Про заходи щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій

Статус: Чинний МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ ПОСТАНОВА N 26 01.09.2004 м.Київ Про заходи щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій Я Головний державний санітарний лікар України О.В.Лапушенко встановила що діяльність лікувально-профілактичних установ України щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій є незадовільною і потребує суттєвого удосконалення. Так протягом 2003 року в Україні зареєстровано близько 3 тис. випадків внутрішньолікарняних інфекцій. При цьому має місце значна розбіжність у кількості випадків внутрішньолікарняних інфекцій що реєструються в регіонах. Зокрема протягом минулого року в Одеській області зареєстровано 1092 випадків у Донецькій - 298 Дніпропетровській - 182 та Луганській - 216. Водночас в інших областях реєструються лише поодинокі випадки захворювання а в місті Севастополі їх взагалі не встановлено. Це свідчить про те що сьогодні в Україні система обліку та реєстрації внутрішньолікарняних інфекцій фактично не функціонує. Як і раніше однією з основних причин виникнення внутрішньолікарняних інфекцій залишаються грубі порушення протиепідемічного режиму у лікувально-профілактичних закладах. Державною санітарно-епідемічною службою України лише протягом минулого року накладено 13392 штрафи 19 справ передано до прокуратури з яких щодо 13 68 4% прийнято рішення про притягнення винних до відповідальності; для розгляду на адміністративних комісіях передано 8 справ; винесено 3940 постанов про припинення експлуатації об'єктів з них на постійно - 149 3 8% ; відсторонено від роботи 6440 осіб. Ще одним прямим свідченням грубих порушень санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму є факт збільшення протягом 2003 року на 38 5% числа випадків внутрішньолікарняних інфекцій викликаних збудниками гострих кишкових інфекцій. При цьому переважна кількість захворювань а саме 75 5% сталася у дитячих лікувально-профілактичних закладах. Створенню умов для виникнення внутрішньолікарняних інфекцій сприяє насамперед незадовільний матеріально-технічний та санітарний стан мережі лікувально-профілактичних закладів країни. Так 1741 6 3% від загальної кількості лікувально-профілактичних закладів не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. З них знаходяться у незадовільному технічному стані - 1187 4 3% вимагають термінового капітального ремонту будівель - 505 1 8 % розміщені в аварійних будівлях що взагалі не підлягають ремонту - 50 0 2% . Централізованим водопостачанням забезпечено 29 6% а централізованою каналізацією - лише 21 1% від загальної кількості лікувально-профілактичних закладів України. Гаряче водопостачання є лише у 59 5% з них а централізоване - у 31 4%. Лише обмежена кількість лікувально-профілактичних закладів забезпечена механічною припливно-витяжною вентиляцією. Зокрема в Івано-Франківській області - 3 4 %; Рівненській - 4 2%; у Київській - 6 7%; Вінницькій - 6 8 %; Житомирській - 7%; Харківській - 8 4%; Тернопільській - 15 8%; Миколаївській - 19 7%; Дніпропетровській - 24 4% тощо. Протягом багатьох років незадовільно вирішується питання очищення та знезараження стічних вод лікувальних закладів зокрема інфекційних. Так понад 15% лікарень скидають свої стічні стоки у вигрібні ями: в Житомирській області - 52%; Вінницькій - 43 6%; Чернігівській - 37 5%; Черкаській та Кіровоградській - 34 6%; Миколаївській - 29%; Дніпропетровській - 22 % тощо. Проблемним залишається питання щодо стану лікарняних харчоблоків. Зокрема більшість харчоблоків Івано-Франківської 66% Вінницької 62 5% Тернопільської 54 4% та Київської 52 5% областей розташовані в пристосованих приміщеннях. На вказаних харчоблоках відсутній необхідний набір виробничих складських і побутових приміщень не забезпечена поточність технологічних процесів приготування страв. Практично на кожному харчоблоці всіх лікувально-профілактичних закладів України відзначається нестача холодильного обладнання а також миючих та дезінфікуючих засобів. За порушення санітарних норм та правил на відповідальних осіб накладено 392 штрафи призупинялась експлуатація 96 харчоблоків Черкаська - 11 Одеська - 10 Хмельницька та Сумська по 8 тощо . Відсторонено від роботи 132 особи. Крім того додатковим фактором збільшення ризику виникнення кишкових інфекцій є обумовлене відсутністю нормального харчування хворих використання страв виготовлених в домашніх умовах що зберігаються в неналежних умовах часто безпосередньо в палатах. У всіх без винятку лікувально-профілактичних закладах країни існує гостра необхідність заміни старого зношеного на 50-60% дезінфекційного і стерилізаційного обладнання на нове. Забезпеченість дезінфекційними засобами також недостатня і складає не більше 50% від потреби. Асортимент дезінфекційних засобів дуже обмежений. Майже не застосовуються сучасні високоефективні препарати. Залишається високим відсоток застосування нестандартних дезрозчинів - 9 9%. Зокрема у місті Києві Чернігівській та Луганській областях цей показник сягає відповідно - 38 5%; 21 8% та 17 2%. Лабораторні дослідження резистентності госпітальної мікрофлори до дезрозчинів і антисептиків проводяться лише у Волинській Луганській Одеській Полтавській Харківській Херсонській Хмельницькій Черкаській областях. Матеріально-технічна база значної кількості клінічних мікробіологічних лабораторій незадовільна їх мережа є недостатньо розвинутою. У Волинській області таких лабораторій лише 4 Житомирській - 10 Закарпатській - 8 Кіровоградській - 12 Миколаївській - 6 Рівненській - 11. При цьому з усієї кількості наявних клінічних лабораторій з бактеріологічними відділами відділеннями 18 7% не мають умов для додержання вимог протиепідемічного режиму зокрема у АР Крим - 60 5%; Одеській області - 40%; Чернігівській - 53 8%; Київській - 26 9%. У переважній більшості лабораторій відсутні сучасні мікроскопи реактиви діагностичні імунобіологічні препарати гарантованої якості обладнання. Потребує термінового перегляду та удосконалення нормативно-методична база з питань контролю за внутрішньолікарняними інфекціями. Так на сьогодні діє лише один наказ МОЗ України від 10.02.2003р. № 59 "Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках акушерських стаціонарах ". Діючі накази МОЗ СРСР від 23.03.1976р. № 288 "Про затвердження інструкції про санепідрежим лікарень"; від 31.07.1978р. № 720 "Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та боротьбі з лікарняними інфекціями"; від 12.07.89р. № 408 "Про заходи щодо зниження захворюваності на вірусні гепатити в країні"; наказ МОЗ СРСР від 13.03.1975р. № 250 "Об унификации методов определения чувствительности микроорганизмов к химиотерапевтическим препаратам"; методичні вказівки № 2675-83 "По определению чувствительности микроорганизмов к антибиотикам методом диффузии в агар с использованием дисков" - є морально застарілими і не відповідають сучасному стану розвитку науки. Актуальним для системи охорони здоров'я залишається проблема високого рівня професійного захворювання медичних працівників на туберкульоз органів дихання. Кількість медичних працівників що захворіли лише протягом минулого року перевищила 100 осіб. Мали місце зараження медичних працівників ВІЛ/СНІДом вірусними гепатитами В С. Враховуючи наведені вище факти та з метою покращення епідситуації щодо захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції ПОСТАНОВЛЯЮ: 1. Голові Ради Міністрів АР Крим головам державних адміністрацій областей м. Києва та Севастополя: 1.1. Розробити територіальні програми щодо профілактики внутрішньо- лікарняних інфекцій передбачивши виділення коштів цільового призначення з метою докорінного покращення забезпечення лікувально-профілактичних закладів дезінфекційними засобами; дезінфекційним стерилізаційним та лабораторним обладнанням; імунобіологічними препаратами гарантованої якості тест-штамами мікроорганізмів. 1.2. Вжити заходи щодо забезпечення інфекційних лікарень локальними очисними спорудами та обладнання лікувально-профілактичних закладів установками для утилізації біологічних відходів; покращення стану харчоблоків та умов перебування хворих. 1.3. Питання щодо захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції та порядку їх обліку розглянути на засіданнях територіальних протиепідемічних комісій. 2. Міністру охорони здоров'я АР Крим начальникам управлінь охорони здоров'я обласних Севастопольської міської державних адміністрацій головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації: 2.1. Вжити заходи щодо налагодження чіткого обліку захворювань на внутрішньолікарняні інфекції згідно ф.№ 60. 2.2. До 1.12.2004 р. провести детальний аналіз матеріально-технічного стану лікувально-профілактичних закладів та захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції розглянувши ці питання на територіальних колегіях. 2.3. Підвищити відповідальність головних лікарів медичного та технічного персоналу лікувально-профілактичних закладів усіх форм власності щодо дотримання вимог санітарно-протиепідемічного режиму з виданням відповідного наказу по кожному лікувально-профілактичному закладу. 2.4. Забезпечити щотижневий розгляд питань дотримання вимог санітарно-протиепідемічного режиму на нарадах у головних лікарів лікувальних закладів. 2.5. Забезпечити щеплення медичного персоналу проти гепатиту В грипу дифтерії правця. 2.6. Забезпечити своєчасне розслідування та проведення усього комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів по кожному випадку внутрішньолікарняної інфекції. 2.7. Розробити та подати до Міністерства охорони здоров'я України перспективні плани модернізації клінічних мікробіологічних лабораторій на 2005-2010 роки. 3. Директору Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України Сельніковій О. П. директорам департаментів державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України - Бережнову С.П.та організації медичної допомоги населення - Ждановій М. П. головному лікарю центральної СЕС МОЗ України - Некрасовій Л. С. директору науково-експертного центру з регламентації впровадження та застосування дезінфекційних засобів МОЗ України - Пенішкевичу Я.І.розробити та подати на затвердження: 3.1. До 1.10.2004 р. перелік нормативних документів щодо санітарно-епідеміологічного нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями та контролю за резистентністю до антимікробних засобів а також поетапний графік їх розробки та затвердження в термін до 30.12.2005 р.. 3.2. До 1.05.2005 р. проект ДержСанПіНу щодо дезинфекції передстерилізаційної обробки та стерилізації виробів медичного призначення із застосування сучасних дезінфекційних засобів. 3.3. До 1.05.2005 р. стандарти антибактеріальної терапії та програми періодичності заміни антибіотиків. 3.4. Розробляти та щорічно направляти до регіонів карту антибіотикочутливості мікроорганізмів. 4. Головному лікарю Центральної СЕС МОЗ України Некрасовій Л. С.: 4.1. Забезпечити належне організаційно-методичне керівництво за проведенням санітарно-епідеміологічного нагляду щодо дотримання протиепідемічного режиму у лікарняно-профілактичних закладах та захворюваністю на внутрішньолікарняні інфекції. 4.2. До 1.12.2004р. розробити інструкцію щодо порядку здійснення поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичних закладах. 5. Заступнику директора державного департаменту санітарно-епідеміологічного нагляду - Мухарській Л. М. директору департаменту організації медичної допомоги населення - Ждановій М. П. директору Інституту епідеміології та інфекційних хвороб АМН України Сельніковій О. П. головному лікарю центральної СЕС МОЗ України Некрасовій Л.С. із залученням фахівців науково-дослідних та навчальних закладів до 01.12.04. : 5.1. Розробити пропозиції щодо удосконалення діючої системи санепіднагляду за внутрішньолікарняними інфекціями за рахунок впровадження дієвої системи інфекційного контролю. 5.2. Розробити типове положення про госпітального епідеміолога. 5.3. Розробити програму заходів щодо підвищення ролі госпітального епідеміолога та діяльності клінічної мікробіологічної лабораторії в системі профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. 5.4. Організувати проведення щорічних навчальних семінарів для фахівців державної санітарно-епідеміологічної служби та лікувально-профілактичних закладів з питань удосконалення профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. 5.5. Розробити пропозиції щодо покращення взаємодії фахівців державної санітарно-епідеміологічної служби та госпітальних епідеміологів. 6. Контроль за виконанням постанови покласти на першого заступника Головного державного санітарного лікаря України Бережнова С. П. О.В.Лапушенко