МР 2.2.12-142-2007

МР 2.2.12-142-2007 Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря. Методичні рекомендації

 ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ від 13 квітня 2007 р. N 184  Методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря" 1. Загальні положення Методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря" далі - методичні рекомендації призначені для спеціалістів установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби які здійснюють оцінку рівня канцерогенного та неканцерогенного ризиків для здоров'я населення від існуючого забруднення атмосферного повітря на території населеного пункту яке сформоване за рахунок промислових викидів життєдіяльності населення та процесів трансформації. 2. Терміни та визначення У даних методичних рекомендаціях терміни і визначення застосовуються в такому значенні: Аналіз ризику - процес отримання інформації необхідної для запобігання негативних наслідків для здоров'я і життя людини який включає етапи з оцінки ризику управління ризиком і розповсюдження інформації про ризик. Доза - основна міра експозиції яка характеризує кількість хімічної речовини що впливає на організм. Експозиція - кількість хімічної речовини яка доступна для абсорбції на обмінних оболонках тіла легені шлунково-кишковий тракт шкіра протягом певної тривалості впливу. Залежність "доза-відповідь" - зв'язок між рівнем експозиції дозою і ступенем прояву специфічного ефекту у популяції що зазнає впливу даної сполуки. Індекс небезпеки - сума коефіцієнтів небезпеки для речовин з однорідним механізмом дії або сума коефіцієнтів небезпеки для різних шляхів надходження хімічної речовини. Індивідуальний ризик - оцінка імовірності розвитку негативного ефекту у індивіда наприклад ризик розвитку раку у одного індивіда із 1000 осіб які зазнавали впливу ризик 1 на 1000 або 10-3 . Канцерогенний ризик - імовірність розвитку новоутворень протягом життя людини що обумовлена впливом потенційного канцерогена. Коефіцієнт небезпеки - відношення дози або концентрації впливу хімічної речовини до її безпечного референтного рівня впливу. Кумулятивний ризик - імовірність розвитку шкідливого ефекту внаслідок одночасного надходження в організм усіма можливими шляхами хімічних речовин що мають схожий механізм дії. Маршрут впливу - шлях хімічної речовини від джерела її утворення і надходження у навколишнє природне середовище до організму людини що зазнає експозиції впливу. Складається із джерела забруднення навколишнього природного середовища первинного забрудненого середовища транспортуючого середовища і середовища що безпосередньо впливає на людину. Невизначеність - ситуація обумовлена недосконалістю знань про сучасний або майбутній стан системи взаємозв'язку між шкідливим чинником і організмом людини. Характеризує часткову відсутність відомостей про певні параметри процеси моделі що використовуються при оцінці ризику. Одиничний ризик UR - верхня межа додаткового ризику протягом життя який обумовлений впливом хімічної речовини в концентрації 1 мкг/м3 за інгаляційного шляху надходження з атмосферного повітря . Популяційний ризик - агрегована міра очікуваної частоти ефектів серед всіх людей які зазнали впливу наприклад 20 випадків захворювання на рак у популяції окремого району міста тощо . Референтна доза / концентрація RfD/RfC - добовий вплив хімічної речовини протягом життя що встановлюється з урахуванням всіх наявних сучасних наукових даних та імовірно не призводить до виникнення ризику для здоров'я чутливих груп населення. Ризик для здоров'я - імовірність розвитку негативних наслідків для здоров'я у окремих індивідів або групи осіб які зазнали певного впливу хімічної речовини. Характеризується величиною що лежить в інтервалі 0..1 де 0 означає відсутність ефекту а 1 - обов'язковий його прояв. Середня добова доза/концентрація впливу протягом життя ADD/ADC або LADD/LADC - потенційна добова доза/концентрація осереднена за період впливу хімічної речовини. Період осереднення експозиції для канцерогенів - 70 років. Фактор канцерогенного потенціалу SF - міра додаткового індивідуального канцерогенного ризику або ступінь збільшення імовірності розвитку раку за впливу канцерогена. Характеристика ризику - завершальний етап оцінки ризику на якому узагальнюються дані попередніх етапів і пов'язаних з ними невизначеностей з метою обґрунтування висновків і рекомендацій необхідних для управління ризиком. Фактори ризику - негативні чинники що провокують або збільшують ризик розвитку певних ефектів захворювань . 3. Коротка характеристика зв'язку між показниками здоров'я населення та станом довкілля Здоров'я людини визначається складною взаємодією цілого ряду факторів: спадковість соціально-економічне та психологічне благополуччя доступність і якість медичного обслуговування спосіб життя і наявність шкідливих звичок умови життєдіяльності та якість навколишнього природного середовища. Визначення точного внеску окремих факторів у розвиток захворювання нерідко є досить важким завданням яке ускладнюється значною кількістю обумовлених ними ефектів багато з яких до того ж можуть зустрічатися серед населення і без впливу цих факторів. У той же час шляхом проведення належним чином спланованих епідеміологічних та еколого-гігієнічних досліджень можна виявити і кількісно оцінити ризик розвитку захворювань пов'язаних з шкідливою дією факторів навколишнього природного середовища для відносно великих груп населення. Сьогодні одним із найбільш ефективних сучасних підходів до встановлення зв'язку між станом навколишнього природного середовища та здоров'ям населення в певному регіоні чи місті що дозволяє вирішувати подібні задачі в умовах обмежених термінів і фінансових можливостей є методологія оцінки ризику. Методологія оцінки ризику - це вибір оптимальних у даній конкретній ситуації шляхів усунення або зменшення ризику він складається з трьох взаємопов'язаних елементів: • оцінка ризику; • управління ризиком; • інформування про ризик. Саме їх сукупність дозволяє не лише виявити існуючі проблеми розробити шляхи їх вирішення а й створити умови для практичної реалізації цих рішень. При цьому визначення ризику від забруднення атмосферного повітря дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну значимість можливих порушень здоров'я при різних сценаріях його впливу а ще й встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та популяційному рівнях. Визначення факторів ризику доведення їх ролі у порушенні здоров'я людини а також кількісна характеристика залежностей шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних факторів дозволяє оцінити реальну загрозу здоров'ю населення що проживає на певних територіях і дає об'єктивні підстави для впровадження профілактичних заходів. Одночасно результати можна використовувати для розрахунків економічних втрат суспільства у результаті погіршення здоров'я населення або визначення затрат на впровадження профілактичних заходів та поліпшення навколишнього природного середовища. Отже сучасна методологія оцінки ризиків для здоров'я та управління ними у разі впровадження її у практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду дозволяє вирішити як традиційні так і нові задачі профілактичної медицини з урахуванням комплексу соціально-економічних та екологічних проблем. 4. Оцінка ризику Повна або базова схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних етапів а саме: • ідентифікацію небезпеки; • оцінку експозиції; • характеристику небезпеки оцінку залежності "доза-відповідь" ; • характеристику ризику. 4.1. Ідентифікація небезпеки. Головним завданням цього етапу є відбір пріоритетних індикаторних хімічних речовин вивчення яких дозволить з достатньою точністю охарактеризувати рівні ризику порушення стану здоров'я населення та джерела його виникнення. Пріоритетність досліджуваних речовин визначають на основі даних щодо їх біологічної активності у т. ч. канцерогенної фізико-хімічних властивостей які обумовлюють особливості поширеності і поведінки їх у навколишньому природному середовищі та впливу на організм людини залежності розвитку негативних ефектів специфічних і неспецифічних від шляху надходження речовини в організм. При цьому як правило використовують вторинні джерела інформації аналітичні огляди звіти довідники бази даних що вже містять висновки висококваліфікованих експертів про небезпечні властивості даної речовини. 4.2. Оцінка експозиції - етап оцінки ризику у процесі якого встановлюється кількісний рівень надходження речовини до організму людини певним шляхом. Він передбачає визначення шляху розповсюдження у навколишньому середовищі і впливу на організм забруднюючої сполуки вивчення її концентрацій установлення терміну дії і загальної тривалості впливу оцінки чисельності популяції яка знаходиться або вірогідно може знаходитись під впливом шкідливого чинника. 4.2.1. Кількісна характеристика експозиції передбачає визначення концентрації хімічних сполук що впливають на людину орієнтуючись на дані: - моніторингових досліджень; - моделювання поширеності та поведінки хімічних сполук у повітряному навколишньому природному середовищі; - комбінації результатів моніторингових спостережень із даними отриманими на основі моделювання. 4.2.1.1. Моніторинг якості атмосферного повітря є найбільш важливим інструментом для аналітичного визначення вмісту хімічних чинників. За сучасних умов джерелом даних можуть бути результати спеціально спрямованих спостережень та матеріали щодо стану забруднення атмосферного повітря отримані державною системою спостережень Державної гідрометеорологічної служби МНС України та Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. 4.2.1.2. Концентрація речовини у зоні спостережень місце перебування людини визначається як середньоарифметична величина концентрацій що мали місце протягом періоду експозиції або як максимальна концентрація за обмежений час у залежності від постановки завдання . Для оцінки ризиків зумовлених хронічним впливом хімічних речовин мають застосовуватись середньорічні концентрації та їхні верхні 95 %-і довірчі межі. При визначенні ризиків гострих екстремальних аварійних ситуацій терміном до 24 год. використовуються максимальні концентрації. 4.2.2. Визначаючи ризик впливу атмосферного повітря на здоров'я людей теоретично бажано враховувати весь спектр хімічних сполук що можуть діяти у цьому місці. Однак реально допускається обмеження їх числа пріоритетними індикаторними для даної території речовинами. Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є їх токсичні властивості розповсюдження у навколишньому середовищі стійкість здатність до біокумуляції та міграції природними ланцюгами здатність викликати негативні ефекти незворотні віддалені та чисельність населення на яке потенційно вони можуть впливати. При визначенні пріоритетних речовин доцільно ураховувати також закордонні переліки Росія США що складались на основі вивчення компонентів забруднення повітряного середовища та характерних викидів різних промислових галузей. Для України важливо орієнтуватись на переліки загальнопоширених забруднюючих речовин атмосферного повітря показників та інгредієнтів атмосферних опадів позначених у Порядку організації та проведення моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року N 343. Результатом даного етапу оцінки ризику є визначення середньої добової дози ADD/LADD формула розрахунку якої за інгаляційного впливу речовини з атмосферного повітря має вигляд 1 : ADD/LADD = [ Ca * Tout * Vout + Ch * Tin * Vm ] * EF * ED / BW * AT * 365   1   де: ADD / LADD - середня добова доза речовини мг/кг-доба; Ca - концентрація речовини в атмосферному повітрі мг/м3; Ch - концентрація речовини у повітрі приміщення мг/м3; Tout - час що проводиться поза приміщенням год./доба; Tin - час що проводиться у приміщенні год./доба; Vout - швидкість дихання поза приміщенням м3/год.; Vin - швидкість дихання у приміщенні м3/год.; EF - частота впливу днів/рік; ED - тривалість впливу років; BW - маса тіла кг; AT - період осереднення експозиції років; 365 - число днів у році. За відсутності специфічних для досліджуваної популяції дескрипторів експозиції використовують стандартні значення наведені у додатку. 4.3. Характеристика небезпеки. Головним завданням етапу є узагальнення та аналіз наявних даних щодо гігієнічних нормативів безпечних рівнів впливу референтних доз та концентрацій критичних органів/систем та негативних ефектів що можуть виникати за дії певної речовини або групи речовин. Дія хімічних сполук зумовлює широкий спектр шкідливих ефектів які залежать від шляху та тривалості надходження в організм рівнів доз або концентрацій. У методології оцінки ризику прийнято орієнтуватися на той шкідливий ефект який виникає за впливу найменшої із ефективних доз критичний ефект критичні органи / системи . При цьому міжнародна методологія оцінки ризику передбачає що: - для неканцерогенних речовин та канцерогенів негенотоксичної дії передбачається наявність порогових рівнів нижче від яких шкідливі ефекти не виникають; - канцерогенні ефекти обумовлені дією генотоксичних канцерогенних чинників можливі за дії будь-яких доз що викликають пошкодження генетичного матеріалу; для такого роду сполук відсутні порогові рівні. 4.3.1. Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна недіюча доза і мінімальна доза що викликає пороговий ефект. Дані показники є основою для установлення рівнів мінімального ризику - референтних доз RfD і концентрації RfC . Перевищення референтної дози не обов'язково пов'язане із розвитком шкідливого ефекту але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну тим більша імовірність його виникнення однак оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв'язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнти HQ та індекси HI небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку коли вплив речовини перевищує RfD виникає небезпека величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності "доза-відповідь" та спектра шкідливих ефектів. Значення референтних доз / концентрацій деяких хімічних речовин а також критичних органів та систем на які вони впливають наведено у додатку. 4.3.2. Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним параметром є фактор канцерогенного потенціалу CPF або фактор нахилу SF що відображає ступінь наростання канцерогенного ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має розмірність мг/кг х доба -1. Іншим параметром є величина так званого одиничного ризику UR . За інгаляційного впливу UR являє собою верхню консервативну оцінку канцерогенного ризику у людини яка зазнає постійного впливу протягом життя певного канцерогена в концентрації 1 мкг/м3. Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних речовин за повітряного шляху надходження наведено у додатку. 4.4. Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку досліджуваних речовин величину експозиції параметри залежності "доза-відповідь" які було отримано на попередніх етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна та якісна оцінка ризику окремих речовин та визначається порівняльний ряд небезпеки для здоров'я населення групи сполук. 4.4.1. Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснюють шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними референтними рівнями впливу та визначенням коефіцієнта небезпеки: HQ = AD / RfD або HQ = AC / RfC  2   де: HQ - коефіцієнт небезпеки; AD - середня доза мг/кг; AC - середня концентрація мг/м3; RfD - референтна безпечна доза мг/кг; RfC- референтна концентрація мг/м3. За висновком російських експертів у разі відсутності референтних доз / концентрацій як еквівалент можна використовувати граничнодопустимі концентрації ГДК або максимально недіючі рівні чи концентрації МНР МНК установлені за критерієм прямого ефекту на здоров'я. 4.4.1.1. За інгаляційного надходження якщо цього не потребують спеціальні задачі дослідження немає необхідності розраховувати дозу впливу а розрахунок коефіцієнта небезпеки можна здійснювати за формулою: HQi = Ci / RfC  3   де: HQi - коефіцієнт небезпеки впливу і-тої речовини; Ci - рівень впливу і-тої речовини мг/м3; RfC - безпечний рівень впливу мг/м3. Коефіцієнт небезпеки розраховують окремо за умов короткотривалого гострого підгострого і тривалого впливу хімічної речовини. При цьому період осереднення експозиції і відповідних безпечних рівнів впливу має бути аналогічним. Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у таблиці 1. Таблиця 1. Критерії неканцерогенного ризику Характеристика ризику  Коефіцієнт небезпеки HQ   Ризик виникнення шкідливих ефектів розглядають як зневажливо малий  < 1  Гранична величина що не потребує термінових заходів однак не може розглядатися як досить прийнятна  1  Імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню HQ  > 1  4.4.1.2. Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів за комбінованого впливу хімічних речовин проводять на основі розрахунку індексу небезпеки за формулою: HI = ? HQi  4   де: HQi - коефіцієнти небезпеки для окремих компонентів суміші хімічних речовин що впливають. Розрахунок індексів небезпеки як правило проводять з урахуванням критичних органів та систем які зазнають негативного впливу досліджуваних речовин. Як свідчать результати наукових досліджень за впливу компонентів суміші на одні і ті ж органи або системи організму найбільш імовірним типом їх комбінованого впливу є сумація адитивність . Це правило не є універсальним оскільки не враховує можливої різниці у механізмах специфічної дії компонентів суміші а також локальних шкідливих реакцій у місці первинного контакту речовини з організмом наприклад слизових оболонках дихальних шляхів або шлунку . Разом з тим на думку міжнародних та закордонних експертів такий підхід хоча і може перебільшувати небезпеку для здоров'я однак має більшу перевагу у порівнянні з роздільною незалежною оцінкою кожного із компонентів. 4.4.2. Для характеристики канцерогенного ризику проводять розрахунок індивідуального та популяційного ризику впливу досліджуваних речовин. 4.4.2.1. Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику CR здійснюють за формулою: CR = LADD * SF   5   де: LADD - середня добова доза протягом життя мг/ кг*доба ; SF - фактор нахилу мг/ кг*доба -1 При застосуванні величини одиничного ризику розрахункова формула набуває вигляду: CR = LADC * UR   6   де: LADC - середня концентрація речовини в атмосферному повітрі за весь період усереднення експозиції мг/м3; UR - одиничний ризик мг/м3 -1 Одиничний ризик розраховують із використанням величини SF стандартної величини маси тіла людини 70 кг та добового споживання повітря 20 м3 : URi м3/мг = SFi мг/кг х доба -1 х 1/70 кг х 20 м3/доба   7   4.4.2.2. Поряд з розрахунками індивідуального канцерогенного ризику проводять визначення популяційного ризику PCR який відображає додаткову до фонової кількість випадків новоутворень які можуть виникнути протягом життя внаслідок впливу досліджуваного фактора: PCR = CR * POP   8   де: CR - індивідуальний канцерогенний ризик; POP - чисельність популяції що підпадає під вплив даного фактора чол. При порівняльній характеристиці ризику іноді використовують величину популяційного річного ризику PCRa що являє собою розраховану кількість додаткових випадків раку протягом року: PCRa = ? Ci * URi * POP / 70  9   де: Ci - середня річна концентрація і-тої речовини; POP - чисельність популяції що зазнає впливу чол. URi - одиничний ризик протягом життя 70 років . Канцерогенний ризик за комбінованої дії декількох хімічних сполук розглядають як адитивний. При аналізі доцільно групувати досліджувані канцерогени з урахуванням виду та/або локалізації пухлин. У цьому випадку розрахунок сумарних канцерогенних ризиків здійснюють окремо для кожної групи наприклад для раку легень пухлин печінки тощо . Таким чином за впливу декількох канцерогенів сумарний канцерогенний ризик розраховують за формулою: CRT = ? CRj   10   де: CRT - загальний канцерогенний ризик для шляху надходження T; CRj - канцерогенний ризик для j-тої канцерогенної речовини. У додатках 1 та 2 наведено приклади розрахунку канцерогенного та неканцерогенного ризику пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря бенз/а/піреном та діоксидом азоту відповідно. 4.4.2.3. При оцінці ризиків для здоров'я зумовлених впливом забруднювачів атмосферного повітря доцільно орієнтуватися на систему критеріїв рекомендовану у публікаціях ВООЗ 1996 1999 2000 рр. табл. 2 . Таблиця 2. Класифікація рівнів ризику Рівень ризику  Ризик протягом життя  Високий De Manifestis - не прийнятний для виробничих умов і населення. Необхідне здійснення заходів з усунення або зниження ризику  > 10-3  Середній - припустимий для виробничих умов; за впливу на все населення необхідний динамічний контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків шкідливих впливів для вирішення питання про заходи з управління ризиком  10-3 - 10-4  Низький - припустимий ризик рівень на якому як правило встановлюються гігієнічні нормативи для населення   10-4 - 10-6  Мінімальний De Minimis - бажана цільова величина ризику при проведенні оздоровчих і природоохоронних заходів  < 10-6  4.4.3. Аналіз невизначеностей. В кінці кожного етапу оцінки ризику проводять аналіз невизначеностей що можуть вплинути на достовірність результатів. Невизначеності являють собою часткову відсутність знань або фактичних даних щодо певних параметрів процесів або моделей. Можливі невизначеності поділяються на три категорії: • невизначеності зумовлені відсутністю або неповною інформацією яка необхідна для коректного визначення ризику наприклад неповні або неточні дані про джерела забруднення навколишнього природного середовища якісних та кількісних характеристиках емісії хімічних сполук тощо ; • невизначеності пов'язані із деякими параметрами які використовують для оцінки експозиції і розрахунку ризику наприклад установлення токсикологічних параметрів в експериментальних умовах та екстраполяція їх на населення ; • невизначеності зумовлені пробілами в науковій теорії яка необхідна для передбачення на основі причинних зв'язків неповнота інформації щодо параметрів які застосовуються при аналізі ризику: характеристика популяції довкілля фізико-хімічні властивості сполуки тощо . Оскільки невизначеність властива самому процесу оцінки ризику в певних випадках вона може бути зменшена шляхом додаткових досліджень чи вимірювань через виділення декількох параметрів точність визначення яких чинить найбільший вплив на кінцеві оцінки ризику і величину загальної невизначеності. Невизначеності притаманні усім етапам оцінки ризику і повинні ураховуватись при підведенні підсумку і визначенні елементів управління ризиком. 5. Управління ризиком Управління ризиком є логічним продовженням оцінки ризику. Основні завдання управління ризиком - порівняльне вивчення факторів ризику установлення вагомості ризиків їхнє ранжування і виявлення пріоритетів обґрунтування найкращих в даній ситуації рішень з усунення або мінімізації ризику а також оцінка ефективності і корегування оздоровчих заходів. Управління ризиком базується на сукупності політичних соціальних і економічних оцінок отриманих величин ризиків порівняльній характеристиці можливої шкоди для здоров'я людини і суспільства в цілому можливих витрат на реалізацію різних варіантів управлінських рішень зі зниження ризику і тих вигод які будуть отримані в результаті реалізації заходів. 6. Інформування про ризик Останнім етапом методології аналізу ризику є інформування про ризик. Інформування про ризик - це процес розповсюдження результатів визначення ступеня ризику для здоров'я людини і рішень щодо його контролю. На їх основі органи санепідслужби спільно з адміністративними органами з огляду на пріоритетність як окремих джерел забруднення так і провідних чинників які формують найбільш високий і небезпечний рівень ризику для здоров'я населення та стану навколишнього природного середовища розробляють комплекс профілактичних заходів і черговість їх впровадження. Цей аспект є принципово новим і відрізняє концепцію ризику від попередніх концепцій що використовувались при оцінці небезпеки впливу шкідливих факторів оточуючого середовища на населення.   Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду    А. М. Пономаренко    Додаток до пункту 4.2.2 методичних рекомендацій  Рекомендовані значення факторів експозиції Фактор експозиції  Величина  Маса тіла кг  - середній дорослий  60  - дорослий чоловік  70  - доросла жінка  58  - середня величина  64  - рекомендована ВООЗ  60  Площа поверхні тіла см2  - дорослий чоловік  18000  - доросла жінка  16000  Об'єм дихання л/8 годин  - дорослий чоловік  3600  - доросла жінка  2900  - дитина 10 років   2300  легка/не виробнича діяльність    - дорослий чоловік  9600  - доросла жінка  9100  - дитина 10 років   6240  Інгаляція за добу м3 8 годин відпочинку 16 годин легкої або невиробничої діяльності   - дорослий чоловік  23  - доросла жінка  21  - дитина 10 років   15  - середній дорослий  22  Швидкість інгаляції м3/доба  - діти вік 1 рік і менше   4 5  - діти вік 1 - 12 років   8 7  - дорослі жінки  11 3  - дорослі чоловіки  15 2  Час що проводиться у приміщенні год./доба  - діти 3 - 11 років  19 будні дні 17 вихідні   - дорослі  21 будні дні 16 4 вихідні   Час що проводиться поза приміщенням год./доба  - діти 3 - 11 років  5 будні дні 7 вихідні   - дорослі  1 5 будні дні 2 вихідні     Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду    А. М. Пономаренко    Додаток до пункту 4.3.1 методичних рекомендацій  Референтні концентрації за хронічного інгаляційного впливу Речовина  CAS  RfC мг/м3  Джерело  Критичні органи/системи  1  2  3  4  5  Азоту діоксид  10102-44-0  0 04  WHO  Органи дихання  Азотна кислота  4697-37-2  0 04  CalEPA  Органи дихання  Акрилова к-та  79-10-7  0 001  IRIS  Органи дихання  Акрилонітрил  107-13-1  0 002  IRIS  Органи дихання  Акролеїн  107-02-8  0 00002  IRIS  Органи дихання  Алюміній та сполуки  7429-90-5  0 005  NCEA  ЦНС органи дихання  Аміак  7664-41-7  0 1  IRIS  Органи дихання  Анілін  62-53-3  0 001  IRIS  Селезінка кров  Ацетальдегід  75-07-0  0 009  IRIS  Органи дихання  Ацетон  67-64-1  30  ATSDR  Печінка нирки ЦНС  Ацетонітрил  75-05-8  0 06  IRIS  Системн.  Ацетонціангідрин  75-86-5  0 01  HEAST  Печінка органи дихання  Ацетофенон  98-86-2  0 00002  IRIS  ЦНС органи дихання  Барій та сполуки  7440-39-3  0 0005  HEAST  Реп род.  Бензол  71-43-2  0 06  CalEPA  Розвиток кров ЦНС  Берилій та сполуки  7440-41-7  0 00002  IRIS  Органи дихання імун.  Бромметан  74-83-9  0 005  IRIS  ЦНС органи дихання розвиток  Брометен  593-60-2  0 003  IRIS  Печінка ШКТ  Бутадієн 1 3-  106-99-0  0 008  CalEPA  Репрод.  Бутанол 2-  78-92-2  0 3  IRIS  ЦНС  Бутеноксид 1-  106-88-7  0 02  IRIS  Органи дихання  Бутилацетат  123-86-4  0 7  IWA  Органи дихання  Бутоксіетанол 2-  111-76-2  13  IRIS  Кров  Ванадій та сполуки  7440-62-2  0 00007  EPA  Органи дихання  Завислі частинки PM 10     0 05  NAAQS  Органи дихання  Завислі частинки PM2 5     0 015  NAAQS  Органи дихання  Завислі частинки TSP     0 1    Органи дихання  Вінілацетат  108-05-4  0 2  IRIS  Органи дихання  Вінілхлорид  75-01-4  0 005    розвиток  Водень сульфід  7783-06-4  0 001  IRIS  Органи дихання  Водень фтористий  7664-39-3  0 03  CalEPA  Кісткова сист. органи дихання  Водень хлорид  7647-01-0  0 02  IRIS  Органи дихання  Водень ціанід  74-90-8  0 003  IRIS  Серц.-суд. сист. ЦНС гормон.  Гексаметилендіізоціанат  822-06-0  0 00001  IRIS  Органи дихання  Гексан  110-54-3  0 2  IRIS  ЦНС органи дих.  Гексанон 2-  591-78-6  0 005  NCEA  ЦНС органи дих.  Гексахлорбензол  118-74-1  0 003  CalEPA  Печінка  Гексахлорбутадієн  87-68-3  0 09  CalEPA  Розвиток систем.  Гексахлоретан  67-72-1  0 08  CalEPA  ЦНС системн.  Гідразин  302-01-2  0 0002  CalEPA  Печінка гормон.  Ді 2-етилгексил фталат  117-81-7  0 01  CalEPA  Печінка органи дихання  Диброметан 1 2-  106-93-4  0 0008  CalEPA  Нирки печінка розвиток репрод.  Діванадій пентооксид  1314-62-1  0 00007  CalEPA  Органи дихання  Ділильних двигунів емісії    0 005  IRIS  Органи дихання  Діетиламін  124-40-3  0 00002  IRIS  Органи дихання  Диметилгідразин 1 1-  57-14-7  0 00001  ATSDR  Печінка  Діоксан 1 4-  123-91-1  0 8  EPA  Печінка нирки кров  Дифтор-1-хлоретан 1 1-  75-68-3  50  IRIS  ЦНС  Дихлорбензол 1 2-  95-50-1  0 2  HEAST  Нирки розвиток маса тіла  Дихлорбензол 1 3  541-73-1  0 008  NCEA  Нирки розвиток  Дихлорбензол 1 4-  106-46-7  0 8  IRIS  Печінка нирки розвиток  Дихлордіфторметан  75-71-8  0 2  HEAST  Печінка розвиток  Дихлорметан  75-09-2  0 4  CalEPA  Печінка ЦНС серц.-суд. сист.  Дихлорпропан 1 2-  78-87-5  0 004  IRIS  Органи дихання  Дихлорпропен 1 3-  542-75-6  0 02  IRIS  Органи дихання  Дихлорпропен транс-1 3-  10061-02-6  0 02  IRIS  Органи дихання  Дихлорпропен цис-1 3-  10061-01-5  0 02  IRIS  Органи дихання  Дихлорфторметан  75-43-4  0 6  IRIS  Системн.  Дихлоретан 1 1-  75-34-3  0 5  HEAST  Нирки  Дихлоретан 1 2-  107-06-2  0 4  CalEPA  Розвиток  Дихлоретилен 1 2-  540-59-0  0 06  IRIS  Печінки біохім. розвиток  Епіхлоргідрин  106-89-8  0 001  IRIS  Органи дихання  Етанол  64-17-5  100    Органи дихання ЦНС  Етиленбензол  100-41-4  1  IRIS  Розвиток печінка нирки гормон.  Етилен  74-85-1  0 1  CalEPA  Кров  Етиленоксид  75-21-8  0 005  CalEPA  Кров мутаген.  Етилмеркаптан  75-08-1  0 001  IWA  Органи дихання  Етоксиетанол 2-  110-80-5  0 2  IRIS  Репрод. кров  Етоксиетилацетат 2-  111-15-9  0 3  EPA  Репрод. кров  Ізопропілбензол  98-82-8  0 4  IRIS  Нирки гормон.  Ізофорон  78-59-1  0 012  EPA  Маса тіла  Кадмій та сполуки  7440-43-9  0 0002  ATSDR  Нирки органи дихання  Керосин  8008-20-6  0 01  ATSDR  Печінка  Кобальт та сполуки  7440-48-4  0 00005  CalEPA  Органи дихання  Ксилол  1330-20-7  0 3  IRIS  ЦНС кров біохім.  о-Ксилол  95-47-6  0 44  CEPA  Розвиток  Марганець та сполуки  7439-96-5  0 00005  IRIS  ЦНС  Мідь та сполуки  7440-50-8  0 00002  CalEPA  Органи дихання системн.  Метанол  67-56-1  4  CalEPA  Розвиток  Мелил-2-пентанол 4-  108-10-1  0 08  HEAST  Печінка нирки  Метилізоціанат  624-83-9  0 001  CalEPA  Органи дихання системн.  Метилмеркаптан  74-93-1  0 001  IWA  Органи дихання ЦНС  Метилметакрилат  80-62-6  0 7  IRIS  Органи дихання  Метил-трет-бутиловий ефір  1634-04-4  3  IRIS  Печінка нирки  Перилен  198-55-0  0 07  MADEP  Нирки  Піридин  110-86-1  0 007  EPA  Печінка біохім.  п-Ксилол  106-42-3  0 44  CEPA  Розвиток ЦНС органи дихання  Поліхлоровані біфеніли  1136-36-3  0 0012  CalEPA  Печінка нирки гормон.  Пропілен  115-07-1  3  CalEPA  Органи дихання  Пропілен оксид  75-56-9  0 03  IRIS  Органи дихання  Ртуть та сполуки  7439-97-6  0 003  IRIS  ЦНС  Свинець та його неорганічні сполуки  7439-92-1  0 00015  CalEPA  ЦНС розвиток кров  Селен  7782-79-2  0 00008  CalEPA  Органи дихання системи.  Сірки діоксид  7446-09-5  0 08  NAAQS  Органи дихання  Сірковуглець  75-15-0  0 7  IRIS  ЦНС розвиток  Стирол  100-42-5  1  IRIS  ЦНС  Стиролу оксид  96-09-3  0 006  CalEPA  Органи дихання системн.  Тетрахлордибензо-п-діоксин 2 3 7 8-  1746-01-6  0 00000004  CalEPA  Печінка розвиток гормон. репрод. кров  Тетрахлордибензофуран 2 3 7 8 -  51207-31-9  0 00000004  CalEPA  Печінка розвиток гормон. репрод. кров  Тетрахлоретан  56-23-5  0 04  CalEPA  Печінка розвиток  Тетрахлоретан 1 1 2 2 -  79-34-5  0 2  NCEA  Печінка  Тетрахлоретилен  127-18-4  0 035  CalEPA  Нирки печінка розвиток ЦНС  Тетрахлорфенол  25167-83-3  0 09  CalEPA  Печінка  Толуілендіізоціанат 2 4-  584-84-9  0 00007    Органи дихання  Толуол  108-88-3  0 4  IRIS  ЦНС розвиток органи дихання  Толуол-2 6-діізоціанал  91-08-7  0 00007    Органи дихання  Толуолдіізоціанат суміш ізомерів     0 00007  CalEPA  Органи дихання  Тоулолдіізоціанат 1 3-  26471-62-5  0 00007  IRIS  Органи дихання  Трикрезол  1319-77-3  0 004  CalEPA  Кров  Триметилбензол 1 2 4-  95-63-6  0 006  NCEA  ЦНС нирки біохім.  Триметилбензол 1 3 5-  108-67-8  0 006  NCEA  ЦНС нирки біохім.  Трифтор-1 1 2-трихлоретан 1 22-  76-13-1  90  CalEPA  Маса тіла  Трихлорбензолі 1 2 4-  120-82-1  0 2  HEAST  печінка  Трихлорбензол 1 3 5-  108-70-3  0 0036  HC  Розвиток нирки органи дихання  Трихлорфторметан  75-69-4  20  CalEPA  Розвиток нирки органи дихання  Трихлоретан 1 1 1-  71-55-6  1  NCEA  Нирки розвиток ЦНС  Трихлоретан 1 1 2-  79-00-5  0 4  CalEPA  Розвиток  Трихлоретилен  79-01-6  0 6  CalEPA  Розвиток  Триетиламін  121-44-8  0 007  IRIS  Органи дихання  Вуглецю оксид  630-08-0      ЦНС серп.-суд. кров  Фенол  108-95-2  0 006  EPA  Серп.-суд. сист. нирки ЦНС печінка  Формальдегід  50-00-0  0 003  CalEPA  Органи дихання імун.  Фосген  75-44-5  0 0003  CalEPA  Органи дихання  Фосфор  7723-14-0  0 00007  CalEPA  Репрод. системн. волосся  Фосфорна кислота  7664-38-2  0 01  IRIS  Органи дихання  Фталевий ангідрид  85-44-9  0 01  CalEPA  Органи дихання  Флориди  16984-48-8  0 03  CalEPA  Органи дихання кісткова сист.  Фурфурол  98-01-1  0 05  HEAST  Органи дихання  Хлор  7782-05-5  0 0002  CalEPA  Органи дихання  Хлор діоксид  10049-04-4  0 0002  IRIS  Органи дихання  Хлор-1 2-дибромпропан 3-  96-12-8  0 0002  IRIS  Репрод.  Хлорацетофенон альфа-  532-27-4  0 00003  IRIS  Органи дихання  Хлорбензол  108-90-7  0 059  NCEA  Печінка нирки  Хлорбута-1 3-дієн 2-  126-99-8  0 007  HEAST  Органи дихання розвиток  Хлордіоксини і дібензофурани    0 00000004  CalEPA  Печінка репрод. розвиток гормон.  Хлордифторметан  75-45-6  50  IRIS  Нирки ендокрин. наднирники гіпофіз розвиток  Хлорметан  74-87-3  0 1  ATSDR  ЦНС  Хлороформ  67-66-3  0 098  ATSDR  Печінка розвиток нирки  Хлорпікрин  76-06-2  0 004  CalEPA  Печінка органи дихання системн.  Хлор пропан 2-  75-29-6  0 1  HEAST  Печінка  Хлорфенол 2-  95-57-8  0 0014  EPA  Розвиток репрод.  Хлоретан  75-00-3  10  IRIS  Розвиток ШКТ  Хром III   16065-83-1      Органи дихання  Хром VI   18540-29-9  0 0001  IRIS  Органи дихання  Хромова кислота  7783-94-5  0 00001  IRIS  Органи дихання  Ціаніди  57-12-5  0 003  IRIS  Нервова сист. гормон.  Циклогексан  110-82-7  0 28  NATICH  ЦНС органи дихання  Циклогексанол  108-93-0  0 00002  EPA  М'язова сист.  Цинк та сполуки  7440-66-6  0 0009  CalEPA  Органи дихання  Примітка. WHO - Всесвітня організація охорони здоров'я CalEPA - каліфорнійське Агентство з охорони навколишнього середовища IRIS - інтегрована інформаційна система про ризики U.S.EPA NCEA - Національний центр оцінки навколишнього середовища U.S.EPA ATSDR - Агентство з реєстрації токсичних сполук і захворювань HEAST - зводні таблиці оцінок ефектів для здоров'я U.S.EPA IWA - рекомендації з оцінки ризику впливу промислових відходів Канада NAAQS - американські національні стандарти якості атмосферного повітря EPA - публікації Агентства США з охорони навколишнього середовища CEPA - Канадське Агентство з охорони навколишнього середовища MADEP - Массачузетський департамент з охорони навколишнього середовища HC - публікації Міністерства охорони здоров'я Канади; NATICH - база даних U.S.EPA.   Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду    А. М. Пономаренко    Додаток до пункту 4.3.2 методичних рекомендацій  Фактори канцерогенного потенціалу Речовина  CAS  SFi мг/ кг*доба -1  Джерело  EPA  MABP  1  2  3  4  5  6  Азасерин  115-02-6  11  C    2B  Азатіоприн  446-86-6  1 8  C    1  Азобензол  103-33-3  0 11  I  B2  3  Акриламід  79-06-1  4 5  I  B2  2A  Акрилонітрил  107-13-1  0 24  I  B1  2A  Актиноміцин D  50-76-0  8700  C    3  Алар  1596-84-5  0 018  C  B2  ND  Алдрин  309-00-2  17  I  B2  3  Алліл хлористий  107-05-1  0 021  C  C  3  Аміно-2-метилантрахінон 1 -  82-28-0  0 15  C    3  Аміно-3-метил-9H-піридо [2 3-b]індол 2-  68006-83-7  1 2  C    2B  Аміно-6-метилдіпірідилдо 1 2-a:3' 2'-d імідазол 2-  67730-11-4  4 8  C    2B  2-Аміно-9H-піридо[2 3-b]індол  26148-68-5  0 4  C    2B  Аміно-9-етилкарбазол 3- гідрохлорид  6109-97-3  0 078  C      Аміноазотолуол о-  97-56-3  3 8  C    2B  Амінодіпірідо 1 2-a:3' 2'-d імідазол 2-  67730-10-3  1 4  C    2B  Амінодіфеніл 4-  92-67-1  21  C    1  Амітрол  61-82-5  0 91  C    2B  Анілін  62-53-3  0 0057  C  B2  3  Араміт  140-57-8  0 025  I  B2  2B  Аурамін  492-80-8  0 88  C    2B  Ацетальдегід  75-07-0  0 0077  I  B2  2B  Ацетамід  60-35-5  0 07  C    2B  Ацетиламінофлуорен  53-96-3  3 8  C    ND  Ацетофенетидин п-  62-44-2  0 0022  C    2A  Бенз[a]антрацен  56-55-3  0 31  N  B2  2A  Бензо[b]флуорантен  205-99-2  0 39  C  B2  2B  Бензо[j]флуорантен  205-82-3  0 39  C    2B  Бензо[k]флуорантен  207-08-9  0 031  N  B2  2B  Бенз a пірен  50-32-8  3 1  N  B2  2A  Бензол  71-43-2  0 027  I  A  1  Берилій  7440-41-7  8 4  I  B1  1  Берилій оксид  1304-56-9  7  C    1  Берилій сульфат 1:1   13510-19-1  3000  C    1  Біс 2-хлорізопроріловий ефір  39638-32-9  0 035  H  C    Біс 2-хлоретиловий ефір  111-44-4  1 15  I  B2  3  Біс п-хлорфеніл -1 1-діхлоретилен 2 2-  72-55-9  0 34  C  B2  2B  Біфінелол 2- натрієва сіль  132-27-4  0 003  C    2B  Бромдіфеніли    30  C  B2  2B  Бромдихлорметан  75-27-4  0 13  C  B2  2B  Бромоформ  75-25-2  0 0039  I  B2  3  Брометен  593-60-2  0 11  H  B2  2A  Бутадієн 1 3-  106-99-0  1 8  I  A/B2  2A  Бутіролактон бета-  3068-88-0  1  C    2B  Вінілхлорид  75-01-4  0 3  H  A  1  Гексахлоран  608-73-1  1 78  I  B2  2B  Гексахлорбензол  118-74-1  1 6  I  B2  2B  Гексахлорбутадієн  87-68-3  0 077  I  C  3  Гексахлордібензо-п-діоксин  34465-46-8  3300  C      Гексахлордібензо-п-діоксин 1 2 3 4 7 8 -  39227-28-6  16000  H  B2    Гексахлордібензо-п-діоксин 1 2 3 7 8 9-  19408-74-3  4550  I  B2  3  Гексахлордібензо-п-діоксин 1 2 3 6 7 8-  57653-85-7  16000  H  B2  3  Гексахлордібензофуран 1 2 3 4 7 8-  70648-26-9  16000  H  B2    Гексахлордібензофуран 1 2 3 6 7 8-  57117-44-9  16000  H  B2    Гексахлордібензофуран 1 2 3 7 8 9-  72918-21-9  16000  H  B2    Гексахлордібензофуран 2 3 4 6 7 8-  60851-34-5  16000  H  B2    Гексахлоретан  67-72-1  0 014  I  C  3  Гептахлор  76-44-8  4 5  I  B2  2B  Гептахлордібензо-п-діоксин 1 2 3 4 6 7 8-  35822-46-9  1600  H  B2  3  Гептахлордібензофуран 1 2 3 4 6 7 8-  67562-39-4  1600  H  B2    Гептахлордібензофуран 1 2 3 4 7 8 9-    1300  C      Гептахлорепоксид  1024-57-3  9 1  I  B2  2B  Гідразин  302-01-2  17 1  I  B2  2B  Гідразин сульфат  10034-93-2  17  I  B2    Гіромітрин  16568-02-8  10  C    3  Дакарбазин  4342-03-4  49  C    2B  ДДТ  50-29-3  0 34  I  B2  2B  Ді 2-етилгексил фталат  117-81-7  0 0084  C  B2  2B  Діаміноанізол 2 4- сульфат  39156-41-7  0 013  C      Діаміноанізол 2 4-  615-05-4  0 023  C    2B  Діамінодіфенілметан 4 4'-  101-77-9  1 6  C    2B  Дибенз[a j] акрідин  224-42-0  0 39  C    2B  Дибенз a h антрацен  53-70-3  3 1  N  B2  2A  Дибенз[a h]акрідин  226-36-8  0 39  C    2B  Дибенз[f j]антрацен  194-59-2  1 9  C      Дибензо[a h]пірен  189-64-0  39  C    2B  Дибензо[a i]пірен  189-55-9  39  C    2B  Дибензо[a l]пірен  191-30-0  39  C    2B  Дибромхлорметан  124-48-1  0 094  C  C  3  Диброметан 1 2-  106-93-4  0 77  I  B2  2A  Дигідроксінантрахінон 1 8-  117-10-2  0 076  C    2B  Дигідросафрол  94-58-6  0 044  C    2B  Дигліциділрезорциновий ефір  101-90-6  1 7  C    2B  Диметилбенз[a]антрацен 7 12-  57-97-6  250  C    ND  Диметилгідразин 1 1-  57-14-7  550  C    2B  Диметилкарбамоілхлорид  79-44-7  13  C    2A  Динітропірен 1 6-  42397-64-8  39  C    2B  Динітропірен 1 8-  42397-65-9  39  C    2B  Динітротолуол 2 4-  121-14-2  0 31  C  B2  2B  Діоксан 1 4-  123-91-1  0 027  C  B2  2B  Дифенілгідразин 1 2-  122-66-7  0 77  I  B2  ND  Дихлорбензол 1 4-  106-46-7  0 04  C  B2/C  2B  Дихлорбут-2-ен 1 4-  764-41-0  9 3  H    3  Дихлордіметиловий ефір 1 1'-  542-88-1  217  I  A  1  Дихлорізопропіловий ефір 2 2'-  108-60-1  0 035  H  C  3  Дихлорметан  75-09-2  0 0016  I  B2  2B  Дихлорофос  62-73-7  0 29  C  B2  2B  Дихлорпропан 1 2-  78-87-5  0 063  C  B2  3  Дихлорпропен транс-1 3-  10061-02-6  0 13  H      Дихлорпропен цис-1 3-  10061-01-5  0 13  H      Дихлоретан 1 1-  75-34-3  0 0057  C  C  ND  Дихлоретан 1 2-  107-06-2  0 091  I  B2  2B  Дихлоретилен 1 1-  75-35-4  0 18  I  C  3  Діелдрін  60-57-1  16  I  B2  3  Діетилстілбестрол  56-53-1  490  H  A  1  Епіхлоргідрин  106-89-8  0 0042  I  B2  2A  Естрадіол  50-28-2  39  C      Етиленімін  151-56-4  65  C  B2  3  Естрадіол  50-28-2  39  C      Етиленімін  151-56-4  65  C  B2  3  Індено[1 2 3-c d]пірен  193-39-5  0 31  N  B2  2B  Кадмій  7440-43-9  6 3  I  B1  1  Калію бромат  7758-01-2  0 49  C    2B  Кам'яновугільні смоли  8007-45-2  2 17  I  A  1  Каптан  133-06-2  0 0023  C  B2  3  Каптофол  2425-06-1  0 15  C  C/B2  2A  Кепон  143-50-0  16  C    2B  Купферон  135-20-6  0 22  C    ND  Лізіокарпін  303-34-4  7 8  C    2B  Ліндан  58-89-9  1 1  C  B2  3  Ліндан альфа-  319-84-6  6 3  I  B2  2B  Ліндан бета-  319-85-7  1 85  I  C  2B  Мелфалан  148-82-3  130  C    1  Метил-1-нітроантрахінон 2-  129-15-7  4 3  C    2B  Метил-1-хлорпроп-1-ен 2  513-37-1  0 045  C    2B  Метил-2-метоксианілін 5-  120-71-8  0 15  C    2B  Метил-N'-нітрозо-N-нітрогуанідин N-  70-25-7  8 3  C    2A  Метиланілін 2-  95-53-4  0 18  C  B2  2B  Метиланілін 2- гідрохлорид  636-21-5  0 13  C  B2    Метілен біс 2-хлоранілін 4 4'-  101-14-4  0 13  H  B2  2A  Метилендіанілін 4 4' діхлорид  13552-44-8  1 2  C    2B  Метилметансульфонат  66-27-3  0 099  C    2B  Метилтіоурацил  56-04-2  0 4  C    2B  Метил-трет-бутиловий ефір  1634-04-4  0 00015  N  C    Метилхолантрен 3-  56-49-5  22  C    ND  Метилхрізен 5-  3697-24-3  3 9  C    2B  Метокси-5 -нітроанілін 2-  99-59-2  0 049  C  B2  3  Метоксианілін 2-  90-04-0  0 14  C    2B  Метоксибензамін 2- гідрохлорид  134-29-2  0 11  C    2B  Мірекс  2385-85-5  18  C    2B  Мітоміцин C  50-07-7  8200  C    2B  Монокроталін  315-22-0  10  C    2B  Миш'як  7440-38-2  15  I  A  1  Нафтиламін 2-  91-59-8  1 8  C    1  Нафто 1 2 3 4-def хрізен 192-65-4  3 9  C    2B  Нікель  7440-02-0  0 91  C    2B  Нікель очищений пил    0 84  I  A  1  Нікель субсульфід  12035-72-2  1 68  I  A    Нітрилотриоцтова кислота  139-13-9  0 0053  C    2B  Нітрилотриоцтова кислота тринатрієва сіль моногідрат  18662-53-8  0 01  C    2B  Нітроаценафтен 5-  602-87-9  0 13  C    2B  Нітрогліцерин  55-63-0  0 014  r      Нітрозо-N-метилсечовина N-  684-93-5  120  C    2A  Нітрозо-N-метилуретан N-  615-53-2  110  C    2B  Нітрозо-N-етилсечовина N-  759-73-9  27  C  B2  2A  Нітрозодибутиламін N-  924-16-3  5 6  I  B2  2B  Нітрозодиметиламін N-  62-75-9  49  I  B2  2A  Нітрозодипропіламін N-  621-64-7  7  C  B2  2B  Нітрозодифеніламін N-  96-30-6  0 009  C  B2  3  Нітрозодіетиламін N-  55-18-5  150  I  B2  2A  Нітрозоіміно діетанол 2 2' -  1116-54-7  2 8  C  B2  2B  Нітрозометилетиламін N-  10595-95-6  22  C  B2  2B  Нітрозоморфолін N-  59-89-2  6 7  C    2B  Нітрозонорнікотин N-  16543-55-8  1 4  C    2B  Нітрозопіперідин N-  100-75-4  9 4  C    2B  Нітрозопіролідін N-  930-55-2  2 1  I  B2  2B  4-Нітрозофеніл анілін N-  156-10-5  0 022  C    3  Нітропірен 1-  5522-43-0  0 39  C    2B  Нітропірен 4-  57835-92-4  0 39  C    2B  Нітропропан 2-  79-46-9  9 4  H  B2  2B  Нітроген  1836-75-5  0 082  C    2B  Нітрохрізен 6-  7496-02-8  39  C    2B  Ніфураден  555-84-0  1 8  C    2B  Ніфуртиазол  3570-75-0  2 3  C    2B  Оксидіанілін 4 4'-  101-80-4  0 14  C    2B  Октахлордібензо-п-діоксин  3268-87-9  130  C    3  Октахлордібензофуран 1 2 3 4 5 6 7 8-  39001-02-0  130  C      Пентахлордібензофуран 1 2 3 7 8-  109719-77-9  8000  H  B2    Пентахлордібензофуран 2 3 4 7 8-  57117-41-6  80000  H  B2    Пентахлорфенол  87-86-5  0 018  C  B2  2B  Пігмент червоний  5160-02-1  0 0053  C    3  Харчовий фіолетовий2  1694-09-3  0 02  C    2B  Поліхлоровані біфеніли  1336-36-3  0 4  I  B2  2A  Понсо 3R  3564-09-8  0 016  C    2B  Понсо MX  3761-53-3  0 0045  C    2B  Прокарбазин  671-16-9  14  C    2A  Прокарбазин гідрохлорид  366-70-1  12  C    2A  Пропансультон 1 3-  1120-71-4  2 4  C    2B  Пропілен оксид  75-56-9  0 013  I  B2  2B  Пропілтіоурацил  51-52-5  1  C    2B  Пропіолактон бета-  57-57-8  14  C    2B  Прямий коричневий 95  16071-86-6  6 7  C  A  2B  Прямий синій 6  2602-46-2  7 4  C  A  2B  Прямий чорний 38  1937-37-7  7 4  C  A  2B  Резерпін  50-55-5  11  C    3  Сапрол  94-59-7  0 22  C    2B  Свинець  7439-92-1  0 042  C  B2  2B  Свинець ацетат  301-04-2  0 28  C    3  Свинець ацетат основний  1335-32-6  0 038  C    3  Синій N1  2784-94-3  0 051  C    2B  Стерігматоцистин  10048-13-2  35  C    2B  Стиролоксид  96-09-3  0 16  C    2A  Стрептозоцин  18883-66-4  110  C    2B  Сульфалат  95-06-7  0 19  C    2B  Тетрааміноантрахінон 1 4 5 8-  2475-45-8  0 0045  C    2B  Тетрагідрофуран  109-99-9  0 0068  N      Тетраметил-4 4'-диамінобензофенон N N N N-  90-94-8  0 86  C    ND  Тетрахлордібензо-п-діоксин 2 3 7 8-  1746-01-6  150000  H  B2  1  Тетрахлордібензофуран 2 3 7 8-  51207-31-9  16000  H  B2    Тетрахлордіфенілетан.4 4-  72-54-8  0 24  C  B2  2B  Тетрахлоретан  56-23-5  0 053  I  B2  2B  Тетрахлоретан 1 1 1 2-  630-20-6  0 026  I  C  3  Тетрахлоретан 1 1 2 2 -  79-34-5  0 2  I  C  3  Тетрахлоретилен  127-18-4  0 002  N  B2  2A  Тіоацетамід  62-55-5  6 1  C    2B  Тіодіанілін 4 4'-  139-65-1  15  C    2B  Тіосечовина  62-56-6  0 072  C    2B  Тіофосфамід  52-24-4  12  C    1  Токсафен  8001-35-2  1 1  I  B2  2B  Толуілендіізоціанат 2 4-  584-84-9  0 039  C    2B  Толуол-2 6-диізоціанат  91-08-7  0 039  C    2B  Толуолдіізоціанат 1 3-  26471-62-5  0 039  C    2B  Транс-2-[ Діметиламіно метиліміно]- 5-[2- 5-нітро-2-фурил вініл]-1 3 4-оксадіазол  55738-54-0  0 44  C    2B  Трет-Бутил-4-метоксифенол 2-  25013-16-5  0 0002  C    2B  Тріафур  712-68-5  16  C    2B  Триптофан P1  62450-06-0  26  C    2B  Триптофан P2  62450-07-1  3 2  C    2B  Трихлорфенол 2 4 6-  88-06-2  0 011  I  B2  2B  Трихлоретан 1 1 2-  79-00-5  0 057  I  C  3  Трихлоретилен  79-01-6  0 0063  N  B2/C  2A  Уретан  51-79-6  1  C    2B  Феназопірідин  94-78-0  0 17  C    3  Феназопірідин гідрохлорид  136-40-3  0 15  C    2B  Фенестерин  3546-10-9  150  C      Фенілен-2 4-діамін  95-80-7  4  C  B2  2B  Фенобарбітал  50-06-6  0 46  C    2B  Феноксибензамін  56-96-1  3 1  C    2B  Феноксибензамін гідрохлорид  63-92-3  2 7  C    2B  Формальдегід  50-00-0  0 046  I  B1  2A  Фурацилін  59-87-0  9 4  H  B2  3  Фуриламід  3688-53-7  0 21  C    2B  Фуріум  531-82-8  1 5  C  B2  2B  Фурмециклокс  60568-05-0  0 03  C  B2    Хлор-1 2-дібромпропан 3-  96-12-8  0 0024  H  B2  2B  Хлор-5-метиланілін 2-  7440-41-7  8 4  C      Хлорбензилат  510-15-6  0 27  H  B2  3  Хлорбутин  305-03-3  440  C    1  Хлордан  57-74-9  1 3  H    2B  Хлордан технічний  12789-03-6  0 35  I  B2  2B  Хлоровані парафіни C12 60 % хлору   108171-26-2  0 089  C    2B  Хлор метан  74-87-3  0 0063  H  C  3  Хлорметоксиметан  107-30-2  2 4  C  A  1  Хлороталоніл  1897-45-6  0 0031  C  B2  3  Хлор-о-фенілендіамін 4-  95-83-0  0 016  C    2B  Хлороформ  67-66-3  0 081  I  B2  2B  Хлорпропан 2-  75-29-6  0 13  H      Хлортріанізен  569-57-3  240  C      Хлорендикова кислота  115-28-6  0 091  C    2B  Хлор етан  75-00-3  0 0029  r  B  3  Хризен  218-01-9  0 0031  N  B2  3  Хром VI   18540-29-9  42  I  A  1  Хромова кислота  7783-94-5  42  I  A  1  Циклофосфамід гідрат  6055-19-2  0 57  C    1  Циклофосфан  50-18-0  0 61  C    1  Циннамілантранілат  87-29-6  0 0046  C    3  Епіхлоргідрин  106-89-8  0 0042  I  B2  2A  Естрадіол  50-28-2  39  C      Етиленімін  151-56-4  65  C  B2  3  Примітка. CAS - реєстраційний номер що є унікальною ідентифікаційною характеристикою індивідуальних речовин або їх сумішей постійного складу; I - інтегрована інформаційна система про ризики IRIS H - зводні таблиці оцінок ефектів для здоров'я U.S.EPA HEAST C - каліфорнійське Агентство з охорони навколишнього середовища CalEPA EPA - класифікація U.S.EPA MABP - класифікація Міжнародного агентства з вивчення раку.   Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду    А. М. Пономаренко    Додаток 1 до пункту 4.4.2.2 методичних рекомендацій  Приклад розрахунку канцерогенного ризику пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря бенз а піреном Розраховуємо середню добову дозу впливу бенз а пірену на населення міста де концентрація бенз а пірену в атмосферному повітрі становить 0 95*10-6 мг/м3. Використовуючи стандартні дескриптори експозиції проводимо розрахунок за формулою: LADD = [ Ca * Tout * Vout + Ch * Tin *Vin ] * EF * ED / BW * AT * 365   Параметр  Характеристика  Стандартне значення  LADD  Величина надходження мг/кг-доба  -  Ca  Концентрація речовини в атмосферному повітрі мг/м3  0 95 * 10-6 мг/м3.  Ch  Концентрація речовини в повітрі приміщення мг/м3  1 0 * 0 95 * 10-6 мг/м3.  Tout  Час що проводиться поза приміщенням год./доба  8 год./доба  Tin  Час що проводиться всередині приміщення год./доба  16 год./доба  Vout  Швидкість дихання поза приміщенням м3/год.  1 4 м3/год.  Vin  Швидкість дихання в середині приміщення м3/год.  0 63 м3/год.  EF  Частота впливу днів/рік  350 днів/рік  ED  Тривалість впливу років  30 років дорослі   BW  Маса тіла кг  70 кг дорослі   AT  Період осереднення експозиції років  Для канцерогенів 70 років  LADD = [ 0 95 * 10-6 * 8 * 1 4 + 1 0 * 0 95 * 10-6 * 16 * 0 63 ] * 350 * 30 / 70 * 70 * 365 = 0 12 * 10-6 мг/кг-доба При використанні лінійної моделі величина індивідуального ризику буде складати: CR = LADD * SF = 0 12 * 10-6 * 3 1 = 0 37 * 10-6 Враховуючи що кількість населення в досліджуваному місті становить 300000 чоловік розраховуємо величину популяційного ризику: PCR = CR * POP = 0 37* 10-6 * 300000 = 0 11 За класифікацією рівнів ризику ВООЗ розрахований ризик буде низьким тобто допустимим для здоров'я населення.   Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду    А. М. Пономаренко    Додаток 2 до пункту 4.4.2.2 методичних рекомендацій  Приклад розрахунку неканцерогенного ризику пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря діоксидом азоту Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів за впливу діоксиду азоту концентрації 0 099 мг/м3 в атмосферному повітрі здійснюємо шляхом розрахунку коефіцієнта небезпеки: HQ = CNO2/RfCNO2 = 0 099 мг/м3 / 0 04 мг/м3 = 2 472 Отже неканцерогенний ризик для здоров'я населення за впливу діоксиду азоту концентрації 0 099 мг/м3 в атмосферному повітрі не можна вважати допустимим існує імовірність виникнення шкідливих ефектів у населення. Приклад розрахунку неканцерогенного ризику пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря аміаком Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів за впливу аміаку в концентрації 0 14 мг/м3 в атмосферному повітрі здійснюємо шляхом розрахунку коефіцієнта небезпеки: HQ = CNH3 / RfCNH3 = 0 14 мг/м3 / 0 1 мг/м3 = 1 4 Отже неканцерогенний ризик для здоров'я населення за впливу аміаку в концентрації 0 14 мг/м3 в атмосферному повітрі не можна вважати допустимим існує імовірність виникнення шкідливих ефектів у населення. Приклад розрахунку сумарного неканцерогенного ризику HI з урахуванням критичних органів та систем які в першу чергу зазнають негативного впливу хімічних речовин Речовина  Доза мг/кг  RfD мг/кг  HQ  Критичні органи  А  0 005  0 05  0 1  нирки  Б  16 0  4 0  4 0  печінка  С  0 12  0 4  0 3  нирки  Д  0 08  0 2  0 4  печінка  Сумарний ризик  HIзагальний  4 8    HIнирки  0 4    HIпечінка  4 4    Як видно із таблиці найбільший внесок як у сумарну величину HI так і в ризик впливу на нирки має речовина Б. Найменш значущу роль у формуванні ризику відіграє речовина А.   Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду    А. М. Пономаренко    Література 1. U.S. EPA. Integrated Risk Information System IRIS . Database. Cincinnati 2002. 2. CalEPA. Criteria for Carcinogens 2001. 3.U.S. EPA. Human Health Evaluation Manual Supplemental Guidance: Standard Default Exposure Factors. Publication 9285.6-03. Office of Emergency and Remedial Response Washington 1991. 4. Health Effects Assessment Summary Tables. Office of Research and Development Office of Emergency and Remedial Response US Environmental Protection Agency Washington 1992. 5. Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии химических веществ загрязняющих окружающую среду /Г. Г. Онищенко С. М. Новиков Ю. А. Рахманин и др. / Под ред. Ю. А. Рахманина Г. Г. Онищенко. - М 2002.-408 с. 6. Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ загрязняющих окружающую среду/ Ю. А. Рахманин С. М. Новиков Т. А. Шашина и др.- М.: Федеральный центр госсанэпиднадзора Минздрава России 2004.-143 с.   Нормативні посилання 1. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" 2. Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.99 N 1109 3. Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки затверджені Постановою Верховної Ради України від 05.03.98 N 188/98-ВР 4. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201 5. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.99 N 343 "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря" 6. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 N 182 "Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу" 7. ГН 1.1.2.123-2006 "Перелік речовин продуктів виробничих процесів побутових та природних факторів канцерогенних для людини". МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ від 13 квітня 2007 року N 184 Про затвердження методичних рекомендацій "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря" Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" з метою науково-методичного забезпечення функціонування системи державного соціально-гігієнічного моніторингу наказую: 1. Затвердити методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря" додаються . 2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренко А. М. ці методичні рекомендації довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби міністерств інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку. 3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А. М.   Перший заступник Міністра Головний державний санітарний лікар України      С. П. Бережнов