворювача в умовах спеціальних випробувань. 3.16 Тривалість гасіння с - тривалість ліквідації горіння відповідного модельного вогнища при заданій інтенсивності подавання робочого розчину піноутворювача чи змочувального розчину в умовах спеціальних випробувань. 3.17 Інтенсивність подавання робочого розчину дм3/ м2.с - витрата об’єму робочого розчину піноутворювача за одиницю часу на одиницю площі. 3.18 Критична інтенсивність подавання робочого розчину дм3/м2.с - мінімальна інтенсивність подавання робочого розчину що забезпечує гасіння модельного вогнища за проміжок часу зумовлений умовами випробувань. 3.19 Нормативна інтенсивність подавання робочого змочувального розчину дм3/ м2.с - інтенсивність подавання робочого змочувального розчину для гасіння конкретної речовини на відповідних об’єктах що відповідає встановленим вимогам нормативної документації. 3.20 Біологічна здатність до розкладання - здатність поверхнево-активних речовин до розкладання під дією мікрофлори водоймищ і грунтів. 3.21 Показник вогнегасної здатності за класом пожежі А згідно з ГОСТ 27331 змочувального розчину кг/м2 - маса змочувального розчину що витрачається на гасіння компактним струменем 1 м2 відкритої поверхні модельного вогнища 2А згідно з ДСТУ 3675 в умовах спеціальних випробувань. 3.22 Показник вогнегасної здатності за класом пожежі В згідно з ГОСТ 27331 піноутворювача кг/м2 - маса робочого розчину що витрачається на гасіння 1 м2 модельного вогнища 55В згідно з ДСТУ 3675 піною середньої кратності в умовах спеціальних випробувань. 3.23 Температурний діапазон застосування піноутворювача - сукупність температурних значень з нижньою і верхньою границею включно за яких показники якості водних розчинів піноутворювача дають змогу використовувати їх за призначенням. 3.24 Стійкість до заморожування і розморожування піноутворювача - здатність піноутворювача зберігати показники якості після його заморожування і розморожування. 3.25 Термін зберігання місяць - проміжок часу протягом якого показники якості піноутворювача зберігають значення що дають змогу використовувати його за призначенням. 4 Загальні технічні вимоги 4.1 Показники якості піноутворювачів загального призначення для гасіння пожеж та їх водних розчинів повинні відповідати вимогам і нормам які наведено в таблиці 1. Таблиця 1 - Показники якості піноутворювачів загального призначення для гасіння пожеж та вимоги до них Назва показника якості Норма Метод визначення 1 Зовнішній вигляд Однорідна рідина без розшарування згідно з 6.2 2 Масова частка осаду % не більше ніж 0 25 без термодії 1 00 після термодії згідно з 6.3 3 Кінематична в’язкість при 200С мм2.с-1 не більше ніж 50 згідно з ГОСТ 33 4 Водневий показник 1%-ного водного розчину рН Від 6 5 до 10 0 згідно з ДСТУ 2207.1 ГОСТ 22567.5 5 Температура застигання 0С не більше ніж мінус 3 згідно з ГОСТ 18995.5 6 Густина кг/м3 Встановлюється нормативними документами НД на конкретний піноутворювач згідно з ГОСТ 18995.1 Продовження таблиці 1 Назва показника якості Норма Метод визначення 7 Концентрація робочого розчину мас % Встановлюється НД на конкретний піноутворювач 8 Корозійна активність кг/ м2.год Встановлюється НД на конкретний піноутворювач 9 Стійкість до заморожування і розморожування Встановлюється НД на конкретний піноутворювач згідно з 6.4 10 Кратність піни низької кратності одержаної з робочого розчину Встановлюється НД на конкретний піноутворювач 11 Стійкість піни низької кратності с Встановлюється НД на конкретний піноутворювач 12 Кратність піни середньої кратності одержаної з робочого розчину не менше ніж 70 згідно з 6.5 13 Стійкість піни середньої кратності с не менше ніж 200 згідно з 6.5 14 Кратність піни високої кратності одержаної з робочого розчину Встановлюється НД на конкретний піноутворювач 15 Стійкість піни високої кратності с Встановлюється НД на конкретний піноутворювач 16 Тривалість гасіння компактним струменем з масовою витратою 0 19 ? 0 01 кг/с змочувального розчину модельного вогнища 2А с не більше ніж 40 згідно з 6.6 17 Показник вогнегасної здатності за класом пожежі А кг/м2 не більше ніж 0 70 згідно з 6.6 18 Тривалість гасіння піною середньої кратності модельного вогнища 55В при інтен-сивності подавання робочого розчину піноутворювача 0 038 ? 0 004 дм3/ м2.с с не більше ніж 120 згідно з 6.7 Закінчення таблиці 1 Назва показника якості Норма Метод визначення 19 Показник вогнегасної здатності за класом пожежі В у разі гасіння піною середньої кратності кг/м2 не більше ніж 5 1 згідно з 6.7 20 Нормативна інтенсивність подавання робочого розчину піноутворювача дм3/ м2.с Встановлюється НД на конкретну речовину чи об’єкт 21 Критична інтенсивність подавання робочого розчину піноутворювача дм3/ м2.с Встановлюється під час визначення нормативної інтенсивності у процесі розроблення НД на конкретну речовину чи об’єкт 22 Змочувальна здатність 2%-ного водного розчину с не більше ніж 8 згідно з 6.8 23 Температурний діапазон застосування 0С від 5 до 50 згідно з 6.9 24 Термін зберігання місяці не менше ніж 12 згідно з 6.10 4.2 Застосовність показників якості піноутворювачів загального призначення для гасіння пожеж наведено в таблиці 2. Таблиця 2 - Застосовність показників якості піноутворювачів загального призначення для гасіння пожеж на стадіях проведення науково-дослідних робіт НДР розроблення НД і проведення випробувань Назва показника Застосовність показників під час якості прове- розро- проведення випробувань дення НДР блення НД прий-мально-здава-льних квалі-фікаці-йних періо-дичних серти-фікаці-йних 1 Зовнішній вигляд + + + + + + 2 Масова частка осаду + + + + + + 3 Кінематична в’язкість при 20 0С + + + + + + 4 Водневий показник рН + + + + + + 5 Температура застигання + + + + + + Продовження таблиці 2 Назва показника Застосовність показників під час якості прове- розро- проведення випробувань дення НДР блення НД прий-мально-здава-льних квалі-фікаці-йних періо-дичних серти-фікаці-йних 6 Густина + + + + + + 7 Концентрація робочого розчину + + - - - - 8 Корозійна активність + + - ? ? - 9 Стійкість до заморожування і розморожування + + - + + - 10 Кратність піни низької кратності + + ? ? ? - 11 Стійкість піни низької кратності + + - ? ? - 12 Кратність піни середньої кратності + + + + + + 13 Стійкість піни середньої кратності + + + + + + 14 Кратність піни високої кратності + + - ? ? - 15 Стійкість піни високої кратності + + - ? ? - 16 Тривалість гасіння компактним струменем змочувального розчину модельного вогнища 2А + + - + + + 17 Показник вогнегасної здатності за класом пожежі А + + - + + + 18 Тривалість гасіння піною середньої кратності модельного вогнища 55В + + - + + + 19 Показник вогнегасної здатності за класом пожежі В + + - + + + Закінчення таблиці 2 Назва показника Застосовність показників під час якості прове- розро- проведення випробувань дення НДР блення НД прий-мально-здава-льних квалі-фікаці-йних періо-дичних серти-фікаці-йних 20 Нормативна інтенсивність подавання робочого розчину піноутворювача + + - - - - 21 Критична інтенсивність подавання робочого розчину піноутворювача + + - - - - 22 Змочувальна здатність + + - + + + 23 Температурний діапазон застосування + + - + + - 24 Термін зберігання + + - - - - Примітка. Знак «+» означає обов’язкову застосовність; знак «-» означає незастосовність; знак «?» означає обмежену застосовність. 5 Вимоги безпеки і охорони навколишнього природного середовища 5.1 За ступенем дії на організм людини піноутворювачі загального призначення для пожежогасіння не повинні перевищувати 4-й клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. 5.2 Піноутворювачі повинні мати токсиколого-гігієнічний паспорт згідно з чинними нормативними актами. 5.3 Піноутворювачі не повинні здійснювати канцерогенний мутагенний ембріотоксичний гонадотоксичний і тератогенний вплив на організм людини. 5.4 Піноутворювачі не повинні містити речовини які регулюються "Монреальським протоколом про речовини що руйнують озоновий шар" 1987 р. за винятком випадків передбачених чинним законодавством України. 5.5 Під час роботи з піноутворювачами та їх розчинами необхідно користуватись засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011 щоб виключити можливість попадання їх на шкіру слизові оболонки очей і до шлунково-кишкового тракту. 5.6 Особам які працюють з піноутворювачами необхідно дотримуватись заходів особистої гігієни перед вживанням їжі курінням і після закінчення роботи. 5.7 Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж повинні бути біологічно “м’якими” біологічна здатність до розкладу понад 80 % . 5.8 Показники пожежо- і вибухонебезпеки для піноутворювачів повинні бути визначені згідно з ГОСТ 12.1.044. 5.9 У процесі виробництва і використання піноутворювачів не повинні утворюватись вторинні небезпечні сполуки які за ступенем дії на організм людини перевищували б 4-й клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. 5.10 У процесі зберігання необхідно вживати заходів що виключають проливання піноутворювачів. 5.11 Зливання залишків піноутворювачів які утворюються під час промивання пінних комунікацій пінозмішувачів обладнання місткостей для зберігання тощо у водні об’єкти і об’єкти господарсько-питного водопостачання не дозволяється. 5.12 Дозволяється скидання біологічно “м’яких” піноутворювачів та їх водних розчинів у стічні води при розбавленні їх водою до гранично допустимих концентрацій. 5.13 Після втрати піноутворювачами властивостей що дозволяють використовувати їх за призначенням вони повинні підлягати регенерації чи утилізації згідно з нормативними документами на конкретний продукт. 6 Методи випробувань 6.1 Відбір проб Відбір точечних проб і приготування об’єднаної проби піноутворювача здійснюється згідно з ГОСТ 2517. Відбір проби у разі поставки піноутворювача в цистернах проводять з трьох рівнів: а верхній рівень - 200 мм нижче за поверхню продукта; б середній рівень - середина висоти наливу; в нижній рівень - 250 мм від дна цистерни. Об’єднану пробу одержують шляхом змішування рівних об’ємів точечних проб. Об’єм об’єднаної проби під час випробувань за усіма показниками таблиці 1 повинен бути не менше ніж 10 дм3. Об’єднану пробу зберігають у скляній чи поліетиленовій посудині що герметично закривається. На посудину наклеюють етикетку яка містить такі дані: назву піноутворювача; номер партії; позначення технічних умов на піноутворювач; дату відбору проб. Перед випробуваннями об’єднану пробу перемішують. 6.2 Визначення зовнішнього вигляду 6.2.1 Засоби контролю і допоміжні пристрої: * циліндр 2-50 згідно з ГОСТ 1770; * термометр з діапазоном вимірювань від 0 до 100 0С і ціною поділки 1 0С згідно з ГОСТ 28498. 6.2.2 Підготовка до проведення випробувань Об’єднану пробу піноутворювача в кількості 50 см3 заливають в циліндр закорковують і витримують в циліндрі при температурі 20 ? 2 0С протягом 2 год.. 6.2.3 Проведення випробувань Візуально на розсіяному світлі спостерігають за піноутворювачем що знаходиться в циліндрі. 6.2.4 Оброблення результатів Під час візуального спостереження в піноутворювачі не повинно бути неоднорідності і сторонніх включень. 6.2.5 Результати випробувань оформлюють протоколом який повинен містити дані згідно з 5.2.8.3 ДСТУ 3412. 6.3 Визначення масової частки осаду 6.3.1 Засоби контролю і допоміжні пристрої: * термошафа що забезпечує підтримання температури 60 ? 2 0С; * циліндр 4-250 2-250 згідно з ГОСТ 1770 чи колба конічна Кн-1-250-14/23-ТС згідно з ГОСТ 25336; * центрифуга що забезпечує швидкість обертання 67 ? 2 об/с; * пробірки для центрифугування; * сито з сіткою з розміром чарунок 180 мкм згідно з ГОСТ 6613; * промивалка; * вода дистильована згідно з ГОСТ 6709; * ваги з границею зважування 500 г будь-якого типу і точністю зважування ?0 01 г; 6.3.2 Підготовка до проведення випробувань Із об’єднаної проби відбирають дві проби піноутворювача по 250 см3. Одну пробу заливають у циліндр колбу закорковують ставлять закоркований циліндр колбу з піноутворювачем до термошафи і піддають її термодії при температурі 60 ? 2 0С протягом 24 ? 2 год. Виймають циліндр колбу з піноутворювачем з термошафи і охолоджують до температури 17 5 ? 2 5 0С. Другу пробу піноутворювача заливають у циліндр колбу закорковують і витримують при температурі 17 5 ? 2 5 0С протягом 24 ? 2 год. 6.3.3 Проведення випробувань Зважують послідовно чотири чисті сухі пробірки для центрифугування. У пробірки наливають по 25 г піноутворювача який був під термодією за 6.3.2. Вставляють пробірки у гнізда центрифуги. Закривають кришку і центрифугують протягом 600 ? 30 с при 67 ? 2 об/с . Після центрифугування виливають розчин з пробірок. Витримують пробірки у положенні “догори дном” приблизно 120 с. Залишки розчину піноутворювача зі стінок пробірки витирають фільтрувальним папером. Зважують пробірки з осадом. Осад з пробірок вимивають струменем води з промивалки на сито з розміром чарунок 180 мкм. Осад на ситі також промивають струменем води з промивалки при цьому осад повинен проходити через це сито. Таким же чином визначають масову частку осаду в другій пробі піноутворювача що витримувалася при температурі 17 5 ? 2 5 0С. 6.3.4 Оброблення результатів Масову частку осаду в піноутворювачі Мос у відсотках обчислюють за формулою: 1 де: m1 - маса пробірки з осадом кг. m2 - маса порожньої пробірки кг; m3 - маса пробірки з розчином піноутворювача кг. За результат визначення беруть середнє арифметичне чотирьох паралельних визначень. Допустима розбіжність між результатами визначень отриманих за постійних умов випробувань з довірчою імовірністю 0 95 повинно бути ? 10 % відносно середнього арифметичного значення. 6.3.5 Результати випробувань оформлюють протоколом який повинен містити дані згідно з 5.2.8.3 ДСТУ 3412. 6.4 Визначення стійкості до заморожування і розморожування 6.4.1 Засоби контролю і допоміжні пристрої: * морозильна камера що забезпечує підтримання температури мінус 20 ? 2 0С; * циліндр 2-500 згідно з ГОСТ 1770; * поліетиленова трубка діаметром приблизно 10 мм і довжиною - 400 мм один кінець якої герметично закрито. На дно трубки насипано гранули свинцю у такій кількості щоб трубка була занурена у піноутворювач. На трубку встановлюються розпірки рисунок 1 . 6.4.2 Підготовка до випробувань У морозильній камері встановлюють температуру мінус 20 0С. Для попередження руйнування скляного мірного циліндра внаслідок розширення піноутворювача під час замерзання у циліндр вставляють поліетиленову трубку запаяним кінцем з гранулами свинцю донизу а розпірки розміщують так щоб вони забезпечували розташування трубки по центральній осі циліндра. 6.4.3 Проведення випробувань Налити в циліндр 400 ? 10 см3 піноутворювача закоркувати і поставити його до морозильної камери. У морозильній камері витримують пробу протягом 24 год. Після цього пробу витримують протягом не менше 24 год при температурі від 20 до 25 0С. Максимальний час витримки не повинен перевищувати 96 годин. Проводять чотири цикли заморожування і розморожування. Після проведення випробувань візуально перевіряють пробу на розшарування і неоднорідність. 6.4.4 Оброблення результатів Після проведення випробувань показники якості піноутворювача за 3; 4; 12; 13 таблиці 1 повинні відповідати нормам. 6.4.5 Результати випробувань оформлюють протоколом який повинен вміщувати дані згідно з 5.2.8.3 ДСТУ 3412. 6.5 Визначення кратності і стійкості піни середньої кратності 6.5.1 Засоби контролю і допоміжні пристрої Для визначення кратності і стійкості піни середньої кратності використовують установку рисунок 2 до комплекту якої входять: * піногенератор піни середньої кратності з розпилювачем рисунок 3 який забезпечує витрату розчину 66 ? 3 см3/с при тиску на стволі 0 50 ? 0 02 МПа; * балон зі стисненим повітрям з редуктором для створення тиску в межах від 0 4 до 0 6 МПа; * випробувальний прилад типу вогнегасника повітряно-пінного місткістю корпусу 11 дм3; * з’єднувальні шланги; * металева посудина для збирання піни пінозбирач місткістю 200 ? 1 дм3 рисунок 4 ; * рама для пінозбирача рисунок 5 ; * ваги згідно з ГОСТ 29329 з границею зважування не менше ніж 20 кг з похибкою не більше ніж 0 05 кг; * манометр згідно з ГОСТ 2405 з верхньою границею вимірювання 1 0 МПа 10 кгс/см2 і ціною поділки 0 04 МПа 0 4 кгс/см2 який встановлюється на патрубку перед піногенератором; * термометр згідно з ГОСТ 28498 з діапазоном вимірювань від 0 до 100 0С і ціною поділки 1 0С; * циліндр 1-2000 згідно з ГОСТ 1770 з ціною поділки 20 мл; * секундомір з границею вимірювань 3600 с і ціною поділки 0 2 с; * вода питна згідно з ГОСТ 2874 з жорсткістю не більше ніж 15 мг-екв/дм3; * мірна посудина місткістю 12 дм3. 6.5.2 Підготовка до проведення випробувань Умови навколишнього середовища за яких сумарна похибка методики визначення знаходиться на рівні заданої є такими: температура повітря від 10 до 25 0С атмосферний тиск від 84 до 106 6 кПа відносна вологість повітря від 40 % до 80 %. У мірній посудині готують 10 дм3 робочого розчину піноутворювача заданої концентрації. Перед кожною серією дослідів визначають температуру робочого розчину піноутворювача яка має бути в межах 17 5 ? 2 5 0С. Заливають робочий розчин піноутворювача до корпусу випробувального приладу типу вогнегасника ВПП-10 вставляють запірно-пускову арматуру в корпус вогнегасника закручують гайку головки вогнегасника. На ваги встановлюють металеву раму на рамі розміщують посудину для збирання піни під центр посудини ставлять мірний циліндр місткістю 2 дм3 куди буде стікати рідина що буде виділятись із піни. Зважують разом посудину для збирання піни з рамою та циліндром і визначають їх загальну масу в кілограмах. 6.5.3 Проведення випробувань Відкривають вентиль редуктора і встановлюють тиск повітря над розчином у випробувальному приладі у межах від 0 50 до 0 55 МПа від 5 0 до 5 5 кгс/см2 . Робочий розчин піноутворювача з випробувального приладу типу вогнегасника ВПП-10 подають на піногенератор. Редуктором на балоні високого тиску встановлюють тиск перед піногенератором 0 50 ? 0 02 МПа. Після встановлення тиску заповнюють піною посудину зважують раму циліндр і посудину з піною і визначають їх загальну масу в кілограмах? Під час заповнення посудини слідкують? щоб піна рівномірно заповнювала весь об’єм і не утворювала порожнин? Кратність піни К обчислюють за формулою: 2 де Vn - об’єм піни що дорівнює внутрішньому об’ємові пінозбирача дм3; ?p - густина робочого розчину піноутворювача кг/дм3; m1 - сумарна маса рами циліндра і посудини з піною кг; m2 - сумарна маса рами циліндра і порожньої посудини кг. Після рівномірного заповнення посудини піною фіксують тривалість виділення 50 % об’єму розчину піноутворювача слідкуючи коли об’єм розчину що витікає з пінозбирача в циліндр досягне значення яке дорівнює половині об’єму робочого розчину витраченого на утворення об’єму піни в пінозбирачі. Визначена тривалість є мірою стійкості піни. 6.5.4 Оброблення результатів За кінцевий результат беруть середнє арифметичне двох визначень. Допустима розбіжність між результатами повторних випробувань одержаних одним оператором за постійних умов випробувань з довірчою імовірністю 0 95 не повинно перевищувати ? 10 % відносно середнього арифметичного значення. 6.5.5 Результати випробувань оформлюють протоколом який повинен містити дані згідно з 5.2.8.3 ДСТУ 3412. 6.6 Визначення тривалості гасіння компактним струменем з масовою витратою 0 19 ? 0 01 кг/с змочувального розчину модельного вогнища 2А згідно з ДСТУ 3675 і показника вогнегасної здатності за класом пожежі А згідно з ГОСТ 27331. 6.6.1 Засоби контролю і допоміжні пристрої Для визначення тривалості гасіння компактним струменем змочувального розчину модельного вогнища 2А використовують установку рисунок 6 до комплекту якої входять: * випробувальний прилад типу вогнегасника ВВ-9 місткістю корпусу 11 дм3; * балон зі стисненим повітрям з редуктором для створення тиску в корпусі випробувального приладу в межах від 0 8 до 0 9 МПа; * з’єднувальні шланги; * насадок випробувального пристрою рисунок 7 що забезпечує подавання змочувального розчину компактним струменем з масовою витратою 0 19 ? 0 01 кг/с; * ваги згідно з ГОСТ 29329 з границею зважування не менше ніж 20 кг з похибкою не більше ніж 0 05 кг; * манометр за ГОСТ 2405 з верхньою границею вимірювань 1 0 МПа 10 кгс/см2 і ціною поділки 0 04 МПа 0 4 кгс/см2 що встановлюється на патрубку перед піногенератором; * термометр згідно з ГОСТ 28498 з діапазоном вимірювань від 0 до 100 0С і ціною поділки 1 0С; * циліндр 1-1000 згідно з ГОСТ 1770 з ціною поділки 10 мл; * секундомір з границею вимірювань 3600 с і ціною поділки 0 2 с; * вода питна згідно з ГОСТ 2874 з жорсткістю не більше ніж 15 мг-екв/дм3; * посудина мірна місткістю 12 дм3; * пальне - бензин марки А-76 згідно з ГОСТ 2084. * модельне вогнище 2А згідно з ДСТУ 3675. 6.6.2 Модельне вогнище 2А рисунок 8 являє собою штабель з 112 укладених в 16 шарів по 7 у кожному дерев’яних брусків з поперечним перерізом у вигляді квадрату зі стороною 40-2 мм довжиною 635-2 мм. Для виготовлення модельних вогнищ слід використовувати заготовки з деревини сосни звичайної відповідно до ГОСТ 9685 з вологістю від 10 % до 14 %. 1 - штабель з дерев’яних брусків; 2 - опори; 3 - деко для підпалювання штабеля. Рисунок 8 Загальний вигляд модельного вогнища 2А. Бруски що утворюють поверхневі грані штабеля для міцності можуть закріплюватися скобами чи цвяхами. Штабель розміщується на двох сталевих кутах розміром 63мм х 40мм х 4мм згідно за ГОСТ 8510 що встановлені на бетонних блоках або жорстких металевих стояках таким чином щоб відстань від основи штабеля до підлоги чи платформи дорівнювала 400 ? 10 мм. Бруски кожного наступного шару кладуться перпендикулярно до брусків шару що лежить нижче таким чином щоб при цьому утворювалися канали прямокутного перерізу по усьому об’єму. Під штабель встановлюють металеве деко розміром 535мм х 535мм х х 100 мм для пального що використовується під час підпалювання штабеля. Виставляють деко горизонтально дно дека покривають шаром води товщиною приблизно 20 мм і заливають 2 л бензину А-76 літнього згідно з ГОСТ 2084. 6.6.3 Підготовка до проведення випробувань Випробування проводять на відкритому повітрі при швидкості вітру поблизу модельного вогнища не більше ніж 3 м/с і температурі повітря 0С; температура води 17 5 ? 2 5 0С; температура змочувального розчину піноутворювача 17 5 ? 2 5 0С і температура пального 17 5 ? 2 5 0С. У мірній посудині готують 10 дм3 змочувального розчину піноутворювача відповідної концентрації і заливають у випробувальний пристрій типу вогнегасника ВВ-9 зважують і визначають його масу вставляють запірно-пускову арматуру в корпус вогнегасника закручують гайку головки вогнегасника відкривають вентиль балона високого тиску редуктором встановлюють тиск в корпусі випробувального пристрою 0 86 ? 0 04 МПа. 6.6.4 Проведення випробувань Модельне вогнище підпалюють. Після вигоряння пального деко забирають з-під штабеля. Після 480 ? 5 с вільного горіння з навітряного боку розпочинають подавання змочувального розчину на модельне вогнище з насадка випробувального пристрою типу вогнегасника. Гасіння модельного вогнища проводять з відстані не менше ніж 2 м безперервним або переривчастим компактним струменем. Фіксують тривалість гасіння що дорівнює проміжку часу від початку подавання розчину до припинення горіння. Закривають вентиль балона високого тиску стравлюють тиск у корпусі випробувального пристрою. Відкручують гайку головки вогнегасника виймають запірно-пускову арматуру з корпуса вогнегасника. Зважують корпус випробувального пристрою типу вогнегасника ВВ-9 із залишком змочувального розчину піноутворювача і визначають масу в кілограмах. Проводять три випробування. Результат вважається позитивним якщо тривалість гасіння не перевищує 40 с і через 600 с після завершення гасіння полум’я у вогнищі відсутнє. Поява короткочасних спалахів протягом зазначеного часу після закінчення гасіння не береться до уваги. У разі позитивного результату гасіння під час перших двох випробувань третє випробування не проводять. 6.6.5 Оброблення результатів 6.6.5.1 Визначення тривалості гасіння За результат визначення тривалості гасіння беруть середнє арифметичне двох позитивних результатів випробувань. Допустима розбіжність між результатами повторних випробувань отриманих одним оператором за постійних умов випробувань з довірчою імовірністю 0 95 не повинно перевищувати ? 15 % відносно середнього арифметичного значення. 6.6.5.2 Визначення показника вогнегасної здатності за класом пожежі А Показник вогнегасної здатності за класом пожежі А QА кг.м-2 визначають за формулою: 3 де: m1 - маса корпусу вогнегасника з розчином піноутворювача до гасіння кг; m2 - маса корпусу вогнегасника із залишком розчину піноутворювача кг; S - площа вільної поверхні модельного вогнища 2А яка дорівнює 9 2 м2. За результат визначення показника вогнегасної здатності беруть середнє арифметичне двох позитивних результатів випробувань. Допустима розбіжність між результатами повторних випробувань отриманих одним оператором за постійних умов випробувань з довірчою імовірністю 0 95 не повинно перевищувати ?15 % відносно середнього арифметичного значення. 6.6.6 Результати випробувань оформлюють протоколом який повинен містити дані згідно з 5.2.8.3 ДСТУ 3412 6.7 Визначення тривалості гасіння модельного вогнища 55В при інтенсивності подавання робочого розчину піноутворювача 0 038 ? 0 004 дм3/ м2.с і показника вогнегасної здатності за класом пожежі В у разі гасіння піною середньої кратності. 6.7.1 Засоби контролю і допоміжні пристрої Для визначення тривалості гасіння піною середньої кратності використовують установку рисунок 2 до комплекту якої входять: * піногенератор піни середньої кратності з розпилювачем рисунок 3 що забезпечує витрату розчину 66 ? 3 см3/с при тиску перед піногенератором 0 50 ? 0 02 МПа; * балон зі стисненим повітрям з редуктором для створення тиску в корпусі випробувального пристрою в межах від 0 4 до 0 6 МПа; * випробувальний пристрій типу вогнегасника ВПП-10 місткістю корпусу 11 дм3; * з’єднувальні шланги; * ваги згідно з ГОСТ 29329 з границею зважування не менше ніж 20 кг з похибкою не більше ніж 0 05 кг; * манометр згідно з ГОСТ 2405 з верхньою границею вимірювань 1 0 МПа 10 кгс/см2 і ціною поділки 0 04 МПа 0 4 кгс/см2 що встановлюється на патрубку перед піногенератором; * термометр згідно з ГОСТ 28498 з діапазоном вимірювань від 0 до 100 0С і ціною поділки 1 0С; * циліндр 1-1000 згідно з ГОСТ 1770 з ціною поділки 10 мл; * секундомір з границею вимірювань 3600 с і ціною поділки 0 2 с; * вода питна згідно з ГОСТ 2874 з жорсткістю не більше ніж 15 мг-екв/дм3; * посудина мірна місткістю 12 дм3; * модельне вогнище 55В що являє собою кругле деко виготовлене зі сталі марки Ст3 внутрішнім діаметром 1480 ? 15 мм висотою 150 ? 5 мм товщиною стінок 2 5 мм площею поверхні горіння 1 73 м2; * пальне - бензин марки А-76 згідно з ГОСТ 2084. 6.7.2 Підготовка до проведення випробувань Випробування проводять на відкритому повітрі при швидкості вітру поблизу дека не більше ніж 3 м/с і температурі повітря 0С; температура води 17 5 ? 2 5 0С; температура робочого розчину піноутворювача 17 5 ? 2 5 0С і температура пального 17 5 ? 2 5 0С. У мірній посудині готують 10 дм3 робочого розчину піноутворювача відповідної концентрації і заливають у випробувальний пристрій типу вогнегасника ВПП-10. Зважують випробувальний пристрій типу вогнегасника ВПП-10 з розчином піноутворювача вставляють запірно-пускову арматуру в корпус вогнегасника закручують гайку головки вогнегасника відкривають вентиль балона високого тиску редуктором встановлюють тиск перед піногенератором 0 50 ? 0 02 МПа. Деко встановлюють на рівній площині землі. Заливають 30 ? 1 дм3 води і 55 ? 1 дм3 пального. 6.7.3 Проведення випробувань Пальне в деці підпалюють. Під час вільного горіння піногенератор виносять із зони полум’я. Після 60 ? 5 с вільного горіння починають подавати піну з навітряного боку на поверхню палаючої рідини із закріпленого на борті дека піногенератора. Фіксують тривалість гасіння що дорівнює проміжку часу від початку подавання піни до припинення горіння. Закривають вентиль балона високого тиску стравлюють тиск у корпусі випробувального пристрою. Відкручують гайку головки вогнегасника виймають запірно-пускову арматуру з корпусу вогнегасника. Зважують корпус випробувального пристрою типу вогнегасника ВПП-10 із залишком розчину піноутворювача. Проводять три випробування. Результат вважається позитивним якщо тривалість гасіння не перевищує 120 с. У разі позитивного результату гасіння під час перших двох випробувань третє випробування не проводять. 6.7.4 Оброблення результатів 6.7.4.1 Визначення тривалості гасіння За результат визначення тривалості гасіння беруть середнє арифметичне двох позитивних результатів випробувань. Допустима розбіжність між результатами повторних випробувань отриманих одним оператором за постійних умов випробувань з довірчою імовірністю 0 95 не повинно перевищувати ? 15 % відносно середнього арифметичного значення. 6.7.4.2 Визначення показника вогнегасної здатності за класом пожежі В. Показник вогнегасної здатності за класом пожежі В QВ кг/м2 визначають за формулою: 4 де: m1 - маса корпусу вогнегасника з розчином піноутворювача до гасіння кг; m2 - маса корпусу вогнегасника із залишком розчину піноутворювача кг; S - площа поверхні модельного вогнища 55В 1 73 м2. За результат визначення вогнегасної здатності беруть середнє арифметичне двох позитивних результатів випробувань. Допустима розбіжність між результатами повторних випробувань отриманих одним оператором за постійних умов випробувань з довірчою імовірністю 0 95 не повинно перевищувати ?15 % відносно середнього арифметичного значення. 6.7.5 Результати випробувань оформлюють протоколом який повинен містити дані згідно з 5.2.8.3 ДСТУ 3412 6.8 Визначення показника змочувальної здатності Суть методу полягає у визначенні проміжку часу змочування гідрофобної тканини 2%-ним водним розчином піноутворювача. 6.8.1 Засоби контролю і допоміжні пристрої: * пристрій для визначення показника змочувальної здатності піноутворювачів рисунок 9 який складається з пустотілого циліндра і стоку з конічним дном що з’єднані між собою гвинтами фільтра лабораторного штатива стаканчика на 100 см3; * секундомір з границею вимірювання 3600 с і ціною поділки 0 2 с; * циліндр 2 - 100 згідно з ГОСТ 1770 з ціною поділки 1 мл; * мензурка 50 згідно а ГОСТ 1770; * піпетка 2 - 2 - 10 згідно з ГОСТ 29169; * тканина сурова згідно з ГОСТ 29298 з поверхневою густиною до 250 г/м2; кількістю ниток на 10 см: по основі - від 218 до 226 по утку - від 136 до 144; розривним навантаженням смужки тканини розміром 50 мм х 200 мм Н кгс по основі - від 282 до 346 і по утку - від 158 до 194; * вода дистильована згідно з ГОСТ 6709? 6?8?2 Підготовка до випробувань Між циліндричною частиною і стоком встановлюють фільтр - один шар тканини вирізаний у вигляді круга діаметром 34 мм? У циліндрі готують водний розчин піноутворювача заданої концентрації? Температуру розчину доводять до 20 ? 2 0С?6?8?3 Проведення випробувань Піпеткою відбирають 10 см3 приготовленого розчину і заливають його у мензурку? Потім виливають розчин в циліндр пристрою одночасно вмикають секундомір і визначають проміжок часу до падіння першої краплини розчину в стаканчик. Повторне використання фільтрів і розчинів піноутворювача не допускається. 6.8.4 Оброблення результатів За результат визначення беруть середнє арифметичне двох випробувань. Допустима розбіжність між результатами повторних випробувань отриманих одним оператором за постійних умов випробувань з довірчою імовірністю 0 95 не повинно перевищувати 1 с. 6.8.5 Результати випробувань оформлюють протоколом який повинен містити дані згідно з 5.2.8.3 ДСТУ 3412. 6.9 Визначення температурного діапазону застосування 6.9.1 За температурний діапазон застосування береться діапазон температур робочого розчину піноутворювача в межах якого кратність піни середньої кратності відповідає вимогам таблиці 1. 6.9.2 Результати випробувань оформлюють протоколом який повинен містити дані згідно з 5.2.8.3 ДСТУ 3412. 6.10 Визначення терміну зберігання 6.10.1 За термін зберігання піноутворювача береться проміжок часу протягом якого показники якості піноутворювача відповідають вимогам таблиці 1. 6.10.2 Результати випробувань оформлюють протоколом який повинен містити дані згідно з 5.2.8.3 ДСТУ 3412. УДК 614.842.615 13.220.10 Ключові слова: піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж показники якості методи випробувань загальні технічні вимоги визначення норми модельне вогнище ДСТУ ДСТУ 2 1