ДБН В.2.5-28-2006

ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Інженерне обладнання будинків і споруд ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ ДБН В.2.5-28-2006 Мінбуд України Київ 2006 РОЗРОБЛЕНІ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЕЛЕТЕР" Громадський Ю.С. - керівник розробки; Шелудько Б.1. - відповідальний виконавець; Розинський Д.Й. канд. техн. наук; Сенянінов О.С. за участі: ІНСТИТУТУ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ ЇМ. О.М. МАРЗЕЄВА Акіменко В.Я. д-р мед. наук; Янко Н.М. канд. мед. наук ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯМ АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИХ ТА ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ БУДИНКІВ 1 СПОРУД ЖИТЛОВО-ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ МІНБУДУ УКРАЇНИ Авдієнко О.П. арх.; Шестак В.П. інж. ЗАТВЕРДЖЕНІ Наказом Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 р. № 168 ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Природне і штучне освітлення ДБН В.2.5-28-2006 На заміну СНиП ІІ-4-79 Чинний з 2006-10-01 Зміна №1 наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11 квітня 2008 р. № 153 чинна з 2008-10-01. Текст зміни №1 приведено після Змісту Ці Норми поширюються на проектування освітлення територій приміщень нових та існуючих що підлягають реконструкції будівель і споруд різного призначення місць виконання робіт на відкритих просторах територій промислових та сільськогосподарських підприємств залізничних колій площ підприємств зовнішнього освітлення міст поселень та сільських населених пунктів. Проектування пристроїв місцевого освітлення які постачаються комплектно зі станками машинами і виробничими меблями слід також виконувати відповідно до цих Норм. Ці Норми не поширюються на проектування освітлення підземних виробок морських і річкових портів аеродромів залізничних станцій та їх колій спортивних споруд лікувально-профілактичних закладів приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції розміщення рослин тварин птиці а також на проектування спеціального технологічного і охоронного освітлення при застосуванні технічних засобів охорони. На базі цих Норм розробляються галузеві норми освітлення які враховують специфічні особливості технологічного процесу і будівельних рішень будівель і споруд галузі які погоджуються і затверджуються відповідно до чинного порядку. В цих Нормах застосовані терміни згідно з додатком А. 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Нормативні показники освітленості в цих Нормах наведені в точках її мінімального значення на робочій поверхні в приміщеннях для розрядних джерел світла крім окремих випадків; для зовнішнього освітлення - для різних джерел світла. Нормовані значення яскравості дорожніх покриттів у цих Нормах наведені для різних джерел світла. Нормовані значення освітленості в люксах що відрізняються на один ступінь слід сприймати за шкалою: 0 2; 0 3; 0 5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 10; 15; 20; 30; 50; 75; 100; 150; 200; 300; 400; 500; 600; 750; 1 000; 1 250; 1 500; 2 000; 2 500; 3 000; 3 500; 4 000; 4 500; 5 000. Нормовані значення яскравості поверхні в кд/м2 що відрізняються на один ступінь слід приймати за шкалою: 0 2; 0 3; 0 4; 0 6; 0 8; 1;2;3;5;8; 10; 12; 15; 20; 25; 30; 50; 75 100; 125; 150; 200; 400; 500; 750; 1 000; 1 500; 2 000; 2 500. Для природного освітлення в цих Нормах наведені значення коефіцієнта природної освітленості КПО . 1.2. Вимоги для освітлення приміщень промислових підприємств КПО нормована освітленість допустимі поєднання показників осліпленості і коефіцієнта пульсації освітленості слід приймати за таблицею 1 з урахуванням вимог 4.5 і 4.6. Нормовані показники освітлення загальнопромислових приміщень і споруд наведені в додатку И. Вимоги до освітлення приміщень житлових громадських і адміністративно-побутових споруд КПО нормована освітленість циліндрична освітленість показники дискомфорту і коефіцієнт пульсації освітленості слід приймати за таблицею 2 з урахуванням вимог 4.22 і 4.23. Нормовані показники для основних приміщень громадських житлових і допоміжних споруд наведені в додатку К. 1.3. Коефіцієнт запасу Кз при проектуванні природного штучного і суміщеного освітлення слід приймати за таблицею 3. 1.4. Штучне і суміщене освітлення слід проектувати з урахуванням вимог до ультрафіолетового випромінювання згідно з чинними нормативними документами затвердженими МОЗ України. Таблиця 1 Характеристика зорової роботи Найменший або еквівалентний розмір об'єкта розрізнення мм Розряд зорової роботи Під-роз-ряд зорової роботи Контраст об'єкта з фоном Характеристика фону Штучне освітлення Природне освітлення Суміщене освітлення Освітленість лк сукупність нормованих величин показника осліпленості і коефіцієнта пульсації КПО ен % при системі комбінованого освітлення при системі загального освітлення при верхньому або комбінованому освітленні при боковому освітленні при верхньому або комбінованому освітленні при боковому освітленні всього ут. ч. від загального ? Кп % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Найвищої точності Менше 0 15 I а Малий Темний 5000 4500 500 500 20 10 10 10 6 0 2 0 б Малий Середній Середній Темний 4000 3500 400 400 1200 1000 20 10 10 10 в Малий Середній Великий Світлий Середній Темний 2500 2000 300 200 750 600 20 10 10 10 г Середній Великий Великий Світлий Світлий Середній 1500 1250 200 200 400 300 20 10 10 10 Дуже високої точності Від 0 15 до 0 3 включно II а Малий Темний 4000 3500 400 400 20 10 10 10 4 2 1 5 б Малий Середній Середній Темний 3000 2500 300 300 750 600 20 10 10 10 в Малий Середній Великий Світлий Середній Темний 2000 1500 200 200 500 400 20 10 10 10 г Середній Великий Великий Світлий Світлий Середній 1000 750 200 200 300 200 20 10 10 10 Високої точності Від 0 3 до 0 5 включно III а Малий Темний 2000 1500 200 200 500 400 40 20 15 15 3 0 1 2 б Малий Середній Середній Темний 1000 750 200 200 300 200 40 20 15 15 в Малий Середній Великий Світлий Середній Темний 750 600 200 200 300 200 40 20 15 15 г Середній Великий Великий Світлий Світлий Середній 400 200 200 40 15 Середньої точності Більше 0 5 до 1 0 IV а Малий Темний 750 200 300 40 20 4 1 5 2 4 0 9 б Малий Середній Середній Темний 500 200 200 40 20 в Малий Середній Великий Світлий Середній Темний 400 200 200 40 20 г Середній Великий Великий Світлий Світлий Середній 200 40 20 Малої точності Більше 1 0 до 5 V а Малий Темний 400 200 300 40 20 3 1 1 8 0 6 б Малий Середній Середній Темний 200 40 20 в Малий Середній Великий Світлий Середній Темний 200 40 20 г Середній Великий Великий Світлий Світлий Середній 200 40 20 Груба дуже малої точності Більше 5 VI Незалежно від характеристик фону і контрасту об'єкта з фоном 200 40 20 3 1 1.8 0 6 Робота з матеріалами які світяться і виробами в гарячих цехах Більше 5 VII Незалежно від характертик фону і контрасту об'єкта з фоном 200 40 20 3 1 1 8 0 6 Загальне спостереження за ходом виробничого процесу: - постійне VIII а Те саме 200 40 20 3 1 1 8 0 6 - періодичне при постійному перебуванні людей у приміщенні б -„- 100 1 0 3 0 7 0 2 - періодичне при періодичному перебуванні людей у приміщенні в -„- 50 0 7 0 2 0 5 0 2 - загальне спостереження за інженерними комунікаціями г -„- 20 0 3 0 1 0 2 0 1 Примітка 1 Для підрозряду Норм від Іа до ІІІв може прийматися один із наборів нормованих показників наведених для даного підрозряду вгр. 7-11. Примітка 2. Освітленість слід приймати з урахуванням 4.5 і 4.6 цих Норм. Примітка 3. Найменший розмір об'єкта розрізнення та відповідні йому розряди зорової роботи встановлені при розташуванні об'єктів розрізнення на відстані не більше 0 5 м від очей працюючого. При збільшенні цієї відстані розряд зорової роботи слід встановлювати згідно з додатком Б. Для продовгуватих об'єктів розрізнення еквівалентний розмір приймається за додатком В. Примітка 4. Освітленість при застосуванні ламп розжарювання слід знижувати за шкалою освітленості 1.1 цих Норм : а на один ступінь при системі комбінованого освітлення якщо нормована освітленість складає 750 лк і більше; б те саме загального освітлемнн для розрядів I-V VI; в на два ступені при системі загального освітлення для розрядів VI і VIII. Примітка 5. Освітленість при роботах з об'єктами які світяться розміром 0 5мм і менше слід вибирати відповідно до розміру об'єкта розрізнення і відносити їх до підрозрнду "в". Примітка 6. Показник осліпленості регламентується в гр. 10 тільки для загального освітлення при будь-якій системі освітлення . Примітка 7. Коефіцієнт пульсації Кп вказаний у гр. 11 для системи загального освітлення або для світильників місцевого освітлення при системі комбінованого освітлення. Кп від загального освітлення в системі комбінованого не повинен перевищувати 20 %. Примітка 8. Передбачати систему загального освітлення для розрядів І-ІІІ IVa IVб IVв Va допускається тільки при технічній неможливості або економічній недоцільності застосування системи комбінованого освітлення що конкретазусться в галузевих нормах освітлення узгоджених з органами державного санітарного нагляду. Примітка 9. В районах э температурою найбільш холодної п'ятиденки мінус 28°С і нижче нормовані значення КПО при суміщеному освітленні слід приймати за таблицею 5. Примітка 10. В приміщеннях спеціально призначених для роботи або виробничого навчання підлітків нормоване значення КПО збільшується на один розряд за гр. 3 і повинно бути не менше ніж 1 0 %. Таблиця 2 Характеристика зорової роботи Найменший або еквівалентний зорової розрізнення мм Розряд Підрозряд зорової роботи Відносна тривалість зорової роботи в напрямку зору на робочу поверхню % Штучне освітлення Природне освітлення освітленість циліндрична показник і коефіцієнт КПО ен % при неробочій поверхні від системи загального освітлення лк освітленість лк дискомфорту ? пульсації освітленості К п % верхньому або верхньому і боковому боковому 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Розрізнення об'єктів при фіксованій та нефіксованій лінії зору: - дуже високої точності від 0 15 до 0.30 А 1 2 Не менше 70 Менше 70 500 400 1501 1001 40 152 40 152 10 10 4 0 3 5 1 5 1 2 - високої точності понад 0 30 до 0 50 Б 1 2 Не менше 70 Менше 70 300 200 1001 751 40 152 60 252 15 20 153 3 0 2 5 1 0 0 7 - середньої точності більше 0 5 В 1 2 Не менше 70 Менше 70 150 100 501 Не нормується 60 252 60 252 20 153 20 153 2 0 2 0 0 5 0 5 Огляд оточуючого простору при дуже короткочасному епізодичному розрізненні об'єктів: - при високій насиченості приміщень світлом Незалежно від розміру об'єкта розрізнення ? Незалежно від тривалості зорової роботи 300 100 60 Не нормується 3 0 1 0 - при нормальній насиченості приміщень світлом Д 200 75 90 2 5 0.7 - при низький насиченості приміщень світлом ? 150 50 90 2 0 0 5 Загальне орієнтування в просторі інтер'єру: - при великому скупченні людей Незалежно від розміру об'єкта розрізнення Ж 1 Незалежно від тривалості зорової роботи 75 Не нормується Не нормується Не нормується Не нормується Не нормується - при малому скупченні людей 2 50 Загальне орієнтування в зонах пересування: - при великому скупченні людей Те саме 3 1 Те саме 30 Те саме Те саме Те саме Те саме Те саме - при малому скупченні людей 2 20 1 Додатково регламентується у випадках спеціальних архітектурно-художніх вимог. 2 Нормоване значення показника дискомфорту у приміщеннях при спрямуванні лінії зору переважно вгору під кутом 45° і більше до горизонту і в приміщеннях з підвищеними вимогами до якості освітлення спальні кімнати в дитячих садках яслах санаторіях дисплейні класи в школах середніх спеціальних навчальних закладах тощо . 3 Нормоване значення коефіцієнта Кп пульсації для дитячих лікувальних приміщень із підвищеними вимогами до якості освітлення Примітка 1. Освітленість слід приймати враховуючи пункти 4.22 4.23 даних Норм. Примітка 2. Найменші розміри об'єкта розрізнення та відповідні їм розряди зорових робіт установлюються при розташуванні об'єктів розрізнення на відстані не більше 0 5 м від працюючого при середньому контрасті об'єкта розрізнення з фоном та світловим фоном. При зменшенні збільшенні контрасту допускається збільшення зменшення освітленості на один ступінь за шкалою освітленості з 1.1 даних Норм Таблиця 3 Приміщення та території Приклади приміщень Штучне освітлення Природне освітлення Коефіцієнт запасу КЗ Коефіцієнт запасу КЗ Кількість чищень світильників за рік Кількість чищень скла світлових отворів за рік Експлуатаційна група світильників за додатком Кут нахилу саітлопропускного матеріалу до горизонту град 1-4 5-6 7 0-15 16-45 46-75 76-90 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. Виробничі приміщення з повітряним середовищем які містять в робочій зоні: а більше ніж 5 мг/м3 пилу диму кіптяви Агломераційні фабрики цементні заводи і обрубувальні відділення ливарних цехів 2 0 18 1.7 6 1 6 4 2 0 4 1 8 4 1 8 4 1 5 4 б від 1 до 5 мг/м3 пилу диму кіптяви Цехи ковальські ливарні мартенівські збірного залізобетону 1 8 6 1 6 4 1 6 2 1 8 3 1 6 3 1 5 3 1 4 3 в менше ніж 1 мг/м3 пилу диму і кіптяви Цехи інструментальні складальні механічні механоскладальні пошивні 1 5 4 1 4 2 1 4 1 1 6 2 1 5 2 1 4 2 1 3 2 г великі концентрації пару кислоти лугів газів спроможних при зіткненні і з вологою утворювати слабкі розчини ; кислот лугів а також які мають велику корозійну спроможність Цехи хімічних заводів із виготовлення кислої лугів їдких хімічних реактивів ядохімікатів добрив цехи гальванічних покриттів і різних галузей промисловості з застосуванням електролізу 1 8 6 1 6 4 1 6 2 2 0 3 1 8 3 1 7 3 1 5 3 2. Виробничі приміщення з особливим режимом чистоти повітря при обслуговуванні світильників: а з технічного поверху 1 3 4 б знизу з приміщення 1 4 2 3. Приміщення громадських та житлових будинків: а запилені з високою температурою високою вологістю; Гарячі цехи підприємств громадського харчування охолоджувальні камери приміщення для приготування розчинів у пральнях душових тощо 1 7 2 1 6 2 1 6 2 2 0 3 1 8 3 1 7 3 1 6 3 б з нормальними умовами середовища Кабінети та робочі приміщення житлові кімнати навчальні приміщення лабораторії читальні зали зали нарад торговельні зали тощо 1 4 2 1 4 1 1 4 1 1 5 2 1 4 2 1 3 1 1 2 1 4. Території з повітряним середовищем яке містить: а велику кількість пилу більше ніж 1 мг/м3 Території металургійних хімічних гірничодобувних підприємств шахт рудників залізничних станцій та прилеглих до них вулиць та доріг 1 5 4 1 5 4 1 5 4 б невелику кількість пилу менше ніж 1 мг/м3 Території промислових підприємств крім зазначених в пункті "а" і громадських будинків 1 5 2 1 5 2 1 5 2 5. Населені пункти Вулиці площі шляхи території житлових районів парки бульвари пішохідні тунелі фасади будинків пам'ятники 1 6 2 1 5 2 1 5 2 Транспортні тунелі 1 7 2 1 7 2 Примітка 1. Значення коефіцієнта запасу які вказані в гр. 6-9 слід помножити на 1 1 - при застосуванні візерунчастого скла склопластика армоплівки та матованого скла а також при використанні світлових отворів для аерації; на 0 9 - при використанні органічного скла Примітка 2. Значення коефіцієнта запасу які вказані в гр. 3-5 надані для розрядних джерел світла. При використанні ламп розжарювання їх слід множити на 0 85 Примітка 3. Значення коефіцієнта запасу які вказані в гр. 3 слід знижувати при однозмінній роботі за поз. 1б 1г - на 0 2; за поз 1а - на 0 1 при двозмінній роботі-за поз. 1б 1г – на 0 15. Примітка 4. Значення коефіцієнта запасу і кількості чисток для транспортних тунелів які вказані в гр. 2 наведені з урахуванням використання тільки світильників конструктивної світлотехнічної схеми IV таблиці Г1 додатка Г. 2 ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ 2.1. Приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати як правило природне освітлення. Без природного освітлення допускається проектування приміщень які визначені державними будівельними нормами на проектування будинків і споруд нормативними документами з будівельного проектування будинків і споруд окремих галузей промисловості затвердженими в установленому порядку а також приміщення розміщення яких дозволено в підвальних поверхах будинків. 2.2. Природне освітлення поділяється на бокове верхнє і комбіноване верхнє і бокове . 2.3. Нормоване значення КПО еN для будинків розташованих в різних районах слід визначати за формулою 1 де - значення КПО за таблицями 1 і 2; * - коефіцієнт світлового клімату за таблицею 4; * N - номер групи забезпеченості природним світлом за таблицею 4. Отримані за формулою 1 значення слід округлити до десятих долей. 2.4. При двосторонньому боковому освітленні приміщень різного призначення нормоване значення КПО повинно бути забезпечено в розрахунковій точці в центрі приміщення на перетині вертикальної площини характерного розрізу і робочої поверхні. В житлових і громадських будинках при боковому освітленні з однієї сторони нормоване значення КПО повинно бути забезпечено: а житлових приміщень у житлових будинках - в розрахунковій точці розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і площини підлоги на відстані 1 м від стіни найбільше віддаленої від світлових прорізів; б житлових приміщень гуртожитків віталень і номерів готелів - в розрахунковій точці розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і площини підлоги на відстані 1 м від стіни найбільше віддаленої від світлових прорізів; в групових і гральних приміщеннях дитячих дошкільних установ ізоляторах і кімнатах для хворих дітей - в розрахунковій точці розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і площини підлоги на відстані 1 м від стіни найбільше віддаленої від світлового прорізу; г у навчальних і навчально-виробничих приміщеннях шкіл шкіл-інтернатів професійно-тех нічних і середніх спеціальних навчальних закладів - в розрахунковій точці розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни найбільше віддаленої від світлового прорізу; д в палатах лікарень госпіталів у палатах і спальних кімнатах санаторіїв і будинків відпочинку і пансіонатів - в розрахунковій точці розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і площини підлоги на відстані 1 м від стіни найбільше віддаленої від світлового прорізу; є в кабінетах лікарів що ведуть прийом хворих в оглядових в приймально-оглядових боксах перев'язочних - в розрахунковій точці розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни найбільше віддаленої від світлових прорізів. Таблиця 4 Світлові прорізи Орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонту Коефіцієнт світлового клімату m Автономна республіка Крим Одеська обл. Решта території України В зовнішніх стінах будинків ПН 0 85 0 90 ПНС ПНЗ 0 85 0 90 З С 0 80 0 85 ПДС ПДЗ 0 80 0 85 ПД 0 75 0 85 В прямокутних і трапецієподібних ліхтарях ПН-ПД 0 80 0 80 ПНС - ПДЗ ПДЗ-ПНЗ 0 75 0 80 С-З 0 70 0 75 В ліхтарях типу "Шед" ПН 0 80 0 80 В зенітних ліхтарях 0 70 0 80 Примітка. ПН - північ; ПНС - північ-схід; ПНЗ - північ-захід; С - схід; 3 - захід; ПН-ПД - північ-південь; С-3 - схід-захід; ПД - південь; ПДС - південь-схід; ПДЗ - південь-захід 2.5. У виробничих приміщеннях глибиною до 6 м при односторонньому боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни або лінії максимального заглиблення зони найбільше віддаленої від світлових прорізів. У великогабаритних виробничих приміщеннях глибиною більше ніж 6 м при боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці на умовній робочій поверхні віддаленій від світлових прорізів: - на 1 5 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи І - IV розрядів; - на 2 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи V - VII розрядів; - на 3 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи VIII розряду. 2.6. При верхньому або комбінованому природному освітленні приміщень різного призначення нормується середнє значення КПО в точках розташованих на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні або підлоги . Перша і остання точки приймаються на відстані 1 м від поверхні стін перегородок або осі колон. 2.7. Допускається розподілення приміщень на зони з боковим освітленням зони які примикають до зовнішніх стін з вікнами і зони з верхнім освітленням. Нормування та розрахунок природного освітлення в кожній зоні проводиться незалежно одне від одного. 2.8. У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І III розрядів слід використовувати суміщене освітлення. Допускається застосовувати верхнє природне освітлення у великопрогонових складальних цехах де роботи виконуються в значній частині об'єму приміщення на різних рівнях підлоги і на різноорієнтованих у просторі робочих поверхнях. При цьому нормовані значення КПО приймаються для розрядів І II III відповідно 10; 7; 5 %. 2.9. Розрахунок КПО проводиться з урахуванням середньозважених коефіцієнтів відбивання внутрішніх поверхонь приміщень без урахування меблів устаткування озеленення та інших заті нюючих предметів а також при 100 % використанні світлопрозорих заповнень у світлопрорізах. Розрахункові значення КПО слід округляти до десятих часток. 2.10. Розрахункові значення середньозваженого коефіцієнта відбивання внутрішніх поверхонь приміщення слід приймати 0 50 в громадських 0 40 в житлових і 0 30 у виробничих примі щеннях. 2.11. При розрахунку природного освітлення приміщень в умовах існуючої забудови коефіцієнт відбивання будівельних і облицювальних матеріалівдля фасадів протилежних будинків без засклених прорізів фасаду слід приймати: - для будинків що будуються - за даними вказаними в сертифікаті на обробні матеріали фасаду або за даними вимірювання; - для існуючих будівель - за таблицею 22. Середньозважений коефіцієнт відбивання засклених прорізів фасаду з урахуванням рами ?в в розрахунках приймається 0 2. Середньозважений коефіцієнт відбивання фасаду ?ф з урахуванням засклених прорізів слід розраховувати за формулою 2 де ?м ?в- коефіцієнт відбивання матеріалу обробки фасаду і коефіцієнт відбивання засклених прорізів фасаду з урахуванням рам відповідно; sм sв - площа фасаду без світлових прорізів і площа світлових прорізів відповідно. 2.12. У навчальних приміщеннях загальної і середньої спеціальної освіти незалежно від типу освітлення слід розташовувати робочі місця учнів так щоб світло від природного освітлення падало на них як правило з лівого боку. 2.13. Нерівномірність природного освітлення виробничих і громадських будинків з верхнім або комбінованим освітленням не повинна перевищувати 3:1. Розрахункове значення КПО при верхньому і комбінованому природному освітленні у будь-якій точці на лінії перетину умовної робочої поверхні і площини характерного вертикального розрізу повинно бути не менше нормованого значення КПО при боковому освітленні для робіт відповідних розрядів. Нерівномірність природного освітлення не нормується для приміщень з боковим освітленням для виробничих приміщень в яких виконуються зорові роботи VII і VIII розрядів при верхньому і боковому освітленні допоміжних приміщень громадських будинків в яких виконуються зорові роботи розрядів Г та Д. 3 СУМІЩЕНЕ ОСВІТЛЕННЯ 3.1. Суміщене освітлення приміщень виробничих будинків слід передбачати: а для виробничих приміщень в яких виконуються роботи І-III розрядів; б для виробничих та інших приміщень у випадках коли за умов технології організації ви робництва або клімату в місці будівництва необхідні об'ємно-планувальні рішення які не дозволяють забезпечити нормоване значення КПО багатоповерхові будинки великої ширини тощо а також у випадках коли техніко-економічна доцільність суміщеного освітлення порівняно з природним під тверджена відповідними розрахунками; в відповідно до нормативних документів з будівельного проектування будинків і споруд окремих галузей промисловості затверджених в установленому порядку. Суміщене освітлення приміщень житлових громадських і допоміжних будинків допускається передбачати у випадках коли це потрібно за умов вибору раціональних об'ємно-планувальних рішень за винятком житлових кімнат та кухонь житлових будинків і гуртожитків віталень і номерів і'отслів спальних приміщень санаторіїв і будинків відпочинку групових і гральних дитячих дошкільних закладів палат лікувально-профілактичних установ. 3.2. Загальне незалежно від прийнятої системи освітлення штучне освітлення виробничих приміщень призначених для постійного перебування людей повинно забезпечуватися розрядними джерелами світла. Вибір джерел світла слід робити відповідно до вимог розділу 4 цих Норм. Застосування ламп розжарювання допускається в окремих випадках коли за умов технології середовища або вимог до оформлення інтер'єра використання розрядних джерел світла неможливе або недоцільне. 3.3. Нормовані значення КПО для виробничих приміщень повинні прийматися як для суміщеного освітлення за таблицею 1 та додатком И. Для виробничих приміщень нормовані значення КПО допускається приймати відповідно до таблиці 5: а в районах з температурою найбільш холодної п'ятиденки мінус 28°С і нижче - за кліматичними будівельними нормами; б в приміщеннях з боковим освітленням глибина яких за умов технології або вибору раціо нальних об'ємно-планувальних рішень не дозволяє забезпечити нормоване значення КПО вказане в таблиці 1 для суміщеного освітлення; в в приміщеннях де виконуються роботи І - III розрядів. Таблиця 5 Розряд зорової роботи Найменше нормоване значення КПО ен % при суміщеному освітленні при верхньому або комбінованому освітленні при боковому освітленні I 3 1 2 II 2 5 1 III 2 0 7 IV 1 5 0 5 V і VII 1 0 3 VI 0 7 0 2 3.4. Для виробничих приміщень при установленні нормованих значень КПО згідно з 3.3 цих Норм слід: а освітленість від системи загального штучного освітлення підвищувати на один ступінь за шкалою освітленості крім розрядів 1б 1в 11б якщо підвищення освітленості не передбачене пунктом 4.5 цих Норм. Освітленість від системи загального освітлення повинна складати не менше 200 лк при розрядних лампах і 100 лк при лампах розжарювання. Створювати освітленість більше 750 лк при розрядних лампах і 300 лк при лампах розжарювання дозволяється тільки за наявності обгрунтування; б освітленість від світильників загального освітлення в системі комбінованого підвищувати на один ступінь за шкалою освітленості крім розрядів 1а 1б 11а; в коефіцієнт пульсації Кп для І - III розрядів не повинен перевищувати 10 %. Штучне освітлення при суміщеному освітленні приміщень слід проектувати також відповідно до розділу 4 цих Норм. 3.5. Розрахункові значення КПО при суміщеному освітленні житлових і громадських будинків повинні складати не менше 60 % значень зазначених у таблиці 2. Допускається приймати розрахункові значення КПО в межах від 60 % до 30 % значень зазначених у таблиці 2 для торговельних залів магазинів і залів буфетів роздавальних підприємств громадського харчування. 3.6. При суміщеному освітленні для приміщень громадських будинків з боковим освітленням при розрахунковому значенні КПО яке дорівнює або менше 80 % від нормованого значення освітленість від загального штучного освітлення слід підвищувати на один ступінь за шкалою освіт леності. 7. Вимоги до суміщеного освітлення залежно від призначення приміщення для житлових і громадських будинків слід приймати за додатком К. 8. При суміщеному освітленні навчальних і навчально-виробничих приміщень шкіл шкіл-іптернатів професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів слід передбачати роздільне включення рядів світильників розташованих паралельно світловим прорізам. 9. При суміщеному освітленні приміщень житлових та громадських будинків розташованих в центральній частині та історичних зонах міста нормовану освітленість від штучного освітлення слід підвищувати на ступінь за шкалою освітленості. 4 ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ 4.1. Штучне освітлення поділяється на робоче аварійне охоронне чергове. Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне. Для загального штучного освітлення приміщень слід використовувати як правило розрядні джерела світла віддаючи перевагу за однакової потужності джерелам світла з найбільшою світловою віддачею і строком служби. Світлова віддача джерел світла для штучного освітлення приміщень при мінімально допустимих індексах кольоропередачі не повинна бути менше значень наведених у таблиці 6. Таблиця 6 Тип джерела світла Світлова віддача лм/Вт не менше при мінімально допустимих індексах кольоропередачі Ra ? 80 Ra ? 60 Ra ? 45 Ra ?25 Ra ?25 Люмінесцентні лампи 65 75 - Компактні люмінесцентні лампи 70 - - - - Металогалогенні лампи 75 90 - - - Дугові ртутні лампи - - 55 - - Натрієві лампи високого тиску - 75 - 100 - Лампи розжарювання - - - - 7 2. Штучне освітлення може бути двох систем - загальне та комбіноване. 3. Робоче освітлення слід передбачати для всіх приміщень будинків а також ділянок відкритих просторів призначених для роботи проходу людей та руху транспорту. Для приміщень які мають зони з різними умовами природного освітлення та різними режимами роботи повинно передбачатись окреме керування освітленням таких зон. За необхідності частина світильників робочого або аварійного освітлення може бути використана для чергового освітлення. Нормовані характеристики освітлення в приміщеннях і зовні будинків може забезпечуватись як світильниками робочого освітлення так і спільним з ним освітленням світильниками безпеки і або евакуаційного освітлення. Освітлення приміщень виробничих і складських будинків 4.4. Для освітлення приміщень слід використовувати як правило найбільш економічні розрядні лампи. Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадках неможливості або техніко-економічної недоцільності використання розрядних ламп. Для місцевого освітлення крім розрядних джерел світла рекомендується використовувати лампи розжарювання в тому числі галогенні. Вибір джерел світла за кольоровими характеристиками слід провадити за додатком Е. Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозволяється. 4.5. Норми освітленості наведені в таблиці 1 слід підвищувати на один ступінь шкали освіт леності в таких випадках: а при роботах І - VI розрядів якщо зорова робота виконується більше половини робочого дня; б при підвищеній небезпеці травматизму якщо освітленість від системи загального освітлення складає 150 лк і менше робота на дискових пилках гільйотинних ножицях тощо ; в при спеціальних підвищених санітарних вимогах наприклад на підприємстві харчової та хіміко-фармацевтичної промисловості якщо освітленість від системи загального освітлення 500 лк і менше; г при роботі або виробничому навчанні підлітків якщо освітленість від системи загального освітлення 300 лк і менше; д за відсутності в приміщенні природного світла і постійному перебуванню працюючих якщо освітленість від системи загального освітлення 750 лк і менше; е при спостереженні за деталями що обертаються зі швидкістю яка дорівнює або більша 500 об/хв або об'єктами що рухаються зі швидкістю яка дорівнює або більша 1 5 м/хв; ж при постійному пошуку об'єктів розрізнення на поверхні розміром 0 1 м2 і більше. За наявності одночасно кількох ознак норми освітленості слід підвищувати не більше ніж на один ступінь. 6. В приміщеннях де виконуються роботи IV-VI розрядів норми освітленості слід знижувати на один ступінь при короткочасному перебуванні людей або за наявності устаткування яке не потребує постійного обслуговування. 7. При виконанні в приміщеннях робіт І-ІII IVa IVб IVв Va розрядів слід застосовувати систему комбінованого освітлення. Передбачати систему загального освітлення допускається при технічній неможливості або недоцільності влаштування місцевого освітлення що конкретизується в галузевих нормах узгоджених з органами Державного санітарного нагляду. За наявності в одному приміщенні робочих і допоміжних зон слід передбачати локалізоване загальне освітлення за будь-якої системи освітлення робочих зон і менш інтенсивне освітлення допоміжних зон зараховуючи їх до розряду VІIIa. 4.8. Освітленість робочої поверхні створена світильниками загального освітлення в системі комбінованого повинна складати не менше 10 % нормованої для комбінованого освітлення при таких джерелах світла які застосовуються для місцевого освітлення. При цьому освітленість повинна бути не менше 200 лк при розрядних лампах не менше 75 лк - при лампах розжарювання. Створювати освітленість від загального освітлення в системі комбінованого більше 500 лк при розрядних лампах і більше 150 лк при лампах розжарювання допускається тільки за наявності обгрунтувань. У приміщеннях без природного світла освітленість робочої поверхні утворена світильниками загального освітлення в системі комбінованого слід підвищувати на один ступінь. 4.9. Відношення максимальної освітленості до мінімальної не повинно перевищувати для робіт І - III розрядів при люмінесцентних лампах 1 3 при інших джерелах світла - 1 5 для робіт розрядів IV - VII - 1 5 і 2 0 відповідно. Нерівномірність освітленості допускається підвищувати до 3 0 в тих випадках коли за умов технології світильники загального освітлення можуть установлюватися тільки на площадках колонах або стінах приміщення. 4.10. У виробничих приміщеннях освітленість проходів та ділянок де робота не виконується повинна складати не більше 25 % від нормованої освітленості але не менше 75 лк при розрядних лампах і не менше 30 лк при лампах розжарювання. 4.11. У цехах з повністю автоматизованим технологічним процесом слід передбачати освітлення для спостереження за роботою устаткування а також додаткове включення світильників загального і місцевого освітлення для забезпечення необхідної відповідно до таблиці 1 освітленості при ремонтно-налагоджувальних роботах. 4.12. Показник освітленості від світильників загального освітлення незалежно від системи освітлення не повинен перевищувати значень вказаних у таблиці 1. Показник осліпленості не обмежується для приміщень довжина котрих не перевищує подвійної висоти підвішування світильників над підлогою а також для приміщень з тимчасовим перебуванням людей і для площадок призначених для проходу або обслуговування устаткування. 4.13. Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з непросві- чуючими відбивачами. Світильники повинні розташовуватися так щоб їх елементи які світяться не влучали в поле зору працюючих на освітленому робочому місці і на інших робочих місцях. Місцеве освітлення робочих місць як правило повинно бути обладнане регуляторами освітлення. Місцеве освітлення зорових робіт з тривимірними об'єктами розрізнення слід виконувати: * при дифузійному відбиванні фону - світильником у якого відношення найбільшого лінійного розміру поверхні яка світиться до висоти її розташування над робочою поверхнею складає не більше 0 4 при направленні оптичної осі в центр робочої поверхні під кутом не менше 30° до вертикалі: * при направлено-розсіяному і змішаному відбиванні фону - світильником у якого відношення найменшого лінійного розміру поверхні яка світиться до висоти її розташування над робочою поверхнею складає не менше 0 5 а її яскравість - від 2500 до 4000 кд/м2. Яскравість робочої поверхні не повинна перевищувати значень вказаних у таблиці 7. Таблиця 7 Площа робочої поверхні м Найбільша допустима яскравість кд/м2 Менше 1·10-4 2000 Від 1·10-4 до 1·10-3 1500 Понад 1·10-3 до 1·10-2 1000 Понад 1·10-2 до 1·10-1 750 Більше 1·10-1 500 4.14. Коефіцієнт пульсації освітленості на робочих поверхнях при живленні джерел світла струмом частотою менше 300 Гц не повинен перевищувати значень вказаних у таблиці 1. Коефіцієнт пульсації не обмежується: * при частоті живлення 300 Гц і більше; * для приміщень з періодичним перебуванням людей за відсутності в них умов для виникнення стробоскопічного ефекту. У приміщеннях де можливе виникнення стробоскопічного ефекту необхідно включення сусідніх ламп на 3 фази живильної напруги або включення їх у мережу з електронними пускорегулюючими апаратами. Освітлення площадок підприємств і місць виконання робіт поза будинками 4.15. Освітленість робочих поверхонь місць виконання робіт розташованих поза будинками на етажерках поза будинками і під накриттям повинна прийматися за таблицею 8. Таблиця 8 Розряд зорової роботи Відношення мінімального розміру об'єкта розрізнення до відстані від цього об'єкта до очей працюючого Мінімальна освітленість у горизонтальній площині лк IX Менше 0 5 ·10-2 50 X Від 0 5 ·10-2 до 1 · 10-2 30 XI Понад 1 · 10-2 до 2· 10-2 20 XII Понад 2· 10-2 до 5 · 10-2 10 XIII Понад 5 · 10-2 до 10 · 10-2 5 XIV Понад 10 · 10-2 2 Примітка. При небезпеці травматизму для робіт XI - XIV розрядів освітленість слід приймати за суміжним більш високим розрядом. 4.16. Горизонтальну освітленість площадок підприємств у точках її мінімального значення на рівні землі або дорожніх покриттів слід приймати за таблицею 9. Таблиця 9 Освітлювані об'єкти Найбільша інтенсивність руху в обох напрямках од/год Мінімальна Освітленість в горизонтальній площині лк Проїзди Понад 50 до 150 Від 10 до 50 Менше 10 3 2 1 Пожежні проїзди дороги для господарських потреб 0 5 Пішохідні та велосипедні доріжки Понад 100 Від 20 до 100 Менше 20 2 1 0 5 Сходинки і площадки сходів і перехідних містків 3 Пішохідні доріжки на площадках і в скверах 0 5 Передзаводські ділянки які не відносяться до території міста площадки перед будинками під'їзди і проходи до будинків стоянки транспорту 2 Залізничні колії: - стрілочні горловини - окремі стрілочні переводи - залізничне полотно 2 1 0 5 Примітка. Для автомобільних доріг які с продовженням міських вулиць і мають аналогічні покриття проїзної частини та інтенсивний рух транспорту необхідно додержуватись норм середньої яскравості покриттів проїзної частини наведених у таблиці 13. 17. Зовнішнє освітлення повинно мати керування незалежне від керування освітленням усередині будинків. 18. Для обмеження осліплюючого впливу приладів зовнішнього освітлення місць виконання робіт і територій промислових підприємств висота встановлення світильників над рівнем землі повинна бути: а для світильників із захисним кутом менше 15° - не менша вказаної в таблиці 10; б для світильників із захисним кутом 15° і більше - не менше 3 5 м при будь-яких джерелах світла. Таблиця 10 Світло розподіл єння світильників Найбільший світловий потік ламп у світильниках встановлених на одній опорі лм Найменша висота встановлений світильників м при лампах розжарювання При розрядних лампах Напівшироке Менше 6000 6 5 7 Від 6000 до 10000 7 7 5 Понад 10000 до 20000 7 5 8 Понад 20000 до 30000 9 Понад 30000 до 40000 10 Понад 40000 11 5 Широке Менше 6000 7 7 5 Від 6000 до 10000 8 8 5 Понад 10000 до 20000 9 9 5 Понад 20000 до 30000 10 5 Понад 30000 до 40000 11 5 Понад 40000 13 Допускається не обмежувати висоту підвішування світильників із захисним кутом 15° і більше або з розсіювачами з молочного скла без відбивачів на площадках для проходу людей або обслуговування технологічного або інженерного обладнання а також біля входу в будинок. 19. Висота встановлення світильників розсіяного світла повинна бути не менше 3 м при світловому потоці джерела світла до 6000 лм і не менше 4 м при світловому потоці більше 6000 лм. 20. Відношення до осьової сили світла Іmax кд одного приладу прожектора або похило розташованого освітлювального приладу прожекторного типу до квадрата висоти цих приладів Н м2 залежно від нормованої освітленості не повинно перевищувати значень вказаних у таблиці 11. Таблиця 11 Нормована освітленість лк 0 5 1 2 3 5 10 20 30 50 Іmax / Н2 100 150 250 300 400 700 1400 2100 3500 Примітка. При збігу направлень осьових сил світла кількох світлових приладів допустимі значення Іmax / Н2 кожного приладу визначаються шляхом діленням табличного значення на кількість цих світлових приладів Освітлення приміщень громадських житлових і допоміжних будинків 4.21. Для загального освітлення приміщень слід використовувати найбільш економічні розрядні лампи з світловою віддачею не менше 55 лм/Вт. Використання ламп розжарювання допускається для загального освітлення тільки для забезпечення архітектурно - художніх вимог і у вибухонебезпечних приміщеннях. Вибір джерел світла за кольоровими характеристиками слід проводити на підставі додатка Ж. З метою контролю за енергоспоживанням установлюються вимоги до максимально допустимої питомої установленої потужності загального штучного освітлення приміщень громадських будинків розрядів А - В. Питома установлена потужність загального штучного освітлення не повинна перевищувати максимально допустимих величин наведених у таблиці 12. Таблиця 12 Освітленість на робочій поверхні лк Індекс приміщення Максимально допустима питома встановлена потужність Вт/м2 не більше 500 0 6 0 8 1 25 2 0 3 і більше 42 39 35 31 28 400 0 6 0 8 1 25 2 0 3 і більше 30 28 25 22 20 300 0 6 0 8 1 25 2 0 3 і більше 25 23 20 18 16 200 0 6- 1 25 1 25 - 3 0 Більше 3 18 14 12 150 0 6-1 25 1 25 - 3 0 Більше 3 15 12 10 100 0 6- 1 25 1 25-3 0 Більше 3 12 10 8 Примітка. Значення в таблиці наведені з урахуванням споживання потужності пуско-регулюючих пристроїв а також пристроїв керування освітленням. 4.22. Норми освітленості наведені в таблиці 2 необхідно підвищувати на один ступінь шкали освітленості в наступних випадках: а при роботах А - В розрядів при спеціальних підвищених санітарних вимогах наприклад в деяких приміщеннях громадського харчування і торгівлі ; б за відсутності в приміщенні з постійним перебуванням людей природного світла; в при підвищених вимогах до насиченості приміщення світлом для зорових робіт розрядів ? - ? зали для глядачів та концертні зали фойє унікальних будинків тощо ; г при застосуванні системи комбінованого освітлення адміністративних установ кабінети робочі кімнати читальні зали бібліотек . 4.23. Норми освітленості наведені в таблиці 2 необхідно знижувати на один ступінь за шкалою освітленості в наступних випадках: а для розрядів ? - ? при використанні люмінесцентних ламп поліпшеної кольоропередачі ЛЕЦ ЛТБЦЦ ЛТБЦТ КЛТБИ за умови збереження норми щодо коефіцієнта пульсації; б для всіх розрядів при застосуванні ламп розжарювання у томі числі галогенних. 4.24. В установках декоративно-художнього освітлення приміщень громадських будинків з розрядами зорових робіт ? - ? допускається вибір рівня освітленості згідно з архітектурними вимогами при цьому для забезпечення можливості вільного орієнтування в приміщенні найменша освітленість умовної горизонтальної поверхні повинна бути не менше 75 лк при розрядних лампах і 30 лк при лампах розжарювання. У приміщеннях де необхідно забезпечити циліндричну освітленість середньозважений по поверхні коефіцієнт відбивання стін повинен бути не менше 40 % стелі - не менше 50 %. 4.25. У приміщеннях громадських будинків як правило слід застосовувати систему загального освітлення. Допускається застосування системи комбінованого освітлення в приміщеннях адмі ністративних будинків де виконується зорова робота А - В розрядів кабінети робочі кімнати читальні зали бібліотек та архівів тощо . При цьому нормована освітленість на робочій поверхні підвищується згідно з 4.22 а освітленість від загального освітлення повинна складати не менше 70 % значень за таблицею 2. На підприємствах побутового обслуговування в супутніх приміщеннях виробничого характеру в яких виконуються зорові роботи І - IV розрядів ювелірні і гравірувальні роботи ремонт годинників телевізорів радіоапаратури мікрокалькуляторів взуття металовиробів тощо необхідно застосовувати систему комбінованого освітлення. Нормована освітленість і якісні показники приймаються за таблицею 1. 4.26. Показник дискомфорту який нормується для обмеження осліплюючого впливу в освітлю вальних установках за таблицею 2 повинен забезпечуватись біля торцевої стіни на центральній осі приміщення на висоті 1 5 м від підлоги. Показник дискомфорту не обмежується для приміщень довжина яких не перевищує подвійну висоту встановлення світильників над підлогою. Коефіцієнт пульсації слід приймати за таблицею 2. 4.27. Освітлення сходових кліток житлових будинків заввишки понад трьох поверхів повинно мати автоматичне або дистанційне керування яке забезпечує відключення частини світильників або ламп уночі з таким розрахунком щоб освітленість сходів була не нижче норм евакуаційного освітлення згідно з 4.75. Зовнішнє освіниіення міських і сільських поселень 4.28. Освітлення вулиць доріг і площ з регулярним транспортним рухом у міських поселеннях слід проектувати виходячи з норм середньої яскравості удосконалених покриттів за таблицею 13. Рівень освітлення проїзної частини вулиць доріг і площ з перехідними і нижчими типами покриттів у міських поселеннях регламентується величиною середньої горизонтальної освітленості яка для вулиць доріг і площ категорії Б повинна бути 6 лк для вулиць і доріг категорії В при перехідному типі покриттів - 4 лк і при покритті нижчого типу - 2 лк. 29. Середня яскравість тротуарів які примикають до проїзної частини вулиць доріг і площ повинна бути не менше половини середньої яскравості покриття проїзної частини цих вулиць доріг і площ наведеної у таблиці 13. 30. Відношення мінімальної яскравості покриттів до середнього значення повинно бути не менше 0 4 за норми середньої яскравості більше 0 6 кд/м2 і не менше 0 3 - за норми середньої яскравості 0 6 кд/м2 і нижче. Відношення мінімальної яскравості покриття до максимальної по смузі руху повинно бути не менше 0 6 за норми середньої яскравості більше 0 6 кд/м2 і не менше 0 4 - за норми середньої яскравості 0 6 кд/м2 і нижче. Таблиця 13 Категорія об'єкта за освітленням Вулиці дороги й площі 1 Найбільша інтенсивність руху транспорту в обох напрямках од/год Середня яскравість покриття кд/м2 Середня горизонтальна освітленість покриття лк А Магістральні дороги. магістральні вулиці загальноміського значення Більше 5000 Від 3000 до 5000 Від 1000 до 3000 Від 500 до 1000 Менше 500 2 0 1 5 1 2 0 8 0 6 20 20 20 15 10 Б Магістральні вулиці районного значення Більше 2000 Від 1000 до 2000 Від 500 до 1000 Менше 500 1 0 0.8 0 6 0 4 15 15 10 10 В Вулиці і дороги місцевого значення 500 і більше Менше 500 Поодинокі автомобілі 0 4 0 3 0 2 6 4 4 1 категорія площ приймається за таблицею 21. Примітка 1. Середня яскравість покриття швидкісних доріг незалежно від інтенсивності руху транспорту приймається 1 6 кд/м2 в межах міста і не менше 1 0 кд/м2 - поза містом на основних під'їздах до аеропортів річкових і морських портів. Примітка 2. Середня яскравість або середня освітленість покриття проїзної частини в межах транспортного перехрестя в двох і більше рівнях на всіх магістралях які перехрещуються повинна бути як на основній з них так і на з'їздах і відгалуженнях не менше 0 8 кд/м2або 10 лк. Примітка 3. Рівень освітлення проїзної частини вулиць доріг і площ з покриттям з брущатки гранітних плит і інших матеріалів регламентується величиною середньої горизонтальної освітленості за таблицею 13. Примітка 4. Рівень освітлення вулиць місцевого значення які примикають до швидкісних доріг і магістральних вулиць повинен бути не менше однієї третини від рівня освітлення швидкісної дороги або магістральної вулиці на відстані не менше 100 м від лінії примикання. Примітка 5. На пішохідних переходах на одному рівні з проїзною частиною вулиць і доріг з інтенсивністю руху більше 500 од/год слід передбачати підвищення норми освітлення не менше ніж в 1 3 раза порівняно з нормою освітлення проїзної частини яка перетинається. Підвищення рівня освітлення досягається за рахунок зміни кроку опор встановлення додаткових або більш потужних світлових приладів використання освітленого покриття на переході тощо. 4.31. Середню горизонтальну освітленість на рівні покриття непроїзної частини вулиць доріг і площ бульварів і скверів пішохідних вулиць і територій мікрорайонів міських поселень слід приймати згідно з таблицею 14. Таблиця 14 Освітлювані об'єкти Середня горизонтальна освітленість лк Головні пішохідні вулиці непроїзні частини площ категорій А і Б та передзаводські площі. 10 Пішохідні вулиці: - у межах громадських центрів; 6 - на інших територіях. 4 Тротуари відділені від проїзної частини на вулицях категорій: - А і Б; 4 - В 21 Площадки зупинок громадського транспорту на вулицях всіх категорій 10 Пішохідні містки 10 Пішохідні тунелі: - вдень; - увечері і вночі. 100 50 Сходи пішохідних тунелів увечері і вночі 20 Пішохідні доріжки бульварів і скверів що примикають до вулиць категорій таблиця 13 : -А; -Б; -В 6 4 2 Території мікрорайонів. Проїзди: - основні; - другорядні у тому числі тротуари - під'їзди 4 2 Господарські площадки і площадки при смігтєзбірниках 2 Дитячі площадки в місцях розташування обладнання для рухомих ігор 10 1 Норма поширюється також на освітленість тротуарів які примикають до проїзної частини вулиць категорії Б і 8 з перехідними й нижчими типами покриттів. 32. На головних пішохідних вулицях історичних міст середня напівциліндрічна освітленість повинна бути не менше 6 лк. 33. Середню горизонтальну освітленість прибудинкових територій громадських будинків слід приймати за таблицею 15. Таблиця 15 Освітлювані об'єкти Середня горизонтальна освітленість лк Дитячі ясла-садки загальноосвітні школи і школи-інтернати навчальні заклади Групові й фізкультурні майданчики 10 Площадки для рухливих ігор зони відпочинку 10 Проїзди і підходи до корпусів і площадок 4 Санаторії будинки відпочинку Під'їзд на територію 6 Проїзди і проходи до спальних корпусів їдалень кінотеатрів і подібних будинків 4 Центральні алеї паркової зони 4 Бокові алеї паркової зони 2 Площадки зони тихого відпочинку й культурно-масового обслуговування площадки масового відпочинку площадки перед відкритими естрадами тощо 1 10 Площадки для настільних ігор відкриті читальні. 10 1 Освітленість столів для читання і настільних ігор приймається за нормами освітленості приміщень. 4.34. Середню горизонтальну освітленість територій парків стадіонів і виставок слід приймати за таблицею 16. Таблиця 16 Освітлювані об'єкти Середня горизонтальна освітленість лк Загальноміські парки Районні сади Стадіони Виставки Головні входи 6 4 10 10 Допоміжні входи 2 1 6 6 Центральні алеї 4 2 6 10 Бокові алеї 2 1 4 6 Площадки масового відпочинку площадки перед театрами і кінотеатрами виставковими павільйонами і відкритими естрадами; площадки для настільних ігор 10 10 - 20 Зони відпочинку на територіях виставок 10 4.35. Середню горизонтальну освітленість на рівні покриття вулиць доріг проїздів і площ сільських поселень слід приймати за таблицею 17. Таблиця 17 Освітлювані об'єкти Середня горизонтальна освітленість лк Головна вулиця площі громадських і торгових центрів 4 Вулиці в житловій забудові: - основній; - другорядній провулки ; - проїзд 4 2 2 Селищна дорога 2 Примітка 1. Середня освітленість основних проїздів на території садових товариств і дачних кооперативів : повинна бути 2 лк решти проїздів - 1 лк. Примітка 2. На території блоків господарських будівель і сараїв які розташовані поза сельбищною зоною сільських поселень середня освітленість проїздів між рядами споруд повинна бути 1 лк. 4.36. Освітленість ділянок автомобільних доріг загальної мережі в межах сільських поселень слід приймати як для вулиць категорії Б залежно від типу дорожнього покриття за таблицею 13 або відповідно до 4.28 цих Норм. 4.37. У проектах зовнішнього освітлення необхідно передбачати освітлення під'їздів до проти- І пожежних джерел води якщо вони розташовані на нсосвітлених частинах цих вулиць або проїздів. Середня горизонтальна освітленість цих під'їздів повинна бути лк: * в містах і селищах - 2; * у сільських населених пунктах - 1. У проектах зовнішнього освітлення вулиць і доріг категорії А і Б слід передбачати освітлення ділянок неосвітлених прилеглих вулиць і доріг за нормами цих вулиць і доріг завдовжки 100 м. 38. Норма освітлення трамвайних колій розташованих на проїзній частині вулиць повинна відповідати нормі освітлення вулиці. Середня горизонтальна освітленість відособленої трамвайної колії повинна бути 6 лк. 39. Середня горизонтальна освітленість дорожного покриття проїзної частини міських транспортних тунелів завдовжки більше 60 м слід приймати в денному режимі за таблицею 18 а увечері і вночі - 50 лк. В тунелях завдовжки понад 100 м при значному екрануванні небосхилу над в'їзним порталом у полі зору водія перед забудовою природними височинами та іншими об'єктами а також при інтенсивності руху менше 600 транспортних одиниць за годину слід знижувати максимальну величину середньої горизонтальної освітленості на в'їзді на один стулінь з пропорційним зниженням решти освітленості в'їзної зони. Середня горизонтальна освітленість внутрішньої зони тунелів повинна бути постійна і дорівнювати в усіх випадках 50 лк в тунелях з однобічним рухом -до в'їзного порталу а при русі в обох напрямках - між кінцями обох в'їзних зон. У в'їзній зоні тунелів з однобічним рухом повинна використовуватися система "зустрічного освітлення" а з рухом в обох напрямках - система "симетричного освітлення". При довжині тунелю до 60 м середня горизонтальна освітленість повинна бути 50 лк в усіх режимах. Транспортні тунелі завдовжки понад 100 м повинні обладнуватися світловими покажчиками запасних виходів і напрямків руху до них. Таблиця 18 Довжина тунелю м Швидкість руху км/год Система освітлення Середня горизонтальна освітленість лк покриття проїзно! частини на відстані від початку в'їзного порталу м 10-30 50 75 100 125 150 175 200 250 300 350 400 450 500 і більше 61-100 60 80 100 Зустрічна -„- -„- 500 600 750 250 500 750 100 300 500 50 100 200 Більше 100 60 80 100 60 80 100 Зустрічна Симетрична 1250 1500 2000 2000 2500 3000 740 1500 2000 1200 2500 3000 280 1050 2000 500 1750 3000 160 600 1700 250 1000 2550 110 330 1300 180 530 2000 ЗО 210 940 120 340 1400 50 160 530 90 220 900 50 120 360 80 180 580 50 ВО 195 50 115 300 50 50 120 50 80 200 50 50 90 50 65 140 50 50 80 50 50 110 50 50 50 50 50 80 50 50 50 50 50 50 Примітка. Хід зниження рівня освітленості послідовних ділянок в'їзної зони відповідає вимогам створення необхідних умов для адаптації водія який в'їжджає в тунель. У транспортних тунелях з однією стіною з відкритими прорізами які займають більше ніж 0 25 % її площі а також у тунелях місцевого значення призначених для проїзду окремих засобів особистого і громадського транспорту середня горизонтальна освітленість покриття проїзної частини в денний час повинна відповідати вимогам таблиці 19. Таблиця 19 Освітлювані об'єкти Середня горизонтальна освітленість покриття проїзної частини лк на відстані від початку в'їзного порталу м 5 25 850 75 100 і більше Тунель місцевого значення 250 250 150 100 50 Тунель із прорізами в одній стіні 150 150 100 75 50 У транспортних тунелях будь-якого типу з криволінійною трасою радіусом у плані 350 м і менше в зоні в'їзду на протязі 75 м від порталу величина вертикальної освітленості стіни більшого •радіуса або стіни з прорізами на висоті 2 м від покриття проїзної частини повинна бути не менше: 0 5 величини горизонтальної освітленості при інтегральному коефіцієнті відбивання матеріалу її облицювання 0 4 - 0 6 і не менше 0 8 величини горизонтальної освітленості при інтегральному коефіцієнті відбивання менше 0 4. При будь-якому профілі тунелю у горизонтальній площині величина вертикальної освітленості на стінах на висоті до 2 м у в'їзній зоні завдовжки не менше 200 м від порталу повинна бути не менше 0 5 величини горизонтальної освітленості покриття проїзної частини. Допускається передбачати автоматичне регулювання штучного освітлення в'їзної частини тунелю залежно від рівня природної зовнішньої освітленості починаючи від 10000 лк і нижче виходячи з відношення величини штучної освітленості на початку в'їзду до природної 1:10 і збереження зниження штучної освітленості у всій в'їзній зоні за таблицями 18 і 19. 4.40. Середня горизонтальна освітленість покриття проїздів під шляхопроводами та мостами в темну пору доби повинна бути не менша 30 лк при довжині проїзду до 40 м а при більшій довжині приймається за нормами освітлення тунелів згідно з 4.39. . 4.41. На під'їздах до місць заправки і зберігання транспорту а також на відкритих автостоянках на вулицях норми середньої горизонтальної освітленості повинні відповідати вимогам таблиці 20. 4.42. Відношення максимальної освітленості до середньої повинно бути за норми середньої освітленості: * більше 6 лк не більше 3:1; * від 4 до 6 лк не більше 5:1; * менша 4 лк не більше 10:1. Таблиця 20 Освітлювані об'єкти Середня горизонтальна освітленість лк Паливнозаправні пункти і автозаправні станції Під'їзні шляхи з вулиць і доріг: - категорій А і Б; - категорій В 10 6 Місця заправки та зливу нафтопродуктів 20 Решта території яка мас проїзну частину 10 Стоянки площадки для зберігання рухомого складу Відкриті стоянки на вулицях усіх категорій а також платні поза вулицею 4 Відкриті стоянки у мікрорайонах 2 Проїзди між рядами гаражів боксового типу 4 4.43. Норми освітлення дозволяється підвищувати в столиці м. Києві містах-героях історичних курортних і портових містах а також у найбільших і великих містах: а на 0 2 - 0 4 кд/м2 - для освітлювальних установок вулиць доріг і площ категорії А і Б з удосконаленими типами покриттів; б до 20 лк - для освітлювальних установок непроїзних частин площ категорії А і Б площ перед заводами головних входів на стадіони та виставки; в до 10 лк - для освітлювальних установок вулиць і доріг категорії Б з перехідними типами покриттів і головних входів до загальноміських парків. 4.44. У нічний час допускається передбачати зниження рівня зовнішнього освітлення міських вулиць доріг і площ при нормованій середній яскравості більше 0 4 кд/м2 або середній освіт леності більше 4 лк шляхом відключення не більше половини світильників виключаючи при цьому відключення підряд розташованих або без відключення світильників за допомогою регулятора світлового потоку розрядних ламп високого тиску в установці до рівня не нижче 50 % її нормованого рівня зовнішнього освітлення. Допускається з метою одержання додаткової економії електроенергії у вечірній і ранковий темний час доби знижувати регулятором рівень освітлення; * на 30 % при зменшенні інтенсивності руху до 1/3 максимальної величини; * на 50 % при зменшенні інтенсивності руху до 1/5 максимальної величини. На вулицях і дорогах при нормованих величинах середньої яскравості 0 2 кд/м або середній освітленості 4 лк і менше на пішохідних містках автостоянках пішохідних алеях і дорогах внутрішніх службово-господарських і пожежних проїздах а також на вулицях і дорогах сільських поселень часткове або повне відключення освітлення в нічний час не допускається. 4.45. На вулицях дорогах і транспортних зонах площ категорії А і Б показник осліпленості для освітлювальних установок не повинен перевищувати 150. Для освітлювальних установок вулиць і доріг категорії В а також освітлювальних установок рівень освітлення яких регламентується нормами горизонтальної і напівциліндричної освітленості найменша висота розташування світильників за умов обмеження осліпленості повинна прийматися за таблицею 10. На вулицях категорії А і В установки зовнішнього освітлення усіх видів не повинні створювати на вікнах житлових будинків вертикальну освітленість яка буде перевищувати: * 7 лк за норми середньої яскравості проїзної частини 0 4 кд/м2; * 10 лк за норми 0 6 - 1 0 кд/м2; * 20 лк за норми 1 2-1 6 кд/м2. На вулицях категорії В на пішохідних вулицях поза громадським центром на внутрішньо-дворових територіях а також на будь-яких вулицях прилеглих до спальних корпусів лікарень і лікувально-курортних закладів вертикальна освітленість на вікнах квартир житлових будинків та палат спальних корпусів не повинна перевищувати 5 лк. 46. В установках зовнішнього освітлення слід використовувати світильники з розрядними джерелами світла високого тиску в тому числі для установок освітлення вулиць і доріг з транспортним рухом - переважно з натрієвими лампами високого тиску. 47. Висота розміщення світлових приладів на вулицях дорогах і площах з трамвайним і тролейбусним рухом повинна відповідати чинним нормативним документам на трамвайні і тролейбусні колії. 48. Мінімальна висота установлення світильників на парапетах мостів і шляхопроводів не обмежується за умови забезпечення захисного кута не менше 10° і виключення можливості доступу до ламп без застосування спеціального інструменту. 4.49. У транспортних тунелях повинні застосовуватися світильники із захисним кутом не менше 10°. Сила світла світильників в площині паралельній осі проїзної частини не повияна перевищувати під кутом 75°; 80е; 85° і 90° відповідно 50 20 10 і 0 кд на 1000 лм. Висота розташування світильників на стінах тунелю повинна бути не менше 4 м. 4.50. В пішохідних тунелях повинні використовуватися світильники із захисним кутом не менше 15° або з дифузними та призматичними розсіювачами: * з лампами ДНАТ ДНАС потужністю до 110 Вт; * з лампами ДРІ потужністю 70 Вт; * з лампами ДРЛ потужністю до 125 Вт; * з люмінесцентними лампами сумарної потужності до 80 Вт; * протяжні світловоди з лампами потужністю до 400 Вт. 4.51. На території відкритих ринків і торгових ярмарків середня горизонтальна освітленість площадок проїздів проходів між рядами павільйонів палаток контейнерів тощо повинна бути не менше 10 лк незалежно від їх категорії та займаної площі. Відношення вертикальної освітленості до горизонтальної повинно бути не менше 1:2. При цьому вертикальна освітленість визначається в поперечній площині до осі проїзду на висоті 1 5 м а Горизонтальна освітленість - на рівні покриття. Після закриття ринку або торгового ярмарку допускається знижувати рівень середньої горизонтальної освітленості до 4 лк. При цьому мінімальна освітленість не повинна бути менше 2 лк. 52. У проектах зовнішнього освітлення необхідно передбачати освітлення під'їздів до протипожежних вододжерел якщо вони розташовані на неосвітлених частинах проїздів. Середня горизонтальна освітленість цих під'їздів повинна бути 2 лк. 53. На території автозаправних станцій і автостоянок прилеглих до вулиць і доріг з транспортним рухом світильники розсіяного світла повинні встановлюватися на висоті не менше 3 м При світловому потоці ламп до 6000 лм і не менше 4 м при світловому потоці понад 6000 лм. Для освітлення вказаних об'єктів не допускається застосувати прожектори які розташовуються на дахах і навісах і спрямовані в бік вулиць або доріг. 54. При використанні для освітлення великих площ і транспортних розв'язок в тому числі і в декількох рівнях опор заввишки 20 м і вище світлові прилади що встановлюються на них повинні мати максимум сили світла під кутом не більше 65° до вертикалі. Висота світильників над дорожнім покриттям проїзної частини верхнього рівня транспортного перетинання повинна бути не менше 10 м. 55. Над кожним входом у будинок або поряд з ним повинні бути встановлені світильники які іабезпечують рівні середньої горизонтальної освітленості не менше: * на площадці основного входу - 6 лк; * на запасному або технічному вході - 4 лк; * на пішохідній доріжці завдовжки 4 м біля основного входу в будинок - 4 лк. Зовнішнє архітектурне освітлення будинків і споруд 56. Зовнішнє архітектурне Освітлення повинно забезпечувати у вечірній час добру видимість і виразність найбільш важливих об'єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста. Установки архітектурного освітлення не повинні осліплювати водіїв транспорту і пішоходів. 57. Яскравість фасадів будинків споруд монументів і елементів ландшафтної архітектури іїалежно від їх значущості місця розташування та переважаючих умов їх зорового сприйняття в місті слід приймати за таблицею 21. 58. При проектуванні установок архітектурного освітлення розрахункові коефіцієнти відбивання поверхні фасадів освітлюваних об'єктів приймаються за даними натурних вимірювань або за таблицею 22. 59. При рівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної освітленості до мінімальної повинно бути не більше 3:1 а на рельєфних та багатокольорових фасадах - до 5:1. При цьому максимальна освітленість повинна створюватись на основних композиційно-пластичних елементах. 60. При нерівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної і мінімальної освітленості у межах освітлюваної зони приймається не менше 10:1 і не більше 3:1 при цьому максимальна освітленість створюється на акцентованому світлом елементі. 61. При проектуванні світлових архітектурних ансамблів за таблицею 21 вибирається яскравість головного фасаду домінуючого об'єкта. Середня яскравість освітлюваних фасадів співпо-рядкованих об'єктів єдиного ансамблю повинна бути як правило знижена не менше як на два ступеня. Таблиця 21 Категорія міського простору Місце розташування об'єкта освітлення Освітлюваний об'єкт Заливаюче освітлення середня яскравість фасаду Lф кд/м2 Заливаюче і акцентоване освітлення середня яскравість акцентованого світлом елемента Le кд/м2 Локальне освітлення середня яскравість L кд/м2 А Площі столичного центру зони загальноміських домінант Пам'ятки архітектури національного значення великі громадські будинки монументи і домінантні об'єкти 10 30 10 Магістральні вулиці і площі загальноміського значення Пам'ятки архітектури історії' і культури будинки споруди і монументи міського значення 8 25 8 Парки сади бульвари сквери і пішохідні вулиці загальноміського значення Визначні будинки споруди пам'ятки і монументи унікальні елементи ландшафту 5 15 5 Б Площі окружних і районних громадських центрів Пам'ятки і монументи будинки і споруди окружного і районного значення 7 20 8 Магістральні вулиці і площі окружного і районного значення Те саме 5 15 5 Парки сади сквери бульвари і пішохідні вулиці окружного і районного значення Те саме і характерні елементи ландшафту 3 10 3 В Вулиці і площі пішохідні дороги місцевого значення Пам'ятки і монументи визначні будинки і споруди 5 10 3 Сади сквери бульвари місцевого значення Те саме і характерні елементи ландшафту 3 8 3 Примітка 1. Яскравість домінантних об'єктів які оглядаються з відстані більше 300 м допускається збільшувати до 50 %. Примітка 2. При розташуванні об'єкта освітлення в оточенні простору який не освітлюється норму яскравості наведену в таблиці 15 допускається зменшувати до 50 %. Таблиця 22 Матеріали поверхні або колір фасаду Середньозважений коефіцієнт відбивання матеріалу поверхні Білий: атмосферостійкі фасадні фарби гіпс керамічна плитка матовий алюміній нержавіюча сталь тощо 0 7 Світлий: фарби мармур білий камінь вапняк доломіт піщаник бетон і декоративні штукатурки на білому цементі та світлих наповнювачах керамічні плитки силікатна цегла латунь матова травертин черепашник тощо 0 6 Середньо-світлий: фарби мармур камінь туф піщаник вапняк бетон кольорові штукатурки керамічна цегла блоки плитка дерево дошки тощо 0 5 Темний: фарби мармур граніт глиняна цегла декоративні штукатурки і керамічні плитки потемніле дерево мідь листя дерев тощо 0 3 Чорний: фарби камінь габро лабрадорит діорит базальт граніт чавун платинована бронза декоративні штукатурки листя дерев тощо 0 15 62. Об'ємні монументи пам'ятники малі архітектурні форми що мають всебічний огляд слід освітлювати з двох-трьох сторін з чітко вираженим основним спрямуванням світлового потоку який визначає розрахункову площину яка композиційно повинна бути зв'язана з головним спрямуванням сприйняття об'єкта. 63. В установках архітектурного освітлення слід використовувати розрядні джерела світла. При локальному підсвічуванні допустимо використання ламп розжарювання переважно галогенних а також джерел хроматичного випромінювання або кольорових світлофільтрів. 64. Для освітлення об'єктів які мають "холодні" кольорові відтінки поверхонь і зелених насаджень слід приймати розрядні джерела світла з кольоровою температурою більше 4000 К. Для освітлення об'єктів які пофарбовані в "теплі" кольори приймаються джерела світла з кольорозою температурою до 3500 К. При освітленні поліхромних об'єктів особливо дскоративно-образотворчих елементів на фасадах мозаїчні і мальовничі панно та фризи кахлі кольорові рельєфи і скульптури зграфіто тощо слід приймати джерела білого світла із загальним індексом кольоропередачі Ra не менше 80. При художньо-декоративному освітленні об'єктів ландшафтної архітектури допускається використання джерел кольорового світла. 65. Прилади архітектурного освітлення повинні розташовуватися так щоб їх вихідні отвори не потрапляли в поле центрального зору водіїв і пішоходів на головних напрямках руху або екранувалися світлозахисними пристроями. 66. Коефіцієнт запасу при проектуванні установок архітектурного освітлення повинен прийматися залежно від орієнтування світлового отвору освітлювального приладу в якому використовується джерело світла: при розрядних пампах КЗ = 1 5 якщо скло приладу орієнтовано вертикально або в нижню напівсферу в межах кута 90° - 270° і КЗ = 1 7 при орієнтуванні скла у верхню напівсферу при лампах розжарювання відповідно КЗ = 1 3 і 1 5. Вітринне освітлення 4.67. Середня освітленість у вертикальній площині при загальному освітленні вітрини на висоті 1 5 м від рівня тротуару повинна відповідати таблиці 23. Освітленість акцентованого освітлення разом із загальним не повинна перевищувати величин наведених у таблиці 23. Таблиця 23 Категорія вулиць площ Середня освітленість у вертикальній площині лк Сумарна освітленість у вертикальній площині загальне і акцентоване освітлення лк не більше А 300 1000 Б 200 750 В 100 500 Примітка 1. Площа акцентованого освітлення повинна складати не більше 20 % площі вітрини. Примітка 2. Для вітрин в яких виставлені переважно темні товари рівень освітленості може бути підвищений на один ступінь за шкалою освітленості для вітрин із світлим товаром освітленість може бути знижена на один ступінь. 4.68. При освітленні вітрин слід приймати освітлювальні прилади з розрядними джерелами світла і галогенними лампами розжарюваннями. Джерела світла вибираються з урахуванням вимог до кольоророзрізнення за таблицею 24. Таблиця 24 Вид товару Кольорові характеристики джерела світла ТК К Ra Тканини галантерея парфумерія іграшки книги взуття головні убори хутра 2800 - 5000 80 і більше Електротовари посудно-господарські канцтовари бакалія хліб 2800 - 3200 70 і більше М'ясні молочні гастрономічні продукти овочі фрукти кондитерські вироби 2800 - 3500 80 і більше Рибні продукти 4000 - 6500 80 і більше 4.69. Освітлювальні прилади повинні бути встановлені так щоб їх вихідні отвори або відбиті від виставлених товарів відблиски не потрапляли в центральне поле зору водіїв і пішоходів які пере бувають на відстані не менше 1 м від скла вітрини. Рекламне освітлення 70. Рекомендована і найбільш допустима середня яскравість а також максимально допустима яскравість окремих ділянок рекламних панелей і щитів залежно від їх площі і розташування відносно очей водіїв наведені в таблиці 25. Максимальна яскравість визначається як габаритна для найбільш яскравих ділянок площею 0 2 ? 0 2 м як в рекламних панелях в яких джерела світла розташовані всередині в огорожі із світлорозсіюючих матеріалів так і в рекламних щитах які освітлюються зовні світловими приладами. 71. Рівні сумарного освітлення вікон житлових будинків і палат лікувальних закладів світловими приладами архітектурного рекламного і зовнішнього освітлення не повинні перевищувати величину середньої вертикальної освітленості яка вказана в 4.45. Таблиця 25 Аварійне безпеки і евакуаційне охоронне і чергове освітлення 72. Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне. 73. Освітлення безпеки слід передбачати у випадках коли відключення робочого освітлення і пов'язане з цим порушення обслуговування устаткування і механізмів може викликати: * вибух пожежу отруєння людей; * тривале порушення технологічного процесу; * порушення роботи таких об'єктів як електричні станції вузли радіо- і телевізійних передач і зв'язку диспетчерські пункти насосні установки водопостачання каналізації і теплофікації установки вентиляційні і кондиціонування повітря для виробничих приміщень в яких неприпустиме призупинення роботи тощо; * порушення режиму дитячих установ незалежно від чисельності присутніх у них дітей. 4.74. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях виконання робіт поза будинками слід передбачати: * у місцях небезпечних для проходу людей; * у проходах і на сходах які використовуються для евакуації людей при чисельності евакуйованих понад 50 чоловік; * по основних проходах виробничих приміщень в яких працює понад 50 чоловік; * на сходових клітках житлових будинків заввишки 6 поверхів і більше; * у виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми де вихід людей із приміщення при аварійному відключенні нормального освітлення пов'язаний з небезпекою травмування при продовженні роботи виробничого устаткування; * у приміщеннях громадських і допоміжних будинків промислових підприємств якщо в приміщенні можуть перебувати одночасно понад 100 чоловік; * у виробничих приміщеннях без природного світла. 4.75. Освітлення безпеки повинно створювати на робочих поверхнях у виробничих приміщеннях і на території підприємств які потребують обслуговування при відключенні робочого освітлення найменшу освітленість 5 % яка нормується для робочого освітлення від загального але не менше 2 лк в середині приміщення і не менше 1 лк - для територій підприємств. При цьому створювати найменшу освітленість всередині будинків більше 30 лк при розрядних лампах і більше 10 лк при лампах розжарювання допускається за наявності відповідних обгрунтувань. Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати найменшу освітленість на підлозі основних проходів або на землі і на сходах: у приміщеннях 0 5 лк на відкритих територіях - 0 2 лк. Нерівномірність евакуаційного освітлення відношення максимальної освітленості до мінімальної за віссю евакуаційних проходів повинна бути не більше 40:1. Світильники освітлення безпеки в приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення. 4.76. Для аварійного освітлення освітлення безпеки і евакуаційного слід застосовувати: а лампи розжарювання; б люмінесцентні лампи - у приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше 5°С і за умови живлення ламп в усіх режимах напругою не нижче 90 % номінальної; допускається застосування люмінесцентних світильників із спеціальними лампами та схемами їх підключень що забезпечують їх нормальну роботу при температурі повітря мінус 15 °С; в розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення живильної напруги так і в холодному стані. 4.77. В громадських і допоміжних будинках підприємств виходи з приміщень де можлива присутність понад 100 чоловік а також виходи з виробничих приміщень без природного світла де можлива присутність понад 50 чоловік або які мають площу понад 150 м2 повинні бути відмічені покажчиками. Покажчики виходів можуть бути: * світловими з вбудованими в них джерелами світла що приєднуються до мережі аварійного освітлення; * світловими з вбудованими в них джерелами світла і автономними джерелами живлення на проміжок роботи не менше 1 год; * не світловими без джерел світла за умови що позначення виходу напис знак тощо освітлюється світильниками аварійного освітлення. При цьому покажчики повинні розташовуватися на відстані не більше 25 м один від одного а також в місцях повороту коридору. Додатково повинні бути відмічені покажчиками виходи з коридорів і рекреацій які примикають до вищезгаданих приміщень. Світлові покажчики повинні встановлюватися на висоті не нижче ніж 2 м від підлоги. 4.78. Освітлювальні прилади аварійного освітлення безпеки евакуаційного допускається пе редбачати такими що світять та вмикаються одночасно із освітлювальними приладами нормального освітлення і які не світять що вмикаються автоматично при призупиненні живлення нормального освітлення. Світильники аварійного освітлення повинні відрізнятися від світильників робочого освітлення спеціально нанесеною буквою А червоного кольору. 4.79. Охоронне освітлення за відсутності спеціальних технічних засобів охорони повинно передбачатися вздовж межі території яка охороняється в нічний час. Освітленість повинна бути не менше 0 5 лк на рівні землі в горизонтальній площині або на рівні 0 5 м від землі на одному боці вертикальної площини яка перпендикулярна до лінії межі. При використанні дія охорони спеціальних технічних засобів освітленість слід приймати за завданням на проектування охоронного освітлення. Для охоронного освітлення можуть використовуватися будь-які джерела світла за винятком випадків коли охоронне освітлення нормально не горить і автоматично вмикається від дії охоронної сигналізації або інших технічних засобів. У таких випадках повинні використовуватись лампи розжарювання. 80. Галузь застосування величини освітленості рівномірність та вимоги до якості для чергового освітлення не нормується. 81. Освітлення знаків безпеки виконується відповідно до вимог національних норм. Додаток А обов'язковий Терміни та визначення понять Акцентоване освітлення - виділення світлом окремих деталей на менш освітленому фоні. Бокове природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах. Верхнє природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь ліхтарі світлові прорізи в шахтax у місцях перепаду висот будинку. Відбивна блискість - характеристика відбивання світлового потоку від робочої поверхні у напрямку очей працюючого що визначає зниження видимості внаслідок надмірного збільшення яскравості робочої поверхні і вуалюючої дії яка знижує контраст між об'єктом і фоном. Відносна площа світлових прорізів- відношення площі ліхтарів або вікон до освітлюваної площі підлоги приміщення; виражається у відсотках. Геометричний коефіцієнт природної освітленості - відношення природної освітленості яка створюється у точці заданої площини всередині приміщення світлом яке пройшло крізь неза-повнений світловий проріз і надходить безпосередньо від рівномірно яскравого неба до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості під відкритим повністю небосхилом при цьому участь прямого сонячного світла в створенні тієї або іншої освітленості виключається; виражається у відсотках. Додаткове штучне освітлення - освітлення яке використовується протягом робочого дня в зонах з недостатнім природним світлом. Евакуаційне освітлення - освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення. Еквівалентний розмір об'єкта розрізнення - розмір рівнояскравого кола на рівнояскравому фоні який має такий самий пороговий контраст що і об'єкт розрізнення при даній яскравості фону. Заливаюче освітлення загальне рівномірне або нерівномірне освітлення всього фасаду будинку чи споруди або його основної частини світловими приладами. Загальне освітлення - освітлення за якого світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно загальне рівномірне освітлення або відносно розміщення обладнання загальне локалізоване освітлення . Індекс кольоропередачі - міра відповідності зорового сприйняття кольорового об'єкта який зсвітлюеться дослідним і стандартним джерелом світла за певних умов спостереження. Кольорова температура - температура випромінювача Планка чорного тіла за якої його «промінювання має ту саму кольоровість що і випромінювання об'єкта що розглядається К. Кольоропередача - загальне поняття яке характеризує вплив спектрального складу джерела :вітла на зорове сприйняття кольорових об'єктів свідомо або несвідомо порівнюване із сприйняттям гих самих об'єктів освітлених стандартними джерелами світла. Комбіноване освітлення - освітлення за якого до загального освітлення додається місцеве. Комбіноване природне освітлення - поєднання верхнього і бокового природного освітлення· Контраст об'єкта розрізнення з фоном К - відношення абсолютної величини різниці між :скравістю об'єкта і фону до яскравості фону. Контраст об'єкта розрізнення з фоном є: * великим - при К більше 0 5 об'єкт і фон різко відрізняються за яскравістю ; * середнім - при К від 0 2 до 0 5 об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю ; * малим - при К менше 0 2 об'єкт і фон мало відрізняються за яскравістю . Коефіцієнт природної освітленості КПО - відношення природної освітленості яка створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба безпосереднім або після відбивання до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу; виражається у відсотках. Коефіцієнт запасу АГ - розрахунковий коефіцієнт що враховує зниження КПО і освітленості в процесі експлуатації внаслідок забруднення і старіння світлопрозорих заповнень у світлових прорізах джерел світла ламп і світильників а також зниження відбиваючих властивостей поверхні приміщення. Коефіцієнт пульсації освітленості Кпо % - критерій оцінки відносної глибини коливань освіт леності внаслідок зміни в часі світлового потоку газорозрядних ламп при живленні їх змінним струмом який виражається формулою А.1 де - відповідно максимальне і мінімальне значення освітленості за період її коливання лк; - середнє значення освітленості за той же період лк. Коефіцієнт світлового клімату т - коефіцієнт який враховує особливості світлового клімату Локальне освітлення - освітлення частини будинку або споруди а також окремих архітск турних елементів за відсутності заливаючого освітлення. Місцеве освітлення - освітлення додаткове до загального що створюється світильниками як концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Напівциліндрична освітленість - характеристика насиченості світлом простору і тінество рюючого ефекту освітлення для спостерігача який рухається по вулиці паралельно її осі. Визна чається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого на поз довжній лінії вулиці на висоті 1 5 м напівциліндра радіус і висота якого наближаються до нуля Розрахунок напівциліндричної освітленості виконується інженерним методом. Нерівномірність природного освітлення - відношення середнього значення до найменшог значення КПО в межах характерного розрізу приміщення. Об'єкт розрізнення - предмет що розглядається окрема його частина або дефект які требі розрізнити в процесі роботи. Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенн робочого освітлення. Охоронне освітлення - освітлення вздовж межі території що охороняється. Переносне освітлення -тимчасове місцеве освітлення яка здійснюється ручними переносним або переставними світильниками що включаються через контактні рознімні з'єднання і мают обмежену довжину проводу. Площа вікон- сумарна площа світлових прорізів в світлі які знаходяться в зовнішніх стін а; освітлюваного приміщення м . Площа ліхтарів- сумарна площа світлових прорізів в світлі усіх ліхтарів які знаходяться покрівлі над освітлюваним приміщенням або прогоном м . Показник дискомфорту ? - критерій оцінки дискомфортної блискості яка викликає неприємні почуття при нерівномірному розподіленні яскравості в полі зору який виражається формулою А.3 де Lс - яскравість блиского джерела кд/м2; ? - кутовий розмір блиского джерела стер; ?0- індекс позиції блиского джерела відносно лінії зору; Lад - яскравість адаптації кд/м . При проектуванні показник дискомфорту розраховується інженерним методом. Показник осліпленості ? - критерій оцінки сліпучої дії освітлювальної установки що визначається виразом ?.4 де S коефіцієнт осліпленості що дорівнює відношенню порогових різниць яскравості за наявності і відсутності сліпучих джерел в полі зору. Природне освітлення освітлення приміщень світлом неба прямим або відбитим яке Проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях. Робоче освітлення - освітлення яке забезпечує нормовані освітлювальні умови освітленість якість освітлення в приміщеннях і в місцях виконання робіт поза будинками. Робоча поверхня - поверхня на якій виконується робота і нормується або вимірюється освітленість. Світловий клімат - сукупність умов природного освітлення в тій або іншій місцевості освітленість і кількість освітлення на горизонтальній і різноорієнтованих за сторонами горизонту вертикальних поверхнях створюваних розсіяним світлом неба і прямим світлом сонця тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні за період понад десять років. Середня освітленість вулиць доріг і площ - освітленість середньозважена за площею. Середня яскравість дорожньої поверхні - середньозважена за площею яскравість сухих дорожніх покриттів у напрямку очей спостерігача який перебуває на осі руху транспорту. Сельбищна зона - територія для розміщення житлового фонду громадських будинків і споруд у тому числі науково-дослідних інститутів та їх комплексів а також окремих комунальних і промислових об'єктів які не потребують влаштування санітарно-захисних зон; для влаштування шляхів міського сполучення вулиць площ парків садів бульварів і інших місць громадського користування. Система зустрічного освітлення транспортних тунелів - система освітлення з розташуванням як правило на стіні або на стелі світильників несиметричного світлорозподілення в площині паралельній осі проїзної частини більша частина світлового потоку яких спрямована назустріч руху транспорту. Система симетричного освітлення транспортних тунелів - система освітлення з розташуванням на стіні або на стелі світильників симетричного світлорозподілення в площині паралельній осі проїзної частини. Стробоскопічний ефект - явище перекручення зорового сприйняття об'єктів що обертаються рухаються або змінюються в мигаючому світлі яке виникає при збігу кратності частотних характеристик руху об'єктів і зміні світлового потоку в часі в освітлювальних установках з газорозрядними джерелами світла які живляться перемінним струмом. Суміщене освітлення - освітлення за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Умовна робоча поверхня - умовно прийнята горизонтальна поверхня розташована на висот 0 8 м від підлоги. Фон - поверхня прилегла безпосередньо до об'єкта розрізнення на якій він розглядається. Фон буває: світлим - при коефіцієнті відбивання поверхні більше 0 4; середнім - те саме від 0 2 до 0 4; темним - те саме менше 0 2. Характерний розріз приміщення - поперечний розріз по середині приміщення площина якого перпендикулярна до площини засклених світлових прорізів при боковому освітленні або до поздовжньої осі прогонів приміщення. До характерного розрізу приміщення повинні попадати ділянки з найбільшою кількістю робочих місць а також точки робочої зони найбільш віддалені від світлових прорізів. Хмарне небо МКО за визначенням Міжнародної комісії з освітлення - МКО - небо яке повністю закрите хмарами і задовольняє умову за якої відношення його яскравості на висоті ? над горизонтом до яскравості в зеніті дорівнює 1+2 sin ? /3. Циліндрична освітленість ?„ - характеристика насиченості приміщення світлом. Визначається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого в приміщенні циліндра радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок циліндричної освітленості проводиться інженерним методом. Червоне відношення - відношення червоного світлового потоку до загального світлового потоку джерела світла яке виражається у відсотках: А.2 де - спектральна щільність потоку; - відносна спектральна чутливість ока людини. Чергове освітлення - освітлення за відсутності основного робочого процесу. Додаток Б обов'язковий Визначення розряду робіт при відстані від об'єкта розрізнення до очей працюючого понад 0 5 м При відстані від об'єкта розрізнення до очей працюючого понад 0 5 м розряд робіт за таблицею слід встановлювати з урахуванням кутового розміру об'єкта розрізнення визначеного підношенням мінімального розміру об'єкта розрізнення ? до відстані від нього об'єкта до очей працюючого l: Розряд зорової роботи Межа відношення ?/l 1 Менше 0 3·10-3 II Від 0 3·10-3 до 0 6·10-3 III Понад 0 6·10-3 до1·10-3 IV Понад 1·10-3 до 2·10-3 V Понад 2-10-3 до 10-10-3 VI Понад 10·10-3 Додаток В обов'язковий Визначення еквівалентного розміру протяжних об'єктів розрізнення Для протяжних об'єктів розрізнення які мають довжину а >2b де b - ширина об'єкта розряд зорових робіт визначається за еквівалентним розміром об'єкта. В інших випадках розряд зорових робіт визначається за мінімальним розміром об'єкта розрізнення. При відстані від ока до об'єкта меншій 500 мм еквівалентний розмір визначається за номограмою наведеною на рис. В.1. При відстані від ока до об'єкта понад 500 мм еквівалентний розмір визначається за номограмою наведеною на рис. В.2 Перетворення лінійних розмірів об'єкта розрізнення в міліметрах в кутові в кутових хвилинах при використанні номограми наведеної на рис. В.2 здійснюється за формулою В.1 де x - розмір об'єкта мм; l - відстань від очей до об'єкта мм. Перетворення одержаного за номограмою еквівалентного розміру із кутових розмірів кутових хвилин в лінійні міліметри здійснюється за формулою В.2 Рисунок В.1 - Номограма для визначення еквівалентного розміру протяжних об'єктів розрізнення при відстані від ока до об'єкта до 500 мм. Рисунок В.2 - Номограма для визначення еквівалентного розміру протяжних об'єктів розрізнення при відстані від ока до об'єкта понад 500 мм. Додаток Г обов'язковий Таблиця Г.1 - Експлуатаційні групи світильників Таблиця Г.2 - Групи твердості світлотехнічних матеріалів Вид матеріалу або покриття Матеріали або покриття відбивачів або розсіювані в що відбивають світло що пропускають світло ? - тверді Покриття силікатною емаллю Силікатне скло СТ - середньої твердості 1. Епоксидно порошкове покриття 1. Полікарбонат 2. Покриття нітроемаллю НЦ-25 2. Пол і метилметакрилат 3. Емалеве покриття МЛ-12 3. Полівінілхлоридна жорстка плівка типу „Санлоїд" 4. Альзак-алюміній захищений шаром рідкого скла ? - м'які 1. Емалеве покриття МП-242 1. Поліетилен високого тиску 2. Емалеве покриття ??-?1022 2. Полістирол 3. Покриття акриловою емаллю 4. Алюміній розпилений у вакуумі із захисним лаком УВЛ-3 Додаток Е рекомендований Джерела світла для виробничих приміщень Таблиця Е. 1 - Джерела світла при системі загального освітлення Характеристика зорової роботи за вимогами до кольоророзрізнення Освітленість лк Мінімальний індекс кол ьоро передачі джерел світла Rа Діапазон кольорової температури джерел світла Тс °К Зразкові типи джерел світла Контроль кольору з дуже високими вимогами до кольоророз-різнення контроль готової продукції на швейних фабриках тканин на текстильних фабриках сортування шкіри підбір фарб для кольорового друку тощо 300 і більше 90 5 000 - 6 000 ЛДЦ ЛДЦ УФ ЛХЕ Порівнювання кольорів з високими вимогами до кольоророз-різнення ткацтво швейне підприємство кольоровий друк тощо 300 і більше 85 3500 - 6000 ЛБЦТ ЛДЦ ЛДЦ УФ Розрізнення кольорових об'єктів при невисоких вимогах до кольоророзрізненнн збирання радіоапаратури прядіння намотування дротів тощо 500 і більше 300 400 150 200 менше 160 50 50 45 40 3500 - 6000 3500 - 5500 3000 - 4500 2700 - 3500 ЛБ ЛХБ МГЛ ЛЬ ЛХБ МГЛ НЛВД+МГП ЛБ. ЛХБ НЛВД+МГП ДРП ЛБ ДРЛ НЛВД+МГЛ ЛР КГ Вимоги до кольоророзрізнення відсутні механічна обробка металів пластмас складання машин інструментів тощо 500 і більше 300 400 50 40 3500 - 6000 3500 - 5000 2600 - 4500 2400 - 3500 ЛБ ЛХБ МГЛ ЛБ ЛХБ МГЛ ДРЛ НЛ8Д+МГЛ ЛБ ЛХБ МГЛ ДРЛ НЛВД+МГЛ НЛВД+ДРЛ ЛБ ДРЛ НЛВД ЛР КГ 150 200 менше 150 29 25 Таблиця Е.2 - Джерела світла при системі комбінованого освітлення Характеристика зорової роботи за вимогами до кольоророзрізнення Освітленість при системі комбінованого освітлення лк Мінімальний індекс кольоропередачі джерел світла Ra Діапазон кольорової температури джерел світла Тс °К Зразкові типи джерел світла для освітлення загального місцевого загального місцевого загального місцевого Контроль кольору з дуже високими вимогами до кольоророзрізнення контроль готової продукції на швейних фабриках тканин на текстильних фабриках сортування шкіри підбір фарб для кольорового друку тощо 150 і більше 85 90 5000 - 6000 5000 - 6000 ЛБЦТ ЛДЦ ЛДЦ ЛДЦУФ. ЛХЕ Порівнювання кольорів з високими вимогами до кольоророзрізнення ткацтво швейне підприємство кольоровий друк тощо 150 і більше 50 85 3500 - 5000 3500 - 6000 ЛЬ ЛХБ МГЛ ЛБЦТ ЛДЦ ЛДЦУФ Розрізнення кольорових об'єктів при невисоких вимогах до кольоророзрізнення складання радіоапаратури прядіння намотування дротів тощо 500 300 400 150 200 50 40 35 50 50 50 3500 - 5500 3200 - 5000 3000 - 4500 3500 - 5500 3500 - 5000 3500 - 5000 ЛБ ЛХБ МГЛ НПВД+МГЛ ЛБ ЛХБ МГЛ ДРЛ НПВД+МГЛ ЛБ ЛХБ НПВД+МГЛ МГЛ ДРЛ ЛБ ЛХБ ЛБ ЛХБ ЛБ ЛХБ Вимоги до кольоророзрізнення відсутні механічна обробка металів пластмас складання машин і інструментів тощо 500 300 400 150 200 50 35 25 50 50 50 3500 - 6000 3200 - 5000 2400 - 4500 2800 - 5500 2800 - 5000 2800 - 4500 ЛБ ЛХБ МГЛ НЛВД+МГЛ ЛБ ЛХБ МГЛ ДРЛ . НЛВД+МГЛ ЛБ ЛХБ НЛВД МГЛ ДРЛ ЛБ ЛХБ ЛБ ЛХБ ЛБ ЛХБ Примітка 1. Застосування ламп НЛВД допускається для робіт розрядів VI -VIII. Примітка 2. Для приміщень без природного світла при роботі з невисокими вимогами до кольоророзрізнення зазначений в таблицях діапазон кольорових температур слід обмежити 3500 - 5000 К при рівнях освітленості більше 300 лк. Примітка 3. Люмінесцентні лампи ЛДЦ УФ мають в ультрафіолетовій області спектра склад випромінювання близький до природного що важливо при контролі тканин паперу виготовлених з оптичним відбілювачем. Примітка 4. В дужках у таблицях зазначені енергетично менш ефективні джерела світла. Додаток Ж рекомендований Таблиця Ж. 1 - Джерела світла для загального освітлення житлових та громадських будинків Вимоги до освітлення Характеристика зорової роботи а а вимогами до ко л ьоро розрізнення Освітленість лк Мінімальний індекс коль о ропе ре- дзчі джерел світла Ra Діапазон кольорової температури джерел світла Tc °К Зразкові типи джерел світла Забезпечення зорового комфорту в приміщеннях при виконанні зорових робіт А - В розрядів Порівняння кольорів з високими вимогами до кольоророзрізненнн і вибір кольору спеціалізовані магазини „Тканини" „Одяг" тощо від 300 до 500 90 3500 - 6000 ЛДЦ ПХЕ Порівняння кольорів з високими вимогами до кольоророз-різнення кабінети малювання обслуговуючі види праці закрійні відділення в ательє зали засідань республіканського значення хімічні лабораторії виставкові зали макетні тощо від 300 до 500 від 150 до 300 85 85 3500 - 5000 3500 - 4500 ПБЦТ ЛЕЦ ЛХЕ ЛБЦТ ЛЕЦ Розрізнення кольорових об'єктів лри невисоких вимогах до кольоророзрізнення кімнати гуртків навчальних закладів; універсами торговельні зали магазинів ателье хімічної чистки одягу обідні зали криті басейни спортзали; комори пунктів прокату магазинів від 300 до 500 від 150 до 300 менше 150 55 50 50 3500 - 5000 3500 - 4500 2700 - 3500 ЛБ ЛБЦТ МГЛ ЛХБ ЛЕЦ ЛБ ЛБЦТ МГЛ2 ЛХБ ЛЕЦ ДРЛ МГЛ+НЛВД ЛБ МГЛ+НЛВД ГЛН.ЛР Вимоги до кольоророзрізнення відсутні кабінети робочі кімнати конструкторські креслярські бюро читацькі каталоги архіви книгосховища тощо від 300 до 500 від 150 до 300 менше 150 55 50 45 3500 - 5000 3500 - 4500 2700 - 3500 ЛБ МГЛ ЛХЬ ЛЕЦ ЛБ МГЛ ЛХБ ЛБ МГЛ Забезпечення психоемоційного комфорту в приміщеннях з розрядами зорових робіт ? - Ж Розрізнення кольорових об'єктів лри невисоких вимогах до кольоророзрізнення концертні зали зали для глядачів театрів клубів актові зали вестибулі тощо від300 до 500 від 150 до 300 менше 150 80 55 50 2700 - 4500 2700 - 4200 3000 - 3500 ЛБЦТ КЛТБЦ ЛЕЦ ЛБ ЛБЦТ КЛТБЦ ЛХБ ЛЕЦ ЛБ МГЛ+НЛВД Вимоги до кольоророзрізненнн відсутні зали для глядачів кінотеатрів ліфтові холи коридори проходи переходи тощо менше 150 45 2700 - 3500 ЛБ ГЛН ЛР ДРЛ2 Забезпечення психоемоційного комфорту є приміщеннях житлових будинків Розрізнення кольорових об'єктів при невисоких вимогах до кольоророзрізнення: - житлові кімнати кухні - вітальні ванні кімнати 100 50 80 80 2700 - 4000 2700 - 4000 КЛТБЦ ЛТБЦЦ" ЛЕЦ1 ЛБ1 ГЛН ЛН КЛТБЦ ЛТБЦЦ1 ЛЕЦ1 ЛБ1 ГЛН ЛР Вимоги до кольоророзрізнення відсутні: сходові клітки ліфтові холи вестибулі менше 100 45 3000 - 3500 ЛБ 1 Рекомендуються трубчасті малопотужні фігурні U-подібні кільцеві і компактні люмінесцентні лампи. 2 Лампи ДРЛ з високим червоним відношенням гк>10 % . Примітка. У таблиці в дужках зазначені енергетично менш ефективні джерела світла. Додаток И рекомендований Таблиця И.1 -Нормовані показники освітлення загал ьнопромислових приміщень і споруд Приміщення і виробничі ділянки устаткування споруди Робоча поверхня і площина на якій нормується освітленість Г - горизонтальна В - вертикальна Розряд зорової роботи за таблицею 1 Нормована освітленість лк Показник осліпленості не більше Коефіцієнт пульсації % не більше Додаткові вказівки при загальному освітленні при комбінованому освітленні всього від загального 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Склади: 1. Склади комори масел і лакофарбових матеріалів: а з розливом на складі б без розливу на складі 1. Склади комори масел і лакофарбових матеріалів: а з розливом на складі Г - підлога VIII6 75 б без розливу на складі Г - підлога VIIIв 50 2. Склади комори хімікатів карбіду кальцію кислот лугів тощо Г - підлога VIIIв 50 3. Склади комори металу запасних частин ремонтного фонду готової продукції; деталей які очікують ремонту інструментальні Г - підлога VIII6 75 4. Склади зі стелажним зберіганням: а експедиція прийому і видачі вантажу Г - 0 8 м від підлоги IVв 200 400 200 40 20 В зонах зберігання стелажних складів з автоматичними к ран а м и - штабе л ера м и улаштування робочого освітлення не потрібно необхідне аварійне освітлення ремонтне освітлення тролеїв і чергове освітлення проходів б транспортно-розподільна система Г - підлога V1 в 150 40 20 в зона сховища: - на осередках і валах - на стрілах Г - підлога В В VIIIв VIIIб ІV6 50 75 200 40 20 5. Склади комори відкриті площадки під накриттям балонів газу Г - підлога VIIIв 50 6. Склади громіздких предметів і сипких матеріалів піску цементу тощо Г- підлога VIIIв 75 7. Вантажопідйомні механізми {кран-балки тельфери мостові крани тощо : - в приміщенні Г В - пульт керування В - гак крана площадки прийому і подачі устаткування і деталей VІІІв VІІІв 50 50 - поза приміщенням Г В - пульт керування В - гак крана ? - площадки прийому і подачі устаткування матеріалів і деталей X XII XII 30 10 10 8. Зливно-наливні естакади ? - підлога ? - горловина цистерни XIII XI 5 20 Електроприміщення 9. Приміщення розподільних пристроїв диспетчерські операторські електрощитові : а з постійним перебуванням людей ? - 0 8 м від підлоги ? - стіл оператора Г В- 1 5м на панелі пульти керування шкали приладів В - 1 5 м на задній стороні щита ІІІв ІV1 г VІІІa 200 300 150 50 750 200 40 20 20/15 20 Передбачити розетки для переносного освітлення б з періодичним перебуванням людей ? - 0 8 м від підлоги Г В- 1 5 м панелі пульти керування шкапи приладів В - 1 5 м назадній стороні щита VІІІв 150 150 50 40 20 20 10. Пульти і щити керування: а в приміщеннях: - з вимірювальною апаратурою Г- 0 8 м шкали приладів В-1 5 м lV1 г 150 20 Передбачити розетки для переносного освітлення - без вимірювальної апаратури Г - 0 8 м В - 1 5 м на важелі рукоятки кнопки VI1 г 150 20 б поза приміщеннями В- 1 5 м на важелі рукоятки кнопки IX 50 11. Окремо розташовані прилади контролю в приміщеннях: а з постійним спостереженням Г В - шкала приладів IVг 200 20 б з періодичним споете реженням Г В - шкала приладів lV1 г 150 20 в поза приміщенням Г В - шкала приладів IX 50 12. Приміщення і камери транср>орматорів реакторів статичних конденсаторів акумуляторів В- 1 5м VIІІб 75 13. Електромашинні приміщення: - з постійним перебуванням людей Г- 0 8 м від підлоги В - 1 5 м на щитах IVг 200 40 20 - з періодичним перебу ванням людей Г- 0 8 м від підлоги В- 1 5 м на щитах lV1 г 150 40 20 14. Електрощитові в житлових і громадських будинках Г-0 8 м від підлоги В - 1 5 м на щитах VІІIб 150 Котельні 15. Запірна і регулююча арматура: а в приміщеннях В - на топках засувках вентилях клапанах важелях затворах петлях бункерів тощо VIIIб 75 б поза приміщеннями Те саме Х 30 16. Площадки сходи котлів і економайзерів проходи за котлами Г - підлога VIІІв 50 17. Приміщення паливоподачі Г-0т8м від підлоги IV1 150 40 20 18. Приміщення димососів вентиляторів бункерне відділення Г.В - 0 8 м від підлоги IV1 150 40 20 19. Конденсаційна хімводоочи-щеннн бойлерна деаераторна зольне приміщення Г - підлога VIIIб 75 20. Приміщення хімводоочи-щення і генераторна Г - підлога VІІІв 50 21. Надбуккерне приміщення Г - 0 8 м від підлоги VІІIв 50 Приміщення інженерних мереж і інші технічні приміщення 22. Машинні зали насосних технологічні з перекачки аоди і нафтоблочні кущові насосні станції тощо повітродувні: Г-0 8 м від підлоги 200 40 20 Передбачити розетки для переносного освітлення а з постійним черговим персоналом В - на шкалах приладів контролю Г - стіл машиніста ІV1 г ІІІг 150 200 400 200 20 20/15 б без постійного чергового персоналу Г-0 8 м від підлоги В - на шкалах приладів контролю ІV1 150 150 40 20 20 23. Приміщення для кондиціонерів теплові пункти Г - 0 8 м від підлоги ІV1 150 40 20 Те саме 24. Компресорні блоки станції приміщення зали : а з постійним черговим персоналом Г- 0 8 м від підлоги В - на шкалах приладів щиті керування компресором Г- стіл машиніста ІV1 ІІІг 200 150 200 400 200 40 20 20 20/15 б без постійного чергового персоналу Г - 0 8 м від підлоги В - на шкалах приладів на щиті керування ІV1 150 150 60 20 20 Приміщення інженерних мереж 25. Вентиляційні приміщення і установки: а камери витяжних і при пливних вентиляторів ? - 0 8 м від підлоги VIІІв 50 б відсіки для калориферів і фільтрів ? - 0 8 м від підлоги VІІІг 20 26. Галереї і тунелі струмо проводів транспортерів конвеєрів ?- підлога VІІІг 20 27. Тунелі кабельні теплофікаційні масляні пульпопроводів водопровідні ? - підлога VІІІг 20 Підприємства з обслуговування автомобілів 28. Оглядові канави: в приміщеннях і поза приміщеннями ? - днище машини Vб 200 40 20 Передбачити розетки для переносного освітлення 29. Пости мийки і прибирання рухомого складу: - поза приміщеннями Ґ- покриття XII 10 - в приміщеннях ? - підлога VІ1 150 40 20 30. Мийка агрегатів вузлів деталей ? - місце завантаження і розвантаження V1 150 40 20 31. Ділянки діагностування легкових і вантажних автомобілів ? - 0 8 м від підлоги Vб 200 40 20 32. Ділянки технічного обслуговування і технічного ремонту легкових вантажних автомобілів і автобусів Г- 0 8 м від підлоги Vб 200 40 20 33. Підйомники ?-дно машини IVв 1502 40 20 Передбачити розетки для переносного освітлення 34. Шино монтажна ділянка ? - 0 8 м від підлоги Va 300 40 20 35. Ковальсько-ресорна ділянка ? - 0 8 м від підлоги IVб 200 40 20/20 36. Звар ю вал ьно-жеретян очна ділянка ? - 0 8 м від підлоги IVв 200 40 20 37. Мідницька ділянка ? - 0 8 м від підлоги ? - верстак ? - ванна IVб Va 200 500 400 200 200 40 20 20/20 20/20 38. Ділянка ремонту електрообладнання і приладів живлення ? - 0 8 м від підлоги ?-верстак стенд ІІІв 300 750 200 40 20 20/15 39. Деревообробна ділянка ? - 0 8 м від підлоги ? - зона обробки розмічувальна плита ІІІб 200 1000 200 40 20 20/15 40. Шпалерна ділянка ?-0 8 м від підлоги IVa 300 40 20 41. Вулканізаційна ділянка ? - 0 8 м від підлоги ? - верстак ванна ? - місце навантаження і розвантаження ІII6 VI 300 300 200 1000 200 40 20 20/15 20 42. Таксометрова ділянка ? - 0 8 м від підлоги ? - стільниця ІІв 300 2000 200 20 20 20/10 43. Слюсарно-мвханічна ділянка ? - 0 8 м від підлоги 300 20 20 44. Металорізні верстати: - токарні токарно-затило-вачні різьботокарні координатно-розточувальні різально-шліфувальні заточувальні зубообробні різально-накатні; Г - зона обробки ІІв 2000 200 20/10 - токарно-револьверні токарно-гвинтові плоскошліфувальні кругошліфу-вальні внутрішньо-шліфувальні; Г - зона обробки Іг 1500 200 20/10 - фрезерні Г-зона обробки ІІв 2000 200 20/10 - токарно-карусельні Г - зона обробки Іг 1500 200 20/10 - поздовжньо-стругальні Г - зона обробки ІІг 1000 200 20/10 - поперечно-стругальні Г - зона обробки Іг 1500 200 20/10 - лоботокарні свердлильні Г - зона обробки ІІг 1000 200 20/10 - довбальні протяжні обрізні Г - зона обробки ІІв 750 200 20/15 45. Фарбоприготувальня Г - 0 8 м від підлоги Г - верстак фарбомішалка ІІІб 300 1000 200 40 15 20/15 Використовувати лампи типу ЛДЦ 46. Фарбувальна ділянка легкових автомобілів Г В - кузов автомобіля ІІІб 300 40 15 47. Фарбувальна ділянка вантажних автомобілів і автобусів Г В - кузов автомобіля автобуса ІVв 200 40 20 48. Сушіння автомобілів і автобусів Г - 0 8 м від підлоги VІ1 200 49. Агрегатна ділянка легкових автомобілів Г- 0 8 м від підлоги Г - верстак ІІІв 300 300 750 200 40 20 20/15 50. Агрегатна ділянка вантажних автомобілів і автобусів Г - 0 8 м від підлоги Г - верстак IVв 200 200 400 200 40 20 20/20 51. Кузовна ділянка Г-0 8м від підлоги 200 40 20 52. Відкриті стоянки площадки для зберігання рухомого складу: а без підігріву Ґ - на покритті XIV 2 б з електричним газовим повітряним та іншим видом підігріву Г - на покритті XIII 5 53. Приміщення закритого зберігання рухомого складу Г - підлога VІІІб 100 1 Освітленість знижена на ступінь шкали оскільки обладнання не потребує постійного обслуговування або внаслідок короткочасного перебування людей в приміщенні. 2 Освітленість наведена для ламп розжарювання. Примітка 1. Наявність нормованих значень освітленості в графах обох систем освітлення вказує на можливість застосування однієї з цих систем. Переважним є застосування системи комбінованого освітлення Примітка 2. При дробовому позначенні коефіцієнта пульсації в чисельнику вказується нормована величина для загального освітлення в системі комбінованого освітлення а а знаменнику - для місцевого і загального освітлення в системі загального освітлення. Примітка 3. Найбільш докладні таблиці нормованих значень показників освітлення наведені в галузевих нормах Додаток К рекомендований Таблиця К.І - Нормовані показники освітлення основних приміщень громадських житлових допоміжних будників Приміщення Площина Г - горизонтальна В-вертикальна нормування освітленості і КЛО висота площини над підлогою м Розряд і підрозряд зорової роботи Штучне освітлення Природне освітлення Сумісне освітлення Освітленість робочих поверхонь л к циліндрична освітленість лк показник дискомфорту не більше коефіцієнт пульсації % не більше КПО ен % КПО ен % при комбінованому освітленні при загальному освітленні при верхньому або комбінованому освітленні при боковому освітленні при верхньому або комбінованому освітленні при боковому освітленні 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Адміністративні будинки міністерства відомства комітети префектури муніципалітети управління конструкторські та проектні організації науково-дослідні установи тощо 1. Кабінети й робочі кімнати Г-0 8 Б-1 400/200 300 40 15 3 0 1 0 1 8 0 6 2. Проектні зали і кімнати конструкторські креслярські бюро Г -0 8 А-1 600/400 500 40 10 4 0 1 5 2 4 0 9 3. Книгосховища й архіви приміщення фонду відкритого доступу В- 1 0 на стелажах 75 4. Макетні столярні й ремонтні майстерні Г-0 8 на верстаках і робочих столах ІІІв 750/200 300 401 15/20 3.0 1 2 5. Приміщення для роботи з дисплеями й відеотерміналами дисплейні зали В-1.2 на екрані дисплея Б2 200 Г-0 8 на робочих столах А-2 500/300 400 15 10 3 5 1 2 2 1 0 7 6. Конференц-зали зали засідань Г-0 8 Г 300 75 60 20 2 5 0 7 1 5 0 4 7. Читальні зали Г-0 8 А-2 500/300 400 150 40 15 3 5 1 2 2 1 0 7 8. Кулуари фойє Підлога ? 150 50 90 9. Лабораторії: органічної й неорганічної хімії термічні фізичні спектрографічні стилометрічні фотометричні мікроскопні рентге-ноструктурного аналізу механічні та радіовимірювальні електронних пристроїв препараторські ?-0 8 А-2 500/300 400 40 10 3 5 1 2 2 1 0 7 10. Аналітичні лабораторії ?-0 8 А-1 600/400 500 40 10 4 0 1 5 2 4 0 9 Банківські та страхові установи 11. Операційний зал кредитна група касовий зал приміщення для перерахування грошей ?-0 8 на робочих столах А-2 500/300 400 15 10 3 5 1 2 2 1 0 7 Установи загальної освіти початкової середньої та вищої спеціальної освіти 12. Класні кімнати аудиторії навчальні кабінети лабораторії загальноосвітніх шкіл шкіл-інтернаті в середньо-спеціальних і професійно-технічних установ В- 1 5 на середині дошки А-1 500 10 ?-0 8 на робочих столах і партах А-2 400 40 10 4 02 1 52 2 1 1 3 13. Аудиторії навчальні кабінети лабораторії в технікумах і вищих навчальних закладах ?-0 8 на робочих столах і партах А-2 400 40 10 3 5 1 2 2 1 0.7 14. Кабінети інформатики і обчислювальної техніки В- 1 0 на екрані дисплея Б-2 200 ?-0 8 на робочих столах і партах Б-2 500/300 400 15 10 3 5 1 2 2.1 0 7 15 Кабінети технічного креслення та малювання В - на дошці А-1 500 40 10 ?-0 8 на робочих столах і партах А-1 500 40 10 4 0 1 5 2 1 1 3 16. Майстерні з обробки металів та деревини ?-0 8 на верстаках і робочих столах ІІІ6 1000/200 300 401 15 3 0 1 2 17. Кабінети обслуговуючих видів праці для дівчат ?-0 8 ?-2 400 40 10 4 02 1 52 2 1 1 3 18. Спортивні зали Підлога ?-0 0 Б-2 200 60 20 2 52 0?7?' 1 5 0 4 В- на рівні 2 0 м від підлоги з обох сторін на поздовжній осі приміщення 75 19. Криті басейни ? - поверхня води ?-1 150 60 20 2 0 0 5 1 5 0 4 20. Актові зали кіноаудиторії ?-0 0 Д 200 75 90 21. Естради актових залів В-1.5 ? 300 22. Кабінети й кімнати викладачів Г-0 8 Б-1 300 40 15 3 0 1 0 1.8 0 6 23. Рекреації Підлога ?-0 0 Е 150 90 2 0 0.5 1 2 0 3 Установи дозеіллєвого призначення 24. Зали багатоцільового призначення ?-0 8 ?-2 400 100 40 10 25. Зали для глядачів театрів концертні зали ?-0 8 ? 300 100 60 26. Зали для глядачів клубів клуб-вітальня приміщення для дозвіллє-вих занять зборів фойє театрів ?-0 8 Д 200 75 90 27. Виставкові зали ?-0 8 Д 20003 75 90 2 5 0.7 1 5 0 4 20. Зорові зали ?-0 8 Ж-1 75 90 29. Фойє кінотеатрів клубів Підлога ?-0 0 Е 150 50 90 30. Кімнати гуртків музичні класи ?-0 8 Б-1 300 60 20 3 0 1 0 1 8 0 6 31. Кіно- звухо-та світлоапаратні ?-0 8 В-1 150 60 20 Дитячі дошкільні заклади 32. Приймальні Підлога ? - 0 0 6-2 200 25 15 33. Роздягальні Підлога ?-0 0 Б-2 200 60 15 2 5 0 7 1 5 0 4 34. Групові ігрові їдальні кімнати музичних і гімнастичних занить Підлога ?-0 0 А-2 400 15 10 4 02 1 52 35. Спальні Підлога ?-0 0 В-2 150 25 15 2 0 0 5 36. Ізолятори кімнати для дітей які захворіли Підлога ?-0 0 Б-2 200 25 15 2 0 0 5 Санаторії будинки відпочинку 37. Палати спальні кімнати Підлога ?-0 0 В-2 100 25 15 2 0 0 5 Фізкультурно-оздоровчі установи 38. Зали спортивних ігор ? -0 0 Б-1 200 60 20 3.0 1 0 1 8 0 6 В - 2 0 з обох сторін на поздовжній осі приміщення 75 39. Зал басейну ? - поверхня води В-1 150 60 20 2 0 0 5 1 2 0 3 Підприємства громадського харчування 40. Обідні зали ресторанів їдалень ?-0 8 Б-2 200 60 20 41. Роздавальні Г-0 8 Б-1 300 40 15 42. Гарячі цехи холодні цехи доготівельні й заготівельні цехи ?-0 8 Б-2 200 60 20 1 2 0 3 43. Мийні кухонного та столового посуду приміщення для різання хліба приміщення завідувача виробництвом ?-0 8 Б-2 200 60 20 1 5 0 4 Магазини 44. Торговельні зали магазинів: книжкових готового одягу білмзни взуття тканин хутряних виробів головних уборів парфумерних галантерейних ювелірних електро- радіотоварів продовольчих без самообслуговування ?-0 8 Б-1 300 100 40 15 45. Торговельні зали продовольчих магазинів з самообслуговуванням ?-0 8 ?-2 400 100 40 10 46. Торговельні зали магазинів: посудних меблевих спортивних товарів будматеріалів електропобутових приладів іграшок та канцелярських товарів ?-0 8 Б-2 200 75 60 20 47. Примірочні кабіни ?-1 5 Б-1 300 20 48. Приміщення відділів замовлень бюро обслуговування ?-0 8 Б-2 200 60 20 49. Приміщення головних кас ?-0 8 Б-1 300 40 15 1 8 0 6 Підприємства побутового обслуговування населення 50. Лазні: а очікувальні охолоджувальні ?-0 8 ?-1 150 90 б роздягальні мийні душові парильні Підлога ?-0 0 Ж-1 75 в басейни Підлога ?-0 0 ?-2 100 51. Перукарні ?-0 6 ?-2 500/300 400 40 10/15 2 1 0 7 52. Фотографії: а салони прийому та видачі замовлень ?-0 8 Б-2 200 60 20 1 5 0 4 б знімальний зал фотоательє ?-0 8 ?-2 100 20 в фотолабораторії приміщення для приго тування розчинів і регенерації срібла ?-0 8 Б-2 200 60 20 г приміщення для ретуші ?-0 8 ??6 1000/200 401 15/20 53. Пральні: а відділення прийому й видачі білизни: - прийом з міткою та облік видача Г-0 8 Б-2 200 60 20 1 5 0 4 - зберігання білизни В- 1 0 VІІІб 75 6 Пральні відділення: - прання та приготування розчинів Підлога Г-0 0 VI 200 401 20 - - зберігання пральних матеріалів Г-0 8 VІІІв 50 в сушильно-прасувальні відділення: - механічні Г-0 8 VI 200 401 20 1 8 0 6 - ручні Г-0 8 IVа 300 401 20 2 4 0 9 г відділення розбиран ня й пакування білизни д ремонт білизни Г-0 8 VI - 200 401 20 1 8 0 6 д ремонт білизни Г-0 8 IIа 2000/750 750 20» 10/20 4 2 1 5 54. Пральні самообслуговування Підлога ?-0 0 Б-2 200 60 20 1 5 0 4 55. Ательє хімічного чищення одягу: а салон прийому та видачі одягу ?-0 8 Б-2 200 60 20 1 5 0 4 б приміщення хімічного чищення ?-0 8 VI 200 401 20 1 8 0 6 в відділення для виведення плям ?-0 8 ІІІa 2000/200 500 401 15/20 г приміщення для зберігання хімікатів ?-0 8 VIIIB 50 56. Ательє виготовлення й ремонту одягу і трикотажних виробів: а пошивні цехи ?-0 8 на робочих столах ІІ a 2000/7504 750 201 10/20 4 2 1 5 б закрійні відділення ?-0 8 на робочих столах ІІ6 750 201 10 4 2 1.5 в відділення ремонту одягу ?-0 8 ІІa 2000/7504 750 201 10/20 4 2 1 5 г відділення підготовки прикладних матеріалів ?-0 8 IVa 300 401 20 2 4 0 9 д відділення ручного й машинного в'язання ?-0 8 II в 500 201 10 4 2 1 5 є прасувальні декатирувальні ?-0 8 IVa 300 401 20 2 4 0 9 57. Пункти прокату: а} приміщення для відвідувачів 6 комори ?-0 8 Б-2 200 60 20 1 5 0 4 6 комори ?-0 8 В-1 150 58. Ремонтні майстерні: а виготовлення й ремонт головних уборів кушнірські роботи ?-0 8 IIа 2000/7504 750 201 10/20 4 2 1 5 б ремонт взуття галантереї металови робів виробів із пласт маси побутових електроприладів ?-0 8 Ia 2000/3004 401 10/15 3 0 1 2 в ремонт годинників ювелірні і гравірувальні роботи ?-0 8 Пб 3000/300 201 10/20 4 2 1 5 г ремонт ?????- кіно- радіо- і телаапаратури ?-0 8 Пв 2000/200 201 10/20 4 2 1 5 59. Студія звукозапису: а приміщення для запису та лрослухозування ?-0 8 Б-2 200 60 20 б фонотеки ?-0 8 Б-2 200 - Готелі 60. Бюро обслуговування ?-0 8 Б-2 200 60 20 1 5 0 4 61 Приміщення чергового обслуговуючого персоналу ?-0 8 Б-2 200 60 20 1.5 0 4 62. Вітальні номери ?-0 0 В-1 150 20 2.0 0 5 Житлові будинки гуртожитки 63. Житлові кімнати вітальні спальні Підлога ?-0 0 В-1 1503 2 0 0 5 64. Кухні Підлога ?-0 0 В-1 1503 2 0 0 5 1 2 0 3 65. Коридори ванні туалети Підлога ?-0 0 Ж-2 1503 66. Загал ьнобудинкові приміщення: а вестибулі Підлога Г -0 0 3-1 30 б поверхові коридори й ліфтові холи Підлога Г-0 0 3-2 20 в сходи й сходові площадки Підлога площадки східці 3-2 204 0 14 Допоміжні будинки й приміщення 67. Сан і тар но-побутові приміщення: а умивальні туалети курильні Підлога Ж-1 75 б душові гардеробні приміщення для сушін ня обезпилювання і знешкодження одягу і взуття приміщення для обігрівання працюючих Підлога Ж-2 50 68. Здоровпункти: а очікувальні Г-0 8 Б-2 200 60 20 1 5 0 4 б реєстратура кімнати чергового персоналу Г-0 8 Ь-2 200 60 20 0 7 1 5 0 4 в кабінети лікарів перев'язувальні Г-0 8 Б-1 300 40 15 3 0 1 0 1 8 0 6 г процедурні кабінети Г-0 8 А-1 500 40 10 4 0 1 5 2.4 0.9 Інші приміщення виробничих допоміжних і громадських будинків 69. Вестибулі й гардеробні вуличного одягу: а у вузах школах театрах клубах гуртожитках готелях і головних входах у великі промислові підприємства та громадські будинки Підлога ? 150 1 2 0 3 б в інших промислових допоміжних і громадських будинках Підлога Ж-1 75 70. Сходи: а головні сходові клітки громадських виробничих та допоміж них будинків б інші сходові клітки Підлога площадки сходи В-2 100 0 24 Підлога Г-0 0 Ж-2 50 0 14 71. Ліфтові холи в громадських виробничих і допоміжних будинках Підлога Г-0 0 Ж-1 75 72. Коридори й проходи: а головні коридори й проходи Підлога Г-0 0 Ж-1 75 0 14 б оверхові коридори житлових будинків Підлога Г-0 0 3-2 50 в нші коридори Підлога Ґ - 0 0 Ж-2 50 73. Машинні відділення ліфтів та приміщений для фреонових установок Г-0 8 З-1 305 0 14 74. Горища Підлога Г-0 0 104 5 0 14 1 Наведений показник осліпленості. 2 Нормовані значении КПО підвищені а приміщеннях спеціально призначених для роботи і навчання дітей та підлітків. 3 В житлових будинках і квартирах наведені значення освітленості є рекомендованими 4 Нормовані значення встановлені на основі експертних оцінок. 5 Норма освітленості дана для ламп розжарювання. Примітка 1. Наявність нормованих значень освітленості в графах обох систем штучного освітлення вказує на можливість застосування однієї з цих систем. Примітка 2. При дробовому позначенні освітленості наведеної в графі 4 таблиці у чисельнику показана норма освітленості від загального й місцевого освітлення на робочому місці а в знаменнику - освітленості від загального освітлення приміщення. Примітка 3. При дробовому позначенні показника дискомфорту наведеного в графі 7 таблиці у чисельнику показана норма для загального освітлення у системі комбінованого освітлення а є знаменнику - освітленість від загального освітлення приміщення. Примітка 4. При дробовому позначенні коефіцієнта пульсації наведеного в графі 8 таблиці у чисельнику показана норма для місцевого освітлення або тільки загального освітлення а в знаменнику - для загального освітлення у системі комбінованого. Додаток Л рекомендовани й Розрахунок природного освітлення Попередній розрахунок площі світлових прорізів проводиться: а при боковому освітленні приміщень за формулою ; Л.1 б при верхньому освітленні за формулою Л.2 де площа світлових прорізів в світлі при боковому освітленні; площа підлоги приміщення; нормоване значення КПО; коефіцієнт запасу який приймається згідно з таблицею 3; - світлова характеристика вікон яка визначається згідно з таблицею Л. 1; - загальний коефіцієнт світлопроникнення який визначається за формулою Л.3 де коефіцієнт світлопропускання матеріалу який визначається за таблицею Л.3; коефіцієнт який враховує втрати світла в рамах світлопрорізу який визначається за таблицею Л.3; коефіцієнт який враховує втрати в несучих конструкціях і визначається за таблицею Л.3 при боковому освітленні= 1 ; коефіцієнт який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях і визначається за таблицею Л.4; коефіцієнт який враховує втрати світла в захисній сітці яка встановлюється під ліхтарями який приймається рівним 0 9; коефіцієнт який враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу яке відбивається від поверхонь приміщення та підстилаючого шару прилеглого до будинку і який приймається за таблицею Л.5 коефіцієнт який враховує затінювання вікон протилежними будинками і визначається за таблицею Л.2; площа світлових прорізів в світлі при верхньому освітленні; світлова характеристика ліхтаря або світлового прорізу в площині покриття яка визначається за таблицями Л.6 і Л.7; коефіцієнт який враховує підвищення КПО при верхньому освітленні завдяки світлу яке відбивається від поверхонь приміщення і приймається за таблицею Л.8; коефіцієнт який враховує тип ліхтаря і визначається за таблицею Л.9. Таблиця ЛІ. Значення світлової характеристики т> вікон при боковому освітленні Відношення довжини приміщення ln до його глибини В Значення світлової характеристики ?в при відношенні глибини приміщення В до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна /7 1 1 5 2 3 4 5 7 5 10 4 і більше 6 5 7 7 5 8 9 10 11 12 5 3 7 5 8 8 5 9.6 10 11 12.5 14 2 8 5 9 9 5 10 5 11 5 13 15 17 1 5 9 5 10 5 13 15 17 19 21 23 1 11 15 16 18 21 23 26 5 29 0 5 18 23 31 37 45 54 66 - Таблиця Л.2. Значення коефіцієнта К6уд який враховує затінювання вікон протилежними будинками залежно від відношення відстані між даним будинком і протилежним будинком Р до висоти розміщення карнизу протилежного будинку над підвіконником вікна Н6уд шо розглядається Р/ Н6уд К6уд 0 5 1.7 1 1.4 1 5 1 2 2 1 1 3 і більше 1 Таблиця Л.3. Значення коефіцієнтів ?1 ?2 ?3 Таблиця Л.4. Значення коефіцієнта Габлиця Л.5. Значення коефіцієнту Таблиця Л.6. Значення світлової характеристики ліхтарів прямокутних трапецієподібних та шед ?л Таблиця Л.7. Значення світлової характеристики ?л світлових прорізів в площині покриття при верхньому освітленні Таблиця Л.8. Значення коефіціснтау r2 Таблиця Л.9. Значення коефіцієнта Тип ліхтаря Значення коефіцієнта Світлові прорізи в площині покриття стрічкові 1 Світлові прорізи в площині покриття штучні 1.1 Ліхтарі з похилим двобічним заскленням трапецієподібні 1 15 Ліхтарі з вертикальним двобічним заскленням прямокутні 1 2 Ліхтарі з однобічним похилим заскленням шеди 1.3 Ліхтарі з однобічним вертикальним заскленням шеди 1.4 Розрахунок КПО слід виконувати: а при боковому освітленні за формулою ; л.4 б при верхньому освітленні за формулою ; Л.5 в при верхньому і боковому освітленні за формулою Л.6 де- геометричний КПО в розрахунковій точці при боковому освітленні який враховує пряме світло неба та визначається за графіками І і Іі рис. Л.1 і Л.2 ; - коефіцієнт який враховує нерівномірну яскравість хмарного неба МКО та визначається за таблицею Л.Ю; - геометричний КПО в розрахунковій точці при боковому освітленні який враховує світло відбите від протилежних будинків та визначається за графіками І і II рис. Л.1 і Л.2 ; - коефіцієнт який враховує відносну яскравість протилежного будинку і приймається за таблицею Л.І 1; - геометричний КПО в розрахунковій точці при верхньому освітленні який визначається за графіками II і III рис. Л.2 і Л.3 ; - середнє значення геометричного КПО при верхньому освітленні на лінії перетину умовної робочої поверхні і площини характерного вертикального розрізу приміщення яке визначається із співвідношення: Л.7 де N - кількість розрахункових точок; - геометричний КПО в розрахункових точках. Середнє значення КПОпри верхньому або верхньому і боковому освітленні визначається за формулою Л.8 де N кількість точок в яких визначається КПО; - значення КПО при верхньому або верхньому і боковому освітленні в точках характерного розрізу приміщення яке визначається за формулами Л.5 і Л.6 . Розрахункові значення КПО які визначені за формулами Л.4 Л.5 Л.6 Л.8 слід округляти до десятих долей. Допускається відхилення розрахункового значення КПОвід нормованого КПОна ± 10 %. Таблиця Л.10. Значення коефіцієнта я Кутова висота середини світло прорізу над робочою поверхнею град Значення коефіцієнта q в зоні зі стійким сніговим покривом решта території України 2 0 71 0 46 6 0 74 0 52 10 0 77 0 58 14 0 80 0 64 18 0 84 0 69 22 0 86 0 75 26 0 90 0 80 30 0 92 0 86 3 0.95 0 91 38 0 98 0 96 42 1 00 1 00 46 1 04 1 04 50 1 08 1 08 54 1 12 1 12 58 1.16 1 16 62 1.18 1 18 66 1 21 1.21 70 1.23 1 23 74 1.25 1 25 78 1 27 1.27 82 1 28 1 28 86 1 28 1 28 90 1 29 1 29 Примітка. При проміжних значеннях кутової висоти значення q знаходяться лінійною інтерполяцією. Рисунок Л.1 - Графік I A.M. Дани люка для підрахунку Рисунок Л.2 - Графік 11 A.M. Данилкжа для підрахунку п2 і п'2. Рисунок Л.3 - Графік III A.M. Данилюка для підрахунку n3 Таблиця Л.11. Значення коефіцієнта R Геометричний коефіцієнт природної освітленості визначається за допомогою графіків І II і НІ рис.Л.1 Л.2 Л.3 . Геометричний коефіцієнт природної освітленості який враховує пряме світло від неба в якій-небудь точці приміщення при боковому освітленні визначається за допомогою графіків І II і III рис. Л. 1 Л.2 Л.3 та за формулою Л.9 де n1 - кількість променів за графіком і які проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення рис. Л.4 ; п2 - кількість променів за графіком II які проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на плані приміщення рис. Л.5 . Рисунок Л.4 - Визначення кількості променів ? які проходять через світлові прорізи в стіні при боковому освітленні за графіком І . Рисунок П 5 - Визначення кількості променіві. які проходять через світлові прорізи а стіні при боковому освітленні за графіком II. Геометричний коефіцієнт природної освітленості який враховує світло відбите від протилежного будинку ?бул при боковому освітленні визначається за формулою Л.10 де - кількість променів за графіком І які проходять від протилежного будинку через світловий проріз в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення рис. Л 6 ; - кількість променів за графіком II які проходять від протилежного будинку через світловий проріз в розрахункову точку на плані приміщення рис. Л.5 . Підрахунок кількості променів за графіками І і Й проводиться в наступному порядку: а графік І накладається на креслення поперечного розрізу приміщення центр графіка О суміщається з розрахунковою точкою А а нижня лінія графіка - зі слідом робочої поверхні рис Л.4 ; Рисунок Л.6 - Визначення кількості променів п і п[ від неба і від протилежного будинку які проходять через світлові прорізи в стіні за графіком І. б підраховується кількість променів n1| які проходять через світлові прорізи; в відмічається номер півкола на графіку І яке проходить через точку С1 - середину світлового прорізу рис. Л.4 ; г графік II накладається на план приміщення так щоб його вертикальна вісь і горизонталь номер якої відповідає номеру півкола за графіком І проходили через точку С рис. Л.5 ; д підраховується кількість променів п2 за графіком II які проходять через світлові прорізи; є визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою Л.9 . Підрахунок променів відбитих від протилежного будинку п1 ? і п2? ' які проходять через світловий проріз проводиться за графіками І і II аналогічно рис. Л.6 . Геометричний коефіцієнт природної освітленості в якій-небудь точці приміщення при верхньому освітленні ? визначається за формулою Л.11 де n3 - кількість променів за графіком III які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поперечному розрізі приміщення; n2 - кількість променів за графіком II які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поздовжньому розрізі приміщення у випадку кількох світлових прорізів n3 і n2 визначаються окремо для кожного прорізу а потім добуток n3 · n2 підсумовується . Підрахунок кількості променів за графіками III і II проводиться в наступному порядку: а графік III накладається на креслення поперечного розрізу приміщення центр графіка О суміщається з розрахунковою точкою Б а нижня лінія графіка III - зі слідом робочої поверхні; б підраховується кількість променів n3 які проходять від неба в розрахункову точку Б через світлові прорізи рис. Л.7 . в відмічається номер півкола на графіку III яке проходить через точку Сг - середину світлового прорізу; г графік II накладається на креслення поздовжнього розрізу приміщення так щоб його вертикальна вісь і горизонталь номер якої відповідає номеру півкола за графіком III проходили через точку C2 рис. Л.8 ; д підраховується кількість променів /і2 за графіком II які проходять від неба через світлові прорізи; є визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою Л.11 . Рисунок Л.7 - Визначення кількості променів д які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні за графіком III. Рисунок Л.8 - Визначення кількості променів n2 які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні за графіком II.   ЗМІСТ 1.    Загальні положення 2.    Природне освітлення 3.    Суміщене освітлення 4.    Штучне освітлення Додаток А Терміни і визначення понять Додаток Б Визначення розряду робіт при відстані від об'єкта розрізнення до очей працюючого понад 0 5 м Додаток В Визначення еквівалентного розміру протяжних об'єктів розрізнення Додаток ? Експлуатаційні групи світильників Додаток ? Джерела світла для виробничих приміщень Додаток Ж Джерела світла для загального освітлення житлових і громадських будинків Додаток И Нормовані показники освітлення загальнопромислових приміщень і споруд Додаток К Нормовані показники освітлення основних приміщень громадських житлових допоміжних будинків Додаток Л Розрахунок природного освітлення ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Інженерне обладнання будинків і споруд ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ249-3 ДБН В.2.5-28-2006 Зміна № 1 Київ Мінрегіонбуд України 2008 Сторінок 12 Інженерне обладнання будинків і споруд ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ 1 РОЗРОБЛЕНО: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елетер" Громадський Ю.С. – керівник розробки; Сенянінов О.С. ДП Інститут гігієни та медичної екології АМН України ім. О.М.Марзеєва Акіменко В. Я. д-р мед. наук; Янко Н.М. канд. мед. наук; Яригін А.В. канд. біол. наук 2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11 квітня 2008 р. № 153 чинна з 2008-10-01 ТЕКСТ Додаток К. Таблиця К.1 викладається в новій редакції додається . Додаток К рекомендований Таблиця К.1 – Нормовані показники освітленості основних приміщень громадських житлових допоміжних будинків Приміщення Площина Г - горизонтальна В – вертикальна нормування освітленості та КПО висота площини над рівнем підлоги м Розряд і підрозряд зорової роботи Штучне освітлення Природне освітлення Суміщене освітлення Освітленість робочих поверхонь лк циліндрична освітленість лк показник диском-форту не більше коефіцієнт пульсації % не більше КПО ен % КПО ен % при комбінованому освітленні при загальному освітленні при верхньому або комбінованому освітленні при боковому освітленні при верхньому або комбінованому освітленні при боковому освітленні 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Адміністративні будинки міністерства відомства комітети префектури муніципалітети управління конструкторські та проектні організації науково-дослідницькі установи тощо 1. Кабінети й робочі кімнати Г – 0 8 Б – 1 400/200 300 – 40 15 – 1 0 1 8 0 6 2. Проектні зали і кімнати конструкторські машинописні бюро Г – 0 8 А – 1 600/400 500 – 40 10 5 0 2 0 3 0 1 2 3. Книгосховища й архіви приміщення фонду відкритого доступу В – 1 0 Г – 0 8 на стелажах – 75 – – 60 – – – – – – 75 400 – 40 10 4 0 1 5 2 4 0 9 4. Макетні столярні й ремонтні майстерні Г – 0 8 на верстаках і робочих столах ІІІв – 300 – 401 15/20 4 0 1 5 2 4 1 2 5. Приміщення для роботи з дисплеями й відеотерміналами дисплейні зали В – 1 2 на екрані дисплея Б – 2 – 200 – – – – – – – Г – 0 8 на робочих столах А – 2 500/300 400 – 15 10 3 5 1 2 – 0 7 6. Конференц-зали зали засідання Г – 0 8 Г – 300 75 60 20 2 0 0 5 – – Продовження таблиці К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 7. Читальні зали Г – 0 8 А – 2 300 400 15 40 15 3 0 1 0 2 1 0 7 8. Кулуари фойє Підлога Г – 0 0 Е – 150 – 90 – – – – – 9. Лабораторії: органічної и неорганічної хімії термічні фізичні спектрографічні фотометричні мікроскопні рентгеноструктурного аналізу механічні та радіовимірювальні електронних пристроїв препараторські Г – 0 8 А – 2 300 400 – 40 10 – 1 5 – – 10. Аналітичні лабораторії Г – 0 8 А – 1 400 400 – 40 10 – 1 5 – – Банківські та страхові установи 11. Операційний зал кредитна група касовий зал приміщення для перерахування грошей Г – 0 8 на робочих столах А – 2 300 400 – 15 10 – 1 0 – 0 7 Загальноосвітні навчальні заклади І – III рівня професійно-технічні та вищі навчальні заклади 12. Класні кімнати аудиторії учбові кабінети лабораторії загальноосвітніх шкіл шкіл-інтернатів середньо-спеціальних і професійно-технічних установ В – 1 5 на середині дошки А – 1 – 500 – – 10 – – – – Г – 0 8 на робочих столах і партах А – 2 – 300 – 40 10 4 02 2 52 – – 13. Аудиторії учбові кабінети лабораторії в технікумах і вищих навчальних закладах Г – 0 8 на робочих столах і партах А – 2 – 400 – 40 10 4 0 2 5 – – 14. Кабінети інформатики і обчислювальної техніки В – 1 0 на екрані дисплея Б – 2 – 200 – – – – – – – Г – 0 8 на робочих столах і партах Б – 2 500/300 400 – 15 10 5 0 2 5 2 1 – Продовження таблиці К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 15. Кабінети технічного креслення та малювання В – на дошці А – 1 – 500 – 40 10 – – – – Г – 0 8 на робочих столах і партах А – 1 – 500 – 40 10 4 0 2 5 – – 16. Майстерні з обробки металів та деревини Г – 0 8 на верстаках і робочих столах ІІІб 100/200 300 – 40 15 4 0 2 5 – – 17. Кабінети обслуговуючих видів праці для дівчаток Г – 0 8 А – 2 – 400 – 40 10 4 02 2 52 – – 18. Спортивні зали Підлога Г – 0 0 Б – 2 – 200 – 60 20 3 02 1 02 1 5 1 5 В – на рівні 2 0 м від підлоги з обох сторін на поздовжній осі приміщення – – 75 – – – – – – – 19. Криті басейни Г – поверхня води В – 1 150 – 60 15 2 0 1 0 1 5 1 0 20. Актові зали кіноаудиторії Підлога Г – 0 0 Д – 200 75 90 – – – – – 21. Естради актових залів В – 1 5 Г – 300 – – – – – – – 22 Кабінети й кімнати викладачів Г – 0 8 Б – 1 – 300 – 40 15 – 1 0 – – 23. Рекреації Підлога Г – 0 0 Е – 150 – 90 – 3 0 1 0 – – Установи дозвіллєвого призначення 24. Зали багатоцільового призначення Г – 0 8 А – 2 – 400 100 40 10 – – – – 25. Зали для глядачів театрів концертні зали Г – 0 8 Г – 300 100 60 – – – – – Продовження таблиці К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 26. Зали для глядачів клубів клуби-вітальні приміщення для дозвіллєвих занять зборів фойє театрів Г – 0 8 Д – 200 75 90 – – – – – 27. Виставкові зали Г – 0 8 Д – 2003 75 60 – 2 0 0 5 – 0 3 28 Зали для глядачів Г – 0 8 Ж – 1 200 75 – 90 – – – – – 29. Фойє кінотеатрів клубів Підлога Г – 0 0 Е – 150 50 90 – – – – – 30 Кімнати гуртків музичні класи Г – 0 8 Б – 1 – 300 – 40 15 – 1 0 – – 31. Кіно- звуко- та світлоапаратні Г – 0 8 В – 1 – 150 60 20 – – – – Дитячі дошкільні заклади 32. Роздягальні ясельних груп Г – 0 8 Б – 2 – 200 лампи розжарювання 300 люмінесцентні лампи – 25 15 – 1 0 – 1 0 33. Роздягальні дошкільних груп Підлога Г – 0 0 Б – 2 – 200 – 60 15 2 5 1 5 – 1 0 34. Ігрові їдальні зали для музичних і фізкультурних занять Г – 0 5 А – 2 – 400 – 15 10 4 02 1 52 – 1 5 35. Спальні Г – 0 5 В – 2 – 150 – 25 15 2 0 1 5 – – Зб.Туалетні кімнати Г – 0 5 В – 2 – 200 – 25 15 2 5 1 5 – 1 5 37. Палати ізоляторів та приймально-карантинних відділень Г – 0 5 Б – 2 – 200 – 25 15 2 0 1 5 – – Продовження таблиці К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Санаторії будинки відпочинку 38. Палати спальні кімнати Підлога Г – 0 0 В – 2 – 100 – 25 15 – 00 5 – – Фізкультурно–оздоровчі заклади 39. Зали спортивних ігор Г – 0 0 Б – 1 200 – 60 20 3 0 1 0 – 0 6 В – 2 0 з обох сторін на поздовжній осі приміщення – – 100 – – – – – – – 40. Зал басейну Г – поверхня води В – 1 – 150 – 60 15 4 0 1 0 – 0 6 Підприємства громадського харчування 41. Обідні зали ресторанів їдалень Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 2 0 0 5 – – 42. Роздавальні Г – 0 8 Б – 1 – 300 – 40 15 3 0 1 0 – – 43. Гарячі цехи холодні цехи доготівельні й заготівельні цехи Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 15 3 0 1 0 – 0 7 44. Мийні кухонного та столового посуду приміщення для різання хліба приміщення завідувача виробництва Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 15 2 0 0 5 – 0 3 Магазини 45. Торговельні зали магазинів: книжкових готового одягу білизни взуття тканин хутряних виробів головних уборів парфумерних галантерейних ювелірних електро– радіотоварів продовольчих без самообслуговування Г – 0 8 Б – 1 – 300 100 40 15 2 0 0 5 – 0 3 Продовження таблиці К 1 1 2 3 4 5 Є 7 8 9 10 11 12 46. Торговельні зали продовольчих магазинів з самообслуговуванням Г – 0 8 А – 2 – 400 100 40 15 2 0 0 5 – 0 3 47. Торговельні зали магазинів: посудних меблевих спортивних товарів будматеріалів електропобутових приладів канцелярських товарів Г – 0 8 Б – 2 – 200 75 60 20 2 0 0 5 – 0 3 48. Примірочні кабіни В – 1 5 Б – 1 – 300 – – 20 – – – – 49. Приміщення відділів замовлень бюро обслуговування Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 2 0 0 5 – – 50. Приміщення головних кас Г – 0 8 Б – 1 – 300 – 40 15 3 0 1 0 1 8 0 6 51. Приміщення для підготовки товарів до продажу майстерні в магазинах обслуговуючі приміщення Г – 0 8 Г – 0 8 В – 1 В – 1 – – 200 300 – 60 40 20 15 2 0 3 0 0 5 1 0 – – 0 3 0 7 Підприємства побутового обслуговування 52. Лазні а очікувальні остигальні Г – 0 8 В – 1 – 150 – 90 – – – – – б роздягальні мийні душові парильні Підлога Г – 0 0 Ж – 1 – 75 – – – – 0 3 – – в басейни Підлога Г – 0 0 В – 2 – 100 – – – – – – – 53. Перукарні Г – 0 8 А – 2 500/300 400 – 40 10/15 – 1 0 – 0 7 54. Фотографії: а салони прийому та видачі замовлень Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 1 0 1 5 0 4 б знімальний зал фотоательє Г – 0 8 В – 2 – 100 – – 20 – – – – 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 в фотолабораторії приміщення для готування розчинів і регенерації срібла Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – – – – г приміщення для ретуші Г – 0 8 ІІІб 1000/200 – – 40 15/20 – – – – 55. Пральні: а відділення прийому й видачі білизни: – прийом з міткою та облік видача Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 3 – – – зберігання білизни В – 1 0 VIIб – 75 – 60 – – – – – б пральні відділення: – прання та готування розчинів Підлога Г – 0 0 VI – 200 – 401 20 – 0 3 – – –зберігання пральних матеріалів Г – 0 8 VІІв – 50 – – – – – – – в сушильно–прасувальне відділення: – механічні Г – 0 8 VI – 200 – 401 20 – 0 3 – – – ручні Г – 0 8 І\/а – 300 – 401 20 – 0 3 – 0 9 г відділення розбирання й упакування білизни Г – 0 8 VI – 200 – 401 20 – 0 3 – 0 2 д ремонт білизни Г – 0 8 ІІа 2000/750 750 – 201 10/20 – 0 3 – 1 5 56. Пральні самообслуговування Підлога Г – 0 0 Б – 2 – 200 60 20 – 0 3 – 0 4 57. Ательє хімічного чищення одягу а салон прийому та видачі одягу Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 3 – 0 2 Продовження таблиці К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 б приміщення хімічного чищення Г – 0 8 VI – 200 – 401 20 – 0 3 – 0 2 в відділення для виведення плям Г – 0 8 ІІІа 2000/200 500 – 401 15/20 – 0 3 – 0 2 г приміщення для зберігання хімікатів Г – 0 8 Vlllв – 50 – – – – – – – 58. Ательє виготовлення й ремонту одягу і трикотажних виробів а пошивні цехи Г – 0 8 на робочих столах ІІа 2000/7504 750 – 201 10/20 4 0 1 5 – 0 9 б закрійні відділення Г – 0 8 на робочих столах ІІб – 750 – 201 10 – 1 5 – 0 9 в відділення ремонту одягу Г – 0 8 ІІа 2000/7504 750 – 201 10/20 – 1 5 – 0 9 г відділення підготовки прикладних матеріалів Г – 0 8 IVa – 300 – 401 20 – 1 0 – 0 6 д відділення ручного й машинного в'язання Г – 0 8 ІІв – 500 – 201 10 – 1 5 – 0 9 е прасувальні декатирувальні Г – 0 8 IVa – 300 – 401 20 – 1 0 – 0 6 59. Пункти прокату: а приміщення для відвідувачів Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 1 0 – 0 4 б комори Г – 0 8 В – 1 – 150 – – – – – – – 60. Ремонтні майстерні: а виготовлення й ремонт головних уборів кушнірські роботи Г – 0 8 ІІа 2000/7504 750 – 201 10/20 – 1 5 – 0 9 Продовження таблиці К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 б ремонт взуття галантереї металовиробів виробів із пластмаси побутових електроприладів Г – 0 8 IlІa 2000/3004 – – 401 10/15 – 1 5 – 0 9 в ремонт годинників ювелірні і гравірувальні роботи Г – 0 8 ІІб 3000/300 – – 201 10/20 – 1 5 – 0 9 г ремонт фото– кіно– радіо– і телеапаратури Г – 0 8 ІІв 2000/200 – – 201 10/20 – 1 5 – 0 9 61. Студія звукозапису а приміщення для запису та прослуховування Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – – – – б фонотеки Г – 0 8 Б – 2 – 200 – – – – – – – Готелі 62. Бюро обслуговування Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 5 – 0 3 63. Приміщення чергового обслуговуючого персоналу Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 5 – 0 3 64. Вітальні номери Г – 0 8 Б – 2 – 150 – – 20 – 0 3 – – Житлові будинки гуртожитки 65. Житлові кімнати вітальні спальні Г – 0 8 В – 1 – 1503 – – – – 0 5 – – 66. Кухні Г – 0 8 В – 1 – 1503 – – – – 0 5 – – 67 Коридори ванни санвузли Підлога Г – 0 0 Ж – 2 – 1503 – – – – – – – 68. Загальнобудинкові приміщення: а вестибюлі Підлога Г – 0 0 З – 1 – 30 – – – – – – 0 1 б поповерхові коридори й ліфтові холи Підлога Г – 0 0 З – 2 – 20 – – – – – – 0 1 Продовження таблиці К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 в сходи й сходові площадки Підлога площадки східці З – 2 – 204 – – – – 0 1 – – Допоміжні будинки и приміщення 69. Санітарно–побутові приміщення: а умивальні туалети курильні Підлога Ж – 1 – 75 – – – – 0 3 – – б душові гардеробні приміщення для сушіння обезпилювання і знешкодження одягу і взуття приміщення для обігрівання працюючих Підлога Ж – 2 – 50 – – – – 0 3 – – 70. Лікувальні установи: а очікувальні Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 5 – – б реєстратура кімнати чергувань персоналу Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 5 – – в кабінети лікарів перев'язочні Г – 0 8 Б – 1 – 300 – 40 15 – 1 0 – – г процедурні кабінети Г – 0 8 А – 1 – 500 – 40 10 – 0 5 – – Інші приміщення виробничих допоміжних і громадських будинків 71. Вестибюльні й гардеробні вуличного одягу: а у вузах школах театрах гуртожитках готелях і головних входах у великі промислові підприємства та громадські будинки Підлога Е – 150 – – – – 0 4 1 2 0 3 б в інших промислових допоміжних і громадських будинках Підлога Ж – 1 – 75 – – – – – – – Закінчення таблиці К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 72 Сходи: а головні сходові площадки громадських виробничих та допоміжних будинків Підлога площадки сходи В – 2 – 100 – – – – 0 2 – 0 1 4 б інші сходові клітки Підлога Г – 0 0 Ж – 2 – 50 – – – – 0 1 – 0 14 73. Ліфтові холи в громадських виробничих і допоміжних будинках Підлога Г – 0 0 Ж – 1 – 75 – – – – – – – 74. Коридори й проходи: а головні коридори й проходи Підлога Г – 0 0 Ж – 1 – 75 – – – – 0 1 – 0 14 б інші коридори крім вказаних у 68б Підлога Г – 0 0 Ж – 2 – 50 – – – – – – – 75. Машинні відділення ліфтів та приміщення для фреонових установок Г – 0 8 З – 1 – 305 – – – – – – – 76. Горища Підлога Г – 0 0 – – 104 5 – – – – – – 1 Наведений показник освітленості 2 Нормовані значення КПО підвищені в приміщеннях спеціально призначених для роботи і навчання дітей і підлітків 3 В житлових будинках і квартирах наведені значення освітленості є рекомендованими 4 Нормовані значення встановлені на основі експертних оцінок 5 Норма освітленості дана для ламп розжарювання Примітка 1. Наявність нормованих значень освітленості в графах обох систем штучного освітлення вказує на можливість застосування однієї із цих систем. Примітка 2. При дробовому позначенні освітленості наведеної в графі 4 таблиці у чисельнику зазначена норма освітленості від загального й місцевого освітлення на робочому місці а в знаменнику – освітленості від загального освітлення приміщення. Примітка 3. При дробовому позначенні показника дискомфорту наведеного в графі 7 таблиці у чисельнику показана норма для загальної освітленості від загального у системі комбінованого освітлення а в знаменнику – освітленість загального освітлення приміщення. Примітка 4. При дробовому позначенні коефіцієнта пульсації наведеного в графі 8 таблиці у чисельнику показана норма для місцевого освітлення або одного загального освітлення а в знаменнику – для загального освітлення. Страниц 13 Инженерное оборудование зданий и сооружений ЕСТЕСТВЕННОЕ И ИСКУССТВЕННОЕ ОСВЕЩЕНИЕ 1 РАЗРАБОТАНО: Общество с ограниченной ответственностью "Научно-производственное предприятие "Элетер" Громадский Ю.С. – руководитель разработки; Сенянинов А. С. ГП Институт гигиены и медицинской экологии АМН Украины им. А.Н.Марзеева Акименко В. Я. д-р мед. наук; Янко Н.М. канд. мед. наук; Ярыгин А.В. канд. биол. наук 2 УТВЕРЖДЕНО И ВВЕДЕНО В ДЕЙСТВИЕ: приказ Министерства регионального развития и строительства Украины от 11 апреля 2008 г. № 153 введена в действие с 2008-10-01 ТЕКСТ Приложение К. Таблица К.1 излагается в новой редакции прилагается . Приложение К рекомендуемое Таблица К1 – Нормируемые показатели освещенности основных помещений общественных жилых вспомогательных зданий Помещения Плоскость Г – горизонтальная В – вертикальная нормирования освещенности и КЕО высота плоскости над полом м Разряд и под–разряд зрительной работы Искусственное освещение Естественное освещение Совмещенное освещение освещенность рабочих поверхностей лк цилиндрическая освещенность лк показатель дискомфорта не более коэффициент пульсации % не более КЕО ен % КЕО ен % при комбинированном освещении при общем освещении при верхнем или комбинированном освещении при боковом освещении при верхнем или комбинированном освещении при боковом освещении 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Административные здания министерства префектуры муниципалитеты управления конструкторские и проектные организации научно–исследовательские учреждения и т.п. 1. Кабинеты и рабочие комнаты Г – 0 8 Б – 1 400/200 300 – 40 15 – 1 0 1 8 0 6 2. Проектные залы и комнаты конструкторские машинописные бюро Г – 0 8 А – 1 600/400 500 – 40 10 5 0 2 0 3 0 1 2 3. Книгохранилища и архивы помещения фонда открытого доступа В – 1 0 Г – 0 8 на стеллажах – – 75 75 – 400 – – 60 40 – 10 – 4 0 – 1 5 – 2 4 – 0 9 4. Макетные столярные и ремонтные мастерские Г – 0 8 на верстаках и рабочих столах ІІІВ – 300 – 401 15/20 4 0 1 5 2 4 1 2 5. Помещения для работы с дисплеями и видеотерминалами дисплейные залы В – 1 2 на экране дисплея Б – 2 – 200 – – – – – – – Г – 0 8 на рабочих столах А – 2 500/300 400 – 15 10 3 5 1 2 – 0 7 Продолжение таблицы К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 6. Конференц–залы залы заседаний Г – 0 8 Г – 300 75 60 20 2 0 0 5 – – 7. Читальные залы Г – 0 8 А–2 300 400 15 40 15 3 0 1 0 2 1 0 7 8. Кулуары фойе Пол Г – 0 0 Е – 150 – 90 – – – – – 9. Лаборатории: органической и неорганической химии термические физические спектрографические фотометрические микроскопные рентгено–структурного анализа механические и радиоизмерительные электронных устройств препараторские Г – 0 8 А – 2 300 400 – 40 10 – 1 5 – – 10. Аналитические лаборатории Г – 0 8 А – 1 400 400 – 40 10 – 1 5 – – Банковские и страховые учреждения 11. Операционный зал кредитная группа кассовый зал помещения для пересчета денег Г – 0 8 на рабочих столах А – 2 300 400 – 15 10 – 1 0 – 0 7 Общеобразовательные учебные заведения I – III уровня профессионально–технические и высшие учебные заведения 12. Классные комнаты аудитории учебные кабинеты лаборатории общеобразовательных школ школ–интернатов среднеспециальных и профессионально–технических учреждений В – 1 5 на середине доски А – 1 – 500 – – 10 – – – – Г – 0 8 на рабочих столах и партах А – 2 – 300 – 40 10 4 02 2 52 – – Продолжение таблицы К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13. Аудитории учебные кабинеты лаборатории в техникумах и высших учебных заведениях Г – 0 8 на рабочих столах и партах А – 2 – 400 – 40 10 4 0 2 5 – – 14. Кабинеты информатики и вычислительной техники В – 1 0 на экране дисплея Б – 2 – 200 – – – – – – – Г – 0 8 на рабочих столах и партах Б – 2 500/300 400 – 15 10 5 0 2 5 2 1 – 15. Кабинеты технического черчения и рисования В – на доске А – 1 – 500 – 40 10 – – – – Г – 0 8 на рабочих столах и партах А – 1 – 500 – 40 10 4 0 2 5 – – 16. Мастерские по обработке металлов и древесины Г – 0 8 на верстаках и рабочих столах IIIб 100/200 300 – 40 15 4 0 2 5 – – 17. Кабинеты обслуживающих видов труда для девочек Г – 0 8 А – 2 – 400 – 40 10 4 02 2 52 – – 18. Спортивные залы Пол Г – 0 0 Б – 2 – 200 – 60 20 3 02 1 02 1 5 1 5 В – на уровне 2 0 от пола с обеих сторон на продольной оси помещения – – 75 – – – – – – – 19. Крытые бассейны Г – поверхность воды В – 1 150 – 60 15 2 0 1 0 1 5 1 0 20. Актовые залы киноаудитории Пол Г – 0 0 Д – 200 75 90 – – – – – 21. Эстрады актовых залов В – 1 5 Г – 300 – – – – – – – 22 Кабинеты и комнаты преподавателей Г – 0 8 Б – 1 – 300 – 40 15 – 1 0 – – 23. Рекреации Пол Г – 0 0 Е – 150 – 90 – 3 0 1 0 – – Продолжение таблицы К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Учреждения досугового назначения 24. Залы многоцелевого назначения Г – 0 8 А – 2 – 400 100 40 10 – – – – 25. Зрительные залы театров концертные залы Г – 0 8 Г – 300 100 60 – – – – – 26. Зрительные залы клубов клуб–гостиная помещение для досуговых занятий собраний фойе театров Г – 0 8 Д – 200 75 90 – – – – – 27. Выставочные залы Г – 0 8 Д – 2003 75 60 – 2 0 0 5 – 0 3 28. Зрительные залы Г – 0 8 Ж – 1 200 75 – 90 – – – – 29. Фойе кинотеатров клубов Пол Г – 0 0 Е – 150 50 90 – – – – – 30 Комнаты кружков музыкальные классы Г – 0 8 Б – 1 – 300 – 40 15 – 1 0 – 31. Кино– звуко– и светоаппаратные Г – 0 8 В – 1 – 150 – 60 20 – – – Детские дошкольные учреждения 32. Раздевальные ясельных групп Г – 0 8 Б – 2 – 200 лампы накаливания 300 люминесцентные лампы – 25 15 – 1 0 – 1 0 33. Раздевальные дошкольных групп Пол Г – 0 0 Б – 2 – 200 – 60 15 2 5 1 5 – 1 0 34. Игровые столовые залы для музыкальных и физкультурных занятий Г – 0 5 А – 2 – 400 – 15 10 4 02 1 52 – 1 5 35. Спальни Г – 0 5 В – 2 – 150 – 25 15 2 0 1 5 – – Продолжение таблицы К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 36. Туалетные комнаты Г – 0 5 В – 2 – 200 – 25 15 2 5 1 5 – 1 5 37. Палаты изоляторов и приемно–карантинных отделений Г – 0 5 Б – 2 – 200 – 25 15 2 0 1 5 – – Санатории дома отдыха 38. Палаты спальные комнаты Пол Г – 0 0 В – 2 – 100 – 25 15 – 0 5 – – Физкультурно–оздоровительные учреждения 39. Залы спортивных игр Г – 0 0 Б – 1 – 200 – 60 20 3 0 1 0 – 0 6 В – 2 0 с обеих сторон на продольной оси помещения – – 100 – – – – – – – 40 Зал бассейна Г – поверхность воды В – 1 – 150 – 60 15 4 0 1 0 – 0 6 Предприятия общественного питания 41. Обеденные залы ресторанов столовых Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 2 0 0 5 – – 42. Раздаточные Г – 0 8 Б – 1 – 300 – 40 15 3 0 1 0 – – 43. Горячие цехи холодные цехи доготовочные и заготовительные цехи Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 15 3 0 1 0 – 0 7 44. Моечные кухонной и столовой посуды помещения для резки хлеба помещение заведующего производством Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 15 2 0 0 5 – 0 3 Продолжение таблицы К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Магазины 45. Торговые залы магазинов: книжных готового платья белья обуви тканей меховых изделий головных уборов парфюмерных галантерейных ювелирных электро– радиотоваров продовольствия без самообслуживания Г – 0 8 Б – 1 – 300 100 40 15 2 0 0 5 – 0 3 46. Торговые залы продовольственных магазинов с самообслуживанием Г – 0 8 А – 2 – 400 100 40 15 2 0 0 5 – 0 3 47. Торговые залы магазинов: посудных мебельных спортивных товаров стройматериалов электробытовых приборов и канцелярских товаров Г – 0 8 Б – 2 – 200 75 60 20 2.0 0 5 – 0 3 48. Примерочные кабины В – 1 5 Б – 1 – 300 – – 20 – – – – 49. Помещения отделов заказов бюро обслуживания Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 2 0 0 5 – – 50. Помещения главных касс Г – 0 8 Б – 1 – 300 – 40 15 3 0 1 0 1 8 0 6 51. Помещения для подготовки товаров к продаже мастерские в магазинах обслуживающие помещения Г – 0 8 Г – 0 8 В – 1 В – 1 – – 200 300 – – 60 40 20 15 2 0 3 0 0 5 1 0 – – 0 3 0 7 Продолжение таблицы К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Предприятия бытового обслуживания 52. Бани: а ожидальные остывочные Г – 0 8 В – 1 – 150 – 90 – – – – – б раздевальные моечные душевые парильные Пол Г  0 0 Ж – 1 – 75 – – – – 0 3 – – в бассейны Пол Г  0 0 В – 2 – 100 – – – – – – – 53. Парикмахерские Г – 0 8 А – 2 500/300 400 – 40 10/15 – 1 0 – 0 7 54. Фотографии: а салоны приема и выдачи заказов Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 1 0 1 5 0 4 б съемочный зал фотоателье Г – 0 8 В – 2 – 100 – – 20 – – – – в фотолаборатории помещения для приготовления растворов и регенерации серебра Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – – – – г помещения для ретуши Г – 0 8 IIIб 1000/200 – – 40 15/20 – – – – 55. Прачечные: а отделение приема и выдачи белья: – прием с меткой и учет выдача Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 3 – – – хранение белья В – 1 0 VIIб – 75 – 60 – – – – – б стиральные отделения: – стирка и приготовление растворов Пол Г  0 0 VI – 200 – 401 20 – 0 3 – – – хранение стиральных материалов Г – 0 8 VIIв – 50 – – – – – – – Продолжение таблицы К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 в сушильно–гладильные отделения: – механические Г – 0 8 VI – 200 – 401 20 – 0 3 – – – ручные Г – 0 8 IVa – 300 – 401 20 – 0 3 – 0 9 г отделения разборки и упаковки белья Г – 0 8 VI – 200 – 401 20 – 0 3 – 0 2 д починка белья Г – 0 8 ІІа 2000/750 750 – 201 10/20 – 0 3 – 1 5 56. Прачечные самообслуживания Пол Г – 0 0 Б – 2 – 200 60 20 – 0 3 – 0 4 57.Ателье химической чистки одежды: а салон приема и выдачи одежды Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 3 – 0 2 б помещения химической чистки Г – 0 8 VI – 200 – 401 20 – 0 3 – 0 2 в отделения выведения пятен Г – 0 8 ІІІa 2000/200 500 – 401 15/20 – 0 3 – 0 2 г помещения для хранения химикатов Г – 0 8 Vlllв – 50 – – – – – – – 58. Ателье изготовления и ремонта одежды и трикотажных изделий: а пошивочные цехи Г – 0 8 на рабочих столах ІІа 2000/7504 750 – 201 10/20 4 0 1 5 – 0 9 б закройные отделения Г – 0 8 на рабочих столах ІІб – 750 – 201 10 – 1 5 – 0 9 в отделения ремонта одежды Г – 0 8 ІІа 2000/7504 750 – 201 10/20 – 1 5 – 0 9 г отделения подготовки прикладных материалов Г – 0 8 IVa – 300 – 401 20 – 1 0 – 0 6 Продолжение таблицы К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 д отделения ручной и машинной вязки Г – 0 8 ІІв – 500 – 201 10 – 1 5 – 0 9 е утюжные декатировочные Г – 0 8 IVa – 300 – 401 20 – 1 0 – 0 6 59. Пункты проката: а помещения для посетителей Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 1 0 – 0 4 б кладовые Г – 0 8 Б – 1 – 150 – – – – – – – 60. Ремонтные мастерские: а изготовление и ремонт головных уборов скорняжные работы Г – 0 8 ІІа 2000/7504 750 – 201 10/20 – 1 5 – 0 9 б ремонт обуви галантереи металлоизделий изделий из пластмассы бытовых электроприборов Г – 0 8 IlІa 2000/3004 – – 401 10/15 – 1 5 – 0 9 в ремонт часов ювелирные и граверные работы Г – 0 8 ІІб 3000/300 – – 201 10/20 – 1 5 – 0.9 г ремонт фото– кино– радио– и телеаппаратуры Г – 0 8 ІІв 2000/200 – – 201 10/20 – 1 5 – 0 9 61. Студия звукозаписи а помещения для записи и прослушивания Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – – – – б фонотеки Г – 0 8 Б – 2 – 200 – – – – – – – Гостиницы 62. Бюро обслуживания Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 5 – 0 3 63 Помещения дежурного обслуживающего персонала Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 5 – 0 3 64. Гостиные номера Г – 0 8 В – 2 – 150 – – 20 – 0 3 – – Продолжение таблицы К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Жилые дома общежития 65. Жилые комнаты гостиные спальни Г – 0 8 В – 1 – 1503 – – – – 0 5 – – 66. Кухни Г – 0 8 В – 1 – 1503 – – – – 0 5 – – 67 Коридоры ванные уборные Пол Г – 0 0 Ж – 2 – 1503 – – – – – – – 68. Общедомовые помещения: а вестибюли Пол Г – 0 0 З – 1 – 30 – – – – – – 0 1 б поэтажные коридоры и лифтовые холлы Пол Г – 0 0 З – 2 – 20 – – – – – – 0 1 в лестницы и лестничные площадки Пол площадки ступени З – 2 – 204 – – – – 0 1 – – Вспомогательные здания и помещения 69. Санитарно–бытовые помещения а умывальные уборные курительные Пол Ж – 1 – 75 – – – – 0 3 – – б душевые гардеробные помещения для сушки обеспыливания и обезвреживания одежды и обуви помещения для обогревания работающих Пол Ж – 2 – 50 – – – – 0 3 – – 70. Здравпункты: а ожидальные Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 5 – – б регистратура комнаты дежурств персонала Г – 0 8 Б – 2 – 200 – 60 20 – 0 5 – – в кабинеты врачей перевязочные Г – 0 8 Б – 1 – 300 – 40 15 – 1 0 – – г процедурные кабинеты Г – 0 8 А – 1 – 500 – 40 10 – 0 5 – – Продолжение таблицы К 1 1 2 з 6 7 8 9 10 11 12 Прочие помещения производственных вспомогательных и общественных зданий 71. Вестибюльные и гардеробные уличной одежды: а в вузах школах театрах общежитиях гостиницах и главных входах в крупные промышленные предприятия общественные здания Пол Е – 150 – – – – 0 4 1 2 0 3 б в прочих промышленных вспомогательных и общественных зданиях Пол Ж – 1 – 75 – – – – – – – 72 Лестницы: а главные лестничные клетки общественных производственных и вспомогательных зданий Пол площадки ступени В – 2 – 100 – – – – 0 2 – 0 14 б остальные лестничные клетки Пол Г  0 0 Ж – 2 – 50 – – – – 0 1 – 0 14 73. Лифтовые холлы в общественных производственных и вспомогательных зданиях Пол Г  0 0 Ж – 1 – 75 – – – – – – – 74. Коридоры и проходы: а главные коридоры и проходы Пол Г  0 0 Ж – 1 – 75 – – – – 0 1 – 0 14 б другие коридоры кроме указанных в 68б Пол Г  0 0 Ж – 2 – 50 – – – – – – – 75. Машинные отделения лифтов и помещения для фреоновых установок Г – 0 8 З – 1 – 305 – – – – – – – Окончание таблицы К 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 76. Чердаки Пол Г – 0 0 – – 104 5 – – – – – – – 1 Приведен показатель освещенности 2 Нормированные значения КЕО в помещениях специально предназначенных для работы и обучения детей и подростков 3 В жилых домах и квартирах приведенные значения освещенности являются рекомендуемыми 4 Нормированные значения установлены на основе экспертных оценок 5 Норма освещенности дана для ламп накаливания Примечание 1. Наличие нормируемых значений освещенности в графах обеих систем искусственного освещения указывает на возможность применения одной из этих систем. Примечание 2. При дробном обозначении освещенности приведенной в графе 4 таблицы в числителе указана норма освещенности от общего и местного освещения на рабочем месте а в знаменателе – освещенности от общего освещения помещения. Примечание 3. При дробном обозначении показателя дискомфорта приведенного в графе 7 таблицы в числителе указана норма для общего освещения в системе комбинированного освещения а в знаменателе – освещение общего освещения помещения. Примечание 4. При дробном обозначении коэффициента пульсации приведенного в графе 8 таблицы в числителе указана норма для местного освещения или одного общего освещения а в знаменателе – для общего освещения. ЗМІНА №1 ДБН В.2.5-28-2006 Сторінка 2