Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд в галузі зв'язку

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ 28 квітня 2004 р. м. Київ № 88 Про затвердження та введення у дію “Положення з питань обстеження оцінки технічного стану паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд галузі зв’язку” З метою підвищення якості проведення обстеження оцінки технічного стану проведення паспортизації та поточної експлуатації будівель і споруд у галузі зв’язку Н А К А З У Ю: 1. Затвердити та ввести у дію з 01.05.04 нормативний документ “Положення з питань обстеження оцінки технічного стану паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд в галузі зв’язку” далі – Положення що додається. 2. Державному підприємству – Українському науково-дослідному інституту зв’язку Хиленко В.В. включити Положення до Інформаційного покажчика нормативних документів галузі зв’язку. 3. Розмістити наказ та Положення на веб-сайті Держкомзв'язку Поліщук І.Ю. . 4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. В. о. Голови Л.І. Нетудихата Наказ розіслати: УС УСНТП УССМ СОП Держкомзв’язку підприємствам та установам галузі Державний комітет зв'язку та інформатизації України Положення з питань обстеження оцінки технічного стану паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд в галузі зв'язку Київ 2004 Положення розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року № 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель споруд та інженерних мереж" та контракту з ВАТ “Укртелеком” № 24/12 – к /140/5 – 2 ?Науковий аналіз розробка відомчих правил з експлуатації будівель і споруд в галузі зв'язку” від 12.01.2001 р. РОЗРОБЛЕНО Науково–дослідним інститутом будівельного виробництва НДІБВ м. Київ ПОГОДЖЕНО Державним комітетом України з будівництва та архітектури лист від 07.10. 03 № 4/6-381 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від Зміст 1. Положення з обстеження оцінки технічного стану паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд в галузі зв'язку 6 1.1. Загальні положення 6 1.2. Терміни та визначення 8 1.3. Організація та виконання обстежень оцінки технічного стану та паспортизації будівель споруд в галузі зв'язку 10 1.4. Основні положення з діагностики технічного стану будівельних конструкцій та основ будівель споруд 13 1.5. Порядок ведення зберігання та використання паспорта технічного стану будівлі споруди 17 2. Заходи щодо безпечної і надійної експлуатації будівель та споруд в галузі зв'язку надалі Порядок 18 2.1. Рекомендована періодичність технічних оглядів контролю стану геодезичної перевірки і спостереження будівель та споруд зв'язку 18 2.2. Нагляд за збереженням і технічне обслуговування будівель та споруд у галузі зв'язку 18 2.3. Проведення ремонтних робіт 23 А. Поточний ремонт 23 Б. Капітальний ремонт 23 2.4. Планування ремонтних робіт будівель та споруд в галузі зв'язку 24 2.5. Порядок розробки та затвердження проектно-кошторисної документації на проведення капітального ремонту будівель та споруд в галузі зв'язку 24 2.6. Про службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд 25 2.6.1. Загальні положення 25 2.6.2. Службові обов'язки працівників служби спостереження 25 2.6.3. Права працівників служби спостереження 26 2.6.4. Відповідальність працівників служби спостереження 27 3. Оцінка технічного стану сталевих конструкцій 27 3.1. Загальні положення 27 3.2. Огляди і обстеження сталевих конструкцій що експлуатуються 28 3.2.1. Порядок виконання робіт 28 3.2.2. Дефекти і пошкодження 29 3.2.3. Уточнення властивостей металу в конструкціях і з'єднаннях 30 3.2.4. Уточнення навантажень і впливів 31 3.3. Методика перевірочного розрахунку сталевих конструкцій які схильні до корозійного зношення 3.4. Експлуатація сталевих конструкцій в особливих умовах сейсмічні впливи агресивні середовища умови підвищеної вологості 32 3.4.1. Підбір матеріалів 33 3.4.2. Класифікація способів ремонту і підсилення 33 3.4.3. Проектування підсилення сталевих конструкцій 35 3.4.4. Розрахунок конструкцій підсилення 36 3.4.5. Вимоги до провадження робіт 37 3.4.6. Контроль якості і приймання робіт 39 3.4.7. Захист конструкцій від природних і техногенних впливів 39 ДОДАТКИ Додаток 1 Паспорт технічного стану будівлі споруди 40 Додаток 2.1. Орієнтовна періодичність технічних оглядів контролю стану геодезичної перевірки і спостереження в галузі зв'язку 47 Додаток 2.2. Допустимі відхилення від проектних розмірів для металевих конструкцій 49 Додаток 2.3. Служба спостереження за безпечною експлуатацією будівель i споруд Припис 52 Додаток 2.4. Технічний журнал з експлуатації будівлі споруди 53 Додаток 2.5. Орієнтовний перелік робіт з поточного ремонту будівель i споруд 54 Додаток 2.6. Орієнтовний перелік робіт з капітального ремонту будівель i споруд 61 Додаток 2.7. Рекомендований чисельний склад служби спостереження підприємства 69 Додаток 2.8. Стандарти 70 Додаток 2.9. Основні нормативні документи 72 Додаток 2.10. Інструктивна та методична література 74 Додаток 3.1. Приблизні терміни оглядів і обстежень 77 Додаток 3.2. Правила техніки безпеки при виконанні робіт щодо огляду конструкцій в натурі 79 Додаток 3.3. Перелік населених пунктів України розташованих в сейсмічних районах з вказаною для них сейсмічністю в балах 81 1. ПОЛОЖЕННЯ З ОБСТЕЖЕННЯ ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ПАСПОРТИЗАЦІЇ ТА ПОТОЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ 1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1.1. Це Положення з питань обстежень оцінки технічного стану паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд в галузі зв'язку далі Положення поширюються на обстеження оцінку технічного стану та паспортизацію далі обстеження та паспортизація виробничих споруд та будівель підприємств електрозв'язку далі будівель споруд в галузі зв'язку . 1.1.2. Положення не поширюються: на ті види обстеження які регламентується іншими нормативними документами див. додаток 2.8 – 2.9 ; на дослідницькі обстеження які виконуються науково-дослідними організаціями для отримання наукових даних; на контрольні обстеження які виконуються під час будівництва. 1.1.3. При виконанні робіт з обстеження та паспортизації будівель споруд в галузі зв'язку слід керуватися вимогами нормативних документів у галузі будівництва що діють на території України. 1.1.4. Обстеження та паспортизація будівель споруд в галузі зв'язку виконуються для визначення та документування у встановлений термін їх стану та придатності або непридатності до подальшої експлуатації. 1.1.5. Роботи з обстеження для паспортизації будівель споруд в галузі зв'язку повинні виконуватися спеціалізованими організаціями з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель та споруд забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації далі спеціалізована організація . Право спеціалізованої організації на проведення обстежень та паспортизації має бути підтверджене Державною ліцензією на виконання спеціальних видів робіт при проектуванні та будівництві із зазначенням у додатку до ліцензії саме тих типів будівель споруд які в кожному конкретному випадку потрібно обстежити та паспортизувати. Ці організації також повинні відповідати вимогам що викладені в Правилах про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель споруд в галузі зв'язку для забезпечення їх надійності і безпечної експлуатації затверджених наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 № 32/288. Цей порядок розповсюджується також на ті організації які залучаються до виконання робіт на субпідрядних засадах у тому числі до виконання спеціальних обстежень вишукування дослідження випробування та ін. . Обстеження будівель споруд в галузі зв'язку як самостійний вид робіт може виконуватись як спеціалізованими організаціями так і іншими організаціями які мають Державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва. 1.1.6. Усі будівлі споруди в галузі зв'язку незалежно від їх призначення форми власності віку капітальності технічних особливостей підлягають періодичним обстеженням з метою визначення оцінки їх технічного стану та паспортизації а також вжиття обґрунтованих заходів для забезпечення надійності та безпеки при подальшій експлуатації консервації . Відповідно до викладеного рекомендується для кожної будівлі споруди в галузі зв'язку обстежувати оцінювати : техногенні зміни навколишнього середовища; інженерно-геологічні умови майданчика; хімічний склад ґрунтових вод; конструкції та споруди що захищають будівлі споруди від небезпечних геологічних процесів; вимощування та елементи благоустрою; основи та фундаменти; вводи та випуски інженерних мереж; підземні несучі огороджувальні та гідроізоляційні конструкції; стан повітряного середовища в будівлі споруді та навколо нього температура вологість повітрообмін хімічний склад повітря ; надземні несучі та огороджувальні конструкції; покриття та покрівлі; антикорозійний та вогнестійкий захист конструкцій підлоги зовнішнє та внутрішнє опорядження; теплотехнічні сантехнічні протипожежні та вентиляційні системи і обладнання; ізоляційні покриття; інші елементи будівель споруд в галузі зв'язку та їх систем проектування та влаштування яких регламентується ДБН СНіП або відомчими нормами. 1.1.7. Обстеження та паспортизація будівель споруд в галузі зв'язку повинні виконуватися регулярно планове обстеження з періодичністю яка встановлюється у відомчих правилах інструкціях з експлуатації будівель споруд . Термін першого після введення в експлуатацію обстеження та паспортизації будівель споруд в галузі зв'язку повинен встановлюватися проектною організацією автором проекту . Термін наступних обстежень та паспортизації визначається спеціалізованою організацією яка виконувала перше обстеження з метою паспортизації. При визначенні термінів планових обстежень та паспортизації технічного стану будівель споруд рекомендується ураховувати такі основні фактори: рівень безпеки будівель споруд ; конструктивні особливості будівель споруд та характеристики їх основ; наявність в конструкціях будівель споруд контрольно-вимірювальної апаратури; досвід експлуатації аналогічних будівель споруд . Строки планових обстежень будівель споруд рекомендується призначати в залежності від коефіцієнта безпеки за формулою: Т = Тб х Кб років де Тб термін до першого планового обстеження для будівель споруд що знаходяться в середніх для даної галузі умовах експлуатації; Кб коефіцієнт безпеки. З урахуванням досвіду експлуатації величина Тб може коригуватися в залежності від конструктивних особливостей будівлі споруди та характеристик його основи наявності інших факторів які суттєво впливають на параметри надійності та довговічності будівель споруд . 1.1.7.1. У випадках наявності потенційної екологічної небезпеки яка може виникнути внаслідок порушення виробничого процесу при відмові будівельних систем або окремих конструкцій; 1.1.7.2. У випадках наявності особливостей конструктивних рішень та досвіду експлуатації аналогічних будівель споруд в галузі зв'язку. 1.1.8. Відповідальність за виконання своєчасних обстежень та паспортизації будівлі споруди в галузі зв'язку покладається на власника будівлі споруди . 1.1.9. Потреба в обстеженнях як самостійному виді робіт позачергове обстеження визначається власником будівлі споруди в галузі зв'язку або на вимогу органів Державного нагляду за охороною праці та їх посадових осіб. Їх слід виконувати додатково до планових у таких випадках: перед прийняттям в експлуатацію будівель споруд в галузі зв'язку які мають підвищений рівень відповідальності. Потреба виконання таких обстежень повинна бути обґрунтована; при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або частин будівель споруд в галузі зв'язку; при суттєвих змінах передбачених проектом навантажень та впливів; при плануванні капітального ремонту реконструкції або технічного переоснащення; за відповідними постановами або розпорядженнями Кабінету Міністрів; після виникнення надзвичайних ситуацій стихійні лиха техногенні аварії пожежі та ін. ; на вимогу представників органу державного нагляду. Обсяг позачергових обстежень рекомендується визначати в кожному конкретному випадку з урахуванням задач які вирішуються конструктивних властивостей будівлі споруди наявності інформації про його технічний стан та інших чинників. 1.1.10. Підготовчі та допоміжні роботи що пов’язані з виконанням обстежень та паспортизації технічного стану очищення конструкцій викопування шурфів відкриття місць огляду важливих елементів та робіт тимчасові кріплення аварійних конструкцій улаштування захисних настилів огороджень риштувань; узгодження графіків зупинки обладнання технологічних процесів вимкнення струмонесучих пристроїв та інші заходи які пов’язані з необхідністю безпечного виконання обстежень в умовах діючих виробництв; інші роботи що пов’язані з технічним та організаційним забезпеченням нормальних умов виконання обстежень повинні виконуватися власником будівлі споруди або спеціально залученими до цього власником організаціями. 1.1.11. Роботи з обстеження будівель споруд в галузі зв'язку повинні виконуватися з дотриманням Правил охорони праці та техніки безпеки що викладені в СНіП ІІІ-4-80 а також Положень що діють на підприємстві організації будівлі споруди якого обстежуються. 1.1.12. На новозбудовану будівлю згідно наказу Держбуду України від 09.09.99 р. №220 складається архітектурно-технічний паспорт. 1. 2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ Аварія пошкодження вихід із ладу руйнування що сталися з техногенних конструктивних виробничих технологічних експлуатаційних або природних причин. Безпека відсутність неприпустимого ризику пов’язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди для життя здоров’я та майна громадян а також для навколишнього природного середовища. Граничний стан стан за якого конструкція основа будівлі або споруда в цілому перестають задовольняти заданим експлуатаційним вимогам або вимогам при виконанні робіт. Діагностика будівлі споруди процес установлення технічного стану будівлі споруди . Діагностична процедура прийом за допомогою якого отримують інформацію про технічний стан об’єкта діагностики. Дефект відхилення якості форми або фактичних розмірів елементів та конструкцій від вимог нормативно-технічної чи проектної документації яке виникає при проектуванні виготовленні транспортуванні та монтажі. Довговічність властивість будівельного об’єкта тривалий час зберігати робото-спроможний стан при встановленій системі технічного обслуговування і прийнятому порядку проведення ремонтів. Експлуатація будівлі або споруди використання будівлі споруди згідно з функціональним призначенням та проведення необхідних заходів до збереження стану конструкцій при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами що визначені вимогами технічної документації. Експлуатація нормальна експлуатація здійснюється без обмежень відповідно до передбачених у нормах або завданнях на проектування технологічних чи побутових умов. Клас за капітальністю відносний рівень капітальності для гідротехнічних та деяких інших видів споруд. Надійність властивість будівельного об’єкта виконувати задані функції протягом потрібного проміжку часу. Обстеження процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності будівлі споруди його частин та конструкцій шляхом візуального огляду інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень. Обстеження попереднє вид обстеження за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовують аналіз експертами технічної документації та зовнішній огляд будівлі споруди і його частин. При візуальному обстеженні визначають головним чином якісні показники експлуатаційної придатності. Обстеження детальне вид обстеження за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовують інструментальні тести конструкцій і матеріалів будівель споруд в галузі зв'язку. Обстеження спеціальні вид обстежень за яких як основні методи визначення показників експлуатаційної придатності використовують спеціальні вишукування дослідження натурні або модельні випробування та ін. Обстеження суцільне вид обстеження за якого обстеженню підлягають усі конструктивні елементи будівлі споруди . Обстеження вибіркові вид обстеження за якого обстеженню підлягають тільки окремі найбільш зношені конструктивні елементи будівлі споруди . Обстеження планове обстеження яке виконується в строки що заздалегідь визначені регламентом експлуатації будівлі споруди . Обстеження позачергове обстеження яке виконується як наслідок виникнення будь-яких різних порушень експлуатаційного регламенту. Пошкодження відхилення від первісного рівня якості елементів та конструкцій яке виникає під час експлуатації або аварії. Рівень відповідальності будівель споруд в галузі зв'язку відносний рівень капітальності будівель споруд в галузі зв'язку у залежності від їх відмов. Розрахункова ситуація комплекс умов що враховуються в розрахунках який визначає розрахункові вимоги до конструкцій. Ремонт комплекс операцій з відновлення стану об’єкта та або збільшення його довговічності. Технічний стан будівлі споруди сукупність якісних та кількісних показників що характеризують експлуатаційну придатність будівлі та її частин у порівнянні з їх гранично допустимими значеннями. Технічне обслуговування комплекс заходів щодо контролю та підтримання працездатного або справного стану який полягає в огляді та періодичному ремонті. Централізований метод технічного обслуговування виконання технічного обслуговування персоналом та засобами одного підрозділу організації чи підприємства. Децентралізований метод технічного обслуговування виконання технічного обслуговування персоналом та засобами декількох підрозділів організації чи підприємства. Метод технічного обслуговування спеціалізованим персоналом виконання технічного обслуговування персоналом що спеціалізується на виконанні операцій технічного обслуговування. Плановий поточний капітальний ремонт це ремонт який здійснюється відповідно до вимог нормативно-технічної документації. Неплановий ремонт це ремонт який здійснюється без попереднього призначення зупинка устаткування відбулася внаслідок аварії чи ушкодження і не передбачений річним планом ремонтних робіт підприємства. 1.3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВИКОНАННЯ ОБСТЕЖЕНЬ ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬ СПОРУД В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ 1.3.1. Власник будівлі споруди в галузі зв'язку в терміни і у випадках зазначених у пунктах 1.1.7 1.1.9 цього Положення зобов’язаний забезпечити обстеження будівель споруд шляхом залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи спеціалізованої організації організацій . Для організації зазначеної роботи власник будівлі споруди видає наказ про призначення: відповідального за технічну експлуатацією будівель та споруд; створення служби технічного нагляду; створення спеціальної технічної комісії з проведення загальних періодичних оглядів з включенням до її складу спеціалізованої організації; проведення атестації осіб відповідальних за безпечний технічний стан будівель та споруд. 1.3.2. Власник будівлі споруди при організації та проведенні обстежень несе відповідальність за: дотримання термінів та видів обстежень; своєчасне укладання договорів та повне фінансування робіт з обстеження будівель споруд в галузі зв'язку; повноту та достовірність представленої технічної документації; своєчасне та якісне виконання рекомендацій виданих при обстеженні будівлі споруди спеціалізованою організацією. 1.3.3. Спеціалізована організація що виконує обстеження будівель споруд в галузі зв'язку несе відповідальність за якість та достовірність матеріалів обстежень та оцінки технічного стану будівель споруд в галузі зв'язку що обстежуються обґрунтованість висновків та рекомендацій. 1.3.4. При організації та виконанні обстежень слід користуватися технічною документацією будівлі споруди що обстежується. Власник будівлі споруди зобов’язаний протягом всього терміну експлуатації будівлі споруди зберігати та надавати спеціалізованій організації технічну документацію в обсязі пунктів 2.7 2.10 ДБН А.3.1-3-94 а також: типові проекти і рішення що використовувалися; акти робочих та державних технічних комісій; проекти ремонтів підсилень та реконструкцій що виконувалися за цей період; звіти про обстеження та випробування конструкцій систем будівель споруд в галузі зв'язку; паспорт технічного стану будівлі споруди . При відсутності тих чи інших креслень або документації допускається їх відновлення власником будівлі споруди шляхом копіювання обмірів та іншими обґрунтованими способами. 1.3.5. Крім технічної документації на будівлю споруду яка відповідно до пункту 1.3.4 цих Правил повинна постійно зберігатись у власника будівлі споруди рекомендується при організації обстежень вжити заходів щодо її розширення та поглиблення за рахунок отримання у проектних автори проекту підрядних та інших організаціях копій архівних документів що містять: розрахункові схеми статичні та динамічні розрахунки конструкцій; виконавчі креслення та виробничу документацію заводів виготовлювачів конструкцій; фактичні дані внутрішньоцехового та загальнозаводського середовища температурний режим вологість повітря склад та інтенсивність пиловикидів параметри агресивних середовищ та ін. ; фактичні дані про режим роботи та навантаження від основного та допоміжного обладнання про фактичні навантаження від рухомого складу від сировини та матеріалів; фактичні дані про екстремальні природні явища катастрофічні повені урагани обледеніння землетруси та ін. . Відомості які неможливо отримати з документів можуть визначатися шляхом опитування експлуатаційного персоналу а також розрахунками обстеженнями та вишукуваннями. 1.3.6. Планові обстеження будівель споруд в галузі зв'язку проводяться з розподілом на такі етапи: 1.3.6.1. попереднє обстеження яке містить: збір та аналіз технічної документації; загальний огляд з оцінкою стану конструкцій та виявленням найбільш зношених а також аварійних конструкцій; складання програми інструментальних спеціальних обстежень та технічного завдання на виконання робіт з обстеження; 1.3.6.2. детальне обстеження яке містить: уточнення обміром перерізів елементів конструктивних схем навантажень визначення приладами фактичних фізико-механічних характеристик матеріалів міцність відносне подовження модуль пружності щільність теплопровідність та ін. ; виявлення обмір ескізування дефектів та пошкоджень конструкцій зміщення в плані осідання крени прогини та ін. ; визначення розмірів деформацій швів та стиків ширини розкриття та глибини тріщин перерізів арматури товщини захисного шару бетону; аналіз результатів попередніх та інструментальних обстежень; 1.3.6.3. спеціальні обстеження які містять: уточнення даних інженерно-геологічних інженерно-геодезичних та інших вишукувань; випробування конструкцій пробними навантаженнями та впливами; тривалі спостереження та вимірювання деформацій осідань кренів температуровологісного режиму та ін. У конкретних умовах у залежності від відповідальності будівель споруд в галузі зв'язку та їх стану деякі етапи обстежень можуть не проводитись. 1.3.7. Спеціальні обстеження рекомендується призначати в тих випадках коли даних попередніх та інструментальних обстежень недостатньо для прийняття обґрунтованого рішення про технічний стан функціональну придатність та безпечність будівлі споруди . У порівнянні із звичайними детальними обстеженнями спеціальні обстеження потребують більш тривалих і точних спостережень проведення вишукувань досліджень випробувань конструкцій та споруд у природних умовах. До виконання спеціальних обстежень доцільно залучати головні з відповідних проблем науково-дослідні інститути та спеціалізовані організації. 1.3.8. До спеціальних обстежень рекомендується відносити: складні інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування випробування великими штампами випробування натурних ціликів на зсув натурні фільтраційні випробування та ін. ; тривалі високоточні геодезичні спостереження за осіданнями та деформаціями; натурні випробування конструкцій та споруд статичні динамічні гідравлічні пневматичні та ін. ; інші складні вишукування випробування та дослідницькі роботи що пов’язані з визначенням технічного стану конструкцій будівель споруд в галузі зв'язку. 1.3.9. Підсумки роботи з обстеження та аналізу його результатів слід оформляти у вигляді звіту спеціалізованої організації що виконувала обстеження. У загальному випадку звіт повинен містити: дані про технічну документацію її повноту та якість опис конструктивних рішень висновки про невдалі застарілі та хибні рішення; відомості які характеризують проектний та фактичний режим експлуатації конструкцій будівель споруд в галузі зв'язку що містять дані про фактичні навантаження та впливи а також про характер внутрішньовиробничого середовища; результати огляду будівель споруд в галузі зв'язку із зазначенням стану окремих конструкцій і частин; відомості та схеми дефектів і пошкоджень конструкцій; результати геодезичних та інших вимірів конструкцій неруйнівних методів контролю інших натурних досліджень та випробувань; результати фізико-механічних випробувань зразків матеріалів хімічних аналізів матеріалів та середовища; результати аналізів дефектів пошкоджень а також причин їх виникнення; перевірочні розрахунки конструктивних елементів та систем; висновки про стан конструкцій та їх придатність до подальшої експлуатації або ремонту; відомості які потрібні для заповнення Паспорта технічного стану будівлі споруди ; стислі технічні рішення щодо методів ремонту або заміни дефектних конструкцій рекомендації з поліпшення експлуатації будівельних конструкцій та основ. 1.3.10. Відомості і висновки які отримані при періодичному обстеженні будівлі споруди спеціалізованою організацією використовуються при заповненні Паспорта технічного стану будівлі споруди далі Паспорт . Паспорт є технічним документом власника будівлі споруди в якому міститься зроблений на основі об’єктивних даних що отримані спеціалізованою організацією у процесі виконання інструментальних обстежень висновок що періодично уточнюється про придатність або непридатність будівель споруд в галузі зв'язку до подальшої експлуатації. Паспорт оформлюється власником будівлі споруди при прийнятті об’єкта в експлуатацію. Перший запис про технічний стан будівлі споруди заноситься в Паспорт власником будівлі споруди на основі Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації . Форма Паспорта наведена в додатку 1 до цього Положення. 1.3.11. З метою забезпечення надійності та безпеки експлуатації будівлі споруди власник будівлі споруди повинен за підсумками обстежень та паспортизації вживати обов'язкові та своєчасні заходи щодо ремонту реконструкції окремих конструктивних елементів систем або будівлі споруди в цілому. Ремонт заміна реконструкція несучих елементів та огороджувальних конструкцій будівель споруд в галузі зв'язку можуть виконуватися тільки за проектом розробленим спеціалізованою проектною організацією яка має відповідну ліцензію Головного центру з ліцензування Держбуду України. 1.3.12. При виявленні будівель споруд або їх конструктивних елементів у непридатному до нормальної експлуатації або аварійному стані ІІІ та ІV стани будівель споруд в галузі зв'язку або їх окремих конструкцій відповідно до пунктів 1.4.13 1.4.14 цих Правил спеціалізована організація що виконує обстеження зобов’язана зробити відповідні записи в Паспорті із зазначенням термінів усунення дефектів та пошкоджень а власник будівлі споруди повинен усунути їх у зазначені терміни. У разі ухилення власника від усунення дефектів і пошкоджень у зазначені терміни представник територіального органу Держнаглядохоронпраці може призупинити експлуатацію будівлі споруди чи її частини. Рішення про поновлення експлуатації таких будівель споруд або їх частин приймаються представниками спеціалізованої організації територіального відділу Держнаглядохоронпраці та власником після виконання відповідного ремонту реконструкції та додаткового обстеження цих об’єктів що стверджується актом поновлення експлуатації об’єкта за підписами вищезгаданих осіб з внесенням відповідних записів у Паспорт будівлі споруди . Якщо обстеженням визначено що стан об’єкта або його окремих конструкцій відповідає ІІІ або ІV категорії технічного стану копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення обстеження надсилається представником спеціалізованої організації до реєстру аварійно небезпечних будівель і споруд у Науково-дослідний інститут будівельного виробництва рекомендованим листом з повідомленням про одержання. Дані додаткового обстеження також надсилаються обстежувальною організацією до центру ведення реєстру аварійно небезпечних промислових будівель та споруд. Якщо органи або посадові особи що здійснюють відомчий або державний нагляд не згодні із задекларованим власником технічним станом будівель та споруд або висновками спеціалізованої організації то на їх вимогу власник зобов’язаний замовити проведення державної діагностики технічного стану будівлі чи споруди іншій спеціалізованій організації за участю представників регіональних експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці. 1.4. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ З ДІАГНОСТИКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ОСНОВ БУДІВЕЛЬ СПОРУД 1.4.1. Діагностика технічного стану будівель споруд в галузі зв'язку здійснюється шляхом поєднання обстежувальних розрахункових та аналітичних процедур що взаємно узгоджуються та доповнюються перелік та повнота яких у кожному конкретному випадку уточнюється спеціалізованою організацією що проводить обстеження. 1.4.2. При розробці програми візуальних та інструментальних обстежень встановлюється такий обсяг і порядок обстежувальних процедур при якому за мінімального обсягу обстежувальної роботи особливо інструментальних обстежень та лабораторних визначень можна отримати максимально повну інформацію про несправності дефекти та пошкодження конструкцій. При візуальному огляді слід керуватися тим фактом що найбільш імовірні ділянки пошкоджень конструкцій у виробничих будівлях спорудах спостерігаються: для основ у зонах складування важких вантажів; біля дуже навантажених колон стін фундаментів опор; у місцях зволожених ґрунтів; у місцях можливих вібраційних чи ударних навантажень; для фундаментів у зонах зволожених ґрунтів особливо агресивними рідинами; у зонах дії вібрацій ударних навантажень привантажень; при спорудженні важких прибудов; при влаштуванні близько розташованих котлованів; при невпоряджених водовідливі та водозниженні; для колон у найбільш напружених зонах стику з фундаментом біля консолей у стиках збірних колон по висоті поблизу підлоги де можливе попадання агресивної рідини або механічне пошкодження транспортом та навантажувально-розвантажувальними засобами у вузлах стикування з ригелями перекриттів та покриттів; для ригелів та плит перекриттів у зоні дії максимальних згинальних моментів поперечних сил передачі зосереджених зусиль дії вібраційних та ударних навантажень агресивних рідин газів пилу в місцях стикування: для покриттів у місцях підвищеного зволоження та пошкоджень з боку приміщень та накопичень технологічного пилу на ділянках з підвищеною щільністю або насиченого вологою утеплювача; для стін у місцях підвищеного зволоження з заморожуванням та відтаванням у стиках панельних стін у приляганнях до підлоги та перекриття. До найбільш характерних дефектів та пошкоджень конструкцій які належить виявити при візуальному огляді належать: дефекти які пов’язані з недоліками проекту невідповідність розрахункової схеми дійсним умовам відхилення від норм проектування ; дефекти виготовлення конструкцій які допущені на заводах-виготовлювачах; дефекти монтажу конструкцій та зведення будівель споруд в галузі зв'язку; механічні пошкодження від порушення умов експлуатації; пошкодження від непередбачених проектом статичних динамічних температурних впливів; пошкодження від зовнішніх агресивних впливів робочого та навколишнього середовища. 1.4.3. Для повної діагностики технічного стану будівель споруд в галузі зв'язку доцільно паралельно з натурними обстеженнями та лабораторними визначеннями планувати та здійснювати також такі діагностичні процедури: аналіз та виявлення змін основних проектних та розрахункових передумов для будівель споруд в галузі зв'язку у цілому та їх окремих частин і конструкцій які виникли за період експлуатації; аналіз дефектів та пошкоджень змін характеристик матеріалів ґрунтів та основ; коригування розрахункових моделей елементів конструкцій основ у зв’язку з наявністю дефектів та пошкоджень зміни характеристики матеріалів та ґрунтів; перевірні розрахунки елементів конструкцій основ за скоригованими розрахунковими моделями та з урахуванням змін які виникли в проектних та розрахункових передумовах за час експлуатації; оцінка технічного стану елементів конструкцій основ відповідно до розроблених критеріїв; оцінка технічного стану будівлі споруди у цілому в залежності від технічного стану його елементів конструкцій основ. 1.4.4. Аналіз та виявлення змін основних проектних та розрахункових передумов які виникли за період експлуатації належить виконувати шляхом порівняння таких проектних нормованих та фактичних на момент обстеження та паспортизації показників та їх параметрів: функціонального призначення будівлі споруди ; рівня відповідальності будівлі споруди за економічними соціальними та екологічними наслідками її відмови ГОСТ 27751-88 або класом капітальності за нормами проектування споруд а також за відповідними до рівнів відповідності та класів капітальності коефіцієнтами надійності ?n; нормативних та розрахункових значень навантажень та впливів у тому числі: власна вага атмосферні гідросферні технологічні сейсмологічні навантаження та ін. ; особливостей та параметрів розрахункових ситуацій; ступеня агресивності природного та виробничого середовищ; інженерно-геологічних та гідрогеологічнихі умов. 1.4.5. Нормативні значення навантажень треба визначити: для навантажень від власної ваги за обмірами геометричних розмірів конструкцій за контрольним визначенням середньої щільності матеріалів при цьому помилки визначень не повинні перевищувати ? 5% ; для атмосферних та гідросферних навантажень та впливів за даними найближчих до об’єкта станцій Держкомгідромету з урахуванням вказівок СНіП 2.01.14-83 та СНіП 1.02.07-87; для технологічних статичних та динамічних навантажень за паспортними даними обладнання що експлуатується; для сейсмічних впливів та на підроблюваних територіях відповідно до вимог нормативних документів що діють на час проведення обстежень. 1.4.6. При перевірних розрахунках слід враховувати ті розрахункові ситуації які можуть реально мати місце в залишковий строк служби конструкції. При цьому в кожній розрахунковій ситуації потрібно уточнювати: розрахункові схеми конструкцій та основ; види навантажень; значення коефіцієнтів умов праці коефіцієнтів поєднання навантажень та коефіцієнтів надійності; перелік граничних станів які слід розглядати у даній розрахунковій ситуації. 1.4.7. Ступінь агресивності природного та виробничого середовищ слід визначати: для ґрунтових вод за СНіП 1.02.07-87 та СНіП 2.03.11-85; для повітряного середовища за СНіП 2.03.11-85. 1.4.8. Зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов майданчика будівлі споруди слід визначати згідно з вимогами СНіП 1.02.07-87. 1.4.9. Аналіз дефектів і пошкоджень та їх вплив на несучу здатність та довговічність конструкцій та основ рекомендується виконувати з урахуванням особливостей різних типів конструкцій. При цьому рекомендується використовувати такі групи дефектів та пошкоджень: 1.4.9.1. дефекти: нормування проектування будівництва недоробки; 1.4.9.2. пошкодження: механічні руйнування механічні зношування корозійні зношування атмосферна корозія хімічна корозія деформації та переміщення прогини кутові деформації осідання крени . 1.4.10. Фізико-механічні характеристики несучих та огороджувальних конструкцій будівель споруд в галузі зв'язку слід визначати: за допомогою стандартних неруйнівних методів ультразвукових пластичних деформацій та ін. ; шляхом вилучення зразків матеріалів для виконання стандартних лабораторних випробувань. Кількість визначень характеристик міцності матеріалів рекомендується призначати з урахуванням стану конструкцій. При цьому забезпеченість нормативних значень характеристик міцності матеріалів повинна бути не менше 0 95. При проведенні контролю якості матеріалів потрібно керуватися вимогами та вказівками чинних державних стандартів. Вилучення зразків матеріалів слід виконувати тільки з другорядних та ненапружених частин елементів будівлі споруди . Місця в конструкціях з яких вилучені зразки повинні бути надійно полагоджені а при потребі підсилені. 1.4.11. Відхилення несучих та огороджувальних конструкцій та їх розрахункових розмірів слід визначати методами що викладені в СНіП 3.01.03-84. Стан опорних вузлів та з’єднань визначають шляхом вимірювань візуальних оглядів або експертних оцінок. Ступінь зношування несучих та огороджувальних конструкцій будівлі споруди слід визначати шляхом безпосередніх вимірювань площі поперечних перерізів основних елементів несучих та огороджувальних конструкцій у найбільш дефектних або пошкоджених а також найбільш напружених місцях. При цьому шари матеріалів які уражені корозією до уваги не беруться. 1.4.12. Перевірні розрахунки елементів конструкцій основ слід виконувати відповідно до ГОСТ 27751-88 та до норм проектування що діють на момент виконання обстежень. Для перевірних розрахунків належить використовувати: скориговані за результатами аналізу показники та параметри відповідно до пунктів 1.4.4 1.4.6 1.4.8 1.4.9; уточнені за результатами обстежень проектні та розрахункові передумови яких слід дотримуватись при розробці програми візуальних та експериментальних обстежень пункт 1.4.2 . Використання при перевірних розрахунках норм проектування за якими проектувались будівлі споруди але на час обстежень були відмінені допускається тільки за наявності письмової згоди організації яка розробила нові норми. 1.4.13. Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень а також результатів перевірних розрахунків згідно з нормативними документами "Нормативні документи з питань обстеження паспортизації безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель та споруд" Київ 1998 визначається технічний стан окремих конструкцій. За несучою здатністю та експлуатаційними властивостями конструкції рекомендується відносити до одного з таких станів: стан конструкцій І нормальний. Фактичні зусилля в елементах та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні дефекти та пошкодження які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність; стан конструкції ІІ задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану І. Мають місце дефекти та пошкодження які можуть знизити довговічність конструкції. Потрібні заходи щодо захисту конструкції; стан конструкції ІІІ непридатний для експлуатації. Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на час підсилення; стан конструкції ІV аварійний. Те саме що і за станом конструкції ІІІ. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій на період підсилення особливо якщо можливий “крихкий” характер руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення виконати негайне розвантаження вжити інших заходів безпеки. 1.4.14. Будівлі споруди у цілому рекомендується зараховувати до одного із таких станів у залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій: стан будівлі споруди І нормальний. У будівлі споруді відсутні несучі та огороджувальні конструкції які відповідають стану конструкцій ІІ задовільний ІІІ непридатний для нормальної експлуатації та ІV аварійний ; стан будівлі споруди ІІ задовільний. У будівлі споруді відсутні несучі та огороджувальні конструкції які відповідають стану конструкцій ІІІ непридатний для нормальної експлуатації та ІV аварійний ; стан будівлі споруди ІІІ непридатний до нормальної експлуатації. У будівлі споруді відсутні несучі та огороджувальні конструкції які відповідають стану конструкцій ІV аварійний ; стан будівлі споруди ІV аварійний. У будівлі споруді є несучі та огороджувальні конструкції які відповідають стану конструкцій ІV аварійний . 1.4.15. При відповідному обґрунтуванні можливе проведення обстежень та оцінка технічного стану окремих частин будівлі споруди які можуть бути виділені за функціональними і конструктивними ознаками. 1.5. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПАСПОРТА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ БУДІВЛІ СПОРУДИ 1.5.1. Паспортизації підлягають будівлі споруди всіх підприємств установ та організацій в галузі зв'язку незалежно від форми власності. 1.5.2. При наявності двох і більше співвласників будівлі споруди паспорт технічного стану будівлі споруди складається на будівлю в цілому і зберігається у кожного із співвласників. При цьому графи паспорта заповняються на будівлю в цілому з виділенням у дужках дольової частини кожного співвласника. У графах 1.5–1.6 записуються дані кожного із співвласників будівлі споруди . 1.5.3. Результатом паспортизації буде створення єдиної системи обліку та моніторингового контролю за станом об’єктів з метою своєчасного виявлення передаварійних та аварійних ситуацій а також припинення експлуатації аварійно небезпечних будівель споруд в галузі зв'язку. 1.5.4. Форму Паспорта технічного стану будівлі споруди заповнює організація яка має на те відповідну ліцензію на основі даних повного обстеження та визначення технічного стану будівлі споруди . 1.5.5. Обстеження здійснюється спеціалізованою організацією на договірних засадах за рахунок коштів власника об’єкта або інші. 1.5.6. Достовірність даних що занесені до Паспорта підтверджується підписами власника об’єкта керівника організації представника спеціалізованої організації що проводила обстеження. 1.5.7. Паспорт шнурується та скріплюється печаткою організації власника об’єкта. 1.5.8. Паспорт складається у двох примірниках: один з них зберігається у власника будівлі споруди а другий в організації що проводила паспортизацію. 1.5.9. Якщо обстеженням визначено що стан об’єкта або його окремих конструкцій відповідає ІІІ або ІV категорії технічного стану то копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення обстеження надсилається представником спеціалізованої організації до реєстру аварійнонебезпечних будівель і споруд у Науково-дослідний інститут будівельного виробництва рекомендованим листом з повідомленням про одержання. 1.5.10. Зміни технічного стану об’єкта що зафіксовані наступними за паспортизацією обстеженнями заносять до Паспорта у вигляді доповнень із зазначенням дати обстеження та засвідчують підписами власника об’єкта особи що відповідає за обстеження в результаті якого були виявлені ці зміни . 1.5.11. Власник об’єкта керівник організації зобов’язаний внести доповнення до Паспорта не пізніше одного місяця після закінчення обстеження. 1.5.12. Періодичність наступних після паспортизації обстежень визначається Правилами обстежень оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд або потребою позапланового обстеження у зв’язку з надзвичайною ситуацією що призвела до зміни технічного стану об’єкта. 1.5.13. Паспорти для нових будівель споруд в галузі зв'язку а також для об’єктів після їх реконструкції або капітального ремонту складаються організацією що проектувала будівлю споруду безпосередньо після прийняття об’єкта державною або технічною комісією. 1.5.14. Паспорт є документом що засвідчує технічний стан будівлі споруди та використовується для підтвердження факту експлуатаційної придатності непридатності об’єкта. 2. ЗАХОДИ ЩОДО БЕЗПЕЧНОЇ І НАДІЙНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ надалі ПОРЯДОК 2.1. РЕКОМЕНДОВАНА ПЕРІОДИЧНІСТЬ ТЕХНІЧНИХ ОГЛЯДІВ КОНТРОЛЮ СТАНУ ГЕОДЕЗИЧНОЇ ПЕРЕВІРКИ І СПОСТЕРЕЖЕННЯ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД ЗВ'ЯЗКУ 2.1.1. Цей Порядок має на меті забезпечити збереження виробничих споруд та будівель підприємств: електрозв'язку радіозв'язку радіомовлення телебачення супутникового зв'язку проводового мовлення шляхом належного догляду за ними своєчасного і якісного проведення їх ремонту а також запобігання виникненню аварійних ситуацій. 2.1.2. Порядок передбачає правила експлуатації і ремонту виробничих будівель разом з інженерними комунікаціями санітарно-технічними пристроями включаючи вводи водопроводу і каналізаційні випуски електричне освітлення планування прилеглої безпосередньо до будівлі території та мостові споруди навколо будівель і споруд у тому числі внутрішньозаводських і під'їзних шляхів водопровідно-каналізаційних споруд мереж теплофікації та газозабезпечення електрозабезпечення і зв'язку а також різноманітних естакад платформ відкритих складів та інших споруд. 2.1.3. Порядок є обов'язковим при проведенні планово-запобіжного ремонту будівель та споруд у галузі зв'язку. 2.1.4. Системою технічного обслуговування будівель та споруд у галузі зв'язку називається комплекс взаємозалежних положень і заходів що визначають організацію та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту устаткування споруд передаючих пристроїв та виробничих будівель підприємств зв'язку з метою підтримки та відновлення їх працездатності збереження якості роботи. 2.1.5. Система планово-попереджувального ремонту виробничих будівель та споруд є сукупністю організаційно-технічних заходів по нагляду догляду усіх видів ремонту що здійснюються у встановленому планом порядку. 2.2. НАГЛЯД ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯМ І ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД У ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ 2.2.1. Виробничі будівлі та споруди в галузі зв'язку у процесі експлуатації а також у період її тимчасового припинення повинні знаходитись під систематичним спостереженням інженерно-технічних працівників відповідальних за збереження цих об'єктів. 2.2.2. Приблизна періодичність технічних оглядів контролю стану геодезичної перевірки і спостереження в галузі зв'язку надана у додатку 2.1. 2.2.3. За обсягами робіт що проводяться технічні огляди поділяють на загальні або комплексні і часткові або вибіркові. 2.2.4. За періодичністю робіт що виконуються технічні огляди поділяються на систематичні або чергові і періодичні або позачергові. 2.2.5. Основними роботами при технічному обслуговуванні будівель та споруд у галузі зв'язку є: огляд і контроль технічного стану конструкцій вузлів та споруд в цілому. 2.2.6. Чергові загальні технічні огляди будівель та споруд у галузі зв'язку здійснюються двічі на рік весною та восени. При загальному огляді обстеженню підлягає вся будівля чи споруда в цілому включаючи всі конструкції будівлі або споруди у тому числі інженерне обладнання різновиди опорядження та всі елементи зовнішнього благоустрою або увесь комплекс будівель та споруд наприклад залізничні шляхи з штучними спорудами . При частковому огляді обстеженню підлягають окремі будівлі споруди комплексу або окремі конструкції види конструктивних елементів наприклад колодязі на каналізаційній і водопровідній мережі . 2.2.7. Весняний огляд має на меті обстеження стану будівлі споруди після танення снігу чи зимових дощів. Під час весняного огляду уточнюються обсяги робіт з поточного ремонту будівель споруд що проводиться у літній період і робіт з капітального ремонту для включення їх у план наступного року. Під час весняного технічного огляду слід: ретельно перевірити стан несучих і огороджувальних конструкцій і виявити можливі пошкодження що виникли в результаті атмосферних та інших впливів; встановити дефектні місця що потребують тривалого спостереження; перевірити механізми елементів вікон дверей ліхтарів воріт та інших пристроїв що відкриваються; перевірити стан і впорядкувати водостоки відмостки і зливоприймальники. 2.2.8. Під час осіннього огляду проводиться перевірка підготовки будівель і споруд до зими. До цього часу мають бути закінчені всі літні роботи з поточного ремонту. Під час осіннього технічного огляду слід: ретельно перевірити несучі та огороджувальні конструкції будівель і споруд та вжити заходів щодо усунення різного роду щілин і зазорів; перевірити підготовленість покриттів будівель до зчищення снігу і потрібних для цього засобів робочий інвентар а також стан жолобів і водостоків; перевірити справність та готовність до роботи в зимових умовах елементів вікон ліхтарів воріт дверей та інших пристроїв що відкриваються. 2.2.9. Крім чергових оглядів можуть бути періодичні або позачергові огляди будівель і споруд після стихійного лиха пожежі ураганних вітрів великих злив чи снігопадів після коливання поверхні землі в районах з підвищеною сейсмічністю та ін. або аварій. 2.2.10. Періодичний контроль проводять через визначені інтервали часу що встановлюють на підставі результатів попередніх спостережень ступеня повноти виконання і якості поточних ремонтів умов експлуатації конструкцій і корозійної стійкості матеріалів конструкцій. Періодичний контроль проводиться: як вибірковий не рідше двох разів на рік восени і навесні з метою встановити ступінь стабільності технологічних процесів та інших факторів що визначають агресивність середовища та виявити факти відхилення умов експлуатації конструкцій від передбачених проектом зміна рівня ґрунтових вод поява протікань у покрівлі поява умов для надмірного нагрівання конструкцій і руйнування захисних покрить зміни властивостей матеріалів конструкцій з цієї причини деформування конструкцій через що може початися процес відшарування покрить і т. інш. ; у вибірковому контролі беруть участь особи які здійснюють постійне спостереження за конструкціями; при цьому оглядають всі доступні для цього характерні конструкції з загальною оцінкою їхнього стану а також проводять детальний огляд частин конструкцій які знаходяться у безпосередній близькості до джерел агресивних виділень. як наскрізний у процесі проведення поточних ремонтів. Максимальні проміжки часу років між роботами по періодичному контролю стану металоконструкцій при експлуатації у середовищах зі ступенем агресивного впливу: слабо агресивний 8 років; середньо агресивний 5 років; сильно агресивний 3 роки. При періодичному контролі встановлюють наявність відхилень у технічному стані конструкцій та стані протикорозійного захисту в порівнянні з результатом попереднього огляду що виникли в результаті впливу умов експлуатації та невиконання заходів рекомендованих у результаті проведення попереднього огляду за наступними показниками: ступенем агресивного впливу середовища; особливостями конструктивної форми що сприяє прискоренню корозії; невідповідності проекту матеріалів і товщини захисного покриття; відхиленням у показниках електрохімічного захисту; наявності дефектів захисних покрить; наявності ділянок поверхневої корозії; появі патьоків атмосферних опадів і технологічних розчинів на конструкціях; ослабленню чи випаданню болтів заклепок; наявності не передбачених проектом отворів; наявності деформацій елементів конструкцій; наявності джерел абразивного зносу; появі інших дефектів захисних покрить і металу а також змін умов експлуатації що створюють загрозу корозійного враження конструкцій. При виявленні постійно діючих джерел агресивних впливів середовища не передбачених у проекті необхідно негайно інформувати керівництво підприємства й авторів проекту і поставити перед керівництвом підприємства питання про необхідність внесення змін у проект протикорозійного захисту конструкцій. Результати періодичного контролю необхідно враховувати при призначенні термінів поточних ремонтів конструкцій. Величини допустимих відхилень від проектних розмірів для металевих конструкцій наведені у додатку 2.2. 2.2.11. При огляді конструкцій які експлуатуються у агресивному середовищі у процесі попередньої оцінки технічного стану встановлюють: адгезію залишкову товщину і площу ушкодження захисних покриттів; площу поверхні конструкцій яка покрита продуктами корозії вид та глибину проникнення корозії; можливість місцевого механічного очищення конструкцій від продуктів корозії з метою проведення часткового відновлення захисних покриттів; джерела агресивного впливу що викликають місцеве руйнування покриттів та корозію металу. Після завершення попередньої оцінки технічного стану виконують наступне: розробляють заходи щодо відновлення протикорозійного захисту; розробляють рекомендації по зниженню агресивного впливу середовища; прогнозують можливість подальшого руйнування захисних покриттів та металу конструкцій з метою встановлення граничних термінів проведення ремонтно-відновлювальних робіт а також проміжків часу до проведення першого періодичного контролю після проведення ремонтно-відновлювальних робіт; розробляють протикорозійні заходи необхідні для підтримки огороджуючих конструкцій у придатному для експлуатації стані. 2.2.12. При спостереженні за збереженням будівель та споруд у галузі зв'язку потрібно: щорічно проводити за допомогою геодезичних інструментів перевірку положення основних конструкцій виробничих будівель і споруд на територіях підроблених гірничими виробками на просадних ґрунтах а також на основах що піддаються постійний вібрації; підтримувати в належному стані планування землі біля будівлі і споруди для відводу атмосферної води. Спланована поверхня землі повинна мати нахил від стін будівлі. Брукування навколо будівлі повинно бути в справному стані. Щілини між асфальтовими і бетонними вимощеннями тротуарами і стінами будівлі повинні бути розчищені а потім закладені гарячим бітумом цементним розчином смолою або м'ятою глиною; стежити за справним станом покрівлі та пристроїв для відведення атмосферних і талих вод з даху будівлі; стежити за щільністю прилягання покрівлі до стін парапетів труб вишок антенних пристроїв і інших конструкцій що виступають; своєчасно прибирати сніг від стін та з покриттів будівель і споруд. При очищенні покрівлі забороняється застосовувати інструменти ударної дії що можуть пошкодити покрівельні матеріали; не допускати складування матеріалів відходів виробництва і сміття а також улаштування квітників і газонів безпосередньо біля стін будівлі; не допускати викидання біля стін будівель відпрацьованих води та пари; не допускати розповсюдження у будівлі вологи що виникає через пошкодження гідроізоляції фундаментів; стежити за справним станом внутрішніх мереж водопостачання каналізації і теплопостачання не допускати витікання у з'єднаннях і через тріщини стінок труб фасонних частин і пристроїв; стежити за нормальною роботою вентиляційних систем; періодично контролювати стан дерев'яних ферм перекриттів та інших відповідальних конструкцій будівель і споруд з дерева. Забезпечувати постійне провітрювання поздовжніх просторів в будівлях; приділяти особливу увагу елементам дерев'яних конструкцій що торкаються ґрунту закладним елементам цегляної кладки чи бетонних конструкцій а також місцям значних температурних перепадів; у випадку появи в кам'яних чи бетонних стінах у залізобетонних колонах прогонах фермах балках і плитах тріщин негайно встановити на них маяки і проводити ретельне спостереження за поведінкою тріщин і конструкції в цілому; стежити за вертикальністю стін і колон; організувати спостереження за станом захисного шару в залізобетонних конструкціях особливо тих що перебувають в агресивному середовищі; вести спостереження за станом швів і з'єднувальних металевих конструкцій зварних клепаних болтових ; організувати ретельне спостереження за станом стиків збірних залізобетонних конструкцій; не допускати пробивання отворів у перекриттях балках колонах і стінах без письмового дозволу осіб відповідальних за безпечну експлуатацію будівлі чи споруди; приділяти особливу увагу нагляду за конструкціями які підпадають під вплив динамічних і термічних навантажень або розташовані в агресивному середовищі; не допускати перевантажень будівельних конструкцій. 2.2.13. Особливо жорсткий режим усіх видів оглядів повинен встановлюватися для виробничих будівель та споруд у галузі зв'язку що зведені на підроблюваних підземними гірничими виробками територіях на просадних ґрунтах та зсувних територіях або експлуатуються при постійній вібрації а також об’єктів що збудовані в 60–70 роки у сейсмічних районах без урахування сейсмічних впливів. 2.2.14. Крім наведених завдань метою технічних оглядів є розробка пропозицій щодо поліпшення технічної експлуатації будівель а також якості проведення усіх видів ремонту. 2.2.15. Для кожної будівлі та споруди у галузі зв'язку або для групи будівель і споруд потрібно скласти інструкцію з експлуатації міжповерхових площадок перекриттів і підлоги з зазначенням граничних навантажень для окремих зон перекриттів підлоги і відповідних площадок. На елементах будівель і споруд які добре видно слід зробити і постійно зберігати написи що вказують величину граничних навантажень. 2.2.16. Стан протипожежних заходів у всіх будівлях та спорудах повинен перевірятися співробітниками підприємства відповідальними за пожежну безпеку у строки що залежать від специфічних умов експлуатації виробничих будівель але не менш ніж один раз на місяць. 2.2.17. Для попередження перевантажень будівельних конструкцій не можна допускати встановлення підвішування і кріплення технологічного обладнання транспортних засобів трубопроводів і інших пристроїв що не передбачені проектом. У випадку нагальної потреби додаткові навантаження допустимі лише після перевірних розрахунків будівельних конструкцій та якщо це обумовлено розрахунками після підсилення конструкцій. 2.2.18. Уся технічна документація на здані в експлуатацію будівлі та споруди у галузі зв'язку затверджений технічний паспорт проект робочі креслення дані про геологічні умови ділянки забудови акт прийняття в експлуатацію з документами про характеристики застосованих матеріалів умови і якість проведення робіт акти на приховані роботи а також відомості про відхилення від проекту і недоробки на момент вводу об'єкта в експлуатацію повинна зберігатися комплектно в архіві. 2.2.19. У залежності від розмірів і структури підприємства або організації обов'язки із спостереження за експлуатацією будівель і споруд повинні покладатися або на спеціальну службу службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства або на відділ капітального будівництва будівельну групу а також на відповідні експлуатаційні служби: відділ головного енергетика транспортний відділ та ін. які в своїй роботі повинні керуватися Правилами обстеження оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд затвердженими наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 № 32/288 передбаченими правилами та нормами технічної експлуатації та цим Положенням. 2.2.20. Усі виробничі будівлі і споруди підприємства або його частини прогін поверх наказом директора підприємства якому належить будівля закріплюються за цехами відділами та іншими підрозділами організаціями які займають зазначені площі. Начальники відповідних підрозділів цех відділ тощо є особами відповідальними за правильну експлуатацію збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель споруд або окремих приміщень. 2.2.21. Склад комісії із загального огляду будівель і споруд призначається керівником підприємства чи організації. Очолює комісію керівник підприємства чи організації або його заступник. 2.2.22. До складу комісії мають увійти особи які спеціально займаються спостереженням за експлуатацією будівель представники служб що відають експлуатацією окремих видів інженерного обладнання будівель санітарно-технічними пристроями та електроосвітленням залізничного і транспортного цеху за наявності залізничного в'їзду в будівлю а також начальники цехів майстерень відділів що безпосередньо експлуатують будівлю. 2.2.23. Результати всіх видів оглядів мають бути оформлені актами в яких зазначаються виявлені дефекти а також приписами із зазначенням заходів і термінів виконання робіт додаток 2.3 . 2.2.24. Робота ремонтно-будівельної служби проводиться разом зі службами головного механіка головного енергетика та іншими експлуатаційно-ремонтними підрозділами підприємства. 2.2.25. Начальник житлово-комунального відділу житлово-експлуатаційної організації або інших адміністративно-господарських відділів підприємства відповідає за збереження житлового і культурно-побутового фонду підприємства і за його своєчасний ремонт разом з наданими ремонтно-будівельними цехами або ділянками в залежності від структури підприємства організації . 2.2.26. Благоустрій території підприємства озеленення прибирання поливання тощо а також ремонт проїздів і тротуарів здійснюються господарськими службами підприємства або іншими ремонтно-будівельними організаціями на договірних засадах. 2.3. ПРОВЕДЕННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ 2.3.1. Ремонт будівель та споруд у галузі зв'язку є комплексом технічних заходів спрямованих на підтримання чи відновлення початкових експлуатаційних якостей основних фондів зв'язку. 2.3.2. Для обліку робіт з обслуговування і поточного ремонту відповідної будівлі споруди має вестись технічний журнал у який вносяться записи про дату обстеження результати спостережень за будівлею спорудою та її конструктивними елементами; результати інструментальних вимірів осідань прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; висновки за результатами періодичних технічних оглядів будівлі споруди ; відомості про випадки суттєвих порушень правил експлуатації та заходи щодо їх запобігання а також список виконавців що проводили обстеження додаток 2.4 . 2.3.3. Відомості що вміщені в технічному журналі відображають технічний стан будівлі споруди на даний період часу а також історію його експлуатації. Крім того частина цих відомостей слугує вихідними даними при складанні дефектних відомостей на ремонтні роботи. 2.3.4. Згідно з “Правилами обстеження оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд” затвердженими наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 № 32/288 ремонтні роботи для виробничих будівель і споруд усіх галузей поділяються на два види в залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій : – поточний ремонт для нормального та задовільного стану ; – капітальний ремонт для непридатного до нормальної експлуатації стану будівель споруд або окремих конструкцій . А. ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ 2.3.5. До поточного ремонту будівель і споруд в галузі зв'язку належать роботи зі систематичного із своєчасного захисту частин будівлі споруди від передчасного зношення шляхом проведення запобіжних заходів і усунення дрібних пошкоджень. 2.3.6. Примірний перелік робіт з поточного ремонту наведено в додатку 2.5 до цього Положення. 2.3.7. Поточний ремонт виробничих будівель і споруд в галузі зв'язку здійснюється за рахунок експлуатаційних витрат підприємства чи організації. 2.3.8. Роботи з поточного ремонту можуть виконуватися як спеціалізованим персоналом так і черговим експлуатаційним персоналом підприємств зв'язку. 2.3.9. Пошкодження аварійного характеру що загрожують безпеці працюючого персоналу чи призводять до зруйнування конструкції будівлі повинні усуватися негайно. Б. КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ 2.3.10. До капітального ремонту будівель і споруд у галузі зв'язку належать такі роботи в процесі яких проводиться відновлення справності і повного чи близького до повного відновлення ресурсу устаткування із заміною чи відновленням будь-яких його частин включаючи базові. 2.3.11. Капітальний ремонт проводиться періодично у залежності від технічного стану споруд у додатку зазначена приблизна періодичність проведення капітального ремонту по окремих видах робіт . 2.3.12. На проведення капітального ремонту складається проектно-кошторисна документація відповідно до діючих нормативних документів. 2.3.13. Роботи з капітального ремонту і модернізації виконуються ремонтними бригадами майстернями експлуатаційного підприємства чи спеціалізованими ремонтними підприємствами організаціями . 2.3.14. Приймання робіт виконаних при капітальному ремонті експлуатаційними підприємствами виконується комісією призначеною керівником підприємства зв'язку. 2.4. ПЛАНУВАННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ 2.4.1. Ремонти можуть бути планові і непланові. Плановий поточний капітальний це ремонт який здійснюється відповідно до вимог нормативно-технічної документації. Неплановий ремонт це ремонт який здійснюється без попереднього призначення і не передбачений річним планом ремонтних робіт підприємства. 2.4.2. Планування ремонтів будівель споруд здійснюється всіма експлуатаційними підприємствами зв'язку відповідно до вимог нормативних документів . 2.4.3. Плани ремонтів поточного капітального складаються на рік і затверджуються керівником підприємства. На основі затверджених річних планів складаються квартальні і місячні плани-графіки виконання робіт. 2.4.4. У планах ремонтів повинні зазначатися обсяги ремонтних робіт у натуральних показниках і конкретні терміни виконання робіт. Обсяг ремонтних робіт планується по кожному окремому випадку на підставі даних технічних оглядів будівель споруд і складених на їх основі відомостей дефектів. 2.4.5. Річні плани ремонтних робіт служать підставою для визначення потреби в ремонтних матеріалах відповідно до затверджених норм робочій силі та ін. 2.4.6. Річні плани ремонтів повинні бути узгоджені з планом забезпечення цих робіт матеріалами й устаткуванням. 2.4.7. Капітальні та поточні роботи фінансуються за рахунок експлуатаційних витрат. 2.5. ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА ПРОВЕДЕННЯ КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ 2.5.1. Роботи з капітального ремонту основних фондів зв'язку здійснюються за проектно-кошторисною документацією затверджуваної керівником підприємства чи організації зв'язку. 2.5.2. Проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт розробляється окремо на кожен об'єкт що підлягає ремонту. 2.5.3. Проектно-кошторисна документація складається з робочих креслень і кошторисів. При складанні кошторисів на капітальний ремонт необхідно дотримуватися вимог нормативних документів ДБН Д.1.1-1-2000 . 2.5.4. Кількість неврахованих у вартості монтажних робіт матеріалів конструкцій та виробів необхідно приймати у відповідності з актами та дефектними відомостями а вартість визначати за діючими прейскурантами цін з додаванням транспортних та заготівельно-складських витрат. 2.6. ПРО СЛУЖБУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА БЕЗПЕЧНОЮ ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД 2.6.1. Загальні положення 2.6.1.1. Служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд надалі служба спостереження створюється власником або уповноваженим органом надалі власник на підприємствах в установах організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання організаційно-технічних заходів спрямованих на забезпечення надійності та безпечної експлуатації будівель споруд та інженерних мереж і запобігання виникненню аварій і діє на підставі цього Положення. 2.6.1.2.. Рекомендований чисельний склад служби спостереження наведено в додатку 2.6 до цього Положення. 2.6.1.3. Відповідно до цілей зазначених у п. 2.1.1 служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд розв’язує задачу забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель споруд та інженерних мереж. 2.6.1.4. Служба спостереження входить до структури підприємства установи організації як одна з основних виробничо-технічних служб. 2.6.1.5. Служба спостереження в залежності від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста в тому числі за сумісництвом. 2.6.1.7. Служба спостереження комплектується спеціалістами які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою до служби спостереження зараховуються у виняткових випадках. Обмеження не поширюються: щодо виробничого стажу на осіб які мають спеціальну освіту з питань спостереження щодо рівня освіти на осіб які прийняті на посаду до затвердження цього положення. 2.6.1.8. З урахуванням специфіки виробництва опрацьовуються та затверджуються власниками Положення про службу спостереження підприємств установ та організацій. 2.6.1.9. Служба спостереження створюється в усіх підприємствах установах організаціях. В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи які пройшли перевірку знань з питань спостереження за безпечною та надійною експлуатацією будівель та споруд. Перевірка знань з питань спостереження за безпечною експлуатацією працівників служби спостереження проводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків та періодично один раз на три роки. Служба спостереження має бути підпорядкована безпосередньо керівникові підприємства. 2.6.1.10. Працівники служби спостереження у своїй діяльності мають керуватися чинним законодавством міжгалузевими і галузевими нормативними актами з безпечної експлуатації та надійності будівель і споруд і цим Положенням. 2.6.1.11. Працівники служби спостереження не можуть залучатися до виконання функцій не передбачених постановою "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель споруд та інженерних мереж" та цим Положенням. 2.6.2. Службові обов'язки працівників служби спостереження Служба спостереження виконує такі основні функції: 2.6.2.1. Проводить експертизу проектів будівництва реконструкції технічного переоснащення підприємств і виробничих об'єктів розробок нових технологій на відповідність нормативним актам. 2.6.2.2. Складає разом з структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки планування проведення планово-запобіжних ремонтів підвищення існуючого рівня технічного стану якщо встановлені норми досягнуті . 2.6.2.3. Організовує: а паспортизацію цехів будівель дільниць щодо їх відповідності вимогам нормативних документів; б підготовку статистичних звітів підприємства з питань спостереження. 2.6.2.4. Бере участь у: а розслідуванні нещасних випадків і аварій; б роботі комісії з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд підприємства; в роботі комісії з введення в дію закінчених будівництвом реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення відремонтованого або модернізованого устаткування; г розробці положень інструкцій інших нормативних документів з питань спостереження за безпечною експлуатацією що діють у межах підприємства. 2.6.2.5. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки в тому числі ергономіки прогресивних технологій захисту населення і навколишнього середовища. 2.6.2.6. Розглядає листи заяви та скарги працюючих з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд. 2.6.2.7. Готує проекти та розпорядження з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд загальних для всього підприємства. 2.6.2.8. Контролює: а дотримання чинного законодавства міжгалузевих галузевих та інших нормативних актів виконання працівниками посадових інструкцій з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд; б виконання приписів органів державного нагляду пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд; в виконання заходів наказів розпоряджень з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій які визначені в актах розслідування. 2.6.3. Права працівників служби спостереження Спеціалісти технічного нагляду мають право: 2.6.3.1. Видавати керівникам підприємств установ організацій та їх структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста служби спостереження у тому числі про зупинення робіт може скасовувати в письмовій формі лише посадова особа якій підпорядкована служба спостереження. 2.6.3.2. Представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляданні питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд. 2.6.3.3. Безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти структурні підрозділи підприємства зупиняти роботу виробництв дільниць машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва виключно в разі порушень які загрожують життю або здоров'ю працюючих. 2.6.3.4. Надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників які порушують вимоги щодо спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд. 2.6.4. Відповідальність працівників служби спостереження 2.6.4.1. Працівники служби спостереження підприємств несуть персональну відповідальність за: а невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з безпечної та надійної експлуатації будівель та споруд; б невиконання своїх функціональних обов'язків передбачених цим Положенням про службу спостереження та посадовими інструкціями; в невірогідність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд. 3. ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ 3.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1.1 Оцінка технічного стану є однією із регламентованих процедур які виконуються з метою перевірки рівня надійності безвідмовності і довговічності конструкцій і встановлення можливості їх використання за призначенням у передбачених проектом умовах і на певний строк експлуатації що прогнозується. 3.1.2 Залежно від здатності конструкції виконувати протягом прогнозованого строку усі функції передбачені нормативною і проектною документацією технічний стан конструкції можна класифікувати як: справний якщо виконуються усі вимоги проекту і діючих на час обстеження норм і державних стандартів; роботоспроможний якщо є часткові відхилення від вимог проекту і діючих норм але без порушення вимог за граничним станом першої групи і при таких порушеннях вимог за граничним станом другої групи які в конкретних умовах не обмежують нормальне функціонування виробництва; обмежено працездатний коли для забезпечення функціонування виробництва необхідний контроль за станом конструкцій тривалістю їх експлуатації або за параметрами технологічних процесів наприклад обмеження вантажопідйомності мостових кранів або вимог очищення від снігу ; аварійний якщо порушені вимоги за граничним станом першої групи або неможливо протягом прогнозованого строку запобігти цим порушенням . Згадані вище граничні стани першої і другої груп визначаються відповідно до ГОСТ 27751-88. 3.1.3 На відміну від проектування нових конструкцій коли їх надійність підтверджується тільки шляхом розрахунку для характеристики існуючих конструкцій можна застосовувати методи засновані на: аналізі досвіду експлуатації; використанні методів перевірного розрахунку; перевірці пробним навантаженням. Ці способи можна використовувати і в комбінації а саме: різні конструктивні елементи будівлі чи споруди можна обстежувати різноманітними способами; один і той самий конструктивний елемент можна обстежити декількома способами і якщо вони дають різні результати то приймається найбільш обережна оцінка. 3.1.4 Прогнозований строк експлуатації який ураховується під час оцінки технічного стану див. п. 3.1.1 приймається за одним із таких варіантів; до вичерпання встановленого нормативного строку функціонування будівлі чи споруди; до найближчого запланованого капітального ремонту; до встановлюваного під час оцінки строку після закінчення якого конструкція знову підлягає оцінці з метою перевірки можливості продовження допустимого строку експлуатації. 3.1.5 В усіх випадках оцінку технічного стану слід виконувати на підставі результатів поточних і періодичних оглядів або спеціального обстеження під час якого збираються дані про фактичний знос конструкцій уточнюються відомості дослідження властивостей матеріалів збирається технічна документація яка збереглася проводяться необхідні розрахунки тощо. 3.2 ОГЛЯДИ І ОБСТЕЖЕННЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ЩО ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ 3.2.1 Порядок виконання робіт 3.2.1.1 Забезпечення постійного рівня надійності і довговічності експлуатованих конструкцій пов'язане з організацією справної служби технічної експлуатації що здійснює нагляд і догляд за конструкціями власник силами або шляхом залучення спеціалізованих організацій. Метою нагляду є своєчасний вияв і правильна оцінка наявних дефектів і пошкоджень сталевих конструкцій. Нагляд містить поточні і періодичні весняні і осінні огляди конструкцій а також їх спеціальні обстеження. 3.2.1.2 Періодичність поточних оглядів конструкцій визначається умовами експлуатації і може бути встановлена за вказівками наведеними у додатку 3.1 якщо в проекті чи в іншій експлуатаційно-технічній документації не задані інші вимоги. 3.2.1.3 Метою проведення спеціальних обстежень які здійснюються як правило силами залучених спеціалізованих організацій є встановлення фактичних даних про стан і параметри конструкцій щодо розробки рекомендацій по дальшій їх експлуатації. Обстеження конструкцій необхідно проводити: якщо під час поточного або періодичного огляду знайдені дефекти і пошкодження категорії А класифікацією п. 3.2.2.3 або такі дефекти і пошкодження оцінка безпеки яких ускладнена для служби технічної експлуатації підприємства; при аварії аналогічних конструкцій що експлуатуються в аналогічних мовах на інших об'єктах; при необхідності реконструкції або технічного переозброєння пов'язаних із зміною навантажень або умов експлуатації. В усіх випадках незалежно від оцінки стану конструкції службами технічної експлуатації слід проводити обстеження не пізніше як це зазначено у додатку 4.1. 3.2.1.4 Обстеження конструкцій повинно містити: підготовчі роботи одержання і аналіз завдання на проведення обстеження ознайомлення з об'єктом обстеження в натурі добір і аналіз технічної документації складання робочої програми тощо ; огляд конструкцій в натурі обмір конструкцій визначення відхилень положення конструкцій та їх геометричних розмірів від проектних визначення відхилень від проектів конструктивного виконання елементів і їх з'єднань виявлення пошкоджень елементів і з'єднань складання виконавчої документації відомостей дефектів та пошкоджень обмірювальних креслень ; визначення властивостей сталі конструкції; уточнення фактичних і прогнозування майбутніх навантажень впливів і умов експлуатації включаючи температуровологісний режим і ступінь агресивності зовнішнього середовища; складання висновків про фактичний стан обстежених конструкцій їх навантаження і умови експлуатації. Обсяг і ступінь деталізації даних обстежень залежать від наявності технічної та експлуатаційної документації стану і ступеня пошкодження конструкцій вони повинні відповідати тому комплексу реконструйованих чи ремонтних робіт які передбачаються. Усі роботи щодо обстеження конструкцій у натурі слід виконувати обов'язково й повно дотримуючись діючих правил і норм охорони праці й техніки безпеки. При цьому треба керуватися вказівками додатку 3.2. 3.2.1.5 Залежно від мети загальне ознайомлення обстеження тощо обстеження може бути вибірковим або повним. Обсяг вибіркового обстеження визначається з урахуванням досвіду експлуатації аналогійних конструкцій у подібних умовах. При цьому обстеженню підлягають всі елементи що знаходяться у найбільш несприятливих умовах за рівнем напруг особливо в зоні можливих механічних пошкоджень агресивної дії зовнішнього середовища в зонах підвищеної вібрації тощо але не менше 20% однотипних конструкцій. 3.2.1.6 Вибіркове обстеження слід замінити повним якщо в процесі його виконання виявлено: різку нерівномірність вимірюваних параметрів технічного стану однотипних конструкцій властивостей матеріалів ступеня агресивності навколишнього середовища умов навантаження; дефекти і пошкодження які істотно знижують несучу здатність і експлуатаційну придатність тріщини великі вигини істотний корозійний знос відсутність елементів або з'єднань тощо . 3.2.2 Дефекти і пошкодження 3.2.2.1 Дефекти металевих конструкцій є наслідком помилок або відхилень від правил провадження робіт при проектуванні виготовленні та монтажі конструкцій. Найбільш характерними дефектами які впливають на роботоспроможність і експлуатаційну придатність конструкцій є: невідповідність якості сталі умовам роботи конструкції; тріщини вирізи вириви; відхилення геометричних розмірів від проектних; непрямолінійність елементів; відхилення від проектного положення конструкцій та їх елементів; неточна підгонка елементів у вузлах сполучення розцентрування; відсутність окремих елементів або необхідних з'єднань а також наявність непередбачених проектом з'єднань і закріплень; неякісне виконання зварних швів неповномірні шви підрізи непропали порпали шлакові включення пори і т.ін ; неякісне виконання болтових або заклепкових з'єднань послаблення відсутність болтів або заклепок та ін. ; дефекти протикорозійного захисту. 3.2.2.2 Пошкодження металевих конструкцій що виникають і розвиваються під час їх експлуатації є як правило наслідком грубих порушень правил експлуатації або прорахунків при проектуванні; їх вогнищами часто є дефекти виготовлення транспортно-такелажних операцій і монтажу. Характерними пошкодженнями які відбиваються на роботоспроможності та експлуатаційній придатності конструкцій є: руйнування захисних покриттів і корозія металу; розриви і тріщини в основному металі або у швах; викривлення місцеві погнутості жолоблення; розлад болтових і заклепкових з'єднань; вирізи елементів або їх повний демонтаж у зв'язку з прокладанням комунікацій і промпроводок; деформації викликані перевантаженнями або нерівномірними осіданнями і креном фундаментів; абразивний знос. 3.2.2.3 Дефекти і пошкодження елементів конструкцій залежно від значущості даного елемента щодо роботоспроможності конструкції в цілому а також від ступеня небезпеки дефекту або пошкодження поділяються на три категорії А Б і В: до категорії А належать дефекти і пошкодження особливо відповідальних елементів і з'єднань які становлять небезпеку для руйнування; до категорії Б належать дефекти і пошкодження які не становлять в момент виявлення безпосередньої небезпеки для конструкцій але в подальшому можуть викликати пошкодження інших елементів вузлів з'єднань і при розвитку перейти до категорії А; до категорії В належать дефекти і пошкодження що не належать до категорії А і Б наявність яких не пов'язана з загрозою руйнування. 3.2.2.4 Виявлені в процесі огляду або обстеження дефекти і пошкодження слід оперативно оцінити. При виявленні і пошкоджень категорії А необхідно: довести до відома відповідальних осіб; забезпечити безпеку людей і збереження майна у зоні виявлених пошкоджень; виконати термінові роботи щодо запобігання небезпеки обвалення тимчасове розкріплений розвантаження терміновий ремонт тощо . 3.2.3 Уточнення властивостей металу в конструкціях і з'єднаннях 3.2.3.1 Уточнення властивостей металу використаного в конструкціях і їх з'єднаннях проводиться з метою: встановлення розрахункових значень опорів Rу та Ru відповідно до фактичного значення гранці текучості і тимчасового опору тієї партії сталі яка була використана при виготовленні конструкцій відповідно Rwy і Rwu для зварних швів для болтів Rbs і Rrt для заклепок ; перевірки відповідності інших службових властивостей сталі холодностійкість опір руйнуванню від втомленості та ін. умовам експлуатації та ступеня відповідальності конструкцій; одержання необхідної інформації про технологічні властивості сталі наприклад зварюваності вирішення питання про можливі способи ремонту і підсилення. 3.2.3.2 Властивості металу уточнюються на підставі результатів випробувань зразків які можна орієнтувати на оцінку границі текучості і тимчасового опору окремих конструктивних елементів як правило найбільш навантажених або відповідальних або для групи однотипних елементів партії . Значення розрахункового опору визначається відповідно до вимог пп. 20.1 і 20.7 СНіП ІІ-23-81*. 3.2.3.3 При оцінці службових властивостей сталі і визначенні ступеня їх відповідності умовам роботи конструкцій рекомендується враховувати дані хімічного аналізу проб за якими у багатьох випадках може бути ідентифікована марка сталі. Більш точною є оцінка за результатами випробування зразків на ударну в'язкість за ГОСТ 7268-82 і ГОСТ 9454-78 коли одержані значення ударної в'язкості зіставляються з вимогами наведеними у табл. 1. Таблиця 1 Розрахунковий опір за границею текучості Обмеження щодо ударної в'язкості для груп конструкцій 1 2 3 4 До 280 МПа КСU-20 ?30 аст ? 30 КСU-20 ?30 аст ? 30 аст ? 30 Від 285 до 380 МПа КСU-40 ?30 КСU-40 ?30 КСU-40 ?30 аст ? 30 Більше 390 МПа КСU-40 ?40 КСU?70 аст ? 30 КСU-40 ?40 КСU-40 ?40 аст ? 30 Примітка 1. Позначення прийняті у таблиці: КСU ударна в'язкість зразків з U-подібним над-різом при кімнатній температурі за ГОСТ 9454-78; КСU-20 те саме при температурі мінус 20°С; КСU-40 те саме при температурі мінус 40°С; аст ударна в'язкість після механічного старіння за ГОСТ 7268-82. Примітка 2. Значення ударної в'язкості наведені в Дж/cм2 . Примітка 3. Для конструкцій 4-ї групи вимоги належать до елементів завтовшки більше 20 мм. Примітка 4. Групи конструкцій наведені за класифікацією додатку 1 СНіП ІІ-23-81*. 3.2.3.4 Зварюваність сталі оцінюється за значенням наведеного вуглецевого еквівалента Се який враховує хімічний склад матеріалу і товщину прокату: де C Mn Cr Cu Si Ni Mo V Mg вміст вуглецю марганцю хрому міді кремнію нікелю молібдену вольфраму і магнію у відсотках; t товщина прокату в міліметрах. Сталь визначається придатною для зварювання якщо: Се ? 0 35 С ? 0 22% S ? 0 055% Р ? 0 050% Si ? 0 22% тут C S P Si відсотковий вміст вуглецю сірки фосфору і кремнію. При порушенні наведених вище умов вмісту вуглецю сірки фосфору і кремнію використання зварювання при ремонті і підсиленні конструкцій допускається тільки при спеціальному обґрунтуванні. 3.2.4. Уточнення навантажень і впливів 3.2.4.1. Нормативне значення навантаження від власної ваги конструкцій визначається за результатами обмірів. Власну вагу металевих конструкцій допускається встановлювати за кресленнями КМД з обов'язковими контрольними замірами перерізів а при відсутності цих креслень за результатами обмірів елементів конструкцій. Навантаження від власної ваги стаціонарно встановленого обладнання трубопроводів промпроводок і агрегатів визначається за робочими кресленнями враховуючи фактичну схему їх розміщення і спирання на конструкції. Коефіцієнт надійності за навантаженням для зазначених навантажень дорівнює одиниці. 3.2.4.2. Постійні навантаження від ваги покриттів перекриттів рекомендується приймати з урахуванням результатів розкриття покрівлі загорож і фактичного складу шарів. Нормативні значення цих навантажень визначаються зважуванням зразків і обробкою результатів зважування за формулою: 1 m де pn= ----? pi середнє арифметичне значення ваги зразків; m i=1 1 m Sg = ? ------- ? pi – pn 2 середнє квадратичне відхилення результатів зважування; m-1 i=1 pi сумарна вага усіх шарів захисної конструкції в і-му шурфі зведеному до 1м2; m кількість зразків не менше 5 ; t коефіцієнт який враховує обсяг вибірки визначається за табл. 2. Таблиця 2 Кількість зразків m t Кількість зразків m t Кількість зразків m t 5 2 13 9 1 86 25 1 71 6 2 02 12 1 80 30 1 70 7 1 94 15 1 76 40 1 68 8 1 89 20 1 73 60 і більше 1 67 Примітка. Для проміжних значень m величину t визначають лінійною інтерполяцією. Знак "плюс" у наведеній вище формулі приймається при несприятливій дії збільшеного навантаження знак "мінус" при сприятливій. 3.3. МЕТОДИКА ПЕРЕВІРОЧНОГО РОЗРАХУНКУ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ЯКІ СХИЛЬНІ ДО КОРОЗІЙНОГО ЗНОШЕННЯ 3.3.1. Перевірочний розрахунок сталевих конструкцій підданих корозійному зносу необхідно виконувати згідно зі СНіП П-23-81*. 3.3.2. При суцільній корозії елементів розрахункову площу поперечного перерізу Аеф визначають за формулою: Аеф = 1 – kс ?* Аn де Аn номінальна площа поперечного перерізу елемента; ?* глибина проникнення корозії прийнята при однобічній корозії профілів замкнутого перетину і листових конструкцій ?*= ? при корозії по всій поверхні стрижневих елементів конструкцій ?* = ? / 2 де ? втрата товщини елемента яка дорівнює різниці між початковою та кінцевою товщиною; kс - коефіцієнт злитості перерізу дорівнює відношенню периметра до площі поперечного перерізу елемента. Розмірність kс мм1 . Приблизно значення коефіцієнта kс можна приймати рівним: для кутиків 2/t для замкнутих профілів 1/t для швелерів і двотаврів 4/ t+d . Тут t та d товщини полиці і стінки. Для замкнутих профілів приймають периметр який розраховується тільки для зовнішньої поверхні елемента. 3.3.3. Розрахунковий момент опору для перевірки міцності елементів що розраховуються на вигин при суцільній корозії допускається визначають по формулі: ?ej = 1 – ?*?k ? де: ?ej номінальний момент опору без урахування корозійних ушкоджень; ?k коефіцієнт який характеризує зміни моменту опору в одній з головних площин унаслідок корозії. 3.4 ЕКСПЛУАТАЦІЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ СЕЙСМІЧНІ ВПЛИВИ АГРЕСИВНІ СЕРЕДОВИЩА УМОВИ ПІДВИЩЕНОЇ ВОЛОГОСТІ 3.4.1 При експлуатації сталевих конструкцій у особливих умовах: сейсмічні впливи агресивні середовища умови підвищеної вологості тощо слід дотримуватися вимог відповідних нормативних документів до таких конструкцій див.додаток 2.9 а також вимог ДБН В.3.1-1-2002 "Ремонт та підсилення несучих та огороджувальних конструкцій і основ промислових будинків та споруд". Перелік населених пунктів України розташованих в сейсмічних районах наведено у додатку 3.3 . 3.4.2 Фактичний технічний стан сталевих конструкцій встановлюють у результаті їх обстеження перевірних розрахунків з урахуванням в окремих випадках шляхом натурних випробувань. 3.4.3 У процесі обстеження технічного стану сталевих конструкцій що експлуатуються у сейсмічних районах вивчають наявну проектну та експлуатаційну документацію паспорт технічного стану споруди робочі креслення існуючих конструкцій паспорти на конструкції заводів-виготовлювачів виконавчу документацію виконують візуальний огляд та інструментальну оцінку параметрів конструкцій. На основі обстежень роблять висновок про технічний стан конструкцій. 3.4.4 Сталеві конструкції що експлуатуються у сейсмічних районах повинні бути виготовлені із матеріалів що забезпечують найменше значення сейсмічних навантажень мати симетричні конструктивні схеми рівномірний розподіл жорсткості конструкцій та їх мас. У збірних елементах конструкцій стики повинні бути розташовані поза зоною максимальних зусиль забезпечуватись монолітність та однорідність конструкцій. 3.4.5 Якщо при обстеження технічного стану сталевих конструкцій виявлено що їх стан не відповідає вимогам перерахованим у п.4.5.4 необхідно виконати роботи з їх підсилення. 3.4.6 При проектуванні підсилення сталевих конструкцій слід виходити з необхідності виконання робіт без зупинки або з мінімальною у часі зупинкою виробництва. 3.4.7 Робочими кресленнями для провадження робіт з ремонту і підсилення повинні бути креслення КМД. 3.4.8 Перевірні розрахунки існуючих сталевих конструкцій слід виконувати при зміні діючих навантажень об’ємно-планувальних рішень та умов експлуатації а також при виявленні дефектів та пошкоджень у конструкціях. Перевірні розрахунки слід виконувати з метою встановлення достатньої несучої спроможності та придатності за умов роботи що змінилися. Конструкції які не задовольняють вимоги перевірних розрахунків підлягають підсиленню. Рішення про підсилення пошкоджених сталевих конструкцій або заміну їх новими повинен приймати розробник проекту. 3.4.9 При виконанні монтажних робіт забороняються ударні впливи на зварні конструкції зі сталей: а із границею текучості 390 МПа і менше при температурі нижче мінус 25?С; б із границею текучості понад 390 МПа при температурі нижче 0?С. 3.4.1 Підбір матеріалів 3.4.1.1. Сталеві конструкції вироби і матеріали що застосовуються при ремонті підсиленні і реконструкції повинні відповідати вимогам відповідних стандартів технічних умов і робочих креслень. 3.4.1.2. Сталь що використовується для елементів підсилення не повинна поступатися за якістю металу конструкцій що підсилюються за механічними властивостями в'язкістю і зварюваністю . 3.4.1.3 Клас сталі елементів підсилення необхідно призначати за СНіП ІІ-23 з урахуванням якості сталі конструкції що підсилюється. Якщо існуючі конструкції виконані без застосування зварювання і відсутні дані про зварюваність сталі то зварювання можна застосовувати тільки після проведення оцінки зварюваності. 3.4.1.4. При підсиленні конструкцій які експлуатуються в агресивному середовищі корозійна стійкість металу елементів підсилення повинна бути не нижче стійкості металу конструкції що підсилюється. 3.4.1.5. Для металу елементів старих конструкцій що зберігаються при ремонті і для їх з'єднань слід уточнювати механічні характеристики відповідно до ДБН 362. 3.4.2. Класифікація способів ремонту і підсилення 3.4.2.1. Основними способами ремонту і підсилення сталевих конструкцій є: збільшення площі поперечного перерізу окремих елементів конструкції; заміна елементів; зміна конструктивної схеми всієї споруди або її окремих елементів у результаті чого міняється розрахункова схема; зміна виду з'єднань елементів і конструкцій; регулювання напружень. Кожен із цих способів може застосовуватися самостійно або у комбінації з іншими. При виборі способу підсилення і розробці проекту підсилення необхідно враховувати вимоги монтажної технологічності. 3.4.2.2. При проектуванні підсилення способом збільшення перерізів необхідно: забезпечити надійну спільну роботу елементів підсилення і підсилюваного елемента у тому числі виконати вимоги місцевої стійкості розміри звисів вигинів і неспотворення перерізу установлення в необхідних випадках ребер діафрагм тощо ; не допускати вирішень що утруднюють проведення заходів щодо антикорозійного захисту що спричиняють щілинну корозію та утворення замкнутих порожнин застосовуючи при потребі герметизацію щілин; визначати місця обриву елементів підсилення за умови роботи непідсилених перерізів при дії розрахункових навантажень у пружній стадії не допускаючи різких концентрацій напружень у зазначених місцях; враховувати наявність конструктивного оформлення вузлів ребер жорсткості прокладок та ін. а також допустимість збільшення габаритів будівельних конструкцій; забезпечувати технологічність провадження робіт із підсилення зокрема можливість зварювання свердління отворів закручування болтів та ін. 3.4.2.3. Підсилення конструкцій заміною елементів слід виконувати за повної неможливості підсилити відповідний елемент і як правило здійснювати повторенням попереднього конструктивного вирішення. 3.4.2.4. Основними способами зміни конструктивної схеми є: введення жорстких конструкцій і зв’язків які забезпечують передачу навантажень із рядових поперечників на торці будинку і використовуються за необхідності підсилення великої кількості перевантажених колон; введення шпренгелів що розвантажують елементи ферм і зменшують їх розрахункову довжину; перетворення розрізних конструкцій в нерозрізні; введення в існуючу конструкцію додаткових шарнірів які знижують згинальні моменти; включення ліхтарів у роботу кроквяних конструкцій; створення розподільних конструкцій що передають локальні навантаження на декілька елементів. При підсиленні конструкцій зі зміною конструктивної схеми необхідно: враховувати перерозподіл зусиль у конструкціях елементах вузлах а також в опорах включаючи додаткові перевірки фундаментів; враховувати зміну розрахункової довжини елементів особливо при використанні таких змін розрахункової схеми коли ця довжина збільшується; враховувати різницю температур якщо існуючі та нові конструкції можуть експлуатуватися в різних температурних режимах а також температурний режим при замиканні статично невизначених систем. 3.4.2.5. Зміну виду з’єднань елементів і конструкцій як правило зводять до заміни розладнаних заклепкових з'єднань фрикційними сполученнями на високоміцних болтах або заклепкових і болтових з’єднань зварними. При цьому не рекомендується утворення комбінованих з’єднань із передачею частини зусиль на болти а іншої частини – на зварювання. 3.4.2.6. Спосіб підсилення конструкцій що передбачає регулювання напружень дозволяє зменшити зусилля які діють у конструкції. Перевага його полягає в тому що підсилення може виконуватися без розвантаження конструкцій і зупинки технологічного процесу. Конструктивне регулювання напружень здійснюють одним із таких способів: введенням у конструктивну схему напружуючих затяжок із пристроями для їх натягування; тимчасовим зняттям зв’язків або розніманням з’єднань навантаженням частини конструкцій що залишилась наприклад з використанням гідродомкратів і відновленням зв’язків або сполучень під навантаженням; частковим розвантаженням системи від дії навантажень типу власної ваги та установкою в цьому стані додаткових елементів що включаються в роботу після відновлення повного навантаження. При регулюванні зусиль у системі величину зусиль попереднього напруження слід коригувати залежно від температури замикання. 3.4.3. Проектування підсилення сталевих конструкцій 3.4.3.1. Елементи підсилення необхідно проектувати як правило орієнтуючись на їх повне виготовлення в заводських умовах. В особливих випадках допускається виготовлення деталей підсилення з припуском і наступною обробкою на місці установки. З'єднання деталей підсилення з існуючими конструкціями виконується на зварюванні болтами класу точності А и В за ГОСТ 7805 чи на високоміцних болтах. Якщо є небезпека виникнення крихкого руйнування та руйнування від втоми то приєднання елементів підсилення треба здійснювати з допомогою високоміцних болтів або болтів класу точності А. При відповідному обґрунтуванні допускається застосування в з'єднаннях дюбелів і самонарізних гвинтів. 3.4.3.2. При ремонті сталевих балок необхідно враховувати: умови опертя на балку елементів перекриттів чи покриттів по верхньому чи нижньому поясах ; можливість збільшення будівельної висоти балки і наявність простору для розміщення елементів підсилення; можливість виконання робіт без зупинки виробництва чи під час природних технологічних перерв; технологічні можливості виготовлення і монтажу елементів підсилення. Якщо при збільшенні навантажень не забезпечена міцність стінки балки по зрізу або її стійкість то рекомендується установка додаткових поперечних поздовжніх чи похилих ребер жорсткості. При установленні додаткових ребер рекомендується використовувати однобічне розташування ребер і шви мінімального катета. 3.4.3.3. Ремонт підкранових балок під крани з режимами роботи 7К та 8К за ГОСТ 25546 які мають ушкодження у вигляді тріщин від втоми допускається як тимчасовий захід при неможливості зупинки виробництва для заміни балок. При кранах з іншими режимами роботи можливий ремонт розрахований на тривалий термін експлуатації. Підсилення верхніх поясів підкранових балок улаштуванням додаткових чи похилих пластин необхідно проводити з використанням методів зниження концентрації напружень у кінцях монтажних швів з допомогою підкладок що залишилися з виведенням швів на ці підкладки виконанням закруглень обварювання торців тощо. Одночасно з підсиленням підкранових балок для збільшення їх ресурсу рекомендується використання поліпшених способів кріплення рейки до балки зокрема установлення пружних прокладок або використання тангенціальних прокладок. 3.4.3.4. При ремонті ферм способом збільшення перерізів стержнів необхідно прагнути до збереження центрування у вузлах ферм. При підсиленні стиснутих стержнів доцільно розташовувати елементи таким чином щоб максимально збільшити радіус інерції перерізу при цьому елементи підсилення можуть не заводитися на фасонки якщо забезпечена міцність непідсиленого перерізу. Елементи підсилення розтягнутих стержнів заводяться на фасонки на довжину достатню для передачі частини зусилля яке сприймається ними. 3.4.3.5. Ремонт колон необхідний у випадку істотного корозійного зносу при значних локальних ушкодженнях. Через складність розвантаження колон їх ремонт звичайно виконується під навантаженням. При підсиленні колон способом збільшення перерізів використовуються симетричні і несиметричні схеми підсилення. При підсиленні центрально стиснутих колон і стояків використовуються симетричні схеми чи схеми підсилення що забезпечують мінімальне зміщення центра ваги підсиленого перерізу від лінії дії стискальних зусиль. При підсиленні відцентрово стиснутих колон з переважаючими моментами одного знака необхідно використовувати несиметричні схеми підсилення зі зміщенням центра ваги підсиленого перерізу у бік дії моменту. При недостатній несучій спроможності опорної плити її підсилення треба виконувати шляхом встановлення додаткових ребер що зменшують розміри ділянок плити. При перенапруженні анкерів необхідне встановлення додаткових фундаментних болтів із закріпленням їх в існуючих фундаментах або у додатковому набетонуванні. 3.4.3.6. При використанні зварювання необхідно передбачати заходи для зменшення і регулювання зварювальних деформацій. Катети швів для цього необхідно приймати мінімально допустимими за СНіП ІІ-23. При накладанні декількох близько розташованих швів слід розробляти проект провадження зварювальних робіт із зазначенням послідовності накладання швів і температурних режимів підігрівання і зварювання. 3.4.3.7. При підсиленні статично навантажених конструкцій які експлуатуються в неагресивному середовищі необхідно використовувати переривчасті шпонкові шви. Крок шпонок слід приймати максимально допустимим за розрахунком але не понад 80 imin у розтягнутих і 40 imin у стиснутих елементах підсилення. Тут imin – мінімальний радіус інерції елемента підсилення відносно – його власної центральної осі. Для конструкцій що працюють при динамічних навантаженнях використання переривчастих швів не допускається. 3.4.4. Розрахунок конструкцій підсилення 3.4.4.1. При розрахунку на стійкість і деформативність елементів що підсилюються під навантаженням необхідно враховувати початкові і додаткові їх деформації що виникають на стадії підсилення зокрема додаткові прогини що виникають при підсиленні з допомогою зварювання . Скривлення від зварювання при перевірці стійкості стиснутих і відцентрово стиснутих елементів і елементів що працюють на стиск із вигином слід враховувати введенням додаткового коефіцієнта умов роботи ?с = 0 8. 3.4.4.2. При розрахунку підсилення елементів конструкцій на міцність і деформативністъ коефіцієнти умов роботи приймаються у відповідності зі СНіП ІІ-23. У розрахунках на загальну стійкість коефіцієнт умов роботи ?с приймається рівним 0 9 якщо СНіП ІІ-23 не передбачене менше значення ?с. Для елементів що підсилюються збільшенням площі поперечного перерізу слід враховувати зміну положення центру ваги поперечного перерізу при симетричному збільшенні його площі. 3.4.4.3. Коефіцієнт надійності за відповідальністю ?n приймають за ГОСТ 27751. При цьому для будинків і споруд ІІІ рівня відповідальності на стадіях підготовки і виконання ремонтних робіт допускається приймати ?n = 0 8 як для тимчасових будинків і споруд якщо тривалість перебування конструкцій у цих стадіях не перевищує трьох років. 3.4.4.4. З метою забезпечення несучої спроможності елементів у процесі ремонту необхідно контролювати рівень їх початкового навантаження що характеризується коефіцієнтом ?0 який являє собою відношення абсолютної величини найбільшого напруження в момент ремонту до розрахункового опору елемента який ремонтується ?0 = ? ?0 max? / Rу0 . Граничний рівень початкового навантаження елементів для конструкцій які ремонтуються із застосуванням зварювання обмежується як правило умовами: ?0 ? 0 2 – для зварювання конструкцій що працюють в особливо важких умовах експлуатації підкранові балки для кранів режиму роботи 7К 8К елементи конструкцій бункерних і розвантажувальних естакад які безпосередньо сприймають навантаження від рухливих составів тощо ; ?0 ? 0 4 – для елементів конструкцій які безпосередньо сприймають рухливі динамічні чи вібраційні навантаження; ?0 ? 0 8 – для інших конструкцій. Якщо зазначені умови не виконуються то необхідне попереднє розвантаження конструкцій або вжиття спеціальних технологічних заходів що забезпечують обмеження деформацій конструкцій зокрема зварних . 3.4.4.5. Перевірку міцності і стійкості елементів здійснюють за умовним критерієм крайової текучості. 3.4.5. Вимоги до провадження робіт 3.4.5.1. При підсиленні елементів конструкцій способом збільшення перерізів із використання зварювання слід передбачити такий порядок виконання робіт: приєднання притискання елементів підсилення по всій їх довжині до елемента що підсилюється з допомогою струбцин стяжок та ін.; приварювання елементів підсилення до елемента що підсилюється на зварювальних прихватках довжиною 20?30 мм із кроком 300?500 мм; зварювання кінцевих ділянок що включають у роботу елементи підсилення; накладання сполучних швів що забезпечують спільну роботу стержня що підсилюється та елементів підсилення. 3.4.5.2. При підсиленні збільшенням перерізів двох і більше елементів прогонів статично невизначених конструкцій рам нерозрізних балок та ін. спочатку слід приєднати елементи підсилення до всіх стержнів системи що підсилюються на зварювальних прихватках а потім приступати до зварювання кінцевих ділянок і сполучних швів. Зварювання швів стержнів що підсилюються слід виконувати послідовно починаючи з найменш навантаженого стержня прогону конструкції. 3.4.5.3. При двосторонніх схемах збільшення перерізів спочатку слід приварювати елементи підсилення розташовані з боку розтягнутих волокон а потім – з боку стиснутих. 3.4.5.4. Деформовані конструкції придатні для подальшого використання повинні бути випрямлені. Випрямлення може бути виконане без нагрівання пошкоджених елементів холодне випрямлення або з попереднім нагріванням випрямлення у гарячому стані термічним чи термомеханічним методом. Холодне випрямлення застосовують тільки для плавно деформованих елементів. 3.4.5.6. Холодне випрямлення конструкцій слід виконувати способами що унеможливлюють утворення вм’ятин вибоїн та інших пошкоджень на поверхні прокату. 3.4.5.7. Монтажні з’єднання сталевих деталей і конструкцій слід виконувати згідно зі СНіП 3.03.01 а вхідний та операційний контроль – згідно зі СНіП А.3-1-5. 3.4.5.8. Підсилення зварних з’єднань слід виконувати збільшенням довжини або товщини зварних швів. Підсилення швів збільшенням їх довжини краще у зв’язку з тим що короткі шви сприяють концентрації напружень. Довжину і товщину швів що підсилюються а також товщину шару наплавленого на ці шви визначають за різницею розрахункового зусилля у зварному з’єднані від розрахункового навантаження що діє після підсилення і розрахунковою несучою спроможністю існуючого з’єднання. Для комбінованих зварних з’єднань розтягнутих елементів до складу яких входять лобові та флангові шви відношення загальної розрахункової площі флангових швів у з’єднанні що підсилюється до розрахункової площі лобових швів повинно бути більше 4 5. 3.4.5.9. Підсилення зварних з’єднань збільшенням товщини швів наплавленням нових шарів слід застосовувати за відсутності місця для накладання нових швів. Підсилення збільшенням довжини і товщини зварних швів слід починати зі збільшення довжини швів. 3.4.5.10. У конструкціях що підсилюються під навантаженням треба уникати накладання швів розташованих поперек діючих зусиль. У випадку неможливості виконання цієї вимоги необхідно вжити спеціальних технологічних заходів що забезпечують безпечне зварювання таких швів. 3.4.5.11. Підсилення зварних з'єднань шляхом збільшення довжини зварних швів крім поперечних може виконуватися під навантаженнями за яких напруження в існуючих швах не перевищують їх розрахункового опору. У металі конструкцій що з'єднуються слід витримувати співвідношення для значень ?0 наведені у 4.5.4. Міцність зварних з'єднань підвищується при цьому пропорційно збільшенню площі перерізу швів. 3.4.5.12. При розробці технології підсилення зварних з'єднань необхідно дотримуватись наступних умов: при наплавленні додаткових шарів необхідно вносити якомога меншу кількість тепла в деталі конструкцій; наплавлення шару підсилення необхідно починати в місцях наявних дефектів шва що підсилюється підрізи наплави кратери та ін. в іншому випадку - з будь-якого зручного місця; роботи з підсилення зварних швів повинні виконувати висококваліфіковані зварники. Після підсилення шва з одного кінця по перу одного з парних кутиків слід перейти до підсилення шва другого парного кутика зі зворотної сторони тієї ж фасонки чи з протилежного кінця елемента. Після накладення усіх швів по перу кутиків треба переходити до накладення швів по обушку кутиків у тій же послідовності. 3.4.5.13. Нові зварні шви на конструкціях необхідно розташовувати по можливості в найменш напружених перерізах якнайдалі від місць зміни перерізу вирізів ребер. Необхідно уникати скупченості зварних швів перетинань їх під гострим кутом а також близького розташування паралельних стикових і кутових швів для чого необхідно керуватися наступним: а відстань між двома паралельними стиковими швами а також між паралельними стиковими і кутовими швами повинна бути не менше 10t де t? товщина елемента до якого приварюється нова деталь; б кут між двома стиковими швами повинен бути не менше 60°; в відстань між новими стиковими швами та існуючими кріпленнями елементів ребра фасонки стикові накладки і шви повинна бути не менше 100 мм у інших випадках відстань між швами має бути не менше 4 5 t; г при зварюванні стиків нижнього пояса балок у місцях перетину цих швів зі стінкою необхідно передбачати виріз у стінці що забезпечує якісне виконання шва; д у місцях перетину зварних швів необхідно виконувати отвори діаметром 20 мм. Товщина зварних швів повинна бути мінімальною перевагу варто віддавати тонким і довгим швам. Шви слід розташовувати симетрично щодо осей з мінімальним віддаленням від центра ваги конструкції. 3.4.5.14. Заклепкові з'єднання необхідно підсилювати високоміцними болтами за ГОСТ 22356 і болтами класу точності А за ГОСТ 7805. Підсилення заклепкових і болтових з'єднань з допомогою зварювання допускається як виняток у тих випадках коли зварні шви підсилень розраховуються на сприйняття всього навантаження у вузлі без урахування роботи заклепок і болтів . Високоміцні болти слід застосовувати у відповідності зі СНіП ІІ-23. 3.4.6. Контроль якості і приймання робіт 3.4.6.1. Контроль якості і приймання виконаних робіт слід здійснювати відповідно до СНіП 3.03.01. 3.4.6.2. У випадках особливої відповідальності конструкцій у проекті підсилення необхідно передбачати вибіркове випробування міцності і стійкості підсилених конструкцій дослідним завантаженням. 3.4.6.3. Під час ремонту сталевих конструкцій слід контролювати цілісність і товщину шару вогнезахисного покриття і у випадку невідповідності доводити його до нормативного. 3.4.7. Захист конструкцій від природних і техногенних впливів 3.4.7.1. Корозійний захист підсилених конструкцій здійснюється відповідно до СНіП 2.03.11. 3.4.7.2. Якщо матеріалами оцінки технічного стану конструкцій було встановлено що їх ушкодження чи фізичне зношення з'явилися в результаті прямого впливу на конструкцію ударів транспортних засобів високотемпературного випромінювання від установленого устаткування або від інших аналогічних техногенних причин то в проекті підсилення варто передбачити заходи щодо захисту конструкцій спеціальними облицюваннями огорожами тощо. Додаток 1 ПАСПОРТ технічного стану будівлі споруди 0.1. Назва підприємства установи повна організації коротка 0.2. Назва об`єкта 0.3. Зміни окремих характеристик Паспорта технічного стану будівлі споруди оформлюються згідно з таблицею 4. Продовження додатка 1 1. ДАНІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО 1.1. Відомча належність 1.2. Поштова адреса підприємства індекс 1.3. Ідентифікаційний код 1.4. Форма власності Власник керівник підприємства 1.5. Прізвище ім'я по батькові 1.6. Телефон факс 2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БУДІВЛЮ СПОРУДУ 2.1. № об`єкта * 2.2. Призначення 2.3. Категорія будівлі приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки ВІДНЕСЕННЯ БУДІВЛІ СПОРУДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЙНИХ ГРУП ** 2.4. за відповідальністю 2.5. за небезпекою технологічних процесів 2.6. за агресивністю робочого середовища 2.7. Рік забудови 2.8. Площа забудови м2 2.9. Будівельний об`єм м3 2.10. Поверховість виробничої частини 2.11. Поверховість адміністративно-побутової частини 2.12. Балансова вартість тис. грн. 2.13. Страхова компанія та номер страхового поліса 2.14. Дата складання Паспорта * Призначає власник. Бажаний збіг з № за генпланом. ** Визначається з додатка 1.1 до Правил обстежень оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель та споруд. Продовження додатка 1 ОРГАНІЗАЦІЯ-ГЕНПРОЕКТУВАЛЬНИК ОБ`ЄКТА 2.15. назва ОРГАНІЗАЦІЯ-ГЕНПІДРЯДНИК ЩО ЗДІЙСНЮВАЛА БУДІВНИЦТВО ОБ`ЄКТА 2.16. назва ОРГАНІЗАЦІЯ ЩО ПРОВЕЛА ОБСТЕЖЕННЯ ДЛЯ ПАСПОРТИЗАЦІЇ 2.17. назва 2.18. ідентифікаційний код 2.19. ліцензія № * дійсна до 2.20. Періодичність планових обстежень технічного стану років ОСТАННЄ ОБСТЕЖЕННЯ ПРОВЕДЕНО: 2.21. обстежувальна організація 2.22. ідентифікаційний код 2.23. ліцензія № * дійсна до 2.24. дата обстеження 2.21. обстежувальна організація 2.22. ідентифікаційний код 2.23. ліцензія № * дійсна до 2.24. дата обстеження 2.21. обстежувальна організація 2.22. ідентифікаційний код 2.23. ліцензія № * дійсна до 2.24. дата обстеження 2.21. обстежувальна організація 2.22. ідентифікаційний код 2.23. ліцензія № * дійсна до 2.24. дата обстеження * Перелік кодів робіт з обстеження будівель споруд і мереж на виконання яких надає право ця ліцензія наведено в таблиці 5. Продовження додатка 1 3. ТЕХНІЧНИЙ СТАН БУДІВЛІ СПОРУДИ ТА ВИСНОВКИ ЩОДО ЇЇ ПОДАЛЬШОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ 3.1. Технічний стан основ та конструктивних елементів за частинами об`єкта Частини об`єкта основи та конструктивні елементи * Матеріал Оцінка стану ** 3.2. Технічний стан інженерного обладнання за частинами об`єкта Частини об`єкта елементи інженерного обладнання * Оцінка стану *** * Перелік частин об`єкта конструктивних елементів та елементів інженерного обладнання визначається за матеріалами обстеження. ** Проставляється цифрою та словами одна з чотирьох категорій технічного стану: I нормальний; II задовільний; III непридатний до нормальної експлуатації; IV аварійний. *** Визначається згідно з правилами обстеження оцінки технічного стану та паспортизації житлових і громадських будівель. 3.3. Технічний стан будівлі споруди в цілому * 3.4. Виявлені дефекти та пошкодження і терміни їх усунення № В и я в л е н и й д е ф е к т Термін усунення 3.5. Оцінка потенційних наслідків можливої аварії 3.5.1. Загроза життю та здоров`ю робітників що працюють на об`єкті чол. 3.5.2. Загроза населенню що мешкає поблизу об`єкта чол. 3.5.3. Загроза обвалення основних конструкцій об`єкта або його частини м2 3.5.4. Загроза забруднення довкілля навколо об`єкта км2 3.6. Пропозиції щодо подальшої експлуатації 1. 2. 3. та ін. Продовження додатка 1 4. ІНШІ ВІДОМОСТІ * 4.1. Характерні інженерно-геологічні розрізи. 4.2. Конструктивна схема будівлі або споруди план розріз . 4.3. Відомості про реконструкцію технічне переозброєння будівлі споруди . 4.4. Наявність підйомно-транспортних пристроїв та механізмів. 4.5. Проектні дані про допустимі корисні навантаження на основні несучі конструкції та елементи будівлі. Власник керівник підприємства підпис прізвище ініціали Керівник групи обстеження підпис прізвище ініціали М.П. Дата обстеження 200 р * Наводяться за необхідності визначення особливостей будівлі споруди . Продовження додатка 1 ЗМІНИ ХАРАКТЕРИСТИК ПАСПОРТА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ БУДІВЛІ СПОРУДИ 0.1. Назва підприємства повна коротка 0.2. Назва об`єкта 1.3. Ідентифікаційний код підприємства 2.1. № об`єкта Дані про зміни окремих характеристик будівлі споруди надаються у формі відповідних позицій Паспорта технічного стану із зазначенням їх номерів. ОСТАННЄ ОБСТЕЖЕННЯ ПРОВЕДЕНО: 2.21. обстежувальна організація 2.22. ідентифікаційний код 2.23. ліцензія № * дійсна до 2.24. дата обстеження ЗМІНИ ВНЕСЕНО . . Власник керівник підприємства підпис прізвище ініціали Керівник групи обстеження підпис прізвище ініціали * Перелік видів робіт на виконання яких надає право ця ліцензія наведено в таблиці 5 Продовження додатка 1 ПЕРЕЛІК КОДІВ РОБІТ* З ОБСТЕЖЕННЯ БУДІВЕЛЬ СПОРУД І МЕРЕЖ НА ВИКОНАННЯ ЯКИХ НАДАНО ПРАВО ОРГАНІЗАЦІЇ ЩО ПРОВЕЛА ОСТАННЄ ОБСТЕЖЕННЯ назва організації ідентифікаційний код ліцензія № дійсна до дата обстеження 5.02.00 ОБСТЕЖЕННЯ БУДІВЕЛЬ СПОРУД І МЕРЕЖ у ліцензіях виданих до жовтня 1995 р. - 5.07.00 5.02.01 5.07.01 5.02.02 5.07.02 5.02.01.01 5.07.01.01 5.02.02.01 5.07.02.01 5.02.01.01.01 5.07.01.01.01 5.02.02.02 5.07.02.02 5.02.01.01.02 5.07.01.01.02 5.02.02.03 5.07.02.03 5.02.01.01.03 5.07.01.01.03 5.02.02.04 5.07.02.04 5.02.02.05 5.07.02.05 5.02.01.02 5.07.01.02 5.02.02.06 5.07.02.06 5.02.01.02.01 5.07.01.02.01 5.02.02.07 5.07.02.07 5.02.01.02.02 5.07.01.02.02 5.02.02.08 5.07.02.08 5.02.01.02.03 5.07.01.02.03 5.02.02.09 5.07.02.09 5.02.02.10 5.07.02.10 5.02.01.03 5.07.01.03 5.07.02.11 5.02.01.03.01 5.07.01.03.01 5.02.01.03.02 5.07.01.03.02 5.02.01.03.03 5.07.01.03.03 5.02.01.04 5.07.01.04 5.02.01.04.01 5.07.01.04.01 5.02.01.04.02 5.07.01.04.02 5.02.01.04.03 5.07.01.04.03 Керівник групи обстеження підпис прізвище ініціали * Коди робіт на виконання яких надано право організації мають бути позначені знаком “Х”. Додаток 2.1 ПРИБЛИЗНА ПЕРІОДИЧНІСТЬ ТЕХНІЧНИХ ОГЛЯДІВ КОНТРОЛЮ СТАНУ ГЕОДЕЗИЧНОЇ ПЕРЕВІРКИ І СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ № Назва заходів Періодичність 1 2 3 1 Поточні огляди будинків здійснення технічного огляду й обстеження території енергопідприємства з усіма властивими йому спорудами і пристроями 1 раз у 4 місяці 2 Чергові огляди будинків 2 рази на рік навесні і восени 3 Позачергові огляди після пожеж злив сильних вітрів снігопадів повеней інших явищ стихійного характеру а також аварій будинків споруд та технологічного устаткування енергопідприємства У середньому 1 раз на 4 місяці 4 Огляд огородження озеленення і благоустрою території 1 раз на 4 місяці 5 Поточні періодичні огляди будинків працівником служби спостереження 1 раз на місяць 6 Огляд стану конструкцій що піддаються впливу динамічних навантажень 1 раз на місяць 7 Контроль за станом виробничого середовища в приміщеннях де є джерела можливого газовиділення замочування агресивними рідинами і т. ін. 1 раз на 6 місяців 8 Огляд п'єзометрів та контрольних свердловин для спостереження за режимом ґрунтових вод. 1 раз на місяць 9 Перевірка наявності вище поверхні землі покажчиків схованих під землею комунікацій водопроводу каналізації і теплофікації газопроводів повітропроводів кабелів. Відсутність провалів вимивань та інших змін. 1 раз на 6 місяців 10 Огляд покрівель усіх конструкцій і пристроїв для відводу атмосферних вод з даху виробничих будинків і споруд зовнішній 1 раз на місяць технічний – 1 раз на 6 місяців 11 Огляд мереж водопроводу каналізації теплофікації і їх споруд Зовнішній – 1 раз на місяць технічний – 1 раз на 6 місяців 12 Огляд дренажних мереж колодязів приямків водовідвідних канав зливової каналізації з оглядовими колодязями Зовнішній – 1 раз на місяць технічний – 1 раз на 6 місяців 13 Визначення ступеня замулення колодязів і колектора каналізації 1 раз на 6 місяців 14 Огляд колодязів водопроводу 1 раз на 6 місяців 15 Огляд споруд для очищення забруднених стічних вод 1 раз на 6 місяців 16 Огляд автомобільних доріг проїздів 1 раз на 6 місяців 17 Огляд стану елементів і зварних швів металевих конструкцій 1 раз на 6 місяців 18 Огляд стану замонолічених стиків елементів залізобетонних збірних конструкцій 1 раз на 6 місяців 19 Огляд підземних конструкцій 1 раз на рік 20 Огляд підкранових колій 1 раз на рік Продовження додатку 2.1 1 2 3 21 Огляд базисних робочих реперів і марок на димарях та фундаментах 1 раз на рік 22 Нівелювання золошлакопроводів визначення їх висотного положення та рихтування 1 раз на рік 23 Перевірка герметичності засклення та притворів створних елементів 1 раз на рік 24 Огляд вентиляційних систем 1 раз на рік 25 Обстеження і паспортизація будинків та споруд обстеження гідроспоруд галузевою комісією 1 раз на 5 років 26 Вимір прогинів експлуатаційних залізобетонних ферм ригелів стійок несучих жорстких рам 1 раз на 5 років 27 Геодезична перевірка вертикальності будівельних конструкцій 1 раз на 10 років 28 Геодезична перевірка просідання фундаментів устаткування будинків та споруд 1 раз на 10 років 29 Огляд стану систем протипожежного захисту 1 раз на 6 місяців Додаток 2.2. ДОПУСТИМІ ВІДХИЛЕННЯ ВІД ПРОЕКТНИХ РОЗМІРІВ ДЛЯ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ Таблиця 1 Допустимі відхилення при улаштуванні підпор місць обпирання під стальні конструкції щогл та башт Назва відхилення Величина відхилення Поверхня фундаменту по: висоті нахилу ± 5 мм 1/100 Зміщення анкерних болтів розташованих: всередині контуру підпор конструкції; поза контуром підпор конструкції ± 5 мм 10 мм Відхилення відмітки верхнього торця болта від проектної + 20 - 0 мм Відхилення довжини нарізання анкерного болта + 30 - 0 мм Таблиця 2 Допустимі відхилення у положенні фундаментів та місць обпирання частин щогл та башт Назва відхилення Величина відхилення Для башт – відстань між центрами фундаментів однієї башти при відсутності вказівок у проекті 10 мм + 0 001 Для щогл – кут між фактичним і проектним напрямком вісі тяги анкерного фундаменту щогли: до горизонту у плані 0 - 40 10 Відхилення опорної площини плити ростверку центрального фундаменту для щогл трубчатої листової конструкції від проектної відмітки ± 10 мм Продовження додатку 2.2 Таблиця 3 Допустимі відхилення у розмірах елементів конструкцій щогл та башт Назва відхилення Величина відхилення 1 2 Щогли та башти Різниця довжин окремих поясів однієї секції 1/1000 бази але не більше 2 мм Тангенс кута між фактичним і проектним положенням фланців поясу 1/1500 Зазори між фланцями двох суміжних секцій: у межах кільця шириною 20 мм навколо труби поясу у зовнішніх кромках між фланцями 0 5 мм 3 мм Щогли решітчасті та листові трубчасті Стріла прогину вісі стовбура щогли при загальному контрольному збиранні на довжині вимірюваної ділянки 1/750 довжини вимірюваної ділянки Місцеві викривлення утворюючих трубчатої листової щогли які вимірюються прямолінійним шаблоном довжиною 1 м скривлення та вм'ятини глибиною до 2 мм не враховуються 1/50 довжини викривленої ділянки але не більше 0 5 товщини відмітки стіни труби Неспівпадання отворів у фланцевих з'єднаннях при загальному або контрольному збиранні для болтів діаметром : до 36 мм більше 36 мм 1 5 мм 2 мм Кут між фактичним і проектним положенням фасонки для кріплення відтяжок решітчастих і листових трубчатих щогл 10 Башти Різниця у товщині фасонок і одному фланцевому з'єднанні 1 мм Відхилення відстані між центром вузла та першого отвору фасонок кріплення розпірок розкосів і елементів діафрагми ± 3 мм Кут між фактичним і проектним положенням фасонки для кріплення розкосів і розпірок 10 Інші конструкції та деталі Відхилення у розмірах опорних столиків які слугують для встановлення монтажних механізмів та прив'язуванні їх розмірів ± 2 мм Те ж інших деталей які призначені для виконання монтажних робіт скоб для підвішування риштування і т. ін. ± 4 мм Продовження додатку 2.2 Таблиця 4 Допустимі відхилення при монтажі конструкцій щогл Назва відхилення Величина відхилення 1 2 Зміщення вісі стовбура і поясів щогл від проектного положення 1/5000 висоти вивіряємої точки над фундаментом Відхилення від величини попереднього монтажного натягнення відтяжок щогл від проектного ± 8 % Різниця у величині натягнення відтяжок з одного канату одного ярусу після демонтажу монтажного крана 10 % Таблиця 5 Допустимі відхилення при монтажі конструкцій башт Назва відхилення Величина відхилення 1 2 Зміщення вісі стовбура і поясів башт від проектного положення 1/1000 висоти вивіряємої точки над фундаментом Відхилення від величини монтажного натягнення розкосів башт від проектного ± 15 % Додаток 2.3 Служба спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд “ “ П Р И П И С № Пропоную виконати і після закінчення строку повідомити службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд Строк виконання Начальник служби спостереження підпис прізвище ініціали Цех № повідомляє про виконання припису № від “ ” Додаток 2.4 ТЕХНІЧНИЙ ЖУРНАЛ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЛІ СПОРУДИ Найменування підприємства Найменування буд вл споруди за Паспортом технічного стану Дата Результати спостережень Виконавці 1 2 3 Примітка. У стовпчик 2 записуються відомості про результати спостережень за будівлею спорудою та її конструктивними елементами; результати інструментальних вимірів осідань прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; висновки за результатами періодичних технічних оглядів будівлі споруди ; відомості про випадки суттєвих порушень правил експлуатації та заходи щодо їх запобігання. Додаток 2.5 ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК РОБІТ З ПОТОЧНОГО РЕМОНТУ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД Для будівель 1. Фундаменти 1.1. Відновлення планування навколо будівлі. 1.2. Ремонт вимощення навколо будівлі з відновленням до 20% загальної його площі. 1.3. Заміна окремої цеглини в огородженні зовнішніх приямків навколо підвальних приміщень. 1.4. Встановлення на розчині окремої ослабленої цегли у фундаментних стінах з внутрішнього боку підвальних приміщень. 1.5. Розчищення і зашпарування нещільностей у збірних і монолітних бетонних фундаментних стінах. 1.6. Ремонт лицювання фундаментних стін з боку підвальних приміщень перекладення не більше 2% цегляної кладки облицьованих поверхонь. 1.7. Ремонт штукатурки фундаментних стін з боку підвальних приміщень в обсязі не більше 5% загальної площі оштукатурених фундаментних стін. 2. Стіни і колони 2.1. Установлення на розчині окремих ослаблених цеглин що випали. 2.2. Розшивання розчином дрібних тріщин у цегляних стінах. 2.3. Відновлення захисного шару бетону залізобетонних конструкцій і панелей. 2.4. Розчищення і ретельне зашпарування вертикальних і горизонтальних швів великоблокових і великопанельних стін у місцях підвищеного продування і проникнення атмосферної вологи. 2.5. Ремонт кам'яного облицювання цоколя в обсязі до 10% загальної площі облицювання. 2.6. Укріплення затискачів раніше встановлених на дерев'яних стінах. 2.7. Законопачування окремих місць у рубаних стінах. 2.8. Установлення захисних кутників на цегляних і бетонних колонах. 3. Перегородки 3.1. Укріплення існуючих перегородок встановленням йоржів клинів та ін. 3.2. Закладання отворів і просвітів верхньої частини перегородок при їхньому осіданні а також у місцях прилягання до стін. 3.3. Установлення на розчині окремих послаблених цеглин у перегородках. 3.4. Заміна окремих порваних сіток у дерев'яно-сітчастих перегородках. 3.5. З'єднання чистих дощатих перегородок. 3.6. Заміна розбитого скла в заскленій частині перегородок. 4. Покрівлі і покриття 4.1. Підсилення стропильних ніг нашиванням обрізків дощок чи інших додаткових кріплень. 4.2. Установлення додаткових болтів і скоб у місцях послаблених з'єднань стиків тощо. 4.3. Дрібний ремонт дерев'яних ферм покриття підтягання болтів . 4.4. Відновлення захисного шару в місцях оголення арматури залізобетонних конструкцій ферм балок плит покриття . Продовження додатка 2.5 4.5. Дрібний ремонт пристроїв закривання і відкривання світлових ліхтарів. 4.6. Антисептичний і протипожежний захист дерев'яних конструкцій. 4.7. Ремонт слухових вікон. 4.8. Відновлення або ремонт виходів на дах. 4.9. Закріплення фальців і обтискання гребенів у сталевій покрівлі з промащенням гребенів і свищів замазкою. 4.10. Установлення різного роду латок на сталевій покрівлі. 4.11. Ремонт металевої покрівлі в окремих місцях із заміною до 10 % загальної площі покриття. 4.12. Заміна окремих плиток у черепичній та інших видах покрівлі з окремих плиток. 4.13. Ремонт окремих місць покрівлі з рулонних матеріалів з перекриттям до 20% загальної площі покриття або повне покриття покрівлі без заміни існуючих елементів. 4.14. Ремонт окремими частинами настінних жолобів і карнизних спусків. Закріплення зірваних сталевих листів. 4.15. Ремонт чи відновлення покриттів навколо димових труб та інших виступних частин на покрівлі. 4.16. Закріплення сталевих парапетів ремонт оголовків вентиляційних шахт газоходів каналізаційних стояків та інших частин на покрівлі що виступають. 4.17. Відновлення і ремонт драбин на дахах. 4.18. Періодичне пофарбування сталевої покрівлі. 4.19. Періодичне промащування рулонних покрівель нафтобітумною мастикою. 4.20. Ремонт воронок внутрішніх водостоків. 4.21. Ремонт чи відновлення захисного шару гравію на покрівлі. 5. Перекриття і підлоги 5.1. Відновлення захисного шару залізобетонних конструкцій перекриттів прогонів балок і плит . 5.2. Закладання вибоїн у цементних бетонних і асфальтових підлогах до 10% загальної площі . 5.3. Заміна окремих шашок на торцевій підлозі до 10% загальної площі . 5.4. Заміна пошкоджених і вставлення плиток які випали в керамічних цементних мармурових підлогах. 5.5. Ущільнення дощатих підлог. 5.6. Підклеювання окремих місць лінолеуму. 5.7. Дрібний ремонт паркетної підлоги. 5.8. Закріплення дерев'яних плінтусів і галтелей що відстали чи їх заміна. 5.9. Ремонт цементних плінтусів. 5.10. Додаткове утеплення горищних перекриттів з додаванням мастики і засипки. 6. Вікна двері і ворота 6.1. Виправлення перекосів дверних полотен і воріт та закріплення їх металевими кутниками і нашиванням планок. 6.2. Закріплення переплетень з частковою заміною слупиків. 6.3. Улаштування нових кватирок. 6.4. Заміна розбитого скла промащення фальців замазкою. 6.5. Проконопачення віконних і дверних коробок у дерев'яних рубаних стінах а також промащення зазорів між коробкою і стіною в кам'яних стінах. 6.6. Закладання тріщин під підвіконнями. 6.7. Заміна несправних віконних і дверних приладів. Продовження додатка 2.5 6.8. Утеплення вхідних дверей і воріт. 6.9. Встановлення пружин на зовнішні двері. 7. Сходи і ганки 7.1. Закладання вибоїн у бетонних і кам'яних сходах сходових площадках і в пандусах. 7.2. Заміна окремих зношених дощок у дерев'яних сходах і площадках. 7.3. Закріплення поручнів на сходових маршах із заміною окремих ділянок дерев'яного поручня. 8. Внутрішні штукатурні облицювальні і малярні роботи 8.1. Ремонт штукатурки стін і стелі з попереднім оббиванням штукатурки до 10% оштукатурених поверхонь стін і стелі . 8.2. Заміна облицювання стін до 10% загальної площі облицьованої поверхні . 8.3. Пофарбування приміщень і окремих конструкцій. 9. Фасади 9.1. Укріплення відпалих облицьовувальних плиток архітектурних деталей чи цегли в перемичках карнизах та інших виступних частинах будівлі не більше 10% загальної площі облицьованої поверхні . 9.2. Ремонт зовнішньої штукатурки в окремих місцях до 5% оштукатуреної поверхні фасаду . 9.3. Ремонт водостічних труб воронок колін відводів лотків а також усіх зовнішніх сталевих і цементних покриттів на виступних частинах фасадів будівлі. 9.4. Пофарбування фасадів будівлі звичайними розчинами. 9.5. Очищення чи промивання від кіптяви і пилу фасадів що облицьовані чи пофарбовані стійкими розчинами. 10. Печі 10.1. Дрібний ремонт печей з частковою заміною пічних пристроїв з розшиванням тріщин і шабруванням зовнішніх поверхонь. 10.2. Усунення завалів у печах. 10.3. Виправлення переділок. 10.4. Ремонт димових труб і буровів. 10.5. Побілення труб. 10.6. Очищення печей димоходів димарів від сажі. 11. Центральне опалення 11.1. Промивання трубопроводів системи центрального опалення щорічно після закінчення опалювального сезону . 11.2. Регулювання системи центрального опалення. 11.3. Усунення протікання у трубопроводі пристроях і арматурі шляхом підтягання муфт контргайок та ін. 11.4. Заміна окремих секцій опалювальних приладів і невеликих ділянок трубопроводів під час усунення протікань і засмічення у трубах. 11.5. Ремонт у тому числі набивання сальників і заміна в окремих приміщеннях регулювальної і запірної арматури. 11.6. Укріплення існуючих гачків хомутів кронштейнів і підвісок а також установлення додаткових засобів кріплення трубопроводів і пристроїв. 11.7. Утеплення розширювальних баків на горищі зливних і повітряних труб. Продовження додатка 2.5 11.8. Пофарбування трубопроводів і приладів. 11.9. Промивання конденсаційних горщиків і баків грязьовиків. 12. Вентиляція 12.1. Усунення підсосів у повітроводах. 12.2. Закріплення існуючих підвісок хомутів і цапф а також встановлення додаткових засобів кріплення повітроводів. 12.3. Дрібний ремонт вентиляторів калориферів електромоторів і опорних пристроїв для них фундаментів площадок і кронштейнів . 12.4. Дрібний ремонт вентиляційних шахт дефлекторів жалюзі і грат. 12.5. Пофарбування повітроводів і вентиляційного обладнання. 13. Внутрішній водопровід і каналізація 13.1. Усунення протікання у пристроях і з'єднаннях водопровідних і каналізаційних труб. 13.2. Закріплення каналізаційних і водопровідних труб. 13.3. Утеплення водопровідних і каналізаційних труб у місцях охолодження. 13.4. Прочищення каналізаційних трубопроводів і приладів. 13.5. Заміна невеликих ділянок трубопроводів. 13.6. Ремонт і заміна арматури. 13.7. Заміна окремих пристроїв бачків унітазів умивальників раковин та ін. . 14. Гаряче водопостачання 14.1. Очищення бойлерів від накипу і відкладен. 14.2. Дрібний ремонт насосних і моторних установок. 14.3. Заміна водорозбірних кранів утеплення труб та інші невеликі за обсягом роботи аналогічно до перелічених у попередніх розділах “Центральне опалення” і “Внутрішній водопровід і каналізація”. 15. Електроосвітлення і зв'язок 15.1. Перетяжка відвислої внутрішньої електропроводки і встановлення додаткового кріплення з заміною установленої арматури вимикачів патронів розеток . 15.2. Заміна окремих ділянок електропроводки до 10% . 15.3. Зняття і відновлення електропроводки при виконанні робіт з поточного ремонту стін перекриттів і перегородок. 15.4. Дрібний ремонт групових розподільних і запобіжних щитів і коробок. 15.5. Замірювання опору ізоляції проводів освітлювальних мереж. Для споруд 16. Водопровідно-каналізаційні споруди 16.1. ТРУБОПРОВОДИ ТА АРМАТУРА МЕРЕЖІ 16.1.1. Зачеканення окремих розтрубів. 16.1.2. Зварювання чи підварювання окремих стиків сталевих труб. 16.1.3. Закладання окремих місць для усунення протікання з установленням ремонтних муфт хомутів бандажів чи шляхом заварювання. 16.1.4. Заміна окремих труб. 16.1.5. Набивання сальників підтягування болтів і заміна окремих сальників на арматурі. Продовження додатка 2.5 16.1.6. Заміна болтів і прокладок у фланцевих з'єднаннях фасонних частин арматури. 16.1.7. Відновлення покажчиків. 16.1.8. Ремонт кріплення гідрантів. 16.1.9. Ремонт водорозбірних колонок. 16.1.10 Ремонт пожежних резервуарів. 16.2. КОЛОДЯЗІ 16.2.1. Усунення окремих свищів у стінах колодязів. 16.2.2. Замурування окремої цегли що випадає. 16.2.3. Заміна окремих ходових скоб. 16.2.4. Ремонт сходів. 16.2.5. Ремонт окремих місць штукатурки. 16.2.6. Виправлення вичок. 16.2.7. Обробка зачеплених люків. 16.3. ВОДОЗАБОРИ І ГІДРОТЕХНІЧНІ СПОРУДИ 16.3.1. Греблі дамби водоспуски канали. 16.3.1.1. Зашпарування тріщин у бетонних водоскидах і в тілі греблі. 16.3.1.2. Виправлення пошкоджень у берегоукріплювальних одежах і в кріпленнях укосів до 2% загальної площі кріплення . 16.3.1.3. Заміна окремих елементів у дерев'яних конструкціях. 16.3.1.4. Укріплення закладних частин металевих конструкцій. 16.3.1.5. Пофарбування металевих конструкцій. 16.3.1.6. Відновлення захисного шару в надводних частинах залізобетонних споруд. 16.3.2. Водяні свердловини 16.3.2.1. Заміна зношених частин верхнього водоприймального бака. 16.4. ОЧИСНІ СПОРУДИ 16.4.1. Ремонт окремих місць штукатурки з затиранням і залізненням до 10% загальної площі оштукатурених поверхонь . 16.4.2. Зашпарування дрібних тріщин. 16.4.3. Ремонт і пофарбування люків сходів. 16.4.4. Заміна окремих скоб. 16.4.5. Відновлення геометричних форм країв жолобів фільтрів. 16.4.6. Ремонт повітроводів. 16.4.7. Ремонт ізоляції окремих місць. 16.4.8. Ремонт грат зі зміною окремих прутків. 16.4.9. Ремонт жолобів двоповерхових відстойників із заміною окремих дощок у дерев'яних жолобах. 16.4.10. Розрівнювання завантаження в аерофільтрах і біофільтрах з додаванням завантажувального матеріалу до 5% загального обсягу завантаження . 16.4.11. Ремонт окремих місць кладки в біофільтрах. 16.4.12. Ремонт огороджувальних валиків лотків і дощатих перегородок мулових ділянок. 16.4.13. Промивання споруд трубопроводів і дренажних мереж. 16.4.14. Фарбування трубопроводів. 16.4.15. Заміна окремих фільтрових пластинок в аеротенках до 2% загальної кількості . 16.4.16. Відновлення захисного шару залізобетонних конструкцій. Продовження додатка 2.5 16.4.17. Часткова заміна теплової ізоляції труб у водонапірній башті до 5% ізольованої поверхні труб . 16.4.18. Пофарбування металевих баків. 16.4.19. Ремонт трубопроводів із заміною окремих труб. 17. Теплофікація 17.1. КАНАЛИ І КАМЕРИ 17.1.1. Усунення окремих свищів у стінах прохідних каналів і закладання окремої цегли що випадає. 17.1.2. Заміна окремих ходових скоб. 17.1.3. Ремонт сходів. 17.1.4. Оправлення зачеплених люків. 17.2. ТРУБОПРОВОДИ І АРМАТУРА 17.2.1. Зварювання і підварювання окремих стиків труб. 17.2.2. Заміна окремих труб. 17.2.3. Частковий ремонт теплової ізоляції до 5% загальної довжини трубопроводу . 17.2.4. Набивання сальників підтягування болтів і заміна окремих деталей арматури. 17.2.5. Заміна болтів і прокладок у фланцевих з'єднаннях. 18. Під'їзні залізничні шляхи 18.1. ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО 18.1.1. Викошування трави з укосів. 18.1.2. Планування і очищення укосів. 18.1.3. Очищення і виправлення кюветів канав лотків швидкотоків оглядових колодязів. 18.1.4. Очищення дренажів після спаду весняних вод. 18.1.5. Очищення і дрібний ремонт дернування мостових фашин кам'яних відсипок і підпорних стін. 18.1.6. Очищення і дрібний ремонт регуляційних споруд стінок дамб та ін. . 18.1.7. Очищення і дрібний ремонт фільтрувальної частини насипу. 18.2. ВЕРХНЯ БУДОВА ЗАЛІЗНИЧНОЇ КОЛІЇ 18.2.1. Виправлення поштовхів перекосів осідань. 18.2.2. Підбивання шпал. 18.2.3. Перешивання шляху. 18.2.4. Рихтування шляху. 18.2.5. Розгонка зазорів. 18.2.6. Ремонт шпал. 18.2.7. Розгонка шпал. 18.2.8. Оправлення баластової призми. 18.2.9. Очищення і змащування рейкових скріплень. 18.2.10. Заміна одиночних шпал не більше 30 шпал на рік на 1 км шляху . 18.2.11. Заміна тріснутих рейок. 18.2.12. Заміна окремих елементів переїздів. 18.2.13. Фарбування шляхових знаків. 18.2.14. Фарбування шлагбаумів і надовбнів переїздів. Продовження додатка 2.5 18.3. ШТУЧНІ СПОРУДИ МОСТИ ТУНЕЛІ 18.3.1. Підтягування і заміна болтів. 18.3.2. Виправлення котків. 18.3.3. Заміна слабких заклепок. 18.3.4. Заміна поодиноких дефектних елементів . 18.3.5. Зашпарування тріщин в опорах. 18.3.6. Установлення на місце окремих каменів які випали або змістилися. 19. Автомобільні шляхи 19.1. Виправлення узбіччя з плануванням і ущільненням. 19.2. Очищення водовідвідних каналів і кюветів. 19.3. Ліквідація колії просадок і вибоїн шляхом ямного ремонту а також розсипів висівок дрібного щебеню і закладання швів і тріщин цементно-бетонних покриттів. 19.4. Виправлення окремих бортових каменів. 19.5. Заміна дорожніх знаків. 19.6. Ремонт штучних споруд в обсязі що прийняти для залізничних споруд. 20. Система протипожежного захисту 20.1. Ремонт автоматичної пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння. 20.2. Ремонт системи димовидалення. 20.3. Ремонт системи внутрішнього пожежогасіння. 20.4. Утеплення пожежних гідрантів ремонт під’їздів до пожежних гідрантів та пожежних резервуарів. 21. Споруди телефонної каналізації Склад основних робіт: огляд телефонної каналізації перевірка очищення а також закладення каналів трубопроводів; виправлення окремих стиків осілої каналізації; зміцнення ремонт і заміна зношених сережок йоржів кронштейнів і консолей ремонт і заміна окремих люків кришок запірних пристроїв фарбування арматури; регулювання люків телефонної каналізації в зв'язку зі зміною рівня бруківки; виправлення швів закладення тріщин і вибоїв оглядових пристроїв; захист оглядових пристроїв і розподільних шаф від весняного паводка; виправлення на трасі каналізації тротуарів і бруківок після ремонту чи в зв'язку з осіданням землі; огляд і змащення замків оглядових пристроїв. Додаток 2.6 ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК РОБІТ З КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД Для будівель 1. Фундаменти 1.1. Заміна дерев'яних стільців або заміна їх на кам'яні чи бетонні стовпи. 1.2. Часткове перекладання до 10% а також підсилення кам'яних фундаментів і підвальних стін яке не пов'язане з надбудовою будівлі чи додатковими навантаженнями від поставленого обладнання. 1.3. Відновлення вертикальної і горизонтальної ізоляції фундаментів. 1.4. Відновлення існуючого вимощення навколо будівлі понад 20% загальної площі вимощення . 1.5. Ремонт існуючих дренажів навколо будівлі. 1.6. Заміна одиночних кам'янних і бетонних стовпів що руйнуються. 2. Стіни і колони 2.1. Зашпарування тріщин з розчищенням борозен з прив'язуванням швів до старої кладки. 2.2. Улаштування і ремонт конструкцій що укріплюють кам'яні стіни. 2.3. Перекладання старих цегляних карнизів перемичок парапетів приямків і виступних частин стін. 2.4. Перекладання і ремонт окремих старих ділянок кам'яних стін до 20% загального обсягу кладки що не зв'язані з надбудовою будівлі або додатковими навантаженнями від поставленого обладнання. 2.5. Укріплення залізобетонних і кам'яних колон обоймами. 2.6. Ремонт і часткова заміна до 20% загального обсягу колон не зв'язаних з додатковими навантаженнями від встановленого обладнання. 2.7. Заміна наповнювачів у стінах з кам'яним залізобетонним і металевим каркасом до 40% . 2.8. Заміна старих вінців колодових чи брускових стін до 20% загальної поверхні стін . 2.9. Суцільне проконопачування стін з колод та брусу. 2.10. Часткова заміна обшивок засипок і плитних утеплювачів каркасних стін до 50% загальної площі стін . 2.11. Заміна чи ремонт обшивки і утеплення дерев'яних цоколів. 2.12. Ремонт кам'яних цоколів дерев'яних стін з перекладанням їх до 50% загального обсягу. 2.13. Встановлення нових і заміна зношених затискачів стін з колод та брусу. 3. Перегородки 3.1. Ремонт переміна і заміна всіх видів зношених перегородок на більш прогресивні конструкції. 3.2. При проведенні капітального ремонту перегородок допускається часткове перепланування зі збільшенням загальної площі перегородок до 20%. 4. Покрівлі і покриття 4.1. Заміна старих дерев'яних ферм покриття чи заміна їх на збірні залізобетонні. 4.2. Загальна чи часткова заміна балок ригелів прогонів. Продовження додатку 2.6 4.3. Загальна чи часткова заміна старих металевих і залізобетонних ферм а також заміна металевих ферм на збірні залізобетонні. 4.4. Підсилення ферм при заміні типів покриття заміна деревоплити на збірний залізобетон холодного покриття на тепле тощо при підвішуванні підйомних пристроїв а також при корозії вузлів та інших елементів металевих і залізобетонних ферм. 4.5. Часткова чи загальна заміна кроков мауерлатів і риштування. 4.6. Ремонт несучих конструкцій світлових ліхтарів. 4.7. Ремонт пристроїв для відкривання переплетень світлових ліхтарів. 4.8. Часткова чи повна заміна старих елементів покриття а також заміна їх на більш прогресивні і довговічні. 4.9. Часткова більше ніж 20% загальної площі покрівлі чи загальна заміна всіх елементів покрівлі. 4.10. Перебудова покрівлі в зв'язку з заміною матеріалу покрівлі. 4.11. Часткова чи загальна заміна настінних жолобів спусків і покриттів димових труб та інших виступних пристроїв над покрівлею. 5. Підкранові шляхи 5.1. Ремонт чи заміна підкранових балок шляхів балок підвісних кранів та шляхів. 5.2. Заміна окремих конструкцій чи перекриттів у цілому на більш прогресивні і довговічні конструкції. 6. Міжповерхові перекриття і підлоги 6.1. Ремонт чи заміна міжповерхових перекриттів. 6.2. Заміна окремих конструкцій чи перекриттів у цілому на більш прогресивні і довговічні конструкції. 6.3. Підсилення всіх видів міжповерхових і горищних перекриттів. 6.4. Часткова понад 10% загальної площі підлоги в будівлі чи загальна заміна усіх видів підлоги та її основи. 6.5. Переобладнання підлоги при ремонті з заміною на міцніші і довговічніші матеріали . При цьому тип підлоги повинен відповідати вимогам норм і технічних умов для нового будівництва. 7. Вікна двері і ворота 7.1. Повна заміна старих віконних і дверних блоків а також воріт виробничих корпусів. 7.2. Заміна і підсилення усіх типів сходів та їх окремих елементів. 8. Внутрішні штукатурні облицьовувальні і малярні роботи 8.1. Відновлення штукатурки всіх приміщень і ремонт штукатурки в обсязі понад 10% загальної площі обштукатурених поверхонь. 8.2. Заміна облицювання стін в обсязі більше ніж 10% загальної площі облицьованих поверхонь. 8.3. Загальне антикорозійне пофарбування металевих конструкцій. 9. Фасади 9.1. Ремонт і відновлення облицювання площею більше ніж 10% облицьованої поверхні. 9.2. Повне чи часткове більше ніж 10% відновлення штукатурки. 9.3. Повне відновлення тяг карнизів поясів сандриків та ін. 9.4. Відновлення ліплень. Продовження додатку 2.6 9.5. Загальне пофарбування стійкими сумішами. 9.6. Очищення фасадів піскоструминними апаратами. 9.7. Заміна балконних плит і огородження. 9.8. Заміна покриття виступних частин будівлі. 10. Печі 10.1. Повне перекладання усіх типів опалювальних печей димових труб та їх основ. 10.2. Переобладнання печей для спалювання в них вугілля і газу. 10.3. Повне перекладання кухонних плит. 11. Центральне опалення 11.1. Заміна окремих секцій і вузлів опалювальних котлів бойлерів котельних агрегатів чи повна заміна котельних агрегатів якщо котельний агрегат не є самостійним інвентарним об'єктом . 11.2. Ремонт і заміна розширювачів конденсаційних горщиків та іншого обладнання мережі. 11.3. Ремонт і перекладання фундаментів під котли. 11.4. Автоматизація котелень. 11.5. Переведення з пічного опалення на центральне. 11.6. Заміна опалювальних регістрів. 11.7. Приєднання будівель до теплофікаційної мережі при відстані від будівлі до мережі не більше 100м . 12. Вентиляція 12.1. Часткова чи повна заміна повітроводів. 12.2. Заміна вентиляторів. 12.3. Перемотування і заміна електромоторів. 12.4. Заміна шиберів дефлекторів дросель-клапанів жалюзі. 12.5. Часткова чи повна заміна вентиляційних коробів. 12.6. Заміна калориферів. 12.7. Заміна агрегатів опалювальних. 12.8. Заміна фільтрів. 12.9. Заміна циклонів. 12.10. Заміна окремих конструкцій камер. 13. Водопровід і каналізація 13.1. Часткова чи повна заміна в середині будівлі трубопроводу включаючи вводи водопроводу і випуски каналізації. 13.2. Часткова або повна заміна ізоляції трубопроводів. 13.3. Заміна деталей або повна заміна насосних агрегатів систем підкачування. 13.4. Ремонт і заміна напірних баків. 14. Гаряче водопостачання 14.1. Заміна змійовиків і бойлерів. 14.2. Заміна трубопроводу деталей і в цілому насосних агрегатів баків та ізоляції трубопроводу. 15. Електричне освітлення та зв'язок 15.1. Заміна зношених ділянок мережі понад 10% . Продовження додатку 2.6 15.2. Заміна запобіжних щитків. 15.3. Ремонт і відновлення кабельних каналів. 15.4. При капітальному ремонті мережі допускається заміна світильників на інші типи звичайні на люмінесцентні . Для споруд 16. Водопровідно-каналізаційні споруди 16.1. ТРУБОПРОВОДИ І АРМАТУРА МЕРЕЖІ 16.1.1. Часткова чи повна заміна антикорозійної ізоляції трубопроводу. 16.1.2. Заміна окремих ділянок трубопроводу внаслідок зношення труб без зміни діаметра труб. При цьому дозволяється заміна чавунних труб на сталеві керамічних на бетонні чи залізобетонні і навпаки але не допускається заміна азбестоцементних труб на металеві крім аварійних випадків . Протяжність ділянок мережі на яких допуска-ється безперервна заміна труб не повинна перевищувати 200 м на 1 км мережі. 16.1.3. Заміна зношених фасонних частин засувок пожежних гідрантів вантузів клапанів водозабірних колонок чи ремонт їх із заміною зношених деталей. 16.1.4. Заміна окремих труб дюкерів. 16.2. КОЛОДЯЗІ 16.2.1. Ремонт клітки колодязів. 16.2.2. Заміна люків. 16.2.3. Набивання нових лотків замість зруйнованих. 16.2.4. Заміна старих непридатних дерев'яних колодязів. 16.2.5. Відновлення штукатурки. 16.3. ВОДОЗАБОРИ І ГІДРОТЕХНІЧНІ СПОРУДИ 16.3.1. Греблі дамби водоспуски канали 16.3.1.1. Зміна чи заміна укріплення берегів чи укосів в обсязі до 50%. 16.3.1.2. Досипання укосів земляних споруд які опливли. 16.3.1.3. Заміна зрубів. 16.3.1.4. Відновлення захисного шару в підводних частинах залізобетонних споруд. 16.3.1.5. Заміна грат і сіток. 16.3.1.6. Ремонт і заміна щитових затворів. 16.3.2. Водяні свердловини 16.3.2.1. Побудова і розбирання бурової вишки або монтаж і демонтаж інвентарної бурової вишки. 16.3.2.2. Очищення свердловин від обвалів і замулення. 16.3.2.3. Витягування і встановлення нового фільтра. 16.3.2.4. Закріплення свердловини новою колонкою обсадних труб. 16.3.2.5. Заміна водопідйомних і повітряних труб. 16.3.2.6. Відновлення дебіту свердловини шляхом торпедування або промивання соляною кислотою. 16.3.2.7. Цементація міжтрубного простору і розбурювання цементу. 16.4. ОЧИСНІ СПОРУДИ 16.4.1. Ремонт і заміна повністю гідроізоляції. 16.4.2. Ремонт і відновлення штукатурки і залізнення. Продовження додатку 2.6 16.4.3. Перекладання цегляних стін і перегородок до 20% загального обсягу кладки в споруді . 16.4.4. Зашпарування протікання у залізобетонних бетонних і кам'яних стінах і днищах споруд з розбиранням бетону в окремих місцях і бетонуванням знову. 16.4.5. Суцільне торкретування стін споруд. 16.4.6. Ремонт дренажу навколо споруд. 16.4.7. Заміна люків резервуарів. 16.4.8. Заміна грат. 16.4.9. Заміна завантаження фільтрів біофільтрів аерофільтрів. 16.4.10. Заміна фільтрувальних пластин. 16.4.11. Заміна трубопроводу і арматури. 16.4.12. Перекладання дренажної системи мулових площадок. 17. Теплофікація 17.1. КАНАЛИ І КАМЕРИ 17.1.1. Часткова чи повна заміна покриттів каналів і камер. 17.1.2. Часткова чи повна заміна гідроізоляції каналів і камер. 17.1.3. Часткове перекладання стінок цегляних каналів і камер до 20% загальної поверхні стінок . 17.1.4. Часткове перекладання дренажних систем. 17.1.5. Ремонт днищ каналів і камер. 17.1.6. Відновлення захисного шару в залізобетонних конструкціях каналів і камер. 17.1.7. Заміна люків. 17.2. ТРУБОПРОВОДИ І АРМАТУРА 17.2.1. Часткова або повна заміна теплової ізоляції трубопроводу. 17.2.2. Поновлення гідроізоляції трубопроводу. 17.2.3. Заміна окремих ділянок трубопроводу внаслідок зношення труб без збільшення діаметра труб. 17.2.4. Заміна фасонних частин засувок компенсаторів або їх ремонт із заміною зношених деталей. 17.2.5. Заміна рухомих і нерухомих опор. 18. Під'їзні та внутрішньозаводські залізничні шляхи 18.1. ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО 18.1.1. Розширення земляного полотна в місцях недостатньої ширини до нормальних розмірів. 18.1.2. Лікування земляного полотна в місцях зсувів розривів обвалів. 18.1.3. Відновлення всіх водовідвідних і дренажних пристроїв. 18.1.4. Відновлення всіх захисних і закріплювальних споруд. 18.1.5. Відновлення регуляційних споруд. 18.1.6. Виправлення досипання конусів мостів. 18.1.7. Заміна окремих конструкцій штучних споруд чи заміна їх на інші конструкції а також повна заміна труб і малих мостів якщо вони не є самостійними інвентарними об'єктами а входять до складу земляного полотна . 18.2. ВЕРХНЯ БУДОВА ШЛЯХУ 18.2.1. Очищення баластового шару чи оновлення баласту з доведенням баластової призми до розмірів що встановлені нормами для даного типу шляху. 18.2.2. Заміна непридатних шпал. 18.2.3. Заміна зношених рейок. 18.2.4. Заміна непридатних кріплень. 18.2.5. Виправлення кривих. 18.2.6. Ремонт стрілочних переводів із заміною окремих елементів і перевідних брусів. 18.2.7. Заміна стрілочних переводів. 18.2.8. Ремонт мостового полотна. 18.2.9. Заміна настилу переїздів чи заміна дерев'яного настилу на залізобетонний. 18.3. ШТУЧНІ СПОРУДИ МОСТИ ТУНЕЛІ ТРУБИ 18.3.1. Часткова заміна елементів чи повна заміна зношених прогонових споруд. 18.3.2. Часткове перекладання кам'яних і цегляних опор до 20% загального обсягу . 18.3.3. Ремонт бетонних опор до 15% обсягу . 18.3.4. Торкретування поверхні опор. 18.3.5. Улаштування на опорах підсилювальних залізобетонних оболонок. 18.3.6. Ремонт чи повна заміна ізоляції. 18.3.7. Заміна мостових брусків. 18.3.8. Заміна протиугінних брусків. 18.3.9. Заміна дерев'яного настилу. 18.3.10. Заміна настилу із залізобетонних плит. 18.3.11. Заміна контррейок. 18.3.12. Заміна пошкоджених елементів дерев'яних мостів за винятком паль. 18.3.13. Заміна дерев'яних пакетів на залізобетонні прогонові споруди. 18.3.14. Часткове перекладання кам'яної і цегляної кладки склепіння і стін тунелів. 18.3.15. Нагнітання цементного розчину за обробку тунелю. 18.3.16. Ремонт і заміна дренажних пристроїв тунелю. 18.3.17. Перекладання оголовків труб. 18.3.18. Заміна елементів дерев'яних труб до 50 % обсягу деревини . 18.3.19. Заміна елементів залізобетонних чи бетонних труб до 50% обсягу . 19. Автомобільні шляхи 19.1. ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО 19.1.1. Лікування земляного полотна в місцях зсувів обвалів розмивів і спучувань. 19.1.2. Відновлення всіх водовідвідних і дренажних пристроїв. 19.1.3. Відновлення всіх захисних і закріплювальних споруд земляного полотна. 19.1.4. Заміна окремих конструкцій штучних споруд чи заміна їх на інші конст-рукції a також повна заміна труб і малих мостів якщо вони не є самостійними інвентар-ними об'єктами а входять до складу земляного полотна чи дороги як єдиного цілого інвентарного об'єкта . 19.2. ДОРОЖНЕ ПОКРИТТЯ 19.2.1. Вирівнювання і заміна окремих цементно-бетонних плит. 19.2.2. Укладання на цементно-бетонному покритті вирівнювального шару із асфальтобетону. 19.2.3. Улаштування асфальтобетонного покриття на дорогах з цементно-бетонним покриттям. 19.2.4. Заміна цементно-бетонного покриття на нове. 19.2.5. Підсилення асфальтобетонного покриття. 19.2.6. Переобладнання щебеневих і гравійних покриттів. 19.2.7. Перемощування мостових. 19.2.8. Профілювання ґрунтових доріг. Продовження додатку 2.6 19.3. МОСТИ ТРУБИ 19.3.1. Часткове перекладання кам'яних і цегляних опор до 20% загального обсягу . 19.3.2. Ремонт бетонних опор до 15% загального обсягу . 19.3.3. Заміна пошкоджених елементів дерев'яних мостів за винятком паль. 19.3.4. Заміна дерев'яного чи залізобетонного настилу а також заміна дерев'яного настилу на залізобетонний. 19.3.5. Повна зміна чи заміна прогонових споруд. 19.3.6. Перекладання оголовків труб. 19.3.7. Заміна елементів дерев'яних залізобетонних чи бетонних труб до 50% обсягу . 19.4. ПЛОЩАДКИ ДЛЯ АВТОМОБІЛІВ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНИХ ІНШИХ МАШИН ТА СКЛАДСЬКІ ПЛОЩАДКИ 19.4.1. Ремонт і відновлення водовідвідних споруд лотків кюветів . 19.4.2. Перемощування булижних площадок. 19.4.3. Переобладнання щебеневих і гравійних покриттів площадок. 19.4.4. Ремонт бетонних площадок із вкладанням вирівнювального шару бетону. 19.4.5. Вирівнювання і заміна окремих цементно-бетонних плит. 19.4.6. Покриття асфальтобетоном площадок. 20. Електричні мережі і зв'язок 20.1. Зміна і заміна непридатної арматури. 20.2. Заміна гачків і траверси. 20.3. Заміна дротів. 20.4. Ремонт і заміна кінцевих і з'єднувальних кабельних муфт. 20.5. Ремонт і заміна заземлювальних пристроїв. 20.6. Заміна опор до 30 % на 1 км . 20.7. Встановлення кабельних колодязів. 20.8. Встановлення колодязів телефонної каналізації. 21. Інші споруди 21.1. Ремонт заміна на інші опори естакад для повітряного прокладання трубопроводів. 21.2. Ремонт чи заміна площадок сходів і огорожі естакад для повітряного прокладання трубопроводу. 21.3. Ремонт чи заміна окремих колон до 29% кранових естакад. 21.4. Ремонт чи заміна підкранових балок кранових естакад. 21.5. Ремонт галерей і естакад паливоподавання котельних і газогенераторних підстанцій із заміною до 20% конструкцій без заміни фундаментів. 21.6. Зміна чи повна заміна дерев'яних стовпів огорожі. 21.7. Ремонт чи заміна окремих бетонних і залізобетонних стовпів до 20% і огорожі . 21.8. Ремонт окремих ділянок заповнень між стовпами огорожі до 40 % . 21.9. Ремонт окремих ділянок суцільної кам'яної огорожі до 20% . 21.10. Ремонт окремих ділянок суцільної глинобитної огорожі до 40% . 21.11. Ремонт димових труб зі зміною чи заміною футерування із встановленням обручів з відновленням захисного шару залізобетонних труб. 21.12. Ремонт і заміна окремих ланок металевих димових труб. 21.13. Ремонт золошлаковідводів з повною заміною окремих ланок трубопроводу без збільшення діаметра . 21.14. Ремонт завантажувальних платформ з повною заміною дерев'яного настилу вимощення чи асфальту. Заміна окремих опор чи ділянок підпірних стін до 20 % . Якщо розвантажувальна площадка є частиною складського об'єкта рампа то допускається повна заміна всіх конструкцій. Додаток 2.7 РЕКОМЕНДОВАНИЙ ЧИСЕЛЬНИЙ СКЛАД СЛУЖБИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПIДПРИЄМСТВА Загальна площа виробничих будiвель i споруд тис. м2 до Кількість працівників у залежності від загальної площі виробничих будiвель i споруд 50 Інженер-будівельник - 1 чол. 200 Інженер-будівельник - не менше 2 чол. Технік-будівельник - 1 чол. 350 Інженер-будівельник - не менше 2 чол. Технік-будівельник - не менше 2 чол. 500 Інженер-будівельник - не менше 3 чол. Технік-будівельник - не менше 2 чол. 700 і більше Інженер-будівельник - не менше 4 чол. Технік-будівельник - не менше 2 чол. Примітка. На пiдприємствах де будiвлi експлуатуються в агресивному середовищi а також розмiщених на територiях що пiдроблюються пiдземними гірничими виробками або на просадочних грунтах а також при розташовані об'єктів на різних майданчиках чисельнiсть служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд може бути розрахована по формулі: Чс = Кп х К1 К2 де : Чс – чисельний склад служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд; Кп - кількість працівників у залежності від загальної площі виробничих будiвель i споруд; К1 – коефіцієнт який враховує розташування будівель та споруд в залежності від середньої відстані між ними з такою градацією: при середній відстані до 50 км – 1 5; при середній відстані до 75 км – 1 7; при середній відстані до 100 км – 1 9; при середній відстані до 125 км – 2 1; К2 – коефіцієнт який враховує умови експлуатації будівель та споруд на територіях з гірничими виробками та просадочних ґрунтах такої величини: всі будівлі експлуатуються в складних геологічних умовах – 2 5; 75% будівель експлуатуються в складних геологічних умовах – 2; 75% будівель експлуатуються в складних геологічних умовах – 2; 50% будівель експлуатуються в складних геологічних умовах – 1 5; 25% будівель експлуатуються в складних геологічних умовах – 1 25. При інших розмірах критеріїв К1 та К2 встановлюються інтерполяцією. Додаток 2.8 С Т А Н Д А Р Т И ГОСТ 10180-90 Бетоны. Методы определения прочности по контрольным образцам. ГОСТ 18105-86 Бетоны. Правила контроля прочности. ГОСТ 17624-87 Бетоны. Ультразвуковой метод определения прочности. ГОСТ 17625-83 Конструкции и изделия железобетонные. Радиационный метод определения толщины защитного слоя бетона размеров и расположения арматуры. ГОСТ 22690-88 Бетоны. Определение прочности механическими методами неразрушающего контроля. ГОСТ 28570-90 Бетоны. Методы определения прочности по образцам отобранным из конструкции. ДСТУ Б В.2.6-4-95 Конструкції будинків і споруд. Конструкціі залізобетонні. Магнітний метод визначення товщини захисного шару бетону і розташування арматури. ГОСТ 12730-0-78 Бетоны. Общие требования к методам определения плотности влажности водопоглощения пористости и водонепроницаемости. ГОСТ 12730.5-84 Бетоны. Методы определения водонепроницаемости. ГОСТ 27677-88 Защита от коррозии в строительстве. Бетоны. Общие требования к проведению испытаний. ГОСТ 8829-85 Конструкции и изделия бетонные и железобетонные сборные. Методы испытания нагружением и оценка прочности жесткости трещиностойкости. ГОСТ 23858-79 Соединения сварные стыковые и тавровые арматуры железобетонных конструкций. Ультразвуковые методы контроля качества. Правила приемки. ГОСТ 26433.0-85 Система обеспечения точности геометрических параметров в строительстве. Правила выполнения измерений. Общие положения. ГОСТ 24332-88 Кирпич и камни силикатные. Ультразвуковой метод определения прочности при сжатии. ГОСТ 5180-84 Грунты. Методы лабораторного определения физических характеристик. ГОСТ 2248-78 Грунты. Методы лабораторного определения сопротив-ления срезу. ГОСТ 19912-81 Грунты. Методы полевого испытания динамическим зондированием. ГОСТ 20069-81 Грунты. Метод полевого испытания статическим зондированием. ГОСТ 17245-79 Грунты. Метод лабораторного определения временного сопротивления при одноосном сжатии. ГОСТ 20276-85 Грунты. Методы полевого определения характеристик деформируемости. ГОСТ 20522-75 Грунты. Метод статической обработки результатов определений характеристик. ГОСТ 21719-80 Грунты. Методы полевого испытания вращательным срезом. ГОСТ 22733-77 Грунты. Метод лабораторного определения максимальной плотности. ГОСТ 23061-90 Грунты. Методы радиоизотопных измерений плотности и влажности. ГОСТ 23161-78 Грунты. Метод лабораторного определения характеристик просадочности. ГОСТ 23908-79 Грунты. Метод лабораторного определения сжимаемости. ГОСТ 24143-80 Грунты. Методы лабораторного определения характеристик набухания и усадки. ГОСТ 26518-85 Грунты. Метод лабораторного определения характеристик прочности и деформируемости при трехосном сжатии. ДСТУ Б В.2.6.2-95 Конструкції будинків і споруд. Вироби бетонні і залізобетонні. Загальні технічні умови. ГОСТ 8462-85 Материалы стеновые. Методы определения пределов прочности при сжатии и изгибе. ГОСТ 4.203-79 СПКП. Строительство. Материалы рулонные кровельные и гидроизоляционные. Номенклатура показателей. ГОСТ 2678-94 Материалы рулонные кровельные и гидроизоляционные. Методы испытаний. ГОСТ 6992-68 ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Метод испытаний на стойкость в атмосферных условиях ГОСТ 15140-78 Материалы лакокрасочные. Методы определения адгезии. ГОСТ 26589-94 Мастики кровельные и гидроизоляционные. Методы испытаний. ГОСТ 22023-76 Материалы строительные. Метод микроскопического количественного анализа структуры. Додаток 2.9 ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ДБН А.2.2-1-95 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище ОВНС при проектуванні і будівництві підприємств будівель і споруд. Основні положення проектування. ДБН А.3.1-3-94 Управління організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення. ДБН 362-92 Оцінка технічного стану сталевих конструкцій виробничих будівель і споруд що експлуатуються. ДБН В.1.2-1-95 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Положення про розслідування причин аварій обвалень будівель споруд їх частин та конструктивних елементів. СНиП 1.02.07-87 Инженерные изыскания для строительства. СНиП 2.01.01.-82 Строительная климатология и геофизика. СНиП 2.01.07-85 Нагрузки и воздействия. СНиП 2.01.14-83 Определение расчетных гидрологических характеристик. СНиП 2.02.01-83 Основания зданий и сооружений. СНиП 2.02.03-85 Свайные фундаменты. СНиП 2.02.05-87 Фундаменты машин с динамическими нагрузками. СНиП ІІ-22-81 Каменные и армокаменные конструкции СНиП ІІ-23-81 Стальные конструкции. СНиП ІІ-25-80 Деревянные конструкции. СНиП 2.03.01-84 Бетонные и железобетонные конструкции. СНиП 2.03.03-85 Армоцементные конструкции. СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии. СНиП 2.06.01-86 Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования. СНиП 2.06.07-88 Подпорные стенки судоходные шлюзы рыбопропускные и рыбозащитные сооружения. Продовження додатка 2.9 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания. СНиП 3.01.03-84 Геодезические работы в строительстве. СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции. СНиП 3.04.03-86 Защита строительных конструкций от коррозии. СНиП 3.06.07-86 Мосты и трубы. Правила обследований и испытаний. СНиП ІІІ-4-80 Техника безопасности в строительстве. РСН 342-91 Госстрой УССР Технология производства работ по усилению строительных конструкций на реконструируемых предприятиях. Луганский филиал НИИСП. РСН 343-86 Госстрой УССР Разрушение строительных конструкций при реконструкции промышленных предприятий. Ворошиловградский филиал НИИСП. Додаток 2.10 ІНСТРУКТИВНА ТА МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА 1. Виброзащитные испытания зданий. М.: Стройиздат 1972. 2. Индустриально-системные методы строительного обеспечения и сопровождения реконструкции и технического перевооружения промышленных предприятий зданий и сооружений. Ворошиловградский ф-л. НИИСП. К.: НИИСП 1988. 38 с. 3. Методика обследования железобетонных конструкций Сб. вып. 21. НИИЖБ Госстроя СССР. М.: Стройиздат 1975. С. 5-34. 4. Методика выявления дефектов оценки эксплуатационных свойств кровель железобетонных крыш жилых зданий. ЦНИИЭП жилища. М.: Стройиздат 1985. 152с. 5. Методические указания по реконструкции основных зданий и сооружений коксохимических предприятий остановочный период . НИИСП Госстроя УССР Гипрококс Минчермета СССР ЦНИИОМТП Госстроя СССР. К.: НИИСП 1989. 89 с. 6. Методические рекомендации по усилению железобетонных конструкций на реконструируемых предприятиях. НИИСП Госстроя УССР. К.: НИИСП 1984. 146 с. 7. Методические указания по подготовке и проведению реконструкции коксохими-ческих предприятий доостановочный период . НИИСП Госстроя УССР Гипрококс Мин-чермета СССР ЦНИИОМТП Госстроя СССР. К.: НИИСП 1987. 88 с. 8. Методические рекомендации по производству строительно-монтажных работ при реконструкции объектов машиностроения. К.: НИИСП 1984. 50 с. 9. Методические рекомендации по реконструкции предприятий химической промышленности монтаж и демонтаж строительных конструкций и оборудования НИИСП УкрПТКИ Минмонтажспецстроя УССР. К.: НИИСП 1982. 63 с. 10. Методические рекомендации по усилению железобетонных конструкций зда-ний и сооружений на основе анализа и обобщения существующего опыта . Госстрой СССР Главпромстройпроект СоюзметаллургстройНИИпроект Харьковский Промстрой-НИИпроект Госстроя УССР Ворошиловградский филиал НИИСП НИИЖБ. Харьков 1984. 203 с. 11. Методические рекомендации по технологии замены покрытий промышленных зданий из плит ГИСС. К.: НИИСП 1989. 43 с. 12. Методические рекомендации по производству строительно-монтажных работ при реконструкции сахарных заводов. К.: НИИСП 1984. 43 с. 13. Методические рекомендации по применению радиоизотопных методов для контроля осадок земляных сооружений основные положения . К.: НИИСП 1977. 42 с. 14. Методические рекомендации по технологии усиления металлических конструкций на реконструируемых объектах. К.: НИИСП 1984. 58 с. Продовження додатку 2.10 15. Методические рекомендации по усилению каменных конструкций. К.: НИИСП 1985. 48 с. 16. Методические указания по техническому обследованию полносборных зданий. М.: Стройиздат 1974. 17. Рекомендации по усилению железобетонных конструкций зданий и сооружений под нагрузкой в условиях реконструкции. К.: НИИСП 1990. 60 с. 18. Рекомендации по определению технического состояния ограждающих конст-рукций при реконструкции промышленных зданий. ЦНИИПромзданий. М.: 1988. 151 с. 19. Рекомендации по эксплуатации и ремонту кровель на основе безрулонных гидроизоляционных материалов. К.: НИИСП. 1974. 39 с. 20. Рекомендации по оценке надежности строительных конструкций по внешним признакам. ЦНИИПромзданий. М.: 1989. 111 с. 21. Рекомендации по оценке состояния и усилению строительных конструкций промышленных зданий и сооружений. НИИСК М.: Стройиздат 1989. 104 с. 22. Рекомендации по натурным обследованиям железобетонных конструкций. М.: НИИЖБ 1978. 23. Рекомендации по обеспечению надежности и долговечности железобетонных конструкций промышленных зданий и сооружений при их реконструкции и восстановлении. Харьковский ПромстройНИИпроект. М.: Стройиздат 1990. 176с. 24. Рекомендации по обследованию и оценке технического состояния крупнопа-нельных и каменных зданий. НИИСК. М.: Стройиздат 1988. 25. Рекомендации по оценке состояния железобетонных конструкций при эксплуа-тации в агрессивных средах. М.: НИИЖБ Госстроя СССР 1984. 35 с. 26. Рекомендации по усилению металлических конструкций производственных зданий и сооружений. Л.: Минсудпром СССР 1978. 27. Реконструкция промышленных предприятий. Справочник строителя. М.: Стройиздат 1990. Т.1 - 591 с; т.2 - 623 с. 28. Руководство по наблюдению за деформациями оснований и фундаментов зданий и сооружений. М.: Стройиздат 1975. 29. Руководство по обследованию сварных стальных конструкций выполненных из кипящей углеродистой стали и разработке мероприятий предупреждающих их хрупкое разрушение. М.: ЦНИИПСК 1979. 30. Руководство по обследованию существующих строительных конструкций производственных зданий и сооружений. Л.: Минсудпром СССР. 1970. Продовження додатку 2.10 31. Указания по технической эксплуатации крыш жилых зданий с рулонными мастичными и стальными кровлями. МЖКХ РСФСР. М.: Стройиздат 1987. 75 с. 32. Указания по натурным исследованиям технического состояния производствен-ных зданий и сооружений на предприятиях промышленности строительных материалов Минпромстройматериалов УССР. К.: НИИСП 1979.10 с. 33. Допуски при веденні будівельно-монтажних і спеціальних робіт. НДІБВ трест Укрмонтажоргбуд Мінмонтажспецбуду УРСР. К.: Будівельник 1970. 119 с. 34. Технические указания по контролю качества строительно-монтажных работ. Методы и средства контроля. К.: НИИСП 1982. 183 с. 35. Нормативні документи з питань обстеження паспортизації безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель та споруд. Київ 1999. Додаток 3.1 ПРИБЛИЗНІ ТЕРМІНИ ОГЛЯДІВ І ОБСТЕЖЕНЬ Періодичність поточних оглядів що здійснюють служби технічної експлуатації будівель і споруд і періодичність обстежень які здійснюють спеціалізовані організації залежать від умов експлуатації режиму роботи і визначаються у кожному конкретному випадку стандартами підприємств чи іншими експлуатаційно-технічними документами. Для сталевих конструкцій одноповерхових виробничих будинків рекомендуються орієнтовні строки поточних оглядів відповідно до даних табл. 1 при цьому режим роботи несучих конструкцій визначається режимом роботи кранового обладнання режимною групою за ГОСТ 25546-82 і характером цього використання за вказівками табл. 2 а ступінь агресивності газоповітряного середовища проливів рідин і відкладень пилу за даними СНіП 2.03.11-85. Спеціальні обстеження вперше проводяться не пізніше як через строк після введення в експлуатацію зазначеній у табл. 3 а в подальшому за вказівками наведеними у висновку про технічний стан конструкцій. При відсутності таких вказівок періодичність наступних обстежень дорівнює приблизно половині строку наведеному у табл. 3. Таблиця 1 Періодичність поточних оглядів не рідше Умови експлуатації та інтенсивність впливів Орієнтовний обсяг обстежуваних конструкцій Два рази на місяць Особливо важкий режим роботи Усі підкранові конструкції і 10% конструктивних елементів вузлів з'єднань по кожному виду конструкцій іншого типу Сильноагресивне середовище 20% конструктивних елементів вузлів і з'єднань Один раз на місяць Важкий режим роботи Те саме Середньоагресивне середовище "-" Інтенсивний рух наземного транспорту Усі колони у робочій зоні і 10% решти елементів вузлів і з'єднань Нагрівання конструкцій більше 200°С Усі конструкції в зоні нагрівання і 10% решти елементів вузлів і з'єднань Один раз на три місяці 10% конструкцій кожного виду Примітка. Організація вибіркових оглядів повинна бути такою щоб кожний конструктивний елемент був оглянутий не рідше одного разу за три роки. Таблиця 2 Загальна характеристика умов експлуатації кранового обладнання Режим роботи стале конструкцій будівель Будівлі прольоти ділянки в яких експлуатуються крани з ручним приводом або ремонтні і монтажні крани режимних груп 2К і 3К Легкий Будівлі прольоти ділянки в яких експлуатуються крани режимних груп 4К 5К і 6К або при регулярному змінному навантаженні Середній Будівлі прольоти ділянки в яких експлуатуються гакові крани режимної групи 7К а також крани режимних груп 5К і 6К що транспортують розплавлений метал Важкий Будівлі прольоти ділянки в яких експлуатуються крани групи 8К а також крани режимної групи 7К з лапами траверсами на жорсткому підвісі або грейферні магнітогрейферні і мульдомагнітні крани Особливо важкий Таблиця 3 Конструкції та їх елементи Строк до першого обстеження роки У будівлях з режимом роботи конструкцій В умовах навколишньої середовища Неагре-сивного і слабоаг-ресивного Серед-ньоагре-сивного Сильно- агресив- ного Кроквяні і підкроквяні ферми і зв'язки по них Легким і середнім 15 12 10 Важким і особливо важким 12 10 7 Колони і зв'язки по колонах Легким і середнім 25 20 її Важким і особливо важким 18 15 12 Підкранові конструкції Легким і середнім 18 12 12 Важким 12 8 8 Особливо важким 8 5 5 Сталева покрівля 10 5 3 Інші елементи виробничих будівель 30 25 20 Транспортерні галереї 15 10 8 Витяжні труби 15 10 5 Додаток 3.2 ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ЩОДО ОГЛЯДУ КОНСТРУКЦІЙ В НАТУРІ При проведенні робіт щодо огляду конструкцій треба дотримуватись норм і правил регламентованих СНіП-4-86 а також цього положення. Особи які беруть участь у виконанні робіт повинні пройти навчання перевірку знань та інструктаж з охорони праці відповідно до вимог ГОСТ 12.000.4-79. До початку робіт щодо огляду організацією яка проводить роботи і підприємством де ці роботи будуть виконуватися спільно розглядаються способи і засоби доступу до обстежуваних конструкцій встановлюються безпечні зони розробляються організаційні заходи безпеки. Після цього: видається наказ по підприємству про забезпечення робіт з переліком осіб які беруть участь в обстеженні і спеціальних заходів з техніки безпеки; - відповідальному виконавцю робіт видається наряд-допуск на впровадження робіт відповідно до вимог п. 1.6 і 1.7 СНіП ІІІ-4-80 який підписують посадові особи підприємства де проводиться обстеження. Натурний огляд конструкцій розміщених поза обігрівальними приміщеннями рекомендується виконувати при позитивних температурах. Зони в межах яких постійно діють небезпечні виробничі фактори позначаються відповідними знаками і підписами. До них належать: зони які прилягають до неізольованих струмопровідних ліній у тому числі тролеїв мостових кранів і електроустановок; - зони які охоплюють ділянки переміщення кранів машин і обладнання або їх частин і робочих органів; - зони де містяться шкідливі речовини в концентраціях вищих за гранично допустимі але ж можливі їх виділення і проливи; - зони де діють інтенсивна вібрація чи шум з інтенсивністю вищою за гранично допустиму. При проведенні робіт на ділянках із шкідливими або небезпечними умовами праці а також робіт на висоті працівники які проводять обстеження повинні пройти медогляд у порядку установленому для осіб які постійно працюють у зазначених умовах. Особи які проводять огляд повинні використовувати засоби індивідуального захисту і спецодяг: - захисні каски за ГОСТ 12.4.087-84; - запобіжні пояси за ТУ 36-2103-82; - спецодяг у якому не бовтаються і не звисають окремі деталі неслизьке взуття; - апарати і пристрої для захисту очей і дихальних шляхів які застосовуються на даному підприємстві відповідно до шкідливих факторів маски окуляри респіратори кисневі ізолюючі прилади тощо . Усі роботи на висоті понад три метри як правило треба виконувати з помостів або спеціальних пристроїв колисок підйомних вишок та ін. . Виконання цих робіт без помостів допускається тільки при неможливості їх влаштування з обов'язковим застосуванням запобіжних пристроїв натягнуті сталеві канати страхувальні сітки тощо і монтажних поясів. Перед початком робіт щоденно перевіряється стан риштувань помостів огорож драбин страхувальних канатів та ін. Проведення робіт у зонах пересування мостових кранів допускається тільки з дозволу представника адміністрації підприємства. Ділянка повинна бути огороджена кінцевими упорами або лінійками для кінцевих вимикачів. Тролеї на цій ділянці повинні бути вимкнені і закорочені. Продовження додатку 3.2 При використанні для огляду конструкцій вантажопідйомних механізмів наприклад мостових кранів необхідно: - керуватися правилами Держнаглядохоронпраці; - встановити порядок обміну сигналами між керівником робіт і кранівником усі команди подаються тільки керівником робіт команда "Стоп" будь-яким працівником який помітив небезпеку ; заборонити перебування людей на мосту крана під час його пересування. При роботі в стиснених умовах між балками у коробах тощо усі працюючі повинні бути гранично уважними щоб не вдаритися об конструктивні елементи і деталі що виступають. Не слід робити різких рухів і пересуватися бігом. При обстукуванні заклепок зашлакованих зварних швів та елементів які піддалися корозії треба як правило користуватися захисними окулярами або козирками. Роботи з натурного огляду проводяться групою не менше як з двох осіб які знаходяться у межах прямої взаємної видимості протягом усієї роботи. Додаток 3.3 ПЕРЕЛІК НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ РОЗТАШОВАНИХ В СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ З ВКАЗАНОЮ ДЛЯ НИХ СЕЙСМІЧНІСТЮ В БАЛАХ Населені пункти України які розташовані в сейсмічних районах Сейсмічність в балах 1 2 Алупка* 8 Алушта* 8 Ананів -6 Анатолівка 6 Андрієво-Іванівка 6 Арциз* 7 Багерово 6 Балаклава 6 Балин 6 Балта 6 Бар 6 Бахчисарай 7 Білгород-Дністровский 6 Белогорск 6 Біляївка 6 Берегово 7 Берегомет 6 Березанка 6 Березино 6 Березовка 6 Бершадь 6 Богородчани 6 Болград 8 Болехов 6 Бориня 6 Борислав 6 Бородино 7 Борщів 6 Браілів 6 Вапнярка 6 Вашківці 6 Вел.Березний 7 Вел.Бичків 7 Вел.Дальник 7 Вел.Лучки 6 Вел.Михайлівка 6 Великодолинськое 6 Верхнє-Садове 7 Верховина 6 Веселинове 6 Вижниця 6 Вилково 7 Вилок 7 1 2 Виноградів 7 Виньківці 6 Вишневе 7 Владиславівка 6 Вовковинці 6 Воловец 6 Ворохта 6 Врадіївка 6 Вигода Івано-Франківська обл. 6 Вигода Одеська обл. 6 Гайворон 6 Гвардійське Автономна Республіка Крим. 6 Гвардійське Хмельницька обл. 6 Глибока 6 Гнівань 6 Горностаївка 6 Городенка 6 Городківка 6 Городок Хмельницька обл. 6 Гусятин 6 Гурзуф 8 Делятин 6 Деражня 6 Джулинка 6 Долина 6 Долинске 6 Дрогобич 6 Дунаївці 8 Євпаторія 6 Жмеринка 6 Журавки 6 Заліщики 6 Заозерне Автономна Республіка Крим. 6 Івано-Франківськ 6 Ізмаїл 7 Іллічівськ 6 Іршава 7 Калуш 6 Кам'янець-Подільський 6 Керч 7 Коломия 6 Котовськ 6 Криве Озеро 6 Криничне 8 Крижопіль 6 Ладижин 6 Лебедівка 6 Летичів 6 Лиман 7 1 2 Літин 6 Лозове 6 Меджибож 6 Міжгір?я 6 Могилів-Подільський 6 Моршин 6 Мостове 6 Мукачево 6 Муровані Курилівці 6 Нагорне 8 Немирів Вінницька обл. 6 Нересниця 7 Овідіопіль 6 Одеса 6 Отиня 6 Очаків 6 Пирятин 6 Планерське 7 Пісчанка 6 Роздільна 6 Рахів 7 Рени 8 Саки 6 Самбір 6 Свалява 7 Севастополь 7 Сімферополь 6 Славске 6 Снятин 6 Сокиряни 6 Стебник 6 Сторожинець 6 Стрій 6 Судак 7 Тарутине 7 Тересва 7 Томашпіль 6 Тростянець 6 Трускавець 6 Тульчин 6 Тисмениця 7 Тячів 7 Ужгород 7 Усть-Чорна 6 Феодосія 7 Форос 8 Фрунзенське 8 Хмельницький 6 Хотин 6 1 2 Хуст 7 Чернівці 6 Чічільник 6 Чинадіїве 7 Чоп 7 Чортків 6 Шаргород 6 Шевченкове 6 Шепетівка 6 Ялта 8 Ямпіль 6 Яремча 6 Ясиня 6