Довідник з охорони праці, пожежної безпеки, безпеки руху

конецформыначалоформыВідкрите акціонерне товариство Укртелеком Довідник з охорони праці пожежної безпеки безпеки руху Довідник з охорони праці пожежної безпеки та безпеки руху видається вперше згідно з наказом Генерального директора Укртелекому від 01.06.99 №154. В довіднику викладені основні законодавчі та нормативні акти з охорони праці пожежної безпеки та безпеки руху які необхідні для керівників структурних підрозділів ВАТ "Укртелеком" в їх повсякденній праці. Матеріал викладений в даному посібнику може бути використаний для підготовки до атестації фахівців з питань охорони праці та пожежної безпеки. Це видання корисне для широкого кола працівників електрозв'язку які цікавляться питаннями охорони праці пожежної безпеки та безпеки руху. Частина розділів довідника викладена мовою оригіналу з метою забезпечення достовірності наведених документів. В розробці та підготовці до видання довідника приймали активну участь співробітники ВАТ "Укртелеком" Федюк Ю.М. Покойовий В.О. Шутов В.Г. Зінченко В.Н. 1. ОХОРОНА ПРАЦІ 1.1. ВСТУП Прийнятий у 1992 році Закон України "Про охорону праці" закріпив на державному рівні конституційні права громадян на охорону праці їх здоров'я і життя в процесі трудової діяльності Викладені в статтях Закону основні принципи державної політики базуються на пріоритетах життя і здоров'я працівників підприємств і достатньо гуманні до людини праці у той же час виправдано вимогливі і категоричні до порушників Закону. За час який минув після прийняття Закону зроблено чимало для реалізації цих принципів Створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України та Комітет по державному нагляду за охороною праці Держнаглядохоронпраці . Опрацьовано багато підзаконних нормативних актів що забезпечили запровадження механізмів виконання майже кожної статті Закону. Закладено основи для впровадження економічних методів управління охороною праці Значно поліпшено соціальний захист працівників насамперед осіб які потерпіли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Створено наукові та науково-інформаційні установи й організації які позитивно впливають на стан охорони праці в Україні Але поки що прийняті заходи не призвели до відчутного поліпшення безпеки і умов праці зниження виробничого травматизму. Проблеми створення безпечних умов праці профілактики виробничого травматизму були і є самими важливими й актуальними в ВАТ "Укртелеком" одному із найбільших підприємств України в якому працює біля 130 тисяч працівників Гострота їх обумовлюється перш за все в умовах дуже складної економічної ситуації в Україні експлуатації вкрай застарілих та зношених основних фондів байдужим відношенням деяких керівників до організації робіт та здійснення необхідних заходів по їх безпеці а це в свою чергу призводить до негативних наслідків не тільки морального характеру а і до каліцтва та загибелі людей. Як свідчить аналіз виробничого травматизму в Укртелекомі більше 80% нещасних випадків сталося з організаційних причин в результаті халатного відношення працівників усіх рівнів до виконання своїх функціональних обов'язків відсутності елементарної дисципліни і порядку на робочих місцях недоліків в організації безпечного проведення робіт порушення нормативних актів з охорони праці як потерпілими так і посадовими особами тобто за причинами для ліквідації яких не треба значних матеріальних витрат і які можуть бути усунені в будь-якому структурному підрозділі. Поряд з охороною праці не менш важливим є стан пожежної безпеки. Як відомо у 1993 році був прийнятий Закон України "Про пожежну безпеку". Ним визначено що забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей національного багатства І навколишнього середовища. Цей Закон визначає загальні правові економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України регулює відносини державних органів юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності. Аналіз розслідування справ по пожежах показує що найбільш поширеними причинами пожеж в Укртелекомі є: необережне поводження з вогнем; порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування; несправність виробничого обладнання; навмисні підпали та інше. Значною мірою їх виникненню сприяє безвідповідальне ставлення керівників та інших посадових осіб до забезпечення пожежної безпеки ігнорування приписів пожежного нагляду. Особливо гостро стає проблема забезпечення безпеки дорожнього руху вирішення якого спрямоване в першу чергу на збереження життя та здоров'я людей. За останні 5 років в Україні зареєстровано 199 7 тис. дорожньо-транспортних пригод в яких загинуло 33 2 тис. і одержали поранення різного ступеня тяжкості 219 1 тис. чоловік. Таке становище з аварійністю на автомобільному транспорті пояснюється головним чином тим що підприємствами організаціями водіями та пішоходами незабезпечується безумовне виконання вимог Закону України "Про дорожній рух". Не проводиться належна роз'яснювальна робота по суворому дотриманню правил дорожнього руху. В Укртелекомі основними причинами аварійності автотранспорту кількість якого становить більше 8 0 тис. одиниць є утримання і експлуатація його в неналежному технічному стані перевищення швидкості руху та недостатня робота по забезпеченню безпеки руху посадовими особами які відповідають за технічну експлуатацію. Результати проведених перевірок свідчать про те що керівники середньої ланки недостатньо володіють законодавчими та нормативними актами і мають потребу в матеріалі яким можна було б керуватися в повсякденній роботі підвищувати рівень знань та забезпечувати якісне виконання своїх функціональних обов'язків. Мета даного довідника - надання методичної допомоги керівникам структурних підрозділів Укртелекому в організації роботи з охорони праці пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху. В довіднику наведені основні нормативні документи з цих питань. За добіркою матеріалу довідник буде корисним для фахівців служб охорони праці пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху Укртелекому. Подібний довідник видається вперше Автори з вдячністю приймуть всі зауваження і пропозиції направлені на покращання його змісту які просимо надсилати за адресою: 252030 м. Київ-30 бульв. Шевченка 18 ВАТ Укртелеком. 1.2. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року витяг РОЗДІЛ II ПРАВА СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА Стаття 24. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності у здобутті освіти і професійній підготовці у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок встановленням пенсійних пільг; створенням умов які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям. Стаття 43. Кожен має право на працю що включає можливість заробляти собі на життя працею яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності реалізовує програми професійно-технічного навчання підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна невійськова служба а також робота чи служба яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні безпечні і здорові умови праці на заробітну плату не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Стаття 45. Кожен хто працює має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку а також оплачуваної щорічної відпустки встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки вихідні та святкові дні також інші умови здійснення цього права визначаються законом. Стаття 46. Громадяни мають право на соціальній захист що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності втрати годувальника безробіття з незалежних від них обставин а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян підприємств установ і організацій а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії інші види соціальних виплат та допомоги що є основним джерелом існування мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом. Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля про якість харчових продуктів і предметів побуту а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти що визначають права і обов'язки громадян мають бути доведені до відома населення у порядку встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти що визначають права і обов'язки громадян не доведені до відома населення у порядку встановленому законом є нечинними. Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі культурній спадщині відшкодовувати завдані ним збитки. Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України не посягати на права і свободи честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. 1.3. КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ офіційний текст за станом на 1 січня 1996 року витяг ГЛАВА І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Завдання Кодексу законів про працю України Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників сприяючи зростанню продуктивності праці поліпшенню якості роботи підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці всемірну охорону трудових прав працівників. Стаття 2. Основні трудові права працівників Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві в установі організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки право на здорові і безпечні умови праці на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів спорів у встановленому законом порядку на участь в управлінні підприємством установою організацією на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості а також у разі хвороби повної або часткової втрати працездатності на матеріальну допомогу в разі безробіття на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади крім випадків передбачених законодавством та інші права встановлені законодавством. ГЛАВА II КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР Стаття 10. Колективний договір Колективний договір укладається на основі чинного законодавства прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих власників та уповноважених ними органів. Стаття 11. Сфера укладення колективних договорів Колективний договір укладається на підприємствах в установах організаціях незалежно від форм власності і господарювання які використовують найману працю і мають права юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства установи організації в межах компетенції цих підрозділів. Стаття 12. Сторони колективного договору Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом особою зоднієї сторони і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих обраними і уповноваженими трудовим колективом. Стаття 13. Зміст колективного договору Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих трудових соціально-економічних відносин зокрема: зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці встановлення форм системи розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат доплат надбавок премій та ін. ; встановлення гарантій компенсацій пільг; участі трудового колективу у формуванні розподілі і використанні прибутку підприємства установи організації якщо це передбачено статутом ; режиму роботи тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового культурного медичного обслуговування організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії соціально-побутові пільги. ГЛАВА III ТРУДОВИЙ ДОГОВІР Стаття 24. Укладення трудового договору Забороняється укладення трудового договору з громадянином якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я. Стаття 29. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1 роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці наявність на робочому місці де він буде працювати небезпечних і шкідливих виробничих факторів які ще не усунуто та можливі наслідки їх впливу на здоров'я його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2 ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3 визначити працівникові робоче місце забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4 проінструктувати працівника з техніки безпеки виробничої санітарії гігієни праці і протипожежної охорони. Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу Трудовий договір укладений на невизначений строк а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 2 виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я які перешкоджають продовженню даної роботи; 5 нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності не рахуючи відпустки по вагітності і родах якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи посади при певному захворюванні. За працівниками які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням місце роботи посади зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; 7 появи на роботі в нетверезому стані у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. ГЛАВА IV РОБОЧИЙ ЧАС Стаття 50. Норма тривалості робочого часу Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу ніж передбачено в частині першій цієї статті. Стаття 51. Скорочена тривалість робочого часу Скорочена тривалість робочого часу встановлюється: 1 для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень для осіб віком від 15 до 16 років учнів віком від 14 до 15 років які працюють в період канікул - 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час не може перевищувати половину максимальної тривалості робочого часу передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку; 2 для працівників зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці - не більш як 36 годин на тиждень. Крім того законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників учителів лікарів та інших . Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда. Стаття 52. П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень та тривалість щоденної роботи Для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи зміни визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом підприємства установи організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня статті 50 і 51 . На тих підприємствах в установах організаціях де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 години при тижневій нормі 24 години. П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи думки трудового колективу і за погодженням з місцевою Радою народних депутатів. Стаття 54. Тривалість роботи в нічний час При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи зміни скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників для яких уже передбачено скорочення робочого часу пункт 2 частини першої і частина третя статті 51 . Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках коли це необхідно за умовами виробництва зокрема у безперервних виробництвах а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. Стаття 55. Заборона роботи в нічний час Забороняється залучення до роботи в нічний час: 1 вагітних жінок і жінок що мають дітей віком до трьох років стаття 176 ; 2 осіб молодших вісімнадцяти років стаття 192 ; 3 інших категорій працівників передбачених законодавством. Робота жінок в нічний час не допускається за винятком випадків передбачених статтею 175 цього Кодексу. Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови що це не суперечить медичним рекомендаціям стаття 172 . Стаття 56. Неповний робочий час За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки жінки яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда в тому числі таку що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота в умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Стаття 57. Початок і закінчення роботи Час початку і закінчення щоденної роботи зміни передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством. Стаття 58. Робота змінами При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу як правило має відбуватися через кожний робочий тиждень в години визначені графіками змінності. Стаття 59. Перерви між змінами Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні включаючи і час перерви на обід . Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється. Стаття 62. Обмеження надурочних робіт Надурочні роботи як правило не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня статті 52 53 і 61 . Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках: 1 при проведенні робіт необхідних для оборони країни а також відвернення громадського або стихійного лиха виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; 2 при проведенні громадське необхідних робіт по водопостачанню газопостачанню опаленню освітленню каналізації транспорту зв'язку для усунення випадкових або несподіваних обставин які порушують правильне їх функціонування; 3 при необхідності закінчити почату роботу яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин верстатів або іншого устаткування коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих; 4 при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення; 5 для продовження роботи при нез'явленні працівника який заступає коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником. Стаття 63. Заборона залучення до надурочних робіт. До надурочних робіт стаття 62 забороняється залучати: 1 вагітних жінок і жінок які мають дітей віком до трьох років стаття 176 ; 2 осіб молодших вісімнадцяти років стаття 192 ; 3 працівників які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва в дні занять стаття 220 . Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії працівників що їх забороняється залучати до надурочних робіт. Жінки які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інвапіда можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою стаття 177 . Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови що це не суперечить медичним рекомендаціям стаття 172 . Стаття 65. Граничні норми застосування надурочних робіт Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника. ГЛАВА V ЧАС ВІДПОЧИНКУ Стаття 66. Перерва для відпочинку і харчування Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись як правило через чотири години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. На тих роботах де через умови виробництва перерву встановити не можна працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства установи організації. Стаття 67. Вихідні дні При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні якщо він не визначений законодавством визначається графіком роботи підприємства установи організації погодженим з профспілковим комітетом підприємства установи організації і як правило має надаватися підряд з загальним вихідним днем. Стаття 68. Вихідні дні на підприємствах в установах організаціях пов'язаних з обслуговуванням населення На підприємствах в установах організаціях де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв'язку з необхідністю обслуговування населення магазини підприємства побутового обслуговування театри музеї та інші вихідні дні встановлюються місцевими Радами народних депутатів. Стаття 69. Вихідні дні на безперервно діючих підприємствах в установах організаціях На підприємствах в установах організаціях зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення а також на вантажно-розвантажувальних роботах пов'язаних з роботою транспорту вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства установи організації. Стаття 70. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години. Стаття 71. Заборона роботи у вихідні дні. Винятковий порядок застосування такої роботи Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства установи організації і лише у виняткових випадках що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках: 1 для відвернення громадського або стихійного лиха виробничої аварії і негайного усунення її наслідків; 2 для відвернення нещасних випадків загибелі або псування державного чи громадського майна; 3 для виконання невідкладних наперед непередбачених робіт від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства установи організації в цілому або їх окремих підрозділів; 4 для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажіву пунктах відправлення і призначення. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Стаття 74. Щорічні відпустки Всім працівникам надаються щорічні відпустки із збереженням місця роботи посади і середнього заробітку статті 75 і 76 . Стаття 76. Додаткові відпустки Щорічні додаткові відпустки надаються: 1 працівникам зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці; 2 працівникам які зайняті в окремих галузях народного господарства і мають тривалий стаж роботи на одному підприємстві в організації; 3 працівникам з ненормованим робочим днем; 4 працівникам які працюють в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях; 5 в інших випадках передбачених законодавством. ГЛАВА VII ОПЛАТА ПРАЦІ Стаття 106. Оплата роботи в надурочний час За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації оплата праці якого здійснюється за погодинною системою за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді у порядку передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Стаття 107. Оплата роботи у святкові і неробочі дні Робота у святковий та неробочий день частина четверта статті 73 оплачується у подвійному розмірі: 1 відрядникам за подвійними відрядними розцінками; 2 працівникам праця яких оплачується за годинними або денними ставками у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3 працівникам які одержують місячний оклад у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника який працював у святковий і неробочий день йому може бути наданий інший день відпочинку. Стаття 108. Оплата роботи у нічний час Робота у нічний час стаття 54 оплачується у підвищеному розмірі що встановлюється генеральною галузевою регіональною угодами та колективним договором але не нижче 20 відсотків тарифної ставки окладу за кожну годину роботи у нічний час. ГЛАВА VIII ГАРАНТІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ Стаття 123. Гарантії для працівників що направляються на обстеження до медичного закладу За час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками зобов'язаними проходити таке обстеження статті 169 191 зберігається середній заробіток за місцем роботи. ГЛАВА X ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА Стаття 139. Обов'язки працівників Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу додержувати трудової і технологічної дисципліни вимог нормативних актів про охорону праці дбайливо ставитися до майна власника з яким укладено трудовий договір. Стаття 140. Забезпечення трудової дисципліни Трудова дисципліна на підприємствах в установах організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи свідомим ставленням до праці методами переконання виховання а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни суворої товариської вимогливості до працівників які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Стаття 141. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників створювати умови для зростання продуктивності праці забезпечувати трудову і виробничу дисципліну неухильно додержуватись законодавства про працю і правил охорони праці уважно ставитися до потреб і запитів працівників поліпшувати умови їх праці та побуту. Стаття 142. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і Положення про дисципліну Трудовий розпорядок на підприємствах в установах організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну. ГЛАВА XI ОХОРОНА ПРАЦІ Стаття 153. Створення безпечних і нешкідливих умов праці На всіх підприємствах в установах організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці безпека технологічних процесів машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва стан засобів колективного та індивідуального захисту що використовуються працівником а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки які запобігають виробничому травматизмові і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи поєднаної з явною небезпекою для життя а також в умовах що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я або людей які його оточують і навколишнього середовища. У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах. На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу навчання працівників з питань охорони праці протипожежної охорони. Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання цих планів. Стаття 154. Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні будівництві виготовленні та реконструкції підприємств об'єктів і засобів виробництва Проектування виробничих об'єктів розробка нових технологій засобів виробництва засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Виробничі будівлі споруди устаткування транспортні засоби що вводяться в дію після будівництва або реконструкції технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці. Стаття 155. Заборона введення в експлуатацію підприємств які не відповідають вимогам охорони праці Жодне підприємство цех дільниця виробництво не можуть бути прийняті і введені в експлуатацію якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється. Власник який створив нове підприємство зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи. Стаття 158. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій досягнень науки і техніки засобів механізації та автоматизації виробництва вимог ергономіки позитивного досвіду з охорони праці зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях зниження інтенсивності шуму вібрації випромінювань тощо. Стаття 159. Обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці Працівник зобов'язаний: - знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці правила поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; - додержувати зобов'язань щодо охорони праці передбачених колективним договором угодою трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства установи організації; - проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; - співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей які його оточують і навколишньому природному середовищу повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу. Стаття 160. Контроль за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Трудові колективи через обраних ними уповноважених професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників контролюють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах в установах організаціях. Стаття 161. Заходи щодо охорони праці Власник або уповноважений ним орган розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці». План заходів щодо охорони праці включається до колективного договору. Стаття 162. Кошти на заходи по охороні праці Для проведення заходів по охороні праці виділяються у встановленому порядку кошти і необхідні матеріали. Витрачати ці кошти і матеріали на інші цілі забороняється. Порядок використання зазначених коштів і матеріалів визначається в колективних договорах. Трудові колективи контролюють використання коштів призначених на охорону праці. Стаття 163. Видача спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці а також роботах пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці. Стаття 164. Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється. Власник або уповноважений ним орган повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. Стаття 165. Видача мила та знешкоджуючих засобів На роботах зв'язаних з забрудненням видається безплатно за встановленими нормами мило. На роботах де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин видаються безплатно за встановленими нормами змиваючі та знешкоджуючі засоби. Стаття 166. Видача молока і лікувально-профілактичного харчування На роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування. Стаття 167. Забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний безплатно постачати працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою. Цехи і виробничі ділянки де організовується постачання газованою солоною водою визначаються органами санітарного нагляду за погодженням з власником або уповноваженим ним органом. Стаття 168. Перерви в роботі для обігрівання і відпочинку Працівникам що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках передбачених законодавством надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку які включаються у робочий час. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників. Стаття 169. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього при прийнятті на роботу і періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному доборі а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Перелік професій працівники яких підлягають медичному оглядові термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Стаття 170. Переведення на легшу роботу Працівників які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи власник або уповноважений ним орган повинен перевести за їх згодою на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку. При переведенні за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення а у випадках передбачених законодавством України попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або провадиться виплата допомоги по державному соціальному страхуванню. Стаття 171. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві. Власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. Стаття 172. Застосування праці інвалідів У випадках передбачених законодавством на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається статті 55 63 . Стаття 173. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відповідно до законодавства відшкодувати працівникові шкоду заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я пов'язаним із виконанням трудових обов'язків. Стаття 1731. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди Відшкодування моральної шкоди провадиться власником або уповноваженим ним органом якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого порушили його нормальні життєві зв'язки і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Кодекс доповнено статтею 1731 згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93 ГЛАВА XII ПРАЦЯ ЖІНОК Стаття 174. Роботи на яких забороняється застосування праці жінок Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці а також на підземних роботах крім деяких підземних робіт нефізичних робіт або робіт по санітарному та. побутовому обслуговуванню . Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення речей маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Стаття 175. Обмеження праці жінок на роботах у нічний час Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається за винятком тих галузей народного господарства де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України. Зазначені у частині першій цієї статті обмеження не поширюються на жінок які працюють на підприємствах де зайняті лише члени однієї сім'ї. Стаття 176. Заборона залучення вагітних жінок і жінок що мають дітей віком до трьох років до нічних надурочних робіт робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження Не допускається залучення до робіт у нічний час до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок що мають дітей віком до трьох років. Стаття 177. Обмеження залучення жінок що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів до надурочних робіт і направлення їх у відрядження Жінки що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди. Стаття 178. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок які мають дітей віком до трьох років Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства установи організації. Жінки які мають дітей віком до трьох років в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років. Якщо заробіток осіб зазначених у частинах першій і третій цієї статті на легшій роботі є вищим ніж той який вони одержували до переведення їм виплачується фактичний заробіток. Стаття 179. Відпустки по вагітності родах і догляду за дитиною Жінкам надаються відпустки по вагітності і родах тривалістю сімдесят календарних днів до родів і п'ятдесят шість у разі ненормальних родів або народження двох чи більше дітей сімдесят календарних днів після родів які обчислюються сумарно і надаються жінкам повністю незалежно від кількості днів фактично використаних до родів і за їх бажанням частково оплачувані відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку двох років з виплатою за ці періоди допомоги по державному соціальному страхуванню. Згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91 частково оплачувані відпустки передбачені цією статтею з 01.01.92 надаються жінкам до досягнення дитиною віку трьох років . Крім зазначених відпусток жінці за її заявою надається додаткова відпустка без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років. У разі коли дитина потребує домашнього догляду жінці надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю визначеною у медичному висновку але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку. Підприємства і організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною більшої тривалості Частково оплачувана відпустка і додаткова відпустка без збереження заробітної плати по догляду за дитиною можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини бабою дідом або іншими родичами які фактично здійснюють догляд за дитиною. За бажанням жінки та осіб зазначених у частині четвертій цієї статті в період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому зв ними зберігається право на одержання допомоги в період частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною Стаття 180. Приєднання до відпустки по вагітності і родах щорічної відпустки При наданні жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю і родами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за їх заявою приєднати до неї щорічну відпустку незалежно від тривалості роботи на даному підприємстві в установі організації. Стаття 181. Порядок надання відпусток по догляду за дитиною і зарахування їх в стаж роботи Частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку двох років і додаткова відпустка без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років надаються за заявою жінки або осіб зазначених у частині четвертій статті 179 цього Кодексу повністю або частинами в межах встановленого строку і оформляються наказом розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Час частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку двох років і додаткової відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років до шести років частина друга статті 179 зараховується як в загальний так і в безперервний стаж роботи і в стаж роботи за спеціальністю. Згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91 частково оплачувані відпустки передбачені цією статтею з 01.01.92 надаються жінкам до досягнення дитиною віку трьох років . В стаж роботи що дає право на щорічні оплачувані відпустки час відпусток по догляду за дитиною не зараховується. Стаття 182. Відпустки жінкам що усиновили дітей Жінкам що усиновили новонароджених дітей безпосередньо з родильного будинку надається відпустка з виплатою у встановленому порядку допомоги по родах за період з дня усиновлення і до закінчення п'ятдесяти шести днів з дня народження дитини. Жінці що усиновила дитину надаються відпустки по догляду на умовах і порядку встановлених статтями 179 181 цього Кодексу. Стаття 183. Перерви для годування дитини Жінкам що мають дітей віком до півтора року надаються крім загальної перерви для відпочинку і харчування додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години Строки і порядок надання перерв установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства установи організації і з врахуванням бажання матері. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком. Стаття 184. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок які мають дітей Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років а одиноким матерям за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена у судовому порядку. Звільнення вагітних жінок і жінок які мають дітей віком до трьох років до шести років частина друга статті 179 одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається крім випадків повної ліквідації підприємства установи організації коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Стаття 185. Надання вагітним жінкам і жінкам які мають дітей віком до чотирнадцяти років путівок до санаторіїв та будинків відпочинку І подання їм матеріальної допомоги Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах а також подавати їм матеріальну допомогу. Стаття 186. Обслуговування матері на підприємствах в організаціях На підприємствах і в організаціях з широким застосуванням жіночої праці організовуються дитячі ясла дитячі садки кімнати для годування грудних дітей а також кімнати особистої гігієни жінок. Стаття 1861. Гарантії особам які виховують малолітніх дітей без матері Гарантії встановлені статтями 56 176 177 частинами другою третьою четвертою п'ятою статті 179 частиною другою статті 181 статтями 184 і 186 поширюються на батьків які виховують дітей без матері в тому числі і в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі а також на опікунів піклувальників . ГЛАВА XIII ПРАЦЯ МОЛОДІ Стаття 187. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах Неповнолітні тобто особи що не досягли вісімнадцяти років у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх а в галузі охорони праці робочого часу відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами встановленими законодавством України. Стаття 188. Вік з якого допускається прийняття на роботу Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи що його замінює можуть як виняток прийматись на роботу особи які досягли п'ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої праці що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи що його замінює. Стаття 189. Облік працівників які не досягли вісімнадцяти років На кожному підприємстві в установі організації має вестися спеціальний облік працівників які не досягли вісімнадцяти років із зазначенням дати їх народження. Стаття 190. Роботи на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці а також на підземних роботах. Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей особами молодше вісімнадцяти років затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Стаття 191. Медичні огляди осіб молодше вісімнадцяти років Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому до досягнення 21 року щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові. Стаття 192. Заборона залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних надурочних робіт і робіт у вихідні дні Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних надурочних робіт і робіт у вихідні дні. Стаття 193. Норми виробітку для молодих робітників Для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорціонально скороченому робочому часу для осіб що не досягли вісімнадцяти років. Для молодих робітників які поступають на підприємство в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл професійно-технічних навчальних закладів курсів а також для тих що пройшли навчання безпосередньо на виробництві в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом. Стаття 194. Оплата праці працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Праця працівників молодше вісімнадцяти років допущених до відрядних робіт оплачується за відрядними розцінками встановленими для дорослих працівників з доплатою за тарифною ставкою за час на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників. Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів які працюють у вільний від навчання час провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати. Стаття 195. Відпустки працівникам молодше вісімнадцяти років Щорічні відпустки працівникам молодше вісімнадцяти років стаття 75 надаються в літній час або на їх бажання в будь-яку іншу пору року. Відпустки за перший рік роботи працівникам молодше вісімнадцяти років надаються за їх заявою і до закінчення одинадцяти місяців безперервної роботи на даному підприємстві в установі організації. Стаття 196. Броня прийняття молоді на роботу і професійне навчання на виробництві Для всіх підприємств і організацій встановлюється броня прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді яка закінчила загальноосвітні школи професійні навчально-виховні заклади а також інших осіб молодше вісімнадцяти років. Районні і міські Ради народних депутатів затверджують програми влаштування на роботу випускників загальноосвітніх шкіл квоти робочих місць для працевлаштування молоді та забезпечують їх виконання всіма підприємствами установами організаціями. Відмова у прийнятті на роботу і професійне навчання на виробництві зазначеним особам направленим в рахунок броні забороняється. Така відмова може бути оскаржена ними до суду. Стаття 197. Надання молоді першого робочого місця Працездатній молоді громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах завершення професійної підготовки і перепідготовки а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної невійськової служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років. Молодим спеціалістам випускникам державних навчальних закладів потреба в яких раніше була заявлена підприємствами установами організаціями надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Стаття 198. Обмеження звільнення працівників молодше вісімнадцяти років Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається крім додержання загального порядку звільнення тільки за згодою районної міської комісії в справах неповнолітніх. При цьому звільнення з підстав зазначених в пунктах 1 2 і 6 статті 40 цього Кодексу провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування. Стаття 199. Розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб Батьки усиновителі і піклувальники неповнолітнього а також державні органи та службові особи на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім у тому числі й строкового коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси. Стаття 200. Участь молодіжних організацій у розгляді питань праці і побуту молоді Профспілковий комітет підприємства установи організації і власник або уповноважений ним орган розглядають питання про заохочення молодих працівників розподіл для них житла і місць в гуртожитках охорону праці їх звільнення використання коштів на розвиток культурно-масової і спортивної роботи за участю представника молодіжної організації на умовах визначених колективним договором. ГЛАВА XVII ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ Стаття 253. Поширення соціального страхування на всіх працівників Усі працівники підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню. Стаття 255. Види забезпечення по соціальному страхуванню Працівники а у відповідних випадках і члени їх сімей забезпечуються в порядку державного соціального страхування: 1 допомогою по тимчасовій непрацездатності а жінки крім того допомогою по вагітності родах і догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років; 2 допомогою з нагоди народження дитини; допомогою на поховання; 3 пенсіями по старості по інвалідності в разі втрати годувальника а також пенсіями за вислугу років встановленими для деяких категорій працівників. Кошти державного соціального страхування використовуються також на санаторно-курортне лікування працівників обслуговування їх профілакторіями та будинками відпочинку на лікувальне дієтичне харчування на утримання дитячих таборів відпочинку та оздоровлення та на інші заходи по державному соціальному страхуванню. Стаття 256. Забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується при хворобі каліцтві тимчасовому переведенні на іншу роботу в зв'язку з захворюванням при догляді за хворим членом сім'ї карантині санаторно-курортному лікуванні і протезуванні - в розмірі до повного заробітку. При хворобі або каліцтві допомога виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Стаття 2571. Основні умови надання і розміри допомоги по соціальному страхуванню Основні умови надання і розміри допомоги по державному соціальному страхуванню встановлюються законодавством. Стаття 258. Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником або уповноваженим ним органом від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах що визначаються законодавством і колективним договором угодою трудовим договором . Стаття 2581. Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником або уповноваженим ним органом від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах що визначаються законодавством і колективним договором угодою трудовим договором . ГЛАВА XVIII НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ Стаття 259. Орган нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах в установах і організаціях що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Стаття 260. Державний нагляд за охороною праці Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють: - Державний комітет України по нагляду за охороною праці; - Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки; - органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; - органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. 1.4. ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ» витяг РОЗДІЛ II ГАРАНТІЇ ПРАВ ГРОМАДЯН НА ОХОРОНУ ПРАЦІ Стаття 6. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору Умови трудового договору не можуть містити положень які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці що діють в Україні. При укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві наявність на робочому місці де він буде працювати небезпечних і шкідливих виробничих факторів які ще не усунуто можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я. Стаття 7. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві Умови праці на робочому місці безпека технологічних процесів машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва стан засобів колективного та індивідуального захисту що використовуються працівником а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей які його оточують і навколишнього природного середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки. За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням якщо власник не виконує законодавство про охорону праці умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі передбаченому колективним договором але не менше тримісячного заробітку. Працівників які за станом здоров'я потребують надання легшої роботи власник повинен відповідно до медичного висновку перевести за їх згодою на таку роботу тимчасово або без обмеження строку. Оплата праці при переведенні працівників за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата їм допомоги по соціальному страхуванню провадяться згідно з законодавством. На час зупинення експлуатації підприємства цеху дільниці окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду чи службою охорони праці за працівниками зберігається місце роботи. Стаття 8. Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах що визначаються законодавством і колективним договором угодою трудовим договором . Із фонду соціального страхування здійснюються виплати сум що належать потерпілому працівникові за період його тимчасової непрацездатності або в порядку відшкодування шкоди та одноразової допомоги передбаченої статтею 11 цього Закону. Власник зобов'язаний повернути зазначені суми до фонду соціального страхування якщо нещасний випадок або професійне захворювання сталися з вини власника. Стаття 9. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці Працівники зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням молоком або рівноцінними харчовими продуктами газованою солоною водою мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення скорочення тривалості робочого часу додаткову оплачувану відпустку пільгову пенсію оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації що надаються в передбаченому законодавством порядку. При роз'їзному характері роботи працівнику виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах передбачених колективним договором. Власник може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором угодою трудовим договором працівникам пільги і компенсації не передбачені чинним законодавством. Протягом дії трудового договору власник повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах пільг і компенсацій включаючи й ті що надаються йому додатково. Стаття 10. Видача працівникам спецодягу інших засобів індивідуального захисту змиваючих та знешкоджуючих засобів На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці а також роботах пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту а також змиваючі та знешкоджуючі засоби. Власник зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці. Власник компенсує працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. Стаття 11. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням трудових обов'язків у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства а також сплатити потерпілому членам сім'ї та утриманцям померлого одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи одержувані працівником не враховуються. Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором угодою трудовим договором . Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності ця допомога повинна бути не менше суми визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності. У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю крім того не менше річного заробітку на кожного утриманця померлого а також на його дитину яка народилася після його смерті. Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства але не більш як на п'ятдесят процентів. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку. Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування в тому числі санаторно-курортне протезування придбання транспортних засобів по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку що видається у встановленому порядку; подає інвалідам праці включаючи непрацюючих на підприємстві допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок а при можливості - за рахунок підприємства. За працівниками які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зберігається місце роботи посада та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування встановити пільгові умови та режим роботи. Якщо власник не має можливості працевлаштувати на своєму підприємстві осіб які частково втратили працездатність але не стали інвалідами він зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньорічної заробітної плати працівників за кожне не створене робоче місце для таких осіб. Працевлаштування цих осіб здійснюється державною службою зайнятості населення. Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком а також до стажу роботи із шкідливими умовами який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Стаття 12. Відшкодування моральної шкоди Відшкодування моральної шкоди провадиться власником якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого порушення його нормальних життєвих зв'язків вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань погіршення відносин з оточуючими людьми інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Стаття 13. Перегляд розміру відшкодування шкоди У разі зміни вартості життя порядок пов'язаного з цим перегляду розміру відшкодування шкоди і одноразової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Розмір відшкодування шкоди і розмір одноразової допомоги що сплачуються потерпілому або членам сім'ї та утриманцям померлого не підлягають оподаткуванню. Стаття 14. Охорона праці жінок Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці на підземних роботах крім деяких підземних робіт нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Праця вагітних жінок і жінок які мають неповнолітніх дітей регулюється чинним законодавством. Стаття 15. Охорона праці неповнолітніх Забороняється застосування праці неповнолітніх тобто осіб віком до вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці а також на підземних роботах. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій пов'язаних з цими роботами визначається положенням яке затверджується Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Забороняється залучати неповнолітніх до нічних надурочних робіт та робіт у вихідні дні. Вік з якого допускається прийняття на роботу тривалість робочого часу відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються чинним законодавством. Стаття 16. Охорона праці інвалідів У випадках передбачених законодавством власник зобов'язаний організувати навчання перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень і пільгові умови праці на прохання інвалідів. Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час без їх згоди не допускається. Підприємства які використовують працю інвалідів зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації вживати додаткових заходів щодо безпеки праці які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. РОЗДІЛ III ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ Стаття 17. Управління охороною праці на підприємстві та обов'язки власника Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів а також забезпечити додержання прав працівників гарантованих законодавством про охорону праці. З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці для чого: створює відповідні служби і призначає посадових осіб які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці затверджує інструкції про їх обов'язки права та відповідальність за виконання покладених на них функцій; розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці впроваджує прогресивні технології досягнення науки і техніки засоби механізації та автоматизації виробництва вимоги ергономіки позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує усунення причин що призводять до нещасних випадків професійних захворювань і виконання профілактичних заходів визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення лабораторних досліджень умов праці атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки що встановлюються законодавством вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення інструкції інші нормативні акти про охорону праці що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства у виробничих приміщеннях на будівельних майданчиках робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці забезпечує безплатно працівників нормативними актами про охорону праці; здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів правил поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва використанням засобів колективного та індивідуального захисту виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці. В разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходів що забезпечать безпеку працівників. У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник зобов'язаний вжити термінових заходів для допомоги потерпілим залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування. Стаття 18. Обов'язок працівника виковувати вимоги нормативних актів про охорону праці Працівник зобов'язаний: знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці правила поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержувати зобов'язань щодо охорони праці передбачених колективним договором угодою трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей які його оточують і навколишньому природному середовищу повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу. Стаття 19. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього при прийнятті на роботу і періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному доборі а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Здійснення медичних оглядів покладається на медичні заклади працівники яких несуть відповідальність згідно з законодавством за невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Перелік професій працівники яких підлягають медичному огляду термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Власник має право притягнути працівника який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду до дисциплінарної відповідальності і зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. Власник на прохання працівника або за своєю ініціативою організовує позачерговий медичний огляд якщо працівник вважає що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці. За час проходження медичного огляду за працівником зберігається місце роботи посада і середній заробіток. Стаття 20. Навчання з питань охорони праці Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж навчання з питань охорони праці подання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків про правила поведінки при виникненні аварій згідно з типовим положенням затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Працівники зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там де є потреба у професійному доборі повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Перелік таких робіт затверджується Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Посадові особи згідно з переліком затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходять у встановленому порядку навчання а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охороною праці з участю представників органу державного нагляду та профспілок. Допуск до роботи осіб які не пройшли навчання інструктаж і перевірку знань з охорони праці забороняється. У разі незадовільних знань з питань охорони праці працівники повинні пройти повторне навчання. На прохання працівника проводиться додатковий інструктаж з питань охорони праці. Міністерство освіти України організовує вивчення основ охорони праці в усіх навчальних закладах системи освіти а також підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних галузей народного господарства за програмами погодженими з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Стаття 22. Регулювання охорони праці у колективному договорі угоді трудовому договорі У колективному договорі угоді трудовому договорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні не нижчому за передбачений законодавством їх обов'язки а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки гігієни праці та виробничого середовища підвищення існуючого рівня охорони праці запобігання випадкам виробничого травматизму професійним захворюванням і аваріям. Стаття 23. Служба охорони праці на підприємстві Власник створює на підприємстві службу охорони праці. Типове положення про цю службу затверджується Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. На підприємстві виробничої сфери з кількістю працюючих менше 60 чоловік функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи які мають відповідну підготовку. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб. Спеціалісти з охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків одержувати від них необхідні відомості документацію і пояснення з питань охорони праці вимагати відсторонення від роботи осіб які не пройшли медичного огляду навчання інструктажу перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативів з охорони праці; зупиняти роботу виробництв дільниць машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників які порушують вимоги щодо охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише керівник підприємства. Ліквідація служби охорони праці допускається лише у разі ліквідації підприємства. Стаття 24. Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні будівництві виготовленні та реконструкції підприємств об'єктів і засобів виробництва Виробничі будівлі споруди устаткування транспортні засоби що вводяться в дію після будівництва або реконструкції та технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці. Проектування виробничих об'єктів розробка нових технологій засобів виробництва засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Забороняється будівництво реконструкція технічне переоснащення виробничих об'єктів виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи перевірки проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці. Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється. Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів. Авторський нагляд здійснюється на підставі договору який укладається проектною організацією з власником. Машини механізми устаткування транспортні засоби і технологічні процеси що впроваджуються у виробництві і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці життя і здоров'я людей повинні мати сертифікати що засвідчують безпеку їх використання видані у встановленому порядку. Власник який створив нове підприємство зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи. Експертиза проектів прийняття в експлуатацію виробничих об'єктів та видача дозволу на початок роботи підприємства провадяться Державним комітетом України по нагляду за охороною праці в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Прийняття в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об'єктів провадиться з участю представників професійних спілок. Технологічні процеси машини механізми устаткування транспортні засоби придбані за кордоном допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх нормативним актам про охорону праці та охорону навколишнього середовища що діють в Україні. Забороняється застосування у виробництві шкідливих речовин на які не розроблені гранично допустимі нормативи концентрації методика засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу. У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки власник зобов'язаний завчасно повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці розробити і узгодити з ним заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників населення та охорони навколишнього природного середовища. Стаття 25. Розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій Власник повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій відповідно до положення яке розробляється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України. Розслідування проводиться за участю представника профспілкової організації членом якої є потерпілий а у випадках передбачених законодавством також за участю представників органів державного нагляду управління охороною праці та профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку або професійного захворювання власник складає акт за встановленою формою один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок або професійне захворювання чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи із змістом акта питання вирішується у порядку передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Органи по розгляду трудових спорів при необхідності одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду або органу державного управління охороною праці або профспілкового органу. Стаття 26. Комісія з питань охорони праці підприємства На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше чоловік рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. Комісія складається з представників власника профспілок уповноважених трудового колективу спеціалістів з безпеки гігієни праці і представників інших служб підприємства. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства затверджується Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за погодженням з профспілками. Рішення комісії мають рекомендаційний характер. Стаття 27. Інформація та звітність про стан охорони праці Власник зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці причини аварій нещасних випадків і професійних захворювань та про заходи яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог. Державні органи управління охороною праці інформують населення України відповідного регіону працівників галузі та трудові колективи про реалізацію державної політики з охорони праці виконання національних територіальних чи галузевих програм з цих питань про рівень і причини аварійності виробничого травматизму і професійних захворювань про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров'я працівників. На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці. РОЗДІЛ IV СТИМУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ Стаття 29. Економічне стимулювання охорони праці До працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором угодою трудовим договором . Порядок пільгового оподаткування коштів спрямованих на заходи щодо охорони праці визначається чинним законодавством про оподаткування. Стаття ЗО. Відшкодування підприємствам громадянам і державі збитків завданих порушенням вимог щодо охорони праці Крім відшкодування шкоди працівникам стаття 11 цього Закону власник повністю відшкодовує збитки іншим підприємствам громадянам і державі на загальних підставах у зв'язку з заподіянням шкоди при порушенні вимог щодо охорони праці. У разі незабезпечення вимог щодо охорони праці власник відраховує кошти на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за підвищеними тарифами що періодично переглядаються залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливості умов праці в порядку який визначається Кабінетом Міністрів України з участю профспілок. Власник відшкодовує витрати на лікування і професійну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків і професійних захворювань сплачує витрати на проведення робіт по рятуванню потерпілих під час аварії та ліквідації й наслідків на ритуальні послуги при похованні загиблих розслідування і проведення експертизи причин аварії або нещасного випадку на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тощо. Стаття 31. Застосування штрафних санкцій до підприємств організацій та установ За порушення нормативних актів про .охорону праці невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки гігієни праці і виробничого середовища підприємства організації установи можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати двох процентів місячного фонду заробітної плати підприємства організації установи. Штрафи накладаються керівниками Державного комітету України по нагляду за охороною праці та його місцевих органів. Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок та випадок професійного захворювання які сталися на виробництві з його вини. Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку власник сплачує штраф у десятикратному розмірі. Конкретні розміри і порядок накладання штрафів визначаються законодавством. Штрафи надходять до фондів охорони праці зазначених у статті 21 цього Закону. Власник має право оскаржити в місячний строк рішення про стягнення штрафу у судовому порядку. Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені в розмірі двох процентів за кожний день прострочення. РОЗДІЛ VII ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Стаття 46. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: - трудові колективи через обраних ними уповноважених; - професійні спілки - в особі своїх виборних органів і представників. Стаття 47. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці. Для виконання цих обов'язків власник за свій рахунок організовує навчання і звільняє уповноваженого з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ним середнього заробітку. Уповноважені трудових колективів діють відповідно до типового положення затверджуваного Державний комітетом України по нагляду за охороною праці за погодженням з профспілками. Стаття 48. Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці Професійні спілки здійснюють контроль за додержанням власниками законодавчих та інших нормативних актів пре охорону праці створенням безпечних і нешкідливих умов праці належного виробничого побуту для працівників і забезпеченням їх засобами колективного та індивідуального захисту. Професійні спілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві виконання відповідних програм і зобов'язань колективних договорів угод вносити власникам державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь. РОЗДІЛ VIII ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ Стаття 49. Відповідальністьпрацівників за порушення вимог щодо охорони праці За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної адміністративної матеріальної кримінальної відповідальності згідно із законодавством. 1.5. ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМІСІЮ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІДПРИЄМСТВА затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 р. № 72 1. Комісія з питань охорони праці підприємства далі -Комісія може створюватися у відповідності з Законом України «Про охорону праці» стаття 26 на підприємствах в організаціях господарствах далі - підприємство з кількістю працюючих 60 І більше чоловік незалежно від форм власності та видів господарської діяльності 2. Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та власника або уповноваженого ним органу далі - власник створюється з метою залучення представників власника та трудового колективу безпосередніх виконавців робіт представників профспілок до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві узгодженого вирішення питань що виникають у цій сфері 3. Рішення про доцільність створення Комісії й кількісний та персональний склад строк повноважень приймається трудовим колективом на загальних зборах конференції за поданням власника органу самоврядування трудового колективу та профспілкового комітету комітетів . Загальні збори конференція затверджують Положення про комісію з питань охорони праці підприємства яке розробляється за участю сторін на основі цього Типового положення. 4. Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від власника та від трудового колективу. До складу Комісії від власника включаються спеціалісти з безпеки і гігієни праці виробничої юридичної та інших служб підприємства. До складу Комісії від трудового колективу рекомендуються працівники основних професій уповноважені трудових колективів з питань охорони праці представники профспілки профспілок . 5. Комісія у своїй діяльності керується законодавством про працю міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці а також Положенням про комісію з питань охорони праці підприємства 6. Комісія діє на принципах взаємної поваги довіри правності та відповідальності сторін за виконання прийнятих рішень і досягнутих домовленостей 7. Основними завданнями Комісії є: - захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці; - підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов праці виробництві рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань практичної реалізації принципів державної політики в сфері охорони праці на підприємстві; - узгодження шляхом двосторонніх консультацій позицій сторін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави власника та трудового колективу кожного працівника запобігання конфліктам; - вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства 8. Комісія має право: - звертатися до власника або уповноваженого ним органу органу самоврядування трудового колективу профспілкового комітету комітетів з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці; - створювати робочі групи з числа членів Комісії для вироблення узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці з залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповідних фахівців експертів інспекторів державного нагляду за охороною праці; - одержувати від окремих працівників служб підприємства профспілкового комітету комітетів інформацію необхідну для виконання функцій і завдань передбачених цим Типовим положенням; - встановлювати ступінь вини потерпілого в порядку що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету при вирішенні питання про розмір одноразової допомоги коли нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці і факт наявності його вини встановлено комісією по розслідуванню нещасних випадків; - здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях забезпеченням працюючих засобами колективного та індивідуального захисту змиваючими та знешкоджуючими засобами лікувально-профілактичним харчуванням молоком або рівноцінними харчовими продуктами газованою солоною водою та станом використання санітарно-побутових приміщень тощо; - знайомитись з будь-якими матеріалами з питань охорони праці аналізувати стан умов і безпеки праці да підприємстві виконання відповідних програм і колективних договорів; - вільного доступу на всі дільниці виробництва і обговорення з працюючими питань охорони праці. Делегувати своїх представників для участі: - у розв'язанні разом з представниками державного нагляду за охороною праці конфліктів пов'язаних з відмовою працівника виконувати доручену роботу з мотивів небезпечної для його здоров'я чи життя виробничої ситуації на підприємстві де відсутня профспілкова організація; - в обговоренні питань охорони праці власником або уповноваженим ним органом профспілковим комітетом чи органом самоврядування трудового колективу за погодженням з цими органами . 9. Комісію очолює голова який обирається на п засіданні Із складу Комісії обирається також заступник голови та секретар Комісії Не рекомендується обирати головою Комісії керівника підприємства На посаду секретаря бажано обирати працівника служби охорони праці з тим щоб він відповідав за організаційні питання: скликання засідань ведення документації оформлення рішень та доведення їх до сторін тощо. 10. Члени Комісії виконують свої обов'язки як правило на громадських засадах. При залученні до окремих перевірок проведенні навчання вони можуть звільнятися від основної роботи на передбачений колективним договором термін із збереженням за ними середнього заробітку. 11. Комісія здійснює свою діяльність на основі планів що розробляються на квартал півріччя чи рік і затверджуються нею. 12. Комісія проводить засідання по мірі необхідності але не менш одного разу на квартал. 13. Засідання Комісії вважається правомочним якщо на ньому присутня від кожної із сторін більшість її членів. 14. Рішення Комісії оформляються протоколами і мають рекомендаційний характер впроваджуються в життя наказами власника. При незгоді власника з рекомендаціями Комісії він дає аргументовану відповідь. 15. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на загальних зборах конференції трудового колективу. Загальні збори конференція трудового колективу вправі вносити зміни до складу Комісії розпустити Комісію у випадку визнання її діяльності незадовільною та провести нові вибори. ПОГОДЖЕНО:зМіністерством праці Міністерством охорони здоров'я Міністерством внутрішніх справ Державним комітетом з ядерної та радіаційної безпеки федерацією профспілок України ЦК профспілки працівників АН України Радою профспілки працівників Збройних сил України Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України Радою Федерації профспілки працівників кооперації та інших форм вільного підприємництва. Незалежною профспілкою гірників України. 1.6. КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР 1.6.1. ПЕРЕЛІК КОМПЛЕКСНИХ ЗАХОДІВ СПРЯМОВАНИХ НА ДОВЕДЕННЯ УМОВ І БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ДО НОРМАТИВНИХ ВИМОГ АБО ПІДВИЩЕННЯ ІСНУЮЧОГО РІВНЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 19.08.1996 № 138 1. Перелік заходів встановлюється для своєчасного планування і цільового фінансування заходів спрямованих на попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань а також посилення контролю за використанням коштів фондів охорони праці. 2. Перелік заходів поширюється на всі підприємства установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності де згідно з чинним законодавством створюються фонди охорони праці чи виділяються цільові кошти з інших джерел з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці відповідно до зобов'язань колективного договору /угоди/. Заходи що можуть здійснюватися за рахунок коштів фонду охорони праці підприємств або спеціально виділених цільових коштів з інших джерел з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог чи підвищення існуючого рівня охорони праці. Кошти фонду охорони праці підприємства повинні використовуватися тільки на виконання комплексних заходів які погоджені з місцевим органом Державного комітету по нагляду за охороною праці І забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці подальше підвищення рівня охорони праці в умовах діючого виробництва. До цих заходів належать: - атестація робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці; - розроблення виготовлення та встановлення на діючих об'єктах засобів колективного захисту працюючих засобів протиаварійного захисту приладів і пристроїв безпеки; - навчання працюючих з питань охорони праці проведення нарад семінарів оглядів-конкурсів; - забезпечення працюючих спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту; - впровадження автоматичного та дистанційного управління виробничим устаткуванням технологічними процесами засобами транспортування та підйому з метою забезпечення безпеки працюючих в тому числі механізація та автоматизація робіт з підвищеною небезпекою та робіт що пов'язані з фізичним та нервово-психічним перевантаженням; - впровадження систем автоматичного контролю та сигналізації наявності шкідливих і небезпечних виробничих факторів а також блокуючих пристроїв що забезпечують аварійне відключення технологічного і енергетичного устаткування в разі виникнення небезпеки для обслуговуючого персоналу та працюючих; - впровадження технічних пристроїв та устаткування що забезпечують захист працюючих від ураження електричним струмом дії статичної електрики та розрядів блискавки; - встановлення запобіжних та захисних пристроїв з метою забезпечення безпечної експлуатації парових водяних газових кисневих та інших виробничих комунікацій та споруд; - механізація процесів розливу і транспортування отруйних агресивних пожежо- та вибухонебезпечних рідин складування та транспортування вантажів сировини і матеріалів; - обладнання спеціальних механізмів пристроїв та площадок що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті /в роботі по обслуговуванню освітлювальної арматури заскленню вікон обслуговуванню запорної арматури відкриванню люків залізничних напіввагонів тощо/; - модернізація технологічного підйомно-транспортного та інших видів обладнання з метою доведення його до вимог нормативних актів про охорону праці; - заходи по усуненню безпосереднього контакту працівників зі шкідливими речовинами та матеріалами проведення індивідуального дозиметричного контролю працюючих на територіях забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС; - приведення рівнів шуму; вібрації ультразвуку іонізуючих та інших шкідливих випромінювань на робочих місцях у відповідність до вимог чинних нормативних актів; - перепланування та розміщення наявного виробничого устаткування у відповідності з вимогами чинних нормативних актів про охорону праці; - розроблення виготовлення і монтаж нових реконструкція наявних загальних припливних витяжних місцевих вентиляційних систем аспіраційних пило- газовловлюючих пристроїв у відповідності до вимог нормативних актів про охорону праці та їх паспортизація; - реконструкція наявних систем природного та штучного освітлення з метою досягнення освітленості робочих місць діючого виробництва евакуаційних виходів та місць масового переходу нормативним вимогам; - переобладнання та впровадження систем опалення і пристроїв кондиціювання повітря обладнання теплових водяних повітряних завіс та повітряних душів утеплення дверей вікон підлог у діючому виробництві з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів; - механізація прибирання виробничих приміщень у тому числі стружки та інших відходів виробництва очищення повітропроводів освітлювальної арматури вікон світлових ліхтарів; - проведення експертизи технічного стану будівель та споруд; - застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до чинних нормативних актів про охорону праці; - попередження дорожньо-транспортних пригод на території підприємства /в тому числі обладнання канав та естакад для огляду автомашин організація передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв тощо/; - розширення реконструкція та оснащення санітарно-побутових приміщень /гардеробних душових кімнат для вживання їжі тощо/ з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями; - придбання монтаж та забезпечення функціонування сатураторних пристроїв /в тому числі автоматів/ для приготування газованої води; - обладнання нових та реконструкція наявних місць організованого відпочинку та обігрівання працюючих а також укриттів від сонячних променів та атмосферних опадів при роботах на відкритому повітрі; - обладнання фізкультурно-оздоровчих кімнат кімнат для вживання їжі психологічного розвантаженая здоров'я придбання для цих цілей спортивного інвентаря устаткування лікувальних препаратів та медикаментів для профілактики профзахворювань та реабілітації здоров'я постраждалих від нещасних випадків на виробництві оплата медичних послуг спеціалістів забезпечення кімнат здоров'я фітонапоями білково-вітамінними адаптогеннихта іншими оздоровчими напоями; - залучення фахівців для надання допомоги з юридично-правових питань охорони праці та оцінки ставу умов і безпеки праці; - заохочення трудових колективів і окремих осіб які плідно працюють над поліпшенням стану безпеки гігієни праці та виробничого середовища згідно з діючим на підприємстві положенням; - організація кабінетів куточків пересувних лабораторій виставок з охорони праці придбання для них необхідних приладів наочних посібників демонстраційної апаратури тощо необхідних для їх функціонування /втому числі автоматизація робочих місць спеціалістів служб охорони праці/; - розроблення видання і придбання нормативних актів Про охорону праці літератури наочно-агітаційних посібників з цих питань різних видів бланків досвідчена журналів реєстрації тощо з питань охорони праці; - проведення обов'язкових медичних оглядів працюючих - відшкодування підприємствам установам організаціям витрат на відрядження працівників які е членами комісії по спеціальному розслідуванню нещасних випадків на виробництві або залучені до її роботи. Ці заходи е основою для опрацювання колективного договору. Визначення першочергових заходів проводиться на підставі даних атестації робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці аналізу причин нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням їх економічної ефективності та соціальної значущості. Кошти фонду охорони праці підприємства не повинні витрачатися на ремонтні та інші роботи пов'язані з підтримкою основних фондів /включаючи інженерно-технічні засоби безпеки засоби колективного захисту працюючих/ у належному технічному стані на надання пільг і компенсацій працюючим природоохоронні заходи. Перелік цих заходів можна було б продовжити. Розглядаючи їх слід чітко уявляти кінцеву мету конкретної роботи і погоджуватися з включенням до колективного договору та фінансуванням її з фонду охорони праці лише тоді коли робота дає змогу в умовах діючого виробництва досягти більш високого рівня охорони праці відносно існуючого досягнутого раніше рівня. Рекомендована форма комплексних заходів наведена у додатку №1. Зобов'язання колективного договору угоди певною мірою повинні відповідати принципам економічного стимулювання та матеріальної відповідальності за стан охорони праці. Це означає з одного боку що підприємство повинно бути готовим відшкодувати всі збитки від незабезпечення нормативних умов праці від аварій та нещасних випадків профзахворювань . Конкретні ж посадові особи та працівники з вини яких це сталося повинні знати що за колективним договором угодою та відповідно до чинного законодавства вони зобов'язані відшкодувати підприємству певну частину завданих збитків. З іншого боку економічний механізм управління охороною праці повинен передбачати систему заохочень для тих працівників які сумлінно виконують законодавчі та інші-нормативні акти з цих питань не допускають порушень вимог особистої та колективної безпеки беруть активну участь та проявляють ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві. Оплата праці премії в тому числі установлення спеціального виду преміювання винагороди за виконану конкретну роботу винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці моральні заохочення все повинно використовуватися для того щоб належним чином оцінити особистий внесок працівника. І саме колективний договір угода як свідчить стаття 29 Закону "Про охорону праці" має встановлювати будь-які види заохочень за сумлінне ставлення до вирішення завдань охорони праці. Зобов'язання колективного договору угоди є двосторонніми тому цей документ повинен містити не тільки вимоги до власника адміністрації підприємства а й зобов'язання працівників щодо безумовного виконання кожним норм правил стандартів та інструкцій з охорони праці додержання встановлених вимог роботи з машинами механізмами інструментом та пристроями обов'язкового користування засобами колективного та індивідуального захисту тощо. Будь-хто з працівників підприємства зобов'язаний виконувати положення колективного договору угоди з тих питань охорони праці які його стосуються. Законом "Про охорону праці" передбачено що за допомогою колективного договору угоди необхідно вирішувати й ряд інших важливих питань соціального характеру а саме: - встановлювати розмір вихідної допомоги але не менше тримісячного заробітку працівникові який змушений розірвати трудовий договір з причин невиконання власником вимог законодавства та зобов'язань колективного договору угоди з охорони праці; - визначати умови здійснення грошової компенсації на придбання лікувально-профілактичного харчування молока або рівноцінних йому продуктів якщо робота працівників має роз'їзний характер; - встановлювати строк вивільнення від основної роботи уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці із збереженням середнього заробітку для можливості виконання ним своїх громадських обов'язків та проходження навчання з охорони праці. Виходячи з Типового положення про комісію а питань охорони праці підприємства колективний договір може також визначати з тією ж метою строк вивільнення від основної роботи членів зазначеної комісії. Залежно від характеру виробництва складу трудового колективу специфіки галузі у колективному договорі угоді визначаються зобов'язання щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці інвалідів неповнолітніх пенсіонерів осіб які тимчасово залучаються до виконання громадських робіт за договорами з центрами зайнятості населення тощо. Враховуючи що нагальною проблемою суспільства є поліпшення становища жінок необхідно приділяти особливу увагу зобов'язанням щодо поліпшення умов їхньої праці санітарно-побутового та медичною обслуговування вивільнення від важких шкідливих робіт та нічних змін. Важливо щоб ці заходи мали економічну основу та інженерно-технічне забезпечення щоб скорочення жінок на важких шкідливих нічних роботах провадилося не примусово адміністративними методами а з урахуванням інтересів трудівниць шляхом їх матеріальної заінтересованості впровадження додаткових пільг за рахунок підприємства наприклад надання жінці легшої роботи зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою; призначення жінці передпенсійного віку щомісячної грошової допомоги у розмірі не менше державної пенсії на період що залишився до пенсії тощо . До трудових договорів забороняється включати умови що погіршують порівняно з чинним законодавством колективним договором угодою становище працівників. Додаток 1 Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки гігієни праці та виробничого середовища підвищення існуючого рівня охорони праці запобігання випадкам виробничого травматизму професійних захворювань і аваріям № п/п Найменування заходів робіт Вартість робіт тис.крб. Ефективність заходів Строк виконання Особи відповідальні за виконання Асигновано Факт витрати Планується Досягн. результат 1 2 3 4 5 4 7 8 Примітки: 1. У графу 3 заноситься сума коштів фонду охорони праці яку за попередніми підрахунками планується використати на конкретну роботу а у графу 4 фактичні витрати за підсумками виконання заходу. 2. У графу 5 заноситься соціальна ефективність заходу якої планується досягти після його виконання а у графу 6 досягнутий результат по факту. Наприклад "Довести штучне освітлення на робочих місцях 18 чол. у т.ч. 6 жінок до норми в 150 люкс"; "Повністю усунути загальну вібрацію на робочих місцях другого поверху де зайнято 14 чол. у т.ч. 5 жінок"; "Вивільнити 4 робітниці від перенесення вручну важких речей понад граничну норму в 10 кг"; "Забезпечити додержання установленого температурного режиму не нижче +180 взимку на всіх робочих місцях дільниці з кількістю працюючих 32 чол. у. т.ч. 18 жінок " тощо. 3. У графу 7 записується кінцева дата визначеного строку виконання робіт наприклад 15 череня 1993р.; 1 вересня 1993р. тощо. Враховуючи доцільність щоквартального підбиття підсумків виконання зобов'язань бажано групувати і викладати заходи по кварталах. 4. У графу 8 записуються посади та прізвища осіб яких призначено відповідальними за організацію виконання окремо кожного заходу. Додаток 2 Перелік професій і посад працівників яким надається додаткова оплачувана відпустка та скорочений робочий день за несприятливі умови праці понад визначені законодавством розміри № Найменування виробництв цехів професій та посад Тривалість додаткової відпустки роб. днів Тривалість скороченого робочого часу годин 1 2 3 4 Додаток 3 Перелік професій і посад працівників зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці які мають право на одержання безкоштовно молока або інших рівноцінних харчових продуктів № Найменування виробництв цехів професій і посад 1 2 Додаток 4 Перелік професій і посад працівників яким видається безплатно спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту понад встановлені норми № Найменування виробництв цехів професій і посад Найменування спецодягу спецвзуття та запобіжних пристроїв Строк експлуатації місяців 1 2 3 4 Додаток 5 Перелік професій і посад працівників яким у зв'язку з шкідливими умовами праці надаються оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення № Найменування виробництв цехів професій і посад Тривалість однієї перерви хвилин Кількість перерв за зміну Загальна тривалість перерв за зміну хвилин 1 2 3 4 5 Додаток 6 Перелік професій і посад працівників робота яких пов'язана із забрудненням яким безплатно видається мило № Найменування виробництв цехів професій і посад Кількість мила на місяць грам 1 2 3 Примітка: зазначений перелік може не складатися якщо власник бере на себе зобов'язання забезпечити постійну наявність достатньої кількості мила та інших змиваючих засобів у душових. Незалежно від видачі мила на руки працюючим власник окрім того повинен забезпечити наявність достатньої кількості мила біля умивальних. Додаток 7 Перелік професій і посад працівників яким безплатно видаються знешкоджуючі змиваючі засоби захисні креми у зв'язку з можливою дією на шкіру шкідливих речовин № Найменування виробництв цехів професій і посад Найменування знешкоджуючих змиваючих засобів захисних кремів Кількість на зміну ' місяць грамів 1 2 3 4 1.6.2. СПІЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ І ПРОФСПІЛОК ЩОДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» У КОЛЕКТИВНОМУ ДОГОВОРІ УГОДІ ТРУДОВОМУ ДОГОВОРІ Колективний договір угода є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власниками уповноваженими ними органами і працівниками з першочергових соціальних питань в тому числі з питань охорони праці. Це ствердження випливає із вимог законів України «Про охорону праці» та «Про колективні договори і угоди» якими передбачено що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці визначення обов'язків сторін а також реалізація трудящими своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечуються насамперед за допомогою колективного договору угоди . Висока оцінка значення колективного договору угоди у вирішенні нагальних проблем охорони праці справедлива лише за умов коли відповідні двосторонні зобов'язання опрацьовані якісно з врахуванням усіх положень чинного законодавства. Метою ж цих рекомендацій і є надання практичної допомоги трудовим колективам у формуванні на належному рівні розділу «Охорона праці» колективного договору угоди . Укладенню колективного договору угоди як відомо повинні передувати колективні переговори які розпочинаються сторонами за три місяці до закінчення строку дії попереднього договору. Цьому підготовчому періоду необхідно приділити особливу увагу забезпечивши збір і вивчення пропозицій працівників аналіз результатів атестації робочих місць стану виробничого травматизму професійної і виробниче обумовленої захворюваності розробку найбільш актуальних заходів щодо поліпшення безпеки і умов праці у виробничих підрозділах підприємства проведення відповідними спеціалістами економічних розрахунків визначення обсягів робіт порядку їх фінансування матеріально-технічного забезпечення тощо зобов'язання що пропонується включити до колективного договору угоди за підсумками переговорів повинні бути всебічно обгрунтованими і реальними адже після схвалення та підписання документа вони стають обов'язковою для виконання локальною нормою що діє в межах підприємства галузі . Визначаючи загальні принципи формування двосторонніх зобов'язань з охорони праці слід також наголосити на тому що ці зобов'язання не повинні суперечити законам та іншим нормативним актам України. Гарантії пільги та компенсації що передбачені для трудящих чинним законодавством повинні вважатися мінімальними обов'язковими для виконання за будь-яких умов. Разом з тим за наявністю на підприємстві в об'єднанні підприємств певних економічних можливостей нормативні пільги і компенсації можуть перевищуватися і застосовуватися у більш значних розмірах на підставі додаткових зобов'язань згідно з колективним договором угодою . Наприклад відповідно до статей 6 9 11 12 Закону України «Про охорону праці» може бути передбачено: - надання працівникам додаткової відпустки за несприятливі умови праці понад розмірів визначених відомим Списком ; - додаткового комплекту спецодягу понад встановлені Норми ; обладнання додаткових санітарно-побутових приміщень саун душових кабін ванн для миття ніг тощо у тих виробництвах де нормами це не передбачено; - встановлення залежно від конкретних умов праці додаткових оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення або скороченої тривалості робочого часу тощо. З метою більш раціонального викладення колективного договору зменшення його обсягів рекомендується не повторювати у ньому переліки професій і посад працівників яким відповідно до загальнодержавних нормативів надається право на скорочений робочий день додаткову відпустку у зв'язку з важкими і шкідливими умовами праці видається спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту тощо. Достатньо у текстовій частині колдоговору обумовити зобов'язання адміністрації щодо додержання цих нормативів у загальному плані одночасно подбавши про те щоб працівники мали можливість ознайомитися з нормативними пільгами і компенсаціями та з результатами атестації робочих місць на підставі якої вони призначаються під час укладення трудового договору організації навчання інструктажу з питань охорони праці або завдяки оснащенню відповідними матеріалами та офіційними документами Кабінетів кутків стендів охорони праці у виробничих підрозділах тощо. Однак обов'язковими слід вважати додатки до колективного договору з тих питань які визначені трудовим колективом самостійно і є доповненням до вимог чинного законодавства. Колективний договір угода повинен обов'язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб які дотерпіли на виробництві від нещасних випадків профзахворювань а також утриманців І членів сімей загиблих. Йдеться про відшкодування завданої їм шкоди оплату одноразової допомоги компенсацію витрат на придбання ліків на проходження додаткового платного лікування; про надання потерпілим легшої роботи відповідно до медичного висновку із збереженням середнього заробітку організацію навчання перекваліфікації та працевлаштування інвалідів праці надання цим інвалідам допомоги у вирішенні соціально-побутових питань якби навіть вони вже не працювали на підприємстві за станом здоров'я тощо. Підприємствами накопичено певний досвід вирішення цих соціальних питань за допомогою колективних договорів угод який безумовно повинен використовуватися у подальшій роботі. Разом з тим нововведення до чинного законодавства започатковані Законом України «Про охорону праці» потребують правильного тлумачення і єдиних підходів до організації виконання. Насамперед це стосується одноразової допомоги потерпілим. Як вимагає стаття 11 Закону саме колективним договором угодою трудовим договором повинен встановлюватися розмір зазначеної допомоги. За рішенням трудового колективу вона призначається будь-кому з потерпілих на виробництві включаючи й осіб які одержали наприклад легкі травми з тимчасовою непрацездатністю. Але Законом забезпечується особливий захист інтересів тих працівників які були важко травмовані і стали інвалідами а також інтересів утриманців та членів сімей загиблих. Для них встановлено мінімальний розмір одноразової допомоги що складає: - у разі смерті потерпілого - не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю і крім того не менше річного заробітку на кожного утриманця померлого а також на його дитину яка народилась після його смерті; -у випадку стійкої втрати працездатності - не менше суми визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності. Отже відповідні зобов'язання колективного договору угоди трудового договору можуть бути й більших розмірів. Однак вказана мінімальна одноразова допомога повинна сплачуватися всім потерпілим на підприємстві в установі організації незалежно від форм власності його економічних можливостей і фінансового становища якби навіть йшлось про збільшення на відповідну суму заборгованості підприємства державі чи іншим кредиторам про виділення додаткових коштів державного бюджету для бюджетних організацій тощо. Законом передбачено можливість зменшення розміру одноразової допомоги лише у випадках коли виробнича травма сталася внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці тобто з-повної або часткової його вини. Щоб не допустити безпідставних звинувачень потерпілого у нещасному випадку та порушення його прав на одноразову допомогу слід додержуватись передбачених законодавством вимог про те що: - за умов самої грубої помилки чи вини потерпілого розмір одноразової допомоги не може бути зменшено більш як на половину тієї суми яка належить працівникові при відсутності порушень ним вимог охорони праці; - наявність чи відсутність порушень з боку потерпілого що призвели до нещасного випадку а значить наявність або відсутність його вини у цьому випадку встановлюється комісією по розслідуванню; однак порядок зменшення розміру одноразової допомоги тобто встановлення ступеню вини потерпілого повинен визначатися трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства установи організації. Трудовий колектив може приймати окреме рішення з цього приводу але доцільніше визначити порядок зменшення розміру одноразової допомоги безпосередньо в колективному договори 3 цією метою може бути рекомендовано включення до колективного договору своєрідної шкали розмірів даної допомоги в залежності від певних факторів а саме: важкості ушкодження здоров'я складу сім'ї наявності утриманців ступеню вини потерпілого тощо. Наприклад: Таблиця 1 Категорія потерпілих від нещасних випадків на виробництві профзахворювань Розмір одноразової допомоги на сім'ю додатково на кожного утриманця 1 2 3 1 . 3 тимчасовою непрацездатністю: - до 10 календарних днів включно 0 2 середньомісячного заробітку - від 10 календарних днів до 1 місяця включно 0 5 середньомісячного заробітку 20% від суми у графі 2 - від 1 місяця до 2 місяців включно 1 5 середньомісячного заробітку - від 2 місяців до 4-х місяців 3 середньомісячних заробітки 10% від суми у графі 2 2. Із стійкою втратою працездатності без встановлення інвалідності Середньомісячний заробіток за кожний процент втрати професійної працездатності 1 0% від суми у графі 2 3. Із стійкою втратою працездатності та визначенням потерпілого інвалідом 1 1 середньомісячного заробітку за кожний процент втрати професійної працездатності 10% від суми у графі 2 4. Із смертельним наслідком П'ятирічний заробіток потерпілого Річний заробіток на кожного утриманця потерпілого а також на його дитину яка народилася після його смерті Зазначимо що наведені у таблиці 1 розміри одноразової допомоги можуть використовуватися лише як приклад і не є обов'язковими. Адже лише трудовому колективу надано право виходячи із своїх економічних можливостей встановлювати конкретні розміри одноразової допомоги не нижче передбачених Законом визначати порядок її зменшення в межах до 50 процентів використовуючи аналіз причин виробничого травматизму за довгостроковий період результати обстежень стану охорони праці і трудової дисципліни у виробничих підрозділах . Якщо ушкодження здоров'я настало не тільки з вини адміністрації підприємства а й внаслідок порушення потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці зазначена у таблиці сума підлягає зменшенню у таких розмірах: Таблиця 2 Порушення з боку потерпілого які були однією з причин нещасного випадку Розмір зменшення одноразової допомоги 1 2 Виконання роботи у нетверезому стані якщо цей стан було визначено причиною нещасного випадку і якщо сп'яніння потерпілого не було обумовлено застосовуваними у виробництві технічними спиртами ароматичними наркотичними та іншими речовинами 50% Неодноразове свідоме порушення вимог нормативних актів про охорону праці за яке раніше накладалося дисциплінарне стягнення вилучався талон попереджень або документально засвідчувалось офіційне попередження 50% Первинне свідоме порушення вимог безпеки при обслуговуванні об'єктів і виконанні робіт підвищеної небезпеки 40% Первинне свідоме порушення правил поводження з машинами механізмами устаткуванням виконання технологічних процесів і робіт що не є об'єктами підвищеної небезпеки Невикористання наданих засобів індивідуального захисту передбачених правилами безпеки якщо це порушення було: 30% первинним 20% повторним 40% Примітка: порушення потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці з якими він не був обізнаний внаслідок несвоєчасного або неякісного проведення навчання та інструктажу незабезпечення необхідними нормативними документами не є підставою для зменшення йому розміру одноразової допомоги або відшкодування шкоди. Трудовий колектив при необхідності визначає механізм застосування положень колективного договору про одноразову допомогу в кожному конкретному випадку ушкодження здоров'я працівника. Він вправі наприклад доручити комісії з питань охорони праці підприємства де вона створена відповідно до статті 26 Закону або групі фахівців чи відповідній комісії профспілкового комітету підготовку свого висновку про розмір одноразової допомоги потерпілому від конкретного нещасного випадку профзахворювання якщо адміністрація не в змозі безпосередньо застосувати положення колективного договору. Однак слід зауважити що компетенцією такої комісії групи фахівців не є розгляд спорів які виникли між адміністрацією і потерпілим з приводу призначення одноразової допомоги та її розмірів. Такі конфлікти повинні розв'язуватися в загальному порядку розгляду трудових спорів тобто через КТС і народний суд. У колективному договорі угоді повинні міститися зобов'язання власника про відшкодування потерпілому моральної шкоди які відповідали б вимогам законодавства. Відсутність практики застосування цієї нової норми створює певні труднощі щодо реалізації зазначених вимог на місцях. Однак це не повинно призводити до порушення прав працівника на одержання певної компенсації за моральну шкоду у випадках коли під впливом небезпечних або шкідливих виробничих факторів порушилися його нормальні життєві зв'язки він не в змозі повністю реалізувати свої звички і бажання погіршилися його відносини з оточуючими людьми та потребуються від працівника додаткові зусилля для організації подальшого свого життя. Певний механізм відшкодування моральної шкоди визначено «Правилами відшкодування власником підприємства установи організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 № 472. Головним засобом розв'язання цього питання слід вважати домовленість сторін за участю профспілкової організації . Якщо ж згоди між працівником і власником досягти не вдалося спір про відшкодування моральної шкоди розглядається народним судом. Правила не містять жорстких регламентів щодо порядку підтвердження наявності моральної шкоди. Отже питання повинно розглядатися власником не тільки за висновком компетентної медичної організації наприклад МСЕК ЛКК а й за заявою потерпілого. Відповідно до статті 22 Закону одним з найважливіших підрозділів колективного договору повинні бути комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення нормативів безпеки гігієни праці та виробничого середовища підвищення існуючого рівня охорони праці. Ці заходи бажано формувати у вигляді спеціального додатку до колективного договору а загальну суму коштів що асигнуються із фонду охорони праці підприємства на їх виконання обумовлювати також у текстовій частині договору. Особливе місце і значимість цих заходів серед зобов'язань колдоговору випливає з того що завдяки їм в умовах діючого виробництва досягається відчутний прогрес у забезпеченні охорони праці робочі місця доводяться до нормативних вимог умови праці наближаються до комфортних. Не випадково що стаття 21 Закону вимагає використовувати кошти фонду охорони праці тільки на зазначені цілі та звільнює ці кошти від оподаткування. 1.7. ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОБОТУ УПОВНОВАЖЕНИХ ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 28 грудня 1993 р. №135 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Інститут уновноважених трудових колективів з питань охорони праці створюється відповідно до Закону України. «Про охорону праці» на підприємствах в установах організаціях далі - підприємство незалежно від форм власності та видів їх діяльності для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. 1.2. На підприємстві за участю представників власника або уповноваженого ним органу далі власник трудового колективу та профспілки профспілок на підставі цього Типового положення з урахуванням специфіки виробництва опрацьовується Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці яке затверджується загальними зборами конференцією трудового колективу підприємства. 1.3. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці далі - уповноважені з питань охорони праці обираються простою більшістю голосів на загальних зборах конференції колективу підприємства або цеху зміни дільниці бригади ланки тощо відкритим голосуванням з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу. Уповноваженим з питань охорони праці не може бути обраний працівник який згідно з посадовими обов'язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці. 1.4. Чисельність уповноважених з питань охорони праці визначається рішенням загальних зборів конференції трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі. 1.5. Уповноважені з питань охорони праці в місячний термін після обрання за рахунок власника проходять навчання з питань охорони праці відповідно до профами розробленої службою охорони праці підприємства погодженої з органом самоврядування трудового колективу та профспілкою профспілками і затвердженої керівником підприємства. 1.6. У своїй діяльності уповноважені з питань охорони праці керуються законодавством про працю міжгалузевими і галузевими нормативними актами про охорону праці Законом України «Про підприємства в Україні» статутом підприємства та Положенням про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці підприємства. 1.7. Уповноважені з питань охорони праці виконують свої обов'язки як правило в процесі виробництва безпосередньо на своїй дільниці в своєму цеху зміні бригаді ланці тощо У разі залучення до перевірок стану безпеки і умов праці посадовими особами міністерства відомства об'єднання підприємства місцевих органів державної виконавчої влади державного нагляду та громадського контролю за охороною праці уповноважений звільняється від основної роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ним середнього заробітку. 1.8. Власник за свій рахунок забезпечує уповноважених з питань охорони праці правилами інструкціями іншими нормативними актами і довідковими матеріалами з питань охорони праці. 1.9. Методичне керівництво роботою уповноважених з питань охорони праці здійснює орган самоврядування трудового колективу а також за погодженням власника трудового колективу і профспілки профспілок - служба охорони праці підприємства. Уповноважені з питань охорони праці співпрацюють з комісією з питань охорони праці підприємства. 1.10. Уповноважений з питань охорони праці може бути одночасно і представником профспілки з цих питань. 1.11. Уповноважені з питань охорони праці при виконанні своїх функцій взаємодіють з ланковими бригадирами майстрами керівниками відповідних структурних підрозділів спеціалістами служби охорони праці підприємства посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці представниками профспілки профспілок . 1.12. Уповноважені з витань охорони праці не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах конференції трудового колективу котрим вони обрані. 1.13. Уповноважені з питань охорони праці за активну та сумлінну роботу яка сприяла запобіганню травматизму професійним захворюванням та аваріям поліпшенню умов і безпеки праці на робочих місцях можуть бути матеріально заохочені відповідно до статуту підприємства та колективного договору угоди . ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ УПОВНОВАЖЕНИЙ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ 2.1. Уповноважені з питань охорони праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за: 2.1.1. відповідністю законодавству про охорону праці: - умов праці на робочих місцях безпеки технологічних процесів машин механізмів устаткування та Інших засобів виробництва стану засобів колективного та Індивідуального захисту що використовуються працівниками проходів шляхів евакуації та запасних виходів а також санітарно-побутових умов; - діючого режиму праці і відпочинку; - використання праці жінок неповнолітніх та інвалідів; - забезпеченості працівників спеціальним одягом взуттям іншими засобами індивідуального захисту лікувально-профілактичним харчуванням молоком або рівноцінними харчовими продуктами миючими засобами організації питного режиму; - пільг і компенсацій що надаються працівникам за роботу з важкими та шкідливими умовами праці; - відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я або заподіяння моральної шкоди; - проведення навчання інструктажів та перевірки знань працівників з охорони праці; - проходження працівниками попереднього і періодичних медичних оглядів; 2.1.2. забезпеченням працівників інструкціями положеннями з охорони праці що діють в межах підприємства та додержанням працівниками в процесі роботи вимог цих нормативних актів; 2.1.3. своєчасним і правильним розслідуванням документальним оформленням та обліком нещасних випадків та професійних захворювань; 2.1.4. виконанням наказів розпоряджень заходів з питань охорони праці в тому числі заходів по усуненню причин нещасних випадків професійних захворювань і аварій визначених у актах розслідування; 2.1.5. використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням; 2.1.6. наявністю і станом наочних засобів пропаганди та інформації з питань охорони праці на підприємстві. 2.2. Уповноважені з питань охорони праці негайно повідомляють майстра бригадира чи іншого керівника робіт про будь-який нещасний випадок чи ушкодження здоров'я які сталися з працівником в процесі роботи чи у зв'язку .з нею та надають допомогу потерпілому. 2.3. Уповноважені з питань охорони праці беруть участь у: 2.3.1. розробленні розділу «Охорона праці» в колективному договорі угоді комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці усунення причин що призводять до нещасних випадків І професійних захворювань; 2.3.2. роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці; 2.3.3. розслідуванні професійних захворювань та нещасних випадків на виробництві якщо потерпілий не є членом профспілки; 2.3.4. вирішенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку у разі невиконання працівником вимог нормативних актів про охорону праці; 2.3.6. розгляді факту наявності виробничої ситуації небезпечної для життя чи здоровая працівника або для людей які його оточують і навколишнього природного середовища у випадку відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу; 2.3.6. розгляді при необхідності посадовими особами листів заяв та скарг з питань охорони праці працівників відповідного трудового колективу; 2.3.7. підготовці та проведенні громадських оглядів конкурсів рейдів з питань охорони праці. ПРАВА УПОВНОВАЖЕНИХ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ 3.1. Уповноважені з питань охорони праці мають право: 3.1.1. безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці додержання працівниками нормативних актів про охорону праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу колектив якого його обрав; 3.1.2. вносити в спеціально заведену для цього книгу обов'язкові для розгляду власником керівником відповідного структурного підрозділу підприємства пропозиції щодо усунення виявлених порушень нормативних актів про охорону праці здійснювати контроль за реалізацією цих пропозицій; 3.1.3. вимагати від майстра бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на ообочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю працюючих; 3.1.4. вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників які порушують нормативні акти про охорону праці; 3.1.5. брати участь у перевірках стану безпеки і умов праці які проводяться посадовими особами органів державного нагляду і громадського контролю за охороною праці міністерства відомства об'єднання підприємства місцевих органів державної виконавчої влади; 3.1.6. бути обраними до складу комісії з питань охорони праці підприємства; 3.1.7. бути представниками трудових колективів з питань охорони праці в районних міських міжрайонних окружних та товариських судах. ГАРАНТІЇ ПРАВ ТА ДІЯЛЬНОСТІ УПОВНОВАЖЕНИХ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ 4.1. Гарантії для уповноважених з питань охорони праці щодо увільнення їх від роботи з ініціативи власника або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності передбачаються у колективному договорі. 4.2. Особи які створюють перешкоди для діяльності уповноважених з питань охорони праці несуть відповідальність у порядку встановленому законодавством України. 4.3. Уповноважений з питань охорони праці може бути відкликаний до закінчення терміну дії своїх повноважень у разі незадовільного їх виконання тільки за рішенням загальних зборів конференції трудового колективу котрим його було обрано. 1.8. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗІЗ СПЕЦХАРЧУВАННЯМ МИЛОМ 1.8.1. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ СПЕЦІАЛЬНИМ ОДЯГОМ СПЕЦІАЛЬНИМ ВЗУТТЯМ ТА ІНШИМИ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 р. № 170 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону праці" та статті 163 Кодексу Законів про працю України на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці а також роботах що пов'язані із забрудненням або тих що здійснюються в несприятливих температурних умовах робітникам і службовцям далі працівникам видаються безплатно відповідно до норм спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту далі ЗІЗ згідно з ГОСТ 12.4.011-89 "Система стандартов безопасности труда. Средства защитьі работающих. Общие требования й классификация." Вказані норми визначають для власника або уповноваженого ним органу далі власник обов'язковий мінімум безплатної видачі ЗІЗ. 1.2. Це Положення поширюється на підприємства установи організації далі підприємства незалежно від форм власності і видів їх діяльності для працівників яких є обов'язковим застосування під час трудового процесу спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. 1.3. Положення встановлює порядок забезпечення працівників підприємств необхідним для трудового процесу спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту а також порядок їх утримання і зберігання. 1.4. ЗІЗ видаються працівникам тих професій та посад що передбачені у відповідних виробництвах цехах дільницях та видах робіт Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту або відповідними галузевими нормами що введені на підставі типових. ЗІЗ видаються працівникам згідно з встановленими нормами і строками носіння незалежно від форм власності та галузі виробництва до якої відносяться ці виробництва цехи дільниці та види робіт. 1.5. Працівникам професії та посади яких передбачені в Типових нормах безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій та посад всіх галузей народного господарства і окремих виробництв ЗІЗ видаються незалежно від того на яких виробництвах цехах і дільницях вони працюють за винятком випадків коли ці професії та посади спеціально передбачені у відповідних Типових галузевих нормах. 1.6. З урахуванням специфіки виробництва вимог технологічних процесів і нормативних актів з охорони праці за узгодженням з представниками профспілкових органів за рішенням трудового колективу підприємства працівникам може видаватися спецодяг спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту понад передбачені норми. 1.7. Зміни та доповнення до встановлених норм безплатної видачі працівникам спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту з урахуванням виробничих та кліматичних умов можуть вноситись міністерствами і відомствами України Автономної Республіки Крим за обгрунтованими пропозиціями галузевих підприємств а для підприємств що не мають вищого господарського органу обласною Київською та Севастопольською міською державною адміністрацією для затвердження Державним комітетом України по нагляду за охороною праці у встановленому порядку. До пропозицій про узгодження змін та доповнень до встановлених норм додаються: обгрунтування необхідності внесення в норми тих чи інших змін та доповнень що розроблені за участю відповідних науково-дослідних установ дані про чисельність працівників стосовно яких ставиться питання про внесення змін та доповнень в норми а також про необхідні для цієї мети матеріальні фонди та грошові кошти. 1.8. В окремих випадках враховуючи особливості виробництва власник може за погодженням з уповноваженим з охорони праці трудового колективу підприємства і профспілками замінювати: Комбінезон бавовняний костюмом бавовняним і навпаки; костюм бавовняний напівкомбінезоном бавовняним з сорочкою блузою або сарафаном з блузою і навпаки; костюм з сукна костюмом бавовняним з вогнезахисним або кислотозахисним просоченням костюм брезентовий костюмом бавовняним з вогнезахисним або водовідштовхуючим просоченням; черевики напівчоботи шкіряні чоботами гумовими і навпаки черевики напівчоботи шкіряні чоботами кирзовими і навпаки валянки чоботами кирзовими. Заміна одних видів спеціального одягу і спеціального взуття на інші не повинна погіршувати їх захисні властивості. 1.9. Утих випадках коли такі засоби індивідуального захисту як запобіжний пояс діелектричні гапоші і рукавиці діелектричний гумовий килимок захисні окуляри і щитки респіратор протигаз захисний шолом підшоломник накомарник каска наплічники налокітники саморятівники антифони заглушки шумозахисні шоломи світлофільтри віброзахисні рукавиці та інші ЗІЗ не вказані в Типових галузевих нормах але передбачені нормативними актами з охорони праці вони повинні бути видані працівникам в залежності від характеру і умов робіт що виконуються на строк носіння до зношення 2. ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ ПРИДБАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ СПЕЦІАЛЬНОГО ВЗУТТЯ ТА ІНШИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 2.1. Визначення потреби в ЗІЗ на підприємстві закладі і організації здійснюється з урахуванням чисельності працівників за професіями і посадами передбаченими у Типових галузевих нормах безплатної видачі робітникам і службовцям спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту або у відповідних галузевих нормах. При визначенні потреби в ЗІЗ власник повинен передбачати спеціальний одяг і спеціальне взуття окремо для чоловіків і жінок вказуючи найменування ЗІЗ ГОСТи ОСТи ДСТУ ГСТУ технічні умови моделі призначення за захисними властивостями розмір і зріст а для касок і запобіжних поясів типорозміри. 2.2. Придбання ЗІЗ здійснюється на підприємствах-виробниках або в виробничо-торговельних фірмах що реалізують продукцію відповідно до чинного законодавства або при умові що ЗІЗ які реалізуються мають сертифікат якості. Споживачі ЗІЗ подають договори-заявки на ці підприємства фірми на наступний рік як правило до 1 липня поточного року за формою встановленою на даному підприємстві фірмі або за взаємодомовленістю. 2.3. Генеральний виробник постачальник ЗІЗ виробничо-торговельна фірма "Спецодяг" реалізує ЗІЗ веде реєстр продукції що сер-тифікується поширює необхідну інформацію з цих питань бере участь в організаційно-методичній роботі по створенню нових видів ЗІЗ вивчає попит на ЗІЗ шляхом проведення ярмарків виставок опитів користувачів за участю зацікавлених підприємств організацій та закладів . 2.4. Власник забезпечує приймання і перевірку ЗІЗ що надходять на підприємство на їх відповідність вимогам ГОСТІВ ОСТІв ГСТУ ДСТУ та технічним умовам для чого створюється комісія з представників адміністрації профспілкової організації та уповноваженого з охорони праці трудового колективу підприємства. У випадку невідповідності спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту вимогам нормативно-технічної документації власник у встановленому порядку подає рекламації постачальникам з застосуванням заходів майнової відповідальності за постачання неякісних ЗІЗ або порушення договірних зобов'язань. 2.5. Спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту що надходять на склади повинні зберігатись у приміщеннях з температурою не нижче +10°С та не вище +30°С при відносній вологості повітря 50 70%. Спеціальний одяг з прогумованих тканин та гумове взуття повинні зберігатись в затемнених приміщеннях при температурі від +5°С до +20°С з відносною вологістю повітря 50 70%. Запобіжні пояси повинні зберігатись у підвішеному стані або бути розкладені на стелажах у один ряд. Відстань від підлоги до нижньої частини полиці стелажу повинна бути не менше 0 2 м; від внутрішніх стін складу і від опалювальних приладів до виробів не менше 1 м; між стелажами не менше 0 7 м. Засоби індивідуального захисту при зберіганні повинні бути захищені від прямого попадання сонячних променів. Забороняється зберігання засобів індивідуального захисту у приміщенні разом з кислотами лугами розчинниками бензином маслами та іншими матеріалами що можуть бути джерелом шкідливих речовин. Щодо зберігання ЗІЗ повинні виконуватись рекомендації підприємства-виробника. 2.6. Взяті на зберігання теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття що були у вжитку повинні бути піддані дезінфекції ретельно очищені від забруднень і пилу висушені і відремонтовані. Під час зберігання вони підлягають періодичному оглядові. 2.7. Зберігання спеціального одягу працівників що зайняті на роботах з шкідливими для здоров'я речовинами свинцем його сплавами і сполуками ртуттю етилованим бензином радіоактивними речовинами тощо повинно здійснюватись відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 і нормативних актів з охорони праці. 3. ПОРЯДОК ВИДАЧІ СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ СПЕЦІАЛЬНОГО ВЗУТТЯ ТА ІНШИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 3.1. Спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту що видаються працівникам повинні відповідати характеру і умовам їхнього застосування і забезпечувати безпеку праці. 3.2. ЗІЗ що видаються працівникам вважаються власністю підприємства обліковуються як інвентар і підлягають обов'язковому поверненню при: звільненні переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу для якої видані засоби індивідуального захисту не передбачені нормами а також по закінченні строків їх носіння замість одержуваних нових ЗІЗ. Власник може видавати працівникам два комплекти спецодягу на два строки носіння. 3.3. Власник зобов'язаний організувати заміну або ремонт спеціального одягу і спеціального взуття що стали непридатними до закінчення встановленого строку носіння з незалежних від працівника причин. 3.4. Власник компенсує працівнику витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушений і працівник був вимушений придбати їх за власні кошти. При відсутності документів що підтверджують ціну компенсація витрат здійснюється за роздрібними цінами підприємства-виробника. Вартість ЗІЗ уточнюється бухгалтерією підприємства. Якщо витрати перевищуютьроздрібні ціни компенсація різниці може бути виплачена якщо це обумовлено в колективному договорі. 3.5. У випадку пропажі ЗІЗ у встановлених місцях їх зберігання або псування 313 з незалежних від працівника причин власник зобов'язаний видати йому інший придатний для використання спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. 3.6. Засоби індивідуального захисту що були в користуванні можуть бути видані іншим працівникам тільки після прання хімчистки дезінфекції та ремонту. Строк носіння таких ЗІЗ в залежності від ступеня їх зношеності встановлюється власником за погодженням з уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці та профспілками. 3.7. Черговий спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту колективного користування повинні утримуватися в коморі цеху або дільниці і видаватися працівникам тільки на час виконання тих робіт для яких вони передбачені або можуть бути закріплені за певними робочими місцями наприклад кожухи на зовнішніх постах рукавиці діелектричні при електроустановках тощо і передаватися однією зміною іншій. В таких випадках ЗІЗ видаються під відповідальність майстрів та інших посадових осіб. Строки носіння чергових ЗІЗ у кожному конкретному випадку в залежності від характеру роботи і умов праці працівників встановлюються власником за узгодженням з уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці і профспілками. При цьому строки носіння чергових ЗІЗ не повинні бути коротшими у порівнянні з строками носіння таких же видів що видаються в індивідуальне користування згідно з Типовими галузевими нормами або відповідними галузевими нормами. 3.8. Передбачені Типовими галузевими нормами або відповідними галузевими нормами теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття костюми бавовняні на утепленій прокладці штани бавовняні на утепленій прокладці куртки бавовняні на утепленій прокладці куртки для захисту від понижених температур кожухи кожушки валянки шапки-вушанки тощо видаються працівникам з настанням холодної пори року. Порядок їх зберігання з настанням теплої пори року визначається власником. Час користування теплим спеціальним одягом і спеціальним взуттям встановлюється власником спільно з уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці і профспілками з урахуванням місцевих виробничих і кліматичних умов. 3.9. У випадку здавання на зберігання теплого спеціального одягу і спеціального взуття після закінчення їх використання щоб запобігти знеособленню одержання даного одягу і взуття повинно здійснюватись за поіменним списком. Після зберігання теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття повинні бути повернені тим працівникам від яких вони були прийняті на зберігання. 3.10. Учням курсової групової та індивідуальної форм навчання учбововиховних закладів на час проходження виробничої практики виробничого навчання інструкторам а також працівникам тимчасово виконуючим роботи за професіями і посадами для яких діючими Типовими галузевими нормами або відповідними галузевими нормами передбачені спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту на час виконання цієї роботи 313 видаються згідно з діючими Типовими галузевими нормами у встановленому для всіх робітників і службовців порядку. 3.11. Бригадирам майстрам виконуючим обов'язки бригадирів помічникам і підручним робітників професії яких передбачені в Типових галузевих нормах безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту або в галузевих нормах видаються такі самі ЗІЗ як і робітникам відповідних професій. 3.12. Передбачені в Типових галузевих нормах або відповідних галузевих нормах спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту для робітників і службовців включаючи інженерно-технічних працівників повинні видаватися вказаним працівникам також і в тому випадку якщо вони за займаною посадою є старшими старшим інспектором старшим майстром тощо і виконують безпосередньо ті роботи що дають право на одержання цього спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. 3.13. Робітникам що суміщують професії або постійно виконують суміщувані роботи в тому числі і в комплексних бригадах крім засобів індивідуального захисту які видаються їм за основною професією повинні бути в залежності від виконуваних робіт додатково видані й інші види спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту передбачені діючими нормами для суміщуваної професії з тими ж строками носіння. 3.14. Видача працівникам і повернення ними спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту повинні обліковуватися в особистій картці встановленої форми Додаток до цього Положення . 3.15. Власник підприємства зобов'язаний організувати належний облік і контроль за видачею у встановлені строки працівникам спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Засоби індивідуального захисту що видаються повинні відповідати своєму призначенню за захисними властивостями а також розмірові і зросту працівників. 4. ПОРЯДОК КОРИСТУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИМ ОДЯГОМ СПЕЦІАЛЬНИМ ВЗУТТЯМ ТА ІНШИМИ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 4.1. Під час виконання роботи працівники зобов'язані користуватися виданим їм спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Власник не повинен допускати до роботи працівників без встановлених нормами засобів індивідуального захисту а також в несправному невідремонтованому забрудненому спеціальному одязі і спеціальному взутті та інших засобах індивідуального захисту. 4.2. Працівники зобов'язані використовувати за призначенням і бережливо ставитись до виданих в їх користування спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. 4.3. Строки носіння спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлені календарні і обчислюються з дня їх фактичної видачі працівникам. 4.4. Спеціальний одяг і спеціальне взуття повернені працівниками до закінчення строків носіння але ще придатні для використання повинні бути відремонтовані і використані за призначенням а непридатні для носіння списані. Порядок списання і використання ЗІЗ визначає власник. 4.5. Власник при видачі працівникам таких засобів індивідуального захисту як респіратори протигази саморятівники запобіжні пояси електрозахисні засоби накомарники каски повинен проводити навчання і перевірку знань працівників щодо правил користування і найпростіших способів перевірки придатності цих засобів а також тренування щодо їх застосування. 4.6. Власник зобов'язаний забезпечити регулярне відповідно до встановлених строків випробування і перевірку придатності засобів індивідуального захисту респіраторів протигазів саморятівників запобіжних поясів елек-трозахисних засобів накомарників касок а також своєчасну заміну фільтрів скляних деталей та інших частин захисні властивості яких погіршились. Після перевірки на ЗІЗ повинна бути зроблена відмітка клеймо штамп про термін наступного випробування. 4.7. Для зберігання виданого працівникам спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту власник зобов'язаний надати відповідно до санітарних норм та інших нормативних документів спеціально обладнані приміщення гардеробні . 4.8. В окремих випадках там де за умовами роботи вказаний порядок зберігання спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту не може бути застосований наприклад на лісозаготівлях геологорозвідувальних роботах вони можуть залишатися в неробочий час у працівників що повинно бути обумовлено в галузевих правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективних договорах підприємств. Відповідальність за збереження ЗІЗ в цих випадках покладається на самих працівників. 5. ДОГЛЯД ЗА СПЕЦІАЛЬНИМ ОДЯГОМ СПЕЦІАЛЬНИМ ВЗУТТЯМ ТА ІНШИМИ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 5.1. Власник зобов'язаний організувати належний догляд за засобами індивідуального захисту своєчасно здійснювати хімчистку прання обезпилювання дегазацію дезактивацію знешкодження і ремонт спецодягу а також ремонт дегазацію і знешкодження спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Хімчистці підлягає весь утеплений спецодяг а також спецодяг з брезенту і вовняних тканин що оброблені захисними просоченнями. У випадку коли власник не організував своєчасну хімчистку або прання одягу він зобов'язаний оплатити працівникові фактичні витрати на прання і хімчистку при поданні документа що підтверджує вартість вказаних послуг. 5.2. У тих випадках коли це необхідно за умовами виробництва на підприємстві в цехах бригадах тощо повинні влаштовуватись сушарні для спеціального одягу і спеціального взуття камери для обезпилювання спеціального одягу і установки для дегазації дезактивації і знешкодження спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. 5.3. Хімчистка прання обезпилювання дегазація дезактивація знешкодження і ремонт спеціального одягу повинні здійснюватись власником за його рахунок в строки що встановлені з урахуванням виробничих умов за узгодженням з представником трудового колективу підприємства профспілками і органами санітарного нагляду. У вказаному порядку повинні здійснюватись також ремонт дегазація дезактивація і знешкодження спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. 5.4. Хімчистка прання ремонт дегазація дезактивація обеззараження і обезпилення спеціального одягу а також ремонт дегазація дезактивація і знешкодження спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту повинні здійснюватись власником в той час коли працівники не зайняті на роботі у вихідні дні або під час міжзмінних перерв. При невиконанні цієї умови власник повинен видавати працівникові два комплекти спецодягу. При цьому строк ношення передбачений нормами подвоюється. 5.5. Якщо нормами передбачена видача працівникам двох або трьох комплектів спеціального одягу і спеціального взуття наприклад на роботах з радіоактивними речовинами хімчистка прання ремонт дегазація дезактивація знешкодження і обезпилювання спеціального одягу а також ремонт дегазація дезактивація і обеззараження спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту можуть виконуватись і в інший час. При цьому працівникам на цей час видаються змінні комплекти. 5.6. У випадках забруднення спеціального одягу або необхідності його ремонту раніше встановленого строку хімчистка прання та ремонт повинні проводитися достроково. При необхідності повинен здійснюватись також достроковий ремонт спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. 5.7. При хімчистці пранні дегазації дезактивації і обеззараженні спеціального одягу повинно бути забезпечено збереження його захисних властивостей. Видача працівникам спеціального одягу після хімчистки прання дегазації дезактивації обеззараження і обезпилювання в непридатному стані або з втратою захисних властивостей не дозволяється 5.8. Хімчистка прання ремонт дегазація дезактивація знешкодження і обезпилювання спеціального одягу працівників які зайняті на роботах з шкідливими для здоров'я речовинами свинець його сплави і сполуки ртуть етилований бензин радіоактивні речовини тощо повинні здійснюватись відповідно до інструкцій і вказівок органів санітарного нагляду. 5.9. У випадку інфекційного захворювання працівника спеціальний одяг спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту якими він користувався і приміщення в якому вони зберігались повинні бути піддані дезінфекції дезстанціями або дезвідділеннями санепідстанцій. 5.10. Спеціальне взуття підлягає регулярному чищенню і змащувапню для чого працівникам повинні бути забезпечені відповідні умови місця для чищення взуття щітки мазі тощо . 6. ІНШІ ПИТАННЯ ПОВ'ЯЗАНІ З ПОРЯДКОМ ЗБЕРІГАННЯ ВИДАЧІ І КОРИСТУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИМ ОДЯГОМ СПЕЦІАЛЬНИМ ВЗУТТЯМ ТА ІНШИМИ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 6.1. Трудові спори з питань видачі і користування спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту розглядаються комісіями по трудових спорах. 6.2. Питання матеріальної відповідальності працівників за збитки завдані власнику в зв'язку з втратою або псуванням по недбалості спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту чи в інших випадках розкрадання чи навмисне псування вказаних виробів регулюються діючим законодавством. 6.3. Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту і за виконання даного Положення покладається на власника. 6.4. Нагляд і контроль за виконанням власником вимог даного Положення здійснюють органи державного нагляду і служби охорони праці виконавчої влади. 6.5. Громадський контроль за виконанням власником даного Положення покладається на трудовий колектив підприємства через обраних ними уповноважених і професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників. 1.8.2. ТИПОВІ НОРМИ БЕЗПЛАТНОЇ ВИДАЧІ СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ СПЕЦІАЛЬНОГО ВЗУТТЯ ТА ІНШИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКАМ ЗВ'ЯЗКУ затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 08.07.98 №139 та зареєстровано в Мінюсті України 30.07.1998 за № 490/2930 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 1.1.1.Типові норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам зв'язку далі - Норми поширюються на всіх працівників які виконують роботи щодо проектування виготовлення реконструкції монтажу налагодження ремонту діагностування та експлуатації об'єктів зв'язку. 1.1.2. Норми встановлюють номенклатуру і строки використання спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту необхідних для трудового процесу працівникам підприємств зв'язку. 1.1.3. Вимоги норм є обов'язковими для всіх проектувальних будівельних експлуатаційних підприємств організацій і установ далі - підприємства галузі зв'язку причетних до проектування будівництва та експлуатації споруд зв'язку незалежно від підпорядкування чи форм власності. 1.1.4. З введенням в дію цих Норм вважати такими що не застосовуються на території України НАОП 5.2.00-3.01-83 "Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи спецодежды спецобуви и других средств индивидуальной защиты работникам связи" затверджений Постановою Держкомпраці СРСР 20.02.80р. № 43/П-2 та НАОП 5.2.30-2.05-85 "ОСТ 45.30-85. Порядок обеспечения работников связи средствами индивидуальной защиты их содержания зксплуатации и ухода за ними. Общие положення" затверджений Мінзв'язку СРСР 01.02.85р. 1.2. Порядок застосування норм та відповідальність за їх виконання 1.2.1. У Нормах викладені вимоги щодо безплатного забезпечення спецодягом спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту працівників підприємств зв'язку причетних до будівництва монтажу ремонту та експлуатації споруд зв'язку незалежно від їх форм власності та відомчої належності. 1.2.2. Норми містять перелік професій працівників зв'язку з позначенням коду ДК 003-95 "Класифікатор професій" затвердженого Держстандартом України наказом від 27.06.95 № 257 перелік робіт перелік спецодягу спецвзуття засобів індивідуального захисту із строками носіння а також позначення захисних властивостей спецодягу спецвзуття та засобів захисту згідно з додатком 1. 1.2.3. Для визначення норм забезпечення засобами індивідуального захисту працівників наскрізних професій та посад слід керуватися ДНАОП 0.05-3.03-81 "Типові норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам та службовцям наскрізних професій і посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв" затвердженого Держкомпраці СРСР постановою від 12.02.81 № 47/П-2 зі змінами та доповненнями від 21.08.85р. № 289/П-8 та від 6.11.86р. №476/П-12. 1.2.4. На підприємстві крім цих Норм у відповідності до робіт у галузі зв'язку повинні виконуватися також вимоги галузевих Норм безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам інших галузей чинних для галузі зв'язку додаток 2 . 1.2.5. На підставі цих Норм згідно із статтею 10 Закону України "Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14.10.92р. керівники підприємств зобов'язані безплатно забезпечувати працівників зв'язку спецодягом спецвзуттям з урахуванням місцевих кліматичних умов. 1.2.6. Порядок забезпечення працівників спецодягом спецвзуттям іншими засобами індивідуального захисту встановлений ДНАОП 0.00-4.26-96 "Положення про порядок забезпечення працівників спецодягом спецвзуттям іншими засобами індивідуального захисту" затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 № 170 та зареєстрованим Мін'юстом України від 18.11.96 № 667/1692. 1.2.7. Відомість обліку видачі повернення спецодягу спецвзуття та запобіжних пристроїв заповнюють на бланках форми додатка 3. Облік спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту виконують на бланках форми додатка 4. 1.2.8. Керівник власник зобов'язаний організувати комплектування утримання засобів індивідуального захисту та забезпечити ними працівників відповідно до нормативних актів про охорону праці. 1.2.9. Діелектричні засоби захисту повинні видаватися працівникам тільки ті які пройшли випробування згідно з нормами і у відповідні строки. 1.2.10. Власники підприємств несуть персональну відповідальність за виконання цих Норм у повному обсязі згідно з чинним законодавством. Інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання цих Норм у межах прав та обов'язків згідно з посадою. Права обов'язки та відповідальність посадових осіб за виконання покладених на них функцій з охорони праці встановлюються в посадових інструкціях для посадових осіб і фахівців підприємства. 1.2.11. Особи винні у порушенні цих Норм несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 1.2.12. Контроль за правильністю та своєчасністю забезпечення засобами індивідуального захисту на підприємствах зв'язку здійснюють служби спеціалісти охорони праці профспілкові комітети органи державного нагляду за охороною праці. Додаток 2 до пункту 1.2.4 Типових норм ПЕРЕЛІК ГАЛУЗЕВИХ НОРМ БЕЗПЛАТНОЇ ВИДАЧІ СПЕЦОДЯГУ СПЕЦВЗУТТЯ ТА ІНШИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКАМ ІНШИХ ГАЛУЗЕЙ ЧИННИХ ДЛЯ ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ ДНАОП 0.05-3.03-81 "Типовые нормы бесплатной выдачи спецодежды спецобуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим сквозных профессий и должностей всех отраслей народного хозяйства и отдельных производств № 47/П-2 с изменениями и дополнениями от 21.08.85 г. № 289/П-8 й от 6.11.86 г. № 476/П-12" Затверджений Держкомпраці СРСР 12.02.81р. . ДНАОП 0.05-3.01-80 "Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи спецодежды спецобуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим машиностроительных и металлообрабатывающих производств" Затверджений Держкомпраці СРСР 1980р. . ДНАОП 0.05-3.05-81 "Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи спецодежды спецобуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим занятым на строительно-монтажных и ремонтно-строительных работах" Затверджений Держкомпраці СРСР 1981р. . НАОП 3.0.00-3.01-80 "Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи спецодежды спецобуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим лесозаготовительных лесосплавных лесоперевалочных лесохозяйственных предприятий и химлесхозов" Затверджений Держкомпраці СРСР 1980р. . "Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи спецодежды спецобуви и других средств индивидуальной защитьі рабочим й служащим автомобильного транспорта и шоссейных дорог № 43/П-2" Затверджені Держкомпраці СРСР 1980р. . Додаток 3 до пункту 1.2.7 Типових норм Типова форма № МШ-7 підприємство організація ідентифікаційний код ЄДРПОУ Код УКУД ВІДОМІСТЬ ОБЛІКУ ВИДАЧІ ПОВЕРНЕННЯ СПЕЦОДЯГУ СПЕЦВЗУТТЯ ТА ЗАПОБІЖНИХ ПРИСТРОЇВ Номер документа Місяць рік Код виду операції Цех відділ дільниця Порядковий номер Прізвище ім'я по батькові Табельний номер Спецодяг спец-взуття та запобіжні пристрої Одиниця виміру Кількість Дата надход-ження в експ-луата- цію Строк служби Підпис в одержанні здачі найменування номенклату- рний номер код найменування 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Матеріально відповідальна особа Друкувати із зворотом без заголовної частини. Підпис друкувати на звороті Формат А4 Додаток 4 до пункту 1.2.7 Типових норм ЛИЦЬОВИЙ БІК ОСОБОВОЇ КАРТКИ підприємство організація ОСОБОВА КАРТКА № ОБЛІКУ СПЕЦОДЯГУ СПЕЦВЗУТТЯ ТА ІНШИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЗІЗ Прізвище Ім'я по батькові Табельний № Цех дільниця Професія Дата прийняття на роботу Стать Зріст Розмір: Одягу Взуття Головного убору Передбачено за затвердженими нормами Найменування спецодягу спецвзуття та інших засобів Індивідуального захисту Параграф норм Одиниця виміру Кількість Строк ношення Позначення захисних властивостей тип марка ЗІЗ Начальник цеху дільниці Керівник служби охорони праці Ст бухгалтер бухгалтер ЗВОРОТНИЙ БІК ОСОБОВОЇ КАРТКИ ВИДАЧА І ПОВЕРНЕННЯ СПЕЦОДЯГУ СПЕЦВЗУТТЯ ТА ІНШИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ Найменування спецодягу спецвзуття та інших ЗІЗ Код номенклатурний № Видано Повернуто Дата Кількість % придатності Розписка в одержанні Дата Кількість % придатності Розписка про повернення Розписка комірника в одержанні Додаток 5 до Типових норм НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ № пп. Позначення нормативного акта Назва нормативного акта Ким коли затверджений і зареєстрований 1 Закон України "Про охорону праці" ВР України 14.10.92р. 2 Кодекс законів про працю України 3 ДНАОП 0.00-4.26-96 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одя-гом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту Держнаглядохоронпраці наказ від 29.10.96р. №170 Мін'юст України 18.11.96р. №667/1692 4 ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам та служ-бовцям наскрізних професій і посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв зі змінами та доповненнями від 21.08.85р. № 289/П-8 та від 6.11.86р. № 476/П-12 Держкомпраці СРСР постанова від 12.02.81р. № 47/П-2 5 293/П-19 Норми безплатної видачі робітникам і службовцям теплого спеціального одягу і спеціального взуття по кліматичним поясам єдиним для всіх галузей народного господарства Держкомпраці СРСР 1982р. 6 Типовий перелік професій і посад працівників зв'язку що вимагають обов'язкове носіння захисних касок Мінзв'язку СРСР лист від 26.01 .73 № 17-д 7 ГОСТ 12.4.013-85 Окуляри захисні. Загальні технічні умови 8 ГОСТ 12.4.028-76 Респіратори ШБ-1 "Пелюстка" Технічні умови 9 ГОСТ 12.4.103-83 Одяг спеціальний захисний. Засоби індивідуального захисту ніг і рук. Класифікація 10 ДК 003-95 Класифікатор професій Держстандарт України наказ від 27.06.95 № 257 1.8.3. О ПОРЯДКЕ БЕСПЛАТНОЙ ВЫДАЧИ МОЛОКА ИЛИ ДРУГИХ РАВНОЦЕННЫХ ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ РАБОЧИМ И СЛУЖАЩИМ ЗАНЯТЫМ НА РАБОТАХ С ВРЕДНЫМИ УСЛОВИЯМИ ТРУДА постановление Государственного комитета СССР по труду и социальным вопросам и Президиума ВЦСПС от 16 декабря 1987г. № 731/П-13 Бюллетень Госкомтруда СССР 1988 № 4 С введением в действие с 1 января 1988 г. Закона СССР "О государственном предприятии объединении " деятельность предприятий объединений в условиях полного хозяйственного расчета и самофинансирования осуществляется в соответствии с принципом социалистического самоуправления и трудовой коллектив самостоятельно решает все вопросы производственного и социального развития. В связи с этим Государственный комитет СССР по труду и социальным вопросам и Президиум ВЦСПС постановляют: 1. Установить что предприятия объединения самостоятельно решают все вопросы связанные с бесплатной выдачей рабочим и служащим молока или других равноценных пищевых продуктов на основе перечня химических веществ при работе с которыми в профилактических целях рекомендуется употребление молока или других равноценных пищевых продуктов утвержденного Министерством здравоохранения СССР 4 ноября 1987 г. № 4430-87 прилагается и с учетом следующих условий: а молоко выдается по 0 5л за смену независимо от ее продолжительности в дни фактической занятости работника на работах связанных с производством или применением химических веществ предусмотренных в Перечне указанном в пункте 1 настоящего постановления; б выдача и употребление молока должны осуществляться в буфетах столовых или в специально оборудованных в соответствии с санитарно-гигиеническими требованиями помещениях; в не допускать оплату молока деньгами замену его другими товарами и продуктами кроме равноценных кефира простокваши мацони и т. д. выдачу молока за одну или несколько смен вперед равно как и за прошедшие смены и отпуск его на дом; г работникам получающим бесплатно лечебно-профилактическое питание в связи с особо вредными условиями труда молоко не выдается. 2. Расходы связанные с бесплатной выдачей молока могут производиться по решению трудового коллектива как за счет себестоимости выпускаемой продукции строительно-монтажных и наладочных работ так и за счет фонда социального развития. В бюджетных организациях за счет ассигнований по бюджету. 3. Трудовые коллективы проявляя заботу об улучшении условий труда работающих должны настойчиво добиваться от администрации предприятия объединения осуществления эффективных мер по ликвидации загрязнения воздушной среды на рабочих местах где установлена выдача молока вредными химическими веществами и приведению условий труда в полное соответствие с требованиями санитарно-гигиенических норм и правил. При обеспечении нормальных условий труда администрация и профсоюзный комитет по согласованию с Советом трудового коллектива предприятия объединения принимают решение о прекращении выдачи молока. 4. Настоящее постановление вводится в действие с 1 марта 1988 г. 5. Признать утратившими силу Правила бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим занятым в производствах цехах на участках и в других подразделениях с вредными условиями труда утвержденные постановлением Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и Президиума ВЦСПС от 13 ноября 1969 г. № 446/П-212 В дальнейшем указывается только слово "молоко". 2 Бюллетень № 2 1970. Приложение к постановлению Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 16 декабря 1987 г. № 731/П-13 ПЕРЕЧЕНЬ ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ ПРИ РАБОТЕ С КОТОРЫМИ В ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ ЦЕЛЯХ РЕКОМЕНДУЕТСЯ УПОТРЕБЛЕНИЕ МОЛОКА ИЛИ ДРУГИХ РАВНОЦЕННЫХ ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ УТВЕРЖДЕННЫЙ МИНИСТЕРСТВОМ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СССР 4 НОЯБРЯ 1987г. № 4430-871 1. Алифатические и алициклические углеводороды насыщенные и ненасыщенные : а углеводороды ряда метана: бутан изобутан пентан изопентан гексан октан изооктан нонан; б углеводороды ряда этилена: бутилены амилены изобутилен; - 1 Настоящим постановлением отменяются Медицинские показания для бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим непосредственно занятым на работах с вредными условиями труда утвержденные Министерством здравоохранения СССР 22 мая 1968 г. в циклические непредельные углеводороды: циклопентадиен дициклопентадиен циклопентадиенилтрикарбонил марганца; г ароматические углеводороды одно- и многоядерные: бензол ксилол толуол этилбензол кумол диизопропиленбензол ксилолы стиролы дифенил нафталин и их производные. 2. Галогенопроизводные углеводороды жирного ряда: а фторпроизводные: фторэтилен дифторэтилен трифторэтилен тетрафторэтилен трифторпропилен дифторэтан декафторбутан; б хлорпроизводные: хлористый метил хлористый метилен хлороформ четыреххлористый углерод хлористый этил дихлорэтан трихлорэтан тетрахлорэтан трихлорпропан тетрахлорпентан хлористый винил дихлорэтилен трихлорэтилен тетрахлорэтилен гексахлорциклопентадиен аллодан хлоропрен хлористый аллил хпористый бутилен гексахлорбутадиен и остальные этого ряда; в бромпроизводные: бромистый метилен бромистый метил бромистый этил дибромэтан тетрабромэтан дибромпропан бромоформ и остальные; г йодопроизводные: йодистый метил йодоформ йодистый этил и др.; д смешанные Галогенопроизводные: дифторхлорметан фтордихлорметан и др. 3. Галогенопроизводные углеводородов ароматического ряда: хлорбензол дихлорбензол трихлорбензол тетрахлорбензол гексахлорбензол хлористый бензил бензотрихлорид хлорстирол бромбензол бромистый бензил и остальные Галогенопроизводные этого ряда. 4. Хлорпроизводные одноциклических многоядерных углеводородов: хлорированные дифенилы хлорокись дифенила хлориндан хлорнафталины гептахлор ДДТ гексахлорциклогексан полихлорпинен полихлоркамфен хлортен симазин артазин. 5. Спирты: а спирты и гликоли жирного ряда предельные и непредельные: спирт метиловый аллиловый кротониловый и остальные; б Галогенопроизводные спиртов жирного ряда: спирт октафторамиловый тетрафторпропиловый и остальные; в спирты эпициклического и ароматического ряда бензиловый спирт циклогексанол и остальные. 6. Фонолы: фенол хлорфенолы пентахлорфенол крезолы гидрохинон пентахлорфенолы натрия и остальные. 7. Эфиры алициклического и алифатического ряда и их Галогенопроизводные: диметиловый диэтиловый диизопропиловый дибутиловый винилбутиловый дивиниловый монохлордиметиловый дихлордиэтиловый тетрахлордиэтиловый эфиры этиленгликоля пропиленгликоля глицерина полигликолевые эфиры. 8. Эфиры фенолов: гваякол монобензиловый эфир гидрохинона динил и остальные этого ряда. 9. Органические окиси и перекиси: окись этилена пропилена эпихлоргидрина гидроперекись изопропилбензола перекись бензоила перекись метил этил кетона циклогексанона и остальные представители соединений данной группы. 10 Тиоспирты тиофенолы и тиоэфиры: метил- и этилмеркаптаны трихлортиофенол и пентахлортиофенол; 2 4-Д соли трихпорфеноксиуксусной кислоты. 11. Альдегиды и кетоны замещенные и незамещенные: ацетальдегид формальдегид бензальдегид акролеин ацетон бромацетон хлорацетон пентахлорацетон гексахлорацетон хлорацетофенон и остальные этого ряда. 12. Органические кислоты их ангидриды амиды и галогеноангидриды: малеиновый фталевый ангидрид кислоты: муравьиная уксусная пропионовая и их ангидриды нафтеновые кислоты хлористый бензоил хлорфеноксиуксусная кислота соединения карбаминовой кислоты тио- и дитиокар-баминовой кислоты диметилформамид и остальные этой группы а также диазосоединения диазокетоны и диазоэфиры. 13. Сложные эфиры: эфиры азотистой азотной серной хлорсульфоновой муравьиной уксусной пропионовой акриловой метакриловой кислот и их галогенопроизводные. 14. Сложные эфиры и амиды кислот фосфора трикрезилфосфат тиофос метафос метилэтилтиофос керкаптофос метилмеркаптофос карбофос препараты М-81 М-74 фосфамид хлорофос октаметил диэтилхлормонофосфат метилдихлортиофосфат диметилхлортиофосфат и остальные фосфорорганические ядохимикаты. 15 Нитро- и аминосоединения жирного полиметиленового ряда и их производные: нитроолефины нитрометан нитроэтан нитропропан нитробутан нитрофоска хлорпикрин нитроциклогексан метиламин диметиламин триметиламин этиламин диэтиламин триэтиламин этиленимин полиэтиленимин полиэтиленполиамин гексаметилендиамин этаноламин циклогексиламин дипиклогексиламин и остальные этого ряда. 16. Нитро- и аминосоединения ароматического ряда и их производные: нитробензолы нитротолуолы нитроксилол динок диносеб нитронафталины нитрохлорбензолы нитрофенолы нитро- и аминоанизолы анилин ацетонанилин хлоранилины фенилендиамины бензидин парафенетидин. 17. Бензохиноны нафтахинон антрахинон бензатрен парабензохинон и дихлорнафтахинон. 18. Органические красители: антрахиноновые нитро- и нитрозокрасители азокрасители азиновые 2-метилфуран силван . 19. Гетероциклические соединения: фуран тетрагидрофуран фурфурол тиофен индол пиридин пиразалан пурин пиридиновые и пуриновые основания пиколины никотиновая кислота диоксаны пиперидин морфолин гексоген барбитураты их полупродукты и другие при производстве этих препаратов. 20. Алкалоиды: атропин кокаин опий морфин кодеин стрихнин пилокарпин скополамин сальсолин омнопок папаверин никотин анатазин и остальные при производстве этих препаратов а также сырье и готовая продукция содержащие указанные алкалоиды табачно-махорочное сигарное сигаретное производство ферментация табака 21. Бороводороды. 22. Галогены и галогенопроизводные фтор хлор бром йод хлористый бромистый фтористый водород плавиковая кремнефтористоводородная кислоты окись фтора окись и двуокись хлора трифторид хлора хлористый йод хлорокись углерода фосген . 23. Соединения серы: сероводород сероуглерод хлорсульфоновая кислота хлорангидриды серы сернистый и серный ангидриды. 24. Селен и его соединения: селенистый ангидрид селенистая кислота селеновая кислота их соли хлорокись селена органические соединения селена. 25. Теллур и его соединения. 26. Соединения азота: гидразин и его производные окислы азота азотная кислота азид натрия аммиак нитрит натрия хлористый азот хлористый нитрозил гидроксиламин. 27. Желтый белый фосфор и его соединения: фосфорный ангидрид фосфорная кислота и ее соли. 28. Мышьяк и его соединения: мышьяковистый и мышьяковый ангидриды арсенит кальцит арсенат кальция арсенит натрия парижская зелень осарсол иприт. 29. Сурьма и ее соединения: сурьмянистый и сурьмяный ангидриды сурьмянистый водород хлориды сурьмы. 30. Цианиды цианистый водород цианиды натрия и калия дициан хлорциан бромциан цианамид кальция цианурхлорид цианистый бензил. 31. Нитролы. ацетонитрил ацетонциангвдрин акрилонитрил этиленциангидрин бензонитрил и др. 32. Изоцианаты фенилизоцианат гексаметилендиизоцианат толуилендиизоцианат и другие. 33. Соединения кремния в виде аэрозоля с содержанием свободной кристаллической двуокиси кремния свыше 10%. 34. Ртуть и ее неорганические и органические соединения ртуть металлическая цианид ртути нитрат ртути гремучая ртуть диметилртуть этилмеркурхлорид этилмеркурфосфат диэтилртуть хлорфенолртуть меркурацетат меркуран и остальные соединения ртути. 35. Марганец и его соединения: окислы марганца сульфат хлорид марганца аэрозоли остальных его соединений. 36. Бериллий и его соединения: окись бериллия гидрат окиси бериллия карбид бериллия сульфат бериллия хлорид бериллия фторокись бериллия и аэрозоли остальных соединений бериллия. 37. Таллий и его соединения: хлорид таллия сульфат таллия ацетат таллия нитрат таллия карбонат таллия и другие. 38. Титан и его соединения. 39. Ванадий и его соединения: пятиокись трехокись ванадия ванадаты аммония натрия и кальция хлориды ванадия. 40. Хром и его соединения: трехокись хрома окись хрома хромовые квасцы бихромат натрия и остальные. 41. Молибден и его соединения: трехокись молибдена молибден аммония. 42. Никель и его соединения: закись никеля окись никеля гидрат закиси никеля. 43. Метанол. 44. Оловоорганические борорганические и кремнийорганические соединения. 45. Свинец и его соединения1. 46. Карбонилы металлов: никеля кобальта марганца. 47. Литий цезий рубидий остальные щелочно-земельные элементы и их соединения. 48. Редкоземельные элементы лантаниды и их соединения. 49. Кадмия оксиды и другие его соединения. 50. Антибиотики: биомицин тетрациклин синтомицин левомицетин и другие2. 51. Компоненты микробиологического происхождения: бактериальные токсины микотоксины токсины одноклеточных водорослей и другие. 52. Аэрозоли сильнодействующих ядовитых веществ списка А и Б Фармакопейного комитета Минздрава СССР при их производстве. 53. Производство всех видов сажи. 1 Работникам контактирующим с неорганическими соединениями свинца необходимо дополнительно к молоку выдавать 2 г пектина в виде обогащенных им консервированных растительных пищевых продуктов фруктовых соков напитков фактическое содержание пектина указывается заводом-изготовителем . Допускается замена этих продуктов натуральными фруктовыми соками с мякотью в количестве 250 300 г. При постоянном контакте с неорганическими соединениями свинца рекомендуется вместо молока употребление кисломолочных продуктов. Выдача обогащенных пектином пищевых продуктов фруктовых соков напитков а также натуральных фруктовых соков с мякотью должна быть организована перед началом работы а кисломолочных напитков в течение рабочего дня. 2 При работе в производстве и переработке антибиотиков вместо свежего молока следует выдавать кислое молоко или приготовленный на основе цельного молока колибактерин. 54. Пестициды. Примечания: 1. К равноценным молоку пищевым продуктам относятся кефир простокваша мацони и т. д. 2. Молоко или другие равноценные пищевые продукты выдаются также работникам занятым на работах с применением радиоактивных веществ в открытом виде используемых по первому и второму классам работ. ОБ УТОЧНЕНИИ НОРМЫ ВЫДАЧИ ФРУКТОВЫХ СОКОВ В ДЕЙСТВУЮЩЕЙ НОРМАТИВНОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ Письмо Заместителя Министра связи СССР Л.Л. Яцковского от 23.02.89 г. №2-д В приложении к письму Министерства связи СССР от 29.01.88 №32-Д в сноске к п.45 ошибочно указана норма выдачи фруктовых соков с мякотью в количестве 250-300 мг. Фактически предусмотрена норма выдачи 250-300 граммов. Основание -письмо Минсвязи СССР от 10.02.89 № УМТ-3-28 . ПРЕДЛАГАЮ: Принять к сведению и руководству указанную фактическую норму выдачи соков. ПРО ДОПУСТИМУ ЗАМІНУ МОЛОКА ІШИМИ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ Лист Заступника Mіcmpa зв'язку УРСР М.М.Стародуба від 15.03.93р. №2-д Своїм роз'ясненням від 15.05.92р. №5.08.10/182 Головне санепідуправління Міністерства охорони здоров'я України дозволило видачу інших продуктівхарчування тваринного походження замість молока при його цілковитій відсутності у торговельній мережі працюючим в шкідливих умовах додається. ПРОПОНУЮ: Прийняти це роз'яснення до відома. ДИРЕКТИВНИЙ ЛИСТ ЗАСТУПНИКА ГОЛОВНОГО ДЕРЖАВНОГО САНІТАРНОГО ЛІКАРЯ УКРАЇНИ М.С. МУХАРСЬКОГО ВІД 15.05.92 №5.08.10/182 Головним санепідуправлінням Міністерства охорони здоров'я України розглянуте питання заміни видачі молока працюючим у шкідливих умовах іншими продуктами а також заключення НДІ гігієни харчування від 13.05.92р. №183. Рахуємо можливим заміну молока при його повній відсутності у торговій мережі іншими продуктами тваринного походження. 0 5л молока відповідає: 1. кисломолочні продукти кефір кисле молоко та ін. - 500.0 л 2. сир м'який -100.0 г 3. сир 24% жиру - 60.0 г 4. молоко сухе незбиране - 55.0 г 5. молоко згущене стерилізоване без цукру - 200.0 г 6. яловичина 2-ї категорії сира - 70.0 г 7. риба нежирних сортів сира - 90.0 г 8. яйце куряче - 2 шт. 1.8.4. ВИДАЧА МИЛА Кодекс законів про працю України Стаття 165. Видача мила та знешкоджуючих засобів На роботах зв'язаних з забрудненням видається безплатно за встановленими нормами мило. На роботах де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих ркчовин видаються бесплатно за встановленими нормами змиваючі та знешкоджуючі засоби. "ІНКТ" 1923 №6/30 1924 N930 1928 №12-13 Сборник законодательнх актов о труде 1970 с.678-682 Мыло выдается рабочим и служащим на дом в количестве 400 г в месяц выдача мыла на руки рабочим предусмотренная соответствующим перечнем работ и профессий не распространяется на предприятия где обору-дованьї й действуют особые помещения с душами горячей и холодной водой для умывания снабженные мылом. При умывальниках должны быть мыло и регулярно сменяемые полотенца или воздушные осушители рук. При работах с веществами вызывающими раздражение кожи рук должны выдаваться профилактические пасты и мази а также смывающие и дезинфицирующие средства пп. 105 129 Инструкции по санитарному содержанию помещений и оборудования производственных предприятий от 31 декабая 1966г. см.: Охрана труда 1971 с. 428 430 . 1.9. ПІЛЬГИ ТА КОМПЕНСАЦІЇ 1.9.1. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОДАТКОВУ ВІДПУСТКУ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ СПИСКІВ ВИРОБНИЦТВ РОБІТ ЦЕХІВ ПРОФЕСІЙ І ПОСАД ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ В ЯКИХ ДАЄ ПРАВО НА ЩОРІЧНІ ДОДАТКОВІ ВІДПУСТКИ ЗА РОБОТУ ІЗ ШКІДЛИВИМИ І ВАЖКИМИ УМОВАМИ ПРАЦІ ТА ЗА ОСОБЛИВИЙ ХАРАКТЕР ПРАЦІ постанова КМУвід 17 листопада 1997 р. № 1290 Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Затвердити: - відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про відпустки" Список виробництв цехів професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку згідно з додатком №1; - відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про відпустки" Список виробництв робіт професій і посад працівників робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці згідно з додатком №2. Установити що щорічні додаткові відпустки з кількох підстав частина перша статті 10 Закону України "Про відпустки" надаються працівникам професії та посади яких позначені у цих Списках значком "1". 2. Установити що внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо змін і доповнень до Списків затверджених пунктом 1 цієї постанови провадиться Міністерством праці та соціальної політики на підставі обґрунтованих та погоджених з Міністерством охорони здоров'я клопотань відповідних міністерств інших центральних органів виконавчої влади тільки за неможливості ліквідації шкідливих виробничих факторів організаційно-технічними заходами або у разі введення в експлуатацію нових підприємств виробництв запровадження нових технологій та після попереднього розгляду матеріалів місцевими органами Державної експертизи умов праці. 3. Міністерству праці та соціальної політики у місячний термін розробити та затвердити Порядок застосування Списків затверджених пунктом 1 цієї постанові*; та давати роз'яснення щодо їх застосування. Прем'єр-міністр України В. ПУСТОВОЙТЕНКО Про затвердження показників та критеріїв умов праці за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам зайнятим на роботах пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 31.12.97 №383/55 Відповідно до Закону України "Про відпустки" ст.7 доручення Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. № 25555/1 НАКАЗУЄМО: 1. Затвердити Показники та критерії умов праці за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам зайнятим на роботах пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів додаються . 2. Міністерствам комітетам іншим центральним органам виконавчої влади головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим областей міст Києва та Севастополя водного повітряного залізничного транспорту міністерств оборони внутрішніх справ Національної гвардії Служби безпеки і об'єктів що мають особливий режим роботи головному лікарю Українського центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України директорам науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю ректорам вищих учбових медичних закладів та інститутів удосконалення лікарів довести ці Показники і критерії до підприємств організацій та установ для визначення тривалості щорічної додаткової відпустки за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Перший заступник Міністра охорони здоров 'я України Головний державний санітарний лікар України Л. НЕКРАСОВА Перший заступник Міністра праці та соціальної політики України І. САХАНЬ Показники та критерії умов праці за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам зайнятим на роботах пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів* № п/п Шкідливі виробничі фактори Додаткова відпустка в календарних днях III клас умов та характеру праці шкідливі і небезпечні 1-й ступінь 2-й ступінь 3-й ступінь 1 2 3 4 5 1 Шкідливіхімічніречовини: 1-2-й клас небезпечності 2 4 8 3-4-й клас небезпечності 1 2 4 2 Пил переважно фіброгенної дії 2 4 8 3 Вібрація загальна та локальна 2 4 8 4 Шум 2 4 8 5 Інфразвук 1 6 Ультразвук 1 7 Неіонізуючі випромінювання: радіочастотного діапазону 2 діапазону промислової частоти 2 оптичного діапазону лазерне випромінювання 2 8 Мікроклімат у приміщенні: температура повітря 1 2 4 швидкість руху повітря 1 2 відносна вологість повітря 1 2 інфрачервоне випромінювання 1 2 4 температура зовнішнього повітря при роботі на відкритому повітрі влітку 1 2 4 взимку 1 2 4 9 Атмосферний тиск: підвищений 1 2 4 знижений 1 2 4 10 Біологічні фактори: 1-2-й клас небезпечності 2 4 8 3-4-й клас небезпечності 1 2 4 11 Напруженість праці 1 2 12 Важкість праці 1 2 Максимальна тривалість додаткової відпустки** 11 25 35 * Визначення тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу у несприятливих умовах праці базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці за критеріями згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища важкості та напруженості трудового процесу № 4137-86 затвердженою МОЗ СРСР 12 серпня 1986 року. ** Фактична тривалість щорічної додаткової відпустки визначається як сума календарних днів що надаються за роботу у шкідливих умовах праці за окремими шкідливими виробничими факторами в залежності від їх гігієнічної значимості але не повинна перевищувати максимальну тривалість яка встановлена для кожного ступеня шкідливості. Про затвердження Порядків застосування Списків виробництв робіт цехів професій і посад зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці наказ Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 №16 Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. №1290 "Про затвердження Списків виробництв робіт цехів професій і посад зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці" НАКАЗУЮ: 1. Затвердити: Порядок застосування Списку виробництв цехів професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку що додається; Порядок застосування Списку виробництв робіт професій і посад працівників робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці що додається. 2. Контроль за правильністю застосування Порядків покласти на Державну експертизу умов праці та її місцеві органи. Перший заступник Міністра І. САХАНЬ Погоджено Перший заступник голови Федерації профспілок України В. ПОЖИДАЄВ ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ СПИСКУ ВИРОБНИЦТВ ЦЕХІВ ПРОФЕСІЙ І ПОСАД ІЗ ШКІДЛИВИМИ І ВАЖКИМИ УМОВАМИ ПРАЦІ ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ НА РОБОТАХ В ЯКИХ ДАЄ ПРАВО НА ЩОРІЧНУ ДОДАТКОВУ ВІДПУСТКУ затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України 30.01.98 N916 та зареєстровано МЮУ 30.01.1998 N357/2497 1. Щорічна додаткова відпустка за роботу в шкідливих і важких умовах праці надається працівникам виробництв цехів професій і посад передбачених відповідними розділами зазначеного Списку далі - Список незалежно від того до якої галузі господарства належать ці виробництва і цехи та від форм власності підприємств організацій і установ. Назви професій і посад керівників фахівців службовців і робітників передбачених у Списку вказані відповідно до Класифікатора професій ДК 003-95 затвердженого наказом Держстандарту України від 27 липня 1995 р. № 257. 2. Атестація робочих місць за умовами праці здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41. 3. Працівникам професії та посади яких не передбачені у Списку але які в окремі періоди робочого часу виконують роботу у виробництвах цехах за професіями і на посадах означених Списком додаткова відпустка надається на тих же підставах що і працівникам які мають право на таку відпустку. 4. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці і базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці за показниками та критеріями що затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 31 грудня 1997 року № 383/55 "Про затвердження Показників за критеріїв умов праці за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам зайнятим на роботах пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів" та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28 січня 1998 року №50/2490 . У випадках коли тривалість додаткової відпустки за результатами атестації робочих місць перевищує максимальну тривалість вказану у Списку відпустка може бути продовжена на кількість днів цієї різниці за рахунок власних коштів підприємства. 5. Працівникам професії і посади яких передбачені в розділі "Загальні професії за всіма галузями господарства" додаткова відпустка надається незалежно від того в яких виробництвах чи цехах вони працюють якщо ці професії і посади спеціально не передбачені у відповідних розділах або підрозділах Списку. 6. Бригадирам помічникам і підручним робочим зайнятим на роботах в шкідливих та важких умовах праці додаткова відпустка надається тієї ж тривалості що і робітникам відповідних професій зазначених у Списку 7. Якщо виробництва цехи зазначено у Списку без переліку конкретних професій і посад то правом на додаткову відпустку користуються всі працівники цих виробництв цехів. 8. У тих випадках коли працівники працювали в різних виробництвах цехах за професіями та на посадах за роботу в яких надається додаткова відпустка різної тривалості підрахунок часу роботи провадиться окремо по кожному виду робіт професій та посад. Облік часу відпрацьованого по кожному виду робіт здійснюється власником або уповноваженим ним органом. 9. Додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. 10. Якщо у Списку зазначено "постійно зайнятий" або "що постійно працює" то до розрахунку часу відпрацьованого в шкідливих і важких умовах праці зараховуються лише ті дні коли працівник фактично був зайнятий в цих умовах повний робочий день встановлений для працівників цих виробництв цехів професій посад. У разі відсутності таких записів у розрахунок часу який дає право працівнику на додаткову відпустку зараховуються дні коли він фактично був зайнятий на роботах у шкідливих і важких умовах праці не менше половини тривалості робочого дня встановленого для працівників цих виробництв професій посад. 11. Внесення змін і доповнень до Списку проводиться у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 "Про затвердження Списків виробництв робіт цехів професій і посад зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці". 1.9.2. ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ СПИСКУ ВИРОБНИЦТВ РОБІТ ПРОФЕСІЙ І ПОСАД ПРАЦІВНИКІВ РОБОТА ЯКИХ ПОВ'ЯЗАНА З ПІДВИЩЕНИМ НЕРВОВО-ЕМОЦІЙНИМ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ АБО ВИКОНУЄТЬСЯ В ОСОБЛИВИХ ПРИРОДНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ І ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВАХ ТА УМОВАХ ПІДВИЩЕНОГО РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ЩО ДАЄ ПРАВО НА ЩОРІЧНУ ДОДАТКОВУ ВІДПУСТКУ ЗА ОСОБЛИВИЙ ХАРАКТЕР ПРАЦІ затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України 30.01.98 №16 та зареєстровано МЮУ 30.01.1998 №58/2498 1. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам тих виробництв робіт професій і посад які передбачено відповідними розділами зазначеного Списку далі - Список незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв цехів а також від форм власності підприємств організацій і установ. Назви професій і посад керівників фахівців службовців і робітників передбачених у Списку вказані відповідно до Класифікатора професій ДК 003-95 затвердженого наказом Держстандарту України від 27 липня 1995 р. № 257. 2. Працівникам професії і посади яких передбачені в розділі "Загальні професії за всіма галузями господарства" додаткова відпустка надається незалежно від того у яких виробництвах або цехах вони працюють якщо ці професії і посади спеціально не передбачені у відповідних розділах або підрозділах Списку. 3. Бригадирам помічникам і підручним робочим зайнятим на роботах з особливим характером праці додаткова відпустка надається тієї ж тривалості що і робітникам відповідних професій зазначених у Списку. 4. Якщо виробництва цехи зазначено у Списку без переліку конкретних професій і посад то правом на додаткову відпустку користуються всі працівники цих виробництв цехів незалежно від назви професії посади яку вони займають. 5. У тих випадках коли працівники працювали в різних виробництвах цехах за професіями та на посадах за роботу в яких надається додаткова відпустка річної тривалості підрахунок часу робот провадиться окремо по кожному виду робіт професій та посад. Облік часу відпрацьованого по кожному виду робіт здійснюється власником або уповноваженим ним органом. 6. Додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. 7. Якщо у Списку зазначено "постійно зайнятий" або "що постійно працює" то до розрахунку часу відпрацьованого в умовах особливого характеру праці зараховуються лише ті дні коли працівник фактично був зайнятий в цих умовах повний робочий день встановлений для працівників цих виробництв цехів професій посад. При відсутності таких записів у розрахунок часу який дає право працівнику на додаткову відпустку зараховуються дні коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня встановленого для працівників цих виробництв цехів професій посад. 8. Внесення змін і доповнень до Списку проводиться у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290 "Про затвердження Списків виробництв робіт цехів професій і посад зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці". 1.9.3. ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ОТРАСЛЕВОГО ПЕРЕЧНЯ РАБОТ С ТЯЖЕЛЫМИ И ВРЕДНЫМИ УСЛОВИЯМИ ТРУДА НА КОТОРЫХ МОГУТ УСТАНАВЛИВАТЬСЯ ДОПЛАТЫ РАБОЧИМ ЗА УСЛОВИЯ ТРУДА НА ПРЕДПРИЯТИЯХ И В ОРГАНИЗАЦИЯХ СВЯЗИ И ОТРАСЛЕВОГО ПОЛОЖЕНИЯ ОБ ОЦЕНКЕ УСЛОВИЙ ТРУДА НА РАБОЧИХ МЕСТАХ И ПОРЯДКЕ ПРИМЕНЕНИЯ ОТРАСЛЕВОГО ПЕРЕЧНЯ РАБОТ НА КОТОРЫХ МОГУТ УСТАНАВЛИВАТЬСЯ ДОПЛАТЫ РАБОЧИМ ЗА УСЛОВИЯ ТРУДА приказ Министерства связи СССР от 06.02.87 №79 Всоответствии с постановлением ЦК КПСС Совета Министров СССР и ВЦСПС от 17 сентября 1986 г. № 1115 «О совершенствовании организации заработной платы и введении новых тарифных ставок и должностных окладов работников производственных отраслей народного хозяйства» Госкомтруд СССР и Секретариат ВЦСПС постановлением от 08.10.86 №392/23-9 утвердили Типовой перечень работ с тяжелыми и вредными условиями труда на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда на предприятиях и в организациях связи и постановлением от 03.10.86 № 387/22 78 утвердили Типовое положение об оценке условий труда на рабочих местах и порядок применения отраслевых перечней работ на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда. ПРИКАЗЫВАЮ: 1. Начальникам главных управлений и управлений Министерства связи СССР министрам связи союзных республик начальникам производственно-технических управлений связи руководителям предприятий и организаций связи принять к сведению и руководству постановления Госкомтруда СССР и Секретариата ВЦСПС от 08.10.86 № 392/23-9 и от 03.10.86 № 387/22 78. 2. Утвердить разработанный на основе Типового перечня утвержденного постановлением Госкомтруда СССР и Секретариата ВЦСПС от 08.10.86 № 392/23-9 а также Типовых перечней работ других отраслей народного хозяйства Отраслевой перечень работ с тяжелыми и вредными особо тяжелыми и особо вредными условиями труда на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда на предприятиях и в организациях связи приложение 1 . Предприятия и организации связи на основе Отраслевого перечня и аттестации рабочих мест разрабатывают и по согласованию с профсоюзным комитетом утверждают перечни рабочих мест на которых устанавливаются конкретные размеры доплат рабочим за условия труда. Указанные перечни рабочих мест включаются в коллективный договор и ежегодно уточняются в связи с проведением мероприятий по рационализации рабочих мест механизации ручного труда совершенствованию его организации и условий. При улучшении условий труда доплаты уменьшаются или отменяются полностью. Отраслевой перечень утвержденный настоящим приказом вводится в действие одновременно с переходом на новые условия оплаты труда в соответствии с постановлением ЦК КПСС Совета Министров СССР и ВЦСПС от 17 сентября 1986 г. № 1115. С введением в действие указанного Перечня не применяется Типовой перечень профессий рабочих и работ оплачиваемых по тарифным ставкам установленным для рабочих занятых на тяжелых работах и на работах с вредными условиями труда на предприятиях связи утвержденный постановлением Госкомтруда и Секретариата ВЦСПС от 14.1272 № 325/34 изложенный в приказе Минсвязи СССР от 03.01.73 № 4. 3. Утвердить разработанное на основе Типового положения утвержденного постановлением Госкомтруда СССР и Секретариата ВЦСПС от 03.10.86 № 387/22 78 Отраслевое положение об оценке условий труда на рабочих местах и порядке применения Отраслевого перечня работ на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда приложение 2 . Настоящее Отраслевое положение применяется одновременно с введением новых условий оплаты труда в соответствии с постановлением ЦК КПСС Совета Министров СССР и ВЦСПС от 17 сентября 1986 г. № 1115. Доплаты за условия труда производятся за работу на рабочих местах на которых выполняются работы предусмотренные Отраслевым перечнем работ с тяжелыми и вредными особо тяжелыми и особо вредными условиями труда в процентах к тарифной ставке окладу в следующих размерах: на работах с тяжелыми и вредными условиями труда - 4 8 12 процентов; на работах с особо тяжелыми и особо вредными условиями труда 16 20 24 процента. Конкретные размеры доплат определяются на основе аттестации рабочих мест и оценки условий труда на них в соответствии с Отраслевым положением утвержденным настоящим приказом При последующей рационализации рабочих мест и улучшении условий труда доплаты уменьшаются или отменяются полностью Руководители предприятий и организаций связи могут в порядке исключения устанавливать временно сроком до одного года по согласованию с профсоюзным комитетом на отдельных рабочих местах на которых оплата труда производилась по повышенным тарифным ставкам окладам размеры доплат за условия труда выше чем они определены на основании оценки условий труда по критериям предусмотренным в Отраслевом положении утвержденном настоящим приказом. При этом размеры доплат не должны превышать 12 и 24 процентов тарифной ставки оклада соответственно на работах с тяжелыми и вредными с особо тяжелыми и особо вредными условиями труда. Должно быть обеспечено качественное проведение оценки условий труда на рабочих местах с помощью инструментальных замеров уровней производственных факторов в порядке исключения экспресс методом и введение по ее результатам обоснованных дифференцированных доплат за условия труда. Министр В. А. Шамшин Приложение 2 к приказу Минсвязи СССР от 06.02.87 № 79 ОТРАСЛЕВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ об оценке условий труда на рабочих местах и порядок применения Отраслевого перечня работ на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда В целях обоснованного определения размеров доплат за работу с тяжелыми и вредными особо тяжелыми и особо вредными условиями труда предлагается следующий порядок оценки фактического состояния условии труда на рабочих местах и применения Отраслевого перечня работ на которых могут производиться указанные доплаты 1. Оценка состояния условий труда на рабочих местах 1.1. Фактическое состояние условий труда оценивается на рабочих местах где выполняются работы предусмотренные Отраслевым перечнем работ с тяжелыми и вредными особо тяжелыми и особо вредными условиями труда на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда утвержденным настоящим приказом Минсвязи СССР по согласованию с ЦК профсоюза работников связи 1.2. Оценка фактического состояния условий труда производится на основе данных аттестации рабочих мест или специальных инструментальных замеров уровней факторов производственной среды которые отражаются в Карте условий труда на рабочем месте*. Если показатели фактического состояния факторов производственной среды равны пли ниже показателей предельно допустимых концентраций ПДК и предельно допустимого уровня ПДУ то в Карте условий труда гр 4 против соответствующих факторов ставится прочерк « » 1.3. Степени вредности факторов производственной среды и тяжести работ устанавливаются в баллах по критериям приведенным в Гигиенической классификации труда утвержденной Министерством здравоохранения СССР 12 августа 1986г. №4137 86. * В дальнейшем именуется «Карта условий труда». Превышение ПДК и ПДУ па рабочих местах считается нарушением норм и правил по охране труда что не исключает возможности использования техническими инспекторами труда профсоюзов предоставленных им прав. Количество баллов по каждому значимому фактору проставляется в Карте условий труда гр. 5 . При этом для оценки влияния данного фактора на состояние условий труда учитывается продолжительность его действия в течение смены. Баллы установленные по степеням вредности факторов и тяжести работ корректируются но формуле: Хфактич. = Хст. X Т где Хст. степень вредности фактора или тяжести работ установленная по показателям Гигиенической классификации труда которая указывается в графе 5 Карты условий труда; Т отношение времени действия данного фактора к продолжительности рабочей смены. Если время действия этого фактора составляет более 90 процентов рабочей смены то Т = 1. Пример оценки фактического состояния условий труда приводится. 1.4. Для предприятий имеющих ограниченные возможности проводить инструментальные замеры уровней факторов производственной среды допускается в порядке исключения применение метода экспресс-оценки состояния условий труда по критериям приведенным ниже. 1.5. Размеры доплат в зависимости от фактического состояния условий труда устанавливаются руководителями предприятий и организаций связи по согласованию с профсоюзным комитетом по следующей шкале: На работах X фактнч. баллов Размеры доплат в процентах к тарифной ставке окладу С тяжелыми и вредными условиями труда до 2-х 4 2 1 4 0 8 4 1 6 0 12 С особо тяжелыми и особо вредными условиями труда 6 1 8 0 16 8 1 100 20 более 10 0 24 Примечание. Поскольку подсчет X фактических баллов приведен с точностью до одной десятой то и результат подсчета следует округлять до десятых долей числа по следующему правилу. Если первая из отбрасываемых цифр сотая больше чем 5 или за цифрой 5 есть значащие цифры то последняя десятая из сохраняемых цифр увеличивается на единицу. Если же отбрасываемая сотая цифра меньше 5 то она просто отбрасывается. Если отбрасывается сотая цифра 5 а за ней нет значащих цифр то округление производится на ближайшее четное число т.е. последняя десятая сохраняемая цифра оставляется неизменной если она четная и увеличивается на единицу если она нечетная. 1.6. Доплаты устанавливаются по конкретным рабочим местам и начисляются рабочим только за время фактической занятости на этих местах. 1.7. Руководители предприятий и организаций связи при переводе рабочих на новые условия оплаты труда могут в порядке исключения устанавливать по согласованию с профсоюзным комитетом на отдельных рабочих местах где производилась оплата труда по повышенным тарифным ставкам окладам и на которых выполняются работы предусмотренные в Отраслевом перечне работ указанном в п. 1.1 настоящего Отраслевого положения временно сроком до одного года размеры доплат за условия труда выше чем они определены по шкале приведенной в п. 1.5 настоящего Отраслевого положения. При этом размеры доплат не должны превышать 12 процентов тарифной ставки оклада на работах с тяжелыми и вредными условиями труда и 24 процентов на работах с особо тяжелыми и особо вредными условиями труда. 2. Порядок применения Отраслевого перечня работ на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда 2.1. Предприятия и организации связи с учетом Отраслевого перечня работ указанного в п. 1.1. настоящего Отраслевого положения и результатов аттестации рабочих мест разрабатывают перечень рабочих мест и конкретных работ на которых устанавливаются доплаты рабочим за условия труда с указанием размеров этих доплат в соответствии с п 1.5 настоящего Положения. Указанный перечень утверждается по согласованию с профсоюзным комитетом включается в коллективный договор с мероприятиями по улучшению условий труда и ежегодно пересматривается с учетом проведенной работы по рационализации рабочих мест механизации ручного труда совершенствованию его организации и условий. При последующей рационализации рабочих мест составляются новые Карты условий труда на основании которых доплаты уменьшаются или отменяются полностью. 2.2. Трудовые коллективы предприятий и организаций связи в случаях устранения на рабочих местах вредных производственных факторов или улучшения условий труда могут принимать решения о переводе соответствующих видов работ из раздела с особо тяжелыми и особо вредными в раздел с тяжелыми и вредными условиями труда или относить их к работам с нормальными условиями труда независимо от того что они предусмотрены в отраслевом перечне работ указанном в п. 1.1 настоящего Отраслевого положения 2.3. Министерство связи СССР на основании предложений предприятий и организаций связи в случаях внедрения новых технологических процессов может вносить совместно с ЦК профсоюза работников связи и по согласованию с Госкомтруда СССР и ВЦСПС в Отраслевой перечень работ указанный в п. 1.1 настоящего Отраслевого положения дополнительно работы на которых современными техническими и другими средствами и методами не представляется возможным устранить вредные производственные факторы. 1.9.4. ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ИНСТРУКЦИИ О ПОРЯДКЕ ПРИМЕНЕНИЯ СПИСКА ПРОИЗВОДСТВ ЦЕХОВ ПРОФЕССИЙ И ДОЛЖНОСТЕЙ С ВРЕДНЫМИ УСЛОВИЯМИ ТРУДА РАБОТА В КОТОРЫХ ДАЕТ ПРАВО НА ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЙ ОТПУСК И СОКРАЩЕННЫЙ РАБОЧИЙ ДЕНЬ постановление Государственного Комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы от 21.09.75 №273/П-20 Государственный комитет Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и Президиум Всесоюзного Центрального Совета Профессиональных Союзов ПОСТАНОВЛЯЮТ: 1. Утвердить Инструкцию о порядке применения Списка производств цехов профессий и должностей с вредными условиями труда работа в которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день согласно приложению. Настоящую Инструкцию ввести в действие одновременно с введением в действие Списка производств цехов профессий и должностей с вредными условиями труда работа в которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день утвержденного постановлением Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и Президиума ВЦСПС от 25 октября 1974 г № 298/П-22. 2. С введением в действие Инструкции утвержденной пунктом 1 настоящего постановления не применяется Инструкция о порядке применения Списка производств цехов профессий и должностей с вредными условиями труда работа в которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день утвержденная постановлением Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и Президиума ВЦСПС от 29 декабря 1962 г № 377/30 с дополнением предусмотренным в приложении № 1 к постановлению Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и Президиума ВЦСПС от 10 августа 1971 г. № 323/П-17. Заместитель Председателя Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы С.Новожилов Секретарь Всесоюзного Центрального Совета Профессиональных Союзов В.Прохоров Приложение к постановлению Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и Президиума Всесоюзного Центрального Совета Профессиональных Союзов от 21 ноября 1975 г № 273/П-20 Инструкция о порядке применения Списка производств цехов профессий и должностей с вредными условиями труда работа в которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день Извлечение I. Общие положения 1. Дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день предоставляются рабочим инженерно-техническим работникам и служащим согласно Списку производств цехов профессий и должностей с вредными условиями труда работа в которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день1 утвержденному постановлением Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и Президиума ВЦСПС от 25 октября 1974 г № 298/П-22 Наименования профессий рабочих и должностей инженерно-технических работников и служащих предусмотренных в Списке указаны в соответствии с Единым тарифно-квалификационным справочником работ и профессий рабочих Квалификационным справочником профессий рабочих работников связи и младшего обслуживающего персонала не вошедших в Единый тарифно-квалификационный справочник работ и профессий рабочих которым устанавливаются месячные оклады а также Единой номенклатурой должностей служащих 2. В соответствии с пунктом 2 постановления Совета Министров СССР от 17 июня 1900 г № 6112 изменения и дополнения в Список могут вноситься министрами и руководителями ведомств СССР и Советами Министров союзных республик по согласованию с Государственным комитетом Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы ВЦСПС и Министерством здравоохранения СССР. 1 В дальнейшем для краткости будет именоваться Списком 2 СП СССР 1960 г № 12 ст. 89 К предложениям о согласовании изменений и дополнений Списка прилагаются заключение районной городской санитарно-эпидемиологической станции о фактическом состоянии условий труда в производствах цехах и на участках где работают рабочие инженерно-технические работники и служащие относительно которых возбуждается ходатайство разработанные с привлечением соответствующих научно-исследовательских институтов организационно-технические мероприятия по устранению производственных вредностей на данных участках с указанием сроков завершения этих работ данные о численности рабочих инженерно-технических работников и служащих в отношении которых ставится вопрос о предоставлении дополнительного отпуска или сокращенного рабочего дня и о дополнительных затратах на эти цели 3. Согласно пункту 3 постановления Совета Министров СССР от 17 июня 1960 г № 611 министры и руководители ведомств СССР Советы Министров союзных республик в тех случаях когда вредность работы на производстве уменьшается или устраняется обязаны по согласованию с Государственным комитетом Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы ВЦСПС и Министерством здравоохранения СССР уменьшать продолжительность дополнительного отпуска или не предоставлять его совсем а также устанавливать в указанных случаях рабочий день нормальной продолжительности При вводе в эксплуатацию новых предприятий производств и цехов министерства и ведомства СССР и Советы Министров союзных республик обязаны рассматривать вопрос о необходимости предоставления рабочим инженерно-техническим работникам н служащим этих предприятий производств и цехов дополнительного отпуска и сокращенного рабочего дня независимо от того что на действующих предприятиях выпускающих аналогичную продукцию дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день установлены. О принятом в каждом отдельном случае решении о предоставлении рабочим инженерно-техническим работникам и служащим дополнительного отпуска и сокращенного рабочего дня министерства и ведомства СССР Советы Министров союзных республик с необходимыми организационно-техническими медицинскими и экономическими данные о численности работников которым будут предоставлены льготы и о дополнительных затратах на эти цели обоснованиями сообщают Государственному комитету Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и ВЦСПС. 4. Право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день имеют рабочие инженерно-технические работники и служащие профессии и должности которых предусмотрены по производствам и цехам в соответствующих разделах Списка независимо от того в какой отрасли народного хозяйства находятся эти производства и цехи ІІІ. Сокращенный рабочий день 19. Сокращенный рабочий день согласно указанной в Списке продолжительности устанавливается рабочим инженерно-техническим работникам и служащим лишь в те дни когда они заняты во вредных условиях труда не менее половины сокращенного рабочего дня установленного для работников данного производства цеха профессии или должности. При записи в Списке «постоянно занятый» или «постоянно работающий» сокращенный рабочий день согласно указанной в Списке продолжительности устанавливается рабочим инженерно-техническим работникам и служащим лишь в те дни когда они фактически заняты во вредных условиях труда в течение всего сокращенного рабочего дня. 20. Рабочим инженерно-техническим работникам и служащим профессии и должности которых не включены в Список но выполняющим в отдельные дни работу в производствах цехах профессиях и должностях с вредными условиями труда предусмотренных в Списке сокращенный рабочий день устанавливается в эти дни той же продолжительности что и рабочим инженерно-техническим работникам и служащим постоянно занятым на этой работе. 21. В тех случаях когда рабочие инженерно-технические работники и служащие в течение рабочего дня были заняты на разных работах с вредными условиями труда где установлен сокращенный рабочий день различной продолжительности и в общей сложности проработали на этих участках более половины максимальной продолжительности сокращенного дня их рабочий день не должен превышать 6 часов. 22. Рабочим инженерно-техническим работникам и служащим сторонних организаций строительных строительно-монтажных ремонтно-строительных пусконаладочных и др. и работникам вспомогательных и подсобных цехов предприятия механического ремонтного энергетического контрольно-измерительных приборов и автоматики и др в дни их работы в действующих производствах цехах и на участках с вредными условиями труда где как для основных работников так и для ремонтного и обслуживающего персонала этих производств цехов и участков установлен сокращенный рабочий день также устанавливается сокращенный рабочий день в порядке предусмотренном пунктами 19 и 21 настоящей Инструкции. 1.9.5. СПИСОК ПРОИЗВОДСТВ ЦЕХОВ ПРОФЕССИЙ И ДОЛЖНОСТЕЙ С ВРЕДНЫМИ УСЛОВИЯМИ ТРУДА РАБОТА В КОТОРЫХ ДАЕТ ПРАВО НА СОКРАЩЕННЫЙ РАБОЧИЙ ДЕНЬ Извлечение № п/п Наименование производств цехов профессий и должностей Продолжительность сокращенного рабочего дня в часах 1 2 3 XXXIV. СВЯЗЬ 1. Кабельщик-спайщик электромонтер канализационных сооружений связи и электромонтер линейных сооружений телефонной связи и радиофикации непосредственно занятые спайкой освинцованных кабелей сдиркой с них свинца изготовлением изделий из свинца муфт перчаток и т. п. а также свар кой кабелей в полиэтиленовых и полихлорвиниловых оболочках 6 4. Работники постоянно работающие на подземных объектах связи 6 12. Старший электромеханик электромеханик связи техники и электромонтер станционного радиооборудования непосредственно занятые переборкой и ремонтом ртутных выпрямителей 6 13. Телеграфист работающий на телеграфных аппаратах типа «Телетайп»: а по графику круглосуточных смен и среднечасовой нагрузке на одного телеграфиста 800 слов в час 6 б по графику дневных и вечерних смен и среднечасовой нагрузке на одного телеграфиста 1100 слов в час 6 16. Телефонист междугородной телефонной связи работающий на междугородных телефонных станциях переговорных пунктах непосредственно занятый на работах по осуществлению соединений междугородных телефонных разговоров а также справочных контрольных столов и столов-заказов этих станций 6 17. Телефонист местной телефонной связи обслуживающий коммутаторы имеющие не менее 100 абонентов передаточные столы имеющие не менее 20 соединительных линий а также обслуживающий коммутаторы в которые включены междугородные каналы связи при условии если в коммутатор включено не менее 100 абонентов 6 18. Телефонист местной телефонной связи обслуживающий контрольные проверочные и справочные столы телефонных станций имеющих не менее 250 абонентов 6 19. Телефонист справочной службы городской телефонной сети работающий на автоматических телефонных станциях АТС 6 27. XXV. СТРОИТЕЛЬНО-МОНТАЖНЫЕ И РЕМОНТНО-СТРОИТЕЛЬНЫЕ РАБОТЫ Монтажник связи-кабелыцик монтажник связи-спайщик занятые на работах но спайке кабеля в полиэтиленовых и полихлорвиниловых оболочках 6 16. XLIII. ОБЩИЕ ПРОФЕССИИ ВСЕХ ОТРАСЛЕЙ НАРОДНОГО ХОЗЯЙСТВА Водолаз за исключением водолаза легкого снаряжения спасательной службы 6 конецформыначалоформы1.9.6. ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ СПИСКІВ ВИРОБНИЦТВ РОБІТ ПРОФЕСІЙ ПОСАД І ПОКАЗНИКІВ ЗАЙНЯТІСТЬ В ЯКИХ ДАЄ ПРАВО НА ПЕНСІЮ ЗА ВІКОМ НА ПІЛЬГОВИХ УМОВАХ Постанова Кабінету Міністрів України від 11.031994р. №162 Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Затвердити: Список №1 виробництв робіт професій посад і показників на підземних роботах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах додається ; Список № 2 виробництв робіт професій посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах додається . 2. Доручити Міністерству праці. Міністерству соціального захисту населення давати роз'яснення щодо порядку застосування зазначених списків. Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Міністр Кабінету міністрів України І. ДОЦЕНКО Міністерство соціального Міністерство праці України захисту населення України РОЗ'ЯСНЕННЯ Про порядок застосування Списків №1 і 2 виробництв робіт професій посад і показників що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 22.02.92 № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» та від 11.03.94 № 162 «Про затвердження списків виробництв робіт професій посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» Міністерство соціального захисту населення і Міністерство праці України роз'яснюють: 1. Списки №1 і 2 виробництв робіт професій посад і показників що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються на підприємствах в установах і організаціях незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності а також у дослідних виробництвах науково-дослідних конструкторських організацій і навчальних закладів. 2. Робітники професії і посади яких передбачені в Списках №1 і 2 користуються правом на пенсію за віком при умові якщо їх праця в період роботи після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідає умовам показникам зазначеним у Списках що повинно підтверджуватися результатами атестації робочих місць на підприємствах і в організаціях. 3. Право на пенсію на пільгових умовах мають робітники зайняті виконанням робіт передбачених Списками №1 і 2 на протязі повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах передбачених Списками не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих допоміжних поточних ремонтних робіт а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. 4. Пенсії за сумісними роботами професіями і посадами робітникам і службовцям зайнятим у виробництвах професіях і посадах передбачених у Списках №1 і 2 призначаються : а за Списком №2 якщо виконувані сумісні роботи професії і посади передбачені в Списку №1 і Списку №2; б на загальних підставах якщо одна із виконуваних сумісних робіт професій і посад передбачена в Списку №1 або в списку №2 а інша Списками не передбачена. 5. Працівникам спеціалізованих підприємств організацій цехів дільниць та інших структурних підрозділів ремонтних ремонтно-будівельних монтажних та ін. зайнятим повний робочий день безпосередньо у виробничих цехах відділеннях і на дільницях на роботах в професіях і на посадах передбачених Списками для даного виробництва пільгові пенсії призначаються за відповідними розділами Списків №1 і 2 як працівникам виробничих структурних підрозділів. У цих випадках стаж що дає право на пільгове пенсійне забезпечення обчислюється за загальними правилами якщо працівники спеціалізованих підприємств організацій цехів та інших структурних підрозділів постійно зайняті на роботах що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах пункт 3 роз'яснення . Якщо ж зазначені працівники постійно на цих роботах не зайняті спеціальний пільговий стаж обчислюється за фактично відпрацьованим часом. 6. Якщо в списках №1 і 2 зазначені виробництва без переліку професій і посад правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі працівники цих виробництв незалежно від назви професії або посади яку вони займають. Наприклад до розділу XСписку №1 включені робітники керівники і спеціалісти зайняті повний робочий день у виробництві технічного вуглецю. Отже правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі працівники зайняті у цьому виробництві незалежно від назви професії і посади яку вони займають. 7. У випадках коли в Списках №1 і 2 передбачені робітники які виконують певні роботи правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії які виконують ці роботи. Наприклад до розділу IIсписку №1 включені робітники зайняті на дробленні подрібнюванні помелі сортуванні і збагаченні руди чорних металів нерудних копалин і гірничохімічної сировини що містять у пилу 2 проценти і більше кристалічного вільного двоокису кремнію. В цьому випадку право на пенсію на пільгових умовах мають всі робітники зайняті на таких роботах незалежно від назви їх професії. 8. Якщо до Списків включені професії робітників під загальною назвою то право на пільгове пенсійне забезпечення мають робітники всіх найменувань цих професій в тому числі головні старші їх помічники. 9. Розділи Списків «Загальні професії» а також підрозділ 5 «Інші професії металообробки» розділу XIСписку №1 і підрозділ 12 «Інші професії металообробки» розділу XIVСписку №2 застосовуються на віх підприємствах і в організаціях де провадяться роботи передбачені в цих розділах і підрозділах Списків. Наприклад акумуляторники зазначені в розділі XXXIСписку №2 мають право на пенсію на пільгових умовах незалежно від того де вони працюють: на машинобудівному заводі залізничному транспорті текстильній фабриці тощо. 10. Якщо в Списках №1 і 2 передбачені слюсарі електрики електрослюсарі і електромонтери без зазначення характеру виконуваної ними роботи то вони користуються правом на пільгову пенсію незалежно від того зайняті вони ремонтом чи обслуговуванням устаткування в даному виробництві Слюсарі електрослюсарі і електромонтери зайняті на ремонті і обслуговуванні контрольно-вимірювальних приладів мають право на пенсію на пільгових умовах тільки в тих виробництвах в яких вони передбачені Списками №1 і 2. 11. Спеціалісти посади яких передбачені в Списках №1 і 2 користуються правом на пенсію на пільгових умовах незалежно від освіти і кваліфікації. Наприклад до списку №1 розділ 1 підрозділ 1 пункти «г» і «д» включені нормувальники гірничі шахт і рудників і нормувальники дільничі гірничі. Правом на пенсію на пільгових умовах .користуються також інженери-нормувальники гірничі шахт і рудників інженери-нормувальники дільничі і техніки-нормувальники дільничі гірничі. 12. Бригадири користуються правом на пільгову пенсію за Списками №1 і 2 як робітники: а якщо вони прямо передбачені за своєю професією в Списках. Наприклад бригадири розливальних машин у доменному виробництві Список №1 розділ III підрозділ І; бригадири звільнені підприємств залізничного транспорту зайняті на промивальних станціях поїздах пунктах Список №2 розділ XXVIII підрозділ І і т.ін.; б коли вони керують робітниками передбаченими Списками №1 і 2 і повністю виконують всі роботи встановлені для цих робітників тобто не звільнені бригадири наприклад бригадири прохідників бригадири формувальників. 13. Майстри по ремонту обладнання майстри технічного контролю ВТК і працівники лабораторій користуються правом на пенсію на пільгових умовах тільки в тих виробництвах в яких вони прямо передбачені в Списках №1 і 2. 14. Якщо в Списках №1 і 2 передбачені заступники керівника без зазначення характеру виконуваної ними роботи то вони користуються правом на пільгову пенсію як керівники у разі зайнятості їх у технологічному процесі виробництва або на ремонті і обслуговуванні обладнання. Помічники і заступники керівників всіх найменувань крім помічників майстрів користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення тільки в тих випадках якщо вони прямо передбачені в Списках №1 і 2. Помічники майстрів користуються тим же правом на пільгове пенсійне забезпечення що і майстри. 15. У тих випадках коли в Списках №1 і 2 передбачені не тільки найменування професій або посад але і показники за умовами праці зв'язаними з застосуванням або наявністю в повітрі робочої зони шкідливих речовин визначених класів небезпеки то при визначенні права працівника на пільгове пенсійне забезпечення слід керуватися Державним стандартом СРСР 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зони». В цьому Державному стандарті визначено перелік і встановлено гранично допустимі норми концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони які залежно від особливостей їх дії на організм людини діляться на чотири класи небезпеки: надзвичайно небезпечні речовини 1 клас речовини високонебезпечні 2 клас речовини помірно небезпечні 3 клас речовини малонебезпечні 4 клас . 16. По розділах «Хімічне виробництво» Списків №1 і 2 право на пільгове пенсійне забезпечення надається працівникам зайнятим у виробництвах продукція яких у відповідності із загальносоюзним класифікатором промисловості і сільськогосподарської продукції відноситься до таких розділів: продукція неорганічної хімії органічного синтезу нафтохімічна гумотехнічна і азбестова добрива полімери пластичні маси каучуки матеріали лакофарбної фототехнічної побутової хімії синтетичні фарбники хімічні реактиви і високочисті речовини. При цьому призначення пільгових пенсій провадиться незалежно від відомчої належності виробництва. Розділ «Хімічне виробництво» Списків №1 і 2 складається із двох підрозділів «А» і «Б». До підрозділу «А» включені підприємства хімічної і нафтохімічної галузі промисловості до підрозділу «Б» окремі цехи дільниці відділення установки діючі в інших галузях промисловості і народного господарства. Віднесення підприємств до хімічної і нафтохімічної галузі промисловості здійснюється у відповідності із загальносоюзним класифікатором галузей народного господарства залежно від характеру основного виду їх діяльності. Наприклад якщо в галузі «Машинобудування і металообробка» є підприємства зайняті виготовленням тільки виробів із пластичних мас то вони повинні бути віднесені до хімічної і нафтохімічної галузі промисловості а їх працівники користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення у відповідності з підрозділом «А» розділу «Хімічне виробництво». В тому разі якщо в складі підприємства віднесено до машинобудівної і металообробної галузі промисловості є цех дільниця відділення працівники якого зайняті виготовленням виробів із пластичних мас то їх пільгове пенсійне забезпечення повинно провадитися за підрозділом «Б» розділу "Хімічне виробництво". Питання про пільгове пенсійне забезпечення працівників виробництв які входять до складу підприємств віднесених у відповідності із загальносоюзним класифікатором галузей народного господарства до хімічної і нафтохімічної галузі найменування яких не передбачені підрозділом «А» розділу «Хімічне виробництво» Списків №1 і 2 вирішується у відповідності з підрозділом «Б» цього розділу Списків №1 і 2. Б. АЛЕЙНИК перший заступник міністра соціального захисту населення України від 10.05.94 № 01-3/406-02-2 А. СОРОКІН перший заступник міністра праці України від 10.05.94 №06-1649 Міністерство праці Міністерство України соціального захисту населення України ПРО ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ СПИСКІВ №1 І №2 ВИРОБНИЦТВ РОБІТ ПРОФЕСІЙ ПОСАД І ПОКАЗНИКІВ ЩО ДАЮТЬ ПРАВО НА ПЕНСІЮ ЗА ВІКОМ НА ПІЛЬГОВИХ УМОВАХ РОЗ'ЯСНЕННЯ № 1 від 22 березня 1995р. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1994р. № 773 «Про внесення змін і доповнень до Списків №1 і №2 виробництв робіт професій посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» Міністерство праці і Міністерство соціального захисту населення України роз'яснюють. 1. Згідно із статтею 23 Закону України «Про охорону праці» на підприємствах і в організаціях усіх галузей народного господарства проведено зміну найменування служб посад по «техніці безпеки» на нову назву «охорона праці» без внесення тих змін у діючий Загальносоюзний класифікатор професій робітників посад службовців. Але характер виконуваної роботи і умов праці працівників зайнятих охороною праці однаковий порівняно з характером і умовами праці працівників зайнятих технікою безпеки тому особам що працюють на посадах передбачених Списком №1 розділ 1 пункт «г» підрозділ 1 надано право на пільгове пенсійне забезпечення. Основним документом є трудова книжка в яку повинно бути внесено зміни згідно з Законом України «Про охорону праці» з посиланням на наказ по підприємству. При цьому немає потреби в поданні інших документів для підтвердження назви займаної посади чи служби в якій працював заявник якщо характер виконуваної роботи не викликає сумніву. 2. Працівникам зайнятим видобуванням корисних копалин у розрізах кар'єрах рудниках і відвалах глибиною 150 метрів і нижче крім працівників зайнятих на поверхні за винятком відвалів пільгові пенсії призначаються по підрозділу 3 розділу І Списку №1 позиція 10104000-17541 . Відвал це насип на земляній поверхні з пустих порід одержуваних при розробці родовищ корисних копалин хвостів збагачувальних фабрик. При визначенні прав на пільгове пенсійне забезпечення працівників постійно і безпосередньо зайнятих на обслуговуванні відвалів які розташовані на поверхні розділів кар'єрів рудників по видобуванню корисних копалин без вимоги глибини підприємства повинні крім результатів атестації робочих місць за умовами праці обов'язково враховувати «наявність на робочих місцях випадків професійного захворювання». 3. Право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 по розділу II«Рудопідготовка збагачення окускування агломерація брикетування згрудкування випалювання руд і нерудних копалин» по: позиція 1020100а-1753в мають робітники ремонтних служб слюсарі-ремонтники електрогазозварники електрозварники ручного зварювання газорізальники електромонтери по ремонту і обслуговуванню електроустаткування електрослюсарі зайняті ремонтом технологічного устаткування безпосередньо на дільницях робочих місцях де основні робітники тобто основний виробничий персонал які здійснюють технологічний процес мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. При цьому термін «зайняті у виробництві» аналогічний виразу «зайняті у технологічному процесі» або «здійснюють технологічний процес»; позиції 1020100а-1753г мають також машиністи кранів за умови зайнятості їх в єдиному технологічному процесі згідно з затвердженою технологією по виробництву продукції на дробильних випалювальних збагачувальних згрудкувальних та шихтувальних фабриках в цехах рудних і нерудних копалин що містять у пилу 2 проценти і більше кристалічного вільного двоокису кремнію. 4. Право пільгового пенсійного забезпечення за Списком №2 по розділу XXXIII«Загальні професії» позиції 23200000-1754в мають працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах пов'язані з усіма видами робіт зі зброєю. 5. Пункт 3 роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України і Міністерства праці України від 10.05.94р. № 01-3/406-02-2 доповнити абзацом такого змісту: «Що стосується керівників і спеціалістів які виконують експериментальні науково-дослідні конструкторські роботи то періоди підготовки даних складання та оброблення документації аналітичні й інші роботи пов'язані з підготовкою документації не вносяться до 30 відсотків робочого часу і не зараховуються до цільового стажу». 6. На виправлення редакційних помилок що виникли в ході перекладу Списків №1 і №2 з російської на українську мову повідомляємо що право на пенсію за Списком №1: по розділу VII підрозділу 5 позиції 1070500а-19760 мають електродники зайняті на електропечах і відстійниках; по розділу VII підрозділу 5 позиції 1070500а-19622 мають шлаковики; по розділу XI підрозділу 1 позиції 1110100А-16219 мають обпилювачі фасонних відливок зайняті на роботах із застосуванням наждаків; по розділу XXII підрозділу 5 позиції 12205000-1754а мають працівники постійно і безпосередньо зайняті на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії гамадефектоскопії на просвічуванні матеріалів та виробів у промисловості і будівництві; по розділу XXII підрозділу 5 позиції 12205000-17546 мають працівники постійно і безпосередньо зайняті на рентгенівських установках їхнім ремонтом регулюванням і налагодженням у народному господарстві та науково-дослідних інститутах; за Списком №2: по розділу XIV підрозділу 1 позиції 2150100а-16219 мають обпилювачі фасонних відливок; по розділу XXXIII позиції 23200000-16460 мають паяльщики по вініпласту. Згадані помилки буде усунено при черговому внесенні змін і доповнень до Списків №1 і №2. 7. До пільгового стажу зараховується весь період роботи в професіях та на посадах передбачених Списками №1 і №2 за результатами атестації робочих місць за умовами праці незалежно від дати коли вони були внесені до цих Списків. Заступник міністра праці А. П. СОРОКІН № 06-996 Заступник міністра соціального захисту населення Б. Г. АЛЕЙНИК №01-3/38Т-С2-2 1.10. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА ПРАЦІ 1.10.1. ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА І НОРМИ РОБОТИ З ВІЗУАЛЬНИМИ ДИСПЛЕЙНИМИ ТЕРМІНАЛАМИ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН ДСанПіН 3.3.2.007-98 витяг 5. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ 5.1. При організації праці що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ для збереження здоров'я працюючих запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку. 5.2. Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку мають передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак втомлення і зниження працездатності 5.3. При виконанні протягом дня робіт що належать до різних видів трудової діяльності за основну роботу з ВДТ БОМ І ПЕОМ слід вважати таку що займає не менше 50% часу впродовж робочої зміни чи робочого дня. 5.4. Протягом робочої зміни мають передбачатися: - перерви для відпочинку і вживання їжі обідні перерви ; - перерви для відпочинку і особистих потреб згідно з трудовими нормами ; - додаткові перерви що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності. 5.5. Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства організації установи . 5.6. Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ розроблено з урахуванням характеру трудової діяльності напруженості і важкості праці диференційовано для кожної професії. 5.7. За характером трудової діяльності виділено три професійні групи згідно з діючим класифікатором професій ДК - 003 - 95 і Зміна № 1 до ДК - 003 - 95 . 1 розробники програм інженери-програмісти - виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження вимушеною робочою позою загальною гіподинамією періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу 2 оператори електронно-обчислювальних машин -виконують роботу яка пов'язана з обліком інформації одержаної з ВДТ за попереднім запитом або тієї що надходить з нього супроводжується перервами різної тривалості пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору невеликими фізичними зусиллями нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі 3 оператор комп'ютерного набору - виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея з введенням даних з високою швидкістю робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору фіксація зору переважно на документі нервово-емоційним напруженням. 5.8. Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці: - для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ; - для операторів із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи; - для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ. 5.9. У всіх випадках коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години. 5.10. При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годннній робочій зміні а протягом останніх 4-х годин роботи незалежно від характеру трудової діяльності через кожну годину тривалістю 15 хвилин. 1.10.2. ИНСТРУКЦИЯ ПО САНИТАРНОМУ СОДЕРЖАНИЮ ПРЕДПРИЯТИЙ СВЯЗИ Утверждено Минсвязи СССР от 23.12.1977 №21531 Извлечение 2. ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ПОМЕЩЕНИЯ. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 2.1. Руководители предприятий связи обязаны предусмотреть объем производственного помещения на каждого работающего не менее 15 м3 площадь помещений не менее 4 5 м2. 2.2. Рабочие столы и производственную мебель следует расставить таким образом чтобы расстояние между ними было не менее 0 8 м. Рабочее место должно освещаться с левой стороны. 2.3. Генеральную уборку всех производственных бытовых и вспомогательных "Помещений следует производить не реже 1 раза в месяц с удалением пыли со стен потолков карнизов вентиляционных воздуховодов отопительных приборов производственной мебели и т. п. 2.4. К уборке технических помещений предприятий связи коммутаторных линейно-аппаратных цехов генераторных и других следует допускать проинструктированный по технике безопасности персонал под наблюдением дежурного по смене. 2.5. Использование производственных помещений предприятий связи для принятия пищи запрещается. Принимать пищу разрешается в пунктах питания и комнатах приема пищи 2.6. Производственные помещения предприятий связи своевременно должны быть подготовлены к работе в зимних и летних условиях. 5. ПОМЕЩЕНИЯ ТЕЛЕГРАФНЫХ И ТЕЛЕФОННЫХ СТАНЦИЙ 5.1. Производственные помещения телеграфных и телефонных станций линейно-аппаратные коммутаторные цеха и т. п. должны быть оборудованы механической приточно-вытяжной вентиляцией с очисткой приточного воздуха и подогревом его в холодный период года. 5.2. В регулировочных мастерских рабочие места для пайки должны быть оборудованы в соответствии с Санитарными правилами организации процессов пайки мелких изделий сплавами содержащими свинец № 952-72. Концентрация аэрозолей свинца на рабочем месте не должна превышать 0 01 мг/м3 ГОСТ 12.1.005-76 . 5.3. Запрещается совмещение в одну вентиляционную установку вентиляционных устройств обслуживающих посты пайки и другое производственное оборудование. 5.4. Паяльники в рабочем состоянии должны постоянно находиться в зоне действия вытяжной вентиляции. 5.5. После окончания каждой рабочей смены в регулировочной мастерской следует производить влажную уборку помещения сухие способы уборки не разрешаются. 5.6. Рабочие поверхности столов ящики для хранения инструментов и тара которая используется на рабочих местах в конце каждой смены должны быть очищены и вымыты горячим мыльным раствором. 5.7. При профилактическом и текущем ремонтах чистка телефонного и телеграфного оборудования бензином должна производиться в отдельных помещениях в вытяжном шкафу обеспечивающем на рабочем месте концентрацию паров бензина не выше 300 мг/м3 ГОСТ 12.1.005-76 5.8. Помещения для проявления и сушки фототелеграмм должны быть оборудованы механической вытяжной вентиляцией. 5.9.В аппаратных телеграфа следует применять гуммированную телеграфную ленту. При наклеивании обычной телеграфной ленты на бланк телеграмм необходимо обеспечивать работающих чистой тканью для прижатия наклеенной ленты свежим канцелярским клеем. Места хранения клея должны содержаться в чистоте. 5.10. Телефонисты и телеграфисты по приему телеграмм по телефону должны быть обеспечены индивидуальными микротелефонными аппаратами гарнитурами . Микротелефонные аппараты следует хранить в индивидуальных ячейках содержать в исправном состоянии чистоте и подвергать их санитарной обработке в соответствии с Инструкцией по уходу за микротелефонными устройствами для телефонистов приложение 4 . 5.11. Потолки и стены коммутаторных цехов междугородных телефонных станций и аппаратных цехов телеграфных станций должны быть облицованы шумопоглощающим материалом. Телеграфные аппараты должны устанавливаться на виброизолирующие прокладки. Уровни шума на рабочих местах в помещении телефонных и телеграфных станций не должны превышать уровней допустимых ведомственными нормами. 6. ПОМЕЩЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ РАДИОВЕЩАНИЯ РАДИОСВЯЗИ И ТЕЛЕВИДЕНИЯ 6.1. Производственные помещения радиоцентров и телевизионных центров в которых имеются значительные избытки явного тепла от оборудования генераторные залы передающих радиостанций электромашинные залы и другие должны быть оборудованы механической приточно-вытяжной вентиляцией а также приспособлениями для естественной вентиляции форточками фрамугами и т. д. . 6.2. Интенсивность электромагнитных полей радиочастот на рабочих местах не должна превышать допустимой ГОСТ 12.1.006-76. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности. 6.3. Уровни шума на рабочих местах не должны превышать уровней установленных Ведомственными нормами допустимого шума на радиопредприятиях и предприятиях проводного вещания утвержденными 6 июня 1973 г. приложение 5 . 6.4. При эксплуатации высоковольтных электронных ламп генераторных модуляторных тиратронов клистронов необходимо осуществлять мероприятия по защите персонала от мягкого рентгеновского излучения в соответствии с Санитарными правилами работы с источниками мягких рентгеновских лучей. 7. АККУМУЛЯТОРНЫЕ ГЕНЕРАТОРНЫЕ И ДИЗЕЛЬНЫЕ ПОМЕЩЕНИЯ 7.1. Выключатели вентиляционных систем аккумуляторной должны быть расположены снаружи у входа в помещение. Вентиляция аккумуляторной должна включаться перед началом заряда аккумуляторов и выключаться не ранее чем через 1 час 30 мин после окончания заряда. При эксплуатации аккумуляторных батарей в режиме непрерывного подзаряда вентиляция включается при каждом «закипании» электролита в аккумуляторах Правила техники безопасности при оборудовании и обслуживании телефонных и телеграфных станций утвержденные Министерством связи СССР 29 декабря 1965 г. . Вытяжная вентиляция должна обеспечить удаление 1/3 вытяжного воздуха из верхней зоны и 2/3 воздуха из нижней зоны аккумуляторной. 7.2. В тамбур-шлюзах аккумуляторных должны предусматриваться необходимые подпор и вытяжка воздуха. 7.3. Концентрация аэрозоля серной кислоты в рабочей зоне аккумуляторных не должна превышать 1 мг/м3 ГОСТ 12.1.005-76 . 7.4. Для уменьшения загрязнения воздуха помещения парами серной кислоты аккумуляторы должны быть накрыты стеклами соответствующих размеров плотно закрывающими зеркало электролита. 7.5. При выполнении работ связанных с обслуживанием аккумуляторных батарей работники должны пользоваться спецодеждой с кислотостойкой пропиткой защитными очками резиновыми перчатками. Спецодежда должна храниться в специальном отделении шкафчика установленного в тамбур-шлюзе. 7.6. В аккумуляторных должен быть оборудован умывальник с подводкой воды. 7.7. В аккумуляторной в закрытом ящике следует хранить в достаточном количестве тряпки опилки и соду. 7.8. Кислотный электролит пролитый на пол надо собрать при помощи опилок затем это место следует смочить раствором соды и протереть сухой тряпкой. 7.9. При монтажных и ремонтных работах пайка пластин в аккумуляторном помещении допускается при непрерывно действующей вентиляции обеспечивающей концентрацию паров свинца не выше 0 01 мг/м3. Работы по пайке пластин разрешается выполнять только в респираторах. 7.10. Генераторные и дизельные помещения должны быть оборудованы механической приточно-вытяжной вентиляцией обеспечивающей удаление теплоизбытков и концентрацию окиси углерода в рабочей зоне не выше 20 мг/м3 ГОСТ 12.1.005-76; СНиП 11-33-75 . 7.11. Выхлопные трубы дизелей должны возвышаться не менее чем на 1 5 м над уровнем конька крыши. Места прохода выхлопных труб через перекрытие и стены не должны иметь щелей. 7.12. Дизели необходимо оборудовать глушителями шума. Для предупреждения вредного воздействия шума на работников обслуживающих дизельные установки следует устанавливать автоматизированные дистанционно управляемые агрегаты. Дизели без дистанционного управления необходимо обслуживать в наушниках. 8. ОСВЕЩЕНИЕ 8.1. Естественное освещение производственных а также административных и бытовых помещений связи должно удовлетворять требованиям СНиП 11-4 «Естественное и искусственное освещение». 8.2. В производственных помещениях предприятий связи с недостаточным по условиям технологии естественным освещением предназначенных для постоянного пребывания работающих при совмещенном освещении освещенность от общего освещения независимо от принятой системы освещения должна быть не менее 200 лк при люминесцентных лампах и не менее 100 лк при лампах накаливания. 8.3. Световые проемы следует содержать в чистоте стены проемов мыть не реже 2 раз в год. 8.4. Для борьбы с избыточной инсоляцией облучением прямыми солнечными лучами следует применять солнцезащитные устройства: шторы жалюзи солнцезащитные козырьки. 8.5. Искусственное освещение в производственных административных и бытовых помещениях предприятий и организаций связи в местах проведения работ на территории предприятий в местах обмена почты с почтовыми вагонами на платформах на переездах через железнодорожные пути в при железнодорожных почтамтах в отделениях перевозки почты в местах обмена почты с отделениями связи должны удовлетворять требованиям СНиП 11-4 «Естественное и искусственное освещение» и Инструкции по проектированию искусственного освещения предприятий связи. 8.6. В помещениях для обработки письменной корреспонденции бандеролей газетно-журнальной корреспонденции посылок мешковой тары а также в почтовых вагонах светильники должны очищаться не реже 1 раза в месяц. В остальных помещениях предприятий связи не реже 1 раза в три месяца 8.7. Каждая вновь строящаяся или реконструируемая осветительная установка должна быть выполнена в соответствии с утвержденным проектом и принята в эксплуатацию комиссией в соответствии с требованиями гл. ЭШ-3 Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей утвержденных Госэнергонадзором 12 апреля 1969 г. 8.8. При эксплуатации установок искусственного освещения запрещается применение одного местного освещения внутри зданий установка ламп без защитной арматуры. 8.9. Вышедшие из строя люминесцентные лампы и другие источники света содержащие ртуть должны храниться герметично упакованными в специальном помещении и периодически вывозиться для уничтожения в специально отведенные места. Уничтожение на предприятиях связи люминесцентных ламп а также других источников света содержащих ртуть запрещается. 8.10. В основных производственных помещениях почтовых и телеграфных предприятий а также в коммутаторных залах междугородных телефонных станций замеры должны проводиться не реже 2 раз в год в осенний и весенний периоды . На остальных предприятиях связи - не реже 1 раза в год в зимний период . 9. ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ И САНИТАРНО-БЫТОВЫЕ ПОМЕЩЕНИЯ 9.1. Ответственность за правильное содержание вспомогательных помещений на предприятиях и в организациях связи возлагается на лицо специально выделенное на каждом предприятии. 9.2. Состав санитарно-бытовых помещений а также их размеры и оборудование определяются характером производства в соответствии с классификациями санитарных характеристик производственных процессов предприятий и организаций связи приложение 6 и СНиП 11-92-76. 9.3. На телефонных и телеграфных станциях для работников по ремонту монтажу и обслуживанию станционного оборудования и аппаратуры должны быть оборудованы шкафчики для хранения уличной обуви. 9.4. В гардеробных уборных умывальных душевых и помещениях личной гигиены женщин стены и перегородки должны быть облицованы на высоту 3 м влагостойкими светлых тонов материалами допускающими их легкую очистку. 9.5. В гардеробных должны быть установлены устройства для глажения одежды чистки обуви зеркала а также штепсельные розетки для включения электрических приборов. Спецодежду работающих следует своевременно ремонтировать и стирать. 9.6. При умывальных должны быть мыло и воздушные осушители рук. 9.7. Душевые должны быть обеспечены горячей водой в количестве достаточном для всех работающих пользующихся душем. 9.8. Душевые кабины должны быть оборудованы полочками для туалетных принадлежностей и подножками для мытья ног а также резиновыми ковриками. 9.9. Помещения для отдыха должны быть оборудованы умывальниками с подводкой холодной и горячей воды устройствами питьевого водоснабжения и электрическими кипятильниками. 9.10. Помещения для отдыха разъездных работников почтовых вагонов должны отвечать требованиям Инструкции по организации и содержанию квартир отдыха для разъездных работников почтовых вагонов в конечных пунктах маршрута их следования утвержденной приказом министра связи СССР от 21 января 1976 г. № 47 приложения 7 и 8 . 9.11. Помещения для отдыха в ночное время телефонистов телеграфистов радиооператоров должны быть обеспечены спальной мебелью подушками одеялами и комплектами постельного белья. 9.12. Пункты питания столовые буфеты должны удовлетворять санитарным требованиям установленным для предприятий общественного питания. Комната для приема пищи должна быть оборудована посудой столовыми приборами кипятильниками умывальниками электрическими плитами и холодильниками. 9.13. Молоко следует отпускать работающим в пунктах питания или в особо выделенных помещениях оборудованных посадочными местами холодильным шкафом умывальником и мойкой с подводкой горячей воды. Предприятие связи должно предоставлять посуду для молока стаканы кружки . ПРИЛОЖЕНИЕ 5 ДОПУСТИМЫЕ УРОВНИ ЗВУКОВОГО ДАВЛЕНИЯ И УРОВНИ ЗВУКА НА РАБОЧИХ МЕСТАХ В ПОМЕЩЕНИЯХ РАДИОПРЕДПРИЯТИИ И ПРЕДПРИЯТИЙ ПРОВОДНОГО ВЕЩАНИЯ Назначение помещений Уровни звукового давления дБ при среднегеометрических частотах октавных полос Гц Уровни звука ДБА 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 1 . Комнаты отдыха 64 55 48 43 40 37 35 34 45 2. Кабинеты помещения управлений 71 61 54 49 45 42 40 38 50 3. Помещения центральных усилительных станций 75 66 58 54 50 47 45 44 55 4. Помещения радиобюро 79 70 63 58 55 52 50 49 60 5. Аппаратные залы радиорелейных станций 83 74 68 63 60 57 55 54 65 6. Аппаратные залы связных вещательных и телевизионных передатчиков. Помещения опорных усилительных станций 87 78 73 68 65 62 60 59 70 7. Генераторные выпрямительные насосные вентиляционные механические мастерские 99 92 86 83 80 78 76 74 85 ПРИЛОЖЕНИЕ 6 ПЕРЕЧЕНЬ ПРОФЕССИЙ РАБОТНИКОВ ПРЕДПРИЯТИЙ И ОРГАНИЗАЦИЙ СВЯЗИ С УКАЗАНИЕМ ГРУПП ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПРОЦЕССОВ БЕЗ ПРОФЕССИЙ ОБЩИХ ДЛЯ ДРУГИХ ОТРАСЛЕЙ НАРОДНОГО ХОЗЯЙСТВА САНИТАРНО-БЫТОВЫХ ПОМЕЩЕНИЙ И УСТРОЙСТВ Утвержден приказом Министерства связи СССР от 15 сентября 1978 г №378 Согласован Министерством здравоохранения СССР и ЦК профсоюза работников связи введен в действие с 1 января 1979 г Наименование профессий Группы производственных процессов по СНиП 11-92 76 Специальные санитарно-бытовые помещения и устройства 1 2 3 1 Телефонисты междугородной телефонной связи Іa Гардеробная для хранения личных вещей помещения для отдыха в рабочее время ножные ванны 2. Телефонисты справочной службы городской телефонной сети Іa Тоже 3. Телефонисты местной телефонной связи Іa Гардеробная для хранения личных вещей 4 Телеграфисты Іa Тоже 5 Операторы связи занятые на работах. а по приему и выдаче денег по переводам б по приему обработке и выдаче письменной корреспонденции; в по организации доставки почтовых отправлений и периодической печати; г по оформлению нерозданных почтовых отправлений; д по продаже знаков почтовой оплаты; е по приему подписки на газеты и журналы ж по учету почтовой тары; з по учету рабочего времени выполнения норм выработки; и по перечислению денег по переводам и торговой выручки на расчетные счета Госбанка; к по контролю переводных операций; л по контролю путевых документов; м по выписке и рассылке счетов клиентуре по услугам связи; н в главной кассе и участке условных ценностей; о в бюро контроля переводов и зональных вычислительных центрах; п в контрольно-справочной службе; р в переговорном пункте Іa 6. Операторы связи и сортировщики почтовых отправлений и произведений печати занятые обработкой и сортировкой письменной корреспонденции и бандеролей Іa 7. Радиооператоры Іa 8. Почтальоны Іa Помещения и устройства для сушки рабочей одежды и обуви 9 Электромонтеры стационарного оборудования городской местной телефонной связи междугородной телефонной связи телеграфной связи проводного вещания радиооборудования электропитающих установок Іб Душевые 10. Операторы связи и сортировщики почтовых отправлений и произведений печати занятые обработкой и сортиров кой посылок и произведений печати Іб Душевые 11. Операторы связи занятые на работах по обмену и сопровождению почты Іб Тоже 12. Слесари по контрольно-измерительным приборам и автоматике слесари-ремонтники электромеханики по ремонту и обслуживанию счетно-вычислительных машин Іб 13. Фотооператоры фототелеграфа Іб 14. Операторы связи по ремонту мешко-тары Ів 15. Электромонтеры междугородных линий связи электромонтеры линейных сооружений и абонентских устройств городской местной телефонной сети сельской телефонной сети и радиофикации ІІд Душевые помещения и устройства для сушки специальной одежды и обуви 16 Антенщики-мачтовики ІІд Тоже 17. Кабельщики-спайщики ІІІд Примечания: 1. Гардеробная для хранения личных вещей организуется по условиям технологии в случаях устройства гардеробных для уличной одежды. Типовой размер ячейки для хранения личных вещей: глубина 500 мм ширина 330 мм высота 400 мм. Нижний ряд ячеек располагается не ниже 500 мм от пола. 2. Ножные ванны предусматриваются только в городских отделениях связи МТС РУС справочных службах со штатом 50 человек и более. 3. Количество кранов в умывальных для инженерно-технических работников предприятия связи принимается в соответствии с п. 3.39 СНиП П-92-76 как для работающих в управлениях - один кран на 40 человек. 4. Для профессий работников предприятий связи общих для всех отраслей народного хозяйства при определении групп производственных процессов следует руководствоваться СНиП 11-92-76. 5. При проектировании предприятий связи необходимо учитывать что СНиП П-92-76 п. 3.34 допускают до 40% расчетного количества умывальников размещать в производственных помещениях вблизи рабочих мест. 1.10.3. СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ И ПРАВИЛА. АДМИНИСТРАТИВЫЕ И БЫТОВЫЕ ЗДАНИЯ СНиП 2.09.04-87 Извлечение 1. ОБЪЕМНО-ПЛАНИРОВОЧНЫЕ И КОНСТРУКТИВНЫЕ РЕШЕНИЯ 1.4.Высота помещений от пола до потолка должна быть не менее 2 5 м в климатических подрайонах IA ІБ ІГ ІД и IV А - не менее 2 7 м. Высота залов собраний столовых и административных помещений вместимостью более 75 чел. должна быть не менее 3 м. Примечания: 1. Высоту помещений в мобильных зданиях допускается принимать 2.4 м. 2. Площадь помещений при высоте 2 4; 2 5 и 2 7 м с постоянным пребыванием работающих следует увеличивать на 7%. 1.5. Высоту от пола до низа выступающих конструкций перекрытий оборудования и коммуникаций а также высоту от пола до потолка в коридорах следует принимать не менее 2 2 м. Высоту технических этажей следует принимать с учетом размещаемого оборудования инженерных сетей и условий их эксплуатации; при этом в местах прохода обслуживающего персонала высота в чистоте должна быть не менее 1 8 м. 1.18. Ширину проходов коридоров и других горизонтальных участков путей эвакуации следует принимать из расчета чтобы плотность потоков эвакуируемых не превышала 5 чел. на 1 м2; при этом ширину прохода в помещении следует принимать не менее 1 м коридора или перехода в другое здание не менее 1 4 м. Ширина эвакуационного выхода из помещений и из коридора на лестничную клетку должна быть установлена в зависимости от числа эвакуируемых через этот выход но не менее 0 8 м из расчета на 1 м ширины выхода двери в зданиях степеней огнестойкости: I II......................... не более 165 чел. III IІІa IIIб........... не более 115 чел. IV IVa V.............. не более 80 чел. Ширина лестничных мершей должна быть не менее ширины выхода на лестничную клетку с наиболее населенного этажа но не менее 1 м. 2. БЫТОВЫЕ ЗДАНИЯ И ПОМЕЩЕНИЯ 2.1. Бытовые здания предприятий предназначены для размещения в них помещений обслуживания работающих: санитарно-бытовых здравоохранения общественного питания торговли и службы быта культуры. Допускается предусматривать не учтенные настоящими нормами помещения или объекты социального назначения в соответствии с утвержденными планами социально-экономического развития предприятия. Проектная документация указанных помещений или объектов должна соответствовать нормам проектирования. 2.2. В технологической части проекта должна быть установлена численность работающих списочная в наиболее многочисленной смене1 а также в наиболее многочисленной части смены при разнице в начале и окончании смены 1 ч и более принимаемая для расчета бытовых помещений и устройств; при этом в численность работающих необходимо включать число практикантов проходящих производственное обучение. Для мобильных зданий допускается принимать численность смены равную 70% списочной в том числе 30% женщин. 2.3. Геометрические параметры минимальные расстояния между осями и ширину проходов между рядами оборудования бытовых помещений следует принимать по табл. 5. 1 В дальнейшем - смена. Таблица 5 Наименование Показатель м Размеры в плане Кабины: душевых закрытые 1 8x0 9 душевых открытые и со сквозным проходом полудушей личной гигиены женщин уборных 0 9x0 9 1 8x1 2 1 2x0 6 Скамьи в гардеробных 0 3x0 8 Устройство питьевого водоснабжения Шкафы в гардеробных для уличной и домашней одежды в зависимости от климатических районов и специальной одежды и обуви1: 0 5x0 7 ІІБ ІІВ ІІГ ІІІБ IIІB IV 0 25x0 5 IB ІД ІІА IIIA 0 33x0 5 IA ІБ ІГ 0 4x0 5 Размеры по высоте Разделительные перегородки: до верха перегородки 1 8 от пола до низа перегородки 0 2 Шкафы для хранения одежды 1 65 Расстояние между осями санитарных приборов Умывальники одиночные 0 65 Ручные и ножные ванны писсуары 0 7 Ширина проходов между рядами Кабины душевых закрытые умывальники групповые 1 2 Кабины душевых открытые и уборных писсуары 1 5 Умывальники одиночные 1 8 Ручные и ножные ванны кабины личной гигиены женщин и фотариев 2 Шкафы гардеробных для хранения одежды при числе отделений в ряду: до 18 1 4/1* от 18 до 36 2/1 4* 1 В дальнейшем спецодежды. Для обычного состава спецодежды халаты фартуки легкие комбинезоны следует предусматривать шкафы размерами в плане 0 25x0 5 м для расширенного состава обычный состав плюс нательное белье средства индивидуальной защиты 0 33x0 5 м для громоздкой спецодежды расширенный состав плюс полушубки валенки специальные комбинезоны - 0 4x0 5 м * В знаменателе приведена ширина проходов между рядами шкафов без скамей Примечания: 1. Ширину проходов между стеной и рядами оборудования допускается уменьшать на 40% при числе единиц оборудования более шести в ряду - увеличивать на 25%. 2. При тупиковых проходах между шкафами для одежды число отделений в ряду следует уменьшать на 35%. 2. САНИТАРНО-БЫТОВЫЕ ПОМЕЩЕНИЯ 2.4. В состав санитарно-бытовых помещений входят гардеробные душевые умывальные уборные курительные места для размещения полудушей устройств питьевого водоснабжения помещения для обогрева или охлаждения обработки хранения и выдачи спецодежды1. 2.5. Санитарно-бытовые помещения для работающих занятых непосредственно на производстве должны проектироваться в зависимости от групп производственных процессов согласно табл. 6 Перечень профессий с отнесением их к группам производственных процессов утверждается министерствами и ведомствами по согласованию с Минздравом СССР и отраслевыми ЦК профсоюзов 1В соответствии с ведомственными нормативными документами допускается предусматривать в дополнение к указанным другие санитарно-бытовые помещения и оборудование. 2.6. В гардеробных число отделений в шкафах или крючков вешалок для домашней и специальной одежды следует принимать равным списочной численности работающих уличной одежды численности в двух смежных сменах. 2.7. При списочной численности работающих на предприятии до 50 чел допускается предусматривать общие гардеробные для всех групп производственных процессов. 2.8. Гардеробные домашней и специальной одежды для групп производственных процессов 1в 2в 2г и 3б должны быть отдельными для каждой из этих групп. 2.9. В гардеробных мобильных зданий при списочной численности работающих не превышающей 150 чел допускается выделять место для размещения шкафов спецодежды 3 группы производственных процессов если их число не превышает 25% общего числа шкафов. 2.10. При гардеробных следует предусматривать кладовые спецодежды уборные помещения для дежурного персонала с местом для уборочного инвентаря места для чистки обуви бритья сушки волос2. 2.11. Для групп производственных процессов 1 и 2а при численности работающих не более 20 чел в смену кладовые спецодежды допускается не предусматривать Таблица 6 Группа производственных процессов Санитарная характеристика производственных процессов Расчетное число человек Тип гардероб- ных число отделений шкафа на 1 чел Специальные бытовые помещения и устройства на одну душевую сетку на один кран 1 Процессы вызывающие загрязнение веществами 3-го и 4-го классов опасности: 1а только рук 25 7 Общие одно отделение - 1б тела и спецодежды 15 10 Общие два отделения - 1в тела и спецодежды удаляемое с применением специальных моющих средств Б 20 Раздельные по одному отделению Химчистка или стирка спецодежды 2 Кроме отдельных гардеробных для уличной одежды 2 Процессы протекающие при избытках явного тепла или неблагоприятных метеорологических условиях 2а при избытках явного конвекционного тепла 7 20 Общие два отделения Помещения для охлаждения 2б при избытках явного лучистого тепла 3 20 Тоже Тоже 2в связанные с воздействием влаги вызывающей намокание спецодежды 5 20 Раздельные по одному отделению Сушка спец одежды 2г при температуре воздуха до 10° С включая работы на открытом воздухе 5 20 Раздельные по одному отделению Помещения для обогрева и сушка спецодежды 3 Процессы вызывающие загрязнение веществами 1-й 2-го классов опасности а также веществами обладающими стойким запахом 3а только рук 7 10 Общие одно отделение 3б тела и спецодежды 3 10 Раздельные по одному отделению Химчистка по одному отделению искусственная вентиляция мест хранения спецодежды дезодорация 4 Процессы требующие особых условий к соблюдению чистоты или стерильности при изготовлении продукции В соответствии с требованиями ведомственных нормативных документов Примечания: 1. При сочетании признаков различных групп производственных процессов тип гардеробных число душевых сеток и кранов умывальных следует предусматривать по группе с наиболее высокими требованиями а специальные бытовые помещения и устройства по суммарным требованиям. 2. При процессах группы 1а душевые и шкафы при процессах групп 16 и За скамьи у шкафов допускается не предусматривать. 3. При любых процессах связанных с выделением пыли и вредных веществ в гардеробных должны быть предусмотрены респираторные на списочную численность а также помещения и устройства для обеспыливания или обезвреживания спецодежды на численность в смену . 4. В мобильных зданиях из блок-контейнеров допускается уменьшать расчетное число душевых сеток до 60%. 5. При работах с инфицирующими и радиоактивными материалами а также с веществами опасными для человека при поступлении через кожу санитарно-бытовые помещения следует проектировать в соответствии с ведомственными нормативными документами. 6. В соответствии с ведомственными нормативными документами допускается открытое хранение одежды в том числе на вешалках. 7. Вредные вещества следует принимать по ГОСТ 12 0.003-74 классы опасности веществ - по ГОСТ 12.1.005-76. 2.12. В случаях когда чистка или обезвреживание спецодежды должно производиться после каждой смены вместо гардеробных следует предусматривать раздаточные спецодежды. 2.13. Число душевых умывальников и специальных бытовых устройств предусмотренных табл. 6 следует принимать по численности работающих в смене или части этой смены одновременно оканчивающих работу 2.14. Душевые оборудуются открытыми душевыми кабинами. До 20% душевых кабин допускается предусматривать закрытыми. Душевые кабины со сквозным проходом предусматриваются при производственных процессах групп 1в 36 а также в случаях установленных ведомственными нормативными документами. 2.15. Уборные в многоэтажных бытовых административных и производственных зданиях должны быть на каждом этаже При численности работающих на двух смежных этажах 30 чел. или менее уборные следует размещать на одном из этажей с наибольшей численностью. При численности работающих на трех этажах менее 10 чел. допускается предусматривать одну уборную на три этажа. 2.16. В уборных более чем на четыре санитарных прибора следует предусматривать одну кабину для лиц пожилого возраста и инвалидов. 217. Общую уборную для мужчин и женщин допускается предусматривать при численности работающих в смену не более 15 чел. 2.18. Вход в уборную должен предусматриваться через тамбур с самозакрывающейся дверью. В мужских уборных в соответствии с ведомственными нормами допускается применять взамен индивидуальных лотковые писсуары с настенным смывом Расстояние от рабочих мест в производственных зданиях до уборных курительных помещений для обогрева или охлаждения полудушей устройств питьевого водоснабжения должно приниматься не более 75 м а от рабочих мест на площадке предприятия не более 150м. 2.20. Для стирки спецодежды при производственных предприятиях или группы предприятий должны предусматриваться прачечные с отделениями химической чистки. В обоснованных случаях допускается использование городских прачечных при условии устройства в них специальных отделений технологических линий для обработки спецодежды. Состав и площадь помещений прачечных химической чистки восстановления пропитки и обезвреживания спецодежды должны устанавливаться в технологической части проекта с учетом санитарных требований ее обработки. 2.21. Для обезвреживания спецодежды загрязненной нелетучими веществами допускается использовать отдельную технологическую линию в прачечных. 2.22. Стены и перегородки гардеробных спецодежды душевых преддушевых умывальных уборных помещений для сушки обеспыливания и обезвреживания спецодежды должны быть выполнены на высоту 2 м из материалов допускающих их мытье горячей водой с применением моющих средств. Стены и перегородки указанных помещений выше отметки 2 м а также потолки должны иметь водостойкое покрытие 2.23. При прачечных следует предусматривать помещения для ремонта спецодежды из расчета 9 м2 на одно рабочее место Число рабочих мест следует принимать из расчета одно рабочее место по ремонту обуви и два рабочих места по ремонту одежды на 1000 чел. списочной численности 2.24. По согласованию с местными советами профессиональных союзов допускается предусматривать централизованный склад спецодежды и средств индивидуальной защиты. 2 25. Нормы площади помещений на 1 чел единицу оборудования расчетное число работающих обслуживаемых на единицу оборудования в санитарно-бытовых помещениях следует принимать по табл. 7. Таблица 7 Наименование Показатель Площадь помещений на 1 чел м2 Гардеробные уличной одежды раздаточные спецодежды1 помещения для обогрева или охлаждения Кладовые для хранения спецодежды2: при обычном составе спецодежды 0 04 при расширенном составе спецодежды 0 06 при громоздкой спецодежде 0 08 Респираторные 0 07 Помещения централизованного склада спецодежды и средств индивидуальной защиты: для хранения 0 06 для выдачи включая кабины примерки и подгонки 0 02 Помещения дежурного персонала с местом для уборочного инвентаря курительные при уборных или помещениях для отдыха 0 02 Места для чистки обуви бритья сушки волос 0 01 Помещения для сушки обеспыливания или обезвреживания спецодежды 0 15 Помещения для мытья спецодежды включая каски и спецобувь2 0 3 Площадь помещений на единицу оборудования м2 Преддушевые при кабинах душевых открытых и со сквозным проходом 0 7 Тамбуры при уборных с кабинами Число обслуживаемых в смену на единицу оборудования чел Напольные чаши унитазы и писсуары уборных 0 4 в производственных зданиях 18/12 в административных зданиях 45/30 при залах собраний совещаний гардеробных столовых 100/60 Умывальники и электрополотенца в тамбурах уборных в производственных зданиях 72/48 в административных зданиях 40/27 Устройства питьевого водоснабжения в зависимости от групп производственных процессов 2а 2б 100 1а 1б 1в 2в 2г 3а 3б 4 200 Полудуши 15 1 Предусматривать отдельные помещения для чистой и загрязненной спецодежды 2 Для групп производственных процессов 1а 2в 2г 36 Примечания: 1. В I климатическом районе и подрайонах ІІА и IIIA а также при самообслуживании площадь гардеробных уличной одежды следует увеличивать но 25% 2. При помещениях раздаточных сушки обеспыливания и обезвреживания спецодежды следует дополнительно предусматривать место для переодевания площадью 0 1 м2/чел а в гардеробных уличной одежды и кладовых для хранения спецодежды места для сдачи и получения спецодежды площадью 0 03 м2/чел При респираторных более чем на 500 чел следует дополнительно предусматривать мастерские площадью 0 05 м2/чел для проверки и перезарядки приборов индивидуальной защиты органов дыхания 3. Площадь помещений указанных в табл. 7 должна быть не менее 4 м2 преддушевых и тамбуров на менее 2м2. 4. В числителе даны показатели для мужчин в знаменателе для женщин 5. При числе обслуживаемых менее расчетного следует принимать одну единицу оборудования 2.27. На предприятиях со списочной численностью работающих более 300 чел должны предусматриваться фельдшерские здравпункты. 2.30. При списочной численности от 50 до 300 работающих должен быть предусмотрен медицинский пункт. Площадь медицинского пункта следует принимать 12м2 при списочной численности от 50 до 150 работающих 18м2 от 151 до 300. Медицинский пункт должен иметь оборудование по согласованию с местными органами здравоохранения. 2.52. Площадь комнаты приема пищи следует определять из расчета 1 м2 на каждого посетителя но не менее 12м. Комната приема пищи должна быть оборудована умывальником стационарным кипятильником электрической плитой холодильником. При числе работающих до 10 чел в смену вместо комнаты приема пищи допускается предусматривать в гардеробной дополнительное место площадью 6 м2 для установки стола для приема пищи. 4. ОТОПЛЕНИЕ ВЕНТИЛЯЦИЯ И КОНДИЦИОНИРОВАНИЕ ВОЗДУХА 4.1. При проектировании систем отопления и вентиляции зданий и помещений следует соблюдать требования СНиП 2 04 05-86. Расчетную температуру воздуха и кратность воздухообмена в помещениях в холодный период года следует принимать по табл. 19. 4.2. В холодный период года подачу подогретого приточного воздуха следует предусматривать в верхнюю зону помещений и при необходимости в коридор для возмещения объема воздуха удаляемого из помещений воздухообмен в которых установлен по вытяжке. 4.3. Для возмещения воздуха удаляемого из душевых приток следует предусматривать в помещения гардеробных. В верхней части стен и перегородок разделяющих душевые преддушевые и гардеробные следует предусматривать установку жалюзийных решеток. 4.4. В зданиях общей площадью помещений не более 108 м2 в которых размещено не более двух уборных в холодный период года допускается предусматривать естественный приток наружного воздуха через окна. 4.5. В теплый период года в помещения следует предусматривать естественное поступление наружного воздуха через открывающиеся окна. Таблица 19 Помещения Температура в холодный период года °С Кратность в 1 ч или объем воздухообмена М3/Ч приток вытяжка 1 2 3 4 1 . Вестибюли 16 2 - 2. Отапливаемые переходы Не ниже чем на 6 °С расчетной температуры помещений соединяемых отапливаемыми переходами - - 3. Гардеробные уличной одежды 16 - 1 4. Гардеробные для совместного хранения всех видов одежды с неполным переодеванием работающих 18 Из расчета компенсации вытяжки из душевых но не менее однократного воздухообмена в 1 ч Согласно п. 4.8. 5. Гардеробные при душевых преддушевые а также с полным переодеванием работающих а гардеробные спецодежды 23 5 5 б гардеробные домашней уличной и домашней одежды 23 Из расчета компенсации вытяжки из душевых но не менее однократного воздухообмена в 1 ч Согласно п. 4.8. 6. Душевые 25 75 М3/ч на 1 душевую сетку 7. Уборные 16 50 м3/ч на 1 унитаз и 25 мэ/ч на 1 писсуар 8. Умывальные при уборных 16 - 1 9. Курительные 16 - 10 10. Помещения для отдыха обогрева или охлаждения 22 2 но не менее 30 м3/ч на 1 чел. 3 11 . Помещения для личной гигиены женщин 23 2 2 12. Помещения для ремонта спецодежды 16 2 3 13. Помещения для ремонта обуви 16 2 3 14. Помещения управлений конструкторских бюро общественных организаций площадью: а не более 36 м2 18 1 5 - б более 36 м2 18 По расчету 15. Помещения для сушки спецодежды По технологическим требованиям в пределах 16-33° С Тоже 16. Помещения для обеспыливания спецодежды 16 " Примечание. Расчетная температура воздуха в теплый период года и влажность в помещениях не нормируются кроме указанных а поз. 10-13 14б в которых расчетную температуру следует принимать в соответствии с указаниями СНиП 2.04.05-86 а воздухообмен определять расчетом. Подачу наружного воздуха системами с механическим побуждением следует предусматривать для помещений без окон а также при необходимости обработки наружного воздуха. 4.6. В районах с расчетной температурой наружного воздуха в теплый период года выше 25°С параметр А в помещениях с постоянным пребыванием людей следует предусматривать установку потолочных вентиляторов для повышения скорости движения воздуха до 0 3-0 5 м/с. 4.7. Удаление воздуха следует предусматривать как правило непосредственно из помещений системами с естественным или механическим побуждением. В душевых и уборных при трех санитарных приборах и более системы с естественным побуждением использовать не допускается. 4.8. Удаление воздуха из гардеробных следует предусматривать через душевые. В случаях когда воздухообмен гардеробной превышает воздухообмен душевой удаление воздуха следует предусматривать через душевую в установленном для нее объеме а разницу - непосредственно из гардеробной. 4.9. Отдельные системы вытяжной вентиляции следует предусматривать для помещений фельдшерских и врачебных здравпунктов душевых уборных. Допускается устройство совмещенной вытяжной вентиляции для душевых и уборных при гардеробных по поз. 4 5а табл. 19. 4.10. В гардеробных помещениях по поз. 4 5 табл. 19 на 5 чел. и менее работающих в одной смене в холодный период допускается принимать однократный воздухообмен предусматривая естественный приток наружного воздуха через окна. В помещения гардеробных при обосновании допускается предусматривать установку шкафов для сушки спецодежды в нерабочее время оборудованных вытяжной вентиляцией с естественным побуждением а объеме 10 м3/ч воздуха от каждого шкафа. 4.11. Расчетную температуру воздуха и воздухообмен в помещениях машинописных бюро копировально-множительных служб прачечных химчисток столовых комнат приема пищи по нормам для столовых здравпунктов радиоузлов телефонных станций библиотек архивов киноаппаратных студий вычислительной техники торгового и бытового обслуживания залов собраний и совещаний конференц-залов следует принимать в соответствии со СНиП по проектированию соответствующих зданий. 1.10.4. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ОРГАНИЗАЦИИ ПОСТОЯННОГО КОНТРОЛЯ ЗА СОБЛЮДЕНИЕМ САНИТАРНО-ГИГИЕНИЧЕСКИХ НОРМАТИВОВ В ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПОМЕЩЕНИЯХ ПРЕДПРИЯТИЙ СВЯЗИ № п/п Наименование производственного помещения Уровень звукового давления Дб Освещенность Температура воздуха Относительная влажность воздуха Общее освещение лампы Аварийное освещение ЛК Теплый период Холодный переходной °С Газоразряд ные ЛК накаливания ЛК Теплый период Холодный переходной 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ТЕЛЕГРАФНЫЕ ПРЕДПРИЯТИЯ 1 Зал операционный 60 200 150 <25 17-22 тоже тоже 2 Помещение для передачи и приема 60 300 200 20 <25 17-22 при 28град.не более 55% не более 75% телеграмм по телефону при 27град.не более 60% при 26град.не более 65% 3 Кросс 65 200 150 20 22-28 21-25 при 25град.не более 70% тоже при 24град.и ниже не более 4 Аппаратный цех оконечной аппаратуры 60 300 200 20 <25 17-22 тоже с участием пуншировки телеграмм 5 Сортировочная телеграмм 60 300 200 <25 17-22 тоже 6 Цех факсимильной связи 75 300 200 20 <25 17-22 тоже тоже 7 Цех абонентского телеграфа и прямых 75 300 200 20 <25 17-22 тоже тоже соединений AT ПС 8 Контрольно-справочная служба 60 300 200 <25 17-22 тоже тоже 9 Отдел доставки телеграмм 60 300 200 20 <25 17-22 тоже тоже 10 Пункт приема газет по каналам связи 75 300 200 20 <25 17-22 тоже тоже ГОРОДСКИЕ И СЕЛЬСКИЕ ТЕЛЕФОННЫЕ СТАНЦИИ 1 Зал коммутаторный ручной телефонной станции 60 200 150 10 <25 17-22 тоже тоже 2 Автоматный зал АТС 75 200 150 20 <25 17-22 тоже тоже 3 Комната управления и контроля 60 300 200 20 <25 17-22 тоже тоже 4 Кросс 75 200 150 20 <25 17-22 тоже тоже 5 Бюро справок или справочная служба 60 300 200 <25 17-22 тоже тоже ЦЕХА КОММУТАЦИИ МЕЖДУГОРОДНЫХ ТЕЛЕФОННЫХ СТАНЦИИ 1 Автоматный цех 75 200 150 10 <25 17-22 тоже тоже 2 Перфораторная 75 150 100 10 <25 17-22 тоже тоже 3 Помещение контрольно-испытательной службы КИА 60 200 150 10 <25 17-22 тоже тоже 4 Комната техобслуживания 60 200 150 10 <25 17-22 тоже тоже 5 Коммутаторный цех 60 300 200 20 <25 17-22 при 28град.не более 55% не более 75% при 27град.не более 60% 6 Помещение производственного контроля 60 300 200 20 <25 17-22 при 26град.не более 65% при 25град.не более 70% тоже 7 Гарнитурная 60 200 150 20 <25 17-22 при 24град.и ниже не более тоже 8 Службы уведомления 60 200 <25 17-22 тоже тоже 9 Зал стативов 200 150 10 <25 17-22 тоже тоже 10 Пункт переговорный 60 200 150 <25 17-22 тоже тоже РАДИОУЗЕЛ 1 Радиоузел студия радиовещания 60 150 100 10 <25 17-22 тоже тоже РАДИОБЮРО 1 Аппаратная 60 200 150 20 <25 17-22 тоже тоже 2 Радиотелефон 60 200 150 20 <25 17-22 тоже тоже ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ И ВСПОГАТЕЛЬНЫЕ ПОМЕЩЕНИЯ ОБЩИЕ ДЛЯ ВСЕХ ПРЕДПРИЯТИЙ 1 Генераторные выпрямительные автоматизированные ЭПУ 85 150 100 <25 17-22 тоже тоже 2 Генераторные выпрямительные неавтоматизированные ЭПУ 85 200 150 <25 17-22 тоже тоже 3 Аккумуляторные 85 75 30 5 <25 17-22 тоже тоже 4 Помещения для хранения и приготовления электролита 60 75 30 <25 17-22 тоже тоже 5 Дистиляторная 60 100 50 <25 17-22 тоже тоже 6 Камера трансформаторов дросселей 75 75 30 <25 17-22 тоже тоже 7 Подстанция трансформаторная 75 100 75 <25 17-22 тоже тоже 8 Лаборатория производственная радиомастерская 60 300 200 <25 17-22 тоже тоже 9 Механическая мастерская такелажная 85 300 200 <25 17-22 тоже тоже 10 Дизельная электростанция с постоянным 85 100 75 10 <25 17-22 при 28град.не более 55% не более 75% присутствием персонала при 27град.не более 60% при 26град.не более 65% 11 Дизельная электростанция без постоянного присутствия персонала 85 75 30 <25 17-22 при 25град.не более 70% при 24град.и ниже не более тоже тоже 12 Вентиляционные 85 50 5 <25 17-22 тоже тоже 13 Щитовая в технических зданиях 70 100 75 5 <25 17-22 тоже тоже 14 Помещение ввода кабелей компрессорная установка 85 100 50 <25 17-22 тоже тоже 15 Мастерская регулировочная телеграф 60 300 200 <25 17-22 тоже тоже 16 Мастерская регулировочная телефонные станции 60 200 150 <25 17-22 тоже тоже 17 Комнаты чистки приборов и пайки 60 300 200 <25 17-22 тоже тоже 18 Мастерская ремонта аппаратуры 60 300 200 <25 17-22 тоже тоже 19 Бюро ремонта 60 200 150 <25 17-22 тоже тоже Нормы загазованности в производственных помещениях: Окись углерода 20 мг/м3 Бензин керосин 300 мг/м3 Серная кислота 1 мг/м3 1.10.5. ПОРЯДОК ЗАПОЛНЕНИЯ РАЗДЕЛА 3 САНИТАРНО-БЫТОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ СТАТИСТИЧЕСКОЙ ВЕДОМОСТИ ФОРМЫ Ф1 - УБ Профессия К-во работающих Гардероб шкаф м2/на число работающих Душевая сетка м2/на число работающих Умывальник краны м2/на число работающих Туалет м2/на число работающих Комната гигиены Женщин устройств мг/на число работающих Помещение сушки спецодежды обуви м2/на число работающих Норма Факт Норма Факт Норма Факт Норма Факт Норма Факт Норма Факт 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 1. Телефонисты междугородной телефонной связи 0 125/1 нет 0 2/7 1 36/15 4 3/15-100 нет 2.Телефонисты справочной службы городской телефонной сети 0 125/1 нет 0 2/7 1 36/15 4 3/15-100 нет 3.Телефонисты местной телефонной сети 0 125/1 нет 0 2/7 1 36/15 4 3/15-100 нет 4.Телеграфисты 0 125/1 нет 0 2/7 1 36/15 4 3/15-100 нет 5. Операторы связи 0 125/1 нет 0 2/7 1 36/15 4 3/15-100 нет 6. Радиооператоры 0 125/1 нет 0 2/7 1 36/15 4 3/15-100 нет 7.Почтальоны по доставке телеграмм 0 125/1 нет 0 2/7 1 36/15 4 3/15-100 9 8.Электромонтеры станционного оборудования городской местной телефонной связи междугородной телефонной связи телеграфной связи проводного вещания радиооборудования электропи-тающих установок 0 125/1 2 4/15М 2 4/12Ж 0 2/10 1 36/15 нет нет 9.Фотооператоры фототелеграфа 0 125/1 2 4/15М 2 4/12Ж 0 2/10 1 36/15 нет нет 10. Электромонтеры междугородных линий связи электромонтеры линейных сооружений и абонентских устройств городской местной телефонной сети сельской телефонной сети и радиофикации 0 2/1 2 4/15М 2 4/12Ж 0 2/20 1 36/15 нет 9 11. Кабельщики-спайщики 0 2/1 2 4/15М 2 4/12Ж 0 2/10 1 36/15 нет 9 12.Администрация ИТОГО: 1.11. ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗРОБКУ ІНСТРУКЦІЙ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДНАОПО.00-4.15-98 затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці 29.01.98 № 9 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Положення встановлює вимоги до змісту побудови і викладу інструкцій з охорони праці далі - інструкції визначає порядок опрацювання та введення в дію нових перегляду та скасування чинних інструкцій. Вимоги цього Положення є обов'язковими для всіх міністерств інших органів виконавчої влади підприємств установ і організацій далі -підприємства незалежно від форм власності та видів їх діяльності. 1.2. Інструкція є нормативним актом що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях у виробничих приміщеннях на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу далі - роботодавець виконуються ці роботи трудові чи службові обов'язки. Інструкції поділяються на: - інструкції що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці; - примірні інструкції; - інструкції що діють на підприємстві. 1.3. Інструкції що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці розробляються для персоналу який провадить вибухові роботи обслуговує електричні установки та пристрої вантажопідіймальні машини та ліфти котельні установки посудини що перебувають під тиском і для інших працівників правила безпеки праці яких установлені міжгалузевими нормативними актами про охорону праці затвердженими органами державного нагляду за охороною праці. Ці інструкції затверджуються відповідними органами державного нагляду за охороною праці за узгодженням з міністерствами або іншими органами до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги і їх дотримання є обов'язковим для працівників відповідних професій або при виконанні відповідних видів робіт на всіх підприємствах незалежно від їх підпорядкованості форми власності та виду діяльності. 1.4. Примірні інструкції затверджуються міністерствами або іншими органами виконавчої влади виробничими науково-виробничими та іншими об'єднаннями підприємств які мають відповідну компетенцію за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги і Національним НДІ охорони праці. Ці інструкції можуть використовуватись як основа для розробки інструкцій що діють на підприємстві. 1.5. Інструкції що діють на підприємстві належать до нормативних актів про охорону праці чинних у межах конкретного підприємства. Такі інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання що використовується на даному підприємстві. Вони затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві. 1.6. Інструкції повинні відповідати чинному законодавству України вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці: правил норм стандартів інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці на основі яких вони розробляються. 1.7. Інструкції повинні містити тільки ті вимоги щодо охорони праці дотримання яких обов'язкове самими працівниками. Порушення працівником цих вимог повинно розглядатися як порушення трудової дисципліни за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством. 1.8. Організація вивчення інструкцій працівниками забезпечується роботодавцем згідно з ДНАОП 0.00-4.12-94 «Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці». 1.9. Постійний контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій покладається на роботодавця. 1.10. Громадський контроль за додержанням всіма працівниками вимог інструкцій здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених і професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників. 2. ЗМІСТ І ПОБУДОВА ІНСТРУКЦІЙ 2.1. Кожній інструкції присвоюється назва і скорочене позначення код порядковий номер . Інструкціям що належать до державних міжгалузевих нормативних актів при їх включенні до Державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці присвоюються скорочені позначення прийняті Держнаглядохоронпраці. Примірним інструкціям що затверджуються міністерствами чи іншими органами виконавчої влади та об'єднаннями підприємств присвоюються скорочені позначення прийняті Національним НДІ охорони праці. Інструкціям що розробляються і затверджуються на підприємствах присвоюються порядкові номери службами охорони праці цих підприємств. У назві інструкції стисло вказується для якої професії або виду робіт вона призначена наприклад: «Інструкція з охорони праці для електрозварника» «Примірна інструкція з охорони праці при роботі з ручним електроінструментом». 2.2. Включенню до інструкцій підлягають загальні положення щодо охорони праці та організаційні і технічні вимоги безпеки що визначаються на основі: чинного законодавства України про працю та охорону праці стандартів правил норм та інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці; аналізу документів з охорони праці стосовно відповідного виробництва професії виду робіт ; характеристики робіт що підлягають виконанню працівником конкретної професії у відповідності з її кваліфікаційною характеристикою; вимог безпеки до технологічного процесу виробничого обладнання інструментів і пристроїв що застосовуються при виконанні відповідних робіт а також вимог безпеки що містяться в експлуатаційній та ремонтній документації і в технологічному регламенті; виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів характерних для даної професії виду робіт як при нормальному протіканні процесу так і при відхиленнях від оптимального режиму визначення заходів та засобів захисту від них вивчення конструктивних та експлуатаційних особливостей і ефективності використання цих засобів; аналізу обставин та причин найбільш імовірних аварійних ситуацій нещасних випадків та професійних захворювань характерних для даної професії виду робіт ; вивчення передового досвіду безпечної організації праці та виконання відповідних робіт визначення найбезпечніших методів та прийомів їх виконання. 2.3. Вимоги інструкцій викладаються відповідно до послідовності технологічного процесу і з урахуванням умов у яких виконується даний вид робіт. 2.4. Інструкції повинні містити такі розділи: - загальні положення; - вимоги безпеки перед початком роботи; - вимоги безпеки під час виконання роботи; - вимоги безпеки після закінчення роботи; - вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. За необхідності в інструкції можна включити й інші розділи. Наприклад у примірних інструкціях може бути передбачений «Вступ» у якому відображаються відповідні положення законодавства України про працю та охорону праці вказівки щодо порядку внесення змін і доповнень до цих інструкцій тощо. Для розміщення матеріалів які доповнюють основну частину інструкцій ілюструють чи конкретизують її окремі вимоги може бути включений розділ «Додатки». У цьому ж розділі можна навести перелік нормативних актів на підставі яких розроблено інструкцію. 2.5. Розділ «Загальні положення» повинен містити: відомості про сферу застосування інструкції; загальні відомості про об'єкт розробки: визначення робочого місця працівника даної професії виду робіт в залежності від тривалості його перебування на ньому протягом робочої зміни постійне чи непостійне ; коротка характеристика технологічного процесу та обладнання що застосовується на цьому робочому місці виробничій дільниці в цеху; умови і порядок допуску працівників до самостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робіт вимоги щодо віку стажу роботи статі стану здоров'я проходження медоглядів професійної освіти та спеціального навчання з питань охорони праці інструктажів перевірки знань тощо ; вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку що стосуються питань охорони праці для даного виду робіт або професії а також відомості про специфічні особливості організації праці і технологічних процесів та про коло трудових обов'язків працівників даної професії що виконують даний вид робіт ; характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для даної професії виду робіт особливості їх впливу на працівника; перелік видів спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту що належать до видачі працівникам даної професії виду робіт згідно з чинними нормами із зазначенням стандартів або технічних умов на них; вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни яких повинен дотримуватись працівник під час виконання роботи. 2.6. Розділ «Вимоги безпеки перед початком роботи» повинен містити: порядок приймання зміни у випадку безперервної роботи в тому числі при порушенні режиму роботи виробничого обладнання або технологічного процесу; порядок підготовки робочого місця засобів індивідуального захисту; порядок перевірки справності обладнання інструменту захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів пускових запобіжних гальмових і очисних пристроїв систем блокування та сигналізації вентиляції та освітлення знаків безпеки первинних засобів пожежогасіння виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення занулення тощо; порядок перевірки наявності та стану вихідних матеріалів сировини заготовок напівфабрикатів ; порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності обладнання пристроїв пристосувань інструменту засобів захисту тощо. 2.7. Розділ «Вимоги безпеки під час роботи» повинен містити: відомості щодо безпечної організації праці про прийоми та методи безпечного виконання робіт правила використання технологічного обладнання пристроїв та інструментів а також застереження про можливі небезпечні неправильні методи та прийоми праці які заборонено застосовувати; правила безпечного поводження з вихідними матеріалами сировиною заготовками напівфабрикатами з готовою продукцією допоміжними матеріалами та відходами виробництва що являють небезпеку для працівників; правила безпечної експлуатації внутрішньоцехових транспортних і вантажопідіймальних засобів і механізмів тари; вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні вантажу; вказівки щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані; можливі види небезпечних відхилень від нормального режиму роботи обладнання та технологічного регламенту і способи їх усунення; вимоги щодо використання засобів індивідуального та колективного захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів; умови за яких робота повинна бути припинена технічні метеорологічні санітарно-гігієнічні тощо ; вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухобезпеки; порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки чи раптові захворювання факти порушення технологічного процесу виявлені несправності обладнання устаткування пристроїв інструменту засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори що загрожують життю і здоров'ю працівників. 2.8. Розділ «Вимоги безпеки після закінчення роботи» повинен містити: порядок безпечного вимикання зупинення розбирання очищення і змащення обладнання пристроїв машин механізмів та апаратури а при безперервному процесі - порядок передачі їх черговій зміні; порядок здавання робочого місця; порядок прибирання відходів виробництва; вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни яких повинен дотримуватись працівник після закінчення роботи; порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки що виявились у процесі роботи. 2.9. Розділ «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях» повинен містити: відомості про ознаки можливих аварійних ситуацій характерні причини аварій вибухів пожеж тощо ; відомості про засоби та дії спрямовані на запобігання можливим аваріям; порядок дій особисті обов'язки та правила поведіяки працівника при виникненні аварії згідно з планом її ліквідації в тому числі у випадку її виникнення під час передачі-приймання зміни при безперервній роботі; порядок повідомлення роботодавця про аварії та ситуації що можуть до них призвести; відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації; порядок дій щодо подання першої медичної допомоги потерпілим під час аварії. 3. ВИКЛАДЕННЯ ТЕКСТУ ІНСТРУКЦІЙ При викладенні тексту інструкції слід керуватися такими правилами: текст інструкції повинен бути стислим зрозумілим і не допускати різних тлумачень; інструкція не повинна містити посилань на нормативні акти вимоги яких враховуються при її розробці. За необхідності ці вимоги відтворюються дослівно; слід вживати терміни і визначення прийняті в Законі України «Про охорону праці» ДСТУ 2293-93 ССБП «Охорона праці. Терміни та визначення» ДК 003-95 «Державний класифікатор України. Класифікатор професій» та в інших нормативних актах; у тексті інструкції не допускається застосування не властивих для нормативних актів зворотів розмовної мови довільних словосполучень скорочення слів використання різних термінів для одного поняття а також іноземних слів чи термінів за наявності рівнозначних слів чи термінів в українській мові; допускається застосування лише загальноприйнятих скорочень і абревіатур а також заміна застосованих у даній Інструкції словосполучень скороченням або абревіатурою за умови повного відтворення цього словосполучення при першому згадуванні в тексті із зазначенням у дужках відповідного скорочення чи абревіатури; у тексті інструкції слід уникати викладу вимог у формі заборони а при необхідності слід давати пояснення чим викликана заборона; не повинні застосовуватися слова «категорично» «особливо» «обов'язково» «суворо» та ін. оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов'язковими; для наочності окремі вимоги інструкції можуть бути ілюстровані малюнками схемами кресленнями тощо; якщо безпека роботи обумовлена певними нормами величини відстаней напруги та ін. то вони повинні бути наведені в інструкції. 4. ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТА ВВЕДЕННЯ ІНСТРУКЦІЙ В ДІЮ 4.1. Інструкції що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці. 4.1.1. Розробка затвердження та введення в дію інструкцій що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці здійснюються згідно з Положенням про опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці і з урахуванням вимог цього Положення. 4.1.2. У разі неповного відображення в інструкції що є державним міжгалузевим нормативним актом про охорону праці вимог щодо охорони праці працівників безпечного виконання робіт умов безпечної експлуатації машин механізмів обладнання установок і пристроїв властивих для даного підприємства дільниці робочого місця або за наявності в ній поряд з вимогами обов'язковими для дотримання працівниками даного підприємства вимог безпеки щодо не властивих для нього робіт роботодавець у порядку встановленому п. 4.3.1 цього Положення організовує розробку на основі цієї інструкції з урахуванням конкретних умов підприємства відповідної інструкції що діє на підприємстві і затверджує її за узгодженням з місцевими органами Держнаглядохоронпраці. 4.2. Примірні інструкції. 4.2.1. Примірці інструкції для працівників зайнятих на роботах що є провідними для певної галузі виробництва регіону виробничого наукового-виробничого чи іншого об'єднання підприємств за винятком персоналу та працівників зазначених у п. 1.3 цього Положення розробляються базовими організаціями з питань нормотворчої діяльності в сфері охорони праці науково-дослідними проектно-конструкторськими і проектно-технологічними організаціями регіональними навчально-методичними центрами кабінетами охорони праці а також окремими підприємствами чи групами фахівців далі - організація-розробник під координацією і за методичною допомогою Національного науково-дослідного інституту охорони праці. Призначення такої організації-розробника здійснюється міністерством чи іншим органом виконавчої влади відповідним об'єднанням підприємств. Примірні інструкції для працівників які залучатимуться до виконання робіт за новими технологіями і впровадження нових технічних засобів виробництва матеріалів видів енергії тощо опрацьовуються організаціями-розробниками цих технологій засобів виробництва матеріалів і підприємствами-виготовлювачами одночасно з розробкою відповідної технологічної проектно-конструкторської експлуатаційної та ремонтної документації і є невід'ємною складовою частиною цієї документації. 4.2.2. Розробка примірних інструкцій здійснюється згідно з планами робіт з охорони праці затвердженими міністерствами чи іншими органами виконавчої влади відповідними об'єднаннями підприємств а також на підставі наказів розпоряджень їх керівників. 4.2.3. Розробка примірних інструкцій здійснюється за такими основними стадіями: розробка першої редакції проекту примірної інструкції і направлення його на відзив; розробка остаточної редакції проекту примірної інструкції; узгодження і подання остаточної редакції проекту примірної інструкції на затвердження і реєстрацію; видання тиражування затвердженої примірної інструкції і її розповсюдження. 4.2.4. Проект примірної інструкції розроблений в першій редакції і підписаний керівником організації-розробника направляється на відзив підприємствам для яких дана професія вид роботи є провідною згідно з переліком затвердженим керівником служби охорони праці міністерства чи іншого органу виконавчої влади об'єднання підприємств. Зазначені підприємства складають і надсилають відповідний відзив на адресу організації-розробника у місячний термін з дня отримання проекту інструкції. Якщо відзив у зазначений термін не надіслано вважається що зацікавлене підприємство не має зауважень і пропозицій до проекту. 4.2.5. Організація-розробник узагальнює отримані відзиви складає їх зведення і на підставі пропозицій та зауважень що в них містяться доопрацьовує проект примірної інструкції. 4.2.6. Доопрацьований з урахуванням відзивів проект примірної інструкції разом із зведенням відзивів подається на розгляд до відповідного міністерства чи іншого органу виконавчої влади об'єднання підприємств За наявності суттєвих розбіжностей щодо проекту примірної інструкції організація-розробник розглядає їх та усуває згідно з поданими пропозиціями служби охорони праці цього органу об'єднання . 4.2.7. У необхідних випадках орган об'єднання який затверджує проект примірної інструкції може прийняти рішення про повернення його на доопрацювання чи проведення експертизи проекту відповідною компетентною організацією або власною експертною комісією. У випадках коли це доцільно експерти від незалежних компетентних організацій можуть бути включені до складу експертної комісії створеної цим органом об'єднанням . 4.2.8. Розглянутий та завізований службою охорони праці зазначеного в п.4.2.6 органу об'єднання проект примірноі інструкції разом із зведенням відзивів подається організацією-розробником на узгодження до відповідних органів державного нагляду до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги і до Національного НДІ охорони праці. Узгоджувальні органи розглядають проект примірної інструкції і надсилають організації-розробнику свої висновки в термін що не перевищує одного місяця від дня одержання проекту. У разі виникнення суттєвих зауважень щодо проекту примірної інструкції під час її узгодження організація-розробник забезпечує їх розгляд та врахування до подання інструкції на затвердження. 4.2.9. Узгоджена остаточна редакція проекту примірної інструкції у чотирьох примірниках підписана керівником організації-розробника із зведенням відзивів та оригіналами документів що підтверджують її узгодження подається на затвердження до органу об'єднання на підставі плану роботи чи наказу розпорядження якого вона розроблена. 4.2.10. Розгляд узгодженої остаточної редакції проекту примірної інструкції та її затвердження міністерством чи іншим органом виконавчої влади або об'єднанням підприємств здійснюється в установленому ними порядку у термін що не перевищує одного місяця від дня одержання проекту. 4.2.11. Примірна інструкція затверджується наказом міністерства чи іншого органу виконавчої влади або об'єднання підприємств. Титульний і заголовний аркуші примірної інструкції оформлюються згідно з додатками 1 і 2. 4.2.12. Міністерства та інші органи виконавчої влади і об'єднання підприємств ведуть облік затверджених ними примірник інструкцій в установленому ними порядку. Крім того затверджені примірні інструкції підлягають реєстрації з присвоєнням їм скорочених позначень у Національному науково-дослідному інституті охорони праці за поданням організацій-розробників у встановленому ним порядку узгодженому з Держнаглядохоронпраці. Контрольний примірник зареєстрованої примірної інструкції залишається у Національному НДІ охорони праці один з примірників надсилається ним до редакції журналу «Охорона праці» для друку інші примірники повертаються організації-розробнику та органу який затвердив дану інструкцію. 4.2.13. Відомості про затвердження та видання зареєстрованих примірних інструкцій щоквартально публікуються в журналі «Охорона праці» та інших виданнях органів державного нагляду за охороною праці за поданням Національного НДІ охорони праці. 4.2.14. Видання та розповсюдження примірних інструкцій у вигляді окремих брошур односторонніх аркушів чи плакатів здійснюється редакцією журналу «Охорона праці» та іншими видавництвами в установленому порядку за рахунок коштів підприємств-замовників користувачів цих інструкцій. 4.3. Розробка затвердження та введення вдію інструкцій на підприємстві. 4.3.1. Розробка узгодження і затвердження інструкцій що діють на підприємстві здійснюються згідно з ДНАОП 0.00-8.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів що діють на підприємстві» і з урахуванням вимог цього Положення. 4.3.2. Інструкції що діють на підприємстві розробляються відповідно до переліку інструкцій який складається службою охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів служб головних спеціалістів головного технолога головного механіка головного енергетика головного металурга тощо служби організації праці та заробітної плати. Перелік необхідних інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису у відповідності з ДК 003-95 «Державний класифікатор України. Класифікатор професій». Цей перелік а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії впровадження нових видів робіт чи професій затверджуються роботодавцем і розсилаються в усі структурні підрозділи служби підприємства. 4.3.3. Загальне керівництво розробкою переглядом інструкцій на підприємстві покладається на роботодавця. Роботодавець несе відповідальність за організацію своєчасної розробки перегляду та забезпечення всіх працівників необхідними інструкціями. 4.3.4. Розробка перегляд необхідних інструкцій що діють на підприємстві здійснюється безпосередніми керівниками робіт начальник виробництва цеху дільниці відділу лабораторії та інших відповідних їм підрозділів підприємства які несуть відповідальність за своєчасне виконання цієї роботи. 4.3.5. Здійснення систематичного контролю за своєчасною розробкою нових та відповідністю діючих на підприємстві інструкцій вимогам чинного законодавства їх періодичним переглядом та своєчасним внесенням змін і доповнень до них а також подання відповідної методичної допомоги розробникам і організація придбання для них примірних інструкцій стандартів ССБП та інших нормативно-технічних і організаційно-методичних документів про охорону праці покладається роботодавцем на службу охорони праці підприємства 4.3.6. У разі використання примірної інструкції як основи для розробки інструкції що діє на підприємстві вона підлягає оформленню узгодженню і затвердженню в порядку встановленому пп. 4.3.1 і 4.3.9 цього Положення. За необхідності до цієї інструкції вносяться зміни і доповнення щодо конкретних умов даного підприємства дільниці робочого місця і з урахуванням вимог нормативних актів які набули чинності після затвердження відповідної примірної інструкції. 4.3.7. Для нових виробництв що вводяться в дію вперше допускається розробка тимчасових інструкцій що діють на підприємстві. Тимчасові інструкції повинні відповідати вимогам цього Положення а їх вимоги - забезпечувати безпечне здійснення технологічних процесів робіт і безпечну експлуатацію обладнання. Такі інструкції можуть розроблятися як за професіями так і за видами робіт і вводяться в дію на термін до прийняття зазначених виробництв в експлуатацію державною приймальною комісією. 4.3.8. Інструкція що діє на підприємстві набуває чинності з дня її затвердження якщо інше не передбачене наказом роботодавця. Інструкція повинна бути введена в дію до впровадження нового технологічного процесу початку виконання робіт обладнання чи до початку роботи нового виробництва після відповідного навчання працівників. 4.3.9. Титульний аркуш перша та остання сторінки інструкції що діє на підприємстві оформлюються згідно з додатками 3 4 5. 5. РЕЄСТРАЦІЯ ОБЛІК І ВИДАННЯ ІНСТРУКЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ 5.1. Інструкції які вводяться в дію на даному підприємстві реєструються службою охорони праці в журналі реєстрації додаток 6 в порядку встановленому роботодавцем. 5.2. Введені в дію інструкції видаються тиражуються або придбаються у вигляді брошур для видачі працівникам на руки або односторонніх аркушів чи плакатів для вивішування на робочих місцях або виробничих дільницях . 5.3. Видача інструкцій керівникам структурних підрозділів служб підприємства провадиться службою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій додаток 7 . 5.4. Інструкції видаються працівникам на руки безпосередніми керівниками робіт під розпис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці під час проведення первинного інструктажу або вивішуються на їх робочих місцях. 5.5. У кожного керівника структурного підрозділу служби підприємства повинен постійно зберігатись комплект інструкцій необхідних у даному підрозділі службі для працівників усіх професій і видів робіт даного підрозділу служби а також перелік цих інструкцій затверджений роботодавцем. На підприємствах де структурні підрозділи відсутні комплект інструкцій зберігається у роботодавця. Крім того повний комплект інструкцій зберігається у певному доступному для працівників місці визначеному керівником структурного підрозділу служби підприємства з урахуванням забезпечення простоти та зручності ознайомлення з ними працівників. 5.6. Роботодавець безкоштовно забезпечує інструкціями працівників та керівників структурних підрозділів служб . 6. ПЕРЕГЛЯД ПРИПИНЕННЯ ЧИННОСТІ ТА СКАСУВАННЯ ІНСТРУКЦІЙ 6.1. Перегляд інструкцій що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці та примірних інструкцій проводиться в міру потреби але не рідше одного разу на 10 років; перегляд інструкцій що діють на підприємстві - в терміни передбачені державними нормативними актами про охорону праці на підставі яких вони опрацьовані але не рідше одного разу на 5 років а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на 3 роки. 6.2. Інструкції переглядаються до закінчення термінів зазначених у п. 6.1 цього Положення: у разі зміни законодавства України про працю та охорону праці; у разі набуття чинності новими або переглянутими державними нормативними актами про охорону праці; за вказівкою директивних органів вищестоящих організацій органів державного управління і нагляду за охороною праці; у випадку аварійної ситуації або нещасного випадку що викликали необхідність перегляду зміни інструкції; при впровадженні нових технологій зміні технологічного процесу або умов праці а також при впровадженні нових видів обладнання машин механізмів матеріалів апаратури пристроїв та інструментів видів енергії тощо. В останньому випадку перегляд інструкції проводиться до зазначених впроваджень чи змін. 6.3. Перегляд тимчасове припинення чинності та скасування інструкцій що є державними міжгалузевими нормативними актами та примірних інструкцій здійснюються у порядку визначеному ДНАОП 0.00-4.14-94 «Положення про опрацювання прийняття перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці» а інструкцій що діють на підприємстві - у порядку визначеному ДНАОП 0 00-8 03-93 «Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів що діють на підприємстві». 6.4. Опрацювання узгодження і затвердження змін до примірних інструкцій або прийняття нових примірних інструкцій за результатами перегляду чинних здійснюються в порядку встановленому для примірних інструкцій які розробляються вперше згідно з п 4.2 цього Положення. Додаток 1 до п 4 2.11 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Форма титульного аркуша примірної інструкції з охорони праці найменування міністерства чи іншого органу виконавчої влади об'єднання підприємств ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ назва місце видання Додаток 2 до п. 4.2 11 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Форма заголовного аркуша примірної інструкції з охорони праці УЗГОДЖЕНО найменування органу який узгоджує число місяць рік ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ найменування органу який затверджує № число місяць рік скорочене позначення ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ назва місце видання Додаток 3 до п 439 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Форма титульного аркуша інструкції з охорони праці що діє на підприємстві повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № назва місце видання Додаток 4 до п 4 3.9 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Форма першої сторінки інструкції з охорони праці що діє на підприємстві повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ посада роботодавця і найменування підприємства № число місяць рік ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № назва Текст інструкції Додаток 5 до п 439 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Форма останньої сторінки інструкції з охорони праці що діє на підприємстві Текст інструкції посада керівника підрозділу особистий прізвище ініціали /організації/- рзробника підпис УЗГОДЖЕНО: Керівник спеціаліст служби охорони праці підприємства особистий підпис прізвище ініціали Юрисконсульт особистий підпис прізвище ініціали Головний технолог* особистий підпис прізвище ініціали * У разі потреби проект інструкції узгоджується з іншими зацікавленими службами підрозділами і посадовими особами підприємства перелік яких визначає служба охорони праці. Додаток 6 до пункту 5.1 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Журнал реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві №п/п Дата реєстрації Найменування Інструкції Дата затвер дження інструкції і введення її вдію Код або номер інструкції Плановий термін перегляду інструкції Посада прізвище ініціали особи яка провадила реєстрацію Підпис особи яка провадила реєстрацію 1 2 3 4 5 6 7 8 Формат А4 210x297 Додаток 7 до пункту 5.3 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві №п/п Дата реєстрації Код або номер інструкції Найменування інструкції Підрозділ служба якому видана інструкція Кількість виданих примірників Посада прізвище ініціали одержувача інструкції Підпис одержувача інструкції 1 2 3 4 5 6 7 8 Формат А4 210x297 1.12. ПОРЯДОК ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ЗАПОДІЯНОЇ ПРАЦІВНИКОВІ УШКОДЖЕННЯМ ЗДОРОВ'Я В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ НИМ ТРУДОВИХ ОБОВ'ЯЗКІВ Рекомендації І. Загальні положення 1.1. Процедура управління встановлює порядок відшкодування шкоди особам що постраждали від нещасних випадків на виробництві або отримали професійні захворювання. 1.2. Процедура розроблена на основі: - Закону України "Про охорону праці"; - Цивільного кодексу України; - Кодексу Законів про працю України; - Правил відшкодування власником підприємства установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків далі правила затверджених постановою Кабінету міністрів України від 23 червня 1994 р. № 472 із змінами та доповненнями до них КМУ від 18 липня 1994 р. № 492 та від 3 жовтня 1997 р. № 1100; - Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях далі положення затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 623 в редакції постанови КМУ від 17 червня 1998 р. № 923. 1.3. Дія порядку відшкодування шкоди поширюється на усіх працюючих у філіалі - постійно так і тимчасово в тому числі сезонно за сумісництвом на громадян що залучаються до роботи з інших підприємств. ІІ. Види та розмір виплат і компенсацій 2.1. Відшкодування втраченого заробітку або відповідної його частини проводиться у розмірі визначеному Правилами. 2.2. Виплата одноразової допомоги потерпілому членам сім'ї та утриманцям загиблого здійснюється відповідно до законодавства та "Шкали розмірів одноразової допомоги потерпілим від нещасних випадків і профзахворювань" таблиця № 1 . 2.3. Витрати на медичну та соціальну допомогу відшкодовуються якщо потреба в них обумовлена висновками медико-соціальної експертної комісії МСЕК . 2.4. Витрати на ліки лікування протезування крім протезів з дорогоцінних металів придбання санітарно-курортних путівок речей догляду за потерпілим визначаються на підставі рецептів лікарів довідок або рахунків про їх вартість. 2.5. Розміри витрат на необхідний догляд за потерпілим визначаються МСЕК відповідно до Правил. 2.6. Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого або за висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі. 2.7. Розмір відшкодування моральної шкоди визначається в кожному конкретному випадку на підставі: - домовленості сторін керівника профспілкового комітету і потерпілого ; - рішення комісії по трудових спорах; - рішення суду. 2.8. Максимальний розмір відшкодування моральної шкоди визначається згідно з Правилами. 2.9. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено факт невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці розмір одноразової допомоги може бути зменшено за "Шкалою зменшення одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку в залежності від ступеню вини потерпілого" але не більше як на 50 відсотків таблиця № 2 . 2.10. Філіал надає інвалідам праці внаслідок ушкодження здоров'я у тому числі непрацюючим у філіалі допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок а в разі можливості - за рахунок філіалу. 2.11. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку витрати на його поховання несе філіал. ІІІ. Порядок придбання медикаментів 3.1. Керівник структурного підрозділу або уповноважена особа за місцем роботи потерпілого готують разом з медичним закладом службову записку на ім'я керівника філіалу в якій вказується перелік необхідних медикаментів їх кількість орієнтовна вартість а також призначається особа відповідальна за їх придбання та використання. 3.2. На підставі підписаної керівником службової записки відділ бухгалтерського обліку та звітності підприємства дає доручення відповідальній особі. 3.3. Відповідальна особа отримує в медичних закладах рахунок на оплату медикаментів затверджує його у керівника та передає до відділу бухгалтерського обліку та звітності підприємства який перераховує кошти для придбання медикаментів. 3.4. На підставі доручення відповідальна особа придбає необхідні медикаменти та передає їх потерпілому рідним потерпілого або особі ним уповноваженій. 3.5. Після використання медикаментів відповідальна особа оформлює акт на їх списання у двох примірниках за підписами відповідальної особи керівника підрозділу голови профспілкової організації. Акт затверджується керівником підприємства. IV. Порядок оформлення відшкодування 4.1. Підставою для відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю працівника є заява потерпілого на ім'я керівника філіалу. 4.2. До заяви потерпілого про відшкодування шкоди додаються висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та необхідні витрати на медичну та соціальну допомогу а також відповідні рішення про відшкодування моральної шкоди. 4.3. В разі втрати годувальника до заяви додаються документи відповідно до п. 34 Правил. 4.4. При тимчасовій непрацездатності до заяви додається довідка з відділу бухгалтерського обліку та звітності підприємства в якій вказані строки непрацездатності діагноз і наслідки нещасного випадку. 4.5. Заява потерпілого після реєстрації у відділі обліку та контролю документів передається на розгляд керівникові з усіма документами для прийняття рішення про відшкодування шкоди. Після цього усі документи передаються до комісії з питань охорони праці. 4.6. Голова комісії з питань охорони праці робить запит у відділі бухгалтерського обліку та звітності підприємства щодо надання відомостей про заробітну плату потерпілого. Одночасно якщо в акті Н-1 є запис про вину потерпілого то документи одержані від нього направляються комісією з питань охорони праці до служби охорони праці. 4.7. Комісія з питань охорони праці з урахуванням пропозицій керівника служби охорони праці та профспілкового комітету структурного підрозділу де працював потерпілий викладених в письмовій формі або безпосередньо на засіданні комісії встановлює ступінь вини потерпілого для визначення розміру відшкодування втраченого заробітку та одноразової допомоги. 4.8. Відділ бухгалтерського обліку та звітності підприємства в доведений термін після отримання запиту комісії по розслідуванню нещасних випадків готує довідку про зарплату за 24 місяці що передували ушкодженню здоров'я. 4.9. Голова комісії з питань охорони праці погоджує з потерпілим обраний ним період для нарахування розміру відшкодування шкоди 3 або 12 повних календарних місяців що передували ушкодженню здоров'я . При тимчасовій непрацездатності середній заробіток нараховується за 2 останніх повних календарних місяці. 4.10. Прийняті до подальшого розгляду документи комісією з питань охорони праці направляються до відділу бухгалтерського обліку та звітності філіалу. 4.11. Відділ бухгалтерського обліку та звітності філіалу в дводенний термін виконує розрахунок розміру відшкодування втраченого заробітку одноразової допомоги розміру відшкодування шкоди у разі смерті потерпілого враховуючи при цьому для компенсації моральної шкоди для медичної та соціальної допомоги і повертає документи комісії з питань охорони праці. Розрахований або перерахований розмір відшкодованого заробітку в перерахуванні на 100% втрати професійної працездатності не може перевищувати рівень середньомісячної заробітної плати конкретного працівника після підвищення тарифних ставок при умові його роботи протягом повного календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи. Сума одноразової допомоги яка виплачена потерпілому під час тимчасової непрацездатності враховується при виплаті одноразової допомоги в разі встановлення стійкої втрати працездатності. 4.12. На підставі розглянутих документів комісія з питань охорони праці готує проект наказу в якому зазначаються винні особи встановлюється відшкодування шкоди визначається розміри компенсації потерпілому або кожному членові його сім'ї а також терміни її виплати. 4.13. Прийняття рішення про відшкодування шкоди здійснюється протягом 10 днів з дня надходження заяви потерпілого з усіма необхідними документами або 10 днів з дня отримання додаткових документів. 4.14. Копія наказу про відшкодування шкоди або мотивована письмова відмова вручається Головою комісії з питань охорони праці зацікавленій особі протягом 10 днів з дня прийняття рішення а також направляється до служби охорони праці профспілкового комітету відділу бухгалтерського обліку та звітності філіалу. 4.15. Копія наказу рішення народного суду про призначення відшкодування шкоди заява потерпілого або інших зацікавлених осіб про встановлення відшкодування шкоди з необхідними документами що додаються до неї комплектуються комісією з питань охорони праці в окрему справу яка передається до відділу бухгалтерського обліку та звітності філіалу для проведення виплат та зберігання на весь час відшкодування шкоди. Через 2 роки після припинення відшкодування шкоди зазначені справи передаються до архіву. 4.16. В разі наявності вини інших підприємств організацій або осіб у пошкодженні здоров'я працівника юридична служба філіалу направляє в суд в порядку регресу позовну заяву до винних осіб про відшкодування витрат проведених філіалом в якості компенсації потерпілому заподіяної шкоди 4.17. Розрахунок розміру відшкодування втраченого заробітку при продовженні МСЕК строків стійкої втрати працездатності витрат на соціальну допомогу проводиться на підставі заяви потерпілого в терміни передбачені розпорядженням по філіалу. 4.18. Продовження виплати платежів для відшкодування шкоди провадиться до часу зазначеного в п. 44 Правил незалежно від часу звернення потерпілого або зацікавлених осіб. При цьому сума відшкодування шкоди за час що вже минув виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та наявності причинного зв'язку між настанням непрацездатності й ушкодженням здоров'я. 4.19. Одноразова допомога виплачується потерпілому у місячний термін 3 дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності а у разі смерті потерпілого - з дня його смерті особам які мають на це право. Іншим потерпілим - протягом місяця після одужання. 4.20. Виплата сум відшкодування шкоди проводиться щомісячно у встановлені наказом по філіалу дні. 4.21. Доставка і пересилання суми відшкодування шкоди провадяться за рахунок філіалу. За бажанням одержувачів ця сума може перераховуватись на особистий рахунок в ощадному банку для чого одержувач подає відповідну заяву на ім'я начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності у філіалі. Послуги ощадного банку оплачує філіал. V. Порядок розгляду спорів про відшкодування шкоди 5.1. Спори між потерпілим або іншими зацікавленим особами і підприємством щодо права на відшкодування шкоди визначення або перерахування її розміру а також наявності порушення правил охорони праці визначення ступеня вини підприємства і потерпілого та інших умов від яких залежить розмір відшкодування шкоди вирішуються в порядку встановленому для розгляду трудових спорів. Таблиця № 1 Шкала розмірів допомоги в залежності від факторів ушкодження здоров'я складу сім'ї № Категорія потерпілих від Розмір одноразової допомоги п/п нещасних випадків на виробництві профзахворювань на сім'ю додатково на кожного утриманця 1 2 3 4 1. 3 тимчасовою непрацездатністю: - до 10 календарних днів включно; 0 2 середньомісячного заробітку - від 1 0 календарних днів до 1 місяця включно; 0 5 середньомісячного заробітку 20% від суми у графі 3 - від 1 місяця до 2-х місяців включно; - від 2 місяців до 4-х місяців; 1 5 середньомісячного заробітку 3 середньомісячні заробітки 2. Із стійкою втратою працездатності без встановлення інвалідності Середньомісячний заробіток за кожний відсоток втрати професійної працездатності 10% від суми у графі 3. 3. Із стійкою втратою працездатності та визначенням потерпілого інвалідом 1 1 середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати професійної працездатності 10% від суми у графі 3 4. Із смертельним наслідком П'ятирічний заробіток потерпілого річний заробіток на кожного утриманця потерпілого а також на його дитину яка народилася після його смерті. Таблиця № 2 Шкала зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку в залежності від ступеню вини потерпілого № п/п Порушення з боку потерпілого що були однією з причин нещасного випадку Одноразова допомога 1. Виконання роботи у нетверезому стані якщо цей стан було визначено причиною нещасного випадку і якщо сп'яніння потерпілого не було обумовлено застосуванням у виробництві технічних спиртів ароматичних наркотичних та інших речовин. До 50% 2. Неодноразове свідоме порушення вимог нормативних актів про охорону праці за яке раніше накладалося дисциплінарне стягнення або документально засвідчувалось офіційне попередження. До 50% 3. Первинне свідоме порушення вимог безпеки при обслуговуванні об'єктів і виконанні робіт підвищеної небезпеки. До 40% 4. Первинне свідоме порушення правил поводження з машинами механізмами устаткуванням виконання технологічних процесів і робіт що не є об'єктами підвищеної небезпеки. До 30% 5. Невикористання наданих засобів індивідуального захисту передбачених правилами безпеки якщо це порушення було: - первинним - повторним До 20% До 40% Примітка: Конкретне рішення щодо встановлення ступеню вини потерпілого % зменшення приймає комісія з питань охорони праці. 1.13. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 1. Атестація робочих місць за умовами праці надалі атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності й господарювання де технологічний процес використовуване обладнання сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я і працюючих а також на їхніх нащадків як тепер так і в майбутньому. 2. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці пільгове пенсійне забезпечення пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. 3. Атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджуваними Мінпраці і МОЗ. 4. Атестація проводиться атестаційною комісією склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству організації в строки передбачені колективним договором але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу профспілкового комітету трудового колективу або його виборного органу органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ. 5. До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації технічні інспекції праці профспілок інспекції Держгіртех-нагляду. 6. Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обгрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими особливо шкідливими важкими особливо важкими умовами праці; визначення підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць виробництв професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів спрямованих на оптимізацію рівня гігієни характеру і безпеки праці. 7. Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу провадиться санітарними лабораторіями підприємств і організацій атестованих органами Держстандарту і МОЗ за списками що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій. 8. Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. 9. Перелік робочих місць виробництв професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується на казом по підприємству організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників професії та посади яких внесено до переліку. 10. Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій обгрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв робіт професій посад і показників що дають право на пільгове пенсійне забезпечення а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих. Клопотання підприємств та організацій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 після їх попереднього розгляду органами Державної експертизи умов праці вносяться до Мінпраці яке готує та подає пропозиції до Кабінету Міністрів України. 11. Контроль за якістю проведення атестації правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв робіт професій посад і показників що дають право на пільгове пенсійне забезпечення пільги і компенсації покладається на органи Державної експертизи умов праці. ЗАТВЕРДЖЕНО Міністр праці України М.Г. Каскевич 1.09.92р. Постанова № 41 ЗАТВЕРДЖЕНО Головний державний санітарний лікар України В.Ф. Марієвський 1.09.92р. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для проведення атестації робочих місць за умовами праці Методичні рекомендації розроблені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 і визначають організацію роботи по проведенню атестації робочих місць оцінку умов праці та реалізацію прав трудящих на пільги і компенсації залежно від шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Результати атестації за умовами праці /надалі атестація/ є основою для вирішування питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» інших пільг та компенсацій а також розробки реалізації організаційних технічних економічних та соціальних заходів колективного договору щодо покращання умов трудової діяльності. Атестація проводиться на підприємствах в організаціях установах /надалі підприємства/ незалежно від форм власності й господарювання де технологічний процес використовуване обладнання сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих а також на їхніх нащадків як тепер так і в майбутньому. Основні терміни і визначення що вживаються в методичних рекомендаціях наведені в додатку 1. 1. Загальні положення 1.1. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці пільгове пенсійне забезпечення пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. 1.2. Правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці. Списки виробництв робіт професій і посад що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці. 1.3. Атестації підлягають робочі місця на яких технологічний процес обладнання; використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв робіт професій та посад для яких Списками № 1 і 2 передбачені показники умов праці атестацію проводять тільки за цими показниками. 1.4. Атестація робочих місць передбачає: виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх утворення; дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів санітарних норм і правил; обгрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці; підтвердження /встановлення/ права працівників на пільгове пенсійне забезпечення додаткову відпустку скорочений робочий день інші пільги і компенсації залежно від умов праці; перевірку правильності застосування списків виробництв робіт професій посад і показників що дають право на пільгове пенсійне забезпечення; розв'язання спорів які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами /працівниками/ відносно умов праці пільг і компенсацій; розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки характеру праці і оздоровлення трудящих; виявлення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій. 1.5. Періодичність атестації установлюється самим підприємством у колективному договорі але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника /власника/ підприємства організації. 1.6. Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій науково-дослідних і спеціалізованих організацій атестованих органами Держстандарту і МОЗ за Списками що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій. 2. Організація роботи по атестації 2.1. Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ в якому: зазначаються основа і завдання атестації; затверджуються склад голова і секретар постійно діючої атестаційної комісії визначаються її повноваження у разі необхідності визначається склад цехових /структурних/ атестаційних комісій; установлюються терміни і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства; визначається взаємодія із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями /експертизою умов праці санітарно-епідеміологічною службою/; визначаються проектні науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці і участі в розробці заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів. 2.2. До складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів працівників відділу кадрів праці і заробітної плати охорони праці органів охорони здоров'я підприємства представників громадських організацій та інших. 2.3. Атестаційна комісія: здійснює організаційне методичне керівництво і контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах; формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу і організує її вивчення; визначає і залучає в установленому порядку необхідні організації для виконання спеціальних робіт; організує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з їх експлікацією визначає межу робочих місць /робочих зон/ та надає їм відповідний номер; складає перелік робочих місць що підлягають атестації; порівнює застосовуваний технологічний процес склад обладнання використовувані сировину і матеріали із передбаченими в проектах; визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і безпечних факторів виробничого середовища та організує їх дослідження; прогнозує та виявляє створення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях; установлює на основі єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника /ЄТКД/ відповідність найменування професій і посад зайнятих на цих робочих місцях характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилення професія /посада/ приводиться у відповідність до ЄТКД по фактично виконуваній роботі; складає «Карту умов праці» /далі Карта/ на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць /додаток 2/; проводить атестацію і складає перелік робочих місць виробництв професій та посад з несприятливими умовами праці; уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці визначає витрати на ці цілі; організує розробку заходів щодо покращання умов праці і оздоровлення працівників; виконує свої функції до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації. 3. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу 3.1. У ході вивчення необхідно визначити: характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори які підлягають лабораторним дослідженням /гр.2 Карти/; нормативне значення /ГДК ГДР/ параметрів факторів виробничого середовища і трудового процесу використовуючи систему стандартів безпеки праці санітарні норми і правила інші регламенти /гр.4 Карти/; фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків /гр.5 Карти/. 3.2. Лабораторні і інструментальні дослідження проводяться відповідно до положень ГОСТ 1.25-76 «ГСС Метрологическое обеспечение. Основные положения» ГОСТ 12.0.005-84 «ССБТ Метрологическое обеспечение в области" безопасности труда. Основные положення» стандартів Державної системи забезпечення єдності вимірів /ГСИ/ системи стандартів безпеки праці /СС6Т/ методичних вказівок затверджених Міністерством охорони здоров'я. 3.3. Прилади і обладнання для вимірів повинні відповідати метрологічним вимогам і повірці в установлені строки. 3.4. Лабораторно-інструментальні дослідження фізичних хімічних біологічних визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи у характерних /типових/ виробничих умовах справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту. 3.5. Результати замірів /визначень/ показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюються протоколами за формами передбаченими у ГОСТ або затвердженими Міністерством охорони здоров'я України і заносяться в Карту /гр.5/. 3.6. Визначається тривалість /процент від тривалості зміни/ дії виробничого фактора /гр.9 Карти/. 4. Гігієнічна оцінка умов праці 4.1. Оцінка результатів лабораторних досліджень інструментальних вимірів проводиться шляхом порівняння фактично визначеного значення з нормативами /регламентованими/. При цьому шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем. 4.2. Ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу /гр.6 7 8 Карти/ тільки IIIкласу визначається за критеріями встановленими гігієнічною класифікацією праці № 4137-86 /додаток З/. 4.3. При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин різнонаправленої дії кожну з них потрібно враховувати самостійним фактором який підлягає кількісній оцінці. При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин однонаправленої дії відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК підсумовуються. Якщо сума відношень перевищує одиницю то ступінь шкідливості даної групи речовин визначається виходячи з величини цього перевищення з урахуванням класу небезпечності найбільш токсичної речовини групи а вся група оцінюється як одна речовина. Концентрація шкідливих речовин однонаправленої дії визначається за ГОСТ 12.1.005-68. 4.4. Оцінка умов праці при наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється за найбільш високим класом і ступенем. 5. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця 5.1. Оцінка технічного рівня робочого місця провадиться шляхом аналізу: відповідності технологічного процесу будівель і споруд проектам обладнання нормативно-технічній документації а також характеру та обсягу виконаних робіт оптимальності технологічних режимів; технологічної оснащеності робочого місця наявність технологічної оснастки та інструменту контрольно-вимірювальних приладів та їх технічного стану забезпеченості робочого місця підйомно-транспортними засобами ; відповідність технологічного процесу обладнання оснастки інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці; впливу технологічного процесу що відбувається на інших робочих місцях. 5.2. При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується: раціональність планування /відповідність площі яка зайнята робочим місцем нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснастки/ а також відповідність його стандартам безпеки санітарним нормам та правилам; забезпеченість працюючих спецодягом і спецвзуттям засобами індивідуального і колективного захисту та їх відповідність стандартам безпеки праці і встановленим нормам; організація роботи захисних споруд пристроїв контрольних приладів. 6. Атестація робочих місць 6.1. Робоче місце з умов праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих передбачених гігієнічною класифікацією праці /розділ І Карти/ сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці /розділ IIКарти/ ступеня ризику пошкодження здоров'я. 6.2. На основі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці: з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці; зі шкідливими і важкими умовами праці; зі шкідливими умовами праці та заносяться до розділу IIIКарти. 6.3. Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками які наведені в додатку 4 інші пільги і компенсації залежно від умов праці за діючими нині законодавчими актами. 6.4. За оцінку умов праці керівників та спеціалістів приймається оцінка умов праці керівних працівників якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах передбачених Списками № 1 і 2 для їх підлеглих протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт передбачених Списками не менше 80 процентів робочого часу що має підтверджуватись відповідними документами. 6.5. За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращання умов і безпеки праці які не потребують для їх розробки і впровадження залучення сторонніх організацій і фахівців /розділ IVКарти/. 6.6. З результатами атестації ознайомлюють працівників які зайняті на робочому місці що атестується. Карту підписують голова і члени комісії. 6.7. За результатами атестації складаються переліки: робочих місць виробництв робіт професій і посад працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації передбачені законодавством; робочих місць виробництв робіт професій і посад працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно зі ст.26 Закону України «Про підприємства» і ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; робочих місць з несприятливими умовами праці на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх покращання. 6.8. Перелік робочих місць виробництв робіт професій і посад працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації в т.ч. на пільгове пенсійне забезпечення передбачене законодавством підписується головою комісії погоджується з профспілковим комітетом і затверджується наказом по підприємству організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників професії і посади яких внесені до переліку. 6.9. Матеріали атестацій робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві в строки обумовлені пунктом 6.8. Додаток 1 Основні терміни і визначення Атестація робочих місць за умовами праці - комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу супутніх соціально-економічних факторів які впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності. Безпека праці; - стан умов праці при якому виключено діяння на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів ГОСТ 12.0.002-60. Важкість праці; - характеристика трудового процесу що відображає переважне навантаження на опорно-рухомий апарат і функціональні системи /серцево-судинну систему дихання та інші/ які забезпечують .його діяльність. Гігієнічна класифікація праці № 4137-86. Гранично допустимий рівень виробничого фактора /ГДР/; - рівень виробничого фактора діяння якого при роботі встановленої тривалості за час всього трудового стажу не призводить до травми захворювання або відхилення в стані здоров'я в процесі роботи або в віддалені періоди життя теперішнього і наступних поколінь. ГОСТ 12.1.002-68. Гранично допустима концентрація /ГДК/; - концентрації які при щоденній /крім вихідних днів/ роботі на протязі 8 год. або іншої тривалості але не більше 41 год. за тиждень за час всього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень стану здоров'я які виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь. ГОСТ 12.1.005-88. Допустимий рівень виробничого фактора; - рівень виробничого фактора діяння якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми або захворювання але може викликати приходящі і швидко нормалізуючі суб'єктивні дискомфортні відчуття зміну функціонального стану організму що не виходять за межі фізіологічної пристосувальної можливості. ГОСТ 12.4.113-82. Допустимі умови і характер праці; - умови і характер праці при яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях а можливі функціональні зміни що викликані трудовим процесом відновлюються за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня або домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу в близькому і віддаленому періоді на стан здоров'я працюючих і їх потомство. Гігієнічна класифікація праці № 4137-86. Карта умов праці; - документ в якому вміщуються кількісні і якісні характеристики факторів виробничого середовища і трудового процесу гігієнічна оцінка умов праці рекомендації по їх покращанню запропоновані пільги і компенсації. Мікроклімат виробничих приміщень; - метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень які визначаються діючими на організм людини поєднаннями температури вологості швидкості руху повітря і теплового випромінювання. ГОСТ 12.1.005-88. Напруженість праці; - характеристика трудового процесу яка відображає переважне навантаження на центральну нервову систему. Гігієнічна класифікація праці № 4137-86. Непостійне робоче місце; - місце на якому працюючий перебуває меншу частину /менше 50% або менше 2 год. безперервно/ свого робочого часу. ГОСТ 12.1.005-68. Небезпечний виробничий фактор; - виробничий фактор діяння якого на працюючого при певних умовах приводить до травми або внераптового різкого погіршення здоров'я. ГОСТ .12.0.002-80. Оптимальні умови і характер праці; - умови і характер праці при яких виключений несприятливий вплив на здоров'я працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів утворюються передумови для збереження високого рівня працездатності /відсутність або відповідність рівням які прийняті як безпечні для населення/. Гігієнічна класифікація праці № 4137-86. Охорона праці; - діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних організаційно-технічних санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів що забезпечують безпеку збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Постійне робоче місце; - місце на якому працюючий перебував більшу частину свого робочого часу /більше 50% або понад 2 год. безперервно/. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони постійним робочим місцем вважається вся робоча зона. ГОСТ 12.1.005-88. Працездатність; - спроможність людини до активної діяльності що характеризується можливістю виконання роботи і функціональним станом організму в процесі роботи /«фізіологічною ціною» роботи/. ГОСТ 12 4.061-88. Робоче місце; - місце постійного або тимчасового перебування працюючого в процесі трудової діяльності. ГОСТ 12.1.005-88. Робоча зона; - простір обмежений по висоті 2 м над рівнем підлоги або площадки на якому знаходяться місце постійного або непостійного /тимчасового/ перебування працюючих ГОСТ 12.1.005-88. Засіб індивідуального захисту; - засіб призначений для захисту одного працюючого. ГОСТ 12.0.002-80. Засіб колективного захисту; - засіб призначений для одночасного захисту двох і більше працюючих. ГОСТ 12.0.002-80. Умови праці; - сукупність факторів виробничого середовища що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці. ГОСТ 19.605-74. Шкідлива речовина; - речовина яка при контакті з організмом людини в разі порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я які виявляються сучасними методами як в процесі роботи так і й віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь. ГОСТ 12.1.007-76. Шкідливий виробничий фактор; - виробничий фактор вплив якого на працюючого при певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності. Примітка. Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним. ГОСТ 12.0.002-80. Шкідливі і небезпечні умови і характер праці; - умови і характер праці при яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можливий вплив небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища в значеннях що перевищують гігієнічні нормативи і психофізіологічних факторів трудової діяльності що викликають функціональні зміни в організмі які можуть призвести до стійкого зниження працездатності або порушення здоров'я працюючих. Гігієнічна класифікація праці № 4137-86. Додаток 2 КАРТА УМОВ ПРАЦІ Підприємство /організація установа/ Виробництво Цех /дільниця відділ/ Номер робочого місця Професія посада код по ЄТКД КД повне найменування Номери аналогічних робочих місць 1. Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу № Фактори виробничого середовища і трудового процесу Дата дослідження Нормативне значення /ГДР ГДК/ Фактичне значення IIIклас - шкідливі і небезпечні умови і характер праці Тривалість дії фактора % за зміну Примітка 1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1. Шкідливі хімічні речовини 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3 клас небезпеки 2. Пил переважно фіброгенної' дії 3. Вібрація /загальна локальна/ 4. Шум 5. Інфразвук 6. Ультразвук 7. Неюнізуючі випромінювання: - радіочастотний діапазон; - діапазон промислової частоти; - оптичний діапазон /лазерне випромінювання/ 8. Мікроклімат у приміщенні: - температура повітря °С; - швидкість руху повітря м/сек; - відносна вологість повітря %; - інфрачервоне випромінювання Вт/м2 9. Температура зовнішнього повітря /під час роботи на відкритому повітрі/ °С влітку зимою 10. Атмосферний тиск 11. Біологічні фактори Мікроорганізми 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3-4 класи небезпеки Білкові препарати 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3-4 класи небезпеки Природні компоненти організму /амінокислоти вітаміни тощо/ 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3-4 класи небезпеки 12. Важкість праці Динамічна робота - потужність зовнішньої роботи /Вт/ при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок і тулуба; - те саме при роботі за переважною участю м'язів плечового поясу; - маса піднімання і переміщення вантажу кг; - дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук /кількість за зміну/ Статичне навантаження - величина навантаження за зміну /Кг с/ при утриманні вантажу однією рукою двома руками за участю м'язів тулуба і ніг 13. Робоча поза Нахили тулуба переміщення в просторі /переходи обумовлені технологічним процесом/ 14. Напруженість праці Увага: - тривалість зосередження /% до тривалості зміни/; - щільність сигналів у середньому за годину. Напруженість аналізаторних функцій: - зору /категорія зорових робіт заСНиП 11-4-79/; - слуху /при виробничій потребі сприйняття мови або диференціювання сигналів/. Емоційна і інтелектуальна напруженість Одноманітність: - кількість елементів у багаторазово повторюваних операціях; - тривалість виконання повторюваних операцій їв секунду/; - час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій /% до тривалості зміни/ 15. Змінність Кількість факторів І. Гігієнічна оцінка умов праці II. Оцінка технічного та організаційного рівня III. Атестація робочого місця IV. Рекомендації щодо покращання умов праці їх економічне обгрунтування V. Пільги і компенсації Діючі Запропоновані Витрати крб. Пенсійне забезпечення Доплати Додаткові відпустки Інші Голова атестаційної комісії Члени атестаційної комісії З атестацією ознайомлені: Додаток 3 Критерії для оцінки умов праці витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності важкості і напруженості!* № п/п Фактори виробничого середовища і трудового процесу IIIклас- шкідливі і небезпечні умови і характер праці 1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 1 2 3 4 5 1. Шкідливі хімічні речовини Перевищення ГДК 1 клас небезпеки до 2 разів 2.1-4 разів > 4 разів 2 клас небезпеки до 3 разів 3.1-5 разів > 5 разів 3-4 класи небезпеки до 4 разів 4.1-6 разів > 6 разів 2. Пил переважно фіброгенної дії Перевищення ГДК до 2 разів 2.1-5 разів > 5 разів 3. Вібрація загальна і локальна Перевищення ГДР До 3 Дб 3.1-6Д6 >6Дб 4. Шум Перевищення ГДР до 10 дБА 10-1 5 дБА >15дБА 5. Інфразвук вище ГДР - - 6. Ультразвук вище ГДР - - 7. Неіонізуючі випромінювання: вище ГДР - - - радіочастотний діапазон; вище ГДР - - - діапазон промислової частоти; вище ГДР - - - оптичний діапазон лазерне випромінювання - - 8. Мікроклімат у приміщенні: - температура повітря °С Вище гранично допустимих значень у теплий період або нижче мінімально допустимих в теплий період року до 40 4.1-80 вище 80 - швидкість руху повітря м/сек Вище рівня допустимих величин в холодний і теплий періоди року або нижче мінімально допустимих в теплий період року до 3 разів більше 3 разів - відносна вологість повітря % Перевищенняівнів допустимих санітарними нормативами в теплий період року до 25% більше 25% - - інфрачервоне випромінювання Вт/м 141-350 Вт/м2 351-2800 Вт/м2 вище 2800 Вт/м2 9. Температура зовнішнього повітря при роботі на відкритому повітрі °С влітку до 32 32.1-40 вище 40 зимою - 10-14 - 15-20 нижче -20 10. Атмосферний тиск підвищений атм. 1.3-1.8 1.9-3.0 більше 3 Знижений м над рівнем моря 110-2000 2100-4000 вище 4000 11. Біологічні фактори Мікроорганізми Перевищення ГДК 1 клас небезпеки до 2 разів 2.1-4 >4 2 клас небезпеки до 3 разів 3.1-6 >6 3-4 класи небезпеки до 5 разів 5.1-10 >10 Білкові препарати Перевищення ГДК 1 клас небезпеки до 2 разів 3.1-5 >5 2 клас небезпеки до 5 разів 5.1-10 >10 3-4 класи небезпеки до 10 разів 10.1-20 >20 Природні компоненти організму амінокислоти вітаміни тощо Перевищення ГДК 1 клас небезпеки до 5 разів 5.1-10 >10 2 клас небезпеки до 7 разів 7.1-15 >15 3-4 класи небезпеки до 10 разів 10.1-20 >20 12. Важкість праці: Динамічна робота - потужність зовнішньої роботи Вт чол. 90 жін. 63 - - - - при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок і тулуба; чол. 45 жін. 30 5 - - - - - те саме при роботі за переважною участю м'язів плечового поясу; чол. 31-35 жін. 11-15 35 15 > 80000 - маса піднімання і переміщення вантажу кг 40001- 60000 60001-80000 - дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук кількість за зміну Статичне навантаження 43001-97000 вище 97000 вище 208000 - - величина навантаження за зміну Кг с при утриманні вантажу: однією рукою двома руками за участю м'язів тулуба і ніг 97001-208000 130001-260000 вище 260000 13. Робоча поза Перебування в нахиленому положенні до 300 26-50% тривалості зміни Перебування в нахиленому положенні за 300 понад 50% тривалості зміни - Перебування у вимушеному положенні на колінах напочіпки і т.д. до 25% тривалості зміни Перебування у вимушеному положенні на колінах напочіпки і т.д. понад 25% тривалості зміни - Нахили тулуба Вимушені нахили понад 300 101-300 разів за зміну Вимушені нахили понад 300 і більше 300 разів за зміну - Переміщення в просторі переходи обумовлені технологічним процесом 10.1-17 кмза зміну Понад 17 км за зміну 14. Напруженість праці Увага: - - тривалість зосередження % до тривалості зміни ; вище 75 вище 300 - - - щільність сигналів у середньому за годину; Напруженість аналізаторних функцій: - зору категорія зорових робіт за СНиП 11-4-79 ; Високоточна Особливо точна - з застосуванням оптичних прила- дів - Розбірливість слів і сигналів менше 70% - - - слуху при виробничій потребі сприйняття мови або диференціювання сигналів Вирішення важких завдань в умовах дефіциту часу і Особливий ризик небезпека відповідальність за - Емоційна і інтелектуальна напруженість інформації з підвищеною відповідальністю безпеку інших осіб - Одноманітність: - кількість елементів у багаторазово повторюваних операціях; 2-3 19-20 - - - тривалість виконання повторюваних операцій в секунду ; 96 і більше - - - час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій % до тривалості зміни 15. Змінність Нерегулярна змінність з роботою в нічну зміну * Використана «Гигиеническая классификация труда" № 4137-86 Додаток 4 ПОКАЗНИКИ факторів виробничого середовища важкості і напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення 1. Право на пенсію по старості на пільгових умовах підтверджується при наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів IIIкласу умов і характеру праці: За Списком № 1 1. Не менше двох факторів 3 ступеня відхилення від норм або 2. Одного фактора 3 ступеня і трьох факторів 1 чи 2 ступеня відхилення від норм або 3. Чотирьох факторів 2 ступеня відхилення від норм або 4. Наявність в повітрі робочої зони хімічних речовин остронаправленої дії 1 чи 2 класу небезпеки. За Списком № 2 1. Одного фактора 3 ступеня відхилення від норм або 2. Трьох факторів 1 2 ступеня відхилення від норм або 3. Чотирьох факторів 1 ступеня відхилення від норм. 2. Орієнтовні показники можуть бути використані при встановленні дострокових пенсій за рахунок коштів підприємств Примітка. Ці показники розроблені на підставі «Гігієнічної класифікації праці» апробованих на підприємствах різних галузей народного господарства. ИНСТРУКЦИЯ ПО ЗАПОЛНЕНИЮ КАРТЫ УСЛОВИЙ ТРУДА ПРИ ПРОВЕДЕНИИ АТТЕСТАЦИИ РАБОЧИХ МЕСТ ОБЩИЕ ДАННЫЕ Настоящая инструкция предназначена для комиссии предприятия проводящей аттестацию рабочих мест по условиям труда далее - аттестация в соответствии с Методическими рекомендациями утвержденными Министерством труда Украины постановление от 1 сентября 1992 г. №41 и Главным государственным санитарным врачом Украины от 01.09.1992 г. Карта условий труда далее - Карта заполняется на каждое рабочее место. На группу аналогичных рабочих мест допускается заполнение одной Карты если условия и характер на этих рабочих местах аналогичны по всем показателям условий труда на которых уже проведена аттестация. В случае когда на одном и том же рабочем месте или в одной и той же рабочей зоне выполняются работы лицами различных профессий то на каждую из профессий заполняется отдельная Карта. Не заполняются Карты условий труда по рабочим местам связанным с выполнением работ с радиоактивными веществами источниками ионизирующих излучений берилием и редкоземельными элементами в атомной энергетике и промышленности в горноспасательных частях станциях по добыче и обработке рыбы агрохимическом обслуживании сельского хозяйства сборе переработке и утилизации трупов животных в учреждениях социального обеспечения на взрывников всех отраслей н/х а включаются в Перечень рабочих мест производств работ профессий и должностей с льготным пенсионным обеспечением согласно Спискам №1 и 2. Рабочие места на которых работают работники пользующиеся правом пенсионного обеспечения в соответствии со статьями 14 54 и 55 Закона Украины "О пенсионном обеспечении" - право на льготную пенсию имеют согласно действующим нормативным документам. При заполнении общих сведений Карты указывается: - полное наименование предприятия организации учреждения; - производство - в соответствии с действующим классификатором; - номер рабочего места рабочей зоны - по планировке их размещения; - профессия должность код в соответствии с характером выполняемых работ и Единым тарифно-квалификационным справочником работ и профессий рабочих ЕТКС ; - номера аналогичных рабочих мест - по нарастающей величине. Раздел I. Оценка факторов производственной среды и трудового процесса По графам: графа 2. Производится отметка выявленных на данном рабочем месте группе рабочих мест рабочей зоне характерных для данной профессии должности вредных и опасных производственных факторов далее ОВПФ графа 3. Проставляется дата проведения замеров согласно протоколу; графа 4. Заносятся нормируемые значения выявленных ОВПФ в соответствии с действующими на период проведения аттестации санитарными нормами утвержденными Минздравом и ГОСТами; графа 5. Пункты 1-11 заносятся фактические значения ОВПФ по результатам лабораторных и инструментальных исследований выполненных в соответствии с действующими методами утвержденными Минздравом и оформленными протоколами. По пунктам 12-15 заносятся результаты проведенных исследований данные из технологических технических документов хронометражных наблюдений документов по охране труда и др. подтверждающих наличие ОВПФ согласно приложению 3 Методических рекомендаций; графы 6 7 8. Проставляются величины отклонения от нормируемых значений ОВПФ согласно приложению 3 Методических рекомендаций графа 9. Определяются данные на основании анализа технологического процесса хронометрических наблюдений других учетных документов предприятия. Если продолжительность действия фактора учтена в методиках как вибрация шум то в графе 9 проставляется прочерк При наличии вредных веществ однонаправленного действия воздействующих одновременно либо последовательно длительность воздействия этих веществ суммируется но принимается не более 100%. При наличии в воздухе веществ разнонаправленного действия для каждого из них указывается фактический процент длительности рабочей смены пункт 1 . По пунктам: Пункт 1. Записываются выявленные вредные вещества по классам опасности. Мощность внешней работы Вт определяется по формуле: Вт = PH + PH1/2 + PS/9 x6xK / Т где Н - высота поднятия груза; S - расстояние; H1 - высота опускания груза; Т - время Р - масса груза; К =10. Пункт 13. Оценивается аналогично пункту 12. Оценка ведется через дробь: числитель - наклоны туловища знаменатель - перемещение в пространстве. Пункт 14. Оценивается аналогично пункту 12. Под высокочастотными зрительными работами подразумевается работа 1-3 разряда по СНИП П-4-79 Разборчивость слов определяется подачей речевых сигналов как минимум 10 слов на расстоянии одного метра голосом без напряжения которые должны быть воспроизведены обследуемым рабочим Пункт 16. Заполняется на основании учетных данных предприятия В итоговой строке "КОЛИЧЕСТВО ФАКТОРОВ" по графам 6 7 8 записывается суммарное количество факторов по каждой степени отклонения. Гигиеническая оценка условий труда Заполняется аттестационной комиссией. Гигиеническая оценка условий труда дается по наиболее высокому классу и степени из числа фактически измеренных уровней этих факторов К примеру на работающего одновременно воздействуют несколько факторов микроклимат тяжесть вредные вещества и др. и параметры микроклимата относятся к III классу 1 степени по вредным веществам - ко II классу по тяжести - к III классу 2 степени по напряженности - к III классу 1 степени то интегральную оценку необходимо записать: условия труда относятся к III классу 2 степени. Если на рабочем месте отсутствуют вредные производственные факторы и факторы трудового процесса или они не превышают допустимых и не отнесены к 1 степени III класса вредности и опасности то условия труда следует признать соответствующими гигиеническим требованиям Наличие хотя бы одного фактора производственной среды и трудового процесса 1 степени III класса вредности указывает на несоответствие рабочего места требованиям Гигиенической классификации. Выборочный контроль анализ проведения исследований и гигиенической оценки условий труда раздел 1 Карты проводят органы и учреждения санэпидслужбы Министерства здравоохранения Украины Раздел II. Оценка технического и организационного уровня Заполняется комиссией по результатам анализа выполненного в соответствии с разделом 5 Методических рекомендаций. ІІІ. Аттестация рабочего места На основании комплексной оценки рабочее место должно быть отнесено к одному из видов условий труда согласно пп.6.1. и 6.2 Методических рекомендаций. Для этого берутся по всем учтенным итоговой строкой "КОЛИЧЕСТВО ФАКТОРОВ" степени отклонения параметров факторов производственной среды и трудового процесса раздел 1 Карты и сопоставляются с показателями приведенными в приложении 4 Методических рекомендаций Для аттестации рабочего места с особо вредными и особо тяжелыми условиями труда а также с вредными и тяжелыми условиями труда в расчет принимают факторы воздействующие на работника в процессе труда не менее 80% рабочего времени При этом выполнение подготовительных вспомогательных текущих ремонтных работ а также работ вне своего рабочего места в целях обеспечения своих трудовых функций не лишает работника права на льготное пенсионное обеспечение С вредными условиями труда оценивается рабочие места при наличии ОВПФ продолжительность действия которых составляет не менее 80% рабочего времени В этом случае льготное пенсионное обеспечение может производиться за счет средств предприятия Раздел V. Льготы и компенсации Заполняются аттестационной комиссией Предложения на подтверждение права на пенсию на льготных условиях определяются только по показателям приведенным в приложении № 4 Методических рекомендаций остальные льготы и компенсации - в соответствии с ныне действующими законодательными актами Приложение 4 Показатели факторов производственной среды тяжести и напряженности трудового процесса для подтверждения права на льготное пенсионное обеспечение Пункт 4 Наличие в воздухе рабочей зоны химических веществ остронаправленного действия 1 или 2 класса опасности следует понимать как наличие повышенных концентраций превышение ПДК Методические рекомендации по проведению аттестации рабочих мест по условиям труда Пункт 1 3 Общие положения Методических рекомендаций - для производств работ профессий и должностей показатели условий которых предусмотрены непосредственно в Списках аттестация рабочих мест проводится только по этим показателям По этим рабочим местам аттестация проводится в полном объеме но подтверждение права на льготное пенсионное обеспечение производится по тем показателям которые предусмотрены Списками при условии превышения ПДК и ПДУ В опубликованных в газете "Труд и зарплата" Методических рекомендациях по проведению аттестации рабочих мест по условиям труда №10 сентябрь 1992 г допущены неточности Раздел VI. Аттестация рабочих мест отпечатано: Пункт 6 4 "За оценку условий труда руководителей и специалистов принимается оценка условий труда руководимых работников" и далее по тексту следует "За оценку условий труда руководителей и специалистов принимается оценка условий труда руководимых ими работников" и далее по тексту Приложение 3 Критерии по оценке условий труда Пункт 11 Белковые препараты -1 класс опасности в графе 3 отпечатано "до 2 раз" следует "до 3 раз" Пункт 12 Тяжесть труда - масса поднимаемого груза кг в графе 4 отпечатано муж 35 следует муж > 35 жен 15 следует жен >15 Минтруд Украины Минздрав Украины Демчук тел. 225-50-37 Казакевич Тимошина тел.293-83-05 ЗРАЗОК НАКАЗ Про проведення атестації робочих місць за умовами праці Згідно з порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.92 № 442 з метою створення здорових і небезпечних умов праці встановлення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах та пільгового пенсійного забезпечення НАКАЗУЮ: 1. Створити постійно діючу центральну атестаційну комісію у складі: Голова комісії Секретар комісії Члени комісії 2. Атестаційній комісії організувати проведення атестації робочих місць для чого: 2.1. Перевірити правильність записів назв професій посад в трудових книжках працівників їх відповідність ЕТКД Термін Виконавець 2.2. Скласти для атестації перелік робочих місць зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення та додаткову відпустку у зв'язку із шкідливими та важкими умовами праці згідно з додатком 1. Термін Виконавець 2.3. Затвердити графіки проведення атестації робочих місць за умовами праці. 2.4. Укласти договір з лабораторією атестованою на проведення досліджень факторів виробничого середовища та трудового процесу. Термін Виконавець 2.5. Зробити фотографії робочого дня та скласти карти умов праці для проведення атестації робочих місць. Термін Виконавець 2.6.За результатами атестації скласти переліки робочих місць працівникам яким підтверджено право на пільги і компенсації передбачені законодавством а саме: - пільгове пенсійне забезпечення; - надання щорічної додаткової відпустки; - встановлення доплати до заробітної плати; безкоштовне одержання молока та інших рівноцінних продуктів. Термін Виконавець 2.7. Розробити заходи щодо усунення шкідливих виробничих факторів на робочих місцях Термін Виконавець 2.8. Підготувати проект підсумкового наказу для затвердження вказаних переліків та заходів щодо усунення шкідливих і виробничих факторів на робочих місцях Термін Виконавець 3. Контроль за виконанням наказу покласти на Директор підпис ПРИМІРНИИ ПЕРЕЛІК професій зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення та додаткові відпустки 1. Витяг із списку № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.94 №162 "Про затвердження списків виробництв робіт професій та посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах": 23100000-12624 Кабельники-паяльщики зайняті на роботах по спаюванню освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими в поліхлорвініловими оболонками. 23100000 -14629 Монтажники зв'язку - паяльники зайняті на роботах по спаюванню освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими в поліхлорвініловими оболонками. 23100000-19093 Телефоністи міжміського телефонного зв'язку що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою пристроєм на міжміських замовних довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією. 23100000-19095 Телефоністи місцевого телефонного зв'язку міських телефонних станцій ємністю 300 номерів і вище. 23100000-19096 Телефоністи довідкової служби міської телефонної мережі. 23100000 -19827 Електромонтери лінійних споруд телефонного зв'язку і радіофікації зайняті на роботах по спаюванню освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими в поліхлорвініловими оболонками. 23200000 -10047 Акумуляторники. 23200000 -11495 Вулканізаторники. 23 200000 -11620 Газозварники. 23200000-13450 Маляри зайняті на роботах Із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки. 23200000 -19906 Електрозварники ручного зварювання. 2. Витяг з Додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 №1290 Список виробництв цехів професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці зайнятість працівників в яких дає право на щорічну додаткову відпустку: - акумуляторник зайнятий ремонтом та зарядженням акумуляторів: кислотних свинцевих лужних; - машиніст електростанції пересувної; - машиніст двигунів внутрішнього згоряння; - машиніст крана автомобільного; - машиніст холодильних установок. Начальник відділу структури організації оплати та нормування праці. Начальник служби охорони праці 1.14. ПОЛОЖЕННЯ ПРО МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ПРАЦІВНИКІВ ПЕВНИХ КАТЕГОРІЙ затверджено наказом МОЗУ від 31.03.94 N 45 1. Загальні положення 1.1. Розроблене відповідно до Закону України «Про охорону праці» ст.19 . 1.2. Положенням встановлюються: - єдиний порядок організації та проведення попереднього при прийнятті на роботу і періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному доборі а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року; - обов'язки права 1 відповідальність власника або уповноваженого ним органу далі - власник підприємства установи організації працівника органу і закладу Міністерства охорони здоров'я України. 1.3. Питання розслідування обліку профзахворювань відшкодування збитків визначення ступеню втрати працездатності інвалідності пенсійного забезпечення у зв'язку з професійними захворюваннями регламентуються відповідними законодавчими 1 нормативними актами. 1.4. Організацію і проведення медичних оглядів забезпечують: - власник підприємства установи організації незалежно від форм власності і видів їх діяльності; - органи і заклади Міністерства охорони здоров'я України: лікувально-профілактичні санітарно-епідеміологічні науково-дослідні медичні інститути університети на території обслуговування яких знаходяться підприємства установи організації колгоспи радгоспи фермерські орендні кооперативні малі спільні підприємства об'єкти харчової промисловості дитячі і дошкільні заклади та Інші об'єкти. 1.5. Власник за рахунок коштів підприємства організує проведення медичних оглядів відшкодовує витрати на лікування професійну і медичну реабілітацію осіб з професійними захворюваннями обстеження конкретних умов праці для складання санітарно-гігієнічної характеристики. 1.6. Попередні медичні огляди при прийнятті на роботу проводиться з метою установлення фізичної і психофізіологічної придатності осіб до роботи за конкретно визначеною професією спеціальністю посадою запобігання захворюванням і нещасним випадкам виявлення захворювань інфекційних та ін. які становлять загрозу зараження працівників продукції що випускається допуску до роботи осіб віком до 21 року. 1.7. Періодичні медичні огляди: - проводяться для осіб котрі зайняті на важких роботах роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці відповідно до Переліку шкідливих речовин несприятливих виробничих факторів і робіт для виконання яких обов'язкові медичні огляди Працівників додатки 1 2 наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 29.09.89 р. № 555 "Про удосконалення системи медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних засобів" а для осіб віком до 21 року - відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 10.04.81р. № 387 "Про заходи по удосконаленню медико-санітарної допомоги підліткам"; - забезпечують динамічний нагляд за станом здоров'я працівників виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм а також захворювань які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією запобігання нещасним випадкам поширенню інфекційних і паразитарних захворювань; - можуть проводитись в період перебування працівника в стаціонарі або у випадках коли він звернувся за медичною допомогою. Результати проведеного обстеження передаються лікувально-профілактичному закладу який обслуговує підприємство. 1.8. Результати попереднього і періодичного медичних оглядів щорічних медичних оглядів осіб віком до 21 року та висновки про стан здоров'я заносяться в "Картку особи яка підлягає медичному огляду" далі Картка - додаток 2 що є вкладишем до "Медичної картки амбулаторного хворого" форма 025/У-87 затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31.12.87 р. № 1338 "Про введення нової форми медичної картки амбулаторного хворого" і зберігається в лікувально-профілактичному закладі який проводить медичні огляди. При переході на інше підприємство Картка надсилається в лікувально-профілактичний заклад який обслуговує працівників цього підприємства. 1.9. Результати завершених медичних оглядів протягом місяця оформляються заключним актом додаток 3 який складається у чотирьох примірниках для лікувально-профілактичного закладу власника профспілкового комітету і санітарно-епідеміологічної станції . 1.10. На час проходження медогляду обстеження в профпатологічних центрах клініках науково-дослідних і медичних інститутах університетах для уточнення діагнозу або визначення ролі виробничих факторів у розвитку захворювань за працюючими зберігається місце роботи посада і середній заробіток. 1.11. Звітність за результатами медичних оглядів здійснюється у порядку встановленому Міністерством охорони здоров'я України. 2. Порядок організації медичних оглядів власником Власник: 2.1. Разом із санітарно-епідеміологічною станцією профспілковим комітетом визначає контингент осіб які підлягають періодичним медичним оглядам додатки 4 5 і складає в двох примірниках поіменний список узгоджуючи його в санепідстанції. Один примірник списку направляється в лікувально-профілактичний заклад другий залишається на підприємстві у відповідального за організацію медогляду органу . 2.2. Направляє осіб які приймаються на підприємство або змінюють професію і місце роботи для проходження попереднього медичного огляду з направленням встановленої форми додаток 6 . 2.3. Знайомить особу яка приймається на роботу з притаманними конкретній професії шкідливими і небезпечними виробничими факторами і речовинами з нормативними актами з охорони праці. 2.4. Виділяє асигнування на організацію медоглядів частково відшкодовує витрати на обстеження і лікування працівників в профпатологічних центрах клініках науково-дослідних інститутів медиччих інститутів університетів обстеження умов праці з складанням санітарно-гігієнічних характеристик професійну реабілітацію осіб з профзахворюваннями. 2.5. Видає наказ про проведення медоглядів в строки погоджені з лікувально-профілактичними закладами призначає відповідальних за організацію медогляду. 2.6. Сприяє створенню або покращенню матеріально-технічної бази ме-дико-санітарних частин лікувально-профілактичних закладів для проведення медичних оглядів клінічних та інших досліджень. 2.7. Виділяє приміщення для проведення медоглядів. 2.8. Направляє працівників на медогляд в лікувально-профілактичний заклад і здійснює контроль за терміном його проходження. 2.9. Забезпечує працюючих медичними і санітарними книжками згідно з формами затвердженими Міністерством охорони здоров'я України та бланками-направленнями на медогляди додаток 6 . 2.10. Забезпечує виконання рекомендованих оздоровчо-профілактичних заходів. 2.11. Здійснює працевлаштування працівників у відповідності з результатами медичних оглядів. 2.12. Проводить облік контроль і оцінку параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів і речовин на конкретних роботах які потребують проведення медоглядів працівників. 2.13. Проводить аналіз показників стану здоров'я працівників. 3. Порядок організації! проведення медоглядів закладом Міністерства охорони здоров'я України 3.1. Лікувально-профілактичний заклад: 3.1.1. Щорічно видає наказ про створення комісії для проведення медоглядів з визначенням терміну місця проведення переліку спеціалістів-лікарів клінічних та інших досліджень. Очолює комісію заступник головного лікаря лікувально-профілактичного закладу який має підготовку з професійної патології. 3.1.2. Розробляє погоджує з власником і санепідстанцією план-графік проведення медоглядів. 3.1.3. Проводить медичний огляд працівників клінічні та інші дослідження. 3.1.4. Залучає до медоглядів інших спеціалістів проводить за показаннями додаткові клінічні дослідження необхідні для оцінки стану здоров'я праівників. 3.1.5. Запитує в санітарно-епідеміологічних станціях санітарно-гігієнічні характеристики умов праці працівників. 3.1.6. Контролює додержання строків проходження медоглядів. 3.1.7. Робить висновок про стан здоров'я кожного працівника який пройшов медогляд за встановленою формою додаток 2 . Приймає рішення відповідно до медичних протипоказань про можливість продовження роботи в даній професії для осіб у яких виявлені загальносоматичні або професійні захворювання. 3.1.8. Інформує працівника про стан його здоров'я і можливість проводжувати роботу в своїй професії за результатами медичного огляду чи видає висновки про переведення на іншу роботу. 3.1.9. За медичними показаннями направляє працівника на обстеження в лікувально-профілактичні заклади яким надано право встановлювати діагноз професійного захворювання. 3.1.10. Направляє працівника для уточнення або підтвердження діагнозу інфекційного чи паразитарного захворювання до інфекційної лікарні відділення. Документом який підтверджує професійний характер інфекційного чи паразитарного захворювання є "Картка епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання" затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 04.10.80 р. № 1080 ф.357/У . 3.1.11. Направляє працівника за медичними показаннями на медико-соціальну експертну комісію МСЕК . 3.1.12. Проводить: а один раз на рік медичний огляд осіб котрі припинили роботу у виробництвах з шкідливими та небезпечними факторами вплив яких може обумовити пізній розвиток професійних захворювань; б достроковий медичний огляд осіб які перенесли тяжкі захворювання травми а також за рішенням власника територіальної санеіпдстанції чи на вимогу працівника; в обов'язковий щорічний медичний огляд осіб віком до 21 року згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 10.04.81 р. № 387 "Про заходи по удосконаленню медико-санітарної допомоги підліткам"; г аналіз та узагальнення результатів медичних оглядів оформлення заключного акта додаток 3 який надсилають в територіальну санепідстанцію власнику та в профспілковий комітет підприємства. 3.1.13. Визначає необхідність направлення працівників на стаціонарне амбулаторне санаторно-курортне лікування в будинки відпочинку профілакторії на дієтичне харчування для оздоровлення та медичної реабілітації. 3.1.14. Протягом місяця по закінченні проведення медогляду направляє власнику поіменні списки осіб яким протипоказана робота в несприятливих умовах праці. 3.1.15. Веде облік профзахворювань та профотруєнь у порядку визначеному «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків профзахворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях» яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. № 623. 3.1.16. Здійснює диспансерний нагляд за хворими на профзахворювання які продовжують трудову діяльність їх лікування та професійну реабілітацію додаток 7 . 3.1.17. Проводить з участю органів управління охорони здоров'я та санепідстанцій експертну оцінку медичних оглядів за методикою затвердженою Міністерством охорони здоров'я України. 3.2. Санітарно-епідеміологічний заклад: 3.2.1. Визначають один раз на два роки на промислових підприємствах і щорічно в сільському господарстві контингент осіб які підлягають медоглядам. При зміні технологічного пронесу введенні нових підприємств технологій робочих місць і професій про що власник інформує територіальну санепідстанцію кінці звітного року контингент осіб які підлягають медогляду уточнюється щорічно. 3.2.2. Складає для власника санепідстанції акт про визначення контингенту осіб які підлягають періодичним медичним оглядам додаток 4 включаючи до нього також осіб котрі припинили роботу у виробництвах де можливий розвиток профзахворювання. 3.2.3. Направляє власнику розпорядження додаток 5 щодо поіменного списку осіб які підлягають медоглядам. 3.2.4. Здійснює нагляд за достовірністю обліку власником шкідливих і небезпечних факторів і речовин робота з якими потребує проведення медичних оглядів. 3.2.5. Погоджує поіменні списки осіб які підлягають медоглядам та план-графік проведення медогляду. 3.2.6. Бере участь: а у підготовці і навчанні спеціалістів лікувально-профілактичних закладів; б у складанні заключного акта періодичного медогляду; в в експертній оцінці організації і якості медичних оглядів. 3.2.7. Направляє розпорядження щодо усунення виявлених порушень і недоліків в організації і проведенні медоглядів. 3.2.8. Розглядає питання про тимчасове зупинення медоглядів при порушенні даного Положення і відповідного наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 29.09.89 р. № 555 "Про удосконалення системи медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних засобів" додатки 1 2 цього наказу . 3.2.9. Складає санітарно-гігієнічні характеристики умов праці працівників в т.ч. групові для деяких професій. 3.2.10. Веде облікову документацію згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних випадків профзахворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях" яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. № 623. Проводить аналіз професійної захворюваності. 3.2.11. Подає на розгляд територіальних державних адміністрацій пропозиції з питань запобігання профзахворюванням. 3.3. НДІ медицини праці гігієни праці і профзахворювань кафедри медичних інститутів університетів : 3.3.1. Розробляє: а нормативні і методичні документи з науково-організаційних основ проведення медичних оглядів експертизи їх якості та оцінки результатів; б критерії визначення контингентів осіб які підлягають медичним оглядам; в показники ризику розвитку професійних захворювань і критерії віднесення захворювань до виробниче обумовлених; г методи: - профілактики ранньої діагностики і лікування профзахворювань: - медичної реабілітації працівників з ризиком розвитку профзахворювань та хворих на профзахворювання; - вивчення віддалених наслідків дії на організм шкідливих і небезпечних виробничих чинників. 3.3.2. Проводить на договірних засадах з власником та за погодженням з лікувально-профілактичним закладом і санітарно-епідеміологічною станцією медичні огляди працівників підприємств з оформленням результатів проведених оглядів згідно з додатком 3. 3.3.3. Здійснює підвищення кваліфікації фахівців з гігієни праці і професійної патології на курсах удосконалення інформації і стажування семінарах та ін. на договірних засадах . 3.3.4. Виносить остаточне рішення про зв'язок захворювання з умовами праці працівника. 4. Права обов'язки і відповідальність власника працівника закладу Міністерства охорони здоров'я 4.1. Власник: 4.1.1. Зобов'язаний: - зберегти за працівником на час проходження медогляду місце роботи посаду і середній заробіток; - забезпечити присутність працівників на медогляді відповідно до плана-графіка а також організувати позачерговий медогляд якщо працівник вважає що погіршення стану його здоров'я пов'язано з умовами праці; - Інформувати територіальну санепідстанцію про зміни в технологічних процесах що сталися на підприємстві введення нових виробничих процесів і робочих місць з шкідливими і небезпечними умовами праці; - виконувати висновки заключного акта медичного огляду додаток 3 ; - щорічно інформувати санепідстанції і лікувально-профілактичні заклади про виконання вимог заключного акта минулого року; - забезпечити перепрофілювання та працевлаштування працівника в зв'язку зі зміною стану здоров'я; - ознайомлювати працівника що влаштувався на роботу з шкідливими і небезпечними виробничими чинниками і речовинами зі змінами умов праці в процесі виконання трудового договору - забезпечити усунення причин що призводять до професійних захворювань; - не приймати на роботу осіб з протипоказаннями за станом здоров'я. 4.1.2. Має право: - організовувати позачерговий медичний огляд з власної ініціативи за проханням працівника якщо працівник вважає що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці вимогу санепідстанції; - притягнути працівника який не проходить медичний огляд до дисциплінарної відповідальності або не допускати його до роботи без збереження заробітної плати. 4.1.3. Несе відповідальність за: - контроль параметрів шкідливих і небезпечних виробничих чинників і речовин які впливають на працівників і вимагають проведення медоглядів; - фінансування витрат пов'язаних з організацією матеріально-технічним забезпеченням медоглядів складанням санітарно-гігієнічних характеристик умов праці лікування медичну і професійну реабілітацією працівників; - допущення до роботи з шкідливими і небезпечними умовами праці осіб які не пройшли медичний огляд або мають протипоказання за станом здоров'я; - усунення причин виникнення і розвитку профзахворювань виконання вимог щодо їх попередження; - облік професійних захворювань та отруєнь що реєструються у працівників; - відшкодування шкоди здоров'ю працівника в зв'язку з виконанням професійних обов'язків відповідно до "Правил відшкодування власником шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням трудових обов'язків" які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. № 473. 4.2. Працівник: 4.2.1. Має. право: а одержувати інформацію: - про шкідливі і небезпечні виробничі чинники на робочих місцях і можливі наслідки їх дії на здоров'я в процесі професійної діяльності на підприємстві; - про стан здоров'я на основі висновків комісії яка здійснює медичний огляд; - про забезпечення за рахунок власника оздоровчо-реабілітаційними заходами; б відмовитись від роботи яка протипоказана йому згідно з медичними висновками вимагати переведення на іншу роботу без контакту з шкідливими та небезпечними виробничими чинниками; в на позачерговий медичний огляд за його проханням; г на відшкодування шкоди здоров'ю у зв'язку з професійною діяльністю згідно з "Правилами відшкодування власником шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням трудових обов'язків". 4.2.2. Зобов'язаний проходити в установленому порядку і термін медичні огляди та виконувати медичні рекомендації. 4.2.3. Несе відповідальність за: - несвоєчасне з'явлення на медичні огляди; - невиконання медичних рекомендацій і продовження роботи в умовах що протипоказані за станом здоров'я. 4.3. Лікувально-профілактичний заклад: 4.3.1. Має право: - запитувати в інших лікувально-профілактичних закладах за місцем проживання спеціалізованих диспансерах та ін. медичну документацію про стан здоров'я осіб котрі підлягають медичним оглядам; - запитувати у санепідстанцій санітарно-гігієнічну характеристику умов праці працівників; - направляти до профпатологічних та інших спеціалізованих лікарень центрів відділень клінік інститутів осіб у яких виявлено підозру на профзахворювання для обстеження і уточнення діагнозу захворювання; - вимагати від профпатологічних відділень лікарень центрів і клінік інститутів перегляду результатів обстеження для уточнення діагнозу і можливого встановлення зв'язку захворювання з умовами праці. 4.3.2. Зобов'язаний: - знати умови праці характер дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників на здоров'я працівників; - забезпечувати участь спеціалістів і виконання клінічних досліджень; - вести диспансерний облік і оберігати медичну документацію здійснювати лікувально-профілактичні заходи для осіб з професійними і загальносоматичними захворюваннями; - проводити оцінку стану здоров'я осіб які перебувають на диспансерному обліку з метою встановлення можливого зв'язку захворювання з професійною діяльністю; - своєчасність оформлення результатів медичних оглядів. 4.3.3. Несе відповідальність за: - якість медоглядів і достовірність медичних висновків; - об'єктивність оцінки стану здоров'я; - невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника; - повноту обліку осіб які підлягають диспансерному нагляду; - за несвоєчасне виявлення професійних захворювань і отруєнь. 4.4. Санітарно-епідеміологічний заклад: 4.4.1. Має право: а вимагати від власників і лікувально-профілактичних закладів проведення медичних оглядів осіб а також позачергового медичного огляду у зв'язку із змінами умов праці та на прохання працівника власника; б зупиняти проведення медогляду та вживати заходів адміністративного впливу щодо посадових осіб в разі відсутності належного складу медичної комісії відповідної матеріально-технічної бази медичної документації невиконання клінічних та інших досліджень необхідних для медоглядів; в вживати заходів адміністративного впливу до власника і керівництва лікувально-профілактичного закладу якщо: - не виконуються передбачені вимоги до організації та проведення медоглядів; - до роботи допущені особи які не пройшли медогляду та які мають медичні протипоказання до роботи у визначеній професії. 4.4.2. Зобов'язаний: а забезпечити інформацію про умови праці шкідливі та небезпечні виробничі фактори які мають місце на підприємствах; б надавати консультативну допомогу лікувально-профілактичним закладам: - у визначенні та формуванні контингенту працівників які підлягають медогляду; - у вирішенні питань про можливий зв'язок захворювання з професійною діяльністю робітника та умовами праці; - у розробці заходів щодо запобігання профзахворюванням і оздоровлення диспансерної групи хворих; в брати участь в експертизі організації та якості медоглядів працівників і розробці оздоровчо-профілактичних заходів: г складати санітарно-гігієнічні характеристики умов праці працівників в тому числі групових; д визначати додатково контингент та затверджувати поіменні списки працівників які підлягають медогляду а також у випадках зміни технологічного процесу введення нових професій виробництв робочих місць змін умов праці та ін.; е брати участь у навчанні та перевірці знань з питань гігієни праці та впливу шкідливих і небезпечних факторів на стан здоров'я. 4.4.3. Несе відповідальність за: - своєчасність і повноту визначення контингенту і погодження поіменного списку осіб які підлягають медичним оглядам; - своєчасність складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці; - виконання наданих функцій з організації і своєчасності медичних оглядів; - епідобстеження осередку інфекційного чи паразитарного захворювання за участю інфекціоніста і епідеміолога ; - розслідування випадків професійних захворювань і отруєнь; - ведення обліково-звітної документації. 1.15. ПРО ОБОВ'ЯЗКОВИЙ ПРОФІЛАКТИЧНИЙ НАРКОЛОГІЧНИЙ ОГЛЯД І ПОРЯДОК ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ Постанова КМУвід 06.11.1997 №1238 ПОСТАНОВА від 6 листопада 1997 р. № 1238 Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення Відповідно до статті 31 Основ законодавства України про охорону здоров'я Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Затвердити перелік професій та видів діяльності для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд порядок проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду громадян зразок сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду додаються . Профілактичний наркологічний огляд категорій осіб які мають професії та займаються видами діяльності зазначеними у затвердженому переліку проводиться за рахунок замовників. 2. Міністерству охорони здоров'я: розробити до 1 грудня 1997 р. інструкцію про профілактичний наркологічний огляд визначити його обов'язкові обсяги і затвердити форми відповідної медичної звітної документації; разом з Міністерством внутрішніх справ до 1 грудня 1997 р. розробити і запровадити систему контролю за дотриманням вимог зазначеної інструкції щодо обов'язкового наркологічного огляду водіїв та громадян які отримують дозвіл на носіння зброї. З цією метою створити спільні комісії для перевірки автопідприємств організувати регулярне звіряння документів про проходження профілактичного наркологічного огляду що подаються громадянами і підприємствами до органів внутрішніх справ з первинною документацією. 3. Міністерству охорони здоров'я до 1 грудня 1997р. розробити порядок і забезпечити навчання лікарів-наркологів сучасних методів проведення профілактичних наркологічних оглядів розроблених та рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я. 4. Керівникам підприємств установ та організацій здійснювати допуск осіб зазначених у переліку професій та видів діяльності для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний огляд до виконання функціональних обов'язків після надання сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду. Прем'єр-міністр України В. ПУСТОВОЙТЕНКО ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997р. № 1238 ПЕРЕЛІК професій та видів діяльності для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд 1. Працівники підприємств установ та організацій які під час виконання своїх функціональних обов'язків повинні використовувати такі види сировини речовин і матеріалів: 1 насичені та ненасичені вуглеводні: а під час експлуатації ремонту свердловин і устаткування для видобутку нафти переробки високосірчистої та сірчистої нафти природного газу піробензолу; селективного очищення мастил піролізу; очищення нафти і газу від сірководню; очищення нафтоналивних суден цистерн резервуарів; екстракційного виробництва озокериту; виробництва різних синтетичних продуктів фенол ацетон синтетичні жирні кислоти та спирти тощо; допоміжних процесів пов'язаних з обслуговуванням товарних парків забором проб лабораторним контролем сировини проміжних та кінцевих продуктів високосірчиста і сірчиста нафта природний газ ; б під час ремонту свердловин у процесі видобутку нафти; переробки малосірчистої нафти і природного газу; видобутку та обробки озокериту регенерації авто- та авіамастил; процесів пов'язаних з виділенням і використанням насичених ненасичених вуглеводнів виробництво поліетилену дивінілу ізопрену тощо ; використання бензину як розчинника; виробництва чорних в'яжучих матеріалів мастил парафіну та їх використання; під час усіх допоміжних процесів пов'язаних з обслуговуванням товарних парків забором проб лабораторним контролем сировини проміжних та кінцевих продуктів малосірчиста нафта і природний газ ; 2 галогенні похідні вуглеводнів жирного ряду в тому числі дихлоретан чотирихлористий вуглець хлористий метилен хлористий метил хлороформ брометил трихлоретилен хлоропрен тощо; 3 бензол; 4 похідні бензолу ізопропилбензол толуол ксилол стирол тощо в тому числі гомологи галогенні похідні ароматичного ряду галогенні бензили хлористий бензилиден ; 5 метанол. 2. Працівники підприємств які під час виконання своїх функціональних обов'язків повинні використовувати спирт етиловий в тому числі у виробництві лікеро-горілчаних виробів вин косметичних і стоматологічних засобів тощо. 3. Працівники фармацевтичних підприємств аптечних закладів незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності які за своїми функціональними обов'язками повинні використовувати речовини що належать до фармакологічних засобів а також речовини що використовуються для виготовлення морфіну та його похідних анестетиків у тому числі фторотану сульфаніламідних засобів похідних піразолону протипухлинних засобів гормональних засобів нейролептиків транквілізаторів антидепресантів протисудомних засобів у тому числі барбітуратів снотворних засобів антикоагулянтів вітамінів. 4. Анестезіологи та інші медичні працівники закладів охорони здоров'я які за специфікою роботи повинні використовувати фторотан та ефір. 5. Працівники підприємств які працюють в умовах підвищеного атмосферного тиску в тому числі у кесонах барокамерах виконують водолазні роботи. 6. Чергові працівники підприємств які обслуговують налагоджують монтують і проводять роботи в електромережах та електроустановках під напругою 127В і більше. 7. Працівники підприємств які проводять роботи пов'язані з використанням вибухових матеріалів працюють на вибухо- та пожежонебезпечних виробництвах. 8. Працівники підприємств установ та організацій які для виконання своїх професійних обов'язків мають отримати носити і використовувати вогнепальну зброю в тому числі працівники воєнізованої охорони незалежно від відомчого підпорядкування. 9. Громадяни які в установленому порядку мають отримати чи перереєструвати дозвіл на право зберігання носіння та використання вогнепальної зброї в тому числі мисливської та газової. 10. Працівники пожежної охорони газорятувальної служби служб запобігання виникненню відкритих газових і нафтових фонтанів та їх ліквідації. 11. Водії транспортних засобів у тому числі автомобілів категорії А В С Д Е трамваїв тролейбусів мотоколясок тракторів мінітракторів і мотоблоків які були зареєстровані в Державтоінспекції та інших механічних транспортних засобів. 12. Авіаційний персонал цивільної авіації а також інші особи які підлягають медичній сертифікації в лікарсько-льотних сертифікаційних комісіях закладів цивільної авіації в тому числі: 1 особи які вступають і навчаються у льотних навчальних закладах; 2 особи які влаштовуються на роботу на підприємства і в організації цивільної авіації; 3 пілоти-аматори; 4 пілоти-планеристи; 5 пілоти вільного аеростату. 13. Працівники залізничного транспорту та метрополітену робота яких пов'язана з рухом поїздів та роботою на залізничних коліях у тому числі працівники; групи водіїв; диспетчерсько-операторської групи; станційно-маневрової групи: групи супроводу поїздів; групи колії; групи енергопостачання електрифікації сигналізації централізації блокування та зв'язку; групи керівного складу. 14. Працівники плаваючого складу водного транспорту в тому числі працівники: І групи командного складу судноводійської що працює без сумісництва професій; IIгрупи командного складу у разі сумісництва професій судноводії-судномеханіки ; ПІ групи командного складу суден швидкісного флоту; IVгрупи механіко-суднової служби; Vгрупи фахівців радіонавігаційного обладнання; VIгрупи фахівців несамохідного флоту гідроспоруд шляхів і судноплавної обстановки; VIIгрупи іншого плаваючого складу. 15. Працівники які виконують роботи на висоті в тому числі машиністи всіх видів кранів. 16. Машиністи кочегари оператори котелень працівники служб газового нагляду. 17. Особи які вступають на службу в органи МВС і Державної податкової адміністрації митні органи Міноборони СБУ Збройні Сили інші утворені відповідно до законів України військові формування в тому числі такі що призиваються на строкову військову службу. ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 р. №1238 Зразок Міністерство охорони здоров'я України назва установи СЕРТИФІКАТ про проходження профілактичного наркологічного огляду 1. Прізвище ім'я та по батькові 2. Рік народження 3. Адреса 4. Дата проходження огляду 5. Результати огляду: а наркологічні протипоказання до виконання вид професійних обов'язків б наркологічні протипоказання до провадження вид діяльності 6. Результати обстеження проведеного лікувально-консультаційною омісією 7. Сертифікат дійсний до Лікар-нарколог МП Дата 1.16. ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН ДНАОП 0.00-1.31-99 затверджено Держнаглядохоронпраці 10.02.1999 №21 та зареєстровано в Мінюсті 17.06.1999 N3382/3679 1. Загальні положення 1.1. Галузь застосування 1.1.1. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин далі Правила поширюються на всі підприємства установи організації юридичні особи крім зазначених у пункті 1.12 незалежно від форми власності відомчої належності видів діяльності далі підприємства та на фізичних осіб що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили які здійснюють розробку виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів далі ЕОМ у тому числі й на тих які мають робочі місця обладнані ЕОМ або виконують обслуговування ремонт та налагодження ЕОМ. Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ і працівників що виконують обслуговування ремонт та налагодження ЕОМ та роботи з застосуванням ЕОМ відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань директиви Ради Європейського союзу 90/270/ЄЕС 89/391/ЄЕС 89/654/ЄЕС 89/655/ЄЕС стандарти ІSО МРRІІ . 1.1.2. Вимоги Правил не поширюються на: комп'ютерні класи вищих та середніх закладів освіти майстерні професійно-технічних закладів освіти; робочі місця операторів ЕОМ що використовуються у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій; робочі місця пілотів водіїв або операторів транспортних засобів обладнаних ЕОМ ЕОМ в системах обробки даних на борту засобів сполучення і ЕОМ у складі машин та обладнання що переміщуються в процесі роботи; так звані портативні системи обробки даних якщо вони непостійно використовуються на робочому місці; обчислювальні машинки калькулятори реєструвальні каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання; друкарські машинки класичної конструкції обладнані відеотерміналом так звані дисплейні друкарські машинки ; комп'ютерні гральні автомати та системи обробки даних призначені для громадського користування. Вимоги Правил є обов'язковими для всіх працівників при організації та виконанні робіт пов'язаних з експлуатацією обслуговуванням налагоджуванням та ремонтом ЕОМ а також при проектуванні та реконструкції підприємств їх виробничих об'єктів споруд та робочих місць обладнаних ЕОМ. 1.1.3. Робочі місця які вперше вводяться в експлуатацію після введення а дію цих Правил повинні в повному обсязі задовольняти їх вимоги. Робочі місця які вже перебували в експлуатації на час введення в дію цих Правил повинні бути в повному обсязі приведені у відповідність з вимогами цих Правил не пізніше ніж через рік після дати їх введення в дію. 1.1.4. У разі відсутності в нормативно-правових актах про охорону праці і в цих Правилах вимог які необхідно виконувати для створення безпечних і нешкідливих умов праці на певному робочому місці та під час виконання певного виду робіт пов'язаних з експлуатацією або обслуговуванням ЕОМ власник підприємства установи організації або уповноважений ним орган далі власник зобов'язаний прийняти погоджені з органами державного нагляду за охороною праці заходи для забезпечення безпеки працівників. 1.1.5. Власники керівники служб та структурних підрозділів безпосередні керівники робіт та інші посадові особи підприємств фізичні особи що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили забезпечують виконання вимог даних Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків відповідно до чинного законодавства. 1.1.6. Державний нагляд за дотриманням вимог даних Правил здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. 1.2. Скорочення терміни визначення прийняті в тексті Скорочення терміни Визначення ЕОМ ПЕОМ Електронно-обчислювальна машина або персональний комп'ютер з необов'язковими додатковими приладами системними елементами дисководи пристрої для друку сканери модеми блоки безперервного живлення та інші спеціальні периферійні пристрої Відеодисплейний термінал відеотермінал дисплей монітор візуальний дисплейний термінал ВДТ Частина ЕОМ що містить пристрій для подання візуальної інформації Користувач ЕОМ користувач ПЕОМ користувач відеотермінала Працівник який в процесі виконання дорученої роботи постійно або періодично використовує ЕОМ або відеотермінал 2. Вимоги до виробничих приміщень 2.1. Загальні вимоги 2.1.1. Облаштування робочих місць обладнаних відеотерміналами повинно забезпечувати: належні умови освітлення приміщення і робочого місця відсутність відблисків; оптимальні параметри мікроклімату температура відносна вологість швидкість руху рівень іонізації повітря ; належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця; а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори: наявність шуму та вібрації; м'яке рентгенівське випромінювання; електромагнітне випромінювання; ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання; електростатичне поле між екраном і оператором; наявність пилу озону оксидів азоту й аероіонізації. 2.1.2. Будівлі та приміщення в яких експлуатуються ЕОМ та виконуються їх обслуговування налагодження і ремонт повинні відповідати вимогам: СНиП 2.09.02-85 "Производственньїе здания"; СНиП 2.09.04-87 "Административньїе й бьітовьіе здания"; "Правил устройстаа злектроустановок" затверджених Головдерженерго-наглядом СРСР 1934 р. ПВЕ ; "Правил технической зксплуатации електроустановок потребителей" затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 ПТЕ ; Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів затверджених наказом Держнаглядохоронпраці 09.01.93 № 4 зареєстрованих у Мін'юсті України 10.02.93 № 93/2533 ПБЕ ; СНиП 2.01.02-35 "Противопожарньїе нормьі"; ГОСТ 12.1.004 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безо-пасности"; Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Управління Державної пожежної охорони МВС України від 14.06.95 № 400 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.07.95 за № 219/755; СНиП 2.08.02-89 "Общественньїе здания й сооружения" з доповненнями затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 29.12.94 № 106; СН 512-78 "Инструкция по проектированию зданий й помещений для злектронно-вьічислительньїх машин" затверджених Держбудом СРСР; ДСанПіН 3.3.2.-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин" затверджених МОЗ України 10.12.98 а також вимогам нормативно-технічної та експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ чинних санітарних норм санітарних норм і правил правил у сфері охорони праці та цих Правил. 2.1.3. Для всіх споруд і приміщень в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений й зданий по взрьівопожарной й пожарной опасности" затверджених МВС СРСР 27.02.86 та клас зони згідно з ПВЕ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення. 2.1.4. Будівлі і ті їх частини в яких розташовуються ЕОМ повинні мати не нижче IIступеня вогнестійкості. Приміщення для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ повинні належати за пожежовибухобезпекою до категорії В відповідно до ОНТП 24-86 а за класом приміщення до П-ІІа за ПВЕ. Якщо відповідно до СНиП 2.09.02-85 ці приміщення повинні бути відокремленими від приміщень іншого призначення протипожежними стінами то межа їх вогнестійкості визначається відповідно до СНиП 2.01.02-85. 2.1.5. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б ОНТП 24-85 а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями де розташовуються ЕОМ виконується їх обслуговування налагодження і ремонт а також над такими приміщеннями або під ними. Виробничі приміщення в яких розташовані ЕОМ не повинні межувати з приміщеннями де рівні шуму та вібрації перевищують норму механічні цехи майстерні тощо . 2.1.6. Робочі місця з відеотерміналами або персональними ЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватися в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Санітарно-гігієнічні параметри на робочому місці повинні відповідати вимогам зазначеним у підрозділі 2.2. Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. Дозволяється виготовляти їх зі скла та металевих конструкцій. У кабіні мусить бути оглядове вікно вікна . Висота оглядового вікна має бути не менше 1 5 м а відстань від підлоги не більше 0 8 м. 2.1.7. Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин" затверджених МОЗ України 10.12.98 є неприпустимим розташування приміщень для роботи з відеотерміналами та ЕОМ у підвалах та цокольних поверхах. 2.1.8. Площу приміщень в яких розташовують відеотермінали визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце обладнане відеотерміналом: площа не менше 6 0 м2 обсяг не менше 20 0 м3 з урахуванням максимальної кількості осіб які одночасно працюють у зміні. 2.1.9. Стіни стеля підлога приміщень де розміщені ЕОМ повинні виготовлятися з матеріалів дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. 2.1.10. Обслуговування ремонт та налагодження ЕОМ вузлів та блоків ЕОМ слід виконувати в окремому приміщенні майстерні . При цьому робочі місця електромеханіків повинні бути оснащені спеціальним обладнанням та захисними засобами відповідно до підрозділу 4.2 даних Правил. 2.1.11. У приміщеннях для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ слід передбачити можливість вологого очищення поверхонь комунікацій та опалювальних приладів. 2.1.12. Підлога всієї зони обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ вузлів та блоків ЕОМ має бути вкрита діелектричними килимками термін використання яких після їх випробування на електричну міцність не закінчився або викладена ізолювальними підстилками шириною не менше ніж 0 75 0 8 м для ніг. 2.1.13.. Приміщення в яких проводиться паяння крім того повинні відповідати вимогам СП 952-72 "Санитарньїе правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами содержащими свинец" затверджених головним санітарним лікарем СРСР 20.03.72. 2.1.14. Приміщення комп'ютерних класів залів в яких проводиться навчання на ЕОМ крім зазначених у пункті 1.1.2 повинні мати суміжне приміщення лаборантську площею не менше 18 м2 з двома входами: в учбове приміщення та в коридор на сходову клітку . 2.1.15. Заземлені конструкції що знаходяться в приміщеннях батареї опалення водопровідні труби кабелі із заземленим відкритим екраном тощо мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику. 2.1.16. У приміщеннях з ЕОМ слід щоденно проводити вологе прибирання. 2.1.17. У приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги. 2.1.18. Приміщення з ЕОМ крім приміщень в яких розміщуються ЕОМ типу ЕС СМ та інші великі ЕОМ загального призначення повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.97 № 779 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.97 за № 567/2371 та СНиП 2.04.09-84 "Пожарная автоматика зданий й сооружений" з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні. В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі. Приміщення в яких розміщуються ЕОМ типу ЕС СМ та інші великі ЕОМ загального призначення обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації СНиП 2.04.09-84 СН 512-78 Правил пожежної безпеки в Україні та вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації заводу-виробника. 2.1.19. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними. 2.1.20. Приміщення для відпочинку осіб які працюють з ЕОМ призначені для приймання їжі психологічного розвантаження та інші побутові приміщення повинні обладнуватись відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" з урахуванням максимальної кількості працівників що одночасно працюють у зміні. 2.1.21. Власник організує проведення досліджень шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на робочих місцях осіб які працюють з ЕОМ відповідно до чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів і Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442. 2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги 2.2.1. Умови праці осіб які працюють з ЕОМ повинні відповідати І або II класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища важкості та напруженості трудового процесу № 4137-86 затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86. ВИМОГИ ДО ОСВІТЛЕННЯ 2.2.2. Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79 "Естественное й искуственное освещение". 2.2.3. Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи зорієнтовані як правило на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості КПО не нижче 1 5%. Розрахунки КПО проводяться відповідно до СНиП ІІ-4-79. 2.2.4. При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби. 2.2.5. Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання а також жалюзі штори зовнішні козирки тощо. 2.2.6. Штучне освітлення приміщення з робочими місцями обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях де переважають роботи з документами допускається вживати систему комбінованого освітлення додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення . 2.2.7. Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників що розміщуються збоку від робочих місць переважно зліва паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: світильники прямого світла П переважно прямого світла Н; переважно відбитого світла В. При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями. 2.2.8. Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники із розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювачами укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами ВЧ ПРА . Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі з технічною назвою "Кососвет". Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється. 2.2.9. Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися як правило люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання. 2.2.10. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 500 до 900 відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/м2 а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 400. 2.2.11. Коефіцієнт запасу Кз відповідно до СНиП ІІ-4-79 для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1 4. 2.2.12. Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5% і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення. При відсутності світильників з ВЧ ПРА лампи багатолампових світильників або розташовані поруч світильники загального освітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі. 2.2.13. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300 500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк. 2.2.14. Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 400. 2.2.15. Необхідно передбачити обмеження прямої близькості від джерела природного та штучного освітлення при цьому яскравість поверхонь що світяться вікна джерела штучного світла і перебувають у полі зору повинна бути не більшою за 200 кд/м2. 2.2.16. Необхідно обмежувати відбиту близькість шляхом правильного вибору типів світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотерміналу не повинна перевищувати 40 кд/м2 яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м2. 2.2.17. Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб що працюють з відеотерміналом при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1 а робочих поверхонь і навколишніх предметів стіни обладнання 5:1. 2.2.18. Необхідно використовувати систему вимикачів що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення. 2.2.19. Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік та своєчасно проводити заміну ламп що перегоріли. ВИМОГИ ДО РІВНІВ ШУМУ ТА ВІБРАЦІЇ 2.2.20. У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях" затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР ГР № 2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці" затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб що працюють з відеотерміналами та ЕОМ визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98. 2.2.21. Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. 2.2.22. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити панелі мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31 5 8000 Гц або інші матеріали аналогічного призначення дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями. 2.2.23. Рівні вібрації підчас виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень визначених в СН 3044-84 "Санитарные норми вибрации рабочих мест" затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР та ДСанПіН 3.3.2-007-98. ВИМОГИ ДО ВЕНТИЛЯЦІЇ. ОПАЛЕННЯ ТА КОНДИЦІЮВАННЯ МІКРОКЛІМАТУ 2.2.24. Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление вентиляция и кондиционирование". 2.2.25. Параметри мікроклімату іонного складу повітря вміст шкідливих речовин на робочих місцях оснащених відеотерміналами повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень" затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" пункт 1.4 таблиця 2.1 СН2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень" затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР таблиця 2.2 . Таблиця 2.1. Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ Пора року Категорія робіт згідно з ГОСТ 121-005.83 Температура повітря оС Заносна вологість повітря Швидкість руху повітря м/с оптимальна оптимальна оптимальна Холодна 22 24 40 60 0 1 легка-15 21 23 40 60 0 1 Тепла легка-1 а 23 25 40 60 0 1 легка- 16 22 24 40 60 0 2 Таблиця 2.2. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ відповідно до СН 2152-80 РІВНІ Кількість іонів в 1 см.куб. повітря n+ n- Мінімально необхідні 400 600 Оптимальні 1500-3000 3000 - 5000 Максимально допустимі 50000 50000 2.2.26. Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації кондиціювання повітря. ВИМОГИ ЩОДО РІВНЯ НЕЮНІЗУЮЧИХ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ ЕЛЕКТРОСТАТИЧНИХ ТА МАГНІТНИХ ПОЛІВ 2.2.27. Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля" СН № 3206-85 "Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСанПіН 3.3.2-007-98. 2.2.28. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла яка опромінюється та ДСанПіН 3.3.2-007-98. 2.2.29. Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН № 4557-88 "Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях" затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР та ДСанПіН 3.3.2-007-98. 2.2.30. Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів наведених в ГОСТ 12.1.045 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля" СН № 1757-77 "Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности злектростатического поля" та ДСанПіН 3.3.2-007-98. 2.2.31. Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0 05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України НРБУ-97 затверджених постановою державного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров'я України від 18.08.97 № 58 не повинна перевищувати 7 74 • 10-12 А/кГ що відповідає еквівалентній дозі 0 1 мбер/год. 100 мкР/год. . 2.2.32. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0 1 мг/м3; вміст оксидів азоту 5 мг/м3; вміст пилу 4 мг/м3. 2.2.33. При використанні одним працівником кількох відеотерміналів або персональних ЕОМ санітарно-гігієнічні параметри виробничого середовища на робочому місці користувача повинні відповідати зазначеним вище вимогам пунктів 2.2.20-2.2.32. 2.3. Вимоги електробезпеки 2.3.1. Під час проектування систем електропостачання монтажу силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ ПТЕ ПБЕ СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий" затверджених Держбудом СРСР ГОСТ 12.1.006 ГОСТ 12.1.030 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление зануление" ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты" ГОСТ 12.1.045 ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования" Правил пожежної безпеки в Україні цих Правил а також розділів СНиП що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ. 2.3.2. ЕОМ периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ інше устаткування апарати управління контрольно-вимірювальні прилади світильники тощо електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів. 2.3.3. Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і за можливості перейти на негорючу ізоляцію. 2.3.4. Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися Правил пожежної безпеки в Україні. 2.3.5. Лінія електромережі для живлення ЕОМ периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладання фазового нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення занулення електро-приймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. 2.3.6. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита розподільчого пункту до розеток живлення. 2.3.7. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників. 2.3.8. Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження умовам навколишнього середовища умовам розподілу провідників температурному режиму та типам апаратури захисту вимогам ПВЕ. 2.3.9. У приміщенні де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення крім освітлення. 2.3.10. ЕОМ периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника. 2.3.11. Неприпустимим є підключення ЕОМ периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі в тому числі з використанням перехідних пристроїв. 2.3.12. Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ слід виконувати за магістральною схемою по 3-6 з'єднань або електророзеток в одному колі. 2.3.13. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В. Штепсельні з'єднання та електророзетки розраховані на напругу 12 В та 36 В мають бути пофарбовані в колір який візуально значно відрізняється від кольору штепсельних з'єднань розрахованих на напругу 127 В та 220 В. 2.3.14. Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в Україні. 2.3.15. Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення як правило в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів. 2.3.16. Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі приміщення прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали що містять сірку. Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється. 2.3.17. Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. 2.3.18. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" 2.3.19. Конструкція знімної підлоги повинна бути такою щоб забезпечувались: вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування; стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах; вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних опорних елементів; взаємозамінюваність плит. 2.3.20. Плити знімної підлоги повинні бути важкогорючими з межею вогнестійкості не менше 0 5 год. або негорючими. Покриття плит виконують з матеріалів які під час горіння не виділяють шкідливих токсичних речовин та газів що сприяють корозії. Опори та стояки знімної підлоги повинні бути негорючими. 2.3.21. Покриття плит підлоги повинно бути гладеньким міцним антистатичним таким яке легко чистити пилососом або прибирати вологим способом. Необхідно забезпечити відведення з покриття підлоги статичних зарядів. 2.3.22. Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконуються безпосередньо в місцях встановлення устаткування відповідно до затвердженого технологічного плану розміщення устаткування та його технічних характеристик. 2.3.23. Простір під знімною підлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м2. Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0 75 год. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах з застосуванням негорючих ущільнювачів для запобігання проникненню вогню з одного відсіку в інший а також з підпільного простору в приміщення. 2.3.24. Підпільний простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації СНиП 2.04.09-84 з використанням димових пожежних сповіщувачів. 2.3.25. Для протирання підлоги застосовують рідини пара яких не утворює вибухопожежонебезпечних сумішей з повітрям та не викликає корозії контактів електричних з'єднань. 2.3.26. Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з'єднання. 2.3.27. Є неприпустимими: експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою що втратила захисні властивості за час експлуатації ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками; застосування саморобних подовжувачів які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного саморобного електронагрівального обладнання або ламп розжарювання; користування пошкодженими розетками розгалужувальними та з'єднувальними коробками вимикачами та іншими електровиробами а також лампами скло яких має сліди затемнення або випинання; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах обгортання електроламп і світильників папером тканиною та іншими горючими матеріалами експлуатація їх зі знятими ковпаками розсіювачами ; використання електроапаратури та приладів в умовах що не відповідають вказівкам рекомендаціям підприємств-виготовлювачів. 3. Вимоги до обладнання 3.1. Відеотермінали ЕОМ ПЕОМ спеціальні периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ повинні відповідати вимогам чинних в Україні стандартів нормативних актів з охорони праці та цих Правил. Відеотермінали ЕОМ ПЕОМ спеціальні периферійні пристрої ЕОМ закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі в паспорті або іншій експлуатаційній документації. 3.2. Після введення в дію цих Правил забороняється використання для виробничих потреб нових відеотерміналів ЕОМ ПЕОМ спеціальних периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ які підлягають обов'язковій сертифікації в Україні або в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці життя і здоров'я людей без наявності виданого в установленому порядку або визнаного в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО сертифіката що засвідчує їхню відповідність обов'язковим вимогам. 3.3. Прийняття в експлуатацію зазначеного обладнання повинне здійснюватись тільки за умови наявності в комплекті з ним паспорта інструкції або іншої експлуатаційної документації перекладеної українською або також і російською мовою. При наявності відхилень від вимог нормативної документації можливість використання обладнання повинна бути узгоджена з Держнаглядохоронпраці Держстандартом та організацією-замовником до укладення контракту на постачання. Копії погоджень і сертифікати повинні бути долучені до паспорта або іншої експлуатаційної документації обладнання. 3.4. Відеотермінали ЕОМ ПЕОМ спеціальні периферійні пристрої ЕОМ вітчизняні та імпортні що перебувають в експлуатації на час введення в дію цих Правил і не мають вказаного в пункті 3.2 сертифіката протягом двох років після дати введення в дію цих Правил повинні пройти оцінку експертизу їх безпечності та нешкідливості для здоров'я людини відповідності вимогам чинних в Україні стандартів нормативно-правових актів про охорону праці та цих Правил в організаціях лабораторіях що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи. 3.5. За способом захисту людини від ураження електричним струмом відеотермінали ЕОМ периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ повинні відповідати 1 класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" та ГОСТ 25861-83 "Машины вычислительные и системы обработки данных. Требования электрической и механической безопасности и методьі испытаний" або повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98. Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення. 3.6. Вимоги до відеотерміналів наведені в таблиці 3.1. Таблиця 3.1. Вимоги до відеотерміналів Найменування параметра Значення параметра Яскравість знака яскравість фону кд/м2 від 35 до 120 Зовнішня освітленість екрана лк від 100 до 250 Контраст для монохромних зображень Від 3 : 1 до 1 5 : 1 Нерівномірність яскравості в робочій зоні екрана не більше 1 7:1 Відхилення форми робочої зони екрана від прямокутності: не більше 2% не більше 4% відношення суми коротких сторін до суми по горизонталі та вертикалі по діагоналі довгих не більше 2% середнього значення Різниця довжин рядків або стовпчиків Розмір мінімального елемента зображення пікселя для монохромних зображень мм 0 3 Допустима тимчасова нестабільність зображення мигання не повинна бути зафіксована у 90 відсотків спостерігачів не більше 1 Відбивна властивість дзеркальне та змішане відображення відблиск % допускається виконання вимог при застосуванні приек-ранного фільтра Відношення ширини знака до його висоти для великих літер від 0 7 до 0 9 Мінливість розміру знака не більше 5% висоти Ширина лінії контуру знака 0 15-0 1 висоти знака Модуляція щодо яскравості растру: для монохромних зображень не більше 0 4 для багатоколірних зображень не більше 0 7 Відстань між рядками не менше ширини контуру знака або одного елемента зображення 3.7. Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання: напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати: у діапазоні частот 5 кГц 2 кГц 25 В/м у діапазоні частот 2 кГц 400 кГц 2 5 В/м; щільність магнітного потоку не повинна перевищувати: у діапазоні частот 5 кГц 2 кГц 250 нТл у діапазоні частот 2 кГц 400 кГц 25 нТл поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500В; потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкР/год. 3.8. Вимоги до клавіатури: виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення; наявність опорного пристрою який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатури в межах від 50до 150 і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя що перешкоджає його переміщенню; висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм; виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш; наявність заглиблень посередині клавіш; однаковий хід всіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0 25Н та максимальним не більше 1 5Н; виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів англійського українського або російського . 4. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць 4.1. Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ 4.1.1. Організація робочого місця користувача відеотерміналу та ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования"; характеру та особливостям трудової діяльності. 4.1.2. Площа виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ повинна складати не менше 6 м2 а обсяг не менше 20м3. 4.1.3. Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так щоб природне світло падало збоку переважно зліва. 4.1.4. При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог: робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами; відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1 2 м; відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2 5 м; прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м. Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ в суміжних приміщеннях з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок. 4.1.5. Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" зурахуванням характеру та особливостей трудової діяльності. 4.1.6. Конструкція робочого місця користувача відеотермінала при роботі сидячи має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг на підлозі або на підставці для ніг; стегна в горизонтальній площині; передпліччя вертикально; лікті під кутом 70-900 до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 200 відносно горизонтальної площини нахил голови 15-200 відносно вертикальної площини. 4.1.7. Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі як правило з лівого боку. 4.1.8. Якщо використання відеотермінала та персональної ЕОМ є періодичним то устаткування як правило розміщується на приставному столі переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90-1400. 4.1.9. Якщо використання відеотермінала та персональної ЕОМ є періодичним то дозволяється обладнувати в приміщенні що відповідає вимогам даних Правил окремі робочі місця колективного користування з відеотерміналом та персональною ЕОМ. 4.1.10. Висота робочої поверхні столу для відеотермінала має бути в межах 680-800 мм а ширина забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Рекомендовані розміри столу: висота 725 мм ширина 600-1400 мм глибина 800-1000 мм. 4.1.11. Робочий стіл для відеотермінала повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм шириною не менше 500 мм глибиною на рівні колін не менше 450 мм на рівні витягнутої ноги не менше 650 мм. 4.1.12. Робочий стіл для відеотермінала як правило має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні в межах 200 Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм 4.1.13. Застосування підставки для ніг тими у кого ноги не дістають до підлоги коли робоче сидіння знаходиться на висоті потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози відповідно до пункту 4.1.6. є обов'язковим. 4.1.14. Робоче сидіння сидіння стілець крісло користувача відеотермінала та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи сидіння спинку та стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи що не є обов'язковими підголовник та підставка для ніг. 4.1.15. Робоче сидіння користувача відеотермінала та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним таким що регулюється за висотою кутом нахилу сидіння та спинки за відстанню спинки до переднього краю сидіння. ВИСОТОЮ ПІДЛОКІТНИКІВ 4.1.16. Регулювання кожного параметра має бути незалежним плавним або ступінчатим мати надійну фіксацію. Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм для кутових 2-50 Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н 4.1.17. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм а кут нахилу поверхні від 150 вперед до 50 назад. 4.1.18. Поверхня сидіння має бути плоскою передній край заокругленим 4.1.19. Висота спинки сидіння має становити 300 ± 20 мм ширина не менше 380 мм радіус кривизни в горизонтальній площині 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-300 відносно вертикального положення Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260-400 мм. 4.1.20. Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм шириною 50-70 мм що регулюються по висоті над сидінням у межах 230 ± 30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм. 4.1.21. Поверхня сидіння спинки та підлокітників має бути напівм'якою з неслизьким ненаелектризовуючим повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду 4.1.22. Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача але не ближче 600 мм з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів Відстань від екрана до ока працівника повинна складати при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см 14"/15" ...600-700 мм 43см 17" ...700-800 мм 48см 19" ... 800-900 мм 53см 21" 900-1000мм 4 1 23 Розташування екрана відеотермінала має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±300 від лінії зору працівника 4 1 24 Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній регульованій за висотою робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю ближчого до працівника Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-150 4.1.25. Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром тримачем для документів що легко переміщується. 4.1.26. Пюпітр тримач для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально або з нахилом на тому ж рівні та відстані від очей користувача ЕОМ що і відеотермінал. 4.1.27. Розміщення принтера або Іншого пристрою введення-виведення Інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана відеотермінала зручність ручного керування пристроєм введення-виведення Інформації в зоні досяжності моторного поля по висоті 900-1300 мм по глибині 400-500 мм. 4.1.28. Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму. 4.1.29. При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1 5-2 м. 4.1.30. Організація робочого місця яке передбачає використання ЕОМ для управління технологічним обладнанням станки з програмним управлінням роботизовані технологічні комплекси обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо повинна передбачати достатній простір для людини-оператора; вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті 900-1330 мм по глибині 400-500 мм: розташування екрана відеотермінала в робочій зоні яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус 300 від лінії зору оператора а також зручність використання відеотермінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій; відстань від екрана до ока працівника повинна відповідати вимогам пункту 4 1 22; можливість повертання екрана відеотермінала навколо горизонтальної та вертикальної осі. 4.2. Вимоги до організації робочого місця з обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ 4.2.1. Організація робочого місця з обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" характеру та особливостей трудової діяльності. 4.2.2. Площа робочого місця з обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ має бути не меншою 10 м2 робочі місця повинні бути відокремлені одне від одного перегородками. 4.2.3. Робоче місце з обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ повинно перебувати на відстані не менше 1 м від приладів опалення. 4.2.4. Настили кришки робочих столів або стендів мають бути вкриті струмонепровідними матеріалами та не мати металевої обшивки. 4.2.5. Робоче місце з обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ має бути обладнане пристроєм що забезпечує зберігання та розміщення інструменту та матеріалів потрібних для виконання робіт а також збирання відходів виробництва. 4.2.6. Робоча поверхня столів а також поверхня ящиків для зберігання інструменту повинна бути вкрита гладеньким матеріалом що легко може бути помитий. 4.2.7. Робочі місця з обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ на яких може проводитися паяння зачищення ізоляції проводів обпалюванням крім того повинні відповідати вимогам СП 952-72 або ж робота на них має виконуватися з використанням електроінструменту паяльника з обладнаним відсмоктувачем. 4.2.8. За недостатнього загального освітлення робоче місце з обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ повинно бути обладнане місцевим освітленням стаціонарним або переносним . 4.2.9. На робочому місці з обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ мають бути передбачені штепсельні гнізда та електророзетки для підключення електроінструменту на напругу 12 В і 36 В підставки для паяльника з лотком який запобігав би попаданню припою флюсу та нагару на поверхню столу. 4.2.10. Для підключення ЕОМ устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ до електромережі на робочому столі або стенді має бути змонтований в зручному та безпечному місці що закривається електрощит із електроізоляційного матеріалу. 4.2.11. Над гніздами електрощита має бути чітко вказана номінальна напруга а також зроблені написи що відповідають включеному та відключеному положенню комутаційних пристроїв та клемі "земля". 4.2.12. Захисні засоби діелектричні рукавиці ізолювальні підставки інструмент з ізольованими ручками тощо мають бути наявними на підприємстві в достатній кількості згідно з чинними нормативами та задовольняти вимоги ПТЕ ПБЕтаПВЕ. 4.2 13. Ізолювальні засоби захисту необхідно зберігати в спеціально відведеному місці та періодично проводити їх випробування в установлені терміни згідно з чинними правилами користування засобами захисту що застосовуються в електроустановках. 5. Вимоги безпеки під час експлуатації обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ 5.1. Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ 5.1.1. Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим щоб відеотермінали. ЕОМ. периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів. 5.1.2. Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрана відеотермінала від пилу та інших забруднень. 5.1.3. Підчас виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з вимогами розділу 6. 5.1.4. Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі. 5.1.5. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі. 5.1.6. При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів № 5804-91 затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в1991 р. 5.1.7. При потребі для захисту від електромагнітних електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей. 5.1.8. Є неприпустимими такі дії: виконання обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ; зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу дискет інших носіїв інформації запасних блоків деталей тощо якщо вони не використовуються для поточної роботи; відключення захисних пристроїв самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ устаткування або їх технічне налагодження робота з відеотерміналами в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали нестабільне зображення на екрані тощо; праця на матричному принтері зі знятою трохи піднятою верхньою кришкою. 5.2. Вимоги безпеки під час обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ 5.2.1. Монтаж обслуговування ремонт та налагодження ЕОМ заміна деталей пристроїв блоків повинні здійснюватись тільки при повному відключенні живлення. Забороняється з'єднувати та роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі. 5.2.2. У тих випадках коли монтаж обслуговування ремонт та налагодження ЕОМ або її пристроїв блоків при відключеному живленні неможливі виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог: устаткування допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені; роботи виконуються не менше ніж двома працівниками; працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками стоячи на діелектричному килимку або бути в діелектричних калошах. 5.2.3. Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти. Користування несправними захисними засобами та інструментом є неприпустимим. 5.2.4. Під час виконання ремонтних робіт слід користуватись електроінструментом напруга живлення якого не перевищує 36 В. 5.2.5. Особам що виконують ремонтні роботи забороняється працювати з ручним годинником що має металевий браслет. 5.2.6. Ремонтувати або настроювати відеотермінал під напругою дозволяється тільки в тих випадках коли іншим способом виконати роботу неможливо. При цьому необхідно виконувати роботу відповідно до пункту 5.2.2 та працювати тільки однією рукою уникаючи доторкання до струмовідних частин відеотермінала. 5.2.7. Перед заміною кінескопа блоків та деталей відеотермінала а також перед підключенням вимірювальної апаратури за винятком випадків перевірки напруги або осцилограм за допомогою спеціальних щупів необхідно вимкнути живлення відеотермінала та за допомогою інструменту з ізолюючими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випря-млювачів та другого анода кінескопа. 5.2.8. Ремонт відеотермінала без футляра а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або масці. 5.2.9. Паяння деталей повинно проводитись відповідно до СП 952-72. 5.2.10. Промивання і знежирення деталей блоків плат повинні проводитись за допомогою етилового спирту або спеціальних негорючих промивних рідин. 5.2.11. Промивання знежирення деталей блоків і плат повинно проводитись в окремому приміщенні у спеціально обладнаних шафах з місцевою витяжною вентиляцією у вибухопожежобезпечному виконанні при швидкості руху повітря в робочій зоні 0 7 м/хв. Промивати знежирювати деталі блоки плати дозволяється тільки при працюючій вентиляції. Приміщення де здійснюється промивання і знежирення деталей повинно бути забезпечене протипожежними засобами за узгодженням з органами державного пожежного нагляду. На дверях цих приміщень повинні бути знаки "Забороняється користуватися відкритим полум'ям" та "Забороняється палити" згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". 5.2.12. Ванна для промивання повинна бути виготовлена з матеріалу що не утворює іскор. 5.2.13. Зберігання рідин що застосовуються для промивання на робочих місцях дозволяється тільки в кількості потрібній протягом робочої зміни в металевій зачиненій тарі з матеріалу що не утворює іскор у вогнестійкій шафі обладнаній витяжною вентиляцією. 5.2.14. Зливання відходів промивання повинно проводитись у спеціальні резервуари які б забезпечували вибухо- та пожежобезпечне зберігання. Зливання відходів промивання в каналізацію забороняється. 5.2.15. Порожню тару необхідно звільняти від залишків промивної рідини шляхом промивання гарячою водою зі спеціальними мийними засобами. 5.2.16. Працівникам що виконують обслуговування ремонт та налагодження ЕОМ не дозволяється: працювати поблизу відкритих струмовідних частин крім випадків обумовлених пунктами 5.2.2 та 5.2.5 цих Правил ; залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення устаткування прилади що використовуються при проведенні робіт; залишати на устаткуванні приладах запобіжники з'єднувачі провід залишки флюсу припою тощо; розміщувати на одному робочому столі місці два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали із знятими футлярами; проводити всередині відеотермінала операції що виконуються тільки двома руками без попереднього вимкнення відеотермінала з мережі живлення та зняття залишкових зарядів з конденсаторів фільтрів випрямлячів та другого анода кінескопа. 6. Режим праці та відпочинку 6.1. Режим праці та відпочинку тих хто працює з ЕОМ визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПІН 3.3.2-007-98. 6.2. Залучення жінок до робіт у нічний час є неприпустимим за винятком випадків обумовлених статтею 175 Кодексу законів про працю України. 6.3. Якщо проводиться психологічне розвантаження працівників що виконують роботи з застосуванням ЕОМ то воно повинно проводитись у спеціально обладнаних приміщеннях кімната психологічного розвантаження під час регламентованих перерв або наприкінці робочого дня відповідно до методики проведення психофізіологічного розвантаження викладеної в додатку 9 до ДСанПІН 3.3.2-007-98. 7. Вимоги до виробничого персоналу 7.1. Усі працівники які виконують роботи пов'язані з експлуатацією обслуговуванням налагодженням та ремонтом ЕОМ підлягають обов'язковому медичному огляду попередньому під час оформлення на роботу та періодичному протягом трудової діяльності в порядку з періодичністю та медичними протипоказаннями відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року №45 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за № 136/345 та ДСанПіН 3.3.2-007-98. 7.2. Посадові особи та спеціалісти інші працівники підприємств які організовують та виконують роботи пов'язані з експлуатацією профілактичним обслуговуванням налагодженням та ремонтом ЕОМ проходять підготовку підвищення кваліфікації перевірку знань з охорони праці даних Правил та питань пожежної безпеки а також інструктажі в порядку передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 17.02.99 № 27 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.04.99 за № 248/3541 Типовим положенням про спеціальне навчання інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України і Переліком посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядком її організації затвердженими наказом МВС України від 17.11.94 № 628 зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.12.94 за № 307/517. 7.3. До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи які не мають медичних протипоказань. 7.4. Працівники що виконують роботи з профілактичного обслуговування налагодження і ремонту ЕОМ при включеному живленні та при інших роботах передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 № 123 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.93 за № 196 зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання та один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з охорони праці. 7.5. Допускати до роботи осіб що в установленому порядку не пройшли навчання інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки забороняється. 7.6. Забороняється допускати осіб молодших 18 років до самостійних робіт в електроустановках та на електрообладнанні під час профілактичного обслуговування налагодження ремонту ЕОМ та при інших роботах передбачених Переліком важких робіт та робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці на яких забороняється застосовувати працю неповнолітніх затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 46 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.94 за № 176/385. 7.7. До робіт з обслуговування налагодження та ремонту ЕОМ допускаються особи що мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III. 7.8. Працівники які виконують роботи з експлуатації обслуговування налагодження та ремонту ЕОМ згідно зі статтею 10 Закону України "Про охорону праці" забезпечуються належними засобами індивідуального захисту відповідно до чинних норм. 8. Обов'язки права та відповідальність за порушення Правил 8.1. Обов'язки та права власника та працівника визначені чинним законодавством України та цими Правилами. 8.2. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" власник: на підставі цих Правил інших нормативно-правових актів про охорону праці примірних інструкцій інструкцій з експлуатації обладнання розробляє та затверджує інструкції з охорони праці за професіями або на окремі види робіт з урахуванням фактичних умов проведення робіт технології наявності обладнання й інструменту засобів захисту та рівня підготовки виконавців проводить відповідне навчання та інструктажі з працівниками; вживає необхідних заходів з тим щоб робочі місця та засоби виробництва протягом всього часу їх використання підтримувались у справному та безпечному стані а виявлені недоліки що впливають на охорону праці та захист здоров'я працівників були своєчасно усунуті: відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці проводить атестацію робочих місць для оцінки умов праці. На підставі аналізу проведеної атестації вживає заходів для унеможливлення виникнення небезпечних та шкідливих факторів: організовує роботу працівника таким чином щоб повсякденна робота з відеотерміналом регулярно переривалась паузами або іншими видами діяльності що знижують навантаження обумовлене роботою з відеотерміналом відповідно до вимог розділу 6 даних Правил; організовує проведення обстеження зору працівника окулістом не за кошти працівника перед початком роботи з відеотерміналом потім періодично відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 а також при виникненні скарг на погіршення зору. Безкоштовно надає індивідуальні окуляри коригування зору відповідно до умов роботи з відеотерміналом якщо результати обстеження показали що вони є необхідними: забезпечує даними Правилами підприємство керівників служб та структурних підрозділів безпосередніх керівників робіт робочі місця яких обладнані відеотерміналами та ЕОМ та/або які виконують обслуговування ремонт та налагодження комп'ютерної техніки. 8.3. Працівник має право: на відповідне дослідження очей та зору особою відповідної кваліфікації при виникненні скарг на погіршення зору яке може бути наслідком роботи на відеотерміналі; на одержання за рахунок роботодавця індивідуальних засобів коригування зору відповідно до умов роботи за відеотерміналом якщо результати досліджень показали що вони є необхідними: на інформацію про всі важливі питання його здоров'я та безпеки пов'язані з перебуванням за робочим місцем а також про заходи що вживаються на виконання вимог цих Правил. 8.4. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний: знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів про охорону праці даних Правил інструкцій з охорони праці інструкцій щодо експлуатації застосовуваного обладнання правила поводження з устаткуванням інструментом та іншими засобами виробництва; використовувати засоби колективного та індивідуального захисту; додержуватись зобов'язань з охорони праці передбачених колективним договором угодою трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; негайно повідомляти власника або безпосереднього керівника робіт про кожну виявлену серйозну та безпосередню небезпеку про будь-яке пошкодження захисних пристроїв та засобів захисту про несправності устаткування інструменту та інших засобів виробництва; не відключати захисні пристрої не проводити самовільних змін конструкції і складу устаткування або його технічного налагоджування. 8.5. Власники керівники служб та структурних підрозділів безпосередні керівники робіт та інші посадові особи підприємств фізичні особи що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили працівники несуть відповідальність за виконання вимог даних Правилу межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством. 8.6. За безпечність експлуатації обслуговування ремонту та налагодження ЕОМ а також за відповідність обладнання виробничих приміщень робочих місць даним Правилам відповідає власник. 8.7. Особи винні в порушенні цих Правил несуть дисциплінарну адміністративну матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 1.17. ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ЯКІ ПОВИННІ ЗНАХОДИТИСЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ І В ЙОГО СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛАХ № п/п Назва документа Відповідальний Філіал Центр Цех ел.зв. району Цехи інші Дільниця Примітки 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. Журнал реєстрами' вступного інструктажу з питань охорони праці. Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці або особа призначена наказом і на яку покладені ці обов'язки за затвердженою програмою про що в журналі робиться запис який підписується особою яку інструктують і особою яка інструктує. Журнал повинен бути пронумерований прошнурований і скріплений печаткою СОП + + + 2. Програма вступного інструктажу. Програма вступного інструктажу яка затверджується керівником розробляється на основі типової з урахуванням особливостей виробництва. СОП + + + 3. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці Знаходиться у кожному структурному підрозділі повинен бути пронумерований прошнурований і скріплений печаткою. Первинний повторний позаплановий та цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт начальник структурного підрозділу Керівник струк-гурн. підрозділу + + + + + 4. Програма первинного інструктажу. Розробляється керівником структурного підрозділу узгоджується із службою охорони праці і затверджується керівником філіалу центру цеху. Керівник структури підрозділу + + + + + 5. Перелік професій посад працівників які звільняються від первинного повторного та позапланового інструктажів узгоджений з інспектором Держнаглядохорон-праці. До цього переліку відносяться особи які не пов'зані з обслуговуванням обладнання використанням інструментів зберіганням сировини матеріалів і т.п. Керівник структури підрозділу + + + + + 6. Наказ про призначення комісії з перевірки знань з питань охорони праці. Головою комісії призначається заступник керівника філіалу або центру членами комісій - фахівці служб охорони праці виробничих підрозділів які атестовані вищестоящою організацією а також представники територіального управління Держнаглядохоронп-раці та профспілкової організації. Мінімальна кількість членів комісії 3 особи. СОП + + + + 7. Графік проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці Розробляються та затверджуються керівниками філіалів центрів та цехів з якими повинні бути ознайомлені всі працівники. Контроль за виконанням графіка покладається на СОП Керівники структурних підрозділів + + + + + 8. Програми навчання робітників безпечним методам праці. СОП + + + + + 9. Перелік питань з охорони праці які увійшли в екзаменаційні білети комп'ютерні або звичайні . Перелік питань з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії для перевірки знань з питань охорони праці узгоджує служба охорони праці та затверджує керівник філіалу центру. СОП + + + + + 10. Журнал реєстрації Інструкцій з охорони праці на підприємстві структурному рідрозділі Перелік необхідних інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису за усіма видами робіт складається службою охорони праці за участю керівників підрозділів і затверджується керівником філіалу центру СОП + + + + + 11. Журнал обліку видачі Інструкцій з охорони праці на підприємстві структурному рідрозділі . Видача необхідних інструкцій керівникам структурних підрозділів здійснюється службою охорони праці. СОП + + + + 12. Комплект інструкцій з охорони праці. Кількість інструкцій зберігається у керівника структурного підрозділу і повинна відповідати переліку для даного структурного підрозділу. Розробка узгодження та затвердження інструкцій здійснюється згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці затвердженого Держнагля-дохоронпраці від 29.01 .98 № 9. Керівник структури підрозділу + + + + + 13. Накази про введення в дію інструкцій з охорони праці. Введення в дію інструкції проводиться згідно з наказом керівника філіалу центру. СОП + + + + 14. Типові норми безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівників зв'язку. ДНАОП 0.00.3.04-98 СОП + + + + + 15. Перелік професій і посад працівників яким безкоштовно надаються спецодяг спецвзуття та інші засоби ЗІЗ. Складається відповідно до Типових норм безкоштовної видачі спецодягу та спецвзуття і є додатком до розділу колективного договору щодо охорони праці. СОП + + + + + 16. Особова картка обліку спецодягу спецвзуття та запобіжних пристроїв. На кожного працівника у відділі постачання заводиться особова картка в якій він розписується в одержанні спецодягу спецвзуття та інших запобіжних пристроїв. Керівник структури підрозділу + + + + + 17. Наказ про призначення комісії для прийомки спецодягу спецвзуття і ЗІЗ. Приймання кожної партії спецодягу та спецвзуття яка надійшла на склад підприємства повинна проводитись комісією в складі представників адміністрації і профспілки. Керівник структурн. підрозділу 18. Журнал обліку і перевірки засобів індивідуального захисту. Повинен знаходитись у керівника структурного підрозділу. Керівник структури підрозділу + + + + 19. Перелік професій працівники яких підлягають обов' язковому періодичному медичному огляду. Складається згідно з Наказом №45 Мінздраву України та Наказом № 555 Мінздраву СРСР Відділ кадрів зазом з СОП + + + + 20. Графік проведення періодичних медичних оглядів. Складається відділом кадрів разом з керівниками підрозділів згідно з наказом № 555 Мінзд-рава СРСР. При ухиленні працівника від проходження медичного огляду керівник зобов'язаний не допускати його до виконання трудових обов'язків. Відділ кадрів + + + + 21. Перелік робіт із підвищеною небезпекою. Згідно з Переліком робіт з підвищеною небезпекою ВДОП 5.2.00-4 а також з урахуванням місцевих умов складається керівником структурного підрозділу узгоджується зі службою охорони праці і затверджується керівником філіалу центру цеху Керівник структурного підрозділу СОП + + + + + 22. Наказ про призначення відповідальних осіб за виконання робіт з підвищеною небезпекою. Наказом передбачається: - призначення осіб відповідальних за видачу нарядів-допусків; - призначення керівників робіт; - призначення персоналу який має право на роботи з підвищеною небезпекою. Вищевказані особи повинні пройти щорічне навчання та перевірку знань з охорони праці. Керівник структурного підрозділу СОП + + + + + 23. Журнал реєстрації видачі нарядів-допусків на роботи з підвищеною небезпекою. Зберігається в структурному підрозділі повинен бути прошнурований пронумерований та скріплений печаткою. Керівник структурного підрозділу + + + + + 24. Журнал реєстрації видачі документації з питань охорони праці. Інженер охорони праці видає усю літературу документацію з питань охорони праці під розпис керівникам структурних підрозділів. СОП + + + 25. Наказ про призначення особи відповідальної за електрогосподарство. Наказом по філіалу центру цеху призначається особа відповідальна за стан електрогосподарства а також його заступник з числа ІТП. Наказ про призначення видається після перевірки знань правил та інструкцій та присвоєння йому відповідної групи з електробезпеки: V- більше 1000 В IV-до 1000 В. Керівник структурного підрозділу + + + + 26. Наказ про організацію безпечної роботи вантажопідіймальних машин та механізмів. Для здійснення нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних машин та механізмів керівник наказом призначає з числа ІТП осіб з нагляду за вантажопідіймальними машинами та осіб відповідальних за утримання вантажопідіймальних машин та механізмів у справному стані після перевірки у них знань нормативних документів і видачі посвідчення та посадової інструкції. Керівник структурного підрозділу + + + + + 27. Наказ про призначення відповідальної особи за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані. Наказом керівника з числа ІТП призначається особа відповідальна за утримання в справному стані вантажопідіймальних кранів після перевірки знань та правил видачі посвідчення та посадової інструкції. Керівник структурного підрозділу + + + + 28. Наказ про призначення осіб відповідальних за експлуатацію та обслуговування вантажопідіймальних кранів. Наказом призначається кранівник який має посвідчення на керування краном а також стропальники які обслуговують вантажопідіймальні машини та механізми атестовані і мають посвідчення на проведення таких робіт. Керівник структурного підрозділу + + + + 29. Наказ про організацію безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. Наказом передбачається: - призначення особи відповідальної за технічний стан і експлуатацію посудин що працюють під тиском; - призначення особи відповідальної за справний стан і безпечну дію посудин що працюють під тиском; -призначення обслуговуючого персоналу посудин що діють під тиском. Особи відповідальні за нагляд і справний стан посудин що діють під тиском призначаються з числа ІТП які пройшли у встановленому порядку перевірку знань щодо Правил будови та безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском та мають відповідне посвідчення. Особи які обслуговують посудини що працюють під тиском повинні бути старші 18- річного віку пройти медичне обстеження навчання за відповідною програмою атестацію і мати відповідні посвідчення. Керівник структурного підрозділу + + + + 30. Наказ про дозвіл на введення в експлуатацію посудин що працюють під тиском. Введення в експлуатацію посудин що працюють під тиском які підлягають реєстрації в ЕТЦ проводиться наказом керівника філіалу центру цеху. Керівник структурного підрозділу + + + 31. Наказ про організацію безпечної експлуатації ліфтів. Наказом передбачається: -призначення особи відповідальної за безпечну експлуатацію ліфтів; -допуск до роботи осіб що експлуатують і обслуговують ліфти. Особи можуть бути призначені з числа працівників що пройшли відповідне навчання та атестацію і мають відповідне посвідчення. Керівник структурного підрозділу + + + 32. Наказ про організацію безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів. Наказом передбачається: - призначення начальника котельні який повинен мати спеціальну теплотехнічну освіту а при відсутності в штаті котельної начальника - на ІТП який виконує функції начальника котельні пройшов спеціальну підготовку відповідно до узгодженої з Держнаглядохоронп-раці програмою та атестований комісією за участю інспектора Держнаглядохоронпраці. Номер і дата наказу повинні бути записані в паспорті котла; - призначення осіб які експлуатують та обслуговують парові та водогрійні котли пройшли навчання і мають посвідчення на право обслуговування котлів приладів безпеки контрольно-вимірювальних приладів хімводоочистки живильних пристроїв та іншого допоміжного устаткування. Керівник структурного підрозділу + + + 33. Наказ про безпечну експлуатацію та справний стан трубопроводів гарячої води і пари. Наказом передбачається: - призначення осіб відповідальних за справний стан трубопроводів гарячої води і пари які пройшли перевірку знань у встановленому порядку. - осіб обслуговуючого персоналу для експлуатації трубопроводів гарячої води і пари які повинні бути не молодші 18 років пройти медичне обстеження навчання за програмою погодженою з Держнаглядохо-ронпраці мати посвідчення на право обслуговування трубопроводів та знати інструкції чинні на підприємстві. Керівник структурного підрозділу + + + 34. Наказ про пуск в експлуатацію трубопроводів гарячої води і пари. Пуск в експлуатацію трубопроводів що підлягають реєстрації в ЕТЦ проводиться наказом підприємства -власника трубопроводу при позитивних результатах технічного опосвід-чення готовності трубопроводу до експлуатації відповідності обслуговування нагляду та монтажу вимогам проекту. Керівник структурного підрозділу + + + 35. Журнал реєстрації вхідної документації з питань охорони праці. Реєструється уся вхідна документація з охорони праці СОП + + + 36. Журнал реєстрації вихідної документації з питань охорони праці. Реєструється уся вихідна документація з охорони праці СОП + + + 37. Комплексні заходи з охорони праці. Заходи складаються з урахуванням Спільних рекомендацій державних органів і профспілок і є додатком до розділу "Охорона праці" колективного договору. СОП + + + 38. Планування роботи з питань охорони праці. Плани довгострокові розробляються на рік. Вони повинні охоплювати весь спектр робіт та професій підприємства філіалу центру цеху. На основі річних планів складаються місячні або квартальні плани СОП + + + 39. Журнал оперативного контролю. 1-й ступінь проводиться щоденно. 2-й ступінь проводиться раз на тиждень але не рідше 1 разу на 10 днів. Керівник структурного підрозділу + + 40. Журнал реєстрації результатів оперативного контролю стану охорони праці. Зберігається в структурному підрозділі повинен бути прошнурований пронумерований та скріплений печаткою. Записуються недоліки та зауваження виявлені при оперативному контролі строки їх усунення та відповідальні виконавці одночасно вживаються заходи щодо усунення недоліків в оперативному порядку. СОП + + + + 41. Журнал реєстрації результатів контролю стану охорони праці. Зберігається в службах охорони праці вищого рівня за підпорядкованістю повинен бути прошнурований пронумерований та скріплений печаткою. Результати перевірок які проводяться не рідше 1 разу на 3 місяці. СОП + + + 42. Накази за підсумками оперативного контролю дня безпеки . Рішення щодо оперативного усунення недоліків та зауважень є усним або за необхідністю письмовим розпорядженням приписом власника посадової особи . Управлінське рішення що неможливо виконати оперативним порядком приймає тільки власник. Таке рішення оформляється наказом власника. Проект наказу готує СОП підприємства. До наказу може додаватись план заходів перспективного або поточного характеру з визначенням строків виконання та відповідальних виконавців. СОП + + + 43. Плани-заходи для забезпечення безпеки працюючих за даними оперативного контролю. Додаються до наказу про результати оперативного контролю; можуть бути як перспективного так і поточного характеру з визначенням строків виконання і відповідальних осіб. Керівник структурного підрозділу + + + + 44. Протоколи вимірювання опору заземлюючих пристроїв і заземлюючих контурів. Повинні бути видані за результатами вимірювань електровимірювальних лабораторій які мають сертифікат на проведення робіт з перевірки заземлюючих пристроїв. Керівник структурного підрозділу + + + + + 45. Журнал видачі посвідчень з охорони праці. СОП + + + 46. Наказ про порядок виконання робіт в охоронній зоні ліній електропередач. З наказом необхідно ознайомити під розпис кранівників механізаторів стропальників і інших зацікавлених осіб. Наказ необхідно поновлювати 1 раз у рік проводячи новий інструктаж. ДНАОП 5 2.30.-1.06-98. Правила безпеки під час робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення гл. 7.5. Керівник структурного підрозділу + + + 47. Накази про організацію роботи автотранспортних засобів: - Наказ про порядок перевезення негабаритних вантажів. - Наказ про призначення відповідальних за випуск автотранспорту. - Наказ про призначення старшого при перевезенні людей /маршрути і графіки перевезення людей/ - Наказ про призначення відповідального за шиноремонт-ний стенд. ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті Керівник структурного підрозділу + + + + + 48. Журнал реєстрації потерпілих від нещасних випадків. Аркуші журналу повинні бути пронумеровані прошнуровані та скріплені печаткою. Зберігається у інженера з охорони праці. Форма журналу повинна відповідати ДНАОП 0.00-4.03-98 Положення про розслідування та облік нещасних випадків... СОП + + + 49. Акти про нещасні випадки на виробництві Н-1 . Зберігаються протягом 45 років у тому структурному підрозділі де вони складені. Спочатку вони зберігаються у службі охорони праці після одержання повідомлення про наслідки нещасного випадку обумовленим порядком здаються на зберігання в архів. ДНАОП 0.00-4.03-98 Положення про розслідування та облік нещасних випадків... СОП + + + 50. Повідомлення про наслідки нещасного випадку на виробництві. Подається структурним підрозділом де стався нещасний випадок у той підрозділ де зберігається акт Н-1 далі до вищестоящого підрозділу ДНАОП 0.00-4.03-98 Положення про розслідування та облік нещасних випадків... СОП + + + 51. Журнал обліку і періодичних оглядів механізмів і агрегатів непідконтрольних Держнагля-дохоронпраці. До таких механізмів відносяться: газозварювальні генератори електрозварювальні апарати підйомники транспортери електротельфери кранбалки керовані з підлоги лебідки електрокари автонавантажувачі землерийні машини насоси і т.і. Повинен бути список осіб відповідальних за огляд механізмів. Необхідно також вести облік видачі таких механізмів і проведення їх періодичних оглядів. Такий акт повинен бути підписаний особою яка здає механізм в експлуатацію /головний механік відповідальний за вантажопідйомні механізми/ і особою яка приймає механізм в експлуатацію. Керівник структурного підрозділу + + + 52. Журнал реєстрації перевірки знань з питань охорони праці /або протокол/. Повинен знаходитись у кожному структурному підрозділі де створена комісія з перевірки знань за формою Положення про порядок навчання інструктажу і перевірки знань працівників Укртелекому з питань охооони поаиі. СОП + + + 53. Перелік посад інженерно-технічних працівників і працівників які повинні мати кваліфікаційну фупу з електробезпеки Епектротехнологічний персонал включається для обслуговування установок електротех-нологічних процесів /електрозварювання електроліз т.і./ а також складного еле-ктронасиченого виробничо-технологічного обладнання при роботі якого вимагається постійне технічне обслуговування і регулювання електроапаратури приладів і елементів електропостачання. Керівники в підпорядкуванні яких знаходиться електротехнологі-чний персонал повинні мати кваліфікаційну групу електробезпеки не нижче ніж у підлеглого персоналу. Вони повинні здійснювати технічне керівництво разом з енергослужбою і нагляд за його роботою. Інженеру з охорони праці треба звертати особливу увагу на своєчасність проведення перевірок знань цієї категорії осіб оскільки вони не перебувають у штаті енергослужби. Правила технической зксплуатации зле-ктроустановок потребителей. П.1.3.2. Відповідальний за елек-трогосподарство + + + 54 Перелік професій і робочих місць що потребують присвоєння першої кваліфікаційної групи з електробезпеки. До переліку включається персонал який не обслуговує електроустановки але виконує роботи при яких може виникнути небезпека ураження електричним струмом /наприклад прибиральниця/. Перелік повинен бути затверджений заступником директора з питань технічної експлуатації. Правила технической зксплуа-тации електроустановок по-требителей. п.п.1.3.15; 1.3.16; 1.3.17. Відповідальний за елек-трогосподарство + + + 55 Наказ про створення комісії для нагляду за станом і експлуатацією будівель і споруд Наказом передбачається: - проведення двічі на рік обстежень стану будівель та споруд - наявність документів про результати обстежень паспорт акт обстеження технічний журнал Керівник структурного підрозділу + + + + 56 Наказ про особу відповідальну за газове господарство. Призначається з числа інженерно-технічних працівників при наявності обладнання підвідомчого газової інспекції Держнаглядохоронпраці. Керівник структурного підрозділу + + + 57 Документи з атестації робочих місць за умовами праці. Відділ організації праці та зарплати готує організуючий наказ з атестації робочих місць. Наказом передбачається: - створення комісії; - створення підсумкового наказу по результатах атестації; - пропозиції щодо створення безпечних умов праці; - становлення або зняття компенсацій та пільг; - створення карт умов праці робочих місць. Відділ організації праці та зарплати + + 58 Номенклатура справ з ОП СОП + + + 59 Перелік професій працівників які підлягають професійному добору. Керівник структурного підрозділу + + + 60 Перелік робіт на яких забороняється використання праці неповнолітніх. Керівник структурного підрозділу + + + 61 Перелік робіт на яких забороняється використання праці жінок. Керівник структурного підрозділу + + + 62. Журнал реєстрації аварій І і IIкатегорій. СОП + + + 63. Плани ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій. СОП + + + 64. Акти протоколи + документи розслідування нещасних випадків аварій. СОП + + + 65. Аналізи виробничого травматизму заходи щодо профілактики виробничого травматизму. СОП + + + 66. Наказ про введення в дію Положення про організацію роботи по охороні праці на підприємствах і в організаціях Мінзв'язку України. Керівник структурного підрозділу + + + 67. Наказ про забезпечення безпеки при застосуванні дуже небезпечних хімічних речовин кислот Керівник структурного підрозділу + + + 1.18. ДОДАТКИ ДОДАТОК 1 Норми і строки випробувань підйомних механізмів і пристосувань Витяг з ДНАОП 0.00-1.03-93 Правил будови і безпечної експлуатації вантажо-підіймальних кранів № п/п Назва механізмів пристосувань Випробне навантаження кг при періодичних випробуваннях Тривалість статичних випробувань хв. Періодичність випробувань Статична Динамічна 1 Лебідки ручні 1 5 Рн 1 1 Рн 10 1 раз на рік 2 Талі 1 5 Рн 1 1 Рн 10 1 раз на рік 3 Блоки й поліспасти 1 25Рн 1 1 Рн 10 1 раз на рік 4 Домкрати 1 25Рн 1 1 Рн 10 1 раз на рік 5 Канати троси сталеві 1 25Рн - 10 1 раз у 6 міс. 6 Канати прядивні бабовняні капронові 1 25Рн 10 1 раз у 6 міс. 7 Стропи скоби кільця і тому подібні пристосування 1 25Рн 10 1 раз у 6 міс. 8 Запобіжні пояси страхуючі канати 225 - 5 1 раз у 6 міс. 9 Монтерські кігті 135 - 2 1 раз у 6 міс. 10 Драбини дерев'яні 120 - 2 1 раз на рік Вказівки і пояснення. 1. Рн - допустиме робоче навантаження кг. 2. При незадовільних результатах статичних випробувань динамічні випробування не проводяться. Динамічні випробування полягають у повторних підійманнях та опусканнях вантажу. 3. При статичному випробуванні пробний вантаж повинен перебувати на висоті приблизно 100 мм від землі або підлоги. 4. При випробуваннях канати та ланцюги повинні витримувати випробне навантаження без розривів помітного місцевого подовження канати та витягання окремих ланок ланцюги . 5. Перед випробуванням підйомні механізми повинні бути перевірені оглядом та у разі потреби відремонтовані. 6. Усі механізми та пристосування після капітального ремонту підлягають обов'язковому випробуванню незалежно від чергового терміну випробувань. 7. Гвинтові домкрати періодичним випробуванням не підлягають а повинні підлягати огляду 1 раз на 3 місяці 8. Випробування підйомних механізмів та пристосувань повинні проводитися у відповідності з вимогами діючих ГОСТ ДСТУ та ДНАОП 0.00-1.01 "Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів". ДОДАТОК 2 Правила використання та випробування засобів захисту що застосовуються в електроустановках витяг із НАОП 1.1.10-1.07-93 1. Призначення і галузь застосування правил. Визначення 1.1. Знання цих Правил в обсягу відповідному посаді обов'язкове для інженерно-технічного персоналу і працівників які займаються експлуатацією ремонтом будівництвом і монтажом електроустановок. 1.2. В цих Правилах дана класифікація захисних засобів викладені вимоги до них приведені вказівки по експлуатації методика і норми випробувань. Забороняється використовувати захисні засоби які не задовільняють вимогам цих Правил. 1.3. Захисними засобами називаються прилади матеріали апарати переносні і рухомі пристрої і обладнання які служать для захисту персоналу працюючого на електроустановках від ураження електричним струмом від дії електричної дуги електричного поля продуктів горіння від падіння з висоти іт.п. Частини конструкції електроустановки постійні огородження стаціонарні заземляючі ножі і т.п. виконуючі захисні функції до захисних засобів не належать. 1.4. До захисних засобів відносяться: а штанги ізолюючі оперативні для накладання заземлень вимірювальні ізолюючі для операцій з запобіжниками і електровимірювальні кліщі покажчики напруги покажчики напруги для фазировки; б ізолюючі засоби для ремонтних робіт під напругою вище 1000 В і слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками; в діелектричні рукавички боти калоші килимки ізолюючі підставки і накладки; г індивідуальні екрануючі комплекти; д переносні заземлення; е огороджувальні пристрої і діелектричні ковпаки; ж плакати і знаки безпеки; ж захисні окуляри рукавиці протигази запобіжні монтерські пояси страхуючі канати захисні каски. 1.5. Усі ізолюючі захисні засоби розподіляються на основні і додаткові. Основними називаються ізолюючі захисні засоби ізоляція яких довгочасно витримує робочу напругу електроустановок і які дозволяють доторкатись до струмопровідних частин що знаходяться під напругою. Додатковими ізолюючими захисними засобами називаються засоби які самі по собі не можуть при визначеній напрузі забезпечити захист від ураження електричним струмом. Вони доповнюють основні засоби захисту а також можуть бути використані для захисту від напруги доторкання і крокової напруги. 1.6. До основних захисних ізолюючих засобів в електроустановках напругою вище 1000 В відносяться: - штанги ізолюючі оперативні і вимірювальні; - кліщі ізолюючі і електровимірювальні; - покажчики напруги; - засоби для ремонтних робіт під напругою вище 1000 В ізолюючі драбини площадки ізолюючі тяги які безпосередньо стикаються з дротом щитові габаритники захвати для переноски гірлянд штанги для укріплення затисків і встановлення габаритників . 1.7. До додаткових захисних ізолюючих засобів які застосовуються в електроустановках напругою вище 1000 В відносяться діелектричні рукавички діелектричні боти діелектричні килими індивідуальні екрануючі комплекти ізолюючі підставки і накладки діелектричні ковпаки переносні пристрої заземлення плакати і знаки безпеки. 1.8. До основних захисних ізолюючих засобів в електроустановках напругою до 1000 В відносяться штанги ізолюючі кліщі ізолюючі і електровимірювальні покажчики напруги діелектричні рукавички слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками. 1.9. До додаткових захисних ізолюючих засобів в електроустановках до 1000 В служать діелектричні калоші діелектричні килими ізолюючі підставки і накладки переносні пристрої заземлення огороджувальні пристрої плакати і знаки безпеки. 1.10. При використанні основних захисних засобів достатньо застосування одного додаткового захисного засобу за винятком випадків звільнення потерпілого від струму коли для захисту від крокової напруги необхідно застосовувати боти або калоші. 2. Загальний порядок користування захисними засобами 2.1. Персонал що обслуговуює електроустановки повинен бути споряджений всіма необхідними захисними засобами які забезпечують безпеку його праці. 2.2. Відповідальність за своєчасне забезпечення електроустановок випробуваними захисними засобами в установлені строки правильне зберігання і створення необхідного резерву своєчасні періодичні оглядання і випробування вилучення непридатних засобів поповнення наявності їх запасів і організацію обліку захисних засобів несуть керівник цеху служби дільниці а в цілому по підприємству - керівник власник підприємства або головний інженер у випадку коли ці обов'язки покладені на нього наказом по підприємству чи посадовою інструкцією . 2.3. За правильне зберігання і використання захисних засобів виданих для окремої електроустановки відповідає обслуговуючий персонал що застосовує ці засоби. У випадку непридатності захисних засобів він зобов'язаний негайно вилучити їх і повідомити про це одну із осіб зазначених в п 2.2 2.4. Особи які одержали захисні засоби в індивідуальне користування відповідають за правильну експлуатацію їх і своєчасну відбраковку у випадку несправності. 2.5. Захисні засоби які знаходяться в експлуатації і запасі треба зберігати і перевозити в умовах які забезпечують їх справність і придатність до застосування тому вони повинні бути захищені від вологи забруднення і механічних пошкоджень. 2.6. Захисні засоби повинні зберігатися в закритих приміщеннях. Захисні засоби із гуми які знаходяться в експлуатації належить зберігати в спеціальних шафах на стелажах в ящиках і т.п. окремо від інструмента. Вони повинні бути захищені від впливу мастил бензину і інших руйнуючих гуму речовин а також від безпосереднього впливу сонячних променів і тепловипромінювання теплонагрівальних приладів. 2.7. Захисні засоби із гуми які знаходяться в складських запасах треба зберігати в сухому приміщенні при температурі 0-250С. 2.8. Штанги і кліщі зберігають в умовах що виключають їх прогин і зіткнення із стінами. Покажчики напруги вище 1000 В і кліщі електровимірювльні на напругу до 1000 В і вище повинні зберігатися в футлярах чи чохлах. Спеціальні місця для зберігання переносних заземлень належить забезпечити номерами відповідно зазначеним на переносних заземленнях. 2.9. Захисні засоби які знаходяться в експлуатації розміщують в спеціально відведених місцях в приміщенні електроустановок як правило на щитах управління і на виході із розподільних пристроїв. В місцях зберігання повинні бути передбачені крючки або кронштейни для штанг кліщів переносних заземлень попереджувальних плакатів а також шкафчики стелажі і т.п. для рукавичок калош килимків захисних окулярів протигазів і покажчиків напруги. 2.10. Для зберігання ізолюючих захисних засобів якими користуються оперативні виїздні бригади ремонтні бригади лабораторії або які знаходяться в індивідуальному користуванні їх персоналу повинні виділятися ящики сумки або чохли. Зберігання захисних засобів разом з інструментом бригад забороняється. 2.11. Ізолюючі засоби для ремонтних робіт під напругою ізолюючі драбини площадки і інше аналогічне обладнання потрібно зберігати в спеціально відведених для цього місцях. 2.12. Усі ізолюючі захисні засоби які знаходяться в експлуатації запобіжні пояси і переносні заземлення повинні бути пронумеровані. Нумерація встановлюється по кожному виду захисних засобів. Номер наноситься безпосередньо на самому захисному засобі. Він може бути поєднаний із штампом про випробування. Якщо захисний засіб складається із кількох частин покажчики напруги вимірювальні штанги і т.п. обов'язково треба поставити на кожній частині загальний для цього засобу номер. Допускається використання заводських номерів. 2.13. В електроцеху станції на підстанції при централізованому обслуговуванні - в службі на дільниці в лабораторії на дільницях будівельно-монтажних органзацій тощо треба вести журнали обліку і утримання захисних засобів в яких вказуються назва і номер захисного засобу його місце знаходження дата періодичних випробувань і оглядів. 2.14. Наявність і стан захисних засобів які знаходяться в експлуатації перевіряють особи перелічені в п. 2.3 а також уповноважені особи з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче IV. 2.15. Під час експлуатації захисні засоби підлягають періодичним випробуванням і оглядам. 2.16. Усі захисні засоби одержані для експлуатації від заводів-виготовлювачів чи зі складу необхідно перевірити за нормами експлуатаційних випробувань. 2.17. За підсумками минулих випробувань на захисні засоби окрім інструмента з ізолюючими рукоятками і покажчиків напруги до 1000 В ставлять штамп який в залежності від виду захисних засобів має різну форму: а штамп для діелектричних бот і рукавичок для електроустановок напругою вище 1000 В: № Придатний в електроустановках вище 1 кв. до 20 р. як додатковий захисний засіб назва лабораторії б штамп для решти захисних засобів: № Придатний до кв. до 20 р. назва лабораторії в штамп для захисних засобів застосування яких не залежить від напруги запобіжні монтерські пояси страховочні канати і т.п. : № Придатний до 20 р. назва лабораторії Штамп повинен бути добре видимий тому його треба вибити нанести стійкою фарбою що не змивається або наклеїти на ізолюючій частині біля обмежувального кільця ізолюючих захисних засобів чи по краю гумових виробів. Якщо захисний засіб складається з кількох частин штамп ставлять тільки на одній частині. На захисних засобах визнаних непридатними штамп повинен бути перекреслений червоною фарбою. 2.18. Реєстрацію інструментів з ізолюючими рукоятками і покажчиків напруги до 1000 В проводять в журналі обліку і утримання захисних засобів за їх інвентарними номерами. 2.19. Лабораторія яка випробовує захисні засоби записує результати електричних і механічних випробувань в спеціальних журналах. На захисні засоби які належать стороннім організаціям також ставлять штамп і крім того замовнику видають протоколи випробувань. 2.20. Ізолюючими захисними засобами належить користуватися за їх прямим призначенням в електроустановках напругою не вище тієї на яку вони розраховані і при якому випробувані захисні засоби в суворій відповідності до цих Правил. 2.21. Основні ізолюючі засоби розраховані на застосування в закритих електроустановках а в відкритих електроустановках і на повітряних лініях -тільки в суху погоду. 2.22. Перед застосуванням захисного засобу персонал повинен перевірити його справність відсутність зовнішніх пошкоджень почистити і витерти від пилу перевірити по штампу строк придатності. Діелектричні рукавички рекомендується перевіряти на відсутність проколів шляхом згортання їх в бік пальців. Користуватися захисними засобами із закінченим строком придатності забороняється. 3. Вимоги до окремих видів захисних засобів і правила користування ними 3.1. Ізолюючі захисні засоби 3.1.1. Кліщі ізолюючі 3.1.1.1. Кліщі ізолюючі застосовуються для операцій із запобіжниками установки і зняття ізолюючих накладок перегородок і інших аналогічних робіт. 3.1.1.2. Форма робочої частини кліщів повинна забезпечувати щільне і надійне затиснення запобіжників. 3.1.2. Кліщі електровимірювальні 3.1.2.1. Кліщі електровимірювальні призначені для вимірювання в електричних мережах без порушення їх цілісності. 3.1.2.2. Кліщі для електроустановок напругою до 1000 В складаються із робочої частини роз'ємного магнітопроводу обмотки і вимірювального приладу і корпусу який є одночасно ізолюючою частиною з упором і рукояткою. 3.1.3. Покажчики напруги до 1000 В 3.1.3.1. В електроустановках повинні застосовуватися покажчики з сигнальними лампами. Покажчики можуть бути двох типів: двополюсні діючі при протіканні активного струму і однополюсні діючі при протіканні ємносного струму. Застосування контрольних ламп не допускається. 3.1.3.2. Двополюсні покажчики придатні для електроустановок змінного і постійного струму однополюсні - для електроустановок змінного струму. Поріг засвічування покажчиків повинен бути не вище 90 В. 3.1.3.3. Двополюсний покажчик напруги складається із сигнальної лампи розжарювання потужністю не більше 10 Вт чи неонової опору і контактів Неонова лампа повинна бути зашунтована резистором. Сегменти покажчика розташовані і закріплені в двох корпусах із ізоляційного матеріалу. Корпуси з'єднуються між собою гнучким проводом довжиною 1 м із ізоляцією підвищеної надійності. Двополюсний покажчик може бути виконаний у вигляді стрілочного приладу. 3.1.3.4. Однополюсний покажчик напруги складається із сигнальної неонової лампи і додаткового опору; вони розташовані в корпусі із ізоляційного матеріалу. Корпус має контакт-наконечник з боку упорного кільця і контакт на голівці корпуса. При перевірці наявності чи відсутності напруги необхідно торкнутися рукою контакту на голівці покажчика. 3.1.3.5. Довжина контактів-наконечників покажчиків не повинна перевищувати 20 мм. При роботі з покажчиками в ланцюгах вториннної комутації рекомендується на наконечники натягати трубку з ізолюючого матеріалу залишаючи неізольованою частину довжиною не більше 5 мм. 3.1.3.6. Однополюсні покажчики рекомендується застосовувати при перевірці схем вторинної комутації визначенні фазового провода в електролічильниках патронах вимикачах запобіжниках і т.п. При цьому необхідно мати на увазі що під час перевірки наявності чи відсутності напруги можливе світіння сигнальної лампи покажчика від наведеної напруги. 3.1.4. Покажчики напруги понад 1000 В 3.1.4.1. В електроустановках застосовуються покажчики напруги 2-х типів: - з газорозрядною індикаторною лампою що засвічується під час протікання ємносного струму; - безконтактного типу що працюють за принципом електромагнітної індукції; сигнальним елементом є лампа розжарювання. 3.1.4.2. Покажчик напруги з газорозрядною індикаторною лампою складається з робочої частини ізолюючої частини і рукоятки. Робоча частина складається з газорозрядної лампи конденсаторів і контакт-наконечника. Ізолююча частина розміщується між робочою частиною і рукояткою. 3.1.4.3. Мінімальні розміри елементів покажчиків напруги з газорозрядною індикаторною лампою повинні відповідати наведеним у таблиці 2. Таблиця 2 Номінальна напруга кВ Довжина мм ізолюючі частини рукоятки понад 1 кВ до 10 кВ 230 110 понад 1 0 кВ до 20 кВ 320 110 30кВ 510 120 110кВ 1400 600 понад 110 кВ до 220 кВ 2500 800 Примітка. В електороустановках напругою понад 10 кВ дозволяється застосовувати покажчики на напругу до 10 кВ закріплені на ізолюючих штангах довжина яких відповідає наведеній у таблиці. 3.1.4.4. Напруга згорання покажчиків напруги з газорозрядною індикаторною лампою повинна бути не більше 25 % від номінальної напруги електроустановки у якій вони застосовуються. 3.1.4.5. Покажчики напруги безконтактного типу складаються з робочої частини зарядного пристрою та ізолюючої телескопічної штанги на напругу 110кВ. Сигнальний елемент - лампа розжарювання. Покажчик видає переривчатий світловой сигнал частота якого збільшується при наближенні покажчика до струмопровідних частин під напругою. 3.1.4.6. Перед застосуванням покажчик напруги необхідно перевірити спеціальними приладами або наближенням до струмопровідних частин електроустановки які свідомо знаходяться під напругою. 3.1.4.7. Під час застосування покажчик напруги слід підносити до струмопровідних частин на вістань необхідну для засвічування лампи. Торкатися струмопровідних частин слід тільки у випадку коли при наближенні до струмопровідних частин лампа не засвічується. З 1.4.8. Для роботи при яскравому денному світлі покажчики напруги необхідно обладнувати затемнювачами. 3.1.4.9. Відсутність напруги на повітряних лініях як правило слід перевіряти безконтактними покажчиками напруги. При перевірці відсутності напруги на повітряних лініях покажчик напруги з газорозрядною індикаторною лампою чи його робочу частину необхідно заземлити за винятком коли роботи виконуються з металевих опор гнучким мідним проводом з перетином 4 кв.мм із спеціальним кільцевим наконечником з листової міді який закріплюється у різьбовому роз'емі між робочою та ізолюючою частиною. Під час перевірки відсутності напруги торкатися до провода заземлення забороняється. Заземлення покажчика напруги безконтактного типу не потрібне. 3.1.5. Гумові діелектричні рукавички 3.1.5.1. При роботі в електроустановках дозволяється застосовувати тільки діелектричні рукавички що виготовлені відповідно до вимог технічних умов і мають відповідний заводський штамп. Використання рукавичок призначених ОбычныйТерминСписокопределенийАдресЦитатыФорматированныйконецформыначалоформыдля інших цілей хімічного виробництва і ін. як захисного засобу в електроустановках забороняється. Гумові діелектричні рукавички в електроустановках до 1000 В застосовуються як основні захисні засоби а в електроустановках напругою вище 1000 В - як додаткові. Довжина рукавиць повинна бути не менше 350 мм. 3.1.5.2. При роботі в діелектричних рукавичках їх кінці не можна завертати. Рукавички потрібно одягати поверх рукавів. Рукавички які знаходяться в експлуатації необхідно періодично дезинфікувати. 3.1.6. Гумові діелетричні боти і калоші 3.1.6.1. Діелектричні боти і калоші можуть використовуватися як додаткові захисні засоби в закритих і при відсутності опадів у відкритих розподільних пристроях. Крім того діелектричні боти і калоші захищають від крокової напруги в електроустановках будь-якої напруги а також і на повітряних лініях . 3.1.6.2. В електроустановках допускається використання тільки діелектричних бот і калош які виготовлені відповідно до вимог ТУ і мають відповідний заводський штамп. Діелектричні боти і калоші по зовнішньому вигляду колір відсутність лакування чи спеціальні знаки повинні відрізнятися від бот калош призначених для інших цілей. Електроустановки необхідно комплектувати ботами і калошами декількох розмірів. 3.1.7. Гумові діелектричні килимки і ізолюючі підставки 3.1.7.1. Гумові діелектричні килимки використовуються як додаткові засоби захисту в закритих електроустановках крім особливо вологих приміщень. В вологих і схильних до забруднення приміщеннях краще використовувати ізолюючі підставки. 3.1.7.2. Ізолююча підставка складається із настилу закріпленого на опорних ізоляторах. Висота ізоляторів від підлоги до нижньої поверхні настилу повинна бути не менше 70 мм. Настил розміром не менше 50x50 см належить виготовляти із сухих дерев'яних планок без сучків і косошарів виструганих із добре просушеного дерева. Просвіти між планками не повинні перевищувати 3 см. Суцільні настили використовувати не рекомендується тому що вони утруднюють перевірку відсутності випадкового шунтування ізоляторів. Настил повинен бути пофарбований з усіх боків. 3.1.7.3. Ізолюючі підставки повинні бути міцними і стійкими. Якщо використовуються з'ємні ізолятори то при з'єднанні настилу з ними необхідно виключити можливість його сповзання. Для ліквідації перекидання ізолюючої підставки краї настилу не повинні виступати за опорну поверхню ізоляторів. 3.1.8. Інструмент слюсарно-монтажний з ізолюючими руко-ятками 3.1.8.1. Інструмент з ізолюючими рукоятками застосовують при роботах без зняття напруги в установках на струмопровідних частинах напругою до 1000В. 3.1.8.2. Рукоятки інструмента покривають вологостійким некрихким ізоляційним матеріалом з упорами із цього ж матеріалу. Поверхність ізолюючих частин інструмента не повинна мати тріщин зламів і задирок. Необхідно щоб ізоляційне покриття рукояток щільно прилягало до металевих частин інструмента і повністю ізолювало ту частину яка під час роботи знаходиться в руці працюючого. Довжина ізолюючих рукояток повинна бути не менше 100 мм. Ізоляція стержнів викруток повинна закінчуватися на відстані не більше 10 мм від кінця леза викрутки. 3.2. Інші захисні засоби 3.2.1. Огороджувальні пристрої і діелектричні ковпаки 3.2.1.1. Огороджувальні пристрої використовують для охорони працюючих від випадкового наближення на небезпечну відстань до струмопровідних частин які знаходяться під напругою а також для перегородження входу на дільниці розподільних пристроїв. До тимчасових огороджень відносяться щити. 3.2.1.2. Щити повинні виготовлятися із сухого дерева або іншого некрих-кого ізоляційного матеріалу без металевого кріплення ; на кожному з них укріплюють застерігаючі плакати: "ОБЕРЕЖНО. ЕЛЕКТРИЧНА НАПРУГА" або "СТІЙ. НАПРУГА" в залежності від напруги електроустановки або роблять відповідні написи. Поверхність щитів може бути суцільною для відгородження працюючих від випадкового наближення до струмопровідних частин які знаходяться під напругою чи ґратчасті для відгороження входу в камери проходів і т.п. . Конструкція щита повинна бути міцною зручною що виключає можливість його короблення і перекидання а маса щита повинна бути такою щоб його міг перенести один чоловік. Висота щита 1 7 м відстань від нижньої кромки до підлоги не більше 10 см. 3.2.1.3. Щити необхідно встановлювати так щоб вони не перешкоджали виходу персоналу з приміщення у випадку виникнення небезпеки. 3.2.1.4. Зіткнення щитів з струмопровідними частинами які знаходяться під напругою не допускаються. Відстань від щитів відгороджуючих робоче місце до струмопровідних частин які знаходяться під напругою повинна підтримуватися згідно вимогам правил безпеки. 3.2.1.5. При огляді щитів перед їх застосуванням треба перевірити міцність з'єднання частин стійкість наявність плакатів і міцність деталей призначених для надійної установки або кріплення огородження. 3.2.1.6. Ковпаки одягають на ножі однополюсних роз'єднувачів для запобігання їх вмиканню. Застосовують ковпаки коли накладання переносних пристроїв заземлення недопустимо за умовами електробезпеки. Ковпаки повинні вільно надягатися на ножі і стійко триматися на них. їх необхідно встановлювати і знімати за допомогою основних засобів захисту. Ковпаки слід 1 раз на рік перевіряти на відсутність тріщин розривів та інших пошкоджень. 3.2.2. Переносні пристрої заземлення 3.2.2.1. Переносні пристрої заземлення застосовуються для захисту людей працюючих на відключених струмопровідних частинах від помилково поданої чи наведеної напруги. 3.2.2.2. Переносні пристрої заземлення складаються з проводу для заземлення і короткого замикання між собою струмопровідних частин усіх трьох фаз установки затискачів для закріплення заземляючих проводів на струмопровідних частинах і наконечника чи струбцини для приєднування до провідників чи конструкцій. Допускається застосування окремого переносного пристрою заземлення. 3.2.2.3. Переносні пристрої заземлення повинні задовольняти таким умовам: а вони повинні бути виконані із голого мідного багатожильного провода і мати переріз що задовольняє вимогам термічної стійкості при трьохфазних коротких замиканнях але не менше 16 кв.мм в електроустановках до 1000 В; в мережах з заземленою нейтраллю переріз проводів повинен задовольняти вимогам термічної стійкості при однофазному короткому замиканні; б конструкція затискачів для приєднування закорочуючих проводів до шин повинна бути такою щоб при проходженні струму короткого замикання переносний пристрій заземлення не міг бути зірваний з місця динамічними зусиллями; затискачі обладнуються пристосуваннями які допускають їх накладання закріплення і знімання з шин за допомогою штанги для накладання заземлення; гнучкий мідний провід повинен приєднуватися до затискача безпосередньо або за допомогою надійно опресованого наконечника; для захисту провода від злому в місцях приєднання рекомендується заключати його в оболонки у вигляді пружин із гнучкої стальної проволоки; в наконечник на проводі для заземлення повинен виконуватися в вигляді струбцини чи відповідати конструкції затискача баранчика який служить для приєднання до заземляючого проводу чи конструкції; г з'єднання елементів переносного пристрою заземлення виконують міцно і надійно шляхом опресовки зварювання чи зболчування з попереднім лудінням контактних поверхнонь; застосування паяння забороняється. 3.2.2.4. Місця для приєднання пристроїв заземлень повинні мати вільний і безпечний доступ. 3.2.2.5. За термічною стійкістю перерізів мідних проводів переносних пристроїв заземлень допускаються наступні температури: початкова - 30°С кінцева - 850°С. Для розрахунків переносних захисних пристроїв заземлення на нагрівання струмами короткого замикання рекомендується користуватися наступною спрощеною формулою: Sхв = І уст ?t /272 де I уст - найбільше значення сталого струму короткого замикання А; t - фіктивний час с; 272 - абстрактний коефіцієнт. В практиці за 1 може бути прийнятий час найбільшої витримки основного релейного захисту конкретної електроустановки. При великих струмах короткого замикання дозволяється встановлювати декілька пристроїв заземлення паралельно. 3.2.2.6. Переріз переносного пристрою заземлення який застосовується для зняття заряду з проводу при проведенні випробувань заземлення випробувальної апаратури і обладнання що випробується повинен бути не менше 4 кв.мм. 3.2.2.7. На кожному переносному заземленні повинні бути позначені його номер і переріз заземляючих проводів. Ці дані вибиваються на бірці закріпленій на заземленні або на струбцині наконечнику . 3.2.2.8. Кожний переносний пристрій заземлення перед застосуванням і не рідше 1 разу у 3 місяці необхідно оглянути. Переносні пристрої заземлення оглядають також в тих випадках якщо вони зазнавали впливу струму короткого замикання. При руйнуванні контактних з'єднань зниженні механічної міцності провідників розплавленні їх обриву більше 10 % жил і т.п. переносні заземлення необхідно вилучити із застосування. 3.2.2.9. Комплекти переносних пристроїв заземлення необхідно пронумерувати і зберігати у визначених місцях. Спеціальні місця для розвішування або укладання переносних пристроїв заземлення необхідно позначити номерами у відповідності до номерів що маються на цих комплектах. Усі переносні пристрої заземлення необхідно обраховувати за номерами з зазначенням місць їх знаходження. 3.2.3. Плакати 3.2.3.1. Плакати повинні застосовуватися: - для попередження про небезпеку наближення до частин які знаходяться під напругою; - для заборони роботи з комутаційними апаратами при помилковому включенні яких може бути подана напруга до місця робіт; - для дозволу на виконання певних дій і вказування місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв і т.ін. 3.2.3.2. Відповідно до призначення плакати розділяються на чотири групи: - попереджувальні: "ОБЕРЕЖНО! ЕЛЕКТРИЧНА НАПРУГА!" "СТІЙ! НАПРУГА" "ВИПРОБУВАННЯ. НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ" "НЕ ВЛІЗАЙ. ВБ'Є!"; - забороняючі: "НЕ ВМИКАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ" "НЕ ВМИКАТИ. РОБОТА НА ЛІНІЇ!" "НЕ ВІДКРИВАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ"; - наказувальні: "ПРАЦЮВАТИ ТУТ" "ВЛАЗИТИ ТУТ"; - вказівні: "ЗАЗЕМЛЕНО". По характеру застосування плакати можуть бути постійні і переносні. 3.2.3.3. Плакати постійні рекомендується виготовляти із листового металу чи пластичних матеріалів а на бетон і металеві поверхні опори повітряних ліній двері камер і т.п. - наносити фарбами за допомогою трафарета. Переносні плакати необхідно виготовляти із картону фанери пластмас і інших погано провідних матеріалів. 3.2.3.4. Найменування призначення та галузь застосування плакатів наведені у таблиці 3. Таблиця 3 № Найменування та призначення Місце застосування 1 ОБЕРЕЖНО! ЕЛЕКТРИЧНА НАПРУГА. Постійний. Для застереження про небезпеку ураження електричним струмом. В електроустановках до та понад 1000 В. На зовнішньому боці вхідних дверей РП дверей щитів та зборок до 1000 В на огорожах струмопрові-дних частин на металевих і дерев'яних опорах повітряних ліній понад 1000В. 2 -"- На залізобетонних опорах повітряних ліній виконується трафаретом 3 СТІЙ. НАПРУГА. Переносний. Для застереження про небезпеку ураження електричним струмом. В електроустановках до і понад 1000 В електростанцій і підстанцій. 4 ВИПРОБУВАННЯ. НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ. Переносний. Для застереження про небезпеку ураження електричним струмом під час проведення випробувань підвищеною напругою. На обладнанні і огорожах струмопро-відних частин перед проведенням випробувань підвищеною напругою. 5 НЕ ВЛІЗАЙ. ВБ'Є! Переносний. Для застереження про небезпеку наближення до струмопровідних частин під напругою під час підйому по конструкціях. На конструкціях сусідніх з тією що призначена для підйому працівників під час роботи на височині. 6 НЕ ВМИКАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ Переносний. Для заборони подання напруги до робочого місця. На комутаційній апаратурі при помилковому вмиканні якої може бути подана напруга до робочого місця. 7 НЕ ВМИКАТИ. РОБОТА НА ЛІНІЇ Переносний. Для заборони подання напруги на лінію на якій працюють люди. На комутаційній апаратурі при помилковому вмиканні якої може бути подана напруга на лінію на якій працюють люди. 8 НЕ ВІДЧИНЯТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ Переносний. Для заборони подання стисленого повітря газу. На клапанах засувках при помилковому відкритті яких може бути подане стиснене повітря стислений або небезпечний газ що створив небезпеку для працюючих людей. 9 ПРАЦЮВАТИ ТУТ. Переносний. Для визначення робочого місця. На робочому місці на місці проходу за огорожу робочого місця . 10 ВЛАЗИТИ ТУТ. Переносний. Для визначення безпечного шляху підйому до робочого місця на висоту. На конструкціях або стаціонарних драбинах по яких дозволяється підйом до робочого місця на висоті. 11 ЗАЗЕМЛЕНО. Переносний. Для визначення неприпустимості подання напруги на заземлену частину електроустановки. На комутаційній апаратурі при помилковому вмиканні якої може бути подана напруга на заземлену дільницю електроустановки. 3.2.4 Захисні окуляри 3.2.4.1. Захисні окуляри застосовують для захисту очей від пошкодження твердими частинами при обробці металу і інших матеріалів від бризок розплавленої мастики кислоти лугу електроліту фарби від іскр і бризок металу при перегоранні запобіжників від світлового впливу дуги чи полум'я газового паяльника при зварювальних роботах і т.п. 3.2.4.2. Захисні окуляри повинні бути закритого типу не мати дефектів бульбашки тріщини і т.п. і відповідати в залежності від призначення вимогам відповідних нормативних документів. При довгочасовій роботі поверхність скла повернутої до очей треба заздалегідь змазувати спеціальною сумішшю захищаючою скло від запітніння. 4. Норми і строки електричних випробувань захисних засобів Назва Напруга електроустановок Періодичність випробувань оглядів Кліщі изолюючі До 1000 В 1 раз на 2 роки 1 раз на 2 роки Кліщі електровимірювальні До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Покажчики напруги До і вище 1000В 1 раз на рік 1 раз на рік Рукавички гумові діелектричні Усі напруги 1 раз за 6 місяців 1 раз за 6 місяців Боти гумові діелектричні Усі напруги 1 раз на 3 роки 1 раз на 3 роки Калоші гумові діелектричні До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Коврики гумові діелектричні Усі напруги " 1 раз за 6 місяців Ізолюючі підставки До 10 кВ " 1 раз на 3 роки Інструмент слюсарно-монтажний з ізолюючими рукоятками До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Примітка. Усі захисні засоби необхідно оглядати перед застосуванням незалежно від строків періодичних оглядів. ДОДАТОК З КНИГА ЗАПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ ІНСТРУМЕНТА ТА ЗАПОБІЖНИХ ПРИСТРОЇВ Дата перевірки Найменування інструмента або пристрою Висновки про придатність інструмента або пристрою Підпис особи яка перевіряє ДОДАТОК 4 НОРМИ БРАКУВАННЯ СТАЛЕВИХ КАНАТІВ ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів". Додаток 10 витяг 1. Бракування канатів вантажопідйоних машин які знаходяться в експлуатації повинне проводитися згідно інструкції по експлуатації вантажопідйомної машини складеної з врахуванням вимог ИСО 4309. При відтсутності в інструкції по експлуатації відповідного розділу бракування канатів вантажопідйомної машини проводять згідно цього Додатка Для оцінки безпеки використання канатів використовують такі критерії' а характер і число обривів проволок у тому числі наявність обривів проволок у кінцевих заділок наявність місць зосередження обривів проволок інтенсивність зростання кількості обривів проволок б розрив прядок; в поверхневе і внутрішнє зношення; г поверхнева і внутрішня корозія д місцеве зменшення діаметра каната включаючи розрив серцевика; е зменшення площі поперечного перерізу проволок каната втрати внутрішнього перерізу ; ж деформація у вигляді хвилястості кошикообразності видавлення проволок і прядок роздавлювання прядок заломів перегибів і т.ін.; з пошкодження в результаті температурної дії чи електричного дугового розряду. 2. Бракування канатів які працюють зі сталевими і чавуними блоками слід проводити по кількості обривів проволок згідно з таблицею 9.1 3. При зменшенні діаметра каната в результаті поверхневого зносу чи корозії на 7 % і больше в порівнянні з номінальним діаметром канат підлягає бракуванню навіть при відсутності видимих обривів проволок. При зменшенні діаметра каната в результаті пошкодження серцевика внутрішнього зноса обм'яття розрива й т.ін. на 3 % від номінального діаметра у канатів що не крутяться і на 10 % у решти канатів канат підлягає бракуванню навіть при відсутності видимих обривів проволок. Таблиця 9.1 Число обривів проволок при наявності яких канати підвійної звивки що працюють зі сталевими і чувунними блоками відбраковуються Число несучих проволок в зовнішніх предках Типові приклади конструкцій канатів Група класифікації режиму механізму: М1.М2 М3 М4 М5 М6 М7 М8 хрестова звивка однобічна звивка хрестова звивка однобічна звивка на ділянці довжиною 3d 30d 3d 30d 3d 30d 3d 30d n<50 6х7 1+6 +1х7 1+6 6x7+1 о.с. 8х6 0+6 +9 о.с. 2 4 1 2 4 8 2 4 511 08хdк де db- діаметр спіралі хвилястості dк - номінальний діаметр каната. При незбіжності напрямків спіралі хвилястості і звивки каната і нерівності кроків спіралі хвилястості і звивки каната чи збігу одного з параметрів канат підлягає бракуванню при db>4/3хdк. Довжина відрізка каната що розглядається не повинна бути більше 25хdк. 7. Канати не повинні допускатися до подальшої роботі при виявленні: кошикообразної деформації; видавлювання серцевика; видавлювання чи розслоєння прядок; місцевого збільшення діаметра каната; місцевого зменшення діаметра каната; роздавлених ділянок; перекручувань; заломів; перегибів; пошкоджень в результаті температурних дій чи електричного дугового розряду. ДОДАТОК 5 ФОРМА НАРЯДА - ДОПУСКА Витяг із ДНАОП 0.00.-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" Підприємство Підрозділ Наряд-допуск № для робіт в електроустановках Керівнику робіт наглядачеві посада; прізвище ініціали; група з ел. безпеки* допускачеві посада; прізвище ініціали; група з ел. безпеки* зчленами бригади посада; прізвище ініціали; група з ел. безпеки* посада; прізвище ініціали; група з ел. безпеки* доручається Роботу розпочати: дата час Роботу закінчити: дата час Таблиця 1. Заходи щодо підготовки робочих місць перелічити всі робочі місця Найменування електроустановок в яких потрібно провести вимкнення та встановити заземлення Що повинно бути вимкнено і де заземлено 1 2 Окремі вказівки Наряд видав: дата час Підпис посада; прізвище ініціали; група з еп. безпеки* Наряд продовжив до: дата час Підпис посада; прізвище ініціали; група з еп. безпеки* дата М.П. *Група з електробезпеки вказується прописом. Таблиця 2. Дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск Дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск видав посада прізвище або підпис перелічити всі робочі місяця Дата час Підпис працівника який отримав дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск 1 2 3 Робочі місця підготовлені. Під напругою залишились Допускач підпис; прізвище ініціали Керівник робіт наглядач підпис; прізвище ініціали Таблиця 3 Інструктаж членів бригади цільовий при первинному допуску Члени бригади прізвище ініціали Підпис осіб які пройшли інструктаж Члени бригади прізвище ініціали Підпис осіб які пройшли інструктаж 1 2 1 2 Підписи осіб які провели інструктаж: Допускач Керівник робіт наглядач Таблиця 4. Щоденний допуск до роботи і її закінчення Бригада проінструктована і допущена на робоче місце Робота закінчена бригада виведена Назва робочого місця Дата час Підписи Дата час Підпис керівника робіт наглядача Допус-кача Керівника робіт наглядача 1 2 3 4 5 6 Таблиця 5. Зміни в складі бригади Введений до бригади прізвище ініціали; група прописом Виведений з бригади прізвище ініціали; група прописом Дата час Дозволив підпис 1 2 3 4 Роботу повністю закінчено бригаду виведено; заземлення встановлені бригадою зняті повідомлено кому посада прізвище Дата час Керівник робіт наглядач підпис Вказівки щодо заповнення наряду-допуску для робіт в електроустановках 1. Записи в наряді-допуску мають бути розбірливими. Забороняється заповнення бланку наряду-допуску олівцем та виправлення тексту. 2. Система нумерації нарядів-допусків встановлюється керівництвом підприємства. 3. Під час зазначення дат вказується число місяць і дві останні цифри що позначають рік. Наприклад: 02.03.96 26.04.96. 4. Прізвища осіб зазначених в наряді пишуться у називному відмінку; записуються їх ініціали і група з електробезпеки. 5. Диспетчерські назви електрообладнання допускається записувати в усталеній скороченій формі. Наприклад: МВ-110 Т-2 масляний вимикач трансформатора Т-2 Тр-р 21 Т трансформатор 21 Т . 6. В разі нестачі рядків в таблицях або тексті наряду дозволяється прикласти до нього додатковий бланк наряду за тим же самим номером та підписом особи яка видає наряд для продовження записів. До того ж в останніх рядках таблиць або в кінці рядка основного бланку слід записати "Див. додатковий бланк". 7. В рядку "Підрозділ" вказується структурний підрозділ підприємства цех район дільниця в електроустановці якого мають провадитись роботи. 8. В рядку "допускачеві" вказується посада прізвище ініціали група з електробезпеки допускача зі складу оперативників або керівника робіт зі складу оперативно-ремонтників котрий суміщує обов'язки допускача. 9. В рядках "з членами бригади" зазначаються посади прізвища ініціали членів бригади та їх групи з електробезпеки. Під час виконання робіт із застосуванням автомобілів механізмів і самохідних кранів зазначається хто з членів бригади є водієм кранівником стропальником а також тип механізму або самохідного крана на якому він працює. Наприклад: Петренко К.В. гр. II водій телескопічної вишки ТВ-26; Крилов А С. гр. II кранівник крана АК-51. 10. В рядках "доручається" вказується: - для електроустановок електростанцій підстанцій і КЛ вказується назва електроустановки та її приєднань в яких треба буде працювати зміст роботи. Наприклад: ПС Заводська ВРУ 110 кВ шиноз'єднувальний вимикач заміна вводів ф. "В"; - для ПЛ вказується найменування лінії і межа її дільниці де треба буде працювати номери опор на яких або між якими враховуючи їх буде провадитися робота; окремі прольоти наприклад: прольот між кінцевою опорою та порталом ВРУ а також зміст роботи наприклад: ПЛ 35 кВ Заводська-Центральна опори № 12 - 23 перетяжка проводів. Для багатоколових ПЛ вказується також назва кола а під час пофазного ремонту і розташування фази на опорі. 11. В рядках "Роботу розпочати" і "Роботу закінчити" вказується дата і час початку та закінчення роботи за даним нарядом. 12. Під час роботи в електроустановках електростанцій підстанцій та на КЛ в таблиці 1 «Заходи щодо підготовки робочих місць» зазначаються; - в графі 1 - назви електроустановок в яких необхідно провести операції з комутаційними апаратами і встановити заземлення; - в графі 2 - диспетчерська назва позначення комутаційних апаратів приєднань обладнання з якими провадяться операції і місця де мають бути встановлені заземлення. Операції вимкнення у вторинних колах в пристроях РЗА телемеханіки зв'язку вказувати в таблиці не обов'язково. Під час роботи на КЛ і ПЛ що вимикаються і заземлюються в РУ працівниками які не обслуговують ці лінії наприклад черговими електростанцій і підстанцій таблицю 1 слід заповнити таким чином: - в графі 1 зазначається назва електростанції або підстанції на яких вимикається лінія; - в графі 2 в рядку що відповідає назві електростанції або підстанції вказується диспетчерська назва позначення лінії. 13. Під час робіт на ПЛ в таблиці 1 зазначається: - в графі 1 - назви ліній кіл проводів що записані в рядку наряду "доручається" а також назви інших ПЛ або кіл що підлягають вимкненню і заземленню в зв'язку з виконанням робіт на ПЛ або колі які ремонтуються наприклад ПЛ що перетинають лінію яка ремонтується або проходять поблизу від неї інших кіл багатоколових ПЛ тощо ; - в графі 2 для ПЛ які вимикаються і заземлюються допускачем зі складу оперативно-ремонтних працівників - назва комутаційних апаратів в РУ і на самій ПЛ з якими проводяться операції та номери опор на яких мають бути встановлені заземлення. В цій самій графі мають бути вказані номери опор або прольоти де керівник робіт повинен на робочому місці встановити заземлення на проводи і троси відповідно до 4.7.3 4.7.4 4.7.6 4.7.9 цих Правил. Якщо місця встановлення заземлень під час видавання наряду визначити не можна або робота буде проводитися з переміщенням заземлень то в графі вказується "Заземлити на робочих місцях". В графі 2 мають бути вказані також місця де керівник робіт повинен встановити заземлення на ПЛ які перетинають лінію що ремонтується або проходять поблизу неї. Якщо ці ПЛ експлуатуються іншим підприємством службою в рядку наряду "Окремі вказівки" має бути вказано про необхідність перевірки заземлень що встановлюються працівниками цього підприємства служби . 14. В таблицю 1 мають бути занесені операції з комутаційними апаратами які необхідні для безпосередньої підготовки робочого місця. Перемикання які виконуються в процесі підготовки робочого місця пов'язані зі зміною схем наприклад переведення приєднань з однієї системи шин на іншу переведення живлення дільниці мережі з одного джерела живлення на інше тощо в таблицю не записуються. Якщо допускачеві зі складу оперативно-ремонтних працівників під час видавання наряду доручається допуск на вже підготовлені робочі місця то в таблиці 1 та особа яка видає наряд записує вимкнення і заземлення необхідні для підготовки робочих місць і вказує які з цих операцій вже виконані. Для робіт що не вимагають підготовки робочого місця в графах таблиці 1 робиться запис "Не вимагається". 15. В рядках "Окремі вказівки" записуються: - додаткові заходи що убезпечують працівників встановлення огорож перевірка повітря в приміщенні на відсутність водню заходи пожежної безпеки тощо ; - етапи робіт і окремі операції що їх слід виконувати під керівництвом особи яка видала наряд; - дозвіл керівникові робіт наглядачеві на повторний допуск бригади до роботи на підготовлене робоче місце пункт 3.7.3 цих Правил ; - дозвіл ввімкнути електроустановку або частину її окремі комутаційні апарати без дозволу або розпорядження чергового пункт 3.16.4 цих Правил ; - дозвіл керівнику робіт на зняття заземлень на період випробувань електроустаткування пункт 3.7.4 цих Правил ; - дозвіл керівникові робіт оперувати комутаційними апаратами; - дозвіл на призначення особи відповідальної за безпеку проведення робіт з переміщенням вантажів кранами пункт 6.9.1 цих Правил ; - у випадку видавання наряду наглядачеві - відповідальний працівник який очолює бригаду пункт 3.2.8 цих Правил ; - вказівка керівнику робіт про необхідність узгодити роботу що суміщується; - залишені під напругою проводи троси ПЛ що ремонтується фази лінії під час пофазного ремонту; ПЛ з якими перетинається в прольотах лінія що ремонтується - вказівка про необхідність перевірки заземлень ПЛ інших підприємств; - вказівка про те що лінія яка ремонтується перебуває в зоні наведеної напруги із зазначенням рівня наведеної напруги пункт 6.1.63 цих Правил ; - дозвіл керівнику робіт на переведення бригади на інше робоче місце пункт 3.8.1 цих Правил . Особі яка видає наряд дозволяється на свій розсуд вносити в ці рядки і інші записи пов'язані з роботою що виконується. 16. В рядках "Наряд видав" і "Наряд продовжив до" відповідно особи які видають або продовжують наряд вказують дату і час підписання наряду. 17. Таблиця 2 заповнюється під час одержання дозволу на підготовку робочого місця і на допуск. В графі 1 допускач вказує посаду та прізвище особи яка видала дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск. Під час видавання дозволу особисто в графі 1 розписується працівник який видав дозвіл із зазначенням своєї посади. Приводиться перелік робочих місць. В графі 2 вказуються дата і час видачі дозволу. В графі 3 розписуються працівники які одержали дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск. Під час підготовки робочих місць кількома особами або працівниками різних цехів в графі 3 розписуються всі хто готував робочі місця. Якщо дозволи на підготовку робочого місця і на допуск запитуються неодночасно то в графі 2 заповнюють два рядки: один - про дозвіл на підготовку робочого місця другий - про дозвіл на допуск. 18. Під час робіт в електроустановках електростанцій підстанцій і на КЛ в рядках "Робочі місця підготовлені. Під напругою залишились:" допускач вказує струмовідні частини що залишилися під напругою приєднання яке ремонтується і найближчі до місця роботи струмовідні частини або обладнання сусідніх приєднань незалежно від того вимкнені вони чи ні. Під час робіт на ПЛ в цих рядках записуються струмовідні частини вказані особою яка видала наряд а в рядках "Окремі вказівки" за необхідності і інші струмовідні частини. Допускач і керівник робіт наглядач розписуються під рядками "Робочі місця підготовлені. Під напругою залишились:" тільки під час первинного допуску. і 9. Цільовий інструктаж членів бригади оформляється в таблиці 3 наряду тільки під час первинного допуску та в разі введення до складу бригади нового працівника. Про проведений інструктаж допускач і керівник робіт розписуються у відповідних рядках в кінці таблиці 3. 20. В таблиці 4 оформляється щоденний допуск до роботи і її закінчення в тому числі - допуск під час переведення на інше робоче місце. Якщо керівник робіт одночасно виконує обов'язки допускача а також якщо керівнику робіт дозволено допустити бригаду в разі повторного допуску то він розписується під час допуску в графах 3 і 4. Закінчення робіт пов'язане із закінченням робочого дня керівник робіт наглядач оформляє в графах 5 і 6. 21. В таблиці 5 "Зміни в складі бригади" дозвіл на зміни складу бригади дає працівник що має право видавати наряд і розписується в графі 4. Під час передавання дозволу по телефону або радіо керівник робіт в графі 4 зазначає прізвище цього працівника. Під час введення в бригаду або виведенні з неї водія автомобіля машиніста механізму кранівника вказується також тип закріпленого за ним автомобіля механізму чи самохідного крана. 22. Після повного закінчення роботи керівник робіт наглядач розписується в призначених для цього рядках наряду зазначаючи час і дату оформлення. Якщо під час оформлення повного закінчення роботи черговий чи допускач зі складу оперативно-ремонтних працівників відсутні або керівник робіт суміщує обов'язки допускача то керівник робіт чи наглядач виконує це оформлення тільки в своєму примірнику наряду зазначаючи час і дату посаду і прізвище працівника якому він повідомив про повне закінчення робіт. Якщо під час оформлення в наряді повного закінчення роботи присутній черговий чи допускач зі складу оперативно-ремонтних працівників то керівник робіт або наглядач виконує це оформлення в обох примірниках наряду. Якщо бригада заземлень не встановлювала то слова "заземлення встановлені бригадою зняті" мають бути викреслені. ДОДАТОК 6 НАРЯД-ДОПУСК НА ВИКОНАННЯ РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ згідно з ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правил безпеки під час робіт на ПЛЗ і ПМ найменування підприємства 1. НАРЯД 1.1. Відповідальному виконавцю робіт з бригадою в кількості чоловік провести такі роботи: найменування робіт місце проведення 1.2. Потрібні для виконання робіт: механізми матеріали інструмент захисні засоби 1.3. Під час підготовки і виконання робіт забезпечити заходи безпеки: 1.4. Початок робіт з годин хвилин 20 р. Закінчення робіт у годин хвилин 20 р. Режим роботи одно- двох- трьохзміиний 1.5. Відповідальним керівником робіт призначити посада прізвище ім'я по батькові 1.6. Наряд-допуск видав посада прізвище підпис 1.7. Наряд-допуск отримав відповідальний керівник робіт {посада прізвище ім'я по батькові підпис 1.8.* Заходи по забезпеченню безпеки праці і порядок виконання робіт узгоджені: відповідальна особа діючого підприємства /цеха дільниці/ посада прізвище ім'я по батькові підпис 2. ДОПУСК 2.1. Інструктаж про заходи безпеки на робочому місці згідно з інструкціями найменування інструкцій або короткий виклад інструктажу Провели: Відповідальний керівник робіт дата підпис * Відповідальна особа діючого підприємства /цеха дільниці/ дата підпис 2.2. Інструктаж отримали члени бригади: Прізвище ім'я по батькові Фах розряд Дата Підпис того хто отримав інструктаж *2.3. Робоче місце і умови праці перевірені. Заходи безпеки що вказані в наряді-допуску забезпечені посада прізвище ім'я по батькові допускаючого до роботи відповідальної особи діючого підприємства дата підпис * Відповідальний керівник робіт дата підпис Відповідальний виконавець робіт дата підпис 2.4. Роботи почались у годин хвилин 20 р. Відповідальний керівник робіт дата підпис 2.5. Роботи закінчені робоче місце перевірено люди виведені Наряд закритий у годин хвилин 20 р Відповідальний виконавець робіт дата підпис * Відповідальна особа діючого підприємства дата підпис Примітка. Наряд-допуск заповнюється оформлюється у двох примірниках перший знаходиться у того хто видає наряд другий - у відповідального керівника робіт; якщо роботи проводяться на території діючого підприємства наряд-допуск оформляється у трьох примірниках третій примірник видається відповідальній особі діючого підприємства Пункти наряда-допуска що відмічені * заповнюються і оформлюються підписом якщо виконуються будівельно-монтажні роботи на території /у цеху на дільниці/діючого підприємства. Наряд-допуск заповнюється під копіювальний папір чітко ясно у всіх примірниках. Не допускаються виправлення і перекреслення вже написаного тексту. ДОДАТОК 7 ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАГНИВАННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ ОПОР ПРИСТАВОК ТА ПІДПОР згідно з ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правил безпеки під час робіт на ППЗІПМ Контроль за станом основ опор які просочені по всій довжині проводиться зовнішнім оглядом і простукуванням. Здорова деревина під час простукування видає дзвінкий звук гнила - глухий. За результатами зовнішнього огляду опори визначають необхідність перевірки ступеня загнивання деревини за допомогою щупа. Контроль за станом основ опор просочених бандажним способом здійснюється в такій послідовності: опору необхідно відкопати на глибину 60 см ретельно оглянути поверхню деревини за верхнім і нижнім краями бандажа. Потім на бандажі необхідно зробити по колу три надрізи на відстані 5-10 см від поверхні землі відігнути в бік гідроізоляційний матеріал толь руберойд і зовнішнім оглядом та простукуванням визначити якість деревини. Якщо опора не пошкоджена то деревину в тому місці де знятий бандаж знову покривають синтетичною пастою закривають відігнутим шматком гідроізоляційного матеріалу і покривають гідроізоляцією. Як гідроізоляцію використовують розчин бітуму бітумну емульсію та розплавлений бітум. Якщо опора згнила то щупом визначають глибину загнивання. Для цього щупом по колу роблять декілька проколів але не менше трьох і визначають глибину загнивання в сантиметрах. Потім складають отримані величини суму ділять на число проколів і отримують середню величину глибини загнивання опори. Після цього вимірюють довжину кола опори в місці проколів. Від отриманої довжини кола віднімають середню величину глибини загнивання помножену на 6 3 та одержують довжину кола залишкової здорової частини деревини опори. Мінімально допустима довжина кола залишкової здорової частини деревини визначена в табл. Д.8.1. Таблиця Д. 8.1 МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМА ДОВЖИНА КОЛА ОПОРИ БІЛЯ ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ ДЛЯ РІЗНОГО ТИПУ ЛІНІЙ Висота м Кількість проводів Довжина кола опори біля поверхні землі см у разі довжини прогону м для ліній типу О Н У ОУ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 83 3 62 2 50 50 40 50 40 40 35 7 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 5 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 8 40 5 38 38 42 39 5 46 5 43 5 47 5 45 5 6 0 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 4 38 0 38 38 38 38 38 38 42 5 40 5 8 41 5 39 38 43 40 48 42 5 48 5 47 16 50 5 44 5 42 5 51 47 5 57 54 58 56 5 6 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 4 38 5 38 38 38 38 38 38 39 38 6 39 5 38 38 38 38 41 39 42 41 12 47 5 42 40 48 45 54 50 55 53 16 51 5 45 42 52 48 58 54 59 57 24 56 5 50 47 58 54 65 60 65 64 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 7 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 6 42 0 38 38 41 38 45 42 45 44 8 44 5 40 38 43 40 48 45 49 48 16 53 0 49 46 56 52 62 57 63 62 24 61 5 54 51 62 58 70 65 70 69 32 65 5 57 53 66 62 74 69 75 74 8 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 8 46 5 43 41 46 43 51 48 52 51 12 53 5 50 46 54 51 60 56 61 60 16 55 5 52 49 59 55 66 61 66 64 24 63 0 57 54 66 61 74 69 75 73 32 68 0 61 57 69 65 79 73 80 78 40 64 60 75 69 83 77 84 82 11 0 16 66 0 61 58 68 63 75 71 77 75 24 71 0 64 62 74 69 83 77 84 82 32 76 5 69 65 80 74 89 83 90 88 40 73 69 85 79 94 91 96 93 ДОДАТОК 8 ФОРМА АКТА ОБСТЕЖЕННЯ СУМСНОЇ ПІДВІСКИ ЛЕП І ПМ згідно з ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правил безпеки під час робіт на ПЛЗ і ПМ ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер підприємства енергосистеми " " 20 р. ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер підприємства зв'язку " " 20 р. АКТ м " " 20 р. Ми що нижче підписалися представник електромережі прізвище ім'я по батькові і представник мережі проводового мовлення прізвище ім'я по батькові склали цей акт в тому що при обстеженні лінії електропередавання напругою В на опорах якої підвішені кіл ПМ з напругою зву- кочастоти В на ділянці виявлені такі відхилення від правил улаштування і намічені такі заходи по усуненню дефектів із зазначенням строку їх виконання: № п/п Назва вулиці номер будинку № опори Виявлені дефекти Заходи по усуненню дефектів Строк виконання робіт Відмітка про виконання робіт початок кінець Представник електромережі підпис Представник мережі проводового мовлення підпис ДОДАТОК 9 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ШКІДЛИВИХ ГАЗІВ ЯКІ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В ПІДЗЕМНИХ СПОРУДАХ Витяг ізДНАОП 5.2.30-1.07-96 "Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв 'язку і проводового мовлення" Д.10.1. В підземних спорудах можуть накопичуватися вибухонебезпечні та шкідливі гази: метан окис вуглецю вуглекислий газ сірководень аміак та інші домішки. Д.10.2. В табл. Д.10.1 наведено як діє той чи інший газ на людину. Д.10.3. В табл. Д.10.2 наведені склади газів які вживаються в промисловості та побуті і які можуть проникнути в підземні споруди. Для порівняння в цій таблиці наведений склад повітря. Таблиця Д.10.1 Назва газу Концентрація газу в повітрі % Фізіологічне діяння на людину Окис вуглецю 0 024 Головний біль почервоніння шкіри 0 06 Слабкість запаморочення різке ослаблення життєдіяльності 0 4 Важкий пригноблений сонливий стан небезпека смерті Вуглекислий газ 3 Дихання помітно прискорюється 4 Відчування здавлення голови шум у вухах.спостерігається психічне хвилювання сповільнення пульсу підвищення кров'яного тиску може настати непритомність 8-10 Настає втрата притомності Зниження концентрації кисню у по вітрі до 10 Нудота ослаблення розумової діяльності 6-7 Задуха падіння температури тіла менше 6 Конвульсивний рух різко порушується нормальне дихання що може призвести до зупинення серця Таблиця Д.10.2 Назва газу Склад газу % кисень азот вуглекислий газ водень окис вуглецю метан інші газоподібні домішки Природний 0 2-0 3 2 5 - - - 96 1-97 0 2 Змішаний суміш природного з штучним 0 3-0 5 2-3 3-12 0 2-1 85-95 0 2-1 Повітря 20 9 78 1 0 03 - - - біля 1 Д.10.4. В табл. Д.10.3 наведені межі вибухонебезпечної концентрації газів у повітрі. Таблиця Д.10 3 Газ чи пари рідини Межі вибухонебезпечної концент рації газів у повітрі % нижня верхня Водень 4 00 74 0 Метан 5 00 15 0 Окис вуглецю 12 50 74 2 Пропан 2 37 9 5 Сірководень 4 30 45 5 Суміші: водень 50% та окис вуглуцю 50% 6 05 71 8 окис вуглецю 50% і метан 50% 7 70 22 8 водень 33 3% окис вуглецю 5 70 29 9 33 3% та метан 33 3% Примітка: пропан може бути у кабельних колодязях при роботах з використанням газового пальника та паяльної лампи. ДОДАТОК 10 ФОРМА АКТА ПЕРЕВІРКИ ТА ВИПРОБУВАННЯ БЛОКУВАННЯ згідно з ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правил безпеки під час робіт наПЛЗІПМ Затверджую Керівник найменування підприємства організації " " 20 р. АКТ перевірки і випробування обладнання блокування " " 20 р. Ми що підписалися посади прізвища ім'я та по батькові у присутності уповноваженого трудового колективу з охорони праці прізвище ім'я та по батькові провели перевірку і випробування системи блокувальних пристроїв зазначити найменування апаратури у такому обсязі: 1. Проведено зовнішній огляд стану замків ключів приводів інших деталей механічного блокування. 2. Перевірено справність пристроїв розряду конденсаторів фільтрів. 3. Практично перевірено справність дії блокування. 4. Проведено вимірювання опору ізоляції електричних ланцюгів блокування. № п/п Найменування ланцюгів блокування Результати вимірювань Норма 1 2 3 4 Примітка. Вимірювання опору ізоляції проводиться мегомметром з робочою напругою 500 -1000 В При перевірці блокування зазначити найменування апаратури у зазначеному обсязі було виявлено що зазначити результати перевірки і випробувань На підставі одержаних результатів зазначити найменування апаратури зазначити висновки результатів перевірок і випробувань Підписи: 1 2 З уповноважений трудового колективу з охорони праці Примітка. Акт зберігається на об'єкті протягом 6 місяців. ДОДАТОК 11 ГАБАРИТИ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ згідно з ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правил безпеки під час робіт наПЛЗіПМ Таблиця Д.9.1 Характеристика габариту Відстань не менше повітряні лінії зв'язку лінії проводового мовлення ПМ класу І класу II 1 2 3 4 Відстань від землі до нижнього проводу для ліній що проходять уздовж електрифікованих залізниць поза населених пунктів* 2 5 4 5 2 5 Відстань від землі до нижнього проводу для ліній що проходять уздовж автомобільних або ґрунтових доріг поза населених пунктів 3 0 5 0 3 0 Відстань від землі до нижнього проводу лінії зв'язку у вікні шляхопроводу 3 0 Відстань між найнижчою точкою шляхопроводу і верхнім проводом лінії зв'язку за самою низькою температурою в цій місцевості 0 5 Горизонтальна відстань між проводом лінії зв'язку та вікном шляхопроводу 1 25 Відстань між нижнім проводом лінії та тросом який утримує контактний провід постійного струму електрифікованої залізниці 2 0 2 0 2 0 Відстань від проводу лінії у разі перехрещення з контактним проводом трамваю до головки рейки 8 0 8 0 8 0 Те ж для тролейбуса до поверхні дорожнього полотна 9 0 9 0 9 0 Відстань від землі до нижнього проводу лінії у разі перехрещення автомобільних доріг 5 5 6 0 5 5 Відстань між нижнім проводом лінії і головкою рейки у разі перехрещення з лінією залізничного полотна нормальної та вузької колії 7 5 7 5 7 5 Відстань від землі до нижнього проводу лінії яка проходить у межах населеного пункту 4 5 6 0 4 5 Відстань між нижнім проводом фідерного кола ПМ та верхнім проводом лінії зв'язку а також у разі перехрещення проводів ПМ між собою 1 25 1 25 1 25 Відстань між нижнім проводом однієї та верхнім проводом другої повітряної лінії зв'язку у разі їх перехрещення між собою для найнижчої та найвищої температур 0 6 Відстань від найнижчої точки проводу лінії у разі перехрещення річок і каналів до найбільш високих щогл суден за найвищим рівнем води 1 0 2 0 1 0 Відстань від найнижчої точки проводу лінії до верхньої точки габариту сплаву** для горизонту найвищого паводка сплавних річок і каналів що перехрещуються 1 0 2 0 1 0 Відстань від проводів лінії зв'язку і проводо-вого мовлення до найвищого рівня води у разі перехрещення несуднохідних невеликих річок каналів і т.ін. що замерзають 2 5 4 5 2 5 Відстань від опор до головки найближчої рейки у разі розташування лінії уздовж залізничного полотна 1 3 висоти надземної частини опори Горизонтальна відстань між найближчим до будівлі проводом і вертикальною площиною яка проходить через край карниза або іншої частини будівлі що найбільш виступає балкона ліхтаря 2 25 1 5 1 5 Мінімальна відстань проводів лінії ПМ у разі їх підвішування на стояках від даху та частин будівель що виступають над дахами за найгірших атмосферних умов: - у разі напруги на лінії до 240 В 1 1 0 8 - у разі напруги на лінії понад 240 В 2 5 - для міських ліній 0 8 Відстань від проводу лінії ПМ до щогл прийомних радіоантен індивідуального користування висота щогли Відстань між осями ліній зв'язку що проходять паралельно одна одній: а у разі наявності на одній або обох лініях кіл ущільнених апаратурою 3-канальної системи передачі або неущільнених кіл а також у разі наявності на одній з ліній кола з кольорового металу ущільненого апаратурою 12-канальної системи передачі 8 5 б у разі наявності на обох лініях кіл з кольорового металу ущільнених апаратурою 12-канальної системи передачі 20 Відстань між найнижчою точкою нижнього проводу повітряних ліній зв'язку що проходять уздовж залізниць та гребенем дахів 1 5 1 5 1 5 Відстань від гілок дерев до проводів лінії: в містах 1 25 1 0 1 0 в приміській зоні 2 0 2 0 2 0 Відстань від землі до нижнього проводу абонентського вводу над тротуаром городом садом або пустирем 3 0 3 0 Відстань від землі до нижнього проводу абонентського або фідерного вводів над проїжджою дорогою 4 5 Відстань по горизонталі між проводами ліній електропередавання і проводами ліній зв'язку та ПМ телевізійними кабелями і спусками радіоантен на вводах*** 1 5 1 5 1 5 Відстань від проводів вводу ПМ до гілок дерев 1 0 Відстань від головки рейки до піванкерної опори або підпори лінії що перехрещує полотно залізниці 10 0 10 0 10 0 Відстань від опор до підземних трубопроводів водо- газо-нафто- та теплопроводів а також каналізаційних тумб 1 0 1 0 1 0 Відстань від опор до пожежних гідрантів колодязів люків та водорозбиральних колонок 2 0 2 0 2 0 Відстань від опор до бензоколонки 5 0 5 0 5 0 Відстань від опор до електричних кабелів всіх призначень 1 0 1 0 1 0 Відстань по горизонталі від бровки дорожнього полотна до основи підпор перехідних опор**** висота опори Вертикальна відстань від полотна дороги до відтяжки опори у разі перехрещення відтяжкою: а пішохідних проходів 3 5 3 5 3 5 б проїздів 5 5 5 5 5 5 Відстань від найнижчої точки проводу лінії ПМ до проводів прийомних радіоантен індивідуального та колективного користування 0 8 0 8 Відстань по вертикалі між проводами ПМ та проводами лінії електропередавання у разі їх сумісного підвішування на спільних опорах 1 5 Примітки: * Населеним пунктом вважається територія міст селищ сіл промислових підприємств парків бульварів та інших місць які відвідуються населенням. Прилеглі до населеного пункту городи сади і т.ін. теж вважаються територією населеного пункту. ** Габаритом сплаву називається відстань від водної поверхні ріки каналу до найвищої точки споруд на сплаві будиночка вишки сигнальної віхи та ін. *** У цьому разі проводи високовольтних ліній в прогоні від опори до їх вводу в будинок не повинні перехрещуватись з проводами відгалужень від лінії зв'язку та ПМ до вводів і повинні розташовуватись вище проводів зв'язку та ПМ. **** На ділянках утрудненої траси ця відстань визначається за узгодженням між зацікавленими організаціями за умови додаткового кріплення опор. ОбычныйТерминСписокопределенийАдресЦитатыФорматированныйконецформыначалоформыдля інших цілей хімічного виробництва і ін. як захисного засобу в електроустановках забороняється. Гумові діелектричні рукавички в електроустановках до 1000 В застосовуються як основні захисні засоби а в електроустановках напругою вище 1000 В - як додаткові. Довжина рукавиць повинна бути не менше 350 мм. 3.1.5.2. При роботі в діелектричних рукавичках їх кінці не можна завертати. Рукавички потрібно одягати поверх рукавів. Рукавички які знаходяться в експлуатації необхідно періодично дезинфікувати. 3.1.6. Гумові діелетричні боти і калоші 3.1.6.1. Діелектричні боти і калоші можуть використовуватися як додаткові захисні засоби в закритих і при відсутності опадів у відкритих розподільних пристроях. Крім того діелектричні боти і калоші захищають від крокової напруги в електроустановках будь-якої напруги а також і на повітряних лініях . 3.1.6.2. В електроустановках допускається використання тільки діелектричних бот і калош які виготовлені відповідно до вимог ТУ і мають відповідний заводський штамп. Діелектричні боти і калоші по зовнішньому вигляду колір відсутність лакування чи спеціальні знаки повинні відрізнятися від бот калош призначених для інших цілей. Електроустановки необхідно комплектувати ботами і калошами декількох розмірів. 3.1.7. Гумові діелектричні килимки і ізолюючі підставки 3.1.7.1. Гумові діелектричні килимки використовуються як додаткові засоби захисту в закритих електроустановках крім особливо вологих приміщень. В вологих і схильних до забруднення приміщеннях краще використовувати ізолюючі підставки. 3.1.7.2. Ізолююча підставка складається із настилу закріпленого на опорних ізоляторах. Висота ізоляторів від підлоги до нижньої поверхні настилу повинна бути не менше 70 мм. Настил розміром не менше 50x50 см належить виготовляти із сухих дерев'яних планок без сучків і косошарів виструганих із добре просушеного дерева. Просвіти між планками не повинні перевищувати 3 см. Суцільні настили використовувати не рекомендується тому що вони утруднюють перевірку відсутності випадкового шунтування ізоляторів. Настил повинен бути пофарбований з усіх боків. 3.1.7.3. Ізолюючі підставки повинні бути міцними і стійкими. Якщо використовуються з'ємні ізолятори то при з'єднанні настилу з ними необхідно виключити можливість його сповзання. Для ліквідації перекидання ізолюючої підставки краї настилу не повинні виступати за опорну поверхню ізоляторів. 3.1.8. Інструмент слюсарно-монтажний з ізолюючими руко-ятками 3.1.8.1. Інструмент з ізолюючими рукоятками застосовують при роботах без зняття напруги в установках на струмопровідних частинах напругою до 1000В. 3.1.8.2. Рукоятки інструмента покривають вологостійким некрихким ізоляційним матеріалом з упорами із цього ж матеріалу. Поверхність ізолюючих частин інструмента не повинна мати тріщин зламів і задирок. Необхідно щоб ізоляційне покриття рукояток щільно прилягало до металевих частин інструмента і повністю ізолювало ту частину яка під час роботи знаходиться в руці працюючого. Довжина ізолюючих рукояток повинна бути не менше 100 мм. Ізоляція стержнів викруток повинна закінчуватися на відстані не більше 10 мм від кінця леза викрутки. 3.2. Інші захисні засоби 3.2.1. Огороджувальні пристрої і діелектричні ковпаки 3.2.1.1. Огороджувальні пристрої використовують для охорони працюючих від випадкового наближення на небезпечну відстань до струмопровідних частин які знаходяться під напругою а також для перегородження входу на дільниці розподільних пристроїв. До тимчасових огороджень відносяться щити. 3.2.1.2. Щити повинні виготовлятися із сухого дерева або іншого некрих-кого ізоляційного матеріалу без металевого кріплення ; на кожному з них укріплюють застерігаючі плакати: "ОБЕРЕЖНО. ЕЛЕКТРИЧНА НАПРУГА" або "СТІЙ. НАПРУГА" в залежності від напруги електроустановки або роблять відповідні написи. Поверхність щитів може бути суцільною для відгородження працюючих від випадкового наближення до струмопровідних частин які знаходяться під напругою чи ґратчасті для відгороження входу в камери проходів і т.п. . Конструкція щита повинна бути міцною зручною що виключає можливість його короблення і перекидання а маса щита повинна бути такою щоб його міг перенести один чоловік. Висота щита 1 7 м відстань від нижньої кромки до підлоги не більше 10 см. 3.2.1.3. Щити необхідно встановлювати так щоб вони не перешкоджали виходу персоналу з приміщення у випадку виникнення небезпеки. 3.2.1.4. Зіткнення щитів з струмопровідними частинами які знаходяться під напругою не допускаються. Відстань від щитів відгороджуючих робоче місце до струмопровідних частин які знаходяться під напругою повинна підтримуватися згідно вимогам правил безпеки. 3.2.1.5. При огляді щитів перед їх застосуванням треба перевірити міцність з'єднання частин стійкість наявність плакатів і міцність деталей призначених для надійної установки або кріплення огородження. 3.2.1.6. Ковпаки одягають на ножі однополюсних роз'єднувачів для запобігання їх вмиканню. Застосовують ковпаки коли накладання переносних пристроїв заземлення недопустимо за умовами електробезпеки. Ковпаки повинні вільно надягатися на ножі і стійко триматися на них. їх необхідно встановлювати і знімати за допомогою основних засобів захисту. Ковпаки слід 1 раз на рік перевіряти на відсутність тріщин розривів та інших пошкоджень. 3.2.2. Переносні пристрої заземлення 3.2.2.1. Переносні пристрої заземлення застосовуються для захисту людей працюючих на відключених струмопровідних частинах від помилково поданої чи наведеної напруги. 3.2.2.2. Переносні пристрої заземлення складаються з проводу для заземлення і короткого замикання між собою струмопровідних частин усіх трьох фаз установки затискачів для закріплення заземляючих проводів на струмопровідних частинах і наконечника чи струбцини для приєднування до провідників чи конструкцій. Допускається застосування окремого переносного пристрою заземлення. 3.2.2.3. Переносні пристрої заземлення повинні задовольняти таким умовам: а вони повинні бути виконані із голого мідного багатожильного провода і мати переріз що задовольняє вимогам термічної стійкості при трьохфазних коротких замиканнях але не менше 16 кв.мм в електроустановках до 1000 В; в мережах з заземленою нейтраллю переріз проводів повинен задовольняти вимогам термічної стійкості при однофазному короткому замиканні; б конструкція затискачів для приєднування закорочуючих проводів до шин повинна бути такою щоб при проходженні струму короткого замикання переносний пристрій заземлення не міг бути зірваний з місця динамічними зусиллями; затискачі обладнуються пристосуваннями які допускають їх накладання закріплення і знімання з шин за допомогою штанги для накладання заземлення; гнучкий мідний провід повинен приєднуватися до затискача безпосередньо або за допомогою надійно опресованого наконечника; для захисту провода від злому в місцях приєднання рекомендується заключати його в оболонки у вигляді пружин із гнучкої стальної проволоки; в наконечник на проводі для заземлення повинен виконуватися в вигляді струбцини чи відповідати конструкції затискача баранчика який служить для приєднання до заземляючого проводу чи конструкції; г з'єднання елементів переносного пристрою заземлення виконують міцно і надійно шляхом опресовки зварювання чи зболчування з попереднім лудінням контактних поверхнонь; застосування паяння забороняється. 3.2.2.4. Місця для приєднання пристроїв заземлень повинні мати вільний і безпечний доступ. 3.2.2.5. За термічною стійкістю перерізів мідних проводів переносних пристроїв заземлень допускаються наступні температури: початкова - 30°С кінцева - 850°С. Для розрахунків переносних захисних пристроїв заземлення на нагрівання струмами короткого замикання рекомендується користуватися наступною спрощеною формулою: Sхв = І уст ?t /272 де I уст - найбільше значення сталого струму короткого замикання А; t - фіктивний час с; 272 - абстрактний коефіцієнт. В практиці за 1 може бути прийнятий час найбільшої витримки основного релейного захисту конкретної електроустановки. При великих струмах короткого замикання дозволяється встановлювати декілька пристроїв заземлення паралельно. 3.2.2.6. Переріз переносного пристрою заземлення який застосовується для зняття заряду з проводу при проведенні випробувань заземлення випробувальної апаратури і обладнання що випробується повинен бути не менше 4 кв.мм. 3.2.2.7. На кожному переносному заземленні повинні бути позначені його номер і переріз заземляючих проводів. Ці дані вибиваються на бірці закріпленій на заземленні або на струбцині наконечнику . 3.2.2.8. Кожний переносний пристрій заземлення перед застосуванням і не рідше 1 разу у 3 місяці необхідно оглянути. Переносні пристрої заземлення оглядають також в тих випадках якщо вони зазнавали впливу струму короткого замикання. При руйнуванні контактних з'єднань зниженні механічної міцності провідників розплавленні їх обриву більше 10 % жил і т.п. переносні заземлення необхідно вилучити із застосування. 3.2.2.9. Комплекти переносних пристроїв заземлення необхідно пронумерувати і зберігати у визначених місцях. Спеціальні місця для розвішування або укладання переносних пристроїв заземлення необхідно позначити номерами у відповідності до номерів що маються на цих комплектах. Усі переносні пристрої заземлення необхідно обраховувати за номерами з зазначенням місць їх знаходження. 3.2.3. Плакати 3.2.3.1. Плакати повинні застосовуватися: - для попередження про небезпеку наближення до частин які знаходяться під напругою; - для заборони роботи з комутаційними апаратами при помилковому включенні яких може бути подана напруга до місця робіт; - для дозволу на виконання певних дій і вказування місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв і т.ін. 3.2.3.2. Відповідно до призначення плакати розділяються на чотири групи: - попереджувальні: "ОБЕРЕЖНО! ЕЛЕКТРИЧНА НАПРУГА!" "СТІЙ! НАПРУГА" "ВИПРОБУВАННЯ. НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ" "НЕ ВЛІЗАЙ. ВБ'Є!"; - забороняючі: "НЕ ВМИКАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ" "НЕ ВМИКАТИ. РОБОТА НА ЛІНІЇ!" "НЕ ВІДКРИВАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ"; - наказувальні: "ПРАЦЮВАТИ ТУТ" "ВЛАЗИТИ ТУТ"; - вказівні: "ЗАЗЕМЛЕНО". По характеру застосування плакати можуть бути постійні і переносні. 3.2.3.3. Плакати постійні рекомендується виготовляти із листового металу чи пластичних матеріалів а на бетон і металеві поверхні опори повітряних ліній двері камер і т.п. - наносити фарбами за допомогою трафарета. Переносні плакати необхідно виготовляти із картону фанери пластмас і інших погано провідних матеріалів. 3.2.3.4. Найменування призначення та галузь застосування плакатів наведені у таблиці 3. Таблиця 3 № Найменування та призначення Місце застосування 1 ОБЕРЕЖНО! ЕЛЕКТРИЧНА НАПРУГА. Постійний. Для застереження про небезпеку ураження електричним струмом. В електроустановках до та понад 1000 В. На зовнішньому боці вхідних дверей РП дверей щитів та зборок до 1000 В на огорожах струмопрові-дних частин на металевих і дерев'яних опорах повітряних ліній понад 1000В. 2 -"- На залізобетонних опорах повітряних ліній виконується трафаретом 3 СТІЙ. НАПРУГА. Переносний. Для застереження про небезпеку ураження електричним струмом. В електроустановках до і понад 1000 В електростанцій і підстанцій. 4 ВИПРОБУВАННЯ. НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ. Переносний. Для застереження про небезпеку ураження електричним струмом під час проведення випробувань підвищеною напругою. На обладнанні і огорожах струмопро-відних частин перед проведенням випробувань підвищеною напругою. 5 НЕ ВЛІЗАЙ. ВБ'Є! Переносний. Для застереження про небезпеку наближення до струмопровідних частин під напругою під час підйому по конструкціях. На конструкціях сусідніх з тією що призначена для підйому працівників під час роботи на височині. 6 НЕ ВМИКАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ Переносний. Для заборони подання напруги до робочого місця. На комутаційній апаратурі при помилковому вмиканні якої може бути подана напруга до робочого місця. 7 НЕ ВМИКАТИ. РОБОТА НА ЛІНІЇ Переносний. Для заборони подання напруги на лінію на якій працюють люди. На комутаційній апаратурі при помилковому вмиканні якої може бути подана напруга на лінію на якій працюють люди. 8 НЕ ВІДЧИНЯТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ Переносний. Для заборони подання стисленого повітря газу. На клапанах засувках при помилковому відкритті яких може бути подане стиснене повітря стислений або небезпечний газ що створив небезпеку для працюючих людей. 9 ПРАЦЮВАТИ ТУТ. Переносний. Для визначення робочого місця. На робочому місці на місці проходу за огорожу робочого місця . 10 ВЛАЗИТИ ТУТ. Переносний. Для визначення безпечного шляху підйому до робочого місця на висоту. На конструкціях або стаціонарних драбинах по яких дозволяється підйом до робочого місця на висоті. 11 ЗАЗЕМЛЕНО. Переносний. Для визначення неприпустимості подання напруги на заземлену частину електроустановки. На комутаційній апаратурі при помилковому вмиканні якої може бути подана напруга на заземлену дільницю електроустановки. 3.2.4 Захисні окуляри 3.2.4.1. Захисні окуляри застосовують для захисту очей від пошкодження твердими частинами при обробці металу і інших матеріалів від бризок розплавленої мастики кислоти лугу електроліту фарби від іскр і бризок металу при перегоранні запобіжників від світлового впливу дуги чи полум'я газового паяльника при зварювальних роботах і т.п. 3.2.4.2. Захисні окуляри повинні бути закритого типу не мати дефектів бульбашки тріщини і т.п. і відповідати в залежності від призначення вимогам відповідних нормативних документів. При довгочасовій роботі поверхність скла повернутої до очей треба заздалегідь змазувати спеціальною сумішшю захищаючою скло від запітніння. 4. Норми і строки електричних випробувань захисних засобів Назва Напруга електроустановок Періодичність випробувань оглядів Кліщі изолюючі До 1000 В 1 раз на 2 роки 1 раз на 2 роки Кліщі електровимірювальні До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Покажчики напруги До і вище 1000В 1 раз на рік 1 раз на рік Рукавички гумові діелектричні Усі напруги 1 раз за 6 місяців 1 раз за 6 місяців Боти гумові діелектричні Усі напруги 1 раз на 3 роки 1 раз на 3 роки Калоші гумові діелектричні До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Коврики гумові діелектричні Усі напруги " 1 раз за 6 місяців Ізолюючі підставки До 10 кВ " 1 раз на 3 роки Інструмент слюсарно-монтажний з ізолюючими рукоятками До 1000 В 1 раз на рік 1 раз на рік Примітка. Усі захисні засоби необхідно оглядати перед застосуванням незалежно від строків періодичних оглядів. ДОДАТОК З КНИГА ЗАПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ ІНСТРУМЕНТА ТА ЗАПОБІЖНИХ ПРИСТРОЇВ Дата перевірки Найменування інструмента або пристрою Висновки про придатність інструмента або пристрою Підпис особи яка перевіряє ДОДАТОК 4 НОРМИ БРАКУВАННЯ СТАЛЕВИХ КАНАТІВ ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів". Додаток 10 витяг 1. Бракування канатів вантажопідйоних машин які знаходяться в експлуатації повинне проводитися згідно інструкції по експлуатації вантажопідйомної машини складеної з врахуванням вимог ИСО 4309. При відтсутності в інструкції по експлуатації відповідного розділу бракування канатів вантажопідйомної машини проводять згідно цього Додатка Для оцінки безпеки використання канатів використовують такі критерії' а характер і число обривів проволок у тому числі наявність обривів проволок у кінцевих заділок наявність місць зосередження обривів проволок інтенсивність зростання кількості обривів проволок б розрив прядок; в поверхневе і внутрішнє зношення; г поверхнева і внутрішня корозія д місцеве зменшення діаметра каната включаючи розрив серцевика; е зменшення площі поперечного перерізу проволок каната втрати внутрішнього перерізу ; ж деформація у вигляді хвилястості кошикообразності видавлення проволок і прядок роздавлювання прядок заломів перегибів і т.ін.; з пошкодження в результаті температурної дії чи електричного дугового розряду. 2. Бракування канатів які працюють зі сталевими і чавуними блоками слід проводити по кількості обривів проволок згідно з таблицею 9.1 3. При зменшенні діаметра каната в результаті поверхневого зносу чи корозії на 7 % і больше в порівнянні з номінальним діаметром канат підлягає бракуванню навіть при відсутності видимих обривів проволок. При зменшенні діаметра каната в результаті пошкодження серцевика внутрішнього зноса обм'яття розрива й т.ін. на 3 % від номінального діаметра у канатів що не крутяться і на 10 % у решти канатів канат підлягає бракуванню навіть при відсутності видимих обривів проволок. Таблиця 9.1 Число обривів проволок при наявності яких канати підвійної звивки що працюють зі сталевими і чувунними блоками відбраковуються Число несучих проволок в зовнішніх предках Типові приклади конструкцій канатів Група класифікації режиму механізму: М1.М2 М3 М4 М5 М6 М7 М8 хрестова звивка однобічна звивка хрестова звивка однобічна звивка на ділянці довжиною 3d 30d 3d 30d 3d 30d 3d 30d n<50 6х7 1+6 +1х7 1+6 6x7+1 о.с. 8х6 0+6 +9 о.с. 2 4 1 2 4 8 2 4 511 08хdк де db- діаметр спіралі хвилястості dк - номінальний діаметр каната. При незбіжності напрямків спіралі хвилястості і звивки каната і нерівності кроків спіралі хвилястості і звивки каната чи збігу одного з параметрів канат підлягає бракуванню при db>4/3хdк. Довжина відрізка каната що розглядається не повинна бути більше 25хdк. 7. Канати не повинні допускатися до подальшої роботі при виявленні: кошикообразної деформації; видавлювання серцевика; видавлювання чи розслоєння прядок; місцевого збільшення діаметра каната; місцевого зменшення діаметра каната; роздавлених ділянок; перекручувань; заломів; перегибів; пошкоджень в результаті температурних дій чи електричного дугового розряду. ДОДАТОК 5 ФОРМА НАРЯДА - ДОПУСКА Витяг із ДНАОП 0.00.-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" Підприємство Підрозділ Наряд-допуск № для робіт в електроустановках Керівнику робіт наглядачеві посада; прізвище ініціали; група з ел. безпеки* допускачеві посада; прізвище ініціали; група з ел. безпеки* зчленами бригади посада; прізвище ініціали; група з ел. безпеки* посада; прізвище ініціали; група з ел. безпеки* доручається Роботу розпочати: дата час Роботу закінчити: дата час Таблиця 1. Заходи щодо підготовки робочих місць перелічити всі робочі місця Найменування електроустановок в яких потрібно провести вимкнення та встановити заземлення Що повинно бути вимкнено і де заземлено 1 2 Окремі вказівки Наряд видав: дата час Підпис посада; прізвище ініціали; група з еп. безпеки* Наряд продовжив до: дата час Підпис посада; прізвище ініціали; група з еп. безпеки* дата М.П. *Група з електробезпеки вказується прописом. Таблиця 2. Дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск Дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск видав посада прізвище або підпис перелічити всі робочі місяця Дата час Підпис працівника який отримав дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск 1 2 3 Робочі місця підготовлені. Під напругою залишились Допускач підпис; прізвище ініціали Керівник робіт наглядач підпис; прізвище ініціали Таблиця 3 Інструктаж членів бригади цільовий при первинному допуску Члени бригади прізвище ініціали Підпис осіб які пройшли інструктаж Члени бригади прізвище ініціали Підпис осіб які пройшли інструктаж 1 2 1 2 Підписи осіб які провели інструктаж: Допускач Керівник робіт наглядач Таблиця 4. Щоденний допуск до роботи і її закінчення Бригада проінструктована і допущена на робоче місце Підписи Робота закінчена бригада виведена Назва робочого місця Дата час Дата час Підпис керівника робіт наглядача Допус-кача Керівника робіт наглядача 1 2 3 4 5 6 Таблиця 5. Зміни в складі бригади Введений до бригади прізвище ініціали; група прописом Виведений з бригади прізвище ініціали; група прописом Дата час Дозволив підпис 1 2 3 4 Роботу повністю закінчено бригаду виведено; заземлення встановлені бригадою зняті повідомлено кому посада прізвище Дата час Керівник робіт наглядач підпис Вказівки щодо заповнення наряду-допуску для робіт в електроустановках 1. Записи в наряді-допуску мають бути розбірливими. Забороняється заповнення бланку наряду-допуску олівцем та виправлення тексту. 2. Система нумерації нарядів-допусків встановлюється керівництвом підприємства. 3. Під час зазначення дат вказується число місяць і дві останні цифри що позначають рік. Наприклад: 02.03.96 26.04.96. 4. Прізвища осіб зазначених в наряді пишуться у називному відмінку; записуються їх ініціали і група з електробезпеки. 5. Диспетчерські назви електрообладнання допускається записувати в усталеній скороченій формі. Наприклад: МВ-110 Т-2 масляний вимикач трансформатора Т-2 Тр-р 21 Т трансформатор 21 Т . 6. В разі нестачі рядків в таблицях або тексті наряду дозволяється прикласти до нього додатковий бланк наряду за тим же самим номером та підписом особи яка видає наряд для продовження записів. До того ж в останніх рядках таблиць або в кінці рядка основного бланку слід записати "Див. додатковий бланк". 7. В рядку "Підрозділ" вказується структурний підрозділ підприємства цех район дільниця в електроустановці якого мають провадитись роботи. 8. В рядку "допускачеві" вказується посада прізвище ініціали група з електробезпеки допускача зі складу оперативників або керівника робіт зі складу оперативно-ремонтників котрий суміщує обов'язки допускача. 9. В рядках "з членами бригади" зазначаються посади прізвища ініціали членів бригади та їх групи з електробезпеки. Під час виконання робіт із застосуванням автомобілів механізмів і самохідних кранів зазначається хто з членів бригади є водієм кранівником стропальником а також тип механізму або самохідного крана на якому він працює. Наприклад: Петренко К.В. гр. II водій телескопічної вишки ТВ-26; Крилов А С. гр. II кранівник крана АК-51. 10. В рядках "доручається" вказується: - для електроустановок електростанцій підстанцій і КЛ вказується назва електроустановки та її приєднань в яких треба буде працювати зміст роботи. Наприклад: ПС Заводська ВРУ 110 кВ шиноз'єднувальний вимикач заміна вводів ф. "В"; - для ПЛ вказується найменування лінії і межа її дільниці де треба буде працювати номери опор на яких або між якими враховуючи їх буде провадитися робота; окремі прольоти наприклад: прольот між кінцевою опорою та порталом ВРУ а також зміст роботи наприклад: ПЛ 35 кВ Заводська-Центральна опори № 12 - 23 перетяжка проводів. Для багатоколових ПЛ вказується також назва кола а під час пофазного ремонту і розташування фази на опорі. 11. В рядках "Роботу розпочати" і "Роботу закінчити" вказується дата і час початку та закінчення роботи за даним нарядом. 12. Під час роботи в електроустановках електростанцій підстанцій та на КЛ в таблиці 1 «Заходи щодо підготовки робочих місць» зазначаються; - в графі 1 - назви електроустановок в яких необхідно провести операції з комутаційними апаратами і встановити заземлення; - в графі 2 - диспетчерська назва позначення комутаційних апаратів приєднань обладнання з якими провадяться операції і місця де мають бути встановлені заземлення. Операції вимкнення у вторинних колах в пристроях РЗА телемеханіки зв'язку вказувати в таблиці не обов'язково. Під час роботи на КЛ і ПЛ що вимикаються і заземлюються в РУ працівниками які не обслуговують ці лінії наприклад черговими електростанцій і підстанцій таблицю 1 слід заповнити таким чином: - в графі 1 зазначається назва електростанції або підстанції на яких вимикається лінія; - в графі 2 в рядку що відповідає назві електростанції або підстанції вказується диспетчерська назва позначення лінії. 13. Під час робіт на ПЛ в таблиці 1 зазначається: - в графі 1 - назви ліній кіл проводів що записані в рядку наряду "доручається" а також назви інших ПЛ або кіл що підлягають вимкненню і заземленню в зв'язку з виконанням робіт на ПЛ або колі які ремонтуються наприклад ПЛ що перетинають лінію яка ремонтується або проходять поблизу від неї інших кіл багатоколових ПЛ тощо ; - в графі 2 для ПЛ які вимикаються і заземлюються допускачем зі складу оперативно-ремонтних працівників - назва комутаційних апаратів в РУ і на самій ПЛ з якими проводяться операції та номери опор на яких мають бути встановлені заземлення. В цій самій графі мають бути вказані номери опор або прольоти де керівник робіт повинен на робочому місці встановити заземлення на проводи і троси відповідно до 4.7.3 4.7.4 4.7.6 4.7.9 цих Правил. Якщо місця встановлення заземлень під час видавання наряду визначити не можна або робота буде проводитися з переміщенням заземлень то в графі вказується "Заземлити на робочих місцях". В графі 2 мають бути вказані також місця де керівник робіт повинен встановити заземлення на ПЛ які перетинають лінію що ремонтується або проходять поблизу неї. Якщо ці ПЛ експлуатуються іншим підприємством службою в рядку наряду "Окремі вказівки" має бути вказано про необхідність перевірки заземлень що встановлюються працівниками цього підприємства служби . 14. В таблицю 1 мають бути занесені операції з комутаційними апаратами які необхідні для безпосередньої підготовки робочого місця. Перемикання які виконуються в процесі підготовки робочого місця пов'язані зі зміною схем наприклад переведення приєднань з однієї системи шин на іншу переведення живлення дільниці мережі з одного джерела живлення на інше тощо в таблицю не записуються. Якщо допускачеві зі складу оперативно-ремонтних працівників під час видавання наряду доручається допуск на вже підготовлені робочі місця то в таблиці 1 та особа яка видає наряд записує вимкнення і заземлення необхідні для підготовки робочих місць і вказує які з цих операцій вже виконані. Для робіт що не вимагають підготовки робочого місця в графах таблиці 1 робиться запис "Не вимагається". 15. В рядках "Окремі вказівки" записуються: - додаткові заходи що убезпечують працівників встановлення огорож перевірка повітря в приміщенні на відсутність водню заходи пожежної безпеки тощо ; - етапи робіт і окремі операції що їх слід виконувати під керівництвом особи яка видала наряд; - дозвіл керівникові робіт наглядачеві на повторний допуск бригади до роботи на підготовлене робоче місце пункт 3.7.3 цих Правил ; - дозвіл ввімкнути електроустановку або частину її окремі комутаційні апарати без дозволу або розпорядження чергового пункт 3.16.4 цих Правил ; - дозвіл керівнику робіт на зняття заземлень на період випробувань електроустаткування пункт 3.7.4 цих Правил ; - дозвіл керівникові робіт оперувати комутаційними апаратами; - дозвіл на призначення особи відповідальної за безпеку проведення робіт з переміщенням вантажів кранами пункт 6.9.1 цих Правил ; - у випадку видавання наряду наглядачеві - відповідальний працівник який очолює бригаду пункт 3.2.8 цих Правил ; - вказівка керівнику робіт про необхідність узгодити роботу що суміщується; - залишені під напругою проводи троси ПЛ що ремонтується фази лінії під час пофазного ремонту; ПЛ з якими перетинається в прольотах лінія що ремонтується - вказівка про необхідність перевірки заземлень ПЛ інших підприємств; - вказівка про те що лінія яка ремонтується перебуває в зоні наведеної напруги із зазначенням рівня наведеної напруги пункт 6.1.63 цих Правил ; - дозвіл керівнику робіт на переведення бригади на інше робоче місце пункт 3.8.1 цих Правил . Особі яка видає наряд дозволяється на свій розсуд вносити в ці рядки і інші записи пов'язані з роботою що виконується. 16. В рядках "Наряд видав" і "Наряд продовжив до" відповідно особи які видають або продовжують наряд вказують дату і час підписання наряду. 17. Таблиця 2 заповнюється під час одержання дозволу на підготовку робочого місця і на допуск. В графі 1 допускач вказує посаду та прізвище особи яка видала дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск. Під час видавання дозволу особисто в графі 1 розписується працівник який видав дозвіл із зазначенням своєї посади. Приводиться перелік робочих місць. В графі 2 вказуються дата і час видачі дозволу. В графі 3 розписуються працівники які одержали дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск. Під час підготовки робочих місць кількома особами або працівниками різних цехів в графі 3 розписуються всі хто готував робочі місця. Якщо дозволи на підготовку робочого місця і на допуск запитуються неодночасно то в графі 2 заповнюють два рядки: один - про дозвіл на підготовку робочого місця другий - про дозвіл на допуск. 18. Під час робіт в електроустановках електростанцій підстанцій і на КЛ в рядках "Робочі місця підготовлені. Під напругою залишились:" допускач вказує струмовідні частини що залишилися під напругою приєднання яке ремонтується і найближчі до місця роботи струмовідні частини або обладнання сусідніх приєднань незалежно від того вимкнені вони чи ні. Під час робіт на ПЛ в цих рядках записуються струмовідні частини вказані особою яка видала наряд а в рядках "Окремі вказівки" за необхідності і інші струмовідні частини. Допускач і керівник робіт наглядач розписуються під рядками "Робочі місця підготовлені. Під напругою залишились:" тільки під час первинного допуску. і 9. Цільовий інструктаж членів бригади оформляється в таблиці 3 наряду тільки під час первинного допуску та в разі введення до складу бригади нового працівника. Про проведений інструктаж допускач і керівник робіт розписуються у відповідних рядках в кінці таблиці 3. 20. В таблиці 4 оформляється щоденний допуск до роботи і її закінчення в тому числі - допуск під час переведення на інше робоче місце. Якщо керівник робіт одночасно виконує обов'язки допускача а також якщо керівнику робіт дозволено допустити бригаду в разі повторного допуску то він розписується під час допуску в графах 3 і 4. Закінчення робіт пов'язане із закінченням робочого дня керівник робіт наглядач оформляє в графах 5 і 6. 21. В таблиці 5 "Зміни в складі бригади" дозвіл на зміни складу бригади дає працівник що має право видавати наряд і розписується в графі 4. Під час передавання дозволу по телефону або радіо керівник робіт в графі 4 зазначає прізвище цього працівника. Під час введення в бригаду або виведенні з неї водія автомобіля машиніста механізму кранівника вказується також тип закріпленого за ним автомобіля механізму чи самохідного крана. 22. Після повного закінчення роботи керівник робіт наглядач розписується в призначених для цього рядках наряду зазначаючи час і дату оформлення. Якщо під час оформлення повного закінчення роботи черговий чи допускач зі складу оперативно-ремонтних працівників відсутні або керівник робіт суміщує обов'язки допускача то керівник робіт чи наглядач виконує це оформлення тільки в своєму примірнику наряду зазначаючи час і дату посаду і прізвище працівника якому він повідомив про повне закінчення робіт. Якщо під час оформлення в наряді повного закінчення роботи присутній черговий чи допускач зі складу оперативно-ремонтних працівників то керівник робіт або наглядач виконує це оформлення в обох примірниках наряду. Якщо бригада заземлень не встановлювала то слова "заземлення встановлені бригадою зняті" мають бути викреслені. ДОДАТОК 6 НАРЯД-ДОПУСК НА ВИКОНАННЯ РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ згідно з ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правил безпеки під час робіт на ПЛЗ і ПМ найменування підприємства 1. НАРЯД 1.1. Відповідальному виконавцю робіт з бригадою в кількості чоловік провести такі роботи: найменування робіт місце проведення 1.2. Потрібні для виконання робіт: механізми матеріали інструмент захисні засоби 1.3. Під час підготовки і виконання робіт забезпечити заходи безпеки: 1.4. Початок робіт з годин хвилин 20 р. Закінчення робіт у годин хвилин 20 р. Режим роботи одно- двох- трьохзміиний 1.5. Відповідальним керівником робіт призначити посада прізвище ім'я по батькові 1.6. Наряд-допуск видав посада прізвище підпис 1.7. Наряд-допуск отримав відповідальний керівник робіт {посада прізвище ім'я по батькові підпис 1.8.* Заходи по забезпеченню безпеки праці і порядок виконання робіт узгоджені: відповідальна особа діючого підприємства /цеха дільниці/ посада прізвище ім'я по батькові підпис 2. ДОПУСК 2.1. Інструктаж про заходи безпеки на робочому місці згідно з інструкціями найменування інструкцій або короткий виклад інструктажу Провели: Відповідальний керівник робіт дата підпис * Відповідальна особа діючого підприємства /цеха дільниці/ дата підпис 2.2. Інструктаж отримали члени бригади: Прізвище ім'я по батькові Фах розряд Дата Підпис того хто отримав інструктаж *2.3. Робоче місце і умови праці перевірені. Заходи безпеки що вказані в наряді-допуску забезпечені посада прізвище ім'я по батькові допускаючого до роботи відповідальної особи діючого підприємства дата підпис * Відповідальний керівник робіт дата підпис Відповідальний виконавець робіт дата підпис 2.4. Роботи почались у годин хвилин 20 р. Відповідальний керівник робіт дата підпис 2.5. Роботи закінчені робоче місце перевірено люди виведені Наряд закритий у годин хвилин 20 р Відповідальний виконавець робіт дата підпис * Відповідальна особа діючого підприємства дата підпис Примітка. Наряд-допуск заповнюється оформлюється у двох примірниках перший знаходиться у того хто видає наряд другий - у відповідального керівника робіт; якщо роботи проводяться на території діючого підприємства наряд-допуск оформляється у трьох примірниках третій примірник видається відповідальній особі діючого підприємства Пункти наряда-допуска що відмічені * заповнюються і оформлюються підписом якщо виконуються будівельно-монтажні роботи на території /у цеху на дільниці/діючого підприємства. Наряд-допуск заповнюється під копіювальний папір чітко ясно у всіх примірниках. Не допускаються виправлення і перекреслення вже написаного тексту. ДОДАТОК 7 ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАГНИВАННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ ОПОР ПРИСТАВОК ТА ПІДПОР згідно з ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правил безпеки під час робіт на ППЗІПМ Контроль за станом основ опор які просочені по всій довжині проводиться зовнішнім оглядом і простукуванням. Здорова деревина під час простукування видає дзвінкий звук гнила - глухий. За результатами зовнішнього огляду опори визначають необхідність перевірки ступеня загнивання деревини за допомогою щупа. Контроль за станом основ опор просочених бандажним способом здійснюється в такій послідовності: опору необхідно відкопати на глибину 60 см ретельно оглянути поверхню деревини за верхнім і нижнім краями бандажа. Потім на бандажі необхідно зробити по колу три надрізи на відстані 5-10 см від поверхні землі відігнути в бік гідроізоляційний матеріал толь руберойд і зовнішнім оглядом та простукуванням визначити якість деревини. Якщо опора не пошкоджена то деревину в тому місці де знятий бандаж знову покривають синтетичною пастою закривають відігнутим шматком гідроізоляційного матеріалу і покривають гідроізоляцією. Як гідроізоляцію використовують розчин бітуму бітумну емульсію та розплавлений бітум. Якщо опора згнила то щупом визначають глибину загнивання. Для цього щупом по колу роблять декілька проколів але не менше трьох і визначають глибину загнивання в сантиметрах. Потім складають отримані величини суму ділять на число проколів і отримують середню величину глибини загнивання опори. Після цього вимірюють довжину кола опори в місці проколів. Від отриманої довжини кола віднімають середню величину глибини загнивання помножену на 6 3 та одержують довжину кола залишкової здорової частини деревини опори. Мінімально допустима довжина кола залишкової здорової частини деревини визначена в табл. Д.8.1. Таблиця Д. 8.1 МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМА ДОВЖИНА КОЛА ОПОРИ БІЛЯ ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ ДЛЯ РІЗНОГО ТИПУ ЛІНІЙ Висота м Кількість проводів Довжина кола опори біля поверхні землі см у разі довжини прогону м для ліній типу О Н У ОУ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 83 3 62 2 50 50 40 50 40 40 35 7 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 5 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 8 40 5 38 38 42 39 5 46 5 43 5 47 5 45 5 6 0 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 4 38 0 38 38 38 38 38 38 42 5 40 5 8 41 5 39 38 43 40 48 42 5 48 5 47 16 50 5 44 5 42 5 51 47 5 57 54 58 56 5 6 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 4 38 5 38 38 38 38 38 38 39 38 6 39 5 38 38 38 38 41 39 42 41 12 47 5 42 40 48 45 54 50 55 53 16 51 5 45 42 52 48 58 54 59 57 24 56 5 50 47 58 54 65 60 65 64 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 7 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 6 42 0 38 38 41 38 45 42 45 44 8 44 5 40 38 43 40 48 45 49 48 16 53 0 49 46 56 52 62 57 63 62 24 61 5 54 51 62 58 70 65 70 69 32 65 5 57 53 66 62 74 69 75 74 8 5 2 38 0 38 38 38 38 38 38 38 38 8 46 5 43 41 46 43 51 48 52 51 12 53 5 50 46 54 51 60 56 61 60 16 55 5 52 49 59 55 66 61 66 64 24 63 0 57 54 66 61 74 69 75 73 32 68 0 61 57 69 65 79 73 80 78 40 64 60 75 69 83 77 84 82 11 0 16 66 0 61 58 68 63 75 71 77 75 24 71 0 64 62 74 69 83 77 84 82 32 76 5 69 65 80 74 89 83 90 88 40 73 69 85 79 94 91 96 93 ДОДАТОК 8 ФОРМА АКТА ОБСТЕЖЕННЯ СУМСНОЇ ПІДВІСКИ ЛЕП І ПМ згідно з ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правил безпеки під час робіт на ПЛЗ і ПМ ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер підприємства енергосистеми " " 20 р. ЗАТВЕРДЖУЮ Головний інженер підприємства зв'язку " " 20 р. АКТ м " " 20 р. Ми що нижче підписалися представник електромережі прізвище ім'я по батькові і представник мережі проводового мовлення прізвище ім'я по батькові склали цей акт в тому що при обстеженні лінії електропередавання напругою В на опорах якої підвішені кіл ПМ з напругою зву- кочастоти В на ділянці виявлені такі відхилення від правил улаштування і намічені такі заходи по усуненню дефектів із зазначенням строку їх виконання: № п/п Назва вулиці номер будинку № опори Виявлені дефекти Заходи по усуненню дефектів Строк виконання робіт Відмітка про виконання робіт початок кінець Представник електромережі підпис Представник мережі проводового мовлення підпис ДОДАТОК 9 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ШКІДЛИВИХ ГАЗІВ ЯКІ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В ПІДЗЕМНИХ СПОРУДАХ Витяг ізДНАОП 5.2.30-1.07-96 "Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв 'язку і проводового мовлення" Д.10.1. В підземних спорудах можуть накопичуватися вибухонебезпечні та шкідливі гази: метан окис вуглецю вуглекислий газ сірководень аміак та інші домішки. Д.10.2. В табл. Д.10.1 наведено як діє той чи інший газ на людину. Д.10.3. В табл. Д.10.2 наведені склади газів які вживаються в промисловості та побуті і які можуть проникнути в підземні споруди. Для порівняння в цій таблиці наведений склад повітря. Таблиця Д.10.1 Назва газу Концентрація газу в повітрі % Фізіологічне діяння на людину Окис вуглецю 0 024 Головний біль почервоніння шкіри 0 06 Слабкість запаморочення різке ослаблення життєдіяльності 0 4 Важкий пригноблений сонливий стан небезпека смерті Вуглекислий газ 3 Дихання помітно прискорюється 4 Відчування здавлення голови шум у вухах.спостерігається психічне хвилювання сповільнення пульсу підвищення кров'яного тиску може настати непритомність 8-10 Настає втрата притомності Зниження концентрації кисню у по вітрі до 10 Нудота ослаблення розумової діяльності 6-7 Задуха падіння температури тіла менше 6 Конвульсивний рух різко порушується нормальне дихання що може призвести до зупинення серця Таблиця Д.10.2 Назва газу Склад газу % кисень азот вуглекислий газ водень окис вуглецю метан інші газоподібні домішки Природний 0 2-0 3 2 5 - - - 96 1-97 0 2 Змішаний суміш природного з штучним 0 3-0 5 2-3 3-12 0 2-1 85-95 0 2-1 Повітря 20 9 78 1 0 03 - - - біля 1 Д.10.4. В табл. Д.10.3 наведені межі вибухонебезпечної концентрації газів у повітрі. Таблиця Д.10 3 Газ чи пари рідини Межі вибухонебезпечної концент рації газів у повітрі % нижня верхня Водень 4 00 74 0 Метан 5 00 15 0 Окис вуглецю 12 50 74 2 Пропан 2 37 9 5 Сірководень 4 30 45 5 Суміші: водень 50% та окис вуглуцю 50% 6 05 71 8 окис вуглецю 50% і метан 50% 7 70 22 8 водень 33 3% окис вуглецю 5 70 29 9 33 3% та метан 33 3% Примітка: пропан може бути у кабельних колодязях при роботах з використанням газового пальника та паяльної лампи. ДОДАТОК 10 ФОРМА АКТА ПЕРЕВІРКИ ТА ВИПРОБУВАННЯ БЛОКУВАННЯ згідно з ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правил безпеки під час робіт наПЛЗІПМ Затверджую Керівник найменування підприємства організації " " 20 р. АКТ перевірки і випробування обладнання блокування " " 20 р. Ми що підписалися посади прізвища ім'я та по батькові у присутності уповноваженого трудового колективу з охорони праці прізвище ім'я та по батькові провели перевірку і випробування системи блокувальних пристроїв зазначити найменування апаратури у такому обсязі: 1. Проведено зовнішній огляд стану замків ключів приводів інших деталей механічного блокування. 2. Перевірено справність пристроїв розряду конденсаторів фільтрів. 3. Практично перевірено справність дії блокування. 4. Проведено вимірювання опору ізоляції електричних ланцюгів блокування. № п/п Найменування ланцюгів блокування Результати вимірювань Норма 1 2 3 4 Примітка. Вимірювання опору ізоляції проводиться мегомметром з робочою напругою 500 -1000 В При перевірці блокування зазначити найменування апаратури у зазначеному обсязі було виявлено що зазначити результати перевірки і випробувань На підставі одержаних результатів зазначити найменування апаратури зазначити висновки результатів перевірок і випробувань Підписи: 1 2 З уповноважений трудового колективу з охорони праці Примітка. Акт зберігається на об'єкті протягом 6 місяців. ДОДАТОК 11 ГАБАРИТИ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ згідно з ДНАОП 5.2.30-1.06-98 Правил безпеки під час робіт наПЛЗіПМ Таблиця Д.9.1 Характеристика габариту Відстань не менше повітряні лінії зв'язку лінії проводового мовлення ПМ класу І класу II 1 2 3 4 Відстань від землі до нижнього проводу для ліній що проходять уздовж електрифікованих залізниць поза населених пунктів* 2 5 4 5 2 5 Відстань від землі до нижнього проводу для ліній що проходять уздовж автомобільних або ґрунтових доріг поза населених пунктів 3 0 5 0 3 0 Відстань від землі до нижнього проводу лінії зв'язку у вікні шляхопроводу 3 0 Відстань між найнижчою точкою шляхопроводу і верхнім проводом лінії зв'язку за самою низькою температурою в цій місцевості 0 5 Горизонтальна відстань між проводом лінії зв'язку та вікном шляхопроводу 1 25 Відстань між нижнім проводом лінії та тросом який утримує контактний провід постійного струму електрифікованої залізниці 2 0 2 0 2 0 Відстань від проводу лінії у разі перехрещення з контактним проводом трамваю до головки рейки 8 0 8 0 8 0 Те ж для тролейбуса до поверхні дорожнього полотна 9 0 9 0 9 0 Відстань від землі до нижнього проводу лінії у разі перехрещення автомобільних доріг 5 5 6 0 5 5 Відстань між нижнім проводом лінії і головкою рейки у разі перехрещення з лінією залізничного полотна нормальної та вузької колії 7 5 7 5 7 5 Відстань від землі до нижнього проводу лінії яка проходить у межах населеного пункту 4 5 6 0 4 5 Відстань між нижнім проводом фідерного кола ПМ та верхнім проводом лінії зв'язку а також у разі перехрещення проводів ПМ між собою 1 25 1 25 1 25 Відстань між нижнім проводом однієї та верхнім проводом другої повітряної лінії зв'язку у разі їх перехрещення між собою для найнижчої та найвищої температур 0 6 Відстань від найнижчої точки проводу лінії у разі перехрещення річок і каналів до найбільш високих щогл суден за найвищим рівнем води 1 0 2 0 1 0 Відстань від найнижчої точки проводу лінії до верхньої точки габариту сплаву** для горизонту найвищого паводка сплавних річок і каналів що перехрещуються 1 0 2 0 1 0 Відстань від проводів лінії зв'язку і проводо-вого мовлення до найвищого рівня води у разі перехрещення несуднохідних невеликих річок каналів і т.ін. що замерзають 2 5 4 5 2 5 Відстань від опор до головки найближчої рейки у разі розташування лінії уздовж залізничного полотна 1 3 висоти надземної частини опори Горизонтальна відстань між найближчим до будівлі проводом і вертикальною площиною яка проходить через край карниза або іншої частини будівлі що найбільш виступає балкона ліхтаря 2 25 1 5 1 5 Мінімальна відстань проводів лінії ПМ у разі їх підвішування на стояках від даху та частин будівель що виступають над дахами за найгірших атмосферних умов: - у разі напруги на лінії до 240 В 1 1 0 8 - у разі напруги на лінії понад 240 В 2 5 - для міських ліній 0 8 Відстань від проводу лінії ПМ до щогл прийомних радіоантен індивідуального користування висота щогли Відстань між осями ліній зв'язку що проходять паралельно одна одній: а у разі наявності на одній або обох лініях кіл ущільнених апаратурою 3-канальної системи передачі або неущільнених кіл а також у разі наявності на одній з ліній кола з кольорового металу ущільненого апаратурою 12-канальної системи передачі 8 5 б у разі наявності на обох лініях кіл з кольорового металу ущільнених апаратурою 12-канальної системи передачі 20 Відстань між найнижчою точкою нижнього проводу повітряних ліній зв'язку що проходять уздовж залізниць та гребенем дахів 1 5 1 5 1 5 Відстань від гілок дерев до проводів лінії: в містах 1 25 1 0 1 0 в приміській зоні 2 0 2 0 2 0 Відстань від землі до нижнього проводу абонентського вводу над тротуаром городом садом або пустирем 3 0 3 0 Відстань від землі до нижнього проводу абонентського або фідерного вводів над проїжджою дорогою 4 5 Відстань по горизонталі між проводами ліній електропередавання і проводами ліній зв'язку та ПМ телевізійними кабелями і спусками радіоантен на вводах*** 1 5 1 5 1 5 Відстань від проводів вводу ПМ до гілок дерев 1 0 Відстань від головки рейки до піванкерної опори або підпори лінії що перехрещує полотно залізниці 10 0 10 0 10 0 Відстань від опор до підземних трубопроводів водо- газо-нафто- та теплопроводів а також каналізаційних тумб 1 0 1 0 1 0 Відстань від опор до пожежних гідрантів колодязів люків та водорозбиральних колонок 2 0 2 0 2 0 Відстань від опор до бензоколонки 5 0 5 0 5 0 Відстань від опор до електричних кабелів всіх призначень 1 0 1 0 1 0 Відстань по горизонталі від бровки дорожнього полотна до основи підпор перехідних опор**** висота опори Вертикальна відстань від полотна дороги до відтяжки опори у разі перехрещення відтяжкою: а пішохідних проходів 3 5 3 5 3 5 б проїздів 5 5 5 5 5 5 Відстань від найнижчої точки проводу лінії ПМ до проводів прийомних радіоантен індивідуального та колективного користування 0 8 0 8 Відстань по вертикалі між проводами ПМ та проводами лінії електропередавання у разі їх сумісного підвішування на спільних опорах 1 5 Примітки: * Населеним пунктом вважається територія міст селищ сіл промислових підприємств парків бульварів та інших місць які відвідуються населенням. Прилеглі до населеного пункту городи сади і т.ін. теж вважаються територією населеного пункту. ** Габаритом сплаву називається відстань від водної поверхні ріки каналу до найвищої точки споруд на сплаві будиночка вишки сигнальної віхи та ін. *** У цьому разі проводи високовольтних ліній в прогоні від опори до їх вводу в будинок не повинні перехрещуватись з проводами відгалужень від лінії зв'язку та ПМ до вводів і повинні розташовуватись вище проводів зв'язку та ПМ. **** На ділянках утрудненої траси ця відстань визначається за узгодженням між зацікавленими організаціями за умови додаткового кріплення опор. ДОДАТОК 12 БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ПРИ ЇХ ПЕРЕХРЕЩЕННІ ТА ЗБЛИЖЕНІ З ЛІНІЯМИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ Витяг із ДНАОП 5.2.03-1.07-96 "Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв 'язку і проводового мовлення" 24.1. Загальні положення 24.1.1. Роботи по улаштуванню перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту та лініями електропередачі напругою до 1000 В і вище повинні виконуватися під керівництвом особи яка відповідає за виконання робіт і має групу по електробезпеці не нижче IV. До виконання робіт по улаштуванню перехрещення допускаються працівники які мають групу по електробезпеці не нижче III. 24.1.2. При улаштуванні перехрещення у населених пунктах необхідно виставляти охоронні пости. 24.2. Влаштування перехрещення ліній зв'язку та проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту 24.2.1. Перехрещення повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту електрифіковані залізниці постійного та змінного струму трамвай тролейбус і метрополітен який проходить на поверхні повинні виконуватися у відповідності до ГОСТ 67-78. Перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з контактними мережами наземного електротранспорту повинно виконуватися підземним переходом. Як виняток в прольоті перехрещення з контактними мережами електрифікованих залізниць постійного струму трамвая і тролейбуса може бути підвішений тільки один повітряний кабель. Відстань від верхнього провода контантної мережі електрифікованої залізниці постійного струму до кабеля закріпленого на несучому тросі повинна бути не менше 2 м; від головки рейок трамвая до кабеля зв'язку чи проводового мовлення повинна бути не менше 8 м; від дорожнього полотна руху тролейбуса - не менше 9 м. На місці робіт при влаштуванні перехрещення обов'язкова присутність представника відповідної контактної мережі та відповідального керівника робіт підприємства зв'язку. 24.2.2. Підвішування та демонтаж проводів ліній зв'язку що перехрещують провід контактної мережі наземного електротранспорту повинні виконуватись на відключеній і заземленій у місці виконання робіт контактній мережі. У виключних випадках при узгодженні із зацікавленими установами дозволяється виконувати роботи по влаштуванню перехрещення без зняття напруги з контактної мережі трамвая та тролейбуса. Присутність на місці робіт представників дистанції району контактної мережі є обов'язковою незалежно від того знята чи не знята напруга з контактної мережі. 24.2.3. Перетягувати провід над відключеною та заземленою у місці робіт контактною мережею слід за допомогою сухої вірьовки. Вірьовку перекидають з землі через контактну мережу підіймають та пропускають через блоки закріплені на перехідних опорах кінці вірьовки зв'язують між собою внаслідок чого утворюється петля. Провід що перетягується прив'язується до вузла вірьовочної петлі і повільно перетягується над проводами контактної мережі від опори до опори. Щоб уникнути провисання проводу його слід підтримувати у трохи натягнутому стані і в міру того як він буде рухатися через кожні 1 5-2 м прикріплювати його до вірьовочної петлі за допомогою дротяних кілець. Петля з кільцями звільняється від прикріпленого до неї проводу після того як він закріплюється на ізоляторах перехідних опор. 24.2.4. Усі роботи по влаштуванню перехрещення з контактною мережею яка знаходиться під напругою повинні виконуватися у діелектричних рукавичках та калошах із застосуванням інструменту з ізолюючими ручками. Провід зв'язку або проводового мовлення що перетягується необхідно спочатку заземлити. Перекидати суху вірьовку через контактну мережу яка знаходиться під напругою дозволяється тільки з автовишки. 24.3. Влаштування перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з лініями електропередачі 24.3.1. Перехрещення повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення з лініями електропередачі повинно виконуватися у відповідності з "Правилами пересечения воздушньїх линий связи й радиотрансляционньїх сетей с линиями злектропередачи" та "Правилами строительства й ремонта воздушньїх линий связи й радиотрансляционньїх сетей". 24.3.2. На стоякових лініях проводового мовлення як виняток допускається у прольоті перехрещення з лініями електропередачі напругою до 1000 В застосовувати голі проводи сталеві або з кольорових металів . 24.3.3. Кут перехрещення ліній електропередачі з повітряними лініями зв'язку та проводового мовлення повинен бути по можливості близько до 900. Для обмежених умов кут перехрещення не нормується. 24.3.4. Відстань по вертикалі від проводів електропередачі до проводів або підвісних кабелів повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення у прогоні їх перехрещення при найбільшій стрілі провисання найвища температура повітря ожеледиця повинна бути не менше 1 25 м. 24.3.5. Відстань по вертикалі від проводів ліній електропередачі до проводів або підвісних кабелів проводового мовлення при перехрещені на загальній опорі повина бути не менше 1 5 м. 24.3.6. При розташуванні проводів або підвісних кабелів проводового мовлення на кронштейнах приймається відстань по вертикалі від провода лінії електропередачі розташованого на тому ж боці опори лінії електропередачі на якій знаходяться проводи або підвісні кабелі проводового мовлення і повинна бути не менше 1 5 м. 24.3.7. Місце перехрещення проводів лінії електропередачі з проводами або підвісними кабелями повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення у прогоні повино знаходитись на відстані не менше 2 м від найближчої опори лінії електропередачі і по можливості ближче до опори лінії електропередачі. 24.3.8. Роботи по улаштуванню перехрещення ліній зв'язку і проводового мовлення з лініями електропередачі напругою до 1000 В як правило виконуються після зняття напруги з лінії електропередачі і заземлення проводів цієї лінії у місці виконання робіт. Про можливість та час зняття напруги необхідно заздалегідь домовитися з власником ліній електропередачі. Якщо зняти напругу з проводів лінії електропередачі неможливо роботу дозволяється виконувати без зняття напруги але обов'язково у перевірених діелектричних рукавичках і калошах з використанням інструменту з ізолюючими ручками. На ділянках перехрещення що не відповідають технічним нормам працювати дозволяється тільки із зняттям напруги. При улаштуванні перехрещення з лініями електропередачі провід лінії зв'язку або проводового мовлення що натягується під лінією електропередачі необхідно заземлити по обидва боки від перехідних опор. Для попередження дотику проводу лінії звязку або проводового мовлення з проводом лінії електропередачі яку перехрещують необхідно через провід який натягується перекинути вірьовку з обох сторін лінії яку перехрещують. Довжина вірьовки повинна дорівнювати подвійній відстані від землі до вищої точки проводу що натягується після його закріплення. Кінці вірьовки треба закріпити за допомогою вбитих у землю кілків. 24.3.9. У випадках коли підвішування проводів здійснюється на стояках що встановлені на будинках провід який перетягується повинен заземлятися; з даху будинку куди подається провід який перетягується спускають суху вірьовку і стоячи у кошику автовишки перекидають ТІ через контактну мережу. З даху протилежного будинку спускається вірьовочна петля. Кінець перекинутої вірьовки зв'язують з цією петлею та підіймають 11' на дах першого будинку. До вірьовочної петлі прив'язують провід та за допомогою блоку що закріплений на другому стояку перетягують провід на дах другого будинку Працівник який знаходиться у кошику автовишки повинен слідкувати за тим щоб провід не провисав та не торкався контактної мережі. 24.3.10. Перекидати проводи ліній зв'язку та проводового мовлення через проводи ліній електропередачі голі чи ізольовані забороняється. 24.3.11. Натягувати та регулювати проводи зв'язку та проводового мовлення які проходять під лінією електропередачі необхідно у діелектричних рукавичках та калошах при цьому працівники що безпосередньо натягують провід поверх .діелектричних рукавичок повинні одягнути брезентові коротші за діелектричні 24.3.12. Підвішувати проводи та кабелі зв'язку під проводами фідерних ліній проводового мовлення І класу у місцях перехрещення необхідно з додержанням усіх правил безпеки що вказані вище. 24.3.13. Проводити роботи по улаштуванню перехрещення під час дощу та снігопаду забороняється. 24.3.14. При ушкодженні кабельних вставок у місцях перехрещення ліній електропередачі з повітряними лініями зв'язку та проводового мовлення допускається виконання тимчасового зв'язку тільки на час усунення авари при цьому підвішувати замість ушкодженого кабеля повітряні проводи дозволяється тільки за умови додержання габаритів що встановлені "Правилами устройства електроустановок ПУЗ " 24.4. Робота на лініях зв'язку і проводового мовлення при їх перехрещенні та зближенні з лініями електропередачі 24.4.1. Перед початком роботи працівник який піднявся на опору повинен переконатися у відсутності на проводах сторонньої напруги. 24.4.2. Відсутність на проводах сторонньої небезпечної напруги слід перевірити Індикатором напруги Первинну перевірку виконує керівник робіт Для перевірки відсутності сторонньої напруги на проводах ліній зв'язку і проводового мовлення які мають повітряні перехрещення з лініями електропередачі напругою вище 1000 В необхідно користуватися індикаторами для установок напругою вище 1000 В При цьому у випадку коли перевірка виконується з автовишки чи опори І застосовується індикатор який діє за принципом ємнісного струму для забезпечення необхідної чутливості індикатора його необхідно заземлити провідником з площею перерізу не менше 4 кв мм Після встановлення відсутності на проводах ліній зв'язку або проводового мовлення сторонньої напруги вище за 1000 В необхідно перевірити також відсутність на них сторонньої напруги нижче 1000 В Користуватися тільки одним Індикатором низької напруги для перевірки відсутності сторонньої напруги на проводах ліній зв'язку і проводового мовлення що мають перехрещення з лініями електропередачі напругою вище 1000 В забороняється. Присутність сторонньої напруги на проводах фідерної лінії проводового мовлення напругою 120 і 240 В визначається за характером горіння неонової лампочки контактного Індикатора При наявності сторонньої напруги промислової частоти неонова лампочка горить яскравим рівним світлом при відсутності сторонньої напруги лампочка спалахує з частотою що відповідає частоті звукової передачі 24.4.3. При виявленні на проводах ліній зв'язку або проводового мовлення сторонньої напруги працівник повинен припинити роботу та доповісти про це керівнику робіт який повинен викликати працівника відповідної дільниці електромережі для усунення пошкодження ДОДАТОК 13 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ МЕХАНІЧНИХ ТА ЕЛЕКТРОМОНТАЖНИХ РОБІТ Витяг із ДНАОП 5.2.03-1.08-96 "Правила безпеки при роботах на телефонних і телеграфних станціях" 5.3. Правила безпеки при роботах на висоті 5.3.2. Для роботи на висоті використовуються спеціальні пристрої риштовання драбини переносні драбини тощо Ті або інші пристрої застосовуються в залежності від умов та характеру робіт що виконуються. Улаштування тимчасових настилів на випадкових опорах ящиках цеглинах тощо забороняється. 5.3.3. Дерев'яні риштовання повинні виготовлятися із сухої деревини хвойних або листяних порід без косошарості тріщин та сучків Застосовувані дошки повинні бути завтовшки не менше ніж 40 мм. 5.3.4. Настил риштовання повинен мати рівну поверхню завширшки не менше ніж 1 м щілини між дошками риштовання не повинні перевищувати 10 мм Прогин риштовання при граничному розрахунковому навантаженні не повинен перевищувати 20 мм Відстань від кінця риштовання до конструкцій що монтуються не повинна перевищувати 0 1 м. 5.3.5. Риштовання повинні мати поручні закраїни бортова дошка та один проміжний горизонтальний елемент Висота поручнів повинна бути не менше 1 м закраїн - не менше 0 15 м Відстань між стояками поручнів не повинна перевищувати 2 м. Бортові дошки слід установлювати на риштовання а поручні кріпити до стояків з внутрішнього боку. Дерев'яні поручні не повинні мати задирок. 5.3.6. При обслуговуванні а також при ремонтах електроустаткування забороняється застосування металевих драбин Дозволяється застосування металевих рухомих драбин що входять до комплекту станції за умовою їх надійної ізоляції від підлоги і металевих частин обладнання. 5.3.7. Переносні драбини необхідно виготовляти з витриманих сухих пиломатеріалів хвойних порід без сучків. Всі деталі драбин повинні мати гладку обстругану поверхню. 5.3.8. Східці драбин необхідно урізати в тятиви. Відстань між східцями не повинна бути більше 0 25 м і менше 0 15 м. 5.3.9. Тятиви драбин необхідно скріплювати стяжними болтами діаметром не менше ніж 8 мм через кожні 2 м а також під верхнім та нижнім сходами. 5.3.10.  Забороняється застосовувати дерев'яні драбини збиті цвяхами без кріплення тятив болтами і без урізки східців в тятиви. 5.3.11. Фарбування дерев'яних драбин рекомендується виконувати прозорими лаками котрі не можуть приховати пошкодження деревини. 5.3.12. Довжина приставної драбини повинна забезпечувати можливість проведення робіт стоячи на сходині що знаходиться на відстані не менш ніж 1 м від верхнього краю драбини. Довжина драбини не повинна перевищувати 5 м. У разі недостатньої довжини драбини забороняється улаштовувати опорні споруди з ящиків бочок тощо а також установлювати приставні драбини під кутом більше 75 0 без додаткового кріплення верхньої частини драбини. 5.3.13. Нижні кінці переносних драбин що установлюються на землі повинні мати окуття з гострими наконечниками а при користуванні ними на гладких та слизьких підлогах паркетних плиточних бетонних тощо повинні мати башмаки із гуми або іншого матеріалу що не ковзає. При необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальні гаки. 5.3.14. Драбини з площадками повинні бути пірамідальної форми стійкими і такими що легко пересуваються. Драбини з колесами необхідно обладнувати запірним пристроєм що запобігає пересуванню під час роботи на них. Площадки драбин висотою 1 3 м та вище повинні мати огородження упор поручні . 5.3.15. Розсувні переносні драбини необхідно обладнувати запірним пристроєм який виключає можливість довільного розсовування під час роботи на них. ДОДАТОК 14 ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ «КОЛЬОРИ СИГНАЛЬНІ ТА ЗНАКИ БЕЗПЕКИ» із змінами № 1 введеними з 01.07.1981 р. Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25 вересня 1980 р. № 4807 витяг 1. Загальні положення 1.1. Сигнальні кольори та знаки безпеки призначені для привернення уваги працівників до безпосередньої небезпеки попередження про можливу небезпеку припису і дозволу окремих дій з метою забезпечення безпеки а також для необхідної інформації. 1.2. Сигнальні кольори та знаки безпеки не замінюють необхідних заходів з безпеки праці та засобів захисту працівників. 1.3. Сигнальні кольори слід використовувати для поверхонь конструкцій пристосувань та елементів виробничого обладнання які можуть служити джерелами небезпеки для працівників поверхонь огорож і інших захисних пристроїв а також пожежної техніки. 1.4. Знаки безпеки повинні бути встановлені в місцях перебування в яких пов'язане з можливою небезпекою для працюючих а також на виробничому обладнанні що є джерелом такої небезпеки. 1.5. Знаки безпеки встановлені на воротах та вхідних дверях приміщень означають що зона дії цих знаків охоплює все приміщення. Знаки безпеки встановлені біля в'їзду входу на об'єкт дільницю означають що їх дія поширюється на об'єкт дільницю в цілому. При необхідності обмежити зону дії знаку відповідну вказівку слід наводити в пояснюючому написі. 1.6. Знаки безпеки повинні контрастно виділятись на оточуючому їх фоні і знаходитись в полі зору людей для яких вони призначені. Знаки безпеки повинні бути розташовані з таким розрахунком щоб їх було добре видно щоб вони не відволікали уваги працюючих і самі по собі були безпечні. 1.7. Фарбування обладнання лакофарбовими матеріалами сигнальних кольорів і нанесення встановлення знаків безпеки повинно проводити підприємство-виробник обладнання. У разі необхідності додаткове фарбування лакофарбовими матеріалами сигнальних кольорів і нанесення встановлення знаків безпеки на обладнання що знаходиться в експлуатації проводить підприємство що експлуатує це обладнання. 1.10. Місця та висоту розташування знаків безпеки їх кількість і варіанти розмірів а також порядок застосування табличок з пояснюючими написами повинна встановлювати адміністрація підприємств і організацій за узгодженням з органами державного нагляду і технічною інспекцією праці. 1.11. На місцях і дільницях що є тимчасово небезпечними слід встановлювати переносні знаки безпеки і тимчасові огородження пофарбовані лакофарбовими матеріалами сигнальних кольорів. Знаки і огородження повинні бути зняті після того як відпаде необхідність в їх застосуванні. 2. Сигнальні кольори. Призначення і порядок застосування 2.1. Встановлюються слідуючі сигнальні кольори: червоний жовтий зелений та синій. Змістове значення сигнальних кольорів та номери зразків кольору «Картотеки еталонів кольору лакофарбових матеріалів» наведені в табл. 1. Таблиця 1 Сигнальний колір Номери зразків кольору Основне змістове значення сигнального кольору Контрастний колір Червоний 6; 7; 9; 10; 11; 19; 31 Заборона безпосередня небезпека засоби пожежогасіння Білий Жовтий 219; 220; 223; 285; 286 Попередження можлива небезпека Чорний Зелений Синій 324; 325; 385 423; 424; 435; 471; 485; 486 Припис безпека Вказівка інформація Білий Білий Примітка. Контрастним кольором для білого е чорний а для чорного - білий колір. 2.2. Для підсилення контрасту сигнальних кольорів їх слід використовувати на фоні контрастних кольорів. Контрастні кольори див. табл. 1 необхідно застосовувати також для виконання символів і пояснюючих написів. 2.7. Червоний сигнальний колір слід застосовувати для: б написів на приписуючих знаках пожежної безпеки та символів на вказівних знаках пожежної безпеки; в позначення відключаючих пристроїв механізмів і машин в тому числі аварійних; г внутрішніх поверхонь кришок дверцят шаф з відкритими струмоведучими елементами електрообладнання; д рукояток кранів аварійного скинення тиску; е корпусів масляних вимикачів що знаходяться в робочому стані під напругою; ж позначення пожежної техніки наступних видів: пожежних насосів насосних станцій що обслуговують пожежні водопроводи та автоматичні установки пожежогасіння; пускових пристроїв установок пожежогасіння; пожежних мотопомп; димососів; пожежного обладнання колонок вентилів кранів наземної частини гідрант-колонок генераторів високократної піни лафетних стволів кришок підземних гідрантів пожежних оповіщувачів з ручним пуском; вогнегасників включаючи балони пересувних вуглекислотних вогнегасників і установок пожежогасіння; пожежного інвентаря відер ящиків пісочниць рукавних касет кранів ; ручок пожежного інструмента багрів лопат ; з сигнальних ламп що оповіщують про порушення технологічного процесу або умов безпеки: «ТРИВОГА» «НЕСПРАВНІСТЬ» та ін.; й окантовки щитів білого кольору для кріплення пожежного інструмента і вогнегасників. Ширина окантовки повинна складати від ЗО до 100 мм 2.10. У випадку коли рухомі елементи механізмів і машин закриті кожухом що повністю знімається при експлуатації технічному огляді І ремонті фарбуванню лакофарбними матеріалами червоного сигнального кольору підлягають самі елементи що рухаються або поверхні суміжних з ними нерухомих деталей закритих кожухом. 2.11. Жовтий сигнальний колір слід використовувати для: б елементів будівельних конструкцій які можуть стати причиною одержання травм працюючими: низьких балок виступів та перепадів в площині підлоги малопомітних сходин пандусів місць в яких існує небезпека падіння кромки вантажних платформ вантажних піддонів неогороджених площадок люків отворів та ін. звужень проїздів малопомітних розпірок вузлів колон стійок та опор в місцях інтенсивного руху внутрішньозаводського транспорту та ін.; в елементів виробничого обладнання необережне поводження з якими є небезпечним для працюючих: відкритих рухомих частин обладнання маховичків рухливих столів станків машин та ін. кромок огороджуючих пристроїв що не повністю закривають рухомі елементи виробничого обладнання огородження шліфувальних кругів фрез зубчатих коліс привідних ременів ланцюгів та ін. кромок штампів пресів бойків молотів огороджуючих конструкцій площадок для робіт що проводяться на висоті а також постійно підвішеної до стелі або стін технологічної арматури що виступає в робочий простір; г елементів внутрішньоцехового та міжцехового транспорту підйомно-транспортного обладнання і будівельно-дорожніх машин кабін і огорож кранів поворотних кабін площадок вантажопідйомників бамперів і бокових поверхонь електрокар навантажувачів візків стріл нижніх частин поворотних платформ екскаваторів баштових монтажних і автомобільних кранів захватів і площадок автонавантажувачів зовнішніх частин бокових стінок ковшів екскаваторів обойм вантажних крюків; д постійних і тимчасових огорож або елементів огорож встановлених на межах небезпечних зон біля отворів ям котлованів виносних площадок постійних і тимчасових огорож сходів перекриттів споруд що будуються балконів та інших місць в яких можливе падіння з висоти; е рухомих монтажних пристроїв або їх елементів і елементів вантажозахватних пристосувань рухомих частин кантувачів траверс підйомників рухомих частин монтажних вишок та сходів; ж ємностей що містять речовини з небезпечними та шкідливими властивостями на які попереджаюче забарвлення слід наносити у вигляді смуги шириною 50-150 мм в залежності від розмірів ємності; з меж підходів до евакуаційних або запасних виходів. Межі позначають суцільними лініями шириною від 50 до 100 мм що наносяться на площину підлоги фарбою жовтого або білого кольору стійкої до витирання; й внутрішніх поверхонь кожухів що відкриваються корпусів і дверцят ніш огороджуючих рухомі елементи механізмів і машин. 2.12. Попереджувальне забарвлення об'єктів і елементів вказаних в пп. 2.11 б г за виключенням відкритих рухомих частин виробничого обладнання рукояток що обертаються маховиків рухомих столів станків стріл баштових кранів та ін. слід виконувати у вигляді нахилених під кутом 45-600 смуг що чергуються шириною від 30 до 200 мм жовтого сигнального і чорного кольорів при співвідношенні ширини смуг 1:1. Ширину смуг слід встановлювати в залежності від розмірів об'єкта і відстані з якої повинно бути видне попередження. 2.13. Зелений сигнальний колір слід використовувати для: а приписуючих знаків; б дверей і світлових табло написи білого кольору на зеленому фоні евакуаційних або запасних виходів та декомпресійних камер сигнальних ламп; в сигнальних ламп сповіщаючих про нормальну роботу машин та автоматичних ліній. 2.14. Синій сигнальний колір необхідно застосовувати для вказівних знаків. 3. Знаки безпеки. Форма колір розміри і призначення 3.1. Встановлено чотири групи знаків безпеки наведені в табл. 2. Таблиця 2. Номер групи Найменування знака Форма знака Примітка 1 Забороняючий Припускається пояснюючий напис на   знаку   або   на додатковій   табличці  для   нововведених знаків 2 Попереджаючий Припускається пояснюючий напис на знаку або додатковій табличці 3 Приписуючий Припускається пояснюючий напис на знаку 4 Вказівний Припускається пояснюючий напис на знаку 3.2. При необхідності уточнити обмежити чи підсилити дію знаків безпеки припускається використання додаткових табличок прямокутної форми з пояснюючими написами або вказівною стрілкою. Голівка стрілки - за ГОСТ 10807-78. 3.3. Додаткові таблички слід розміщувати горизонтально під знаком безпеки або вертикально справа від нього. Довжина додаткової таблички повинна бути не більше діаметра або довжини відповідної сторони знака безпеки. 3.4. Розміри знаків безпеки та додаткових табличок в залежності від відстані до спостерігача а також область застосування знаків повинні відповідати вказаним в табл. 3. Таблиця 3 Номери розмірів знаків Відстань від знака до спостерігачів м Розміри знаків мм Розміри додаткових табличок мм Область застосування знаків Забороняючих зовнішній діаметр приписуючих сторона квадрату лопередяаю-чих сторона трикутника вказівних сторони прямокутника 1 До 20 280 360 280x360 280x85 280x110 860x120 360x140 На дверях приміщень 2 Від 20 до 40 380 450 360x450 360x120 360x140 450x140 450x180 В малих та середніх приміщеннях 3 Від 40 до 50 550 710 560x710 560x170 560x220 710x210 710x280 У великих приміщеннях та позапри-мі-щеннями 4 Від 50 до 70 710 900 710x900 710x210 710x280 900x260 -"- 5 Від 70 до 100 900 1120 900x1120 900x260 900x360 1120x340 1120x450 -"- Примітки: 1. Для попереджуючих знаків задають сторону теоретичного трикутника без урахування округлення кутів . 2. Припускається збільшувати висоту додаткових табличок з пояснюючим написом в залежності від числа рядків напису. 3. Радіуси округлення кутів повинні бути: на знаках трикутної форми - 0 05 сторони; на знаках квадратної форми - 0 04 сторони; на знаках прямокутної форми і табличках - 0 02 меншої сторони. 4. Припускається застосовувати знаки менших розмірів. Співвідношення між розмірами повинно відповідати вказаному в табл. 4. Таблиця 4 Розміри знаків для обладнання Номери розмірів знаків для обладнання і тари Зовнішній діаметр мм 1 2 3 4 5 6 20 30 40 60 80 120 Сторона трикутника мм 25 40 50 80 100 160 3.7. Додаткові таблички повинні мати сигнальний колір знака разом з яким їх застосовують. Вказівні стрілки на них слід виконувати контрастним кольором вказаним в табл.1. Припускається використовувати додаткові таблички білого кольору з чорними стрілками і пояснюючими написами. 3.8. Варіанти зображення табличок з пояснюючими написами разом із зображеннями відповідних знаків на розмічальній модульній сітці наведені в обов'язковому додатку 3. 3.9. Граничні відхилення габаритних розмірів знаків і табличок ± 2%. 3.10. Забороняючі знаки 3.10.1. Знаки призначені для заборони окремих дій 3.10.2. Знаки повинні бути слідуючі: круг червоного кольору з білим полем всередині білою каймою по контуру знака та символічним зображенням чорного кольору на внутрішньому білому полі перекресленим похилою смугою червоного кольору кут нахилення 450 зліва зверху направо вниз . Ширина кільця червоного кольору повинна бути 0 09-0 1 зовнішнього діаметра а ширина похилої червоної смуги - 0 08 зовнішнього діаметра ширина білої кайми по контуру знака - 0 02 зовнішнього діаметра. Припускається застосовувати забороняючі знаки з пояснюючим написом виконаним шрифтом чорного кольору. При цьому похилу червону смугу не наносять. Н а знаках пожежної безпеки пояснюючі написи необхідно виконувати червоним кольором. 3.10.3. Змістове значення зображення і місце встановлення забороняючих знаків вказані в табл. 5 див. кольорові вставки . 3.11. Попереджуючі знаки 3.11.1. Знаки призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку. 3.11.2. Знаки повинні бути слідуючі: рівносторонній трикутник з округленими кутами жовтого кольору повернений вершиною вгору з каймою чорного кольору шириною 0 05 сторони і символічним зображенням чорного кольору. 3.11.3. Змістове значення зображення і місце встановлення попереджуючих знаків вказані в табл. 6. 3.11.4. Маркування промислових вибухових речовин - за ГОСТ 14839.20-72. 3.11.5. Маркування радіоактивних речовин - за ГОСТ 16327-77. Примітки. 1. Символічне зображення на знаку "Обережно! Електрична напруга" припускається виконувати червоним кольором. Форма і розміри символічного зображення на знаку - за ГОСТ 12.4.027-76. 2. Знак радіаційної небезпеки - за ГОСТ 17925-72. 3.12. Приписуючі знаки 3.12.1. Знаки призначені для дозволу окремих дій працюючих тільки при виконанні конкретних вимог безпеки праці обов'язкове застосування засобів захисту працюючих прийняття заходів по забезпеченню безпеки праці вимог пожежної безпеки та для показу шляхів евакуації. 3.12.2. Знаки повинні бути слідуючі: квадрат зеленого кольору з білою каймою по контуру шириною 0 02 сторони квадрата і білим полем квадратної форми всередині нього сторона якого рівна 0 7 сторони квадрата зеленого кольору. Всередині білого квадратного поля повинна бути нанесена чорним кольором символічне зображення або пояснюючий напис. На знаках пожежної безпеки пояснюючі написи необхідно виконувати червоним кольором. 3.12.3. Змістове значення зображення і місце встановлення знаків вказані в табл. 7 див. кольорові вставки . 3.13. Вказівні знаки 3.13.1. Знаки призначені для вказування місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв пунктів медичної допомоги питних пунктів пожежних постів пожежних кранів гідрантів вогнегасників пунктів оповіщення про пожежу складів майстерень. 3.13.2. Знаки повинні бути слідуючі: синій прямокутник окантований білою каймою по контуру шириною 0 02 меншої сторони прямокутника з білим квадратом всередині із стороною рівною 0 7 меншої сторони прямокутника. Всередині білого квадрата повинні бути нанесені символічне зображення або пояснюючий напис чорного кольору за виключенням символів та пояснюючих написів пожежної безпеки які необхідно виконувати червоним кольором. 3.13.3. Змістове значення зображення і місце встановлення знаків наведені в табл. 8 див. кольорові вставки . 3.14. На вказівних знаках припускається зображувати вказівну стрілку і відстань до об'єкта білим кольором безпосередньо в нижній частині знака під білим квадратом . 3.15. Припускається суміщати знаки безпеки передбачені цим стандартом з пояснюючим написом в єдиному блоці прямокутної форми. Знак безпеки повинен бути розташований в лівій частині блока. Висота блока повинна бути на 15% більше висоти знака за табл. 3 довжина блока - в 2 або З рази більше його висоти. Блок повинен бути окантований каймою шириною 0 05 довжини меншої сторони прямокутника її колір повинен відповідати сигнальному кольору знака безпеки. Пояснюючий напис слід виконувати чорним кольором на білому фоні. Припускається вертикальне розташування блока по більшій стороні. 3.16. Тексти пояснюючих написів на блоках за п. 3.15 що застосовуються для електроустановок повинні бути встановлені нормативно-технічною до кументацією з безпеки праці для електроустановок затвердженою у встановленому порядку. 3.17. Евакуаційний або запасний вихід слід позначати написом "Вихід" що світиться білого кольору на зеленому фоні. 3.18. Пояснюючі написи повинні виконуватись російською мовою і мовами союзних республік. 3.19. Шрифти для пояснюючих написів і виконання написів - за ГОСТ 10807-78. 4. Технічні вимоги 4.1. Поверхні що мають сигнальний колір так як і знаки безпеки повинні завжди знаходитись у стані що забезпечує чітке сприймання змістового значення кольорів і знаків. 4.2. Сигнальні кольори слід відтворювати із застосуванням лакофарбових матеріалів порошкових полімерних фарб пластмас та інших матеріалів. 4.3. Матеріали що застосовуються для фарбування об'єктів у сигнальні кольори і для колірного оздоблення знаків безпеки повинні забезпечувати одержання кольорів що відповідають заданим характеристикам а також матеріалу об'єкта та умовам його експлуатації. 4.4. Покриття повинне бути рівним без підтікання плям не повинне відшаровуватись і погіршувати експлуатаційні властивості покритих ними поверхонь. 4.5. При зміні кольору і невідповідності його вимогам цього стандарту необхідно поновити барви об'єктів в сигнальні кольори і колірне оздоблення знаків безпеки або замінити знак на новий. Заміняти знаки новими слід також при деформації і руйнуванні їх. 4.6. Знаки безпеки повинні мати плоску або об'ємну конструкцію. В обох випадках символи і пояснюючі написи слід наносити на одній чи обох сторонах знака. 4.7. Конструкція об'ємних знаків повинна забезпечувати щільність всіх з'єднань корпусів надійність кріплення а також простоту монтажу і демонтажу при технічному обслуговуванні та ремонті. 4.8. Знаки що використовуються в темний час доби або в умовах недостатнього бачення повинні бути освітлені. Всі пристрої що забезпечують видимість знаків табличок і блоків в темний час доби не повинні змінювати їх колір а також погіршувати їх видимість вдень. 4.9. Знаки пожежної безпеки та указники евакуаційних або запасних виходів повинні бути забезпечені власними автономними джерелами живлення для освітлення. 4.10. Плоскі знаки таблички і блоки що включають знаки безпеки слід виготовляти з листового металу товщиною від 0 5 до 1 5 мм а також із пластмас або деревини при умові забезпечення необхідної міцності жорсткості та стійкості їх в різних атмосферних умовах. 4.11. Для електроустановок не допускається застосовувати знаки безпеки виготовлені з металу. 4.12. Пристосування для кріплення знаків табличок і блоків повинні бути пофарбовані в сірий або срібно-сірий колір. ДОДАТОК 15 ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛИМ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ 1. Загальні положення Основними умовами успіху при наданні першої допомоги потерпілим від електричного струму та при інших нещасних випадках є швидкість дій винахідливість та вміння того хто надає допомогу. Ці якості можуть бути вироблені відповідними тренувальними вправами та придбанням навичок. Одного знання цих Правил недостатньо. Повільність та довга підготовка можуть призвести до загибелі потерпілого. Ніколи не треба відмовлятися від надання допомоги потерпілому та вважати його мертвим через відсутність дихання серцебиття пульсу. При враженні електричним струмом часто лише здається що настала смерть тому вирішувати питання про доцільність або марність подальших дій по оживленню потерпілого та робити заключення про його смерть має право лише лікар. Допомога потерпілому що надається не спеціалістом не повинна замінювати собою допомоги з боку медичного персоналу і повинна надаватися до прибуття лікаря; ця допомога повинна обмежуватися суворо визначеними видами: тимчасовою зупинкою кровотечі перев'язкою рани або опіку імобі-лізацією перелому нерухомою пов'язкою заходами по оживленню переносом та перевезенням потерпілого. Для правильної організації робіт по наданню першої допомоги потерпілому від нещасного випадку треба мати на кожному підприємстві такі умови: на кожному підприємстві у цеху дільниці повинні бути виділені особи на кожній зміні обов'язком яких є відповідальність за систематичне поповнення та стан аптечок та сумок першої допомоги а також пристосувань та засобів для надання першої допомоги; медичний персонал що обслуговує підприємство повинен вести суворий періодичний контроль за правильністю застосування правил надання першої допомоги своєчасним та обов'язковим направленням потерпілого до медпункту а також за станом та своєчасним поповненням аптечки та сумок необхідними пристосуваннями та засобами для надання першої допомоги. 2. Звільнення від електричного струму Дотик до частин що проводять електричний струм та знаходяться під напругою викликає у більшості випадків невимушене судорожне скорочення м'язів. Через це пальці якими потерпілий тримає провід можуть бути так сильно стиснуті що звільнити провід з його рук стає неможливим. Якщо потерпілий продовжує торкатися до частин що проводять електричний струм необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому треба мати на увазі що доторкатися до людини яка знаходиться під струмом без належних заходів перестороги небезпечно для того хто надає допомогу. Тому першою дією того хто надає допомогу повинно бути швидке вимкнення тієї частини устаткування до якої доторкається потерпілий. При цьому треба враховувати наступне: а у випадку знаходження потерпілого на висоті відключення установки та звільнення потерпілого від електричного струму може призвести до падіння потерпілого з висоти; у цьому випадку треба вжити заходи щодо безпеки потерпілого при падінні; б при відключенні установки може бути одночасно вимкнене також електричне освітлення в зв'язку з чим треба забезпечити освітлення від Іншого джерела ліхтар факел аварійне освітлення тощо але при цьому не затримувати відключення установки та надання допомоги потерпілому. Якщо вимкнення установки не може бути здійснене досить швидко необхідно вжити заходи по відокремленню потерпілого від частин що проводять електричний струм до яких він торкається. Для відокремлення потерпілого від частин або дроту що знаходиться під напругою до 1000 В треба використовувати сухий одяг канат палицю дошки або інші сухі предмети які не проводять електричний струм Використання для цих цілей металевих або мокрих предметів не дозволяється Для відокремлення потерпілого від частин що проводять електричний струм можна також взятися за його одяг якщо він сухий та відокремлюється від тіла потерпілого наприклад за поли піджака або пальта уникаючи при цьому дотиків до оточуючих металевих предметів або частин тіла які не прикриті одягом. Коли відтягують потерпілого за ноги не слід торкатися його взуття або одягу без доброї ізоляції своїх рук тому що взуття та одяг можуть бути вологими та бути провідниками електричного струму. Для ізоляції рук той хто надає допомогу особливо якщо потрібно доторкнутися до тіла потерпілого яке не прикрите одягом повинен одягти діелектричні рукавички або обгорнути собі руки шарфом одягти на руки суконного капелюха опустити на руку рукав піджака або пальта використати гумову матерію плащ або саму суху матерію. Можна також ізолювати себе якщо стати на суху дошку або на яку-небудь іншу підстилку що не проводить електричний струм пакунок одягу тощо. Для відокремлення потерпілого від частин що знаходяться під напругою рекомендовано діяти по можливості однією рукою. Якщо при відокремленні потерпілого виникають труднощі треба перерубати або перерізати дроти сокирою з сухим дерев'яним держаком або іншим відповідним ізольованим інструментом. Проводити це треба з належною обережністю не торкаючись дротів перерізуючи кожен провід окремо одягнувши діелектричні рукавички та калоші . 3. Перша допомога потерпілому від електричного струму У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого. Якщо потерпілий перебуває у свідомості але до цього був у непритомному стані його треба покласти у зручне положення підстелити під потерпілого або накрити його зверху чим-небудь з одягу та до прибуття лікаря забезпечити повний спокій безперервно спостерігаючи за диханням та пульсом. Ні в якому разі не дозволяти потерпілому рухатися а тим більше продовжувати роботу тому що відсутність тяжких симптомів після ураження електричним струмом не виключає можливості наступного погіршання стану потерпілого. У разі відсутності можливості швидкого виклику лікаря необхідно швидко доставити потерпілого до медичного закладу забезпечивши для цього необхідні транспортні засоби або носилки. Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані але з рівним диханням та пульсом його слід рівно та зручно покласти розпустити та розстебнути одяг зробити приплив свіжого повітря давати нюхати нашатирний спирт кропити його водою та забезпечити повний спокій. Одночасно треба негайно викликати лікаря. Якщо потерпілий погано дихає - дуже рідко та су-дорожно як вмираючий - йому треба робити штучне дихання та масаж серця. Штучне дихання слід проводити безперервно як до так і після прибуття лікаря. Питання про доцільність або марність подальшого проведення штучного дихання вирішує лікар. 4. Основні правила обов'язкові при проведенні штучного дихання та зовнішнього масажу серця Оживлення організму що вражений електричним струмом може бути проведене кількома способами. Всі вони грунтуються на проведенні штучного дихання. Але найефективнішим є спосіб "рот до рота" що проводиться одночасно з непрямим масажем серця. Штучне дихання слід проводити лише у випадках коли потерпілий не дихає або дихає дуже погано рідко судорожне ніби вмираючий а також якщо дихання потерпілого поступово погіршується. Починати штучне дихання слід негайно після звільнення потерпілого від електричного струму та проводити безперервно до отримання позитивного результату або появи безперечних ознак дійсної смерті поява трупних плям або трупного задубіння . Нерідкі випадки коли уявнопомерлі після враження електричним струмом були повернені до життя через декілька годин. Під час проведення штучного дихання треба уважно спостерігати за лицем потерпілого. Якщо він ворухне губами або повіками або зробить ковтальний рух горлянкою кадиком треба перевірити чи не вдихнув він самостійно. Проводити штучне дихання після того як потерпілий почне дихати самостійно та рівномірно не слід тому що продовження штучного дихання може принести йому лише шкоду. Якщо через деяку мить виявиться що потерпілий не дихає проведення штучного дихання слід негайно відновити. Перед тим як почати штучне дихання необхідно: а швидко миттєво звільнити потерпілого від одягу що заважає диханню - розстебнути комір розв'язати краватку або шарф розстебнути штани тощо; б також швидко звільнити рот потерпілого від сторонніх предметів вийняти вставні щелепи якщо вони є та слизу; в якщо рот потірпілого міцно стиснутий розкрити його висуненням нижньої щелепи; для цього потрібно чотири пальці обох рук поставити позаду кутів нижньої щелепи та спираючись великими пальцями в її край висунути нижню щелепу вперед так щоб нижні зуби стояли попереду верхніх мал. 1 . Якщо таким чином розкрити рот не вдається то слід у кут рота між задніми корінними зубами але не передніми обережно щоб не зламати зуби вставити дощечку металеву пластину ручку ложки або інший подібний предмет та з їх допомогою розчепити зуби. Спосіб штучного дихання "рот у рот" полягає в тому що той хто надає допомогу проводить видих з своїх легенів у легені потерпілого через спеціальний пристрій що показаний на мал. 2 або безпосередньо у рот або ніс потерпілого. Цей спосіб є відносно новий та найбільш ефективний тому що кількість повітря по поступає у легені потерпілого за один вдих у 4 рази більше ніж при інших способах штучного дихання. Крім того при використанні цього способу штучного дихання забезпечується можливість контролю подання повітря у легені потерпілого по чітко видимому розширенню грудної клітини після кожного вдування повітря та наступному спаданню грудної клітки після завершення вдування внаслідок пасивного видиху повітря через дихальні шляхи назовні. Пристрій для проведення штучного дихання складається з двох відрізків гумової або гнучкої пластмасової трубки 1 та 2 діаметром 8-12 мм довжиною 60 та 100 мм що натягнуті на металеву або тверду пластмасову трубку 3 довжиною 40 мм та овального фланця 4 що вирізаний з щільної гуми. Фланець натягується на стики відрізків трубок 1 та 2 щільно стискаючи місця їх з'єднання. Для проведення штучного дихання потерпілого слід покласти на спину розкрити йому рота та після того як з рота будуть видалені сторонні предмети та слиз платком або кінцем сорочки вкласти до нього трубку: дорослому - довгим кінцем 1 дитині підлітку коротким кінцем 2. При цьому треба слідкувати за тим щоб язик потерпілого не запав назад та не перекрив дихальний шлях та щоб встановлена у рот трубка потрапила до дихального горла а не до харчоводу. Для того щоб язик не запав нижня щелепа потерпілого повинна бути трохи висунута вперед. Для розкриття гортані слід закинути голову потерпілому назад підклавши під потилицю одну руку а другою рукою натиснути на лоба потерпілого мал. 3а так щоб підборіддя опинилося на одній лінії з шиєю мал. 3б . При такому положенні голови просвіт горлянки та верхніх дихальних шляхів значно розширюється та забезпечується їх повна проходимість що є основною умовою успіху штучного дихання за цим методом Для того щоб поправити трубку у роті та направити її у дихальне горло слід трохи посмикати вгору та донизу нижню щелепу потерпілого Потім ставши на коліна над головою потерпілого слід щільно притиснути до його губів фланець 4 мал. 4 а великими пальцями обох рук затиснути потерпілому ніс для того щоб повітря що вдувається через пристрій не виходило назовні повз легені. Зразу ж після цього той хто надає допомогу робить у трубку декілька сильних видихів та продовжує їх зі швидкістю біля 10 -12 видихів у хвилину кожні 5-6 секунд до повного поновлення дихання потерпілого або до прибуття лікаря. Для забезпечення вільного виходу повітря з легень потерпілого той хто надає допомогу після кожного вдування повинен звільнити рот та ніс потерпілого не виймаючи при цьому з рота потерпілого трубки пристрою При кожному вдуванні грудина потерпілого повинна розширюватися а після звільнення рота та носа самостійно опускатися Для забезпечення більш глибшого видиху можливо легким натиском на грудину допомогти виходу повітря з легенів потерпілого. У процесі проведення штучного дихання той хто надає допомогу повинен слідкувати за тим щоб повітря яке він вдихає потрапляло до легенів а не до живота потерпілого. Якщо повітря потрапляє до живота що може бути виявлено по відсутності розширення грудної клітки та по тому що здувся живіт треба швидким натисненням на верхню частину живота під діафрагмою витиснути повітря та встановити дихальну трубку у потрібне положення шляхом повторного переміщення вгору та донизу нижньої щелепи потерпілого. Після цього слід швидко відновити штучне дихання наведеним вище методом. При відсутності на місці пригоди необхідного пристрою слід швидко відкрити потерпілому рота способом що наведений вище видалити з нього сторонні предмети та слиз запрокинути йому голову та відтягнути нижню щелепу. Після цього той хто надає допомогу робить глибокий вдих та з силою видихає у рот потерпілого. При вдуванні повітря той хто надає допомогу щільно притискує свого рота до обличчя потерпілого так щоб по змозі охопити своїм ротом весь рот потерпілого а своїм обличчям затиснути йому ніс мал 5а Після цього той хто надає допомогу відкидається назад та робить новий вдих У цей час грудна клітка потерпілого опускається а він сам робить пасивний видих мал. 5б . Якщо потерпілий дорослий видихати треба сильніше а коли дитина - слабкіше При незмозі повного охвату рота потерпілого слід робити йому штучне дихання з рота у ніс. При цьому рот потерпілого повинен бути щільно закритий мал. 5в У малих дітей повітря вдувають у рот та у ніс охопивши своїм ротом рот та ніс потерпілого. Вдування повітря у рот або в ніс може проводитися через марлю салфетку або носову хустинку слідкуючи за тим щоб при кожному вдуванні було достатнє розширення грудної клітки потерпілого. При наявності апарата штучного дихання після проведення сеансу штучного дихання по способу "рот у рот" або "рот у ніс" можна перейти на штучне дихання за допомогою апарату. При відновленні у потерпілого самостійного дихання деякий час слід продовжувати штучне дихання до повного приведення потерпілого у свідомість або до прибуття лікаря. У цьому випадку вдування повітря слід проводити одночасно з початком власного вдиху потерпілого. При проведенні штучного дихання не можна також допускати охолодження потерпілого не залишати його на сирій землі на кам'яній бетонній або металевій підлозі . Під потерпілого слід підкласти що-небудь тепле та укрити його зверху При відсутності у потерпілого пульсу можливі такі порушення діяльності серця: а різке ослаблення або навіть повне припинення скорочень серця що буває наслідком тривалого знаходження потерпілого під дією струму а також відсутності своєчасної допомоги у випадку первинного враження дихання б виникненя під дією електричного струму неодночасних фібрилярних скорочень окремих груп серцевого м'яза які не можуть забезпечити роботу серця як насоса що жене кров до судин такі скорочення під дією змінного струму великої сили виникають навіть при короткочасному знаходженні потерпілого під напругою у цьому випадку дихання деякий час після звільнення потерпілого від дії струму може ще продовжуватися однак ефективність роботи серця при цьому відсутня. Тому при відсутності у потерпілого пульсу для підтримання життєвої діяльності організму для відновлення кровообігу треба незалежно від того що призвело до припинення роботи серця одночасно з штучним диханням вдування повітря проводити зовнішній масаж серця При цьому слід мати на увазі що без правильної та своєчасної попередньої допомоги потерпілому до прибуття лікаря медична допомога може бути запізнілою та неефективною Зовнішній непрямий масаж проводиться шляхом ритмічних стиснень серця через передню стінку грудної клітки при натисканні на відносно рухому нижню частину грудини позаду якої розташоване серце. При цьому серце притискується до хребта і кров з його порожнин витискується у кровоносні судини Повторюючи натиснення з частотою 60-70 разів за хвилину можна забезпечити достатній кровообмін у організмі при відсутності роботи серця. Можливість такої імітації роботи серця з'являється внаслідок глибокої втрати тонуса напруги м'язів у вмираючого внаслідок чого його грудна клітка стає більш рухливою та податливою ніж у здорової людини. Для проведення зовнішнього масажу серця слід покласти потерпілого спиною на тверду поверхню на низький стіл ослін або підлогу зняти одяг з грудей краватку підтяжки та інші предмети одягу що затруднюють дихання. Той хто надає допомогу повинен стати з правого або з лівого боку потерпілого та зайняти таке положення при якому можливий більш-менш значний нахил над потерпілим. Якщо потерпілий лежить на столі той хто надає допомогу повинен стати на низький стілець а при розміщенні потерпілого на підлозі стати на коліна поряд з потерпілим. Той хто надає допомогу повинен визначити положення нижньої третини грудини мал. ба покласти на неї верхній край долоні розігнутої докінця руки а потім зверху руки покласти другу руку мал. 66 та натискати на грудну клітку потерпілого трохи допомагаючи собі при цьому нахилом свого корпусу. Натискування слід проводити швидким поштовхом так щоб посунути нижню частину грудини донизу у бік хребта на 3-4 см а в огрядних людей - на 5-6 см. Зусилля при натисненні слід концентрувати на нижній частині грудини яка внаслідок прикріплення її до хрящових закінчень нижніх ребер є рухомою. Верхня частина грудини прикріплена нерухомо до кісток ребер тому при натисненні на неї може переломитися. Не слід натискати на закінчення нижніх ребер бо це може привести до перелому. Ні в якому разі не можна натискати нижче краю грудної клітки на м'які тканини тому що можна пошкодити розміщені тут органи у першу чергу печінку. Натискання на грудину слід повторювати близько 1 разу за секунду. Після швидкого поштовху руки залишаються у тому ж положенні приблизно на одну третину секунди. Після цього руки слід зняти чим звільнити грудну клітку від тиснення для того щоб дати їй можливість розпрямитися. Це допомагає притоку крові з великих вен до серця та його заповнення кров'ю. Для забезпечення організму достатньою кількістю кисню при відсутності роботи серця слід одночасно з масажем серця проводити і штучне дихання способом вдування повітря у легені потерпілого. Через те що натиснення на грудну клітку затруднює її розширення при вдиху вдування слід проводити між натисненнями або ж під час спеціальноі паузи яку треба передбачити через кожні 4-6 натискань на грудну клітку. У випадку якщо той хто надає допомогу не має помічника і повинен проводити штучне дихання та зовнішній масаж серця один слід чергувати проведення цих операцій у такому порядку: після 2-3 глибоких вдувань у рот або у ніс потерпілого той хто надає допомогу проводить 4-6 натиснень на грудну клітку потім знову робить 2-3 глибоких вдувань та знову повторює 4-6 натиснень для масажу серця і так далі. При наявності помічника один з тих хто надає допомогу з меншими знаннями у цьому питанні повинен проводити штучне дихання шляхом вдування повітря як менш важку процедуру а другий більш досвічений проводить зовнішній масаж серця. При цьому вдування повітря слід проводити під час припинення натискування на грудну клітку або припиняючи масаж серця на час вдування приблизно на 1 с . При рівній кваліфікації осіб що надають допомогу бажано кожному з них проводити штучне дихання та зовнішній масаж серця змінюючи один одного через кожні 5-10 хв. Таке чергування менш втомлююче ніж безперервне проведення однієї і тієї ж процедури особливо масажу серця. Ефективність зовнішнього масажу серця проявиться в першу чергу у тому що кожне натиснення на грудну клітку приводить до появи у потерпілого коливань стінок артерій перевіряється іншою особою . При правильному проведенні штучного дихання та масажу серця у потерпілого з'являються такі ознаки оживлення: 1 змінюється колір обличчя воно набуває розового відтінку замість сіроземлистого кольору з синюватим відтінком який був у потерпілого до надання допомоги; 2 з'являються самостійні дихальні рухи які стають все більш рівномірні у відповідності з тим як надання допомоги оживлення продовжується; 3 звуження зіниць. Ступінь звуження зіниць є найбільш вірним показником ефективності надання допомоги. Вузькі зіниці у людини що оживає вказують на достатнє постачання мозку киснем та навпаки початок розширення зіниць засвідчує погіршення постачання мозку кров'ю та необхідність прийняття більш ефективних дій по оживленню потерпілого. Тому може допомогти підняття ніг потерпілого приблизно на 0 5 м від підлоги та залишення їх у піднятому положенні на весь час зовнішнього масажу серця. Таке положення ніг у потерпілого сприяє кращому притоку крові до серця з вен нижньої частини тіла. Для підтримання ніг у піднятому положенні під них треба що-небудь підкласти. Штучне дихання та зовнішній масаж серця слід проводити до появи самостійного дихання та роботи серця але поява слабких вдохів при наявності пульсу не дає підстави для припинення штучного дихання. У цьому випадку як вже було відмічено раніше вдування повітря слід починати водночас з початком власного вдоху потерпілого. Про відновлення діяльності серця у потерпілого можна довідатися після появи у нього власного регулярного пульсу що не підтримується масажем. Для перевірки пульсу зупиняють масаж на 2-3 с і якщо пульс зберігається то це вказує на самостійну роботу серця. При відсутності пульсу під час перерви потрібно негайно поновити масаж. Тривала відсутність пульсу та ритму серця при самостійному диханні та вузьких зіницях вказує на фібриляцію серця. У цьому випадку треба продовжити оживлення потерпілого до прибуття лікаря або до доставки потерпілого до лікарського закладу при безперервному продовженні заходів по оживленню при транспортуванні. Слід пам'ятати про те що навіть короткочасне припинення реанімаційних заходів 1 хв. та менше може призвести до непоправних наслідків. Після появи перших ознак оживлення зовнішній масаж серця та штучне дихання слід продовжити ще 5-10 хв. узгоджуючи вдування з моментом власного вдиху потерпілого. 5. Перша допомога при пораненні В кожну рану можуть бути занесені мікроби що знаходяться на предметі яким зроблена рана у пилу на землі на руках того хто надає допомогу а також на забрудненому перев'язочному матеріалі. Щоб запобігти зараженню стовбняком тяжке захворювання з великим відсотком смертності особливу увагу слід приділити ранам які забруднено землею. Швидке звернення до лікаря для введення протистовбнячної сиворотки допоможе запобігти цьому захворюванню. Для запобігання забруднення рани під час перев'язки той хто надає першу допомогу при пораненні повинен чисто з милом вимити руки а якщо це зробити неможливо слід змазати пальці йодною настойкою. Торкатися самої рани навіть вимитими руками не дозволяється. При наданні першої допомоги треба суворо дотримуватися таких правил: а не можна промивати рану водою або навіть якою-небудь медичною речовиною засипати її порошком або покривати мазями тому що це утруднює заживлення рани сприяє занесенню до рани бруду з поверхні шкіри що також викликає подальше нагноєння; б не можна стирати з рани пісок землю і т.п тому що удалити у такий спосіб усе що забруднює рану неможливо але при цьому можна ще глибше втерти бруд та швидше викликати зараження рани; очистити рану як слід може тільки лікар; в не можна видаляти з рани згустки крові тому що це може викликати сильну кровотечу; г не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою. Для надання першої допомоги при пораненні слід відкрити індивідуальний пакет який знаходиться в аптечці сумці першої допомоги настанова по використанню пакета надрукована на його оболонці . Потім накласти стерильний перев'язочний матеріал з пакета на рану та перев'язати її бинтом. Індивідуальний пакет що використовується для закриття рани слід розпаковувати так щоб не доторкатися руками до тієї частини пов'язки яка повинна бути накладена безпосередньо на рану. Якщо індивідуального пакета не знайшлося то для перев'язки слід використовувати чисту носову хустинку чисту ганчірку тощо. На те місце на ганчірці яке буде безпосередньо на рані бажано накапати декілька краплин йодної настойки щоб вийшла пляма розміром більше рани а потім накласти ганчірку на рану. Особливо важливо використовувати йодну настойку у такий спосіб при забруднених ранах. 6. Перша допомога при кровотечі Зовнішня кровотеча може бути артеріальною або венозною. При артеріальній кровотечі кров має яскравочервоний колір та витікає пульсуючим струмком поштовхами ; при венозній кровотечі кров темного кольору та витікає безперервно. Найбільш небезпечною є артеріальна кровотеча. Для того щоб зупинити кровотечу треба: а підняти поранену кінцівку; б рану з кровотечею закрити перев'язочним матеріалом з пакета який перед тим складається у грудку подушечку та придавити зверху не торкаючись пальцями самої рани; у такому положенні не відпускаючи пальці тримати протягом 4-5 хв.; якщо кровотеча зупиниться то не знімаючи накладе- ного матеріалу поверх нього треба накласти ще подушечку з іншого пакета або ж шматок вати та забинтувати поранене місце; в при сильній артеріальній кровотечі якщо вона не зупиняється пов'язкою треба використати передавлення кровоносних судин які живлять поранену ділянку за допомогою згину кінцівки у суглобах а також пальцями джгутом або закруткою. У всіх випадках сильної кровотечі необхідно швидко викликати лікаря. Швидко зупинити артеріальну кровотечу можна пальцями або згином кінцівки у суглобах. При зупинці кровотечі судину що кровоточить притискують пальцями до кістки вище рани ближче до тулуба . Найбільш зручні місця та способи притискування кровоносних судин пальцями наведені на мал. 7. Кровотеча з судин нижньої частини обличчя зупиняється притисненням щелепної артерії до краю нижньої щелепи. Кровотеча з рани скроні та лоба зупиняється притисненням артерії спереду вуха. Кровотечу з великих ран голови та шиї можна зупинити притисканням сонної артерії до шийних позвонків. Кровотеча з ран на предпліччі зупиняється притисненням плечової артерії посередині плеча. Кровотеча з ран кисті та пальців рук зупиняється притисненням двох артерій у нижній третині передпліччя у кисті. Кровотеча з ран нижніх кінцівок зупиняється притисненням стегневої артерії до кісток тазу. Кровотечу з ран на стопі можна зупинити притисненням артерії яка проходить по тильній частині стопи. Судину з кровотечею слід притискувати досить сильно. Швидше та надійніше ніж притисненням пальцями артеріальну кровотечу можна зупинити згином кінцівок у суглобах мал. 8 . Для цього у потерпілого слід швидко засукати рукав або штани зробити грудку пелот з будь-якої матерії вкласти її у ямку яка виникла при згині суглобу що розташований вище місця поранення та сильно до відказу зігнути над цією грудкою суглоб. При цьому буде здавлена артерія що проходить на згині та подає кров до рани. У цьому положенні ногу або руку можна зв'язати або прив'язати до тулуба потерпілого. Коли згин у суглобі не можна пробити наприклад при одночасному переломі кістки тієї ж кінцівки тоді при сильній кровотечі слід перетягнути всю кінцівку джгутом мал. 9 . Як джгут краще за все використовувати будь-яку пружну та гнучку тканину гумову трубку або стрічку підтяжки тощо. Перед накладенням джгута кінцівка рука або нога повинна бути піднята. Коли у того хто надає допомогу немає помічників тоді попереднє притиснення артерії можна доручити самому потерпілому. Джгута накладають на ближню до тулуба частину плеча або стегна. Місце на яке накладають джгута повинне бути обгорнуте чимось м'яким на- приклад декількома шарами бинта або відповідним шматком тканини. Можна також накладати джгута зверху рукава або штанів. Перед тим як накласти джгута його слід розтягнути а потім туго забинтувати кінцівку не залишаючи між обертами джгута ділянок шкіри що ним не прикрита. Перетягування джгутом кінцівки не повинно бути надмірним тому що при цьому можуть бути перетягнуті і постраждають нерви; натяжіння джгута слід доводити тільки до зупинки кровотечі. Якщо буде помічено що кровотеча не зупинилася повністю слід додати більш туго декілька обертів джгута. Накладений джгут тримати більше 1 5-2 год. не дозволяється тому що це може привести до омертвіння обезкровленої тканини кінцівки. Крім того через годину слід зняти джгута на 5-10 хв. щоб дати потерпілому відпочинок від болю а кінцівка отримає деякий приток крові. Перед тим як зняти джгута треба притиснути пальцями артерію по якій кров іде до рани. Розпускати джгута слід поступово та повільно. Через 5-10 хв. джгута накладають знову. При відсутності під рукою якої-небудь стрічки що розтягується перетягнути кінцівку можна так званою закруткою зробленою з матеріалу що не розтягується: з краватки паса скрученої хустки або рушника тощо мал. 10 . Матеріал з якого роблять закрутку намотують навколо піднятої кінцівки покритої відповідною підкладкою та зв'язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки. У цей вузол або під нього просовується який-небудь твердий предмет подібний до палиці який повільно закручують до зупинки кровотечі. Дуже сильно затягати закрутку не можна. Палицю що закручена до потрібного ступеню прив'язують так щоб вона не змогла самовільно розкрутитися. При кровотечі з носа потерпілого слід посадити або покласти трохи відкинути йому голову назад розстебнути комір накласти на перенісся та на носа холодну примочку змінюючи її в міру нагрівання стиснути пальцями м'які частини крила носа. Ввести у ніс шматочок стерилізованої вати або марлі яка змочена перекисом водню. При кровотечі з рота кровавому блюванні потерпілого слід покласти на носилки та негайно доставити до медичного закладу. 7. Перша допомога при переломах вивихах ударах та розтягненні зв'язок При переломах та вивихах головним при першій допомозі є забезпечення спокійного та найбільш зручного положення для пошкодженої кінцівки що забезпечується повною її нерухомістю. Це правило є обов'язковим не лише для усунення больових відчуттів але й для попередження ряду додаткових пошкоджень навколишніх тканин внаслідок проколу їх кісткою зсередини. ПЕРЕЛОМ ЧЕРЕПА.При падінні на голову або при ударі по голові що викликало запаморочення кровотечу з вух або рота є всі підстави припустити наявність перелому черепа. Перша допомога у цьому випадку повинна полягати у прикладенні до голови холодних предметів гумовий пузир з льодом або холодною водою холодні примочки тощо . ПЕРЕЛОМ ХРЕБТА.При падінні з висоти або при обвалах якщо є підозра що зламаний хребет різка біль у хребті неможливість зігнути спину та повернутися перша допомога повинна бути такою: обережно не піднімаючи потерпілого підсунути під нього дошку або повернути потерпілого на живіт обличчям донизу та суворо слідкувати за тим щоб при повороті або підйомі потерпілого тулуб його не перегинався щоб уникнути пошкодження спинного мозку . ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХ КЛЮЧИЦІ.Ознаки - біль у ділянці ключиці та явна припухлість. Перша допомога: а покласти у підм'язове заглиблення пошкодженої сторони невелику грудку вати марлі або якої-небудь іншої матерії; б руку зігнуту в лікті під прямим кутом прибинтувати до тулуба мал. 11 ; бинтувати слід від пошкодженої руки до спини; в руку нижче ліктя підв'язати хустинкою до шиї форма хустинки наведена на мал. 12 ; г до пошкодженої ділянки прикласти холодний предмет гумовий пузир з льодом або холодною водою тощо . ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХ КІСТОК РУК.Ознаки - біль у напрямку кістки неприродна форма кінцівки рухомість у місці де немає суглоба при наявності перелому припухлість. Перша допомога: накласти відповідні шини мал. 13 та 14 . Якщо шин не виявилося то як і при переломі ключиці руку слід підвісити на хустинці до шиї а потім прибинтувати її до тулуба але вже нічого не підкладати у підм'язове заглиблення. Якщо рука при вивиху відходить від тулуба між рукою та тулубом слід підкласти щось м'яке наприклад згорток з одягу мішків тощо . До місця пошкодження прикласти холодний предмет. При відсутності бинта або хустинки можна підвісити руку на полі піджака. ПЕРЕЛОМ І ВИВИХ КІСТОК КИСТІ ТА ПАЛЬЦІВ РУК.При підозрі на перелом або вивих кісток кисті слід прибинтувати кисть руки до широкої завширшки з долоню шини так щоб шина починалась від середини предп-ліччя а закінчувалась біля кінців пальців. У долоню пошкодженої руки треба покласти грудку вати бинт тощо щоб пальці були трохи зігнуті. До місця пошкодження слід прикласти холодний предмет. ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ.Ознаки - біль у напрямку кістки припухлість неправильна форма кінцівки у місці де немає суглоба при переломі . Перша допомога: закріпити вражену кінцівку шиною палицею картоном або яким-небудь іншим предметом так щоб один кінець предмета заходив вище краю таза та під пахви а другий досягав п'ятки мал. 15 . Внутрішня шина розташовується від паху до п'ятки. Цим досягається повний спокій усієї нижньої кінцівки. По змозі шину слід накладати так щоб ногу не підіймати а притримувати її на місці та протиснути пов'язку паличкою під поперек коліно або п'ятку як це показано на мал. 15. До місця пошкодження слід прикласти холодний предмет. ПЕРЕЛОМ РЕБЕР.Ознаки - біль при диханні кашлі та русі. Перша допомога: щільно перебинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. УДАРИ.При впевненості у тому що потерпілий отримав тільки удар а не перелом або вивих до місця удару слід прикласти холодний предмет сніг лід холодний компрес та щільно забинтувати місце з ударом. При відсутності поранення шкіри не слід змазувати її йодом розтирати та накладати теплий компрес тому що це може привести лише до посилення болю. При ударах живота знаходженні у стані млості різкої блідості обличчя та сильного болю слід негайно викликати швидку допомогу для відправлення потерпілого у лікарню можливі розриви внутрішніх органів з внутрішньою кровотечею . Так слід робити і при тяжких ударах усього тіла внаслідок падіння з висоти. РОЗТЯГНЕННЯ ЗВ'ЯЗОК.При розтягненні зв'язок наприклад при підвертанні стопи ознакою чого є різкий біль у суглобі та припухлість перша допомога полягає у прикладенні холодного предмета щільному забинтовуванні та спокої. 8. Перша допомога при опіках Опіки бувають трьох ступенів починаючи від легкого почервоніння до омертвіння великих частин шкіри а іноді і більш глибоких тканин. При тяжких опіках треба дуже обережно зняти з потерпілого одяг та взуття краще їх розрізати. Рана від опіку якщо вона забруднена починає загноюватися і довго не заживає. Тому не можна торкатись рукою обпеченої частини шкіри чи змазувати її будь-якими мазями маслами вазеліном чи розчинами. Обпечену поверхню треба перев'язати так само як усяку рану покрити стерилізованим матеріалом із пакета чи чистою гладженою полотняною ганчіркою а зверху покласти шар вати і усе закріпити бинтом. Після цього потерпілого треба направити до лікувального закладу. Такий спосіб подання швидкої допомоги треба застосовувати при всіх опіках чим би вони не були викликані: парою вольтовою дугою гарячою мастикою каніфоллю та ін. При цьому не слід розрізувати пузирів видаляти з обпеченого місця мастику каніфоль чи інші смолисті речовини які прилипли тому що при їх видаленні легко зірвати шкіру і тим самим створити сприятливі умови для зараження рани мікробами з наступним нагноєнням. Не можна також віддирати від рани шматки одягу що обгоріли та прилипли; в разі необхідності такі шматки одягу треба обрізати гострими ножицями. При опіках очей електричною дугою треба робити холодні примочки з розчину борної кислоти та негайно направити потерпілого до лікаря. При опіках викликаних міцними кислотами сірчаною азотною соляною уражене місце повинно бути негайно старанно промито проточним струменем води з крана чи відра протягом 10-15 хвилин. Можна також опустити обпечену кінцівку в бак чи відро з чистою водою та інтенсивно рухати нею у воді. Після цього уражене місце треба промити 5-процентним розчином марганцевокислого калію або 10-процентним розчином питної соди одна чайна ложка соди на склянку води . Після промивання уражену частину тіла треба закрити марлею просоченою сумішшю рослинної олії льняної чи оливкової та вапняної води у рівному співвідношенні. Якщо кислота чи її пара попала в очі або в ротову порожнину необхідно промити чи прополоскати потерпілі місця 5-процентним розчином питної соди а якщо кислота попала в дихальні шляхи - дихати розпиленим при допомозі пульверизатора 5-процентним розчином питної соди. У разі опіку їдкими лугами каустичною содою негашеним вапном потерпіле місце треба старанно промити проточним струменем води протягом 10-15 хвилин. Після цього потерпіле місце треба промити слабким розчином оцтової кислоти 3-6 % об'єму чи розчином борної кислоти одна чайна ложка на склянку води . Після промивання потерпілі місця треба покрити марлею просоченою 5-процентним розчином оцтової кислоти. Якщо кислота чи її пара попала в очі або в ротову порожнину треба промити потерпілі місця 2-процентним розчином борної кислоти. При пораненні склом з одночасним впливом кислоти або лугу необхідно впевнитися в тому що у рані нема залишків скла а потім промити рану відповідним розчином змазати краї її розчином йоду і перев'язати рану користуючись стерильною ватою і бинтом. При значних опіках потерпілого після подання першої допомоги треба негайно направити до лікаря. Перелічені вище розчини завжди повинні бути в аптечці. 9. Перша допомога при обмороженнях Розтирати снігом замерзлі частини тіла не рекомендується бо в снігу часто попадаються дрібні крижинки які можуть подряпати обморожену шкіру і викликати нагноєння. Для розтирання замерзлих частин тіла треба застосувати сухі теплі рукавички чи суконки. У приміщенні обморожену кінцівку можна занурити в таз з водою звичайної кімнатної температури. Поступово воду треба заміняти більш теплою довівши її до температури тіла 37 °С. Після того як обморожене місце почервоніє його треба змазати жиром олією салом борною маззю і зав'язати теплою пов'язкою вовняною сукняною та ін. . При появі на шкірі пузирів чи ознак омертвіння тканин не можна проводити розтирання треба накласти стерильну пов'язку. Після перев'язки обморожену кінцівку треба держати трохи піднятою тому що це зменшує біль і запобігає ускладненням. Потерпілому треба дати гарячий чай зігріти його та відправити до медичного закладу. 10. Перша допомога при укусах Укуси змій та отруйних комах Загальна дія яду на організм в залежності від часу що минув після укусу характеризується: головокружінням нудотою інколи блюванням сухістю і гірким присмаком у роті підвищенням пульсу та серцебиття задухою та ін. В особливо тяжких випадках можуть реєструватися судороги втрата свідомості зупинка дихання в результаті паралічу дихання . Неможливість створення імунних сироваток для профілактичних щеплень робить укуси отруйних змій та комах небезпечними для життя людини. Особливо небезпечними є укуси отруйних змій чорного скорпіона та каракурта. Для лікування укусів отруйних змій та комах застосовуються специфічні протиотруті сироватки протизміїні антикобра антигюрза антиефа і протикаракуртова а також полівалентна протизміїна сироватка що діє проти укусів кількох видів змій. Сироватку необхідно вводити якомога швидше після укусу. Метод застосування протиотруйної сироватки простий і може бути здійснений в польових умовах працівниками бригад. Для цієї мети при роботі в місцях найбільш небезпечних у відношенні укусів отруйних змій та комах працівники повинні бути забезпечені специфічними протиотрутними сироватками засобами для ін'єкцій та навчені робити ін'єкції на місці. Проте після введення початкової дози протиотрутної сироватки необхідно потерпілого направити в медичну установу для подальшого лікування. Долікарська допомога потерпілому від укусів змій та отруйних комах крім прийняття заходів для негайного введення сироватки складається із споживання великої кількості рідини бажано чай кава . При укусі змій та отруйних комах не рекомендується накладати перетяжку вище місця укусу робити розрізи та припалення на місці укусу давати потерпілим спирт відсосувати отруту із ранки тощо бо ці заходи не тільки некорисні а й шкідливі і часто призводять до тяжких ускладнень. При роботі в місцях найбільш небезпечних у відношенні укусів отруйних змій і комах необхідно суворо додержуватись заходів безпеки особливо вночі коли отруйні змії й комахи найбільш активні. Отруйних жуків привертає світло тому світильники необхідно затемнювати. Перед сном необхідно ретельно оглядати стелю підлогу стінки палаток та спальні речі. Від отруйних павукообразних скорпіонів каракуртів надійно захищає марлева завіса кінці якої заправляються під матрац чи спальний мішок. Зняту одежу треба туго згорнути і тримати в палатці. Перед тим як одягнутися одежу та взуття треба ретельно оглянути та витрусити. Гарним засобом самозахисту від змій є гумові чи шкіряні чоботи. Головне у попередженні укусів змій та комах - обережність та увага працівників. Укуси собак При всякому укусі навіть коли тварина на вигляд цілковито здорова необхідно рани та подряпини нанесені твариною старанно промити пінистим мильним розчином і припекти йодом накласти пов'язку і направити потерпілого в медичний заклад для прищеплень що запобігають подальшому розвитку захворювання. До лікаря треба направити й осіб котрим слина скаженої тварини потрапила на шкіру в ніс очі чи рот. Заразною є слина скаженої тварини що може передаватися іншим тваринам та людині. Після укусу проходить період зовнішнього благополуччя тривалістю від 10 днів до 3 місяців. Хвороба починається з нудоти розладнання сну загальної тривоги. Спостерігається розладнання дихання та затруднене ковтання. Місце укусу може боліти та нагноюватись. Тварина яка покусала повинна знаходитись під ветнаглядом до виключення наявності сказу. 11. Перша допомога при млості тепловому і сонячному ударі При млосному стані запамороченні нудоті стискуванні в грудях нестачі повітря затемненні в очах потерпілого треба покласти опустити голову та підняти ноги дати випити холодної води та понюхати ватку яку треба змочити нашатирним спиртом. Не треба класти на голову примочки і лід. Так само треба зробити якщо млявість вже настала. При тепловому і сонячному ударі коли людина яка працює в спекотному приміщенні на сонці чи в задушливу безвітряну погоду відчує раптову слабість головний біль головокружіння вона повинна бути негайно виведена на свіже повітря чи у тінь. При появі різких ознак недомогання слабка серцева діяльність - частий слабкий пульс непритомний стан поверхневе слабке дихання судороги необхідно перенести потерпілого із задушливого приміщення в прохолодне місце покласти роздягнути охолодити тіло змочити голову та груди холодною водою. При припиненні дихання чи різкому його розладнанні треба робити штучне дихання. При отруєнні отруйними газами у тому числі чадним природним газом парами бензину тощо виникає головний біль шум у вухах головокружіння нудота блювання спостерігається втрата свідомості різке послаблення дихання розширення зіниць. При появі таких ознак треба негайно винести потерпілого на свіже повітря та організувати кисневе дихання. Одночасно необхідно відразу викликати лікаря. В усіх випадках при отруєнні отруйними газами необхідно дати потерпілому випити велику кількість молока. 12. Транспортування потерпілого При підйомі перенесенні та перевезенні потерпілого необхідно не причиняти йому болю не турбувати не допускати трясіння не надавати йому незручного або небезпечного положення. При змозі слід знайти помічників та перенести потерпілого на носилках. Піднімати та укладати на носилки потерпілого слід злагоджено краще по команді. При цьому ті хто підіймають потерпілого повинні стояти на одному і тому ж коліні та підсовувати руки під голову спину та ноги настільки щоб пальці з-під потерпілого з'явилися з іншого боку. Треба намагатися не переносити потерпілого до носилок а тільки трохи підняти його з землі та підставити носилки під нього. Особливо це важливо при різних переломах. У цих випадках треба щоб хтось притримував місце перелому. При переломі хребта якщо носилки м'які а також при переломі нижньої щелепи якщо потерпілий задихається треба покласти потерпілого обличчям донизу. По рівному місцю потерпілого несуть уперед ногами а при підйомі вгору або по драбині - головою вперед. Носилки треба нести у горизонтальному положенні. Щоб запобігти поштовхам та не розгойдувати носилки ті хто надають допомогу повинні йти не в ногу з трохи зігнутими коліньми та піднімати ноги якомога менше. При зніманні потерпілого з носилок брати його треба у такий же спосіб як і при піднятті для укладання на носилки. При перенесенні носилок з потерпілим на велику відстань слід використовувати шлеї прив'язані до ручок носилок перекинувши їх через плече. При перевезенні тяжко потерпілого треба при можливості покласти його не перекладаючи у повозку або машину на тих же носилках підстелити під них солому сіно тощо. Перевозити потерпілого слід обережно уникаючи струсів. 13. Перша допомога при попаданні стороннього тіла При попаданні стороннього тіла у шкіру або під ніготь видаляти його можна тільки у тому випадку коли є впевненість у тому що це можна буде зробити легко та повністю. При будь-яких ускладненнях необхідно звертатися до лікаря. Після видалення стороннього тіла треба змазати місце поранення йодною настойкою та накласти пов'язку. Стороннє тіло яке потрапило до ока краще видаляти промиванням ока чистою водою з чайника або з ватки можна вологим ватним або марлевим тампоном . При цьому потерпілого слід покласти на здорову сторону та спрямувати струмінь рідини від зовнішнього кута ока від скроні до внутрішнього до носу . Терти очі не слід.                               Мал. 1. Розкриття рота   Мал. 2. Пристрій для штучного дихання Мал. 3. Положення потерпілого перед застосуванням штучного дихання "рот у рот " або "рот у ніс" : а - початкове положення голови; б - положення голови за яким починають штучне дихання   Мал. 4. Штучне дихання з застосуванням пристрою          Мал. 5. Штучне дихання при відсутності пристрою: а б - вдування повітря "з рота у рот" вдихання та видихання ; вдування повітря "з рота у ніс"   Мал. 6. Зовнішній непрямий масаж серця; а - місце натискання на грудну клітку; б - положення рук того хто проводить зовнішній масаж серця Мал. 7. Місця та способи притискання привідних артерій при кровотечах із судин; 1 - обличчя; 2 - лоба; 3 - шиї; 4 - пахви; 5 - передпліччя; 6 - кисті; 7 - стегна чи гомілки; 8 - пальців ніг   Мал. 8.   Згинання вищележачої судини при кровотечі: а - з передпліччя; б - з плеча;   в - з гомілки;   г - з стегна Мал. 9. Накладання джгута на плечі і закрутки на стегні Мал.10. Накладання закрутки Мал. 11. Накладання пов'язки при переломі чи вивиху ключиці Мал. 12. Форма косинки Мал. 13. Накладання шини при переломі плеча Мал. 14. Накладання шини при переломі передпліччя Мал. 15.   Накладання шини при переломі стегна   2. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА     2.1. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ПОЖЕЖНУ БЕЗПЕКУ Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей національного багатства і навколишнього природного середовища Цей Закон визначає загальні правові економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України регулює відносини державних органів юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності. Стаття 1. Правова основа діяльності в галузі пожежної безпеки Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція цей Закон та інші закони України постанови Верховної Ради України укази і розпорядження Президента України декрети постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України рішення органів державної виконавчої влади місцевого та регіонального самоврядування прийняті в межах їх компетенції. Стаття 2. Забезпечення пожежної безпеки Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб працівників підприємств установ організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах контрактах та статутах підприємств установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки підприємств установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб якщо інше не передбачено відповідним договором. Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні та забудові населених пунктів будівництві розширенні реконструкції та технічному переоснащенні підприємств будівель і споруд покладається на органи архітектури замовників забудовників проектні та будівельні організації. Забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного громадського житлового фонду фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників а в жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах на дачах і садових ділянках на їх власників або наймачів якщо це обумовлено договором найму. Стаття 3. Розмежування компетенції в галузі пожежної безпеки До компетенції' центральних органів державної виконавчої влади в галузі пожежної безпеки належить: • проведення єдиної політики в галузі пожежної безпеки; • визначення основних напрямів розвитку науки і техніки координація державних міжрегіональних заходів і наукових досліджень у галузі пожежної безпеки керівництво відповідними науково-дослідними установами; • розробка та затвердження державних стандартів норм і правил пожежної безпеки; • встановлення єдиної системи обліку пожеж; • організація навчання спеціалістів у галузі пожежної безпеки керівництво пожежно-технічними навчальними закладами; • оперативне управління силами і технічними засобами які залучаються до ліквідації великих пожеж; • координація роботи щодо створення і випуску пожежної техніки та засобів протипожежного захисту встановлення державного замовлення на їх випуск і постачання; • співробітництво з органами пожежної безпеки інших держав. Вирішення всіх інших питань у галузі пожежної безпеки не віднесених цим Законом до компетенції центральних органів державної виконавчої влади належить до компетенції Ради Міністрів Республіки Крим місцевих органів державної виконавчої влади органів місцевого та регіонального самоврядування. Стаття 4. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки Центральні органи державної виконавчої влади. Рада Міністрів Республіки Крим місцеві органи державної виконавчої влади органи місцевого та регіонального самоврядування в межах своєї компетенції організують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів Рішення Міністерства внутрішніх справ України з питань пожежної безпеки що належать до його компетенції є обов'язковими для органів державної виконавчої влади а також підприємств установ організацій та громадян. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади: • проводять єдину науково-технічну політику з питань пожежної безпеки; • розробляють і реалізують комплексні заходи спрямовані на поліпшення пожежної безпеки об'єктів; • здійснюють методичне керівництво та контроль за діяльністю підвідомчих об'єктів у галузі пожежної безпеки. Для координації і вдосконалення роботи пов'язаної Із забезпеченням пожежної безпеки та контролем за її проведенням в апаратах міністерств інших центральних органів державної виконавчої влади створюються служби пожежної безпеки. Органи державної виконавчої влади що здійснюють матеріально-технічне забезпечення виробництва найважливіших видів продукції повинні передбачати задоволення потреб пожежної охорони та об'єктів народного господарства в пожежній техніці обладнанні засобах протипожежного захисту. Випуск цієї техніки обладнання та засобів включається до державного замовлення. Стаття 5. Обов'язки підприємств установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки Власники підприємств установ та організацій або уповноважені ними органи далі власники а також орендарі зобов'язані: • розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки впроваджувати досягнення науки і техніки позитивний досвід; • відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення інструкції інші нормативні акти що діють у межах підприємства установи та організації здійснювати постійний контроль за їх додержанням; • забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів норм правил а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; • організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; • у разі відсутності в нормативних актах вимог необхідних для забезпечення пожежної безпеки вживати відповідні заходи погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду; • утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку пожежну техніку обладнання та інвентар не допускати їх використання не за призначенням; • створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; • подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції що ними виробляється; • здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; • своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки систем протипожежного захисту водопостачання а також про закриття доріг і проїздів на своїй території; • проводити службове розслідування випадків пожеж. Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди. Підприємства установи та організації незалежно від форм власності які виробляють продукцію протипожежного призначення та надають послуги пов'язані з запобіганням або ліквідацією пожеж звільняються від сплати податків на прибуток у межах обсягу виконаних робіт. Підприємства установи та організації які мають або утримують пожежні команди з виїзною пожежною технікою частково звільняються від сплати податків на прибуток 50 відсотків коштів що витрачаються на утримання цих команд . На підприємстві в установі та організації з кількістю працюючих 50 і більше чоловік рішенням трудового колективу може створюватися пожежно-технічна комісія. У виняткових випадках її функції може виконувати комісія з охорони праці. Типове положення про пожежно-технічну комісію затверджується Міністерством внутрішніх справ України. Повноваження в галузі пожежної безпеки асоціацій корпорацій концернів інших виробничих об'єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами що утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанню функцій в його апараті створюється служба пожежної безпеки. Стаття 8. Вивчення правил пожежної безпеки Усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки відповідно до Типового положення затверджуваного Міністерством внутрішніх справ України. Особи яких приймають на роботу пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою повинні попередньо пройти спеціальне навчання пожежно-технічний мінімум . Працівники зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Перелік посад і порядок організації навчання визначаються Кабінетом Міністрів України. Допуск до роботи осіб які не пройшли навчання інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки забороняється. Програми навчання з питань пожежної безпеки мають погоджуватися з органами державного пожежного нагляду. Стаття 9. Погодження нормативних нормативно-технічних документів і проектної документації Стандарти технічні умови інші нормативно-технічні документи на пожежонебезпечні технологічні процеси та продукцію повинні включати вимоги пожежної безпеки і погоджуватися з органами державного пожежного нагляду. Узгодженню підлягають також проектні рішення на які не встановлено | норми і правила. Вимоги пожежної безпеки що містяться у відомчих нормативних актах не  повинні суперечити державним стандартам нормам і правилам. Стаття 10. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні   будівництві та реконструкції об'єктів виробничого та іншого призначення Забороняється   будівництво    реконструкція    технічне   переоснащення  об'єктів виробничого та іншого призначення впровадження нових технологій випуск пожежонебезпечної продукції без попередньої експертизи перевірки   проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки. Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих жилих та і інших об'єктів впровадження нових технологій передача у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин механізмів устаткування та продукції оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняються. Машини механізми устаткування транспортні засоби і технологічні процеси що впроваджуються у виробництво а також продукція в стандартах на які є вимоги пожежної безпеки повинні мати сертифікат що засвідчує безпеку їх використання виданий у встановленому порядку. Новостворені підприємства починають свою діяльність після отримання на це дозволу в органах державного пожежного нагляду. Експертиза проектів щодо пожежної безпеки та видача дозволу на початок роботи підприємства здійснюється органами державного пожежного нагляду в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці органи також беруть участь у прийнятті об'єктів в експлуатацію. Придбані за кордоном машини механізми устаткування транспортні засоби технологічне обладнання вводяться в експлуатацію лише за умови відповідності їх вимогам нормативних актів з пожежної безпеки що діють в Україні. Забороняється застосування в будівництві та виробництві матеріалів і речовин на які немає даних щодо пожежної безпеки. Проектування реконструкція технічне переоснащення та будівництво об'єктів що здійснюються іноземними фірмами повинні відповідати чинним в Україні нормативним актам. Стаття 11. Виробництво пожежної техніки та протипожежного устаткування Виробництво пожежної техніки протипожежного устаткування надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення здійснюються підприємствами установами організаціями та приватними особами які одержали на це спеціальний дозвіл ліцензію що видається в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування що застосовуються для запобігання пожежам та для їх гасіння повинні мати державний сертифікат якості. Порядок одержання державних сертифікатів якості і термін їх дії визначаються Кабінетом Міністрів України. Стаття 13. Облік пожеж Відповідно до Закону України «Про державну статистику» в Україні ведеться єдиний облік пожеж те їх наслідків. Міністерства інші центральні органи державної виконавчої влади підприємства установи та організації зобов'язані вести облік пожеж які виникають на об'єктах що належать або підконтрольні їм аналізувати причини їх виникнення та вживати заходів до їх усунення. Стаття 15. Види пожежної охорони Пожежна охорона поділяється на державну відомчу сільську та добровільну. Стаття 27. Сільська пожежна охорона У сільських населених пунктах де немає підрозділів державної пожежної охорони органами місцевої державної адміністрації відповідно до Положення затверджуваного Кабінетом Міністрів України створюються сільські пожежні команди. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення сільських пожежних команд здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету коштів які відраховуються підприємствами установами та організаціями розташованими на території району в розмірі 0 1 відсотка від основних та оборотних коштів і трьох відсотків коштів що виділяються на нове будівництво відрахувань від платежів з майнових видів страхування на фінансування запобіжних заходів а також за рахунок пожертвувань юридичних і фізичних осіб. Стаття 28. Добровільна пожежна охорона На підприємствах в установах та організаціях з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння можуть створюватися з числа робітників службовців інженерно-технічних працівників та інших громадян добровільні пожежні дружини команди Положення про які затверджується Кабінетом Міністрів України. У школах дитячих таборах створюються дружини юних пожежних що діють на підставі Положення затверджуваного Міністерством освіти України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України. Стаття 29. Оплата праці працівників відомчої і сільської пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин команд Розміри грошового утримання працівників відомчої і сільської пожежної охорони встановлюються міністерствами іншими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і повинні компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати а також забезпечувати необхідну готовність цих підрозділів до гасіння пожеж. Оплата праці членів добровільних пожежних дружин команд за час їх участі в ліквідації пожежі або наслідків аварії проведення пожежно-профілактичних заходів а також навчальної підготовки та чергувань проводиться з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи. Членам добровільних пожежних дружин команд може надаватися додаткова відпустка із збереженням заробітної плати до 10 робочих днів на рік а також грошові премії та цінні подарунки. Стаття З0. Обов'язкове особисте страхування працівників відомчої і сільської пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин команд Працівники відомчої і сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин команд підлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі смерті або поранення контузії травми або каліцтва захворювання одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою яку вони займали займають . Страхування працівників відомчої пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин команд здійснюється за рахунок підприємств установ та організацій де вони створені а працівників сільської пожежної охорони за рахунок юридичних осіб які утримують підрозділи цієї охорони або за рахунок місцевого бюджету. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України. За сім'єю загиблого померлого зберігається право на пільги якими він користувався за місцем роботи. Стаття 31. Контроль за діяльністю відомчої сільської та добровільної пожежної охорони Контроль за діяльністю відомчої сільської та добровільної пожежної охорони здійснюють міністерства інші центральні органи державної виконавчої влади керівники підприємств установ та організацій органи державної пожежної охорони місцеві органи державної виконавчої влади органи місцевого та регіонального самоврядування. Стаття 32. Протипожежні об'єднання громадян З метою об'єднання зусиль трудових колективів вчених фахівців пожежної охорони та окремих громадян у галузі забезпечення пожежної безпеки можуть створюватись асоціації товариства фонди та інші добровільні протипожежні об'єднання громадян які здійснюють свою діяльність згідно з чинним законодавством України. Стаття 33. Участь страхових організацій в забезпеченні пожежної безпеки Організації що здійснюють страхування на випадок пожеж зобов'язані провадити відрахування від платежів з майнових видів страхування органам управління пожежною охороною на запобіжні протипожежні заходи передбачати надання страхувальникам пільг у вигляді знижок страхових платежів при виконанні ними протипожежних вимог а також зменшення суми страхового відшкодування або відмову від його виплати якщо на виникнення пожежі та її наслідки вплинуло невиконання вимог пожежної безпеки. Знижки страхових платежів повинні також передбачатися для підприємств установ та організацій які мають пожежні команди дружини з виїзною пожежною технікою. Розмір і порядок відрахувань від страхових платежів на запобіжні протипожежні заходи визначаються Кабінетом Міністрів України. Стаття 34. Гасіння пожеж Гасіння пожеж пожежною охороною здійснюється безкоштовно. Організація гасіння пожеж на підземних спорудах і територіях державного лісового фонду здійснюється у порядку який встановлюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та Міністерством лісового господарства України. Під час гасіння пожеж працівник пожежної охорони має право на безперешкодний доступ у всі жилі виробничі та інші приміщення а також вживати будь-яких заходів спрямованих на рятування людей запобігання поширенню вогню та на ліквідацію пожежі. Всі підрозділи і служби пожежної охорони що залучаються до гасіння підпорядковуються керівникові гасіння пожежі. Ніхто крім уповноважених на те посадових осіб пожежної охорони не має права втручатися в його дії. Для участі у гасінні пожежі місцеві органи державної виконавчої влади підприємства установи та організації на вимогу керівника гасіння пожежі зобов'язані надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини техніку пально-мастильні матеріали людські ресурси обладнання засоби зв'язку тощо а під час пожежі що триває понад три години харчування приміщення для відпочинку і реабілітації особового складу та осіб залучених до гасіння пожежі. Матеріальні збитки пов'язані з пошкодженням майна під час гасіння пожежі пожежна охорона не відшкодовує. Порядок організації гасіння пожежі та залучення до цього пожежних підрозділів незалежно від їх відомчого підпорядкування встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Стаття 35. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи інші працівники підприємств установ організацій та громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду підприємства установи та організації можуть притягатися у судовому порядку до сплати штрафу. Максимальний розмір штрафу у випадках передбачених частиною другою цієї статті не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства установи та організації. Розміри і порядок накладення штрафів визначаються чинним законодавством України. Кошти одержані від застосування цих штрафних санкцій спрямовуютьсії до державного бюджету і використовуються для розвитку пожежної охорони та пропаганди протипожежних заходів. Рішення про накладення штрафу оскаржується у судовому порядку в місячний термін. Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені в розмірі двох відсотків зі кожний день прострочення. Стаття 36. Відшкодування збитків завданих порушенням законодавства про пожежну безпеку Підприємства установи організації та громадяни зобов'язані відшкодуй вати збитки завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог від повідно до чинного законодавства. Посадові особи та інші працівники з вини яких підприємства установи та організації понесли витрати пов'язані з відшкодуванням завданих збитків несуть відповідальність у порядку встановленому чинним законодавством. Стаття 37. Порядок вирішення спорів Спори з питань пожежної безпеки вирішуються органами державної виконавчої влади органами місцевого та регіонального самоврядування та органами державної пожежної охорони згідно з їх компетенцією судом чи арбітражним судом. Спори з питань застосування протипожежних вимог стандартів норм і правил вирішуються органами що затвердили ці стандарти норми та правила разом з органами державної пожежної охорони. Питання пов'язані із знесенням перенесенням переплануванням будівель побудованих з порушенням вимог пожежної безпеки вирішуються місцевими органами державної виконавчої влади органами місцевого та регіонального самоврядування судом чи арбітражним судом. Стаття 38. Громадський контроль за додержанням законодавства з питань пожежної безпеки Громадський контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки здійснюється добровільними пожежними дружинами командами та протипожежними об'єднаннями громадян у межах їх компетенції. Стаття 39. Нагляд за додержанням законності в діяльності пожежної охорони Нагляд за додержанням законності в діяльності пожежної охорони здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори. Стаття 41. Міжнародні договори Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила ніж ті що передбачені цим Законом то застосовуються правила міжнародного договору. 2.2. ПРАВИЛА ОБЛІКУ ПОЖЕЖ ТА ЇХ НАСЛІДКІВ в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1999 р. № 1943 Загальні положення 1. Ці Правила визначають організацію та порядок ведення обліку пожеж та їх наслідків далі облік пожеж і є обов'язковими для виконання міністерствами іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування а також підприємствами установами та організаціями. 2. Облік пожеж запроваджено з метою аналізу причин та умов виникнення оцінки стану пожежної безпеки прогнозування ситуацій розроблення запобіжних заходів для захисту життя і здоров'я громадян майна приватної колективної та державної форми власності від пожеж підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах та створення умов для гасіння пожеж. 3. Документом який засвідчує факт пожежі є акт що складається комісією за фактом пожежі чи загоряння відповідно до встановленої форми. 4. У цих Правилах поняття вживаються у такому значенні: пожежа неконтрольоване горіння що супроводжується знищенням матеріальних цінностей та або створює загрозу життю і здоров'ю людей; загоряння неконтрольоване горіння поза межами спеціально визначеного місця що не призвело до знищення матеріальних цінностей або травмування чи загибелі людей; втрати від пожежі грошове вираження соціальних втрат вартості знищених та пошкоджених матеріальних цінностей витрат на гасіння та ліквідацію наслідків пожежі та відновлення об'єкта; прямі збитки віл пожежі матеріальні цінності знищені або пошкоджені внаслідок пожежі вартість вогнегасних речовин витрати на вжиття заходів для рятування людей і матеріальних цінностей; побічні збитки віл пожежі пов'язані з ліквідацією пожежі та її наслідків соціальні економічні та екологічні витрати оцінені в грошовому вираженні у тому числі на відновлення об'єкта зумовлені простоєм виробництва перервою в роботі зміною графіка руху транспортних засобів; знищені матеріальні цінності матеріальні цінності які повністю втратили свої властивості та не можуть використовуватися за призначенням і шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан придатний для подальшого використання; пошкоджені матеріальні цінності матеріальні цінності які шляхом ремонту можуть бути приведені в стан придатним для подальшого використання; тілесне ушкодження порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій органів та тканин людини; небезпечні фактори пожежі полум'я та іскри підвищена температура навколишнього природного середовища токсичні продукти горіння та термічного розпаду дим знижена концентрація кисню; вторинні прояви небезпечних факторів пожежі осколки уламки зруйнованих апаратів агрегатів установок конструкцій радіоактивні та токсичні речовини і матеріали що виділилися із зруйнованих апаратів установок електричний струм що виник внаслідок винесення напруги на струмо-провідні частини конструкцій апаратів агрегатів небезпечні фактори вибуху що стався внаслідок пожежі вогнегасні речовини. 5. Загиблою на пожежі вважається особа смерть якої має прямий причинний зв'язок з пожежею від тілесних пошкоджень одержаних унаслідок впливу небезпечних факторів пожежі а також вторинних проявів небезпечних факторів пожежі встановлений на підставі висновку судово-медичної експертизи або результатів лікарського дослідження. 6. Травмованою на пожежі вважається особа яка зазнала тілесних або інших ушкоджень унаслідок впливу вторинних проявів небезпечних факторів пожежі. Порядок обліку пожеж та загорянь 7. Обліку підлягають усі пожежі та загоряння незалежно від місця їх виникнення та наслідків. 8. Не підлягають обліку: вибухи спалахи та розряди в електроенергетиці без подальшого поширення горіння; факти самогубства шляхом самоспалювання якщо це не призвело до поширення горіння загибелі або травмування інших людей; пожежі що сталися на об'єктах права власності міжнародних організацій іноземних юридичних осіб і громадян а також на об'єктах що не перебувають в юрисдикції України якщо це не призвело до загибелі або травмування громадян України та не завдало збитків юридичним та або фізичним особам України або не призвело до інших наслідків для юридичних та або фізичних осіб України. 9. Облік пожеж та загорянь в Україні веде Головне управління Державної пожежної охорони МВС. 10. Первинний облік пожеж та загорянь ведуть центральні органи виконавчої влади підприємства установи та організації на об'єктах і транспортних засобах що належать до сфери їх управління. 11. Облік пожеж та загорянь на транспортних засобах за винятком зазначених у пункті 9 цих Правил що перебувають у дорозі здійснюється органами державного пожежного нагляду за місцем їх виникнення. 12. Центральні органи виконавчої влади підприємства установи та організації що здійснюють первинний облік пожеж та загорянь зобов'язані щомісяця до 10 числа що настає за звітним подавати до Головного управління Державної пожежної охорони МВС інформацію про пожежі та їх наслідки на об'єктах і транспортних засобах що належать до сфери їх управління за формами затвердженими Держкомстатом. 13. Страхові організації усіх форм власності зобов'язані у 5-денний термін письмово повідомляти органи Державної пожежної охорони МВС про звернення до них юридичних та фізичних осіб із заявою про страховий випадок спричинений пожежею. 14. Виявлені незареєстровані пожежі обліковуються відповідно до цих Правил. Облік втрат унаслідок пожежі 15. Втрати внаслідок пожежі визначаються сумою прямих і побічних збитків за цінами що діють на час виникнення пожежі. 16. Облік прямих і побічних збитків ведеться окремо. 17. Облік збитків завданих пожежами ведеться на підставі довідок про завдані збитки складених відповідно до документів бухгалтерського обліку а також відомостей страхових організацій витягів з рішень судових органів документів чи письмових заяв власників особистого майна. Відповідальність за достовірність відомостей про збитки несуть особи що подали відповідні документи. 18. Прямі матеріальні збитки завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів визначаються за залишковою вартістю з урахуванням останньої переоцінки за винятком вартості залишків. Прямі матеріальні збитки завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів на стадіях незавершеного капітального будівництва та капітального ремонту визначають виходячи з обсягу виконаних робіт 19. Побічні матеріальні збитки визначаються за довідками поданими юридичними та фізичними особами а в разі їх відсутності за існуючою методикою Головним управлінням Державної пожежної охорони МВС з урахуванням відомостей страхових організацій витягів з рішень судових органів тощо. 20. Збитки від знищення пошкодження пожежею обігових коштів визначаються шляхом виключення з вартості матеріальних цінностей які перебувають на обліку за цінами на момент виникнення пожежі вартості матеріальних цінностей що залишилися. 21. Вартість продукції власного виробництва в тому числі того що перебуває на стадії незавершеного виробництва визначається виходячи з її первісної вартості та витрат на обробку проведену до моменту виникнення пожежі. Вартість готової продукції сировини та інших матеріальних цінностей включаючи малоцінні та швидкозношувані речі які перебувають на складах базах визначається за оптовими чи закупівельними цінами з урахуванням транспортних заготівельно-складських накладних витрат та норм природних збитків на момент виникнення пожежі а в роздрібній торгівлі за роздрібними цінами. 22. У разі знищення внаслідок пожежі цінних паперів і грошових і знаків матеріальні збитки вважаються такими що дорівнюють їх номінальній вартості крім цінних паперів грошових знаків що перебувають у стадії виготовлення матеріальні збитки за якими визначаються відповідно до собівартості їх виготовлення. 23. Якщо пожежа спричинила збитки що були визначені в іноземній валюті вона перераховується в гривні за курсом Національного банку на момент виникнення пожежі. 24. У разі знищення пошкодження продукції інтелектуальної та творчої діяльності збитки визначаються на підставі договірних та інших документів чи експертизи. Облік загиблих і травмованих 25. Обліку підлягають загиблі на пожежах що підтверджено висновками судово-медичної експертизи або результатами лікарського дослідження причини смерті та травмовані на пожежах крім осіб що загинули або були травмовані внаслідок спроби вчинити самогубство шляхом самоспалювання. 26. Медичні заклади усіх форм власності зобов'язані негайно повідомляти органи Державної пожежної охорони МВС про звернення або доставляння до них для надання медичної допомоги осіб з тілесними ушкодженнями чи отруєнням одержаними під час пожежі або померлих під травм і впливу небезпечних факторів пожежі та надавати висновки про причину смерті зазначених осіб. Відповідальність за ведення обліку 27. Відповідальність за ведення обліку а також за достовірність даних та інформації про загоряння пожежі та їх наслідки своєчасність їх подання згідно із законодавством несуть керівники органів виконавчої влади юридичні особи які ведуть цей облік надають інформацію та звітність. Контроль за веденням обліку пожеж 28. Контроль за веденням обліку пожеж здійснюється Головним управлінням Державної пожежної охорони МВС а також міністерствами іншими центральними органами виконавчої влади та юридичними особами які ведуть облік пожеж. 29. Органи державного пожежного нагляду мають право здійснювати перевірку ведення обліку пожеж та втрат у міністерствах інших центральних органах виконавчої влади та юридичних осіб що ведуть цей облік. 2.3. ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНУ КОМІСІЮ затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 1994 р. № 521 1. Загальні положення 1.1. Пожежно-технічні комісії ПТК створюються відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" стаття 5 на підприємствах в установах та організаціях далі - підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік незалежно від форм власності та видів господарської діяльності. Метою створення ПТК є залучення інженерно-технічних працівників службовців тощо до активної участі у роботі щодо попередження пожеж і посилення протипожежного захисту підприємств. 1.2. У виняткових випадках за погодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду і державного нагляду за охороною праці функції ПТК може виконувати комісія з охорони праці. 1.3. На великих промислових підприємствах металургійних машинобудівних хімічних та інших крім загальнооб'єктової можуть створюватися цехові ПТК. 1.4. Пожежно-технічна комісія створюється за рішенням трудового колективу підприємства. На підставі цього рішення наказом керівника підприємства встановлюється персональний склад ПТК та порядок її роботи. На підставі цього Типового положення розробляється Положення про ПТК підприємства яке затверджується його керівником. 1.5. Пожежно-технічна комісія у своїй діяльності керується встановленими законодавством вимогами пожежної безпеки приписами органів державного пожежного нагляду а також Положенням про ПТК підприємства. Вона повинна підтримувати постійні зв'язки з органами державного пожежного нагляду профспілковими організаціями комісією та службою з питань охорони праці. 2. Основні завдання та напрями роботи  пожежно-технічної комісії 2.1. Основними завданнями пожежно-технічної комісії є: 2.1.1. Сприяння адміністрації підприємства у проведенні пожежно-профілактичної роботи та здійсненні контролю за дотриманням вимог стандартів норм правил інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки а також приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. 2.1.2. Участь у виробленні пропозицій щодо комплексних заходів по забезпеченню пожежної безпеки впровадження досягнень науки техніки та позитивного досвіду у протипожежний захист підприємства а також включення питань з пожежної безпеки до колективного договору угоди і використання коштів на їх реалізацію. 2.1.3. Підготовка на підставі аналізу стану пожежної безпеки пропозицій рекомендацій адміністрації підприємства органу самоврядування трудового колективу щодо удосконалення протипожежного захисту. 2.1.4. Проведення серед працівників підприємства масово-роз'яснювальної роботи та пропаганди заходів по забезпеченню пожежної' безпеки. 2.2. Пожежно-технічна комісія з метою виконання покладених на неї завдань здійснює свою роботу у таких напрямах: 2.2.1. Проводить один раз на квартал детальний огляд усіх виробничих будівель споруд складів лабораторій та інших приміщень підприємства з метою виявлення хиб у технологічних процесах роботі агрегатів установок в електрогосподарстві опалювальних системах вентиляції несправностей у системах протипожежного захисту водопостачання зв'язку порушень в утриманні та використанні пожежної техніки обладнання та інвентарю. Під час обстеження перевіряє дотримання протипожежних вимог стандартів норм правил виконання приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. За результатами перевірок визначає шляхи способи та терміни усунення виявлених порушень хиб та несправностей. 2.2.2. Ставить питання протипожежного стану підприємства на обговорення виробничих нарад зборів трудового колективу та громадських організацій. 2.2.3. Бере участь у розробці спільно з адміністрацією положень правил інструкцій інших нормативних актів з питань пожежної безпеки що діють у межах підприємства і є обов'язковими до виконання та у здійсненні контролю за їх додержанням. 2.2.4. Надає допомогу адміністрації підприємства в організації навчання працівників правилам пожежної безпеки та діям на випадок пожежі а також у пропаганді протипожежних заходів шляхом організації відповідних оглядів конкурсів бесід лекцій тощо . 2.2.5. Подає пропозиції щодо розроблюваних адміністрацією комплексних заходів забезпечення пожежної безпеки на підприємстві та про включення цих питань у колективні договори угоди . 2.2.6. Бере участь у службовому розслідуванні причин пожеж та розробці необхідних заходів щодо запобігання їм. 2.2.7. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки прогресивних пожежобезпечних технологій сучасних автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж використанню для їх попередження виробничої автоматики. 2.2.8. Готує пропозиції щодо проведення раціоналізаторської і винахідницької роботи спрямованої на посилення протипожежного захисту підприємства. 2.2.9. Періодично перевіряє боєздатність добровільної пожежної дружини періодичність визначається керівником підприємства . 2.3 Керівник підприємства може доручати ПТК проведення інших заходів пов'язаних із забезпеченням пожежної безпеки підприємства. 3. Склад та порядок роботи пожежно-технічної комісії. Форми заохочення її членів 3.1 До складу комісії включаються інженерно-технічні працівники діяльність яких пов'язана з організацією та проведенням технологічних процесів експлуатацією та обслуговуванням електроустановок систем водопостачання зв'язку виробничої автоматики автоматичного протипожежного захисту тощо а також керівники штатних або добровільних протипожежних формувань і фахівці з пожежної безпеки підприємства уповноважені трудового колективу з питань охорони праці представники профспілок. 3.2. Голова комісії заступник голови та секретар комісії обираються на її засіданні. На посаду голови бажано обирати головного інженера або одного із заступників керівника підприємства а на посаду секретаря - фахівця підприємства з питань пожежної безпеки. 3.3. Комісія здійснює свою діяльність на підставі планів що розробляються на квартал або півріччя і затверджуються головою комісії підприємства. 3.4. Комісія проводить засідання в міру необхідності але не менше одного разу на квартал. Рішення комісії оформлюються протоколами і впроваджуються у життя наказами керівника. 3.5. Заходи намічені за результатами перевірок протипожежного стану приміщень та споруд підприємства оформлюються актом додається які підлягають обов'язковому виконанню після затвердження керівником підприємства. 3.6. Пожежно-технічна комісія не має права скасовувати або заміняти іншими заходи запропоновані приписами органів державного пожежного нагляду. У випадках коли на думку комісії виникає необхідність часткової заміни або повного скасування цих заходів вона подає свої пропозиції керівникові підприємства який узгоджує їх з органами державного пожежного нагляду. 3.7. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на загальних зборах конференціях трудового колективу. Цей звіт може проводитися спільно з комісією з питань охорони праці. 3.8. У разі залучення до протипожежних обстежень та перевірок проведення навчання або інших протипожежних заходів члени ПТК можуть звільнятися від основної роботи зі збереженням за ними середньомісячного заробітку. Це повинно бути відображено в колективному договорі. 3.9. За наявності цехових ПТК загальнооб'єктова комісія керує їхньою діяльністю узагальнює запропоновані ними протипожежні заходи вирішує питання поліпшення протипожежного стану підприємства в цілому і розробляє заходи щодо попередження пожеж на найбільш пожежонебезпечних ділянках технологічних процесів виробництва. 3.10. За сумлінне виконання покладених обов'язків безпосередній внесок у поліпшення протипожежного стану підприємства членам ПТК можуть надаватися матеріальні та моральні заохочення які застосовуються на підприємстві. Додаток до Типового положення про пожежно-технічну комісію                                                                                               ЗАТВЕРДЖУЮ керівник підприємства АКТ Пожежно-технічна комісія                                                             найменування підприємства у складі                                           посада прізвище та ініціали у період з по 20 р. провела протипожежне обстеження                                                                                        підприємство або                                структурні підрозділи які перевірялися КОМІСІЯ ВСТАНОВИЛА: Протипожежні заходи що не виконані відповідно до акта попереднього обстеження: № п/п Найменування заходів Відповідальний за виконання заходів Новий термін виконання заходів Нові протипожежні заходи які необхідно виконати: № п/п Найменування заходів Відповідальний за виконання заходів Новий термін виконання заходів 3. Запропоновані заходи щодо осіб винних у невиконанні протипожежних вимог 4.  Контроль за  виконанням  протипожежних заходів покладається  на " " 20 р. Підписи членів пожежно-технічної комісії 2.4. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕЖНІ ДРУЖИНИ КОМАНДИ затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 1994 р. № 521 1. Загальні положення 1.1. Добровільні пожежні дружини команди створюються відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" стаття 28 на підприємствах в установах організаціях далі підприємства незалежно від форм власності видів діяльності та наявності підрозділів державної чи відомчої пожежної охорони з кількістю працюючих як правило не менше 50 чоловік. 1.2. Добровільна пожежна дружина далі ДПД створюється зметою проведення заходів щодо запобігання пожежам організації їх гасіння здійснення громадського контролю за додержанням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. 1.3. ДПД можуть бути загальнооб'єктовими та або цеховими декілька на об'єкт залежно від структури і місцевих особливостей підприємства. У разі необхідності в цехах на складах та в інших структурних підрозділах підприємства можуть створюватися відділення ДПД бойова обслуга відповідно до кількості робочих змін. Бойова обслуга утворюється також за наявності пожежної техніки автомобілів мотопомп . 1.4. На підприємствах де є виїзна пожежна техніка пожежні автомобілі або причіпні мотопомпи з відповідними засобами для їх транспортування з числа членів ДПД можуть організовуватися добровільні пожежні команди далі - ДПК в яких повинно забезпечуватися цілодобове чергування бойової обслуги. 1.5. Згідно з Законом України "Про пожежну безпеку" стаття 5 підприємства які мають утримують ДПК з виїзною пожежною технікою частково звільняються від сплати податків на прибуток 50 відсотків коштів що витрачаються на утримання команд . Організації які здійснюють страхування на випадок пожеж повинні передбачати для таких підприємств знижки страхових платежів. 1.6. Створення ДПД ДПК та організація їх діяльності покладаються на власників підприємств або уповноважені ними органи далі - власники . 1.7. У своїй діяльності ДПД ДПК керуються законодавчими іншими нормативними актами з питань пожежної безпеки та цим Положенням. Добровільні пожежні команди у питаннях організації гасіння пожеж та підготовки членів ДПД бойової обслуги керуються також відповідними нормативними актами які чинні у державній пожежній охороні. 1.8. Контроль за діяльністю ДПД ДПК здійснюють керівники підприємств на яких вони створені служби пожежної безпеки відповідних міністерств відомств та об'єднань підприємств а також органи державної пожежної охорони. 2. Основні завдання добровільної пожежної дружини команди 2.1. На добровільну пожежну дружину покладається: 2.1.1. Здійснення контролю за виконанням дотриманням встановлених на підприємстві правил пожежної безпеки протипожежного режиму . 2.1.2. Проведення роз'яснювальної роботи серед працівників підприємства щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки шляхом організації бесід лекцій розповсюдження засобів наочної агітації оформлення інформаційних стендів і т. ін. . 2.1.3. Здійснення нагляду за утриманням у справному стані засобів протипожежного захисту зв'язку пожежної техніки обладнання та інвентарю. 2.1.4. Вжиття у разі виникнення пожежі невідкладних заходів до виклику підрозділів пожежної охорони та її гасіння наявними засобами. 2.2. На добровільну пожежну команду покладається: 2.2.1. Здійснення цілодобового чергування на пожежних автомобілях та причіпних мотопомпах. 2.2.2 Нагляд за технічним станом пожежних автомобілів та причіпних мотопомп обслуговування і утримання їх у постійній бойовій готовності. 2.2.3. Участь у гасінні пожеж у разі І'х виникнення. 2.2.4. ДПК виконує також завдання передбачені пп 2.1.1. та 2.1 2. цього Положення. 3. Порядок створення та організація роботи добровільної пожежної дружини команди 3.1. Добровільна пожежна дружина команда створюється на добровільних засадах з числа працівників підприємства які досягли вісімнадцятирічного віку та здатні за своїми здібностями виконувати покладені на них обов'язки. 3.2. Особи що вступають до ДПД подають на ім'я керівника підприємства письмову заяву. Зарахування у члени ДПД та подальші зміни її складу оголошуються наказом керівника підприємства. Начальник ДПД призначається як правило з інженерно-технічних працівників і підпорядковується керівникові підприємства. Начальник ДПД може одночасно бути начальником ДПК. 3.3. Добровільна пожежна команда організується з членів ДПД і може мати у своєму складі штатних працівників. До штатних працівників ДПК можуть відноситися: начальник команди начальник бойової обслуги шофер моторист . 3.4. Чисельний склад ДПД ДПК визначається керівником підприємства з урахуванням пожежної небезпеки виробництва. 3.5. Виключення з членів ДПД ДПК проводиться' 3.5.1. За порушення правил пожежної безпеки. 1 3.5.2. За невиконання своїх обов'язків. 3.5.3. За власним бажанням шляхом подачі про це заяви керівникові підприємства. 1   3.5.4. У разі звільнення з роботи. 3.6. Комплектування ДПД слід проводити таким чином щоб у кожному підрозділі та кожній зміні підприємства були члени дружини. 3.7. Табель з обов'язками членів ДПД щодо запобігання пожежі та на випадок її виникнення вивішується в приміщеннях підприємства на видних місцях. Табель обов'язків бойової обслуги ДПК на мотопомпи та пожежні автомобілі розробляється відповідно до Типового табеля додатки №1 2 і вивішується на видному місці в приміщенні де розташована пожежна техніка у пожежному депо . 3.8. З членами ДПД ДПК повинні проводитися учбові заняття згідно з програмою додаток № 3 що затверджується керівником підприємства. Заняття проводяться під керівництвом начальника ДПД як правило у вільний від роботи час не більше чотирьох годин на місяць . 3.9. Порядок залучення членів ДПД ДПК до чергувань пов'язаних із забезпеченням пожежної безпеки у вільний від роботи час встановлюється керівником підприємства. 3.10. Керівники підприємств повинні щорічно організовувати проведення змагань бойової обслуги ДПД ДПК з метою відпрацювання навичок гасіння пожеж. 4. Обов'язки начальника та членів добровільної пожежної дружини команди 4.1. Начальник ДПД ДПК зобов'язаний: 4.1.1. Здійснювати контроль за дотриманням на підприємстві вимог правил пожежної безпеки. 4.1.2. Здійснювати нагляд за справністю первинних засобів пожежогасіння систем пожежної автоматики водопостачання що є на підприємстві та не допускати їх використання не за призначенням. 4.1.3. Вести роз'яснювальну роботу серед працівників про заходи пожежної безпеки. 4.1.4. Проводити заняття із особовим складом ДПД ДПК і перевіряти його готовність до дії. 4.1.5. Керувати гасінням пожежі до прибуття підрозділів державної відомчої або сільської пожежної охорони. 4.1.6. Інформувати керівництво підприємства в разі виявлення порушень правил пожежної безпеки. 4.2. Начальник відділення ДПД зобов'язаний: 4.2.1. Стежити за додержанням протипожежного режиму та готовністю до дії засобів пожежогасіння. 4.2.2. Перед початком роботи перевіряти присутність членів відділення ДПД. 4.2.3. Перевіряти знання членами ДПД своїх обов'язків. 4.2.4. Після закінчення роботи перевіряти наявність порушень правил пожежної безпеки які можуть призвести до виникнення пожежі вживати заходів щодо їх усунення. 4.2.5. У разі виникнення пожежі керувати її гасінням до прибуття пожежної охорони або начальника добровільної пожежної дружини команди . 4.3. Начальник бойової обслуги ДПК зобов'язаний: 4.3.1. Знати порядок організації гасіння пожежі та застосування наявної пожежної техніки розміщення пожежних вододжерел водоймищ гідрантів тощо . 4.3.2. Заступаючи на роботу чергування приймати наявну пожежну техніку пожежно-технічне озброєння засоби зв'язку і стежити за їх справністю Доповідати начальникові ДПД ДПК або керівникові підприємства про виявлені недоліки. 4.3.3. Перевіряти знання членами ДПК своїх обов'язків відповідно до табеля бойової обслуги. 4.3.4. У разі виникнення пожежі або одержання повідомлення про неї сповістити пожежну охорону негайно виїхати на гасіння пожежі і діяти згідно з табелем обов'язків бойової обслуги. 4.4. Члени ДПД ДПК повинні: 4.4.1. Знати і виконувати правила пожежної безпеки які діють на підприємстві. 4.4.2. Стежити за готовністю до дії засобів пожежогасіння зв'язку пожежної техніки. 4.4.3. Знати свої обов'язки згідно з табелем бойової обслуги і в разі виникнення пожежі брати активну участь у її гасінні. 4.4.4. Виконувати розпорядження начальника дружини команди підвищувати свої пожежно-технічні знання відвідувати заняття згідно з розкладом. 5. Утримання добровільних пожежних дружин команд заохочення і страхування її членів 5.1. Всі витрати по утриманню добровільних пожежних дружин команд здійснюються за рахунок підприємств на яких вони створені. 5.2. Оплата праці членів добровільних пожежних дружин команд за час їхньої участі в ліквідації пожежі або наслідків аварії проведення пожежно-профілактичних заходів а також навчальної підготовки та чергувань проводиться з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи. 5.3. Членам добровільних пожежних дружин команд які беруть активну участь у забезпеченні пожежної безпеки на підприємстві та у гасінні пожеж надаються додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю до 10 робочих днів на рік а також грошові премії та цінні подарунки. 5.4. Окремі пільги членам добровільних пожежних дружин команд можуть надаватися рішеннями власників підприємств. 5.5. Членам добровільних пожежних дружин команд які входять до складу бойової обслуги на пожежні автомобілі та мотопомпи безкоштовно за рахунок підприємств видається комплект спецодягу спорядження в кількості та порядку визначених додатком № 4. 5.6. Члени добровільних пожежних дружин команд підлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі смерті поранення контузії травми або каліцтва захворювання одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою яку вони займали займають . 5.7. Страхування членів добровільних пожежних дружин команд здійснюється за рахунок підприємств де вони створені. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України. За сім'єю загиблого померлого зберігається право на пільги якими він користувався за місцем роботи. ДОДАТОК №1 ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕЖНІ ДРУЖИНИ КОМАНДИ Типовий табель обов'язків бойової обслуги на мотопомпу Обов'язки Начальник бойової обслуги Дружинник №1 Дружинник №2 Дружинник №3 Моторист Заступаючи на роботу чергування Приймає: мотопомпу з обладнанням паливо а також особисте спорядження Приймає: всі напірні рукави стволи рукавну затримку гумові прокладки особисте спорядження Приймає: розгалу-дження рукавне рукавні затискачі особисте спорядження Приймає: ручний пожежний інструмент лом багор сокиру лопату та особисте спорядження Приймає: двигун і насос мотопомпи всмоктувальні рукави з'єднувальні ключі перехідні гайки інструмент для обслуговування мотопомпи По тривозі Збираються в депо одягають бойовий одяг спорядження і прямують виїжджають до місця пожежі. Начальник бойової обслуги викликає пожежну охорону. На пожежі занятті 1 . Керує роботою бойової обслуги. 2. Організує рятувальні роботи і особисто бере участь у рятуванні. 3. У разі недостатньої кількості води організує її постачання до місця пожежі. 4. Організує і проводить евакуацію майна розбирання конструкцій Разом з дружинником №2 прокладає рукавну лінію до місця пожежі і працює зі стволом 1 . Разом з дружинником №1 прокладає рукавну лінію до місця пожежі. 2. Прокладає другу рукавну лінію і працює зі стволом 1 . Разом з мотористом готує всмоктувальну лінію. Приєднує рукав до напірного патрубка насоса. 2. Допомагає дружинникові №2 прокладати другу рукавну лінію. 3. Працює з ручним пожежним інструментом здійснюючи розбирання конструкцій 1 . Разом з дружинником №3 готує всмоктувальну лінію. 2. Запускає мотор мотопомпи переключає його на роботу насоса та забезпечує подавання води в рукавні лінії. 3. Спостерігає за рукавними лініями Примітки: 1. Наведений табель бойової обслуги складений на переносні МП-600 МП-800 а також причіпну МП-1600 мотопомпи. 2. Мінімальна обслуга на переносну мотопомпу становить 4 чоловіки: начальник бойової обслуги 2 дружинники і моторист. 3. Моторист може бути за сумісництвом водієм транспортного засобу для транспортування причіпної мотопомпи. 4. Бойовий одяг та спорядження повинні укладатися на постійному місці в депо. 5. В залежності від обставин на пожежі начальник бойової обслуги в першу чергу приймає рішення щодо рятування людей евакуації тварин і майна. У тому випадку коли на місці пожежі присутнє місцеве населення робітники колгоспники службовці організує їх для постачання води рятування людей евакуації тварин і майна розбирання конструкцій. 6. Табель обов'язків бойової обслуги підписує начальник добровільної пожежної дружини затверджує керівник підприємства. ДОДАТОК №2 ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕЖНІ ДРУЖИНИ КОМАНДИ Типовий табель обов'язків бойової обслуги на автоцистерну Обов'язки Начальник бойової обслуги Дружинник №1 Дружинник № 2 Дружин-ник № 3 Дружинник № 4 Шофер 1 2 3 4 5 6 7 Заступаючи на роботу чергування Приймає: автоцистерну з обладнанням і засобами гасіння паливо а також особисте спорядження Приймає: стволи "Б" і напірні рукави ?51 мм гідроелеватор шноге-нера-тори рятувальні мотузки а також особисте споря дження Приймає: стволи "А" і напірні рукави ? 66-77мм комплект для різання електропроводів а також особисте спорядження Приймає: драбини ручний пожежний інструмент ломи багри сокири тощо розгалуження а також особисте спорядження Приймає: всмоктувальні рукави всмоктувальну сітку з'єднувальні перехідні головки колонку затискачі рукавні місток рукавний а також особисте спорядження Приймає: двигун насос ходову частину і управління автомобілем ключі і з'єднання всмоктувальних рукавів крюк для відкриття кришки гідранта ключ торцевий для відкриття гідранта аптечку вогнегасник інструмент для обслуговування автоцистерни По тривозі Одягають бойовий одяг та спорядження. Начальник бойової обслуги викликає пожежну охорону. Дружинник № 2 відчиняє ворота гаража. Шофер заводить мотор автомобіля і за командою начальника бойової обслуги виїжджає до місця пожежі. На пожежі занятті 1 . Керує роботою бойової обслуги. 2. Організує рятувальні роботи і особисто бере участь у рятуванні. 3. У разі недостатньої кількості води організує її постачання до місця пожежі. 4. Організує і проводить евакуацію майна розбирання конструкцій. 5. Надає допомогу дружинникам під час роботи Разом з дружинником  №2 прокладає рукавну лінію і працює зі стволом 1. Разом з дружинником №1 прокладає рукавну лінію. 2. Працює підство-льщиком. 3. Прокладає другу рукавну лінію та працює з іншим стволом 1. Дпомагає дружиннику №2 прокладати магістральну та другу рукавну лінію. 2. Разом з дружинником №2 переносить і встановлює висувну драбину. 3. Освітлює місце роботи прокладає третю рукавну лінію і працює зі стволом. 4. Проводить рятування людей. Працює з ручним пожежним інструментом здійснює розбирання конструкцій 1 . Разом з шофером встановлює автоцистерну на вододже-рело водойму гідрант . 2. Встановлює розгалуження та рукавні містки працює на розгалуженні 1. Разом з дружинником №4 встановлює автоцистерну на вододже-рело водойму гідрант . 2. Переключає роботу мотора на насос працює з насосом забезпечує подавання води піни в рукавну лінію. 3. Спостерігає за рукавними лініями  Примітки: 1. У Типовому табелі наведені загальні обов'язки бойової обслуги щодо розгортання технічних засобів з подачею стволів на гасіння пожежі. В залежності від обставин обслуга згідно із вказівками керівника гасіння пожежі може виконувати й інші обов'язки. 2. Виходячи з наявності обладнання яке вивозиться на автоцистерні та місцевих умов роботи необхідно вносити зміни до табеля бойової обслуги. 3. Мінімальна бойова обслуга на автоцистерну становить 4 чоловіки: начальник 2 дружинники і шофер. 4. Бойовий одяг та спорядження повинні укладатися на постійному місці в автоцистерні. 5. Табель обов'язків бойової обслуги підписує начальник добровільної пожежної дружини затверджує - керівник підприємства. ДОДАТОК № 3 ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕЖНІ ДРУЖИНИ КОМАНДИ Програма підготовки членів добровільної пожежної дружини команди 1. Організаційно-методичні вказівки 1.1. Ця програма розроблена як орієнтовна і висвітлює основні питання пожежної безпеки які повинні знати члени добровільних пожежних дружин та команд ДПД та ДПК . В залежності від характеру процесу виробництва та його пожежної небезпеки керівникам підприємств установ та організацій далі - підприємств слід вносити до програми відповідні зміни й доповнення з тим щоб члени ДПД ДПК мали достатньо знань та навичок щодо попередження і гасіння пожеж виходячи з особливостей підприємства. 1.2. Підготовка ДПД ДПК проводиться як правило у вільний від роботи час. Дні занять встановлюються особами відповідальними за підготовку членів ДПД ДПК за погодженням з керівником підприємства. 1.3. Проведення занять доручається керівному складу ДПД ДПК та фахівцям підприємства які мають необхідні знання з питань що вивчаються. На підприємствах де є відомча пожежна охорона до проведення занять може залучатися керівний склад цієї охорони. 1.4. Заняття рекомендується проводити за розкладом складеним на квартал. Він має бути затвердженим керівником підприємства. 1.5. Заняття необхідно проводити конкретно і цілеспрямовано стосовно до особливостей практичної роботи ДПД щодо запобігання можливим пожежам та їх гасіння з урахуванням наявних засобів пожежогасіння і пожежно-технічного озброєння. 1.6. Члени ДПД ДПК які залучаються до бойової обслуги на пожежних автомобілях і мотопомпах додатково проходять підготовку в часи чергувань Начальники ДПД ДПК водії мотористи пожежних автомобілів мотопомп інші працівники добровільних пожежних команд можуть проходити підготовку навчання в підрозділах державної пожежної охорони на договірних засадах. До чергування у складі бойової обслуги на пожежних автомобілях та причіпних мотопомпах допускаються тільки ті члени ДПД які пройшли підготовку та склали заліки. 1.7. Правила пожежної безпеки необхідно відпрацьовувати практично у відділеннях шляхом ознайомлення членів ДПД ДПК з пожежною небезпекою підприємства та його особливостями. 1.8. Заняття з вивчення засобів пожежогасіння слід проводити у відділеннях безпосередньо біля місць їх розташування. 1.9. Заняття з опрацювання обов'язків членів ДПД ДПК за табелем бойової обслуги слід проводити у відділеннях при цьому особливу увагу звертати на порядок розподілу членів ДПД ДПК за робочими змінами номерами бойової обслуги та закріплення основного пожежного інвентарю пожежно-технічного озброєння . З бойовою обслугою пожежних автомобілів та мотопомп слід не менше одного разу на квартал практично відпрацьовувати навички пожежогасіння. 1.10. Основні правила та методи гасіння пожеж вивчаються з членами ДПД ДПК безпосередньо в цеху виробничому приміщенні за тих чи інших обставин що можуть скластися під час реальної пожежі. 1.11. Після закінчення вивчення питань цієї програми з членами ДПД ДПК проводять підсумкові заняття з прийняттям від них заліків. Подальші заняття з пожежно-технічної підготовки проводяться в міру потреби. 2. Програма підготовки членів ДПД ДПК 2.1. Тема 1. Організація роботи добровільних пожежних дружин та команд 2 години Закон України "Про пожежну безпеку" Положення про ДПД ДПК нормативні акти Управління Державної пожежної охорони МВС України міністерств відомств об'єднань підприємств з питань організації та роботи пожежних дружин команд . Пільги та заохочення встановлені для членів дружини. Завдання ДПД ДПК . Керівний склад порядок зарахування в члени ДПД і виключення з них організація роботи. 2.2. Тема 2. Правила додержання протипожежного режиму в будинках та приміщеннях. Можливі причини виникнення пожеж та запобіжні заходи 8 годин Стисла характеристика виробництва підприємства та його пожежної небезпеки конструктивних елементів будівель. Наявність умов виникнення та поширення пожеж. Пожежна небезпека сировини реактивів напівфабрикатів готової продукції та відходів виробництва. Норми місце і порядок їх зберігання. Вибухота пожежонебезпечні приміщення. Режим роботи пожежонебезпечних агрегатів і обладнання. Виробничі трубопроводи вентиляційні установки інше інженерне обладнання їх пожежна небезпека та заходи профілактики пожеж. Зварювальні та інші вогненебезпечні роботи та вимоги пожежної безпеки під час їх проведення. Пожежна небезпека від оголених і пошкоджених електропроводів штепселів штепсельних розеток вимикачів контактів що утворюють іскри. Пожежна небезпека електромоторів та електроагрегатів. Пожежна небезпека від перевантаження та короткого замикання електропроводів і електроустановок. Пожежно-профілактичні вимоги до утримання та експлуатації електромереж і установок. Пожежна небезпека місцевого та центрального опалення а також пристроїв що використовуються для сушіння приміщень. Профілактичні вимоги до їх утримання та експлуатації. Протипожежний режим на підприємстві. Дозволені місця для паління і застосування відкритого вогню. Своєчасність прибирання горючих відходів металевої стружки горючого пилу. Вимоги до евакуаційних проходів виходів та підходів до засобів пожежогасіння. Вимоги до утримання приміщень у процесі роботи. Утримання робочого місця. Протипожежний режим у складських приміщеннях норми та порядок зберігання в них матеріальних цінностей. Правила поводження з вогненебезпечними речовинами та матеріалами під час їх зберігання. Загальні відомості про найбільш поширені причини пожеж необережне поводження з вогнем несправність електроустановок виробничого обладнання порушення правил користування електронагрівальними виробами іскри від електрогазозварювальних робіт тощо Випадки пожеж що мали місце на підприємстві. Відповідальність за порушення правил пожежної безпеки. 2.3. Тема 3. Протипожежний режим на території підприємства. Контроль за його додержанням 2 години Постанови розпорядження правила інструкції накази та інші нормативні акти що визначають протипожежний режим на території підприємства. Попереджувальні написи та плакати з питання додержання встановлених протипожежних правил. Вимоги до утримання території протипожежних розривів проїздів під'їздів до будинків та вододжерел. Порядок роз'яснювання працівникам встановлених правил пожежної безпеки контроль за додержанням цих правил. Робота членів ДПД з проведення протипожежної профілактики на підприємстві. Дії у випадках виявлення порушень протипожежного режиму. 2.4. Тема 4. Засоби пожежогасіння зв'язку та сповіщення про пожежу 6 годин Джерела зовнішнього протипожежного водопостачання: пожежні резервуари водойми гідранти. Мережі протипожежного водогону. Утримання порядок використання. Первинні засоби гасіння пожеж: пожежний кран внутрішнього водогону вогнегасники пожежний інструмент повстина ящики з піском діжки з водою та переносні драбини. Поняття про устрій принцип дії склад заряду вогнегасника пінного вуглекислотного порошкового та ін. . Розміщення вогнегасників пожежних кранів Приведення в дію правила роботи найбільш поширені несправності догляд та зберігання. Основні відомості про пожежні рукави і прилади до них. Загальні поняття про пожежну сигналізацію автоматичні установки пожежогасіння: водяні вуглекислотні пінні парові та порошкові. Поняття про устрій принцип дії порядок приведення в дію. Порядок утримання наявних на підприємстві засобів пожежогасіння у літніх та зимових умовах . Встановлений на підприємстві порядок система сповіщення людей про пожежу. Засоби зв'язку та сповіщення правила їх використання у разі виникнення пожежі. Порядок виклику пожежної охорони. Практична робота членів ДПД ДПК з пожежно-тежічним обладнанням яке є на підприємстві. Вивчення дружинниками що входять до складу Д1К бойової обслуги тактико-технічних даних пожежних автомобілів або мотопомп пожежно-технічного озброєння практична робота з ним. 2.5. Тема 5. Обов'язки членів ДПД ДПК за табелем бойової обслуги 4 години Табель бойової обслуги розподіл обов'язків серед нпенів ДПД ДПК . Дії дружинників які під час гасіння пожежі працюють зі стволом та вогнегасниками займаються рятуванням людей і майна розкригтям та розбиранням конструкції будівлі тощо. Обов'язки члена ДПК призначеного для виклику і зустрічі пожежних частин. Способи виклику пожежних частин у випадку виникнення пожежі. Обов'язки особового складу ДПК бойової обслуги нз пожежні автомобілі мотопомпи: заступаючи до чергування по тривозі на пожежі. Практичне тренування з опрацюванням обов'язкіз членів ДПД ДПК відповідно до табеля. 2.6. Тема 6. Основні правила гасіння пожеж 46 годин Загальні відомості про пожежу та пожежну тактику. Поняття про можливі способи поширення вогню під час пожежі на об'єкті. Умови горіння легкозаймистих речовин. Способи припинення горіння. Основні правила гасіння пожеж рятування людей майна розкривання і розбирання конструкцій. Техніка безпеки під час роботи з пожежною технікою та при гасінні пожеж. Вивчення членами ДПК бойовою обслугою документів з цих питань що діють у державній пожежній охороні. Практичні заняття з метою розв'язання пожежно-тактичних завдань в умовах підприємства. 2.7. Тема 7. Надання першої медичної допомоги 2 години Основні відомості про опіки отруєння чадним газом фізичне травмування та враження електричним струмом. Визначення ознак життя проведення штучного дихання непрямого масажу серця. Долікарська допомога. Практичні заняття з уміння користуватися набором засобів для надання першої долікарської допомоги. ДОДАТОК № 4 ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕЖНІ ДРУЖИНИ КОМАНДИ Порядок забезпечення спецодягом членів добровільної пожежної дружини команди . Норми належності 1. Спецодяг та спорядження повинні видаватися тільки членам добровільних пожежних дружин команд які входять до складу бойової обслуги пожежних автомобілів та мотопомп. 2. Зарахування до бойової обслуги пожежних автомобілів та мотопомп визначається наказом керівника підприємства. 3. Видача спецодягу спорядження здійснюється безкоштовно за рахунок підприємства де створюється добровільна пожежна дружина команда . 4. До комплекту з мінімальними строками експлуатації спецодягу і спорядження входять: бойовий одяг 2 роки; рукавиці брезентові 1 рік; каска пожежна до зношення; пояс пожежний до зношення; тілогрійка бавовняна 3 роки; шаровари бавовняні утеплені 6 років; взуття спеціальне до зношення. 5. Списання одягу здійснюється в міру його зношення але не раніше встановлених строків експлуатації. Стан спорядження яке непридатне до подальшої експлуатації і не підлягає ремонту та відновленню визначається за результатами випробувань або за висновком комісії. 6. Бойовий одяг рукавиці каски пояси є інвентарним майном і повинні постійно знаходитись у приміщенні де розташована пожежна техніка у пожежному депо та використовуватися тільки під час практичних занять або роботи на пожежах. Примітка. Термін "зношення" визначає стан при якому подальша експлуатація виробу неможлива через неспроможність виконання своїх функцій. З'ясовується методом випробувань або встановлюється комісією. 2.5. ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СЛУЖБУ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 квітня 1995р№220 ЗАРЕЄСТРОВАНО в Міністерстві юстиції України 20 квітня 1995 р. за № 118/654 ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СЛУЖБУ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 1. Загальні положення 1.1. Згідно із Законом України "Про пожежну безпеку" статті 4 5 служба пожежної безпеки далі СПБ створюється в апаратах міністерств інших центральних органів державної виконавчої влади далі міністерств а також в апаратах асоціацій корпорацій концернів та інших виробничих об'єднань далі - об'єднань незалежно від форм власності та видів їх діяльності. 1.2. СПБ створюється в апараті міністерства з метою координації і вдосконалення роботи пов'язаної із забезпеченням пожежної безпеки та контролем за її проведенням а в об'єднанні для виконання делегованих йому функцій з питань пожежної безпеки. Повноваження об'єднань у галузі пожежної безпеки визначаються їх статутами або договорами між підприємствами що утворили об'єднання. 1.3. СПБ в міністерстві об'єднанні підпорядковується безпосередньо керівнику або за рішенням керівника - його першому заступникові входить до структури апарату як одна з основних служб. Контроль за діяльністю СПБ здійснюють керівники відповідних міністерств об'єднань а також органи Державної пожежної охорони. 1.4. СПБ міністерств на об'єктах яких відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 створюються підрозділи відомчої пожежної пожежно-сторожової охорони відносяться до цієї охорони та очолюють її. Працівники служби забезпечуються форменим одягом за нормами встановленими відповідними міністерствами для начальницького складу відомчої пожежної пожежно-сторожової охорони. Працівники СПБ інших міністерств можуть забезпечуватися таким одягом за рішенням керівника відповідного міністерства. 1.5. СПБ комплектується як правило фахівцями які мають. - вищу спеціальну пожежно-технічну освіту; - вищу освіту і стаж роботи в пожежній охороні чи інших службах що займаються забезпеченням пожежної безпеки не менше 3 років; - середню спеціальну пожежно-технічну освіту і стаж роботи за фахом не менше 3 років. У СПБ в окремих випадках можуть прийматися фахівці з вищою освітою без спеціальної освіти або стажу роботи у пожежній охороні якщо вони мають досвід роботи за профілем міністерства виробництва не менше 5 років. 1.6. На підставі цього Типового положення з урахуванням специфіки галузі виробництва розробляється Положення про СПБ відповідного міністерства об'єднання яке затверджується його керівником. Положення про СПБ міністерств повинно погоджуватися з Управлінням Державної пожежної охорони МВС України а об'єднань з територіальним органом Державного пожежного нагляду за місцем розташування апарату об'єднання . 1.7. У своїй діяльності СПБ міністерства об'єднання взаємодіє з Державною пожежною охороною добровільними протипожежними об'єднаннями громадян іншими організаціями діяльність яких пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки службами охорони праці міністерств об'єднань і керується законами України постановами Верховної Ради України указами та розпорядженнями Президента України декретами постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України міжгалузевими галузевими та іншими нормативними актами з питань пожежної безпеки і цим Типовим положенням. 2. Основні завдання та напрями роботи служби пожежної безпеки 2.1. Основними завданнями СПБ є: 2.1.1. Вдосконалення та координація пожежно-про-філактичної роботи організація розробки комплексних заходів щодо поліпшення пожежної безпеки на об'єктах міністерства об'єднання контроль за їх виконанням. 2.1.2. Координація проведення науково-технічної політики з питань пожежної безпеки. 3.1.3. Здійснення методичного керівництва і контролю за діяльністю підвідомчих об'єктів у галузі пожежної безпеки та підрозділів відомчої пожежної пожежно-сторожової охорони. 2.1.4. Облік пожеж та їх наслідків на підвідомчих об'єктах. 2.2. Відповідно до основних завдань СПБ міністерства здійснює роботу в таких напрямах: 2.2.1. Перевіряє діяльність підпорядкованих підприємств установ та організацій далі - підприємств щодо забезпечення пожежної безпеки. Вивчає і поширює передовий досвід роботи в цьому напрямі 2.2.2. Організує розробку за участю підприємств і структурних підрозділів апарату міністерства комплексних заходів галузевих програм по забезпеченню та поліпшенню пожежної безпеки і контролює їх виконання. 2.2.3. Координує науково-дослідні та конструкторські роботи що здійснюються з питань пожежної безпеки подає підприємствам пропозиції щодо проведення таких робіт. 2.2.4. Готує проекти загальних для галузі наказів директив розпоряджень положень тощо з питань пожежної безпеки. 2.2.5. Погоджує проекти відомчих галузевих документів з питань пожежної безпеки які розробляються іншими структурними підрозділами міністерства. 2.2.6. Здійснює контроль за виконанням в апараті міністерства та на підпорядкованих підприємствах вимог пожежної безпеки встановлених актами законодавства та іншими нормативними актами. 2.2.7. Організує проведення нарад семінарів конференцій та конкурсів щодо вдосконалення роботи по забезпеченню пожежної безпеки діяльності пожежно-технічних комісій добровільних пожежних дружин; готує матеріали для розгляду найважливіших питань пожежної безпеки на засіданнях колегії службових нарадах тощо. 2.2.8. Надає методичну допомогу підвідомчим підприємствам в організації спеціального навчання пожежно-технічного мінімуму та перевірки знань з питань пожежної безпеки; проводить вступний протипожежний інструктаж з працівниками апарату міністерства веде облік цих інструктажів. 2.2.9. Бере участь у пожежно-технічній експертизі проектної документації щодо об'єктів міністерства які будуються реконструюються технічно переоснащуються або розширюються. 2.2.10. Бере участь у вирішенні питань організації пожежної охорони на підвідомчих об'єктах а також штатного розкладу керівного складу відомчої пожежної охорони. 2.2.11. Контролює діяльність підрозділів відомчої та й вільної пожежної охорони сприяє їх зміцненню організує навчання керівного складу. 2.2.12. За дорученням керівника мінісгерства бере участь у службовому розслідуванні причин та обставин виникнення великих особливо великих пожеж та пожеж із загибеллю людей. 2.2.13. Веде облік пожеж та їх наслідків на підвідомчих об'єктах аналізує причини їх виникнення готує звітні матеріали та відповідні інформації подає пропозиції щодо запобігання пожежам. 2 2.14. Здійснює пропаганду заходів пожежної' безпеки. 2.3. З урахуванням особливостей міністерства його керівник може доручати СПБ здійснення інших функцій з питань пожежної безпеки в межах відомства. Ці функції повинні бути відображені в Положенні про службу. 2.4. Підприємства що утворили об'єднання делегують СПБ функції передбачені пунктами 2.2.1 2.2.3 2.2.7 2.210 2.2.11 2.2.13 2.2.14 цього Типового положення а також: 2.4.1. Надання практичної та методичної допомоги підприємствам що входять до складу об'єднання: а в організації та проведенні з працівниками спеціального навчання пожежно-технічного мінімуму протипожежних інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки; б у впровадженні у виробництво дося-иень науки і техніки у тому числі прогресивних пожежобезпечних технологи сучасних автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж виробничої автоматики пожежобезпечних миючих речовин тощо; в у придбанні галузевих та міжгалузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки. 2.4.2. Розробка комплексних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки підприємств які входять до об'єднання контроль за їх реалізацією. 2.4.3. Підготовка та внесення у колективні договори пропозицій спрямованих на підвищення рівня протипожежного захисту підприємств. 2.4.4. Підготовка та доведення до відома підприємств об'єднання положень інструкцій наказів розпоряджень вказівок інформаційних матеріалів з питань пожежної безпеки загальних для підприємств об'єднання . 2.4.5. Здійснення контролю за додержанням на підприємствах законодавчих та інших нормативних актів стандартів норм правил тощо з питань пожежної безпеки а також за виконанням наказів розпоряджень вказівок об'єднання з цих питань вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. 2.4.6. Контроль за своєчасним виконанням протипожежних заходів при будівництві реконструкції капітальному ремонті технічному переоснащенні об'єктів об'єднання. 2.4.7. Розроблення заходів пов'язаних із вивченням керівниками посадовими особами підприємств законодавчих та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки та перевіркою їх знань. 2.4.8. Організація контролю за розподілом і використанням коштів спрямованих на здійснення протипожежних заходів на підприємствах об'єднання. 2.4.9. Участь у службовому розслідуванні випадків пожеж що сталися на підприємствах об'єднання. 2.5. Делеговані СПБ об'єднання функції повинні бути відображені в статуті об'єднання договорі між підприємствами що утворили об'єднання та в Положенні про службу. 3. Права та відповідальність працівників служби пожежної безпеки 3.1. Права та відповідальність працівників СПБ створеної в апараті міністерства визначаються керівником відповідного міністерства а СПБ створеної в апараті об'єднання - статутом об'єднання чи іншим документом про його створення. 3.2. Фахівцям СПБ можуть бути надані такі права: 3.2.1. Представляти міністерство об'єднання в державних та громадських установах при розгляді питань пожежної безпеки. 3.2.2. Перевіряти стан пожежної безпеки на підпорядкованих підприємствах і у разі потреби видавати їх керівникам обов'язкові для виконання приписи додаток № 1 . 3.2.3. Одержувати від посадових осіб підпорядкованих підприємств необхідні відомості документи і пояснення з питань пожежної безпеки. 3.2.4. Залучати фахівців структурних підрозділів міністерства об'єднання та підпорядкованих підприємств з дозволу їх керівників до пе- ревірок протипожежного стану участі у службових розслідуваннях причин пожеж. 3.2.5. Перевіряти боєздатність підрозділів відомчої та добровільної пожежної охорони що створені на підпорядкованих об'єктах. 3.2.6. Вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників які не пройшли спеціального навчанні інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки не мають допуску до виконання пожежонебезпечних робіт або порушують вимоги правил пожежної безпеки. 3.2.7. Припиняти чи забороняти експлуатацію окремих приміщень дільниць обладнання агрегатів та установок у разі порушення правил пожежної безпеки що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей. 3.2.8. Готувати і вносити керівництву міністерства об'єднання пропозиції про заохочення посадових осіб та працівників котрі беруть активну участь у поліпшенні протипожежного захисту а також щодо притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення та невиконання законодавчих та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки. 3.3. Порядок припинення на підвідомчих об'єктах роботи окремих приміщень дільниць обладнання агрегатів та установок у разі порушення правил пожежної безпеки що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей а також порядок виконання приписів СПБ щодо усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки встановлюються відомчими нормативними актами. 3.4. Працівники СПБ міністерств об'єднань повинні нести персональну відповідальність за: 3.4.1. Невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з питань пожежної безпеки. 3.4.2. Невиконання своїх функціональних обов'язків передбачених Положенням про СПБ та інструкціями. 3.4.3. Недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з питань пожежної безпеки та щодо пожеж. 4. Структура і чисельний склад служби пожежної безпеки 4.1. Структура та чисельний склад СПБ в апараті міністерства визначаються його керівником з урахуванням покладених на службу завдань і напрямків роботи та за погодженням з Управлінням Державної пожежної охорони МВС України. При визначенні чисельності СПБ слід враховувати середньооблікову чисельність працюючих на підвідомчих об'єктах наявність та кількість підрозділів відомчої та добровільної пожежної охорони вибухо-пожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень будівель а також інші специфічні особливості галузі. 4.2. Чисельність та структура СПБ об'єднань визначаються їх статутами договорами між підприємствами що утворили об'єднання відповідно до делегованих функцій та з урахуванням специфіки підприємств що входять до об'єднань. В місцевих органах державної виконавчої влади фахівці СПБ можуть входити до складу служби охорони праці. Додаток до Типового положення про службу пожежної безпеки затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.04.95 р. № 220 СЛУЖБА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ найменування міністерства іншого центрального органу державної виконавчої влади або відомства об'єднання до якого належить СПБ ПРИПИС № від 20 р. Кому п.і.б. посада особи якій видається пропозиція Відповідно до Типового положення про службу пожежної безпеки з метою усунення порушень вимог правил пожежної безпеки та загрози пожежі пропоную Вам усунути такі порушення та недоліки: № п/п Виявлені порушення та недоліки Запропонований термін усунення порушень та недоліків Відмітка про виконання Припис видав прізвище та посада підпис 2.6. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК І УМОВИ ОБОВ'ЯЗКОВОГО ОСОБИСТОГО СТРАХУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ВІДОМЧОЇ ТА СІЛЬСЬКОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ І ЧЛЕНІВ ДОБРОВІЛЬНИХ ПОЖЕЖНИХ ДРУЖИН КОМАНД затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 р. № 232 1. Страхування працівників відомчої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин команд далі - страхування здійснюється з метою Захисту їхнього життя та здоров'я під час виконання своїх обов'язків за рахунок коштів передбачених у кошторисах на їх утримання підприємств установ та організацій де вони створені а працівників сільської пожежної охорони - за рахунок юридичних осіб які утримують підрозділи цієї охорони або за рахунок місцевого бюджету. 2. Страховиком згідно із цим Положенням є акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" та інша страхова організація яка одержала відповідну ліцензію у Комітеті у справах нагляду за страховою діяльністю. Страхувальник - підприємство установа організація юридична особа які утримують підрозділи відомчої та сільської пожежної охорони і добровільні пожежні дружини команди та виконавчий комітет відповідної Ради за рахунок бюджету якої утримується підрозділ сільської пожежної охорони. Застрахований - працівник відомчої та сільської пожежної охорони член добровільної пожежної дружини команди який виконує згідно із чинним законодавством функції з гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварії. Страховий випадок - загибель смерть поранення контузія травма або каліцтво захворювання одержані під час ліквідації пожежі або наслідків аварії застрахованим який виконував свої обов'язки згідно з наказом або дорученням. 3. Максимальний обсяг відповідальності страховика встановлюється у розмірі десятирічної заробітної плати застрахованого за його посадою на день страхування. 4. Максимальний страховий тариф становить 2 відсотки страхової суми за кожного застрахованого. Облік надходжень страхових платежів і виплат страхових сум повинен вестися по кожному страхувальнику окремо від надходжень і виплат за іншими видами страхування. Норматив витрат страховиків на ведення страхової справи не повинен перевищувати 15 відсотків суми страхового платежу. 5. Термін страхування один рік. 6. За шкоду заподіяну здоров'ю застрахованого внаслідок виконання ним обов'язків щодо гасіння пожеж або ліквідації наслідків аварії страховик провадить одноразову виплату у разі встановлення застрахованому: І групи інвалідності -100 відсотків страхової суми; IIгрупи інвалідності - 90 відсотків страхової суми; IIIгрупи інвалідності 70 відсотків страхової суми. При тимчасовій втраті працездатності внаслідок страхового випадку застрахованому виплачується 0 2 відсотка страхової суми за кожну добу але не більш як 50 відсотків страхової суми. У разі загибелі або смерті застрахованого його спадкоємцям виплачується 100 відсотків страхової суми. Якщо проведена виплата страхової суми страхова відповідальність страховика залишається до закінчення терміну дії страхування при цьому страхова сума обчислюється як різниця між початковою та виплаченою страховою сумою. 7. З вимогою про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть звернутися до страховика не пізніше трьох років з дня настання страхового випадку. 8. У разі настання страхового випадку передбаченого пунктом 2 цього Положення виплата страхових сум відшкодування провадиться страховиком за місцем проживання застрахованого шляхом їх перерахування на особистий рахунок одержувача в установі банку чи видачі чека а також оформлення поштового переказу за рахунок страхувальника. Неповнолітньому спадкоємцю виплата страхової суми і провадиться шляхом її перерахування на його особистий рахунок в установі банку за місцем проживання з одночасним повідомленням відповідного органу опіки і піклування. У разі відмови у виплаті страхової суми страховик письмово повідомляє про це у 7-денний термін застрахованого або спадкоємців і відповідного страхувальника із зазначенням причини відмови. 9. Спори між застрахованим його спадкоємцями і страховиком щодо розміру та терміну виплати страхової суми розв'язуються в установленому чинним законодавством порядку. 10. Страховик має право відмовити у виплаті страхової суми якщо: а застрахований надав страховику свідомо неправдиву інформацію; б страховий випадок стався коли застрахований перебував у стані алкогольного наркотичного або токсичного сп'яніння що документально підтверджено у встановленому порядку; в страховий випадок стався внаслідок дій не пов'язаних із гасінням пожеж чи ліквідацією наслідків аварії. 11. У разі загибелі смерті застрахованого за місцем його роботи спадкоємцям видається довідка за формою згідно з додатком № 1 для одержання свідоцтва про право на спадщину. 12. Для одержання страхової суми застрахований його спадкоємці подає страховику заяву за формою згідно з додатком № 2 а також пред'являє документ що посвічує особу. Крім цього додаються: а у разі загибелі або смерті застрахованого - копії свідоцтва про смерть застрахованого свідоцтва про право на спадщину; б у разі втрати застрахованим працездатності копія довідки медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати працездатності засвідчена в нотаріальному порядку. 13. Страхувальник зобов'язаний у місячний термін подавати за запитом страховика документи про обставини настання страхового випадку а також інші документи та відомості необхідні для вирішення питання про виплату страхової суми. Додаток № 1 до Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин команд ДОВІДКА Видана про те що. прізвище ім'я по батькові був застрахований за умовами обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин команд . Страхова сума підлягає виплаті спадкоємцям загиблого померлого на підставі пункту 8 Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин команд затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 р. №232. Довідку видано для подання в нотаріальну контору. М. П повна назва посади керівника підприємства установи організації підпис " " 20 р. Додаток № 2 до Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин команд Керівникові страхової організації від прізвище ім'я та по батькові місце проживання ЗАЯВА на виплату страхової суми відшкодування Прошу виплатити мені страхову суму відшкодування у зв'язку з тим що зазначається страховий випадок Раніше одержував не одержував у зв'язку із цим випадком страхову суму у розмірі словами До заяви додаю такі документи: 1. 2. 3. 4. " " 20 р. підпис заявника Відмітка підприємства установи організації де працював застрахований: прізвище ім'я та по батькові працював з" " 20 р. по" " 20 р. посада на день страхового випадку М. П. повна назва посади керівника підприємства установи організації " " 20 р. підпис ПОГОДЖЕНО з Держнаглядохоронпраці добровільним пожежним товариством України Мінпраці ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 1994р. ЗАРЕЄСТРОВАНО в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1994 р. за № 307/517 ПЕРЕЛІК ПОСАД при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації Перелік посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" поширюється на всі підприємства установи та організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. 1. Міністерства державні комітети концерни корпорації та інші об'єднання підприємств створених за галузевим принципом. 1.1. Перші заступники та заступники міністрів голів державних комітетів керівників концернів корпорацій інших об'єднань підприємств створених за галузевим принципом функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки підвідомчих об'єктів. 1.2. Керівники заступники керівників спеціалісти структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 1.3. Керівники заступники керівників спеціалісти служб пожежної безпеки. 2. Місцеві органи державної виконавчої влади. 2.1. Заступники керівників виконкомів місцевих Рад народних депутатів функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 2.2. Керівники заступники керівників і фахівці структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 3. Підприємства установи і організації. 3.1. Керівники заступники керівників головні фахівці та інші посадові особи підприємств установ організацій їх структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою категорії А Б В відповідно до СНиП 2.09.02-85 . 3.2. Керівники заступники керівників та фахівці науково-дослідних конструкторських і технологічних відділів пов'язаних з проведенням експертизи проектно-конструкторської документації на яку поширюються вимоги нормативних документів з пожежної безпеки а також з розробками з питань пожежної безпеки. 3.3. Особи що мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною небезпекою А і Б а також виконувати роботи на устаткуванні обладнанні апаратах де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини горючі гази речовини та матеріали здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою киснем повітря та один з одним: - працівники складського господарства де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини; - електрики що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах відповідно до ПУЕ ; - електрогазозварювальники; - інші категорії працівників діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі. Порядок організації навчання 1. Згідно з Переліком у міністерствах державних комітетах концернах корпораціях інших об'єднаннях підприємств на підприємствах в установах і організаціях складаються і затверджуються керівництвом конкретні переліки посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань пожежної безпеки із зазначенням відповідних термінів. 2. Особи посади яких зазначені у пунктах 1.1 1.2 і 2 Переліку проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки до початку виконання своїх обов'язків в навчальних закладах Державного комітету України по нагляду за охороною праці а інші особи - до початку виконання своїх обов'язків у навчальних закладах Державної пожежної охорони та Добровільного пожежного товариства України. Подальше навчання і перевірка знань посадових осіб пожежної безпеки здійснюються періодично один раз на три роки у вищевказаних навчальних закладах. 3. Особи посади яких зазначені у пункті 3.3 Переліку проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях. 4. Особи які показали незадовільні знання повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку. 5. Позачергова перевірка знань посадових осіб з питань пожежної безпеки за рішенням керівників підприємств установ організацій проводиться: - при введенні в дію нових нормативних актів з пожежної безпеки; - у випадках технічного переоснащення підприємства пов'язаного з підвищенням пожежної небезпеки; - при переміщенні посадової особи на іншу посаду яка потребує додаткових знань з пожежної безпеки; - на вимогу органів державного пожежного нагляду якщо встановлено факти необізнаності посадової особи з нормативними актами з питань пожежної безпеки. 2.7. ПЕРЕЛІК ПОСАД ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ НА ЯКІ ОСОБИ ЗОБОВ'ЯЗАНІ ПРОХОДИТИ НАВЧАННЯ І ПЕРЕВІРКУ ЗНАНЬ З ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПОРЯДОК ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЇ затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.1994 №628 Перелік посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" поширюється на всі підприємства установи та організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. 1. Міністерства державні комітети концерни корпорації та інші об'єднання підприємств створених за галузевим принципом. 1.1. Перші заступники та заступники міністрів голів державних комітетів керівників концернів корпорацій інших об'єднань підприємств створених за галузевим принципом функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки підвідомчих об'єктів. 1.2. Керівники заступники керівників спеціалісти структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 1.3. Керівники заступники керівників спеціалісти служб пожежної безпеки. 2. Місцеві органи державної виконавчої влади. 2.1. Заступники керівників виконкомів місцевих Рад народних депутатів функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 2.2. Керівники заступники керівників і фахівці структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 3. Підприємства установи і організації. 3.1. Керівники заступники керівників головні фахівці та інші посадові особи підприємств установ організацій їх структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою категорії А Б В відповідно до СНиП 2.09.02-85 . 3.2. Керівники заступники керівників та фахівці науково-дослідних конструкторських і технологічних відділів пов'язаних з проведенням експертизи проектно-конструкторської документації' на яку поширюються вимоги нормативних документів з пожежної безпеки а також з розробками з питань пожежної безпеки. 3.3. Особи що мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною небезпекою А і Б а також виконувати роботи на устаткуванні обладнанні апаратах де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини горючі гази речовини та матеріали здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою киснем повітря та один з одним: - працівники складського господарства де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини; - електрики що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах відповідно до ПУЕ ; - електрогазозварювальники; - інші категорії працівників діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі. Порядок організації навчання 1. Згідно з Переліком у міністерствах державних комітетах концернах корпораціях інших об'єднаннях підприємств на підприємствах в установах і організаціях складаються і затверджуються керівництвом конкретні переліки посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань пожежної безпеки із зазначенням відповідних термінів. 2. Особи посади яких зазначені у пунктах 1.1 1.2 і 2 Переліку проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки до початку виконання своїх обов'язків в навчальних закладах Державного комітету України по нагляду за охороною праці а інші особи до початку виконання своїх обов'язків у навчальних закладах Державної пожежної охорони та Добровільного пожежного товариства України. Подальше навчання і перевірка знань посадових осіб з пожежної безпеки здійснюються періодично один раз на три роки у вищевказаних навчальних закладах. 3. Особи посади яких зазначені у пункті 3.3 Переліку проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях. 4. Особи які показали незадовільні знання повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку. 5. Позачергова перевірка знань посадових осіб з питань пожежної безпеки за рішенням керівників підприємств установ організацій проводиться: - при введенні в дію нових нормативних актів з пожежної безпеки; - у випадках технічного переоснащення підприємства пов'язаного з підвищенням пожежної небезпеки; - при переміщенні посадової особи на іншу посаду яка потребує додаткових знань з пожежної безпеки; - на вимогу органів державного пожежного нагляду якщо встановлено факти необізнаності посадової особи з нормативними актами з питань пожежної безпеки. 2.8. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ВИДАЧІ ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНОГО НАГЛЯДУ ПІДПРИЄМСТВАМ УСТАНОВАМ ОРГАНІЗАЦІЯМ ОРЕНДАРЯМ ТА ПІДПРИЄМЦЯМ ДОЗВОЛУ НА ПОЧАТОК РОБОТИ затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 жовтня 1994 р. № 580 1. Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи далі - Положення відповідає вимогам Закону України "Про пожежну безпеку" постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" та іншим нормативним актам. Дія Положення поширюється на підприємства установи організації орендарів та підприємців незалежно від форм власності і видів діяльності. 2. Положення визначає порядок одержання власником підприємства установи організації орендарем підприємцем або уповноваженим ним органом далі - власником дозволу від органів державного пожежного нагляду на початок роботи новоствореного підприємства експлуатації нових реконструйованих виробничих жилих та інших об'єктів у разі впровадження нових технологій передачі у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин механізмів устаткування та продукції оренди будь-яких приміщень будівель та споруд далі новостворене підприємство . 3. Дозвіл виданий органом державного пожежного нагляду є офіційним документом який дозволяє експлуатацію новоствореного підприємства за умов пожежної безпеки за вказаною адресою. Одночасно він є однією з підстав дозволу на початок роботи підприємства установи та організації який видається органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці. 4. Дозвіл на початок роботи новоствореного підприємства видають центральний територіальні та місцеві органи державного пожежного нагляду. Центральним органом державного пожежного нагляду видаються дозволи на початок роботи особливо важливих пожежонебезпечних підприємств. Новостворені підприємства на початок роботи яких дозволи видаються територіальними органами державного пожежного нагляду визначаються головними інспекторами з пожежного нагляду Республіки Крим областей міст Києва та Севастополя в залежності від пожежної небезпеки цих підприємств. 5. Для одержання дозволу на початок роботи новоствореного підприємства власник зобов'язаний подати відповідному органу державного пожежного нагляду заяву згідно з додатком № 1 до Положення. Підставою для видачі дозволу на початок роботи є копії документів: - про державну реєстрацію підприємства та про право власності; - ліцензій та сертифікатів якщо їх одержання передбачено законодавством; - договору про оренду виписка про обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна . Органи державного пожежного нагляду мають право вимагати проведення контрольних випробувань на пожежну безпеку приладів обладнання та іншої продукції речовин та матеріалів аналізу пожежної небезпеки робочих місць і навколишнього середовища незалежної експертизи з оцінки стану пожежної безпеки будівель споруд приладів обладнання та іншої продукції. У разі прийняття в експлуатацію державного об'єкта приймальною комісією у встановленому порядку дозвіл не оформляється. 6. Отримавши заяву і копії необхідних документів зазначених у пункті 5 цього Положення орган державного пожежного нагляду протягом 7 днів приймає рішення про видачу постійного чи тимчасового дозволу на початок роботи новоствореного підприємства за формою згідно з додатком № 2 або про відмову у видачі дозволу про що заявник письмово повідомляється із зазначенням підстав відмови. 7. Тимчасовий дозвіл на початок роботи новоствореного підприємства може видаватися в разі невиконання окремих нормативних вимог з пожежної безпеки. У цих випадках вказуються термін дії дозволу та умови для забезпечення пожежної безпеки. Місцеві органи державного пожежного нагляду мають право видавати тимчасовий дозвіл на початок роботи новоствореного підприємства терміном не більше одного року центральний та територіальні органи державного пожежного нагляду - до трьох років. 8. Заява власника та оформлений дозвіл на початок роботи новоствореного підприємства реєструються в журналі згідно з додатком № 3. Дозволу присвоюється номер під яким він зареєстрований в журналі. 9. Заява власника копії дозволу або відмови в його видачі а також документів які були підставою для прийняття рішення зберігаються постійно. 10. Власник може оскаржити рішення про відмову у видачі дозволу до вищестоящого органу державного пожежного нагляду у десятиденний термін з дня отримання письмового повідомлення про відмову. Скарга розглядається в порядку встановленому Міністерством внутрішніх справ України. 11. У разі невиконання умов дозволу орган який його видав або вищестоящий орган державного пожежного нагляду мають право скасувати цей дозвіл. 12. За початок роботи новоствореного підприємства без дозволу органів державного пожежного нагляду власник несе адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 13. За збитки завдані власникові у випадку відмови у видачі дозволу або його скасування органи державного пожежного нагляду відповідальності не несуть. Положення погоджено з Міністерством юстиції України Державним комітетом України по нагляду за охороною праці Державним комітетом України в справах містобудування і архітектури. Додаток № 1 до Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи найменування органу держпожнагляду ЗАЯВА про одержання дозволу на початок роботи найменування підприємства установи організації будівлі споруди приміщення устаткування технологи продукції Заявник власник підприємства або уповноважений ним орган Адреса Телефон Телекс Телефакс Обгрунтування готовності будівель споруд приміщень технології устаткування тощо до початку роботи за умовами пожежної безпеки Перелік документів копій документів що додаються до заяви Власник підприємства або керівник уповноваженого ним органу Підпис М П. Дата Додаток № 2 до Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ Назва органу державного пожежного нагляду який видав дозвіл на початок роботи Дозвіл № на початок роботи На підставі заяви від 20 р. № дозволяється робота найменування підприємства організації установи споруди приміщення устаткування технології продукції за вказаною в заяві адресою з 20 р. Умови дії дозволу вказати "постійно" а в разі невиконання окремих нормативних вимог пожежної безпеки вказуються термін дії дозволу та умови для забезпечення пожежної безпеки Дозвіл видано" " 20 р. Посадова особа яка видала дозвіл Підпис М.П. Додаток № 3 до Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи ЖУРНАЛ реєстрації заяв і дозволів на початок роботи підприємства установи організації тощо назва органу держпожнагляду № п/п Найменування підприємства установи організації від яких надійшла заява Адреса Коротка характеристика приміщення та виду робіт 1 2 3 4 Форма власності Прийняте рішення Примітка видано дозвіл дата посадова особа строк дії дозволу відмовлено у видачі дозволу дата посадова особа мотиви відмови 5 6 7 8 9 10 Примітка. Дозволу присвоюється номер згідно з порядковим номером записів у журналі. 2.9. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕРЕГЛЯДУ СКАСУВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНИХ АКТІВ З ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 4 грудня 1996 р. № 833 1. Загальні положення 1.1. Положення про порядок розроблення затвердження перегляду скасування та реєстрації нормативних актів з питань пожежної безпеки далі -Положення визначає перелік документів що належать до нормативних актів з питань пожежної безпеки встановлює порядок їх розроблення затвердження перегляду внесення змін і доповнень скасування та реєстрації. 1.2. Положення поширюється на всі міністерства інші державні органи виконавчої влади підприємства установи організації незалежно від форм власності. 1.3. Положення розроблено на підставі статті 7 Закону України "Про пожежну безпеку" підпункту 1 пункту 9 Положення про Державну пожежну охорону затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 07 94 р № 508 та на виконання Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 04 95 р №238. 1.4. Відповідно до статті 44 Закону України "Про охорону праці" органи державного пожежного нагляду далі - держпожнагляду здійснюють державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці. У зв'язку з цим використовується класифікація нормативних актів з охорони праці державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти а відповідно до статей 5 та 7 Закону України "Про пожежну безпеку" ця класифікація доповнюється такими термінами загальнодержавні нормативні акти і нормативні акти підприємств організацій та установ далі - підприємств що діють у галузі пожежної безпеки. 1.5. У цьому Положенні прийняті наступні терміни та визначення нормативних актів з питань пожежної безпеки відповідно до класифікації викладеної у пункті 1.4. 1.5.1. Під поняттям нормативний акт з питань пожежної безпеки далі -НАПБ розуміється офіційний документ із зазначених питань який видано затверджено відповідним уповноваженим на те органом і якому надано силу правових норм обов'язкових для виконання. 1.5.2. Під поняттям загальнодержавний НАПБ розуміється нормативний акт дія якого поширюється на центральні і місцеві органи державної виконавчої влади підприємства установи і організації незалежно від форм і власності і виду їх діяльності а також на громадян. 1.5.3. Під поняттям міжгалузевий НАПБ розуміється нормативний акт дія якого поширюється на підприємства установи і організації декількох галузей незалежно від форм власності. 1.5.4. Під поняттям галузевий НАПБ розуміється нормативний акт дія якого поширюється на підприємства установи і організації певної галузі незалежно від форм власності. 1.5.5. Під поняттям НАПБ підприємства розуміється документ що діє в межах конкретного підприємства установи чи організації розробляється та затверджується власником або уповноваженим на те органом відповідно до державних нормативних актів з питань пожежної безпеки 1.6. НАПБ поділяються на такі види положення інструкції правила стандарти норми переліки та Інші нормативні акти з питань пожежної безпеки. 1.7. Вимоги розділів 2 3 4 цього Положення поширюються на загальнодержавні державні міжгалузеві та галузеві НАПБ зазначені в пункті 1.6. окрім нормативних актів що належать до компетенції відповідних органів державної виконавчої влади а також стандартів та будівельних норм. Вимоги розділу 5 поширюються на НАПБ підприємств незалежно від форм власності. 1.8. Відповідальність за відповідність НАПБ вимогам чинного законодавства а також за їх науково-технічний рівень несуть розробники організації та установи що провели експертизу цих НАПБ а також органи підприємства установи організації які їх затвердили 2. Порядок розроблення державних НАПБ 2.1. Основні положення і етапи розроблення 2.1.1. Розроблення проектів загальнодержавних і міжгалузевих НАПБ здійснюється МВС України чи центральним органом державного пожежного нагляду Управлінням Державної пожежної охорони МВС України далі УДПО МВС України у межах їх компетенції на основі доручень вищого органу виконавчої влади. Рішення щодо розроблення галузевих НАПБ приймається відповідним міністерством іншим центральним органом виконавчої влади в межах їх компетенції та за узгодженням з УДПО МВС України. 2.1.2. Опрацювання проектів загальнодержавних міжгалузевих НАПБ у першу чергу типових документів і здійснюється як правило УДПО МВС України із залученням науково-дослідних установ пожежно-технічних навчальних закладів територіальних органів держпожнагляду а також за участю зацікавлених міністерств та і інших центральних органів виконавчої влади Розроблення проектів галузевих НАПБ здійснюється міністерствами а також окремими організаціями які мають відповідний науково-технічний потенціал та фахівців котрі одержали на це ліцензію від Державної пожежної охорони що видасться відповідно до Інструкції про порядок здійснення ліцензування виробництва пожежної техніки протипожежного устаткування надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення затвердженої наказом МВС України від 29.03.95 № 189 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 07 95 за № 226/762. Галузеві плани якими передбачається опрацювання НАПБ підлягають попередньому узгодженню з УДПО МВС України. 2.1.3. Встановлюються такі етапи розроблення НАПБ: організація розроблення НАПБ складання узгодження та затвердження технічного завдання ТЗ ; розроблення першої за необхідності - проміжної редакції проекту НАПБ та розсилання його на відгук; збирання відгуків та складання зведення відгуків; розроблення остаточної редакції та узгодження НАПБ; затвердження НАПБ; реєстрація НАПБ. 2.2. Організація розроблення НАПБ складання узгодження та затвердження ТЗ 2.2.1. На етапі організації розроблення НАПБ визначаються доцільність розробки; виконавці проекту; послідовність виконання робіт; джерела та обсяги фінансування 2.2.2. Для опрацювання проекту нормативного акта рішенням керівника організацм-розробника* визначаються відповідальні виконавці цієї роботи та призначається керівник розробки. У разі необхідності організація-розробник може залучати до участі в роботі над проектом документа фахівців інших компетентних організацій і підприємств за домовленістю з ними . 2.2.3. ТЗ на опрацювання НАПБ складає провідна організація-розробник за участю організацій-співвиконавців. ТЗ розробляється відповідно до додатка № 1. У разі опрацювання проекту НАПБ безпосередньо УДПО МВС України ТЗ може не розроблятися. 2.2.4. До ТЗ додається перелік організацій до яких передбачається надіслати проект НАПБ на відгук та з якими цей проект потрібно узгодити відповідно до додатка № 2. До переліку організацій з якими потрібно узгодити проект НАПБ як правило включають: замовника якщо він не затверджує проект НАПБ ; УДПО МВС України Інші відповідні органи державного нагляду а також організації до компетенції яких входять вимоги що передбачаються в проекті документа. 2.2.5. ТЗ на розроблення НАПВ затверджується керівником провідної організаци-розробника після узгодження з УДПО МВС України та організацією-замовником. * Організація-розробник - це міністерство інші державні органи виконавчої влади окрема організація які здійснюють опрацювання нових або перегляд діючих НАПБ. Термін розгляду ТЗ не повинен перевищувати 15 днів і з дня отримання документа органом що його узгоджує. На стадії узгодження ТЗ вирішується питання про необхідність внесення НАПБ до державного реєстру з записом про це в п 9 ТЗ. У разі необхідності внесення на подальших етапах змін до ТЗ їх узгоджують та затверджують у такому ж порядку що й основний документ. 2.2.6. Організація-розробник може подати разом зТЗ на розгляд підготовлений варіант документа як проект у першій редакції. У цьому випадку допускається суміщення стадій розробки НАПБ. 2.3. Розроблення першої проміжної редакції проекту НАПБ та розсилання й на відгук. 2.3.1. Розроблення проекту НАПБ проводиться згідно з ТЗ Після опрацювання проекту НАПБ організація-розробник складає пояснювальну записку яка повинна вміщувати такі відомості: підстави для розроблення НАПБ; мета та завдання розроблення; стисла характеристика норм і вимог які містяться у проекті та їх обгрунтування; взаємозв'язок з іншими нормативними актами; пропозиції щодо порядку введення в дію упровадження терміни перегляду та строку ди НАПБ; необхідність перегляду змін або скасування діючих взаємопов'язаних документів; джерела використаної інформації; відомості про надсилання на відгук; необхідні додаткові відомості. 2.3.2. Пояснювальну записку складають до кожної редакції НАПБ У пояснювальних записках до наступних редакцій відмічають зміни основних показників норм вимог щодо попередніх редакцій і зазначають обгрунтування змін. Пояснювальна записка повинна бути підписана керівником організації розробника та керівником розробки. 2.3.3. Якщо під час розроблення проекту НАПБ виникає необхідність перегляду зміни або скасування існуючих взаємопов'язаних з ним нормативних актів або окремих вимог цих документів то організація-розробник готує пропозиції щодо їх перегляду зміни або скасування. 2.3.4. Організація-розробник надсилає проект НАПБ разом з пояснювальною запискою на відгук згідно з переліком наведеним у ТЗ. Зазначені в переліку організації складають і надсилають відгук на адресу організацм-розробника у місячний термін від дня прийняття проекту НАПБ на розгляд. За узгодженням з організацією-розробником та замовником нормативного акта в окремих обгрунтованих випадках цей термін може бути збільшений керівником організації що дає відгук до 45 днів. Відгуки що надійшли після зазначеного строку розглядаються та включаються до зведення відгуків за розсудом організацп-розробника. 2.4. Збирання відгуків та складання зведення відгуків 2.4.1. Організація-розробник розглядає одержані відгуки та складає зведення відгуків відповідно до додатка № 3. 2.4.2. При складанні зведення відгуків організація-розробник систематизує їх у такій послідовності: зауваження в цілому до проекту НАПБ; зауваження по розділах підрозділах пунктах та додатках у послідовності їх викладення в проекті НАПБ; перелік організацій що не мають зауважень і пропозицій до проекту НАПБ. 2.4.3. При підготовці висновків до зауважень та пропозицій організація-розробник повинна у зведенні відгуків використовувати типові формулювання наприклад: "прийнято" - якщо приймається повністю вказують пункт відредагованого документа в якому враховано зауваження чи пропозицію ; "прийнято частково" - викладають обгрунтування відхиленої частини зауваження чи пропозиції та вказують пункт відредагованого документа в якому частково враховано зауваження чи пропозицію; "відхилено" - вказують мотиви відхилення. 2.4.4. У разі наявності принципових зауважень до проекту НАПБ з якими організація-розробник не згодна проводиться узгоджувальна нарада за участю представників зацікавлених організацій у тому числі організації що подала зауваження а також організацій що узгоджують у разі необхідності та затверджують цей документ. Рішення узгоджувальної наради оформлюється протоколом. 2.6. Розроблення остаточної редакції та узгодження НАПБ 2.5.1. Організація-розробник на підставі зауважень та пропозицій які містяться у зведенні відгуків доопрацьовує проект НАПБ і уточнює пояснювальну записку до нього. 2.5.2. Доопрацьовану остаточну редакцію проекту НАПБ разом з пояснювальною запискою до нього зведенням відгуків та іншими необхідними матеріалами організація-розробник направляє на узгодження до організацій згідно з переліком наведеним у ТЗ. 2.5.3. Остаточна редакція проекту нормативного акта що вноситься на узгодження пояснювальна записка до нього повинні бути підписані керівниками їх заступниками і виконавцями провідної організації-розробника організацій-співвиконавців і засвідчені печатками. 2.5.4. Узгодження здійснюється в термін що не перевищує 30 днів від дня прийняття матеріалів на розгляд. Продовження вказаного терміну має бути обгрунтовано в кожному конкретному випадку. 2.5.5. Узгодження здійснюється у вигляді листа про погодження або підпису на проекті нормативного акта керівника заступника керівника організації з якою узгоджується документ. Підписи на проекті нормативного акта засвідчуються гербовою печаткою. У разі узгодження з кількома організаціями складається лист узгодження відповідно до додатка № 4. Підписи на листі узгодження засвідчуються гербовими печатками відповідних організацій. Узгодження проекту НАПБ за формою "Узгоджено із зауваженнями" не допускається. 2.5.6. У разі неузгодження проекту НАПБ на адресу організації-розробника подається відповідний лист. 2.5.7. Якщо під час узгодження виникли істотні розбіжності щодо проекту НАПБ організація-розробник організує їх розгляд та усунення. 2.5.8. Остаточна редакція проекту НАПБ після врахування зауважень та пропозицій узгоджуючих організацій обговорюється на засіданні науково-технічної ради далі - НТР чи секції організації-розробника де приймається протокольне рішення про подання його на затвердження до відповідного компетентного органу. 2.5.9. Якщо проект НАПБ розробляється безпосередньо УДПО МВС України або за його участю то остаточна редакція з урахуванням зауважень і пропозицій узгоджуючих організацій розглядається на засіданні експертної ради УДПО МВС України за участю зацікавлених організацій з прийняттям рішення щодо подання проекту на затвердження. 2.6. Порядок затвердження НАПБ 2.6.1. Загальнодержавні НАПБ затверджуються в порядку встановленому вищим органом виконавчої влади. За дорученням вищого органу виконавчої влади а також у випадках обумовлених законодавчими чи іншими нормативними актами затвердження загальнодержавних НАПБ може здійснюватися МВС України або УДПО МВС України. Міжгалузеві НАПБ затверджуються як правило МВС України за винятком документів які належать до компетенції Кабінету Міністрів України чи інших центральних органів виконавчої влади. Галузеві НАПБ затверджуються відповідними міністерствами чи іншими центральними органами виконавчої влади та узгоджуються з УДПО МВС України. 2.6.2. На затвердження подається проект НАПБ українською мовою оригінал узгоджений з відповідними організаціями супровідний лист за підписом керівника організації-розробника чи його заступника а також така документація: пояснювальна записка; копія ТЗ на розроблення; автентичний переклад проекту НАПБ російською мовою за необхідності якщо переклад передбачений ТЗ ; зведення відгуків; оригінали документів що засвідчують узгодження проекту НАПБ з відповідними організаціями; протокол засідання НТР організації-розробника або експертної ради центрального органу держпожнагляду. 2.6.3. Нормативні акти що підлягають затвердженню МВС України готуються та подаються на затвердження з урахуванням вимог Інструкції з організації і порядку здійснення нормотворчої діяльності МВС України затвердженої наказом МВС України від 22.05.92 № 285. 2.6.4. У разі необхідності організація що затверджує проект НАПБ може організувати його експертизу. До експертизи залучаються відповідні компетентні організації учені й фахівці в галузі пожежної безпеки які не брали участі в розробці та узгодженні проекту НАПБ. 2.6.5. Після розгляду проекту НАПБ та інших поданих матеріалів затверджуюча організація приймає рішення про затвердження або повернення проекту НАПБ на доопрацювання. 2.6.6. У разі затвердження НАПБ визначаються дата його введення в дію з урахуванням часу на виконання підготовчих заходів щодо його впровадження і термін дії. Обмеження терміну дії НАПБ може не встановлюватися при цьому мають виконуватися вимоги щодо його періодичної перевірки і перегляду не рідше одного разу на десять років . У наказах про затвердження галузевих нормативних актів відзначається необхідність подання документа до УДПО МВС України для включення в державний реєстр НАПБ у порядку передбаченому цим Положенням. 2.7. Реєстрація НАПБ 2.7.1. Реєстрація НАПБ здійснюється шляхом внесення їх до державного реєстру НАПБ із встановленням відповідного позначення шифру . Державний реєстр НАПБ далі - Реєстр - це автоматизований банк даних який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів. Включенню до Реєстру підлягають загальнодержавні міжгалузеві галузеві НАПБ. 2.7.2. Рішення про включення нормативного акта до Реєстру приймається УДПО МВС України після затвердження акта. Ведення Реєстру покладається на УкрНДІПБ МВС України. 2.7.3. Для внесення до Реєстру організація-розробник або організація-замовник подає до УДПО МВС України два примірники затвердженого НАПБ державною мовою та автентичний переклад російською мовою за необхідності яка визначається УДПО МВС України а також магнітну дискету з -текстом нормативного акта державною мовою. Нормативні акти які мають реєструватися в Міністерстві юстиції України згідно з Положенням про державну реєстрацію нормативних актів міністерств інших органів державної виконавчої влади органів господарського управління та контролю що зачіпають права свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 подаються до УДПО МВС України після цієї реєстрації. 2.7.4. Якщо прийнято рішення про включення нормативного акта до Реєстру УДПО МВС України оформлює реєстраційну картку у двох примірни- ках що складається відповідно до додатка № 5. Реєстраційна картка підписується посадовою особою УДПО МВС України яка її склала та затверджується головним державним інспектором України з пожежного нагляду або особою що виконує його обов'язки. 2.7.5. Один примірник нормативного акта та реєстраційної картки залишаються в УДПО МВС України а другий примірник нормативного акта як контрольний магнітна дискета з його текстом і другий примірник реєстраційної картки надсилаються до УкрНДІПБ МВС України. 2.7.6. Після перевірки комплектності поданих документів УкрНДІПБ МВС України вносить дані про НАПБ наведені в реєстраційній картці до банку даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи далі АІПС а документу присвоюється відповідне позначення шифр . Структура позначення шифру містить літерні та цифрові елементи відповідно до схеми наведеної в додатку № 6. 2.7.7. Позначення шифр нормативного акта доводиться до відома організації яка надіслала документ на реєстрацію відповідно до додатка № 7. 2.7.8. Державні галузеві стандарти і будівельні норми з питань пожежної безпеки реєструються в порядку встановленому Держстандартом та Держкоммістобудування України. Ці нормативні документи можуть включатися до Реєстру із збереженням позначень шифрів які були їм надані при реєстрації у вищезгаданих компетентних органах. 2.7.9. Побудова виклад та оформлення НАПБ здійснюються відповідно до додатка № 8 до цього Положення. 3. Порядок перевірки і перегляду НАПБ та внесення змін 3.1. Порядок перевірки і перегляду 3.1.1. Діючі НАПБ підлягають перевірці на відповідність їх чинному законодавству України іншим нормативним актам що діють у сфері забезпечення пожежної безпеки рівню розвитку науки і техніки досягнутому на момент перевірки НАПБ передовому вітчизняному та зарубіжному досвіду в цій галузі тощо. Перевірка повинна проводитися по мірі необхідності у разі розробки нових взаємопов'язаних з діючим документом нормативних актів але не рідше одного разу на десять років. Перевірку здійснює як правило організація-розробник НАПБ або інша організація що має відповідних фахівців за дорученням органу який затвердив нормативний акт. 3.1.2. За підсумками перевірки НАПБ готуються пропозиції щодо доцільності його подальшого застосування без перегляду та зміни або до органу що затвердив НАПБ подаються пропозиції стосовно його перегляду зміни чи скасування. 3.1.3. Перегляд полягає в розробленні нового НАПБ при цьому переглянутий НАПБ скасовується а в новому вказується замість якого нормативного акта його розроблено. У позначенні НАПБ змінюють дві останні цифри року в якому його затверджено. 3.1.4. Під час перегляду НАПБ одночасно готуються пропозиції щодо перегляду або змін взаємопов'язаних з ним нормативних актів. 3.2. Порядок внесення змін і доповнень 3.2.1. Зміни і доповнення до НАПБ опрацьовуються у разі необхідності заміни вилучення або внесення нових вимог до НАПБ. Одночасно з проектом зміни чи доповнення до НАПБ готуються пропозиції щодо змін чи доповнень до взаємопов'язаних з ним нормативних актів. 3.2.2. При доповненні тексту новими вимогами або при вилученні будь-яких вимог не дозволяється змінювати нумерацію розділів підрозділів пунктів підпунктів таблиць графічних матеріалів додатків. Побудова та виклад зміни повинні відповідати ДСТУ 1.5-93. 3.2.3. Розроблення узгодження затвердження та включення до Реєстру змін проводять у порядку встановленому для НАПБ які розробляються вперше. 3.2.4. Узгодження змін що вносяться до НАПБ проводиться тільки з тими узгоджуючими організаціями до компетенції яких ці зміни відносяться. 3.2.5. Орган що затверджує НАПБ надає кожній зміні порядковий номер і визначає дату введення її в дію при цьому позначення НАПБ не змінюється. 3.2.6. Кожна зміна фіксується в реєстраційній картці та вноситься до Реєстру в порядку зазначеному в підрозділі 2.7 цього Положення. 3.2.7. За необхідності продовження чи скорочення терміну дії нормативного акта це питання розглядається органом що його затвердив після узгодження з організаціями які погоджували нормативний акт. Рішення оформлюється наказом цього органа. На підставі рішення вноситься відповідна інформація до Реєстру та банку даних АІПС НАПБ. 4. Порядок скасування НАПБ 4.1. У разі необхідності скасування НАПБ організація-розробник подає його до організації яка цей НАПВ затвердила разом із супровідним листом і оригіналами документів що підтверджують необхідність скасування. 4.2. Скасування НАПБ здійснюється за відповідним нормативним актом органа який його затвердив або вищестоящого органа у разі розроблення замість нього іншого нормативного акта або коли в його подальшому використанні немає потреби. Рішення про скасування повинно узгоджуватися з УДПО МВС України. 4.3. На підставі прийнятого рішення про скасування НАПБ до банку даних АІПС НАПВ вносяться відповідні зміни. Відомості про скасування НАПБ подаються до УДПО МВС України для внесення відповідних змін до Реєстру не пізніше ніж за місяць до визначеної дати скасування. 5. Порядок розроблення узгодження затвердження і скасування НАПБ підприємства 5.1. Згідно із Законом України "Про пожежну безпеку" стаття 5 розробка і затвердження положень інструкцій інших НАПБ що діють у межах підприємства докладаються на власника підприємства або уповноважений ним орган далі - власник а також орендарів згідно з договором оренди . 5.2. НАПБ підприємства повинен відповідати чинному законодавству України та вимогам державних нормативних актів з пожежної безпеки. 5.3. Опрацювання НАПБ підприємства здійснюється відповідно до наказу власника підприємства яким визначаються конкретні терміни виконавці та керівник розробки. Для підготовки складних НАПБ може створюватися комісія чи робоча група. 5.4. До розроблення проекту НАПБ залучаються кваліфіковані спеціалісти підприємства представники об'єктової пожежної охорони члени пожежно-технічної комісії начальник добровільної пожежної дружини за наявності інші фахівці підрозділів та служб підприємства до компетенції яких відноситься цей нормативний акт. У разі необхідності власник може на договірній основі залучати до опрацювання проекту НАПБ фахівців сторонніх організацій. 5.5. Перед опрацюванням проекту нормативного акта проводиться підготовча робота: збирання необхідних матеріалів вивчення діючих типових документів з питань що розглядаються; аналіз раніше виданих нормативних актів підприємства які стосуються пожежної безпеки тощо. Керівник розробки за участю відповідних спеціалістів складає план опрацювання нормативного акта який затверджується власником. 5.6. Структура побудова оформлення та викладення нормативного акта повинні відповідати вимогам чинних документів які регламентують ці питання. 5.7. Якщо при розробці проекту НАПБ виникає необхідність перегляду зміни або скасування взаємопов'язаних з ним інших нормативних документів підприємства то одночасно готуються обгрунтовані пропозиції щодо перегляду зміни або скасування цих документів. 5.8. Проект нормативного акта підприємства з питань пожежної безпеки підлягає узгодженню з об'єктовою пожежною охороною чи начальником добровільної пожежної дружини у разі її наявності а також з іншими зацікавленими службами підрозділами та посадовими особами підприємства. 5.0. Затвердження та скасування нормативного акта підприємства з пожежної безпеки здійснюються наказом власника. 5.10. Власник зобов'язаний здійснювати постійний контроль за додержанням вимог НАПБ забезпечувати їх періодичну перевірку своєчасне внесення змін або опрацювання нового нормативного акта у зв'язку зі змінами в організації виробництва впровадження нових технологічних процесів введення в дію нових загальнодержавних міжгалузевих і галузевих НАПБ. Періодичність перевірки не може перевищувати термінів перегляду державного нормативного акта з питань пожежної безпеки або типового документа на підставі яких опрацьовувався нормативний акт підприємства. Нормативний акт підприємства підлягає достроковому перегляду або скасуванню якщо виявлена його невідповідність вимогам законодавчих актів та загальнодержавних міжгалузевих і галузевих НАПБ. 5.11. Реєстрація облік НАПБ підприємства здійснюється в порядку який встановлюється власником якщо інше не передбачено законодавством. 2.10. ПЕРЕЛІК ОДНОТИПНИХ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ОБ'ЄКТІВ ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛАДНАННЮ АВТОМАТИЧНИМИ УСТАНОВКАМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ТА ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ * затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 листопада 1997 р. за № 779 1. Загальні положення та галузь застосування 1.1. Перелік визначає об'єкти** які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації. Перелік поширюється на об'єкти що увійшли до нього незалежно від виду їх діяльності та форм власності. Вимоги Переліку поширюються на об'єкти що проектуються будуються експлуатуються реконструюються технічно переоснащуються та розширюються. Для об'єктів що експлуатуються вибір засобів пожежної автоматики та терміни їх уведення в дію встановлюються за узгодженням з місцевими органами держпожнагляду. 1.2. Перелік не поширюється на будівлі споруди та приміщення в яких зберігаються виробляються або знаходяться в обігу вибухові речовини сильнодіючі отруйні речовини радіаційні та бактеріологічні засоби а також на спеціальні об'єкти Міністерства оборони та Служби безпеки України. Будівлі та приміщення органів і підрозділів внутрішніх справ підприємств установ та військових частин системи МВС України підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації згідно з нормами проектування або переліком затвердженим у встановленому порядку. 1.3. Детальні галузеві переліки об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації з врахуванням галузевої специфіки мають розроблятися відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади у встановленому порядку та згідно з цим Переліком. 1.4. Перелік узагальнює вимоги до будівель споруд та приміщень які найбільш поширені в різних галузях господарства. 1.5. Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначені у Переліку згідно з вимогами ОНТП 24-86 "Общесоюзне нормы технологического проектирования. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности". Класи зон приміщень - за ПУЭ "Правилами устройства электроустановок". * Далі - Перелік. ** Об'єкт - споруда будівля приміщення або його частина в межах якої об'ємно-планувальні та конструктивні рішення протипожежні стіни перекриття перегородки дозволяють обмежити розвиток пожежі за умови вільного горіння. 1.6. Автоматичні установки пожежогасіння та пожежної сигналізації слід проектувати відповідно до вимог чинних нормативних документів. Автоматичні установки пожежогасіння мають виконувати також і функції автоматичної пожежної сигналізації. 1.7. Для приміщень з технологічними процесами що пов'язані з застосуванням нових речовин або матеріалів категорію за вибухопожежною та пожежною небезпекою слід встановлювати згідно з вимогами ОНТП 24-86 враховуючи показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів що знаходяться в обігу. 1.8. При визначенні об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації окрім Переліку необхідно керуватися відомчими галузевими переліками іншими нормативними документами з цього питання затвердженими у встановленому порядку після узгодження з Головним управлінням Державної пожежної охорони МВС України вимоги яких мають бути не нижчими від встановлених цим Переліком а також не повинні суперечити викладеним у ньому положенням та дублювати їх. 2. Однотипні за призначенням об'єкти які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації 2.1. Виробничі будинки загальна група Таблиця 1 Типи приміщень Приклади матеріалів що визначають пожежну небезпеку Автоматичні засоби протипожежного захисту в залежності від площі м2 автоматичні установки пожежогасіння автоматичні установки пожежної сигналізації 1 2 3 4 1 . Захисних покриттів: ділянки консервування виробів в установках періодичної дії з використанням горючих рідин ванни конвейєрні лінії тощо ; Мастила мінеральні мастила 500 і більше Незалежно від площі1 Менше 500 ділянки консервування на основі легкозаймистих рідин; Захисні склади на основі розчинників таких як бензин уай-тспірит 500 і більше Незалежно від площі1 Менше 500 цехи ділянки: пофарбування різними методами за винятком занурювання струменевого полиття безкамерного пофарбування ; Лаки фарби на горючих розчинниках 500 і більше Менше 500 пофарбування занурюванням струменевим политтям безкамерне пофарбування; Лаки фарби на горючих розчинниках Незалежно від площі - фарбоприготувальні на основі легкозаймистих та горючих рідин комори для лакофарбових матеріалів камери для пофарбування Фарби на основі легкозаймистих та горючих рідин Незалежно від площі - 2. Деревообробки: приміщення деревообробки; Лісоматеріали 1000 і більше Менше 1000 просочування деревини антисептиками та іншими просочувальними рідинами на основі органічних розчинників; Органічні розчинники деревина 500 і більше Незалежно від площі1 Менше 500 ділянки полірування та шліфування виробів з деревини та лакових покриттів Деревний пил пил лакофарбових матеріалів 500 і більше Менше 500 3. Склади комори2 : приміщення витратних комор лакофарбових матеріалів горючих миючих засобів мастил інших горючих рідин що розміщені у виробничих будівлях Горючі та легкозаймисті рідини 50 і більше Менше 50 4. Об'єкти енергетичних та теплоенергетичних служб та загальнови-робничого призначення: насосні станції з перекачування легкозаймистих та горючих рідин; Горючі та легкозаймисті рідини Незалежно від площі підвали технічні поверхи з обладнанням у якому циркулюють горючі мастильні матеріали та охолоджувальні рідини маслоохолоджувальні агрегати тощо Горючі та легкозаймисті рідини Незалежно від площі 5. Підвальні приміщення категорії В Горючі та важ-когорючі матеріали 700 і більше Менше 700 6. Простори над підвісною стелею: за наявності у просторах над підвісною стелею комунікацій повітропроводів трубопроводів чи кабельних трас з ізоляцією із горючих чи важкогорючих матеріалів Горючі та важ-когорючі матеріали Незалежно від площі за кількістю кабелів більше 12 За кількістю кабелів та електропроводок від 5 до 12 7. Транспортні: приміщення для зберігання ділянки технічного обслуговування і ремонту крім мийних діагностувальних та регулювальних робіт рухомого складу приміщення автосалонів виставок з продажу транспортних засобів що розташовані: в одноповерхових будинках І та IIступенів вогнестійкості; Горючі матеріали та рідини 7000 і більше Менше7000 крім приміщень категорій Г і Д в одноповерхових будинках I та IIступенів вогнестійкості для приміщень із зберігання автобусів IIта IIIкатегорій а також при сумісному зберіганні більше 50% автобусів; Горючі матеріали та рідини 3600 і більше Менше 3600 крім приміщень категорій Г і Д у будинках III IVі ІVа ступенів вогнестійкості; Горючі матеріали та рідини 2000 і більше Менше 2000 крім приміщень категорій Г і Д у будинках ІІІа ІІІб ступенів вогнестійкості; Горючі матеріали та рідини 3600 і більше Менше 3600 крім приміщень категорій Г і Д у будинках для рухомого складу що перевчить пально-мастильні матеріали; Горючі матеріали та рідини Незалежно від площі - у будинках з двома поверхами і більше3 ; Горючі матеріали та рідини Незалежно від площі - у підвальних цокольних поверхах та під мостами Горючі матеріали та рідини Незалежно від площі - Будівлі га приміщення різні за призначенням що пристосовані для розміщення автосалонів виставок з продажу транспортних засобів які працююгь на бензині та дизельному паливі Бензин дизельне паливо мастильні матеріали інші горючі речовини Незалежно від площі - 8. Приміщення обчислювальних центрів4 : зали для розміщення багатопроцесорних обчислювальних комплексів ЕОМ та обчислювальних комплексів єдиної системи загального призначення утому числі при поділі цих залів на функціональні зони центральних пристроїв зовнішніх запам'ятовувальних пристроїв пристроїв уведення-виведення ; Горючі та важ-когорючі матеріали Незалежно від площі - зали для розміщення 3-х та більше комплексів малих ЕОМ; Горючі та важ-когорючі матеріали Незалежно від площі - підпільні простори перелічених залів та зон; Горючі та важ-когорючі матеріали Незалежно від площі - приміщення зв'язувальних процесорів та телекомунікаційних вузлів мереж ЕОМ; Горючі та важ-когорючі матеріали Незалежно від площі - приміщення архівів магнітних та паперових носіїв графопобудовників сервісної апаратури системних програмістів систем підготовки даних для багатопроцесорних обчислювальних комплексів ЕОМ та обчислювальних комплексів єдиної системи а також у вказаних приміщеннях для 3-х і більше комплексів малих ЕОМ; Горючі та важ-когорючі матеріали Незалежно від площі - інші приміщення що не підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння крім приміщень указаних у примітці 1 табл.4 Горючі та важ-когорючі матеріали Незалежно від площі 9. Приміщення виробництв деталей з горючих матеріалів Горючі пластмаси гети-накс.текстоліт і т.ін. 500 і більше Незалежно від площі1 Менше 500 10. Адміністративні і побутові служби: адміністративні та побутові будинки крім будинків громадського призначення що стоять окремо та прибудови з числом поверхів більше 4 у всіх приміщеннях крім приміщень з мокрим процесом; Горючі та важ-когорючі матеріали - Незалежно від площі у вставках і вбудовах незалежно від кількості поверхів у всіх приміщеннях крім приміщень з мокрим процесом Горючі та важ-когорючі матеріали - Незалежно від площі 11. Випробувальні станції та лабораторії: приміщення випробувальної апаратури гідровипробувань гасом крапельної дефектоскопії легкозаймистими рідинами та інші що віднесені до категорії вибухопожежонебезпе-чних приміщень; Гас бензин ацетон тощо 500 і більше. Незалежно від площі1' Менше 500 цехові експрес-лабораторії аналізів Меблі прилади хімікати кислоти тощо - Незалежно від площі 12. Механічні ремонтні та складальні: ділянки промивання виробів у гасі бензині уайт спіриті та інших горючих та легкозаймистих рідинах; Гас бензин уайт спірит інші горючі рідини Незалежно від площі1 приміщення обробки металів з використанням устаткування що містить горючі рідини у силовій гідросистемі та системі охолодження у кількості 60 кг і більше в одиниці обладнання; Горючі рідини 750 і більше1 від 100 до 750 приміщення складання виробів з наявністю горючих матеріалів на робочих місцях що відносяться до категорії В; Горючі рідини 750 і більше Менше 750 приміщення обробки лужних металів магній Mg титан Ті ... зварювання тощо Лужні метали Mg Ті тощо 500 і більше Незалежно від площі1 Менше 500 13. Приготувальні: клейоприготувальні на основі легкозаймистих та горючих рідин; Клей на основі легкозаймистих та горючих рідин Незалежно від площі підготовки упаковки Деревина картон інші горючі матеріали 750 і більше Менше 750 14. Гарячі обробки матеріалів у гарячому стані та з тепловим випромінюванням : відділення ділянки иготовлення і розплавлення модельних складів; Тверді та рідкі продукти парафіну буровугільного воску церезину інші горючі матеріали 500 і більше Менше 500 камери сушки пофарбованих виробів деревини та виробів з горючих матеріалів; Лаки фарби на основі органічних розчинніків горючі матеріали Незалежно від площі приміщення масляних ванн загартування Горючі мастила 500 і більше. Незалежно від площі1 Менше 500 1 Приміщення в яких вибухопожежонебезпечні чи пожежонебезпечні ділянки не відокремлені протипожежними перегородками. У випадках коли вказані ділянки знаходяться в приміщеннях категорій Г і Д дозволяється локальне пожежогасіння в межах ділянки. 2 Склади комори загальновиробничого призначення віднесені до окремої групи складських будинків табл. 3 . 3 Припускається не передбачати автоматичного пожежогасіння у двоповерхових гаражах-стоянках боксового типу для легкових автомобілів що належать громадянам за умови забезпечення безпосереднього виїзду автомобілів із кожного боксу назовні. 4 У приміщеннях з електронно-обчислювальними машинами ЕОМ при цілодобових чергуваннях персоналу влаштування автоматичного пуску установок газового пожежогасіння не потрібне. Примітка. У будинках пожежонебезпечних виробництв різних галузей промисловості що не вказані в цьому Переліку необхідність обладнання їх автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації повинна визначатись на підставі науково-технічного обгрунтування яке повинно виконуватись фахівцями-технологами міністерств та відомств із залученням фахівців у галузі пожежної' безпеки. 2.2. Споруди промислових підприємств Таблиця 2 Типи приміщень Приклади матеріалів що визначають пожежну небезпеку Автоматичні засоби протипожежного захисту в залежності від об'єму площі та кількості кабелів автоматичні установки пожежогасіння автоматичні установки пожежної сигналізації 1. Наземні резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів Нафта та нафтопродукти Об'ємом 5000 м3 і більше 2. Маслопідвали Горючі та важкого-рючі мастила Незалежно від площі - 3. Кабельні підвали Горючі та важкого-рючі ізоляційні матеріали Об'ємом більш 100 м3 Об'ємом менше 100м3 4. Кабельні підвали енергетичних об'єктів АЕС ТЕЦ ГЕС ГРЕС ТЕС тощо Горючі та важкого-рючі ізоляційні матеріали Нежалежно від об'єму - 5. Внутрішньоцехові кабельні тунелі Горючі та важкого-рючі ізоляційні матеріали 3 внутрішнім об'ємом більше 100 м3 Об'ємом від 20 до 100м3 6. Внутрішньоцехові комбіновані з прокладкою кабелів тунелі Горючі та важкого-рючі ізоляційні матеріали У яких прокладено більше 12 кабелів У яких прокладено від 5 до 12 кабелів 7. Міжцехові кабельні тунелі що розміщені поза будівлями Горючі та важкого-рючі ізоляційні матеріали - Об'ємом більше 50 м3 8. Міжцехові комбіновані тунелі що розміщені поза будівлями Горючі та важкого-рючі ізоляційні матеріали У яких прокладено більше 12 кабелів 2.3. Складські будинки і приміщення Таблиця 3 Типи приміщень Приклади матеріалів що визначають пожежну небезпеку Автоматичні засоби протипожежного захисту в залежності від площі автоматичні установки пожежогасіння автоматичні установки пожежної сигналізації 1 2 3 4 1. Склади горючих матеріалів окрім складів деревини лужних металів гумотехніч-них виробів нафтопродуктів аміачної селітри і горючих пестицидів Горючі матеріали 1000 і більше Менше 1000 2. Склади негорючих матеріалів в горючій упаковці Горюча упаковка 1500 і більше Менше 1500 3. Склади горючих вантажів або негорючих вантажів в упаковці що може горіти розташовані у підвалах Горюча упаковка та матеріали 700 і більше Менше 700 4. Склади вовни Вовна Незалежно від площі 5. Склади лужних металів та пожежовибу-хонебезпечних металевих порошків Титан Ті алюміній Аl магній Mg тощо Незалежно від площі 6. Склади пиломатеріалів Деревина 500 і більше Менше 500 7. Складські приміщення для зберігання гумотехнічних виробів та шин Шини гумо-технічні вироби 750 і більше Менше 750 8. Складські приміщення для зберігання мастильних матеріалів у підвалах та цокольних поверхах Горючі мастильні матеріали і рідини 200 і більше Менше 200 9. Склади нафти та нафтопродуктів: складські приміщення для зберігання нафтопродуктів з температурою спалаху нижче 120 °С у тарі; Горючі мастильні матеріали і рідини 500 і більше Менше 500 складські приміщення для зберігання нафтопродуктів з температурою спалаху 120 °С і вище в тарі; Горючі мастильні матеріали і рідини 750 і більше Менше 750 приміщення для насосів і вузлів засувок у будівлях продуктових насосних станцій на складах нафти та нафтопродуктів крім резервуарних парків магістральних нафтопроводів каналізаційних насосних станцій з перекачування неочищених виробничих стічних вод з нафтою та нафтопродуктами і нафти та нафтопродуктів що уловлені; Нафта нафтопродукти 300 і більше Менше 300 приміщення для насосів і вузлів засувок у будівлях насосних станцій резервуарних парків магістральних нафтопроводів; Нафта нафтопродукти Незалежно від площі на станціях продуктивністю 1200 м3/год і більше Незалежно від площі на станціях продуктивністю менше 1200 м3/год інші будівлі складів нафти та нафтопродуктів розливні розфасовочні та інші Нафта нафтопродукти 500 і більше при кількості нафти та нафтопродуктів більше 15 кг/м2 Менше 500 при кількості нафти та нафтопродуктів більше 15 кг/м2 10. Складські приміщення для зберігання аміачної селітри і горючих пестицидів. Аміачна селітра горючі пестициди 200 і більше 11. Склади зберігання горючих і негорючих вантажів у горючій упаковці з висотою зберігання вантажів більше 5 5 м Горючі матеріали Незалежно від площі 2.4. ГРОМАДСЬКІ БУДИНКИ ТА СПОРУДИ Таблиця 4 Типи приміщень Приклади матеріалів що визначають пожежну небезпеку Автоматичні засоби протипожежного захисту автоматичні установки пожежогасіння автоматичні установки пожежної сигналізації 1 2 3 4 1 . Бібліотеки: всі приміщення крім вестибюлів і приміщень указаних у примітці 1 Горючі та важкогорючі матеріали З урахуванням вимог пунктів 3 4 цієї таблиці З фондом зберігання 500 тис. одиниць і більше 2. Архіви: усі приміщення крім вестибюлів і приміщень указаних у примітці 1 Горючі та важкогорючі матеріали З урахуванням вимог пунктів 3 4 цієї таблиці Місткістю 150 тис одиниць зберігання і більше 3. Приміщення сховищ службових каталогів і описів у будинках бібліотек і архівів Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від площі1 4. Приміщення сховищ бібліотек і архівів комор ремонтних майстерень палітурно-брошурувальних збору обробки і упаковки макулатури: будинків управління конструкторських і проектувальних організацій заввишки 10 поверхів і більше; Горючі та важкогоргочі матеріали Незалежно від площі - будинків державного управління України за винятком прокуратур виконкомів Рад народних депутатів областей міст районів і відділів управління незалежно від кількості поверхів Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від площі - 5. Магазини: усі приміщення крім тих що призначені для зберігання і підготовки до продажу м'яса риби фруктів та овочів у негорючій упаковці негорючих будівельних матеріалів а також приміщень указаних у примітці 1; Горючі та важкогорючі матеріали - Незалежно від площі у двоповерхових будинках магазинів та в одноповерхових будинках магазинів при розташуванні торговельних залів у цокольних та підвальних поверхах; Горючі та важкогорючі матеріали Торговельною площею більше 3500 м2 Торговельною площею 3500 м2 і менше у будинках магазинів висотою 3 поверхи та вище а також заввишки 2 поверхи при роз- ташуванні торговельного залу в цокольному чи підвальному поверхах Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від розмірів торговельної площі - 6. Підприємства громадського харчування: зали комори сухих продуктів службові приміщення приміщення для персоналу і гардеробні Горючі та важкогорючі матеріали - Незалежно від площі 7. Вокзали: операційні і касові зали об'єднані пасажирські зали кабіни квиткових і багажних кас кімнати матері і дитини приміщення прийому та видачі багажу й ручної поклажі кімнати тривалого перебування пасажирів кімнати депутатів кімнати для іноземних туристів приміщення відділень зв'язку й ощадних кас перукарні приміщення підприємств побутового обслуговування пасажирів медичні пункти службові приміщення гардеробні персоналу приміщення камери зберігання багажу і ручної поклажі у малих вокзалах приміщення для ЕОМ у відповідності з інструкцією для електронних обчислювальних машин приміщення підприємств громадського харчування у відповідності з п.6 табл.4 цього Переліку; Горючі та важкогорючі матеріали - Незалежно від площі у приміщеннях камерах зберігання багажу та ручної поклажі за винятком обладнаних автоматичними комірками і складах горючих матеріалів у будинках вокзалів: Горючі та важкогорючі матеріали З розрахунковою кількістю пасажирів З розрахунковою кількістю пасажирів залізничних та морських; Горючі та важкогорючі матеріали більше 700 700 і менше річкових; Горючі та важкогорючі матеріали більше 400 400 і менше автовокзалів; Горючі та важкогорючі матеріали більше 300 300 і менше аеровокзалів в аеропортах; Горючі та важкогорючі матеріали більше 1000 1000 і менше аеровокзалів у містах Горючі та важкогорючі матеріали більше 600 600 і менше 8. У складах горючих легкозаймистих рідин горючих хімікатів площею 500 м2 і більше приміщення камери зберігання оперативного запасу горючих та легкозаймистих рідин; Горючі та легкозаймисті рідини Незалежно від площі - приміщення кабіни бокси випробувань із використанням горючих та легкозаймистих рідин; Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від площі - приміщення з унікальним обладнанням та матеріалами; Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від площі - приміщення зберігання і видачі унікальних видань звітів рукописів та іншої документації особливої цінності Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від площі - 9. У елінгах а також у складах та інших приміщеннях площею 100 м2 і більше призначених для зберігання горючих матеріалів чи негорючих матеріалів у горючій упаковці при розташуванні: під трибунами при відкритих спортивних спорудах; Горючі та важкогорючі матеріали Місткістю 3000 і більше глядачів З урахуванням вимог п. 19 цієї таблиці під трибунами критих спортивних споруд; Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від кількості глядачів З урахуванням вимог п. 19 цієї таблиціі у будинках критих спортивних споруд Горючі та важкогорючі матеріали Місткістю 800 і більше глядачів З урахуванням вимоги. 19 цієї таблиці 10. У кінотеатрах і клубах з естрадами за наявності колосників Горючі та важкогорючі матеріали Місткістю більше 700 місць2 З урахуванням вимог п. 12 цієї таблиці у клубах із сценами розмірами м : 12 5x7 5; 15x7 5; 18x9; 21x12 Горючі та важкогорючі матеріали Місткістю до 700 місць2 З урахуванням вимог п. 12 цієї таблиці у клубах із сценами розмірами м : 18x9; 21x12 Горючі та важкогорючі матеріали Місткістю більше 700 місць З урахуванням вимог п. 12 цієї таблиці у клубах із сценами розмірами м : 18x12; 21x15 а також у театрах Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від місткості З урахуванням вимог п. 12 цієї таблиці у демонстраційних комплексах театрів із сценами панорамного трибічного і центрального типів Горючі та важкогорючі матеріали Місткістю більше 600 місць З урахуванням вимоги. 12 цієї таблиці 11 . Клубні та видовищні будівлі: під колосниками сцени та ар'єрсцени; під нижнім яру сом робочих галерей і нижніми перехідними містками що їх з'єднують; у сейфі згорнутих декорацій; у всіх прорізах сцени включаючи прорізи порталу кишені ар'єрсцени а також частини трюму зайнятої конструкціями вбудованого обладнання сцени і підйомно-спускаючих пристроїв; Горючі та важкогорючі матеріали Для будівель що перелічені в п. 10 цієї таблиці2 З урахуванням вимог п. 12 цієї таблиці покриття сцени та ар'єрсцени усі робочі галереї перехідні містки за винятком нижніх трюм за винятком вбудованого обладнання сцени кишені сцени а також приміщення в будинках зі сценою що має колосники і трюм - складські приміщення комори майстерні приміщення станкових і об'ємних декорацій камери пиловидалення Горючі та важкогорючі матеріали Для будівель що перелічені в п. 10 цієї таблиці З урахуванням вимог п. 12 цієї таблиці 12. Театри клуби і кінотеатри: усі приміщення крім вестибюлів і приміщень указаних у примітці 1 Горючі та важкогорючі матеріали Для будівель що перелічені в п. 10 11 цієї таблиці2 Незалежно від площі 13. Дитячі дошкільні заклади: усі приміщення крім комор і для овочів та приміщень указаних у примітці 1 Горючі та важкогорючі матеріали - Незалежно від площі 14. Школи кількістю учнів понад 360 чол. школи-інтернати та інтернати при школах: усі приміщення крім класів учбових кабінетів загальноосвітніх дисциплін рекреаційних учбово-спортивних залів заготівельних доприготувальних цехів кабінетів директора і його заступників учительських і приміщень указаних у примітці 1 Горючі та важкогорючі матеріали - Незалежно від площі 15. Лікувально-профілактичні установи: приміщення приймання і виписування палатні відділення лікувально-діагностичні відділення рентгенодіагностичні відділення кабінети кардіографії відділення комп'ютерної та рентгенівської томографії кабінети термодіагностики лабораторії мікробіологічна група службові та побутові приміщення аптеки паталого-анатомічне відділення станції швидкої допомоги віварії харчоблоки згідно з п.б цієї таблиці крім приміщень указаних у примітці 1 Горючі та важкогорючі матеріали - Незалежно від площі 16. Санаторії установи відпочинку і туризму: спальні корпуси місткістю40 місць і більше приймально-вестибюльна група їдальня приміщення культурно-масового призначення туристичного спортивно-оздоровчого та службово-побутового призначення крім приміщень указаних у примітці 1 Горючі та-важкогорючі матеріали - Незалежно від площі 17. Готелі і мотелі: номери вітальні гардероби камери зберігання коридори приміщення чергового персоналу побутового обслуговування культурно-масового призначення пунктів прокату туристичного спорядження та інвентарю службові й побутові а також приміщення громадського харчування згідно а п.б цієї таблиці Горючі та важкогорючі матеріали - Незалежно від площі 18. Управління проектні конструкторські організації та бюро: усі приміщення крім вестибюлів і приміщень указаних у примітці 1 Горючі та важкогорючі матеріали - Незалежно від площі 19. Криті спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди площею понад 500 м2: усі приміщення крім вестибюлів і приміщень указаних у примітці 1 Горючі та важкогорючі матеріали - Незалежно від площі 20. Лазні сухого пару сауни : усі приміщення крім наведених у примітці 1 Горючі та важкогорючі матеріали - Незалежно від площі 21. Приміщення для зберігання автомотот-ранспорту що розташовані у підвальних та цокольних поверхах громадських будинків Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від площі 22. Підприємства побутового обслуговування населення що призначаються для безпосереднього обслуговування населення: виробничі і складські приміщення підприємств з виготовлення та ремонту одягу головних уборів трикотажних виробів; Горючі та важкогорючі матеріали - При кількості працівників більше 10 ремонту побутових електричних приладів радіо- теле- фотоапаратури годинників; Горючі та важкогорючі матеріали - При кількості працівників більше 20 хімічної чистки Горючі та важкогорючі матеріали - Незаленж-но від кількості працівників 23. Банки: банківські сховища цінностей та їх відсіки; Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від площі - приміщення сервернот Горючі та важкогорючі матеріали Незалежно від площі - 1 Указані приміщення в бібліотеках з фондом зберігання менше 500 тис. примірників і приміщення площею менше 400 м3 кожне в архівах обласного і районного значення дозволяється обладнувати переносними вуглекислотними вогнегасниками замість установок газового пожежогасіння. 2 Обладнуються дренчерними установками пожежогасіння решта - дре-нчерними та спринклерними установками. Примітка 1. Не слід передбачати автоматичну пожежну сигналізацію в убиральнях туалетних умивальнях кімнатах особистої гігієни жінок охолоджувальних камерах мийних парильнях мильних душових басейнах та інших приміщеннях з мокрим процесом венткамерах насосних бойлерних та інших приміщеннях для інженерного обладнання будинків у яких відсутні горючі матеріали а також приміщеннях обладнаних автоматичним пожежогасінням. Примітка 2. Улаштування автоматичного пожежогасіння не обов'язкове у приміщеннях що наведені у примітці 1. 2.5. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ Таблиця 5 Назви приміщень Приклади матеріалів що визначають пожежну небезпеку Автоматичні засоби протипожежного захис ту в залежності від площі м2 та висоти автоматичні установки пожежо гасіння автоматичні установки пожежної сигналізації' 1. Вітальні квартир житлових будинків кімнати гуртожитків і приміщення культурно-побутового обслуговування Горючі та важ-когорючі матеріали 10 поверхів і вище1 2. Усі приміщення гуртожитків за винят- ком санітарно-гігієнічних Горючі та важ- когорючі матеріали - Незалежно від площі 3. Житлові будинки для старих і сімей з інвалідами Горючі та важ-когорючі матеріали - Незалежно від площі 4. Приміщення для зберігання автомо-тотранспорту що розташовані у підвальних та цокольних поверхах житлових будинків Горючі та важ-когорючі матеріали Незалежно від площі - 1 Використовується для приведення в дію систем димовидалення. 2.11. ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПЕРВИННИМИ ЗАСОБАМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ Постанова від 8 жовтня 1997 р. № 1128 З метою запобігання загибелі травмуванню під час пожеж і займань пасажирів що перевозяться автомобільним і залізничним транспортом Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити перелік транспортних засобів і норми їх оснащення вогнегасниками додається . Власникам транспортних засобів забезпечити ці засоби до 2001 року первинними засобами пожежогасіння або аналогічними сертифікованими засобами з відповідними технічними характеристиками. 2. Міністерству внутрішніх справ вжити заходів для залучення підприємств що входять до складу Українського пожежного концерну "Укрпожсервіс" інших вітчизняних виробників до розроблення виробництва та постачання на внутрішній ринок України первинних засобів пожежогасіння зазначених у переліку. 3. Міністерству внутрішніх справ і Міністерству транспорту здійснювати контроль за виконанням цієї постанови. 2.12. ПЕРЕЛІК ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ І НОРМИ ЇХ ОСНАЩЕННЯ ВОГНЕГАСНИКАМИ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 р. № 1128 Найменування транспортного засобу Тип вогнегасника Мінімальна норма оснащення Автомобіль легковий вітчизняного та іноземного виробництва порошковий ВП-2 1 Автомобіль автобус для перевезення пасажирів у кількості: до 8 порошковий ВП-2 1 до 30 порошковий ВП-2 1 або ВП-5 1 та вуглекислотний ВВК-5 1 понад 30 а також транспортні засоби для перевезеная вахтових бригад порошковий ВП-5 1 та ВП-2 або 1 ВП-5 1 та вуглекислотний ВВК-5 1 Автоцистерна для транспортування нафтопродуктів та інші транспортні засоби для перевезення небезпечних вантажів порошковий ВП-5 2 та вуглекислотний ВВК-7 1 Причіп-автоцистерна для транспортування нафтопродуктів порошковий ВП-5 2 та вуглекислотний ВВК-7 1 Пересувна ремонтна майстерня та лабораторія порошковий ВП-2 2 або ВП-2 1 та вуглекислотний ВВК-7 1 Вантажний автомобіль: двохосний багатоосний Вагон пасажирський порошковий ВП-2 1 або вуглекислотний ВВК-5 1 порошковий ВП-5 1 повітряно-пінний ВПП-9 1 та вуглекислотний ВВК-7 1 3. БЕЗПЕКА РУХУ 3.1. ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДОРОЖНІЙ РУХ» витяг Цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. Розділ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Завдання Закону України «Про дорожній рух» Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки визначає права обов'язки і відповідальність суб'єктів учасників дорожнього руху міністерств інших центральних органів державної виконавчої влади об'єднань підприємств установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання далі міністерств інших центральних органів державної виконавчої влади та об'єднань . Стаття 2. Законодавство про дорожній рух Законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України що видаються відповідно до нього. Розділ II КОМПЕТЕНЦІЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЗАКОНОДАВЧОЇ І ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ОБЛАСНИХ МІСЬКИХ РАЙОННИХ ТА ІНШИХ МІСЦЕВИХ РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ МІНІСТЕРСТВ ІНШИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОБ'ЄДНАНЬ Стаття 10. Компетенція власників транспортних засобів До відання власників транспортних засобів належить: здійснення заходів щодо розвитку експлуатації та утримання транспортних засобів; розвиток мережі навчальних закладів по підготовці та підвищенню кваліфікації водіїв транспортних засобів; організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху; організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу транспорту; організація та фінансування заходів пов'язаних із профілактикою дорожньо-транспортного травматизму; вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних ситуаціях. Стаття 11. Участь міністерств інших центральних органів державної виконавчої влади та об'єднань у забезпеченні безпеки дорожнього руху Міністерства інші центральні органи державної виконавчої влади та об'єднання у межах своєї компетенції забезпечують безпеку дорожнього руху несуть відповідальність за виконання державних і галузевих програм у сфері дорожнього руху видають нормативні акти про дорожній рух що не суперечать законодавству про дорожній рух сприяють підприємствам установам та організаціям що входять до їх складу у здійсненні заходів спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху. Міністерства інші центральні органи державної виконавчої влади та об'єднання за дорученням Кабінету Міністрів України можуть виконувати окремі функції міжгалузевого управління у сфері дорожнього руху та його безпеки. У міністерствах інших центральних органах державної виконавчої влади та об'єднаннях підприємствах та організаціях що мають транспортні засоби при чисельності зайнятих експлуатацією транспортних засобів понад 50 чоловік вводиться посада фахівця з безпеки дорожнього руху а понад 500 чоловік створюється служба безпеки дорожнього руху. Положення про цю службу затверджує Кабінет Міністрів України. Стаття 12. Участь підприємств установ організацій у забезпеченні безпеки дорожнього руху обов'язки посадових осіб у цій сфері 1. Підприємства установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху проводять у трудових колективах профілактичну роботу по дотриманню вимог законодавства про дорожній рух за згодою з профспілковими організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм впливу на членів трудового колективу у разі порушення ними обов'язків учасників дорожнього руху встановлених чинним законодавством про дорожній рух. 2. Посадові особи які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів зобов'язані: забезпечувати добір підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв здійснювати контроль за станом їх здоров'я і дотриманням режиму праці та відпочинку; забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та дотримання екологічних вимог їх експлуатації; не допускати до керування транспортними засобами осіб які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії не пройшли у встановлений строк медичного огляду перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або у хворобливому стані або під впливом ліків що знижують їх реакцію і увагу; не випускати на лінію транспортні засоби технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів правил дорожнього руху а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли державного технічного огляду. 3. Посадові особи які відповідають за будівництво реконструкцію ремонт експлуатацію та облаштування автомобільних доріг вулиць та залізничних переїздів мостів шляхопроводів інших споруд зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов що створюють загрозу безпеці дорожнього руху здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва реконструкції та ремонту доріг вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт місця де залишено на дорозі вулиці залізничному переїзді машини і механізми будівельні матеріали тощо відповідними дорожніми знаками огороджувальними і направляючими засобами а в темний час доби і при тумані сигнальними вогнями передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі вулиці залізничному переїзді негайно привести їх у стан що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг вулиць залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних подій та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожнього руху та забезпечувати їх усунення а у разі неможливості невідкладно позначати дорожніми знаками огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності. 4. Особи які відповідають за експлуатацію під'їзних і ґрунтових доріг а також власники транспортних засобів зобов'язані виключати можливість виносу транспортними засобами землі каміння або інших матеріалів на автомобільні дороги вулиці залізничні переїзди. Стаття 13. Участь об'єднань громадян і громадян у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху Об'єднання громадян і громадяни мають сприяти державним органам у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху. З метою запобігання дорожньо-транспортним подіям і забезпечення транспортної дисципліни на підприємствах в установах та організаціях незалежно від форм власності та господарювання утворюються комісії з безпеки руху що діють на підставі положення затверджуваного Міністерством транспорту України. Міністерства інші центральні органи державної виконавчої влади та об'єднання зобов'язані враховувати пропозиції об'єднань громадян і громадян з питань безпеки дорожнього руху. Держава забезпечує проведення пільгової податкової політики щодо об'єднань громадян головною метою яких є проведення заходів з безпеки Дорожнього руху. Розділ ІІІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ Стаття 14. Учасники дорожнього руху Учасниками дорожнього руху є особи які використовують автомобільні дороги вулиці залізничні переїзди або інші місця призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів пішоходи велосипедисти погоничі тварин. Учасники дорожнього руху мають право на: безпечні умови дорожнього руху на відшкодування збитків завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вулиць залізничних переїздів вимогам безпеки руху; вивчення норм і правил дорожнього руху; отримання від гідрометеорологічних дорожніх комунальних та інших організацій а також органів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України інформації про умови дорожнього руху. Учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника органів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у разі порушення з його боку чинного законодавства. Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам установам організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Працівники органів внутрішніх справ військової автомобільної інспекції дорожньо-ескплуатаційних служб при виконанні службових обов'язків можуть відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках і при виконанні умов викладених у них. Стаття 15. Основні положення щодо допуску до управління транспортними засобами Кожний громадянин який досяг установленого цим Законом віку та не має медичних протипоказань може у встановленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії стати водієм . Право на керування транспортними засобами надається: мототранспортними засобами і мотоколясками з шістнадцятирічного віку; автомобілями всіх видів і категорій за винятком автобусів і вантажних автомобілів обладнаних для перевезення більше восьми пасажирів трамваями і тролейбусами з вісімнадцятирічного віку; автобусами і вантажними автомобілями обладнаними для перевезення більше восьми пасажирів з дев'ятнадцятирічного віку. Перелік захворювань і вад при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами визначається Міністерством охорони здоров'я України. Громадянин який бажає отримати право на керування транспортним засобом зобов'язаний пройти підготовку в обсязі передбаченому програмою підготовки водіїв транспортних засобів відповідної категорії чи типу. Підготовка та Підвищення кваліфікації водіїв здійснюються у навчальних закладах незалежно від форм власності та господарювання що отримали у встановленому порядку ліцензію на цю діяльність. Підготовка та підвищення кваліфікації здійснюються спеціалістами які відповідають установленим кваліфікаційним вимогам із застосуванням необхідних технічних засобів навчання. В особливих випадках допускається самопідготовка водіїв окремих категорій транспортних засобів. Порядок і типові програми підготовки та підвищення кваліфікації водіїв кваліфікаційні вимоги до спеціалістів які здійснюють таку підготовку мінімальний перелік технічних засобів навчання а також випадки допуску для засвоєння програми підготовки водіїв в індивідуальному порядку визначаються Міністерством освіти України і затверджуються відповідним державним органом з безпеки дорожнього руху. Право на керування транспортними засобами підтверджується відповідним посвідченням. На території України діють національні і міжнародні посвідчення на право керування транспортними засобами що відповідають конвенції про дорожній рух. Порядок видачі цих посвідчень установлюється Кабінетом Міністрів України. Водій може бути позбавлений права на керування транспортним засобом внаслідок погіршення стану здоров'я якщо воно перешкоджає безпечному керуванню транспортним засобом а також за невиконання встановлених обов'язків у передбачених законодавством випадках. Позбавлення водія права на керування транспортним засобом внаслідок погіршення стану здоров'я провадиться на підставі висновків відповідних медичних закладів. Позбавлення водія права на керування транспортним засобом внаслідок невиконання ним встановлених законодавством обов'язків провадиться на підставі матеріалів справи адміністративного порушення правил дорожнього руху постанови про від мову в порушенні кримінальної справи або матеріалів кримінальної справи. Позбавлення права на керування транспортним засобом провадиться до повного усунення причин що перешкоджають водію безпечно керувати транспортним засобом а в разі невиконання ним встановлених обов'язків на строк визначений чинним законодавством. Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права на керування транспортними засобами не застосовується до осіб які користуються ними у зв'язку з інвалідністю за винятком випадків керування в стані алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння а також у разі відмови зупинити транспортний засіб на вимогу працівника міліції з метою виконання службових обов'язків самовільного залишення місця дорожньо-транспортної події ухилення від огляду на наявність алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння. Позбавлення права на керування транспортним засобом провадиться шляхом вилучення у водія посвідчення уповноваженими посадовими особами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України перелік яких встановлюється законодавством України. При наявності підстав для позбавлення водія права на керування транспортним засобом або накладення стягнення у вигляді штрафу посадові особи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України мають право не повертати зазначене посвідчення до прийняття рішення про позбавлення права або сплати визначеного штрафу. У цьому разі водієві видається тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом. За фактом затримання посвідчення і видачі тимчасового дозволу на керування транспортним засобом складається протокол про його вилучення або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. У разі систематичного порушення водієм правил дорожнього руху він може бути направлений уповноваженими посадовими особами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України для перевірки знань цих правил. Стаття 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу Водій має право: керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах вулицях та в інших місцях де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку; довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі яка має відповідне право на керування; знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу яка здійснює нагляд за дорожнім рухом а також прізвище і посаду цієї особи; відступати від вимог цього розділу Закону в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян; одержувати відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я у'випадках не передбачених цим Законом; на відшкодування збитків завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вулиць залізничних переїздів вимогам безпеки руху; одержувати необхідну допомогу від посадових осіб організацій що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху. Водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу працівників міліції передавати для перевірки посвідчення реєстраційні та інші документи що підтверджують право на керування транспортним засобом а також дорожні маршрутні листи і документи на вантаж що перевозиться крім власників транспортних засобів які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях ; виконувати розпорядження працівників міліції що даються в межах їх компетенції передбаченої чинним законодавством Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху дітей інвалідів велосипедистів і людей похилого віку; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння у хворобливому втомленому стані під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції а також не передавати керування транспортним засобом особі яка перебуває у такому стані; перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі; своєчасно подавати транспортний засіб на державний технічний огляд; під час руху на автомобілі обладнаному ременями безпеки бути пристебнутим а на мотоциклі в застебнутому мотошоломі; надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами; своєчасно сплачувати державний податок з власників транспортних засобів у встановлених законодавством розмірах; надавати переважне право руху пішоходу який знаходиться на пішохідній доріжці зебрі . У цьому разі водій зобов'язаний надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу вулицю; вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг вулиць залізничних переїздів та смуги відчуження у тому числі з боку пасажирів. Надавати транспортний засіб: а працівникам міліції та охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осіб які потребують невідкладної медичної допомоги; б працівникам міліції для виконання непередбачених і невідкладних службових обов'язків по затриманню правопорушників. При цьому водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством. У разі систематичного керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і нереагування на попередження з боку Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України суд має право вилучити і реалізувати транспортний засіб з поверненням його власнику встановленої суми. Стаття 20. Навчання різних груп населення Правил дорожнього руху Уряд Республіки Крим місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування керують діяльністю по навчанню різних соціально-вікових груп населення Правил дорожнього руху. Підприємства установи та організації незалежно від форм власності та господарювання здійснюють заходи щодо навчання працюючих по найму громадян Правил дорожнього руху. Органи освіти забезпечують вивчення Правил дорожнього руху в усіх дошкільних середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах професійно-технічних училищах а також підготовку відповідних спеціалістів. Прищеплення дітям навичок безпечної поведінки на дорогах розпочинається у дошкільних закладах з півторарічного віку. Навчання учнів Правил дорожнього руху проводиться за програмами що забезпечують отриманняпосвідчення на право керування мотоциклом і легковим автомобілем у період навчання у школі училищі. Органи соціального захисту населення проводять заходи спрямовані на підготовку до безпечного дорожнього руху людей похилого віку та інвалідів а також на їх захист під час дорожнього руху. Навчання населення Правил дорожнього руху здійснюється згідно із програмами затверджуваними відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху за поданням органів освіти та соціального захисту населення. Навчання громадян Правил дорожнього руху здійснюється в державних відомчих чи приватних закладах а також самостійно. Державні іспити на отримання права користування транспортними засобами складаються тільки в органах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Органи Державтоінспекції засоби масової інформації подають допомогу відповідним органам у проведенні профілактичних заходів і в навчанні різних соціально-вікових груп населення Правил дорожнього руху. Розділ IVАВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ ВУЛИЦІ Стаття 26. Обмеження або заборона дорожнього руху при виконанні робіт на автомобільних дорогах вулицях та залізничних переїздах При виконанні робіт в смузі відведення автомобільної дороги вулиці та залізничного переїзду якщо це загрожує безпечному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів організації що відповідають за утримання автомобільної дороги вулиці та залізничного переїзду можуть закрити чи обмежити рух на основі ордера який видається відповідним дорожнім органом а в містах службою місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування. У ордері викладаються умови заборони або обмеження руху порядок інформування про це учасників дорожнього руху заходи щодо безпеки дорожнього руху і строки проведення робіт. Порушення цих вимог тягне за собою матеріальну відповідальність організацій що виконують роботи. Обмеження або заборона руху без ордера можлива лише у випадках пов'язаних із стихійними явищами а також з необхідністю виконання аварійних робіт про що повідомляється місцевим органом державної виконавчої влади органом місцевого самоврядування і Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Розділ V ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ Стаття 29. Допуск транспортних засобів до участі у дорожньому русі. До участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил нормативів і стандартів що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд за винятком транспортних засобів що не підлягають огляду . З метою збереження автомобільних доріг вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні допускається за окремим дозволом в порядку і за плату що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Місце переїзду автомобільних доріг вулиць та залізничних переїздів транспортними засобами на гусеничному ходу для виконання сільськогосподарських робіт встановлюється власником дороги вулиці та залізничного переїзду спільно з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України. Пересування транспортних засобів на гусеничному ходу дозволяється тільки на місцевих шляхах без твердого покриття при мінусовій температурі атмосферного повітря. Не допускається участь у дорожньому русі транспортних засобів з правим розташуванням керма. Стаття 32. Основні вимоги щодо ввезення на територію України транспортних засобів Переобладнання транспортних засобів тобто зміна типу або марки моделі призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів що перебувають в експлуатації шляхом установки кабіни кузова чи їх деталей спеціального обладнання і номерних агрегатів не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб повинно відповідати правилам нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин переобладнання що веде до зміни повної маси і її розподілу по вісям розміщення центру ваги типу двигуна його ваги і потужності колісної бази чи колісної формули системи гальмового і рульового керування та трансмісії. При переобладнанні п'яти і більше транспортних засобів повинні виконуватися вимоги статті 30 цього Закону. Переобладнання що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Стаття 33. Основні вимоги щодо технічного стану транспортних засобів що перебувають в експлуатації Технічний стан транспортних засобів що перебувають в експлуатації у частині що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища має відповідати правилам нормативам і стандартам затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб які їх експлуатують згідно з чинним законодавством. Стаття 34. Реєстрація та облік транспортних засобів Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі автобуси самохідні машини сконструйовані на шасі автомобілів мотоцикли всіх типів марок і моделей причепи напівпричепи та мотоколяски. Державна реєстрація і облік здійснюються органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України. Усі інші механічні транспортні засоби підлягають відомчій реєстрації та обліку порядок яких установлюється: транспортних засобів військових частин і об'єднань відповідними міністерствами і відомствами яким підпорядковано ці частини і об'єднання; великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів незалежно від форм власності що не підлягають експлуатації на вуличнодорожній мережі загального користування Державним комітетом України по нагляду за охороною праці; трамваїв і тролейбусів Державним комітетом України по житловокомунальному господарству; гоночних і спортивних механічних транспортних засобів незалежно від власності Міністерством України у справах молоді і спорту; тракторів самохідних машин сільськогосподарської техніки інших механізмів незалежно від форм^ власності що підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування Міністерством сільського господарства і продовольства України. Власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після їх придбання одержання або виникнення обставин що потребують внесення змін у реєстраційні документи. За рішенням Уряду Республіки Крим місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування може провадитися реєстрація мопедів велосипедів і гужових візків саней . Експлуатація незареєстрованих транспортних засобів а також без державних номерних знаків встановленого зразка забороняється. У разі експлуатації такого транспортного засобу він може бути примусово вилучений. Власнику транспортного засобу в цьому випадку повертається його вартість із врахуванням технічного стану і строку експлуатації. Стаття 35. Державний технічний огляд транспортних засобів Механічні транспортні засоби що беруть участь у дорожньому русі а також причепи напівпричепи до них підлягають обов'язковому державному технічному огляду в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Механічні транспортні засоби що не пройшли обов'язковий черговий технічний огляд до подальшої експлуатації не допускаються. Стаття 36. Основні вимоги щодо технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів Власники транспортних засобів або особи які їх експлуатують зобов'язані забезпечувати своєчасне і в повному обсязі проведення робіт по їх технічному обслуговуванню і ремонту згідно з нормативами встановленими виробниками відповідних транспортних засобів. Підприємства установи і організації незалежно від форм власності та господарювання а також громадяни які надають послуги по обслуговуванню і ремонту транспортних засобів повинні мати ліцензію на виконання цих робіт. Уряд Республіки Крим місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні організовувати роботу і всіляко сприяти створенню мережі служб швидкої технічної допомоги учасникам дорожнього руху безпосередньо на автомобільних дорогах вулицях та залізничних переїздах. Стаття 37. Підстави для заборони експлуатації транспортних засобів Експлуатація транспортних засобів забороняється з вилученням державних номерних знаків у разі: порушення правил нормативів і стандартів у частині забезпечення безпеки дорожнього руху під час виготовлення транспортних засобів; переобладнання транспортних засобів з порушенням вимог статті 32 цього Закону; технічних неполадок при яких експлуатація транспортних засобів не допускається; невідповідності реєстраційних даних записам у свідоцтві про реєстрацію технічному паспорті технічному або реєстраційному талоні ; невідповідності державних номерних знаків вимогам стандартів або реєстраційним документам; відсутності талона про проходження державного технічного огляду. Розділ VI СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ Стаття 38. Завдання стандартизації та нормування дорожнього руху Стандартизація та нормування дорожнього руху провадяться з метою встановлення обов'язкових норм правил вимог щодо організації та безпеки дорожнього руху. Стаття 39. Стандарти дорожнього руху Державні стандарти дорожнього руху визначають поняття і терміни методи здійснення контролю за станом організації дорожнього руху вимоги щодо запобігання шкідливому впливу транспорту на здоров'я людини та навколишнє природне середовище інші питання пов'язані з дорожнім рухом. Стандарти дорожнього руху розробляються та вводяться в дію в порядку що встановлюється законодавством України. Стаття 40. Нормативи дорожнього руху Нормативи дорожнього руху повинні відповідати вимогам безпеки економічності та комфортності дорожнього руху охорона навколишнього природного середовища та здоров'я людини. У разі необхідності для деяких категорій доріг і вулиць можуть залежно від їх функціонального призначення встановлюватися окремі нормативи. Нормативи розробляються вводяться і контролюються міністерствами відомствами і підприємствами України та іншими уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства України. Стаття 41. Правила дорожнього руху В Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів. Порядок початку руху зміни руху за напрямком розташування транспортних засобів і пішоходів вибору швидкості руху та дистанції обгону та стоянки проїзду перехресть пішохідним переходів і залізничних переїздів зупинок транспортних засобів загального користування користування зовнішніми світловими приладами правила пересування пішоходів проїзд велосипедистів а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Розділ VII ПЛАНУВАННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ Стаття 42. Загальні положення єдиної системи обліку показників дорожнього руху і його безпеки В Україні встановлюється єдина система державного обліку показників дорожнього руху і його безпеки: транспортних засобів водіїв автомобільних доріг вулиць та залізничних переїздів аварійності і дорожньо-транспортного травматизму адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху тощо. Перелік статистичних показників дорожнього руху порядок обліку і звітності встановлюються Кабінетом Міністрів України. Уряд Республіки Крим обласні органи державної виконавчої влади і міст республіканського підпорядкування можуть розширити перелік статистичних показників якщо це необхідно для прийняття рішень в межах компетенції наданій цим Законом. Міністерства інші центральні органи державної виконавчої влади та об'єднання не вправі запроваджувати звітність не передбачену єдиною системою державного обліку показників дорожнього руху і його безпеки. Стаття 43. Планування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху Державними республіканськими і місцевими органами влади та управління розробляються затверджуються і реалізуються державні республіканські обласні міські та районні програми забезпечення безпеки дорожнього руху. Розробка їх здійснюється на основі раціонального поєднання територіального та галузевого планування формування взаємопов'язаних збалансованих показників з урахуванням соціально-економічних і екологічних умов конкретного регіону рівня розвитку дорожньої мережі стану аварійності та інших показників єдиної системи державного обліку дорожнього руху. Програма забезпечення безпеки дорожнього руху повинна включати: аналіз стану безпеки дорожнього руху та прогноз на певний період; конкретні обгрунтовані цілі; заходи реалізація яких дозволить досягти намічених цілей; вартість програми та джерела її фінансування; форми і періодичність контролю за виконанням програми. Стаття 44. Фінансування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху фінансування заходів передбачених програмами а також інших заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відрахувань міністерств інших центральних органів державної виконавчої влади та об'єднань місцевих бюджетів позабюджетних коштів і фондів. Розділ VIII МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ Стаття 45. Медичний огляд і переогляд кандидатів у водії і водіїв транспортних засобів Медичний огляд проводиться з метою визначення здатності кандидатів у водії і водіїв до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений огляд включає: попередні періодичні щозмінні передрейсові і післярейсові огляди а також позачергові огляди зумовлені необхідністю. Періодичність оглядів порядок їх проведення і направлення водіїв на позачергові огляди визначаються Міністерством охорони здоров'я України і затверджуються відповідним державним органом з безпеки дорожнього руху. Стаття 46. Обов'язки адміністрації підприємств установ і організацій щодо охорони здоров'я і контролю за умовами праці водіїв транспортних засобів Адміністрація підприємств установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання до штатів яких входять водії зобов'язана: організовувати обов'язкове страхування кожного водія на випадок нещасної події; організовувати роботу водіїв згідно з чинним законодавством режимом праці і відпочинку; запроваджувати заходи спрямовані на зниження напруженості праці і втомлюваності водіїв; організовувати харчування водіїв у робочий час; забезпечувати водіїв санітарно-побутовими приміщеннями і обладнанням а також приміщеннями для здійснення лікувально-профілактичних заходів; організовувати з участю місцевих органів охорони здоров'я роботу з водіями по вдосконаленню навичок подання першої медичної допомоги. Для медичного контролю обслуговування водіїв та їх оздоровлення підприємствами установами організаціями незалежно від форм власності та господарювання при чисельності водіїв 100 і більше чоловік створюються відомчі спеціалізовані медичні фельдшерські та оздоровчі пункти медико-санітарні частини поліклінічні відділення та заклади охорони здоров'я а при чисельності водіїв менше 100 чоловік з територіальними медичними закладами укладаються договори на їх медичне обслуговування. Контроль за умовами праці водіїв виконанням вимог органів державного нагляду міжвідомчого і відомчого контролю для усунення порушень діючих правил по охороні праці і стандартів безпеки праці на робочих місцях водіїв здійснюють відповідні служби міністерств відомств концернів корпорацій та інших об'єднань профспілкові організації а також органи санітарно-епідеміологічної служби. Стаття 47. Організація подання медичної допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних подіях Для забезпечення подання допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних подій місцеві органи охорони здоров'я за погодженням з органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України закріплюють за конкретними ланками автомобільних доріг вулиць залізничних переїздів лікувальні заклади в яких є відповідні фахівці відділення або палати що мають можливість цілодобового прийому обстеження і лікування потерпілих. На ділянках доріг вулиць та залізничних переїздах встановлюються відповідні дорожні знаки з інформацією про найближчу лікарню напрямок руху та відстань до неї номер телефону. Інші медичні заклади що знаходяться в безпосередній близькості від автомобільних доріг вулиць та залізничних переїздів повинні бути забезпечені необхідним медичним обладнанням згідно з переліком затверджуваним Міністерством охорони здоров'я України і позначені дорожнім знаком «Пункт першої медичної допомоги». Вказані лікарні і лікувально-профілактичні заклади повинні бути обладнані засобами зв'язку. На магістральних автомобільних дорогах закріплені лікарні і станції швидкої допомоги забезпечуються також системою сигнально-викличного зв'язку. Стаття 48. Медична підготовка водіїв і посадових осіб органів Міністерства внутрішніх справ України Водії транспортних засобів відповідні посадові особи органів Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані володіти практичними навичками подання першої медичної допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних подій періодично проходити відповідну підготовку за програмами що затверджуються Міністерством охорони здоров'я України. Водії зобов'язані стежити за наявністю на транспортних засобах спеціальних медичних аптечок їх укомплектуванням. Посадові особи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України які здійснюють безпосередній нагляд за дорожнім рухом зобов'язані стежити за укомплектуванням закріплених за ними патрульних автомобілів і приміщень стаціонарних постів медичним майном і медикаментами для подання першої медичної допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних подій згідно з переліком що встановлюється Міністерством охорони здоров'я України. Розділ IX ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Стаття 49. Охорона навколишнього природного середовища Міністерства інші центральні органи державної виконавчої влади та об'єднання що здійснюють проектування виробництво та експлуатацію механічних транспортних засобів зобов'язані вживати заходів щодо запобігання та зменшення викидів вказаними засобами забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище а також шуму і вібрації. Не допускається виробництво та експлуатація автотранспортних засобів у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи. Керівники транспортних організацій власники автомобільних доріг вулиць залізничних переїздів та транспортних засобів несуть персональну відповідальність за додержання граничне допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин і граничне допустимих рівнів фізичних впливів на навколишнє природне середовище встановлених для відповідного типу транспорту. Підприємства що виготовляють пальне повинні дотримувати державних стандартів щодо якості палива і мастильних матеріалів. У разі виготовлення неякісного палива підприємство притягається до відповідальності у вигляді штрафу. З метою запобігання забрудненню грунту відпрацьованими нафтопродуктами автопідприємства повинні бути забезпечені спеціальними місткостями для їх зберігання. Розділ X КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ДОРОЖНЬОГО РУХУ Стаття 51. Завдання контролю у сфері дорожнього руху Контроль у сфері дорожнього руху спрямований на забезпечення дотримання міністерствами іншими центральними органами державної виконавчої влади та об'єднаннями а також громадянами вимог законодавства України про дорожній рух. Стаття 52. Органи що здійснюють контроль у сфері дорожнього руху Контроль у сфері дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України органами законодавчої та виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідним державним органом з безпеки дорожнього руху і його місцевими органами Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України іншими спеціально уповноваженими на це державними органами державний контроль а також міністерствами іншими центральними органами державної виконавчої влади та об'єднаннями відомчий контроль . Розділ XI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДОРОЖНІЙ РУХ Стаття 53. Відповідальність за порушення законодавства про дорожній рух Юридичні та фізичні особи винні в порушенні законодавства про дорожній рух відповідних правил нормативів і стандартів несуть відповідальність згідно з законодавством України. 3.2. ИНСТРУКЦИЯ О ПЕРЕВОЗКЕ КРУПНОГАБАРИТНЫХ И ТЯЖЕЛОВЕСНЫХ ГРУЗОВ АВТОМОБИЛЬНЫМ ТРАНСПОРТОМ утверждена приказом МВД СССР от 24 февраля 1977 г. №53 1. Общие положения 1.1. Инструкция устанавливает порядок согласования и перевозки крупногабаритных и тяжеловесных грузов по дорогам * открытым для общего пользования независимо от их ведомственной принадлежности на всей территории Украины. 1.2. Инструкция определяет основные требования к техническому состоянию оборудованию и дополнительному оснащению транспортных средств используемых для перевозки крупногабаритных и тяжеловесных грузов а также действия Госавтоинспекции МВД СССР по обеспечению безопасности таких перевозок. 1.3. Инструкция регламентирует перевозку грузов на транспортных средствах габариты и весовые характеристики которых с грузом или без груза превышают установленные Государственным стандартом "Автомобили и автопоезда. Весовые параметры и габариты" ГОСТ 9314-59 с учетом изменений от 15 октября 1974 г. и Правилами дорожного движения. 1.4*. Транспортное средство с грузом или без груза считается крупногабаритным если его размеры превышают хотя бы один из следующих показателей: по высоте 4 0 м от поверхности дороги; по ширине 2 5 м; по длине 22 м а также если груз выступает за заднюю точку габарита транспортного средства на величину более 2 м. 1.5. Транспортное средство с грузом или без груза считается тяжеловесным если его весовые параметры превышают хотя бы один из следующих показателей: по осевому весу нагрузка на дорогу передаваемая колесами одиночной наиболее груженной оси - значения приведенные в табл. 1. * В соответствии с Правилами дорожного движения под дорогой понимается любая используемая для движения дорога улица переулок и т.п. Таблица 1 ОСЕВЫЕ НАГРУЗКИ ПО ГОСТУ 9314-59 С УЧЕТОМ ИЗМЕНЕНИЙ ОТ 15 ОКТЯБРЯ 1974 г. Расстояние между смежными осями м Осевой вес т.е. Группа А Группа Б 2 5 и более 10 0 6 0 Свыше 1 39 и до 2 5 9 0 5 5 Свыше 1 25 до 1 39 8 0 5 0** От 1 0 до 1 25 7 0 4 5 * Предельные габариты и общий фактический вес приведены в соответствии с Правилами дорожного движения Украины. ** Для транспортных средств техническое проектирование которых завершено до 1 октября 1974 г. допускается увеличение осевого веса до 5 5 т.е. по общему фактическому весу 36 т.с. ПРИМЕЧАНИЕ К группе А относятся автомобили и автопоезда предназначенные для эксплуатации на автомобильных дорогах I и II технических категорий с усовершенствованными капитальными типами покрытий а также на дорогах III технической категории построенных в соответствии со СНиП П-Д5-72 и на автомобильных дорогах других категорий и городских улицах проезжая часть которых рассчитана на пропуск автомобилей этой группы. К группе Б относятся автомобили и автопоезда предназначенные для эксплуатации на всех автомобильных дорогах. Автобусы при осевом весе до 11 5 т.е. по группе А и до 7 т.е. по группе Б а также автомобили-самосвалы при осевом весе 6 5 т.е. выпускаемые на базе двухосных автомобилей группы Б не считаются тяжеловесными транспортными средствами. 1.6. Перевозка крупногабаритных и тяжеловесных грузов автомобильным транспортом осуществляется лишь в связи с невозможностью или нецелесообразностью их транспортировки по частям или другими видами транспорта. Выбор вида транспорта осуществляется на стадии разработки проектной документации на изготовление крупногабаритного или тяжеловесного оборудования или изделия. В расчетах учитываются затраты связанные с возможными мероприятиями по частичной реконструкции автомобильных дорог искусственных сооружений и обеспечению безопасности дорожного движения. 1.7. За повреждение дороги и дорожных сооружений вызванных несоблюдением требований Правил дорожного движения и настоящей Инструкции организация осуществляющая перевозку а также водитель транспортного средства несут ответственность в соответствии с действующим законодательством. 2. Порядок согласования маршрута движения и выдачи разрешения 2.1. В соответствии с требованиями Правил дорожного движения перевозка* может осуществляться только по специальному разрешению приложение №1 выдаваемому Госавтоинспекцией при наличии соответствующих согласовании маршрута движения. Копия разрешения остается в Госавтоинспекции выдавшей его. Разрешение выдается как правило на одну перевозку. При перевозке однотипных грузов по установившемуся маршруту могут выдаваться разрешения на определенную партию грузов или на срок определяемый Госавтоинспекцией с учетом продолжительности строительства конкретного объекта объема перевозок и т.д. . Конкретный перечень организаций с которыми согласно требованиям настоящей Инструкции должен быть согласован маршрут движения указывает Госавтоинспекция выдающая разрешение. 2.2.** Согласование маршрута перевозки осуществляется с соответствующим управлением автомобильных дорог. При систематических перевозках в пределах двух и более областей согласование осуществляется с государственной корпорацией "Укравтодор". 2.3. Согласование маршрута перевозки при прохождении его по территории одного или нескольких городов осуществляется с коммунальными органами соответствующих горисполкомов. Это согласование осуществляется управлением отделом горисполкома в ведении которого находится дорожно-мостовое хозяйство. При высоте груза над поверхностью проезжей части более 4 5 м кроме того обязательно согласование со службами городского электротранспорта электросети электросвязи электрификации и другими соответствующими организациями по указанию управления отдела горисполкома. 2.4. Согласование с дистанцией пути железной дороги производится: при пересечении маршрута перевозки железнодорожных путей в одном уровне если габариты транспортного средства с грузом или без груза превышают по ширине 5 м по высоте над поверхностью проезжей части - 4 5 м по длине автопоезда с одним прицепом полуприцепом - 22 м с двумя и более прицепами - 24 м а также в случаях когда общий фактический вес транспортного средства превышает 52 т.е. или скорость движения менее 5 км/ч; при прохождении маршрута перевозки под железнодорожным мостом путепроводом если ширина транспортного средства с грузом или без груза более 5 м а высота над поверхностью проезжей части - более 4 35 м. * В дальнейшем под перевозкой понимается движение крупногабаритных и тяжеловесных транспортных средств с грузом или без груза. ** Приведено в соответствии с новой структурой дорожного хозяйства Украины. 2.5. В заявках направляемых соответствующим согласующим организациям перечисленным в пунктах 2.2-2.4 настоящей Инструкции должны быть указаны маршрут следования предполагаемые время и дата проезда минимальный радиус поворота транспортного средства с грузом количество осей колес и схема их взаимного расположения распределение нагрузки по осям общий фактический вес габариты транспортного средства с грузом скорость движения марка и модель транспортного средства. 2.6*. На период до введения в действие национальных инструкций по обеспечению безопасности перевозки крупногабаритных и тяжеловесных грузов устанавливается следующий порядок выдачи Госавтоинспекциями разрешений на проезд и согласование маршрутов перевозки: а при перевозках за пределы Украины ввозе на ее территорию транзитной перевозке между иностранными государствами по территории - ГУ ГАИ МВД Украины; б при межобластных перевозках в пределах Украины - УГАИ ГУ МВД Украины в Крыму - УГАИ ГУ МВД Украины в Киеве и Киевской области -УГАИ управлений МВД Украины в областях и г. Севастополе с территории которых осуществляется перевозка; в при перевозках в пределах областей Республики Крым - УГАИ ГУ МВД Украины в Крыму УГАИ управлений МВД Украины в областях; г при перевозках в пределах города - УГАИ ГУ МВД Украины в Киеве - ГАИ городских управлений отделов при их отсутствии - районных управлений отделов управлений МВД Украины в областях и городе Севастополе; д при перевозках в пределах района - ГАИ районных городских управлений отделов управлений МВД Украины в областях и городе Севастополе. 2.7. Для получения разрешения в Госавтоинспекцию не позже чем за 3 суток до начала перевозки представляются: письменная заявка с указанием номерного знака транспортного средства фамилии водителя и лица ответственного за перевозку согласования маршрута движения с соответствующими организациями. 3. Требования при выдаче разрешения на перевозку 3.1. Перевозка разрешается как правило в часы наименьшей интенсивности движения а вне населенных пунктов - только в светлое время суток. Как исключение в темное время суток по дорогам вне населенных пунктов перевозка допускается лишь при условии выделения сопровождения автомобилем прикрытия или патрульным автомобилем ГАИ. 3.2. Не допускается перевозка в часы "пик" а также в другое время суток когда с учетом дорожных условий и интенсивности движения перевозка создает повышенную опасность для движения и может вызвать значительные задержки транспортных средств. * Приведено в соответствии с указанием УГАИ МВД Украины от 18.08.94 г. №4/1239. 3.3*. Допустимая скорость движения крупногабаритных и тяжеловесных транспортных средств устанавливается Госавтоинспекцией при выдаче разрешения в зависимости от габаритов веса и особенностей перевозимого груза а также дорожных условий. Максимальное значение устанавливаемой скорости не должно быть более 50 км/ч. Знаки ограничения максимальной скорости "Длинномерное транспортное средство" "Негабаритный груз" должны быть установлены на транспортном средстве в соответствии с пунктом 30.3 Правил дорожного движения. 3.4. Необходимость и вид сопровождения определяется Госавтоинспекцией при выдаче разрешения на перевозку. 3.5. Сопровождение может осуществляться: - автомобилем прикрытия а также тягачом или толкачом в зависимости от вида перевозимого груза и дорожных условий которые выделяются организацией транспортирующей груз или грузоотправителем; - патрульным автомобилем ГАИ. Госавтоинспекцией также определяется необходимость выделения транспортирующей организацией или грузоотправителем лица сопровождающего перевозку. 3.6. Сопровождение автомобилем прикрытия обязательно во всех случаях когда ширина транспортного средства с грузом превышает 3 5 м или длина более 24 м а также при движении транспортного средства со сверхнормативной нагрузкой табл. 3 . Порядок движения автомобилей прикрытия и способы информации других участников движения об осуществлении перевозки указываются Госавтоинспекцией в разделе "Особые условия движения" бланка разрешения 3 7 Сопровождение патрульным автомобилем ГАИ должно осуществляться если: - ширина транспортного средства превышает 4 0 м; - длина автопоезда превышает 30 м; - транспортное средство при движении вынуждено хотя бы частично занимать полосу встречного движения; - в процессе движения возникает необходимость проведения дополнительных мероприятий по регулированию дорожного движения с целью обеспечения безопасности проезда. В других случаях вопрос о необходимости сопровождения решается начальником Госавтоинспекции с учетом дорожных условий интенсивности и состава движения. 3.8. Автомобиль прикрытия должен двигаться впереди сопровождаемого транспортного средства. При этом по отношению к сопровождаемому автомобиль прикрытия должен двигаться уступом с левой стороны те таким образом чтобы его габарит по ширине выступал за габарит сопровождаемого транспортного средства. * Приведено в соответствии с Правилами дорожного движения Украины 3 9 Сопровождение патрульным автомобилем ГАИ осуществляется в том же порядке что и сопровождение автомобилем прикрытия. При осуществлении перевозки патрульный автомобиль должен обеспечивать своевременное перекрытие движения на пересекаемых улицах и дорогах с целью исключения аварийных ситуаций. 3.10. На патрульном автомобиле ГАИ при сопровождении должен быть включен проблесковый маячок Автомобиль прикрытия оборудуется проблесковым маячком желтого цвета включение которого является лишь дополнительным средством информации для предупреждения других участников движения и не дает права преимущественного проезда. На патрульных автомобилях ГАИ автомобилях прикрытия и транспортных средствах осуществляющих перевозку в дневное время должны быть включены фары ближнего света. 3.11. Порядок сопровождения патрульным автомобилем ГАИ при прохождении маршрута перевозки по территориям двух или более областей краев республик определяется начальником Госавтоинспекции выдавшей разрешение на движение по согласованию с начальниками Госавтоинспекций по территории которых проходит маршрут перевозки. 3.12. Перед началом движения по установленному маршруту транспортное средство должно быть осмотрено специально выделенным представителем организации осуществляющей перевозку и в бланке разрешения делается заверенная печатью запись о соответствии транспортного средства и закрепления груза требованиям Правил дорожного движения и на стоящей Инструкции без такой записи разрешение считается недействительным . Бланк разрешения должен находиться у водителя или лица сопровождающего транспортное средство. Маршрут движения должен быть указан в путевом листе. 4. Дополнительные требования к водителям 4.1. К перевозке крупногабаритных и тяжеловесных грузов допускаются наиболее опытные водители имеющие право на управление транспортным средством соответствующей категории. 4.2. При перевозке крупногабаритных и тяжеловесных грузов водители должны руководствоваться Правилами дорожного движения и требованиями настоящей Инструкции. 4.3. В процессе движения водители обязаны: - принимать все необходимые меры вплоть до остановки для беспрепятственного и безопасного пропуска встречных транспортных средств; - не создавать помех для движения периодически останавливаясь в удобных местах для обеспечения возможности обгона движущимся позади транспортным средствам. 4.4. Водителям запрещается: - совершать обгоны транспортных средств движущихся со скоростью 30 км/ч и более; - буксировать другие транспортные средства; - двигаться при гололедице или в условиях когда видимость менее 100 м; - двигаться по обочине дороги; - останавливаться вне специально обозначенных стоянок расположенных за пределами земляного полотна дороги. 4.5. Перевозка должна производиться строго по утвержденному маршруту следования. Если во время перевозки возникнут обстоятельства требующие изменения утвержденного маршрута организация осуществляющая перевозку должна получить новое разрешение по измененному маршруту. 5. Дополнительные требования к техническому состоянию оборудованию транспортных средств и обозначению груза 5.2. На транспортных средствах используемых для перевозки крупногабаритных грузов все приспособления и устройства предназначенные для поддержки перевозимых грузов - захваты коники упоры - должны быть выполнены сдвигающимися складывающимися так чтобы при движении без крупногабаритного груза транспортное средство находилось в допустимых ГОСТом 9314-59 габаритах. 5.3. Техническое состояние транспортных средств осуществляющих перевозки крупногабаритных и тяжеловесных грузов должно отвечать требованиям Правил дорожного движения Правил технической эксплуатации подвижного состава автомобильного транспорта инструкций заводов-изготовителей и требованиям настоящей Инструкции. 5.4. При движении автопоезда в составе автомобиля-тягача с прицепом полуприцепом величина поперечных колебаний "виляние" прицепа относительно автомобиля-тягача в каждую сторону не должно превышать 3% от его габаритной ширины. 5.5. Тормозная система автопоезда должна работать от педали тормоза автомобиля-тягача и обеспечивать такое распределение тормозных усилий между его звеньями чтобы при торможении исключалась возможность "складывания" автопоезда. 5.6. Автомобили-тягачи предназначенные для работы с прицепами должны быть оборудованы устройством позволяющим в случае разрыва соединительных магистралей между автомобилем-тягачом и его прицепом или полуприцепом затормозить автомобиль-тягач рабочим или аварийным тормозом. 5.7. Прицепы полуприцепы должны быть оборудованы стояночным тормозом обеспечивающим надежное удерживание на уклоне 16% отсоединенного от автомобиля-тягача груженного полуприцепа или прицепа рабочим тормозом действующим на все колеса прицепа полуприцепа и устройством обеспечивающим их автоматическую остановку в случае разрыва соединительных магистралей с автомобилем-тягачом. 5.8. При перевозке тяжеловесных грузов необходимо иметь по крайней мере по два тормозных клина "башмака" для каждого звена автопоезда в целях дополнительной фиксации колес в случае вынужденной остановки на уклоне. 5.9. Кабина автомобиля должна быть оборудована не менее чем двумя наружными зеркалами заднего вида расположенными с левой и правой сторон кабины и обеспечивающими достаточный обзор в горизонтальной и вертикальной плоскостях с учетом габаритов перевозимого груза. Зеркала заднего вида должны иметь устройства обеспечивающие их отклонение вперед и назад от усилия 20-25 кГс направленного параллельно оси автомобиля. 5.10. Транспортные средства длиной свыше 6 м а также седельные тягачи должны иметь боковые повторители указателей поворота в соответствии с ГОСТом 8769-75 "Приборы внешние световые автомобилей автобусов троллейбусов тракторов прицепов и полуприцепов". 5.11. На грузовых автомобилях с прицепами и полуприцепами над кабиной посередине должен устанавливаться опознавательный знак автопоезда - равносторонний треугольник желтого цвета сторона 250 мм с устройством для внутреннего освещения. Допускается обозначение автопоезда тремя фонарями желтого цвета расположенными горизонтально на кабине тягача. 5.12. На задней стенке прицепа и полуприцепа устанавливаются два светоотражающих приспособления красного цвета каждое в виде равностороннего треугольника сторона от 150 до 200 мм с вершиной обращенной вверх расположенные на расстоянии не более 0 4 м от наружного габарита по ширине На передней стенке прицепа или полуприцепа должны быть установлены два белых светоотражающих приспособления круглой формы диаметром до 0 2 м на расстоянии не более 0 15 м от наружного габарита по ширине. 5.13. Груз выступающий за габариты транспортного средства спереди или сзади более чем на 1 м или по ширине - на расстояние более 0 4 м от внешнего края переднего или заднего габаритного огня спереди и сзади обозначается днем сигнальными щитками или флажками размером 400x400 мм с нанесенными по диагонали красными и белыми чередующимися полосами шириной 50 мм с обеих сторон щитка или флажка а в темное время суток и в других условиях недостаточной видимости - светоотражающими приспособлениями и фонарями спереди белого и сзади красного цвета . Таким же способом должны быть обозначены и все транспортные средства габариты которых по длине и ширине превышают параметры установленные ГОСТом 9314-59. 5.14. При перевозке грузов возвышающихся над проезжей частью на 4 5 м и более на автомобиле прикрытия движущемся впереди транспортного средства с грузом могут быть установлены одна или две габаритные штанги с сигнальной лампочкой желтого цвета на конце зажигаемой в темное время суток или в условиях недостаточной видимости. Высота установки лампочки должна на 5-10 см превышать верхнюю точку габарита перевозимого груза и быть в поле зрения водителя основного тягача. 5.15. При длине автопоезда свыше 20 м на заднем борту или специальном щитке укрепленном в конце транспортного средства рекомендуется устанавливать опознавательную табличку с указанием фактической длины состава. 5.16. Для осуществления перевозки кроме автомобилей прикрытия тягача и толкача дополнительно могут выделяться специальные транспортные средства автовышки слесарные мастерские автокраны и т. д. необходимые для технического обеспечения перевозки. 6. Особенности проезда тяжеловесных транспортных средств по мостам путепроводам и другим искусственным сооружениям 6.1. Порядок проезда транспортных средств перевозящих тяжеловесные грузы по мостам путепроводам и другим искусственным сооружениям определяются дорожно-эксплуатационными или коммунальными организациями в соответствии с требованиями настоящего раздела инструкции. 6.2. Перед всеми искусственными сооружениями рассчитанными на пропуск нагрузок менее 30 т.с. дорожно-эксплуатационные органы должны устанавливать дорожные знаки 2.11 "Ограничение веса" по ГОСТу 10807-71 6.3. Если фактический вес транспортного средства превышает параметры нормативной нагрузки табл. 2 но не превышает значений приведенных в табл. 3 то транспортное средство при условии соответствующих согласовании может быть пропущено с соблюдением следующих условий: - при движении через искусственное сооружение на нем не должно находиться других транспортных средств; - движение груженого транспортного средства должно осуществляться по оси проезжей части со скоростью не более 10 км/ч. Таблица 2 ПАРАМЕТРЫ НОРМАТИВНОЙ НАГРУЗКИ Расчетные схемы нагрузок на мост Нормативная нагрузка общий фактический вес т.с. минимальная база м Н 8 и НГ-30 не более 10 5 4 Н10 и НГ-60 не более 13 0 4 Н13 и НГ-60 не более 17 0 4 Н18 и НК-80 не более 30 0 6 8 Н 30 и НК-80 не более 30 0 6 8 Таблица 3 ПАРАМЕТРЫ СВЕРХНОРМАТИВНОЙ НАГРУЗКИ Расчетные схемы нагрузок на мост Сверхнормативная нагрузка общий фактический вес т.с. осевой вес т.с. база м Н 8 и НГ-30 более 30 более 7 6* менее 4 Н 10 и НГ-60 более 60 более 9 5*; 12 менее 5 Н13 и НГ-60 более 60 более 16 менее 5 Н 18 и НГ-80 более 80 Более- 20 менее 3 6 Н 30 и НГ-80 более 80 более 20 менее 3 6 * Значение осевого веса относится к деревянным мостам 6.4. Если фактический общий вес транспортного средства превышает параметры приведенные в табл. 3 то для получения разрешения на движение в случае невозможности объезда по другому маршруту транспортировки другим видом транспорта разделения груза организация осуществляющая перевозку должна подать заявку в соответствующее управление автомобильной и железной дороги не позднее чем за 3 месяца. В заявке должны быть приведены данные в соответствии с пунктом 2 5 настоящей Инструкции. Управления автомобильной и железной дороги не позднее двух недель со дня получения заявки сообщает о возможности движения через данное искусственное сооружение. 6.5. Для безопасного проезда через искусственное сооружение транспортного средства со сверхнормативной нагрузкой должно быть обеспечено его плавное безостановочное движение строго по оси сооружения или вдоль специальной линии наносимой предварительно по указанию дорожно-эксплуатационной организации со скоростью не более 10 км/ч. Движение транспортного средства по путепроводу или судоходному пролету моста должно осуществляться только в перерывах движения под ним по согласованию с организацией эксплуатирующей проезд под путепроводом или мостом. В момент пропуска транспортного средства со сверхнормативной нагрузкой по искусственному сооружению должно быть запрещено движение других транспортных средств и пешеходов. В случае вынужденной остановки необходимо принять срочные меры к удалению транспортного средства с искусственного сооружения. 6.6. При наличии у транспортного средства задней управляемой поворотной тележки должна быть обеспечена надежная радио- или телефонная связь между оператором этой тележки и водителем тягача. Взірець МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВТОІНСПЄКЦІІ ДОЗВІЛ №93 На рух транспортного засобу: Мерседес/Нотебум реєстр-номери: РWJ 5401/РZХ 3374 по маршруту: пункт пропуску "Шегіні" - Шегіні - рух по а/д А-259 - рух по а/д А-259 - Судова Вишня рух по об'їзній лівий поворот на а/д А-260 км 52 -рух по а/д А-260 - Яворів рух по а/д А-260 правий поворот на а/д А-267 -рух по а/д А-267 - Івано-Франкове лівий поворот на Жовкву - Жовква виїзд на а/д А-256 - рух по а/д А-256 - К.Буська правий поворот на а/д А-258 - рух по а/д А-258 - виїзд з лівим поворотом на а/д М-17 км 478 - рух по а/д М-17 -Броди рух по об'їзній - рух по а/д М-17 - Червоноармійськ рух по а/д М-17 -рух по а/д М-17 - Дубно рух по об'їзній - рух по а/д М-17 - Рівне рух по вул. Я.Гашека Басівкульська Тополева через Н.Двір виїзд з правим поворотом на а/л М-17 на км 313+150 - рух по а/д М-17 - Корець рух по об'їзній - рух по а/д М-17 - Новоград-Волинській рух по вул. Леніна Миколаєва Котляревського Чехова Пушкіна Кірова Житомирське шосе - рух по а/д М-17 -Житомир рух по об'їзній - рух по а/д М 17 - Коростишів рух по об'їзній - рух по а/д М-17 - Київ на км 13 а/д М-17 виїзд з правим поворотом на об'їзну правий поворот на Вишневе - Вишневе рух по об'їзній - Петровське. 1. Параметри транспортного засобу: довжина: 16 5 м; ширина: 2 5 м; висота: 4 0 м загальна вага автопоїзду з вантажем: 37 5 т навантаження на найбільш навантажену вісь: 10 0 т. 2. Транспортний засіб виділений для супроводження: без супроводження. 3. Назва адреса телефон організації яка перевозить вантаж: Польща ф-ма "Centrans" м. Познань факс 48 61 615750. 4. Рух дозволяється з 10.05.95 по 15.05.95 з 5.20 г. до 21.00 г. з швидкістю не більш 70 км/год. 5. Організації які погодили перевезення: УКРАВТОДОР. №12 м-6/866 від 10.05.95 Департамент Рівненського міського комунального господарства від 3.01.95 р Департамент Новоград-Волинського міського комунального господарства від 3.01.95 р. Київміськшляхоуправління №702 від 28.12.94 р. 6. Особливі умови руху: 6.3. Рух під час туману обмеженій видимості ожеледі та ожеледиці заборонено. При виникненні таких ситуацій рухатись до найближчого місця стоянки з безпечною швидкістю руху. 6.4. При виникненні несправності під час руху та інших непередбачених обставин повідомляти на найближчий пост ДАІ чи ДМ. 6.5. Місця заправки пальним: а/д М-17 - км 360 324 294 50. 6.6. Місця стоянок: а/д М-17 - км 408 394 377 364 346 304 285 208 + 850 88 + 500. 6.7 Перед початком і під час руху водій зобов'язаний перевірити і контролювати надійність розташування і кріплення вантажу щоб запобігти його падінню волочінню травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху. 6.8. Перевезення вантажу дозволяється за умови що він не порушує стійкості транспортного засобу не утруднює керування ним та не обмежує водієві оглядовості. 7. Відповідальність за ознайомлення з головними положеннями та вимогами інструкції по перевезенню негабаритних та великогабаритних вантажів автомобільним транспортом водія автомобіля Мерседес реєстр. № РШ 5401 покладається на представника "Укрінтеравтосервіс" на пункті пропуску "Шегіні". З головними положеннями та вимогами інструкції по перевезенню негабаритних та великогабаритних вантажів автомобільним транспортом ознаомлений: водій тягача /ВogdanTroczynski/ 8. Відповідальність за обладнання транспортного засобу у відповідності з вимогами інструкції по перевезенню негабаритних та великогабаритних вантажів автомобільним транспортом Правил дорожнього руху та його технічний стан несе організація: ПОЛЬША Ф-МА "СЕNТRANS" М. ПОЗНАНЬ ФАКС 48 61 615750 Дозвіл дійсний з 10.05.95 по 15.05.95. Начальник УДАІ МВС України 3.3. ИНСТРУКЦИЯ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ БЕЗОПАСНОСТИ ПЕРЕВОЗКИ ОПАСНЫХ ГРУЗОВ АВТОМОБИЛЬНЫМ ТРАНСПОРТОМ приложение к приказу МВД СССР N181 от 23 сентября 1985 г. I. Общие положения 1. Настоящая Инструкция определяет основные требования по обеспечению безопасности перевозки опасных грузов* автомобильным транспортом по дорогам** на всей территории Украины. 2. Действие настоящей Инструкции не распространяется: на вещества и изделия военного назначения которые перевозят в соответствии со специальными правилами или инструкциями; на перевозку веществ подкласса 9.2 а также на случаи перевозок ограниченного количества опасного вещества или опасных изделий за исключением сильнодействующих ядовитых и взрывчатых веществ и изделий . Ограниченное количество опасного вещества или опасных изделий на одном транспортном средстве перевозку которых можно считать как перевозку неопасного груза может определяться на основе положений Европейского соглашения о дорожной перевозке опасных грузов ДОЛОГ или других нормативных документов и указывается в условиях безопасной перевозки конкретного вида опасного груза. При перевозке ограниченного количества опасного вещества или опасных изделий должны быть соблюдены требования к таре упаковке маркировке и т.п. Кроме того на автомобильном транспортном средстве*** перевозящем ограниченное количество опасного вещества или опасных изделий не должны перевозиться другие опасные грузы на которые распространяется действие настоящей Инструкции. 3. Опасные грузы перевозятся в соответствии с настоящей Инструкцией и условиями безопасной перевозки****. Условия безопасной перевозки конкретного вида или группа опасных грузов разработанные на основании действующих нормативных актов ГОСТов ОСТов ТУ правил и т.п. должны быть утверждены министерством-изготовителем или министерством-перевозчиком опасных грузов по согласованию с Министерством автомобильного транспорта Министерством автомобильного транспорта и шоссейных дорог союзной республики и могут использоваться другими министерствами и ведомствами. * Основные сведения об опасных грузах указаны в приложении N 2. ** Определение терминов употребляемых в инструкции приведено в приложении N 1. *** В дальнейшем автомобильное транспортное средство будет именоваться "транспортное средство". **** Примерный перечень вопросов которые должны быть изложены в условиях безопасной перевозки приведен в приложении N 3. В случаях когда документ разработан министерством-перевозчиком он должен быть согласован с министерством-изготовителем. 4. Перевозка порожней тары из-под опасных грузов разрешается на общих основаниях как неопасный груз при наличии в товарно-транспортном документе отметки "Тара очищена безопасна" которая делается организацией производившей очистку тары. В случае отсутствия такой отметки порожняя тара перевозится на тех же условиях на каких перевозился находившийся в ней опасных груз. 5. Тара с опасным грузом перевозимая автомобильным транспортом маркируется и снабжается знаками безопасности согласно ГОСТу 14192-77 "Тара транспортная. Маркировка" и ГОСТу 19433-81 "Грузы опасные. Классификация. Знаки опасности" изготовителями или грузоотправителями опасных веществ и изделий. 6. При перевозке отдельных видов опасных грузов грузополучателем грузоотправителем выделяется ответственное за перевозку лицо и охрана если это предусмотрено условиями перевозки. 7. За повреждение дороги дорожных сооружений или за нанесение какого-либо другого материального ущерба вызванное несоблюдением Правил дорожного движения условий безопасной перевозки опасных грузов и настоящей Инструкции виновные лица несут ответственность в соответствии с действующим законодательством II. Порядок выбора и согласования маршрута перевозки опасных грузов 8. Выбор маршрута перевозки и его согласование с госавтоинспекцией осуществляется автотранспортным предприятием или автотранспортным подразделением промышленного предприятия* перевозящим опасные грузы. 9. При выборе маршрута перевозки необходимо руководствоваться следующим: а маршрут перевозки по возможности не должен проходить через населенные пункты и вблизи промышленных объектов зон отдыха природных заповедников и архитектурных памятников; б в случае перевозки опасных грузов внутри крупных населенных пунктов маршрут перевозки по возможности не должен проходить вблизи зрелищных культурно-просветительных учебных дошкольных и лечебных учреждений. 10**. Маршруты перевозок опасных веществ и изделий указанных в приложении N 4 к настоящей Инструкции согласовываются с госавтоинспекциями на территории обслуживания которых находятся автотранспортные предприятия осуществляющие перевозки опасных грузов или в которых временно зарегистрированы транспортные средства перевозящие опасные грузы: * В дальнейшем автотранспортное предприятие или автотранспортное подразделение промышленного предприятия будет именоваться "автотранспортное предприятие" если иное не оговорено в тексте. ** Приведено в соответствии с указанием УГАИ МВД Украины от 18.08.94 г. 4/1239. а при перевозках за пределы Украины ввозе на ее территорию транзитной перевозке между иностранными государствами по территории - ГУ ГАИ МВД Украины; б при межобластных перевозках в пределах Украины - УГАИ ГУ МВД Украины в Крыму - УГАИ ГУ МВД Украины в Киеве и Киевской области -УГАИ управлений МВД Украины в областях и г Севастополе с территории которых осуществляется перевозка; в при перевозках в пределах областей Республики Крым - УГАИ ГУ МВД Украины в Крыму УГАИ управлений МВД Украины в областях; г при перевозках в пределах города - УГАИ ГУ МВД Украины в Киеве -ГАИ городских управлений отделов при их отсутствии - районных управлений отделов управлений МВД Украины в областях и городе Севастополе; д при перевозках в пределах района - ГАИ районных городских управлений отделов управлений МВД Украины в областях и городе Севастополе 11. Для согласования маршрута перевозки опасных веществ и изделий указанных в приложении N 4 к настоящей Инструкции автотранспортное предприятие обязано не менее чем за 10 суток до начала перевозки представить в госавтоинспекцию документы. 12. Автотранспортное предприятие осуществляющее перевозку опасного груза для получения подтверждения маршрута перевозки направляет соответствующим госавтоинспекциям сведения согласно перечню приведенному в приложении N 7 к настоящей Инструкции. 13. Госавтоинспекции в 10-дневный срок с момента получения указанных сведений направляют автотранспортному предприятию подтверждение маршрута перевозки приложение N 7 . 14. На основании данных содержащихся в подтверждениях автотранспортное предприятие заполняет бланк маршрута перевозки в трех экземплярах и представляет его вместе с другими документами в соответствующую госавтоинспекцию для согласования. Срок действия согласованного маршрута перевозки не должен превышать 12 месяцев. 15. Первый экземпляр согласованного маршрута перевозки вместе с подтверждениями маршрута по другим регионам хранится в госавтоинспекции второй - на автотранспортном предприятии а третий находится во время перевозки груза у ответственного за перевозку лица а при его отсутствии - у водителя. 16. В случае возникновения обстоятельств требующих изменения согласованного маршрута перевозки автотранспортное предприятие обязано вторично согласовать новый маршрут перевозки в госавтоинспекции где производилось согласование прежнего маршрута перевозки. 17. На маршруты перевозок опасных грузов не требующие согласования с госавтоинспекцией бланки маршрута заполняются в двух экземплярах первый экземпляр хранится на автотранспортном предприятии второй находится у ответственного за перевозку лица а в случае его отсутствия - у водителя. 18. При экстренных перевозках небольших количеств взрывчатых веществ и изделий к местам аварийно-восстановительных работ стихийных бедствий и т.п. согласование маршрутов перевозок с госавтоинспекцией не обязательно. Случаи таких перевозок с указанием цели и количества перевозимого опасного вещества или изделий должны быть оговорены в условиях безопасной перевозки. Об указанных перевозках следует информировать по телефону госавтоинспекцию для содействия скорейшим и безопасным проездам. ІІІ. Организация передвижения транспортных средств при перевозке опасных грузов 19. Организация передвижения транспортных средств при перевозке опасных грузов осуществляется в соответствии с Правилами дорожного движения настоящей Инструкцией и условиями безопасной перевозки конкретного опасного груза. 20. При перевозке опасных грузов колонной между транспортными средствами входящими в нее соблюдаются следующие дистанции: а при движении по горизонтальному участку дорог - не менее 50 м; б при движении в горной местности - не менее 300 м. При движении колонной ответственное за перевозку лицо находится в переднем автомобиле В этом случае одно из лиц охраны если она предусмотрена условиями перевозки располагается в последнем автомобиле. 21. Транспортные средства перевозящие легковоспламеняющиеся или взрывоопасные грузы по возможности обеспечиваются топливом на весь путь следования без дозаправки на автозаправочных станциях общего пользования. В случаях необходимости их заправка на АЗС общего пользования производится на площадке расположенной на расстоянии не менее 25 м от территории АЗС топливом полученным на АЗС в металлические канистры или с передвижных АЗС специально выделенных для этих целей в соответствии с п. 12.19 Правил технической эксплуатации стационарных и передвижных автозаправочных станций. 22. При ограничении видимости до 300 м туман дождь снегопад и т.п. перевозка некоторых опасных грузов может быть запрещена. Об этом должно быть указано в условиях безопасной перевозки этих грузов. 23. Порядок остановок и стоянок в том числе и в случае ночлега транспортных средств перевозящих грузы указывается в условиях безопасной перевозки При остановке или стоянке транспортного средства перевозящего опасный груз должен быть обязательно включен стояночный тормоз а на уклоне дополнительно установлен противооткатный упор. 24. В случае перевозки взрывчатых радиоактивных и сильнодействующих ядовитых веществ колонной транспортных средств состоящей из 5 и более автомобилей обязательно сопровождение автомобилем автомобилями прикрытия *. * Автомобиль прикрытия - автомобиль выделяемый организацией ответственной за перевозку информирующий участников движения о повышенной опасности на дороге и предотвращающий возможные встречные столкновения Автомобилю прикрытия необходимо двигаться впереди сопровождаемых транспортных средств. При этом по отношению к сопровождаемым автомобиль прикрытия должен двигаться уступом с левой стороны т.е. таким образом чтобы его габарит по ширине выступал за габарит сопровождаемых транспортных средств. На автомобиле прикрытия в дневное время включаются фары ближнего света 25. Автомобиль прикрытия оборудуется проблесковым маячком желтого цвета включение которого является лишь дополнительным средством информации для предупреждения других участников движения и не дает права преимущественного проезда. 26. При перевозке взрывчатых радиоактивных и сильнодействующих ядовитых веществ колонной состоящей из 5 и более автомобилей в ее составе помимо автомобиля прикрытия обязательно наличие резервного транспортного средства приспособленного для перевозки данного вида груза. Резервное транспортное средство движется в конце колонны. IV. Дополнительные требования к транспортным средствам перевозящим опасные грузы 27. Опасные грузы перевозятся специализированными транспортными средствами или транспортными средствами общего назначения приспособленными для этих целей. Технико-эксплуатационные характеристики и техническое состояние указанных транспортных средств должны отвечать инструкциям заводов-изготовителей Правилам дорожного движения настоящей Инструкции и условиям безопасной перевозки конкретного опасного груза. 28. Транспортные средства для перевозки взрывчатых веществ и изделий а также легковоспламеняющихся жидкостей и газов в цистернах и баллонах оборудуются выпускной трубой с выносом ее в правую сторону перед радиатором. Если расположение двигателя не позволяет произвести такое переоборудование то допустимо выводить выпускную трубу в правую сторону вне зоны кузова или цистерны и зоны топливной коммуникации. Выпускная труба автомобилей для перевозки легковоспламеняющихся жидкостей и газов оборудуется съемным искрогасителем *. Топливный бак указанных транспортных средств оборудуется металлическими щитками со стороны передней и задней стенок а со стороны днища устанавливается металлическая сетка с размером ячейки 10x10 мм. Расстояние от топливного бака до щитков и сетки должно быть не менее 20 мм. 29. Электрическое оборудование транспортных средств перевозящих опасные грузы классов 1 2 3 4 5 должно удовлетворять следующие требования: * В случаях разовых перевозок опасных грузов класса 1 на автомобилях общего назначения допускается ограничиться только установкой на выпускную трубу съемного искрогасителя а номинальное напряжение не должно превышать 24 В; б электрические цепи должны предохраняться от повышенных токов при помощи предохранителей; в электрические цепи должны размыкаться с помощью выключателя приводимого в действие из кабины водителя; г электрические лампы находящиеся внутри кузова транспортного средства должны быть закрыты прочной сеткой или решеткой. Транспортные средства имеющие неподвижные или съемные цистерны или другие емкости в которых перевозятся легковоспламеняющиеся жидкости или газы оборудуются устройством для отвода статического электричества конструкция которого указывается в условиях безопасной перевозки конкретного опасного груза. 30. У транспортных средств с кузовом типа "фургон" перевозящих опасные грузы классов 1 2 3 4 5 и 7 кузов должен быть закрытым прочным не иметь щелей и разделяться с кабиной водителя промежутком не менее 150 мм Кузова-фургоны автомобилей перевозящих опасные грузы в необходимых случаях должны иметь вентиляцию в соответствии с условиями безопасной перевозки а их двери оборудованы замками. 31. В случаях когда в качестве покрытия открытых кузовов предназначенных для перевозки опасных грузов используется ткань она должна быть трудновоспламеняющейся непромокаемой хорошо натянутой и перекрывать борта кузова не менее чем на 200 мм. 32. В необходимых случаях могут быть предусмотрены в условиях безопасной перевозки и другие дополнительные требования к транспортным средствам предназначенным для перевозки опасных грузов. 33. Каждое транспортное средство предназначенное для перевозки опасных грузов кроме дополнительного оборудования указанного в Правилах дорожного движения комплектуется: а набором инструмента для мелкого ремонта транспортного средства; б огнетушителем порошковым или углекислотным емкостью не менее 5 литров; в не менее чем одним противооткатным упором. В случаях предусмотренных в условиях безопасной перевозки и в аварийной карточке транспортное средство комплектуется средствами нейтрализации перевозимого опасного вещества и средствами индивидуальной защиты водителя и сопровождающего персонала. При перевозке опасных грузов классов 1 3 7 а также легковоспламеняющихся и ядовитых газов и сильнодействующих ядовитых веществ транспортное средство дополнительно комплектуется двумя знаками "Въезд воспрещен" 34. Транспортные средства перевозящие опасные грузы указанные в приложении N 4 к настоящей Инструкции и автоцистерны с опасными веществами должны быть обозначены информационными таблицами системы информации об опасности описание которых приводится в разделе VII "Система информации об опасности" настоящей Инструкции Если на транспортном средстве в том числе в отдельных отсеках автоцистерны перевозится несколько различных опасных веществ то информационные таблицы должны содержать сведения о наиболее опасном веществе. Информационные таблицы на транспортном средстве располагаются спереди и сзади перпендикулярно его продольной оси. Спереди таблица устанавливается на правой стороне бампера сзади - на стенке кузова или цистерны. Таблицы не должны выступать за габариты транспортного средства и перекрывать номерные знаки и внешние световые приборы. После выгрузки опасных грузов и очистки тары информационные таблицы снимаются закрываются . Если конструкция цистерны не позволяет установить сзади информационную таблицу то последняя может быть нанесена на задней стенке цистерны 35. Автоцистерны для перевозки опасных веществ и транспортные средства перевозящие опасные грузы класса 1 должны дважды в год представляться госавтоинспекции на осмотр с целью проверки соответствия их инструкциям заводов-изготовителей Правилам дорожного движения настоящей Инструкции и условиям безопасной перевозки конкретного вида опасного груза. Остальные транспортные средства перевозящие опасные грузы представляются на осмотр ежегодно. При удовлетворении требований указанных документов госавтоинспекции выдают свидетельства о допуске транспортных средств к перевозке опасных грузов приложение N 6 . На автоцистерны для перевозки опасных веществ и транспортные средства перевозящие опасные грузы класса 1 госавтоинспекции заполняют регистрационные карточки-дубликаты которые хранятся в отдельных ящиках-картотеках V. Дополнительные требования к водителям транспортных средств перевозящих опасные грузы и сопровождающим лицам 36. К управлению транспортными средствами на которых перевозятся опасные грузы допускаются водители имеющие стаж непрерывной работы в качестве водителя не менее трех лет удостоверение на право управления транспортным средством соответствующей категории* и прошедшие обучение или инструктаж и медицинский контроль**. 37. Водитель транспортного средства обязан соблюдать Правила дорожного движения настоящую Инструкцию и условия безопасной перевозки отдельных видов опасных грузов. * При допуске водителей к перевозке взывчатых материалов класс 1 предъявляются дополнительные требования в соответствии со специальными правилами. ** Сроки прохождения водителями медицинского переосвидетельствования определены Инструкцией о порядке медицинского освидетельствования водителей и кандидатов в водители для определения их годности к управлению автотранспортом и городским электротранспортом утвержденной приказом Минздрава Украины. 38. В случаях когда при междугородных перевозках водитель вынужден управлять автомобилем более 12 часов в рейс направляются два водителя 39. Водитель осуществляющий перевозку опасного груза кроме документов перечисленных в Правилах дорожного движения обязан иметь при себе: а маршрут перевозки при отсутствии ответственного за перевозку лица приложение N 5 ; б свидетельство о допуске транспортного средства к перевозке опасного груза приложение N 6 ; в свидетельство о допуске водителя к перевозке опасного груза приложение N 8 ; г аварийную карточку системы информации об опасности при отсутствии ответственного за перевозку лица приложение N 9 В верхнем левом углу путевого листа красным цветом должна быть сделана отметка "Опасный груз". 40. При перевозке опасных грузов водителю запрещается отклоняться от установленного маршрута перевозки он обязан выполнять все предписания указанные в нем. Работники госавтоинспекции вправе делать отметки об изменениях маршрутов движения на отдельных участках если это вызывается сложившимися условиями движения. 41. В случае вынужденной остановки транспортного средства с опасным грузом водитель обязан обозначить место остановки согласно Правилам дорожного движения а также принять меры к эвакуации транспортного средства за пределы дороги если это предусмотрено условиями безопасной перевозки опасного груза. При вынужденной остановке транспортного средства из-за повреждения тары или упаковки с опасным грузом свойства которого представляют опасность для других участников движения место остановки дополнительно обозначается двумя знаками "Въезд запрещен" устанавливаемыми спереди и сзади транспортного средства на расстоянии 100 м от него***. О месте такой вынужденной остановки и ее причинах необходимо сообщить госавтоинспекции или другому органу внутренних дел. 42. При поломке автомобиля и невозможности отбуксирования его за пределы дороги или устранения технической неисправности своими силами в течение 2 часов водитель должен принять меры для немедленного вызова автомобиля технической помощи с автотранспортного предприятия. 43. В случае дорожно-транспортного происшествия ДТП и других аварийных ситуаций водитель действует в соответствии с Правилами дорожного движения. Кроме того водитель обязан: а при необходимости принять меры для вызова пожарной помощи; *** В случае необходимости водитель может использовать для перекрытия движения кроме знака "Въезд запрещен" имеющиеся подручные средства. б в соответствии с аварийной карточкой принять меры по первичной ликвидации последствий аварии; в обозначить место аварии согласно Правилам дорожного движения и пункту 41 настоящей Инструкции; г по возможности не допускать посторонних лиц к месту аварии; д по прибытии на место аварии представителей органов внутренних дел здравоохранения и других служб проинформировать их об опасности и принятых мерах и предъявить транспортные документы на перевозимый груз. 44. Во время движения по маршруту перевозки водитель осуществляет контроль за техническим состоянием транспортных средств креплением груза в кузове и сохранностью маркировки и пломб. 45. При управлении транспортным средством водителю запрещается: а резко трогать транспортное средство с места; б резко тормозить; в ездить с выключенным сцеплением коробкой передач и двигателем; г курить в транспортном средстве перевозящем взрывчатые материалы легковоспламеняющиеся жидкости газы и твердые вещества; д разводить огонь ближе 100 м от стоянки транспортного средства перевозящего взрывчатые материалы легковоспламеняющиеся жидкости газы и твердые вещества; е отлучаться от транспортного средства без крайней необходимости при отсутствии сопровождающего груз лица . 46. Запрещается перевозка на транспортном средстве грузов не предусмотренных документацией а также лиц не связанных с перевозкой данного опасного груза. 47. Сопровождающие опасный груз лица - ответственные за перевозку охранники дозиметристы - обязаны иметь свидетельство удостоверяющее их право на участие в перевозке опасных грузов по данному маршруту. Фамилии имена отчества сопровождающих лиц указываются в путевом листе. 48. Сопровождающие лица руководствуются в своих действиях соответствующими служебными инструкциями а также предписаниями содержащимися в условиях безопасной перевозки опасного груза. VI. Действия работников органов внутренних дел в случае вынужденной остановки транспортного средства или возникновения дорожно-транспортного происшествия при перевозке опасных грузов 49. При поступлении сообщения или заявления о вынужденной остановке транспортного средства из-за повреждения тары или упаковки перевозимого опасного груза свойства которого представляют опасность для других участников движения дежурный подразделения ГАИ или органа внутренних дел: а выясняет место и причины остановки; б выясняет наименование и опасные свойства груза код экстренных мер очаг поражения; в вызывает в необходимых случаях работников скорой медицинской помощи пожарной помощи гражданской обороны* сообщает им полученные сведения о виде груза его опасности коде экстренных мер очаге поражения; г направляет к месту остановки инспектора дорожно-патрульной службы ГАИ или наряд патрульно-постовой службы милиции сообщив им о необходимых мерах предосторожности; д сообщает полученные сведения и о принятых мерах в дежурную часть вышестоящего органа внутренних дел. 50. Прибыв к месту вынужденной остановки инспектор дорожно-патрульной службы или наряд патрульно-постовой службы милиции: а проверяет правильность обозначения водителем места остановки знаками предусмотренными Правилами дорожного движения и п. 41 настоящей Инструкции; б докладывает о сложившейся обстановке дежурному; в организует при необходимости эвакуацию транспортного средства с опасным грузом в безопасную зону; г организует в необходимых случаях движение транспортных средств в объезд места вынужденной остановки; д оказывает возможную помощь в устранении причин остановки; е принимает в случае необходимости меры к ограничению очага поражения; ж по окончании устранения причин остановки и ликвидации очага поражения докладывает в дежурную часть о возможности дальнейшего движения. 51. При поступлении сообщения или заявления о дорожно-транспортном происшествии ДТП возникшем при перевозке опасного груза дежурный подразделения ГАИ или органа внутренних дел: а выясняет место и время происшествия его характер и последствия наименование и опасные свойства груза код экстренных мер наличие или отсутствие течи или рассыпания груза наличие или отсутствие загорания очага поражения; б вызывает в необходимых случаях работников скорой медицинской помощи пожарной помощи гражданской обороны сообщает им полученные сведения о виде опасного груза его опасности коде экстренных мер очаге поражения; в направляет к месту ДТП инспектора дорожно-патрульной службы ГАИ или наряд патрульно-постовой службы милиции сообщив им о необходимых мерах предосторожности; г выясняет сведения о пострадавших: фамилия имя отчество возраст домашний адрес место работы телефон домашний и служебный оказана ли им медицинская помощь куда они направлены и каким транспортом; * Работники гражданской обороны вызываются в случае происшествия при перевозке радиоактивных и сильнодействующих ядовитых веществ. д выясняет данные о транспортных средствах причастных к ДТП марку номерной знак принадлежность местонахождение е выясняет сведения о заявителе: фамилия имя отчество домашний адрес телефон; ж организует выезд на место происшествия оперативной группы; з сообщает в дежурную часть вышестоящего органа внутренних дел необходимые сведения о ДТП и принятых мерах. 52. Прибыв на место ДТП инспектор дорожно-патрульной службы обязан выполнить действия указанные в Наставлении по дорожно-патрульной службе Государственной автомобильной инспекции. Кроме того: а проконтролировать правильность обозначения знаками места ДТП и устранить выявленные недостатки; б оказать содействие в ликвидации последствий ДТП в соответствии с аварийной карточкой а при ее отсутствии - в соответствии с КЭМ обозначенным на информационной таблице; в принять в случае необходимости меры к ограничению распространения очага поражения; г информировать периодически дежурного о ходе ликвидации последствий ДТП. Наряд патрульно-постовой службы милиции по прибытии на место ДТП выполняет действия указанные в подпунктах "а" "б" "в" и "г" настоящего пункта. 53. Должностное лицо заполняющее карточку учета ДТП в разделе "Дополнительные сведения" указывает наименование перевозимого опасного вещества его класс подкласс. VII. Система информации об опасности 54. Система информации об опасности СИО состоит из: а информациионой таблицы для обозначения транспортного средства приложение N 10 ; б аварийной карточки системы информации об опасности для определения мероприятий по ликвидации последствий ДТП приложение N 9 в информационной карточки системы информации об опасности для расшифровки кодов экстренных мер указанных на информационных таблицах приложение № 11 . 55. Информационные таблицы СИО изготавливаются грузополучателями или перевозчиками или изготовителями опасных грузов по договоренности между ними. 56. Размеры информационных таблиц должны соответствовать размерам указанным на образце приложение № 10 . При изготовлении и окраске таблиц необходимо соблюдать следующие требования: а фон левой части таблицы должен быть белый; б фон знака опасности - в соответствии с приложением №11; в фон знака "КЭМ" код экстренных мер и "№ ООН" № по списку Организации Объединенных Наций - оранжевый; г наименование граф "КЭМ" "№ ООН" и надпись в знаке опасности "Едкое вещество" выполняется белым цветом; д окантовка таблицы разделительные линии граф код экстренных мер № вещества по списку ООН и надписи в остальных знаках опасности выполняются черным цветом; е окантовка знака опасности наносится черным цветом на расстоянии 5 мм от кромок знака линией имеющей толщину не менее 5 мм; ж толщина цифр и букв в графах "КЭМ" и "№ ООН" не менее 15 мм на знаке опасности не менее 3 мм з толщина окантовки рамки и разделительных линий таблиц 15 мм и при написании буквенно-цифрового кода экстренных мер сначала указываются цифры а затем буквы. На грузовых малотоннажных автомобилях могут устанавливаться информационные таблицы меньших габаритных размеров - 350x150 мм. 57 Аварийная карточка СИО заполняется грузоотправителями или грузополучателями на основании данных содержащихся в условиях безопасной перевозки ГОСТах ОСТах ТУ на конкретные опасные вещества и предметы и прилагается к путевому листу автотранспортным предприятием. Она находится на транспортном средстве перевозящем опасные грузы или на автомобиле прикрытия. 58. Информационной карточкой СИО обеспечиваются органы внутренних дел контролирующие перевозки опасных грузов автомобильным транспортом. 59 При определении кода экстренных мер следует иметь в виду что цифрами обозначают КЭМ при пожаре и утечке а также информацию о степени опасности попадания веществ в сточные воды и водоемы а буквами обозначают КЭМ при защите людей. Код экстренных мер может состоять из одного двух и более знаков цифр и букв Каждому знаку соответствует определенное действие по ликвидации последствий ДТП или других инцидентов. Например если при перевозке фосфора белого или желтого этому веществу присвоен № ООН 1381 произошло ДТП или другой инцидент то КЭМ 15Д приложение № 10 определяет следующие действия: 1 - Воду не применять. Применять сухие огнетушащие вещества. 5 - Предотвратить попадание вещества в сточные воды и водоемы. Д - Необходимы дыхательный аппарат и защитные перчатки. 60. В случае ДТП или другой аварийной ситуации при перевозке опасных грузов мероприятия по ликвидации последствий осуществляются согласно аварийной карточке СИО и коду экстренных мер указанному на информационной таблице СИО. ОбычныйТерминСписокопределенийАдресЦитатыФорматированныйконецформыначалоформыПримітки: 1. У Типовому табелі наведені загальні обов'язки бойової обслуги щодо розгортання технічних засобів з подачею стволів на гасіння пожежі. В залежності від обставин обслуга згідно із вказівками керівника гасіння пожежі може виконувати й інші обов'язки. 2. Виходячи з наявності обладнання яке вивозиться на автоцистерні та місцевих умов роботи необхідно вносити зміни до табеля бойової обслуги. 3. Мінімальна бойова обслуга на автоцистерну становить 4 чоловіки: начальник 2 дружинники і шофер. 4. Бойовий одяг та спорядження повинні укладатися на постійному місці в автоцистерні. 5. Табель обов'язків бойової обслуги підписує начальник добровільної пожежної дружини затверджує - керівник підприємства. ДОДАТОК № 3 ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕЖНІ ДРУЖИНИ КОМАНДИ Програма підготовки членів добровільної пожежної дружини команди 1. Організаційно-методичні вказівки 1.1. Ця програма розроблена як орієнтовна і висвітлює основні питання пожежної безпеки які повинні знати члени добровільних пожежних дружин та команд ДПД та ДПК . В залежності від характеру процесу виробництва та його пожежної небезпеки керівникам підприємств установ та організацій далі - підприємств слід вносити до програми відповідні зміни й доповнення з тим щоб члени ДПД ДПК мали достатньо знань та навичок щодо попередження і гасіння пожеж виходячи з особливостей підприємства. 1.2. Підготовка ДПД ДПК проводиться як правило у вільний від роботи час. Дні занять встановлюються особами відповідальними за підготовку членів ДПД ДПК за погодженням з керівником підприємства. 1.3. Проведення занять доручається керівному складу ДПД ДПК та фахівцям підприємства які мають необхідні знання з питань що вивчаються. На підприємствах де є відомча пожежна охорона до проведення занять може залучатися керівний склад цієї охорони. 1.4. Заняття рекомендується проводити за розкладом складеним на квартал. Він має бути затвердженим керівником підприємства. 1.5. Заняття необхідно проводити конкретно і цілеспрямовано стосовно до особливостей практичної роботи ДПД щодо запобігання можливим пожежам та їх гасіння з урахуванням наявних засобів пожежогасіння і пожежно-технічного озброєння. 1.6. Члени ДПД ДПК які залучаються до бойової обслуги на пожежних автомобілях і мотопомпах додатково проходять підготовку в часи чергувань Начальники ДПД ДПК водії мотористи пожежних автомобілів мотопомп інші працівники добровільних пожежних команд можуть проходити підготовку навчання в підрозділах державної пожежної охорони на договірних засадах. До чергування у складі бойової обслуги на пожежних автомобілях та причіпних мотопомпах допускаються тільки ті члени ДПД які пройшли підготовку та склали заліки. 1.7. Правила пожежної безпеки необхідно відпрацьовувати практично у відділеннях шляхом ознайомлення членів ДПД ДПК з пожежною небезпекою підприємства та його особливостями. 1.8. Заняття з вивчення засобів пожежогасіння слід проводити у відділеннях безпосередньо біля місць їх розташування. 1.9. Заняття з опрацювання обов'язків членів ДПД ДПК за табелем бойової обслуги слід проводити у відділеннях при цьому особливу увагу звертати на порядок розподілу членів ДПД ДПК за робочими змінами номерами бойової обслуги та закріплення основного пожежного інвентарю пожежно-технічного озброєння . З бойовою обслугою пожежних автомобілів та мотопомп слід не менше одного разу на квартал практично відпрацьовувати навички пожежогасіння. 1.10. Основні правила та методи гасіння пожеж вивчаються з членами ДПД ДПК безпосередньо в цеху виробничому приміщенні за тих чи інших обставин що можуть скластися під час реальної пожежі. 1.11. Після закінчення вивчення питань цієї програми з членами ДПД ДПК проводять підсумкові заняття з прийняттям від них заліків. Подальші заняття з пожежно-технічної підготовки проводяться в міру потреби. 2. Програма підготовки членів ДПД ДПК 2.1. Тема 1. Організація роботи добровільних пожежних дружин та команд 2 години Закон України "Про пожежну безпеку" Положення про ДПД ДПК нормативні акти Управління Державної пожежної охорони МВС України міністерств відомств об'єднань підприємств з питань організації та роботи пожежних дружин команд . Пільги та заохочення встановлені для членів дружини. Завдання ДПД ДПК . Керівний склад порядок зарахування в члени ДПД і виключення з них організація роботи. 2.2. Тема 2. Правила додержання протипожежного режиму в будинках та приміщеннях. Можливі причини виникнення пожеж та запобіжні заходи 8 годин Стисла характеристика виробництва підприємства та його пожежної небезпеки конструктивних елементів будівель. Наявність умов виникнення та поширення пожеж. Пожежна небезпека сировини реактивів напівфабрикатів готової продукції та відходів виробництва. Норми місце і порядок їх зберігання. Вибухота пожежонебезпечні приміщення. Режим роботи пожежонебезпечних агрегатів і обладнання. Виробничі трубопроводи вентиляційні установки інше інженерне обладнання їх пожежна небезпека та заходи профілактики пожеж. Зварювальні та інші вогненебезпечні роботи та вимоги пожежної безпеки під час їх проведення. Пожежна небезпека від оголених і пошкоджених електропроводів штепселів штепсельних розеток вимикачів контактів що утворюють іскри. Пожежна небезпека електромоторів та електроагрегатів. Пожежна небезпека від перевантаження та короткого замикання електропроводів і електроустановок. Пожежно-профілактичні вимоги до утримання та експлуатації електромереж і установок. Пожежна небезпека місцевого та центрального опалення а також пристроїв що використовуються для сушіння приміщень. Профілактичні вимоги до їх утримання та експлуатації. Протипожежний режим на підприємстві. Дозволені місця для паління і застосування відкритого вогню. Своєчасність прибирання горючих відходів металевої стружки горючого пилу. Вимоги до евакуаційних проходів виходів та підходів до засобів пожежогасіння. Вимоги до утримання приміщень у процесі роботи. Утримання робочого місця. Протипожежний режим у складських приміщеннях норми та порядок зберігання в них матеріальних цінностей. Правила поводження з вогненебезпечними речовинами та матеріалами під час їх зберігання. Загальні відомості про найбільш поширені причини пожеж необережне поводження з вогнем несправність електроустановок виробничого обладнання порушення правил користування електронагрівальними виробами іскри від електрогазозварювальних робіт тощо Випадки пожеж що мали місце на підприємстві. Відповідальність за порушення правил пожежної безпеки. 2.3. Тема 3. Протипожежний режим на території підприємства. Контроль за його додержанням 2 години Постанови розпорядження правила інструкції накази та інші нормативні акти що визначають протипожежний режим на території підприємства. Попереджувальні написи та плакати з питання додержання встановлених протипожежних правил. Вимоги до утримання території протипожежних розривів проїздів під'їздів до будинків та вододжерел. Порядок роз'яснювання працівникам встановлених правил пожежної безпеки контроль за додержанням цих правил. Робота членів ДПД з проведення протипожежної профілактики на підприємстві. Дії у випадках виявлення порушень протипожежного режиму. 2.4. Тема 4. Засоби пожежогасіння зв'язку та сповіщення про пожежу 6 годин Джерела зовнішнього протипожежного водопостачання: пожежні резервуари водойми гідранти. Мережі протипожежного водогону. Утримання порядок використання. Первинні засоби гасіння пожеж: пожежний кран внутрішнього водогону вогнегасники пожежний інструмент повстина ящики з піском діжки з водою та переносні драбини. Поняття про устрій принцип дії склад заряду вогнегасника пінного вуглекислотного порошкового та ін. . Розміщення вогнегасників пожежних кранів Приведення в дію правила роботи найбільш поширені несправності догляд та зберігання. Основні відомості про пожежні рукави і прилади до них. Загальні поняття про пожежну сигналізацію автоматичні установки пожежогасіння: водяні вуглекислотні пінні парові та порошкові. Поняття про устрій принцип дії порядок приведення в дію. Порядок утримання наявних на підприємстві засобів пожежогасіння у літніх та зимових умовах . Встановлений на підприємстві порядок система сповіщення людей про пожежу. Засоби зв'язку та сповіщення правила їх використання у разі виникнення пожежі. Порядок виклику пожежної охорони. Практична робота членів ДПД ДПК з пожежно-тежічним обладнанням яке є на підприємстві. Вивчення дружинниками що входять до складу Д1К бойової обслуги тактико-технічних даних пожежних автомобілів або мотопомп пожежно-технічного озброєння практична робота з ним. 2.5. Тема 5. Обов'язки членів ДПД ДПК за табелем бойової обслуги 4 години Табель бойової обслуги розподіл обов'язків серед нпенів ДПД ДПК . Дії дружинників які під час гасіння пожежі працюють зі стволом та вогнегасниками займаються рятуванням людей і майна розкригтям та розбиранням конструкції будівлі тощо. Обов'язки члена ДПК призначеного для виклику і зустрічі пожежних частин. Способи виклику пожежних частин у випадку виникнення пожежі. Обов'язки особового складу ДПК бойової обслуги нз пожежні автомобілі мотопомпи: заступаючи до чергування по тривозі на пожежі. Практичне тренування з опрацюванням обов'язкіз членів ДПД ДПК відповідно до табеля. 2.6. Тема 6. Основні правила гасіння пожеж 46 годин Загальні відомості про пожежу та пожежну тактику. Поняття про можливі способи поширення вогню під час пожежі на об'єкті. Умови горіння легкозаймистих речовин. Способи припинення горіння. Основні правила гасіння пожеж рятування людей майна розкривання і розбирання конструкцій. Техніка безпеки під час роботи з пожежною технікою та при гасінні пожеж. Вивчення членами ДПК бойовою обслугою документів з цих питань що діють у державній пожежній охороні. Практичні заняття з метою розв'язання пожежно-тактичних завдань в умовах підприємства. 2.7. Тема 7. Надання першої медичної допомоги 2 години Основні відомості про опіки отруєння чадним газом фізичне травмування та враження електричним струмом. Визначення ознак життя проведення штучного дихання непрямого масажу серця. Долікарська допомога. Практичні заняття з уміння користуватися набором засобів для надання першої долікарської допомоги. ДОДАТОК № 4 ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕЖНІ ДРУЖИНИ КОМАНДИ Порядок забезпечення спецодягом членів добровільної пожежної дружини команди . Норми належності 1. Спецодяг та спорядження повинні видаватися тільки членам добровільних пожежних дружин команд які входять до складу бойової обслуги пожежних автомобілів та мотопомп. 2. Зарахування до бойової обслуги пожежних автомобілів та мотопомп визначається наказом керівника підприємства. 3. Видача спецодягу спорядження здійснюється безкоштовно за рахунок підприємства де створюється добровільна пожежна дружина команда . 4. До комплекту з мінімальними строками експлуатації спецодягу і спорядження входять: бойовий одяг 2 роки; рукавиці брезентові 1 рік; каска пожежна до зношення; пояс пожежний до зношення; тілогрійка бавовняна 3 роки; шаровари бавовняні утеплені 6 років; взуття спеціальне до зношення. 5. Списання одягу здійснюється в міру його зношення але не раніше встановлених строків експлуатації. Стан спорядження яке непридатне до подальшої експлуатації і не підлягає ремонту та відновленню визначається за результатами випробувань або за висновком комісії. 6. Бойовий одяг рукавиці каски пояси є інвентарним майном і повинні постійно знаходитись у приміщенні де розташована пожежна техніка у пожежному депо та використовуватися тільки під час практичних занять або роботи на пожежах. Примітка. Термін "зношення" визначає стан при якому подальша експлуатація виробу неможлива через неспроможність виконання своїх функцій. З'ясовується методом випробувань або встановлюється комісією. 2.5. ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СЛУЖБУ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 квітня 1995р№220 ЗАРЕЄСТРОВАНО в Міністерстві юстиції України 20 квітня 1995 р. за № 118/654 ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СЛУЖБУ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 1. Загальні положення 1.1. Згідно із Законом України "Про пожежну безпеку" статті 4 5 служба пожежної безпеки далі СПБ створюється в апаратах міністерств інших центральних органів державної виконавчої влади далі міністерств а також в апаратах асоціацій корпорацій концернів та інших виробничих об'єднань далі - об'єднань незалежно від форм власності та видів їх діяльності. 1.2. СПБ створюється в апараті міністерства з метою координації і вдосконалення роботи пов'язаної із забезпеченням пожежної безпеки та контролем за її проведенням а в об'єднанні для виконання делегованих йому функцій з питань пожежної безпеки. Повноваження об'єднань у галузі пожежної безпеки визначаються їх статутами або договорами між підприємствами що утворили об'єднання. 1.3. СПБ в міністерстві об'єднанні підпорядковується безпосередньо керівнику або за рішенням керівника - його першому заступникові входить до структури апарату як одна з основних служб. Контроль за діяльністю СПБ здійснюють керівники відповідних міністерств об'єднань а також органи Державної пожежної охорони. 1.4. СПБ міністерств на об'єктах яких відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 створюються підрозділи відомчої пожежної пожежно-сторожової охорони відносяться до цієї охорони та очолюють її. Працівники служби забезпечуються форменим одягом за нормами встановленими відповідними міністерствами для начальницького складу відомчої пожежної пожежно-сторожової охорони. Працівники СПБ інших міністерств можуть забезпечуватися таким одягом за рішенням керівника відповідного міністерства. 1.5. СПБ комплектується як правило фахівцями які мають. - вищу спеціальну пожежно-технічну освіту; - вищу освіту і стаж роботи в пожежній охороні чи інших службах що займаються забезпеченням пожежної безпеки не менше 3 років; - середню спеціальну пожежно-технічну освіту і стаж роботи за фахом не менше 3 років. У СПБ в окремих випадках можуть прийматися фахівці з вищою освітою без спеціальної освіти або стажу роботи у пожежній охороні якщо вони мають досвід роботи за профілем міністерства виробництва не менше 5 років. 1.6. На підставі цього Типового положення з урахуванням специфіки галузі виробництва розробляється Положення про СПБ відповідного міністерства об'єднання яке затверджується його керівником. Положення про СПБ міністерств повинно погоджуватися з Управлінням Державної пожежної охорони МВС України а об'єднань з територіальним органом Державного пожежного нагляду за місцем розташування апарату об'єднання . 1.7. У своїй діяльності СПБ міністерства об'єднання взаємодіє з Державною пожежною охороною добровільними протипожежними об'єднаннями громадян іншими організаціями діяльність яких пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки службами охорони праці міністерств об'єднань і керується законами України постановами Верховної Ради України указами та розпорядженнями Президента України декретами постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України міжгалузевими галузевими та іншими нормативними актами з питань пожежної безпеки і цим Типовим положенням. 2. Основні завдання та напрями роботи служби пожежної безпеки 2.1. Основними завданнями СПБ є: 2.1.1. Вдосконалення та координація пожежно-про-філактичної роботи організація розробки комплексних заходів щодо поліпшення пожежної безпеки на об'єктах міністерства об'єднання контроль за їх виконанням. 2.1.2. Координація проведення науково-технічної політики з питань пожежної безпеки. 3.1.3. Здійснення методичного керівництва і контролю за діяльністю підвідомчих об'єктів у галузі пожежної безпеки та підрозділів відомчої пожежної пожежно-сторожової охорони. 2.1.4. Облік пожеж та їх наслідків на підвідомчих об'єктах. 2.2. Відповідно до основних завдань СПБ міністерства здійснює роботу в таких напрямах: 2.2.1. Перевіряє діяльність підпорядкованих підприємств установ та організацій далі - підприємств щодо забезпечення пожежної безпеки. Вивчає і поширює передовий досвід роботи в цьому напрямі 2.2.2. Організує розробку за участю підприємств і структурних підрозділів апарату міністерства комплексних заходів галузевих програм по забезпеченню та поліпшенню пожежної безпеки і контролює їх виконання. 2.2.3. Координує науково-дослідні та конструкторські роботи що здійснюються з питань пожежної безпеки подає підприємствам пропозиції щодо проведення таких робіт. 2.2.4. Готує проекти загальних для галузі наказів директив розпоряджень положень тощо з питань пожежної безпеки. 2.2.5. Погоджує проекти відомчих галузевих документів з питань пожежної безпеки які розробляються іншими структурними підрозділами міністерства. 2.2.6. Здійснює контроль за виконанням в апараті міністерства та на підпорядкованих підприємствах вимог пожежної безпеки встановлених актами законодавства та іншими нормативними актами. 2.2.7. Організує проведення нарад семінарів конференцій та конкурсів щодо вдосконалення роботи по забезпеченню пожежної безпеки діяльності пожежно-технічних комісій добровільних пожежних дружин; готує матеріали для розгляду найважливіших питань пожежної безпеки на засіданнях колегії службових нарадах тощо. 2.2.8. Надає методичну допомогу підвідомчим підприємствам в організації спеціального навчання пожежно-технічного мінімуму та перевірки знань з питань пожежної безпеки; проводить вступний протипожежний інструктаж з працівниками апарату міністерства веде облік цих інструктажів. 2.2.9. Бере участь у пожежно-технічній експертизі проектної документації щодо об'єктів міністерства які будуються реконструюються технічно переоснащуються або розширюються. 2.2.10. Бере участь у вирішенні питань організації пожежної охорони на підвідомчих об'єктах а також штатного розкладу керівного складу відомчої пожежної охорони. 2.2.11. Контролює діяльність підрозділів відомчої та й вільної пожежної охорони сприяє їх зміцненню організує навчання керівного складу. 2.2.12. За дорученням керівника мінісгерства бере участь у службовому розслідуванні причин та обставин виникнення великих особливо великих пожеж та пожеж із загибеллю людей. 2.2.13. Веде облік пожеж та їх наслідків на підвідомчих об'єктах аналізує причини їх виникнення готує звітні матеріали та відповідні інформації подає пропозиції щодо запобігання пожежам. 2 2.14. Здійснює пропаганду заходів пожежної' безпеки. 2.3. З урахуванням особливостей міністерства його керівник може доручати СПБ здійснення інших функцій з питань пожежної безпеки в межах відомства. Ці функції повинні бути відображені в Положенні про службу. 2.4. Підприємства що утворили об'єднання делегують СПБ функції передбачені пунктами 2.2.1 2.2.3 2.2.7 2.210 2.2.11 2.2.13 2.2.14 цього Типового положення а також: 2.4.1. Надання практичної та методичної допомоги підприємствам що входять до складу об'єднання: а в організації та проведенні з працівниками спеціального навчання пожежно-технічного мінімуму протипожежних інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки; б у впровадженні у виробництво дося-иень науки і техніки у тому числі прогресивних пожежобезпечних технологи сучасних автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж виробничої автоматики пожежобезпечних миючих речовин тощо; в у придбанні галузевих та міжгалузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки. 2.4.2. Розробка комплексних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки підприємств які входять до об'єднання контроль за їх реалізацією. 2.4.3. Підготовка та внесення у колективні договори пропозицій спрямованих на підвищення рівня протипожежного захисту підприємств. 2.4.4. Підготовка та доведення до відома підприємств об'єднання положень інструкцій наказів розпоряджень вказівок інформаційних матеріалів з питань пожежної безпеки загальних для підприємств об'єднання . 2.4.5. Здійснення контролю за додержанням на підприємствах законодавчих та інших нормативних актів стандартів норм правил тощо з питань пожежної безпеки а також за виконанням наказів розпоряджень вказівок об'єднання з цих питань вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. 2.4.6. Контроль за своєчасним виконанням протипожежних заходів при будівництві реконструкції капітальному ремонті технічному переоснащенні об'єктів об'єднання. 2.4.7. Розроблення заходів пов'язаних із вивченням керівниками посадовими особами підприємств законодавчих та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки та перевіркою їх знань. 2.4.8. Організація контролю за розподілом і використанням коштів спрямованих на здійснення протипожежних заходів на підприємствах об'єднання. 2.4.9. Участь у службовому розслідуванні випадків пожеж що сталися на підприємствах об'єднання. 2.5. Делеговані СПБ об'єднання функції повинні бути відображені в статуті об'єднання договорі між підприємствами що утворили об'єднання та в Положенні про службу. 3. Права та відповідальність працівників служби пожежної безпеки 3.1. Права та відповідальність працівників СПБ створеної в апараті міністерства визначаються керівником відповідного міністерства а СПБ створеної в апараті об'єднання - статутом об'єднання чи іншим документом про його створення. 3.2. Фахівцям СПБ можуть бути надані такі права: 3.2.1. Представляти міністерство об'єднання в державних та громадських установах при розгляді питань пожежної безпеки. 3.2.2. Перевіряти стан пожежної безпеки на підпорядкованих підприємствах і у разі потреби видавати їх керівникам обов'язкові для виконання приписи додаток № 1 . 3.2.3. Одержувати від посадових осіб підпорядкованих підприємств необхідні відомості документи і пояснення з питань пожежної безпеки. 3.2.4. Залучати фахівців структурних підрозділів міністерства об'єднання та підпорядкованих підприємств з дозволу їх керівників до пе- ревірок протипожежного стану участі у службових розслідуваннях причин пожеж. 3.2.5. Перевіряти боєздатність підрозділів відомчої та добровільної пожежної охорони що створені на підпорядкованих об'єктах. 3.2.6. Вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників які не пройшли спеціального навчанні інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки не мають допуску до виконання пожежонебезпечних робіт або порушують вимоги правил пожежної безпеки. 3.2.7. Припиняти чи забороняти експлуатацію окремих приміщень дільниць обладнання агрегатів та установок у разі порушення правил пожежної безпеки що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей. 3.2.8. Готувати і вносити керівництву міністерства об'єднання пропозиції про заохочення посадових осіб та працівників котрі беруть активну участь у поліпшенні протипожежного захисту а також щодо притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення та невиконання законодавчих та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки. 3.3. Порядок припинення на підвідомчих об'єктах роботи окремих приміщень дільниць обладнання агрегатів та установок у разі порушення правил пожежної безпеки що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей а також порядок виконання приписів СПБ щодо усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки встановлюються відомчими нормативними актами. 3.4. Працівники СПБ міністерств об'єднань повинні нести персональну відповідальність за: 3.4.1. Невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з питань пожежної безпеки. 3.4.2. Невиконання своїх функціональних обов'язків передбачених Положенням про СПБ та інструкціями. 3.4.3. Недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з питань пожежної безпеки та щодо пожеж. 4. Структура і чисельний склад служби пожежної безпеки 4.1. Структура та чисельний склад СПБ в апараті міністерства визначаються його керівником з урахуванням покладених на службу завдань і напрямків роботи та за погодженням з Управлінням Державної пожежної охорони МВС України. При визначенні чисельності СПБ слід враховувати середньооблікову чисельність працюючих на підвідомчих об'єктах наявність та кількість підрозділів відомчої та добровільної пожежної охорони вибухо-пожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень будівель а також інші специфічні особливості галузі. 4.2. Чисельність та структура СПБ об'єднань визначаються їх статутами договорами між підприємствами що утворили об'єднання відповідно до делегованих функцій та з урахуванням специфіки підприємств що входять до об'єднань. В місцевих органах державної виконавчої влади фахівці СПБ можуть входити до складу служби охорони праці. Додаток до Типового положення про службу пожежної безпеки затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.04.95 р. № 220 СЛУЖБА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ найменування міністерства іншого центрального органу державної виконавчої влади або відомства об'єднання до якого належить СПБ ПРИПИС № від 20 р. Кому п.і.б. посада особи якій видається пропозиція Відповідно до Типового положення про службу пожежної безпеки з метою усунення порушень вимог правил пожежної безпеки та загрози пожежі пропоную Вам усунути такі порушення та недоліки: № п/п Виявлені порушення та недоліки Запропонований термін усунення порушень та недоліків Відмітка про виконання Припис видав прізвище та посада підпис 2.6. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК І УМОВИ ОБОВ'ЯЗКОВОГО ОСОБИСТОГО СТРАХУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ВІДОМЧОЇ ТА СІЛЬСЬКОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ І ЧЛЕНІВ ДОБРОВІЛЬНИХ ПОЖЕЖНИХ ДРУЖИН КОМАНД затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 р. № 232 1. Страхування працівників відомчої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин команд далі - страхування здійснюється з метою Захисту їхнього життя та здоров'я під час виконання своїх обов'язків за рахунок коштів передбачених у кошторисах на їх утримання підприємств установ та організацій де вони створені а працівників сільської пожежної охорони - за рахунок юридичних осіб які утримують підрозділи цієї охорони або за рахунок місцевого бюджету. 2. Страховиком згідно із цим Положенням є акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" та інша страхова організація яка одержала відповідну ліцензію у Комітеті у справах нагляду за страховою діяльністю. Страхувальник - підприємство установа організація юридична особа які утримують підрозділи відомчої та сільської пожежної охорони і добровільні пожежні дружини команди та виконавчий комітет відповідної Ради за рахунок бюджету якої утримується підрозділ сільської пожежної охорони. Застрахований - працівник відомчої та сільської пожежної охорони член добровільної пожежної дружини команди який виконує згідно із чинним законодавством функції з гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварії. Страховий випадок - загибель смерть поранення контузія травма або каліцтво захворювання одержані під час ліквідації пожежі або наслідків аварії застрахованим який виконував свої обов'язки згідно з наказом або дорученням. 3. Максимальний обсяг відповідальності страховика встановлюється у розмірі десятирічної заробітної плати застрахованого за його посадою на день страхування. 4. Максимальний страховий тариф становить 2 відсотки страхової суми за кожного застрахованого. Облік надходжень страхових платежів і виплат страхових сум повинен вестися по кожному страхувальнику окремо від надходжень і виплат за іншими видами страхування. Норматив витрат страховиків на ведення страхової справи не повинен перевищувати 15 відсотків суми страхового платежу. 5. Термін страхування один рік. 6. За шкоду заподіяну здоров'ю застрахованого внаслідок виконання ним обов'язків щодо гасіння пожеж або ліквідації наслідків аварії страховик провадить одноразову виплату у разі встановлення застрахованому: І групи інвалідності -100 відсотків страхової суми; IIгрупи інвалідності - 90 відсотків страхової суми; IIIгрупи інвалідності 70 відсотків страхової суми. При тимчасовій втраті працездатності внаслідок страхового випадку застрахованому виплачується 0 2 відсотка страхової суми за кожну добу але не більш як 50 відсотків страхової суми. У разі загибелі або смерті застрахованого його спадкоємцям виплачується 100 відсотків страхової суми. Якщо проведена виплата страхової суми страхова відповідальність страховика залишається до закінчення терміну дії страхування при цьому страхова сума обчислюється як різниця між початковою та виплаченою страховою сумою. 7. З вимогою про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть звернутися до страховика не пізніше трьох років з дня настання страхового випадку. 8. У разі настання страхового випадку передбаченого пунктом 2 цього Положення виплата страхових сум відшкодування провадиться страховиком за місцем проживання застрахованого шляхом їх перерахування на особистий рахунок одержувача в установі банку чи видачі чека а також оформлення поштового переказу за рахунок страхувальника. Неповнолітньому спадкоємцю виплата страхової суми і провадиться шляхом її перерахування на його особистий рахунок в установі банку за місцем проживання з одночасним повідомленням відповідного органу опіки і піклування. У разі відмови у виплаті страхової суми страховик письмово повідомляє про це у 7-денний термін застрахованого або спадкоємців і відповідного страхувальника із зазначенням причини відмови. 9. Спори між застрахованим його спадкоємцями і страховиком щодо розміру та терміну виплати страхової суми розв'язуються в установленому чинним законодавством порядку. 10. Страховик має право відмовити у виплаті страхової суми якщо: а застрахований надав страховику свідомо неправдиву інформацію; б страховий випадок стався коли застрахований перебував у стані алкогольного наркотичного або токсичного сп'яніння що документально підтверджено у встановленому порядку; в страховий випадок стався внаслідок дій не пов'язаних із гасінням пожеж чи ліквідацією наслідків аварії. 11. У разі загибелі смерті застрахованого за місцем його роботи спадкоємцям видається довідка за формою згідно з додатком № 1 для одержання свідоцтва про право на спадщину. 12. Для одержання страхової суми застрахований його спадкоємці подає страховику заяву за формою згідно з додатком № 2 а також пред'являє документ що посвічує особу. Крім цього додаються: а у разі загибелі або смерті застрахованого - копії свідоцтва про смерть застрахованого свідоцтва про право на спадщину; б у разі втрати застрахованим працездатності копія довідки медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати працездатності засвідчена в нотаріальному порядку. 13. Страхувальник зобов'язаний у місячний термін подавати за запитом страховика документи про обставини настання страхового випадку а також інші документи та відомості необхідні для вирішення питання про виплату страхової суми. Додаток № 1 до Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин команд ДОВІДКА Видана про те що. прізвище ім'я по батькові був застрахований за умовами обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин команд . Страхова сума підлягає виплаті спадкоємцям загиблого померлого на підставі пункту 8 Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин команд затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 р. №232. Довідку видано для подання в нотаріальну контору. М. П повна назва посади керівника підприємства установи організації підпис " " 20 р. Додаток № 2 до Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин команд Керівникові страхової організації від прізвище ім'я та по батькові місце проживання ЗАЯВА на виплату страхової суми відшкодування Прошу виплатити мені страхову суму відшкодування у зв'язку з тим що зазначається страховий випадок Раніше одержував не одержував у зв'язку із цим випадком страхову суму у розмірі словами До заяви додаю такі документи: 1. 2. 3. 4. " " 20 р. підпис заявника Відмітка підприємства установи організації де працював застрахований: прізвище ім'я та по батькові працював з" " 20 р. по" " 20 р. посада на день страхового випадку М. П. повна назва посади керівника підприємства установи організації " " 20 р. підпис ПОГОДЖЕНО з Держнаглядохоронпраці добровільним пожежним товариством України Мінпраці ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 1994р. ЗАРЕЄСТРОВАНО в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1994 р. за № 307/517 ПЕРЕЛІК ПОСАД при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації Перелік посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" поширюється на всі підприємства установи та організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. 1. Міністерства державні комітети концерни корпорації та інші об'єднання підприємств створених за галузевим принципом. 1.1. Перші заступники та заступники міністрів голів державних комітетів керівників концернів корпорацій інших об'єднань підприємств створених за галузевим принципом функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки підвідомчих об'єктів. 1.2. Керівники заступники керівників спеціалісти структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 1.3. Керівники заступники керівників спеціалісти служб пожежної безпеки. 2. Місцеві органи державної виконавчої влади. 2.1. Заступники керівників виконкомів місцевих Рад народних депутатів функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 2.2. Керівники заступники керівників і фахівці структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 3. Підприємства установи і організації. 3.1. Керівники заступники керівників головні фахівці та інші посадові особи підприємств установ організацій їх структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою категорії А Б В відповідно до СНиП 2.09.02-85 . 3.2. Керівники заступники керівників та фахівці науково-дослідних конструкторських і технологічних відділів пов'язаних з проведенням експертизи проектно-конструкторської документації на яку поширюються вимоги нормативних документів з пожежної безпеки а також з розробками з питань пожежної безпеки. 3.3. Особи що мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною небезпекою А і Б а також виконувати роботи на устаткуванні обладнанні апаратах де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини горючі гази речовини та матеріали здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою киснем повітря та один з одним: - працівники складського господарства де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини; - електрики що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах відповідно до ПУЕ ; - електрогазозварювальники; - інші категорії працівників діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі. Порядок організації навчання 1. Згідно з Переліком у міністерствах державних комітетах концернах корпораціях інших об'єднаннях підприємств на підприємствах в установах і організаціях складаються і затверджуються керівництвом конкретні переліки посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань пожежної безпеки із зазначенням відповідних термінів. 2. Особи посади яких зазначені у пунктах 1.1 1.2 і 2 Переліку проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки до початку виконання своїх обов'язків в навчальних закладах Державного комітету України по нагляду за охороною праці а інші особи - до початку виконання своїх обов'язків у навчальних закладах Державної пожежної охорони та Добровільного пожежного товариства України. Подальше навчання і перевірка знань посадових осіб пожежної безпеки здійснюються періодично один раз на три роки у вищевказаних навчальних закладах. 3. Особи посади яких зазначені у пункті 3.3 Переліку проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях. 4. Особи які показали незадовільні знання повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку. 5. Позачергова перевірка знань посадових осіб з питань пожежної безпеки за рішенням керівників підприємств установ організацій проводиться: - при введенні в дію нових нормативних актів з пожежної безпеки; - у випадках технічного переоснащення підприємства пов'язаного з підвищенням пожежної небезпеки; - при переміщенні посадової особи на іншу посаду яка потребує додаткових знань з пожежної безпеки; - на вимогу органів державного пожежного нагляду якщо встановлено факти необізнаності посадової особи з нормативними актами з питань пожежної безпеки. 2.7. ПЕРЕЛІК ПОСАД ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ НА ЯКІ ОСОБИ ЗОБОВ'ЯЗАНІ ПРОХОДИТИ НАВЧАННЯ І ПЕРЕВІРКУ ЗНАНЬ З ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПОРЯДОК ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЇ затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.1994 №628 Перелік посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" поширюється на всі підприємства установи та організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. 1. Міністерства державні комітети концерни корпорації та інші об'єднання підприємств створених за галузевим принципом. 1.1. Перші заступники та заступники міністрів голів державних комітетів керівників концернів корпорацій інших об'єднань підприємств створених за галузевим принципом функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки підвідомчих об'єктів. 1.2. Керівники заступники керівників спеціалісти структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 1.3. Керівники заступники керівників спеціалісти служб пожежної безпеки. 2. Місцеві органи державної виконавчої влади. 2.1. Заступники керівників виконкомів місцевих Рад народних депутатів функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 2.2. Керівники заступники керівників і фахівці структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки. 3. Підприємства установи і організації. 3.1. Керівники заступники керівників головні фахівці та інші посадові особи підприємств установ організацій їх структурних підрозділів які виконують обов'язки пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою категорії А Б В відповідно до СНиП 2.09.02-85 . 3.2. Керівники заступники керівників та фахівці науково-дослідних конструкторських і технологічних відділів пов'язаних з проведенням експертизи проектно-конструкторської документації' на яку поширюються вимоги нормативних документів з пожежної безпеки а також з розробками з питань пожежної безпеки. 3.3. Особи що мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною небезпекою А і Б а також виконувати роботи на устаткуванні обладнанні апаратах де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини горючі гази речовини та матеріали здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою киснем повітря та один з одним: - працівники складського господарства де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини; - електрики що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах відповідно до ПУЕ ; - електрогазозварювальники; - інші категорії працівників діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі. Порядок організації навчання 1. Згідно з Переліком у міністерствах державних комітетах концернах корпораціях інших об'єднаннях підприємств на підприємствах в установах і організаціях складаються і затверджуються керівництвом конкретні переліки посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань пожежної безпеки із зазначенням відповідних термінів. 2. Особи посади яких зазначені у пунктах 1.1 1.2 і 2 Переліку проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки до початку виконання своїх обов'язків в навчальних закладах Державного комітету України по нагляду за охороною праці а інші особи до початку виконання своїх обов'язків у навчальних закладах Державної пожежної охорони та Добровільного пожежного товариства України. Подальше навчання і перевірка знань посадових осіб з пожежної безпеки здійснюються періодично один раз на три роки у вищевказаних навчальних закладах. 3. Особи посади яких зазначені у пункті 3.3 Переліку проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях. 4. Особи які показали незадовільні знання повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку. 5. Позачергова перевірка знань посадових осіб з питань пожежної безпеки за рішенням керівників підприємств установ організацій проводиться: - при введенні в дію нових нормативних актів з пожежної безпеки; - у випадках технічного переоснащення підприємства пов'язаного з підвищенням пожежної небезпеки; - при переміщенні посадової особи на іншу посаду яка потребує додаткових знань з пожежної безпеки; - на вимогу органів державного пожежного нагляду якщо встановлено факти необізнаності посадової особи з нормативними актами з питань пожежної безпеки. 2.8. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ВИДАЧІ ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНОГО НАГЛЯДУ ПІДПРИЄМСТВАМ УСТАНОВАМ ОРГАНІЗАЦІЯМ ОРЕНДАРЯМ ТА ПІДПРИЄМЦЯМ ДОЗВОЛУ НА ПОЧАТОК РОБОТИ затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 жовтня 1994 р. № 580 1. Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи далі - Положення відповідає вимогам Закону України "Про пожежну безпеку" постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" та іншим нормативним актам. Дія Положення поширюється на підприємства установи організації орендарів та підприємців незалежно від форм власності і видів діяльності. 2. Положення визначає порядок одержання власником підприємства установи організації орендарем підприємцем або уповноваженим ним органом далі - власником дозволу від органів державного пожежного нагляду на початок роботи новоствореного підприємства експлуатації нових реконструйованих виробничих жилих та інших об'єктів у разі впровадження нових технологій передачі у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин механізмів устаткування та продукції оренди будь-яких приміщень будівель та споруд далі новостворене підприємство . 3. Дозвіл виданий органом державного пожежного нагляду є офіційним документом який дозволяє експлуатацію новоствореного підприємства за умов пожежної безпеки за вказаною адресою. Одночасно він є однією з підстав дозволу на початок роботи підприємства установи та організації який видається органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці. 4. Дозвіл на початок роботи новоствореного підприємства видають центральний територіальні та місцеві органи державного пожежного нагляду. Центральним органом державного пожежного нагляду видаються дозволи на початок роботи особливо важливих пожежонебезпечних підприємств. Новостворені підприємства на початок роботи яких дозволи видаються територіальними органами державного пожежного нагляду визначаються головними інспекторами з пожежного нагляду Республіки Крим областей міст Києва та Севастополя в залежності від пожежної небезпеки цих підприємств. 5. Для одержання дозволу на початок роботи новоствореного підприємства власник зобов'язаний подати відповідному органу державного пожежного нагляду заяву згідно з додатком № 1 до Положення. Підставою для видачі дозволу на початок роботи є копії документів: - про державну реєстрацію підприємства та про право власності; - ліцензій та сертифікатів якщо їх одержання передбачено законодавством; - договору про оренду виписка про обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна . Органи державного пожежного нагляду мають право вимагати проведення контрольних випробувань на пожежну безпеку приладів обладнання та іншої продукції речовин та матеріалів аналізу пожежної небезпеки робочих місць і навколишнього середовища незалежної експертизи з оцінки стану пожежної безпеки будівель споруд приладів обладнання та іншої продукції. У разі прийняття в експлуатацію державного об'єкта приймальною комісією у встановленому порядку дозвіл не оформляється. 6. Отримавши заяву і копії необхідних документів зазначених у пункті 5 цього Положення орган державного пожежного нагляду протягом 7 днів приймає рішення про видачу постійного чи тимчасового дозволу на початок роботи новоствореного підприємства за формою згідно з додатком № 2 або про відмову у видачі дозволу про що заявник письмово повідомляється із зазначенням підстав відмови. 7. Тимчасовий дозвіл на початок роботи новоствореного підприємства може видаватися в разі невиконання окремих нормативних вимог з пожежної безпеки. У цих випадках вказуються термін дії дозволу та умови для забезпечення пожежної безпеки. Місцеві органи державного пожежного нагляду мають право видавати тимчасовий дозвіл на початок роботи новоствореного підприємства терміном не більше одного року центральний та територіальні органи державного пожежного нагляду - до трьох років. 8. Заява власника та оформлений дозвіл на початок роботи новоствореного підприємства реєструються в журналі згідно з додатком № 3. Дозволу присвоюється номер під яким він зареєстрований в журналі. 9. Заява власника копії дозволу або відмови в його видачі а також документів які були підставою для прийняття рішення зберігаються постійно. 10. Власник може оскаржити рішення про відмову у видачі дозволу до вищестоящого органу державного пожежного нагляду у десятиденний термін з дня отримання письмового повідомлення про відмову. Скарга розглядається в порядку встановленому Міністерством внутрішніх справ України. 11. У разі невиконання умов дозволу орган який його видав або вищестоящий орган державного пожежного нагляду мають право скасувати цей дозвіл. 12. За початок роботи новоствореного підприємства без дозволу органів державного пожежного нагляду власник несе адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 13. За збитки завдані власникові у випадку відмови у видачі дозволу або його скасування органи державного пожежного нагляду відповідальності не несуть. Положення погоджено з Міністерством юстиції України Державним комітетом України по нагляду за охороною праці Державним комітетом України в справах містобудування і архітектури. Додаток № 1 до Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи найменування органу держпожнагляду ЗАЯВА про одержання дозволу на початок роботи найменування підприємства установи організації будівлі споруди приміщення устаткування технологи продукції Заявник власник підприємства або уповноважений ним орган Адреса Телефон Телекс Телефакс Обгрунтування готовності будівель споруд приміщень технології устаткування тощо до початку роботи за умовами пожежної безпеки Перелік документів копій документів що додаються до заяви Власник підприємства або керівник уповноваженого ним органу Підпис М П. Дата Додаток № 2 до Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ Назва органу державного пожежного нагляду який видав дозвіл на початок роботи Дозвіл № на початок роботи На підставі заяви від 20 р. № дозволяється робота найменування підприємства організації установи споруди приміщення устаткування технології продукції за вказаною в заяві адресою з 20 р. Умови дії дозволу вказати "постійно" а в разі невиконання окремих нормативних вимог пожежної безпеки вказуються термін дії дозволу та умови для забезпечення пожежної безпеки Дозвіл видано" " 20 р. Посадова особа яка видала дозвіл Підпис М.П. Додаток № 3 до Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам установам організаціям орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи ЖУРНАЛ реєстрації заяв і дозволів на початок роботи підприємства установи організації тощо назва органу держпожнагляду № п/п Найменування підприємства установи організації від яких надійшла заява Адреса Коротка характеристика приміщення та виду робіт 1 2 3 4 Форма власності Прийняте рішення Примітка видано дозвіл дата посадова особа строк дії дозволу відмовлено у видачі дозволу дата посадова особа мотиви відмови 5 6 7 8 9 10 Примітка. Дозволу присвоюється номер згідно з порядковим номером записів у журналі. 2.9. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕРЕГЛЯДУ СКАСУВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНИХ АКТІВ З ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 4 грудня 1996 р. № 833 1. Загальні положення 1.1. Положення про порядок розроблення затвердження перегляду скасування та реєстрації нормативних актів з питань пожежної безпеки далі -Положення визначає перелік документів що належать до нормативних актів з питань пожежної безпеки встановлює порядок їх розроблення затвердження перегляду внесення змін і доповнень скасування та реєстрації. 1.2. Положення поширюється на всі міністерства інші державні органи виконавчої влади підприємства установи організації незалежно від форм власності. 1.3. Положення розроблено на підставі статті 7 Закону України "Про пожежну безпеку" підпункту 1 пункту 9 Положення про Державну пожежну охорону затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 07 94 р № 508 та на виконання Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 04 95 р №238. 1.4. Відповідно до статті 44 Закону України "Про охорону праці" органи державного пожежного нагляду далі - держпожнагляду здійснюють державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці. У зв'язку з цим використовується класифікація нормативних актів з охорони праці державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти а відповідно до статей 5 та 7 Закону України "Про пожежну безпеку" ця класифікація доповнюється такими термінами загальнодержавні нормативні акти і нормативні акти підприємств організацій та установ далі - підприємств що діють у галузі пожежної безпеки. 1.5. У цьому Положенні прийняті наступні терміни та визначення нормативних актів з питань пожежної безпеки відповідно до класифікації викладеної у пункті 1.4. 1.5.1. Під поняттям нормативний акт з питань пожежної безпеки далі -НАПБ розуміється офіційний документ із зазначених питань який видано затверджено відповідним уповноваженим на те органом і якому надано силу правових норм обов'язкових для виконання. 1.5.2. Під поняттям загальнодержавний НАПБ розуміється нормативний акт дія якого поширюється на центральні і місцеві органи державної виконавчої влади підприємства установи і організації незалежно від форм і власності і виду їх діяльності а також на громадян. 1.5.3. Під поняттям міжгалузевий НАПБ розуміється нормативний акт дія якого поширюється на підприємства установи і організації декількох галузей незалежно від форм власності. 1.5.4. Під поняттям галузевий НАПБ розуміється нормативний акт дія якого поширюється на підприємства установи і організації певної галузі незалежно від форм власності. 1.5.5. Під поняттям НАПБ підприємства розуміється документ що діє в межах конкретного підприємства установи чи організації розробляється та затверджується власником або уповноваженим на те органом відповідно до державних нормативних актів з питань пожежної безпеки 1.6. НАПБ поділяються на такі види положення інструкції правила стандарти норми переліки та Інші нормативні акти з питань пожежної безпеки. 1.7. Вимоги розділів 2 3 4 цього Положення поширюються на загальнодержавні державні міжгалузеві та галузеві НАПБ зазначені в пункті 1.6. окрім нормативних актів що належать до компетенції відповідних органів державної виконавчої влади а також стандартів та будівельних норм. Вимоги розділу 5 поширюються на НАПБ підприємств незалежно від форм власності. 1.8. Відповідальність за відповідність НАПБ вимогам чинного законодавства а також за їх науково-технічний рівень несуть розробники організації та установи що провели експертизу цих НАПБ а також органи підприємства установи організації які їх затвердили 2. Порядок розроблення державних НАПБ 2.1. Основні положення і етапи розроблення 2.1.1. Розроблення проектів загальнодержавних і міжгалузевих НАПБ здійснюється МВС України чи центральним органом державного пожежного нагляду Управлінням Державної пожежної охорони МВС України далі УДПО МВС України у межах їх компетенції на основі доручень вищого органу виконавчої влади. Рішення щодо розроблення галузевих НАПБ приймається відповідним міністерством іншим центральним органом виконавчої влади в межах їх компетенції та за узгодженням з УДПО МВС України. 2.1.2. Опрацювання проектів загальнодержавних міжгалузевих НАПБ у першу чергу типових документів і здійснюється як правило УДПО МВС України із залученням науково-дослідних установ пожежно-технічних навчальних закладів територіальних органів держпожнагляду а також за участю зацікавлених міністерств та і інших центральних органів виконавчої влади Розроблення проектів галузевих НАПБ здійснюється міністерствами а також окремими організаціями які мають відповідний науково-технічний потенціал та фахівців котрі одержали на це ліцензію від Державної пожежної охорони що видасться відповідно до Інструкції про порядок здійснення ліцензування виробництва пожежної техніки протипожежного устаткування надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення затвердженої наказом МВС України від 29.03.95 № 189 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 07 95 за № 226/762. Галузеві плани якими передбачається опрацювання НАПБ підлягають попередньому узгодженню з УДПО МВС України. 2.1.3. Встановлюються такі етапи розроблення НАПБ: організація розроблення НАПБ складання узгодження та затвердження технічного завдання ТЗ ; розроблення першої за необхідності - проміжної редакції проекту НАПБ та розсилання його на відгук; збирання відгуків та складання зведення відгуків; розроблення остаточної редакції та узгодження НАПБ; затвердження НАПБ; реєстрація НАПБ. 2.2. Організація розроблення НАПБ складання узгодження та затвердження ТЗ 2.2.1. На етапі організації розроблення НАПБ визначаються доцільність розробки; виконавці проекту; послідовність виконання робіт; джерела та обсяги фінансування 2.2.2. Для опрацювання проекту нормативного акта рішенням керівника організацм-розробника* визначаються відповідальні виконавці цієї роботи та призначається керівник розробки. У разі необхідності організація-розробник може залучати до участі в роботі над проектом документа фахівців інших компетентних організацій і підприємств за домовленістю з ними . 2.2.3. ТЗ на опрацювання НАПБ складає провідна організація-розробник за участю організацій-співвиконавців. ТЗ розробляється відповідно до додатка № 1. У разі опрацювання проекту НАПБ безпосередньо УДПО МВС України ТЗ може не розроблятися. 2.2.4. До ТЗ д