ВБН В.2.5-78.11.01-2003 /МВС України

ВБН В.2.5-78.11.01-2003 /МВС України Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи сигналізації охоронного призначення

ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи сигналізації охоронного призначення ВБН В.2.5-78.11.01-2003 Київ 2003 РОЗРОБЛЕНІ ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: технічним комітетом 143 В. Шаповал - керівник розробки В. Усольцев О. Черкашин Г. Макельський О. Шеремет О. Бовсуновський ЗАТВЕРДЖЕНІ: наказом Міністра внутрішніх справ України від 14.04.2003 № 361 та введені в дію 01.07.2003 року ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи сигналізації охоронного призначення ВБН В.2.5-78.11.01-2003 Ці Норми поширюються на проектування монтаж виконання пусконалагоджувальних робіт та прийняття в експлуатацію систем охоронної сигналізації СОС теле відео контролювання СТВК теле відео спостереження СТВС та систем контролювання доступу СКД далі - системи сигналізації охоронного призначення СCОП на підохоронних об’єктах. Вимоги цих Норм є обов’язковими для виконання всіма підприємствами установами організаціями будь-яких форм власності та приватними особами які здійснюють проектування виконують монтажні і пусконалагоджувальні роботи і приймають в експлуатацію системи сигналізації охоронного призначення на підохоронних об’єктах Державної служби охорони ДСО при МВС України. Перелік нормативних документів на які є посилання в даних Нормах наведений у додатку А. Терміни та визначення наведені в додатку Б. 1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 1.1 Оснащення об'єктів системами сигналізації охоронного призначення необхідно проводити з урахуванням їх значення категорійності за ГСТУ 78.11.001 функціональних та інженерно-будівельних особливостей та забезпечення надійної охорони. Структура побудови ССОП повинна враховувати обрані вид і тактику охорони. 1.2 Передбачене проектами обладнання прилади пристрої сповіщувачі телекамери допоміжне устаткування тощо далі - технічні засоби систем сигналізації охоронного призначення ТЗ ССОП повинні відповідати нормативним документам і мати сертифікат відповідності Державного центру сертифікації засобів охоронного призначення а для об'єктів що підлягають передаванню під охорону підрозділам Державної служби охорони при МВС України далі - підрозділи охорони бути рекомендованим чинним Переліком технічних засобів рекомендованих для організації охорони об’єктів та діяльності підрозділів охорони. 1.3 ТЗ ССОП встановлюються на об'єкті після проведення вхідного контролю виконавцем монтажних робіт та складання ним відповідного акта форма 5 додаток В . 1.4 Для скорочення термінів роботи комісії з прийняття ССОП в експлуатацію запобігання виконанню додаткових монтажних робіт і т. ін. у процесі виконання монтажних робіт систем охоронної сигналізації членам приймальної комісії дозволяється здійснювати нагляд контроль за монтажем. Наглядати за проведенням монтажних робіт повинні відповідальні представники замовника. За бажанням замовника для проведення нагляду за монтажними роботами систем охоронної сигналізації можуть залучатися представники підрозділів охорони на підставі укладених договорів. На об’єктах що підлягають передаванню під охорону підрозділам ДСО при МВС України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2001 року № 1053 проведення нагляду за виконанням монтажних робіт систем охоронної сигналізації членами приймальної комісії від ДСО є обов’язковим. 2 ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ ОХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 2.1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ 2.1.1 Роботи з монтажу ССОП на об'єкті проводяться відповідно до затвердженої проектної документації або акта обстеження. 2.1.2 Замовник спільно з проектною організацією і за узгодженням з підрозділами охорони складає технічне завдання на оснащення технічними засобами систем сигналізації охоронного призначення для об’єкта який підлягає передачі під охорону. 2.1.3 На об'єктах що охороняються або підлягають передаванню під охорону підрозділам охорони проектна документація узгоджується з підрозділами охорони. На об'єктах категорії А за ГСТУ 78.11.001 крім об'єктів що перелічені у 2.1.5 узгодження проектів повинно проводитись обласними управліннями ДСО. 2.1.4 Термін узгодження проекту – 15 днів з дня його подання на узгодження. Термін дії проектної документації - не більше одного року з дня його затвердження якщо інше не визначено чинним законодавством. Примітка. В окремих випадках за погодженням із замовником термін узгодження проекту може бути продовжено до 30 днів. 2.1.5 На об'єктах що охороняються або підлягають передаванню під охорону підрозділам охорони можливе проведення монтажних робіт за актами обстеження на об'єктах таких категорій згідно з ГСТУ 78.11.001: а категорія “А” якщо площа що обладнується ССОП не перевищує 30 м2 або обсяг робіт становить не більше 5 п?яти умовних експлуатаційних установок. Вийнятком є об’єкти нового будівництва пам'яток історії та культури що знаходяться під наглядом органів державного контролю об’єкти особливого державного значення та об'єкти що мають вибухонебезпечні зони; б категорія “Б” якщо площа що обладнується ССОП не перевищує 100 м2 або обсяг робіт становить не більше 20 двадцяти умовних експлуатаційних установок. Винятком є об’єкти нового будівництва; в категорія “В” - без обмеження площі що обладнується ССОП для всіх об’єктів даної категорії. 2.1.6 З метою складання акта обстеження створюється комісія у складі представників замовника підрозділу охорони і у разі необхідності монтажно-налагоджувальної організації. 2.1.7 Замовник генпідрядник для проведення монтажних робіт до їх початку передає монтажній організації робочу документацію передбачену ДБН А.2.2-3 відповідно до договору на розроблення проектно-кошторисної документації. 2.1.8 Відступи від затвердженої проектної документації та типових проектних рішень під час проведення робіт з монтажу ССОП не допускаються без погодження з проектною організацією - розроблювачем проекту і замовником. На об'єктах що охороняються або підлягають передаванню під охорону ДСО внесення змін та доповнень погоджується з представниками підрозділів охорони про що складається відповідний акт. Це ж стосується і актів обстеження. 2.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ ОХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 2.2.1 Проектування ССОП повинно проводитись у такі етапи: - вивчення будівельних креслень та обстеження об’єкта; - визначення категорійності об’єкта за ГСТУ 78.11.001; - оцінка інженерно-технічної укріпленості об’єкта; - визначення каналів передавання сповіщень та іншої інформації ліній зв’язку приймально-контрольних приладів з системою передачі тривожних сповіщень СПТС та пультом централізованого спостереження ПЦС ; - визначення місця розташування технічних засобів ССОП; - розроблення схем блокування окремих приміщень та локальних зон об’єкта складовими частинами ССОП з урахуванням категорійності об’єкта та тактики його охорони; - розроблення схем трас для прокладання кабелів електроживлення шлейфів сигналізації сигнальних ліній тощо; - визначення типів джерел резервного електроживлення; - складання специфікації складових частин систем сигналізації та кабельно-провідникової продукції; - калькуляція витрат; - підготовка проекту акта обстеження ; - узгодження проекту акта обстеження ; - затвердження проекту акта обстеження . 2.2.2 Спроектовані системи сигналізації охоронного призначення мають відповідати вимогам комплексності перспективності та довговічності. Комплексність - збалансованість обраного варіанта ССОП із забезпеченням достатнього рівня захищеності об’єкта з урахуванням фінансових можливостей замовника. Перспективність - забезпечення умов удосконалення системи враховуючи можливі зміни в процесі експлуатації. Довговічність - гарантоване виконання цільових функцій призначення у встановлений термін служби з урахуванням зносу ССОП. 2.2.3 Спроектована ССОП та її складові повинні враховувати наступні умови експлуатації які мають бути зазначені в технічних умовах технічному описі паспорті інструкції з експлуатації тощо на певний виріб а саме: - температура та відносна вологість; - синусоїдальні вібрації та ударні навантаження; - атмосферний тиск; - ступінь захисту оболонки; - електромагнітна сумісність; - інші умови експлуатації відповідно до ДСТУ ІЕС 60839-1-3 ГОСТ 12997 ГОСТ 15150. 2.2.4 Спроектована ССОП та її складові повинні враховувати такі умови у виборі місць розташування для забезпечення стійкого функціонування: - вплив перешкод виробничо-технологічних процесів побутових радіоелектронних електронагрівальних і вентиляційних приладів тварин транспорту ймовірної присутності людей поблизу приладів що працюють у суміжних приміщеннях за склом вікон вітрин тощо; - вплив джерел підвищеної температури вібрацій акустичних шумів фонових засвіток електромагнітних випромінювань нестабільності електроживлення та ін.; 2.2.5 Електропостачання ССОП повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-13 ВСН 59 та цих Норм. 2.3 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ СКОМБІНОВАНОЇ СИСТЕМИ СИГНАЛІЗАЦІЇ 2.3.1 З метою створення необхідного рівня безпеки об'єкта і його персоналу рекомендується застосовувати скомбіновані системи тривожної сигналізації призначені для виявлення та попередження про наявність декількох видів небезпеки проникнення напад несанкціонований доступ пожежа затоплення витікання газу технологічна аварія радіаційна небезпека та інші аварійні ситуації за допомогою систем охоронної сигналізації пожежної сигналізації теле відео контролювання теле відео спостереження контролювання доступу та інших систем технологічного та екологічного контролю тощо у будь-якій їх комбінації. За таких умов спільно діючі системи повинні доповнювати одна одну не впливаючи на роботу інших систем. Головними вимогами є алгоритмічна сумісність і роздільна реєстрація службових та тривожних сигналів що надходять. 2.3.2 Допускається у скомбінованих системах спільне використання каналів ліній зв'язку шлейфів сигналізації приладів керування оповіщувачів і т. п. 2.3.3 Застосування скомбінованих систем сигналізації обов'язково повинно мати техніко-економічне обгрунтування і враховувати вимоги замовника. Умови застосування скомбінованої системи сигналізації мають бути обумовлені в технічному завданні на проектування та в технічній документації. 2.3.4 Скомбіновані системи сигналізації необхідно забезпечувати безперебійним електроживленням як всього комплексу так і окремих його складових систем залежно від вимог які висуваються до кожної системи окремо відповідно до підрозділу 2.5. 2.3.5 Керування скомбінованими системами сигналізації і контроль за їх функціонуванням доцільно здійснювати автоматичними засобами але як дублюючі допускаються і ручні засоби. Доцільність дублювання визначається вимогами забезпечення експлуатаційної надійності систем. Засоби керування і контролювання повинні мати захист від можливих помилкових дій персоналу. 2.3.6 Аварійні та тривожні сигнали що надходять від складових скомбінованої системи сигналізації встановлених на об'єкті повинні відрізнятися один від одного та передаватись окремо. Дотримання таких умов дозволяє запобігти небезпеці помилкового виклику не тієї служби реагування на сигнали призначені для іншої служби та прийняттю персоналом дій неадекватних ситуації що виникла на підохоронному об'єкті. Аварійні та тривожні сигнали не повинні перешкоджати використанню гучномовного у тому числі телефонного зв?язку. 2.3.7 На об'єкті що охороняється повинен бути план дій персоналу залежно від виду сигналів тривоги що надійшли налагоджений постійний зв'язок з відповідними повноважними інстанціями які повинні реагувати на відповідні сигнали тривоги та виконувати відповідні дії згідно з їх повноваженнями залежно від конкретної ситуації. Організацію служби реагування персоналу об'єкта на конкретні сигнали тривоги: “проникнення” “пожежа” “напад” “несанкціонований доступ” “затоплення” “витік газу” “технологічна аварія” “радіаційна небезпека” тощо - слід проводити з урахуванням специфіки об'єкта та відповідно до чинного законодавства і відомчих нормативних актів. 2.4 ПРОЕКТУВАННЯ РУБЕЖІВ СИСТЕМ ОХОРОННОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ 2.4.1 Об'єкти категорії А Б В згідно з ГСТУ 78.11.001 повинні обладнуватись багаторубіжними системами охоронної сигналізації з використанням сучасних технічних засобів. Допускається обладнання об’єктів категорії В одним рубежем охоронної сигналізації. 2.4.2 Самостійний рубіж охоронної сигналізації - це умовний кордон у підохоронній зоні що включає в себе відокремлені шлейфи шлейф охоронної сигналізації інформація з яких виводиться окремо на ППК та/або СПТС та/або ПЦС. Рубежі охоронної сигналізації для будівель та закритих приміщень 2.4.3 Як правило першим рубежем охоронної сигналізації захищають периметр будівельних конструкцій вікна двері люки вентиляційні канали стіни стелі підлоги та інші елементи будівель доступні для проникнення із зовні . Для захисту першого рубежу охоронної сигналізації рекомендується застосовувати сповіщувачі: точкові електроконтактні і магнітоконтактні; поверхневі та лінійні омічні оптико-електронні інфрачервоні поверхневі вібраційні та об’ємні акустичні. 2.4.4 Другим рубежем захищають внутрішні об'єми площі та внутрішні двері приміщень. Для захисту другого рубежу охоронної сигналізації рекомендується застосовувати сповіщувачі: оптико-електронні інфрачервоні радіохвильові ультразвукові точкові електроконтактні і магнітоконтактні лінійні та об’ємні. 2.4.5 Третім рубежем захищаються безпосередньо матеріальні цінності: сховища сейфи металеві шафи та ящики що використовуються для зберігання грошей зброї наркотиків інших цінностей а також цінні експонати та картини. При цьому застосовуються оптико-електронні ємнісні акустичні удароконтактні теплові електроконтактні магнітоконтактні та омічні сповіщувачі. 2.4.6 На окремі рубежі охоронної сигналізації підключаються точкові електроконтактні та магнітоконтактні сповіщувачі кнопки тривожної сигналізації які використовуються для подачі сигналу “тривога” у разі нападу на об’єкт приміщення або при виникненні іншої загрози життю та здоров’ю людей. Рубежі охоронної сигналізації для відкритих майданчиків та периметрів 2.4.7 Кількість рубежів визначається в кожному окремому випадку під час обстеження об?єта залежно від його категорії технічної укріпленості та відповідно до чинних державних і відомчих нормативних документів. 2.4.8 Території будівлі категорії А рекомендується облаштовувати трирубіжною охоронною сигналізацією категорії Б – дво - або трирубіжною охоронною сигналізацією. 2.4.9 Першим рубежем охоронної сигналізації периметра є основна огорожа підохоронного об’єкта або зовнішня зона відчуження і всі технічні засоби ССОП що знаходяться на ній. Другим рубежем охоронної сигналізації периметра є внутрішня зона відчуження підохоронного периметра і всі технічні засоби ССОП що знаходяться в ній. Третім рубежем охоронної сигналізації периметра є огорожа на межі внутрішньої зони відчуження та всі технічні засоби що знаходяться на ній. 2.4.10 Для охорони великих об’єктів на яких обмежена кількість телефонних ліній або каналів передачі тривожних сповіщень і внаслідок цього неможливо організувати багаторубіжну охоронну сигналізацію рекомендується використовувати приймально-контрольні прилади великої інформаційної місткості з великою кількістю шлейфів сигналізації із застосуванням апаратури охоронно-пожежної сигналізації яка може передавати інформацію зайнятими телефонними лініями з несущою частотою 18 кГц або радіоканалом. 2.4.11 Додаткові можливості для підключення сигналізації на пульт централізованого спостереження може надати використання абонентських ліній сусідніх телефонізованих об’єктів таксофонних ліній і прямих ліній безпосереднього зв'язку. 2.4.12 Усю апаратуру та усі технічні засоби ССОП на всіх рубежах охоронної сигналізації слід забезпечувати резервним електроживленням розташованим у приймально-контрольних приладах або із застосуванням окремих блоків безперебійного електроживлення систем сигналізації або з облаштуванням приміщень для акумуляторних батарей дизель або бензоагрегатів – джерел постійного та/або змінного струму. Працездатність ССОП від джерела резервного електроживлення: а для об’єктів категорії А – не менше 12 год; б для об’єктів категорії Б та В - не менше 4 год. 2.4.13 Вимоги до резервних джерел електроживлення що забезпечують роботу систем пожежної сигналізації наведені в ДБН В.2.5-13 працездатність системи в черговому режимі впродовж не менше 24 год і не менше 3 год у режимі "Пожежа" . 2.5 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПУЛЬТІВ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ СИСТЕМ ПЕРЕДАЧІ ТРИВОЖНИХ СПОВІЩЕНЬ ТА ОБ’ЄКТОВОГО ОБЛАДНАННЯ ССОП 2.5.1 Пульти централізованого спостереження ПЦС є споживачами енергоживлення першої категорії які забезпечуються двома незалежними кабельними вводами від двох незалежних трансформаторних підстанцій з обов’язковою можливістю переключення енергоживлення ПЦС з однієї лінії на другу. 2.5.2 ПЦС обладнуються резервним и джерелом ами електроживлення бензоагрегат або дизельагрегат акумуляторні батареї джерело безперебійного електроживлення яке забезпечує безперебійну роботу обладнання ПЦС а також резервного освітлення ПЦО упродовж часу вибраного з ряду 4 8 12 24 36 48 72 год згідно з ГОСТ 26342 включаючи засоби зв’язку . 2.5.3 Блоки СПТС розташовані на ПЦС живляться від мережі ПЦС. Перехід на резервне електроживлення повинно здійснюватись автоматично. Персональні електронно-обчислювальні машини ПЕОМ які є складовою частиною СПТС та ПЦС повинні мати окреме джерело безперебійного електроживлення що забезпечує працездатність ПЕОМ при відсутності основного електроживлення. Окремі блоки СПТС ретранслятори мультиплексори підсилювачі тощо повинні мати акумуляторні батареї ємність яких має забезпечити їх безперебійну роботу впродовж часу вибраного з ряду 4 8 12 24 36 48 72 год згідно з ГОСТ 26342. 2.5.4 Блоки СПТС які розташовані на АТС живляться від мережі електроживлення АТС. Вказані блоки повинні мати джерело резервного електроживлення акумуляторні батареї які забезпечують їх безперебійну роботу впродовж часу вибраного з ряду 4 8 12 24 36 48 72 год згідно з ГОСТ 26342. Перехід на резервне електроживлення і зворотно на основне електроживлення повинен здійснюватись автоматично. 2.5.5 Електропостачання ССОП на об’єктах здійснюється від вільної групи електрощита чергового освітлення. Підключення до мережі змінного струму здійснюють від двох або групи відокремлених вимикачів-запобіжників. Вимикачі-запобіжники через які здійснено підключення ССОП до мережі змінного струму повинні бути захищені від помилкових відключень та позначені застережливим написом: “Система охоронної сигналізації. Не вимикати”. У разі неможливості захисту вимикачів-запобіжників від помилкових виключень підключення силових проводів здійснюється від увідних клем до вимикачів але після загального вимикача. У цьому разі вимикачі-запобіжники встановлюються безпосередньо біля обладнання ССОП на окремих щитах. За умови відсутності на об'єкті щита чергового освітлення або чергової групи вимикачів-запобіжників на ньому замовник встановлює самостійний щит електроживлення на відповідну кількість груп вимикачів-запобіжників. Щит електроживлення встановлений поза підохоронним об’єктом категорії “А” за ГСТУ 78.11.001 слід розташовувати в металевій шафі що замикається і блокується сповіщувачем на відкриття з підключенням його до шлейфа цілодобової охорони без права відключення . 2.5.6 Прилади приймально-контрольні ППК систем ОС повинні мати джерело резервного електроживлення акумуляторні батареї які забезпечують їх безперебійну роботу впродовж часу вибраного з ряду 4 8 12 24 36 48 72 год за ГОСТ 26342 або мати можливість працювати при знеструмленні від телефонної мережі 48В та/або 60В . Перехід на резервне електроживлення має здійснюватись автоматично. 2.5.7 Електроживлення сповіщувачів систем ОС здійснюється від ППК або від блоків електроживлення які повинні мати джерело резервного електроживлення акумуляторні батареї та можливість забезпечити безперебійну роботу сповіщувачів упродовж часу вибраного з ряду 4 8 12 24 36 48 72 год згідно з ГОСТ 26342. 2.5.8 Резервування електроживлення складових частин ССОП у скомбінованих системах обов'язково повинно мати техніко-економічне обгрунтування і враховувати вимоги замовника та специфіку об’єкта. Резервування електроживлення складових частин вказаних систем на підохоронних об’єктах категорії “А” за ГСТУ 78.11.001 здійснюється відповідно до чинного законодавства та відомчих нормативних документів і повинно забезпечуватися електроживленням упродовж часу вибраного з ряду 12 24 36 48 72 год згідно з ГОСТ 26342. 2.5.9 Вибір джерела резервного електроживлення для ССОП повинен здійснюватись при врахуванні таких вимог: а блоки та джерела безперебійного електроживлення повинні здійснювати автоматичний підзаряд акумуляторних батарей і мати захист від перезаряду та глибокого розряду акумуляторних батарей; б блоки електроживлення та джерела безперебійного електроживлення повинні мати потужність на 25% більше від сумарної потужності обладнання яке підключається до джерела електроживлення; в ємність акумуляторних батарей повинна забезпечувати електроживлення апаратури для об’єктів категорії “А” впродовж часу вибраного з ряду 12 24 36 48 72 год а для об’єктів категорії “Б В” 4 8 12 24 36 48 72 год згідно з ГОСТ 26342. Розрахунок ємності акумуляторних батарей вираховується за формулами: 1 де: Т – час упродовж якого під час знеструмлення необхідно забезпечити безперебійну роботу апаратури Т?4 годи або Т?12 год ; С А/год – ємність акумулятора; К зм. розряду – коефіцієнт зменшення розряду акумуляторної батареї; І сум. – сумарний струм споживання обладнання яке підключається до джерела електроживлення. 2 де: К зм. розряду вираховується із таблиці 1. Таблиця 1 Температура навколишнього середовища ? С Коефіцієнт Кзм. розряду К струму розр 0 05 К струму розр 0 1 К струму розр 0 14 К струму розр 0 17 К струму розр 0 2 К струму розр 0 25 К струму розр 0 28 К струму розр 0 4 +25 0 8 0 74 0 70 0 68 0 64 0 62 0 59 0 56 +5 0 72 0 64 0 62 0 61 0 58 0 55 0 54 0 49 0 0 66 0 61 0 58 0 56 0 53 0 51 0 49 0 46 -10 0 57 0 52 0 49 0 48 0 45 0 43 0 42 0 39 -20 0 48 0 42 0 4 0 38 0 35 0 37 0 33 0 3 Кструму.розр. – коефіцієнт струму розряду який вираховується за формулою: 2.6 ВИМОГИ ДО ОБЛАШТУВАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ ОПЕРАТОРА ПЕОМ 2.6.1 Організація робочого місця користувача відеотермінала та ПЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності. 2.6.2 Площа виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ має становити не менше 6 м2 а об’єм - не менше 20 м3. 2.6.3 Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів слід розміщувати так щоб природне світло падало збоку переважно ліворуч. 2.6.4 При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та ПЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог: а робочі місця з відеотерміналами та ПЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами; б відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1 2 м; в відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою за 2 5 м; г прохід між рядами робочих місць має бути не меншим за 1м. Вимоги пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та ПЕОМ у суміжних приміщеннях з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок. 2.6.5 Конструкція робочого місця користувача відеотермінала при роботі сидячи має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - у горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом від 70 до 90° до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини нахил голови - від 15 до 20° відносно вертикальної площини. 2.6.6 Якщо користування відеотерміналом та ПЕОМ є основним видом діяльності то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі як правило ліворуч. 2.6.7 Якщо використання відеотермінала та ПЕОМ є періодичним то устаткування як правило розміщується на приставному столі переважно ліворуч від основного робочого столу. Кут між подовжніми осями основного та приставного столів має дорівнювати від 90 до 140°. 2.6.8 Якщо використання відеотермінала та ПЕОМ є періодичним то дозволяється обладнувати в приміщенні що відповідає даним вимогам окремі робочі місця колективного користування з відеотерміналом та ПЕОМ. 2.6.9 Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах від 680 до 800 мм а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності робочого поля. Рекомендовані розміри столу: висота -725 мм ширина від 600 до 1400 мм глибина від 800 до 1000 мм. 2.6.10 Робочий стіл для відеотермінала повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм шириною не менше 500 мм глибиною на рівні колін не менше 450 мм на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм. 2.6.11 Робочий стіл для відеотермінала як правило має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. 2.6.12 Застосування підставки для ніг тими у кого ноги не дістають до підлоги коли робоче сидіння знаходиться на висоті потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози відповідно до 3.14.6 є обов'язковим. 2.6.13 Робоче сидіння стілець крісло користувача відеотермінала та ПЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння спинку та стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг. 2.6.14 Робоче сидіння користувача відеотермінала та ПЕОМ повинно бути підйомно-поворотним таким що регулюється за висотою кутом нахилу сидіння та спинки за відстанню спинки до переднього краю сидіння висотою підлокітників. 2.6.15 Регулювання кожного параметра має бути незалежним плавним або ступінчастим з надійною фіксацією. Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів від 15 до 20 мм для кутових від 2 до 5°. Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н. 2.6.16 Ширина та глибина сидіння повинні бути не менше 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах від 400 до 500 мм а кут нахилу поверхні - від 15° уперед до 5° назад. 2.6.17 Поверхня сидіння має бути плоскою передній край - заокругленим. 2.6.18 Висота спинки сидіння має дорівнювати 300 ± 20 мм ширина - не менше 380 мм радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах від 0 до 30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах від 260 до 400 мм. 2.6.19 Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм шириною від 50 до 70 мм що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах від 350 до 500 мм. 2.6.20 Поверхня сидіння спинки та підлокітників має бути напівм'якою з неслизьким ненаелектризовуючим повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість очищення від бруду. 2.6.21 Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача але не ближче 600 мм з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. Відстань від екрана до ока працівника повинна становити: при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см 14"/15" - від 600 до 700 мм 43 см 17" – від 700 до 800 мм 48 см 19" – від 800 до 900 мм 53 см 21" – від 900 до 1000 мм. 2.6.22 Розташування екрана відеотермінала має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору працівника. 2.6.23 Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній регульовуваній за висотою робочій поверхні окремо від столу на відстані від 100 до 300 мм від краю ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах від 5 до 15°. 2.6.24 Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром тримачем для документів що легко переміщується. 2.6.25 Пюпітр повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально або з нахилом на тому ж рівні та відстані від очей користувача ПЕОМ що і відеотермінал. 2.6.26 Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала зручність ручного керування пристроєм уведення-виведення інформації в зоні досяжності робочого поля: висотою від 900 до 1300 мм глибиною від 400 до 500 мм. 2.6.27 Під матричні принтери слід підкладати противібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму. 2.6.28 При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та ПЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1 5-2 м. 2.7 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ССОП ЗОВНІШНІХ ЗАХИСНИХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ 2.7.1 Вибір системи сигналізації для охорони периметра проводиться залежно від очікуваного характеру проникнення рельєфу місцевості довжини периметра наявності рослинності з врахуванням інженерно-технічного укріплення огороджень об’єкта стан та висота огороджень наявність зони відчуження та її ширини наявність контрольно-пропускного их пункту ів кількість виїзних воріт тощо . 2.7.2 Для швидкого та точного визначення місця порушення периметра останній розбивається на окремі зони ділянки які підключаються на окремий код вічко ПЦС СПТС або на окремий шлейф ППК який розташований в кімнаті охорони. Ворота та хвіртки які належать до периметру підключаються до ПЦС СПТС та ППК як окремі зони ділянки . 2.7.3 Для точного визначення місця порушення в нічний час та якісного його обстеження разом з периметральною охоронною сигналізацією застосовується охоронне освітлення яке освітлює зону ділянку периметру на якій спрацювала периметральна охоронна сигналізація. 2.7.4 Для охорони периметру застосовують системи охоронної сигналізації теле відео контролювання теле відео спостереження контролівання доступу та скомбіновані системи сигналізації у будь-якому їх поєднанні. Для охорони периметру доцільно використовувати лінійні сповіщувачі: омічні та ємнісні з гладкого або колючого дроту ріжучої стрічки тощо активні мікрохвильові радіохвильові та оптикоелектронні інфрачервоні вібраційні типу “мікрофонного” кабелю тощо які встановлюються на основній огорожі у зонах відчуження вздовж будівель тощо. 2.7.5 Підходи до КПП зсередини периметра блокуються об’ємними радіохвильовими оптико-електронними пасивними інфрачервоними або скомбінованими сповіщувачами. З метою підсилення охорони периметра використовують телекамери системи ТВК та/або ТВС які встановлюються на огорожі або біля неї у внутрішній або зовнішній зоні відчуження в тому числі на КПП для нагляду за прилеглою до периметра територією. 2.7.6 Разом з тим необхідно передбачити охоронне електроосвітлення периметра та внутрішньої території для забезпечення необхідних умов видимості меж периметра і території підохоронної зони або об'єкта. Охоронне електроосвітлення об'єкта повинно задовольняти вимоги СНіП ІІ- 4. Мережі охоронного електроосвітлення периметра і території повинні виконуватись окремо від мережі зовнішнього освітлення і поділятися на самостійні ділянки відповідно до ділянок периметральної охоронної сигналізації. Під час виявлення порушення підохоронної зони одночасно повинні спрацьовувати охоронна сигналізація та автоматичне вмикання охоронного електроосвітлення. 2.7.7 У місцях проходу людей та проїзду автомобільного транспорту на КПП встановлюються зчитувачі та пристрої контролювання доступу. За наявністю системи охоронної сигналізації на об’єкті що обслуговується системою контролювання доступу допускається загальне використання кабелів ліній зв’язку шлейфів сигналізації та сигнальних ліній цієї системи з обов’язковим виконанням відповідного маркування проводів та розподілу функцій призначення систем та їх складників. 2.8 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ССОП ДЛЯ БЛОКУВАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОБ’ЄКТІВ ЛМК ТИПУ “МОДУЛЬ” 2.8.1 Вхідні двері ворота об’єктів ЛМК повинні блокуватись на “відчинення” за допомогою електроконтактних та/або магнітоконтактних точкових сповіщувачів встановлених на кожну стулку дверей або воріт можливе блокування вхідних дверей воріт об’єктів ЛМК по площі використовуючи поверхневі оптико-електронні пасивні інфрачервоні сповіщувачі. При наявності засклених прорізів вони блокуються на “відчинення” та “розбиття” скла. 2.8.2 У разі роздсередженого розташування матеріальних цінностей рекомендується використовувати для блокування їх електронні поверхневі лінійні та об’ємні оптико-електронні інфрачервоні сповіщувачі. Радіохвильові сповіщувачі використовують з урахуванням можливості виходу діаграми спрямованості зони виявлення за межі підохоронного об’єкта в результаті чого під час проходу людей біля підохоронного об’єкта можливі хибні спрацювання сповіщувачів. 2.8.3 Для особливо цінних предметів необхідно застосовувати охоронні теле відео системи а на робочих місцях працівників необхідно встановити точкові сповіщувачі тривожної сигналізації про напад або використовувати радіоканальні точкові сповіщувачі тривожної сигналізації про напад радіокнопки радіобрелки . Для великих за розмірами торговельних ангарів на в’їзних та виїзних воротах повинні бути встановлені зчитувачі системи контролювання доступу. 3 МОНТАЖ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ 3.1 ПІДГОТОВКА ДО РОБІТ ІЗ МОНТАЖУ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ 3.1.1 Підготування до робіт із монтажу ССОП на об'єкті слід проводити відповідно до нормативних документів СНіП 3.05.06 ПУЕ цих Норм . 3.1.2 Роботи з монтажу ССОП починають та проводять у термін передбачений договором. При цьому монтажна організація повинна провести підготовчу роботу: - вивчити проектну документацію акт обстеження ; - прийняти будівельну частину об'єкта згідно з СНіП 3.05.06; - прийняти від замовника генпідрядника матеріали та обладнання що підлягають монтажу у кількості і номенклатурі передбачених проектом актом обстеження ; - перевірити наявність електричного освітлення в зоні монтажу; - перевірити наявність закладених пристроїв та каналів для прокладення кабелів дротів шлейфів сигналізації тощо; - перевірити наявність системи заземлення; - перевірити за участю представника замовника цілісність кабелів і проводів та відповідність їх ізоляції вимогам державних стандартів або технічних умов. 3.1.3 ТЗ ССОП постачає монтажна організація або замовник згідно з комплектною документацією відповідно до специфікації проекту чи передбачених у договорі креслень ескізів тощо. Передаються вони на підставі заявки монтажної організації відповідно до Положення про взаємовідносини організації - генеральних підрядників із субпідрядними організаціями та Правил про договори підряду на капітальне будівництво. ТЗ ССОП за відсутності сертифіката відповідності а також маркування яке передбачено чинними нормативними документами до монтажу не допускаються. Порядок передачі замовником обладнання монтажній організації повинен відповідати вимогам чинних нормативних документів та оформлюватися відповідним актом форма 2 додаток В . 3.1.4 Прилади пристрої сповіщувачі та інше обладнання на об'єкт необхідно доставляти в упаковці виробника цієї продукції. Не допускається зберігати прилади пристрої сповіщувачі та інше обладнання на об'єкті до початку монтажу якщо не забезпечені необхідні місця й умови збереження передбачені виробником у відповідній технічній документації. Умови збереження виробів ССОП і матеріалів повинні задовольняти вимоги відповідних державних стандартів технічних умов та технічної документації підприємства-виробника затвердженої у встановленому порядку. Умови збереження кабельної продукції і матеріалів повинні відповідати вимогам СНіП 3.05.06 та СНіП 3.05.07. 3.1.5 ТЗ ССОП встановлюються на об'єкті після проведення вхідного контролю виконавцем монтажних робіт. Основними документами за якими проводиться контроль якості виробу є технічні умови на ТЗ ССОП при їх наявності чинні нормативні документи або експлуатаційна документація. Під час вхідного контролю вироби перевіряються в усіх режимах на відповідність їх технічним характеристикам що наведені у паспортах та експлуатаційній документації на вироби. Після проведення вхідного контролю складають акт за встановленою формою форма 5 додаток В . 3.1.6 Прийняття будинків чи споруд до монтажу а також документація яку необхідно вести в процесі монтажу повинна відповідати вимогам ДБН А.3.1-5. Монтаж ССОП розпочинають після підписання акта готовності об'єкта до монтажних робіт форма 3 додаток В . 3.1.7 На об'єктах що обладнуються ССОП заздалегідь необхідно виконати будівельні роботи передбачені проектною документацією: - забезпечити умови безпечного проведення монтажних робіт що відповідають санітарним і протипожежним нормам; - прокласти мережі що підводять до об'єкта електроенергію та обладнання для підключення електропроводок споживачів; - укріпити будівельні конструкції вікна двері тощо ; - прокласти захисні труби або змонтовані спорудження кабельної каналізації у грунтах під проїзною частиною асфальтобетонних доріг і залізничних колій через водні перепони для монтажу кабельних ліній зв'язку та іншої кабельної продукції; - забезпечити будівельну готовність приміщення з електрощитовим устаткуванням до якого прокладені силові кабелі від трансформаторних підстанцій мережі електроживлення та приміщень де встановлюються ППК СПТС або ПЦС; - виконати заземлення що складається із пристрою безпосереднього заземлення та шини заземлення яку проведено в усі приміщення де встановлюються ТЗ ССОП. 3.1.8 Роботи з монтажу ССОП під час капітального будівництва об'єкта повинні здійснюватися у чотири етапи. 3.1.8.1 На І етапі виконуються роботи з інженерно-технічного укріплення: - перевірка наявності заставних пристроїв прорізів і отворів у будівельних конструкціях і елементах будинків; - розмітка трас і закладання труб та глухих коробів для прихованих проводок у фундаменти стіни підлоги стелі перекриття що споруджуються . Роботи І етапу повинні виконуватися одночасно з виконанням основних будівельних робіт. 3.1.8.2 На ІІ етапі необхідно виконати роботи з монтажу: - шлейфів сигналізації сигнальних ліній ліній каналів зв’язку з СПТС та/або ПЦС; - захисних труб електропроводок; - сповіщувачів; - щитів; - приладів приймально-контрольних; - телекамер; - зчитувачів; - ретрансляторів; - пристроїв керування; - охоронного освітлення; - сигнально-пускових пристроїв; - з’єднувальних та роз’єднувальних коробок; - системи заземлення; - підключення електропроводок тощо. Роботи ІІ етапу виконують після закінчення будівельних робіт. 3.1.8.3 На ІІІ етапі виконують роботи з електричної перевірки змонтованої кабельної мережі та системи заземлення перевірки працездатності та регулюванню встановлених ТЗ ССОП. 3.1.8.4 ІV етап включає оформлення акта про закінчення монтажних робіт форма 10 додаток В якщо підрядна організація виконує тільки монтаж ТЗ ССОП. За таких умов підрядна організація бере участь у комісії під час здачі змонтованих ССОП в експлуатацію. 3.1.9 На діючих об'єктах роботи з монтажу ССОП повинні здійснюватися за етапами ІІ ІІІ та ІV. 3.2 ВИМОГИ ДО БЛОКУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИМІЩЕНЬ ТА БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ СИСТЕМАМИ ОХОРОННОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ 3.2.1 Блокування дверей та люків. Зовнішні вхідні тильні торцеві двері та люки блокуються на відчинення та по площі на руйнування та пролом. Для блокування дверей та люків на відчинення використовують точкові магнітоконтактні та електроконтактні сповіщувачі. На кожну стулку зовнішніх дверей та люків встановлюють по одному магнітоконтактному сповіщувачу для об’єктів категорії “А” встановлюють по два сповіщувача. Двері та люки по площі блокують омічними сповіщувачами фольга провід та електронними об'ємними сповіщувачами зона виявлення яких спрямована на площину дверей або паралельно до блокованої площини перекриваючи останню по всій площі. Сповіщувачі для блокування зовнішніх дверей та люків за ГСТУ 78.11.001 а також з’єднувальні та розподільні коробки повинні бути захищені від деблокування. Корпуси сповіщувачів та з’єднувальних коробок повинні опломбовуватись. Допускається блокування вхідних дверей категорії “В” за ГСТУ 78.11.001 на проникнення через них об’ємними сповіщувачами без блокування їх магнітоконтактними та омічними сповіщувачами. Перехідні двері блокуються на відчинення точковими магнітоконтактними сповіщувачами. Як правило на кожну стулку дверей встановлюють приховано врізним способом по одному магнітоконтактному сповіщувачу. Допускається блокування дверей відкритим способом у накладку при цьому магнітоконтактні сповіщувачі встановлюються обабіч кожної стулки дверей. 3.2.2 Блокування вікон та вітрин Вікна та вітрини блокуються на відчинення та по площі на руйнування розбиття скла. Частини скляних конструкцій що відчиняються об’єктів категорії “А” блокуються на відчинення точковими магнітоконтактними сповіщувачами з розрахунку два сповіщувачі на одну частину. Для об?єктів категорій “Б” “В” допускається встановлення одного сповіщувача на одну частину скляної конструкції. Для блокування скла на руйнування розбиття та проникнення використовують такі сповіщувачі: омічні фольга акустичні поверхневі вібраційні п'єзоелектричні та оптико-електронні з вертикальною діаграмою спрямованості. Якщо скло кріпиться ззовні то для блокування його на розбиття використовують омічні сповіщувачі фольгу та оптико-електронні інфрачервоні сповіщувачі з вертикальною діаграмою спрямованості. При закріпленні скла ззовні забороняється використовувати для блокування скла на руйнування акустичні поверхневі та вібраційні п'єзоелектричні сповіщувачі аби унеможливити виймання скла при проникненні без його розбиття. У разі використання омічного сповіщувача фольга для блокування скла що кріпиться ззовні з'єднання “фольга-шлейф” здійснюють згідно з 3.5.21. Допускається блокування вікон об’єктів категорії “В” за ГСТУ 78.11.001 на проникнення об’ємними сповіщувачами без магнітоконтактних та омічних сповіщувачів. 3.2.3 Блокування скляних конструкцій які мають захисне скло виконується аналогічно 3.2.2. При блокуванні захисного скла на руйнування розбиття з використанням акустичних та поверхневих п’єзоелектричних сповіщувачів останні повинні мати відповідні технічні характеристики та сертифікат відповідності. Для блокування захисного скла на розбиття можуть використовуватись вмонтовані в скло омічні сповіщувачі фольга провід . Захисне скло з вмонтованими омічними сповіщувачами повинно мати сертифікат відповідності. Захисне скло в скляних конструкціях об’єктів категорії “А” за ГСТУ 78.11.001 додатково блокується на відрив і зсув відносно рами вікна точковими магнітоконтактними сповіщувачами крім випадків коли захисне скло блокується омічними сповіщувачами з виконанням вимог щодо переходу “фольга провід – шлейф сигналізації” згідно з 3.5.21. 3.2.4 Блокування прорізів у стінах де проходять повітроводи та комунікаційні труби. Повітроводи розміри яких перевищують 200 ? 200 мм блокуються проводом типу НВ та ЕП вертикально та горизонтально в площині поперечного розрізу повітроводу. В місцях де проводи перехрещуються їх зв'язують між собою у вузол. Відстань між вертикальними та горизонтальними проводами не повинна перевищувати 100 мм. Рекомендується блокування проводом здійснювати у фальшгратах виконаних із пустотілих трубок. Прорізи стін навколо місць де проходять повітроводи та комунікаційні труби блокуються проводом типу НВ ЕП вимоги щодо блокування стін проводом на пролом наведені у 3.2.6 . Блокування повинно охоплювати частину стіни навколо повітровод дів та комунікаційних труб на відстані не менше 250 мм. З'єднання “провід-шлейф” повинно бути здійснено за межами вказаної площини. Прорізи стін де проходять вентиляційні та комунікаційні труби можна блокувати електронними об'ємними сповіщувачами діаграма направленості яких перекриває місце виходу входу вищевказаних труб із стіни. З метою виключення хибних спрацювань забороняється використовувати електронні об'ємні сповіщувачі якщо зона їх виявлення перекриває вентиляційні отвори або місце з інтенсивними потоками повітря. 3.2.5 Блокування ліфтових шахт Ліфтові шахти блокуються електроконтактними та магнітоконтактними сповіщувачами при цьому магнітоконтактні сповіщувачі встановлюються з розрахунку два на одну стулку дверей. Допускається блокування ліфтових шахт електронними об’ємними сповіщувачами зона виявлення яких направлена на виходи з ліфтових шахт ліфтові двері або лінійними сповіщувачами з напрямком виявлення що проходить у паралель із площиною виходу. 3.2.6 Блокування стін Капітальні та некапітальні стіни за ГСТУ 78.11.001 блокуються омічними сповіщувачами провід типу НВ НВМ ЕП електронними об'ємними поверхневими або лінійними сповіщувачами за умов що зона виявлення останніх охоплює всю площину стіни. Допускається блокування стіни омічними сповіщувачами фольгою у сухих приміщеннях якщо стіна має фальшстінку із ДСП гіпсоплити гіпсокартону або ДВП. У такому разі площа що блокується повинна бути захищена від механічних ушкоджень. Стіни із склоблоків блокуються омічними сповіщувачами фольгою електронними об'ємними поверхневими та лінійними сповіщувачами за умов що зона виявлення останніх охоплює всю площу стіни. Вимоги щодо блокування стін омічними сповіщувачами проводом та фольгою на пролом наведені у 3.5. Капітальні та некапітальні стіни блокуються також поверхневими вібраційними сповіщувачами відповідно до тактико-технічних характеристик. 3.2.7 Блокування стелі та підлоги Некапітальні стелі та підлоги за ГСТУ 78.11.001 підлягають блокуванню електронними об'ємними сповіщувачами за умов що зона виявлення останніх охоплює всю площу стелі підлоги . Якщо дозволяють умови специфіки об’єкта можливе використання поверхневих та лінійних сповіщувачів. Капітальні та некапітальні стелі та підлоги блокуються також поверхневими вібраційними сповіщувачами відповідно до тактико-технічних характеристик. 3.2.8 Об’єми приміщень кімнат сховищ та підходи до сейфів об’єктів категорії “А” за ГСТУ 78.11.001 де зберігаються значні матеріальні цінності зброя ювелірні вироби секретна документація значна сума грошей обладнуються скомбінованими об’ємними сповіщувачами або двома і більше електронними об’ємними сповіщувачами на одну зону покриття які працюють за різними фізичними принципами дії для блокування підходів до сейфів окрім електронних об’ємних сповіщувачів можуть використовуватись поверхневі ємнісні та індуктивні сповіщувачі . Передсховища та оглядові коридори об’єктів вказаної категорії обладнуються одним із типів електронних об’ємних сповіщувачів на одну зону покриття. Об’єми приміщень кімнат та підходи до сейфів об’єктів інших категорій обладнуються якщо це передбачено проектом актом обстеження одним із типів електронних об’ємних сповіщувачів на одну зону покриття. 3.2.9 Сейфи де зберігаються значні матеріальні цінності блокуються “модулем” що складається з трьох сповіщувачів на відчинення пропалювання газовим різаком удар зсув або перекидання. Сейфи на відчинення блокуються магнітоконтактними або електроконтактними сповіщувачами які встановлюються на дверцятах. При встановленні магнітоконтактних сповіщувачів на металеву основу сейфів необхідно дотримуватись вимог що наведені у 3.5.4. Для блокування сейфів на пропалювання розрізання сейфа за допомогою газових різаків та електрозварювання використовують теплові сповіщувачі. Для блокування сейфів на удар використовують удароконтактні та вібраційні сповіщувачі. Для блокування сейфів на зсув та/або перекидання використовують магнітоконтактні сповіщувачі та лінійні оптикоелектронні сповіщувачі. Сейфи об’єктів категорії “А” за ГСТУ 78.11.001 блокуються: - на відчинення пропалювання удар зсув та/або перекидання; - при неможливості блокування на відчинення пропалювання удар зсув та/або перекидання необхідно виконати блокування підходів до сейфів згідно з 3.2.8; Сейфи об’єктів інших категорій блокуються: - на відчинення пропалювання удар зсув та/або перекидання; - на відчинення при умові блокування підходів до сейфів згідно з 3.2.8. 3.2.10 Блокування грат. Грати блокуються омічними сповіщувачами проводом типу НВ НВМ та ЕП діаметром не більше 0 25 мм . Блокування грат виконується якщо вони знаходяться ззовні віконного прорізу або є посиленням некапітальної або капітальної стіни стелі підлоги. Блокування грат здійснюється шляхом обплетення горизонтальних та вертикальних прутів подвійним проводом із зв'язуванням вузлів на перехресті прутів із надійним кріпленням проводу до стіни. Грати перед та після блокування проводом фарбуються. З’єднання проводу із шлейфом охоронної сигналізації та технологія фарбування грат наведено у 3.5.22-3.5.29. 3.3 МОНТАЖ ЕЛЕКТРИЧНИХ ПРОВОДОК Вимоги до вибору електропроводок проводів кабелів та способу їх прокладання. 3.3.1 Монтаж електропроводок повинен виконуватися відповідно до проектно-кошторисної документації акта обстеження і типових проектних рішень а також відповідно до вимог нормативної документації: ПУЕ СНіП 3.05.06 СНіП 3.05.07 цих Норм нормативних документів з будівництва лінійних споруд міських телефонних мереж та відповідних норм. 3.3.2 Електропроводи повинні мати надійний захист від механічних ушкоджень та корозії і прокладатися в спеціальних трасах штробах металорукавах коробах тощо . 3.3.3 Електропроводка повинна відповідати умовам навколишнього середовища призначенню та цінності споруд їхньої конструкції та іншим архітектурним особливостям. 3.3.4 Вибір видів електропроводки проводів кабелів і засобів їхнього прокладання повинен здійснюватися з урахуванням вимог електро і пожежної безпеки відповідно до таблиці 2. Таблиця 2 Умови середовища Засіб прокладання Вид або тип проводу чи кабелю 1 2 3 Відкриті електропроводки Сухі та вологі приміщення Сухі приміщення На роликах Те саме Незахищені одножильні проводи Скручені двожильні проводи Приміщення всіх видів і зовнішньої установки На ізоляторах а також на роликах призначених для застосування в сирих приміщеннях чи місцях. У разі зовнішнього прокладання для сирих місць чи приміщень та споруд великих розмірів . Можливе застосування тільки в місцях де виключена можливість безпосереднього потрапляння на електропроводку дощу або снігу під навісами Кабель у неметалевій чи металевій оболонках Спеціальні проводи з несучим тросом Закінчення таблиці 2 1 2 3 Зовнішні установки Приміщення всіх видів та зовнішні установки Безпосередньо на поверхні стін і стель на підвісних дротах смугах та інших подібних елементах У лотках в коробках із кришками що відкриваються На тросах Кабель у металевій та неметалевій оболонках Те саме Спеціальні проводи із тросом. Незахищені та захищені одно- та багатожильні проводи. Кабелі в неметалевій та металевій оболонках Приміщення всіх видів та зовнішні установки тільки спеціальні проводи з тросом для зовнішніх установок або кабелі На тросах Спеціальні проводи із тросом. Незахищені та захищені одно- та багатожильні проводи. Кабелі в неметалевій та металевій оболонках Сховані електропроводки Приміщення всіх видів і зовнішньої установки У неметалевих трубах із негорючих матеріалів; у закритих каналах будівельних конструкцій; під штукатуркою. Не допускається: застосування ізоляційних труб із металевою оболонкою в сирих особливо сирих приміщеннях та у разі зовнішнього встановлення на відкритому повітрі; застосування стальних труб і сталевих глухих коробів з товщиною стінок 2 мм і менше в сирих особливо сирих приміщеннях і у разі зовнішнього встановлення Незахищені та захищені одно- і багатожильні проводи кабелі в неметалевій і металевій оболонках 3.3.5 Прокладання проводів кабелів труб і коробів із проводами та кабелями за умов пожежної безпеки повинні відповідати вимогам зазначеним у таблиці 3. Таблиця 3 Засіб прокладання електропроводки по основах і конструкціях Вид або тип проводу чи кабелю із горючих матеріалів із негорючих матеріалів 1 2 3 Відкриті електропроводки На роликах ізоляторах або з прокладкою із негорючих матеріалів що повинна виступати з кожного боку проводу кабелю труби або короба не менше ніж на 100 мм Безпосередньо Незахищені проводи захищені проводи і кабелі в оболонці з негорючих матеріалів Безпосередньо Захищені проводи і кабелі в оболонці з вогнестійкіх матеріалів У трубах і коробах із негорючих матеріалів У трубах і коробах із вогнестійких матеріалів Незахищені і захищені проводи і кабелі в оболонці із вогнестійких матеріалів Сховані електропроводки З прокладанням у вогнестійкому матеріалі що виступає з кожної боку проводу кабелю труби або короба не менше ніж на 10мм з подальшим відштукатурюєнням або захистом з усіх боків суцільним прошарком інших негорючих матеріалів Безпосередньо Захищені проводи і кабелі в оболонці із вогнестійких матеріалів З прокладкою негорючого матеріалу що виступає з кожної сторони проводу кабелю труби або короба не менше ніж на 10 мм Безпосередньо Захищені проводи і кабелі в оболонці з вогнестійких матеріалів Безпосередньо Те саме із негорючих матеріалів У трубах і коробах із вогнестійких матеріалів із прокладкою під труби і короба негорючих мате- ріалів 10 мм з кожного боку труби або короба У трубах і коробах: із негорючих матеріалів у борознах тощо у суцільному прошарку негорючих матеріалів навколо труби короба може бути прошарок Незахищені проводи і кабелі в оболонці із негорючих матеріалів Закінчення таблиці 3 1 2 3 та подальшим відштукатурюєнням товщина суцільного прошарку штукатурки гіпсу тощо не повинна бути менше 10мм над трубою штукатурки алебастрового цементного розчину або бетону товщиною не менше 10мм Те саме із горючих матеріалів безпосередньо Те саме із негорючих 3.3.6 У разі відкритого прокладання захищених проводів кабелів з оболонками із вогнестійких матеріалів та незахищених проводів відстань від проводу кабелю до поверхні основ конструкцій деталей із вогнестійких матеріалів повинна бути не менше 10 мм. Якщо неможливо забезпечити необхідну відстань провід кабель слід відокремити від поверхні прошарком вогнестійкого матеріалу що виступає з кожного боку проводу кабелю не менше ніж на 10 мм. 3.3.7 У разі схованого прокладання захищених проводів кабелів з оболонками із негорючих матеріалів у борознах тощо за наявності горючих конструкцій необхідно захищати проводи і кабелі суцільним прошарком негорючого матеріалу з усіх боків. 3.3.8 У разі відкритого прокладання труб і коробів із негорючих матеріалів по негорючих основах і конструкціях відстань від труби короба до поверхні конструкцій деталей із негорючих матеріалів повинна складати не менше 100 мм. Якщо неможливо забезпечити зазначену відстань трубу короб слід відокремити з усіх боків суцільним прошарком негорючого матеріалу штукатурка гіпс цементний розчин бетон тощо товщиною не менше 10 мм. 3.3.9 У сирих і особливо сирих приміщеннях у разі зовнішнього установлення ізоляція проводів ізолюючих опорів а також опорні і несучі конструкції труби короби і лотки повинні бути вологостійкими. 3.3.10 У пильних приміщеннях не рекомендується прокладання проводів таким чином щоб на елементах електропроводки осідав пил. 3.3.11 У приміщеннях із хімічно активним середовищем всі елементи електропроводки повинні бути стійкими відносно до середовища або захищені від його дії. 3.3.12 За умов наявності масел та емульсій у місцях прокладання проводів слід використовувати проводи з маслотривкою ізоляцією або захищати проводи від їхньої дії. 3.3.13 У місцях де можливі механічні ушкодження електропроводки відкрито прокладені проводи і кабелі повинні бути захищені захисними оболонками або трубами коробами огородженнями або там необхідно застосувати приховану електропроводку. Вимоги до відкритої електропроводки всередині приміщення 3.3.14 Відкрите прокладання незахищених ізольованих проводів і кабелів безпосередньо по основах на роликах ізоляторах на тросах і лотках слід виконувати: - при напрузі вище 42 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки і при напрузі до 42 В у будь-яких приміщеннях на висоті не менше 2 2 м від рівня підлоги; - при напрузі вище 42 В у приміщеннях із підвищеною небезпекою на висоті не менше 2 5 м від рівня підлоги. 3.3.15 Якщо висота прокладання незахищених ізольованих проводів і кабелів менше зазначеної у 3.4.2.1 необхідно передбачити їхній захист від механічних ушкоджень трубами і коробами. Забороняється прокладання проводів і кабелів: - по поверхнях що нагріваються; - при закріплюванні до опори без амортизуючих пристроїв у місцях перетинання із швами що мають підвищену температуру та дають осідання; - у сполучних лініях на сходових клітках виробничих будинків; - у вентиляційних каналах крім простору непрохідних підвісних стель що використовують як вентиляційні канали ; - транзитом через складські приміщення; - у сполучних лініях місткістю більше 100 пар по стінах. 3.3.16 У разі перетинання незахищених ізольованих проводів із незахищеними або захищеними ізольованими проводами з відстанню між проводами менше 10 мм у місцях перетинання на кожний незахищений провід повинна бути накладена додаткова ізоляція гумова або з поліхлорвінілової трубки кінці яких мають виступати на 5 мм із кожного боку перетинання . 3.3.17 У разі перетинання незахищених і захищених проводів та кабелів із трубопроводами відстань між ними повинна бути не менше 50 мм а з трубопроводами що містять пальні або легкозаймисті рідини і гази - не менше 100 мм. Якщо відстань між проводами чи кабелями та трубопроводами менше 250 мм проводи і кабелі повинні бути додатково захищені від механічних ушкоджень на довжину не менше 250 мм з кожного боку від трубопроводу. 3.3.18 При паралельному прокладанні відстань від проводів і кабелів до трубопроводів повинна бути не менше 10 мм а до трубопроводів із пальними або легкозаймистими рідинами і газами - не менше 400 мм. 3.3.19 На лотках опорних конструкціях тросах струнах смугах та інших несучих конструкціях допускається прокладання проводів і кабелів упритул один до одного пучками групами різноманітної форми за умов скріплення їх між собою. 3.3.20 Труби короби і гнучкі металеві рукава електропроводок повинні бути захищеними від вологи та конденсації парів що утримуються в повітрі. 3.3.21 У сухих непильних приміщеннях де відсутні пари і гази що негативно впливають на ізоляцію та оболонку проводів і кабелів допускається з'єднання труб коробів і гнучких металевих рукавів без ущільнення оболонок. 3.3.22 З'єднання труб коробів і гнучких металевих рукавів між собою а також із коробами чи корпусами технічних засобів сигналізації повинно виконуватись: - у приміщеннях що містять пари або гази які негативно впливають на ізоляцію або оболонки проводів і кабелів у зовнішніх установках і в місцях де можливо попадання в труби короби і рукава масла води або емульсії з ущільненням оболонок фторопластовим матеріалом стрічка ФУМ або пеньковим волокном на сурику; короби в таких випадках повинні бути із суцільними стінками ущільненими суцільними кришками або глухими; - у задимлених приміщеннях - з ущільненням з'єднань труб рукавів і коробів для захисту від пилу. Вимоги до скритої електропроводки всередині приміщення 3.3.23 Скрита електропроводка в трубах коробах та гнучких металевих рукавах повинна виконуватись відповідно до вимог наведених в розділі 3. Короби скритих електропроводок мають бути глухими. 3.3.24 Прокладання електропроводки у вентиляційних каналах та шахтах забороняється але допускається перетинання цих каналів та шахт проводами і кабелями в металевих трубах. Монтаж електропроводок повітряними лініями при напрузі до 42В 3.3.25 Зовнішня проводка засобів сигналізації як правило не виконується повітряними лініями за винятком електропроводок для ППК та СПТС у сільській місцевості за умов установлення абонентських захисних пристроїв типу АЗУ-1 АЗУ-5 як на об’єкті що обладнується сигналізацією так і на місці встановлення ППК та СПТС а також електропроводок на тросах між будинками якщо неможливе прокладання підземних трас. 3.3.26 Грозозахисний пристрій ГЗП повинен встановлюватися на будівельній балці приміщень горища або на стіні всередині будинку до якого підходить повітряна лінія. 3.3.27 У приміщеннях горища кабелі і провід прокладаються відкритим і схованим способами: - відкрито - по будівельних балках та інших горищних конструкціях захищаючи проводи і кабелі металевими або дерев'яними жолобами на висоті до 0 65м; - приховано - у стінах і перекриттях із негорючих матеріалів на будь-якій висоті. 3.3.28 У разі прокладання електропроводки в приміщеннях горища відкритим способом необхідно застосовувати кабелі і проводи з мідними жилами. 3.3.29 Прокладання електропроводки проводами і кабелями з алюмінієвими жилами припускається в приміщеннях горища: - будинків із негорючим перекриттям - у разі відкритого прокладання їх у сталевих трубах або схованого прокладання у стінах і перекриттях; - виробничих будинків сільськогосподарського призначення із негорючим перекриттям - у разі відкритого прокладання їх у сталевих трубах виключаючи можливість проникнення пилу всередину труб і сполучних коробок використовуючи різьбові з'єднання. 3.3.30 У разі підведення до ГЗП проводів кабелів безпосередньо з горищного приміщення у перекритті стелі повинно бути просвердлено отвір на відстані 100-150 мм від стіни через який протягнено провід з боку приміщення в цей отвір слід вставити ізольований чіп а з боку горищного приміщення - замазати будівельним гіпсом. 3.3.31 Від стійки по стіні будинку отвір для підведення проводки до ГЗП повинно бути просвердлено у віконному прорізі. З боку вулиці в отвір необхідно вставити ізоляційну лійку а з боку приміщення - ізоляційний чіп. Отвір для проводу що заземлює повинно бути просвердлено нижче отвору для проводів проводки ГЗП. Робити отвори у віконній рамі не дозволяється. 3.3.32 Під час заземлення ГЗП використовують ізольовані проводи з діаметром мідної жили від 1 5 до 1 7 мм а як заземлення ГЗП - сталеві стрижні що забиваються в грунт. Опір заземлення ГЗП повинен складати не більше 50 Ом для одного-двох комплектів але не більше 20-30 Ом відповідно до трьох і чотирьох комплектів. Проводи що заземлюють ГЗП повинні кріпитися сталевими скобами. 3.3.33 Під прокладання проводки ГЗП від стовпа повітряні проводи повинні подаватися на стойку типу СПТ-1 установлювану на даху малоповерхового будинку або до гаків що вмонтовані у стіну. На дерев'яних стінах гаки необхідно ввертати в отвори що просвердлюються а в бетонних цегельних шлакоблокових і інших стінах їх слід зміцнювати в заготовлені отвори - гнізда за допомогою цементного розчину. Гаки слід розміщати поблизу місця прокладання проводів на висоті від 2 75 м до 3 м від землі і розташовувати горизонтально на відстані 250 мм один від одного. 3.3.34 Під час підведення проводів від стовпа до стіни будинку гаки повинні розташовуватися один вище другого на відстані не менше 250 мм. 3.3.35 Для проведення проводів біля гаків у стіні будинку повинен бути пробитий або просвердлений отвір у який з боку вулиці вставляють ізоляційну лійку а з боку приміщення - ізольований чіп між ними - гумову або поліхлорвінілову трубку. 3.3.36 Проводи відгалуження від ліній що проходять на стовпах повинні закріплюватись на ізоляторах. Як відгалужуючий провід до ГЗП встановленого в приміщенні повинен прокладатися провід типу АТВ-В або ЛТР-В. Розплетені кінці цього проводу необхідно закладати в жолоби ізоляторів після чого вони повинні бути звільненими від оплетення чи ізоляції та забиті на відростку лінійного проводу. 3.3.37 Під час прокладання проводів через віконну раму або причіпок ГЗП повинні встановлюватися в приміщенні на відстані від 0 5 м до 1 м від вступного отвору. Монтаж шлейфів сигналізації та сигнальних ліній із напругою в ланцюзі до 42 В змінного струму та 110 В постійного струму 3.3.38 У пожежобезпечних зонах будь-які класи кабелів і проводів повинні мати покриття та оболонку із матеріалів що не розповсюджують пожежу. Застосування кабелів із горючою поліетиленовою ізоляцією на допускається. 3.3.39 Для монтажу електропроводок шлейфа сигналізації застосовують проводи марки ТРП ТРВ кабелі типу КМВВ ПСПВ ПСВ В а для з?єднання елементів що блокуються та розподільних коробок використовують провід марки НВМ МСВ або аналогічні за параметрами згідно з ГОСТ 6323 та ГОСТ 16442. 3.3.40 Сполучні силові ланцюги електропроводок виконуються як правило кабелями марки ТГ ТБ ТПВЕП ТППЕП ТППБ із жилами діаметром не менше 0 4 мм та місткістю від п'ятьох пар і більше згідно з ГОСТ 433 ГОСТ 6323 та ГОСТ 16442. 3.3.41 Траси електропроводок слід вибирати найкоротшими враховуючи розташування силових розподільних радіотрансляційних мереж водопровідних і газових магістралей а також інших комунікацій. 3.3.42 Прокладання проводів і кабелів по стінах всередині підохоронних будинків повинно проводитися на відстані не менше 0 1м від стелі та відповідно до пунктів цього розділу. Прокладання проводів шлейфа сигналізації що з єднуються із сповіщувачами виконується сховано чи відкрито відповідно до проекту або акта обстеження. 3.3.43 Електропроводка що проходить по зовнішніх стінах на висоті менше 2 5м або через приміщення що не підлягають захисту повинна прокладатись сховано. 3.3.44 У разі відкритого паралельного прокладання відстань між проводами і кабелями шлейфа сигналізації і сполучних ліній із силовими й освітлювальними проводами і кабелями повинна бути не менше 0 5 м. При необхідності прокладання цих проводів і кабелів на відстані менше 0 5 м від силових і освітлювальних проводів вони повинні бути екранованими або прокладені в кабельному каналі у вигляді крученої пари проводів з кроком не менше 100 витків на 1 погонний метр та один з проводів повинен бути заземленим. Допускається зменшення відстані не менше 0 25 м від проводів і кабелів шлейфів сигналізації і сполучних ліній без захисту від наведення до одиночних освітлювальних проводів і контрольних кабелів. При схованому паралельному прокладанні в одній штробі ці проводи повинні бути відділені негорючими перегородками азбест . 3.3.45 У разі перетинання силових і освітлювальних мереж кабелі і провід шлейфа сигналізації або сигнальної лінії і сполучних ліній повинні відповідати вимогам цих Норм. 3.3.46 При перетинанні кабелі з більшою кількістю проводів повинні прилягати до стіни а кабель з меншою кількістю проводів обгинати перший поверх. Кабелі з меншою кількістю проводів допускається пропускати під кабелями з більшою кількістю проводів при прокладанні їх у штробах. 3.3.47 Залежно від довжини паралельного прокладання кабелів і проводів сигналізації та радіотрансляційної мережі відстань між ними повинна бути не менше: а 50 мм при довжині паралельного прокладання менше 70 м; б 30 мм при довжині паралельного прокладання менше 50 м; в 25 мм при довжині паралельного прокладання менше 30 м; г 20 мм при довжині паралельного прокладання менше 20 м; д 15 мм при довжині паралельного прокладання менше 10 м. Прокладання кабелю сигналізації впритул з проводом радіотрансляційної мережі допускається при довжині паралельного прокладання менше 7 м. 3.3.48 При прокладці кабелю в місцях повороту під кутом 900 або близьких до нього радіус вигину повинен бути не менше семи діаметрів кабеля. 3.3.49 Кабелі і провід повинні кріпитися до будівельних конструкцій скобами із тонколистової оцинкованої сталі чи поліетиленовими еластичними скобами за допомогою шурупів або клею. 3.3.50 Кріплення проводів слід виконувати: а з розділювальними основами між проводами типу ТРВ сталевими цвяхами за умов що діаметр капелюшка цвяха не більше відстані між жилами проводу; б кабелів типу КМВВ ПСВ В тощо - скобами; в без розділювальної основи НВМ ПМВГ скобами. У місцях кріплення проводу під скоби повинна підкладатися нерозрізана або розрізана але більшого діаметра поліхлорвінілова трубка завдовжки не менше 10 мм крок кріплення при горизонтальних прокладаннях - 0 25 м при вертикальних - 0 35 м. Зрощування і відгалуження проводів усіх марок слід робити в коробах методом паяння або "під гвинт". 3.3.51 У разі прокладання декількох проводів однією трасою допускається розташування їх упритул один до одного. Цвяхи і скоби що кріплять провід слід розташовувати в шаховому або послідовному порядку. Відстань між цвяхами або скобами повинна бути не менше 20 мм. 3.3.52 При переході проводу з горизонтального напряму на вертикальний і навпаки відстань від початку вигину до найближчого цвяха або скоби повинна бути від 10 мм до 15 мм. 3.3.53 У разі прокладання проводу по бетону або іншому твердому матеріалу на трасі прокладки свердлять отвори які забиваються дерев'яними або спеціальними пластмасовими пробками до яких за допомогою сталевих цвяхів кріпиться провід. 3.3.54 Проводи закріплюються цвяхами або скобами під час уводу в прилади і розподільні коробки на відстані від 50 мм до 100 мм від них. Для зручності обслуговування в приладі або розподільній коробці необхідно передбачати запас проводу від 5 мм до 100 мм. 3.3.55 Для з'єднання і відгалуження проводів необхідно застосовувати з’єднувальні коробки що дозволяють комутувати максимально допустимий струм та максимальну напругу для конкретного застосування. 3.3.56 Відстань від кабелів та ізольованих проводів що прокладаються відкрито безпосередньо по елементах будівельної конструкції приміщення до місць відкритого розміщення збереження пальних матеріалів повинна бути не менше 0 6 м. 3.3.57 У разі виконання схованої проводки в підлозі та між поверхових перекриттів кабелі повинні прокладатися в каналах і трубах. Глухе замазування кабелів у будівельних конструкціях не допускається. На прокладку схованої проводки складається акт за певною формою форма 4 додаток В . Прокладка електропроводок у захисних матеріалах 3.3.58 Сталеві труби рекомендовано застосовувати для захисту електропроводок тільки у випадках обумовлених проектом або актом обстеження. 3.3.59 У сухих жарких вологих і задимлених приміщеннях для відкритих і схованих проводок з метою захисту їх слід застосовувати сталеві електрозварні прямошовні труби відповідно до вимог ГОСТ 10704. 3.3.60 У приміщеннях вологих та з підвищеним рівнем вологості із хімічно активним середовищем у разі зовнішньої установки по зовнішніх стінах і для захисту при виході кабелю з траншеї або каналізації на стіни будинку слід застосовувати сталеві водогазопровідні труби за ГОСТ 32622. 3.3.61 Сталеві труби що застосовують для електропроводок повинні мати внутрішню поверхню що виключає ушкодження ізоляції проводів при їхньому затягуванні в трубу й антикорозійне покриття зовнішньої поверхні. Труби що прокладаються в приміщеннях із хімічно активним середовищем усередині і з зовні повинні мати антикорозійне покриття стійке в умовах даного середовища. У місцях виходу проводів із сталевих труб слід встановлювати ізоляційні чопи. 3.3.62 За допомогою вигину змінюється напрямок захисних труб. У разі наявності вигину труб треба як правило застосовувати нормалізовані кути повороту - 90 120 і 135 і нормалізовані радіуси вигину 400 800 і 1000 мм. Як гнучкі вставки у захисні труби за наявності складних поворотів і кутів перехідних труб з однієї площини в іншу та для пристроїв температурних компенсаторів слід застосовувати гнучкі металеві рукава. 3.3.63 Відстань між точками кріплення відкрито прокладених сталевих труб не повинна перевищувати розміри зазначені у таблиці 4. Кріплення сталевих труб електропроводки безпосередньо до технологічних трубопроводів а також їхнього приварювання безпосередньо до різноманітних конструкцій не допускається. Таблиця 4 Діаметр труб мм Відстань між точками кріплення м 15 - 20 2 5 25 - 32 3 0 40 - 80 3 5 - 4 0 100 6 0 3.3.64 Відстань між точками кріплення металорукава не повинна перевищувати розміри зазначені у таблиці 5. Таблиця 5 Діаметр металорукава мм Відстань між точками кріплення м до 15 0 25 до 27 0 35 до 42 0 45 3.3.65 Для відгалуження і з'єднання сталевих труб електропроводок слід застосовувати коробки. З'єднання сталевих труб у сухих і жарких приміщеннях слід виконувати: а сполучними частинами за ГОСТ 8734; б електрофітингами без ущільнення різьбової поверхні і коробок кришок і місць запровадження труб у коробки; в муфтами з торованим різьбленням. Відстань між коробками на прямих ділянках не повинна перевищувати 75 м при одному вигині труби - 50 м при двох - 40 м при трьох - 20 м. 3.3.66 Сталеві труби електропроводок повинні закріплюватись на опорних конструкціях на відстані від запровадження: а у прилади - не більше 0 8 м; б у сполучні і з?єднувальні коробки - не більше 0 3; в у гнучкі металеві рукава – від 0 5 м до 0 75 м. 3.3.67 Проводи і кабелі в трубах повинні розміщувати вільно без натягу а їх сумарний перетин не має перевищувати 20% від перетину труби. Не допускається спільне прокладання силових кабелів і шлейфів сигналізації та сигнальних ліній в одній трубі. 3.3.68 Прокладання проводів і кабелів у неметалевих пластмасових трубах слід виконувати в приміщеннях при температурі повітря не нижче мінус 200С та не вище плюс 600С. 3.3.69 Зона застосування поліетиленових і полівінілхлоридних труб для електропроводок зазначена в таблиці 6. Таблиця 6 Тип труб Вид прокладання і будівельної конструкцій Прокладання допускається Прокладання не допускається 1 2 3 4 Поліетиленові Сховано по негорючих основах У сухих вологих особливо вологих і задимлених приміщеннях із хімічно активним середовищем та в зовнішніх електропроводках: безпосередньо по негорючих стінах перекриттях і конструкціях; у підлозі і фундаментах під устаткуванням за умови охорони труб легкого типу від механічних ушкоджень. Труби середнього і важкого типу можуть прокладатися в підливах і фундаментах без захисту від механічних ушкоджень У вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях; у будинках нижче ІІ ступеня вогнестійкості; у глядальчих залах на сценах і в кінобудках видовищних підприємств і клубів; у дитячих яслах садах і дитячих таборах лікарнях на горищах у домах- інтернатах та будинках для інвалідів у житлових і суспільних будинках заввишки 10 поверхів і більше обчислювальних центрах. Поліпропіленові труби у тваринницьких приміщеннях Полівініл- хлоридні Відкрита і сховано по негорючій та важкогорючій основі У сухих вологих особливо вологих і запилених приміщеннях із хімічно активним середовищем та в зовнішніх електропроводках: при відкритій електропроводці - безпосередньо по негорючих і тяжко горючих стінам перекриттям і конс -трукціям; при схованій електропроводці - безпосередньо по У вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у лікарнях і будинках- інтернатах для людей похилого віку та інвалідів при відкритому і схованому прокладанні для відкритих електропроводок - у залах на сценах і в кінобудках видовищних підприємств і клубів у дитячих яслах та садах піонерських таборах на горищах Закінчення таблиці 6 1 2 3 4 негорючих стінах перекриттях і конструкціях; при схованій електропроводці по негорючих стінах перекриттях і конструкціях за умов прокладання труб по прошарку листового азбесту завтовшки не менше 3 мм або по намету штукатурки завтовшки не менше 5 мм що виступають із кожного боку труби не менше ніж на 5 мм із наступним за оідштукатурюванням труби прошарком штукатурки завтовшки не менше 10 мм. для захисту кабелів у агресивному грунті. у житлових будинках заввишки 10 поверхів і більше у обчислювальних центрах 3.3.70 Неметалеві труби повинні прокладатися в товщі підлоги помешкань на глибині що забезпечує замонолічення труб прошарком бетонного розчину товщиною не менше 20 мм. 3.3.71 Кріплення неметалевих труб що прокладаються відкрито повинно допускати їх вільне переміщення рухливе кріплення у разі лінійного розширення або стиску від зміни температури навколишнього середовища. Відстань між точками установки рухливих кріплень повинна відповідати вимогам зазначеним у таблиці 7. Таблиця 7 Зовнішній діаметр труби мм Відстань між точками кріплення при горизонтальному і вертикальному прокладання мм 20 1000 25 1100 32 1400 40 1600 50 1700 63 2000 75 2300 90 2500 Кріплення слід виконувати скобами хомутами і накладками. 3.3.72 З'єднання пластмасових труб виконується: а поліетиленових - щільною посадкою за допомогою муфт горючою обсадкою у розтруб муфтами з термічних матеріалів зварюванням; б полівінілхлоридних - щільною посадкою в розтруб або за допомогою муфт. Допускається з'єднання склеюванням. Прокладання електропроводок у коробах 3.3.73 У приміщеннях короби повинні прокладатися по стінових конструкціях колонах під площадками перекриттями тощо у разі зовнішніх установок - по технічних і кабельних естакадах. 3.3.74 Для відкритих електропроводок короби повинні мати кришки що знімаються при схованих прокладаннях слід застосовувати глухі короби. 3.3.75 Металеві короби слід з'єднувати між собою без зварювання - болтовими з'єднаннями. Кріплення коробів до конструкцій виконується спеціальними скобами з відстанню між ними не більше 3 м. 3.3.76 Кріплення незахищених проводів і кабелів із металевою оболонкою металевими скобами або бандажами повинно бути виконане з прокладками із еластичних ізоляційних матеріалів. При вертикальному розташуванні коробів кріплення проводів і кабелів необхідно виконувати з відстанню не менше 1 м. 3.3.77 У коробах проводи і кабелі допускається прокладати багатошаровою прокладкою з упорядкуванням і довільним взаємним розташуванням. Сума перетинів проводів і кабелів розрахованих за їхніми зовнішніми діаметрами включаючи ізоляцію і зовнішні оболонки не повинна перевищувати: а для глухих коробів 35% перетину короба; б для коробів із кришками що відчиняються 40% перетину короба. 3.3.78 Монтаж електропроводок із напругою в мережі понад 42 В змінного струму та 110В постійного струму. 3.3.79 Електропроводки з напругою в мережі понад 42 В змінного струму та 110 В постійного струму слід виконувати тільки відокремлено від слабкострумової мережі. 3.3.80 При паралельному прокладанні кабелів сигналізації відстань між ними та іншими кабелями повинна бути не менше 100 мм до силових кабелів напругою менше 10 кВ включно та 500 мм - до кабелів зв'язку до контрольних кабелів відстань не нормується. 3.3.81 Відстань від незахищених і захищених проводів і кабелів до місць відкритого розміщення збереження пальних матеріалів повинна бути не менше 1 м. При зовнішньому прокладанні кабелів у зоні насаджень відстань від кабелів до стовбурів дерев повинна бути не менше 2 м. Під час прокладання кабелів і проводів паралельно з теплопроводом відстань між ними повинна бути не менше 2 м додатковий обігрів землі теплотрасою у місці проходження кабелю не повинен перевищувати 10 0С. 3.3.82 У ланцюгах сигналізації і керування як правило застосовуються кабелі: а ПРППМ ПРППА - усередині приміщення по стінах будинків під землею траншеї відкрито та у трубах; б АКВВГ АКПВГ - усередині помешкань у каналах тунелях під землею в агресивному середовищі за відсутності механічних впливів на кабель; в КНРГ АКНРГ - усередині помешкань у тунелях каналах допускається прокладка під землею та у трубах ; г КВВГ АКВВГ - у пожежонебезпечних зонах каналах тунелях під землею в умовах агресивного середовища за умов відсутності механічних впливів на кабель; д КПВГ КГ із ВГ - усередині будинків у каналах тунелях під землею в умовах агресивного середовища за відсутності механічних впливів на кабель допускається прокладка у вибухонебезпечних зонах класів В-1 В-ІІ В-ІІа за ПУЕ; е ТПП ТПВ - усередині будинків у каналізації; ж ТСВ - під час монтажу обладнання. 3.3.83 Для електропостачання систем сигналізації застосовуються: а проводи марки ПВ АПВ ПРГ у металевих трубах і металорукавах; б проводи марки ППВ відкрито по негорючих основах а по горючих основах із прокладкою листового азбесту товщиною 3 мм; в проводи марки АППВ сховано в прошарку штукатурки; г кабелі марки ВРГ ВВГ АВГ АВРГ усередині помешкань у каналах тунелях в агресивному середовищі за відсутності механічних впливів. 3.3.84 Під час монтажу електропроводок для ланцюгів напругою більше 42 В змінного струму та 110 В постійного струму не допускається: а застосування неізольованих електричних проводів; б використання кабелів і проводів з ушкодженою ізоляцією; в об'єднання слабкострумної і сильнострумної електропроводки в одній захисній трубі або каналі; г перекручування зав'язуваннча проводів; д заклеювання ділянок проводів і кабелів папером шпалерами ; е прокладання по плінтусах віконних і дверних дерев?яних рамах. Резервні кабельні лінії електроживлення прокладають різними трасами що виключає можливість одночасної втрати кабельних ліній у випадку їхніх пошкоджень. 3.3.85 З'єднання відгалуження жил проводів і кабелів повинні проводитися шляхом зварювання паяння або зжимом гвинтовим болтовим тощо . 3.3.86 У місцях з'єднання відгалуження і приєднання жил проводів або кабелів необхідно передбачати запас проводу кабелю що забезпечує можливість повторного з'єднання відгалуження або приєднання запас довжини дротів або кабелю повинен забезпечувати не менше двох повторних підключень . 3.3.87 З'єднання і відгалуження проводів і кабелів за винятком проводів прокладених на ізолюючих опорах повинні виконуватися в з'єднувальних і розподільних коробках в ізоляційному корпусі всередині корпусів технічних засобів “під гвинт”. При прокладанні на ізолюючих опорах з'єднання або відгалуження проводів слід виконувати безпосередньо з проводу що підходить до ізолятора або ролика. Не допускається застосування гвинтових з'єднань у місцях із підвищеною вібрацією або вологістю. 3.3.88 У місцях проходження проводів і кабелів електропостачання технічних засобів сигналізації через стіни або перекриття необхідно передбачати вогнестійкі ущільнення азбест пісок тощо . 3.3.89 Прокладання кабелів у підземній каналізації повинно проводитися відповідно до проекту. Прокладання кабелів у траншеях 3.3.90 У разі прокладання кабельних ліній безпосередньо під землею слід використовувати траншеї. 3.3.91 Траншею перед прокладанням кабелю необхідно оглянути з метою виявлення місць на трасі що містять речовини які можуть пошкоджувати металеве покриття і оболонку кабелю; солончаки вапно воду насипний грунт що містить шлак або будівельне сміття; ділянки розташовані ближче 2 м від вигрібних і сміттєвих ям тощо. Якщо неможливо обійти місця кабель слід прокладати в чистому грунті в безнапірних азбестоцементних трубах покритих з зовні й з середини бітумною сумішшю тощо. У разі засипання кабелю нейтральним грунтом траншея повинна бути додатково розширена з обох боків від 0 5 м до 0 6 м і поглиблена від 0 3 м до 0 4 м. 3.3.92 Під час прокладання ліній у зоні насаджень відстань від кабелів до стовбурів дерев повинна бути як правило не менше 2 м у межах чагарникової зони допускається зменшення відстані до 0 75 м. 3.3.93 Кабель у траншеї слід прокладати залишаючи вільним із запасом потрібним для перевірки ізоляції на вологість та для монтажу муфти а також укладання дуги компенсуючого демпфера довжина кожного кінця - не менше 350 мм . 3.3.94 Глибина укладання кабелю має бути не менше 0 7 м. 3.3.95 При перетинанні кабелю з іншими кабельними лініями їх слід розділяти шаром землі завтовшки не менше 0 5 м. 3.3.96 При прокладанні в одній траншеї двох або більше кабелів слід розміщувати їх паралельно з відстанню між ними не менше 0 5 м. 3.3.97 Прокладений у траншеї кабель повинен бути присипаний шаром землі покладений механічний захист плити або глиняна звичайна цеглина - в один шар поперек траси кабелів. Перед проведенням огляду траса позначається сигнальною стрічкою після чого складається акт на приховані роботи відповідної форми форма 4 додаток В . 3.3.98 Прокладання кабелів у холодний час без попереднього прогріву допускається тільки в тих випадках коли температура повітря протягом 24 год до початку робіт не знижувалася хоча б тимчасово: а для неброньованих у свинцевій оболонці - нижче мінус 20 С; б для неброньованих у гумовій або полівінілхлоридній оболонці а також для броньованих одною профільованою сталевою оцинкованою стрічкою - нижче мінус 15 С. в для сталевих броньованих - мінус 70 С. 3.3.99 Короткочасні впродовж від 2 до 3 год зниження температури нічні заморозки не повинні братися до уваги за умов позитивної температури напередодні. 3.3.100 При температурі повітря нижче зазначеної кабелі повинні попередньо підігріватися й укладатися в такі терміни: а не більше 1 год від 0 С до мінус 10 С; б не більше 40 хв від мінус 10 С до мінус 20 С; в не більше 30 хв від мінус 20 С і нижче. 3.3.101 Якщо температура повітря нижче мінус 40 С прокладання кабелів усіх марок не допускається. 3.3.102 Прогрів кабелю на барабанах оформлюється актом за відповідної формою форма 6 додаток В . 3.3.103 Підігрітий кабель під час прокладання не повинен вигинатися за радіусом менше допустимого. Вкладати його в траншеї змійкою необхідно по довжині. Негайно після прокладання кабель слід засипати першим шаром розпушеного грунту а остаточно засипати траншею грунтом і ущільнити засипання - після охолодження кабелю. 0.0 ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО МАРКУВАННЯ ПРОВОДІВ ПІД ЧАС МОНТАЖУ 3.4.1 Маркування проводів слід виконувати на обох кінцях кожного проводу за нормативними документами технічними умовами чи конструкторською проектною документацією. 3.4.2. Маркування проводу виконується таким чином щоб під час від’єднування проводу від зажиму або клеми воно зберігалось на промаркованому проводі впродовж усього терміну експлуатації. 3.4.3. Матеріал що застосовується для маркування повинен бути стійким до дії вологи перепаду температур тощо мати стійкість не менше ніж стійкість ізоляції проводу що застосовується для монтажу. Примітка. Допускається наносити відповідне кольорове маркування ізоляції проводів фарбою що не змивається або проводити маркування ізоляційною поліхлорвініловою трубкою кембриком чи іншим методом на відстані від зажиму або клеми від 3мм до 100мм залежно від конструкції приладу пристрою сповіщувача тощо . 3.4.4. За необхідності розрізняти проводи наприклад у магістральних кабелях та ін. за функціональним призначенням ланцюгів в яких вони використовуються рекомендується застосовувати таке забарвлення ізоляції проводів для шлейфів сигналізації сигнальних ліній ліній керування ліній зв’язку з СПТС ПЦС та інше: а при скомбінованій системі охоронно-пожежної сигналізації контролювання доступу та охоронних теле відео систем ТВС та ТВК: 0 червоний або рожевий колір - для пожежної сигналізації; 1 жовтий або коричневий колір – для тривожної сигналізації про напад; 2 синій або голубий колір – для охоронної сигналізації; 3 зелений колір – для системи контролювання доступу; 4 чорний або сірий колір – для охоронної теле відео системи. б при наявності тільки охоронної сигналізації: 0 червоний або рожевий колір - для тривожної сигналізації про напад; 1 синій або голубий колір – для першого рубежу охоронної сигналізації; 2 зелений колір - для другого рубежу охоронної сигналізації; 3 жовтий або коричневий колір - для третього рубежу охоронної сигналізації; 4 чорний або сірий колір – для ліній зв’язку з системою передавання тривожних сповіщень та/або пультом централізованого спостереження. Примітка 1. Проводи що мають вищевказані кольори забарвлення ізоляції зазвичай знаходяться в кабелі де кожен з них звитий в парі з проводом що має ізоляцію білого або безбарвного кольору. Примітка 2. Два проводи одного ланцюгу приєднано до обладнання апаратури таким чином щоб провід з ізоляцією білого або безбарвного кольору був під’єднаний до мінусової загальної “земляної” клеми або зажиму а провід з ізоляцією кольорового забарвлення вказаного вище до плюсової потенціальної клеми або зажиму. Примітка 3. У кабелях що мають проводи для електроживлення сповіщувачів приладів або пристроїв ці проводи повинні бути багатожильними з перетином не менше двох діаметрів інших проводів та мати наступне забарвлення: а червоне для плюсового проводу; б біле безбарвне для мінусового проводу. 3.5 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ОХОРОННИХ СПОВІЩУВАЧІВ Сповіщувачі магнітоконтактні 3.5.1 Магнітоконтактні сповіщувачі встановлюються як правило на елементах будівельних конструкцій що відчиняються зсередини підохоронного об’єкта. Кількість магнітоконтактних сповіщувачів що встановлюється на один елемент конструкції визначається відповідно до вимог розділу 3.2. 3.5.2 Магнітоконтактний сповіщувач встановлюється на відстані не більше 200 мм від вертикальної лінії стулки елемента конструкції що блокується яка знаходиться з протилежного боку від завісів. У разі встановлення двох магнітоконтактних сповіщувачів на одну стулку відстань 200 мм вимірюється до ближчого сповіщувача від вертикальної лінії стулки а відстань між сповіщувачами повинна бути не менше 30 мм. Якщо довжина від завісів до вертикальної лінії стулки менше або дорівнює 400 мм сповіщувач встановлюється на відстані що не перевищує 1/3 довжини від вертикальної лінії стулки. Габарити сповіщувача не повинні виходити за вищевказані відстані. 3.5.3 Магнітоуправляючий контакт встановлюють як правило на нерухомій частині елемента що блокується а вузол постійного магніту - на рухомій частині з додерженням паралельності для накладних сповіщувачів співвісності для врізних сповіщувачів і припустимої відстані між вузлами герконом та магнітом не більше відстані вказаній у технічній документації на конкретний виріб. Як виняток для блокування складних або нестандартних конструкцій допускається встановлення магнітоуправляючого контакта на рухомій частині елемента що блокується. 3.5.4 Вузли магнітоконтактних сповіщувачів що встановлюються відкритим способом закріплюють безпосередньо до поверхні елемента що блокується. Вузли сповіщувачів на дерев'яній поверхні закріплюються шурупами на металевій - гвинтами на скляній - клеєм типу ВГО-1 БМК-5 “Еластосіл 11-06” КНЭ-2/60 або їм аналогічним . У тому разі коли магнітноконтактні сповіщувачі встановлюються на металеву основу між магнітом та металевою основою на яку він кріпиться необхідно прокласти діелектричний матеріал текстоліт ебоніт гетинакс дерево і т.і. товщиною не менше 10 мм при цьому відстань між магнітом та металевою обв’язкою при закритому елементі будівельної конструкції що блокується також не повинна бути меншою 10 мм. Як виняток допускається вузли сповіщувачів закріплювати на металевій основі клеєм типу Еластосіл 11-06. Виводи контактів геркону з'єднуються зі шлейфом сигналізації багатожильними проводами типу МГШВ у з’єднувальній коробці із подальшою скруткою і пропайкою місць з'єднання припоєм марки ПОС-40 ПОС-61 або під гвинт відповідно до вимоги ГОСТ 21931. Місця запаювання ізолюються полівінілхлоридними трубками відповідно до вимог ГОСТ 19034. 3.5.5 Вузли магнітоконтактних сповіщувачів що монтуються сховано встановлюються врізним способом у попередньо підготовлені отвори для врізних сповіщувачів або вирізьблені місця для накладних сповіщувачів . Під час монтажу вузли врізних сповіщувачів повинні встановлюватися співвісно неспіввісність вузлів не повинна перевищувати параметрів указаних у технічній документації на конкретний виріб. З’єднання контактів геркону зі шлейфом сигналізації здійснюється відкритим способом або сховано. 3.5.6 При схованому способі з’єднання проводи прокладаються сховано в штробах глибина штроб не повинна бути менша двох діаметрів проводу в ізоляції і з'єднуються з виводами сповіщувачів скруткою із подальшим пропаянням припоєм ПОС-40 ПОС-61 . Місця зпаювання повинні бути ізольовані полівінілхлоридними трубками відповідно до вимог ГОСТ 19034 та сховані у штробу глибиною не менше двох діаметрів ізоляційної полівінілхлоридної трубки. Сповіщувачі електроконтактні 3.5.7 Електроконтактні сповіщувачі встановлюють як правило на нерухомій частині елемента будівельної конструкції. Ригель кнопка електроконтактного сповіщувача не повинен бути розташований навпроти щілин та просвітів між рухомою та нерухомою частиною будівельної конструкції щоб виключалась можливість деблокування сповіщувача з боку неохоронюваної зони за допомогою звичайних інструментів викруток ножів металевих пластин тощо . Для цього використовуються запобіжні засоби спеціальні накладки торцеві захисні екрани що унеможливлюють прямий доступ до ригеля кнопки . 3.5.8 Електроконтактні сповіщувачі типу кінцевих вимикачів ВК-200 ВК-1000 використовуються для блокування металевих або великих за розмірами конструкцій воріт дверей та люків а також у тих випадках коли елемент що блокується піддається атмосферному впливу або знаходиться у вологому середовищі. Кінцеві вимикачі встановлюються з боку підохоронного об‘єкта по одному на один елемент що блокується. 3.5.9 Точковий електроконтактний сповіщувач ригельного типу кріпиться за допомогою утримуючого гвинта зсередини замкової пластини що встановлена на дверній коробці. Проводи від мікровимикача потрібно вивести через підготовлений отвір у дверній коробці. При виборі типу ригельних сповіщувачів слід мати на увазі що вони можуть виготовлятися в пилонепроникаючих і вологонепроникаючих варіантах для застосування на зовнішніх вхідних дверях об'єктів. Якщо на вхідних дверях об'єкта встановлено два врізних замки один з них слід обладнати ригельними сповіщувачами з електронними контактами що дозволить видати сигнал "тривога" вже на першому етапі несанкціонованого відмикання замків дверей підбір ключів або відмичок . Ручні та ножні сповіщувачі 3.5.10 Розташування ручних та ножних сповіщувачів повинно забезпечувати вільний доступ до них користувачів системи сигналізації у разі виникнення небезпечної ситуації. Сповіщувачі повинні бути захищені від випадкових натискань на виконуючий чутливий елемент. Сповіщувачі омічні 3.5.11 Блокування будівельних конструкцій омічними сповіщувачами виконується за двополярною схемою блокування на розрив та замикання з обов’язковим двополярним входом та виходом відносно елемента що блокується. Забороняється блокувати будівельні конструкції омічними сповіщувачами за однополярною схемою тільки на розрив одним проводом однією смугою фольги . Омічні сповіщувачі типу “фольга” 3.5.12 Для блокування скляних конструкцій використовується омічний поверхневий сповіщувач типу алюмінієва фольга А-1 завтовшки від 0 008 до 0 01 мм завширшки від 6 до 12 мм. Таким же параметрам повинна відповідати самоклеюча фольга. Паяння фольги з фольгою або фольги із проводом здійснюється припоєм марки "А". 3.5.13 Блокування засклених поверхонь алюмінієвою фольгою повинно проводитись приклеюванням її на підсушену до необхідного стану "прилипання" олійну фарбу нанесену на суху знежирену ацетоном очищену від бруду і пилу поверхню скла зсередини внутрішньої або зовнішньої рами. Фарба як правило повинна бути білого кольору або підібраною за кольором рами чи фоном оформлення скляної поверхні. Наклеювання фольги на скло здійснюється при плюсовій температурі. Якість приклеювання фольги контролюється шляхом перевірки з другого боку скла по щільності прилягання фольги до пофарбованої поверхні скла без утворення повітряних прошарків та за відсутності “просвічення” фольги яке утворюється на ділянках де немає або недостатньо фарби. 3.5.14 Наклеєна на скло фольга зафарбовується двічі причому другий прошарок фарби наносять після висихання першого. Смуги фарби повинні виходити за край фольги не менше ніж на 2 мм. 3.5.15 Наклеювання фольги може також здійснюватись цинковими білилами епоксидними емалями ЕП та аналогічними не агресивними до алюмінієвої фольги фарбами і емалями. Для надання пофарбованому місцю рівної лінії попередньо на обраній відстані від обв'язки рами до скла слід наклеїти своєрідний “трафарет” - рівно обрізану смужку паперу стрічку від касового апарату скоч ізолюючу стрічку тощо після чого фольгу наклеюють у проміжок що утворився за вищевказаною технологією. 3.5.16 КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ застосовувати фарби на штучній оліфі Оксолі у зв'язку з тим що вона руйнує алюмінієву фольгу. 3.5.17 Фольга приклеюється на відстані: а від 5 мм до 15 мм від бічної сторони дерев'яної рами за умов що рама друга і внутрішня; б від 20 мм до 35 мм від бічної сторони металевої або дерев'яної зовнішньої рами; в від 150 мм до 200 мм від нижньої сторони рами у вологих місцях та на вітринах; г від 50 мм до 100 мм від бічної сторони рами у вологих місцях та на вітринах. 3.5.18 З’єднання фольги з проводом шлейфа сигналізації необхідно виконувати за допомогою : а алюмінієвого затискача; б пайки. 3.5.19 З’єднання фольги з проводом шлейфа сигналізації за допомогою алюмінієвого затискача здійснюється у такі етапи: а на скло клеїться затискач фольги за допомогою клеїв типу БМК Еластосіл іншими водотривкими клеями або густою олійною фарбою; б перед затискачем залишається вільна смужка фольги довжиною від 80 до 100 мм; в з проводу шлейфа сигналізації знімається ізоляція при цьому довжина зачищеного проводу повинна бути такою щоб можна було зробити “вісімку” обігнувши провід на двох гвинтових кріпленнях основи затискача фольги; г вільна смужка фольги складається у “гармошку” а зачищений провід “вісімкою” закладається на двох гвинтових кріпленнях основи затискача фольги і з’єднується з фольгою причому з’єднання “фольга-провід” здійснюється між складками фольги; д з’єднання “фольга-провід” здійснюється за допомогою затискної пластини та гайок. При такому з?єднанні ізоляція повода не повинна потрапити між затискною пластиною та основою затискача фольги; е провід шлейфа сигналізації прикріплюється до рами скобою під яку в місцях кріплення підкладається нерозрізана полівінілхлоридна трубка. 3.5.20 З’єднання фольги з проводом шлейфа сигналізації за допомогою пайки здійснюється на рамі вікна у такі етапи: а через перехід “скло-рама ” до рами прокладається та приклеюється фольга при цьому залишається вільна смужка фольги довжиною від 80 до 100 мм. При прокладанні фольги на переході “скло-рама” фольга не повинна натягуватись для цього робиться запас по довжині з метою виключення можливості обриву фольги у разі люфту скла відносно рами; б у місцях пайки фольга складається “гармошкою” і прикріплюється до рами за допомогою шурупа або гвіздка при цьому необхідно відокремити від складеної фольги останню складку до якої у подальшому припаюється провід; в паяння проводу з фольгою виконується припоєм марки “А”. Перед цим провід залужується а після припаювання закріплюється скобою під яку в місцях кріплення підкладається нерозрізана полівінілхлоридна трубка. 3.5.21 З метою унеможливлення виймання та розвороту скла на проводах для скляних конструкцій де скло кріпиться ззовні з’єднання “фольга-провід” здійснюється щонайменше у трьох місцях наведеними нижче способами: а по діагоналі з додатковим розривом фольги через мідний провід у третьому куті або на одній із сторін; б у верхній та нижній частинах вікна з одного боку з додатковим розривом фольги через мідний провід на звороті. Для розриву фольги використовується мідний одножильний провід діаметром від 0 18мм до 0 25мм що кріпиться до рами скобою під яку в місцях кріплення підкладається нерозрізана полівінілхлоридна трубка. Допускається в розрив фольги підключати геркон магнітоконтактного сповіщувача. У місцях де скляна конструкція відчиняється з’єднання фольги зі шлейфом сигналізації здійснюється за допомогою гнучкого з’єднувача. Гнучкий з’єднувач виконується з багатожильних проводів МГШВ-0 35 та аналогічних які протягнуті через полівінілхлоридну ПХВ трубку або гнучку металеву трубку металорукав діаметр яких повинен дозволяти вільно проходити через них багатожильним проводам. Під’єднання проводів гнучкого з’єднувача до шлейфа сигналізації та до сповіщувачів здійснюється за допомогою з’єднувальних коробок. Краї гнучкого з’єднувача при вході у з?єднувальну коробку кріпляться до рами та обв’язки за допомогою металевих скоб. При блокуванні конструкцій із склоблоків фольгу необхідно приклеювати через середину кожного склоблоку із відстанню між двома стрічками не більше 200 мм. На шви у місцях їх перетину із фольгою наноситься ізоляційний прошарок масляною фарбою білилом лаком смолою тощо у зв’язку з властивістю цементу агресивно діяти на фольгу та електричну ізоляцію шлейфа сигналізації. При блокуванні вітрин з’єднання “фольга-провід” виконується на протилежних сторонах вітрини. За наявності декількох вітрин відділених одна від одної металевою або дерев’яною рамою перехід між вітринами виконується через гнучкий з’єднувач який прокладається між з?єднувальними коробками затискувачами фольги . Омічні сповіщувачі типу мідні одножильні проводи в ізоляції 3.5.22 Блокування будівельних конструкцій на пролом дверей люків воріт некапітальних стін перегородок стель тощо виконують мідним проводом типу НВ ЕП НВМ ПЭЛ ПЭВ або аналогічним діаметром від 0 18 мм до 0 25 мм схованим або відкритим способом. 3.5.23 Провід потрібно прокладати зсередини будівельних конструкцій що блокуються по всій площі паралельно контурним лініям і закріплюватися скобами з кроком не більше 200 мм. Під скобу в місцях кріплення підкладається нерозрізана полівінілхлоридна трубка відповідно до вимог ГОСТ 19034 довжиною не менше 10 мм. Відстань між проводами що блокують не повинна перевищувати 200 мм. 3.5.24 У разі відкритого прокладання провід кріпиться безпосередньо до поверхні елементів будівельних конструкцій із подальшим захистом його від випадкових ушкоджень фанерою оргалітом та іншими ізоляційними матеріалами. 3.5.25 При схованому прокладанні провід кріпиться в штробах із подальшою клейовою шпаклівкою і зафарбовуванням. Глибина штроби повинна бути не менше 2-х діаметрів проводу. 3.5.26 При блокуванні будівельних конструкцій на пролом повинна передбачатися установка розподільної коробки на кожні 5 м2 поверхні що блокується. 3.5.27 Блокування внутрішніх загратованих прорізів повинно проводитися обвиванням горизонтальних і вертикальних прутів подвійним проводом НВМ із кроком витка від 30 мм до 70 мм та відстанями між вузлами від 150 до 200 мм. Перед початком блокування грати необхідно пофарбувати двома прошарками фарби та просушити. 3.5.28 Перехід блокувального проводу з одного прута грат на інший слід проводити по рамі обв’язці схованим способом у штробі у якій провід закріплюється скобами з подальшою шпаклівкою. У місцях кріплення на провід повинна бути надіта нерозрізана полівінілхлоридна трубка довжиною не менше 10 мм. 3.5.29 Після закінчення монтажних робіт грати проводи і рами слід пофарбувати одним кольором. П’єзоелектричні сповіщувачі руйнування скла 3.5.30 П’єзоелектричні сповіщувачі встановлюються на скляній поверхні конструкції що блокується зсередини підохоронного об’єкта. Розміщення та кількість п’єзоелектричних сповіщувачів на одній скляній поверхні визначається його тактико-технічними характеристиками з урахуванням рекомендацій виробника. Під час монтажу сповіщувачів використовують клейовий шаблон а сповіщувачі приклеюються клеєм на епоксидній основі. 3.5.31 Блоки обробки сигналів БОС встановлюються на нерухомій конструкції рами або на стіні. Допускається кріплення блоків обробки сигналів до скла за допомогою клею на епоксидній основі. 3.5.32 Під час монтажу сповіщувачів необхідно дотримуватися полярності і порядку вмикання виводів у шлейф сигналізації. З’єднання сповіщувача зі шлейфом сигналізації слід проводити паянням або під гвинт. Примітка. Забороняється застосовувати п’єзоелектричні сповіщувачі для блокування віконних прорізів скляних конструкцій якщо скло кріпиться ззовні. Акустичні сповіщувачі руйнування скла 3.5.33 Залежно від тактики застосування і технічних даних акустичні сповіщувачі можуть встановлюватися у верхній частині вікон і вітрин на стінах протилежних заскленим поверхням а також на стелі приміщення напроти засклених поверхонь. Висота встановлення акустичного звукового сповіщувача та кут його нахилу у бік засклених поверхней визначається його тактико-технічними характеристиками. 3.5.34 Налагоджування акустичних сповіщувачів проводиться з дотриманням рекомендацій виробника та з обов’язковим використанням імітатора розбиття скла. Примітка. Забороняється застосовувати акустичні сповіщувачі для блокування віконних прорізів скляних конструкцій якщо скло кріпиться із зовнішнього боку. Ємнісні сповіщувачі 3.5.35 Сповіщувачі встановлюються поблизу предмета що блокується так щоб виключити можливість доступу до нього сторонніх осіб. У зоні виявлення а також поблизу її на відстанях зазначених у технічній документації не повинно бути сторонніх металевих або інших предметів що змінюють ємність чутливого елемента в зоні виявлення сповіщувача. Встановлення блоків сповіщувача не допускається там де є: а електромагнітні поля; б електричні установки потужністю більше 15?103 В·А на відстані менше 10 м від предмета що блокується; в металеві предмети що не блокуються об?ємом більше 2 м3 на відстані менше 1м від предмета що блокується; г комунікаційні лінії силової освітлювальної трансляційної та інших мереж. 3.5.36 Блокування металевих шаф та сейфів здійснюється за допомогою підключення до їхнього корпусу антенного проводу чутливого елемента ємнісного сповіщувача . За антенний провід що з’єднує сповіщувач із предметом що блокується слід використовувати дріт відповідно до технічної документації на сповіщувач. 3.5.37 Для забезпечення нормальної роботи двох ємнісних сповіщувачів в одному приміщенні відстань має бути між: а антенними проводами ? 0 7 м якщо інші параметри не зазначені в експлуатаційній або технічній документації; б предметами що блокуються ? 2 м якщо інші параметри не зазначені в експлуатаційній або технічній документації. 3.5.38 Сейфи та металеві шафи які блокуються повинні встановлюватися на підлозі що забезпечує опір ізоляції не менше 10 кОм. У разі установки сейфів на бетонних або інших підлогах з опором ізоляції менше 10 кОм необхідно встановлювати їх на гумовий килим чи інший аналогічний ізоляційний матеріал що забезпечить вищевказаний опір ізоляції. 3.5.39 Умови встановлення сповіщувача повинні виключити можливість наближення людей та інших об'єктів що рухаються в період охорони до антени чи предмета що блокується на відстань менше 1 м. У випадках коли можливе вільне пересування людей та інших об'єктів із зовнішнього боку стіни у якій розташований предмет що блокується необхідно встановити його сейф чи металеву шафу на відстані не менше 0 2 м від стіни. Радіохвильові мікрохвильові сповіщувачі 3.5.40 Можливі три варіанти розміщення сповіщувачів: а зона виявлення сповіщувача торкається меж приміщення підохоронного об єкта або частково виходить за розміри приміщення або об єкта; б зона виявлення сповіщувача з одного боку торкається стіни межі приміщення або об єкта чи частково виходить за розміри приміщення або об єкта; в зона виявлення сповіщувача не торкається стіни межі приміщення або об єкту і не з якого боку не виходить за його межі. 3.5.41 При виборі місця установки сповіщувача на підохоронному об'єкті необхідно враховувати таке: а у зоні розповсюдження радіохвиль не повинні знаходитись предмети висотою не більше 1500 мм шириною не більше 300 мм які є своєрідним екраном і створюють “мертві” зони в підохоронній зоні; б у разі встановлення сповіщувача повинно виключатись його орієнтування на вікна тонкі перегородки; в не допускається в підохоронній зоні перебування тварин; г не рекомендується спрямовувати сповіщувач на вентиляційні отвори люмінесцентні лампи; д у разі використання двох або більше сповіщувачів їхні зони виявлення не повинні перетинатися це досягається рівнобіжною орієнтацією діаграм спрямованості рознесенням сповіщувачів на відстань що перевищує максимальну ширину зон виявлення . Якщо подібну установку сповіщувачів здійснити неможливо то необхідно використовувати сповіщувачі з різними частотними діапазонами; е під час встановлення сповіщувачів в опалювальних і неопалювальних складських приміщеннях без віконних прорізів із капітальними або металевими стінами необхідно враховувати можливість впливу люмінесцентного освітлення й устаткування спроможного стати джерелом вібраційних завад; ж у разі встановлення сповіщувачів в опалювальних і неопалювальних приміщеннях із віконними прорізами допускається короткочасна вібрація окремих предметів скла вікон амплітуда коливань яких не перевищує рівня зазначеного в експлуатаційній документації. 3.5.42 Допускається перебування людей у сусідньому приміщенні якщо воно відділене від того що охороняється капітальною стіною. На відстані не менше 5 м від вікон підохоронного приміщення не повинно бути дерев. Крім цього вікна приміщення що охороняється повинні знаходитись від транспортної автомагістралі на відстані не менше 10 м а від залізничної магістралі - не менше 100 м. Допускається робота УКВ - радіостанцій потужністю не більше 8 Вт на відстані не менше 5м від стін підохоронного приміщення. 3.5.43 Висота встановлення сповіщувача визначається в технічній документації на виріб паспорт тощо . 3.5.44 Радіохвильові сповіщувачі встановлюються відповідно до паспорта на певний тип приладу та інструкції з монтажу та експлуатації. 3.5.45 Забороняється використовувати сповіщувачі в дитячих культурно-освітніх лікарняних закладах у приміщеннях для зберігання історичних та культурних цінностей. 3.5.46 Особливо слід приділяти увагу місцю встановлення лінійного сповіщувача відсутності вібрації на стіні або стійці на якій він встановлений. Належну увагу необхідно приділяти його настройці та регулюванню отже на відстані до 1м від працюючого передавача напруга НВЧ поля випромінювання набуває небезпечного значення та при спрямуванні НВЧ променя в око людини може викликати теплове опікове ураження сітківки ока. Монтаж цих сповіщувачів для конкретних приміщень повинен бути на стадії проектування узгоджено із замовником та з органами державного нагляду. Недоцільне використання декількох сповіщувачів одного типу рекомендується їх застосовувати в комбінації з сповіщувачами іншого принципу дії більш доцільно з оптико-електронними інфрачервоними сповіщувачами . Ультразвукові сповіщувачі 3.5.47 Під час вибору місця розташування сповіщувача не допускається: а встановлення блоків сповіщувача близько від батарей опалювання біля фрамуг віконних прорізів з кондиціонером віконних штор декоративних і живих рослин та квітів гілля яких можуть рухатись під дією повітря в приміщенні; б встановлення сповіщувача в приміщенні з рівнем шумів більше 60 дБ якщо інші параметри не зазначені в експлуатаційній документації; в встановлення сповіщувачів біля вентиляційних приладів коридорів силових агрегатів телефонів електричних дзвоників радіоприймачів звукових сповіщувачів охоронної сигналізації та інших звукових приладів - джерел звукових коливань; г перебування в приміщенні тварин та птахів; д наявність у зоні виявлення сповіщувача огороджуючих поверхонь перегородок шаф та ін. які заважають розповсюдженню ультразвуку та утворюють так звані “мертві зони” за ними; е маскування блоків сповіщувача декоративними шторами адже при цьому знижується чутливість сповіщувача та завадозахищеність; ж знаходження в зоні виявлення сповіщувачів поверхонь та матеріалів що можуть резонувати на частоті випромінювання передавача які можуть утворювати додаткові джерела ультразвукових коливань. 3.5.48 Додаткові вимоги висуваються і до місця встановлення сповіщувача який необхідно монтувати на капітальних стінах та опорах що виключають можливість вібрації. 3.5.49 Ультразвукові сповіщувачі негативно впливають на людину та довкілля та мають обмеження щодо використання. 3.5.50 Установлення їх у кожному конкретному випадку вирішується за узгодженням із замовником та з органами державного нагляду. Пасивні об ємні оптико-електронні інфрачервоні сповіщувачі 3.5.51 При виборі місця встановлення сповіщувача необхідно дотримуватись таких вимог: а не допускається попадання на вхідне вікно сповіщувача прямого або відбитого світла від ламп накалювання автомобільних фар та сонця. Для захисту від засвічування встановлюють спеціальні світлозахисні фільтри що входять у комплект постачання до окремих типів сповіщувачів; б сповіщувач не слід встановлювати на відстані менше 1 5м від вентиляційного отвору та батареї центрального опалення а також на одній вертикалі з нею. 3.5.52 Сповіщувачі необхідно встановлювати таким чином щоб виключити можливість їх механічного ушкодження. 3.5.53 Місце для встановлення сповіщувачів визначається таким чином щоб забезпечити максимальну вірогідність виявлення проникнення в підохоронну зону або об єкт порушника. 3.5.54 Особливістю застосування оптико-електронних пасивних інфрачервоних сповіщувачів є те що дозволяється експлуатувати в одному приміщенні декілька сповіщувачів такого принципу дії або спільно із сповіщувачами іншого принципу дії радіохвильовими чи ультразвуковими . При застосуванні оптико-електронних пасивних інфрачервоних сповіщувачів можливо найбільш повно виконати блокування всіх місць вірогідного проникнення та всього приміщення або об єкта в цілому використовуючи при цьому необхідну їх кількість без обмеження. Сповіщувачі цього принципу дії дозволяють виконувати поставлену охоронну мету у всіх типах приміщень за їх класифікацією та за особливими умовами застосування діючих учбових культурно-освітніх закладах музеях картинних галереях тощо . 3.5.55 Кронштейн призначений для спрямування дії сповіщувачів повинен мати необхідний кут повороту який фіксується запломбованими гвинтами. 3.5.56 Сповіщувачі встановлюються на жорстких будівельних конструкціях та опорах що виключає можливість вібрації. Активні об ємні оптико-електронні інфрачервоні сповіщувачі 3.5.57 Особливості монтажу цього типу сповіщувачів полягають у тому що він складається із двох блоків передавача та приймача які повинні розміщуватися на протилежних сторонах контрольованого простору з урахуванням таких вимог: а неприпустиме попадання на приймач і передавач прямих сонячних променів що призводить до засвічування чутливого елемента виключити вплив цих факторів можливо застосуванням світлонепроникних екранів; б простір у якому проходить ІЧ промінь повинен бути вільним від будь-яких предметів; в необхідно спрямовувати ІЧ промінь так щоб він проходив поблизу вразливих з погляду можливого проникнення місць; г відстань між передавачем та приймачем сповіщувача не повинна перевищувати граничну відстань що вказана в технічній документації на даний сповіщувач; д у підохоронному приміщенні підохоронній зоні не повинні перебувати тварини та птахи. 3.5.58 У разі необхідності встановлюється кілька комплектів сповіщувачів у вигляді багатопроменевого бар'єра. 3.5.59 При встановленні лінійних сповіщувачів висуваються більш жорсткі вимоги до надійності монтажу та відсутності вібрації що забезпечується кріпленням його блоків на капітальних та цегляних стінах масивних стійках та виключає дію вібрації на сповіщувач. Сповіщувачі скомбіновані 3.5.60 Особливістю застосування скомбінованих сповіщувачів є те що вони працюють за логічною схемою “і” і є найбільш захищені від хибних спрацювань. Скомбіновані сповіщувачі застосовуються для блокування об’єктів категорії “А” за ГСТУ 78.11.001 та у тих випадках коли висуваються більш жорсткі вимоги щодо ймовірності хибних спрацювань. 3.5.61 Встановлення сповіщувачів не рекомендовано в місцях: а де існує можливість попадання прямих сонячних променів на лінзу сповіщувача; б значного перепаду температур; в де існує рух повітряних мас; г поблизу кондиціонерів та генераторів високого струму. Скомбіновані сповіщувачі встановлюються на жорстких будівельних конструкціях та опорах що виключає можливість вібрації. Вібраційні сповіщувачі 3.5.62 До вібраційних сповіщувачів належать - п’єзоелектричні інерційні магнітоконтактні та удароконтактні сповіщувачі. 3.5.63 Вібраційні сповіщувачі використовуються для блокування капітальних та некапітальних стін. Для своєчасного виявлення спроби зловмисників проникнути в підохоронну зону через стіну до її повної розборки рекомендується підключати вібраційні сповіщувачі на окремий шлейф охоронної сигналізації. 3.5.64 Особливістю застосування інерційних магнітоконтактних сповіщувачів та удароконтактних сповіщувачів є те що вони є чутливими до різного роду коливань вібрацій і мають низьку завадозахищеність тому використовувати їх треба разом з іншими типами сповіщувачів. Найчастіше вказані сповіщувачі використовуються для блокування сейфів та металевих шаф разом з магнітоконтактними та тепловими сповіщувачами так званими “модулями” . 3.5.65 Вібраційні сповіщувачі встановлюються відповідно до паспорта на певний тип приладу та інструкції з монтажу та експлуатації. 3.5.66 Особливості застосування п’єзоелектричних сповіщувачів наведені в 3.5.30 - 3.5.32. 3.6 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ПРИЛАДІВ ПРИЙМАЛЬНО-КОНТРОЛЬНИХ 3.6.1 ППК встановлюються на висоті від 1 7 м до 2 4 м від рівня підлоги за умов відсутності спеціального приміщення а також при наявності такого приміщення - на висоті не менше 1 5 м від рівня підлоги. При наявності можливості блокування ППК на відчинення і контролю за допомогою ПЦС цілодобово ППК встановлюються на висоті зручній для обслуговування. 3.6.2 ППК доступні стороннім особам торгові зали магазини тощо встановлюються в спеціальних металевих шафах або ящиках що замикаються або заблоковані на відчинення окрім умов зазначених у останньому реченні попереднього пункту. 3.6.3 Не допускається встановлення ППК: а у горючих та пожежонебезпечних шафах; б на відстані менше 1м від опалювальних систем; в у запилених та особо вологих приміщеннях а також там де містяться пари кислот і агресивні гази. 3.6.4 ППК встановлюють також відкрито на стінах колонах стовпах негорючих шафах тощо за умов виконання вищезазначених умов та умов 5.2. 3.6.5 При розміщенні декількох ППК відстань між ними не повинна перевищувати: * у ряду - 50 мм; * між рядами - 200 мм. 3.6.6 Порядок проведення монтажних робіт під час встановлення ППК: * розмітити місця кріплення приладу на стіні приміщення відповідно до монтажних креслень; * встановити прилад з'єднуючи фасонні отвори на корпусі приладу і капелюшки шурупів та щільно зажати шурупами корпус ППК до основи стіни шафи тощо так щоб виключити вібрацію корпусу; * під єднати провід заземлення до корпусу ППК; * під єднати до ППК лінію електроживлення і лінію електроживлення від резервного джерела живлення якщо це передбачено конструкцією ППК проводи шлейфів сигналізації сигнальних ліній та ліній каналів зв язку; * під єднати зовнішні пристрої керування оповіщувачі тощо; * перевірити електричний опір шлейфів сигналізації та опір ізоляції сигнальних ліній і ліній каналів зв язку; * під єднати лінії шлейфів сигналізації та сигнальні лінії і лінії канали зв язку. 3.6.7 З?єднання ППК з ПЦС здійснюється за допомогою виділених та задіяних ліній зв язку. З?єднання радіоканальних ППК з ПЦС здійснюється за допомогою виділених каналів зв?язку. 3.6.8 ППК середньої і великої місткості складаються як правило із базових і лінійних блоків що дозволяють залежно від потреби збільшувати кількість контрольованих шлейфів сигналізації напрямків . Вимоги до монтажу та встановлення базових і лінійних блоків аналогічні вимогам для ППК. 3.7 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ОПОВІЩУВАЧІВ 3.7.1 Світлові звукові та скомбіновані світлозвукові оповіщувачі встановлюються як зсередини так і ззовні приміщень обладнаних засобами ОС. На об’єктах що підключені або підлягають підключенню на ПЦС встановлюються світлові оповіщувачі які розміщуються як зсередини так і ззовні приміщень. На об’єктах обладнаних автономною охоронною сигналізацією встановлюються світлозвукові або звукові оповіщувачі які розміщуються ззовні. 3.7.2 Світлові оповіщувачі повинні встановлюватися в місцях зручних для візуального контролю міжвітринні і міжвіконні простори тамбури вхідних дверей тощо та на зовнішніх фасадах будинків на висоті не менше 2 5 м від рівня землі. 3.7.3 Звукові та світлозвукові оповіщувачі зовнішнього та внутрішнього виконання встановлюються на висоті не менше 2 5 м від рівня землі. 3.7.4 Світлові звукові та світлозвукові оповіщувачі встановлюються відповідно до групи виконання згідно з ГОСТ 12997 за стійкістю щодо дії факторів навколишнього середовища механічних факторів та оболонок. Проводи силової мережі 220 В що підводяться до оповіщувачів прокладають у металорукавах або металевих трубах згідно з ПУЕ. Прокладання проводів живлення до клемної колодки оповіщувачів зовнішнього виконання слід виконувати через сальникове запровадження. 3.7.5 Для орієнтування осіб які реагують на сигнали “Тривога” кожний рубіж об'єкту ОС або блок-ділянка периметральної ОС повинні обладнуватись світловими оповіщувачами сигнальними лампами світлодіодами виносними табло та іншими пристроями . Допускається світлові оповіщувачі не встановлювати якщо змонтована на об’єкті система охоронної сигналізації має можливість отримувати на ПЦС інформацію стосовно стану кожного із шлейфів ОС. 3.7.6 При обладнанні об’єкта світловими та звуковими оповіщувачами допускається встановлювати на декілька світлових оповіщувачів один звуковий оповіщувач який спрацьовує при порушенні будь-якого шлейфа ОС. 3.8 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ОХОРОННОГО ОСВІТЛЕННЯ 3.8.1 Охоронне електроосвітлення передбачене для забезпечення необхідних умов видимості меж периметра і території підохоронної зони або об'єкта. Охоронне електроосвітлення містить у собі освітлювальні прилади апаратуру керування освітленням та кабельні мережі. Охоронне електроосвітлення об'єкта повинно задовольняти вимоги СНіП ІІ- 4. 3.8.2 Електромережа охоронного електроосвітлення периметра і території повинна виконуватись окремо від мережі зовнішнього освітлення. 3.8.3 Під час порушення підохоронної зони одночасно повинні спрацьовувати охоронна сигналізація та автоматичне вмикання охоронного електроосвітлення. Забезпечення електропостачання технічних засобів сигналізації має відповідати вимогам ПУЕ та ВСН 59. 3.8.4 За джерела світла необхідно використовувати підвісні світильники консольного типу лампи освітлення та прожектори напругою 380/220 В. Монтаж пристроїв охоронного електроосвітлення 3.8.5 Під час монтажу освітлювальних установок необхідно щоб тип світильників їхнє розміщення і схема керування освітленням відповідали проекту будь-які відступи від нього потрібно узгоджувати з проектною організацією. 3.8.6 Підохоронні об'єкти повинні мати дві роздільні незалежні мережі електроосвітлення: робочу й аварійну. Світильники аварійного електроосвітлення слід відрізняти від світильників робочого електроосвітлення. 3.8.7 При живленні від акумуляторних батарей аварійне електроосвітлення повинно включатися автоматично при відключенні робочого електроосвітлення. 3.8.8 Нормальний стан мережі охоронного електроосвітлення - “виключене”. Постійно вночі повинно працювати чергове електроосвітлення а охоронне електроосвітлення включається тільки при порушенні підохоронних зон ділянок що охороняються у нічний час і в денний час при складній видимості через погодні умови. 3.8.9 Світильники охоронного електроосвітлення повинні розташовуватися вздовж периметра підохоронного об'єкта таким чином щоб створювалася рівномірна освітленість по всій ширині підохоронної зони. 3.8.10 Світильники охоронного електроосвітлення повинні встановлюватися в безпосередній близькості до лінії огородження периметра або всередині території у місцях зручних і безпечних для обслуговування. 3.8.11 Усі металеві частини світильників щитків і конструкцій для кріплення повинні мати захист від корозії фарбування тощо . 3.8.12 Для керування охоронним електроосвітленням застосовується пульт що встановлюється на посту охорони. 3.8.13 Електричні мережі охоронного освітлення повинні мати захист від короткого замикання з найменшим часом відключення освітлення. Апарати захисту від короткого замикання повинні спрацьовувати при струмі КЗ на початку ділянки електромережі що захищається. Апарати захисту слід розташовувати в доступних для обслуговування місцях таким чином щоб була виключена можливість їхніх механічних ушкоджень. У мережах охоронного електроосвітлення якщо захисний апарат обслуговує 20 світильників на фазу відгалуження до світильників повинні захищатися індивідуальними запобіжниками або автоматами. 3.8.14 Живлення електроенергією щита охоронного освітлення передбачається як правило від двох джерел: робочого і резервного. Охоронне електроосвітлення повинно забезпечувати: а необхідне рівномірне освітлення підохоронних зон таким чином щоб світлові плями від світильників перекривались і утворювали суцільну смугу завширшки від 3м до 4 м; б можливість автоматичного вмикання електроосвітлення на одній підохоронній ділянці зоні усієї підохоронної території периметру у разі спрацювання периметральної ОС; в можливість керування електроосвітленням з поста охорони або з підохоронної зони на маршруті слідування наряду вмикання будь-якої ділянки або всього периметра ; 3.8.15 Аварійне електроосвітлення повинно забезпечувати не менше 5 % освітленості відповідно до норм робочого електроосвітлення. 3.8.16 З метою створення рівномірної освітленості за всією шириною охоронної зони світильники слід розташовувати на огородженні об'єкта дахах сусідніх будинків і споруджень на кронштейнах до опор або підвішуватися на тросах натягнутих між опорами. По периметру світильник слід встановлювати не вище огороджень. 3.8.17 Освітлювальні лампи світильників повинні загороджуватися металевими сітками. 3.8.18 Світильники встановлюють на кронштейнах закріплених на огородженні в напрямку підохоронної смуги. 3.8.19 З'єднання провідників усередині кронштейнів або труб за допомогою яких встановлюється арматура забороняється. 3.8.20 Світильники необхідно встановлювати на стінах колонах і фермах за допомогою кронштейнів закріплюючи дюбелями або зварюванням. 3.8.21 До металевих і залізобетонних конструкцій а також до огороджень світильники слід закріплювати за допомогою підвісів різноманітної довжини з різьбленням або трубчастих кронштейнів а також стійками закріпленими за допомогою стельових кріплень що ввертаються в освітлювальні коробки. 3.8.22 Кріплення світильників також можливе на тросових підвісках з обоймами на гаку привареному до металевої пластини з розподільної коробки. Загнуті краї пластини слід затиснути навколо троса. 3.8.23 Світильники повинні бути закріплені нерухомо щоб зберігати належне положення. Світильники рухливої конструкції мають надійно фіксуватися в робочому положенні без застосування інструмента. 3.8.24 Світильники що встановлюються в місцях можливої вібрації і струсів повинні мати конструкцію що не припускає самовідкручування або випадання ламп. 3.8.25 Гвинтові струмоведучі гільзи патронів для ламп розжарювання в мережах із глухо заземленою нейтралю повинні бути приєднані до нульового а не до фазного провідника. 3.8.26 Якщо патрон має не токоведучу гвинтову гільзу нульовий робочий провідник може приєднатися до будь-якого контакту патрона. 3.8.27 Провідники слід вводити в освітлювальну арматуру так щоб у місці вводу була виключена можливість механічних ушкоджень. 3.8.28 Запобіжники або автомати потрібно встановлювати на відгалуженнях від кабельного вводу до світильників у цоколі кожної опори. Становлення одного запобіжника автомата вмикача одним проводом або різними нульовими робочими проводами забороняється. На відгалуженнях від кабельного запровадження до світильників у цоколі кожної опори слід встановлювати запобіжники або автомати конструктивне виконання котрих повинно забезпечувати безпеку їхнього обслуговування. 3.8.29 Монтаж світильників слід виконувати за допомогою драбин приставних східців або східців - платформ. 3.8.30 При виконанні охоронного електроосвітлення прожекторами опори слід встановлювати на лінії огородження а промені прожектора спрямовувати вздовж огорожі в одному напрямку. При застосуванні систем ТВС та ТВК повинно виключатися пряме попадання променів прожектора в об'єктиви телекамер. 3.8.31 Прожектори мають встановлювати за допомогою кронштейну на опорній плиті закріпленій на болтах або гвинтах. Під час фокусування прожекторів слід навести його проміні з відстані від 30 м до 40 м на екран побілена ділянка стіни і за допомогою лампи що фокусує вивести на екран рівномірно освітлену пляму. 3.8.32 Апаратура автоматичного і дистанційного керування охоронним електроосвітленням виконавчі пристрої реле кнопки тощо слід розміщувати в шафах керування і сигналізації. Охоронне електроосвітлення повинно автоматично включатися під керуванням ППК ОС за допомогою електромагнітного пускача або іншого виконавчого пристрою. 3.8.33 Магістральну і розподільну мережі охоронного електроосвітлення периметра підохоронного об'єкта потрібно розташовувати вздовж периметра і прокладати під землею. Повітряні мережі повинні бути достатньо віддалені від периметра підохоронного об'єкта щоб виключити можливість навмисного їх пошкодження. 3.8.34 Для захисту мережі охоронного електроосвітлення від заносу снігом проводи слід закладати в сталеві водогазопровідні труби що закріплюються на паркані скобами мережу прокладати на гаках з ізоляторами які встановлюють на відстані від 2 5 до 3 м зсередини підохоронного периметра. 3.8.35 Для переходу електромережі охоронного освітлення через автошляхи передбачається встановлення опор із залізобетону інколи заліза або дерева що забезпечують термін експлуатації не менше 5 років; для переходу через залізницю - тільки із залізобетону або заліза. 3.9 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ЗАСОБІВ ЗВ'ЯЗКУ Монтаж пристроїв постового зв язку на підохоронних об'єктах 3.9.1 Засоби постового зв'язку й оповіщення призначені для оперативного повідомлення про проникнення в під охоронні зони і об’єкти та віддавання розпоряджень. Гучномовний і телефонний зв'язок 3.9.2 У приміщеннях охорони встановлюються гучномовці потужністю не менше 0 25Вт. Для виконання радіооповіщення слід застосовувати підсилювачі для посилення потужності звукового сигналу під час роботи мікрофонів окремого звукознімача або радіоприймача. 3.9.3 З метою забезпечення двостороннього зв’язку персоналу охорони що знаходиться на периметрі з постом охорони застосовують пристрій телефонного зв'язку за допомогою телефонних концентраторів або міні АТС залежно від необхідної місткості. 3.9.4 Рупорні гучномовці повинні встановлюватися на опорах освітлення стінах будинків тощо. Розташування і кількість гучномовців на об'єкті визначаються розрахунком і уточнюються експериментальним шляхом але не менше одного гучномовця потужністю не менше 10 Вт на кожну підохоронну блок-ділянку. 3.9.5 Мережа виконується проводами згідно з 3.3 які кріпляться до сталевого дроту діаметром не менше 3 мм що підвішується по зовнішньому огородженню або по опорах огородження якщо їхня висота від рівня грунту становить від 2 5 до 5 м . 3.9.6 Абонентська мережа всередині будинків виконується проводом ПТПЖ-2?0 6 який прокладається відкрито по стінах. 3.9.7 До пристрою телефонного зв'язку встановлюють штепсельні розетки до яких підключається мікротелефонна трубка. Штепсельні розетки слід встановлювати на зовнішньому огородженні в зручних для обслуговування місцях що захищаються від атмосферних опадів. Розетки з'єднуються між собою ізольованими кабелями типу П-275 що прокладаються по щільному огородженню. Постовий зв'язок 3.9.8 За допомогою зв'язку забезпечується передача розпоряджень від поста охорони особам службового наряду та своєчасно отримуються повідомлення стосовно обстановки на постах. 3.9.9 Під час монтажу технічних засобів постового зв'язку необхідно враховувати такі вимоги: а безперервність дії та стійкість у роботі; б швидкість установлення зв'язку постів і варти; в чіткість і чутність сигналів та розмов; г можливість одночасної і негайної передачі розпоряджень службовим нарядам; д незалежність працездатності від стану електромереж. 3.9.10 Стаціонарне устаткування телефонного зв'язку і радіооповіщення встановлюється на постах охорони відповідно до розпорядження і вимог зазначених у проекті. 3.9.11 Закріплення апаратури та окремих елементів споруджень до бетонних цегельних сталевих і шлакоблокових основ будинків і споруд слід виконувати дюбелями дюбель-гвинт дюбель-цвях за допомогою піротехнічних інструментів. Типи і розміри дюбелів необхідно вибирати відповідно до діаметра і товщини деталей апаратури що закріплюється та окремих елементів а також до їхньої маси і матеріалу опори. 3.9.12 При розміщенні апаратури необхідно перевіряти слушність її установки у вертикальній і горизонтальній площинах. 3.9.13 Під час закріплення апаратури анкерними болтами до бетонних і цегельних основ потрібно попередньо пробити гнізда глибиною від 70 мм до 150 мм що забезпечує вільний прохід розведених кінців болта до натиску після чого їх слід замазати бетонним розчином або алебастром. Після затвердіння розчину апаратуру встановлюють на обране місце і закріплюють гайками підкладаючи під них шайби. 3.9.14 До дерев'яної опори апаратуру слід закріплювати наглухо болтами з гайками і шайбами. Закріплення болтами здійснюють через отвори просвердлені в стіні а кріплення апаратури на колонах - за допомогою скоб хомутів . 3.9.15 Допускається закріплення апаратури болтами і гайками на спеціальних кронштейнах та зварюванням. 3.10. ВИМОГИ ДО ОБЛАДНАННЯ ПЕРИМЕТРА ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ ССОП 3.10.1 Для охорони периметра застосовують лінійні оптико-електронні активні та радіохвильові об ємні сповіщувачі зовнішнього виконання а також мікрофонний кабель. Для блокування воріт та хвірток використовують електроконтактні та магніто-контактні сповіщувачі зовнішнього виконання. 3.10.2 ТЗ ССОП що встановлюються для охорони периметра повинні забезпечувати: а безперервну дію в охоронювальний час; б надійність роботи та відсутність хибних спрацювань унаслідок дії метеорологічних факторів та інших перешкод; в точність та простоту у визначенні місця порушення. 3.10.3 Оптико-електронні сповіщувачі використовуються для блокування лінійної частини периметра. Забороняється допускати прогини в огорожі перепади по висоті або викривлення огорожі більше ніж на 200 мм в зоні дії лінійного оптико-електронного сповіщувача. У цьому разі збільшують кількість лінійних дільниць та сповіщувачів. Висота встановлення оптико-електронних сповіщувачів залежить від висоти огорожі або від висоти місця можливого проникнення. Оптико-електронні сповіщувачі іноді використовують як “сповіщувачі-ловушки” з метою блокування підходів до складів та виробничих приміщень. 3.10.4 Радіохвильові сповіщувачі можуть застосовуватися вздовж зовнішнього огородження об’єкта та будівель на висоті не нижче 2 5 м. У разі встановлення радіохвильових сповіщувачів уздовж будівель необхідно забезпечити відсутність стічних труб та можливого стікання води з даху в зоні дії сповіщувача. Під час встановлення сповіщувачів з горизонтальним розміщенням антен уздовж огорожі периметра має бути виділена зона відчуження шириною не менше 4 5 м. 3.10.5 Встановлення оптико-електронних та радіохвильових сповіщувачів здійснюється за допомогою кронштейнів на стінах стовпах опорах та інших конструкціях стійких до вібрацій та механічних коливань. 3.10.6 Зона виявлення лінійних оптико-електронних активних та радіохвильових об'ємних сповіщувачів повинна бути не захаращеною та вільною від дерев та кущів а також будь-яких предметів які можуть призвести до хибних спрацювань. 3.10.7 Мікрофонний кабель застосовується в місцях із незначними шумовими акустичними завадами і кріпиться на матеріалах які забезпечують своєю структурою мікрофонні властивості: огорожі стіни будівель крівля будинків грунт або підлога перед під охоронною зоною тощо. 3.10.8 З метою зменшення довільних спрацювань конструкції на яких кріпиться мікрофонний кабель повинні бути надійно закріплені і захищені від різного роду коливань та вібрацій. Не допускається перебування в зоні дії мікрофонного кабелю предметів або насаджень які можуть вносити шумові акустичні завади. Огорожа на якій кріпиться мікрофонний кабель не повинна мати нестійкі опори послаблену металеву сітку ненадійні петлі та ворота навісні замки ненадійно закріплені знаки вивіски та освітлювальні прилади. 3.10.9 Електроконтактні та магнітоконтактні сповіщувачі якими блокуються роздвижні та розсувні конструкції ворота хвіртки встановлюються відповідно до вимог 3.5. 3.10.10 Відеокамери зовнішнього виконання СТВК та СТВС встановлюються на висоті не нижче 2 5 м. Відеокамери внутрішнього виконання встановлюються всередині приміщення наприклад на КПП відкрито на максимально можливій висоті або сховано. 3.10.11 Технічні засоби систем сигналізації для охорони периметра об’єктів категорії “А” за ГСТУ 78.11.001 а також з’єднувальні коробки повинні бути захищені від деблокування. Корпуси технічних засобів та з’єднувальних коробок повинні опломбовуватись. 3.11 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ОХОРОННИХ ТЕЛЕ ВІДЕО СИСТЕМ 3.11.1 Охоронні теле відео системи складаються із систем ТВС та ТВК які залежно від мети застосування можуть використовуватись окремо або діяти спільно. Кожна система та взаємодія її складових визначаються відповідно до проекту чи акта обстеження. 3.11.2. Обладнання охоронних теле відео систем та їх складових слід розташовувати згідно з проектом або актом обстеження після перевірки функціонування всіх приладів та блоків. Після монтажу всіх приладів та блоків охоронної теле відео системи їх слід відразу заземлити потім роблять контрольні заміри опору заземлюючих пристроїв котрі не повинні бути більше 4 Ом. 3.11.3 Під час розміщення приладів передаючої частини апаратури охоронної теле відео системи потрібно дотримуватись таких правил: а телевізійну камеру що передає сигнал розташовують у межах прямої видимості підохоронного об'єкта та/або зони таким чином щоб у поле зору об'єктива не потрапляло пряме світло; б поблизу телевізійної камери не повинно бути великих магнітних мас та потужних джерел електричних полів 3.11.5 ; в до приладів та апаратури передаючої частини повинен бути вільний доступ обслуговуючого персоналу. Телевізійні камери повинні мати захист від механічних пошкоджень та встановлюватись у місцях де неможливе їх навмисне псування. Передаючі телевізійні камери слід залежно від умов місця розташування закріплювати до колон стін металоконструкцій а також встановлювати на спеціальних опорах. Під час установлення передаючих телекамер заввишки 2 5 м їх потрібно закріплювати до опорних плит та кронштейнів болтами і гайками з обов'язковою прокладкою шайб. В місцях високої вібрації слід передбачати пружинні або гумові амортизатори. Кронштейни та опорні плити необхідно приварити до металоконструкції. 3.11.4 Спостереження за підохоронним об'єктом та/або його зоною за допомогою телевізійної камери ефективно в межах прямої дії але недопустимо щоб на об'єктив попадало пряме світло. Оптимальна відстань каналу лінії зв язку від телевізійної камери до пульта поста спостереження для локальних охоронних теле відео систем визначається виробником. З метою отримання достатнього рівня телевізійного сигналу необхідно передбачати встановлення проміжних підсилювачів для компенсування затухання телевізійного сигналу в каналах зв язку. 3.11.5 Поблизу камери не повинно бути великих електромагнітних мас. Напруга магнітного поля не повинна перевищувати 13 А/м в продольному напрямку та 40 А/м у поперечному напрямку відносно до камери якщо не зазначені інші параметри в технічних умовах та експлуатаційній документації на конкретний виріб. 3.11.6 Якщо освітленість підохоронних об'єктів та/або їх зон недостатня слід застосувати підсвітку для чого використовують пристрої видимого або інфрачервоного підсвічування призначені для охоронних теле відео систем. 3.11.7 Приймальна частина охоронних теле відео систем відеомоніторів дисплеїв пультів дистанційного керування тощо як правило встановлюється на пульті централізованого спостереження на посту або в приміщенні охорони. 3.11.8 Відеомонітори дисплеї встановлюють дотримуючись таких вимог: а екран монітора дисплея повинен знаходитись від очей оператора на відстані шестикратної висоти кінескопа; б не допускається пряме засвічування екрана загальним джерелом освітлення; в поблизу монітора дисплея не повинно бути великих магнітних полів; г до монітора дисплея потрібно забезпечити вільний доступ у разі підключення з'єднувальних кабелів; д між нижньою частиною монітора дисплея і підставкою на якій він встановлений не повинно знаходитись будь-яких предметів що ускладнюють доступ повітря до вентиляційних отворів. 3.11.9 Пульт дистанційного керування охоронної теле відео системи розміщується на робочому місці оператора пульта централізованого спостереження охоронника на посту або в приміщенні охорони на відстані зручній для роботи та оперативного керування складовими охоронної теле відео системи. 3.11.10 Обладнання кабелі та окремі елементи з'єднувальних та розподільних пристроїв закріплюють до бетонних цегляних металевих та шлакоблочних конструкцій будинків та споруд як правило дюбелями інколи - анкерними болтами. 3.11.11 Після розміщення та монтажу всього обладнання охоронної теле відео системи підключають з'єднувальні кабелі каналів ліній зв язку та електроживлення дотримуючись таких вимог: а кабелі не повинні знаходитись у натягнутому стані мати перегини що призводять до пошкодження ізоляції та структури; б кабелі які підходять до телевізійних блоків слід закріпити таким чином щоб їх вага не діяла на штепсельні роз єми блоків. Монтаж коаксіальних кабелів 3.11.12 Прокладка коаксіальних кабелів кабелів електроживлення та керування заземлюючих провідників проводиться згідно з вимогами ПУЕ. 3.11.13 Для розділювання та розпаювання коаксіальних кабелів необхідно застосовувати штепсельні роз єми та з єднувальні пристрої що входять до складу монтажних наборів які постачаються разом з обладнанням охоронних теле відео систем а також роз єми вказані в робочих кресленнях проекту чи акта обстеження. Згідно зі схемою кабельних з єднань слід розподіляти та розпаювати коаксиальні кабелі всіх каналів ліній зв язку також для передачі високочастотних сигналів сигнальних ліній що використовуються для передачі сигналів керування на штепсельні роз єми. 3.11.14 Забороняється робити кільцеві надрізи ізоляції звичайним ножем та викусувати окремі проводи багатопровідних жил. Перед зачисткою багатопровідні жили розплітають і кожний провід токоведучих жил зачищають наждачним папером складеним вдвоє. Після цього проводи скручують під кутом від 15 до 30 таким чином щоб кінці не виступали за межі закруток. 3.11.15 Припаювання жил до кінців контактів штепсельних роз ємів повинне забезпечувати відповідну міцність електричного контакта. Як правило паяння здійснюється припоєм ПОС-61 з каніфольно-спиртовим флюсом або паяльним жиром упродовж від 5 до 7 секунд у зв язку з можливістю пошкодження провідника та його ізоляції чи ізолятора роз єму. Температура розігріву місця спаювання повинна бути від 30 до 50 С вище температури плавлення припою та флюсу. 3.11.16 Перед початком паяння жили кабелів заздалегідь облужують також і для жил лужених проводів для чого кінчик зачищеної жили покривають флюсом та занурюють у ванночку або стаканчиковий електропаяльник з розплавленим припоєм витримують від 5 до 7 секунд а потім охолоджують. З метою запобігання пошкодженню ділянок ізоляції жили довжиною від 2 до 3 мм від зрізу ізоляції не облужують. Для запобігання доторканню жил між собою на їхні кінці перед спаюванням надівають поліетиленові або полівінілхлорідні трубки кембрики . Перед розпайкою жил у роз єм кінці його контактів заповнюють припоєм. Під час спаювання кінчик контакта нагрівають паяльником до температури плавлення в ньому припою і вставляють в його гніздо кінець облуженої жили таким чином щоб зріз ізоляції на жилі не доходив до кінчика на відстань від 1 до 2 мм для запобігання пошкодженню ізоляції жил . Спаювання жил виконують рядами починаючи з найвіддаленішого від монтажника зліва направо при цьому роз єми встановлюють так щоб зрізи контактів отвори були обернені у бік монтажника. 3.11.17 Паяльна поверхня повинна бути глянцевою без раковин шпар забруднень напливів гострих виступів припою вкраплень іншого походження. Припоєм слід заливати місце з єднання з усіх боків заповнюючи зазори між жилами і стінками гнізда в кінцівках контактів якщо в них є гніздо діаметром понад 2 мм або боковий отвір допускаються плоскі напливи припою на зовнішній поверхні кінцівки; краплеподібні та шипоподібні напливи не припустимі. Місце спаювання а також деталі роз єму очищують від бризок флюсу і припою. Очищення роз ємів ріжучими інструментами не дозволяється. 3.11.18 Якщо при прокладанні кабелів виникає необхідність з?єднати коаксіальні кабелі то цю операцію необхідно виконувати таким чином: - зняти з кінців кабелю що призначений для з'єднання верхню поліетиленову оболонку довжиною понад 30 мм від кінців; - розплести металеве сітчасте екранне оплетення що складається із тонких мідних проводів на одному кінці кабелю на 20 мм на другому - обрізати на таку саму довжину і з розплетених мідних проводів екранного оплетення скрутити 4 джгути і залудити; - залудити оплетення другого кінця кабелю по колу довжиною понад 5 мм для запобігання розплавленню поліетиленової ізоляції центральної жили під металеве екранне оплетення слід прокласти запобіжну ізоляцію з кабельного паперу двома шарами ; - зняти з центральної жили кабелю ізоляцію довжиною понад 15 мм; - скрутити центральні жили двох кабелів між собою та пропаяти їх; - довжина оголеного шару повинна становити 15 мм; - розрізати зняту ізоляцію центральної жили та наложити її на місце спаювання центральних жил і розплавлюючи ізоляцію паяльником покрити це місце спаю ізоляційним шаром; - запаяти облужені чотири джгути до облуженого оплетення другого кабелю симетрично з усіх боків; - на з єднання двох кабелів одягти розрізану вдовж зовнішню ізоляцію і розплавити її за допомогою паяльника з єднавши з основною ізоляцією кабелю. 3.12 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ СИСТЕМ КОНТРОЛЮВАННЯ ДОСТУПУ 3.12.1 За допомогою СКД можна забезпечити пропускний режим на КПП підохоронних об'єктів реєстрування та облік робочого часу працівників підохоронного об'єкта та відвідувачів контролювати місце перебування та переміщення осіб що мають відповідні службові повноваження або обов'язки та за місцем перебування обладнання на підохоронному об'єкті. 3.12.2 Монтаж СКД поділяється на монтаж електронного обладнання та електромеханічного обладнання який може виконуватись окремо або разом. Для визначення зон доступу складається перелік контрольованих зон та/або об'єктів вказуючи рівень доступу до них усіх працівників та відвідувачів з встановленням зчитувачів ідентифікаційної інформації для виявлення попередження та обмеження часткового або повного доступу входу/виходу людей та/або в'їзду/виїзду транспортних засобів . Відповідно до цього окремо складається перелік електронного виявлення та попередження про санкціонований/несанкціонований доступ ППК доступу сповіщувачі зчитувачі тощо та перелік електромеханічного та механічного обладнання для часткового та/або повного обмеження доступу механічні та електромеханічні турнікети шлагбауми механізовані та/або автоматизовані ворота хвіртки двері та інші пристрої обмеження доступу . 3.12.3 Для пристроїв керування обладнанням обмеження доступу та складовими системи контролювання доступу слід передбачити відокремлене місце приміщення . 3.12.4 ППК доступу встановлюються окремо або в місцях розташування ППК охоронної сигналізації в спеціально призначеному для цього приміщенні підохоронного об'єкта або в приміщенні охорони. 3.12.5 Охоронні сповіщувачі СКД як правило встановлюються на всіх дверях воротах хвіртках тощо де розташовані зчитувачі ідентифікаційної інформації що забезпечують контролювання доступу на підохоронних зонах та/або об'єктах. Зчитувачі ідентифікаційної інформації пристрої керування доступом та пристрої санкціонованого доступу повинні бути стійкими до дії кліматичних факторів відповідно до ГОСТ 15150 ГОСТ 12997 та електромагнітних завад згідно з ГОСТ 23511 а для об'єктів категорії А за ГСТУ 78.11.001 відповідно до вимог ДСТУ 4012.3 тощо. 3.12.6 За наявності системи охоронної сигналізації на об'єкті що обладнується СКД допускається загальне використання кабелів ліній зв язку шлейфів сигналізації та сигнальних ліній цієї системи з обов'язковим виконанням маркування належності проводів до визначеної системи підрозділ 3.4 . 3.12.7 Монтаж слабострумних проводів електронного обладнання та силових проводів електромеханічного обладнання СКД проводити в одному коробі трубі тощо забороняється. 3.12.8 Монтаж електричних проводок виконувати згідно з 3.3. 3.12.9 Заземлення електронного та електромеханічного обладнання виконувати відповідно до 5.4. 3.12.10. Структура побудови СКД повинна враховувати наявність інших систем що забезпечують безпеку підохоронної зони та/або об'єкту та забезпечувати їх сумісність. 3.12.11 Монтаж силових електричних проводок для вмикання пристроїв обмеження доступу електродвигунів для зачинення воріт дверних електрозамків тощо повинні забезпечувати напругу електроживлення цих пристроїв не менше мінімально допустимого значення при максимальному робочому струмі при максимальному навантаженні . Контактні з єднання силових електропроводок повинні бути випробувані на електричну міцність і мати механічну і корозійну стійкість та здійснюватись тільки стандартними методами за допомогою з'єднувальних коробок розеток вилок тощо . Гнучкі з єднання в яких прокладені силові проводи повинні бути захищеними від механічних пошкоджень гнучким металорукавом. Для забезпечення відчинення та зачинення воріт гнучкий металорукав підвішується петлевим напуском до тросу за допомогою роликів які ковзають по проводу або за допомогою спеціального сковзаючого жолоба для зменшення пружних деформацій захисного металорукава в процесі експлуатації. Акумуляторні батареї резервного електроживлення СКД повинні мати запас потужності з максимальним струмом навантаження для забезпечення спрацювання електромагнітних пристроїв дверних замків та електродвигунів відчинення воріт при відключені електромережі живлення змінного струму у разі виникнення аварійної ситуації. У разі відсутності резервного електроживлення або при недостатньому запасі їх потужності необхідно передбачати автоматичне розблокування системою дверей воріт і т.і. або передбачити можливість їх відчинення механічними пристроями при виникненні аварійної ситуації. 3.12.12 Оповіщення про несанкціонований доступ повинно надходити на ПЦС приміщення охорони або на пост охорони а також у місця передбачені проектною документацією або актом обстеження і за своїми характеристиками відрізнятись від оповіщення про проникнення та/або пожежу. 3.12.13 СКД може доповнювати раніше встановлену охоронну теле відео систему за допомогою якої можна зафіксувати та ідентифікувати правопорушника. Така система повинна вмикатись автоматично або вручну при надходженні сповіщення про несанкціонований доступ. 3.13 ВИМОГИ ДО АКУМУЛЯТОРНИХ УСТАНОВОК ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ВИКОРИСТАНІ НА ПЦС 3.13.1 У разі коли для створення системи резервного електроживлення ПЦС неекономічне використання дизель-генератора та стандартних джерел електроживлення можливе використання акумуляторних установок які обладнують відповідно до вимог ПУЕ. 3.13.2 Негерметичні акумуляторні батареї як правило розміщуються у спеціальних акумуляторних приміщеннях. Приміщення для акумуляторних батарей належать до виробничих категорії Е і повинні розташовуватись у будинках не нижче ІІ ступеня вогнестійкості відповідно до вимог СНіП 2.01.02. На дверях мають бути написи: “Акумуляторна” “Вогненебезпечно” ”З вогнем не заходити” “Палити заборонено”. 3.13.3 Приміщення для акумуляторних батарей в яких проводиться зарядження акумуляторів при напрузі більше 2 3 В на елемент належать до вибухонебезпечного класу В-Іа. 3.13.4 Приміщення для акумуляторних батарей в яких постійно проводиться підзарядження та зарядження з напругою до 2 3 В на елемент є вибухонебезпечними тільки в період формування батарей та їх зарядження після ремонту з напругою більше 2 3 В на елемент. В умовах нормальної експлуатації акумуляторних батарей з напругою до 2 3 В на елемент приміщення в яких вони розташовані не є вибухонебезпечними. 3.13.5 Температура в приміщеннях для акумуляторних батарей у зимовий період на рівні розташування акумуляторів повинна бути не нижче +10 С. На підстанціях без постійного чергування персоналу якщо акумуляторна батарея вибрана з розрахунку роботи тільки на включення та відключення вимикачів допускається температура повітря не нижче 0 С. 3.13.6 Приміщення для акумуляторних батарей у яких проводиться зарядження акумуляторів при напрузі більше 2 3 В на елемент повинні обладнуватись витяжною вентиляцією. Витяжна вентиляція має забезпечувати не менше ніж одноразовий обмін повітря за году. Коли витяжна вентиляція не може забезпечити потрібного обміну повітря застосовують примусову витяжну вентиляцію. Концентрація парів кислот у приміщенні для акумуляторних батарей повинна відповідати вимогам ПУЕ. 3.13.7 Зарядний пристрій повинен мати потужність та напругу достатню для зарядження акумуляторної батареї на 90% номінальної ємності до 8 год при попередньому 30-хвилинному розряді. 3.13.8 Акумуляторна установка повинна бути обладнана вольтметром з перемикачем та амперметрами в ланцюгах зарядного підзарядного пристроїв і акумуляторної батареї. Для зарядних і підзарядних двигунів-генераторів слід передбачати пристрої для їх виключення якщо з'являється зворотний струм. У ланцюзі акумуляторної батареї встановлюють автоматичний вимикач. 3.13.9 Акумуляторні установки в яких режим заряду батарей з напругою не більше 2 3 В на елемент повинні мати пристрій за допомогою якого напруга утримується на певному рівні. 3.13.10 Випрямляючі установки що застосовуються для зарядження та підзарядження акумуляторних батарей повинні під єднуватись до мережі змінного струму за допомогою розділювального трансформатора. 3.13.11 Шини постійного струму повинні мати пристрій для постійного контролю ізоляції що дозволяє оцінювати значення опору ізоляції та спрацьовуючий з видаванням сигналу при зниженні опору ізоляції одного із полюсів до 20 кОм у мережі 220 В 10 кОм у мережі 110 В 5 кОм у мережі 48 В 3 кОм у мережі 24 В. 3.13.12 Для акумуляторної батареї слід передбачити блокування яке не дозволить провести зарядження батареї при напрузі більше 2 3 В на елемент при відключенні вентиляції. 3.13.13 Вибір електронагрівальних приладів світильників і електропроводок для основних та допоміжних приміщень акумуляторних батарей а також монтаж вказаного електрообладнання слід виконувати відповідно до вимог ПУЕ що розміщуються у вибухонебезпечних зонах всередині та зовні приміщень під навісом або за сітчастим чи гратчастим огородженням . 3.13.14 У приміщенні для акумуляторних батарей один світильник необхідно підключити від мережі аварійного освітлення. 3.13.15 Акумулятори мають встановлюватись на стелажах або на полицях шаф стійких до впливу агресивних середовищ відповідно до вимог СНіП 3.05.06 відстань між ними повинна бути зручною для обслуговування акумуляторних батарей. 3.13.16 Стелажі для встановлення акумуляторів повинні бути випробувані і промарковані згідно з вимогами технічних умов а також захищені від дії електроліту стійким покриттям. 3.13.17 Акумулятори мають бути ізольованими від стелажів а стелажі - від землі за допомогою ізолюючих підкладок стійких до дії електроліту та його парів; акумуляторні батареї напругою до 48 В можуть встановлюватися без ізолюючих підкладок. 3.13.18 Проходи для обслуговування акумуляторних батарей повинні мати ширину між акумуляторами не менше 1м при двобічному розташуванні акумуляторів та 0 8 м при однобічному. 3.13.19 Відстань від акумуляторів до пристроїв опалення повинна бути не менше 750 мм але за умов встановлення теплових екранів з негорючих матеріалів що виключають місцеве нагрівання акумуляторів відстань може бути зменшено. 3.13.20 Відстань між струмоведучими частинами акумуляторів повинна бути не менше 0 8 м при напрузі від 65 В до 250 В у період нормальної роботи та 1 м - при напрузі вище 250 В. 3.13.21 Електрообладнання а також місце з єднання шин та кабелів повинні бути розташовані на відстані не менше 1 м від негерметичних акумуляторів і не менше 0 3 м від найнижчої точки стелі. 3.13.22 З'єднання акумуляторних батарей між собою слід виконувати мідними чи алюмінієвими неізольованими шинами або одножильними кабелями з кислотостійкою ізоляцією. З'єднання та розгалуження мідних шин та кабелів мають виконуватись зварюванням або паянням алюмінієвих - тільки зварюванням. Місця з єднання шин і кабелів з акумуляторами повинні постійно перевірятися. Електричне з єднання від вивідної плити із приміщення акумуляторних батарей до комутаційних апаратів і розподільного щита постійного струму повинно виконуватись одножильними кабелями або неізольованими шинами. 3.13.23 Неізольовані провідники повинні бути двічі пофарбовані кислотостійкою без спирту фарбою по всій довжині за винятком місця з єднання шин приєднання до акумуляторів та інших з єднань. Непофарбовані місця мають бути змащені технічним вазеліном. 3.13.24 Відстань між сусідніми неізольованими шинами а також від шин до частин споруди та інших заземлених частин повинна бути не менше 50мм. Шини повинні прокладатися на ізоляторах та закріплюватись шинотримачами відстань між опорними точками шин повинна бути не більше 2 м. 3.13.25 Ізолятори їх арматура деталі для закріплення шин та підтримуючі конструкції мають бути електрично і механічно тривкими проти дії парів електроліту; підтримуючі конструкції не заземлюються. 3.13.26 Свинцеві акумулятори ємністю не більше 72 А/год та лужні акумуляторні батареї ємністю не більше 100 А/год і напругою менше 60 В можуть встановлюватися в загальних виробничих вибухо - і пожежонебезпечних приміщеннях у металевих шафах із відособленою витяжною вентиляцією. 3.13.27 Герметичні або герметизовані акумуляторні батареї що не потребують обслуговування розміщуються в основному всередині апаратури до складу якої вони входять або у спеціально обладнаних для цього місцях полицях стелажах шафах . 3.13.28 Усі інші технічні засоби охорони крім ПЦС повинні забезпечуватися герметичними або герметизованими акумуляторними батареями що не потребують обслуговування які розміщені всередині апаратури до складу якої вони входять. 3.14 ПУСКОНАЛАГОДЖУВАЛЬНІ РОБОТИ 3.14.1 Пусконалагоджувальні роботи систем сигналізації проводяться монтажно-налагоджувальною організацією відповідно до вимог СНіП 3.05.06. 3.14.2 Пусконалагоджувальні роботи виконують у термін передбачений замовником у договорі на виконання робіт. Будь-які функціональні зміни ССОП слід закінчувати пусконалагоджувальними роботами і експлуатаційними випробуваннями що забезпечують стійку та стабільну роботу системи сигналізації без відмов і хибних сигналів тривоги . 3.14.3 Після закінчення монтажу ССОП проводяться пусконалагоджувальні роботи про що вноситься відповідний запис в акт прийняття системи сигналізації в експлуатацію. 3.14.4 Перед початком проведення пусконалагоджувальних робіт замовник повинен забезпечити : - наявність джерел електроживлення; - загальні умови безпеки праці. 3.14.5 До початку пусконалагоджувальних робіт слід провести такі роботи як настроювання регулювання юстировка складових частин сповіщувачів приладів приймально-контрольних сигнально-пускових пристроїв тощо відповідно до технічних описів інструкцій з експлуатації тощо. 3.14.6 Пусконалагоджувальні роботи виконують за чотирма етапами: - підготовчі роботи; I - регулювальні роботи; II - налагоджувальні роботи; III - комплексне налагодження ССОП. До підготовчих робіт належать: - вивчення експлуатаційної документації на складові частини ССОП; - добирання інвентарю інструментів та допоміжних технічних засобів; - обладнання робочого місця наладчиків. На ІІ етапі проводиться регулювання і юстирування складових частин ССОП. На етапах налагоджувальних робіт і комплексне налагодження ССОП коригують раніше проведене регулювання систем сигналізації. Доводять параметри настроювання до значень що наведені в експлуатаційній та НД на складові частини ССОП. Комплексне налагодження системи сигналізації полягає у перевірці складових частин ССОП в режимах “Черговому” "Тривога" "Пожежа" "Несправність” передачі сповіщень з каналами зв’язку та отриманні сигналу на ПЦС тощо. 3.14.7 Пусконалагоджувальні роботи вважаються завершеними після отримання параметрів і режимів що забезпечують стійку і стабільну роботу систем сигналізації без хибних сигналів тривоги передбачених проектом і технічною документацією. 3.15 МАРКУВАННЯ І ПЛОМБУВАННЯ 3.15.1 Технічні засоби сигналізації ППК сповіщувачі телекамери та ін. пристрої з’єднувальні та розподільні коробки після закінчення монтажно-налагоджувальних робіт повинні бути промарковані згідно з проектною документацією або актом обстеження якщо це передбачено останнім. 3.15.2 Маркування здійснюється шляхом нанесення відповідних позначень за допомогою фарби прикріплення табличок бирок тощо. 3.15.3 Маркування наноситься на поверхню виробу в зручному для цього місці фарбою або маркером стійким до води. Для виробів зовнішнього виконання – стійкими до атмосферних опадів. Нанесене маркування не повинно впливати на технічні характеристики виробу та погіршувати його дизайн. Маркування не рекомендується наносити на передній поверхні виробу та оптичні лінзи сповіщувачів. 3.15.4 Після прийняття систем сигналізації в експлуатацію монтажно-налагоджувальна організація повинна опломбувати ті прилади пристрої і сповіщувачі з якими працював спеціаліст під час монтажу регулювання та налагодження перевірити наявність і цілісність пломб підприємств-виробників на обладнанні та доопломбувати їх. 3.15.5 Маркування монтажних проводів проводиться відповідно до вимог зазначених у розділі 3.4. 3.15.6. Маркування та пломбування з’єднувальних і розподільних коробок та пристроїв проводиться згідно з проектною документацією. 3.15.7. Якщо на об’єкті здійснене маркування то дані про це вносяться у відомість змонтованих складових частин ССОП форма 12 додаток В . 4 ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ 4.1 Для прийняття в експлуатацію змонтованих ССОП наказом керівника організації підприємства замовника призначається робоча комісія. Порядок і тривалість роботи робочої комісії визначається замовником згідно з договором та відповідно до ДБН А.3.1-3. 4.2 До складу робочої комісії включаються представники: - замовника голова комісії ; - генпідрядника; - монтажної організації; - експлуатаційної організації; - проектувальника; - пожежного нагляду; - Державної служби охорони для підохоронних ДСО об’єктів . У разі необхідності можливе залучення інших спеціалістів. 4.3 Робоча комісія створюється у п'ятиденний термін після одержання письмового підтвердження монтажної пусконалагоджувальної організації щодо готовності систем сигналізації до прийняття в експлуатацію. 4.4 Під час прийняття в експлуатацію систем сигналізації монтажна пусконалагоджувальна організація повинна надати робочій комісії: - комплект робочих креслень на основі яких здійснювався монтаж систем сигналізації з усіма змінами що виникали при будівництві об’єкта; - технічну документацію підприємств-виробників; - оригінали або копії сертифікатів відповідності; - технічні паспорти або інші документи що засвідчують якість матеріалів виробів і устаткування які використовувались під час монтажних робіт; - акт обстеження об?єкта що береться під охорону форма 1 додаток В або проектна документація; - акт передавання устаткування виробів і матеріалів для монтажу форма 2 додаток В ; - акт про проведення вхідного контролю технічних засобів форма 5 додаток В ; - акт випробування захисних трубопроводів із розділювальними ущільненнями на герметичність форма 7 додаток В ; - карта нагляду за проведенням монтажних робіт форма 8 додаток В ; - акт огляду прихованих робіт форма 4 додаток В ; - акт про виявлені дефекти додаток Д ; - акт виміру опору ізоляції електропроводок форма 9 додаток В ; - акт про закінчення монтажних робіт форма 10 додаток В ; - акт про закінчення пусконалагоджувальних робіт форма 11 додаток В ; - протокол прогріву кабелів на барабанах форма 6 додаток В ; - відомість змонтованого обладнання форма 12 додаток В ; - акт про прийняття системи сигналізації в експлуатацію додаток Г . 4.5 Випробування ТЗ ССОП повинні проводитись відповідно до технічної документації підприємств-виробників. 4.6 Працездатність змонтованих ССОП під час здачі їх в експлуатацію визначається приймальною комісією відповідно до технічної документації підприємств-виробників. 4.7 Робоча комісія перевіряє відповідність виконаних монтажно-налгоджувальних робіт: - проектній документації або акта обстеження ; - технічній документації заводів-виробників; - діючій нормативній документації; - наявність сертифікатів відповідності на устаткування; - якість виконаних монтажно-налагоджувальних робіт та оцінює їх; - перевіряє працездатність технічних засобів ССОП; - робить контрольні виміри основних параметрів шлейфів сигналізації сигнальних ліній тощо. Робоча комісія приймає в експлуатацію ССОП у триденний термін з дня пред'явлення її монтажно-налагоджувальною організацією. 4.8 Встановлені ССОП вважаються прийнятими в експлуатацію якщо комісією підтверджено що виконані вимоги зазначені у 4.7 та представлені документи акти - 4.4. 4.9 У разі виявлення дефектів складається протокол недоліків у якому зазначають термін їх усунення та відповідальних. 5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 5.1 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС МОНТАЖУ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ 5.1.1 Під час проведення робіт із монтажу ССОП слід керуватися вимогами: СНіП ІІІ-4 СНіП 3.05.06 ПУЕ ПТЕ ПТБ ДНАОП 0.00-1.21 НАПБ А.01.001 ДНАОП 0.00-1.31. 5.1.2 Під час монтажу транспортуванні збереженні списанні і похованні радіоізотопних сповіщувачів слід дотримуватись вимог: ОСП-72/89 а також СанПіН № 1946-78. 5.1.3 При роботі з ручними електроінструментами необхідно додержуватися вимог ГОСТ 12.2.013.0. 5.1.4 При роботі з клеями слід додержуватися запобіжних заходів і правил безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007. 5.1.5 При роботі з будівельно-монтажним пістолетом типу ПЦ-52-1 необхідно додержуватися вимог РТМУ 36-31-94. 5.1.6 Кваліфікація персоналу що залучається до монтажу повинна відповідати вимогам та методиці встановлення кваліфікації які розроблено на основі моделі передбаченої ДСТУ ISO 9001. 5.2 ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ МОНТАЖІ ССОП У ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОНАХ 5.2.1 ППК і сповіщувачі що працюють від мережі змінного струму як правило повинні встановлюватися поза пожежонебезпечними зонами. 5.2.2 При установці ППК відкрито на негорючих вертикальних будівельних основах і в шафі що не горить слід забезпечити природний теплообмін. Вентиляційні отвори виконуються у вигляді жалюзі. 5.2.3 Під час монтажу ППК сповіщувачів або їхніх окремих блоків на горючих основах дерев'яні стіни монтажний щит із дерева або ДСП завтовшки 10 мм необхідно застосовувати вогнезахисний листовий матеріал метал – завтовшки не менше 1 мм азбоцемент гетинакс текстоліт склопластик - завтовшки не менше 3 мм що закриває монтажну поверхню під приладом який повинен виступати за контури не менше ніж на 50 мм або металевий щиток відповідно до вимог ГОСТ 9413 ГОСТ 8709. 5.2.4 У разі встановлення декількох ППК у ряд слід дотримуватися таких відстаней: а між ППК у ряду - понад 50 мм; б між рядами ППК - понад 200 мм. 5.2.5 Відстань від відкрито змонтованих ППК і сповіщувачів що працюють від мережі змінного струму до розташованих у безпосередній близькості горючих матеріалів або речовин за винятком монтажної поверхні - повинна бути понад 600 мм. 5.2.6 Конструктивне виконання стаціонарних світлових і звукових оповіщувачів повинно відповідати вимогам ГОСТ 14254. 5.2.7 Встановлення світлових і звукових сповіщувачів що працюють від мережі змінного струму допускається тільки на негорючій стандартній арматурі. 5.2.8 Під час установки світлових оповіщувачів що працюють від мережі змінного струму всередині приміщення місце установки вибирається згідно з 5.2.5. При цьому відстань від колби лампи до дерев'яної стелі стіни і віконної рами має бути не менше 50 мм. 5.2.9 При установці одного або кількох світлових оповіщувачів у безпосередній близькості від ППК а також між самими оповіщувачами відстань повинна бути не менше 50мм. 5.2.10 У разі установлення світлових оповіщувачів усередині приміщення не допускається використання лампи накалювання потужністю більше 60 ВТ. 5.2.11 У пожежноебезпечних зонах будь-якого класу повинні застосовуватись кабелі і проводи що мають ізоляцію і оболонку з негорючих матеріалів із горючою поліетиленовою ізоляцією - не допускаються. 5.2.12 Через пожежонебезпечні зони будь-якого класу а також на відстанях менше 1 м по горизонталі і вертикалі від пожежонебезпечної зони не допускається прокладання транзитної електропроводки і кабельних ліній всіх напруг. 5.2.13 У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу допускаються усі види прокладання кабелів і проводів. Відстань від кабелів і ізольованих проводів при відкритому прокладанні безпосередньо по конструкціях на ізоляторах лотках тросах до місць збережених розміщуваних пальних речовин повинно бути не менше 1 м. Прокладання незахищених ізольованих проводів з алюмінієвими жилами в пожежонебезпечних зонах будь-якого класу повинно проводитись у трубах і коробах. 5.2.14 Сталеві труби електропроводки сталеві труби і короби з неброньованими і броньованими кабелями слід прокладати на відстані не менше 0 5 м від трубопроводів бажано з боку трубопроводів із негорючих речовин. 5.2.15 З єднувальні розподільні коробки які застосовують в електропроводках у пожежнонебезпечних зонах будь-якого класу повинні мати ступінь захисту оболонки не менше IР 43 згідно з ПУЕ. Застосування сполучних кабельних муфт у пожежонебезпечних зонах не допускається. 5.2.16 При проходженні проводів або одножильних кабелів крізь стіни з одного пожежонебезпечного приміщення в інше а також назовні провід або кабель необхідно прокладати в окремому відрізку сталевої тонкостінної труби за умов що напруга у провідниках не перевищуватиме 25 А. Зазори між проводами або кабелями і трубою в місці проходу повинні бути щільно забиті складом що легко пробивається із неспалахуючих матеріалів. 5.3 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ССОП У ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОНАХ 5.3.1 Монтаж ССОП у вибухонебезпечних зонах повинен проводитися згідно з проектом виконаним спеціалізованою монтажною організацією та вимогами ПУЕ. 5.3.2 ССОП за винятком сповіщувачів що включаються в іскронебезпечні ланцюги призначені для монтажу у вибухонебезпечних зонах повинні залежно від класів вибухонебезпечних зон мати виконання що відповідає вимогам ПУЕ. За таких умов вибухонебезпечні системи сигналізації повинні за вибухозахистом відповідати категорії і групі вибухонебезпечних сумішей що можуть утворитися в зоні і мати відповідне маркування за вибухозахистом. Допускається встановлення ССОП у вибухонебезпечних зонах будь-якого класу за умов що рівень їхнього вибухозахисту або ступінь захисту є вищим. 5.3.3 Перед початком монтажу ССОП призначених для встановлення у вибухонебезпечних зонах інші ССОП іскронебезпечні ланцюги яких заходять до вибухонебезпечних зон слід перевірити згідно з маркування за вибухозахистом на наявність попереджувальних написів пломб що заземлюють пристрої відсутність ушкодження оболонок. Не допускається встановлення ССОП з виявленими дефектами. 5.3.4 Прокладання кабелів і проводів а також заземлення і занулення технічних засобів сигналізації у вибухонебезпечних зонах слід виконувати згідно з вимогами проекту ДБН В. 2.5-13 СНіП 3.05.06 і ПУЕ. 5.3.5 У вибухонебезпечних зонах класів В-І В-Іа за ПУЕ слід застосовувати проводи і кабелі з мідними жилами. 5.3.6 У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу застосовуються: - проводи з гумовою полівінілхлоридною ізоляцією; - кабелі з гумовою полівінілхлоридною і паперовою ізоляцією в гумовій полівінілхлоридній і металевій оболонках. 5.3.7 Способи прокладання кабелів і проводів у вибухонебезпечних зонах зазначені в таблиці 8. Таблиця 8. Кабелі і провід Способи прокладання Клас вибухонебезпечних зон згідно з ПУЕ Броньовані кабелі Відкрито - по стінах і будівельних конструкціях на скобах і кабельних конструкціях; у коробах лотках на тросах кабельних і технологічних естакадах; у каналах. Сховано - під землею у траншеях блоках У зонах будь-якого класу Неброньовані кабелі в гумовій полівінілхлоридній і металевій оболонках Відкрито - при відсутності механічних і хімічних впливів; по стінах і будівельних конструкціях на скобах і кабельних конструкціях у лотках на тросах. В-Іб В-Іг. В-ІІа В-Іа крім силових мереж і повторних ланцюгів до 1 кВ У каналах пилоущильнених наприклад покритих асфальтом або засипаних піском В-ІІ В-ІІа Відкрито - у коробах В-Іа В-Іб В-Іг Відкрито і сховано - у сталевих водо- та газопровідних трубах У зонах будь-якого класу Ізольовані проводи Те саме Те саме 5.3.8 Допускається для іскронебезпечних ланцюгів у вибухонебезпечних зонах будь-якого класу всі перераховані способи прокладання проводів і кабелів. 5.3.9 У разі прокладання іскронебезпечних ланцюгів слід дотримуватись таких вимог: а іскронебезпечні ланцюги потрібно відокремлювати від інших ланцюгів згідно з ГОСТ 22782.5; б використання одного кабелю для іскробезпечних та іскронебезпечних ланцюгів не допускається; в ізоляція проводів іскронебезпечних ланцюгів повинна бути синього кольору маркуються тільки кінці проводів; г проводи іскронебезпечних ланцюгів повинні бути захищеними від наводок не порушуючи їхню іскронебезпечність. 5.3.10 Проходи кабелів крізь внутрішні стіни і міжповерхові перекриття в зонах класів В-І В-Іа слід виконувати у відрізках водогазопровідних труб. Зазори між трубами і кабелями повинні бути забиті ущільнюючою сумішшю на глибину від 100 мм до 200 мм від кінця труби із загальною товщиною що забезпечує вогнестійкість будівельних конструкцій. 5.3.11 При переході труб електропроводки з приміщення у вибухонебезпечній зоні класу В-І або В-Іа в приміщення з нормальним середовищем або вибухонебезпечну зону іншого класу з іншою категорією або групою вибухонебезпечної суміші або назовні труби з проводами в місцях проходу через стіну повинні мати ущільнення в спеціальній коробці. Допускається встановлення розділювальних ущільнень із боку вибухонебезпечної зони або зовні якщо у вибухонебезпечній зоні установка розділювальних ущільнень неможлива. 5.3.12 Не допускається використання з єднувальних і розподільних коробок для виконання розділювальних ущільнень. 5.3.13 Розділювальні ущільнення встановлені в трубах електропроводки випробовують надлишковим тиском повітря 250 кПа 2 5 ат протягом 3 хв допускається падіння тиску не більше ніж до 200 кПа 2 ат . За результатами випробувань складається акт за встановленою формою форма 7 додаток В . 5.3.14 У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу не допускається встановлення з єднувальних та розподільних кабельних муфт за винятком іскронебезпечних ланцюгів. 5.3.15 Запровадження кабелів у корпуси приладів пристроїв сповіщувачів систем сигналізації повинні виконуватися за допомогою вступних пристроїв за умов ущільнення місць запровадження. Не допускається запровадження захисних електропроводів у корпуси обладнання систем сигналізації що мають запровадження тільки для кабелів. 5.3.16 Отвори в стінах та підлозі для проходу кабелів і труб електропроводки повинні бути щільно забиті вогнестійкими матеріалами. 5.3.17 Через вибухонебезпечні зони будь-якого класу а також на відстані менше 5 м по горизонталі і вертикалі від вибухонебезпечної зони не допускається прокладання транзитної електропроводки і кабельних ліній будь-якої напруги допускається їхнє прокладання в трубах закритих коробах підлогах. Заземлення і занулення 5.3.18 У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу заземленню або зануленню при будь-якій напрузі змінного і постійного струму за допомогою спеціально прокладених провідників підлягають: а металеві корпуси сповіщувачів у вибухонебезпечному виконанні; б троси що застосовують під час установлення сповіщувачів; в металеві оболонки кабелів; г сталеві труби електропроводок. Труби електропроводок заземлюються за допомогою перемичок виконаних монтажною організацією будову яких слід обумовити в проекті. 5.3.19 Під час здачі в експлуатацію систем сигналізації у вибухонебезпечних зонах робоча комісія повинна перевірити: - встановлені вибухозахисні прилади пристрої змонтовані проводи і кабелі згідно із проектом; - виконання запроваджень проводів і кабелів до електроустаткування та надійність контактних з'єднань під час огляду вступних пристроїв або апаратів при знятих кришках; - наявність заводських заглушок на невикористаних отворах; - наявність розділювальних ущільнень в електропроводці після монтажу; - відповідність схеми зовнішніх з'єднань довжини і марок сполучних кабелів розміри напруги монтажно-експлуатаційної інструкції що прикладається до приладів і пристроїв які мають іскронебезпечне виконання. 5.4 ЗАЗЕМЛЕННЯ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ 5.4.1 Захисне заземлення і занулення систем сигналізації повинно відповідати вимогам ПУЕ СНіП 3.05.06 та технічній документації заводів-виробників устаткування і апаратури ГОСТ 12.2.007.0. Заземлення або занулення технічних засобів сигналізації слід виконувати: а при електроживленні систем сигналізації від напруги змінного струму 380 В та вище при електроживленні систем сигналізації від напруги постійного струму 440 В та вище - в усіх електроустановках; б при електроживленні систем сигналізації від напруги змінного струму з номінальним значенням від 42 В до 380 В та при електроживленні систем сигналізації від напруги постійного струму з номінальним значенням від 110 В до 440 В. 5.4.2 За умов номінальних значень напруги змінного струму від 42 В і до 110 В постійного струму в усіх випадках заземлення або занулення технічних засобів сигналізації не потрібно. 5.4.3 Заземлення не потребують корпуси електроприймачів із подвійною чи підсиленою ізоляцією прилади класу II за класифікацією ГОСТ 12.2.007.0 . Також не потребують заземлення джерела живлення з трансформатором на вході або перетворювачем якщо вхідна та вихідні обмотки трансформатора чи перетворювача не мають електричного зв’язку та між ними є подвійна чи підсилена ізоляція. 5.4.4 Для заземлення слід використовувати природні заземлювачі за умов відсутності або неможливості використання застосовують штучні заземлювачі. За природні заземлювачі використовують: - прокладені під землею водопровідні й інші металеві трубопроводи окрім трубопроводів пальних рідин пальних або вибухових газів і сумішей; - металеві та залізобетонні конструкції будинків і споруд що перебувають в зіткненні з землею; - металеві шунти гідротехнічних споруд затвори тощо; - свинцеві оболонки кабелів прокладених під землею. Алюмінієві оболонки кабелів та неізольовані алюмінієві провідники не використовують як природні заземлювачі. 5.4.5 Для заземлення електроустановок різних призначень та різних напруг розташованих поблизу рекомендується застосовувати один загальний заземлюючий пристрій. 5.4.6 Якщо заземлення занулення та захисне вимикання неможливе припускається обслуговування електрообладнання з ізолюючих площадок. 5.4.7 Опір пристрою для заземлення електроустаткування повинен бути не більше 4 Ом. 5.4.8 Для штучних заземлювачів слід застосовувати сталь. Фарбування штучних заземлювачів не потрібне. Розміри сталевих штучних заземлювачів повинні бути не нижче: а діаметр круглих пруткових заземлювачів мм: 0 неоцинкованих - 10 1 оцинкованих - 6 б перетин прямокутних заземлювачів - 48 мм2 0 товщина прямокутних заземлювачів - 4 мм 1 товщина полиць кутової сталі - 4 мм. 5.4.9 Не допускається використання металевих оболонок трубчастих проводів що несуть троси при тросовій електропроводці металевих ізоляційних труб металорукавів а також броні і свинцевих оболонок. 5.4.10 У приміщеннях і в зовнішніх установках у яких потрібно заземлення ці елементи повинні бути заземлені і мати надійні з'єднання. Металеві сполучні муфти і коробки повинні бути приєднані до броні і до металевих оболонок паянням або болтовими з'єднаннями. 5.4.11 У ланцюзі захисних провідників що заземлюють не повинно бути роз’єднуючих пристосувань і запобіжників. 5.4.12 У приміщеннях сухих без агресивного середовища захисні провідники що заземлюють прокладаються безпосередньо по стінах. У вологих особливо вологих приміщеннях і в приміщеннях з агресивним середовищем захисні провідники що заземлюють слід прокладати на відстані від мережі не менше чим 10 мм. 5.4.13 Місця проходження захисних провідників що заземлюють через стіну та перекриття повинні бути без з'єднань і відгалужень та зашпортовуватись. Місця запровадження провідників що заземлюють у будинки повинні позначатись пізнавальними знаками. 5.4.14 Захисні провідники що заземлюють і частини електроустаткування зварюють або з'єднують болтами. Болт гвинт шпилька для приєднання заземлюючого провідника повинен бути виготовлений з металу стійкого до корозії або покритий металом який захищає його від корозії він не повинен мати поверхневого фарбування. Навколо болта гвинта шпильки повинна бути контактна площадка для приєднання заземлюючого провідника яка захищена від корозії або виготовлена з антикорозійного металу та не пофарбована. Діаметр болта гвинта шпильки та контактної площадки повинні відповідати вимогам зазначеним у таблиці 9. Таблиця 9 Номінальний струм електротехнічного виробу А Номінальний діаметр різьблення для місця приєднання не менше Діаметр контактної площадки місця приєднання мм на площині поверхні підвищення відносно поверхні від 4 до 6 М 3 10 7 від 6 до 16 М 3 5 11 8 від 16 до 40 М 4 12 9 від 40 до 63 М 5 14 11 від 63 до 100 М 6 16 12 від 100 до 250 М 8 20 17 від 250 до 630 М 10 25 21 Понад 630 М 12 28 24 Примітка 1. При струмі більше 250А допускається замість одного болта ставити два із сумарним поперечним перетином не менше необхідного. За струм при виборі найменшого діаметра болта для споживачів та перетворювачів електромагнітної енергії слід приймати значення струму яке споживається виробом від джерела мережі змінного струму для джерел електромагнітної енергії – значення номінального струму навантаження. Примітка 2. Для джерел електромагнітної енергії які мають декілька номінальних струмів вибір діаметра болта слід проводити за найбільшим із цих струмів. 5.4.15. У системах та приладах має бути забезпечено електричне з’єднання всіх доступних для дотику металевих неструмоведучих частин системи та приладів які можуть опинитися під напругою з елементами для заземлення. Значення опору між заземлюючим болтом гвинтом шпилькою та кожною з доступних для дотику металевих неструмоведучих частин систем та приладів які можуть опинитися під напругою не повинно перебільшувати 0 1 Ом. 5.4.16. Елементами для заземлення повинні бути обладнані металеві частини виробів які підлягають заземленню: - оболонки корпуси шафи; - каркаси рами стійки шасі основи панелі плити та інші частини виробів які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції. Дозволяється не виконувати елементи для заземлення у таких частин виробів з числа наведених вище : - корпусів виробів що призначені для встановлення на заземлених щитах металічних стінах камер розподільчих пристроїв у шафах; - неструмоведучих металічних частинах виробів які мають електричний контакт із заземленими частинами за умов виконання вимог зазначених у 5.4.15; - частин що закріплені в ізоляційному матеріалі або проходять крізь нього та ізольовані як від заземлених так і від частин що знаходяться під напругою за умов що під час роботи приладу вони не можуть опинитися під напругою чи доторкнутися до заземлених частин . 5.4.17. Кожну частину виробу чи приладу яку обладнано елементом для заземлення слід виконати таким чином щоб: - була можливість її незалежного приєднання до заземлювача або заземлюючої магістралі за допомогою окремого відгалуження щоб у разі зняття будь-якої заземленої частини виробу чи приладу наприклад для ремонту ланцюги заземлення інших частин не переривалися; - не виникало потреби в послідовному з’єднанні кількох частин виробів що потребують заземлення; - виключити можливість послідовного вмикання в захисний провідник частин що заземлюються. 5.4.18. Заземлення частин виробу що мають рухомі частини слід виконувати за допомогою гнучких з’єднувачів або ковзаючими контактами при цьому в місці контакту поверхні з ємної та нез ємної частин оболонки повинні бути захищені від корозії та не бути покриті електроізоляційними лаками фарбами та емалями. 5.4.19. Розміри захисних провідників що заземлюють подані в таблиці 10. Таблиця 10 Найменування Мідь Алюміній Сталь 1 2 3 4 5 6 у будинках при зовнішньому встановленні під землею Неізольовані провідники: перетин мм2 4 6 - - - діаметр мм - - 5 6 10 Ізольовані проводи: перетин мм2 1 5 2 5 - - - Заземлюючі і нульові жили кабелів і багатожильних проводів у загальній захисній оболонці з фазними жилами: перетин мм2 1 2 5 - - - Кутова сталь: товщина полиці мм - - 2 2 5 4 Смугова сталь: перетин мм2 - - 24 48 48 товщина мм - - 3 4 4 Водогазопровідні труби сталеві : товщина стінки мм - - 2 5 2 5 3 5 Тонкостінні труби сталеві : товщина стінки мм - - 1 5 2 5 не допуска-ється 6 ГАРАНТІЇ ВИКОНАННЯ РОБІТ 6.1 Монтажно-налагоджувальна організація що отримала сертифікат відповідності на відповідність моделі передбаченої ДСТУ ISO 9001 та/або послугу з монтажу об’єкта має гарантувати якість монтажних робіт встановлених ССОП на термін указаний в договорі. Монтажно-налагоджувальна організація зобов'язана в терміни зазначені вище усунути всі дефекти що виникли з її вини. Примітка. У випадку модернізації ССОП організація що виконувала монтажні роботи з модернізації встановлює новий термін гарантії з моменту здачі системи в експлуатацію. 6.2 Акт про виявлені дефекти складає комісія за участю представників замовника монтажно-налагоджувальної організації пожежної охорони підрозділу охорони організації що здійснює експлуатацію ССОП спеціалізованої організації що здійснює їх централізоване технічне обслуговування. Для участі в роботі комісії організації зобов'язані відряджати своїх представників у 5-денний термін із дня одержання письмового повідомлення замовника. У разі неявки у встановлений термін представника монтажно-налагоджувальної організації акт про виявлені дефекти складається без його участі. 6.3 Монтажно-налагоджувальна організація не несе відповідальності за: - несправності що виникли через недодержання інструкцій з експлуатації ССОП; - дефекти що виникли під час експлуатації ССОП з вини заводів-виробників обладнання; - порушення пошкодження ССОП що виникли під час ремонтно-будівельних робіт тощо після прийняття системи в експлуатацію. Додаток А довідковий Перелік нормативних документів на які є посилання у даних Нормах У цьому стандарті є посилання на такі стандарти: ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги ДСТУ ІЕС 60839-1-3-2002 Системи тривожної сигналізації. Частина 1. Загальні вимоги. Розділ 3. Випробування систем тривожної сигналізації на вплив зовнішніх чинників ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення ДСТУ 4012.1-2001 Засоби безпечного зберігання. Сховища двері сховищ сейфи і АТМ сейфи. Вимоги класифікація та методи випробувань на тривкість до злому ДСТУ 4012.3-2001 Засоби безпечного зберігання. Замки високої безпеки. Вимоги класифікація та методи випробувань на опір до несанкціонованого відмикання ДБН А.2.2-3-97 Проектування. Склад порядок розроблення погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.3.1-3-94 Управління організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів. Основні положення ДБН А.3.1-5-96 Управління організація і технологія. Положення про гарантійний паспорт-сертифікат на об?єкт що вводиться в експлуатацію ДБН В.2.5-13-98 Інженерне обладнання споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд ГСТУ 78.11.001-98 Укріпленість об’єктів що охороняються за допомогою пультів централізованого спостереження Державної служби охорони. Загальні технічні вимоги ВСН 59-88 р / Госкомархитектура. Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования ПУЕ Правила устройства электроустановок ПУЭ . Шестое издание переработаное и дополненное. /Москва Энергоатомиздат 1985 затверджені Міненерго СРСР 04.07.84 ПТБ Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей ПТЕ Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей ПТЭ . /Москва Энергоатомиздат 1989” затверджені Міненерго СРСР 21.12.85 ДНА0П 0.00-1.21-98 Правила безопасной эксплуатации электроустановок в Украине затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98. № 4 зареєстровані Мін’юстом України 10.02.98 за № 93/2533” ДНАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 №21 зареєстровані Мін’юстом України 17.06.99 за №382/3675 РТМУ 36-31-94 Інструкції по застосуванню порохових інструментів при виконанні монтажних і спеціальних будівельних робіт ОСП-72/89 Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізуючих випромінювань СанПіН№ 1946-78.Санітарних правил устрою й експлуатації радіоізотопних приладів Положення про взаємовідносини організації генеральних підрядчиків із субпідрядними організаціями Правила про договори підряду на капітальне будівництво СНіП 3.05.06-85 Электротехнические устройства СНіП 3.05.07-85 Системы автоматизации. Проектмонтажавтоматика СНіП ІІІ-4-80* Техника безопасности в строительстве СНіП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности ГОСТ 12.2.013.0-91 ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования ГОСТ 433-73 Кабели силовые с резиновой изоляцией. Технические условия ГОСТ 6323-79 Провода с поливинилхлоридной изоляцией для електрических установок. Техническкие условия ГОСТ 8709-82 Щитки осветительные для промышленных и общественных зданий. Общие технические условия ГОСТ 8734-75 Трубы стальные бесшовные холоднодеформированные ГОСТ 9413-78 Щитки осветительные для жилых зданий. Общие технические условия ГОСТ 10704-91 Трубы стальные електросварные прямошовные ГОСТ 12997-84 Изделия ГСП. Общие технические условия ГОСТ 13489-79. Герметики марок У-30М и УТ-31. Технические условия ГОСТ 14254-96 Степени защиты обеспечиваемые оболочками Код IP ГОСТ 15150-69 Машины приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории условия эксплуатации хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды ГОСТ 16442-80 Кабели силовые с пластмассовой изоляцией. Технические условия ГОСТ 19034-82 Трубки из поливинилхлоридного пластика. Технические условия ГОСТ 22782.5-78 Єлектрооборудование взрывозащещенное с видом взрывозащиты. Искробезопасная єлектрическая цепь. Технические требования и методы испытаний ГОСТ 23511-79 Радиопомехи индустриальные от электротехнических устройств эксплуатируемых в жилых домах или подключенных к их электрическим сетям. Нормы и методы измерения ГОСТ 26342-84 Средства охранной пожарной и охранно-пожарной сигнализации. Типы основные параметры размеры ГОСТ 32622-75 Трубы стальные бесшовные холодноформированные. Технические условия Додаток Б обов’язковий Терміни та визначення Термін Визначення Безвідмовність властивість Властивість об'єкта виконувати потрібні функції в певних умовах протягом заданого інтервалу часу чи наробітку ДСТУ 2860 Відмова Подія яка полягає у втраті об'єктом здатності виконувати потрібну функцію тобто у порушенні працездатного стану об'єкта Примітка. «Відмова» є подія на відміну від «несправності» що є станом та причиною відмови ДСТУ 2860 Відновлення Подія яка полягає в тому що після несправності об'єкт знову відновлює здатність виконувати потрібну функцію ДСТУ 2860 Готовність Властивість об'єкта бути здатним виконувати потрібні функції в заданих умовах у будь-який час чи протягом заданого інтервалу часу за умови забезпечення необхідними зовнішніми ресурсами Примітка 1. Ця властивість залежить від поєднання властивостей безвідмовності ремонтопридатності та забезпечення технічного обслуговування і ремонту. Примітка 2. Необхідні зовнішні ресурси що не належать до ресурсів технічного обслуговування та ремонту не впливають на властивість готовності об'єкта ДСТУ 2860 Граничний стан Стан об'єкта за яким його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна або відновлення його працездатного стану неможливе чи недоцільне. Примітка. Граничний стан наступає наприклад тоді коли параметр потоку відмов стає неприйнятним та чи об?єкт стає неремонтопридатним внаслідок несправності Дефект Кожна окрема невідповідність об'єкта встановленим вимогам ДСТУ 2860 Довговічність Властивість об'єкта виконувати потрібні функції до переходу у граничний стан при встановленій системі технічного обслуговування та ремонту ДСТУ 2860 Замовник Інвестор або його довірена особа що укладає договір контракт на проектування та будівництво об’єкта контролює його виконання та здійснює інші функції на підставі встановлених чинним законодавством повноважень Збій Самоусувна відмова або одноразова відмова яку незначним втручанням усуває оператор Збережуваність Властивість об'єкта зберігати в заданих межах значення параметрів що характеризують здатність об'єкта виконувати потрібні функції під час і після зберігання та чи транспортування ДСТУ 2860 Надійність Властивість об'єкта зберігати у часі в установлених межах значення всіх параметрів які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах застосування технічного обслуговування зберігання та транспортування. Примітка 1. Надійність є комплексною властивістю що залежно від призначення об'єкта і умов його застосування може містити в собі безвідмовність довговічність ремонтопридатність та збережуваність чи певні поєднання цих властивостей. Примітка 2. Наведений термін використовують лише для загального некількісного опису вказаних властивостей ДСТУ 2860 Неплановий ремонт Технічне обслуговування та ремонт що їх виконують після виявлення несправності для повернення об єкта в стан у якому він здатний виконувати потрібну функцуію ДСТУ 2860 Непрацездатний стан; непрацездатність Стан об'єкта за яким він нездатний виконувати хоч би одну з потрібних функцій ДСТУ 2860 Несправність Стан об'єкта за яким він нездатний виконувати хоч би одну із заданих функцій об'єкта. Примітка. Несправність часто є наслідком відмови об'єкта але може бути й без неї ДСТУ 2860 Об єкт Система споруда машина підсистема апаратура функційна одиниця пристрій елемент чи будь-яка їх частина що розглядається з погляду надійності як самостійна одиниця ДСТУ 2860 Оповіщувач Пристрій призначений для подавання сигналу тривоги з метою оповіщання людей про тривогу ДСТУ 3960 Охоронний сповіщувач Пристрій для формування сповіщення про тривогу у разі виявляння проникнення ДСТУ 3960 Пожежний сповіщувач Пристрій для формування сигналу про пожежу Помилка оператора Дія людини яка призвела до ненавмисного наслідку Пошкодження Подія яка полягає у порушенні справного стану об'єкта коли зберігається його працездатність ДСТУ 2860 Працездатний стан; працездатність Стан об'єкта який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції ДСТУ 2860 Прилад приймально-контрольний охорон-ний і охоронно-пожежний Прилад призначений для прийняття сповіщень від сповіщувачів або інших приладів та пристроїв збирання оброблення подавання цих сповіщень в заданому вигляді та їх подальшого передавання а також для керування виносними пристроями і в деяких випадках для електроживлення сповіщувачів або виносних пристроїв Проектна документація Затверджена в установленому порядку сукіпність необхідних документальних матеріалів для будівництва що вміщують креслення розрахунки макети схеми обгрунтування прийнятих рішень тощо Проектні роботи Роботи що пов’язані із створенням проектної документації для будівництва Ремонт Комплекс операцій для відновлення справного стану чи працездатності об'єкта та відновлення ресурсів об'єктів чи їх складових частин ДСТУ 2860 Ремонтопридатність властивість Властивість об'єкта бути пристосованим до підтримання та відновлення стану в якому він здатний виконувати потрібні функції за допомогою технічного обслуговування та ремонту ДСТУ 2860 Рівень безпеки Показник який визначається як ступінь перекриття рівня ризику рівнем захищеності Рівень захищеності Показник який визначається як ступінь технічних та організаційних заходів що використовуються для забезпечення безпеки для життя людей збереження майна або довкілля Рівень ризику Показник який визначається як ступінь небезпеки для життя людей для збереження майна або довкілля Рубіж охорони Умовний кордон в підохоронній зоні або об єкті Рубіж охоронної сигналізації Умовний кордон в підохоронній зоні або об єкті що охороняється за допомогою системи охоронної сигналізації ДСТУ 3960 Системи сигналізації охоронного призначення ССОП Системи: охоронної сигналізації СОС охоронно-пожежної сигналізації СОПС теле відео контролювання СТВК теле відео спостереження СТВС контролювання доступу СКД що можуть діяти разом в будь-якому їх поєднанні або незалежно одна від одної які призначені для виявляння та попереджування про наявність небезпеки для життя людини для збереження майна або довкілля Сповіщувач Пристрій для формування сповіщення про тривогу в разі виявляння небезпеки ДСТУ 3960 Справність Стан об'єкта за яким він здатний виконувати усі задані функції об'єкта ДСТУ 2860 Термін збережуваності Календарна тривалість зберігання та чи транспортування об'єкта протягом якої значення параметрів що характеризують здатність об'єкта виконувати потрібні функції перебувають у заданих межах ДСТУ 2860 Термін служби Календарна тривалість експлуатації об?єкта від початку чи її поновлення після ремонту до переходу в граничний стан ДСТУ 2860 Технічне обслуговування Комплекс операцій чи операція для підтримки справного стану чи працездатності об'єкта при використанні його за призначенням під час простою зберігання та транспортування ДСТУ 2860 Технічне обслуговування та ремонт Сукупність усіх технічних та організаційних дій у тому числі й технічного нагляду спрямованих на підтримку чи повернення об єкта в стан в якому він здатний виконувати потрібну функцію ДСТУ 2860 Технічний огляд Захід який виконується ручним чи автоматичним способом з метою спостереження за технічним станом об єкта ДСТУ 2860 Часткова відмова Відмова що призводить до неспроможності об'єкта виконувати частину з потрібних функцій ДСТУ 2860 Додаток В обов?язковий Виробничі документи які оформлюють під час монтажу систем сигналізації Форма 1 АКТ обстеження об?єкта що береться під охорону « » 200 р. область місто селище Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Опис фактичної укріпленості об?єкта 0. Пропозиції щодо обладнання об?єкта системами сигналізації: тип кількість підключення на ПЦО автономно Заблокувати: Найменування конструкцій що блокуються Кільк. Назва матеріал Тип і кількість сповіщувачів Примітка Кабельну мережу системи сигналізації провести проводами: тип проводів їх довжина тощо Провода прокласти вказівки щодо протяжності електропроводки види прокладання проводів і їхнього захисту 1. Електроживлення: вказівки щодо електроживлення складових частин системи сигналізації та розташування джерел електроживлення 2. Перелік заходів з техічної укріпленості об?єкта згідно з ГСТУ 78.11.001: 0.0 Стіни перекриття підлога перегородки 1.0 Двері 2.0 Вітрини віконні прорізи 3.0 Люки приямки вентиляційні шахти короби та інші конструкції елементів будинків та приміщень 4.0 Замки елементи кріплення замикаючих пристроїв 5.0 Конструктивні елементи об?єктів що споруджуються з ЛМК типу “Модуль” 6.0 Для початку монтажних робіт Замовнику необхідно виконати: вказати повний перелік робіт 0. 1. 2. 3. Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. м.п. Примітка. До акта долучається кошторис на монтажно-налагоджувальні роботи та план-схема об'єкта. Форма 2 АКТ передачі устаткування виробів і матеріалів для монтажу « » 200 р. область місто селище Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Представник замовника: організація посада П.І.Б. Представник ДСО: організація посада П.І.Б. Найменування обладнання Марка тип виробу Од. вим. Кількість Ціна грн Сума грн Разом: ПДВ 20% Всього: грн. коп. Представник замовника: організація посада П.І.Б. Представник ДСО: організація посада П.І.Б. м.п. Форма 3 АКТ готовності будинків та споруд до монтажних робіт « » 200 р. область місто селище Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Комісія провела огляд будови споруди і перевірила якість виконаних будівельних робіт найменування організації та склала даний акт про те що: 1. До приймання пред’явлено будову споруду приміщення та кімнату охорони . 2. Початок робіт “ ” 200 р. Закінчення робіт “ ” 200 р. Висновок робочої комісії: приклад: роботи виконані відповідно до проекту нормативних документів в повному обсязі згідно з проектом та договором № від з оцінкою якості робіт “ ” претензій з якості виконаних робіт немає зобов'язання виконані в строк На підставі вищевикладеного дозволяється виконувати такі види монтажних робіт: навести перелік монтажних робіт Якщо після монтажу вищевказаних систем виникне потреба проводити оздоблювальні роботи які можуть забруднити змонтовані системи приведення систем у попередній стан проводить відповідна будівельна організація. Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. м.п. Форма 4 АКТ огляду прихованих робіт « » 200 р. область місто селище Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Роботи проводились у період з до назва монтажної організації Вид та місце прокладання електропроводки або лінії блокування в штробі трубах металевих рукавах тощо стіни стелі підлога тощо Марка проводу кабелю Параметри Наявність та кількість спайок Термін виконання ємність діаметр жил довжина Проведені роботи з прокладання електропроводки та ліній блокування виконані згідно з позначення нормативного документа на відповідність якому проводились роботи Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. м.п. Примітка. Акт складається під час монтажу електричних проводок та ліній блокування по стінах стелях підлозі у каналізаціях під землею тощо. Форма 5 АКТ проведення вхідного контролю технічних засобів « » 200 р. область місто селище Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Змонтовані такі технічні засоби: Найменування Тип марка Завод виробник Заводський номер Дата виготовлення Дата постачання Висновок Висновок про готовність чи або навести перелік порушень пройшли вхідний контроль та відповідають документації підприємства виробника. Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. м.п. Форма 6 ПРОТОКОЛ прогріву кабелю на барабанах « » 200 р. область місто селище Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Номер барабана Марка кабелю Число жил і перетин мм2 Довжина кабелю м Температура о С Напруга В Струм A Температура в місці прокладки о С початок кінець “ ” 200 р. дата закінчення робіт з прокладання Члени комісії: Форма 7 АКТ випробування захисних трубопроводів із розділювальними ущільненнями на герметичність область місто селище « » 200 р. Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Номер трубної проводки Діаметр мм Довжина м Випробуваль-ний тиск кПа Час витримки год Падіння тиску %/год Допустимий розмір тиску кПа Висновок щодо придатності трубопроводів для експлуатації із зазначенням класу вибухонебезпечної зони Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. м.п. Форма 8 КАРТА нагляду за проведенням монтажних робіт область місто селище « » 200 р. Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Під час монтажу виявлені такі недоліки порушення технології виконання монтажу : Опис недоліку порушення технології Місце виявлення Термін усунення Відмітка про виконання Вивновок комісії: Члени комісії: Примітка. Карта заповнюється представником замовника або ДСО. Форма 9 АКТ виміру опору ізоляції електропроводок область місто селище « » 200 р. Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Проведено виміри опору ізоляції електропроводок. Дані контрольних приладів № п/п Найменування приладу Тип № приладу Шкала Клас Примітка Дані випробувань №№ п/п Маркування кабелю по кресленню № позиції Марка кабелю Кількість та переріз жил кв.мм Опір ізоляції МОм. між дротами жилами Опір ізоляції МОм. відносно землі Примітка Підключений елемент Висновок комісії: відповідність опору ізоляції електропроводки нормативним документам Члени комісії: організація посада П.І.Б організація посада П.І.Б. Форма 10 АКТ про закінчення монтажних робіт область місто селище « » 200 р. Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Комісія провела перевірку виконаних найменування монтажної організації монтажних робіт найменування змонтованих систем згідно проведених у період з до . Висновок комісії: приклад: монтажні роботи виконані в повному обсязі згідно з проектом та договором № від та додатковою угодою № від претензій з якості виконаних робіт немає зобов'язання виконані в строк Члени комісії: організація посада П.І. організація посада П.І. організація посада П.І.Б. м.п. Форма 11 АКТ про закінчення пусконалагоджувальних робіт область місто селище « » 200 р. Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Комісія провела перевірку виконаних найменування монтажної організації пусконалагоджувальних робіт найменування пусконалагоджувальних робіт систем згідно проведених у період з до Висновок комісії: приклад: пусконалагоджувальні роботи виконані в повному обсязі згідно з проектом тадоговором № від та додатковою угодою № від претензій з якості виконаних робіт немає зобов'язання виконані в строк Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. м.п. Форма 12 ВІДОМІСТЬ змонтованого обладнання область місто селище « » 200 р. Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Номер позиції специфікації проекту Марка тип Од. вим. Кіль-кість Позначення маркування Сума грн Місце встанов-лення Разом: Всього: грн. коп. перелк актів передачі устаткування виробів і матеріалів для монтажу що додаються форма 2 Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада І.Б. організація посада П.І.Б. м.п. Додаток Г обов?язковий Документація яка оформлюється під час прийняття систем сигналізації в експлуатацію АКТ про прийом систем сигналізації в експлуатацію область місто селище « » 200 р. Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Здійснила прийом в експлуатацію системи сигналізації та перевірила правильність виконання монтажних робіт що були проведені відповідно до: та здійснила перевірку працездатності системи сигналізації Оглядом та технічним випробуванням на місці встановлено : 1. Монтажні роботи виконані: найменування монтажної організації 2. На зазначеному об'єкті встановлений ні прилад и : Назва виробу Од.вим. Кільк. Назва виробу Од.вим. Кільк. з підключенням: на пульт: на пульт охорони або автономно 3. Встановлено індикаторів : світлове табло шлейфів та світлодіодів у зчитувачах для ключів Виконано блокування: № п/п Назва конструкцій що захищаються Вид Кількість Кількість тип сповіщувачів Примітка Згідно із проектом 4. Проводи шлейфа сигналізації прокладені: кабелем метрів Захищені: в коробі та потай 5. Електроживлення системи ОС здійснено від: електрощита який розташований: Прокладено проводами: - відкрито/сховано 6. Заземлення виконано з використанням: 7. Монтажні та пусконалагоджувальні роботи виконані згідно з діючими нормами та правилами технічних умов. вказується на підставі якого их документа ів вони зроблені 8. Технічна укріпленість приміщень: 9. Технічні характеристики системи : Електричні ланцюги шлейфа сигналізації: Струм охорони ППК: Підключено додатковий опір діод Опір ізоляції по відношенню до землі не менше форма 9 10. При перевірці працездатності системи ОПС встановлено: засоби ОПС у всіх режимах працюють нормально 11. Монтажні роботи по блокування виконані на оцінку: “ “ 12. На підставі викладеного вище система сигналізації приймається до експлуатації згідно із наказом: Підрядник зобов'язується виконувати гарантійний ремонт упродовж: 13. Для прийому системи сигналізації була подана така документація: 1. Проектна документація/акт обстеження 2. Пам'ятка користувачу ОПС 3. Тех. Документація на обладнання: 4. Сертифікати Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. м.п. Примітка. Акти перелічені в п. 13 являються невід'ємною частиною складеного акта. Додаток Д обов?язковий Документація яка оформлюється у разі виявлення дефектів системи сигналізації в період експлуатації АКТ про виявлені дефекти область місто селище « » 200 р. Об?єкт: назва та відомча належність Адреса: № тел. Проект: Договір № Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. Дата монтажу системи сигналізації 200 р. Найменування системи сигналізації Перелік виявлених дефектів Найменування Місце знаходження Характер та об?єм Висновок комісії відповідальний виконавець термін усунення Члени комісії: організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. організація посада П.І.Б. м.п. Додаток Е обов’язковий Позначення і скорочення ТЗ – технічні засоби ССОП – системи сигналізації охоронного призначення ОіОПС – охоронна і охороно-пожежна сигналізація НД – нормативна документація ТУ – технічні умови СПТС – система передавання тривожних сповіщень ППК – прилад приймально-контрольний СПС – системи пожежної сигналізації СПП – сигнально-пускові пристрої ПЦС – пульт централізованого спостереження ТВС – теле відео спостереження ТВК – теле відео контролювання СКД – системи контролювання доступу ДСО – Державна служба охорони ЛМК – легка металева конструкція НВЧ – надвисока частота З М І С Т 1 Загальні вимоги 4 2 Проектування систем сигналізації охоронного призначення 5 2.1 Загальні вимоги до проектної документації 5 2.2 Загальні вимоги до проектування систем сигналізації охоронного призначення 5 2.3 Вимоги до проектування скомбінованої системи сигналізації 6 2.4 Проектування рубежів систем охоронної сигналізації 7 2.5 Вимоги до проектування електропостачання пультів централізованого спостереження систем передачі тривожних сповіщень та об?єктового обладнання ССОП 8 2.6 Вимоги до облаштування робочого місця оператора ПЕОМ 10 2.7 Вимоги до проектування ССОП зовнішніх захисних огороджувальних конструкцій 12 2.8 Вимоги до проектування ССОП для блокування конструктивних елементів об’єктів ЛМК типу “Модуль” 13 3 Монтаж систем сигналізації 14 3.1 Підготовка до робіт із монтажу систем сигналізації 14 3.2 Вимоги до блокування об?єктів приміщень та будівельних конструкцій системами охоронної сигналізації 15 3.3 Монтаж електричних проводок 18 3.4 Загальні рекомендації до маркування проводів під час монтажу 31 3.5 Вимоги до монтажу охоронних сповіщувачів 32 3.6 Вимоги до монтажу приладів приймально-контрольних 40 3.7 Вимоги до монтажу оповіщувачів 41 3.8 Вимоги до монтажу охоронного освітлення 41 3.9 Вимоги до монтажу засобів зв язку 44 3.10 Вимоги до обладнання периметра технічними засобами ССОП 45 3.11 Вимоги до монтажу охоронних теле відео систем 46 3.12 Вимоги до монтажу систем контролювання доступу 48 3.13 Вимоги до акумуляторних установок які можуть бути використані на ПЦС 49 3.14 Пусконалагоджувальні роботи 51 3.15 Маркування і пломбування 52 4 Прийняття у експлуатацію 53 5 Вимоги безпеки 54 5.1 Вимоги безпеки під час монтажу систем сигналізації 54 5.2 Вимоги пожежної безпеки при монтажі ССОП у пожежонебезпечних зонах 54 5.3 Вимоги до монтажу ССОП у вибухонебезпечних зонах 55 5.4 Заземлення систем сигналізації 57 6 Гарантії виконання робіт 61 Додаток А Перелік нормативних документів на які є посилання у даних Нормах 62 Додаток Б Терміни та визначення 64 Додаток В Виробничі документи які оформлюють під час монтажу систем сигналізації 67 Додаток Г Документація яка оформлюється під час прийняття систем сигналізації в експлуатацію 80 Додаток Д Документація яка оформлюється у разі виявлення дефектів системи сигналізації в період експлуатації 82 Додаток Е Позначення і скорочення 83 13.310 Ключові слова: інженерне обладнання будинків і споруд система сигналізації охоронного призначення система тривожної сигналізації проектування і монтаж монтаж електричних проводок пусконалагоджувальні роботи прийняття в експлуатацію гарантії.