Правила охорони життя людей на водних об'єктах України

редакцiя вiд 12.09.2004 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 03.12.2001 N 272 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 р. за N 95/6383 Правила охорони життя людей на водних об'єктах україни У тексті Правил назву "Державна пошуково-рятувальна служба на водних об'єктах" та абревіатуру "ДПРСВО" в усіх відмінках замінено на назву "Державна спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна служба МНС України" та абревіатуру "ДСВАРС МНС України" у відповідних відмінках; слово "Держкомкордон" в усіх відмінках замінено словами "Державна прикордонна служба України далі - Держприкордонслужба " у відповідних відмінках; слова "Головна інспекція на водних об'єктах ДПРСВО" в усіх відмінках замінено словами "структурний підрозділ ДСВАРС МНС України на який покладено виконання профілактично-наглядових функцій щодо безпеки на водних об'єктах" у відповідних відмінках; слова "інспектор ДПРСВО" в усіх відмінках замінено словами "працівник підрозділу ДСВАРС МНС України інспектор " у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 від 16.08.2004 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Ці Правила розроблені з метою попередження нещасних випадків на водних об'єктах України і є обов'язковими для підприємств установ та організацій незалежно від форм власності а також для громадян України іноземців і осіб без громадянства. 1.2. Порядок користування водними об'єктами на всій території України визначається Водним кодексом України а порядок попередження загибелі людей на водних об'єктах - цими Правилами які розроблені відповідно до ст. 5 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" та Розпорядження Президента України від 14 липня 2001 року N 190/2001-рп "Про невідкладні заходи щодо запобігання загибелі людей на водних об'єктах". 1.3. Керівники підприємств установ та організацій які використовують водойми з виробничою оздоровчою чи спортивною метою або для відпочинку громадян несуть персональну відповідальність за охорону життя людей в межах закріпленої в установленому місцевими державними адміністраціями порядку ділянки водної поверхні чи прибережної частини моря обладнують і утримують рятувальні пости забезпечують їх приміщеннями та рятувальним майном відповідно до ст. 33 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби". 1.4. Умови використання водойм з вищевказаною метою погоджуються відповідно до законодавства України з територіальною санітарно-епідеміологічною станцією з територіальними підрозділами Державної спеціальної воєнізованої аварійно-рятувальної служби МНС України далі - ДСВАРС МНС України Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи а в контрольованих прикордонних районах - і Державної прикордонної служби України далі - Держприкордонслужба . Підпункт 1.4 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 від 16.08.2004 1.5. За узгодженням з районними і міськими держадміністраціями з метою охорони життя і здоров'я громадян установлюються на водоймах окремі зони катання на човнах і катерах занять водними видами спорту будівництва водозабірних споруд напування худоби заборони купання та ін. 1.6. Проведення на водоймах змагань свят регат маломірних суден дозволяється в місцях визначених районними чи міськими державними адміністраціями за узгодженням з структурним підрозділом ДСВАРС МНС України на який покладено виконання профілактично-наглядових функцій щодо безпеки на водних об'єктах а у контрольованих прикордонних районах на внутрішніх водоймах і в прибережних морських районах - з урахуванням Положення про прикордонний режим затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року N 1147 та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 N 1199 "Про контрольовані прикордонні райони". Підпункт 1.6 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 від 16.08.2004 1.7. Місцевими державними адміністраціями разом з відповідними підрозділами Держприкордонслужби у межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району визначаються місця масового відпочинку населення та місця для купання і рибальства а також встановлюється порядок їх обладнання і використання. Підпункт 1.7 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 від 16.08.2004 1.8. При проведенні екскурсій колективних виїздів на відпочинок та інших масових заходів на водоймах керівники підприємств установ та організацій що організовують такі екскурсії та виїзди призначають наказом осіб які відповідають за безпеку людей на воді громадський порядок та охорону навколишнього середовища. 1.9. Головна інспекція ДПРСВО здійснює нагляд за роботою державних приватних і громадських організацій з охорони життя людей на воді. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні: оздоровчі заклади - санаторії будинки відпочинку пансіонати турбази дитячі оздоровчі центри як сезонні так і постійно діючі тощо; місця масового відпочинку населення на воді - установлені центральними та місцевими органами виконавчої влади конкретні ділянки місцевості біля водних об'єктів призначені і спеціально обладнані для організованого відпочинку населення на воді; база-стоянка маломірних плавзасобів - спеціально обладнане місце базування маломірних плавзасобів яхт-клуби причали рибалок-аматорів станції прокату човнів водних велосипедів тощо ; маломірні плавзасоби - найбільшу групу маломірних плавзасобів тобто плавзасобів довжиною менше 7 м становлять різні плавзасоби для прогулянок і спортивні плавзасоби моторні катери і човни гребні човни тощо невеликі плавзасоби риболовецьких лісосплавних і інших організацій; крім того до них належать деякі плавзасоби службово-допоміжного транспортного і технічного флоту рейдові роз'їзні тощо довжиною менше 7 м. засоби розваг на воді - усі пристрої у тому числі водні мотоцикли моторні гідродельтаплани основні характеристики яких не перевищують параметрів: габаритні розміри L x B x H 1 5 куб. м ; площа вітрил не більше 7 кв. м; замкнутий повітряний об'єм підтримування на плаву не більше 300 л; при довжині не більше 1 2 м; мають район плавання виключаючи плавання при наявності спеціального дозволу на плавання наприклад водні мотоцикли не далі 300 м від узбережжя; загальне водокористування - безкоштовне використання водних об'єктів для задоволення потреб населення купання плавання на прогулянкових і спортивних суднах аматорське і спортивне рибальство ; рятувальний пост - структурний відомчий підрозділ підприємств установ та організацій незалежно від форми власності що постійно сезонно чи тимчасово вирішує завдання охорони життя людей на певному водному об'єкті пляжі ; мобільна аварійно-рятувальна група - мобільний структурний підрозділ Державної спеціальної воєнізованої аварійно-рятувальної служби МНС України комунальної аварійно-рятувальної служби або приватних підприємств установ та організацій що вирішує завдання пошуку і підняття потерпілих на водних об'єктах і має змогу дістатися місця події на плавзасобах чи автомобільному транспорті в найкоротші терміни; водні об'єкти - сформовані природою або створені штучно об'єкти ландшафту де зосереджуються води озера річки моря водосховища канали тощо ; комплект спорядження N 1 - спорядження плавця-пірнальника яке сладається з дихальної трубки маски та ластів; комплект спорядження N 2 - спорядження підводного плавця яке сладається з акваланга маски та ластів; пляж - призначена для масового купання людей ділянка акваторії з прилеглою до неї ділянкою берегової території довжиною 600-1200 м шириною 50 ; зона дії рятувального поста - ділянка узбережжя та прилеглої до неї акваторії на якій розміщений рятувальний пост і веде постійне зорове спостереження у своїй зоні відповідальності з метою своєчасного виявлення людей що терплять лихо та надання їм допомоги; зона відповідальності рятувального поста - ділянка водної акваторії в установлених межах до 300 м уздовж узбережжя та 50 м на відстані від берега на якій забезпечується своєчасне виявлення людей що терплять лихо та надання їм допомоги; охорона життя людей на водних об'єктах - комплекс заходів наведених у цих Правилах та інших спрямованих на запобігання загибелі людей на водних об'єктах під час відпочинку на воді переправ через водні перешкоди промислової та аматорської рибалки як улітку так і взимку. 2. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ПЛЯЖАМИ МІСЦЯМИ МАСОВОГО ВІДПОЧИНКУ ГРОМАДЯН НА ВОДІ ТА ПЛАВАЛЬНИМИ БАСЕЙНАМИ 2.1. Уведення в експлуатацію пляжів допускається за погодженням з регіональним працівником підрозділу ДСВАРС МНС України інспектором . 2.2. Місця що відводяться під пляжі та місця масового відпочинку громадян біля води повинні відповідати таким вимогам: розташовуватись вище місць скидання промислових та побутових стічних вод і бути віддаленими від них та портових споруд пірсів причалів та ін. на відстань погоджену з органами санітарного нагляду і портів; прибережна територія має бути добре спланована обладнана туалетами роздягальнями мати дощові стоки; пляжі та місця масового відпочинку мають бути радіофіковані з метою доведення необхідної інформації і організації роз'яснювальної роботи серед громадян стосовно заходів безпеки на воді; у місцях масового купання на пляжах базах відпочинку і в плавальних басейнах повинні бути обладнані і розміщені на видних місцях стенди з матеріалами щодо попередження нещасних випадків на воді; на стендах необхідно мати виписки з даних Правил плакати "Учись плавати" "Способи рятування" поради відпочиваючим про порядок купання та прийняття сонячних ванн прийоми саморятування прийоми надання першої медичної допомоги потерпілим номери телефонів та адреси міліції аварійно-рятувальної служби та медичного закладу; дно акваторії пляжу повинно бути рівним щільним з пологим спуском без уступів до глибини 1 75 м при ширині смуги від берега до 50 м вільне від баговиння водоростей очищене від корчів брухту та інших предметів які можуть становити небезпеку для життя та здоров'я відпочиваючих; межа запливу на акваторії пляжу позначається буями помаранчевого або червоного кольору до 50 метрів від берега але не далі лінії глибин 1 5-1 75 м; у залежності від рельєфу узбережжя та можливостей контролю акваторії пляжу простір його по узбережжю повинен бути 600-1200 м; на акваторії пляжу не повинно бути виходу грунтових вод з низькою температурою вирів швидкість течії не повинна перевищувати 0 5 м/сек; у місцях заборонених для купання повинні бути встановлені щити з написами "КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!" а небезпечні місця на акваторії позначаються віхами або буями з написом "НЕБЕЗПЕЧНО!". Виконання розділу 2 цих Правил покладається на підприємство установу або організацію за якими закріплена водойма або місце масового відпочинку громадян. 2.3. На кожному пляжі оздоровчої установи і в місцях масового відпочинку громадян з метою попередження нещасних випадків і надання допомоги тим хто потрапив у біду на воді підприємство установа або організація за якими закріплена відповідна територія створюють сезонні відомчі рятувальні пости організовують постійне чергування рятувальників. 2.4. Допускається для виконання вимог пункту 2.3 залучення на договірних засадах водолазів-рятувальників інших підприємств установ та організацій які мають у своєму штаті кваліфікованих спеціалістів. 2.5. Щороку перед початком купального сезону дно акваторії відведене для купання людей має бути обстежене водолазами-професіоналами і очищене від сторонніх предметів. Після закінчення робіт замовнику видається паспорт пляжу з такими документами: акт водолазного обстеження дна акваторії пляжу; паспорт підводної частини акваторії пляжу; карта виміру глибин акваторії пляжу; акт про придатність пляжу до експлуатації. Право на обстеження дна акваторії пляжу місця масового відпочинку населення на воді та видачу відповідного акта мають водолази-професіонали підрозділів що пройшли атестацію та реєстрацію у МНС України крім відомчих пляжів ВМС та Держприкордонслужби . Абзац підпункту 2.5 в редакції Наказу Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 2.6. Забороняється відкриття і функціонування оздоровчих закладів та пляжів загального користування без обстеження і очистки акваторій пляжів без наявності розгорнутого відомчого сезонного рятувального поста укомплектованого підготовленими матросами-рятувальниками і оснащеного необхідним рятувальним майном. 2.7. Громадянам які відпочивають у місцях масового відпочинку забороняється: запливати за огороджувальні буї; підпливати до моторних суден вітрильників веслових човнів та інших плавзасобів; залізати на технічні та попереджувальні знаки буї та інші предмети; використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням; стрибати в воду зі споруд не пристосованих для цього і в місцях де невідомі глибина та стан дна; розпивати спиртні напої і купатись в нетверезому стані; організовувати у воді ігри пов'язані з пірнанням та захватом тих хто купається; забруднювати і засмічувати водойми та територію пляжів; подавати обманні сигнали тривоги заради жарту; залишати без нагляду малолітніх дітей; використовувати для плавання автомобільні камери надувні матраци лежаки дошки та ін.; використовувати моторні вітрильні веслові човни інші гребні і моторні плавзасоби водні велосипеди швидкісні моторні плавзасоби водні мотоцикли в зонах пляжів у громадських місцях купання при відсутності буйкового огородження пляжної зони і в межах цієї зони; приводити з собою собак та інших тварин. 2.8. Забороняється купання в затоплених кар'єрах каналах озерах пожежних водоймах ставках морських акваторіях і інших водоймах які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами не визначені місцевою держадміністрацією як місця масового відпочинку громадян біля води. 2.9. Указівки працівників ДПРСВО стосовно заходів безпеки на воді є обов'язковими для адміністрації пляжів санаторіїв профілакторіїв оздоровчих таборів плавальних басейнів інших закладів відпочинку громадян. 3. ВИМОГИ ДО РЯТУВАЛЬНОГО ПОСТА 3.1. Система рятувальних постів покликана забезпечити рятування людей на місцях масового відпочинку населення підлідного лову риби та при проведенні культурно-масових заходів на воді. 3.2. Рятувальний пост складається з групи спеціалістів-рятувальників які виконують завдання з охорони життя людей на певній ділянці акваторії. Рятувальники повинні бути підготовлені як до дій з порятунку людей на водоймах так і до дій з надання потерпілим першої медичної допомоги. Разом з посвідченнями водолаза рятувальника вони повинні мати посвідчення що дає право на надання першої медичної допомоги яке видається після їх підготовки за спеціальною програмою в навчально-тренувальних центрах Державної служби медицини катастроф. Підпункт 3.2 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 3.3. Дія постів може бути постійною сезонною чи тимчасовою у залежності від мети повінь переправа купальний сезон тощо . 3.4. Забезпечення рятувальних постів приміщеннями і майном санітарними сумками укомплектованими медикаментами та медичним майном засобами іммобілізації постраждалого у складі документації рятувального поста повинна бути інструкція з надання першої медичної допомоги підготовка і утримання спеціалістів-рятувальників здійснюється за рахунок коштів підприємств установ та організацій за якими закріплений водний об'єкт прибережна смуга моря місце масового відпочинку пляж . Підпункт 3.4 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 3.5. Контроль за роботою відомчого поста здійснює керівництво підприємств установ та організацій за якими закріплена водойма а також інспектори головної інспекції Державної спеціальної воєнізованої аварійно-рятувальної служби МНС України. 4. СКЛАД ТА ОСНАЩЕННЯ РЯТУВАЛЬНОГО ПОСТА Рятувальний пост розміщується в приміщенні літнього типу або наметі з оглядовим майданчиком. 4.1. Пост виконує функції з охорони життя людей в зоні відповідальності у складі мінімально : начальник поста аквалангіст 1 матрос-рятувальник аквалангіст 1-2 4.2. Усі спеціалісти-рятувальники проходять щорічну перепідготовку за спеціальною програмою в Державній пошуково-рятувальній службі на водних об'єктах або в її структурному підрозділі. 4.3. Рятувальний пост забезпечується рятувальним майном: круги рятувальні плавучі кінці з плавучими кулями мегафон санітарна сумка з медикаментами бінокль багор страхувальний кінець довжиною 40 метрів; комплект аквалангіста N 1 пояс жилет рятувальний - по одній одиниці на кожного рятувальника. 4.4. Забороняється використання на посадах спеціалістів-рятувальників осіб які не пройшли спеціальної підготовки перепідготовки і не мають свідоцтва встановленого зразка з датою поточного року. 4.5. Забороняється відвертання спеціалістів-рятувальників від виконання ними своїх службових обов'язків. 4.6. На рятувальному посту повинна бути документація: вахтовий журнал; журнал перевірок аквалангів; карта чи схема району дій; розклад чергувань; перелік майна; комплект наочної агітації; журнал інструктажів з охорони праці особового складу поста інструкції з охорони праці. Зоною відповідальності вважається: для рятувального поста - ділянка водної акваторії в установлених межах до 300 м уздовж узбережжя та 50 м на відстані від берега. 5. ПІДГОТОВКА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ РЯТУВАЛЬНОГО ПОСТА 5.1. Спеціалісти-рятувальники надають допомогу потерпілим на воді в межах визначеної акваторії. 5.2. У процесі підготовки до купального сезону спеціалісти-рятувальники поста: переконуються в наявності документації з обстеження і очистки акваторії масового відпочинку людей та посадових інструкцій відомчого рятувального поста; уточнюють межі зони відповідальності відомчого рятувального поста; розробляють схему спостереження за акваторією порядок зв'язку з оперативним черговим обласного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи найближчим мобільним водолазним підрозділом медичним пунктом швидкою допомогою органами охорони громадського порядку; виставляють буї на межах запливу в акваторії пляжу; позначають буями в акваторії пляжу місця небезпечні для життя та здоров'я людей у відповідності з картою проміру глибин; установлюють на території пляжу щити з інформацією про заходи безпеки на воді способи надання допомоги потерпілому способи саморятування; погоджують з адміністрацією відповідального за акваторію час роботи і порядок несення вахти; відпрацьовують організацію інформування відпочиваючих щодо заходів безпеки на воді проведення масово-роз'яснювальної та профілактичної роботи; приймають майно рятувального поста перевіряють його комплектність та справність; перевіряють обладнання пляжу його відповідність діючим правилам; оформлюють документацію указану в пункті 2.5. Правил. 5.3. У період роботи рятувального поста спеціалісти-рятувальники: ведуть безперервне спостереження за відпочиваючими в акваторії пляжу; уживають заходів для недопущення купання громадян у стані алкогольного сп'яніння; уживають заходів для недопущення перебування дітей на пляжі без нагляду дорослих; припиняють спроби запливу громадян за лінію обмежувальних знаків; не дозволяють користуватись у воді автомобільними камерами надувними матрацами плотами лежаками дошками тощо; припиняють ігри на воді пов'язані з небезпекою для життя людей стрибки з причалів пірнання в місцях з малими глибинами; фіксують порушення правил судноплавства маломірними плавзасобами поблизу пляжів а також забруднення акваторії і території пляжів з відповідними записами у вахтовому журналі та повідомленнями в інспекцію безпеки судноплавства; при виявленні втомленого плавця або того що тоне негайно приходять їм на допомогу; надають першу медичну допомогу потерпілому організовують екстрений виклик медпрацівників швидкої допомоги ; інформують громадян що відпочивають про штормове попередження сигналом "ЛИХО!" і заборону купання а також про заборону виходу маломірним плавзасобам; подають інформацію комунальній аварійно-рятувальній службі і в ДПРСВО про всі пригоди на воді; реєструють усі події випадки грубих порушень заходів безпеки на воді з фіксацією їх у вахтовому журналі і донесенням адміністрації; проводять з відпочиваючими на пляжі по радіо або через мегафон профілактичну роботу з попередження нещасних випадків на воді. 6. ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ НА ВОДІ 6.1. Безпека дітей на воді досягається правильним вибором і обладнанням місць купання чіткою організацією купання систематичним проведенням роз'яснювальної роботи серед населення про правила поведінки на воді і дотримання попереджувальних заходів. 6.2. У дитячих оздоровчих установах розташованих на берегах водойм чи поблизу них місце для купання вибирається по змозі біля похилого піщаного берега не ближче як за 500 м від причалів пристаней гребель та інших гідротехнічних споруд. Швидкість течії не повинна перевищувати 0 2 м/сек. 6.3. На пляжах дитячих оздоровчих установ місця купання мають бути позначені поплавковою огорожею або парканом ділянки пляжу акваторії для купання та навчання плаванню дітей до 9 років повинні мати глибини не більше ніж до рівня грудей дитини середньої на зріст у даній групі. 6.4. Територія пляжу повинна бути обладнана мати кабіни для переодягання тіньові тенти душові та інше обладнання. 6.5. Дно акваторії відведеної для купання дітей повинно мати пологий нахил до глибини 1 5 м без ям обривів і небезпечних предметів підводного каміння уламків паль коріння скла та ін. . Перед відкриттям табору і купального сезону дно акваторії повинно бути обстежено водолазами і очищене від сторонніх предметів про що складається акт. Обстеження дна входить в обов'язки організації якій належать пляж місце купання. Право на обстеження дна акваторії пляжу місця масового відпочинку населення на воді та видачу відповідного акта мають водолази-професіонали підрозділів що пройшли атестацію та реєстрацію у МНС України крім відомчих пляжів ВМС та Держприкордонслужби . Підпункт 6.5 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 6.6. У місці купання не повинно бути виходу грунтових вод з низькою температурою джерел забруднення води вирів. 6.7. Пляж дитячої оздоровчої установи повинен відповідати встановленим санітарним вимогам бути впорядкованим огородженим з боку суші. На відстані 3 метрів від зрізу води встановлюються щити з рятувальними кругами з фалами та плавучими кулями з плавучими фалами . 6.8. На території пляжу дитячої установи обладнуються стенди з матеріалами щодо попередження нещасних випадків на воді вивішені "Правила купання" установлений стенд з даними про температуру повітря і води силу і напрям вітру. 6.9. На території дитячої оздоровчої установи повинен бути медичний пункт. 6.10. Відкриття пляжу дитячої оздоровчої установи дозволяється після перевірки його спеціальною комісією яка створюється рішенням місцевої державної адміністрації з участю регіонального працівника підрозділу ДСВАРС МНС України інспектора . 6.11. Кожний табір або інші дитячі заклади що розміщені біля водойм обов'язково повинні мати відомчий сезонний рятувальний пост який виставляється тією організацією у віданні якої знаходиться дана оздоровча установа. 6.12. Відповідальність за безпеку дітей під час купання покладається на дорослого підготовленого керівника групи дітей. 6.13. Купання дітей дозволяється тільки групами не більше 12 осіб. За тими дітьми які купаються повинно вестись безперервне спостереження черговими вихователями та інструкторами. 6.14. Купання дітей які не вміють плавати необхідно проводити окремо від інших дітей. Купання таких дітей організовує і контролює керівник оздоровчого закладу. 6.15. Перед початком купання дітей проводиться така підготовка пляжу: перевірка дна акваторії пляжу; межі пляжу відведеного для купання групи дітей позначаються вздовж берегової лінії прапорцями або віхами; на щитах вивішуються рятувальні круги плавучі кінці з плавучими кулями та інший рятувальний інвентар. 6.16. Після завершення цих заходів групи відводяться на свої ділянки купання де кожна група інструктується з правил поведінки на воді. 6.17. Купання дітей при відсутності рятувальних постів заборонено. 6.18. Дітям які купаються заборонено пірнати з перил запливати за знаки лінії запливу допускати безглузді витівки подавати сигнали про необхідність допомоги заради жарту. 6.19. Для навчання дітей плаванню на кожному дитячому пляжі обладнується учбовий пункт. Учбовий пункт огороджується сіткою або штахетником на суші і на воді. Учбовий пункт забезпечується плавальними дошками підтримувальними поясами електромегафоном. Територія і акваторія учбового пункту повинна забезпечувати проведення навчання плаванню на березі і у воді не менше 12 дітей. Учбовий пункт обладнується вивіскою повинен мати стенд з розкладом занять учбовими плакатами з методики і техніки плавання правилами поводження на воді. 6.20. Під час купання дітей на території дитячого пляжу забороняється: купання і присутність сторонніх осіб; катання на човнах і катерах; ігри і розваги на воді. 6.21. Для купання дітей під час походів прогулянок екскурсій вибирається неглибоке місце з пологим дном яке б не мало гострих каменів водоростей мулу. Обстеження місця проводиться дорослими які вміють добре плавати і пірнати добре знають прийоми рятування та надання першої медичної допомоги потерпілим на воді. 6.22. Межі купання позначаються буйками жердинами тощо. 6.23. Купання проводиться під контролем дорослих при додержанні всіх заходів безпеки. 6.24. Купання дітей які не вміють плавати під час походів забороняється. 6.25. Після закінчення визначеного розпорядком часу для купання адміністрація дитячої установи зобов'язана виділяти патруль відповідального чергового для обходу берега водойми та вести контроль кількості дітей в групах. 6.26. Катання дітей на гребних човнах катерах моторних човнах проводиться тільки під керівництвом дорослих. Діти і дорослі повинні бути одягнені в індивідуальні рятувальні засоби жилет пояс . До керування човном катером допускаються особи які мають свідоцтво на право керування плавзасобом. При катанні дітей на човнах забороняється: перевантажувати човен катер понад установлену пасажиромісткість вантажопідйомність ; користуватись човном дітям до 16 років без супроводу дорослих; стрибати у воду і купатися з човна катера ; сидіти на бортах розгойдувати човен переходити з місця на місце чи переходити пересідати на інший човен катер . 7. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ГРОМАДЯНАМИ САМОХІДНИМИ І НЕСАМОХІДНИМИ ПЛАВЗАСОБАМИ ТА ВІТРИЛЬНИКАМИ 7.1. Самохідні і несамохідні плавзасоби які належать підприємствам установам та організаціям повинні бути приписаними до човнових станцій баз пунктів баз прокату тощо. 7.2. На кожній човновій станції базі пункті базі прокату і стоянки суден має бути обладнаний і діяти рятувальний пост з постійним чергуванням осіб які здійснюють контроль за безпечним користуванням громадянами плавзасобами. Чергові повинні вміти надавати допомогу потерпілим на воді. Експлуатація човнових станцій баз пунктів баз прокату та стоянки суден без рятувального поста забороняється. 7.3. На човнових станціях базах пунктах базах прокату і стоянки суден на помітних місцях повинні бути вивішені витяги з цих Правил правила користування плавзасобами схема кордонів плавання плавзасобів на конкретних акваторіях чи в конкретному районі плакати витягів з цих Правил щодо поведінки на воді перелік телефонних номерів аварійно-рятувальної служби швидкої допомоги міліції. 7.4. Усі самохідні і несамохідні плавзасоби повинні бути зареєстровані встановленим законодавством України порядком щороку проходити технічний огляд на предмет придатності їх до експлуатації. Експлуатація незареєстрованих плавзасобів і тих що не пройшли технічний огляд забороняється. На обох бортах у носовій частині самохідних і несамохідних плавзасобів повинні бути нанесені контрастною фарбою державні номери а на кормовій частині судна - назва бази відпочинку човнової станції бази прокату або стоянки до якої приписаний плавзасіб. Самохідні і несамохідні плавзасоби спецслужб крім державних номерів повинні мати на бортах відповідні написи і нести прапор вимпел служби. На кожному маломірному плавзасобі на внутрішньому боці бортів і на транцевій дошці у кормовій частині має бути напис про пасажиромісткість плавзасобу. 7.5. Маломірні самохідні і несамохідні плавзасоби та вітрильники під час експлуатації повинні мати на борту комплект весел кочети рятувальні водовідливні та протипожежні засоби у відповідності до норм зазначених у судових квитках. Мінімальна кількість рятувальних засобів на будь-якому маломірному плавзасобі має бути такою: рятувальні нагрудники жилети - на кількість осіб які перебувають у плавзасобі; рятувальні круги із плаваючою линвою 15 м із розрахунку 1 круг на 4 особи але не менше одного на плавзасіб. Підпункт 7.5 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 7.6. При користуванні громадянами самохідними несамохідними плавзасобами та вітрильниками забороняється: завантажувати плавзасоби понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість; заходити на плавзасобах в акваторії відведені для купання; плавати і підходити до берега в місцях масового відпочинку людей; підходити до інших не малих і не маломірних плавзасобів що рухаються і перетинати їх курс на небезпечній відстані менше 500 м ; порушувати правила розходження плавзасобів; пірнати з плавзасобів; брати на плавзасоби дітей віком до 7 років; видавати на прокат плавзасоби і кататись на них дітям до 16 років без супроводу дорослих; розпивати спиртні напої і користуватись плавзасобами в стані сп'яніння; сидіти на носі кормі чи бортах човна звісивши ноги за борт плавзасобу; використовувати рятувальні засоби не за призначенням; користуватись плавзасобами особам які не вміють плавати; віддалятись від берега на відстань більшу ніж указано в судовому квитку; купатись з борту плавзасобу переходити під час руху з плавзасобу на плавзасіб з місця на місце в плавзасобі. 7.7. Громадяни які користуються плавзасобами зобов'язані надавати допомогу людям які потерпають на воді. 7.8. До користування моторними човнами і вітрильниками допускаються особи які мають відповідні документи на право керування цими плавзасобами. Забороняється керувати моторними плавзасобами особам які не мають на це права. 7.9. Під час проведення тренувань змагань чи інших заходів на воді відповідальність за забезпечення безпеки плавання плавзасобів і безпеку учасників покладається на керівника підприємства установи чи організації яка здійснює цей захід. 8. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЗАНУРЕННІ І ПЕРЕБУВАННІ ПІД ВОДОЮ ПІДВОДНИХ ПЛАВЦІВ АКВАЛАНГІСТІВ 8.1. Занурення підводних плавців спортсменів-підводників підводників-любителів мисливців-підводників дозволяється в спеціально відведених місцях для занять підводним спортом та полюванням. На узбережжі Азовського Чорного морів Керченської протоки та на внутрішніх водоймах України місця для підводних спусків визначаються місцевими державними адміністраціями. З метою уникнення нещасних випадків місця для занять підводним спортом та полюванням повинні бути віддалені одне від одного від пляжів і від судноплавних маршрутів. На підводній частині акваторій районів для занять підводним спортом та полюванням не повинно бути природних чи штучних перешкод швидкість течії не повинна перевищувати 0 5 м/сек і прозорість води не менше 2 м дно повинно бути маломулистим. 8.2. До підводних спусків допускаються особи віком після 16 років придатні до спусків за станом здоров'я які вміють добре плавати навчені користуватись апаратом на стиснутому повітрі мають посвідчення підводного плавця аквалангіста знають заходи безпеки при спусках та перебуванні під водою мають навички та володіють прийомами рятування на воді. 8.3. Члени юнацьких клубів секцій до практичних підводних спусків допускаються з 14 років під керівництвом і контролем з боку відповідальної особи клубу секції з дотриманням усіх вимог безпеки і в присутності медичного працівника з необхідними медикаментами та обладнанням. Керувати заняттями та проводити навчання мають право допущені водолазно-кваліфікаційною комісією: штатні інструктори з підводного спорту та легководолазної справи; громадські інструктори які мають кваліфікацію водолазного фахівця чи водолаза-інструктора; Абзац третій підпункту 8.3 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 керівник занять спуску повинен знати місце розташування найближчої декомпресійної камери і мати засоби своєчасної доставки до неї потерпілого під час спуску. Відповідальність за проведення безпечних спусків покладається на керівників спусків при цьому мають виконуватись вимоги Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах. 8.4. Занурення під воду може проводитись з берега чи з плавзасобів укомплектованих рятувальним обладнанням спеціальними трапами. Перед початком спусків на березі чи на плавзасобах повинні бути підняті попереджувальні сигнали: на ріках та озерах - білий прапор з синьою косинкою; на морі - сигнал "А" алфа - " у мене спущений водолаз тримайтесь подалі від мене". 8.5. Спуск водолазів-любителів в апаратах на стиснутому повітрі необхідно проводити лише в складі групи не менше 4-5 осіб двоє з яких на страхувальному човні супроводжують і стежать за сигналами буйками плавців-підводників; один з тих хто перебуває у човні має бути готовим до негайного спуску під воду для надання допомоги плавцям які перебувають під водою. У всіх випадках до спусків мають бути підготовлені не менше 2 комплектів спорядження N 2 один для того хто спускається під воду інший - для страхувальника . Плавці які забезпечують безпеку спусків повинні мати щонайменше комплект спорядження N 1. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ПРОВЕДЕННЯ СПУСКІВ: з плавзасобів на ходу з високобортних суден набережних причалів та уривчастих берегів у районах руху суден у заборонених для купання зонах у місцях масового відпочинку людей на воді; у несправному та неперевіреному спорядженні; при медичних протипоказаннях нездужання ознаки перевтоми стан сп'яніння хвороба тощо ; при хвилюванні моря водойми понад 2 бали; при течії понад 0 5 метра за секунду; при температурі води нижче 10 град. С; одинакам і групам у складі менше 4 осіб. Обов'язковою умовою безпеки є неухильне дотримання заводських інструкцій з експлуатації водолазних апаратів. 8.6. До використання допускаються апарати попередньо перевірені в роботі при наявності аналізів повітря в апаратах та в компресорах якими вони набивались. Під час перевірки необхідно керуватись чинним законодавством яке регулює безпеку праці на водолазних роботах. Особлива увага звертається на термін чергового технічного огляду апаратів який проводиться щороку та повітряних балонів який проводиться не менше одного разу на 5 років. Підпункт 8.6 в редакції Наказу Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 9. ПРОВЕДЕННЯ ФІЗКУЛЬТУРНИХ СПОРТИВНИХ І ІНШИХ ЗАХОДІВ НА ВОДІ 9.1. Усі фізкультурні спортивні і інші заходи масовки гуляння тощо на воді обов'язково повинні узгоджуватись з Державною пошуково-рятувальною службою на водних об'єктах. 9.2. Організатори таких заходів несуть всю відповідальність за безпеку учасників і забезпечують роботу відомчих рятувальних постів. 9.3. Про місце проведення фізкультурних спортивних та інших масових заходів на воді про час характер заходу що здійснюється загальну кількість учасників та список осіб які забезпечують охорону життя людей на воді склад рятувального поста та які плавзасоби забезпечують безпеку масових заходів підприємства установи та організації завчасно повідомляють Державну пошуково-рятувальну службу на водних об'єктах. 10. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ПАРОМНИМИ ПЕРЕПРАВАМИ 10.1. Статус паромних переправ і наплавних мостів далі - переправи та режим їх роботи визначається організаціями що їх експлуатують за погодженням з Державною пошуково-рятувальною службою на водних об'єктах. 10.2. Всі плавзасоби повинні відповідати технічним вимогам які пред'являються до пасажирських плавзасобів мати необхідну кількість рятувальних засобів документацію реєструватись проходити огляд на придатність до плавання а берегові споруди переправ повинні відповідати технічним вимогам експлуатуватись у відповідності з вимогами нормативно-технічних документів. 10.3. На кожній переправі організація яка її експлуатує повинна вивісити на видному місці порядок посадки та висадки пасажирів навантаження та розвантаження автомобільного та гужового транспорту. 10.4. На внутрішніх судноплавних шляхах переправи мають бути позначені навігаційними знаками та вогнями плавзасоби повинні нести вогні знаки і подавати звукові сигнали у відповідності до Міжнародних правил попередження зіткнення суден та згідно з вимогами чинного законодавства України. У темний час доби переправи повинні бути освітлені. 10.5. Переправи мають бути оснащені рятувальними і протипожежними засобами у відповідності до встановлених норм. Наплавні мости повинні мати рятувальні круги з розрахунку 1 рятувальний круг на 5 метрів довжини моста з кожного його боку. 11. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ НА ЛЬОДУ 11.1. У зимовий період місцеві засоби масової інформації під час публікації або передачі метеозведень чи метеопрогнозів повинні давати інформацію про товщину та міцність льоду на місцевих водоймах і особливо попереджувати про його ослаблення під час відлиг чи таненні льоду особливо в районах промислової та аматорської підлідної рибалки та льодових переправ . 11.2. Перш ніж ступити на лід дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією. Слід пам'ятати що морський лід набагато слабкіший за прісноводний. Підпункт 11.2 пункту 11 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 Міцність льоду можна частково визначити візуально. На водоймах безпечним уважається лід при температурі повітря нижче 0 град. : - для одного пішохода - синюватого або зеленуватого відтінку товщиною не менше 5-7 см лід блакитного кольору - найміцніший білого - міцність у два рази менше сірий - свідчить про присутність води в товщі льоду ; - для групи людей масові переправи пішки - товщиною не менше 15 см дистанція в колоні по 4 чоловіка 5 м ; - при масовому катанні на ковзанах - 25 см ; - для переправи вантажного автомобіля колісного вагою 15 т - 35 - 43 см дистанція в колоні не менше 35 м ; - для гусеничного трактора і тягача вагою 20 т - 40-60 см дистанція в колоні не менше 30 м . 11.3. При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками а за їх відсутності перш ніж рухатись по льоду необхідно намітити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний то потрібно припинити рух і повертатись своїми слідами роблячи перші кроки не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг. 11.4. Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню обходити небезпечні місця та ділянки покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією джерелами струмками та теплими стічними водами промислових підприємств які впадають у водойму кущами і травою що виступають на поверхню. 11.5. При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині яка йде попереду. Транспортування малогабаритних але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду. 11.6. Користуватись майданчиками для катання на ковзанах що обладнуються на водоймах дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см а при масовому катанні не менше 25 см. 11.7. При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею а за її відсутності - ділянкою вкритою сухим снігом. Перш ніж рухатись необхідно відстебнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець необхідно їх узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше 5-6 метрів. Під час руху лижник який іде першим ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан. Підпункт 11.7 пункту 11 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 11.8. Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато ополонок стрибати і бігати по льоду скупчуватись у великі групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6 метрів. 11.9. Кожний рибалка повинен мати з собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15-20 м з петлею на одному кінці і вантажем вагою 400-500 г на іншому кінці. 11.10. Керівники рибних господарств несуть персональну відповідальність за забезпечення заходів безпеки при вилові риби підлідним способом за організацію надійного візуального і радіозв'язку з риболовецькими бригадами які перебувають на льоду за готовність рятувальних засобів установлення безперервного спостереження за напрямом і силою вітру рівнем води зміною течії і станом льоду. 11.11. Організації що проводили роботи з вирубки льоду повинні огороджувати небезпечні ділянки з метою привернення уваги до небезпеки за огорожею та перешкоди вільного підходу до вирубаної ділянки виставляється не ближче 1 5 м до неї додатково виставляти таблички з написом "ОБЕРЕЖНО ОПОЛОНКА!" великими літерами які можливо було б прочитати з берега або за 50 м від них. Підпункт 11.11 пункту 11 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 11.12. Під час роботи з вирубки льоду необхідно обов'язково організувати постійне чергування осіб які пройшли спеціальну підготовку з надання допомоги на льоду. У розпорядженні чергового постійно напоготові повинні бути рятувальні дошки довжиною 4 м жердина з вірьовкою і петлею плавучий кінець з плавучою кулею з одного краю та петлею з іншого рятувальні круги жилети пояси сухі вовняні ковдри у пластикових мішках. Підпункт 11.12 пункту 11 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 12. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ЛЬОДОВИМИ ПЕРЕПРАВАМИ 12.1. Льодові переправи організовуються відповідними підприємствами установами та організаціями які відповідають за їх безпечну експлуатацію. 12.2. Режим роботи льодових переправ визначається організаціями що їх експлуатують за узгодженням з Державною пошуково-рятувальною службою на водних об'єктах. 12.3. Організації що займаються перевезенням людей та вантажів через водойми з настанням льодоставу обладнують піші та автогужові переправи по льоду з виставлянням відповідних попереджувальних дорожніх знаків організовують відомчі рятувальні пости з необхідним рятувальним обладнанням. Про відкриття та припинення роботи таких переправ через зменшення міцності льоду про вантажопідйомність цих переправ потрібно оголошувати в місцевих засобах масової інформації. 12.4. Місця відведені для переправ повинні відповідати таким вимогам: дороги та спуски що ведуть до переправ повинні бути обладнані; у районі переправи не повинно бути скидання теплих та виходу грунтових вод а також промоїн майн та ділянок для вирубки льоду; траси автогужових переправ повинні мати односторонній рух для зустрічного руху прокладається самостійна траса на відстані 40 - 50 метрів. 12.5. На переправах категорично забороняється: пробивати ополонки для рибної ловлі та з іншою метою; перехід та переїзд водойми в невідведених місцях. 12.6. Обладнання та утримання переправ: для забезпечення безпеки на переправах виставляються відомчі рятувальні пости з матросами-рятувальниками які володіють навичками надання допомоги тим хто терпить лихо на льоду; біля під'їзду до переправи встановлюються щити на яких розміщується інформація про допустимі на даній переправі норми навантаження а також витяги з цих Правил щодо поведінки на льодових переправах; щоденно зранку та ввечері а при відлизі - і вдень проводиться замір товщини льоду; межі місця відведеного для переправи позначаються віхами на відстані 25-30 метрів одна від одної; на обох берегах водойми біля спуску на переправу виставляються щити укомплектовані рятувальними кругами жилетами дошками та драбинами; якщо переправа довше 100 метрів то такі щити виставляються вздовж траси через 50 - 60 метрів між зустрічними трасами руху . Ці правила не можуть охоплювати всі місцеві особливості небезпеки на воді оскільки різні водойми або їх ділянки можуть мати різні гідрологічні особливості море озеро річка ставок течія вир водоспад тощо та різний вплив метеорологічних погодних умов на них паводок згінно-нагінні явища тощо . Зважаючи на це органи місцевого самоврядування з метою поліпшення збереження життя людей на водоймах у своєму регіоні можуть розробляти свої місцеві правила з урахуванням місцевих особливостей водних об'єктів та видавати регіональні правила. Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 Такі регіональні правила не повинні скасовувати жодного з пунктів або вимог цих Правил чи входити у протиріччя з ними і перед виданням мають бути погодженими з ДСВАРС МНС України а у контрольованих прикордонних районах і з Держприкордонслужбою. Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 Державна пошуково-рятувальна служба на водних об'єктах України Начальник головної інспекції В.М.Шепель Додаток 1 до Правил охорони життя людей на водних об'єктах України ДІЇ ПРИ РЯТУВАННІ ТА НАДАННІ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ НА ЛЬОДУ І НА ВОДІ Рятування потерпілих на льоду: Надання допомоги людині яка провалилася під лід - надзвичайно небезпечне заняття потребує зібраності та виваженості в діях. Щоб допомогти людині що терпить лихо і не потерпіти самому дотримуйтесь наступних правил: Без потреби не виходьте на лід. Подумайте чи зможете під час надання допомоги впоратись самотужки чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає то дійте продумано і обережно щоб замість допомоги не погіршити становище. Протягніть потерпілому довгу жердину дошку палицю від лиж лижу хокейну клюшку або киньте вірьовку зв'язані паски тощо. Якщо вам усе-таки необхідно вийти на лід то ляжте на лід і повзіть по поверхні штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе вірьовку чи пасок. Добре якщо ви одягнете рятувальний жилет. Будьте якомога далі від ополонки краю крижини протягніть потерпілому палицю жердину чи киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини то міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою протягніть потерпілому другу руку. Витягаючи потерпілого попросіть його працювати ногами - так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли не дозволяйте йому підійматись на ноги нехай він повзе вслід за вами до берега. Після того як витягнете потерпілого на берег у безпечне місце викличте "швидку медичну допомогу" надайте йому першу допомогу необхідну при охолодженні організму. Перша допомога при гіпотермії переохолодженні Ознаки гіпотермії: - тремтіння і озноб які можуть бути відсутніми на пізніших стадіях; - оніміння; - втрата координації рухів; - зніяковіння незвична манера поведінки; - температура тіла нижче 35 град. С. Якщо в потерпілого одночасно спостерігаються ознаки відмороження і гіпотермії в першу чергу надавайте допомогу як при гіпотермії. Цей стан може призвести до смерті якщо людину терміново не зігріти. Але навіть у цьому випадку не варто залишати без уваги відмороження яке при тяжкому ступені може призвести до ампутації пошкодженої частини тіла. Гіпотермія належить до невідкладних медичних станів. Дотримуйтесь принципів надання першої допомоги і виконайте додатково спеціальні заходи при гіпотермії: викличте "швидку медичну допомогу"; поступово відігрійте постраждалого загорнувши його в ковдри або сухий теплий одяг; не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко не занурюйте його в теплу воду швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми; будьте надзвичайно уважними при поводженні з потерпілим; по можливості прикладіть до тіла теплий предмет гарячу грілку пляшки з теплою водою ; дайте тепле пиття якщо потерпілий при свідомості. Найкраще якщо відігрівання буде відбуватись з середини тіла тепле пиття одночасно з відігріванням з зовні. Рятування потерпілих на воді: Потопаючий Потопати може людина яка не вміє добре плавати фізично ослаблена або стомлена хвора або поранена а також людина яка опинилась в холодній воді або випадково впала у воду. Якщо не допомогти цій людині вона може загинути. Про те що людині потрібна допомога можуть свідчити такі ознаки: спроба плисти не призводить до просування вперед; на обличчі з'являється вираз відчаю; людина кличе на допомогу або махає руками щоб привернути увагу; хвора або поранена людина може триматись однією рукою за уражену частину тіла; людина намагається наблизитись до берега або човна хапається за пліт або борт човна; потопаюча людина хаотично махає руками намагаючись висунутись із води щоб набрати повітря замість того щоб намагатись плисти; подібні намагання мимовільні та продовжуються недовго; тіло у воді перебуває у вертикальному положенні ноги не виконують плавальних рухів. Прийняття рішення У такій ситуації особливе значення має правильний вибір способу надання допомоги потерпілому. Огляд місця події з метою виявлення реальної та потенційної загрози відіграє в такому випадку важливу роль. Слід розуміти що потопаюча людина діє несвідомо та інстинктивно. Навіть якщо це дитина ваш приятель чи близька вам людина вони можуть учепитись у вас мертвою хваткою та будуть тягнути вас під воду навіть тоді коли вони перебувають вже під водою але ще не знепритомніли. У такому разі ви не тільки не допоможете але й самі можете потонути. Ось чому допомагаючи потопаючому ніколи не підходьте до нього близько спереду. Слід наближатись до потопаючого спереду тримаючи поперед себе рятувальний круг жердину чи інший плавучий засіб рятувальний жилет рятувальний нагрудник і таке інше . Тому потрібно швидко оцінити обставини і прийняти найбезпечніше рішення. Способи надання допомоги потопаючому Завжди розпочинайте із самого простого а в разі невдачі перед тим як приступити до більш ризикованих дій краще подумайте як зменшити ризик. Словесний метод Перебуваючи у безпечному для вас місці ясно чітко та коротко скажіть потопаючому що і як він має робити підбадьорюйте його словами намагайтесь заспокоїти його тоді він швидше зрозуміє ваші поради. Метод дистанційної подачі рятувальних засобів та витягання Якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет краще рятувальний круг киньте його так щоб потопаючий міг за нього вхопитися. Краще якщо встигнете прив'язати до нього вірьовку пасок за яку потім зможете підтягнути потерпілого до берега чи на мілину. Якщо ви знайшли вірьовку то один кінець її закріпіть на плавзасобі або за береговий предмет а інший - за рятувальний круг чи інший плавучий предмет який ви подаєте потопаючому. Перед витягуванням потопаючого станьте так щоб у вас була гарна опора або ухопіться за плавзасіб чи за береговий предмет щоб ви самі не впали у воду і потопаючий не потягнув вас за собою. Вхід у воду на мілководді Якщо нещастя трапилось на мілководді можливо ви зможете наблизитись до потерпілого вбрід щоб подати рятувальний засіб але тримайте рятувальний засіб так щоб він був між вами та потерпілим. Міцно стійте ногами на дні тримайтесь однією рукою за яку-небудь опору наприклад причал кущ гілку дерева та протягніть довгу жердину потерпілому. Якщо присутніх багато утворіть живий ланцюжок міцно взявшись за руки. Використання човна Спробуйте наблизитись до потопаючого на човні так щоб кинути йому який-небудь плаваючий предмет або простягнути жердину. Якщо човен невеликий подавати жердину треба з носа або з корми щоб при підтягуванні потопаючого човен не перекинувся. Якщо човен такого розміру що можна на нього взяти постраждалого підходити до потерпілого також потрібно носом або кормою щоб при втягуванні його в човен човен не перекинувся. Ніколи не стійте у човні на повний зріст під час рятування потопаючого. Рятування уплав При наближенні до потопаючого уплав слід тримати поперед себе будьякий плаваючий предмет краще рятувальний круг щоб потопаючий хапався за нього а не за вас і подавати його на витягнутих руках щоб потопаючий не зміг до вас дотягнутись. Підтримуйте з ним зоровий та голосовий контакт. Підбадьорюйте потерпілого намагаючись примусити його працювати ногами в той час коли за допомогою плаваючого предмета будете тягти його до берега чи до найближчої мілини. Буксирування потерпілого При буксируванні вплав потерпілий може бути не в змозі працювати ногами щоб допомогти вам але може вхопитись за вас руками. Тому потрібно буксирувати його на якомога більшій відстані від себе і бути готовим у будьякий момент ухилитись від його спроб вхопитись за вас руками. Спробуйте умовити його лягти на спину або перевернути його самому якщо маєте такий досвід. Якщо ви не маєте нічого під руками намагайтесь підпливти до нього ззаду попросивши когось на березі відвертати його увагу від вас. Коли це не вдасться спробуйте розвернути його спиною до себе схопивши його лівою рукою за ліву руку якщо можливо вище ліктя і різким рухом розвернути його спиною до себе і захопити його зігнутою в лікті лівою рукою під підборіддя. Утримуючи його лежачим на спині буксируйте до берега або до найближчої мілини одночасно спробуйте умовити його допомагати своїми ногами вам плисти. При цьому ніколи не забувайте про особисту безпеку. Якщо ви відчули що втрачаєте контроль над своїми рухами або відчуваєте що потерпілий осьось схопиться за вас руками різко відштовхнувшись тимчасово віддаліться від нього а відновивши координацію своїх дій спробуйте знову надати допомогу потерпілому. Серцево-легенева реанімація Утоплення - одна з форм механічної асфіксії що розвивається в результаті попадання рідини в дихальні шляхи або внаслідок ларингоспазму і припинення дихання чи з зупинкою серця в результаті психічної страх і рефлекторної удар об воду холодовий шок дії. Невідкладна допомога повинна бути спрямована на якнайшвидше відновлення дихання і кровообігу. Витягши потерпілого з води необхідно: швидко очистити верхні дихальні шляхи від піску мулу та водоростей для чого ставши на праве коліно покласти потерпілого вниз обличчям його черевом на своє ліве стегно лівим передпліччям натиснути на спину щоб вивільнити від води та предметів дихальні шляхи одночасно пальцями правої руки вичищати порожнину рота від мулу піску та водоростей; одночасно з очищенням ротової порожнини подразнювати корінь язика та глотку пальцями щоб викликати блювання яке прискорить відновлення життєвих функцій; покласти потерпілого на спину щоб голова була відкинута назад для розправлення дихальних шляхів для цього можна використати валик з одежі дитячий рятувальний круг тощо; визначити наявність дихання протягом 5 секунд; якщо воно відсутнє почати робити штучну вентиляцію легень потерпілого способом "з рота в рот"; визначити наявність пульсу на сонній артерії протягом 10 секунд; за його відсутності водночас із штучним диханням виконувати непрямий масаж серця на одне вдування робиться від п'яти до п'ятнадцяти масажних поштовхів на грудну клітину /на грудину між ребрами в районі серця/ і цей цикл повторювати до появи ознак дихання і серцебиття; разом із штучним диханням здійснювати нагрівання тіла розтиранням. Добре тренований рятувальник починає робити штучну вентиляцію легенів методом "з рота в рот" або "з рота в ніс" під час доставки потерпілого до катера або на берег. Одночасно з наданням допомоги необхідно викликати "швидку медичну допомогу" або якнайшвидше не припиняючи реанімації доставити потерпілого до лікарні. ------------------------------------------------------------------ | Серцево-легенева реанімація | |----------------------------------------------------------------| | ВІК |Дорослий |Дитина |Немовля | | |понад 8 років |1-8 років |до 1 року | |----------+------------------+-------------------+--------------| |ПОЛОЖЕННЯ |Дві руки на нижній|Одна рука на нижній|Два пальці на | |РУК |половині грудини |половині грудини |нижній | | | | |половині | | | | |грудини на | | | | |ширині | | | | |одного пальця | | | | |нижче сосків | |----------+------------------+-------------------+--------------| |ГЛИБИНА |Приблизно |Приблизно |Приблизно | |ПОШТОВХІВ |4-5 см |3 см |2 см | |----------+------------------+-------------------+--------------| |ВДУВАННЯ |Повільно до |Повільно до |Повільно до | | |підняття |підняття |підняття | | |грудної клітини |грудної клітини |грудної | | | протягом 1 5 - 2 | протягом 1-1 5 |клітини | | |сек |сек | протягом 1- | | | | |1 5 сек | |----------+------------------+-------------------+--------------| |ЦИКЛ |15 поштовхів - |5 поштовхів - |5 поштовхів - | | |2 вдування |1 вдування |1 вдування | |----------+------------------+-------------------+--------------| |ТЕМП |15 поштовхів |5 поштовхів |5 поштовхів | | |протягом |протягом |протягом | | |приблизно |приблизно |приблизно | | |10 сек |3 сек |3 сек | |----------+------------------+-------------------+--------------| |РАХУНОК |1 2 3 ... |1 2 3 4 |1 2 3 4 | | |15 - 2 вдування |5 - 1 вдування |5 - 1 вдування| ------------------------------------------------------------------ Додаток 1 із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 від 16.08.2004 Додаток 2 до Правил охорони життя людей на водних об'єктах України міськ рай держадміністрація області ПАСПОРТ НА ВІДКРИТТЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛЯЖУ ПУНКТУ ПРОКАТУ Комісія держадміністрації рішенням від " " 200 року N ДОЗВОЛЯЄ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛЯЖУ ПУНКТУ ПРОКАТУ з " " 200 року до " " 200 року. 1. Назва пляжу пункту прокату 2. Власник пляжу пункту прокату 3. Юридична адреса власника 4. Підпорядкованість 5. Кількість місць не більше Готовність пляжу: берегова частина акваторія підводна частина ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДКРИТТЯ Відповідність обладнання і умов вимогам які вимагаються контролюючими органами про що свідчать підписи представників контролюючих органів. Голова комісії з відкриття оздоровчих установ " " 200 р. Заступник голови міськ рай держадміністрації " " 200 р. М. П. ПОГОДЖЕНО: 1. Представник санітарно-епідеміологічної служби 2. Представник Державної спеціальної воєнізованої аварійно-рятувальної служби МНС України 3. Представник Держрибінспекції Укрдержрибгоспу 4. Представник Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 5. Представник Державного комітету України по водному господарству 6. Представник Української державної інспекції Регістру і безпеки судноплавства 7. Представник Держприкордонслужби України у контрольованих прикордонних районах Правила доповнено Додатком 2 згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 z1080-04 від 16.08.2004 Додаток 3 до Правил охорони життя людей на водних об'єктах України ПАСПОРТ ПІДВОДНОЇ ЧАСТИНИ ПЛЯЖУ що належить 1. Місце розташування пляжу 2. Характер грунту дна акваторії 3. Рельєф дна акваторії 4. Наявність перешкод що становлять небезпеку при купанні 5. Характеристика течії в районі пляжу 6. Наявність місць визначених для купання дітей інвалідів 7. Наявність знаків що визначають межі акваторії пляжу 8. Наявність рятувального поста 9. Наявність актів про виконання водолазних робіт: 9.1. Водолазного обстеження дна акваторії пляжу 9.2. Усунення перешкод що становили небезпеку 10. Наявність плану дна акваторії пляжу із зазначенням промірів глибин Дозвіл на відкриття пляжу для купання видано " " 20 р. Директор установи яка Головний санітарний лікар відповідає за експлуатацію р-ну м. пляжу Додаток 4 до Правил охорони життя людей на водних об'єктах України складається в двох примірниках ЗАТВЕРДЖУЮ Керівник підприємства відповідального за експлуатацію пляжу " " 20 р. АКТ водолазного обстеження дна акваторії пляжу " " 20 р. місто Акт складено представником адміністрації власника пляжу в особі з одного боку керівником водолазної групи що проводила обстеження в особі з іншого боку в тому що водолазна група в складі " " 20 р. провела такі роботи: 1. Водолазне обстеження дна акваторії пляжу розмірами x м загальною площею кв. м 2. Провела проміри глибин дна вищеназваного пляжу за поперечним профілем указаним у схемі що додається. 3. Склала план вищеназваного пляжу з промірами глибин дна його акваторії із зазначенням предметів що становлять собою небезпеку при купанні. 4. Провела усунення перешкод з дна акваторії названого пляжу і видала відповідний Акт про усунення перешкод Роботи прийняті представником адміністрації власника пляжу з оцінкою Представник адміністрації Керівник водолазної групи власника пляжу що проводила обстеження підпис прізвище підпис прізвище ініціали ініціали Додаток 5 до Правил охорони життя людей на водних об'єктах України складається в двох примірниках ЗАТВЕРДЖУЮ Керівник підприємства відповідального за експлуатацію пляжу " " 20 р. АКТ про усунення перешкод з дна акваторії пляжу Акт складено представником адміністрації власника пляжу в особі з одного боку та керівником водолазної групи що проводила обстеження в особі з іншого боку в тому що водолазна група в складі " " 20 р. в процесі виконання водолазного обстеження дна акваторії пляжу виявила такі перешкоди що становлять небезпеку при купанні: 1. 2. 3. 4. 5. Зазначені перешкоди витягнуті водолазами на берег у плавзасіб та ін. Представник адміністрації Керівник водолазної групи власника пляжу що проводила обстеження підпис прізвище підпис прізвище ініціали ініціали МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ Н А К А З N 272 від 03.12.2001 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 р. за N 95/6383 Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України Із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 від 16.08.2004 На виконання статті 5 Закону України від 14 грудня 1999 року N 1281-XIV "Про аварійно-рятувальні служби" та Розпорядження Президента України від 14 липня 2001 року N 190/2001-рп "Про невідкладні заходи щодо запобігання загибелі людей на водних об'єктах" Н А К А З У Ю: 1. Затвердити Правила охорони життя людей на водних об'єктах України далі - Правила що додаються. 2. Начальнику Державної пошуково-рятувальної служби на водних об'єктах України Кострову М.М. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції. 3. Начальнику управління справами Дяченко Г.П. у 10-денний термін після реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування та надсилання Раді міністрів Автономної Республіки Крим обласним Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Марченка Г.Б. Міністр В.В.Дурдинець