ДСТУ 2863-94

ДСТУ 2863-94 Надійність техніки. Програма забезпечення надійності. Загальні вимоги

ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Асоціацією «Надійність машин та споруд» 2 ЗАТВЕРДЖЕНО ? ВВЕДЕНО З ДІЮ наказом Держстандарту України № 310 від 8 грудня 1994 р. 3 ЦЕЙ СТАНДАРТ ГАРМОНІЗОВАНИЙ з публікаціями МЕК 50/191 Международный электротехнический словарь. Надежность и качество обслуживания и МЕК 300 Управление надежностью Часть 1: Обеспечение надежности продукции Часть 2: Элементы и задачи программы обеспечения надежности 4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ 5 РОЗРОБНИКИ: В. П. Стрельніков д. т. н. керівник розробки ; О. В. Федухін к. т. н.; Л. А. Лейфер х. т. я.; І. 3. Аронов к. т. я; В. С. Разживіна ЗМІСТ 1 Галузь використання 2 Нормативні посилання 3 Визначення 4 Загальні положення 5 Вимоги до змісту ПЗН 6 Порядок розробки та контролю реалізації ПЗН 7 Вимоги до оформлення ПЗН Додаток А Зв'язок між стадіями життєвого циклу об'єкта та елементами ПЗН Додаток Б Зв'язок між елементами ПЗН у різних контрактних ситуаціях Додаток В Типовий зміст та послідовність основних заходів ПЗН. Додаток Г Форма подання переліку заходів щодо забезпечення надійності ДСТУ 2863-94 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УKPA?HИ НАДІЙНІСТЬ ТЕХНІКИ ПРОГРАМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ Загальні вимоги НАДЕЖНОСТЬ ТЕХНИКИ ПРОГРАММА ОБЕСПЕЧЕНИЯ НАДЕЖНОСТИ Общие требования DEPENDABILITY OF TECHNICS DEPENDABILITY SUPPORT PROGRAMME Common requirements Чинний від 01.01.97 12-95 с.32 1 Галузь використання Цей стандарт поширюється на технічні системи пристрої машини механізми апаратуру прилади чи будь-які їх частини далі об'єкти що розглядаються з погляду надійності як самостійні одиниці. Стандарт встановлює загальні вимоги до програм забезпечення надійності та їх елементів а також порядок їх розроблення. На основі цього стандарту розробляються державні і галузеві стандарти які конкретизують вимоги до програм забезпечення надійності та їх елементів до порядку їх розроблення залежно від виду та призначення об'єктів вимог щодо їх надійності стадій життєвого циклу об'єктів. Стандарт придатний для цілей сертифікації. При цьому повнота й адекватність елементів і задач програм забезпечення надійності стають об'єктами сертифікаційного аналізу і визначають гарантії забезпечення рівня надійності об'єкта що вимагається. 2 Нормативні посилання У цьому стандарті є посилання на такі стандарти: ДСТУ 2860 94 Надійність техніки. Терміни та визначення ГОСТ 27.003 90 Надежность в технике. Состав и общие правила задания требований по надежности ГОСТ 27.410 87 Надежность в технике. Методы контроля показателей надежности и планы контрольных испытаний на надежность ГОСТ 26656 85 Техническая диагностика. Контролепригодность. Общие требования. 3 Визначення У цьому стандарті використовуються терміни з галузі надійності визначення яких встановлені в ДСТУ 2860 і цьому розділі. Програма забезпечення надійності ПЗН документ що встановлює комплекс взаємообумовлених організаційно-технічних вимог та заходів які належить проводити на певних етапах життєвого циклу об'єкта і спрямованих на забезпечення заданих вимог щодо надійності та або на підвищення надійності. Елемент ПЗН завдання чи група завдань що виконуються однією категорією експертів або персоналу фахівцями у певній галузі знань. Керування надійністю цілеспрямована діяльність щодо обгрунтування планування забезпечення підвищення та підтримки характеристик безвідмовності ремонтопридатності довговічності та збережуваності об'єктів що розглядаються. Аналіз надійності систематизоване дослідження з метою визначення впливу на надійність об'єкта особливостей конструкції технологічних процесів виробництва умов експлуатації технічного обслуговування та ремонту несправностей а також визначення досягнутого рівня надійності при виконанні запланованих заходів щодо забезпечення і підвищення надійності та сцінка ефективності цих заходів. Прогнозування надійності окремий випадок розрахунку надійності на основі математичних моделей які відображають тенденції зміни раніш оціненої надійності об'єктів-аналогів або їх складових частин з урахуванням зміни конструкції та умов експлуатації. Просліджуваність здатність простежити передісторію або стан об'єкта чи дії або аналогічних об'єктів чи дій за допомогою ідентифікації яка реєструється. Життєвий цикл інтервал часу з моменту виникнення об'єкта до його повного зняття з використання утилізації . Вартість життєвого циклу об'єкта витрати на розроблення виробництво експлуатацію технічне обслуговування та ремонт можливо і на списання . Зростання безвідмовності процес прогресуючого покращення показників безвідмовності об'єкта з часом. Інженерне забезпечення дії під час проектування виготовлення та експлуатації керівні вказівки інструкції методи та способи процедури підготовка o6cлуговуючого персоналу тощо які націлені на досягнення рівня надійності що вимагається. Конфігурація-комплекс ідентифікованих конструкцій об'єкта системи технічного обслуговування та ремонту технічної документації. 4 Загальні положення 4.1 ПЗН може бути індивідуальною на один тип об'єктів груповою на групу або ряд об'єктів а також на технологічний лроцес. ПЗН може розроблятися у вигляді єдиного документа чи у вигляді окремих документів на стадіях розробки ПЗНр виробництва ПЗЧв та експлуатації ПЗНе . Залежно від специфіки об'єктів ПЗН може призначатися для галузі підгалузі підприємства об'єднання цеху дільниці для технологічного процесу складових частин об'єкта для забезпечення окремих властивостей надійності наприклад ремонтопридатності . 4.2 Керування розробкою та використанням об'єкта за допомогою поставлення завдань щодо надійності вимагає розробки та виконання ПЗН в організаціях постачальника розробника виробника та споживача замовника на доповнення до їх систем забезпечення якості. Гарантія надійності об'єкта є відповідальністю яку повинні поділяти як постачальник так і споживач. Програми забезпечення надійності є основним документом який дає змогу здійснити комплексний підхід до вирішення завдань забезпечення надійносг з урахуванням інтересів усіх сторін постачальника споживача на всіх стадіях життєвого циклу об'єктів скоординувати діяльність усіх служб організацій чи підприємств у вирішенні цих завдань узгодити терміни проведення окремих заходів. 4.3 Необхідність розробки ПЗН та її обсяг встановлюють за узгодженням із замовником споживачем і розробником виробником . ПЗН може розроблятися як розділ програми підвищення технічного рівня та якості продукції або у вигляді самостійного документа. 4.4 Заходи ПЗН повинні бути спрямовані на аналіз підтвердження контроль та підтримання рівня надійності встановленого у нормативно-технічних документах мати комплексний характер і розроблятися: замовником у вихідних вимогах-заявці; головним розробником для всіх стадій життєвого циклу; головним виробником для стадій виготовлення; основним споживачем для стадії експлуатації. Загальне керівництво та контроль за виконанням ПЗН що охоплює всі стадії життєвого циклу забезпечує .головний розробник об'єкта який відповідає за його поставлення на виробництво. Примітка 1. Споживач у своїй ПЗНе ПЗНв повинен передбачити всі необхідні заходя для гарантії відповідності умов експлуатації та технічного обслуговування обумовлених постачальником. Примітка 2. Споживач у разі потреби повинен брати участь у підготовці ПЗН постачальника надаючи йому будь-яку інформацію необхідну для визначення умов забезпечення експлуатації та технічного обслуговування контролю документації заходів і ресурсів підтримання технічного стану відповідно до ПЗН. 4.5 У ПЗН повинні бути встановлені: перелік конкретних заходів щодо забезпечення надійності об'єктів із зазначенням етапів і видів робіт на відповідній стадії життєвого циклу; відповідальний виконавець виконавці та терміни виконання кожного заходу; нормативні та методичні документи які потрібно використовувати під час виконання зазначених заходів; звітні документи що відображають результати виконання заходів; контрольні етапи після завершення яких проводять оцінку досягнутого рівня надійності об'єкта та уточнюють заходи щодо подальшої реалізації ПЗН; порядок контролю реалізації та коригування ПЗН. За складом і термінами заходів що плануються ПЗН повинна бути узгоджена з роботами що проводяться на відповідній стадії життєвого циклу об'єкта по забезпеченню якості та скоординована з іншими програмами якщо такі передбачені щоб запобігти протиріччям між ними. 4.6. Під час розробки та виробництва на одному підприємстві групи однотипних об'єктів допускається розробка ПЗН на всю групу. Під час розробки та виробництва на одному підприємстві об'єкта його складових частин і модулів для них розробляється спільна ПЗН. Під час розробки та виробництва об'єкта його складових частин і модулів на декількох підприємствах кожне з них розробляє свою ПЗН узгоджену з ПЗН головного постачальника. 5 Вимоги до змісту ПЗН 5.1 Загальні вимоги 5.1.1 ПЗН повинна містити елементи які включають усі заходи що можуть вплинути на надійність об'єкта. Зміст ПЗН залежить від ооектних рішень специфічних обмежень і від важливості вимог щодо надійності кожного конкретного об'єкта. ПЗН охоплює основні заходи щодо забезпечення надійності та вказує їх зв'язки із стадіями життєвого циклу об'єкта. Загальна ПЗН яка визначена у цьому стандарті містить 10 елементів що визначають відповідальність усіх сторін які беруть участь за розробку встановлення та підтримання стратегії досягнення заданого рівня надійності. Для багатьох об'єктів не існує чіткої межі між різними елементами та завданнями ПЗН і стадіями життєвого циклу об'єкта. Зв'язок мі.х стадіями життєвого циклу об'єкта та елементами ПЗН наведено у додатку А. 5.1.2 Стадії життєвого циклу об єкта Життєвий цикл об'єкта складається з чотирьох стадій: висування концепції та визначень; проектування та розробки; виготовлення та встановлення; експлуатації обслуговування та ремонту. 5.1.3 На стадії висування концепції та визначень установлюється необхідність створення об'єкта та задаються вимоги до нього. На цій стадії закладаються основи надійності об'єкта та вартості його життєвого циклу. Заходи щодо забезпечення надійності на цій стадії повніші концентруватися на встановленні правильних вимог щодо надійності та її подальшого підтримування а також на розробці ПЗН яка використовується як основа для керування надійністю на наступних стадіях. 5.1.4 На стадії проектування та розробки створюється апаратна частина та чи програмне забезпечення об'єкта розробляється технічна документація інструкції по використанню та обслуговуванню випробовується та документується програмне забезпечення. Заходи щодо забезпечення надійності повинні зосереджуватись на виконанні вимог щодо надійності. Загальна мета забезпечення надіїйності на цій стадії полягає в тому що: всі вимоги щодо надійності використовуються для керування процесом проектування; визначаються та виконуються процедури оцінювання в тому числі аналітичні методи розрахунку перевірки та випробування з метою досягнення відповідності вимогам щодо надійності; розробляються та виконуються заходи щодо аналізу та прогнозування для керування надійністю об'єкта; аналізуються з точки зору забезпечення гарантії надійності об'єкта в цілому комплектуючі та складові частині об'єкта які одержують від постачальника або споживача; заходи щодо планування та забезпечення технічного обслуговування узгоджуються з проектними рішеннями об'єкта з метою забезпечення відповідності вимогам щодо надійності. На цій стадії найважливішими є завдання які забезпечують безвідмовність довговічність резмонтопридатність технічне обслуго вування та ремонт; контролепридатність ергономічнчсть аналіз на-дійності прогнозування аналіз компромісів та ризику аналіз зростання безвідмовності випробування та переглад конструкції. 5.1.5 На стадії виготовлення та встановлення об'єкт виготов ляється підготовляється програмне забезпеченню об'єкт в разі по-треби збирається і встановлюється. Заходи шодо забезпечення надійності повинні зосереджуватись на приймальних випробуваннях за наявністю. Випробування повинні охоплювати показники безвідмовності довговічності ремонтопридатності та збережуваності. Випробувапльна стратегія повинна забезпечувати оцінку вірогідності ризиків постачальника та споживача контроль процедур випробвань та звітності. 5.1.6. На стадії експлуатації обслуговування та ремонту об'єкт використовується за призначенням обслуговується та ремонтується. Заходи щодо забезпечення надійності повнені зов среджушстнь на збиранні експлуатаційної інформації оцінці та яяаяга даявх про несправності стратеги техіачного обслуговування та ремонту забезпеченні запасними частинами. 5.1.7 Елементи ПЗН завдання та критерії їх виконання визначені у цьому стандарті мають загальний характер. Для кожного конкретного об'єкта ПЗН повинна бути адаптована і кокретизована. Процес адаптації ПЗН полягає у виборі елементів і завдань з урахуванням специфіки об'єкта та умов контракту. Зв'язок шж елементами ПЗН у різних контрактних ситуаціях наведено в додатку Б. 5.2. Вимоги до елемента ПЗН «Планування та керування» 5.2.1 Планування Постачальник розробник повинен розробити ПЗН як частину загального плану розробки об'єкта. У цьому плані потрібно шщдш всі заходи які можуть вплинути на надійність об'єкта вказати їх послідовність у часі чітко визначити обов'язки керівництва підприємства щодо виконання цих заходів зазначити методи що використовуються для виконання поставлених завдань а також методи контролю за їх виконанням. В цій частині ПЗН повинна містити: опис системи перевірок відповідності дій щодо забезпечення надійності запланованим заходам; чіткий розподіл відповідальності повноважень і взаємодії всього персоналу що керує та перевіряє роботу щодо забезпечення надійності; опис процедур виконання завдань графік виконання робіт встановлення точок контролю перевірок і критеріїв прийняття рішень під час проектування об'єкта та оцінки його надійності; визначення ресурсів необхідних для своєчасного виконання поставлених завдань; визначення термінів постачання субпідрядчиками комплектуючих та складових частин і документації на них; розробка системи керування складом документації процедурою внесення змін як до складу документації такі в різні типи документів; установлення процедур використання даних шодо надійності для ефатииюго впровадження заходів коригуючої дії. 5.2.2 Керування проектними рішеннями Для забезпечення функції керування проектними рішеннями в ПЗН необхідно встановити контрольні точки скоординовані з етапами та контрольними точками проектування об'єкта. Правила прийняття рішень за основними етапами проектування повинні бути встановлені для кожної складової частини об'єкта і для кожної контрольної точки згідно з призначенням об'єкта та системою його обслуговування. 5.2.3 Керування просліджуваністю Для забезпечення функції просліджування за виконанням принятих рішень повинні бути розроблені методи та заходи шо дадуть змогу проконтролювати: яка діяльність спрямована на забезпечення окремої конкретної вимоги щодо надійності просліажування в прямому напрямку ; якій вимозі шодо надійності відповідають дії що застосовуються ифоопдхуванкя у зворотному напрямку . 5.2.4 Керування конфігурацією У ПЗН повинна бути передбачена система керування конфігурацією яка встановлюс процедури керування контролю та документування змін внесених в об'єкт та в забезпечення його технічного обслуговування на будь-якій стадії життєвого циклу. 5.3 Вимоги до елемента ПЗН «Складання контракту» у ПЗН повинна бути розроблена система взаємодій постачальника та споживача пи час складання контракту. 5.3.1 Аналіз контракту Кожен контракт повинен бути проаналізований в частині його положень які стосуються надійності з метою: аналізу елементів ПЗН і визначення можливостей їх виконання чи лоцільності їх включення; визначення повноти та чіткості вимог щодо надійності об'єкта та системи його обслуговування; визначення гарантій щодо забезпечення надійності; аналізу вимог щодо оцінювання перевірки та випробування на надійність з приймальними випробуваннями включно; визначення умов за яких ці вимоги є дійсними. 5.3.2 Представники служби керування надійністю Для забезпечення ефективного зв'язку із споживачем та керування надійністю постачальник повинен призначити представника. Представник повинен добре знати теорію та практику забезпечення надійності та сам об'єкт. Представники служби керування надійністю повинні мати відповідні повноваження і нести постійну відповідальність за прийняття рішень у відносинах споживач постачальник з урахуванням: специфікації та модифікації вимог щодо надійності; остаточних угод з іншими сторонами відносно конструкції об'єкте документації на нього даних щодо надійності перегляду ПЗН; гарантій того що відповідними організаціями будуть виконані умоли підписаної угоди відносно забезпечення надійності; установлених процедур і критеріїв оцінювання приймання та гарантій надійності. 5.4 Вимоги до елемента ПЗН «Вимоги щодо надійності» 5.4.1 Специфікація вимог щодо надійності Специфікація вимог щодо надійності повинна бути підготовлена постачальником і або споживачем для об'єкта чи його складових частин з урахуванням дослідження ринку та вартості життєвого циклу об'єкта. Специфікація містить: якісні вимоги щодо безвідмовності довговічності та ремонтопридатності об'єкта встановлюються призначення об'єкта критерії несправностей граничного стану умови експлуатації термін служби протягом якого ці вимога повинні виконуватись ; кількісні показники характеристики безвідмовності довговічності ремонтопридатності та збережуваності в разі потреби наприклад середній наробіток до відмови на відмову імовірність безвідмовної роботи за час Т середня тривалість відновлення тощо . Установлюються вимоги щодо засобів і процедур аналітичні методи випробування моделювання тощо оцінки та контролю показників надійності зазначаються стадії життєвого циклу на яких проводиться перевірка вимог щодо надійності. Вимоги специфікації повинні бути чіткими повними і такими що перевіряються. Склад та загальні правила задавання вимог щодо надійності наведено в ГОСТ 27.003. 5.4.2 Інтерпретація вимог Вимоги щодо надійності повинні бути конкретизовані відносно визначення допустимих умов виготовлення об'єкта та його експлуатації і містити: термін служби; робочі режими; робочі навантаження яким піддається кожен вузол модуль об'єкта під час експлуатації обслуговування та ремонту враховуючи зберігання транспортування тощо ; умови виготовлення випробування зберігання транспортування обслуговування повинні бути визначені обмеження зумовлені діючою системою технічного обслуговування рівнем кваліфікації обслуговуючого персоналу тощо . Узгоджені вимоги щодо надійності повинні бути документально оформлені і внесені у специфікацію. 5.4.3 Визначення вимог щодо надійності складових частин об'єкта та елементів системи технічного обслуговування та ремонту Визначення вимог щодо надійності складових частин об'єкта чи елементів системи технічного обслуговування належить проводити з урахуванням: структури об'єкта; рівнів його розділення; можливостей перевірки; процесу проектування. Вимоги повинні бути внесені у специфікації для складових частин об'єкта які виготовляються за підконтрактами і повинні бути основою для розробки процедур перевірок оцінювання та випробовування. Визначені вимоги можуть бути переглянуті в процесі проектування при цьому всі зміни повинні бути задокументовані. 5.5 Вимоги до елемента ПЗН «Інженерне забезпечення» 5.5.1 Інженерне забезпечення безвідмовності Для вирішення цього завдання повинні використовуватись спеціальні методи проектування які забезпечують: стійкість об'єкта до відмов надлишковість елементів реконфігурація тощо ; керування навантаженнями використання полегшених навантажень що прикладаються до окремих складових частин і компонентів; зменшення впливу параметрів які змінюються з часом старіння на якість функціювання об'єкта; використання конструктивних та технологічних рішень стійких до змін у виробничому процесі. Для об'єкта що розробляється потрібно визначити критичні з точки зору безвідмовності компоненти і розробити програму їх контролю починаючи із стадії проектування і закінчуючи виготовленням та монтажем. Рівень безвідмовності об'єкта повинен бути чітко задокументований і будь-які виявлені невідповідності усунуті на стадії розробки. 5.5.2 Інженерне забезпечення довговічності Для вирішення цього завдання прийнятні всі спеціальні методи проектування згідно з 5.5.1. Повинні бути передбачені засоби та процедури що забезпечують оцінку граничного стану об'єкта. 5.5.3 Інженерне забезпечення ремонтопридатності Проектування об'єкта повинне бути націлене на досягнення такого ступеня ремонтопридатності який вимагається чинною системою технічного обслуговування та ремонту. Для цього проводяться періодичні перегляди детальної схеми обслуговування об'єкта і розробляються конструктивні рішення спрямовані на зменшення: складності обслуговування; частоти профілактичних робіт; тривалості простою; витрат на обслуговування та ремонт. Рівень ремонтопридатності повинен бути чітко задокументований і будь-які виявлені невідповідності усунуті на стадії розробки. 5.5.4 Інженерне забезпечення технічного обслуговування У межах чинної системи технічного обслуговування та ремонту повинні бути встановлені: процедури збирання аналізу та обробки даних пов'язаних із несправностями та обслуговуванням; процедури для обробки запитів щодо модифікації об'єкта; інтервали часу протягом яких обслуговування проводитиметься постачальником і споживачем відповідно. 5.5.5 Інженерне забезпечення контролепридатності Для забезпечення потрібного рівня контролепридатності необхідне застосування вмонтованих засобів контролю справності об'єкта та забезпечення можливості приєднання зовнішніх засобів контролю та діагностики. Повинні бути передбачені засоби і процедури перевірки контролепридатності. Рівень контролепридатності повинен бути задокументований а виявлені невідповідності усунуті на стадії розробки. Загальні вимоги щодо контролепридатності виробів наведено в ГОСТ 26656. 5.5.6 Інженерне забезпечення ергономічних чинників Під час проектування об'єкта необхідно звести до мінімуму вплив помилки людини на якість функціювання об'єкта на стадіях виготовлення експлуатації та обслуговування а також можливість травмування персоналу. Слід розробити спеціальну програму навчання обслуговуючого персоналу. Інструкції потрібно складати з розрахунком на конкретного користувача виконавця. 5.6 Вимоги до елемента ПЗН «Забезпечення надійності складових Істин що постачаються» Цей елемент програми повинен забезпечити розв'язання всіх питань пов'язаних із забезпеченням надійності складових частин об'ск-та що поставляються з інших підприємств. Складові частини об'єкта що поставляються субпідрядником повинні відповідати усім ^имогам щодо надійності які ставляться до об'єкта в цілому. Необхідно щоб: було підтвердження що складові частини розробляються і виготовляються згідно з ПЗН; була дана вся інформація про ці складові частини об єкта для аналізу та оцінки надійності. 5.7 Вимоги до елемента ПЗН «Аналіз і прогнозування» 5.7.1 Аналіз виду та наслідків відмов Аналіз виду наслідків відмов та їх критичності слід проводити на стадії проектування для вибору компромісних рішень обгрунтування зміни структури об'єкта та його обслуговування для обгрунтування використання вмонтованих і зовнішніх засобів контролю та для оцінювання якісних вимог щодо надійності. Внаслідок аналізу повинні бути. виявлені: критичні з точки зору надійності складові частини об'єкта; складові частини об'єкта з обмеженим терміном служби. 5.7.2 Аналіз дерева несправностей Аналіз дерева несправностей структуровяний підхід до визначення причин що призводять до несправного стану об'єкта належить виконувати на стадії проектування та розробки при складанні інструкцій щодо обслуговування та ремонту. 5.7.3 Аналіз напружень і навантажень Аналіз напружень і навантажень слід проводити на стадіях проектування розробки виготовлення та встановлення експлуатації й обслуговування з метою одержання інформації для прогнозувань:! надійності обгрунтування необхідності зміни конструкції коригування вимог щодо надійності у специфікації. 5.7.4 Аналіз ергономічних чинників Для забезпечення взаємозв'язку людина об'єкт необхідно проводити аналіз можливості виникнення помилок людини та їх впливу на функціювання об'єкта. На стадії експлуатації та обслуговування аналіз слід проводити з метою подання пропозицій щодо модифікації об'єкта та зменшенню ризиків виникнення помилок персоналу та важкість їх наслідків. 5.7.5 Аналіз компромісів Аналіз компромісних рішень належить проводити на стадії розробки концепцій та на початковому етапі проектування і розробки для забезпечення виконання заданих вимог. На пізніших етапах аналіз слід проводити з метою уточнення стратегії обслуговування та ремонту. Вибираючи компромісні рішення потрібно розглянути залежності: рівня надійності від рівня ремонтопридатності; рівня надійності від р;вня технічного обслуговування та ремонту; рівня надійності від характеристик об'єкта. 5.7.6 Аналіз ризику Аналіз ризику потрібно виконувати на всіх стадіях життєвого циклу для об'єктів у яких відмова в роботі призводить до підвищення небезпеки для людини та до великих економічних втрат. Аналіз ризику грунтується на аналізі конструкції та процедурах прогнозування і містить: визначення складових частин об'єкта та видів несправностей які є критичними; аналіз засобів контролю та діагностики що застосовуються; кількісне визначення ризиків; вибір модифікації об'єкта з меншим ризиком. 5.7.7 Прогнозування Прогнозування слід проводити на ранніх етапах проектування та розробки. Результати прогнозу повинні уточнюватися в міру надходження даних із стадій виготовлення та експлуатації з метою забезпечення вимог щодо надійності. Побудову моделі прогнозування слід виконувати за два етапи: моделювання структури об'єкта тобто побудова логічних моделей що встановлюють зв'язок між компонентами об'єкта та діючими чинниками; математичне моделювання тобто подача математичними моделями формулами елементів структури об'єкта. Для одержання результату в математичні моделі вводять дані для елементів логічних моделей. 5.7.8 Аналіз конструкції Аналіз конструкції слід проводити та документувати на всіх стадіях життєвого циклу. Потрібно вводити такі етапи аналізу: попередній аналіз конструкції; кінцевий аналіз конструкції; аналіз під час виготовлення; аналіз під час монтажу встановлення ; аналіз під час експлуатації. Для аналізу конструкції потрібна така інформація: результати поточного прогнозування; дані про виявлені недоліки конструкції та системи обслуговування; результати аналізу дерева відмов та їх наслідків напружені і навантажень впливу ергономічних чинників і компромісів; результати попередніх заходів щодо перегляду; результати перевірок і випробувань. Аналіз конструкції повинен проводитися незалежними експертами-фахівцями у галузі надійності ремонтопридатності технічного обслуговування та ремонту за участю за бажанням споживача. 5.8 Вимоги до елемента ПЗН «Перевірка оцінювання тг. випробування» 5.8.1 Планування перевірок оцінювань та випробувань Перевірки та оцінювання з визначення різних характеристик об'єкта повинні проводитись на всіх стадіях життєвого циклу. Випробування на надійність повинні бути узгоджені з графіком функціональних випробувань випробувань блоків зібраної конструкції повної системи . Випробуваная на надійність необхідно передбачати для компонентів об'єкта та для об'єкта в цілому на стадії виготовлення. Повинні бути визначені: план випробувань умови проведення випробувань метод випробувань метод аналізу несправностей та статистичні методи обробки результатів. Плани перевірок оцінювань та випробувань повинні бути підготовлені на основі специфікації та керівних вказівок щодо інженерного забезпечення надійності об'єкта. 5.8.2 Випробування на тривалість терміну служби Випробування на тривалість терміну служби повинні бути виконані з метою вибору відповідних компонентів або складових частин об'єкта планування технічного обслуговування. Якщо не можна організувати повномасштабних випробувань то термін служби слід оцінювати за результатами випробувань із залученням додаткової інформації про об'єкт 5.8.3 Випробування на безвідмовність Випробування на безвідмовність слід виконувати на відповідних стадіях. Випробування можна виконувати з метою контролю або оцінювання. Випробування на безвідмовність можна суміщувати з випробуваннями на ремонтопридатність. 5.8.4 Випробування на зростання безвідмовності Випробування повинні проводитись з метою аналізу та усунення несправностей і перевірки ефективності коригуючих заходів. 5.8.5 Приймальні випробування Приймальні випробування слід проводити для підтвердження та контролю надійності. План випробувань повинен містити аналіз та звітність за одержаними даними. Приймальні випробування повинні підтвердити відповідність об'єкта вимогам щодо надійності з використанням всієї нагчної інформації. 5.8.6 Випробування на примусову відмову та варіації навантажень Цей вид випробувань слід проводити методом імітації несправностей які можуть бути невиявлені внаслідок недоліків виробничого контролю помилок обслуговуючого персоналу а також варіації робочих навантажень об'єкта. Методи оцінювання та контролю показників надійності за результатами випробувань наведено в ГОСТ 27.410. 5.9 Вимоги до елемента ПЗН «Визначення вартості життєвого циклу» Аналіз вартості життєвого циклу повинен проводитись на всіх стадіях життєвого циклу до його постачання споживачу. Результати аналізу слід використовувати при: виборі компромісних рішень між різними вимогами щодо надійності; визначенні характеристик надійності критичних для вартості життєвого циклу; виборі між альтернативними конструкціями об'єкта і системами його обслуговування та ремонту; оптимізації надійності за умов обмежень на вартість життєвого циклу. 5.10 Вимоги до елемента ПЗН «Забезпечення технічного обслуговування та ремонту» 5.10.1 Планування технічного обслуговування та ремонту Планування потрібно починати на ранніх етапах проектування та розробки об'єкта і проводити його згідно з вимогами щодо надійності включаючи рі: ення завдань з оптимізації . На стадії проектуванні; слід розробити вимоги щодо: рівня розділу об'єкта з метою полегшення його обслуговування; кваліфікації персоналу характеристик інструменту та обладнання для проведення обслуговування; інтервалів часу між профілактичними та ремонтними роботами. 5.10 2 Служби технічного обслуговування та ремонту На підприємствах споживача або постачальника за домовленістю повинна бути запланована робота щодо забезпечення ресурсами служби технічного обслуговування та ремонту. 5.10.3 Інженерне забезпечення технічного обслуговування та ремонту оабезпечення охоплює стадії експлуатації та утилізації об'єкта і включає: підготовку персоналу; вибір випробувального та допоміжного обладнання; питання матеріально-технічного забезпечення; розробку технічної документації та засобів обслуговування; вибір системи обслуговування. 5.10.4 Забезпечення запасним» частинами Згідно із системою обслуговування слід визначити тип і кількість запасних частин для позапланового ремонту та профілактичного обслуговування на певний період експлуатації. Це завдання повинно включати методи і процедури оптимізації запасних частин. 5.11 Вимоги до елемента ПЗН «Контроль змін» 5.11.1 Програми підвищення надійності Програми підвищення надійності що розробляються точніше рекомендації в межах реалізації ПЗН повинні охоплювати критичні за надійністю складові частини об'єкта. Ці програми повинні виконуватися на ранніх етапах розробки об'єкта а в міру потреб» й на інших стадіях життєвого циклу. 5.11.2 Контроль за модифікаціями Контроль за модифікаціями слід проводити для забезпечення гарантії високої надійності. Потрібно встановити формальну процедуру керування змінами об'єкта яка повинна включати: реєстрування пропозицій щодо модифікації; оцінку наслідків змін; процедуру щодо затвердження змін; встановлення відповідальності за зміни та за перевірку їх ефективності. Для будь-якої модифікації повинна бути встановлена підтримуватись і переглядатись програма забезпечення надійності. 5.11.3 Збирання даних Збирання даних щодо надійності необхідно проводити на всіх стадіях життєвого циклу. Потрібно встановити ефективні процедури та інструментарій для збирання передавання та зберігання даних. Для визначення показників безвідмовності потрібно накопичувати і зберігати дані про відмови та їх наслідки. Для визначення показників довговічності слід накопичувати і зберігати дані про граничні стани складових частин та об'єкта в цілому зниження наробітку до відмови об'єкта під час експлуатації. Для визначення показників ремонтопридатності необхідно накопичувати і зберігати дані про час виявлення несправностей тривалість ремонту позапланового обслуговування. Для визначення коефіцієнта готовності потрібно накопичувати і зберігати дані про тривалість простоїв при кожній несправності. Для визначення ефективності системи обслуговування необхідно накопичувати і зберігати дані про тривалість затримок з вини ремонтних бригад через відсутність запасних частин тощо. Повинні фіксуватися витрати на обслуговування дані про умови використання об'єкта та його конфігурації. 5.11.4 Аналіз даних У ПЗН повинні бути встановлені процедури аналізу даних для визначення: показників надійності зазтчених у специфікації; рівня гарантії забезпечення надійності; показників надійності компонентів і складових частин об'єкта; законів розподілу; криних росту безвідмовності. Оцінювання показників надійності необхідно перевіряти методами статистичного аналізу. Типовий зміст і послідовність основних заходів ПЗН наведено в додатку В. 6 Порядок розробки та контролю реалізації ПЗН 6.1 Порядок розробки ПЗНр об'єктів 6.1.1 ПЗНр розробляє головний розробник виконавець за участю замоЕІника у межах контрактної ситуації. Основою для розробки ПЗНр є технічне завдання на виконання дослідно-конструкторської роботи ДКР . ПЗНр розробляється підрозділом надійності або спеціально уповноваженими особами з обов'язковою участю розробника. ПЗНр підписують керівники підрозділів що беруть участь у її розробці узгоджують із замовником затверджує її головний розробник виконавець ДКР. 6.1.2 ПЗНр розробляють з урахуванням положень розділу 5 цього стандарту охоплюючи всі етапи ДКР що передбачені технічним завданням. 6.1.3 ПЗНр складових частин які розробляються відповідно до 6.1.1 і 6.1.2 узгоджують з головним конструктором ДКР по створенню об'єкта. 6.2 Порядок розробки ПЗНв об'єктів 6.2.1 ПЗНв розробляє головний виробник. Основою для розробки ПЗНв є спільне рішення головного виробника та замовника щодо постановки об'єкта на виробництво. ПЗНв розробляють для серійних об'єктів що виготовлюються за технічною документацією затвердженою у встановленому порядку. ПЗНв розробляє підрозділ головного технолога за участю підрозділу надійності з обов'язковою участю представника розробника а також підрозділів підприємств що беруть участь у реалізації ПЗНв. 6.2.2 ПЗНв розробляють з урахуванням положень розділу 5 цього стандарту а також з урахуванням пропозицій щодо змісту ПЗНв головного розробника виконавця ДКР. ПЗНв повинна охоплювати всі етапи постановки на виробництво та усталеного серійного виробництва. 6.2.3. ПЗНв підписують керівники підрозділів що беруть участь у її реалізації узгоджують із замовником і головним конструктором ДКР затверджує її керівництво підприємства. 6.2.4 ПЗНв складових частин що розробляються відповідно до 6.2.1 6.2.3 узгоджують із головним виробником виробником об'єкта та представником замовника і направляють головному .виробнику об'єкта. 6.3 Порядок розробки ПЗНе об'єктів 6.3.1 ПЗНе розробляють на основі спільного рішення замовника головного розробника та головного виробника про необхідність розробки ПЗНе. У розробці ПЗНе беруть участь головний розробник ДКР головний виробник об'єкта та замовник. 6.3.2 У спільному рішенні повинні бути встановлені: підприємство організація що відповідає за розробку ПЗНе; підприємства та організації що відповідають за реалізацію ПЗНе; порядок реалізації та контролю реалізації ПЗНе. 6.4 Контроль реалізації ПЗН 6.4.1 Порядок і терміни контролю реалізації ПЗН встановлюють у відповідному розділі ПЗН з урахуванням вимог цього стандарту. 6.4.2 Контроль реалізації ПЗН здійснюють з метою перевірки своєчасності та повноти виконання всіх передбачених заходів. Контроль реалізації ПЗН проводять: після завершення контрольних етапів встановлених у ПЗН; в міру виконання окремих заходів поточний контроль ; при проведенні планових і оперативних перевірок діяльності підприємств у галузі забезпечення якості чи з метою сертифікації продукції. 6.4.3 Відповідають за організацію контролю реалізації ПЗН: для ПЗНр головний конструктор ДКР складової частини ДКР ; для ПЗНв головний інжгнер підприємства-виробника заступник керівника по якості ; для ПЗНе посадові особи підприємств та організацій які встановлені у ПЗНе. 6.5 Оформлення результатів реалізації ПЗН 6.5.1 Результати реалізації ПЗН на контрольних етапах оформлюють у вигляді звіту. У складанні звіту беруть участь підрозділи-розробники ПЗН і підрозділи-виконавці відповідних заходів ПЗН Звіт про реалізацію ПЗН оформляють відповідно до загальних вимог до текстових документів. 6.5.2 У звіті про реалізацію ПЗН наводять: результати та фактичні терміни виконання заходів оцінку ефективності виконання заходів і досягнутого на конкретному контрольному стані рівня надійності висновок про реалізацію ПЗН. 7 Вимоги до оформлення ПЗН 7.1 ПЗН оформлюють відповідно до вимог до текстових документів. ПЗН повинна містити розділи: загальні положення; перелік заходів щодо забезпечення надійності; порядок контролю реалізації та коригування ПЗН. 7.2 У розділі «Загальні положення» зазначають: основу для розробки програми; перелік гіормативно-технічних та організаційно-методичних документів міжнародних державних і галузевих стандартів стандартів підприємств методик керівництв тощо які використовують при виконанні заходів ПЗН із наведенням позначення та повного найменування; для ПЗН об'єкта - перелік ПЗН складових частин із зазначенням підприємств що відповідають за їх розробку та реалізацію. В разі потреби у розділі допускається наводити вимоги щодо надійності об'єкта та інші додаткові відомості. 7.3 Розділ «Перелік заходів щодо забезпечення надійності» оформляють відповідно до додатку Г. Переліки конкретних заходів для кожного етапу з урахуванням специфіки об'єкта та порядку розробки виробництва експлуатації капітального ремонту складають з урахуванням положень розділу 5. До складу звітних документів ПЗН можуть входити: звіт про результати аналізу надійності об'єктїв-аналогів розділи пояснювальних записок ескізного та технічного проектів розрахунок надійності об'єкта документи планування експериментального опрацювання програми та методики випробувань на надійність методики оцінки надійності відповідні види проектної та робочої документації дослідних зразків протоколи та акти випробувань розрахунок ЗІП звіт про результати аналізу причин виявлених несправностей розроблені під час виконання ДКР нормативно-технічні документи щодо забезпечення надійності відповідні види експлуатаційної та ремонтної документації пропозиції щодо змісту ПЗН звіти про реалізацію ПЗН на контрольних етапах та інші документи. 7.4 У розділі «Порядок контролю реалізації та коригування ПЗН» встановлюють контрольні етапи та звітні документи порядок контролю та коригування ПЗН. 7.5 Підписи керівників підрозділів що беруть участь у розробці та реалізації ПЗН приводять на останній сторінці після основного тексту. ДОДАТОК А рекомендований Зв'язок між стадіями життєвого циклу об'єкта та елементами ПЗН Таблиця А.1 ДОДАТОК Б довідковий Зв'язок між елементами ПЗН у різних контрактних ситуаціях Б. 1 У цьому додатку наведено деякі приклади контрактних ситуацій та зв'язок між елементами у цих ситуаціях. Б.2 Ідентифікуються такі контрактні ситуації: KP контракт на розробку розробник відповідає за планування та розробку об'єкта згідно з вимогами споживача ; КС контракт на серійне виробництво постачальник відповідає за виготовлення об'єкта згідно з конструкторською документацією . КЗ контракт на закупівлю постачальник відповідає тільки за кінцевий контроль і випробування контракт більшою мірою стосується придбання об'єктів у магазинах ; KM контракт на монтаж постачальник відповідає за встановлення об'єкта для експлуатаційного використання за рахунок споживача коли об'єкт було розроблено і виготовлено за окремим контрактом ; КО контракт на обслуговування постачальник відповідає за обслуговуваная експлуатованого об'єкта згідно з прийнятою страте-гкю обслуговування . Б.2 Окремі контракти можуть містити одну або декілька з вище-навсдених ситуацій. Б.4 Зв'язок між елементами ПЗН у різних контрактних ситуаціях наведено в таблиці Б.1. Таблиця Б.1 Пункт цього стан- дарту Елемент ПЗН Контрактна ситуація KP КС КЗ KM КО 5.2 Планування та керування + + + + + 5.3 Складення контракту + + + + + 5.4 Вимоги по надійності + + + + + 5.5 Інженерне забезпечення + + 5.6 Забезпеченая надійності постачаємих складових частин + + + + + 5.7 Аналіз та прогнозування + + 5.8 Перевірка оцінювання та випробування + + + + + 5.9 Визначення вартості життєвого циклу + + о о о 5.10 Забезпечення технічного обслуговування та ремонту о о о + + 5.11 Контроль змінювань + + + + + Примітка. У таблиці використано умовні позначення: «+» необхідний елемент; « » не використовується; «о» варіантний елемент використання якого залежить від ситуації пов”язаної з об'єктом і контрактом. ДОДАТОК В рекомендований Типовий зміст та послідовність основних заходів ПЗН ДОДАТОК Г обов'язковий Форма подачі переліку згходів щодо забезпечення надійності Таблиця Г.1 Вид робіт етап видів робіт Заходи щодо забезпечення надійності Термін виконання Відповідальний виконавець Нормативні та організаційно-методичні документи Звітні документи Ключові слова: аналіз надійності життєвий цикл зростання безвідмовності інженерне забезпечення керування надійністю контрактна ситуація програма забезпечення надійності