Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 19 серпня 2002 р. N 1218 Київ Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України Із змінами внесеними згідно з Постановами КМ N 1402 від 04.09.2003 N 1273 від 24.09.2004 Відповідно до статті 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" 4004-12 Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Затвердити Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України що додається. 2. Міністерству охорони здоров'я Міністерству оборони Міністерству внутрішніх справ Службі безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби Державному департаменту з питань виконання покарань Державному лікувально-оздоровчому управлінню у тримісячний термін: Абзац перший пункту 2 із змінами внесеними згідно з Постановою КМ N 1402 1402-2003-п від 04.09.2003 розробити та затвердити в установленому порядку положення про державну санітарно-епідеміологічну службу відповідного органу; привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою. Прем'єр-міністр України А.КІНАХ Інд. 28 ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. N 1218 1218-2002-п у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2004 р. N 1273 ПОЛОЖЕННЯ про державну санітарно-епідеміологічну службу України 1. Державна санітарно-епідеміологічна служба України є системою органів установ закладів частин і підрозділів діяльність яких спрямовується на профілактику інфекційних хвороб професійних захворювань масових неінфекційних захворювань отруєнь радіаційних уражень людей запобігання шкідливому впливу на стан їх здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду щодо безпеки для життя і здоров'я людини продукції та середовища життєдіяльності. 2. Державна санітарно-епідеміологічна служба України у своїй діяльності керується Конституцією 254к/96-ВР та законами України актами Президента України і Кабінету Міністрів України положеннями про державну санітарно-епідеміологічну службу відповідних державних органів наказами МОЗ та Держсанепідемслужби наказами та постановами головного державного санітарного лікаря України а також цим Положенням. 3. Основними завданнями державної санітарно-епідеміологічної служби України є: здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду; визначення першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб професійних захворювань масових неінфекційних захворювань отруєнь радіаційних уражень людей запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності; аналіз причин і умов виникнення ситуацій санітарного та епідемічного неблагополуччя підготовка пропозицій щодо запобіжних заходів і здійснення контролю за їх проведенням; участь у координації діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення; координація роботи з проведення гігієнічного виховання населення. 4. Державна санітарно-епідеміологічна служба України відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування підприємствами установами організаціями та громадянами; проводить аналіз та оцінку ризику для здоров'я і життя людини обґрунтування заходів з управління ризиком державну санітарно-епідеміологічну експертизу обстеження розслідування лабораторні та інструментальні дослідження і випробування а також санітарну гігієнічну токсикологічну епідеміологічну та інші види оцінки середовища життєдіяльності людини об'єктів господарської та інших видів діяльності продукції робіт послуг проектної документації і видає висновок щодо їх відповідності вимогам санітарних норм; проводить аналіз небезпечних для здоров'я людини факторів та здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд на усіх етапах виробництва та реалізації харчових продуктів; погоджує системи забезпечення безпеки виробництва харчових продуктів; вивчає оцінює і прогнозує показники здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності визначає фактори що шкідливо впливають на стан здоров'я людини; аналізує санітарну та епідемічну ситуацію; контролює застосування дезінфекційних засобів проведення дезінфекційних заходів; вносить в установленому порядку до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції стосовно проведення заходів із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення введення карантину; забезпечує охорону території України від занесення та поширення особливо небезпечних у тому числі карантинних і небезпечних інфекційних хвороб здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль в пунктах пропуску через державний кордон; погоджує санітарні та протиепідемічні профілактичні заходи що розробляються органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування підприємствами установами організаціями контролює їх здійснення; видає обов'язкові для виконання постанови розпорядження висновки приписи з питань усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності; подає в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в'їзду на територію України її громадян іноземців та осіб без громадянства експорту імпорту транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв'язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території; аналізує причини та умови виникнення і поширення інфекційних хвороб професійних захворювань масових неінфекційних захворювань отруєнь радіаційних уражень людей; взаємодіє з органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування та об'єднаннями громадян з питань охорони здоров'я і життя людини; вживає заходів до розвитку міжнародного співробітництва у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. 5. До системи державної санітарно-епідеміологічної служби України належать: Державна санітарно-епідеміологічна служба - урядовий орган державного управління який діє у складі МОЗ Держсанепідемслужба ; регіональні міжобласні установи Держсанепідемслужби установи Держсанепідемслужби в Автономній Республіці Крим областях у містах районах на водному залізничному та повітряному транспорті об'єктах з особливим режимом роботи; заклади Держсанепідемслужби в Автономній Республіці Крим областях у містах районах на водному залізничному та повітряному транспорті об'єктах з особливим режимом роботи; дезінфекційні станції; спеціалізовані заклади Держсанепідемслужби утворені для боротьби з особливо небезпечними у тому числі карантинними і небезпечними інфекційними хворобами; установи заклади частини і підрозділи Міноборони МВС СБУ Адміністрації Держприкордонслужби Державного департаменту з питань виконання покарань Державного управління справами; наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю; об'єднання центри лабораторії наукові та науково-практичні контрольні експертні проблемні ; Комітет з питань гігієнічного регламентування; інші установи і заклади утворені згідно із законодавством. 6. Для розгляду найважливіших питань щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення і організації діяльності утворюється колегія державної санітарно-епідеміологічної служби України яку очолює головний державний санітарний лікар України. Положення про колегію та її склад затверджує Кабінет Міністрів України за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення колегії проводяться в життя наказами головного державного санітарного лікаря України. 7. Для наукового та методичного забезпечення функціонування державної санітарно-епідеміологічної служби України головний державний санітарний лікар України утворює на правах консультативно-дорадчого органу наукову раду. Положення про наукову раду та її склад затверджує головний державний санітарний лікар України. 8. На регіональні міжобласні установи Держсанепідемслужби установи Держсанепідемслужби в Автономній Республіці Крим областях містах районах на водному залізничному та повітряному транспорті об'єктах з особливим режимом роботи покладаються функції органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду на відповідних адміністративних територіях на водному залізничному та повітряному транспорті об'єктах з особливим режимом роботи. 9. На установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби Міноборони МВС СБУ Адміністрації Держприкордонслужби Державного департаменту з питань виконання покарань Державного управління справами покладаються функції органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підпорядкованих їм територіях об'єктах у частинах і підрозділах. 10. Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі їх заступники лікарі-гігієністи лікарі-епідеміологи та помічники лікарів які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд на засадах єдиноначальності підпорядкованості підконтрольності та підзвітності головному державному санітарному лікарю установи Держсанепідемслужби вищого рівня. 11. Державну санітарно-епідеміологічну службу України очолює головний державний санітарний лікар України яким за посадою є перший заступник Міністра охорони здоров'я. Призначення на посаду і звільнення з посади головного державного санітарного лікаря України здійснюється Кабінетом Міністрів України. Повноваження головного державного санітарного лікаря України визначаються Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" 4004-12 Положенням про Держсанепідемслужбу. 12. Державну санітарно-епідеміологічну службу Міноборони МВС СБУ Адміністрації Держприкордонслужби Державного департаменту з питань виконання покарань Державного управління справами очолюють головні державні санітарні лікарі цих органів які призначаються на посаду і звільняються з посади керівником відповідного державного органу за погодженням з головним державним санітарним лікарем України. 13. Головні державні санітарні лікарі Міноборони МВС СБУ Адміністрації Держприкордонслужби Державного департаменту з питань виконання покарань Державного управління справами підпорядковуються керівникові відповідного державного органу а з питань здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду - головному державному санітарному лікарю України. 14. Регіональні міжобласні установи Держсанепідемслужби установи Держсанепідемслужби в Автономній Республіці Крим областях містах районах на водному залізничному та повітряному транспорті об'єктах з особливим режимом роботи очолюють головні державні санітарні лікарі. 15. Головні державні санітарні лікарі координують на відповідних адміністративних територіях діяльність розташованих на них установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України незалежно від їх підпорядкування. 16. Головний державний санітарний лікар України та його заступники мають бланки та печатку із зображенням Державного Герба України і назвою посади. 17. Посадові особи та інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України повинні відповідати кваліфікаційним вимогам визначеним головним державним санітарним лікарем України. 18. Постанови розпорядження висновки приписи що видаються головними державними санітарними лікарями та іншими посадовими особами з метою усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб обов'язкові для виконання усіма юридичними та фізичними особами. 19. Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби України: самостійно приймають в межах своїх повноважень рішення і несуть відповідальність згідно із законодавством за протиправні дії або бездіяльність; здійснюють свої повноваження на відповідних адміністративних територіях водному залізничному та повітряному транспорті об'єктах з особливим режимом роботи а посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби Міноборони МВС СБУ Адміністрації Держприкордонслужби Державного департаменту з питань виконання покарань Державного управління справами - на підпорядкованих їм територіях об'єктах у частинах і підрозділах. 20. Посадові особи та інші працівники закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України провадять свою діяльність відповідно до законодавства та посадових інструкцій що затверджуються в установленому порядку. 21. Керівники закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України здійснюють свої повноваження на засадах єдиноначальності підпорядкованості підконтрольності та підзвітності керівнику вищестоящого закладу державної санітарно-епідеміологічної служби. 22. Посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України видається службове посвідчення за зразком затвердженим головним державним санітарним лікарем України. 23. Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби України підлягають обов'язковому державному страхуванню на випадок каліцтва або професійного захворювання під час виконання службових обов'язків і мають право на пільги і компенсацію у порядку встановленому законодавством. Зазначеним особам гарантується згідно із законодавством захист життя здоров'я честі гідності та майна від протиправних дій а також правовий та соціальний захист. 24. Межі адміністративної території на яку поширюється сфера діяльності регіональних установ Держсанепідемслужби установ і закладів Держсанепідемслужби в Автономній Республіці Крим областях у містах районах на водному залізничному та повітряному транспорті об'єктах з особливим режимом роботи їх мережа та структура визначаються головним державним санітарним лікарем України. Мережа та структура установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Міноборони МВС СБУ Адміністрації Держприкордонслужби Державного департаменту з питань виконання покарань Державного управління справами визначаються відповідними головними державними санітарними лікарями за погодженням з головним державним санітарним лікарем України. 25. Типові положення про підрозділи установ і закладів Держсанепідемслужби та нормативи їх матеріально-технічного забезпечення затверджуються головним державним санітарним лікарем України. Типові положення про підрозділи установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Міноборони МВС СБУ Адміністрації Держприкордонслужби Державного департаменту з питань виконання покарань Державного управління справами та нормативи їх матеріально-технічного забезпечення затверджуються відповідними головними державними санітарними лікарями за погодженням з головним державним санітарним лікарем України. 26. Будівлі приміщення обладнання транспортні засоби земельні ділянки на яких розташовані будівлі та інше майно що використовується установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби України для виконання своїх завдань перебувають у державній власності та надаються їм в порядку і на умовах визначених законодавством. 27. Фінансування установ і закладів Держсанепідемслужби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Кошти отримані закладами Держсанепідемслужби за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя що не належать до медичної допомоги населенню згідно із Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" 4004-12 зараховуються до спеціального фонду державного бюджету. 28. Фінансування установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Міноборони МВС СБУ Адміністрації Держприкордонслужби Державного департаменту з питань виконання покарань Державного управління справами здійснюється за рахунок коштів на охорону здоров'я що виділяються зазначеним державним органам з державного бюджету. 29. Структуру чисельність працівників штатні розписи кошториси установ і закладів Держсанепідемслужби затверджує головний державний санітарний лікар України у порядку встановленому законодавством. 30. Установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби України є юридичними особами мають самостійний баланс печатку із своїм найменуванням бланки та штампи. Положення із змінами внесеними згідно з Постановою N 1402 1402-2003-п від 04.09.2003 в редакції Постанови КМ N 1273 1273-2004-п від 24.09.2004