Про затвердження методик виконання вимірювань медико-біологічних показників

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Н А К А З 15.11.2002 № 417 м. Київ Про затвердження методик виконання вимірювань медико-біологічних показників На виконання вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11.02.1998 № 113/98-ВР та згідно з наказом МОЗ України від 06.02.2002 № 44 “Про затвердження Плану розробки Міністерством охорони здоров’я України нормативно-правової бази з питань охорони здоров’я на 2002 рік”. Н А К А З У Ю: 1. Затвердити методики виконання вимірювань медико-біологічних показників: 1.1. Методика виконання вимірювання тривалості кровотечі метод Дюка . МВВ 42.01-01-2002 додається . 1.2. Методика виконання вимірювання часу зсідання крові. МВВ 42.01-02-2002 додається . 1.3. Методика виконання вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті час рекальцифікації МВВ. 42.01-03-2002 додається . 1.4. Методика виконання вимірювання активованого часу рекальцифікації стабілізованої плазми крові людини каоліновий час . МВВ 42.01-04-2002 додається . 1.5. Методика виконання аутокоагуляційного тесту. МВВ 42.01-05-2002 додається . 1.6. Методика виконання вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті тромбіновий час. МВВ 42.01-06-2002 додається . 1.7. Методика виконання вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті тромбіновий час в присутності протамінсульфату. МВВ 42.01-07-2002 додається . 1.8. Методика виконання вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті активований частковий тромбопластиновий час МВВ 42.01-08-2002 додається . 1.9. Методика визначення толерантності плазми крові людини до гепарину. МВВ 42.01-09-2002 додається . 1.10. Методика виконання вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті визначення активності протромбінового комплексу протромбіновий або тромбопластиновий час . Визначення протромбінового індексу. МВВ 42.01-10-2002 додається . 1.11. Методика виконання вимірювання часу зсідання капілярної крові людини в тесті визначення активності протромбінового комплексу протромбіновий або тромбопластиновий час . МВВ 42.01-11-2002 додається . 1.12. Методика виконання вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті визначення активності протромбінового комплексу за Квіком. МВВ 42.01-12-2002 додається . 1.13. Методика виконання вимірювання концентрації фібриногену у плазмі крові людини ваговим методом. МВВ 42.01-13-2002 додається . 1.14. Методика визначення в плазмі крові людини розчинних фібрин-мономерних комплексів фосфатний тест . МВВ 42.01-14-2002 додається . 1.15. Методика визначення в плазмі крові людини розчинних фібрин-мономерних комплексів етаноловий тест . МВВ 42.01-15-2002 додається . 1.16. Методика визначення в плазмі крові людини розчинних фібрин-мономірних комплексів протамінсульфатний тест . МВВ 42.01-16-2002 додається . 1.17. Методика визначення в плазмі крові людини розчинних фібрин-мономерних комплексів ?-нафтоловий тест . МВВ 42.01-17-2002 додається . 1.18. Методика виконання вимірювання активності комплексу антитромбіну ІІІ– гепарину у плазмі крові людини. МВВ 42.01-18-2002 додається . 1.19. Методика виконання вимірювання фібринолітичної активності плазми крові людини методом вимірювання часу лізису еуглобулінових згустків. МВВ 42.01-19-2002 додається . 1.20. Методика виконання визначення рівню фактора VIII в плазмі крові людини. МВВ 42.01-20-2002 додається . 1.21. Методика виконання вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті рептилазний час. МВВ 42.01-21-2002 додається . 1.22. Методика виконання вимірювання активності плазміну плазми крові людини МВВ. 42.01-22-2002 додається . 1.23. Методика виконання вимірювання часу ретракції згустків МВВ. 42.01-23-2002 додається . 1.24. Методика виконання вимірювання активності антиплазміну плазми крові людини МВВ. 42.01-24-2002 додається . 2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим начальникам управлінь охорони здоров’я обласних Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій керівникам закладів та установ підпорядкованих МОЗ України взяти цей наказ до відома та виконання. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Картиша А.П. Міністр В.Ф. Москаленко Державний секретар Ю.В. Поляченко Заступник Державного секретаря А.П. Картиш Начальник Головного управляння стратегічного планування та нових медичних технологій Т.В. Педченко Начальник Головного управління організації медичної допомоги населенню М.П.Жданова Начальник управління справами М.П. Мотюк Начальник юридичного відділу М.Г.Бєлотєлов Реєстр розсилки: До справи – 2; МОЗ АР Крим УОЗ – 27. Ніколенко 293-13-24. Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ТРИВАЛОСТІ КРОВОТЕЧІ МЕТОД ДЮКА МВВ 42.01-01-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5 Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7 Осипчук К.Й. 8 Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Цей документ встановлює порядок вимірювання тривалості кровотечі при проколі шкіряного покриву. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ Методика забезпечує вимірювання часу тривалості кровотечі при проколі шкіри наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань c Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 120 – 300 ± 6 17 5 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.2 Скарифікатори–коп’я для проколу шкіряного покриву на пальці ТУ 6-1-2100-76Е 3.3 Спирт етиловий ректифікований ГОСТ 5962-67 3.4 Папір фільтрувальний ГОСТ 12026-76 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ Метод вимірювання часу тривалості кровотечі базується на визначенні часу згортання крові від моменту нанесення поранення шкіряного покриву до моменту припинення появи краплин крові. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60 % до 75 %. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ Одну хвилину розтирають мочку вуха протирають край вуха етиловим спиртом та роблять прокол на 3-5 мм п. 3.3 . 9 ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ Скарифікатором п. 3.2 роблять прокол на глибину 3-4 мм вмикають секундомір п. 3.1 . Через кожні 30 секунд краплину крові що витікає промокають папером фільтрувальним 3.4 . Чекають моменту коли протягом останніх 30 секунд не утворюється краплина крові. Критерієм закінчення вимірювання тривалості кровотечі є припинення утворення краплин крові протягом останніх 30 с. В нормі тривалість кровотечі становить 2-5 хв. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср хв двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання тривалості кровотечі при проколі шкіряного покриву проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п. 10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ТУ6-1-2100-76Е Скарифікатор–коп’є для проколу шкіряного покриву пальця 9 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” ДСПР 1-2-000. Технічні умови. 9 ГОСТ 5962-67 Спирт етиловий ректифікований 8 ГОСТ 12026-76 Папір фільтрувальний 9 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЗСІДАННЯ КРОВІ МВВ 42.01-02-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Цей документ встановлює порядок виконання вимірювання часу зсідання цільної нестабілізованої венозної крові при температурі 37 0С. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИМІРЮВАННЯ Методика забезпечує вимірювання часу зсідання цільної нестабілізованої венозної крові при 37 0С за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1. Діапазон вимірювань хв Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 2 – 15 ± 0 5 6 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.2 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.3 Пробірки скляні висотою 10 см з внутрішнім діаметром 1 см ГОСТ 29169-91 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ Визначають час зсідання нестабілізованої венозної крові при 37 0С. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким просвітом без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. 9 ПІДГОТОВКА ТА ХІД ВИМІРЮВАННЯ 9.1 Кров набирають по 1 мл у дві сухі пробірки скляні п. 3.3 одночасно включають секундомір п. 3.2 . 9.2 Пробірки з кров’ю поміщають у баню водяну при температурі 37 0С п. 3.1 . Спочатку через кожні 2 хвилини а потім через кожні 30 секунд пробірки нахиляють на 450 і визначають час зсідання крові. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. Час зсідання крові здорових людей дорівнює 5-10 хв. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср хв двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу зсідання крові проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п. 10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ТУ 64.1.-2850-80 Водяна баня лабораторна 9.1 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” ДСПР 1-2-000. Технічні умови. 9.1; 9.2 ГОСТ 29169-91 Пробірки скляні висотою 10 см з внутрішнім діаметром 1 см 9. Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЗСІДАННЯ ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ В ТЕСТІ ЧАС РЕКАЛЬЦІФІКАЦІЇЇ МВВ 42.01-03-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює методику виконання вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті час рекальціфікації. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання часу рекальціфікації плазми крові за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань с Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 30-180 ± 8 6 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.10 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.11 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84. 3.12 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.14 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.15 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.16 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий ТУ 6-09-2082-78. 3.17 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.18 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.19 Фіксанал кислоти соляної ГОСТ 3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Визначають час зсідання тромбоцитарної плазми крові при додаванні оптимальної кількості кальцію хлористого. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ 8.1 Усі засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести в робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН = 7 4±0 1 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.16 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п.3.14 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.19 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.14 . Розчин зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 відміряють циліндром п. 3.13 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іонометрі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.17 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.14 яку відміряють циліндром п.3.13 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування 0 025 моль/л розчину кальцію хлористого. Наважку 2 77±0 01 г кальція хлористого зневодненого п. 3.15 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 додають циліндром 500 0 мл буферу Міхаеліса п.8.2.1 та доводять об’єм розчину до мітки дистильованою водою п. 3.14 . Розчин зберігають у флаконах темного скла з притертим корком п. 3.12 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.3 Приготування плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 300 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.11 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п. 8.3 . 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ У пробірку п. 3.10 що встановлена на бані водяній лабораторній п. 3.3 при температурі 37 0С вносять дозатором лабораторним п. 3.4 0 2 мл розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 . та 0 1 мл плазми крові що досліджується п. 8.3 . Вмикають секундомір п.3.6 та визначають час зсідання плазми крові в тесті. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. Плазма крові здорових людей при додаванні до неї оптимальної кількості розчину кальцію хлористого згортається протягом 60-120 секунд. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср с двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу рекальціфікації проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные 8.3; 8.4; 9.1; 9.2 ТУ 5. 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.6; 8.3; 8.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.3; 9.1; 9.2; 9.3 ГОСТ 6709-79 Вода дистиллированная. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.5 Кальцій хлористий 8.2.5 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 ГОСТ3118-77 Фіксонал соляної кислоти 8.2.1 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ АКТИВОВАНОГО ЧАСУ РЕКАЛЬЦІФІКАЦІЇ СТАБІЛІЗОВАНОЇ ПЛАЗМИ КРОВІ КАОЛІНОВИЙ ЧАС МВВ 42/01-04-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання активованого часу рекальціфікації стабілізованої плазми крові каоліновий час АЧР . Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання активованого часу рекальціфікації стабілізованої плазми крові за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1. Діапазон Вимірювань с Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 25 – 100 ± 3 6 6 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4. Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр універсальний ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5 - 375-4215-77 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 мл до 1000 0 л ГОСТ 1770-74 3.10 Пробірки і мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.11 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.12 Флакони з темного скла з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри місткістю від 100 0 мл до 1000 0 мл ГОСТ 1770-74 3.14 Вода дистильована ГОСТ 6709-7913 3.15 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.16 Каолін ГФХ с. 140 3.17 Натрій 5 5-диетилбарбітуровокислий ТУ 6-09-2082-78 3.18. Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.19 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.20 Фіксанал соляної кислоти ГОСТ 3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод вимірювання активованого часу рекальціфікації базується на визначенні часу зсідання багатої тромбоцитами цитратної плазми крові при додаванні кальцію та стандартизації каоліном контактної фази процесу зсідання. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ 8.1 Усі засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести в робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 4±0 1 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.17 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п.3.14 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла п.3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.17 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.14 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.19 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 відміряють циліндром п. 3.13 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іонометрі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.19 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.3 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п.3.18 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.14 яку відміряють циліндром п.3.13 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування 0 025 моль/л розчину кальцію хлористого. Наважку 2 77±0 01 г кальцію хлористого п. 3.15 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 та розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла з притертим корком п. 3.12 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.2.6 Приготування суспензії каоліну. До наважки 5 0 ± 0 1 каоліну п. 3. 16 дозатором лабораторним 3.4 додають 1 0 мл дистильованої води п. 3. 14 . Суміш енергійно перемішують протягом 10 хв до однорідної суспензії. 8.3 Приготування плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.10 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 300 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.11 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської ї плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п. 8.3. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 Досліджують багату тромбоцитами цитратну плазму. В пробірку мірну лабораторну п. 3.10 додають 0 1 мл плазми що досліджується п. 8.3 0 1 мл суспензії каоліну п. 8.2.6 енергійно струшують суміш і інкубують протягом п'яти хвилин при температурі 37 °С на бані водяній лабораторній п. 3.3 . 9.2 Дозатором лабораторним п. 3.4 додають 0 2 мл попередньо підігрітого до 37 °С на бані водяній лабораторній п. 3.3 0 025 моль/л розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 одночасно включають секундомір п. 3.6 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. Час зсідання стандартної донорської плазми крові складає 50-70 с. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср с двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання АЧР проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 2 № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п. 10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6; ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.7 ТУ 64-1-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные. Общие технические требования и методы испытаний 8.2.5; 9.1; 9.2 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.2 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4;8.2.5 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.6; 8.3; 8.4 ТУ 98-891-021-91Е Пробірки мірні лабораторні 9.1; 9.2 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5 Каолін 8.2.6 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 ГОСТ3118-77 Фіксонал соляної кислоти 8.2.1 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 АУТОКОАГУЛЯЦІЙНИЙ ТЕСТ МВВ42.01-05-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання аутокоагуляційного тесту. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує виконання аутокоагуляційного тесту за наведеними характеристиками: А2 – згортальна активність на 2-й хв вимірювань 15 4 ? 2 9 % МА – максимальна сідаюча активність 100 0 ? 1.1 % Т1 – час досягнення половини МА норма 3 7 ? 0 2 хв Т2 – час досягнення МА – 10 хв 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3. 1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3. 2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3. 3 Баня водяна ТУ 64.1.-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр універсальний ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.7 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.8 Скло збільшувальне лупа 3.9 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5 - 375-4215-77 3.10 Колби мірні від 100 0 до 1000 0 мл ГОСТ 1770-74 3.11 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.12 Пробірки мірні лабораторні на 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.13 Флакони із темного скла з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.14 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.15 Білогарифмічний папір ТУ 13-0248643-794-89 3.16 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.17 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.18 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий ТУ 6-09-2082-78 3.19 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.20 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.21 Фіксанал кислоти соляної ГОСТ3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосовування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ Аутокоагуляційний тест – стандартизована методика що відображає динаміку наростання а потім інактивації тромбопластин-тромбінової активності в плазмі крові при її рекальціфікації в присутності гемолізату еритроцитів. Стандартизація фосфоліпідної і контактної активації початкової стадії процесу зсідання крові досягається використанням гемолізату еритроцитів обстежуваного. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ 8.1 Усі засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести в робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 4±0 1 . Розчин А. Наважку 20 6±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 розчиняють у дистильованій воді п.3.16 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла п.3.13 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.21 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.16 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла п. 3.13 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 відміряють циліндром п. 3.14 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іонометрі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла п. 3.13 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 5±0 01 г натрію хлористого п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 розчиняють у дистильованій воді п. 3.16 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла п. 3.13 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Зберігати розчин при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 8±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.19 розчиняють у 96 2 г дистильованої води п. 3.16 . Зберігають розчин при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування розчину кальцію хлористого 0 025 моль/л . Наважку 2 77±0 1 г кальцію хлористого зневодненого п. 3.17 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 та розчиняють у дистильованій воді п. 3.16 об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла з притертим корком п. 3.13 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.9 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.11 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської ї плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п. 8.3 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.11 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 Плазму крові що досліджується п. 8.3 дозатором лабораторним п. 3.4 розливають по 0 2 мл у 10 пробірок скляних мірних лабораторних п. 3.12 . Пробірки поміщають на баню водяну лабораторну п. 3.3 при температурі 37 0С. 9.2 Для приготування гемолізат-кальцієвої суміші в окрему пробірку мірну лабораторну п. 3.12 дозатором лабораторним вносять 2 мл розчину кальцію хлористого п. 8.2.2 та 0 1 мл крові що досліджується. Негайно вмикають секундомір п. 3.7 . Пробірку з цією сумішшю струшують і поміщають у водяну баню п. 3.3 при температурі 37 0С. 9.3 Проби 0 2 мл гемолізат-кальцієвої суміші п.9.2 дозатором лабораторним п. 3.4 послідовно відбирають через 2 4 6 8 10 20 30 40 50 60 хв після додавання розчину кальцію хлористого у гемолізат-кальцієву суміш тобто з моменту її приготування і додають у кожну з пробірок з плазмою крові п. 9.1 що знаходяться на водяній бані. Пробірки з реагентами нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. Примітка: на показники тесту впливають зміни гематокритного показника і вмісту в крові еритроцитів. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ Отримані результати можна представити графічно. На осі ординат відкласти показники активності а по осі абсцис – час інкубації гемолізату Рис. 1 . Одержані результати в секундах переводять у процентні показники сідаючої активності відповідно до таблиці 1. За даними АКТ у процентному вираженні на міліметровому папері накреслюють аутокоагулограму і визначають такі її параметри Рис. 1 : Рис.1 Вихідна частина кривої АКТ відображає динаміку наростання і максимальну активність МА тромбопластину і тромбіну в крові що досліджується при стандартизованій активації процесу зсідання. Низхідна частина кривої характеризує швидкість і інтенсивність інактивації тромбіну. Якщо дослідника цікавить лише величина максимальної тромбопластин-тромбінової активності крові АКТ може виконуватися в скороченому варіанті що зменшує час дослідження і втрату крові хворого. Так для контролю за лікуванням гепарином достатньо дослідити згортальну активність лише на 10-й хв інкубації ГКС для виявлення гіперкоагуляції – на 4 6 8 10 хвилинах для діагностики гемофілії – на 10 20 30 хвилинах. А2 – згортальна активність на 2-й хв [норма 15 4 ? 2 9 %]. Цей параметр найбільш мінливий оскільки відбиває найперші етапи утворення тромбопластину та тромбіну в ГКС. МА – максимальна сідаюча активність [норма 100 0 ? 1.1 %] Т1 – час досягнення половини МА [норма 3 7 ? 0 2 хв] Т2 – час досягнення МА [норма 10 хв] ІТ – індекс інактивації тромбопластину який обчислюють за формулою: ІТ = МА / ЗА 60 де ЗА 60 – згортальна активність на 60 хв. інкубації. Норма: [2 1 ? 0 1]. Таблиця 4 Секунди % Секунди % Секунди % Секунди % 5 130 0 34 37 0 63 12 5 92 4 2 6 115 0 35 36 0 64 11 8 93 4 0 7 108 0 36 34 0 65 11 3 94 3 9 8 105 0 37 33 0 66 10 8 95 3 7 9 103 0 38 31 5 67 10 5 96 3 6 10 100 0 39 30 5 68 10 1 97 3 4 11 93 0 40 29 5 69 9 8 98 3 3 12 88 0 41 28 0 70 9 4 99 3 2 13 85 0 42 27 5 71 9 0 100 3 1 14 82 0 43 26 0 72 8 6 101 3 0 15 79 0 44 25 5 73 8 2 102 2 8 16 76 0 45 24 5 74 8 0 103 2 7 17 73 0 46 23 5 75 7 7 104 2 6 18 70 0 47 23 0 76 7 4 105 2 5 19 68 0 48 22 0 77 7 2 106 2 4 20 65 0 49 21 0 78 7 0 107 2 3 21 62 0 50 20 5 79 6 7 108 2 2 22 59 0 51 19 5 80 6 5 109 2 1 23 58 0 52 18 5 81 6 2 110 2 0 24 56 0 53 18 0 82 6 0 111 1 9 25 54 0 54 17 3 83 5 8 112 1 8 26 51 0 55 16 5 84 5 6 113 1 6 27 49 0 56 16 0 85 5 4 114 1 5 28 47 0 57 15 5 86 5 2 115 1 4 29 46 0 58 14 8 87 5 0 116 1 3 30 44 0 59 14 5 88 4 9 117 1 2 31 43 0 60 13 8 89 4 7 118 1 2 32 41 0 61 13 5 90 4 5 119 1 1 33 39 0 62 12 8 91 4 4 120 1 0 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср с. двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті АКТ проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 4. Таблиця 4. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ. Найменування. № пункту. ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.7; ТУ 64.1.-2850-80 Водяна баня 8.2.5; 8.2.7; 9.1; 9.3; 9.4 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные. 8.2.5; 8.2.7; 8.3; 9.3; 9.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.3; 9.1; 9.3; 9.4 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.7; 8.3; 8.4 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 8.2.5; 9.1; 9.3; 9.4 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” з ДСПР-1-2-000 9.3; 9.4 ТУ 3-3.1841-84 Спектрофотометр СФ-46 8.2.6 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой. 8.2.1; 8.2.2 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 9.1 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 ФС 42-2621-89 Тромбін 8.2.7 ФС 42-1394-80 Фібриноген 8.2.5 ГОСТ3118-77 Фіксонал соляної кислоти 8.2.1 ТУ 13-0248643-794-89 Білогарифмічний папір 9.5 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЗСІДАННЯ ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ В ТЕСТІ ТРОМБІНОВИЙ ЧАС МВВ 42.01-06-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті тромбіновий час ТЧ . Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті тромбіновий час ТЧ за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань с Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 9 – 20 ± 1 2 9 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.10 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.11 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.12 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.14 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.15 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.16 Натрій лимоннокислий ГОСТ 22280-76 3.17 Натрій 5 5’-диетилбарбітуровокислий медінал ТУ 6-09-2082-78 3.18 Натрій хлористий ГОСТ 4233-773 3. 19 Тромбін ФС 42-2621-89 3. 20 Фіксанал кислоти соляної ГОСТ3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення тромбінового часу базується на вимірюванні часу зсідання плазми крові при додаванні розчину тромбіну який має стандартну активність. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести у робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 35±0 05 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.17 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п.3.14 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.14 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 001 г натрію хлористого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 відміряють циліндром п. 3.13 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іономірі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину фізіологічного з концентрацією натрію хлористого 8 5 г/л. Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 .. Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Зберігати розчин при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину лимоннокислого натрію 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.16 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.14 яку відміряють циліндром п.3.13 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування розчину тромбіну. Наважку тромбіну п. 3.19 що відповідає 5 0±0 5 од. ак тромбіну розчиняють в 1 мл забуференого фізіологічного розчину п. 8.2.3 який відміряють дозатором лабораторним 3.4 . 0 1 мл розчину тромбіну такої активності викликає зсідання 0 2 мл стандартної донорської плазми крові що розведена буфером Міхаеліса в 2 рази за 13±1 сек. Готують розчин тромбіну в пробірках поліетиленових п. 3.11 . і відразу поміщають у крижану баню з температурою 0 0С у якій він зберігається протягом виконання вимірювань. Активність тромбіну перевіряють під час роботи декілька разів. Зберігають розчин при температурі мінус 20 0С протягом двох тижнів. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.11 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п.8.4 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.11 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.4 при 37 ?С до повного відтаювання пробірку не струшувати . Після відтаювання плазма повинна бути абсолютно прозорою. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 В пробірку мірну лабораторну п. 3.10 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 1 мл плазми що досліджується п. 8.3 0 1 мл забуференого фізіологічного розчину п. 8.2.3 і поміщають пробірку у баню водяну лабораторну п. 3.3 при температурі 37 0С. 9.2 Через 10-15 с додають 0 1 мл розчину тромбіну п. 8.2.5 та включають секундомір п. 3.6 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. Час зсідання стандартної донорської плазми крові складає 12-14 с. Тромбіновий час вважають подовженим якщо порівняно з нормою він збільшується більше ніж на п’ять секунд. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср с двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті тромбіновий час проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6 ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные 8.2.6;8.3; 8.4; 9.1; 9.2 ТУ 5. 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.2 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.6; 8.3; 8.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 9.1; 9.2 ГОСТ 6709-79 Вода дистиллированная. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 ФС 42-2621-89 Тромбін 8.2.5 ГОСТ3118-77 Фіксонал соляної кислоти 8.2.1 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЗСІДАННЯ ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ В ТЕСТІ ТРОМБІНОВИЙ ЧАС З ПРОТАМІНСУЛЬФАТОМ МВВ 42.01-07-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті тромбіновий час в присутності протамінсульфату ТЧ . Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. . 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті тромбіновий час в присутності протамінсульфату за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань с Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 15 – 40 ± 2 8 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.10 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.11 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.12 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.14 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.15 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.16 Натрій лимоннокислий ГОСТ 22280-76 3.17 Натрій 5 5’-диетилбарбітуровокислий медінал ТУ 6-09-2082-78 3.18 Натрій хлористий ГОСТ 4233-773 3.19 Протамінсульфат 3. 20 Тромбін ФС 42-2621-89 3. 21 Фіксанал кислоти соляної ОСТ3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення тромбінового часу базується на зсіданні плазми крові в присутності розчину тромбіну який має стандартну активність. Для виявлення гіпергепаринемії при проведенні антитромботичної терапії гепарином визначення тромбінового часу проводять в присутності протамінсульфату . 5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно додержуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджений 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ОПЕРАТОРА До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИЗНАЧЕНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 0С. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1. Усі прилади засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести у робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2. Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 35±0 05 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.17 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п.3.14 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.21 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.14 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 відміряють циліндром п. 3.13 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іономірі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . розчин зберігати при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину лимоннокислого натрію 3 8 г на 100 г розчину Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.16 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.14 яку відміряють циліндром п.3.13 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування розчину тромбіну. Наважку тромбіну п. 3.20 що відповідає 5 0±0 5 од. ак тромбіну розчиняють в 1 мл забуференого фізіологічного розчину п. 8.2.3 який відміряють дозатором лабораторним 3.4 . 0 1 мл розчину тромбіну такої активності викликає зсідання 0 2 мл стандартної донорської плазми крові що розведена буфером Міхаеліса в 2 рази за 14-16 сек. Готують розчин тромбіну в пробірках поліетиленових п. 3.11 . і відразу поміщають у крижану баню при температурі 0 0С де він зберігається протягом виконання вимірювань. Активність тромбіну перевіряють під час роботи декілька разів. Зберігають розчин при температурі мінус 20 0С протягом одного місяця. 8.2.6 Приготування розчину протамінсульфату 0 1 г/л . Наважку 1 00±0 01 г протамінсульфату п. 3.19 переносять у мірну колбу місткістю 100 0 мл п. 3.9 розчиняють в забуференому фізіологічному розчині п. 8.2.3 доводять до мітки. Безпосередньо перед роботою 0 1 мл такого розчину протамінсульфату змішують з 9 9 мл забуференого фізіологічного розчину п. 8.2.3 . 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.11 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано п.8.3 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.11 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.4 при 37 ?С до повного відтаювання пробірку не струшувати . Після відтаювання плазма повинна бути абсолютно прозорою. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 В пробірку мірну лабораторну п. 3.10 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 1 мл плазми крові що досліджується п. 8.3 додають 0 1 мл розчину протамінсульфату п. 8.2.6 . Інкубують 10-30 с на бані водяній лабораторній п. 3.3 при температурі 37 °С. 9.2 До суміші додають 0 1 мл тромбіну п. 8.2.5 і включають секундомір п. 3.6 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. Час зсідання стандартної донорської плазми крові в тесті становить 22-26 с. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср с двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу зсідання плазми крові в присутності протамінсульфату в тесті тромбіновий час проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные 8.2.6;8.3; 8.4; 9.1; 9.2 ТУ 5. 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.2 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.6; 8.3; 8.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 9.1; 9.2 ГОСТ 6709-79 Вода дистиллированная. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 Протамінсульфат 8.2.6 ФС 42-2621-89 Тромбін 8.2.5 ГОСТ3118-77 Фіксонал соляної кислоти 8.2.1 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЗСІДАННЯ ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ В ТЕСТІ АКТИВОВАНИЙ ЧАСТКОВИЙ ТРОМБОПЛАСТИНОВИЙ ЧАС МВВ 42.01-08-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті активований частковий тромбопластиновий час АЧТЧ . Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті активований частковий тромбопластиновий час за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань c Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 20 – 70 ± 3 6 5 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.10 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.11 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.12 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.14 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.15 Еритрофосфатид 3.16 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.17 Каолін ГФХ с.140 3.18 Кефалін ТУ 6-09-10-682-77 3.19 Натрій 5 5’-диетилбарбітуровокислий медінал ТУ 6-09-2082-78 3.20 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.21 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.22 Фіксанал кислоти соляної ГОСТ 3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути атестовані та повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення часу зсідання плазми крові людини в тесті АЧТЧ базується на визначенні часу рекальціфікації безтромбоцитної плазмі крові в умовах стандартизації контактної та фосфоліпідної активації процесу зсідання крові. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести у робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 35±0 05 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.19 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п.3.14 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.22 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.14 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.21 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 відміряють циліндром п. 3.13 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іономірі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.21 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.20 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.14 яку відміряють циліндром п. 3.13 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування розчину кальцію хлористого 0 025 моль/л Наважку 2 77±0 01 г кальцію хлористого зневодненого п. 3.16 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 та розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла з притертим корком п. 3.12 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.2.6 Приготування каолін - еритрофосфатидної суміші. 2 5-3 0 % емульсію еритрфосфатиду п. 3.15 розбавляють забуференим фізіологічним розчином п. 8.2.3 до 0 1 % емульсії розфасовують по 1 мл у пробірки поліетиленові п. 3.11 герметично закупорюють і зберігають за температури мінус 20 0С один рік. Перед роботою емульсію еритрфосфатиду розморожують розбавляють до концентрації 0 01% забуференим фізіологічним розчином п. 8.2.3 у співвідношенні 1:9 та додають 5 0±0 1 мг каоліну п. 3.17 на 1 мл емульсії еритрфосфатиду перемішують. Суміш стабільна при температурі від 4 до 6 0С протягом 48 годин. Замість еритрофосфатидів можна використовувати кефалін. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого 5 5 водного п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.11 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п. 8.4 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.11 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.4 при 37 ?С до повного відтаювання пробірку не струшувати . Після відтаювання плазма повинна бути прозорою. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 В пробірку мірну лабораторну п. 3.10 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 1 мл плазми крові що досліджується п. 8.3 додають 0 1 мл каолін–еритрофосфатидної суміші п. 8.2.6 перемішують і інкубують протягом трьох хвилин час достатній для повної активації факторів контакту при температурі 37 °С на бані водяній лабораторній п. 3.3 . 9.2 Через три хвилини додають 0 1 мл попередньо підігрітого до температури 37 0С 0 025 моль/л розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 і одночасно включають секундомір п. 3.6 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. Час зсідання стандартної донорської плазми крові становить від 35 до 55 с. 9.3 При подовженні часу АЧТЧ більше 60 с проводять корекційно-інгібіторні проби при виконанні яких готують суміш: 1 частина стандартної донорської плазми крові 0 02 мл п. 8.4 та 9 частин плазми крові що досліджується 0 18 мл п. 8.4 . Якщо додавання 1 частини контрольної плазми крові а тим більше 5 частин не корегує первинне подовження АЧТЧ то це вказує на присутність антикоагулянтів. Якщо нормалізація подовження АЧТЧ проходить вже при додаванні 1 частини стандартної плазми крові це вказує на дефіцит факторів внутрішнього шляху зсідання крові. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср с двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті АЧТЧ проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювання необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5 ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2; 9.3 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные 8.2.6;8.3; 8.4; 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 5. 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.6; 8.3; 8.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.3; 9.1; 9.2; 9.3 ГОСТ 6709-79 Вода дистиллированная. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.5 ГОСТ 4161-77 Кальцій хлористий 8.2.5 Каолін 8.2.6 Кефалін 8.2.6 Еритрофосфатид 8.2.6 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 ГОСТ3118-77 Фіксонал соляної кислоти 8.2.1 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ПЛАЗМИ ДО ГЕПАРИНУ МВВ 42.01-09-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання толерантності плазми крові до гепарину та її здатність нейтралізувати введений гепарин. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання толерантності плазми крові до гепарину та її здатність нейтралізувати введений гепарин за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань хв Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 7 – 21 ± 2 5 4 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.10 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.11 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84. 3.12 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.14 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.15 Гепарин “Гедеон Ріхтер” Угорщина 5000 МО в 1 мл 3.16 Кальцій хлористий ТУ 6-09-4711-81 3.18 Натрій 5’ 5’-диетилбарбітуровокислий ТУ 6-09-2082-78 3.19 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.20 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.21 Фіксанал кислоти соляної ГОСТ 3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути атестовані та повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення толерантності плазми до гепарину базується на здатності плазми крові що містить в собі тромбоцити нейтралізувати введений гепарин. При внесенні в плазму крові визначеної кількості гепарину час її рекальціфікації змінюється в залежності від коагуляційної і антикоагуляційної активності крові. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ 8.1 Усі засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести в робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 4±0 1 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п.3.14 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла п.3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксонал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.21 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.14 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 відміряють циліндром п. 3.13 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іонометрі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла п. 3.12 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігають у флаконах з темного скла п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.19 розчиняють у 96 2 г дистильованої води п. 3.14 яку відміряють циліндром п.3.13 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування 0 025 моль/л розчину кальцію хлористого. Наважку 2 77±0 01 г кальцію хлористого п. 3.16 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 та розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла з притертою пробкою п. 3.12 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.2.6 Приготування гепарин-кальцієвої суміші. 0 05 мл розчину гепарину п. 3.15 дозатором лабораторним п. 3.4 додають до 250 мл 0 025 моль/л розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 . Активність суміші змінюється першу добу а потім протягом 14 днів лишається стійкою. Розчин готують кожні 14 днів зберігають при температурі від 4 0С до 6 0С. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 300 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетилену п. 3.11 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської ї плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п. 8.3. 9 ХІД ВИЗНАЧЕНЬ 9.1 0 2 мл тромбоцитарної плазми крові що досліджується п. 8.3 та плазми крові донора п. 8.4 переносять у пробірки мірні лабораторні п. 3.10 і вміщують у баню водяну лабораторну при температурі 37 0С. 9.2 Через одну хвилину інкубації додають 0 2 мл гепарин-кальцієвої суміші п. 8.2.6 попередньо підігрітої до температури 37 0С перемішують і включають секундомір п. 3.7 . Через кожні 2-3 хв а в кінці реакції через кожні З0 с пробірки поволі нахиляють і фіксують час коли суміш більше не стікає при нахилі пробірки. Через 5-6 хв прозорість плазми змінюється що вказує на початок зсідання проби. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. Момент утворення згустку фіксують секундоміром 3.6 . Нормальні показники для здорової людини складають 8-16 хв у 75% людей – 11-14 хв . Примітка. Визначення проводять не пізніше як через 2-3 годин після забору крові у зв’язку з тим що показники толерантності плазми до гепарину визначені пізніше вказаного часу можуть бути підвищені. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср хв двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання толерантності плазми до гепарину проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п. 10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные 8.2.6; 8.3; 8.4; 9.1; 9.2 ТУ 5. 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.2 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.3; 8.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 9.1; 9.2 ГОСТ 6709-79 Вода дистиллированная Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.5 Кальцій хлористий 8.2.5 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 ГОСТ3118-77 Фіксонал соляної кислоти 8.2.1 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 та від 23.10.91 №146 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЗСІДАННЯ ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ В ТЕСТІ ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОСТІ ПРОТРОМБІНОВОГО КОМПЛЕКСУ ПРОТРОМБІНОВИЙ АБО ТРОМБОПЛАСТИНОВИЙ ЧАС . ВИЗНАЧЕННЯ ПРОТРОМБІНОВОГО ІНДЕКСУ МВВ 42.01-10.2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті протромбіновий час тромбопластиновий час та визначення протромбінового індексу ПІ . Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті протромбіновий час тромбопластиновий час за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1. Діапазон вимірювань с Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 14 – 22 ± 0 6 5 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89. 3.5 Іонометр універсальний ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.10 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.11 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.12 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри від 100 мл та на 1000 мл ГОСТ 1770-74 3.14 Вода дистильована ГОСТ 6709-7913 3.15 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.16 Натрій 5 5-диетилбарбітуровокислий ТУ 6-09-2082-78. 3.17 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.18 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.19 Тромбопластин 3.20 Фіксанал кислоти соляної ГОСТ 3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення активності протромбінового комплексу базується на вимірюванні часу зсіданні плазми крові в присутності тканинного тромбопластину та кальцію хлористого. Результати вимірювань представляють у вигляді протромбінового індексу ПІ який відповідає відношенню часу зсідання стандартної донорської плазми крові до часу зсідання плазми крові хворого відношення представлене у відсотках: ПІ % = А/В х 100 де А - протромбіновий час зсідання стандартної донорської плазми крові В - протромбіновий час зсідання плазми крові що досліджується. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ 8.1 Усі засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести в робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 4±0 1 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.16 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п.3.14 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.14 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 відміряють циліндром п. 3.13 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іонометрі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Зберігати розчин при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого 5.ю5 водного п. 3.17 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.14 яку відміряють циліндром п. 3.13 . Зберігають розчин при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування 0 025 моль/л розчину кальцію хлористого. Наважку 2 77±0 01 г кальцію хлористого зневодненого п. 3.15 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 та розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла з з притертим корком п. 3.12 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.2.6 Приготування суспензії тромбопластину. Наважку 20 0±0 1 мг тромбопластину п. 3.19 перемішують з 1 мл забуференого фізіологічного розчину п. 8.2.3 який відміряють дозатором лабораторним п.3.4 . Суспензію центрифугують 3-7 хв з прискоренням 200-300 g та дозатором лабораторним п.3.4 рідину переносять в пробірку поліетиленову п. 3.11 . Перед використанням суспензію перемішують. Активність тромбопластину перевіряють по часу зсідання стандартної донорської плазми крові: В пробірку мірну лабораторну п. 3.10 вносять 0 1 мл розчину кальцію хлористого п. 8.2.3 та 0 1 мл суспензії тромбопластину. Суміш інкубують 60 с на бані водяній п. 3.3 при температурі 37 0С. До тромбопластин-кальцієвої суміші додають 0 1 мл стандартної донорської плазми крові включають секундомір п. 3.6 . Пробірки через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і виміряють час появи ниток або згустку фібрину. Час зсідання 0 1 мл стандартної донорської плазми крові дорівнює 16-18 секунд. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.11 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської ї плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п. 8.4 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.11 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 200С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.4 при 37 ?С до повного відтаювання пробірку не струшувати . Після відтаювання плазма повинна бути абсолютно прозорою. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 В пробірку мірну лабораторну п. 3.10 вносять 0 1 мл розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 та 0 1 мл суспензії тромбопластину п. 8.2.6 . Суміш інкубують 60 с на бані водяній лабораторній п. 3.3 при температурі 37 0С. 9.2 До тромбопластин-кальцієвої суміші додають 0 1 мл плазми що досліджується п. 8.3 включають секундомір п. 3.6 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. Час зсідання стандартної донорської плазми крові в тесті 16-18 секунд. Результати вимірювань представляють у вигляді протромбінового індексу ПІ п.4. Примітка: 1 Протромбіновий індекс зсідання стандартної донорської плазми крові визначають кожний раз перед роботою з тромбопластином нової серії 2 При лікуванні антикоагулянтами непрямої дії користуються прямо протилежним відношенням. МНВ – міжнародне нормалізоване відношення INR – Internetional Normalized Ratio відповідає відношенню протромбінового часу зсідання плазми крові що досліджується до протромбінового часу зсідання стандартної донорської плазми крові. Оптимальна величина МНВ при лікуванні антикоагулянтами непрямої дії складає 2 0 – 3 0. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср % двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті ПЧ проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12 ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6 ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные. Общие технические требования и методы испытаний 8.2.6; 8.3; 8.4; 9.1; 9.2 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.2 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4;8.2.6 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; ТУ 98-891-021-91Е Пробірки мірні лабораторні 9.1; 9.2 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.6; 8.3; 8.4 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3;8.2.4 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 6-09-2082-78 Натрій5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 ГОСТ 3118-77 Фіксанал кислоти соляної 8.2.1 Тромбопластин 8.2.6 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77:НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЗСІДАННЯ КАПІЛЯРНОЇ КРОВІ ЛЮДИНИ В ТЕСТІ ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОСТІ ПРОТРОМБІНОВОГО КОМПЛЕКСУ ПРОТРОМБІНОВИЙ АБО ТРОМБОПЛАСТИНОВИЙ ЧАС . МВВ 42.01-11-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання часу зсідання капілярної крові людини в тесті протромбіновий час тромбопластиновий час ПЧ та визначення протромбінового індексу. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання часу зсідання капілярної крові людини в тесті протромбіновий час тромбопластиновий час за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1. Діапазон вимірювань % Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 60 – 120 9 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89. 3.5 Іонометр універсальний ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5 - 375-4215-77 3.9 Скарифікатори-коп’я для проколу шкіряного покриву ТУ6-1-2100-76Е 3.10 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000 0 мл ГОСТ 1770-74. 3.11 Мікропіпетка місткістю 0 1 мл ГОСТ 28311-89 3.12 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.13 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.14 Флакони з темного скла з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.15 Циліндри від 100 мл та на 1000 мл ГОСТ 1770-74 3.16 Вода дистильована ГОСТ 6709-7913 3.17 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.18 Натрій 5 5-диетилбарбітуровокислий ТУ 6-09-2082-78 3.19 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.20 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.21 Спирт етиловий ректифікований ГОСТ 5962-67 3.22 Тромбопластин 3.23 Фіксанал кислоти соляної ГОСТ3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення часу зсідання капілярної крові в тесті протрмбіновий час ПЧ базується на вимірюванні часу згортання капілярної крові в присутності тканинного тромбопластину та кальцію хлористого. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ 8.1 Усі засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести в робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 4±0 1 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 розчиняють у дистильованій воді п.3.16 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.14 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал соляної кислоти 0 1 моль/л п. 3.23 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.16 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.14 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 відміряють циліндром п. 3.15 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іонометрі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.14 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 розчиняють у дистильованій воді п. 3.16 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.14 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Зберігати розчин при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.19 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.16 яку відміряють циліндром п.3.15 . Зберігають розчин при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування 0 025 моль/л розчину кальцію хлористого. Наважку 2 77±0 01 г кальцію хлористого п. 3.17 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 та розчиняють у дистильованій воді п. 3.16 об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла з притертим корком п. 3.14 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.2.6 Приготування суспензії тромбопластину. Наважку 20 0±0 1 мг тромбопластину п. 3.22 перемішують з 1 мл забуференого фізіологічного розчину п. 8.2.3 який відміряють дозатором лабораторним п.3.4 . Суспензію центрифугують 3-7 хв з прискоренням 200-300 g та дозатором лабораторним п.3.4 рідину переносять в пробірку поліетиленову п. 3.13 . Перед використанням суспензію перемішують. Активність тромбопластину перевіряють по часу зсідання стандартної донорської плазми крові: 1 В пробірку скляну п. 3.12 вносять 0 1 мл розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 та 0 1 мл суспензії тромбопластину п. 8.2.6 . Суміш інкубують 60 с на бані водяній п. 3.3 при температурі 37 0С. 2 До тромбопластин-кальцієвої суміші додають 0 1 мл стандартної донорської плазми крові включають секундомір п. 3.6 . Пробірки через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і виміряють час появи ниток або згустку фібрину. Час зсідання 0 1 мл стандартної донорської плазми крові дорівнює 16-18 секунд. 8.3 Одержання стандартної донорської плазми крові. Кров у донорів беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.13 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.13 . Для приготування стандартної донорської ї плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.13 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 В пробірку мірну п. 3.12 вносять 0 1 мл розчину хлористого кальцію п. 8.2.5 та 0 1 мл суспензії тромбопластину п. 8.2.6 . Суміш інкубують 60 с на бані водяній п. 3.3 при температурі 37 0С. 9.2 В суху стерильну мікропіпетку п. 3.11 місткістю 0 1 мл окремо для кожного хворого набирають 0 02 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 і переносять в пробірку мірну п. 3.12 . М’якоть пальця протирають спиртом етиловим ректифікованим п.3.21 і дають просохнути після чого стерильним скарифікатором п.3.9 роблять прокол шкіряного покриву. У мікропіпетку п. 3.11 набирають 0 08 мл вільно виступаючої крові видувають її в пробірку з розчином натрію лимоннокислого п. 8.2.4 і перемішують. Таким чином набирають кров одного хворого у 2-3 пробірки і інкубують на бані водяній п. 3.3 при температурі 37°С 1 хв. 9.3 Через 1 хв додають 0 2 мл підігрітої на бані водяній лабораторній п. 3.3 до температури 37°С тромбопластин-кальцієвої суміші 9.1 та включають секундомір п.3.6 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. Протромбіновий індекс зсідання донорської капілярної крові визначають кожний раз перед роботою з тромбопластином нової серії. Результати вимірювань представляють у вигляді протромбінового індексу ПІ який відповідає відношенню часу зсідання донорської капілярної крові до часу зсідання капілярної крові хворого. Результати представляють у відсотках: ПІ % = А/В х 100 де А - протромбіновий час зсідання донорської капілярної крові В - протромбіновий час зсідання капілярної крові що досліджується. При лікуванні антикоагулянтами непрямої дії користуються прямо протилежним відношенням. МНВ – міжнародне нормалізоване відношення INR – Internetional Normalized Ratio яке відповідає відношенню протромбінового часу зсідання капілярної крові що досліджується до протромбінового часу зсідання донорської капілярної крові. Оптимальна величина МНВ при лікуванні антикоагулянтами непрямої дії складає 2 0 – 3 0. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср % двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті ПЧ зсідання капілярної крові проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6 ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4;8.2.5; 8.2.6 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные. Общие технические требования и методы испытаний 8.2.6; 8.3; 8.4; 9.1; 9.2 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.2 ТУ6-1-2100-76Е Скарифікатори-коп’я для проколу шкіряного покриву 9.1 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4;8.2.6 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; ТУ 98-891-021-91Е Пробірки мірні лабораторні 9.1; 9.2 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.6; 8.3; 8.4 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3;8.2.4 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натри лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 ГОСТ 5962-67 Спирт етиловий ректифікований 9.1 Тромбопластин 8.2.6 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЗСІДАННЯ ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ В ТЕСТІ ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОСТІ ПРОТРОМБІНОВОГО КОМПЛЕКСУ ЗА КВІКОМ МВВ 42.01-12-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання протромбінового часу зсідання плазми крові в тесті визначення активності протромбінового комплексу за Квіком. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання часу зсідання плазми крові людини в тесті протромбіновий час тромбопластиновий час за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань с Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 9 – 20 ± 1 2 9 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна ТУ 64.1.-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр універсальний ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр ТБ-3М1 ТУ 25-2022.0003-89 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5 - 375-4215-77 3.9 Колби мірні від 100 0 до 1000 0 мл ГОСТ 1770-74. 3.10 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.11 Пробірки мірні лабораторні на 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.12 Флакони з темного скла з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри від 100 мл та на 1000 мл ГОСТ 1770-74 3.14 Білогарифмічний папір ТУ 13-0248643-794-89 3.15 Вода дистильована ГОСТ 6709-7913 3.16 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.17 Натрій 5 5-диетилбарбітуровокислий ТУ 6-09-2082-78 3.18 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.19 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.20 Тромбопластин ГОСТ 3.21 Фіксанал соляної кислоти ГОСТ3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод базується на визначенні часу зсідання плазми крові в присутності тканинного тромбопластину та кальцію хлористого. Розраховують активність факторів протромбінового комплексу за допомогою градуювального графіку. Активність факторів протромбінового комплексу стандартної донорської плазми крові приймають за 100 % 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ 8.1 Усі засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести в робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 4±0 1 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.17 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п.3.15 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.21 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.15 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.19 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 відміряють циліндром п. 3.13 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. Перевіряють на іонометрі універсальному п. 3.5 рН буферу. Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого 5 5 водного п. 3.18 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.15 яку відміряють циліндром п.3.13 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування 0 025 моль/л розчину кальцію хлористого. Наважку 2 77±0 01 г кальцію хлористого п. 3.16 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 та розчиняють у дистильованій воді п. 3.15 об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла з з притертим корком п. 3.12 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.2.6 Приготування суспензії тромбопластину. Наважку 20 0±0 1 мг тромбопластину п. 3.20 перемішують з 1 мл забуференого фізіологічного розчину п. 8.2.3 який відміряють дозатором лабораторним п.3.4 . Суспензію центрифугують 3-7 хвилин з прискоренням 200-300 g і дозатором лабораторним п. 3.4 рідину переносять в пробірку поліетиленову п. 3.10 . Перед використанням суспензію перемішують. Перевірка активності суспензії тромбопластину. В пробірку скляну п. 3.11 вносять 0 1 мл розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 та 0 1 мл суспензії тромбопластину п. 8.2.6 . Суміш інкубують 60 с на бані водяній лабораторній п. 3.3 при температурі 37 0С. До тромбопластин-кальцієвої суміші додають 0 1 мл стандартної донорської плазми крові 8.4 включають секундомір п. 3.6 . Пробірки через кожні 1- 2 секунди нахиляють на 45 градусів і виміряють час появи ниток або згустку фібрину. Час зсідання 0 1 мл стандартної донорської плазми крові дорівнює 16-18 секунд. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.10 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.10 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської ї плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п. 8.4 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.10 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 200С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.4 при 37 ?С до повного відтаювання пробірку не струшувати . Після відтаювання плазма повинна бути абсолютно прозорою. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 В пробірку скляну п. 3.11 вносять 0 1 мл розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 та 0 1 мл суспензії тромбопластину п. 8.2.6 . Суміш інкубують 60 с на бані водяній п. 3.3 при температурі 37 0С. 9.2 Тромбопластин-кальцієву суміш 9.1 додають до 0 1 мл плазми що досліджується п. 8.3 та включають секундомір п. 3.6 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і вимірюють час появи згустку який є. критерієм закінчення реакції. Час зсідання стандартної донорської плазми крові при температурі 37 0С в тесті дорівнює 16-18 секунд. Активність факторів протромбінового комплексу стандартної донорської плазми крові приймають за 100 % . Градуювальник графік будують на білогарифмічному папері п. 3.14 використовуючи розведення стандартної донорської плазми крові Таблиця 2 . По осі ординат відмічають час зсідання плазми крові у секундах по осі абсцис – активність факторів протромбінового комплексу у відсотках . Таблиця 2. Стандартна донорська плазма крові мл Розчин натрію хлористого мл Активність факторів протромбінового комплексу % 0 1 0 0 100 0 0 1 0 1 50 0 0 1 0 3 25 0 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср % двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті протромбіновий час проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6 ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4;8.2.5; 8.2.6 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные. Общие технические требования и методы испытаний 8.2.6; 8.3; 8.4; 9.1; 9.2 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.2 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4;8.2.6 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; ТУ 98-891-021-91Е Пробірки мірні лабораторні 9.1; 9.2 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.6; 8.3; 8.4 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3;8.2.4 Папір білогарифмічний 10.1 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 Тромбопластин 8.2.6 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ФІБРИНОГЕНУ У ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ ВАГОВИМ МЕТОДОМ МВВ 42.01-13-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Цей документ встановлює порядок виконання вимірювання концентрації фібриногену у плазмі крові ваговим методом. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання концентрації фібриногену у плазмі крові за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань г/л Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 0 7-5 ± 2 5 5 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.9 Палички скляні діаметром 0 3-0 4 мм ГОСТ 20292-74 3.10 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.11 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.12 Флакони з темного скла з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри на 100 мл та на 1000 мл ГОСТ 1770-74 3.14 Чашки з кришками Петрі пластмасові ТУ 64-219-79 3.15. Фільтр голуба стрічка ТУ 6-09-1678-77 3.16 Вода дистильована ГОСТ 6709-7913. 3.17 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.18 Натрій 5 5’-диетилбарбітуровокислий ТУ 6-09-2082-78. 3.19 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.20 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.21 Тромбін ФС 42-2621-89. 3.22 Тромбопластин 3.23 Фіксанал кислоти соляної ГОСТ 3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення концентрації фібриногену в плазмі крові базується на здатності фібриногену плазми крові згортатися в присутності хлористого кальцію. Згусток фібрину швидко висушують і зважують. Для прискорення процесу зсідання або у тих випадках коли час рекальціфікації плазми крові значно подовжений використовують розчин тромбіну або суміш тромбопластину з кальцієм хлористим. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести у робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 35±0 05 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.8 розчиняють у дистильованій воді п.3.16 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.23 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.8 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.16 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.8 відмірюють циліндром п. 3.13 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іонометрі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.8 розчиняють у дистильованій воді п. 3.16 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Розчин зберігати при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого з концентрацією 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.19 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.16 яку відміряють циліндром п. 3.13 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування розчину кальцію хлористого 5 г на 100 г розчину . Наважку 5 0±0 1 г кальцію хлористого зневодненого п. 3.17 розчиняють у 95 мл дистильованої води п. 3.16 яку відміряють циліндром п. 3.13 . Розчин зберігають у флаконах темного скла з притертим корком п. 3.12 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.2.6 Приготування розчинів кальцію хлористого 3 г на 100 г розчину . Наважку 3 0±0 1 г кальцію хлористого зневодненого п. 3.17 розчиняють у 97 мл дистильованої води п. 3.16 яку відміряють циліндром п. 3.13 Розчин зберігають у флаконах темного скла з притертим корком п. 3.12 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.2.7 Приготування розчину тромбіну. Наважку тромбіну п. 3.21 що відповідає 10 0±0 5 од. ак розчиняють у пробірках поліетиленових п.3.10 в 1 мл буфера Міхаеліса п. 8.2.1 який відміряють дозатором лабораторним 3.4 центрифугують п.3. 7 з прискоренням 10001200g протягом 5 хв. 0 1 мл розчину тромбіну такої активності викликає зсідання 0 2 мл стандартної донорської плазми крові що розведена буфером Міхаеліса п. 8.2.1 в 2 рази за 5-7 секунд. Після приготування розчин поміщають у крижану баню. Розчин тромбіну зберігати при температурі мінус 20 0С протягом двох тижнів. 8.2.8 Приготування тромбопластину. Наважку 10 0±0 1 мг тромбопластину п. 3.22 перемішують з 1 мл дистильованої води п. 3.16 яка відмірена дозатором лабораторним п. 3.4 . Розчини тромбопластину центрифугують п. 3.7 протягом 5 хв з прискоренням 300g. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.10 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.7 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.10 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п.8.4 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.10 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.4 при 37 ?С до повного відтаювання пробірку не струшувати . Після відтаювання плазма повинна бути абсолютно прозорою. 9 ХІД ВИЗНАЧЕНЬ 9.1 В пробірку мірну лабораторну п. 3.11 вносять 1 мл плазми крові п. 8.3 що досліджується додають 0 1 мл розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 суміш перемішують скляною паличкою п. 3.9 яку залишають у пробірці з сумішшю. Пробірку поміщають у баню водяну п. 3.3 при температурі 37 0С. 9.2 Через 30 хв згусток фібрину що утворився намотують на паличку виймають з пробірки та за допомогою фільтру п. 3.15 видаляють сироватку стисненням фільтра в середині якого знаходиться згусток фібрину. Згусток послідовно переміщують по фільтру і піддають стисненню до того часу поки на папері не буде помітно слідів вологи. 9.3 Висушений таким чином фібрин негайно зважують на вагах п. 3.1 . Згусток фібрину необхідно зважити безпосередньо після висушування у зв’язку з тим що за 1-2 хвилини його вага змінюється на 2-4 %. Якщо при згортанні утворюється щільний згусток який не намотується на паличку вміст пробірки переносять в чашку Петрі п. 3.14 а потім вже фібрин висушують на фільтрі п. 3.15 як вказано вище. Час зсідання плазми крові в присутності кальцію хлористого п.8.2.5 при температурі 20±5 ОС становить у середньому 11 0 с. У тих випадках коли в плазмі що досліджується час рекальціфікації значно подовжений треба замість кальцію хлористого користуватися розчином тромбіну п. 8.2.7 або сумішшю 1:1 тромбопластину п. 8.2.8 та розчину кальцію хлористого п. 8.2.6 . Для перерахунку концентрації фібриногену в плазмі крові в грамах на літр по сухій вазі речовини отриману вагу фібрину в грамах перемножують на коефіцієнт 0 222. Вміст фібриногену у стандартній донорській плазмі крові 2 – 4 г/л. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср г/л двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання концентрації фібриногену в плазмі крові проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12 ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6; 8.2.7; 8.2.8; 9.3 ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.7; 8.2.8; 9.3 ТУ 64.1.-2850-80 Водяна баня лабораторна 9.1 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 8.2.7; 9 1. ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.2.7; 8.2.8; 8.3; 8.4 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные. 8.2.7; 8.2.8; 8.3;8.4; 9 1 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6; 8.2.7; 8.2.8; 9 1 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.7; 8.2.8; 8.3; 8.4 ГОСТ 20292-74 Палички скляні діаметром 0 3-0 4 мм 9 1; 9.2 ТУ 64-2-19-79 Чашки з кришками Петрі пластикові одноразового застосування 9.2 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6 ТУ 6-09-1678-77 Фільтр голуба стрічка 9.2 ГОСТ 6709-79 Вода дистиллированная. Технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6 ГОСТ 4161-77 Кальцій хлористий 8.2.5; 8.2.6 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрій хлористий 8.2.1; 8.2.2 8.2.3 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 ФС 42-2621-89 Тромбін 8.2.7 Тромбопластин 8.2.8 ГОСТ3118-77 Фіксонал соляної кислоти 8.2.1 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ В ПЛАЗМІ КРОВІ РОЗЧИННИХ ФІБРІН-МОНОМЕРНИХ КОМПЛЕКСІВ ФОСФАТНИЙ ТЕСТ МВВ 42.01-14-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5 Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7 Осипчук К.Й. 8 Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Цей документ встановлює порядок виявлення в плазмі крові розчинних фібрін-мономерних комплексів в присутності фосфатного буферу. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ Методика забезпечує виявлення в плазмі крові розчинних фібрін-мономерних комплексів в присутності фосфатного буферу: відсутність видимого помутніння – негативний результат чітке помутніння – позитивний + пластівцеподібна каламуть ++ пластівці нитки – +++ гелеподібний осад – ++++ . 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Дозатори лабораторні ГОСТ 28311-89 3.4 Іонометр ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.5 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.6 Термометр ТУ 25-2022 0003-89 3.7 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5 - 375-4215-77 3.8 Збільшувальне скло 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 мл до 1000 0 мл ГОСТ 1770-74 3.10 Стакани місткістю від 100 0 до 200 0 мл ГОСТ 1770-74 3.11 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273=84 3.12 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ГОСТ 1770-74 3.13 Флакони з темного скла з притертим корком ГОСТ 23932-90 3.14 Циліндри місткістю 25-50 мл ГОСТ 1770-74 3.15 6-аміногексанова кислота є-амінокапронова кислота ТУ 6-09-4039-75 3.16 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.17 Калій фосфорнокислий однозаміщений ГОСТ 3.18 Натрію гідроксид ГОСТ 11078-78 3.19 Натрій лимоннокислий ГОСТ 22280-76 3.20 Натрій хлористий ГОСТ4233-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ Принцип методу полягає в руйнуванні розчинних комплексів фібрин-мономеру з фібриногеном та фрагментами фібрину в плазмі крові при додаванні фосфатного буферу та подальше утворення полімерних волокон фібрину що свідчить про активацію системи зсідання. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60 % до 75 %. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади та допоміжні пристрої привести у робочий стан згідно з інструкцією по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування 0 1 моль/л фосфатного буферу рН= 7 50±0 05 . Наважки калію фосфорнокислого однозаміщеного 1 36±0 01 г п. 3.17 натрію хлористого 0 38±0 01 г п. 3.20 6-аміногексанової кислоти 0 20±0 01 г п. 3.15 натрію лимоннокислого 0 10±0 01 г п. 3.19 розчиняють в стакані п. 3.10 в 70-80 мл дистильованої води п. 3.16 і на іонометрі п. 3.4 доводять рН до 7 50±0 05 концентрованим розчином натрію гідроксиду п. 3.18 потім буфер переносять в мірну колбу місткістю 100 мл п. 3.9 і доводять об’єм розчину до мітки дистильованою водою п. 3.16 . Розчин зберігати при температурі від 4 до 6 0С протягом тижня у флаконах темного скла з притертим корком п.3.13 . 8.2.2 Приготування 1 моль/л фосфатного буферу рН= 7 50±0 05 . Наважку калію фосфорнокислого однозаміщеного 27 22±0 01 . г п. 3.17 розчиняють в стакані п. 3.10 у 170 мл дистильованої води п. 3.16 доводять рН до 7 50±0 05 концентрованим розчином натрію гідроксиду п. 3.18 потім буфер переносять у мірну колбу місткістю 200 мл п.3.7 та доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігати при температурі від 4 до 6 0С протягом одного місяця у флаконах темного скла з притертим корком п.3.13 . 8.2.3 Приготування розчину лимоннокислого натрію 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.19 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.14 яку відміряють циліндром п. 3.14 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.3 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.7 протягом 5 хв з прискоренням 500 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.3 у пробірку поліетиленову п. 3.11 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 9 ХІД ВИЗНАЧЕНЬ 9.1 У пробірки скляні мірні п. 3.12 дозатором лабораторним п. 3.3 вносять 0 25 мл плазми крові що досліджується п.8.3 додають 0 25 мл 0 1 моль/л фосфатного буферу п. 8.2.1 . Старанно перемішують 9.2 Додають 0 4 мл 1 моль/л фосфатного буферу п. 8.2.2 перемішують і інкубують на 30 хв при температурі 21-23 оС. Результати оцінюють візуально: * відсутність видимого помутніння – негативний результат * чітке помутніння – позитивний + * пластівцеподібна каламуть ++ * пластівці нитки – +++ * гелеподібний осад – ++++ . 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання розчинних фібрин-монмернихкомплексів проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п. 10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12 ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ. Найменування. № пункту. ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лаборатор-ные. 8.2.6;8.3; 8.4; 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ТУ 25-2022 0003-89 Термометр 9.2 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.3; 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 25-05. 2147-78 Іонометр ЕВ-74 8.2.1 8.2.2 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.6; 8.3; 8.4 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована. Технічні умови 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5 ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.4 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ В ПЛАЗМІ КРОВІ РОЗЧИННИХ ФІБРІН-МОНОМЕРНИХ КОМПЛЕКСІВ ЕТАНОЛОВИЙ ТЕСТ МВВ 42.01-15-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5 Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7 Осипчук К.Й. 8 Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Цей документ встановлює порядок виявлення в плазмі крові розчинних фібрін-мономерних комплексів в присутності 50% етилового спирту. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ Методика забезпечує вимірювання в плазмі крові розчинних фібрін-мономерних комплексів в присутності етилового спирту. Тест рахують позитивним коли в пробірці з’являється великий згусток або гель хлоп’я або муть в плазмі крові не враховуються . 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Дозатори лабораторні ГОСТ 28311-89 3.4 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.5 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.6 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5 - 375-4215-77 3.7 Спиртомір 3.8 Збільшувальне скло 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 мл до 1000 0 мл ГОСТ 1770-74 3.10 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273=84 3.11 Пробірки скляні мірні місткістю 10 мл ГОСТ 1770-74 3.12 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри місткістю 25-50 мл ГОСТ 1770-74 3.14 6-аміногексанова кислота є-амінокапронова кислота ТУ 6-09-4039-75 3.15 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.16 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.17 Спирт етиловий ректифікований ГОСТ 5962-67 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ Принцип методу полягає в руйнуванні розчинних комплексів фібрин-мономеру з фібриногеном та фрагментами фібрину в плазмі крові при додаванні 50% спирту етилового та подальше утворення полімерних волокон фібрину що свідчить про активацію системи зсідання. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60 % до 75 %. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади та допоміжні пристрої привести у робочий стан згідно з інструкцією по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів 8.2.1 Приготування розчину лимоннокислого натрію 3 8 г на 100г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.16 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.15 яку відміряють циліндром п. 3.13 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.2 Приготування розчину 6-аміногексанової кислоти ?-амінокапронова кислота . Наважку 325 0±0 1 мг 6-аміногексанової кислоти п. 3.14 розчиняють у 25 мл розчину натрію лимоннокислого п.8.2.1 який відміряють циліндром 3.13 . Суміш готують перед виконанням досліджень. 8.2.3 Приготування 50% розчину етилового спирту. Спирт етиловий п.3.17 розбавляють рівним об’ємом дистильованої води п. 3.15 точність концентрації перевіряється спиртоміром п.3.7 . 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.10 дозатором лабораторним п. 3.3 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.1 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.6 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.3 у пробірку поліетиленову п. 3.10 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 9. ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 0 4 мл плазми крові що досліджується п. 8.3 дозатором лабораторним п. 3.3 переносять в пробірку мірну лабораторну п.3.11 і додають 0 15 мл розчину 50% етилового спирту п. 8.2.3 . Пробірку струшують вмикають секундомір п. 3.4 і залишають пробірку при температурі 20?2 ?С. 9.2 Через 10 хв результати оцінюють візуально за допомогою збільшувального скла п. 3.8 . Тест рахують позитивним коли в пробірці з’являється великий згусток або гель хлоп’я або муть в плазмі крові не враховуються . Спостереження проводять протягом 10 хвилин. Більш пізнє утворення гелю не враховується. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання розчинних фібрин-мономерних комплексів проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п. 10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12 ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ. Найменування. № пункту. ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные. 8.3; 9.1; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технічні умови 9.1; 9.1 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3 Спиртомір 8.2.3 ГОСТ 13646-68 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань 9.1 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 9.1; 9.2 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.3 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована. Технічні умови 8.2.1; 8.2.3; ГОСТ 22280-76 Натрій лимоннокислій 5 5 водний 8.2.1 ГОСТ 18300-87 Спирт етиловий 8.2.3 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ В ПЛАЗМІ КРОВІ РОЗЧИННИХ ФІБРІНМОНОМЕРНИХ КОМПЛЕКСІВ У ПРОТАМІНСУЛЬФАТНОМУ ТЕСТІ МВВ 42.01-16-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5 Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7 Осипчук К.Й. 8 Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Цей документ встановлює порядок виявлення в плазмі крові розчинних фібрін-мономерних комплексів в присутності протамінсульфату. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ Методика забезпечує виявлення в плазмі крові розчинних фібрін-мономерних комплексів в присутності протамінсульфату по появі желеподібного згустку 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Дозатори лабораторнік ГОСТ 28311-89 3.4 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.5 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.5 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5 - 375-4215-77 3.6 Колби мірні місткістю від 100 0 мл до 1000 0 мл ГОСТ 1770-74 3.7 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273=84 3.8 Пробірки скляні мірні місткістю 10 мл ГОСТ 1770-74 3.9 Циліндри місткістю 25-50 мл ГОСТ 1770-74 3.10 6-аміногексанова кислота є-амінокапронова кислота ТУ 6-09-4039-75 3.11 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.12 Натрій лимоннокислий ГОСТ 22280-76 3.13 Протамінсульфат Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ Принцип методу полягає в руйнуванні розчинних комплексів фібрин-мономеру з фібриногеном та фрагментами фібрину в плазмі крові при додаванні до неї розчинів протамінсульфату та подальше утворення полімерних волокон фібрину що свідчить про активацію системи зсідання. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60 % до 75 %. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади та допоміжні пристрої привести у робочий стан згідно з інструкцією по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів 8.2.1 Приготування розчину лимоннокислого натрію 3 8 г на 100г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.12 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.11 яку відміряють циліндром п. 3.9 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.2 Приготування розчину 6-аміногексанової кислоти ?-амінокапронова кислота . Наважку 325 0±0 1 мг 6-аміногексанової кислоти п. 3.10 розчиняють у 25 мл розчину натрію лимоннокислого п.8.2.1 який відміряють циліндром 3.9 . Суміш готують перед виконанням досліджень. 8.2.3 Наважку 1 00±0 01 г протамінсульфату п. 3.13 переносять у мірну колбу місткістю 100 0 мл п.3.6 і розчиняють в дистильованій воді п.3.11 . Об’єм розчину доводять до мітки. Розчин готують перед виконанням досліджень. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.7 дозатором лабораторним п. 3.3 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.1 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.5 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.3 у пробірку поліетиленову п. 3.7 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п.8.3 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.7 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. 9. ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 0 4 мл плазми крові що досліджується п. 8.3 дозатором лабораторним п.3.3 переносять в пробірку мірну лабораторну п.3.8 і додають 0 15 мл розчину протамінсульфату п.8.2.3 . Пробірку струшують вмикають секундомір п.3.4 і залишають пробірку при температурі 20?2 ?С. 9.2 Через 10 хвилин визначають появу желеподібного згустку. Спостереження проводять протягом 10 хвилин. Більш пізнє утворення гелю не враховується. Тест рахують позитивним коли в пробірці з’являється великий згусток або гель хлоп’я або муть в плазмі крові не враховуються . 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання розчинних фібрин-монмернихкомплексів проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п. 10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ. Документ. Найменування. № пункту. ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лаборатор-ные. 8.3; 8.4; 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ГОСТ 13646-68 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань 9.1 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.3; 8.4 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3 ГОСТ 22280-76 Натрий лимоннокислый 5 5 водний 8.2.1 Протамінсульфат 8.2.3 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 та від 23.10.91 №146 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ В ПЛАЗМІ КРОВІ РОЗЧИННИХ ФІБРІН-МОНОМЕРНИХ КОМПЛЕКСІВ ? – НАФТОЛОВИЙ ТЕСТ МВВ 42.01-17-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5 Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7 Осипчук К.Й. 8 Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Цей документ встановлює порядок вимірювання в плазмі крові розчинних фібрін-мономерних комплексів в присутності ?-нафтолу. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ Методика забезпечує виявлення в плазмі крові розчинних фібрін-мономерних комплексів в присутності ?-нафтолу. Якщо в пробірці немає часток – реакція негативна невеликі гранули – реакція 1+ невеликі пластівці – 2+ поява ниток фібрину чи невеликого згустку – 3+ утворення великого згустку – 4+. 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Дозатори лабораторні ГОСТ 28311-89 3.4 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.5 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ13646-68 3.5 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5 - 375-4215-77 3.6 Спиртомір 3.7 Збільшувальне скло 3.8 Колби мірні місткістю від 100 0 мл до 1000 0 мл ГОСТ 1770-74 3.9 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273=84 3.10 Пробірки скляні мірні місткістю 10 мл ГОСТ 1770-74 3.11 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.12 Циліндри місткістю 25-50 мл ГОСТ 1770-74 3.13 6-аміногексанова кислота є-амінокапронова кислота ТУ 6-09-4039-75 3.14 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.15 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.16 ?-нафтол 3.17 Спирт етиловий ректифікований ГОСТ 5962-67 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допуcкається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ Принцип методу полягає в руйнуванні розчинних комплексів фібрин-мономеру з фібриногеном та фрагментами фібрину в плазмі крові при додаванні ?-нафтолу та подальше утворення полімерних волокон фібрину що свідчить про активацію системи зсідання. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60 % до 75 %. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади та допоміжні пристрої привести у робочий стан згідно з інструкцією по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування розчину лимоннокислого натрію 3 8 г на 100г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.15 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.14 яку відміряють циліндром п. 3.12 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.2 Приготування розчину 6-аміногексанової кислоти ?-амінокапронова кислота . Наважку 325 0±0 1 мг 6-аміногексанової кислоти п. 3.13 розчиняють у 25 мл розчину натрію лимоннокислого п .8.2.1 який відміряють циліндром п. 3.12 . Суміш готують перед виконанням досліджень. 8.2.3 Приготування 50 % розчину етилового спирту. Спирт етиловий п. 3.17 розбавляють рівним об’ємом дистильованої води п. 3.14 точність концентрації перевіряється спиртоміром п. 3.6 . 8.2.4 Приготування розчину ?-нафтолу. Наважку 2 0±0 1 г ?-нафтолу п. 3.16 переносять у мірну колбу місткістю 100 0 мл п. 3.8 і розчиняють в 50% розчині спирту етилового п. 8.2.3 . Розчин залишають стояти при кімнатній температурі відкритим 2 – 3 дні. Подальше збереження реактиву відбувається флаконах темного скла з притертим корком п. 3.11 . 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.9 дозатором лабораторним п. 3.3 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.1 та змішують відповідно 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.5 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.3 у пробірку поліетиленову п. 3.9 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 9. ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 В дві пробірки мірні лабораторні п. 3.10 вносять дозатором лабораторним п. 3.3 по 0 5 мл плазми крові що дсліджується п. 8.3 і додають в першу пробірку 2 краплі 50% розчину етилового спирту п. 8.2.3 а в другу пробірку - 2 краплі розчину ?-нафтолу п. 8.2.4 . Пробірки струшують і вмикають секундомір п. 3.4 Пробірки залишають при температурі 20±2 0С. 9.2 Через 10 хвилин результати оцінюють візуально використовуючи збільшувальне скло п. 3.7 . Перша пробірка контрольна в її суміші не повинно бути ніяких часток. Якщо в другій пробірці: * немає часток – реакція негативна * невеликі гранули – реакція 1+ * невеликі пластівці – 2+ * поява ниток фібрину чи невеликого згустку – 3+ * утворення великого згустку – 4+. Спостереження проводять протягом 10 хвилин. Більш пізнє утворення гелю не враховується. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання розчинних фібрин-монмерних комплексів проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п. 10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12 ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ. Найменування. № пункту. ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лаборатор-ные. 8.3; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний 9.1; 9.2 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3 Спиртомір 8.2.3 ТУ 25-2022 0003-89 Термометр ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 9.1; 9.2 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.3 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4 ?-нафтол 8.2.4 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5 ГОСТ 22280-76 Натрий лимоннокислый 5 5 водний 8.2.4 ГОСТ 5962-67 Спирт етиловий ректифікований 8.2.3 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 та від 23.10.91 №146 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ АКТИВНОСТІ АНТИТРОМБІНУ III ПЛАЗМИ КРОВІ ЗА ЧАСОМ УТВОРЕННЯ ЗГУСТКУ МВВ 42.01-18-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання активності антитромбіну III плазми крові людини. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання активності антитромбіну Ш за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань % Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 50 – 120 ± 2 8 3 3. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Спектрофотометр СФ-46 ТУ 3-3.1841-84 3.8 Скло збільшувальне лупа 3.9 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.10 .Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5 - 375-4215-77 3.11 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000 0 мл ГОСТ 1770-74 3.12 Палички скляні діаметром 0 3-0 4 мм ГОСТ 20292-74 3.13 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.14 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ГОСТ 1770-74 3.15 Пробірки скляні діаметром 0 5 см ГОСТ1770-74 3.16 Флакони із темного скла з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.17 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.18 .Білогарифмічний папір ТУ 13-0248643-794-89 3.19 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.20 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий ТУ 6-09-2082-78 3.21 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.22 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.23 Тромбін ФС 42-2621-89 3.24 Фібриноген ФС 42-1394-80 3.25 Фіксанал соляної кислоти ГОСТ3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ Метод визначення активності антитромбіну III плазми крові людини базується на вимірюванні часу утворення згустку фібрину під дією надлишку екзогенного тромбіну. Одиницею вимірювання номінального значення показника є відсоток що визначається як відношення часу утворення згустку у стандартній донорській плазмі крові до часу утворення згустку у плазмі крові що досліджується. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ 8.1 Усі засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести в робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 4±0 1 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.11 розчиняють у дистильованій воді п.3.19 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.16 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.25 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.11 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.19 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.16 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.22 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.11 відміряють циліндром п. 3.17 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іономірі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.16 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.22 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.11 розчиняють у дистильованій воді п. 3.19 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.16 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Зберігати розчин при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.21 розчиняють у 96 2мл дистильованої води п. 3.19 яку відміряють циліндром п. 3.17 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування розчину фібриногену з концентрацією 8 мг/мл. Наважку 40 0±0 1 мг фібриногену ліофілізованого п. 3.24 переносять у пробірку мірну лабораторну п. 3.14 додають дозатором лабораторним п. 3.4 2 5 мл дистильованої води п. 3.19 та розчиняють підігріваючи на бані водяній п. 3.3 при температурі 37 0С не струшувати! . Розчин фібриногену зберігати при температурі мінус 20 0С протягом двох тижнів. 8.2.6 Контроль концентрації фібриногену. Концентрацію розчину фібріногену С мг/мл контролюють на спектрофотометрі п.3.7 при довжинах хвиль 280 та 320 нм. Вимірювання проводять у кварцових кюветах з довжиною оптичного шліху 1см. Концентрацію розраховують за формулою: С = Е280-Е320 n/1 5 де Е280-Е320 – різниця між показниками оптичної густини отриманими при довжинах хвиль 280 та 320 нм n – ступінь розведення вихідного розчину білка 1 5 – коефіцієнт перерахунку. Виміри концентрації фібриногену проводять двічі і середнє значення розраховується за формулою наведеною в п.10.1. 8.2.7 Приготування розчину тромбіну. Наважку що відповідає 20 0±0 1 од. ак тромбіну п. 3.23 переносять у пробірку поліетиленову п.3.13 та додають дозатором лабораторним п. 3.4 1 мл розчину забуференого фізіологічного п.8.2.3 . За одиницю активності приймають таку кількість препарату тромбіну яка здатна за 30 с при температурі 37 0С згорнути 1 мл стандартної донорської плазми крові. З метою збереження активності тромбіну після приготування розчин поміщають у баню водяну крижану п. 3.3 при температурі 0 0С у якій він зберігається протягом виконання вимірювань. Зберігають розчин при температурі мінус 20 0С протягом одного місяця. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.13 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.13 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.13 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської ї плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п. 8.3 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.13 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.4 при 37 ?С до повного відтаювання пробірку не струшувати . Після відтаювання плазма повинна бути абсолютно прозорою. 9 ХІД ВИМІРЮВАННЯ 9.1 0 5 – 1 мл плазми крові що досліджується п. 8.3 поміщають у пробірку скляну діаметром 0 5 см п. 3.15 та витримують 5 хв на бані водяній п.3.3 при температурі 53 0С при постійному перемішуванні скляною паличкою. Температуру необхідно контролювати термометром п.3.9 . 9.2 Суміш переносять у центрифужну пробірку п. 3.14 . Денатурований білок осаджують на центрифузі п.3.10 з прискоренням 1200-1400 g протягом 10 хв. 9.3 Дозатором лабораторним п. 3.4 відбирають 0 1 мл отриманої сироватки крові п. 9.2 та вносять в пробірку поліетиленову п. 3.13 додають 0 9 мл розчину тромбіну п. 8.2.7 ставлять у баню водяну п. 3.3 . Інкубують при температурі 37 0С протягом 15 хв. Час інкубації необхідно контролювати секундоміром п. 3.6 . 9.4 Дозатором лабораторним п. 3.4 відбирають 0 1 мл отриманої суміші п.9.3 та вносять в пробірку мірну лабораторну п. 3.13 додають 0 1 мл розчину фібриногену п. 8.2.6 попередньо прогрітого при температурі 37 0С на бані водяній п. 3.3 протягом 15-20 с. Секундоміром п. 3.6 визначають час зсідання суміші “сироватка – фібриноген”. Критерієм закінчення реакції є утворення гелю. З метою фіксації моменту утворення гелю в пробірці за станом суміші рекомендується спостерігати через скло збільшувальне лупу п. 3.8 при боковому освітленні. 9.5 Розраховують активність антитромбіну-III за допомогою градуювального графіку. Антитромбінову активність стандартної донорської плазми крові приймають за 100 % час зсідання її становить у середньому 25 с . Градуювальний графік будують на білогарифмічному папері п. 3.25 використовуючи розведення стандартної донорської плазми крові Таблиця 2 . По осі ординат відмічають час зсідання фібриногену у секундах по осі абсцис – активність антитромбіну ІІІ у відсотках . Таблиця 2. Стандартна донорська плазма крові мл Розчин натрію хлористого мл Активність антитромбіну ІІІ % 0 1 0 0 100 0 0 1 0 1 50 0 0 1 0 3 25 0 0 1 0 7 12 5 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср % двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання активності антитромбіну ІІІ проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п. 10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.7; ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 8.2.5; 8.2.7; 9.1; 9.3; 9.4 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лаборатор-ные. 8.2.5; 8.2.7; 8.3; 8.4; 9.3; 9.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 9.1; 9.3; 9.4 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.7; 8.3; 8.4; 9.3 ТУ25-05. 2147-78 Іономір універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 8.2.5; 9.1; 9.3; 9.4 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний 9.3; 9.4 ТУ 3-3.1841-84 Спектрофотометр СФ-46 8.2.6 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой. 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 9.2 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрий хлористий 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрий лимоннокислый 5 5 водний 8.2.4 ФС 42-2621-89 Тромбін 8.2.7 ФС 42-1394-80 Фібриноген 8.2.5 ГОСТ3118-77 Фіксонал соляної кислоти 8.2.1 ТУ 13-0248643-794-89 Билогарифмичекая бумага 9.5 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 та від 23.10.91 №146 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЛІЗІСУ ЕУГЛОБУЛІНОВИХ СГУСТКІВ МВВ 42.01-19-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює методику виконання визначення фібринолітичної активності плазми крові за рахунок вимірювання часу лізису еуглобулінових згустків. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання часу лізису еуглобулінових згустків в тесті за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань хв Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 60 – 300 ± 47 22 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Водяна баня лабораторнаТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іономір ЕВ-74 ТУ 25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 мл до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.10 Палички скляні діаметром 0 3-0 4 мм ГОСТ 20292-74 3.11 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.12 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл. ТУ 208 УССР 273-84 3.13 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.14 Циліндр на 100 мл ГОСТ 1770-74 3.15 Папір індикаторний ГОСТ 3.16 Папір фільтрувальний ГОСТ 12026-76 3.17 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.18 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.19 Кислота оцтова ГОСТ 61-75 3.20 Натрій 5 5’- диетилбарбітуровокислий медінал ТУ 6-09-2082-78 3.21 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.22 Натрій тетраборнокислий ГОСТ 4199-76 3.23 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.24 Фіксанал кислоти соляної ГОСТ 3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути атестовані та повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення загальної фібринолітичної активності плазми крові базується на вимірюванні часу спонтанного лізісу згустку який отримано при додаванні до еуглобулінової фракції плазми крові розчину кальцію хлористого. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести у робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 35±0 05 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.20 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п.3.17 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.13 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.24 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.17 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.13 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.23 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 відміряють циліндром п. 3.14 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іономірі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.13 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.22 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п. 3.17 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.13 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 . Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину лимоннокислого натрію 3 8г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого5 5 водного п. 3.21 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.17 яку відміряють циліндром п. 3.14 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування розчину кальцію хлористого 0 025 моль/л . Наважку 2 77±0 01 г кальція хлористого обезвожуваного п. 3.18 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 та розчиняють у дистильованій воді п. 3.17 об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла з притертим корком п. 3.13 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.2.6 Приготування 1 % розчину оцтової кислоти. Концентровану оцтову кислоту п. 3.19 10±0 5 мл відміряють циліндром п. 3.14 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігають в посуді з темного скла з притертим корком п. 3.13 при температурі від 4 до 6 0С протягом 2 місяців. 8.2.7 Приготування боратного розчину рН 9 00±0 05 Наважку 1 00±0 01 г натрію тетраборнокислого п. 3.22 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п.3.9 додають наважку 9 00±0 01 г натрію хлористого п.3.23 та розчиняють у дистильованій воді п. 3.17 об’єм розчину доводять до мітки. На іонометрі п. 3.5 перевіряють рН розчину. Розчин зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.13 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.12 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.12 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п.8.4 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.12 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.4 при 37 ?С до повного відтаювання пробірку не струшувати . Після відтаювання плазма повинна бути абсолютно прозорою. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 У мірну пробірку п.3.11 дозатором лабораторним п.3.4 переносять 0 5 мл плазми крові що досліджується 8.3 та додають 8 мл дистильованої води п. 3.17 яку відміряють циліндром п. 3.14 . 9.2 Суміш перемішують та дозатором лабораторним п. 3.4 додають 0 15 мл 1 % оцтової кислоти п. 8.2.6 . рН суміші необхідно перевірити по паперу індикаторному п. 3.15 . Показник рН повинен дорівнювати 5 3. 9.3 Суміш залишають на 30 хв при температурі від 4 до 6 0С. Після інкубації суміш центрифугують протягом 5 хв п. 3.9 з прискоренням 1200-1400 g. Надосадову рідину виливають і залишки рідини усувають перевертаючи пробірку на фільтрувальний папір п. 3.16 . 9.4 До отриманого осаду еуглобулінів додають дозатором лабораторним п. 3.4 0 5 мл розчину натрію тетраборатнокислого п. 8.2.7 . Осад еуглобулінів розчиняють перемішуючи скляною паличкою. 9.5 0 2 мл розчину еуглобулінів дозатором лабораторним п. 3.4 переносять у пробірки п.3.11 і поміщають у водяну баню лабораторну п. 3.3 при температурі 37 0С. Через 1 хвилину дозатором лабораторним п. 3.4 додають 0 2 мл розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 . Через декілька хвилин утворюється згусток. При появі згустку вмикають секундомір п. 3.6 та визначають час повного лізису згустку. Час лізису еуглобулінової фракції стандартної донорської плазми крові дорівнює 180-270 хв. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср хв двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу лізису еуглобулінової фракції проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12 ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.7 ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.7 ТУ 64.1.-2850-80 Водяна баня лабораторна 9.5 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лаборатор-ные. Общие технические требования и методы испытаний 9.1; 9.2; 9.4; 9.5 ТУ25-05. 2147-78 Іономір універсальний ЕВ-74 8.2.1; 8.2.7 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.5 ТУ 5 - 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4; 9.3 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технические условия. 9.5 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.3; 8.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6; 8.2.7; 9.1; 9.2; 9.3; 9.4; 9.5 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6; 8.2.7 ГОСТ 12026-76 Бумага лабораторная фильтровальная 9.3 Папір індикаторний 9.2 ГОСТ 6709-79 Вода дистильована. Технічні умови 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4; 8.2.5; 8.2.6; 8.2.7; 9.1 ГОСТ 4161-77 Кальцій хлористий 8.2.5 ГОСТ 4199-76 Натрій тетраборнокислий 8.2.7 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрий хлористий 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3 ГОСТ 61-75 Кислота оцтова. Технічні умови 8.2.6 ГОСТ 22280-76 Натрий лимоннокислый 5 5 водний 8.2.4 ГОСТ3118-77 Фіксонал кислоти соляної 8.2.1 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 та від 23.10.91 №146 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ВМІСТУ ФАКТОРА VIII В ПЛАЗМІ КРОВІ ЛЮДИНИ МВВ 42.01-20-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання вмісту фактору VIII в плазмі крові людини. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання вмісту фактору VIII в плазмі крові людини за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань % Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 20-110 ± 3 5 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іономір ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Мішалка магнітна 3.7 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.8 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.9 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.10 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.11 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.12 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.13 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.14 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.15 Папір білогарифмічний 3.16 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.17 Кальцій хлористий ГОСТ 4161-77 3.18 Каолін ГФХ с.140 3.19 Кислота диетилбарбітурова 3.20 Натрій 5 5’-диетилбарбітуровокислий медінал ТУ 6-09-2082-78 3.21 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.22 Натрій гідроцитрат 3.23 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.24 Еритрофосфатид Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути атестовані та повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення вмісту фактора VIII модифікованим одноступінчатим каолін-кефаліновим методом базується на використанні субстрат-плазми з різким дефіцитом антигемофільного глобуліну АГГ але з нормальним вмістом усіх інших факторів зсідання крові. Для отримання оптимального середовища в якому визначають кількість АГГ крім субстрат-плазми використовують каолін та еритрофосфатид. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести у робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів 8.2.1 Приготування буферу барбіталово-солевого рН= 7 5±0 05 . Наважки 2 06±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.20 2 76±0 01 г кислоти диетилбарбітурової п. 3.19 та 7 30±0 01 г натрію хлористого п. 3.23 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 розчиняють у дистильованій воді п.3.16 та доводять об’єм розчину до мітки. рН буферу перевіряють на іонометрі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.13 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину натрію хлористого з концентрацією 8 5 г/л . Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.23 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 розчиняють у дистильованій воді п. 3.16 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.13 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину натрію лимоннокислого гідроцитрату 2 0 г на 100 г розчину . Наважку 2 00±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.22 розчиняють у 98 0 мл дистильованої води п. 3.16 яку відміряють циліндром п. 3.14 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 5 5 водного 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.21 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.16 яку відміряють циліндром п. 3.14 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування розчину кальцію хлористого 0 033 моль/л . Наважку 3 70±0 01 г кальція хлористого зневодненого п. 3.17 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.10 та розчиняють у дистильованій воді п. 3.16 об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла з притертим корком п. 3.13 при температурі від 4 до 6 0С протягом місяця. 8.2.6 Приготування каолін - еритрофосфатидної суміші. 2 5-3 0 % емульсію еритрфосфатиду п. 3.24 розбавляють фізіологічним розчином п. 8.2.2 до 0 1 % емульсії розфасовують по 1 мл у пробірки поліетиленові п. 3.12 герметично закупорюють і зберігають при температурі мінус 20 0С один рік. Перед роботою емульсію еритрфосфатиду розморожують розбавляють до концентрації 0 01% фізіологічним розчином п. 8.2.2 у співвідношенні 1:9 та додають 5 0±0 1 мг каоліну п. 3.18 на 1 мл емульсії еритрфосфатиду. Суміш перемішують на магнітній мішалці п.3.6 або вручну при кімнатній температурі для отримання рівномірної суміші. Каолін-еритрофосфатидну суміш зберігати під час досліду у бані крижаній водяній. Суміш стабільна при температурі від 4 до 6 0С протягом 48 годин. 8.3 Одержання стандартної донорської плазми крові. Кров у донора беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.12 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого 5 5 водного п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.9 протягом 20 хв з прискоренням 1200-1400 g при температурі 4 0С. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.12 . Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові 7-10 донорів. Отриману стандартну плазму розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.12 заморозити та зберігати протягом 5-7 днів при температурі мінус 20 0 С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.3 при 37 ?С. Після відтаювання плазма повинна бути прозорою. Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Приготування плазми крові що досліджується. Кров хворого з невідомим вмістом фактору VIII стабілізують розчином натрію лимоннокислого 5 5 водного п. 8.2.4 у співвідношенні 1:9 і центрифугують у тих же умовах що і стандартну плазму. При необхідності плазму розфасовують по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.10 зберігають при температурі -20?С. 8.5 Одержання субстратної плазми крові хворих на гемофілію. Субстратну плазму отримують з крові хворих тяжкою формою гемофілії А у якій вміст фактору VIII варіює у межах 1-3 %. При підборі субстратної плазми показником її якості є дані часу зсідання що отримані у тих же умовах досліду які застосовуються для визначення вмісту фактора VIII за виключенням того що розведену стандартну плазму замінюють рівною кількістю 0 1 мл барбіталового буферу п. 8.2.1 . Час зсідання плазми крові хворого на гемофілію у межах 120-135 с вказує на придатність її для використання як субстратну плазму крові. . Кров хворого стабілізують 2 % розчином натрію гідроцитрату п. 8.2.3 у розведенні 1:4. Центрифугують п. 3.9 при температурі 4 ?С протягом 20 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.10 і повторно центрифугують при тих же умовах для повного видалення клітин крові. Потім дозатором лабораторним п.3.4 плазму розфасовують по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.10 зберігають при температурі -20?С. Субстрат-плазма є придатною для визначення вмісту фактору VIII при зберіганні протягом 2-3 місяців. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 Розчини кальцію хлористого п.8.2.5 поміщають у баню водяну лабораторну і залишають на весь час роботи при температурі 37 0С. 9.2 Стандартну п. 8.3 досліджувану п. 8.4 субстратну п. 8.5 плазму крові та каолін-еритрофосфатидну суміш п. 8.2.6 зберігають під час досліду у бані водяній крижаній. 9.3 Перевірка активності каолін–еритрофосфатидної суміші п. 8.2.6 . Кожного дня перед початком титрування фактора VIII необхідно перевіряти відповідність реагента – каолін–еритрофосфатидної суміші п. 8.2.6 . вимогам методу. Для цього визначають час зсідання стандартної плазми у розведенні 1:9. 9.3.1 В пробірку мірну лабораторну п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 1 мл каолін–еритрофосфатидної суміші п. 8.2.6 ; 0 1 мл субстратної плазми п. 8.5 і 0 1 мл розведеної в 10 разів стандартної донорської плазми п. 8.3 перемішують і інкубують протягом шести хв час достатній для повної активації факторів контакту при температурі 37 °С на бані водяній лабораторній п. 3.3 . 9.3.2 Через шість хв додають 0 1 мл 0 033 моль/л розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 і включають секундомір п. 3.7 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку який є критерієм закінчення реакції. За умовами прийнятими для даної модифікації методу час зсідання стандартної плазми крові в розведенні 1:9 повинен бути постійним і дорівнювати 65 с що досягається за рахунок зміни концентрації еритрофосфатиду змінюючи його вміст у суміші з каоліном у межах 0 2-0 075 мг/мл . При визначенні стандартної точки 65 с є необхідним співпадання значень двох паралельних проб. 9.4 Визначення вмісту фактору VIII в плазмі крові хворого. В пробірку мірну лабораторну п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 1 мл каолін–еритрофосфатидної суміші п. 8.2.6 0 1 мл субстратної плазми крові п. 8.5 і 0 1 мл розведеної в 10 разів плазми крові що досліджується п. 8.4 перемішують і інкубують протягом 6 хв час достатній для повної активації факторів контакту при температурі 37 °С на бані водяній лабораторній п. 3.3 . Через 6 хв додають 0 1 мл 0 033 моль/л розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 і одночасно включають секундомір п. 3.7 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку який є критерієм закінчення реакції. Визначають вміст фактору VIII в плазмі крові за градуювальним графіком або за даними таблиці 2. 9.5 Побудова градуювального графіка Градуювальний графік будують на білогарифмічному папері п. 3.25 використовуючи розведення стандартної донорської плазми крові барбіталовим буфером у співвідношенні 1:9 1:19 1:39 1:79 1:159 1:319 тобто в 10 20 40 80 160 320 разів . Кожне наступне розведення готують із попереднього безпосередньо перед використанням. При правильному визначенні отримані експериментальні значення для кожного розведення стандартної плазми накладаються на теоретично розраховану пряму відхилення у межах 0-3 8% . Коагуляційну активність розведеної у співвідношенні 1:9 стандартної донорської плазми крові приймають за 100 %. Концентрація фактору у наступних розведеннях відповідає 50; 25; 12 5; 6 25 та 3 125 %. При побудові градуювального графіка до 0 1 мл кожного розведення стандартної донорської плазми крові референтної плазми крові дозатором лабораторним п.3.4 додають 0.1 мл субстратної плазми п. 8.5 і поміщають у баню водяну лабораторну при температурі 37 0С. До суміші плазм дозатором лабораторним п. 3.4 додають 0 1 мл каолін-еритрофосфатидної суміші та інкубують протягом 6 хв при температурі 37 0С. Через 6 хв додають 0 1 мл 0 033 моль/л розчину кальцію хлористого п. 8.2.5 і одночасно включають секундомір п. 3.7 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку. Використовуючи отримані дані будують градуювальний графік: на вертикальній осі відкладають час згортання зразків що досліджувались а на горизонтальній осі – процент активності фактору VIII за 100 приймають активність фактору VIII в стандартній донорській плазмі яка розведена в 10 разів . Розрахунок концентрації фактору VIII можна вести за таблицею яка складена на основі даних що отримуються при титруванні різних розведень стандартної донорської плазми крові з відомим вмістом фактору VIII . Екстраполюючи дані часу зсідання з інтервалом в 1 секунду на пряму що отримана на подвійній логарифмічній шкалі визначають відповідні їм концентрації фактора VIII у процентах що представлені у таблиці 2: Час зсідання с Вміст фактора VIII % Час зсідання с Вміст фактора VIII % Час зсідання с Вміст фактора VIII % 1 2 3 4 5 6 55 255 83 27 111 3 9 56 235 84 25 112 3 67 57 215 85 23 113 3 47 58 200 86 22 114 3 28 59 177 87 21 115 3 11 60 160 88 19 116 2 94 61 146 89 17 5 117 2 8 62 136 90 16 118 2 64 63 124 91 15 119 2 5 64 115 92 14 120 2 38 65 100 93 12 5 121 2 25 66 96 94 11 5 122 2 14 67 90 95 10 5 123 2 04 68 81 96 10 124 1 98 69 74 97 9 125 1 84 70 68 98 8 25 126 1 75 71 64 99 7 75 127 1 66 72 59 100 7 5 128 1 58 73 55 101 6 75 129 1 5 74 52 102 6 5 130 1 44 75 50 103 6 25 131 1 37 76 46 104 5 86 132 1 3 77 42 105 5 5 133 1 24 78 38 106 5 2 134 1 19 79 35 107 4 9 135 1 13 80 33 108 4 62 136 1 08 81 30 109 4 35 137 1 03 82 29 110 4 1 138 1 0 Вміст АГГ у плазмі можна розрахувати не тільки в процентах а і в одиницях активності за наступною формулою: вміст фактора VIII в % х Об’єм плазми що досліджується Вміст фактора = активності 100 За 1 одиницю активності АГГ приймають кількість фактора VIII у плазмі 100% активності. Нормальні величини складають 50-200% в середньому - 100%. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср с двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання вмісту фактору VIII в плазмі крові проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювання необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4;8.2.5; 8.2.6 ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4;8.2.5; 8.2.6 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2; 9.3; 9.4; 9.5 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лаборатор-ные 8.2.6; 8.3; 8.4; 9.1; 9.2; 9.3; 9.4 ТУ 5. 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4; 8.5 ТУ25-05. 2147-78 Іономір універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2; 9.3; 9.4; 9.5 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технические условия 9.1; 9.2; 9.3; 9.4 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.6; 8.3; 8.4; 8.5 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 9.1; 9.2; 9.3; 9.4; 9.5 ГОСТ 6709-79 Вода дистиллированная. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.5 Кальцій хлористий 8.2.5 Каолін 8.2.6 Еритрофосфатид 8.2.6 Кислота диетилбарбітурова ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрий хлористий 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрий лимоннокислый 5 5 водний 8.2.4 Натрій гідроцитрат Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 та від 23.10.91 №146 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ЗСІДАННЯ ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ В ТЕСТІ РЕПТИЛАЗНИЙ ЧАС МВВ 42.01-21-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює методику виконання вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті рептилазний РЧ . Визначення РЧ може виконуватися при використанні розчину тромбіноподібного ферменту з стандартною активністю. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті рептилазний час РЧ за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань с Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 9-20 ± 1 5 4 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іонометр ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.7 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.8 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.9 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.10 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.11 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.12 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.13 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.14 Вода дистильована ГОСТ 6709-79 3.15 Натрій 5 5’-диетилбарбітуровокислий медінал ТУ 6-09-2082-78 3.16 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.17 Натрій хлористий ГОСТ 4233-773 3.18 Рептилаза 3.19 Фіксанал кислоти соляної ГОСТ3118-77 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод базується на визначенні часу зсідання плазми крові при додаванні розчину тромбіноподібного ферменту – рептилази який має стандартну активність. Рептилазний час не подовжується при введенні гепарину. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести у робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів 8.2.1 Приготування буферу Міхаеліса рН= 7 35±0 05 . Розчин А. Наважку 20 60±0 01 г натрію 5 5’-диетилбарбітуровокислого п. 3.15 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п.3.14 і об’єм розчину доводять до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п.3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин Б. Фіксанал кислоти соляної 0 1 моль/л п. 3.19 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 і об’єм розчину доводять до мітки дистильованою водою п. 3.14 . Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. Розчин В. Наважку 7 30±0 001 г натрію хлористого п. 3.17 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 відміряють циліндром п. 3.13 290 мл розчину А і 210 мл розчину Б додають в колбу та об’єм доводять до мітки. рН буферу перевіряють на іонометрі універсальному п. 3.5 . Буфер зберігають у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом місяця при температурі від 4 до 8 0 С. 8.2.2 Приготування розчину фізіологічного з концентрацією натрію хлористого 8 5 г/л. Наважку 8 50±0 01 г натрію хлористого п. 3.17 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п. 3.9 розчиняють у дистильованій воді п. 3.14 і доводять об’єм розчину до мітки. Розчин зберігається у флаконах з темного скла з притертим корком п. 3.12 протягом одного місяця при температурі від 4 до 8 0С. 8.2.3 Приготування розчину забуференого фізіологічного рН = 7 4±0 1 .. Змішують 4 об’єми розчину натрію хлористого 8 5 г/л п. 8.2.2 з 1 об’ємом буферу Міхаеліса п. 8.2.1 . Зберігати розчин при температурі від 4 до 8 0 С протягом місяця. 8.2.4 Приготування розчину лимоннокислого натрію 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.16 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.14 яку відміряють циліндром п.3.13 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.2.5 Приготування розчину рептилази. Приготування розчину рептилази п. 3.18 проводять відповідно до інструкції фірми яка випускає препарат. Час зсідання контрольної плазми крові в тесті за 14-15 секунд. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.11 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.8 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.11 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п.8.4 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.11 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 В пробірку мірну лабораторну п. 3.10 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 1 мл плазми що досліджується п. 8.3 0 1 мл забуференого фізіологічного розчину п. 8.2.3 і поміщають пробірку у баню водяну лабораторну п. 3.3 при температурі 37 0С. 9.2 Через 10-15 с додають 0 1 мл розчину рептилази п. 8.2.5 та включають секундомір п. 3.6 . Пробірки з реагентами через кожні 1-2 секунди нахиляють на 45 градусів і визначають час утворення згустку який є критерієм закінчення реакції. Час зсідання стандартної донорської плазми крові складає 13-15 с. Рептилазний час вважають подовженим якщо порівняно з нормою він збільшується більше ніж на п’ять секунд. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср c двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання часу зсідання плазми крові в тесті рептилазний час проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 2. Таблиця 2. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4 ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лаборатор-ные 8.2.5; 8.3; 8.4; 9.1; 9.2 ТУ 5. 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ТУ25-05. 2147-78 Іонометр універсальний ЕВ-74 8.2.1 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технические условия 9.1; 9.2 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.2.5; 8.3; 8.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 8.2.5; 9.1; 9.2 ГОСТ 6709-79 Вода дистиллированная. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 ТУ 6-09-2082-78 Натрій 5 5‘-диетилбарбітуровокислий 8.2.1 ГОСТ 4233-77 Натрий хлористий 8.2.1; 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрий лимоннокислый 5 5 водний 8.2.4 Рептилаза 8.2.5 ГОСТ3118-77 Фіксонал соляної кислоти 8.2.1 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 та від 23.10.91 №146 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ АКТИВНОСТІ ПЛАЗМІНУ ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ МВВ 42.01-22-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання рівню активності плазміну в плазмі крові. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання рівню активності плазміну в плазмі крові за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань % Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 40-60 ± 3 6 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іономір ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Мішалка магнітна ГОСТ 3.7 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.8 Спектрофотометр СФ-46 ТУ 3-3 1841-84 3.9 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.10 Фотоелектрокалориметр ФЕК-М –2 ТУ 3-3 1766-82 3.11 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.12 Шприц 3.13 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.14 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.15 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.16 Стакани скляні лабораторні ГОСТ 1770-74 3.17 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.18 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.19 Вата 3.20 Азофібрин суспензія 3.21 Вода дистильована ГОСТ 6709-793.15 3.22 Натрій їдкий ГОСТ 11078-78 3.23 Натрій гідрофосфорнокислий ГОСТ 4172-76 3.24 Натрій дигідрофосфорнокислий ГОСТ 245-76 3.25 Натрій лимонокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 3.26 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.27 Стрептокіназа Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути атестовані та повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення фібринолітичної активності плазми крові базується на визначенні ступеню розщеплення азофібрину плазміном що присутній в плазмі крові або плазміногеном який активовано стрептокіназою . Вміст плазміну визначається по розщепленню азофібрину до активації плазми крові стрептокіназою. Вміст плазміногену визначається за різницею між фібринолітичною активністю плазми крові після активації та до активації стрептокіназою. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести у робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування 5 М розчину натру їдкого Наважку 10 00±0 01 г натру їдкого п.3. 22 розчиняють в стакані в 30-40 мл дистильованої води п. 3.21 залишають при кімнатній температурі до повного охолодження. Переносять у мірну колбу місткістю 50 0 мл п.3.13 доводять дистильованою водою п. 3.21 до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла п. 3.17 протягом 3-4 тижнів. 8.2.2 Приготування 0 05 М натрій-фосфатного буферу що містить 0 15 г/л натрію хлориду рН 7 4±0 05 . Розчин А. Наважку 3 56±0 01 г натру гідрофосфорнокислого п.3. 23 переносять в мірну колбу об’ємом 100 0 мл п.3.13 та розчиняють .в дистильованій воді п. 3.21 об’єм доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла п. 3.17 протягом 3-4 тижнів. Розчин В. Наважку 3 12±0 01 г натру дигідрофосфорнокислого п.3. 24 переносять в мірну колбу об’ємом 100 0 мл п.3.13 та розчиняють .в дистильованій воді п. 3.21 об’єм доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла п. 3.17 протягом 3-4 тижнів. Розчин С. 81 0 мл розчину А та 19 0 мл розчину В змішують у стакані п.3.16 додають наважку натрію хлористого 3 50±0 01 г. Суміш переносять в циліндр п.3.18 об’ємом 500 0 мл. Об’єм буферу доводять до 400 мл дистильованою водою п.3.21 . На іонометрі п.3.5 контролюють рН розчину. Розчин зберігати при температурі від 4 до 6 0С протягом одного місяця у флаконах темного скла з притертим корком п.3.17 . 8.2.3 Приготування розчину стрептокінази 10000 МО/мл. Стрептокіназу п.3.27 розчиняють у дистильованій воді з урахуванням активності препарату. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 3 8 г на 100 г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.26 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.21 яку відміряють циліндром п. 3.18 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.15 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого 5 5 водного п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.11 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.15 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п. 8.3 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.15 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.3 при 37 ?С до повного розморожування пробірку не струшувати . Після розморожування плазму перемішати вона повинна бути прозорою. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 У три пробірки п. 3.14 вносять по 10 мг азофібрину п. 3.20 і додають дозатором лабораторним п. 3.4 у першу і третю пробірки по 0 85 мл а у другу – 0 7 мл натрій-фосфатного буфера п. 8.2.2 . Потім у першу і другу пробірки вносять дозатором лабораторним п. 3.4 по 0 15 мл плазми крові що досліджується після чого у другу пробірку додають 0 15 мл розчину стрептокінази п. 8.2.3 . 9.2 Пробірки з сумішами інкубують на бані водяній лабораторній п. 3.3 при температурі 37 ?С протягом 1 години. Час інкубації перевіряють за секундоміром п. 3.7 . Кожні 15-20 хвилин інкубації вміст пробірок обережно перемішують не допускаючи налипання субстрату на стінки пробірки вище рівня наповнення. 9.3 Після інкубації у всі три пробірки дозатором лабораторним п.3.4 додають по 3 мл дистильованої води п. 3.21 а в третю контрольну - додатково 0 15 мл плазми крові що досліджується. 9.4 Вміст пробірок швидко фільтрують через тонкий шар вати п. 3.19 що знаходиться в шприці п.3.12 продавлюючи його поршнем. Фільтрати збирають у пробірки п. 3.14 і додають до них дозатором лабораторним п. 3.4 0 05 мл 5М розчину їдкого натру п. 8.2.1 . Після перемішування миттєво виникає інтенсивне забарвлення від оранжевого до червоного. Інтенсивність забарвлення фільтратів проб першої і другої пробірок вимірюють порівняно з контролем третя пробірка на спектрофотометрі п. 3. 8 при довжині хвилі 440 нм або на фотоелектрокалориметрі ФЕК-М п. 3.10 із світлофільтром №3 синім при довжині оптичного шляху 1 см. Розрахунок здійснюють за формулами: Пн=Е1К1; Пр= Е2-Е1 ?К2 Де Пн і Пр - вміст плазміну і плазміногену відповідно % ; Е1 і Е2 – поглинання оптична густина фільтрату відповідно в першій і другій пробірці; К1 і К2 – розрахункові коефіцієнти виведені для кожної серії субстрату при дослідженні пулу плазми здорових донорів. При цьому вміст плазміну і плазміногену в плазмі крові здорових донорів приймають за 100%. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср % двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання активності плазміну плазми крові проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювання необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2; 9.3 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные 8.2.3; 8.3; 8.4; 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 5. 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ТУ25-05. 2147-78 Іономір універсальний ЕВ-74 8.2.2 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технические условия 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.3; 8.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 9.1; 9.2; 9.3 ГОСТ 6709-79 Вода дистиллированная. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 Азофібрин 9.1 Вата 9.3 ГОСТ 11078-78 Натрій їдкий ГОСТ 4172-76 Натрій гідрофосфорнокислий 8.2.2 ГОСТ 245-76 Натрій дігідрофосфорнокислий 8.2.3 ГОСТ 4233-77 Натрий хлористий 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрий лимоннокислый 5 5 водний 8.2.4 Стрептокіназа Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 та від 23.10.91 №146 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ РЕТРАКЦІЇ ЗГУСТКІВ КРОВІ МВВ 42.01-23-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5 Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7 Осипчук К.Й. 8 Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Цей документ встановлює порядок виконання вимірювання ретракції згустку крові. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує виконання вимірювання ретракції згустку нестабілізованої венозної крові за характеристиками наведеними у таблиці 1. Таблиця 1. Діапазон вимірювань % Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 50 – 120 ± 2 8 3 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.2 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.3 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.4 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5 – 375-4215-77 3.5 Пробірки центрифужні мірні об’ємом 10 мл NE 98-891021-91-Е 3.6 Палички скляні діаметром 0 3-0 4 мм ГОСТ 1770-74 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод виконання вимірювання ретракції згустку крові базується на вимірюванні об’єму сироватки що виділяється при ретракції. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким просвітом без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. 9 ХІД ВИМІРЮВАННЯ 9.1 1 мл венозної крові відразу після взяття вміщують у градуйовану центрифужну мірну пробірку п.3. 5 що вкрита сіліконом. У пробірку обережно вводять скляну паличку п.3. 6 яку встановлюють у вертикальному положенні. Пробірку встановлюють на водяній бані п. 3. 1 при температурі +37?С до настання повного зсідання крові. 9.2 Через 1 год після зсідання крові скляну паличку обережно видаляють разом із згустком а рідину центрифугують за допомогою центрифуги п.3. 4 при 300 g протягом 5 хв. 9.3 Об’єм сироватки що залишилася а також об’єм клітин визначають за поділками на пробірці. Розраховують ретракцію згустку за формулою: А Ретракція згустку = ----------------------- ? 100 % В де А - об’єм сироватки який виміряється по різниці між об’ємом рідини що залишилася в пробірці та об’ємом еритроцитів. В – загальний об’єм сироватки крові що досліджується визначається з урахуванням гематокріту крові . Ретракція кров’яного згустку коливається в межах 48-60%. Недостатня ретракція спостерігається при виражених тромбоцитопеніях деяких видах якісної неповноцінності кров’яних пластинок. Несправжньо завищена ретракція спостерігається при анеміях і зниженні гематокритного показника. При гіпофібриногенемії згусток малий і це призводить до несправжнього завищення показника ретракції навіть у тому випадку коли остання знижена . 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср % двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання ретракція згустку крові проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11.4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п. 10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не задовольняють вимоги розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювань необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ТУ 64.1.-2850-80 Водяна баня лабораторна 9.1 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний 9.1; 9.2 ТУ 98-891-021-91Е Пробірки мірні центрифужні 9.1 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2 Міністерство охорони здоров’я України ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 15. 11. 2002 № 417 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАННЯ АКТИВНОСТІ АНТИПЛАЗМІНУ ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ МВВ 42.01-24-2002 ПОГОДЖЕНО Головний метролог МОЗ України А. М. Ніколенко “ ” 2002 р. ПОГОДЖЕНО Головний спеціаліст з клінічної лабораторної діагностики МОЗ України В. А. Дєєв “ ” 2002 р. Київ ГАРМОНІЗОВАНО: 1 Герасименко Т.І. 2 Герцюк М.М. 3 Катаєва Л.М 4.Крицька С.П. 5.Лунева А.Г. 6 Платонова Т.М. 7.Осипчук К.Й. 8.Федорова І.Р. Відтворювати тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу МОЗ України заборонено. 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Документ встановлює порядок виконання вимірювання рівню активності антиплазміну в плазмі крові. Методика призначена для використання у закладах охорони здоров’я. 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХИБКИ ВИЗНАЧЕННЯ Методика забезпечує вимірювання рівню активності антиплазміну в плазмі крові за характеристиками що наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Діапазон вимірювань % Межа відносної похибки вимірювань ? хв Коефіцієнт варіації V % 50-140 ± 2 8 3 3 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ 3.1 Ваги 2 кл. точності ГОСТ 24104-88Е 3.2 Важки лабораторні 2 кл. точності ГОСТ 7328-82Е 3.3 Баня водяна лабораторна ТУ 64-1-2850-80 3.4 Дозатори медичні лабораторні ГОСТ 28311-89 3.5 Іономір ЕВ-74 ТУ25-05. 2147-78 3.6 Мішалка магнітна ГОСТ 3.7 Секундомір механічний ТУ 25-1819. 0021-90 3.8 Спектрофотометр СФ-46 ТУ 3-3 1841-84 3.9 Термометр скляний ртутний для точних вимірювань ГОСТ 13646-68 3.10 Фотоелектрокалориметр ФЕК-М –2 ТУ 3-3 1766-82 3.11 Центрифуга ЦЛР-1 ТУ 5. 375-4215-77 3.12 Шприц 3.13 Колби мірні місткістю від 100 0 до 1000.0 мл ГОСТ 1770-74 3.14 Палички скляні діаметром 0 3-0 4 мм ГОСТ 1770-74 3.15 Пробірки мірні лабораторні місткістю 10 мл ТУ 98-891-021-91Е 3.16 Пробірки поліетиленові місткістю 10-15 мл ТУ 208 УССР 273-84 3.17 Флакони з притертим корком ТУ 64-2-407-89 3.18 Циліндри ГОСТ 1770-74 3.19 Вата 3.20 Азофібрин суспензія 3.21 Вода дистильована ГОСТ 6709-793.15 3.22 Натрій їдкий ГОСТ 11078-78 3.23 Натрій гідрофосфорнокислий ГОСТ 4172-76 3.24 Натрій дигідрофосфорнокислий ГОСТ 245-76 3.25 Натрій хлористий ГОСТ 4233-77 3.26 Плазмін 3.27 Натрій лимоннокислий 5 5 водний ГОСТ 22280-76 Всі засоби вимірювальної техніки повинні бути атестовані та повірені у встановленому порядку. Допускається застосування іншого обладнання лабораторного посуду а також реактивів і матеріалів з метрологічними та технічними характеристиками не нижчими ніж наведені. 4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ Метод визначення рівню антиплазміну в плазмі крові базується на визначенні залишкової активності плазміну який додається до плазми крові що досліджується. Ступінь інактивації плазміну залежить від кількості інгібіторів антиплазмінів у плазмі. 5 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06-77 “Загальні правила безпеки роботи в хімічних лабораторіях” затверджених 27.07.77 Мінхімпромом СРСР: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки; правил безпеки роботи що представлені в експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої. 6 ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЦЯ До виконання методики допускаються спеціалісти із спеціальною освітою які відповідають кваліфікаційним вимогам відповідно до наказів МОЗ України від 19.12.97 №359 від 23.10.91 №146 та пройшли курси з клінічної лабораторної діагностики у державних навчальних закладах освіти системи МОЗ України різного рівня акредитації наукових закладах або таких що до них прирівняні і мають право видавати документи державного зразка згідно з чинним законодавством України. 7 УМОВИ ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ При проведені вимірювань повинні бути забезпечені наступні умови: 7.1 Температура середовища 22±5 оС. 7.2 Відносна вологість від 60% до 75%. 7.3 Атмосферний тиск від 84 0 до 106 7 кПа від 600 0 до 800 3 мм рт.ст . 7.4 Напруга електромережі 220±22 В. 7.5 Освітленість від 300 до 400 лк. 8 ПІДГОТОВКА ДО ВИЗНАЧЕННЯ 8.1 Усі прилади засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання привести у робочий стан згідно з інструкціями по експлуатації. 8.2 Приготування розчинів. 8.2.1 Приготування 5 М розчину натру їдкого Наважку 200 00±0 01 г натру їдкого п.3. 22 переносять у мірну колбу місткістю 1000 0 мл п.3.13 розчиняють у дистильованій воді п. 3.21 і об’єм доводять до мітки. Розчин зберігають у флаконах темного скла п. 3.17 протягом 3-4 тижнів. 8.2.2 Приготування 0 05 М натрій-фосфатного буферу що містить 0 15 г/л натрію хлориду рН 7 4±0 05 . 8.2.3 Приготування розчину плазміну 0 2 мл розчину плазміну п. 3.26 що відповідає 3 5 АО/мл; 2 5 мг білка/мл. АО - одиниця активності плазміну за лізисом азофібрину. Одна АО дорівнює такій кількості плазміну яка дає приріст оптичної густини що становить одиницю за одну годину. 8.2.4 Приготування розчину натрію лимоннокислого 3 8 г на 100г розчину . Наважку 3 80±0 01 г натрію лимоннокислого п. 3.27 розчиняють у 96 2 мл дистильованої води п. 3.21 яку відміряють циліндром п. 3.18 . Розчин зберігають при температурі від 4 до 6 0С протягом одного тижня. 8.3 Одержання плазми крові. Кров у хворого беруть натщесерце з вени гострою сухою голкою з широким діаметром без шприца для запобігання гемолізу . При заборі крові перші 5-6 крапель відкидають. Під час взяття крові не рекомендується накладати джгут і робити масаж передпліччя для запобігання активації зсідання крові і фібринолізу. У пробірку поліетиленову п. 3.16 дозатором лабораторним п. 3.4 вносять 0 3-0 5 мл розчину натрію лимоннокислого 5 5 водного п. 8.2.4 та змішують відповідно з 2 5-4 5 мл крові. Пробірку з сумішшю щільно закривають корком і повільними рухами обережно декілька разів перемішують не струшуючи . Центрифугують п. 3.11 протягом 10 хв з прискоренням 1200-1400 g. Плазму крові переносять дозатором лабораторним п. 3.4 у пробірку поліетиленову п. 3.16 . Вимоги до зразків плазми крові установлюються у розділах преаналітики посібників з клінічної лабораторної діагностики. 8.4 Одержання стандартної донорської плазми крові. Для приготування стандартної донорської плазми крові необхідно змішати у рівних співвідношеннях плазму крові більш ніж 7 донорів отриману як вказано в п. 8.3 розфасувати по 1-2 мл у пробірки поліетиленові п. 3.16 заморозити та зберігати протягом двох тижнів при температурі мінус 20 0 С. Безпосередньо перед виконанням вимірювань плазму крові розморожують у бані водяній лабораторній п. 3.3 при 37 ?С до повного відтаювання пробірку не струшувати . Після відтаювання плазма повинна бути прозорою. 9 ХІД ВИЗНАЧЕННЯ 9.1 Інкубаційну суміш готують у пробірці мірній лабораторній п. 3.15 в яку переносять наважку 5 00±0 01 мг азофібрину п.3.20 . Дозатором лабораторним п.3.4 додають 1 мл розчину плазміну п.8.2.3 який містить 10-100 його мікрограм. 9.2 До суміші додають 0 2 мл плазми крові що досліджується попередньо розбавленої у 20 разів. Суміш витримують протягом 1 год у водяній бані п.3.3 при температурі 20 ?С. Паралельно у дві пробірки п.3.15 дозатором лабораторним п.3.4 вносять по 5 мл суспензії азофібрину і по 0 7 мл 0 05 М натрій-фосфатного буфера що містить 0 15 г/л натрію хлориду п.8.2.2 . 9.3 Після закінчення інкубації плазміну з плазмою у першу пробірку з суспензією азофібрину дозатором лабораторним п.3.4 вносять 0 3 мл проінкубованої суміші а в другу – 0 15 мл вихідного розчину плазміну п.8.2.3 Обидві пробірки витримують протягом 1 год на бані водяній п. 3.3 при температурі 37 ?С після чого у другу пробірку дозатором лабораторним п.3.4 додають 0 1 мл розбавленої плазми. Об’єм проб у обох пробірках доводять дистильованою водою п.3.21 до 4 мл і фільтрують обидві розведені проби крізь вату п 3.19 в шприці п 3.12 . 9.4 До фільтратів дозатором лабораторним п.3.4 додають по 0 02 мл 5 М розчину натру їдкого п.8.2.1 . Після перемішування миттєво виникає інтенсивне забарвлення від оранжевого до червоного. Виміряють оптичну густину фільтратів порівняно з дистильованою водою п.3.21 на спектрофотометрі п.3.8 при довжині хвилі 440 нм або на фотоелектрокалориметрі ФЕК-М п. 3.10 з світлофільтром №3 синім при довжині оптичного шляху 1 см. Кількість антиплазмінів у плазмі що показана у процентах гальмування активності плазміну в перерахунку на 1 мл плазми визначають за формулою: Х= Е2 - Е1 ?К де Е1 і Е2 – поглинання в першій і другій пробірках; К - розрахунковий коефіцієнт виведений для кожної серії субстрату який визначають при дослідженні пулу плазми здорових донорів. Нормальний показник рівня активності антиплазмінів у плазмі визначений при дослідженні плазми двадцяти здорових донорів дорівнює 100?17 од/мл. 10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ 10.1 За результат вимірювання приймають середнє значення хср % двох паралельних вимірювань яке розраховується за формулою: хср= х1 + х2 /2 де х1 х2 – значення отримані у двох паралельних вимірюваннях. 10.2 Результати вимірювань заносяться до облікової медичної документації затвердженої наказом МОЗ України від 04.01.01 №1: * форма 237/о – “Аналіз крові показники системи згортання ”; * форма 238/о - “Аналіз крові показники системи згортання – скорочений варіант”; * форма 250/о – “Журнал реєстрації аналізів і їх результатів”; * форма 262/о – “Журнал обліку аналізів зроблених в лабораторії”. 11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ 11.1 Визначення систематичної похибки вимірювань за даною методикою проводиться методом паралельних проб. Для цього проводять по два паралельних вимірювання 10 проб пацієнтів поточного дня. 11.2 Вимірювання активності антиплазміну плазми крові проводять відповідно до розділу 9. 11.3 Отримані дані заносять у таблицю 3. Таблиця 3. № Х1 Х2 Х1 – Х2 Х1 – Х2 2 11. 4 За отриманими результатами вимірювань розраховується середнє значення показників п.10.1 середньоквадратичне відхилення ? та коефіцієнт варіації V . Результати розрахунків порівнюються з величинами наведеними в таблиці 1 розділу 2. 11.5 Будують контрольну карту кумулятивних сум. 11.6 Кожного дня різницю між двома паралельними вимірюваннями проб відмічають на карті. Результати які попадають за межі контрольних вимірювань 2? вказують на наявність недоліків в системі вимірювання. 11.7 Якщо отримані результати вимірів не відповідають вимогам розділу 2 та п.11.6 то виміри необхідно повторити. 11.8 Якщо результати повторного контролю незадовільні то виконання вимірювання необхідно припинити виявити та усунути причини які до цього призвели. 12. ПОСИЛАННЯ НА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Документ Найменування № пункту ГОСТ 7328-82 Е Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 ГОСТ 24104-88 Е Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 ТУ 64.1.-2850-80 Баня водяна лабораторна 9.1; 9.2; 9.3 ГОСТ 28311-89 Дозаторы медицинские лабораторные 8.2.3; 8.3; 8.4; 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 5. 375-4215-77 Центрифуга ЦЛР-1 8.3; 8.4 ТУ25-05. 2147-78 Іономір універсальний ЕВ-74 8.2.2 ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 25-1819. 0021-90 Секундомір механічний “Слава” с ДСПР 1-2-000. Технические условия 9.1; 9.2; 9.3 ТУ 64-2-407-89 Банки и флаконы с притертой пробкой 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 ТУ 208 УССР 273-84 Пробірки поліетиленові 8.3; 8.4 ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры мензурки колбы пробирки. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.3; 8.2.4; 9.1; 9.2; 9.3 ГОСТ 6709-79 Вода дистиллированная. Технические условия 8.2.1; 8.2.2; 8.2.4 Азофібрин 9.1 Вата 9.3 ГОСТ 11078-78 Натрій їдкий 8.2.1 ГОСТ 4172-76 Натрій гідрофосфорнокислий 8.2.2 ГОСТ 245-76 Натрій дігідрофосфорнокислий 8.2.3 ГОСТ 4233-77 Натрий хлористий 8.2.2 ГОСТ 22280-76 Натрий лимоннокислый 5 5 водний 8.2.4 Плазмін 8.2.3 9.1 Мінхімпромом СРСР від 27.07.77: НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок” 5 Наказ МОЗ України від 19.12.97 №359 та від 23.10.91 №146 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” 5 Наказ МОЗ України від 23.10.91 №146 “Про атестацію середніх медичних працівників” 5 Наказ МОЗ України від 04.01.01 №1 “Про затвердження медичної облікової документації що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів” 10.2