ДСП 2.2.4.003-98

ДСП 2.2.4.003-98 Гігієнічна оцінка водоочисних пристроїв, призначених для застосування у практиці питного водопостачання

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНО постановою заступника Головного державного санітарного лікаря України від 28 вересня 1998 р. N 3  Гігієнічна оцінка водоочисних пристроїв призначених для застосування у практиці питного водопостачання   Державні санітарні правила ДСП 2.2.4.-003-98   Державний санітарний нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм державними органами а також всіма підприємствами організаціями та установами службовими особами і громадянами покладається на органи і установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року. Вимоги даних санітарних правил і норм обов'язкові для всіх державних і кооперативних дослідно-конструкторських та науково-дослідних організацій України що розробляють та дають оцінку водоочисним пристроям організацій та установ які здійснюють державний контроль за якістю цієї продукції та її безпекою для здоров'я населення. Особи винні у порушенні санітарних правил і норм несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. 1. Загальні положення 1.1. Дані санітарні правила і норми мають на меті уніфікувати методичну схему гігієнічної оцінки індивідуальних та групових водоочисних пристроїв призначених для поліпшення якості питної води що сприятиме якнайшвидшому їх впровадженню у практику водопостачання і гарантуватиме безпеку питного водокористування для здоров'я населення. 1.2. Санітарні правила і норми складені з урахуванням діючих нормативних документів які регламентують вимоги до якості питної води до нових матеріалів і реагентів що рекомендуються для використання у практиці господарсько-питного водопостачання та ін. 1.3. Санітарні правила і норми поширюються на всі види індивідуальних і групових водоочисних пристроїв що розробляються в Україні або закуповуються за кордоном незалежно від їх продуктивності конструктивних особливостей та принципу роботи. 1.4. Правила встановлюють єдині методичні вимоги до проведення гігієнічних досліджень з метою оцінки водоочисних пристроїв визначають схему і етапність цих досліджень що виключає невиправдані витрати сил та коштів у разі отримання негативних результатів на проміжних етапах дослідження. 1.5. Водоочисні пристрої повинні забезпечувати в експлуатаційному режимі дотримання нормативних показників якості питної води і вважаються ефективними якщо її якість після очищення за основними показниками по відношенню до яких вони проявляють селективну дію поліпшується не менш ніж на 50 %. 1.6. Державний контроль за дотриманням вимог даних санітарних правил і норм здійснюється установами та закладами державної санепідслужби відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". 2. Нормативні посилання 1. Основи законодавства України про охорону здоров'я. 2. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". 3. ГОСТ 27065-86 СТ СЭВ 5184-85 . Качество вод. Термины и определения. 4. Наказ МОЗ України від 20.10.95 р. N 190 "Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо розробки виробництва і застосування продукції яка може негативно впливати на здоров'я людини".  5. Перечень N 3235-85 материалов и реагентов разрешенных главным санитарно-эпидемиологическим управлением МЗ СССР для применения в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения. 6. Дополнение N 3235-85 к "Перечню материалов и реагентов разрешенных Главным санитарно-эпидемиологическим управлением МЗ СССР для применения в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения". 7. МУ 4259-87. Гигиенический контроль за изделиями из синтетических материалов предлагаемых для использования в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения. 8. Инструкция 4259-87. Санитарно-химические исследования изделий из полимерных материалов предназначенных для использования в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения и водном хозяйстве. 9. СанПиН 4630-88. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения. 10. ГОСТ 24481-80. Вода питьевая. Отбор проб. 11. ГОСТ 18963-73. Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа. 12. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. 13. НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України. 14. МУ. Экспериментальная оценка суммарной мутагенной активности загрязнений воздуха и воды 1990. 3. Основні терміни та визначення 3.1. Водоочисні пристрої - апарати індивідуального або групового користування призначені для поліпшення якості водопровідної питної води або отримання незначної її кількості з різних джерел некондиційної води. У залежності від методу обробки сорбція іонний обмін зворотний осмос електродіаліз та інші або їх комбінацій водоочисні пристрої пом'якшують опріснюють знезаражують воду виводять органічні домішки і залишки дезінфектантів важкі метали та радіонукліди. 3.2. Некондиційна вода - вода що не відповідає за одним або кількома показниками встановленим нормам і вимогам. 3.3. Контроль якості води - визначення відповідності показників якості води встановленим нормам і вимогам згідно з ГОСТ 27066-86 . 3.4. Норми якості питної води - встановлені значення показників якості води для питного водокористування згідно з ГОСТ 27065-86 . 3.6. Критерії якості питної води - ознака або комплекс ознак за якими проводиться оцінка якості води а саме: - органолептичні сприятливі ; - токсикологічні нешкідливість хімічного складу ; - фізіологічні повноцінність макро- і мікроелементного складу ; - мікробіологічні безпека в епідемічному відношенні . 4. Порядок розгляду і погодження проектів нормативної документації на водоочисні пристрої 4.1. Розгляд і погодження нормативної документації ТУ на нові зразки водоочисних пристроїв матеріали їх конструктивних елементів що пропонуються для використання у практиці питного водопостачання здійснює Міністерство охорони здоров'я на підставі позитивного гігієнічного експертного висновку який включає результати органолептичних санітарно-хімічних санітарно-мікробіологічних і санітарно-токсикологічних досліджень виконаних в установах і організаціях яким надано право проводити токсиколого-гігієнічні медико-біологічні та інші дослідження щодо безпеки продукції для здоров'я людини згідно наказу МОЗ України N 190 від 20 жовтня 1995 р. 4.2. Дозвіл гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію на застосування імпортних водоочисних пристроїв видається Міністерством охорони здоров'я України. Для обгрунтування цього висновку в обов'язковому порядку проводиться експертиза та дослідження представлених матеріалів і видаються результати гігієнічної оцінки згідно наказу N 190. 5. Порядок направлення і правила прийому водоочисних пристроїв для гігієнічних досліджень 6.1. Зразки водоочисних пристроїв направляють на гігієнічну оцінку в інститути та лабораторії системи Міністерства охорони здоров'я України що атестовані і мають право на виконання гігієнічних досліджень. 5.2. Для гігієнічної оцінки направляють зразки водоочисних пристроїв матеріали конструктивних елементів яких увійшли у Перечень N 3235-85 та Дополнение к "Перечню..." N 3235-85 а також дозволені Міністерством охорони здоров'я України на застосування їх в практиці господарсько-питного водопостачання. 5.3. При наявності у водоочисному пристрої одного або кількох невивчених матеріалів повинні бути проведені дослідження з метою попередньої оцінки кожного з цих матеріалів окремо. Вивчення таких матеріалів може бути обмежене санітарно-хімічними і санітарно-мікробіологічними дослідженнями відповідно до МУ 4259-87 та Инструкции 4259-87 за умови що до цих матеріалів входять речовини віднесені до IV класу небезпеки згідно СанПиН 4630-88. При позитивній оцінці матеріалів подальші гігієнічні дослідження водоочисного пристрою проводять відповідно до п. 6.1. 5.4. У разі виявлення у складі матеріалу конструктивного елемента водоочисного пристрою речовин для яких не встановлені ГДК або ОДР а також речовин для яких відсутні методи аналітичного контролю випробування пристрою не проводяться. У цьому випадку розробник повинен забезпечити проведення необхідних досліджень з обгрунтуванням ГДК або ОДР цих речовин у воді та розробку методів їх визначення на рівні ГДК. Після отримання таких даних може бути проведена гігієнічна оцінка водоочисного пристрою. 5.5. Одночасно із зразками не менше 3 водоочисних пристроїв в організацію що виконує гігієнічну оцінку повинні бути представлені: 5.5.1. Назва організації - розробника водоочисного пристрою; 5.5.2. Стислий опис водоочисного пристрою його принципова схема результати попередніх випробувань ресурс; 5.5.3. Назва комплектуючих матеріалів з яких виготовлено водоочисний пристрій хімічна торгова марка їх процентний вміст у пристрої; 5.5.4. Нормативна документація на виготовлення матеріалів конструктивних елементів водоочисного пристрою ТУ . 5.5.5. Галузь застосування водоочисного пристрою конкретне призначення і умови його експлуатації: - хімічний та біологічний склад води що пропускається; - об'ємна та лінійна швидкості потоку води; - температура та pH води; - режим і спеціальні умови експлуатації; - можливості і способи регенерації матеріалів конструктивних елементів. 5.6. У разі наявності у водоочисному пристрої матеріалів природного походження організація - розробник водоочисного пристрою повинна представити дані про вміст радіонуклідів у цих матеріалах та їх водних витяжках. 6. Загальні вимоги до проведення досліджень з гігієнічної оцінки водоочисних пристроїв 6.1. Гігієнічна оцінка водоочисних пристроїв повинна включати такі етапи: - органолептичні дослідження води до і після водоочисного пристрою; - санітарно-хімічні дослідження води до і після водоочисного пристрою; - санітарно-мікробіологічні дослідження води до і після водоочисного пристрою; - санітарно-токсикологічні дослідження води до і після водоочисного пристрою. 6.2. Параметри режиму роботи водоочисних пристроїв при проведенні гігієнічних досліджень повинні повністю відповідати умовам експлуатації даних пристроїв вказаних організацією-розробником. 6.3. Гігієнічні дослідження водоочисних пристроїв проводять на спеціально обладнаному стенді який повинен забезпечувати можливість: - одночасної подачі на всі зразки водоочисних пристроїв що досліджуються води модельних розчинів із одного резервуара з дотриманням умов експлуатації даного пристрою; - відбору проб відповідно до вимог ГОСТ 24481-80 і ГОСТ 18963-73 з резервуара що містить воду модельний розчин - "контроль" і на виході кожного з досліджуваних водоочисних пристроїв окремо - "дослід". Модельний розчин повинен містити хімічні речовини вказані організацією-розробником як такі по відношенню до яких водоочисний пристрій виявляє селективно-затримувальний ефект в концентраціях 1 і 10 ГДК. У разі неможливості суміщення деяких забруднювачів в одному модельному розчині через хімічні реакції що проходять між ними готують на водопровідній воді декілька типів модельних розчинів кожен з яких містить забруднювачі що не взаємодіють між собою. Якщо серед показників якості води за якими організацією-розробником вказаний селективно-затримувальний ефект названі санітарно-мікробіологічні то модельні розчини для їх вивчення також готують окремо. Загальний об'єм модельних розчинів що пропускаються повинен становити не менше 10 % від ресурсу вказаного організацією-розробником. 6.4. Частота відбору проб води для проведення досліджень залежить від ресурсу водоочисного пристрою; об'єм проб води для проведення досліджень визначається кількістю показників що вивчаються по гостованих стандартизованих методиках . Доцільно проводити відбір перших літрів води пропущеної через водоочисний пристрій а потім після пропускання кожних 10 % від ресурсу вказаного організацією-розробником. 6.6. Дослідження води після водоочисного пристрою слід припинити у тих випадках коли до вичерпання ресурсу вказаного організацією-розробником в ній: - досліджувані показники починають перевищувати значення отримані у воді що подається на водоочисний пристрій; - значення навіть одного з досліджуваних показників перевищують регламентовані нормативними документами ГОСТ 2874-82 . 7. Гігієнічна оцінка водоочисних пристроїв 7.1. Гігієнічна оцінка водоочисних пристроїв передбачає: - органолептичні дослідження води до і після водоочисного пристрою; - санітарно-хімічні дослідження води до і після водоочисного пристрою; - санітарно-мікробіологічні дослідження води до і після водоочисного пристрою; - санітарно-токсикологічні дослідження води до і після водоочисного пристрою. 7.2. Органолептичні і санітарно-хімічні дослідження якості води. 7.2.1. Дослідження води до і після водоочисного пристрою проводять з метою встановлення його ефективності щодо вилучення хімічних речовин а також для виявлення можливого комплексного впливу матеріалів конструктивних елементів пристрою на показники якості води. 7.2.2. Аналіз води проводять за показниками: - регламентованими ГОСТ 2874-82 - вказаними організацією-розробником як такі щодо яких водоочисний пристрій виявляє селективно-затримувальний ефект; - специфічними речовинами що здатні мігрувати у воду із конструктивних елементів; - сполуками що містять галогени хлороформ чотирьоххлористий вуглець ін. при дослідженні водопровідної води що хлорувалась. 7.2.3. Для аналізу даних органолептичних і санітарно-хімічних досліджень використовують формулу розрахунку "середнього арифметичного" і "похибки середнього арифметичного":                                      n                        /  n     E  Xi                   /    E  Xi - M 2  M =  ;     m =    /   ;     n               V       n  n - 1   де: M - "середнє арифметичне"; m - "похибка середнього арифметичного"; Xi - значення показника отримане на виводі i-ого зразка водоочисного пристрою; n - кількість досліджуваних зразків водоочисних пристроїв. 7.3. Санітарно-мікробіологічні дослідження якості води. 7.3.1. Дослідження води до і після водоочисного пристрою проводять з метою виявлення можливого комплексного впливу матеріалів конструктивних елементів пристрою на розвиток мікрофлори води а також для встановлення їх ефективності щодо вилучення мікроорганізмів з води. 7.3.2. Аналіз води проводять за такими показниками: - регламентованими ГОСТ 2874-82; - вказаними організацією-розробником як такі щодо яких водоочисний пристрій виявляє селективно-затримувальний ефект. 7.3.3. Для аналізу даних санітарно-бактеріологічних досліджень використовують формули розрахунку "середнього геометричного" і "похибки середнього геометричного":                                n                   / n    E  Log  Xi                /   E  log  Xi  - M 2  M = ;      m =  /     n          V       n  n - 1   де: M - логарифм "середнього геометричного"; m - логарифм "похибки середнього геометричного"; Xi - значення санітарно-бактеріологічного показними отримане на виході i-ого зразка водоочисного пристрою; n - кількість досліджуваних зразків водоочисних пристроїв. Величини "середнього геометричного" і "похибки середнього геометричного" при аналізі результатів досліджень використовують у логарифмічній формі. Так допустимо не проводити обчислення їх справжніх значень. 7.4. Вивчення токсичних властивостей матеріалів конструктивних елементів водоочисних пристроїв. 7.4.1. Санітарно-токсикологічні дослідження води отриманої після водоочисного пристрою проводять у тому випадку коли за результатами вивчення органолептичних санітарно-хімічним та санітарно-бактеріологічних показників якості цієї води прийнято рішення про можливість підготовки позитивного експертного гігієнічного висновку на даний водоочисний пристрій. 7.4.2. Санітарно-токсикологічні дослідження включають: - хронічний експеримент на лабораторних тваринах білих щурах кроликах - протягом 6 - 8 місяців яких утримують в умовах віварію на стандартному харчовому раціоні при вільному доступі до води отриманої після водоочисного пристрою від початку його експлуатації - "дослідна група" або водопровідній що подається на пристрій - "контрольна група"; - вивчення мутагенної активності води після водоочисного пристрою скринінговим методом - тест Еймса згідно МУ 1990 або при виявленні мутагенної активності за допомогою цього методу - на теплокровних тваринах. 7.4.3. Набір методів і тестів у хронічному експерименті на лабораторних тваринах добирається в кожному конкретному випадку в залежності від токсикодинаміки речовин що входять до складу матеріалів конструктивних елементів водоочисного пристрою. У всіх випадках рекомендується проводити: - облік кількості води випитої тваринами за добу; - реєстрацію інтегральних показників не рідше 1 разу в місяць : загального стану тварин поведінки тварин і ряду поведінкових реакцій маси тіла морфологічного складу периферійної крові активності ключових ферментів; - патоморфологічні і патогістологічні дослідження тканин основних внутрішніх органів по закінченні експерименту . 7.4.4. Для аналізу даних санітарно-токсикологічних досліджень визначають середні арифметичні величини та їх похибки M ± m . Вірогідність відмінностей порівнюваних величин оцінюють за допомогою критерію Стьюдента. 7.5. У разі відсутності функціональних і морфологічних змін в організмі експериментальних тварин дослідної групи в порівнянні з контрольною і діапазоном фізіологічних коливань досліджуваних показників у даного виду тварин в нормі а також мутагенної активності води після водоочисного пристрою з урахуванням результатів органолептичних санітарно-хімічних і санітарно-мікробіологічних досліджень вивчений водоочисний пристрій отримує позитивний гігієнічний експертний висновок і може бути рекомендований до застосування в практиці питного водопостачання. 7.6. Для водоочисних пристроїв в яких передбачена можливість регенерації матеріалів конструктивних елементів по закінченні гігієнічних досліджень водоочисного пристрою проводять регенерацію цих матеріалів відповідно до методів представлених організацією-розробником а потім повторюють органолептичні санітарно-хімічні і санітарно-мікробіологічні дослідження пп. 7.2 - 7.3 . При отриманні на цьому етапі гігієнічних досліджень результатів аналогічних таким же на першому етапі досліджень водоочисний пристрій отримує позитивний гігієнічний експертний висновок і може бути рекомендований до застосування у питному водопостачанні; при отриманні інших результатів повторних гігієнічних досліджень водоочисний пристрій може бути рекомендований до застосування у питному водопостачанні за умови обов'язкового зазначення в нормативній документації неможливості регенерації матеріалів конструктивних елементів водоочисного пристрою.