МВ 10.1-115-2005

МВ 10.1-115-2005 Методичні вказівки визначення вмісту ртуті в об'єктах виробничого, навколишнього середовища і біологічних матеріалах

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОПЧНА СЛУЖБА Визначення вмісту ртуті в об'єктах виробничого навколишнього середовища і біологічних матеріалах Методичні вказівки MB 10.2.1 - 113 - 2005 ПЕРЕДМОВА Методичні вказівки "Визначення вмісту ртуті в об'єктах виробничого навколишнього середовища і біологічного матеріалах" встановлюють загальні вимоги щодо пробовідбору пробозберігання пробопідготовки та аналізу на вміст загальної ртуті а також окремо органічних та неорганічних її форм в повітрі твердих і рідких об"екта зокрема в атмосферному повітрі в повітрі робочої зони об'єктах навколишнього середовища в питній воді продуктах харчування і біосубстратах людини і тварин тощо. Методичні вказівки розраховані на застосування в аналітичній практиці лабораторіями установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби підприємств установ організацій клінічних лабораторіях лікувально-профілактичних закладів лабораторій наукових установ тощо. Методичні вказівки розроблені авторським колективом фахівців Фізико-хімічного інститутум ім. О.В. Богатського НАН України Українського НДІ медицини транспорту НВО "Метрологія" Казань Росія Інституту медицини праці АМН України Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України Комітету з питань гігієнічного регламент вання МОЗ України у складі: - проф. Антоновича В П.. проф. Рпжова В.В.. к.х.н. Безлуцької І.В. Кучера А.О. Фізико-хімічного інститутум ім. О.В. Богатського НАН України м Одеса Люстдорфська дор 86 ; - проф. Шафрана Л.?. к.х.н. Пихтєєвої О.Г. Большова Д.В. Українського НДІ медицини транспорту м. Одеса вул. Канатна 92 ; - академіка АМН України Трахтенберга І М. к.м.н. Лубянової І.П.. Козлова К П. Інституту медицини праці АМН України м. Київ вул. Саксаганського 75 ; - Рижова В.В. Рижової Е.В. НВО "Метрологія" Казань Росія ; - Ситенка М.А. к.м.н. доцента Омельчук С.А. Департамен державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров"я України м. Київ вул. Грушевського 7 ; - к.м.н. Тімошиної Д.П. к.м.н. Коршуна М.М. Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України м. Київ вул. Грушевського 7 . За редакцією: академіка АМН України Трахтенберга І.М. проф. .д.м.н. Шафранова Л.М. проф.. д.х.н. Антоновича В.П. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ від 10 червня 2005р. № 263 Про затвердження методичних вказівок "Визначення вмісту ртуті в об'єктах виробничого навколишнього середовища і біологічних матеріалах" З метою методичного забезпечення діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби НАКАЗУЮ: 1. Затвердити методичні вказівки "Визначення вмісту ртуті в об'єктах виробничого навколишнього середовища і біологічних матеріалах" додаються . 2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України методичні вказівки довести до установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби міністерств інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку. 3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України Пономаренка A.M. Заступник Міністра С.П. Бережнов Зміст 1. Загальні положення 2. Фізичні і хімічні властивості ртуті 3. Гігієнічні нормативи та константи експозиції 4. Аналітичний метод апаратура 5. Приготування розчинів 6. Методичні вказівки по визначенню вмісту парів ртуті в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі населених місць методом атомно-абсорбаційної спектрометрії 7. Методичні вказівки з визначення вмісту розчинених форм ртуті в рідких середовищах природних стічних водах об'єктах водокористування питній воді розчинах 8. Методичні вказівки по визначенню вмісту ртуті в харчових продуктах та сировині тваринного і рослинного походження грунтах природних відкладеннях осадах 9. Методичні вказівки по визначенню вмісту загальної ртуті в біоматеріалах крові сечі тканинах волоссі конденсаті альвеолярної вологи тощо 10. Методичні вказівки по визначенню роздільного вмісту форм ртуті в біоматеріалах крові сечі тканинах волоссі конденсаті альвеолярної вологи тощо 11. Літературні джерела ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 10 червня 2005р. №263 Методичні вказівки визначення вмісту ртуті в об'єктах виробничого навколишнього середовища і біологічних матеріалах 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Методичні вказівки "Визначення вмісту ртуті в об'єктах виробничого навколишнього середовища і біологічних матеріалах" встановлюють загальні вимоги щодо принципів визначення характеристики методів засобів вимірювання відбору проб пробозберігання пробопідготовки та аналізу на вміст загальної ртуті а також органічних та неорганічних її форм. 1.2. Методичні вказівки містять систематизоване викладення методик вимірювання масової концентрації різних форм ртуті в об'єктах виробничого навколишнього середовища та біологічних матеріалів атмосферному повітрі повітрі робочої зони питній воді грунті продуктах харчування біосубстратах людини і тварин тощо і складені з урахуванням досвіду використання приладів у закладах державної санепідслужби та наукових установ. 1.3. Методичні вказівки базуються на методі холодної пари з використанням сучасних високочутливих приладів. 1.4. Методичні вказівки поширюються на: • лабораторії закладів державної санітарно-епідеміологічної служби; • лабораторії підприємств установ організацій; • клінічні лабораторії лікувально-профілактичних закладів; • лабораторії наукових установ тощо. 1.5. Методичні вказівки застосовуються поряд з існуючими методиками визначення ртуті у різних середовища що затверджені у встановленому порядку. 2. ФІЗИЧНІ І ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РТУТІ Ртуть та її сполуки знаходять широке застосування в різних галузях науки і техніки побуті медицині металургії при синтезі фармпрепаратів і напівпровідникових матеріалів в електрохімічній промисловості у виробництві люмінесцентних ламп термометрів інших вимірювальних приборів тощо [ ]. Ртуть Hydrargyrum Mercury - хімічний елемент II групи періодичної системи атомний номер 80 атомна маса 200 59 конфігурація зовнішніх електронних оболонок атома ступені окислення +1 та +2. Енергії іонізації відповідно дорівнюють 10 4376; 18 756 і 34 2 еВ. Спорідненість до електрона -0 19 еВ орбітальні радіуси нм дорівнюють 0 1126 Hg0 ; 0 1099 Hg+ ; 0 0605 Hg2+ . Довжини хвиль деяких спектральних ліній ртуті нм : 253 652; 366 328; 404 656; 435 835; 546 074; 576 959; 579 065. Ртуть блискучий сріблясто-білий метал густина - 13 546 г/см3 температура плавлення - 38 86 °С температура кипіння + 357 20 °С питома теплоємність - 0 0334 кал/ г·К . Ртуть - це єдиний метал який у нормальних умовах знаходиться у вигляді рідини. При кімнатній температурі ртуть не окислюється на повітрі. Розчиняє ряд металів золото срібло свинець цинк мідь олово утворюючи амальгами. Залізо кобальт нікель в ртуті практично не розчинюються. Окрім елементного стану – Hg0 ртуть існує в окисленому стані – із ступенем окислення +1 та із ступенем окислення +2 Hg2+ . Хімічні сполуки Hg2+ більш поширені ніж сполуки . Крім простих солей ртуть утворює важливий клас металоорганічних сполук характерною ознакою яких є наявність зв'язку Hg-C. До числа водорозчинних сполук ртуті відносяться деякі неорганічні солі та комплексні сполуки асоціати з органічними лігандами моноалкілпохідні Hg II . На відміну від водних розчинів HgSO4 Hg NO3 2 які гідролізовані в значній мірі водні розчини Hg ClO4 не гідролізовані а водний розчин HgCl2 сулеми погано проводить електричний струм внаслідок незначної дисоціації хлориду ртуті II . Неорганічні сполуки в основному діспропорціонують у водних розчинах на Hg2+ і Hg0. Пари металевої ртуті діалкіл- і фенілпохідні також погано розчиняються у воді та схильні до переходу в газову фазу [ ]. 3. ГІГІЄНІЧНІ НОРМАТИВИ ТА КОНСТАНТИ ЕКСПОЗИЦІЇ Ртуть та її сполуки відносяться до надзвичайно токсичних речовин 1 клас небезпеки . Гранично допустима концентрація ГДК парів ртуті в повітрі робочої зони складає: средньозмінна - 0 005 мг/м3; максимально разова - 0 01 мг/м3. Середньодобова ГДК в атмосферному повітрі складає 0 0003 мг/м3 ця величина відноситься також до повітря приміщень житлових будинків шкіл дитячих дошкільних і медичних установ учбових закладів [ ]. ГДК ртуті у воді водних об'єктів господарсько-питного і культурно-побутового водокористування складає 0 0005 мг/л для неорганічних сполук . ГДК ртуті у ґрунті - 2 1 мг/кг. Допустимі рівні вмісту загальної ртуті в деяких продуктах харчування [ ]: Вид продуктів харчування Допустимі рівні мг/кг не більше М'ясо и птиця 0 03 Ковбасні вироби консерви 0 03 0 02 для харчування дітей Яйця 0 02 Молоко та кисломолочні вироби 0 005 Молоко згущене 0 015 Сири 0 02 Риба прісноводна хижа 0 6 Риба прісноводна нехпжа 0 3 Риба морська 0 4 Риба тунцева 0 7 Ікра та інші морепродукти 0 2 Зерно крупи 0 03 Хліб 0 01 Горіхи 0 05 Цукерки 0 01 Какао-порошок шоколад чай 0 1 Кава 0 02 Овочі та картопля 0 02 Овочі сушені 0 02 Гриби 0 05 Олія рослинна 0 03 Масло вершкове 0 03 Мінеральні води 0 005 Алкогольні напої 0 005 Сіль поварена 0 01 Вміст загальної ртуті не повинен перевищувати за даними різних авторів [ ] : • у крові 25 50 мкг/дм3 • у сечі 10 25 мкг/дм3 • у волоссі 700 нг/г. 4. АНАЛІТИЧНИЙ МЕТОД АПАРАТУРА Селективним методом визначення загального вмісту ртуті в об'єктах виробничого навколишнього середовища і біологічних матеріалах служить метод атомно-абсорбційного аналізу метод холодної пари . Він має достатню чутливість характеризується швидкістю і простотою. Сутність методу полягає у відновленні іонів ртуті в розчині до елементного стану видуванні атомної пари ртуті із розчину що аналізують потоком повітря в фотометричну кювету та селективному поглинанні атомами ртуті випромінювання з довжиною хвилі 253 7 нм. В даний час серійно випускається значна кількість ртутних аналізаторів принцип роботи яких заснований на атомно-абсорбційному методі холодної пари: АГП-01 УКР-1 РА-915 РА-915+ Росія MAS-50 FJMS-100 FJMS-400 Perkin-Elmer США . Найбільш доступні і поширені в Україні аналізатори ртуті серії "Юлія" Реєстр Держстандарту України ЗВТ 05006 "Юлія-2" "Юлія-5К" і їх модифікації модернізовані у відділі аналітичної хімії ФХІ їм. А.В.Богатського НАН України м. Одеса . Дані методичні рекомендації призначені для проведення досліджень приладами серії "Юлія" оснащеними блоком прогрівання кювети а також цифровим табло або комутованими з ЕОМ. Всі вищезазначені прилади можуть також бути використані для проведення аналізів згідно з наведеними методичними вказівками. Ртутні аналізатори повинні проходити державну повірку не менше одного разу на рік. 5. ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ 5.1. Всі розчини готують при температурі 20 ± 5 °С. Після розбавлення розчини ретельно перемішують і відстоюють протягом 4-6 годин. 5.2. Розчин для розведення градуювальних рідин готують відбираючи 5 см3 розчину двохромовокислого калію з масовою концентрацією 40 г/дм3 піпеткою місткістю 5 см3 в мірну колбу місткістю 1000 см3 додають 50 см3 концентрованої азотної кислоти мірним циліндром місткістю 100 см3 і доводять до мітки бідистильованою водою. Термін зберігання розчину не більш ніж три місяці. 5.3. Розчин двохромовокислого калію з масовою концентрацією 40 г/дм3 готують в наступній послідовності: зважують 10 г двохромовокислого калію і розчиняють в 50 см3 дистильованої води кількісно переносять в мірну колбу місткістю 250 см3 і доводять дистильованою водою до мітки. Розчин зберігають в склянці з темного скла з притертою пробкою. Термін зберігання розчину не більш ніж один місяць. 5.4. Перший вихідний розчин з масовою концентрацією ртуті 100 мкг/см3 готують з розчину з концентрацією 1000 мкг/см3 Державні стандартні зразки України ДСЗУ 022.6-96 МСО 0028:1998 . Розкривають одну ампулу відбираючи 5 см3 розчину сухою піпеткою місткістю 5 см3 в мірну колбу місткістю 50 см3 і доводять до мітки розчином для розбавлення. Розчин що залишився в ампулі зберіганню не підлягає. Приготовлений розчин зберігають в скляній склянці з притертою пробкою. Термін зберігання розчину не більш 6 місяців у холодильнику . 5.5. Другий вихідний розчин з масовою концентрацією ртуті 1 0 мкг/см3 готують з першого вихідного розчину 100 мкг/см3 відбираючи 0 5 см3 піпеткою місткістю 1 0 см3 в мірну колбу місткістю 50 см3 і доводять до мітки розчином для розбавлення. Термін зберігання розчину не більш 6 місяців у холодильнику . 5.6. Третій вихідний розчин з масовою концентрацією ртуті 0 1 мкг/см3 готують з другого вихідного розчину 1 0 мкг/см3 відбираючи 5 см3 розчину піпеткою місткістю 5 см3 в мірну колбу місткістю 50 см3 і доводять до мітки розчином для розбавлення. Термін зберігання розчину не більш 6 місяців у холодильнику . 5.7. Перший градуювальний розчин з масовою концентрацією ртуті 0 005 мкг/см3 готують з третього вихідного розчину 0 1 мкг/см3 відбираючи 2 5 см3 піпеткою місткістю 5 см3 в мірну колбу місткістю 50 см3 і доводять до мітки розчином для розбавлення. Розчин готують в день використання. 5.8. Другий градуювальний розчин з масовою концентрацією ртуті 0 0005 мкг/см3 0 5 мкг/дм3 готують з першого градуювального розчину 0 005 мкг/см3 відбираючи 5 см3 піпеткою місткістю 5 см3 в мірну колбу місткістю 50 см3 і доводять до мітки розчином для розбавлення. Розчин готують в день використання. 5.9. Третій градуювальний розчин з масовою концентрацією ртуті 0 00005 мг/дм3 0 05 мкг/дм3 готують з другого градуювального розчину 0 5 мкг/дм3 відбираючи 5 см3 піпеткою місткістю 5 см3 в мірну колбу місткістю 50 см3 і доводять до мітки розчином для розбавлення. Розчин готують в день користування. 5.10. Як відновлювальний розчин використовують розчин хлориду олова II в диметилсульфоксиді ДМСО або соляній кислоті. 5.10.1. Для приготування солянокислого розчину хлориду олова II зважують 1 5 г солі SnСl2·2Н2О додають 5 см3 концентрованої соляної кислоти піпеткою місткістю 5 см3 і розчиняють при нагріванні у витяжній шафі! . Розчин переносять в мірну колбу місткістю 25 см3 і доводять дистильованою водою до мітки. Для очищення відновлювального розчину від домішок ртуті його продувають потоком повітря від мікрокомпресору аналізатора ртуті через насадку з пористим склом 10-15 хвилин періодично контролюючи вміст ртуті до нульового значення. Якщо після тривалого продування не досягається нульове значення що свідчить про значне забруднення реактиву ртуттю його замінюють. Термін зберігання розчину не більш одного тижня у холодильнику . 5.10.2. Для приготування розчину хлориду олова II в ДМСО зважують 5 г солі SnCl2·2H2O розчиняють в 10 см3 ДМСО без нагрівання. Розчин переносять в колбу на 25 см3 і доводять до мітки ДМСО. Термін зберігання розчину не більш ніж три місяці. 1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИЗНАЧЕННЮ ВМІСТУ ПАРІВ РТУТІ В ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ ТА АТМОСФЕРНОМУ ПОВІТРІ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ МЕТОДОМ АТОМНО-АБСОРБЦІЙНОЇ СПЕКТРОМЕТРІЇ 1.1. ПРИНЦИП ВИЗНАЧЕННЯ Метод заснований на явищі атомної абсорбції. Для вимірювання використовується поглинання випромінювання з довжиною хвилі 253 7 нм при проходженні через шар повітря певної довжини що містить пари ртуті. Метод включає стадію абсорбції ртуті з повітря поглинальним розчином. 1.2. ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДУ Діапазон вимірюваних концентрацій від 0 0001-0 1 мг/м3. Межа визначення чутливість методу - 0 0001 мг/м3. Час виконання вимірювання 10-20 хвилин залежно від швидкості барботування повітря через поглинальний розчин. Сумарна відносна похибка методу не повинна перевищувати ± 25 %. 1.3. НОРМИ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ Методика забезпечує вимірювання масової концентрації загальної ртуті в повітрі робочої зони і атмосферному повітрі населених пунктів з відносними похибками вимірювань при довірчій ймовірності ? = 0 95 що не перевищують значень які наведені у таблиці 1.1. Таблиця 1 І Масова концентрація загальної ртуті мкг/м3 Довірча абсолютна похибка вимірювань ±? мкг/м3 Р = 0 95 У діапазоні вимірювань від 0 1 до 2 0 мкг/м3 об'єм повітря що прокачується 10 0дм3 0 1 0 011 0 3 0 016 0 5 0 023 0 7 0 029 1 0 0 038 1 5 0 052 2 0 0 068 У діапазоні вимірювань від 2 0 до 16 0 мкг/м3 об'єм повітря що прокачується 2 0 дм3 2 0 0 22 5 0 0 29 10 0 0 50 16 0 0 67 1.4. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ АПАРАТУРА РЕАКТИВИ 1.4.1.Засоби вимірювання і апаратура • Аналізатор ртуті типа "Юлія-2" або "Юлія-5" оснащений блоком прогрівання кювети а також цифровим табло або комутований з ЕОМ. • Аспіратор з регульованою швидкістю відбору проб повітря з градуюванням ротаметра до 2 дм3/мин. • Ваги аналітичні АДВ-200 • Бідистилятор ТУ 25-11.1592 • Піпетки градуйовані місткістю 4-2-1 4-2-2 7-2-5 за ГОСТ 29227 ICO 835-1 • Конічні колби місткістю 250 см3 за ГОСТ 25336 • Поглинач скляний з пористою пластиною № 1 або № 2. • Трубка силіконова ТУ 381-061-52-77. • Піпетки градуйовані місткістю 4-2-1 4-2-2 7-2-5 за ГОСТ 29227 ICO 835-1 ; • Колби наливні мірні місткістю 1-25-2 1-50-2 1-250-2 1-1000-2 або 2-25-2 2-50-2 2-250-2 2-1000-2 за ГОСТ 1770; • Термометр ртутний скляний від 0 до 100 °С 2 класу точності з ціною поділу не більш 2 °С за ГОСТ 28498; • Циліндри мірні 2-100 за ГОСТ 1770; • Плитка електрична із закритою спіраллю за ГОСТ 14919; • Штатив хімічний. 1.4.2.Реактиви • Стандартні зразки розчину солей ртуті з масовою концентрацією ртуті 1 0 мг/см3 ДСЗУ 022.6-96 ; • Перманганат калію ч.д.а. за ГОСТ 20490; • Кислота сірчана концентрована х.ч. за ГОСТ 4204; • Кислота азотна х.ч. за ГОСТ 4461 або о.с.ч. за ГОСТ 11125; • Калій двохромовокислий х.ч. за ГОСТ 4220; • Олово II хлористе двоводне ч.д.а. за ТУ 6-09-5393; • Диметилсульфоксид ч.д.а. за ГОСТ 5828-77; • Кислота соляна концентрована х.ч. за ГОСТ 3118 або о.с.ч. за ГОСТ 14261; • Вода бідистильована або вода дистильована за ГОСТ 6709. 1.5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 1.5.1. До виконання робіт з приготування хімічних реактивів допускаються особи що пройшли інструктаж з охорони праці при роботі з конкретними шкідливими речовинами і їх сполуками що вказані в розділі 1.4. 1.5.2. При виконанні вимірювань слід дотримуватись вимог техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами згідно ГОСТ 12.4.009 МУ 3936-85. 1.5.3. Приміщення в якому проводять дослідження повинно мати припливно-витяжну вентиляцію 5 обм/год . 1.5.4. Приміщення в якому проводять аналізи повинно відповідати вимогам пожежної безпеки згідно ГОСТ 12.1.004 і мати засоби пожежегасіння згідно ГОСТ 12.4.009. 1.5.5. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати меж концентрацій що визначені ГОСТ 12.1.005 СН 4617-88. 1.5.6. Потік ультрафіолетового випромінювання ртутної лампи аналізатора не повинен потрапляти в очі оператора. 1.5.7. Електробезпека при роботі з електроустановками повинна задовольняти вимогам ГОСТ 12.1.019. 1.6. ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ОПЕРАТОРА До виконання аналітичних робіт та обробки результатів вимірювань допускаються особи які мають кваліфікацію інженера хіміка лікаря-лаборанта біолога з вищою освітою знають основи спектрального аналізу і оптичних вимірювань та мають досвід роботи із спектрометричними засобами вимірювань пройшли інструктаж з охорони праці і дотримуються вимог керівництва з експлуатації аналізатора і цих методичних вказівок. 1.7. УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При виконанні вимірювань дотримують наступні умови: - температура навколишнього повітря °С від + 10 до + 35; - атмосферний тиск мм рт. ст. від 630 до 800; - відносна вологість повітря % від 30 до 80. Електроживлення аналізатора здійснюють від однофазної мережі з: - частотою змінного струму 50 ± 1 Гц; - напругою 220 В. 1.8. ВІДБІР ПРОБ Відбір проб повітря здійснюється шляхом прокачування повітря що аналізують через два послідовно встановлених поглинача з пористою пластиною № 1 або № 2 що містять по 5 см3 поглинального розчину. Поглинальний розчин є 0 3 % розчином перманганату калію в дистильованій воді який підкислено сірчаною кислотою до концентрації 10 %. Відбір проб здійснюється аспіратором який дозволяє відбирати фіксовані об'єми повітря з регульованою швидкістю відбору. Аспіратор підлягає державній повірці не менше одного разу на рік. Мінімальний об'єм проби повітря - 10 дм3 при швидкості прокачування не більш 1 дм3 в хвилину. Підвищення об'єму прокачаного повітря дозволяє знизити межу виявлення це може бути необхідним якщо ртутний аналізатор не досягає чутливості 0 1 мкг/дм3 . Відбір проб проводиться як правило на рівні дихання працюючих. Необхідно помістити аспіратор поблизу місця виміру і встановити необхідну величину швидкості аспірації. Зафіксувати вільний кінець повітрязабірного шланга в точці відбору проби. Для виявлення джерела надходження пари ртуті в приміщенні виміри можуть вироблятися на рівні підлоги поблизу сантехнічних пристроїв тощо. Для визначення концентрацій парів ртуті відбирається не менше трьох проб повітря на кожному робочому місці. 1.9. ПРОВЕДЕННЯ ВИМІРЮВАНЬ 1.9.1. Підготовка до аналізу Аналізатор ртуті "Юлія" готують до роботи згідно технічному опису і інструкції з експлуатації. Перед початком вимірювань аналізатор повинен бути витриманий у включеному стані не менше 15 хвилин для встановлення робочого режиму. Прилад калібрують так щоб робочий розчин з концентрацією ртуті 10 0 мкг/дм3 давав величину аналітичного сигналу рівну 10 00. Для приладів "Юлія-2" або "Юлія-2М" необхідно побудувати градуювальний графік. Безпосередньо перед початком вимірювань здійснюється перевірка правильності роботи аналізатора яка включає вимірювання двох стандартних розчинів ртуті відомої концентрації. 1.9.2. Проведення вимірювань Вміст поглиначів № 1 і № 2 з'єднують 2 см3 сумарного поглинаючого розчину поміщають в пробірку з барботером вносять 0 2 см3 відновлювального розчину і проводять вимірювання згідно Технічному опису і інструкції з експлуатацій аналізатора ртуті "Юлія". Окремо проводять визначення вмісту ртуті в чистому поглинальному розчині через який не пропускалося повітря холоста проба . При цьому відзначають: величину аналітичного сигналу сумарного поглинального розчину з двох поглиначів Ni; величину аналітичного сигналу чистого поглинального розчину N0; швидкість прокачування повітря аспіратором D дм3 час прокачування повітря t мін. 1.10. ОБРОБКА І ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 1.10.1. Розрахунок вмісту ртуті в пробі. Концентрацію пари ртуті в повітрі у мг/м3 в основному діапазоні вимірювань обчислюють за формулою: де Ni - значення аналітичного сигналу проби що аналізується; N0 - середнє значення аналітичного сигналу холостої проби; Число 10 в чисельнику відповідає сумарному об'єму поглинального розчину 10 см3 множник 10-3 вводиться для перерахунку мкг/м3 в мг/м3. Проводять два паралельних вимірювання масової концентрації ртуті в пробі X1 і Х2 Результат вимірювань масової концентрації ртуті розраховують за формулою Значення визнають за достовірне якщо різниця між X1 і Х2 не перевищує значення нормативу оперативного контролю збіжності г наведеного у таблиці 1.2. Таблиця 1.2 Масова концентрація загальної ртуті мкг/м3 Норматив оперативного контролю збіжності r мкг/м3 P = 0 95 n = 2 Норматив оперативного контролю відтворюваності R P = 0 95 m = 2 Норматив оперативного контролю точності K Р = 0 95 У діапазоні вимірювань від 0 1 до 2 0 мкг/м3 об'єм повітря що прокачується 10 0 дм3 0 7 0.020 0 026 0 029 1 0 0 024 0 036 0 038 1 5 0 028 0 047 0 052 2 0 0 031 0 054 0 068 У діапазоні вимірювань від 2 0 до 16 0 мкг/м3 об'єм повітря. Ідо прокачується. 2 0 дм3 2 0 0 22 0 26 0 22 5 0 0 25 0 30 0 28 10 0 0 35 0 45 0 47 16 0 0 48 0 64 0 67 1.11. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ Результати вимірювань масової концентрації ртуті в пробах повітря представляють у вигляді ± ? мкг/м3. Значення припустимої абсолютної похибки визначень D представлені в таблиці 1.1. Результати вимірювань повинні оформлюватися протоколом за формою затвердженою МОЗ України. 1.12. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ Контроль якості результатів вимірювань масової концентрації ртуті в пробах повітря проводять за наступними показниками: збіжність відтворюваність і точність результатів вимірювань. 1. 12.1. Оперативний контроль збіжності результатів паралельних вимірювань Як зразки для контролю використовують реальні проби повітря. Проби аналізують в точній відповідності з прописом методики в однакових умовах щоб одержати два результати паралельних вимірювань X1 і Х2 для кожної проби які не повинні відрізнятися один від одного на величину нормативу оперативного контролю збіжності r. Значення r наведені у таблиці 1.2. При перевищенні нормативу оперативного контролю збіжності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу r з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю i усувають їх. 1.12.2. Оперативний контроль відтворюваності результатів вимірювань Відібрану пробу повітря аналізують в точній відповідності з прописом методики максимально варіюючи умови проведення аналізу тобто одержують два результати вимірювань в різних лабораторіях або в одній але у різний час. Два результати вимірювань не повинні відрізнятися один від одного більш ніж на значення нормативу оперативного контролю відтворюваності R: Значення R наведені у таблиці 1.2. При перевищенні вказаного нормативу оперативного контролю відтворності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу R з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 1.12.3. Оперативний контроль точності результатів вимірювань. Зразками для оперативного контролю точності результатів вимірювань є контрольні зразки що атестовані за процедурою приготування і адекватні аналізованим пробам. Контрольні зразки аналізують в точній відповідності з прописом методики. Одержаний результат вимірювань масової концентрації ртуті в досліджуваній пробі не повинен відрізнятися від значення масової концентрації ртуті в контрольному зразку Х0 більш ніж на значення нормативу оперативного контролю К: Значення К наведені у таблиці 1.2. При перевищенні нормативу оперативного контролю точності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу К з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ РОЗЧИНЕНИХ ФОРМ РТУТІ В РІДКИХ СЕРЕДОВИЩАХ ПРИРОДНИХ СТІЧНИХ ВОДАХ ОБ'ЄКТАХ ВОДОКОРИСТУВАННЯ ПИТНІЙ ВОДІ РОЗЧИНАХ 2.1. ПРИНЦИП ВИЗНАЧЕННЯ Визначення засноване на відновленні ртуті що міститься в розчині під дією відновника хлорид олова II до елементного стану SnСl2 в позначених умовах відновлює неорганічні сполуки ртуті переведенні пари ртуті в газову фазу і подальшому визначенні ртутної пари методом безполуменевої атомно-абсорбційної спектроскопії. 2.2. ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДУ Діапазон вимірювання 0 0005-0 09 мкг в пробі. Межа визначення чутливість методу - 0 00005 мг/дм3. Визначенню заважають летючі органічні речовини що поглинають ультрафіолетове випромінювання при ? = 253 7 нм; галогени йод хлор бром а також деякі елементи що заважають відновленню ртуті золото телур селен срібло . Межа сумарної відносної похибки вимірювання ± 25 %. 2.3. НОРМИ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ Дана рекомендація забезпечує вимірювання масової концентрації загальної ртуті в питних природних і очищених стічних водах з довірчими абсолютними похибками вимірювань при довірчій ймовірності ? = 0 95 що не перевищують значень наведених в таблиці 2.1. Таблиця 2 1 Масова концентрація загальної ртуті мкг/дм3 Довірча абсолютна похибка вимірювань ±? м кг/дм3 P = 0 95 0 01 0 007 0 03 0 010 0 04 0 008 0 05 0 009 0 1 0 014 0 3 0 021 0 5 0 025 0 7 0 029 1 0 0 062 2.4. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ АПАРАТУРА І РЕАКТИВИ 2.4.1.Засоби вимірювання і апаратура • Аналізатор ртуті типа "Юлія-2" або "Юлія-5" який оснащено блоком прогрівання кювети а також цифровим табло або комутований з ЕОМ. • Ваги аналітичні АДВ-200 • Бідистилятор ТУ 25-11.1592 • Піпетки градуйовані місткістю 4-2-1 4-2-2 7-2-5 за ГОСТ 29227 ICO 835-1 • Колби наливні мірні місткістю 1-25-2 2-50-2 1-250-2 1-1000-2 за ГОСТ 1770. • Конічні колби місткістю 250 см3 за ГОСТ 25336 • Циліндр мірний 2-100 за ГОСТ 1770 • Плитка електрична із закритою спіраллю за ГОСТ 14919 • Штатив хімічний • Воронки хімічні В-75-110 ХУ за ГОСТ 25336-82. • Фільтри знезолені або мембранні з розміром пор 0 45 мкм. Скляний посуд в тому числі скляний барботер ртутеметричного комплексу повинен бути ретельно вимитий гарячою водою потім гарячою азотною кислотою 1:1 або хромовою сумішшю після чого промитий дистильованою водою. 2.4.2. Реактиви • Стандартні зразки розчину іонів ртуті з масовою концентрацією ртуті 1 0 мг/см3 ДСЗУ 022.6-96 • Кислота азотна х.ч. за ГОСТ 4461 або о.с.ч. за ГОСТ 11125; • Калій двохромовокислий х.ч. за ГОСТ 4220 • Олова II хлорид двоводний ч.д.а. за ТУ 6-09-5393 • Диметилсульфоксид ч.д.а. за ГОСТ 5828-77 • Кислота соляна концентрована х.ч. за ГОСТ 3118 або о.с.ч. за ГОСТ 14261; 2.4.3. Допускається застосування інших засобів вимірювань допоміжного устаткування реактивів і матеріалів які за метрологічними і технічними характеристиками не поступаються вказанім в п. 4.1 даної рекомендації. 2.5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 2.5.1. До виконання робіт по приготуванню хімічних реактивів допускають осіб що пройшли інструктаж про запобіжні засоби при роботі з конкретними шкідливими речовинами і їх сполуками вказаними в розділі 2.4. 2.5.2. При виконанні вимірювань слід дотримуватись вимог техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами згідно ГОСТ 12.4.009 МУ 3936-85. 2.5.3. Приміщення в якому проводять аналізи повинно мати припливно-витяжну вентиляцію 5 обм/год . 2.5.4. Приміщення в якому проводять аналізи повинно відповідати вимогам пожежної безпеки згідно ГОСТ 12.1.004 і мати засоби пожежегасіння згідно ГОСТ 12.4.009. 2.5.5. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати меж концентрацій визначених ГОСТ 12.1.005 СН 4617-88. 2.5.6. Потік ультрафіолетового випромінювання ртутної лампи аналізатора не повинен потрапляти в очі оператора. 2.5.7. Електробезпека при роботі з електроустановками повинна задовольняти вимогам ГОСТ 12.1.019. 2.6. ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ОПЕРАТОРА До виконання аналітичних робіт та обробки результатів вимірювань допускаються особи які мають кваліфікацію інженера хіміка лікаря-лаборанта біолога з вищою освітою знають основи спектрального аналізу і оптичних вимірювань та мають досвід роботи із спектрометричними засобами вимірювань пройшли інструктаж з охорони праці і дотримуються вимог керівництва з експлуатації аналізатора і цих методичних вказівок. 2.7. УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При виконанні вимірювань дотримують наступні умови: - температура навколишнього повітря °С від + 10 до + 35; - атмосферний тиск мм рт. ст. від 630 до 800; - відносна вогкість повітря % від 30 до 80. Електроживлення аналізатора здійснюють від однофазної мережі з: - частотою змінного струму 50 ± 1 Гц; - напругою 220 В. 2.8. ВІДБІР І ЗБЕРІГАННЯ ПРОБ 2.8.1. При відборі проб рекомендується користуватися міжнародними стандартами ІСО 5667-4 5 6 7 8 9 10 Вода. Контроль химической бактериальной и радиационной безопасности по международным стандартам. Справочник. Москва 1992 р. . Проби води об'ємом не менше 300 см3 відбирають в скляний посуд. У кожну відібрану пробу води додають концентровану азотну кислоту з розрахунку 1 см3 на 300 см3 води доводячи рН проб води до значення ? 1. Якщо проби води не можуть бути проаналізовані відразу протягом 6 годин то окрім азотної кислоти слід додати 4 см3 розчину двохромовокислого калію з концентрацією 40 г/дм3 на 1 дм3 проби. Визначення ртуті в консервованих пробах проводять не пізніше ніж через 3 доби. Якщо визначення розчиненої і зваженої ртуті проводять окремо то пробу води після відбору фільтрують через фільтр з порами 0 45 мкм потім додають концентровану азотну кислоту до рН 1 0 і 4 0 см3 розчину двохромовокислого калію з концентрацією 40 г/дм3 на 1 0 дм3 проби. 2.8.2. Всі реактиви які використовують при приготуванні проб води та для їх консервації для зберігання повинні мати марку х.ч. або ос.ч. і проходити перевірку на відсутність в них ртуті. Допускається використання реактивів нижчої кваліфікації після їх ретельної перевірки на вміст ртуті. 2.8.3. Скляний посуд що використовується для приготування і зберігання проб а також при аналізі проб обробляють ртутьвмісними розчинами "тренують" і ретельно промивають. 2.9. ПІДГОТОВКА ПРОБ ДЛЯ АНАЛІЗУ 2.9.1. Фільтрування є обов'язковою операцією при необхідності роздільного визначення розчинених і зважених форм ртуті. У разі визначення сумарного вмісту ртуті проби досліджують без фільтрування. При необхідності тривалого більше години зберігання або транспортування проб проводять їх консервацію. Консервація нефільтрованих проб спричиняє зміну співвідношення розчиненої і зваженої складових тому при їх роздільному визначенні консервацію проводять після фільтрування. Якнайкращі характеристики для зберігання профільтрованих і консервованих водних проб притаманні посуду з тефлону кварцу або пірексу. Консервацію проводять з використанням концентрованої азотної кислоти 5-8 см3 на 1 дм3 водної проби або суміші азотної кислоти і двохромовокислого калію 5-8 см3 концентрованої HNO3 з вмістом двохромовокислого калію 40-50 г/дм3 [ ]. Всі реагенти приладдя і посуд що використовуються при відборі підготовці та зберіганні проб повинні бути проконтрольовані на вміст ртуті шляхом проведення "холостих" вимірювань. 2.9.2. Проведення мінералізації У дві конічні колби місткістю 250 см3 поміщають по 100 см3 проби води для аналізу. Потім вносять піпеткою місткістю 5 см3 по 5 см3 азотної кислоти по 3 см3 соляної кислоти і по 1 см3 розчину двохромовокислого калію. Кип'ятять 5 хвилин стежать за тим щоб збереглося жовте забарвлення розчину що свідчить про надлишок двохромовокислого калію. При зникненні забарвлення додають ще 0 5 см3 розчину двохромовокислого калію. Приготовлені таким чином проби переносять в мірні колби місткістю 100 см3 і доводять до мітки розчином двохромовокислого калію. Одночасно готують контрольну холосту пробу. Для цього паралельно з пробами води аналогічній обробці піддають також 100 см дистильованої води. 2.10. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ 2.10.1. Підготовка до аналізу Аналізатор ртуті "Юлія" готують до роботи згідно технічному опису та інструкції з експлуатації. Перед початком вимірювань аналізатор повинен бути витриманий у включеному стані не менше 15 хвилин для встановлення робочого режиму. Безпосередньо перед початком вимірювань проводиться перевірка правильності роботи аналізатора яка включає вимірювання двох стандартних розчинів ртуті відомої концентрації. Аналізатор калібрують так щоб робочий розчин з концентрацією ртуті 10 0 мкг/дм3 давав аналітичний сигнал 10 00. Для немодіфікованих аналізаторів "Юлія-2" або "Юлія-2М" необхідно побудувати градуювальний графік. 2.10.2. Проведення вимірювань 2.10.1. Перевірка на неселективне поглинання Відбирають 2 0 см3 проби в пробірку піпеткою місткістю 2 0 см3 вставляють в пробірку барботер включають мікрокомпресор аналізатора і перевіряють наявність в пробі летючих органічних речовин що поглинають випромінювання з довжиною хвилі близької до довжини хвилі ртуті наявність таких речовин визначають за зміною показників цифрового табло . Пробу продувають до встановлення на цифровому табло нульового значення. Якщо після тривалого продування на табло не встановлюється нульове значення приймають отримане значення за холосту пробу. Якщо при барботуванні проба сильно піниться і витікає з об'єму пробірки то пробу розбавляють в 10 разів. Для цього 10 0 см3 мінералізованої проби піпеткою місткістю 10 0 см3 переносять в мірну колбу місткістю 100 см3 і доводять до мітки розчином для розбавлення. При розрахунку враховують коефіцієнт розбавлення. Для гасіння піни використовують краплю силіконової олії перед додаванням двохлористого олова. 2 см3 проби що аналізують поміщують в пробірку з барботером вносять 0 2 см3 відновлювального- розчину і проводять вимірювання згідно технічному опису та інструкції з експлуатації аналізатора ртуті "Юлія". Окремо проводять визначення вмісту ртуті в холостій пробі деіонізована вода Хх щоб врахувати похибку що вноситься реактивами. Таблиця 2.2 Масова концентрація загальної ртуті мкг/дм3 Норматив оперативного контролю збіжності r мкг/дм3 Р= 0 95; n = 2 Норматив оперативного контролю відтворюваності R мкг/дм3 Р = 0 95 m = 2 Норматив оперативного контролю точності К мкг/дм3 P = 0 95 0 01 0 005 0 010 0.007 0 03 0 008 0 013 0 010 0 04 0 009 0 015 0 008 0 05 0 010 0 017 0 009 0 1 0 017 0 023 0 014 0 3 0 022 0 027 0 021 0 5 0 024 0 030 0.025 0 7 0 036 0 045 0.029 1.0 0 061 0.077 0 062 2.10.3. Проводять два паралельних вимірювання масової концентрації ртуті в пробі Хі Результат вимірювань масової концентрації ртуті розраховують за формулою Значення визнають за достовірне якщо відмінність між X1 і Х2 не перевищує значення нормативу оперативного контролю збіжності г які наведені у таблиці 2.2. 2.11. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ Результати вимірювань X масової концентрації ртуті в пробах води представляють у вигляді ± ? мг/дм3. 2.12. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ Контроль якості результатів вимірювань масової концентрації ртуті в пробах води проводять за наступними показниками: збіжність відтворюваність і точність результатів вимірювань. 2.12.1. Оперативний контроль збіжності результатів паралельних вимірювань Як зразки для контролю використовують реальні проби води відібрані відповідно до ІСО 5667-4 5 6 7 8 9 10 Вода. Контроль химической бактериальной и радиационной безопасности по международным стандартам. Справочник. Москва 1992 р. . Проби аналізують в точній відповідності з прописом методики в однакових умовах одержуючи два результати паралельних вимірювань X1 і Х2 для кожної проби які не повинні відрізнятися один від одного на величину нормативу оперативного контролю збіжності: Значення г наведені у таблиці 2.2. При перевищенні нормативу оперативного контролю збіжності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу r з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 2.12.2. Оперативний контроль відтворюваності результатів вимірювань Проби води відбирають за ГОСТ 26929 і НТД на конкретний вид продукції об'ємом рівним подвоєному об'єму необхідному для проведення контролю. Відібрану пробу води ділять на дві рівні частини і аналізують в точній відповідності з прописом методики максимально варіюючи умови проведення аналізу тобто одержують два результати вимірювань в різних лабораторіях або у різний час в одній використовуючи при цьому різні набори мірного посуду різні партії реактивів. Два результати вимірювань не повинні відрізнятися один від одного більш ніж на значення нормативу оперативного контролю відтворюваності R: Значення R наведені у таблиці 2.2. При перевищенні вказаного нормативу оперативного контролю відтворюваності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу R з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 2.12.4. Оперативний контроль точності результатів вимірювань. Зразками для оперативного контролю точності результатів вимірювань є стандартні зразки атестовані за процедурою приготування і адекватні пробам що аналізують. Зразки аналізують в точній відповідності з прописом методики. Одержаний результат вимірювань масової концентрації ртуті в досліджуваній пробі не повинен відрізнятися від значення масової концентрації ртуті в контрольному зразку для контролю Х0 більш ніж на значення нормативу оперативного контролю К: Значення К наведені у таблиці 2.2. При перевищенні нормативу оперативного контролю точності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу К з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 3. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИЗНАЧЕННЮ ВМІСТУ РТУТІ В ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ ТА СИРОВИНІ ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ГРУНТАХ ПРИДОННИХ ВІДКЛАДЕННЯХ ОСАДАХ 3.1. ПРИНЦИП ВИЗНАЧЕННЯ Перед визначенням ртуті в біологічних матеріалах рослинах харчових продуктах ґрунтах придонних відкладеннях осадах стічних вод і відфільтрованих суспензіях необхідно провести мінералізацію цих об'єктів розчинами окислювачів. При цьому ртуть що знаходиться в досліджуваному об'єкті переходить в розчин - мінералізат. Найефективнішим є спосіб мінералізації в автоклаві в середовищі азотної кислоти. Дослідження показали що мінералізація біологічних проб шляхом кип'ятіння їх з азотною кислотою в колбі зазвичай буває недостатньою для аналізу на вміст ртуті оскільки досягти повного руйнування всіх органічних компонентів при цьому неможливо. Залишки продуктів розкладання органічних субстратів найчастіше білків здатні перешкоджати відновленню ртуті до елементного стану що позначається на точності визначення. Подальше визначення ртуті в мінералізаті засноване на її хімічному відновленні і виділенні в газову фазу у вигляді атомної пари. Пари ртуті що виділяються визначаються методом безполуменевої атомно-абсорбційної спектроскопії. 3.2. ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДУ Діапазон вимірювання вмісту ртуті від 0 0025 до 0 25 мг/кг. 3.3. ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ Дана методика забезпечує вимірювання масової частки загальної ртуті в твердих біоматеріалах тваринного і рослинного походження грунтах придонних відкладеннях осадах з довірчими абсолютними похибками вимірювань при довірчій ймовірності ? = 0 95 що не перевищують значень наведених у таблиці 3.1. Таблиця 3.1 Діапазон вимірювань масових часток загальної ртуті мг/кг Довірча абсолютна похибка вимірювань ± ? мг/кг Р = 0 95 від 0 0025 до 0 025 від 0 026 до 0 25 ? = 0 00035 ±0 00025 ? = 0.00 10 ±0 00035 3.4. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ АПАРАТУРА І РЕАКТИВИ 3.4.1. Засоби вимірювання і апаратура • Аналізатор ртуті типа "Юлія-2" або "Юлія-5" який оснащено блоком прогрівання кювети а також цифровим табло або комутований з ЕОМ. • Ваги аналітичні АДВ-200 • Автоклав аналітичній за ТУ 48-0572-31-259-92 • Бідистилятор ТУ 25-11.1592 • Сушильна шафа ГОСТ 13474-70 комплексний. • Піпетки градуйовані місткістю 4-2-1 4-2-2 7-2-5 за ГОСТ 29227 ICO 835-1 • Шприци-дозатори на 5-10-20-50-100-200-500 мм3 мкл • Колби наливні мірні місткістю 1-25-2 2-50-2 1-250-2 1-1000-2 за ГОСТ 1770. • Конічні колби місткістю 250 см3 за ГОСТ 25336 • Циліндр мірний 2-100 за ГОСТ 1770 • Штативи для пробірок • Воронки хімічні В-75-110 ХУ за ГОСТ 25336-82. Скляний посуд у тому числі скляний барботер ртутеметрічного комплексу повинен бути ретельно вимитий гарячою водою потім гарячою азотною кислотою 1:1 або хромовою сумішшю після чого промитий дистильованою водою. 3.4.2. Реактиви • Стандартні зразки розчину іонів ртуті з масовою концентрацією ртуті 1 0 мг/см3 ДСЗУ 022.6-96 • Кислота азотна х.ч. за ГОСТ 4461 або о.с.ч. за ГОСТ 11125; • Калій двохромовокислий х.ч. за ГОСТ 4220 • Олова II хлорид двоводний ч.д.а. за ТУ 6-09-5393 • Диметилсульфоксид ч.д.а. за ГОСТ 5828-77 • Кислота соляна концентрована х.ч. за ГОСТ 3118 або о.с.ч. за ГОСТ 14261; 3.5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 3.5.1. До виконання робіт по приготуванню хімічних реактивів допускають осіб що пройшли інструктаж про запобіжні засоби при роботі з конкретними шкідливими речовинами і їх сполуками що вказані в розділі 3.4. 3.5.2. При виконанні вимірювань дотримуються вимог техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами згідно ГОСТ 12.4.009 МУ 3936-85. 3.5.3. Приміщення в якому проводять аналізи повинно мати припливно-витяжну вентиляцію 5 обм/год . 3.5.4. Приміщення в якому проводять аналізи повинно відповідати вимогам пожежної безпеки згідно ГОСТ 12.1.004 і мати засоби пожежегасіння згідно ГОСТ 12.4.009. 3.5.5. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати меж концентрацій визначених ГОСТ 12.1.005 СН 4617-88. 3.5.6. Потік ультрафіолетового випромінювання ртутної лампи аналізатора не повинен потрапляти в очі оператора. 3.5.7. Електробезпека при роботі з електроустановками повинна задовольняти вимогам ГОСТ 12.1.019. 3.5.8. До роботи з аналітичним автоклавом допускається персонал який навчений прийомам безпечної роботи відповідно до паспорта автоклава і методик аналізу. 3.6. ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ОПЕРАТОРА До виконання аналітичних робіт та обробки результатів вимірювань допускаються особи які мають кваліфікацію інженера хіміка лікаря-лаборанта біолога з вищою освітою знають основи спектрального аналізу і оптичних вимірювань та мають досвід роботи із спектрометричними засобами вимірювань пройшли інструктаж з охорони праці і дотримуються вимог керівництва з експлуатації аналізатора і цих методичних вказівок. 3.7. УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При виконанні вимірювань дотримують наступні умови: - температура навколишнього повітря °С від + 10 до + 35; - атмосферний тиск мм рт. ст. від 630 до 800; - відносна вологість повітря % від 30 до 80. Електроживлення аналізатора здійснюють від однофазної мережі з: - частотою змінного струму 50 ± 1 Гц; - напругою 220 В. 3.8. ВІДБІР ПРОБ Підготовка зразків до аналізу включає відбір проб упаковку усереднювання зразка проби перед подальшою її обробкою. При відборі та підготовці проб конкретних матеріалів слід керуватися: ГОСТ 17.4.02-84 Ґрунти. Методи відбору і підготовки проб для хімічного бактеріологічного гельмінтологічного аналізу "Материалами по отбору проб пищевых продуктов подлежащих исследованию в лабораториях санэпидстанций" - М. Минздрав СССР 1985 Міжнародним стандартом ІСО 7828. Відібрані проби упаковують в поліетиленові або скляні банки або потрійні поліетиленові пакети. Тривале зберігання упакованих проб здійснюється при температурі +5 °С. 3.9. ПІДГОТОВКА ПРОБ ДЛЯ АНАЛІЗУ 3.9.1. Мінералізація проб масою 100-1000 мг. В автоклав завантажують 20 см3 57 %-ної азотної кислоти і наважку проби у фторопластовому стаканчику. Автоклав нагрівають до 200-250 °С і витримують 1 5-2 години. Автоклаву дають охолонути після чого його розкривають розчин з фторопластового стаканчика переносять в градуйовану пробірку і розводять бідистильованою водою удвічі. Перемішують відзначають об'єм розчину V. Окремо проводять мінералізацію холостої проби деіонізована вода щоб врахувати похибку що вноситься в процесі аналізу. Мінералізовану холосту пробу розводять бідистильованою водою до об'єму V. 3.10. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ 3.10.1. Підготовка до аналізу Аналізатор ртуті "Юлія" готують до роботи згідно технічному опису та інструкції з експлуатації. Перед початком вимірювань аналізатор повинен бути витриманий у включеному стані не менше 15 хвилин для встановлення робочого режиму. Безпосередньо перед початком вимірювань проводиться перевірка правильності роботи аналізатора яка включає вимірювання двох стандартних розчинів ртуті відомої концентрації. Прилад калібрують так щоб робочий розчин з концентрацією ртуті 10 0 мкг/дм3 давав аналітичний сигнал 10 00. Для немодифікованих аналізаторів "Юлія-2" або "Юлія-2М" необхідно побудувати градуювальний графік. 3.10.2. Проведення вимірювань 2 0 см3 проби що аналізують поміщають в пробірку з барботером вносять 0 2 см3 відновлювального розчину і проводять вимірювання згідно технічному опису і інструкції з експлуатації аналізатора ртуті "Юлія". 3.10.3. Перевірка на неселективне поглинання Окремо проводять визначення вмісту ртуті в холостій пробі. Відбирають 2 0 см3 проби в пробірку піпеткою місткістю 2 0 см3 вставляють в пробірку барботер включають мікрокомпресор аналізатора і перевіряють наявність в пробі летючих органічних речовин які поглинають випромінювання з довжиною хвилі близької до довжини хвилі ртуті наявність таких речовин визначають за зміною показників цифрового табло . Пробу продувають до встановлення на цифровому табло нульового значення. Якщо після тривалого продування на табло не встановлюється нульове значення набуте значення Хфон фонового поглинання віднімають зі значення масової концентрації ртуті в пробі. Якщо при барботуванні проба сильно піниться і витікає з об'єму реакційної пробірки то пробу розбавляють в 10 разів. При розрахунку враховують даний коефіцієнт розбавлення. Для гасіння піни використовують краплю силіконової олії перед додаванням двохлористого олова. 3.10.4. Додають до аналізованої проби 0 2 см3 відновлювального розчину піпеткою місткістю 1 0 см3 і визначають значення масової концентрації ртуті в пробі. 3.10.5. Проводять два паралельні вимірювання масової концентрації ртуті в досліджуваному розчині і відзначають значення Х1 і Х2 мкг/дм3 . Результат вимірювань масової концентрації ртуті X мкг/дм3 розраховують за формулою Значення визнають за достовірне якщо відмінність між X1 і Х2 не перевищує значення нормативу оперативного контролю збіжності г наведеного у таблиці 3.2. 3.10.6. Паралельно з вимірюванням вмісту ртуті в пробі проводять вимірювання вмісту ртуті Ххол у холостій пробі. Вимірювання в холостій пробі також проводять двічі і розраховують середнє: Таблиця 3 2 Діапазон вимірювань масових концентрацій ртуті мкг/дм3 Норматив оперативного контролю збіжності r мкг/дм3 P = 0 95 n = 2 Норматив оперативного контролю відтворюваності R. мкг/дм3 P = 0 95 m = 2 Норматив оперативного контролю точності K мкг/дм3 Р = 0 95 від 0 1 до 1 0 від 1 1 до 10 0 0 1 ±0 02 0 04 ±0 1 0 2 ±0 02 0 05 ±0.08 0 18 ±0 01 0 1 ±0 05 3.11. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ Результати вимірювань масової концентрації ртуті в біологічних матеріалах рослинах харчових продуктах грунтах придонних відкладеннях осадах стічних вод і відфільтрованих суспензіях представляють у вигляді ± ? мг/кг. Значення припустимої абсолютної похибки визначень ? представлені в таблиці 3.1. Результати вимірювань повинні оформлюватися протоколом за формою затвердженою МОЗ України. 3.12. ОБРОБКА I ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 3.12.1. Масову частку ртуті в твердій пробі С нг/г обчислюють за формулою: де - середнє значення аналітичного сигналу аналізованої проби; Хфон - середнє значення сигналу фонового поглинання; - середнє значення аналітичного сигналу холостої проби; m - маса зразка взятого для аналізу г; V - загальний об'єм проби після розчинення наважки см3. 3.13. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ Контроль якості результатів вимірювань масової концентрації ртуті в пробах біологічних матеріалів рослинах харчових продуктах грунтах придонних відкладеннях осадах стічних вод і відфільтрованих суспензіях проводять за наступними показниками: збіжність відтворюваність і точність результатів вимірювань. 3.13.1. Оперативний контроль збіжності результатів паралельних вимірювань Як зразки для контролю використовують реальні проби. Проби аналізують в точній відповідності з прописом методики в однакових умовах одержуючи два результати паралельних вимірювань X1 і Х2 для кожної проби які не відрізняються один від одного на величину нормативу оперативного контролю збіжності Значення г наведені у таблиці 3.2. При перевищенні нормативу оперативного контролю збіжності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу r з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 3.13.2. Оперативний контроль відтворюваності результатів вимірювань Проби біологічних матеріалів рослин харчових продуктів грунтів придонних відкладень осадів стічних вод і відфільтрованих суспензій відбирають якщо це можливо в кількості рівній подвоєної кількості необхідній для проведення контролю. Відібрану пробу ділять на дві рівні частини і аналізують в точній відповідності з прописом методики максимально змінюючи умови проведення аналізу тобто одержують два результати вимірювань в різних лабораторіях або у різний час в одній використовуючи при цьому різні набори мірного посуду різні партії реактивів. Два результати вимірювань не повинні відрізнятися один від одного більш ніж на значення нормативу оперативного контролю відтворюваності R: Значення R наведені у таблиці 3.2. При перевищенні вказаного нормативу оперативного контролю відтворюваності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу R з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 3.13.3. Оперативний контроль точності результатів вимірювань. Зразками для оперативного контролю точності результатів вимірювань є стандартні зразки атестовані за процедурою приготування і адекватні пробам що аналізують. Зразки аналізують в точній відповідності з прописом методики. Одержаний результат вимірювань масової концентрації ртуті в досліджуваній пробі не повинен відрізнятися від значення масової концентрації ртуті в контрольному зразку для контролю Х0 більш ніж на значення нормативу оперативного контролю К: X0 більш ніж на значення нормативу оперативного контролю К: Значення К наведені у таблиці 3.2. При перевищенні нормативу оперативного контролю точності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу К з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИЗНАЧЕННЮ ВМІСТУ ЗАГАЛЬНОЇ РТУТІ В БІОМАТЕРІАЛАХ КРОВІ СЕЧІ ТКАНИНАХ ВОЛОССІ КОНДЕНСАТІ АЛЬВЕОЛЯРНОЇ ВОЛОГИ ТОЩО 4.1. ПРИНЦИП ВИЗНАЧЕННЯ Перед визначенням ртуті в біологічних матеріалах крові сироватці і плазмі крові сечі волоссі конденсаті альвеолярної вологи молочних зубах органах лабораторних тварин патологоанатомічному матеріалі тощо необхідно провести мінералізацію цих об'єктів розчинами окислювачів. При цьому ртуть що знаходиться в досліджуваному об'єкті переходить в розчин - мінералізат. Найефективнішим є спосіб мінералізації в автоклаві в середовищі азотної кислоти. Дослідження показали що мінералізація біологічних проб шляхом кип'ятіння їх з азотною кислотою в колбі зазвичай буває недостатньою для аналізу на вміст ртуті оскільки добитися повного руйнування всіх органічних компонентів при цьому неможливо. Залишки продуктів розкладання органічних субстратів найчастіше білків здатні перешкоджати відновленню ртуті в елементний стан що позначається на точності визначення. Подальше визначення ртуті в мінералізаті засноване на її хімічному відновленні хлоридом олова II і виділенні її в газову фазу у вигляді атомної пари. Пари ртуті що виділяються визначаються методом безполуменевої атомно-абсорбційної спектроскопії при довжині хвилі 253 7 нм. 4.2. ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДУ Діапазон вимірювання вмісту ртуті в пробі 0 0005 - 0 09 мкг. Межа виявлення чутливість методу : для волосся - 0 025 нг/г; для сечі -0 5 мкг/дм3 для конденсату альвеолярної вологи - 0 25 мкг/дм3 для тканини 0 025 мг/кг. Маса досліджуваної проби від 200 до 1000 мг для твердих зразків і 1-10 см3 - для рідких. Межа сумарної відносної похибки вимірювання ± 25 %. 4.3. ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ Дана методика забезпечує вимірювання масової частки загальної ртуті в біологічних матеріалах з довірчими абсолютними похибками вимірювань при довірчій ймовірності ? = 0 95 що не перевищують значень наведених у таблиці 4.1. Таблиця 4.1 Діапазон вимірювань масових часток загальної ртуті мг/кг Довірча абсолютна похибка вимірювань ±? мг/кг P = 0 95 від 0 0025 до 0 025 від 0 026 до 0 25 ? = 0 00035 ±0 00025 ? = 0 0010 ±0 00035 4.4. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ АПАРАТУРА І РЕАКТИВИ 4.4.1.Засоби вимірювання і апаратура • Аналізатор ртуті типа "Юлія-2" або "Юлія-5" який оснащено блоком прогрівання кювети а також цифровим табло або комутований з ЕОМ. • Ваги аналітичні АДВ-200 • Автоклав аналітичній за ТУ 48-0572-31-259-92 • Бідистилятор ТУ 25-11.1592 • Сушильна шафа ГОСТ 13474-70 комплексний. • Піпетки градуйовані місткістю 4-2-1 4-2-2 7-2-5 за ГОСТ 29227 ICO 835-1 • Шприци-дозатори на 5-10-20-50-100-200-500 мм3. • Колби наливні мірні місткістю 1-25-2 2-50-2 1-250-2 1-1000-2 за ГОСТ 1770. • Конічні колби місткістю 250 см3 за ГОСТ 25336 • Циліндр мірний 2-100 за ГОСТ 1770 • Штативи для пробірок. • Воронки хімічні В-75-110 ХУ за ГОСТ 25336-82. • Поглинальний прилад для відбору конденсату альвеолярного повітря Скляний посуд в тому числі скляний барботер ртутеметричного комплексу повинен бути ретельно вимитий гарячою водою потім гарячою азотною кислотою 1:1 або хромовою сумішшю після чого промитий дистильованою водою. 4.4.2.Реактиви • Стандартні зразки розчину іонів ртуті з масовою концентрацією ртуті 1 0 мг/см3 ДСЗУ 022.6-96 • Кислота азотна х.ч. за ГОСТ 4461 або о.с.ч. за ГОСТ 11125; • Калій двохромовокислий х.ч. за ГОСТ 4220 • Олова II хлорид двоводний ч.д.а. за ТУ 6-09-5393 • Диметилсульфоксид ч.д.а. за ГОСТ 5828-77 • Кислота соляна концентрована х.ч. за ГОСТ 3118 або о.с.ч. за ГОСТ 14261. 4.5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 4.5.1. До виконання робіт по приготуванню хімічних реактивів допускають осіб що пройшли інструктаж про запобіжні засоби при роботі з конкретними шкідливими речовинами і їх сполуками вказаними в розділі 2.4. 4.5.2. При виконанні вимірювань дотримуються вимог техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами згідно ГОСТ 12.4.009 МУ 3936-85. 4.5.3. Приміщення в якому проводять аналізи повинно мати припливно-витяжну вентиляцію 5 обм/год . 4.5.4. Приміщення в якому проводять аналізи повинно відповідати вимогам пожежної безпеки згідно ГОСТ 12.1.004 і мати засоби пожежегасіння згідно ГОСТ 12.4.009. 4.5.5. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати меж концентрацій визначених ГОСТ 12.1.005 СН 4617-88. 4.5.6. Потік ультрафіолетового випромінювання ртутної лампи аналізатора не повинен потрапляти в очі оператора. 4.5.7. Електробезпека при роботі з електроустановками повинна задовольняти вимогам ГОСТ 12.1.019. 4.5.8. До роботи з аналітичним автоклавом допускається персонал який навчений прийомам безпечної роботи відповідно до паспорта автоклава і методик аналізу. 4.6. ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ОПЕРАТОРА До виконання аналітичних робіт та обробки результатів вимірювань допускаються особи які мають кваліфікацію інженера хіміка лікаря-лаборанта біолога з вищою освітою знають основи спектрального аналізу і оптичних вимірювань та мають досвід роботи із спектрометричними засобами вимірювань пройшли інструктаж з охорони праці і дотримуються вимог керівництва з експлуатації аналізатора і цих методичних вказівок. 4.7. УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При виконанні вимірювань дотримуються наступних умов: • температура навколишнього повітря від + 10 до + 35°С; • атмосферний тиск мм рт. ст. від 630 до 800; • відносна вологість повітря % від 30 до 80. Електроживлення аналізатора здійснюють від однофазної мережі з: • частотою змінного струму 50 ± 1 Гц; • напругою 220 В. 4.8. ВІДБІР ПРОБ 4.8.1. Відбір ектодермальних проб людини волосся . Відбір волосся проводять з різних ділянок голови з урахуванням того що за кожних два місяці довжина волосся збільшується приблизно на 1 см пасма максимальної довжини чи прикоренева частина волосся . Зразки волосся зберігають в паперових конвертах. Термін зберігання не обмежений. При відборі проб волосся у групи населення з метою діагностики експозиції ртуттю необхідно вибирати контингент досліджуваних однорідний по віково-статевих і соціальних ознаках з однаковим терміном мешкання в досліджуваному районі але не менше 5 років. 4.8.2. Відбір сечі Проби сечі відбирають відповідно до загальноприйнятих методик. Для аналізу потрібно 5-10 см3 сечі мінімально необхідний об'єм проби для аналізу складає 1 см3. Для точної діагностики бажано досліджувати добову сечу. Для відбору проб в експедиційних умовах в поліетиленові мікропробірки з пробкою місткістю 1 5 см3 заздалегідь вносять 0 010 см3 57 %-ної азотної кислоти щільно закривають і доставляють в досліджуваний регіон. На місці додають 1 см3 сечі щільно закривають пробкою і до проведення аналізу зберігають в холодильнику. 4.8.3. Відбір конденсату альвеолярної вологи Відбір проб альвеолярної вологи проводять в модернізований поглинач Полежаева мал. 1 поміщений в суміш льоду з хлористим натрієм для повнішої конденсації. Волога відбирається протягом 20-25 хвилин при нефорсованому диханні до досягнення необхідного об'єму 1 5-2 0 см3. Може зберігатися в замороженому вигляді в захищеному від світла місці. 4.8.4. Відбір патологоанатомічного матеріалу Проби патологоанатомічного матеріалу відбираються співробітниками патологоанатомічних служб відповідно до загальноприйнятих методик і доставляються в лабораторію в замороженому вигляді. Мінімально необхідна маса проби для аналізу складає 0 5 г бажано 5-10 г . До проведення аналізу проби слід зберігати в холодильнику. 4.8.5. Відбір крові сироватки і плазми крові Відбір крові проводиться з вени в медичній установі в одноразовий шприц об'ємом 5-10 см3 із застосуванням антикоагулянта. При необхідності фракціонування крові проводиться співробітниками медичної установи на місці. Заповнений шприц або пробірки з фракціями доставляються в лабораторію і до аналізу зберігаються в холодильнику. 4.9. ПІДГОТОВКА ПРОБ ДЛЯ АНАЛІЗУ 4.9.1. Мінералізація проб волосся тканин молочних зубів .масою 100-1000 мг. В автоклав завантажують 20 см3 57 %-ної азотної кислоти і навіску проби у фторопластовому стаканчику. Автоклав нагрівають до 200-250 °С і витримують 1 5-2 години. Автоклаву дають охолонути після чого його розкривають розчин з фторопластового стаканчика переносять в градуйовану пробірку і розводять бідистильованою водою удвічі. Перемішують відзначають об'єм розчину V. Окремо проводять мінералізацію холостої проби деіонізована вода щоб врахувати похибку що вноситься в процесі аналізу. Мінералізовану холосту пробу розводять бідистильованою водою до об'єму V. 4.9.2. Підготовка проб сечі До проведення дослідження на вміст ртуті в сечі при необхідності необхідно відібрати 1 см3 для визначення концентрації креатиніну в сечі по методу [ ]. В автоклав завантажують 20 см3 57 %-ної азотної кислоти і аліквоту Vo6p. відібраної проби у фторопластовому стаканчику. Автоклав нагрівають до 200-250 °С і витримують 1 5-2 години. Автоклаву дають охолонути після чого його розкривають розчин з фторопластового стаканчика переносять в градуйовану пробірку і розводять бідистильованою водою удвічі. Перемішують відзначають об'єм розчину V. Окремо проводять мінералізацію холостої проби деіонізована вода щоб врахувати похибку що вноситься в процесі мінералізації. Мінералізовану холосту пробу розводять бідистильованою водою до об'єму V. 4.9.3. Підготовка проб сечі конденсату альвеолярної вологи крові сироватки і плазми крові. В автоклав поміщають 20 см3 57 %-ної азотної кислоти і аліквоту Vo6p. відібраної проби у фторопластовому стаканчику. Автоклав нагрівають до 200-250 °С і витримують 1 5-2 години. Автоклаву дають охолонути після чого його розкривають розчин з фторопластового стаканчика переносять в градуйовану пробірку і розводять бідистильованою водою удвічі. Перемішують відзначають об'єм розчину V. Окремо проводять мінералізацію холостої проби деіонізована вода щоб врахувати похибку що вноситься в процесі аналізу. Мінералізовану холосту пробу розводять бідистильованою водою до об'єму V. Мал. 1. Поглинальний прилад для відбору конденсату альвеолярного повітря. 4.10. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ 4. 10.1. Підготовка до аналізу Аналізатор ртуті "Юлія" готують до роботи згідно технічному опису та інструкції з експлуатації. Перед початком вимірювань аналізатор повинен бути витриманий у включеному стані не менше 15 хвилин для встановлення робочого режиму. Безпосередньо перед початком вимірювань проводиться перевірка правильності роботи аналізатора яка включає вимірювання двох стандартних розчинів ртуті відомої концентрації. Прилад калібрують так щоб робочий розчин з концентрацією ртуті аналізаторів "Юлія-2" або "Юлія-2М" необхідно побудувати градуювальний графік. 4.10.2. Проведення вимірювань 2 0 см3 проби що аналізують поміщають в пробірку з барботером вносять 0 2 см3 відновлювального розчину і проводять вимірювання згідно технічному опису і інструкції з експлуатації аналізатора ртуті "Юлія". 4.10.3. Перевірка на неселективне поглинання Окремо проводять визначення вмісту ртуті в холостій пробі. Відбирають 2 0 см3 проби в пробірку піпеткою місткістю 2 0 см3 вставляють в пробірку барботер включають мікрокомпресор аналізатора і перевіряють наявність в пробі летючих органічних речовин які поглинають випромінювання з довжиною хвилі близької до довжини хвилі ртуті наявність таких речовин визначають за зміною показників цифрового табло . Пробу продувають до встановлення на цифровому табло нульового значення. Якщо після тривалого продування на табло не встановлюється нульове значення набуте значення Хфон фонового поглинання віднімають зі значення масової концентрації ртуті в пробі. Якщо при барботуванні проба сильно піниться і витікає з об'єму реакційної пробірки то її розбавляють в 10 разів. При розрахунку враховують даний коефіцієнт розбавлення. Для гасіння піни використовують краплю силіконової олії перед додаванням двохлористого олова. 4.10.4. Додають до проби що аналізують 0 2 см3 відновлювального розчину піпеткою місткістю 1 0 см3 і визначають значення масової концентрації ртуті в пробі. 4.10.5. Проводять два паралельні вимірювання масової концентрації ртуті в досліджуваному розчині і визначають величину Х1 і Х2 мкг/дм3 . Результат вимірювань масової концентрації ртуті мкг/дм3 розраховують за формулою Значення визнають за достовірне якщо відмінність між X1 і Х2 не перевищує значення нормативу оперативного контролю збіжності r наведеного в таблиці 4.2. 4.10.6. Паралельно з вимірюванням вмісту ртуть в пробі проводять вимірювання вмісту ртуті Ххол у холостій пробі. Вимірювання в холостій пробі також проводять двічі і розраховують середнє: Таблиця 4 2 Діапазон вішірговань масових концентрацій ртуті мкг/дм3 Норматив оперативного контролю збіжності r мкг/дм3 Р = 0.95 n = 2 Норматив оперативного контролю відтворюваності R мкг/дм3 P = 0 95; m = 2 Норматив оперативного контролю точності K мкг/дм3 P = 0 95 від 0 1 до 1 0 від 1.1 до 10 0 0 1 ±0.02 0 04 ±0.1 0 2 ±0 02 0 05 ±0.08 0 18 ±0.01 0 1 ±0.05 4.11. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ Результати вимірювань масової концентрації ртуті в біологічних матеріалах крові сироватці і плазмі крові сечі волоссі конденсаті альвеолярної вологи молочних зубах органах лабораторних тварин патологоанатомічному матеріалі тощо представляють у вигляді ± ? мг/кг мг/дм3 . Значення припустимої абсолютної похибки визначень ? представлені в таблиці 4.1. Результати вимірювань повинні оформлюватися протоколом за формою затвердженою МОЗ України. 4.12. ОБРОБКА І ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 4.12.1. Масову частку ртуті в твердій пробі С нг/г розраховують за формулою: де - середнє значення аналітичного сигналу аналізованої проби; Хфон - середнє значення сигналу фонового поглинання; - середнє значення аналітичного сигналу холостої проби; m - маса зразка взятого для аналізу г; V - загальний об'єм проби після розчинення наважки см3. 4.12.2. Масову частку ртуті в рідкій пробі С нг/см3 розраховують за формулою: де - середнє значення аналітичного сигналу аналізованої проби; Хфон - середнє значення сигналу фонового поглинання; Хфон - середнє значення сигналу фонового поглинання; Х0 - середнє значення аналітичного сигналу холостої проби; m - об'єм зразка взятого для аналізу см3; V - загальний об'єм проби після розчинення наважки см3. Вміст ртуті в сечі може бути також представлений в перерахунку на 1 г. креатиніну. 4.13. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ Контроль якості результатів вимірювань масової концентрації ртуті в крові сироватці і плазмі крові сечі волоссі конденсаті альвеолярної вологи молочних зубах органах лабораторних тварин патологоанатомічному матеріалі тощо проводять за наступними показниками: збіжність відтворюваність і точність результатів вимірювань. 4.13.1. Оперативний контроль збіжності результатів паралельних вимірювань Як зразки для контролю використовують реальні проби. Проби аналізують в точній відповідності з прописом методики в однакових умовах одержуючи два результати паралельних вимірювань X1 і Х2 для кожної проби які не повинні відрізнятися один від одного на величину нормативу оперативного контролю збіжності: Значення r наведені у таблиці 4.2. При перевищенні нормативу оперативного контролю збіжності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу г з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 4.13.2. Оперативний контроль відтворюваності результатів вимірювань Проби біологічних матеріалів відбирають якщо це можливо в кількості рівній подвоєній кількості необхідній для проведення контролю. Відібрану пробу ділять на дві рівні частини і аналізують в точній відповідності з прописом методики максимально варіюючи умови проведення аналізу тобто одержують два результати вимірювань в різних лабораторіях або у різний час в одній використовуючи при цьому різні набори мірного посуду різні партії реактивів. Два результати вимірювань не повинні відрізнятися один від одного більш ніж на значення нормативу оперативного контролю відтворюваності R: Значення R наведені у таблиці 4.2. При перевищенні вказаного нормативу оперативного контролю відтворюваності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу R з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 4.13.3. Оперативний контроль точності результатів вимірювань. Зразками для оперативного контролю точності результатів вимірювань є стандартні зразки атестовані за процедурою приготування і адекватні пробам що аналізують. Зразки аналізують в точній відповідності з прописом методики. Одержаний результат вимірювань масової концентрації ртуті в досліджуваній пробі не повинен відрізнятися від значення масової концентрації ртуті в контрольному зразку для контролю Х0 більш ніж на значення нормативу оперативного контролю К: Значення К наведені у таблиці 4.2. При перевищенні нормативу оперативного контролю точності експеримент повторюють. При повторному перевищенні вказаного нормативу К з'ясовують причини що призводять до незадовільних результатів контролю і усувають їх. 5. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИЗНАЧЕННЮ РОЗДІЛЬНОГО ВМІСТУ ФОРМ РТУТІ В БЮМАТЕРІАЛАХ КРОВІ СЕЧІ ТКАНИНАХ КОНДЕНСАТІ АЛЬВЕОЛЯРНОЇ ВОЛОГИ ТОЩО 5.1. ПРИНЦИП ВИЗНАЧЕННЯ У організмі людини і тварин а також в об'єктах навколишнього середовища під впливом різних чинників може відбуватися трансформація неорганічної ртуті в органічну і елементну і назад. В деяких випадках для науково-дослідних цілей виникає необхідність роздільного визначення органічної що має в складі зв'язок Hg-C неорганічної Hg2+ і атомарної Hg0 ртуті в біосубстратах і біоматеріалах. Метод заснований на послідовному визначенні атомарної ртуті визначуваної напряму без додавання відновника а також без пробопідготовки яка включає мінералізацію проби неорганічної відновлюваної до елементної у присутності хлориду олова II і загальної сумарної ртуті. Вміст органічної ртуті визначається як різниця між вмістом загальної атомарної і неорганічної ртуті. Пари ртуті що виділяються визначаються методом безполуменевої атомно-абсорбційної спектроскопії при довжині хвилі 253 7 нм. Слід мати на увазі що кількісне співвідношення форм ртуті в об'єктах аналізу - лабільна величина і може значно і швидко змінюватися з часом. З цієї причини даний метод диференційованого визначення вмісту форм ртуті в біооб'єктах є напівкількісним. 5.2. ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДУ Діапазон вимірювання вмісту ртуті в пробі 0 0005 - 0 09 мкг. Межа виявлення чутливість методу : для волосся - 0 025 нг/г; для сечі -0 5 мкг/дм3 для конденсату альвеолярної вологи - 0 25 мкг/дм3 для тканини 0 025 мг/кг. Вага досліджуваної твердої проби від 1 до 5 г. Межа сумарної відносної похибки вимірювання ± 50 %. 5.3. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ АПАРАТУРА І РЕАКТИВИ 5.3.1. Обладнання і апаратура. • Аналізатор ртуті типа "Юлія-2" або "Юлія-5" оснащений блоком прогрівання кювети а також цифровим табло або комутований з ЕОМ; • Ваги аналітичні АДВ-200; • Автоклав аналітичній за ТУ 48-0572-31-259-92; • Бідистиллятор ТУ 25-11.1592; • Сушильна шафа ГОСТ 13474-70 комплексний; • Гомогенізатор мікроподрібнювач тканин РТ-2 ; • Піпетки градуйовані місткістю 4-2-1 4-2-2 7-2-5 за ГОСТ 29227 ICO 835-1 ; • Шприци-дозатори на 5-10-20-50-100-200-500 мм3 мкл ; • Колби наливні мірні місткістю 1-25-2 2-50-2 1-250-2 1-1000-2 за ГОСТ 1770; • Конічні колби місткістю 250 см3 за ГОСТ 25336; • Циліндр мірний 2-100 за ГОСТ 1770; • Штативи для пробірок; • Воронки хімічні В-75-110 ХУ за ГОСТ 25336-82. • Поглинальний прилад для відбору конденсату альвеолярного повітря Скляний посуд у тому числі скляний барботер ртутеметричного комплексу повинен бути ретельно вимитий гарячою водою потім гарячою азотною кислотою 1:1 або хромовою сумішшю після чого промитий дистильованою водою. 5.3.2.Реактиви • Стандартні зразки розчину іонів ртуті з масовою концентрацією ртуті 1 0 мг/см3 ДСЗУ 022.6-96 ; • Калій двохромовокислий х.ч. за ГОСТ 4220; • Олова II хлорид двоводний ч.д.а. за ТУ 6-09-5393; • Диметилсульфоксид ч.д.а. за ГОСТ 5828-77. • Кислота азотна х.ч. за ГОСТ 4461 або о.с.ч. за ГОСТ 11125. 5.4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 5.4.1. До виконання робіт по приготуванню хімічних реактивів допускають осіб що пройшли інструктаж про запобіжні засоби при роботі з конкретними шкідливими речовинами і їх сполуками вказаними в розділі 2.4. 5.4.2. При виконанні вимірювань дотримуються вимог техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами згідно ГОСТ 12.4.009 МУ 3936-85. 5.4.3. Приміщення в якому проводять аналізи повинно мати припливно-витяжну вентиляцію 5 обм/год . 5.4.4. Приміщення в якому проводять аналізи повинно відповідати вимогам пожежної безпеки згідно ГОСТ 12.1.004 і мати засоби пожежогасіння згідно ГОСТ 12.4.009. 5.4.5. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати меж концентрацій визначених ГОСТ 12.1.005 СН 4617-88. 5.4.6. Потік ультрафіолетового випромінювання ртутної лампи аналізатора не повинен потрапляти в очі оператора. 5.4.7. Електробезпека при роботі з електроустановками повинна задовольняти вимогам ГОСТ 12.1.019. 5.4.8. До роботи з аналітичним автоклавом допускається персонал який навчений прийомам безпечної роботи відповідно до паспорта автоклава і методик аналізу. 5.5. ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ОПЕРАТОРА До виконання аналітичних робіт та обробки результатів вимірювань допускаються особи які мають кваліфікацію інженера хіміка лікаря-лаборанта біолога з вищою освітою знають основи спектрального аналізу і оптичних вимірювань та мають досвід роботи із спектрометричними засобами вимірювань пройшли інструктаж з охорони праці і дотримуються вимог керівництва з експлуатації аналізатора і цих методичних вказівок. 5.6. ВІДБІР ПРОБ 5.6.1. Відбір сечі Проби сечі відбирають відповідно до загальноприйнятих методик. Для аналізу потрібні 5-10 см3 сечі мінімально необхідний об'єм проби для аналізу складає 1 см3. Для відбору проб в експедиційних умовах в поліетиленові мікропробірки з пробкою місткістю 1 5 см3 заздалегідь вносять 0 01 см3 57 %-ної азотної кислоти щільно закривають і доставляють в досліджуваний регіон. На місці додають 1 см3 сечі щільно закривають пробкою і до проведення аналізу зберігають в холодильнику. 5.6.2. Відбір конденсату альвеолярної вологи Відбір проб альвеолярної вологи проводять в модернізований поглинач Полежаева мал. 1 поміщений в суміш льоду з хлористим натрієм для повнішої конденсації. Волога відбирається протягом 20-25 хвилин при нефорсованому диханні до досягнення необхідного об'єму 1 5-2 0 см3. Може зберігатися в замороженому вигляді в захищеному від світла місці. 5.6.3. Відбір патологоанатомічного матеріалу Проби патологоанатомічного матеріалу відбираються співробітниками патологоанатомічних служб відповідно до загальноприйнятих методик і доставляються в лабораторію в замороженому вигляді. Мінімально необхідна маса проби для аналізу складає 0 5 г бажано 5-10 г . До проведення аналізу проби слід зберігати в холодильнику. 5.6.4. Відбір крові сироватки і плаз.ми крові Відбір крові проводиться з вени в медичній установі в одноразовий шприц об'ємом 5-10 см3 із застосуванням антикоагулянту. При необхідності фракціонування крові проводиться співробітниками медичної установи на місці відбору. Заповнений шприц або пробірки з фракціями доставляються в лабораторію і до аналізу зберігаються в холодильнику. 5.7. ПІДГОТОВКА ПРОБ ДЛЯ АНАЛІЗУ 5.7.1. Приготування гомогенату органів тканин еритроцитарної маси патологоанатомічного матеріалу. До 2 0 г тканини додають 18 0 см3 3 % розчину азотної кислоти і гомогенізують за допомогою мікроподрібнювача тканин РТ-2 протягом 5 хвилин. 5.7.2. Приготування проб крові сироватки плазми крові До 2 0 см3 проби додають 3 0 см3 18 % розчину азотної кислоти перемішують до повного згортання крові і гомогенізують за допомогою мікроподрібнювача тканин РТ-2 протягом 5 хвилин. 5.7.3. Приготування проб сечі і конденсату альвеолярної вологи До 2 0 см3 проби додають 18 0 см3 3 % розчину азотної кислоти і струшують протягом 5 хвилин. 5.7.4. Приготування проб для визначення загальної ртуті. У автоклав завантажують 20 см3 57 %-ної азотної кислоти і 10 0 см3 гомогенату або рідкої проби у фторопластовому стаканчику. Автоклав нагрівають до 200-250 °С і витримують 1 5-2 години. Автоклаву дають охолонути після чого його розкривають і розчин з фторопластового стаканчика переносять в градуйовану пробірку. Перемішують відзначають об'єм розчину V. Окремо проводять мінералізацію холостої проби деіонізована вода щоб врахувати похибка що вноситься в процесі мінералізації. Мінералізовану холосту пробу розводять бідистильованою водою до об'єму V. Всі використовувані при відборі підготовці і зберіганні проб реагенти приладдя і посуд повинні бути проконтрольовані на вміст ртуті шляхом проведення "холостих" вимірювань. 5.8. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ 5.8.1. Підготовка до аналізу Аналізатор ртуті "Юлія" готують до роботи згідно технічному опису та інструкції з експлуатації. Перед початком вимірювань аналізатор повинен бути витриманий у включеному стані не менше 15 хвилин для встановлення робочого режиму. Безпосередньо перед початком вимірювань проводиться перевірка правильності роботи аналізатора яка включає вимірювання двох стандартних розчинів ртуті відомої концентрації. Прилад калібрують так щоб робочий розчин з концентрацією ртуті 10 0 мкг/дм3 давав аналітичний сигнал 10 00. Для приладів "Юлія-2" або "Юлія-2М" необхідно побудувати градуювальний графік. 5.8.2. Проведення вимірювань 5.8.2.1. Вимірювання вмісту загальної ртуті 2 0 см3 мінералізованої проби поміщають в пробірку з барботером вносять 0 2 см3 відновлювального розчину і проводять вимірювання згідно технічному опису і інструкції з експлуатацій аналізатора ртуті "Юлія". Вимірювання повторюють двічі. Окремо проводять визначення вмісту ртуті в холостій пробі. 5.8.2.2. Вимірювання вмісту атомарної і неорганічної ртуті. 2 0 см3 гомогенату поміщають в пробірку з барботером і не додаючи відновник проводять вимірювання згідно технічному опису і інструкції з експлуатацій аналізатора ртуті "Юлія". При цьому з потоком повітря в кювету виноситься тільки Hg0. Визначають величину аналітичного сигналу Хелем. Потім в пробірку з пробою вносять 0 2 см3 розчину двохлористого олова в ДМСО і знов проводять вимірювання. Величина аналітичного сигналу Хнеорг. відповідає вмісту неорганічної ртуті. Вимірювання повторюють двічі. На цьому етапі аналізу можливе сильне утворення піни у розчині за рахунок присутності водорозчинних білків. Для гасіння піни слід використати краплю силіконового масла перед додаванням двохлористого олова і підібрати такий режим барботування проби який би виключав попадання піни в кювету. Необхідно провести додаткове калібрування приладу для цього режиму. 5.9. ОБРОБКА І ПОДАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 5.9.1. Розрахунок вмісту загальної ртуті в органах і тканинах 5.9.1.1. Розрахунок вмісту загальної ртуті в твердих зразках. Вміст загальної ртуті в пробі Собщ. нг/г обчислюють за формулою: Де - середнє значення аналітичного сигналу аналізованої проби; Х0 - середнє значення аналітичного сигналу холостої проби; m - маса зразка взятого для аналізу г; V - загальний об'єм проби після розчинення наважки см3. 5.9.1.2. Розрахунок вмісту загальної ртуті в рідких біосубстратах Вміст ртуті Собщ. мкг/дм3 обчислюють за формулою: Де - середнє значення аналітичного сигналу аналізованої проби; Х0 - середнє значення аналітичного сигналу холостої проби; Vo6p - об'єм зразка взятого для аналізу см3; V - загальний об'єм проби після мінералізації зразка см3. 5.7.2. Розрахунок вмісту елементної ртуті в органах і тканинах 5.7.2.1. Розрахунок вмісту елементної ртуті в твердих зразках. Вміст елементної ртуті в пробі Селем.. нг/г обчислюють за формулою: Де - середнє значення аналітичного сигналу аналізованої проби; Х0 - середнє значення аналітичного сигналу холостої проби; m - маса зразка взятого для аналізу г; V - загальний об'єм проби після розчинення наважки см3. 5.9.2.2. Розрахунок вмісту елементної ртуті в рідких біосубстратах. Вміст елементної ртуті в пробі Селем.. мкг/дм3 в рідких біосубстратах обчислюють за формулою: Де - середнє значення аналітичного сигналу аналізованої проби; Х0 - середнє значення аналітичного сигналу холостої проби; Vo6p - об'єм зразка взятого для аналізу см3; V - загальний об'єм проби після розчинення аліквоти см3. 5.9.3. Розрахунок вмісту неорганічної ртуті в органах і тканинах 5.9.3.1. Розрахунок вмісту неорганічної ртуті в твердих зразках. Вміст неорганічної ртуті в пробі Снеорп нг/г обчислюють за формулою: Де - середнє значення аналітичного сигналу аналізованої проби; Х0 - середнє значення аналітичного сигналу холостої проби; m - маса зразка взятого для аналізу г; V - загальний об'єм проби після розчинення наважки см3. 5.9.3.2. Розрахунок вмісту неорганічної ртуті в рідких біосубстратах. Вміст неорганічної ртуті в пробі Снеорп мкг/дм3 в рідких біосубстратах обчислюють за формулою: де - середнє значення аналітичного сигналу аналізованої проби; X0 - середнє значення аналітичного сигналу холостої проби; Vо6p. - об'єм зразка взятого для аналізу см3; V - загальний об'єм проби після розчинення аліквоти см3. 5.9.2. Розрахунок вмісту органічної ртуті Вміст ртуті Сорг мкг/дм3 або нг/г обчислюють за формулою: Дані методичні вказівки призначені для користування в лабораторіях центрів Держсанепіднагляду санітарних лабораторіях промислових підприємств лабораторіях спеціалізованих екологічних підприємств і підрозділів комітету з надзвичайних ситуацій клінічних лабораторіях ЛПЗ спеціалізованих ЛПЗ НДІ наукових установах тощо і визначають порядок вимірювань загального вмісту ртуті в об'єктах виробничого навколишнього середовища і біологічних матеріалах з використанням найдоступніших і поширених на Україні аналізаторів ртуті серії "Юлія" "Юлія-2" "Юлія-5К" і модернізованих їх модифікацій які оснащені блоком прогрівання кювети а також цифровим табло або комутованими з ЕОМ. Дані методичні вказівки вводяться в дію разом з існуючими методиками хімічного і фотоколориметричного аналізу з метою підвищення чутливості визначення і зменшення витрат часу на проведення відбору проб підготування проб до аналізу і виконання вимірювань. Літературні джерела 1. Химическая энциклопедия: В 5 т.: т. 4 / Редкол.: Кнунянц И.Л. гл. ред. и др. - М.: Большая Советская энцикл. 1990. -671 с. 2. Аналитическая химия ртути. Гладышев В.П. Левицкая С.А. Филиппова Л.М.. М.: "Наука" 1974. 228 с. 3. Химическая энциклопедия: В 5 т.: т. 4 / Редкол.: Зефиров Н.С. гл. ред. и др. - М.: Большая Российская энцикл. 1995. - 639 с. 4. Охрана окружающей среды от ртутного загрязнения/А.Г.Габайдуллин Е.М.Ильина В.В.Рыжов Р.Я.Хамитова. - Казань: Магариф 1999. - 95 с. 5. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Издание официальное ГОСТ 12.1.005-88. СР 4617-88 Предельно-допустимые концентрации ПДК вредных веществ в воздухе рабочей зоны. 6. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.007-76. 7. Охрана природы. Атмосфера. Источники и метеорологические факторы загрязнения промышленные выбросы. Термины и определения ГОСТ 17.2.1.04-77. 8. Медико-біологічні вимоги якості продовольчої сировини та харчових продуктів. № 5061 -89. 9. Вредные химические вещества. Неорганические соединения элементов I-IV групп: Справ изд. / А.Л.Брандман Г.А.Гудзовский Л.С.Дубейковская и др.; под ред. В.А.Филова и др. Л.: Химия 1988. 512 с. 10. Основные показатели физиологической нормы у человека: руководство для токсикологов / под ред. И.М.Трахтенберга. - Киев ИД "Авиценна" 2001.372с. 11. Определение ртути в природных водах / Т.Г.Лапердина. - Новосибирск: Наука 2000. - 222 с. 12. Приказ Минздрава СССР от 21 ноября 1979 г. № 1175 "Об унификации клинических лабораторных методов исследования".