НАПБ Б.01.011-2007

НАПБ Б.01.011-2007 Правила пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства аграрної політики України Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10 квітня 2007 р. N 252/235 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 травня 2007 р. за N 495/13762  Правила пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини 1. Загальні положення 1.1. Ці Правила регламентують основні та спеціальні вимоги пожежної безпеки під час експлуатації реконструкції технічного переоснащення підприємств з переробки ефірно-олійної сировини далі - підприємства . Правила поширюються на всі підприємства що здійснюють переробку ефірно-олійної сировини незалежно від форм власності і відомчої належності. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також керуватися Законом України "Про пожежну безпеку" Правилами пожежної безпеки в Україні далі - НАПБ А.01.001-2004 затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 стандартами будівельними нормами та правилами "Правилами устройства электроустановок" 6-е издание переработанное и дополненное Энергоатомиздат 1986 г. абревіатура відтворюється українською мовою як ПУЕ Правилами будови електроустановок. Електроустаткування спеціальних установок далі - ДНАОП 0.00-1.32-01 затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів далі - ДНАОП 0.00-1.21-98 затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 та іншими нормативними актами які регламентують вимоги пожежної безпеки для підприємств. 1.2. Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників уповноважених ними осіб якщо інше не передбачене відповідним договором. 1.3. Забезпечення пожежної безпеки під час розширення реконструкції та технічного переоснащення підприємств будівель і споруд покладається на органи архітектури замовників забудовників проектні та будівельні організації. 1.4. Забороняється початок роботи новостворених та введення в експлуатацію нових реконструйованих виробничих об'єктів упровадження нових технологій передання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин механізмів устаткування та продукції оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду далі - держпожнагляд . Видача відповідного дозволу на початок робіт здійснюється відповідно до статті 10 Закону України "Про пожежну безпеку" та Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 N 150 далі - НАПБ Б.07.018-2001 . 1.5. Фінансування робіт у разі нового реконструкції реставрації капітального ремонту будинків та інших об'єктів розширення і технічного переоснащення підприємств може проводитися тільки за умови наявності позитивного висновку комплексної державної експертизи який має обов'язково вміщувати позитивний експертний висновок органу державного пожежного нагляду як складової частини комплексної державної. Комплексна державна експертиза виконується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 N 483 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи" та інших чинних нормативно-правових актів. 1.6. Особи які винні в порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду невиконання їх приписів несуть відповідальність відповідно до закону. 2. Визначення термінів Терміни та визначення що використовуються у цих Правилах мають таке значення: 2.1. Зовнішня технологічна установка - комплекс апаратів та технологічного обладнання який розташовано зовні будівель відкрито або під навісом з несучими обслуговувальними та гратчастими огороджувальними конструкціями. 2.2. Нижня верхня концентраційна межа поширення полум'я - мінімальний максимальний уміст горючої речовини в однорідній суміші з окислювальним середовищем за якого можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання. 2.3. Вибухонебезпечна зона - простір у приміщенні або навколо зовнішньої установки у якому є вибухонебезпечне середовище або воно може утворюватися внаслідок виробничих чинників у кількості що вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації. 2.4. Пожежонебезпечна зона - простір у приміщенні або за його межами у якому постійно або періодично знаходяться зберігаються використовуються або виділяються під час технологічного процесу горючі речовини як при нормальному технологічному процесі так і при його порушенні в такій кількості яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації. 2.5. Вибухонебезпечна установка - окремий технологічний апарат або сукупність технологічного обладнання у якому зберігаються або безпосередньо використовуються в технологічному процесі горючі гази ЛЗР ГР горючий пил або волокна в кількості за якої можливе утворення вибухонебезпечних зон. 2.6. Вибухозахищене електрообладнання - електрообладнання яке виконано з унеможливленням запалення навколишнього вибухонебезпечного середовища під час його експлуатації. 2.7. Гідродистиляція - парова дистиляція ефірно-олійної сировини у водному середовищі. 2.8. Дистилят - продукт конденсації суміші парів води та ефірної олії що одержані під час парової перегонки ефірно-олійної сировини. 2.9. Місцела - розчин ефірної олії та інших екстрактних речовин у розчиннику. 2.10. Вогневі роботи - виробничі операції пов'язані із застосуванням відкритого вогню іскроутворенням або нагріванням деталей до температур здатних викликати спалахування матеріалів і конструкцій. 2.11. Небезпечна зона - простір у якому можлива дія на працівника небезпечного і або шкідливого виробничого чинника. 2.12. Автоматична установка пожежогасіння - установка пожежогасіння з автоматичним способом приведення в дію. 2.13. Установка пожежної сигналізації - сукупність технічних засобів установлених на об'єкті що захищається для виявлення пожежі оброблення подавання в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті спеціальної інформації та чи подавання команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та технічних обладнань. 2.14. Температура спалаху - найменша температура речовини за якої за встановленими умовами випробування над її поверхнею утворюється пара здатна спричинити спалах у повітрі під впливом джерела запалювання але швидкість утворення пари недостатня для підтримання стійкого горіння. 2.15. Мінімальна флегматизувальна концентрація - найменша об'ємна концентрація даного флегматизатора достатня для флегматизування газових сумішей певної горючої речовини з певним окисником за будь-якого співвідношення цих двох компонентів в умовах спеціальних випробувань. 2.16. Флегматизатор - речовина здатна в разі введення її до горючого середовища за певних умов перетворювати його на негорюче. 2.17. Мінімальна вогнегасна концентрація - найменша об'ємна концентрація даної газової вогнегасної речовини в суміші з певним окисником достатня для припинення горіння в ньому певної горючої речовини в умовах спеціальних випробувань. 2.18. Інші терміни та визначення застосовуються у значеннях наведених у ДСТУ 3855-99 Пожежна безпека. Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій. Терміни та визначення ДСТУ 2273-93 ССПБ. Пожежна техніка. Терміни та визначення ДСТУ 3958-2000 Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості загальні технічні вимоги та методи випробувань ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" і ДНАОП 0.00-1.32-01. 3. Позначення та скорочення НАПБ  - нормативний акт з пожежної безпеки;  ДНАОП  - державний нормативний акт з охорони праці;  ЛЗР  - легкозаймиста рідина;  ГР  - горюча рідина;  НКМПП  - нижня концентраційна межа поширення полум'я;  УПС  - установки пожежної сигналізації;  АУП  - автоматичні установки пожежогасіння;  ТО  - технічне обслуговування;  ППР  - планово-попереджувальний ремонт;  КОПС  - комплекс охоронно-пожежної сигналізації;  КГП  - керівник гасіння пожежі.  4. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки 4.1. Забезпечення пожежної безпеки підприємств є складовою частиною виробничої діяльності керівників посадових осіб та працівників підприємств. Це повинно бути відображено в трудових договорах та статутах підприємств. 4.2. На підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки повинні бути опрацьовані та затверджені наказом керівника підприємства загальнооб'єктова інструкція з пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень дільниць цехів складів майстерень лабораторій тощо згідно з Основними вимогами до інструкцій про заходи пожежної безпеки додаток 1 . 4.3. На підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом інструкцією повинен бути встановлений протипожежний режим у тому числі визначені: можливість місце куріння застосування відкритого вогню побутових нагрівальних приладів; правила проїзду та стоянки автотранспортних засобів; місця для зберігання і допустима кількість сировини напівфабрикатів та готової продукції які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території у місцях зберігання ; порядок прибирання горючого пилу й відходів рослинної сировини зберігання промасленого спецодягу та шмаття очищення повітропроводів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електрообладнання у разі виникнення пожежі аварії; порядок безпечного зберігання речовин та матеріалів; порядок проведення вогневих робіт; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок здійснення контролю протипожежного режиму працівниками охорони сторожами вахтерами вартовими тощо огляду території порядок їх дій у разі виявлення пожежі спрацьовування засобів пожежної сигналізації; порядок навчання посадових осіб та перевірки їх знань з питань пожежної безпеки порядок проведення з працівниками інструктажів з питань пожежної безпеки далі - протипожежні інструктажі та занять з навчання пожежно-технічному мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування технічних засобів протипожежного захисту протипожежного водопроводу установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння вогнегасників тощо ; порядок організації і проведення ППР та оглядів електроустановок опалювального вентиляційного технологічного та іншого інженерного обладнання; дії працівників у разі виявлення пожежі; порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі виклику в нічний час вихідні й святкові дні. 4.4. Керівник власник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб з пожежної безпеки призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих виробничих дільниць технологічного та інженерного обладнання. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки утримання та експлуатації технічних засобів протипожежного захисту мають бути відображені в посадових інструкціях та затверджені керівником підприємства. 4.5. Керівник власник підприємства зобов'язаний: організовувати виконання вимог цих Правил а також розпоряджень і ухвал органів держпожнагляду; розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки упроваджувати позитивний досвід; передбачати необхідні асигнування на виконання запланованих заходів щодо забезпечення пожежної безпеки утримання в працездатному стані установок пожежної автоматики засобів зв'язку і сигналізації первинних засобів пожежогасіння; включати питання протипожежного захисту у функціональні обов'язки керівників структурних підрозділів та інженерно-технічних працівників; організовувати вивчення обслуговувальним персоналом підприємства цих Правил і розроблених на їх основі інструкцій про заходи пожежної безпеки проведення протипожежних інструктажів і навчання пожежно-технічному мінімуму; надавати на вимогу посадових осіб держпожнагляду документи про стан пожежної безпеки а також про пожежі та їх наслідки що відбулися; установлювати на підприємстві протипожежний режим і постійно контролювати його дотримання всіма працівниками підприємства; періодично не рідше одного разу на квартал у період сезонної роботи основного виробничого обладнання щомісяця перевіряти стан пожежної безпеки підприємства наявність та справність технічних засобів протипожежного захисту; уживати у межах наданих йому прав відповідних заходів реагування на факти порушень чи невиконання посадовими особами іншими працівниками що беруть участь в експлуатації і ремонті технологічного обладнання установленого протипожежного режиму вимог правил пожежної безпеки та інших нормативних актів що діють у цій сфері; організовувати пожежно-технічну комісію і добровільну пожежну дружину ДПД відповідно до вимог наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.02.2004 N 70 "Про затвердження Положення про добровільні пожежні дружини команди та Типового положення про пожежно-технічну комісію" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2004 за N 221/8820; повідомляти про пожежі загибель людей і матеріальний збиток у встановленому порядку. 4.6. Керівники виробничих підрозділів або інші посадові особи на яких наказом покладено відповідальність за пожежну безпеку цих підрозділів зобов'язані: знати пожежну небезпеку технологічних процесів та обладнання речовин та матеріалів які застосовуються або зберігаються в підрозділі не допускати порушень правил їх зберігання та застосування ведення технологічних процесів й експлуатації обладнання; забезпечувати в керованих підрозділах дотримання всіма працівниками вимог чинних нормативних актів з питань пожежної безпеки та встановленого на підприємстві протипожежного режиму; контролювати справність систем опалення та вентиляції електроустановок і електроосвітлення апаратів і посудин що працюють під тиском захисного заземлення виробничого обладнання; включати питання забезпечення пожежної безпеки в посадові інструкції працівників підрозділу. 4.7. Працівники підприємств на робочих місцях зобов'язані: знати і дотримуватися вимог цих Правил та розроблених на їх основі інструкцій з пожежної безпеки а також дотримуватися встановленого протипожежного режиму і підтримувати його; утримувати в справності первинні засоби пожежогасіння знати місце їх розташування уміти ними користуватися; у разі виникнення виявлення пожежі діяти згідно з вимогами розділу 12 цих Правил. 4.8. Усі працівники під час прийняття на роботу і на робочому місці повинні проходити протипожежний інструктаж. Особи які приймаються на роботу пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою повинні попередньо до початку самостійного виконання роботи пройти спеціальне навчання навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму . Працівники зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою один раз на рік повинні проходити перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки з відповідними записами у спеціальний журнал додаток 4 . Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів навчання та перевірки знань пожежно-технічного мінімуму повинен відповідати вимогам Типового положення про інструктажі спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах в установах та організаціях України НАПБ Б.02.005-2003 затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469. 4.9. Підприємства мають бути забезпечені знаками безпеки виконаними відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". 4.10. На кожному підприємстві згідно з Положенням щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 далі - ДНАОП 0.00-4.33-99 має бути розроблений план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій зокрема пожеж визначені посадові обов'язки обслуговувального персоналу щодо ліквідації пожеж та інших аварійних ситуацій. 4.11. Забороняється допускати до роботи осіб не ознайомлених з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій зокрема пожеж а також тих які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму і протипожежний інструктаж. 5. Загальні вимоги пожежної безпеки 5.1. Утримання території підприємств 5.1.1. Територія підприємств повинна відповідати вимогам ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень СНіП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий". 5.1.2. Територія підприємства має бути захищена мати не менше двох постійно справних виїздів на магістралі або прилеглі дороги загального користування. 5.1.3. Для забезпечення безпечного проїзду всі дороги та проїзди на території підприємства слід утримувати в справному стані своєчасно ремонтувати. 5.1.4. Територію підприємства слід утримувати в чистоті та систематично очищати від відходів виробництва сміття сухої трави опалого листя. 5.1.5. Проїзди й проходи до всіх будівель та споруд пожежних вододжерел а також підступи до пожежного інвентарю обладнання та засобів пожежогасіння мають бути вільними. 5.1.6. Протипожежні розриви між будівлями та спорудами забороняється використовувати під складування матеріалів устаткування пакувальну тару і для стоянки автотранспорту. 5.1.7. Складування устаткування та матеріалів що необхідні для виробництва повинно проводитися на спеціально обладнаних для цього майданчиках розміщення яких узгоджено з органами держпожнагляду у суворо визначеній кількості та з дотриманням правил їх зберігання. 5.1.8. Про закриття доріг або проїздів для ремонту або з інших причин необхідно негайно повідомляти підрозділи пожежної охорони. На період закриття доріг у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки що ремонтуються. 5.1.9. На ділянках території підприємств де можливі скупчення горючого газу або пари необхідно встановлювати знаки що забороняють проїзд автомобілів тракторів мотоциклів та іншого транспорту. 5.1.10. На території підприємств забороняється зберігання ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів. 5.1.11. Територія підприємств повинна мати зовнішнє освітлення яке забезпечує швидке знаходження протипожежного обладнання входів до будівель та споруд. 5.1.12. На території підприємств куріння дозволяється в спеціально відведених місцях позначених знаком або написом та обладнаних урною. Урна повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів та не мати отворів у стінках і днищах. 5.2. Утримання будівель приміщень та технологічних установок 5.2.1. Будівлі виробничі службові складські приміщення розміщення та обладнання виробничих майданчиків зовнішніх технологічних установок повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва СНіП 2.09.02-85 "Производственные здания" СНіП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий". 5.2.2. Освітлення будівель приміщень виробничих майданчиків зовнішніх технологічних установок має відповідати вимогам СНіП II-4-79 "Естественное и искуственное освещение". 5.2.3. Виробничі службові складські приміщення та технологічні установки повинні постійно утримуватися в чистоті. Виробничі відходи сміття тощо необхідно своєчасно прибирати та видаляти в безпечне щодо пожежної безпеки місце. 5.2.4. Евакуаційні шляхи і виходи з будівель приміщень технологічних установок повинні утримуватися вільними нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації людей. Двері з будівель і приміщень на шляхах евакуації повинні вільно відчинятися в напрямку виходу. 5.2.5. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель їх конструктивні рішення умови освітлення забезпечення незадимленості протяжність шляхів евакуації повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм. 5.2.6. У будівлях та ізольованих приміщеннях мають бути розміщені у визначеному адміністрацією місці розроблені відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" і затверджені в установленому порядку плани евакуації обслуговувального персоналу в разі виникнення пожежі. 5.2.7. На робочих місцях допускається зберігання запасу матеріалів сировини і тари в кількості не більше потреби однієї зміни. Готову продукцію необхідно негайно відправляти на склади. 5.2.8. Забороняється зберігати та застосовувати в підвалах та цокольних поверхах виробничих і адміністративних будівель речовини та матеріали що мають підвищену пожежну небезпеку органічні розчинники та інші ЛЗР . 5.2.9. Зовнішні пожежні драбини сходи на перепадах висот огорожі на дахах будівель споруд огорожі драбин та робочих майданчиків технологічних установок у тому числі зовнішніх повинні утримуватися в справності. 5.2.10. Пристрої для запобігання розтіканню ЛЗР та ГР виготовлені у вигляді бар'єру за периметром відкритих виробничих майданчиків пристрої у вигляді бортів за периметром технологічних майданчиків у приміщеннях та на зовнішніх установках а також навколо отворів у міжповерхових перекриттях пандуси біля дверних отворів і обвалування ємностей необхідно утримувати в справності. Пошкодження які допущені під час ремонту обладнання слід негайно ліквідувати. 5.2.11. Для будівель та приміщень виробничого складського призначення та лабораторій має бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.07.005-86 ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности" яку слід позначати на вхідних дверях до будівлі та приміщення. 5.2.12. Усередині вказаних будівель та приміщень а також для технологічних установок зокрема зовнішніх мають бути визначені відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01 класи пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон і вказані на межах зон всередині приміщень та зовнішніх технологічних установок. Визначення категорії будівель та приміщень щодо вибухонебезпечної та пожежної небезпеки і класів пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон під час проведення технічної реконструкції або технічного переоснащення підприємства повинно проводитися розробником технічної документації на стадії проектування. Для діючих підприємств категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою і класи пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон можуть бути визначені технологами підприємств або організаціями що мають відповідних фахівців і ліцензію на право проведення таких робіт. 5.2.13. До приміщень дослідних установок з використанням або отриманням пожежовибухонебезпечних речовин повинні висуватися такі самі вимоги пожежної безпеки як до виробничих будівель з пожежовибухонебезпечними технологічними процесами. 5.2.14. У приміщеннях де проводяться процеси що пов'язані з виділенням горючого пилу стелі стіни конструкції і обладнання повинні систематично очищатися. Періодичність прибирання встановлюється в цехових інструкціях. 5.2.15. Покриття підлоги майданчиків і сходів приміщень що віднесені до категорії А і Б а також покриття технологічних майданчиків вибухонебезпечних зовнішніх технологічних установок повинні задовольняти вимогам іскробезпеки. 5.2.16. У виробничих допоміжних та адміністративних будівлях забороняється: проводити прибирання приміщень із застосуванням бензину гасу та інших ЛЗР та ГР а також відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими способами із застосуванням відкритого вогню; залишати неприбраними промаслені обтиральні матеріали. Їх необхідно прибирати до металевих ящиків щільно закривати кришками і після закінчення роботи видаляти в спеціально відведені за межі будівель місця; користуватися електронагрівальними приладами поза спеціально відведеними місцями установленими адміністрацією та узгодженими з органами держпожнагляду; сушити одяг і взуття в приміщеннях а також розташовувати будь-які горючі матеріали на гарячих поверхнях трубопроводів апаратів і приладів опалення. Для сушіння одягу і взуття а також для його зберігання слід передбачати спеціальні приміщення. 5.3. Вентиляція та опалення 5.3.1. Вентиляція та опалення повинні відповідати вимогам які викладені в СНіП 2.04.05-91 "Отопление вентиляция и кондиционирование". 5.3.2. Режим роботи систем вентиляції має бути визначений робочими інструкціями у яких стосовно конкретних умов виробництва дільниці цеху тощо передбачені заходи пожежної безпеки терміни профілактичного обслуговування вентиляційних камер повітропроводів фільтрів вогнезатримувальних клапанів заслінок та іншого обладнання а також визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговувального персоналу в разі виникнення пожежі. Особа яка є відповідальною за технічний стан та справність вентиляційних систем зобов'язана організувати проведення планових профілактичних оглядів вентиляторів повітроводів вогнезатримувальних пристроїв фільтрів заземлювальних пристроїв тощо і вживати термінові заходи щодо усунення будь-яких несправностей або порушень режиму роботи що можуть послужити причиною виникнення або поширення пожежі. 5.3.3. Зберігання у вентиляційних камерах устаткування матеріалів та інвентарю забороняється. Вентиляційні камери мають бути постійно закриті. Вхід стороннім особам до них заборонений. 5.3.4. Вентиляційні камери фільтри повітроводи слід регулярно очищати від горючого пилу відходів виробництва жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення повинні проводитися за затвердженим адміністрацією графіком результати огляду заносити до спеціального журналу. 5.3.5. Автоматичні вогнезатримувальні пристрої заслінки шибери клапани що встановлені в місцях перетину протипожежних перешкод повітропроводами пристрої блокування вентиляційних систем з автоматичною пожежною сигналізацією і системами пожежогасіння необхідно утримувати в справному стані. 5.3.6. Під час експлуатації автоматичних вогнезатримувальних пристроїв слід: не рідше одного разу на тиждень перевіряти їх загальний технічний стан з реєстрацією перевірки в спеціальному журналі; очищати від горючого пилу елементи приводу легкоплавкі замки легкоплавкі вставки термочутливі елементи тощо . 5.3.7. Металеві повітроводи трубопроводи фільтри та інше обладнання витяжних установок мають бути заземлені та захищені від статичної електрики. 5.3.8. Місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем мають бути обладнані захисними сітками або магнітними уловлювачами щоб уникнути попадання до вентиляторів металевих або інших твердих предметів. 5.3.9. Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється: відключати або знімати вогнезатримувальні пристрої; випалювати накопичені в повітроводах зонтах жирові відкладення та інші речовини; закривати витяжні канали отвори й решітки; складувати на відстані менше 0 5 м до повітроводів горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці. 5.3.10. Перед початком опалювального сезону котельні теплогенерувальні й калориферні установки печі та інші опалювальні прилади мають бути відремонтовані й перевірені зі складанням відповідного акта про можливість їх безпечної експлуатації. 5.3.11. Особи призначені керівником підприємства відповідальними за технічний стан опалювальних установок зобов'язані організовувати постійний контроль за правильністю їх утримання та експлуатації своєчасний та якісний ремонт. 5.3.12. Особи відповідальні за технічний стан опалювальних установок щорічно перед початком опалювального сезону повинні проходити протипожежний інструктаж. 5.3.13. До повітронагрівальних й опалювальних приладів має бути забезпечений вільний доступ для огляду й очищення. Очищення димоходів та печей від сажі слід проводити перед початком опалювального сезону а саме: опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому пальному - не рідше одного разу на три місяці; печей безперервної дії - не рідше одного разу на два місяці; кухонних плит та кип'ятильників - не рідше одного разу на місяць. Результати очищення димоходів та печей повинні фіксуватися в журналі. 5.3.14. Поверхні нагрівальних приладів і трубопроводів опалення слід систематично очищати від пилу та інших відкладень. 5.3.15. У приміщеннях котельних та інших тепловироблювальних установок підприємств забороняється: допускати до роботи осіб які не пройшли спеціального навчання і протипожежного інструктажу а також залишати без нагляду котли що працюють і нагрівальні прилади; розпалювати установки без попередньої продувки; подавати пальне коли форсунки або газові пальники згасли; працювати при зіпсованих або відключених приладах контролю й регулювання а також за їх відсутності. 5.4. Виробнича каналізація 5.4.1 Виробнича каналізація підприємств повинна відповідати вимогам які викладені в СНіП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий" ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности". 5.4.2. Каналізація для відведення промислових стоків по всій довжині має бути закритою і виконана з негорючого матеріалу. 5.4.3. Виробничі стічні води перед скиданням до магістральної мережі виробничої каналізації слід піддавати очищенню шляхом витягання регенерації та утилізації пожежовибухонебезпечних речовин. Установка уловлювачів ЛЗР усередині будівлі забороняється. 5.4.4. Для уловлювання ЛЗР та ГР на мережі виробничої каналізації поза будівлями необхідно встановлювати пастки колодязі закритого типу забезпечені вентиляційними стояками виведеними на висоту не менше 3 м. 5.4.5. На мережі виробничої каналізації для скидання стічних вод у місцях спуску стоків з виробничих приміщень від майданчиків з технологічними установками апаратами резервуарами де застосовуються або виходять ЛЗР та ГР та перед скиданням у магістральну мережу слід передбачати установку гідрозатворів. 5.4.6. Кришки оглядових колодязів каналізації мають бути постійно закриті а на складах ЛЗР та ГР мати помітне пофарбування і покажчики їх місцезнаходження. Кришки колодязів на мережах та спорудах стічних вод з наявністю ЛЗР та ГР мають виконуватися з негорючих матеріалів що не створюють іскор під час ударів. 5.4.7. Каналізаційні мережі гідрозатвори оглядові колодязі необхідно періодично оглядати й очищати. Розкриття внутрішній огляд очищення або ремонт каналізаційних колодязів повинні проводитися за наявності письмового дозволу керівника структурного підрозділу під наглядом особи відповідальної за ремонт. 5.4.8. За скиданням стічних вод ступенем їх забруднення й ефективністю роботи очисних споруд слід установити щоденний лабораторний контроль. Концентрація вибухонебезпечної пари та газу що виділяється забрудненими стоками не повинна перевищувати 20 % від НКМПП. 5.4.9. Забороняється: експлуатувати виробничу каналізацію з несправними або неправильно виконаними гідрозатворами; використовувати для освітлення гідрозатворів і колодязів при огляді і ремонті факели та інші види відкритого вогню; спускання промивних вод до каналізації чистих виробничих вод а також на майданчик; проводити зливання стоків які містять ЛЗР та ГР до каналізаційної мережі навіть в аварійних ситуаціях. 5.5. Електроустановки 5.5.1. Електроустановки монтаж наладка та експлуатація повинні відповідати вимогам ПУЕ Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів далі - ПТЕ ДНАОП 0.00-1.21-98 ДНАОП 0.00-1.32-01 ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты" і цих Правил. 5.5.2. Апарати обладнання апарати керування пускорегулювання контрольно-вимірювальні прилади електродвигуни світильники тощо електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони визначеної відповідно до пункту 4.5 ДНАОП 0.00-1.32-01 мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів. 5.5.3. Керівник підприємства зобов'язаний наказом призначити осіб відповідальних за безпечну експлуатацію електрообладнання. 5.5.4. Особи які є відповідальними за експлуатацію електрообладнання зобов'язані: організовувати і своєчасно проводити профілактичні огляди та ППР електрообладнання апаратури а також своєчасно виявляти та усувати порушення що можуть привести до пожеж та вибухів; систематично контролювати справність апаратів захисту від струмів короткого замикання перевантажень тощо; не допускати підключення нових струмоприймачів електродвигунів нагрівальних приладів та інших без проведення відповідних розрахунків що допускають можливість таких підключень; організовувати і проводити навчання та інструктажі персоналу підприємства з питань безпечної експлуатації електроустановок; брати участь у розслідуванні причин пожеж і загорянь від електроустановок розробляти і здійснювати заходи щодо їх попередження. 5.5.5. Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу як в приміщеннях так і в зовнішніх установках не допускається розміщувати електрообладнання світильники прожектори з'єднувальні коробки без засобів вибухозахисту та прокладати кабелі над цими зонами способами що не відповідають вимогам ПУЕ. 5.5.6. Плавкі вставки запобіжників мають бути калібровані з указівкою на клеймі номінального струму вставки клеймо ставиться заводом-виробником або електротехнічною лабораторією . Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється. 5.5.7. На електродвигуни світильники обладнання установлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах мають бути нанесені знаки що вказують їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами. 5.5.8. З'єднання окінцювання та відгалуження жил проводів і кабелів щоб уникнути небезпечних у пожежному відношенні перехідних опорів необхідно здійснювати за допомогою опресовування зварювання паяння або спеціальних затискачів. 5.5.9. У електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон слід застосовувати відгалужувальні та з'єднувальні коробки з негорючих або важкогорючих матеріалів коробки мають бути постійно закриті кришками. 5.5.10. Прокладання повітряних ліній електропередач а також силових і освітлювальних електропроводів установлення світильників та іншого електрообладнання над покрівлями виконаними з горючих матеріалів навісами майданчиками для зберігання горючих речовин над трубопроводами забороняється. Прокладання електричних проводів і кабелів транзитом через складські і виробничі приміщення забороняється. 5.5.11. Під час заміни електроламп у вибухонебезпечних приміщеннях слід попередньо ввімкнути напругу електромережі. 5.5.12. Монтаж та експлуатація тимчасових електромереж забороняється. 5.5.13. Забороняється прокладання проводів і кабелів за винятком тих що прокладаються у сталевих трубах безпосередньо по металевих конструкціях. У місцях перетинання конструкцій електричними комунікаціями мають бути передбачені металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами. 5.5.14. За тимчасові джерела освітлення у вибухонебезпечних зонах дозволяється брати переносні світильники з необхідним рівнем і видом вибухозахисту на які є свідоцтва про вибухобезпечність. Допускається застосування акумуляторних ліхтарів вибухозахищеного виконання. Під час роботи в середині технологічних апаратів ємностей силосів і бункерів для зберігання зернової сировини під час їх огляду і ремонту допускається застосовування переносних електричних світильників виготовлених у вибухозахищеному виконанні напругою не більше 12 В. Умикати і вимикати переносні світильники слід поза межами вибухонебезпечного приміщення зони ємності. 5.5.15. Переносні світильники мають бути обладнані захисними скляними ковпаками й сітками. Для світильників та іншої переносної апаратури необхідно застосовувати гнучкі кабелі з мідними жилами спеціально призначеними для цієї мети. 5.5.16. У приміщеннях складів електричні світильники повинні мати захищене виконання зі скляними ковпаками . 5.5.17. Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А і Б а також у пожежонебезпечних зонах складських приміщень забороняється. 5.5.18. Електрощити групові електрощитки необхідно оснащувати схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказувати значення номінального струму апарата захисту плавкої вставки . 5.5.19. Електродвигуни світильники проводи і розподільні пристрої треба регулярно не рідше одного разу на місяць а в запилених приміщеннях - щотижня очищати від пилу. 5.5.20. Застосування рубильників будь-якого типу навіть забезпечених закритими кожухами забороняється. Уключення електродвигуна повинне здійснюватися за допомогою магнітного пускового пристрою. 5.5.21. Пристрій живлення прокладення мереж аварійного й евакуаційного освітлення мають бути виконані згідно з вимогами будівельних норм і ПУЕ. 5.5.22. Світильники аварійного евакуаційного освітлення повинні відрізнятися від світильників робочого освітлення за типом або на них повинен бути нанесений спеціальний знак "Е". Установлення вимикачів або штепсельних роз'єднувачів у межах аварійного освітлення не дозволяється. Керування евакуаційним освітленням слід здійснювати з приміщення у якому встановлений приймальний прилад УПС. 5.5.23. Електророзетки вимикачі перемикачі тощо можуть установлюватися на горючі основи лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу що виступає за габарити апарату не менше ніж на 0 01 м. 5.5.24. У всіх приміщеннях незалежно від призначення які після закінчення робіт замикаються і не контролюються черговим персоналом з усіх електроустановок та електроприладів має бути відключена напруга за винятком чергового освітлення установок пожежогасіння і пожежної сигналізації а також електроустановок що працюють цілодобово за вимогами технології. 5.5.25. У вибухонебезпечних зонах і приміщеннях заземленню підлягають електроустановки при всіх напругах постійного і змінного струму а також електрообладнання що встановлено на металевих конструкціях незалежно від заземлення останніх. 5.5.26. Замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок має проводитися в особливо вологих і жарких приміщеннях і в зовнішніх установках не рідше одного разу на рік якщо інші терміни не обумовлені правилами технічної експлуатації. 5.5.27. Несправності в електромережах та електроапаратурі які можуть викликати іскріння коротке замикання понаднормований нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів повинні негайно ліквідовуватися. Несправну електромережу слід відключити до приведення в пожежобезпечний стан. 5.5.28. Забороняється: проводити будь-які зміни конструкції електрообладнання; експлуатувати вибухозахищене електрообладнання із знятими деталями та оболонками зокрема кріпильними передбаченими його конструкцією; уводити в роботу електроустановки при несправному захисному заземленні та при порушенні вибухозахисних властивостей оболонки; уключати електроустановки що автоматично відключаються при короткому замиканні без виявлення та усунення причин відключення; перенавантажувати понад номінальні параметри електрообладнання проводи та кабелі; підключати до джерел живлення іскробезпечних приладів інші апарати і ланцюги що не входять до комплекту даного приладу замінювати захист теплові елементи плавкі вставки запобіжники електрообладнання іншими видами захисту або перебудовувати її на інші номінальні параметри на які не розраховане це електрообладнання; використовувати електроустановки в умовах що не відповідають рекомендаціям інструкціям підприємств-виробників; експлуатувати проводи та кабелі з пошкодженою ізоляцією; користуватися пошкодженими електричними виробами та арматурою несправними приладами та апаратами; експлуатувати світильники із знятими ковпаками розсіювачами ; користуватися електропобутовими та іншими електронагрівальними приладами без теплоізолювальних підставок; застосовувати нестандартні саморобні електронагрівальні прилади використовувати плавкі вставки або інші саморобні апарати захисту що не калібруються від перевантаження та короткого замикання; залишати під напругою проводи та кабелі з неізольованими кінцями. 5.6. Засоби контролю та автоматики 5.6.1. Засоби контролю керування та автоматичного регулювання технологічних процесів інженерного обладнання повинні відповідати вимогам СНіП 3.05.07-85 "Системы автоматизации". 5.6.2. Системи керування технологічними процесами контролю й регулювання параметрів що визначають пожежовибухонебезпеку технологічних процесів температура тиск рівень продукту концентрація пароповітряного середовища дозування компонентів тощо системи автоматичного захисту та блокування технологічних установок апаратів обладнання трубопроводів повинні відповідати проекту затвердженому та узгодженому в установленому порядку. 5.6.3. Засоби контролю та автоматики мають бути повіреними утримуватися в справному стані їх працездатність повинна перевірятися відповідно до інструкцій з експлуатацій цих засобів. Знайдені при цьому несправності повинні негайно ліквідовуватися. 5.6.4. Відключення засобів контролю й автоматики та їх блокування забороняється. 5.6.5. Технічне обслуговування та ремонт засобів контролю і автоматики слід виконувати відповідно до графіків затверджених у встановленому порядку забезпечуючи при цьому пожежовибухобезпеку проведення технологічних процесів і працездатність інженерних систем. 5.6.6. Засоби контролю та автоматики установлені на обладнанні повинні мати відмітки робочих і гранично допустимих параметрів бути опломбованими і піддаватися метрологічній перевірці. 5.6.7. При виникненні в апаратах процесів що супроводжуються збільшенням температури або тиску порушенням дозування компонентів що перевищують допустимі технологічним регламентом значення засоби автоматичного захисту повинні забезпечити виконання одного або сукупності таких заходів: швидке зниження тиску аварійний злив розчинника з апаратів з одночасною подачею до них інертного середовища повне припинення подачі його до технологічного обладнання. 5.6.8. У приміщеннях категорії А а також у межах вибухонебезпечних зон класу 2 біля зовнішніх вибухонебезпечних установок слід передбачити установку стаціонарних газоаналізаторів для постійного контролю довибухонебезпечних концентрацій пари ЛЗР 20 % НКМПП розчинника що використовується в технологічному процесі . Газоаналізатори та сигналізатори довибухонебезпечних концентрацій слід розміщувати відповідно до проектної документації у найвірогідніших місцях утворення вибухонебезпечних сумішей. 5.6.9. У вибухонебезпечних зонах слід установлювати безпечні в пожежному відношенні механічні прилади автоматики що не вимагають електроенергії пневматичні і гідравлічні датчики термопари термометри опору що не мають власного джерела струму а також електричні прилади у відповідному вибухозахищеному виконанні. 5.6.10. У приміщеннях для контрольно-вимірювальних приладів та автоматики вбудованих у вибухонебезпечних приміщеннях необхідно постійно забезпечувати гарантований підпір повітря щоб уникнути проникнення до них горючої пари. 5.6.11. Роботи з перевірки та регулювання електричних приладів засобів контролю управління та автоматичного регулювання технологічних процесів очищення апаратів заміни прокладок сальників тощо забороняється проводити за наявності або можливості появи у виробничих приміщеннях або в межах вибухонебезпечних зон зовнішніх технологічних установок вибухонебезпечної пари ЛЗР. 5.6.12. Засоби контролю керування та автоматичного регулювання на технологічних апаратах і трубопроводах дозволяється ремонтувати тільки після їх відключення. 5.6.13. Поточний ремонт приладів у вибухопожежонебезпечних зонах дозволяється виконувати тільки холодним способом без застосування паяння зварювання та інших робіт пов'язаних з використанням вогню або високих температур. 5.7. Захист від зарядів статичної та атмосферної електрики 5.7.1. Захист будівель споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог РД 34.21.122-87 "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений" а захист від накопичення зарядів статичної електрики повинен виконуватися відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие положения" і Правил захисту від статичної електрики затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороню праці від 22.04.97 N 103 ДНАОП 0.00-1.29-97 . 5.7.2. Відповідальність за справність пристроїв захисту від блискавки та пристроїв захисту від статичної електрики покладається на посадову особу яка є відповідальною за електрогосподарство. Відповідальна особа зобов'язана організувати правильну експлуатацію пристроїв захисту їх лабораторну перевірку скласти інструкцію з експлуатації цих пристроїв забезпечити їх своєчасний ремонт. 5.7.3. Огляд пристроїв блискавкозахисту слід проводити не рідше одного разу на рік як правило перед початком грозонебезпечного періоду вимірюючи при цьому опір заземлювального пристрою. Перевірку опору заземлювальних пристроїв необхідно виконувати також після кожного їх ремонту або ремонту заземлювального обладнання. Результати вимірювань слід заносити до журналу експлуатації блискавкозахисних пристроїв. 5.7.4. Струмовідводи блискавкоприймача не повинні проходити через вибухонебезпечні зони і приміщення. 5.7.5. Огляд та вимірювання електричних опорів пристроїв для заземлення захисту від статичної електрики слід проводити в ході планових перевірок і оглядів заземлення обладнання інженерних систем і трубопроводів. 5.7.6. Для відведення зарядів статичної електрики допускається використовувати заземлювальні пристрої для захисту від ураження електричним струмом. 5.7.7. Металеве та електропровідне неметалеве обладнання трубопроводи вентиляційні короби та кожухи термоізоляції трубопроводів та апаратів розташованих у цехах а також на зовнішніх технологічних установках каналах та естакадах повинні представляти на всій довжині безперервний електричний ланцюг котрий у межах цеху відділення установки повинен бути приєднаний до контуру заземлення не менше ніж в двох точках. Неелектропровідні вставки мають бути шунтовані електропровідними перемичками. 5.7.8. Підлягає приєднанню до контуру заземлення за допомогою окремого відгалуження незалежно від заземлення сполучених з ним комунікацій і конструкцій одиночно встановлене обладнання ємності апарати агрегати у яких відбувається дроблення розпилювання речовин і продуктів машини агрегати та апарати що окремо стоять та не сполучені металевими трубопроводами із загальною системою. Забороняється послідовне включення в заземлювальну шину проводів декількох об'єктів що заземлюються. 5.7.9. Усі з'єднання елементів заземлення повинні бути доступні для контролю і захищені від механічних пошкоджень. 5.7.10. Резервуари для ЛЗР технологічне обладнання трубопроводи зливно-наливні пристрої та інше обладнання пов'язане з прийманням переробкою і перемішуванням рідин пари і сипких речовин що є діелектриками а також повітропроводи вентиляційних систем мають бути захищені від статичної електрики. 5.7.11. Не допускається наливати ЛЗР та ГР до резервуарів цистерн та інших ємностей струменем що вільно падає. Закачувати і наливати ЛЗР та ГР допускається тільки під рівень рідини або по стаціонарному трубопроводу що не досягає 0 2 м до дна. 5.7.12. Відкриття люків цистерни з ЛЗР необхідно проводити тільки після приєднання заземлювальних провідників до заземлювального пристрою. Контактні пристрої для приєднання заземлювальних провідників мають бути встановлені поза межами вибухонебезпечної зони. 5.7.13. У трубопроводах та технологічних апаратах де можливе утворення вибухонебезпечних пароповітряних сумішей швидкість руху розчинників має бути визначена відповідно до підпункту 5.5.1 ДНАОП 0.00-1.29-97 залежно від виду розчинника і не повинна перевищувати допустимого технологічним регламентом значення для даного виду розчинника. 5.7.14. Під час грози операції із закачування та зливання розчинників проводити забороняється. 6. Склади горючих речовин і матеріалів зерносклади 6.1. Склади складські приміщення майданчики під навісами відкриті майданчики наземні і підземні резервуари для зберігання сировини розчинників напівфабрикатів і готової ефірної олії повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 СНіП 2.11.01-85 "Складские здания" ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93 3 кПа ДБН В.2.2-8-98 Будинки і споруди. Підприємства будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна. 6.2. Під час зберігання у складах приміщеннях різних речовин та матеріалів повинні враховуватися їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості. Не допускається спільне зберігання речовин які при взаємодії викликають запалювання або вибух а також неоднаково реагують на засоби гасіння. Обслуговувальний персонал повинен знати пожежну небезпеку правила зберігання та особливості гасіння речовин і матеріалів які зберігаються на складі. 6.3. Будівлі та споруди за винятком резервуарів складів для зберігання ЛЗР та ГР повинні бути не нижчими II ступеня вогнестійкості. Загальна кількість ЛЗР та ГР в одній будівлі для зберігання у тарі не повинна перевищувати 1200 м3 ЛЗР або 6000 м3 ГР. При одночасному зберіганні ЛЗР та ГР їх загальна приведена кількість не повинна перевищувати вищезгаданих значень і визначається з розрахунку 1 м3 ЛЗР прирівнюється до 5 м3 ГР. У одному приміщенні секції дозволяється зберігати не більше 200 м3 ЛЗР або 1000 м3 ГР при цьому не допускається спільне зберігання ГР у тарі і ЛЗР у цистернах і бочках. 6.4. Приміщення сховищ мають бути обладнані витяжною вентиляцією зокрема аварійною відповідно до вимог будівельних норм освітлення повинне забезпечуватися світильниками виготовленими у вибухозахищеному виконанні. 6.5. Підлога у складських приміщеннях повинна мати гладку поверхню і нахил убік протилежний дверям для стікання ЛЗР та ГР. 6.6. При вході на склад повинен бути поріг з пандусом не менше 0 15 м для запобігання розливанню рідини в разі аварії. 6.7. У складських приміщеннях зберігання готової продукції ефірної олії а також ЛЗР у дрібній об'ємом до 1 літра тарі слід здійснювати на стелажах відкритого типу або у шафах виконаних з негорючих матеріалів а у великій тарі - штабелями. При стелажному зберіганні необхідно встановити максимально допустиму кількість масу вантажних місць для одночасного зберігання на стелажі. 6.8. При організації штабельного зберігання ручне укладання діжок з ефірною олією на підлозі допускається не більше ніж у два яруси. При механізованому укладанні діжок на підлозі кількість ярусів не повинна перевищувати п'яти - для ГР і трьох для - ЛЗР. 6.9. Діжки для зберігання ЛЗР та ГР повинні мати пробки на різьбленні та укладатися пробками догори діжки слід зберігати постійно закритими. Не можна допускати ударів діжок одна об одну. При розкритті діжок з ЛЗР необхідно притримувати пробки не допускаючи їх викиду з горловини. 6.10. При зберіганні ефірної олії в суліях останні повинні бути захищені корзинами або дерев'яними решітками. 6.11. У складських приміщеннях мають бути передбачені проходи: головний прохід має бути не менше 1 8 м завширшки допоміжні проходи між штабелями або стелажами чи групами бутлів - не менше 1 м завширшки. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи які дорівнюють ширині дверей але не менше 1 м. Ширина проходів та місця штабельного зберігання повинні бути позначені обмежувальними лініями нанесеними на підлозі які видно. Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше 0 8 м. 6.12. Відстань від електросвітильників до матеріалів що зберігаються на стелажах і в штабелях має бути не менше 0 5 м. 6.13. У складських будівлях приміщеннях усі операції пов'язані з розкриттям та дрібним ремонтом тари розфасуванням продукції приготуванням робочих сумішей пожежонебезпечних рідин та іншими роботами слід здійснювати в ізольованих приміщеннях обладнаних місцевою вентиляцією у яких забороняється зберігати пакувальні матеріали папір стружку вату тощо . 6.14. Миття залізних діжок бідонів та іншої тари з-під ЛЗР ГР у тому числі й ефірної олії повинне проводитися із застосуванням пожежонебезпечних мийних засобів на окремих мийних ділянках або в спеціальних приміщеннях обладнаних місцевою вентиляцією. 6.15. Порожню тару з-під розчинників після промивання та пропарювання слід закривати пробками та зберігати на спеціальних майданчиках під навісами. 6.16. Етиловий ефір слід перевозити та зберігати в сталевих діжках що закриваються бронзовими пробками з різьбленням і свинцевою прокладкою або в скляних бутлях з темного скла з притертими пробками. Заповнювати діжки банки і бутлі ефіром слід не більше ніж на 4/5 місткості у разі розширення . 6.17. Температура в ефіросховищах не повинна перевищувати 25° C. Забороняється зберігання етилового ефіру на відкритих майданчиках. 6.18. Транспортувати скляні бутлі з ефірною олією необхідно на спеціальних візках або ношах з бортами заввишки не менше половини висоти бутля який транспортується. 6.19. Наземні резервуари для зберігання ЛЗР та ГР слід розміщувати групами або окремо на майданчиках які мають нижчу позначку щодо розташованих поблизу виробничих приміщень технологічних установок і населених пунктів якщо це неможливо слід передбачати заходи що унеможливлюють розливання ЛЗР та ГР під час аварії на територію підприємства населеного пункту. 6.20. Кожна група наземних резервуарів має бути захищена суцільним земляним валом або стінкою з негорючих матеріалів що перешкоджають розтіканню рідин у разі аварії. Ширина обвалування у верхній частині має бути не менше 0 5 м. Вільний об'єм усередині обвалування має дорівнювати: для резервуарів що стоять окремо - місткості резервуара для групи - місткості більшого резервуара і бути на 0 2 м вище за рівень рідини що розлилася. 6.21. Земляні обвалування стінки їх перехідні містки сходи і захисні пристрої резервуарів повинні перебувати в справному стані. Майданчики всередині обвалування мають бути рівними утрамбованими і засипаними піском. Випадково розлиті ЛЗР та ГР слід негайно засипати піском і прибрати. 6.22. Для запобігання дії сонячного проміння наземні резервуари для зберігання ЛЗР мають бути пофарбовані світлою фарбою. 6.23. Резервуари для зберігання ЛЗР мають бути оснащені арматурою та засобами автоматизації рівнемірами переливними трубами з виведенням до спеціальної збірки сигналізаторами граничного рівня заповнення дихальними клапанами дихальними лініями виведеними назовні і забезпеченими вогнеперешкоджувачами . 6.24. У процесі експлуатації резервуарів необхідно контролювати справність дихальних клапанів і вогнезагороджувачів результати контролю фіксувати в спеціальному журналі. За температури повітря вище 0° C вогнезагороджувачі повинні перевірятися не рідше одного разу на місяць а за температури нижче за нуль - не рідше двох разів на місяць. 6.25. На кожному резервуарі з ЛЗР та ГР мають бути вказані вид продукту і максимальний рівень заповнення. 6.26. Забороняється експлуатація резервуарів та іншого обладнання за наявності підтікань та наскрізних отворів. 6.27. Перед заповненням резервуара рідиною необхідно перевірити справність мірного пристрою. Під час вимірювання рівня рідини мірною стрічкою в замірному люку має бути кільце або колодка з металу який виключає іскроутворювання. 6.28. Роботи з ремонту резервуарів дозволяється проводити лише після повного звільнення резервуара від рідини від'єднання від нього трубопроводів відкриття всіх люків ретельного очищення пропарювання промивки відбирання з резервуарів проб повітря та аналізу на відсутність вибухонебезпечної концентрації пари ЛЗР. 6.29. Під час наливання або зливання рідин не можна допускати ударів у разі закриття кришок люків резервуарів та приєднання шлангів до резервуарів з ЛЗР. Інструмент що застосовувався під час зливання та наливання має бути виготовлений з металу який не дає іскор у разі ударів. 6.30. Автотранспорт для перевезення ЛЗР має бути обладнаний заземленням іскрогасником та забезпечений засобами гасіння вихлопні труби мають бути виведені під радіатор. Під час перевезення ЛЗР у діжках слід використовувати спеціальні прокладки з вирізами для установки діжок угору пробками. 6.31. Зернова ефірно-олійна сировина коріандр аніс фенхель тощо повинна зберігатися в зерносховищах елеваторах та складах силосного типу або напільного зберігання. Допускається зберігання в бунтах. 6.32. Щороку перед початком сезону збиранням урожаю зерносклади та зерносушарні повинні перевірятися на відповідність вимогам пожежної безпеки. Виявлені порушення протипожежних вимог необхідно усувати до початку сушіння та приймання зернової сировини. 6.33. Перед засипанням зернової сировини бункери мають бути ретельно зачищені та висушені. 6.34. Бункери та силоси для зберігання зернової сировини слід обладнати стаціонарними системами термометрії та приладами газового контролю середовища. 6.35. За температурою зернової сировини в сховищах та газовим станом у вільному просторі силосів або бункерів необхідно здійснювати контроль. Порядок здійснення контролю має бути визначений технологічною інструкцією. У разі підвищення температури до 35° C та при об'ємній частці водню в повітрі понад 1 % мають бути вжиті заходи щодо усунення можливих вогнищ самонагрівання шляхом переміщення продукту із силосу в силос або розвантаження силосу. Вивантажене зерно слід спрямовувати на переробку й сушку. 6.36. Люки бункерів повинні мати щільні з'єднання що перешкоджатимуть проникненню запорошеного повітря в приміщення. 6.37. Транспортне обладнання для переміщення зернової сировини норії транспортери має бути обладнане справними засобами й елементами що забезпечують безпеку під час експлуатації реле контролю швидкості гальмівними пристроями приладами контролю навантаження пристроями що запобігають зворотному ходу стрічки або пробуксовують а також системами аспірації що блокуються з пусковими пристроями обладнання і забезпеченими пиловловлювальними пристроями рукавними фільтрами пиловими камерами тощо що виключають вихід запорошеного повітря в робоче приміщення складу або елеватора. 6.38. Для освітлення силосів і бункерів необхідно використовувати переносні світильники або акумуляторні ліхтарі відповідно до вимог наведених у п. 5.5.14. 6.39. Протипожежні двері в отворах що сполучають секції складів повинні перебувати в справному стані. 6.40. Ворота зерноскладу повинні відкриватися назовні та нічим не захаращуватися. При повному завантаженні складу сировиною має бути залишено по одній парі вільних воріт з кожного боку. 6.41. Під час приймання зернової сировини на зберігання повинен здійснюватися вхідний контроль на вологість порядок якого для кожного виду сировини повинен визначатися технологічною інструкцією. Забороняється зберігання в силосах елеваторів сирої і вологої зернової сировини. 6.42. Зерно що надходить на сушіння має пройти попереднє очищення. Електромагніти сепараторів мають блокуватися з подачею зерна на очищення щоб виключити надходження зерна за відсутності постійного струму. 6.43. Під час роботи сушильного агрегата повинен здійснюватися контроль температури зерна шляхом відбору проб через кожні дві години. Температура теплоносія не повинна перевищувати паспортних даних сушильного агрегата. У разі самозагорання сировини необхідно зупинити агрегат продути його інертним газом або парою здійснити вивантаження зерна не припиняючи подачі інертного газу пари . 6.44. Щоб уникнути утворення застійних ділянок очищення завантажувально-вантажних механізмів сушарки від пилу і зерна необхідно проводити через кожну добу. 6.45. Під час роботи зерносушильного агрегата обслуговувальний персонал повинен виконувати вимоги інструкції заводу-виробника щодо його експлуатації. 6.46. Під час експлуатації зерноскладів та зерносушарень забороняється: зберігати вкупі із зерном пожежонебезпечні матеріали; застосовувати всередині складських приміщень зерноочисні та інші машини з двигунами внутрішнього згоряння; працювати на пересувних механізмах якщо зачинені ворота з обох боків складу; засипати зерно вище рівня транспортерної стрічки і допускати тертя стрічки об конструкцію транспортера; залишати без нагляду зерносушарки що працюють. 6.47. У будинках крім V ступеня вогнестійкості дерев'яні елементи горищних покриттів крокви тощо і навісів складів повинні оброблятися засобами вогнезахисту які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363-98 "Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств". 6.48. Складські приміщення залежно від площі призначення пожежонебезпечних властивостей матеріалів які зберігаються мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння УПС та АУП відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" і цих Правил. 7. Лабораторії 7.1. Організація роботи в лабораторіях повинна відповідати вимогам НАОП 1.3.10-1.06-77 "Основные правила безопасной работы в химических лабораториях" затвердженим Міністерством хімічної промисловості СРСР 27.07.77. 7.2. Співробітники лабораторій зобов'язані знати пожежну небезпеку застосовуваних речовин та матеріалів сировини і дотримуватись заходів пожежної безпеки під час роботи з ними. 7.3. Лабораторні меблі та обладнання повинні розміщуватися так щоб не перешкоджати евакуації людей у разі пожежі. Ширина мінімально допустимих проходів між обладнанням повинна бути не менше 1 м. 7.4. Роботи пов'язані з можливістю виділення пожежовибухонебезпечної пари повинні проводитися при ввімкненій вентиляції у витяжних шафах що мають верхнє та нижнє відсмоктування або на столах обладнаних місцевими відсмоктувачами. 7.5. Робочі столи та витяжні шафи призначені для роботи з пожежонебезпечними речовинами повинні мати негорюче покриття а під час роботи з кислотами лугами та іншими хімічно активними речовинами - антикорозійні покриття і борти. 7.6. Витяжні шафи повинні бути в справному стані. 7.7. Електроосвітлення всередині витяжних шаф має бути виконано вибухозахищеним. Вимикачі та розетки повинні розміщуватися поза шафою. 7.8. Забороняється нагрівання або перегонка в скляному посуді більше 1 л ЛЗР одночасно. Робота з ЛЗР у кількостях що перевищують 1 л може проводитися тільки з дозволу завідувача лабораторією. 7.9. Переганяти та нагрівати низькокиплячі горючі речовини слід у колбах виготовлених з тугоплавкого скла на лазнях заповнених відповідним теплоносієм водою піском олією залежно від температури кипіння даної речовини. Рідини з високою температурою кипіння слід нагрівати на електронагрівальних приладах закритого типу - колбонагрівачах. 7.10. Під час нагрівання ЛЗР у кількості понад 0 5 л під прилад необхідно ставити кювету достатньої місткості для запобігання розтіканню рідини. 7.11. Відбір ГР слід проводити в спеціальну тару що герметично закривається і яку необхідно видаляти з лабораторії в кінці робочого дня і спрямовувати на регенерацію або знищення. Посудини у яких проводилися роботи з горючими рідинами після закінчення досвіду повинні негайно промиватися. 7.12. Сумісне зберігання в лабораторії змінної потреби ЛЗР ГР та інших матеріалів повинне проводитися за принципом однорідності з урахуванням їх фізико-хімічних та пожежовибухонебезпечних властивостей відповідно до Порядку сумісного зберігання речовин та матеріалів додаток 3 НАПБ А.01.001-2004 . 7.13. ЛЗР та ГР повинні міститися тільки в тій тарі яка визначена інструкцією. Скляні банки з ЛЗР та ГР слід зберігати в металевому ящику зі щільно закритою кришкою стінки і днище якого фанеровані азбестом. На внутрішньому боці кришки робиться чіткий напис з указівкою найменувань і загальної допустимої норми зберігання ЛЗР та ГР для даного приміщення. 7.14. Забороняється цілодобове зберігання в лабораторних приміщеннях ЛЗР. Після закінчення роботи ці речовини мають бути винесені на зберігання до спеціального приміщення складу . 7.15. Під час зберігання сірчаної та азотної кислот у скляній тарі використовування дерев'яних ящиків корзин і стружки для упаковки не допускається. 7.16. Забороняється йти з робочого місця і залишати без нагляду засвічені пальники та інші нагрівальні прилади. Перед відходом навіть на короткий час джерело нагріву має бути вимкнено або якщо під час проведення процесу роботи не можна припинити нагрівання нагляд за цим процесом нагрівання має бути доручений іншому співробітнику. 7.17. Забороняється виконувати в лабораторії роботи не пов'язані із завданням та не передбачені робочими інструкціями. 7.18. За кожним новим видом робіт керівник лабораторії зобов'язаний розробити інструкцію з пожежної безпеки та провести інструктаж виконавців з відміткою в журналі періодичного інструктажу. 7.19. Ключ від приміщення лабораторії після її закриття необхідно передати черговому охорони і зробити відмітку в журналі. 8. Дослідні установки 8.1. Апарати та обладнання для дослідних установок мають відповідати технічній документації затвердженій у встановленому порядку. 8.2. Монтаж та експлуатація обладнання дослідних установок повинні здійснюватися відповідно до технічної документації програми робіт та тимчасових інструкцій затверджених у встановленому порядку. 8.3. Для дослідних установок мають бути розроблені та затверджені тимчасові технологічні інструкції інструкції з охорони праці і пожежної безпеки. 8.4. До технологічних процесів що проводяться на дослідних установках незалежно від їх категорії стендові модельні досвідчені досвідчено-промислові повинні висуватися протипожежні вимоги аналогічні вимогам до подібного технологічного процесу промислового виробництва. 8.5. Гранична кількість горючих речовин що містяться в дослідних установках не повинна перевищувати значень установлених програмою і методикою досліджень випробувань тимчасовою технологічною інструкцією або іншим документом затвердженим у встановленому порядку. 8.6. У приміщеннях дослідних установок забороняється зберігати ЛЗР ГР сторонні предмети та матеріали а також проводити операції не пов'язані з роботою дослідної установки. 8.7. Дослідні установки повинні працювати під постійним наглядом керівника робіт який несе відповідальність за дотримання вимог пожежної безпеки робітниками та лаборантами. Не дозволяється залишати працюючі установки що працюють без нагляду. 9. Вимоги пожежної безпеки до технологічних процесів 9.1. Загальні вимоги 9.1.1. Організація технологічних процесів виробництва ефірної олії повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" та ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности". 9.1.2. Обладнання що застосовується під час виробництва ефірної олії має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности". 9.1.3. На застосовувані в технологічних процесах речовини й матеріали мають бути дані про показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ 12.1.044-89. 9.1.4. Технологічні процеси необхідно проводити відповідно до технологічного регламенту та іншої затвердженої у встановленому порядку нормативно-технічної та експлуатаційної документації. 9.1.5. За режимів роботи що проводиться відповідно до технологічного регламенту виробниче обладнання має бути пожежовибухобезпечним але його конструкція повинна передбачати захисні заходи що обмежують масштаб наслідків у разі виникнення аварії або пожежі. Виробниче обладнання має відповідати конструкторській документації. 9.1.6. Виробниче обладнання має бути герметичним не допускаючи утворення в повітрі робочої зони їх вибухонебезпечних концентрацій пари. 9.1.7. Технологічне обладнання має бути оснащене справними та повіреними контрольно-вимірювальними приладами автоматичними засобами стабілізації і регулювання матеріальними потоками сировини пари розчинників місцел води виробничою сигналізацією відповідно до технологічної схеми виробництва. 9.1.8. Пускові пристрої обладнання мають блокуватися так щоб у разі зупинки будь-якого апарату або транспортного засобу попереднє устаткування автоматично відключалося а подальше працювало до повного видалення продукту що переробляється. 9.1.9. Профілактичний огляд планово-попереджувальний та капітальний ремонт технологічного обладнання повинні проводитися в терміни установлені відповідними графіками з урахуванням виконання заходів щодо забезпечення пожежовибухобезпеки передбачених проектом технологічним регламентом технічними умовами. 9.1.10. У виробничих процесах у яких застосовуються речовини що здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації пари з повітрям повинен забезпечуватися контроль повітряного середовища відповідно до ГОСТ 12.1.010-76 і пункту 5.6.8 цих Правил. Порядок та терміни проведення аналізу повітряного середовища на наявність вибухонебезпечних концентрацій пари ЛЗР з повітрям мають бути визначені в цехових інструкціях. 9.1.11. Апарати обладнання та трубопроводи після звільнення їх від продуктів що містять ЛЗР необхідно пропарити насиченою водяною парою під тиском не більше 0 05 МПа промити водою та провести аналіз середовища всередині апарату ємності. Концентрація пари ЛЗР не повинна перевищувати 20 % НКМПП продукту який міститься в обладнанні. У табл. 5.1 додаток 5 наведені значення НКМПП ЛЗР та сумішей які застосовуються в технологічних процесах. 9.1.12. Для промивання та продування технологічного обладнання у якому були розчинники мають бути передбачені штуцери для приєднання ліній води пари або інертного газу. 9.1.13. Розігрівання під час запуску й охолоджування під час зупинки теплообмінників особливо кожухотрубних і безтемпературних компенсаторів слід проводити плавно щоб уникнути пошкодження від температурних напруг; для цього слід передбачати спеціальні автоматичні системи контролю і регулювання температури теплоносія. 9.1.14. Необхідно передбачити автоматичний контроль за подачею охолоджувальної води до холодильників-конденсаторів та її температурою. Під час зменшення подачі вживати заходів для зниження продуктивності апарату або його зупинки. 9.1.15. Мірники збірники та технологічні апарати заповнювані ЛЗР розчинниками місцелами етиловим спиртом мають бути оснащені: завантажувальними трубами що не доходять до днища на 0 2 м або направлені на стінку збірника; переливними трубами з виведенням до резервного збірника рівнемірами що усувають необхідність відкриття люків; кранами для відбору проб оснащеними місцевими аспірирувальними пристроями. Забороняється заповнювати ємнісне обладнання понад установлений рівень який вказаний в інструкції з експлуатації. 9.1.16. Ємності й апарати з ЛЗР мають бути обладнані справними і відрегульованими відповідно до технічної документації запобіжними клапанами підключеними до конденсаторів системи рекуперації і дихальними лініями виведеними за межі виробничих приміщень і вибухонебезпечних зон. 9.1.17. На дихальних лініях ємностей та апаратів з ЛЗР трубопроводах які входять та виходять з апаратів та ємностей лініях з ЛЗР що працюють неповним перерізом слід установлювати вогнеперешкоджувачі. 9.1.18. Необхідно регулярно перевіряти справність вогнеперешкоджувачів і чистоту їх вогнегасної насадки а також справність запобіжних клапанів. Терміни перевірки мають бути встановлені в цеховій інструкції для кожного виду обладнання але не рідше одного разу на квартал . 9.1.19. Для огляду й ремонту вогнеперешкоджувачів і гідрозатворів має бути забезпечений вільний доступ до місць їх установки. 9.1.20. Апарати що працюють під вакуумом упарювання місцел сушка ефірної олії мають бути оснащені пристроєм для безпечного вирівнювання тиску всередині апарату з атмосферним. 9.1.21. У вибухонебезпечних приміщеннях та в межах вибухонебезпечних зон зовнішніх технологічних установок слід застосовувати пробовідбірники для відбору проб розчинників і місцел. 9.1.22. Пробовідбірники слюсарні інструменти наконечники для шлангів мають бути виготовлені з матеріалів що не дають іскор. 9.1.23. Ремонтні роботи на обладнанні що перебувають під тиском або розрідженням набивання і підтягнення сальників на насосах що працюють і компресорах а також ущільнення фланців на апаратах і трубопроводах без зниження або підвищення в них тиску до атмосферного забороняється. 9.1.24. Технологічні трубопроводи для транспортування ЛЗР і трубопроводи подачі пари і гарячої води мають відповідати вимогам СНіП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы". 9.1.25. Для перекачування ЛЗР слід застосовувати безсальникові насоси а також насоси з торцевими ущільненнями або іншими конструкціями ущільнювальних пристроїв підвищеної надійності. 9.1.26. З'єднання трубопроводів для транспортування ЛЗР мають бути зварними. Фланцеві з'єднання можна встановлювати лише у місцях приєднання трубопроводів до ємностей та обладнання а також на трубопроводах що вимагають періодичного розбирання для зачищування. 9.1.27. Поверхню ущільнювача фланців для з'єднання трубопроводів матеріал і конструкцію прокладок для з'єднань слід обирати ураховуючи властивості речовин що транспортуються робочий тиск і температуру. 9.1.28. Усі технологічні апарати арматура і трубопроводи мають бути виготовлені з корозієстійких матеріалів або захищені протикорозійними покриттями які слід наносити тільки після технічного огляду та випробування. 9.1.29. При розташуванні насосів під етажерками має бути передбачена можливість їх зупинки за допомогою пристроїв зовні етажерки в безпечному місці. 9.1.30. У виробничих цехах і на окремих установках повинні бути вивішені затверджені в установленому порядку схеми трубопроводів з указівкою запірної регулювальної запобіжної арматури і контрольно-вимірювальних приладів виконані в умовних кольорах з указівкою напрямку транспортування переміщуваних продуктів. 9.1.31. Уся запірна та регулювальна арматура має бути пронумерована. Нумерація повинна наноситися на спеціальні бирки жетони що закріплюються на арматурі або поряд з нею. Номери повинні відповідати номерам указаним на технологічній схемі та у виробничих регламентах інструкціях . 9.1.32. Усі трубопроводи всередині будівель на зовнішніх установках естакадах у підземних каналах мають бути пофарбовані відповідно до ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки". 9.1.33. Обслуговувальний персонал зобов'язаний знати розташування трубопроводів засувок та їх призначення а також уміти чітко і швидко перемикати засувки в разі аварії або пожежі. 9.1.34. Технологічні трубопроводи з установленою на них арматурою перед здачею в експлуатацію після капітального ремонту та під час експлуатації не рідше одного разу на рік повинні піддаватися гідравлічному випробуванню на міцність та щільність з'єднань. 9.1.35. Трубопроводи і запірні пристрої повинні піддаватися профілактичному обслуговуванню відповідно до графіка затвердженого в установленому порядку. Не допускається застосування заглушок на трубопроводах що відключаються на довгий час від інших трубопроводів які перебувають під тиском. У таких випадках необхідно передбачати знімну ділянку трубопроводу а на кінцях діючих трубопроводів слід установити заглушки. Факт установки й зняття заглушок на лініях з ЛЗР повинен реєструватися в журналі за підписом особи що встановила або зняла заглушки. 9.1.36. Усі заглушки мають бути пронумеровані та розраховані на необхідний тиск. 9.1.37. Не допускається проводити ремонтні роботи на трубопроводах заповнених ЛЗР. 9.1.38. Для усіх трубопроводів призначених для транспортування ЛЗР має бути передбачене продування їх парою або інертним газом. 9.1.39. Усі тепловидільні поверхні трубопроводів та обладнання повинні бути теплоізольованими. Ізоляція має бути гладкою стійкою до вологи механічних пошкоджень та негорючою. Ділянки теплоізоляції пошкоджені під час ремонту або що просочилися транспортованими продуктами слід замінювати. 9.2. Перегонка ефірно-олійної сировини з водяною парою та гідродистиляція 9.2.1. Подрібнення сировини необхідно здійснювати тільки на обладнанні призначеному для цієї мети. 9.2.2. Аспірувальні пристрої повинні оглядатися у терміни що встановлені інструкціями з експлуатацій з метою виявлення та усунення негерметичності й очищатися від пилу. 9.2.3. Системи аспірації повинні забезпечувати видалення пилу з робочої зони обладнання що виділяє пил. Вентилятори систем аспірації повинні розміщуватися за пиловловлювальними пристроями циклонами пиловловлювальними камерами тощо зовні виробничих приміщень. 9.2.4. Виконання аспіраційного обладнання що переміщує зерновий пил і пару ефірної олії має відповідати вимогам що висуваються до системи витяжної вентиляції з приміщень категорії Б. 9.2.5. Норії для транспортування зернової рослинної сировини до перегінних апаратів повинні відповідати вимогам пункту 6.37 і бути обладнані блокуванням що забезпечує відключення електрообладнання під час забивання норії матеріалом. 9.2.6. Під час роботи контейнерів при паровій перегонці квітково-трав'янистої сировини виділення пари води й ефірної олії унаслідок негерметичності запірної арматури не допускається. 9.2.7. У перегінних апаратах мають бути передбачені автоматичні пристрої для припинення подачі пари в разі підвищення тиску у верхній частині апарату а також пристрої що блокують роботу апарату в разі попадання у турнікети чужорідного тіла. 9.2.8. Ємності для збору олії з флорентін мають бути металевими з кришками що герметично закриваються. Забороняється перенесення ефірної олії в ємностях з відкритими кришками. 9.2.9. Запірна арматура на трубопроводах етилового ефіру та його розчинів повинна бути виготовлена із сталі. 9.2.10. Виробничі приміщення відділень дистиляції та вакуум-дистиляції місцел мають бути обладнані системою аварійної вентиляції відповідно до вимог СНіП 2.04.05-91. 9.2.11. У місцях можливого виділення пожежовибухонебезпечних парів відділення сорбції-десорбції та дистиляції місцели мають бути передбачені сигналізатори їх довибухонебезпечних 20 % від значення НКМПП концентрацій що блокуються із системою аварійної вентиляції виробничих приміщень. 9.2.12. Спуск кубового залишку з перегінних апаратів слід проводити із спеціальними пристроями що виключають його розбризкування. 9.2.13. Адсорбери-десорбери мають бути захищені від сонячного проміння та пофарбовані світлою фарбою. 9.2.14. Забороняється проводити десорбцію ефірної олії з активованого вугілля у відкритих десорберах. 9.2.15. Стаціонарно встановлені десорбери мають бути обладнані АУП. 9.2.16. Активоване вугілля повинне зберігатися в мішках на складі відповідно до розділу 6 цих Правил. Місця пересипання активованого вугілля сушіння відбір проб завантаження десорберів тощо необхідно забезпечити засобами пожежогасіння відповідно до Норм забезпечення вогнегасниками та пожежним інвентарем додаток 3 . 9.3. Переробка ефірно-олійної сировини методом екстракції 9.3.1. Обладнання для екстракції ефірно-олійної сировини необхідно встановлювати на відкритих майданчиках. Огорожі майданчиків мають бути ґратчастими унеможливлювати утворення непровітрюваних просторів. Для захисту обладнання від прямого сонячного проміння слід передбачати установку навісів з негорючих матеріалів. 9.3.2. При завантаженні сировини в завантажувальні пристрої або бункери та вивантаженні відпрацьованої сировини з колон екстракцій слід застосовувати автоматичні живильники-дозатори що блокуються з сигналізаторами рівня продукту та забезпечують створення шару сировини сировинної пробки що виключають випаровування розчинника. 9.3.3. Режим роботи шнекового випарника співвідношення сировини та розчинника в екстракторі мають бути такими щоб розчинник у відходах сировини на виході з вивантажувального пристрою був відсутній. 9.3.4. За вмістом залишків розчинника у відходах сировини повинен здійснюватися періодичний контроль відповідно до технологічного регламенту. 9.3.5. Для запобігання перекиданню розчинника з верхньої зони у випарник екстрактори мають бути обладнані пристроєм автоматичного відведення розчинника з верхньої зони. 9.3.6. У разі зупинки випарників на тривалий період їх слід очищати від залишків продукту продувати інертним газом або водяною парою. 9.3.7. Відпрацьовану сировину необхідно видаляти з бункера відходів відразу після його заповнення. Забороняється зберігання та складування відходів у цехах і на ділянках екстракції. 9.3.8. Відходи необхідно вивозити з території підприємства в спеціально обладнаних автомобілях вихлопні труби яких мають бути виведені під радіатор і забезпечені іскрогасниками. Автотранспорт не повинен стояти під бункером більше часу необхідного для разового вивантаження відходів. 9.3.9. Транспортери вивантаження відходів мають бути обладнані стаціонарною системою пожежогасіння з автоматичним або дистанційним ручним запуском. 9.3.10. У конструкціях екстракторів робочі органи що обертаються зубчасті передачі мають бути виготовлені з матеріалів що виключають іскріння. Ланцюгові та зубчасті передачі обладнання цеху екстракції повинні мати постійний шар густого мастила. 9.3.11. Мастило підшипників усіх частин машин і трансмісій що труть повинне проводитися регулярно згідно з інструкцією з експлуатацій даного устаткування. Перегрів підшипників не допускається. 9.3.12. У разі аварійної ситуації на обладнанні екстракції слід: припинити подачу розчинника та сировини; злити з технологічного обладнання весь розчинник до збірника оборотного розчинника а місцелу - до збірника місцели або до ємності аварійного зливання ; відключити електроенергію. 9.3.13. Робота дистиляційних апаратів дозволяється тільки після запуску води до теплообмінника. 9.3.14. Перед запуском у роботу холодильників теплообмінників і конденсаторів слід перевірити справність контрольно-вимірювальних або регулювальних приладів арматури теплоізоляції. 9.3.15. Рівень заповнення періодичних випарних установок для концентрації місцел не повинен перевищувати 2/3 їх місткості. 9.3.16. Швидкість вакуумування апаратів з місцелами повинна виключати їх скипання та викид. 9.3.17. Зниження вакууму слід проводити інертним газом подавання якого до вакуум-апаратів повинна бути передбачена технологічною схемою виробництва. 9.3.18. Розчинення конкретів в етиловому спирті необхідно проводити в спеціально пристосованих для цієї мети закритих ємностях. 9.3.19. Розлиті місцели або розчинники необхідно засипати піском пісок слід збирати дерев'яними лопатами або совками з кольорового металу воскові відкладення на підлозі повинні вишкрібатися щоб не допускати іскроутворення. 9.3.20. Технологічне обладнання має бути обладнане системою аварійного зливання у разі виникнення аварійної ситуації або пожежі. 9.3.21. Пристрої призначені для аварійного зливання ЛЗР та ГР з ємностей та апаратів мають бути справними засувки ліній аварійного зливання повинні мати пізнавальні знаки а підступи до них вільними. Аварійний злив можна проводити тільки за вказівкою начальника цеху установки або керівника ліквідації аварії пожежі . 9.3.22. Як аварійні можуть бути використані ємності проміжних міжцехових складів і спеціальні ємності загальний об'єм яких має бути на 10 % більше сумарного об'єму зливних рідин що містяться в межах відсіку і приміщення. 9.3.23. Аварійна ємність перед зливанням ЛЗР має бути продута інертним газом або парою. 9.3.24. Аварійне зливання рідин із закритих апаратів слід проводити тільки під надлишковим тиском водяної пари або інертного газу а з відкритих апаратів - за допомогою насосів або самопливом. 9.3.25. Тривалість аварійного зливання з апаратів і технологічних ліній не повинна перевищувати 15 хвилин. 9.3.26. Система аварійного зливання повинна мати ручний дистанційний або автоматичний привід. 9.3.27. Трубопроводи систем аварійного зливання повинні прокладатися з ухилом у напрямку аварійних ємностей та мати мінімальну кількість поворотів. Діаметр трубопроводу аварійного зливання має бути не менше 100 мм. Установка засувок за всією довжиною аварійного трубопроводу не допускається за винятком засувок апаратів . Лінія аварійного зливання має бути захищена гідравлічним затвором. Висота гідрозатворів має бути не менше 250 мм. 10. Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт 10.1. Організовувати та проводити на підприємстві вогневі роботи слід відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255 зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 далі - ДНАОП 0.00-5.12-01 і цих Правил. 10.2. Начальник підрозділу на якому проводяться вогневі роботи або його заступник призначає відповідальних за підготовку і проведення вогневих робіт а також визначає обсяг та зміст підготовчих робіт послідовність їх виконання заходи безпеки при виконанні вогневих робіт порядок контролю за станом повітряного середовища. 10.3. Наказом керівника підприємства має бути визначене місце постійного проведення вогневих робіт яке обладнується відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та оснащується засобами пожежогасіння. Під час проведення вогневих робіт у такому місці наряд-допуск не оформлюється. 10.4. Тимчасові вогневі роботи на підприємстві дозволяються тільки після оформлення наряду-допуску. Керівник підрозділу де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях зобов'язаний оформити наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт за формою встановленою ДНАОП 0.00-5.12-01 у день їх проведення та видати виконавцю. За наявності на підприємстві відомчої пожежної охорони наряд-допуск повинен бути узгоджений з нею напередодні виконання робіт. Виправлення в наряді-допуску не допускаються. В аварійних випадках проведення вогневих робіт здійснюється під безпосереднім наглядом керівника що видав наряд-допуск з обов'язковим повідомленням керівника підприємства та пожежної охорони. 10.5. Під час виконання одних і тих самих вогневих робіт на одному й тому самому місці одним і тим самим виконавцем наряд-допуск може бути продовжений на одну добу. Під час проведення вогневих робіт одного виду в одному приміщенні декількома виконавцями оформляється один наряд-допуск у якому вказуються всі прізвища виконавців. Після закінчення терміну дії наряд-допуск повинен бути оформлений знову. 10.6. Для впорядкування обліку проведення вогневих робіт та видачі нарядів-допусків на їх виробництво на підприємстві повинен вестися Журнал реєстрації нарядів-допусків на виконання вогневих робіт додаток 2 . Порядок зберігання журналу визначається керівником підприємства. 10.7. Відповідальний за проведення вогневих робіт відповідає за наявність у виконавця оформленого наряду-допуску на ці роботи забезпечення пожежної безпеки на місці проведення робіт інструктаж з пожежної безпеки всіх учасників робіт забезпечення місця проведення вогневих робіт засобами пожежогасіння. 10.8. Виконавець вогневих робіт є відповідальним за справність застосовуваного обладнання дотримання правил пожежної безпеки і не має права розпочинати роботу без оформленого наряду-допуску. 10.9. Проведення вогневих робіт допускається лише після вжиття заходів які унеможливлюють виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів захисту розташованого поряд технологічного обладнання та трубопроводів забезпечення первинними засобами пожежогасіння а за необхідності - тимчасовими системами пожежогасіння. Вид тип та кількість первинних засобів пожежогасіння якими повинно бути забезпечене місце робіт визначаються з урахуванням можливості виникнення та розвитку пожежі і вказуються в наряді-допуску. 10.10. Місце проведення вогневих робіт має бути очищене від горючих матеріалів у радіусі указаному в табл. 1. Таблиця 1. Допустима відстань до незахищених горючих конструкцій матеріалів та поверхонь Висота точки зварювання над рівнем підлоги чи прилеглої території м  0 - 2  2  3  4  6  8  10  Понад 10  Мінімальний радіус зони м  5  8  9  10  11  12  13  14  10.11. Розміщені в межах указаних радіусів будівельні конструкції настили підлог оздоблення з матеріалів груп горючості Г2 Г3 Г4 а також горючі частини обладнання та ізоляція мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи іншими способами і в разі необхідності политі водою. 10.12. У місцях проведення вогневих робіт на відкритих майданчиках має бути повністю усунена можливість проникнення вогненебезпечної пари ЛЗР та ГР до місця виробництва цих робіт; територія має бути очищена від сміття сухої трави горючих рідин місця проток ЛЗР та ГР повинні бути засипані сухим піском або землею шаром не менше 5 см. 10.13. З метою виключення потрапляння розпечених часток металу до суміжних приміщень на сусідні поверхи близько розташоване обладнання усі оглядові технологічні й вентиляційні люки монтажні та інші отвори в перекриттях стінах і перегородках приміщень де здійснюються вогневі роботи мають бути закриті негорючими матеріалами. 10.14. Двері що з'єднують суміжні приміщення де виконуються вогневі роботи мають бути зачиненими. 10.15. Електрозварювальне обладнання на весь час роботи має бути заземленим. 10.16. Електрозварювання повинно проводитися із застосуванням двох кабелів. 10.17. Електроди застосовувані під час зварювання мають бути заводського виготовлення і відповідати номінальному значенню зварювального струму. У разі зміни електродів їх залишки слід поміщати до спеціального металевого ящика що встановлюється біля місця проведення зварювальних робіт. 10.18. Газозварювальне обладнання має бути розташоване так щоб виключити потрапляння на нього відкритого вогню та іскор що виділяються під час робіт. 10.19. Газові балони і шланги слід зберігати в спеціально обладнаних приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією або на спеціально виділених відкритих місцях іззовні вибухонебезпечних зон обладнаних пристроями для надійного кріплення балонів і захистом їх від сонячного проміння. Балони з горючими газами у яких виявлено витікання необхідно видалити до безпечного місця з навітряного боку та знизити тиск газу. 10.20. У приміщеннях та спорудах де застосовувалися або зберігалися ЛЗР та ГР дозволяється проводити вогневі роботи тільки після проведення експрес-аналізу повітряного середовища за допомогою газоаналізаторів на вміст горючої пари та газів у повітрі за умови що їх концентрація не перевищує 20 % від НКМПП. 10.21. Технологічне обладнання на якому передбачається проведення вогневих робіт має бути приведено в пожежовибухобезпечний стан до початку цих робіт видалені пожежовибухонебезпечні речовини та відкладення відключені діючі комунікації проведено очищення промивання прошпарення продування забезпечено вентиляцію . Мінімальний час продування прошпарення і промивання кожного апарату вказують у технологічній інструкції. Закінчення цих операцій визначають аналізом повітряного середовища місця відбору проб мають бути визначені в технологічній інструкції з урахуванням конструкційних особливостей технологічного обладнання. 10.22. Вогневі роботи в ємностях повинні проводитися тільки в денний час за винятком аварійних випадків . 10.23. Під час перерв у роботі а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися зокрема від електромережі шланги від'єднуватися і звільнятися від горючих рідин та газів а в паяльних лампах тиск повинен бути знижений. 10.24. Відповідальний за проведення вогневих робіт зобов'язаний забезпечити протягом робочої зміни та після закінчення вогневих робіт огляд місць їх проведення суміжних приміщень і встановити періодичний контроль за ними протягом 2 годин. 10.25. Забороняється: розпочинати роботу на несправній апаратурі; допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли в установленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення; користуватися одягом та рукавицями для зварювальних робіт зі слідами мастила жирів та інших ГР; допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими зрідженими газами; відігрівати замерзлі вентилі балонів редукторів та інші деталі газозварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами; переміщатися із запаленим пальником або різаком за межі робочого місця; користуватися шлангами довжина яких менше 10 м і більше 30 м застосування шлангів завдовжки понад 30 м допускається у виняткових випадках з письмового дозволу керівника робіт який видав наряд-допуск на виконання робіт ; зберігати в одному приміщенні балони з горючими газами та кисневі; зберігати та ремонтувати газову апаратуру на робочому місці; виконувати вогневі роботи на апаратах комунікаціях та ємностях що містять ЛЗР та ГР а також на тих що перебувають під тиском негорючих рідин газів пари та повітря або під електричною напругою; перекручувати заломлювати чи затискати газопідвідні шланги; застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію а мідь - як припій для паяння ацетиленової апаратури та в інших місцях де можливе стикання з ацетиленом. 11. Утримання технічних засобів протипожежного захисту 11.1. Первинні засоби пожежогасіння 11.1.1. Усі об'єкти підприємства мають бути забезпечені інвентарем та первинними засобами пожежогасіння основні види кількість та номенклатура яких регламентуються вимогами Типових норм належності вогнегасників затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 далі - НАПБ Б.03.001-2004 і цих Правил. 11.1.2. Будівлі споруди приміщення і технологічні установки незалежно від наявності АУП та УПС внутрішніх пожежних кранів мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками ящиками з піском діжками з водою покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу пожежними відрами совковими лопатами пожежним інструментом гаками ломами сокирами тощо які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж на початковій стадії розвитку. 11.1.3. Норми забезпечення первинними засобами пожежогасіння конкретних об'єктів підприємств установлюються відповідно до норм технологічного проектування та Норм забезпечення вогнегасниками та пожежним інвентарем додаток 3 . Розміщення вогнегасників має проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание". 11.1.4. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих складських допоміжних приміщеннях будівлях спорудах а також на території підприємств як правило повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити стенди шафи. На пожежних щитах стендах у шафах мають бути компактно розміщені ті первинні засоби гасіння пожежі які можуть застосовуватися в даному приміщенні споруді на установці. Пожежні щити стенди і засоби пожежогасіння мають бути пофарбовані в червоний колір. 11.1.5. На пожежних щитах стендах після літерного позначення індексу "ПЩ" необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони. 11.1.6. Пожежні щити стенди повинні забезпечувати: захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів а також захист знімних комплектувальних виробів від використовування не за призначенням; зручність та оперативність зняття закріплених комплектувальних виробів у разі пожежі. 11.1.7. Немеханізований пожежний ручний інструмент та інвентар розміщений на підприємстві у складі комплектації пожежних щитів стендів шаф підлягає періодичному обслуговуванню. 11.1.8. Придатність пожежного інструменту визначається зовнішнім оглядом один раз на три місяці а також після використовування на пожежі під час навчань . За наявності зовнішніх пошкоджень погнутості тріщин надломів затуплень а також при слабкому кріпленні окремих частин держаків лопат тощо інструмент слід очистити від пилу бруду та корозії загострити відремонтувати та пофарбувати. 11.1.9. Металеві ящики для піску повинні містити не менше 0 5 м3 піску мати водонепроникні кришки що щільно закриваються з пристроями для утримання кришок у відкритому стані. Пісок перед засипанням до ящика необхідно просушити та просіяти. Ящики з піском повинні встановлюватися біля пожежних щитів стендів а також в інших місцях де можливі протоки ЛЗР ГР. 11.1.10. Пожежні відра мають бути пофарбовані в червоний колір мати напис "Пожежне" і розміщуватися на пожежних щитах стендах у спеціальних кублах. 11.1.11. Покривала для гасіння полум'я мають міститися в спеціальних металевих футлярах або шафках з дверцями які легко відчиняються розташовані в доступних місцях приміщень що охороняються. Періодично один раз на три місяці покривала необхідно просушувати та очищати від пилу. 11.1.12. Вогнегасники мають розміщуватися у легкодоступних місцях де виключені потрапляння на них прямих сонячних променів та безпосередня дія опалювальних та нагрівальних приладів коридорах при вході та виході з приміщень а також у місцях де найбільш вірогідне виникнення пожежі. Вогнегасники установлені в коридорах та проходах не повинні перешкоджати безпечній евакуації людей. 11.1.13. Вогнегасники розміщені за межами приміщень або в неопалювальних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур необхідно знімати в холодну пору року. У таких випадках на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватися інформація про місце розташування найближчого опалювального приміщення де зберігаються вогнегасники протягом указаного часу. 11.1.14. Переносні та пересувні вогнегасники повинні мати сертифікат відповідності та відповідати вимогам ДСТУ 3675-98 "Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань" і ДСТУ 3734-98 "Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги". Вогнегасники мають бути споряджені й укомплектовані відповідно до інструкції заводу-виробника. Забороняється проводити доробку або зміну конструкцій вогнегасника а також знімати з вогнегасників будь-які складові частини. 11.1.15. Вогнегасники які застосовуються на підприємстві повинні мати: облікові інвентарні номери; пломби на пристроях ручного запуску; бирки та маркувальні написи на корпусі за ГОСТ 12.2.037-78 "ССБТ. Техника пожарная. Требования безопасности"; червоне сигнальне пофарбування за ГОСТ 12.4.026-76. 11.1.16. Періодичність та порядок обслуговування вогнегасників визначається технічною документацією на них і Правилами експлуатації вогнегасників затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152 зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 далі - НАПБ Б.01.008-2004 . 11.1.17. Використані вогнегасники вогнегасники з механічними пошкодженнями зокрема із зірваними пломбами мають бути замінені на справні. Зняті вогнегасники мають бути направлені на технічне обслуговування або перезарядження. 11.1.18. Використовувати засоби пожежогасіння та пожежний інвентар для господарських виробничих та інших потреб що не пов'язані з пожежогасінням забороняється. 11.1.19. Відповідальність за своєчасне та повне оснащення об'єктів підприємства первинними засобами пожежогасіння забезпечення їх технічного обслуговування за організацію навчання персоналу правилам використовування їх у разі пожежі несе керівник підприємства власник . 11.2. Протипожежне водопостачання 11.2.1. Підприємство має бути забезпечено необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння відповідно до вимог СНіП 2.04.01-85 СНіП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения". Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору необхідно встановлювати насоси які підвищують тиск у мережі. 11.2.2. У разі наявності на території підприємства або поблизу нього в радіусі 200 м природних або штучних вододжерел річок озер ставків до них мають бути забезпечені зручні під'їзди з твердим покриттям та майданчики пірси розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів. Узимку для забирання води з відкритих джерел необхідно встановлювати ополонки розміром 0 6 х 0 6 м. 11.2.3. Пожежні резервуари водоймища і водогінну мережу необхідно підтримувати в постійній експлуатаційній готовності. 11.2.4. У разі проведення ремонтних робіт або відключення ділянок водогінної мережі виходу з ладу насосних станцій витоку води з пожежних водоймищ та інших несправностей необхідно негайно повідомити пожежну охорону. 11.2.5. Під час експлуатації резервуарів необхідно контролювати рівень води в них забезпечуючи недоторканність протипожежного запасу води періодично видаляти з резервуару осад що нагромаджується. До протипожежних резервуарів має бути забезпечений вільний проїзд пожежних машин. На земляній засипці резервуарів не дозволяється насаджування дерев та чагарнику. 11.2.6. Не допускається використовувати для побутових виробничих і господарських потреб протипожежний запас води який зберігається в резервуарах водоймищах та інших ємнісних спорудах. 11.2.7. Пожежні гідранти мають бути справними і розміщуватися відповідно до вимог будівельних норм та інших нормативних документів так щоб забезпечити безперешкодне забирання води пожежними автомобілями. 11.2.8. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водоймищ мають бути встановлені покажчики із застосуванням покриттів що відбивають світло з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ цифровим зазначенням відстані в метрах від покажчика до гідранта зазначенням виду водогінної мережі тупикова чи кільцева ; для пожежної водойми - літерним індексом ПВ цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості автомобілів які можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми. 11.2.9. Використовувати пожежні гідранти не за прямим призначенням для поливання доріг зелених насаджень тощо забороняється. 11.2.10. Щоб уникнути промерзання пожежних гідрантів необхідно своєчасно зачинити отвори для випуску води з гідранта викачати з гідранта і колодязя воду утеплити колодязі гідрантів. 11.2.11. Усі пожежні крани мають бути справними та доступними для користування обладнані сухими рукавами та стволами. На дверцях пожежного крана мають бути вказані: літерний індекс ПК порядковий номер пожежного крана номер телефону пожежної охорони. 11.2.12. Відповідальність за протипожежне водопостачання підприємства несе посадова особа яка призначена наказом керівника підприємства. 11.3. Установки пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння 11.3.1. Будівлі приміщення споруди підприємств мають бути обладнані УПС та АУП відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 ДБН В.2.5-13-98 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд" Переліку будівель та приміщень які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації додаток 6 а також Переліку однотипних за призначенням об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 далі - НАПБ Б.06.004-2005 . 11.3.2. Утримання та експлуатацію АУП необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил технічного утримання установок пожежної автоматики і цих Правил. 11.3.3. Керівник власник підприємства наказом призначає: особу відповідальну за експлуатацію УПС та АУП; оперативний черговий персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП оперативний персонал - для щоденного контролю черговий - для цілодобового контролю . 11.3.4. Посадова особа відповідальна за експлуатацію установок зобов'язана забезпечити: утримання установок у працездатному стані шляхом організації своєчасного проведення ТО ППР а в разі потреби невідкладного ремонту організаціями або спеціально навченими працівниками підприємства що мають ліцензії на право виконання цих робіт; навчання оперативного чергового персоналу а також інструктаж працівників та службовців які працюють у приміщеннях що захищаються на зовнішніх технологічних установках; розробку необхідної експлуатаційної документації та контроль за систематичним її веденням; інформування організації що здійснювала монтаж та наладку технічне обслуговування та ремонт установок а також органів держпожнагляду про усі випадки відмов або помилкового спрацьовування установок. 11.3.5. Оперативний черговий персонал має знати: назву та місце знаходження приміщень які захищаються; порядок виклику пожежної охорони в разі одержання сигналу тривоги та взаємодії з пожежними підрозділами під час ліквідації пожежі та її наслідків; порядок визначення працездатності установки в період експлуатації; порядок ведення експлуатаційної документації. 11.3.6. На підприємстві повинна вестися експлуатаційна документація у якій необхідно реєструвати: зміст терміни та виконавців юридичних і фізичних осіб проведення ТО і ППР; дату й обставини санкціонованих та помилкових спрацьовувань УПС та АУП дату виходу з ладу автоматичних засобів та час усунення недоліків; дату й результати контрольних перевірок і періодичних випробувань УПС та АУП. На підприємстві мають бути: проектна документація та виконавчі креслення на установку; акт приймання й здавання установки в експлуатацію; паспорти на прилади та обладнання; інструкції з експлуатації установок і посадові інструкції. 11.3.7. Установки мають бути справними й перебувати в постійній готовності; оперативний персонал що знайшов несправність зобов'язаний повідомити про це особу відповідальну за експлуатацію установки. Несправності які впливають на працездатність повинні усуватися негайно інші несправності усуваються під час проведення ТО та ППР при цьому необхідно проводити записи у відповідних журналах. 11.3.8. У період виконання робіт з ТО або ремонту проведення яких пов'язане з відключенням установки адміністрація зобов'язана забезпечити безпеку приміщень що захищаються установкою апаратів повідомивши про це пожежну охорону. 11.3.9. Приймально-контрольна апаратура УПС повинна встановлюватися в приміщенні з постійним цілодобовим перебуванням людей чергового персоналу в обов'язок яких входить приймання тривожних сигналів та виклик пожежної охорони. Оперативному черговому персоналу який обслуговує приймально-контрольну апаратуру АУП УПС забороняється залишати приймальну апаратуру без нагляду. 11.3.10. Запас зрошувачів і пожежних сповіщувачів на підприємстві повинен становити не менше 10 % від кількості змонтованих. 11.3.11. У разі застосування на підприємстві КОПС має бути забезпечена відокремлена видача сигналів від пожежних сповіщувачів та охоронних датчиків. 11.3.12. Апаратура УПС та КОПС повинна встановлюватися в місцях не доступних для сторонніх осіб і бути опломбована. 11.3.13. Під час уведення в експлуатацію УПС місткість приймально-контрольного приладу та станції повинна забезпечувати захист необхідної кількості зон приміщень об'єкта і мати не менше 10 % вільного запасу резервних незадіяних шлейфів. 11.3.14. Клемні коробки приладів мають бути закриті й опломбовані а корпуси приладів - захищені. 11.3.15. Пристрої ручного запуску АУП мають бути опломбовані захищені від несанкціонованого приведення в дію механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою зоною горіння у доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження повинні застосовуватися вказівні знаки розміщені як усередині так і поза приміщенням. 11.3.16. Зрошувачі й насадки повинні перебувати в чистоті під час проведення ремонтних робіт мають бути захищені від потрапляння на них фарби побілки тощо. У місцях де є небезпека механічного пошкодження їх необхідно захищати надійними огорожами які не впливають на поширення тепла для спринклерних зрошувачів і не змінюють карти зрошування. 11.3.17. Вузли керування установок водяного та пінного пожежогасіння мають бути розташовані в приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше +4° C. 11.3.18. У процесі експлуатації установок пожежної автоматики забороняється: переведення АУП з автоматичного керування на ручне. У виняткових випадках коли потрібно переведення установок з автоматичного керування на ручне необхідно довести до відома керівника підприємства і пожежної охорони; установлювати замість несправних або пошкоджених зрошувачів пробки й заглушки; захаращувати підходи до контрольно-сигнальних пристроїв та приладів; складувати матеріали на відстані менше 0 9 м до зрошувачів і 0 6 м до сповіщувачів; використовувати трубопроводи установок для підвішування або кріплення будь-якого устаткування; приєднувати виробниче і санітарно-технічне устаткування до трубопроводів живлення установки; установлювати замість несправних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії а також замикати шлейф сигналізації за відсутності сповіщувача у місці його встановлення. 12. Порядок дій у разі виникнення пожежі 12.1. У разі виникнення пожежі дії адміністрації підприємства технічного персоналу та пожежної охорони в першу чергу мають бути направлені на забезпечення евакуації людей та матеріальних цінностей а також гасіння пожежі. 12.2. У разі виникнення пожежі або іншої аварійної ситуації на підприємстві кожний працівник зобов'язаний: викликати негайно пожежну охорону одночасно приступити до евакуації людей та організації ліквідації пожежі аварії ; повідомити про пожежу керівника підприємства або іншу посадову особу начальника цеху зміни ділянки ; за необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби. 12.3. Посадова особа підприємства яка прибула до місця пожежі зобов'язана: перевірити чи викликана пожежна охорона продублювати повідомлення та довести до відома керівника підприємства; у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування евакуацію ; припинити всі роботи окрім тих що пов'язані з гасінням пожежі й видалити з небезпечної зони всіх працівників що не задіяні на гасінні пожежі; за необхідності відключити електроенергію агрегати насоси та апарати перекрити технологічні трубопроводи і газові комунікації вимкнути систему вентиляції а також виконати інші заходи що сприяють запобіганню поширення пожежі; перевірити включення АУП; включити систему аварійного зливання для спорожнення ємнісного обладнання що містить ЛЗР; організувати зустріч підрозділів пожежної охорони надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для підходу до осередку пожежі та в установленні на водні джерела; забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками які беруть участь у гасінні пожежі; повідомити керівника підрозділу пожежної охорони прибулого до місця пожежі про кількість людей що беруть участь у гасінні пожежі про місце розмір та характер пожежі про заходи ужиті ним для гасіння пожежі. 12.4. Після прибуття підрозділів пожежної охорони посадова особа що керувала гасінням пожежі передає керівництво гасінням пожежі старшому начальнику підрозділу пожежної охорони поступає в його розпорядження та діє за його вказівками. Остаточні свої дії щодо гасіння пожежі КГП погоджує з керівником підприємства або особою яка виконує його обов'язки. 12.5. У разі потреби визначеної КГП створюється штаб пожежогасіння. До складу цього штабу повинен входити представник підприємства головний інженер начальник цеху або інша відповідальна особа . Представник підприємства повинен: консультувати КГП з усіх питань технологічного процесу виробництва та специфічних особливостей підприємства; корегувати дії інженерно-технічного персоналу підприємства під час виконання робіт пов'язаних з гасінням пожежі; забезпечити за вказівкою КГП відключення або перемикання комунікацій трубопроводів відкачування ЛЗР та ГР з резервуарів прорізання отворів у резервуарах для подачі піни тощо; у разі необхідності виділяти в розпорядження КГП людей техніку і обладнання для виконання робіт пов'язаних з гасінням пожежі та евакуацією матеріальних цінностей. За кожним випадком пожежі керівник власник підприємства повинен організувати роботу комісії з розслідування причин пожежі розробляти та здійснювати необхідні профілактичні протипожежні заходи за наслідками її роботи. Результати розслідування причин пожежі оформляються актом.   Заступник директора департаменту інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України        П. В. Гринько  Начальник Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи            В. М. Андрієнко  УЗГОДЖЕНО:     Перший заступник Міністра будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України        А. В. Беркута    Додаток 1 до Правил пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини  ОСНОВНІ ВИМОГИ до інструкцій про заходи пожежної безпеки 1. Інструкції повинні розроблятися на основі цих Правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки виходячи із специфіки пожежної небезпеки будівель споруд технологічних процесів технологічного та виробничого обладнання. Вони повинні встановлювати порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки обов'язки і дії працівників у разі виникнення пожежі уключаючи порядок оповіщення людей та повідомлення про неї пожежної охорони евакуації людей тварин і матеріальних цінностей застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони. Інструкції можуть мати як додаток план евакуації людей і матеріальних цінностей. 2. Інструкції про заходи пожежної безпеки далі - інструкції поділяються на такі види: загальні інструкції для підприємств установ організацій далі - загальнооб'єктові інструкції ; інструкції для окремих цехів виробничих дільниць лабораторій приміщень тощо; інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт експлуатації технологічних установок обладнання тощо. 2.1. У загальнооб'єктовій інструкції необхідно відображати основні положення з питань пожежної безпеки у тому числі: порядок утримання території будівель приміщень споруд протипожежних розривів під'їздів до будівель споруд вододжерел евакуаційних шляхів; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця зберігання на території та допустиму кількість розташування там сировини напівфабрикатів та готової продукції; допустимість місця паління; порядок використання відкритого вогню проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт; порядок збирання зберігання та видалення горючих відходів виробництва; утримання та зберігання спецодягу; основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів; вимоги щодо зберігання пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів; правила утримання технічних засобів протипожежного захисту у тому числі автоматичних установок та первинних засобів пожежогасіння; порядок огляду приведення в пожежобезпечний стан і закриття приміщень після закінчення роботи; особливості утримання електроустановок вентиляційного та іншого інженерного обладнання застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів; обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням: порядку системи оповіщення людей про пожежу та виклику пожежної охорони; порядку евакуації людей та матеріальних цінностей; правил застосування засобів пожежогасіння та установок пожежної автоматики; порядку аварійного вимкнення електрообладнання вентиляції зупинення роботи технологічного обладнання тощо. 2.2. В інструкціях для окремих приміщень дільниць повинні вказуватися: категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности" для виробничих складських приміщень лабораторій тощо ; вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів; місця для паління та вимоги до них; правила утримання приміщень робочих місць зберігання та застосування ЛЗР ГР пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів; порядок прибирання робочих місць збирання зберігання та видалення горючих відходів промасленого шмаття; утримання та зберігання спецодягу; місця порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини напівфабрикатів та готової продукції; умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт; порядок огляду вимкнення електроустановок приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць закриття приміщень після закінчення роботи; заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах які мають підвищену пожежну небезпеку; граничні показання контрольно-вимірювальних приладів манометрів термометрів тощо відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух; обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей виклику пожежної охорони зупинки технологічного устаткування вентиляційних установок електроспоживачів застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. 2.3. Інструкції щодо проведення вогневих робіт експлуатації технологічних установок та обладнання необхідно розробляти з урахуванням вимог викладених у розділах 5 7 - 10 цих Правил.   Заступник директора департаменту інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України        П. В. Гринько  Начальник Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи            В. М. Андрієнко    Додаток 2 до Правил пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини  Журнал реєстрації нарядів-допусків на виконання вогневих робіт Підприємство   Виданий 200 р.  Здано підприємству 200 р.  Номер дата видачі і строк дії наряду- допуску  Прізвище ім'я по батькові посада особи яка оформила наряд-допуск  Найме- нування районів приміщень установок і характер вид вогневих робіт  Прізвище ім'я по батькові посада керівника вогневих робіт який отримав наряд- допуск  Прізвище ім'я по батькові виконавця вогневих робіт спеціальність розряд і підпис про отримання наряду- допуску й інструктажу  Прізвище ім'я по батькові забезпе- чуючого розписка про проведення інструктажу  Відмітка про перевірку місць виробництва вогневих робіт після їх закінчення  Примітка  1  2  3  4  5  6  7  8                              Заступник директора департаменту інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України        П. В. Гринько  Начальник Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи            В. М. Андрієнко    Додаток 3 до Правил пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини  НОРМИ забезпечення вогнегасниками та пожежним інвентарем Найменування об'єкта  Одиниця вимірювання  Тип вогнегасника Кількість вогнегасників  Ящики місткістю 0 5 м3 з піском  Діжки місткістю 250 л з водою  Повсть кошма  порошкові  водяні пінні  вугле- кислотні  Парова перегонка квітково-трав'янистої сировини  Відділення сушки ефірної олії в приміщенні  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВ-5 ВВ-6   5        5 ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  ВВК-3 5 8 ВВК-5 8  1  -  1  Парова перегонка зернової сировини  Відділення підробки сушки зернової сировини  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВ-5 ВВ-6   5        5 ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  -  -  1  -  Відділення подрібнення зернової сировини  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВ-5 ВВ-6   5        5 ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  -  -  1  -  Відділення відгонки ефірної олії  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  ВВК-3 5 8 ВВК-5 8  1  -  1  Відділення ректифікації і сушки ефірної олії  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  -  1  -  1  Гідродистиляція квіток троянди  Відділення перегонки ефірної олії  На один апарат  ВП-5 1 ВП-6 1  ВВП-6 2  -  1  -  1  Гідродистиляція квіток троянди  Відділення упарювання місцел  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  -  1  -  1  Відділення сорбції-десорбції  На один апарат  ВП-5 1 ВП-6 1  ВВП-6 2  -  1  -  1  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  -  1  -  1  Вакуумна сушка  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  -  1  -  1  Екстракція летючими розчинниками  Відділення екстракції і упарювання вуглеводневих місцел  На один апарат  ВП-5 1 ВП-6 1  ВВП-6 2  -  -  -  1  Вакуум-дистиляція місцел  На один апарат  ВП-5 1 ВП-6 1  ВВП-6 2  -  1  -  1  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  ВВК-3 5 8 ВВК-5 8 ВВК-7 5  1  -  1  Відділення виділення абсолютної олії  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  ВВК-3 5 8 ВВК-5 8 ВВК-7 5  1  -  1  Сировинна лабораторія  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3  ВВП-6 5  ВВК-3 5 8 ВВК-5 8  1  -  1  Склади  Склади розчинника  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВП-6 8 ВВП-9 4 ВВП-12 3  -  1  -  -  Склад зернової сировини  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВ-5 ВВ-6   8          8 ВВП-6 8 ВВП-9 4 ВВП-12 3  -  -  1  -  Склад готової продукції  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВП-6 5 ВВП-9 3 ВВП-12 2  -  1  -  -  Склад матеріалів та обладнання  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  ВВ-5 ВВ-6   8       8 ВВП-6 8 ВВП-9 4 ВВП-12 3  -  -  -  -  Відділення зберігання балонів горючих газів  На 50 м2  ВП-5 3 ВП-6 3 ВП-8 2 ВП-9 2  -  -  -  -  -  Службові приміщення  На 20 м п. на 1 поверх   ВП-5 2 ВП-6 2  ВВ-5 ВВ-6   2       2 ВВП-6 2  -  -  -  -  Електрощитові  На 20 м2  -  -  ВВК-3 5 1 ВВК-5 1  -  -  -  Вагові  На пост  ВП-5 1 ВП-6 1  -  -  -  1  -  У разі вибору місця розміщення необхідно взяти до уваги такі рекомендації. Якщо в приміщенні передбачається кілька вогнегасників частина їх має бути розташована поблизу входів а решта - у місцях можливого виникнення пожежі в середині приміщення. Якщо передбачається тільки один вогнегасник він має бути встановлений поблизу входу до приміщення. Уникати випадків розміщення великої кількості вогнегасників в одному місці тому що це призводить до затримання під час їх розбирання учасниками гасіння. У разі вибору конкретного типу вогнегасника враховується особливість його експлуатації при цьому перевага віддається простоті застосування і приведення в дію . Крім того необхідно взяти до уваги наступне: якщо на підприємстві можливі комбіновані осередки пожежі то перевага віддається більш універсальному вогнегаснику за галуззю застосування; для гасіння електрообладнання застосовують порошкові та вуглекислотні вогнегасники; приміщення обладнані автоматичними стаціонарними або пересувними установками пожежогасіння забезпечуються вогнегасниками на 50 % виходячи з їх розрахункової кількості.   Заступник директора департаменту інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України        П. В. Гринько  Начальник Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи            В. М. Андрієнко    Додаток 4 до Правил пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини  Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки N з/п  Дата  Вид інструктажу вступний первинний повторний позаплановий та назва або номер інструкції за якою отримано інструктаж  Прізвище ім'я по батькові особи яку інструктують  Професія посада особи яку інструктують для вступного інструктажу - найменування підрозділу куди направляється особа   Прізвище й ініціали посада особи яка інструктує  Підписи  Примітки  особи яку інструк- тують  особи яка інструктує  1  2  3  4  5  6  7  8  9                                     Заступник директора департаменту інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України        П. В. Гринько  Начальник Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи            В. М. Андрієнко    Додаток 5 до Правил пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини  Таблиця 5.1 Значення показників пожежної небезпеки речовин і сумішей Найменування продукту  Температура спалаху у відкритому тиглі °C  Концентраційні межі поширення полум'я % за об'ємом   Мінімальна флегмати- зувальна концентрація CO2 % за об'ємом   Мінімальна вогнегасна концентрація CO2 % за об'ємом   нижня  верхня  1. Розчинники  Ацетон   -18*   2 2*   13 0*   29 0*   -  Розчинники Нефрас-П 65/75 і П 63/75  -34*   0 9  6 4  34 5  -  Петролейний ефір  -58 -18*   0 6  5 8  33 0  -  Етилацетат  2*   2 3  12 5*   34 5  -  Етиловий спирт  13*   3 8  19 4*   35 5  -  Етиловий ефір  -41*   1 5  38 2  39 1  -  2. Проміжні й кінцеві продукти  Амбріаль  179  -  -  -  27 5  Карвон  95  -  -  -  25 5  Олія жирна коріандру  275  -  -  -  33 5  Олія лавандова абсолютна  75  -  -  -  25 5  Олія лавандова конкрет екстракції  68  -  -  -  26 5  Олія мускатної шавлії конкрет  122  -  -  -  28 5  Олія соєва  282  -  -  -  31 5  Олія ефірна анісова ректифікована  99  -  -  -  25 5  Олія ефірна коріандрова  65  -  -  -  24 5  Олія ефірна лавандова когобаційна  81  -  -  -  24 5  Олія ефірна мускатної шавлії  97  -  -  -  26 5  Олія ефірна мускатної шавлії когобаційна  84  -  -  -  25 0  Олія ефірна м'ятна - сирець  86  -  -  -  23 5  Олія ефірна соснова  45  -  -  -  23 5  Олія ефірна фенхелева - сирець  65     -  -  -  Олія ефірна евгенольного базиліка  74  -  -  -  26 5  Екстракт відходів мускатної шавлії  150  -  -  -  26 5  Екстракт обезефірений мускатної шавлії  210  -  -  -  27 5  * Довідкові дані представлені згідно з довідковим виданням у 2-х книгах "Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения" / А. Н. Баратов А. Я. Корольченко Г. Н. Кравчук и др. - М.: Химия 1990. Довідкові дані узгоджені з Державною службою стандартних довідкових даних. Примітка. Значення показників пожежної небезпеки визначені експериментально в НДВ-3 УкрНДІПБ МНС України за методиками які викладені в ГОСТ 12.1.044-89.    Заступник директора департаменту інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України        П. В. Гринько  Начальник Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи            В. М. Андрієнко    Додаток 6 до Правил пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини  ПЕРЕЛІК будівель та приміщень які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації Таблиця 6.1. Найменування будівель і приміщень  Площа м2  автоматична пожежна сигналізація АПС   автоматичні установки пожежогасіння АУП   1. Приміщення складів ЛЗР і ГР  до 500  500 і більше  2. Приміщення екстракції експериментальні у яких застосовуються речовини з невідомими пожежовибухонебезпечними властивостями; для приготування парфумерної композиції одеколонів духів та їх розфасовка  до 500  500 і більше  3. Закриті складські приміщення для горючої сировини горючої продукції і тари з горючих матеріалів  до 1000  1000 і більше  4. Закриті складські приміщення для негорючих матеріалів в горючій упаковці  до 1500  1500 і більше  5. Склади ефірно-олійного насіння і шроту  від 100 до 1000  2500 і більше  6. Приміщення для зберігання особливо цінної продукції ефірної олії   -  незалежно від площі  7. Механізовані та немеханізовані склади зерна  від 100 до 1000  -  8. Приміщення цехів з обробки насіння зерноочисних і сушильних цехів   від 100 до 1000  1000 і більше  9. Лабораторії  від 100 до 1000  -  10. Приміщення розфасовки готової продукції   від 100 до 1000  -    Заступник директора департаменту інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України        П. В. Гринько  Начальник Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи            В. М. Андрієнко  Про затвердження Правил пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини Наказ Міністерства аграрної політики України Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10 квітня 2007 року N 252/235 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 травня 2007 р. за N 495/13762 На виконання Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 N 870 та відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку" НАКАЗУЄМО: 1. Затвердити Правила пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини далі - Правила що додаються. 2. Департаменту харчової промисловості Мінагрополітики Кіщак Ю. П. Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Управлінню агропромислового розвитку Севастопольської міської державної адміністрації організувати вивчення та виконання вимог Правил на підприємствах усіх форм власності з переробки ефірно-олійної сировини. 3. Департаменту інженерно-технічного забезпечення Мінагрополітики Даценко М. С. : 3.1. У встановленому порядку подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 3.2. Організувати видання Правил у тримісячний термін після реєстрації в Міністерстві юстиції України. 4. Керівникам Державного департаменту пожежної безпеки МНС України головних управлінь управлінь МНС України в Автономній Республіці Крим обласних у містах Києві та Севастополі ректорам вищих навчальних закладів МНС України начальнику Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту довести до відома керівного складу органів управління системи МНС України та організувати вивчення особовим складом підпорядкованих ним підрозділів зазначених Правил.  5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики України Моцного В. К. та заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Романченка В. О.   Міністр аграрної політики України    Ю. Ф. Мельник  Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи        Н. І. Шуфрич