П 7.7.4-018-99

П 7.7.4-018-99 Положення про здійснення державного санітарного нагляду за проектуванням, будівництвом, прийманням в експлуатацію суднових установок очищення та знешкодження стічних вод.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ N 18 від 09.02.99 м.Київ Затверджено постановою Першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 9 лютого 1999 р. N 18 Положення про здійснення державного санітарного нагляду за проектуванням будівництвом прийманням в експлуатацію суднових установок очищення та знешкодження стічних вод П.7.7.4.-018-99 1. Загальні положення 1.1. Цим Положенням про здійснення державного санітарного нагляду за проектуванням будівництвом прийманням в експлуатацію суднових установок очищення та знешкодження стічних вод обумовлюється порядок та засоби гігієнічного нагляду за якістю роботи суднових установок очищення та знешкодження стічних вод УОЗСВ при здійсненні запобіжного санітарного нагляду. 1.2. Нагляду підлягають вітчизняні УОЗСВ на всіх стадіях проектування виготовлення дослідних зразків до початку серійного їх виготовлення. Нагляду підлягають також закордонні УОЗСВ дозволені для використання на вітчизняних суднах Регістром та Міністерством охорони здоров'я України під час будівництва нових суден. 1.3. Відповідальність за виготовленням УОЗСВ у відповідності з проектом який і погоджено санітарно-епідеміологічною установою а також виконання стендових випробувань покладається на підприємство-виробника; за монтаж та налагодження установок на суднах - на суднобудівні та судноремонтні підприємства; за технічне обслуговування та забезпечення паспортних режимів роботи установок на судні в період експлуатації - на адміністрацію механічну службу судна. 2. Терміни та їх визначення У даному Положенні термінологія та визначення прийняті відповідно до Міжнародної Конвенції про запобігання забруднення суден 1973 р. [896 009] та Протоколу 1978 р. [995 829]. Термін "стічні води" передбачає: - стоки та інші відходи від усіх типів туалетів унітазів тощо; - стоки з раковин ванн душових шпігатів приміщень медичного призначення; - стоки з приміщень в яких утримуються живі тварини; - інші стоки якщо вони змішані з вищепереліченими водами. 3. Організація запобіжного та поточного санітарного нагляду за установками очищення і знешкодження суднових стічних вод УОЗСВ 3.1. Запобіжний державний санітарний нагляд за вітчизняними УОЗСВ передбачає: 3.1.1. Технічні умови на ниві УОЗСВ підлягають експертизі в Українському НДІ медицини транспорту. 3.1.2. Технічна документація на УОЗСВ подається в установи СЕС на водному транспорті МОЗ і погоджується відповідно з діючим законодавством. 3.1.3. Проведення стендових випробувань дослідних або головних зразків серії УОЗСВ на базі підприємства-виробника за участю представників санітарно-епідеміологічної служби відповідно до затвердженої Міністерством охорони здоров'я України програми. 3.1.4. Випробування УОЗСВ запроваджується безпосередньо на суднах після завершення їх будівництва або ремонту під час швартовних та ходових випробувань за участю представників санітарно-епідеміологічної служби. 3.2. На підставі висновків випробувань УОЗСВ як вітчизняного так і зарубіжного виробництва Міністерством охорони здоров'я України видається дозвіл заборона на використання їх на суднах України. 3.3. До проведення випробування нових вітчизняних або зарубіжних зразків УОЗСВ можуть бути залучені представники Українського НДІ медицини транспорту. 3.4. Поточний санітарний нагляд за якістю роботи УОЗСВ на суднах здійснюється басейновими портовими та лінійними санітарно-епідеміологічними станціями на водному транспорті. 3.5. Під час санітарно-гігієнічного обстеження судна спеціалістами санепідстанцій проводиться обстеження суднових стічних систем УОЗСВ контролюються умови водоспоживання та водовідведення перевіряються записи в журналах технічного обслуговування установок та режим їх роботи визначається відповідність технічних показників роботи установок їх паспортним значенням. 3.6. Відбір проб стічних вод для лабораторного дослідження проводиться тільки за умови забезпечення стійкого режиму роботи установки. 3.7. При випробуванні на стенді підприємства-виробника і на борту судна дослідних зразків одного із зразків установчої серії та головного зразка серійного виробництва УОЗСВ відбирається по 40 проб вихідних стічних вод і стічних вод після очищення та знешкодження протягом 10 днів щоденно по 4 проби і 4 проби після установки після досягнення сталого режиму роботи обладнання яке випробовується. 3.8. Протягом випробування серійно виготовлених УОЗСВ на борту судна первинний огляд установок які мають "Свідоцтво про типове випробування Регістру України" відбирається 8 проб очищеної та знешкодженої стічної води протягом 2 днів 4 проби щоденно . 3.9. При здачі судна в експлуатацію після ремонту або зимового відстою відбирається 3 проби після роботи установки з інтервалом між відборами в 1 годину. 3.10. При щорічному огляді Регістром установок на морських річкових та суднах змішаного плавання і при обстеженні суден за санітарно-епідемічними показниками відбирається 1 проба після роботи установки. 3.11. При черговому 4-річному огляді установок Регістром України відбирається 3 проби після роботи установок з інтервалом відбору в 1 годину. 3.12. При плановому поглибленому санітарно-гігієнічному обстеженні судна кількість проб стічної води до та після УОЗСВ обумовлюється програмою обстеження судна. 3.13. Відбір проб стічних вод для лабораторних досліджень біологічної дії УОЗСВ проводиться тільки після досягнення стійкого режиму роботи установок але не пізніше 1 місяця після здачі судна в експлуатацію. На час до отримання результатів лабораторних досліджень стічних вод скидання їх після установок у водоймища забороняється. Стічні води повинні збиратися у накопичувальні цистерни або здаватися на берегові чи плавучі приймальні очисні споруди. 3.14. Результати обстеження суднових стічних систем та УОЗСВ якщо воно доводиться самостійно оформлюються актом санітарного обстеження. 3.15. Відбір проб стічної води для лабораторних досліджень проводиться з пробовідбірних пристроїв на установках відповідно до правил відбору проб для санітарно-хімічних та мікробіологічних досліджень і оформлюється актом. Результати лабораторних досліджень оформлюються протоколом. У разі отримання результатів дослідження стічних вод після виходу судна в рейс вони повинні бути передані на судно по радіо для внесення їх до суднового санітарного журналу. 3.16. На підставі оцінки результатів випробування дослідних зразків спеціалістами санепідстанції складається Висновок про гігієнічну ефективність роботи УОЗСВ який разом з матеріалами випробувань передається Міністерству охорони здоров'я України додаток 1 2 3 . 3.17. За результатами обстеження установок при здачі судна в експлуатацію після завершення будівництва первинний огляд оформлюється Висновок додаток 1 який передається адміністрації судна. 3.18. Коли показники якості очищення та знешкодження стічних вод що одержані в лабораторії санепідстанції не відповідають гігієнічним нормам адміністрації судна пред'являється вимога про заборону користування установкою та скидання стічних вод в районах морів де Конвенцією МАРПОЛ - 73/78 встановлені особливі обмеження у межах зон санітарної охорони прибережних районів моря в акваторіях портів та в районах рейдових зупинок суден а також у внутрішніх водоймищах держави. Санітарно-епідеміологічними станціями ведеться облік і аналіз результатів лабораторних досліджень санітарних обстежень суднових стічних систем та УОЗСВ на підставі яких розробляються обгрунтовані пропозиції відповідним службам пароплавств управлінням рибної промисловості підприємствам-судновласникам проектним підприємствам підприємствам-виготовлювачам установок що спрямовані на підвищення ефективності їх роботи. 4. Вимоги до якості суднових стічних вод за санітарно-мікробіологічними та хімічними показниками 4.1. На стенді підприємства-виготовлювача повинна використовуватись як вихідна стічна вода із міських заводських мереж каналізації з такими показниками: БСК5 - не менше 400 мг/л змулені речовини - менше 500 мг/л колі-індекс - не менше 10 в ступ. 7. Проби стічних вод до і після роботи установки відбираються послідовно з інтервалами часу протягом якого стічні води знаходяться в установці тобто часу повного циклу їх очищення та знешкодження. 4.2. При оцінці гігієнічної ефективності роботи установок УОЗСВ слід керуватися такими нормами очищення та знешкодження суднових стічних вод що скидаються у водоймища: Таблиця 1 Норми очищення та знешкодження суднових стічних вод ---------------------------------------------------------------- | Найменування показників | Стендові | Суднові | | | показники | показники | |---------------------------+------------------+---------------| |Біологічне споживання |не більше 50 мг/л | | |кисню за 5 діб БСК5 | | | |---------------------------+------------------+---------------| |Змулені речовини ЗР |не більше 50 мг/л | | |---------------------------+------------------+---------------| |Лактозопозитивні кишкові | не більше 1000 | | |палички колі-індекс | мкт/л | | |---------------------------+------------------+---------------| |Залишковий активний хлор* |в межах 1 5 - 5 0 | | | | мг/л | | ---------------------------------------------------------------- * Залишковий активний хлор досліджується безпосередньо у вивідних стоках у разі використання для знешкодження реагентів що містять хлор та подачі в установку активного хлору. З урахуванням технологічних удосконалень норми доповнюються іншими санітарно-гігієнічними показниками ефективності роботи суднових установок: - сумарна кількість твердих речовин; - легких речовин; - хімічне споживання кисню ХСК ; - скаламученість; - сумарний органічний вуглець; - сумарна кількість мікробів кишкової групи; - кількість ентерококів; - осідаючі речовини; - легкі змулені речовини. Нормативи вищевказаних інгредієнтів затверджуються Міністерством охорони здоров'я України. 5. Методи санітарно-гігієнічного контролю суднових стічних вод 5.1. Санітарно-хімічні дослідження суднових стічних вод 5.1.1. Відбір консервування та зберігання проб Для дослідження відбирається 1 літр стічної води у склянку з корком. Таблиця 2 Умови консервування проб в залежності від компонента що досліджується ---------------------------------------------------------------- | Найменування | Умови консервування | Початок дослідження | | компонента | | після взяття проби | |------------------+---------------------+---------------------| |БСК5 |без консервування |через 3 години | | |охолодження до |через 24 години | | |+ 4 град. C | | |------------------+---------------------+---------------------| |Змулені речовини |без консервування 2 |через 4 години | | |- 4 мл хлороформу |через 24 - 48 годин | |------------------+---------------------+---------------------| |Залишковий |без консервування |на місті відбору | |активний хлор | |проб | ---------------------------------------------------------------- 5.1.2. Дослідження вмісту змулених речовин При вмісті змулених речовин у воді більше 10 мг/л їх дослідження виконуються шляхом фільтрування через беззольний паперовий фільтр "синя стрічка". Хід дослідження. Через підготовлений фільтр пропускають не менше 50 мл добре перемішаної стічної води. Промивають колбу в якій була проба і осад на фільтрі невеликими порціями дистильованої води. Фільтр просушують на повітрі потім кладуть у бюкс і у відкритому вигляді висушують при 105 град. C протягом 2 годин; закривають бюкс охолоджують зважують повторюючи цю операцію до досягнення сталої ваги як при підготовці фільтрів . Кількість змулених речовин обчислюється за формулою: M2 - M1 х 1000 X = --------------------- де Y X - кількість змулених речовин в мг; M1 - вага бюкса з чистим висушеним фільтром в мг; M2 - вага бюкса з фільтром висушеним до стабільної ваги осаду в мг; Y - кількість води взятої для дослідження в мл. 5.1.3. Визначення біохімічного споживання кисню БКС5 способом розведення Визначення виконується в натуральній чи розведеній пробі за різницею наявності кисню до і після інкубації при температурі 20 град. C без доступу повітря та світла. Перед аналізом кислі води нейтралізують 0 1 H розчином їдкого натру NaOH лужні - 0 1 H розчином сірчаної кислоти H2SO4 . Хлоровані стічні води перед визначенням БСК5 обробляються сульфатом натрію кількість якого визначається титруванням: до 100 мл проби додають 10 мл H2SO4 1:50 10 мл розчину йодного калію 10% розчин і титрують 0 025 H розчином сульфату натрію Na2SO3 з додаванням розчину як індикатора розчин сульфату натрію готують розчиненням 0 16 г безводного Na2SO3 в 100 мл дистильованої води безпосередньо перед використанням . Для розведення вод зі значною кількістю органічних речовин використовують дистильовану воду. Вода для розведення повинна бути насичена киснем зберігатись у темряві та захищена від забруднення. У вигляді поживних солей до неї вносять у день використання по 1 мл розчину із розрахунку на 1 літр : - фосфатний буферний розчин pH - 7 2 KH2PO4 - 8 5 г K2HPO - 21 7 г Na2HPO 4 х 7H2O - 33 4 г NH4CL - 1 7 г реактиви хімічно чисті розчиняють у дистильованій воді доводячи до 1 л ; - розчин сульфату магнію MgSO х 7H2O - 22 5 г - в дистильованій воді до 1 літру ; - розчин хлористого кальцію CaCL2 - 27 5 г до 1 літру - в дистильованій воді ; - розчин хлористого заліза FeCL3 х 6H2O г в дистильованій воді доводячи до 1 літру . Потім до розбавленої води додають 1 мл свіжої господарсько-побутової води яка зберігалась не більше 24 годин або 10 - 20 мл річкової води на кожен літр що розводиться . Воду яка досліджується переливають у колбу і доводять до 20 град. C нагріваючи або охолоджуючи після чого збовтують протягом 1 хвилини для насичення повітрям. Дають вийти бульбашкам повітря за допомогою сифона наповнюють 3 склянки з притертими корками водою до половини обмивають і потім доливають до краю. В одній із них визначають розчинений кисень дві інші склянки з водою яка досліджується ставлять у термостат горлом донизу на 5 діб після чого визначають розчинений кисень що залишився. Різниця між першим і двома наступними визначеннями у перерахунку на 1 літр показує кількість кисню яка пішла на окислення органічних речовин у досліджуваній воді протягом 5 діб. У випадках надмірного забруднення вод коли розчиненого кисню може не вистачити для покриття всієї потреби води такі води необхідно перед початком досліджень розбавити розведеною водою. Розведення може бути таке що споживання кисню за 5 діб було не менше 2 мг/л. Якщо БСК5 зовсім невідоме слід готувати декілька розведень 1:1 1:4 1:6 і т. ін. . Розбавлену воду аерують шляхом збовтування в ній розчиненого кисню. Для контролю необхідно визначити БСК5 самої вода яку розбавляють з добавленими реактивами - цей показник не повинен перевищувати 0 3 мг O2/л. Поправка заноситься до розрахунку. Хід визначення. У склянку заповнену доверху досліджуваною водою добавляють 2 мл розчину сульфату або хлориду марганцю та 2 мл лужного розчину йодиду калію. Після випадання осаду гідроокису марганцю склянку відкривають і піпеткою з широким кінцем опущеним до рівня проби добавляють розбавленої 1:4 сірчаної кислоти. Склянку знову закривають і перевертаючи перемішують її вміст. Потім вміст склянки переливають у колбу для титрування і обмивають склянку дистильованою водою яку теж заливають у колбу. Якщо для фіксування кисню застосовувався розчин їдкого калію без йодиду в колбу додають 2 мл розчину йодиду калію. Через 5 хвилин вміст колби титрують розчином тіосульфату натрію. Наявність розчиненого кисню в мг/л обчислюється за формулою: a х K х H х 8 х 1000 X = ------------------------ де Y1 - Y2 a - кількість тіосульфату витраченого на титрування в мл; K - поправка для приведення концентрації розчину тіосульфату до концентрації що використовується; H - нормальність розчину тіосульфату; 8 - еквівалент кисню; Y1 - об'єм кисневої досліджуваної склянки; Y2 - загальний об'єм реактивів доданих до кисневої склянки. Розрахунок БСК5 без розведення X = а - в де X - БСК5 в мг/л кисню; а - наявність розчиненого кисню у воді до інкубації в мг/л; в - наявність розчиненого кисню у воді після інкубації в мг/л. Розрахунок БСК5 з розведенням X = [ А - В - а - в ] х N де А - наявність розчиненого кисню у воді до інкубації в мг/л; В - наявність розчиненого кисню у воді після інкубації в мг/л; а - наявність розчиненого кисню у воді якою розбавляють до інкубації в мг/л; в - наявність розчиненого кисню у воді якою розбавляють після інкубації в мг/л; N - величина розведення у скільки разів розведена проба . 5.1.4. Визначення наявності залишкового хлору йодометричний метод Хід визначення. У конічну колбу насипають 0 5 йодистого калію розчиняють його в 1 - 2 л дистильованої води а потім додають буферний розчин у кількості приблизно у півтора розміри лужності досліджуваної води після чого додають 250 - 500 мл досліджуваної води. Йод що виділився відтитровують 0 005 H розчином тіосульфату натрію із мікробюретки до світло-жовтого кольору після чого додають 1 мл 0 5% розчину крохмалю і титрують до зникнення синього пофарбування. При дослідженні лужності води попередньо її дехлорують за допомогою тіосульфату натрію в окремій пробі. При концентрації хлору менше 0 3 мг для титрування відбирають більші об'єми води. Кількість сумарного залишкового хлору Х в мг/л обчислюють за формулою: У х К х 0 177 х 1000 Х = ------------------------- де М У - кількість 0 005 H розчину тіосульфату натрію використаного на титрування мл; К - поправочний коефіцієнт нормальності розчину тіосульфату натрію; 0 177 - кількість активного хлору що відповідає 1 мл 0 005 H розчину тіосульфату натрію; М - кількість води в пробі взятої для дослідження мл. 5.1.5. Визначення змулених речовин ЗР та біологічного споживання кисню БСК5 щодо прозорості вихідних стоків експрес-метод У чистий мірний скляний циліндр з плескатим дном діаметром 2 5 - 3 0 см та висотою 10 см наливають стічну воду доти доки можливо чітко розпізнавати друкарський шрифт на білому папері висота літер шрифту 3 5 мм підкладений під циліндр на відстані 2 см від його дна. Доцільніше на циліндрі зробити позначку на рівні 7 см і наливати стічну воду до позначки. Якщо шрифт видно добре то в журналі спостережень робиться запис: понад 7 см. Приклад шрифту: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 А Б В Г Д Е Ж З І К Наведені спостереження рекомендується повторити двічі і вивести середній показник. При прозорості не менше 7 см рівень змулених речовин стічних вод на виході із установки не перевищує 100 мг/л а БСК5 - 50 мг O2/л. 5.2. Методи санітарно-мікробіологічного аналізу очищених та знешкоджених суднових стічних вод 5.2.1. Відбір зберігання та транспортування проб води Для бактеріального аналізу проби відбирають в місцях відбору води для хімічного дослідження. Під час відбору проб проводиться вимірювання температур води. Проби відбирають з додержанням правил бактеріологічної безпеки в стерильний посуд в кількості не менше 0 5 літра. Проби хлорованої води відбирають в посуд в який до стерилізації всипають тіосульфат натрію із розрахунку 10 - 13 мг на 500 мл стічної води. Із однієї точки в першу чергу відбирають проби для мікробіологічних досліджень а потім для інших цілей. Посуд відкривають безпосередньо перед відбором знімаючи корок разом із стерильним ковпачком. Під час відбору проб корок та шийка не повинні чого-небудь торкатися. Обмивати посуд не треба. Після заповнення місткість закривають стерильним корком який забезпечує герметичність і стерильним ковпачком. При неможливості проведення досліджень на місці відібрані проби транспортують до лабораторії в термоконтейнері або чомусь подібному. Під час транспортування проб води слід запобігати замерзанню дії прямого сонячного випромінювання різким поштовхам перевертанню змочуванню корка. Досліджування повинні бути виконані не пізніше 6 годин з моменту відбору проб за умови зберігання проби при температурі + 4 - 10 град. C. 5.2.2. Метод мембранних фільтрів Сутність методу полягає в концентруванні бактерій з певної кількості досліджуваної води на мембранний фільтр та вирощуванні їх при температурі + 37 град. C +- 0 5 град. C на середовищі Ендо не перевертаючи і досягаючи цілковитого його прилягання до середовища без бульбашок повітря. На одну чашку можливо розміщувати декілька фільтрів за умови що вони не доторкуватимуться між собою. Для посіву використовують середовище Ендо з додаванням фуксину на 100 см середовища добавляють 0 1 - 0 2 куб. см 10% спиртового розчину основного фуксину . Якщо досліджувана вода містить велику кількість змулених речовин або клітин фітопланктону то її фільтрують спочатку через попередній мембранний фільтр N 10 для усунення великої зависі. Після закінчення фільтрування фільтри переносять на середовище Ендо нарізно і при виведенні результатів враховують колонії які виросли на обох фільтрах. Чашки з фільтрами вміщують у термостат догори дном та інкубують при температурі + 37 градусів +- 0 5 град. C. До обліку результатів приступають при відсутності росту колоній - через 24 години а при наявності колоній - через 18 годин. Для обліку вибирають фільтри на яких виросли ізольовані колонії і кількість колоній характерних для лактозопозитивних кишкових паличок не більше 30. Допустимо вести облік по одному фільтру або на фільтрах з густішим ростом але обов'язково це відзначати у додатку до протоколу дослідження. Виконується оксидазний тест: Мембранний фільтр з вирощеними на ньому колоніями переносять на кружок фільтрувального паперу трохи більшого розміру ніж фільтр добре змочений реактивом для визначення оксидазної активності. Оксидазний тест можливо ставити з допомогою СІБ-оксидази для чого мембранний фільтр з вирощеними на ньому колоніями переносять пінцетом не перевертаючи на паперовий диск СІБ-оксидази розміром 3 5 - 4 0 см розмір фільтру що найчастіше застосовується який попередньо рекомендується змочити стерильною дистильованою водою. Через 2 - 5 хвилин після появи достатньо чіткої реакції синьо-фіолетове пофарбування обідка чи всієї колонії фільтр переносять знову на середовище і проводять запис результату. Примітка. При необхідності збереження життєдіяльності бактерій які виросли на фільтрах слід брати до уваги бактерицидність реактиву для визначення оксидазного тесту. Тому висів колоній у напіврідке середовище з лактозою та інші середовища здійснюють одразу після прояву реакції і не пізніше 5 - 7 хвилин від початку контакту з реактивом. Всі колонії які набули синьо-фіолетового пофарбування чи синього обідка із обліку виключаються. Серед колоній які не змінили попереднього кольору оксидазонегативних підраховується кількість червоних та з металевим блиском а також рожевих слизьких великих випуклих та рожевих з темно-червоним кольором з відбитком на зворотній стороні фільтру до виконання оксидазного тесту . На цьому етапі дослідження може бути завершене. У сумнівних випадках коли необхідно підтвердити належність колоній до лактозопозитивних кишкових паличок а також при відсутності реактиву для оксидазного тесту підраховують окремо кожний тип колоній які за морфологією та кольором можна попередньо віднести до ферментуючих лактозокишкових паличок темно-червоні з металевим блиском і без нього червоні рожеві з червоним центром рожеві випуклі слизькі та інших відтінків з відбитками на зворотній стороні фільтру . По 3 - 4 колонії кожного типу мікроскопують після пофарбування по Граму пересівають в напіврідке середовище з лактозою уколом до дна або в пептон з СІБ-лактозою. Посіви інкубують протягом 4 - 5 годин при температурі 37 град. C +- 0 5 град. C. При наявності кислоти чи газу досліджувані колонії відносять до ЛКП при відсутності змін середовища - не враховують. При наявності тільки кислоти посів залишають в термостаті і кінцевий облік проводять через 24 години. Наслідок дослідження відображають у вигляді колі-індексу - кількість лактозопозитивних кишкових паличок в 1 куб. дм води. Підсумовують кількість колоній ЛКП на таких фільтрах де виросло не більше 30 ізольованих колоній і ділять на обсяг профільтрованої води вираженої в куб.дм. Наприклад: якщо при посіві 1; 0 1; 0 001; 0 0001 куб. см води на 4 фільтри на одному з них виросло 3 колонії а на другому - 5 колоній то колі-індекс дорівнює 35: 0 001 куб. дм = 3154. 5.2.3. Титраційний метод Об'єм води для посіву в лактозо-пептонне середовище накопичення вибирають з таким розрахунком щоб в найменшому об'ємі одержати один або декілька негативних результатів. При дослідженні стічних вод можливо обмежитись посівом починаючи з 1 куб. см 1 0; 0 1; 0 01; 0 001 . Обраний для посіву об'єм води засівають: 1 куб. см проби води і 1 куб. см розбавленої в 10 куб. см лактозо-пептонного середовища нормальної концентрації. Посів інкубують 24 +- 2 години при температурі 37 град. C +- 0 5 град. C. Облік наслідків. Цілковита відсутність змін середовища або помутніння без утворення газу дають підстави негативної відповіді. Із посівів в середовище накопичення де спостерігається помутніння та газоутворення здійснюють висів на поверхню підтверджуючого твердого середовища Ендо з додаванням фуксину поділеного на 3 - 4 сектори з таким розрахунком щоб одержати ізольовані колонії. Посів інкубують при 37 град. C +- 0 5 град. C 18 - 24 години. При наявності в середовищі накопичення помутніння та газоутворення а при висіві на підтверджуюче середовище характерних для ЛКП колоній темно-червоні з металевим блиском і без нього слизьких великих змінюючих колір середовища - дається позитивна відповідь. У випадках коли має місце сумнівна реакція в середовищі накопичення незначне газоутворення або на середовищі Ендо виросли нехарактерні для ЛКП колонії необхідно дати підтвердження їх належності. Для цього по дві колонії кожного типу мікроскопують після пофарбування по Граму засівають в напіврідке середовище з лактозою в пробірки та інкубують при температурі 37 град. C. Через 5 годин інкубації проводиться облік. При утворенні кислоти та газу хоча б в одній пробірці результат дослідження слід вважати позитивним. При відсутності змін середовища дають негативну відповідь. При наявності тільки кислоти остаточну відповідь можна дати через 24 години. Для підтвердження здатності бактерій ферментувати лактозу можна використати і лактозо-пептонне середовище накопичення з поплавцями. Облік результатів дослідження у цьому випадку виконується через 24 години. 5.2.4. Прискорений підтверджуючий метод У сумнівних випадках на колонії які виросли на середовищі Ендо капають реактив для дослідження оксидазної активності. При наявності в середовищі накопичення помутніння та газоутворення а на секторі середовища Ендо колоній одного із таких видів: темно-червоних з металевим блиском і без нього слизьких рожевих великих темно-червоним центром що не мають оксидазної активності дають позитивну відповідь. Якщо ж колонії на секторі під дією реактиву пофарбувались в синьо-фіолетовий колір чи залишилися без змін тільки рожеві плоскі лактозопозитивні колонії дають негативну відповідь. Постановка оксидазного тесту може виконуватись з допомогою СІБ-оксидази. По 2 - 3 ізольовані колонії що виросли на секторах чашок з середовищем Ендо знімають частково петлею і наносять на смужку СІБ-оксидази яку потім вміщують у чашку Петрі. Частину колоній що залишилась використовують для вивчення ферментації лактози. При позитивній реакції на місці нанесення культури папір синіє протягом однієї хвилини. При негативній - колір паперової смужки не змінюється. У ряді випадків оксидазний тест із середовища Ендо проявляється не досить чітко особливо при дослідженні колоній пофарбованих у темно-червоний колір. У таких випадках необхідно пересіяти колонії з середовища Ендо на чашки з поживним агаром або на скошений поживний агар і потім підростити при температурі 37 град. C +- 1 0 град. C протягом 3 - 5 годин дослідження повторити. Після одержання позитивних та негативних результатів обчислюють кількість лактозопозитивних кишкових паличок в 1 куб. дм води за таблицею. Таблиця 3 Розрахунок бактерій в 1 куб.дм при дослідженні стічних вод ------------------------------------------------------------------ | Об'єм досліджуваної води куб. см | Кількість | | | бактерій | | | в 1 куб. дм | |-------------------------------------------------+--------------| | - | - | - | - | менше 900 | |------------+------------+------------+----------+--------------| | - | - | + | - | 900 | |------------+------------+------------+----------+--------------| | - | + | - | - | 1000 | |------------+------------+------------+----------+--------------| | + | - | - | - | 2300 | |------------+------------+------------+----------+--------------| | + | - | + | + | 9400 | |------------+------------+------------+----------+--------------| | + | + | - | - | 23000 | |------------+------------+------------+----------+--------------| | + | + | - | + | 96000 | |------------+------------+------------+----------+--------------| | + | + | + | - | 238000 | |------------+------------+------------+----------+--------------| | + | + | + | + |більше 238000 | ------------------------------------------------------------------ Примітка. При дослідженні інших об'ємів води індекс відповідно зменшується або зростає в десятикратному розмірі. 5.2.5. Визначення залишкового активного хлору та колі-індексу у вихідних стоках експрес-метод В хімічну пробірку наливають 10 мл досліджуваної води додають 2 - 3 каплі ацетатного буферного розчину з pH = 4 5 і декілька кристалів йодистого калію. Пробірку закривають корком і ставлять на 5 хвилин у темне місце потім вносять 2 - 3 краплини 0 5% розчину крохмалю і спостерігають протягом 30 секунд. Результати оцінюють за таблицею або кольоровою шкалою. Залишковий активний хлор в межах 1 5 - 5 0 мг/л свідчить про те що кількість введеного в установку дезінфектанту забезпечує знешкодження в межах гігієнічних вимог. Таблиця 4 Орієнтовне визначення залишкового активного хлору та колі-індексу ----------------------------------------------------------------- | Колір розчину | Концентрація | Колі-індекс | | | залишкового активного | | | | хлору мг/л | | |---------------------+-----------------------+-----------------| |Синій | 5 | 10 | |---------------------+-----------------------+-----------------| |Темно-блакитний | 3 - 4 | 10 - 100 | |---------------------+-----------------------+-----------------| |Блакитний | 2 - 3 | 100 -1000 | |---------------------+-----------------------+-----------------| |Світло-блакитний | 1 | 1000 - 2500 | |---------------------+-----------------------+-----------------| |Без кольору | 0 | 2500 | ----------------------------------------------------------------- Розмір колі-індексу знаходиться в зворотньо пропорційній залежності від концентрації залишкового активного хлору. Колі-індекс в межах 1000 - 2500 свідчить про задовільний ступінь знешкодження стоків відповідно до нормативних гігієнічних вимог. 6. Гігієнічні рекомендації по контролю за роботою установок УОЗСВ судновим персоналом 6.1. Щоденний контроль який здійснюється спеціалістами механічної служби що відповідають за роботу УОЗСВ полягає: 6.1.1. Оцінка видимої якості обробки стічних вод - для чого необхідно відібрати через пробовідбірний пристрій в автоматичному режимі зразок води яка при хорошому очищенні та знешкодженні повинна бути прозорою і мати легкий запах хлору. 6.1.2. Перевірка технологічних параметрів біологічного очищення методом дослідження об'ємного вмісту активного мулу в рідині камери аерації: в чистий мірний циліндр наливають 100 мл мулистої рідини і дають їй відстоятись протягом 30 хвилин. Результати обліку можуть бути такими: - активний мул осідає великими клоччями надмулиста рідина прозора без фекального запаху осад становить 15 - 40 мл - установка працює в нормальному режимі мул доброї якості; - активний мул осідає добре але перевищує 50 мл об'єму мірного циліндра - необхідно зменшити на 1/2 об'єм рідини в камері аерації; - активний мул осідає добре але займає об'єм менше 15 мл мірного циліндра - необхідно збільшити находження стічних вод в камеру аерації; - активний мул осідає погано надмулиста рідина каламутна - необхідно збільшити подачу повітря і стічних вод в камеру аерації. 6.1.3. Контроль ступеня аерації мулистої рідини: необхідно зафіксувати показники компресорів і оглянути поверхню води через верхній лючок камери аерації; рівномірний розподіл дрібних пухирців повітря по всій поверхні свідчить про хорошу аерацію а наявність великих повітряних бульбашок або відсутність перемішування всього об'єму мулистої рідини свідчить про пошкодження повітророзподільної системи або недостатній ступінь подачі повітря. 6.1.4. Візуальна перевірка роботи ежектора повернення активного мулу із відстойника до камери аерації або необхідність його регулювання. У разі відсутності ежектора установка типа КА-М регулювання здійснюється шляхом зміни тиску в спеціальній камері. 6.1.5. Перевірка показників приладів фізико-хімічних установок на відповідність їх паспортним даним. Непрямим показником якості роботи зазначених систем може бути визначення швидкості флотації для чого у вимірювальний літровий циліндр наливають сточну воду через пробовідбірний пристрій флотаційного відсіку. Якщо флокулянтом являється хлорне залізо то стічна вода буде бурого кольору. При утворенні протягом 3 - 5 хвилин піни до 5 см і шару прозорої води - процеси аерації та флотації проходять успішно. 6.1.6. Перевірка наявності розчину знешкодженого реагенту в спеціальній місткості роботи насоса-дозатора для чого проводиться замір в автоматичному режимі кількості реагенту який надходить до камери знешкодження і порівнюють результати з паспортними показниками. У разі необхідності - відлагодити роботу насоса-дозатора. 6.1.7. Якісне визначення залишкового активного хлору в розчині хімічного реагенту а також в стічній воді після її повної обробки для чого використати компаратор суднової лабораторії або йодно-крохмальні лакмусові папірці які виготовляються підприємствами хімічної промисловості за ТО 6-09-3409-78. Принцип дії компаратора полягає ось в чому: у пробірку наливають дсліджувану стічну воду в яку додають невелику кількість спеціального порошку що міститься в ампулах. В залежності від концентрації залишкового активного хлору змінюється пофарбування води. Потім користуючись спеціальною шкалою визначають концентрацію залишкового активного хлору в мг/л. Розчин реагенту повинен мати 35 - 40 мг/л активного хлору а очищена та знешкоджена стічна вода - від 1 5 до 5 0 мг/л залишкового активного хлору. 7. Заходи безпеки при експлуатації суднової санітарної техніки 7.1. До обслуговування санітарної техніки призначеної для збирання зберігання та обробки стічних вод допускаються тільки особи які вивчили пристрій інструкцію по експлуатації та правила техніки безпеки. 7.2. Перед запуском установки ОЗСВ необхідно: - перевіряти наявність та справність заземлення всіх механізмів; - переконатися у наявності протипожежних та справності освітлення; - підготувати робоче місце прибрати зайві речі; - переконатися у відсутності на обертових вузлах зайвих речей; - переконатися у справності захисних кожухів та огороджень. 7.3. Забороняється запуск та робота установки при несправній системі вентиляції відсутності електричних сигналів та інших неполадок. 7.4. Ремонтні роботи у середині камер установки дозволяється виконувати після їх промивки пропарювання та зняття напруги. 7.5. Під час роботи в середині камер установки забороняється користуватися високовольтними електролампами більше 24 вольт . 7.6. Ремонтні роботи в середині камер установки необхідно виконувати у спецодязі та спецвзутті із прогумованої тканини користуючись гумовими рукавицями та респіраторами. Після закінчення робіт скинути спецодяг замочити на декілька годин в 5% розчині реагенту що містить хлор ретельно обмити обличчя і руки застосовуючи щойно приготований дезрозчин 0 5 - 1 0% концентрації прийняти теплий душ. 7.7. До роботи з хімічними реагентами на суднах допускаються особи не молодші 18 років які пройшли відповідний інструктаж щодо виробничих обов'язків техніки безпеки та подання першої допомоги у разі отруєння. Відповідальні за інструктаж - судновий лікар та старший механік. 7.8. Всі приміщення де зберігаються реагенти що містять хлор повинні бути забезпечені первинними засобами протипожежної безпеки. 7.9. Забороняється зберігання хімічних реагентів разом із харчовими продуктами кислотами балонами зі стислим повітрям а також у вологих місцях. 7.10. Працюючи з хімічними реагентами необхідно використовувати засоби індивідуального захисту: спецодяг спецвзуття гумові рукавиці фартухи з прогумованої тканини захисні окуляри для захисту органів дихання та очей слід використовувати протигази марок "В" "М" або ІП-4у ІП-5. 7.11. Після роботи з хімічними реагентами необхідно зняти спецодяг ретельно вимити руки з милом прийняти гарячий душ. 7.12. Під час роботи по обслуговуванню установок ОЗСВ забороняється приймати страву палити пити запалювати сірники попереджаючи можливість вибуху. 7.13. Забороняється заносити спецодяг до каюти а також заходити в ньому у громадські місця кают-компанію їдальні і т.ін. . 7.14. Поряд з робочим місцем повинна бути аптечка з набором медикаментів та матеріалів необхідних для подання першої допомоги. Про запас повинні бути вата гліцерин дистильована вода розчин гіпосульфіту натрію для промивки очей марля або бинт. 7.15. При попаданні реагенту що містить хлор гіпохлориту кальцію в очі чи на шкіру необхідно місце ушкодження промити великою кількістю води а потім відправити потерпілого до лікаря. 7.16. При отруєнні реагентом що містить хлор необхідно потерпілого винести із загазованої зони забезпечити спокій тепло дати молоко теплий чай і викликати лікаря. Додаток N 1 Висновок про гігієнічну ефективність роботи установки очищення та знешкодження суднових стічних вод за результатами стендових випробувань N " " 200 р. 1. Тип установки 2. Підприємство-виготовлювач 3. Продуктивність 4. Установка випробувана на стенді підприємства 5. Дата проведення випробувань 6. Випробування проведені в цілковитій відповідності до програми погодженої дата та номер погодження з установою охорони здоров'я 7. У результаті випробувань встановлено що середньогеометричні величини показників очищення судових стічних вод після установок складають: - змулені речовини мг/л - БСК мг/л - колі-індекс мг/л - залишковий хлор мг/л 8. На підставі результатів випробувань засвідчується що установка забезпечує не забезпечує на стенді очищення та знешкодження стічних вод відповідно до діючих норм і може не може бути допущена до експлуатаційних випробувань на борту судна. Перший заступник головного державного санітарного лікаря Додаток N 2 Висновок про гігієнічну ефективність роботи установки очищення та знешкодження суднових стічних вод за експлуатаційних випробувань на борту судна N " " 200 р. 1. Тип установки 2. Підприємство-виготовлювач 3. Продуктивність 4. Установка випробувана на борту судна 5. Дата проведення випробувань 6. Випробування проведені в цілковитій відповідності до програми погодженої дата та номер погодження з установою охорони здоров'я 7. У результаті випробувань встановлено що середньогеометричні величини показників очищення судових стічних вод після установок складають: - змулені речовини мг/л - БСК мг/л - колі-індекс мг/л - залишковий хлор мг/л 8. На підставі результатів випробувань засвідчується що установка забезпечує не забезпечує очищення та знешкодження стічних вод на борту судна відповідно до норм Резолюції ІМО МЄРС 2 IV та "Санітарних правил" найменування правил номер пункту і може не може бути рекомендована до одержання дозволу Міністерства охорони здоров'я України для використання на суднах флоту України. Перший заступник головного державного санітарного лікаря Додаток N 3 Висновок про гігієнічну ефективність роботи установки очищення та знешкодження суднових стічних вод серійного виготовлення на п/п " " N " " 200 р. 1. Тип установки 2. Підприємство-виготовлювач 3. Виробничий номер 4. Установка обстежена на борту судна 5. Дата обстеження 6. На підставі результатів випробувань засвідчується що установка забезпечує не забезпечує очищення та знешкодження стічних вод відповідно до норм Резолюції ІМО МЄРС 2 IV та "Санітарних правил" найменування правил номер пункту і допущена не допущена до експлуатації на судні. 7. Строк дії даного Висновку до Перший заступник головного державного санітарного лікаря