Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ мінеральних підземних вод

конецформыначалоформыЗатверджено: Наказ Держпромгірнагляду МНС України від 24.03.2006 № 51 Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ мінеральних підземних вод I. Загальна частина Відповідно до вимог Кодексу України про надра Водного кодексу України а також Положення про Державний департамент промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду головними завданнями нагляду за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і охорони є виконання всіма підприємствами організаціями установами та фізичними особами які проводять розробку родовищ мінеральних вод вимог з їх раціонального використання проведення заходів з їх охорони від псування і передчасного виснаження. Нагляд у цій області здійснюється на всіх стадіях вивчення родовищ мінеральних вод зокрема дослідно-промислова розробка родовищ і промислова експлуатація охоплюючи питання виконання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення й оцінки родовищ мінеральних вод а також дотримання встановленого порядку передачі родовищ до промислового освоєння; при узгодженні спеціальних дозволів на користування надрами; узгодженні проектів дослідно-промислової розробки і проектів технологічних схем розробки родовищ мінеральних вод проектів округу і зон санітарної гірничо-санітарної охорони курортів а також виконанні вимог Правил розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод; узгодженні дозволів на проведення робіт у межах гірничих відводів і зон санітарної охорони родовищ і курортів; при контролі за дотриманням надрокористувачами встановлених режимів у зонах санітарної охорони. У наглядовій діяльності при геологічному вивченні родовищ мінеральних вод їх розробці та охороні варто керуватися наступними законодавчими актами і нормативними документами: 1. Кодексом України про надра. Затверджено Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994р. № 132/94- ВР. 2. Водним кодексом України. Затверджено Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 р. № 213/95 – ВР. 3. Законом України «Про курорти». Затверджено Постановою Верховної Ради України від 5 жовтня 2000 р. №2026 – III. 4. Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» . Затверджено Указом Президента України від 1червня 2000 р. № 1775 – III. 5. Законом України «Про питну воду і питне водопостачання». Затверджено Указом Президента України від 10 січня 2002 р. №2918 – III. 6. Положенням про Державний департамент промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду . Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2005 р. № 1090. 7. Положенням про порядок надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2006р. №168 8. Положенням про порядок надання гірничих відводів. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 59 9. Положенням про порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. № 114 10. Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р №459. 11.Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду до родовищ питних і технічних підземних вод. Затверджено ДКЗ України 2000 р. 12.Правилами розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод. Затверджено постановою Держгіртехнагляду СРСР від 27 серпня 1987 р. № 28 13. Державними і галузевими стандартами технічними умовами для мінеральних вод. 14. Правовим режимом зон санітарної охорони водних об’єктів. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998р. № 2024. II. Перевірка дотримання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення й оцінки родовищмінеральних вод Перевірка дотримання вимог з геологічного вивчення надр їх використання й охорони на стадії проведення геологорозвідувальних робіт варто проводити на об'єктах що знаходяться в детальній розвідці і по яких готуються матеріали підрахунку запасів мінеральних вод для надання в ДКЗ України. Вибір об'єктів для нагляду варто робити на основі пооб'єктних планів геологорозвідувальних організацій. Під час перевірки дотримання вимог з геологічного вивчення родовищ мінеральних вод необхідно керуватися вимогами ст.56 Кодексу України про надра і Проектом геологорозвідувальних робіт. Особливу увагу приділити дотриманню встановленого законодавством порядку надання надр у користування; наявності ліцензії на вид діяльності в геологорозвідувальній організації; раціональному видобутку використанню й утилізації мінеральних вод при відкачках; недопущенню шкідливого впливу бурових робіт на схоронність запасів корисної копалини; дотриманню проектних рішень при розвідці родовищ а також питанням розміщення розвідувальних свердловин їх конструкції способу буріння термінам дослідних відкачок і забезпеченості їх технічними засобами виконанню заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Необхідно приділяти увагу питанням консервації і ліквідації свердловин. Також мати на увазі те що спостережні свердловини буряться найменшим діаметром але з розрахунком можливості установки фільтрів у водоприймальній частині; діаметри розвідувальних свердловин визначаються з розрахунком проведення з них дослідних відкачок; діаметри розвідувальних свердловин призначених для наступної передачі в експлуатацію повинні відповідати проектним діаметрам експлуатаційних свердловин. Конструкція свердловин і способи буріння повинні передбачати можливість окремого випробування водоносних горизонтів а при мінливості по вертикалі проникненості водовміщуючих порід і хімічного складу мінеральних вод окремих їх зон. III. Узгодження спеціальних дозволів на користування надрами При узгодженні спеціальних дозволів на користування надрами заявнику органи Держпромгірнагляду зобов'язані керуватися вимогами пропонованими до розробки родовищ мінеральних вод і перевіряти: наявність затверджених запасів корисної копалини в ДКЗ України на ділянку надр на яку отримується спеціальний дозвіл на користування надрами вимога ст.45 Кодексу України про надра ; наявність фахівців з виконання обов'язків надрокористувача в частині геологічного вивчення родовища при його експлуатації вимога ст. 24 р.2 п.2 Кодексу України про надра ; наявність об'єкта експлуатації свердловин і документів що підтверджують приналежність свердловин заявнику технічний стан об'єктів експлуатації; наявність технічного персоналу з обслуговування свердловин і його навченість у випадку виконання робіт сторонньою організацією - наявність договору спроможність “виконавця” виконувати роботи з експлуатації свердловин; наявність споживачів заводи розливу санаторії бювети для цільового використання мінеральної води. При цьому особливу увагу приділити такому питанню: чи призведе зміна власності до порушення режиму функціонування свердловин з водопостачання санаторно-курортних установ погіршення якості мінеральної води умов надання послуг населенню? Також при узгодженні виставляються особливі умови які стосуються конкретних питань що вимагають рішення на даному родовищі. IV. Контроль за дотриманням встановленого порядку передачі розвіданих родовищ мінеральних вод для промислового освоєння Своєчасна перевірка дотримання порядку передачі родовищ корисних копалин для промислового освоєння забезпечує попередження фактів передачі родовищ мінеральних вод або їх ділянок із незакінченим комплексом необхідних геологічних і гідрогеологічних робіт з недостатньо повною і недостовірною оцінкою запасів мінеральних вод а також з недостатніми геологічними та іншими матеріалами. На родовищах мінеральних вод намічених до передачі для промислового освоєння має бути закінчений цілком необхідний комплекс геологорозвідувальних робіт і виконані наступні вимоги визначені Порядком передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого1995 р. №114: оформлений спеціальний дозвіл на користування надрами; промислові запаси мінеральних вод затверджені в ДКЗ України; ліквідовані у встановленому порядку розвідувальні свердловини; акт технічного стану експлуатаційних і спостережних свердловин оголовків свердловин обладнаних запірною арматурою; виконані рекомендації ДКЗ у частині оцінки запасів мінеральних вод оформлені довідкою; збережені в належному вигляді наземні центри і знаки геодезичної опорної мережі й знімального обґрунтування. До матеріалів підрахунку запасів має бути доданий висновок Одеського науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії Мінздраву України про кондиції на розвідані мінеральні води а також довідка від організації якій передаються запаси про потрібну кількість мінеральних вод. Для передачі розвіданого родовища утворюється міжвідомча комісія до складу якої входить і представники гірничого нагляду. Беручи участь у роботі міжвідомчої комісії з приймання-передачірозвіданого родовища в промислове освоєння варто вимагати щоб комісія свою роботу проводила безпосередньо на прийнятому об'єкті а встановлені порушення оформляти як розпорядження геологорозвідувальної організації. Передача родовища мінеральних підземних вод оформляється актом до якого додаються довідки протоколи описи та інші документи зазначені вище. V. Порядок узгодження технологічних схем розробки родовищ мінеральних вод і планів відбору і використання мінеральних вод Проекти технологічні схеми розробки родовищ мінеральних вод і складені на їх основі щорічні плани відбору і витрат мінеральної води до свого затвердження згідно з вимогами ст.51 Кодексу України про надра підлягають узгодженню з Держпромгірнаглядом і Міністерством охорони навколишнього природного середовища. Технологічні схеми розробки надаються на узгодження проектними організаціями а щорічні плани відбору і витрат мінеральних вод – організаціями що безпосередньо здійснюють експлуатацію родовищ. Технологічні схеми розробки родовищ мінеральних вод визначають: необхідну кількість експлуатаційних спостережних та резервних свердловин; способи каптажу системи перекачування транспортування і попередньої переробки мінеральних вод стабілізація розбавлення підігрів охолодження та інші методи ; комплекс заходів з безперебійного забезпечення мінеральними водами всіх споживачів; порядок та строки зберігання видобутих мінеральних вод; нормативи втрат мінеральних вод при їх видобутку транспортуванні та використанні. Під час розгляду наданих на узгодження технологічних схем розробки родовищ мінеральних вод необхідно приділити особливу увагу розділу «Система розробки родовища мінеральних вод». У цьому розділі повинен бути чітко встановлений спосіб і оптимальний режим експлуатації свердловин що визначаються конкретними гідрогеологічними умовами родовища кількістю затверджених запасів мінеральних вод і потреб у ній водокористувача. Необхідно звернути увагу на виконання рекомендацій з експлуатації Протоколу затвердження запасів мінеральних вод ДКЗ України. Режим експлуатації свердловин може бути безупинним цілодобовим або переривчастим крановим але в будь-якому випадку забір мінеральної води не повинен перевищувати затверджені запаси і відповідати потрібній кількості. Варто мати на увазі що у всіх випадках коли це можливо в гідрогеологічному і технічному відношенні розробка родовищ мінеральних вод повинна здійснюватися за режиму самовиливу оскільки це дає змогу зберегти природний склад і властивості мінеральних вод. Переривчаста кранова експлуатація свердловин у режимі самовиливу допускається якщо доведено що кондиції мінеральних вод у цьому випадку не змінюються. Якщо розробка родовищ мінеральних вод у режимі самовиливу неможлива то може застосовуватися режим примусового водовідбору відкачки різними насосами . У цих випадках необхідно звертати увагу на відповідність продуктивності закладеного в технологічну схему насосного устаткування реальної продуктивності експлуатаційних свердловин. При експлуатації свердловин з газонасиченими водами примусовим водовідбором повинні бути передбачені заглибні насоси причому обов'язковою умовою при цьому є занурення насосів на глибину більшу за глибину прояву у воді газової фази. У рекомендаціях з організації і проведення раціональної розробки родовищ мінеральних вод обов'язково має бути передбачено каптажування всіх природних виходів мінеральних вод і облаштування свердловин спеціальними оголовками що задовольняють наступні вимоги: нормальна експлуатація свердловин при різних режимах; стійкість матеріалів оголовків до корозійної дії мінеральних вод; зручність ведення спостережень за режимом мінеральних вод; можливість вільного проникнення в стовбур свердловини з мінімальним демонтажем оголовка і його вузлів у разі потреби його ремонту; передбачена при необхідності установка ємкостей годинного чи добового запасу води. Крім того в цьому розділі має бути передбачено будівництво надкаптажних споруд і рекомендації з їх конструкції. Тут же повинні бути рекомендації з установки контрольно-вимірювальної апаратури й автоматизації вимірів параметрів режиму родовища мінеральних вод відбір води тиск температура . Технологічною схемою повинно бути передбачено програму режимних спостережень у якій наводиться перелік всіх об'єктів спостережень контрольованих показників режиму дебіт води і газу статичний і динамічний рівні температура хімічний склад тощо частота і терміни спостережень кількість і види хіманалізів частота відбору проб на баканаліз тощо . Під час розгляду й узгодження технологічних схем розробки родовищ мінеральних вод варто мати на увазі що: конструкції експлуатаційних свердловин повинні забезпечувати довготривалість і надійний відбір мінеральних вод у такій кількості що відповідає затвердженим запасам а також збереження природних властивостей мінеральних вод; кожен тип мінеральних вод у межах родовища що розробляється або його ділянки повинен виводитися мінімальною кількістю свердловин але не менше двох для слабко захищених горизонтів з яких одна може бути резервною у разі ремонту чи заміни основної експлуатаційної свердловини; для глибоких свердловин з надійними гідрогеологічними умовами розробки родовищ мінеральних вод буріння дублерів є необов'язковим; кожна каптажна свердловина повинна виводити тільки один тип мінеральної води; стан каптажу й обсадних колон повинен унеможливлювати будь які витоки мінеральної води; внутрішній діаметр експлуатаційної колони труб свердловини має забезпечувати оптимальні умови водовідбору залежно від конкретних умов самовилив газліфт примусова відкачка а у випадку нестійкості експлуатаційного інтервалу водоносного горизонту в свердловину спускають фільтр конструкція якого повинна унеможливлювати потрапляння у свердловину часток гірничих порід; при каптажі агресивних стосовно металу мінеральних вод у першу чергу вуглекислих сульфідних ропних експлуатаційні колони каптажних свердловин повинні бути виготовлені з антикорозійних матеріалів нержавіючої сталі вініпласту тощо ; для всіх обсадних колон має бути передбачено обов'язкову цементацію за колонного простору від башмака до устя. Під час узгодження щорічних планів відбору і витрат мінеральної підземної води органам Держпромгірнагляду повинні надаватися наступні матеріали: план відбору і витрати мінеральних вод розроблений на підставі технологічної схеми і розписаний по місяцях і свердловинах з додатком необхідних розрахунків що обґрунтовують потребу в мінеральних водах організацій підприємств та установ; графічна схема розташування експлуатаційних спостережних і резервних свердловин із зазначенням їх номерів і основних експлуатаційних параметрів дебітів мінералізації тисків тощо а також інших бальнеотехнічних споруд які беруть участь у розробці і використанні мінеральних вод. До плану відбору і витрати мінеральних вод додається пояснювальна записка в якій наводяться короткі дані щодо технологічної схеми розробки родовища технічного стану свердловин та інших надкаптажних споруд про стан режиму родовища за останні 3-5 років зведення про втрати мінеральних вод за минулий рік і характеристика причин їх утворення а також проведені й намічені заходи з поліпшення стану розробки родовища і зменшення втрат мінеральних вод у процесі транспортування збереження і використання. Під час розгляду щорічних планів відбору і витрат мінеральних вод необхідно забезпечити наступне: дотримання затверджених технологічних схем розробки родовищ мінеральних вод; застосування раціональних методів і способів видобутку мінеральних вод що забезпечують захоплення на глибині і виведення на поверхню мінеральних вод з максимально можливим дебітом напором; збереження їх природного хімічного складу і фізичних властивостей; відбір мінеральних вод у кількості що не перевищує затверджених у ДКЗ України експлуатаційних запасів й відповідно до потреби в них споживача; скорочення невиправданих втрат мінеральних вод і своєчасне виконання заходів спрямованих на поліпшення стану розробки родовищ; недопущення псування і передчасного виснаження родовища мінеральних вод що розробляється. Під час перевірки розрахунків потреби організацій установ і підприємств у мінеральних водах варто мати на увазі що для наповнення однієї ванни потрібно 300 літрів води з урахуванням її ополаскування а норми витрат мінеральних вод при розливі встановлюються в кожному окремому випадку відповідним техніко-економічним розрахунком наведеним у проекті підприємства. VI. Порядок узгодження дозволу на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення Порядок видачі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. №459 визначає узгодження органів Держпромгірнагляду у випадку користування гідромінеральними ресурсами а також при видачі гірничих відводів на розробку мінеральних ресурсів. Під час узгодження умов спеціального використання природних ресурсів органам Держпромгірнагляду необхідно в першу чергу звертати увагу на наявність повного пакета документів на користування надрами: ліцензії на користування надрами проекту розробки родовища акта гірничого відводу; наявність затверджених запасів корисної копалини в ДКЗ України відповідність затверджених запасів мінеральних вод їх кількості; наявність акта передачі родовища в експлуатацію; наявність затверджених проектів зон санітарної охорони а також виконання надрокористувачем раніше виданих розпоряджень органів Держпромгірнагляду. VII. Розгляд проектів гірничих відводів. Основним документом для розгляду проектів гірничих відводів для розробки родовищ мінеральних вод є Положення про порядок надання гірничих відводів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 59 а також матеріали підрахунку запасів мінеральних вод з протоколом ДКЗ України. Гірничі відводи можуть надаватися підприємствам і громадянам тільки за наявності в них спеціального дозволу на користування надрами а також затвердженого у встановленому порядку проекту технологічної схеми розробки родовища корисної копалини. При зміні користувача надр чи реорганізації підприємства переоформляються акт про надання гірничого відводу і напис на копії топографічного плану. Під час розгляду проектів гірничих відводів для розробки родовищ мінеральних вод особливу увагу потрібно приділяти правильності визначення меж гірничих відводів які мають базуватися на результатах гідрогеологічного вивчення родовищ і визначаються розрахунковим шляхом територіальними геологічними організаціями за встановленими методиками для конкретного виду родовища з урахуванням складності його геологічної будівлі. Межі гірничого відводу визначаються: для всього родовища якщо один надрокористувач - контуром підрахунку промислових запасів оцінених у ДКЗ; для окремих свердловин у межах одного родовища для декількох надрокористувачів – межі гірничого відводу визначаються розрахунковим шляхом по межі нульового струму води для окремих свердловин з урахуванням дозволеного відбору води що відповідає другій зоні санітарної охорони водного об'єкта; у разі якщо межі нульового струму свердловин межі гірничих відводів перетинаються то межа між ними визначається умовно по лінії що з'єднує дві точки перетинання кіл меж гірничих відводів при цьому актами гірничих відводів визначається спільна відповідальність надрокористувачів за раціональний видобуток мінеральних вод та охорону родовища що розробляється при цьому відбір води регулюється затвердженими планами і контролюється інспектором гірничого нагляду. VIII. Контроль за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і їх охороною Безпосередній контроль за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і їх охороною здійснюється шляхом систематичних обстежень підконтрольних підприємств і організацій що розробляють родовища мінеральних вод. Періодичність перевірок встановлюється начальником інспекції за планами що складаються з урахуванням аналізу наглядової діяльності інспектора на підконтрольних підприємствах. Під час проведення обстежень необхідно перевіряти наявність: Статуту підприємства зареєстрованого у райдержадміністрації. Посвідчення про державну реєстрацію підприємства. Довідки про внесення в єдиний державний реєстр підприємств. Геологічних матеріалів із протоколом твердження запасів мінеральних вод у ДКЗ України. Вимога ст.45 56 п.1 Кодексу України про надра. Спеціального дозволу на користування надрами. Вимога ст.16 Кодексу України про надра. Ліцензії на вид господарської діяльності – пошук розвідка родовищ корисних копалин і на видобування корисних копалин із родовищ що мають загальнодержавне значення. Вимога ст.9 п.1 і п.5 Закону про ліцензування окремих видів господарської діяльності. Технологічної схеми розробки родовища. Вимога ст.51 Кодексу України про надра. Акта гірничого відводу. Вимога ст.17 19 Кодексу України про надра. Дозволу на спеціальне водокористування. Вимога ст.48 Водного кодексу України. Проекту зон санітарної охорони родовища. Вимога ст.93 Водного кодексу України розділу 6 Закону України «Про курорти». Паспорта надкаптажної споруди. Вимога п. 4.16 Правил розробки й охорони родовищ лікувальних мінеральних вод. Акта передачі родовища для промислового освоєння. Вимога ст.40 Кодексу України про надра. Дозволу на початок робіт підприємства. Результати гідрогеологічного забезпечення робіт з: виконання програми режимних спостережень за обсягами і термінами з веденням відповідних журналів перевірки сталості дебетів напорів рівнів температури складу і властивостей мінеральної води даних аналізу річних і багаторічних спостережень за розробкою родовища; ведення журналу обліку видобутку води ПІД-11 ПІД-12 ; стану обліку і руху запасів по Ф-7 гр.; наявності і виконання заходів щодо проекту зон санітарної охорони; наявності і ведення річних звітів; стану виконання погоджених планів відбору і витрат мінеральних вод; контролю технічного стану надкаптажних споруд свердловин їх оголовків мінералопроводів накопичувальних резервуарів та інших бальнеотехнічних і гідротехнічних споруд наявність технічних паспортів на трубопроводи засувки тощо; наявність графіків поточного і капітальних ремонтів надкаптажних і бальнеотехнічних споруд; ведення журналів з перевірки технічного стану минералопроводів на предмет витоку вод - щорічні гідравлічні випробування щомісячний візуальний огляд; стан огородження першої зони санітарної охорони і стан території першої і другої зон санітарної охорони; дотримання вимог електробезпечності під час роботи електронасосного устаткування. ; забезпеченості надкаптажних споруд контрольно-вимірювальними приладами відповідно до проекту їх таріровка наявність паспортів технічної експлуатації приладів обліку. Під час обстеження території гірничого відводу звертати увагу на можливе ведення гірничих будівельних чи інших господарських робіт перевіряти наявність у працівників проектної і дозвільної документації на господарську діяльність а також вимагати виконання запроектованих заходів щодо охорони родовища мінеральних вод. Перед виїздом на намічений для обстеження об'єкт варто ознайомитися з геологічною гідрогеологічною і технічною документацією яка характеризує родовища мінеральних вод що розробляються і систему їх розробки; зі звітними даними які є в теруправліннях Держпромгірнагляду в територіальних геологічних організаціях а також з основними недоліками і недоглядами відзначеними в матеріалах попередніх перевірок. Після цього окреслюється головне завдання обстеження і складається чітка програма перевірки. Про перевірку повідомляється підприємство з проханням підготувати всі необхідні документи. У разі потреби за для детальнішого і ретельнішого розгляду окремих питань до участі в перевірці доцільно залучати різних фахівців гідрогеологів курортологів представників санепідемнагляду . За результатами обстеження складаються і видаються надрокористувачу приписи для обов'язкового виконання.