ДБН В.2.5-27-2006

ДБН В.2.5-27-2006 Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Інженерне обладнання будинків і споруд ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ БУДИНКІВ І СПОРУД ДБН В.2.5-27-2006 Мінбуд України Київ 2006 РОЗРОБЛЕНІ ВАТ "КИЇВПРОМЕЛЕКТРОПРОЕКТ" Божко В.М. канд.техн.наук – керівник розробки; Мозирський В.І. канд.техн.наук –відповідальний виконавець За участі: ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ 3 НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Бабійчук В.М. Плєтньов В.А. ТОВ ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРИК УКРАЇНА Лободін М.О. ТОВ ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ Гончаров А.В. Солоний Я.В. ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯМ АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИХ ТА ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ БУДИНКІВ І СПОРУД МІНБУДУ УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНІ Наказом Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 і введені в дію цим же наказом з 1 жовтня 2006 р. ВВЕДЕНІ ВПЕРШЕ ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ БУДИНКІВ І СПОРУД ДБН В.2.5-27-2006 Введені вперше 1 ВСТУП Вимоги даних державних будівельних норм є обов'язковими для усіх підприємств організацій і фізичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності. У даних Нормах наведені вимоги до виконання та вживання заходів щодо захисту людей і тварин від дотику до струмоведучих частин якщо пошкодження в електроустановках низької напруги будинків і споруд відсутні захист від прямого дотику а також у випадках дотику до відкритих провідних частин при наявності пошкодження в цих електроустановках захист у разі непрямого дотику . Крім того наведені вимоги до заходів захисту людей і електрообладнання у зазначених електроустановках при замиканні на землю на стороні високої напруги живильної трансформаторної підстанції а також до вибору і монтажу елементів заземлювальних пристроїв і захисних провідників виконання яких забезпечує ефективність захисту від ураження електричним струмом. Вимоги даних Норм слід застосовувати в електроустановках будинків і стаціонарних споруд які проектуються будуються і реконструюються такого призначення: - житлових що зазначені в ДБН В.2.2-15; - адміністративних і побутових що зазначені в СНиП 2.09.04; - громадських що наведені у додатку А ДБН В.2.2-9; - промислових підприємств і підприємств аграрного комплексу; - навчальних закладів що зазначені в ДБН В.2.2-3; - дитячих дошкільних закладів що зазначені в ДБН В.2.2-4; - закладів охорони здоров'я що зазначені в ДБН В.2.2-10; - культурних культурно-видовищних і спортивних закладів. В електроустановках які частково реконструюються вимоги даних Норм повинні виконуватися лише в тих частинах електроустановок які підлягають реконструкції. У діючих електроустановках для приведення заходів захисту від ураження електричним струмом у відповідність з положенням даних Норм рекомендується виконувати модернізацію існуючих заходів захисту. Для спеціальних електроустановок або спеціальних частин електроустановок наприклад будмайданчиків пересувних тимчасових деяких медичних об'єктів а також розташованих у вибухонебезпечних пожежонебезпечних або стиснених зонах плавальних басейнах приміщеннях ванних душових саун для утримання тварин тощо вимоги даних Норм можуть бути уточнені і доповнені нормативними документами які стосуються цих електроустановок або їхніх частин. Перелік нормативних документів на які є посилання в цих Нормах наведений у додатку А. Терміни що використані в даних Нормах та їх визначення наведені в додатку Б. Вимоги даних Норм у значній мірі узгоджені з положеннями останніх видань комплексу стандартів Міжнародної електротехнічної комісії ІЕС 60364 "Електроустановки будівель". Інформація про відповідність даних Норм стандартам Міжнародної електротехнічної комісії наведена у додатку В. 2 ЗАХИСТ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ВІД ПРЯМОГО ДОТИКУ І У РАЗІ НЕПРЯМОГО ДОТИКУ 2.1 Основні положення 2.1.1 В електроустановках будинків і споруд повинен бути забезпечений захист людей та тварин від ураження електричним струмом як у разі відсутності пошкодження в електроустановці так і у разі його наявності шляхом застосування: - поєднання одного із заходів захисту від прямого дотику які зазначені в 2.1.2а і 2.1.2б принаймні з одним із заходів захисту у разі непрямого дотику які зазначені в 2.1.3а 2-1.3в див. також 2.1.4 та 2.3.1.7 2.1.3г 2.1.3д і 2.1.3е або - заходу захисту який поєднує в собі захист від прямого дотику і захист у разі непрямого дотику див. 2.1.4 або - в деяких випадках див. 2.1.7 тільки заходів захисту від прямого дотику що зазначені в 2.1.2г і 2.1.2д. Посилення захисту від ураження електричним струмом може бути здійснене шляхом застосування додаткового заходу захисту за допомогою пристроїв захисного вимикання що керуються диференційним струмом ПЗВ . Вимоги до виконання цього додаткового заходу захисту в деяких випадках його застосування є обов'язковим наведені в 2.5. 2.1.2 Як заходи захисту від прямого дотику слід застосовувати див. також 2.1.7 : а принаймні основну ізоляцію струмоведучих частин див. 2.2.1 ; б огорожі або оболонки див. 2.2.2 ; в наднизьку напругу систему наднизької напруги БННН або систему захисної наднизької напруги ЗННН  – див. 2.3.1 якщо виконуються вимоги до значень наднизької напруги які наведені в 2.3.1.7; г бар'єри див. 2.2.3 ; д розміщення поза зоною досяжності див. 2.2.4 . 2.1.3 Як заходи захисту у разі непрямого дотику слід застосовувати див. також 2.1.6 : а автоматичне вимикання живлення див. 2.4.1 ; б обладнання класу II за ГОСТ 12.2.007.0 подвійну або посилену ізоляцію – див. 2.4.2 ; в наднизьку напругу систему БННН або ЗННН – див. 2.3.1 або систему функціональної наднизької напруги ФННН  – див. 2.1.5 і 2.3.2 ; г ізолюючі непровідні приміщення зони площадки див. 2.4.3 ; д незаземлену систему місцевого зрівнювання потенціалів див. 2.4.4 ; е електричне відокремлення кіл див. 2.4.5 . 2.1.4 Як захід захисту який поєднує в собі захист від прямого дотику і захист у разі непрямого дотику слід застосовувати: - обладнання класу II; - систему БННН або ЗННН якщо виконуються вимоги до значення наднизької напруги які наведені в 2.3.1.7. 2.1.5 Система ФННН може бути застосована як захід захисту у разі непрямого дотику коли за умовами експлуатації функціювання для живлення електроустановки використовується наднизька напруга але виконання вимог до системи БННН або ЗННН неможливе або викликає значні труднощі див. примітку і застосування останніх не є необхідним. Примітка. Таке положення може мати місце наприклад якщо в колі є електрообладнання яке не забезпечує достатній рівень ізолювання від кіл більш високої напруги трансформатори реле контактори тощо . 2.1.6 Заходи захисту у разі непрямого дотику шляхом автоматичного вимикання живлення використання обладнання класу II див. також 2.4.2.2 електричного відокремлення кіл у разі живлення одного електроприймача від окремого незаземленого джерела живлення використання системи БННН або ЗННН можуть бути застосовані як правило в усіх електроустановках будинків і споруд та їх частинах незалежно від зовнішніх умов. У деяких спеціальних електроустановках вимоги до зазначених заходів захисту можуть бути уточнені нормативними документами які стосуються цих електроустановок. Ізолюючі приміщення зони площадки а також незаземлена система місцевого зрівнювання потенціалів і електричне відокремлення кіл у разі живлення одним незаземленим джерелом живлення двох або більше електроприймачів можуть вважатися заходами захисту у разі непрямого дотику лише в електроустановках які для забезпечення недопущення неприйнятних змін в цих електроустановках знаходяться під наглядом кваліфікованого персоналу. 2.1.7 Заходи захисту від прямого дотику шляхом ізоляції струмоведучих частин або застосування огорож і оболонок як правило можуть бути застосовані в усіх електроустановках і їхніх частинах незалежно від зовнішніх умов. У певних спеціальних електроустановках вимоги до зазначених заходів захисту можуть бути уточнені нормативними документами які стосуються цих електроустановок. Бар'єри та розміщення поза зоною досяжності можуть вважатися заходами захисту від прямого дотику лише в електроустановках які доступні тільки для кваліфікованого персоналу й експлуатуються цим персоналом. При застосуванні бар'єрів або розміщення поза зоною досяжності наявність в електроустановці заходів захисту у разі непрямого дотику не є обов'язковою. 2.1.8 Заходи захисту у разі непрямому дотику які вживаються можуть не охоплювати такі частини обладнання будинків і споруд: - металеві кріпильні деталі ізоляторів повітряних настінних ліній живлення і металеві частини які приєднані до цих деталей якщо вони розміщені поза зоною досяжності; - сталеву арматуру залізобетонних опорних конструкцій якщо ця арматура схована недоступна ; - відкриті провідні частини вірогідність контакту яких з тілом людини через невеликі розміри цих частин не більше 50 мм х 50 мм або специфіки їх розміщення мала а приєднання до них захисного провідника викликає труднощі або є ненадійним наприклад болти заклепки скоби для кріплення кабелів фірмові дощечки обрізки труб механічного захисту кабелів у місцях їх переходу крізь стіни і перекриття коробки прихованих електропроводок тощо ; - корпуси або інші металеві оболонки обладнання класу II. 2.1.9 Заходи захисту від ураження електричним струмом можуть бути здійснені при виготовленні електрообладнання або в процесі монтажу електроустановки а також частково при виготовленні і частково в процесі монтажу. 2.1.10 У різних частинах електроустановки або для різного електрообладнання електроустановки можуть бути вжиті різні заходи захисту від ураження електричним струмом. 2.1.11 Якщо у разі вживання одного заходу захисту деякі вимоги не можуть бути повністю виконані і через це вживаються кілька заходів кожен з них не повинен знижувати ефективність інших. 2.1.12 У спеціальних електроустановках або в їх частинах наприклад таких що знаходяться у приміщеннях з підвищеною вологістю згідно з вимогами нормативних документів які стосуються цих електроустановок або їх частин може бути потрібним застосовувати специфічні заходи захисту. 2.1.13 Здійснення заходів захисту від ураження електричним струмом повинно бути виконане таким чином щоб були додержані вимоги СН 3077 ДСН 3.3.6.037 ДСНіП 239 СН 3206 ГОСТ 12.1.002. 2.1.14 Повинні бути вжиті заходи щодо забезпечення захисту людей і електрообладнання в електроустановках низької напруги будинків і споруд у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної трансформаторної підстанції див. розділ 3 . 2.2 Заходи захисту тільки від прямого дотику 2.2.1 Основна ізоляція струмоведучих частин Основна ізоляція призначена для запобігання будь-якому контакту із струмоведучими частинами. 2.2.1.1 Струмоведучі частини повинні бути повністю покриті ізоляцією яка може бути усунена тільки шляхом руйнування. 2.2.1.2 Ізоляція струмоведучих частин електрообладнання повинна відповідати стандартам або технічним умовам на це електрообладнання. 2.2.2 Огорожі або оболонки Огорожі і оболонки призначені для запобігання будь-якому контакту із струмоведучими частинами. 2.2.2.1 У разі застосування огорож або оболонок як заходу захисту від прямого дотику струмоведучі частини повинні бути вміщені в оболонки або розташовані за огорожами якими забезпечується ступінь захисту принаймні ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254 окрім випадків коли більші отвори щілини потрібні для заміни частин електрообладнання певні типи патронів роз'ємних пристроїв плавких запобіжників або необхідні для забезпечення нормальної роботи електрообладнання. У зазначених випадках отвори щілини повинні бути малими настільки наскільки це дозволяє заміна частин електрообладнання або забезпечення його нормальної роботи. Крім того повинні бути вжиті всі можливі заходи для запобігання ненавмисному дотику до струмоведучих частин людей і домашніх тварин та забезпечено наскільки це можливо щоб люди були попереджені про можливість дотику до струмоведучих частин через отвори щілини і небезпеку навмисного дотику. 2.2.2.2 Легкодоступні горизонтальні зовнішні поверхні огорож і оболонок повинні забезпечувати ступінь захисту принаймні IPXXD або ІР4Х за ГОСТ 14254. 2.2.2.3 Огорожі і оболонки повинні бути надійно закріплені а також мати достатню міцність для забезпечення необхідного довготривалого захисту і надійного відокремлення струмоведучих частин у нормальних умовах роботи електрообладнання з врахуванням можливих зовнішніх впливів у процесі експлуатації. 2.2.2.4 Зняття огорожі або розкриття оболонки чи її частини повинно бути можливим тільки: - за допомогою ключа чи спеціального інструмента або - після вимкнення живлення струмоведучих частин що розташовані за огорожею чи вміщені в оболонку вмикання якого можливе тільки після заміни або відновлення огорожі чи оболонки або - якщо для запобігання контакту із струмоведучими частинами установлена проміжна огорожа яка забезпечує ступінь захисту принаймні ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254 і може бути знята тільки за допомогою ключа чи спеціального інструмента. 2.2.2.5 Якщо за огорожею або оболонкою знаходиться електрообладнання яке може зберігати електричний заряд після вимкнення цього електрообладнання від джерела живлення наприклад конденсатори для запобігання небезпечному дотику до нього повинен бути виконаний попереджувальний напис. Конденсатори з невеликою ємністю наприклад ті що використовуються для гашення дуги затримки спрацювання реле тощо не вважаються такими що зберігають небезпечний електричний заряд після вимкнення живлення. Примітка. Дотик не вважається небезпечним якщо статична напруга на електрообладнанні після вимкнення живлення знижується за час до 5 с до величини яка менша 120 В. 2.2.3 Бар'єри Бар'єри призначені для запобігання випадковому контакту з провідними частинами які знаходяться під напругою але не виключають можливості дотику до цих частин у разі навмисного подолання обходу бар'єрів див. також 2.1.7 . 2.2.3.1 Бар'єри повинні перешкоджати: - ненавмисному наближенню до струмоведучих частин; - ненавмисному дотику до струмоведучих частин у процесі експлуатації електрообладнання. 2.2.3.2 Бар'єри можуть бути зняті без використання ключа або інструмента але вони повинні бути закріплені так щоб їх неможливо було усунути ненавмисно. 2.2.4 Розміщення поза зоною досяжності Захист шляхом розміщення поза зоною досяжності призначений для запобігання ненавмисному дотику до струмоведучих частин див. також 2.1.7 . 2.2.4.1 У разі вживання заходу захисту шляхом розміщення поза зоною досяжності частини з різними потенціалами що є доступними одночасному дотику не можуть бути розміщені всередині зони досяжності розміри якої наведені на рисунку 2.1. Рисунок 2.1 – Зона досяжності Примітка. Вважається що одночасний дотик є неможливим у всіх випадках коли частини знаходяться на відстані більше 2 5м одна від одної. 2.2.4.2 Якщо простір де звичайно знаходяться люди обмежений в горизонтальному напрямку перешкодою наприклад поручнем або сіткою що забезпечує ступінь захисту менше ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254 межа зони досяжності повинна визначатися починаючи від цієї перешкоди. У вертикальному напрямку розмір зони досяжності становить 2 5 м і при цьому не враховуються ніякі проміжні перешкоди що забезпечують ступінь захисту менше ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254. Примітка. Зазначені в 2.2.4.1 і 2.2.4.2 габарити зони досяжності запобігають безпосередньому дотику до струмоведучих частин голими руками без врахування предметів які можуть знаходитися у руках людини наприклад інструменту драбин тощо. 2.2.4.3 У місцях де звичайно переносяться громіздкі і довгі провідні предмети відстані що зазначені в 2.2.4.1 та 2.2.4.2 повинні бути збільшені з врахуванням розмірів цих предметів. 2.3 Заходи захисту із застосуванням наднизької напруги системи БННН ЗННН і ФННН 2.3.1 Системи безпечної наднизької напруги БННН і захисної наднизької напруги ЗННН 2.3.1.1 При використанні системи БННН або ЗННН захист у разі непрямого дотику вважається забезпеченим якщо: - номінальна напруга не перевищує максимального допустимого значення наднизької напруги; - джерело живлення є одним із джерел що зазначені в 2.3.1.2; - виконуються вимоги до улаштування кіл систем БННН і ЗННН див. 2.3.1.3 – 2.3.1.6 . Як максимальне допустиме значення наднизької напруги звичайно приймається величина 50 В для змінного струму діюче значення і 120 В для постійного струму. Для спеціальних електроустановок зазначені величини можуть бути знижені нормативними документами які стосуються цих електроустановок наприклад до значень 25 В для змінного струму і 60 В для постійного струму. Примітка 1. До постійного струму умовно відноситься також слабопульсуючий випрямлений струм зі змістом пульсацій не більше 10% діючого значення. Амплітудне значення напруги цього струму в системах БННН і ЗННН повинно бути не більше 140 В при номінальній напрузі електроустановки 120 В та 70 В при номінальній напрузі 60 В. Примітка 2. У системах БННН і ЗННН постійного струму з акумуляторними батареями зарядна напруга і напруга на виводах батареї при невеликому навантаженні можуть незначно перевищувати її номінальну напругу на величину яка визначається типом батареї наднизької напруги . Таке перевищення не викликає необхідності приймати будь-які додаткові захисні заходи. Примітка 3. Якщо кола системи БННН або ЗННН живляться від мережі більш високої напруги через обладнання яке не відповідає вимогам що зазначені в 2.3.1.2 але забезпечує просте електричне відокремлення кіл захист від ураження електричним струмом може бути забезпечений виконанням вимог які наведені в 2.3.2 для системи ФННН. 2.3.1.2 Як джерело живлення кіл в яких захист від ураження електричним струмом забезпечується шляхом застосування системи БННН або ЗННН можуть бути використані: - стаціонарний безпечний розділовий трансформатор що відповідає вимогам ДСТУ 3225; - джерело живлення яке забезпечує рівень безпеки що є рівноцінним рівню зазначеного безпечного розділового трансформатора наприклад мотор-генератор з ізоляцією обмоток яка є еквівалентною ізоляції цього трансформатора ; - електрохімічне джерело живлення наприклад акумуляторна батарея або інше незалежне від кіл з більш високим значенням напруги джерело наприклад дизель-генератор ; - виготовлений згідно з відповідним стандартом або технічними умовами електронний пристрій в якому передбачені заходи що забезпечують навіть у випадку внутрішнього пошкодження неможливість підвищення напруги на вихідних затискачах пристрою вище максимального значення наднизької напруги. Допускається більш високе значення напруги на вихідних затискачах пристрою якщо у випадку контакту з струмоведучою частиною або замикання між струмоведучою частиною та відкритою провідною частиною забезпечується негайне зниження цієї напруги до безпечної величини; Примітка 1. Прикладами таких пристроїв є обладнання для випробувань ізоляції і пристрої контролю. Примітка 2. У випробуваннях для визначення можливості використання пристроїв які мають на вихідних затискачах напругу що перевищує максимальне значення наднизької напруги слід застосовувати вольтметри з внутрішнім опором не менше 3000 Ом. - пересувне джерело наприклад безпечний розділовий трансформатор чи мотор- генератор улаштування якого відповідає вимогам до захисту від ураження електричним струмом шляхом застосування обладнання класу II див. 2.4.2 . 2.3.1.3 Кола систем БННН і ЗННН повинні мати: - принаймні просте електричне відокремлення від інших кіл систем БННН і ЗННН; - захисне електричне відокремлення від струмоведучих частин інших кіл що не належать до систем БННН і ЗННН подвійна чи посилена ізоляція основна ізоляція із захисним екрануванням яке відповідає найбільшій напрузі що має місце у відокремлених колах. Кола системи БННН повинні мати принаймні основну ізоляцію між струмоведучими частинами і землею. Кола системи ЗННН і або відкриті провідні частини цих кіл можуть бути заземлені. Примітка 1. Особливо важливим є надійне захисне електричне відокремлення між струмоведучими частинами такого електрообладнання як реле контактори тощо і частинами кола більш високої напруги або кола системи ФННН. Примітка 2. Заземлення кола системи ЗННН може бути виконане шляхом його приєднання до землі або заземленого захисного провідника всередині джерела живлення. 2.3.1.4 Захисне електричне відокремлення провідників електропроводок кіл систем БННН і ЗННН від струмоведучих частин інших кіл які мають принаймні основну ізоляцію може бути досягнено шляхом виконання одної із таких умов: - провідники кіл систем БННН і ЗННН у доповнення до основної ізоляції оточені неметалевою огорожею або ізолюючою оболонкою; - провідники кіл систем БННН і ЗННН відокремлені від провідників кіл більш високої напруги заземленим провідним екраном або заземленою металевою огорожею; - провідники кіл систем БННН і ЗННН які разом з провідниками кіл більш високої напруги входять до складу багатожильного кабелю або іншого групового провідника мають ізоляцію що відповідає рівню найбільшої напруги який має місце в спільній електропроводці; - електропроводка інших кіл виконана згідно з 2.4.2.12; - електропроводка кіл систем БННН і ЗННН і електропроводка інших кіл прокладені по різних трасах фізичне відокремлення . 2.3.1.5 Вилки та штепсельні розетки кіл систем БННН і ЗННН повинні відповідати таким вимогам: - вилки кіл систем БННН і ЗННН не повинні входити в штепсельні розетки які призначені для кіл інших напруг; - штепсельні розетки кіл систем БННН і ЗННН не повинні допускати вмикання вилок які призначені для кіл інших напруг; - вилки і штепсельні розетки кіл системи БННН не повинні мати контакт для приєднання захисного провідника. 2.3.1.6 Відкриті провідні частини кіл системи БННН не повинні бути з'єднані: - із землею; - із захисними провідниками або відкритими провідними частинами інших кіл. 2.3.1.7 У разі застосування системи БННН або ЗННН захист від прямого дотику повинен забезпечуватися: - ізоляцією яка відповідає вимогам 2.2.1 або - застосуванням огорож або оболонок які відповідають вимогам 2.2.2. Вжиття зазначених заходів захисту від прямого дотику не є обов'язковим у сухих приміщеннях якщо: - номінальна напруга кіл системи БННН не перевищує 25 В змінного струму або 60 В постійного струму; - номінальна напруга кіл системи ЗННН не перевищує 25 В змінного струму або 60 В постійного струму і відкриті провідні частини та або точки струмоведучих частин які заземлюються приєднані захисним провідником до головної заземлювальної шини. В усіх інших випадках вжиття зазначених заходів захисту від прямого дотику не є обов'язковим якщо номінальна напруга кіл системи БННН або ЗННН не перевищує 6 В змінного струму або 15 В постійного струму. Примітка. В нормативних документах які стосуються спеціальних електроустановок можуть бути наведені додаткові вимоги щодо вжиття заходів захисту від прямого дотику. 2.3.2 Система функціональної наднизької напруги ФННН 2.3.2.1 У разі застосування системи ФННН див. 2.1.5 захист від прямого дотику повинен бути забезпечений: - ізоляцією яка відповідає рівню напруги первинного кола джерела живлення або - використанням огорож або оболонок які відповідають вимогам 2.2.2. 2.3.2.2 Захист у разі непрямого дотику в колі системи ФННН повинен бути забезпечений з'єднанням відкритих провідних частин електрообладнання цього кола із захисним провідником первинного кола джерела живлення за умови що в первинному колі застосовується автоматичне вимикання живлення яке виконане відповідно з вимогами 2.4.1. 2.3.2.3 Вилки і штепсельні розетки кіл системи ФННН повинні відповідати таким вимогам: - вилки не повинні входити в штепсельні розетки які призначені для кіл інших напруг; - штепсельні розетки не повинні допускати вмикання вилок які призначені для кіл інших напруг; - штепсельні розетки повинні мати контакт для приєднання захисного провідника. 2.3.2.4 Джерело живлення кіл системи ФННН повинно бути або трансформатором із простим електричним відділенням кіл або таким джерелом яке застосовується для живлення кіл систем БННН і ЗННН див. 2.3.1.2 . Примітка. Якщо коло системи ФННН живиться від мережі більш високої напруги через таке обладнання як автотрансформатор потенціометр напівпровідниковий пристрій тощо це коло вважається частиною мережі живлення і в ньому повинні бути застосовані заходи захисту які використовуються у мережі живлення. 2.4 Заходи захисту у разі непрямого дотику в електроустановках в яких не застосовані системи БННН ЗННН і ФННН 2.4.1 Автоматичне вимикання живлення Автоматичне вимикання живлення призначене для недопущення патофізіологічного ефекту який може виникнути в результаті наявності напруги дотику визначеної величини і тривалості дії у разі пошкодження ізоляції в електроустановці. Вимоги до автоматичного вимикання живлення які наведені в даних Нормах розповсюджуються на електроустановки низької напруги змінного струму частотою від 15 до 1000 Гц та постійного струму див. також примітку 1 в 2.3.1.1 . Автоматичне вимикання живлення є найбільш розповсюдженим заходом захисту у разі непрямого дотику. 2.4.1.1 Якщо як захід захисту у разі непрямого дотику застосовується автоматичне вимкнення живлення необхідно виконати систему заземлення див. 2.4.1.3 і основну систему зрівнювання потенціалів див. 2.4.1.9 а також забезпечити координацію характеристик захисних пристроїв які здійснюють це вимикання та параметрів можливих кіл замикання на відкриті провідні частини або захисні провідники. При використанні автоматичного вимикання живлення як заходу захисту у разі непрямого дотику захист від прямого дотику повинен бути забезпечений основною ізоляцією або огорожами чи оболонками див. 2.1.1 . 2.4.1.2 Захисний пристрій який призначений для забезпечення автоматичного вимкнення живлення у разі замикання на відкриту провідну частину чи захисний провідник повинен виконати це вимикання так щоб обмежити в часі існування напруги дотику величина якої може перевищити значення допустимої напруги дотику. Нормовані значення допустимого часу автоматичного вимикання живлення залежно від типу системи заземлення і номінальної напруги електроустановки наведені в 2.4.1.13; 2.4.1.14; 2.4.1.18 і 2.4.1.25. Якщо для забезпечення автоматичного вимикання живлення використовуються ПЗВ див. 2.4.1.16; 2.4.1.19; 2.4.1.26 повинні бути також виконані вимоги що зазначені в 2.5.4. Примітка. Для звичайних неспеціальних електроустановок будинків і споруд допустимою напругою дотику вважається величина 50 В змінний струм та 120 В постійний струм . Для спеціальних електроустановок будинків і споруд або їх частин нормативні документи які стосуються цих електроустановок їх частин можуть вимагати більш низькі значення допустимої напруги дотику і допустимого часу автоматичного вимикання живлення. 2.4.1.3 Відкриті провідні частини електроустановки за допомогою захисних провідників повинні бути приєднані до системи заземлення з врахуванням специфічних особливостей які властиві застосованому типу системи заземлення. Характерні особливості типів систем заземлення TN ТТ і IT які використовуються в електроустановках низької напруги наведені в додатку Г. Доступні одночасному дотику відкриті провідні частини індивідуально групами або всі разом повинні бути приєднані до однієї системи заземлення. Примітка. З погляду забезпечення електробезпеки системи заземлення TN ТТ і IT як правило можна вважати рівноцінними. Вирішальними факторами при виборі того чи іншого типу системи заземлення для використання в конкретній електроустановці є існуючі традиції досвід експлуатації умови експлуатації вимоги до надійності електропостачання електромагнітної сумісності пожежо- і вибухобезпеки та вартість виконання системи. 2.4.1.4 У разі відсутності з боку власника електроустановки або експлуатуючої організації або нормативного документа який стосується цієї електроустановки вимог до застосування того чи іншого типу системи заземлення рекомендується як правило застосовувати систему TN. При цьому перевагу слід віддавати застосуванню систем TN-S і TN-C-S. У будинках спорудах з вбудованими або прибудованими трансформаторними підстанціями слід як правило застосовувати систему TN-S. У разі застосування системи TN-C-S поділ PEN-провідника на захисний і нейтральний провідники повинен як правило виконуватися на вводі лінії живлення в будинок споруду . 2.4.1.5 Систему ТТ рекомендується застосовувати коли значні струми замикань на землю такі як при використанні системи TN є джерелом підвищеної небезпеки для людей тварин збереження майна і навколишнього середовища наприклад якщо вони можуть бути причиною виникнення пожежі або вибуху нафтохімічні підприємства приміщення для фарбування виробів тощо . Крім того систему ТТ рекомендується застосовувати коли в процесі експлуатації має місце суттєва імовірність неконтрольованої реконструкції або розширення системи електропостачання наприклад шляхом підключення до неї додаткових електроприймачів без належної перевірки виконання вимог які ставляться до автоматичного вимикання живлення мережі індивідуальних дачних будівель торговельних точок тощо . 2.4.1.6 Систему IT за можливості швидкого усунення першого замикання на землю рекомендується застосовувати в електроустановках з підвищеними вимогами щодо безперебійності живлення електроприймачів а також у випадках коли значні струми замикань на землю можуть бути джерелом підвищеної небезпеки для людей тварин збереження майна і навколишнього середовища див. також 2.4.1.24 . У разі застосування системи IT яка зв'язана через трансформатор живильної підстанції з мережею високої напруги між нейтральною точкою трансформатора або його лінійним виводом коли нейтральна точка відсутня на стороні низької напруги і заземлювачем заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції повинен бути установлений пробивний запобіжник. 2.4.1.7 Величини опорів захисних провідників і заземлювальних пристроїв повинні забезпечувати виконання вимог що наведені в 2.4.1 при розгляді різних типів систем заземлення. Величини опору заземлювальних пристроїв трансформаторних підстанцій високої напруги які живлять електроустановки низької напруги повинні також забезпечувати виконання вимог що наведені в розділі 3. Вибір і монтаж захисних провідників та складових частин заземлювальних пристроїв повинні виконуватися згідно з вимогами що наведені в розділі 4. 2.4.1.8 Захисне і функціональне заземлення в будинку споруді а також заземлення системи блискавкозахисту цього будинку споруди слід здійснювати за допомогою одного спільного заземлювального пристрою якщо це не забороняється вимогами виготовлювача розробника обладнання яке підлягає функціональному заземленню або для деяких об'єктів вимогами нормативних документів що стосуються виконання блискавкозахисту. Примітка. Якщо для заземлення відкритих провідних частин інформаційного або іншого чутливого до дії завад обладнання застосовується заземлювач який є електрично незалежним від заземлювача захисного заземлення автоматичне вимикання живлення не може використовуватись як єдиний захід захисту у разі непрямого дотику в колах цього обладнання внаслідок невиконання вимоги що зазначена в 2.4.1.9 і повинен бути застосований інший або додатковий захід захисту наприклад подвійна або посилена ізоляція . 2.4.1.9 У кожному будинку споруді повинна бути виконана основна система зрівнювання потенціалів яку слід реалізувати шляхом приєднання до головної заземлювальної шини електроустановки таких провідних частин див. також 4.1.4 : - захисних провідників; - заземлювальних провідників пристроїв захисного функціонального та блискавко-захисного заземлень якщо такі пристрої в електроустановці будинку споруди передбачені див. також 2.4.1.8 ; - металевих труб комунікацій які входять у будинок споруду зовні: холодного і гарячого водопостачання каналізації опалення газопостачання у разі наявності ізолюючої вставки на вводі в будинок приєднання здійснюється після неї з боку будинку тощо; - металевих частин каркаса будинку споруди і металевих конструкцій виробничого призначення; - металевих частин систем вентиляції і кондиціювання; - основних металевих частин для підсилення будівельних конструкцій таких як сталева арматура залізобетону якщо це можливо; - металевих покриттів оболонок екранів броні телекомунікаційних кабелів при цьому слід прийняти до уваги вимоги власника зазначених кабелів або організації яка обслуговує ці кабелі щодо такого приєднання . Провідні частини які входять у будинок споруду зовні повинні бути з'єднані з провідниками основної системи зрівнювання потенціалів якомога ближче до точки вводу цих частин в будинок споруду . Приклади виконання систем зрівнювання потенціалів і застосування захисних провідників наведені в додатку Д. 2.4.1.10 Якщо вимоги до часу автоматичного вимикання живлення не можуть бути виконані в електроустановці в цілому або її частині в цій електроустановці або її частині повинна бути застосована додаткова система зрівнювання потенціалів див.2.4.1.27 і 2.4.1.28 . Примітка. Використання додаткової системи зрівнювання потенціалів не виключає необхідності застосування автоматичного вимикання живлення за інших не пов'язаних із загрозою ураження електричним струмом причин наприклад для запобігання виникненню пожежі температурних перенавантажень електрообладнання тощо. Система TN 2.4.1.11 У системі TN див. додаток Г всі відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії за допомогою захисних провідників повинні бути приєднані до точки мережі яка заземлюється безпосередньо біля або на невеликій відстані від джерела живлення. Точкою мережі яка заземлюється повинна бути нейтральна або середня точка джерела живлення. Якщо нейтральна або середня точка відсутня або недоступна заземлюється лінійний провідник. Примітка. Якщо існують інші точки надійного зв'язку з землею для наближення у разі замикання на землю значень потенціалів на захисному провіднику до потенціалу землі рекомендується виконувати приєднання цього захисного провідника там де це можливо до зазначених точок повторні заземлення . Особливо ефективним з погляду електробезпеки є таке повторне заземлення на вводі в електроустановку будинку або споруди в більшій мірі у разі живлення електроустановки повітряною лінією електропередачі . Повторне заземлення на вводі лінії живлення в електроустановку будинку споруди в більшості випадків забезпечується основною системою зрівнювання потенціалів до якої приєднані провідні частини що мають контакт із землею. 2.4.1.12 Функції захисного і нейтрального провідників може виконувати один провідник PEN-провідник якщо виконуються умови які зазначені в 4.2.2. 2.4.1.13 Характеристики захисних пристроїв див. 2.4.1.16 і повні опори кіл замикання петлі "фаза-нуль" повинні бути такими щоб при незначному опорі в місці замикання між лінійним провідником і відкритою провідною частиною або захисним провідником була виконана умова: ZsxIaU0 2.1 де Zs – величина повного опору кола петлі замикання яка включає величини опорів джерела живлення лінійного провідника до точки замикання та захисного провідника між точкою замикання і джерелом живлення Ом; Іа – струм який викликає автоматичне вимикання живлення захисним пристроєм за час що не перевищує наведений у таблиці 2.1 або за умов які зазначені в 2.4.1.14 за час що не перевищує 5 с див. також примітку в 2.4.1.2 A; UQ – номінальна напруга між лінійним виводом джерела живлення електроустановки і землею В. Примітка 1. Трифазні трансформатори із заземленою нейтральною точкою на стороні низької напруги які застосовуються для живлення електроустановок будинків і споруд від мережі високої напруги для забезпечення ефективності автоматичного вимикання живлення повинні як правило мати схему з'єднань обмоток "трикутник – зірка" або "зірка – зигзаг". Примітка 2. Як правило захисний провідник повинен становити єдину електропроводку з лінійними провідниками див. також 4.2.1.9 і бути мідним або алюмінієвим див. також 4.2.1.1 . Активний опір провідників у процесі замикання в проектних розрахунках допускається вважати сталою величиною незалежною від зміни їх температури внаслідок нагрівання при визначенні якої слід приймати значення питомого опору мідних провідників що дорівнює 23 х 10 –6 Ом мм а алюмінієвих – 37 х 10 –6 Ом мм зазначені величини відповідають питомому опору при температурі провідників близько 80°С . Можливість використання для забезпечення автоматичного вимикання живлення сталевих захисних провідників обмежена внаслідок великого значення їх повного опору. У разі застосування такого захисного провідника при перевірці виконання умови 2.1 слід також враховувати залежність активного та індиктивного опорів цього провідника прямокутної штаби круглої сталі труби профілю тощо від густини струму який може протікати через нього у випадку замикання на відкриту провідну частину або захисний провідник. Таблиця 2.1 – Максимальний час автоматичного вимикання живлення у групових колах див. примітку в 2.4.1.14 з робочим струмом до 32 А Значення U0 В Максимальний час вимикання в електроустановках змінного струму с постійного струму с 50 400 0 1 0 1 Примітка 1. В електроустановках змінного струму з номінальною напругою 127 В максимальний час автоматичного вимикання живлення становить 0 8 с. Примітка 2. Час автоматичного вимикання живлення в електроустановках змінного і постійного струмів відповідно з U0 50 В і U0 120 В не обмежується але може бути нормованим у документах які стосуються спеціальних електроустановок. Якщо в нормативних документах які стосуються спеціальних електроустановок змінного струму допустима напруга дотику обмежується величиною 25 В але максимальний час вимикання живлення не зазначений слід користуватися даними що наведені в додатку Е. Примітка 3. Уразі використання ПЗВ див. 2.4.1.16 величина Ia яка відповідає наведеному в таблиці максимальному часу вимикання може суттєво перевищувати значення номінального вимикаючого диференційного струму цього пристрою. 2.4.1.14 Для розподільних кіл а також групових кіл з робочим струмом понад 32 А незалежно від значення номінальної напруги допускається приймати час автоматичного вимикання живлення більший ніж зазначений у таблиці 2.1 але не більший 5 с. Примітка. Під терміном розподільні кола слід розуміти кола які живлять розподільні пристрої щити щитки пункти від щитів низької напруги підстанцій або інших розподільних пристроїв а під терміном групові кола – кола від розподільних пристроїв до штепсельних розеток світильників електродвигунів та інших електроприймачів. 2.4.1.15 В електроустановках з системою TN цілісність нерозривність і ефективність цієї системи в значній мірі залежать від надійності заземлення PEN- та РЕ-провідників. Коли місця заземлення PEN- та РЕ-провідників розміщені в мережі державної або іншої організації що здійснює електропостачання електроустановок споживачів електроенергії вжиття зовнішніх для цих електроустановок заходів які необхідні для забезпечення цілісності й ефективності системи заземлення належить до сфери відповідальності електропостачальної організації. Примітка. Прикладами таких заходів є: - заземлення PEN-провідника в кількох точках мережі і виконання монтажу таким чином щоб мінімізувати ризик обриву PEN-провідника; - виконання співвідношення: RB/RE50/ Uo – 50 де RB – еквівалентний опір всіх заземлювальних пристроїв які з'єднані паралельно Ом; RE – мінімальний контактний опір між землею і сторонньою провідною частиною яка не з'єднана із захисним провідником і може опинитись в колі замикання лінійного провідника на землю наприклад у разі падіння на неї неізольованого провідника повітряної лінії електропередачі Ом. 2.4.1.16 В електроустановках із системою TN як захисні пристрої можуть бути використані: - пристрої захисту від надструму;  - ПЗВ. В електроустановках із системою TN-C для забезпечення автоматичного вимикання живлення можуть бути застосовані тільки пристрої захисту від надструму див. також примітку 1 в 2.5.2 . Система ТТ 2.4.1.17 В електроустановках споживачів електроенергії із системою ТТ див. додаток Г всі відкриті провідні частини електрообладнання яке розміщене в зоні захисту одного захисного пристрою повинні бути приєднані захисними провідниками до загального для цих відкритих провідних частин заземлювального пристрою. Якщо кілька захисних пристроїв установлені послідовно то ця вимога поширюється окремо на кожну групу відкритих провідних частин електрообладнання яке знаходиться в зоні захисту кожного із зазначених пристроїв. Нейтральна або середня точка джерела живлення повинна бути заземленою безпосередньо біля або на невеликій відстані від джерела живлення. Якщо нейтральна або середня точка відсутня або недоступна повинен бути заземленим лінійний провідник. Заземлювачі заземлювальних пристроїв нейтральної або середньої точки чи точки лінійного провідника та відкритих провідних частин електроустановок споживачів електроенергії повинні бути електрично незалежними. 2.4.1.18 Час автоматичного вимикання живлення у групових колах з робочим струмом до 32 А не повинен перевищувати зазначеного в таблиці 2.2. Для розподільних кіл а також групових кіл з робочим струмом понад 32 А незалежно від значення номінальної напруги допускається приймати час автоматичного вимикання живлення більший ніж зазначений у таблиці 2.2 але не більший 1 с. Примітка. Див. також примітку в 2.4.1.2. Таблиця 2.2 – Максимальний час автоматичного вимикання живлення у групових колах із робочим струмом до 32 А Значення U0 В Максимальний час вимикання в електроустановках змінного струму с постійного струму с 50 < U0 120 0 3 - 120 < U0 230 0 2 0 4 230 400 0 04 0 1 Примітка 1. В електроустановках змінного струму з номінальною напругою 127 В максимальний час автоматичного вимикання живлення становить 0 3 с. Примітка 2. Якщо в електроустановці будинку споруди із системою ТТ для захисту у разі непрямого дотику застосовується пристрій захисту від надструму і всі сторонні провідні частини які знаходяться всередині будинку споруди приєднані до основної системи зрівнювання потенціалів максимальний час вимикання може бути прийнятим таким як в електроустановках із системою TN див. таблицю 2.1 . Примітка 3. Час автоматичного вимикання живлення в електроустановках змінного і постійного струмів відповідно з Ug50 і Ug 120 В не обмежується але може бути нормованим у документах які стосуються спеціальних електроустановок. 2.4.1.19 В електроустановках із системою ТТ для здійснення автоматичного вимикання живлення як правило слід застосовувати ПЗВ. Як альтернатива можуть бути застосовані пристрої захисту від надструму якщо при цьому забезпечується прийнятне значення опору кола петлі замикання Zs див. 2.4.1.21 . Застосування пристроїв вимикання які реагують на зниження напруги як альтернативи зазначеним вище пристроям не допускається. Ці пристрої у разі наявності відповідних обґрунтувань можуть бути використані лише як доповнення до вищезазначених. Примітка 1. Пристрої захисту від надструму можуть бути застосовані лише в колах із незначною потужністю електроприймачів і невеликим опором заземлювальних пристроїв системи заземлення. Примітка 2. Величини часу що наведені в таблиці 2.2 відповідають очікуваному диференційному струму який може суттєво перевищувати значення номінального вимикаючого диференційного струму ПЗВ. 2.4.1.20 Якщо для забезпечення автоматичного вимикання живлення застосовуються ПЗВ крім вимог до максимального часу вимикання живлення що зазначені в 2.4.1.18 повинна бути виконана така умова: RA x I?n 50 2.2 де RA – сума величин опорів заземлювального пристрою відкритих провідних частин електроустановки споживача електроенергії і захисного провідника який з'єднує відкриту провідну частину із заземлювальним пристроєм Ом; I?n – номінальний вимикаючий диференційний струм ПЗВ А. Примітка 1. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величина 50 у формулі 2.2 повинна бути замінена на значення цієї допустимої напруги дотику. Примітка 2. Виконання умови 2.2 забезпечує захист у разі непрямого дотику також у випадку коли в місці замикання є перехідний опір величиною якого не можна нехтувати. Примітка 3. Якщо уразі перевірки виконання умови 2.2 значення RA невідоме а величина Zs див. 2.4.1.21 установлена наприклад шляхом вимірювання ця величина може бути використана замість значення RA. 2.4.1.21 Якщо для забезпечення автоматичного вимикання живлення застосовується пристрій захисту від надструму повинна бути виконана така умова: Zs x IaU0 2.3 де Zs – величина повного опору кола петлі замикання яка включає величини опорів джерела живлення лінійного провідника до точки замикання захисного провідника який з'єднує відкриту провідну частину із заземлювальним пристроєм заземлювального пристрою відкритих провідних частин і заземлювального пристрою джерела живлення Ом; Іа – струм який викликає автоматичне вимикання живлення за час що зазначений в 2.4.1.18 А. Система IT 2.4.1.22 В електроустановці із системою IT див. додаток Г ні одна із точок струмоведучих частин електроустановки не може мати безпосередній зв'язок із землею і як правило всі ці точки повинні бути ізольовані від землі. У разі застосування системи IT нейтральна чи середня точка джерела живлення або штучна нейтральна точка джерела живлення чи лінійний провідник у разі відсутності нейтральної чи середньої точки можуть бути заземлені через достатньо великий опір наприклад 1500 Ом. Штучна нейтральна точка може бути безпосередньо заземлена якщо в цьому випадку результуючий опір нульової послідовності у разі замикання на землю має велике значення. У випадку виникнення першого замикання на землю струм замикання малий і у разі виконання вимоги що наведена 2.4.1.23 автоматичне вимикання живлення не вимагається. Проте для недопущення патофізіологічного ефекту у разі контакту людини з одночасно доступними дотику провідними частинами при подвійному замиканні повинно бути здійснене автоматичне вимикання живлення вимоги до виконання якого наведені в 2.4.1.25. 2.4.1.23 Відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії повинні бути заземлені індивідуально групами або всі разом. Для забезпечення захисту у разі першого замикання в електроустановках змінного й постійного струмів повинні бути виконані відповідно такі умови: RA x Id50; 2.4 RA x Id120 2.5 де RA – сума величин опорів заземлювального пристрою відкритих провідних частин електроустановки споживача електроенергії і захисного провідника який з'єднує відкриту провідну частину із заземлювальним пристроєм Ом; Id – розрахунковий струм першого замикання при зневажливо малому значенні опору між лінійним провідником і відкритою провідною частиною в точці замикання А. Примітка 1. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величини 50 або 120 у формулах 2.4 та 2.5 повинні бути замінені на відповідне значення цієї допустимої напруги дотику. Примітка 2. При визначенні величини Id слід враховувати всі можливі шляхи струму нульової послідовності в колі замикання в тому числі через опір що зазначений в 2.4.1.22 якщо він є. Примітка 3. Якщо за відсутності або недостатності вихідних даних в тому числі перспективи розвитку мережі струм Id не може бути визначений при проектуванні електроустановок змінного струму напругою 230/400 В слід забезпечити величину опору RA яка не перевищує 10 Ом див. також 2.4.1.25 б . У деяких випадках у мережах великої сумарної довжини із значною потужністю навантаження особливо у разі наявності підвищеної вологості та хімічного впливу коли очікується що струм Id може перевищити значення 5 А величину RA слід зменшити але як правило відсутня необхідність її зменшення до значень нижче 4 Ом. Немає також необхідності у разі відсутності або недостатності вихідних даних для перевірки виконання умови 2.5 спорудження в електроустановці низької напруги постійного струму заземлювального пристрою з опором нижче 100 м. 2.4.1.24 Якщо система IT застосовується з причин що наведені в 2.4.1.6 для виявлення першого замикання повинен бути використаний пристрій безперервного контролю ізоляції. Пристрій безперервного контролю ізоляції повинен діяти на звуковий і або світловий сигнали. Сигнал повинен існувати протягом всього часу наявності першого замикання. Якщо мають місце обидва сигнали звуковий і світловий допускається припинення дії звукового сигналу але світловий сигнал повинен продовжувати діяти. Примітка. Усунути перше замикання слід в найкоротший термін. 2.4.1.25 Вимоги до автоматичного вимикання живлення у разі виникнення другого замикання подвійне замикання залежать від способу з'єднання відкритих провідних частин електроустановок споживачів електроенергії із заземлювальним пристроєм і полягають у такому: а якщо відкриті провідні частини всі разом приєднуються до одного заземлювального пристрою повинні бути виконані умови які є аналогічними тим що наведені для системи TN: - у разі нерозподіленого нейтрального провідника в електроустановці змінного струму або нерозподіленого середнього провідника в електроустановці постійного струму: 2 Ia x ZsU; 2.6 - у разі розподіленого нейтрального або середнього провідника: 2 Іа х Z's U0 2.7 де U – номінальна лінійна напруга джерела живлення електроустановки В; U0 – номінальна напруга між лінійним виводом джерела живлення електроустановки змінного або постійного струму і відповідно його нейтральною або середньою точкою В; Zs – величина повного опору кола замикання яка включає величини опору лінійного провідника і захисного провідника Ом; Z's – величина повного опору кола замикання яка включає величини опору нейтрального середнього провідника і захисного провідника Ом; Іа – струм який викликає автоматичне вимикання живлення за час що не перевищує наведений в таблиці 2.1 або в 2.4.1.14 для системи TN див. також примітку в 2.4.1.2 А. Примітка 1. Приклади виконання електроустановок з нерозподіленим і розподіленим нейтральним провідником наведені на рисунку Г.5 додатка Г. Розрахунковим видом подвійного замикання в електроустановці з нерозподіленим нейтральним середнім провідником є одночасне замикання двох різних лінійних провідників нарізні відкриті провідні частини а в електроустановці з розподіленим нейтральним середнім провідником – замикання лінійного провідника на відкриту провідну частину і одночасне замикання нейтрального середнього провідника на іншу відкриту провідну частину. Примітка 2. Коефіцієнт 2 в формулах 2.6 і 2.7 враховує той факт що замикання можуть виникнути в двох різних колах. Примітка 3. При проектуванні електроустановки в розрахунках слід враховувати примітку 2 в 2.4.1.13. Примітка 4. Час автоматичного вимикання живлення який зазначений у таблиці 2.1 і в 2.4.1.14 є максимальним часом вимикання у разі подвійного замикання в електроустановці із системою IT як з нерозподіленим так і з розподіленим нейтральним середнім провідником. б якщо відкриті провідні частини заземлені групами або індивідуально повинна бути виконана така умова: RA x Ia50 2.8 де RA – сума величин опорів заземлювального пристрою відкритих провідних частин електроустановки споживача електроенергії і захисного провідника який з'єднує відкриту провідну частину із заземлювальним пристроєм Ом; Іа – струм який викликає автоматичне вимикання живлення за час що не перевищує наведений в 2.4.1.18 для системи ТТ А. Примітка 1. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величина 50 у формулі 2.8 повинна бути замінена на значення цієї допустимої напруги дотику. Примітка 2. У разі застосування способу заземлення що зазначений в б як правило слід використовувати ПЗВ. При цьому величина Іа яка відповідає наведеному в таблиці 2.2 значенню часу може суттєво перевищувати значення номінального вимикаючого диференційного струму ПЗВ. 2.4.1.26 В електроустановках із системою IT можуть бути використані: - пристрої безперервного контролю ізоляції; - пристрої контролю диференційного струму; - системи для виявлення місця пошкодження ізоляції; - пристрої захисту від надструму; – ПЗВ. Примітка. У разі використання ПЗВ у ряді випадків невимикання живлення при першому замиканні не може бути забезпечено. Захисні пристрої які здійснюють автоматичне вимикання живлення в електроустановках з розподіленим нейтральним чи середнім провідником повинні забезпечувати одночасне вимикання як лінійних провідників так і нейтрального або середнього провідника. Додаткова система зрівнювання потенціалів Додаткова система зрівнювання потенціалів виконується як доповнення до основної системи зрівнювання потенціалів коли захисний пристрій не може забезпечити виконання вимог до часу автоматичного вимикання живлення див. 2.4.1.10 . У деяких спеціальних електроустановках з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом наприклад які розміщені у ванних і душових приміщеннях нормативні документи в яких розглядаються ці електроустановки можуть вимагати виконання додаткової системи зрівнювання потенціалів за будь-яких обставин. Додаткова система зрівнювання потенціалів може охоплювати всю електроустановку її частину або окремі апарати електроустановки. 2.4.1.27 Додаткова система зрівнювання потенціалів повинна об'єднувати шляхом з'єднання захисними провідниками всі доступні одночасному дотику відкриті провідні частини стаціонарного електрообладнання і сторонні провідні частини в тому числі якщо це можливо основні металеві частини для укріплення будівельних конструкцій такі як сталева арматура залізобетона. До додаткової системи зрівнювання потенціалів повинні бути також приєднані захисні провідники всього електрообладнання у тому числі штепсельних розеток. 2.4.1.28 Величина опору зв'язку Кд Ом між доступними одночасному дотику відкритими і сторонніми провідними частинами які об'єднані додатковою системою зрівнювання потенціалів повинна забезпечувати виконання умови див. також 4.2.3.3 : - в електроустановках змінного струму: Rд50/Іа; 2.9 - в електроустановках постійного струму: Rд120/Іа 2.10 де Іа – струм який являє собою або номінальний вимикаючий диференційний струм ПЗВ якщо такий пристрій застосовується як захисний або струм який забезпечує автоматичне вимикання живлення пристроєм захисту від надструму за час до 5 с у разі застосування цього пристрою А. Примітка. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величина 50 або 120 у формулах 2.9 або 2.10 повинна бути замінена на відповідне значення цієї допустимої напруги дотику. 2.4.2 Обладнання класу II подвійна або посилена ізоляція Захід захисту у разі непрямого дотику шляхом застосування обладнання класу II за ГОСТ 12.2.007.0 передбачається для запобігання виникненню на доступних дотику частинах електрообладнання небезпечної напруги яка зумовлена пошкодженням основної ізоляції. Цей захід захисту у разі непрямого дотику одночасно забезпечує і захист від прямого дотику. 2.4.2.1 Захист шляхом застосування обладнання класу II повинен забезпечуватися або самим електрообладнанням у процесі його виготовлення або здійснюватися у процесі монтажу за допомогою додаткової див. 2.4.2.4 чи посиленої див. 2.4.2.5 ізоляції. 2.4.2.2 Якщо обладнання класу II застосовується в електроустановці або колі як єдиний захід захисту повинен бути здійснений контроль для запобігання замінам електрообладнання які можуть знизити ефективність захисту. Такий захід захисту якщо він є єдиним не може бути застосований у колах що мають штепсельні розетки або в електроустановках в яких споживач електроенергії може здійснити несанкціоновану без дозволу експлуатаційної організації заміну електрообладнання. Якщо очікується що в процесі експлуатації обладнання класу II буде замінено на обладнання класу І коло живлення цього обладнання повинно мати в своєму складі захисний провідник. 2.4.2.3 Обладнання класу II заводського виготовлення а також блоки електрообладнання заводського виготовлення що мають рівноцінну з обладнанням класу II суцільну ізоляцію повинні успішно витримати іспити згідно з відповідними стандартами або технічними умовами та бути певним чином марковані. Установлення електрообладнання кріплення з'єднання з провідниками тощо не повинно негативно відбиватися на якості захисту що передбачений інструкціями на це електрообладнання. Примітка. Зазначене електрообладнання повинно мати знак . 2.4.2.4 Додаткова ізоляція яку виконують у процесі монтажу електрообладнання що має основну ізоляцію повинна разом з останньою забезпечити рівень безпеки цього електрообладнання такий як у електрообладнання заводського виготовлення що зазначене в 2.4.2.3. Виконання додаткової ізоляції повинно відповідати вимогам які наведені в 2.4.2.6-2.4.2.10 і не впливати негативно на роботу електрообладнання та умови його експлуатації. Примітка. Електрообладнання з додатковою ізоляцією повинно мати знак який наноситься на видному місці зовнішньої та внутрішньої сторін його корпуса кожуха . 2.4.2.5 Посилена ізоляція що накладається у процесі монтажу на неізольовані струмоведучі частини електрообладнання повинна забезпечити рівень безпеки цього електрообладнання такий як у електрообладнання заводського виготовлення що зазначене в 2.4.2.3. Виконання посиленої ізоляції повинно відповідати вимогам які наведені в 2.4.2.7-2.4.2.10 і не впливати негативно на роботу електрообладнання та умови його експлуатації. Посилена ізоляція повинна застосовуватися тільки в випадках коли конструктивні особливості електрообладнання перешкоджають виконанню подвійної ізоляції. Примітка. Електрообладнання з посиленою ізоляцією повинно мати знак який наноситься на видному місці зовнішньої та внутрішньої сторін його корпуса кожуха . 2.4.2.6 У разі застосування додаткової ізоляції яку виконують у процесі монтажу готове до експлуатації електрообладнання всі провідні частини якого відокремлені від струмоведучих частин тільки основною ізоляцією повинно бути вміщене в ізолюючу оболонку що забезпечує ступінь захисту принаймні ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254. 2.4.2.7 Ізолююча оболонка для забезпечення додаткової або посиленої ізоляції повинна бути стійкою проти можливих електричних термічних та механічних впливів. Фарба лак тощо як правило не розглядаються як оболонка що відповідає цій вимозі. Проте не виключається можливість застосування оболонок які покриті фарбою лаком тощо якщо відповідні нормативні документи наприклад стандарти дозволяють це і такі ізолюючі покриття успішно витримали іспити в умовах зазначених у цих документах. 2.4.2.8 Якщо попередні випробування ізолюючої оболонки не проводили перед пуском електрообладнання в експлуатацію повинні бути проведені випробування електричної міцності оболонки. 2.4.2.9 Ізолююча оболонка не повинна пересікатися провідними частинами які можуть виносити потенціал. Ізолююча оболонка не повинна мати кріпильні деталі наприклад гвинти болти тощо з ізолюючих матеріалів заміна яких на аналогічні металеві деталі в процесі монтажу і експлуатації могла б викликати зниження рівня ізоляції що забезпечується цією оболонкою. Примітка. Якщо крізь ізолюючу оболонку повинно пройти механічне з'єднання зчленування наприклад рукоятка керування пристроєм що розміщений всередині оболонки це слід виконати так щоб ефективність захисту від ураження електричним струмом не була знижена. 2.4.2.10 Якщо ізолююча оболонка має дверці або кришки які можна відкрити зняти без використання інструмента або ключа всі провідні частини доступні дотику при відкритих дверцях або знятій кришці повинні бути захищені ізоляційною огорожею що забезпечує ступінь захисту принаймні ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254 і перешкоджає ненавмисному дотику людини до цих частин. Зняття такої огорожі повинно бути можливим тільки за допомогою інструмента або ключа. 2.4.2.11 Провідні частини які вміщені в ізолюючу оболонку не повинні з'єднуватися з захисними провідниками. Проте таке з'єднання може бути передбачено якщо захисним провідникам необхідно пройти крізь оболонку для приєднання до іншого електрообладнання чиї кола живлення також проходять крізь цю оболонку. Всередині оболонки ці провідники і їх затискачі повинні бути ізольовані принаймні так само як струмоведучі частини. Затискачі при цьому повинні мати маркування яке відповідає маркуванню затискачів РЕ-провідників. Відкриті провідні частини та проміжні частини не повинні з'єднуватися із захисним провідником якщо таке з'єднання не передбачено в інструкціях які супроводжують електрообладнання . 2.4.2.12 Електропроводка в електроустановках з обладнанням класу II повинна мати ізоляцію яка відповідає принаймні рівню номінальної напруги електроустановки але не меншому 300/500 В а також механічний захист цієї ізоляції використовуючи: - неметалеві оболонки кабелів проводів або - неметалеві труби короби лотки. 2.4.3 Ізолюючі непровідні приміщення зони площадки Захід захисту шляхом використання ізолюючих приміщень зон площадок призначений для запобігання можливості ураження електричним струмом у разі пошкодження ізоляції струмоведучих частин див. також 2.1.6 . 2.4.3.1 Якщо як захід захисту у разі непрямого дотику застосовують ізолюючі приміщення зони площадки захист від прямого дотику повинен бути здійснений шляхом застосування основної ізоляції або огорож чи оболонок див. 2.1.1 . 2.4.3.2 Відкриті провідні частини повинні бути розміщені так щоб за звичайних умов експлуатації людина не могла одночасно торкатися двох відкритих провідних частин або відкритої і сторонньої провідних частин якщо зазначені частини у разі пошкодження ізоляції струмоведучих частин можуть опинитися під різним потенціалом див. 2.4.3.4 . 2.4.3.3 В ізолюючих приміщеннях зонах площадках не повинні застосовуватися захисні провідники. 2.4.3.4 Якщо підлога і стіни приміщення зони площадки є ізолюючими див. 2.4.3.5 вимога що наведена в 2.4.3.2 може бути виконана шляхом достатнього віддалення відкритих і сторонніх провідних частин одна від одної або улаштуванням між ними ефективних бар'єрів або накладанням ізоляції на сторонні провідні частини чи поєднанням цих заходів. Віддалення провідних частин вважається достатнім людина не може одночасно торкнутися цих частин простягнутими руками якщо відстань між ними становить не менше 2 5 м. У разі виходу із зони досяжності ця відстань може бути зменшена до 1 25 м. Бар'єр вважається ефективним якщо у разі його наявності відстань між провідними частинами в будь-якому напрямку можливого простягання рук перевищує наведені вище величини для достатнього віддалення. Бар'єри не слід з'єднувати із землею або з відкритими провідними частинами. Як правило слід використовувати бар'єри з ізоляційних матеріалів. Ізоляція сторонніх провідних частин повинна мати достатню механічну міцність і витримувати випробувальну напругу не нижче 2000 В змінного струму протягом 1 хвилини. 2.4.3.5 Опір між зовнішньою поверхнею ізолюючої підлоги та стін і землею при вимірюванні в будь-якій точці повинен бути не меншим: - 50 кОм при номінальній напрузі електроустановки не вище 500 В; - 100 кОм при номінальній напрузі електроустановки вище 500 В. Якщо значення опору в якійсь точці менше зазначеної величини підлога і стіни повинні розглядатися як сторонні провідні частини. 2.4.3.6 Повинна бути забезпечена довготривалість наведених в 2.4.3.4 та 2.4.3.5 заходів і виключена можливість зниження їх ефективності. Захист повинен також бути забезпечений якщо передбачається застосування пересувного або переносного електрообладнання. Примітка 1. У разі відсутності належного контролю ввід в електроустановку в процесі експлуатації додаткових провідних частин наприклад пересувного або переносного обладнання класу І за ГОСТ 12.2.007.0 або сторонніх провідних частин таких як металеві труби водопроводу може викликати суттєве зниження ефективності даного заходу захисту. Примітка 2. Важливо забезпечити умови для запобігання дії вологи на ізоляцію підлоги та стін. Примітка 3. Слід вживати заходи для запобігання появі потенціалу всередині ізолюючих приміщень зон площадок який може бути внесений ззовні сторонніми провідними частинами. 2.4.4 Система місцевого зрівнювання потенціалів незаземлена Незаземлена система місцевого зрівнювання потенціалів призначена для запобігання появі небезпечної напруги дотику див. також 2.1.6 . 2.4.4.1 У випадку застосування як заходу захисту у разі непрямого дотику системи місцевого зрівнювання потенціалів захист від прямого дотику повинен бути здійснений шляхом застосування основної ізоляції або огорож чи оболонок див. 2.1.1 . 2.4.4.2 У системі місцевого зрівнювання потенціалів всі відкриті та сторонні провідні частини які доступні одночасному дотику повинні бути з'єднані провідниками зрівнювання потенціалів. 2.4.4.3 Система місцевого зрівнювання потенціалів включаючи відкриті провідні частини не повинна мати електричний контакт із землею зокрема через сторонні провідні частини. Примітка. Якщо ця вимога не може бути виконана повинно бути застосоване автоматичне вимикання живлення яке відповідає вимогам що наведені в 2.4.1. 2.4.4.4 Слід вжити заходи що спрямовані на недопущення можливості виникнення небезпечної різниці потенціалів на частинах тіла людини яка заходить до приміщення зокрема коли провідна підлога ізольована від землі і з'єднана із системою місцевого зрівнювання потенціалів. 2.4.5 Електричне відокремлення кіл Електричне відокремлення кіл призначене для запобігання ураженню електричним струмом у разі контакту з відкритими провідними частинами яке може бути спричинено пошкодженням ізоляції струмоведучих частин. 2.4.5.1 У випадку застосування як заходу захисту у разі непрямого дотику електричного відокремлення кіл захист від прямого дотику повинен бути здійснений шляхом застосування основної ізоляції або огорож чи оболонок див. 2.1.1 . 2.4.5.2 Захист у разі непрямого дотику шляхом електричного відокремлення кіл забезпечується простим електричним відокремленням кола в якому застосовується цей захід захисту від інших кіл та землі. Примітка. У разі застосування цього заходу для зменшення імовірності замикання на землю в електрично відокремленому колі слід приділяти особливу увагу стану ізоляції струмоведучих частин зокрема кабелів та проводів. 2.4.5.3 Як правило при застосуванні електричного відокремлення кіл як заходу захисту у разі непрямого дотику слід передбачати живлення одного електроприймача від окремого незаземленого джерела принаймні з простим електричним відокремленням кіл див. також 2.1.6 . При цьому повинні бути виконані вимоги 2.4.5.4-2.4.5.8. Допускається живлення від одного незаземленого джерела живлення з простим електричним відокремленням кіл кількох електроприймачів але в цьому випадку крім вимог 2.4.5.4-2.4.5.8 повинна бути виконана вимога 2.4.5.9 див. також 2.1.6 . 2.4.5.4 Робоча напруга електричне відокремленого кола не повинна перевищувати 500 В. 2.4.5.5 Струмоведучі частини електрично відокремленого кола не повинні мати з'єднання ні з однією точкою іншого кола землі або захисного провідника. 2.4.5.6 Гнучкі кабелі проводи шнури повинні бути доступні для огляду на всьому протязі кожної із ділянок траси де можливі механічні пошкодження. 2.4.5.7 Для електрично відокремлених кіл рекомендується застосовувати прокладені окремо від інших кіл системи електропроводок. Якщо прокладання провідників електрично відокремленого кола та інших кіл здійснюються в одній системі електропроводки повинні бути використані багатожильні кабелі без металевих покриттів оболонок броні екранів або ізольовані проводи які прокладаються в ізоляційних трубах коробах лотках. Номінальна напруга кабелів або проводів повинна бути не меншою величини найбільшої напруги що має місце в спільній електропроводці і кожне коло повинно бути захищеним від надструмів. 2.4.5.8 Відкриті провідні частини електрично відокремленого кола не повинні приєднуватися ні до заземлених захисних провідників ні до відкритих провідних частин інших кіл ні до землі. 2.4.5.9 В електрично відокремленому колі одне незаземлене джерело може живити кілька електроприймачів за умови виконання у цьому колі таких додаткових заходів: а відкриті провідні частини кола повинні бути з'єднані між собою ізольованими незаземленими провідниками системи зрівнювання потенціалів. Ці провідники не повинні мати з'єднань із захисними провідниками або відкритими провідними частинами інших кіл а також з будь-якими сторонніми провідними частинами. б всі штепсельні розетки кола повинні мати захисний контакт який слід приєднати до системи зрівнювання потенціалів що зазначена в а ; в всі гнучкі кабелі проводи шнури кола за винятком тих що живлять обладнання класу II повинні мати в своєму складі провідник який використовується як провідник системи зрівнювання потенціалів що зазначена в а ; г у разі замикання провідників різної полярності на дві відкриті провідні частини подвійне замикання захисний пристрій повинен забезпечити вимикання живлення за час що не перевищує зазначений у таблиці 2.1; Рекомендується також обмежувати довжину системи електропроводки значенням 500 м а добуток значень номінальної напруги кола і цієї довжини величиною 100 000 Вм. 2.5 Додатковий захід захисту від ураження електричним струмом шляхом застосування ПЗВ Застосування ПЗВ як додаткового заходу захисту від ураження електричним струмом здійснюється для забезпечення захисту в випадках відмови основних заходів захисту від прямого дотику і чи у разі непрямого дотику або необережних дій людини. 2.5.1 У разі використання ПЗВ як додаткового заходу захисту від ураження електричним струмом його номінальний вимикаючий диференційний струм повинен не перевищувати 30 мА. Не допускається застосування ПЗВ як єдиного заходу захисту від ураження електричним струмом і його використання не виключає необхідності виконання вимог до основних заходів захисту від прямого дотику і у разі непрямого дотику які зазначені в даних Нормах. 2.5.2 Якщо як захід захисту у разі непрямого дотику використовується автоматичне вимикання живлення застосування як захисного пристрою ПЗВ з номінальним вимикаючим диференційним струмом що не перевищує 30 мА в колах штепсельних розеток з робочим струмом до 32 А є обов'язковим див. також 2.5.3 . У цьому разі забезпечується додатковий захист від прямого дотику в колах переносних електроприймачів. Примітка. У зазначених колах штепсельних розеток мереж напругою 220 В і вище як правило оптимальними з погляду досягнення компромісу між вимогами до захисту від ураження електричним струмом та прийнятним рівнем безперебійності електропостачання є ПЗВ з номінальним вимикаючим диференційним струмом який дорівнює 30 мА. Винятками з цього правила можуть бути: - коло специфічної штепсельної розетки яка розміщена в приміщенні і призначена для живлення окремого стаціонарного електроприймача; - кола штепсельних розеток в яких у процесі експлуатації очікується великий струм витоку більше 10 мА – див. 2.5.4.1 наприклад кола промислових електроприймачів комп'ютерних мереж із значною кількістю одночасно працюючих комп'ютерів тощо див. також примітку 2 . Примітка 1. ПЗВ з номінальним вимикаючим диференційним струмом 30 мА в тому числі в поєднанні з штепсельними розетками ПЗВ-розетки рекомендується також застосовувати для підсилення захисту від ураження електричним струмом у колах штепсельних розеток існуючих двопровідних мереж будинків та споруд. Примітка 2. У колах штепсельних розеток з великим струмом витоку у разі неможливості застосування ПЗВ з номінальним вимикаючим диференційним струмом 30 мА рекомендується застосовувати ПЗВ з більшим номінальним вимикаючим диференційним струмом наприклад 100 мА. Примітка 3. У нормативних документах які стосуються улаштування спеціальних електроустановок можуть бути наведені додаткові вимоги щодо обов'язкового або рекомендованого застосування ПЗВ для підвищення рівня захисту від ураження електричним струмом. 2.5.3 Застосування ПЗВ забороняється в колах раптове вимикання яких може призвести до небезпечних наслідків створення безпосередньої загрози життю і здоров'ю людей і тварин виникнення вибухів та пожеж зупинки роботи установок пожежної сигналізації тощо . 2.5.4 У разі застосування ПЗВ повинні бути виконані загальні вимоги які наведені в 2.5.4.1-2.5.4.5. 2.5.4.1 Струм витоку в колі не повинен перевищувати значення номінального невимикаючого диференційного струму ПЗВ. Для надійної роботи кола з ПЗВ відсутності його хибних вимикань рекомендується забезпечити співвідношення значень номінального вимикаючого диференційного струму ПЗВ і струму витоку в цьому колі не менше 3:1. 2.5.4.2 До зажимів ПЗВ повинні бути приєднані усі робочі лінійні нейтральний провідники кола згідно з маркуванням виготовлювача ПЗВ. 2.5.4.3 Не допускається з'єднання нейтрального провідника кола за ПЗВ з боку електроприймачів з будь-якою провідною частиною яка має зв'язок із землею а також з нейтральними провідниками інших кіл в яких даний ПЗВ не виконує захисних функцій. Поділ PEN-провідника на захисний і нейтральний провідники система TN-C-S повинен бути виконаний з боку джерела живлення стосовно до ПЗВ. 2.5.4.4 У колах промислових або інших електроприймачів які спричинюють у диференційному струмі значну постійну складову повинні бути застосовані чутливі до таких струмів типи ПЗВ згідно класифікації ПЗВ за спроможності реагувати на різні види диференційних струмів . У колах об'єктів цивільного або іншого призначення в тому числі промислового де відсутні джерела суттєвої постійної складової в диференційному струмі слід як правило використовувати ПЗВ які реагують тільки на змінні диференційні струми ПЗВ типу АС . 2.5.4.5 Для захисту ПЗВ як і інших елементів кола від надструмів повинні бути застосовані автоматичні вимикачі або запобіжники. З метою забезпечення ефективності цього захисту характеристики ПЗВ і пристрою захисту від надструму повинні бути скоординовані між собою. Рекомендується застосовувати ПЗВ які спільно з автоматичними вимикачами являють собою єдиний апарат диференційні автоматичні вимикачі . 3 ЗАХИСТ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ СПОЖИВАЧІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У РАЗІ ЗАМИКАНЬ НА ЗЕМЛЮ НА СТОРОНІ ВИСОКОЇ НАПРУГИ ЖИВИЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ 3.1 Кожна трансформаторна підстанція повинна мати один заземлювальний пристрій заземлювальний пристрій відкритих провідних частин підстанції до якого приєднуються: - всі відкриті провідні частини підстанції в тому числі корпуси трансформаторів; - нейтральні та захисні провідники які зазначені в 3.3 у разі виконання умов що наведені в 3.3 або 3.4 див. також 3.5 та 3.6 ; - металеві покриття оболонки екрани броня кабелів високої напруги; - металеві покриття кабелів низької напруги якщо нейтральні і або захисні провідники які зазначені в 3.3 приєднуються до цього заземлювального пристрою; - струмовідводи системи блискавкозахисту якщо ця система застосовується; - сторонні провідні частини підстанції. 3.2 Розрахункова величина напруги на відкритих провідних частинах електроустановок низької напруги споживачів електроенергії відносно зони нульового потенціалу у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції або величина напруги дотику що очікується в цьому випадку в зазначених електроустановках не повинні перевищувати допустимих значень які визначаються відповідно за кривими F та Т на рисунку 3.1 залежно від фактичного часу наявності замикання. Розрахункові значення напруги на відкритих провідних частинах електроустановок споживачів електроенергії у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції залежно від типу системи заземлення і специфіки її виконання наведені на рисунках Ж.1-Ж.9 додатка Ж. Примітка 1. Значні величини напруги на відкритих провідних частинах і як наслідок небезпечні напруги дотику можуть виникати в електроустановках споживачів електроенергії із системами TN і IT через винос потенціалу із заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції. Небезпечні величини напруги дотику у разі застосування системи ТТ в аварійній ситуації що розглядається не виникають. Примітка 2. В Україні мережі високої напруги які живлять через трансформатори мережі низької напруги являють собою мережі з ізольованою або заземленою через дугогасильний реактор чи і резистор нейтраллю. У таких мережах струм замикання на землю як правило не перевищує кількох десятків ампер а пристрій захисту мережі від замикань на землю діє на сигнал або в деяких випадках на вимикання. У разі дії пристрою захисту мережі високої напруги від замикань на землю на сигнал допустима напруга на відкритих провідних частинах електроустановок низької напруги споживачів електроенергії відносно зони нульового потенціалу та допустима напруга дотику в цих електроустановках згідно з кривими F і Т на рисунку 3.1 дорівнюють відповідно 67 і 50 В. 3.3 Нейтральні та захисні провідники електроустановок низької напруги споживачів електроенергії із системою TN і захисні провідники таких самих електроустановок із системою IT можуть бути приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції за умови що у разі замикання на землю на стороні високої напруги підстанції напруга на цьому заземлювальному пристрої R х І де R – його опір Ом; І – частина розрахункового струму замикання на землю І3 яка стікає в землю безпосередньо із заземлювального пристрою А не перевищує допустимої величини яка визначається за допомогою кривої F на рисунку 3.1 залежно від значення часу наявності замикання на землю див. також 3.6 . Примітка 1. За розрахунковий струм замикання на землю І3 в мережах високої напруги з ізольованою або заземленою через дугогасильний реактор чи і резистор нейтраллю приймається: а у мережах з ізольованою нейтраллю – величина струму замикання на землю яка зумовлена наявністю ємнісних і активних провідностей між струмоведучими частинами мережі і землею; б у мережах з заземленою через дугогасильний реактор нейтраллю компенсована нейтраль  – величина струму замикання на землю у разі вимикання від мережі найбільш потужного дугогасильного реактора що розміщений поза живильної підстанцією яка розглядається; в у мережах із заземленою через резистор або дугогасильний реактор і резистор нейтраллю – величина струму яка являє собою геометричну суму величин реактивного струму який зазначений відповідно в а або б і активного струму що зумовлений наявністю резистора. Величина струму І3 повинна відповідати тій із можливих в експлуатації схем мережі високої напруги в якій ця величина має найбільше значення і враховувати перспективу розвитку мережі. Примітка 2. Уразі відсутності при проектуванні вихідних даних для визначення величини І добуток R x І може бути замінений на R x І3. У цьому разі забезпечується запас у бік підвищення рівня безпеки. Примітка 3. Якщо відкриті провідні частини електроустановки споживача електроенергії із системою TN знаходяться всередині будинку й охоплені основною системою зрівнювання потенціалів величина очікуваної напруги дотику в цій електроустановці у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції вважається близькою до нуля. Примітка 4. Можливість приєднання нейтральних провідників електроустановок із системою ТТ до заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції визначається не критеріями електробезпеки див. примітку 1 в 3.2 . Таке приєднання можливе якщо виконана умова до обмеження величини напруги на ізоляції електрообладнання низької напруги електроустановок споживачів електроенергії у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції див. Ж.3 у додатку Ж . Рисунок 3.1 – Залежності величин допустимої напруги на відкритих провідних частинах електроустановок споживачів електроенергії крива F і допустимої напруги дотику в цих електроустановках крива Т від тривалості замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції 3.4 Нейтральні і захисні провідники які зазначені в 3.3 можуть бути приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідників частин живильної підстанції без перевірки умови що наведена в 3.3 якщо виконується одна із таких умов: - до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції приєднані металеві покриття кабелів низької напруги які згідно з 4.1.2.1 можуть розглядатися як заземлювачі наприклад свинцеві оболонки і або металеві оболонки чи екрани кабелів високої напруги. Загальна довжина цих кабелів високої і низької напруги повинна перевищувати 1 км; - опір заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції не перевищує 2 Ом. 3.5 Якщо умови які наведені в 3.3 і 3.4 не виконуються провідники що зазначені в 3.3 повинні бути приєднаними до заземлювального пристрою заземлювач якого є електричне незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції. 3.6 Величина опору заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції крім зазначених у даному розділі вимог які спрямовані на здійснення захисту від ураження електричним струмом в електроустановках низької напруги у разі замикання на землю на стороні високої напруги підстанції повинна забезпечувати в цій аварійній ситуації виконання вимог до обмеження величини напруги на ізоляції електрообладнання низької напруги до рівня допустимих значень. Величини допустимої напруги на ізоляції електрообладнання електроустановок споживачів електроенергії залежно від тривалості дії цієї напруги та вимоги виконання яких забезпечує захист цього електрообладнання і електрообладнання низької напруги живильної підстанції у разі замикань на землю на стороні високої напруги наведені у додатку Ж. 4 ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ І ЗАХИСНІ ПРОВІДНИКИ 4.1 Заземлювальні пристрої 4.1.1 Загальні положення 4.1.1.1 Складові частини заземлювальних пристроїв заземлювачі заземлювальні провідники головні заземлювальні шини повинні бути вибрані і змонтовані так щоб: - надійно і довго служити для виконання вимог до захисту від ураження електричним струмом; - протікання через них струмів що зумовлені замиканнями на землю та струмів витоку не створювали небезпеки термічної термомеханічної електромеханічної ураження електричним струмом ; - забезпечити виконання вимог до заземлювальних пристроїв функціонального і або блискавкозахисного заземлення якщо використовується спільна система заземлення див. 2.4.1.8 . У цьому випадку насамперед повинні бути виконані вимоги до захисного заземлення. 4.1.1.2 Визначати характеристики заземлювального пристрою слід з урахуванням конкретних умов експлуатації зокрема параметрів ґрунту і сезонних змін питомого опору шарів землі через висихання та промерзання ґрунту що властиві для найбільш несприятливих погодних умов місцевості в якій розміщений даний заземлювальний пристрій . 4.1.1.3 Якщо при виконанні заземлювального пристрою застосовуються провідники із різних матеріалів треба враховувати можливість електролітичної корозії. 4.1.2 Заземлювачі 4.1.2.1 При спорудженні заземлювального пристрою можуть бути використані: а природні заземлювачі: - металеві і залізобетонні конструкції будинків та споруд які знаходяться в контакті із землею в тому числі залізобетонні фундаменти які мають гідроізоляційні покриття в неагресивних слобоагресивних та середньоагресивних середовищах; - свинцеві оболонки прокладених у землі кабелів а також інші довговічні металеві покриття кабелів з яких забезпечено стікання струму замикання у землю; - інші провідні частини які розміщені в землі і забезпечують виконання вимог що наведені в 4.1.1.1 наприклад обсадні труби артезіанських колодязів свердловин шурфів; б штучні заземлювачі: - стержні штаби профіль канати тощо; - металеві ґратчасті конструкції що укладаються у фундамент будинків та споруд під час будівництва фундаментні заземлювачі . Заземлювач може вважатись таким що відповідає вимогам захисного заземлення тільки в разі неможливості повного або часткового його демонтажу навіть тимчасового без відома персоналу який експлуатує електроустановку. Залізобетонна конструкція наприклад фундамент будинку або споруди може розглядатися як провідна частина що придатна до виконання функцій заземлювача захисного заземлення якщо виконуються такі умови: - принаймні близько 50% вертикальних і горизонтальних стержнів сталевої арматури з'єднані між собою зваркою або надійно зв'язані дротом; - вертикальні стержні сталевої арматури з'єднані між собою зваркою або надійно зв'язані дротом; - забезпечена електрична безперервність з'єднань сталевої арматури кожного блоку збірного залізобетону з арматурою суміжних блоків; - сталева арматура залізобетону не є попередньо напруженою. У разі використання залізобетонного фундаменту будинку або споруди як природного заземлювача рекомендується шляхом зварювання з'єднувати в єдину систему сталеву арматуру фундаменту і елементи суміжних будівельних конструкцій будинку споруди такі як сталеву арматуру залізобетонних колон та металеві колони. Не можуть розглядатися як заземлювачі такі провідні частини: - труби опалення гарячого і холодного водопостачання каналізації; - алюмінієві оболонки і броня кабелів. Не допускається використовувати як заземлювачі труби горючих рідин і горючих або вибухонебезпечних газів та сумішей. Примітка. Ця вимога не виключає необхідність приєднання труб вищезазначеного призначення які введені у будинок споруду ззовні до основної системи зрівнювання потенціалів див. 2.4.1.9 . 4.1.2.2 Матеріал і розміри заземлювачів повинні забезпечувати стійкість заземлювачів до корозії і їх механічну міцність. Кількість заземлювачів їх розміщення і габаритні показники повинні забезпечувати виконання вимог до опору заземлювального пристрою. 4.1.2.3 Як штучні слід використовувати як правило заземлювачі із сталі чорної з цинковим чи мідним покриттям нержавіючої або міді. Розміри штучних заземлювачів повинні бути не меншими наведених у таблиці 4.1. 4.1.2.4 Штучні заземлювачі слід застосовувати: - у разі відсутності придатних для цілей заземлення природних заземлювачів; - як додаток до придатних для цілей заземлення природних заземлювачів якщо останні не можуть забезпечити виконання вимоги до опору заземлювального пристрою або для зниження до прийнятної величини густини струму що протікає через них наприклад через арматуру залізобетонного фундаменту . 4.1.2.5 У разі застосування штучних заземлювачів у місцях із великим питомим опором землі для забезпечення ефективності заземлювального пристрою можуть вживатися такі заходи: - занурення у землю вертикальних заземлювачів підвищеної довжини якщо значення питомого опору нижніх шарів землі менше ніж верхніх; - улаштування виносних заземлювачів якщо поблизу електроустановки є місця із меншим питомим опором землі; - укладання у траншеї навколо горизонтальних заземлювачів які розміщені у скельових структурах вологого глинистого ґрунту з наступним трамбуванням і засипанням щебеню доверху траншеї; - застосування штучної обробки ґрунту з метою зниження його питомого опору. 4.1.2.6 Траншеї для горизонтальних заземлювачів повинні заповнюватися однорідним ґрунтом який не містить щебеню і будівельного сміття. Не слід розміщувати заземлювачі в місцях де земля підсушується під дією штучного нагріву наприклад поблизу трубопроводів теплових мереж. 4.1.2.7 Штучні заземлювачі не слід фарбувати. Таблиця 4.1 – Мінімальні розміри штучних заземлювачів Матеріал заземлювача Характеристика покриття поверхні заземлювача Тип заземлювача Мінімальні розміри Діаметр MM Переріз MM2 Товщина штаби полиці стінки мм Товщина покриття мкм Сталь чорна Без покриття Круглий для глибокого занурення 16 - - - Круглий для занурення поблизу від поверхні землі 10 - - - Прямокутна штаба - 100 4 - Профіль - 100 4 - Труба 32 - 3 5 - Сталь з покриттям і нержавіюча сталь Гарячеоцинковане покриття та нержавіюча сталь без покриття Круглий для глибокого занурення 16 - - 70 Круглий для занурення поблизу від поверхні землі 10 - - 50 Прямокутна штаба - 90 3 70 Профіль - 90 3 70 Труба 25 - 2 55 Електролізне мідне покриття Круглий для глибокого занурення 14 - - 250 Мідь Без покриття Круглий дріт для занурення поблизу від поверхні землі - 25 - - Прямокутна штаба - 50 2 - Багатодрітний канат 1 8 для кожного дроту 25 - - Труба 20 - 2 - Примітка 1. Заземлювачі з чорної сталі не слід використовувати якщо середовище в яке вони повинні бути вміщені є сильноагресивним з погляду небезпеки корозії. У разі використання таких заземлювачів в середньоагресивному середовищі рекомендується збільшувати розміри заземлювачів порівняно з наведеними в таблиці залежно від розрахункового терміну служби заземлювального пристрою. Примітка 2. До занурених поблизу від поверхні землі в даній таблиці віднесені заземлювачі які розміщені на глибині яка не перевищує 0 7 м як правило горизонтальні заземлювачі а до глибокого занурення – розміщені повністю або частково на глибині понад 0 7 м як правило вертикальні або наклонні заземлювачі . Примітка 3. Покриття не менше зазначеної в таблиці товщини повинно бути накладено на всю зовнішню поверхню заземлювача в тому числі на ті її частини на які для забезпечення з'єднань нанесена різьба. 4.1.3 Заземлювальні провідники 4.1.3.1 Характеристики заземлювальних провідників матеріал переріз повинні сприяти виконанню вимог до опору заземлювальних пристроїв що наведені в 2.4.1 та забезпечувати термічну стійкість цих провідників і їх механічну міцність. Як заземлювальні слід як правило застосовувати мідні сталеві та алюмінієві див. також 4.1.3.4 провідники. Для захисту заземлювальних провідників повинні бути вжиті заходи які наведені в 4.2.1.10 з метою забезпечення захисту захисних провідників. Використання заземлювальних провідників для інших цілей крім заземлення не допускається. 4.1.3.2 З'єднання і приєднання заземлювальних провідників повинно виконуватися згідно з 4.3. Приєднання заземлювальних провідників до заземлювачів за допомогою тільки паяння не вважається таким що забезпечує достатню механічну міцність. 4.1.3.3 Мінімальний переріз заземлювальних провідників які не прокладаються у землі повинен бути не меншим 6 мм2 за міддю 16 мм2 за алюмінієм і 50 мм2 за сталлю. 4.1.3.4 Розміри заземлювального провідника що прокладається у землі залежно від матеріалу з якого він виготовлений і покриття його поверхні повинні бути не меншими зазначених в таблиці 4.1. Прокладання в землі алюмінієвих неізольованих заземлювальних провідників не допускається. 4.1.3.5 Від'єднання заземлювального провідника для вимірювання опору заземлювального пристрою повинно бути можливе тільки за допомогою інструменту і виконуватися в зручному для цього місці. Як правило таким місцем є головна заземлювальна шина див. також 4.1.4.3 . Установлення в колах заземлювальних провідників вимикаючих пристроїв не допускається. 4.1.3.6 У місці вводу заземлювального провідника в будинок споруду повинен бути нанесений знак . 4.1.4 Головна заземлювальна шина 4.1.4.1 Для виконання заземлення і або основної системи зрівнювання потенціалів у будинку споруді повинна бути установлена головна заземлювальна шина до якої слід приєднати провідні частини що зазначені в 2.4.1.9. 4.1.4.2 Головна заземлювальна шина повинна бути термічно і корозійно стійкою та мати високу механічну міцність та провідність. 4.1.4.3 Конструкція головної заземлювальної шини повинна забезпечувати надійне приєднання до неї провідників і передбачати можливість зручного індивідуального їх від'єднання. Приєднання і від'єднання провідників повинні бути можливі тільки за допомогою інструменту. 4.1.4.4 Головна заземлювальна шина може бути виготовлена з будь-якого металу або сплаву який спроможний забезпечити виконання вимог що наведені в 4.1.4.2 і 4.1.4.3 міді латуні тощо . Допускається виконання головної заземлювальної шини із сталі. Застосування алюмінієвих головних заземлювальних шин не рекомендується. У процесі експлуатації головну заземлювальну шину можна подовжувати приєднанням до неї додаткових елементів. 4.1.4.5 Головна заземлювальна шина повинна бути розміщена в доступному і зручному для експлуатаційного персоналу місці наприклад всередині ввідного пристрою електроустановки в цьому разі шина РЕ ввідного пристрою може бути використана як головна заземлювальна шина або окремо біля ввідного пристрою чи вбудованої трансформаторної підстанції. Якщо електроустановка будинку споруди має кілька відособлених ввідних пристроїв біля кожного пристрою або в його середині повинна бути установлена окрема головна заземлювальна шина. Аналогічно у разі наявності в будинку споруді кількох вбудованих трансформаторних підстанцій така шина повинна бути установлена біля щита низької напруги кожної підстанції. 4.1.4.6 У місцях доступних особам які не належать до експлуатаційного персоналу установлювати головну заземлювальну шину не рекомендується. Якщо таке установлення виконується головну заземлювальну шину слід розміщувати в шафі з дверкою яка замикається на ключ. В місцях які доступні тільки для експлуатаційного персоналу наприклад в щитових приміщеннях головна заземлювальна шина може бути установлена відкрито. На стіні над шиною у разі відкритої установки або над дверкою у разі установки в шафі повинен бути нанесений знак . 4.2 Захисні провідники 4.2.1 Захисні провідники для забезпечення автоматичного вимикання живлення 4.2.1.1 Матеріал і переріз захисних провідників які призначені для забезпечення автоматичного вимикання живлення повинні сприяти виконанню вимог які наведені в 2.4.1. Як захисні слід як правило використовувати мідні або алюмінієві провідники. Застосування сталевих захисних провідників допускається але є обмеженим внаслідок необхідності виконання вимог які наведені в 2.4.1 і 4.2.1.2. 4.2.1.2 Мінімальне значення перерізу захисного провідника який є жилою кабеля проводу живлення повинно визначатися згідно з таблицею 4.2. Ця ж вимога стосується і захисного провідника який прокладений в спільній огороджувальній конструкції трубі коробі лотку з кабелем проводом живлення і виготовлений з того ж матеріалу що і жили останнього. Якщо захисний провідник кола електроустановки із системою TN або IT у разі виконання останньої згідно з 2.4.1.25а не є жилою кабеля проводу живлення і не прокладений у спільній огороджувальній конструкції з кабелем проводом живлення повна провідність цього захисного провідника повинна бути не меншою половини повної провідності лінійних провідників кабеля проводу живлення. Примітка. Якщо захисний провідник є спільним для двох або більше кіл слід враховувати те з кіл провідність лінійних провідників якого найбільша. Таблиця 4.2 – Мінімальні перерізи захисних провідників які є жилою кабеля проводу живлення Переріз лінійних провідників кабеля проводу живлення S мм2 Мінімальне значення перерізу захисних провідників мм2 S16 S 1635 S/2 Примітка 1. Зазначене в таблиці зменшення перерізу захисних провідників порівняно з лінійними провідниками допускається і для PEN-провідників але за умови виконання вимог що зазначені в 4.2.2.4. Примітка 2. Якщо переріз лінійних провідників дорівнює 150 мм2 мінімальний переріз захисного провідника допускається приймати рівним 70 мм2. У колах електроустановок із системою ТТ або IT у разі виконання останньої згідно з 2.4.1.25б допускається використання захисних провідників які мають менший переріз провідність ніж зазначено вище. Примітка. Це не виключає необхідність виконання вимог які наведені в 4.2.1.1 4.2.1.3 та 4.2.1.4. 4.2.1.3 Переріз захисного провідника повинен бути не меншим мінімального значення яке визначається за формулою використовується якщо час автоматичного вимикання живлення не перевищує 5 с : 4.1 де Sn – мінімальний переріз захисного провідника мм2; І – діюче значення очікуваного струму який може протікати через захисний пристрій у разі малого опору в місці замикання в електроустановках із системою IT слід розглядати подвійне замикання А; t – час автоматичного вимикання живлення при протіканні через захисний пристрій струму І с; К – коефіцієнт значення якого залежить від матеріалу захисного провідника ізоляції і прийнятих температур провідника на початку і в кінці процесу замикання. Методика обчислення коефіцієнта К і його розрахункові значення які визначені за цією методикою наведені в додатку З. Примітка 1. При розрахунку слід враховувати обмеження величин струму замикання і добутку І2t інтеграл Джоуля опорами елементів кола замикання та струмообмежувальним захисним пристроєм якщо такий пристрій використовується . Примітка 2. Якщо захисний провідник є спільним для двох або більше кіл його мінімальний переріз повинен визначатися з урахуванням найбільшої величини добутку І2t яка має місце в цих колах. 4.2.1.4 Переріз захисних провідників які не входять до складу кабелів або проводів живлення і прокладені не в спільній огороджувальній конструкції з цими кабелями проводами за будь-яких обставин повинен бути не меншим 4 мм2 за міддю за наявністю механічного захисту допускається 2 5 мм2 і 16 мм2 за алюмінієм. 4.2.1.5 Для виконання функцій захисних провідників можуть бути застосовані: 1 спеціально передбачені для цього провідники: - жили багатожильних кабелів проводів живлення; - ізольовані або неізольовані провідники які прокладені в спільній огороджувальній конструкції з лінійними провідниками кабеля проводу живлення; - стаціонарно прокладені ізольовані або неізольовані провідники; 2 відкриті провідні частини див. також 4.2.1.7 : - металеві труби для прокладання кабелів і проводів; - металеві оболонки і екрани кабелів та проводів; - металеві оболонки й опорні конструкції комплектних розподільних пристроїв і комплектних шинопроводів які входять до складу електроустановки низької напруги; - металеві короби і лотки електропроводок якщо їх конструкція передбачає таке використання; 3 деякі сторонні провідні частини за умови що їх демонтаж без відома експлуатаційного персоналу електроустановки є неможливим див. також 4.2.1.7 : - металеві будівельні конструкції будинків і споруд ферми колони тощо ; - сталева арматура залізобетонних будівельних конструкцій будинків і споруд; - металеві конструкції виробничого призначення підкранові рейки галереї шахти ліфтів і підйомників обрамлення каналів тощо . 4.2.1.6 Використання провідників які спеціально передбачені для виконання функцій захисних провідників у тому числі PEN-провідників для інших цілей не допускається. 4.2.1.7 Використання відкритих і сторонніх провідних частин що зазначені в 4.2.1.5 як захисних провідників допускається якщо вони відповідають таким вимогам: - їх електрична безперервність забезпечується конструкцією або відповідними з'єднаннями які захищені від пошкоджень механічного хімічного і електрохімічного характеру; - забезпечується виконання вимог які зазначені в 4.2.1.1-4.2.1.4 та 4.2.1.9. Примітка. Необхідність виконання наведених вище вимог суттєво обмежує можливість практичного використання відкритих провідних частин зокрема свинцевих оболонок кабелів та сторонніх провідних частин як захисних провідників для забезпечення автоматичного вимикання живлення. Відкриту провідну частину не допускається використовувати як захисний провідник що призначений для приєднання до іншої відкритої провідної частини за винятком оболонки і опорної конструкції комплектного розподільного пристрою або комплектного шинопроводу низької напруги за умови наявності можливості приєднання до них захисних провідників у потрібному місці. 4.2.1.8 Не допускається використовувати як захисні провідники такі провідні частини: - труби гарячого і холодного водопостачання каналізації опалення газопостачання тощо; - конструктивні частини які можуть бути піддані механічному пошкодженню в нормальних умовах експлуатації; - несучі троси для тросової проводки; - гнучкі металеві частини наприклад оболонки ізоляційних трубок і трубчастих проводів металорукава тощо. 4.2.1.9 Захисні провідники як правило повинні бути прокладені спільно з лінійними провідниками або в безпосередній близькості від них. Якщо для захисту від ураження електричним струмом використовуються пристрої захисту від надструму виконання цієї вимоги є обов'язковим. 4.2.1.10 Захист захисних провідників які є складовою частиною кабелів проводів живлення забезпечується виконанням вимог до прокладання цих кабелів проводів . Окремо прокладені захисні провідники повинні бути захищені від корозії а в місцях де можливі їх пошкодження механічного характеру місця вводу в будинок перетину з кабелями трубопроводами тощо повинні бути захищені від цих пошкоджень. У сухих приміщеннях допускається прокладання захисних провідників у разі відсутності агресивного середовища безпосередньо по стінах. У приміщеннях які не є сухими або у разі наявності агресивного середовища захисні провідники слід прокладати на відстані від стін не менше 10 мм. Прокладати захисні провідники у місцях їх переходу крізь стіни і перекриття слід як правило з їх безпосереднім закладанням. У цих місцях захисні провідники не повинні мати з'єднань і відгалужень. Слід враховувати можливі переміщення захисних провідників у місцях їх перетину температурних і осадочних швів. 4.2.1.11 Не допускається установлювати вимикаючі пристрої в колах захисних провідників але можуть мати місце з'єднання які з метою виконання вимірів можна розібрати за допомогою інструменту. Це правило не стосується штепсельних з'єднань які призначені для забезпечення живлення електроприймачів. У разі використання таких з'єднань штепсельні розетки і вилки повинні мати спеціальні захисні контакти для приєднання до них захисних провідників. 4.2.1.12 Якщо виконується контроль безперервності кола заземлення не допускається вмикати призначений для здійснення цього контролю пристрій послідовно у розтин із захисним провідником. 4.2.1.13 Якщо очікується що через захисний провідник у нормальному режимі роботи електроустановки може тривало протікати струм витоку електроприймачів величина якого перевищує 10 мА повинна бути виконана одна з таких умов: - у разі прокладання одного захисного провідника його переріз протягом всієї довжини повинен бути не меншим 10 мм2 за міддю або 16 мм2 за алюмінієм; Примітка. PEN-провідник у всіх випадках забезпечує виконання цієї вимоги див. 4.2.2.4 . - до точки де захисний провідник має переріз не менше 10 мм2 за міддю або 16 мм2 за алюмінієм прокладений другий захисний провідник переріз якого повинен бути не менше того який вимагається для забезпечення захисту у разі непрямого дотику. В цьому випадку обидва провідники повинні мати окремі затискачі для їх приєднання. Примітка. Електроприймачі які мають в нормальному режимі роботи великі струми витоку можуть виявитися несумісними з електроустановкою в якій для захисту від ураження електричним струмом використовується ПЗВ див. 2.5.4.1 . 4.2.1.14 Захисні провідники що використовуються для приєднання до електрообладнання яке підлягає частому демонтажу або установлене на частинах що рухаються чи зазнають трясіння й вібрації повинні бути мідними та гнучкими. 4.2.1.15 Захисні провідники які призначені для приєднання до корпусів переносних електроприймачів повинні бути мідними гнучкими як правило входити до складу кабелів проводів що живлять ці електроприймачі і мати переріз такий як у лінійних провідників. 4.2.1.16 У разі виконання колірного позначення захисних провідників таке позначення повинно бути здійснене поперечними або поздовжніми жовтими і зеленими смугами однакової ширини що чергуються. 4.2.1.17 Якщо захисний провідник використовується і як функціональний заземлювальний провідник насамперед повинні бути виконані вимоги які наведені в даних Нормах для захисних провідників. 4.2.1.18 Захисний провідник який входить до складу лінії кабеля проводу системи проводів повітряної настінної лінії що живить дане електрообладнання не допускається використовувати для виконання функцій захисного провідника електрообладнання яке отримує живлення від іншої лінії. 4.2.1.19 Захисний провідник може не мати ізоляції але в місцях де використання неізольованого захисного провідника може пошкодити ізоляцію кабелів проводів через іскріння між цим провідником і металевою оболонкою чи конструкцією наприклад у випадку його прокладання разом з кабелями проводами в спільній трубі спільному коробі лотку захисний провідник повинен мати рівноцінну з лінійними провідниками ізоляцію. 4.2.2 PEN-провідники 4.2.2.1 Вимоги до захисних провідників що наведені в 4.2.1 розповсюджуються і на PEN-провідники в тій мірі в якій вони не змінені вимогами що наведені в 4.2.2.2- 4.2.2.9. 4.2.2.2 PEN-провідники можуть бути використані тільки в колах які живлять стаціонарне електрообладнання. Використання PEN-провідників у колах живлення переносних і пересувних електроприймачів не допускається. Використання PEN-провідників у місцях із підвищеним ризиком виникнення пожежі або вибуху пожежонебезпечні і вибухонебезпечні приміщення зони також не допускається за винятком тих PEN-провідників що пересікають ці приміщення зони для приєднання до електрообладнання яке розміщено поза зазначеними приміщеннями зонами . PEN-провідник не може використовуватися у колі в якому установлений ПЗВ див. також 2.4.1.16 . У нормативних документах які стосуються спеціальних електроустановок наприклад з чутливим до електромагнітних завад інформаційним обладнанням можуть бути надані додаткові вимоги щодо обмеження можливості використання PEN-провідників у цих електроустановках. 4.2.2.3 Використання сторонніх провідних частин як PEN-провідників не допускається. 4.2.2.4 Вимоги до визначення мінімальних перерізів захисних провідників що наведені в 4.2.1.2 і 4.2.1.3 розповсюджуються і на PEN-провідники але при виборі PEN-провідників слід також забезпечити виконання вимог до перерізів нейтральних провідників які зазначені в діючих нормативних документах. Переріз PEN-провідників в усіх випадках повинен бути не меншим 10 мм2 за міддю і 16 мм2 за алюмінієм. 4.2.2.5 PEN-провідники повинні мати ізоляцію рівноцінну з ізоляцією лінійних провідників. Ізолювання шин PEN у комплектних розподільних пристроях не є обов'язковим. 4.2.2.6 Якщо в якійсь точці електроустановки PEN-провідник поділений на окремий нейтральний і окремий захисний провідники система TN-C-S не допускаються з'єднання нейтрального провідника із заземленими частинами електроустановки в тому числі із захисним провідником див. також 2.5.4.3 . PEN-провідник дозволяється поділяти на кілька нейтральних і захисних провідників. 4.2.2.7 Якщо в розподільному щиті щитку пункті для підключення нейтральних і захисних провідників передбачені окремі шини PEN-провідник повинен бути підключеним до шини яка призначена для приєднання до неї захисних провідників. 4.2.2.8 Вимога щодо недопущення установлення вимикаючих пристроїв у колах захисних провідників див. 4.2.1.11 розповсюджується і на PEN-провідники але допускається одночасне вимикання лінійного провідника і PEN-провідника на вводах в електроустановки індивідуальних жилих дачних садових будинків та аналогічних їм об'єктів які живляться однофазними відгалуженнями від повітряних ліній електропередачі. В таких випадках поділ PEN-провідника на нейтральний і захисний провідники повинен бути виконаним до ввідного захисно-комутаційного апарату електроустановки. Не слід також установлювати однополюсні вимикачі в колах нейтральних провідників. 4.2.2.9 У разі виконання колірного позначення PEN-провідника цей провідник повинен бути позначеним по довжині блакитним кольором і жовтими та зеленими смугами однакової ширини що чергуються на кінцях. 4.2.3 Провідники основної і додаткової систем зрівнювання потенціалів 4.2.3.1 Для виконання функцій провідників основної і додаткової систем зрівнювання потенціалів слід застосовувати як правило спеціально прокладені стаціонарні провідники. У місцях де це зручно допускається використання сполучення цих провідників з відкритими і сторонніми провідними частинами які зазначені в 4.2.1.5 див. також 4.2.1.8 і забезпечують електричну безперервність з'єднань. 4.2.3.2 Величини перерізу провідників основної системи зрівнювання потенціалів повинні бути не меншими значень мінімальних перерізів заземлювальних провідників які наведені в 4.1.3.3. 4.2.3.3 Переріз провідника додаткової системи зрівнювання потенціалів повинен бути таким щоб: а у разі з'єднання двох відкритих провідних частин величина провідності цього провідника була не нижчою провідності того з приєднаних до відкритих провідних частин для забезпечення автоматичного вимикання живлення захисних провідників який має меншу провідність; б у разі з'єднання відкритої провідної частини і сторонньої провідної частини величина провідності цього провідника була не нижчою половини провідності приєднаного до відкритої провідної частини для забезпечення автоматичного вимикання живлення захисного провідника. Переріз провідників додаткової системи зрівнювання потенціалів у всіх випадках повинен бути не меншим величини яка наведена в 4.2.1.4. Примітка. Вибрані таким чином перерізи провідників додаткової системи зрівнювання потенціалів як правило забезпечують виконання умови що наведена в 2.4.1.28. 4.3 З'єднання і приєднання провідників системи захисту від ураження електричним струмом 4.3.1 З'єднання провідників системи захисту від ураження електричним струмом захисних провідників для забезпечення автоматичного вимикання живлення заземлювальних провідників заземлювачів та провідників систем зрівнювання потенціалів між собою і приєднання їх до інших провідних частин відкритих сторонніх повинні бути надійними забезпечувати електричну безперервність кіл і відповідати вимогам ГОСТ 10434 ГОСТ 12.2.007.0 та інструкцій з монтажу електрообладнання. Як правило з'єднання і приєднання повинні бути виконані зварюванням або застосуванням різьбових з'єднань болтових за допомогою муфт тощо . 4.3.2 З'єднання і приєднання повинні бути захищені від корозії і механічних пошкоджень. Для болтових з'єднань і приєднань повинні бути передбачені заходи проти ослаблення контакту. 4.3.3 Показники механічної міцності і термічної стійкості допустима температура нагріву струмами замикань з'єднань і приєднань повинні бути не гіршими відповідних показників провідників системи захисту від ураження електричним струмом які забезпечуються виконанням вимог що наведені в даних Нормах. 4.3.4 З'єднання і приєднання повинні бути доступними для огляду і виконання іспитів за винятком таких: - залитих компаундом; - герметизованих; - розміщених у підлозі стінах перекриттях землі; - які є частиною обладнання і виконані відповідно із стандартами або технічними умовами на це обладнання. 4.3.5 Приєднання кожної відкритої провідної частини до захисних провідників повинно бути виконано таким чином щоб у разі відокремлення відкритої провідної частини від системи захисту від ураження електричним струмом наприклад для проведення ремонту електрообладнання захисні кола електрообладнання яке залишається в роботі не переривались див. також 4.2.1.7 . Приєднання кожної сторонньої провідної частини до головної заземлювальної шини окремим провідником основної системи зрівнювання потенціалів не вимагається якщо електрична безперервність зв'язку може бути забезпечена за допомогою інших провідників основної системи зрівнювання потенціалів див. додаток Д . Об'єднання відкритих і сторонніх провідних частин у додаткову систему зрівнювання потенціалів може бути виконане як шляхом приєднання кожної з них до спільного провідника шини додаткової системи зрівнювання потенціалів так і без використання цього провідника шини . 4.3.6 З'єднання захисних провідників електропроводки будинків і споруд із захисними провідниками повітряних ліній електропередачі слід виконувати такими ж способами що і з'єднання лінійних провідників. ДОДАТОК А обов'язковий НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ ДСТУ 3225-95 ІЕС 60742:1983 Розділові трансформатори і безпечні розділові трансформатори. Технічні вимоги ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности ГОСТ 10434-82 Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования ГОСТ 14254-96 Степени защиты обеспечиваемые оболочками Код IP ГОСТ 30331.2-95 Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики ДБН В.2.2-3-97 Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів ДБН В.2.2-4-97 Будинки і споруди. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення ДБН В.2.2-10-2001 Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.5-23-2003 Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку ДСНІП 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань СН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки СН 3206-85 Предельно допустимые уровни магнитных полей частоты 50 Гц ДОДАТОК Б обов'язковий ТЕРМІНИ І ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ У даних Нормах використані терміни визначення яких наведено нижче. Б.1 Електроприймач – апарат агрегат пристрій який призначений для перетворення електричної енергії в інший вид енергії. Б.2 Електрообладнання – будь-яке обладнання що призначене для виробництва перетворення передачі розподілу або споживання електричної енергії наприклад генератори трансформатори електричні апарати вимірювальні пристрої прилади захисту кабельна і провідникова продукція електроприймачі. Б.3 Електроустановка – будь-яке сполучення взаємопов'язаного електрообладнання у межах даного простору або приміщення. Б.4 Електроустановка споживача електроенергії – електроустановка або її частина яка отримує електроенергію від електричної мережі електропостачальної організації для її перетворення в інший вид енергії але не належить електропостачальній організації. Б.5 Спеціальна електроустановка – електроустановка або її частина яка характеризується специфічними зовнішніми умовами що діють на цю електроустановку наприклад підвищеної вологості високої температури тощо або і специфічними умовами роботи обладнання та його експлуатації наприклад стисненістю приміщення в якому розміщена електроустановка . Б.6 Електрична мережа – сукупність електроустановок для передачі і розподілу електричної енергії яка складається з підстанцій розподільних пристроїв струмопроводів повітряних та кабельних ліній електропередачі що працюють на визначеній території. Термін мережа який застосовується в даних Нормах слід розуміти як електрична мережа. Б.7 Захисні заходи електробезпеки – технічні заходи які спрямовані на зниження до прийнятного рівня небезпеки електроустановки для життя і здоров'я людей та тварин навколишнього середовища і майна. Б.8 Низька напруга – напруга величина якої не перевищує 1000 В змінного струму або 1500 В постійного струму. Електроустановки будинків і споруд як правило належать до електроустановок низької напруги. Б.9 Висока напруга – напруга величина якої перевищує 1000 В змінного струму або 1500 В постійного струму. Б.10 Наднизька напруга – напруга величина якої не перевищує 50 В змінного струму або 120 В постійного струму. Б. 11 Провідна частина – частина яка спроможна проводити електричний струм. Б. 12 Провідник – провідна частина яка призначена для проведення електричного струму визначеної величини. Б. 13 Електричне коло – сукупність провідних частин через яку може протікати електричний струм у нормальному або аварійному режимах роботи електроустановки і яка може бути вимкнена від джерела живлення одним комутаційним пристроєм що є частиною цього електричного кола. Термін коло який застосовується в даних Нормах слід розуміти як електричне коло. Б. 14 Струмоведуча частина – провідна частина яка призначена для протікання через неї електричного струму в нормальному режимі роботи електроустановки в тому числі і нейтральний провідник. PEN-провідник як провідник що виконує функції і захисного провідника не вважається струмоведучою частиною. Б. 15 Електричний контакт – стан двох або більше провідних частин які з'єднані одна з одною випадково або навмисно і створюють єдину безперервну провідну частину. Б. 16 Зона нульового потенціалу відносна земля  – частина землі що знаходиться поза зоною впливу будь-якого заземлювача електричний потенціал якої приймається рівним нулю. Б. 17 Зона розтікання локальна земля  – частина землі що знаходиться між заземлювачем і зоною нульового потенціалу електричний потенціал якої не обов'язково дорівнює нулю. Б. 18 Основна ізоляція – ізоляція струмоведучих частин яка забезпечує захист від прямого дотику. Б. 19 Додаткова ізоляція – ізоляція яка є незалежною від основної ізоляції і застосовується додатково до неї для забезпечення захисту у разі пошкодження основної ізоляції. Б.20 Подвійна ізоляція – ізоляція яка складається із основної і додаткової ізоляції. Б. 21 Посилена ізоляція – ізоляція струмоведучих частин що забезпечує рівень захисту від ураження електричним струмом який є рівноцінним рівню подвійної ізоляції. Б. 22 Відкрита провідна частина – доступна дотику провідна частина електрообладнання яка не є струмоведучою частиною і в нормальному режимі роботи електроустановки не знаходиться під напругою але може опинитися під напругою у разі пошкодження основної ізоляції. Б. 23 Стороння провідна частина – провідна частина що не є частиною електроустановки але на якій може бути присутній електричний потенціал як правило потенціал зони розтікання . Б.24 Ураження електричним струмом – небезпечний для здоров'я і життя фізіологічний ефект який зумовлений протіканням електричного струму через тіло людини або тварини. Термін патофізіологічний ефект що використовується у даних Нормах означає порушення роботи окремих органів або організму людини в цілому у разі ураження електричним струмом. Б.25 Прямий дотик – електричний контакт людини або тварини з струмоведучою частиною. Б.26 Непрямий дотик – електричний контакт людини або тварини з відкритою провідною частиною яка опинилася під напругою в разі пошкодження ізоляції. Б.27 Захист від прямого дотику – захист від ураження електричним струмом у разі відсутності пошкодження в електроустановці. Б.28 Захист у разі непрямого дотику – захист від ураження електричним струмом у разі наявності пошкодження в електроустановці. Б.29 Замикання на землю – виникнення безпосереднього або через проміжні провідні частини електричного контакту як правило випадкового між провідником який знаходиться під напругою і землею. Замикання на відкриту провідну частину – замикання на землю при якому проміжною провідною частиною між провідником що знаходиться під напругою і землею є відкрита провідна частина. Б. 30 Заземлення – навмисне електричне з'єднання визначеної точки електричної мережі або електроустановки чи обладнання із зоною розтікання. Захисне заземлення – заземлення яке виконується з метою забезпечення електробезпеки. Термін заземлення який застосовується у даних Нормах без уточнення призначення цього заземлення слід розуміти як захисне заземлення. Б. 31 Система захисного заземлення в електроустановках низької напруги  – сукупність захисних заземлень і захисних провідників яка призначена для забезпечення захисту від ураження електричним струмом якщо як захід захисту у разі непрямого дотику використовується автоматичне вимикання живлення. Термін система заземлення який використовується у даних Нормах слід розуміти як система захисного заземлення. Термін система TN TN-C; TN- S; TN-C-S; ТТ; IT який використовується у даних Нормах слід розуміти як система захисного заземлення типу TN TN-C; TN-S; TN-C-S; ТТ; IT . Б. 32 Тип системи захисного заземлення – різновид системи захисного заземлення в електроустановках низької напруги який характеризується визначеними специфічними ознаками. Б. 33 Функціональне робоче заземлення – заземлення яке виконується для забезпечення нормального функціювання роботи установки обладнання системи але не з метою забезпечення електробезпеки або блискавкозахисту. Б.34 Заземлювальний пристрій – сукупність заземлювача і заземлювальних провідників. В електроустановках будинків і споруд до складу заземлювального пристрою входить також головна заземлювальна шина. Термін заземлювальний пристрій який використовується у даних Нормах без уточнення призначення цього пристрою слід розуміти як заземлювальний пристрій що призначений для виконання захисного заземлення. Б. 35 Заземлювач – провідна частина або сукупність з'єднаних між собою провідних частин яка є частиною заземлювального пристрою і знаходиться в електричному контакті із землею безпосередньому або через проміжне провідне середовище . Термін заземлювач який використовується у даних Нормах без уточнення призначення цього заземлювача слід розуміти як заземлювач що застосовується для забезпечення захисного заземлення. Б. 36 Природний заземлювач – провідна частина яка призначена для виконання визначених функцій але крім цього виконує також функції заземлювача. Б. 37 Штучний заземлювач – заземлювач що застосовується тільки для забезпечення заземлення. Б. 38 Електричне незалежний заземлювач – заземлювач який розміщений на такій відстані від інших заземлювачів що струми які стікають з останніх у разі замикань на землю не можуть бути причиною виникнення на цьому заземлювачі потенціалу відносно зони нульового потенціалу величина якого вважається неприйнятною. Б.39 Функціональний робочий заземлювач – заземлювач який застосовується для виконання функціонального заземлення. Б.40 Напруга на заземлювальному пристрої – напруга між точкою вводу в заземлювальний пристрій струму який стікає в землю і зоною нульового потенціалу. У будинках і спорудах точкою вводу в заземлювальний пристрій струму як правило; є місце з'єднання заземлювального провідника з головною заземлювальною шиною. Б.41 Опір заземлювального пристрою – відношення величини напруги на заземлювальному пристрої до величини струму який стікає з нього в землю. Б.42 Головна заземлювальна шина – шина яка призначена для приєднання до неї провідників з метою виконання основної системи зрівнювання потенціалів і заземлення. Б.43 Заземлювальний провідник – провідник який здійснює електричне з'єднання заземлювача з визначеною точкою електричної мережі або електроустановки або електрообладнання чи є частиною цього з'єднання . Під терміном заземлювальний провідник у системі забезпечення електробезпеки в електроустановках будинків і споруд слід розуміти провідник який є складовою частиною заземлювального пристрою і з'єднує заземлювач з провідником основної системи зрівнювання потенціалів як правило головною заземлювальною шиною або є частиною цього з'єднання . Термін заземлювальний провідник який використовується у даних Нормах без уточнення призначення цього провідника слід розуміти як заземлювальний провідник який застосовується для забезпечення захисного заземлення. Б.44 Функціональний робочий заземлювальний провідник – провідник системи функціонального заземлення який здійснює зв'язок між точкою що заземлюється і заземлювачем функціонального заземлення або є частиною цього зв'язку . Б.45 Напруга дотику – напруга між двома провідними частинами одна з них може бути землею у разі одночасного електричного контакту з ними людини або тварини. Б.46 Очікувана напруга дотику – напруга між двома доступними одночасному дотику провідними частинами у разі відсутності електричного контакту з ними людини або тварини. Б.47 Нейтральна точка джерела живлення  – спільна точка з'єднаної в зірку чи зигзаг трифазної системи джерела живлення нейтраль або точка лінійного виводу однофазного джерела живлення яка заземлюється. Б.48 Середня точка джерела живлення  – спільна точка двох симетричних елементів однофазного джерела живлення протилежні кінці яких приєднані до різних лінійних провідників. Б.49 Нейтральний N провідник – провідник який здійснює зв'язок між електроприймачами і нейтральною точкою джерела живлення або є частиною цього зв'язку і використовується з метою забезпечення нормальної роботи електроприймачів. Б.50 Середній М провідник провідник середньої точки  – провідник який здійснює зв'язок між електроприймачами і середньою точкою джерела живлення або є частиною цього зв'язку і використовується з метою забезпечення нормальної роботи електроприймачів. Б. 51 Лінійний фазний провідник – призначений для передачі і розподілення електроенергії провідник через який в нормальному режимі роботи електроустановки протікає струм навантаження і який не є нейтральним або середнім провідником. Б.52 Захисне автоматичне вимикання живлення – автоматичне розмикання одного або кількох лінійних провідників у разі необхідності і нейтрального провідника яке виконується захисним пристроєм з метою забезпечення електробезпеки. Термін автоматичне вимикання живлення який використовується у даних Нормах слід розуміти як захисне автоматичне вимикання живлення що застосовується як захід захисту у разі непрямого дотику. Б.53 Зрівнювання потенціалів – виконання електричного з'єднання провідних частин з метою досягнення рівності їх потенціалів еквіпотенціальності . Термін зрівнювання потенціалів який використовується у даних Нормах слід розуміти як зрівнювання потенціалів з метою забезпечення електробезпеки захисне зрівнювання потенціалів . Б.54 Система зрівнювання потенціалів – сукупність провідних частин і провідників які з'єднують ці частини для забезпечення еквіпотенціальності. Б.55 Основна система зрівнювання потенціалів – система зрівнювання потенціалів яка є обов'язковою в електроустановках будинків і споруд якщо як захід захисту у разі непрямого дотику застосовується автоматичне вимикання живлення. Правила виконання основної системи зрівнювання потенціалів наведені в даних Нормах. Б.56 Додаткова система зрівнювання потенціалів – система місцевого зрівнювання потенціалів яка виконується у випадках коли вважається що вжиті заходи захисту у разі непрямого дотику не можуть гарантувати прийнятний рівень електробезпеки або введення потенціалу сторонніми провідними частинами в певні приміщення є небезпечним для людей чи тварин. Правила виконання додаткової системи зрівнювання потенціалів наведені в даних Нормах. Б.57 Захисний провідник РЕ-провідник  – провідник який використовується для забезпечення електробезпеки наприклад для здійснення автоматичного вимикання живлення. Б.58 Провідник основної системи зрівнювання потенціалів – захисний провідник який призначений для здійснення основної системи зрівнювання потенціалів. Б.59 Провідник додаткової системи зрівнювання потенціалів – захисний провідник який призначений для здійснення додаткової системи зрівнювання потенціалів. Б.60 Поєднаний захисний і нейтральний провідник PEN-провідник  – провідник який виконує функції захисного РЕ і нейтрального N провідників. Б.61 Надструм – струм величина якого перевищує значення тривало допустимого струму одного або кількох елементів даного електричного кола. Б.62 Диференційний струм – векторна сума струмів що протікають через пристрої певного призначення наприклад пристрої захисного вимикання яка використовується для керування роботою цих або інших пристроїв. Б.63 Струм витоку – струм який стікає із струмоведучих частин у землю або інші провідні частини коли електричні пошкодження відсутні. Б.64 Струм замикання на землю – струм який зумовлений даним замиканням на землю. Б.65 Захисний пристрій – апарат автоматичний вимикач запобіжник пристрій захисного вимикання що керується диференційним струмом який здійснює захисне автоматичне вимикання живлення. Б.66 Пристрій захисту від надструму – апарат автоматичний вимикач запобіжник який у разі дотримання визначених умов експлуатації повинен здійснити автоматичне розмикання електричного кола у випадку протікання через цей апарат надструму величина якого досягає заданого значення. Б.67 Пристрій захисного вимикання що керується диференційним струмом ПЗВ  – апарат або сукупність елементів який у разі дотримання визначених умов експлуатації повинен здійснити автоматичне розмикання електричного кола у випадку коли величина диференційного струму досягає заданого значення. Б.68 Номінальний вимикаючий диференційний струм ПЗВ – зазначена виготовлювачем ПЗВ найменша величина диференційного струму яка гарантовано викликає спрацювання розмикання контактів пристрою захисного вимикання у разі дотримання визначених умов експлуатації. Б.69 Номінальний невимикаючий диференційний струм ПЗВ – зазначена виготовлювачем ПЗВ найбільша величина диференційного струму яка гарантовано не викликає спрацювання розмикання контактів пристрою захисного вимикання у разі дотримання визначених умов експлуатації. Б.70 Огорожа захисна  – частина яка призначена для запобігання прямому дотику з боку можливого доступу до струмоведучих частин електрообладнання. Б.71 Оболонка захисна  – частина яка оточує струмоведучі частини електрообладнання для запобігання доступу до них з усіх боків. Б.72 Бар'єр захисний  – частина яка запобігає здійсненню ненавмисного прямого дотику але не може запобігти такому дотику у разі навмисних дій. Б.73 Просте електричне відокремлення кіл – відокремлення одного електричного кола від інших кіл за допомогою лише основної ізоляції. Б.74 Захисне електричне відокремлення кіл – відокремлення одного електричного кола від інших кіл за допомогою подвійної чи посиленої ізоляції або основної ізоляції і захисного екранування. Б.75 Захисний екран – провідна частина екран що використовується для відокремлення електричного кола або його елементів від струмоведучих частин які за певних умов можуть бути небезпечними. Б.76 Захисне екранування – відокремлення електричного кола або його елементів від струмоведучих частин які за певних умов можуть бути небезпечними за допомогою захисного екрану який приєднується до основної системи зрівнювання потенціалів. Б.77 Розділовий трансформатор – трансформатор первинна обмотка якого відокремлена від вторинних обмоток шляхом захисного електричного відокремлення кіл. Б.78 Безпечний розділовий трансформатор – розділовий трансформатор який призначений для живлення електричних кіл наднизької напруги. Б.79 Зона досяжності – зона доступного дотику що являє собою простір який утворює поверхня на якій може знаходитися людина і умовна межа імовірність досяжності якої людиною шляхом простягання рук в будь-якому напрямку без використання додаткових засобів вважається дуже малою. Розміри зони досяжності наведені в даних Нормах. Б.80 Кваліфікований персонал електротехнічний  – особи які мають відповідну освіту і досвід що дозволяє їм оцінювати ризики і уникати небезпечних ситуацій які може створювати електрика. Б.81 Сухе приміщення – приміщення в якому відносна вологість повітря не перевищує 60 %. ДОДАТОК В довідковий Інформація про відповідність ДБН стандартам Міжнародної електротехнічної комісії ІЕС Державні будівельні норми відповідають таким стандартам Міжнародної електротехнічної комісії: - ІЕС 60364-3:1993 Electrical installations of buildings – Part 3: Assessment of general characteristics Електроустановки будинків. Частина 3. Оцінка загальних характеристик у частині вимог що наведені в пункті 312.2 стандарту; - ІЕС 60364-4-41:2001 Electrical installations of buildings – Part 4-41: Protection for safety – Protection against electric shock Електроустановки будинків. Частина 4-41. Захисні заходи безпеки. Захист від ураження електричним струмом у частині вимог що наведені в розділах 410-413 стандарту з урахуванням доповнень уточнень і змін які подані в проекті п'ятого видання 2004 р. цього ж міжнародного стандарту; - ІЕС 60364-4-44; 2003 Electrical installations of buildings – Part 4-44: Protection for safety – Protection against voltage disturbances and electromagnetic disturbances Електроустановки будинків. Частина 4-44. Захисні заходи безпеки. Захист від неприйнятних напруг та електромагнітних завад у частині вимог що наведені в розділі 442 крім пункту 442.3.2; - ІЕС 60364-5-54; 2002 Electrical installations of buildings – Part 5-54: Selection and erection of electrical equipment – Earthing arrangements protective conductors and protective bonding conductors Електроустановки будинків. Частина 5-54. Вибір і монтаж обладнання. Заземлювальні пристрої захисні провідники та захисні зрівнювальні провідники у частині вимог що наведені в розділах 541-544 крім пунктів 542.2.1 542.3.1 543.1.1 543.1.2. Ступінь відповідності – нееквівалентний NEQ . ДОДАТОК Г обов'язковий ТИПИ СИСТЕМ ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ У електроустановках низької напруги згідно з ГОСТ 30331.2 застосовуються системи захисного заземлення типів TN ТГ і IT основні характерні особливості виконання яких наведені в Г.1-Г.5 та ілюстровані на рисунках Г.1-Г.5. В одній електричній мережі наприклад промислового підприємства можуть бути застосовані кілька із зазначених типів систем захисного заземлення. Г.1 Система захисного заземлення типу TN система TN  – система заземлення у разі застосування якої всі відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії за допомогою захисних провідників приєднуються до заземленої точки струмоведучих частин мережі нейтральної або середньої точки джерела живлення або точки лінійного провідника – див. також 2.4.1.11 . Залежно від улаштування нейтрального середнього і захисного провідників система TN в свою чергу поділяється на три різновиди типи : - систему TN-C в якій функції нейтрального середнього провідника і захисного провідника в усіх частинах системи виконує один провідник; - систему TN-S в якій функції захисного провідника і нейтрального середнього провідника у разі його наявності в усіх частинах системи виконуються різними провідниками; - систему TN-C-S в якій система TN-C застосовується не в усіх частинах системи захисного заземлення а тільки в тій її частині що починається від джерела живлення. Схеми які ілюструють виконання систем TN-C TN-S і TN-C-S наведені відповідно на рисунках Г.1 Г.2 і Г.3. Г.2 Система захисного заземлення типу ТТ система ТТ  – система заземлення у разі застосування якої заземлюється одна точка струмоведучих частин мережі нейтральна або середня точка джерела живлення або точка лінійного провідника а всі відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднуються до одного або декількох заземлювальних пристроїв заземлювачі яких є електричне незалежними від заземлювача заземлювального пристрою струмоведучих частин мережі див. також 2.4.1.17 . Схеми які ілюструють виконання системи ТТ наведені на рисунку Г.4. Г.3 Система захисного заземлення типу IT система IT  – система заземлення у разі застосування якої всі точки струмоведучих частин мережі ізольовані від землі або одна з них нейтральна або середня точка джерела живлення штучна нейтральна точка джерела живлення точка лінійного провідника з'єднана із землею через достатньо великий опір а всі відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії заземлені див. також 2.4.1.22 . Схеми які ілюструють виконання системи IT наведені на рисунку Г.5. Г.4 Перша літера в позначенні системи захисного заземлення визначає характер заземлення струмоведучих частин мережі: Т – безпосереднє приєднання однієї точки струмоведучих частин до землі див. Г.1 і Г.2 ; I – всі струмоведучі частини ізольовані від землі або одна точка струмоведучих частин заземлена через великий опір див. Г.3 . Друга літера визначає характер заземлення відкритих провідних частин електроустановок споживачів електроенергії: N – безпосередній зв'язок відкритих провідних частин із заземленою точкою струмоведучих частин мережі див. Г.1 ; Т – безпосередній зв'язок відкритих провідних частин із землею незалежно від характеру зв'язку струмоведучих частин мережі з землею див. Г.2 і Г.3 . Подальші літери в позначенні системи TN якщо вони є характеризують улаштування нейтрального середнього і захисного провідників див. Г.1 : S – виконання функцій захисного провідника здійснюється одним провідником а нейтрального середнього провідника якщо він є  – іншим провідником; С – виконання функцій нейтрального середнього і захисного провідників здійснюється одним провідником. Застосовуються також такі графічні та літерні позначення провідників:  – нейтральний або середній провідник відповідно N або М ;  – захисний провідник РЕ ;  – провідник який виконує функції нейтрального середнього і захисного провідників РЕК ; L1 L2 L3 – лінійні провідники в мережі змінного струму; L+ L- – лінійні провідники в мережі постійного струму. Примітка. Провідник який виконує функції середнього і захисного провідників може мати літерне позначення РЕМ. Рішення про заземлення позитивного або негативного полюса джерела живлення в електроустановці постійного струму із системою TN або ТТ приймається на підставі аналізу конкретних умов роботи цієї електроустановки. 1 – заземлювальний пристрій; 2 – відкрита провідна частина Рисунок Г.1 – Система TN-C: а – у мережах трифазного змінного струму; б – у мережах постійного струму 1 – заземлювальний пристрій; 2 – відкрита провідна частина Рисунок Г.2 – Система TN-S: а – у мережах трифазного змінного струму; б – у мережах постійного струму 1 – заземлювальний пристрій; 2 – відкрита провідна частина Рисунок Г.3 – Система TN-C-S: а – у мережах трифазного змінного струму; б – у мережах постійного струму 1 – заземлювальний пристрій; 2 – відкрита провідна частина; Рисунок Г.4 – Система ТТ: а – у мережах трифазного змінного струму; б – у мережах постійного струму 1 – заземлювальний пристрій; 2 – відкрита провідна частина; 3 – опір Рисунок Г.5 – Система IT: a – у мережах трифазного змінного струму з нерозподіленим нейтральним провідником; б – у мережах трифазного змінного струму з розподіленим нейтральним провідником; в – у мережах постійного струму ДОДАТОК Д інформаційний ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОВІДНИКІВ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ Рисунок Д.1 – Приклад застосування захисних провідників в електроустановці індивідуального житлового будинку система TN Позначення на рисунку: М – відкрита провідна частина; С1 – металева труба водопроводу; С2 – металева труба каналізації; С3 – металева труба газопостачання; С4 – система вентилювання і кондиціювання; С5 – система опалення; С6 – металеві труби в ванній кімнаті; С7 – стороння провідна частина яка доступна одночасному дотику з відкритою провідною частиною; В –головна заземлювальна шина; Т – заземлювач залізобетонний фундамент ; 1 – захисний провідник для забезпечення автоматичного вимикання живлення; 2 – провідник основної системи зрівнювання потенціалів; 3 – провідник додаткової системи зрівнювання потенціалів; 4 – струмовідвід системи блискавкозахисту; 5 – заземлювальний провідник. Примітка 1. З'єднання сторонніх провідних частин С6 із захисними провідниками які призначені для забезпечення автоматичного вимикання живлення при здійсненні додаткової системи зрівнювання потенціалів у ванній кімнаті згідно з ДБН В.2.5-23-2003 улаштування такої системи є обов'язковим може бути виконане або шляхом безпосереднього з'єднання частин С6 з шиною РЕ квартирного щитка або шляхом їх з'єднання з відкритою провідною частиною М. Примітка 2. Додаткова система зрівнювання потенціалів поза ванною кімнатою здійснюється лише за необхідності див. 2.4.1.10 . Рисунок Д.2 – Приклад виконання основної системи зрівнювання потенціалів в електроустановці індивідуального житлового будинку Позначення на рисунку: – провідник основної системи зрівнювання потенціалів; металеві труби які введені в будинок зовні: С1 – труба водопроводу С2 – труба каналізації С3 – труба газопостачання С4 – труби опалення; В – головна заземлювальна шина; РЕ – захисний провідник для забезпечення автоматичного вимикання живлення; N – нейтральний провідник; PEN-провідник який виконує функції захисного і нейтрального провідників. ДОДАТОК Е обов'язковий ВИМОГИ ДО ЧАСУ АВТОМАТИЧНОГО ВИМИКАННЯ ЖИВЛЕННЯ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ЗМІННОГО СТРУМУ ІЗ ЗНИЖЕНОЮ ДО 25 В ДОПУСТИМОЮ НАПРУГОЮ ДОТИКУ СИСТЕМА TN Е.1 Якщо нормативні документи що стосуються спеціальних електроустановок змінного струму із системою TN або частин цих електроустановок обмежують допустиму напругу дотику до 25 В і як захід захисту у разі непрямого дотику використовується автоматичне вимикання живлення максимальний час цього вимикання повинен відповідати даним що зазначені в таблиці Е.1 див. також Е.2 . Наведені в таблиці Е.1 величини максимального часу автоматичного вимикання живлення слід використовувати якщо в нормативному документі що стосується даної спеціальної електроустановки із зниженою до 25 В допустимою напругою дотику не надані інші величини цього часу. Таблиця Е.1 – Максимальний час автоматичного вимикання живлення Значення U0 В Максимальний час вимикання с 25 400 0 3 0 2 0 05 0 02* * Якщо такий час не може бути забезпечений слід виконати додаткову систему зрівнювання потенціалів або замість автоматичного вимикання живлення застосувати інший захід захисту у разі непрямого дотику Е.2 Якщо вимога до зниження допустимої напруги дотику до 25 В стосується лише частини електроустановки захист у разі непрямого дотику вважається забезпеченим коли виконана одна із таких умов: - у цій частині електроустановки виконана додаткова система зрівнювання потенціалів; - у цій частині електроустановки застосоване ПЗВ з номінальним вимикаючим диференційним струмом величина якого не перевищує 30 мА. Примітка. У разі здійснення додаткової системи зрівнювання потенціалів повинно бути забезпечено виконання нерівності 2.9 в якій число 50 слід змінити на число 25 див. 2.4.1.28 . ДОДАТОК Ж обов'язковий ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОПУСТИМОГО РІВНЯ ПЕРЕНАПРУГ НА ІЗОЛЯЦІЇ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ НИЗЬКОЇ НАПРУГИ У РАЗІ ЗАМИКАННЯ НА ЗЕМЛЮ НА СТОРОНІ ВИСОКОЇ НАПРУГИ ЖИВИЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ Вимоги до забезпечення електробезпеки в електроустановках низької напруги споживачів електроенергії у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції наведені в розділі 3 даних Норм. У цьому додатку наведено вимоги які доповнюють положення розділу 3 і спрямовані на захист електрообладнання низької напруги у разі виникнення вищезазначеної аварійної ситуації. Ж.1 У даному додатку використані такі умовні позначення: І – частина розрахункового струму замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції яка стікає в землю із заземлювального пристрою відкритих провідних частин цієї підстанції А; Id – розрахунковий струм першого замикання на відкриту провідну частину в електроустановці низької напруги із системою IT A; U0 – номінальна напруга між лінійним виводом трансформатора живильної підстанції на стороні її низької напруги і землею В; U – номінальна напруга між лінійними виводами трансформатора живильної підстанції на стороні її низької напруги В U1 – напруга впливу на електрообладнання живильної підстанції В; U2 – напруга впливу на електрообладнання електроустановок споживачів електроенергії які живляться від підстанції В; Примітка. Під напругою впливу на електрообладнання слід розуміти напругу яка виникає на ізоляції електрообладнання електроустановок низької напруги живильної підстанції – U1 споживачів електроенергії – U2 під впливом замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції. Uf – напруга на відкритих провідних частинах електроустановок споживачів електроенергії відносно зони нульового потенціалу яка виникає у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції В; UL – допустима напруга дотику В; R – опір заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції Ом; RA – опір заземлювального пристрою відкритих провідних частин електроустановок споживачів електроенергії заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції Ом; RB – опір заземлювального пристрою нейтральної точки трансформатора живильної підстанції заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин цієї підстанції Ом; Z – повний опір через який якщо в цьому є потреба нейтральна точка трансформатора живильної підстанції приєднується до заземлювального пристрою система IT Ом. Розрахункові значення U1 U2 та Uf залежно від системи заземлення яка застосована і специфіки її виконання наведені на рисунках Ж.1-Ж.9. Примітка. На рисунках Ж.1- Ж.9 первинні обмотки трансформаторів живильних підстанцій умовно не зображені. Ж.2 Величина напруги впливу на електрообладнання електроустановок споживачів електроенергії U2 залежно від фактичного часу вимикання замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції не повинна перевищувати допустимих значень які наведені в таблиці Ж. 1. Таблиця Ж.1 – Допустимі напруги впливу на електрообладнання електроустановок споживачів електроенергії Допустима напруга впливу В Час вимикання живлення с U0 + 250 U0 + 1200 Більше 5 До 5 Примітка 1. У деяких випадках наприклад коли заземлюється лінійний провідник значення номінальної найбільшої напруги відносно землі повинно бути визначене розрахунком. Примітка 2. Перший рядок таблиці відноситься як правило до електроустановок низької напруги що живляться через трансформатор від мережі високої напруги в якій захист від замикань на землю діє на сигнал а другий – на вимикання. Примітка 3. Не слід очікувати перенапруг такого порядку на ізоляції електрообладнання що знаходиться всередині основної системи зрівнювання потенціалів до якої захисний провідник системи TN приєднується на вводі живлення в електроустановку будинка. Проте такі перенапруги можуть виникнути на ізоляції електрообладнання що знаходиться поза основною системою зрівнювання потенціалів і з'єднано із системою TN захисні провідники якої приєднанні до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції. Ж.3 Нейтральна точка трансформатора у системі ТТ може бути приєднана до заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції за умови що напруга впливу на електрообладнання електроустановок споживачів електроенергії U2 = R х І + U0 при фактичному часі вимикання замикання на землю на стороні високої напруги підстанції не перевищує допустимого значення що наведено у таблиці Ж. 1 див. рисунок Ж.2 а . У випадках коли наведена вище умова не виконується нейтральна точка трансформатора повинна бути приєднана до заземлювального пристрою заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції див. рисунок Ж.2 б . У цьому разі слід виконати вимогу що наведена в Ж.4. Ж.4 Якщо нейтральна точка трансформатора живильної підстанції у системі TN або ТТ приєднується до заземлювального пристрою заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин цієї підстанції див. рисунки Ж.1 б і Ж.2 б рівень ізоляції електрообладнання низької напруги підстанції допустима напруга на ізоляції залежно від тривалості її дії повинен перевищувати величину напруги впливу U1 = R х І + U0. Примітка 1. Рівень ізоляції електрообладнання низької напруги живильної підстанції може бути вище рівня ізоляції електрообладнання електроустановок споживачів електроенергії який характеризується значеннями допустимої напруги впливу що наведені в таблиці Ж. 1. Примітка 2. Якщо пристрій захисту мережі високої напруги від замикань на землю діє на сигнал а характеристики рівня ізоляції електрообладнання живильної трансформаторної підстанції невідомі слід забезпечити виконання умови: R х / 250 В. У цьому випадку необхідність електричної незалежності заземлювачів які зазначені в Ж.4 в системі ТТ відсутня. Ж.5 У системі IT величина напруги впливу на електрообладнання електроустановок споживачів електроенергії і живильної підстанції повинна визначатися з урахуванням можливості одночасного існування замикання на відкриту провідну частину в електроустановці споживача електроенергії і замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції див. рисунки Ж.3 б- Ж.9 б . Ж.6 Якщо відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії із системою IT приєднуються до заземлювального пристрою заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції і якщо напруга впливу в цих електроустановках U2 = R х І + U при фактичному часі вимикання замикання на землю не перевищує допустимого значення що наведений у таблиці Ж.1 нейтральна точка трансформатора на стороні низької напруги у разі наявності потреби може бути приєднана через достатньо великий опір Z до заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції див. рисунок Ж.4 . Якщо зазначена умова не виконується нейтральна точка трансформатора через такий опір може бути приєднана до землювального пристрою заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача землювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції див. рисунки Ж.5 і Ж.7 але у цьому разі повинна бути виконана умова що наведена в Ж.7. Ж.7 Якщо відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії з системою IT і нейтральна точка трансформатора через опір Z приєднуються до заземлювальних пристроїв або до одного заземлювального пристрою заземлювачі яких є електрично незалежними від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції див. рисунки Ж.5 і Ж.7 або нейтральна точка ізольована див. рисунок Ж.6 рівень ізоляції електрообладнання низької напруги підстанції повинен перевищувати величину напруги впливу U1 = R х I + U. Ж.8 Перевірка умов які зазначені в Ж.3 Ж.4 Ж.6 і Ж.7 не вимагається і нейтральні точки трансформаторів у системах TN ТТ і IT в останній у разі використання опору Z можуть бути приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції якщо виконується принаймні одна з умов що наведена в 3.4 даних Норм. Ж.9 При виборі електрообладнання і його складових частин слід прийняти до уваги той факт що у випадку замикання на землю в мережі із системою IT основна подвійна і посилена ізоляція електрообладнання на яку в звичайних умовах діє напруга U0 тривалий час може знаходитися під напругою . Слід також враховувати що у випадку обриву нейтрального провідника у трифазній мережі із системою TN або ТТ на ізоляцію електрообладнання тривалий час може діяти підвищена напруга аж до величини . Рисунок Ж. 1 – Система TN: а – нейтральна точка трансформатора приєднана до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції; б – нейтральна точка трансформатора приєднана до заземлювального пристрою заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції Рисунок Ж.2 – Система ТТ: а – нейтральна точка трансформатора приєднана до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції; б – нейтральна точка трансформатора приєднана до заземлювального пристрою заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції Рисунок Ж.3 – Система IT в якій нейтральна точка трансформатора через опір Z і відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину Рисунок Ж.4 – Система IT в якій нейтральна точка трансформатора через опір Z приєднана до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою заземлювач якого є елекгрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину Рисунок Ж.5 – Система IT в якій нейтральна точка трансформатора через опір Z приєднана до заземлювального пристрою заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до іншого заземлювального пристрою з електрично незалежним заземлювачем: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину Рисунок Ж.6 – Система IT в якій нейтральна точка трансформатора ізольована від землі а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину Рисунок Ж.7 – Система IT в якій нейтральна точка трансформатора через опір Z і відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину Рисунок Ж.8 – Система IT в якій нейтральна точка трансформатора через опір Z приєднана до заземлювального пристрою заземлювач якого є електрично незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину Рисунок Ж.9 – Система IT в якій нейтральна точка трансформатора ізольована від землі а відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції: а – в електроустановках споживачів електроенергії відсутнє замикання на відкриту провідну частину; б – в одній з електроустановок споживачів електроенергії має місце замикання на відкриту провідну частину ДОДАТОК З обов'язковий МЕТОДИКА ОБЧИСЛЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА К ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МІНІМАЛЬНОГО ПЕРЕРІЗУ ЗАХИСНОГО ПРОВІДНИКА І ЙОГО РОЗРАХУНКОВІ ЗНАЧЕННЯ Коефіцієнт К у формулі 4.1 даних Норм див. 4.2.1.3 визначається за допомогою формули: 3.1 де Qc – об'ємна теплоємність матеріалу провідника при 20°С Дж/°С мм3;  – величина яка є оберненим значенням температурного коефіцієнта опору провідника при 0°С °С;  – питомий електричний опір матеріалу провідника при 20°С Ом мм;  – прийнята початкова температура провідника в момент виникнення замикання на відкриту провідну частину °С;  – допустима кінцева температура провідника в момент коли відбулось вимикання замикання на відкриту провідну частину °С. Значення параметрів які входять до формули З.1 наведені в таблиці З.1. Таблиця З.1 – Параметри електротехнічних матеріалів Матеріал °С Qc Дж/°С мм3 Ом мм Мідь 234 5 3 45х10-3 17 241х10-6 226 Алюміній 228 2 5х10-3 28 264х10-6 148 Свинець 230 1 45х10-3 214х10-6 41 Сталь 202 3 8x10-3 138х10-6 78 Значення коефіцієнта К які обчислені за формулою З.1 з урахуванням даних таблиці З.1 для різних захисних провідників наведені в таблицях З.2-З.6. Таблиця З.2 – Значення коефіцієнта К для ізольованого захисного провідника який не входить до складу кабеля ізольованого проводу живлення і не прокладений у пучку з іншими кабелями ізольованими проводами Ізоляція провідника у дужках тривало допустима температура ізоляції Температура °С Матеріал провідника Мідь Алюміній Сталь Початкова Кінцева Значення коефіцієнта К Полівінілхлорид 70°С 30 160 140 143 133 95 88 52 49 Полівінілхлорид 90°С 30 160 140 143 133 95 88 52 49 Зшитий поліетилен етиленпропіленова гума 90°С 30 250 176 116 64 Гума 60°С 30 200 159 105 58 Гума 85°С 30 220 166 110 60 Силіконова гума 30 350 201 133 73 Примітка. Значення кінцевої температури і коефіцієнта К що наведені у дужках використовуються для захисних провідників переріз яких перевищує 300 мм2. Таблиця З.3 – Значення коефіцієнта К для неізольованого захисного провідника який знаходиться у контакті з покриттям кабеля ізольованого проводу живлення але не прокладений у пучку з кабелями ізольованими проводами живлення інших кіл Тип покриття ізоляції кабеля або проводу Температура °С Матеріал провідника Мідь Алюміній Сталь Початкова Кінцева Значення коефіцієнта К Полівінілхлорид 30 200 159 105 58 Поліетилен 30 150 138 91 50 Бутилова гума 30 220 166 100 60 Таблиця З.4 – Значення коефіцієнта К для захисного провідника який є жилою кабеля ізольованого проводу живлення або прокладений у пучку з кабелями ізольованими проводами живлення інших кіл Ізоляція провідника у дужках тривало допустима температура ізоляції Температура °С Матеріал провідника Мідь Алюміній Сталь Початкова Кінцева Значення коефіцієнта К Полівінілхлорид 70°С 70 160 140 115 103 76 68 42 37 Полівінілхлорид 90°С 90 160 140 100 86 66 57 36 31 Зшитий поліетилен етиленпропіленова гума 90°С 90 250 143 94 52 Гума 60°С 60 200 141 93 51 Гума 85°С 85 220 134 89 48 Силіконова гума 180 350 132 87 47 Примітка. Значення кінцевої температури і коефіцієнта К що наведені у дужках використовуються для захисних провідників переріз яких перевищує 300 мм2. Таблиця З.5 – Значення коефіцієнта К у разі використання як захисного провідника металевої оболонки або екрану кабеля ізольованого проводу живлення Ізоляція кабеля або проводу у дужках тривало допустима температура ізоляції Температура °С Матеріал провідника Мідь Алюміній Свинець Початкова Кінцева Значення коефіцієнта К Полівінілхлорид 70° С 60 200 141 93 26 Полівінілхлорид 90°С 80 200 128 85 23 Зшитий поліетилен етиленпропіленова гума 90° С 80 200 128 85 23 Гума 60°С 55 200 144 95 26 Гума 85°С 75 220 140 93 26 Таблиця З.6 – Значення коефіцієнта К для неізольованого захисного провідника коли зазначені температури не є небезпечними для матеріалів які оточують цей провідник Умови експлуатації Матеріал провідника Мідь Алюміній Сталь Коефіцієнт К Максимальна температура °С Коефіцієнт К Максимальна температура °С Коефіцієнт К Максимальна температура °С Провідники прокладені в спеціально відведених місцях і знаходяться в полі зору 228 500 125 300 82 500 Звичайні умови 159 200 105 200 58 200 Пожежонебезпечні умови 138 150 91 150 50 150 Примітка. Прийнята початкова температура захисних провідників дорівнює 30°С. ЗМІСТ 1 ВСТУП 3 2 ЗАХИСТ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ВІД ПРЯМОГО ДОТИКУ І У РАЗІ НЕПРЯМОГО ДОТИКУ 4 2.1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ 4 2.2 ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ТІЛЬКИ ВІД ПРЯМОГО ДОТИКУ 6 2.2.1 ОСНОВНА ІЗОЛЯЦІЯ СТРУМОВЕДУЧИХ ЧАСТИН 6 2.2.2 ОГОРОЖІ АБО ОБОЛОНКИ 6 2.2.3 БАР'ЄРИ 7 2.2.4 РОЗМІЩЕННЯ ПОЗА ЗОНОЮ ДОСЯЖНОСТІ 8 2.3 ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НАДНИЗЬКОЇ НАПРУГИ СИСТЕМИ БННН ЗННН І ФННН 8 2.3.1 СИСТЕМИ БЕЗПЕЧНОЇ НАДНИЗЬКОЇ НАПРУГИ БННН І ЗАХИСНОЇ НАДНИЗЬКОЇ НАПРУГИ ЗННН 8 2.3.2 СИСТЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ НАДНИЗЬКОЇ НАПРУГИ ФННН 11 2.4 ЗАХОДИ ЗАХИСТУ У РАЗІ НЕПРЯМОГО ДОТИКУ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ В ЯКИХ НЕ ЗАСТОСОВАНІ СИСТЕМИ БННН ЗННН І ФННН 12 2.4.1 АВТОМАТИЧНЕ ВИМИКАННЯ ЖИВЛЕННЯ 12 2.4.2 ОБЛАДНАННЯ КЛАСУ II ПОДВІЙНА АБО ПОСИЛЕНА ІЗОЛЯЦІЯ 21 2.4.3 ІЗОЛЮЮЧІ НЕПРОВІДНІ ПРИМІЩЕННЯ ЗОНИ ПЛОЩАДКИ 23 2.4.4 СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ЗРІВНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛІВ НЕЗАЗЕМЛЕНА 24 2.4.5 ЕЛЕКТРИЧНЕ ВІДОКРЕМЛЕННЯ КІЛ 25 2.5 ДОДАТКОВИЙ ЗАХІД ЗАХИСТУ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ПЗВ 26 3 ЗАХИСТ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ СПОЖИВАЧІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У РАЗІ ЗАМИКАНЬ НА ЗЕМЛЮ НА СТОРОНІ ВИСОКОЇ НАПРУГИ ЖИВИЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ 28 4 ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ І ЗАХИСНІ ПРОВІДНИКИ 31 4.1 ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ 31 4.1.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 31 4.1.2 ЗАЗЕМЛЮВАЧІ 32 4.1.3 ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНІ ПРОВІДНИКИ 34 4.1.4 ГОЛОВНА ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНА ШИНА 35 4.2 ЗАХИСНІ ПРОВІДНИКИ 36 4.2.1 ЗАХИСНІ ПРОВІДНИКИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМАТИЧНОГО ВИМИКАННЯ ЖИВЛЕННЯ 36 4.2.2 PEN-ПРОВІДНИКИ 40 4.2.3 ПРОВІДНИКИ ОСНОВНОЇ І ДОДАТКОВОЇ СИСТЕМ ЗРІВНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛІВ 41 4.3 З'ЄДНАННЯ І ПРИЄДНАННЯ ПРОВІДНИКІВ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ 42 ДОДАТОК А НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 43 ДОДАТОК Б ТЕРМІНИ І ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ 44 ДОДАТОК В ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ ДБН СТАНДАРТАМ МІЖНАРОДНОЇ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ КОМІСІЇ ІЕС 51 ДОДАТОК Г ТИПИ СИСТЕМ ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ 52 ДОДАТОК Д ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОВІДНИКІВ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ 56 ДОДАТОК Е ВИМОГИ ДО ЧАСУ АВТОМАТИЧНОГО ВИМИКАННЯ ЖИВЛЕННЯ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ЗМІННОГО СТРУМУ ІЗ ЗНИЖЕНОЮ ДО 25 В ДОПУСТИМОЮ НАПРУГОЮ ДОТИКУ СИСТЕМА TN 58 ДОДАТОК Ж ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОПУСТИМОГО РІВНЯ ПЕРЕНАПРУГ НА ІЗОЛЯЦІЇ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ НИЗЬКОЇ НАПРУГИ У РАЗІ ЗАМИКАННЯ НА ЗЕМЛЮ НА СТОРОНІ ВИСОКОЇ НАПРУГИ ЖИВИЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ 59 ДОДАТОК З МЕТОДИКА ОБЧИСЛЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА К ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МІНІМАЛЬНОГО ПЕРЕРІЗУ ЗАХИСНОГО ПРОВІДНИКА І ЙОГО РОЗРАХУНКОВІ ЗНАЧЕННЯ 71 ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ Инженерное оснащение зданий и сооружений ЗАЩИТНЫЕ МЕРЫ ЭЛЕКТРОБЕЗОПАСНОСТИ В ЭЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ ДБН В.2.5-27-2006 Издание официальное Минстрой Украины Киев 2006 РАЗРАБОТАНЫ ОАТ «КИЕВПРОМЭЛЕКТРОПРОЕКТ» Божко В.М. канд. техн. наук – руководитель разработки Мозырский В.И. канд. техн. наук –ответственный исполнитель При участии: ГОСУДАРСТВЕННОГО КОМИТЕТА УКРАИНЫ ПО НАДЗОРУ ЗА ОХРАНОЙ ТРУДА Бабийчук В.Н. Плетнёв В.А. ТОВ «ШНЕЙДЕР ЭЛЕКТРИК УКРАИНА» Лободин М.А. ТОВ «ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ» Гончаров А.В. Солоный Я.В. ВНЕСЕНЫ И ПОДГОТОВЛЕНЫ К УТВЕРЖДЕНИЮ УПРАВЛЕНИЕМ АРХИТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНЫХ И ИНЖЕНЕРНЫХ СИСТЕМ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ МИНСТРОЯ УКРАИНЫ УТВЕРЖДЕНЫ Приказом Министерства строительства архитектуры и жилищно-коммунального хозяйства Украины от 29 марта 2006 г. №97 и введены в действие этим же приказом с 1 октября 2006 г. ВВЕДЕНЫ ВПЕРВЫЕ Право собственности на этот документ принадлежит государству. Воспроизводить тиражировать и распространять этот документ полностью или частично на любых носителях информации без официального разрешения Минстроя Украины запрещено. Относительно урегулирования прав собственности обращаться в Минстрой Украины. © Минстрой Украины 2006 ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ ЗАЩИТНЫЕ МЕРЫ ЭЛЕКТРОБЕЗОПАСНОСТИ В ЭЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ. ДБН В.2.5-27-2006 Введены впервые 1. ВВЕДЕНИЕ Требования данных государственных строительных норм являются обязательными для всех предприятий организаций и физических лиц независимо от форм собственности и ведомственной принадлежности. В данных Нормах приведены требования к выполнению и применению мер защиты людей и животных от прикосновения к токоведущим частям когда повреждения в электроустановках низкого напряжения зданий и сооружений отсутствуют защита от прямого прикосновения а также в случаях прикосновения к открытым проводящим частям при наличии повреждения в этих электроустановках защита при косвенном прикосновении . Кроме того приведены требования к мерам защиты людей и электрооборудования в указанных электроустановках в случаях замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей трансформаторной подстанции а также к выбору и монтажу элементов заземляющих устройств и защитных проводников выполнение которых обеспечивает эффективность защиты от поражения электрическим током. Требования данных Норм следует применять в электроустановках зданий и стационарных сооружений которые проектируются строятся и реконструируются следующего назначения: - жилых указанных в ДБН В.2.2-15; - административных и бытовых указанных в СНиП 2.09.04; - общественных перечисленных в приложении А ДБН В.2.2-9; - промышленных предприятий и предприятий аграрного комплекса; - учебных заведений указанных в ДБН В.2.2-3; - детских дошкольных заведений указанных в ДБН В.2.2-4; - учреждений охраны здоровья указанных в ДБН В.2.2-10; - культурных культурно-зрелищных и спортивных сооружений. В частично реконструируемых электроустановках требования данных Норм должны выполнятся лишь в тех частях электроустановок которые подлежат реконструкции. В действующих электроустановках для приведения мер защиты от поражения электрическим током в соответствие с положением данных Норм рекомендуется выполнять модернизацию существующих мер защиты. Для специальных электроустановок или специальных частей электроустановок например стройплощадок передвижных временных некоторых медицинских объектов а также расположенных во взрывоопасных пожароопасных или стиснутых зонах плавательных бассейнах помещениях ванных душевых саун для содержания животных и т.д. требования данных Норм могут быть уточнены и дополнены нормативными документами относящимися к этим электроустановкам или их частям. Перечень нормативных документов на которые имеются ссылки в этих Нормах приведены в приложении А. Термины используемые в данных Нормах и их определения приведены в приложении Б. Требования данных Норм в значительной мере согласованы с положениями последних изданий комплекса стандартов Международной электротехнической комиссии IEC 60364 «Электроустановки зданий». Информация о соответствии данных Норм стандартам Международной электротехнической комиссии приведена в приложении В. 2 ЗАЩИТА ОТ ПОРАЖЕНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКИМ ТОКОМ ПУТЕМ ПРИМЕНЕНИЯ МЕР ЗАЩИТЫ ОТ ПРЯМОГО ПРИКОСНОВЕНИЯ И ПРИ КОСВЕННОМ ПРИКОСНОВЕНИИ 2.1 Основные положения 2.1.1 В электроустановках зданий и сооружений должна быть обеспечена защита людей и животных от поражения электрическим током как при отсутствии повреждения в электроустановке так и при его наличии путем применения: - сочетания одной из мер защиты от прямого прикосновения указанных в 2.1.2а и 2.1б по меньшей мере с одной из мер защиты при косвенном прикосновении которые указаны в 2.1.3а 2.1.3в см. также 2.1.4 и 2.3.1.7 2.1.3г 2.1.3д и 2.1.3е или - меры защиты сочетающей в себе защиту от прямого прикосновения и защиту при косвенном прикосновении см. 2.1.4 или - в некоторых случаях см. 2.1.7 только мер защиты от прямого прикосновения указанных в 2.1.2г и 2.1.2д. Усиление защиты от поражения электрическим током может быть осуществлено путем применения дополнительной меры защиты с помощью устройств защитного отключения управляемых дифференциальным током УЗО . Требования к выполнению этой дополнительной меры защиты в некоторых случаях ее применение является обязательным приведены в 2.5. 2.1.2 В качестве мер защиты от прямого прикосновения следует применять см. также 2.1.7 : а по меньшей мере основную изоляцию токоведущих частей см. 2.2.1 ; б ограждения или оболочки см. 2.2.2 ; в сверхнизкое напряжение систему безопасного сверхнизкого напряжения БСНН или систему защитного сверхнизкого напряжения ЗСНН  – см. 2.3.1 если выполняются требования к значениям сверхнизкого напряжения приведенные в 2.3.1.7; г барьеры см. 2.2.3 ; д размещение вне зоны досягаемости см. 2.2.4 . 2.1.3 В качестве мер защиты при косвенном прикосновении следует применять см. также 2.1.6 : а автоматическое отключение питания см. 2.4.1 ; б оборудование класса II по ГОСТ 12.2.007.0 двойную или усиленную изоляцию – см.2.4.2 ; в сверхнизкое напряжение систему БСНН или ЗСНН – см. 2.3.1 или систему функционального сверхнизкого напряжения ФСНН  – см. 2.1.5 и 2.3.2 ; г изолирующие непроводящие помещения зоны площадки см. 2.4.3 ; д незаземленную систему местного уравнивания потенциалов см.2.4.4 ; е электрическое отделение цепей см. 2.4.5. . 2.1.4 В качестве меры защиты сочетающей защиту от прямого прикосновения и защиту при косвенном прикосновении следует применять: - оборудование класса II; - систему БСНН или ЗСНН если выполняются требования к значениям сверхнизкого напряжения приведенные в 2.3.1.7. 2.1.5 Система ФСНН может быть применена в качестве меры защиты при косвенном прикосновении когда по условиям эксплуатации функционирования для питания электроустановки используется сверхнизкое напряжение но выполнение требований к системе БСНН или ЗСНН невозможно или вызывает значительные трудности см. примечание и применение последних не является необходимым. Примечание. Такое положение может иметь место например если в цепи имеется электрооборудование которое не обеспечивает достаточную степень изоляции от цепей более высокого напряжения трансформаторы реле контакторы и т.д. 2.1.6 Меры защиты при косвенном прикосновении путем автоматического отключения питания использования оборудования класса II см. также 2.4.2.2 электрического отделения цепей при питании одного электроприемника от отдельного незащемленного источника питания использования системы БСНН или ЗСНН могут быть применены как правило во всех электроустановках зданий и сооружений и их частях независимо от внешних условий. В некоторых специальных электроустановках требования к выполнению указанных мер защиты могут быть уточнены нормативными документами относящимися к этим электроустановкам. Изолирующие помещения зоны площадки а также незаземленная система местного уравнивания потенциалов и электрическое отделение цепей при питании одним незаземленным источником питания двух или более электроприемников могут считаться мерами защиты при косвенном прикосновении только в электроустановках которые для обеспечения недопустимости неприемлемых изменений в этих электроустановках находятся под надзором квалифицированного персонала. 2.1.7 Меры защиты от прямого прикосновения путем изоляции токоведущих частей либо применения ограждений или оболочек как правило могут быть применены во всех электроустановках и их частях независимо от внешних условий. В некоторых специальных электроустановках требования к применению указанных мер защиты могут быть уточнены нормативными документами относящимися к этим электроустановкам. Барьеры и размещение вне зоны досягаемости могут считаться мерами защиты от прямого касания лишь в электроустановках которые доступны только для квалифицированного персонала и эксплуатируются этим персоналом. В случае применения барьеров или размещения вне зоны досягаемости наличие в электроустановке мер защиты при косвенном прикосновении не является обязательным. 2.1.8 Используемые меры защиты при косвенном прикосновении могут не охватывать следующие части оборудования зданий и сооружений: - металлические крепежные детали изоляторов воздушных настенных линий питания и металлические части которые присоединены к этим деталям если они размещены вне зоны досягаемости; - стальную арматуру железобетонных опорных конструкций если эта арматура упрятана недоступна ; - открытые проводящие части вероятность контакта которых с телом человека из-за небольших размеров этих частей не больше 50 мм х 50 мм или специфики их расположения мала а присоединение к ним защитного проводника вызывает затруднения или является ненадежным например болты заклёпки скобы для крепления кабелей фирмовые дощечки обрезки труб механической защиты кабелей в месте их перехода через стены и перекрытия коробки упрятанных электропроводок и т.п. ; - корпуса или другие металлические оболочки оборудования класса II. 2.1.9 Меры защиты от поражения электрическим током могут быть осуществлены при изготовлении электрооборудования или в процессе монтажа электроустановки а также частично при изготовлении и частично в процессе монтажа. 2.1.10 В разных частях электроустановки или для разного электрооборудования электроустановки могут быть применены разные меры защиты от поражения электрическим током. 2.1.11 Если при применении одной меры защиты какие-либо требования не могут быть полностью выполнены и по этой причине применяются несколько мер каждая из них не должна снижать эффективность других. 2.1.12 В специальных электроустановках и их частях например таких которые находятся в помещениях с повышенной влажностью в соответствии с требованиями нормативных документов относящихся к этим электроустановкам или их частям может понадобиться применение специальных мер защиты. 2.1.13 Осуществление мер защиты от поражения электрическим током должно быть выполнено таким образом чтобы были соблюдены требования СН 3077 ДСН 3.3.6.037 ДСНіП 239 СН 3206 ГОСТ 12.1.002. 2.1.14 Должны быть применены меры для обеспечения защиты людей и электрооборудования в электроустановках низкого напряжения зданий и сооружений в случае замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей трансформаторной подстанции см. раздел 3 . 2.2 Меры защиты только от прямого прикосновения 2.2.1 Основная изоляция токоведущих частей Основная изоляция предназначена для предотвращения какого-либо контакта с токоведущими частями. 2.2.1.1 Токоведущие части должны быть полностью покрыты изоляцией которая может быть устранена только путем разрушения. 2.2.1.2 Изоляция токоведущих частей электрооборудования должна соответствовать стандартам или техническим условиям на это электрооборудование. 2.2.2 Ограждения или оболочки Ограждения или оболочки предназначены для предотвращения какого-либо контакта с токоведущими частями. 2.2.2.1 При применении ограждений или оболочек в качестве меры защиты от прямого прикосновения токоведущие части должны быть помещены в оболочки или расположены за ограждениями которыми обеспечивается степень защиты по меньшей мере IPXXB или IP2X по ГОСТ 14254 кроме случаев когда большие отверстия щели нужны для замены частей электрооборудования определенные виды патронов разъемных устройств плавких предохранителей или необходимы для обеспечения нормальной работы электрооборудования. В указанных случаях отверстия щели должны быть малыми настолько насколько это позволяет замена частей электрооборудования или обеспечение его нормальной работы. Кроме того должны быть приняты все возможные меры для предотвращения непреднамеренного прикосновения к токоведущим частям людей и животных и обеспечено насколько это возможно чтобы люди были предупреждены о возможности прикосновения к токоведущим частям через отверстия щели и опасности преднамеренного прикосновения. 2.2.2.2 Легкодоступные горизонтальные внешние поверхности ограждений и оболочек должны обеспечивать степень защиты по меньшей мере IPXXD или IP4X по ГОСТ 14254. 2.2.2.3 Ограждения и оболочки должны быть надежно закреплены а также иметь достаточную прочность для обеспечения долговременной защиты и надежного отделения токоведущих частей в нормальных условиях работы электрооборудования с учётом возможных внешних влияний в процессе эксплуатации. 2.2.2.4 Снятие ограждений или раскрытие оболочки или её части должно быть возможным только: - при помощи ключа или специального инструмента либо - после отключения питания токоведущих частей расположенных за ограждением или помещенных в оболочке включение которого возможно только после замены или восстановления ограждения либо оболочки или - если для предотвращения контакта с токоведущими частями установлено промежуточное ограждение которое обеспечивает степень защиты по меньшей мере IPXXB или IP2X по ГОСТ 14254 и может быть снято только с помощью ключа или специального инструмента. 2.2.5 Если за ограждением или оболочкой находится электрооборудование которое может сохранять опасный электрический заряд после отключения этого электрооборудования от источника питания например конденсаторы для предотвращения прикосновения к нему должна быть выполнена предупреждающая надпись. Конденсаторы с небольшой емкостью например используемые для гашения дуги задержки срабатывания реле и т.д. не считаются такими которые сохраняют опасный электрический заряд после отключения питания. Примечание. Прикосновения не считаются опасными если статическое напряжение на электрооборудовании после отключения питания за время до 5с снижается до величины меньшей 120 В. 2.2.3 Барьеры Барьеры предназначены для предотвращения случайного контакта с проводящими частями находящимися под напряжением но не исключают возможности прикосновения к этим частям при преднамеренном преодолении обходе барьеров см. также 2.1.7 . 2.2.3.1 Барьеры должны препятствовать: - непреднамеренному приближению к токоведущим частям; - непреднамеренному прикосновению к токоведущим частям в процессе эксплуатации электрооборудования. 2.2.3.2 Барьеры могут быть сняты без использования ключа или инструмента но они должны быть закреплены таким образом чтобы их невозможно было устранить непреднамеренно. 2.2.4 Размещение вне зоны досягаемости Защита путем размещения вне зоны досягаемости предназначена для предотвращения непреднамеренного прикосновения к токоведущим частям см. также 2.1.7 . 2.2.4.1 В случае применения меры защиты путем размещения вне зоны досягаемости части с разными потенциалами являющиеся доступными одновременному прикосновению не могут быть расположены внутри зоны досягаемости размеры которой приведены на рисунке 2.1. Рисунок 2.1 – Зона досягаемости Примечание. Считается что одновременное прикосновение является невозможным во всех случаях когда части находятся на расстоянии больше 2 5 м одна от другой. 2.2.4.2 Если пространство где находятся люди ограничено в горизонтальном направлении препятствием например поручнем или сеткой которое обеспечивает степень защиты менее IPXXB или IP2X по ГОСТ 14254 граница зоны досягаемости должна определяться начиная от этого препятствия. В вертикальном направлении размер зоны досягаемости составляет 2 5 м и при этом не учитываются никакие промежуточные препятствия обеспечивающие степень защиты меньше IPXXB или IP2X по ГОСТ 14254. Примечание. Указанные в 2.2.4.1 и 2.2.4.2 габариты зоны досягаемости обеспечивают предотвращение непосредственного прикосновения к токоведущим частям голыми руками без учета предметов которые могут находиться в руках человека например инструмента лестниц и т.п. 2.2.4.3 В местах где обычно переносятся громоздкие и длинные проводящие предметы расстояния указанные в 2.2.4.1 и 2.2.4.2 должны быть увеличены с учетом размеров этих предметов. 2.3 Меры защиты с применением сверхнизкого напряжения системы БСНН ЗСНН и ФСНН 2.3.1 Системы безопасного сверхнизкого напряжения БСНН и защитного сверхнизкого напряжения ЗСНН 2.3.1.1 При использовании системы БСНН или ЗСНН защита при косвенном прикосновении считается обеспеченной если: - номинальное напряжение не превышает максимального допустимого значения сверхнизкого напряжения; - источник питания является одним из источников указанных в 2.3.1.2; - выполняются требования к устройству цепей систем БСНН и ЗСНН см. 2.3.1.3 – 2.3.1.6 . В качестве максимального допустимого значения сверхнизкого напряжения обычно принимается величина 50 В для переменного тока действующее значение и 120 В для постоянного тока. Для специальных электроустановок указанные величины могут быть снижены нормативными документами относящимися к этим электроустановкам например до значений 25 В для переменного тока и 60 В для постоянного тока. Примечание 1. К постоянному току условно относится также слабопульсирующий выпрямленный ток с содержанием пульсаций не более 10% действующего значения. Амплитудное значение напряжения этого тока в системах БСНН и ЗСНН должно быть не больше 140 В при номинальном напряжении электроустановки 120 В и 70 В при номинальном напряжении 60 В. Примечание 2. В системах БСНН и ЗСНН постоянного тока с аккумуляторными батареями зарядное напряжение и напряжение на выводах батареи при небольшой нагрузке могут незначительно превышать ее номинальное напряжение на величину определяемую типом батареи сверхнизкого напряжения . Такое превышение не вызывает необходимость принимать какие-либо дополнительные защитные меры. Примечание 3. Если цепи системы БСНН или ЗСНН питаются от сети более высокого напряжения через оборудование которое не соответствует требованиям указанным в 2.3.1.2 но обеспечивает простое электрическое отделение цепей защита от поражения электрическим током может быть обеспечена выполнением требований приведенных в 2.3.2 для системы ФСНН. 2.3.1.2 В качестве источника питания цепей в которых защита от поражения электрическим током обеспечивается путем применения системы БСНН или ЗСНН могут быть использованы: - стационарный безопасный разделяющий трансформатор отвечающий требованиям ДСТУ 3225; - источник питания обеспечивающий уровень безопасности равноценный уровню указанного безопасного разделяющего трансформатора например мотор-генератор с изоляцией обмоток являющейся эквивалентной изоляции этого трансформатора ; - электрохимический источник питания например аккумуляторная батарея или другой независимый от цепей с более высоким значением напряжения источник например дизель-генератор ; - изготовленное согласно с соответствующим стандартом или техническими условиями электронное устройство в котором предусмотрены меры обеспечивающие даже в случае внутреннего повреждения невозможность повышения напряжения на выходных зажимах устройства выше максимального значения сверхнизкого напряжения. Допускается более высокое значение напряжения на выходных зажимах устройства если в случае контакта с токоведущей частью или замыкания между токоведущей частью и открытой проводящей частью обеспечивается немедленное уменьшение этого напряжения до безопасной величины; Примечание 1. Примерами таких устройств являются оборудование для испытаний изоляции и устройства контроля. Примечание 2. В испытаниях для определения возможности использования устройств имеющих на выходных зажимах напряжение превышающее максимальное значение сверхнизкого напряжения следует применять вольтметры с внутренним сопротивлением не меньше 3000 Ом. - передвижной источник например безопасный разделяющий трансформатор или мотор-генератор устройство которого отвечает требованиям к защите от поражения электрическим током путем применения оборудования класса II см. 2.4.2 . 2.3.1.3 Цепи систем БСНН и ЗСНН должны иметь: - по меньшей мере простое электрическое отделение от других цепей систем БСНН и ЗСНН; - защитное электрическое отделение от токоведущих частей других цепей не принадлежащих системам БСНН и ЗСНН двойная или усиленная изоляция основная изоляция с защитным экранированием которое соответствует наибольшему напряжению имеющему место в отделяемых цепях. Цепи системы БСНН должны иметь по меньшей мере основную изоляцию между токоведущими частями и землей. Цепи системы ЗСНН и или открытые производящие части этих цепей могут быть заземлены. Примечание 1. Особенно важным является надежное защитное электрическое отделение между токоведущими частями такого электрооборудования как реле контакторы и т.п. и частями цепи более высокого напряжения или цепи системы ФСНН. Примечание 2. Заземление цепи системы ЗСНН может быть выполнено путем ее присоединения к земле или заземленному проводнику внутри источника питания. 2.3.1.4 Защитное электрическое отделение проводников электропроводок цепей систем БСНН и ЗСНН от токоведущих частей других цепей имеющих по меньшем мере основную изоляцию может быть достигнуто путем выполнения одного из следующих условий: - проводники цепей систем БСНН и ЗСНН в дополнение к основной изоляции окружены неметаллическим ограждением или изолирующей оболочкой; - проводники цепей систем БСНН и ЗСНН отделены от проводников цепей более высокого напряжения заземленным проводящим экраном или заземленным металлическим ограждением; - проводники цепей систем БСНН и ЗСНН которые вместе с проводниками цепей более высокого напряжения входят в состав многожильного кабеля или другого группового проводника имеют изоляцию соответствующую уровню наибольшего напряжения который имеет место в общей электропроводке; - электропроводка других цепей выполнена в соответствии с 2.4.2.12; - электропроводка цепей систем БСНН и ЗСНН и электропроводка других цепей проложены по разным трассам физическое отделение . 2.3.1.5 Вилки и штепсельные розетки цепей систем БСНН и ЗСНН должны отвечать следующим требованиям: - вилки цепей систем БСНН и ЗСНН не должны входить в штепсельные розетки предназначенные для цепей других напряжений; - штепсельные розетки цепей систем БСНН и ЗСНН не должны допускать включения вилок предназначенных для цепей других напряжений; - вилки и штепсельные розетки цепей системы БСНН не должны иметь контакт для присоединения защитного проводника. 2.3.1.6 Открытые проводящие части цепей системы БСНН не должны быть соединены: - с землей; - с защитными проводниками или открытыми проводящими частями других цепей. 2.3.1.7 В случае применения системы БСНН или ЗСНН защита от прямого прикосновения должна обеспечиваться: - изоляцией отвечающей требованиям 2.2.1 или - применением ограждений или оболочек отвечающим требованиям 2.2.2. Применение указанных мер защиты от прямого прикосновения не является обязательным в сухих помещениях если: - номинальное напряжение цепей системы БСНН не превышает 25 В переменного тока или 60 В постоянного тока; - номинальное напряжение цепей системы ЗСНН не превышает 25 В переменного тока или 60 В постоянного тока и открытые проводящие части и или заземляемые точки токоведущих частей присоединены защитным проводником к главной заземляющей шине. Во всех остальных случаях применение указанных мер защиты от прямого прикосновения является не обязательным если номинальное напряжение цепей системы БСНН и ЗСНН не превышает 6 В переменного тока или 15 В постоянного тока. Примечание. В нормативных документах относящихся к специальным электроустановкам могут быть приведены дополнительные требования к применению мер защиты от прямого прикосновения. 2.3.2 Система функционального сверхнизкого напряжения ФСНН 2.3.2.1 В случае применения системы ФСНН см. 2.1.5 защита от прямого прикосновения должна быть обеспечена: - изоляцией отвечающей уровню напряжения первичной цепи источника питания или - применением ограждений или оболочек отвечающих требованиям 2.2.2. 2.3.2.2 Защита при косвенном прикосновении в цепи системы ФСНН должна быть обеспечена соединением открытых проводящих частей электрооборудования этой цепи с защитным проводником первичной цепи источника питания при условии что в первичной цепи применяется автоматическое отключение питания выполненное в соответствии с требованиями 2.4.1. 2.3.2.3 Вилки и штепсельные розетки цепей системы ФСНН должны отвечать следующим требованиям: - вилки не должны входить в штепсельные розетки предназначенные для цепей других напряжений; - штепсельные розетки должны иметь контакт для присоединения защитного проводника. 2.3.2.4 Источник питания цепей системы ФСНН должен быть или трансформатором с простым электрическим отделением цепей или таким источником который применяется для питания цепей систем БСНН и ЗСНН см. 2.3.1.2 . Примечание. Если цепь системы ФСНН питается от сети более высокого напряжения через такое оборудование как автотрансформатор потенциометр полупроводниковое устройство и т.п. эта цепь считается частью сети питания и в ней должны быть применены меры защиты которые используются в цепи питания. 2.4 Меры защиты при косвенном прикосновении в электроустановках в которых не применены системы БСНН ЗСНН или ФСНН 2.4.1 Автоматическое отключение питания Автоматическое отключение питания предназначено для недопущения патофизиологического эффекта который может возникнуть в результате наличия напряжения прикосновения определенной величины и продолжительности действия в случае повреждения изоляции в электроустановке. Требования к автоматическому отключению питания приведенные в данных Нормах распространяются на электроустановки низкого напряжения переменного тока частотой от 15 до 1000 Гц и постоянного тока см. также примечание 1 в 2.3.1.1 . Автоматическое отключение питания является наиболее распространенной мерой защиты при косвенном прикосновении. 2.4.1.1 Если в качестве меры защиты при косвенном прикосновении применяется автоматическое отключение питания необходимо выполнить систему заземления см. 2.4.1.3 и основную систему уравнивания потенциалов см. 2.4.1.9 а также обеспечить координацию характеристик защитных устройств осуществляющих это отключение и параметров возможных цепей замыканий на открытые проводящие части или защитные проводники. При использовании автоматического отключения питания в качестве меры защиты при косвенном прикосновении защита от прямого прикосновения должна быть обеспечена основной изоляцией либо ограждениями или оболочками см. 2.1.1 . 2.4.1.2 Защитное устройство предназначенное для обеспечения автоматического отключения питания в случае замыкания на открытую проводящую часть или защитный проводник должно выполнить это отключение таким образом чтобы ограничить во времени существование напряжения прикосновения величина которого может превысить значение допустимого напряжения прикосновения. Нормативные значения допустимого времени автоматического отключения питания в зависимости от типа системы заземления и номинального напряжения электроустановки приведены в 2.4.1.13; 2.4.14; 2.4.1.18 и 2.4.1.25. Если для обеспечения автоматического отключения питания используются УЗО см. 2.4.1.16; 2.4.1.19; 2.4.1.26 должны быть также выполнены требования указанные в 2.5.4. Примечание. Для обычных неспециальных электроустановок зданий и сооружений допустимым напряжением прикосновения считается величина 50 В переменный ток и 120 В постоянный ток . Для специальных электроустановок зданий и сооружений или их частей нормативные документы относящиеся к этим электроустановкам их частям могут требовать более низкие значения допустимого напряжения прикосновения и допустимого времени автоматического отключения питания. 2.4.1.3 Открытые проводящие части электроустановки с помощью защитных проводников должны быть присоединены к системе заземления с учетом специфических особенностей присущих примененному типу системы заземления. Характерные особенности типов систем заземления TN ТТ и IT используемых в электроустановках низкого напряжения приведены в приложении Г. Доступные одновременному прикосновению открытые проводящие части индивидуально группами или все вместе должны быть присоединены к одной системе заземления. Примечание. С точки зрения обеспечения электробезопасности системы заземления TN TT u IT как правило можно считать равноценными. Решающими факторами при выборе того или иного типа системы заземления для использования в конкретной электроустановке являются существующие традиции опыт эксплуатации условия эксплуатации требования к надежности электроснабжения электромагнитной совместимости пожаро- и взрывобезопасности и стоимость выполнения системы. 2.4.1.4 В случае отсутствия со стороны собственника электроустановки либо эксплуатирующей организации или нормативного документа касающегося этой установки требований к применению того или иного типа системы заземления рекомендуется как правило применять систему TN. При этом предпочтение следует отдавать применению систем TN-S и TN-C-S. В зданиях сооружениях со встроенными или пристроенными трансформаторными подстанциями следует как правило применять систему TN-S. В случае применения системы TN-C-S разделение PEN-проводника на защитный и нейтральный проводники должно как правило выполняться на вводе линии питания в здание сооружение . 2.4.1.5 Систему ТТ рекомендуется применять когда значительные токи замыканий на землю такие как при использовании системы TN являются источником повышенной опасности для людей животных сохранности имущества и окружающей среды например если они могут быть причиной возникновения пожара или взрыва нефтехимические предприятия помещения для окраски изделий и т.д. . Кроме того систему ТТ рекомендуется применять когда в процессе эксплуатации имеется существенная вероятность неконтролированной реконструкции или расширения системы электроснабжения например путем подключения к ней дополнительных электроприемников без надлежащей проверки выполнения требований предъявляемых к автоматическому отключению питания сети индивидуальных дачных строений торговых точек и т.д. . 2.4.1.6 Систему IT при условии наличия возможности быстрого устранения первого замыкания на землю рекомендуется применять в электроустановках с повышенными требованиями к бесперебойности питания электроприемников а также в случаях когда значительные токи замыканий на землю могут быть источником повышенной опасности для жизни людей животных сохранности имущества и окружающей среды см. также 2.4.1.1.24 . В случае применения системы IT связанной через трансформатор питающей подстанции с сетью высокого напряжения между нейтральной точкой трансформатора или его линейным выводом при отсутствии нейтральной точки на стороне низкого напряжения и заземлителем заземляющего устройства открытых проводящих частей подстанции должен быть установлен пробивной предохранитель. 2.4.1.7 Величины сопротивлений защитных проводников и заземляющих устройств должны обеспечить выполнение требований приведенных в 2.4.1 при рассмотрении разных типов систем заземления. Величины сопротивления заземляющих устройств трансформаторных подстанций высокого напряжения питающих электроустановки низкого напряжения должны также обеспечивать выполнение требований приведенных в разделе 3. Выбор и монтаж защитных проводников и составляющих частей заземляющих устройств должны выполняться согласно с требованиями приведенными в разделе 4. 2.4.1.8 Защитное и функциональное заземление в здании сооружении а также заземление системы молниезащиты этого здания сооружения следует осуществлять с помощью одного общего заземляющего устройства если это не запрещается требованиями изготовителя разработчика оборудования подлежащего функциональному заземлению или для некоторых объектов требованиями нормативных документов относящихся к выполнению молниезащиты. Примечание. Если для заземления открытых проводящих частей информационного или другого чувствительного к действию помех оборудования применяется заземлитель электрически независимый от заземлителя защитного заземления автоматическое отключение питания не может использоваться в качестве единственной меры защиты при косвенном прикосновении в цепях этого оборудования вследствие невыполнения требования указанного в 2.4.1.9 и должна быть применена другая или дополнительная мера защиты например двойная или усиленная изоляция . 2.4.1.9 В каждом здании сооружении должна быть выполнена основная система уравнивания потенциалов которую следует реализовать путем присоединения к главной заземляющей шине электроустановки следующих проводящих частей см. также 4.1.4 : - защитных проводников; - заземляющих проводников устройств защитного функционального и молниезащитного заземлений если такие устройства в электроустановке здания сооружения предусмотрены см. также 2.4.1.8 ; - металлических труб коммуникаций входящих в здание сооружение извне: холодного и горячего водоснабжения канализации отопления газоснабжения в случае наличия изолирующей вставки на вводе в здание присоединение осуществляется после неё со стороны здания и т.п.; - металлических частей каркаса здания сооружения и металлических конструкций производственного назначения; - металлических частей систем вентиляции и кондиционирования; - основных металлических частей для усиления строительных конструкций таких как стальная арматура железобетона если это возможно; - металлических покрытий оболочек экранов брони телекоммуникационных кабелей при этом следует принять во внимание требования собственника указанных кабелей или организации обслуживающей эти кабели относительно такого присоединения . Проводящие части которые входят в здание сооружение извне должны быть соединены с проводниками основной системы уравнивания потенциалов как можно ближе к точке ввода этих частей в здание сооружение . Примеры выполнения систем уравнивания потенциалов и применения защитных проводников приведены в приложении Д. 2.4.1.10 Если требования к времени автоматического отключения питания не могут быть выполнены в электроустановке в целом или её части в этой электроустановке или её части должна быть применена дополнительная система уравнивания потенциалов см. 2.4.1.27 и 2.4.1.28 . Примечание. Использование дополнительной системы уравнивания потенциалов не исключает необходимости применения автоматического отключения питания по другим не связанным с угрозой поражения электрическим током причинам например для предотвращения возникновения пожара температурных перегрузок электрооборудования и т.д. Система TN 2.4.1.11 В системе TN см. приложение Г все открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии с помощью защитных проводников должны быть присоединены к точке сети которая заземляется непосредственно около или на небольшом расстоянии от источника питания. Точкой сети которая заземляется должна быть нейтральная или средняя точка источника питания. Если нейтральная или средняя точка отсутствует либо недоступна заземляется линейный проводник. Примечание. Если существуют другие точки надежной связи с землей для приближения в случае замыкания на землю значений потенциалов на защитном проводнике к потенциалу земли рекомендуется выполнять присоединения этого защитного проводника там где это возможно к указанным точкам повторные заземления . Особенно эффективными с точки зрения электробезопасности является такое повторное заземление на вводе в электроустановку здания или сооружения в большей мере при питании электроустановки воздушной линией электропередачи . Повторное заземление на вводе линии питания в электроустановку здания сооружения в большинстве случаев обеспечивается основной системой уравнивания потенциалов к которой присоединены проводящие части имеющие контакт с землей. 2.4.1.12 Функции защитного и нейтрального проводников может выполнять один проводник PEN-проводник если выполняются условия указанные в 4.2.2. 2.4.1.13 Характеристики защитных устройств см. 2.4.1.16 и полные сопротивления цепей замыкания петли "фаза-нуль" должны быть такими чтобы при незначительном сопротивлении в месте замыкания между линейным проводником и открытой проводящей частью или защитным проводником было выполнено условие: ZsxIaU0 2.1 где Zs – величина полного сопротивления цепи петли замыкания включающая величины сопротивлений источника питания линейного проводника до точки замыкания и защитного проводника между точкой замыкания и источником питания Ом; Iа – ток вызывающий автоматическое отключение питания защитным устройством за время которое не превышает приведенное в таблице 2.1 или при условиях указанных в 2.4.1.14 за время не превышающее 5 с см. также примечание в 2.4.1.2 A; U0 – номинальное напряжение между линейным выводом источника питания электроустановки и землей В. Примечание 1. Трехфазные трансформаторы с заземленной нейтральной точкой на стороне низкого напряжения которые применяются для питания электроустановок зданий и сооружений от сети высокого напряжения для обеспечения эффективности автоматического отключения питания должны как правило иметь схему соединений обмоток "треугольник-звезда" или "звезда-зигзаг". Примечание 2. Как правило защитный проводник должен составлять единую электропроводку с линейными проводниками см. также 4.2.1.9 и быть медным или алюминиевым см. также 4.2.1.1 . Активное сопротивление проводников в процессе замыкания в проектных расчетах допускается считать постоянной величиной независимой от изменений их температуры вследствие нагревания при определении которой следует принимать значения удельного сопротивления медных проводников равным 23 х 10 –6 Ом мм а алюминиевых – 37х 10 –6 Ом мм указанные величины соответствуют удельному сопротивлению при температуре проводников примерно 80°С . Возможность использования для обеспечения автоматического отключения питания стальных защитных проводников ограничена вследствие большого значения их полного сопротивления. В случае применения такого защитного проводника при проверке выполнения условия 2.1 следует также учитывать зависимость активного и индуктивного сопротивлений этого проводника прямоугольной полосы круглой стали трубы профиля и т.д. от плотности тока который может протекать через него при замыкании на открытую проводящую часть или защитный проводник. Таблица 2.1 – Максимальное время автоматического отключения питания в групповых цепях см. примечание в 2.4.1.14 с рабочим током до 32 А Значения U0 В Максимальное время отключения в электроустановках переменного тока с постоянного тока с 50 < U0 120 120 < U0 230 230 400 0 8 0 4 0 2 0 1 - 5 0 4 0 1 Примечание 1. В электроустановках переменного тока с номинальным напряжением 127 В максимальное время автоматического отключения питания составляет 0 8 с. Примечание 2. Время автоматического отключения питания в электроустановках переменного и постоянного токов соответственно c U050 B u U0 120 В не ограничивается но может быть нормированным в документах касающихся специальных электроустановок. Если в нормативных документах касающихся специальных электроустановок переменного тока допустимое напряжение прикосновения ограничивается величиной 25 В но максимальное время отключения не указано следует пользоваться данными приведенными в приложении Е. Примечание 3. В случае использования УЗО см. 2.4.1.16 величина /а соответствующая приведенному в таблице максимальному времени отключения может существенно превышать значение номинального отключающего дифференциального тока этого устройства. 2.4.1.14 Для распределительных цепей а также групповых цепей с рабочим током более 32 А независимо от значения номинального напряжения допускается принимать время автоматического отключения питания большее чем указанное в таблице 2.1 но не большее 5 с. Примечание. Под термином распределительные цепи следует понимать цепи питающие распределительные устройства щиты щитки пункты от щитов низкого напряжения подстанций или других распределительных устройств а под термином групповые цепи – цепи от распределительных устройств к штепсельным розеткам светильникам электродвигателям и другим электроприемникам. 2.4.1.15 В электроустановках с системой TN целостность неразрывность и эффективность этой системы в значительной мере зависит от надежности заземления PEN- и РЕ-проводников. Когда места заземления PEN- и РЕ-проводников расположены в сети государственной или другой организации осуществляющей электроснабжение электроустановок потребителей электроэнергии выполнение внешних для этих электроустановок мер необходимых для обеспечения целостности и эффективности системы заземления находится в сфере ответственности электроснабжающей организации. Примечание. Примерами таких мер являются: - заземление PEN-проводника в нескольких точках сети и выполнение монтажа таким образом чтобы минимизировать риск обрыва PEN-проводника; - выполнение соотношения: RB/RE50/ U0-50 где RB – эквивалентное сопротивление всех заземляющих устройств которые соединены параллельно Ом; RE –минимальное контактное сопротивление между землей и сторонней проводящей частью которая не соединена с защитным проводником и может оказаться в цепи замыкания линейного проводника на землю например при падении на нее неизолированного проводника воздушной линии электропередачи Ом. 2.4.1.16 В электроустановках с системой TN в качестве защитных устройств могут быть использованы: - устройства защиты от сверхтока; - УЗО. В электроустановках с системой TN-С для обеспечения автоматического отключения питания могут быть применены только устройства защиты от сверхтока см. также примечание 1 в 2.5.2 . Система ТТ 2.4.1.17 В электроустановках потребителей электроэнергии с системой ТТ см. приложение Г все открытые проводящие части электрооборудования расположенного в зоне защиты одного защитного устройства должны быть присоединены защитными проводниками к общему для этих открытых проводящих частей заземляющему устройству. Если несколько защитных устройств установлены последовательно то это требование распространяется отдельно на каждую группу открытых проводящих частей электрооборудования находящегося в зоне защиты каждого из указанных устройств. Нейтральная или средняя точка источника питания должна быть заземлена непосредственно около или на небольшом расстоянии от источника питания. Если нейтральная или средняя точка отсутствует или недоступна должен быть заземлен линейный проводник. Заземлители заземляющих устройств нейтральной или средней точки либо точки линейного проводника и открытых проводящих частей электроустановок потребителей электроэнергии должны быть электрически независимыми. 2.4.1.18 Время автоматического отключения питания в групповых цепях с рабочим током до 32 А не должно превышать указанного в таблице 2.2. Для распределительных цепей а также групповых цепей с рабочим током более 32 А независимо от значения номинального напряжения допускается принимать время автоматического отключения питания большее чем указанное в таблице 2.2 но не большее 1 с. Примечание. См. также примечание в 2.4.1.2. Таблица 2.2 – Максимальное время автоматического отключения питания в групповых цепях с рабочим током до 32 А Значения U0 В Максимальное время отключения в электроустановках переменного тока с постоянного тока с 50 < U0 120 120 400 0 3 0 2 0 07 0 04 - 0 4 0 2 0 1 Примечание 1. В электроустановках переменного тока с номинальным напряжением 127 В максимальное время автоматического отключения питания составляет 0 3 с. Примечание 2. Если в электроустановке здания сооружения с системой ТТ для защиты при косвенном прикосновении применяется устройство защиты от сверхтока и все сторонние проводящие части находящиеся внутри здания сооружения присоединены к основной системе уравнивания потенциалов максимальное время отключения может быть принято таким как в электроустановках с системой TN см. таблицу 2.1 . Примечание 3. Время автоматического отключения питания в электроустановках переменного и постоянного токов соответственно с U0 50 и U0 120 В не ограничивается но может быть нормированным в документах касающихся специальных электроустановок. 2.4.1.19 В электроустановках с системой ТТ для осуществления автоматического отключения питания как правило следует применять УЗО. В качестве альтернативы могут быть применены устройства защиты от сверхтока если при этом обеспечивается приемлемое значение сопротивления цепи петли замыкания Zs см. 2.4.1.21 . Применение устройств отключения реагирующих на снижение напряжения в качестве альтернативы указанным выше устройствам не допускается. Эти устройства при наличии соответствующих обоснований могут быть использованы в дополнение к вышеуказанным. Примечание 1. Устройства защиты от сверхтока могут быть применены только в цепях с незначительной мощностью электроприемников и небольшим сопротивлением заземляющих устройств системы заземления. Примечание 2. Величины времени приведенные в таблице 2.2 соответствуют ожидаемому дифференциальному току который может существенно превышать значение номинального отключающего дифференциального тока УЗО. 2.4.1.20 Когда для обеспечения автоматического отключения питания применяется УЗО кроме требований к максимальному времени отключения питания указанных в 2.4.1.18 должно быть выполнено следующее условие: RA x I?n50 2.2 где RA – сумма величин сопротивлений заземляющего устройства открытых проводящих частей электроустановки потребителя электроэнергии и защитного проводника который соединяет открытую проводящую часть с заземляющим устройством Ом; I?n – номинальный отключающий дифференциальный ток УЗО А. Примечание 1. В специальных электроустановках со сниженным значением допустимого напряжения прикосновения величина 50 в формуле 2.2 должна быть заменена на значение этого допустимого напряжения прикосновения. Примечание 2. Выполнение условия 2.2 обеспечивает защиту при косвенном прикосновении также в случае когда вместе замыкания имеется переходное сопротивление величиной которого нельзя пренебречь. Примечание 3. Если при проверке выполнения условия 2.2 значение RA неизвестно а величина Zs см. 2.4.1.21 установлена например путем измерения эта величина может быть использована вместо значения RA. 2.4.1.21 Когда для обеспечения автоматического отключения питания применяется устройство защиты от сверхтока должно быть выполнено следующее условие: Zs x IaU0 2.3 где Zs – величина полного сопротивления цепи петли замыкания включающая величины сопротивлений источника питания линейного проводника до точки замыкания защитного проводника который соединяет открытую проводящую часть с заземляющим устройством заземляющего устройства открытых проводящих частей и заземляющего устройства источника питания Ом; Iа – ток вызывающий автоматическое отключение питания за время указанное в 2.4.1.18 А. Система IT 2.4.1.22 В электроустановке с системой IT см. приложение Г ни одна из точек токоведущих частей электроустановок не может иметь непосредственную связь с землей и как правило все эти точки должны быть изолированы от земли. При использовании системы IT нейтральная или средняя точка источника питания либо искусственная нейтральная точка источника питания либо линейный проводник в случае отсутствия нейтральной или средней точки могут быть заземлены через достаточно большое сопротивление например 1500 Ом. Искусственная нейтральная точка может быть непосредственно заземлена если в этом случае результирующее сопротивление нулевой последовательности при замыкании на землю имеет большее значение. В случае возникновения первого замыкания на землю ток замыкания мал и при выполнении требования приведенного в 2.4.1.23 автоматическое отключение питания не требуется. Однако для недопущения патофизиологического эффекта при контакте человека с одновременно доступными прикосновению проводящими частями в случае возникновения двойного замыкания должно быть осуществлено автоматическое отключение питания требования к выполнению которого приведены в 2.4.1.25. 2.4.1.23 Открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии должны быть заземлены индивидуально группами или все вместе. Для обеспечения защиты в случае первого замыкания в электроустановках переменного и постоянного токов должны быть выполнены соответственно такие условия: RA x Id50; 2.4 RA x Id120 2.5 где RA – сумма величин сопротивлений заземляющего устройства открытых проводящих частей электроустановки потребителя электроэнергии и защитного проводника который соединяет открытую проводящую часть с заземляющим устройством Ом; Id – расчетный ток первого замыкания при пренебрежительно малом значении сопротивления между линейным проводником и открытой проводящей частью в точке замыкания А. Примечание 1. В специальных электроустановках со сниженным значением допустимого напряжения прикосновения величины 50 или 120 в формулах 2.4 и 2.5 должны быть заменены на соответствующее значение этого допустимого напряжения прикосновения. Примечание 2. При определении величины Id следует учитывать все возможные пути тока нулевой последовательности в цепи замыкания в том числе через сопротивление указанное в 2.4.1.22 если оно есть. Примечание 3. Если из-за отсутствия или недостаточности исходных данных в том числе перспективы развития сети ток Іd не может быть определен при проектировании электроустановок переменного тока напряжением 230/400 В следует обеспечить величину сопротивления RA не превышающую 10 Ом см. также 2.4.1.25б . В некоторых случаях в сетях большой суммарной длины со значительной мощностью нагрузки особенно при наличии повышенной влажности и химического влияния когда ожидается что ток Id может превысить значение 5 А величину RA следует уменьшить но как правило отсутствует необходимость ее уменьшения до значений ниже 4 Ом. Нет также необходимости при отсутствии или недостаточности исходных данных для проверки выполнения условия 2.5 сооружения в электроустановке низкого напряжения постоянного тока заземляющего устройства с сопротивлением ниже 10 Ом. 2.4.1.24 Если система IT применяется по причинам которые указаны в 2.4.1.6 для выявления первого замыкания должно быть использовано устройство непрерывного контроля изоляции. Устройство непрерывного контроля изоляции должно действовать на звуковой и или световой сигнал. Сигнал должен существовать в течение всего времени наличия первого замыкания. Если имеют место оба сигнала звуковой и световой допускается прекращение действия звукового сигнала но световой сигнал должен продолжать действовать. Примечание. Устранение первого замыкания следует выполнять в кратчайший срок. 2.4.1.25 Требования к автоматическому отключению питания при возникновении второго замыкания двойное замыкание зависят от способа соединения открытых проводящих частей электроустановок потребителей электроэнергии с заземляющим устройством и состоят в следующем: а если открытые проводящие части все вместе присоединяются к одному заземляющему устройству должны быть выполнены условия аналогичные тем которые приведены для систем TN: - в случае нераспределенного нейтрального проводника в электроустановке переменного тока или нераспределенного среднего проводника в электроустановке постоянного тока: 2 Ia x ZsU0; 2.6 - в случае распределенного нейтрального или среднего проводника: 2 Ia x Z'sU0 2.7 где U – номинальное линейное напряжение источника питания электроустановки В; U0 – номинальное напряжение между линейным выводом источника питания электроустановки переменного или постоянного тока и соответственно его нейтральной или средней точкой В; Zs – величина полного сопротивления цепи замыкания включающая величины сопротивления линейного проводника и защитного проводника Ом; Z's – величина полного сопротивления цепи замыкания включающая величины сопротивления нейтрального среднего проводника и защитного проводника Ом; Iа – ток вызывающий автоматическое отключение питания за время которое не превышает приведенное в таблице 2.1. или в 2.4.1.14 для системы TN см. также примечание в 2.4.1.2 А. Примечание 1. Примеры выполнения электроустановок с нераспределенным и распределенным нейтральным проводником приведены на рисунке Г.5 приложения Г. Расчетным видом двойного замыкания в электроустановке с нераспределенным нейтральным средним проводником является одновременное замыкание двух разных линейных проводников на разные открытые проводящие части а в электроустановке с распределенным нейтральным средним проводником – замыкание линейного проводника на открытую проводящую часть и одновременное замыкание нейтрального среднего проводника на другую открытую проводящую часть. Примечание 2. Коэффициент 2 в формулах 2.6 и 2.7 учитывает тот факт что замыкания могут возникнуть в двух разных цепях. Примечание 3. При проектировании электроустановки в расчетах следует учитывать примечание 2 в 2.4.1.13. Примечание 4. Время автоматического отключения питания указанное в таблице 2.1 и в 2.4.1.14 является максимальным временем отключения при двойном замыкании в электроустановке с системой IT как с нераспределенным так и с распределенным нейтральным средним проводником. б если открытые проводящие части заземлены группами или индивидуально должно быть выполнено следующее условие: RAxIa50 2.8 где RA – сумма величин сопротивлений заземляющего устройства открытых проводящих частей электроустановки потребителя электроэнергии и защитного проводника который соединяет открытую проводящую часть с заземляющим устройством Ом; Iа – ток вызывающий автоматическое отключение питания за время которое не превышает приведенное в 2.4.1.18 для системы ТТ А. Примечание 1. В специальных электроустановках со сниженным значением допустимого напряжения прикосновения величина 50 в формуле 2.8 должна быть заменена на значение этого допустимого напряжения прикосновения. Примечание 2. При применении способа заземления указанного в б как правило следует использовать УЗО. При этом величина Ia соответствующая приведенному в таблице 2.2 значению времени может существенно превышать значение номинального отключающего дифференциального тока УЗО. 2.4.1.26 В электроустановках с системой IT могут быть использованы: - устройства непрерывного контроля изоляции; - устройства контроля дифференциального тока; - системы для выявления места повреждения изоляции; - устройства защиты от сверхтока; – УЗО. Примечание. При использовании УЗО в ряде случаев неотключение питания при первом замыкании не может быть обеспечено. Защитные устройства осуществляющие автоматическое отключение питания в электроустановках с распределенным нейтральным или средним проводником должен обеспечивать одновременное отключение как линейных проводников так и нейтрального или среднего проводника. Дополнительная система уравнивания потенциалов Дополнительная система уравнивания потенциалов выполняется в дополнение к основной системе уравнивания потенциалов когда защитное устройство не может обеспечить выполнение требований к времени автоматического отключения питания см. 2.4.1.10 . В некоторых специальных электроустановках с повышенной опасностью поражения электрическим током например расположенных в ванных и душевых помещениях нормативные документы в которых рассматриваются эти электроустановки могут требовать выполнение дополнительной системы уравнивания потенциалов при любых обстоятельствах. Дополнительная система уравнивания потенциалов может охватывать всю электроустановку ее часть или отдельные аппараты электроустановки. 2.4.1.27 Дополнительная система уравнивания потенциалов должна объединять путем соединения защитными проводниками все доступные одновременному прикосновению открытые проводящие части стационарного электрооборудования и сторонние проводящие части в том числе если это возможно основные металлические части для укрепления строительных конструкций такие как стальная арматура железобетона. К дополнительной системе уравнивания потенциалов должны быть также присоединены защитные проводники всего электрооборудования в том числе штепсельных розеток. 2.4.1.28 Величина сопротивления связи Rд Ом между доступными одновременному прикосновению открытыми и сторонними проводящими частями объединенными дополнительной системой уравнивания потенциалов должна обеспечивать выполнение условия см. также 4.2.3.3 : - в электроустановках переменного тока: Rд50/Iа; 2.9 - в электроустановках постоянного тока: Rд120/Iа 2.10 где Iа – ток представляющий собой либо номинальный отключающий дифференциальный ток УЗО если такое устройство применяется в качестве защитного либо ток обеспечивающий автоматическое отключение питания устройством защиты от сверхтока за время до 5 с в случае применения этого устройства А. Примечание. В специальных электроустановках со сниженным значением допустимого напряжения прикосновения величина 50 или 120 в формулах 2.9 или 2.10 должна быть заменена на соответствующее значение этого допустимого напряжения прикосновения. 2.4.2 Оборудование класса II двойная или усиленная изоляция Мера защиты при косвенном прикосновении путем применения оборудования класса II по ГОСТ 12.2.007.0 предусматривается для предотвращения возникновения на доступных прикосновению частях электрооборудования опасного напряжения обусловленного повреждением основной изоляции. Эта мера защиты при косвенном прикосновении одновременно обеспечивает и защиту от прямого прикосновения. 2.4.2.1 Защита путем использования оборудования класса II должна обеспечиваться либо самим электрооборудованием в процессе его изготовления либо осуществляться в процессе монтажа с помощью дополнительной см. 2.4.2.4 или усиленной см. 2.4.2.5 изоляции. 2.4.2.2 Если оборудование класса II применяется в электроустановке или цепи в качестве единственной меры защиты должен быть осуществлен контроль для предотвращения замен электрооборудования которые могут снизить эффективность защиты. Эта мера защиты если она является единственной не может быть применена в цепях которые имеют штепсельные розетки или в электроустановках в которых потребитель электроэнергии может осуществить несанкционированную без разрешения эксплуатационной организации замену электрооборудования. Если ожидается что в процессе эксплуатации оборудование класса II будет заменено на оборудование класса I цепь питания этого оборудования должна иметь в своем составе защитный проводник. 2.4.2.3 Оборудование класса II заводского изготовления а также блоки электрооборудования заводского изготовления имеющие равноценную с оборудованием класса II сплошную изоляцию должны успешно выдержать испытания согласно соответствующим стандартам или техническим условиям и быть определенным образом маркированы. Установка электрооборудования крепление соединение с проводниками и т.п. не должна отрицательно сказываться на качестве защиты предусмотренном инструкциями на это электрооборудование. Примечание. Указанное электрооборудование должно иметь знак . 2.4.2.4 Дополнительная изоляция выполнение которой осуществляется в процессе монтажа электрооборудования имеющего основную изоляцию должна вместе с последней обеспечить уровень безопасности этого электрооборудования такой как у электрооборудования заводского изготовления указанного в 2.4.2.3. Выполнение дополнительной изоляции должно соответствовать требованиям приведенным в 2.4.2.6-2.4.2.10 и не оказывать отрицательного влияния на работу электрооборудования и условия его эксплуатации. Примечание. Электрооборудование с дополнительной изоляцией должно иметь знак наносимый на видном месте внешней и внутренней сторон его корпуса кожуха . 2.4.2.5 Усиленная изоляция накладываемая в процессе монтажа на неизолированные токоведущие части электрооборудования должна обеспечить уровень безопасности этого электрооборудования такой как у электрооборудования заводского изготовления указанного в 2.4.2.3. Выполнение усиленной изоляции должно соответствовать требованиям приведенным в 2.4.2.7-2.4.2.10 и не оказывать отрицательного влияния на работу электрооборудования и условия его эксплуатации. Усиленная изоляция должна применяться только в случаях когда конструктивные особенности электрооборудования препятствуют выполнению двойной изоляции. Примечание. Электрооборудование с усиленной изоляцией должно иметь знак наносимый на видном месте внешней и внутренней сторон его корпуса кожуха . 2.4.2.6 В случае применения дополнительной изоляции выполнение которой осуществляется в процессе монтажа готовое к эксплуатации электрооборудование все проводящие части которого отделены от токоведущих частей только основной изоляцией должно быть помещено в изолирующую оболочку которая обеспечивает степень защиты по меньшей мере IPXXB или IP2X по ГОСТ 14254. 2.4.2.7 Изолирующая оболочка для обеспечения дополнительной или усиленной изоляции должна быть стойкой к возможным электрическим термическим и механическим воздействиям. Краска лак и т.п. как правило не рассматриваются как оболочка отвечающая этому требованию. Однако не исключается возможность применения оболочек обеспеченных покрытием краской лаком и т.п. если соответствующие нормативные документы например стандарты позволяют это и такие изолирующие покрытия успешно выдержали испытания в условиях указанных в этих документах. 2.4.2.8 Если предварительные испытания изолирующей оболочки не проводились перед введением электрооборудования в эксплуатацию должны быть проведены испытания электрической прочности оболочки. 2.4.2.9 Изолирующая оболочка не должна пересекаться проводящими частями которые могут выносить потенциал. Изолирующая оболочка не должна иметь крепежные детали например винты болты и т.д. из изолирующих материалов замена которых на аналогичные металлические детали в процессе монтажа и эксплуатации могла бы вызвать снижение уровня изоляции обеспечиваемого этой оболочкой. Примечание. Если сквозь изолирующую оболочку должно пройти металлическое соединение сочленение например рукоятка управления устройством которое расположено внутри оболочки это следует выполнить таким образом чтобы эффективность защиты от поражения электрическим током не была снижена. 2.4.2.10 Если изолирующая оболочка имеет дверки или крышки которые можно открыть снять без использования инструмента или ключа все проводящие части доступные прикосновению при открытых дверцах или снятой крышке должны быть защищены изоляционным ограждением которое обеспечивает степень защиты по меньшей мере IPXXB или IP2X по ГОСТ 14254 и препятствует непреднамеренному прикосновению человека к этим частям. Снятие такого ограждения должно быть возможным только с помощью инструмента или ключа. 2.4.2.11 Проводящие части которые помещены в изолирующую оболочку не должны соединяться с защитными проводниками. Однако такое соединение может быть предусмотрено если защитным проводникам необходимо пройти сквозь оболочку для присоединения к другому электрооборудованию чьи цепи питания также проходят сквозь эту оболочку. Внутри оболочки эти проводники и их зажимы должны быть изолированы по меньшей мере так как токоведущие части. Зажимы при этом должны иметь маркировку которая соответствует маркировке зажимов РЕ-проводников. Открытые проводящие части и промежуточные части не должны соединяться с защитным проводником если такое соединение не предусмотрено в инструкциях сопровождающих электрооборудование. 2.4.2.12 Электропроводка в электроустановках с оборудованием класса II должна иметь изоляцию которая соответствует по меньшей мере уровню номинального напряжения электроустановки но не меньшему 300/500 В а также механическую защиту этой изоляции используя: - неметаллические оболочки кабелей проводов или - неметаллические трубы короба лотки. 2.4.3 Изолирующие непроводящие помещения зоны площадки Мера защиты путем использования изолирующих помещений зон площадок предназначена для предотвращения возможности поражения электрическим током при повреждении изоляции токоведущих частей см. также 2.1.6 . 2.4.3.1 В случае применения в качестве меры защиты при косвенном прикосновении изолирующих помещений зон площадок защита от прямого прикосновения должна быть осуществлена путем применения основной изоляции либо ограждений или оболочек см. 2.1.1 . 2.4.3.2 Открытые проводящие части должны быть расположены таким образом чтобы при обычных условиях эксплуатации человек не мог одновременно коснуться двух открытых проводящих частей или открытой и сторонней проводящих частей если указанные части в случае повреждения изоляции токоведущих частей могут оказаться под разным потенциалом см. 2.4.3.4 . 2.4.3.3 В изолирующих помещениях зонах площадках не должны применяться защитные проводники. 2.4.3.4 Если пол и стены помещения зоны площадки являются изолирующими см. 2.4.3.5 требование приведенное в 2.4.3.2 может быть выполнено путем достаточного отдаления открытых и сторонних проводящих частей друг от друга или установки между ними эффективных барьеров либо наложением изоляции на сторонние проводящие части или сочетанием этих мер. Отдаление проводящих частей считается достаточным человек не может одновременно коснуться этих частей протянутыми руками если расстояние между ними составляет не менее 2 5 м. При выходе вне зоны досягаемости это расстояние может быть уменьшено до 1 25 м. Барьер считается эффективным если в случае его наличия расстояние между проводящими частями в любом направлении возможного протягивания рук превышает приведенные выше величины для достаточного отдаления. Барьеры не следует соединять с землей или с открытыми проводящими частями. Как правило следует использовать барьеры из изоляционных материалов. Изоляция сторонних проводящих частей должна иметь достаточную механическую прочность и выдерживать испытательное напряжение не ниже 2000 В переменного тока в течение 1 минуты. 2.4.3.5 Сопротивление между наружной поверхностью изолирующего пола и стен и землей при измерении в любой точке должно быть не меньшим: - 50 кОм при номинальном напряжении электроустановки не выше 500 В; – 100 кОм при номинальном напряжении электроустановки выше 500 В. Если значение сопротивления в какой-либо точке меньше указанной величины пол и стены должны рассматриваться как сторонние проводящие части. 2.4.3.6 Должна быть обеспечена долговременность проведенных в 2.4.3.4 и 2.4.3.5 мер и исключена возможность снижения их эффективности. Защита должна быть также обеспечена когда предусматривается применение передвижного и переносного электрооборудования. Примечание 1. В случае отсутствия надлежащего контроля ввод в электроустановку в процессе ее эксплуатации дополнительных проводящих частей например передвижного или переносного оборудования класса I no ГОСТ 12.2.007.0 или сторонних проводящих частей таких как металлические трубы водопровода может вызвать существенное снижение эффективности данной меры защиты. Примечание 2. Важно обеспечить условия для предотвращения действия влаги на изоляцию пола и стен. Примечание 3. Следует принимать меры для предотвращения появления потенциала внутри изолирующих помещений зон площадок который может быть внесен извне сторонними проводящими частями. 2.4.4 Система местного уравнивания потенциалов незаземленная Незаземленная система местного уравнивания потенциалов предназначена для предотвращения появления опасного напряжения прикосновения см. также 2.1.6 . 2.4.4.1 В случае применения в качестве меры защиты при косвенном прикосновении системы местного уравнивания потенциалов защита от прямого прикосновения должна быть осуществлена путем применения основной изоляции либо ограждений или оболочек см. 2.1.1 . 2.4.4.2 В системе местного уравнивания потенциалов все открытые и сторонние проводящие части доступные одновременному прикосновению должны быть соединены проводниками уравнивания потенциалов. 2.4.4.3 Система местного уравнивания потенциалов включая открытые проводящие части не должна иметь электрический контакт с землей в частности через открытые или сторонние проводящие части. Примечание. Если это требование не может быть выполнено должно быть применено автоматическое отключение питания отвечающее требованиям приведенным в 2.4.1. 2.4.4.4 Следует принять меры направленные на недопущение возможности возникновения опасной разности потенциалов на частях тела человека входящего в помещение в частности когда проводящий пол изолирован от земли и соединен с системой местного уравнивания потенциалов. 2.4.5 Электрическое отделение цепей Электрическое отделение цепей предназначено для предотвращения поражения электрическим током при контакте с открытыми проводящими частями которое может быть вызвано повреждением изоляции токоведущих частей. 2.4.5.1 В случае применения в качестве меры защиты при косвенном прикосновении электрического отделения цепей защита от прямого прикосновения должна быть осуществлена путем применения основной изоляции либо ограждений или оболочек см. 2.1.1 . 2.4.5.2 Защита при косвенном прикосновении путем электрического отделения цепей обеспечивается простым электрическим отделением цепи в которой применяется эта мера защиты от других цепей и земли. Примечание. При применении этой меры для уменьшения вероятности замыкания на землю в электрически отделенной цепи следует уделять особое внимание состоянию изоляции токоведущих частей в частности кабелей проводов. 2.4.5.3 Как правило при использовании электрического отделения цепей в качестве меры защиты при косвенном прикосновении следует предусматривать питание одного электроприемника от отдельного незаземленного источника с по меньшей мере простым электрическим отделением цепей см. также 2.1.6 . При этом должны быть выполнены требования 2.4.5.4-2.4.5.8. Допускается питание от одного незаземленного источника с простым электрическим отделением цепей нескольких электроприемников но в этом случае кроме требований 2.4.5.4-2.4.5.8 должно быть выполнено требование 2.4.5.9 см. также 2.1.6 . 2.4.5.4 Рабочее напряжение электрически отделенной цепи не должно превышать 500 В. 2.4.5.5 Токоведущие части электрически отделенной цепи не должны иметь соединения ни с одной точкой другой цепи земли или защитного проводника. 2.4.5.6 Гибкие кабели провода шнуры должны быть доступными для осмотра на всем протяжении каждого из участков их трассы где возможны механические повреждения. 2.4.5.7 Для электрически отделенных цепей рекомендуется применять проложенные отдельно от других цепей системы электропроводок. Если прокладка проводников электрически отделенной цепи и других цепей осуществляется в одной системе электропроводки должны быть использованы многожильные кабели без металлических покрытий оболочек брони экранов или изолированные провода прокладываемые в изоляционных трубах коробах лотках. Номинальное напряжение кабелей или проводов должно быть не меньшим величины наибольшего напряжения которое имеет место в общей электропроводке и каждая цепь должна быть защищена от сверхтоков. 2.4.5.8 Открытые проводящие части электрически отделенной цепи не должны присоединяться ни к заземленным защитным проводникам ни к открытым проводящим частям других цепей ни к земле. 2.4.5.9 В электрически отделенной цепи один незаземленный источник может питать несколько электроприемников при условии выполнения в этой цепи следующих дополнительных мер: а открытые проводящие части цепи должны быть соединены между собой изолированными проводниками системы уравнивания потенциалов. Эти проводники не должны иметь соединений с защитными проводниками или открытыми проводящими частями других цепей а также с любыми сторонними проводящими частями; б все штепсельные розетки цепи должны иметь защитный контакт который следует присоединить к системе уравнивания потенциалов указанной в а ; в все гибкие кабели провода шнуры цепи за исключением питающих оборудования класса II должны иметь в своем составе проводник который используется в качестве проводника системы уравнивания потенциалов указанной в а ; г в случае замыкания проводников разной полярности на две открытые проводящие части двойное замыкание защитное устройство должно обеспечить отключение питания за время не превышающее указанное в таблице 2.1. Рекомендуется также ограничивать длину системы электроустановки значением 500 м а произведение значений номинального напряжения цепи и этой длины величиной 100 000 Вм. 2.5 Дополнительная мера защиты от поражения электрическим током путем применения УЗО Применение УЗО как дополнительной меры защиты от поражения электрическим током осуществляется для обеспечения защиты в случаях отказа основных мер защиты от прямого прикосновения и или при косвенном прикосновении либо неосторожных действий человека. 2.5.1 При использовании УЗО как дополнительной меры защиты от поражения электрическим током его номинальный отключающий дифференциальный ток не должен превышать 30 мА. Не допускается применение УЗО в качестве единственной меры защиты от поражения электрическим током и его использование не исключает необходимости выполнения требований к основным мерам защиты от прямого прикосновения и при косвенном прикосновении указанных в данных Нормах. 2.5.2 Если как мера защиты при косвенном прикосновении используется автоматическое отключение питания применение в качестве устройства защиты УЗО с номинальным отключающим дифференциальным током не превышающим 30 мА в цепях штепсельных розеток с рабочим током до 32 А является обязательным см. также 2.5.3 . В этом случае обеспечивается дополнительная защита от прямого прикосновения в цепях переносных электроприемников. Примечание. В указанных цепях штепсельных розеток сетей напряжением 220 В и выше как правило оптимальными с точки зрения достижения компромисса между требованиями к защите от поражения электрическим током и приемлемым уровнем бесперебойности электроснабжения являются УЗО с номинальным отключающим дифференциальным током 30 мА. Исключением из этого правила могут быть: - цепь специфической штепсельной розетки расположенной в помещении и предназначенной для питания отдельного стационарного электроприемника; - цепи штепсельных розеток в которых в процессе эксплуатации ожидается большой ток утечки более 10 мА – см. 2.5.4.1 например цепи промышленных электроприемников компьютерных сетей со значительным количеством одновременно работающих компьютеров и т.п. см. также примечание 2 . Примечание 1. УЗО с номинальным отключающим дифференциальным током 30 мА в том числе в сочетании со штепсельными розетками УЗО-розетки рекомендуется также применять для усиления защиты от поражения электрическим током в цепях штепсельных розеток существующих двухпроводных сетей зданий и сооружений. Примечание 2. В цепях штепсельных розеток с большим током утечки в случае невозможности применения УЗО с номинальным отключающим дифференциальным током 30 мА рекомендуется применять УЗО с большим номинальным отключающим дифференциальным током например 100 мА. Примечание 3. В нормативных документах относящихся к устройству специальных электроустановок могут быть приведены дополнительные требования касающиеся обязательного или рекомендованного применения УЗО для повышения уровня защиты от поражения электрическим током. 2.5.3 Применение УЗО запрещается в цепях внезапное отключение которых может привести к опасным последствиям созданию непосредственной опасности жизни и здоровью людей и животных возникновению взрывов и пожаров остановке работы установок пожарной сигнализации и т.д. . 2.5.4 При применении УЗО должны быть выполнены общие требования указанные в 2.5.4.1-2.5.4.5. 2.5.4.1 Ток утечки в цепи не должен превышать значения номинального неотключающего дифференциального тока УЗО. Для надежной работы цепи с УЗО отсутствия его ложных отключений рекомендуется обеспечить соотношение значений номинального отключающего дифференциального тока УЗО и тока утечки в этой цепи не менее 3:1. 2.5.4.2 К зажимам УЗО должны быть присоединены все рабочие линейные нейтральный проводники цепи согласно маркировке изготовителя УЗО. 2.5.4.3 Не допускается соединение нейтрального проводника цепи за УЗО со стороны электроприемников с любой проводящей частью имеющей связь с землей а также с нейтральными проводниками других цепей в которых данное УЗО не выполняет защитных функций. Разделение PEN-проводников на защитный и нейтральный проводники система TN-C-S должно быть выполнено со стороны источника питания по отношению к УЗО. 2.5.4.4 В цепях промышленных или других электроприемников которые являются причиной наличия в дифференциальном токе значительной постоянной составляющей должны быть применены чувствительные к таким токам типы УЗО согласно классификации УЗО по способности реагировать на различные виды дифференциальных токов . В цепях объектов гражданского или другого назначения в том числе промышленного где отсутствуют источники существенной постоянной составляющей в дифференциальном токе следует как правило использовать УЗО реагирующее только на переменные дифференциальные токи УЗО типа АС . 2.5.4.5 Для защиты УЗО как и других элементов цепи от сверхтоков должны быть применены автоматические выключатели или предохранители. Для обеспечения эффективности этой защиты характеристики УЗО и устройства защиты от сверхтока должны быть скоординированы между собой. Рекомендуется применять УЗО которые совместно с автоматическими выключателями представляют собой единый аппарат дифференциальные автоматические выключатели . 3 ЗАЩИТА ОТ ПОРАЖЕНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКИМ ТОКОМ В ЭЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ ЭЛЕКТРОЭНЕРГИИ ПРИ ЗАМЫКАНИЯХ НА ЗЕМЛЮ НА СТОРОНЕ ВЫСОКОГО НАПРЯЖЕНИЯ ПИТАЮЩЕЙ ТРАНСФОРМАТОРНОЙ ПОДСТАНЦИИ 3.1 Каждая трансформаторная подстанция должна иметь одно заземляющее устройство заземляющее устройство открытых проводящих частей подстанции к которому присоединяются: - все открытые проводящие части подстанции в том числе корпуса трансформаторов; - нейтральные и защитные проводники указанные в 3.3 в случае выполнения условий приведенных в 3.3 или 3.4 см. также 3.5 и 3.6 ; - металлические покрытия оболочки экраны броня кабелей высокого напряжения; - металлические покрытия кабелей низкого напряжения если нейтральные и или защитные проводники указанные в 3.3 присоединяются к этому заземляющему устройству; - токоотводы системы молниезащиты если эта система применяется; - сторонние проводящие части подстанции. 3.2 Расчетная величина напряжения на открытых проводящих частях электроустановок низкого напряжения потребителей электроэнергии относительно зоны нулевого потенциала в случае замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции или величина напряжения прикосновения ожидаемая в этом случае в указанных электроустановках не должны превышать допустимых значений определяемых соответственно по кривым F и Т на рисунке 3.1 в зависимости от фактического времени наличия замыкания. Расчетные значения напряжения на открытых проводящих частях электроустановок потребителей электроэнергии в случае замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции в зависимости от типа системы заземления и специфики ее выполнения приведены на рисунках Ж.1-Ж.9 приложения Ж. Примечание 1. Значительные величины напряжения на открытых проводящих частях и как следствие опасные напряжения прикосновения могут возникнуть в электроустановках потребителей электроэнергии с системами TN u IT из-за выноса потенциала с заземляющего устройства открытых проводящих частей питающей подстанции. Опасные величины напряжения прикосновения при применении системы ТТ в рассматриваемой аварийной ситуации не возникают. Примечание 2. В Украине сети высокого напряжения питающие через трансформаторы сети низкого напряжения представляют собой сети с изолированной либо заземленной через дугогасящий реактор или и резистор нейтралью. В таких сетях ток замыкания на землю как правило не превышает нескольких десятков ампер а устройство защиты сети от замыканий на землю действует на сигнал или в определенных случаях на отключение. В случае действия устройства защиты сети высокого напряжения от замыканий на землю на сигнал допустимое напряжение на открытых проводящих частях электроустановок низкого напряжения потребителей электроэнергии относительно зоны нулевого потенциала и допустимое напряжение прикосновения в этих электроустановках согласно кривым F u Т на рисунке 3.1 равняются соответственно 67 и 50 В. 3.3 Нейтральные и защитные проводники электроустановок низкого напряжения потребителей электроэнергии с системой TN и защитные проводники таких же электроустановок с системой IT могут быть присоединены к заземляющему устройству открытых проводящих частей питающей подстанции при условии что в случае замыкания на землю на стороне высокого напряжения подстанции напряжение на этом заземляющем устройстве R х I где R – его сопротивление Ом; I – часть расчетного тока замыкания Iз которая стекает в землю непосредственно с заземляющего устройства А не превышает допустимой величины определяемой с помощью кривой F на рисунке 3.1 в зависимости от значения времени наличия замыкания на землю см. также 3.6 . Примечание 1. В качестве расчетного тока замыкания на землю Із в сетях высокого напряжения с изолированной или заземленной через дугогасящий реактор и или резистор нейтралью принимается: а в сетях с изолированной нейтралью – величина тока замыкания на землю обусловленная наличием емкостных и активных проводимостей между токоведущими частями сети и землей; б в сетях с заземленной через дугогасящий реактор нейтралью компенсированная нейтраль  – величина тока замыкания на землю в случае отключения от сети наиболее мощного дугогасящего реактора расположенного вне рассматриваемой питающей подстанции; в в сетях с заземленной через резистор или дугогасящий реактор и резистор нейтралью – величина тока которая представляет собой геометрическую сумму величин реактивного тока указанного соответственно в а или б и активного тока обусловленного наличием резистора. Величина тока 13 должна соответствовать той из возможных в эксплуатации схем сети высокого напряжения в которой эта величина имеет наибольшее значение и учитывать перспективу развития сети. Примечание 2. В случае отсутствия при проектировании исходных данных для определения величины I произведение R х / может быть заменено на R x Iз. В этом случае обеспечивается запас в сторону повышения уровня безопасности. Примечание 3. Если открытые проводящие части электроустановки потребителя электроэнергии с системой TN находятся внутри здания и охвачены основной системой уравнивания потенциалов величина ожидаемого напряжения прикосновения в этой электроустановке в случае замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции считается близкой к нулю. Примечание 4. Возможность присоединения нейтральных проводников электроустановок с системой ТТ к заземляющему устройству открытых проводящих частей питающей подстанции определяется не критериями электробезопасности см. примечание 1 в 3.2 . Такое присоединение возможно если выполнено условие по ограничению величины напряжения на изоляции электрооборудования низкого напряжения электроустановок потребителей электроэнергии в случае замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции см. Ж.3 в приложении Ж . Рисунок 3.1 – Зависимости величин допустимого напряжения на открытых проводящих частях электроустановок потребителей электроэнергии кривая F и допустимого напряжения прикосновения в этих электроустановках кривая Т от продолжительности замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции 3.4 Нейтральные и защитные проводники указанные в 3.3 могут быть присоединены к заземляющему устройству открытых проводящих частей питающей подстанции без проверки условия приведенного в 3.3 если выполняется одно из следующих условий: - к заземляющему устройству открытых проводящих частей подстанции присоединены металлические покрытия кабелей низкого напряжения которые согласно 4.1.2.1 могут рассматриваться как заземлители например свинцовые оболочки и или металлические оболочки либо экраны кабелей высокого напряжения. Общая длина этих кабелей высокого и низкого напряжения должна превышать 1 км; - сопротивление заземляющего устройства открытых проводящих частей питающей подстанции не превышает 2 Ом. 3.5 Если условия приведенные в 3.3 и 3.4 не выполняются проводники указанные в 3.3 должны быть присоединены к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей питающей подстанции. 3.6 Величина сопротивления заземляющего устройства открытых проводящих частей питающей подстанции кроме указанных в данном разделе требований направленных на осуществление защиты от поражения электрическим током в электроустановках низкого напряжения в случае замыкания на землю на стороне высокого напряжения подстанции должна обеспечивать в этой аварийной ситуации выполнение требований к ограничению напряжения на изоляции электрооборудования низкого напряжения до уровня допустимых значений. Величины допустимого напряжения на изоляции электрооборудования электроустановок потребителей электроэнергии в зависимости от продолжительности действия этого напряжения и требования выполнение которых обеспечивает защиту указанного электрооборудования и электрооборудования низкого напряжения питающей подстанции при замыканиях на землю на стороне высокого напряжения приведены в приложении Ж. 4 ЗАЗЕМЛЯЮЩИЕ УСТРОЙСТВА И ЗАЩИТНЫЕ ПРОВОДНИКИ 4.1 Заземляющие устройства 4.1.1 Общие положения 4.1.1.1 Составные части защитных заземляющих устройств заземлители заземляющие проводники главные заземляющие шины должны быть выбраны и смонтированы таким образом чтобы: - надежно и долговременно служить для выполнения требований к защите от поражения электрическим током; - протекание по ним токов обусловленных замыканиями на землю и токов утечки не создавало опасности термической термомеханической электромеханической поражения электрическим током ; - обеспечить выполнение требований к заземляющим устройствам функционального и или молниезащитного заземления если используется общая система заземления см. 2.4.1.8 . В этом случае прежде всего должны быть выполнены требования к защитному заземлению. 4.1.1.2 Определение характеристик заземляющего устройства должно выполняться с учетом конкретных условий эксплуатации в частности параметров грунта и сезонных изменений удельного сопротивления слоев земли из-за высыхания и промерзания грунта свойственных для наиболее неблагоприятных погодных условий местности в которой располагается данное заземляющее устройство . 4.1.1.3 Если при выполнении заземляющего устройства применяются проводники из разных материалов следует учитывать возможность электролитической коррозии. 4.1.2 3аземлители 4.1.2.1 При сооружении заземляющего устройства могут быть использованы: а естественные заземлители: - металлические и железобетонные конструкции зданий и сооружений находящиеся в контакте с землей в том числе железобетонные фундаменты имеющие гидроизоляционные покрытия в неагрессивных слабоагрессивных и среднеагрессивных средах; - свинцовые оболочки проложенных в земле кабелей а также другие долговечные металлические покрытия кабелей с которых обеспечено стекание тока замыкания в землю; - другие проводящие части расположенные в земле и обеспечивающие выполнение требований приведенных в 4.1.1.1 например обсадные трубы артезианских колодцев скважин шурфов; б искусственные заземлители: - стержни полосы профиль канаты и т.д.; - металлические решетчатые конструкции укладываемые в фундамент зданий и сооружений во время строительства фундаментальные заземлители . Заземлитель может считаться таким который отвечает требованиям защитного заземления только в случае невозможности полного или частичного его демонтажа даже временного без ведома персонала обслуживающего электроустановку. Железобетонная конструкция например фундамент здания или сооружения может рассматриваться как проводящая часть пригодная для выполнения функций защитного заземления если выполняются такие условия: - по меньшей мере около 50% вертикальных и горизонтальных стержней стальной арматуры соединены между собой сваркой или надежно связаны проволокой; - вертикальные стержни стальной арматуры соединены между собой сваркой или надежно связаны проволокой; - обеспечена электрическая непрерывность соединений стальной арматуры каждого блока сборного железобетона с арматурой смежных блоков; - стальная арматура железобетона не является предварительно напряженной. При использовании железобетонного фундамента здания или сооружения в качестве естественного заземлителя рекомендуется путем сварки соединять в единую систему стальную арматуру фундамента и элементы смежных строительных конструкций здания сооружения такие как стальную арматуру железобетонных колонн и металлические колонны. Не могут рассматриваться как заземлители такие проводящие части: - трубы отопления горячего и холодного водоснабжения канализации; - алюминиевые оболочки и броня кабелей. Не допускается использовать в качестве заземлителей трубы горючих жидкостей и горючих или взрывоопасных газов и смесей. Примечание. Это требование не исключает необходимость присоединения труб вышеуказанного назначения которые введены в здание сооружение извне к основной системе уравнивания потенциалов см. 2.4.1.9 . 4.1.2.2 Материал и размеры заземлителей должны обеспечивать стойкость заземлителей к коррозии и их механическую прочность. Количество заземлителей их расположение и габаритные показатели должны обеспечивать выполнение требований к сопротивлению заземляющего устройства. 4.1.2.3 В качестве искусственных следует использовать как правило заземлители из стали черной с цинковым или медным покрытием нержавеющей или меди. Размеры искусственных заземлителей должны быть не меньшими приведенных в таблице 4.1. 4.1.2.4 Искусственные заземлители следует применять: - в случае отсутствия пригодных для целей заземления естественных заземлителей; - в дополнение к пригодным для целей заземления естественным заземлителям если последние не могут обеспечить выполнение требования к сопротивлению зеземляющего устройства или для снижения до приемлемой величины плотности протекающего по ним тока например по арматуре железобетонного фундамента . 4.1.2.5 В случае применения искусственных заземлителей в местах с большим удельным сопротивлением земли для обеспечения эффективности заземляющего устройства могут быть осуществлены такие меры: - погружение в землю вертикальных заземлителей повышенной длины если значения удельного сопротивления нижних слоев земли меньше чем верхних; - устройство выносных заземлителей если вблизи электроустановки есть места с меньшим удельным сопротивлением земли; - укладка в траншеи вокруг горизонтальных заземлителей располагаемых в скальных структурах влажного глинистого грунта с последующей трамбовкой и засыпкой щебня доверху траншеи; - применение искусственной обработки грунта с целью снижения его удельного сопротивления. 4.1.2.6 Траншеи для горизонтальных заземлителей должны заполняться однородным грунтом который не содержит щебня и строительного мусора. Не следует размещать заземлители в местах где земля подсушивается под действием искусственного нагрева например поблизости трубопроводов тепловых сетей. 4.1.2.7 Искусственные заземлители не следует красить. Таблица 4.1 – Минимальные размеры искусственных заземлителей Материал заземлителя Характеристика покрытия поверхности заземлителя Тим заземлителя Минимальные размеры Диаметр мм Сечение мм2 Толщина полосы полки стенки мм Толщина покрытия мкм Сталь черная Без покрытия Круглый для глубокого погружения 16 - - - Круглый для погружения вблизи от поверхности земли 10 - - - Прямоугольная полоса - 100 4 - Профиль - 100 4 - Труба 32 - 3 5 - Сталь с покрытием и нержавеющая сталь Горячеоцинкованное покрытие и нержавеющая сталь без покрытия Круглый для глубокого погружения 16 - - 70 Круглый для погружения вблизи от поверхности земли 10 - - 50 Прямоугольная полоса - 90 3 70 Профиль - 90 3 70 Труба 25 - 2 55 Электролизное медное покрытие Круглый для глубокого погружения 14 - - 250 Медь Без покрытия Круглая проволока для погружения вблизи от поверхности земли - 25 - - Прямоугольная полоса - 50 2 - Многопроволочный канат 1 8 для каждой проволоки 25 - - Труба 20 - 2 - Примечание 1. Заземлители из черной стали не следует использовать если среда в которую они должны быть помещены является сильноагрессивной с точки зрения опасности коррозии. При использовании таких заземлителей в среднеагрессивной среде рекомендуется увеличивать размеры заземлителей по сравнению с приведенными в таблице в зависимости от расчетного срока службы заземляющего устройства. Примечание 2. К погруженным вблизи от поверхности земли в данной таблице отнесены заземлители расположенные на глубине не превышающей 0 7 м как правило горизонтальные заземлители а к глубокого погружения – расположенные полностью или частично на глубине более 0 7 м как правило вертикальные или наклонные заземлители . Примечание 3. Покрытие не менее указанной в таблице толщины должно быть наложено на всю внешнюю поверхность заземлителя в том числе на те ее части на которые для обеспечения соединений нанесена резьба. 4.1.3 Заземляющие проводники 4.1.3.1 Характеристики заземляющих проводников материал сечение должны способствовать выполнению требований к сопротивлению заземляющих устройств приведенных в 2.4.1 и обеспечивать термическую стойкость этих проводников. В качестве заземляющих следует как правило применять медные стальные и алюминиевые см. также 4.1.3.4 проводники. Для защиты заземляющих проводников должны быть приняты меры приведенные в 4.2.1.10 с целью обеспечения защиты защитных проводников. Использование заземляющих проводников для других целей кроме заземления не допускается. 4.1.3.2 Соединения и присоединения заземляющих проводников должны выполняться в соответствии с 4.3. Присоединения заземляющих проводников к заземлителям с помощью только пайки не считается таким которое обеспечивает достаточную механическую прочность. 4.1.3.3 Минимальное сечение заземляющих проводников которые не прокладываются в земле должно быть не меньшим 6 мм2 по меди 16 мм2 по алюминию и 50 мм2 по стали. 4.1.3.4 Размеры заземляющего проводника прокладываемого в земле в зависимости от материала из которого он изготовлен и покрытия его поверхности должны быть не меньшими указанных в таблице 4.1. Прокладка в земле алюминиевых неизолированных заземляющих проводников не допускается. 4.1.3.5 Отсоединение заземляющего проводника для осуществления измерений сопротивления заземляющего устройства должно быть возможным только с помощью инструмента и выполняться в удобном для этого месте. Как правило таким местом является главная заземляющая шина см. также 4.1.4.3 . Установка в цепях заземляющих проводников отключающих устройств не допускается. 4.1.3.6 В месте ввода заземляющего проводника в здание сооружение должен быть нанесен знак . 4.1.4 Главная заземляющая шина 4.1.4.1 Для выполнения заземления и или основной системы уравнивания потенциалов в здании сооружении должна быть установлена главная заземляющая шина к которой следует присоединить проводящие части указанные в 2.4.1.9. 4.1.4.2 Главная заземляющая шина должна быть термически и коррозионно стойкой и иметь высокую механическую прочность и проводимость. 4.1.4.3 Конструкция главной заземляющей шины должна обеспечивать надежное присоединение к ней проводников и предусматривать возможность удобного индивидуального их отсоединения. Присоединение и отсоединение проводников должно быть возможным только с помощью инструмента. 4.1.4.4 Главная заземляющая шина может быть изготовлена из любого металла или сплава способного обеспечить выполнение требований приведенных в 4.1.4.2 и 4.1.4.3 меди латуни и т.д. . Допускается выполнение главной заземляющей шины из стали. Применение алюминиевых главных заземляющих шин не рекомендуется. В процессе эксплуатации главную заземляющую шину можно удлинять путем присоединения к ней дополнительных элементов. 4.1.4.5 Главная заземляющая шина должна быть расположена в доступном и удобном для эксплуатационного персонала месте например внутри вводного устройства электроустановки в этом случае шина РЕ вводного устройства может быть использована в качестве главной заземляющей шины либо отдельно вблизи вводного устройства или встроенной трансформаторной подстанции. Если электроустановка здания сооружения имеет несколько обособленных вводных устройств вблизи каждого устройства или внутри него должна быть установлена отдельная главная заземляющая шина. Аналогично в случае наличия в здании сооружении нескольких встроенных трансформаторных подстанций такая шина должна быть установлена вблизи щита низкого напряжения каждой подстанции. 4.1.4.6 В местах являющихся доступными лицам которые не принадлежат к эксплуатационному персоналу установка главной заземляющей шины не рекомендуется. Если такая установка выполняется главную заземляющую шину следует располагать в шкафу с дверкой запирающейся на ключ. В местах доступных только эксплуатационному персоналу например в щитовых помещениях главная заземляющая шина может быть установлена открыто. На стене над шиной при открытой установке или над дверкой при установке в шкафу должен быть нанесен знак . 4.2 Защитные проводники 4.2.1 Защитные проводники для обеспечения автоматического отключения питания 4.2.1.1 Материал и сечение защитных проводников предназначенных для обеспечения автоматического отключения питания должны способствовать выполнению требований приведенных в 2.4.1. В качестве защитных следует как правило использовать медные или алюминиевые проводники. Применение стальных защитных проводников допускается но является ограниченным вследствие необходимости выполнения условий приведенных в 2.4.1 и 4.2.1.2. 4.2.1.2 Минимальное значение сечения защитного проводника который является жилой кабеля провода питания должно определяться согласно таблице 4.2. Это же требование относится и к защитному проводнику который проложен в общей ограждающей конструкции трубе коробе лотке с кабелем проводом питания и изготовлен из того же материала что и жилы последнего. Если защитный проводник цепи электроустановки с системой TN или IT в случае выполнения последней согласно 2.4.1.25а не является жилой кабеля провода питания и не проложен в общей ограждающей конструкции с кабелем проводом питания полная проводимость этого защитного проводника должна быть не меньше половины полной проводимости линейных проводников кабеля провода питания. Примечание. Если защитный проводник является общим для двух или более цепей следует учитывать ту из цепей проводимость линейных проводников которой наибольшая. Таблица 4.2 – Минимальные сечения защитных проводников являющихся жилой кабеля провода питания Сечение линейных проводников кабеля провода питания S мм2 Минимальное значение сечения защитных проводников мм2 S16 1635 S 16 S/2 Примечание 1. Указанное в таблице уменьшение сечения защитных проводников по сравнению с линейными проводниками допускается и для PEN-проводников но при условии выполнения требований указанных в 4.2.2.4. Примечание 2. Если сечение линейных проводников равняется 150 мм2 минимальное сечение защитного проводника допускается принимать равным 70 мм2. В цепях электроустановок с системой ТТ или IT в случае выполнения последней согласно 2.4.1.25б допускается использование защитных проводников имеющих меньшее сечение проводимость чем указано выше. Примечание. Это не исключает необходимость выполнения требований приведенных в 4.2.1.1 4.2.1.3 и 4.2.1.4. 4.2.1.3 Сечение защитного проводника должно быть не меньшим минимального значения определяемого по формуле используется если время автоматического отключения питания не превышает 5 с : 4.1 где Sп – минимальное сечение защитного проводника мм2; I – действующее значение ожидаемого тока который может протекать через защитное устройство при пренебрежительно малом сопротивлении в месте замыкания в электроустановках с системой IT следует рассматривать двойное замыкание A; t – время автоматического отключения питания при протекании через защитное устройство тока I с; К – коэффициент значение которого зависит от материала защитного проводника изоляции и принятых температур проводника в начале и конце процесса замыкания. Методика вычисления коэффициента К и его расчетные значения определенные по этой методике приведены в приложении З. Примечание 1. В расчете следует учитывать ограничение величин тока замыкания и произведения I2t интеграл Джоуля сопротивлениями элементов цепи замыкания и токоограничивающим защитным устройством если такое устройство используется . Примечание 2. Если защитный проводник является общим для двух или более цепей его минимальное сечение должно определяться с учетом наибольшей величины произведения I2t которая имеет место в этих цепях. 4.2.1.4 Сечение защитных проводников которые не входят в состав кабелей или проводов питания и проложены не в общей ограждающей конструкции с этими кабелями проводами при любых обстоятельствах должно быть не меньшим 4 мм2 по меди при наличии механической защиты допускается 2 5 мм2 и 16 мм2 по алюминию. 4.2.1.5 Для выполнения функций защитных проводников могут быть применены: 1 специально предусмотренные для этого проводники: - жилы многожильных кабелей проводов питания; - изолированные или неизолированные проводники проложенные в общей ограждающей конструкции с линейными проводниками кабеля провода питания; - стационарно проложенные изолированные или неизолированные проводники; 2 открытые проводящие части см. также 4.2.1.7 : - металлические трубы для прокладки кабелей и проводов; - металлические оболочки и экраны кабелей и проводов; - металлические оболочки и опорные конструкции комплектных распределительных устройств и комплектных шинопроводов входящих в состав электроустановки низкого напряжения; - металлические короба и лотки электропроводок если их конструкция предусматривает такое использование; 3 некоторые сторонние проводящие части при условии что их демонтаж без ведома эксплуатационного персонала электроустановки является невозможным см. также 4.2.1.7 : - металлические строительные конструкции зданий и сооружений фермы колонны и т.п. ; - стальная арматура железобетонных конструкций зданий и сооружений; - металлические конструкции производственного назначения подкрановые рейки галереи шахты лифтов и подъемников обрамления каналов и т.п. . 4.2.1.6 Использование проводников которые специально предусмотрены для выполнения функций защитных проводников в том числе PEN-проводников для других целей не допускается. 4.2.1.7 Использование открытых и сторонних проводящих частей указанных в 4.2.1.5 в качестве защитных проводников допускается если они отвечают следующим требованиям: - их электрическая непрерывность обеспечивается конструкцией или соответствующими соединениями защищенными от повреждений механического химического и электрохимического характера; - обеспечивается выполнение требований указанных в 4.2.1.1-4.2.1.4 и 4.2.1.9. Примечание. Необходимость выполнения приведенных выше требований существенно ограничивает возможность практического использования открытых проводящих частей в частности свинцовых оболочек кабелей и сторонних проводящих частей в качестве защитных проводников для обеспечения автоматического отключения питания. Открытую проводящую часть не допускается использовать в качестве защитного проводника предназначенного для присоединения к другой открытой проводящей части за исключением оболочки и опорной конструкции комплектного распределительного устройства или комплектного шинопровода низкого напряжения при условии наличия возможности присоединения к ним защитных проводников в нужном месте. 4.2.1.8 Не допускается использовать в качестве защитных проводников такие проводящие части: - трубы горячего и холодного водоснабжения канализации отопления газоснабжения и т.п.; - конструктивные части которые могут быть подвергнуты механическому повреждению в нормальных условиях эксплуатации; - несущие тросы для тросовой проводки; - гибкие металлические части например оболочки изоляционных трубок и трубчатых проводов металлорукава и т.п. 4.2.1.9 Защитные проводники как правило должны быть проложены совместно с линейными проводниками либо в непосредственной близости от них. Если для защиты от поражения электрическим током используется устройство защиты от сверхтока выполнение этого требования является обязательным. 4.2.1.10 Защита защитных проводников являющихся составной частью кабелей проводов питания обеспечивается выполнением требований к прокладке этих кабелей проводов . Отдельно проложенные защитные проводники должны быть защищены от коррозии а в местах где возможны их повреждения механического характера места ввода в здание пересечения с кабелями трубопроводами и т.п. должны быть защищены от этих повреждений. В сухих помещениях допускается прокладка защитных проводников при отсутствии агрессивной среды непосредственно по стенам. В помещениях которые не являются сухими или в случае наличия агрессивной среды защитные проводники следует прокладывать на расстоянии от стен не менее 10 мм. Прокладывать защитные проводники в местах их перехода сквозь стены и перекрытия следует как правило с их непосредственной заделкой. В этих местах защитные проводники не должны иметь соединений и ответвлений. Следует учитывать возможные перемещения защитных проводников в местах их пересечения температурных и осадочных швов. 4.2.1.11 Не допускается устанавливать отключающие устройства в цепях защитных проводников но могут иметь место соединения которые с целью выполнения измерений можно разобрать с помощью инструмента. Это правило не относится к штепсельным соединениям предназначенным для обеспечения питания электроприемников. При использовании таких соединений штепсельные розетки и вилки должны иметь специальные контакты для присоединения к ним защитных проводников. 4.2.1.12 Если выполняется контроль непрерывности цепи заземления не допускается включать предназначенное для осуществления этого контроля устройство последовательно в рассечку с защитным проводником. 4.2.1.13 Если ожидается что по защитному проводнику в нормальном режиме работы электроустановки может длительно протекать ток утечки электроприемников величина которого превышает 10 мА должно быть выполнено одно из следующих условий:  – при прокладке одного защитного проводника его сечение на протяжении всей длины должно быть не меньшим 10 мм2 по меди или 16 мм2 по алюминию; Примечание. PEN-проводник во всех случаях обеспечивает выполнение этого условия см.4.2.2.4 . - до точки где защитный проводник имеет сечение не меньше 10 мм2 по меди и 16 мм2 по алюминию прокладывается второй защитный проводник сечение которого должно быть не меньше того который требуется для обеспечения защиты при косвенном прикосновении. В этом случае оба проводника должны иметь отдельные зажимы для их присоединения. Примечание. Электроприемники имеющие в нормальном режиме работы большие токи утечки могут оказаться несовместимыми с электроустановкой в которой для защиты от поражения электрическим током используется УЗО см. 2.5.4.1 . 4.2.1.14 Защитные проводники используемые для присоединения к электрооборудованию подлежащему частому демонтажу или установленному на частях которые движутся либо подвергаются сотрясениям и вибрации должны быть медными и гибкими. 4.2.1.15 Защитные проводники предназначенные для присоединения к корпусам переносных электроприемников должны быть медными гибкими как правило входить в состав кабелей проводов питающих эти электроприемники и иметь сечение такое как у линейных проводников. 4.2.1.16 В случае выполнения цветового обозначения защитных проводников такое обозначение должно быть осуществлено поперечными или продольными чередующимися желтыми и зелеными полосами одинаковой ширины. 4.2.1.17 Если защитный проводник используется и как функциональный заземляющий проводник прежде всего должны быть выполнены требования которые приведены в данных Нормах для защитных проводников. 4.2.1.18 Защитный проводник входящий в состав линии кабеля провода системы проводов воздушной настенной линии питающей данное электрооборудование не допускается использовать для выполнения функций защитного проводника электрооборудования которое получает питание от другой линии. 4.2.1.19 Защитный проводник может не иметь изоляции но в местах где использование неизолированного защитного проводника может привести к повреждению кабелей проводов из-за искрения между этим проводником и металлической оболочкой или конструкцией например в случае его прокладки вместе с кабелями проводами в общей трубе общем коробе лотке защитный проводник должен иметь равноценную с линейными проводниками изоляцию. 4.2.2 PEN-проводники 4.2.2.1 Требования к защитным проводникам приведенные в 4.2.1 распространяются и на PEN-проводники в той мере в какой они не изменены требованиями приведенными в 4.2.2.2-4.2.2.9. 4.2.2.2 PEN-проводники могут быть использованы только в цепях питающих стационарное электрооборудование. Использование PEN-проводников в цепях питания переносных и передвижных электроприемников не допускается. Использование PEN-проводников в местах с повышенным риском возникновения пожара или взрыва пожароопасные и взрывоопасные помещения зоны также не допускается за исключением тех PEN-проводников которые пересекают эти помещения зоны для присоединения к электрооборудованию расположенному вне указанных помещений зон . PEN-проводник не может использоваться в цепи в которой установлено УЗО см. также 2.4.1.16 . В нормативных документах касающихся специальных электроустановок например с чувствительным к электромагнитным помехам информационным оборудованием могут быть приведены дополнительные требования относительно ограничения возможности использования PEN-проводников в этих электроустановках. 4.2.2.3 Использование сторонних проводящих частей в качестве PEN-проводников не допускается. 4.2.2.4 Требования к определению минимальных сечений защитных проводников приведенные в 4.2.1.2 и 4.2.1.3 распространяются и на PEN-проводники но при выборе PEN-проводников следует также обеспечить выполнение требований к сечениям нейтральных проводников указанных в действующих нормативных документах. Сечение PEN-проводников во всех случаях должно быть не менее 10 мм2 по меди и 16 мм2 по алюминию. 4.2.2.5 PEN-проводники должны иметь изоляцию равноценную с изоляцией линейных проводников. Изолирование шин PEN в комплектных распределительных устройствах не является обязательным. 4.2.2.6 Если в какой-либо точке электроустановки PEN-проводник разделен на отдельный нейтральный и отдельный защитный проводники система TN-С-S не допускаются соединения нейтрального проводника с заземленными частями электроустановки в том числе с защитным проводником см. также 2.5.4.3 . PEN-проводник разрешается разделять на несколько нейтральных и несколько защитных проводников. 4.2.2.7 Если в распределительном щите щитке пункте для подключения нейтральных и защитных проводников предусмотрены отдельные шины PEN-проводник должен быть подключен к шине предназначенной для присоединения к ней защитных проводников. 4.2.2.8 Требование о недопущении установки отключающих устройств в цепях защитных проводников см. 4.2.1.11 распространяется и на PEN-проводники но допускается одновременное отключение линейного проводника и PEN-проводника на вводах в электроустановки индивидуальных жилых дачных садовых домов и аналогичным им объектов питающихся однофазными ответвлениями от воздушных линий электропередачи. В таких случаях разделение PEN-проводника на нейтральный и защитный проводники должно быть выполнено до вводного защитно-коммутационного аппарата электроустановки. Не следует также устанавливать однополюсные выключатели в цепях нейтральных проводников. 4.2.2.9 В случае выполнения цветового обозначения PEN-проводника этот проводник должен быть обозначен по длине голубым цветом и чередующимися желтыми и зелеными полосами одинаковой ширины на концах. 4.2.3 Проводники основной и дополнительной систем уравнивания потенциалов 4.2.3.1 Для выполнения функций проводников основной и дополнительной систем уравнивания потенциалов следует применять как правило специально проложенные стационарные проводники. В местах где это удобно допускается использование сочетания этих проводников с открытыми и сторонними проводящими частями которые указаны в 4.2.1.5 см. также 4.2.1.8 и обеспечивают электрическую непрерывность соединений. 4.2.3.2 Величины сечения проводников основной системы уравнивания потенциалов должны быть не меньшими значений минимальных сечений заземляющих проводников приведенных в 4.1.3.3. 4.2.3.3 Сечение проводника дополнительной системы уравнивания потенциалов должно быть таким чтобы: а в случае соединения двух открытых проводящих частей величина проводимости этого проводника была не ниже проводимости того из присоединенных к открытым проводящим частям для обеспечения автоматического отключения питания защитных проводников который имеет меньшую проводимость; б в случае соединения открытой проводящей части и сторонней проводящей части величина проводимости этого проводника была не ниже половины проводимости присоединенного к открытой проводящей части для обеспечения автоматического отключения питания защитного проводника. Сечение проводников дополнительной системы уравнивания потенциалов во всех случаях должно быть не меньшим величины приведенной в 4.2.1.4. Примечание. Выбранные таким образом сечения проводников дополнительной системы уравнивания потенциалов как правило обеспечивают выполнение условий приведенных в 2.4.1.28. 4.3 Соединения и присоединения проводников системы защиты от поражения электрическим током 4.3.1 Соединения проводников системы защиты от поражения электрическим током защитных проводников для обеспечения автоматического отключения питания заземляющих проводников заземлителей и проводников систем уравнивания потенциалов между собой и присоединение их к другим проводящим частям открытым сторонним должны быть надежными обеспечивать электрическую непрерывность цепей и отвечать требованиям ГОСТ 10434 ГОСТ 12.2.007.0 и инструкций по монтажу электрооборудования. Как правило соединения должны быть выполнены путем сварки или применения резьбовых соединений болтовых с помощью муфт и т.п. . 4.3.2 Соединения и присоединения должны быть защищены от коррозии и механических повреждений. Для болтовых соединений и присоединений должны быть предусмотрены меры против ослабления контакта. 4.3.3 Показатели механической прочности и термической стойкости допустимая температура нагрева токами замыканий соединений и присоединений должны быть не худшими соответствующих показателей проводников системы защиты от поражения электрическим током которые обеспечиваются выполнением требований приведенных в данных Нормах. 4.3.4 Соединения и присоединения должны быть доступными для осмотра и выполнения испытаний за исключением таких: - залитых компаундом; - герметизированных; - расположенных в полу стенах перекрытиях земле; - являющихся частью оборудования и выполненных в соответствии со стандартами или техническими условиями на это оборудование. 4.3.5 Присоединение каждой открытой проводящей части к защитным проводникам должно быть выполнено таким образом чтобы в случае отделения открытой проводящей части от системы защиты от поражения электрическим током например для проведения ремонта электрооборудования защитные цепи остающегося в работе электрооборудования не прерывались см. также 4.2.1.7 . Присоединение каждой сторонней проводящей части к главной заземляющей шине отдельным проводником основной системы уравнивания потенциалов не требуется если электрическая непрерывность связи может быть обеспечена с помощью других проводников системы уравнивания потенциалов см. приложение Д . Объединение открытых и сторонних частей в дополнительную систему уравнивания потенциалов может быть выполнено как путем присоединения каждой из них к общему проводнику шине дополнительной системы уравнивания потенциалов так и без использования этого проводника шины . 4.3.6 Соединения защитных проводников электропроводки зданий и сооружений с защитными проводниками воздушных линий электропередачи следует выполнять такими же способами что и соединения линейных проводников. ПРИЛОЖЕНИЕ А обязательное НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ ДСТУ 3225-95 IEC 60742:1983 Разделительные трансформаторы и безопасные разделительные трансформаторы. Технические требования ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности ГОСТ 10434-82 Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования ГОСТ 14254-96 Степени защиты обеспечиваемые оболочками Код IP ГОСТ 30331.2-95 Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики ДБН В.2.2-3-97 Здания и сооружения. Здания и сооружения учебных заведений ДБН В.2.2-4-97 Здания и сооружения. Здания и сооружения детских дошкольных заведений ДБН В.2.2-9-99 Здания и сооружения. Гражданские здания и сооружения. Основные положения ДБН В.2.2-10-2001 Здания и сооружения. Учреждения охраны здоровья ДБНВ.2.2-15-2005 Жилые здания. Основные положения ДБН В.2.5-23-2003 Проектирование электрооборудования жилых и общественных зданий и сооружений СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку ДСНіП 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань СН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки СН 3206-85 Предельно допустимые уровни магнитных полей частоты 50 Гц ПРИЛОЖЕНИЕ Б обязательное ТЕРМИНЫ И ИХ ОПРЕДЕЛЕНИЯ В данных Нормах использованы термины определения которых приведены ниже. Б.1 Электроприемник – аппарат агрегат устройство предназначенный для преобразования электрической энергии в другой вид энергии. Б.2 Электрооборудование – любое оборудование предназначенное для производства преобразования передачи распределения или потребления электрической энергии например генераторы трансформаторы электрические аппараты измерительные устройства приборы защиты кабельная и проводниковая продукция электроприемники. Б.3 Электроустановка – любое сочетание взаимосвязанного электрооборудования в границах данного пространства или помещения. Б.4 Электроустановка потребителя электроэнергии – электроустановка или ее часть которая получает электроэнергию от электрической сети электроснабжающей организации для ее преобразования в другой вид энергии но не принадлежит электроснабжающей организации. Б.5 Специальная электроустановка – электроустановка или ее часть характеризующаяся специфическими внешними условиями действующими на эту электроустановку например повышенной влажности высокой температуры и т.п. или и специфическими условиями работы оборудования и его эксплуатации например стесненностью помещения в котором расположена электроустановка . Б.6 Электрическая сеть – совокупность электроустановок для передачи и распределения электрической энергии состоящая из подстанций распределительных устройств токопроводов воздушных и кабельных линий электропередачи работающих на определенной территории. Термин сеть применяющийся в данных Нормах следует понимать как электрическая сеть. Б.7 Защитные меры электробезопасности – технические меры направленные на снижение до приемлемого уровня опасности электроустановки для жизни и здоровья людей и животных окружающей среды и имущества. Б.8 Низкое напряжение – напряжение величина которого не превышает 1000 В переменного тока или 1500 В постоянного тока. Электроустановки зданий и сооружений как правило относятся к электроустановкам низкого напряжения. Б.9 Высокое напряжение – напряжение величина которого превышает 1000 В переменного тока или 1500 В постоянного тока. Б.10 Сверхнизкое напряжение – напряжение величина которого не превышает 50 В переменного тока или 120 В постоянного тока. Б. 11 Проводящая часть – часть способная проводить электрический ток. Б. 12 Проводник – проводящая часть предназначенная для проведения электрического тока определенной величины. Б. 13 Электрическая цепь – совокупность проводящих частей через которую может протекать электрический ток в нормальном или аварийном режимах работы электроустановки и которая может быть отключена от источника питания одним коммутационным устройством являющимся частью этой электрической цепи. Термин цепь применяющийся в данных Нормах следует понимать как электрическая цепь. Б. 14 Токоведущая часть – проводящая часть предназначенная для протекания по ней электрического тока в нормальном режиме работы электроустановки в том числе и нейтральный проводник. PEN-проводник как проводник выполняющий функции и защитного проводника не считается токоведущей частью. Б. 15 Электрический контакт – состояние двух или более проводящих частей которые соединены друг с другом случайно или преднамеренно и образуют единую непрерывную проводящую часть. Б. 16 Зона нулевого потенциала относительная земля  – часть земли находящаяся вне зоны влияния любого заземлителя электрический потенциал которой принимается равным нулю. Б. 17 Зона растекания локальная земля  – часть земли находящаяся между заземлителем и зоной нулевого потенциала электрический потенциал которой не обязательно равен нулю. Б. 18 Основная изоляция – изоляция токоведущих частей обеспечивающая защиту от прямого прикосновения. Б. 19 Дополнительная изоляция – изоляция которая является независимой от основной изоляции и применяется дополнительно к ней для обеспечения защиты в случае повреждения основной изоляции. Б.20 Двойная изоляция – изоляция состоящая из основной и дополнительной изоляции. Б.21 Усиленная изоляция – изоляция токоведущих частей обеспечивающая уровень защиты от поражения электрическим током равноценный уровню двойной изоляции. Б.22 Открытая проводящая часть – доступная прикосновению проводящая часть электрооборудования которая не является токоведущей частью и в нормальном режиме работы электроустановки не находится под напряжением но может оказаться под напряжением при повреждении основной изоляции. Б.23 Сторонняя проводящая часть – проводящая часть не являющаяся частью электроустановки но на которой может присутствовать электрический потенциал как правило потенциал зоны растекания . Б.24 Поражение электрическим током – опасный для здоровья и жизни физиологический эффект обусловленный протеканием электрического тока по телу человека или животного. Термин патофизиологический эффект используемый в данных Нормах означает нарушение работы отдельных органов или организма человека в целом в случае поражения электрическим током. Б.25 Прямое прикосновение – электрический контакт человека или животного с токоведущей частью. Б.26 Косвенное прикосновение – электрический контакт человека или животного с открытой проводящей частью которая оказалась под напряжением при повреждении изоляции. Б.27 Защита от прямого прикосновения – защита от поражения электрическим током при отсутствии повреждения в электроустановке. Б.28 Защита при косвенном прикосновении – защита от поражения электрическим током при наличии повреждения в электроустановке. Б.29 Замыкание на землю – возникновение непосредственного или через промежуточные проводящие части электрического контакта как правило случайного между проводником который находится под напряжением и землей. Замыкание на открытую проводящую часть – замыкание на землю при котором промежуточной проводящей частью между проводником находящимся под напряжением и землей является открытая проводящая часть. Б.30 Заземление – преднамеренное электрическое соединение определенной точки электрической сети либо электроустановки или оборудования с зоной растекания. Защитное заземление – заземление выполняемое с целью обеспечения электробезопасности. Термин заземление используемый в данных Нормах без уточнения предназначения этого заземления следует понимать как защитное заземление. Б.31 Система защитного заземления в электроустановках низкого напряжения  – совокупность защитных заземлений и защитных проводников предназначенная для обеспечения защиты от поражения электрическим током если в качестве меры защиты при косвенном прикосновении используется автоматическое отключение питания. Термин система заземления используемый в данных Нормах следует понимать как система защитного заземления. Термин система TN TN-C; TN-S; TN-C-S; ТТ; IT используемый в данных Нормах следует понимать как система защитного заземления типа TN TN-C; TN-S; TN-C-S; TT; IT . Б.32 Тип системы защитного заземления – разновидность системы защитного заземления в электроустановках низкого напряжения характеризующаяся определенными специфическими признаками. Б.33 Функциональное рабочее заземление – заземление выполняемое для обеспечения нормального функционирования работы установки оборудования системы но не с целью обеспечения электробезопасности или молниезащиты. Б.34 Заземляющее устройство – совокупность заземлителя и заземляющих проводников. В электроустановках зданий и сооружений в состав заземляющего устройства входит также главная заземляющая шина. Термин заземляющее устройство используемый в данных Нормах без уточнения предназначения этого устройства следует понимать как заземляющее устройство предназначенное для выполнения защитного заземления. Б.35 Заземлитель – проводящая часть или совокупность соединенных между собой проводящих частей которая является частью заземляющего устройства и находится в электрическом контакте с землей непосредственном или через промежуточную проводящую среду . Термин заземлитель используемый в данных Нормах без уточнения предназначения этого заземлителя следует понимать как заземлитель применяемый для обеспечения защитного заземления. Б.36 Естественный заземлитель – проводящая часть которая предназначена для выполнения определенных функций но кроме этого выполняет также функции заземлителя. Б.37 Искусственный заземлитель – заземлитель применяемый только для обеспечения заземления. Б.38 Электрически независимый заземлитель – заземлитель который расположен на таком расстоянии от других заземлителей что токи которые стекают с последних при замыканиях на землю не могут быть причиной возникновения на этом заземлителе потенциала относительно зоны нулевого потенциала величина которого считается неприемлемой. Б.39 Функциональный рабочий заземлитель – заземлитель применяющийся для выполнения функционального заземления. Б.40 Напряжение на заземляющем устройстве – напряжение между точкой ввода в заземляющее устройство тока стекающего в землю и зоной нулевого потенциала. В зданиях и сооружениях точкой ввода в заземляющее устройство тока как правило является место соединения заземляющего проводника с главной заземляющей шиной. Б.41 Сопротивление заземляющего устройства – отношение величины напряжения на заземляющем устройстве к величине тока стекающего с него в землю. Б.42 Главная заземляющая шина – шина которая предназначена для присоединения к ней проводников с целью выполнения основной системы уравнивания потенциалов и заземления. Б.43 Заземляющий проводник – проводник осуществляющий электрическое соединение заземлителя с определенной точкой электрической сети либо электроустановки или электрооборудования либо являющийся частью этого соединения . Под термином заземляющий проводник в системе обеспечения электробезопасности в электроустановках зданий и сооружений следует понимать проводник который является составной частью заземляющего устройства и соединяет заземлитель с проводником основной системы уравнивания потенциалов как правило главной заземляющей шиной или является частью этого соединения . Термин заземляющий проводник используемый в данных Нормах без уточнения назначения этого проводника следует понимать как заземляющий проводник применяемый для обеспечения защитного заземления. Б.44 Функциональный рабочий заземляющий проводник – проводник системы функционального заземления который осуществляет связь между заземляемой точкой и заземлителем функционального заземления или является частью этой связи . Б.45 Напряжение прикосновения – напряжение между двумя проводящими частями одна из них может быть землей в случае одновременного электрического контакта с ними человека или животного. Б.46 Ожидаемое напряжение прикосновения – напряжение между доступными одновременному прикосновению проводящими частями при отсутствии электрического контакта с ним человека или животного. Б.47 Нейтральная точка источника питания  – общая точка соединенной в звезду или зигзаг трехфазной системы источника питания нейтраль или заземляемая точка линейного вывода однофазного источника питания. Б.48 Средняя точка источника питания  – общая точка двух симметричных элементов однофазного источника питания противоположные концы которых присоединены к разным линейным проводникам. Б.49 Нейтральный N проводник – проводник который осуществляет связь между электроприемниками и нейтральной точкой источника питания или является частью этой связи и используется с целью обеспечения нормальной работы электроприемников. Б.50 Средний М проводник проводник средней точки  – проводник который осуществляет связь между электроприемниками и средней точкой источника питания или является частью этой связи и используется с целью обеспечения нормальной работы электроприемников. Б.51 Линейный фазный проводник – предназначенный для передачи и распределения электроэнергии проводник по которому в нормальном режиме электроустановки протекает ток нагрузки и который не является нейтральным или средним проводником. Б.52 Защитное автоматическое отключение питания – автоматическое размыкание одного или нескольких линейных проводников при необходимости и нейтрального проводника выполняемое защитным устройством в целях обеспечения электробезопасности. Термин автоматическое отключение питания используемый в данных Нормах следует понимать как защитное автоматическое отключение питания применяемое в качестве меры защиты при косвенном прикосновении. Б.53 Уравнивание потенциалов – выполнение электрического соединения проводящих частей с целью достижения равенства их потенциалов эквипотенциальности . Термин уравнивание потенциалов используемый в данных Нормах следует понимать как уравнивание потенциалов с целью обеспечения электробезопасности защитное уравнивание потенциалов . Б.54 Система уравнивания потенциалов – совокупность проводящих частей и проводников которые соединяют эти части для обеспечения эквипотенциальности. Б.55 Основная система уравнивания потенциалов – система уравнивания потенциалов являющаяся обязательной в электроустановках зданий и сооружений если в качестве меры защиты при косвенном прикосновении применяется автоматическое отключение питания. Правила выполнения основной системы уравнивания потенциалов приведены в данных Нормах. Б.56 Дополнительная система уравнивания потенциалов – система местного уравнивания потенциалов выполняемая в случаях когда считается что принятые меры защиты при косвенном прикосновении не могут гарантировать приемлемый уровень электробезопасности либо введение потенциала сторонними проводящими частями в определенные помещения является опасным для людей или животных. Правила выполнения дополнительной системы уравнивания потенциалов приведены в данных Нормах. Б.57 Защитный проводник РЕ-проводник  – проводник используемый для обеспечения электробезопасности например для осуществления автоматического отключения питания. Б.58 Проводник основной системы уравнивания потенциалов – защитный проводник предназначенный для осуществления основной системы уравнивания потенциалов. Б.59 Проводник дополнительной системы уравнивания потенциалов – защитный проводник предназначенный для осуществления дополнительной системы уравнивания потенциалов. Б.60 Совмещенный защитный и нейтральный проводник PEN-проводник  – проводник выполняющий функции защитного РЕ и нейтрального N проводников. Б.61 Сверхток – ток величина которого превышает значение длительно допустимого тока одного или нескольких элементов данной электрической цепи. Б.62 Дифференциальный ток – векторная сумма токов протекающих через устройства определенного предназначения например устройства защитного отключения которая используется для управления работой этих или других устройств. Б.63 Ток утечки – ток стекающий с токоведущих частей в землю или другие проводящие части когда электрические повреждения отсутствуют. Б.64 Ток замыкания на землю – ток обусловленный данным замыканием на землю. Б.65 Защитное устройство – аппарат автоматический включатель предохранитель устройство защитного отключения управляемое дифференциальным током который осуществляет защитное автоматическое отключение питания. Б.66 Устройство защиты от сверхтока – аппарат автоматический выключатель предохранитель который при соблюдении определенных условий эксплуатации должен осуществить автоматическое размыкание электрической цепи в случае протекания через этот аппарат сверхтока величина которого достигает заданного значения. Б.67 Устройство защитного отключения управляемое дифференциальным током УЗО  – аппарат или совокупность элементов который при соблюдении определенных условий эксплуатации должен осуществить автоматическое размыкание электрической цепи в случае когда величина дифференциального тока достигает заданного значения. Б.68 Номинальный отключающий дифференциальный ток УЗО – указанная изготовителем УЗО наименьшая величина дифференциального тока которая гарантированно вызывает срабатывание размыкание контактов устройства защитного отключения при соблюдении определенных условий эксплуатации. Б.69 Номинальный неотключающий дифференциальный ток УЗО – указанная изготовителем УЗО наибольшая величина дифференциального тока которая гарантированно не вызывает срабатывание размыкание контактов устройства защитного отключения при соблюдении определенных условий эксплуатации. Б.70 Ограждение защитное  – часть предназначенная для предотвращения прямого прикосновения со стороны возможного доступа к токоведущим частям электрооборудования. Б.71 Оболочка защитная  – часть окружающая токоведущие части электрооборудования для предотвращения доступа к ним со всех сторон. Б.72 Барьер защитный  – часть которая предотвращает осуществление непреднамеренного прямого прикосновения но не может предотвратить такое прикосновение при намеренных действиях. Б.73 Простое электрическое отделение цепей – отделение одной электрической цепи от других цепей с помощью лишь основной изоляции. Б.74 Защитное электрическое отделение цепей – отделение одной электрической цепи от других цепей с помощью двойной или усиленной изоляции либо основной изоляции и защитного экранирования. Б.75 Защитный экран – проводящая часть экран используемая для отделения электрической цепи или её элементов от токоведущих частей которые при определенных условиях могут быть опасными. Б.76 Защитное экранирование – отделение электрической цепи или её элементов от токоведущих частей которые при определенных условиях могут быть опасными с помощью защитного экрана присоединяемого к основной системе уравнивания потенциалов. Б.77 Разделительный трансформатор – трансформатор первичная обмотка которого отделена от вторичных обмоток путем защитного электрического отделения цепей. Б.78 Безопасный разделительный трансформатор – разделительный трансформатор предназначенный для питания электрических цепей сверхнизкого напряжения. Б.79 Зона досягаемости – зона доступного прикосновения представляющая собой пространство образованное поверхностью на которой может находиться человек и условной границей вероятность досягаемости которой человеком путем протягивания рук в любом направлении без использования дополнительных средств считается очень малой. Размеры зоны досягаемости приведены в данных Нормах. Б.80 Квалифицированный персонал электротехнический  – лица имеющие соответствующее образование и опыт позволяющие им оценивать риски и избегать опасных ситуаций которые может создавать электричество. Б.81 Сухое помещение – помещение в котором относительная влажность воздуха не превышает 60%. ПРИЛОЖЕНИЕ В справочное ИНФОРМАЦИЯ О СООТВЕТСТВИИ ДБН СТАНДАРТАМ МЕЖДУНАРОДНОЙ ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКОЙ КОМИССИИ ІЕС Эти государственные строительные нормы соответствуют таким стандартам Международной электротехнической комиссии: - IEC 60364-3:1993 Electrical installations of buildings – Part 3: Assessment of general characteristics Электроустановки зданий. Часть 3. Оценка общих характеристик в части требований приведенных в пункте 312.2 стандарта; - IEC 60364-4-41:2001 Electrical installations of buildings – Part 4-41: Protection for safety – Protection against electric shock Электроустановки зданий. Часть 4-41. Защитные меры безопасности. Защита от поражения электрическим током в части требований приведенных в разделах 410-413 стандарта с учетом дополнений уточнений и изменений которые даны в проекте пятого издания 2004 р. этого же международного стандарта; - IEC 60364-4-44; 2003 Electrical installations of buildings – Part 4-44: Protection for safety – Protection against voltage disturbances and electromagnetic disturbances Электроустановки зданий. Часть 4-44. Защитные меры безопасности. Защита от неприемлемых напряжений и электромагнитных помех в части требований приведенных в разделе 442 кроме пункта 442.3.2; - IEC 60364-5-54; 2002 Electrical installations of buildings – Part 5-54: Selection and erection of electrical equipment – Earthing arrangements protective conductors and protective bonding conductors Электроустановки зданий. Часть 5-54. Выбор и монтаж оборудования. Заземляющие устройства защитные проводники и защитные уравнивающие проводники в части требований приведенных в разделах 541-544 кроме пунктов 542.2.1 542.3.1 543.1.1 543.1.2. Степень соответствия – неэквивалентная NEQ . ПРИЛОЖЕНИЕ Г обязательное ТИПЫ СИСТЕМ ЗАЩИТНОГО ЗАЗЕМЛЕНИЯ В электроустановках низкого напряжения согласно ГОСТ 30331.2 применяются системы защитного заземления типа TN ТТ и IT основные характерные особенности выполнения которых приведены в Г.1-Г.5 и иллюстрированы на рисунках Г.1-Г.5. В одной электрической сети например промышленного предприятия могут быть применены несколько из указанных типов систем защитного заземления. Г.1 Система защитного заземления типа TN система TN  – система заземления при применении которой все открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии с помощью защитных проводников присоединяются к заземленной точке токоведущих частей сети нейтральной или средней точке источника питания или точке линейного проводника – см. также 2.4.1.11 . В зависимости от устройства нейтрального среднего и защитного проводников система TN в свою очередь делится на три разновидности типа : - систему TN-С в которой функции нейтрального среднего проводника и защитного проводника во всех частях системы выполняет один проводник; - систему TN-S в которой функции защитного проводника и нейтрального среднего проводника при его наличии во всех частях системы выполняются разными проводниками; - систему TN-С-S в которой система TN-С применяется не во всех частях системы защитного заземления а только в той её части которая начинается от источника питания. Схемы иллюстрирующие выполнение систем TN-С TN-S и TN-С-S приведены соответственно на рисунках Г.1 Г.2 и Г.3. Г.2 Система защитного заземления типа ТТ система ТТ  – система заземления при применении которой заземляется одна точка токоведущих частей сети нейтральная или средняя точка источника питания либо точка линейного проводника а все открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии присоединяются к одному или нескольким заземляющим устройствам заземлители которых являются электрически независимыми от заземлителя заземляющего устройства токоведущих частей сети см. также 2.4.1.17 . Схемы иллюстрирующие выполнение системы ТТ приведены на рисунке Г.4. Г.3 Система защитного заземления типа IT система IT  – система заземления при применении которой все точки токоведущих частей сети изолированы от земли или одна из них нейтральная или средняя точка источника питания искусственная нейтральная точка источника питания точка линейного проводника соединена с землей через достаточно большое сопротивление а все открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии заземлены см. также 2.4.1.22 . Схемы иллюстрирующие выполнение системы IT приведены на рисунке Г.5. Г.4 Первая буква в обозначении системы защитного заземления определяет характер заземления токоведущих частей сети: Т – непосредственное присоединение одной точки токоведущих частей к земле см. Г.1 и Г.2 ; I – все токоведущие части изолированы от земли или одна точка токоведущих частей заземлена через достаточно большое сопротивление см. Г.3 . Вторая буква определяет характер заземления открытых проводящих частей электроустановок потребителей электроэнергии: N – непосредственная связь открытых проводящих частей с заземленной точкой токоведущих частей сети см. Г.1 ; Т – непосредственная связь открытых проводящих частей с землей независимо от характера связи токоведущих частей сети с землей см. Г.2 и Г.3 . Дальнейшие буквы в обозначении системы TN если они есть характеризуют устройство нейтрального среднего и защитного проводников см. Г.1 : S – выполнение функций защитного проводника осуществляется одним проводником а функций нейтрального среднего проводника если он есть  – другим проводником; С – выполнение функций нейтрального среднего и защитного проводников осуществляется одним проводником. Применяются также такие графические и буквенные обозначения проводников:  – нейтральный или средний проводник соответственно N или М ;  – защитный проводник РЕ ;  – проводник выполняющий функции нейтрального среднего и защитного проводников PEN ; L1 L2 L3 – линейные проводники в сети переменного тока; L+ L- – линейные проводники в сети постоянного тока. Примечание. Проводник выполняющий функции среднего и защитного проводников может иметь буквенное обозначение РЕМ. Г.5 Решение о заземлении положительного или отрицательного полюса источника питания в электроустановке постоянного тока с системой TN или ТТ принимается на основании анализа конкретных условий работы этой электроустановки. 1 – заземляющее устройство; 2 – открытая проводящая часть Рисунок Г.1 – Система TN-С: а – в сетях трехфазного переменного тока; б – в сетях постоянного тока 1 – заземляющее устройство; 2 – открытая проводящая часть Рисунок Г.2 – Система TN-S: а – в сетях трехфазного переменного тока; б – в сетях постоянного тока 1 – заземляющее устройство; 2 – открытая проводящая часть Рисунок Г.3 – Система TN-С-S: а – в сетях трехфазного переменного тока; б – в сетях постоянного тока 1 – заземляющее устройство; 2 – открытая проводящая часть Рисунок Г.4 – Система ТТ: а – в сетях трехфазного переменного тока; б – в сетях постоянного тока 1 – заземляющее устройство; 2 – открытая проводящая часть; 3 – сопротивление Рисунок Г. 5 – Система IT: a – в сетях трехфазного переменного тока с нераспределенным нейтральным проводником; б – в сетях трехфазного переменного тока с распределенным нейтральным проводником; в – в сетях постоянного тока ПРИЛОЖЕНИЕ Д информационное ПРИМЕРЫ ПРИМЕНЕНИЯ ПРОВОДНИКОВ СИСТЕМЫ ЗАЩИТЫ ОТ ПОРАЖЕНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКИМ ТОКОМ Рисунок Д.1- Пример применения защитных проводников в электроустановке индивидуального жилого здания система TN Обозначения на рисунке: М – открытая проводящая часть; С1 – металлическая труба водопровода; С2 – металлическая труба канализации; С3 – металлическая труба газоснабжения; С4 – система вентиляции и кондиционирования; С5 – система отопления; С6 – металлические трубы в ванной комнате; С7 – сторонняя проводящая часть доступная одновременному прикосновению с открытой проводящей частью; В – главная заземляющая шина; Т – заземлитель железобетонный фундамент ; 1 – защитный проводник для обеспечения автоматического отключения питания; 2 – проводник основной системы уравнивания потенциалов; 3 – проводник дополнительной системы уравнивания потенциалов; 4 –токоотвод системы молниезащиты; 5 – заземляющий проводник. Примечание 1. Соединение сторонних проводящих частей С6 с защитными проводниками предназначенными для обеспечения автоматического отключения питания при осуществлении дополнительной системы уравнивания потенциалов в ванной комнате согласно ДБН В.2.5-23-2003 устройство такой системы является обязательным может быть выполнено или путем непосредственного соединения частей С6 с шиной РЕ квартирного щитка или путем их соединения с открытой проводящей частью М. Примечание 2. Дополнительная система уравнивания потенциалов вне ванной комнаты осуществляется только при наличии необходимости см. 2.4.1.10 . Рисунок Д.2 – Пример выполнения основной системы уравнивания потенциалов в электроустановке индивидуального жилого дома Обозначения на рисунке: – проводник основной системы уравнивания потенциалов; металлические трубы введенные в дом извне: С1 – труба водопровода С2 – труба канализаций С3 – труба газоснабжения С4 – трубы отопления; В – главная заземляющая шина; РЕ – защитный проводник для обеспечения автоматического отключения питания; N – нейтральный проводник; PEN – проводник выполняющий функции защитного и нейтрального проводников. ПРИЛОЖЕНИЕ Е обязательное ТРЕБОВАНИЯ К ВРЕМЕНИ АВТОМАТИЧЕСКОГО ОТКЛЮЧЕНИЯ ПИТАНИЯ В ЭЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ПЕРЕМЕННОГО ТОКА СО СНИЖЕННЫМ ДО 25 В ДОПУСТИМЫМ НАПРЯЖЕНИЕМ ПРИКОСНОВЕНИЯ СИСТЕМА TN Е.1 Если нормативные документы относящиеся к специальным электроустановкам переменного тока с системой TN или частям этих установок ограничивают допустимое напряжение прикосновения до 25 В и как мера защиты при косвенном прикосновении используется автоматическое отключение питания максимальное время этого отключения должно соответствовать данным приведенным в таблице Е.1 см. также Е.2 . Приведенные в таблице Е.1 величины максимального времени автоматического отключения питания следует использовать если в нормативном документе относящемуся к данной специальной электроустановке со сниженным до 25 В допустимым напряжением прикосновения не приведены другие величины этого времени. Таблица ЕЛ – Максимальное время автоматического отключения питания Значение U0 В Максимальное время отключения с 25 400 0 35 0 2 0 05 0 02* * Если такое время не может быть обеспечено следует выполнить дополнительную систему уравнивания потенциалов или вместо автоматического отключения питания применить другую меру защиты при косвенном прикосновении. Е.2 Если требование к снижению напряжения прикосновения до 25 В относятся только к части электроустановки защита при косвенном прикосновении считается обеспеченной когда выполнено одно из таких условий: - в этой части электроустановки выполнена дополнительная система уравнивания потенциалов; - в этой части электроустановки применено УЗО с номинальным отключающим дифференциальным током величина которого не превышает 30 мА. Примечание. В случае осуществления дополнительной системы уравнивания потенциалов должно быть обеспечено выполнение неравенства 2.9 в котором число 50 следует заменить на число 25 см. 2.4.1.28 . ПРИЛОЖЕНИЕ Ж обязательное ТРЕБОВАНИЯ К ОБЕСПЕЧЕНИЮ ДОПУСТИМОГО УРОВНЯ ПЕРЕНАПРЯЖЕНИЙ НА ИЗОЛЯЦИИ ЭЛЕКТРОУСТАНОВОК НИЗКОГО НАПРЯЖЕНИЯ ПРИ ЗАМЫКАНИИ НА ЗЕМЛЮ НА СТОРОНЕ ВЫСОКОГО НАПРЯЖЕНИЯ ПИТАЮЩЕЙ ТРАНСФОРМАТОРНОЙ ПОДСТАНЦИИ Требования к обеспечению электробезопасности в электроустановках низкого напряжения потребителей электроэнергии при замыкании на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции приведены в разделе 3 данных Норм. В этом приложении приведены требования которые дополняют положения раздела 3 и направлены на защиту электрооборудования низкого напряжения в случае возникновения вышеуказанной аварийной ситуации. Ж. 1 В данном приложении использованы следующие условные обозначения: I – часть расчетного тока замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции которая стекает в землю с заземляющего устройства открытых проводящих частей этой подстанции А; Id – расчетный ток первого замыкания на открытую проводящую часть в электроустановке низкого напряжения с системой IT A; U0 – номинальное напряжение между линейным выводом трансформатора питающей подстанции на стороне её низкого напряжения и землей В; U – номинальное напряжение между линейными выводами трансформатора питающей подстанции на стороне её низкого напряжения В; U1 – напряжение влияния на электрооборудование питающей подстанции В; U2 – напряжение влияния на электрооборудование электроустановок потребителей электроэнергии питающихся от подстанции В; Примечание. Под напряжением влияния на электрооборудование следует понимать напряжение которое возникает на изоляции электрооборудования электроустановок низкого напряжения питающей подстанции –U1 потребителей электроэнергии – U2 под влиянием замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции. Uf – напряжение на открытых проводящих частях электроустановок потребителей электроэнергии относительно зоны нулевого потенциала возникающее при замыкании на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции В; UL – допустимое напряжение прикосновения В; R – сопротивление заземляющего устройства открытых проводящих частей питающей подстанции Ом; RA – сопротивление заземляющего устройства открытых проводящих частей электроустановок потребителей электроэнергии заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей питающей подстанции Ом; RB – сопротивление заземляющего устройства нейтральной точки трансформатора питающей подстанции заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей этой подстанции Ом; Z – полное сопротивление через которое если в этом есть потребность нейтральная точка трансформатора питающей подстанции присоединяется к заземляющему устройству система IT Ом. Расчетные значения U1 U2 и Uf в зависимости от примененной системы заземления и специфики ее выполнения приведены на рисунках Ж.1-Ж.9. Примечание. На рисунках Ж. 1-Ж. 9 первичные обмотки трансформаторов питающих подстанций условно не изображены. Ж.2 Величина напряжения влияния на электрооборудование электроустановок потребителей электроэнергии U2 в зависимости от фактического времени отключения замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции не должна превышать допустимых значений приведенных в таблице Ж.1. Таблица Ж. 1 – Допустимые напряжения влияния на электрооборудование электроустановок потребителей электроэнергии Допустимое напряжение влияния В Время отключения питания с U0 + 250 U0 + 1200 Больше 5 До 5 Примечание 1. В некоторых случаях например когда заземляется линейный проводник значение номинального наибольшего напряжения относительно земли должно быть определено расчетом. Примечание 2. Первая строчка таблицы относится как правило к электроустановкам низкого напряжения питающимся через трансформатор от сети высокого напряжения в которой защита от замыканий на землю действует на сигнал а вторая – на отключение. Примечание 3. Не следует ожидать перенапряжения такого порядка на изоляции электрооборудования находящегося внутри основной системы уравнивания потенциалов к которой защитный проводник системы TN присоединен на вводе питания в электроустановку здания. Однако такие перенапряжения могут возникнуть на изоляции электрооборудования находящегося вне основной системы уравнивания потенциалов и соединенного с системой TN защитные проводники которой присоединены к заземляющему устройству открытых проводящих частей подстанции. Ж.3 Нейтральная точка трансформатора в системе ТТ может быть присоединена к заземляющему устройству открытых проводящих частей питающей подстанции при условии что напряжение влияния на электрооборудование потребителей электроэнергии U2 = R х I + U0 при фактическом времени отключения замыкания на землю на стороне высокого напряжения подстанции не превышает допустимого значения приведенного в таблице Ж.1 см. рисунок Ж.2а . В случаях когда приведенное выше условие не выполняется нейтральная точка трансформатора должна быть присоединена к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей питающей подстанции см. рисунок Ж.2 б . В этом случае следует выполнить условие приведенное в Ж.4. Ж.4 Если нейтральная точка трансформатора питающей подстанции в системе TN или ТТ присоединяется к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей этой подстанции см. рисунки Ж.1 б и Ж.2. б уровень изоляции электрооборудования низкого напряжения подстанции допустимое напряжение на изоляции в зависимости от длительности его действия должен превышать величину напряжения влияния Примечание 1. Уровень изоляции электрооборудования низкого напряжения питающей подстанции может быть выше уровня изоляции электрооборудования электроустановок потребителей электроэнергии который характеризуется значениями допустимого напряжения влияния приведенными в таблице Ж.1. Примечание 2. Если устройство защиты сети высокого напряжения от замыканий на землю действует на сигнал а характеристики уровня изоляции электрооборудования низкого напряжения питающей подстанции неизвестны следует обеспечить выполнение условия: R x I 250. В этом случае необходимость электрической независимости заземлителей указанных в Ж.4 в системе ТТ отсутствует. Ж.5 В системе IT величина напряжения влияния на электрооборудование электроустановок потребителей электроэнергии и питающей подстанции должна определяться с учетом возможности одновременного существования замыкания на открытую проводящую часть в электроустановке потребителя электроэнергии и замыкания на землю на стороне высокого напряжения питающей подстанции см. рисунки Ж.3б-Ж.9б . Ж.6 Если открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии с системой IT присоединяются к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей питающей подстанции и когда напряжение влияния в этих электроустановках U2 = R х I + U при фактическом времени отключения замыкания на землю не превышает допустимого значения приведенного в таблице Ж.1 нейтральная точка трансформатора на стороне низкого напряжения в случае наличия потребности может быть присоединена через достаточно большое сопротивление Z к заземляющему устройству открытых проводящих частей питающей подстанции см. рисунок Ж.4 . Если указанное условие не выполняется нейтральная точка трансформатора через такое сопротивление может быть присоединена к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей питающей подстанции см. рисунки Ж.5 и Ж.7 но в этом случае должно быть выполнено условие приведенное в Ж.7. Ж.7 Если открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии с системой IT и нейтральная точка трансформатора через сопротивление Z присоединяются к заземляющим устройствам или к одному устройству заземлители которых являются электрически независимыми от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей питающей подстанции см. рисунки Ж.5 и Ж.7 или нейтральная точка изолирована см. рисунок Ж.6 уровень изоляции электрооборудования низкого напряжения подстанции должен превышать величину напряжения влияния U1 = R x I + U. Ж.8 Проверка условий указанных в Ж.3 Ж.4 Ж.6 и Ж.7 не требуется и нейтральные точки трансформаторов в системах TN ТТ и IT в последней при использовании сопротивления Z могут быть присоединены к заземляющему устройству открытых проводящих частей питающей подстанции если выполняется по крайней мере одно из условий приведенных в 3.4 данных Норм. Ж.9 При выборе электрооборудования и его составных частей следует принять во внимание тот факт что в случае замыкания на землю в сети с системой IT основная двойная и усиленная изоляция электрооборудования на которую в обычных условиях действует напряжение U0 длительное время может находиться под напряжением . Следует также учитывать что в случае обрыва нейтрального проводника в трехфазной сети с системой TN или ТТ на изоляцию электрооборудования длительное время может воздействовать повышенное напряжение вплоть до величины . Рисунок Ж. 1 – Система TN: а – нейтральная точка трансформатора присоединена к заземляющему устройству открытых проводящих частей подстанции; б – нейтральная точка трансформатора присоединена к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей подстанции Рисунок Ж. 2 – Система ТТ: а – нейтральная точка трансформатора присоединена к заземляющему устройству открытых проводящих частей подстанции; б – нейтральная точка трансформатора присоединена к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей подстанции Рисунок Ж. 3 – Система IT в которой нейтральная точка трансформатора через сопротивление Z и открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии присоединены к заземляющему устройству открытых проводящих частей подстанции: а – в электроустановках потребителей электроэнергии отсутствует замыкание на открытую проводящую часть; б – в одной из электроустановок потребителей электроэнергии имеет место замыкание на открытую проводящую часть Рисунок Ж.4 – Система IT в которой нейтральная точка трансформатора через сопротивление Z присоединена к заземляющему устройству открытых проводящих частей подстанции а открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии присоединены к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей подстанции: а – в электроустановках потребителей электроэнергии отсутствует замыкание на открытую проводящую часть; б – в одной из электроустановок потребителей электроэнергии имеет место замыкание на открытую проводящую часть Рисунок Ж.5- Система IT в которой нейтральная точка трансформатора через сопротивление Z присоединена к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей подстанции а открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии присоединены к другому заземляющему устройству с электрически независимым заземлителем: а – в электроустановках потребителей электроэнергии отсутствует замыкание на открытую проводящую часть; б – в одной из электроустановок потребителей электроэнергии имеет место замыкание на открытую проводящую часть Рисунок Ж. 6 – Система IT в которой нейтральная точка трансформатора изолирована от земли а открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии присоединены к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей подстанции: а – в электроустановках потребителей электроэнергии отсутствует замыкание на открытую проводящую часть; б – в одной из электроустановок потребителей электроэнергии имеет место замыкание на открытую проводящую часть Рисунок Ж.7 – Система IT в которой нейтраль трансформатора через сопротивление Z и открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии присоединены к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей подстанции: а – в электроустановках потребителей электроэнергии отсутствует замыкание на открытую проводящую часть; б – в одной из электроустановок потребителей электроэнергии имеет место замыкание на открытую проводящую часть Рисунок Ж.8 – Система IT в которой нейтральная точка трансформатора через сопротивление Z присоединена к заземляющему устройству заземлитель которого является электрически независимым от заземлителя заземляющего устройства открытых проводящих частей подстанции а открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии присоединены к заземляющему устройству открытых проводящих частей подстанции: а – в электроустановках потребителей электроэнергии отсутствует замыкание на открытую проводящую часть; б – в одной из электроустановок потребителей электроэнергии имеет место замыкание на открытую проводящую часть Рисунок Ж.9 – Система IT в которой нейтральная точка трансформатора изолирована от земли а открытые проводящие части электроустановок потребителей электроэнергии присоединены к заземляющему устройству открытых проводящих частей подстанции: а – в электроустановках потребителей электроэнергии отсутствует замыкание на открытую проводящую часть; б – в одной из электроустановок потребителей электроэнергии имеет место замыкание на открытую проводящую часть ПРИЛОЖЕНИЕ З обязательное МЕТОДИКА ВЫЧИСЛЕНИЯ КОЭФФИЦИЕНТАХ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ МИНИМАЛЬНОГО СЕЧЕНИЯ ЗАЩИТНОГО ПРОВОДНИКА И ЕГО РАСЧЕТНЫЕ ЗНАЧЕНИЯ Коэффициент К в формуле 4.1 данных Норм см. 4.2.1.3 определяется с помощью выражения: 3.1 где Qc – объемная теплоемкость материала проводника при 20°С Дж/°С мм3;  – величина являющаяся обратным значением температурного коэффициента сопротивления проводника при 0°С °С;  – удельное электрическое сопротивление материала проводника при 20°С Ом мм;  – принятая начальная температура проводника в момент возникновения замыкания на открытую проводящую часть °С;  – допустимая конечная температура проводника в момент когда произошло отключение замыкания на открытую проводящую часть °С. Значения параметров входящих в формулу 3.1 приведены в таблице З.1. Таблица З.1 – Параметры электротехнических материалов Материал °С Qc Дж/°С мм3 Ом мм Медь 234 5 3 45х10-3 17 241х10-6 226 Алюминий 228 2 5х10-3 28 264х10-6 148 Свинец 230 1 45х10-3 214х10-6 41 Сталь 202 3 8х10-3 138х10-6 78 Значения коэффициента К рассчитанные по формуле З.1 с учетом данных таблицы З.1 для разных защитных проводников приведены в таблицах З.2-З.6. Таблица З.2 – Значения коэффициента К для изолированного защитного проводника который не входит в состав кабеля изолированного провода питания и не проложен в пучке с другими кабелями изолированными проводниками Изоляция проводника в скобках длительно допустимая температура изоляции Температура °С Материал проводника Медь Алюминий Сталь Начальная Конечная Значения коэффициента К Поливинилхлорид 70°С 30 160 140 143 133 95 88 52 49 Поливинилхлорид 90°С 30 160 140 143 133 95 88 52 49 Сшитый полиэтилен этиленпропиленовая резина 90°С 30 250 176 116 64 Резина 60°С 30 200 159 105 58 Резина 85°С 30 220 166 110 60 Силиконовая резина 30 350 201 133 73 Примечание. Значения конечной температуры и коэффициента К приведенные в скобках используются для защитных проводников сечение которых превышает 300 мм2. Таблица З.3 – Значения коэффициента К для неизолированного защитного проводника который находится в контакте с покрытием кабеля изолированного провода питания но не проложен в пучке с кабелями изолированными проводами питания других цепей Тип покрытия изоляции кабеля или провода Температура °С Материал проводника Медь Алюминий Сталь Начальная Конечная Значения коэффициента К Поливинилхлорид 30 200 159 105 58 Полиэтилен 30 150 138 91 50 Бутиловая резина 30 220 166 100 60 Таблица З.4 – Значения коэффициента К для защитного проводника который является жилой кабеля изолированного провода питания или проложен в пучке с другими кабелями изолированными проводами питания других цепей Изоляция проводника в скобках длительно допустимая температура изоляции Температура °С Материал проводника Медь Алюминий Сталь Начальная Конечная Значения коэффициента К Поливинилхлорид 70°С 70 160 140 115 103 76 68 42 37 Поливинилхлорид 90°С 90 160 140 100 86 66 57 36 31 Сшитый полиэтилен этиленпропиленовая резина 90°С 90 250 143 94 52 Резина 60°С 60 200 141 93 51 Резина 85°С 85 220 134 89 48 Силиконовая резина 180 350 132 87 47 Примечание. Значения конечной температуры и коэффициента К приведенные в скобках используются для защитных проводников сечение которых превышает 300 мм2. Таблица З.5 – Значения коэффициента К при использовании в качестве защитного проводника металлической оболочки или экрана кабеля изолированного провода питания Изоляция кабеля или провода в скобках длительно допустимая температура изоляции Температура С Материал проводника Медь Алюминий Свинец Начальная Конечная Значения коэффициента К Поливинилхлорид 70°С 60 200 141 93 26 Поливинилхлорид 90° С 80 200 128 85 23 Сшитый полиэтилен этиленпропиленовая резина 90°С 80 200 128 85 23 Резина 60°С 55 200 144 95 26 Резина 85°С 75 220 140 93 26 Таблица З.6 – Значения коэффициента К для неизолированного защитного проводника когда указанные температуры не являются опасными для материалов окружающих этот проводник Условия эксплуатации Материал проводника Медь Алюминий Сталь Коэффициент К Максимальная температура °С Коэффициент К Максимальная температура °С Коэффициент К Максимальная температура °С Проводники проложены в специально отведенных местах и находятся в поле зрения 228 500 125 300 82 500 Обычные условия 159 200 105 200 58 200 Пожароопасные условия 138 150 91 150 50 150 Примечание. Принятая начальная температура защитных проводников равна 30 °С. СОДЕРЖАНИЕ 1. ВВЕДЕНИЕ 3 2 ЗАЩИТА ОТ ПОРАЖЕНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКИМ ТОКОМ ПУТЕМ ПРИМЕНЕНИЯ МЕР ЗАЩИТЫ ОТ ПРЯМОГО ПРИКОСНОВЕНИЯ И ПРИ КОСВЕННОМ ПРИКОСНОВЕНИИ 4 2.1 ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ 4 2.2 МЕРЫ ЗАЩИТЫ ТОЛЬКО ОТ ПРЯМОГО ПРИКОСНОВЕНИЯ 2.2.1 ОСНОВНАЯ ИЗОЛЯЦИЯ ТОКОВЕДУЩИХ ЧАСТЕЙ 6 2.2.3 БАРЬЕРЫ 8 2.2.4 РАЗМЕЩЕНИЕ ВНЕ ЗОНЫ ДОСЯГАЕМОСТИ 8 2.3 МЕРЫ ЗАЩИТЫ С ПРИМЕНЕНИЕМ СВЕРХНИЗКОГО НАПРЯЖЕНИЯ СИСТЕМЫ БСНН ЗСНН И ФСНН 9 2.3.1 СИСТЕМЫ БЕЗОПАСНОГО СВЕРХНИЗКОГО НАПРЯЖЕНИЯ БСНН И ЗАЩИТНОГО СВЕРХНИЗКОГО НАПРЯЖЕНИЯ ЗСНН 9 2.3.2 СИСТЕМА ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СВЕРХНИЗКОГО НАПРЯЖЕНИЯ ФСНН 12 2.4 МЕРЫ ЗАЩИТЫ ПРИ КОСВЕННОМ ПРИКОСНОВЕНИИ В ЭЛЕКТРОУСТАНОВКАХ В КОТОРЫХ НЕ ПРИМЕНЕНЫ СИСТЕМЫ БСНН ЗСНН ИЛИ ФСНН 12 2.4.1 АВТОМАТИЧЕСКОЕ ОТКЛЮЧЕНИЕ ПИТАНИЯ 12 2.4.2 ОБОРУДОВАНИЕ КЛАССА II ДВОЙНАЯ ИЛИ УСИЛЕННАЯ ИЗОЛЯЦИЯ 23 2.4.3 ИЗОЛИРУЮЩИЕ НЕПРОВОДЯЩИЕ ПОМЕЩЕНИЯ ЗОНЫ ПЛОЩАДКИ 25 2.4.4 СИСТЕМА МЕСТНОГО УРАВНИВАНИЯ ПОТЕНЦИАЛОВ НЕЗАЗЕМЛЕННАЯ 26 2.4.5 ЭЛЕКТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ ЦЕПЕЙ 26 2.5 ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ МЕРА ЗАЩИТЫ ОТ ПОРАЖЕНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКИМ ТОКОМ ПУТЕМ ПРИМЕНЕНИЯ УЗО 28 3 ЗАЩИТА ОТ ПОРАЖЕНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКИМ ТОКОМ В ЭЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ ЭЛЕКТРОЭНЕРГИИ ПРИ ЗАМЫКАНИЯХ НА ЗЕМЛЮ НА СТОРОНЕ ВЫСОКОГО НАПРЯЖЕНИЯ ПИТАЮЩЕЙ ТРАНСФОРМАТОРНОЙ ПОДСТАНЦИИ 29 4 ЗАЗЕМЛЯЮЩИЕ УСТРОЙСТВА И ЗАЩИТНЫЕ ПРОВОДНИКИ 4.1 ЗАЗЕМЛЯЮЩИЕ УСТРОЙСТВА 4.1.1 ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 33 4.1.2 3АЗЕМЛИТЕЛИ 34 4.1.3 ЗАЗЕМЛЯЮЩИЕ ПРОВОДНИКИ 37 4.1.4 ГЛАВНАЯ ЗАЗЕМЛЯЮЩАЯ ШИНА 37 4.2 ЗАЩИТНЫЕ ПРОВОДНИКИ 38 4.2.1 ЗАЩИТНЫЕ ПРОВОДНИКИ ДЛЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ АВТОМАТИЧЕСКОГО ОТКЛЮЧЕНИЯ ПИТАНИЯ 38 4.2.2 PEN-ПРОВОДНИКИ 42 4.2.3 ПРОВОДНИКИ ОСНОВНОЙ И ДОПОЛНИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМ УРАВНИВАНИЯ ПОТЕНЦИАЛОВ 44 4.3 СОЕДИНЕНИЯ И ПРИСОЕДИНЕНИЯ ПРОВОДНИКОВ СИСТЕМЫ ЗАЩИТЫ ОТ ПОРАЖЕНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКИМ ТОКОМ 44 ПРИЛОЖЕНИЕ А НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ 46 ПРИЛОЖЕНИЕ Б ТЕРМИНЫ И ИХ ОПРЕДЕЛЕНИЯ 47 ПРИЛОЖЕНИЕ В ИНФОРМАЦИЯ О СООТВЕТСТВИИ ДБН СТАНДАРТАМ МЕЖДУНАРОДНОЙ ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКОЙ КОМИССИИ ІЕС 54 ПРИЛОЖЕНИЕ Г ТИПЫ СИСТЕМ ЗАЩИТНОГО ЗАЗЕМЛЕНИЯ 55 ПРИЛОЖЕНИЕ Д ПРИМЕРЫ ПРИМЕНЕНИЯ ПРОВОДНИКОВ СИСТЕМЫ ЗАЩИТЫ ОТ ПОРАЖЕНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКИМ ТОКОМ 60 ПРИЛОЖЕНИЕ Е ТРЕБОВАНИЯ К ВРЕМЕНИ АВТОМАТИЧЕСКОГО ОТКЛЮЧЕНИЯ ПИТАНИЯ В ЭЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ПЕРЕМЕННОГО ТОКА СО СНИЖЕННЫМ ДО 25 В ДОПУСТИМЫМ НАПРЯЖЕНИЕМ ПРИКОСНОВЕНИЯ СИСТЕМА TN 62 ПРИЛОЖЕНИЕ Ж ТРЕБОВАНИЯ К ОБЕСПЕЧЕНИЮ ДОПУСТИМОГО УРОВНЯ ПЕРЕНАПРЯЖЕНИЙ НА ИЗОЛЯЦИИ ЭЛЕКТРОУСТАНОВОК НИЗКОГО НАПРЯЖЕНИЯ ПРИ ЗАМЫКАНИИ НА ЗЕМЛЮ НА СТОРОНЕ ВЫСОКОГО НАПРЯЖЕНИЯ ПИТАЮЩЕЙ ТРАНСФОРМАТОРНОЙ ПОДСТАНЦИИ 63 ПРИЛОЖЕНИЕ З МЕТОДИКА ВЫЧИСЛЕНИЯ КОЭФФИЦИЕНТАХ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ МИНИМАЛЬНОГО СЕЧЕНИЯ ЗАЩИТНОГО ПРОВОДНИКА И ЕГО РАСЧЕТНЫЕ ЗНАЧЕНИЯ 75 1 156