ДБН В.1.1-12:2006

ДБН В.1.1-12:2006 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівництво у сейсмічних районах України

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Захист від небезпечних геологічних процесів шкідливих експлуатаційних впливів від пожежі Будівництво у сейсмічних районах України ДБН В.1.1-12:2006 Міністерство будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України Київ 2006 РОЗРОБЛЕНО: НДІБК д-р техн. наук проф. Немчинов Ю.І.; кандидати техн. наук Мар'енков М.Г. Хавкін O.K. Бамбура A.M. Тарасюк В.Г. Шарапов Г.В. Поклонський В. Г.; Кисіль А. і. Крітов В.О. Матвеев І.В.; інженери Крищук А.Б. Недзведська О.Г. Бабік К.М. Богдан В.М. Рижов Д.І. ; ВАТ КиївЗНДІЕП кандидати техн. наук Гудков Б.П. Поляков Г.П.; інж. Докторова Г.В. ; КримНДІпроект канд. техн. наук Кукунаєв B.C. ; Інститутом геофізики ім. Субботіна НАНУ канд. ф-м. наук Кендзера О. В.; канд. г-м. наук Омельченко В.Д. ; Кримською експертною радою з оцінки сейсмічної небезпеки і прогнозу землетрусів д-р ф-м. наук Пустовітенко Б.Г.; канд. ф-м. наук Кульчицький В. Є.; м.н.с. Пустовітенко О.О. ; НДІАСБ д-р техн. наук проф. Городецький О.С.; канд. техн. наук Стрелець-Стрелецький Є. Б. ; Одеською державною академією будівництва та архітектури д-р техн. наук проф. Дорофеєв B.C.; кандидати техн. наук Єгупов К.В. Шеховцов І. В. ; ЧерноморНДІпроект д-р техн. наук проф. Пойзнер М.Б.; канд. техн. наук Сте-цкж В.А.; інженери Лень О.П. Міщенко А.В. Гололобов А.Л. Солодянкин А.А. Кац А.Д. ; ДержДорНДІ кандидати техн. наук Коваль П.М. Ковальов П.М. ; За участю: Мінбуду України арх. Авдієнко О.П.; канд.техн. наук Нечвпорчук А.А.; інж. Барзилович Д.В. ; НДІ Проектреконструкція д-р екон. наук Онищук Г.І. інж. Красовський Л.Т. ; Кримської академії природоохоронного і курортного будівництва д-р ф-м. наук проф. Бугаєвський Г.М.; Панкжов Е.Ф. ; СКАД СОФТ д-р техн. наук проф. Перельмутер А.В. ; Київсоюздорпроекту канд. техн. наук Фукс Г.Б. ; Інституту гідромеханики НАНУ д-р техн. наук проф. Сеймов В.М.; кандидати техн. наук Островерх Б. М. Савицький О.А. ; Інституту будівельної механіки д-ри техн. наук проф. Баженов В.А. Лізунов П. П.; д-р техн. наук Фіалко С.Ю. ; УкрНДІпроектстальконструкція ім. В.М.Шимановського кандидати техн. наук Кондра М.П. Лебедич І.М.; інж. Маньшин М.М. КримДМНТД канд. техн. наук Кильвандер Е.Я. Робочої групи МНТКБ СНД: Росія Айзенберг Я.М. Бронштейн В.І. Назаров Ю.П. Уломов В.І. Шестоперов Г.С. ; Азербайджан Оруджев Ф.М. ; Арменія Хачиян Е.Є. ; Грузія Габричідзе Г.К. ; Казахстан Ашимбаев М.У. Іцков І.Є. ; Молдова Золотков А.С. ; Узбекистан Хакімов Ш.А. ; Україна Гудков Б. П. Немчинов Ю.І. . Комплект карт загального сейсмічного районування ЗСР-2004 - АО А В С розроблено Інститутом геофізики HAH України і затверджено для впровадження в Державні будівельні норми "Будівництво у сейсмічних районах України" на спільному засіданні Міжвідомчої комісії із сейсмічного моніторингу та наукової ради з проблем геодинаміки і прогнозу землетрусів протокол № 1 від 16 лютого 2006 р. ПОГОДЖЕНО: Міністерством охорони навколишнього природного середовища України лист № 10061/21/1-5 від 21.10.2005 р. Державним департаментом промислової безпеки охорони праці та гірничного нагляду лист № 06-6а/5266 від 20.10.2005 р. Державним департаментом пожежної безпеки МНС України лист № 21/3/732 від 03.03.2006 р. ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: ЗАТВЕРДЖЕНО: Управлінням технічного регулювання в будівництві та Управлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд Наказом Мінбуду України від 23.08.06 № 282 ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Захист від небезпечних геологічних процесів шкідливих ДБН В.1.1-12:2006 експлуатаційних впливів від пожежі Будівництво у сейсмічних районах України На заміну СНиП II-7-81* Чинні від 2007-01-02 Ці Норми поширюються на проектування будівництво реконструкцію і відновлення залізобетонних металевих кам'яних і дерев'яних конструкцій будівель і споруд що зводяться або розміщені на майданчиках із сейсмічністю 6 балів і вище. Вимоги цих Норм є обов'язковими для органів управління контролю та експертиз всіх рівнів. Вимоги цих Норм не поширюються на проектування атомних станцій. Даними Нормами передбачається забезпечення цілісності конструкцій вихід із ладу яких загрожує обваленням будівлі або її частин. При цьому можливі пошкодження елементів конструкцій які не загрожують безпеці людей або втраті матеріальних і культурних цінностей. При проектуванні будівель і споруд необхідно враховувати вимоги пожежної безпеки згідно з ДБН В. 1.1-7-2002. Вимоги даних Норм е мінімальними. На вимогу замовника рівень розрахункових навантажень і конструктивних заходів може бути підвищено у порівнянні з вимогами цих Норм. 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 Сейсмічна небезпека. Урахування впливу ґрунтових умов 1.1.1 Інтенсивність сейсмічних дій у балах для району будівництва належить приймати на основі списку населених пунктів України додаток А і комплекту карт загального сейсмічного районування ЗСР-2004 території України наданих Інститутом геофізики НАН України і Кримською експертною радою з оцінки сейсмічної небезпеки та прогнозу землетрусів додаток Б . Комплект включає карти: - карти ЗСР: А; В; С -для всієї території України у масштабі 1:2500000; - детальні карти ЗСР: АО; А; В; С для територій АР Крим та Одеської області у масштабі 1:1000000 врізки до карт ЗСР-2004 території України . Зазначена на картах сейсмічна інтенсивність відноситься до ділянок із середніми за сейсмічними властивостями грунтами II категорії згідно з таблицею 1.1 . Комплект карт ЗСР-2004 території України складається з трьох карт: - карта ЗСР-2004-А відповідає 10 %-й імовірності перевищення розрахункової сейсмічної інтенсивності протягом 50 років і середнім періодам повторення таких інтенсивностей один раз на 500 років. Карту належить застосовувати для проектування і будівництва об'єктів та споруд масового цивільного промислового призначення різноманітних житлових об'єктів у міській та сільській місцевості; - карта ЗСР-2004-В відповідає 5 %-й імовірності перевищення розрахункової сейсмічної інтенсивності протягом 50 років і середнім періодам повторення таких інтенсивностей один раз на 1000 років. Карту належить застосовувати для проектування та будівництва об'єктів і споруд підвищеного рівня відповідальності що мають коефіцієнт надійності щодо відповідальності не менше 1 1 згідно з ГОСТ 27751-88 пошкодження або руйнування яких при впливі землетрусу може спричинити надзвичайну ситуацію регіонального рівня; - карта ЗСР-2004-С відповідає 1 %-й імовірності перевищення розрахункової сейсмічної інтенсивності протягом 50 років і середнім періодам повторення таких інтенсивностей один раз на 5000 років. Карту належить застосовувати при проектуванні та будівництві особливо відповідальних об'єктів і споруд що мають коефіцієнт надійності щодо відповідальності не менше 1 2 згідно з ГОСТ 27751-88 пошкодження або руйнування яких при впливі землетрусу може спричинити надзвичайну ситуацію державного рівня; - летальна карта ЗСР-2004-АО відповідає 39 %-й імовірності перевищення розрахункової сейсмічної інтенсивності протягом 50 років і середнім періодам повторення таких інтенсивностей один раз на 100 років. Відповідні карти належить застосовувати для проектування і будівництва тільки в АР Крим і Одеській області для маловідповідальних будівель і споруд. Аналогічні об'єкти на інших територіях України проектуються з використанням карти ЗСР-А для території України. Визначення переліку об'єктів щодо яких використовуються карти ЗСР-2004-В і С проводиться центральними органами виконавчої влади та органами самоврядування в межах їх компетенції згідно з чинним законодавством про об'єкти підвищеної небезпеки. Рішення щодо вибору карти при проектуванні конкретного об'єкта та віднесення його до конкретного рівня відповідальності здійснюється генеральним проектувальником за погодженням з замовником. Інтенсивність сейсмічної дії для об'єктів що мають важливе господарське і або соціальне значення і не враховані в таблиці 2.4 приймається в залежності від сполучень для даного району розрахункової інтенсивності за картами А і В у відповідності з таблицею 2.5. 1.1.2 Сейсмічну інтенсивність майданчика будівництва належить визначати з урахуванням результатів сейсмічного мікрорайонування СМР яке виконується для районів із сейсмічністю 6 і більше балів відповідно до складу робіт згідно з нормативними документами на інженерні вишукування для будівництва для різноманітних об'єктів сейсмічного мікрорайонування . Швидкість розповсюдження сейсмічних хвиль у грунті визначається акредитованими лабораторіями і спеціалізованими організаціями під час виконання робіт з СМР з урахуванням вимог РСН 65-87. У звітах про інженерно-геологічні вишукування слід зазначати категорію грунту за сейсмічними властивостями. 1.1.3 У разі відсутності карт сейсмічного мікрорайонування для об'єктів масового цивільного промислового і сільського будівництва допускається спрощене визначення сейсмічності майданчика будівництва на основі матеріалів інженерно-геологічних вишукувань згідно з таблицею 1.1. Зменшення сейсмічності майданчика будівництва яка вказана на карті СМР за матеріалами загальних інженерно-геологічних вишукувань із застосуванням таблиці 1.1 не допускається. Уточнення сейсмічності майданчиків будівництва нормативна бальність яких визначається за картами В і С виконується на основі спеціальних досліджень. Таблиця 1.1- Сейсмічність майданчика будівництва в залежності від категорії грунтів Категорія грунту за сесмічними властивостями Грунти Сейсмічність майданчика будівництва при сейсмічності району балів Швидкості розповсюдження сейсмічних хвиль у грунті Vs м/с 6 7 8 9 І Скельні грунти усіх видів невивітрілі та слабовивітрілі; великоулам-кові грунти щільні маловологі з магматичних порід які вміщують до 30 % піщано-глинистого заповнювача 5 6 7 8 Vs >800 ІІ Скельні грунти вивітрілі та сильновивітрілі; великоуламкові грунти за винятком віднесених до І категорії; піски гравелисті крупні та середньої крупності щільні та середньої щільності маловологі та вологі; піски дрібні та пилуваті щільні та середньої щільності маловологі; пилувато-глинисті грунти із показником текучості IL?0 5 при коефіцієнті пористості е < 0 9 - для глин і суглинків та е < 0 7 - для супісків 6 7 8 9 500< Vs <800 III Піски крихкі незалежно від ступеня вологості та крупності; піски гравелисті крупні та середньої крупності щільні та середньої щільності водонасичені; піски дрібні та пилуваті щільні та середньої щільності вологі та водонасичені; пилувато-глинисті грунти з показником текучості IL > 0 5; пилувато-глинисті грунти з показником текучості IL ?0 5 при коефіцієнті пористості е?0 9 - для глин 1 суглинків та е ? 0 7 - для супісків 7 8 9 10 200< Vs <500 IV Піски крихкі водонасичені схильні до розрідження; насипні грунти; пливуни біогенні грунти та намули За результатами спеціальних досліджень Э Vs<200 Примітка 1. У випадку неоднорідного складу грунти майданчика будівництва відносяться до найбільш несприятливої категорії грунту за сейсмічними властивостями якщо у межах десятиметрового шару грунту починаючи відлік від планувальної відмітки при вийманні і чорної відмітки при насипанні сумарна потужність шарів що відносяться до цієї категорії перевищує 5 м. Примітка 2. У разі прогнозування підйому рівня ґрунтових вод та або обводнення грунтів у процесі експлуатації будівлі категорії грунту належить визначати в залежності від властивостей грунту ступеня вологості показника текучості у замоченому стані за винятком локального аварійного замочування вплив якого при уточненні сейсмічності майданчика не враховується . Примітка 3. Пилувато-глинисті грунти в т.ч. просідаючі при коефіцієнті пористості е?0 9 - для глин і суглинків та е?0 7 - для супісків можуть бути віднесені до II категорії за сейсмічними властивостями якщо нормативне значення їх модуля деформації Е?15 МПа а при експлуатації споруд будуть забезпечені умови непідтоплення грунтів основи. За відсутності даних щодо консистенції або вологості глинисті та піщані грунти при розміщенні рівня ґрунтових вод вище 5 м відносяться до III категорії. Примітка 4. Переважаючий період власних коливань ґрунтової товщі визначється за результатом мікро-сейсморайонування. За відсутності даних мікросейсморайонування допускається визначати період власних коливань ґрунтової товщі за додатком Д. 1.1.4 Проектування будівель і споруд для будівництва на майданчиках за наявності в основі будівлі просідаючих ґрунтів належить здійснювати з урахуванням вимог ДБН В. 1.1-5-2000 частина II. Вибір конструктивно-планувальних рішень будівель і споруд а також призначення складу та обсягу захисних заходів які забезпечують міцність та експлуатаційну придатність об'єктів повинні здійснюватись виходячи із розрахункової сейсмічності майданчика будівництва потужності просідаючої товщі прогнозу замочування грунтів основ у межах усієї або частини просідаючої товщі та очікуваної величини просідання грунтів основ. Розрахунок будівель і споруд на сейсмічні дії та впливи що зумовлені деформаціями основи при замочуванні просідаючих ґрунтів належить виконувати на основі просторових розрахункових моделей. 1.1.5 На майданчиках сейсмічність яких перевищує 9 балів будівництво у кожному конкретному випадку допускається тільки за умови спеціального обґрунтування за дозволом органу регулювання України з будівництва. 1.1.6 Без достатнього обгрунтування не слід розташовувати споруди на ділянках несприятливих у сейсмічному відношенні до яких відносяться наступні майданчики будівництва: - розташовані в зонах можливого прояву тектонічних розломів на поверхні; - з осипами обвалами зсувами карстом гірничими виробками; - з крутістю схилів більше 15°; - розташовані в зонах можливого проходження селевих потоків; - розташовані на цунамінебезпечних ділянках; - складені грунтами IV категорії за сейсмічними властивостями. На майданчиках сейсмічністю 9 балів із несприятливими ґрунтовими умовами а також на ґрунтах IV категорії не допускається багатоповерхова житлова забудова будівництво промислових підприємств і енергетичних об'єктів не пов'язаних з обслуговуванням населення яке проживає у даній місцевості а також будівництво об'єктів де можливе велике скупчення людей шкіл дитячих садків лікарень торговельних центрів театрів кінотеатрів . На цих майданчиках допускається розташовувати загальноміські зони відпочинку зелені масиви складські приміщення автобази гаражі ремонтні майстерні тимчасові сільськогосподарські виробничі та інші одноповерхові приміщення. Примітка. За необхідності зведення будівель і споруд на майданчиках з крутизною схилу денної поверхні більше 15° належить передбачати додаткові заходи щодо забезпечення стійкості схилів. 1.2 Загальні принципи проектування сейсмостійких споруд 1.2.1 Для будівель і споруд заввишки 50 м а також для інших об'єктів підвищеного рівня відповідальності згідно з ГОСТ 27751-88 при проектуванні яких повинні бути використані коефіцієнти надійності щодо відповідальності ?n > 1 належить застосовувати вимоги даних Норм при сейсмічності майданчика будівництва 6 балів і більше з урахуванням положень 3.12.1-3.12.5. 1.2.2 Нові конструктивні схеми будівель і споруд на початку процесу проектування підлягають обов'язковій експертній проробці фахівцями науково-дослідних та проектних організацій які спеціалізуються у галузі сейсмостійкого будівництва. 1.2.3 Будівлі і споруди та їх окремі елементи також повинні задовольняти вимоги які містяться в інших нормативних документах із будівництва якщо інше не обумовлено у цих Нормах . 1.2.4 Проектну документацію належить розробляти виходячи із сейсмічної небезпеки майданчика будівництва результатів розрахунків виконаних відповідно до розділу 2 з урахуванням загальних принципів проектування та конструктивних вимог розділів 3 4 5 і 6. 1.2.5 При проектуванні сейсмостійких будівель і підсиленні будівель існуючої забудови належить: - приймати об'ємно-планувальні і конструктивні рішення що забезпечують як правило симетричність і регулярність розподілення у плані та по висоті будівлі мас жорсткостей та навантажень на перекриття; - застосовувати матеріали конструкції та конструктивні схеми що забезпечують найменші значення сейсмічних навантажень легкі матеріали сейсмоізоляцію інші системи динамічного регулювання сейсмічного навантаження ; - створювати можливість розвитку у певних елементах конструкцій допустимих непружних деформацій; - виконувати розрахунки металевих конструкцій будівель і споруд з урахуванням нелінійного деформування конструкцій; - передбачати конструктивні заходи що забезпечують стійкість і геометричну незмінність конструкцій при розвитку в елементах і з'єднаннях між ними непружних деформацій а також таких що виключають можливість їх крихкого руйнування; - розташовувати важке обладнання на мінімально можливому рівні по висоті будівлі. 1.2.6 У разі використання сейсмоізоляції та інших систем динамічного регулювання сейсмічних навантажень вибір тієї чи іншої системи а також розрахунок і конструювання повинні здійснюватись за участі спеціалізованих проектних і наукових організацій. 1.3 Інженерно-сейсмометричні спостереження і паспортизація об'єктів будівництва 1.3.1 3 метою одержання достовірної інформації про роботу конструкцій при землетрусах і коливаннях прилеглих до будівель грунтів у проектах характерних основних типів будівель масової забудови будівель із принципово новими конструктивними рішеннями а також особливо відповідальних споруд належить передбачати розміщення станцій інженерно-сейсмометричної служби ІСС . Обов'язкове встановлення станцій ІСС повинно передбачатись на об'єктах заввишки понад 70 м і відповідальних будівлях і спорудах а також на об'єктах експериментального будівництва. Витрати на придбання сейсмометричної апаратури а також на виконання проектних і будівельно-монтажних робіт щодо її встановлення повинні передбачатися в кошторисах на будівництво об'єктів а експлуатаційні витрати-у бюджетах місцевих органів самоуправління сейсмонебезпечних районів. 1.3.2 Паспортизація об'єктів після закінчення будівництва а також обстеження та паспортизація існуючих об'єктів повинні виконуватись у відповідності з чинними нормативними документами з оцінки технічного стану і паспортизації промислових і цивільних будівель споруд які експлуатуються у сейсмічних районах. Паспорт повинен містити обґрунтовані дані щодо застосування карти ЗСР-2004 з урахуванням ГОСТ 27751-88 СТ СЭВ 384-87 ГОСТ 27.310-95 та вимог чинного законодавства щодо об'єктів підвищеної небезпеки. 1.3.3 Динамічна паспортизація будівель і споруд вказаних у 1.3.1 і 1.3.2 повинна виконуватись акредитованими лабораторіями які оснащені необхідним обладнанням і сейсмометричною апаратурою. Динамічна паспортизація включає наступні види робіт: - визначення реакції будівель на спеціальні динамічні дії в частотному діапазоні хвиль від 0 2 Гц до 40 Гц; - визначення частот форм власних коливань будівель і декрементів коливань та їх порівняння із проектними даними; - формування динамічного паспорта будівлі на основі періодичних динамічних обстежень а також у обов 'язковому порядку при обстеженнях після того як відбулися землетруси середньої та сильної інтенсивності 6 балів і вище . Динамічна паспортизація для будівель і споруд як правило здійснюється для категорій споруд що вказані в пп. 1-4 таблиці 2.4 а також для корпусів ТЕЦ центральних вузлів доменних печей резервуарів для нафти і нафтопродуктів житлових і цивільних будівель вище 16 поверхів а також гідротехнічних споруд відповідно до вимог НД 31.3.002-2003. 2 РОЗРАХУНКИ НА СЕЙСМІЧНІ ДІЇ 2.1 Сполучення навантажень 2.1.1 При проектуванні будівель і споруд для будівництва у сейсмічно небезпечних районах окрім розрахунків на основне сполучення навантажень належить також виконувати розрахунки на особливе сполучення навантажень з урахуванням сейсмічних дій - проектних землетрусів ПЗ і максимальних розрахункових землетрусів МРЗ . Сейсмічні навантаження що відповідають ПЗ повинні використовуватись при проектуванні та будівництві будівель і споруд масового цивільного промислового та сільського будівництва із застосуванням карт ЗСР-А і В для території України або детальних карт ЗСР-А і В для територій АР Крим та Одеської області . Сейсмічні навантаження що відповідають МРЗ повинні використовуватись при проектуванні відповідальних об'єктів великі гідротехнічні споруди екологічно небезпечні об'єкти тощо із застосуванням карти ЗСР-С для територій України або детальної карти ЗСР-С для території АР Крим та Одеської області . При цьому в особливе сполучення навантажень входять постійні можливі довготривалі та короткочасні навантаження сейсмічні дії а також дії що обумовлені деформаціями основи при замочуванні просідаючих ґрунтів. В останньому випадку особливе сполучення є комбінацією сейсмічного навантаження яке діє у напрямку найбільш небезпечному для даної конструкції або споруди у цілому з можливими варіантами просідань під дією власної ваги грунтів. При розрахунку будівель і споруд окрім транспортних і гідротехнічних на особливе сполучення навантажень з урахуванням сейсмічних впливів до розрахункових значень навантажень вводяться коефіцієнти сполучень за таблицею 2.1. Таблиця 2.1 - Значення коефіцієнтів сполучень Види навантажень Значення коефіцієнта сполучень nс Постійні для залізобетонних кам'яних дерев'яних конструкцій 0 9 Те саме для металевих конструкцій 0 95 Тимчасові тривалі 0 8 Короткочасні на перекриття та покриття 0 5 2.1.2 При розрахунку на особливе сполучення температурні кліматичні дії вітрові навантаження динамічні дії від обладнання і транспорту гальмівні та бокові зусилля від руху кранів при цьому не враховуються. При визначенні розрахункового вертикального сейсмічного навантаження слід враховувати вагу моста крана вагу візка а також вагу вантажу що дорівнює вантажопідйомності крана з коефіцієнтом 0 3. Розрахунок споруд і конструкцій які мають маси на гнучких підвісках належить виконувати на основі спеціальних наукових досліджень. Розрахункове горизонтальне сейсмічне навантаження від ваги мостів і візків кранів належить враховувати в напрямку перпендикулярному до осі підкранових балок. Зниження кранових навантажень передбачене нормативними документами щодо навантажень та дій при цьому не враховується. Можливість розташування двох кранів на однокранових коліях у суміжних кроках колон будівлі при цьому не враховується. 2.2 Методи розрахунків та їх застосування 2.2.1 Розрахунки споруд на особливі сполучення навантажень з урахуванням сейсмічних дій належить викопувати із використанням: - спектрального методу 2.3.1 - 2.3.12 ; - прямого динамічного методу із застосуванням інструментальних записів прискорень грунту при землетрусах або стандартного набору синтезованих акселерограм 2.4.1 -2.4.12 . 2.2.2 Методи що застосовуються при розрахунках на сейсмічні дії наведено в таблиці 2.2. Розрахунки за спектральним методом належить виконувати для всіх будівель і споруд. У разі розбіжності результатів розрахунку за спектральним методом і прямим динамічним методом належить приймати більш невигідне рішення при цьому розрахункові сейсмічні навантаження приймаються не нижче навантажень визначених за спектральним методом згідно з 2.3 . 2.2.3 Для будівель і споруд простої геометричної форми із симетричним і регулярним розміщенням мас і жорсткостей відповідно до п.1 а таблиці 2.2 розрахункові сейсмічні навантаження належить приймати такими що діють горизонтально як правило у напрямку поздовжньої і поперечної осі плану будівлі або споруди. Дію сейсмічних навантажень у вказаних напрямках належить приймати відокремлено. При розрахунку споруд із несиметричним і нерегулярним розташуванням мас і жорсткостей належить враховувати найбільш небезпечні для даної конструкції або її елементів напрямки дії сейсмічних навантажень. У тих випадках коли визначення небезпечного напрямку дії сейсмічного навантаження викликає труднощі рекомендується виконувати незалежні розрахунки конструкції при трьох взаємно ортогональних напрямках дії сейсмічних сил а розрахункові значення внутрішніх сил знаходити за рекомендаціями 2.3.12. Таблиця 2.2 - Методи що застосовуються при розрахунках Ч.ч. Метод розрахунку Типи споруд 1 а Спектральний метод із застосуванням спрощених розрахункових моделей споруд з урахуванням поступальних коливань згідно з 2.3.1-2.3.10 б Спектральний метод із урахуванням окрім поступальних крутильних сейсмічних дій сейсмічного моменту нерівномірного поля коливань грунту відповідно до 2.3.11-2.3.12 Будівлі та споруди простої геометричної форми із симетричним і регулярним розміщенням мас і жорсткостей із найменшим розміром у плані не більше 30 м Будівлі та споруди несиметричні в плані або по висоті Будівлі каркасні заввишки понад 50 м у районах сейсмічністю 6 балів 2 Прямий динамічний метод згідно з 2.4.1-2.4.10 при цьому розрахункові сейсмічні навантаження та моменти приймаються не нижче навантажень визначених за спектральним методом згідно з 1 б даної таблиці Будівлі та споруди із принципово новими конструктивними рішеннями які не пройшли експериментальної перевірки Об'єкти підвищеного рівня відповідальності згідно з ГОСТ 27751-88 при використанні коефіцієнтів надійності ?n>1 Будівлі та споруди заввишки понад 50 м та споруди з прогонами більше 30 м Будівлі та споруди оснащені системою сейсмоізоляції та іншими системами регулювання сейсмічної реакції. 2.2.4 Вертикальну складову сейсмічної дії необхідно враховувати при розрахунку: - горизонтальних і похилих консольних конструкцій; - рам арок ферм і просторових покриттів будівель і споруд при прогонах: 24 м і більше -для майданчика сейсмічностю 7 балів; 18 м і більше для майданчика сейсмічностю 8 балів; 12 м і більше - для майданчика сейсмічностю 9 балів; - міцності несучих стін з кам'яної кладки; - споруд і фундаментів на стійкість перекидання і ковзання; - пальових конструкцій з високим ростверком; - опорних елементів сейсмоізоляції; - перекриттів і фундаментних плит для яких здійснюється перевірка на продавлювання перекриття у складі безригельних каркасів фундаментні плити висотних будівель із наскрізними нижніми поверхами тощо ; - будівель і споруд на стійкість проти перекидання і ковзання. 2.3 Спектральний метод розрахунку 2.3.1 При визначенні розрахункових значень горизонтальних сейсмічних навантажень на будівлі та споруди висотою H яка перевищує у два і більше разів її ширину В і довжину L допускається приймати розрахункову схему рисунок 2.1 а у вигляді багатомасового пружно-деформованого консольного стрижня жорстко закріпленого на основі який несе зосереджені маси вагою Qk розташовані на рівні перекриттів і здійснює коливальний рух за одним із напрямків х або у . При ширині будівлі В яка в три і більше разів менша від двох інших її розмірів Н і L допускається приймати розрахункову схему рисунок 2.1 6 у вигляді багатомасового пружно-деформованої перехресної системи із зосередженими у вузлах масами розташованими на рівні перекриттів. Як правило рекомендується використовувати просторові розрахункові динамічні моделі із зосередженими у вузлах масами рисунок 2.1 в . а - у вигляді багатомасового консольного стрижня; б - у вигляді багатомасової перехресної системи; в - у вигляді просторової динамічної моделі Рисунок 2.1 - Розрахункові схеми будівель і споруд Розрахункове значення горизонтального сейсмічного навантаження Ski прикладеного до точки k і яке відповідає і-ій формі власних коливань будівлі або споруди треба визначати за формулою: Ski = k1• k2•k3•S0ki 2.1 де k1 - коефіцієнт що враховує непружні деформації і локальні пошкодження елементів будівлі і приймається за таблицею 2.3; k2 - коефіцієнт відповідальності споруди приймається за таблицею 2.4; k3 - коефіцієнт що враховує поверховість будівлі більше 5 поверхів визначається за формулою: k3=1+0 06• n – 5 2.2 де n - кількість поверхів в будівлі. Максимальне значення k3 приймається не більше 2 0 в тому числі для рамних рамно-в'язевих и в'язевих систем а для стінових и каркасно-стінових конструктивних систем - не більше 1 8; S0ki - горизонтальне сейсмічне навантаження за і-ою формою власних коливань споруди що визначається у припущенні пружного деформування конструкцій за формулою: S0ki = Qk • a0 • kгр • ?i • ?ki 2.3 де Qk - навантаження що відповідає масі прийнятій у якості зосередженої у точці k і визначається з урахуванням коефіцієнтів згідно з 2.1.1. а0 - відносне прискорення грунту яке приймається рівним 0 05; 0 1; 0 2 і 0 4 відповідно для районів сейсмічністю 6 7 8 і 9 балів; при використанні карт А і В - в залежності від розрахункових значень а0 згідно з таблицею 2.5; kгр - коефіцієнт що враховує нелінійне деформування ґрунтів вводиться якщо визначення сейсмічності майданчика виконане на основі матеріалів інженерно-геологічних вишукувань відповідно до таблиці 1.1 і приймається за таблицею 2.6; ?i - спектральний коефіцієнт динамічності що відповідає i-ій формі власних коливань будівлі або споруди; приймається відповідно до 2.3.2; ?ki - коефіцієнт що залежить від форми власних коливань будівлі або споруди і від місця розташування навантаження рисунок 2.1 ; визначається за формулою: а для консольної розрахункової схеми: де Ui zk i Ui z j - переміщення будівлі або споруди при власних коливаннях за i-ю формою; n - число зосереджених навантажень; б для перехресної та просторової розрахункових схем: де cos Uki U0 - косинуси кутів між напрямками переміщення Uki і вектора сейсмічної дії U0. Таблиця 2.3 - Коефіцієнт k1 що враховує непружні деформації та локальні пошкодження елементів будівель Ч.ч. Конструктивні рішення систем і несучих елементів Значення k1 при сейсмічності майданчика балів 6 7-8 9 1 Споруди в яких пошкодження або непружні деформації не допускаються а також при визначенні додаткових моментів від вертикальних навантажень див. 2.3.6 2.3.7 1 0 2 Будівлі і споруди в конструкціях яких можуть бути допущені залишкові деформації та пошкодження що утруднюють нормальну експлуатацію при забезпеченні безпеки людей і збереженні обладнання які зводяться: 0 25 - зі сталевим каркасом; 0 25 0 3 - із залізобетонним каркасом без вертикальних діафрагм або ядер жорсткості; 0 35 0 45 - із залізобетонним каркасом з вертикальними діафрагмами або ядрами жорсткості; 0 3 0 4 - зі стінами з монолітного залізобетону та з великих залізобетонних панелей; 0 25 0 35 - з несучими стінами із крупних блоків і каркасно-кам'яними; 0 35 0 4 - з несучими стінами з кам'яної або цегляної кладки; 0 4 0 45 - на несучих опорах систем сейсмоізоляції* 0 6 0 7 3 Елементи будівель що розраховуються на "місцеві" сейсмічні навантаження заповнення каркасів і перегородки при розрахунках із площини парапети козирки тощо 0 4 0 5 0 55 4 Будівлі і споруди в конструкціях яких можуть бути допущені значні залишкові деформації тріщини пошкодження окремих елементів їх зміщення що тимчасово призупиняє нормальну експлуатацію при забезпеченні безпеки людей 0 2 0 2 0 3 * При розрахунку вище розташованих поверхів значення k1 приймається у відповідності з конструктивними рішеннями цих поверхів. Таблиця 2.4 - Коефіцієнт відповідальності споруд k2 Ч.ч. Характеристика споруд Значення k2 1 Особливо відповідальні та унікальні споруди в тому числі виробничі корпуси складські будівлі хімічної промисловості з токсичними і отруйними речовинами вибухонебезпечні корпуси хіміко-фармацевтичної промисловості і споруди нафтохімічної промисловості 1 5 2 Споруди з одночасним перебуванням великої кількості людей великі вокзали аеропорти театри цирки музеї виставкові і концертні зали з числом місць більше 1000 чоловік криті ринки та стадіони Будівлі та споруди функціонування яких необхідне при землетрусі або при ліквідації його наслідків системи енерго- і водозабезпечення системи пожежогасіння телефонного і телеграфного зв'язків виробничі корпуси важкої промисловості з безперервним циклом роботи банки державні і місцеві адміністративні органи тощо 1 4 3 Будівлі і споруди лікарень на 100 ліжок и більше пологових будинків акушерських корпусів станцій швидкої допомоги шкіл дитячих садків вищих навчальних закладів магістральних залізниць і автомобільних доріг та штучних споруд транспорту 1 3 4 Будівлі готелів спальних корпусів закладів відпочинку на 250 місць і більше 1 2 5 Висотні споруди невеликих у плані розмірів башти щогли димові труби шахти ліфтів що стоять окремо тощо при відношенні висоти споруди H до її ширини В що дорівнює або більше 5 і великопрогонові споруди L ?30 м 1 4 6 Каркасні будівлі стінове заповнення яких не впливає на їх деформативність при відношенні висоти стояків h до їх поперечного розміру b в напрямку дії сейсмічного навантаження що дорівнює або більше 25 1 4 7 Те саме але при h / b що дорівнює або менше 15 1 0 8 Житлові громадські та виробничі будівлі що не вказані у пп. 1-7 1 0 9 Будівлі та споруди руйнування яких не пов'язано із загибеллю людей втратою матеріальних і культурних цінностей і не викликає припинення безперервних технологічних процесів або забруднення навколишнього середовища склади кранові та ремонтні естакади підприємства торгівлі і побутового обслуговування з терміном служби не більше 20 років невеликі майстерні тимчасові будівлі та споруди торговельні павільйони тощо 0 5 Примітка 1. Об'єкти за п. 1 затверджуються регуляторними органами держави. Примітка 2. При проміжних значеннях h / b значення k2 приймається за iнтерполяцією. Примітка 3. Коефіцієнт k2 повинен прийматися тільки один раз для будівель вказаних в пп. З 4 5. Примітка 4. При використанні карти А0 для маловідповідальних будівель і споруд п. 8 значення коефіцієнта k2 приймається 1 0. Таблиця 2.5 - Значення відносних прискорень a0 для даного майданчика населеного пункту залежно від сполучень розрахункової сейсмічної інтенсивності на картах А і В Номер сполучення Інтенсивність за картами бали шкали MSK-64 Розрахункові значення a0 А В 1 6 6 0 05 2 6 7 0 08 3 7 7 0 10 4 7 8 0 15 5 8 8 0 20 6 8 9 0 30 7 9 9 0 40 Таблиця 2.6 - Значення коефіцієнта kгр який враховує нелінійне деформування ґрунту при інтенсивних сейсмічних коливаннях Категорія грунту Сейсмічність майданчика будівництва в балах 6 7 8 9 I 1 0 1 2 1 3 1 4 II 1 0 1 0 1 0 1 0 III 1 0 0 8 0 75 0 7 IV За даними спеціальних досліджень 2.3.2 Значення спектрального коефіцієнта динамічності ?i що залежать від категорії грунту за сейсмічними властивостями таблиця 1.1 і від періоду i-го тону власних коливань споруди визначаються за графіками рисунок 2.2 або за таблицею 2.7. Рисунок 2.2 - Значення спектрального коефіцієнта динамічності ?i в залежності від категорії І-ІІІ ґрунту за сейсмічними властивостями Таблиця 2.7 - Значення коефіцієнта ?i Категорія грунтів за сейсмічними властивостями Ділянка графіка ?i призначенні Ti Значення ?i або формула для розрахунку ?i Ti I При Ti ? 0 1 с 1 + 15 Ti При 0 1 с < Ti ?0 4 c 2.5 При Ti > 0 4 с 1 35 / T?i II При Ti ? 0 1 с 1 + 15 Ti При 0 1 с < Ti ? 0 6 с 2 5 При Ti > 0 6 с 1 8 / T?i III При Ti ? 0 1 с 1 +15Ti При 0 1 с < Ti ? 1 2 с 2 5 При Ti > 1 2 с 3 / Ti IV За результатами спеціальних досліджень Примітка. Значення коефіцієнтів ?i належить приймати не менше 0 8 і не більше 2 5. 2.3.3 Розраховуючи високі споруди невеликих розмірів у плані таких як башти щогли димові труби окремо розташовані шахти ліфтів а також залізобетонні каркасні будівлі значення коефіцієнта k2 належить приймати за таблицею 2.4. 2.3.4 Вертикальне сейсмічне навантаження у випадках передбачених 2.2.4 належить визначати за формулами 2.1 і 2.2 ; значення відносних прискорень ґрунту а0 належить приймати із множником 0 7. При розрахунку будівель на стійкість проти перекидання або проти ковзання а також при розрахунках конструкцій на міцність і деформативність вертикальні сейсмічні навантаження треба визначати при значенні коефіцієнта kl = 0 5. 2.3.5 Визначаючи зусилля у конструкціях які підлягають розрахунку з урахуванням вертикальних сейсмічних навантажень треба враховувати одночасну дію вертикальних і горизонтальних сейсмічних навантажень. Напрямок вертикального навантаження вверх або вниз треба приймати найбільш невигідним для напруженого стану елемента що розглядається. 2.3.6 При розрахунках будівель заввишки 70 м треба враховувати додатковий момент від вертикальних навантажень статичного і динамічного внаслідок переміщень Xk що виникають у результаті деформацій споруди і основи при сейсмічних діях і які визначаються при розрахунку системи будівля-основа. Жорсткісні та демпфувальні характеристики необхідно приймати згідно з 2.4.12. 2.3.7 Переміщення прогини Uk і перекоси поверхів відношення різниці горизонтальних переміщень верху і низу k-го поверху до його висоти ?k = Uk – Uk-1 / H пов визначаються від дії сейсмічних навантажень Ski згідно з п. 2.З.1. Допустимі значення перекосів поверхів треба приймати згідно з таблицею 2.8. Таблиця 2.8 - Допустимі значення перекосів поверхів Несучі конструкції будівлі Допустиме значення перекосу поверхів ?k Будівлі зі сталевим каркасом 1/150 Будівлі із залізобетонним каркасом без вертикальних діафрагм або ядер жорсткості 1/150 Будівлі із залізобетонним каркасом з вертикальними діафрагмами або ядрами жорсткості 1/250 Будівлі зі стінами з монолітного залізобетону з великих залізобетонних панелей та з великих блоків 1/350 Будівлі зі стінами з кам'яної або цегляної' кладки каркасно-кам'яні будівлі 1/400 2.3.8 Урахування вищих форм коливань здійснюється за формулою: де Np - зусилля напруження або інші силові фактори в елементах конструкцій від сейсмічного навантаження; Ni - значення відповідного фактора в перерізі що розглядається яке викликане сейсмічними навантаженнями за і-ою формою коливань; n - число форм коливань які враховуються. 2.3.9 Якщо значення періодів i-го чи і +1 -го тонів власних коливань будівлі споруди відрізняються менше ніж на 10 % то замість формули 2.6 необхідно застосовувати формулу 2.7 яка дає можливість враховувати взаємну кореляцію узагальнених координат: де значення коефіцієнта сi визначаються за таблицею 2.9 в залежності від співвідношення періодів власних коливань споруди за і-ю та i+1 -ю формами Тi+1/Тi. Таблиця 2.9 - Значення коефіцієнтів кореляції Відношення періодів коливань Тi+1 I Ti Ti>Тi+1 Коефіцієнт кореляції ?i 1 0 1 0 0 97 0 9 0 95 0 8 0 93 0 7 0 9 0 5 2.3.10 Виконуючи розрахунок за просторовими розрахунковими схемами необхідно визначати суму врахованих модальних мас які для i-ї форми власних коливань і напрямків вздовж s-ї координатної осі вираховуються за формулою: cos Uij Is - косинус кута між переміщенням Uij j-гo вузла при власних коливаннях за i-ю формою і напрямком s-ї координатної осі Is Ч Х або Ж . Число форм власних коливань будівлі які враховуються при визначенні сейсмічних навантажень необхідно приймати за умови що сума модальних мас складає не менше 85 % повної суми модальних мас при коливаннях будівлі в горизонтальному напрямку і не менше 75 % цієї суми при коливаннях у вертикальному напрямку. Розраховані значення зусиль напружень переміщень деформацій визначаються за формулою: де Nx Ny Nz - значення відповідного параметра при сейсмічній дії вздовж осі х у z. Для будівель з рівномірним розподілом жорсткостей і мас по висоті при розрахунках на основі консольної схеми рисунок 2.1 а число форм власних коливань що враховуються належить приймати не менше трьох якщо значення періоду першої форми коливань Т1 ? 0 4 с і враховувати тільки першу основну форму коливань якщо T1< 0 4 с. 2.3.11 Для будівель і споруд які мають нерівномірний розподіл жорсткостей і мас у плані будівлі та по висоті сейсмічні навантаження слід визначати за просторовою динамічною моделлю рисунок 2.1 в і додатки В та Г . 2.3.12 При розрахунку будівель і споруд завдовжки або завширшки понад 30 м а будівель з несиметричним планом і до 30 м необхідно враховувати крутильне сейсмічне навантаження сейсмічний момент . Значення розрахункового сейсмічного моменту Мкр k на рівні k-гo поверху допускається визначати за формулою: де Pk - значення горизонтальних інерційних сил на рівні k-гo поверху; ek - фактичний ексцентриситет між центром мас і центром жорсткостей k-гo поверху але не менше 0 1B де В - розмір будівлі в напрямку перпендикулярному до дії сили Ski е - додатковий розрахунковий ексцентриситет від обертального руху ґрунту. Значення е приймається 0 02В; 0 05В; 0 06В при грунтах І II і III категорій відповідно. Визначення розрахункового сейсмічного моменту може бути виконано за іншою обгрунтованою методикою яка узгоджена із спеціалізованими науковими організаціями. 2.4 Прямий динамічний метод розрахунку із застосуванням розрахункових сейсмічних дій як функцій часу 2.4.1 Прямі динамічні методи розрахунку будівель і споруд належить виконувати з використанням розрахункових акселерограм ai t = Аі yi t де i - номер складової вектора коливань; Аі -максимальне значення амплітуди прискорень; yi t - нормована на одиницю функція що описує коливання ґрунту в часі. Примітка. Величина прискорення коливань А0 на максимальній горизонтальній складовій вектора сейсмічних рухів у точці О яка знаходиться у сейсмічній зоні з інтенсивністю I на відповідній карті загального сейсмічного районування розраховується за допомогою формули: де d - відстань від точки О до середини відрізка прямої проведеної через цю точку так щоб довжина відрізка D який відсікається обмежуючими зону ізосейстами була мінімальною. Значення d додатне якщо точка О розташована у сторону зростання сейсмічної бальності відносно середини відрізка і від'ємне - у сторону зменшення; ?I - приріст сейсмічної бальності за рахунок впливу місцевих ґрунтових умов майданчика одержаний при проведенні його сейсмічного мікрорайонування. 2.4.2 Проектуючи особливо важливі об'єкти перелік об'єктів затверджується регулюючими органами країни і об'єкти підвищеної небезпеки визначається Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" 18.01.2001 р. № 2245-III у прямих динамічних розрахунках належить використовувати розрахункові акселерограми які побудовані для заданої вірогідності неперевищення максимальних сейсмічних дій що відповідає карті ЗСР. Розрахункові акселерограми будуються на основі інструментальних записів сильних і проміжних за величиною землетрусів що зареєстровані безпосередньо на будівельному майданчику або в умовах близьких до умов майданчика будівлі або споруди яка проектується. Величини Аi у цьому випадку визначаються за допомогою робіт щодо уточнення сейсмічної небезпеки майданчика. 2.4.3 При проектуванні нетипових і відповідальних будівель та споруд у прямих динамічних розрахунках допускається використовувати синтезовані розрахункові акселерограми побудовані з урахуванням умов майданчика і його положення відносно небезпечних сейсмогенних зон. У разі відсутності інструментальних записів для генерації розрахункових акселерограм можуть використовуватись розрахункові методи і дані щодо приросту сейсмічної бальності за рахунок впливу місцевих ґрунтових умов майданчика - ?I що одержані при проведенні його сейсмічного мікрорайонування. Примітка. Якщо сейсмічне мікрорайонування майданчика не проводилось прискорення А0 необхідно визначати з урахуванням можливої зміни сейсмічності майданчика внаслідок впливу місцевих ґрунтових умов відповідно до 1.1.3. 2.4.4 Проектуючи будівлі і споруди які не прив'язані до конкретного майданчика у прямих динамічних розрахунках рекомендується застосовувати пакет трикомпонентних синтезованих акселерограм що наведені в таблиці 2.10 і які були побудовані на основі записів коливань ґрунтів зареєстрованих у різних регіонах України за допомогою цифрових сейсмостанцій. Амплітуди синтезованих акселерограм в залежності від сейсмічності майданчика 6 7 8 і 9 балів необхідно множити у всіх випадках при виконанні прямих динамічних розрахунків будівель і споруд на масштабний коефіцієнт К відповідно 0 5; 1 0; 2 0 і 3 3. 2.4.5 Максимальні значення прискорень відносяться до горизонтальних складових коливань. У разі відсутності інструментальних записів значення вертикальних прискорень основи допускається приймати рівними 0 7 від значень горизонтальних прискорень. 2.4.6 При проведенні прямих динамічних розрахунків із використанням набору синтезованих акселерограм за таблицею 2.10 необхідно приймати в якості розрахункових акселерограми переважаючі періоди яких близькі до періодів власних коливань будівель за першою формою. Таблиця 2.10 - Рекомендовані трикомпонентні синтезовані акселерограмм Шифр акселерограмм Діапазон переважаючих періодів Тпр с Vb1r Vb1t Vb1z 0 1-0 3 0 1-0 3 0 1-0 3 Vb2r Vb2t Vb2z 0 2-0 4 0 3-0 5 0 3-0 9 Vb3r Vb3t Vb3z 0 4-0 7 0 4-0 7 0 2-0 4 Vb4r Vb4t Vb4z 0 2-0 3 0 6-0 9 0 7-0 9 Vb5r Vb5t Vb5z 0 3-0 7 0 2-0 7 0 6-0 8 Vb6r Vb6t Vb6z 0 9-1 5 0 5-1 4 0 5-0 9 Vb7r Vb7t Vb7z 1 0-1 7 1 0-1 7 1 0-1 7 Vb8r Vb8t Vb8z 1 1-2 0 1 1-2 0 0 4-1 0 Примітка 1. r t z - відповідно компоненти горизонтальна радіальна напрямок майданчик - осередок землетрусу горизонтальна тангенціальна перпендикулярна до радіальної і вертикальна. Примітка 2. Набір акселерограм із зазначенням їх основних параметрів тривалість крок дискретизації тощо додається на електронному носії. 2.4.7 Значення сейсмічних навантажень переміщень і деформацій конструкцій належить визначати з урахуванням особливостей нелінійного деформування конструкцій. 2.4.8 У разі роздільного використання у розрахунках будівель та споруд на дію горизонтальних і вертикальних компонент акселерограм належить приймати найбільш небезпечні напрямки сейсмічних дій. 2.4.9 Прямі динамічні розрахунки будівель із системами сейсмоізоляції з адаптивними системами сейсмозахисту з в'язями що включаються і виключаються динамічними гасителями коливань демпфірувальними пристроями та іншими сейсмозахисними елементами слід виконувати при науковому супроводі та за участю організацій які мають ліцензію на виконання такого виду робіт. 2.4.10 При оцінці сейсмостійкості та розрахунках кріплення обладнання що встановлене на перекриттях будівлі або споруди а також при визначенні сейсмічних навантажень на сталеві конструкції верхніх надбудованих поверхів необхідно виконувати розрахунок поповерхових акселерограм і поповерхових спектрів відгуку. Виконання вказаних розрахунків допускається проводити з використанням в основі споруд дій у вигляді синтезованих акселерограм які рекомендовані в таблиці 2.10. 2.4.11 Розрахунок спектрів відгуку осциляторів належить виконувати з кроком за частотою наведеним у таблиці 2.11. У якості розрахункового значення спектра відгуку осцилятора необхідно приймати максимальне значення його прискорення з усього часового інтервалу дії поповерхової акселерограми. Таблиця 2.11 -Значення кроку за частотою в частотних діапазонах при розрахунку спектрів відгуку осциляторів Частотні діапазони Гц Крок за частотою у відповідному діапазоні Гц 0 2-3 0 0 10 3 0-3 6 0 15 3 6-5 0 0 20 5 0-8 0 0 25 8 0-15 0 0 50 15 0-18 0 1 00 18 0-22 0 2 00 22 0-34 0 3 00 Примітка. Додатково необхідно розраховувати спектри відгуку для частоти що дорівнює власній частоті обладнання або конструкцій надбудованих поверхів. 2.4.12 При прямих динамічних розрахунках системи основа - фундамент - споруда рекомендується приймати експериментальні значення логарифмічних декрементів коливань грунту і конструкцій. У випадку відсутності дослідних даних допускається приймати наступні значення декрементів коливань: - залізобетонні кам'яні дерев'яні конструкції: ? = 0 3; - сталеві конструкції: ? = 0 15. Коефіцієнти жорсткості та демпфування основи допускається визначати за методикою СНиП 2.02.05-87 "Фундаменты машин с динамическими нагрузками". При цьому відносне демпфування основи належить приймати не більше 10 % від критичного затухання коливань логарифмічний декремент коливань ? ? 0 6 . 2.5 Розрахунки елементів конструкцій 2.5.1 Підбір перерізів елементів конструкцій їх вузлів і з'єднань здійснюється за несучою здатністю у припущенні статичного прикладення сейсмічних навантажень. У випадках обгрунтованих технологічними вимогами допускається виконувати розрахунок за другою групою граничних станів. Розрахунки металевих конструкцій будівель і споруд належить виконувати з урахуванням нелінійного деформування матеріалу. 2.5.2 Для залізобетонних і кам'яних несучих елементів належить обмежувати допустимі значення параметра ? таблиця 2.12 . Для колон стовпів і вузьких простінків при перевірці на позацентровий стиск де ?P - розрахункове сумарне статичне навантаження від власної ваги та інших вертикальних навантажень включаючи сейсмічне які діють у найбільш навантаженому перерізі несучих конструктивних елементів будівлі; RP - розрахункова несуча здатність конструктивних елементів будівлі які несуть вертикальні навантаження у тому ж перерізі де визначалось ?P. Для широких простінків діафрагм поперечних стін при перевірці на зріз та на головні розтягуючі напруження де ?Q - розрахункове сумарне горизонтальне навантаження включаючи сейсмічне що діє у найбільш навантаженому перерізі несучих конструктивних елементів будівлі; RQ - розрахункова несуча здатність конструктивних елементів будівлі які сприймають горизонтальні навантаження у тому ж перерізі де визначалось ?Q. Таблиця 2.12 - Гранично допустимі значення параметра у для залізобетонних і кам'яних несучих конструкцій в залежності від інтенсивності землетрусів в балах Бали шкали MSK-64 Значення параметра ? 6 0 95 7 0 8 8 0 7 9 0 6 2.5.3 При розрахунку елементів конструкцій на міцність і стійкість окрім коефіцієнтів умов роботи що приймаються у відповідності з іншими нормами належить вводити додаткові коефіцієнти от що враховують підвищення механічних властивостей матеріалів при високих швидкостях завантаження і які визначаються згідно з таблицею 2.13. Перерізи елементів слід приймати не менше ніж отримані за результатами розрахунку на основне сполучення навантажень. Таблиця 2.13 - Значення коефіцієнтів m Характеристика конструкцій та з'єднань Значення m При розрахунках на міцність 1. Сталеві та дерев'яні конструкції 1 3 2. Залізобетонні з стержневою і дротяною арматурою крім перевірки міцності похилих перерезів : а з важкого бетону з арматурою класів А-І А-ІІ Б-Ill Вр-І А240С А300С А400С А500С; б те саме з арматурою інших класів; в з легкого бетону; г з ніздрюватого бетону з арматурою усіх класів 1.2 1 1 1 1 1 0 3. Залізобетонні які перевіряються за міцністю похилих перерізів: а колони багатоповерхових будівель; б інші елементи 0 9 1 0 4. Кам'яні армокам'яні і бетонні конструкції; а при розрахунках на позацентровий тиск; б при розрахунках на зсув і розтяг 1 2 1 0 5. Зварні з'єднання 1 0 6. Болтові та заклепочні з'єднання 1 1 При розрахунках на стійкість 7. Сталеві елементи гнучкістю понад 100 1 0 8. Те саме з гнучкістю до 20 1 2 9. Те саме з гнучкістю від 20 до 100 від 1 2 до 1 0 за інтерполяцією Примітка. Наведені у таблиці коефіцієнти вводяться тільки при розрахунку на особливе сполучення в наантажень з урахуванням сейсмічних дій. 3 ЖИТЛОВІ ГРОМАДСЬКІ ВИРОБНИЧІ БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ 3.1 Загальні положення 3.1.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будівель і споруд належить приймати з урахуванням положень розділу 1. Поверховість висота будівель не повинна перевищувати значень вказаних у таблиці 3.1. Висота дошкільних дитячих закладів не повинна перевищувати двох поверхів шкільних закладів і лікарень - трьох поверхів. Хірургічні та реанімаційні відділення в лікарнях належить розміщувати на нижніх двох поверхах. Таблиця 3.1 - Поверховість житлових громадських і промислових будівель в залежності від сейсмічності майданчика Ч.ч. Несучі конструкції будівлі Кількість надземних поверхів при розрахунковій сейсмічності майданчика балів 6 7 8 9 1 Сталевий каркас нc нc 16 12 2 Залізобетонний каркас: - в'язевий або рамно-в'язевий із вертикальними залізобетонними діафрагмами в'язями або ядрами жорсткості; нc 16 12 9 - рамний із діафрагмами з! штучної кладки; нc 9 7 5 - рамний без діафрагм; 12 7 5 3 - безригельний із залізобетонними діафрагмами або ядрами жорсткості; 16 12 9 7 - безригельний без діафрагм 7 4 3 2 3 Стіни з монолітного залізобетону нc 24 20 12 4 Стіни великопанельні залізобетонні нc 20 16 10 5 Каркасно-кам'яні нc 10 7 5 6 Стіни з великих бетонних або віброцегляних блоків: - дворядної розрізки з'єднаних між собою за допомогою закладних деталей або арматурних випусків; 9 5 4 2 - дворядної розрізки посилені суцільним вертикальним армуванням нc 9 7 4 7 Стіни комплексної конструкції з цегли природного каменю і дрібно-штучних стінових бетонних виробів 12 5 4 3 8 Стіни з цегли природного каменю і дрібноштучних стінових бетонних виробів 9 4 3 1 9 Стіни комплексної конструкції із стінових дрібних блоків з ніздрюватих бетонів 4 2 2 1 10 Стіни дерев'яні щитові рублені брущаті нc 3 2 1 Примітка 1. Вимоги до будівництва в 6-бальних зонах див. 3.12.1 - 3.12.5. Примітка 2. Висота поверху багатоповерхових будівель прийнята не більше 4 м для житлових і громадських будівель та 6 м - для промислових. Примітка 3. "нc" в таблиці означають що конструкції будівлі проектуються за вимогами для несейсмічних районів. Примітка 4. У кількість надземних поверхів враховується поверх більше половини висоти якого знаходиться вище планувальної відмітки землі що прилягає до будівлі. Примітка 5. Кількість поверхів у будівлях з кам'яними стінами ч.ч. 8 і 9 при гарантованому нормаль-ному зчепленні в кладці Rnt ? 180 кПа 1 8 кг/см2 може бути збільшена в районах сейсмічністю 7 і 8 балів на один поверх. Примітка 6. Проектування будівель поверховістю більше ніж вказано у таблиці допускається на основі обгрунтування погодженого з регулюючими органами України з будівництва як для об'єктів експериментального будівництва Примітка 7. За поз. 9 необхідно застосовувати блоки марки за щільністю не нижче D600 і за міцністю на стиск класу не менше ніж В2.5. 3.1.2 Довжина секцій всіх типів будівель крім дерев'яних та зі стінами з ніздрюватих бетонних блоків не повинна перевищувати при розрахунковій сейсмічності 7 і 8 балів - 80 м 9 балів - 60 м дерев'яних та зі стінами з ніздрюватого бетону - відповідно 40 м і 30 м. 3.1.3 У будівлях з несучими стінами крім зовнішніх поздовжніх стін повинно бути не менше однієї внутрішньої поздовжньої стіни. 3.1.4 Будівлі повинні мати правильну форму в плані. Суміжні ділянки будівлі вище або нижче планувальної відмітки не повинні мати перепади більше 5 м. Перекриття в будівлях необхідно розїашовувати на одному рівні. 3.1.5 Будівлі належить розділяти антисейсмічними швами на відсіки якщо: - їх об'ємно-планувальні та конструктивні рішення не відповідають вимогам 3.1.2 3.1.4 цих Норм; - окремі об'єми будівель в межах загального плану які не є ядрами жорсткості мають різко відмінні більше 30 % жорсткості або маси. В одноповерхових будівлях заввишки до 10 м при сейсмічності 7 балів і менше антисейсмічні шви допускається не влаштовувати. 3.1.6 Антисейсмічні шви повинні розділяти будівлю за всією висотою. Допускається на ділянках із сейсмічністю 7 і 8 балів а також 9 балів для грунтів І та II категорій за сейсмічними властивостями не влаштовувати шов у фундаментах окрім випадків коли антисейсмічний шов співпадає з осадочним. Температурні та осадочні шви належить виконувати як антисейсмічні. 3.1.7 Антисейсмічні шви необхідно виконувати шляхом спорудження парних стін або рам або рами та стіни. Ширина антисейсмічних швів на кожному рівні повинна бути не менше суми взаємних горизонтальних зміщень відсіків від розрахункового навантаження визначених відповідно до даних Норм та не менше мінімальної яку для будівель заввишки до 5 м належить приймати 30 мм і збільшувати на 20 мм на кожні 5 м висоти. Конструкція прилягання секцій у зоні антисейсмічних швів не повинна перешкоджати їх взаємним горизонтальним переміщенням у разі землетрусів. 3.1.8 Сходові клітки належить передбачати закритими з природним освітленням як правило через вікна в зовнішніх стінах. Розташування та кількість сходових кліток необхідно приймати у відповідності з нормативними документами за протипожежними нормами проектування будівель але не менше однієї між антисейсмічними швами в будівлях висотою більше трьох поверхів. Влаштування основних сходових кліток у вигляді конструкцій не з'єднаних із конструкціями будівель або споруд не допускається. 3.1.9 Сходові клітки та ліфтові шахти каркасних будівель із заповненням яке не включається в роботу належить влаштовувати у вигляді ядер жорсткості що сприймають сейсмічне навантаження або у вигляді вбудованих конструкцій з иоповерховою розрізкою які не впливають на жорсткість каркаса а для будівель висотою до п'яти поверхів при розрахунковій сейсмічності 7 і 8 балів їх допускається влаштовувати в межах плану будівлі у вигляді конструкцій відокремлених від каркаса будівлі. 3.1.10 Сходи належить виконувати як правило з крупних збірних елементів з'єднаних між собою за допомогою зварювання або з монолітного залізобетону. Допускається використання металевих або залізобетонних косоурів з набірними східцями за умови з'єднання за допомогою зварювання або на болтах косоурів з площадками та східців з косоурами. Міжповерхові сходові площадки належить вмуровувати у стіни. В кам'яних будівлях площадки повинні вмуровуватись завглибшки не менше 250 мм. Улаштування консольних східців вмурованих у кам'яну кладку не допускається. 3.1.11 При проектуванні будівель і споруд необхідно перевіряти розрахунком кріплення високого та важкого обладнання до несучих конструкцій будівель і споруд а також враховувати сейсмічні зусилля які виникають при цьому в несучих конструкціях. 3.1.12 У містах і селищах міського типу спорудження будинків із стінами з сирцевої цегли саману та ґрунтоблоків заборонено. У сільських населених пунктах на майданчиках сейсмічністю до 8 балів допускається будівництво одноповерхових будівель із цих матеріалів за умови посилення стін дерев'яним антисептованим каркасом із діагональними в'язями. 3.1.13 Жорсткість стін каркасних дерев'яних будинків повинна забезпечуватися розкосами або панелями з конструктивної фанери. Брущаті та рублені стіни належить збирати на нагелях і болтах. 3.2 Основи та фундаменти 3.2.1 Проектування фундаментів будівель належить виконувати у відповідності з вимогами нормативних документів щодо основ будівель і споруд та пальових фундаментів. Глибину закладання фундаментів рекомендується збільшувати шляхом улаштування підвальних поверхів. 3.2.2 Фундаменти будівель заввишки понад 16 поверхів на нескельних грунтах належить як правило приймати пальовими або у вигляді суцільної фундаментної плити із заглибленням підошви відносно відмітки мощення не менше ніж на 3 0 м. 3.2.3 Фундаменти будівель збудованих на нескельних грунтах повинні як правило влаштовуватися на одному рівні. Підвальні поверхи необхідно передбачати під усією будівлею. За розрахункової сейсмічності 7 і 8 балів допускається влаштування підвалу під частиною будівлі. При цьому його належить розміщувати симетрично відносно головних осей будівлі. Для будівель вище 12 поверхів улаштування підвалу під усією будівлею обов'язкове. 3.2.4 При будівництві на нескельних ґрунтах по верху збірних стрічкових фундаментів належить укладати шар розчину марки 100 завтовшки не менше 40 мм і поздовжню арматуру діаметром 10 мм у кількості три і чотири стрижні при сейсмічності 7 і 8 балів відповідно. Поздовжні стрижні повинні бути з'єднані поперечними з відстанню між ними 300 - 400 мм. У випадку виконання стін підвалу зі збірних панелей або монолітними конструктивно з'єднаними зі стрічковими фундаментами закладення армованого шару розчину не вимагається. У районах сейсмічністю 9 балів стрічкові фундаменти повинні виконуватися як правило монолітними. 3.2.5 У фундаментах і стінах підвалу з крупних блоків повинна бути забезпечена перев'язка кладки в кожному ряді а також у всіх кутах і перетинах на глибину не менше 1/3 висоти блока; фундаментні блоки належить укладати у вигляді суцільної стрічки. Для заповнення швів між блоками треба застосовувати розчин марки не нижче 50. У будівлях при розрахунковій сейсмічності 9 балів стіни підвалів повинні передбачатися як правило монолітними або збірно-монолітними. У кожному ряді блоків у місцях кутів прилягань та перетинів необхідно встановлювати арматурні сітки із заведенням їх на 70 см від місць перетинів стін. 3.2.6 Горизонтальні гідроізоляційні шари в стінах будівель належить виконувати з цементного розчину. 3.2.7 Фундаменти та стіни підвалів із бутобетону допускаються в будівлях до п'яти поверхів при розрахунковій сейсмічності 7 і 8 балів. Кількість бутового каміння марки не нижче 200 не повинна перевищувати 25 % загального об'єму фундаментів і стін клас бетону за розрахунком але не нижче В7 5. 3.3 Перекриття та покриття 3.3.1 Перекриття та покриття належить виконувати у вигляді жорстких горизонтальних дисків -надійно з'єднаних з вертикальними конструкціями будівель та такими що забезпечують їх спільну роботу у разі сейсмічних дій. 3.3.2 Жорсткість збірних залізобетонних перекриттів та покриттів належить забезпечувати за допомогою наступних конструктивних рішень: - влаштуванням зварних з'єднань плит між собою елементами каркаса або стінами; - влаштуванням монолітних залізобетонних обв'язок антисейсмічних поясів з анкеруванням в них випусків арматури з плит; - замонолічуванням швів між елементами перекриттів. Бокові грані панелей плит перекриттів та покриттів повинні мати шпонкову або рифлену поверхню. Для зв'язку з антисейсмічним поясом каркасом або стінами в панелях плитах належить передбачати арматурні випуски або закладні деталі. При влаштуванні отворів у перекриттях для сходових кліток і ліфтових шахт їх рекомендується розташовувати ближче до геометричного центра. При цьому отвір не повинен розімкнути контур Перекриття. При ослабленні диску перекриття отвором розмірами більше 50 % ширини будівлі необхідно передбачати додаткове підсилення перекриття у суміжних прогонах. 3.3.3 Довжина ділянки обпирання плит перекриттів та покриттів на несучі конструкції приймається не менше мм: - на цегляні та кам'яні стіни - 120; - на стіни з віброваних цегляних панелей або блоків - 100; - на залізобетонні та бетонні стіни на сталеві та залізобетонні балки ригелі при обпиранні по двох сторонах - 80; - при обпиранні уздовж контуру - 60. 3.3.4 Обпирання дерев'яних металевих і залізобетонних балок на кам'яні та бетонні стіни повинно бути не менше 200 мм. Опорні ділянки балок повинні бути надійно прикріплені до несучих конструкцій будівель. Перекриття у вигляді прогонів балок з вкладишами між ними повинні бути підсилені за допомогою шару монолітного армованого бетону класу не нижче В15 завтовшки не менше 40 мм. 3.3.5 У двоповерхових будівлях у районах сейсмічністю 7 балів і в одноповерхових будівлях в районах сейсмічністю 8 балів при відстанях між стінами не більше 6 м в обох напрямках допускається влаштування дерев'яних перекриттів покриттів . Балки перекриттів покриттів належить анке-рувати в антисейсмічному поясі та влаштовувати на них діагональний настил. 3.3.6 Покриття будівель варто проектувати з конструкцій що максимально знижують їх вагу використовуючи наприклад в металевих каркасах профільований настил і ефективні утеплювачі. 3.3.7 Міжповерхові перекриття в будівлях із металевими каркасами рекомендується виконувати переважно монолітними залізобетонними. У випадках застосування збірних залізобетонних перекриттів належить передбачати конструктивні протизсувні заходи монолітні обв'язувальні пояси шпоночні стики між панелями тощо аналогічні тим що рекомендуються для сейсмостійких будівель із залізобетонними каркасами. 3.3.8 Покриття і перекриття будівель що об'єднують окремі елементи конструкції в просторовий каркас повинні створювати жорсткий у своїй площині диск. Для збільшення жорсткості цього диска в покриттях із застосуванням сталевого профільованого настилу необхідно передбачати систему зв'язків у площині верхніх поясів ферм у якій роль розпірок можуть виконувати прогони. 3.3.9 Жорсткість покриттів виконуваних із сталевого профільованого настилу належить забезпечувати за рахунок кріплення листів профільованого настилу в кожній хвилі до прогонів або до верхніх поясів кроквяних конструкцій. Між собою листи профільованого настилу необхідно скріплювати заклепками крок яких не повинен перевищувати 250 мм. 3.4 Перегородки балкони еркери архітектурні елементи будівлі 3.4.1 Перегородки належить виконувати легкими як правило великопанельної або каркасної конструкцій. Перегородки із дрібнорозмірних виробів цегли каменя із природних та штучних матеріалів гіпсових плит тощо можуть застосовуватися при сейсмічності 6 7 і 8 балів у будівлях до дев'яти поверхів а при сейсмічності 9 балів - у будівлях до п'яти поверхів. 3.4.2 Перегородки повинні бути прикріплені до вертикальних конструкцій будівель а при довжині більше 3 м - і до перекриттів. Конструкція кріплення перегородок до несучих елементів будівлі повинна виключати можливість передачі на них горизонтальних навантажень що діють в їх площині забезпечуючи при цьому їх стійкість із площини. Для забезпечення незалежного деформування перегородок необхідно передбачати антисейсмічні шви уздовж вертикальних торцевих і верхніх горизонтальних граней перегородок і несучих конструкцій будівлі. Ширина швів приймається за максимальною величиною перекосу поверхів будівлі при дії розрахункових навантажень але не менше 20 мм. Шви заповнюються пружним еластичним матеріалом. Допускається виконувати перегородки підвісними з обмежувачем із їх площини. 3.4.3 Міцність перегородок та їх кріплень із площини повинна бути підтверджена розрахунком на дію місцевих сейсмічних навантажень. Нормальне зчеплення кладки перегородок із дрібнорозмірних виробів повинно бути не менше Rnt ? 60 кПа 0 6 кг/см2 . 3.4.4 Перегородки з цегли та каменя необхідно армувати на всю довжину не рідше ніж через 70 см за висотою а перегородки з гіпсових плит не рідше ніж через два ряди арматурними стрижнями загальним перерізом у шві не менше 0 2 см2. Перегородки міцність яких не відповідає результатам розрахунку на навантаження з площини а також при величині нормального зчеплення в кладці менше 60 кПа 0 6 кг/см2 належить підсилювати армуванням у зовнішніх шарах штукатурки та введенням додаткових вертикальних і горизонтальних елементів підсилення з'єднаних з несучими конструкціями будівлі. 3.4.5 Винос балконів у будівлях з цегляними та кам'яними стінами не повинен перевищувати 1 5м. 3.4.6 У районах сейсмічністю до 8 балів включно допускається влаштування еркерів з підсиленням утворених у стінах прорізів залізобетонними рамами та з встановленням металевих в'язей стін еркерів з основними стінами. 3.4.7 Між стінами шахти ліфтів які не є ядрами жорсткості та несучими конструкціями будівель повинні передбачатися деформаційні шви завширшки не менше подвоєного горизонтального переміщення будівлі та не менше 80 мм. 3.4.8 У покрівлях із дрібноштучних елементів черепиця покрівельна плитка тощо необхідно передбачати кріплення кожного елемента до несучих конструкцій. 3.4.9 Оздоблення приміщень призначених для постійного перебування в них людей рекомендується виконувати з легких матеріалів. Облицьовування стін та інших частин будівель допускається за умови їх кріплення анкерами. Оштукатурювання стель за наявності залізобетонних перекриттів забороняється. 3.4.10 У житлових будівлях не рекомендуються фасади з використанням важких декоративних елементів скульптурних оздоблень карнизів і парапетів. У випадку необхідності їх улаштування вони повинні бути прикріплені до будівлі на основі окремого розрахунку. 3.5 Особливості проектування залізобетонних конструкцій 3.5.1 При розрахунку міцності нормальних перерізів згинальних та позацентрово стиснутих елементів граничну характеристику стиснутої зони бетону ?R належить приймати за СНиП 2.03.01-84* з коефіцієнтом 0 85. 3.5.2 У позацентрово стиснутих елементах крім колон багатоповерхових будівель а також у cтиснутій зоні згинальних елементів при розрахунковій сейсмічності 8 та більше балів хомути gовинні ставитися за розрахунком і на відстанях: - при Rsc? 400 МПа 4000 кг/см2 - не більше 400 мм і не більше 12d при в'язаних каркасах і не більше 15d - при зварних; - при Rsc ? 450 МПа 4500 кг/см2 - не більше 300 мм і не більше 10d при в'язаних каркасах і не більше 12d - при зварних де d - найменший діаметр поздовжніх стиснутих стрижнів. При цьому поперечна арматура повинна забезпечувати закріплення стиснутих стрижнів від згинання в будь-якому напрямку. Якщо загальне насичення позацентрово стиснутого елемента поздовжньою арматурою пере-вищує 3 % хомути повинні встановлюватись на відстані не більше 8d і не більше 250 мм. У в'язаних каркасах кінці хомутів необхідно загинати навколо стрижнів поздовжньої арматури і заводити в середину тіла бетону не менше ніж на 6d хомута. 3.5.3 У попередньо напружених конструкціях які належить розраховувати на особливе спо-лучення навантажень з урахуванням сейсмічної дії зусилля що визначаються з умов міцності перерізів повинні перевищувати зусилля які сприймаються перерізами при утворенні тріщин не менше ніж на 25 %. 3.5.4 У попередньо напружених конструкціях не допускається застосовувати арматуру для якої відносне подовження після розриву нижче 2 %. 3.5.5 При сейсмічності 9 балів не допускається застосовувати арматурні канати і стрижневу арматуру періодичного профілю діаметром більше 28 мм без спеціальних анкерів. 3.5.6 У попередньо напружених конструкціях із натягуванням арматури на бетон напружувану арматуру належить розміщувати в закритих каналах які у подальшому замонолічуються бетоном або розчином. 3.6 Каркасні будівлі 3.6.1 У багатоповерхових каркасних будівлях системою що сприймає горизонтальне сейсмічне навантаження може слугувати просторовий каркас із жорсткими рамними вузлами просторовий каркас із жорсткими рамними вузлами із заповненням яке бере участь у сприйнятті сейсмічного навантаження каркас із вертикальними в'язями діафрагмами або ядрами жорсткості безригельний каркас. При розрахунковій сейсмічності 7 і 8 балів допускається застосування зовнішніх кам'яних стін і внутрішніх залізобетонних або сталевих рам стояків . При цьому повинні дотримуватись вимоги встановлені для кам'яних будівель. Висота таких будівель не повинна перевищувати 7 м. 3.6.2 В одноповерхових каркасних будівлях може застосовуватись каркас зі стояками що защемлені в фундаментах і шарнірно або жорстко з'єднані з прогоновими конструкціями. У каркасах зі сталевими колонами з'єднання стояків з фундаментами може бути шарнірним. У поздовжньому напрямку каркаси можуть виконуватись із встановленням в'язей поміж стояками. Жорсткість покриття забезпечується встановленням горизонтальних і вертикальних в'язей поміж фермами і ригелями надійним закріпленням плит покриття і профільованого настилу до прогонових конструкцій. 3.6.3 Діафрагми в'язі та ядра жорсткості які сприймають горизонтальне навантаження повинні бути суцільними за всією висотою будівлі та розташовуватись в обох напрямках рівномірно та симетрично відносно її центра ваги. 3.6.4 В якості огороджувальних стінових конструкцій належить як правило застосовувати легкі навісні панелі. Допускається влаштування цегляного та кам'яного заповнення яке задовольняє вимоги 3.10.3 і 3.10.4. Застосування самонесучих стін із кам'яної кладки допускається при кроці пристінних колон не більше 6 м і при висоті стін 12 9 і 6 м на майданчиках сейсмічністю 7 8 і 9 балів відповідно. 3.6.5 Самонесучі стіни повинні мати гнучкі в'язі з конструкціями каркаса що не перешкоджають горизонтальним зміщенням каркаса вздовж стін. Між поверхнями стін і колонами каркаса повинен передбачатися проміжок не менше 20 мм. Вздовж всієї довжини стін на рівні плит покриття і верху віконних прорізів та не більше ніж через 6 м за висотою в глухих стінах повинні передбачатись антисейсмічні пояси з'єднані з каркасом будівлі гнучкими в'язями що не перешкоджають горизонтальним зміщенням каркаса вздовж стін. При сейсмічності 9 балів самонесучі стіни належить виконувати каркасно-кам'яними. У місцях перетину поперечних стін із поздовжніми повинні влаштовуватись антисейсмічні шви на всю висоту будівлі. 3.6.6 Заповнення яке бере участь у роботі каркаса розраховується і конструюється як діафрагма. Ненесуче заповнення відокремлюється від елементів каркаса антисейсмічними швами. 3.6.7 Елементи збірних колон багатоповерхових каркасних будівель належить за можливості виготовляти висотою в декілька поверхів. Стики збірних колон повинні розташовуватися в зоні з найменшими згинальними моментами зі з'єднанням поздовжньої арматури ванною зваркою або парними накладками. 3.6.8 Центральна зона жорстких вузлів залізобетонних каркасів повинна бути підсилена допоміжним армуванням у вигляді зварних сіток спіралей або замкнутих хомутів що встановлюються за розрахунками. Якщо за даними розрахунку допоміжне армування не потрібне то центральну зону вузла належить армувати конструктивно замкнутими хомутами зі стрижнів діаметром не менше 8 мм з кроком не більше 100 мм. Ділянки ригелів і колон які прилягають до жорстких вузлів на відстані що дорівнює полуторній висоті їх перерізу повинні армуватися замкнутою поперечною арматурою хомутами встановленою за розрахунком але не більше ніж через 100 мм. 3.6.9 У колонах рамних каркасів багатоповерхових будівель при сейсмічності 8 і 9 балів крок хомутів не повинен перевищувати 1/2h і не більше 300 мм де h - найменший розмір сторони колони прямокутного або таврового перерізу. Діаметр хомутів належить приймати не менше 8 мм. 3.6.10 Товщину плит перекриттів безригельного каркаса треба приймати не менше 200 мм клас бетону - не менше В20. 3.6.11 З'єднання робочої поздовжньої арматурна монолітних елементах повинно виконуватися: а у колонах і ригелях каркасних будівель - зварюванням. У 6- та 7-бальних зонах при діаметрі поздовжньої арматури до 22 мм допускається з 'єднання внапуск без зварювання але при цьому довжина перепуску арматури повинна бути на 25 % більше значень наведених у нормативних документах щодо бетонних та залізобетонних конструкцій або стрижні повинні закінчуватися "лапками" або іншими анкерними пристроями; б у діафрагмах каркасних будівель плитах перекриттів шахтах ліфтів та інших елементах крім зазначених у пункті а зварюванням а в 6- 7- і 8-бальних районах допускається з'єднання арматури діаметром до 22 мм внапуск без зварювання. 3.6.12 Сталеві колони багатоповерхових каркасів рамного типу належить проектувати замкнутого коробчастого або круглого перерізу рівностійкого відносно головних осей інерції а колони рамно-в'язевих каркасів - двотаврового хрестового або замкнутого перерізів. Ригелі сталевих каркасів слід проектувати з прокатних або зварних двотаврів у тому числі з гофрованою стінкою. 3.6.13 Стики колон необхідно відносити від вузлів рам і влаштовувати в зоні дії найменших згинальних моментів. У колонах рамних каркасів на рівні поясів ригелів повинні бути встановлені поперечні ребра жорсткості. З метою зниження напружень у зварних з'єднаннях ригелів зі стояками опорні перерізи ригелів належить розвивати за рахунок збільшення ширини полок або влаштуванням вутів. Стики ригелів зі стояками допускається виконувати на високоміцних болтах. 3.6.14 Для елементів що працюють у пружно-пластичній стадії повинні використовуватися маловуглецеві та низьколеговані сталі з відносним подовженням не менше 20 %. 3.7 Будівлі з несучими стінами з монолітного залізобетону 3.7.1 Монолітні будівлі належить проектувати як правило у вигляді перехресно-стінової сис-теми з несучими в основному із важкого бетону або ненесучими зовнішніми стінами. При техніко-економічному обгрунтуванні монолітні будівлі можуть проектуватися стволово-стінової конструкції з одним або декількома стволами. 3.7.2 Внутрішні поперечні та поздовжні стіни повинні з'єднувати між собою зовнішні поздовжні та поперечні стіни відповідно і не повинні мати розривів та зламів у плані. Максимальна відстань між стінами не повинна перевищувати 7 2 м. У будівлях з ненесучими зовнішніми стінами необхідно передбачати не менше двох внутрішніх поздовжніх поперечних стін. Виступ зовнішніх стін у плані допускається до 4 м при розрахунковій сейсмічності 7 і 8 балів 2 м - при 9 балах. 3.7.3 Перекриття можуть передбачатися монолітними збірними та збірно-монолітними. 3.7.4 Стіни лоджій повинні виконуватися як продовження зовнішніх стін. 3.7.5 При розрахунку конструкцій належить перевіряти міцність горизонтальних і похилих перерерізів глухих стін і простінків вертикальних сполучень стін нормальних перерізів у опорних зонах перемичок перерізів у смузі між можливими похилими тріщинами та по похилій тріщині. 3.7.6 Належить передбачати конструктивне армування по полю стін вертикальною та горизонтальною арматурою з площею перерізу в кожній площині стіни не менше 0 025 % площі від-повідного перерізу стіни в перетинах стін місцях різкої зміни товщини стіни біля граней прорізів арматурою з площею перерізу не менше 2 см2. 3.7.7 Армування стін належить як правило виконувати просторовими каркасами встановленими вертикально або горизонтально та з'єднаними окремими стрижнями. При цьому діаметр вертикальної арматури при конструктивному армуванні повинен бути не менше 10 мм і крок не більше 900 мм горизонтальної - діаметр не менше 6 мм крок не більше 600 мм. Армування широких простінків може виконуватися діагональними каркасами. 3.7.8 З'єднання стрижнів і арматурних каркасів при бетонуванні конструкцій монолітних бу-дівель допускається здійснювати в 7- і 8-бальних зонах при діаметрі стрижнів до 22 мм напуском в зонах 9 балів - напуском з "лапками" або з іншими анкерними пристроями на кінці. При діаметрі стрижнів більше 22 мм з'єднання повинно виконуватися за допомогою зварювання. 3.7.9 Перемички належить армувати просторовими каркасами та заводити їх за грань отвору за вимогами нормативного документа на бетонні та залізобетонні конструкції але не менше ніж на 500 мм. Високі перемички можуть армуватися діагональними каркасами. 3.7.10 Вертикальні стикові з'єднання стін належить армувати горизонтальними арматурними стрижнями площа яких визначається розрахунком але повинна бути не менше 0 5 см2 на 1 п.м шва в будівлях до п'яти поверхів на 7- і 8-бальних територіях і не менше 1 см2 на 1 п. м шва в інших випадках. 3.8 Великопанельні будівлі 3.8.1 Великопанельні будівлі належить проектувати з поздовжніми та поперечними несучими наскрізними стінами. Поперечні та поздовжні стіни разом з перекриттями та покриттями утворюють єдину просторову систему що сприймає сейсмічні навантаження. Виступи зовнішніх стін у плані не повинні перевищувати 3 м. Панелі стін і перекриттів належить Передбачати як правило розміром на кімнату. У будівлях з широким кроком поперечних стін більше 4 2 м допускається панелі перекриттів передбачати з двох елементів зі стикуванням між собою. 3.8.2 Армування стінових панелей належить виконувати двостороннім у вигляді просторових каркасів або арматурних сіток. Площа вертикальної та горизонтальної арматури що встановлюється на кожній площині панелі повинна складати не менше 0 025 % площі відповідного перерізу стіни. Товщина внутрішнього несучого шару багатошарових панелей повинна визначатися за результатами розрахунку та прийматися не менше 100 мм. 3.8.3 Вертикальні та горизонтальні стикові з'єднання панелей поздовжніх і поперечних стін між собою та з панелями перекриттів покриттів належить виконувати зварюванням арматурних випусків і закладних деталей або на болтах із замонолічуванням вертикальних і горизонтальних стиків дрібнозернистим бетоном. Усі торцеві грані стикування панелей стін і перекриттів покриттів належить виконувати з рифленими або зубчастими поверхнями. Глибина висота шпонок і зубів приймається не менше 4 см. 3.8.4 У місцях перетину стін повинна розміщуватися вертикальна арматура безперервна на всю висоту будівлі. Вертикальна арматура також повинна встановлюватися на гранях дверних і віконних прорізів та поповерхово стикуватися при регулярному розташуванні прорізів. Площа поперечного перерізу арматури яка встановлюється у стиках і на гранях прорізів повинна визначатися за розрахунком але прийматися не менше 2 см2. У місцях перетину стін допускається розміщувати не більше 60 % розрахункової кількості вертикальної арматури. 3.8.5 Рішення стикових з'єднань повинні забезпечувати сприймання розрахункових зусиль розтягу та зсуву. Переріз металевих в'язей у стиках панелей горизонтальних та вертикальних визначається розрахунком але їх мінімальний переріз повинен бути не менше 1 см2 на 1 п. м шва для будівель які споруджуються в районах з сейсмічністю 7 8 і 9 балів. 3.8.6 Вбудовані лоджії виконуються довжиною яка дорівнює відстані між сусідніми несучими стінами. У будівлях на майданчиках сейсмічністю 8 і більше балів у площині зовнішніх стін в місцях розташування лоджій належить передбачати влаштування залізобетонних рам. У будівлях до 5 поверхів при розрахунковій сейсмічності 7 і 8 балів допускається влаштування прибудованих лоджій з виносом не більше 1 5 м та зв'язаних металевими в'язями з основними стінами. 3.9 Будівлі зі стінами з великих блоків 3.9.1 Стінові блоки можуть бути виготовлені з бетонів у том числі легких а також з цегли абс інших штучних матеріалів з використанням вібрування. Необхідна величина нормального зчеплення цегли каміння з розчином у блоках визначається розрахунком але повинна бути не менше 120 кПа 1 2 кг/см2 . При проектуванні і будівництві будівель з блоків пиляного вапняка необхідно керуватися вимогами ДБН В.1.1-1-94. 3.9.2 Стіни з великих блоків можуть бути: а дворядної та багаторядної розрізок. Зусилля в швах сприймаються силами тертя та шпонками. Кількість надземних поверхів у таких будівлях не повинна перевищувати трьох у 7-бальних зонах і одного у 8-бальних; б дворядної розрізки які з'єднуються між собою за допомогою зварювання закладних деталей або арматурних випусків; в дворядної розрізки підсилених вертикальним ненапруженим або напруженим армуванням; г багаторядної розрізки підсилені вертикальними залізобетонними включеннями. Відстань між поперечними стінами належить приймати за таблицею 3.2. Таблиця 3.2 - Значення граничних розмірів елементів будівель в залежності від розрахункової сейсмічності Ч.ч. Параметри конструкцій Граничні розміри м при розрахунковій сейсмічності балів 6 7 8 9 1 Ширина простінків не менше: - у будівлях кам'яної та комплексної конструкцій; 0 64 0 77 1 16 1 55 - у каркасно-кам'яних будівлях 0 64 0 77 0 9 1 16 2 Ширина отворів не більше: - у будівлях кам'яної та комплексної конструкцій; 3 5 3 0 2 5 2 0 - у каркасно-кам'яних будівлях 4 0 3 5 3 0 2 0 3 Співвідношення ширини простінка до ширини отвору не менше 0 3 0 35 0 5 0 8 4 Виступи стін у плані не більше: - у кам'яних будівлях; 3 5 2 0 1 0 - - у будівлях комплексної конструкції; 4 0 3 0 2 0 1 0 - у каркасно-кам'яних будівлях 6 0 6 0 6 0 4 0 5 Відстані між осями поперечних стін або рам що їх замінюють перевіряється розрахунком не більше 20 15 12 9 Примітка 1. Ширину кутових простінків належить приймати на 25 см більше вказаної в таблиці. Примітка 2. Простінки меншої ширини та отвори більшої ширини необхідно підсилювати залізобетонним обрамленням. Примітка 3. Допускається замість частини стін передбачати залізобетонні рами але при цьому відстані між стінами не повинні перевищувати подвоєної відстані наведеної в таблиці. 3.9.3 Стінові блоки повинні бути армовані просторовими каркасами. Неармовані блоки допускаються в районах сейсмічністю 7 балів у будівлях висотою до трьох поверхів а в районах сейсмічністю 8 балів - в одноповерхових будівлях. Стінові блоки як для зовнішніх так і для внутрішніх стін повинні використовуватися тільки з пазами із шпоночною поверхнею на торцевих вертикальних гранях. 3.9.4 Антисейсмічні пояси в великоблочних будівлях можуть бути монолітними або збірно-монолітними з армованих блоків-перемичок. Блоки-перемички з'єднуються між собою в двох рівнях за висотою шляхом зварювання випусків арматури або закладних деталей з подальшим замоно-лічуванням. 3.9.5 На рівні перекриттів і покриттів виконаних зі збірних залізобетонних плит по всіх стінах повинні влаштовуватися антисейсмічні обв'язки з монолітного бетону які об'єднують випуски арматури з торців плит перекриттів та випуски з поясних блоків. 3.9.6 Зв'язок між поздовжніми та поперечними стінами забезпечується ретельним бетонуванням вертикальних пазів прилеглих блоків укладанням арматурних сіток у кожному арматурному шві та антисейсмічними поясами. 3.9.7 Стрижні вертикальної арматури повинні бути встановлені на всю висоту будівлі в кутах місцях зламів стін у плані та сполучення зовнішніх стін з внутрішніми в обрамленні прорізів у внутрішніх стінах по довжині глухих стін не більше ніж через 3м по довжині зовнішніх стін в обрамленні простінків. 3.9.8 При неперервному вертикальному армуванні поздовжня арматура пропускається через отвори в поясних блоках та стикується зварюванням. Пази в блоках у місцях улаштування вертикальної арматури повинні замонолічуватися бетоном на дрібному щебені класу не менше В15 з вібруванням. 3.9.9 Вертикальна ненапружена арматура повинна встановлюватися переважно в тілі стінових блоків з їх торців та бути зв'язана з арматурою блоків. Вертикальна арматура з подальшим натягом повинна передбачатися з обов'язковим ін'єктуванням каналів високомарочними розчинами. Площа перерізу напруженої та ненапруженої вертикальної арматури визначається розрахунком але повинна бути не менше 2 см2. 3.10 Будівлі зі стінами з цегли або кам'яної кладки 3.10.1 В залежності від типу підсилення стіни можуть бути: - з цегляної кам'яної кладки; - комплексної конструкції; - каркасно-цегляні каркасно-кам'яні ; - підсилені вертикальним армуванням попереднім напруженням або іншими експериментальне обгрунтованими методами. Комплексні конструкції виконуються влаштуванням у кладці вертикальних залізобетонних включень сердечників або використанням тришарових стін внутрішній шар яких із монолітного залізобетону. Каркасно-цегляні каркасно-кам'яні стіни передбачають підсилення монолітними залізобетонними колонами з використанням кладки як опалубки. Колони спільно з горизонтальними монолітними або збірно-монолітними поясами утворюють каркас з несучим заповненням із кладки. 3.10.2 Для кладки стін дозволяється застосовувати: а при сейсмічності 6 7 і 8 балів - цеглу порожнисту або повнотілу марки не нижче 75 з отворами розміром до 16 мм пустотністю до 20 % з ненаскрізними пустотами до 60 мм. У 9-бальних зонах належить приймати тільки повнотілу цеглу. Використання керамічних каменів дозволяється тільки у 7-бальних зонах у будівлях до двох поверхів; б бетонні камені повнотілі та порожнисті блоки з бетону у тому числі з легкого густиною не менше 1200 кг/м3 марки 50 і вище; в камені та блоки правильної форми з черепашників або вапняків марки не нижче 35 або туфів крім фельзитового та інших природних матеріалів марки 50 і вище; г розчини марки не нижче 50 на основі цементу з пластифікаторами та або спеціальними добавками які підвищують зчеплення розчину з цеглою або каменем. 3.10.3 Кам'яна кладка повинна мати тимчасовий опір осьовому розтягу по неперев'язаних швах нормальне зчеплення не нижче Rnt ? 120 кПа 1 2 кг/см2 . У 7-бальних районах для малоповерхових будівель при розрахунковому обгрунтуванні допускається використання кладки з більш низьким тимчасовим опором осьовому розтягу але не менше 60 кПа 0 6 кг/см2 . При цьому висота будівель повинна бути не більше трьох поверхів ширина простінків не менше 0 9 м ширина отворів не більше 2 м а відстань між осями поперечних стін не більше 12 м. 3.10.4 При проектуванні значення Rnt належить призначати в залежності від результатів випробувань що виконуються в районі будівництва. 3.10.5 Перевірка міцності кам'яних стінових конструкцій повинна виконуватися на позацент-ровий стиск зріз і на похилих перерізах у площині стіни на головні напруження розтягу. Значення розрахункових опорів кладки Rt Rsq Rtw по перев'язаних швах належить приймати згідно з нормативними документами щодо проектування кам'яних і армокам'яних конструкцій а по неперев'язаних швах визначати в залежності від величини Rnt отриманій у результаті випробувань які виконуються в районі будівництва: Rt = 0 45Rnt Rsq = 0 7Rnt Rtw = 0 8Rnt . Значення Rt Rsq Rtw не повинні перевищувати відповідних значень при руйнуванні кладки по цеглі або каменю. 3.10.6 Розміри елементів капітальних стін із цегли та відстані між ними повинні перевірятися розрахунком та задовольняти вимоги наведені у таблиці 3.2. 3.10.7 Внутрішню поздовжню стіну будівлі та крайні поперечні стіни належить виконувати без зламів. 3.10.8 Висота поверхів будівель з несучими стінами із штучної кладки не підсилених залізобетонними включеннями не повинна перевищувати при розрахунковій сейсмічності 7 8 і 9 балів відповідно 5 м 4 м і 3 2 м. При підсиленні кладки залізобетонними включеннями висоту поверху допускається приймати відповідно 6 м 5 м 4 2 м. Співвідношення висоти поверху до товщини стіни повинно бути не більше 12. 3.10.9 На рівні перекриттів і покриттів виконаних із збірних елементів по всіх стінах без розривів повинні встановлюватися антисейсмічні пояси з монолітного залізобетону з неперервним армуванням. Плити перекриттів покриттів повинні з'єднуватися з антисейсмічними поясами за допомогою анкерування випусків арматури або зварюванням закладних деталей. Антисейсмічні пояси верхнього поверху повинні бути зв'язані з кладкою вертикальними випусками арматури. Необхідно влаштування стрижневих випусків з кладки в залізобетонний пояс а також із пояса в кладку що лежить вище при висоті пояса більше 40 см та влаштування кріплень мауерлата і фронтонів. У будівлях з монолітними залізобетонними перекриттями замурованими по контуру в стіни у випадку опирання монолітного перекриття на всю товщину стіни антисейсмічні пояси в рівні цих перекриттів допускається не влаштовувати. 3.10.10 Антисейсмічний пояс з опорною ділянкою перекриття повинен улаштовуватися як правило на всю ширину стіни; у зовнішніх стінах завтовшки 500 мм і більше ширина пояса може бути менше на 100-150 мм. Висота пояса повинна бути не менше 150 мм і не менше товщини плити перекриття клас бетону не нижче В15. Поздовжня арматура поясів встановлюється за розрахунком але не менше 4 ?10 при розрахунковій сейсмічності 7 і 8 балів і не менше 4 ? 12 - при 9 балах. 3.10.11 У сполученнях стін у кладку повинні укладатися арматурні сітки загальною площею перерізу поздовжньої арматури не менше 1 см2 завдовжки не менше 120 см у кожний бік через 70 см за висотою при сейсмічності 7 і 8 балів і через 50 см - при 9 балах. 3.10.12 Ділянки стін над горищним перекриттям які мають висоту більше 40 см а також фронтони повинні бути підсилені вертикальним армуванням або вертикальними залізобетонними включеннями заанкереними в антисейсмічний пояс. 3.10.13 У стінах комплексної конструкції сердечники повинні влаштовуватися в місцях сполучення стін у віконних простінках у місцях обрамлень дверних прорізів внутрішніх стін на глухих ділянках стін кроком який не перевищує висоту поверху. Сердечники повинні з'єднуватися з антисейсмічними поясами анкеруватися за допомогою сіток у прилеглій кладці та виконуватися відкритими не менше ніж з одного боку. Якщо залізобетонні включення виконуються на торцях простінків то поздовжня арматура включень повинна бути з'єднана хомутами укладеними в горизонтальних швах кладки. Внутрішній залізобетонний шар тришарових стін повинен мати товщину не менше 100 мм і бетон класу не нижче В15. Зовнішні шари тришарових стін зв'язуються між собою горизонтальним армуванням. Перекриття та покриття повинні обпиратися на внутрішній залізобетонний шар стін. 3.10.14 У каркасно-кам'яних будівлях монолітні залізобетонні колони повинні виконуватись у місцях сполученій стін перерізом не менше 40см ? 40см відкритими не менше ніж з одного боку з бетону класу не нижче В15. Відстань між колонами допускається не більше 8 м. Арматура колон повинна анкеруватися в поповерхових монолітних збірно-монолітних поясах і в фундаментах. Збірно-монолітні пояси повинні забезпечувати контакт кладки з монолітним бетоном не менше ніж на 60 % від загальної площі обпирання пояса на кладку. Поперечне армування колон виконується відповідно до вимог армування колон каркасних будівель. 3.10.15 У будівлях з несучими стінами перші поверхи які використовуються як приміщення що вимагають великої вільної площі належить виконувати із залізобетонних або сталевих конструкцій. 3.10.16 Перемички повинні замуровуватись у кладку на глибину не менше 350 мм. При ширині отвору до 1 5 м допускається замуровування перемичок на 250 мм. 3.10.17 Дверні та віконні отвори в кам'яних стінах сходових кліток при розрахунковій сейсмічності 8 і 9 балів повинні мати залізобетонне обрамлення. 3.10.18 У будівлях на майданчиках сейсмічністю 9 балів виходи зі сходових кліток належить влаштовувати на дві сторони будівлі. 3.11 Особливості проектування сталевих конструкцій 3.11.1 Вибір матеріалів для сталевих каркасів повинен провадитися за вказівками таблиці 50* СНиП II-23-81* як для конструкцій групи 1. Зварні шви в з'єднаннях повинні виконуватися електродами що забезпечують достатню пластичність з'єднання. При ручному дуговому зварюванні рекомендуються електроди типу Э42А Э46А і Э50А. Для болтових з'єднань рекомендуються болти класів точності В і С. 3.11.2 При проектуванні сталевих несучих каркасів необхідно створювати умови для розвитку пластичних деформацій. При виборі конструктивних схем перевагу належить віддавати схемам у яких зони пластичності виникають у першу чергу в в'язях і в горизонтальних елементах каркаса ригелях перемичках об'вязувальних балках тощо . Належить за можливості виносити стики з зони максимальних напружень. 3.11.3 Сталеві колони багатоповерхових каркасів рамного типу належить як правило проектувати замкнутого коробчастого або кругового перерізу однаково стійкого відносно головних осей інерції а колони рамно-в'язевих каркасів - двотаврового або замкнутого перерізів. Ригелі сталевих каркасів належить проектувати як правило із прокатних або зварних двотаврів. Для елементів що працюють в пружно-пластичній стадії повинні застосовуватися маловуглецеві і низько-леговані сталі з відносним подовженням не менше 20 %. 3.11.4 Несуча здатність елементів сталевих каркасів повинна бути такою щоб пластичні шарніри утворювалися в ригелях або в з'єднаннях ригелів із колонами але не в колонах. Ця вимога може не дотримуватися якщо стиск у колоні від постійного навантаження не перевищує 30 % від значення несучої здатності колони на стиск. 3.11.5 Відношення розрахункової висоти стінки колони до її товщини обмежується значеннями згідно з 7.14* СНиП II-23-81* його перевищення не допускається. 3.11.6 У каркасах із розтягнутими діагональними в'язями безрозмірна гнучкість в'язей повинна бути обмежена діапазоном 1 3 < < 2 0 для напіврозкісних стиснуто-розтягнутих зв'язків належить дотримуватися умови < 2 0. 3.11.7 У болтових кріпленнях в'язей опір зрізу болтів повинен бути як мінімум у 1 2 раза більшим ніж опір зім'яттю поверхонь що з'єднуються. 3.11.8 Деформативність сталевих каркасів під дією сейсмічного навантаження слід приймати з урахуванням вимог таблиці 2.8. 3.11.9 При проектуванні сталевих веж рекомендується застосовувати конструктивні схеми за яких елементи решітки суміжних граней розкоси стояки сходяться в один вузол. Фундаменти для сталевих веж рекомендується застосовувати як правило у вигляді суцільної плити. При застосуванні окремо розташованих фундаментів для поясів вежі необхідно забезпечувати жорсткий зв'язок між окремими фундаментами. 3.11.10 При проектуванні наземних резервуарів належить виконувати динамічний розрахунок у якому враховуються горизонтальні і вертикальні навантаження від рідини що заповнює резервуар викликані сейсмічним впливом. Рекомендується резервуар вважати абсолютно жорстким а рідину -в'язкою. Для резервуарів із стаціонарним дахом у процесі динамічного розрахунку слід визначати висоту хвилі рідини і передбачати достатній зазор між рівнем рідини і дахом щоб уникнути гідродинамічного удару. 3.12 Конструктивні вимоги до будівель що споруджуються в районах сейсмічністю 6 балів 3.12.1 Поверховість будівель не повинна як правило перевищувати значень вказаних в таблиці 3.1. Для спорудження будівель вищих ніж зазначені в таблиці необхідні техніко-економічні та розрахункові обґрунтування. Довжина будівлі секції повинна бути не більше 100 м. 3.12.2 Будівлі з цегляними кам'яними стінами належить передбачати як правило простої та симетричної форми в плані. У будівлях заввишки п'ять і більше поверхів повинно бути не менше однієї внутрішньої поздовжньої стіни а відстані між поперечними стінами не повинні перевищувати 20 м. Нижні поверхи за необхідності отримання в них вільних площ належить виконувати в залізобетонному або металевому каркасі. 3.12.3 У будівлях з цегляними стінами належить: - у будівлях заввишки чотири і більше поверхів у сполученні стін укладати арматурні сітки кроком по висоті не більше 100 см; - у будівлях заввишки п'ять і більше поверхів по всіх стінах у рівні перекриттів та покриттів улаштовувати монолітні залізобетонні обв'язки армовані каркасом із двох поздовжніх стрижнів діаметром 10 мм. Для зв'язку з поповерховими обв'язками плити повинні мати арматурні випуски або закладні деталі. Якщо плити перекриттів використовуються без арматурних випусків то диск перекриття підсилюється влаштуванням між плитами з кроком 5-6 м монолітних ділянок завширшки не менше 120 мм армованих наскрізними арматурними каркасами заанкереними в прилеглих обв'язках перпендикулярного напрямку; - у будівлях заввишки десять і більше поверхів стіни належить підсилювати вертикальними залізобетонними включеннями. 3.12.4 У великопанельних будівлях зовнішні та внутрішні стінові панелі повинні з'єднуватися між собою не менше ніж у двох рівнях за висотою поверху. 3.12.5 У залізобетонних рамних і безригельних каркасних будівлях належить: - центральну зону жорстких вузлів армувати замкненими хомутами які установлюються з кроком не більше 100 мм; - ділянки ригелів і колон що прилягають до жорстких вузлів на відстані що дорівнює полуторній висоті їх перерізу армувати замкненою поперечною арматурою хомутами які установлюються з кроком не більше ніж 150 мм; - передбачати між гранями перегородок стінами які не беруть участі в роботі каркаса та конструкціями каркаса антисейсмічні шви завширшки не менше 20 мм. 4 ТРАНСПОРТНІ СПОРУДИ 4.1 Загальні положення 4.1.1 Вказівки даного розділу розповсюджуються на проектування нових капітальний ремонт і реконструкцію існуючих транспортних споруд в тому числі споруд особливої та підвищеної відповідальності та на проектування залізничних шляхів I-IV категорій автомобільних доріг I-IV Шп і IVп категорій метрополітенів швидкісних міських доріг і магістральних вулиць які пролягають в районах сейсмічністю 7 8 і 9 балів. Примітка 1. Виробничі допоміжні складські та інші будівлі транспортного призначення належить проектувати за вказівками розділів 2 і 3. Примітка 2. При проектуванні споруд на залізничних шляхах V категорії та на залізничних шляхах промислових підприємств сейсмічні навантаження допускається враховувати за погодженням з організацією яка затверджує проект. Примітка 3. До числа особливо відповідальних транспортних споруд відносять мости через водотоки віадуки естакади тунелі та лавинозахисні галереї завдовжки більше 500 м на дорогах загальної мережі багатоярусні транспортні розв'язки на міських дорогах а також будівлі в яких розташовуються служби та засоби керування роботою крупних вузлів транспортної мережі та мережі доріг у регіонах. Під спорудами підвищеної відповідальності маються на увазі ті ж об'єкти завдовжки від 100 м до 500 м. Примітка 4. При проектуванні споруд на залізничних коліях і на автомобільних шляхах промислових підприємств сейсмічні навантаження можуть не враховуватися крім окремих обгрунтованих випадків які визначає організація яка затверджує проект. 4.1.2 Крім антисейсмічних заходів при проектуванні транспортних споруд у відповідних випадках необхідно передбачати інженерні заходи щодо захисту об'єктів від явищ якими супроводжуються землетруси тектонічних розривів грунту зсувів обвалів селів снігових лавин цунамі розрідження ґрунту водно-піщаних і каламутних потоків . Оцінка стійкості схилів у гірській та пагористій місцевості а також водонасичених пісків на рівнинах повинна виконуватися з урахуванням розрахункової сейсмічної дії. 4.1.3 Розділом встановлюються спеціальні вимоги до проектування транспортних споруд при розрахунковій сейсмічності 7 8 і 9 балів. Проекти тунелів і мостів завдовжки 500 м необхідно розробляти виходячи з розрахункової сейсмічності що встановлюється за погодженням з організацією яка затверджує проект з урахуванням даних спеціальних інженерно-сейсмологічних досліджень. Розрахункова сейсмічність для тунелів і мостів завдовжки не більше 500 м та інших штучних споруд на залізничних та автомобільних шляхах І-ІІІ категорій а також на швидкісних міських дорогах і магістральних вулицях приймається рівною сейсмічності майданчиків будівництва але не більше 9 балів. Примітка. Сейсмічність майданчиків будівництва тунелів і мостів завдовжки не більше 500 м та інших шляхових штучних споруд а також сейсмічність майданчиків будівництва насипів і виїмок як правило належить визначати на основі даних загальних інженерно-геологічних вишукувань за таблицею 1.1 з урахуванням додаткових вимог які викладено в 4.1.4. 4.1.4 При вишукуваннях для будівництва транспортних споруд що зводяться на майданчиках з особливими інженерно-геологічними умовами майданчики зі складним рельєфом і геологією русла та заплави річок підземні виробки тощо та проектуванні цих споруд великоуламкові грунти маловологі з магматичних порід що містять до 30 % піщано-глинистого заповнювача а також піски гравелисті щільні та середньої щільності водонасичені належить відносити до грунтів Р категорії за сейсмічними властивостями; глинисті ґрунти з показником консистенції 0 25 < IL < 0 5 при коефіцієнті пористості е < 0 9 для глин і суглинків та е < 0 7 для супісків - до ґрунтів ІІI категорії. Примітка 1. Сейсмічність майданчиків будівництва тунелів належить визначати в залежності від сейсмічних властивостей ґрунту в який закладено тунель. Примітка 2. Сейсмічність майданчиків будівництва опор мостів і підпірних стін з фундаментами мілкого закладання належить визначати в залежності від сейсмічних властивостей ґрунту розташованого на відмітках закладання фундаментів. Примітка 3. Сейсмічність майданчиків будівництва опор мостів з фундаментами глибокого закладання як правило належить визначати в залежності від сейсмічних властивостей ґрунту верхнього 10-метрового шару відраховуючи від природної поверхні ґрунту а при зрізуванні грунту - від поверхні грунту після зрізування. В тих випадках коли в розрахунку споруди враховуються сили інерції мас ґрунту що прорізується фундаментом сейсмічність площадки будівництва встановлюється в залежності від сейсмічних властивостей грунту розташованого на відмітках закладання фундаментів. Примітка 4. Сейсмічність майданчиків будівництва насипів і труб під насипами належить визначати в залежності від сейсмічних властивостей ґрунту верхнього 10-метрового шару основи насипу. Примітка 5. Сейсмічність майданчиків будівництва виїмок допускається визначати в залежності від сейсмічних властивостей ґрунту 10-метрового шару відраховуючи від контуру укосу виїмки. 4.2 Трасування доріг 4.2.1 При трасуванні доріг у районах сейсмічністю 7 8 і 9 балів як правило належить обходити особливо несприятливі в інженерно-геологічному відношенні ділянки зокрема зони можливих обвалів зсувів і лавин. 4.2.2 Трасування доріг у районах сейсмічністю 8 і 9 балів по нескельних косогорах при крутизні укосу більше 1:1 5 допускається тільки на основі результатів спеціальних інженерно-геологічних вишукувань. Трасування доріг по декількох косогорах крутістю 1:1 і більше не допускається. 4.3 Земляне полотно та верхня будова шляху 4.3.1 При розрахунковій сейсмічності 9 балів і висоті насипів глибині виїмок більше 4 м укоси земляного полотна з нескельних грунтів належить приймати на 1:0 25 пологіше укосів що проектуються для несейсмічних районів. Укоси крутістю 1:2 25 і менш круті допускається проектувати за нормами для несейсмічних районів. Укоси виїмок і піввиїмок розташовані в скельних грунтах а також укоси насипів велико-уламкових грунтів із вмістом заповнювача менше 20 % від маси допускається проектувати за нормами для несейсмічних районів. 4.3.2 У разі влаштування насипу під залізницю або автомобільну дорогу І категорії на насичених водою ґрунтах основу насипів належить як правило осушити. 4.3.3 У випадку використання для влаштування насипу різних ґрунтів відсипання належить виконувати з поступовим переходом від важких ґрунтів у основі до грунтів більш легких зверху насипу. 4.3.4 При влаштуванні земляного полотна на косогорах основну площадку як правило належить розміщувати або повністю на полиці яка врізана у схил або цілком на насипу. Протяжність перехідних ділянок повинна бути мінімальною. 4.3.5 При проектуванні залізничного земляного полотна розташованого на скельному косогорі належить передбачати заходи щодо захисту шляхів від обвалів. Як захисний захід при розрахунковій сейсмічності 8 і 9 балів належить передбачати влаштування між основною площадкою і верховим укосом або схилом уловлюючої траншеї габарити якої повинні визначатися з урахуванням можливого об'єму обвалених ґрунтів. При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні також можуть використовуватися уловлюючі стіни та інші захисні споруди. 4.3.6 При розрахунковій сейсмічності 8 і 9 балів низовий укіс залізничного насипу розташованого на косогорі крутіше 1:2 належить укріплювати підпірними стінами. 4.3.7 У районах сейсмічністю 8 і 9 балів залізничні шляхи як правило належить укладати на щебеневому баласті. 4.4 Мости 4.4.1 У сейсмічних районах переважно належить використовувати мости балочної системи з розрізними та нерозрізними прогоновими будовами. 4.4.2 Аркові мости допускається використовувати тільки за наявності скельної основи. П'яти склепінь і арок належить обпирати на масивні опори та розташовувати на можливо більш низькому рівні. Надаркову будову належить проектувати наскрізною. 4.4.3 При розрахунковій сейсмічності 9 балів належить як правило використовувати збірні збірно-монолітні та монолітні залізобетонні конструкції опор у тому числі конструкції зі стовпів оболонок та інших залізобетонних елементів. Надводну частину проміжних опор допускається проектувати у вигляді залізобетонної рамної надбудови або окремих стовпів зв'язаних розпірками. 4.4.4 При розрахунковій сейсмічності 7 і 8 балів допускається використовувати збірні збірно-монолітні та монолітні бетонні опори з додатковими антисейсмічними конструктивними елементами. 4.4.5. Проектами збірно-монолітних бетонних опор із контурних блоків із монолітним ядром необхідно передбачати армування ядра конструктивною арматурою що замурована в фундамент і в Підфермову плиту а також об'єднання контурних блоків з ядром за допомогою випусків арматури або іншими способами які забезпечують надійне закріплення збірних елементів. 4.4.6. При розрахунковій сейсмічності 9 балів проектами мостів із балочними розрізними прогоновими будовами більше 18 м належить передбачати антисейсмічні пристрої для запобігання падінню прогонових будов з опор. 4.4.7 При розрахунковій сейсмічності 9 балів розміри підфермової плити в балочних мостах з розрізними прогоновими будовами завдовжки / > 50 м як правило належить призначати такими щоб відстань у плані вздовж осі моста від краю площадок для встановлення опорних частин до граней підфермової плити була не менше 0 005/. 4.4.8 Належить передбачати обпирання підошви фундаментів мілкого закладання або нижніх кінців паль стовпів і оболонок переважно на скельні або великоуламкові грунти гравійні щільні піски глинисті грунти твердої та напівтвердої консистенції. 4.4.9 При розрахунковій сейсмічності 9 балів стояки опорних поперечних рам мостів на не-скельних основах повинні мати спільний фундамент мілкого закладання або обпиратися на плиту яка об'єднує голови всіх паль стовпів оболонок . 4.4.10 Підошва фундаментів мілкого закладання повинна бути горизонтальною. Фундаменти з уступами допускаються тільки при скельній основі. 4.4.11 Для середніх і великих мостів пальові опори та фундаменти з плитою розташованою над грунтом належить проектувати використовуючи похилі палі перерізом до 400 мм х 400 мм або діаметром до 600 мм. Фундаменти та опори середніх і великих мостів допускається проектувати також з вертикальними палями перерізом не менше 600 мм ч 600 мм або діаметром не менше 800 мм незалежно від положення плити ростверку та з вертикальними палями перерізом 400 мм х 400 мм або діаметром до 600 мм у випадку якщо плита ростверку заглиблюється в грунт. 4.4.12 Розрахунок мостів з урахуванням сейсмічних дій належить виконувати на міцність на стійкість конструкцій і за несучою здатністю ґрунтових основ фундаментів. 4.4.13 При розрахунку мостів належить враховувати спільну дію сейсмічних та постійних навантажень і впливів вплив тертя в рухомих опорних частинах і навантажень від рухомого складу. Розрахунок мостів з урахуванням сейсмічних дій належить виконувати як за присутності рухомого складу так і за його відсутності на мосту. Примітка 1. Спільну дію сейсмічного навантаження та навантаження від рухомого складу не потрібно враховувати при розрахунку залізничних мостів що проектуються для зовнішніх під'їзних колій і для внутрішніх колій промислових підприємств за винятком випадків обумовлених у завданні на проектування а також мостів що проектуються для автомобільних доріг IV ІІІп и IVп категорій . Примітка 2. Сейсмічні навантаження не потрібно враховувати спільно з навантаженнями від транспортерів і від ударів рухомого складу при розрахунку залізничних мостів а також з навантаженнями від важких транспортних одиниць НК-80 і НГ-60 з навантаженнями від гальмування та від ударів рухомого складу при розрахунку автодорожніх і міських мостів. 4.4.14 При розрахунку мостів з урахуванням сейсмічних дій коефіцієнти сполучень пс належить приймати рівними: - для постійних навантажень і дій сейсмічних навантажень які враховуються спільно з постійними навантаженнями а також із дією тертя від постійних навантажень у рухливих опорних частинах - 1; - для сейсмічних навантажень дія яких враховується спільно з навантаженнями від рухомого складу залізниць та автомобільних доріг - 0 8; - для навантажень від рухомого складу залізниць - 0 7; - для навантажень від рухомого складу автомобільних доріг - 0 3. 4.4.15 При розрахунку конструкцій мостів на стійкість і розрахунку прогонових споруд завдовжки більше 18 м на міцність належить враховувати сейсмічні навантаження викликані вертикальною та горизонтальною складовими коливань ґрунту при цьому сейсмічне навантаження викликане вертикальною складовою коливань ґрунту належить помножити на коефіцієнт 0 5. При інших розрахунках конструкцій мостів сейсмічне навантаження викликане вертикальною складовою коливань грунту допускається не враховувати. Сейсмічні навантаження викликані горизонтальними складовими коливань ґрунту які спрямовані вздовж і поперек осі моста належить враховувати окремо. 4.4.16 При розрахунку мостів сейсмічні навантаження належить враховувати у вигляді сил інерції частин моста і рухомого складу які виникають при коливаннях основи а також у вигляді сейсмічного тиску ґрунту і води. 4.4.17 Сейсмічні навантаження від частин моста і рухомого складу необхідно визначати від-повідно до вимог 2.2.3 даних Норм з урахуванням пружних деформацій конструкцій і основи моста а також ресор поїзда. 4.4.18 При розрахунку мостів добуток коефіцієнта k1 і а0 слід приймати 0 025; 0 05 і 0 1 відповідно при розрахунковій сейсмічності 7 8 і 9 балів. Коефіцієнт ві належить визначати за таблицею 2.7 для гірунтів ІІ категорії за сейсмічними властивостями. При визначенні сейсмічного навантаження яке діє вздовж осі моста маса залізничного рухомого складу не враховується. 4.4.19 Опори мостів необхідно розраховувати з урахуванням сейсмічного тиску води якщо глибина ріки в межень біля опори перевищує 5 м. Сейсмічний тиск води допускається визначати відповідно до вимог розділу 5. 4.4.20 При розрахунку на міцність анкерних болтів які закріплюють від зсуву опорні частини моста на опорних площадках належить приймати коефіцієнт надійності Кн= 1 5. Коефіцієнт надійності Кн допускається приймати рівним одиниці у разі додаткового закріплення опорних частин за допомогою замурованих у бетон упорів або іншими способами що забезпечують передачу на опору сейсмічного навантаження без участі анкерних болтів. 4.4.21 При розрахунку конструкцій мостів на стійкість проти перекидання коефіцієнт умов роботи т належить приймати: для конструкцій що опираються на окремі опори - 1; при перевірці перерізів бетонних конструкцій і фундаментів на скельних основах - 0 9; при перевірці фундаментів на нескельних основах - 0 8. При розрахунку на стійкість проти зсуву коефіцієнт умов роботи т належить приймати 0 9. 4.4.22 При розрахунку основ фундаментів неглибокого закладання за несучою здатністю і при визначенні несучої здатності паль за ґрунтом вплив сейсмічних дій належить враховувати у відповідності з вимогами нормативних документів щодо проектування будівель і споруд; нормативних документів щодо проектування основ і фундаментів. 4.4.23 При проектуванні фундаментів неглибокого закладання ексцентриситет е0 рівнодіючої активних сил відносно центра ваги перерізу по підошві фундаментів обмежується наступними правилами: - у перерізах по підошві фундаментів закладених на нескельному ґрунті - е0 < 1 5 с; - у перерізах по підошві фундаментів закладених на скельному ґрунті - е0 < 2 0 с де с радіус ядра перерізу по підошві фундаменту зі сторони більш навантаженого краю перерізу. 4.5 Труби під насипами 4.5.1 При розрахунковій сейсмічності 9 балів належить переважно застосовувати залізобетонні фундаментні труби з ланками замкненого контуру. Довжину ланок як правило слід приймати не менше 2 м. 4.5.2 У випадку застосування при розрахунковій сейсмічності 9 балів бетонних прямокутних труб з плоскими залізобетонними перекриттями необхідно передбачати з'єднання стін з фундаментом омонолічуванням випусків арматури. Бетонні стіни труб належить армувати конструктив-вою арматурою. Між роздільними фундаментами належить влаштовувати розпірки. 4.6 Підпірні стіни 4.6.1 Застосування кам'яної кладки насухо допускається для підпірних стін протяжністю не більше 50 м за винятком підпірних стін на залізницях при розрахунковій сейсмічності 8 і 9 балів і на автомобільних шляхах при розрахунковій сейсмічності 9 балів коли кладка насухо не допускається . У підпірних стінах заввишки 5 м і більше що виконуються із каменів неправильної форми належить через кожні 2 м по висоті влаштовувати прокладні ряди із каменів правильної форми. 4.6.2 Висота підпірних стін підліковуючи від підошви фундаментів повинна бути не більше: а стіни з бетону при розрахунковій сейсмічності 8 балів -12 м; 9 балів -10м; б стіни з бутобетону і кам'яної кладки на розчині: при розрахунковій сейсмічності 8 балів -12м; 9 балів на залізницях - 8 м на автомобільних шляхах -10м; в стіни з кладки насухо - 3м. 4.6.3 Підпірні стіни належить розділяти по довжині на секції наскрізними вертикальними швами з урахуванням розташування підошви кожної секції на однорідних грунтах. Довжина секції повинна бути не більше 15м. 4.6.4 При розташуванні основ суміжних секцій підпірної стіни у різних рівнях перехід від одної відмітки основи до другої повинен виконуватися уступами з відношенням висоти уступу до його довжини 1:12. 4.6.5 Застосування підпірних стін у вигляді зворотніх склепінь не допускається. 4.7 Тунелі 4.7.1 При виборі траси тунельного переходу необхідно як правило передбачати закладання тунелю поза зонами тектонічних розломів у однорідних за сейсмічною жорсткістю ґрунтах. За інших рівних умов належить віддавати перевагу варіантам з більш глибокими закладаннями тунелю. 4.7.2 Для ділянок перетину тунелем тектонічних розломів по яких можливе зрушення масиву гірських порід при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні необхідно передбачати збільшення перерізу тунелю або гнучке з'єднання обробки. 4.7.3 При розрахунковій сейсмічності 8 і 9 балів обробку тунелів належить проектувати замкненою. Для тунелів що споруджуються відкритим способом слід застосовувати суцільносекційні збірні елементи. При розрахунковій сейсмічності 7 балів обробку гірського тунелю допускається виконувати з набризк-бетону у поєднанні з анкерним кріпленням. 4.7.4 Портали тунелів і лобові підпірні стіни належить проектувати як правило залізобетонними. При розрахунковій сейсмічності 7 балів допускається застосування бетонних порталів. 4.7.5 Для компенсації поздовжніх деформацій обробки належить улаштовувати антисейсмічні деформаційні шви конструкція яких повинна допускати зміщення елементів обробки і збереження гідроізоляції. 4.7.6 У місцях прилягання до основного тунелю камер і допоміжних тунелів вентиляційних дренажних тощо належить улаштовувати антисейсмічні деформаційні шви. 5 ГІДРОТЕХНІЧНІ СПОРУДИ 5.1 Загальні положення 5.1.1 Положення даних Норм установлюють спеціальні вимоги для гідротехнічних споруд ГТС які розташовуються або розташовані в районах з нормативною сейсмічністю I норм що дорівнює 6 балам і більше за сейсмічною шкалою MSK-64. Вказані вимоги належить виконувати при проектуванні будівництві введенні в експлуатацію при експлуатації обстеженні реального стану оцінюванні безпеки реконструкції відновленні консервації та виведенні з експлуатації ГТС. 5.1.2 Для забезпечення сейсмостійкості ГТС вимагається: - проведення на стадії проектування комплексу спеціальних досліджень з метою установлення розрахункової сейсмічності майданчика будівництва визначення розрахункових сейсмічних дій одержання набору сейсмічних записів або їх спектрів які моделюють розрахункові сейсмічні дії; - виконання комплексу розрахунків а за необхідності і модельних випробувань щодо визначення напружено-деформованого стану оцінки міцності та стійкості споруд їх елементів та основ; - застосування конструктивних рішень і матеріалів що забезпечують сейсмостійкість споруд; - включення до проектів особливо важливих споруд спеціального розділу щодо проведення у процесі експлуатації споруд моніторингу сейсмічних процесів і реакції ГТС на їх прояви; - періодичні обстеження стану ГТС і їх основ у тому числі після кожного перенесеного землетрусу силою не менше 5 балів. 5.1.3 При обґрунтуванні сейсмостійкості ГТС використовуються сейсмічні дії двох рівнів: проектний землетрус ПЗ і максимальний розрахунковий землетрус МРЗ . У якості ПЗ приймається землетрус із повторюваністю T один раз за 500 років карта ЗСР-А МРЗ - один раз за 5000 років карта 3CP-С . ПЗ повинен сприйматися гідротехнічною спорудою без порушення режиму її нормальної експлуатації. При цьому допускаються залишкові зміщення тріщини та інші пошкодження що не перешкоджають можливості ремонту споруди за умов її нормального функціонування. МРЗ повинен сприйматися без загрози руйнування споруди або прориву напірного фронту. При цьому допускаються пошкодження ГТС та її основи. 5.1.4 Розрахункова сейсмічність майданчика ГТС ІР визначається як сума нормативної сейсмічності Інорм норм та прирощення сейсмічної інтенсивності ДІ за рахунок ґрунтових умов майданчика будівництва. Нормативна сейсмічність Інорм визначається згідно з картами ЗСР і "Списком населених пунктів..." додатки А і Б а також за таблицею 5.1. Прирощення ?І у балах сейсмічної шкали за рахунок ґрунтових умов на майданчику ГТС визначається інструментальними і розрахунковими методами сейсмічного мікрорайонування СМР . За відсутності відповідних досліджень на попередніх стадіях проектування допускається величину І р приймати за таблицею 1.1 з використанням результатів інженерно-геологічних вишукувань на майданчику будівництва. Як при сейсмічному мікрорайонуванні так і при інженерно-геологічних вишукуваннях глибина шару дослідження сейсмічних властивостей грунту повинна визначатися виходячи з особливостей геологічної будови майданчика але не менше 40 м від підошви споруди для споруд ПІ і IV класів за таблицею 5.1 що не входять у склад напірного фронту - не менше 20 м . Категорія грунту і його фізико-механічні та сейсмічні характеристики повинні визначатися з урахуванням можливих техногенних змін властивостей грунтів у процесі будівництва і експлуатації споруди. Таблиця 5.1 - Області застосування методів розрахунку ГТС Розрахунковий землетрус Клас споруди І-ІІ III-IV I-IV Водопідпірні підземні та морські нафтогазопромислові споруди Водопідпірні і підземні споруди Решта ГТС ПЗ ПДМ ЛСМ ЛСМ МРЗ ПДМ - - Примітка. Перелік споруд І і II класів що відносяться до водопідпірних споруд може бути розширений на розсуд проектної організації за рахунок напірних трубопроводів великого діаметра та інших об'єктів руйнування яких за СВОЇМИ наслідками iдентичне прориву напірного фронту ПДМ -прямий динамічний метод розрахунку; ЛСМ - лінійно-спектральний метод. 5.1.5 У тих випадках коли розрахункова сейсмічність майданчика будівництва визначається методами СМР додатково встановлюються швидкісні частотні та резонансні характеристики Грунту основи споруди. 5.1.6 Будівництво гідротехнічних споруд на майданчиках сейсмічністю 9 балів за наявності грунтів III категорії за сейсмічними властивостями вимагає спеціального обгрунтування і допускається тільки у виключних випадках. 5.1.7 Проектування надводних будівель кранових естакад опор ЛЕП та інших супутніх об'єктів що входять до складу гідровузлів належить виконувати відповідно до вказівок розділів 2 і 3 даних Норм; при цьому розрахункову сейсмічність майданчика будівництва належить приймати відповідно до вказівок даного розділу. У випадку розташування цих об'єктів а також конструктивних елементів і технологічного обладнання на гідротехнічних спорудах сейсмічна дія задається прискоренням що діє у відповідній точці основної споруди. 5.2 Врахування сейсмічних дій і визначення їх характеристик 5.2.1 Сейсмічні дії враховуються у тих випадках коли величина І розр складає 6 балів і більше. Сейсмічні дії включаються до складу особливих сполучень навантажень і дій. 5.2.2 Для водопідпірних і підземних ГТС І і II класів а також морських нафтогазопромислових споруд розрахункові сейсмічні дії моделюються розрахунковими акселерограмами РА які підбираються в залежності від розташування і характеристик основних зон ВОЗ з урахуванням даних щодо швидкісних частотних і резонансних характеристик грунтів які залягають в основі споруди а також вздовж траси руху сейсмічних хвиль від осередку до об'єкта. Розрахункові акселерограми у загальному випадку задаються як трикомпонентні. 5.2.3 Для решти гідротехнічних споруд що не вказані в 5.2.2 характеристикою розрахункової сейсмічної дії служить величина сейсмічного прискорення основи яка визначається відповідно до вказівок 5.5.1. 5.2.4 У розрахунках ГТС і їх основ враховуються наступні сейсмічні навантаження: - розподілені по об'єму споруди і її основі а також бокових засипок і наносів інерційні сили t інтенсивністю де ? - густина матеріалу в точці спостереження з координатами у загальному випадку x1 x2 x3 відповідно по осях 1 2 3 а- вектор прискорення точки в момент часу t в абсолютному русі системи споруда-основа; - розподілений по поверхні контакту споруди з водою гідродинамічний тиск викликаний інерційним впливом частини рідини яка коливається зі спорудою; - гідродинамічний тиск викликаний хвилями що виникли на поверхні водойми при землетрусі. У необхідних випадках враховуються взаємні зрушення блоків у основі споруди викликані проходженням сейсмічної хвилі. Враховуються також можливі наслідки пов'язаних із землетрусом таких явищ як: - зміщення по тектонічних розломах; - просідання грунту; - обвали і зсуви; - розрідження водонасичених або слабозв'язаних ґрунтів; - текучість глинистих тиксотропних грунтів. 5.3 Розрахунки споруд на сейсмічні дії 5.3.1 Гідротехнічні споруди в залежності від виду і класу споруди та рівня розрахункового землетрусу ПЗ або МРЗ розраховуються на сейсмічні дії: а прямим динамічним методом ПДМ із зображенням сейсмічної дії у вигляді набору записів сейсмічного руху основи як функції часу; б лінійно-спектральним методом ЛСМ . Області застосування методів розрахунку на сейсмічні дії наведено у таблиці 5.1. 5.3.2 Динамічні деформаційні характеристики та характеристики міцності матеріалів споруд і грунтів основ при розрахунку сейсмостійкості ГТС належить визначати експериментально. У разі відсутності відповідних експериментальних даних у розрахунках ЛСМ допускається використовувати кореляційні зв'язки між величинами статичного модуля загальної деформації Е0 або статичного модуля пружності Ес і динамічного модуля пружності ЕД. Допускається також використання статичних характеристик міцності матеріалів споруди і грунтів основи з використанням при цьому додаткових коефіцієнтів умов роботи які встановлюються нормами проектування конкретних споруд для врахування впливу на ці характеристики короткочасних динамічних дій. 5.3.3 За наявності в основі боковій засипці або тілі гідротехнічної споруди водонасичених незв'язаних або слабозв'язаних ґрунтів належить виконувати дослідження для оцінки області та ступеня можливого зрідження цих грунтів при сейсмічних діях. 5.3.4 Розрахунок сейсмостійкості споруд на повторні сейсмічні дії необхідно виконувати за вторинними схемами. На попередніх стадіях проектування за відсутності оцінок вірогідності виникнення повторних поштовхів на майданчику гідровузла що розглядається допускається виконувати перевірку сейсмостійкості у разі повторних землетрусів з інтенсивністю зменшеною в порівнянні з інтенсивністю розрахункового землетрусу на 1 бал. 5.3.5 Для визначення напружено-деформованого стану ГТС при сейсмічних діях належить застосовувати як правило розрахункові схеми які відповідають таким як і для розрахунку споруди на навантаження і дії основного сполучення. При цьому слід враховувати напрям сейсмічної дії відносно споруди і просторовий характер коливань споруди при землетрусі. Для ряду споруд допускається використовувати двомірні розрахункові схеми: для гравітаційних і ґрунтових гребель у широких створах підпірних стін та інших масивних споруд - розрахунки за схемою плоскої деформації; для аркових гребель і аналогічних до них конструкцій розрахунки при схематизації вказаних споруд оболонками середньої товщини а також пластинами що працюють у серединній площині як згинальні плити. В окремих випадках при спеціальному обгрунтуванні також допускається використовувати одномірні схеми які застосовуються для конструкцій стрижньового типу. У розрахунках враховується маса рідини якa знаходиться у внутрішніх порожнинах і резервуарах споруд. 5.3.6 Розміри розрахункової області основи у сукупності з іншими ґрунтовими масивами повинні призначатися так щоб при збільшенні цих розмірів можна було знехтувати подальшим уточненням результатів розрахунку. Розміри розрахункової області зайнятої ґрунтовими масивами повинні давати можливість проявитись граничним станам що характерні як для споруди так і для ґрунтових масивів. Для споруд що входять до складу напірного фронту розрахункова область основи як правило по своїй нижній границі повинна мати розміри не менше 5Н а по глибині від підошви споруди -не менше 2Н де Н- характерний розмір споруди для водрпідпірних споруд Н- висота споруди . Для інших видів гідротехнічних споруд розміри розрахункової області основи приймаються проектними організаціями на підставі досвіду проектування подібних споруд. Примітка. Якщо на глибині менше 2Н знаходяться породи що характеризуються швидкостями розповсюдження пружних зсувних хвиль не менше 1100 м/с то допускається уміщувати підошву розрахункової області основи з покрівлею вказаних порід. 5.3.7 На змочених поверхнях споруд необхідно враховувати їх взаємодію з водою при сейсмічних коливаннях. Таке врахування здійснюється шляхом розв'язання зв'язаної задачі гідропружності дога системи споруда - основа - водойма або шляхом приєднання до маси споруди віднесеної до точки k на змоченій поверхні споруди відповідної маси води що коливається. Приєднана маса води визначається для кожної із компонент вектора зміщень у прийнятій розрахунковій схемі споруди. Сейсмічний тиск води на споруду допускається не враховувати якщо глибина водойми біля споруди менше 10м. З метою наближення розрахункової схеми до реальних динамічних процесів в системі споруда -основа - шар рідини прямі динамічні розрахунки на акселерограму рекомендується виконувати з урахуванням інерційних та хвильових властивостей системи за участі науково-дослідних організацій що мають розробки в даній галузі. 5.3.8 У розрахунках міцності ГТС з урахуванням сейсмічних дій у випадку контакту бокових граней споруди з грунтом в тому числі наносами належить враховувати вплив сейсмічних дій на величину бокового тиску ґрунту. Конкретні методи визначення бокового тиску грунту при врахуванні сейсмічної дії в розрахунках міцності споруд приймаються проектними організаціями з урахуванням особливостей конструкції споруди і умов її експлуатації. 5.3.9 Перевірка стійкості ГТС та їх основ з урахуванням сейсмічних навантажень повинна здійснюватись відповідно до положень норм проектування конкретних споруд. У тих випадках коли за розрахунковою схемою при втраті стійкості споруда зсувається спільно з частиною ґрунтового масиву в розрахунках стійкості споруд та їх основ належить враховувати сейсмічні сили у частині розрахункової області основи яка зсувається. У всіх випадках ґрунтові області що зсуваються укоси споруд із ґрунтових матеріалів ґрунтові масиви що складають основу схили і засипка підпірних стін а також наноси визначаються з умови граничної рівноваги цих областей з урахуванням всіх навантажень і дій особливого сполучення яке включає сейсмічні дії. Конкретні методи визначення граничного стану ґрунтових масивів що зсуваються у тому числі й у випадку визначення бокового тиску грунту при зсуві приймаються проектними організаціями з урахуванням особливостей конструкції та умов експлуатації споруд. Примітка. Якщо грунтові масиви примикають до бокових граней споруди з двох сторін то в розрахунках стійкості належить приймати що сейсмічні сили в обох ґрунтових масивах діють в одному напрямку і тим самим збільшують загальний тиск ґрунту на одну із бокових граней споруди і одночасно зменшують тиск на протилежну грань. 5.3.10 У тих випадках коли прогнозується відкладення наносів у верховій грані споруд належить враховувати вплив цих наносів у розрахунках міцності та стійкості споруди при сейсмічних діях. Особлива увага повинна приділятися встановленню можливого розрідження ґрунтів наносів при сейсмічних діях і розмірів зони цього явища. 5.3.11 У створі споруди в зоні водосховища і нижньому б'єфі підлягають перевірці на стійкість ділянки берегових схилів потенційно небезпечних щодо можливості обвалення при землетрусах великих мас гірських споруд і окремих скельних масивів результатом чого можуть бути пошкодження основних споруд гідровузла утворення хвиль переливу та затоплення населених пунктів або промислових підприємств різного роду порушення нормальної експлуатації гідротехнічної споруди. Для берегових схилів "призначений термін служби" має дорівнювати максимальному для споруд даного гідровузла. 5.3.12 У розрахунках стійкості гідротехнічних споруд їх основ і берегових схилів належить враховувати додатковий динамічний перовий тиск що виникає під впливом сейсмічних дій а також зміни деформаційних характеристик міцності та інших характеристик грунту у відповідності 35.3.3. 5.3.13 Висоту гравітаційної хвилі ?h м яка враховується при призначенні перевищення гребеня греблі над розрахунковим горизонтом води у випадку можливості сейсмотектонічних деформацій зрушень дна водосховища при землетрусах інтенсивністю І = 6?9 балів належить визначати за формулою: 5.4 Прямий динамічний метод 5.4.1 Сейсмічне прискорення основи задається розрахунковою аксслерограмою землетрусу яка у загальному випадку є трикомпонентною j =1 2 3 функцією прискорення коливань у часі При цьому зміщення деформації напруження і зусилля визначаються на всьому часовому інтервалі сейсмічної дії на споруду. Розрахункові акселерограми на додаток до параметра аП повинні також відповідати всім іншим параметрам що характеризують розрахункову сейсмічну дію і вказані у 5.2.2. Якщо наявних сейсмологічних даних недостатньо для установлення пікових значень розрахункових прискорень аП то на попередній стадії проектування допускається приймати що значення аП визначається у відповідності з вказівками 5.5.1. Примітка. У якості вихідної сейсмічної дії можуть задаватися як акселерограми так і велосиграми або сейсмограми. 5.4.2 Розрахунок на ПЗ здійснюється як правило із застосуванням лінійного часового динамічного аналізу а на МРЗ - нелінійного або лінійного часового динамічного аналізу. Часовий динамічний аналіз лінійний і нелінійний здійснюється із застосуванням покрокового інтегрування диференційних рівнянь лінійний динамічний аналіз також допускається виконувати методом розкладення рішення в ряд за формами власних коливань. 5.4.3 Значення максимального пікового прискорення в основі споруди повинно бути не менше прискорень які визначаються при відповідній розрахунковій сейсмічності за картами сейсмічного зонування території країни або з використанням карт загального сейсмічного районування за вказівками 5.5.1. 5.4.4 Розрахунок гідротехнічних споруд виконується на спільну дію трьох компонент акселерограми. Результати розрахунку зміщення деформації напруження зусилля визначаються для всіх моментів часу періоду дії акселерограми і з них вибираються екстремальні значення. При цьому отримані величини що характеризують стан споруди при її коливаннях за напрямками осей X Y Z підсумовуються за формулою 2.8 . 5.4.5 Число форм власних коливань q які враховуються у розрахунках із застосуванням розкладення рішення за вказаними формами вибирається так щоб виконувались умови: ?q ? 3?1 5.4 ?q ? 3?c 5.5 де ?q - частота останньої форми власних коливань які враховуються; ?1 - мінімальна частота власних коливань; ?c - частота що відповідає піковому значенню на спектрі дій розрахункової акселерограми. При цьому число використаних форм коливань повинно складати не менше 3. 5.4.6 При виконанні динамічного аналізу сейсмостійкості належить використовувати значення параметрів затухання ? установлені на основі динамічних досліджень поведінки споруд при сейсмічних діях. За відсутності експериментальних даних про реальні величини параметрів затухання в розрахунках сейсмостійкості допускається застосовувати наступні значення логарифмічних декрементів коливань: - залізобетонні і кам'яні конструкції: ? = 0 3; - сталеві конструкції: ? = 0 15. 5.4.7 Напружено-деформований стан підземних споруд слід визначати виходячи з єдиного динамічного розрахунку системи що включає ґрунтове середовище яке вміщує підземну споруду і саму споруду. У розрахунках підземних споруд типу гідротехнічних тунелів належить враховувати сейсмічний тиск води. 5.5 Лінійно-спектральний метод 5.5.1 У розрахунках споруд за лінійно-спектральним методом ЛСМ матеріали споруди і основи вважаються лінійно-пружними. Сейсмічне прискорення основи задається постійною у часі векторною величиною модуль якої визначається за формулою: де а0 - розрахункова амплітуда прискорення основи в частках g визначена з урахуванням реальних ґрунтових умов на майданчику будівництва для землетрусів із періодом повторюваності; значення наведено в таблиці 5.2; kA - коефіцієнт що враховує ймовірність сейсмічної події протягом призначеного строку служби споруди Тcл також перехід від нормативного періоду повторюваності до періоду повторюваності прийнятому для ПЗ або МРЗ відповідно до вказівок 5.1.3; для комплекту карт наведених у додатку Б значення kA що відповідають нормативним періодам повторюваності 500 карта А і 5000 карта С років наведеш у таблиці 5.3; g - прискорення вільного падіння 9 81 м/с2 . Таблиця 5.2 - Значення розрахункової амплітуди а0 в долях g Категорія грунту І норм балів 6 7 8 9 Ірозр балів а0 Ірозр балів а0 Ірозр балів а0 Ірозр балів а0 I - - - - 7 0 12 8 0 24 I-II - - 7 0 08 8 0 16 9 0 32 II - - 7 0 10 8 0 20 9 0 40 II-III 7 0 06 8 0 13 9 0 25 - - III 7 0 08 8 0 16 9 0 32 - - Таблиця 5.3 - Значення коефіцієнта kA Призначений строк служби Тcл років Tпзповт років Tмрзповт років 100 200 300 400 500 5000 10 0 55 0 60 0 65 0 68 0 70 0 70 20 0 63 0 70 0 74 0 78 0 80 0 80 50 0 70 0 78 0 83 0 87 0 90 0 90 100 і більше 0 80 0 87 0 93 0 97 1 00 1 00 5.5.2 У тих випадках коли при розрахунку сейсмостійкості споруди система основа споруда розбита на окремі дискретні об'єми то як сейсмічні навантаження використовуються вузлові інерційні сили що діють на елемент системи віднесений до вузла k при і-й формі власних коливань. У загальному випадку значення компонент вузлових сил S ik за трьома j = 1 2 3 взаємно ортогональними напрямками визначаються за формулою: де kf - коефіцієнт який відображає ступінь неприпустимості пошкоджень у споруді; k? - коефіцієнт який враховує демпфуючі властивості конструкції; mk - маса елемента споруди віднесеного до вузла k з урахуванням приєднаної маси води ; - сейсмічне прискорення основи; ?і - коефіцієнт динамічності який відповідає періоду власних коливань споруди Tі за i-ю формою коливань; ?ikj коефіцієнт форми власних коливань споруди за i-ю формою коливань: де Ujki - проекції за напрямками у' зміщень вузла k за i-ю формою власних коливань споруди; cos Ujki - косинуси кутів між переміщеннями Utkj та напрямками вектора сейсмічної дії. Примітка. Вказані у пушсті коефіцієнти належить враховувати аналогічним чином у розрахунках за Методиками які дозволяють визначати зміщення деформації напруження і зусилля що виникають у споруді під впливом сейсмічної дії без попереднього визначення сейсмічних навантажень. 5.5.3 Для всіх гідротехнічних споруд kf приймається 0 45. Значення коефіцієнта k? приймається: 0 9 для бетонних і залізобетонних споруд; 0 7 - для споруд із ґрунтових матеріалів. Для інших видів гідротехнічних споруд значення коефіцієнта k? допускається приймати на основі досвіду проектування цих споруд з урахуванням сейсмічних дій. 5.5.4 Значення коефіцієнта динамічності ?i визначаються за графіками на рисунку 2.2. 5.5.5 Напрям сейсмічної дії при розрахунках ЛСМ повинен вибиратися так щоб дія була найбільш небезпечною для споруди. При цьому водопідпірні ГТС належить розраховувати на сейсмічні дії у яких вектор належить вертикальній площині нормальній до поздовжньої осі споруди а контрфорсні та аркові греблі - також і на дії у яких вектор лежить в одній площині з поздовжньою віссю споруди. За відсутності даних щодо співвідношення горизонтальної та вертикальної компонент сейсмічної дії допускається розглядати два значення кута між вектором і горизонтальною площиною: 0° і 30°. Протяжні тунелі допускається розраховувати на сейсмічну дію у площині нормальній до осі тунелю. Окремо розташовані гідротехнічні споруди схематизовані стрижнями розраховуються на горизонтальні сейсмічні дії у площинах найбільшої та найменшої жорсткості. 5.5.6 Допускається виконувати розрахунки з таким числом форм власних коливань що враховуються: - у розрахунках за одномірною консольною схемою не менше 3...4; - у розрахунках за двомірними схемами не менше 10... 15 для бетонних споруд і 15... 18 - для споруд із ґрунтових матеріалів; - число форм які приймаються у розрахунках за просторовими схемами встановлюється у кожному конкретному випадку з урахуванням рекомендацій 2.3.10 але не менше 20 форм для бетонних споруд і 25 - для споруд із ґрунтових матеріалів. 5.5.7 Розрахункові значення зміщень деформацій напружень і зусиль що виникають у споруді з урахуванням всіх форм власних коливань споруди які враховуються при розрахунку належить визначати за формулою 2.6 . 5.6 Заходи щодо підвищення сейсмостійкості гідротехнічних споруд 5.6.1 За необхідності розташування споруд на ділянці тектонічного розлому основні споруди гідровузла греблі будівлі ГЕС водоскиди належить розміщувати на структурно єдиному тектонічному блоці в межах якого виключена можливість взаємних зрушень частин споруди. За неможливості виключення взаємних зрушень частин споруди у проекті повинні бути розроблені спеціальні конструктивні заходи що дозволяють сприймати диференційовані зрушення без шкоди для безпеки споруди. 5.6.2 Будівництво водопідпірних та інших споруд що входять до складу напірного фронту на зсувонебезпечних ділянках допускається тільки у разі вжиття заходів які виключають утворення зсувних деформацій в основі споруди і берегових схилах у створі споруди. Сейсмічні дії при розрахунку стійкості схилів на зсувонебезпечних ділянках рекомендується визначати за додатком Е. 5.6.3 У разі можливості порушень стійкості споруди а також розвитку надмірних деформацій у тілі споруди і в основі внаслідок розрідження та інших деструктивних змін стану ґрунтів у основі або тілі споруди під впливом сейсмічних дій належить передбачати штучне ущільнення або закріплення цих грунтів. 5.6.4 Для кам'яно-земляних гребель у сейсмічних районах із верхової сторони ядер і екранів належить передбачати влаштування фільтрів перехідних шарів ; при цьому підбір складу першого шару фільтру повинен забезпечувати кольматацію самозалічування тріщин які можуть утворюватися у протифільтраційному елементі при землетрусі. 5.6.5 Верхові водонасичені призми гребель із ґрунтових матеріалів слід проектувати із вели-козернистих ґрунтів з підвищеними коефіцієнтами неоднорідності і фільтрації кам'яна накидка гравелисті галькові ґрунти тощо яким властива обмежена здатність до розрідження при сейсмічних діях. При необхідності зменшення об'єму великозернистого матеріалу в тілі верхової призми допускається введення горизонтальних шарів із великозернистих великоуламкових сильно дренуючих матеріалів. Примітка. Вказівки даного пункту не розповсюджуються на гідротехнічні споруди із ґрунтових матеріалів з екраном. 5.6.6 3 метою підвищення стійкості верхової упорної призми гребель із ґрунтових матеріалів з ядрами або діафрагмами при сейсмічних діях належить розробляти заходи які забезпечують зниження надлишкового порового тиску в ґрунтах зокрема максимальне ущільнення незв'язних ґрунтів укріплення укосів кам'яною накидкою влаштування додаткових дренуючих шарів тощо. 5.6.7 При проектуванні гребель та інших водопідпірних споруд у сейсмічних районах підвищення їх сейсмостійкості належить виконувати за допомогою заходів одного або декількох із нижченаведеного переліку здійснюючи вибір на основі їх техніко-економічного порівняння: 1 уширення поперечного профілю греблі; 2 полегшення верхньої частини споруд шляхом застосування оголовків мінімальної ваги влаштування верхньої частини споруди у вигляді стінки контрфорсної або рамної конструкції влаштування пустот у пригребеневій зоні споруди тощо; 3 заглиблення підошви споруди до скельних порід; 4 закріплення основи складеної нескельними ґрунтами шляхом ін'єктування цих ґрунтів; 5 обтискання бетону біля верхової грані бетонних гребель за допомогою напружуваних анкерів; 6 захист напірної грані греблі з ґрунтових матеріалів водонепроникним екраном; 7 використання для масивних гравітаційних гребель клинової токтогульської розрізки споруди на секції; 8 застосування просторово працюючих масивних гравітаційних гребель; 9 улаштування периметрального шва для аркових гребель; 10 використання здвоєних контрфорсів або розташування розпірних балок між контрфорсами для контрфорсної греблі; 11 створення перед бетонною греблею стаціонарної повітряної подушки що знижує інтенсивність гідродинамічного тиску на споруду яка коливається; 12 улаштування антисейсмічних поясів; 13 використання "армованого ґрунту" для зведення земляних гребель. 5.6.8 Для підвищення сейсмостійкості гребель що експлуатуються які мають дефіцит сейсмостійкості належить розглядати заходи 1 2 5 10 11 із переліку наведеного в 5.6.7 а також ін'єкцію упорних призм ґрунтових гребель цементними або іншими розчинами. 5.6.9 Портові загороджувальні споруди при розрахунковій сейсмічності майданчика 8 і 9 балів належить зводити з накидки каменя звичайних і фасонних масивів або масивів-гігантів. Кути нахилу укосів цих споруд при сейсмічності 8 і 9 балів слід зменшувати відповідно не менше ніж на 10 % і 20 % відносно допустимих у несейсмічних районах. 5.6.10 При спеціальному обгрунтуванні портові загороджувальні споруди у вигляді конструкцій безрозпірного типу допускається зводити із розробкою заходів що підвищують їх сейсмостійкість. 5.6.11 Проектуючи портові загороджуючі споруди доцільно приймати технічні рішення які підвищують їх сейсмостійкість а саме: - розташування споруд на основах складених більш міцними ґрунтами; - уширення підошви і надання поперечним перерізам цих споруд симетричного профілю відносно вертикальної поздовжньої площини ; - улаштування за довжиною споруд антисейсмічних швів у межах яких конструкція грунтові умови глибини навантаження тощо незмінні. 5.6.12 Портові причальні споруди при розрахунковій сейсмічності майданчика будівництва 8 і 9 балів належить як правило зводити у вигляді конструкцій які не зазнають одностороннього тиску грунту. За неможливості дотримання цієї умови перевагу належить надавати заанкереним стінкам із металевого шпунта при нескельних основах і стінкам із масивів-гігантів при скельних основах. Для підвищення сейсмостійкості конструкцій причалів і набережних типу збірних гравітаційних стін належить як правило укрупнювати розміри збірних елементів а омонолічування конструкцій виконувати зі зварюванням випусків арматури або закладних деталей. При розрахунковій сейсмічності будівельного майданчика що не перевищує 8 балів допускається застосування збірних гравітаційних стін у вигляді кладки з елементів типу звичайних масивів із виконанням конструктивних заходів для створення умов спільної роботи цих елементів. 5.6.13 Для конструкцій причалів естакадного типу в якості опор належить застосовувати сталеві труби коробки із шпунта попередньо напружені центрифуговані залізобетонні оболонки. Застосування призматичних залізобетонних паль допускається при спеціальному обґрунтуванні. Горизонтальну жорсткість естакад за необхідності належить забезпечувати застосуванням похилих паль або введенням додаткових діагональних в'язей між окремими конструктивними елементами. Конструкція в'язей між окремими секціями повинна виключати можливість крихкого руйнування цих в'язей при сейсмічних коливаннях. Доцільність з'єднання між собою окремих секцій спеціальними в'язями встановлюється за розрахунками на основне і особливе сполучення навантажень. 5.6.14 Для підвищення сейсмостійкості причалів у вигляді заанкерених стін із металевого шпунта доцільно у якості анкерних опор використовувати козлові системи. У разі застосування у якості опор анкерних плит або анкерних стінок належить передбачати додаткові заходи щодо забезпечення їх сейсмостійкості ретельного ущільнення ґрунту передними улаштування призм із великоуламкових матеріалів тощо . При розрахунковій сейсмічності майданчика будівництва 7 і більше балів доцільно застосовувати спеціальні компенсатори для вирівнювання зусиль у анкерних тяжах і лицьових шпунтових стінах. Кранові колії за шпунтовими стінами належить улаштовувати на пальовій основі. 5.6.15 Для підвищення сейсмостійкості конструкцій причалів гравітаційного типу належить як правило укрупнювати розміри збірних елементів. При цьому замонолічення окремих конструктивних елементів виконувати із зварюванням випусків арматури або сталевих закладних деталей. При розрахунковій сейсмічності будівельного майданчика що не перевищує 8 балів допускається застосування збірних конструкцій у вигляді кладки зі звичайних або порожнистих масивів при виконанні конструктивних заходів для створення умов їх спільної роботи. 5.6.16 При спорудженні причалів у вигляді заанкерених шпунтових стін або конструкцій з масивів-гігантів або інших збірних елементів повинні передбачатись заходи які сприяють зменшенню осідань територій. Улаштування територій з мілкого піску шляхом рефулювання не допускається. 5.6.17 Покриття новоутворених територій повинні влаштовуватись зі збірних залізобетонних плит. 5.6.18 Ступінь сейсмостійкості портових ГТС які експлуатуються повинен оцінюватись за результатами інженерного обстеження на основі експериментального визначення фактичних динамічних характеристик споруд із наступними повірочними розрахунками на сейсмічні дії відповідно до нормативних вимог. 5.6.19 Для портових ГТС що розташовані на майданчиках із розрахунковою сейсмічністю 7 і 8 балів і низкою повторюваністю землетрусів розрахункової інтенсивності при оцінці доцільності антисейсмічних підсилень конструкцій попередньо виконують розрахунки економічної ефективності підсилень. 5.6.20 Для портових ГТС що розташовані на майданчиках із розрахунковою сейсмічністю 7 балів при оцінці їх сейсмостійкості достатньо виконати перевірку загальної стійкості споруд з урахуванням сейсмічної дії. 5.6.21 Паспорти портових ГТС розташованих у сейсмічне активних зонах розробляються у відповідності з нормативними вимогами НД 31.3.002-2003. 5.6.22 За спеціального обгрунтування проект капітального ремонту портових ГТС розташованих у сейсмічне активних зонах і псрвісно не запроектованих з врахуванням сейсмічних навантажень може розроблятися без урахування сейсмічних дій. 5.7 Геодинамічний моніторинг гідротехнічних споруд 5.7.1 У проектах водопідпірних споруд І і II класів при розрахунковій сейсмічності майданчика будівництва для ПЗ 7 балів і вище а також при можливості небезпечних проявів інших геодинамічних процесів сучасних тектонічних рухів зсувів різких змін напружено-деформованого стану або гідрогеологічного режиму верхніх частин вміщуваного геологічного середовища тощо належить передбачати створення комплексної системи геодинамічного моніторингу яка включає: - сейсмологічний моніторинг за природними і техногенними землетрусами на ділянці греблі та поза зоною водосховища; - інженерно-сейсмометричний моніторинг на спорудах і берегових приляганнях; - геофізичний моніторинг фізико-механічних властивостей і напружено-деформованого стану споруди та основи а також району розташування гідровузла; - геодезичний моніторинг деформаційних процесів що відбуваються у споруді і основі а також земній поверхні в районі водосховища; - тестові динамічні випробування споруди; - проведення перевірочних розрахунків сейсмостійкості та оцінка сейсмічного ризику у випадку змін сейсмічних умов майданчика будівництва властивостей основи і споруди під час експлуатації; - систему регламентних заходів персоналу діючої гідротехнічної споруди щодо запобігання або зниження негативного впливу небезпечних геодинамічних процесів і явищ у період експлуатації. Конкретні склад і методи спостережень та досліджень визначаються спеціалізованою проектною або дослідницькою організацією. Геодинамічний моніторинг проводиться комплексно та охоплює період від початку будівництва до завершення експлуатації гідротехнічної споруди. 5.7.2 Всі ГТС незалежно від їх призначення класу конструкції та матеріалу виготовлення повинні підлягати обстеженню після кожної сейсмічної дії інтенсивністю 5 балів і вище. При цьому повинні бути оперативно проаналізовані показання всіх видів контрольно-вимірювальної апаратури встановленої у споруді а також проведено огляд споруди. На основі встановлених фактів виконується експертна і розрахункова оцінка міцності стійкості та експлуатаційних властивостей споруди. 6 ВІДНОВЛЕННЯ ПІДСИЛЕННЯ ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ БУДІВЕЛЬ 1 СПОРУД 6.1 Вимоги даного розділу поширюються на будівлі та споруди: а які отримали пошкодження під час землетрусу; б збудовані без відповідних антисейсмічних заходів або при їх недостатності а також у випадках зміни розрахункової сейсмічності території; в які реконструюються. 6.2 Відновлення підсилення та реконструкція будівель або споруд виконується: а для переобладнання з метою часткової або повної зміни об'ємно-планувального рішення та або функціонального призначення; б для підвищення сейсмостійкості або приведення у відповідність до вимог чинних норм; в при підвищенні експлуатаційного навантаження на несучі елементи будівлі або споруди; г при закінченні нормативного строку експлуатації. 6.3 При виборі способів підсилення несейсмостійких житлових громадських і промислових будівель необхідно керуватися загальними принципами проектування споруд для сейсмічних районів викладених у цих Нормах. Елементи будівлі з недостатньою несучою здатністю виявляються за розрахунком. Розробляючи проект підсилення незалежно від результатів розрахунку належить враховувати конструктивні вимоги викладені в розділі 3 цих норм. 6.4 У випадках коли повне виконання конструктивних вимог норм неможливе або їх виконання призводить до економічної недоцільності підсилення допускається реалізація обгрунтованих розрахунком технічних рішень підсилення будівлі при неповній відповідності вимогам норм з їх погодженням у встановленому порядку з органом державного регулювання. При цьому прийнятий рівень виконання вимог норм повинен бути обґрунтований в залежності від економічної доцільності та необхідного строку служби будівлі. 6.5 Відновлення підсилення та реконструкція несучих конструкцій може мати наступні рівні: а відновлення стану конструкцій до рівня який передував пошкодженню; б підвищення сейсмооснащеності до рівня вище початкового; в підсилення несучих конструкцій до рівня який відповідає вимогам чинних будівельних норм. 6.6 Рішення про відновлення або підсилення будівель повинні прийматися з урахуванням їх фізичного або морального зносу та соціально-економічної доцільності заходів щодо відновлення або підсилення. З метою визначення ступеня пошкодження або фізичного зносу встановлення можливості подальшої експлуатації будівель або споруд повинна виконуватися оцінка їх технічного стану та несучої здатності конструкцій. 6.7 Рівень відновлення підсилення та реконструкції призначається замовником у залежності від відповідальності будівлі та її функціонального призначення а також на основі результатів обстежень та вказується у завданні на проектування. 6.8 Проект підвищення сейсмостійкості будівель та споруд належить розробляти на основі проектної документації та матеріалів детального натурного обстеження ґрунтової основи та конструктивних елементів будівлі. У проекті належить використовувати як правило наступні технічні заходи: а зміну об'ємно-планувальних рішень шляхом поділу будівель складних конструктивних схем на відсіки простої форми антисейсмічними швами розбирання верхніх поверхів будівлі влаштування додаткових елементів жорсткості для забезпечення симетричного розташування жорсткостей у межах відсіку та зменшення відстані між ними; б підсилення стін рам вертикальних в'язей для забезпечення сприйняття зусиль від статичних і розрахункових сейсмічних дій; в збільшення жорсткості дисків перекриття та надійності з'єднання їх елементів улаштування або підсилення антисейсмічних поясів; г забезпечення надійних зв'язків між стінами різних напрямків між стінами та перекриттями; д підсилення елементів з'єднання збірних конструкцій стін; е підсилення конструктивної схеми будівлі в тому числі шляхом введення системи додаткових конструктивних елементів; ж зменшення сейсмічного навантаження в тому числі шляхом зниження маси будівлі; з використання гасників коливань сейсмоізоляції та інших методів регулювання сейсмічної реакції; і зміну функціонального призначення зниження рівня відповідальності . При відновленні несучої здатності залізобетонних конструкцій з тріщинами до рівня 0 7- 0 9 від початкової величини допускається застосування ін'єктування цементними розчинами. 6.9 Визначення несучої здатності конструкцій повинно здійснюватись за результатами їх обстеження та оцінки технічного стану шляхом виконання розрахунку будівлі на розрахункову сейсмічну дію з урахуванням даних інструментального вимірювання фактичної міцності матеріалів конструкції. При цьому розрахункове значення міцності матеріалів повинно визначатися на основі статистичного аналізу "розкиду" її величин виміряних у межах поверху будівлі як мінімальне значення у довірчому інтервалі нормального розподілу із забезпеченістю 0 95. Підсилення конструкцій повинно призначатися на основі оцінки несучої здатності головних конструктивних елементів відповідальних за загальну стійкість будівлі або споруди. 6.10 При проектуванні відновлення підсилення або підвищення сейсмостійкості необхідно передбачати максимальне збереження існуючих конструкцій без пошкоджень або елементів для яких в результаті розрахунку на сейсмічні навантаження несуча здатність виявиться вище діючих зусиль. У подібних випадках не рекомендується призначати технічні рішення що погіршують однорідність і цілісність конструкції наприклад використання залізобетонних стовпів шляхом прорізування кам'яної кладки порушуючи при цьому її монолітність. 6.11 При оцінці несучої здатності конструкцій що зберігаються належить враховувати: а просторову роботу; б дійсну роботу вузлів сполучення елементів у тому числі каркаса та стінового заповненн в перерозподіл зусиль за рахунок розвитку пластичних деформацій в тому числі тріщино-утворення; г відповідність конструктивної та розрахункової схем; д спільну роботу елементів каркаса та перекриття; е податливість ґрунтової основи. Узагальнення найбільш поширених способів відновлення підсилення та реконструкції наведено в таблиці 6.1 Таблиця 6.1 - Класифікація способів реконструкції Види конструкцій Рівень реконструкції Відновлення Підсилення Підвищення сейсмостійкості до нормативного рівня Заміна демонтаж Основа 1 Ін'єктування 1 Ін'єктування 1 Додаткове ущільнення 2 Водозниження Фундаменти 1 Ін'єктування 2 Улаштування гідроізоляції 1 Улаштування обойм розвантажних конструкцій 1 Влаштування обойм розвантажних конструкцій 2 Зміна розрахункової схеми Розширення підошви фундаментів Стіни та каркаси 1 Ін'єктування 2 Нанесення армооболонок штукатурок 1 Покращання регулярності розподілу жорсткостей 2 Підсилення стін оболонки шпонки скобки стяжки рам обойми 3 Підсилення зв'язків між стінами 1 Покращання регулярності розподілу жорсткостей 2 Підсилення вертикальних в'язей жорсткості 3 Вертикальний натяг 4 Влаштування ядер жорсткості та розвантажних поясів 5 Зміна конструктивної схеми Демонтаж верхніх поверхів Перекриття Ін'єктування 1 Улаштування армованих стяжок 2 Збільшення перерізу 1 Збільшення жорсткості перекриттів та анкерування їх у поясах стін 2 Натяг затяжки шпренгелі 3 Зміна конструктивної схеми Заміна перекриттів Покрівля Відновлення окремих елементів Збільшення перерізу Зміна конструктивної схеми Заміна елементів конструкцій 6.12 При реконструкції особливо у випадках прибудов і або надбудов прийняті технічні рішення повинні забезпечувати потрібну сейсмостійкість усієї будівлі в цілому. 6.13 При використанні принципово нових конструктивних рішень підсилення або відновлення будівель та інших споруд розробку проектної документації необхідно виконувати при науковому супроводі та за участі спеціалізованих науково-дослідних і проектних організацій. 6.14 Відновлені підсилені та реконструйовані об'єкти підлягають обов'язковому прийняттю у встановленому для звичайних об'єктів порядку з обов'язковим складанням паспорта про технічний стан і клас рівень сейсмостійкості. ДОДАТОК А обов'язковий СПИСКИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ РОЗТАШОВАНИХ У СЕЙСМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ РАЙОНАХ У додатку наведено списки населених пунктів України розташованих у сейсмічне небезпечних районах із розрахунковою сейсмічною інтенсивністю в балах шкали MSK-64 для середніх ґрунтових умов і трьох рівнів небезпеки: карти А В С. Сейсмічність у балах для населених пунктів України які не згадуються у даному додатку визначаються безпосередньо за вказаними картамами ЗСР-2004 -А В С. Назва населених пунктів України Карти ЗСР-2004 Назва населених пунктів України Карти ЗСР-2004 А В С А В С Автономна Республіка Крим Азовське 7 7 8 Мирний 7 7 8 Алупка 8 9 10 Молодіжне 7 8 9 Алушта 8 9 10 Научний 8 8 9 Армянськ 6 6 7 Нижньогірський 7 7 8 Багерове 8 9 9 Новоозерне 7 7 8 Бахчисарай 8 8 9 Новоселівське 6 7 7 Білогірськ 8 8 9 Ореанда 8 9 10 Владиславівка 8 8 9 Орджонікідзе 8 8 9 Вільне 7 7 8 Паркове 8 9 10 Гаспра 8 9 10 Партвніт 8 9 10 Гвардійське 6 7 7 Первомайське 6 7 7 Голуба Затока 8 9 10 Планерське 8 8 9 Горностаївка 8 9 9 Понизівка 8 9 10 Гурзуф 8 9 10 Поштове 8 8 9 Джанкой 6 7 7 Приморський 8 8 9 Євпаторія 7 7 8 Роздольне 6 6 7 Заозерне 7 7 8 Саки 7 7 8 Зуя 7 8 8 Санаторне 8 9 10 Керч 8 9 9 Сімеїз 8 9 10 Кіровське 8 8 9 Сімферополь 7 8 8 Комсомольське 7 8 9 Советський 7 8 а Кореїз 8 9 10 Старий Крим 8 8 9 Красногвардійське 7 7 8 Судак 8 9 9 Краснокам'янка 8 9 10 Феодосія 8 8 9 Красноперекопськ 6 6 7 Форос 8 9 10 Куйбишеве 8 8 9 Чорноморське 6 6 7 Леніне 8 8 9 Щебеті вка 8 8 9 Лівадія 8 9 10 Щолкіне 8 8 9 Масандра 8 9 10 Яковенкове 8 9 9 Миколаївка 7 8 8 Ялта 8 9 10 Вінницька область Вінниця - - 6 Ладижин 6 6 7 Гайсин - 6 6 Могилів-Подільський 6 6 7 Жмеринка 6 6 6 Хмільник - - 6 Калинівка - - 6 Ямпіль 6 7 7 Козятин - - 6 Волинська область Володимир-Волинський - 6 6 Луцьк - - 6 Горохів - 6 7 Любомль - - 6 Камінь-Каширський - - 6 Нововолинськ - 6 7 Ківерці - - 6 Рожище - - 6 Ковель - - 6 Дніпропетровська область Вільногірськ - - 6 Новомосковськ - - 6 Дніпродзержинськ - - 6 Орджонікідзе - 6 7 Дніпропетровськ - - 6 П'ятихатки - - 6 Жовті Води - - 6 Павлоград - - 6 Інгулець - 6 7 Первомайськ - - 6 Кривий Ріг - 6 7 Синельникове - - 6 Марганець - 6 7 Тернівка - - 6 Нікополь - 6 7 Донецька область Артемівськ - - 6 Красноармійськ - - 6 Горліака - - 6 Макіївка - - 6 Димитров - - 6 Маріуполь - 6 7 Донецьк - - 6 Слов'янськ - - 6 Дружківка - - 6 Сніжне - - 6 Єнакієве - - 6 Торез - - 6 Костя нтинівка - - 6 Харцизьк - - 6 Краматорськ - - 6 Шахтарськ - - 6 Житомирська область Бердичів - - 6 Коростишів - - 6 Житомир - - Є Малин - - 6 Коростень - - 6 Новоград-Волинський - - 6 Закарпатська область Берегове 7 7 8 Рахів 7 7 8 Виноградів 7 7 8 Свалява 7 7 8 Вишкове 7 7 8 Солотвина 7 7 8 Дубове 7 7 8 Тячів 7 7 8 Іршава 7 7 8 Хуст 7 7 8 Міжгір'я 7 7 8 Чоп 7 7 8 Мукачеве 7 7 8 Ужгород 7 7 8 Запорізька область Бердянськ - 6 7 Мелітополь - 6 7 Дніпрорудне - 6 7 Оріхів - 6 7 Енергодар - 6 7 Пологи - 6 7 Запоріжжя - - 6 Токмак - 6 7 Івано-Франківська область Болехів 6 7 8 Косів 6 7 8 Бурштин 6 6 7 Надвірна 6 7 8 Городенка 6 7 7 Перегінське 6 7 8 Долина 6 7 8 Снятин 6 7 7 Івано-Франківськ 6 7 7 Тисмениця 6 7 7 Калуш 6 7 Тлумач 6 7 7 Коломия 6 7 7 Яремча 6 7 8 м. Київ Київ - - 6 Київська область Біла Церква - - 6 Вишневе - - 6 Бориспіль - - 6 Ірпінь - - 6 Боярка - - 6 Обухів - - 6 Бровари - - 6 Переяслав-Хмельницький - - 6 Буча - - 6 Славутич - - 6 Васильків - - 6 Фастів - - 6 Вишгород - - 6 Яготин - - 6 Кіровоградська область Долинська - 6 7 Новоукраїнка - 6 7 Знам'янка - - 6 Олександрія - - 6 Кіровоград - - 6 Світловодськ - - 6 Луганська область Алчевськ - - 6 Луганськ - - 6 Антрацит - - 6 Ровеньки - - 6 Брянка - - 6 Рубіжне - - 6 Красний Луч - - 6 Свердловськ - - 6 Краснодон - - 6 Сєверодонецьк - - 6 Лисичанськ - - 6 Стаханов - - 6 Львівська область Борислав 6 7 8 Сколе 6 7 8 Броди - 6 7 Сокаль - 6 7 Дрогобич 6 7 7 Старий Самбір 6 7 8 Золочів 6 6 7 Стебник 6 7 7 Львів 6 6 7 Стрий 6 6 7 Новий Розділ 6 6 7 Трускавець 6 7 7 Новоиворівське 6 6 7 Турка 6 7 8 Самбір 6 6 7 Червоноград - 6 7 Миколаївська область Баштанка - 6 7 Новий Буг - 6 7 Вознесенськ - 6 7 Очаків 6 7 7 Врадіївка 6 6 7 Первомайськ - 6 7 Миколаїв - 6 7 Снігурівка - 6 7 Нова Одеса - 6 7 Южноукраїнськ - 6 7 Одеська область Ананьїв 6 7 8 Красні Окна 6 7 8 Арциз 7 8 9 Лиманське 7 8 8 Балта 6 6 8 Любашівка 6 6 7 Березине 7 8 9 Миколаївка 6 6 7 Березівка 6 7 7 Нові Біляри 6 7 8 Білгород-Дністровський 7 7 8 Овідіополь 7 7 8 Біляївка 7 7 8 Одеса 7 7 8 Болград 8 9 9 Радісне 6 7 8 Бородіно 7 8 9 Рані 8 9 10 Велика Михайлівка 7 7 8 Роздільна 7 7 8 Великодолинське 7 7 8 Саврань 6 6 7 Вилкове 7 8 9 Сарата 7 8 9 Затишшя 6 7 8 Серпневе 7 8 9 Затока 7 7 8 Слобідка 6 7 8 Зеленогорське 6 6 7 Суворове 8 8 9 Іванівка 6 7 8 Таїрове 7 7 8 Ізмаїл* 8 9 9 Тарутіно 7 8 9 Іллічівськ 7 7 8 Татарбунари 7 8 9 Килія в 8 9 Теплодар 7 7 8 Кодима 6 6 7 Фрунзівка 7 7 8 Комінтернівське 6 7 8 Ширяєво 6 7 8 Котовськ 6 7 8 Южное 6 7 8 Полтавська область Гадяч - - 6 Лубни - - 6 Карлівка - - 6 Миргород - - 6 Комсомольськ - - 6 Полтава - - 6 Кременчук - - 6 Рівненська область Дубно - - 6 Кузнецовськ - - 6 Здолбунів - - 6 Рівне - - 6 Костопіль - - 6 Сарни - - 6 Севастополь загапьнодежавне підпорядкування Балаклава 8 9 9 Любимівка 8 8 9 Верхньосадове 8 8 9 Кача 8 8 9 Інкерман 8 9 9 Севастополь 8 9 9 Сумська область Конотоп - - 6 Ромни - - 6 Лебедин - - 6 Тростянець - - 6 Охтирка - - 6 Тернопільська область Бережани 6 6 7 Кременець - 6 7 Борщів 6 6 7 Теребовля 6 6 7 Бучач 6 6 7 Тернопіль 6 6 7 Заліщики 6 7 7 Чортків 6 6 7 Збараж 6 6 7 Харківська область Балаклія - - 6 Лозова - - 6 Дергачі - - 6 Люботин - - 6 Ізюм - - 6 Мерефа - - 6 Ківшарівка - - 6 Первомайський - - 6 Красноград - - 6 Харків - - 6 Куп'янськ - - 6 Чугуїв - - 6 Херсонська область Генічеськ 6 6 7 Скадовськ - 6 7 Каховка - 6 7 Херсон - 6 7 Нова Каховка - 6 7 Цюрупинськ - 6 7 Хмельницька область Волочиськ 6 6 7 Славута - - 6 Кам'янець-Подільський 6 6 7 Старокостянтинів - - 6 Красилів - - 6 Хмельницький - 6 7 Нетішин - - 6 Шепетівка - - 6 Полонне - - 6 Черкаська область Ватутіне - - 6 Сміла - - 6 Звенигородка - - 6 Умань - 6 7 Золотоноша - - 6 Черкаси - - 6 Канів - - 6 Шпола - - 6 Корсунь-Шевченківський - - 6 Чернівецька область Вашківці 6 7 7 Новоселиця 6 7 7 Вижниця 6 7 8 Сокиряни 6 6 7 Герца 6 7 8 Сторожинець 6 7 8 Заставна 6 7 7 Хотин 6 7 7 Кіцмань 6 7 7 Чернівці 6** 7 7 Новодністровськ 6 6 7 Чернігівська область Бахмач - - 6 Прилуки - 6 Ніжин - - 6 Чернігів - - 6 * нормативна бальність м. Ізмаїл відноситься до грунтів ІІІ категорії за сейсмічними властивостями ** з урахуванням типу ґрунтової основи в м. Чернівці приймати сейсмичність 7 балів ДОДАТОК Б обов'язковий КАРТИ ЗАГАЛЬНОГО СЕЙСМІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ ЗСР ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ З ВРІЗКОЮ КАРТ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ І ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Додаток містить карти загального сейсмічного районування ЗСР території України з врізкою карт Автономної Республіки Крим і Одеської області з періодами повторюваності один раз протягом 500 років карта А 1000 років карта В та 5000 років карта С для середніх ґрунтових умов і ймовірності перевищення розрахункової інтенсивності протягом 50 років 10% 5% і 1% відповідно. Врізки карт ЗСР території АР Крим та Одеської області окрім карт А В С доповнені картами АО для середнього періоду повторюваності 100 років з вірогідністю перевищення заданих інтенсивностей 39 % протягом 50 років. ДОДАТОК В рекомендований РОЗРАХУНОК ПРОСТОРОВИХ МОДЕЛЕЙ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД СКЛАДНОЇ КОНФІГУРАЦІЇ З УРАХУВАННЯМ НЕРІВНОМІРНОГО ПОЛЯ КОЛИВАНЬ ҐРУНТУ Рекомендації даного додатка стосуються будівель переважно прямокутної в плані форми в яких у зв'язку з наявністю діафрагм і податливістю дисків міжповерхових перекриттів можлива поява крутих і згинальних у плані форм власних коливань рис. В.1 . Дослідження просторових моделей будівель різних конструктивних схем показують що найбільш поширені типи форм за висотою та в плані можуть бути представлені вказаними на рисунку В.1. Рисунок В.1 - Перші три форми коливань будівель різних конструктивних схем Визначення проекцій сейсмічних сил Skij на напрямок j сейсмічного навантаження Ski при i-ій формі коливань що діє на елемент ватою Qk віднесений до точки k моделі будівлі див. рис. 2.1 у розділі 2 здійснюється за формулою: де коефіцієнти k1 k2 k3 а також Qk та ?i визначаються відповідно до 2.3.1 цих Норм. Коефіцієнти форм ?kij визначаються за формулою: де Ukij -проекції переміщень точок k за трьома взаємно ортогональними напрямками j = 1 2 3 для i-го тону власних коливань; cos Ukij -косинуси кутів між напрямками вектора сейсмічної дії і переміщеннями Ukij ; fkj - ординати поля коливань грунту які визначають за формулами: - для горизонтального напрямку 1 сейсмічної дії вздовж будівлі - для горизонтального напрямку 2 сейсмічної дії поперек будівлі -для вертикального напрямку 3 сейсмічної дії при коливаннях будівлі на пружній основі де M1 ?t М2 ?t М3 ?t -хвильові спектральні коефіцієнти що визначаються в залежності від ?t = L / vs згідно з графіками на рисунку В.2 або за таблицею В. 1; vs швидкість поширення поперечних сейсмічних хвиль у ґрунті м/с ; приймається за даними мікросейсморайонування майданчика або за таблицею В.2; xk yk - горизонтальні координати точки k м; ? - співвідношення між максимальними прискореннями ґрунту при вертикальних і горизонтальних коливаннях ? = 0 5...0 75 ; L B - довжина та ширина будівлі м. Розрахункові графіки для Mj L / vs осереднені за ансамблями акселерограм сейсмічної дії інтенсивністю 7 і 8 балів наведені на рисунку В.2: М1 для поступальних М2 для крутильних M3 - для згинальних у плані коливань. Схема дії біжучої сейсмічної хвилі на будівлі регулярного типу каркасні будівлі рамної конструктивної схеми житлові великопанельні цегляні великоблочні наведена на рисунку В.3. Таблиця B.1 - Хвильові спектральні коефіцієнти M1 ?t М2 ?t М3 ?t L /vs 0 000 0 010 0 020 0 030 0 040 0 050 0 060 0 070 М1 1 250 1 180 1 130 1 080 1 040 1 000 0 960 0 920 М2 0 000 0 250 0 380 0 520 0 620 0 730 0 820 0 880 M3 0 000 0 110 0 220 0 350 0 450 0 530 0 620 0 680 L /vs 0 080 0 090 0 100 0 110 0 120 0 130 0 140 0 150 М1 0 890 0 860 0 830 0 800 0 770 0 750 0 730 0 710 М2 0 930 0 970 1 000 1 030 1 040 1 050 1 060 1 060 M3 0 750 0 820 0 880 0 940 0 990 1 040 1 080 1 110 L /vs 0 160 0 170 0 180 0 190 0 200 0 210 0 220 0 230 М1 0 690 0 670 0 660 0 650 0 645 0 637 0 635 0 627 М2 1 060 1 060 1 060 1 059 1 059 1 058 1 057 1 056 M3 1 140 1 160 1 180 1 190 1 210 1 222 1 233 1 245 L /vs 0 240 0 250 0 260 0 270 0 280 0 290 0 300 0 310 М1 0 620 0 618 0 610 0 603 0 601 0 599 0 597 0 593 М2 1 054 1 052 1 051 1 049 1 046 1 044 1 041 1 038 M3 1 251 1 256 1 258 1 260 1 263 1 264 1 266 1 269 L /vs 0 320 0 330 0 340 0 350 0 360 0 370 0 380 0 390 М1 0 589 0 586 0 582 0 579 0 576 0 572 0 569 0 566 М2 1 035 1 032 1 029 1 025 1 021 1 017 1 013 1 008 M3 1 271 1 274 1 276 1 279 1 281 1 283 1 286 1 288 Таблиця В.2 - Швидкості розповсюдження хвиль у грунті Грунти Швидкість хвиль vs км/с Переважаючий період Т0 с Скельні Граніти 3 4 Вапняки сланці гнейси щільні 2 0-2 66 0 1-0 15 Піщаники щільні 1 2-1 7 Вапняки сланці піщаники порушені 0 9-1 4 Напівскельні Гіпси 1 4-1 7 Мергелі 1 1-1 5 0 15-0 2 Зцементовані піски 0 8-1 1 Великоуламкові Щебеневі та галькові 0 8-1 2 0 2-0 25 Гравійні з кристалічних порід 0 7-1 1 Піщані Піски гравелисті та крупні 0 5-0 9 Піски середньої крупності 0 5-0 8 0 25-0 3 Піски мілкі та пилуваті 0 4-0 7 Глинисті Глини 0 5-0 9 Суглинки 0 5-0 8 Супіски 0 4-0 7 0 3-0 4 Суглинки при е=1 і супіски при е= 0.7 0 3-0 5 Насипні Насипні 0 1-0 3 Обводнені Гравійно-галькові 0 6-1 2 Глинисті супіски суглинки 0 4-0 9 Насипні 0 1-0 3 0 5-0 8 РисунокВ.2 - Залежності спектральних коефіцієнтів від співвідношення довжини будівлі L до швидкості сейсмічної хвилі в грунті vs; М1 - для поступальних М2 - для крутних М3 - для згинальних у плані коливань будівель або споруд а - поступальні коливання; б - обертальні коливання; в - згинальні у плані коливання Рисунок В.3 - Схеми дії біжучої сейсмічної хвилі завдовжки ? на будівлі регулярного типу ДОДАТОК Г рекомендований МОДИФІКОВАНИЙ СПЕКТРАЛЬНИЙ МЕТОД З УРАХУВАННЯМ КРУЧЕННЯ . РОЗРАХУНКОВІ МОДЕЛІ СПОРУД І ДІЙ Г.1 У розрахунках як правило повинні використовуватися розрахункові моделі: а споруди в тому числі розрахункові статичні моделі РСМ і розрахункові динамічні моделі РДМ : б розрахункова модель дії РМД . Г.2 Розрахункова статична модель споруди є безінерційною пружною системою сформованою з будь-якого типу скінченних елементів яка моделює жорсткість несучих конструкцій споруди. У загальному випадку вузли скінченних елементів можуть мати шість ступенів свободи: три переміщення та три кути повороту. РСМ слугує для визначення характеристик жорсткості споруди та побудови матриці жорсткостей або податливості . Розрахункова динамічна модель є пружною системою що містить інерційні елементи. РДМ слугує для розв'язання задач динаміки споруди. При переході від просторових РСМ до просторових РДМ належить прагнути того щоб динамічні моделі були геометричним аналогом РСМ. В цьому випадку маси скінченних елементів зводяться до вузлів моделі. Г.З Для споруд простої геометричної форми з симетричним розташуванням мас і жорсткостей з найменшим розміром у плані не більше 30 м допускається використання спрощених РСМ та РДМ які являють собою невагому вертикальну багатоелементну консоль із зосередженими масами розташованими в рівнях перекриттів рисунок Г. 1 . Елементи консолі моделюють прийняті вертикальні конструктивні системи будівлі: каркас діафрагми несучі стіни або огороджувальні конструкції що беруть участь у роботі тощо. Г.4 Сейсмічна дія є випадковою не тільки в часі але й у просторі. Вона повинна бути визначена в тій області простору в якій визначена РДМ споруди. Параметрами що визначають сейсмічну дію є: - інваріантна незалежна від орієнтації в просторі інтенсивність векторів дії; - спектральний склад; - орієнтація векторів дії у просторі. При розрахунку споруд можливі два способи визначення просторових моделей дії: - диференційована РМД коли окремо для кожної точки ґрунтової основи споруди задається вектор переміщень; - інтегральна РМД коли в межах масиву ґрунтової основи виконано осереднення і його рух у просторі як єдиного цілого визначено вектором прискорення поступального переміщення і вектором кутового прискорення ротації обертання . При розрахунках за інтегральною моделлю приймається наступна просторова РМД: а параметри дії належать до деякої області простору "масиву" з геометричними розмірами сумірними з розмірами споруди у плані; б рух "масиву" як єдиного цілого визначається двома інтегральними характеристиками: вектором прискорення поступального руху = |Xi0 t | i= 1 2 3 ; - вектором кутового прискорення обертання ротації i=1 2 3 ; в інтенсивність кутових прискорень ротації приймається Г.1 Рисунок Г. 1 - Спрощена розрахункова схема у вигляді невагомої вертикальної багатоелементної консолі де =2·10-2; 6·10-2 і 9·10-2 м-1 для ґрунтів відповідно І II і III категорій за сейсмічними властивостями згідно з таблицею 1.1. Значення ч визначаються за графіками на рисунку Г.2 або визначаються за формулою: ? =exp[? B-25 ] Г.2 де В - менший розмір споруди у плані; ? = -8 · 10-4 - 4 8 · 10-3 і -1 2 · 10-2 1/M-1 для ґрунтів І II і III категорій відповідно до таблиці 1.1; г спектральний склад дії враховується спектром реакцій споруди характеристики якого приймаються однаковими для поступального та обертального руху "масиву"; д прискорення поступального та обертального руху залежать від геометричних розмірів "масиву" та враховуються відповідно до вказівок Г.б. Рисунок Г.2 - Графік значень ? Г. 5 Значення крутильного сейсмічного навантаження сейсмічного моменту Mijk за i-ю формою коливань у точці k в j-му напрямку визначається за формулою: де k1 k2 A ?i - відповідно до 2.3.1; g - прискорення сили тяжіння; * - коефіцієнт форми коливань для крутильної складової який визначається за Г.7; * - момент інерції маси k-ої точки відносно j-ої осі; Кг - коефіцієнт що враховує розміри споруди у плані. Г.6 Коефіцієнт Kz визначається за рисунком Г.З або обчислюється за формулою: Кz=ехр[? В - 25 ] Г.4 де В ? 25 м - менший розмір споруди у плані; ? = -7 2 · 10-3 -1· 10-2 і -1 6 · 10-2 м-1 для І II і III категорій грунтів за сейсмічними властивостями. Рисунок Г.З - Графік значень коефіцієнта Kz Г.7 Коефіцієнти форм коливань ? ijk іобчислюються за формулами: де Xijk xjk і ?ijk xjk - відповідно переміщення та кути повороту k-ї k= 1 2 ... п маси в j-му j = 1 2 3 напрямку при i-й формі коливань; де Zijp - сумарне з урахуванням поступального руху та ротації переміщення р-ї маси за напрямком j -ї координати осі при коливаннях за і-ю формою яке визначається як: символи які визначають розстановку компонентів наступним чином: 1 2 3 - для j = 1 ; 2 3 1 - для j = 2; 3 1 2 для j = 3; Xjp i=1 2 3; p=1 2 ... n - координати р-ої маси; * і j = 1 2 3 - напрямні косинуси векторів прискорення поступального руху та обертання ґрунтової основи що задовольняють наступні умови нормування: Система координат у якій задаються значення Xjp має початок на рівні поверхні землі в точці що розташована у середині контура опорної системи будівлі наприклад у центрі ваги її фундаментної плити . Напрямні косинуси v і v визначають орієнтацію векторів сейсмічної дії і у просторі та приймаються в розрахунок із умови найбільш небезпечного для конкретної конструкції споруди напрямку дії. Г.8 Для всіх споруд крім указаних в ч.ч 1 а таблиці 2.2 розрахункове значення крутильного сейсмічного навантаження що припадає на споруду в точці k належить визначати за формулою: Lk = KzLok Г.9 де Lok - значення "сумарного моменту" в точці k споруди від системи крутильних сейсмічних навантажень сейсмічних моментів що визначаються відповідно до Г.5. ДОДАТОК Д рекомендований ЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВАЖАЮЧОГО ПЕРІОДУ КОЛИВАНЬ НЕОДНОРІДНИХ ҐРУНТОВИХ ОСНОВ ЯКЩО ХАРАКТЕРИСТИКИ РІЗНИХ ШАРЮ МАЛО ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ОДИН ВІД ОДНОГО При розрахунку системи споруда - фундамент - основа період власних коливань ґрунтової товщі за відсутності експериментальних даних допускається визначати за формулами: де H - загальна потужність неоднорідної багатошарової товщі до корінних порід з vs > 800 м/с ; - відповідно потужність щільність модуль зсуву та швидкість розпов сюдження поперечних хвиль k-oro шару; n - кількість шарів. За розрахункове значення Т0 приймається найбільше з двох значень обчислених за формулами Д.1 i Д.2 . ДОДАТОК Е рекомендований ВРАХУВАННЯ СЕЙСМІЧНИХ ДІЙ ПРИ РОЗРАХУНКУ СТІЙКОСТІ СХИЛІВ 1. При розрахунку стійкості схилів враховується масив з якого складається схил який імовірно при сейсмічній дії може бути нестійким і зміщуватися по різих поверхнях ковзання. 2. При визначенні сейсмічних навантажень виділений масив порід вважається ґрунтовою спорудою і разраховується за одномірною схемою при розрахунковому напрямку сейсмічного впливу. 3. Категорія грунту основи масиву за сейсмічними властивостями визначається в межах 10-мет-рового шару розташованого безпосередньо під імовірною поверхнею ковзання. 4. Сейсмічна дія визначається за формулами 5.1 і 5.6 приймаючи коефіцієнти: а0 - за таблицею 5.2; kA - за таблицею 5.3; kf - приймати 0 3 при 7-8 балах і 0 45 - при 9 баллах; k? - 0 7 як для ґрунтових споруд; ?? = 1. 5. Розрахунок протизсувних споруд проводиться за двома схемами: - сейсмічні дії прикладені горизонтально до розрахункових блоків; - сейсмічні дії прикладені під кутом 30° до горизонтальної площини. При цьому додатні значення вертикальної компоненти приймаються для активної частини схилу від'ємні - для контрфорсної частини. ДОДАТОК Ж довідковий ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ Ж.1 Акселерограма землетрусів - запис процесу зміни в часі прискорення коливань ґрунту основи для деякого напрямку. Ж.2 Антисейсмічні заходи - сукупність конструктивних і планувальних рішень заснованих на виконанні вказівок норм яка забезпечує визначений регламентований нормами рівень сейсмостійкості споруд. Ж.3 Дія сейсмічна - вектор сейсмічної сили яка визначається розрахунковим шляхом за формулами 2.1 і 2.2 або через експериментальне спостереження сейсмічного прискорення. Ж.4 Висота будівлі - різниця відміток нижчого рівня вирощення або спланованої поверхні землі що прилягає до будівлі і низу верхнього перекриття. Ж.5 Ізосейсти - однакові рівні інтенсивності землетрусів у балах відображені на карті території у вигляді ліній. Ж.6 Інтенсивність землетрусу - енергетична оцінка дії землетрусу в балах 12-бальної шкали яка визначається за макросейсмічними описами руйнувань і пошкоджень природних об'єктів грунту будівель і споруд руху тіл а також за спостереженнями та відчуттями людей. Ж.7 Каркасні будівлі - будівлі з несучими рамами каркасом що повністю сприймають вертикальні та горизонтальні навантаження. Взаємодіючі елементи рам колони стовпи та ригелі опираються осьовим навантаженням перерізуючим силам і згинальним моментам. Ж.8 Каркасно-кам'яні будівлі - будівлі з монолітними залізобетонними каркасами при зведенні яких використовується специфічна технологія: спочатку виконується кладка яка використовується як опалубка при бетонуванні елементів каркаса. Ж.9 Каркас із заповненням - несуча система що складається з рам заповнених цілком або частково кладкою з використанням природних та штучних каменів яка сприймає вертикальне навантаження спільно з елементами каркаса. Розподіл зусиль між рамами та заповненням здійснюється в залежності від конкретних конструктивних рішень із використанням відомих методів теорії споруд будівельної механіки та опору матеріалів. Ж.10 Комплексна конструкція - стінова конструкція з кладки виконаної з використанням цегли бетонних блоків пиляного вапняку або інших природних або штучних каменів і підсилена залізобетонними включеннями які не утворюють рами каркас . Ж.11 Логарифмічний декремент коливань - логарифм натуральний відношення амплітуд власних коливань будівлі: ? = ln Uk /Uk-1. Ж.12 Лінійно-спектральний метод ЛСМ розрахунку сейсмостійкості - метод в якому величини сейсмічних навантажень визначаються за спектрами відгуку в залежності від частот і форм власних коливань конструкцій. Ж.13 Максимальний розрахунковий землетрус МРЗ - землетрус який викликає на майданчику будівництва струс максимальної інтенсивності за період 5000 років. Ж.14 Маловідповідальпі будівлі і споруди склади кранові та ремонтні естакади підприємства торгівлі і побутового обслуговування з терміном служби не більше 20 років невеликі майстерні тимчасові будівлі та споруди торговельні павільйони та інші будівлі та споруди руйнування яких не пов'язано із загибеллю людей втратою матеріальних і культурних цінностей і не викликає припинення безперервних технологічних процесів або забруднення навколишнього середовища Ж.15 Монолітно-кам'яні будівлі - будівлі з тришаровими або багатошаровими стінами в яких бетонування основного несучого шару з монолітного залізобетону здійснюється з використанням двох зовнішніх шарів кладки виконаних з природних або штучних каменів що використовуються як незнімальна опалубка. В необхідних випадках влаштовуються додаткові термоізолюючі шари. Ж.16 Осцилятор - одномасова лінійно-пружна динамічна система яка складається з маси пружини та демпфера. Ж.17 Паспорт динамічний майданчика будівництва будівлі споруди - документ що засвідчує відповідь відгук об'єкта на механічну дію у момент спостережень. Ж.18 Поповерхов» акселерограма - акселерограми відповідей відгуків окремих висотних відміток будівлі на механічну або сейсмічну дію. Ж.19 Проектний землетрус ПЗ - землетрус який викликає на майданчику будівництва струс максимальної інтенсивності за період 500 - 1000 років. Ж.20 Прямий динамічний метод ПДМ розрахунку сейсмостійкості - метод числового інтегрування рівнянь руху який використовується для аналізу вимушених коливань конструкцій при сейсмічній дії заданій акселерограмами землетрусів. Ж.21 Рамно-в'язева система - система яка складається з рам каркаса і вертикальних діафрагм стін або ядер жорсткості та сприймає горизонтальні та вертикальні навантаження. При цьому горизонтальне та вертикальне навантаження розподіляються між рамами каркасами і вертикальними діафрагмами та іншими елементами в залежності від співвідношення жорсткостей цих елементів. Ж.22 Розрахункова сейсмічна інтенсивність для майданчика - величина сейсмічної дії виражена в балах макросейсмічної шкали на основі наближених статистичних оцінок значень прискорень швидкостей зміщень а також значення ймовірності перевищення або неперевищення інтенсивності протягом заданого інтервалу часу. Ж.23 В'язева система - система яка складається з рам каркаса і вертикальних діафрагм стін і або ядер жорсткості. При цьому розрахункове горизонтальне навантаження повністю сприймається діафрагмами стінами та або ядрами жорсткості. Ж.24 Сейсмічне мікрорайонування СМР - комплекс інженерно-геологічних і сейсмометричних робіт щодо прогнозування впливу особливостей будови приповерхневої частини розрізу будова та властивості стан порід характер і особливості рельєф тощо на сейсмічний ефект і параметри коливань ґрунту на майданчику. Ж.25 Сейсмоізоляція зниження сейсмічних навантажень на споруду за рахунок використання спеціальних конструктивних елементів: - елементів які підвищують гнучкість і періоди власних коливань гнучкі стовпи опори що качаються гумометалеві опори тощо ; - елементів які.підвищують поглинання дисипацію енергії сейсмічних коливань демпфери сухого тертя пояси ковзання гістерезисні в'язкі демпфери ; - резервних елементів що виключаються з роботи. Примітка. У залежності від конкретного проекту використовуються всі або деякі з перерахованих елементів. Ж.26 Сейсмостійкість споруди здатність споруди зберігати після розрахункового землетрусу функції передбачені проектом наприклад: - відсутність глобальних обвалень або руйнувань споруди або її частин які можуть спричинити загибель і травмування людей; - продовження експлуатації споруди після відновлення або ремонту. Ж.27 Сейсмічність майданчика будівництва - інтенсивність можливих сейсмічних дій на майданчику будівництва з відповідними категоріями повторюваності протягом нормативного строку. Сейсмічність встановлюється у відповідності з картами сейсмічного районування та мікросейсмо-районування майданчика будівництва. Вона вимірюється в балах за шкалою MSK-64. Ж.28 Синтезована акселерограма - акселерограма отримана аналітичним шляхом на основі статистичної обробки та аналізу деякої сукупності аналогових аксслерограм. Ж.29 Спектр коефіцієнтів динамічності - безрозмірний спектр отриманий діленням значень спектра відгуку осцилятора на максимальне абсолютне значення прискорення відповідної акселе-рограми. Ж.30 Спектр відгуку - розподіл максимальних значень прискорень відгуку матеріальної системи за частотами зовнішньої дії які залежать від співвідношення частотних характеристик системи і дій. Ж.31 Спектр відгуку узагальнений - спектр отриманий за результатами обробки спектрів відгуку для набору аналогових та/або синтезованих акселерограм. Ж.32 Спеціальне СМР - детальні інженерно-сейсмометричні дослідження із щільністю інже-нерно-сейсмологічних і сейсмометричних спостережень від 10 точок на 100 км2 до 12-15 точок на 1км2. ДОДАТОК К довідковий ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ АКТІВ І ДОКУМЕНТІВ НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦИХ НОРМАХ СНиП 2.01. 07-85 Нагрузки и воздействия СНиП 2.02.05-87 Фундаменты машин с динамическими нагрузками СниП 2.03.01.-84* Бетонные и железобетонные конструкции СНиП II-23-81* Стальные конструкции СНиП II-В.2-71 Каменные и армокаменные конструкции СНиП 3.02.01-83* Основания и фундаменты ДБН В.1.1-5-2000 Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих Грунтах ДБН В.1.1-1-94 Проектування і будівництво цивільних будівель з блоків і каменів пиляних вапняків Кримських родовищ в сейсмічних районах ГОСТ 6249-52 Шкала для определения силы землетрясения в пределах от 6 до 9 баллов ГОСТ 27751-88 Надежность строительных конструкций ГОСТ 27.310-95 Надежность в технике. Анализ видов последствий и критичности отказов. Основные положения НД 31.3.002-2003 Инструкция по инженерному обследованию и паспортизации портовых гидротехнических сооружений РСН 65-87 Инженерные изыскания для строительства. Сейсмическое микрорайонирование. Технические требования к производству работ Перелік видів діяльності та об'єктів що становлять підвищену екологічну небезпеку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995р. №554. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів затверджене наказом МНС України від 18.12.2000 р. № 338 та зареєстроване в Мін'юсті України 1.09.2005 за № 970/11250 Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 р. № 2245-ІII Закон України "Про цивільну оборону України" Порядок і правила проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки діяльність на яких може призвести до аварії екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 1788 ДОДАТОК Л довідковий ОСНОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ АО А В С - позначення карт сейсмічної інтенсивності із різною повторюваністю сеісмічних впливів; ?n - коефіцієнт надійності щодо відповідальності згідно з ГОСТ 27751-88; 1L - показник текучості грунту; е - коефіцієнт пористості грунту; Е - модуль деформації грунту; vs - швидкість поширення поперечних сейсмічних хвиль у грунті м/с; Т0 - переважаючий період власних коливань ґрунтової товщі с; Т1 - період першої форми власних коливань споруди с; пс - коефіцієнт сполучень розрахункових навантажень; H - висота споруди; В - ширина споруди; L - довжина споруди; Qk - навантаження що відповідає масі прийнятій як зосереджена у тоці k; Ski - розрахункове значення горизонтального сейсмічного навантаженім прикладене до точки k і яке відповідає i-ій формі власних коливань будівлі або споруди; k1 - коефіцієнт що враховує непружні деформації і локальні пошкодження елементів будівлі; k2 - коефіцієнт відповідальності споруди; K3 - коефіцієнт відповідальності що враховує поверховість будівлі; S0ki - горизонтальне сейсмічне навантаження за i-ю формою власних коливань споруди; a0 - розрахункова амплітуда прискорення основи в частках g визначена з урахуванням реальних ґрунтових умов на майданчику будівництва; kгр - коефіцієнт що враховує нелінійне деформування грунтів; ?i - спектральний коефіцієнт динамічності що відповідає i-й формі власних коливань будівлі або споруди; ?ki - коефіцієнт що залежить від форми власних коливані будівлі або споруди і відмісця розташування навантаження; n - число форм коливань; Ui zk Ui zj - переміщення будівлі або споруди при власних коливаннях за i-ю формою; cos Uki U0 - косинуси кутів між напрямками вектора сейсмічної дії U0 і переміщення Uki h b - висота та поперечний розмір стояків каркасних будівель; Xk - переміщення прогини поверхів; ?k - перекоси поверхів; Np - зусилля напруження або інші силогі фактори в елементах конструкцій від сейсмічного навантаження; Ni - значення відповідного фактора в перерізі що розглядається яке викликане сейсмічними навантаженнями за і-ою формою колиьань; ?i - коефіцієнт кореляції узагальнених координат; Mis - сума врахованих модальних мас при розрахунках за просторовими розрахунковими схемами; cos Uij Is - косинус кута між переміщенням Uij j-гo вузла при власних коливаннях за i-ю формою і напрямком s-ї координатної осі Is X У або Z ; Nx Ny Nz - значення зусиль напружень переміщень деформацій при сейсмічній дії вздовж осі X Y Z; М кр k - значення розрахункового сейсмічного моменту на рівні k-гo поверху; Pk - значення горизонтальних інерційних сил на рівні k-гo поверху; ek - фактичний ексцентриситет між центром мас і центром жорсткостей k-гo поверху; е - додатковий розрахунковий ексцентриситет від обертального руху грунту; А - максимальне значення амплітуди прискорень розрахункових акселерограм; yi t - нормована на одиницю функція що описує коливання ґрунту в часі; ai t - амплітуда прискорення розрахункової акселерограми в момент часу t; t - момент часу; А0 - величина прискорення коливань на максимальній горизонтальній складовій вектора прогнозованих сейсмічних рухів у точці О; І - прогнозована інтенсивність сейсмічної зони; ?l - приріст сейсмічної бальності за рахунок впливу місцевих ґрунтових умов майданчика одержаний при проведенні його сейсмічного мікрорайонування; Тпер - переважаючий період розрахункової акселерограми; - амплітуда максимального прискорення; r t z - компоненти розрахункових акселерограм відповідно: горизонтальна радіальна напрямок майданчик - осередок землетрусу горизонтальна тангенціальна перпендикулярна до радіальної і вертикальна; ? - значення логарифмічних декрементів коливань; ? - відношення розрахункового навантаження на елемент конструкції до його розрахункової несучої здатності див. п. 2.32 ; ?P - розрахункове сумарне статичне навантаження від власної ваги та інших вертикальних навантажень включаючи сейсмічне які діють у найбільш навантаженому перерізі несучих конструктивних елементів будівлі; Rp - розрахункова несуча здатність конструктивних елементів будівлі які несуть вертикальні навантаження у тому ж перерізі де визначалось ?P; ?Q - розрахункове сумарне горизонтальне навантаження включаючи сейсмічне що діє у найбільш навантаженому перерізі несучих конструктивних елементів будівлі; RQ - розрахункова несуча здатність конструктивних елементів будівлі які сприймають горизонтальні навантаження у тому ж перерізі де визначалось УQ ; m - додатковий коефіцієнт що враховує підвищення механічних властивостей матеріалів при високих швидкостях завантаження; Rnt - нормальне зчеплення в цегляній кладці; Rsc - розрахунковий опір арматури стиску для граничних станів першої групи; ?R - гранична відносна висота стиснутої зони бетону; Rt Rsq Rtw - значення розрахункових опорів цегляної кладки; Кн - коефіцієнт надійності при розрахунку на міцність анкерних болтів які закріплюють від зсуву опорні частини моста на опорних площадках ; m - коефіцієнт умов роботи при розрахунку конструкцій мостів на стійкість проти перекидання ; е0 - ексцентриситет рівнодіючої активних сил відносно центра ваги перерізу по підошві фундаментів; ? - радіус ядра перерізу по підошві фундаменту зі сторони більш навантаженого краю перерізу; Ір - розрахункова сейсмічність майданчика; Інорм - нормативна сейсмічність майданчика; - інерційні сили розподілені по об'єму споруди ГТС і її основи а також бокових засипок і наносів ; - густина матеріалу в точці спостереження з координатами у загальному випадку x1 х2 x3 відповідно по осях 1 2 3; - вектор прискорення точки ч в момент часу t в абсолютному русі системи споруда основа; Ед - величина статичного модуля загальної деформації; Ес - величина статичного модуля пружності; Eд - величина динамічного модуля пружності; aп - значення максимального пікового прискорення в основі споруди ГТС ; q - число форм власних коливань які враховуються у розрахунках із застосуванням розкладення рішення за вказаними формами; ?q - частота останньої форми власних коливань які враховуються; ?1 - мінімальна частота власних коливань; ?с - частота що відповідає піковому значенню на спектрі дій розрахункової акселерограмм; ? значення параметрів затухання установлених на основі динамічних досліджень поведінки споруд при сейсмічних діях; - період повторюваності землетрусів з нормативною інтенсивністю; kA - коефіцієнт що враховує вірогідність сейсмічної події протягом призначеного строку служби споруди а також перехід від нормативного періоду повторюваності до періоду повторюваності прийнятому для ПЗ або МРЗ; Тсл - призначений строк служби споруди; g - прискорення вільного падіння; kf - коефіцієнт який відображає ступінь неприпустимості пошкоджень у споруді; k? - коефіцієнт який враховує демпфуючі властивості конструкції; mk - маса елемента споруди віднесеного до вузла k з урахуванням приєднаної маси води ; Uikj - проекції за напрямками/ зміщень вузла k за i-ю формою власних коливань споруди; cos U ikj - косинуси кутів між напрямками вектора сейсмічної дії та переміщеннями Uikj; f kj - ординати поля коливань ґрунту; M1 ?t M2 ?t M3 ?t - хвильові спектральні коефіцієнти; xk yk - горизонтальні координати точки k; ? - співвідношення між максимальними прискореннями ґрунту при вертикальних і горизонтальних коливаннях; ? - довжина сейсмічної хвилі; = |Xi0 t | - вектор прискорення поступального руху; - вектор кутового прискорення обертання ротації ; w - інтенсивність кутових прискорень ротації; ? ? - коефіцієнти з додатка Г; Mijk - значення крутильного сейсмічного навантаження сейсмічного моменту ; * - коефіцієнт форми коливань для крутильної складової; - момент інерції маси k-ої точки відносно j-ої осі; Kz - коефіцієнт що враховує розміри споруди у плані; Xijk xjk і aijk хjk - відповідно переміщення та кути повороту k-ої k- 1 2 ... з маси в j-ому j = 1 2 3 напрямку при i-ій формі коливань; Zijp - сумарне з урахуванням поступального руху та ротації переміщення p-ої маси за напрямком j-ї координати осі при коливаннях за i-ю формою; H - загальна потужність неоднорідної багатошарової товщі; Lok - значення "сумарного моменту" в точці k споруди від системи крутильних сейсмічних навантажень сейсмічних моментів ; і - напрямні косинуси векторів прискорення поступального руху та обертання ґрунтової основи; Hk - потужність k-ого шару грунту; ?k - густина k-ого шару грунту; Gk - модуль зсуву k-ого шару грунту; Vsk - швидкість розповсюдження поперечних хвиль у А>му шарі грунту; ?t - крок дискретизації акселсрограми; N кількість точок акселерограми; d - діаметр стержня. ЗМІСТ 1 Основні положення...........................................1 1.1 Сейсмічна небезпека. Урахування впливу ґрунтових умов ...................1 1.2 Загальні принципи проектування сейсмостійких споруд.....................4 1.3 Інженерно-сейсмометричні спостереження і паспортизація об'єктів будівництва.......5 2 Розрахунки на сейсмічні дії......................................5 2.1 Сполучення навантажень......................................5 2.2 Методи розрахунків та їх застосування..............................6 2.3 Спектральний метод розрахунку..................................8 2.4 Прямий динамічний метод розрахунку із застосуванням розрахункових сейсмічних дій як функцій часу...........................................14 2.5 Розрахунки елементів конструкцій................................16 3 Житлові громадські виробничі будівлі та споруди.......................18 3.1 Загальні положення ........................................18 3.2 Основи та фундаменти.......................................20 3.3 Перекриття та покриття......................................21 3.4 Перегородки балкони еркери архітектурні елементи будівлі.................22 3.5 Особливості проектування залізобетонних конструкцій....................22 3.6 Каркасні будівлі ...........................................23 3.7 Будівлі з несучими стінами з монолітного залізобетону ....................25 3.8 Великопанельні будівлі......................................25 3.9 Будівлі зі стінами з великих блоків.................................26 3.10 Будівлі зі стінами з цегли або кам'яної кладки.........................28 3.11 Особливості проектування сталевих конструкцій.......................ЗО 3.12 Конструктивні вимоги до будівель що споруджуються в районах сейсмічністю 6 балів . . 31 4 Транспортні споруди.........................................31 4.1 Загальні положення ........................................ 31 4.2 Трасування доріг.......................................... 32 4.3 Земляне полотно та верхня будова шляху............................ 33 4.4 Мости................................................ 33 4.5 Труби під насипами ........................................ 35 4.6 Підпірні стіни............................................ 35 4.7 Тунелі................................................ 36 5 Гідротехнічні споруди ........................................36 5.1 Загальні положення........................................36 5.2 Врахування сейсмічних дій і визначення їх характеристик...................38 5.3 Розрахунки споруд на сейсмічні дії................................38 5.4 Прямий динамічний метод.....................................40 5.5 Лінійно-спектральний метод ...................................41 5.6 Заходи щодо підвищення сейсмостійкості гідротехнічних споруд..............43 5.7 Геодинамічний моніторинг гідротехнічних споруд.......................46 6 Відновлення підсилення та реконструкція будівель і споруд.................46 Додаток А обов'язковий Списки населених пунктів України розташованих у сейсмічне небезпечних районах......50 Додаток Б обов'язковий Карти загального сейсмічного районування ЗСР території України з врізкою карт Автономної Республіки Крим і Одеської області .................................55 Додаток В рекомендований Розрахунок просторових моделей будівель і споруд складної конфігурації з урахуванням нерівномірного поля коливань ґрунту ................................63 Додаток Г рекомендований Модифікований спектральний метод з урахуванням кручення . Розрахункові моделі споруд і дій...................................67 Додаток Д рекомендований Значення переважаючого періоду коливань неоднорідних ґрунтових основ якщо характеристики різних шарів мало відрізняються один від одного.............71 Додаток Е рекомендований Врахування сейсмічних дій при розрахунку стійкості схилів....................72 Додаток Ж довідковий Терміни та визначення.........................................73 Додаток К довідковий Перелік нормативних актів і документів на які є посилання в цих нормах............76 Додаток Л довідковий Основні позначення ..........................................77