ќбгрунтуванн€ ор≥Їнтовних безпечних р≥вн≥в впливу (ќЅ–¬) х≥м≥чних речовин в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць. ћетодичн≥ вказ≥вки

ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ’ќ–ќЌ» «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ» Ќј ј« в≥д 7 жовтн€ 2004 року N 485 ѕро затвердженн€ ћетодичних вказ≥вок "ќбірунтуванн€ ор≥Їнтовних безпечних р≥вн≥в впливу ќЅ–¬ х≥м≥чних речовин в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць" ¬≥дпов≥дно до статт≥ 40 «акону ”крањни "ѕро забезпеченн€ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч€ населенн€" наказую: 1. «атвердити ћетодичн≥ вказ≥вки "ќбірунтуванн€ ор≥Їнтовних безпечних р≥вн≥в впливу ќЅ–¬ х≥м≥чних речовин в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць" додаютьс€ . 2. ¬изнати такими що не застосовуютьс€ на територ≥њ ”крањни "ћетодические указани€ по установлению ориентировочных безопасных уровней воздействи€ ќЅ”¬ загр€зн€ющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест" N 2630-82 затверджен≥ заступником головного державного сан≥тарного л≥кар€ —–—– 25 листопада 1982 р. 3. ƒепартаменту державного сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного нагл€ду ћ≥н≥стерства охорони здоров'€ ”крањни ћетодичн≥ вказ≥вки довести до установ ≥ заклад≥в державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби м≥н≥стерств ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади в установленому пор€дку. 4.  онтроль за виконанн€м наказу покласти на директора ƒепартаменту державного сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного нагл€ду ћ≥н≥стерства охорони здоров'€ ”крањни Ѕережнова —. ѕ. † ѕерший заступник ћ≥н≥стра √оловний державний сан≥тарний л≥кар ”крањни† † † ќ. ¬. Ћапушенко† † «ј“¬≈–ƒ∆≈Ќќ наказом ћќ« ”крањни в≥д 7 жовтн€ 2004 р. N 485† ћетодичн≥ вказ≥вки "ќбгрунтуванн€ ор≥Їнтовних безпечних р≥вн≥в впливу ќЅ–¬ х≥м≥чних речовин в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць" ћетодичн≥ вказ≥вки призначен≥: дл€ установ ≥ орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥ ≥ п≥дпор€дкуванн€ що акредитован≥ на право проведенн€ роб≥т в галуз≥ г≥г≥Їн≥чного нормуванн€ х≥м≥чних речовин в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць при обірунтуванн≥ та апробац≥њ ќЅ–¬; дл€ орган≥в та установ державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби ћќ« ”крањни - при проведенн≥ запоб≥жного ≥ поточного сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного нагл€ду за умовами об≥гу х≥м≥чних речовин. ћетодичн≥ вказ≥вки можуть використовуватись дл€ промислових об'Їкт≥в - при плануванн≥ та впровадженн≥ заход≥в по охорон≥ атмосферного пов≥тр€ та обірунтуванн≥ проекту дозвол≥в на викиди в атмосферу; дл€ установ р≥зних м≥н≥стерств та в≥домств €к≥ займаютьс€ проблемами охорони атмосферного пов≥тр€ €к ≥нформац≥йний матер≥ал що використовуЇтьс€ при плануванн≥ ≥ орган≥зац≥њ в≥дпов≥дних заход≥в. 1. «ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя 1.1 ќр≥Їнтовний безпечний р≥вень впливу ќЅ–¬ х≥м≥чноњ речовини в тому числ≥ сум≥ш≥ х≥м≥чних речовин пост≥йного складу Ї державним тимчасовим г≥г≥Їн≥чним нормативом максимального допустимого вм≥сту ц≥Їњ речовини в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць. ¬еличина ќЅ–¬ речовини виражаЇтьс€ ваговим показником у м≥л≥грамах на один куб≥чний метр пов≥тр€ приведеного до нормальних умов температура 0∞ C /273 K/ ≥ тиск 760 мм. рт. ст. / 101 3 кѕа - мг/м3. 1.2 ќЅ–¬ встановлюЇтьс€ €к концентрац≥€ речовини в≥днесена до 20-хвилинного пер≥оду осередненн€. 1.3 ќЅ–¬ встановлюЇтьс€ дл€ речовин 1 - 4 клас≥в небезпечност≥ за √ќ—“ом 12.1.007-76 "—истема стандартов безопасности труда. ¬редные вещества.  лассификаци€ и общие требовани€" . ¬становленн€ ќЅ–¬ речовин 1 ≥ 2-го клас≥в небезпечност≥ €к≥ при д≥њ на орган≥зм створюють небезпеку розвитку в≥ддалених ефект≥в ембр≥о- ≥ гонадотоксичного мутагенного ≥ ≥н. не допускаЇтьс€ €кщо √ƒ  в ≥нших середовищах встановлен≥ без врахуванн€ цих ефект≥в. 1.4 –озробка наукових обірунтувань з встановленн€ ќЅ–¬ њх розгл€д  ом≥тетом з питань г≥г≥Їн≥чного регламентуванн€ затвердженн€ рекомендованих цифрових значень або перегл€д чи скасуванн€ введенн€ в д≥ю зд≥йснюЇтьс€ в пор€дку €кий затверджуЇтьс€ ћќ« ”крањни. 1.5 ¬становленн€ цифрових значень ќЅ–¬ ірунтуЇтьс€ на результатах вивченн€ ф≥зико-х≥м≥чних та токсиколог≥чних властивостей речовин ≥ розрахунк≥в шл€хом детального анал≥зу з≥браних в≥домостей ≥ даних в обс€з≥ передбаченому додатком N 2 або додатком N 3 у випадках перегл€ду ран≥ше встановленоњ величини ќЅ–¬ . 2. ћ≈“ќƒ» ¬—“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя ќЅ–¬ 2.1 ¬еличини ќЅ–¬ х≥м≥чних речовин встановлюютьс€ шл€хом розрахунк≥в: а за параметрами токсикометр≥њ та √ƒ  речовин в ≥нших середовищах; б за ф≥зико-х≥м≥чними властивост€ми. 2.1.1 Ќайкраще наближенн€ ќЅ–¬ х≥м≥чних речовин до експериментально обірунтованих величин √ƒ  дають розрахунки в основу €ких покладен≥ параметри токсикометр≥њ та √ƒ  в ≥нших об'Їктах оточуючого середовища. ƒл€ окремих груп х≥м≥чних сполук з метою одержанн€ б≥льш над≥йних та в≥рог≥дних величин рекомендуютьс€ формули: а група альдег≥д≥в ≥ кетон≥в ќЅ–¬ = 0 0189 + 0 00165 √ƒ р.з. мг/м3 † 1 † ќЅ–¬ = - 0 0078 + 0 0000334 DL50 мг/кг при DL50 > 250 мг/кг† 2 † lg ќЅ–¬ = - 2 14 + 0 00015 DL50 мг/м3 при DL50 > 250 мг/кг† 3 † lg ќЅ–¬ = - 2 34 + 0 0000132 CL50 мг/м3 † 4 † б група ам≥н≥в жирного р€ду lg ќЅ–¬ = 9 27 - 3 94 lg DL50 мг/кг † 5 † 6 † lg ќЅ–¬ = - 1 01 + 0 572 lg ћЌƒ мг/кг † 7 † в група ароматичних вуглеводн≥в р€ду бензолу lg ќЅ–¬ = - 1 88 + 0 02 CL50 мг/л † 8 † lg ќЅ–¬ = - 1 74 + 0 625 lg DL50 г/кг † 9 † ќЅ–¬ = [0 093 + 0 658 Limch мг/м3 ]2† 10 † ќЅ–¬ = 0 0296 + 0 0561 ћЌƒ мг/кг † 11 † † 12 † г група метал≥в ќЅ–¬ = - 0 00036 + 0 0000159 DL50 мг/кг † 13 † ќЅ–¬ = 0 009 + 0 0459 √ƒ р.з. мг/м3 † 14 † lg ќЅ–¬ = - 1 66 + 0 777 ћЌ  мг/л † 15 † д група неорган≥чних газ≥в аерозол≥в пари †† 16 † ќЅ–¬ = [0 07 + 0 017 Limch мг/м3 ]2† 17 † ќЅ–¬ = [0 112 + 0 0268 √ƒ р.з.]2† 18 † е група фосфорорган≥чних сполук lg ќЅ–¬ = - 1 79 + 0 693 √ƒ р.з. мг/м3 † 19 † † 20 † ќЅ–¬ = 0 00152 + 0 19 ѕƒ орг.-лепт. мг/м3 † 21 † 2.1.2 ” випадку коли речовина не в≥дноситьс€ до вказаних груп сполук найб≥льш над≥йн≥ та в≥рог≥дн≥ р≥вн≥ ќЅ–¬ дають так≥ розрахунков≥ формули що враховують клас небезпечност≥ речовини за √ќ—“ом 12.1.007-76 : а 1-й клас небезпечност≥ lg ќЅ–¬ = - 0 641 + 1 35 lg √ƒ р.з. мг/м3 † 22 † б 2-й клас небезпечност≥ lg ќЅ–¬ = - 1 99 + 0 1 √ƒ р.з. мг/м3 † 23 † в 3-й клас небезпечност≥ ќЅ–¬ = - 0 00599 + 0 0115 √ƒ р.з. мг/м3 при √ƒ р.з. ? 2† 24 † ќЅ–¬ = 0 0218 + 0 00772 √ƒ р.з. мг/м3 при √ƒ р.з. < 2† 25 † г 4-й клас небезпечност≥ †† 26 † 2.1.3 ‘ормули 27 - 31 в основу €ких покладено корел€ц≥йний зв'€зок м≥ж √ƒ  х≥м≥чних речовин дл€ атмосферного пов≥тр€ та √ƒ р.з. DL50 CL50 загальн≥ залежност≥ без врахуванн€ особливостей токсичност≥ ≥ небезпечност≥ окремих груп речовин рекомендуютьс€ у вс≥х ≥нших випадках але дають менш над≥йн≥ величини ќЅ–¬ завищують р≥вн≥ ќЅ–¬ дл€ речовин 1-го класу небезпечност≥ та занижують - дл€ 4-го класу : lg ќЅ–¬ = 0 58 lg CL50 мг/л - 1 6† 27 † lg ќЅ–¬ = - 6 0 + 1 5 lg DL50 мг/кг † 28 † lg ќЅ–¬ = - 0 7 + 1 7 lg CL50 мг/л - 0 8 lg DL50 г/кг † 29 † lg ќЅ–¬ = - 1 77 + 0 62 lg √ƒ р.з. мг/м3 † 30 † † 31 † 2.1.4 –озрахунки ќЅ–¬ за ф≥зико-х≥м≥чними властивост€ми речовин рекомендуЇтьс€ зд≥йснювати з використанн€м таких формул: а за молекул€рною масою в ≥нтервал≥ ћ.м. в≥д 32 до 600 lg ќЅ–¬ = - 8 0 lg ћ.м. + 14 75 +  ;† 32 †   - поправочний коеф≥ц≥Їнт €кий складаЇ: при ћ.м. в≥д 265 0 ≥ вище - 3 0 при ћ.м. в≥д 200 0 до 264 9 - 2 0 при ћ.м. в≥д 147 0 до 199 9 - 1 0 при ћ.м. в≥д 146 9 до 69 9 - 0 0 при ћ.м. в≥д 70 0 до 45 0 - -1 0 при ћ.м. в≥д 45 0 ≥ нижче - -3 0† †† б за температурою кип≥нн€ при 760 мм рт. ст. в ∞C в ≥нтервал≥ “кип. в≥д 20 до 315 ∞C : lg ќЅ–¬ = - 5 6 lg “кип. + 11 2 +   † 33 †   - поправочний коеф≥ц≥Їнт €кий складаЇ: при “кип. > 270 ∞C - 1 0 при “кип. в≥д 270 ∞C до 69 9 ∞C - 0 0 при “кип. в≥д 70 ∞C ≥ нижче - -1 0 при “кип. в≥д 60 ∞C ≥ нижче - -2 0 при “кип. в≥д 46 ∞C ≥ нижче - -3 0 при “кип. в≥д 36 ∞C ≥ нижче - -4 0† †† в за ф≥зико-х≥м≥чними константами дл€ розрахунку ќЅ–¬ пол≥зам≥щених бром- ≥ хлорвм≥сних пох≥дних бензолу : lg ќЅ–¬ = 0 99 lg DL50 мг/кг - 4 72† 34 † ƒл€ розрахунку ор≥Їнтовних середньосмертельних доз DL50 при введенн≥ речовини у шлунок маловивчених речовин ц≥Їњ групи та тих що синтезуютьс€ на њх основ≥ рекомендуЇтьс€ використанн€ таких ф≥зико-х≥м≥чних констант: ћ.м. - молекул€рна маса “кип. - температура кип≥нн€ в ∞K  ельв≥на tпл. - температура плавленн€ в ∞K  ельв≥на ??- дипольний момент дебай ?? - сума ?-констант √аммета додаток N 5 ?? - сума ?-≥нкремент≥в €дерного квадрупольного резонансу я – - додаток N 4 . –озрахунки ор≥Їнтовних DL50 провод€тьс€ за формулами що €вл€ють собою р≥вн€нн€ парноњ та множинноњ регрес≥њ у р≥зних комб≥нац≥€х: lg DL50 = 3 84 - 0 25? - 0 33 ?? † 35 † lg DL50 = 3 81 - 0 22? - 0 52 ?? - 0 0021 ?? † 36 † lg DL50 = 3 69 + 0 0003ћ.м. + 0 0003tпл. - 0 22? - 0 58 ?? † 37 † ƒл€ хлорпох≥дних бензолу: lg DL50 = 3 33 - 0 30 ?? † 38 † lg DL50 = 3 40 - 0 23?† 39 † lg DL50 = 6 0 - 0 006tкип.† 40 † lg DL50 = 5 47 + 0 0064ћ.м. - 0 0069tкип. + 0 17 ?? - 035 ?? † 41 † ѕри використанн≥ р≥вн€нь що м≥ст€ть ?? або ?? останн≥ вираховуютьс€ за таблиц€ми додатки N 4 та N 5 в≥дпов≥дно шл€хом сумац≥њ ?-констант або ? дл€ вс≥х зам≥щувач≥в бензольного к≥льц€ по в≥дношенню до основного зам≥щувана - атома брому у пол≥зам≥щених пох≥дних бромбензолу або атому хлору пол≥зам≥щених пох≥дних хлорбензолу. ѕ≥сл€ простого алгебрањчного додаванн€ одержана сума беретьс€ за модулем ?? ????Ш . ÷е означаЇ що в тих випадках коли†?? або ?Ш Ї в≥д'Їмним числом то знак "-" зам≥нюЇтьс€ на знак "+". г за ≥ндексами електронноњ структури дл€ розрахунк≥в ќЅ–¬ хлор- ≥ бромвм≥сних пох≥дних бензолу : lg ќЅ–¬ = - 6 33 + 17 04 Qmax - 16 20 ?Q + 12 24N max † 42 † ƒл€ сполук що синтезуютьс€ ≥ндекси електронноњ структури можуть бути використан≥ дл€ розрахунку DL50 при введенн≥ речовини у шлунок та CL50: lg DL50 мг/кг = 12 90 - 4 18?X - 0 47R - 15 03 ?Q - 0 53N max † 43 † lg CL50 мг/л = 11 30 - 7 21?X + 45 81 Qmax - 55 75 ?Q + 7 69N max † 44 † lg CL50 = 0 67 - 10 64 ?Q † 45 † ƒл€ визначенн€ ≥ндекс≥в електронноњ структури х≥м≥чних сполук проводитьс€ квантово-х≥м≥чний розрахунок молекул з застосуванн€м комп'ютер≥в. Ќайб≥льш розповсюдженим Ї метод ћќ Ћ јќ метод молекул€рних орб≥талей побудованих у вигл€д≥ л≥нейноњ комб≥нац≥њ атомних орб≥т /Ѕ. ѕюльман ј. ѕюльман 1965; ≈. —трейтв≥зер 1965/. ƒл€ розрахунку пох≥дних бензолу використовуЇтьс€ метод ћќ Ћ јќ у ? - електронному наближенн≥. «а допомогою стандартних програм на комп'ютер≥ проводитьс€ вирахуванн€ енергетичних р≥вн≥в та хвильових функц≥й молекул за €кими обчислюютьс€ енергетичн≥ енерг≥€ вищоњ заповненоњ молекул€рноњ орб≥ти - Xg; енерг≥€ нижчоњ в≥льноњ молекул€рноњ орб≥ти - Xакц.; енерг≥€ збудженн€ - ?X = Xакц. - Xg; енерг≥€ резонансу - R та електричн≥ зар€ди на атомах - q; сумарн≥ зар€ди на атомах - Q; пор€дки зв'€зк≥в - P; ≥ндекси в≥льноњ валентност≥ - N ≥ндекси електронноњ структури молекул. ¬ р€дах пох≥дних бензолу кр≥м того вираховують так≥ ≥ндекси: Qmax - максимальний зар€д на атом≥ вуглецю бензольного к≥льц€ не пов'€заного з зам≥щувачем; ?Q - р≥зниц€ сум зар€д≥в атом≥в вуглецю бензольного к≥льц€ бром- або хлорбензолу ≥ його пох≥дних; N max - максимальний ≥ндекс в≥льноњ валентност≥ атом≥в вуглецю бензольного к≥льц€. д розрахунки ќЅ–¬ за показником що в≥дображаЇ особливост≥ електронноњ ≥ просторовоњ будови речовини - молекул€рною рефракц≥Їю. ћетод рекомендуЇтьс€ застосовувати дл€ встановленн€ ќЅ–¬ орган≥чних речовин: ацикл≥чних з л≥н≥йною або ≥зомерною будовою на основ≥ параф≥нових олеф≥нових д≥Їнових вуглеводн≥в та цикл≥чних вуглеводн≥в - пох≥дних бензолу . –озрахункова формула: ќЅ–¬т = - 5 44 + b MRx де:† 46 † - ќЅ–¬т - термодинам≥чна величина ќЅ–¬ мол/м3 ; - b - коеф≥ц≥Їнт €кий залежить в≥д х≥м≥чноњ активност≥ речовини визначаЇтьс€ за таблицею додаток N 6 ; - MRx молекул€рна рефракц≥€ речовини визначаЇтьс€ за значенн€ми атомноњ рефракц≥њ додаток N 7 . ќстаточний розрахунок величини ќЅ–¬ проводитьс€ за формулою: ќЅ–¬ = ќЅ–¬т ћол/м3 Ј ћ.в. мг де† 47 † ћ.в. - молекул€рна вага речовини мг . 2.1.5 ѕри встановленн≥ ќЅ–¬ на основ≥ використанн€ параметр≥в токсикометр≥њ визначенн€ ор≥Їнтовних величин останн≥х може бути зд≥йснено розрахунковим методом. «окрема CL50 мг/м3 дл€ мишей: - дл€ надзвичайно кумул€тивних речовин - lg CL50 = lg √ƒ р.з. - 4 54 ± 0 24 ;† 48 † - дл€ сильно кумул€тивних речовин - lg CL50 = lg √ƒ р.з. - 3 84 ± 0 24 ;† 49 † - дл€ середньокумул€тивних речовин - lg CL50 = lg √ƒ р.з. - 3 14 ± 0 24 ;† 50 † - дл€ слабко кумул€тивних речовин - lg CL50 = lg √ƒ р.з. - 2 44 ± 0 24 ;† 51 † ƒл€ не летких або мало летких сполук можуть бути використан≥ розрахунки CL50 мг/м3 : CL50 = 6 7 DL50 Ј  ≥/о дл€ мишей де† 52 †  ≥/о - ≥нгал€ц≥йно-оральний коеф≥ц≥Їнт що визначаЇтьс€ за формулою: ††† 53 † CL50 = 11 4 DL50 Ј  ≥/о дл€ щур≥в де† 54 †  ≥/о - ≥нгал€ц≥йно-оральний коеф≥ц≥Їнт що визначаЇтьс€ за формулою: † † 55 † 2.2 ћетоди коригуванн€ величин ќЅ–¬ встановлених за розрахунковими формулами: 2.2.1  оригуванню в б≥к зменшенн€ п≥дл€гають величини ќЅ–¬ орган≥чних речовин з "л≥м≥туючою" рефлекторною д≥Їю встановлен≥ шл€хом розрахунк≥в за формулами [1 - 33 46 - 47]. 2.2.2 ћетод ірунтуЇтьс€ на результатах вивченн€ корел€ц≥йних зв'€зк≥в м≥ж величинами ќЅ–¬ вказаноњ групи орган≥чних речовин що перевищили √ƒ м.р. та в≥дпов≥дними величинами √ƒ м.р. встановлених у експериментальних досл≥дженн€х. 2.2.3  оригуванн€ величини ќЅ–¬ встановленоњ розрахунковим шл€хом рекомендуЇтьс€ зд≥йснювати за формулою: ќЅ–¬ = 0 0015 + 0 075 ќЅ–¬р. де† 56 † ќЅ–¬ - в≥дкоригована величина нормативу; ќЅ–¬р. - величина нормативу розрахована за формулами 1 - 33 46 - 47 . 2.2.4  оригуванню в б≥к зб≥льшенн€ п≥дл€гають ќЅ–¬ орган≥чних речовин з "л≥м≥туючою" резорбтивною або резорбтивно-рефлекторною д≥Їю €к≥ встановлен≥ шл€хом розрахунк≥в за формулами [1 - 33 46 - 47] та мають в≥дносно мал≥ цифров≥ значенн€ 0 001 мг/м3 ≥ менше . 2.2.5 ћетод ірунтуЇтьс€ на результатах вивченн€ корел€ц≥йних зв'€зк≥в м≥ж величинами ќЅ–¬ вказаноњ групи орган≥чних речовин умовно прийн€тих на р≥вн≥ √ƒ с.д. њх та в≥дпов≥дними величинами √ƒ м.р. встановлених у експериментах. 2.2.6  оригуванн€ величини ќЅ–¬ встановленоњ розрахунковим шл€хом рекомендуЇтьс€ зд≥йснювати за формулою: ќЅ–¬ = 0 01 + 0 99 ќЅ–¬р. де† 57 † ќЅ–¬ - в≥дкоригована величина нормативу; ќЅ–¬р. - величина нормативу розрахована за формулами 1 - 33 46 - 47 . 3. ¬—“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя ќЅ–¬ –≈„ќ¬»Ќ я ≤ я¬Ћяё“№ —ќЅќё —”ћ≤Ў≤ ’≤ћ≤„Ќ»’ –≈„ќ¬»Ќ ѕќ—“≤…Ќќ√ќ — Ћјƒ” ўќ ¬» »ƒјё“№—я ¬ ј“ћќ—‘≈–” ” ¬»√Ћяƒ≤ “¬≈–ƒ»’ јЅќ –≤ƒ »’ ј≈–ќ«ќЋ≤¬ 3.1 ѕри на€вност≥ даних щодо токсикометричних параметр≥в ф≥зико-х≥м≥чних властивостей та г≥г≥Їн≥чного нормативу речовини що €вл€Ї собою сум≥ш х≥м≥чних речовин пост≥йного складу в пов≥тр≥ робочоњ зони визначенн€ њњ ќЅ–¬ в атмосферному пов≥тр≥ зд≥йснюЇтьс€ з додержанн€м вимог викладених у розд≥л≥ 2 цих вказ≥вок. 3.2 ѕри в≥дсутност≥ характеристик вказаних у п. 3.1 визначаЇтьс€ на€вн≥сть значень ≥ндив≥дуальних г≥г≥Їн≥чних норматив≥в кожного ≥нгред≥Їнту що входить до складу сум≥ш≥ в ≥нших об'Їктах навколишнього середовища та зд≥йснюЇтьс€ анал≥з даних щодо њх б≥олог≥чноњ д≥њ за схемою зг≥дно з пп. 7 - 9 додатка N 2 . 3.2.1 ¬ експериментальних досл≥дженн€х встановлюютьс€ параметри гостроњ токсичност≥ та ≥нш≥ показники щодо характеру б≥олог≥чноњ д≥њ за схемою зг≥дно з пп. 7 - 9 додатка N 2 . 3.2.2 ѕроводитьс€ пор≥вн€льний анал≥з токсиколог≥чних властивостей сум≥шевоњ речовини що €вл€Ї собою сум≥ш х≥м≥чних речовин в ц≥лому та окремих њњ ≥нгред≥Їнт≥в. ¬ раз≥ сп≥впаданн€ характеру б≥олог≥чноњ д≥њ зазначеноњ речовини та њњ складового ≥нгред≥Їнту €кий визначаЇ њњ основу при на€вност≥ г≥г≥Їн≥чного нормативу останнього в атмосферному пов≥тр≥ ќЅ–¬ такоњ речовини приймаЇтьс€ на р≥вн≥ цього нормативу. 3.3 ” випадках коли за характером б≥олог≥чноњ д≥њ та токсикометричними параметрами речовина що €вл€Ї собою сум≥ш х≥м≥чних речовин пост≥йного складу в ц≥лому в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д њњ складових дл€ €ких встановлен≥ величини г≥г≥Їн≥чних норматив≥в обірунтуванн€ ќЅ–¬ проводитьс€ з урахуванн€м коеф≥ц≥Їнт≥в њх комб≥нованоњ д≥њ та њх питомого вм≥сту в сум≥ш≥. 3.3.1 јнал≥зу п≥дл€гаЇ питомий вм≥ст кожного ≥нгред≥Їнту - p - у % та визначаЇтьс€ його частка у сум≥ш≥ Li по в≥дношенню до ≥ндив≥дуального г≥г≥Їн≥чного нормативу мг/м3 : †† 58 † —ума величини ?Li вказуЇ на приблизну величину ќЅ–¬ сум≥ш≥ коригуванн€ €коњ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою коеф≥ц≥Їнту комб≥нованоњ д≥њ сум≥ш≥. 3.3.2 ¬становленн€ коеф≥ц≥Їнту комб≥нованоњ д≥њ ≥нгред≥Їнт≥в складних сум≥шей  .к.д.с.с. зд≥йснюЇтьс€ за формулою: †† 59 †  .к.д.≥ - оф≥ц≥йно встановлен≥ коеф≥ц≥Їнти комб≥нованоњ д≥њ х≥м≥чних речовин у сум≥ш≥; n - число речовин у сум≥ш≥ значенн€  .к.д. €ких в≥дсутн≥ в оф≥ц≥йних списках. 3.3.3 ќц≥нка та коригуванн€ величини ќЅ–¬ речовини що €вл€Ї собою складну сум≥ш х≥м≥чних речовин пост≥йного складу проводитьс€ за сп≥вв≥дношенн€м сумарного показника ?Li з показником  .к.д.с.с. ††† ќстаточна величина ќЅ–¬ Ї прийн€тною €кщо њњ р≥вень не перевищуЇ  .к.д.с.с. 3.4. ¬еличини ќЅ–¬ речовин що €вл€ють собою сум≥ш≥ х≥м≥чних речовин пост≥йного складу ≥ €к≥ знаход€тьс€ в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць у вигл€д≥ твердих частинок не повинн≥ перевищувати √ƒ м.р. встановленоњ дл€ недиференц≥йованого за ф≥зико-х≥м≥чним складом пилу - 0 5 мг/м3. 3.5. ” випадках коли л≥м≥туючим показником шк≥дливост≥ речовини встановлена ольфакторна д≥€ розрахунок величини ќЅ–¬ проводитьс€ за формулою: †† 60 † ≈—16 - порогова концентрац≥€ що в≥дпов≥даЇ 16 % ви€вленн€ ольфакторноњ д≥њ;  з - коеф≥ц≥Їнт запасу визначаЇтьс€ за номограмою на стандартн≥й проб≥т-с≥тц≥ /додаток N 8/ за результатами вивченн€ порогу ольфакторноњ д≥њ [1]. 3.6. “оксиколог≥чн≥ властивост≥ речовин в тому числ≥ ольфакторна д≥€ вивчаютьс€ за даними л≥тератури та власних експериментальних досл≥джень за д≥ючими методиками зг≥дно з пп. 7 - 9 додатка N 2 . 4. ¬—“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя ќЅ–¬ Ћ≤ ј–—№ »’ «ј—ќЅ≤¬ Ћ« ¬ ј“ћќ—‘≈–Ќќћ” ѕќ¬≤“–≤ 4.1. ƒо л≥карських засоб≥в Ћ« сл≥д в≥дносити речовини або њх сум≥ш≥ пост≥йного складу €к≥ використовуютьс€ дл€ л≥куванн€ проф≥лактики ≥ д≥агностики захворювань та дозволен≥ ћ≥н≥стерством охорони здоров'€ ”крањни до застосуванн€ у встановленому пор€дку; до Ћ« в≥днос€тьс€ також препарати дл€ запоб≥ганн€ ваг≥тност≥. 4.2. Ќа п≥дприЇмствах що виробл€ють л≥карськ≥ засоби в основному б≥олог≥чно високоактивн≥ речовини або њх переробл€ють на вс≥ складов≥ речовини сировина пром≥жн≥ продукти поб≥чн≥ продукти допом≥жн≥ речовини к≥нцев≥ продукти ≥ ≥н. повинн≥ розробл€тись г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи допустимого вм≥сту та методи анал≥тичного њх визначенн€ в атмосферному пов≥тр≥. 4.3. ѕри вивченн≥ та обірунтуванн≥ г≥г≥Їн≥чних норматив≥в Ћ« в тому числ≥ ќЅ–¬ в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць необх≥дно враховувати: - високу тропн≥сть або селективн≥сть до регулюючих центр≥в та певних груп рецептор≥в орган≥зму тобто виб≥рков≥сть фармаколог≥чноњ д≥њ; - широкий д≥апазон фармаколог≥чних ефект≥в ≥ величини терапевтичних доз: в≥д сотих долей мг естрогени ≥ дек≥лькох мг сердечн≥ гл≥козиди нейромед≥атори де€к≥ антиг≥пертензивн≥ Ћ« ≥ ≥н. до дес€тк≥в г осмотичн≥ д≥уретики коректори кислотно-луговоњ р≥вноваги ≥ ≥н. ; - можлив≥сть розвитку в≥ддалених ефект≥в в тому числ≥ вплив на синтез ƒЌ  ≥ –Ќ  цитостатики ; можлив≥сть пр€моњ д≥њ на генеративну функц≥ю гормони ; здатн≥сть викликати псих≥чну та ф≥зичну залежн≥сть наркотики ; - велику р≥зницю в обс€гах виробництва в≥д дек≥лькох кг до дес€тк≥в тон на р≥к у к≥лькост≥ зайн€тих роб≥тник≥в в≥д 2 - 3 до 30 ≥ б≥льше ос≥б в обс€з≥ викид≥в в атмосферу в≥д одного кг до дек≥лькох дес€тк≥в тон на р≥к та скид≥в ст≥чних вод у водойми; - на€вн≥сть вих≥дноњ ≥нформац≥њ про фармаколог≥чн≥ та токсиколог≥чн≥ властивост≥ досл≥джуваного Ћ« матер≥ал≥в кл≥н≥чних випробувань та або ретроспективних кл≥н≥ко-еп≥дем≥олог≥чних даних; - переважний агрегатний стан у пов≥тр≥ робочоњ зони ≥ атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць у вигл€д≥ др≥бнодисперсних аерозол≥в бо Ћ« у б≥льшост≥ випадк≥в Ї кристал≥чними порошками; - здатн≥сть багатьох Ћ« активно зм≥нювати органолептичн≥ властивост≥ пов≥тр€ ≥ води запах смак забарвленн€ прозор≥сть п≥ноутворенн€ ; - високу стаб≥льн≥сть Ћ« €ка часто оц≥нюЇтьс€ у фармаколог≥њ €к спри€тлива властив≥сть що забезпечуЇ пролонговану терапевтичну д≥ю але €ка в той же час з г≥г≥Їн≥чних позиц≥й Ї додатковим показником небезпечност≥; - Ћ« часто €вл€ють собою комплекс з дек≥лькох ≥нгред≥Їнт≥в що вимагаЇ особливих методичних п≥дход≥в при оц≥нц≥ њх небезпечност≥ ≥ нормуванн≥ [39]. ¬≥домост≥ про Ћ« м≥ст€тьс€ у ƒержавному реЇстр≥ XI ƒержавн≥й фармакопењ. ƒержавна фармакопе€ регламентуЇ р≥вн≥ найвищих допустимих разових ≥ добових доз дл€ отруйних список ј та сильнод≥ючих список Ѕ Ћ«. 4.4. ƒл€ обірунтуванн€ ќЅ–¬ в обов'€зковому пор€дку необх≥дн≥ в≥домост≥ про величини LD50 Limac кумул€тивноњ д≥њ характер д≥њ речовини на шк≥ру та слизов≥ оболонки очей сенсиб≥л≥зуючу д≥ю значенн€ терапевтичних доз. 4.5. ” випадках проведенн€ власних токсиколог≥чних досл≥джень дл€ одержанн€ вказаних у п. 4.4 параметр≥в виб≥р адекватних метод≥в ≥ тест≥в повинен опиратис€ на таку ≥нформац≥ю: - механ≥зм д≥њ ≥ специф≥чн≥ ефекти - дл€ вибору тест≥в; - протипоказанн€ та поб≥чн≥ ефекти - дл€ ви€вленн€ характеру токсичноњ д≥њ; - належн≥сть до структурного х≥м≥чного р€ду - дл€ використанн€ ≥нформац≥њ про близьк≥ за будовою речовини; - шл€хи та способи введенн€ - дл€ визначенн€ небезпечност≥ додаткових шл€х≥в надходженн€ ≥з навколишнього середовища наприклад шк≥р€но-резорбтивного; - кратн≥сть ≥ тривал≥сть кл≥н≥чного застосуванн€ - дл€ попередньоњ оц≥нки кумул€тивних властивостей; - розповсюджен≥сть ≥ частота застосуванн€ населенн€м - дл€ визначенн€ схеми експерименту наприклад строк≥в проведенн€ матер≥альних навантажень. 4.6. ¬икористанн€ передбачених у даному розд≥л≥ розрахункових метод≥в встановленн€ ќЅ–¬ в атмосферному пов≥тр≥ Ћ« рекомендуЇтьс€ у випадках: - належност≥ Ћ« до фармаколог≥чноњ групи представники €коњ мають затверджен≥ √ƒ  в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць; - р≥чного виробництва Ћ« що не перевищуЇ 5 тонн/р≥к та обс€г≥в викид≥в його в атмосферу не б≥льше 100 кг/р≥к; - на€вн≥сть г≥г≥Їн≥чного нормативу допустимого вм≥сту Ћ« у пов≥тр≥ робочоњ зони встановленого за величиною порогу хрон≥чноњ ≥нгал€ц≥йноњ д≥њ; - коли Ћ« €вл€Ї собою сум≥ш пост≥йного складу з компонент≥в дл€ €ких встановлен≥ √ƒ  в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць при ≥зольован≥й д≥њ. 4.7. –озрахунки конкретних значень ќЅ–¬ Ћ« рекомендуЇтьс€ зд≥йснювати за дек≥лькома формулами див. п. 4.8 формули 62 - 76 з наступним визначенн€м виваженоњ середньогеометричноњ величини за ф. 61 €ка враховуЇ точн≥сть ≥ над≥йн≥сть р≥зних розрахункових формул: † † 61 † Yi - величина ќЅ–¬ у логарифм≥чних одиниц€х одержана за першим р≥вн€нн€м Wi - ваговий коеф≥ц≥Їнт. 4.8. ‘ормули що рекомендуютьс€ дл€ розрахунк≥в ќЅ–¬ Ћ«: а за значенн€ми м≥н≥мальноњ ћƒ“ƒ та найвищоњ Ќƒ“ƒ добових терапевтичних доз: lg ќЅ–¬ = 0 52 Ј ћƒ“ƒ г - 1 46 W=0 73 † 62 † lg ќЅ–¬ = 0 68 Ј lg Ќƒ“ƒ г - 1 72 W = 0 8 † 63 † †† 64а † †† 64б † 20 - добовий об'Їм легеневоњ вентил€ц≥њ м3 ;  1 - коеф≥ц≥Їнт що в≥дображаЇ ступ≥нь затримки аерозолю в орган≥зм≥ в дол€х одиниц≥ при в≥дсутност≥ даних  1 = 1 0 ;  4 - коеф≥ц≥Їнт переходу в≥д ћƒ“ƒ до допустимого р≥вн€ д≥њ що рекомендуЇтьс€ на р≥вн≥ 800;  5 - коеф≥ц≥Їнт переходу в≥д Ќƒ“ƒ до допустимого р≥вн€ д≥њ що рекомендуЇтьс€ на р≥вн≥ 2500. ѕриведен≥ вище формули 64а 64б доц≥льно використовувати дл€ прогнозуванн€ норматив≥в Ћ« що мають нормован≥ в атмосферному пов≥тр≥ аналоги попередньо розраховуЇтьс€  4 ≥  5 дл€ ран≥ше нормованих Ћ« а пот≥м одержана величина використовуЇтьс€ дл€ встановленн€ ќЅ–¬ ≥нших представник≥в ц≥Їњ фармацевтичноњ групи . б «а величинами √ƒ р.з.: lg ќЅ–¬ = 0 67 lg √ƒ р.з. - 1 7 W = 1 0 † 65 † †† 66 † з врахуванн€м класу небезпечност≥: 1-й клас небезпечност≥: lg ќЅ–¬ = - 0 641 + 1 35 lg √ƒ р.з. W = 1 0 † 67 † 2-й клас небезпечност≥: lg ќЅ–¬ = - 1 99 + lg √ƒ р.з. W = 1 0 † 68 † 3-й клас небезпечност≥: - при √ƒ р.з. > 2 0 † ќЅ–¬ = - 0 00599 + 0 0115 √ƒ р.з. мг/м3 † † † † † † † † † † † † † † † † † † † † † W = 1 0 † 69 † - при √ƒ  < 2 0 † † † †ќЅ–¬ = 0 0218 + 0 00772 √ƒ р.з. мг/м3 † † † † † † † † † † † † † † † † † † † † † W = 1 0 † 70 † 4-й клас небезпечност≥: †† 71 † в за значенн€ми параметр≥в токсикометр≥њ: lg ќЅ–¬ = 0 64 lg Limac - 2 67 W=0 46 † 72 † lg ќЅ–¬ = 0 48 lg Limac + 0 61 lg  кум. - 3 0 W = 0 5 † 73 † lg ќЅ–¬ = 0 42 lg ћƒ“ƒ + 0 16 lg LD50 в/бр - 2 01 W = 0 8 † 74 † г у випадках обірунтуванн€ ќЅ–¬ нап≥впродукт≥в синтезу л≥карських препарат≥в пор€д з формулами 65 - 69 можуть використовуватись так≥: lg ќЅ–¬ = 0 53 lg LD50 в/ш + 0 56 lg  кум. - 3 8 W = 0 35 † 75 † lg ќЅ–¬ = 0 23 lg LD50 в/ш + 0 33 lg Limac + 0 55 lg  кум. 3 56 W = 0 5 † 76 † 5. ѕ≈–≈¬≤– ј Ќјƒ≤…Ќќ—“≤ ¬≈Ћ»„»Ќ ќЅ–¬ “ј ѕ–»…Ќя““я ќ—“ј“ќ„Ќ»’ ѓ’ ¬≈Ћ»„»Ќ 5.1 Ќад≥йн≥сть величин ќЅ–¬ забруднюючих речовин встановлених за методами викладеними у розд≥лах 2 - 4 на основ≥ √ƒ р.з. вважаЇтьс€ прийн€тною при додержанн≥ меж м≥жсередовищного град≥Їнту [40 42 43 51 60 63]. ¬иход€чи з нормованого сп≥вв≥дношенн€ √ƒ р.з. / √ƒ с.д. = 20... 100 [65] розрахована величина ќЅ–¬ повинна забезпечувати зг≥дно з ќЌƒ-86 [66] додержанн€ меж встановлених сп≥вв≥дношенн€м: † † 77 † 5.2. ” випадах коли розрахункова величина ќЅ–¬ знаходитьс€ за крайн≥ми межами вказаного сп≥вв≥дношенн€ п. 5.1 формула 77 остаточна величина ќЅ–¬ приймаЇтьс€ на р≥вн≥ що забезпечуЇ в≥дпов≥дну крайню величину даного сп≥вв≥дношенн€ 10 або 100 . † ƒодаток N 1† ѕерел≥к умовних позначень параметр≥в токсикометр≥њ ≥ ≥нших показник≥в €к≥ використовуютьс€ у розрахункових формулах та текстов≥й частин≥ методичних вказ≥вок CL50 концентрац≥€ смертельна середн€ - concentratio letalis media - концентрац≥€ речовини мг/м3 що викликаЇ загибель 50 % мишей або щур≥в при в≥дпов≥дно 2-х ≥ 4-х годинному ≥нгал€ц≥йному надходженн≥ та наступному спостереженн≥ прот€гом 2-х тижн≥в. DL50 доза смертельна середн€ - dosis letalis media - к≥льк≥сть речовини мг/кг що викликаЇ загибель 50 % стандартноњ 6 - 8 гол≥в групи п≥ддосл≥дних тварин мишей або щур≥в при одноразовому введенн≥ њњ у шлунок та при певн≥й тривалост≥ наступного спостереженн€ €к правило 2 тижн≥ . Limac limen acuta - пор≥г гостроњ д≥њ - найменша концентрац≥€ мг/м3 або доза речовини мг/кг д≥€ €коњ в орган≥зм≥ при конкретних умовах надходженн€ речовини ≥ стандартн≥й статистичн≥й груп≥ тварин спричин€Ї зм≥ни б≥олог≥чних показник≥в на р≥вн≥ ц≥л≥сного орган≥зму €к≥ виход€ть за меж≥ компенсаторних ф≥з≥олог≥чних реакц≥й або приховану тимчасово компенсовану патолог≥ю. Limac inh limen acuta inhalationis - пор≥г однократноњ гостроњ д≥њ при ≥нгал€ц≥йному надходженн≥ речовини. Limac os limen acuta per os - пор≥г однократноњ гостроњ д≥њ при пероральному надходженн≥ речовини. Limch inh limen chronicus inhalationis - пор≥г хрон≥чноњ загальнотоксичноњ д≥њ при ≥нгал€ц≥йному д≥€нн≥ прот€гом 4-х м≥с€ц≥в по 4 години 5 раз≥в на тиждень. Limch sp limen chronicus spesifical - те ж за специф≥чною алергенною мутагенною ембр≥о- гонадотоксичною нейротропною ≥ ≥н. д≥Їю. √ƒ р.з. - гранично допустима концентрац≥€ речовини у пов≥тр≥ робочоњ зони. √ƒ м.р. - гранично-допустима концентрац≥€ речовини в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць максимальна разова мг/м3 . ѕƒ с.д. - гранично-допустима концентрац≥€ речовини в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць середньодобова разова мг/м3 . ѕ орг.лепт. - порогова концентрац≥€ мг/л встановлена з врахуванн€м впливу речовини на органолептичн≥ властивост≥ води: запах присмак цв≥тн≥сть ≥ т. д. ћЌƒ - максимальна нед≥юча доза речовини мг/кг при хрон≥чному њњ введенн≥ у шлунок прот€гом 6 - 8 м≥с€ц≥в. ћЌ  - максимальна нед≥юча концентрац≥€ мг/м3 речовини найб≥льш чутливими волонтерами. «астосовуЇтьс€ при нормуванн≥ речовин в атмосферному пов≥тр≥.  ћ≤ќ - коеф≥ц≥Їнт можливост≥ ≥нгал€ц≥йного отруЇнн€.  ≥/о - ≥нгал€ц≥йно-оральний коеф≥ц≥Їнт.  кум. - коеф≥ц≥Їнт кумул€ц≥њ. MR - молекул€рна рефракц≥€ речовини. ћƒ“ƒ - максимальна добова терапевтична доза. Ќƒ“ƒ - найменша добова терапевтична доза. ÷Ќ— - центральна нервова система. ќЅ–¬р - величина ќЅ–¬ розрахована за формулами 1 - 33 46 - 47 . ќЅ–¬т - термодинам≥чна величина ќЅ–¬ мол/м3 . Li - частка конкретноњ х≥м≥чноњ речовини у сум≥ш≥ речовин по в≥дношенню до його ≥ндив≥дуального г≥г≥Їн≥чного нормативу. – - питомий вм≥ст х≥м≥чноњ речовини у % в сум≥ш≥ речовин.  .к.д. - коеф≥ц≥Їнт комб≥нованоњ д≥њ речовин.  .к.д.с.с. - коеф≥ц≥Їнт комб≥нованоњ д≥њ складноњ сум≥ш≥ х≥м≥чних речовин. n - число речовин у складн≥й сум≥ш≥ коеф≥ц≥Їнт комб≥нованоњ д≥њ €ких в≥дсутн≥й в оф≥ц≥йних списках. Ћ« - л≥карськ≥й зас≥б. Yi - величина ќЅ–¬ у логарифм≥чних одиниц€х окремоњ речовини - л≥карського засобу Ћ« . Wi - ваговий коеф≥ц≥Їнт рекомендований при розрахунках ќЅ–¬ Ћ«. † ƒодаток N 2† ¬≥домост≥ необх≥дн≥ дл€ встановленн€ ќЅ–¬ х≥м≥чних речовин в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць 1. Ќайменуванн€ речовин за ∆еневською класиф≥кац≥Їю та њњ синон≥ми. ƒл€ речовини що €вл€Ї собою складну сум≥ш х≥м≥чних ≥нгред≥Їнт≥в - х≥м≥чний склад та питома вага у % кожного складового ≥нгред≥Їнта назва речовин за ∆еневською класиф≥кац≥Їю . 2. ’≥м≥чний клас. 3. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥: емп≥рична формула структурна формула; молекул€рна маса; кол≥р; “кип. ∞C при 760 мм рт. ст.; пружн≥сть пари мм рт. ст. щ≥льн≥сть летк≥сть мг/м3 20 ∞C насичена концентрац≥€ при 20 ∞C переважний агрегатний стан у пов≥тр≥ розчинн≥сть мас. % при 20 ∞C у вод≥ л≥п≥дах коеф≥ц≥Їнт масло/вода. ѕрим≥тка: дл€ речовин що Ї складними сум≥шами х≥м≥чних ≥нгред≥Їнт≥в - х≥м≥чний клас 2 та ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ вказуютьс€ за основними складовими ≥нгред≥Їнтами питома вага €ких у сум≥ш≥ найб≥льша. 4. ƒжерела забрудненн€ атмосферного пов≥тр€. 5. √алузь промисловост≥ та виробництва у €к≥й передбачаЇтьс€ використовувати речовину. 6. ѕерспектива розвитку виробництва та споживанн€ з пом≥ткою можливоњ к≥лькост≥ речовини у викидах ≥ чисельноњ к≥лькост≥ населенн€ €ке може зазнати њх д≥њ. 7. Ќа€вн≥сть виражен≥сть запаху р≥зкий виражений слабкий його характеристика по аналог≥њ з ≥ншими в≥домими запахами. ѕор≥г запаху за даними л≥тератури. 8. ѕодразнююч≥ властивост≥ слизов≥ оболонки очей носоглотки шк≥ри . ѕороги подразнюючоњ д≥њ - людини лабораторноњ тварини. 9. “оксиколог≥чна характеристика речовини за даними л≥тератури у тому числ≥: - загальнотоксична д≥€ д≥€ на ÷Ќ— кров дихальну функц≥ю печ≥нку та ≥н. ; - специф≥чна д≥€ алергенна ембр≥отоксична гонадотоксична мутагенна канцерогенна та ≥н. . - токсикометричн≥ параметри речовини у тому числ≥: а при ≥нгал€ц≥йному надходженн≥ середньосмертельна концентрац≥€ пор≥г гостроњ токсичноњ д≥њ зона гостроњ та хрон≥чноњ д≥њ  ћ≤ќ коеф≥ц≥Їнт можливост≥ ≥нгал€ц≥йного отруЇнн€ коеф≥ц≥Їнт кумул€ц≥њ клас небезпечност≥ √ƒ  у пов≥тр≥ робочоњ зони та л≥м≥туюч≥ показники при обірунтуванн≥ √ƒ  ; б при надходженн≥ у шлунок середньосмертельна доза пор≥г хрон≥чноњ д≥њ √ƒ  у вод≥ водойм водогосподарського використанн€ л≥м≥туючий показник шк≥дливост≥ органолептичний загальносан≥тарний сан≥тарно-токсиколог≥чний . 10. –езультати власних досл≥джень з встановленн€ необх≥дних параметр≥в токсикометр≥њ. 11. ќбірунтуванн€ вибору розрахункових формул з встановленн€ ќЅ–¬ в атмосферному пов≥тр≥ на основ≥ вивченн€ б≥олог≥чноњ д≥њ речовини розрахунки анал≥з результат≥в. 12. јргументац≥€ величини ќЅ–¬ в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць €ка пропонуЇтьс€ на основ≥ анал≥зу вс≥Їњ одержаноњ п≥д час проведеного вивченн€ ≥нформац≥њ а також з врахуванн€м величин ≥снуючих норматив≥в встановлених дл€ речовин-аналог≥в. 13. Ќа€вн≥сть х≥м≥чного методу визначенн€ вм≥сту речовини в атмосферному пов≥тр≥ з зазначенн€м принципу специф≥чност≥ та чутливост≥ вказуЇтьс€ джерело л≥тератури . 14. ѕерспектива розробки х≥м≥чного методу визначенн€ речовини в атмосферному пов≥тр≥ виконавець строки . † ƒодаток N 3† ¬≥домост≥ необх≥дн≥ дл€ перегл€ду ран≥ше встановленоњ величини ќЅ–¬ 1. Ќазва речовини за ∆еневською класиф≥кац≥Їю та њњ синон≥ми. ƒл€ речовини що Ї складною сум≥шшю х≥м≥чних речовин - х≥м≥чний склад та питомий вм≥ст у % кожного складового ≥нгред≥Їнту назва речовини - за ∆еневською класиф≥кац≥Їю . 2. Ќа€вн≥сть обірунтовуючих матер≥ал≥в за €кими встановлювалась величина ќЅ–¬ назва науковоњ установи п≥дрозд≥лу де були виконан≥ роботи з обірунтуванн€ ќЅ–¬ пр≥звище та ≥н≥ц≥али наукового кер≥вника вчений ступ≥нь званн€. 3. ќбірунтуванн€ необх≥дност≥ перегл€ду ран≥ше встановленоњ величини ќЅ–¬ нов≥ науков≥ дан≥ щодо б≥олог≥чноњ д≥њ речовини або њњ складових ≥нгред≥Їнт≥в скарги населенн€ зак≥нченн€ терм≥ну д≥њ ќЅ–¬ ≥ ≥н. . 4.  ороткий анал≥з ран≥ше виконаних обірунтовуючих матер≥ал≥в та визначенн€ недол≥к≥в попереднього обірунтуванн€ величини ќЅ–¬. 5. –езультати додатково проведених досл≥джень в≥дпов≥дно до вимог даних методичних вказ≥вок та њх анал≥з. 6. ќбірунтуванн€ та пропозиц≥њ щодо новоњ величини ќЅ–¬ на основ≥ анал≥зу вс≥Їњ одержаноњ ≥нформац≥њ. 7. Ќа€вн≥сть х≥м≥чного методу визначенн€ вм≥сту речовини в атмосферному пов≥тр≥ з зазначенн€м принципу специф≥чност≥ та чутливост≥ вказати джерело л≥тератури . ѕерспектива розробки х≥м≥чного методу визначенн€ речовини в атмосферному пов≥тр≥ населених м≥сць виконавець строки . † ƒодаток N 4† «наченн€ ?-≥нкремент≥в €дерного квадрупольного резонансу €дер 35Cl та 79Br у пох≥дних бензолу “ип зам≥щувача† 35Cl ћ√÷† 79Br ћ√÷† пара-† мета-† орто-† пара-† мета-† орто-† Cl† 0 46† 0 59† 1 21† -† -† -† Br† -† -† -† 2 17† 5 00† 11 68† F† 0 63† 0 45† 1 54† 2 98† 3 85† 13 61† NH2† -0 13† -0 09† -0 48† -2 73† -2 20† -4 91† NHCH3† 0 44† -0 01† 0 20† -† -† -† N CH3 2† -0 44† -0 12† 0 45† -† -† -† NO2† 0 65† 1 03† 2 65† 6 60† 9 73† 26 30† CH3† -0 01† 0 03† -0 29† -0 42† -1 35† -3 45† OH† 0 40† 0 20† 0 72† 1 60† 2 11† 8 00† OCH3† 0 17† 0 20† 0 65† 1 06† 3 10† 7 30† COH† 0 48† -0 06† 0 53† -† -† -† C2H5† -0 19† -0 21† -0 49† -† -† -† † ƒодаток N 5† ?-  онстанти √аммета пох≥дних бензолу “ип зам≥щувача† ѕоложенн€ зам≥щувач≥в† пара-† мета-† орто-† H† 0† 0† 0† Br† 0 232† 0 391† 1 348† Cl† 0 227† 0 373† 1 26† NH2† -0 66† -0 16† -0 33† NO2† 0 778† 0 71† 2 03† CH3† -0 170† -0 069† 0 292† OCH3† -0 268† 0 115† 0 109† COOH† 0 45† 0 37† 1 76† OH† -0 37† 0 121† 0 89† I† 0 18† 0 352† -† F† 0 062† 0 337† -† COH† 0 22† 0 36† -† NHCH3† -0 84† -0 30† -† N CH3 2† -0 83† -0 05† -† N+H2CH3† -† 0 96† -† N+ CH3 3† 0 82† 0 88† -† NHCOCH3† 0† 0 21† 0 32† NHNH1† -0 55† -0 02† 0 42† NHOH† -0 34† -0 04† -† C2H5† -0 151† -0 07† -† OC2H5† -0 250† 0 15† 0 88† C6H5† -0 01† 0 06† 0 743† CN† 0 628† 0 678† 0 64† COCl† 0 66† -† 1 84† SO2Cl† 1 11† 1 20† 2 21† SO3Na† 0 30† 0 15† 1 25† SO3H† -† 0 55† 1 17† SH† 0 15† 0 25† -† † ƒодаток N 6† ¬еличини коеф≥ц≥Їнт≥в "b" орган≥чних речовин ацикл≥чних з л≥н≥йною або ≥зомерною дуговою будовою на основ≥ параф≥нових олеф≥нових д≥Їнових вуглеводн≥в та цикл≥чних /ароматичних вуглеводн≥в/ пох≥дних бензолу дл€ розрахунку ќЅ–¬ † †† † ƒодаток N 7† ¬еличини атомних рефракц≥й окремих атом≥в та х≥м≥чних груп дл€ розрахунку величини молекул€рноњ рефракц≥њ орган≥чних речовин јтоми та х≥м≥чн≥ групи† ¬еличина атомноњ рефракц≥њ† јтоми та х≥м≥чн≥ групи† ¬еличина атомноњ рефракц≥њ† ¬одень H † 1 100† —≥рка S † 7 69† ¬углець C † 2 418† —ульфг≥дрильна група R-SH † 7 69† ћетиленова група CH2 † 4 618† ѕервинна ам≥ногрупа† 2 322† √≥дроксильна група OH † 1 525† ¬торинна ам≥ногрупа† 2 502†  арбон≥льна група -C=O † 2 211† “ретинна ам≥ногрупа† 2 840† ≈ф≥рна група -C=O † 1 643† Ќ≥трильна ам≥ногрупа N=C † 3 188† ‘тор F † 0 997† ≤м≥дна ам≥ногрупа -N= † 3 766† ’лор Cl † 5 967† ѕодв≥йний зв'€зок† 1 733† ’лорам≥д -C -Cl =O † 6 336† ѕотр≥йний зв'€зок† 2 398† Ѕром Br † 8 865† “рьохчленний цикл† 0 71† …од I † 13 900† „отирьохчленний цикл† 0 48† ѕриклади розрахунку значенн€ молекул€рноњ рефракц≥њ MRx ††† ƒодаток N 8† †††  онцентрац≥€ мг/м3 –ис. 1 —тандартизована логарифм≥чно-в≥рог≥дн≥сна проб≥т-с≥тка † ƒодаток N 9† Ќормативн≥ посиланн€ 1. «акон ”крањни "ѕро забезпеченн€ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч€ населенн€ ”крањни" 2. «акон ”крањни "ѕро охорону атмосферного пов≥тр€". 3. ¬ременные методические указани€ по обоснованию предельно допустимых концентраций ѕƒ  загр€зн€ющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест. - N 4681-88. - ћ. 1989. 4. √ќ—“ 12.1.007-76. —истема стандартов безопасности труда. ¬редные вещества.  лассификаци€ и общие требовани€ безопасности. »зменение N 1 √ќ—“ 12.1.007-76. »нформационный указатель стандартов. - N 2 1981. 5. √игиенические критерии дл€ обосновани€ необходимости разработки ѕƒ  и ќЅ”¬ ќƒ” вредных веществ в воздухе рабочей зоны атмосферном воздухе населенных мест воде водных объектов: √Ќ 1.1.701-98. - ћ. 1998. - 14 с. 6. ћетодические указани€ по установлению ориентировочных безопасных уровней воздействи€ ќЅ”¬ загр€зн€ющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест: ћ” 2630-82. - ћ. 1982. 7. ћетодические рекомендации по экспериментальному обоснованию гигиенических регламентов химических канцерогенных веществ: ћ– 3854-85. - ћ. 1985. - 47 с. 8. ћетодические основы биотестировани€ и определени€ генетической опасности отходов поступающих в окружающую среду: ћ” –ƒ-64-085-89: ћинмедпром. 1989. - 46 с. 9. ќценка воздействи€ вредных химических соединений на кожные покровы и обоснование предельно допустимых уровней загр€знени€ кожи: ћ” 2102-79. - ћ. 1980. - 23 с. 10. ѕостановка экспериментальных исследований по изучению характера комбинированного действи€ химических веществ с целью разработки профилактических меропри€тий: ћ” 4050-85. - ћ. 1987. - 47 с. 11. “ребовани€ к постановке исследований по обоснованию предельно допустимых концентраций промышленных химических аллергенов в воздухе рабочей зоны и атмосферы: ћ” 1.1.578-96. - ћ. 1997. - 23 с. 12. Ѕиологический контроль производственного воздействи€ вредных веществ: ћ” 5205-90. - ћ. 1990. - 20 с. 13. ћетодические указани€ по проведению исследований по экспериментальной оценке действи€ вредных веществ на сердечно-сосудистую систему с целью гигиенического нормировани€: ћ” 1969-79. - ћ. 1979. - 16 с. 14. ћетодические рекомендации по использованию поведенческих реакций животных в токсикологических исследовани€х дл€ целей гигиенического нормировани€: ћ” 2166-80. -  иев 1980. - 47 с. 15. ћетоды экспериментального исследовани€ по установлению порогов действи€ промышленных €дов на генеративную функцию с целью гигиенического нормировани€: ћ” - ћ. 1978. - 11 с. 16. ћетодические рекомендации по экспериментальному изучению иммуно-токсических свойств химических факторов окружающей среды. ”тв. ѕробл.  омис. јћЌ ———– "Ќаучные основы гигиены окружающей среды" 06.10.89 г. - ћ. 1989. - 47 с. 17. √игиеническое нормирование лекарственных средств в воздухе рабочей зоны атмосферном воздухе населенных мест и воде водных объектов: ћетод. указани€ ћ” 1.1.726-98 / ћ« –оссии. - ћ. 1999. - c. 69. 18. ќбірунтуванн€ г≥г≥Їн≥чних норматив≥в шк≥дливих х≥м≥чних речовин у р≥зних середовищах на основ≥ системного п≥дходу. - ћ¬ 1.1.5-088-02. -  ињв. - 2002. - 40 с. 19. ћетодика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ содержащихс€ в выбросах предпри€тий: ќЌƒ-86. - Ћенинград √идрометеоиздат. - 1987. - с. 40. 20. ƒержавн≥ сан≥тарн≥ правила охорони атмосферного пов≥тр€ населених м≥сць в≥д забрудненн€ х≥м≥чними ≥ б≥олог≥чними речовинами - ƒ—ѕ-201-97. -  ињв - 1997. с. 57.