ДСТУ 2634-94

ДСТУ 2634-94 Вироби електронної техніки Методи оцінювання відповідності вимогам до надійності

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Вироби електронної техніки. Методи оцінювання відповідності вимогам до надійності ИЗДЕЛИЯ ЭЛЕКТРОННОЙ ТЕХНИКИ Методы оценки соответствия требованиям по надежности ELECTRONIC COMPONENTS Methods of estimation of conformity with demands on dependability ДСТУ 2634 94 Чинний від 01.07.95 Цей стандарт поширюється на невідновлювані вироби електронної техніки далі вироби широкого вжитку перелічені у додатку 1 і встановлює загальні методи оцінювання відповідності вимогам до надійності. Терміни» використані у стандарті наведені у додатку 2. 1. Загальні положення 1.1. Надійність виробів є комплексною властивістю що включає безвідмовність довговічність та збережуваність. Надійність виробів забезпечують конструкція якість матеріалів технологія виготовлення система контролю і гарантування якості правильне використовування та експлуатація. 1.2. Показниками надійності виробів є: середній наробіток до відмови tо; інтенсивність відмов під час експлуатації ?е; інтенсивність відмов під час випробувань ?в; інтенсивність відмов під час зберігання ?З; мінімальний наробіток tн.min; гамма-відсотковий ресурс tp?; мінімальний термін збережуваності tз.min; гамма-відсотковий термін збережуваності tз?; Значення інтенсивності відмов вважають постійним під час наробітку чи терміну зберігання. 1.3. Інтенсивність відмов під час експлуатації ?е мінімальний наробіток tн.min та гамма-відсотковий термін збережуваності tз? мінімальний термін збережуваності fe.min встановлюють у технічному завданні на розробку виробу далі ТЗ та у стандартах і технічних умовах на конкретні групи типи види виробів далі стандарти ТУ на вироби . 1.4. Наробіток визначають у годинах інтенсивність відмов кількістю відмов за годину 1/г гамма-відсотковий мінімальний термін збережуваності у роках. Для виробів роботу яких вимірюють циклами імпульсами спалахами тощо інтенсивність відмов визначають відповідно 1/цикл; 1 /імпульс; 1 /спалах тощо і встановлюють мінімальну кількість спрацьовувань Nc.min і гамма-відсоткову кількість спрацьовувань Np?. 1.5. Гамма-відсотковий ресурсі гамма-відсоткова кількість спрацьовувань вказують у ТЗ як передбачуване значення а в ТУ на вироби у вигляді довідкового значення. 1.6. Інтенсивність відмов слід встановлювати у вигляді однобічної верхньої довірчої межі за довірчої імовірності Р* = 0 6 або ?* = 0 9. Значення довірчої імовірності встановлюють у стандартах і ТУ на вироби значенню ?* = 0 6 надається перевага. 1.7. Інтенсивність відмов під час випробувань ?в с груповим показником безвідмовності сукупності виробів конкретного типу що залежить від конструкції рівня технології стабільності технологічного процесу якості матеріалів і визначає рівень контролю якості та надійності виробів. Показник інтенсивності відмов під час випробувань не слід використовувати у розрахунках надійності апаратури. 1.8. Інтенсивність відмов під час експлуатації ?в є показником безвідмовності сукупності виробів конкретного типу чи групи типів зі спільними функціональними конструктивними та технологічними характеристиками виготовлених із однакових матеріалів що зживається для розрахунку надійності апаратури. Прогноз показника інтенсивності відмов під час експлуатації провадиться з урахуванням статистичних даних з інших аналогічних виробів одержаних зі сфери експлуатації. 1.9. У ТЗ на вироби вказують прогнозоване значення показника інтенсивності відмов під час експлуатації. У ТУ на вироби в розділі «Вказівки з експлуатації» вказують довідкове значення показника інтенсивності відмов під час експлуатації» відносно умов експлуатації наземної стаціонарної апаратури за номінальним вказаним в ТЗ і ТУ на вироби електричним навантаженням і температури навколишнього середовища 25 °С. 2. Загальні вимоги до надійності 2.1. Значення мінімального наробітку tн.min в умовах і режимах наведених в ТЗ стандартах і ТУ на вироби вибирають з ряду: 168 336 500 672 750 1000 1500 2000 3000 4000 5000 7500 10000 15000 20000 25000 30000 40000 50000 80000 100000 годин і більше. 2.2. Мінімальну кількість спрацьовувань Nc.mm встановлюють в ТЗ стандартах і ТУ на вироби в залежності від призначення та фізичних властивостей виробів і обчислюють за формулою Nc.min = K10n 1 де K множник що вибирають з ряду: 1;1 5;2;2 5;3;5;7. n показник ступеня що вибирають з ряду: 0;1;2;3;4;5;6;7;8;9. В разі одержання значення Nc.min у вигляді дробу його заокруглюють до найближчого цілого значення. 2.3. Інтенсивність відмов під час випробувань ?в в залежності від масовості виробництва призначення виробів складності та вартості випробувань вибирають з ряду: 10-3; 8·10-4; 5·10-4: 3·10-4; 2·10-4; 10-4; 8·10-5; 5·10-5; 3·10-5; 2·10-5 ;10-5 ;8·10-6 ;5·10-6 ;3·10-6 :2·10-6 ;10-6 ;8·10-7;5·10-7;3·10-7;2·10-7; 10-7; 8· 10-8; 5· 10-8; 3·10-8; 2· 10-8; 10-8 1/год. Інтенсивність відмов під час випробувань ?в необхідно наводити з позначенням тривалості випробувань. Наприклад ?в дорівнює 5·10-5 1 /год протягом 2000 годин випробувань. 2.4. У стандартах і ТУ на вироби вказують довідкове значення інтенсивності відмов під час експлуатації ?e на засадах розрахунку за даними експлуатації виробів в апаратурі з використанням статистичних даних на інші аналогічні вироби. Так значення інтенсивності відмов під час експлуатації вибирають з ряду: 10-4; 5·10-5; 3·10-5; 2·10-5 ; 10-5 ; 5·10-6 ; 3·10-6; 2·10-6; 10-6; 5·10-7; 3· 10-7;2·10-7; 10-7; 5 ·10-8; 3·10-8;2· 10-8; 10-8; 5· 10-9; 3· 10-9; 2· 10-9; 10-9; 5·10-10; 3·10-10; 2·10-10; 10-10 1/год і менше. 2.5. Значення гамма-відсоткового ресурсу встановлюють не менш ніж 2tн.min 2Nc.min із значенням гамма рівному 95 чи 98 відсотків. 2.6. Гамма-відсотковий термін зберсжуваності виробів tз? повинен відповідати одному із значень ряду: 1* 2** 3** 4 5 6 8 10 12 15 і більше років. Конкретне значення заданої ймовірності гамма-відсотків і гамма-відсоткового терміну збережуваності встановлюють у залежності від призначення та фізичних властивостей виробів у ТЗ на розробку та модифікацію цих виробів стандартах і ТУ на вироби. Примітка 1* тільки для виробів з оксидно-свинцовою мішению та рентгеновидиконів з мішенню на основі аморфного селену. Примітка 2** тільки для фотоелементів та виробів квантової електроніки. 2.7.Вироби слід зберігати в упаковці підприємства-виробника вмонтованими в апаратуру у комплекті ЗІ? за умов наведених у табл. 1. Таблиця 1 Місце зберігання Температура повітря °С Відносна вологість повітря нижнє значення верхнє значення У складських приміщеннях що опалюються або охолоджуються та вентилюються з конденційним повітрям які розміщені в будь-яких макрокліма-тичних районах +5 +40 80 % за 25 °С і за нижчими температурами без конденсації вологи За більш високими температурами відносна вологість нижча 2.8. Критерії відмови виробів встановлюють у стандартах і ТУ на вироби. 3 Методи оцінювання надійності 3.1. Відповідність виробів вимогам до надійності перевіряють випробуванням на безвідмовність і довговічність під час приймального контролю а також випробуваннями на гамма-відсотковий ресурс й збережуваність. Дозволяється використовувати методи прискореної оцінки відповідності вимогам до надійності за методиками затвердженими у встановленому порядку. Дозволяється на етапі розробки виробів використовувати розрахункові методи оцінки відповідності вимогам з надійності спираючись на результати випробувань на досвід виготовлення конструктивно-технологічних і схемотехнічних аналогів. Дозволяється узагальнювати результати випробувань на надійність. 3.2. На етапах розробки виробів та приймання установочної серії у складі кваліфікаційних випробувань провадять випробування на безвідмовність та довговічність. Відповідність виробів гамма-відсотковому ресурсу оцінюють за матеріалами зіставлення з аналогами розрахунковими розрахунково-експериментальними та іншими методами. 3.3. У процесі серійного виробництва виробів провадять випробування на безвідмовність у складі періодичних випробувань на довговічність разові на гамма-відсотковий ресурс і на збережуваність. 3.4. Під час проведення випробувань на гамма-відсотковий ресурс і чи на збережуваність допускається групування виробів різних типів типономіналів чи видів що мають єдину базову конструкцію близькі за технологією виготовлення використовуваних матеріалів і функціональним призначенням і проведення випробувань за принципом представництва від конкретної групи виробів. У цьому випадку результати випробувань відносять до всієї групи виробів. Перелік представників з кожної групи виробів установлює підприємство-виробник спільно із замовником. Наведений порядок групування виробів проведення їх випробувань і віднесення результатів допускається використовувати під час випробувань на довговічність у межах одного підприємства. 3.5. Якщо на етапі розробки виробів випробуваннями підтверджено їх відповідність вимогам до інтенсивності відмов протягом наробітку то під час приймання установочної серії випробування на довговічність дозволяється не провадити. Вироби які не можуть бути випробувані на надійність безвідмовність і довговічність за домовленістю з споживачем допускається випробовувати у складі апаратури споживача. Примітка. Зазначене припущення не поширюється на масову побутову радіоелектронну апаратуру. 3.6. Вимоги до випробувань на безвідмовність 3.6.1. Випробування на безвідмовність провадять для періодичного контролю якості виробів і перевірки стабільності технологічного процесу виготовлення. 3.6.2. Випробування на безвідмовність на етапі серійного виробництва провадять один раз на 1 2 3 6 12 24 місяці конкретне значення встановлюють у стандарті і ТУ на вироби у складі періодичних випробувань. Значенням 6 і 12 надають перевагу. 3.6.3. Випробування провадять за планом одноступінчастого контролю встановленим у ТЗ стандартах і ТУ на вироби для приймального числа С = 0. 3.6.4. Контрольним нормативом для випробувань на безвідмовність встановлюють значення інтенсивності відмов під час випробування ?в 1/год яке визначають розрахунком точкової оцінки ?в або верхньої довірчої межі ?в.max. Точкову оцінку ?в з довірчою імовірністю ?* = 0 5 обчислюють за формулою 2 де S кількість режимів випробувань; j номер режиму випробувань; Кj коефіцієнт перерахунку чи коефіцієнт прискорення для j-гo режиму випробувань j =1 2 ... S що визначається експериментальне виробником; tj сумарний наробіток виробів у j-му режимі годин. Верхню довірчу межу ?в обчислюють за формулою 3 де К коефіцієнт що є квантиля ?2 розподілу за рівня імовірності Р* який дорівнює 0 92 для Р* = 0 6 і 2 3 для Р* = 0 9; замість значення ?в в ТЗ стандартах і ТУ на вироби дозволяється встановлювати відповідний план контролю обсяг вибірки приймальне число та тривалість випробувань . 3.6.5. Обсяг вибірки 3.6.5.1. Кількість виробів nб що підлягають випробуванням на безвідмовність встановлюють не менш обчисленої за формулою 4 де К обирають так само як у формулі 3 ; tв тривалість випробувань годин циклів імпульсів спалахів тощо ; Дозволяється збільшувати зменшувати кількість виробів nб за пропорційним зменшенням збільшенням тривалості випробувань. 3.6.5.2. В разі узагальнення результатів випробувань кількість виробів діб/для кожного випробування встановлюють не менш обчисленої за формулою 5 де m кількість випробувань результати яких узагальнюють. 3.6.6. Тривалість випробувань на безвідмовність встановлюють у стандартах і ТУ на вироби вона повинна дорівнювати одному із значень ряду: 96 100 168 336 500 672 1000 годин. 3.6.7. Режими і умови випробувань на безвідмовність встановлюють як правило більш жорсткими ніж режими та умови експлуатації виробів у апаратурі але такими що не виходять за межі встановлені у стандартах і ТУ на вироби. 3.6.8. Параметри-критерії придатності встановлені стандартами і ТУ на вироби контролюють перед випробуваннями і після закінчення випробувань а також за необхідності під час випробувань. Періодичність контролю встановлюють у стандартах і ТУ на вироби. 3.6.9. Результати випробувань вважають позитивними якщо під час випробування не виявлено відмов результати випробувань вважають негативними якщо під час випробування виявлені відмови. 3.6.10. В разі одержання негативного результату випробувань з причин що не пов'язані з порушенням умов випробувань підприємство-виробник розробляє узгоджує та впроваджує заходи з підвищення надійності виробів. Нові випробування на безвідмовність провадять на виборці виробів виготовлених після впровадження цих заходів. Узагальнення результатів випробувань починають знову після проведення нових випробувань. В разі одержання негативного результату випробувань з причин пов'язаних з порушенням умов випробувань результати цих випробувань під час узагальнення не враховують. 3.7. Вимоги до випробувань на довговічність 3.7.1. Випробування на довговічність виконують з метою визначення або підтвердження заданого значення інтенсивності відмов під час експлуатації ?e протягом наробітку tн. 3.7.2. Випробування на довговічність провадять у складі кваліфікаційних випробувань. 3.7.3. Довідкове значення інтенсивності відмов під час експлуатації ?e одержують шляхом розрахунку з використанням статистичних даних на відмовах інших аналогічних виробів під час експлуатації в апаратурі та випробувань на надійність. 3.7.4. Обсяг вибірки. 3.7.4.1. Кількість виробів nд що підлягають випробуванням на довговічність встановлюють не менш обчисленої за формулою 6 де Кр* коефіцієнт наведений у табл. 2; r перерахунковий коефіцієнт що визначають як відношення інтенсивності відмов у режимах та умовах випробувань на довговічність до інтенсивності відмов у режимах та умовах для яких встановлено значення інтенсивності відмов під час експлуатації ?e. Значення r встановлюють в стандартах та ТУ на вироби. Примітка. В разі узагальнення результаті в експлуатації знамення інтенсивності відмов ?e визначають за формулою 7 де Кр* визначають з табл. 2. За кількістю відмов d > 10Кр* приймають рівним d; S кількість різних режимів експлуатації; ri перерахунковий коефіцієнт для i-го режиму експлуатації визначають як для формули 6 ; tсум.і сумарний наробобіток виробів в i-режимі експлуатації що визначають за формулою 8 де tнi наробіток для i-го режиму експлуатації годин. Таблиця 2 Довірча імовірністР* Кр* в разі кількості відмов d d=0 d =1 d =2 d =3 d =4 d =5 d =6 d =7 d =8 d =9 d =10 0 6 0 92 2 0 3 1 4 2 5 2 6 3 7.3 8 4 9 4 10.5 11 5 0 9 2 3 3 9 5 3 6 7 8 0 9.5 10 5 11 8 13.0 14 2 15 4 3.7.5. Тривалість випробувань на довговічність приймають рівною наробітку tн і встановлюють в стандартах і ТУ на вироби. 3.7.6. Режими і умови випробувань на довговічність можуть відрізнятися від режимів та умов випробувань на безвідмовність. 3.7.7. Заміри параметрів-критеріїв придатності встановлених стандартами і ТУ на вироби провадять до початку та після закінчення випробувань а також за необхідності під час випробувань контроль параметрів-критеріїв придатності виконують через інтервали часу що встановлюють у стандартах і ТУ на вироби. 3.7.8. Результати випробувань вважають позитивними якщо кількість відмов виявлених під час випробувань не перевищує допустиму кількість відмов встановлену в стандартах і ТУ на вироби. Результати випробувань вважають негативними якщо кількість відмов виявлених під час випробувань перевищує допустиму кількість відмов встановлену в стандартах і ТУ на вироби. 3.7.9. В разі одержання негативного результату випробувань аналізують причину невідповідності виробів вимогам до надійності та за необхідності розроблюють і застосовують заходи з доведення виробів до відповідності вимогам до надійності. При цьому враховують заходи впроваджені у період від початку випробувань до одержання негативного результату. 3.8. Випробування на збережуваність 3 8.1. Випробу вапняна збережуваність провадять з метою перевірки відповідності виробів вимогам до збережуваності встановленим у стандартах і ТУ на вироби; нагромадження інформації про терміни збережуваності та розробки рекомендацій щодо збільшення гамма-відсоткового терміну збережуваності. 3.8.2. Випробування на збережуваність провадить підприємство-виробник. 3.8.3. Вироби що мають аналоги які пройшли або проходять випробування випробуванням на збережуваність не підлягають. Визначення показників збережуваності цих виробів здійснюють на засаді випробувань виробів-аналогів за нормами на параметри-критерії придатності та зовнішнього вигляду встановлених в стандартах і ТУ на вироби широкого вжитку. 3.8.4. Показники збережуваності виробів визначають проведенням випробувань методом тривалого зберігання або прискореної оцінки. 3.8.5. Метод тривалого зберігання 3.8.5.1. Випробування виробів що провадять у приміщенні на складі де підтримують умови зберігання наведені у табл. 1. Вироби слід зберігати у шафах чи на стелажах в упакуванні підприємства-виробника. Зберігання великогабаритних виробів дозволяється на спеціальних стелажах без упакування. 3.8.5.2. У місцях зберігання виробів щоденно контролюють температуру і вологість повітря заміри температури провадять приладами з похибкою не більш ± 1 % відносну вологість повітря з похибкою не більш ±5 %. 3.8.5.3. Вибірку виробів що підлягають випробуванням провадять методом випадкового відбору з партії що прийнята службою технічного контролю закладання виробів на випробування слід провадити не пізніше ніж через три місяці після їх приймання. Під час випробування дефіцитних виробів та виробів що дорого коштують дозволяється включати в комплексну вибірку вироби що мають окремі дефекти які не впливають на електричні параметри і оцінку зовнішнього вигляду виробів під час зберігання. 3.8.5.4.3 метою скорочення обсягу випробувань необхідно групувати вироби різних типів типономіналів і ці типи та типономінали повинні мати однакову базову конструкцію бути близькими за технологічними процесами виготовлення функціональним призначенням і матеріалами що застосовані під час виготовлення. Закладання виробів належить провадити за принципом представництва від даного класу виробів і в цьому випадку результати випробувань поширюються на весь клас виробів а перелік представників з кожного класу виробів встановлюють головні підприємства з номенклатури продукції що випускає виробник. 3.8.5.5. До кожної вибірки виробів що закладається на випробування належить прикладати супроводжувальний лист де вказуються: назва типу виробів; позначення стандарта чи ТУ на вироби; підприємство-виробник; місяць і рік виготовлення; обсяг вибірки; умови випробувань; тривалість випробувань; параметри-критерії придатності що заміряються; позначки про чергову перевірку виробів. 3.8.5.6. Перед початком випробувань на збережуваність вироби витримують у нормальних кліматичних умовах протягом 24 годин після цього їх нумерують провадять зовнішній огляд та заміри електричних параметрів-критеріїв придатності. Вироби що не відповідають вимогам стандартів і ТУ замінюють придатними і під час обробки результатів. 3.8.5.7. Тривалість випробувань конкретного типу виробів повинна бути не менш за гамма-відсотковий термін збережуваності tз? встановлений стандартами і ТУ. 3.8.5.8. Кількість виробів що відбирають для тривалого зберігання встановлюють у стандартах і ТУ у відповідності з додатком 1. 3.8.5.9. Якщо кількість виробів що потрібна для випробувань протягом року перевищує 1 % від обсягу річного випуску дозволяється зменшувати обсяг вибірки відносно до позначених у додатку 1 в цьому випадку обсяг вибірки вказують у стандартах і ТУ. 3.8.5.10. Під час випробувань періодично заміряють параметри-критерії придатності та провадять зовнішній огляд виробів до початку замірів вироби витримують у нормальних кліматичних умовах не менше двох годин періодичність замірів параметрів наведена у додатку 1. 3.8.5.11. Заміри параметрів-критеріїв придатності виробів під час випробувань слід провадити одним вимірювальним обладнанням. Якщо деякі прилади і устаткування замінюють в протоколах роблять відповідні записи. 3.8.5.12. Вироби параметри-критерії придатності яких під час випробувань не відповідають установленим стандартами нормам залишають для подальшого зберігання з метою встановлення значення параметрів протягом усього терміну збережуваності. 3.8.5.13. Після закінчення випробувань на тривале зберігання вироби мають бути зняті з випробувань чи залишені в тих же умовах з метою встановлення фактичного гамма-відсоткового терміну збережуваності. 3.8.5.14. Вироби вилучені з виробництва необхідно знімати з подальших випробувань. 3.8.5.15. В разі передачі виробів для виробництва іншому підприємству вироби що знаходяться на випробуваннях та результати випробувань слід передати цьому підприємству для продовження випробувань. 3.8.6. Метод прискореного оцінювання збережуваності виробів 3.8.6.1. Метод прискореного оцінювання збережуваності застосовувати у тих випадках коли він забезпечує достовірну перевірку терміну зберігання виробів і це підтверджено на аналогічних за конструктивно-технологічними ознаками виробах. 3.8.6.2. У випадку застосування методу прискореного оцінювання збережуваності випробування методом тривалого зберігання не провадити. 3.8.6.3. Під час прискореного оцінювання збережуваності слід використовувати такі методи: - статистичне та фізичне прогнозування; - випробування виробів у форсованих режимах; - випробування виробів за більш жорстких норм на параметри-критерії придатності; - неруйнівного контролю тощо. У випадку використання методу випробувань у форсованих режимах при підвищених температурах її значення вибирають із ряду: 30 40 55 70 85 100 125 155 175 200 °С допустиме відхилення температури повинно бути в межах ±2 °С. Якщо робочі характеристики обладнання не забезпечують вказаного відхилення тоді для температур до 100 °С допуск може бути розширено до ±3 °С а для температур до 200 °С до ±5 °С. У цьому випадку в протоколі випробувань вказують встановлений допуск. Температури понад 200 °С слід вибирати з наступного ряду: 250 315 400 °С допуск для кожної з цих температур повинен бути у межах ± 2 % тривалість випробувань вибирати із ряду: 2 16 72 96 годин. У випадку використання методів випробувань у форсованих режимах з підвищеною вологістю температура і відносна вологість повинні відповідати 40±2 °С і 93±23 %. Тривалість випробувань вибирають із ряду: 4 10 21 56 діб. У випадку використання методів випробувань у форсованих режимах при знижених температурах її значення вибирають із ряду: -5 -10 -25 -40 -55 - 65 °С допуск для кожної з цих температур повинен бути в межах ±3 °С. Тривалість випробувань вибирають із ряду : 2 16 72 96 годин. 3.8.7. Обробка результатів випробувань 3.8.7.1. Результати періодичних перевірок параметрів-критеріїв придатності заносять до робочого журналу з наведенням даних про температуру та відносну вологість повітря за яких провадять заміри. 3.8.7.2. Дані про наслідки випробувань заносять до таблиці що має такі графи: назва і тип виробу; позначення стандарту чи ТУ на виріб; рік та місяць виготовлення; гамма-відсотковий термін збережуваності; обсяг вибірки; параметри що вимірюються; кількість відмов; значення заданої імовірності гамма-відсотків. Дослідне значення заданої імовірності гамма-відсотків обчислюють за формулою 9 де d кількість відмов у вибірці; ? обсяг вибірки що закладена на випробування. Точкову оцінку значення інтенсивності відмов під час зберігання ?З обчислюють за формулою 10 де tсум.з сумарний час зберігання виробів. Сумарний час зберігання виробів обчислюють за формулою 11 де n кількість виробів що досліджується; tі час зберігання i-го виробу годин. Значення верхньої довірчої межі інтенсивності відмов ?Зmax обчислюють за формулою 12 де Кр* коефіцієнт що наведений у табл. 2 даного стандарту. Значення гамма-відсоткового терміну збережуваності tз? обчислюють за формулою 13 де ? задана імовірність терміну збережуваності. 3.8.7.3. Виробами що витримали випробування вважають такі у яких контрольовані параметри відповідають нормам встановленим у стандартах і ТУ для типу випробувань і зовнішній вигляд відповідає стандартам і ТУ на вироби. 3.8.7.4. Результати випробувань будуть незадовільними якщо дослідне значення гамма визначене у відсотках менше ніж значення що встановлене у стандартах і ТУ на вироби. 3.8.7.5. У разі виявлення виробів що відмовили під час комплектування вибірки та під час випробувань підприємство-виробник провадить аналіз цих відмов і приймає рішення про необхідність проведення заходів на збільшення термінів зберігання виробів поточного виготовлення або про уточнення норм на параметри-критерії придатності. При цьому враховують заходи з підвищення якості виробів що провадились протягом випробувань на зберігання а після впровадження заходів направлених на підвищення зберігання випробування за необхідності повторюють. ДОДАТОК 1 Обов'язковий Кількість виробів для випробувань на збережуваність Таблиця Назва виробу Обсяг вибірки шт. Обсяг частин вибірки та періодичність їх відбору Періодичність шмірів кількість шт. періодичність відбору у перший рік зберігання у наступні роки вберігання Прилади НВЧ 10-20 1-3 Щоквартально 2 роки підряд Один раз у 6 місяців Через 2 роки в середині та в кінці терміну зберігання Високовольтні кенотрони 20 1-3 Також Також Також Електронно- променеві прилади фотоелектронні помножувачі електронно-оптичні перетворювачі 10-20 1-3 -”- -”- -”- Газорозрядні та газонаповнені прилади: стабілітрони тліючого розряду тиратрони з холодним катодом. знакосинтезувальні індикмтори декатрони поліатрони релейні тиратрони аналогові індикатори розрядники напругою до 2 кВ лампи тліючого розряду неонові 50 6-7 -”- -”- -”- лічильно-індикаторні прилади» імпульсні випрямні тиратрони газотрони таситрони кліпер» «діоди крім потужних розрядники крім з напругою до 2 кВ високочастотних і з напругою більше ніж 30 кВ стабілітрони коронного розряду; 20 2-3 -”- -”- -”- імпульсні тиратрони і розрядники з анодною напругою більше ніж 30 кВ чи з імпульсною потужністю 5 мВт і більше. Випрямні тиратрони газотрони кліпері діоди з напругою аноду більше ніж 20 кВ або середнім струмом більше ніж 1 А таситрони з потужністю розсіювання анодом більше ніж 1000 Вт екситрони ігнітрони високочастотні розрядники газорозрядні Індикаторні панелі 1-2 -”- -”- -”- -”- Рентгенівські прилади окрім рентгенівських бетатронних камер 10-20 1-3 Щокварталь-но 2 роки підряд Один раз у 6 місяців Через 2 роки в середині та л кінці терміну зберігання Детектори іонізувальних випромінювань 100 12-14 Також Також Також Генераторні і модуляторні лампи: 1 малої і середньої потужності Р< 1000 Вт 20-40 2-5 -”- -”- -”- 2 потужні Р > 1000 Вт 20 2-3 -”- -”- -”- Приймально-підсилювальні лампи 100 12-14 -”- -”- -”- Джерела високоінтенсивного оптичного випромінювання 10-60 1-8 -”- -”- -”- Квантові генератори оптичного діапазону 2-4 1 1 або 2 роки підряд -”- Один раз на рік Рентгенівські бетатрони камери 4 1 Щоквартально протягом року -”- Один раз у 6 місяців Вироби квантової електроніки 4-8 1-2 Щоквартально 2 роки підряд Один раз у 3 місяці Один раз у 3 місяці Мікросхеми 10-80 2-10 Також Також Один раз на рік Мікромодулі 80 10 -”- Один раз у 6 місяців Також Напівпровідникові прилади 10-100 25 Щоквартально протягом року Один раз у 3 місяці Один раз у 6 місяців Радіокомпоненти* 30-60 30-60 Закладка одночасна Один разу 6 місяців Один раз на рік П'єзоелектричні прилади 10-20 5-10 2 рази на рік 2 роки підряд Також Також П'єзокерамічні вироби 10-20 5-10 Також -”- -”- Вироби з магнітом 'яких феритів** 200 100 Один раз на рік 2 роки підряд Один раз у 3 місяці -”- Вироби з магніто-твердих феритів НВЧ діапазону 10 5 Також Один раз у 6 місяців -”- Вироби з магнітодіелектриків** 200 100 -”- Один раз у 3 місяці -”- Постійні та змінні резистори 200 100 -”- Один раз у 6 місяців -”- Високочастотні високоомні високовольтні і прецизійні резистори 100 50 -”- Також -”- Варистори 200 100 -”- -”- -”- Фоторезистори терморезистори 100 50 -”- Один раз у 3 місяці Один раз у 6 місяців Вакуумні конденсатори 20 5 Два рази на рік 2 роки підряд Один раз у 6 місяців Один раз на рік * Електричні з'єднувачі підлягають випробуванням на збережуваність: 50 % у з'єднаному стані і 50 % у роз'єднаному стані. Штирі та гнізда роз'єднаних з'єднувачів мають бути захищені кришками якщо це передбачено конструкцією виробу . ** Випробуванням підлягають тільки кільцеві осердя. Результати випробувань поширюються на осердя інших конфігурацій. Великогабаритні конденсатори 50 25 Один раз на рік 2 роки підряд Один раз у 6 місяців Один раз на рік Конденсатори постійної і змінної ємності 200 100 Також Також Також Знакосинтезувальні індикатори 10-20 1-3 Щоквартально 2 роки підряд -”- Через 2 роки в середині та в кінці терміну зберігання Вакуумні інтегровані мікросхеми 10-80 2-10 Також Один раз у 3 місяці Один раз на рік ДОДАТОК 2 Довідковий Використані в стандарті терміни та їх пояснення 1 наробіток Тривалість або обсяг роботи об'єкта. Примітка. Наробіток може бути як неперервною величиною тривалість роботи в годинах кілометраж пробігу тощо так і суцільнокількісною величиною кількість робочих циклів запусків тощо 2 надійність Властивість об'єкта з часом зберігати у встановлених межах значення всіх параметрів що характеризують здатність виконувати необхідні функції у заданих режимах та умовах використовування технічного обслуговування зберігання та транспортування 3 показник надійності Кількісна характеристика однієї або декількох властивостей що складають надійність об'єкта 4 безвідмовність Властивість об'єкта безперервно виконувати потрібні функції протягом заданого інтервалу часу чи на робітку 5 довговічність Властивість об'єктів виконувати потрібні функції до настання граничного стану за умови встановленої системи технічного обслуговування та ремонту Примітка. Для невідновлюваних об'єктів показники безвідмовності та довговічності збігаються 6 випробування на безвідмовність Випробування що провадять з метою періодичного контролю якості продукції та перевірки стабільності технологічного процесу виготовлення у режимах та умовах як правило більш жорстких ніж умови експлуатації виробів в апаратурі 7 випробування на довговічність Випробування що провадять з метою підтвердження заданого значення інтенсивності відмов ? протягом наробітку tн у складі кваліфікаційних випробувань 8 збережуваність Властивість об'єкта Зберігати в заданих межах значення параметрів що характеризують здатність об'єкта виконувати потрібні функції під час і після зберігання та чи транспортування 9 відмова Подія яка полягає у втраті здатності виконувати потрібну функцію тобто у порушенні працездатного стану об'єкта 10 інтенсивність відмов Умовна густина імовірності виникнення відмови об'єкта яка визначається за умови що до цього моменту відмова не виникла 11 мінімальний наробіток Мінімальна тривалість роботи виробів об'єктів у заданих режимах і умовах протягом якої виробник забезпечує їх працездатність 12 середній наробіток до відмови Математичне сподівання наробітку виробів об'єктів партії до відмови 13 гамма-відсотковий ресурс Сумарний наробіток протягом якого об'єкт не досягне граничного стану з імовірністю гамма визначеною у відсотках 14 імовірність безвідмовної роботи Імовірність того що в межах заданого наробітку на інтервалі часу 0 t відмова виробу не виникне 15 довірча імовірність Імовірність того що не менш як доля ? генеральної сукупності усіх значень параметру Х буде знаходитись на відрізку обмеженому значеннями Х1 Х2 Х1< Х2 . 16 квантиля Значення випадкової величини. що відповідає заданій імовірності 17 параметри-критерії придатності Параметри виробу по значенню чи зміні яких вважають виріб придатним чи таким що відмовив 18 нормальні кліматичні умови Характеризується наступними значеннями кліматичних чинників: температура повітря від 15 до 35 °С; відносна вологість повітря від 45 до 80 %; атмосферний тиск від 84 до 106 кПа від 630 до 800 мм рт. ст. ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ 1. РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Науково-технічним центром стандартизації метрології та сертифікації електронної техніки ?інмашпрому України РОЗРОБНИКИ: І.О. Радзієвський к.ф.-м.н. С.М. Деменін керівник теми Н.Ф.Колесникова Л.А.Колесникова B.I. Кузняк Л.В. Плаксина 2. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України №163 від 29 червня 1994 р. 3. Стандарт гармонізований з Публікаціями МЕК 50 191 МЕК 271 МЕК 300 МЕК 409 ГОСТ 25359 ГОСТ 21493 4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ