ПУЕ:2006. Правила улаштування електроустановок. Передавання електроенергії. Глава 2.4 Повітряні лінії електропередавання напругою до 1 кВ, Глава 2.5 Повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ

МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Мінпаливенерго України від "5" січня 2006 р № 3 ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК РОЗДІЛ 2 ПЕРЕДАВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ Глава 2.4 Повітряні лінії електропередавання напругою до 1 кВ Глава 2.5 Повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ Київ 2006 УДК 621.315 Глави 2.4 і 2.5 Правил улаштування електроустановок ПУЕ перероблені згідно з вимогами чинних в Україні стандартів будівельних норм і правил рекомендацій МЕК і погоджені Держбудом України Держнаглядохоронпраці Державним департаментом пожежної безпеки МВС України та іншими відомствами. З огляду на тривалість термінів перероблення окремі розділи та глави ПУЕ в новій редакції видаються в міру завершення робіт з їх перегляду узгодження та затвердження. Вимоги глав 2.4 та 2.5 Правил улаштування електроустановок обов'язкові для виконання підприємствами установами організаціями і підприємцями незалежно від форм власності. ПЕРЕДМОВА 1 ЗАМОВЛЕНО Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» ОЕП «ГРІФРЕ» 2 РОЗРОБЛЕНО Державним підприємством Український науково-дослідний проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект» керівник розробки В.В. Лях за участю: Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» Донбаської національної академії будівництва та архітектури Полтавського технічного університету ім. Ю.В. Кондратюка Інституту «УкрНДІпроектстальконструкція» ім. В. М. Шимановського ТОВ «Содружество» Української науково-технічної електроенергетичної асоціації «АсЕлЕнерго» Київської обласної організації Спілки наукових та інженерних об'єднань України 3 УЗГОДЖЕНО Заступником Міністра палива та енергетики України С.М. Тітенко 29.12.2005 р. Департаментом електроенергетики Міністерства палива та енергетики України С.Я. Меженний 09.09.2005 р. Державним комітетом України з нагляду за охороною праці Г.М. Суслов листи від 09.08.2005 р. № 06-11/4208 №06-1 1/4209 Державним Департаментом пожежної безпеки В.В. Бовсуновський лист від 15.08.2005 р. № 21/3/2192 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України О.Г. Яворська лист від 25.06.2005 р. № 5620/21-10 Державним комітетом України з будівництва та архітектури О.М. Бондаренко лист від 28.10.2005 р. № 2/8-863 Міністерством охорони здоров'я України Г.Ф. Бурлак лист від 25.10.2005 р. № 7-03-182 ДП «Національна енергетична компанія "Укренерго"» Г.І. Гримуд лист від 08.09.2005 р. № 30-33/4926 Юридичним департаментом Міністерства палива та енергетики Г.Б. Пітік 29.12.2005 р. Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» Г.П. Хайдурова 30.12.2005 р. 4 ЗАТВЕРДЖЕНО Міністерством палива та енергетики України І.В. Плачков наказ від 5 січня 2006 р № 3 5 НАДАНО ЧИННОСТІ З 5 липня 2006 р. 6 ЗАМІСТЬ Глав 2.4 і 2.5 Правил устройства электроустановок 6-е издание Москва Энергоатомиздат 1985 г. 7 СТРОК ПЕРШОЇ ПЕРЕВІРКИ 2011 рік З наданням чинності новій редакції глав ПУЕ 2.4 «Повітряні лінії електропередавання напругою до 1 кВ» і 2.5 «Повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ» визнати такими що втратили чинність на території України: - глава 2.4 «Воздушные линии электропередачи напряжением до 1 кВ» і глава 2.5 «Воздушные линии электропередачи напряжением выше 1 кВ» Правил устройства электроустановок 6-е издание Москва Энергоатомиздат 1985 затверджені Головтехуправлінням Міненерго СРСР зі змінами і доповненнями від 27.12.83 рішенням за № Э-8/83 - ВБН В.2.5-341.004.001.001-02 Улаштування повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ з самоутримними ізольованими проводами затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 06.12.2002 р. № 713 - ВБН В.2.5-34.20.176-2004 ГНД 34.20.176-2004 Улаштування повітряних ліній електропередачі напругою 6-36 кВ з проводами із захисним покриттям затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 02.03.2004 р № 130 - ГКД 34.20.505-2003 Керівні вказівки з улаштування повітряних ліній електропередачі 10 6 кВ затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 12.05.2003 р № 223. МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ 05 січня 2006 року м Київ № 3 Про затвердження та введення в дію нової редакції глав 2.4 2.5 Правил улаштування електроустановок Державним підприємством «Український науково-дослідний проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут „Укрсільенергопроект"» з Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом «Укренергомережпроект» Донбаською національною академією будівництва та архітектури Полтавським технічним університетом та іншими на замовлення Об'єднання енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» переглянуто і підготовлено нову редакцію глави 2.4 «Повітряні лінії елетропередавання напругою до 1 кВ» та глави 2.5 «Повітряні лінії елетропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ» Правил улаштування електроустановок ПУЕ які погоджено Держбудом України Державним департаментом пожежної безпеки МНС України Державним комітетом з нагляду за охороною праці Міністерством охорони здоров'я Міністерством екології та природних ресурсів. З метою введення в дію нової редакції глав 2.4 2.5 ПУЕ НАКАЗУЮ: 1. Затвердити главу 2.4 «Повітряні лінії елетропередавання напругою до 1 кВ» і главу 2.5 «Повітряні лінії елетропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ» ПУЕ у новій редакції що додається. 2. Госпрозрахунковому підрозділу «Науково-інженерний енергосервісний центр» Інституту «Укрсільенергопроект» Білоусов В.І. внести глави 2.4 та 2.5 ПУЕ до реєстру і комп'ютерного банку даних чинних нормативних документів Мінпаливенерго. 3. Енергетичним компаніям і підприємствам замовити в Об'єднанні енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» необхідну кількість примірників глав 2.4 та 2.5 ПУЕ і оплатити витрати на їх розроблення та тиражування. 4. Об'єднанню енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» Коданьова В.Т. після реєстрації глав 2.4 та 2.5 ПУЕ забезпечити їх видання та розповсюдження на підставі замовлень зацікавлених організацій 5. 3 введенням в дію глав 2.4 та 2.5 ПУЕ вважати такими що втратили чинність: - глави 2.4 та 2.5 ПУЭ-86 видання 6-е; - ВБН В.2.5-34.004.001.001-02 «Улаштування повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ з самоутримними ізольованими проводами»; - ВБН В.2.5-34.20.176-2004 «Улаштування повітряних ліній електропередачі напругою 6-35 кВ з проводами із захисним покриттям» - ГКД 34.20.505-2003 «Керівні вказівки з улаштування повітряних ліній електропередачі 10 6 кВ». 6. Термін введення в дію глав 2.4 та 2.5 ПУЕ – шість місяців після дати видання цього наказу. 7. Департаменту електроенергетики Мінпаливенерго Улітіч Ю.І. Об'єднанню енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» Коданьова В.Т. та Інституту «Укрсільенергопроект» Лях В.В. до 28.02.06 розробити програму заходів щодо впровадження глав 2.4 та 2.5 ПУЕ. 8. Державному підприємству УНДПВКТІ «Укрсільенергопроект» Лях В.В. забезпечити науково-технічний супровід процесу впровадження глав 2.4 та 2.5 ПУЕ. 9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра палива та енергетики України Тітенка С.М. Міністр І.Плачков Зміна № 1 Глава 2.4 ПУЕ:2006 Глава 2.5 ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок Розділ 2. Передавання електроенергії Глава 2.4 Повітряні лінії електропередавання напругою до 1 кВ Глава 2.5 Повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ Київ-2007 МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ 29 грудня 2006 р. м. Київ № 541 Про затвердження та введення в дію «Зміни №1 до глав 2.4 та 2.5 ПУЕ:2006» З метою забезпечення якісного та ефективного виконання проектних і будівельно-монтажних робіт зі спорудження повітряних ліній електропередавання напругою до 750 кВ. НАКАЗУЮ: 1. Затвердити і ввести в дію з 15 травня 2007 року «Зміну №1 до глави 2.4 «Повітряні лінії електропередавання напругою до 1 кВ» і глави 2.5 «Повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ» ПУЕ:2006 далі – Зміна № 1 що додається. 2. Госпрозрахунковому підрозділу «Науково-інженерний енерго-сервісний центр» інституту «Укрсільенергопроект» Білоусову В.І. внести Зміну № 1 до реєстру і комп'ютерного банку даних чинних нормативних документів Мінпаливенерго. 3. Об'єднанню енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» Сова К.В. забезпечити видання і розповсюдження необхідної кількості примірників Зміни № 1 енергетичним компаніям та підприємствам відповідно до їх замовлень та оплати. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра палива та енергетики України Шеберстова О.М. Міністр Ю. БОЙКО ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства палива та енергетики України від 29 грудня 2006 р. № 541 Зміна № 1 Глава 2.4 ПУЕ:2006 Глава 2.5 ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок Розділ 2. Передавання електроенергії Глава 2.4 Повітряні лінії електропередавання напругою до 1 кВ Глава 2.5 Повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ 1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство «Український науково-дослідний проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект» за участю: Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» Донбаської національної академії будівництва та архітектури ТОВ «Содружество» 2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінпаливенерго України від 29.12.2006 р. № 541 Чинна від 2007-05-15 РОЗДІЛ 2 ПЕРЕДАВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ Глава 2.4 Повітряні лінії електропередавання напругою до 1 кВ Пункт 2.4.22. Вилучити посилання на пункти 2.5.106 і 2.5.107. Пункт 2.4.34. Останнє речення першого абзацу «Опір кожного із заземлювальних пристроїв повинен бути не більше 30 Ом» вилучити. Пункт 2.4.40. Перший абзац викласти в такій редакції: «У населеній місцевості з одно- і двоповерховою забудовою ПЛ ПЛІ не екрановані високими трубами деревами тощо повинні мати заземлювальні пристрої призначені для захисту від атмосферних перенапруг. Опір кожного з цих заземлювальних пристроїв повинен бути не більшим ніж 30 Ом а відстань між сусідніми заземлювальними пристроями повинна бути не більшою ніж 100 м». Пункт 2.4.42. Перший абзац викласти в такій редакції: «Повторні заземлення PEN-провідника необхідно влаштовувати згідно з вимогами 1.7.93-1.7.96». Глава 2.5 Повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ Пункт 2.5.5. Перший абзац викласти в такій редакції: «Населена місцевість – сельбищна територія міського і сільського поселень у межах їхнього перспективного розвитку на десять років курортні та приміські зони зелені зони навколо міст та інших населених пунктів землі селищ міського типу і сільських населених пунктів у межах їх сельбищної території виробничі території а також території садово-городніх ділянок». Пункт 2.5.33. Після формули 2.5.1 визначення викласти в такій редакції: « – коефіцієнт який враховує зміну навантаження ожеледі від діаметра елементів кругового перерізу d і визначається згідно з табл. 2.5.4 залежно від значення gmp». Таблицю 2.5.4 замінити на таблицю в такій редакції: Значення коефіцієнта залежно від розрахункового ожеледного навантаження gmp Н/м Діаметр d мм Значення коефіцієнта залежно від розрахункового ожеледного навантаження gmр Н/м До 10 10-19 20-30 Більше ніж 30 5 0 8 0 85 0 9 0 95 10 1 1 1 1 15 1 15 1 1 1 05 1 05 30 1 4 1 25 1 15 1 1 70 2 0 1 7 1 5 1 4 Примітка. Проміжні значення обчислюються за допомогою лінійної інтерполяції по діаметру проводу d. Пункт 2.5.36 викласти в такій редакції: «Ожеледне навантаження на опори слід враховувати для металевих опор висотою понад 50 м а також для опор розташованих у 5 і 6-му районах за ожеледдю та в гірській місцевості якщо характеристичне значення максимального навантаження від ожеледі gргір див. додаток Б перевищує 30 Н/м виготовлених з фасонного прокату у тому числі й на відтяжках. Для залізобетонних і дерев'яних опор а також для металевих опор з елементами виготовленими з труб ожеледні відкладення не враховують». Пункт 2.5.49. Після формули 2.5.11 доповнити «Wom і Сс – див. 2.5.39;». Пункт 2.5.51. Після формули 2.5.16 доповнити «Ск і Сс – див. 2.5.39;». Пункт 2.5.54. Перший абзац викласти в такій редакції: «Навантаження від дії вітру на елементи ПЛ кругового перерізу діаметром до 70 мм включно вкриті ожеледдю слід обчислювати як лінійне навантаження. Розрахункове значення лінійного навантаження від дії вітру під час ожеледі Qm Н/м обчислюють за формулою: 2.5.17 » Після формули визначення kg викласти в такій редакції: «kg – коефіцієнт який враховує зміну розміру ожеледі за висотою h обчислюється згідно з табл. 2.5.10 залежно від висоти розташування елемента » та додати «Сc – див. 2.5.39;». Пункт 2.5.66 викласти в такій редакції: «Навантаження на опори ПЛ від натягу проводів і тросів обчислюють залежно від кліматичних навантажень згідно з формулами 2.5.1 2.5.11 2.5.17 і 2.5.58-2.5.61 для умов і середніх періодів повторюваності зазначених у пункті 3 табл. 2.5.1». Пункт 2.5.67 викласти в такій редакції: «Розрахункове горизонтальне навантаження від натягу проводів і тросів Tmах вільних від ожеледі або покритих ожеледдю під час розрахунку конструкцій опор фундаментів та основ обчислюють шляхом множення навантаження від натягу проводів на коефіцієнт надійності який дорівнює: 1 3 – під час розрахунку за першою групою граничних станів; 1 0 – під час розрахунку за другою групою граничних станів». Пункт 2.5.68. викласти у такій редакції: «Проміжні опори ПЛ з підтримувальними підвісами і глухими затискачами слід розраховувати в аварійному режимі лише за першою групою граничних станів. При цьому горизонтальне навантаження вздовж осі лінії Тгор кН від обірваних проводів однієї фази на ПЛ напругою до 500 кВ включно обчислюють за формулою: 2.5.20 де kT – коефіцієнт яким зменшують значення натягу проводу в аварійному режимі залежно від конструкції опор і проводів табл. 2.5.13а ; kN – коефіцієнт яким зменшують значення натягу проводу в аварійному режимі залежно від кількості проводів у фазі табл. 2.5.13б ; N – кількість проводів у фазі; Тmах – найбільше розрахункове значення натягу проводу кН. Таблиця 2.5.13а – Коефіцієнт зменшення натягу kT Конструкція опор Переріз проводу за алюмінієм до 200 мм2 понад 200 мм2 Опори жорсткого типу 0 5 0 4 Залізобетонні вільностоячі 0 3 0 25 Дерев'яні вільностоячі 0 25 0 2 Таблиця 2.5.13б – Коефіцієнт зменшення натягу kN Кількість проводів N 1 2 3 kN 1 0 8 0 4* * 3астосовують лише для ПЛ 500 кВ на металевих опорах. Для інших типів опор залежно від гнучкості опор з нових матеріалів металевих гнучких опор тощо допускається приймати значення коефіцієнта зменшення натягу kT в зазначених вище межах. На ПЛ 750 кВ із розщепленням на 4 і більше проводів у фазі горизонтальне навантаження вздовж осі лінії на проміжній опорі необхідно приймати 27 кН на фазу вимоги 2.5.75 враховані . У розрахунках допускається враховувати підтримувальну дію необірваних проводів і тросів за середньорічної температури без ожеледі і вітру. При цьому розрахункові горизонтальні навантаження необхідно визначати як для нерозщеплених фаз а механічні напруження які виникають у підтримувальних проводах і тросах не повинні перевищувати 70 % їх розривного зусилля. Розрахунок значення Тгор проміжних опор великих переходів виконують за 2.5.82. У разі застосування пристроїв які обмежують передавання поздовжнього навантаження на проміжну опору багатороликові підвіси а також інші пристрої розрахунок опор виконують на навантаження які виникають під час використання цих пристроїв але не більших від навантаження Тгор прийнятих у разі підвішування проводів у глухих затискачах». Рис. 2.5.9 і 2.5.10 вилучити. Пункт 2.5.69 викласти в такій редакції: «Розрахункове горизонтальне навантаження вздовж осі лінії Тгор кН від обірваного троса на проміжній опорі на ПЛ напругою до 500 кВ включно приймається таким що дорівнює 0 5Тmах де Тmах – найбільше розрахункове значення натягу троса. На ПЛ 750 кВ розрахункове значення навантаження вздовж осі лінії приймається 20 кН вимоги 2.5.75 враховані ». Рис. 2.5.11 2.5.12 і 2.5.13 вилучити. Пункт 2.5.78. Перший абзац викласти в такій редакції: «Розрахунок ПЛ виконується для сполучень кліматичних навантажень зазначених у табл. 2.5.14». Пункт 2.5.82. Другий абзац викласти в такій редакції: «Навантаження на розщеплені проводи великих переходів визначають за допомогою таких понижувальних коефіцієнтів: 0 8 – у разі розщеплення на два проводи 0 7 – у разі розщеплення на три проводи і 0 6 – у разі розщеплення на чотири проводи і більше». Пункт 2.5.89. Підпункт б викласти в такій редакції: б райони 4-6: А менше ніж 95 мм2 – А/С до 6 0; А від 120 до 400 мм2 – А/С від 4 0 до 4 5; А понад 400 мм2 – А/С від 7 5 до 8 0; А понад 400 мм2 на великих переходах – А/С від 0 5 до 2 5. Пункт 2.5.94. Табл. 2.5.21 викласти в такій редакції: «Таблиця 2.5.21 – Механічні напруження МПа розщеплених проводів і тросів з двох складників за середньорічної температури tе за якої необхідний захист від вібрації Проводи троси Тип місцевості І II III IV Сталеалюмінієві марок АС при А/С: 0 65-0 95 Понад 75 Понад 85 1 46 » 65 » 70 4 29-4 39 » 50 » 55 6 0-8 05 » 45 » 50 11 5 і більше » 40 » 45 Алюмінієві та з нетермообробленого алюмінієвого сплаву всіх марок » 40 » 45 З термообробленого алюмінієвого сплаву зі сталевим осердям і без нього всіх марок » 45 » 50 Сталеві всіх марок » 195 » 215 У третьому абзаці після табл. 2.5.21 текст «– проводи троси великого перерізу – гасниками вібрації типу Стокбріджа;» викласти в такій редакції: «– проводи троси більшого перерізу – гасниками вібрації типу Стокбріджа;». Пункт 2.5.98. У першому абзаці текст перед підпунктом 1 викласти в такій редакції: «На ПЛ крім ПЛЗ з підтримувальними ізоляційними підвісами в разі негоризонтального змішаного або вертикального розташування проводів відстань між проводами за умовами їх роботи в прогоні визначають:» Крім того в підпункті 3 посилання на табл. 2.5.23 замінити посиланням на табл. 2.5.24. Пункт 2.5.99. П'ятий абзац викласти в такій редакції: «Відстань від проводу до троса якщо вони не зміщені по горизонталі на опорах анкерного типу ПЛ 35-750 кВ повинна бути не меншою від прийнятої на проміжних опорах. Допускається зменшувати цю відстань не більше як на 25 % за умови що кількість анкерних опор не перевищує в середньому 0 5 на 1 км лінії». Сьомий абзац пункту 2.5.99 викласти в такій редакції: «На двоколових опорах великих переходів відстань між осями фаз різних кіл повинна бути не меншою ніж:» далі за текстом. Пункт 2.5.101. Посилання на пункти 2.5.97-2.5.99 2.5.102 замінити посиланнями на пункти 2.5.97 2.5.98 2.5.102. Пункт 2.5.115. П'ятий абзац викласти в такій редакції: «ПЛ 110-750 кВ з металевими і залізобетонними опорами слід захищати від прямих ударів блискавки тросами. ПЛ з дерев'яними опорами як правило не повинні захищатися тросами.» Пункт 2.5.120 після другого абзацу доповнити абзацами: «Кріплення тросів на всіх опорах ПЛ 220-750 кВ потрібно виконувати за допомогою ізоляторів які шунтуються ІП розміром не меншим ніж 40 мм. На кожному анкерному відрізку довжиною до 10 км троси повинні бути заземленими в одній точці шляхом влаштування спеціальних перемичок на анкерній опорі. За більшої довжини анкерних прогонів кількість точок заземлення в прогоні вибирається такою щоб у разі найбільшого значення повздовжньої електрорушійної сили яка наводиться в тросі під час короткого замикання КЗ на ПЛ не виникло перекриття ІП. Ізольоване кріплення троса рекомендується виконувати скляними підвісними ізоляторами.» далі за тексом. Пункт 2.5.122. У першому абзаці вилучити останнє речення: «Опір заземлювального пристрою приймають за табл. 2.5.29». Пункт 2.5.127. Восьмий абзац викласти в такій редакції: «Опір заземлювальних пристроїв опор ПЛ зазначених у підпункті 3 для ВЛ 110 кВ і більше не повинен бути більшим від вказаного в табл. 2.5.29 а для ПЛ 3-35 кВ повинен відповідати вимогам 1.7.98 і 1.7.101». Пункт 2.5.129 викласти в такій редакції: «У разі проходження ПЛ 110 кВ і вище в місцевості з глинистими суглинистими супіщаними і подібними грунтами з питомим опором слід використовувати арматуру залізобетонних фундаментів і опор як природні заземлювачі без додаткового укладання або в поєднанні з укладанням штучних заземлювачів. У грунтах з необхідне значення опору заземлювального пристрою слід забезпечувати тільки штучними заземлювачами». Пункт 2.5.165. Текст пункту до переліку викласти в такій редакції: «Необхідно як правило уникати прокладання ПЛ по землях зайнятих лісами І групи а саме: лісами-заповідниками...» далі за текстом Пункт 2.5.166. Таблицю 2.5.31 викласти в такій редакції: Напруга ПЛ кВ До 20 35-110 150-220 330-500 750 Найменша відстань м 2 3 4 5 8 Пункт 2.5.169. Перший і другий абзаци викласти в такій редакції: «Проходження ПЛ по населеній місцевості слід виконувати відповідно до вимог державних будівельних норм України «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Проходження ПЛ 750 кВ по населеній місцевості не дозволяється. ПЛ 35-500 кВ необхідно як правило розміщувати за межами сельбищних територій. На сельбищних територіях усіх видів поселень дозволяється споруджувати ПЛ напругою нижче 35 кВ. ПЛ 35 кВ дозволяється споруджувати на сельбищних територіях усіх видів поселень із будинками висотою до трьох поверхів включно. Допускається перетин ПЛ 35-500 кВ протяжних сільських населених пунктів з однорядною чи дворядною забудовою за умови виділення коридору між садибами ширина якого для ПЛ 35-220 кВ має дорівнювати ширині охоронної зони відповідно до табл. 2.5.32 а для ПЛ 330-500 кВ – ширині санітарно-захисної зони відповідно до табл. 2.5.32 плюс 20 м з кожного боку зони». Останній абзац пункту 2.5.169 вилучити. Пункт 2.5.174. Другий і третій абзаци викласти в такій редакції: «Проходження ПЛ 330-500 кВ над виробничими будівлями допускається за умови забезпечення захисту працівників які перебувають або можуть перебувати в будівлі від впливу електричного поля. Металеві покрівлі над якими проходять ПЛ слід заземлювати а покрівлі над якими проходять ПЛ 330-500 кВ  – заземлювати у двох точках. Опір заземлення повинен бути не більшим від зазначеного в табл. 2.5.29». Таблицю 2.5.33 викласти в такій редакції: Умови роботи ПЛ Найменша відстань м для ПЛ напругою кВ до 35 110 150 220 330 500 Нормальний режим: - до поверхні землі 7 7 7 5 8 11 15 5 - до виробничих будівель і споруд 3 4 4 5 7 5 8 Обрив проводу в суміжному прогоні до поверхні землі 5 5 5 5 5 5 5 5 6 - Пункт 2.5.175. Перший абзац викласти в такій редакції: «На несельбищних територіях населеної місцевості відстані по горизонталі від крайніх проводів за найбільшого їх відхилення до найближчих виступаючих частин виробничих складських адміністративно-побутових будинків гаражів кладовищ і споруд розташування яких у охоронній зоні ПЛ може бути дозволено відповідно до чинних Правил охорони електричних мереж повинні бути не меншими за відстані вказані в табл. 2.5.32.» Пункт 2.5.181 викласти в такій редакції: «Опори ПЛ 500-750 кВ які обмежують прогін перетину з ПЛ 500 кВ повинні бути анкерного типу. Перетин ПЛ 500- 750 кВ з ПЛ 330 кВ і нижче а також ПЛ 330 кВ і нижче між собою допускається здійснювати в прогонах обмежених як проміжними так і анкерними опорами. Перетин ПЛ 750 кВ між собою не дозволяється». Пункт 2.5.242. П'ятий абзац викласти в такій редакції: «Огорожі слід установлювати з обох боків перетину на відстані від трубопроводу яка дорівнює висоті опори. Ширина огорожі має перевищувати відстань від проекції крайніх відхилених проводів ПЛ на 3 м – для ПЛ до 20 кВ на 4 м – для ПЛ 35-220 кВ і на 8 м – для ПЛ 330-750 кВ. Відстань від опор ПЛ до огорожі слід установлювати як до надземних трубопроводів». Пункт 2.5.246. Останній абзац викласти в такій редакції: «Траса ПЛ напругою 110 кВ і вище за паралельного проходження з технічними коридорами надземних і наземних магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів повинна проходити як правило на місцевості з відмітками рельєфу вищими ніж відмітки технічних коридорів магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів». Пункт 2.5.250. Другий абзац викласти в такій редакції: «У виняткових випадках допускається під час проектування зменшувати до 50 % відстані наприклад якщо ПЛ проходить по територіях електростанцій промислових підприємств по вулицях міст тощо зазначені в пункті 3 табл. 2.5.51 ». Пункт А.7 додаток А викласти в такій редакції: «Розрахункове навантаження від дії вітру під час ожеледі Qm Н/м на проводи і троси ліній обчислюють згідно з формулою 2.5.17 за умови що Qom Н/м обчислюють за формулою: А.5 де  – математичне очікування вітрового тиску під час ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника Н/м; В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А.1 для конкретного періоду спостережень на певній метеостанції;  – коефіцієнт варіації дії вітру під час ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника. У таблицю 2.5.17 внести такі зміни: Місце зміни Надруковано Повинно бути Колонка 5 рядки 3 і 4 51 48 УДК 621.315.1.027.4/. 083.13 ЗМІСТ 2.4.1-2.4.3 2.4.1-2.4.9 2.4.10 2.4.11-2.4.22 2.4.23-2.4-29 2.4.30-2.4.32 2.4.33-2.4.44 2.4.45-2.4.49 2.4.50-2.4.63 2.4.64-2.4.81 2.4.82-2.4.87 2.5.1-2.5.6 2.5.7-2.5.24 2.5.25-2.5.29 2.5.30-2.5-31 2.5.32-2.5.37 2.5.38-2.5.56 2.5.57-2.5.61 2.5.62-2.5.64 2.5.65 2.5.66-2.5.70 2.5.71-2.5.73 2.5.74-2.5.85 2.5-86-2.5.94 2.5.95-2.5.102 2.5.103-2.5.114 2.5.115-2.5.133 2.5.134-2.5.137 2.5.138-2.5.159 2.5.160-2.5.164 2.5.165-2.5.168 2.5.169-2.5.178 2.5.179-2.5.189 2.5.190-2.5.206 2.5.207-2.5.213 2.5.214-2.5.221 2.5.222-2.5.225 2.5.226-2.5.234 2.5.235-2.5.237 2.5.238-2.5.239 2.5.240 2.5.241-2.5.248 2.5.249-2.5.252 2.5.253-2.5.254 Додаток А Додаток Б ГЛАВА 2.4 ПОВІТРЯНІ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ НАПРУГОЮ ДО 1 КВ Сфера застосування. Визначення 4 Загальні вимоги 5 Кліматичні умови 6 Проводи. Лінійна арматура 6 Розташування проводів на опорах 10 Ізоляція 11 Заземлення. Захист від перенапруг 12 Опори 14 Габарити перетини і зближення 15 Перетини зближення сумісна підвіска ліній до 1 кВ з лініями зв'язку ЛЗ лініями радіотрансляційних мереж ЛРМ кабельного телебачення КТ 18 Перетини і зближення ПЛІ ПЛ з інженерними спорудами 23 ГЛАВА 2.5 ПОВІТРЯНІ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ НАПРУГОЮ ВИЩЕ 1 кВ ДО 750 кВ Сфера застосування. Визначення 26 Загальні вимоги 28 Вимоги до механічної міцності повітряних ліній 33 Кліматичні умови 36 Ожеледні навантаження 36 Вітрові навантаження 39 Температурні кліматичні впливи 55 Навантаження від ваги конструкцій і ґрунтів 56 Монтажні навантаження 56 Навантаження створені натягом проводів і тросів 58 Інші впливи 63 Розрахункові режими та сполучення навантажень повітряних ліній 64 Проводи і грозозахисні троси 69 Розташування проводів і тросів та відстані між ними 80 Ізолятори і арматура 89 Захист ПЛ від перенапруг заземлення 91 Опори і фундаменти 100 Розташування волоконно-оптичних ліній зв'язку на ПЛ 102 Проходження ПЛ по ненаселеній і важкодоступній місцевостях 106 Проходження ПЛ по території зайнятій насадженнями 107 Проходження ПЛ по населеній місцевості 109 Перетин і зближення ПЛ між собою 112 Перетин і зближення ПЛ зі спорудами зв'язку сигналізації та лініями радіотрансляційних мереж 117 Перетин і зближення ПЛ із залізницями 127 Перетин і зближення ПЛ з автомобільними дорогами 131 Перетин зближення або паралельне проходження ПЛ із тролейбусними і трамвайними лініями 134 Перетин ПЛ з водними просторами 136 Проходження ПЛ по мостах 139 Проходження ПЛ по греблях і дамбах 140 Зближення ПЛ з вибухо- і пожежонебезпечними установками 141 Перетин і зближення ПЛ з надземними і наземними трубопроводами спорудами для транспортування нафти і газу та канатними дорогами 141 Перетин і зближення ПЛ з підземними трубопроводами 146 Зближення ПЛ з аеродромами 148 Методика перевірки кліматичних навантажень для ліній класів безвідмовності 3 КБ і 4 КБ 150 Методика визначення кліматичних навантажень для гірської місцевості 153 Розділ 2 ПЕРЕДАВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ГЛАВА 2.4 ПОВІТРЯНІ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ НАПРУГОЮ ДО 1 кВ Чинний з п'ятого липня 2006 р. Сфера застосування. Визначення 2.4.1 Ця глава Правил поширюється на повітряні лінії електропередавання змінного струму напругою до 1 кВ з неізольованими проводами та з самоутримними ізольованими проводами а також на відгалуження від цих ліній до вводів в будівлі споруди із застосуванням самоутримних ізольованих проводів які знову будуються та реконструюються. Правила не поширюються на лінії спорудження яких визначається особливими правилами та нормами контактні мережі міського електротранспорту і т. ін. . Додаткові вимоги до повітряних ліній напругою до 1 кВ подані в главах 1.7 2.5 6.3 7.7. Кабельні вставки в лінію та кабельні відгалуження від лінії слід влаштовувати згідно з вимогами глави 2.3. 2.4.2 Повітряна лінія електропередавання напругою до 1 кВ – споруда для передавання електричної енергії проводами розташованими на відкритому повітрі і закріпленими за допомогою ізоляторів і арматури на опорах або кронштейнах на стояках будівель і інженерних спорудах мостів шляхопроводів і т. п. . Надалі в тексті повітряна лінія із застосуванням самоутримних ізольованих проводів позначається ПЛІ а із застосуванням неізольованих проводів – ПЛ. Самоутримний ізольований провід СІП  – скручені в джгут ізольовані жили що не вимагають спеціального утримного троса. Механічне навантаження може сприйматися утримною жилою або всіма провідниками джгута. Ізоляція жил СІП повинна виготовлятися з матеріалу стійкого до впливу зовнішнього середовища та відповідати вимогам до непоширення горіння. 2.4.3 Магістраль – відрізок повнофазної лінії електропередавання від живильної трансформаторної підстанції до найбільш віддаленої точки. До магістралі можуть приєднуватися лінійні відгалуження та відгалуження до вводів. Лінійне відгалуження – частина лінії електропередавання яка має два і більше прогони і приєднана одним кінцем до магістралі. Відгалуження до вводу в будівлю споруду  – проводи від опори на якій здійснено відгалуження до конструкції вводу на будівлі споруді . Загальні вимоги 2.4.4 У розрахунках механічної частини розрізняють такі режими роботи лінії: нормальний режим – режим з необірваними проводами; аварійний режим – режим з обірваними проводами; монтажний режим – режим в умовах монтажу опор і проводів. Механічний розрахунок елементів лінії електропередавання слід здійснювати за методами поданими в главі 2.5 як для ПЛ першого класу безвідмовності 1КБ відповідно до 2.5.26. Механічний розрахунок лінії до 1 кВ в аварійному режимі не провадиться. 2.4.5 Повітряні лінії електропередавання слід розташовувати таким чином щоб їх опори не загороджували входи в будівлі і в'їзди у двори не утруднювали рух транспорту і пішоходів. У місцях де існує небезпека наїзду транспорту в'їзди у двори біля з'їздів з доріг у разі перетину доріг тощо опори рекомендується захищати від наїзду наприклад відбійними тумбами . Допускається прокладання СІП на стінах будинків і споруд з урахуванням вимог пункту 2.4.55 та вимог глави 2.1. 2.4.6 Якщо лінія електропередавання проходить лісовими масивами або зеленими насадженнями вирубка просік є не обов'язковою; у цьому разі допускається вирубування окремих дерев які створюють загрозу для проводів лінії. Відстань від проводів за найбільшої стріли провисання або найбільшого їх відхилення до дерев і кущів для СІП не нормована а для неізольованих проводів має бути не меншою ніж 1 м з кожного боку ПЛ. 2.4.7 На кожній опорі лінії електропередавання на висоті не менше ніж 1 5 м від землі повинні бути встановлені нанесені порядковий номер і рік встановлення опори. Крім того на першій від підстанції опорі і на опорах що обмежують перетин з іншими лініями додатково повинні бути нанесені диспетчерський номер лінії та номер підстанції від якої ця лінія відходить. На опорах які встановлюють на відстані менше 4 м від кабельних ліній зв'язку додатково повинні бути встановлені нанесені плакати або застережні знаки на яких зазначають відстань від опори до лінії зв'язку ширину охоронної зони і телефони власника лінії зв'язку та лінії електропередавання. 2.4.8 Захист елементів і деталей опор від корозії повинен відповідати вимогам 2.5.19 і 2.5.21 та чинним будівельним нормам і правилам. 2.4.9 Захист ліній від електричного перевантаження необхідно здійснювати згідно з вимогами глави 3.1. Кліматичні умови 2.4.10 Кліматичні умови для розрахунку ліній напругою до 1 кВ у нормальному режимі слід приймати згідно з 2.5.30-2.5.63 як для ПЛ першого класу безвідмовності. Поєднання кліматичних умов приймається відповідно до 2.5.76. Проводи. Лінійна арматура 2.4.11 Для спорудження повітряних лінії до 1 кВ як правило слід застосовувати СІП. У місцях де досвідом експлуатації встановлено руйнування неізольованих проводів від корозії узбережжя морів солоних озер промислові райони та райони засолених пісків а також у місцях де на підставі даних вишукувань таке руйнування можливе для спорудження ліній необхідно застосовувати тільки СІП. У цьому разі застосування СІП з неізольованою утримною жилою забороняється. Магістральні ділянки ПЛІ рекомендується здійснювати трифазними СІП. Кількість додаткових жил СІП визначається проектом. На відгалуженнях до вводів в будівлі споруди необхідно застосовувати СІП. Усі жили СІП на відгалуженнях до вводів в будівлі повинні бути ізольованими. 2.4.12 Вибір перерізу проводів лінії до 1 кВ здійснюється згідно з вимогами глави 1.3. Вибраний переріз СІП додатково перевіряється за тривало допустимим струмом навантаження з урахуванням сонячної радіації району будівництва лінії та на термічну стійкість до дії струмів короткого замикання. Допустимий струм навантаження з урахуванням сонячної радіації та допустимий струм короткого замикання приймаються за технічними умовами на виготовлення СІП. 2.4.13 За умови механічної міцності на магістральних ділянках ліній лінійних відгалуженнях і відгалуженнях до вводів в будівлі споруди необхідно застосовувати багатодротові проводи з мінімальним перерізом не меншим за подані в таблицях 2.4.1 і 2.4.2. Таблиця 2.4.1 Мінімально допустимий переріз жили СІП за умови механічної міцності Район ожеледі Переріз жили СІП на магістралі ПЛІ або лінійному відгалуженні мм Переріз жили СІП на відгалуженні до вводу в будівлю споруду мм2 1-3 25 25 * 16 4-6 35 25 * 16 * У дужках подано мінімальний переріз жил СІП з чотирма утримними жилами. Таблиця 2.4.2 Мінімально допустимий переріз неізольованих проводів за умови механічної міцності Район ожеледі Матеріал проводу Переріз проводу на магістралі ПЛ або лінійному відгалуженні мм2 1-3 Алюміній А або нетермооброблений алюмінієвий сплав АВЕ АН 25 Сталеалюмінієвий АС або термооброблений алюмінієвий сплав АВЕ АЖ 25 4-6 А АН 35 АС АЖ 25 2.4.14 Магістраль лінії рекомендується виконувати проводами одного перерізу. У разі обґрунтування допускається виконувати магістраль проводами різного перерізу. 2.4.15 Механічний розрахунок проводів ліній електропередавання здійснюється за методом допустимих механічних напружень для умов визначених пунктами 2.5.30 – 2.5.62. Величина механічного напруження в проводах повинна бути не більше наведеної в таблиці 2.4.3 а відстань від проводів до поверхні землі споруд та заземлених елементів опор повинна відповідати вимогам цієї глави. Таблиця 2.4.3 Допустиме механічне напруження в проводах лінії електропередавання напругою до 1 кВ Провід Допустиме механічне напруження % межі міцності у разі розтягування за найбільшого зовнішнього навантаження або за нижчої температури повітря за середньорічної температури повітря СІП з однією утримною жилою перерізом 25-120 мм2 40 30 СІП з усіма утримними жилами перерізом 25-120 мм2: 35 30 Неізольовані проводи - алюмінієві перерізом мм2: 25-95 35 30 120 40 30 - із термообробленого і нетермообробленого алюмінієвого сплаву АВЕ перерізом мм2: 25-95 40 30 120 45 30 - сталеалюмінієві перерізом мм2: 25 35-95 35 40 30 30 Межа міцності проводів у разі розтягування та інші параметри приймаються за технічними умовами на їх виготовлення. 2.4.16 Механічні навантаження СІП з однією утримною жилою повинна сприймати саме ця жила а для СІП з усіма утримними жилами – всі жили скрученого джгута. 2.4.17 Довжина прогону відгалуження до вводу в будівлю споруду не повинна перевищувати 25 м. Якщо ця відстань становить більше 25 м на відгалуженні необхідно встановлювати додаткову опору. СІП відгалужень від опор до вводів у будівлі споруди повинні мати анкерне кріплення. У разі влаштування відгалужень до вводів в будівлі споруди сам ввід до ввідного пристрою рекомендується виконувати тим же СІП що й відгалуження до вводу. У цьому випадку слід також дотримуватися вимог глави 2.1. 2.4.18 Жили СІП або неізольовані проводи в прогонах необхідно з'єднувати за допомогою з'єднувальних затискачів. В одному прогоні допускається не більше одного з'єднання на кожен неізольований провід і не більше одного з'єднання – системи СІП. З'єднання які піддаються натягу повинні мати механічну міцність не менше ніж 90% розривного зусилля проводу. Проводи різних марок або перерізу необхідно з'єднувати тільки в петлях анкерних опор. Неізольовані проводи в петлях анкерних опор з'єднуються за допомогою затискачів або зварювання. Місця з'єднання ізольованих жил СІП повинні мати світлостабілізовану ізоляцію. 2.4.19 Кріплення СІП на магістральних ділянках ПЛІ і відгалуженнях від них необхідно здійснювати із застосуванням такої лінійної арматури: - кріплення утримної жили утримних жил на проміжних і кутових проміжних опорах – за допомогою підтримувальних затискачів; - анкерне кінцеве кріплення утримної жили утримних жил на опорах анкерного типу а також кінцеве кріплення утримної жили утримних жил відгалуження на опорі і на вводі у будівлю споруду  – за допомогою натяжних анкерних затискачів. За допомогою відгалужувальних затискачів які проколюють ізоляцію СІП здійснюються: - відгалуження від ізольованих жил магістралі; - приєднання заземлювальних провідників до ізольованої жили яка виконує функцію РЕN РЕ -провідника; - приєднання ліхтарів вуличного освітлення до ліхтарної жили та до ізольованого РЕN-провідника і з'єднання корпусів світильників з РЕN-провідником; - приєднання заземлювального провідника опори до ізольованого РЕN-провідника. У разі застосування СІП з ізольованою утримною жилою підтримувальні та натяжні анкерні затискачі повинні мати вкладиші або корпуси з ізоляційного матеріалу які запобігають руйнуванню ізоляції проводів. Відгалужувальні затискачі повинні забезпечувати надійний контакт відгалуження приєднання без зняття ізоляції з ізольованих жил СІП. Затискачі за допомогою яких здійснюється відгалуження від ізольованих жил або приєднання до них повинні мати захисні ізолювальні кожухи. На ПЛІ рекомендується застосовувати таку фурнітуру: 1 бандажні стрічки призначені для обтискання скручених в джгут проводів. Вони встановлюються в місцях де в процесі монтажу можливе розкручування джгута СІП з однією утримною жилою а саме: - біля анкерних затискачів - з обох боків окремих або груп з'єднувальних затискачів - з обох боків підтримувального затискача; 2 захисні ковпачки призначені для ізоляції кінців жил СІП; вони повинні захищати вільні від приєднань кінці ізольованих проводів. 2.4.20 Кріплення підтримувальних і натяжних анкерних затискачів до опор ПЛІ будівель і споруд необхідно здійснювати за допомогою гаків кронштейнів або інших конструкцій. 2.4.21 Кріплення неізольованих проводів до ізоляторів і ізолювальних траверс на опорах ПЛ рекомендується виконувати одинарним за винятком опор які обмежують прогони перетину. Кріплення неізольованих проводів до штирових ізоляторів на проміжних опорах необхідно як правило виконувати до шийки ізолятора з внутрішньої сторони відносно стояка опори. 2.4.22 Гаки штирі та інші вузли кріплення слід розраховувати для нормального режиму роботи лінії за методом руйнівних навантажень згідно з 2.5.106 і 2.5.107. Розташування проводів на опорах 2.4.23 На опорах допускається будь-яке розташування ізольованих і неізольованих проводів лінії електропередавання незалежно від кліматичних умов. РЕN РЕ -провідник ПЛ з неізольованими проводами необхідно розташовувати нижче фазних проводів. Неізольовані проводи зовнішнього освітлення на опорах ПЛ повинні розташовуватися як правило над РЕN РЕ -провідником а ізольовані проводи на опорах ПЛІ можуть розташовуватися вище або нижче СІП а також бути додатковими жилами в джгуті СІП. 2.4.24 Захисні і секціонувальні пристрої які встановлюються на опорах слід розташовувати на висоті не нижче 3 0 м а апарати для приєднання електроприймачів – на висоті 1 6 м від поверхні землі. 2.4.25 Відстань між неізольованими проводами ПЛ на опорі і в прогоні за умовою їх зближення в прогоні за найбільшої стріли провисання до 1 2 м повинна бути не менше 0 6 м. За найбільшої стріли провисання понад 1 2 м цю відстань необхідно збільшувати пропорційно відношенню найбільшої стріли провисання до стріли 1 2 м. 2.4.26 Відстань по вертикалі між проводами різних фаз на опорі в разі відгалуження від ПЛ а також у разі перетину різних ПЛ напругою до 1 кВ на спільній опорі повинна бути не менше ніж 0 1 м. Відстань від проводів ПЛ до будь-яких елементів опор повинна бути не менше ніж 0 05 м. 2.4.27 Сумісне підвішування на спільних опорах неізольованих проводів ПЛ напругою до 1 кВ та СІП допускається за дотримання таких вимог: - неізольовані проводи ПЛ повинні бути розташовані вище СІП; - відстань між проводами ПЛ і СІП на опорі і в прогоні за температури повітря плюс 15°С без вітру повинна бути не менше ніж 0 5 м. У разі сумісного підвішування на спільних опорах різних кіл ПЛІ відстань між СІП різних кіл на опорі і в прогоні повинна бути не менше ніж 0 3 м. 2.4.28 У разі сумісного підвішування на спільних опорах неізольованих проводів ПЛ напругою до 10 кВ і проводів ПЛІ або ПЛ напругою до 1 кВ необхідно забезпечувати виконання таких вимог: - лінію до 1 кВ необхідно влаштовувати за розрахунковими умовами ПЛ напругою до 10 кВ; - проводи ПЛ напругою до 10 кВ слід розташовувати вище проводів лінії до 1 кВ. Відстань по вертикалі між ближніми проводами ліній різної напруги на спільній опорі а також у прогоні за температури повітря плюс 15 °С без вітру повинна становити не менше ніж: 1 м – у разі підвішування СІП і 2 0 м – у разі підвішування неізольованих проводів ПЛ напругою до 1 кВ; - проводи ПЛ напругою до 10 кВ які прокладаються на штирових ізоляторах повинні мати подвійне кріплення. 2.4.29 У разі сумісного підвішування на спільних опорах проводів ПЛЗ напругою 10 кВ і проводів ПЛ або ПЛІ напругою до 1 кВ необхідно забезпечувати виконання таких вимог: - лінію до 1 кВ необхідно влаштовувати за розрахунковими умовами ПЛЗ напругою до 10 кВ; - проводи ПЛЗ 10 кВ необхідно розташовувати вище проводів лінії до 1 кВ. Відстань по вертикалі між ближніми проводами ліній різної напруги на спільній опорі а також у прогоні за температури повітря плюс 15°С без вітру повинна становити не менше ніж: 0 5 м – у разі підвішування СІП і 1 5 м – у разі підвішування неізольованих проводів ПЛ до 1 кВ; - кріплення проводів ПЛЗ напругою до 10 кВ на штирових ізоляторах повинно бути посиленим. Ізоляція 2.4.30 Самоутримні ізольовані проводи закріплюються на опорах ПЛІ за допомогою спеціальної арматури без застосування ізоляторів. 2.4.31 На ПЛ з неізольованими проводами незалежно від матеріалу опор ступеня забруднення атмосфери та інтенсивності грозової діяльності слід застосовувати ізолятори або траверси з ізолювального матеріалу. 2.4.32 На опорах відгалужень від ПЛ з неізольованими проводами рекомендується застосовувати багатошийкові ізолятори або здійснювати відгалуження із застосуванням додаткових ізоляторів. Заземлення. Захист від перенапруг 2.4.33 Металеві опори установлені на залізобетонні фундаменти повинні мати металевий зв'язок між металоконструкціями та арматурою фундаменту. Залізобетонні опори повинні мати металевий зв'язок між установленими металоконструкціями арматурою стояків підкосів та відтяжок. 2.4.34 На ПЛ ПЛІ до 1 кВ повинні бути влаштовані заземлювальні пристрої призначені для захисту від грозових перенапруг 2.4.40 і повторного заземлення РЕN РЕ -провідника 2.4.42 . Опір кожного із заземлювальних пристроїв повинен бути не більше 30 Ом. Відкриті провідні частини електрообладнання установленого на опорах ПЛ комутаційні апарати шафи і щитки для приєднання електроприймачів тощо повинні приєднуватися до РЕN РЕ -провідника лінії. 2.4.35 На опорах ПЛІ з неізольованим РЕN-провідником елементи зазначені в 2.4.33 повинні бути додатково з'єднані з РЕN-провідником на кожній опорі. На опорах ПЛІ з ізольованим РЕN-провідником елементи зазначені в 2.4.33 з'єднуються з РЕN-провідником лише на опорах які мають заземлювальні пристрої. У разі сумісного підвішування на спільних металевих або залізобетонних опорах лінії напругою вище 1 кВ і ПЛІ напругою до 1 кВ РЕN-провідник ПЛІ незалежно від того ізольований він чи неізольований повинен бути з'єднаний із заземлювальним провідником опори арматурою опори на кожній опорі. 2.4.36 Гаки і штирі фазних проводів установлені на дерев'яних опорах повинні бути з'єднані з РЕN-провідником лише на опорах які мають заземлювальні пристрої. 2.4.37 Гаки штирі та арматура опор лінії напругою до 1 кВ що обмежують прогони перетину та опор із сумісною підвіскою проводів необхідно заземлювати. Опір заземлювального пристрою повинен бути не більше 30 Ом. 2.4.38 У разі переходу повітряної лінії в кабельну металеву оболонку кабелю необхідно приєднувати до РЕN-провідника. Крім того у місці переходу ПЛ ПЛІ у кабель у кожній фазі повинні бути встановлені вентильні розрядники або обмежувачі перенапруги ОПН . 2.4.39 З'єднання захисних і заземлювальних провідників між собою приєднання їх до верхнього заземлювального випуску стояка залізобетонної опори до гаків і кронштейнів а також металоконструкцій опор та устаткування встановленого на опорах необхідно здійснювати за допомогою зварювання або болтового з'єднання. Приєднання заземлювальних провідників спусків до заземлювачів у землі здійснюється шляхом зварювання. 2.4.40 У населеній місцевості з одно- і двоповерховою забудовою ПЛ ПЛІ не екрановані високими трубами деревами тощо повинні мати заземлювальні пристрої призначені для захисту від атмосферних перенапруг 2.4.34 . Відстань між сусідніми заземлювальними пристроями повинна бути не більше ніж 100 м. Крім того зазначені заземлювальні пристрої повинні бути влаштовані: - на опорах з відгалуженнями до вводів у будинки в яких можливе перебування великої кількості людей школи дитячі сади лікарні клуби тощо або які мають велику господарську цінність тваринницькі і птахівницькі приміщення склади гаражі тощо ; - на кінцевих опорах які мають відгалуження до вводів у будинки. Найбільша відстань від сусіднього заземлення цієї ж лінії за таких умов повинна бути не більшою за 50 м. У зазначених місцях рекомендується встановлення грозозахисних пристроїв обмежувачів перенапруг . 2.4.41 Грозозахисні пристрої установлені на опорах повинні приєднуватися до заземлювача найкоротшим шляхом. 2.4.42 Повторні заземлення РЕN-провідника необхідно влаштовувати на кінцях ліній або відгалужень від них довжиною понад 200 м. Для повторних заземлень РЕN-провідника слід використовувати передусім природні заземлювачі наприклад підземні частини опор а також заземлювальні пристрої для захисту від грозових перенапруг. Сумарний опір розтікання всіх повторних заземлювачів РЕN-провідника в тому числі природних кожної лінії напругою 0 38 кВ джерела трифазного струму незалежно від пори року повинен бути не більше 10 Ом. Якщо питомий опір землі >100 Ом.м то опір повторних заземлень допускається збільшувати в 0 01 раза але не більше ніж в 10 разів. 2.4.43 На початку і в кінці кожної магістралі ПЛІ на проводах рекомендується встановлювати затискачі для приєднання переносного заземлення. 2.4.44 Для заземлювальних провідників допускається застосовувати круглу сталь діаметром не менше 6 мм. Опори 2.4.45 Для спорудження ліній електропередавання напругою до 1 кВ можуть застосовуватися залізобетонні дерев'яні дерев'яні із залізобетонними приставками і металеві опори. Для спорудження ліній слід застосовувати такі типи опор: 1 проміжні опори які встановлюються на прямих ділянках траси; ці опори в нормальному режимі роботи не сприймають зусиль спрямованих уздовж лінії; 2 анкерні опори які встановлюються для обмеження анкерного прогону а також у місцях зміни кількості марок і перерізу проводів. Ці опори повинні сприймати в нормальному режимі роботи зусилля від різниці натягу проводів спрямованого вздовж лінії; 3 кутові опори які встановлюються в місцях зміни напрямку траси лінії. Ці опори в нормальному режимі роботи повинні сприймати сумарне навантаження від натягу проводів суміжних прогонів. Кутові опори можуть бути проміжного та анкерного типів; 4 кінцеві опори які встановлюються на початку і в кінці лінії а також у місцях кабельних вставок. Ці опори є опорами анкерного типу і повинні сприймати в нормальному режимі роботи односторонній натяг усіх проводів; 5 відгалужувальні опори на яких здійснюються відгалуження від лінії; 6 перехресні опори на яких здійснюється перетин ліній двох напрямків. Відгалужувальні і перехресні опори можуть бути всіх зазначених вище типів. 2.4.46 Конструкція опор повинна забезпечувати можливість установлення: - ліхтарів вуличного освітлення всіх типів; - кінцевих кабельних муфт; - секціонувальних і комутаційних апаратів; - шаф і щитків для приєднання електроприймачів. Крім того усі типи опор за конструкцією повинні допускати можливість здійснення одно- і трифазних відгалужень до вводів у будівлі споруди довжиною до 25 м. 2.4.47 Опори незалежно від їх типу можуть бути вільностоячими з підкосами або відтяжками. Відтяжки опор повинні прикріплюватися до анкерів установлених у землі або до кам'яних цегельних залізобетонних і металевих елементів будівель і споруд. Вони можуть бути одно- або багатодротовими. Переріз відтяжок визначається розрахунком. Переріз однодротових сталевих відтяжок повинен бути не менше ніж 25 мм2. 2.4.48 Опори повинні розраховуватися за методом граничних станів відповідно до чинних державних стандартів і норм для умов нормального режиму роботи лінії і кліматичних умов відповідно до 2.4.10. Проміжні опори розраховуються на одночасну дію поперечного вітрового навантаження на проводи і конструкцію опори без ожеледі або покриті ожеледдю. Допускається враховувати відхилення опори під дією навантаження. Кутові опори проміжні та анкерні розраховуються на результуюче навантаження від натягу проводів і вітрового навантаження на проводи і конструкцію опори. Анкерні опори розраховуються на різницю натягу проводів суміжних прогонів і поперечне навантаження від тиску вітру за ожеледі і без ожеледі на проводи і конструкцію опори. За мінімальне значення різниці натягу необхідно приймати 50% найбільшого значення одностороннього натягу всіх проводів. Кінцеві опори розраховуються на односторонній натяг усіх проводів. Відгалужувальні опори розраховуються на результуюче навантаження від натягу всіх проводів. 2.4.49 У випадку встановлення опор на затоплюваних ділянках траси де можливі розмиви ґрунту або льодохід опори повинні бути укріплені підсипка землі замощення улаштування банкеток установлення льодорізів . Габарити перетини і зближення 2.4.50 Відстань по вертикалі від самоутримних проводів ПЛІ за найбільшої стріли провисання до поверхні землі в населеній і ненаселеній місцевості або до проїзної частини вулиці повинна бути не менше ніж 5 0 м. У важкодоступній місцевості ця відстань може бути зменшена до 2 5 м а в недоступній місцевості схили гір скелі  – до 1 м. У разі перетину непроїзної частини вулиці відгалуженнями до вводів в будівлі споруди відстань від СІП до тротуарів і пішохідних доріжок за найбільшої стріли провисання повинна бути не менше ніж 3 5 м. У випадку неможливості дотримання зазначеної відстані встановлюється додаткова опора або ввідна конструкція на будівлі споруді . Відстань по вертикалі від СІП відгалуження вводу в будівлю споруду до поверхні землі перед конструкцією вводу повинна бути не менше ніж 2 75 м. 2.4.51 Відстань по вертикалі від неізольованих проводів ПЛ до поверхні землі в населеній і ненаселеній місцевостях і до проїзної частини вулиці за найбільшої стріли провисання повинна бути не менше ніж 6 0 м. У важкодоступній місцевості ця відстань може бути зменшена до 3 5 м а в недоступній місцевості схили гір скелі  – до 1 м. 2.4.52 Відстань по горизонталі від самоутримних проводів ПЛІ за їх найбільшого відхилення до елементів будівель і споруд повинна бути не менше ніж: 1 0 м – до балконів терас та вікон і 0 15 м – до глухих стін будівель і споруд. Допускається проходження ПЛІ над дахом покрівлею промислових будівель і споруд крім зазначених у главах 4 і 5 ДНАОП 0.00-1.32-01 за умови якщо відстань від покрівлі до СІП становить не менше ніж 2 5 м. Відстань у просвіті від СІП до даху будівель малих архітектурних форм торгівельні павільйони намети кіоски фургони тощо на даху яких унеможливлене перебування людей повинна бути не менше ніж 0 5 м. 2.4.53 Відстань по горизонталі від неізольованих проводів ПЛ за їх найбільшого відхилення до елементів будівель і споруд повинна бути не менше ніж: 1 5 м – до балконів терас і вікон; 1 0 м – до глухих стін будівель і споруд. Проходження ПЛ з неізольованими проводами над будівлями і спорудами не допускається. 2.4.54 Найменша відстань від проводів лінії електропередавання до поверхні землі води або до споруд різного призначення в разі проходження над ними визначається за найвищої температури повітря без урахування нагріву проводів електричним струмом. 2.4.55 Прокладання СІП стінами будівель і споруд необхідно здійснювати таким чином щоб вони були недосяжними для дотику з місць де можливе часте перебування людей вікна балкони ґанок тощо . Від зазначених місць СІП повинен знаходитися на відстані не меншій за: у разі горизонтального прокладання: 0 3 м – над вікном або над вхідними дверима 0 5 м – під вікном або під балконом 2 75 м – до землі у разі вертикального прокладання: 0 5 м – до вікна 1 0 м – до балкона вхідних дверей. Відстань у просвіті між СІП і стіною будівлі або споруди повинна бути не менше ніж 0 06 м. Прокладання СІП по стінах вибухо- і пожежонебезпечних будівель і споруд АЗС газорозподільних станцій тощо не допускається. 2.4.56 Відстань по горизонталі від підземних частин опор або заземлювальних пристроїв опор до підземних кабелів трубопроводів і наземних колонок різного призначення повинна бути не менше від зазначеної в табл. 2.4.4. Таблиця 2.4.4 Найменша допустима відстань по горизонталі від підземних частин опор або заземлювальних пристроїв опор до підземних кабелів трубопроводів і надземних колонок Об'єкт зближення Відстань м Водо- паро- і теплопроводи розподільні газопроводи каналізаційні труби 1 Пожежні гідранти колодязі люки каналізації водорозбірні колонки 2 Бензинові колонки 10 Кабелі крім кабелів зв'язку сигналізації і ліній радіотрансляційної мережі див. також 2.4.77 1 Те саме але в разі прокладання їх у ізоляційній трубі 0 5 2.4.57 У разі перетину ліній електропередавання з різними спорудами а також з вулицями і площами населених пунктів кут перетину не нормується. 2.4.58 Перетин ПЛІ з судноплавними річками і каналами не рекомендується. За необхідності здійснення такого перетину його необхідно влаштовувати шляхом застосування ПЛ з неізольованими проводами з дотриманням вимог 2.5.226-2.5.234. У разі перетину з несудноплавними річками каналами або іншими водоймищами найменша відстань від проводів лінії електропередавання до поверхні найвищого рівня води повинна бути не менше ніж 2 м а до рівня льоду – не менше ніж 6 м. 2.4.59 Перетин і зближення ПЛ до 1 кВ з неізольованими проводами із лініями напругою вище 1 кВ а також сумісне їх підвішування на спільних опорах необхідно здійснювати з дотриманням вимог 2.5.179 – 2.5.189. 2.4.60 Перетин ліній напругою до 1 кВ між собою рекомендується здійснювати на перехресних опорах. Допускається також перетин у прогоні. У цьому разі відстань по вертикалі між ближніми проводами ліній що перетинаються на опорі і в прогоні повинна бути не менше ніж: між неізольованими проводами ПЛ – 1 м; між неізольованими проводами ПЛ і ПЛІ – 0 5 м; між проводами ПЛІ – 0 1 м. Ця відстань визначається за температури повітря плюс 15°С без вітру. 2.4.61 У разі перетину лінії до 1 кВ у прогоні опори які обмежують прогін перетину можуть бути проміжного та анкерного типів. Місце перетину ліній між собою в прогоні необхідно вибирати якомога ближче до опори верхньої лінії. Відстань по горизонталі від опор ПЛІ до проводів ПЛ повинна бути не менше ніж 2 м а до проводів ПЛІ – не менше 1 м. 2.4.62 У разі паралельного проходження або зближення ліній до 1 кВ з лінією напругою понад 1 кВ горизонтальна відстань між ними повинна бути не менше зазначеної у 2.5.189. 2.4.63 У разі перетину ліній до 1 кВ з лініями напругою понад 1 кВ відстань від проводів лінії понад 1 кВ до проводів лінії до 1 кВ має відповідати вимогам 2.5.180 і 2.5.186. Перетини зближення сумісна підвіска ліній до 1 кВ з лініями зв'язку ЛЗ лініями радіотрансляційних мереж ЛРМ кабельного телебачення КТ 2.4.64 Кут перетину лінії до 1 кВ з проводами або підвісними кабелями ЛЗ ЛРМ КТ по можливості повинен бути близьким до 90 градусів. Для ускладнених умов кут перетину не нормується. 2.4.65 Відстань по вертикалі від проводів лінії до 1 кВ за найбільшої стріли провисання до проводів або підвісних кабелів ЛЗ і ЛРМ у прогоні перетину повинна бути не менше ніж: 0 5 м – від СІП ПЛІ; 1 25 м – від неізольованих проводів ПЛ. 2.4.66 Відстань по вертикалі від проводів лінії до 1 кВ до проводів або підвісних кабелів ЛЗ або ЛРМ у разі перетину на спільній опорі повинна бути не менше ніж: 0 5 м – між СІП і ЛЗ або ЛРМ; 1 5 м – між неізольованим проводом ПЛ і ЛРМ. 2.4.67 Місце перетину проводів лінії до 1 кВ з проводами або підвісними кабелями ЛЗ і ЛРМ у прогоні повинне знаходитися якомога ближче до опори лінії до 1 кВ але не менше ніж за 2 м від неї. 2.4.68 Перетин лінії до 1 кВ з ЛЗ і ЛРМ може бути здійснено за одним з таких варіантів: 1 проводами лінії до 1 кВ і ізольованими проводами ЛЗ чи ЛРМ 2.4.69 ; 2 проводами лінії до 1 кВ і підземним або підвісним кабелем ЛЗ чи ЛРМ 2.4.70 ; 3 проводами лінії до 1 кВ і неізольованими проводами ЛЗ чи ЛРМ 2.4.71 ; 4 підземною кабельною вставкою в лінію до 1 кВ і неізольованими або ізольованими проводами ЛЗ чи ЛРМ 2.4.72 . 2.4.69 У разі перетину лінії до 1 кВ з ізольованими проводами ЛЗ чи ЛРМ необхідно дотримуватися таких вимог: 1 перетин ПЛІ з ЛЗ чи ЛРМ можна здійснювати в прогоні і на опорі; 2 перетин неізольованих проводів ПЛ з проводами ЛЗ а також з проводами ЛРМ напругою вище ніж 360 В необхідно здійснювати лише в прогоні. Перетин неізольованих проводів ПЛ з проводами ЛРМ напругою до 360 В можна здійснювати як у прогоні так і на спільній опорі; 3 опори лінії до 1 кВ які обмежують прогін перетину з ЛЗ чи ЛРМ напругою вище ніж 360 В повинні бути анкерного типу. У разі перетину абонентських ЛЗ і ЛРМ напругою до 360 В допускаються опори проміжного типу посилені додатковою приставкою або підкосом; 4 проводи лінії до 1 кВ необхідно розташовувати над проводами ЛЗ і ЛРМ. На опорах лінії до 1 кВ які обмежують прогін перетину неізольовані проводи повинні мати подвійне кріплення СІП необхідно кріпити анкерними затискачами. Проводи ЛЗ і ЛРМ на опорах що обмежують прогін перетину повинні мати подвійне кріплення; 5 з'єднання проводів лінії до 1 кВ або проводів ЛЗ і ЛРМ у прогоні перетину не допускається. 2.4.70 У разі перетину лінії до 1 кВ з підземним або підвісним кабелем ЛЗ чи ЛРМ необхідно дотримуватися таких вимог: 1 відстань від підземної частини металевої або залізобетонної опори і заземлювача дерев'яної опори до підземного кабелю ЛЗ і ЛРМ у населеній місцевості повинна бути як правило не менше 3 м. В ускладнених умовах допускається зменшувати цю відстань до 1 м за умови допустимості впливу на ЛЗ і ЛРМ ; підземний кабель ЛЗ чи ЛРМ слід прокладати в сталевій трубі або покривати швелером чи кутовою сталлю на довжину в обидва боки від опори не менше 3 м; 2 у ненаселеній місцевості відстань від підземної частини або заземлювача опори лінії електропередавання до підземного кабелю ЛЗ і ЛРМ повинна бути не меншою від вказаної в таблиці 2.4.5; 3 проводи лінії до 1 кВ слід розташовувати як правило над підвісним кабелем ЛЗ і ЛРМ див. 2.4.69 п.4 ; Таблиця 2.4.5 Найменша відстань від підземної частини та заземлювача опори лінії до підземного кабелю ЛЗ і ЛРМ у ненаселеній місцевості Еквівалентний питомий опір землі Ом.м Найменша відстань м від підземного кабелю ЛЗ і ЛРМ до заземлювача або підземної частини залізобетонної і металевої опори підземної частини дерев'яної опори яка не має заземлювального пристрою До 100 10 5 Понад 100 до 500 15 10 Понад 500 до 1000 20 15 Понад 1000 30 25 4 з'єднання проводів лінії до 1 кВ у прогоні перетину з підвісним кабелем ЛЗ і ЛРМ не допускається. Переріз утримної жили СІП з однією утримною жилою в джгуті повинен бути не менше 35 мм2 а переріз кожної жили СІП з усіма утримними жилами в джгуті – не менше 25 мм2. Неізольовані проводи ПЛ повинні бути багатодротовими перерізом не менше ніж: алюмінієві – 35 мм2 сталеалюмінієві – 25 мм2; 5 на опорах ЛЗ і ЛРМ які обмежують прогін перетину металеву оболонку підвісного кабелю і трос на якому підвішується кабель необхідно заземлювати; 6 відстань по горизонталі від основи кабельної опори ЛЗ і ЛРМ до проекції ближнього проводу лінії до 1 кВ на горизонтальну площину повинна бути не меншою за найбільшу висоту опори прогону перетину. 2.4.71 У разі перетину ПЛІ з неізольованими проводами ЛЗ чи ЛРМ необхідно дотримуватися таких вимог: 1 перетин ПЛІ з ЛЗ і ЛРМ можна здійснювати як у прогоні так і на спільній опорі; 2 опори ПЛІ які обмежують прогін перетину з ЛЗ і ЛРМ повинні бути анкерного типу; 3 утримна жила СІП з однією утримною жилою в джгуті або джгута з усіма утримними жилами на ділянці перетину повинна мати коефіцієнт запасу міцності на розтяг за розрахункових навантажень не менше ніж 2 5 а проводи ЛЗ і ЛРМ – не менше 2 2; 4 проводи ПЛІ слід розташовувати над проводами ЛЗ чи ЛРМ. На опорах ПЛІ які обмежують прогін перетину утримна жила утримні жили СІП необхідно закріплювати в натяжних затискачах. 5 з'єднання утримної жили СІП з однією утримною жилою та жил СІП з усіма утримними жилами а також проводів ЛЗ і ЛРМ у прогоні перетину не допускається. У разі перетину неізольованих проводів ПЛ з неізольованими проводами ЛЗ чи ЛРМ необхідно дотримуватися таких вимог: 1 перетин проводів ПЛ з проводами ЛЗ або проводами ЛРМ напругою вище ніж 360 В необхідно здійснювати лише в прогоні. Перетин проводів ПЛ з абонентськими і фідерними лініями ЛРМ напругою до 360 В допускається здійснювати на опорах ПЛ; 2 опори ПЛ які обмежують прогін перетину повинні бути анкерного типу; 3 проводи ЛЗ як сталеві так і з кольорового металу повинні мати коефіцієнт запасу міцності на розтягування за найбільших граничних навантажень не менше ніж 2 2; 4 проводи ПЛ слід розташовувати над проводами ЛЗ і ЛРМ. На опорах які обмежують прогін перетину проводи ПЛ повинні мати подвійне кріплення; 5 з'єднання проводів ПЛ а також проводів ЛЗ і ЛРМ у прогоні перетину не допускається. Проводи ПЛ повинні бути багатодротовими перерізом не менше ніж: алюмінієві – 35 мм2 сталеалюмінієві – 25 мм2. 2.4.72 У разі перетину підземної кабельної вставки в лінію до 1 кВ з ізольованими або неізольованими проводами ЛЗ чи ЛРМ необхідно дотримуватися таких вимог: 1 відстань від підземної кабельної вставки або її заземлювача до опори ЛЗ або ЛРМ повинна бути не менше ніж 1 м а в разі прокладання кабелю в ізолювальній трубі – не менше ніж 0 5 м; 2 відстань по горизонталі від основи кабельної опори лінії електропередавання до проекції ближнього проводу ЛЗ або ЛРМ на горизонтальну площину повинна бути не менше ніж висота опори прогону перетину. 2.4.73 У разі паралельного проходження і зближення відстань по горизонталі між проводами ПЛІ і проводами ЛЗ або ЛРМ повинна бути не менше ніж 1 м. У разі зближення ПЛ з повітряними ЛЗ і ЛРМ відстань по горизонталі між неізольованими проводами ПЛ і проводами ЛЗ або ЛРМ повинна бути не менше ніж 2 м. В ускладнених умовах ця відстань може бути зменшена до 1 5 м. В інших випадках відстань між лініями повинна бути не меншою від висоти найвищої опори ПЛ ЛЗ і ЛРМ. У разі зближення ПЛ з підземними або підвісними кабелями ЛЗ ЛРМ необхідно виконувати вимоги 2.4.70 пункти 1 і 5 . 2.4.74 Зближення лінії напругою до 1 кВ з антенними спорудами передавальних і приймальних радіоцентрів виділеними приймальними пунктами радіофікації і місцевими радіовузлами не нормується. 2.4.75 Проводи від опор ліній до вводів в будівлі споруди не повинні перетинатися з проводами відгалужень від ЛЗ та ЛРМ. Їх необхідно розташовувати на одному рівні або вище ЛЗ і ЛРМ. Відстань по горизонталі між проводами лінії і проводами ЛЗ і ЛРМ лініями кабельного телебачення і спусками від радіоантен на вводах повинна бути не менше ніж 0 5 м для СІП і 1 5 м – для неізольованих проводів ПЛ. 2.4.76 На опорах ПЛІ допускається сумісне підвішування кабелю сільської телефонної мережі СТМ в разі забезпечення таких вимог: 1 нейтральна жила СІП повинна бути ізольованою; 2 відстань від СІП до підвісного кабелю СТМ у прогоні і на опорі ПЛІ повинна бути не менше ніж 0 5 м; 3 кожна опора ПЛІ на ділянці сумісного підвішування повинна мати заземлювальний пристрій з опором заземлення не більше ніж 10 Ом; 4 на кожній опорі ПЛІ відрізку спільного підвішування необхідно здійснювати повторне заземлення РЕN-провідника; 5 утримний канат телефонного кабелю разом з металевим сітчастим покриттям на кожній опорі ПЛІ слід приєднувати до заземлювача опори самостійним провідником спуском . 2.4.77 Сумісне підвішування на спільних опорах неізольованих проводів ПЛ і проводів ЛЗ будь-якої напруги не допускається. Допускається на спільних опорах сумісне підвішування неізольованих проводів ПЛ і ізольованих проводів ЛРМ. У цьому разі необхідно дотримуватися таких вимог: 1 номінальна напруга ПЛ повинна бути не вище ніж 380 В; 2 номінальна напруга ЛРМ повинна бути не вище ніж 360 В; 3 відстань від нижніх проводів ЛРМ до поверхні землі повинна відповідати вимогам «Правил строительства и ремонта воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей»; 4 неізольовані проводи ПЛ слід розташовувати над проводами ЛРМ; вертикальна відстань від нижнього проводу ПЛ до верхнього проводу ЛРМ на опорі повинна бути не менше ніж 1 5 м а в прогоні – не менше ніж 1 25 м. У разі розташування проводів ЛРМ на кронштейнах ця відстань установлюється від нижнього проводу ПЛ розташованого з того ж боку що і проводи ЛРМ. 2.4.78 На спільних опорах допускається сумісне підвішування СІП ПЛІ та ізольованих проводів ЛЗ і ЛРМ. У цьому разі необхідно дотримуватися таких вимог: 1 номінальна напруга ПЛІ повинна бути не вище ніж 380 В; 2 номінальна напруга ЛРМ повинна бути не вище ніж 360 В; 3 номінальна напруга ЛЗ розрахункова механічна напруга в проводах ЛЗ і відстань від нижніх проводів ЛЗ до поверхні землі повинна відповідати вимогам «Правил строительства и ремонта воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей»; 4 проводи ПЛІ слід розташовувати над проводами ЛЗ і ЛРМ; відстань по вертикалі від СІП до верхнього проводу ЛЗ і ЛРМ незалежно від їх взаємного розташування має бути на опорі і в прогоні не менше ніж 0 5 м. Проводи ПЛІ і проводи ЛЗ і ЛРМ рекомендується розташовувати з різних боків опори. 2.4.79 Сумісне підвішування на спільних опорах неізольованих проводів ПЛ і кабелів ЛЗ не допускається. Сумісне підвішування на спільних опорах неізольованих проводів ПЛ напругою не більше ніж 380 В і кабелів ЛРМ допускається за дотримання вимог 2.4.77 визначених для ізольованих проводів ЛРМ. 2.4.80 Сумісне підвішування на спільних опорах проводів лінії електропередавання напругою не вище ніж 380 В і проводів телемеханіки допускається за дотримання вимог 2.4.77 визначених для ізольованих проводів ЛРМ і 2.4.78 – для ізольованих проводів ЛЗ і ЛРМ за умови якщо кола телемеханіки не використовуються як канали провідного телефонного зв'язку. 2.4.81 На опорах ПЛІ або ПЛ допускається підвішування волоконно-оптичних кабелів зв'язку ОК : неметалевих самоутримних ОКСН ; неметалевих навитих на фазний провід або джгут СІП ОКНН . Відстань від ОКСН до поверхні землі в населеній і ненаселеній місцевостях повинна бути не менше ніж 5 м. Відстань між проводами лінії електропередавання і ОКСН на опорі і в прогоні повинна бути не менше ніж 0 4 м. Перетини і зближення ПЛІ ПЛ з інженерними спорудами 2.4.82 У разі перетину або паралельного проходження лінії до 1 кВ із залізницями а також автомобільними дорогами І і II категорії за класифікацією таблиці 1.1 ДБН В.2.3-4-2000 необхідно виконувати вимоги глави 2.5 визначені для ПЛ ПЛЗ напругою до 20 кВ. Допускається перетини здійснювати за допомогою кабельної вставки в лінію. У цьому разі влаштування кабельної вставки повинно відповідати вимогам глави 2.3. 2.4.83 У разі зближення ПЛ з неізольованими проводами із автомобільними дорогами відстань від проводів ПЛ до дорожніх знаків і їх утримних тросів повинна бути не менше ніж 1 м; утримні троси необхідно заземлювати з опором заземлювального пристрою не більше 10 Ом. У разі зближення ПЛІ з автомобільними дорогами відстань від СІП до дорожніх знаків і їх утримних тросів повинна бути не менше ніж 0 5 м. Заземлення утримних тросів не вимагається. 2.4.84 У разі перетину і зближення ліній до 1 кВ з контактними проводами і несучими тросами трамвайних та тролейбусних ліній необхідно дотримуватися таких вимог: 1 лінії до 1 кВ як правило повинні розташовуватися поза зоною зайнятою спорудами контактних мереж включаючи опори. Опори ліній до 1 кВ повинні бути анкерного типу а неізольовані проводи повинні мати подвійне кріплення; 2 проводи ліній до 1 кВ слід розташовувати над несучими тросами контактних проводів. Проводи ліній повинні бути багатодротовими з перерізом не менше ніж: алюмінієві – 35 мм2 сталеалюмінієві – 25 мм2 утримна жила СІП – 35 мм2 переріз жили СІП з усіма утримними жилами джгута – не менше 25 мм2. З'єднання проводів ліній до 1 кВ у прогонах перетину не допускається; 3 відстань по вертикалі від проводів лінії до 1 кВ за найбільшого провисання до головки рейки трамвайної колії повинна бути не менше ніж 8 м до проїзної частини вулиці в зоні тролейбусної лінії – не менше ніж 10 5 м. В усіх випадках відстань від проводів лінії до 1 кВ до утримного троса або контактного проводу повинна бути не менше ніж 1 5 м; 4 забороняється перетин ліній до 1 кВ з контактними проводами в місцях розташування поперечок; 5 сумісне підвішування на спільних опорах тролейбусних ліній контактних проводів і проводів ліній напругою 380 В допускається з дотриманням таких вимог: - опори контактних проводів тролейбусних ліній повинні мати механічну міцність достатню для підвішування проводів лінії напругою 380 В; - відстань між проводами лінії напругою 380 В і кронштейном або пристроєм кріплення утримного троса контактних проводів повинна бути не менше ніж 1 5 м. 2.4.85 У разі перетину і зближення ліній до 1 кВ з канатними дорогами та надземними металевими трубопроводами необхідно забезпечувати такі вимоги: 1 лінія до 1 кВ повинна проходити під канатною дорогою; проходження її над канатною дорогою не допускається; 2 канатні дороги повинні мати знизу містки або сітки для огорожі проводів лінії до 1 кВ; 3 у разі проходження лінії до 1 кВ під канатною дорогою або під надземним металевим трубопроводом проводи лінії повинні знаходитися від них на такій відстані: 1 м – за найменшої стріли провисання проводів від містків чи огороджувальних сіток канатної дороги або трубопроводу; 1 м – за найбільшої стріли провисання і найбільшого відхилення проводів до елементів канатної дороги або трубопроводу; 4 у разі перетину з трубопроводом відстань від проводів лінії до елементів трубопроводу за їх найбільшого провисання повинна бути не менше ніж 1 м. Опори лінії які обмежують прогін перетину повинні бути анкерного типу. Трубопровід у прогоні перетину необхідно заземлювати з опором заземлення не більше 10 Ом; 5 у разі паралельного проходження з канатною дорогою або надземним металевим трубопроводом горизонтальна відстань від проводів лінії до канатної дороги або трубопроводу повинна бути не менше висоти опори. В ускладнених умовах ця відстань за найбільшого відхилення проводів може бути зменшена до 1 м. 2.4.86 У разі зближення лінії до 1 кВ з вибухо- і пожежонебезпечними установками та аеродромами необхідно керуватися вимогами 2.5.240 і 2.5.253. 2.4.87 Проходження ПЛ з неізольованими проводами через території спортивних споруд шкіл загальноосвітніх і інтернатів технічних училищ дошкільних дитячих закладів ясел садів комбінатів дитячих будинків оздоровчих таборів інтернатів для людей похилого віку санаторіїв будинків відпочинку пансіонатів не допускається. Проходження ПЛІ через зазначені території крім спортивних і дитячих ігрових майданчиків допускається за умови якщо всі жили СІП мають ізоляцію а сумарний переріз утримних жил утримної жили СІП без урахування ізоляції становить не менше ніж 50 мм2. Розділ 2 ПЕРЕДАВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ГЛАВА 2.5 ПОВІТРЯНІ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ НАПРУГОЮ ВИЩЕ 1 кВ ДО 750 кВ Чинний з п'ятого липня 2006 р. Сфера застосування. Визначення 2.5.1 Ця глава Правил поширюється на повітряні лінії електропередавання які проектуються заново будуються та реконструюються напругою вище 1 кВ до 750 кВ з неізольованими проводами ПЛ і напругою вище 1 кВ до 35 кВ з проводами із захисним покриттям – захищеними проводами ПЛЗ . На ПЛЗ поширюються вимоги до ПЛ відповідної напруги та вимоги окремо зумовлені для них у цих Правилах. Ця глава не поширюється на ПЛ будівництво яких визначається спеціальними правилами нормами і постановами контактні мережі електрифікованих залізниць трамвая тролейбуса; ПЛ для електропостачання сигналізації центрального блокування СЦБ ; ПЛ напругою 6-35 кВ змонтовані на опорах контактної мережі тощо . Кабельні вставки в ПЛ слід виконувати відповідно до вимог 2.5.196 і глави 2.3. 2.5.2 Повітряна лінія електропередавання напругою вище 1 кВ – споруда для передавання електричної енергії проводами під напругою вище 1 кВ розташованими просто неба і прикріпленими за допомогою ізолювальних конструкцій та арматури до опор або кронштейнів і стояків на інженерних спорудах мостах шляхопроводах тощо . За початок і кінець ПЛ приймають місце виходу проводу в бік ПЛ з апаратного натяжного затискача або іншого пристрою кріплення проводу на вихідних вхідних конструктивних елементах підстанцій і відгалужувальних опорах. Відгалуження до конденсаторів зв'язку установлених на підстанціях і опорах ПЛ не відносяться до лінії. Волоконно-оптична лінія зв'язку на повітряній лінії електропередавання ВОЛЗ-ПЛ  – лінія зв'язку що містить у собі волоконно-оптичний кабель ОК який розміщують на ПЛ та волоконно-оптичні системи передавання. ОК підвішують на опорах ПЛ за допомогою лінійної арматури або навивають його на грозозахисний трос чи фазний провід. 2.5.3 Прогін – відрізок ПЛ між двома суміжними опорами або конструкціями які заміняють опори. Довжина прогону – довжина його горизонтальної проекції. Габаритний прогін – прогін довжину якого визначають нормованою вертикальною відстанню від проводів до землі за умови встановлення опор на горизонтальній поверхні. Вітровий прогін – довжина відрізка ПЛ з якого тиск вітру на проводи і грозозахисні троси далі – троси сприймає опора. Ваговий прогін – довжина відрізка ПЛ вагу проводів тросів якого сприймає опора. Стріла провисання проводу – відстань по вертикалі від прямої яка з'єднує точки кріплення проводу до проводу в найнижчій точці його провисання. Габаритна стріла провисання проводу – стріла провисання проводу в габаритному прогоні. Ізоляційний підвіс – пристрій який складається з одного або кількох підвісних або стрижневих ізоляторів і лінійної арматури шарнірно з'єднаних між собою. Штировий ізолятор – ізолятор який складається з ізоляційної деталі що закріплюється на штирі або гаку опори. Тросове кріплення – пристрій для прикріплення грозозахисних тросів до опори; якщо до складу тросового кріплення входить один або кілька ізоляторів то воно називається ізолювальним. Посилене кріплення проводу з захисним покриттям – кріплення проводу на штировому ізоляторі або до ізоляційного підвісу що не допускає проковзування проводу в разі виникнення різниці натягів у суміжних прогонах у нормальному та аварійному режимах ПЛЗ. Галопування проводів тросів  – сталі періодичні низькочастотні 0 2-2 Гц коливання проводів тросів у прогоні які утворюють стоячі хвилі іноді в сполученні з біжучими з числом напівхвиль від однієї до двадцяти та амплітудою 0 3-5 м. Вібрація проводів тросів  – періодичні коливання проводів тросів у прогоні з частотою від 3 до 150 Гц які відбуваються у вертикальній площині під час вітру і утворюють стоячі хвилі з розмахом що може перевищувати діаметр проводів тросів . 2.5.4 Режими для розрахунків механічної частини ПЛ: - нормальний – режим за умови необірваних проводів тросів ізоляційних підвісів і тросових кріплень; - аварійний – режим за умови обірваних одного чи кількох проводів або тросів ізоляційних підвісів і тросових кріплень; - монтажний – режим в умовах монтажу опор проводів і тросів. 2.5.5 Населена місцевість – сельбищна територія міського і сільського поселень у межах їхнього перспективного розвитку на десять років курортні та приміські зони зелені зони навколо міст та інших населених пунктів землі селищ міського типу і сільських населених пунктів у межах їх сельбищної території а також території садово-городніх ділянок. Сельбищна територія міського поселення – ділянки житлових будинків громадських установ будинків і споруд у тому числі навчальних проектних науково-дослідних інститутів без дослідних виробництв внутрішньо-сельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа а також площі парки сади сквери бульвари інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування. Сельбищна територія сільського поселення – житлові території ділянки установ і підприємств обслуговування парки сквери бульвари вулиці проїзди майданчики для стоянки автомашин водойми. Ненаселена місцевість – землі не віднесені до населеної місцевості. Важкодоступна місцевість – місцевість не доступна для транспорту і сільськогосподарських машин. Сельбищна місцевість – території міст селищ сільських населених пунктів у межах фактичної забудови. Насадження – природні та штучні деревостої та чагарники а також сади і парки. Висота насаджень – збільшена на 10 % середня висота переважної за запасами породи яка знаходиться у верхньому ярусі насадження у різновікових насадженнях – середня висота переважного за запасами покоління. Траса ПЛ у стиснених умовах – відрізки траси ПЛ які проходять по територіях насичених надземними та або підземними комунікаціями спорудами будівлями. 2.5.6 Великі переходи – перетини судноплавних ділянок рік каналів озер і водоймищ на яких установлюються опори висотою 50 м і більше а також перетини ущелин ярів водних просторів та інших перешкод з прогоном перетину понад 700 м незалежно від висоти опор ПЛ. Загальні вимоги 2.5.7 Усі елементи ПЛ повинні відповідати державним стандартам будівельним нормам і правилам України та цій главі Правил. Під час проектування будівництва та реконструкції ПЛ необхідно дотримуватись вимог Правил охорони електричних мереж чинних пожежних і санітарно-епідеміологічних правил і нормативів. 2.5.8 На ПЛ 110 кВ і вище довжиною більше ніж 100 км для обмеження несиметрії струмів і напруг необхідно виконувати один повний цикл транспозиції. Двоколові ПЛ 110 кВ і вище рекомендується виконувати з протилежним чергуванням фаз кіл суміжні фази різних кіл повинні бути різнойменними . Схеми транспозиції обох кіл рекомендується виконувати однаковими. Допускається збільшувати довжину нетранспонованої ПЛ виконувати неповні цикли транспозиції різні довжини відрізків ПЛ у циклі і збільшувати кількість циклів якщо внесена при цьому розрахункова несиметрія не перевищуватиме 0 5 % за напругою і 2 % за струмом зворотної послідовності. Крок транспозиції за умовою впливу на лінії зв'язку не нормується. Для ПЛ з горизонтальним розташуванням фаз рекомендується спрощена схема транспозиції у місці транспозиції по черзі міняються місцями тільки дві суміжні фази . На цих же ПЛ у разі захисту їх двома тросами які використовуються для високочастотного зв'язку для зменшення втрат від струмів у тросах у нормальному режимі рекомендується виконувати схрещення транспозицію тросів. Кількість схрещень слід вибирати за умов самопогасання дуги супровідного струму промислової частоти в разі грозових перекриттів іскрових проміжків ІП на ізоляторах якими кріпляться троси до опор. Схема схрещування повинна бути симетричною відносно кожного кроку транспозиції фаз і точок заземлення тросів при цьому довжини крайніх відрізків рекомендується приймати такими що дорівнюють половині довжини решти відрізків. 2.5.9 До ПЛ повинен бути забезпечений у будь-яку пору року під'їзд на якомога ближчу відстань але не далі ніж на 0 5 км від траси ПЛ. Для проїзду вздовж траси ПЛ і для під'їзду до неї повинна бути розчищена від насаджень пнів каміння тощо і розрівняна смуга землі шириною не меншою ніж 2 5 м. Винятки допускаються на відрізках ПЛ які проходять: - багнистими болотами і сильно пересіченою місцевістю де проїзд неможливий. У цих випадках необхідно прокладати пішохідні стежки з містками шириною 0 8-1 0 м обладнаними поручнями або насипні ґрунтові доріжки шириною не меншою ніж 0 8 м; - територіями зайнятими садовими і цінними сільськогосподарськими культурами а також насадженнями захисних смуг уздовж залізниць автомобільних доріг і заборонних смуг на берегах рік озер водоймищ каналів та інших водних об'єктів. 2.5.10 На відрізках ПЛ у гірських умовах за необхідності слід передбачати очищення схилів від небезпечного для ПЛ нависаючого каміння. 2.5.11 Траси ПЛ слід розташовувати поза зоною поширення зсувних процесів. За неможливості обходу цих зон слід передбачати інженерний захист ПЛ від зсувів згідно з будівельними нормами та правилами щодо захисту територій будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів. 2.5.12 У разі проходження ПЛ по просадних ґрунтах опори як правило слід установлювати на майданчиках з мінімальною площею водозбору з виконанням комплексу протипросадних заходів. Порушення рослинного і ґрунтового покриву повинне бути мінімальним. 2.5.13 У разі проходження ПЛ по напівзакріплених і незакріплених пісках необхідно виконувати піскозакріплювальні заходи. Порушення рослинного покриву повинне бути мінімальним. 2.5.14 Опори ПЛ рекомендується встановлювати на безпечній відстані від русла ріки з інтенсивним розмиванням берегів з урахуванням прогнозованих переміщень русла і затоплюваності заплави а також поза місцями де можуть бути потоки дощових та інших вод льодоходи тощо. За обґрунтованої неможливості встановлення опор ПЛ у безпечних місцях необхідно вжити заходів щодо захисту опор від пошкоджень зміцнення берегів укосів схилів влаштування спеціальних фундаментів водовідведення струмененапрямних дамб льодорізів та інших споруд . Установлювати опори в зоні проходження прогнозованих грязекам'яних селевих потоків не допускається. 2.5.15 Застосовувати опори з відтяжками на відрізках ПЛ до 330 кВ включно які проходять по оброблюваних землях не допускається. На цих же відрізках а також у населеній місцевості і в місцях зі стисненими умовами на підходах до електростанцій і підстанцій рекомендується застосовувати двоколові та багатоколові вільностоячі опори. 2.5.16 У разі проходження ПЛ з дерев'яними опорами по лісах сухих болотах та інших місцях де можливі низові пожежі слід передбачати такі заходи: - влаштування канави глибиною 0 4 і шириною 0 6 м на відстані 2 м навколо кожного стояка опори; - знищення трави і чагарнику та очищення від них площадки радіусом 2 м навколо кожної опори; - застосування залізобетонних приставок; при цьому відстань від землі до нижнього торця стояка повинна бути не меншою ніж 1 м. Установлювати дерев'яні опори ПЛ 100 кВ і вище в місцевостях де можливі низові або торф'яні пожежі не рекомендується. 2.5.17 У районах розселення великих птахів для захисту ізоляції від забруднення ними незалежно від ступеня забруднення навколишнього середовища а також для запобігання загибелі птахів необхідно: - не використовувати опори ПЛ зі штировими ізоляторами; на траверсах опор ПЛ 35-220 кВ у тому числі в місцях кріплення підтримувальних ізоляційних підвісів а також на тросостояках для унеможливлення посадки або гніздування птахів передбачати встановлення протипташиних загороджень; - закривати верхні отвори пустотілих стояків залізобетонних опор наголовниками. 2.5.18 На опорах ПЛ на висоті не нижче ніж 1 5 м від землі слід наносити такі постійні знаки: - порядкове число опори – на всіх опорах; – порядкове число ПЛ або її умовне позначення – на кінцевих опорах перших опорах відгалужень від лінії на опорах у місцях перетину ліній однієї напруги на опорах які обмежують прогін перетину із залізницями та автомобільними дорогами І-V категорій а також на всіх опорах відрізків ПЛ які прямують паралельно якщо відстань між їх осями менша за 200 м. На двоколових і багатоколових опорах ПЛ крім того слід позначати відповідне коло; - попереджувальні плакати або застережні знаки – на всіх опорах ПЛ у населеній місцевості; - плакати із зазначенням відстані від опори ПЛ до кабельної лінії зв'язку – на опорах установлених на відстані меншій ніж половина висоти опори до кабелів зв'язку; - кольорове фарбування фаз – на ПЛ 35 кВ і вище на кінцевих опорах опорах суміжних з транспозиційними і на перших опорах відгалужень від ПЛ. Допускається розміщувати на одному знаку всю інформацію яка вимагається в цьому пункті. Плакати і знаки наносять на опори почергово з правого і лівого боків. На переходах через дороги плакати повинні бути повернені в бік дороги. Денне маркування і світлоогорожу опор висотою понад 100 м слід виконувати згідно з 2.5.254. На ПЛ 110 кВ і вище обслуговування яких має здійснюватися з використанням вертольотів у верхній частині кожної п'ятої опори встановлюють номерні знаки видимі з вертольота. При цьому для ПЛ 500-750 кВ знаки мають бути емальованими розміром 400 мм х 500 мм. Лінійні роз'єднувачі перемикальні пункти високочастотні загороджувачі установлені на ПЛ повинні мати відповідні порядкові номери і диспетчерські найменування. 2.5.19 Металеві опори і підніжники металеві деталі залізобетонних і дерев'яних опор бетонні і залізобетонні конструкції а також елементи дерев'яних опор мають бути захищені від корозії з урахуванням вимог будівельних норм і правил щодо захисту будівельних конструкцій від корозії. У необхідних випадках слід передбачати захист від електрокорозії. Металеві опори а також металеві елементи і деталі залізобетонних і дерев'яних опор потрібно захищати від корозії як правило шляхом гарячого оцинкування. 2.5.20 Металеві линви грозозахисних тросів відтяжок та елементів опор повинні мати корозостійке виконання з урахуванням виду і ступеня агресивності середовища в умовах експлуатації. На грозозахисному тросі і відтяжках у процесі спорудження ПЛ має бути виконане захисне змащування. 2.5.21 У районах з агресивним впливом навколишнього середовища у районах із солончаками засоленими пісками у прибережних зонах морів і солоних озер площею понад 10000 м2 а також у місцях де в процесі експлуатації може статися корозійне руйнування металу ізоляторів лінійної арматури проводів і тросів заземлювачів слід передбачати: - ізолятори і лінійну арматуру в тропічному виконанні за необхідності – з додатковими захисними заходами; - корозостійкі проводи див. також 2.5.89 троси та тросові елементи опор див. також 2.5.20 ; - збільшення перерізу елементів заземлювальних пристроїв використання заземлювачів з корозостійким покриттям. 2.5.22 Для ПЛ які проходять у районах з характеристичним значенням ожеледного навантаження понад 20 Н/м 5 і 6-й райони за ожеледдю частим утворенням ожеледі або паморозі в поєднанні із сильними вітрами а також у районах з частим і інтенсивним галопуванням проводів рекомендується передбачати плавлення ожеледі на проводах і тросах. У разі забезпечення плавлення ожеледі без перерви електропостачання споживачів характеристичне значення ожеледного навантаження можна знижувати на 10 Н/м але воно має бути не меншим за 15 Н/м. На ПЛ з плавленням ожеледі необхідно організовувати спостереження за ожеледдю перевагу слід надавати застосуванню автоматизованих метеопостів. Вимоги даного параграфа не поширюються на ПЛЗ. 2.5.23 Напруженість електричного поля створюваного ПЛ напругою 330 кВ і вище за максимальних робочих параметрів напруги та струму і абсолютної максимальної температури повітря 2.5.60 для населеної місцевості не повинна перевищувати гранично припустимих значень установлених чинними санітарно-епідеміологічними правилами та нормативами. Для ненаселеної і важкодоступної місцевостей температура повітря за гранично припустимої напруженості електричного поля приймається такою що дорівнює 0 8 tmах – 12 °С де tmах – максимальна температура повітря за 2.5.60. 2.5.24 Після закінчення спорудження або реконструкції ПЛ необхідно здійснити заходи передбачені вимогами природоохоронного законодавства: - землевання земель які відводяться в постійне користування; - рекультивацію земель які відводяться в тимчасове користування; - природоохоронні спрямовані на мінімальне порушення природних форм рельєфу і збереження зелених насаджень і природного стану ґрунту; - протиерозійні. Вимоги до механічної міцності повітряних ліній 2.5.25 Розрахунок будівельних конструкцій ПЛ опор фундаментів і основ виконують методом граничних станів відповідно до чинних державних стандартів і будівельних норм. При цьому враховуються розрахункові значення постійних навантажень з коефіцієнтом надійності за табл. 2.5.13 пункти 1-4 див. 2.5.64 і розрахункові значення змінних навантажень із середніми періодами повторюваності за табл. 2.5.1 пункти 1 2. Механічний розрахунок проводів і тросів ПЛ виконують методом допустимих напружень а розрахунок ізоляторів та арматури – методом руйнівних навантажень. При цьому враховуються розрахункові значення постійних навантажень з коефіцієнтом надійності = 1 і розрахункові значення змінних навантажень із середніми періодами повторюваності поданими в табл. 2.5.1 пункт 3. Застосування інших методів розрахунку в кожному окремому випадку повинне бути обґрунтоване в проекті. Таблиця 2.5.1 – Середні періоди повторюваності № з/п Розрахунки Середні періоди повторюваності Т років для класів безвідмовності за напругою 1КБ 2КБ 3КБ 4КБ 1 Розрахунки несучої здатності опор і фундаментів перша група граничних станів 30 50 150 500 2 Розрахунки переміщень опор і фундаментів та тріщиностійкості залізобетонних конструкцій друга група граничних станів 5 10 15 25 3 Розрахунки проводів тросів ізоляторів арматури допустимі напруження та руйнівні навантаження 5 10 15 25 2.5.26 Під час проектування ПЛ враховують постійні і змінні тривалі короткочасні аварійні навантаження і впливи. До постійних навантажень відносяться навантаження які створюються вагою будівельних конструкцій проводів тросів та устаткування ПЛ; натягом проводів і тросів за середньорічної температури повітря і відсутності вітру та ожеледі; вагою і тиском ґрунтів; тиском води на фундаменти в руслах рік а також попереднім напруженням конструкцій. До змінних навантажень відносяться навантаження які створюються тиском вітру на опори проводи і троси; вагою ожеледі на проводах і тросах; додатковим натягом проводів і тросів понад їх значення за середньорічної температури від кліматичних навантажень і впливів; тиском води на опори і фундаменти в заплавах рік; тиском льоду; навантаженнями які виникають під час виготовлення і перевезення конструкцій а також під час монтажу конструкцій проводів і тросів. До аварійних навантажень відносяться навантаження які виникають від обриву проводів і тросів і сейсмічні навантаження. Навантаження слід визначати за критерієм забезпеченості безвідмовної роботи механічної частини ПЛ під дією зовнішніх чинників за розрахунковий період експлуатації лінії. Параметри які характеризують класи безвідмовності подано в табл. 2.5.2. Середню повторюваність розрахункових навантажень що залежить від класу безвідмовності слід визначати за таблицею 2.5.1. Таблиця 2.5.2 – Характеристики класів безвідмовності № з/п Назва характеристики Характеристики для класів безвідмовності 1КБ 2КБ 3КБ 4КБ 1 Напруга лінії кВ До 1 1-35 110-330 500-750 2 Розрахункові періоди експлуатації років 30 50 50 50 3 Коефіцієнт надійності за відповідальністю для розрахунку будівельних конструкцій 0 95 1 1 1 05 2.5.27 Основою для визначення навантажень ліній у класах безвідмовності 1 КБ – 4КБ є їх характеристичні значення. Характеристичні значення постійних і тривалих навантажень приймають такими що дорівнюють їх середнім значенням. Характеристичні значення кліматичних навантажень обчислено за середнього періоду повторюваності Т = 50 років. Значення аварійних навантажень від обриву проводів і тросів обчислюють згідно з цими Правилами 2.5.66-2.5.70 інших аварійних навантажень – згідно з чинними нормами проектування. Характеристичні значення навантажень від ожеледі вітрового тиску під час ожеледі та без неї а також характеристичні значення температури повітря встановлюються цими Правилами. Значення навантажень не встановлених цими Правилами обчислюють згідно з чинними нормами навантажень і впливів на будівельні конструкції. 2.5.28 Розрахункові значення навантажень обчислюють шляхом множення характеристичних значень на коефіцієнт надійності за навантаженням . Коефіцієнти надійності для постійних навантажень визначають залежно від виду навантаження та розрахункової ситуації за табл. 2.5.13. Коефіцієнти надійності для змінних короткочасних навантажень визначають залежно від розрахункової ситуації виду навантаження та середнього періоду повторюваності розрахункового значення поданого в табл. 2.5.1. Коефіцієнти надійності для аварійних навантажень від обриву проводів і тросів установлюють згідно з цими Правилами 2.5.68-2.5.72 . 2.5.29 Розрахункові навантаження визначені за 2.5.28 для ліній класу безвідмовності 4КБ належить визначати на підставі матеріалів багаторічних спостережень гідрометеорологічних станцій і постів згідно з додатком А. Для ліній класу безвідмовності 3КБ ця вимога є рекомендованою. Кліматичні умови 2.5.30 Кліматичні навантаження і впливи а також районування території за галопуванням проводів для розрахунку і вибору конструкцій ПЛ приймають на підставі карт територіального районування України уміщених у цих Правилах. Допускається уточнювати значення кліматичних навантажень і впливів за картами кліматичного районування та матеріалами багаторічних спостережень гідрометеорологічних станцій і постів спостереження гідрометеослужби та власників електромереж за швидкістю вітру інтенсивністю і густиною ожеледно-паморозних відкладень температурою повітря грозовою діяльністю і частотою прояву умов які можуть призвести до галопування проводів у зоні траси ПЛ. Під час оброблення результатів метеорологічних спостережень слід ураховувати вплив мікрокліматичних чинників зумовлених особливостями природних умов пересічений рельєф місцевості висота над рівнем моря наявність великих водоймищ ступінь заліснення тощо і існуючих будівель та інженерних споруд що проектуються греблі і водоскиди ставки-охолоджувачі смуги суцільної забудови тощо . 2.5.31 Для гірських місцевостей з висотою над рівнем моря понад 400 м характеристичні значення кліматичних навантажень визначають згідно з додатком Б. Ожеледні навантаження 2.5.32 Розрахункові значення ожеледних навантажень на елементи повітряних ліній обчислюють згідно з формулою 2.5.1 для лінійно протяжних елементів і згідно з формулою 2.5.3  – для площинних елементів ПЛ. Під час визначення кліматичних умов слід враховувати вплив на інтенсивність ожеледоутворення і швидкість вітру особливостей мікрорельєфу місцевості невеликі пагорби та улоговини високі насипи яри балки тощо а в гірських районах – особливостей мікро- і мезорельєфу місцевості гребені схили платоподібні ділянки низини долин міжгірські долини тощо . Для відрізків ПЛ які проходять у важкодоступній місцевості по греблях гідроелектростанцій і поблизу ставків-охолоджувачів за відсутності даних спостережень характеристичне значення навантаження від ожеледі за 2.5.35 слід збільшувати на 2 Н/м для 1-3-го районів і на 5 Н/м для 4-6-го районів. 2.5.33 Розрахункове значення навантаження від ожеледі на лінійні елементи Н/м проводи троси і елементи опор круглої форми з діаметром до 70 мм включно обчислюють за формулою: 2.5.1 де  – коефіцієнт який враховує зміну навантаження ожеледі за висотою h м і приймається згідно з табл. 2.5.3;  – коефіцієнт який враховує зміну навантаження ожеледі від діаметра елементів кругового перерізу d і визначається згідно з табл. 2.5.4 залежно від значення . Коефіцієнт для проводу діаметром до 10 мм приймають таким що дорівнює 1 0;  – розрахункове значення ожеледного навантаження Н/м обчислюється за формулою: 2.5.2 де  – коефіцієнт надійності за 2.5.34;  – характеристичне значення навантаження від ожеледі Н/м на лінійних елементах за 2.5.35. Таблиця 2.5.3 – Коефіцієнт k1 залежно від висоти h Висота h м 5 10 20 30 50 70 100 k1 0 7 1 1 3 1 7 2 2 2 7 3 3 Примітка. Проміжні значення k1 обчислюють за допомогою лінійної інтерполяції. Таблиця 2.5.4 – Коефіцієнт залежно від діаметра проводу та розрахункового значення ожеледного навантаження Діаметр d мм Значення коефіцієнта залежно від розрахункового ожеледного навантаження Н/м До 10 10-20 20-30 Більше ніж 30 До 10 0 8 0 85 0 9 0 95 Від 10 до 15 1 15 1 1 1 05 1 05 Від 15 до 30 1 4 1 25 1 15 1 1 Від 30 до 70 2 0 1 7 1 5 1 4 Розрахункові навантаження за даними метеостанцій визначають за додатком А при = 1. Вагу ожеледі на підвішених горизонтально елементах кругового перерізу тросах проводах линвах допускається визначати на висоті розташування їх приведеного центра ваги див. 2.5.48 . 2.5.34 Коефіцієнт надійності за вагою ожеледі визначають залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т табл. 2.5.5 . Таблиця 2.5.5 – Коефіцієнт залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т Період повторюваності Т років 5 10 15 25 30 50 150 500 Коефіцієнт 0 4 0 6 0 7 0 85 0 85 1 00 1 25 1 53 2.5.35 Характеристичні значення максимального навантаження від ожеледі Н/м на лінійних елементах ПЛ і стінки ожеледі b мм на площинних елементах ПЛ для рівнинної місцевості на висоті 10 м над поверхнею землі на проводі діаметром 10 мм визначають за картою територіального районування рис. 2.5.1 . При визначенні розрахункових навантажень за даними метеостанцій стінку ожеледі b обчислюють залежно від за табл. Б.1 додатка Б при =1. 2.5.36 Ожеледне навантаження на опори слід враховувати для металевих опор висотою понад 50 м а також для опор розташованих у 5 і 6-му районах за ожеледдю виготовлених з фасонного прокату у тому числі й на відтяжках. Для залізобетонних і дерев'яних опор а також для металевих опор з елементами виготовленими з труб ожеледні відкладення не враховують. 2.5.37 Для ліній усіх класів безвідмовності розрахункове значення навантаження від ожеледі на площинних елементах конструкцій Н елементи опор з габаритом поперечного перерізу понад 70 мм необхідно приймати виходячи з товщини стінки ожеледі на проводі за формулою: 2.5.3 де  – характеристична товщина стінки ожеледі мм на площинних елементах за 2.5.35;  – коефіцієнт який враховує зміну стінки ожеледі за висотою h і приймається за табл. 2.5.6;  – коефіцієнт який враховує відношення площі поверхні елемента що зазнала зледеніння до повної площі поверхні елемента. За відсутності даних спостережень допускається приймати =0 6;  – густина льоду яка приймається 0 9 г/см3;  – прискорення вільного падіння м/с2;  – площа загальної поверхні елемента м2;  – коефіцієнт надійності за 2.5.34. Таблиця 2.5.6 – Коефіцієнт залежно від висоти h Висота h  м 5 10 20 30 50 70 100 0 8 1 0 1 2 1 4 1 6 1 8 2 0 Вітрові навантаження 2.5.38 Під час проектування ПЛ враховують вітрові навантаження трьох видів: - навантаження від максимального тиску вітру без ожеледі на всі елементи ПЛ визначають за 2.5.39 та 2.5.49; - навантаження від тиску вітру під час ожеледі на крупногабаритні з габаритом поперечного перерізу понад 70 мм елементи ПЛ обчислюють за 2.5.51 і враховують разом з вагою ожеледі за формулою 2.5.3 ; Рисунок 2.5.1 – Карта районування території України за характеристичними значеннями ожеледі Рисунок 2.5.2 – Карта районування території України за характеристичним значенням вітрового тиску Рисунок 2.5.4 – Карта районування території України за характеристичним значенням тиску вітру під час ожеледі Рисунок 2.5.5 – Карта районування території України за характеристичним навантаженням дм вітру на проводи та троси діаметром 10 мм вкриті ожеледдю Рисунок 2.5.6 – Територіальне районування України за середньорічною температурою повітря Рисунок 2.5.7 – Територіальне районування України за мінімальною температурою повітря Рисунок 2.5.8 –Територіальне районування України за максимальною температурою повітря Рисунок 2.5.14 – Карта районування території України за середньою частотою повторюваності та інтенсивністю галопування проводів і тросів - навантаження від тиску вітру під час ожеледі на проводи троси та елементи опор кругового поперечного перерізу діаметром до 70 мм укриті ожеледдю яке визначають за 2.5.54 у вигляді лінійного навантаження і враховують разом з вагою ожеледі за формулою 2.5.1 . 2.5.39 Розрахункове значення максимального тиску вітру Па на площинні елементи ПЛ обчислюють за формулою: 2.5.4 де  – коефіцієнт який залежить від форми і конструктивних особливостей ПЛ і обчислюється відповідно до формули 2.5.6 та вимог будівельних норм і правил;  – коефіцієнт впливу на вітрове навантаження місця розташування елемента ПЛ який обчислюють відповідно до формули 2.5.7 ; 2.5.5 де  – коефіцієнт надійності за максимальним тиском вітру за 2.5.40;  – характеристичне значення максимального тиску вітру за 2.5.41 Па. 2.5.40 Коефіцієнт надійності за максимальним тиском вітру визначають залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т табл. 2.5.7 . Таблиця 2.5.7 – Коефіцієнт надійності за максимальним тиском вітру залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т Період повторюваності Т років 5 10 15 25 30 50 150 500 Коефіцієнт 0 6 0 7 0 8 0 87 0 90 1 00 1 25 1 45 2.5.41 Характеристичне значення максимального тиску вітру W0 Па для рівнинної місцевості на висоті 10 м над поверхнею землі визначають за картою територіального районування рис. 2.5.2 . 2.5.42 Коефіцієнт Ck визначають за формулою: Ck=Caer Cd 2.5.6 де Саer – аеродинамічний коефіцієнт який під час розрахунків елементів ПЛ опор ізоляторів тощо визначають згідно з чинними нормами навантаження на будівельні конструкції; Сd – коефіцієнт динамічності. За допомогою коефіцієнта динамічності Сd враховують вплив пульсаційного складника вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на елементи ПЛ. Для опор ПЛ висотою до 50 м для визначення пульсаційного складника допускається застосовувати такі значення коефіцієнта Сd: - для вільностоячих одностоякових металевих опор – Сd =1 5; - для вільностоячих портальних металевих опор – Сd = 1 6; - для вільностоячих залізобетонних опор портальних і одностоякових на центрифугованих стояках – Сd = 1 5; - для вільностоячих одностоякових залізобетонних віброваних опор ПЛ – Сd = 1 8; - для металевих і залізобетонних опор з відтяжками у разі шарнірного кріплення до фундаментів – Сd = 1 6. У розрахунках дерев'яних опор динамічний складник не враховують. Для опор з висотою понад 50 м коефіцієнт динамічності Сd обчислюють за допомогою спеціального динамічного розрахунку. 2.5.43 Коефіцієнт Сс обчислюють за формулою: Сc = Сh Сrel Сdir 2.5.7 де Сh  – коефіцієнт збільшення вітрового тиску залежно від висоти який визначають відповідно до 2.5.44; Сrel – коефіцієнт рельєфу який визначають відповідно до 2.5.46; Сdir – коефіцієнт напрямку який визначають відповідно до 2.5.47. 2.5.44 За допомогою коефіцієнта Сh враховують збільшення вітрового навантаження залежно від висоти опори або її частини над поверхнею землі h і типу місцевості 2.5.45 . Сh визначають за рис. 2.5.3. 2.5.45 Тип місцевості визначають з урахуванням розрахункового напрямку вітру: І – відкриті поверхні морів озер які піддаються дії вітру на ділянці довжиною не менше ніж 3 км і плоскі рівнини без перешкод; II – сільська місцевість з огорожами парканами невеликими спорудами будівлями і деревами; III – приміські і промислові зони і протяжні лісові масиви; IV – міські площі на яких не менше ніж 15% поверхні зайнято будівлями з середньою висотою яка перевищує 15 м. Рисунок 2.5.3 – Залежність коефіцієнта Сh від висоти над поверхнею землі h ПЛ вважається розташованою на місцевості даного типу якщо ця місцевість зберігається з навітреної сторони ПЛ на відстані 30 h за повної висоти опори h<60 м або 2 км – за більшої висоти опори. Якщо ПЛ розташована на межах місцевостей різних типів або є сумніви щодо вибору типу місцевості то необхідно приймати той тип місцевості в якому вітрові навантаження будуть більшими. Для окремих зон висотою не більше ніж 10 м значення коефіцієнтів Сh можна приймати постійними визначаючи їх за висотою середніх точок відповідних зон які відраховують від рівня землі в місці встановлення опори. Під час розрахунку проводів і тросів коефіцієнт Сh визначають залежно від приведеної висоти за 2.5.48. 2.5.46 За допомогою коефіцієнта рельєфу Сrel враховують мікрорельєф місцевості поблизу розташування опори. Як правило Сrel приймають таким що дорівнює одиниці за винятком окремих випадків коли опора розташована в гірській місцевості або на пагорбі чи схилі з такими характеристиками: 1 кут схилу пагорба височини більше ніж 5°; 2 висота пагорба Н більше ніж 20 м незалежно від кута схилу. У цих випадках коефіцієнт рельєфу Сrel необхідно обчислювати за спеціальними методиками. У разі проходження ПЛ напругою 35 кВ і вище в гірській або пагорбній місцевості закритій від впливу вітру локальними рельєфними особливостями місцевості як правило пагорб з нахилом до горизонталі більше 25° необхідно виконувати перевірку ПЛ на турбулентний слід за перешкодою. 2.5.47 За допомогою коефіцієнта напрямку Сdir враховують нерівномірність вітрового навантаження за напрямками вітру. Сdir як правило приймають таким що дорівнює одиниці. Значення Сdir<1 допускається враховувати лише для відкритої рівнинної місцевості за наявності достатнього статистичного обґрунтування. Для розрахунку проводів і тросів на вітрові навантаження напрямок вітру необхідно приймати під кутом 90° до ПЛ. Для розрахунку опор напрямок вітру слід приймати під кутом 90° 45° і 0° до осі ПЛ. У разі розрахунку кутових опор за вісь ПЛ приймають напрямок бісектриси зовнішнього кута повороту утвореного суміжними відрізками лінії. Значення натягу проводів і тросів слід приймати також для згаданих кутів. У розрахунках опор на напрямок вітру під кутом 45° до ПЛ вітрові навантаження на проводи і троси слід зменшувати шляхом множення на sin2 45° = 0 5. 2.5.48 Вітрове навантаження на проводи ПЛ обчислюють за висотою розташування приведеного центра ваги всіх проводів hпр вітрове навантаження на троси – за висотою розташування приведеного центра ваги тросів hпр без урахування відхилення проводу в прогоні під дією вітру. Вплив вітру на проводи розщепленої фази приймають без урахування можливого зниження вітрового тиску на провід що знаходиться в тіні підвітряного проводу. Висоту розташування приведеного центра ваги проводів або тросів hпр м обчислюють для габаритного прогону за формулою: hпр = hср – 2/3 f 2.5.8 де hпр – середня висота кріплення проводів до ізоляторів або середня висота кріплення тросів на опорі яку відраховують від рівня землі в місцях установлення опор м; f – стріла провисання проводу або троса умовно прийнята найбільшою стрілою провисання за найвищої температури або ожеледі без вітру м. Висоту hnp розташування приведеного центра ваги проводів або тросів однопрогонних великих переходів через водні простори обчислюють за формулою: 2.5.9 де hcр1 hcp2- висоти кріплення тросів або середня висота кріплення проводів до ізоляторів на опорах 1 і 2 переходу яку відраховують від меженного рівня ріки або нормального рівня протоки каналу водоймища. Висоту hnp розташування приведеного центра ваги проводів або тросів багатопрогонних великих переходів через водні простори обчислюють за формулою: 2.5.10 де n – кількість прогонів; hnpi – висота приведених центрів ваги проводів або тросів над меженним рівнем ріки або нормальним рівнем протоки каналу водоймища в i-му прогоні м визначається за формулою 2.5.9 i = 1 ... n; li – довжина i-го прогону який входить у перехід м i = 1 ... n. За наявності високого незатоплюваного берега на якому розташовано як перехідні так і суміжні з ними опори висоту приведених центрів ваги в прогоні суміжному з перехідним відраховують від рівня землі в цьому прогоні. 2.5.49 Розрахункове вітрове навантаження на проводи і троси ліній класів безвідмовності 1КБ-4КБ для режиму максимального вітру без ожеледі Рт Н обчислюють за формулою: 2.5.11 де Сaer – аеродинамічний коефіцієнт який під час розрахунків проводів і тросів приймають таким що дорівнює: 1 2 – для проводів і тросів діаметром менше 20 мм вільних від ожеледі і всіх проводів і тросів покритих ожеледдю; 1 1 – для проводів і тросів діаметром 20 мм і більше вільних від ожеледі; Cdc – коефіцієнт динамічності який враховує вплив пульсаційного складника вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на проводи ПЛ. Коефіцієнт Cdc обчислюють за формулою 2.5.12 у необхідних випадках – за допомогою спеціального динамічного розрахунку; d – діаметр проводу або троса мм; Lвітр – вітровий прогін м;  – кут між напрямком вітру та віссю ПЛ. 2.5.50 Коефіцієнт динамічності Cdc обчислюють за формулою: 2.5.12 де  – коефіцієнт який враховує вплив пульсаційного складника вітрового навантаження та динаміку коливань проводу і приймається за табл. 2.5.8;  – коефіцієнт який враховує нерівномірність вітрового тиску по прогону ПЛ. Коефіцієнт приймають за формулою 2.5.13 але не більшим за одиницю: 2.5.13 kL – коефіцієнт який враховує вплив довжини прогону на вітрове навантаження. Його приймають таким що дорівнює: 1 2 – за довжини прогону L до 50 м; 0 85 – за довжини прогону L 800 м і більше; проміжні значення коефіцієнта kL обчислюють за формулою: kL = 1 7 – 0 12 ln L 2.5.14 де L –довжина прогону м. Таблиця 2.5.8 Тип місцевості за 2.5.45 І II III IV gtu 1 3 1 5 1 6 1 7 2.5.51 Розрахункове значення тиску вітру під час ожеледі Wg Па на площинні елементи ліній з габаритом поперечного перерізу понад 70 мм елементи опор ізолятори тощо обчислюють без урахування підвищення навітряної площі за рахунок ожеледних відкладень за формулами: 2.5.15 2.5.16 де  – коефіцієнт надійності за тиском вітру під час ожеледі за 2.5.52; Wog – характеристичне значення тиску вітру під час ожеледі за 2.5.53 Па. 2.5.52 Коефіцієнт надійності за тиском вітру під час ожеледі обчислюють залежно від заданого значення середнього періоду повторюваності T табл. 2.5.9 . Таблиця 2.5.9 Період повторюваності Т років 5 10 15 25 30 50 150 500 Коефіцієнт 0 45 0 61 0 71 0 83 0 88 1 00 1 26 1 55 2.5.53 Характеристичне значення тиску вітру під час ожеледі Wog Па для рівнинної місцевості на висоті 10 м над поверхнею землі визначають за картою територіального районування рис. 2.5.4 . 2.5.54 Навантаження від дії вітру на елементи ПЛ кругового перерізу діаметром до 70 мм включно вкриті ожеледдю слід обчислювати як лінійне навантаження. Розрахункове значення лінійного навантаження від дії вітру під час ожеледі Qm Н обчислюють за формулою: 2.5.17 де  – коефіцієнт який враховує дію вітру на елемент вкритий ожеледдю залежно від діаметра елемента кругового перерізу d обчислюється згідно з табл. 2.5.11 ; kg – коефіцієнт який враховує зміну дії вітру на елемент вкритий ожеледдю за висотою h обчислюється згідно з табл. 2.5.10 залежно від висоти розташування елемента ; kL – коефіцієнт який обчислюють за формулою 2.5.14 відповідно до фактичного прогону ПЛ; 2.5.18 де  – коефіцієнт надійності дії вітру на елемент вкритий ожеледдю за 2.5.55; Q0 – характеристичне значення лінійного навантаження від дії вітру під час ожеледі на елемент вкритий ожеледдю Н/м за 2.5.56. Дію вітру на горизонтально підвішені елементи кругового перерізу троси проводи линви вкриті ожеледдю допускається приймати на висоті розташування їх приведеного центра ваги див. 2.5.48 . Таблиця 2.5.10 Висота над поверхнею землі h м 5 10 20 30 40 50 70 100 Коефіцієнт kg 0 80 1 00 1 15 1 30 1 4 1 45 1 60 1 75 Примітка. Проміжні значення величин обчислюють за допомогою лінійної інтерполяції. Таблиця 2.5.11 Діаметр проводу троса або линви d MM 5 10 20 30 50 70 Коефіцієнт 0 90 1 00 1 2 1 35 1 68 2 0 Примітка. Проміжні значення величин обчислюють за допомогою лінійної інтерполяції. 2.5.55 Коефіцієнт надійності дії вітру на провід вкритий ожеледдю визначають залежно від заданого періоду середньої повторюваності T табл. 2.5.12 . Таблиця 2.5.12 Період повторюваності Т років 5 10 15 25 30 50 150 500 Коефіцієнт 0 47 0 63 0 72 0 84 0 88 1 00 1 25 1 53 2.5.56 Характеристичне значення навантаження від дії вітру Qo Н/м на провід діаметром 10 мм вкритий ожеледдю для рівнинної місцевості на висоті 10 м над поверхнею землі визначають за картою територіального районування рис. 2.5.5 . Температурні кліматичні впливи 2.5.57 Під час проектування ПЛ усіх типів і напруг враховують такі значення температури повітря: te – середньорічна 2.5.58 ; tmin – найнижча яку приймають за абсолютну мінімальну 2.5.59 ; tmax – найвища яку приймають за абсолютну максимальну 2.5.60 ; to – під час ожеледі 2.5.61 . У необхідних випадках температуру допускається визначати шляхом статистичного оброблення результатів метеорологічних спостережень. 2.5.58 Середньорічну температуру повітря te установлюють за картою на рис. 2.5.6. 2.5.59 Мінімальну температуру повітря tтіп установлюють за картою згідно з рис. 2.5.7. 2.5.60 Максимальну температуру повітря tmах установлюють за картою згідно з рис. 2.5.8. 2.5.61 Температуру повітря під час дії вітру в разі ожеледі to необхідно приймати мінус 5°С. Навантаження від ваги конструкцій і ґрунтів 2.5.62 Характеристичне значення ваги конструкцій заводського виготовлення необхідно визначати на підставі стандартів робочих креслень або паспортних даних заводів-виробників а інших будівельних конструкцій і ґрунтів – за проектними розмірами і питомою вагою матеріалів і ґрунтів з урахуванням їхньої вологості в умовах будівництва та експлуатації ПЛ. 2.5.63 Характеристичні значення вертикальних навантажень Gc Н які створюються вагою проводів і тросів обчислюють за формулою: Gc = pl lваг 2.5.19 де pl – вага проводу або троса довжиною 1 м Н/м яка чисельно дорівнює вазі зазначеній у стандарті або технічних умовах; lваг – ваговий прогін м. Для опор масового застосування дозволяється передбачати можливість збільшення або зменшення вагового прогону на 25% залежно від розрахункової ситуації. 2.5.64 Розрахункове значення ваги конструкцій і ґрунтів обчислюють шляхом множення характеристичного значення навантаження на коефіцієнт надійності за навантаженням табл. 2.5.13 . Значення в дужках необхідно використовувати під час перевірки стійкості конструкції на перекидання а також у інших випадках коли зменшення ваги конструкцій і ґрунтів може погіршити умови роботи конструкції наприклад для розрахунку анкерних болтів фундаментів та основ під час виривання . Монтажні навантаження 2.5.65 Опори ПЛ напругою понад 1 кВ слід перевіряти на навантаження які відповідають прийнятому способу монтажу з урахуванням складників які створюються зусиллям тягової линви і вагою проводів грозозахисних тросів та ізоляторів а також на додаткові навантаження які створюються вагою монтажних пристосувань і монтера з інструментом. Характеристичне навантаження від ваги проводів або тросів які монтуються та ізоляційних підвісів рекомендується приймати: 1 на проміжних опорах – з урахуванням подвоєної ваги прогону проводів тросів без ожеледі та ізоляційних підвісів виходячи з можливості підйому проводів тросів які монтуються та ізоляційного підвісу через один блок; Таблиця 2.5.13 – Коефіцієнт надійності за навантаженням № з/п Конструкції споруд і вид ґрунтів 1 2 3 Розрахунки несучої здатності опор і фундаментів перша група граничних станів пункт 1 табл. 2.5.1 Конструкції опор: 1 - металеві 1 1 0 95 2 - залізобетонні дерев'яні 1 15 0 90 3 Насипні ґрунти 1 2 0 90 4 Проводи троси та устаткування ПЛ 1 10 0 90 Розрахунки переміщень опор і фундаментів а також тріщиноутворення залізобетонних конструкцій друга група граничних станів . Розрахунки проводів тросів і арматури допустимі напруження та руйнівні навантаження пункти 2 3 табл. 2.5.1 5 Усі елементи ПЛ 1 2 на анкерних опорах – з урахуванням зусилля в тяговому тросі яке обчислюють з умови розташування тягового механізму на відстані 2 5 h від опори де h – висота підвісу проводу середньої фази на опорі. Характеристичне значення навантаження яке створюють вага монтера і монтажні пристосування прикладене в місці кріплення ізоляторів приймається таким що дорівнює кН: для опор ПЛ напругою 500 та 750 кВ – 2 5 ; для опор анкерного типу ПЛ напругою до 330 кВ з підвісними ізоляторами – 2; для проміжних опор ПЛ напругою до 330 кВ з підвісними ізоляторами – 1 5; для опор зі штировими ізоляторами – 1. Для розрахунку опор фундаментів та основ у монтажних режимах розрахункові навантаження за першою групою граничних станів обчислюють з урахуванням коефіцієнта надійності  = 1 1 за винятком навантаження яке створюється вагою монтера і монтажним пристосуванням для яких коефіцієнт надійності приймається таким що дорівнює 1 3. Навантаження створені натягом проводів і тросів 2.5.66 Навантаження на опори ПЛ від натягу проводів і тросів обчислюють залежно від кліматичних навантажень згідно з формулами 2.5.1 2.5.11 2.5.17 і 2.5.58-2.5.61. Під час розрахунків опор допускається враховувати підтримувальну дію необірваних проводів і тросів. 2.5.67 Розрахункове горизонтальне навантаження від натягу проводів і тросів Тmах вільних від ожеледі або покритих ожеледдю під час розрахунку конструкцій опор фундаментів та основ обчислюють шляхом множення навантаження від натягу проводів розрахованого на підставі даних пункту 3 табл. 2.5.2 на коефіцієнт надійності який дорівнює: 1 3 – під час розрахунку за першою групою граничних станів; 1 0 – під час розрахунку за другою групою граничних станів. 2.5.68 Горизонтальне навантаження вздовж осі лінії Тгор кН від обірваних проводів однієї фази на проміжній опорі з підтримувальними підвісами і глухими затискачами обчислюють за формулою: Тгор = kT Тmах 2.5.20 де Тmах – розрахункове горизонтальне навантаження кН за 2.5.67; kT – коефіцієнт зменшення натягу в аварійному режимі з обірваними проводами однієї фази залежно від довжини прогону L і різної довжини ізоляційного підвісу приймається для проміжних опор жорсткої конструкції металевих вільностоячих та металевих і залізобетонних на відтяжках за рис. 2.5.9. Для вільностоячих залізобетонних опор значення коефіцієнта kT для прогонів до 400 м необхідно зменшувати на 10% а для прогонів понад 400 м – на 5%. Для дерев'яних опор значення коефіцієнта kT необхідно приймати за рис. 2.5.10. У разі застосування пристроїв які обмежують передавання поздовжнього навантаження на проміжну опору багатороликові підвіси а також інші пристрої розрахунок опор виконують на навантаження які виникають під час використання цих пристроїв але не більших від навантажень Тгор прийнятих у разі підвішування проводів у глухих затискачах. а Проводи АС 70-150 з підвісами від 0 8 до 1 6 м б Проводи АС 185-600 з підвісами від 1 3 до 11 0 м Примітка 1. Значення kT для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції. Примітка 2. Значення kT для проводів не поданих на рисунку слід приймати таким же як для проводів відповідно до площі поперечного перерізу що приблизно дорівнює площі перерізу поданих проводів-аналогів. Рисунок 2.5.9 – Коефіцієнт kT зменшення натягу проводів в аварійному режимі для проміжних опор жорсткої конструкції а Проводи АС 70-95 з підвісами від 0 5 до 1 3 м б Проводи АС 120-400 з підвісами від 0 8 до 3 2 м Примітка 1. Значення kT для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції. Примітка 2. Значення kT для проводів не поданих на рисунку слід приймати таким же як для проводів відповідно до площі поперечного перерізу що приблизно дорівнює площі перерізу поданих проводів-аналогів. Рисунок 2.5.10 – Коефіцієнт kT зменшення натягу проводів в аварійному режимі для проміжних дерев'яних опор 2.5.69 Горизонтальне навантаження вздовж осі лінії Tгор на проміжні опори від обірваного троса обчислюється за формулою 2.5.20 . При цьому коефіцієнт зменшення натягу в аварійному режимі kT з обірваним одиночним або розщепленим тросом з двох складників необхідно приймати за рис. 2.5.11 для проміжних опор жорсткої конструкції металевих вільностоячих та на відтяжках за рис. 2.5.12 –для вільностоячих залізобетонних опор і за рис. 2.5.13 –для дерев'яних опор. Примітка 1. Значення kT для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції. Примітка 2. Значення kT для тросів не поданих на рисунку слід приймати таким же як для тросів відповідно до площі поперечного перерізу що приблизно дорівнює площі перерізу поданих тросів-аналогів. Рисунок 2.5.11 – Коефіцієнт kT зменшення натягу тросів в аварійному режимі для проміжних опор жорсткої конструкції Примітка 1. Значення kT для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції. Примітка 2. Значення kT для тросів не поданих на рисунку слід приймати таким же як для тросів відповідно до площі поперечного перерізу що приблизно дорівнює площі перерізу поданих тросів-аналогів. Рисунок 2.5.12 – Коефіцієнт kT зменшення натягу тросів в аварійному режимі для проміжних залізобетонних опор 2.5.70 Проміжні опори ПЛ з кріпленням проводів на штирових ізоляторах за допомогою дротового в'язання слід розраховувати в аварійному режимі за першою групою граничних станів з урахуванням гнучкості опор на обрив одного проводу який дає найбільші зусилля в елементах опори. Умовне розрахункове горизонтальне навантаження вздовж лінії від натягу обірваного проводу під час розрахунку стояка слід приймати 0 5 Ттах але не менше за 3 0 кН. Для розрахунку конструкцій опор крім стояка умовне навантаження створене натягом обірваного проводу необхідно приймати 0 25 Ттах але не менше за 1 5 кН. Примітка 1. Значення kT для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції. Примітка 2. Значення kT для тросів не поданих на рисунку слід приймати таким же як для тросів відповідно до площі поперечного перерізу що приблизно дорівнює площі перерізу поданих тросів-аналогів. Рисунок 2.5.13 – Коефіцієнт kT зменшення натягу тросів в аварійному режимі для проміжних дерев'яних опор Інші впливи 2.5.71 Територія України характеризується підвищеною грозовою діяльністю з кількістю грозових годин понад 40 на рік. 2.5.72 За середньою частотою повторюваності та інтенсивністю галопування проводів і тросів територія України поділяється на райони з помірним галопуванням проводів середня частота повторюваності галопування один раз на п'ять років і менше і з частим та інтенсивним галопуванням проводів середня частота повторюваності більше одного разу на п'ять років . Визначати райони за середньою частотою повторюваності та інтенсивністю галопування проводів і тросів слід за картою районування території України рис. 2.5.14 з уточненням за даними експлуатації. Динамічні впливи від галопування проводів і тросів під час розрахунку опор не враховують. У випадках коли передбачається можливість галопування боротьбу з ним організовують шляхом вживання конструктивних заходів. 2.5.73 Ступінь агресивного впливу навколишнього середовища визначають з урахуванням положень чинних норм проектування та державних стандартів. Розрахункові режими та сполучення навантажень повітряних ліній 2.5.74 Елементи ПЛ розраховують на сполучення навантажень які діють у нормальних аварійних і монтажних режимах в монтажних режимах – з урахуванням можливості тимчасового підсилення окремих елементів конструкцій. Поєднання кліматичних та інших чинників у різних режимах роботи ПЛ наявність вітру ожеледі температура кількість обірваних проводів або тросів тощо визначають відповідно до вимог цих Правил. 2.5.75 Під час розрахунків опор фундаментів та основ ПЛ за міцністю і стійкістю перша група граничних станів в аварійних режимах розрахункові значення навантажень від ожеледі дії вітру на опори проводи і троси а також натяги проводів і тросів враховують за допомогою таких коефіцієнтів сполучення: 0 8 – для розрахунку проміжних опор їх фундаментів та основ у режимах обриву проводів і тросів; 0 9 – для розрахунку анкерних опор їх фундаментів та основ у режимах обриву проводів і тросів; 0 8 – для розрахунку проміжних та анкерних опор їх фундаментів і основ під час урахування сейсмічних навантажень. 2.5.76 Розрахунки ПЛ виконують для комбінацій кліматичних умов вказаних у табл. 2.5.14. 2.5.77 Опори слід розраховувати на навантаження в нормальних і аварійних режимах ПЛ. Анкерні опори слід розраховувати на різницю натягу проводів і тросів яка виникає внаслідок нерівності значень приведених прогонів. Кінцеві опори слід розраховувати на односторонній натяг усіх проводів і тросів. Двоколові та багатоколові опори у всіх режимах повинні бути розраховані на умови коли змонтоване лише одне коло. Опори повинні бути перевірені на умови їх монтажу а також на умови монтажу проводів і тросів. 2.5.78 Розрахунки опор ПЛ за нормальним режимом виконують для сполучень кліматичних навантажень зазначених у табл. 2.5.14. Таблиця 2.5.14 – Сполучення навантажень для розрахунків ПЛ № з/п Режими роботи ПЛ Температура повітря °С Вітер Ожеледь 1 2 3 4 5 1 Нормальний Середньорічна* te за 2.5.58 - - Найвища* tmax за 2.5.60 - - Найнижча tmin за 2.5.59 - - Під час ожеледі to за 2.5.61 Розрахункове значення за 2.5.33 та 2.5.37 Мінус 5°С Максимальний тиск за 2.5.39 та 2.5.49 - Під час ожеледі to за 2.5.61 Під час ожеледі за 2.5.51 і 2.5.54 0 9 від розрахункового значення за 2.5.33 та 2.5.37 2 Аварійний Середньорічна te за 2.5.58 - - Найнижча tmin за 2.5.59 - - Мінус 5°С - Розрахункове значення за 2.5.33 і 2.5.37 3 Монтажний Мінус 15°С Тиск вітру на висоті 10 м над поверхнею землі 62 5 Па швидкість вітру 10 м/с - * Враховується тільки під час розрахунків проводів і тросів. 2.5.79 Проміжні опори ПЛ з підтримувальними ізоляційними підвісами і глухими затискачами слід розраховувати на горизонтальні статичні навантаження в аварійних режимах 2.5.66-2.5.70 . Розрахунок виконують для режиму без ожеледі і вітру за таких умов: 1 обірвано провід або проводи однієї фази за будь-якої кількості проводів на опорі троси не обірвано; 2 обірвано один трос проводи не обірвано. Аварійні навантаження прикладають у місцях кріплення проводу або троса у разі обриву якого зусилля в елементах опори будуть найбільшими. 2.5.80 Опори анкерного типу слід розраховувати в аварійному режимі на обрив проводів і тросів у разі обриву яких виникають найбільші зусилля в елементах опори. Розрахунок виконують для таких умов: 1 для опор ПЛ з алюмінієвими проводами всіх перерізів сталевими проводами ПС і ПМС усіх перерізів і сталеалюмінієвими проводами перерізом до 150 мм2: а обірвано проводи двох фаз одного прогону за будь-якої кількості кіл на опорі; троси не обірвано анкерні нормальні опори ; б обірвано провід однієї фази одного прогону за будь-якої кількості кіл на опорі; троси не обірвано анкерні полегшені опори ; 2 для опор зі сталеалюмінієвими проводами перерізом 185 мм2 і більше а також зі сталевими линвами типу ТК усіх перерізів які використовують як проводи: обірвано проводи однієї фази одного прогону за будь-якої кількості кіл на опорі; троси не обірвано анкерні нормальні опори ; 3 для анкерних опор незалежно від марок і перерізів проводів які підвішують: обірвано один трос в одному прогоні за умови необірваних проводів у разі розщепленого троса обірвано всі його складники . Навантаження від проводів і тросів слід приймати такими що дорівнюють натягу проводів або тросів у режимі ожеледі без вітру за температури повітря мінус 5 °С або в режимі найнижчої температури якщо натяг в останньому режимі більше ніж під час ожеледі без вітру. 2.5.81 Опори анкерного типу необхідно перевіряти за таких монтажних умов: 1 в одному з прогонів одноколових опор змонтовано всі проводи і троси в іншому прогоні проводи і троси не змонтовано. Натяг у змонтованих проводах і тросах приймають умовно таким що дорівнює 2/3 максимального а кліматичні умови – згідно з 2.5.78 табл. 2.5.14 пункт 3. У цьому режимі опора та її закріплення в ґрунті повинні мати необхідну визначену нормами міцність без установлення тимчасових відтяжок; 2 в одному з прогонів багатоколових опор послідовно та в будь-якому порядку монтують проводи одного кола троси не змонтовано; 3 в одному з прогонів за будь-якої кількості тросів на опорі послідовно та в будь-якому порядку монтують троси проводи не змонтовано. Під час перевірок за підпунктами 2 і 3 цього пункту допускається передбачати тимчасове посилення окремих елементів опор і встановлення тимчасових відтяжок. 2.5.82 У розрахунках за аварійним режимом проміжних опор великих переходів з проводами які підвішують в глухих затискачах навантаження приймають таким що дорівнює редукованому натягу за умови що проводи покриті ожеледдю вітер відсутній. Навантаження на розщеплені проводи великих переходів визначають за допомогою таких понижувальних коефіцієнтів: 0 8 – у разі розщеплення на два проводи 0 7 – у разі розщеплення на три проводи і 0 6 – у разі розщеплення на чотири проводи. Під час підвішування проводів і тросів на роликах умовне навантаження на провід за аварійним режимом уздовж лінії приймають при одному проводі у фазі – 20 кН у разі двох проводів у фазі – 35 кН у разі трьох і більше проводів у фазі – 50 кН. Розрахунок одноколових проміжних опор великих переходів виконують на обрив проводу проводів однієї фази а двоколових – на обрив проводів двох фаз у разі обриву яких зусилля в елементах опори будуть найбільшими. При цьому троси вважають необірваними. Навантаження на проміжні опори великих переходів яке створюється тросом закріпленим у глухому затискачі приймають таким що дорівнює найбільшому натягу троса. Проводи вважаються необірваними. Одноколові анкерні опори великих переходів зі сталеалюмінієвими проводами перерізом 185 мм2 і більше а також зі сталевими линвами типу ТК усіх перерізів які використовуються як проводи розраховують на обрив проводу або проводів однієї фази. Одноколові анкерні опори великих переходів зі сталеалюмінієвими проводами перерізом до 150 мм2 а також усі двоколові анкерні опори з проводами будь-якого перерізу розраховують на обрив проводів двох фаз. Троси вважаються необірваними. Навантаження на анкерні опори великих переходів яке створюється тросом приймають таким що дорівнює найбільшому натягу троса. Проводи не обірвано. Під час визначення зусиль у елементах опори враховують ті умовні навантаження або неврівноважені натяги які виникають під час обривів проводів або тросів за яких ці зусилля мають найбільші значення. 2.5.83 Опори фундаменти та основи ПЛ слід розраховувати на навантаження від власної ваги та вітрове навантаження на конструкції; навантаження від проводів тросів та устаткування ПЛ а також на навантаження зумовлені прийнятим способом монтажу на навантаження від ваги монтера і монтажних пристосувань. Опори фундаменти та основи слід розраховувати також на навантаження і впливи які можуть виникати в конкретних умовах наприклад: тиск води тиск льоду розмивна дія води тиск ґрунту тощо які приймають відповідно до вказівок чинних нормативних документів. Конструкції опор і фундаментів ПЛ слід розраховувати так: - залізобетонні опори – за утворенням тріщин під час дії розрахункових значень постійних навантажень за табл. 2.5.13 пункт 5 і розрахункових значень змінних навантажень із середніми періодами повторюваності вказаними в табл. 2.5.1 пункт 2; - залізобетонні опори та фундаменти – за розкриттям тріщин у нормальних режимах експлуатації під час дії розрахункових значень постійних навантажень за табл. 2.5.13 пункт 5 і розрахункових значень змінних навантажень з періодами середньої повторюваності вказаними в табл. 2.5.1 пункт 2; - дерев'яні опори – за міцністю під дією розрахункових значень постійних навантажень за табл. 2.5.13 пункт 5. 2.5.84 Розрахунок опор фундаментів та їх елементів за другою групою граничних станів виконують на розрахункові значення змінних навантажень з періодами середньої повторюваності за табл. 2.5.1 пункт 2 які обчислені без урахування динамічного впливу вітру на конструкцію опори див. 2.5.42 . 2.5.85 Для розрахунку наближень струмопровідних частин до елементів опор ПЛ і споруд необхідно приймати такі поєднання кліматичних умов з середнім періодом повторюваності за табл. 2.5.1 пункт 3: 1 за робочої напруги: розрахунковий тиск вітру Wm за формулою 2.5.4 температура повітря мінус 5°С; 2 у разі грозових і внутрішніх перенапруг: - температура повітря плюс 15°С тиск вітру W = 0 1 Wm але не менше ніж 62 5 Па; - температура повітря плюс 15°С вітер відсутній; 3 для здійснення безпечного підіймання на опору під напругою: температура повітря мінус 15°С вітер і ожеледь відсутні. Кут відхилення проводів і тросів визначають за формулою: 2.5.21 де k – коефіцієнт який враховує коливання проводу в разі його відхилень і дорівнює: 1 – за розрахункового тиску вітру Wm за формулою 2.5.4 з середнім періодом повторюваності за табл. 2.5.1 пункт 2 до 400 Па; 0 95 – при 450 Па; 0 9 – при 550 Па; 0 85 – при 600 Па і більше проміжні значення обчислюють за допомогою лінійної інтерполяції ; Рт – горизонтальне навантаження від дії розрахункового значення вітрового навантаження на провід Н за формулою 2.5.11 ; Рn – розрахункове значення вітрового навантаження на підвіс у разі вітрового тиску Н за формулою 2.5.4 слід враховувати для ліній класу безвідмовності 4 КБ ; Gnp – розрахункове значення навантаження на ізоляційний підвіс яке створюється вагою проводу Н за табл. 2.5.13 пункт 5; Gг – розрахункове значення ваги ізоляційного підвісу Н за табл. 2.5.13 пункт 5. Проводи і грозозахисні троси 2.5.86 На ПЛ необхідно використовувати багатодротові проводи і троси. Мінімально припустимі перерізи проводів за умовами механічної міцності вказано в табл. 2.5.15. Переріз струмопровідної частини проводів з алюмінію та алюмінієвих сплавів для ПЛ напругою до 20 кВ визначають за електричним розрахунком. Кількість проводів у фазі для ПЛ напругою понад 20 кВ а також переріз струмопровідної частини цих проводів з алюмінію та алюмінієвих сплавів потрібно приймати відповідно до табл. 2.5.16. Таблиця 2.5.15 – Мінімально припустимі перерізи проводів за умовами механічної міцності Характеристика ПЛ Переріз проводів мм2 алюмінієвих і з нетермообробленого алюмінієвого сплаву з термообробленого алюмінієвого сплаву сталеалюмінієвих сталевих ПЛ без перетинів у районах за ожеледдю: - до 2 70 50 35/6 2 35 - у 3-4 95 50 50/8 35 - у 5 і вище - 70 70/11 35 Перетини ПЛ із судноплавними річками та інженерними спорудами в районах за ожеледдю: - до 2 70 50 50/8 35 - у 3-4 95 70 50/8 50 - у 5 і вище - 70 70/11 50 ПЛ до 20 кВ які споруджують на двоколових і багатоколових опорах - 70 70/11 - Примітка 1. У прогонах перетинів з автомобільними дорогами тролейбусними і трамвайними лініями залізницями незагального користування допускається використовувати проводи таких самих перерізів як на ПЛ без перетинів. Примітка 2. У районах де вимагається використовувати проводи з антикорозійним захистом мінімально припустимі перерізи проводів приймають такими самими як і перерізи відповідних марок без антикорозійного захисту. Таблиця 2.5.16 – Кількість і переріз проводів ліній напругою понад 20 кВ Напруга ліній кВ Номінальний переріз проводу за алюмінієм мм2 Кількість проводів у фазі 1 2 3 35* 70-95 1 35 120 1 110** 120 1 110 150 240 1 220*** 400 1 330 400 2 400**** 400 2 500*** 300 3 750 300 5 * Стосується ліній 35 кВ які є відгалуженням від існуючих магістральних ліній з перерізом проводів 70-95 мм2 або є продовженням таких магістралей. ** Стосується ліній 110 кВ для живлення електроспоживачів на потужність до 20 МВт або для видачі потужності електростанцій з кількістю годин використання встановленої потужності до 2500 вітрові газотурбінні пікові електростанції тощо . *** Перспективний розвиток ліній 220 і 500 кВ обмежений. **** Розвиток ліній 400 кВ не передбачається. Застосування проводів перерізи яких відрізняються від вказаних у табл. 2.5.16 припустиме для існуючих ліній які реконструюють за умов збереження існуючих несучих конструкцій на лінії чи багатопрогонових великих переходах. 2.5.87 Для зниження втрат електроенергії на перемагнічування сталевих осердь у сталеалюмінієвих проводах і в проводах з термообробленого алюмінієвого сплаву зі сталевим осердям рекомендується використовувати проводи з парним числом звивів алюмінієвих дротів. 2.5.88 Для грозозахисних тросів як правило застосовують сталеві линви виготовлені з оцинкованого дроту для особливо жорстких агресивних умов роботи ОЖ і стійких до розкручування за способом звивання Н перерізом не менше ніж 35 мм2 – на ПЛ 35 кВ без перетинів і в прогонах перетинів із залізницями загального користування і електрифікованих в районах за ожеледдю 1-2 і 50 мм2 і більше –у інших районах і на ПЛ 35 кВ які споруджуються на двоколових і багатоколових опорах і на ПЛ напругою понад 35 кВ. Сталеалюмінієві проводи або проводи з термообробленого алюмінієвого сплаву зі сталевим осердям як грозозахисні троси рекомендується використовувати: а на особливо відповідальних переходах через інженерні споруди електрифіковані залізниці автомобільні дороги категорії ІА 2.5.214 судноплавні перешкоди тощо ; б на відрізках ПЛ які проходять у районах з підвищеною забрудненістю атмосфери промислові зони з високою хімічною активністю викидів землі із засоленими ґрунтами і водоймами узбережжя морів тощо а також тих що проходять по населеній і важкодоступній місцевостях; в на ПЛ з великими струмами однофазного короткого замикання за умовами термічної стійкості та для зменшення впливу ПЛ на лінії зв'язку; г на великих переходах. При цьому для ПЛ які споруджуються на двоколових або багатоколових опорах незалежно від напруги сумарний переріз алюмінієвої або алюмінієвого сплаву і сталевої частини троса повинен бути не меншим за 120 мм2. У разі використання грозозахисних тросів для організації багатоканальних систем високочастотного зв'язку за необхідності використовують одиночні або здвоєні ізольовані один від одного троси або троси з вбудованим оптичним кабелем зв'язку 2.5.138-2.5.159 . Між складниками здвоєного троса в прогонах і петлях анкерних опор слід установлювати дистанційні ізолювальні розпірки. Відстані між розпірками в прогоні не повинні перевищувати 40 м. 2.5.89 Для сталеалюмінієвих проводів перерізом алюмінієвих дротів А і сталевих дротів С рекомендуються такі діапазони співвідношень А/С для використання в районах за ожеледним навантаженням відповідно до рис. 2.5.1: а райони 1-3: А менше ніж 240 мм2 – А/С від 6 0 до 6 25; А від 240 мм2 – А/С від 7 5; б райони 4-6: А менше ніж 95 мм2 – А/С до 6 0; А від 120 до 400 мм2 – А/С від 4 0 до 4 5; А понад 400 мм2 на великих переходах – А/С від 0 5 до 2 5. Вибір марок проводів та інших матеріалів обґрунтовується розрахунками. У разі спорудження ПЛ у місцях де досвідом експлуатації встановлено руйнування проводів унаслідок корозії узбережжя морів солоні озера промислові райони та райони засолених пісків прилеглі до них райони з атмосферою повітря типу II і III а також у місцях де на основі даних вишукувань можливі такі руйнування слід використовувати проводи які призначено для цих умов відповідними державними стандартами і технічними умовами. На рівнинній місцевості за відсутності даних експлуатації ширину прибережної смуги якої стосуються зазначені вимоги слід приймати 5 км а ширину смуги від хімічних підприємств – 1 5 км. 2.5.90 Конструкція фази ПЛ напругою понад 20 кВ переріз і кількість проводів у фазі виконана відповідно до табл. 2.5.16 задовольняє вимоги обмеження напруженості електричного поля на поверхні проводів до рівнів припустимих за короною та радіоперешкодами на абсолютних відмітках місцевості до 1000 м над рівнем моря. Фази лінії розщеплені на 2 3 і 5 проводів використовують з віддаленням проводів фази в прогоні на відстань 400 мм за допомогою дистанційних розпірок – скупчених або парних групових. Поділ прогонів розщепленої фази на підпрогони які утворюються за допомогою розпірок виконують залежно від довжини прогону марки проводу та розрахункових навантажень від вітру і ожеледі. Відстань від затискачів проводу до найближчих скупчених або групових розпірок повинна дорівнювати 55-65% від відстані між наступними розпірками в прогоні. Відстань між скупченими або груповими розпірками в прогоні не повинна перевищувати 75 м а відстань між парними розпірками в групі має дорівнювати 2 м. У разі встановлення скупчених розпірок відстань між суміжними розпірками не повинна бути однаковою а мати різницю у відстані ±10%. За потреби створення каналу зв'язку по лінії проводи всередині фази виконують електрично ізольованими один від одного за рахунок установлення ізолювальних розпірок. У прогонах ліній допускається застосовувати міжфазні ізолювальні розпірки за схемою «провід – провід» «фаза – фаза» «фаза – трос» «провід – трос». 2.5.91 Переріз грозозахисного троса вибраного за механічним розрахунком слід перевіряти на термічну стійкість відповідно до вказівок глави 1.4 і 2.5.151 2.5.152 2.5.155. 2.5.92 Проводи та троси слід обчислювати на розрахункові навантаження нормального аварійного і монтажного режимів ПЛ для сполучення умов зазначених у 2.5.76. При цьому напруження в проводах тросах не повинні перевищувати допустимих значень поданих у табл. 2.5.17. Зазначені в табл. 2.5.17 напруження слід відносити до тієї точки проводу в прогоні в якій напруження найбільші. Допускається ці напруження приймати для нижчої точки проводу в прогоні за умов перевищення напруження в точках підвісу не більше ніж на 5%. 2.5.93 Розрахунок монтажних натягів і стріл провисання проводів тросів слід виконувати з урахуванням залишкових деформацій. У механічних розрахунках проводів тросів рекомендується приймати фізико-механічні характеристики зазначені в табл. 2.5.18. 2.5.94 Захищати від вібрації необхідно: - одиночні проводи і троси за довжин прогонів які перевищують значення вказані в табл. 2.5.19 і механічних напружень за середньорічної температури які перевищують значення вказані в табл. 2.5.20; - проводи розщепленої фази з двох проводів і розщеплені троси з двох складників за довжини прогонів понад 150 м і механічних напружень які перевищують значення вказані в табл. 2.5.21 проводи розщепленої фази з трьох і більше складників захисту від вібрації не потребують крім прогонів довжиною понад 700 м ; - одиночні проводи проводи розщепленої фази за будь-якої кількості складників і розщеплені троси на великих переходах за допомогою встановлених з кожного боку перехідного прогону довжиною до 500 м – одного гасника вібрації на кожному проводі і тросі та довжиною від 500 до 1500 м – не менше двох різнотипних гасників вібрації на кожному проводі та тросі; - проводи ПЛЗ якщо напруження в проводі за середньорічної температури перевищує 40 МПа. Таблиця 2.5.17 – Допустимі механічні напруження в проводах і тросах ПЛ Проводи і троси Допустиме напруження % межі міцності в раз розтягування Допустиме напруження МПа за найбільшого навантаження і найнижчої температури за середньорічної температури за найбільшого навантаження і найнижчої температури за середньорічної температури 1 2 3 4 5 Алюмінієві перерізом мм2: 70-95 35 30 56 48 120-240 40 30 64 51 300-750 45 30 72 51 3 нетермообробленого алюмінієвого сплаву перерізом мм2: 50-95 40 30 83 62 120-185 45 30 94 62 3 термообробленого алюмінієвого сплаву перерізом мм2: 50-95 40 30 114 85 120-185 45 30 128 85 Сталеалюмінієві перерізом алюмінієвої частини проводу мм2: 400 і 500 45 30 104 69 при А/С 20 27 і 18 87 400 500 і 1000 45 30 96 64 при А/С 17 91; 18 08 і 17 85 330 при А/С 11 51 45 30 117 78 150-800 45 30 126 84 при А/С від 7 8 до 8 04 35-95 40 30 120 90 при А/С від 5 99 до 6 02 185 і більше 45 30 135 90 при А/С від 6 14 до 6 28 120 і більше 45 30 153 102 при А/С від 4 29 до 4 38 500 при А/С 2 43 45 30 205 137 185 300 і 500 45 30 254 169 при А/С 1 46 70 при А/С 0 95 45 30 272 204 95 при А/С 0 65 40 30 308 231 3 термообробленого алюмінієвого сплаву зі сталевим осердям перерізом алюмінієвого сплаву мм2: 500 при А/С 1 46 45 30 292 195 70 при А/С 1 71 45 30 279 186 Сталеві проводи 50 35 310 216 Сталеві линви 50 35 Згідно зі стандартними і технічними умовами Захищені проводи 40 30 114 85 Таблиця 2.5.18 – Фізико-механічні характеристики проводів і тросів Проводи і троси Модуль пружності 104 МПА Температурний коефіцієнт лінійного подовження 10-6 град-1 Межа міцності під час розтягування * МПа проводів і тросів у цілому 1 2 3 4 Алюмінієві 6 3 23 0 160 Сталеалюмінієві з відношенням площ поперечного перерізу А/С: 20 27 7 04 21 5 210 16 87-17 82 7 04 21 2 220 11 51 7 45 21 0 240 8 04-7 67 7 70 19 8 270 6 28-5 99 8 25 19 2 290 4 36-4 28 8 90 18 3 340 2 43 10 3 16 8 460 1 46 11 4 15 5 565 0 95 13 4 14 5 690 0 65 13 4 14 5 780 3 нетермообробленого алюмінієвого сплаву 6 3 23 0 208 3 термообробленого алюмінієвого сплаву 6 3 23 0 285 3 термообробленого алюмінієвого сплаву зі сталевим осердям з відношенням площ поперечних перерізів А/С: 1 71 11 65 15 83 620 1 46 12 0 15 5 650 Сталеві линви 18 5 12 0 1200** Сталеві проводи 20 0 12 0 620 Захищені проводи 6 25 23 0 294 * Межу міцності під час розтягування обчислюють як відношення розривного зусилля проводу троса Рр нормованого державним стандартом або технічними умовами до площі поперечного перерізу sп . Для сталеалюмінієвих проводів . ** Приймається за відповідними стандартами але не менше ніж 1200 МПа. Таблиця 2.5.19 – Довжини прогонів для проводів і тросів при яких необхідний захист від вібрації Проводи і троси Площа поперечного перерізу* мм2 Прогони довжиною більше м у місцевості типу І II III IV Сталеалюмінієві з термообробленого алюмінієвого сплаву зі сталевим осердям і без нього захищені проводи 35-95 120-240 300 і більше 80 100 120 95 120 145 Алюмінієві та з нетермообробленого алюмінієвого сплаву 50-95 120-240 300 і більше 60 100 120 95 120 145 Сталеві 25 і більше 120 145 *Вказано перерізи алюмінієвої частини. У табл. 2.5.19-2.5.21 тип місцевості приймають відповідно до 2.5.45. Таблиця 2.5.20 – Механічні напруження МПа проводів і тросів за середньорічної температури te при якій необхідний захист від вібрації Проводи троси Тип місцевості І II III IV Сталеалюмінієві марок АС при А/С: 0 65-0 95 Понад 70 Понад 85 1 46 » 60 » 70 4 29-4 39 » 45 » 55 6 0-8 05 » 40 » 45 11 5 і більше » 35 » 40 Алюмінієві та з нетермообробленого алюмінієвого сплаву всіх марок » 35 » 40 3 термообробленого алюмінієвого сплаву зі сталевим осердям і без нього всіх марок » 40 » 45 Сталеві всіх марок » 170 » 195 Таблиця 2.5.21 – Механічні напруження МПа розщеплених за якої необхідний захист від вібрації Троси Тип місцевості І II III IV Сталеві всіх марок Понад 195 Понад 215 Захищати від вібрації рекомендується: - проводи алюмінієві та з нетермообробленого алюмінієвого сплаву перерізом до 95 мм2 з термообробленого алюмінієвого сплаву і сталеалюмінієві проводи перерізом алюмінієвої частини до 70 мм2 сталеві троси перерізом до 35 мм2 – гасниками вібрації петльового типу демпфувальні петлі або армованими спіральними прутами протекторами спіральними в'язками; - проводи троси великого перерізу – гасниками вібрації типу Стокбріджа; - проводи ПЛЗ у місцях їх кріплення до ізоляторів – гасниками вібрації спірального типу з полімерним покриттям. Гасники вібрації слід установлювати з обох боків прогону. Для ПЛ які проходять в особливих умовах орографічно не захищені виходи з гірських ущелин окремі прогони в місцевості типу IV тощо а також проводів і тросів у прогонах довжиною понад 1500 м і незалежно від довжини прогону для проводів діаметром понад 38 мм і проводів з натягом за середньорічної температури понад 180 кН захист від вібрацій слід виконувати за спеціальним проектом. Розташування проводів і тросів та відстані між ними 2.5.95 Проводи на опорах ПЛ можна розташовувати горизонтально вертикально або змішано. На ПЛ 35-110 кВ крім ПЛЗ з розташуванням проводів у кілька ярусів надається перевага схемі зі зміщенням проводів суміжних ярусів по горизонталі; в 4-6-му районах за ожеледдю та для ліній напругою понад 330 кВ фази рекомендується розміщувати горизонтально або за трикутником у разі розташування середньої фази вище або нижче від крайніх. 2.5.96 Відстані між проводами ПЛ крім ПЛЗ а також між проводами і тросами слід вибирати: - за умовами роботи проводів ПЛ тросів у прогонах – відповідно до 2.5.97-2.5.100; - за допустимими ізоляційними відстанями: між проводами – відповідно до 2.5.124; між проводами та елементами опори – відповідно до 2.5.123; - за умовами захисту від грозових перенапруг – відповідно до 2.5.119 і 2.5.120. Відстані між проводами а також між проводами і тросами вибирають за стрілами провисання які відповідають габаритному прогону; при цьому стріла провисання троса повинна бути не більшою ніж стріла провисання проводу. В окремих прогонах не більше 10 % загальної кількості які отримано під час розміщення опор і які перевищують габаритні прогони не більше ніж на 25 % збільшувати відстані обчислені для габаритного прогону немає потреби. Для прогонів які перевищують габаритні більше ніж на 25 % відстані між проводами та між проводами і тросами слід перевіряти за формулами 2.5.22  – 2.5.25 та 2.5.99-2.5.101 при цьому вимоги табл. 2.5.22 і 2.5.23 можна не враховувати. За різниці стріл провисання конструкцій проводів та ізоляційних підвісів у різних фазах ПЛ додатково слід перевіряти відстані між проводами тросами в прогоні. Перевірку здійснюють за найбільш несприятливих статичних відхилень за розрахункового вітрового навантаження направленого перпендикулярно до осі прогону даної ПЛ. При цьому відстані між проводами або проводами та тросами в просвіті для умов найбільшої робочої напруги повинні бути не меншими від зазначених у 2.5.123 і 2.5.124. 2.5.97 На ПЛ крім ПЛЗ з підтримувальними ізоляційними підвісами в разі горизонтального розташування проводів мінімальну відстань між проводами в прогоні обчислюють за формулою: а напругою до 330 кВ: 2.5.22 де dгop – відстань по горизонталі між невідхиленими проводами м; U – напруга ПЛ кВ; f – найбільша стріла провисання проводу за найвищої температури або під час ожеледі без вітру яка відповідає габаритному прогону м; б напругою 500 і 750 кВ: 2.5.23 де r – радіус розщеплення проводів у фазі м. 2.5.98 На ПЛ крім ПЛЗ з підтримувальними ізоляційними підвісами в разі негоризонтального змішаного або вертикального розташування проводів відстань між ними по горизонталі за умовами їх роботи в прогоні визначають: 1 на проміжних опорах при стрілах провисання до 16 м: а у районах з помірним галопуванням проводів район 1 рис. 2.5.14 згідно з табл. 2.5.22. При цьому в 1 2-му районах за ожеледдю додаткова перевірка за умовами ожеледі не вимагається. У 3-6-му районах за ожеледдю відстань між проводами визначена за табл. 2.5.22 підлягає додатковій перевірці за формулою: 2.5.24 де dзв – відстань між невідхиленими проводами м; U – напруга ПЛ кВ; f – найбільша стріла провисання проводу за найвищої температури або під час ожеледі без вітру яка відповідає габаритному прогону м; V – відстань між проводами по вертикалі м. З двох значень відстаней визначених за табл. 2.5.22 і за формулою 2.5.24 необхідно приймати більше; б у районах з інтенсивним галопуванням проводів – за табл. 2.5.23 без додаткової перевірки за умовами ожеледі; в при виборі розташування проводів і відстаней між ними за умовами галопування проводів для ліній або їх частин які проходять у районі з інтенсивним галопуванням проводів але захищених від поперечних вітрів рельєфом місцевості лісовими масивами будівлями або спорудами висота яких не менша ніж 2/3 висоти опор рекомендується приймати район з помірним галопуванням. Таблиця 2.5.22 – Найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі на проміжних опорах у районі з помірним галопуванням проводів Напруга ПЛ кВ Відстань по вертикалі м Зміщення суміжних проводів по горизонталі м за габаритних стріл провисання м 4 5 6 8 10 12 14 16 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 35 2 5 0 70 0 70 1 00 1 60 2 00 2 30 2 50 2 60 3 0 0 70 0 70 0 70 1 30 1 80 2 15 2 35 2 55 3 5 0 0 70 0 70 1 00 1 70 2 10 2 30 2 50 4 0 0 0 70 0 70 0 70 1 50 2 00 2 20 2 45 4 5 0 0 0 70 0 70 1 10 1 80 2 10 2 40 5 0 0 0 0 0 70 0 70 1 60 2 00 2 30 5 5 0 0 0 0 70 0 70 1 00 1 90 2 25 6 0 0 0 0 0 0 70 0 70 1 60 2 10 6 5 0 0 0 0 0 0 70 1 10 1 90 7 0 0 0 0 0 0 0 70 0 70 1 60 110 3 0 1 20 1 20 1 20 1 70 2 20 2 40 2 65 2 80 3 5 1 20 1 20 1 20 1 50 2 00 2 40 2 60 2 70 4 0 0 1 20 1 20 1 20 1 70 2 20 2 50 2 65 4 5 0 0 1 20 1 20 1 50 2 00 2 40 2 60 5 0 0 0 0 1 20 1 20 1 80 2 30 2 50 5 5 0 0 0 1 20 1 20 1 50 2 10 2 45 6 0 0 0 0 0 1 20 1 20 1 90 2 30 6 5 0 0 0 0 0 1 20 1 60 2 10 7 0 0 0 0 0 0 1 20 1 20 2 00 150 3 5 1 50 1 50 1 50 1 50 2 10 2 50 2 70 2 85 4 0 0 1 50 1 50 1 50 1 90 2 30 2 60 2 80 4 5 0 0 1 50 1 50 1 60 2 20 2 50 2 75 5 0 0 0 0 1 50 1 50 2 00 2 40 2 70 5 5 0 0 0 1 50 1 50 1 60 2 20 2 60 6 0 0 0 0 0 1 50 1 50 2 00 2 50 6 5 0 0 0 0 0 1 50 1 70 2 30 7 0 0 0 0 0 0 1 50 1 50 2 10 220 5 0 0 0 2 00 2 00 2 00 2 30 2 70 3 00 5 5 0 0 2 00 2 00 2 00 2 00 2 60 2 80 6 0 0 0 0 0 2 00 2 00 2 40 2 70 6 5 0 0 0 0 0 2 00 2 20 2 60 7 0 0 0 0 0 0 2 00 2 00 2 35 330 5 5 0 0 2 50 2 50 2 70 3 05 3 30 3 65 6 0 0 0 0 2 50 2 60 2 95 3 25 3 60 6 5 0 0 0 0 2 50 2 85 3 15 3 55 7 0 0 0 0 0 2 50 2 70 3 10 3 50 7 5 0 0 0 0 2 50 2 50 3 00 3 45 8 0 0 0 0 0 2 50 2 50 2 90 3 40 8 5 0 0 0 0 2 50 2 50 2 80 3 20 Таблиця 2.5.23 – Найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі на проміжних опорах у районі з інтенсивним галопуванням проводів Напруга ПЛ кВ Відстань по вертикалі м Зміщення суміжних проводів по горизонталі м за габаритних стріл провисання м 4 5 6 8 10 12 14 16 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 35 3 0 0 70 1 25 1 55 2 05 2 35 2 65 2 95 3 20 3 5 0 0 70 1 30 1 90 2 30 2 65 2 95 3 20 4 0 0 0 70 0 70 1 70 2 20 2 60 2 90 3 20 4 5 0 0 0 70 1 30 2 05 2 50 2 85 3 15 5 0 0 0 0 0 70 1 80 2 35 2 75 3 10 5 5 0 0 0 0 70 1 40 2 20 2 65 3 05 6 0 0 0 0 0 0 70 1 90 2 50 2 95 6 5 0 0 0 0 0 70 1 40 2 30 2 85 7.0 0 0 0 0 0 0 70 2 00 2 65 110 3 0 1 20 1 35 1 85 2 35 2 65 2 95 3 25 3 50 3 5 1 20 1 20 1 50 2 20 2 60 2 95 3 25 3 50 4 0 0 1 20 1 20 2 00 2 50 2 90 3 20 3 50 4 5 0 0 1 20 1 65 2 35 2 80 3 15 3 45 5 0 0 0 0 1 20 2 10 2 65 3 05 3 40 5 5 0 0 0 1 20 1 70 2 50 2 95 3 35 6 0 0 0 0 0 1 20 2 20 2 80 3 25 6 5 0 0 0 0 1 20 1 70 2 60 3 15 7 0 0 0 0 0 0 1 20 2 30 2 95 150 3 5 1 50 1 50 1 70 2 30 2 80 3 10 3 35 3 60 4 0 0 1 50 1 50 2 10 2 60 3 00 3 30 3 60 4 5 0 0 1 50 1 75 2 45 2 90 3 25 3 55 5 0 0 0 0 1 50 2 20 2 75 3 15 3 50 5 5 0 0 0 1 50 1 80 2 60 3 05 3 45 6 0 0 0 0 0 1 50 2 30 2 90 3 35 6 5 0 0 0 0 0 1 80 2 70 3 25 7 0 0 0 0 0 0 1 50 2 40 3 05 220 5 0 0 0 2 00 2 00 2 50 3 05 3 45 3 80 5 5 0 0 2 00 2 00 2 10 2 90 3 35 3 75 6 0 0 0 0 0 2 00 2 60 3 20 3 65 6 5 0 0 0 0 2 00 2 10 3 00 3 55 7 0 0 0 0 0 0 2 00 2 70 3 35 330 6 0 0 0 2 50 2 90 3 45 3 85 4 15 4 40 6 5 0 0 2 50 2 70 3 35 3 80 4 10 4 40 7 0 0 0 0 2 50 3 20 3 75 4 10 4 40 7 5 0 0 0 2 50 3 05 3 65 4 05 4 40 8 0 0 0 0 2 50 3 85 3 55 4 00 4 35 8 5 0 0 0 2 50 2 50 3 40 3 90 4 30 9 0 0 0 0 2 50 2 50 3 25 3 80 4 25 10 0 0 0 0 0 2 50 2 65 3 55 4 10 2 на проміжних опорах зі стрілами провисання проводів понад 16 м відстань між проводами обчислюють за формулою 2.5.24 ; 3 на всіх опорах анкерного типу ПЛ 35-750 кВ відстань між проводами обчислюють за формулами 2.5.22 2.5.23 . При цьому найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі як правило повинно бути не меншим за вказані в табл. 2.5.23; 4 на опорах ПЛ 35-330 кВ усіх типів горизонтальне зміщення проводів не вимагається якщо відстань між проводами по вертикалі перевищує 0 8 f+U/250 для одиночних проводів і f + U/250 – для проводів розщепленої фази. У разі застосування засобів захисту ПЛ від галопування проводів відстань між проводами допускається приймати за формулами 2.5.22 і 2.5.23 горизонтальне зміщення проводів суміжних ярусів – за табл. 2.5.24. Таблиця 2.5.24 – Найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі на опорах анкерного типу Напруга ПЛ кВ Найменше зміщення м у районах за ожеледдю 1 2 3-6 10 0 4 0 6 35 0 5 0 7 110 0 7 1 2 150 1 0 1 5 220 1 5 2 0 330 2 0 2 5 2.5.99 Відстань між тросом і проводом по вертикалі на опорах ПЛ 35-330 кВ з одним тросом визначають для габаритних прогонів за умов захисту від перенапруг і відповідно до вимог зазначених у 2.5.119 і 2.5.120. В окремих прогонах довжина яких перевищує габаритні прогони допускається використовувати опори з відстанями між проводами і тросами вибраними за габаритними прогонами. На опорах ПЛ 35-330 кВ з горизонтальним розташуванням проводів і з двома тросами горизонтальне зміщення між тросом і найближчим проводом повинне бути не менше ніж: 1 м – на ПЛ 35 кВ; 1 75 м – на ПЛ 110 кВ; 2 м – на ПЛ 150 кВ; 2 3 м – на ПЛ 220 кВ і 2 75 м – на ПЛ 330 кВ. На проміжних опорах ПЛ 500 і 750 кВ горизонтальне зміщення між тросом і найближчим проводом слід приймати за табл. 2.5.25. Таблиця 2.5.25 – Горизонтальне зміщення між проводом і тросом на проміжних опорах 500 і 750 кВ Відстань по вертикалі м Найменше зміщення проводів і тросів по горизонталі на проміжних опорах м за габаритних стріл провисання м 500 кВ 750 кВ 10 12 14 16 12 16 20 24 9 2 5 3 5 4 0 4 5 3 5 4 5 5 5 6 0 10 2 0 3 0 4 0 4 0 3 5 4 5 5 5 6 0 11 2 0 2 0 3 0 3 5 3 0 4 0 5 0 5 5 12 2 0 2 0 2 5 3 0 3 0 4 0 4 5 5 0 14 - - - - 3 0 3 5 3 5 4 0 16 - - - - 3 0 3 0 3 0 3 0 На опорах анкерного типу ПЛ 35-750 кВ трос над проводом без горизонтального зміщення допускається підвішувати за умови що кількість таких опор не перевищує в середньому 0 5 на 1 км лінії. При цьому відстань між проводом і тросом по вертикалі повинна бути не менше ніж 75% вертикальної відстані прийнятої на проміжних опорах. Для забезпечення нормальної роботи проводів у прогоні великих переходів у разі розташування їх у різних ярусах відстані між суміжними ярусами проміжних перехідних опор висотою понад 50 м повинні бути не менше ніж: Відстань м 7 5 8 9 11 14 18 Горизонтальне зміщення м 2 2 2 5 3 5 5 7 ПЛ напругою кВ 35-110 150 220 330 500 750 На двоколових опорах відстань між осями фаз різних кіл повинна бути не менше ніж: Відстань між осями фаз м 8 9 10 12 15 19 ПЛ напругою кВ 35-110 150 220 330 500 750 Горизонтальне зміщення грозозахисного троса від крайньої фази на великих переходах повинне бути не меншим за: 1 5 м – для напруги 110 кВ; 2 0 м – для 150 кВ; 2 5 м – для 220 кВ; 3 5 м –для 330 кВ; 4 0 м – для 500 і 750 кВ. 2.5.100 На ПЛ 35 кВ і нижче із штировими та стрижневими ізоляторами при будь-якому розташуванні проводів відстань між ними за умовами їх зближення в прогоні повинна бути не меншою від значень обчислених за формулою: 2.5.25 де deл – відстань між проводами відповідно до 2.5.124 для умов внутрішніх перенапруг м; f – стріла провисання за вищої температури після залишкової деформації проводу в прогоні м. При f > 2 відстань dш допускається визначати відповідно до 2.5.97 і 2.5.98. Відстань між проводами на опорі і в прогоні ПЛЗ незалежно від розташування проводів на опорі та району за ожеледдю повинна бути не меншою за: 0 4 м – для ПЛЗ 6-10 кВ; 0 45 м – для ПЛЗ 20 кВ і 0 5 м – для ПЛЗ 35 кВ. 2.5.101 На двоколових опорах відстань між найближчими проводами різних кіл за умовами роботи проводів у прогоні повинна задовольняти вимоги 2.5.97-2.5.99 2.5.102; при цьому зазначені відстані повинні бути не менше ніж: 2 м – для ПЛ до 20 кВ із штировими і 2 5 м з підвісними ізоляторами; 2 5 м – для ПЛ 35 кВ із стрижневими і 3 м з підвісними ізоляторами; 4 м – для ПЛ 110 кВ; 5 м – для ПЛ 150 кВ; 6 м – для ПЛ 220 кВ; 7 м – для ПЛ 330 кВ; 8 5 м – для ПЛ 500 кВ. На двоколових опорах ПЛЗ відстань між найближчими проводами різних кіл повинна бути не меншою за 0 6 м для ПЛЗ із штировими ізоляторами і 1 5 м – для ПЛЗ з підвісними ізоляторами. 2.5.102 Проводи ПЛ різних напруг вище ніж 1 кВ можна підвішувати на спільних опорах. Допускається підвішувати на спільних опорах проводи ПЛ до 10 кВ і до 1 кВ за дотримання таких умов: - ПЛ до 1 кВ слід виконувати за розрахунковими умовами ПЛ вищої напруги; - проводи ПЛ до 10 кВ слід розміщувати вище від проводів ПЛ до 1 кВ причому відстань між найближчими проводами ПЛ різних напруг на опорі а також всередині прогону за температури навколишнього середовища плюс 15°С без вітру повинна бути не меншою за 2 м; - кріплення проводів вищої напруги на штирових ізоляторах повинне бути подвійним. У мережах до 35 кВ включно з ізольованою нейтраллю які містять відрізки спільного підвішування з ПЛ більш високої напруги електромагнітний і електростатичний вплив останніх не повинен викликати зміщення нейтралі за нормального режиму мережі понад 15 % фазної напруги. До мереж із заземленою нейтраллю які піддаються впливу ПЛ більш високої напруги спеціальні вимоги стосовно наведеної напруги не висуваються. Проводи ПЛЗ можна підвішувати на спільних опорах з проводами ПЛ 6-20 кВ а також з проводами ПЛ і ПЛІ* до 1 кВ. Відстань по вертикалі між найближчими проводами ПЛЗ і ПЛ 6-20 кВ на спільній опорі і в прогоні за температури плюс 15 °С без вітру повинна бути не меншою за 1 5 м. У разі підвішування проводів ПЛЗ 6-20 кВ і ПЛ до 1 кВ або ПЛІ на спільних опорах необхідно дотримуватися вимог: - ПЛ до 1 кВ або ПЛІ необхідно виконувати за розрахунковими умовами ПЛЗ; - проводи ПЛЗ 6-20 кВ необхідно розміщувати вище від проводів ПЛ до 1 кВ або ПЛІ; - відстань по вертикалі між найближчими проводами ПЛЗ 6-20 кВ і проводами ПЛ до 1 кВ або ПЛІ на спільній опорі і в прогоні за температури плюс 15 °С без вітру повинна бути не меншою за 0 5 м для ПЛІ і 1 5 м – для ПЛ; - кріплення проводів ПЛЗ 6-20 кВ на штирових ізоляторах слід виконувати посиленим. Ізолятори і арматура 2.5.103 На ПЛ 110 кВ і вище слід застосовувати підвісні ізолятори допускається використовувати стрижневі ізолятори. На ПЛ 35 кВ слід застосовувати підвісні або стрижневі ізолятори. На ПЛ 20 кВ і нижче слід застосовувати: 1 на проміжних опорах – будь-які типи ізоляторів; 2 на опорах анкерного типу – підвісні ізолятори. 2.5.104 Вибір типу і матеріалу скло фарфор полімерні матеріали ізоляторів здійснюється з урахуванням кліматичних умов температури та зволоження і умов забруднення. На ПЛ 330 кВ і вище рекомендується застосовувати як правило скляні ізолятори а в умовах значного забруднення – полімерні ізолятори; на ПЛ 35-220 кВ – скляні полімерні і фарфорові; слід віддавати перевагу скляним або полімерним ізоляторам. На ПЛ які проходять у особливо складних для експлуатації умовах гори болота тощо на ПЛ що споруджуються на двоколових і багатоколових опорах на ПЛ що живлять тягові підстанції електрифікованих залізниць і на великих переходах незалежно від напруги необхідно застосовувати скляні або полімерні підвісні ізолятори. 2.5.105 Кількість підвісних і тип штирових стрижневих ізоляторів для ПЛ вибирають відповідно до глави 1.9 ПУЕ. 2.5.106 Ізолятори та арматуру вибирають за навантаженнями в нормальних і аварійних режимах роботи ПЛ за кліматичних умов зазначених у 2.5.76. Зусилля від навантажень у ізоляторах і арматурі не повинні перевищувати значень руйнівних навантажень механічних або електромеханічних для ізоляторів і механічних для арматури установлених державними стандартами та технічними умовами і поділених на коефіцієнт надійності за матеріалом . 2.5.107 Коефіцієнти надійності за матеріалом для ізоляторів і арматури повинні бути не менше ніж: 1 У нормальному режимі: - за найбільших навантажень 2 5 - за середньорозрахункових навантажень для ізоляторів підтримувальних ізоляційних підвісів 5 0 - за середньорозрахункових навантажень для ізоляторів натяжних ізоляційних підвісів 6 0 2 в аварійному режимі 2.5.108 : - для ПЛ 400-750 кВ 2 0 - для ПЛ 330 кВ і нижче 1 8 Штирі і гаки розраховують як елементи опори. 2.5.108 В розрахунковому аварійному режимі роботи дволанцюгових та багатоланцюгових підтримувальних і натяжних ізоляційних підвісів з механічною зв'язкою між ланцюгами ізоляторів необхідно приймати обрив одного ланцюга. При цьому розрахункові навантаження від проводів і тросів приймаються для кліматичних умов зазначених у 2.5.76 у режимах які дають найбільше значення навантажень і не повинні перевищувати 90 % механічного електромеханічного руйнівного навантаження необірваного ланцюга ізоляторів. 2.5.109 Кріплення проводів до підвісних ізоляторів і кріплення тросів слід виконувати за допомогою глухих підтримувальних або натяжних затискачів. На проміжних опорах великих переходів проводи і троси слід кріпити до них за допомогою глухих або спеціальних затискачів наприклад багатороликових підвісів . 2.5.110 Кріпити проводи до штирових ізоляторів слід за допомогою дротових в'язок або спеціальних затискачів у тому числі затискачів з обмеженою міцністю затискання проводів . 2.5.111 Підтримувальні ізоляційні підвіси ПЛ 750 кВ повинні бути дволанцюговими з окремим кріпленням ланцюгів до опори а для проміжно-кутових опор 330 кВ і вище – дволанцюговими. На ПЛ 110 кВ і вище в умовах важкодоступної місцевості а також на великих переходах рекомендується використовувати дволанцюгові підтримувальні і натяжні ізоляційні підвіси з окремим кріпленням ланцюгів до опори. 2.5.112 Дво- і триланцюгові натяжні ізоляційні підвіси необхідно кріпити до опори окремо. Натяжні ізоляційні підвіси з кількістю ланцюгів більше ніж три допускається кріпити до опори не менше ніж у двох точках. При цьому для захисту проводів шлейфів петель від пошкоджень у разі ударів їх об арматуру на них слід встановлювати запобіжні муфти в місцях наближення проводів шлейфа до арматури ізоляційного підвісу. На ПЛ 330 кВ і вище в натяжних ізоляційних підвісах з окремим кріпленням ланцюгів до опори слід передбачати механічне з'єднання між усіма ланцюгами підвісу яке виконується з боку проводів. Крім цього з боку прогону слід встановлювати екранну захисну арматуру. У дволанцюгових підтримувальних ізоляційних підвісах ланцюги слід розташовувати вздовж осі ПЛ. Конструкція натяжних ізоляційних підвісів розщеплених фаз і вузли кріплення до опори повинні забезпечувати окремий монтаж кожного проводу розщепленої фази. 2.5.113 В одному прогоні ПЛ допускається не більше одного з'єднання на кожний провід і трос. У прогонах перетину ПЛ з вулицями проїздами інженерними спорудами згаданими в 2.5.190-2.5.225 2.5.240-2.5.248 водними просторами одне з'єднання на кожний провід трос допускається: - для сталеалюмінієвих проводів перерізом за алюмінієм 240 мм2 і більше; - для сталевих тросів перерізом 120 мм2 і більше; - для фази розщепленої на три сталеалюмінієві проводи з перерізом за алюмінієм 150 мм2 і більше. Не допускається з'єднання проводів тросів у прогонах перетину ПЛ між собою на перетинаючих верхніх ПЛ а також у прогонах перетину ПЛ з надземними і наземними трубопроводами для транспортування горючих рідин і газів. 2.5.114 Міцність затискання проводів і тросів у з'єднувальних і натяжних затискачах повинна становити не менше 90% розривного зусилля проводів і канатів під час розтягування. Захист ПЛ від перенапруг заземлення 2.5.115 ПЛ 110-750 кВ з металевими залізобетонними і дерев'яними опорами від прямих ударів блискавки слід захищати тросами по всій довжині. 2.5.116 Захист ПЛ 35 кВ від прямих ударів блискавки виконують тільки на підходах до підстанцій. На перехідних опорах великих переходів слід встановлювати захисні апарати – вентильні розрядники РВ обмежувачі перенапруги нелінійні ОПН трубчасті розрядники РТ та іскрові проміжки ІП . Розмір ІП рекомендується приймати відповідно до глави 4.2. У разі збільшення кількості ізоляторів електричну міцність ІП слід скоординувати з електричною міцністю ізоляційних підвісів залежно від висоти опори. На опорах ПЛЗ 6-35 кВ рекомендується забезпечувати захист проводів від дії дуги супровідного струму в разі грозового перекриття ізоляторів. 2.5.117 Захист підходів ПЛ до підстанцій слід виконувати відповідно до вимог глави 4.2. 2.5.118 Ізоляційні підвіси одиночних металевих і залізобетонних опор а також крайніх опор відрізків ПЛ з такими опорами та інші місця з послабленою ізоляцією на ПЛ з дерев'яними опорами слід захищати захисними апаратами. 2.5.119 У разі виконання захисту ПЛ тросами від грозових перенапруг необхідно керуватися такими настановами: 1 одностоякові металеві та залізобетонні опори з одним тросом повинні мати кут захисту не більше ніж 30° а опори з двома тросами – не більше ніж 20°; 2 на металевих опорах з горизонтальним розміщенням проводів і з двома тросами кут захисту відносно зовнішніх проводів для ПЛ 110-330 кВ повинен бути не більше ніж 20° для ПЛ 500 кВ – не більше ніж 25° для ПЛ 750 кВ – не більше ніж 22°. У районах за ожеледдю 3 і більше і в районах з інтенсивним галопуванням проводів для ПЛ 110-330 кВ допускається кут захисту до 30°; 3 на залізобетонних і дерев'яних опорах портального типу кут захисту відносно крайніх проводів допускається не більше ніж 30°; 4 у разі захисту ПЛ двома тросами відстань між ними на опорі повинна бути не більшою за 5-кратну відстань по вертикалі від тросів до проводів а якщо висота підвісу тросів на опорі більша за 30 м відстань між тросами повинна бути не більшою за 5-кратну відстань по вертикалі між тросом і проводом на опорі помножену на коефіцієнт що дорівнює де h – висота підвісу троса на опорі; 5 на великих переходах: - кількість тросів повинна бути не меншою за два з кутом захисту не більше ніж 20°; - у разі розташування переходу за межами довжини захисного підходу ПЛ до РП і підстанцій з підвищеним захисним рівнем у районах за ожеледдю 3 і більше а також у районах з інтенсивним галопуванням проводів кут захисту допускається до 30°; - горизонтальне зміщення троса від центра крайньої фази повинне бути не меншим за: 1 5 м – для ПЛ 110 кВ; 2 м – для ПЛ 150 кВ; 2 5 м – для ПЛ 220 кВ; 3 5 м – для ПЛ 330 кВ і 4 м – для ПЛ 500-750 кВ. На переходах з прогонами довжиною понад 1000 м або висотою опор вище 100 м рекомендується встановлювати захисні апарати 2.5.116 . 2.5.120 Відстані по вертикалі між тросом і проводом ПЛ всередині прогону без урахування відхилення їх вітром за умовами захисту від грозових перенапруг повинні бути не меншими від поданих у табл. 2.5.26 і не меншими від відстані по вертикалі між тросом і проводом на опорі. Для проміжних значень довжин прогонів відстані визначають за допомогою лінійної інтерполяції. Таблиця 2.5.26 – Найменші відстані між тросом і проводом всередині прогону Довжина прогону м Найменша відстань між тросом і проводом по вертикалі м Довжина прогону м Найменша відстань між тросом і проводом по вертикалі м 100 2 0 700 11 5 150 3 2 800 13 0 200 4 0 900 14 5 300 5 5 1000 16 0 400 7 0 1200 18 0 500 8 5 1500 21 0 600 10 0 На підходах ПЛ 220-330 кВ до підстанцій на відрізках довжиною 1-3 км і ПЛ 500-750 кВ на відрізках довжиною 3-5 км якщо троси не використовуються для ємнісного відбору плавлення ожеледі або зв'язку їх необхідно заземлювати на кожній опорі. На ПЛ 150 кВ і нижче якщо не передбачене плавлення ожеледі або організація каналів високочастотного зв'язку на тросі ізолювальне кріплення троса слід виконувати тільки на металевих або залізобетонних анкерних опорах. На відрізках ПЛ з неізолювальним кріпленням троса і струмом КЗ на землю який перевищує 15 кА а також на підходах до підстанцій заземлення троса слід виконувати з установленням перемички яка шунтує затискач. У разі використання тросів для влаштування каналів високочастотного зв'язку їх ізолюють від опор на всій довжині каналів високочастотного зв'язку і заземлюють на підстанціях і підсилювальних пунктах через високочастотні загороджувачі. Кількість ізоляторів у підтримувальному тросовому кріпленні повинна бути не меншою за два і визначатися умовами забезпечення належної надійності каналів високочастотного зв'язку. Кількість ізоляторів у натяжному тросовому кріпленні слід приймати подвоєною порівняно з кількістю ізоляторів у підтримувальному тросовому кріпленні. Для кріплення тросів на великих переходах кількість ізоляторів слід збільшувати на два. При цьому руйнівне механічне навантаження ізоляторів повинне становити не менше ніж 120 кН. Ізолятори на яких підвішено трос слід шунтувати іскровим проміжком. Розмір ІП вибирають мінімально можливим за таких умов: 1 розрядна напруга ІП повинна бути нижче розрядної напруги ізолювального тросового кріплення не менше ніж на 20 %; 2 ІП не повинен перекриватися в разі однофазного КЗ на землю на інших опорах; 3 у разі перекриття ІП від грозових розрядів має відбуватись самопогашення дуги супровідного струму промислової частоти. На ПЛ 500-750 кВ для покращення самопогашення дуги супровідного струму промислової частоти і зниження втрат електроенергії рекомендується виконувати схрещення тросів. Якщо на тросах ПЛ передбачене плавлення ожеледі то ізолювальне кріплення тросів виконується на всій ділянці плавлення. В одній точці ділянки плавлення троси заземлюють за допомогою спеціальних перемичок. Тросові ізолятори шунтують ІП які повинні бути мінімальними витримувати напругу плавлення і мати розрядну напругу тросового підвісу. Розмір ІП повинен забезпечувати самопогашення дуги супровідного струму промислової частоти в разі його перекриття під час КЗ або грозових розрядів. 2.5.121 На ПЛ з дерев'яними опорами портального типу відстань між фазами по дереву повинна бути не меншою за: 3 м – для ПЛ 35 кВ; 4 м – для ПЛ 110 кВ; 4 8 м – для ПЛ 150 кВ; 5 м – для ПЛ 220 кВ. В окремих випадках для ПЛ 110-220 кВ за наявності обґрунтувань невеликі струми КЗ райони із слабкою грозовою діяльністю тощо допускається зменшувати вказані відстані до значення рекомендованого для ПЛ напругою на ступінь нижче. На одностоякових дерев'яних опорах допускаються такі відстані між фазами по дереву: 0 75 м – для ПЛ 3-20 кВ; 2 5 м – для ПЛ 35 кВ за умови дотримання відстаней у прогоні згідно з формулою 2.5.25 . Використання металевих траверс на дерев'яних опорах ПЛ 6-20 кВ не рекомендується за умов грозозахисту. 2.5.122 Кабельні вставки в ПЛ повинні бути захищені на обох кінцях кабелю від грозових перенапруг захисними апаратами. Заземлювальний затискач захисних апаратів металеві оболонки кабелю корпус кабельної муфти слід з'єднувати між собою найкоротшим шляхом. Заземлювальний затискач захисного апарату слід з'єднувати із заземлювачем окремим провідником. Опір заземлювального пристрою приймають за табл. 2.5.29. Не потребують захисту від грозових перенапруг: 1 кабельні вставки 35-220 кВ довжиною 1 5 км і більше в ПЛ які захищені тросами; 2 кабельні вставки в ПЛ напругою до 20 кВ виконані кабелями з пластмасовою ізоляцією і оболонкою довжиною 2 5 км і більше і кабелями інших конструкцій довжиною 1 5 км і більше. 2.5.123 Для ПЛ які проходять на висоті до 1000 м над рівнем моря ізоляційні відстані по повітрю від проводів і арматури що перебуває під напругою до заземлених частин опор повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.27. Допускається зменшувати ізоляційні відстані за грозовими перенапругами зазначеними в табл. 2.5.27 за умови зниження загального рівня грозостійкості ПЛ не більше ніж на 20%. Для ПЛ 750 кВ які проходять на висоті до 500 м над рівнем моря відстані зазначені в табл. 2.5.27 можна зменшувати на 10 % для проміжку «провід шлейфа – стояк анкерно-кутової опори» «провід – відтяжка» і на 5 % – для решти проміжків. Найменші ізоляційні відстані за внутрішніми перенапругами подано для таких значень розрахункової кратності: 4 5 – для ПЛ 6-10 кВ; 3 5 – для ПЛ 20-35 кВ; 3 0 – для ПЛ 110-220 кВ; 2 7 – для ПЛ 330 кВ; 2 5 – для ПЛ 500 кВ і 2 1 – для ПЛ 750 кВ. За інших більш низьких значень розрахункової кратності внутрішніх перенапруг допустимі ізоляційні відстані перераховують пропорційно. Ізоляційні відстані по повітрю між струмопровідними частинами і дерев'яною опорою яка не має заземлювальних спусків допускається зменшувати на 10% за винятком відстаней які вибирають за умовою безпечного підйому на опору. У разі проходження ПЛ у гірських районах найменші ізоляційні відстані за робочою напругою та внутрішніми перенапругами слід збільшувати порівняно із зазначеними в табл. 2.5.27 на 1 % на кожні 100 м вище 1000 м над рівнем моря. Для безпечного переміщення обслуговуючого персоналу по траверсах перехідних опор на великих переходах з розміщенням фаз у різних ярусах найменша припустима ізоляційна відстань по повітрю від струмопровідних до заземлених частин опор повинна бути не меншою за 3 3 м –для ПЛ до 110 кВ; 3 8 м – для ПЛ 150 кВ; 4 3 м – для ПЛ 220 кВ; 5 3 м – для ПЛ 330 кВ; 6 3 м – для ПЛ 500 кВ; 7 6 м – для ПЛ 750 кВ. Таблиця 2.5.27 – Найменші ізоляційні відстані по повітрю у просвіті від струмопровідних до заземлених частин опори Розрахункова умова Найменша ізоляційна відстань см для ПЛ напругою кВ до 10 20 35 100 150 220 330 500 750 Грозові перенапруги для ізоляторів: - штирових 15 25 35 - - - підвісних 20 35 40 100 130 180 260 320 Не нормується Внутрішня перенапруга 10 15 30 80 110 160 215 300 450/500* Безпечний підйом на опору без вимкнення ПЛ - - 150 150 200 250 350 450 540/580* Робоча напруга - 7 10 25 35 55 80 115 160 * У знаменнику – проміжок «провід шлейфа – стояк анкерно-кутової опори» у чисельнику – усі проміжки крім проміжку «провід – опора» для середньої фази який повинен бути не меншим за 480 см. 2.5.124 Найменші відстані на опорі між проводами ПЛ у місці їх перетину між собою в разі транспозиції відгалужень переходу з одного розміщення проводів на інше повинні бути не меншими від вказаних у табл. 2.5.28. 2.5.125 Додаткові вимоги до захисту від грозових перенапруг ПЛ у разі їх перетину між собою і перетину ними різних споруд наведено в 2.5.188 2.5.196 2.5.225. 2.5.126 На двоколових ПЛ 110 кВ і вище захищених тросом для зменшення кількості міжколових грозових перекриттів допускається посилювати ізоляцію одного з кіл на 20-30% порівняно з ізоляцією другого кола. Таблиця 2.5.28 – Найменша відстань між фазами на опорі Розрахункова умова Найменша ізоляційна відстань см для ПЛ напругою кВ до 10 20 35 110 150 220 330 500 750 Грозові перенапруги 20 45 50 135 175 250 310 400 Не нормується Внутрішні перенапруги 22 33 44 100 140 200 280 420 640* Робоча напруга 10 15 20 45 60 95 140 200 280 * Якщо значення розрахункової кратності перенапруг менші ніж 2 1 допустимі ізоляційні відстані перераховують пропорційно. 2.5.127 На ПЛ слід заземлювати: 1 опори які мають грозозахисний трос або інші пристрої блискавкозахисту; 2 залізобетонні і металеві опори ПЛ 3-35 кВ; 3 опори на яких установлено силові або вимірювальні трансформатори роз'єднувачі запобіжники та інші апарати. Дерев'яні опори та дерев'яні опори з металевими траверсами ПЛ без грозозахисних тросів або інших пристроїв блискавкозахисту не заземлюють. Опір заземлювальних пристроїв опор зазначених у підпункті 1 за їх висоти до 50 м не повинен бути більшим від вказаного в табл. 2.5.29; за висоти опор понад 50 м – у два рази меншим порівняно з вказаним у табл. 2.5.29. На двоколових і багатоколових опорах ПЛ незалежно від висоти опори рекомендується зменшувати опір заземлювальних пристроїв у два рази порівняно із вказаним у табл. 2.5.29. Опір заземлювального пристрою опор великих переходів із захисними апаратами не повинен бути більше ніж 10 Ом за питомого опору землі до 1000 Ом.м і не більше ніж 15 Ом – за більш високого питомого опору. Допускається перевищувати опори заземлення частини опор порівняно з нормованими значеннями якщо є опори з заниженими значеннями опорів заземлювальних пристроїв а очікувана кількість грозових вимкнень не перевищує значень отриманих згідно з табл. 2.5.29 для всіх опор ПЛ. Для опор гірських ПЛ розміщених на висоті понад 700 м над рівнем моря вказані в табл. 2.5.29 значення опорів заземлювальних пристроїв можна збільшувати у два рази. Опір заземлювальних пристроїв опор зазначених у підпункті 2 для ПЛ 3-20 кВ які проходять у населеній місцевості і опор які обмежують прогін перетину з інженерними спорудами ПЛ трубопроводи тощо а також усіх ПЛ 35 кВ не повинен бути більшим від вказаного в табл. 2.5.29; для опор ПЛ 3-20 кВ які проходять у ненаселеній місцевості опір можна не нормувати і забезпечувати природною провідністю залізобетонних фундаментів і підземної частини опор у ґрунтах з питомим опором до 500 Ом.м – для ПЛ 3 кВ до 1000 Ом.м – для ПЛ 6-10 кВ і до 1500 Ом.м – для ПЛІ 5-20 кВ. У ґрунтах з опором більшим ніж вищевказаний опори ПЛ 3-20 кВ у ненаселеній місцевості повинні додатково мати штучні заземлювачі з опором не більше ніж 250 Ом 500 і 750 Ом відповідно для ПЛ 3 кВ 6-10 і 15-20 кВ 2.5.130 . Таблиця 2.5.29 – Найбільший опір заземлювальних пристроїв опор ПЛ Питомий еквівалентний опір ґрунту Ом.м Найбільший опір заземлювального пристрою Ом До 100 10 Більше 100 до 500 15 Більше 500 до 1000 20 Більше 1000 до 5000 30 Більше 5000 6-10-3 Опір заземлювальних пристроїв опор ПЛ зазначених у підпункті 3 не повинен бути більшим від вказаного в табл. 2.5.29 а для ПЛ 3-35 кВ при > 5000 Ом.м – не перевищувати 30 Ом. Для ПЛ захищених тросами опір заземлювальних пристроїв виконаних за умовами блискавкозахисту слід забезпечувати тоді коли від'єднаний трос а за іншими умовами – коли невід'єднаний. Опір заземлювальних пристроїв опор ПЛ слід забезпечувати і вимірювати за струмів промислової частоти в період їх найбільших значень у сухий період літа. Допускається вимірювати опір у інші періоди з коригуванням результатів вимірювань уведенням сезонного коефіцієнта який визначається в проектній документації. Однак не слід вимірювати опір у період коли на значення опору заземлювальних пристроїв суттєво впливає промерзання ґрунту. Місце приєднання заземлювального пристрою до залізобетонної опори повинне бути доступним для виконання вимірювань без підняття на опору. 2.5.128 Залізобетонні фундаменти опор ПЛ 110 кВ і вище можна використовувати як природні заземлювачі винятки 2.5.129 і 2.5.211 у разі здійснення металічного зв'язку між анкерними болтами та арматурою фундаменту і за відсутності гідроізоляції залізобетону полімерними матеріалами. Бітумна обмазка на залізобетонних опорах і фундаментах не впливає на їх використання як природних заземлювачів. 2.5.129 У разі проходження ПЛ 110 кВ і вище в місцевості з глинистими суглинистими супіщаними і подібними ґрунтами з питомим опором слід використовувати арматуру залізобетонних фундаментів і опор як природні заземлювачі без додаткового укладання або в поєднанні з укладанням штучних заземлювачів. У ґрунтах з > 1000 Ом.м природну провідність залізобетонних фундаментів ураховувати немає потреби а необхідне значення опору заземлювального пристрою слід забезпечувати тільки штучними заземлювачами. 2.5.130 Необхідний опір заземлювальних пристроїв опор ПЛ 35 кВ і опор ПЛ 3-20 кВ який визначають згідно з табл. 2.5.29 повинен забезпечуватися використанням штучних заземлювачів а природну провідність фундаментів і підземних частин опор під час розрахунків враховувати немає потреби. Використовувати природну провідність підземної частини залізобетонних опор ПЛ 3-20 кВ у ненаселеній місцевості як природні заземлювачі з ненормованим опором без додаткового укладання або в поєднанні з укладанням штучного заземлювача 2.5.127 пункт 2 можна за умови металічного зв'язку між стержнями поздовжньої арматури яка знаходиться в підземній частині стояків опори заземлювальними провідниками і штучним заземлювачем якщо він є. Вертикальні штучні заземлювачі слід установлювати на відстані не ближче ніж 0 5 м від стояків опори. За наявності в мережах 3-20 кВ опор із заземлювальними пристроями опір яких перевищує вказані в табл. 2.5.29 значення час замикання на землю повинен бути обмеженим за умов термічної стійкості заземлювачів. Граничне його значення повинне визначатися для кожної окремої мережі залежно від її номінальної напруги ємнісного струму замикання на землю і найбільшого значення ґрунтів по яких проходять ПЛ. У тих випадках коли граничного часу замикання на землю недостатньо для пошуку місця пошкодження на шинах живильної підстанції рекомендується встановлювати пристрій шунтування пошкодженої фази. 2.5.131 Для заземлення залізобетонних опор як заземлювальні провідники заземлювальні спуски необхідно використовувати елементи напруженої і ненапруженої поздовжньої арматури стояків які металічно з'єднано між собою і які можна приєднувати до заземлювача і елементів опори що підлягають заземленню. Елементи арматури які використовують як заземлювальні провідники і природні заземлювачі повинні задовольняти термічну стійкість у разі протікання струмів короткого замикання КЗ . За час КЗ стержні не повинні нагріватися більше ніж на 60°С. Відтяжки залізобетонних опор слід використовувати як заземлювальні провідники додатково до арматури. За неможливості виконання попередніх умов необхідно поза стояком або всередині його прокладати провідник. У разі прокладання провідника на опорах ПЛ 3-20 кВ і неможливості металічного з'єднання його з арматурою яка знаходиться в підземній частині опори 2.5.130 провідник слід приєднувати до штучного заземлювача з опором не більшим ніж вказаний у табл. 2.5.29 незалежно від того по якій місцевості проходять ПЛ. Троси які заземлюють згідно з 2.5.120 і деталі кріплення ізоляторів до траверси залізобетонних опор повинні бути металічно з'єднані із заземлювальним провідником. 2.5.132 Переріз кожного із заземлювальних спусків на опорі ПЛ не повинен бути менше ніж 35 мм2 а діаметр для однодротових провідників не повинен бути менше ніж 10 мм переріз 78 5 мм2 . Кількість спусків на опорах ПЛ 110 кВ і вище не повинна бути меншою за два. Як спуск на залізобетонних опорах ПЛ 35 кВ і вище треба використовувати арматуру цих опор. Для районів із середньорічною відносною вологістю повітря 60% і більше а також у разі середньо- і сильноагресивних ступенів впливу середовища заземлювальні спуски в місці їх входу в ґрунт слід захищати від корозії відповідно до вимог будівельних норм. У разі небезпеки корозії заземлювачів слід збільшувати їх переріз або використовувати оцинковані заземлювачі. На дерев'яних опорах рекомендується болтове з'єднання заземлювальних спусків; на металевих і залізобетонних опорах з'єднання заземлювальних спусків може бути як болтовим так і зварним. 2.5.133 Заземлювачі опор ПЛ як правило повинні знаходитися на глибині не менше 0 5 м а в орній землі – 1 м. У випадку встановлення опор у скельних ґрунтах допускається прокладати променеві заземлювачі безпосередньо під розбірним шаром над скельними породами за товщини шару не менше ніж 0 1 м. За меншої товщини цього шару або за його відсутності прокладати заземлювачі по поверхні скелі рекомендується із заливанням їх цементним розчином. Опори і фундаменти 2.5.134 Опори ПЛ поділяються на два основних види: анкерні опори які повністю сприймають натяг проводів і тросів у суміжних з опорою прогонах і проміжні які не сприймають натяг проводів або сприймають його частково. На базі анкерних опор можна виконувати кінцеві і транспозиційні опори. Проміжні й анкерні опори можуть бути прямими і кутовими. Залежно від кількості електричних кіл проводи яких підвішують на опорах останні поділяються на одноколові двоколові і багатоколові. Опори можна виконувати вільностоячими або з відтяжками. Проміжні опори можуть бути гнучкої і жорсткої конструкції; анкерні опори повинні бути жорсткими. Допускається застосовувати анкерні опори гнучкої конструкції для ПЛ до 35 кВ. До опор жорсткої конструкції відносяться опори відхилення вершини яких без урахування повороту фундаментів під час впливу розрахункових навантажень за другою групою граничних станів не перевищує 1/100 висоти опори. Опори вершини яких відхиляються більше ніж на 1/100 їх висоти відносяться до опор гнучкої конструкції. Опори анкерного типу можуть бути нормальної і полегшеної конструкції див. 2.5.80 . На ПЛ 330-750 кВ рекомендується застосовувати металеві опори. Нові конструкції опор ПЛ цих напруг до введення їх у серійне виробництво повинні проходити випробування за вимогами чинних стандартів. 2.5.135 Анкерні опори слід застосовувати в місцях які визначаються умовами роботи на ПЛ під час їх спорудження та експлуатації а також умовами роботи конструкції опори. На ПЛ 35 кВ і вище з підвісним кріпленням проводів відстань між анкерними опорами повинна бути не більшою за 10 км а на ПЛ які проходять у важкодоступній місцевості і в місцевості з особливо складними природними умовами  – не більшою 5 км. На ПЛ 35 кВ і нижче з проводами закріпленими на штирових стрижневих ізоляторах відстань між анкерними опорами не повинна перевищувати 1 5 км у районах за ожеледдю 1-3 і 1 км – у районах за ожеледдю 4 і більше. На ПЛ 20 кВ і нижче з підвісними ізоляторами відстань між анкерними опорами не повинна перевищувати 3 км. На ПЛ які проходять по гірській або сильно пересіченій місцевості в районах за ожеледдю 3 і більше рекомендується встановлювати опори анкерного типу на перевалах і в інших точках які різко піднімаються над навколишньою місцевістю. 2.5.136 Конструкції опор на вимкненій ПЛ а на ПЛ 110 кВ і вище і за наявності на ній напруги повинні забезпечувати: 1 здійснення їх технічного обслуговування та ремонтних робіт; 2 зручний і безпечний підйом персоналу на опору від рівня землі до вершини опори і його переміщення по елементах опори стояках траверсах тросостояках підкосах тощо . На опорі та її елементах слід передбачати можливість кріплення спеціальних пристроїв і пристосувань для виконання експлуатаційних і ремонтних робіт. 2.5.137 Для підйому персоналу на опору повинні бути передбачені такі заходи: 1 на кожному стояку металевих опор висотою до 20 м за відстаней між точками кріплення решітки до поясів стояка понад 0 6 м або за нахилу решітки до горизонталі більше 30° а для опор висотою від 20 до 50 м – незалежно від відстаней між точками решітки і кута її нахилу – слід виконувати спеціальні сходинки степ-болти на одному поясі або сходинки без огорожі які доходять до відмітки верхньої траверси. Конструкція тросостояка на цих опорах повинна забезпечувати зручний підйом або мати спеціальні сходинки степ-болти ; 2 на кожному стояку металевих опор висотою понад 50 м слід установлювати сходинки з огорожею які доходять до вершини опори. При цьому через кожні 15 м по вертикалі слід виконувати площадки трапи з огорожами. Трапи з огорожами слід виконувати також на траверсах цих опор. На опорах із шпренгельними траверсами слід забезпечувати можливість триматися за тягу під час переміщення по траверсі; 3 на залізобетонних опорах будь-якої висоти слід забезпечувати можливість підйому на нижню траверсу з телескопічних вишок по інвентарних драбинах або за допомогою спеціальних інвентарних піднімальних пристроїв. Для підйому по залізобетонному центрифугованому стояку вище нижньої траверси на опорах ПЛ 35-750 кВ слід передбачати стаціонарні лази сходинки без огорож тощо . Для підйому по залізобетонному віброваному стояку ПЛ 35 кВ і нижче на якому встановлено силові або вимірювальні трансформатори роз'єднувачі або інші апарати слід передбачати можливість кріплення інвентарних драбинок або спеціальних інвентарних піднімальних пристроїв. На залізобетонні вібровані стояки на яких вищезазначене електроустаткування не встановлюється ця вимога не поширюється. Зручний підйом на тросостояки і металеві вертикальні частини стояків залізобетонних опор ПЛ 35 кВ і вище повинна забезпечувати їх конструкція або спеціальні сходинки степ-болти ; 4 залізобетонні опори які не допускають підйому по інвентарних драбинах або за допомогою спеціальних інвентарних підіймальних пристроїв опори з відтяжками або внутрішніми зв'язками закріпленими на стояку нижче нижньої траверси тощо слід забезпечувати стаціонарними сходами без огорож які доходять до нижньої траверси. Вище від нижньої траверси слід монтувати пристрої зазначені в підпункті 3 цього пункту. Розташування волоконно-оптичних ліній зв'язку на ПЛ 2.5.138 Волоконно-оптичні кабелі рекомендується розміщувати на ПЛ 35 кВ і вище. 2.5.139 Вимоги 2.5.140-2.5.159 поширюються на розміщення на ПЛ оптичних кабелів таких типів: 1 ОКГТ – оптичний кабель вбудований у грозозахисний трос; 2 ОКФП – оптичний кабель вбудований у фазний провід; 3 ОКСН – оптичний кабель самоутримний неметалевий; 4 ОКНН – оптичний кабель неметалевий який прикріплюють або навивають на грозозахисний трос чи фазний провід. 2.5.140 Усі елементи ВОЛЗ-ПЛ повинні відповідати умовам роботи ПЛ. У разі механічних розрахунків ВОЛЗ-ПЛ кліматичні умови повинні відповідати вимогам прийнятим для повітряної лінії електропередавання. Якщо ВОЛЗ-ПЛ споруджується на існуючих ПЛ необхідно перевіряти відповідність прийнятих кліматичних умов для ПЛ на час підвішування ОК. За більш жорстких кліматичних умов для ВОЛЗ-ПЛ останні необхідно враховувати під час реконструкції ПЛ на якій вона споруджується. 2.5.141 Для спорудження конкретної лінії зв'язку допускається використовувати кілька ПЛ різної напруги які збігаються за напрямком з її трасою. 2.5.142 У разі спорудження вводів ОК на регенераційні пункти і вузли зв'язку енергооб'єктів на окремих самостійних опорах конструктивне виконання і вимоги до параметрів і характеристик вводів визначають у проекті. 2.5.143 Елементи ВОЛЗ-ПЛ включаючи вводи ОК на регенераційні пункти вузли зв'язку енергооб'єктів слід проектувати на такі ж кліматичні умови що й для ПЛ на якій ця ВОЛЗ розміщується. Вони повинні відповідати вимогам 2.5.25-2.5.85. 2.5.144 Оптичні кабелі які розміщуються на елементах ПЛ повинні задовольняти такі вимоги: 1 механічна міцність; 2 термічна стійкість; 3 стійкість до впливу грозових перенапруг; 4 забезпечення навантажень на оптичні волокна які не перевищують припустимі; 5 стійкість до впливу корозії; 6 стійкість до впливу електричного поля. 2.5.145 Механічний розрахунок ОКГТ ОКФП ОКСН слід виконувати на розрахункові навантаження за методом допустимих напружень з урахуванням залишкової деформації кабелів і допустимих навантажень на оптичне волокно. 2.5.146 Механічний розрахунок грозозахисного троса або фазного проводу на яких розміщується ОКНН слід виконувати з урахуванням додаткових вагових і вітрових навантажень від ОК у всіх режимах зазначених у 2.5.76. 2.5.147 Механічний розрахунок ОК усіх типів слід виконувати для вихідних умов за 2.5.76. Значення фізико-механічних параметрів необхідних для механічного розрахунку ОК і дані з залишкової деформації слід приймати за технічними умовами на ОК або за даними виробників кабелів. 2.5.148 Оптичні кабелі слід захищати від вібрації відповідно до умов їх підвішування і вимог виробника ОК. 2.5.149 У разі підвішування на ПЛ ОКГТ і ОКФП їх розміщення повинне задовольняти вимоги 2.5.95-2.5.102 і 2.5.120. 2.5.150 Незалежно від напруги ПЛ ОКГТ повинен як правило заземлятися на кожній опорі. Значення опору землювальних пристроїв опор на яких підвішено ОКГТ повинне відповідати значенню опору згідно з табл. 2.5.29. Допускається збільшувати ці опори в разі забезпечення термічної стійкості ОК. За наявності плавлення ожеледі на грозозахисних тросах допускається ізолювальне кріплення ОКГТ за умови що стійкість оптичних волокон за температурним режимом задовольняє умови роботи в режимах плавлення ожеледі і протікання струмів на цій ділянці див. також 2.5.151 2.5.152 2.5.154 . 2.5.151 Оптичні кабелі ОКГТ ОКФП ОКНН слід перевіряти на роботоздатність за температурним режимом під час протікання максимального повного струму КЗ який визначають з урахуванням часу спрацювання резервних захистів дії УРОВ і АПВ і повного часу відключення вимикачів. Допускається не враховувати далеке резервування. 2.5.152 Оптичні кабелі ОКФП і ОКНН у разі підвішування їх на фазному проводі слід перевіряти на роботоздатність за температурним режимом за температур проводу які виникають під час його нагрівання найбільшим робочим струмом лінії. 2.5.153 Напруженість електричного поля в точці підвішування ОКСН слід визначати з урахуванням реального розміщення кабелю транспозиції фаз ПЛ а також конструкції затискача протектора . 2.5.154 Оптичний кабель типу ОКНН слід перевіряти: 1 під час підвішування його на фазному проводі – на стійкість до впливу електричного поля проводів; 2 під час підвішування його на грозозахисному проводі – на стійкість до впливу електричної напруги наведеної на тросі і прямих ударів блискавки в трос. 2.5.155 Струми КЗ на які виконують перевірку ОК ОКГТ ОКФП ОКНН на термічну стійкість слід визначати з урахуванням перспективи розвитку енергосистеми. 2.5.156 Місце кріплення ОКСН на опорі з урахуванням його залишкової деформації в процесі експлуатації визначають виходячи з умов: 1 стійкості оболонки до впливу електричного поля; 2 забезпечення найменшої відстані до поверхні землі – не менше ніж 5 м незалежно від напруги ПЛ і типу місцевості; 3 забезпечення найменшої відстані від ОКСН до фазних проводів на опорі – не менше ніж 0 6 м для ПЛ до 35 кВ; 1 м – 110 кВ; 1 5 м – 150 кВ; 2 м – 220 кВ; 2 5 м – 330 кВ; 3 5 м – 500 кВ; 5 м – 750 кВ за відсутності ожеледі і вітру. З урахуванням зазначених умов ОКСН може розміщуватися як вище фазних проводів так і між фазами або нижче фазних проводів. 2.5.157 У разі кріплення ОКНН до фазного проводу слід забезпечувати такі найменші відстані від проводів з прикріпленим або навитим ОК: 1 до конструкції опори в разі відхилення від дії вітру – згідно з табл. 2.5.27; 2 до землі інженерних споруд і природних перешкод –згідно з табл. 2.5.30-2.5.36 2.5.41 2.5.42 2.5.45-2.5.51. 2.5.158 У разі підвішування на ПЛ ОК будь-якого типу опори і їх закріплення в ґрунті слід перевіряти з урахуванням додаткових навантажень які при цьому виникають. 2.5.159 Окремі відрізки ОК з'єднують спеціальними з'єднувальними муфтами які рекомендується розміщувати на анкерних опорах. Висота розміщення з'єднувальних муфт на опорах ПЛ повинна бути не меншою за 5 м від основи опори. До опор ПЛ на яких розміщують з'єднувальні муфти ОК у будь-яку пору року слід забезпечувати під'їзд транспортних засобів зі зварювальним і вимірювальним обладнанням. На опорах ПЛ у разі розміщення на них муфт ОК додатково до знаків вказаних у 2.5.18 слід наносити такі постійні знаки: - умовне позначення ВОЛЗ; - порядкове число з'єднувальної муфти. Проходження ПЛ по ненаселеній і важкодоступній місцевостях 2.5.160 Відстані від проводів ПЛ до поверхні землі в ненаселених і важкодоступних місцевостях у нормальному режимі ПЛ не повинні бути меншими за подані в табл. 2.5.30. Найменші відстані визначають за найбільшої стріли провисання проводу без урахування його нагрівання електричним струмом: - за найвищої температури повітря за 2.5.60; - за температури повітря по 2.5.23 при гранично допустимих значеннях напруженості електричного поля для ПЛ 750 кВ; - за розрахункового ожеледного навантаження згідно з формулою 2.5.1 і за температури повітря під час ожеледі згідно з 2.5.61. 2.5.161 Під час вибору трас ПЛ усіх класів напруг рекомендується не займати землі які зрошуються дощувальними установками. Допускається проходження ПЛ цими землями за умови виконання вимог будівельних норм і правил на меліоративні системи та споруди. Таблиця 2.5.30 – Найменші відстані від проводів ПЛ до поверхні землі в ненаселеній і важкодоступній місцевості Характеристика місцевості Найменша відстань м для ПЛ напругою кВ до 20 35-110 150 220 330 500 750 ПЛЗ Ненаселена місцевість; райони степів з не придатними для землеробства ґрунтами 6 6 6 5 7 7 5 8 12 5 Важкодоступна місцевість 5 5 5 5 6 6 5 7 10 5 Недоступні схили гір скелі бескиди тощо 3 3 3 5 4 4 5 5 7 5 3 2.5.162 У місцях перетину ПЛ з меліоративними каналами найменша відстань по вертикалі від проводів за вищої температури повітря без урахування нагрівання проводу електричним струмом до підіймальної або висувної частини землерийних машин розміщених на дамбі або бермі каналів у робочому положенні або до габаритів землесосів за найбільшого рівня високих вод повинна бути не меншою за: 2 м – для ПЛ до 20 кВ; 4 м – для ПЛ 35-110 кВ; 5 м – для ПЛ 150-220 кВ; 6 м – для ПЛ 330 кВ; 9 м – для ПЛ 500-750 кВ. Опори слід розміщувати поза смугою земель відведених у постійне користування для меліоративних каналів. 2.5.163 Якщо ПЛ проходить паралельно з меліоративними каналами крайні проводи ПЛ у разі невідхиленого їх положення слід розміщувати поза смугою земель відведених у постійне користування для меліоративних каналів. 2.5.164 Шпалерний дріт для підвішування винограду хмелю та інших аналогічних сільськогосподарських культур або дріт огорожі культурних пасовищ який перетинається з ПЛ 110 кВ і вище під кутом менше ніж 70° слід заземлювати через кожні 50-70 м у межах охоронної зони ПЛ. Опір заземлення не нормується переріз заземлювального провідника повинен бути не меншим від перерізу дроту шпалери чи огорожі в зоні перетину. Проходження ПЛ по території зайнятій насадженнями 2.5.165 Необхідно як правило уникати прокладення ПЛ уздовж земель зайнятих лісами І групи а саме: лісами-заповідниками національними та природними парками лісами які мають наукове чи історичне значення заповідними лісовими ділянками природними пам'ятками лісами першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання лісами / і II зон округів санітарної охорони курортів міськими лісами та лісопарками державними захисними лісосмугами захисними лісосмугами вздовж залізниць автомобільних доріг загальнодержавного республіканського та обласного значення охоронними лісосмугами на берегах рік озер водоймищ та інших водних об'єктів включаючи охоронні лісосмуги які захищають нерест цінних промислових риб лісами зелених зон міст інших населених пунктів і промислових підприємств полезахисними лісосмугами особливо цінними лісовими масивами насадженнями лісоплодових порід. 2.5.166 Для проходження ПЛ по території зайнятій насадженнями слід прорубувати просіки. Ширину просік у насадженнях слід приймати залежно від висоти насаджень з урахуванням їх перспективного росту протягом 25 років з моменту вводу ПЛ в експлуатацію та групи лісів: 1 У насадженнях з перспективною висотою порід до 4 м ширину просік приймають такою що дорівнює відстані між крайніми проводами ПЛ плюс 6 м по 3 м у кожен бік від крайніх проводів . У разі проходження ПЛ по території фруктових садів вирубувати просіки не обов'язково. 2 У разі проходження ПЛ по території зайнятій лісами І групи а також у парках і фруктових садах ширину просіки А м обчислюють за формулою: 2.5.26 де D – відстань по горизонталі між крайніми найбільш віддаленими проводами фаз м; В – найменша допустима відстань по горизонталі між крайнім проводом ПЛ і кроною дерев ці відстані повинні бути не меншими від вказаних у табл. 2.5.31 м;  – горизонтальна проекція стріли провисання проводу і підтримувального ізоляційного підвісу м за найбільшого їх відхилення згідно з формулою 2.5.21 з урахуванням типу місцевості за 2.5.45; К – радіус горизонтальної проекції крони з урахуванням перспективного росту протягом 25 років з моменту введення ПЛ в експлуатацію м. Таблиця 2.5.31 – Найменша відстань по горизонталі між проводами ПЛ і кронами дерев Напруга ПЛ кВ До 20 35-110 150-220 330-500 750 Найменша відстань м 3 4 5 6 7 Радіуси проекцій крон дерев основних лісоутворювальних порід приймають такими м: сосна модрина – 7 0; ялина ялиця клен осика – 5 0; дуб бук – 9 0; липа береза – 4 5. Для інших порід дерев радіуси проекцій крон визначають під час конкретного проектування згідно з даними власника насаджень. 3 У лісах II групи насадженнях що не входять у І групу ширину просіки приймають такою що дорівнює більшому з двох значень обчислених за формулою 2.5.26 і за формулою: A = D + 2H 2.5.27 де Н – висота насаджень з урахуванням перспективного росту м. 4 Для ПЛЗ ширину просік у насадженнях слід приймати не меншою ніж відстань між крайніми проводами плюс 2 м у кожен бік незалежно від висоти насаджень. У разі проходження ПЛЗ по території фруктових садів з деревами висотою понад 4 м відстань від крайніх проводів до дерев повинна бути не меншою ніж 2 м. 5 Окремі дерева чи групи дерев які ростуть поза просікою і загрожують падінням на проводи або опори ПЛ слід вирубувати. 2.5.167 У місцях зниження рельєфу на косогорах і в ярах просіку прорубують з урахуванням перспективної висоти насаджень; при цьому якщо відстань по вертикалі від верху крон дерев до проводу ПЛ більша ніж 9 м просіку прорубують тільки під ПЛ шириною яка дорівнює відстані між крайніми проводами плюс 2 м у кожен бік. Після закінчення монтажу місця порушення схилів на просіках слід засадити чагарниковими породами. 2.5.168 По всій ширині просіки по трасі ПЛ її слід очистити від вирубаних дерев і чагарників викорчувати пні або зрізати їх під рівень землі і рекультивувати. Проходження ПЛ по населеній місцевості 2.5.169 Проходження ПЛ по населеній місцевості слід виконувати відповідно до вимог державних будівельних норм України «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». ПЛ 35 кВ і вище необхідно як правило розміщувати за межами сельбищних територій. Допускається спорудження ПЛ 35 кВ і нижче до підстанцій глибокого вводу в містах з населенням понад 500 тис. чол. а також у межах сельбищних територій усіх видів поселень з будинками у три поверхи і нижче. Допускається перетин ПЛ 35 кВ і вище протяжних сільських населених пунктів з однорядною чи дворядною забудовою за умови виділення коридору між садибами ширина якого для ПЛ 35-220 кВ має дорівнювати ширині охоронної зони відповідно до табл. 2.5.32 а для ПЛ 330-750 кВ – ширині санітарно-захисної зони відповідно до табл. 2.5.32 плюс 20 м з кожного боку зони. Кут перетину з вулицями проїздами не нормується. У разі проходження ПЛ уздовж вулиці допускається розташовувати проводи над проїзною частиною. Для запобігання вимушеним наїздам транспортних засобів на опори ПЛ установлені в межах міських і сільських вулиць та доріг їх слід огороджувати відповідно до вимог будівельних норм і правил. 2.5.170 Кріплення проводів ПЛ на штирових стрижневих ізоляторах повинно бути подвійним а на ПЛЗ –посиленим. У разі застосування підвісних і полімерних ізоляторів кріплення проводів на проміжних опорах слід виконувати за допомогою глухих затискачів. Таблиця 2.5.32 – Відстань від проводів до межі зон і споруд Напруга кВ Відстань по горизонталі від проекції крайніх проводів до межі зон і споруд м Проводи у невідхиленому стані Проводи в стані найбільшого відхилення Відстань до межі охоронної зони Відстань до межі санітарно-захисної зони Відстань до будівель споруд гаражів До 20 кВ 10 - 2 35 15 - 4 100 20 - 4 150 25 - 5 220 25 - 6 330 30 20 8 500 30 30 10 750 40 40 10 2.5.171 Найменші відстані від проводів ПЛ до поверхні землі в населеній місцевості в нормальному режимі роботи ПЛ слід приймати не меншими від поданих у табл. 2.5.33. Найменші відстані визначають за найбільшої стріли провисання проводу без урахування його нагрівання електричним струмом за розрахункового ожеледного навантаження згідно з формулою 2.5.1 і за температури повітря під час ожеледі згідно з 2.5.61 а також за вищої температури повітря. 2.5.172 У місцях перетину ПЛ з вулицями проїздами тощо відстані по вертикалі від проводів перерізом алюмінієвої частини меншим за 185 мм2 до поверхні землі слід перевіряти також на обрив проводу в суміжному прогоні за середньорічної температури повітря без урахування нагрівання проводів електричним струмом. Ці відстані повинні бути не меншими від поданих у табл. 2.5.33. У разі проходження ПЛ у спеціально відведених у межах міст коридорах а також для ПЛ з проводами перерізом алюмінієвої частини 185 мм і більше перевіряти вертикальні відстані в разі обриву проводів не потрібно. 2.5.173 Відстань по горизонталі від основи опори ПЛ до кювету або бордюрного каменя проїзної частини вулиці проїзду повинна бути не меншою за 2 0 м; відстань до тротуарів і пішохідних доріжок не нормується. Для запобігання наїздам транспортних засобів на опори ПЛ установлені в межах міських і сільських вулиць і доріг їх слід огороджувати відповідно до вимог будівельних норм і правил. 2.5.174 Допускається проходження ПЛ над виробничими будівлями та спорудами промислових підприємств І і II ступеня вогнестійкості відповідно до будівельних норм і правил пожежної безпеки будівель і споруд які мають покрівлю з негорючих матеріалів. При цьому відстань по вертикалі від проводів ПЛ до вищезазначених будівель і споруд за найбільшої стріли провисання повинна бути не меншою від вказаних у табл. 2.5.33. Проходження ПЛ 330 кВ і вище над виробничими будівлями допускається за умови забезпечення захисту персоналу що знаходиться або може знаходитися в будівлі від впливу електричного поля. Таблиця 2.5.33 – Найменша відстань по вертикалі від проводів ПЛ до поверхні землі виробничих будівель і споруд у населеній місцевості Умови роботи ПЛ Найменша відстань м для ПЛ напругою кВ до 35 110 150 220 330 500 750 Нормальний режим: - до поверхні землі 7 7 7 5 8 8 8 12 - до виробничих будівель і споруд 3 4 4 5 6 8 12 Обрив проводу в суміжному прогоні до поверхні землі 4 5 4 5 5 0 5 5 6 - - Металеві покрівлі над якими проходять ПЛ слід заземлювати а покрівлі над якими проходять ПЛ 330 кВ і вище  – заземлювати у двох точках. Опір заземлення повинен бути не більшим від зазначеного в табл. 2.5.29. 2.5.175 На несельбищних територіях населеної місцевості відстані по горизонталі від крайніх проводів за найбільшого їх відхилення до найближчих виступних частин дачних будинків виробничих складських адміністративно-побутових громадських будинків і споруд гаражів ринків і кладовищ повинні бути не меншими за відстані вказані в табл. 2.5.32. Проходження ПЛ по територіях стадіонів навчальних і дитячих закладів не допускається. ПЛ не повинні заважати безпечній роботі пожежних автодрабин і колінних підіймачів. 2.5.176 Відстані від відхилених проводів ПЛ розташованих уздовж вулиць у парках і садах до дерев а також до тросів підвішування дорожніх знаків повинні бути не меншими від вказаних у табл. 2.5.31. Відстані по горизонталі від крайніх невідхилених проводів ПЛ які споруджуються до меж земельних ділянок житлових і громадських будинків до дитячих ігрових майданчиків майданчиків для відпочинку та занять фізкультурою господарських ділянок або до найближчих виступних частин житлових і громадських будинків за відсутності земельних ділянок з боку проходження ПЛ а також до меж присадибних земельних ділянок індивідуальних будинків і колективних садових ділянок повинні бути не меншими від відстаней для охоронних зон ПЛ відповідних напруг. Для ПЛ до 20 кВ відстань по горизонталі від крайніх проводів ПЛ за найбільшого їхнього відхилення до меж присадибних земельних ділянок індивідуальних будинків і колективних садових ділянок допускається приймати не менше ніж 2 м. 2.5.177 Якщо за відстаней зазначених у 2.5.175 і 2.5.176 від ПЛ до будівель і споруд які мають приймальну радіо- або телевізійну апаратуру радіоперешкоди перевищують значення нормовані державними стандартами і якщо дотримання вимог стандартів не може бути досягнуто спеціальними заходами застосуванням виносних антен зміною конструкції ПЛ і т. ін. або ці заходи недоцільні відстані від крайніх проводів ПЛ у разі невідхиленого їхнього положення до найближчих виступних частин цих будівель і споруд слід приймати не меншими за: 10 м – для ПЛ до 35 кВ; 50 м – для ПЛ 110-220 кВ і 100 м – для ПЛ 330 кВ і вище. Розрахунок рівня радіоперешкод слід виконувати з урахуванням глави 1.3 і 2.5.90. 2.5.178 Відстані від заземлювачів опор ПЛ до прокладених у землі силових кабелів слід приймати відповідно до глав 2.1 і 2.3. Перетин і зближення ПЛ між собою 2.5.179 Кут перетину ПЛ від 1 кВ і вище між собою і з ПЛ ПЛІ до 1 кВ не нормується. 2.5.180 Місце перетину слід вибирати якнайближче до опори верхньої яка перетинає ПЛ. Відстані від проводів нижньої яку перетинають ПЛ до опор верхньої ПЛ по горизонталі і від проводів верхньої ПЛ до опор нижньої ПЛ у просвіті повинні бути не меншими від вказаних у табл. 2.5.34; а також не меншими за 1 5 м – для ПЛЗ і 0 5 м – для ПЛІ. Таблиця 2.5.34 – Найменша відстань між проводами та опорами ПЛ які перетинаються Напруга ПЛ кВ Найменша відстань від проводів до найближчої частини опори м За найбільшого відхилення проводів За невідхиленого положення проводів До 330 3 6 500 4 10 750 6 15 Допускається виконувати перетини ПЛ і ПЛЗ між собою і з ПЛ ПЛІ до 1 кВ на спільній опорі. 2.5.181 Опори ПЛ 500-750 кВ які обмежують прогін перетину з ПЛ таких же напруг повинні бути анкерного типу. Перетин ПЛ 500-750 кВ з ПЛ 330 кВ і нижче а також ПЛ 330 кВ і нижче між собою допускається здійснювати в прогонах обмежених як проміжними так і анкерними опорами. 2.5.182 У разі перетину ПЛ 500-750 кВ з ПЛ 6-20 кВ і ПЛ ПЛІ до 1 кВ опори перетнутих ПЛ які обмежують прогін перетину повинні бути анкерного типу а проводи перетнутих ПЛ у прогоні перетину повинні бути: - сталеалюмінієвими перерізом алюмінієвої частини не менше ніж 70 мм2 – для ПЛ 6-20 кВ; - сталеалюмінієвими перерізом алюмінієвої частини не менше ніж 70 мм2 або з термостійкого алюмінієвого сплаву перерізом не менше 70 мм2 – для ПЛЗ 6-20 кВ; - алюмінієвим перерізом не менше ніж 50 мм2 – для ПЛ до 1 кВ; - джгут СІП без несучого нульового проводу перерізом фазної жили не менше ніж 25 мм2 або з несучим проводом з термообробленого алюмінієвого сплаву перерізом не менше ніж 50 мм2. Проводи в прогонах перетинів слід кріпити на опорах за допомогою: - підвісних скляних ізоляторів – для ПЛ ПЛЗ 6-20 кВ; - штирових ізоляторів з подвійним кріпленням до них – для ПЛ до 1 кВ; - натяжних анкерних затискачів – для ПЛІ. 2.5.183 На проміжних опорах ПЛ яка перетинає з підтримувальними ізоляційними підвісами проводи слід підвішувати в глухих затискачах а на опорах із штировими стрижневими ізоляторами необхідно застосовувати подвійне кріплення проводу. На проміжних опорах існуючої ПЛ 750 кВ які обмежують прогін перетину з новозбудованими під нею ПЛ до 330 кВ а також на існуючих ПЛ до 500 кВ перерізом алюмінієвої частини проводів 300 мм2 і більше в разі спорудження під ними інших ПЛ допускається залишати затискачі з обмеженою міцністю закріплення і випадаючі затискачі. 2.5.184 Проводи ПЛ більш високої напруги як правило повинні бути розташовані вище від проводів перетнутих ПЛ меншої напруги. Допускається як виняток проходження ПЛ 35 кВ і вище з проводами перерізом алюмінієвої частини 120 мм2 і більше над проводами ПЛ більш високої напруги але не вище ніж 220 кВ. У містах і селищах міського типу допускається проходження ПЛІ чи ПЛ з ізольованими самоутримними проводами напругою до 1 кВ над проводами ПЛ напругою до 20 кВ. При цьому проходження ПЛ меншої напруги над проводами двоколових ПЛ більш високої напруги не допускається. 2.5.185 Перетин ПЛ 35-500 кВ з двоколовими ПЛ таких самих напруг що служать для електропостачання споживачів які не мають резервного електроживлення або з двоколовими ПЛ кола яких є взаєморезервованими слід як правило здійснювати в різних прогонах ПЛ які перетинають і які розділено анкерною опорою. Перетин ПЛ 750 кВ з такими ПЛ допускається виконувати в одному прогоні обмеженому як анкерними так і проміжними опорами. На ділянках траси в стиснених умовах перетин ПЛ з проводами перерізом алюмінієвої частини 120 мм2 і більше з двоколовими ПЛ допускається здійснювати в одному прогоні ПЛ яка перетинає обмеженому проміжними опорами. При цьому на опорах які обмежують прогін перетину слід застосовувати дволанцюгові підтримувальні ізоляційні підвіси з окремим кріпленням ланцюгів до опори. 2.5.186 Найменші відстані між найближчими проводами або проводами та тросами перетнутих ПЛ слід приймати не меншими від вказаних у табл. 2.5.35 за температури повітря плюс 15 °С без вітру. Для проміжних значень довжин прогонів відповідні відстані визначають за допомогою лінійної інтерполяції. Відстань між найближчими проводами ПЛ яка перетинає і перетнутою ПЛ 6-35 кВ за умови що хоча б одну з них виконано захищеними проводами за температури плюс 15°С без вітру повинна бути не меншою за 1 5 м. Відстань по вертикалі між найближчими проводами ПЛЗ яка перетинає і перетнутої ПЛІ за температури повітря плюс 15°С без вітру повинна бути не меншою за 1 м. Допускається залишати опори перетнутих ПЛ до 110 кВ під проводами ПЛ до 500 кВ які перетинають якщо відстань по вертикалі від проводів ПЛ яка перетинає до верху опори перетнутої ПЛ на 4 м більша від значень вказаних у табл. 2.5.35. Допускається залишати опори перетнутих ПЛ до 150 кВ під проводами ПЛ 750 кВ які перетинають якщо відстань по вертикалі від проводів ПЛ 750 кВ до верху опори перетнутої ПЛ не менше ніж 12 м за вищої температури повітря. 2.5.187 Відстані між найближчими проводами чи між проводами та тросами перетнутих ПЛ 35 кВ і вище підлягають додатковій перевірці за умови відхилення проводів тросів однієї з перетнутих ПЛ у прогоні перетину за вітрового тиску згідно з формулою 2.5.11 спрямованого перпендикулярно до осі прогону даної ПЛ і невідхиленого положення проводу троса іншої. При цьому відстані між проводами та тросами або проводами повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.27 або 2.5.28 для умов найбільшої робочої напруги температуру повітря для невідхилених проводів приймають за 2.5.61. 2.5.188 На ПЛ з дерев'яними опорами не захищених тросами на опорах які обмежують прогони перетину слід установлювати захисні апарати на обох перетнутих ПЛ. Відстані між проводами перетнутих ПЛ повинні бути не меншими за подані у табл. 2.5.35. Таблиця 2.5.35 – Найменша відстань між проводами або проводами та тросами перетнутих ПЛ на металевих і залізобетонних опорах а також на дерев'яних опорах за наявності грозозахисних пристроїв Довжина прогону ПЛ яка перетинає м Найменша відстань м за відстані від місця перетину до найближчої опори ПЛ м 30 50 70 100 120 150 У разі перетину ПЛ 750 кВ між собою і з ПЛ меншої напруги До 200 6 5 6 5 6 5 7 0 - - 300 6 5 6 5 7 0 7 5 8 0 8 5 450 6 5 7 0 7 5 8 0 8 5 9 0 500 7 0 7 5 8 0 8 5 9 0 9 5 У разі перетину ПЛ 330-500 кВ між собою і з ПЛ меншої напруги До 200 5 0 5 0 5 0 5 5 - - 300 5 0 5 0 5 5 6 0 6 5 7 0 450 5 0 5 5 6 0 7 0 7 5 8 0 У разі перетину ПЛ 150-220 кВ між собою і з ПЛ меншої напруги До 200 4 4 4 4 - - 300 4 4 4 4 5 5 5 5 450 4 4 5 6 6 5 7 У разі перетину ПЛ 20-110 кВ між собою і з ПЛ меншої напруги До 200 3 3 3 4 - - 300 3 3 4 4 5 5 - У разі перетину ПЛ 10 кВ між собою і з ПЛ меншої напруги До 100 2 2 - - - - 150 2 2 5 2 5 - - - На опорах ПЛ 35 кВ і нижче в разі перетину їх з ПЛ 750 кВ і нижче допускається застосовувати іскрові проміжки ІП . При цьому для ПЛ 35 кВ слід передбачити автоматичне повторне ввімкнення. ІП на одностоякових і А-подібних опорах з дерев'яними траверсами виконують у вигляді одного заземлювального спуску і закінчують бандажами на відстані 75 см по дереву від точки кріплення нижнього ізолятора. На П- і АП-подібних опорах заземлювальні спуски прокладають на двох стояках опор до траверси. На ПЛ з дерев'яними опорами не захищених тросами в разі перетину їх з ПЛ 750 кВ металеві деталі для кріплення проводів гаки штирі оголовки слід заземлювати на опорах які обмежують прогін перетину а кількість підвісних ізоляторів в ізоляційних підвісах повинна відповідати ізоляції для металевих опор. При цьому на опорах ПЛ 35-110 кВ слід установлювати захисні апарати. Якщо відстань від місця перетину до найближчих опор перетнутих ПЛ становить понад 40 м допускається не встановлювати захисні апарати. Заземлення деталей кріплення проводів на опорах ПЛ 35 кВ і вище не потрібне. Установлювати захисні апарати на опорах перетину не вимагається: - для ПЛ з металевими та залізобетонними опорами; – для ПЛ з дерев'яними опорами за відстаней між проводами ПЛ які перетинаються не менших ніж: 9 м – за напруги 750 кВ; 7 м – за напруги 330-500 кВ; 6 м – за напруги 150 – 220 кВ; 5 м – за напруги 35-110 кВ; 4 м – за напруги до 20 кВ. Опір заземлювальних пристроїв дерев'яних опор із захисними апаратами слід приймати відповідно до табл. 2.5.29. 2.5.189 У разі паралельного проходження та зближення ПЛ однієї напруги між собою або з ПЛ інших напруг відстані по горизонталі повинні бути не меншими від вказаних у табл. 2.5.36 і прийматися такими як для ПЛ більш високої напруги. Зазначені відстані піддягають додатковій перевірці: 1 на неперевищення зсуву нейтралі більше 15% фазної напруги в нормальному режимі роботи ПЛ до 35 кВ з ізольованою нейтраллю за рахунок електромагнітного та електростатичного впливу ПЛ більш високої напруги; 2 на унеможливлення розвитку резонансних перенапруг у вимкненому стані ПЛ 500-750 кВ обладнаних компенсувальними пристроями шунтувальними реакторами синхронними або тиристорними статичними компенсаторами тощо . Ступінь компенсації робочої ємності лінії відстані між осями ПЛ і довжини відрізків зближень слід визначати за допомогою розрахунків. Таблиця 2.5.36 – Найменша відстань по горизонталі між ПЛ Ділянки траси ПЛ Найменша відстань м для ПЛ напругою кВ до 20 35 110 150 220 330 500 750 ПЛЗ Ділянки вільної від забудови траси між осями ПЛ Висота найбільш високої опори* 3 Ділянки траси в стиснених умовах підходи до підстанцій: - між крайніми проводами в невідхиленому положенні; 2 5 4 5 6 7 10 15 20** 2 - від відхилених проводів однієї ПЛ до найближчих частин опор іншої ПЛ 2 4 4 5 6 8 10 10 2 * Не менше ніж 50 м – для ПЛ 500 кВ і не менше ніж 75 м – для ПЛ 750 кВ. ** Для двох і більше ПЛ 750 кВ фазування суміжних крайніх фаз повинне бути різнойменним. Перетин і зближення ПЛ зі спорудами зв'язку сигналізації та лініями радіотрансляційних мереж 2.5.190 Перетин ПЛ напругою до 35 кВ з лініями зв'язку ЛЗ та лініями радіотрансляційних мереж ЛРМ виконують за одним з варіантів: 1 проводами ПЛ та підземним кабелем ЛЗ* і ЛРМ; 2 проводами ПЛ та повітряним кабелем ЛЗ і ЛРМ; 3 підземною кабельною вставкою у ПЛ та неізольованими проводами ЛЗ і ЛРМ; 4 проводами ПЛ та неізольованими проводами ЛЗ і ЛРМ. 2.5.191 Перетин ПЛ напругою до 35 кВ з неізольованими проводами ЛЗ і ЛРМ можна застосовувати у таких випадках: 1 якщо неможливо прокласти ні підземний кабель ЛЗ і ЛРМ ні кабель ПЛ; 2 якщо застосування кабельної вставки в ЛЗ призведе до необхідності встановлення додаткового або перенесення раніше встановленого підсилювального пункту ЛЗ; 3 якщо в разі застосування кабельної вставки в ЛРМ загальна довжина кабельних вставок у лінію перевищує припустимі значення; 4 якщо на ПЛ застосовано підвісні ізолятори. При цьому ПЛ на ділянці перетину з неізольованими проводами ЛЗ і ЛРМ виконують з підвищеною механічною міцністю проводів і опор див. 2.5.198 . 2.5.192 Перетин ПЛ 110-500 кВ з ЛЗ і ЛРМ здійснюють за одним із варіантів: 1 проводами ПЛ та підземним кабелем ЛЗ і ЛРМ; 2 проводами ПЛ та проводами ЛЗ і ЛРМ. Перетин ПЛ 750 кВ із ЛЗ і ЛРМ має виконуватись підземним кабелем ЛЗ і ЛРМ. 2.5.193 У разі перетину ПЛ 110-500 кВ з проводами повітряних ЛЗ і ЛРМ застосовувати кабельні вставки немає потреби якщо: 1 застосування кабельної вставки в ЛЗ призведе до необхідності встановлення додаткового підсилювального пункту на ЛЗ а відмова від застосування цієї кабельної вставки не призведе до збільшення негативного впливу ПЛ на ЛЗ понад припустимі норми; 2 застосування кабельної вставки в ЛРМ призведе до перевищення сумарної припустимої довжини кабельних вставок у лінії а відмова від цієї кабельної вставки не призведе до збільшення негативного впливу ПЛ на ЛРМ понад припустиме значення. 2.5.194 У прогоні перетину ЛЗ і ЛРМ з ПЛ до 750 кВ на яких передбачаються канали високочастотного зв'язку і телемеханіки з апаратурою що працює в співпадаючому спектрі частот з апаратурою ЛЗ і ЛРМ і має потужність на один канал: 1 більше 10 Вт-ЛЗ і ЛРМ слід виконувати підземними кабельними вставками. Довжину кабельної вставки визначають з розрахунку негативного впливу ПЛ при цьому відстань по горизонталі від основи кабельної опори ЛЗ і ЛРМ до проекції крайнього проводу ПЛ на горизонтальну площину повинна бути не меншою за 100 м; 2 від 5 до 10 Вт – необхідність застосування кабельної вставки в ЛЗ і ЛРМ чи прийняття інших засобів захисту визначають з розрахунку перешкоджаючого впливу. При цьому у випадку застосування кабельної вставки відстань у просвіті від невідхилених проводів ПЛ до 500 кВ до вершин кабельних опор ЛЗ і ЛРМ повинна бути не меншою за 20 м а для ПЛ 750 кВ – не меншою за 30 м; 3 менше 5 Вт або якщо високочастотна апаратура ПЛ працює в неспівпадаючому спектрі частот або ЛЗ і ЛРМ не ущільнена високочастотною апаратурою – застосовувати кабельну вставку в разі перетину з ПЛ до 750 кВ за умовами перешкоджаючого впливу немає потреби. Якщо кабельна вставка в ЛЗ і ЛРМ обладнується не за умовами перешкоджаючого впливу від високочастотних каналів ПЛ то відстань по горизонталі від основи кабельної опори ЛЗ і ЛРМ до проекції на горизонтальну площину крайнього не-відхиленого проводу ПЛ 330 кВ повинна бути не меншою за 15 м. Для ПЛ 500 кВ відстань у просвіті від крайніх невідхилених проводів до вершини кабельних опор ЛЗ і ЛРМ повинна бути не меншою за 20 м а для ПЛ 750 кВ – не меншою за 30 м. 2.5.195 Перетин проводів ПЛ з повітряними лініями міського телефонного зв'язку не допускається; ці лінії в прогоні перетину з проводами ПЛ повинні виконуватись тільки підземними кабелями. 2.5.196 У разі перетину ПЛ з підземним кабелем зв'язку і ЛРМ або з підземною кабельною вставкою слід дотримуватися таких вимог: 1 кут перетину ПЛ до 110 кВ з ЛЗ і ЛРМ не нормується; 2 відстань від підземних кабелів ЛЗ і ЛРМ до найближчого заземлювача опори ПЛ напругою до 35 кВ чи її підземної металевої або залізобетонної частини повинна бути не меншою за: - у населеній місцевості – 3 м; - у ненаселеній місцевості – відстані зазначені в табл. 2.5.37. Відстань від підземних кабелів ЛЗ і ЛРМ до підземної частини незаземленої дерев'яної опори ПЛ напругою до 35 кВ повинна бути не меншою за: - у населеній місцевості – 2 м у стиснених умовах зазначену відстань можна зменшувати до 1 м за умови прокладання кабелю в поліетиленовій трубі на довжині в обидва боки від опори не менше за 3 м; - у ненаселеній місцевості: 5 м – у разі еквівалентного питомого опору ґрунту до 100 Ом.м; 10 м – у разі еквівалентного питомого опору ґрунту від 100 до 500 Ом.м; 15 м –у разі еквівалентного питомого опору ґрунту від 500 до 1000 Ом.м; 25 м – у разі еквівалентного питомого опору ґрунту понад 1000 Ом.м; 3 відстань від підземних кабелів ЛЗ і ЛРМ до найближчого заземлювача опори ПЛ 110 кВ і вище та її підземної частини повинна бути не меншою від значень вказаних у табл. 2.5.37; 4 у разі прокладання підземного кабелю кабельної вставки у сталевих трубах або покриття його швелером кутником або в разі прокладання його в поліетиленовій трубі закритій з обох боків від попадання ґрунту на довжині яка дорівнює відстані між проводами ПЛ плюс 10 м з кожного боку від крайніх проводів для ПЛ до 500 кВ і 15 м для ПЛ 750 кВ допускається зменшувати зазначені в табл. 2.5.37 відстані до 5 м для ПЛ до 500 кВ і до 10 м – для ПЛ 750 кВ. Металеве покриття кабелю в цьому випадку необхідно з'єднувати з трубою або іншими металевими захисними елементами. Ця вимога не стосується оптичних кабелів і кабелів із зовнішнім ізолювальним шлангом у тому числі з металевою оболонкою. Металеве покриття кабельної вставки слід заземлювати на кінцях. У разі зменшення відстаней зазначених у табл. 2.5.37 між кабелем і опорами ПЛ крім наведених засобів захисту необхідно застосовувати пристрій додаткового захисту від ударів блискавки шляхом оконтурювання опор тросами відповідно до вимог нормативної документації із захисту кабелів від ударів блискавки; Таблиця 2.5.37 – Найменші відстані від підземних кабелів ЛЗ ЛРМ до найближчого заземлювача опори ПЛ та її підземної частини Еквівалентний питомий опір ґрунту Ом.м Найменші відстані м для ПЛ напругою кВ до 35 110-500 750 До 100 10 10 15 Від 100 до 500 15 25 25 Від 500 до 1000 20 35 40 Понад 1000 30 50 50 5 замість швелера кутника або сталевої труби під час будівництва нової ПЛ допускається використовувати два сталевих троси перерізом 70 мм2 що прокладаються симетрично на відстані не більше 0 5 м від кабелю і на глибині 0 4 м. Троси слід продовжувати з обох боків кабелю під кутом 45° до траси в напрямку опори ПЛ і заземлювати на опір не більше ніж 30 Ом. Співвідношення між довжиною відводу тросів l і опором R заземлювача повинні відповідати значенням вказаним у табл. 2.5.38; 6 у прогоні перетину ПЛ з ЛЗ і ЛРМ проводи ПЛ на опорах які обмежують прогін перетину слід закріплювати за допомогою глухих затискачів які не допускають падіння проводів на землю в разі їхнього обриву в суміжних прогонах. Таблиця 2.5.38 – Опір заземлювачів під час захисту кабелю ЛЗ і ЛРМ на ділянці перетину з ПЛ Питомий опір ґрунту Ом.м До 100 101-500 Понад 500 Довжина відводу l м 20 30 50 Опір заземлювача R Ом 30 30 20 Примітка. Захист кабелю від ударів блискавки шляхом оконтурювання опор ПЛ або прокладання захисного троса в даному випадку є обов'язковим. 2.5.197 У разі перетину підземної кабельної вставки у ПЛ до 35 кВ з неізольованими проводами ЛЗ і ЛРМ слід дотримуватися таких вимог: 1 кут перетину підземної кабельної вставки ПЛ з ЛЗ і ЛРМ не нормується; 2 відстань від підземної кабельної вставки ПЛ до незаземленої опори ЛЗ і ЛРМ повинна бути не меншою за 2 м а до заземленої опори ЛЗ ЛРМ та її заземлювача – не менше ніж 10 м; 3 від стань по горизонталі від основи кабельної опори ПЛ не ущільненої та ущільненої в неспівпадаючому і співпадаючому спектрах частот залежно від потужності високочастотної апаратури до проекції проводів ЛЗ і ЛРМ слід вибирати відповідно до вимог 2.5.194; 4 підземні кабельні вставки в ПЛ слід виконувати відповідно до вимог глави 2.3 і 2.5.122. 2.5.198 У разі перетину проводів ПЛ з неізольованими проводами ЛЗ і ЛРМ необхідно дотримуватись таких вимог: 1 кут перетину проводів ПЛ з проводами ЛЗ і ЛРМ повинен бути за можливості приблизно 90°. Для умов стисненої траси кут не нормується; 2 місце перетину слід вибирати за можливості ближче до опори ПЛ. При цьому відстань по горизонталі від найближчої частини опори ПЛ до проводів ЛЗ і ЛРМ повинна бути не меншою за 7 м а від опор ЛЗ і ЛРМ до проекції на горизонтальну площину найближчого невідхиленого проводу ПЛ – не меншою за 15 м. Відстань у просвіті від вершин опор ЛЗ і ЛРМ до невідхилених проводів ПЛ повинна бути не меншою від 15 м для ПЛ до 330 кВ і 20 м – для ПЛ 500 кВ; 3 не допускається розташовувати опори ЛЗ і ЛРМ під проводами ПЛ яка їх перетинає; 4 опори ПЛ з проводами перерізом алюмінієвої частини меншим ніж 120 мм2 що обмежують прогін перетину з ЛЗ і ЛРМ повинні бути анкерного типу полегшеної конструкції з будь-якого матеріалу як вільностоячі так і на відтяжках. Дерев'яні опори слід посилювати додатковими приставками або підкосами; 5 перетин можна виконувати на проміжних опорах за умови застосування на ПЛ проводів перерізом алюмінієвої частини не меншим ніж 120 мм2; 6 проводи ПЛ слід розташовувати над проводами ЛЗ і ЛРМ вони повинні бути багатодротовими з перерізами не меншими від зазначених у табл. 2.5.15; 7 проводи ЛЗ і ЛРМ у прогоні перетину не повинні мати з'єднань; 8 у прогоні перетину ПЛ з ЛЗ і ЛРМ на проміжних опорах ПЛ кріпити проводи слід тільки за допомогою підтримувальних ізоляційних підвісів із глухими затискачами; 9 зміну місця встановлення опор ЛЗ і ЛРМ які обмежують прогін перетину з ПЛ допускають за умови що відхилення середньої довжини елемента схрещування на ЛЗ і ЛРМ не буде перевищувати значень вказаних у табл. 2.5.39; Таблиця 2.5.39 – Припустима зміна місця встановлення опор ЛЗ і ЛРМ які обмежують прогін перетину з ПЛ Довжина елемента схрещування м 35 40 50 60 70 80 100 125 170 Припустиме відхилення м ±6 ±6 5 ±7 ±8 ±8 5 ±9 ±10 ±11 ±13 10 довжини прогонів ЛЗ і ЛРМ у місці перетину з ПЛ не повинні перевищувати значень вказаних у табл. 2.5.40; 11 опори ЛЗ і ЛРМ які обмежують прогін перетину або суміжні з ним та знаходяться на узбіччі автомобільної дороги слід захищати від наїздів транспортних засобів; 12 проводи на опорах ЛЗ і ЛРМ які обмежують прогін перетину з ПЛ повинні мати подвійне кріплення: при траверсному профілі – тільки на верхній траверсі при гаковому профілі – на двох верхніх колах; 13 від стані по вертикалі від проводів ПЛ до перетнутих проводів ЛЗ і ЛРМ у нормальному режимі ПЛ і в разі обриву проводів у суміжних прогонах ПЛ повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.41. Таблиця 2.5.40 – Максимально припустимі довжини прогонів ЛЗ і ЛРМ у місці перетину з ПЛ Марки проводів які використовують на ЛЗ і ЛРМ Діаметр проводу мм Максимально припустимі довжини прогонів ЛЗ і ЛРМ м для ліній типу З Н П ОП 1 2 3 4 5 6 Сталеалюмінієві: АС 25/4 2 6 9 150 85 65 50 АС 16/2 7 5 6 85 65 40 35 АС 10/1 8 4 5 85 50 40 35 Біметалеві сталемідні БСМ-1 БСМ-2 4 0 180 125 100 85 3 0 180 100 85 65 2 0 150 85 65 40 1 6 100 65 40 40 1 2 85 35 - - Біметалеві сталеалюмінієві БСА-КПЛ 5 1 180 125 90 85 4 3 180 100 85 65 Сталеві 5 0 150 130 70 45 4 0 150 85 50 40 3 0 125 65 40 - 2 5 100 40 30 - 2 0 100 40 30 - 1 5 100 40 - - Примітка. З – звичайний Н – нормальний П – посилений ОП – особливо посилений – типи ліній відповідно до «Правил перетину повітряних ліній зв'язку і радіотрансляційних мереж з лініями електропередавання». Відстані по вертикалі визначають у нормальному режимі за найбільшої стріли провисання проводів без урахування їхнього нагрівання електричним струмом . В аварійному режимі відстані перевіряють для ПЛ з проводами перерізом алюмінієвої частини меншим ніж 185 мм2 за середньорічної температури без ожеледі і вітру. Для ПЛ з проводами перерізом алюмінієвої частини 185 мм2 і більше перевіряти відстані за аварійним режимом немає потреби. Таблиця 2.5.41 – Найменша відстань по вертикалі від проводів ПЛ до проводів ЛЗ і ЛРМ Розрахунковий режим ПЛ Найменша відстань м для ПЛ напругою кВ До 10 20-110 150 220 330 500 Нормальний режим: а ПЛ на дерев'яних опорах за наявності грозозахисних пристроїв а також на металевих і залізобетонних опорах 2 3 4 4 5 5 б ПЛ на дерев'яних опорах за відсутності грозозахисних пристроїв 4 5 6 6 - - Обрив проводів у суміжних прогонах 1 1 1 5 2 2 5 3 5 За різниці висот точок кріплення проводів ЛЗ і ЛРМ на опорах які обмежують прогін перетину наприклад на косогорах з ПЛ 35 кВ і вище вертикальні відстані які визначаються за табл. 2.5.41 слід додатково перевіряти на умови відхилення проводів ПЛ за вітрового тиску визначеного згідно з 2.5.49 спрямованого перпендикулярно до осі ПЛ і невідхиленого положення проводів ЛЗ і ЛРМ. Відстані між проводами слід приймати для найбільш несприятливого випадку. У разі застосування на ПЛ плавлення ожеледі слід перевіряти габарити до проводів ЛЗ і ЛРМ у режимі плавлення ожеледі. Ці габарити перевіряють за температури проводу в режимі плавлення ожеледі. Вони повинні бути не менше ніж у разі обриву проводу ПЛ у суміжному прогоні; 14 на дерев'яних опорах ПЛ без грозозахисного троса які обмежують прогін перетину з ЛЗ і ЛРМ за відстаней між проводами перетнутих ліній менших від зазначених у підпункті б табл. 2.5.41 на ПЛ слід установлювати захисні апарати. Захисні апарати слід встановлювати відповідно до 2.5.188. Під час установлення іскрових проміжків ІП на ПЛ слід передбачати автоматичне повторне вмикання; 15 на дерев'яних опорах ЛЗ і ЛРМ які обмежують прогін перетину слід установлювати блискавковідводи відповідно до вимог нормативної документації на ЛЗ і ЛРМ. 2.5.199 Сумісне підвішування проводів ПЛ і проводів ЛЗ і ЛРМ на спільних опорах не допускається. Ця вимога не поширюється на спеціальні оптичні кабелі що підвішуються на конструкціях ПЛ. Ці кабелі повинні відповідати вимогам цієї глави і правилам проектування будівництва та експлуатації волоконно-оптичних ліній зв'язку на повітряних лініях електропередавання. 2.5.200 У разі зближення ПЛ з ЛЗ і ЛРМ відстані між їхніми проводами і заходи щодо їх захисту від впливу ПЛ визначають відповідно до правил захисту пристроїв проводового зв'язку сигналізації і телемеханіки залізниці від небезпечного і перешкоджаючого впливу ліній електропередавання. 2.5.201 У разі зближення ПЛ з повітряними ЛЗ і ЛРМ найменші відстані від крайніх невідхилених проводів ПЛ до опор ЛЗ і ЛРМ повинні бути не меншими ніж висота найбільш високої опори ПЛ а в умовах стисненої траси відстані від крайніх проводів ПЛ за найбільшого відхилення їх вітром повинні бути не меншими ніж значення вказані в табл. 2.5.42. При цьому відстань у просвіті від найближчого невідхиленого проводу ПЛ до вершин опор ЛЗ і ЛРМ повинна бути не меншою ніж 15 м для ПЛ до 330 кВ 20 м –для ПЛ 500 кВ і 30 м – для ПЛ 750 кВ. Крок транспозиції ПЛ за умовою впливу на ЛЗ і ЛРМ не нормується. Таблиця 2.5.42 – Найменші відстані між проводами ПЛ за найбільшого відхилення їх вітром та опорами ЛЗ і ЛРМ у стиснених умовах траси Напруга ПЛ кВ До 20 35-110 150 220 330 500-750 Найменша відстань м 2 4 5 6 8 10 Опори ЛЗ і ЛРМ слід закріплювати додатковими підпорами або встановлювати здвоєними у випадку якщо в разі їхнього падіння можливе зіткнення між проводами ЛЗ і ЛРМ та проводами ПЛ. 2.5.202 У разі зближення ПЛ зі штировими ізоляторами на відрізках які мають кути повороту з повітряними ЛЗ і ЛРМ відстані між ними повинні бути такими щоб провід який зірвався з кутової опори ПЛ не міг опинитися від найближчого проводу ЛЗ і ЛРМ на відстанях менших ніж зазначені в табл. 2.5.42. За неможливості виконати цю вимогу проводи ПЛ які відходять від внутрішнього боку повороту повинні мати подвійне кріплення. 2.5.203 У разі зближення ПЛ з підземними кабелями ЛЗ і ЛРМ найменші відстані між ними і заходи захисту визначають відповідно до правил захисту пристроїв проводового зв'язку сигналізації і телемеханіки залізниці від небезпечного і перешкоджаючого впливу ліній електропередавання і рекомендацій із захисту оптичних кабелів з металевими елементами від небезпечного впливу ліній електропередавання електрифікованих залізниць змінного струму і електропідстанцій. Найменші відстані від заземлювача та підземної частини опори ПЛ до підземного кабелю ЛЗ і ЛРМ повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.37. 2.5.204 Відстані від ПЛ до антенних споруд передавальних радіоцентрів слід приймати за табл. 2.5.43. Таблиця 2.5.43 – Найменші відстані від ПЛ до антенних споруд передавальних радіоцентрів Антенні споруди Відстані м для ПЛ напругою кВ до 110 150-750 Середньохвильові та довгохвильові передавальні антени За межами високочастотного заземлювального пристрою але не менше 100 Короткохвильові передавальні антени:  - у напрямку найбільшого випромінювання 200 300 - в інших напрямках 50 50 Короткохвильові передавальні слабоспрямовані і неспрямовані антени 150 200 2.5.205 Найменші відстані зближення ПЛ зі створом радіорелейної лінії та радіорелейних станцій поза зоною спрямування антени слід приймати за табл. 2.5.44. Можливість перетину ПЛ зі створом радіорелейної лінії встановлюють під час проектування ПЛ. 2.5.206 Відстані від ПЛ до меж приймальних радіоцентрів і виділених приймальних пунктів радіофікації та місцевих радіовузлів слід визначати за табл. 2.5.44. Якщо траса проектованої ПЛ проходить у районі розташування особливо важливих приймальних радіопристроїв то припустиме зближення встановлюють в індивідуальному порядку під час проектування ПЛ. Якщо неможливо дотриматися відстаней зазначених у табл. 2.5.44 то в окремих випадках допускається їх зменшувати за умови виконання на ПЛ заходів які забезпечують відповідне зменшення перешкод . Для кожного випадку під час проектування ПЛ слід складати проект заходів щодо дотримання норм радіоперешкод. Відстані від ПЛ до телерадіоцентрів повинні бути не менше ніж 400 м – для ПЛ до 20 кВ 700 м – для ПЛ 35-150 кВ і 1000 м – для ПЛ 220-750 кВ. Таблиця 2.5.44 – Найменші відстані від ПЛ до меж приймальних радіоцентрів радіорелейних КХ і УКХ станцій виділених приймальних пунктів радіофікації та місцевих радіовузлів Радіопристрої Відстані м для ПЛ напругою кВ до 35 110-220 330-750 1 2 3 4 Магістральні обласні районні радіоцентри та радіорелейні станції зв'язку в діаграмі спрямування антени 500 1000 2000 Радіолокаційні станції радіотехнічні системи ближньої навігації 1000 1000 1000 Автоматичні ультракороткохвильові радіопеленгатори 800 800 800 Короткохвильові радіопеленгатори 700 700 700 Станції проводового мовлення 200 300 400 Радіорелейні станції поза зоною спрямування їх антен і створи радіорелейних ліній 100 200 250 Перетин і зближення ПЛ із залізницями 2.5.207 Перетин ПЛ із залізницями виконується як правило повітряними переходами. На залізницях з особливо інтенсивним рухом* і в деяких технічно обґрунтованих випадках наприклад під час переходу через насипи на залізничних станціях або в місцях де влаштовувати повітряні переходи технічно складно переходи ПЛ слід виконувати кабелем. Перетин ПЛ із залізницями в горловинах залізничних станцій і в місцях сполучення анкерних ділянок контактної мережі забороняється. Кут перетину ПЛ з електрифікованими** залізницями або залізницями які підлягають електрифікації*** а також кут перетину ПЛ 750 кВ із залізницями загального користування повинен становити приблизно 90° але не менше ніж 40°. Кут перетину ПЛ з іншими залізницями не нормується. Якщо повітряна ЛЗ залізниці проходить непаралельно залізничній колії кут перетину повітряної ЛЗ з ПЛ слід визначати за допомогою розрахунку небезпечного та перешкоджаючого впливів. 2.5.208 У разі перетину та зближення ПЛ із залізницями відстані від основи опори ПЛ до габариту наближення будівель* на неелектрифікованих залізницях чи до осі опор контактної мережі електрифікованих залізниць або залізниць що підлягають електрифікації повинні бути не меншими від висоти опори плюс 3 м. На ділянках траси ПЛ зі стисненими умовами ці відстані допускається приймати не меншими за: 3 м – для ПЛ до 20 кВ 6 м – для ПЛ 35- 150 кВ 8 м – для ПЛ 220-330 кВ 10 м – для ПЛ 500 кВ і 20 м – для ПЛ 750 кВ. Захист перетинів ПЛ з контактною мережею захисними апаратами здійснюють відповідно до вимог 2.5.188. 2.5.209 Відстані від проводів до різних елементів залізниці в разі перетину і зближення з нею повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.45. Найменші відстані по вертикалі від проводів ПЛ до різних елементів залізниць а також до найвищого проводу або несучого троса електрифікованих залізниць визначають у нормальному режимі ПЛ за найбільшої стріли провисання проводу за вищої температури повітря з урахуванням додаткового нагрівання проводу електричним струмом або за розрахункового ожеледного навантаження за формулою 2.5.1 . За відсутності даних про електричні навантаження ПЛ температуру проводів приймають такою що дорівнює плюс 70°С. Таблиця 2.5.45 – Найменші відстані в разі перетину і зближення ПЛ із залізницями Перетин або зближення Найменші відстані м для ПЛ напругою кВ до 20 35-110 150 220 330 500 750 1 2 3 4 5 6 7 8 У разі перетину Для неелектрифікованих залізниць: від проводу до головки рейки в нормальному режимі ПЛ по вертикалі: - залізниць широкої та вузької колії загального користування 7 5 7 5 8 8 5 9 9 5 20 - залізниць широкої колії незагального користування 7 5 7 5 8 8 5 9 9 5 12 - залізниць вузької колії незагального користування 6 5 6 5 7 7 5 8 8 5 12 від проводу до головки рейки в разі обриву проводу ПЛ у суміжному прогоні по вертикалі:  - залізниць широкої колії 6 6 6 5 6 5 7 - - - залізниць вузької колії 4 5 4 5 5 5 5 5 - - Для електрифікованих залізниць або залізниць які підлягають електрифікації від проводів ПЛ до найвищого проводу або несучого троса: - у нормальному режимі по вертикалі Так само як у разі перетину ПЛ між собою відповідно до табл. 2.5.35 див. 2.5.188 - у разі обриву проводу в суміжному прогоні 1 1 2 2 2 5 3 5 - У разі зближення або паралельного проходження Для неелектрифікованих залізниць на ділянках траси в стиснених умовах від відхиленого проводу ПЛ до габариту наближення будівель по горизонталі 1 5 2 5 2 5 2 5 3 5 4 5 5 5 Для електрифікованих залізниць або залізниць які підлягають електрифікації від крайнього проводу ПЛ до крайнього проводу підвішеного з польового боку опори контактної мережі по горизонталі Так само як у разі зближення ПЛ між собою відповідно до таблиці 2.5.36 Те саме але за відсутності проводів з польового боку опор контактної мережі Так само як у разі зближення ПЛ зі спорудами відповідно до 2.5.175 В аварійному режимі відстані перевіряють у разі перетину ПЛ з проводами перерізом алюмінієвої частини менше ніж 185 мм2 для умов середньорічної температури без ожеледі і вітру без урахування нагрівання проводів електричним струмом. Для проводів з перерізом алюмінієвої частини 185 мм2 і більше відстані в аварійному режимі не перевіряються. Допускається розташовувати проводи ПЛ яка перетинає над опорами контактної мережі за відстані по вертикалі від проводів ПЛ до верху опор контактної мережі не менше ніж: 7 м – для ПЛ напругою до 110 кВ 8 м – для ПЛ 150-220 кВ 9 м – для ПЛ 330-500 кВ і 10 м – для ПЛ 750 кВ. У виняткових випадках на ділянках траси в стиснених умовах допускається підвішувати проводи ПЛ і контактної мережі на спільних опорах. У разі перетину та зближення ПЛ із залізницями уздовж яких проходять лінії зв'язку і сигналізації необхідно крім вимог зазначених у табл. 2.5.45 керуватися також вимогами до перетинів і зближень ПЛ зі спорудами зв'язку. 2.5.210 У разі перетину ПЛ з залізницями загального користування електрифікованими та залізницями що підлягають електрифікації опори ПЛ які обмежують прогін перетину повинні бути анкерними нормальної конструкції. На ділянках з особливо інтенсивним і інтенсивним рухом* потягів ці опори повинні бути металевими. Допускається в прогоні цього перетину обмеженого анкерними опорами установлювати проміжну опору між коліями не призначеними для проходження регулярних пасажирських потягів а також проміжні опори по краях залізничного полотна колій будь-яких доріг. Зазначені опори повинні бути металевими чи залізобетонними. Кріпити проводи на цих опорах слід за допомогою підтримувальних дволанцюгових ізоляційних підвісів з глухими затискачами. Застосовувати опори з будь-якого матеріалу з відтяжками та дерев'яні одностоякові опори не допускається. Дерев'яні проміжні опори повинні бути П-подібними з X- або Z-подібними зв'язками або А-подібними. У разі перетину залізниць незагального користування допускається застосовувати анкерні опори полегшеної конструкції та проміжні опори. Кріпити проводи на проміжних опорах слід за допомогою підтримувальних дволанцюгових ізоляційних підвісів із глухими затискачами. Опори всіх типів установлені на перетині залізниць незагального користування можуть бути вільностоячими або на відтяжках. 2.5.211 На ПЛ з підвісними ізоляторами натяжні ізоляційні підвіси для проводу повинні бути дволанцюговими з окремим кріпленням кожного ланцюга до опори. Застосовувати штирові ізолятори в прогонах перетину ПЛ із залізницями не допускається. Арматуру залізобетонних опор і приставок які обмежують прогін перетину використовувати як заземлювачі не допускається. 2.5.212 У разі перетину ПЛ із залізницею яка має лісозахисні насадження слід керуватися вимогами 2.5.166. 2.5.213 Мінімальні відстані від ПЛ до мостів залізниць з прогоном 20 м і менше слід приймати такими ж як до відповідних залізниць за табл. 2.5.45 а з прогоном понад 20 м – установлювати під час проектування ПЛ. Перетин і зближення ПЛ з автомобільними дорогами 2.5.214 Вимоги 2.5.214 – 2.5.221 поширюються на перетин і зближення з автомобільними дорогами: - загального користування і під'їзними до промпідприємств категорій ІА ІБ II-V за будівельними нормами та правилами на автомобільні дороги ; - внутрішньогосподарськими в сільськогосподарських підприємствах категорій І-С – ІІІ-С за будівельними нормами та правилами на внутрішньогосподарські автомобільні дороги сільськогосподарських підприємств і організацій . Перетин і зближення ПЛ з державними дорогами загального користування повинні також відповідати вимогам правил установлення та використання придорожніх смуг державних автомобільних доріг загального користування. Кут перетину ПЛ з автомобільними дорогами не нормується. 2.5.215 У разі перетину автомобільних доріг категорій ІА й ІБ опори ПЛ які обмежують прогін перетину повинні бути анкерного типу нормальної конструкції. На ПЛ з підвісними ізоляторами і перерізом алюмінієвої частини проводу 120 мм2 і більше натяжні ізоляційні підвіси повинні бути дволанцюговими з окремим кріпленням кожного ланцюга до опори. Допускається в прогоні перетину доріг категорій ІА і ІБ обмеженому анкерними опорами установлювати проміжні опори за межами водопропускної канави в підошві дорожнього полотна з урахуванням вимог 2.5.220. Кріпити проводи на цих опорах слід за допомогою підтримувальних дволанцюгових ізоляційних підвісів з глухими затискачами. У разі перетину автомобільних доріг категорій II-V І-С –ІІІ-С опори які обмежують прогін перетину можуть бути анкерного типу полегшеної конструкції або проміжними. На проміжних опорах з підтримувальними ізоляційними підвісами проводи слід підвішувати в глухих затискачах на опорах зі штировими ізоляторами слід застосовувати подвійне кріплення проводів на ПЛ і посилене кріплення на ПЛЗ. 2.5.216 Відстані в разі перетину та зближення ПЛ з автомобільними дорогами повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.46. В усіх випадках зближення ПЛ з криволінійними ділянками автодоріг які проходять по насипах мінімальні відстані від проводів ПЛ до брівки земляного полотна дороги повинні бути не меншими від відстаней по вертикалі зазначених у табл. 2.5.46. Найменші відстані по вертикалі від проводів до проїзної частини дороги в нормальному режимі роботи ПЛ слід приймати: - без урахування нагрівання проводу електричним струмом за вищої температури повітря; - за розрахункового ожеледного навантаження згідно з формулою 2.5.1 і за температури повітря під час ожеледі згідно з 2.5.61. 2.5.217 Відстані по вертикалі від проводів ПЛ перерізом алюмінієвої частини менше ніж 185 мм2 у місцях перетину з автомобільними дорогами слід перевіряти на обрив проводу в суміжному прогоні за середньорічної температури повітря без урахування нагрівання проводів електричним струмом. Ці відстані повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.46. Таблиця 2.5.46 – Найменші відстані в разі перетину та зближення ПЛ з автомобільними дорогами Перетин зближення або паралельне проходження Найменші відстані м для ПЛ напругою кВ до 20 35-110 150 220 330 500 750 1 2 3 4 5 6 7 8 Відстань по вертикалі: від проводу до покриття проїзної частини доріг усіх категорій 7 7 7 5 8 8 5 9 5 16 те саме у разі обриву проводу в суміжному прогоні 5 5 5 5 5 5 5 5 6 - - Відстань по горизонталі: 1. У разі перетину доріг: від основи або будь-якої частини опори до брівки земляного полотна дороги у стиснених умовах від основи або будь-якої частини опори до підошви чи насипу зовнішньої брівки кювету доріг категорій ІА ІБ і II Висота опори 5 5 5 5 10 10 15 те саме до доріг інших категорій 1 5 2 5 2 5 2 5 5 5 15 2. У разі паралельного проходження з дорогами всіх категорій: від основи або будь-якої частини опори до брівки земляного полотна дороги Висота опори плюс 5 м від крайнього невідхиленого проводу до брівки земляного полотна дороги 10 15 15 15 20 30 40 те саме в стиснених умовах 2 4 5 8 8 10 15 2.5.218 У місцях перетину ПЛ з автомобільними дорогами по обидва боки ПЛ на дорогах слід установлювати дорожні знаки відповідно до вимог державного стандарту а в місцях перетину ПЛ 330 кВ і вище – дорожні знаки які забороняють зупинку транспортних засобів у охоронних зонах цих ПЛ. Підвішувати дорожні знаки на тросах-розтяжках у межах охоронних зон ПЛ не допускається. 2.5.219 У разі зближення або перетину ПЛ зелених насаджень розташованих уздовж автомобільних доріг слід керуватися 2.5.166. 2.5.220 Для запобігання наїздів транспортних засобів на опори ПЛ розташовані на відстані менше ніж 4 м від краю проїзної частини слід застосовувати дорожні огорожі І групи. 2.5.221 Мінімальні відстані від ПЛ до мостів автомобільних доріг з прогоном 20 м і менше слід приймати такими ж як до відповідних автомобільних доріг за табл. 2.5.46 а з прогоном понад 20 м – визначати під час проектування ПЛ. Перетин зближення або паралельне проходження ПЛ із тролейбусними і трамвайними лініями 2.5.222 Кут перетину ПЛ із тролейбусними і трамвайними лініями рекомендується приймати приблизно 90° але не менше ніж 60°. 2.5.223 У разі перетину тролейбусних і трамвайних ліній опори ПЛ які обмежують прогін перетину повинні бути анкерними нормальної конструкції. Для ПЛ з проводами перерізом алюмінієвої частини 120 мм2 і більше та зі сталевими линвами типу ТК перерізом 50 мм2 і більше допускаються також проміжні опори з підвішуванням проводів у глухих затискачах або з подвійним кріпленням на штирових ізоляторах. У випадку застосування анкерних опор на ПЛ з підвісними ізоляторами і нерозщепленим проводом у фазі перерізом алюмінієвої частини 120 мм2 і більше натяжні ізоляційні підвіси повинні бути дволанцюговими з окремим кріпленням кожного ланцюга до опори. Для ПЛЗ з проводами перерізом алюмінієвої частини 120 мм2 і більше допускається застосовувати проміжні опори з посиленим кріпленням захищених проводів на штирових ізоляторах. У разі будівництва нових тролейбусних і трамвайних ліній під існуючими ПЛ 500-750 кВ здійснювати перебудову ПЛ немає потреби якщо відстані від проводів є не меншими ніж зазначені в табл. 2.5.47. 2.5.224 Найменші відстані від проводів ПЛ у разі перетину зближення або паралельного проходження з тролейбусними і трамвайними лініями в нормальному режимі роботи ПЛ слід приймати не меншими від зазначених у табл. 2.5.47: - за вищої температури повітря без урахування нагрівання проводу електричним струмом; - за розрахункового ожеледного навантаження згідно з формулою 2.5.1 і за температури повітря під час ожеледі згідно з 2.5.61. Таблиця 2.5.47 – Найменші відстані від проводів ПЛ у разі перетину зближення або паралельного проходження з тролейбусними і трамвайними лініями Перетин зближення або паралельне проходження Найменша відстань м для ПЛ напругою кВ до 20 35-110 150-220 330 500 750 Відстань по вертикалі від проводів ПЛ: у разі перетину з тролейбусною лінією в нормальному режимі ПЛ: - до вищої відмітки проїзної частини 11 11 12 13 13 15 - до проводів контактної мережі або несучих тросів 3 3 4 5 5 7 у разі перетину з трамвайною лінією в нормальному режимі ПЛ: - до головки рейки 9 5 9 5 10 5 11 5 11 5 13 - до проводів контактної мережі або несучих тросів 3 3 4 5 5 у разі обриву проводу ПЛ в суміжному прогоні до проводів або несучих тросів тролейбусної чи трамвайної лінії 1 1 2 2 5 - - Відстань по горизонталі у випадку зближення або паралельного проходження: від крайніх невідхилених проводів ПЛ до опор тролейбусної і трамвайної контактних мереж Не менше висоти опори від крайніх проводів ПЛ за найбільшого їх відхилення до опор тролейбусної і трамвайної контактних мереж на ділянках стисненої траси 3 4 6 8 10 12 від крайніх невідхилених проводів ПЛ до пунктів зупинок трамваїв і тролейбусів кіл розвороту з робочими коліями коліями відстою обгону і ремонту 10 20 25 30 30 40 Відстані по вертикалі від проводів ПЛ перерізом алюмінієвої частини менше ніж 185 мм2 у місцях перетину з проводами або несучими тросами тролейбусної чи трамвайної лінії слід перевіряти в аварійному режимі на обрив проводу ПЛ у суміжному прогоні за середньорічної температури повітря без урахування нагрівання проводів електричним струмом. При цьому відстані повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.47. У разі зближення ПЛ 110 кВ і вище з тролейбусними і трамвайними лініями відстані між проводами і заходи захисту від впливу ПЛ слід визначати відповідно до будівельних норм і правил на трамвайні і тролейбусні лінії. 2.5.225 Захист перетинів ПЛ з контактною мережею здійснюється захисними апаратами відповідно до вимог 2.5.188. Допускається розміщувати проводи ПЛ яка перетинає над опорами контактної мережі за відстаней по вертикалі від проводів ПЛ до верху опор контактної мережі не менше ніж: 7 м – для ПЛ напругою до 110 кВ 8 м – для ПЛ 150 –220 кВ 9 м – для ПЛ 330 – 500 кВ і 10 м – для ПЛ 750 кВ. Перетин ПЛ з водними просторами 2.5.226 Кут перетину ПЛ з водними просторами ріками каналами озерами водоймищами а також на великих переходах не нормується. Слід уникати за можливості перетину ПЛ з місцями тривалої стоянки суден затонів портів та інших пунктів відстою . Проходження ПЛ над шлюзами не допускається. 2.5.227 Опори які обмежують ділянку перетину ПЛ із судноплавними водними просторами незалежно від довжини прогонів і їх кількості на ділянці перетину або ділянку перетину з несудноплавними просторами у разі встановлення на ділянці перетину прогонів довжиною понад 700 м повинні бути анкерними кінцевими. На ділянці перетину допускається застосовувати проміжні та анкерні опори у випадку якщо ділянку перетину відокремлено кінцевими опорами в самостійну частину ПЛ. Залежно від типу кріплення проводів опори установлені між кінцевими опорами КО чи кінцевими пристроями можуть бути: - проміжними П  – з кріпленням усіх проводів на опорі за допомогою підтримувальних ізоляційних підвісів; - анкерними А  – з кріпленням усіх проводів на опорі за допомогою натяжних ізоляційних підвісів; - комбінованими ПА  – зі змішаним кріпленням проводів на опорі за допомогою як підтримувальних так і натяжних ізоляційних підвісів. Для ПЛ зі сталеалюмінієвими проводами та проводами з термообробленого алюмінієвого сплаву зі сталевим осердям перерізом алюмінієвої частини для обох типів проводів 120 мм2 і більше або сталевими линвами типу ТК перерізом 50 мм2 і більше допускається застосовувати проміжні опори та анкерні опори полегшеного типу; при цьому виходячи з конкретних умов застосовують такі схеми переходів: 1 однопрогінні на кінцевих опорах К-К; 2 двопрогінні з опорами К-П-К К-ПА-К; 3 трипрогінні з опорами К-П-П-К К-ПА-ПА-К; 4 чотирипрогінні з опорами К-П-П-П-К К-ПА-ПА- ПА-К тільки для ожеледного навантаження 12 Н/м і менше та довжин прогонів на переході не більше 1100 м ; 5 багатопрогінні з опорами К-А ... А-К; 6 у разі застосування опор П чи ПА перехід слід розділяти опорами на ділянки з кількістю опор на кожній ділянці не більше двох тобто К-П-П-А ... А-П-П-К К-ПА-ПА-А ... А-ПА-ПА-К або не більше трьох згідно з підпунктом 4 цього пункту . 2.5.228 Переходи можна виконувати на одноколових і двоколових опорах. Двоколовими рекомендується виконувати переходи в населеній місцевості у районах промислової забудови а також за необхідності у перспективі другого переходу в ненаселеній чи важкодоступній місцевості. 2.5.229 На одноколових переходах для ПЛ 330 кВ і нижче рекомендується застосовувати трикутне розташування фаз допускається горизонтальне розташування фаз. Для ПЛ 500-750 кВ необхідно як правило застосовувати горизонтальне розташування фаз. 2.5.230 На двоколових переходах ПЛ до 330 кВ і нижче рекомендується розташовувати проводи в трьох ярусах допускається також розташування проводів у двох ярусах. 2.5.231 На переходах з прогонами які перевищують прогони основної лінії не більше ніж у 1 5 раза рекомендується перевіряти доцільність застосування проводу тієї ж марки що і на основній лінії. На переходах ПЛ до 100 кВ рекомендується перевіряти доцільність застосування як проводів сталевих линв якщо це можливо за електричним розрахунком проводів. На перетині ПЛ із судноплавними водними просторами виконаних на проміжних опорах з кріпленням проводів у глухих затискачах відстані по вертикалі від проводів ПЛ перерізом алюмінієвої частини менше ніж 185 мм2 до суден слід перевіряти на обрив проводу в суміжному прогоні за середньорічної температури повітря без вітру й ожеледі без урахування нагрівання проводів електричним струмом. Для перерізу алюмінієвої частини 185 мм2 і більше перевірку в аварійному режимі виконувати немає потреби. 2.5.232 Відстань від нижньої точки провисання проводів ПЛ у нормальному та аварійному режимах до рівня високих паводкових вод на судноплавних ділянках рік каналів озер і водоймищ слід визначати як суму максимального габариту суден і найменшої відстані від проводів ПЛ до габариту суден за табл. 2.5.48. Стрілу провисання проводу в цьому випадку визначають за вищої температури повітря без урахування нагрівання проводів електричним струмом. Рівень високих паводкових вод приймають з імовірністю перевищення забезпеченістю 0 02 повторюваність 1 раз за 50 років для ПЛ 330 кВ і нижче. Для ПЛ 500-750 кВ забезпеченість повинна становити 0 01 повторюваність 1 раз за 100 років . Відстані від нижньої точки провисання проводу ПЛ до рівня льоду повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.48. Стрілу провисання проводу в цьому випадку визначають за розрахункового ожеледного навантаження згідно з формулою 2.5.1 і за температури повітря під час ожеледі згідно з 2.5.61. 2.5.233 Відстані від нижньої точки провисання проводів ПЛ у нормальному режимі до рівня високих паводкових вод на несудноплавних ділянках рік каналів озер і водоймищ повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.48. Стрілу провисання проводу в цьому випадку визначають за температури повітря 15 °С без урахування нагрівання проводів електричним струмом. Відстані від нижньої точки провисання проводів ПЛ до рівня льоду повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.48. Стрілу провисання проводу в цьому випадку визначають за розрахункового ожеледного навантаження згідно з формулою 2.5.1 і за температури повітря під час ожеледі згідно з 2.5.61. Таблиця 2.5.48 – Найменша відстань у разі перетину ПЛ з водними просторами Відстань Найменша відстань м для ПЛ напругою кВ до 110 150 220 330 500 750 Для судноплавних ділянок рік каналів озер і водосховищ від проводів по вертикалі: - до максимального габариту суден або сплаву в нормальному режимі ПЛ 2 0 2 5 3 0 3 5 4 0 5 5 - те саме але в разі обриву проводу в суміжному прогоні 0 5 1 0 1 0 1 5 - - - до верхніх робочих площадок обслуговування суден верх рубки і т.ін. у затонах портах і інших пунктах відстою - - - 11 0 15 5 23 0 - до рівня льоду 6 0 6 5 7 0 7 5 8 0 12 0 Для несудноплавних ділянок рік каналів озер і водоймищ від проводів по вертикалі: - до рівня високих вод* 5 5 6 0 6 5 7 0 7 5 10 0 - до рівня льоду 6 0 6 5 7 0 7 5 8 0 12 0 * Найменша відстань яка дає можливість пропускати плавні засоби висотою до 3 5 м. 2.5.234 Місця перетину ПЛ із судноплавними і сплавними ріками озерами водоймищами і каналами слід позначати на берегах сигнальними знаками згідно з правилами плавання внутрішніми водними шляхами. Знаки «Дотримуй надводного габариту» встановлюють по одному на кожному березі на відстані 100 м вище або нижче за течією осі повітряного переходу. За ширини ріки до 100 м щити знаків установлюють безпосередньо на опорі ПЛ на висоті не менше ніж 5 м. Опори великого переходу повинні мати денне маркування фарбування і сигнальне освітлення відповідно до 2.5.254. Попереджувальні навігаційні знаки встановлюють власники ПЛ. Розміри знака колір і режим горіння вогнів повинні відповідати державним стандартам. Проходження ПЛ по мостах 2.5.235 Прокладати ПЛ 1 кВ і вище на мостах різного призначення як правило не допускається. За обґрунтованої необхідності допускається проходження ПЛ по мостах побудованих з негорючих матеріалів. У цьому випадку опори або підтримувальні пристрої які обмежують прогони з берега на міст і через розвідну частину мосту повинні бути анкерними нормальної конструкції. Усі інші підтримувальні пристрої на мостах можуть бути проміжного типу. На цих пристроях з підтримувальними ізоляційними підвісами проводи слід підвішувати в глухих затискачах. Застосовувати штирові ізолятори не допускається за винятком ПЛЗ на яких кріплення проводів здійснюється спіральними пружинними в'язками. 2.5.236 На металевих залізничних мостах з проїздом по нижній його частині забезпечених по всій довжині верхніми зв'язками проводи допускається розташовувати безпосередньо над прогонною будовою моста вище від зв'язок або за її межами. Розташовувати проводи в межах габариту наближення будови а також у межах ширини зайнятої елементами контактної мережі електрифікованих залізниць не допускається. Відстані від проводів ПЛ до всіх ліній залізниці прокладених по конструкції мосту приймають як для стиснених ділянок траси згідно з 2.5.209. На міських і шосейних мостах допускається розташовувати проводи як за межами прогонної будови так і в межах ширини пішохідної і проїзної частин мосту. На мостах які перебувають під охороною допускається розташовувати проводи ПЛ нижче від відмітки пішохідної частини. 2.5.237 Найменші відстані від проводів ПЛ до різних частин мостів слід приймати як до будівель і споруд згідно з табл. 2.5.32 2.5.169 і табл. 2.5.33 без урахування обриву проводів у суміжному прогоні. Найменші відстані від проводів ПЛ до різних частин мостів слід приймати відповідно до вимог організацій у власності яких перебувають ці мости. При цьому найбільшу стрілу провисання проводів слід вибирати шляхом зіставлення стріл провисання за вищої температури повітря і під час ожеледі. Проходження ПЛ по греблях і дамбах 2.5.238 У разі проходження ПЛ по греблях дамбах і т. ін. будь-які відстані від невідхилених і відхилених проводів до різних частин гребель або дамб у нормальному режимі роботи ПЛ повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.49. Відстані по вертикалі в нормальному режимі роботи ПЛ слід приймати не меншими від зазначених у табл. 2.5.49: - за вищої температури повітря без урахування нагрівання проводу електричним струмом; - за розрахункового ожеледного навантаження згідно з формулою 2.5.1 і температури повітря під час ожеледі згідно з 2.5.61. Таблиця 2.5.49 – Найменші відстані від проводів ПЛ до різних частин гребель і дамб Частини гребель і дамб Найменша відстань м для ПЛ напругою кВ до 110 150 220 330 500 750 Гребінь і бровка відкосу 6 6 5 7 7 5 8 12 Нахилена поверхня відкосу 5 5 5 6 6 5 7 9 Поверхня води яка переливається через дамбу 4 4 5 5 5 5 6 7 2.5.239 Якщо ПЛ проходить по греблях і дамбах на яких прокладено шляхи сполучення то лінія повинна задовольняти також вимоги яких необхідно дотримуватися в разі перетину та зближення з відповідними об'єктами шляхів сполучення. При цьому відстані по горизонталі від будь-якої частини опори до шляхів сполучення слід приймати як для ПЛ на ділянках стисненої траси. Відстані до пішохідних доріжок і тротуарів не нормуються. Розташовувати проводи в межах габариту наближення будівель а також у межах ширини зайнятої елементами контактної мережі електрифікованих залізниць не допускається. Допускається розташовувати проводи ПЛ у межах полотна автомобільної дороги пішохідних доріжок і тротуарів. Зближення ПЛ з вибухо- і пожежонебезпечними установками 2.5.240 Зближення ПЛ з будівлями спорудами та зовнішніми технологічними установками пов'язаними з видобуванням транспортуванням виробництвом виготовленням використанням або збереженням вибухонебезпечних вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин а також з вибухо- і пожежонебезпечними зонами слід виконувати відповідно до норм затверджених у встановленому порядку. Якщо норми зближення не передбачено нормативними документами то відстані від осі траси ПЛ до зазначених будівель споруд зовнішніх установок і зон повинні становити не менше полуторної висоти опори. Перетин і зближення ПЛ з надземними і наземними трубопроводами спорудами для транспортування нафти і газу та канатними дорогами 2.5.241 Кут перетину ПЛ з надземними і наземними газопроводами нафтопроводами нафтопродуктопроводами трубопроводами зріджених вуглеводневих газів аміакопроводами далі – трубопроводи для транспортування горючих рідин і газів а також з пасажирськими канатними дорогами рекомендується приймати близьким до 90°. Кут перетину ПЛ з надземними і наземними трубопроводами для транспортування негорючих рідин і газів а також з промисловими канатними дорогами не нормується. 2.5.242 Перетин ПЛ 110 кВ і вище з надземними і наземними магістральними і промисловими трубопроводами далі – магістральні трубопроводи для транспортування горючих рідин і газів як правило не допускається. Допускається перетин цих ПЛ з діючими однонитковими наземними магістральними трубопроводами для транспортування горючих рідин і газів а також з діючими технічними коридорами цих трубопроводів у разі прокладання трубопроводів у насипі. У прогонах перетину з ПЛ надземні і наземні трубопроводи для транспортування горючих рідин і газів крім прокладених у насипі слід захищати огорожами які виключають попадання проводів на трубопровід як у разі їхнього обриву так і необірваних проводів під час падіння опор які обмежують прогін перетину. Огорожі слід розраховувати на навантаження від проводів у разі їхнього обриву або під час падіння опор ПЛ які обмежують прогін перетину і на термічну стійкість під час протікання струмів КЗ. Огорожі слід установлювати з обох боків перетину на відстані від трубопроводу яка дорівнює висоті опори. Ширина огорожі має перевищувати відстань від проекції крайніх відхилених проводів ПЛ на 4 м – для ПЛ 110-220 кВ і на 8 м – для ПЛ 330-750 кВ. Відстань від опор ПЛ до огорожі слід установлювати як до надземних трубопроводів. 2.5.243 Опори ПЛ які обмежують прогін перетину з надземними і наземними трубопроводами а також з канатними дорогами повинні бути анкерними нормальної конструкції. Для ПЛ зі сталеалюмінієвими проводами перерізом алюмінієвої частини 120 мм2 і більше або зі сталевими линвами перерізом 50 мм2 і більше за винятком ПЛ які перетинають пасажирські канатні дороги допускаються анкерні опори полегшеної конструкції або проміжні опори. Підтримувальні затискачі на проміжних опорах повинні бути глухими. У прогонах перетину ПЛ з трубопроводами для транспортування горючих рідин та газів проводи і троси не повинні мати з'єднань. 2.5.244 Проводи ПЛ слід розташовувати над надземними трубопроводами і канатними дорогами. У виняткових випадках допускається проходження ПЛ напругою до 220 кВ під канатними дорогами що повинні мати містки або сітки для огороджування проводів ПЛ. Кріпити містки і сітки на опорах ПЛ не допускається. Відстані по вертикалі від ПЛ до містків сіток і огорож 2.5.242 повинні бути такими ж як до надземних і наземних трубопроводів і канатних доріг табл. 2.5.50 . 2.5.245 У прогонах перетину з ПЛ металеві трубопроводи крім прокладених у насипі канатні дороги а також огорожі містки і сітки слід заземлювати. Опір який забезпечується шляхом застосування штучних заземлювачів повинен бути не більше ніж 10 Ом. 2.5.246 Відстані в разі перетину зближення і паралельного проходження ПЛ з надземними і наземними трубопроводами та канатними дорогами повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.50*. Відстані по вертикалі в нормальному режимі роботи ПЛ слід приймати не меншими від значень вказаних у табл. 2.5.50. Таблиця 2.5.50 – Найменша відстань від проводів ПЛ до наземних надземних трубопроводів канатних доріг Перетин зближення або Найменша відстань1 м для ПЛ напругою кВ до 20 35 110 150 220 330 500 750 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Відстань по вертикалі у просвіті в разі перетину: - від невідхилених проводів ПЛ до будь-якої частини трубопроводів насипу захисних пристроїв трубопроводу або канатної дороги в нормальному режимі; 3** 4 4 4 5 5 6 8 12 - те саме в разі обриву проводу в суміжному прогоні; 2** 2** 2** 2 5 3 4 - - Відстані по горизонталі: у разі зближення і паралельного проходження від крайнього невідхиленого проводу до будь-якої частини: - магістрального нафтопроводу і нафтопродуктопроводу 50 м але не менше висоти опори - газопроводу з надлишковим тиском понад 1 2 МПа магістрального газопроводу Не менше подвійної висоти опори але не менше 50 м - трубопроводу зріджених вуглеводневих газів Не менше 1000 м - аміакопроводу Трикратна висота опори але не менше 50 м - немагістральних нафтопроводу і нафтопродуктопроводу газопроводу з надлишковим тиском газу 1 2 МПа і менше водопроводу каналізації напірної і самопливної водостоку теплової мережі Не менше висоти опори*** Приміщення з вибухонебезпечними зонами і зовнішніми вибухонебезпечними установками: - компресорних КС і газорозподільних станцій ГРС : на газопроводах з тиском понад 1 2 МПа 80 80 100 120 140 160 180 200 - на газопроводах з тиском газу 1 2 МПа і менше Не менше висоти опори плюс 3 м - нафтоперекачувальних станцій НПС 40 40 60 80 100 120 150 150 У разі перетину від основи опори ПЛ до будь-якої частини: - трубопроводу захисних пристроїв трубопроводу або канатної дороги Не менше висоти опори - те саме на ділянках траси в стиснених умовах 3 4 4 4 5 5 6 6 5 15 *3азначені в таблиці відстані приймаються до межі насипу або захисного пристрою. **У разі прокладення трубопроводу в насипі відстань до насипу збільшується на 1 м. ***Якщо висота надземної споруди перевищує висоту опори ПЛ відстань між цією спорудою і ПЛ слід приймати не меншою ніж висота цієї споруди. - за вищої температури повітря без урахування нагрівання проводів електричним струмом; - за розрахункового ожеледного навантаження згідно з формулою 2.5.1 і за температури повітря під час ожеледі згідно з 2.5.61. В аварійному режимі відстані перевіряють для ПЛ з проводами перерізом алюмінієвої частини меншим ніж 185 мм2 за середньорічної температури без ожеледі і вітру; для ПЛ з проводами перерізом алюмінієвої частини 185 мм2 і більше перевірка в разі обриву проводу не потрібна. Траса ПЛ напругою 110 кВ за паралельного проходження з технічними коридорами надземних і наземних магістральних нафтопроводів та нафтопродуктопроводів повинна проходити як правило на місцевості з відмітками рельєфу вище відміток технічних коридорів магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів. 2.5.247 Відстань від крайніх невідхилених проводів ПЛ до продувних свічок установлюваних на магістральних газопроводах необхідно приймати не меншою ніж 300 м. На ділянках стисненої траси ПЛ ця відстань може бути зменшена до 150 м за винятком багатоколових ПЛ розташованих як на спільних так і на окремих опорах. 2.5.248 На ділянках перетину ПЛ з новозбудованими надземними і наземними магістральними трубопроводами останні на відстані по 50 м у обидва боки від проекції крайнього невідхиленого проводу повинні мати для ПЛ до 20 кВ категорію яка відповідає вимогам будівельних норм і правил а для ПЛ 35 кВ і вище – на одну категорію вище. Переведення існуючих магістральних трубопроводів у підвищену категорію в разі перетину і зближення з ПЛ які будуються не потрібне. Перетин і зближення ПЛ з підземними трубопроводами 2.5.249 Кут перетину ПЛ 35 кВ і нижче з підземними магістральними газопроводами нафтопроводами нафтопродуктопроводами трубопроводами для транспортування горючих рідин і газів не нормується. Кут перетину ПЛ 110 кВ і вище з новоспоруджуваними підземними магістральними трубопроводами для транспортування горючих рідин і газів а також з діючими технічними коридорами цих трубопроводів повинен бути не меншим ніж 60°. Кут перетину ПЛ з підземними газопроводами з надлишковим тиском газу 1 2 МПа і менше немагістральними нафтопроводами нафтопродуктопроводами трубопроводами зріджених вуглеводневих газів і аміакопроводами а також з підземними трубопроводами для транспортування негорючих рідин і газів не нормується. 2.5.250 Відстані в разі перетину зближення і паралельного проходження ПЛ з підземними трубопроводами повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.51. Таблиця 2.5.51 – Найменші відстані по горизонталі від ПЛ до підземних мереж Перетин зближення або паралельне проходження Найменші відстані м для ПЛ напругою кВ до 20 35 110 150 220 330 500 750 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 У разі зближення паралельного проходження від крайнього невідхиленого проводу до будь-якої частини: - магістральних нафтопроводів нафтопродуктопроводів аміакопроводів газопроводів з тиском газу понад 1 2 МПа магістральні газопроводи 10 15 20 25 25 30 40 40 - трубопроводів зріджених вуглеводневих газів Не менше 1000 м Закінчення таблиці 2.5.51 1 2 3 4 5 6 7 8 9 2 У разі наближення і паралельного проходження в стиснених умовах і в разі перетину від заземлювача або підземної частини фундаментів опори до будь-якої частини трубопроводів зазначених у пункті 1 5 5 10 10 10 15 25 25 3 У разі перетину зближення і паралельного проходження від заземлювача або підземної частини фундаментів опори: - до немагістральних нафтопроводів нафтопродуктопроводів трубопроводів зріджених вуглеводневих газів і аміакопроводів і до газопроводів з тиском газу 1 2 МПа і менше 5 5 10 10 10 10 10 25 - до водопроводу каналізації напірної і самопливної водостоків дренажів теплових мереж 2 2 3 3 3 3 3 10 У виняткових випадках допускається під час проектування зменшувати до 50% відстані наприклад якщо ПЛ проходить по територіях електростанцій промислових підприємств по вулицях міст і т.п. зазначені в пункті 3 табл. 2.5.51 для газопроводів з тиском газу 1 2 МПа і менше. При цьому слід передбачати захист фундаментів опор ПЛ від можливого їх підмивання якщо пошкоджено зазначені трубопроводи а також захист який запобігає винесенню небезпечних потенціалів на металеві трубопроводи. Відстані від крайніх невідхилених проводів ПЛ до продувних свічок установлених на газопроводах з тиском газу понад 1 2 МПа магістральних газопроводах і до приміщень з вибухонебезпечними зонами і зовнішніми вибухонебезпечними установками КС ГРС і НПС слід приймати як для надземних і наземних трубопроводів згідно з 2.5.247 і табл. 2.5.50 відповідно. 2.5.251 Новозбудовані підземні магістральні газопроводи і нафтопроводи на ділянках зближення і паралельного проходження поряд ПЛ у разі прокладання їх на відстанях менших від зазначених у пункті 1 табл. 2.5.51 повинні мати категорію: - для газопроводів і ПЛ 500-750 кВ – не нижче ніж II; - для газопроводів і ПЛ 330 кВ і нижче – не нижче ніж III; - для нафтопроводів і ПЛ понад 1 кВ – не нижче ніж III. Новозбудовані підземні магістральні трубопроводи в разі перетину їх з ПЛ у межах охоронної зони ПЛ повинні відповідати будівельним нормам і правилам. Зближення ПЛ з аеродромами 2.5.253 У районах аеродромів і повітряних трас ПЛ слід розміщувати відповідно до вимог будівельних норм і правил на аеродроми планування і забудови міських та сільських поселень. 2.5.254 Відповідно до Посібника з експлуатації цивільних аеродромів для безпеки польотів повітряних суден опори ПЛ розташовані на приаеродромній території і на місцевості в межах повітряних трас які порушують чи погіршують умови безпеки польотів а також опори висотою 100 м і більше незалежно від місця їхнього розташування повинні мати денне маркування фарбування і світлоогорожу. Маркування і світлоогорожу опор ПЛ повинні виконувати підприємства й організації які їх будують та експлуатують. Необхідність і характер маркування і світлоогорожі опор ПЛ які проектують для кожного конкретного випадку визначають відповідні органи цивільної авіації під час узгодження будівництва. Денне маркування і світлоогорожу опор ПЛ виконують відповідно до нормативних документів з експлуатації об'єктів цивільної авіації. При цьому треба дотримуватися таких умов: 1 денне маркування повинне мати два маркувальних кольори: червоний жовтогарячий і білий. Опори висотою до 100 м слід маркувати від верхньої точки на 1/3 висоти горизонтальними смугами які чергуються за кольором шириною 0 5-6 м. Кількість смуг повинна бути не менше трьох причому крайні смуги слід фарбувати в червоний жовтогарячий колір. На приаеродромній території міжнародних аеропортів і повітряних трас міжнародного призначення опори слід маркувати горизонтальними смугами які чергуються за кольором тієї ж ширини зверху до основи. Опори висотою понад 100 м слід маркувати від верху до основи смугами які чергуються за кольором шириною що визначають нормативні документи з експлуатації об'єктів цивільної авіації але не більше ніж 30 м; 2 для світлозахисту опор слід використовувати загороджувальні вогні які встановлюють на найвищій частині точці і нижче через кожні 45 м. Відстані між проміжними ярусами як правило повинні бути однаковими. Для опор розміщених усередині забудованих районів світлоогорожу виконують зверху вниз до висоти 45 м над середнім рівнем висоти забудови; 3 у верхніх точках опор слід установлювати по два вогні основний і резервний які працюють одночасно або по одному за наявності пристрою для автоматичного ввімкнення резервного вогню в разі пошкодження основного. Автомат увімкнення резервного вогню повинен працювати так щоб у випадку його пошкодження залишалися увімкненими обидва загороджувальні вогні; 4 загороджувальні вогні слід установлювати так щоб за ними можна було спостерігати з усіх напрямків у межах від зеніту до 5° нижче горизонту; 5 загороджувальні вогні повинні бути постійного випромінювання у вигляді червоного кольору із силою світла у всіх напрямках не менше ніж 10 кд. Для світлозахисту опор які розміщені поза зоною аеродромів і не мають навколо себе сторонніх вогнів можна використовувати вогні білого кольору які працюють у проблисковому режимі. Сила загороджувального вогню повинна бути не менше ніж 10 кд а частота проблисків – не менше ніж 60 за 1 хв. Під час установлення на опорі кількох проблискових вогнів слід забезпечувати одночасність проблисків; 6 засоби світлового захисту аеродромних перешкод за умовами електропостачання повинні відноситись до споживачів І категорії і їх електропостачання слід здійснювати по окремих лініях підключених до підстанцій. Лінії потрібно забезпечувати аварійним резервним живленням. Рекомендується передбачати АВР; 7 увімкнення і вимкнення світлового захисту перешкод у районі аеродрому виконують власники ПЛ і диспетчерський пункт аеродрому згідно із заданим режимом роботи. На випадок відмови автоматичних пристроїв для ввімкнення загороджувальних вогнів слід передбачати можливість увімкнення загороджувальних вогнів уручну; 8 для забезпечення зручного і безпечного обслуговування слід передбачати площадки в місцях розміщення сигнальних вогнів і обладнання а також драбини для доступу до цих площадок. Для цього слід використовувати площадки і драбини які передбачаються на опорах ПЛ. Додаток А до глави 2.5 «Повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ» обов'язковий Методика перевірки кліматичних навантажень для ліній класів безвідмовності 3 КБ і 4 КБ А.1 Основою для перевірки розрахункових навантажень ліній класів безвідмовності 3КБ та 4КБ є імовірнісні показники прояву максимальних річних значень швидкості вітру та ожеледно-вітрових навантажень які слід визначати на підставі матеріалів багаторічних спостережень гідрометеорологічних станцій і постів розташованих у районі прокладання траси лінії. Дані фактичних спостережень необхідно приводити до стандартних умов а саме: для проводу діаметром 10 мм на висоті 10 м над поверхнею землі. За швидкістю вітру дані спостережень необхідно приводити до однорідного за періодичністю та приладами вимірювання ряду з інтервалом усереднення 10 хв. На підставі оброблення матеріалів багаторічних спостережень обчислюють значення імовірнісних показників прояву кліматичних чинників – математичного очікування mf і коефіцієнта варіації Сf – для стандартних умов. Дані щодо значень mf і Cf для метеостанцій гідрометеослужби України містяться в спеціальному кліматичному довіднику. Кліматичне навантаження af від кожного кліматичного чинника обчислюють за формулою загального виду: аf = mf 1+ В Сf А.1 де mf – математичне очікування статистичного ряду спостережень; Сf – коефіцієнт варіації статистичного ряду спостережень; В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А.1. Таблиця АЛ – Коефіцієнт безвідмовності В для 3КБ і 4КБ залежно від періоду спостережень Період спостережень роки Повторюваність для 3 КБ роки Повторюваність для 4 КБ роки 15 150 25 500 30 1 92 4 02 2 39 5 10 35 1 89 3 96 2 36 5 03 40 1 87 3 91 2 33 4 97 45 1 85 3 87 2 30 4 92 50 1 83 3 84 2 28 4 88 А.2 Розрахункове значення навантаження від ожеледі на лінійних елементах кругового перерізу Gmp Н/м обчислюють згідно з формулою 2.5.1 за умови що gmp Н/м обчислюють за формулою: gmp=mg 1 + BCg A.2 де mg – математичне очікування максимального навантаження від ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника Н/м; В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А. 1 для конкретного періоду спостережень на певній метеостанції; Cg – коефіцієнт варіації максимального навантаження від ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника. А.3 Розрахункове значення навантаження від ожеледі на площинних елементах конструкцій Gms Н обчислюють згідно з формулою 2.5.3 на підставі значення стінки ожеледі b мм яке визначають за даними табл. Б. 1 з урахуванням розрахункового значення ожеледного навантаження gтр Н/м яке обчислюють відповідно до А.2. А.4 Розрахункове значення максимального тиску вітру на площинні елементи конструкцій Wm Па обчислюють згідно з формулою 2.5.4 за умови що Wom Па обчислюють за формулою: Wom= mw 1 + BCw A.3 де mw – математичне очікування максимального вітрового тиску відповідно до даних спеціального кліматичного довідника Па; В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А. 1 для конкретного періоду спостережень на певній метеостанції; Cw – коефіцієнт варіації максимального вітрового тиску відповідно до даних спеціального кліматичного довідника. А.5 Розрахункове вітрове навантаження на проводи і троси ліній у режимі максимального вітру без ожеледі Рт обчислюють згідно з формулою 2.5.11 за умови що Wom обчислюють за формулою А.3 . А.6 Розрахункове значення тиску вітру під час ожеледі на площинні елементи конструкцій Wg Па обчислюють згідно з формулою 2.5.15 за умови що Па обчислюють за формулою: A.4 де mwg – математичне очікування тиску вітру під час ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника Па; В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А. 1 для конкретного періоду спостережень на певній метеостанції; Cwg – коефіцієнт варіації тиску вітру під час ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника. А.7 Розрахункове навантаження від вітрового тиску під час ожеледі Qm Н/м на проводи і троси ліній обчислюють згідно з формулою 2.5.17 за умови що Qom Н/м обчислюють за формулою: А.5 де mQ – математичне очікування вітрового тиску під час ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника Н/м; В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А. 1 для конкретного періоду спостережень на певній метеостанції; CQ – коефіцієнт варіації вітрового тиску під час ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника. Додаток Б до глави 2.5 «Повітряні лінії електропередавання напругою вище 1 кВ до 750 кВ» обов'язковий Методика визначення кліматичних навантажень для гірської місцевості Б.1 Для гірських місцевостей на висоті понад 400 м над рівнем моря кліматичні навантаження залежать від висоти розташування ПЛ над рівнем моря Нг у метрах та градієнта зміни характеристичного навантаження від висоти який враховується за допомогою коефіцієнта kгip який обчислюють за формулою: Б.1 За допомогою цього коефіцієнта визначають орієнтовне значення кліматичних навантажень які для ліній класів безвідмовності 3КБ і 4КБ слід уточнювати за даними метеорологічних спостережень. За наявності результатів метеорологічних спостережень за кліматичними чинниками проведених у зоні будівництва ПЛ характеристичні значення кліматичних навантажень визначають за результатами статистичного оброблення результатів вимірювань. За відсутності відповідних результатів метеорологічних спостережень характеристичні значення кліматичних навантажень визначають за спеціальними кліматологічними методиками. Розрахункові значення кліматичних навантажень в гірській місцевості визначаються згідно з п. 2.5.33 2.5.37 2.5.39 2.5.49 2.5.51 2.5.54 2.5.58-2.5.60 із заміною у відповідних формулах характеристичних значень кліматичних навантажень на характеристичні значення в гірській місцевості які розраховані згідно з вимогами п. Б.2-Б.9. Під час розрахунків проводів Нг слід приймати як середнє між висотами точок установлення суміжних опор ПЛ. Б.2 Характеристичне значення максимального навантаження від ожеледі gРгір Н/м на лінійних елементах ПЛ для гірської місцевості обчислюють за формулою: Б.2 де gp –характеристичне значення максимального навантаження від ожеледі Н/м для рівнинної місцевості за 2.5.35;  – градієнт підвищення характеристичного значення навантаження від ожеледі для гірської місцевості який дорівнює 15 Н/м; kгip – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря який обчислюють за формулою Б.1 . Б.3 Характеристичне значення стінки ожеледі b мм на площинних елементах ПЛ для гірської місцевості обчислюють залежно від максимальної ваги ожеледі gРгір за формулою Б.2 і даними табл. Б.1: Таблиця Б.1 Вага ожеледі Н/м 8 10 12 15 20 25 30 40 50 60 70 80 90 100 Стінка ожеледі b мм 12 15 16 19 22 26 28 34 39 43 47 51 54 57 Примітка. Проміжні значення величин обчислюють за допомогою лінійної інтерполяції. Б.4 Характеристичне значення максимального тиску вітру W0гір Па у гірській місцевості обчислюють за формулою: Б.3 де W0 – характеристичне значення максимального тиску вітру Па для рівнинної місцевості за 2.5.41; W0 гір – градієнт підвищення характеристичного значення максимального тиску вітру для гірської місцевості який дорівнює 15 Па; kгip – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря який обчислюють за формулою Б.1 . Б.5 Характеристичне значення тиску вітру під час ожеледі Wgгip Па у гірській місцевості обчислюють за формулою: Б.4 де Wog – характеристичне значення тиску вітру під час ожеледі Па для рівнинної місцевості за 2.5.53;  – градієнт підвищення характеристичного значення тиску вітру під час ожеледі для гірської місцевості який дорівнює 65 Па; kгip – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря який обчислюють за формулою Б.1 . Б.6 Характеристичне значення навантаження від дії вітру Q0 гір Н/м на провід вкритий ожеледдю для гірської місцевості обчислюють за формулою: Б.5 де Qo – характеристичне значення навантаження від дії вітру на провід вкритий ожеледдю Н/м для рівнинної місцевості за 2.5.56;  – градієнт підвищення характеристичного значення навантаження від дії вітру на провід вкритий ожеледдю для гірської місцевості який дорівнює 8 Н/м; kгір – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря який обчислюють за формулою Б.1 . Б.7 Середньорічну температуру повітря для гірської місцевості обчислюють за формулою: Б.6 де te – середньорічна температура повітря за 2.5.58;  – градієнт підвищення середньорічної температури повітря для гірської місцевості який дорівнює мінус 0 6°С; kгір – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря який обчислюють за формулою Б.1 . Б.8 Мінімальну температуру повітря для гірської місцевості обчислюють за формулою: Б.7 де  – мінімальна температура повітря за 2.5.59;  – градієнт підвищення мінімальної температури повітря для гірської місцевості який дорівнює мінус 1 oС; kгip – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря який обчислюють за формулою Б.1 . Б.9 Максимальну температуру повітря для гірської місцевості обчислюють за формулою: Б.8 Де  – максимальна температура повітря за 2.5.60;  – градієнт підвищення максимальної температури повітря для гірської місцевості який дорівнює мінус 0 3 °С; kгip – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря який обчислюють за формулою Б.1 . Б.10 Температуру повітря під час ожеледі незалежно від висоти конструкцій ПЛ для гірських районів з висотою понад 1000 м необхідно приймати мінус 10°С. * Тут і далі ПЛІ – повітряна лінія електропередавання з самоутримними ізольованими проводами. * У цій главі до кабелів зв'язку відносяться металеві та оптичні кабелі з металевими елементами. * До особливо інтенсивного руху потягів відноситься такий рух за якого кількість пасажирських і вантажних потягів у сумі за графіком на двоколійних ділянках становить понад 100 пар на добу і на одноколійних – 48 пар на добу. ** До електрифікованих залізниць відносяться всі електрифіковані залізниці незалежно від роду струму і значення напруги контактної мережі. *** До залізниць що підлягають електрифікації відносяться залізниці що будуть електрифіковані протягом 10 років рахуючи від року будівництва ПЛ наміченого проектом. * Габаритом наближення будівель називається призначений для пропуску рухомого складу граничний поперечний перпендикулярний до колії окреслений контур усередину якого крім рухомого складу не можуть заходити жодні частини будівель споруд і пристроїв. * До особливо інтенсивного руху потягів відноситься такий рух за якого кількість пасажирських і вантажних потягів у сумі за графіком на двоколійних ділянках становить понад 50 і до 100 пар на добу а на одноколійних – понад 24 до 48 пар на добу. 1 Взаємне розташування трубопроводів їхніх будівель споруд зовнішніх установок і ПЛ які входять до складу трубопроводів визначають за відомчими нормами. ?? ?? ?? ?? Глава 2.4 ПУЕ:2006 Глава 2.4 ПУЕ:2006 2 3 Глава 2.5 ПУЕ:2006 Глава 2.5 ПУЕ:2006